ІС знайшов доказ причетності Суркова до “перевороту” в “ЛНР”

“Інформаційний спротив” виклав аудіозапис, що свідчить про причетність помічника Путіна Владислава Суркова до “перевороту” в “ЛНР”.

Аудіофайл із розшифруванням опубліковано на сайті ІС.

“У розпорядженні групи “Інформаційний спротив” є аудіофайл із записом допиту організованим злочинним угрупованням “генпрокуратура лнр” колаборанта, “екс-прем’єра лнр” Геннадія Ципкалова, підозрюваного в організації “держперевороту” в квазіреспубліці. Можливо, що саме після цього спілкування з “правоохоронцями” “екс-прем’єр”, що з легкістю здав усіх учасників внутрішньовидового “мєждусобойчика”, і був знайдений повішеним у камері “генпрокуратури лнр”, – зазначили в ІС.

Зокрема, під час допиту Ципкалов сказав, що у рамках підготовки “перевороту” мав зустрітися з цього питання з Сурковим, але з невідомих йому причин зустріч скасували.

 

Мерія Верони не веде ніяких погоджень про встановлення споріднених відносин між цим італійським містом і окупованою Ялтою.

Про це мер Верони Флавіо Тозі повідомив ресурсу RNS в кулуарах V Євразійського форуму в Вероні – Укрінформ.

“Ялта? Ні. Точно ні”, – сказав мер Верони, відповідаючи на відповідне запитання кореспондента RNS.

За даними видання, це спростовує повідомлення російських “Известий” і ТАСС про те, що в ході візиту до Криму в жовтні 2016 року група депутатів італійської партії Lega Nord (Ліга Півночі) обговорювала з “владою” домовленість про встановлення споріднених відносин між Ялтою і Вероною, а також Сімферополем і Падуєю.

Раніше Укрінформ повідомляв, що ряд депутатів, які представляють маргінальну партії Lega Nord (Ліга Півночі), і представники підприємницьких кіл Італії, незважаючи на заборону, 14 жовтня прибули в окупований Крим.

За словами посла України в Італії Євгена Перелигіна, в Італії цей “візит” не розглядають як офіційний і, за словами самих візитерів, уряд Італії звернувся з офіційним листом до ініціаторів цієї поїздки, в якому поінформував про її недоцільність і недоречність, враховуючи існуючі європейські санкції проти Росії і санкції за порушення в’їзду або торгівлі з окупованим Кримом.

 

Верховна Рада України ухвалила Декларацію Пам’яті і Солідарності щодо подій історії Другої світової війни.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідне рішення у Верховній Раді України підтримали 243 нардепи.

За словами Голови Верховної Ради Андрія Парубія, аналогічну Декларацію сьогодні ухвалить Сейм Республіки Польща.

“Ми, представники Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, спільно й одночасно приймаємо цю Декларацію Пам’яті і Солідарності, аби віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх агресорів, що намагались знищити нашу незалежність”, – йдеться у Декларації.

У Декларації парламенти привертають увагу, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений між двома тоталітарними режимами – комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни, спричиненої агресією Німеччини, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз.

Парламенти наголошують, що наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною і Радянським Союзом, a в 1940 році – совєтська окупація Литви, Латвії i Естонії. Наслідком цього стали масові репресії проти наших народів. Ті події призвели також до ухвалення у Ялті в 1945 році рішень, які розпочали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття.

“Ми пам’ятаємо, що кволість міжнародної реакції на ескалацію перед Другою світовою війною тоталітарних і шовіністичних ідеологій, відсутність належної реакції на порушення з боку агресорів міжнародного права, а також політика поступок заохотили комуністичний і нацистський режими до агресії, а в результаті – до розподілу Європи”, – зазначається у документі.

В ньому також наголошується, що необхідна активізація неупереджених історичних досліджень та необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах.

“Звертаємо увагу на те, що здійснення Російською Федерацією агресивної зовнішньої політики, окупація Криму, підтримка і здійснення збройної інтервенції на сході України, порушення основних норм міжнародного права та договорів, підписаних з Україною, невиконання Кремлем домовленостей та ведення гібридної інформаційної війни становлять загрозу для миру і безпеки всієї Європи” – йдеться у тексті спільної Декларації.

Документом висловлюється солідарність з усім Українським народом, в тому числі з кримськими татарами, у період цього великого випробування.

“Підкреслюємо нашу заангажованість у заходах на користь мирного розв’язання конфлікту на сході України та повернення її територіальної цілісності.

Наголошуємо на необхідності згуртованості дій в рамках Організації Північноатлантичного Договору проти нових загроз і висловлюємо підтримку поглибленню співробітництва Альянсу з Україною та її стратегічній меті набути членства в НАТО”, – написано у Декларації.

Парламенти України та Польщі, згідно із документом, закликають усіх європейських партнерів показати єдність і міжнародну солідарність та захищати об’єднану Європу від зовнішньої агресії.

“Закликаємо народи всієї Європи пам’ятати про причини і наслідки II світової війни, а також докласти спільних зусиль з метою захисту безпеки і свободи”, – наголошується в Декларації.

Як повідомляв Укрінформ, раніше планувалось, що цю Декларацію синхронно ухвалять три парламенти – України, Польщі та Литви. Але сьогодні віце-маршалок Сейму РП Ришард Терлецький повідомив, що литовський Сеймас не прийматиме цю заяву, оскільки там лише нещодавно відбулися парламентські вибори і депутати ще не приступили до активної роботи.

 

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що Україна готова до виконання досягнутих домовленостей з відведення військ від лінії розмежування, але домовленості з агресором нічого не варті.

Про це він сказав під час зустрічі зі стратегічними іноземними радниками і послами Великої Британії, Канади та Литовської Республіки, повідомляють в оборонному відомстві – Укрінформ.

«Ми готові до виконання досягнутих домовленостей по відведенню військ від лінії розмежування, як і були готові до виконання попередніх домовленостей. Але досвід показує, що будь-які домовленості з агресором, не варті навіть паперу на якому вони підписані», – заявив міністр.

Він вкотре наголосив, що Україна сподівається на вирішення проблеми політичним та дипломатичним шляхом, але це можливо буде зробити лише за наявності сильної армії.

«Ми знаходимося на марші. Цей марш – до Європи, Альянсу та демократичних цінностей. Від вас ми очікуємо допомоги під час проведені реформ українського війська, зокрема, аби уникнути помилок та мінімізувати ризики під час реформування», – зазначив він.

Полторак розповів про вже затверджені стратегічні документи в оборонному секторі та визначені строки реформування Міністерства, Генерального штабу та Збройних Сил України. Також він повідомив, що на завершальному етапі знаходиться розроблення Державної програми розвитку Збройних Сил України.

Сторони прийшли до згоди, що перш за все, радникам потрібно ознайомитися зі стратегічними документами та результатами вже втілених етапів реформування.

У свою чергу Стратегічний радник від Великої Британії генерал Сер Нік Паркер висловив повагу та підтримку щодо розпочатих процесів реформування. Він, зокрема, зазначив, що розуміє наскільки складно реформувати відомство в умовах бойових дій. Також наголосив на важливості відпрацювання алгоритму роботи групи стратегічних радників. За його словами, окрім вивчення документів потрібно працювати над побудовою довірливих відносин, адже це запорука успішної роботи команди.

Пані Джилл Сінклер, радник від Канади, зазначила, що відкритість, яка вже склалася між усіма присутніми на зустрічі, свідчить про високий потенціал подальшої співпраці.

Генерал-майор Йонас Андрішкевічус, радник від Литовської Республіки розповів, що був одним із тих, хто реформував та створював збройні сили Литви, й на власному досвіді знає, на скільки складний та довготривалий процес чекає на Україну.

Полторак окремо подякував Послам Великої Британії, Канади та Литовської Республіки за активну громадську позицію, яку вони проявляють при виконанні своїх обов’язків на території України.

 

Президент України Петро Порошенко упевнений, що у листопаді Україна отримає безвізовий режим з Євросоюзом.

Про це Глава держави заявив у четвер нідерландському місті Маастрихт, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Запишіть: спеціально для вас, хоча я не даю коментарів російським каналам. У нас у листопаді місяці українці будуть подорожувати без віз. І я дуже бажаю, щоб колись до росіян також прийшла така можливість», – відповів Президент України на запитання російського журналіста.

Як повідомлялося, під час зустрічей з лідерами ЄС у четвер сторони обговорили пришвидшення процедури скасування візових вимог українським громадянам.

Президент Європарламенту Мартін Шульц також запевнив Порошенка, що у законодавчому органі ЄС є стала більшість, яка підтримує безвізовий режим для України.

 

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте прогнозує, що фінального рішення щодо ситуації навколо Угоди про асоціацію Україна-ЄС, яка склалася у зв’язку з негативними результатами голландського референдуму, під час саміту лідерів ЄС цього тижня у Брюсселі не буде.

Про це він сказав журналістам у четвер, повідомляє голландське видання nu.nl – Укрінформ.

“Я не очікую сьогодні якихось висновків”, – сказав Рютте, однак додавши, що “є шанс для компромісу”.

Водночас він заявив, що  залишається песимістичним щодо вирішення цього питання і що його песимізм “лише посилюється”. За словами Рютте, сьогодні він планує ознайомити колег з можливими рішеннями та провести “неформальний скан” ситуації.

Голландський прем’єр відзначив, що на сьогодні ситуація набуває нагального характеру. Водночас, він сказав, що якщо рішення не буде знайдене, це спричинить “багато шкоди”. На думку Рютте, вихід із цієї ситуації існує, але він має бути прийнятним для всіх сторін. Він також заявив про серйозні геополітичні наслідки такої ситуації.

“Тому це не те, що для Нідерландів дуже просто взяти і сказати “ні”, – зазначив прем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці вересня парламент Нідерландів ухвалив рішення, за яким уряд країни має до початку листопада визначитися з рішенням щодо результатів квітневого референдуму, на якому більшість голландців висловилися проти ратифікації угоди їхньою країною.

6 квітня в Нідерландах пройшов консультативний референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Згідно з офіційними результатами, “проти” ратифікації угоди Нідерландами проголосувало 61 % виборців (2 млн 509 тис. 395 виборців). “За” проголосувало 38,21 % виборців (1 млн 571 тис. 874 виборці). Явка склала 32,28 %.

 

Україна направила до Європейського суду з прав людини п’ять позовів проти Росії.

Так сказала на брифінгу в Харкові у рамках дводенної міжнародної конференції на тему “Посилення правової здатності громад” перший заступник міністра юстиції України Наталя Севостьянова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна подала до ЄСПЛ 5 міждержавних позовів проти Росії, які підтримує Мін’юст України. Позови стосуються порушення прав наших громадян, починаючи з березня 2014 року і до сьогодні. Це питання і Криму, і Донбасу”, – відзначила Севостьянова.

За її словами, позови “комуніковані… Росія має дати відповідь на порушені питання … проте вона всіляко затягує процес”.

“Також МЗС України подав позов до Міжнародного морського трибуналу у зв’язку з незаконним використанням Росією українського морського шельфу”, – додала Севостьянова.

За її словами, до кінця цього року до ЄСПЛ буде ще подано позов проти Росії за заборону кримсько-татарського Меджлісу.

Що стосується конференції, то вона зібрала в Харкові дві сотні експертів з питань права і активістів громадських організацій з різних регіонів країни, зацікавлених у наданні безплатної правової допомоги населенню.

Серед спікерів конференції – представники відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні і Канадського бюро міжнародної освіти, які мають досвід створення Бюро безплатної первинної правової допомоги населенню.

Як сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, учасник брифінгу, директор Координаційного центру з надання правової допомоги (Київ) Андрій Вишневський, в Україні з 2015 року за рахунок держбюджету (218 млн грн на рік – ред.) вже діють більш як 400 подібних Бюро, у тому числі 24 – на території Харківщини, причому 20% витрат погашають канадські спонсори проекту.

 

Фракція «Народного фронту» вимагає від уряду передбачити збільшення видатків на Нацполіцію та державну космічну програму під час підготовки законопроекту про Державний бюджет на 2017 рік до другого читання.

Про це, виступаючи з трибуну ВР, заявив керівник фракції Максим Бурбак, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми вимагаємо передбачити при підготовці до другого читання (законопроекту про держбюджет-2017. – Ред.) такі позиції: доручити Кабінету міністрів збільшити фінансування Національної поліції відповідно до бюджетного запиту Міністерства внутрішніх справ», – сказав нардеп.

Крім того, за його словами, ще однією вимогою фракції до Кабінету міністрів є забезпечення фінансування в 2017 році державних космічних програм у повному обсязі.

Бурбак також зауважив, що його політична сила вимагає від уряду врахувати в доходах державного бюджету на 2017 рік кошти, отримані від конфіскації незаконно набутих активів.

 

Уряд визначив своїм пріоритетом у держбюджеті на 2017 рік підтримку агросектору, але лише тих галузей, які цього потребують.

Про це сказав міністр фінансів України Олександр Данилюк в парламенті, де відбувається розгляд державного бюджету України на наступний рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Уряд визначив як один із своїх пріоритетів підтримку агрогалузі. Тобто говорити, що ми якось не так до них ставимося, неправильно. Зараз у нас були консультації з представниками агрогалузі. Ми будемо шукати шляхи для додаткового фінансування агросектору – але не всього, а там, де це потрібно. Це тваринництво, садівництво і так далі», – сказав Данилюк.

 

Президент Європейської ради Дональд Туск та президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер підтвердили важливість збереження санкцій проти РФ до відновлення територіальної цілісності України.

Про це лідери Євросоюзу заявили під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком у рамках участі в Саміті Європейської народної партії, повідомляє прес-служба Глави держави – Укрінформ.

“Глава Української держави поінформував про вчорашню зустріч Нормандської четвірки, що відбулася у Берліні. Співрозмовники вкотре підтвердили важливість збереження санкцій проти Росії до відновлення територіальної цілісності України”, – йдеться у повідомленні.

Порошенко та Туск також скоординували позиції напередодні саміту Європейської ради, що відбудеться 20-21 жовтня, де обговорюватиметься стратегія Європейського Союзу щодо Росії.

Окрему увагу під час зустрічей було приділено питанню прискорення ратифікації Нідерландами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

“Під час перемовин і Жан-Клод Юнкер, і Дональд Туск запевнили Петра Порошенка, що роблять усе для пришвидшення запровадження безвізового режиму для громадян України”, – зазначили у президентській прес-службі.

Також на зустрічах глава Української держави, президент Європейської ради і президент Європейської комісії обговорили порядок денний Саміту Україна-ЄС, що відбудеться 24 листопада у Брюсселі.

 

Міністерство внутрішніх справ Чехії створило спеціальний підрозділ для боротьби з “російською пропагандою” та іншими спробами іноземних держав впливати на думку жителів країни.

Про це заявив глава відомства Мілан Хованец, повідомляє ВВС – Укрінформ.

У вересні Служба безпеки та інформації країни заявила, що Росія веде інформаційну війну” на території Чехії. За даними чеської контррозвідки, Москва організувала роботу цілої мережі агентів і груп, які займаються пропагандою.

На думку влади Чехії, ця мережа може бути використана для дестабілізації ситуації в країні.

За словами міністра, підрозділ, що складається з 20 осіб, буде боротися з дезінформацією і розповідати представникам влади, як слід реагувати на її поширення.

“Ми хочемо потрапити в кожен смартфон”, – заявив Мілан Хованец, пояснивши, що новий підрозділ МВС буде активно використовувати соціальні мережі і реагувати на факти дезінформації населення практично в режимі реального часу.

Згідно з переписом 2011 року, в Чехії близько 30 тисяч російськомовних жителів. У країні працюють десятки сайтів, що публікують новини російською мовою.

 

Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав ухвалену декларацію Верхньої палати парламенту Чехії по ситуації в Україні та зауважив, що документ є добрим знаком для розвитку українсько-чеських відносин.

Про це він заявив під засідання парламенту у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні Сенат Чехії прийняв декларацію по ситуації в Україні… Вважаю декларацію добрим знаком для розвитку українсько-чеських відносин, виявом солідарності з Україною. Ми зробимо все, щоб російські танки більше ніколи не повертались до Праги, але для цього нам потрібна підтримка всього цивілізованого світу”,- сказав Парубій.

Він додав, що атмосфера в Центральній Європі змінюється, а російські агенти впливу, які з високих посад в цих країнах “підспівують Путіну”, втрачають свій вплив.

Голова Верховної Ради також наголосив, що Сенат Чехії у своїй у декларації висловив необхідність припинення підтримки бойовиків з боку РФ та відновлення українського контролю над кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, Верхня палата парламенту (Сенат) Чехії ухвалила постанову, у якій закликала до припинення підтримки бойовиків з боку РФ та відновлення українського контролю над кордоном.

 

Прокурори разом із співробітниками “Альфи” провели обшуки в екс-лідера партії “УКРОП” Геннадія Корбана і його соратників у Дніпрі.

Про це повідомив у Фейсбуці сам Корбан – Укрінформ.

“Сьогодні вранці у мене і у моїх соратників в Дніпрі знову щось шукають. Прокурори і співробітники “Альфи” з Києва. Навіть бронетранспортер знову підкотили. Як і у минулому, засоби не виправдали мету. Очікувано нічого не знайшли, окрім дитячих комп’ютерів”, – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, Геннадій Корбан був затриманий правоохоронцями 31 жовтня 2015 року. Йому інкримінують злочини за рядом  статей Кримінального кодексу України: ст. 255  (Створення злочинного угруповання), ст.191 (Розкрадання грошових коштів), ст.349 (Викрадання осіб).

Спочатку Корбан перебував під домашнім арештом, потім наприкінці 2015 року Дніпровський суд Києва помістив його в СІЗО м. Києва. Проте після ряду скандальних судових засідань в середині березня 2016 року Корбана знову помістили під домашній арешт у Дніпрі.

У серпні стало відомо, що екс-лідер партії “УКРОП” перебуває на лікуванні в Ізраїлі, куди виїхав на підставі дозволу, наданого Дніпровським райсудом м. Києва від 7 червня 2016 року.

Термін досудового розслідування в кримінальному провадження щодо Корбана подовжено до 31 жовтня 2016 року.

Разом з тим, в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому 26 вересня 2016 року, генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що обговорює розслідування справи про махінації з ПДВ з колишнім адвокатом Геннадія Корбана Оксаною Томчук, яка очолила управління ДФС в Дніпропетровській області. За словами генпрокурора, з Томчук він обговорює нюанси цих схем, щоб надалі ГПУ могла зайнятися розслідуванням.

 

Рейдери відкрито погрожують членам Комісії з розгляду скарг на дії державних реєстраторів.

Про це заявив заступник міністра юстиції України Павло Мороз на прес-конференції в Укрінформі.

“Я закликаю всіх приєднатися до нашої дуже нелегкої боротьби з таким явищем як рейдерство в Україні. Наприклад, учора під Мін’юстом організували мітинг, тому що надійшла скарга до Комісії, ця скарга була на рейдерів. Рейдери організували мітинг із дзвіночками. Тобто вони відкрито погрожують працівникам Мін’юсту і членам комісії. Погрожують і письмово, і телефонують з погрозами. Приходять на засідання з кастетами, пістолетами. Відбувається просто жах”, – розповів Мороз.

Він запевнив, що комісія залишається абсолютно відкритим та чесним органом.

“Немає жодного рішення, яке було прийнято незаконно або з порушенням законодавства. У більшості випадків, коли комісія задовольняла скарги і вбачала грубі порушення з боку державних реєстраторів, ми повністю всі матеріали збирали і передавали їх до правоохоронних органів”, – наголосив заступник міністра.

 

Під час окупації Південної Осетії у 2008 році Росія допустила порушення прав людини стосовно грузинів.

Про це йдеться у спільному звіті впливових міжнародних неурядових організацій Human Rights Foundation та UN Watch, текст якого є у розпорядженні Укрінформу.

«Під час російсько-грузинського конфлікту у 2008 році, Росія окупувала Південну Осетію та бойовики проводили етнічні чистки грузинського населення у регіоні. Російська армія не спромоглася виконати свої зобов’язання як окупаційної сили, дозволивши південноосетинським бойовикам грабувати та руйнувати грузинські села», – зазначається у звіті.

При цьому у документі наголошується, що дотримання прав людини на окупованих територіях з того часу лише погіршується. «З часу окупації дотримання прав людини у регіоні постійно погіршується», – підкреслили правозахисники.

Нагадаємо: внаслідок збройного конфлікту між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого у 2008 році загинуло 175 грузинських силовиків. Грузія також втратила та досі не повернула контроль над значною частиною своєї території.

 

Французький сатиричний журнал Charlie Hebdo опублікував карикатуру у зв’язку з відкриттям російського духовного центру в Парижі.

Про це повідомляє ВВС – Укрінформ.

“На малюнку зображений сам центр, побудований у формі храму, але замість куполів – роздуті обличчя”, – йдеться у повідомленні.

Карикатура з’явилася не на обкладинці, а всередині журналу. Вона супроводжує статтю про історію православ’я в Росії у XX – на початку XXI століття.

Публікації Charlie Hebdo не раз викликали гнів російських чиновників. У 2015 році журнал опублікував карикатури, пов’язані з катастрофою російського лайнера А321 в Єгипті. Сенатор Валентина Петренко у відповідь опублікувала свою карикатуру.

Російський духовно-культурний центр відкрився у середу в центрі Парижа, неподалік від Ейфелевої вежі.

Передбачалося, що на відкритті закладу будуть Володимир Путін і Франсуа Олланд, але візит російського лідера в останній момент скасували через розбіжності щодо Сирії.

 

Литва, Латвія й Естонія мають намір збільшити витрати на озброєння і військову техніку втричі – до $670 мільйонів – до 2018 року порівняно з 2014 роком після анексії українського Криму Росією.

До 2020 року сукупні бюджети трьох країн досягнуть, за оцінками, 2,1 млрд дол., більш як удвічі перевищивши бюджет на момент вступу країн до НАТО в 2004 році і позначивши найбільші темпи зростання порівняно з будь-яким іншим регіоном світу, повідомляєReuters з посиланням на IHS Markit – Укрінформ.

“Ми спостерігаємо ескалацію політичної конфронтації між Росією і Заходом в останні 2,5 роки до військової наполегливості, і ми не бачимо цьому кінця найближчим часом”, – сказав Алекс Кокчаров з IHS Markit.

“Така конфронтація, ймовірно, включатиме елементи військового залякування, створюючи занепокоєння у найближчих сусідів Росії”, – додав він.

Так, після анексії Криму Росією в 2014 році Латвія і Литва схвалили підвищення військових витрат до неофіційного цільового значення НАТО в 2 відсотки від ВВП країни до 2018 року. Естонії це вже вдалося.

У кожній з трьох країн Балтії знаходяться загони з приблизно 150 американських солдатів, які були відправлені туди відразу ж після анексії Криму. Американський контингент доповнюється епізодичною ротацією військ з інших країн-членів НАТО. Чисельність контингенту збільшиться до приблизно тисячі солдатів на кожну країну наступного року.

Раніше президент Литви Даля Грібаускайте назвала переміщення Росією ракетних комплексів “Іскандер” у Калінінградську область агресивною демонстрацією сили проти всієї Європи.

 

Сенат Австралії заслухав доповідь представників МЗС щодо позиції країни стосовно ядерного роззброєння, в якій зазначалося, що Австралія і надалі не підтримуватиме заборону ядерної зброї.

Про це повідомляє видання The Guardian – Укрінформ.

«Австралії важливо не дратувати тих, хто володіє такою зброєю, а включатися у процес щодо її зменшення до 15 000 одиниць. Договір про заборону є емоційно привабливим, однак насправді такий підхід тільки відвертає увагу від стійких, практичних кроків, необхідних для ефективного роззброєння», – зазначила глава зовнішньополітичного відомства країни Джулі Бішоп.

В австралійському МЗС вважають, що Договір про заборону ядерного озброєння приречений, оскільки його не підтримують ті країни, що нею володіють, включаючи 5 постійних членів РБ ООН.

Хоча Австралія й має великий досвід в області роззброєння в цілому – протягом свого головування в Раді Безпеки країна зробила великий внесок у наповнення Договору про торгівлю зброєю, і була одним з найбільших у світі донорів фонду зі знищення хімічної зброї, роззброєння і контролю над озброєннями – однак її позиція щодо ядерної зброї, базується на позиції США про те, що «ядерна зброя продовжує відігравати певну роль у підтриманні миру і стабільності».

Це суттєво виділяє Австралію на фоні країн Тихоокеанського регіону, які традиційно виступають за заборону ядерної зброї. Крім того, така позиція викликає щодалі більшу критику громадського сектору.

У серпні ц.р. Австралія уже робила спробу зірвати голосування щодо заборони ядерної зброї під час наради ООН з питань роззброєння, однак доповідь про започаткування у 2017 році переговорів щодо заборони ядерної зброї, була у підсумку схвалена 68 голосами проти 22, ще 13 країн утрималися.

 

Сьома сесія Одеської облради прийняла звернення до Президента України і глави уряду щодо скасування розпорядження голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі від 21 травня цього року “Про перейменування об’єктів топоніміки в населених пунктах Одеської області”.

Проект рішення вніс на розгляд учасників сесії представник “Опоблоку” Віктор Баранський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Під час зустрічей з виборцями, мешканцями Київського району, багато хто висловлювався проти перейменування вулиць Одеси, що передбачено розпорядженням голови облдержадміністрації. Зокрема, мною зібрано підписи проти перейменування проспекту Маршала Жукова, вулиць Терешкової, 25-ї Чапаєвської дивізії, провулку Бабушкіна”, – зазначив Баранський.

Депутат додав, що проспект та вулиці незаконно названо іменами Героїв Крут, Небесної Сотні, Всеволода Змієнка, Дмитра Інглезі, оскільки “колишні топоніми не підпадають під дію Закону про декомунізацію”.

Проти увічнення в назвах вулиць та проспекту подвигу Героїв Небесної Сотні та АТО, видатних діячів України виступили також депутати Євгенія Абрамова і Віталій Саутенков, які мотивували необхідність скасування розпорядження голови ОДА тим, що підписав його Саакашвілі у вихідний день – суботу.

У свою чергу, депутат Віталій Свічинський заявив, що подібні ініціативи та збори підписів розколюють суспільство. “Мені шкода, що депутати Опозиційного блоку створюють такі неприємні прецеденти. Замість того, щоб підтримувати ідеї національного єднання, віддати данину героям Крут, Небесної Сотні, які віддали життя за Україну, вони своїми діями сіють розбрат у суспільстві”, – зазначив Свічинський.

На сесії також виступила заступник голови Одеської ОДА Соломія Бобровська, яка заявила, що розпорядження “Про перейменування об’єктів топоніміки в населених пунктах Одеської області” було підписане головою ОДА на підставі внесених пропозицій представниками громадськості та науковцями Одеси й погодження з експертами Українського інституту національної пам’яті.

Головуючий на сесії облради Анатолій Урбанський поставив проект Звернення на голосування, за нього проголосували 54 із 84 депутатів облради.

 

У селищі Курман в окупованому Криму через терористичні навчання люди не можуть потрапити додому і на роботу.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв – Укрінформ.

“Зараз телефонували занепокоєні жителі Курмана (Красногвардійське), там, виявляється, проводять антитерористичні навчання! Людей не пускають у домівки і на робочі місця. Все в ім’я людини, все на благо людини, і народ вже знає ім’я цієї людини!” – написав Смедляєв.

Раніше Укрінформ повідомляв, що у четвер окупанти викликали на допит у ФСБ заступника глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Цього ж дня у рамках “антитерористичних заходів” у Бахчисараї російські силовики провели обшуки у будинках Енвера та Асана Серверових, а також Енвера Абдувелієва. Приводом для обшуків стала спільна фотографія одного з кримських татар з координатором блокади Криму Ленуром Іслямовим.

 

Рейтинг українських новинних сайтів за рівнем професійних стандартів очолило Українське національне інформаційне агентство “Укрінформ”.

Такими є результати дослідження, проведеного у вересні 2016 року громадською організацією “Інститут масової інформації” – Укрінформ.

“Серед загальноукраїнських інформаційних веб-сайтів найякісніші новини пропонує сайт “Укрінформу” (97% якісних новин із тих, що підлягали моніторингу), друге місце розділили між собою Liga.net та “Українська правда” (по 93% якісних новин). Третю сходинку за рівнем якості зайняв УНІАН (89% якісних новин)”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, в рамках дослідження медіаексперти провели точковий аналіз 10 найпопулярніших новинних українських веб-сайтів на предмет дотримання трьох основних професійних стандартів журналістики: балансу думок і точок зору, достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

За результатами дослідження ІМІ, найгірше із сайтів, які підлягали оцінці, дотримується професійних стандартів сайт “Обозреватель” (лише 69% були якісними на цьому сайті), та сайти “Корреспондент” та “Сегодня” (по 75% новин із вибірки на цих сайтах були якісними).

“Найкращий баланс у новинах було продемонстровано “Лігою” та “Укрінформом”- 96% їхніх новин, які підлягали моніторингу, були збалансованими. Найбільше порушувався стандарт балансу на сайтах “Обозреватель” та  “112” – третині новин бракувало балансу”, – йдеться у результатах дослідження.

В ньому ж стверджується, що “Укрінформ” продемонстрував і найкращий рівень роботи з джерелами та дотримання стандарту достовірності  – 100%: “Як показало дослідження, цей ресурс чітко вказує джерела інформації, і ці джерела є з високим рівнем достовірності. Натомість, найбільшу кількість недостовірної інформації, або ж інформації з сумнівними, анонімними джерелами, без посилань, експерти ІМІ зафіксували на сайтах “Обозреватель”, “Корреспондент” та “Сегодня.uа”.

Зазначається, що найвищі результати з дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів отримали сайти “Українська правда”, де порушення цього стандарту не зафіксовано взагалі, та LB.ua: лише 4% матеріалів на цих ресурсах містили порушення цього стандарту. Водночас, найгірше відокремлювали факти від коментарів у новинах сайтів “Обозреватель” та “Сегодня.uа”, – у 25% та 16% новин відповідно.

В середньому, як показало дослідження, найгірше українські видання дотримуються балансу (29% новин у популярних всеукраїнських інтернет-виданнях є незбалансованими), є питання до достовірності джерел (16% новин, що підлягали моніторингу, були недостовірними, на думку експертів ІМІ). Приблизно 10% на загальноукраїнських новинних веб-сайтах містили оціночні судження, тобто в них було недотримано стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Окрім того, під час дослідження на семи з десяти проаналізованих інтернет-ЗМІ були зафіксовані матеріали з ознаками замовлення – загалом, “джинса” становила 8% від загальної кількості новин, які підлягали моніторингу. Найбільше матеріалів з ознаками замовлення (по 4 з вибірки у 25 матеріалів поспіль) було зафіксовано експертами ІМІ на сайтах “112.uа”, “Сегодня.uа”.

До вибірки потрапили новини десяти всеукраїнських новинних інтернет-видань – “Обозреватель”, УНІАН, LB.ua, “Ліга”, “Українська правда”, “Цензор.нет”, “Корреспондент”, “Укрінформ”, “Сегодня.uа” та “112.ua”.  Новини аналізувалися на предмет дотримання трьох професійних журналістських стандартів: балансу думок і точок зору; достовірності джерел інформації; відокремлення фактів від коментарів. Аналізувалися по 25 новин поспіль з кожного сайту, за винятком маркованої реклами, що вийшли на вищевказаних сайтах із 12 години дня 5 вересня 2015 року.

Моніторинг було проведено за підтримки Посольства Чехії в Україні.

 

Незаконні збройні формування втретє за добу обстріляли околиці смт Станиці Луганської, в результаті постраждав мирний житель.

Про це повідомляє прес-служба Луганської ОДА – Укрінформ.

«20 жовтня, о 10:30, незаконні збройні формування втретє за добу обстріляли околиці смт Станиця Луганська з 82 мм мінометів та гранатометів. Бойовики вели прицільний вогонь по позиціях підрозділів Збройних Сил України, розташованих за городами станичан. Унаслідок обстрілу місцевий житель отримав поранення середнього ступеня тяжкості», – йдеться у повідомленні.

«Сьогодні Станиця Луганська стала епіцентром військових провокацій. Вночі на територію районного центру намагалася проникнути ворожа ДРГ, а вдень під вогонь терористів потрапили й садиби на околиці. На жаль, постраждав місцевий мешканець. Йому надається вся необхідна медична допомога. В цілому, ситуація повністю контролюється українськими військами», – прокоментував телефоном події у Станиці Луганській голова обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз.

 

П.Порошенко приїхав у Берлін з напрацюваннями щодо законодавства для виборів на Донбасі – АП

Президент України Петро Порошенко приїхав на зустріч в “нормандському форматі” з напрацюваннями щодо законодавства для проведення виборів на Донбасі. Про це в ефірі “112 каналу” заявив заступник глави Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв, передає УНН.

“Ми приїхали до Берліна, як кажуть, не з „пустими кишенями“. У нас є наші міркування і пропозиції, крім того, є пропозиції і наробки німецько-французької сторони. І ми сподіваємося, що спільно нам вдасться узгодити всеохоплюючу дорожню карту, яка дозволить зрушити переговорний процес у більш позитивному руслі і досягти кінцевої мети”, — сказав К.Єлісєєв.

Як повідомляв  УНН,  президент Франції Франсуа Олланд за підсумками переговорів в Берліні заявив, що міністри закордонних справ країн “нормандської четвірки” (Україна, ФРН, Франція, РФ) займуться питанням щодо проведення виборів на Донбасі.

 

Домовленість про те, що розробкою «дорожньої карти» імплементації Мінських угод займатимуться керівники МЗС країн-учасниць «нормандського формату», є «дуже правильною». Саме міністри мають на це право, а не Тристороння контактна група, пропозиції якої носять рекомендаційний характер.

Про це заявив представник України у Тристоронній контактній групі по врегулюванню ситуації на Донбасі Леонід Кучма, коментар якого опублікувала у Фейсбуці його прес-секретар Дарка Оліфер – Укрінформ.

“Позитивним кроком є домовленість щодо підготовки “дорожньої карти” імплементації Мінських угод. І дуже правильно, що її розробку доручили міністрам закордонних справ, які на це мають і право, і обов’язки. На відміну від Тристоронньої контактної групи, яка тільки може надавати пропозиції та рекомендації”, – йдеться у повідомленні.

Саму зустріч у “нормандському форматі” Кучма назвав “кроком вперед”: “Якщо судити з коментаря Президента Петра Порошенка, який він зробив по закінченню зустрічі, то, безперечно, це крок вперед. Правда, потрібно проаналізувати, що сказали інші учасники “нормандської четвірки”. До речі, багато хто чекав на їхню спільну заяву. Її відсутність свідчить, що спільної думки ще далеко не досягнуто. Вважаю також дуже правильним підтвердження на зустрічі безальтернативності “нормандського формату” і Мінських угод”.

Водночас, Кучма обережно висловився з приводу того, чи вдасться підготувати таку “дорожню карту”, яка дійсно приведе до миру на Сході України. “Хоча, судячи з коментарів учасників зустрічі, є сумнів, чи вдасться у “дорожній карті” передбачити все те, що треба для реального забезпечення миру на Донбасі”, – заявив він.

 

Канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що в ході зустрічі в нормандському форматі, яка відбулася напередодні у Берліні, дива не сталося.

Про це вона заявила, підбиваючи підсумки зустрічі, повідомляє кореспондент Укрінформу у ФРН.

«Дива, як очікувалося, в ході зустрічі не сталося, але було хороше обговорення робочого процесу», – зазначила Меркель, заявивши про важливість подальших таких зустрічей.

Канцлер також визнала, що не всі моменти в підписаному в лютому 2015 року Мінському пакеті можна однозначно трактувати в їх часовій послідовності, що призводить нині до «дуже різних політичних уявлень».

«Мінські угоди, Мінський пакет містить ряд заходів, які прописані в строгому порядку, проте деякі питання не до кінця точно сформульовані в їх часовій класифікації. Прийняття Дорожної карти виконання домовленостей покликано чітко визначити конкретні кроки і послідовність їх втілення», – прокоментувала Меркель досягнуту домовленість уже в листопаді провести роботу з підготовки такого плану дій.

Завданням усіх сторін, за її словами, є визначення послідовності окремих пунктів. Канцлерові зрозумілий інтерес України, яка наполягає в першу чергу на забезпеченні безпеки. Водночас вона розуміє і вимоги Росії не гальмувати політичний процес. «Але про те, як це врешті-решт має бути влагоджено, мають вести переговори міністри і радники. Це, безумовно, буде дуже важко», – сказала вона.

Глава уряду ФРН наголосила, що в аспекті політичного процесу в основі як і раніше лежить необхідність закону про особливий статус. «Тому що навіть коли буде закон про вибори, навіть коли почне працювати формула, за якою він спочатку набуде чинності тимчасово, а потім постійно, якщо ODIR (організація з питань виборів ОБСЄ – ред.) підтвердить, що вибори пройшли законно, тоді настає складний перехідний період. Ця перехідна фаза має бути заповнена, і це має бути досягнуто у рамках консультації по Дорожній карті», – сказала вона.

 

«Нормандский» саммит: лучше, чем ожидалось

Берлинский ажиотаж, водолазы в Шпрее и самый бронированный Путин на шести самолетах

Зустріч лідерів «Нормандського формату» у Берліні ще до того, як остаточно стало зрозуміло, що вона все ж таки відбудеться, викликала справжній ажіотаж. Ще б пак, адже це перше засідання «четвірки» за півтора роки і перший візит Путіна до Німеччини після анексії Криму і початку агресії проти України, та й, взагалі, перший за чотири роки – Укрінформ.

Додавало інтересу й те, що, користуючись нагодою, Меркель та Олланд серйозно поговорили з хазяїном Кремля про Сирію. Тим паче, що французькому президентові не вдалося зробити це у Парижі. Сирійська тема, будемо відвертими, є для західного суспільства на даний момент значно більш гострою, аніж тривалий конфлікт на сході України.

«МІНСЬК» СПИСУВАТИ ЩЕ ЗАРАНО

Не те, щоб від зустрічі багато чого очікували (та й самі лідери постаралися ще напередодні охолодити запал), але все ж таки на щось сподівалися. На хоч якісь посування  у процесі, який багато хто вже встиг «поховати». Зарано, – дружно сказали лідери, – Мінськ – безальтернативний.

Потрібно визнати, зустріч виявилася навіть більш результативною, аніж варто було очікувати. Звичайно ж, жодних документів підписано не було. Але це і не передбачалося. Проте зближення позицій, причому з ключових питань, мало місце. Вже судячи із заяв основних парламентерів та непримиренних раніше опонентів – України та Росії. Звичайно, було б дивно, якби сталася повна одностайність з усіх питань, але навіть оцінка від Порошенка та Путіна за «гарячими слідами» вже сама по собі доволі обнадійлива.

Взяти хоч би питання озброєної поліцейської місії на Донбасі, яку Київ намагається проштовхувати вже не перший місяць. Якщо на попередніх зустрічах (на рівні керівників МЗС) позиції були абсолютно непримиренні, Росія категорично виступала проти такої місії, то тут раптом не виступила проти. Це дав зрозуміти журналістам Порошенко на своїй завершальній прес-конференції і підтвердив Путін – на своїй. Для України це питання принципове. Поки що, правда, незрозуміло, чи вдасться реалізувати ідею. Київ чекає від свого партнера, Німеччини, що та, будучи до кінця року головою в ОБСЄ (а саме під її егідою бачиться така місія), подасть пропозицію до Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Домовилися, нібито, і про те, що буквально найближчими днями до трьох точок, на яких спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вже підтверджує відведення озброєнь, додадуться ще чотири. Причому, як вказав Петро Порошенко, українська сторона наполягає, щоб у списку було Дебальцеве.

Деяким «проривом», хоча і документально не зафіксованим, можна назвати досягнення згоди прийняти Дорожню карту дій з виконання Мінських домовленостей. Взагалі-то, це пропозиція країн-медіаторів – Німеччини та Франції, але, схоже, вона не викликала відторгнення. Принаймні, Петро Порошенко велику частину своєї прес-конференції, що відбулася близько опівночі, присвятив саме цьому питанню. «Карту», яка включатиме як момент безпеки, так і політичний та гуманітарний блоки, повинні схвалити чотири керівники МЗС відповідних країн (після підготовки експертами) вже буквально у листопаді, після чого її зможуть підписати вищі керівники. «Ще півроку тому ніхто й чути не хотів про таку Дорожню карту», – сказав Петро Порошенко.

Він, що кинулося в очі, був вочевидь задоволений переговорами і навіть пожартував спочатку, що єдиною сумною новиною середи був програш київського «Динамо». Слід зазначити, що нечасто нам вдавалося чути стільки оптимізму у словах політиків щодо перспектив врегулювання останнім часом.

Хочеться лише вірити, що надії ці не виявляться порожнім звуком…

БЕЗПЕКА ДЛЯ ОДНИХ, ПОЦІЛУНКИ – ДЛЯ ІНШИХ

Але усе це було вже поночі. Хотілося б сказати кілька слів про початок переговорів і про те, що їм передувало.

Заходи безпеки, які були організовані у центрі німецької столиці, без перебільшення можна назвати безпрецедентними. Хоча й на досить обмеженій території з огляду на короткостроковість заходу. Причиною перекривання вулиць, баражування у небі вертольота, перевірки каналізаційних люків та прочісування річки Шпреє водолазами стала персона російського президента. Як розповіли співробітники поліції, такі заходи здійснюються лише у зв’язку з приїздом ну дуже невеликого кола лідерів, серед яких – президент США, прем’єр Ізраїлю, ну і ось – президент Росії. Є усвідомлення реальної загрози життю. До речі, як розповіли ті, кому довелося бути присутніми на вечері, яка була частиною переговорного процесу, Путін відмовився від напоїв, які сервірувала приймаюча сторона. І замість цього задовольнявся привезеним з собою пивом.

До приїзду Путіна підготувалася не лише господиня зустрічі Ангела Меркель, але й місцеві активісти. Потужне скандування сирійських громадян, котрі закликали Путіна забиратися із Сирії, та Гімн України чутно були навіть у відомстві канцлера, хоча близько півтисячі демонстрантів стояли за декілька десятків метрів, неподалік бундестагу. Сирійці влаштували справжню інсталяцію: разом з фотографіями поранених дітей вони завалили вулицю понівеченими іграшками. Наша громада проявила рідкісну, потрібно відзначити, організованість цього разу, прийшла з прапорами, транспарантами та чималою кількістю. Протестувальники об’єднали зусилля. Вийшло потужно. Не знаю, щоправда, чи бачив це Путін зі свого лімузина (найдовшого та найбільш броньованого серед тих, на яких під’їхали перемовники).

Путін на зустріч спізнився. За традицією. Втім, не надто. І дав можливість трьом іншим учасникам формату обговорити ситуацію поміж себе.

Канцлер виходила і зустрічала  гостей. Розцілувалася лише з Олландом. Привітно посміхалася усім. Репортери намагалися окликнути всіх прибулих і почути хоча б кілька слів щодо їхніх очікувань. Але ті мовчали.

Пресу не пустили майже нікуди. Лише на самому початку дали можливість провести протокольну зйомку єдиному телеканалу – німецькому ARD. Обмежений пул міг зняти коротенькі церемонії зустрічі на червоній доріжці перед входом до відомства канцлера. Інші журналісти вимушені були задовольнятися прямою трансляцією того, що відбувається на вулиці і перших митей загальної зустрічі, у прес-центрі, який знаходився хвилинах за 15 від місця переговорів.

Було зрозуміло відразу – швидко все не закінчиться. Не Мінськ зразка лютого 2015 року, звичайно, але зустріч, все ж таки, знакова. Так і вийшло. Переговори у чотиристоронньому форматі тривали майже п’ять годин. Після чого пішла Сирія, але це вже без нас.

Виходили до преси окремо: Меркель та Олланд разом у відомстві канцлера, Порошенко у Посольстві України у ФРН, Путін – в аеропорту. До речі, прилетіла (і, відповідно, відлетіла) російська делегація на… шести літаках. Чи не замало буде!

А Петро Порошенко відправився до Брюсселю, де на нього очікує насичений переговорний день.

Ми ж усі очікуватимемо, що політична воля лідерів дасть практичний результат. І наблизить довгожданий мир на Донбасі – Ольга Танасійчук

 

Опрацювання “дорожньої карти” з імплементації Мінських домовленостей стане інструментом визначення чіткої відповідальності тих, хто не виконує угоди.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко на спільному брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у четвер у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я переконаний, що без цієї дорожньої карти неможливо імплементувати домовленості. Адже “дорожня” карта повинна вказати на відповідальність тих, хто не виконує Мінські домовленості. І, якщо ми це ухвалимо, то це вимагатиме дотримання всеосяжного режиму припинення вогню”, – пояснив глава держави.

Порошенко також наголосив на важливості розгортання на сході України озброєної поліцейської місії ОБСЄ.

Президент нагадав, що Україна платить велику ціну за невиконання “Мінська” Росією, коли від російських окупаційних військ загинули сотні українських військових.

 

НАТО підтримує ініціативу України із опрацювання нової дорожньої карти з імплементації Мінських домовленостей.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі з Президентом України Петром Порошенком у четвер у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я вітаю проведення учора зустрічі у “нормандському форматі” у Берліні, включаючи плани створити дорожню карту з імплементації Мінських домовленостей”, – сказав глава Альянсу.

Він вкотре наголосив, що НАТО підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та не визнає анексію Криму Росією.

Як повідомлялося, в ніч на 20 жовтня у Берліні понад 4 години тривали переговори “нормандської четвірки”: канцлера ФРН Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, президента України Петра Порошенка і президента РФ Володимира Путіна.

У ході зустрічі лідери країн домовилися розробити “дорожню карту”, яка стане основним документом з імплементації усіх Мінських угод – від 5 вересня та меморандуму від 19 вересня 2014 року і від 12 лютого 2015 року.

Жодного документу за результатами зустрічі підписано не було.

 

Україна виконуватиме свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, однак ця імплементація не повинна бути за рахунок українських інтересів.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час спільної заяви з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у четвер у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Україна продовжує бути абсолютно відданою Мінським угодам. І це було підкреслено впродовж вчорашніх дискусій. І вона готова впроваджувати свою частину зобов’язань. Але не за рахунок українських інтересів”, – наголосив Порошенко.

Глава держави зазначив, що українська сторона наполягає на негайному впровадженні усього безпекового пакету домовленостей, встановлення повного припинення вогню та забезпечення доступу СММ ОБСЄ до усіх ділянок тимчасово окупованої території сходу України. “Для того, щоб просуватися з політичним процесом, нам потрібно мати реальні результати у безпековому плані”, – підкреслив він.

Саме тому, додав Президент, Україна запропонувала розробити комплексну “дорожню карту” з імплементації Мінських домовленостей. “Це єдиний засіб повністю впровадити Мінські угоди”, – переконаний він.

Порошенко підкреслив, що НАТО є “дуже важливим і надійним партнером України”. Він закликав партнерів по НАТО продовжити тиск на РФ з метою виконання нею взятих на себе зобов’язань в рамках Мінських домовленостей.

“Ми сподіваємося, що наші партнери в НАТО будуть тиснути на Росію, щоб вона повністю впроваджувала Мінські угоди у плані безпеки”, – заявив Порошенко.

Глава Української держави подякував Альянсу за “безпрецедентний комплексний пакет допомоги НАТО-Україна, який орієнтований на українські потреби”, та підтримку у сфері реформування оборонного сектору.

“Найкращий відгук на російську агресію – це міцна Україна. Україна, яка досягла стандартів НАТО”, – додав він.

 

Офіційний Вашингтон висловився на підтримку процесу переговорів у “Нормандському форматі”, однак не став коментувати своїх оцінок щодо рішень учасників останньої зустрічі в Берліні стосовно “дорожньої карти”.

Відповідну заяву озвучив під час брифінгу в четвер речник Державного департаменту США Джон Кірбі, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Ми підтримуємо процес і ми підтримуємо роботу, яка триває”, – зауважив офіційний представник, відповідаючи на прохання озвучити позицію США по результатах останньої зустрічі в Нормандському форматі.

“Ми продовжуємо підтримувати повну імплементацію Мінських домовленостей, і заявляли про це у багатьох випадках”, – нагадав Кірбі.

Водночас, він підкреслив, що Сполучені Штати не є частиною Нормандської групи. “Я не буду говорити про речі, по яких члени цієї групи прийняли рішення”, – зазначив представник Держдепартаменту США. У цьому зв’язку він порекомендував поставити запитання про “дорожню карту” учасникам зустрічі в Берліні.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні в Берліні відбулися переговори представників “Нормандської четвірки” за участю канцлера ФРН Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, президента України Петра Порошенка і президента РФ Володимира Путіна. Після чотирьох годин засідання сторони домовилися розробити “дорожню карту”, яка стане основним документом з імплементації усіх Мінських угод – від 5 вересня та меморандуму від 19 вересня 2014 року і від 12 лютого 2015 року.

 

Серйозною тактичною перемогою України в Берліні є те, що Путін погодився на озброєну поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі.

Таку думку у Facebook висловила народний депутат БПП Ірина Фріз – Укрінформ.

“Про Берлінську зустріч загальне враження – Путін став ще менше зростом.

…Путін змушений був погодитися на (увага!) озброєну поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі. Це серйозна тактична перемога України. В перспективі озброєні поліцейські зможуть взяти під контроль кордон до передачі його Україні та й не боятимуться кожного пострілу, бо зможуть дати залп у відповідь”, – написала нардеп.

На її думку, Берлінська зустріч дала позитивні результати нової більш агресивної наступальної тактики України. “І вишенька на тортик – обговорення нових 4 місць для розведення військ, серед яких – Дебальцеве. Мінські умови доведеться виконувати і Росії”, – наголосила Фріз.

 

С.Лещенко вважає, що настав час шукати нового главу Нацбанку

Афери інвестиційної компанії “Інвестиційний капітал Україна” (ICU), якою керувала голова Нацбанку Валерія Гонтарева, унеможливлюють її подальше перебування на посаді. Про це сьогодні у парламенті заявив народний депутат фракції БПП Сергій Лещенко, передає  УНН  із посиланням на  “Главком”.

За  його словами, він підписав заяву до правоохоронних органів щодо перевірки фактів незаконної діяльності голови НБУ, яку ініціював нардеп Ігор Луценко.

“Гонтарева, коли прийшла, вона справді зробила багато речей, які було необхідно давно зробити. Вона діяла так тривалий час, але афери, які постійно випливають, у тому числі й стосовно участі інвестиційної компанії ICU, вони для мене були так само проявом, скажімо, великих сумнівів щодо того, що її перебування на посаді в подальшому буде тільки на благо Україні. Тому я думаю, що цей час настав, коли треба думати про зміну керівництва НБУ. Я не відхиляю її заслуг з очищення банківської системи щодо тих банків, які реально були або просто помийками, або обмивочними конгломератами при фінансово-промислових групах… Але я думаю, вже час дати їй можливість відпочити і шукати нового керівника НБУ”, — заявив Лещенко.

Нагадаємо, Валерія Гонтарева до появи в Нацбанку була співвласником і керівником компанії “Інвестиційний капітал Україна”. У 2013-2014 роках ICU обслуговувала компанії та банки, які належали чиновникам і бізнесменам близького оточення президента Януковича. У 2013-му ICU займалася розміщенням коштів державного Аграрного фонду у Брокбізнесбанку, який належав Сергію Курченку, внаслідок чого держава втратила 2 млрд грн. Того ж року в інтересах офшорних компаній тодішнього першого віце-прем’єра Сергія Арбузова ICU придбала облігації Мінфіну на 1,3 млрд доларів, які зараз заарештовано в Ощадбанку. Експерти вважають, що ці угоди мають ознаки відмивання коштів.

За словами депутата фракції БПП Павла Різаненка, компанія ICU заробляла на сумнівних фінансових операціях і після того, як Гонтарева очолила НБУ.

“Ідеться про торгівлю облігаціями внутрішньої позики між держбанками, у результаті якої фінустанови отримали значні збитки. Гроші у держбанків крались. У цьому процесі було задіяно посередників, серед яких і ICU”, — пояснив Різаненко.

Нагадаємо, Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності звернувся до президента України Петра Порошенка з пропозицією звільнити голову Національного банку Валерію Гонтареву.

 

У Сполучених Штатах побачили в публікації російської державної газети “Известия” спробу скомпрометувати результати президентських виборів в Америці в угоду заяв кандидата від республіканців Дональда Трампа про фальсифікації.

Про це пише у четвер центральне американське видання  USA Today – Укрінформ.

“У очевидний спосіб, щоб скомпрометувати Сполучені Штати в угоду заявам Дональда Трампа про “фальсифікації” президентських виборів, Росія намагалася направити спостерігачів на виборчі дільниці США в день голосування 8 листопада”, – зазначає видання, коментуючи публікацію в “Известиях” і RT.

При цьому зауважується, що заступник речника Держдепартаменту США Марк Тонер назвав такі зусилля росіян “піаром” і “заперечив, що США заблокували російським дипломатам можливість спостереження за виборами”.

Крім того, американське видання звернулося до апарату держсекретаря штату Луїзіана Тома Шедлера, який отримав запит про допуск російських спостерігачів. Там назвали це “пропагандистським вивертом”, зазначає газета.

У четвер російське видання  “Известия”   випустило статтю під заголовком “Російських спостерігачів не пустять на американські вибори”. У публікації, зокрема, йдеться, що американська сторона відмовила дипломатам РФ у відвідуванні виборчих дільниць у трьох штатах – Оклахомі, Луїзіані і Техасі. У Вашингтоні порекомендувавши росіянам приєднатися до міжнародної місії БДІПЛ ОБСЄ, зазначила російська газета.

Напередодні, виступаючи на теледебатах у Лас-Вегасі, Дональд Трамп заявив, що подумає, чи визнавати демократичними результати голосувань на нинішніх президентських перегонах. Це викликало негативну реакцію з боку американців.

Однак це була його не перша заява. Раніше у Твіттері він написав: “Звичайно, що до й під час дня виборів трапляються масштабні фальсифікації. Чому республіканські лідери заперечують, що це має місце? Так наївно!”

Цей допис розлютив навіть діючого президента США Барака Обаму, який закликав мільярдера “не скиглити” та робити свою справу, щоб отримати більше голосів.

 

Євросоюз тримається послідовного курсу у своїй політиці відносно Росії та не піде на компроміси у питаннях європейських цінностей і принципів.

Про це заявив Президент Європейської ради Дональд Туск за результатами першого дня саміту ЄС, який проходить у Брюсселі 20-21 жовтня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, ЄС прагне діалогу, але ніколи не поступиться нашими цінностями і принципами. Тому лідери домовилися триматися цього курсу і зберігати єдність ЄС», – відзначив позицію лідерів Євросоюзу у політиці відносно Росії Д.Туск.

За його словами, є чітко зрозумілим, що стратегія Росії полягає у послабленні ЄС.

«Ми маємо тверезу оцінку реальності і не вдаємося до ілюзій», – додав Президент Європейської ради.

Він повідомив, що лідери під час широкої дискусії про дії Росії особливо наголошували на порушеннях з її боку повітряного простору, проведення кампаній з дезінформації, здійсненні кібератак, втручання у політичні процеси в ЄС та поза ним, застосуванні гібридних засобів у регіоні Балкан, та поза ним, а також на проведенні розслідування збиття літака рейсу MH17.

Д.Туск також заявив, що саміт засудив дії режиму президента Асада і його союзника Росію через бомбардування міста Алеппо.

Формально, Європейська рада цього разу не ухвалювала офіційного політичного документу відносно Росії, але це питання, включаючи продовження санкцій, буде розглянуто на наступному саміті у грудні.

 

Глави держав та урядів повністю підтримали хід розслідування збиття літака рейсу MH17 та наголосили на притягненні винних у скоєнні цього злочину до відповідальності.

Про це заявив Президент Європейської ради Дональд Туск за результатами першого дня саміту ЄС, який проходить у Брюсселі 20-21 жовтня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я хочу окремо відзначити позицію про розслідування щодо MH17. Лідери висловили повну підтримку нідерландському уряду у проведенні цього розслідування. Усі країни готові надати допомогу в розслідуванні та судовому й кримінальному переслідуванні відносно відповідальних, які це вчинили», – наголосив Президента Європейської ради.

Як повідомляв Укрінформ, 28 вересня у Нідерландах Міжнародна слідча група оголосила, що літак Малайзійських авіаліній рейсу MH17 був збитий 17 липня 2014 року із ЗРК “Бук”, який було переправлено з території Росії. Також розслідування навело докази, що літак було збито саме ракетою типу 9М38, яка застосовується у сучасній модифікації російського ЗРК “Бук”, якого немає на озброєнні в Україні. Міжнародне слідство також наголосило, що пуск ракети було здійснено з території, яку не контролювали Збройні сили України.

 

Верховна Рада до кінця року зможе ухвалити закон про спецконфіскацію, впевнений міністр юстиції Павло Петренко.

Про це він заявив в ефірі “5 каналу” – Укрінформ.

“Я з реалізмом дивлюся на Верховну Раду. Сьогодні була заява фракції “Народний фронт”, в якій було чітко озвучено, що прийняття бюджету без прийняття закону про спецконфіскацію, який фактично створює 50 мільярдів дохідної частини бюджету, неможливо. Тому всі фракції повинні знайти в себе політичну волю і проголосувати за цей проект як це робимо ми”, – зазначив він.

Міністр зауважив: “Мова йде не просто про прийняття закону про спецконфіскацію, наша пропозиція в тому, щоб цей закон голосувати з соціальним пакетом законів, щоб 50% коштів, які були конфісковані, були направлені на соціальні виплати… В мене просо не вкладається в голові цинізм тих депутатів, які не голосують за такі закони”.

За словами Петренка, остання редакція законопроекту про спецконфіскацію розроблена Мін’юстом разом із європейськими експертами: “Я можу офіційно заявити, що той текст закону, який зараз знаходиться у парламенті він розроблявся Міністерством юстиції, мною особисто, командою експертів з залученням європейських експертів з Єврокомісії”.

“Я з наступного тижня готовий пройтися по всім фракціям і ще раз переконати в тому, що цей закон відповідає європейським стандартам”, – додав він.

 

Британський прем’єр Тереза Мей пообіцяла, що Лондон і після Brexit буде “тісно співпрацювати” з Євросоюзом.

Про це передає ВВС Україна – Укрінформ.

“У своїй заяві вона наголосила, що зараз важливо забезпечити “спільну європейську позицію” у відповідь на “агресію Росії”, зокрема “бридке” насильство у Сирії”, – йдеться у повідомленні.

Тереза Мей додала, що вона сподівається на “конструктивний і впорядкований” процес виходу Великої Британії з ЄС.

Зазначається, що Мей вперше відвідує саміт ЄС в Брюсселі як прем’єр-міністр.

 

Кандидат у президенти США Дональд Трамп заявив у четвер, що визнає демократичними результати президентських виборів у країні лише в разі, якщо виграє саме він.

З відповідною заявою мільярдер виступив на мітингу перед своїми виборцями в місті Делавер, штат Огайо, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я хотів би пообіцяти і обіцяю всім моїм виборцям та прихильникам, а також усім людям Сполучених Штатів, що повністю визнаю результати цих великих та історичних президентських виборів”, – заявив під оплески своїх прихильників кандидат-мільярдер.

“Якщо виграю я”, – додав він.

Напередодні, виступаючи на теледебатах у Лас-Вегасі, Дональд Трамп заявив, що подумає, чи визнавати демократичними результати голосувань на нинішніх президентських перегонах. Це викликало негативну реакцію з боку американців.

Зокрема, його основна суперниця, кандидат від демократів Гілларі Клінтон назвала це висловлювання “жахливим” і “лякаючим”, звинувативши Трампа у підриві віри в демократію у Сполучених Штатах.

З такою риторикою мільярдер, який суттєво почав втрачати підтримку після свого сексуального скандалу, виступив на початку цього тижня.

Зокрема, у Твіттері він написав: “Звичайно, що до й під час дня виборів трапляються масштабні фальсифікації. Чому республіканські лідери заперечують, що це має місце? Так наївно!”

Цей допис розлютив навіть діючого президента США Барака Обаму.

“Я ніколи не бачив у своєму житті або в сучасній політичній історії, щоб будь-хто з кандидатів у президенти намагався дискредитувати вибори і виборчий процес ще навіть до того, як це відбудеться. Це безпрецедентно”, – зауважив Обама.

Він закликав мільярдера “не скиглити” та робити свою справу, щоб отримати більше голосів.

 

Активізовані військові дії Росії несуть геополітичну загрозу для Заходу, проте потрібна деескалація ситуації аби уникнути серйозних військових конфліктів.

Про це заявила литовський президент Даля Грібаускайте, повідомляє Delfi – Укрінформ.

“Ми завжди за діалог, за конструктивний діалог і відносини, особливо коли йдеться про сусідів. Цей сусід починає бути агресивним і загрозливим у геополітичному сенсі. Так що ми завжди чітко і недвозначно скажемо, що і як, але одночасно будемо за те, щоб канали комунікації були збережені”, – наголосила вона журналістам у Брюсселі.

Коментуючи пересування російських військових кораблів з Північного і Балтійського морів до Сирії, президент підкреслила, що від Москви виходить глобальна ескалація, а напруженість між Заходом і Росією наростає.

Спрямовану до Сирії групу російських військових суден глава держави назвала “найбільшою концентрацією військових суден і військовою ескалацією з часів Холодної війни”.

Нагадаємо, лідери Євросоюзу у четвер збираються на дводенні переговори, на яких основні дискусії будуть присвячені напруженим відносинам з Москвою. Президенти і глави уряду обговорять бомбардування Росією сирійського міста Алеппо, дії РФ в Україні та регіоні Балтійського моря. Керівники країн – членів ЄС мають намір рішуче засудити Москву і закликати її назавжди припинити військові дії у Сирії, показує проект спільної заяви Європейської ради, розголошення якої сталося у ЗМІ.

Лідери Франції та Німеччини після переговорів, що відбулися у середу в Берліні з російським президентом Володимиром Путіним, попередили, що не можуть виключити санкції у зв’язку з можливими бомбардуваннями Алеппо.

Після прибуття на саміт ЄС у четвер англійський прем’єр Тереза Мей закликала виробити “тверде і єдине” ставлення Європи до “жорстокостей” Росії у Сирії.

Міністерство оборони Росії цього тижня інформувало, що російський військовий авіаносець “Адмірал Кузнєцов” разом із корабельною групою ВМФ Росії в суботу вийшли з Північного моря до Середземного моря, де приєднаються до угрупування, що здійснює бомбардування у Сирії.

Як повідомляє агентство Reuters із посиланням на дипломатичні джерела у НАТО, до Сирії вирушає і значна частина Балтійського військового флоту Росії. Збройні сили Росії у четвер також повідомили про військові навчання поблизу західного кордону РФ за участю підрозділів, що мають на озброєнні балістичні ракети “Іскандер”, які можуть бути оснащені ядерними боєголовками.

Два тижні тому Москва підтвердила, що у Калінінградській області для навчань також були розміщені ОТРК “Іскандер”.

 

Народні депутати направили Кабінету міністрів висновки та пропозиції до законопроекту про Державний бюджет України на 2017 рік для підготовки документа до другого читання.

За відповідну постанову 5000-П проголосували 230 народних обранців, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Ухвалені висновки є результатом розгляду законопроекту про Державний бюджет на 2017 рік у першому читанні, уряд має врахувати їх при підготовці проекту нормативно-правового акта до другого читання. На доопрацювання документа уряд матиме 2 тижні.

Як зазначив під час виступу з трибуни парламенту голова підкомітету Комітету з питань бюджету Олександр Горбунов, члени комітету опрацювали 1167 пропозицій парламентаріїв до урядового проекту Держбюджету-2017, із яких повністю або частково у висновках враховано лише 445.

Після голосування за направлення до уряду висновків і пропозицій до проекту Держбюджету-2017 голова Верховної Ради Андрій Парубій закрив вечірнє засідання парламенту.

Наступне засідання розпочнеться у п’ятницю, 21 жовтня, о 10-й годині.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Кабінет Міністрів уніс до парламенту законопроект про Державний бюджет на 2017 рік.

Дохідна частина урядового варіанту проекту Держбюджету-2017 передбачає 706,3 млрд грн, видаткова – 775,3 млрд грн. Передбачається, що зростання ВВП становитиме 3% при інфляції – 8,1% та курсі 27,2 гривні за долар.

 

Європа повинна чітко заявити про своє неприйняття дій Росії в Алеппо.

Про це канцлер ФРН Ангела Меркель заявила перед початком засідання в Брюсселі Європейської ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мова йде про те, як продемонструвати наше ставлення. І я сподіваюся, що ми, як Європейська Рада, можемо чітко дати зрозуміти, що те, що відбувається в Алеппо за російської підтримки, є абсолютно нелюдяним”, – заявила глава німецького уряду.

Вона вважає за необхідне якомога швидше допрацювати питання щодо перемир’я, причому не такого, коли кілька годин на день не бомблять, а потім проводять багатогодинні бомбардування, а тривалого, щоб дати можливість людям отримати гуманітарну допомогу.

“Більшість цих людей не мають нічого спільного з терористами”, – наголосила канцлер. “Я сподіваюся, що таке ставлення з боку нас усіх сьогодні буде дуже чітким”, – повторила політик.

“Я вважаю, що завжди є важливим, і ми вчора на цьому наголосили, говорити. Але не заради самої розмови”, – сказала Меркель.

Вона повідомила, що тема відносин з Росією обговорюватиметься у четвер увечері. В ході засідання вона і французький президент Франсуа Олланд поінформують колег про свої переговори з Володимиром Путіним напередодні в Берліні як в контексті Мінського процесу в рамках чотиристоронніх переговорів за участю Президента України Петра Порошенка, а також, в першу чергу, в контексті того, що відбувається в Сирії.

Серед інших важливих тем порядку денного засідання вона назвала вихід Великої Британії з ЄС і перший контакт на офіційному рівні з британським прем’єр-міністром Терезою Мей, від якої 27 країн співдружності чекають чітких вказівок того, як Лондон бачить процес виходу; тему сусідства з урахуванням нелегальної міграції і міграції в цілому.

Меркель вітала план Єврокомісії Федеріки Могеріні про міграційне партнерство, який має бути представлений на розгляд. Канцлер наголосила, що  йдеться не тільки про гроші, а й про спроможність поліпшити життя людей на Африканському континенті, дати їм надію.

 

Віце-прем’єр Туреччини Нуман Куртулмуш заявив, що те, що відбувається в іракському місті Мосул, може призвести до катастрофічних наслідків, у тому числі і до Третьої світової війни.

Про це повідомляє агентство Anadolu – Укрінформ.

“Спроба перетворити операцію зі звільнення іракського Мосула від терористів ІДІЛ у привід для нової війни, яка вестиметься руками третіх сил, може призвести до катастрофічних наслідків, у тому числі Третьої світової війни”, – вважає Куртулмуш.

Він також зазначив, що Туреччина розташована в непростому регіоні, обтяженому складними проблемами.

“З одного боку, ми ведемо боротьбу з терористичною течією Фетуллаха Гюлена, терористами PПК й ІДІЛ, а з іншого – змушені протистояти хаосу, що охопив Сирію й Ірак”, – сказав віце-прем’єр.

Як повідомлялося, в понеділок прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді оголосив про початок масштабної операції зі звільнення міста Мосул від терористичного угрупування “Ісламська держава”.

 

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International звинуватила Росію в атаках на цивільне населення міста Алеппо в Сирії.

Про це йдеться у зверненні Amnesty International до Генеральної асамблеї ООН – Укрінформ.

“Сирійські урядові війська за підтримки Росії почали безжальні атаки, які грубо нехтують основоположними нормами міжнародного гуманітарного права”, – підкреслила заступниця директора з досліджень у регіональному офісі Al в Бейруті Лінн Маалуф.

На думку правозахисників, мета сирійської та російської авіації в Алеппо – за допомогою бомбардувань домогтися того, щоб місто спорожніло, і взяти його під свій контроль.

“Навмисні напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права і військовими злочинами. Характер авіаударів на цивільне населення, будівлі та інфраструктуру східного Алеппо дає чіткі докази того, що це є частиною розрахованої військової стратегії, щоб зробити життя нестерпним для цивільного населення і спустошити місто силою”, – сказала правозахисниця.

Організація опублікувала кадри супутникової фотозйомки, на яких видно, що сирійська і російська авіація завдають цілеспрямовані удари по житлових кварталах, лікарнях, школах, ринках і мечетях.

Amnesty International закликає Генасамблею ООН втрутитися у ситуацію та зупинити знищення цивільного населення східного Алеппо.

“Генеральна Асамблея ООН повинна показати, що може діяти там, де Рада Безпеки ООН показала свою катастрофічну нездатність досягти цієї мети, авторитет ООН знаходиться під загрозою”, – наголосила представниця організації.

Також AI звинуватила Росію, що вона за допомогою Китаю навмисно блокувала резолюцію Радбезу ООН, покликану припинити кровопролиття в Алеппо. Є свідчення того, що в Сирії застосовуються ”найбільш руйнівні російські касетні бомби”, стверджує організація.

Нагадаємо, обговорення ситуації в Сирії в рамках неформальної пленарної зустрічі Генасамблеї ООН заплановано на сьогодні, 20 жовтня.

 

Докази причетності бельгійських F-16 до авіаудару в Сирії, надані Росією, сфабриковані.

Про це повідомляє  “Українська правда”  з посиланням на заяву міністра оборони Бельгії Стівена Вандепута – Укрінформ.

Міноборони Росії передало військовому аташе бельгійського посольства в Москві так звані докази, які повинні були продемонструвати, що F-16 бельгійських ВПС були відповідальні за авіаудар в районі Алеппо, результатом якого стали жертви серед цивільного населення.

Так званими доказами є карти траекторії польотів, які нібито здійснювали бельгійські літаки.

З цієї карти випливає, що ідентифікаційні номери “свій-чужий”, приписані російським міноборони, не належать бельгійським ВПС, це означає, що так звані докази є сфабрикованими.

“Цим міністерство оброни Росії саме продемонструвало, що звинувачення щодо Бельгії безпідставні”, – підкреслив Вандепут.

Міністр оборони Бельгії наполягає на непричетності країни до авіаудару і очікує офіційного спростування безпідставних звинувачень.

18 жовтня Міноборони Росії заявило про авіаудар по селищу Хассаджек в провінції Алеппо, в результаті якого загинули шість і отримали поранення різного ступеня тяжкості ще чотири людини. Відомство при цьому стверджувало, що під час нальоту в даному районі було зафіксовано два F-16 ВПС Бельгії, а літаків ВКС Росії там не було.

 

У МЗС назвали недружнім кроком заяви Сирії щодо визнання Криму російським

Міністерство закордонних справ України викликало тимчасово повіреного у справах Сирії в Україні для роз’яснень заяв сирійського парламенту про визнання Криму російським та висловили йому рішучий протест. Про в ексклюзивному коментарі УНН повідомила речниця МЗС Мар’яна Беца.

“Сьогодні МЗС викликало тимчасово повіреного у справах Сирії в Україні для висловлення рішучого протесту та отримання пояснень щодо зазначених висловлювань спікером сирійського парламенту. І українською стороною було наголошено, що заява спікера сирійського парламенту щодо приналежності Росії території окупованого Криму є недружнім кроком щодо України”, — сказала М.Беца.

Вона додала, що також МЗС наголосила тимчасово повіреному, що що Крим був, є і залишається невід’ємною частиною України відповідно до міжнародного права, що підтверджено також резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року та іншими принципами норм міжнародного права.

Як повідомляли ЗМІ, очільниця сирійського парламенту Хадія Аббас заявила, що держава вважає Крим невід’ємною частиною Росії.

 

“На полях” саміту Європейської народної партії в Маастрихті Президент України провів двосторонню зустріч з новим главою хорватського уряду, колишнім головою делегації Європарламенту в Україні Андреєм Пленковичем.

Про це інформує прес-служба Президента України – Укрінформ.

“Петро Порошенко привітав Андрея Пленковича з обранням на посаду Прем’єр-міністра Республіки Хорватія та подякував за ті зусилля, яких хорватський дипломат докладав на попередній посаді в Європейському Парламенті”, – йдеться в повідомленні.

Президент України висловив сподівання, що Андрей Пленкович залишиться справжнім другом нашої держави та продовжить надавати Україні дипломатичну підтримку вже в новій якості.

“Було обговорено окремі питання двосторонньої співпраці в економічній, енергетичній та гуманітарних сферах. Петро Порошенко підкреслив, що Україна зберігає інтерес до приєднання до Адріатично-Балтійсько-Чорноморської ініціативи, яку активно просуває Хорватія”, – додали у прес-службі.

Як повідомляється, домовлено про візит прем’єр-міністра Хорватії до України найближчим часом.

 

Печерський райсуд встановив для сторони захисту екс-міністра оборони Михайла Єжеля термін ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки його адвокати ухиляються від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Про це інформує прес-служба Генпрокуратури – Укрінформ.

“Слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва за результатом розгляду відповідного клопотання сторони обвинувачення встановив стороні захисту строк, упродовж якого необхідно ознайомитися з матеріалами досудового розслідування”, – йдеться у повідомленні.

Після завершення цього терміну кримінальне провадження разом з обвинувальним актом буде направлено до суду.

У Генпрокуратурі зазначили, що Єжель може в будь-який час самостійно прибути до слідчого для початку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Нагадаємо, Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури завершила спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього міністра оборони Михайла Єжеля у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

 

Президент Філіппін Родріго Дутерте, перебуваючи у КНР, заявив, що “відокремлюється” від США та перезавантажує відносини з Китаєм.

Про це повідомляє Reuters – Укрінформ.

“Я оголошую про своє відокремлення від Сполучених Штатів. І у військовій сфері, може, не у соціальній, але в економіці також”, – заявив Дутерте під час бізнес-форуму в Пекіні.

Він також заявив, що хотів би зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. “Можливо, я також поїду до Росії, щоб поговорити з Путіним і сказати йому, що нас троє проти світу – Китай, Філіппіни і Росія. Це єдиний шлях”, – наголосив лідер Філіппін.

 

Президент Петро Порошенко зазначає, що під час інтенсивних зустрічей з лідерами європейських країни, в рамках візитів до Брюсселя та Маастрихту, переконався у незмінності підтримки України Євросоюзом.

Про це повідомляє прес-служба глави держави – Укрінформ.

Порошенко зазначив, що на зустрічі з Президентом Європейського Парламенту Мартіном Шульцом обговорив необхідність прискорення ухвалення рішення ЄП в частині безвізового режиму та підтримки торгових преференцій.

“Україна має тверду підтримку значної більшості депутатів Європарламенту. І на сьогоднішній день, одразу після вирішення механізму призупинення безвізового режиму, ми не маємо жодного сумніву, що це рішення буде негайно прийнято”, – сказав він під час прес-конференції в Брюсселі.

За словами Президента, він переконався в цьому також і під час зустрічей в рамках саміту Європейської народної партії. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, Президент Європейської Ради Дональд Туск та низка керівників країн-членів Європейського Союзу підтримали необхідність прискорення надання безвізового режиму, підтримки України в завершенні процесу ратифікації Угоди про асоціацію та забезпечення торгових преференцій, зазначив він.

“Маастрихт – це символічне місто. З нього 25 років тому почався фінансовий союз і воно є символом європейської інтеграції. Я вперше був в залі, де були підписані ці історичні документи. І сьогодні я відчув тверду та надійну підтримку ЄС в наших прагненнях по виконанню тих програм, які ми обговорювали”, – зазначив Президент.

Порошенко повідомив, що під час його зустрічей у Брюсселі глави держав та урядів зазначали, що, враховуючи продемонстровану безвідповідальну поведінку РФ в Алеппо, буде обговорюватись питання Росії на сьогоднішньому засіданні Європейської Ради. Лідери країн відзначили тверду позицію ЄС щодо забезпечення підтримки України в захисті її суверенітету, територіальної цілісності та незалежності.