Штаб ООС назвав ім’я загиблого на Донбасі бійця

Унаслідок ворожого обстрілу 22 грудня отримав поранення, несумісні з життям, боєць 93-ї бригади “Холодний Яр” Герман Соловйов.

Про це повідомляє у Facebook пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

“Вчора, 22 грудня, ворожа куля обірвала життя воїна 93-ї бригади “Холодний Яр” – солдата Соловйова Германа Ігоровича 90-го року народження. В результаті ворожого обстрілу військовослужбовець отримав поранення, несумісні з життям”, – ідеться у повідомленні.

Командування Об’єднаних сил висловило співчуття рідним та близьким загиблого воїна.

Як повідомляв Укрінформ, збройні формування Російської Федерації за минулу добу вісім разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Унаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил загинув, ще один отримав поранення.

 

На Луганщині – день жалоби через смертельну пожежу у психоневрологічному інтернаті

Сьогодні, 23 грудня, в облдержадміністрації відбулася прес-конференція в зв’язку із пожежею в будівлі Старобільського обласного психоневрологічного інтернату, розташованого в с. Бутківка Старобільського району.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації Сергія Гайдая створено оперативний штаб щодо забезпечення заходів з ліквідації наслідків пожежі та проведено його засідання, повідомляє Луганська ОДА – Укрінформ.

“72 людини переміщені до Сватівської обласної психіатричної лікарні, де вони забезпечені всім необхідним. Усі інші були розміщені в другому корпусі інтернату. Зниклого безвісти пацієнта знайдено за місцем проживання. На цей час продовжуються роботи з ліквідації наслідків пожежі та приводяться в належний стан приміщення, де сталася пожежа”, – зазначила заступник голови облдержадміністрації Катерина Безгинська.

Крім того, вона зауважила, що в Луганській області 23 грудня 2019 року оголошено днем жалоби.

Як повідомляв Укрінформ, вчора пізно ввечері в Старобільському психоневрологічному інтернаті сталася пожежа, під час якої на території закладу знаходились 173 особи, з них 112 – у корпусі, де сталася пожежа. Чотири людини загинули, три були відправлені в лікувальні заклади. На сьогодні стан постраждалих задовільний, загроз життю немає.

За фактом надзвичайної події відкрито два кримінальних провадження за ч. 2 статті 270 Кримінального кодексу України “Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки” та ч. 2 статті 367 “Службова недбалість”.

 

На Донбасі – три порушення “тиші”, окупанти стріляють із гранатометів

Станом на 18.00 понеділка, 23 грудня, російські окупаційні війська тричі обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі.

Про це повідомляє пресцентр штабу ОС у Facebook – Укрінформ.

“Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації порушили режим припинення вогню 3 рази. Противник обстріляв позиції наших підрозділів з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів”, – зазначається у повідомленні.

Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив 2 обстріли позицій Об’єднаних сил: поруч з Лебединським – з гранатометів різних систем; неподалік Старогнатівки – зі станкового протитанкового гранатомета.

Один обстріл з великокаліберного кулемета зафіксовано поблизу населеного пункту Південне, що у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”.

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.

 

Саботаж: окупанти зривають роботу трьох КПВВ на Донбасі

Не дотримуючись взятих на себе зобов’язань щодо безпечного функціонування гуманітарних дорожніх коридорів, представники російської окупаційної адміністрації направляють громадян на контрольовану Україною територію після закінчення часу роботи КПВВ.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

“Проросійські найманці, цілеспрямовано діючи в умовах грубого порушення прав людини, уповільнюють пропуск громадян та після закінчення визначеного графіком часу роботи контрольних пунктів пропускають одразу велику кількість цивільних громадян. Такі дії несуть потенційну загрозу для життя та здоров’я громадян, оскільки люди перетинають лінію розмежування в темний час доби. А залишення на ночівлю великої групи людей в так званій «сірій зоні» могло значного загострити безпекову ситуацію”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, протягом грудня подібні провокативні дії бойовиків мали місце в контрольних пунктах в`їзду-виїзду «Гнутове», «Новотроїцьке» та «Майорське». Обліковано 5 випадків, коли після 17.00 з тимчасово окупованої території України прибувала значна кількість громадян та автомобілів. Враховуючи темний час доби та потенційну небезпеку, що походить від систематичного порушення режиму припинення вогню російськими збройними формуванням, за рішенням Командувача об’єднаних сил роботу зазначених КПВВ було продовжено.

У пресслужбі також повідомили, що прикордонниками зі складу Об’єднаних сил організовано заходи щодо додаткового оформлення 266 громадян, в тому числі 14 дітей та їх пропуску через лінію розмежування.

Командування Об’єднаних сил звернулось до громадян з проханням при плануванні своїх поїздок враховувати пору року та час доби для безпечного перетину лінії розмежування згідно з зимовим графіком роботи КПВВ з 08.00 до 17.00.

 

Росія готова надати слідству дані про катастрофу рейсу MH17 – представник РФ при ЄС

Росія готова надати інформацію, якою володіє, про катастрофу малайзійського “Боїнга” на сході України для нового судового слухання в Нідерландах, заявив ТАСС постійний представник Росії при ЄС Володимир Чижов, повідомляє УНН.

“Ми готові взаємодіяти в проясненні всіх обставин даного інциденту. Мені відомо, що в березні почнуться судові слухання в Нідерландах з цього приводу. У тому числі і в цьому контексті ми готові надати наявні у нас дані”, – сказав Чижов.

Раніше уряд Нідерландів попросив Росію про співпрацю в розслідуванні катастрофи малайзійського “Боїнга” в небі над Донбасом у 2014 році.

Рейс МН17 “Малайзійських авіаліній” прямував з Амстердама в Куала-Лумпур, коли був збитий 17 липня 2014 року в небі над Донбасом. Загинули всі 298 людей на борту, переважно громадяни Нідерландів.

14 листопада Спільна слідча група виступила з новим зверненням до свідків у кримінальному розслідуванні катастрофи рейсу MH17. Група збирає відомості про тих, хто віддавав накази у військовій та адміністративній ієрархічній структурі, внаслідок яких стало можливим збиття авіалайнера. Слідчі просять, зокрема, про ідентифікацію учасників оприлюдненої розмови та прагнуть з’ясувати, кому належали телефонні номери, з яких велася ромова.

Нагадаємо, судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.

 

Блогер Гайворонський сподівається, що розголос у ЗМІ врятує його від розправи в “ДНР”

Ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський перебуває у російській “в’язниці для іноземців” у Краснодарському краї і побоюється, що його вивезуть в “ДНР”.

Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на самого Гайворонського – Укрінформ.

“Перебуваю в тюрмі для іноземців у Краснодарському краї. Що далі, поки не знаю. У Криму погрожували вивезти в “ДНР” для розправи. Але знаючи наскільки хворі на голову чиновники і силовики в Росії, – це реальна загроза”, – наголосив Гайворонський.

Журналіст сподівається, що розголос у ЗМІ і зусилля МЗС України врятують його від відправки в “ДНР”.

“Консул зі мною зв’язався, обіцяє допомогти”, – повідомив Гайворонський.

“Суд” в окупованому Криму 20 грудня постановив депортувати ялтинського блогера і журналіста Євгена Гайворонського “з території Росії”. Адвокат Олексій Ладін припустив, що оскільки Гайворонський зареєстрований на Донбасі, його можуть депортувати в “ДНР”.

Раніше, в листопаді 2019 року, “суд” у Криму оштрафував Гайворонського на 30 тисяч рублів (понад 11 300 грн) за допис, який журналіст, за версією поліції, опублікував у себе на сторінці в Facebook, де “в непристойній формі, з використанням ненормативної лексики “дав оцінку президенту РФ Володимиру Путіну.

26 березня 2019 року підконтрольний Росії “мировий суд” в Ялті заарештував Гайворонського на 12 діб за адміністративне правопорушення – вживання наркотичних речовин без призначення лікаря. Крім того, його зобов’язали пройти лікування від наркотичної залежності. Блогер назвав звинувачення у вживанні наркотиків “маячнею”.

 

Ватажку групи диверсантів “ЛНР” дали 9 років

За матеріалами СБУ до 9 років позбавлення волі засуджено ватажка терористично-диверсійної групи, який за завданням російських спецслужб готував терористичні акти стосовно українських державних та громадських діячів.

Про це повідомляє пресцентр СБУ – Укрінформ.

“Оперативники спецслужби затримали зловмисника у Харкові у липні 2017 року. Під час проведення обшуків за місцями проживання та перебування диверсанта правоохоронці вилучили 600 грамів гексогену, 5 електродетонаторів, пістолет «Вальтер» з глушником до нього, понад 100 набоїв калібру 9 мм, засоби зв’язку, а також квадрокоптер. У ході слідства встановлено, що затриманий протягом 2014-2016 років брав активну участь у терористичній діяльності так званої ЛНР з позивним «Мордвін». Він був командиром підрозділу у терористичній структурі «КДБ ЛНР» (мала таку назву у 2014 році). Крім того, перебуваючи у складі 2 армійського корпусу народної міліції «ЛНР», зловмисник здійснював напад на позиції українських військових у Дебальцевому. Співробітники СБУ задокументували, що у цей період він був завербований представниками ГУ Генштабу РФ та 2 АК НМ так званої ЛНР (громадянин РФ Кудрін Д.І., позивний «Хуліган» та громадянин України Дерусов С.Г., позивний «Одеса»). Від них зловмисник отримав завдання здійснити низку терактів на підконтрольній українській владі території”, – йдеться у повідомленні.

Встановлено, що, приїхавши до Харкова у 2016 році, «Мордвін» розпочав підготовку до виконання «завдання» ‒ вчинення підриву автомобіля із газовими балонами у громадському місці. Куратори відразу повідомили йому про допустимість жертв серед мирного населення.

Як запасний варіант розглядалось використання квадрокоптера для дистанційного скидання вибухового пристрою на місце перебування представників органів державної влади України.

Після затримання терорист повідомив співробітникам української спецслужби про існування так званого чорного списку. До нього були включені державні та громадські діячі, яких планували ліквідувати спецслужби РФ і квазіреспублік, для залякування патріотично налаштованого активу, дестабілізації громадсько-політичної ситуації та штучного загострення внутрішньополітичних протиріч.

Вироком Сватівського районного суду Луганської області визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, і засуджено до 9 років позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили.

 

У Зеленського назвали протиправним запуск залізничного сполучення РФ із Кримом

Представництво Президента України в Криму наголошує на протиправності залізничного сполучення Росії з анексованим півостровом та нагадує, що будь-який в’їзд/виїзд до тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною через КПВВ.

Про це йдеться у заяві представництва, опублікованій у Facebook – Укрінформ.

“Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим наголошує на протиправності запуску залізничного сполучення між Росією та тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України – Автономною Республікою Крим та м.Севастополь, який відбувся сьогодні, 23 грудня 2019 року. Будь-який в’їзд/виїзд до тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною та через КПВВ на адміністративній межі”, – ідеться в заяві.

Представництво також засуджує черговий неузгоджений з Україною візит 23 грудня 2019 року президента РФ Володимира Путіна на тимчасово окуповану Росією територію України – до Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

“Такі дії РФ є грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України, нехтуванням Кремлем загальновизнаних принципів і норм міжнародного права”, – підкреслили в представництві українського Президента.

Також наголошується, що жодні дії РФ щодо Криму не змінять закріплений у Конституції України та міжнародно визнаний статус АРК і Севастополя як невід’ємних частин території України.

 

МЗС: Залізничне сполучення Росії з Кримом порушує Конвенцію ООН

МЗС України висловлює протест у зв’язку із неузгодженим візитом президента Російської Федерації Володимира Путіна до тимчасово окупованого Криму та відкриттям руху по залізничній частині так званого Кримського мосту.

Відповідна заява МЗС України опублікована на сайті відомства – Укрінформ.

“МЗС України висловлює рішучий протест у зв’язку із неузгодженим візитом президента Російської Федерації В.Путіна до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та відкриттям руху по залізничній частині так званого “Кримського мосту” через Керченську протоку, який російська сторона побудувала без згоди України і з грубим порушенням норм міжнародного права, в тому числі Конвенції ООН з морського права”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що ні поїздки російських посадовців до Криму, ні будівництво мосту, як і будь-які інші дії окупаційної адміністрації, жодним чином не можуть змінити закріплений у Конституції України статус Автономної Республіки Крим і міста Севастополь як невід’ємної частини території України в її міжнародно визнаних кордонах.

“Дії РФ щодо так званого «Кримського мосту» грубо порушують Конвенцію ООН з морського права 1982 року, двосторонні договірні зобов’язання перед Україною та фундаментально суперечать загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права. Ні Україна, ні жодна цивілізована держава світу не визнає нікчемні спроби Кремля легітимізувати анексію частини суверенної території України”, – додають у МЗС.

Міністерство вчергове наголошує, що Російська Федерація як держава-окупант несе повну відповідальність за наслідки своїх міжнародно-протиправних діянь.

“Вимагаємо від російської сторони припинити протиправні діяння та будь-яку діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь”, – наголошують у МЗС.

Крім того повідомляється, що російській стороні передано відповідну ноту протесту.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня президент Росії Володимир Путін запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. На рейковому автобусі Путін проїхав із окупованої Керчі до російської станції Тамань.

Представництво Президента України в Криму у зв’язку з цим наголосило на протиправності залізничного сполучення Росії з анексованим півостровом та нагадало, що будь-який в’їзд чи виїзд до/з тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною через КПВВ.

 

Генсек ООН прокоментував відкриття залізничного сполучення “кримським мостом”

Оцінка Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем дій Росії з відкриття залізничного мосту через Керченську протоку спирається на резолюції Генеральної Асамблеї ООН про суверенітет і територіальну цілісність України.

Про це на брифінгу заявив речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє власний кореспондент Укрінформу

Відповідаючи на запитання Укрінформу, яка реакція Генсека ООН на чергове грубе порушення Росією суверенітету й територіальної цілісності України, він зазначив: “Можу сказати, що ми керуємося резолюціями Генеральної Асамблеї ООН про суверенітет і територіальну цілісність України”.

Як повідомлялося, резолюції Генеральної Асамблеї безпосередньо засуджують будівництво мосту як грубе порушення статуту ООН, а також застерігають російських посадовців від неузгоджених з Україною візитів на Кримський півострів.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня президент Росії Володимир Путін запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. Євросоюз засудив запуск залізничного сполучення з РФ до окупованого Криму.

 

Євросоюз засудив запуск залізничного сполучення РФ з окупованим Кримом

Євросоюз назвав проголошене Росією завершення будівництва Керченського мосту ще одним порушенням територіальної цілісності та суверенітету України.

Про це йдеться у заяві речника ЄС, яка оприлюднена на сайті Європейської служби зовнішньої діяльності – Укрінформ.

«Російська Федерація завершила будівництво залізничної частини Керченського мосту та відкриває залізничне сполучення з Кримським півостровом без згоди України. Це є ще одним порушенням Росією суверенітету та територіальної цілісності України. Залізничне сполучення є ще одним кроком до силової інтеграції незаконно анексованого півострова з Росією, який спрямований на подальшу ізоляцію Криму від України, частиною якої є цей півострів», – йдеться у документі.

Заява нагадує, що Керченський міст обмежує прохід судів Керченською протокою в українські порти Азовського моря. Європейський Союз очікує, що Росія забезпечить безперешкодний та вільний прохід через Керченську протоку, відповідно до міжнародного законодавства.

«Європейський Союз підтверджує повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Європейський Союз не визнає і не буде визнавати незаконну анексію Кримського півострова Росією», – йдеться у заяві Євросоюзу.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня президент Росії Володимир Путін запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. На рейковому автобусі Путін проїхав із окупованої Керчі до російської станції Тамань.

Представництво Президента України в Криму у зв’язку з цим наголосило на протиправності залізничного сполучення Росії з анексованим півостровом та нагадало, що будь-який в’їзд чи виїзд до/з тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною через КПВВ.

 

Фінляндія засудила відкриття залізничного сполучення “кримським мостом”

Про це повідомляє міністерство закордонних справ Фінляндії у Twitter – Укрінформ.

“Підтримка Фінляндією територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів лишається твердою”, – йдеться у дописі.

У дописі МЗС Фінляндії поширило заяву ЄС, що засуджує запуск руху поїздів так званим “кримським мостом”.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня МЗС України висловило протест у зв’язку із неузгодженим візитом Путіна до окупованого Криму та відкриттям руху по залізничній частині так мосту.

Запуск залізничного сполучення РФ з окупованим Кримом засудив і Євросоюз.

 

Україна звернулася до Генсека ООН через дії Росії в окупованому Криму

Україна висловлює рішучий протест щодо чергового “візиту” президента Російської Федерації в тимчасово окупований Крим та відкриття залізничного сполучення через Керченську протоку.

Про це йдеться в листі, написаному тимчасовим повіреним України при ООН Юрієм Вітренком, на ім’я Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.

“Ні візити російських посадовців до Криму, ні будівництво мосту, як і будь-які інші дії окупаційної адміністрації, жодним чином не можуть змінити статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як складової частини території України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – зазначив Вітренко.

За його словами, дії Росії щодо так званого “кримського мосту” грубо порушують Конвенцію ООН про морське право 1982 року, двосторонні договірні зобов’язання перед Україною та принципово суперечать загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права.

“Ні Україна, ні будь-яка інша цивілізована держава не визнають марних спроб Кремля легітимізувати анексію частини суверенної території України”, – пише Вітренко.

Україна вимагає від російської сторони, ідеться далі в листі, “припинити протиправні дії та будь-яку діяльність на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією”.

У постійному представництві України при ООН повідомили, що цей лист буде поширено як офіційний документ Генеральної Асамблеї ООН в рамках розгляду питання порядку денного “Ситуація на тимчасово окупованих територіях України” та як документ Ради Безпеки ООН.

Раніше ухвалені резолюції Генеральної Асамблеї безпосередньо засуджують будівництво мосту як грубе порушення статуту ООН, а також застерігають російських посадовців від неузгоджених з Україною візитів на Кримський півострів.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня МЗС України висловило протест у зв’язку із неузгодженим візитом Путіна до окупованого Криму та відкриттям руху по залізничній частині так мосту.

Запуск залізничного сполучення РФ з окупованим Кримом засудив і Євросоюз.

Повідомлялося також, що оцінка Генсеком ООН дій Росії з відкриття залізничного мосту через Керченську протоку спирається на резолюції ГА ООН про суверенітет і територіальну цілісність України.

 

Рада Європи вітає домовленості Мінської групи про обмін

У Раді Європи привітали досягнуті у понеділок на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську домовленості про звільнення та обмін утримуваних осіб.

Це зазначив у Twitter речник РЄ Даніель Холтген, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

“Хороші новини від ОБСЄ про домовленості щодо взаємного звільнення та обміну до кінця року осіб, які утримуються під час конфлікту”, – заявили у Раді Європи.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок під час відеоконференції Тристоронньої контактної групи досягнуто домовленості щодо взаємного звільнення утримуваних осіб до кінця року, як це передбачено підсумками саміту лідерів країн “нормандського формату” в Парижі.

 

Списки полонених на обмін між Україною і Росією ще узгоджуються – Лутковська

Україна в рамках майбутнього обміну з Росією до кінця року розраховує забрати чоловіків, які протягом чотирьох років після Іловайська й Дебальцевого перебували в полоні, але остаточні списки ще узгоджуються.

Про це заявила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська за результатами продовження переговорів з усіма сторонами у понеділок, 23 грудня, в режимі скайп-конференції, повідомляється на сторінці Офісу Президента у Facebook – Укрінформ.

«Було нарешті досягнуто домовленості щодо проведення взаємного звільнення осіб до закінчення цього року, як, власне, й було домовлено під час паризького саміту в Нормандському форматі. І це величезне щастя, тому що ми зможемо нарешті забрати з незаконного утримання під вартою тих наших хлопців, яких не змогли забрати у грудні 2017 року, тих хлопців, які протягом чотирьох років після Іловайська, Дебальцевого перебували в полоні і які протягом чотирьох років не мали можливості навіть поспілкуватися зі своїми сім’ями», – зазначила Лутковська.

За словами представниці України в гуманітарній підгрупі, наразі остаточно “дошліфовуються” списки.

«Просила б усіх не маніпулювати інформацією, тому що за цією процедурою взаємного звільнення – долі людей», – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандського формату – України, Росії, Франції та Німеччини. Участь у ній узяли Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон та Ангела Меркель. Вони, зокрема, підтримали обмін утримуваними особами до кінця 2019 року.

У понеділок, 23 грудня, Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на Донбасі під час відеоконференції досягла домовленостей про взаємний обмін утримуваними особами до кінця року.

 

У Росії провели навчання з ізоляції Рунету

У Росії у понеділок, 23 грудня, відбулися навчання, передбачені законом про ізоляцію Рунету.

Про це повідомляє ТАСС – Укрінформ.

Заступник голови Мінкомзв’язку РФ Олексій Соколов заявив, що навчання показали готовність державних органів і операторів зв’язку РФ «ефективно реагувати на виникаючі ризики й загрози, забезпечувати стабільне функціонування і мережі інтернет, і єдиної мережі електрозв’язку у РФ».

Про плани провести навчання стало відомо 19 грудня. Мінкомзв’язку Росії заявило, що навчання «носять дослідницький характер» і що звичайні користувачі нічого не помітять, оскільки «відпрацювання загроз проводитиметься тільки на виділених сегментах, стендах і полігонах».

Навчання у рамках закону про ізоляцію Рунета, згідно з постановою уряду, відбуватимуться не рідше разу на рік.

Як повідомлялося, у РФ з 1 листопада набув чинності закон «Про стабільний інтернет у Росії» (ЗМІ його називають законом про ізоляцію Рунета). Його офіційна мета – забезпечити стабільну роботу інтернету у Росії в разі “ворожих дій” інших країн.

Згідно з положеннями цього закону, за наявності загрози безпеки Роскомнагляд може брати на себе централізоване управління мережею, тобто, управляти трафіком і блокувати доступ до того чи іншого сайту без попередження.

 

Кров та написи на стінах: харківські ЛГБТ-активісти звернулися до Авакова

Представники харківського ком’юніті-центру ЛГБТ+ ПрайдХаб звернулися до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова із закликом розслідувати злочини на ґрунті ненависті.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла координатор проєктів ГО “ХЖО “Сфера” (Громадська організація “Харківське жіноче об’єднання”Сфера”) Анна Шаригіна.

“16 грудня 2019 року о 16:00 на фасаді будівлі ком’юніті-центру ЛГБТ+ ПрайдХаб у Харкові помітили напис “СОДОМ СМЕРТЬ ЛГБТ”. Такий вчинок є кримінальним правопорушенням відповідно до ст. 161 Кримінального Кодексу України та спрямований на розпалювання ворожнечі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Протягом останнього місяця це вже третій інцидент. 22 листопада біля дверей ПрайдХабу залишили коробку з невідомим вмістом, через три дні вхід до ПрайдХабу залили кров’ю тварин”, – зазначила Шаригіна.

За її словами, подібні дії мають намір принизити гідність людей і залякати харківську та українську ЛГБТ-спільноти, а також ставлять під загрозу життя, безпеку і здоров’я відвідувачів ком’юніті-центру.

“Ми неодноразово зверталися до органів охорони правопорядку з заявами щодо такої дискримінації, проте жодних зрушень у цих справах не відбулося до цього часу. Тому ми закликаємо Арсена Авакова визнати проблему кримінальних правопорушень, спрямованих на розпалювання ворожнечі та ненависті такою, що завдає суттєвої шкоди українському суспільству і не має толеруватися правоохоронними та іншими державними органами. Закликаємо сприяти належному розслідуванню усіх справ, пов’язаних з такими злочинами”, – підкреслила Шаригіна.

За її словами, протягом 3 днів листа, який незабаром відправлять Авакову, підписали близько 1000 людей, зокрема представники українських та міжнародних громадських організацій. Приблизно половина підписантів – з Харкова, представлені також Київ, Одеса, Чернівці, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя тощо, додала координатор проєктів ГО “ХЖО “Сфера”.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня у Харкові під час ЛГБТ-маршу за участю більше тисячі людей представники організації “За традиційні цінності” спровокували бійки та завдали кільком учасникам тілесних ушкоджень. Нападників затримали та відкрили провадження за статтею “Хуліганство”.

 

Для підриву авто Шеремета використали таку ж речовину, яка була в міні Антоненка – поліція

У підриві автомобіля журналіста Павла Шеремета використовувалася така ж речовина, рештки якої знайшли у вилученій у ветерана АТО Андрія Антоненка міні.

Про це інформує Управління комунікації Національної поліції України – Укрінформ.

“У підриві автомобіля Павла Шеремета використовувалася аналогічна речовина, рештки якої знайшли у вилученій в Андрія Антоненка міні. Такий висновок зробили слідчі, отримавши результати вибухотехнічної експертизи”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що дослідження проводили фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Уточнюється, що відповідно до висновку експертів, вилучений під час обшуку у підозрюваного речовий доказ є вихолощеною промислово виготовленою бойовою протипіхотною осколковою міною направленої дії МОН-50.

За даними поліції, корпус вилученої МОН-50 було виготовлено у 1987 році на заводі “Дунаріт” (партія 36) у місті Русе (Болгарія). Цей корпус МОН-50 був споряджений вибуховою речовиною ПВВ 5-А на “Самарському заводі вибухових речовин” у 1987 році (партія виготовлення корпусу 40).

“У корпусі міни фахівці знайшли залишки вибухової речовини на основі гексогену. Саме цей матеріал і був в основі саморобних вибухових пристроїв, за допомогою яких скоїли замах на вбивство косівського підприємця та підірвали авто журналіста Павла Шеремета”, – уточнюють у поліції.

Наголошується, що на корпусі та всередині досліджуваного предмета експерти також виявили змішані біологічні сліди, тож додатково фахівці встановлюватимуть їх належність.

“Наразі підозрюваний відмовився пояснювати походження та мету зберігання вилученого предмета, посилаючись на норми ст. 63 Конституції України. Окрім того, затриманий відмовляється від проведення слідчих експериментів і надання показань”, – зазначається у повідомленні.

Як повідомлялося, 12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка (його слідство вважає організатором вбивства Шеремета).

Кузьменко та Антоненку суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту. Суд також застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для військової медсестри Яни Дугарь.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля.

 

Справа Шеремета: Апеляційний суд залишив під вартою підозрюваного Антоненка

Апеляційний суд Києва залишив у силі запобіжний захід у вигляді арешту для Андрія Антоненка (Riffmsater), який є підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів у понеділок, 23 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У задоволенні апеляційної скарги відмовити”, – оголосив суддя.

У ході судового засідання сторона захисту клопотала в суді про обрання Антоненку запобіжного заходу у вигляді поруки народних депутатів.

Водночас прокурори просили суд залишити запобіжний захід без змін.

Як повідомлялося, у причетності до убивства Шеремета слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря й волонтерку Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь і ветерана АТО Андрія Антоненка.

Для Кузьменко та Антоненка суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту. Суд також застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для військової медсестри Яни Дугарь.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля.

 

Справа Шеремета: Український ПЕН-клуб чекає реакції Денісової на порушення прав підозрюваних

Члени українського ПЕН-клубу стурбовані порушенням прав підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета і закликають уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову взяти цю справу під особистий контроль.

Про це йдеться у їхньому зверненні до омбудсмена – Укрінформ.

“Висловлюємо свою серйозну тривогу через порушення прав підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета. Ми просимо Вас як уповноважену Верховної Ради України з прав людини взяти цю справу під свій особистий контроль”, – наголосили в українському ПЕН.

Як вважають автори звернення, дії органів влади щодо підозрюваних у справі про вбивство Шеремета продемонстрували серйозне порушення базових принципів прав людини, передусім презумпції невинуватості, яка є невіддільною часткою прав людини, зокрема, права на свободу, права на повагу до людської гідності та права на життя.

“Оголошення під час брифінгу підозрюваних у цій справі за участі Президента України, генерального прокурора України та міністра внутрішніх справ України відбулося із серйозним порушенням правових норм. Його можна розцінювати як маніпулювання громадською думкою для створення враження, що саме оголошені підозрювані є беззаперечними організаторами та виконавцями вбивства”, – зазначається у зверненні.

Занепокоєння в авторів звернення також викликає безпосередня участь у розгляді цієї справи судді Сергія Вовка, якого чимало представників громадянського суспільства вважають одним із найбільш сумнозвісних виконавців політично вмотивованого “правосуддя” в Україні.

“Український ПЕН покликаний захищати свободу слова і права людини в Україні, зокрема, права письменників, журналістів та інших людей творчих професій. Неприпустимо, щоб у розслідуванні резонансної справи про вбивство Павла Шеремета, за якою стежить усе українське суспільство, мали місце порушення прав людини та встановленої законом процедури. Тому ми закликаємо Вас, уповноважену Верховної Ради України з прав людини, якомога швидше й пильніше розглянути питання порушення прав людини та громадянина у цій справі та взяти її під свій особистий контроль”, – наголошується у зверненні.

Як повідомлялося, український ПЕН є одним із 144 автономних національних ПЕН-центрів. Це культурно-правозахисна організація, покликана відстоювати свободу слова і вираження поглядів, а також сприяти співпраці інтелектуалів з різних країн. Організація налічує 119 членів.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Шеремета заявив 12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. На брифінгу з цього приводу також виступили Президент України Володимир Зеленський, перший заступник голови Національної поліції Євген Коваль та генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря й волонтерку Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка (його слідство вважає організатором вбивства Шеремета).

Для Кузьменко та Антоненка суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту. Суд також застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для військової медсестри Яни Дугарь.

20 грудня Андрій Антоненко (Ріфмастер) подав позов до суду на Зеленського, Авакова, Коваля та Рябошапку про захист своєї честі і гідності.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля.

 

Робочий день і звільнення вагітних: Милованов спростував міфи щодо майбутнього закону про працю

Законопроєкт “Про підвищення зайнятості населення” наразі перебуває у стадії розробки, тому чутки довкола нього не відповідають дійсності.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, який спростував найпоширеніші міфи щодо майбутнього закону – Укрінформ.

“Новий законопроєкт про працю («Про підвищення зайнятості населення» – ред.) ще опрацьовується. Він буде найближчими днями опублікований на сайті Мінекономіки”, – зазначив Милованов.

Міністр надав роз’яснення, що буде і чого не буде в цьому законопроєкті.

Так, міністр назвав неправдою заяви, що нове законодавство дозволить звільнення вагітних жінок, інвалідів, пенсіонерів та ін.

“Новий закон навпаки дозволяє вагітним працювати з дому та за гнучким графіком. Фактично – працювати дистанційно і мати соціальні та інші гарантії працівника. Це новий підхід законодавства – врегульовувати баланс між материнством і кар’єрою. Те саме стосується пенсіонерів та інвалідів, для яких є пропозиції на ринку, але застаріле законодавство не дозволяє встановити гнучкі умови роботи”, – підкреслив Милованов.

Також, за його словами, неправдою є твердження, буцімто новий закон скасовує безстрокове працевлаштування, отже, не буде певності “в завтрашньому дні”.

“Безстрокові договори будуть. Як і договори на певний строк. Отже – це свобода вибору за домовленістю між роботодавцем і працівником. Зате тепер працівник зможе зафіксувати штраф чи компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця. Або розмір матеріальної та моральної шкоди. Усе це – письмово і окремо для кожного працівника”, – зазначив міністр.

Не відповідають дійсності й заяви, що новим законом буде дозволено звільняти робітників без пояснення причин

“Роботодавці, насправді, на ділі давно знайшли лазівки для незаконного звільнення працівників. Маніпуляції з реорганізацією, фіктивні скорочення уже нікого не дивують – це тільки ширма для незаконних звільнень та тиску на працівників. За новим законодавством в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця той повинен виплатити грошову компенсацію, розмір якої залежить від строку попередньої співпраці з працівником. А ще – працівник зможе звільнятися за власним бажанням без обов’язкового відпрацювання двох тижнів”, – пояснив очільник Мінекономіки.

Милованов також назвав неправдою чутки, що новий закон встановлює примусову роботу понад норму.

“Новий закон зберігає звичну тривалість робочого тижня у 40 годин. Але дозволяє домовлятися про гнучкий графік роботи. Наприклад, що частину робочого дня працівник працює віддалено, іншу частину – в офісі. Тривалість дня визначають взаємні домовленості, а час відпочинку між робочими змінами повинен бути не менше 12 годин. Для тих же, хто хоче працювати менше 40 годин на тиждень, буде можливість домовитися про оплату пропорційно. Як і про решту умов роботи”, – підкреслив він.

За словами Милованова, є хибним уявлення, що встановлення для всіх категорій працівників випробувального терміну є несправедливим.

“Новий закон позбавляється від застарілих дискримінаційних норм, а випробувальний термін і для працівника стане можливістю придивитися до майбутньої роботи, колективу, керівництва. Адже не лише роботодавець обирає працівника, але й працівник роботодавця також”. – роз’яснив він.

Він також спростував чутки про те, що новий закон дозволить викликати людину на роботу лише час від часу за копійчану платню.

“Новий закон вводить поняття нефіксованого робочого часу. Тобто легалізує найм персоналу, чиї послуги потрібні нерегулярно. Наприклад, вантажників, майстрів з ремонту обладнання, додатковий персонал під час “завалу”, які зараз працюють повністю неофіційно і без гарантій. “Халтурка” перестане нею бути, бо працівник зможе поєднувати роботу на кількох підприємствах і обирати собі більш вигідні умови праці”, – роз’янив міністр відповідну норму майбутнього закону.

 

Дробович пояснив, чому пам’ятник Ватутіну в Києві не декомунізують

Пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну в Києві не може бути знесений, оскільки це не просто пам’ятник, а могила.

Про це сказав новопризначений очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час своєї першої пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це не просто пам’ятник Ватутіну, це могила Ватутіну. Пам’ятник не може бути демонтований. Ми вивчаємо питання і, можливо, зацікавленість родичів щодо цього питання, але прямо зараз закон не передбачає ніяких дій в цьому напрямку», – зазначив Дробович.

Також він заявив, що у зв’язку з декомунізацією проспект у Харкові, перейменований на честь генерала Петра Григоренка, не може носити ім’я маршала Георгія Жукова.

«Жуков точно не може бути, він підпадає під декомунізацію», – підкреслив він. Дробович висловив сподівання, що органи місцевого самоврядування Харкова врегулюють це питання.

Як повідомляв Укрінформ, 19 червня сесія Харківської міськради перейменувала проспект ім. Григоренка на проспект маршала Жукова. Тоді ж Український інститут національної пам’яті (УІНП) звернувся в прокуратуру із заявою про відповідальність голови Харківської міськради Геннадія Кернеса. 11 липня в Харкові відновили пам’ятник радянському маршалу Жукову біля адміністрації Немишлянського району, знесений активістами 2 червня. Слідчі відкрили кримінальні провадження за статтями 296 (хуліганство, вчинене групою осіб) і 345 (умисне завдання побоїв працівникові правоохоронного органу).

9 грудня на засіданні Окружного адміністративного суду Києва оголошено перерву до 9 січня 2020 року в розгляді позову Харківської міськради до Українського інституту національної пам’яті з приводу втручання в повноваження місцевої влади щодо перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та ін.

Микола Ватутін – генерал армії Радянського Союзу. Український інститут національної пам’яті включив Ватутіна у список осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації Голодомору і політичних репресій, але він не потрапив до списку осіб, які підпадають під декомунізацію. Водночас Київрада перейменувала столичний проспект генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

 

Висновки щодо Бандери й Шухевича українці мають зробити самі – Дробович

Інститут національної пам’яті не має давати вказівки, як українцям ставитися до суперечливих постатей в історії України.

Про це сказав на пресконференції голова УІНП Антон Дробович, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Історія визвольних змагань і боротьби за українську державність зазнавала величезних ідеологічних впливів Радянського Союзу, починаючи від затирання, закінчуючи відвертою фальсифікацією історії, демонізацією людей, які боролися за незалежність України. Відповідно Інститут національної пам’яті має проливати світло на ці питання і дезавуювати ці міфи. Але разом з тим ми повинні пам’ятати, і це ні для кого не є новиною, що постаті Бандери і Шухевича дійсно викликають полярні оцінки в українському суспільстві. Як має на це реагувати Інститут національної пам’яті? Проводити діалог з громадянами, мета якого дуже проста. Щоб люди, які мають запитання щодо цих постатей, не отримали пакет рекомендацій, чому це герої. Центральні органи виконавчої влади не мають займатися розказуванням країні, хто у ній герої. Це громадяни України визначать, хто у них герої. Або відповідний уповноважений орган держави”, – сказав Дробович.

За його словами, Інститут національної пам’яті має розказати, чому для одних громадян ці люди цінні.

“І в даному випадку мова йде про внесок в державотворення. Для України важливо усвідомлювати, як сформувалась Українська держава, що це не на пустому місці виникла ця складна, багатостолітня історія. І ці постаті – конкретний елемент цієї історії. Ми маємо розповісти, чому для багатьох людей в Україні цінні ці люди. Не треба підганяти історію під щось, але треба розповісти. Бо мільйони людей цінують їх, тому що вони зробили цей внесок. Коли більшість населення сиділо спокійно на радянських кухнях і не хотіло нічого робити проти Радянського Союзу, а в цей час в тюрмах, підвалах розстрілювали людей за вільнодумство, ці люди піднялися зі зброєю. Хтось вступив в союз з нацистами. Хтось не вступив в союз з нацистами. А просто сам по собі боровся і проти одного тоталітарного режиму, і проти іншого. Оце історія, яку потрібно знати. Люди самі зроблять оцінки, маючи повну інформацію”, – наголосив Дробович.

 

Історичний діалог із Польщею: Дробович пропонує відійти від “перетягування канатів”

Новопризначений голова Інституту національної пам’яті України Антон Дробович заявляє, що у питаннях впорядкування історичних українських поховань на території Польщі найперше має йтися про вшанування пам’яті загиблих.

Про це він сказав під час своєї першої пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Не може бути такого, що бур’яни ростуть на братських могилах. Це неприпустимо. І починати ми повинні із вшанування людської гідності. Ми маємо відійти від перетягування канатів на політичній арені і почати історію спілкування про людську гідність, про права людини. Людина, яка померла, має право на гідне вшанування, з цього ми маємо починати. І я переконаний, що ми знайдемо спільну мову щодо цих питань з боку польської сторони», – сказав Дробович.

Він зазначив, що на початку січня у нього запланована зустріч з польським послом.

«Я отримав два політичні сигнали від посольства Польщі в Україні і від польського інституту національної пам’яті про готовність до конструктивної співпраці, готовність до діалогу та відновлення багатьох проєктів, які були раніше», – сказав Дробович.

Також голова УІНП додав, що в деяких аспектах історичної співпраці з Польщею можна змінити ракурс діалогу. За його словами, Архів репресивних органів Радянського Союзу може зацікавити Польщу, Угорщину та інші країни.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Кабінет міністрів України звільнив голову  УІНП  Володимира В’ятровича, який обіймав цю посаду з березня 2014 року. 4 грудня Кабінет міністрів призначив головою УІНП Антона Дробовича. Він наголосив, що нагальними завданнями УІНП є завершення процесу декомунізації, визнання на міжнародному рівні Голодомору геноцидом, а також протидія російській агресії.

Антон Дробович – кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень.

 

Дробович не планує змінювати команду Інституту нацпам’яті

Новопризначений керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович налаштований працювати і надалі зі старою командою УІНП.

Про це він сказав під час своєї першої пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я не отримав жодної заяви про звільнення, якщо мається на увазі, чи хочуть люди зі мною і далі співпрацювати. Більше того, я не почув жодного усного наміру про звільнення. Для мене це взагалі не сама ціль змінювати команду. Якщо люди готові працювати під ті програмні напрямки та пріоритети, які були озвучені в інтересах України, то ми будемо це робити”, – сказав він.

Також Дробович зазначив, що команда УІНП є дуже професійною.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Кабінет міністрів звільнив Володимира В’ятровича з посади голови УІНП, яку він обіймав із березня 2014 року.

4 грудня Кабмін призначив головою УІНП Антона Дробовича.

18 грудня Дробович заявив, що нагальними завданнями УІНП є завершення процесу декомунізації, визнання на міжнародному рівні Голодомору геноцидом, а також протидія російській агресії.

Антон Дробович – кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень. Лауреат ІV мистецтвознавчого конкурс Stedley Art Foundation, автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.

 

Бородянський представив нового главу Інституту нацпам’яті

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський представив нового очільника Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Міністерство культури, молоді та спорту продовжує практику представлення керівників або людей, яких ми рекомендуємо на керівні посади. Сьогодні я хочу вам представити Антона Дробовича, який затверджений керівником центрального органу виконавчої влади Інституту національної пам`яті”, – сказав Бородянський.

Антон Дробович 23 грудня проводить свою першу пресконференцію як очільник УІНП.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Кабінет міністрів України звільнив голову УІНП Володимира В’ятровича, який обіймав цю посаду з березня 2014 року. 4 грудня Кабінет міністрів призначив головою УІНП Антона Дробовича. 18 грудня в інтерв’ю Deutsche Welle Дробович заявив, що нагальними завданнями УІНП є завершення процесу декомунізації, визнання на міжнародному рівні Голодомору геноцидом, а також протидія російській агресії.

Антон Дробович — кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень. Лауреат ІV мистецтвознавчого конкурс Stedley Art Foundation, автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.

 

Дробович має намір завершити Меморіал Героям Небесної сотні

Український інститут національної пам’яті продовжить роботу щодо створення Меморіалу Героям Небесної сотні та Музею Революції гідності.

На цьому наголосив під час своєї першої пресконференції на новій посаді голова УІНП Антон Дробович, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми продовжимо роботу зі створення Меморіалу Героям Небесної сотні і Національного музею Революції гідності. Я сподіваюся, що нам вдасться знайти спільну мову з прокуратурою і ми отримаємо дані щодо того, коли вже будуть зняті арешти з земельних ділянок. І власне завершимо створення Меморіалу і перейдемо до активної фази створення музею”, – зазначив Дробович.

Він також акцентував на тому, що буде зосереджено увагу на посиленні культури діалогу. ” Ми хочемо, щоб відходила в минуле радянська практика, коли суспільні комунікації – це якісь гасла. Ми хочемо посилити рівень і якість суспільного діалогу в країні, який базуватиметься на відповідальності і повазі один до одного сторін цього діалогу. Це стосується всіх історій, починаючи від культурної реінтеграції Донбасу і закінчуючи складними темами історії України, які роками або були не проговорені, не висвітлені через позицію Радянського Союзу, а потім якісь суспільно-економічні потрясіння, або просто в силу того, що не вистачало якихось ресурсів”, – додав голова УІНП.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський представив нового очільника Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Антон Дробович — кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень. Лауреат ІV мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation, автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.

 

“Заморожена” допомога Україні: у Білому домі відреагували на публікацію документів

Адміністративно-бюджетне управління Білого дому вважає “нерозсудливим” пов’язування припинення допомоги Україні з телефонною розмовою президентів США і України Дональда Трампа і Володимира Зеленського.

Про це заявила речниця управління Рейчел Семмел, коментуючи для CNN публікацію документів Center for Public Integrity, які розкривають нові подробиці заморозки військової допомоги Україні – Укрінформ.

«Нерозсудливо пов’язувати припинення допомоги з дзвінком. Як уже було встановлено та повідомлялося публічно, про припинення допомоги було оголошено на міжвідомчій нараді 18 липня. Висмикувати одну фразу з електронного повідомлення без прив’язки до контексту — це введення в оману і неточність», — заявила вона.

Як стало відомо раніше, США заморозили допомогу Україні через приблизно 90 хвилин після телефонної розмови 25 липня президентів України та США Зеленського і Трампа. Це випливає з електронних листів, які за рішенням суду отримала американська неурядова організація Center for Public Integrity.

Сторонами листування виступають посадовці Пентагону та Адміністративно-бюджетного управління, які обговорювали надання оборонної допомоги Україні. Зокрема, про це свідчить електронне повідомлення посадовця Білого дому Майка Даффі.

«На підставі вказівок, які я отримав, зважаючи на план адміністрації переглянути допомогу Україні, включаючи Ініціативу з оборонної безпеки України, будь ласка, утримайтесь від будь-яких подальших асигнувань Міністерства оборони, дотримуючись інструкцій у рамках цього процесу», – йдеться у листі Даффі в Пентагон 25 липня.

Електронний лист Даффі говорить про те, що він знав, що затримання допомоги може викликати занепокоєння.

Попри те, що велика частина тексту в документах була прихована чорнилами, деякі ключові моменти все ж таки вдалося з’ясувати. Саме вони і підтверджують стурбованість посадовців Білого дому щодо правомірності рішення про затримку допомоги Україні.

Після оприлюднення документів лідер демократів у Сенаті США Чак Шумер запропонував викликати Даффі для свідчень у справі щодо імпічменту президента Дональда Трампа. За його словами, електронне повідомлення чиновника добре ілюструє, наскільки важливу інформацію Даффі може повідомити.

«Якщо для виклику Даффі потрібно обґрунтування, то ось воно. Це електронне повідомлення – вибухонебезпечне. Високопоставлений співробітник адміністрації наказує припинити допомогу через 90 хвилин після того, як Трамп зателефонував Зеленському, і просить зберігати це в глибокій таємниці. Яке ще обґрунтування потрібно, щоб викликати свідка для надання свідчень?» — зазначив сенатор.

Також нові документи свідчать про те, що Трамп за місяць до телефонної розмови з Президентом України Зеленським цікавився деталями американської військової допомоги Україні – питанням, яке призвело до початку процедури імпічменту щодо Трампа.

Як повідомлялося, 25 вересня Білий дім оприлюднив текст телефонної розмови між президентами США та України, через яку в Палаті представників США розпочали процедуру імпічменту, оскільки з тексту розмови випливає, що Трамп тиснув на Зеленського, переконуючи розпочати в Україні розслідування проти сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

 

У Сенаті опублікували оновлений законопроєкт про “пекельні санкції” проти РФ

У проєкті закону “Акт захисту американської безпеки від агресії Кремля” (DASKA) щодо санкції проти Росії з’явилися правки, які регулюють введення й зняття санкції з Москви за військові дії проти України.

Про це йдеться на сайті Конгресу США – Укрінформ.

“Не пізніше ніж за 45 днів після набуття чинності цього закону (DASKA) та кожні наступні 90 днів Держсекретар та Директор національної розвідки повинні надати спільну доповідь профільним комітетам, в якій вказано чи брав російський уряд участь у військових діях в Україні, або свідомо підтримував їх”, – йдеться у документі.

Правки до цього розділу припиняють діяти або втрачають чинності після того, як Держсекретар та Директор національної розвідки подадуть до комітету Конгресу спільну доповідь, в якій йдеться про те, що уряд РФ не брав участь у військових діях в Україні або не підтримував їх.

Правки були внесені сенаторами республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Робертом Менендесом.

Відповідно до законопроєкту, санкції також будуть застосовані, якщо у спільній доповіді Держсекретаря та Директора національної розвідки буде вказано, що Москва втручалася у демократичні процеси у США, включаючи американські вибори.

Зазначається, що самі санкції накладаються на російські СПГ-проєкти за кордоном, на держборг Росії, банки, компанії та олігархів, які підтримують військові дії РФ в Україні або втручання в демократичні процеси у США.

Раніше стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа чинить негласний опір законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який пропонує поширити “пекельні санкції” на російські банківський і газовий сектори та на державний борг РФ.

Як повідомлялося, міжнародний комітет Сенату США ухвалив 17 голосами проти п’яти проєкт закону “Акт захисту американської безпеки від агресії Кремля” (Defending American Security from Kremlin Aggression Act, DASKA). Аби набути чинності, документ має бути ухвалений обома палатами Конгресу і підписаний президентом США.

 

Про спільний ракетний проєкт України і Білорусі говорити зарано – посол

Білорусь зацікавлена в допомозі України в розвитку галузі ракетобудування, але про конкретні плани з реалізації спільного проєкту говорити ще зарано.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Україні Ігор Сокол.

“Це питання (допомога України в розвитку галузі ракетобудування Білорусі. – ред.) обговорювалося нашими президентами на зустрічі в жовтні в Житомирі. У Білорусі є досвід у створенні ракетних систем оборонного типу, наприклад, ракетного комплексу «Полонез». Але ми також зацікавлені у співробітництві у цьому напрямку з іншими країнами. Гадаю, це було б взаємовигідним проєктом”, – сказав Сокол.

Він розповів, що минулого місяця побував на «Південмаші» у Дніпрі і зустрівся з його генеральним директором Сергієм Войтом.

“Я був вражений тим, що підприємство зберегло свій кістяк, адаптувалося до сучасних реалій і продовжує виробляти високотехнологічну продукцію світового рівня, затребувану в таких розвинених країнах, як Канада і США. Білорусі в принципі цікавий досвід України у цій галузі. Нам вдалося зістикувати провідних керівників обох країн, а якими будуть їхні домовленості зараз, напевно, говорити ще зарано”, – зазначив дипломат.

 

Посол Білорусі не бачить причин сумніватися в гарантіях безпеки для України

Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Україні Ігор Сокол не бачить підстав сумніватися в білоруських гарантіях безпеки для України, які дав президент країни Олександр Лукашенко.

Про це дипломат заявив в інтерв’ю Укрінформу.

“Я вважаю, що слово президента Республіки Білорусь – це і є гарантія! У 2014 році її дали Турчинову, Олександр Григорович (Лукашенко – авт.) дав її Порошенку в 2017 році. Наш президент постійно наголошував, що ніякої загрози зі сторони Білорусі для України не буде, і повторив це особисто Президенту України Володимиру Зеленському на їх першій зустрічі в Житомирі”, – сказав Сокол.

Коментуючи поглиблення інтеграційних процесів Білорусі та Росії, він зазначив, що ні для кого не секрет, що Білорусь підтримує і розвиває з РФ дуже тісні відносини співробітництва, в першу чергу в економічній сфері, і з інтеграційним вектором визначилися вже давно. Зокрема, посол нагадав, що Білорусь – учасниця СНД, підписала в 1999 році Договір про Союзну державу, є, разом з Казахстаном, засновниками Євразійського економічного союзу.

“Але хочу звернути вашу увагу, що Договір про Союзну державу був підписаний не в 2014-2015 роках, коли почалися події на сході України, а двадцять років тому. У зв’язку з цим зараз виникла необхідність провести ревізію домовленостей, укладених в рамках Союзної держави” , – зазначив Сокол.

За його словами, основа взаємодії Білорусі і Росії у військовій сфері, яка будувалася протягом п’ятнадцяти років до початку конфлікту на сході України, – це захист повітряного простору.

“Як таких російських військ на території Республіки Білорусь немає, на відміну, скажу прямо, від України, де присутні військовослужбовці НАТО. (Допуск іноземних військовослужбовців на територію України для участі в міжнародних навчаннях регулюється відповідним законом, який за поданням Президента ухвалює Верховна Рада. – Ред.). Але у відносинах з Україною ми ніколи не порушували питання про те, що у вашій Конституції записаний курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію, оскільки особливих загроз для себе ні в економічному, ні у військовому плані ми в цьому сенсі не бачимо”, – акцентував дипломат.

Посол також зауважив, що при цьому поглиблення інтеграційних зв’язків між Білоруссю і Росією як на двосторонній, так і на багатосторонній основах ніяк не позначилося на конструктивності і пріоритетності співробітництва Білорусі з Україною.

“Ми тут не бачимо ніяких протиріч і роздільних ліній. Будемо продовжувати дружити і співпрацювати. Хотів би також зазначити, що для білорусів незалежність і суверенітет нашої держави, нашої батьківщини – це святі речі, вистраждані кров’ю і потом наших предків, якщо хочете – найвища цінність. Тому не бачу жодних підстав для сумнівів щодо наших гарантій безпеки. Білорусь є і завжди залишатиметься донором стабільності в регіоні”, – заявив Сокол.

 

Український експорт за темпами зростання істотно випереджає білоруський – посол

Український експорт до Білорусі за січень-жовтень цього року зріс на 21,2% і за темпами зростання істотно випереджає білоруський.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний Посол Білорусі в Україні Ігор Сокол.

“За січень-жовтень 2019 року товарообіг між нашими країнами збільшився на 5,6 відсотка до аналогічного періоду минулого року і досяг 4,9 млрд доларів. При цьому український експорт за темпами зростання істотно випереджає білоруський. Білоруський експорт в Україну за зазначений період виріс на 0,4 відсотка і склав 3,5 млрд доларів, а український експорт до Білорусі зріс на 21,2 відсотка – до 1,4 млрд доларів. Експорт білоруських товарів в Україну без урахування нафтопродуктів, азотних і калійних добрив склав 1467 млн ​​доларів. Тобто вже можна казати про певний паритет”, – сказав Сокол.

Як наголосив дипломат, таке впевнене зростання українського експорту демонструє настрій на розширення співпраці з Республікою Білорусь, і в його країні це вітають.

Посол констатував, що Білорусь в цьому році підвела ситуація з «забрудненою» нафтою.

“Як результат, білоруський експорт (в Україні – ред.) поки лишається в обсягах минулого року, а товарообіг за підсумками 2019 року складе близько 6 млрд доларів”, – зауважив посол.

Водночас він зазначив, що Білорусі вдалося значно диверсифікувати експорт. Зокрема, за 10 місяців обсяг поставок білоруських товарів до України без урахування нафтопродуктів, азотних і калійних добрив досяг рекордного значення і склав 1467,0 млн доларів, в той час як за весь 2018 рік Бєларусь експортувала продукції в Україну без нафтопродуктів і добрив на приблизно таку ж суму – 1467,9 млн доларів, повідомив дипломат.

 

У Нацбанку пояснили, що прискорило зниження облікової ставки

У зв’язку зі стрімкішим вичерпанням інфляційного тиску, збереженням сприятливої ситуації на валютному ринку та зміцненням обмінного курсу гривні стало можливим пришвидшення зниження облікової ставки.

Про це повідомляє пресслужба Національного банку за підсумками дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки – Укрінформ.

“Пришвидшення зниження облікової ставки є можливим у зв’язку зі стрімкішим вичерпанням інфляційного тиску. Уповільнення темпів зростання споживчих цін до 5,1% у листопаді означає, що НБУ досяг своєї середньострокової інфляційної цілі у 5 +/-1% на декілька місяців раніше, ніж передбачав у своєму макроекономічному прогнозі”, – йдеться в повідомленні.

Також, зазначають в НБУ, на користь зниження облікової ставки свідчить збереження сприятливої ситуації на валютному ринку. Так, ключовим чинником змін в інфляційній динаміці є зміцнення обмінного курсу гривні за рахунок зростання надходжень від експорту та стійкого припливу іноземного капіталу.

Уповільненню зростання цін також сприяли нижчі світові ціни на енергоресурси та розширення пропозиції окремих продуктів харчування.

За оцінкою членів комітету, пом’якшення монетарної політики стане підтримкою для економічного зростання, не перешкоджаючи стабілізації інфляції на рівні близько 5%. Натомість, збереження жорсткості монетарної політики може мати наслідком надмірне посилення обмінного курсу, що могло б зумовити виникнення дисбалансів у економіці. Стрімкіше зниження облікової ставки також прискорить здешевлення кредитних ресурсів в економіці і сприятиме подальшому зростанню економіки.

Як повідомляв Укрінформ, правління Національного банку України прийняло рішення знизити облікову ставку на 2 в.п., до 13,5% річних із 13 грудня 2019 року.

 

НБУ лають усі, а він стоїть на своєму: “Не тримав гривню і не триматиму!”

06.12.2019

Заради вільного курсу гривні Нацбанк готовий жертвувати навіть репутацією. Бо у регулятора своя логіка: інфляція стій, раз-два!

Рада НБУ – наглядовий орган за правлінням Національного банку України – визнала діяльність правління “в частині формування та реалізації валютно-курсової політики в 2019 році неефективною та такою, що не відповідає викликам сучасного розвитку України”. Іншими словами, уповноважені наглядачі нарешті перейнялися ситуацією і стурбувались поведінкою гривні, що вперше за останні майже чотири роки впевнено зміцнилася нижче 24 грн/дол., та Нацбанку, який не став заважати процесу її зміцнення на фоні від’ємного торгового сальдо та падіння промисловості в країні. І рекомендував переглянути політику. Але не факт, що правління дослухається до рекомендацій – чиновники НБУ стоять на своєму: курс національної валюти цілком логічний, як і монетарна політика регулятора.

А гривня собі, знай, гуляє!

Зміцнення гривні через приплив грошей нерезидентів в ОВДП, яке Укрінформ неодноразово висвітлював в своїх матеріалах (див. ТУТ і ТУТ), багато хто з економістів та товаровиробників назвав вкрай «нераціональним». Апелюючи до Ради НБУ про те, що цей наглядовий орган, незважаючи на норму про невтручання до оперативної діяльності правління, не повною мірою усвідомлює ризики ситуації та не використовує наявні важелі впливу.

І ось, коли гривня “гайнула” на міжбанку нижче позначки 24 грн/дол Рада НБУ нарешті розглянула питання “Про стан золотовалютного резерву Національного банку України та ситуацію на валютному ринку України”. І визнала – дисбаланси є, ризики чималі.

Тому Рада НБУ надала правлінню свої рекомендації. Зокрема:

1. Задіяти всі засоби та методи грошово-кредитної політики з метою пом’якшення монетарної політики.
2. Оновити стратегію управління золотовалютними резервами та графік поповнення золотовалютних резервів на середньострокову перспективу.
3. Підготувати сценарій розгортання ситуацій та дій на валютному ринку України внаслідок можливого виходу власників-нерезидентів ОВДП з України.
4. Зважаючи на значну роль нерезидентів на ринку боргових цінних паперів Уряду, спільно з Мінфіном розробити правило щодо згладжування впливу продажу/купівлі ними валюти на стан міжбанківського валютного ринку.
5. Здійснити оцінку ефектів від приєднання до мережі Clearstream та ситуації на міжнародних фінансових ринках в збільшенні попиту нерезидентів на ОВДП.
6. Актуалізувати дослідження щодо впливу зміни обмінного курсу на споживчу інфляцію в Україні, а також зовнішню торгівлю, промисловість.

Іншими словами, хлопці, треба щось вирішувати, бо буде халепа..

А чого зразу в усьому винен Нацбанк?

Цікаво, що буквально напередодні “монетарного” засідання Ради НБУ, “хлопці” з Нацбанку – заступники голови НБУ Дмитро Сологуб та Олег Чурій спробували розвіяти тривогу суспільства та виклали Інтерфаксу свої аргументи відносно того, чому зміцнюється гривня, чи є ревальвація штучною і чи «вбиває» вона економіку.

Приведемо їхні тезово.

1. Політика НБУ сьогодні полягає в тому, що курс має формувати виключно ринок. Плаваюче курсоутворення – це коли гривня може рухатися в обидва напрямки, а не тільки у бік девальвації. Національний банк бере участь в торгах лише для згладжування надмірних коливань або поповнення резервів, але в принципі не має наміру або мети втручатися в курсоутворення.
2. Надлишкова пропозиція валюти та пов’язане з нею зміцнення гривні – це наслідок не лише припливу інвестицій нерезидентів у державні облігації уряду. У цьому році на ці цілі вони витратили $3,7 млрд, але чиста купівля валюти Нацбанком у цьому році вже перевищила $5 млрд. Надлишкова пропозиція валюти ($1,3 млрд) була сформована за рахунок інших чинників, насамперед, поліпшенням показників експорту та імпорту.
3. Заклики припинити ревальвацію адміністративним шляхом – це свого роду прояв комплексу меншовартості, небажання бачити гривню повноцінною валютою, яка може не лише послаблюватися, а й зміцнюватися. Водночас валюта, яка може лише послаблюватися, немає довіри, не використовується для довгострокових заощаджень і має наслідком доларизацію економіки. І у світі немає жодного прикладу успішної країни з доларизованою економікою.
4. Механічне зниження облікової ставки НБУ не буде еквівалентом дешевих кредитів. Кредитор завжди зважає на стійкість економічного розвитку та послідовність економічної політики. Наприклад, у 2012-2013 роках інфляція була близько 0%, ставка НБУ – 7%, водночас ставки міжбанку – досягали 50%, ставки по кредитах – 15-20%.
5. Має значення не обсяг золотовалютних резервів, а економічна політика. Україна мала 2011 року резерви під $40 млрд, але “Нафтогаз” витратив $25 млрд за два роки на імпорт, і відомо, чим це закінчилося. Зараз у фінансовій системі – жодного прихованого дефіциту. Дефіциту енергетичного сектору також немає. Політика Нацбанку є незалежною й достатньо жорсткою, але буде м’якшою.

Мета НБУ – згладжувати різкі коливання. Якщо НБУ почне, наприклад, зубами тримати курс 25 або 26, то від західних партнерів йому моментально прилетить звинувачення в тому, що центральний банк займається протекціонізмом своєї національної валюти і штучно утримує курс.

В НБУ порахували, що якби курс був, скажімо 27 грн/$1 починаючи з другого кварталу 2019 року, то економічне зростання становило би всього + 0,1%. Водночас інфляція була б значно вищою.

А корені відомо звідки ростуть

Ось саме в інфляції логіка дій Нацбанку й “зарита”…

Оскільки законом “Про Національний банк України” визначено пріоритетність цілей при виконанні Національним банком України своєї основної функції відповідно до Конституції України – забезпечення стабільності грошової одиниці України, то пріоритетом грошово-кредитної (монетарної) політики саме визначено досягнення та підтримку цінової стабільності. “Ми діємо для добробуту громадян і держави, забезпечуючи низьку і стабільну інфляцію”, – окреслює місію сайт регулятора.

“Цінова стабільність – це ситуація, коли ціни зростають настільки несуттєво, що громадяни не замислюються над інфляцією, ухвалюючи рішення про кредит, вкладання коштів у бізнес або заощадження. Також Національний банк України сприяє фінансовій стабільності та стійкому економічному зростанню, якщо це не перешкоджає досягненню цінової стабільності”, – пояснює логіку своїх дій Нацбанк. Тому в арсеналі його інструментів – інфляційне таргетування, плаваючий обмінний курс гривні та облікова ставка.

На сьогодні грошово-кредитна політика в Україні спрямована на поступове зниження темпів інфляції та забезпечення середньострокової інфляційної цілі – 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 в.п. (У більшості розвинених країн під ціновою стабільністю вважають підтримку інфляції на рівні від 1 до 3 відсотків. Для країн з ринками, що розвиваються, середньострокова інфляційна ціль є вищою і коливається зазвичай в межах від 4 до 8 відсотків. – Авт).

13-відсоткове зміцнення гривні, яке ми спостерігаємо цього року, дає надію на те, що вже за результатами 2019-го Україна вийде на “плановий” показник інфляції 5,5%. А вже при таких умовах регулятор зможе швидше відпускати й високу облікову ставку (15,5%, за неї Нацбанк отримує сьогодні велику частину критики. – Авт.), яка покликана запустити процеси кредитування та зростання економіки.

В останньому жовтневому Інфляційному звіті НБУ намітив прогноз інфляції 5% при ставці 8%. “Як і в липні, прогнозний сценарій передбачає подальше зниження облікової ставки до її нейтрального рівня 8% у номінальному вимірі в 2021 році за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Найстрімкіше зниження ставки очікується протягом 2020 року разом з поверненням інфляції до цільового діапазону та поліпшенням інфляційних очікувань”, – сказано у звіті.

Отже, позиція НБУ, який не ризикує ціновою стабільністю в умовах відсутності фундаментальних реформ для залучення інвестицій в економіку (в планах крім ринку землі немає нічого) – видається поки що розумною. Врешті, фінансовий регулятор ніяк не може відповідати за бажанням Мінфіну, який вирішив різко скоротити зовнішні позики, за рахунок внутрішніх, влаштувавши “гулянку”, на яку з радістю злетілися всі світові спекулянти. В цьому і полягає увесь конфлікт між Нацбанком (цілі якого є надто довгостроковими та високими, щоб пересічний громадянин, чиновник чи політик їх зрозумів) та урядом, якому зростання економіки та гроші потрібні вже зараз.Марина Нечипоренко, Київ

 

НАТО вважають оборонним союзом близько половини українців

Близько половини українців – 45% – вважають Північноатлантичний блок оборонним союзом.

Про це заявив в Укрінформі на презентації результатів соціологічного дослідження для відстеження змін у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції голова ГО «Центр прикладних досліджень» Андрій Каракуц.

“Щодо сприйняття українцями НАТО, то в першу чергу вони вважають Північноатлантичний блок оборонним союзом – 45%. Відносно популярною залишається також точка зору, що це союз країн, створений для протидії Радянському Союзу та Російській Федерації – 19%, як миротворчу організацію Альянс розглядають 13% населення. Водночас кожен десятий українець – 11% – вважає, що НАТО є агресивним військовим блоком. Тобто населення України все ж таки передусім вважає, що НАТО покликане захищати держави-члени “, – сказав Каракуц.

Він поінформував, що на регіональному рівні НАТО як оборонний союз найбільше сприймають у центрі, на заході, півночі, найменше на Донбасі – 25%. Як антирадянський та антиросійський блок найчастіше Альянс сприймають на півдні України – 32%, найменше у центрі – 10%. Як до миротворчої організації до НАТО ставляться найбільше українців на сході та на Донбасі – по 18%, а сприйняття Альянсу як агресивного військового блоку найбільш характерне для Донбасу – 18%.

Дослідження проводилося з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Загалом було опитано 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

 

Дедалі більше українців цікавляться НАТО

За пів року – з березня по листопад – кількість українців, які вважають себе добре поінформованими про Північноатлантичний Альянс, зросла на 6% і наразі становить 21%.

Про це заявив в Укрінформі на презентації результатів соціологічного дослідження для відстеження змін у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко.

“Це повторне дослідження. Ми на початку року (в березні. – ред.) робили певні виміри і хочемо подивитися, якою є тенденція. Я хочу звернути увагу на цифри, які говорять про стабільну підтримку вступу України до НАТО і про збільшення на 6% – (з 15 до 21 %. – ред.) кількості тих, хто вважає себе добре поінформованим про Альянс, а також про зацікавленість громадян в отриманні інформації про НАТО та процеси євроатлантичної інтеграції, яку нині висловлюють понад 60% опитаних”, – сказав Наливайко.

Він поінформував, що Держкомтелерадіо вже третій рік поспіль опікується виконанням Плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України та стратегії комунікації у сфері євроінтеграції.

За словами Наливайка, у цьому сенсі 2019 рік був досить ефектним, зокрема було проведено чотири великі інформаційні кампанії і три соціологічних дослідження, конкурс на кращу публікацію з тематики НАТО, переможці якого мали змогу відвідати штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, та серію тематичних семінарів.

Наливайко також повідомив, що Держтелерадіо і наступного року виконуватиме цю державну програму, бюджет якої становить 20 млн грн.

Дослідження проводилося з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Загалом було опитано 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

 

Ідею вступу до НАТО як гарантію безпеки підтримують понад 50% українців

Вступ України до НАТО вважають пріоритетним варіантом гарантування безпеки України 50,3% громадян нашої держави.

Про це заявив на презентації в Укрінформі результатів соціологічного дослідження для відстеження змін у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції голова ГО “Центр прикладних досліджень” Андрій Каракуц, повідомляє кореспондент агентства – Укрінформ.

“Більше половини населення – 50,3% українців, вважає, що аби забезпечити належний рівень захисту держави, необхідно вступити до НАТО”, – сказав Каракуц.

Він поінформував, що значно меншою популярністю користується ідея закріплення позаблокового статусу України – її підтримують 18% громадян, 9% вважають, що гарантувати безпеку держави може формування військового союзу з РФ та країнами СНД і близько 23 обрали інші варіанти, зокрема утворення військового союзу із США.

Як засвідчило дослідження, у регіональному розрізі найактивніше вступ до НАТО підтримують жителі західного регіону України – 69%, в центральному регіоні підтримка НАТО становить 49%, на півночі – 55%, на сході – 43%, на півдні і на Донбасі – по 29%.

Найменша підтримка вступу України до НАТО, якщо дивитися по областях, зафіксована у Луганській області – близько 16%, найвища у Львівській області – майже 80%.

Каракуц також відзначив, що за п’ять років – порівняно з березнем 2014 року, коли ідею вступу до НАТО підтримувало 34% українців, – ця підтримка зросла майже на 20%.

Дослідження проводилося з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Загалом було опитано 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

 

Компанію Nord Stream очолює ексагент “Штазі” та друг Путіна – Der Standard

Компанію Nord Stream 2 AG, яка займається будівництвом газопроводу РФ “Північний потік-2”, очолює німець Маттіас Варніг, який у минулому був агентом “Штазі” (міністерства держбезпеки НДР) та має давні дружні стосунки з президентом РФ Володимиром Путіним.

Увагу на цей факт привертає впливова австрійська газета Der Standard – Укрінформ.

“Якщо говорити про чоловічу дружбу, Росію та Німеччину, то одразу на думку приходять два імені: Володимир Путін та Герхард Шредер. Російський президент та колишній німецький канцлер не приховують свої багаторічні близькі відносини. Але є ще один німець, на якого Путін може повністю покластися: Маттіас Варніг, очільник російського газопроводу Балтійським морем “Північний потік-2″, який є шипом у боку для президента США Дональда Трампа”, – йдеться у матеріалі.

Як зазначає видання, на відміну від Шредера “Варніг діє у фоновому режимі та залишається майже невідомим”. “Однак він зберігає найкращі контакти з Москвою. А його дружба з Путіним триває значно довше, ніж у Шредера”, – пише Der Standard.

64-річний Маттіас Варніг походить з містечка Альтдьоберн (земля Брандербург), в часи існування Німецької демократичної республіки (НДР) навчався у Східно-Берлінському економічному університеті. Як йдеться на сайті “Північного потоку-2”, із 1981 по 1990 роки Варніг обіймав різні посади в уряді НДР, у тому числі в міністерстві зовнішньої торгівлі. Однак, додає Der Standard, там не згадується про його роботу в східнонімецькій спецслужбі “Штазі”.

“Не згадується, що Варніг з 1974 року шпигував на “Штазі”. Його псевдонімом був “Артур”. З торговельної місії НДР у Дюссельдорфі він постачав в Східний Берлін інформацію про західнонімецькі підприємства”, – йдеться у повідомленні.

У 1990 роках Варніг пішов працювати у Дрезденський банк, який у 1991 році відкрив своє представництво у Санкт-Петербурзі – в цей час в комітеті із зовнішніх зв’язків мерії міста вже працював Володимир Путін.

“Обоє ексагентів – Путін був агентом КГБ у Дрездені – подружилися. Згідно з даними газети Die Welt, Варніг допомагав Путіну також у приватному порядку. Коли його дружина Людмила у 1993 році тяжко постраждала в ДТП, то їй була проведена операція на кошти Дрезденського банку у Німеччині”, – зазначається у статті.

На переконання її автора, “цього Путін ніколи не має забути”: “З 2006 року Варніг очолював компанію Nord Stream, яка будувала перший газопровід через Балтійське море. Він також є членом наглядових рад оператора трубопроводу “Транснефть”, російського державного банку ВТБ та російського нафтового гіганта “Роснефть”, як і є членом ради директорів Gazprom Schweiz AG”. У 2012 році президент РФ також дав Варнігу Орден пошани. Друг Путіна також має квартиру у Москві, йдеться в статті.

Як повідомлялося, 20 грудня президент США Дональд Трамп затвердив оборонний бюджет США на 2020 рік, який передбачає санкції проти газопроводу Nord Stream 2.

Після цього швейцарська компанія Allseas Group SA вивела з Балтійського моря свої судна, які займалися прокладенням цього газопроводу “Північний потік-2”.

 

Законопроєкт про дезінформацію представлять на початку січня – Бородянський

Законопроєкт про дезінформацію уже на фінальній стадії розробки, його представлять для публічного обговорення на початку січня.

Про це написав міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський у своєму Telegram-каналі – Укрінформ.

“Проєкт закону про дезінформацію знаходиться на фінальній стадії розробки…Враховуючи велику суспільну важливість цього законопроєкту, який стосується в першу чергу державної та інформаційної безпеки, глибоко переконаний, що він має відбуватися через публічний діалог. Ми представимо його до обговорення на початку січня та будемо готові доопрацьовувати на основі публічного діалогу”, – зазначив Бородянський.

Він зауважив, що над проєктом останні півтора місяця працювали у робочих групах спеціалісти МКМС разом з представниками медіаспільноти.

Як повідомлялося, згідно з цим проєктом, передбачатиметься запровадження посади омбудсмена з питань інформації, який протидіятиме дезінформації, посилення відповідальності за поширення журналістами фейків, а також створення самоврядної організації, яка розробить для працівників ЗМІ рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням, а також захищатиме медійників.

 

Інститут нацпам’яті посилить боротьбу з російськими фейками – Дробович

Одним з ключових пріоритетів Українського інституту національної пам’яті на наступні 5 років залишиться протидія російській агресії в Україні.

На цьому наголосив під час своєї першої пресконференції на новій посаді голова УІНП Антон Дробович, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це стосується боротьби з дезінформацією, з міфами, які нам намагаються щедро сюди постачати наші супротивники. Ми посилимо, в тому числі, сприяння виданню таких матеріалів, як, наприклад, дуже відома книга Сергія Громенка про 250 років російських міфів щодо історії Криму і так далі. Ми бачимо останні заяви президента РФ про якісь там уявні “ісконні землі”, які існують у свідомості політичного керівництва Росії. Для боротьби з такими речами має бути посилена якість історичної науки, відповідно, зусилля щодо розвитку критичного мислення, і публікація і поширення достовірних даних, історично верифікованих матеріалів, які розвінчуватимуть подібні речі”, – зазначив Дробович.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Кабінет міністрів звільнив Володимира В’ятровича з посади голови УІНП, яку він обіймав із березня 2014 року.

4 грудня Кабмін призначив головою УІНП Антона Дробовича.

18 грудня Дробович заявив, що нагальними завданнями УІНП є завершення процесу декомунізації, визнання на міжнародному рівні Голодомору геноцидом, а також протидія російській агресії.ї

Антон Дробович – кандидат філософських наук, експерт у сфері освіти і культури, дослідник міфології та сучасних комунікацій, арткритик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені Драгоманова та експертом Інституту суспільно-економічних досліджень. Лауреат ІV мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation, автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.

 

Близько 200 українців успішно скористалися електронним кабінетом забудовника – Гончарук

Близько 200 українців успішно скористалися електронним кабінетом забудовника, який запустили 13 грудня у тестовому режимі.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук у своєму Telegram-каналі – Укрінформ.

“Майже 200 українців за 10 днів успішно скористалися електронним кабінетом забудовника! Серед автоматизованих послуг — початок підготовчих робіт і початок будівництва, а також введення об’єкта в експлуатацію”, – написав Гончарук.

Він додав, що через е-кабінет уже будуються 145 об’єктів, а 37 — введено в експлуатацію. “Відтепер українці мають доступний і зручний електронний сервіс, який унеможливлює хабарі та договорняки в оформленні документів на мале будівництво”, – додав Гончарук.

Глава уряду зауважив, що е-кабінет надає послуги щодо об’єктів класу наслідків СС1 і це 80% усіх заявок до ДАБІ. Протягом найближчих місяців сервіс планують розширити.

Як повідомлялося, 13 грудня в Україні в тестовому режимі запустили електронний кабінет забудовника, у якому компаніям можуть надавати адміністративні послуги щодо об’єктів незначного класу наслідків (СС1) в автоматичному режимі й без участі посадової особи.

 

Понад 80 тисяч сирійців втекли від обстрілів до кордонів з Туреччиною – Ердоган

80 тисяч громадян Сирії перемістилися до кордону з Туреччиною через активізацію бойових дій в Ідлібі.

Про це заявив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, виступаючи в Стамбулі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Через нещодавні кровопролиття в Ідлібі, де проживає чотири мільйони людей, в цьому регіоні знову відбулися серйозні переміщення. Понад 80 тисяч наших братів з Ідлібу, рятуючись від обстрілів, почали емігрувати до кордонів нашої країни», – заявив Ердоган.

За його словами, існує небезпека нової міграційної кризи, з якою Туреччина не має наміру справлятися самостійно.

«Це може призвести до ситуації, подібної кризі 2015 року… Туреччина не буде одиноко нести тягар цієї міграції», – сказав президент.

Він вказав також на те, що якщо безпекова ситуація в Ідлібі не покращиться, то кількість біженців зростатиме. Це питання буде порушуватися у Москві, куди з візитом відбула турецька делегація.

Як повідомлялося, минулого тижня російські та сирійські військові сили розпочали найбільший з початку місяця авіарейд над північно-західним регіоном Сирії. Під керівництвом російської повітряної ескадри з аеропорту “Хмеймім” в Латакії військово-повітряні сили двох країн здійснили понад 140 авіаударів; ключовою ціллю цієї атаки була південна сільська місцевість Ідліба. Зокрема, сирійська арабська армія розпочала другу фазу свого наступу на Ідліб увечері 19 грудня. Мета операції – захоплення решти міст і сіл на південь від Мааарат Аль-Нумана. Зробивши це, сирійська армія отримає контроль над значною частиною стратегічного шосе Хама-Ідліб та важливої частини регіону Джабал Аль-Завія.

 

У Сирії через авіаудари Росії загинули дев’ять цивільних

У Сирії внаслідок авіаударів російської авіації по Ідлібу загинули дев’ятеро мирних жителів.

“Щонайменше дев’ять мирних жителів загинули під час російських авіаударів по Ідлібу, що на північному заході Сирії”, – йдеться у повідомленні – Укрінформ.

За інформацією сил цивільної оборони Ідліба (“Білі каски”), російські військові літаки за одну ніч обстріляли район Маарат аль-Нуман, а також кілька сіл.

Крім цього, ВПС Росії завдали ударів по транспортних шляхах, які використовує населення для втечі до кордону з Туреччиною.

Як повідомлялося, минулого тижня російські та сирійські військові сили розпочали найбільший з початку місяця авіарейд над північно-західним регіоном Сирії. Під керівництвом російської повітряної ескадри з аеропорту “Хмеймім” в Латакії військово-повітряні сили двох країн здійснили понад 140 авіаударів; ключовою ціллю цієї атаки була південна сільська місцевість Ідліба.

Зокрема, сирійська арабська армія розпочала другу фазу свого наступу на Ідліб увечері 19 грудня.

За даними військового джерела, основною метою цієї операції є захоплення решти міст і сіл на південь від Мааарат Аль-Нумана. Зробивши це, сирійська армія отримає контроль над значною частиною стратегічного шосе Хама-Ідліб та важливої частини регіону Джабал Аль-Завія.

 

Для ФОПів запустили безоплатну функцію здачі податкової звітності

Платформа відкритих даних OpenDataBot запустила для ФОПів безоплатну функцію подачі звітів у податкову посередництвом бота.

Про це повідомляється на сайті платформи– Укрінформ.

“Тепер, коли настане час робити звіт, вам достатньо відповісти на кілька простих запитань та підписати ЕЦП – і ваш звіт буде у податковій”, – зазначили в OpenDataBot.

Наголошується, що безоплатний онлайн-сервіс не лише полегшить, а й значно здешевить процес подачі ФОПами податкової звітності.

“Кожен ФОП мусить регулярно подавати звітність до податкової служби. Якщо пропустити належний термін, то можна отримати штраф чи втратити статус платника єдиного податку. Окрім того, багато ФОПів працюють не за місцем реєстрації, тому візит до свого відділення податкової означає додаткові часові та грошові витрати. Щоби вчасно подати звіт, ви можете найняти бухгалтера на аутсорсингу або скористатися платними онлайн-сервісами з ведення бухгалтерії. Однак обидва ці варіанти вимагають щомісячних витрат, котрі можуть виявитися суттєвими для дрібного підприємця”, – заявили в OpenDataBot.

“Водночас, можливість легко і безкоштовно зробити звіт самому в електронному вигляді зекономить час і кошти та робить ведення бізнесу простішим», – відкреслив засновник OpenDataBot Олексій Іванкін.

На сьогодні, завдяки іншому сервісу, запровадженому OpenDataBot, понад 55 тисяч підприємців вже моніторять свій статус, статус податкового боргу та єдиного податку посередництвом даних платформи.

 

Перший Міжнародний форум українських освітян діаспори пройде в Італії

Спілка українських освітян діаспори (СУОД) організовує Перший Міжнародний форум українських освітян діаспори, який пройде 27 лютого – 1 березня 2020 року в Італії.

Про це йдеться на сторінці заходу у Facebook – Укрінформ.

«Шановні освітяни! Напередодні різдвяних свят СУОД вітає всіх незвичним подарунком-запрошенням на Перший Міжнародний форум спілки українських освітян діаспори. Коли? З 27 лютого по 1 березня 2020 року. Де? В Італії, в середньовічному містечку Єзі, яке знаходиться в провінції Анкона, в регіоні Марке. Для кого? Запрошуються українські освітяни за кордоном», – йдеться в анонсі.

У програмі форуму – проведення науково-методичної конференції, практикуми, круглі столи, панельні дискусії, тематичні презентації, майстер-класи, робочі групи, тренінги.

Учасники заходу разом шукатимуть відповіді на наступні питання: у чому полягає особливість викладання української як іноземної та успадкованої, яка специфіка кожного рівня окремо, як створити цікавий урок, як розвивати зв’язне мовлення в умовах білінгвізму, як підібрати матеріал та адаптувати тексти, як працювати з дитячою книжкою як з підручником, як створювати інтелект-карту, як працювати в різнорівневих групах тощо.

На учасників чекає інтенсивне триденне навчання, наприкінці котрого вони отримають сертифікати.

Як зазначається, з України на форум завітає команда ТМ “Розумники” у рамках мультимедійної майстерні сучасних освітніх технологій із практичним кейсом для вчителя.

Учасники форуму матимуть нагоду поспілкуватися на тему “Щасливий бути вчителем” у форматі тренінгу.

Реєстрація на форум відкриється найближчими днями. У Спілці українських освітян діаспори зазначили, що вся необхідна інформація викладатиметься тут та на сторінці СУОД у Facebook.

Нагадується, що Спілка українських освітян діаспори вже другий рік поспіль працює в інтересах українського освітянства за кордоном, в діаспорі. Її створення стало першим в історії світового освітянства прикладом самоорганізації вчителів.

Педагоги об’єдналися не тільки для професійного спілкування, а й для розробки стратегії розвитку української освіти за кордоном. «Відтак, продовжуймо поширювати власний досвід, обмінюватися знаннями, єднати наші зусилля! Пам’ятаймо: навчаючи інших, ми навчаємося самі!», – зазначається у Facebook.

 

“ЄС” заявляє, що стала другою на виборах в ОТГ

“Європейська солідарність” заявляє, що стала другою серед партій за результатами виборів голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які відбулися 22 грудня.

Про це повідомляє пресслужба політсили – Укрінформ.

“Впевнені перемоги у своїх громадах здобули: Валентина Снісаренко з результатом підтримки понад 81% виборців, яка очолить Йосипівську ОТГ Кіровоградської області, Василь Совгуть – 63,3% на виборах у Рафалівській ОТГ Рівненської області та Анатолій Скороход – 50% в Олексіївській ОТГ Кіровоградської області; Крупенко Віталій – у Зазимській ОТГ”, – йдеться у повідомленні.

За попередніми підсумками результатів виборів голів ОТГ українці підтримали 44 самовисуванців, 23 представників «Слуги народу», 4 представників від «Європейської солідарності», 3 – “Батьківщини”, 1 – партія “Укроп”, 1 – “Наш край”.

Члени партії “Європейська солідарність” і кандидати, які висувалися за підтримки партії, будуть відстоювати курс на децентралізацію, започаткований п’ятим Президентом України, лідером партії “Європейська солідарність” Петром Порошенком.

Як повідомляв Укрінформ, 22 грудня у 86 об’єднаних територіальних громадах (69 сільських, 16 селищних, 1 міській ОТГ) у 21 області України відбулися перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів, додаткові місцеві вибори – у 33 ОТГ (20 сільських, 13 селищних) у 17 областях України.

 

Федераціям олімпійських видів спорту вже поновили фінансування – Бородянський

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що фінансування федерацій олімпійських видів спорту вже повністю відновлено.

Про це він сказав у коментарі журналістам після пресконференції нового очільника УІНП Антона Дробовича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вже все є, гроші є, все фінансується. Ми провели експрес-опитування щодо цього, і це виявилося перебільшенням. Були на один чи два дні призупинені розрахунки, зараз все відновлено. Ми не бачимо ніяких проблем», – сказав Бородянський.

Він зазначив, що підготовка до Олімпіади є пріоритетним напрямком, і МКМС розуміє необхідність вчасно розраховуватися.

Як повідомлялося, 18 грудня президент Федерації легкої атлетики Ігор Гоцул повідомив, що українські легкоатлети не проведуть збори перед Олімпіадою через відсутність фінансування з боку Міністерства культури, молоді та спорту.

 

Зеленського назвали політиком року 47% українців – “Рейтинг”

Сорок сім відсотків опитаних українців вважають Президента Володимира Зеленського політиком 2019 року в Україні.

Такими є дані опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” упродовж 13-17 грудня 2019 року – Укрінформ.

Водночас 10% опитаних вважають політиком року співголову фракції “Опозиційна платформа — За життя” Юрія Бойка, 9% опитаних — спікера ВР Дмитра Разумкова, 8% – лідера Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” Юлію Тимошенко.

П’ятого президента Петра Порошенка назвали політиком року – 7% респондентів, голову політради партії “Опозиційна платформа — За життя” Віктора Медведчука – 6%.

По 5% отримали лідер партії “Голос” Святослав Вакарчук, колишній прем’єр Володимир Гройсман та режисер Олег Сенцов.

Зокрема, Зеленський як політик року отримав підтримку серед усіх вікових та регіональних груп розподілу. Натомість Бойка, Медведчука, Рабіновича частіше обирали жителі півдня та сходу. Тимошенко – центру та заходу, Порошенка – заходу.

Опитування проводилося серед населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 13-17 грудня 2019 року.

 

Верланов пояснив, на які зарплати має бути зменшений податковий тиск

У рамках оголошеної на 2020 рік податкової реформи розглядатиметься питання зміни ставок податку на доходи фізичних осіб.

Про це сказав голова Державної податкової служби Сергій Верланов, повідомляє пресслужба ДПС – Укрінформ.

«У рамках оголошеної на наступний рік податкової реформи, ініційованої урядом та підтриманої Верховною Радою, розглядатиметься питання зміни ставок податку на доходи фізичних осіб. Всі розуміють, що шкала має бути диференційована і на найменші зарплати податковий тиск має бути зменшений», – сказав Верланов.

За словами очільника податкової служби, наразі є чіткий перелік податків, який планується знизити під час проведення податкової реформи. Це, передусім, податки на фонд оплати праці.

Він також підкреслив, що в Україні податкове навантаження є середнім по світу, а ключовим є питання податкової справедливості.

«Є платники, які не сплачують податки. Тому податкове навантаження концентрується тільки на законослухняних компаніях і громадянах. І наше завдання – робити так, щоб платили усі, що дозволить знижувати податки», – зауважив Верланов.

 

Харків потрапив до британського рейтингу туристичних локацій майбутнього

Харків здобув кілька нагород у рейтингу британського видання “fDiMagazine” щодо привабливих для інвестування туристичних атракцій.

Про це повідомляє пресслужба Харківської міськради – Укрінформ.

“Видання “fDiMagazine” опублікувало рейтинг привабливих туристичних атракцій, сприятливих для залучення інвестицій, – “Туристичні локації майбутнього fDi 2019/20”. Харків вперше надіслав заявку на участь у світовому рейтингу видання й здобув кілька спеціальних нагород за категоріями “Академічний туризм”, “Стандартизація” та “MICE туризм”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що відбір проводився для того, щоб знайти локації із найбільш перспективним потенціалом для інвестування, розвитку економіки та розширення бізнесу. Дослідницька група “fDi” проаналізувала кандидатури за різними критеріями, включно з економічним складником, калькуляціями за цінами та здатністю до стимулювання інвестицій. Видання зводить місця у рейтинг за такими категоріями: економічний потенціал, продуктивність, туристична привабливість, рентабельність. сприятливі умови для бізнесу.

Як відомо, журнал “fDiMagazine” – англомовне щомісячне видання новин і публікацій про прямі іноземні інвестиції, яке надає сучасний огляд глобальної інвестиційної діяльності. Журнал “fDi” – центральна частина портфеля “fDiIntelligence” з інвестиційних продуктів і послуг від “Financial Times”.

 

Республіканці можуть заслухати у Сенаті свідків у справі імпічменту Трампа

Лідер республіканської більшості в верхній палаті американського Конгресу Мітч Макконнелл заявив, що не виключає можливості проведення додаткових слухань зі свідками у справі імпічменту президента Дональда Трампа.

Заява сенатора пролунала в ефірі програми Fox & Friends на тлі вимог демократів забезпечити справедливий судовий процес з імпічменту в Сенаті – Укрінформ.

“Ми не виключаємо (заслуховування – ред.) свідків. Давайте вести цей процес так само, як було в ситуації з президентом Клінтоном – по справедливості”, – зазначив Маккеоннелл.

Він пояснив, що під час процесу з імпічменту президента від демократів Білла Клінтона 20 років тому в Сенаті спочатку були заслухані заяви сторін, дані відповіді на письмові запитання, після чого законодавці приймали рішення щодо проведення слухань зі свідками. Водночас він не уточнив, яких свідків хотіли би почути республіканці.

Тим не менше, Макконнелл розкритикував рішення спікера Палати представників Ненсі Пелосі, яка заявила минулого тижня, що не передасть в офіційному порядку в Сенат затверджені обвинувачення проти президента Трампа щодо його імпічменту. Пелосі наполягає на вимогах демократів провести додаткові слухання в Сенаті в Палаті представників принаймні чотирьох свідків, у тому числі ексрадника Трампа з питань нацбезпеки Джона Болтона, а також в.о. глави адміністрації Білого дому Міка Малвені.

“Вона (Пелосі – ред.), мабуть, вважає, що може вказувати нам, як проводити судовий процес”, – зазначив лідер республіканців у Сенаті.

Водночас він визнав, що верхня палата наразі перебуває “в глухому куті” щодо подальшого розгляду справи про імпічмент. “Ми нічого не можемо зробити, поки спікер (Палати представників – ред.) не надасть нам документи, тож усі насолоджуватимуться (різдвяними – ред.) канікулами”, – зауважив Макконнелл.

Як повідомлялося, минулої середи, 18 грудня, Палата представників більшістю голосів затвердила статті з імпічменту глави Білого дому за двома пунктами – зловживання владою та перешкоджання роботі Конгресу США.

 

Мораторій на продаж землі діятиме до запровадження ринку

Мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення діятиме в Україні до запровадження ринку землі.

Про це йдеться у повідомленні Держгеокадастру 23 грудня – Укрінформ.

“Основною умовою скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення було набрання чинності закону про обіг земель. Оскільки прийняття закону не відбулося, у дію вступили пункти 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Згідно з якими, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств”, – йдеться у повідомленні.

Крім того зазначається, що відповідно до цих перехідних положень не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Також не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв).

Виключення становлять передача землі у спадщину, обмін на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

У Держгеокадастрі звертають увагу, що прийняття та набрання чинності Законом України про обіг земель сільськогосподарського призначення є обов’язковою умовою для запровадження ринку земель.

З приводу цього голова Держгеокадастру Денис Башлик зауважив: «Щорічне продовження мораторію не мало юридичного сенсу, а виконувало насамперед PR-мету для окремих політичних сил. Відсутність популізму, продемонстрована парламентом у цьому році аж ніяк не вплине на правила гри на земельному ринку. Тож, будь-які панічні прогнози не обумовлюють жодних підстав».

Як відомо, народні депутати продовжували мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення наприкінці 2018 року. Термін його дії продовжили до 31 грудня 2019 року.

 

Fitch підвищив рейтинг ПриватБанку

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило рейтинг життєздатності для ПриватБанку та підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента з позитивними прогнозами для трьох інших українських банківських структур.

Про це йдеться в офіційному повідомленні, оприлюдненому в понеділок – Укрінформ.

“Агентство Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента для АТ “ПриватБанк” (Приват), ПАТ “Державний ощадний банк України” (Ощадбанк), ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (Укрексімбанк) та ПАТ “Акціонерний банк Укргазбанк” на рівні “B” з позитивними прогнозами”, – зазначається в повідомленні.

Водночас, “рейтинг життєздатності ПриватБанку був підвищений з рівня “B (minus)” до “B”, зазначили у Fitch. Інші три українських банки залишаються на позначці “B (minus)” в рейтингу життєздатності.

У Fitch Ratings також констатували, що схильність української влади підтримувати всі чотири банки залишається високою. При цьому, в агентстві врахували 100% державного володіння акціями Укргазбанку, системну значущість ПриватБанку й Ощадбанку, а також рекордну підтримку капіталу для Ощадбанку й Укрексімбанку. Крім того, фахівці врахували підтримку ПриватБанку після його націоналізації, а також заходи з модернізації Укргазбанку.

Тим не менше, як указують у Fitch, здатність влади забезпечувати підтримку банкам є обмеженою, зокрема, в іноземній валюті. Крім того, вказується на ризики для капіталізації Ощадбанку й Укрексімбанку через високий рівень знецінених кредитів.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings – американська корпорація, яка разом з Standard & Poor’s та Moody’s входить до “великої трійки” найбільш впливових світових рейтингових агентств.

 

Німеччина допоможе Україні модернізувати ГТС

Координатор уряду ФРН з трансатлантичного співробітництва Петер Баєр заявляє, що Німеччина допомагатиме Україні в модернізації її газотранспортної системи (ГТС) – Укрінформ.

Про це він заявив в інтерв’ю Німецькому радіо.

“Це не так, що Україну залишать наодинці, навпаки: ми маємо зобов’язання, і ми підтримуємо їх”, – сказав Баєр.

Він визнав, що домовленість між Росією та Україною щодо продовження транзиту газу “виявилася дійсно коротшою, ніж спочатку уявлялося”, але роль відіграє те, що Німеччина та інші країни взяли на себе зобов’язання модернізувати застарілу трубопровідну мережу України.

“Тож ми допоможемо Україні модернізувати її”, – запевнив він.

Баєр підкреслив, що уряд Німеччини несе відповідальність перед споживачами та громадянами за безпечне забезпечення газом. При цьому він додав, що все змінюється: трубопроводи і умови енергопостачання.

Він висловив припущення, що санкції США затримають завершення проєкту газопроводу Nord Stream 2 до щонайменше другої половини 2020 року.

Як повідомлялося, 20 грудня президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет, який передбачає запровадження санкцій проти російських газопроводів “Північний потік-2” та “Турецький потік”.

Після цього швейцарська компанія Allseas, яка займається укладанням труб для “Північного потоку-2”, призупинила роботи.

 

БТІ після експертизи Мінцифри скасувало тендер на 7 мільйонів

Тендерний комітет Бюро технічної інвентаризації скасував державну закупівлю вартістю понад 7 мільйонів гривень після проведеної Міністерством цифрової трансформації оцінки проєкту.

Про це написав віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Після експертизи проєкту та 2 негативних висновків Мінцифри тендерний комітет БТІ скасував держзакупівлю вартістю більше 7 млн грн”, – зазначив він.

Федоров уточнив, що Київська міська рада замовила створення електронної бази даних технічної документації на об’єкти нерухомого майна столиці.

Віцепрем’єр-міністр наголосив, що після оцінки проєкту замовник відмовився від тендеру.

“Тендер мав «дефект», який унеможливлював виконання проєкту. В матеріалах об’єкту експертизи не були наведені ані план надання послуг, ані специфікація. Як результат нашого моніторингу ми отримали від тендерного комітету лист про скасування оголошення на держзакупівлі. Причиною відміни визначено відсутність подальшої потреби в закупівлях через недостатній термін для подальшого надання послуг в поточному році та завершення 2019 фінансового року”, – написав він.

Федоров зазначив, що у відомстві працюють над “IT-архітектурою держави”, що у майбутньому має не дозволити проводити такі тендери системно.

Як повідомлялося, у Міністерстві цифрової трансформації України мають намір оцифрувати усі реєстри.

 

Зеленський закликає АЗС відреагувати на зміцнення курсу і знизити ціни

Президент Володимир Зеленський закликав мережі АЗС знизити ціни на пальне реально, а не за програмами лояльності.

Про це він заявив під час наради з представниками компаній – учасниць паливного ринку, нафто- та газовидобувної галузі й мереж автозаправних станцій, інформує пресслужба Президента – Укрінформ.

“Ми звертаємося до вас з пропозицією більш активно відреагувати на зміцнення курсу та зменшити відповідно ціну на бензин. Не надати знижки, а (зменшити ціну – ред.) на табло”, – сказав глава держави.

Під час наради сторони обговорили питання зниження цін на пальне на українських АЗС та детінізації ринку.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Ніколайчук зазначив, що останнім часом ціни на бензин та дизельне пальне почали знижуватися. Також спостерігається тенденція зміцнення курсу гривні, тому пальне продовжуватиме дешевшати. За словами заступника міністра, АЗС мали б суттєвіше зменшувати ціни на пальне, але замість цього вони нарощують виплати за бонусними програмами.

Заступник керівника Офісу Президента Юлія Ковалів наголосила, що реальна ціна на пальне дуже відрізняється від ціни, яку встановлюють компанії відповідно до програм лояльності.

“Така ситуація невластива більшості європейських ринків – коли є настільки великі програми лояльності. Ми пропонуємо ціну, за якою ви реально продаєте бензин, перекласти на стелу (електронне табло – ред.) й оптимізувати програми лояльності, чим збільшити конкуренцію на ринку”, – підкреслила Ковалів.

Представники компаній – учасниць паливного ринку зі свого боку відзначили проблему нелегальних АЗС. За їхніми даними, майже 25% автозаправних станцій працюють поза законом. Також діють нелегальні нафтопереробні заводи.

Президент пообіцяв активно боротися з нелегальним ринком і вже на початку року провести нараду з правоохоронними органами на цю тему.

“Ми готові допомогти. Якщо у вас є дані по областях – надайте нам. З нелегалами ми розберемося… Я вам обіцяю, що з січня, після свят, почнемо дуже жорстко боротися зі всіма нелегалами”, – заявив Зеленський.

Зазначається, що учасники наради домовилися знову зустрітися в січні та обговорити проблему боротьби з нелегальними АЗС.

 

Зеленський підписав закон про статус УБД для добровольців

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо надання статусу учасника бойових дій (УБД) добровольцям.

Про це інформує пресслужба Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та ВПО – Укрінформ.

“Сьогодні, 23 грудня 2019 року, Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам з-поміж учасників антитерористичної операції», яким врегульовано надання статусу учасника бойових дій добровольцям”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, закон надає можливість членам добровольчих формувань, які брали участь у захисті незалежності та суверенітету України під час антитерористичної операції і не увійшли до складу того чи іншого силового відомства, отримати офіційний статус УБД. А отже, і ті соціальні гарантії, які передбачені законом України про ветеранів та членів їхніх родин.

Рішення про надання статусу УБД буде приймати міжвідомча комісія.

Закон передбачає надання статусу УБД тим, хто брав участь в АТО не менше 30 календарних днів (зокрема за сукупністю днів перебування).

Як повідомлялося, Верховна Рада 4 грудня ухвалила закон № 2045-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам з-поміж учасників антитерористичної операції».

 

У Нацбанку повідомили, на коли припадають пікові виплати за зовнішнім боргом у 2020 році

Пікові виплати за зовнішнім боргом у 2020 році припадають на I квартал 2020 року – 5,415 млрд доларів та на III квартал – 5,237 млрд доларів.

Про це йдеться в календарі планових платежів Національного банку із зовнішньої заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті станом на 1 жовтня 2019 року – Укрінформ.

У 2020 році уряд, центральний банк, підприємства і банки повинні виплатити 17,059 млрд доларів, з яких 13,060 млрд доларів – заснована сума боргу, 3,999 млрд доларів – відсотки. Серед цих виплат є кредити Міжнародного валютного фонду, так загальна сума, яку Україна має повернути МВФ у 2020 році складає 1,354 млрд дол, з яких 1,074 – це основна сума, а 280 млн дол – це відсоткові платежі.

Пікові виплати припадають на I квартал 2020 року – 5,415 млрд доларів, і на III квартал – 5,237 млрд доларів.

 

Від 30% до 70%: ЦВК порахувала явку на місцевих виборах

Явка виборців в окремих об’єднаних територіальних громадах на виборах 22 грудня становила від 30% до 70%.

Про це повідомляється на сайті Центральної виборчої комісії – Укрінформ.

“О 20 годині 22 грудня 2019 року завершилося голосування на перших виборах депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що після узагальнення попередньої інформації, що надійшла до Центральної виборчої комісії від територіальних виборчих комісій, констатовано, що лідерами з явки виборців на 20 годину стали такі об’єднані територіальні громади:

– Сошичненська сільська ОТГ Камінь-Каширського району Волинської області, де явка виборців становила 69,6%;

– Сахновецька сільська ОТГ Старокостянтинівського району Хмельницької області – 67,7%;

– Старосілецька сільська ОТГ Коростишівського району Житомирської області – 67%;

– Великобудищанська сільська ОТГ Гадяцького району Полтавської області – 67%;

– Йосипівська сільська ОТГ Новомиргородського району Кіровоградської області – 65%.

Найнижчою явка виборців зафіксована в таких ОТГ:

– Пасічнянська сільська ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області – 29,98%;

– Курилівська сільська ОТГ Куп’янського району Харківської області – 32,5%;

– Тернуватська селищна ОТГ Новомиколаївського району Запорізької області – 36,2%.

Як повідомлялося, 22 грудня перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів відбулися у 86 ОТГ (69 сільських, 16 селищних, 1 міській) у 21 області України.

 

Промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,2% — Держстат

За січень-листопад 2019 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 1,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Про це повідомляє Державна служба статистики України – Укрінформ.

“У січні-листопаді 2019 року порівняно із січнем-листопадом 2018 року індекс промислової продукції становив 98,8%”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, у переробній промисловості за 11 місяців 2019 року виробництво скоротилося на 1,7%, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів воно збільшилось на 0,8% порівняно із січнем-листопадом минулого року.

За вказаний період в Україні було видобуто 23,5 млн тонн кам’яного вугілля (на 0,2% менше, ніж за січень-листопад 2018 року), 1,57 млн тонн сирої нафти (на 6,2% більше), 658 тис. тонн газового конденсату (на 8,9% більше), 18,6 млрд кубометрів природного газу (на 0,6% менше), 147 млн тонн залізних руд (на 0,5% менше).

Також за 11 місяців поточного року було вироблено 1,61 млн кубометрів цегли керамічної (на 5,3% менше, ніж за січень-листопад 2018 року), 8,46 млн тонн цементу (на 1,3% менше), 18,4 млн тонн чавуну (на 1,3% менше), 8,7 млн тонн пласких напівфабрикатів із нелегованої сталі (на 2,0% більше).

Електроенергії за січень-листопад 2019 року було вироблено на 4,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року — 137,2 млрд кВт-годин.

Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2018 році зростання промислового виробництва становило 1,1% відносно 2017 року. Зокрема, у переробній промисловості виробництво в минулому році збільшилось на 0,2%, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів — на 2,1%.

 

Зерновий експорт України збільшився на третину

З початку 2019/2020 маркетингового року (МР; з 1 липня 2019 року) по 23 грудня 2019 року Україна експортувала 29,35 млн тонн зернових, на 34,9% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України – Укрінформ.

“Станом на 23 грудня з початку 2019/2020 маркетингового року з України експортовано 29 350 тис. тонн зернових культур, що на 7,6 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, на зовнішні ринки було поставлено 14,5 млн тонн пшениці, 3,7 млн тонн ячменю, 5 тис. тонн жита, 10,9 млн тонн кукурудзи. Крім того, експортовано 182,4 тис. тонн борошна, що на 64,3 тис. тонн більше, ніж за відповідний період минулого МР.

Як повідомлялося, згідно з даними Державної служби статистики, за 2018 рік з України було експортовано зернових на 7,24 млрд грн, що на 11,4% більше, ніж за 2017 рік.

 

Дробович запитав в українців, як прибрати щит із пам’ятника Батьківщини-матері

Український інститут національної пам’яті перебуває в пошуку рішення щодо того, в який спосіб прибрати щит з радянським гербом з пам’ятника Батьківщини-матері.

Про це повідомив під час своєї першої пресконференції на новій посаді голова УІНП Антон Дробович, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо щита Батьківщини-матері в Музеї історії України у Другій світовій війні, то мені буквально позавчора повідомили, що в Інституту Патона НАН України, який займається зварюванням, є рішення, як демонтувати. Але це рішення буде дуже дороге. Ми, звісно, звернемось з відповідною ініціативою до Міністерства культури, щоб у наступному році закласти це у Державний бюджет. Але попередньо порадимось із громадянами, чи готові вони заплатити такі кошти із своїх податків, або запропонуємо придумати якийсь більш граційний варіант вирішення цього питання”, – зазначив Дробович.

Водночас він закликав громадян подавати пропозиції.

“Якщо у вас є хороші ідеї про те, як зробити, щоб недорого коштувало громадянам виконати закон про декомунізацію, що стосується припинення демонстрації герба на щиті Батьківщини-матері, то, будь ласка. Бажано конкретні”, – зазначив голова УІНП.

Дробович підкреслив, що це непросте питання, і пояснив, в чому проблема.

“Якщо просто його зрізати чи навантажити хоча б люлькою чи якимись конструкціями, це може переважити Батьківщину-матір. А там дуже складна інженерна конструкція, її не можна розбалансовувати. У руці з мечем є маятник, який урівноважує цю статую. Якщо ми повісимо багато інженерних приладь, щоб знімати, демонтувати щит, це може перехилити статую. А безпека громадян пріоритетніша, ніж ця річ. І якщо хтось придумає це рішення або нам вдасться реалізувати рішення Інституту Патона, то це буде демонтовано”, – запевнив він.

 

Джонсон: Я помилився, коли вважав можливим перезавантажити відносини з РФ

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що вважає неможливим перезавантаження відносин з Росією.

Про це він заявив у коментарі The Spectator – Укрінформ.

“Я змінив свою думку щодо можливості перезавантажити (відносини — ред.) з Росією. Я дійсно вважав, як, думаю, і багато попередніх міністрів МЗС і прем’єр-міністри, що ми можемо почати все спочатку з Росією. Що це велика країна, з якою ми боролися проти фашизму. Дуже, дуже сумно, що я був неправий”, – повідомив очільник британського уряду.

Джонсон додав, що дуже розчарувався, коли зрозумів, що був неправий, коли думав, що з Москвою можна перезавантажити відносини.

Як повідомлялося, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон дав дозвіл на публікацію звіту про можливе втручання Російської Федерації у виборчу кампанію після перемоги на позачергових парламентських виборах.

 

Зеленський затвердив склад комісії з військово-технічного співробітництва

Президент Володимир Зеленський затвердив персональний склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю на чолі із заступником міністра оборони Олександром Поліщуком.

Відповідний указ №939/2019 опублікований на сайті глави держави – Укрінформ.

“Затвердити персональний склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (додається)”, – зазначається в документі.

Згідно з указом, головою комісії є заступник міністра оборони Олександр Поліщук.

Крім нього до складу комісії увійшли заступник міністра закордонних справ Єгор Божок, гендиректор Укроборонпрому Айварас Абромавичус, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Андрій Алєксєєнко, генеральний директор Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента Іван Апаршин, перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький, начальник Головного управління розвідки Мінборони Василь Бурба.

Також до комісії включено першого заступника голови Державного космічного агентства Олександра Голуба, в.о. керівника Служби з питань військово-технічного, співробітництва та оборонно-промислового комплексу Апарату РНБО Сергія Дудинського, голову підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігора Копитіна, заступницю міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлану Панаіотіді, заступника міністра оборонит Анатолія Петренка та т.в.о. голови Державної служби експортного контролю Олександра Шайтана.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 11 грудня указом №896/2019 призначив заступника міністра оборони Олександра Поліщука головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю й вніс зміни до положення про цю комісію.

 

В Україні за п’ять років з’явилося понад 90 нових місцевих FM-радіостанцій

В Україні за п’ять років 113 місцевих телерадіоорганізацій отримали FM-частоти для розбудови власного мовлення, завдяки чому з’явилася 91 нова локальна радіостанція.

Про це заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський 23 грудня під час пресконференції на тему “Підсумки розвитку місцевого радіомовлення у 2015–2019 роках. Історії успіху створення нових FM-радіостанції з локальним контентом”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Найголовніший результат на кінець 2019 року – це 255 місцевих ефірних FM-радіостанцій, які здійснюють мовлення у 24 областях України. Якщо брати до уваги, що в Україні загалом діє близько 400 радіостанцій, то 255 із них є місцевими”, – зазначив Констинський.

Водночас він підкреслив, 113 із них були створені за останні п’ять років, а більшість із них – 91 місцева FM-радіостанція – є новоствореним продуктом.

“Якщо говорити про динаміку, то кількість місцевих мовників зросла за цей період на 155%. Загалом переможцями конкурсів на FM-частоти стали 113 місцевих радіостанцій, причому частина з них перетворилася з маленьких на регіональні, і передавачі українських місцевих радіостанцій уже встановлені або встановлюються у 147 населених пунктах України”, – уточнив Костинський.

За його словами, активне зростання кількості місцевих радіостанцій спостерігається з 2017 року. Так, якщо у 2015 році з’явився один такий мовник, у 2016 – п’ять, то у 2017 році відразу 15 місцевих FM-станцій почали діяльність.

“Найбільша кількість новостворених місцевих мовників прийшлася на останні роки – на 2018 і 2019 роки. У 2018-му ми досягли піку і цю планку втримали у 2019 році – також 35 нових ефірних FM-радіостанцій”, – додав посадовець.

Згідно з даними Нацради, переважна більшість місцевих радіостанцій є комерційними – це 180 (70,6%), а 75 – некомерційними (29,4%).

Усі місцеві радіостанції працюють у цілодобовому режимі та забезпечують власним контентом майже половину населення. Середній обсяг власного продукту становить 11 годин 12 хвилин на добу.

 

Урядова команда посіла четверте місце на міжнародних навчаннях з кібербезпеки

Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події посіла четверте місце на міжнародних навчаннях з кібербезпеки.

Про це повідомляється на сайті Спеціалізованого структурного підрозділу Державного центру кіберзахисту України CERT-UA – Укрінформ.

“Фахівці Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA посіли 4 місце на міжнародних навчаннях з кібербезпеки Cyber Shield 2019, які проводилися в Анкарі, Туреччина, 19-20 грудня 2019 року за підтримки Міністерства транспорту та інфраструктури Туреччини, Управління інформаційно-комунікаційних технологій Туреччини та Міжнародного союзу телекомунікацій(ITU)”, – йдеться в повідомленні.

Всього на навчаннях було представлено 19 команд, що представляли 16 країн Європи, Близького Сходу та Азії. Навчання Cyber Shield 2019 проходили у вигляді змагань. Кожна команда контролювала свою мережу, яка імітувала мережу організації, на яку здійснювалися кібератаки. Бали нараховувались по 3 показникам: виявлення кібератак та усунення їх наслідків; доступність публічних сервісів організації та блокування доступу до приватних сервісів організації.

Найвищі сходинки за підсумками змагань посіли команди Іспанії та Туреччини.

“Зазначенні навчання пропонують унікальну можливість взяти участь у численних технічних заходах із кібербезпеки”, – наголосили в CERT-UA.

Основними завданнями навчань є підвищення можливостей реагування на кіберінциденти, розширення розуміння кібер-ризиків та пов’язаних з цим наслідків та забезпечення взаємодії серед міжнародних суб’єктів забезпечення кібербезпеки, особливо національних команд CERT. В навчаннях відпрацьовуються різні сценарії, що стосуються найбільш поширених типів кібератак. Крім того, були там й вправи із захисту критичних інфраструктур та складні загрози кібербезпеки, з якими можуть зіткнутися установи та організації.

 

У ПЦУ пояснили, чому перенесення дати святкування Різдва не на часі

Перехід Православної церкви України на григоріанський календар може «законсервувати» багато релігійних громад та внести «сум’яття» в українське православ’я на десятиліття наперед.

Про це повідомив керівник пресслужби ПЦУ Євстратій Зоря, коментуючи суперечки з питання про перенесення дати святкування Різдва і календарну реформу в ПЦУ – Укрінформ.

“Поспішна календарна реформа (і навіть непродумані самі лише намагання зараз прорекламували її пропозиціями «подвоєння святкування») потенційно «законсервують» в Московському Патріархаті тисячі громад з мільйонами вірних та внесуть сум‘яття в українське православ‘я на десятиліття наперед”, — написав він.

Євстратій Зоря додав, що ризики від реформи церковного календаря сьогодні очевидні й реальні.

Раніше голова Православної церкви України митрополит Епіфаній заявив, що реформа церковного календаря та перенесення дати святкування Різдва можлива, коли більшість українців будуть до цього готові.

Нагадаємо: християни західного обряду святкують Різдво за григоріанським календарем у ніч з 24 на 25 грудня, а християни східного обряду — за юліанським календарем у ніч з 6 на 7 січня.

 

Представники уряду та Нацбанку обговорили підсумки року для економіки

Представники Кабінету міністрів та Національного Банку обговорили підсумки року для української економіки та фінансових ринків.

Про це повідомляє Урядовий портал у Facebook – Укрінформ.

“Уряд та Нацбанк продовжують традицію діалогу в рамках Меморандуму про взаємодію. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та Голова НБУ Яків Смолій зустрілися, щоб підбити підсумки року для української економіки та фінансових ринків”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що у нараді взяли участь перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, заступники Голови НБУ Дмитро Сологуб та Олег Чурій, міністр фінансів Оксана Маркарова та міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

“Учасники обговорили стан, в якому українська економіка завершує поточний рік, нові домовленості України та Росії про транзит газу та їх вплив на ключові макрофінансові показники, очікуваний перегляд макроекономічних прогнозів на наступні роки”, – додають в уряді.

Як повідомлялося 16 грудня, Кабінет міністрів та Національний банк України запровадили традицію регулярних зустрічей з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності. Також зазначалося, що такі зустрічі у форматі “на каву” мають виключно координаційний характер та є майданчиком для діалогу, а не для ухвалення рішень.

Меморандум про взаємодію між Кабінетом міністрів і НБУ передбачає спільні зусилля інституцій для забезпечення цінової стабільності як необхідної передумови для стійкого економічного зростання в Україні, сприятиме поліпшенню очікувань населення і бізнесу, зокрема інфляційних, та підвищити довіру інвесторів до української економіки.

 

Депутати ОПЗЖ лідирують у “рейтингу кнопкодавів”

Найбільше фактів неособистого голосування зафіксовано за народними депутатами фракції “Опозиційна платформа — За життя”.

Про це повідомляє громадський Рух ЧЕСНО – Укрінформ.

“Щонайменше 15 нардепів кнопкодавили 45 разів за час роботи Верховної Ради 9-го скликання у 2019 році. Таку кількість порушень зафіксував Громадський рух ЧЕСНО та інші журналісти. Кнопкодавів зафіксували під час голосувань щодо восьми законопроєктів, а також за процедурні рішення та під час реєстрації на пленарні засідання. Тільки 18 грудня Руху ЧЕСНО вдалося зафіксувати 20 фактів кнопкодавства. Найбільше фактів неособистого голосування зафіксовано за нардепами фракції “Опозиційна платформа — За життя” (ОПЗЖ) — 27. Найчастіше процедуру голосування порушував Володимир Кальцев”, — йдеться у повідомленні.

Водночас у ЧЕСНО зазначають, що чотири депутати-мажоритарники новоствореної депутатської групи “Довіра” кнопкодавили 8 разів.

У списку, зокрема, також кнопкодави попередніх скликань – Андрій Іванчук, Василь Петьовка, Роберт Горват. Також у групу увійшов мажоритарник з Донецької області Олександр Ковальов, якого Рух ЧЕСНО першого впіймав на кнопкодавстві у Верховній Раді 9-го скликання.

Зокрема, народні депутати кнопкодавили за такі законопроєкти:

вісім фактів під час різних голосувань за законопроєкт №2116 — “Про Державне бюро розслідувань”;

вісім фактів під час різних голосувань за законопроєкт №2299 — щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти;

сім фактів під час різних голосувань за законопроєкт №2490-1 щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг;

два факти під час різних голосувань за законопроєкт №2317 щодо покращення адміністрування акцизного податку;

по одному факту за законопроєкти №1016, №1012, №1052, №2609.

У ЧЕСНО нагадують, що 28 лютого 2018 року Конституційний суд України скасував “мовний” закон Ківалова-Колесніченка через процедурні порушення під час його ухвалення, до яких належить і неособисте голосування.

Саме депутати від фракції “Опозиційна платформа – За життя” Сергій Ларін і Віктор Чорний, за даними аналітиків, “винайшли” механізм, що дозволяє кнопкодавити, не натискаючи на чужу кнопку пальцем.

 

Росія може не виконати свої обіцянки щодо транзиту газу — Вітренко

У “Нафтогазі” визнали, що існує ризик, коли РФ може відмовитися від транзиту газу через Україну в той час, як вона вже відкличе свої позови проти російського “Газпрому”.

Про це в ефірі Громадського заявив виконавчий директор НАК “Нафтогазу” Юрій Вітренко – Укрінформ.

“Якщо ми відмовимось від нових позовів, а ми маємо це зробити, якщо транзит залишиться. А потім транзиту не буде, і виходить, що ми відмовилися від позовів без жодного сенсу, це є дуже великий ризик”, — сказав він.

Вітренко наголосив, що саме тому Україна працює над «системою договорів, які мінімізують або повністю приберуть цей ризик».

“І це складна така справа, і тому є ризик того, що навіть домовленості, які були досягнуті, вони не будуть реалізовані. Я сподіваюся, що конструктивна робота, добросовісна робота з усіх сторін зробить так, щоб цього не сталося”, — зазначив глава “Нафтогазу”.

Він додав, що НАК розраховує на підтримку європейських партнерів і на політичну підтримку з боку керівництва України.

Як повідомляв Укрінформ, на переговорах у Мінську 20 грудня представники Єврокомісії, України та РФ досягли остаточної домовленості з принципових позицій щодо транзиту російського газу територією України.

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель на брифінгу 21 грудня повідомив, що транзитний договір по газу між Україною та Росією планується на п’ять років із можливістю його пролонгації на десять років. Він зауважив, що обсяги, які зафіксовані, мінімально гарантовані для транзиту: 65 млрд кубометрів на перший рік, по 40 млрд кубометрів — на наступні чотири роки.

3 1 грудня 2019 року закінчується дія договору між господарюючими суб’єктами України та Росії щодо умов транспортування російського природного газу по українській території в Європу.

 

“Нафтогаз” планує перенести точки передачі газу на кордон з Росією

НАК “Нафтогаз України” планує перенести “точки передачі газу” на кордон України та Росії. Про це заявив в ефірі “Громадського” виконавчий директор компанії Юрій Вітренко, повідомляє УНН.

За його словами, на переговорах з Росією “робочим варіантом” було, що між “Газпромом” і українським оператором газотранспортної системи посередником буде європейська компанія, яка буде отримувати газ на українсько-російському кордоні.

“На жаль, не вдалося цього досягти, тому що ця європейська компанія наразі відмовилася, але ми очікуємо, що багато європейських компаній, які раніше отримували газ від “Газпрому” у Словаччині, в Австрії, Франції, Німеччині, Італії, будуть отримувати газ на кордоні України та Росії, і зможуть потім цей газ продавати зокрема і в Україні за ціною, нижчою, ніж відповідно ціна європейська, плюс вартість транспортування з Європи в Україну”, – сказав Вітренко.

Він додав, що це “логічний процес”, і Нафтогаз багато часу намагається, аби так звані точки передачі газу перенести на кордон України та Росії.

“Тому що якщо це станеться, я особисто не вбачаю у цьому ризиків, якщо звичайно це не буде певне політичне рішення, і будуть якісь непрозорі компанії”, – висловився він.

Нагадаємо, “Нафтогаз” припускає невиконання обіцянок РФ щодо транзиту.

 

Герус розповів, куди підуть $3 мільярди, які Газпром має виплатити Нафтогазу

Три мільярди доларів, які “Газпром” має виплатити “Нафтогазу” за рішенням Стокгольмського арбітражу, використають на декілька цілей.

Про це в студії Громадського розповів голова енергетичного комітету Ради, народний депутат Андрій Герус – Укрінформ.

“По-перше, у них (у Нафтогазу — ред.) є певні кредити, тобто це може бути погашення кредитів. Друге, це можуть бути кошти, які можуть інвестуватися у збільшення видобутку газу, це також важливо. І третє — Нафтогаз це держана компанія, відповідно це дивіденди для держави — це поповнення державного бюджету”, — зазначив Герус.

Нагадаємо: 21 грудня на сайті Кабінету міністрів України опублікували протокол зустрічі представників Європейського союзу, України та Російської Федерації, а також компаній цих країн (ООО «Оператор газотранспортної системи України», НАК «Нафтогаз України», ПАО «Газпром»).

Документ передбачає виплату «Газпромом» до 29 грудня 2,9 мільярда доларів США пені, присудженої Стокгольмським арбітражем, відкликання сторонами усіх позовів, поданих одне проти одного, щодо яких станом на зараз немає рішення, зняття арештів із майна «Газпрому», а також відмову від претензій у майбутньому щодо контрактів на постачання і транзит газу від 19 січня 2009 року. Після цього «Газпром» та «Оператор газотранспортної системи України» мають укласти договір про транзит газу через Україну.

 

У Держгеокадастрі пояснили, чому мораторій на продаж землі діятиме після 1 січня

Основною умовою скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення було набрання чинності закону про обіг земель. Оскільки прийняття закону не відбулося, у дію вступили пункти 14 та 15 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України. Про це повідомляє УНН з посиланням на Держгеокадастр.

Згідно з цими пунтками, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, а також не допускається:

– купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 141 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

– купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Держгеокадастр також звертає увагу, що прийняття та набрання чинності Законом України про обіг земель сільськогосподарського призначення є обов’язковою умовою для запровадження ринку земель.

З приводу цього голова Держгеокадастру Денис Башлик зауважив: “Щорічне продовження мораторію не мало юридичного сенсу, а виконувало насамперед PR-мету для окремих політичних сил. Відсутність популізму, продемонстрована парламентом у цьому році аж ніяк не вплине на правила гри на земельному ринку. Тож, будь-які панічні прогнози не обумовлюють жодних підстав”.

Як відомо, Верховна рада не продовжила дію мораторію на продаж землі після 1 січня 2020 року, але й не прийняла закон про продаж землі.

 

Законопроект про мови нацменшин підготують у першій чверті 2020 року

У першому кварталі 2020 року в Україні буде підготовлений законопроект про мови національних меншин. Про це заявив перший заступник міністра культури, молоді і спорту Анатолій Максимчук на засіданні комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу ВР.

Так, Максимчук поінформував членів Комітету про основні зауваження, які містить висновок Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) щодо Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За його словами, зокрема, Комісія висловила зауваження, що у Законі не до кінця зрозуміла і обґрунтована позиція щодо різних мов.

“Наприклад, чому мови корінних народів мають перевагу над іншими мовами, хоча вони є мовами національних меншин, а також чому надаються переваги мовам Європейського Союзу над мовами інших країн”, — зауважив перший заступник міністра.
Водночас, за його словами, у висновку міститься коментар, що держава повинна захищати мови, але має бути забезпечений баланс.

“Великі надії покладаються на те, що цей баланс буде забезпечений законопроектом про мови нацменшин, який розробляється”, — додав Максимчук.

Окрім того, за його словами, Комісія не коментує відповідність Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” Конституції України, оскільки зараз у Конституційному суді України розглядається справа за поданням 51 народного депутата щодо цього Закону.

Перший заступник міністра запропонував дочекатися висновку Конституційного суду і потім повернутися до розгляду рекомендацій Венеціанської комісії.

Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова зазначила, що для балансу потрібні два закони: закон, який захищає мовні права україномовних громадян і про мовні права представників національних меншин.

“Лише маючи два закони можна буде досягнути балансу захисту і гармонійного розвитку всіх мов в Україні за умови державної мови — української”, — повідомила Монахова.

Максимчук зазначив, що закон про мови нацменшин зараз розробляється і буде готовий у першому кварталі 2020 року. Водночас він потребуватиме публічного обговорення, на що потрібен буде час.

Нагадаємо, що Венеціанська комісія розкритикувала мовний закон України.

Як раніше повідомляв УНН, 23 травня Венеціанська комісія отримала запит на аналіз закону про функціонування української мови як державної.