ООС: бойовики 17 разів обстріляли українські позиції

26 грудня збройні формування Російської Федерації 17 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресцентр ООС.

9 обстрілів наших позицій зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, а саме:

поряд з Невельським — зі стрілецької зброї;

два рази неподалік Красногорівки — зі станкового протитанкового гранатомету;

біля населеного пункту Василівка — зі стрілецької зброї;

поруч з Авдіївкою — з ручного протитанкового гранатомету та стрілецької зброї;

два рази поблизу Старогнатівки — зі стрілецької зброї;

в районі населеного пункту Водяне — зі станкового протитанкового гранатомету, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї;

неподалік з Лебединським — з автоматичних гранатометів та великокаліберних кулеметів.

8 обстрілів позицій українських захисників противник здійснив у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме:

поруч з Південним — з ручного протитанкового гранатомету;

в районі населеного пункту Новгородське — зі станкового протитанкового гранатомету та великокаліберного кулемету;

неподалік Кримського — з великокаліберних кулеметів;

поблизу Троїцького — з автоматичного гранатомету та великокаліберного кулемету;

біля Старого Айдару — зі стрілецької зброї;

поруч з Травневим — з гранатометів різних систем, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї;

в районі населеного пункту Шуми — з ручного протитанкового гранатомету, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї;

неподалік Оріхового — з автоматичного гранатомету та великокаліберного кулемету.

Вчора, 26 грудня, внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.

З початку цієї доби російські окупаційні війська один раз порушили режим припинення вогню. Зі станкового протитанкового гранатомету та великокаліберного кулемету противник відкривав вогонь по позиціям українських захисників неподалік населеного пункту Гладосове.

Втрат з нашого боку немає.

 

У Росії знову заспівали про “прямий діалог” Києва і бойовиків Донбасу

Глава МЗС Росії Сергій Лавров після нормандської зустрічі продовжує повторювати багаторічні заяви Кремля про необхідність прямого діалогу Києва і бойовиків для врегулювання конфлікту на Донбасі, пише Укрмїнська правда.

Джерело: інтерв’ю Лаврова ТАСС

Пряма мова: “Досягнення прогресу у врегулюванні можливе тільки через прямий діалог між сторонами конфлікту – Києвом, Донецьком і Луганськом”.

Деталі: За словами Лаврова, Росія зацікавлена ​​в припиненні війни на сході України і готова всіляко сприяти “діалогу”.

Чому це важливо: Росія з 2014 року вторглася на український Донбас і почала війну. Генштаб ЗСУ і міжнародні спостерігачі багаторазово фіксували на Донбасі російських військових, танки і нове російське озброєння.

Україна визнала Росію країною-агресором. Дії РФ на сході України засудили багато держав світу і ввели проти неї санкції.

При цьому керівництво Росії постійно заперечує, що на Донбасі воюють її найманці і техніка. Також Кремль постійно заявляє про необхідність “вести діалог між сторонами конфлікту” і про свою нібито готовність допомагати і сприяти у вирішенні конфлікту.

Тільки на грудневій прес-конференції президент Росії Володимир Путін фактично натякнув, що на Донбасі може бути російська зброя, заявивши, що танки у бойовиків “від держав, які їм симпатизують”.

Передісторія:

9 грудня 2019 року, після трирічної перерви, лідери “нормандського формату” – України, Росії, Німеччини та Франції – зустрілися в Парижі на переговори щодо повернення миру на Донбасі. Для Володимира Зеленського вони були першими, а загалом шостими.

Мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ домовилися розширити до цілодобового моніторингу.

Зеленський повідомив, що в рамках Нормандського саміту сторони домовились про обмін утримуваними особами за принципом “всіх на всіх” до 31 грудня 2019 року та розведення ще у трьох пунктах на лінії зіткнення на Донбасі.

Він дав зрозуміти, що Україна не поступиться своїми територіями заради компромісів, не погодиться на федералізацію, не допустить впливу на свою зовнішню політику. “Ми готові до виконання домовленостей, але це дорога з двостороннім рухом”, – заявив український президент.

Щодо східного кордону не домовилися: Зеленський наполягав, що Україна має отримати контроль над кордоном із Росією перед виборами на Донбасі, а Путін продовжив вимагати виборів до передачі кордону під контроль України.

Путін заявив, що Росія розраховує на поетапне продовження розведення сил і внесення змін до Конституції України щодо закріплення особливого статусу Донбасу на постійній основі.

Президент Росії також заявив, що Київ не повинен відновлювати контроль над окупованими Донбасом до місцевих виборів, бо це нібито не узгоджується з Мінськими угодами.

Наступна зустріч “нормандської четвірки” планується за 4 місяці у Берліні.

 

Повне перемир’я на Донбасі очікується з 1 січня, – Загороднюк

Нові точки розведення сил на Донбасі вже відомі, але поки не будуть озвучені

Міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що очікується повне перемир’я на Донбасі з 1 січня і це обговорюється в рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ). Про це він повідомив на брифінгу, передає кореспондент РБК-Україна.

Повідомляється, що поки не будуть озвучені назви нових точок розведення сил на Донбасі, але вони вже відомі і влаштовують Україну.

“Ми говоримо про повне перемир’я з 1 січня. Тобто ми зараз готуємося до цього і будемо працювати. Так, ми визначили наші точки. Як ми вже говорили, ці точки мають абсолютно чіткий гуманітарний характер – тобто це переходи, де населення може перетинати лінію зіткнення. Зараз вони обговорюються в Тристоронній контактній групі”, – сказав Загороднюк.

Нагадаємо, в ОБСЄ заявили, що нові ділянки розведення сил на Донбасі узгодять в найближчі тижні або місяці. Як зазначили спостерігачі, найважливішим досягненням попереднього розведення сил на Донбасі стало будівництво мосту в Станиці Луганській.

Як повідомляло РБК-Україна, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що до наступного саміту “нормандської четвірки” мають не тільки визначити три ділянки, але і провести разведення. За його словами, на засіданні ТКГ в Мінську українська сторона запропонувала три ділянки, які мають гуманітарне значення.

 

Росія може вивести війська з Донбасу протягом одного-двох років, – Тейлор

Росія може передати контроль над кордоном міжнародним силам

Україна може домовитися з Російською Федерацією про виведення російських військ з Донбасу і передачі кордону під контроль міжнародних сил протягом одного-двох років. Про це у спілкуванні з українськими журналістами розповів тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, передає кореспондент РБК-Україна.

За словами Тейлора, для України і Росії головним залишається питання кордону.

“Думаю, українці можуть прийти до угоди з росіянами, щоб росіяни пішли з Донбасу за рік-два. Але на яких умовах росіяни підуть – це питання. Важкий і для України, і для Росії питання – це питання контролю кордону. Можливий якийсь компромісний варіант. Росія може передати кордон не українському урядові, але якимось міжнародним силам. Це могла б бути розширена місія ОБСЄ, або сили ООН, які б взяли контроль над кордоном і забезпечили безпеку (на території ОРДЛО, – ред.), щоб пройшли вибори. Вибори не можуть пройти, поки росіяни знаходяться там, і поки межа знаходиться під контролем росіян”, – сказав Тейлор.

За словами американського дипломата, президент Володимир Зеленський розуміє всі ризики, пов’язані з процесом мирного врегулювання і готовий на них йти, щоб домогтися того, чого хочуть українці – припинення війни». В якості прикладу Тейлор привів відбулося раніше розведення сил на трьох ділянках лінії зіткнення, яке, на його думку, значною мірою було одностороннім.

“Зеленський розуміє, що йому потрібно: щоб росіяни пішли з Донбасу, а в кінцевому рахунку і з Криму”, – сказав Тейлор і додав, що український президент розуміє, що є червоні лінії, які не можна переходити.

“Думаю, Путін хотів би позбутися від хворобливих санкцій, а це можна зробити, якщо знайти якийсь варіант для нього, щоб піти з Донбасу, зберігши обличчя”, – сказав американський дипломат.

Тейлор зазначив, що більшість жителів непідконтрольних територій хотіли б повернутися в Україну і повернутися до “нормального життя”. Крім того, він зазначив, що питання повернення Криму займе більше часу, ніж повернення Донбасу.

Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, що президент Росії Володимир Путін заявив, що в рядах бойовиків на Донбасі немає іноземних військ, а танки вони отримують від симпатизують їм країн. Путін заявив, що вирішити ситуацію на Донбасі силою не можна.

Також повідомлялося, що 29 грудня між Україною і ОРДЛО пройде обмін полоненими. Україна і “республіки” Донбасу передадуть одна одній близько 200 полонених на контрольному пункті пропуску “Майорск”.

 

Україна і США підписали нову угоду про постачання Javelin

Україна уклала новий контракт на постачання другої партії противотанкових ракетних комплексів Javelin виробництва США – Українська правда.

Джерело: заступник міністра оборони Анатолій Петренко, пресслужба міністерства, посольство України у США

Пряма мова Петренка: “Ми також замовляємо аналогічні ракетні комплекси нашого національного виробника. Маємо декілька станцій артилерійської розвідки, близько 100 броньованих автомобілів різного типу і бронемашин, декілька літаків. Говорячи декілька, я маю на увазі ресурс IV кварталу. Ми продовжуємо рухатися у напрямку забезпечення військ станціями радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки”.

Деталі: За його словами, у цьому році міністерство реалізувало три контракти.

Зокрема, два контракти з урядом США за програмою закордонних військових продажів, а також один контракт з агенцією НАТО з підтримки і постачання.

У посольстві України відзначили, що це перший масштабний контракт прямих закупівель озброєнь між Україною та США: “Україна уклала контракт на придбання партії ПТРК “Javelin” з США завдяки закупкам, здійсненим безпосередньо міноборони України за програмою Пентагону “Міжнародні військові продажі” (Foreign Military Sales, FMS)”.

У відомстві підкреслили, що для України це величезний крок вперед, адже стара система забороняла міноборони напряму купувати озброєння та техніку у іноземних держав.

Петренко також додав, що у війська у 2019 році надійшла значна кількість різних типів озброєння та військової техніки, які є новими. Зокрема, тепер на озброєнні є безпілотний літальний апарат оперативного радіусу дії, який може застосовуватися в ударному варіанті; автоматизований комплекс управління артилерією; радіолокаційна станція для здійснення контрбатарейної боротьби.

Нагадаємо:

Україна попросила продати зброю на початку цього літа. США раніше вже продали Україні понад 200 ракет і 37 пускових установок у 2018 році.

Javelin – головна протитанкова зброя армії і морської піхоти США. Вона дозволяє солдату або морському піхотинцю стріляти і швидко рухатися, оскільки ракета самокеровано прямує до цілі.

 

Держава у 2019 році профінансувала ЗСУ майже на 17 млрд грн – Міноборони

Держава профінансувала потреби Збройних Сил України у 2019 році майже на 17 млрд гривень. Про це на брифінгу щодо оборонних закупівель розповів заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, передає кореспондент УНН.

“У 2019 році ми оперували у рамках бюджетного ресурсу 16 млрд 790 млн грн на все. Цей фінансовий ресурс державою профінансований для потреб Збройних Сил в повному обсязі на 100%. Успішність або ефективність нашого виконання цього бюджету складає 99,3%, 0,7% – це ті контракти по яким продовжується вивчення стану справ, беручи до уваги ризики, які повинні бути нейтралізовані”, – сказав Петренко.

Нагадаємо, народні депутати України ухвалили за основу депутатський законопроект №2398-д (альтернативний до №2398) про оборонні закупівлі.

 

Міноборони: у війська цього року поставлено близько 2 тис. боєприпасів крупного калібру

У війська за 2019 рік поставлено близько 2 тисяч боєприпасів крупного калібру, і також близько 150 тисяч складових, які необхідні для створення критичної номенклатури боєприпасів. Про це на брифінгу щодо оборонних закупівель розповів заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, передає кореспондент УНН.

“Завдання, яке також виконується у рамках державного оборонного замовлення, це організація виробництва критичної номенклатури боєприпасів, яка у нас існує, створення для цього споруд спеціального призначення, а також ремонт. Так от за результатами використання ресурсів на ремонт – 507 одиниць відремонтовано. А за результатами роботи по боєприпасам – поставлено у війська крупного калібру близько 2 тисяч боєприпасів, і також близько 150 тисяч складових, які необхідні нам для створення критичної номенклатури боєприпасів, особливо для військ, які виконують завдання в районі ООС”, – зазначив Петренко, підбиваючи підсумки закупівель Міноборони за 2019 рік.

Як повідомляв УНН раніше, у 2019 році підприємства “Укроборонпрому” виконали 98% державного оборонного замовлення.

 

У 2019 році у війська поставили понад 7 тис. одиниць озброєння і техніки – Міноборони

У 2019 році у війська поставлено понад 7 тисяч одиниць озброєння та військової техніки. Про це на брифінгу щодо оборонних закупівель розповів заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, передає кореспондент УНН.

“Підсумки 2019 року статистично такі: за результатами використання тих ресурсів і виконання завдань державного оборонного замовлення у війська поставлено 7 434 одиниці озброєння і військової техніки”, – сказав Петренко.

За його словами, це приблизно 700 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, близько 500 одиниць бронетанкової і автомобільної техніки, 90 літальних апаратів різних типів, 5 бойових катерів і кораблів та близько 700 зразків озброєння військової техніки.

“Важливим є той факт, що ми нарощуємо темпи постачання у війська саме сучасної і нової (техніки – ред.). Звичайно, що треба підтримувати технічну здатність, те що ми маємо, але важливо рухатися з технологічним процесом. І у військах у 2019 році надійшла значна кількість різних типів озброєння військової техніки, які є новими”, – зазначив Петренко.

Як повідомляв УНН раніше, у 2019 році підприємства “Укроборонпрому” виконали 98% державного оборонного замовлення.

 

З 2020 року ЗСУ перейдуть на нову систему харчування – Міністр оборони

З наступного року всі частини Збройних сил України перейдуть на систему харчування за каталогом, що дозволяє кардинально покращити продовольче забезпечення військовослужбовців. Про це міністр оборони Андрій Загороднюк повідомив у своєму Telegram-каналі, передає УНН.

“Учора підписав документи для проведення торгів для всіх військових частин, які ми плануємо перевести на харчування за Каталогом у 2020 році. Мої вітання усім причетним!”, — зазначив міністр.

Раніше внаслідок реформи харчування в армії розширили перелік продуктів, скасували норми їх споживання та відмовились від готової продукції.

Нагадаємо, суд розблокував перехід армії на нову систему харчування.

Додамо, у липні стало відомо, що ОАСК ухвалив рішення щодо зупинення дії наказу Міноборони про перехід військових частин ЗСУ на систему продовольчого забезпечення із застосування каталогу продуктів харчування в 2019 році.

 

ЗСУ наступного року підготують близько восьми тисяч сержантів

У 2020 році в українській армії планують підготувати 7730 сержантів, що майже на 2 тисячі більше, ніж цьогоріч.

Про це повідомляє АрміяInform із посиланням на Головне управління персоналу Генштабу ЗСУ.

“Із 7730 сержантів, яких планується підготувати наступного року, 457 стануть інструкторами. Цьогоріч професійними сержантами стали понад 5800 військовослужбовців”, ­– ідеться в публікації.

Як зазначається, в українському війську створена мережа навчальних центрів, коледжів і центрів підготовки сержантського складу, які за структурою, функціями й завданнями тотожні відповідним закладам у країнах НАТО.

Система підготовки сержантів в Україні передбачає багаторівневість за зразком армій НАТО. Програми курсів забезпечують базовий, середній, підвищений і вищий рівні. Кожен із них передбачає два етапи: підготовку командира-лідера, а також фаховий вишкіл відповідно до роду військ, виду ЗСУ та військово-облікової спеціальності.

Окрім цього, українські сержанти постійно проходять підготовку в закордонних військових навчальних закладах та навчально-тренувальних центрах. Серед них можна відзначити школи НАТО в Обераммергау (ФРН), ЗС Швейцарії, Литви, Латвії, Польщі, а також дві академії збройних сил США.

 

“Маріупольських терористів” звільнили в рамках обміну утримуваних

Жовтневий районний суд Маріуполя змінив запобіжний захід підозрюваним Євгену Дружиніну, Олександру Стрельниковичу, Віктору Скрипнику та В’ячеславу Бірюкову з тримання під вартою на особисте зобов’язання. Всі четверо підозрюваних входять до списку на обмін. Про це журналісту УНН розповів адвокат підозрюваних Віталій Омельченко.

“Змінили з тримання під вартою на особисте зобов’язання… (також – ред.) вони писали заяви, що вони не проти того щоб їх обміняли. Вони входять до списку”, – сказав адвокат.

Нагадаємо, йдеться про групу терористів під керівництвом колишнього міліціонера на прізвисько “Мангуст”, які у 2014 році захопили два поверхи приміщення УВС у Маріуполі.

Нагадаємо, ЗМІ РФ повідомили дату обміну утримуваними особами з ОРДЛО.

Як повідомлялося раніше, адвокат сімей “Небесної сотні” не виключає зміну запобіжного заходу ексберкутівцям для обміну

 

Причетного до смерті 10 українських військових фермера внесли у список на обмін

Фермер Микола Бутрименко, якого обвинувачують у загибелі 10 українських військових, внесений до списку на обмін утримуваними особами.

Про це кореспонденту Укрінформу телефоном повідомила адвокат потерпілих Олена Яркіна після засідання Оріхівського районного суду Запорізької області.

“Сьогодні прокурор вніс клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов’язання. Клопотання було обгрунтоване тим, що учасники трьохсторонньої контактної групи з обміну полонених на виконання Мінських угод і домовленостей у нормандському форматі досягли домовленості про включення Бутрименка до списку на обмін”, – пояснила Яркіна.

Вона також додала, що процедура обміну передбачає, що людина не повинна знаходитись під арештом, передбачено тільки особисте зобов’язання.

“Він не втратив статус обвинуваченого. Він зобов’язаний прибути 15 січня до Оріхівського районного суду. Сьогодні Бутрименка заберуть співробітники Служби безпеки. Тобто, він не поїде сам додому. Ми розуміємо, що це було політичне рішення. Якщо він не буде з’являтись до суду, то його оголосять у розшук, але ж ми розуміємо, що він не з’явиться”, – сказала Яркіна.

Родичі загиблих та потерпілих заявили, що Бутрименко наразі є “розмінною монетою”.

“Загиблих хлопців вже не повернути. Тож нехай хлопці, що лишились живими і знаходяться в полоні, повернуться додому. Ми хочемо, аби Бутрименко був обміняний на Сергія Глондара і Олександра Корінькова — це бійці 3-го полку спецпризначення”, – додала Яркіна.

Глондарь та Кореньков потрапили до полону в районі Дебальцевого у лютому 2015 року.

Як раніше повідомлялось, в Маріупольському СІЗО Микола Бутрименко перебував з 1 липня 2016 року.

У вересні 2019 року Запорізький апеляційний суд повернув до суду першої інстанції справу фермера Миколи Бутрименка, якого обвинувачують у причетності до загибелі 10 українських військових.

У травні 2017 року Куйбишевський районний суд не визнав фермера винним в організації теракту, але цим самим рішенням засудив його до 8 років позбавлення волі за статтею “фінансування тероризму”. Прокуратура і родичі загиблих і постраждалих бійців з таким рішенням не згодні і вимагають довічного позбавлення волі для Бутрименка.

Влітку 2014 року в Шахтарському районі бойовики “ДНР” збили штурмовик Су-25 ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, на його пошуки відправили групу з 19 спецпризначенців 3-го полку ім. князя Святослава Хороброго. Бійці потрапили на територію фермерського господарства Миколи Бутрименка, який запропонував військовим залишитися. В цей самий вечір ангар, в якому знаходилася техніка ЗСУ і бійці, обстріляли бойовики. 10 спецпризначенців загинули на місці, ще 5 – були взяті в полон, четверо – врятувалися. За твердженням постраждалих, Бутрименко здав позиції бійців бойовикам.

 

ЗМІ РФ повідомили дату обміну утримуваними особами з ОРДЛО

Як стало відомо “Коммерсант”, Київ і бойовики з тимчасово окупованих районів Донбасу узгодили точну дату обміну полоненими за формулою “всіх встановлених на всіх встановлених”. Його здійснять 29 грудня, повідомили “Коммерсанту” два джерела, що знають про зміст переговорів. За словами одного з них, на сьогоднішній день дата не є дискусійним питанням, хоча деякі деталі підготовлюваного обміну ще продовжують опрацьовуватися, передає УНН.

ТКГ зібралася 18 грудня в Мінську. Там представники Києва і бойовиків з непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей спочатку домовилися про обмін до Нового року. Але потім представники так званої “ДНР” заявили, що домовитися не вдалося, оскільки нібито “українська сторона не здійснила процесуальну очистку (має на увазі припинення кримінального переслідування)” осіб, які підлягають обміну. Сторони тоді домовилися продовжити переговори в режимі відеоконференції, яка відбулася 23 грудня. За її підсумками було оголошено про досягнення домовленості встигнути обміняти полонених в цьому році, але точна дата обміну не називалося. Тепер вона є.

“Домовилися провести обмін 29 грудня, якщо, звичайно, не станеться що-небудь непередбачене”, — повідомило джерело видання, який знає про переговори. За його словами, день обміну більше не питання переговорів. Цю ж дату “Коммерсанту” підтвердив інший інформований співрозмовник. Обидва просили не вказувати до якої зі сторін вони належать.

До 29 грудня належить здійснити ще одну процедуру. У зв’язку з тим, що близько сорока чоловік з числа тих, кого українська сторона готувалася передати бойовикам так званих “республік”, з різних причин попросили виключити їх з обмінних списків, належить перевірити, чи є відмова добровільною. Це повинен зробити координатор підгрупи ТКГ з гуманітарних питань (займається в тому числі проблемою обміну) Тоні Фріш.

“Точне число тих, хто підпаде під новий „великий обмін“ ніхто зі сторін не називав”, — додали у виданні.

Проте, 22 грудня, глава МЗС РФ заявив, що для обміну утримуваними особами між Україною і тимчасово окупованими районами Донбасу в Мінську з’явилася “нова перешкода”.

 

У Кремлі заявили, що аналог “нормандського формату” – навряд допоможе Грузії

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков сумнівається, що поліпшити російсько-грузинські відносини допоміг би формат за прикладом “нормандського”, пише УНН з посиланням на російське агентство ТАСС.

“Нормандський формат” унікальний, і він сформувався, виходячи з логіки необхідності врегулювання конфлікту на південному сході України, внутрішньоукраїнського конфлікту. Тут же мова йде про двосторонні відносини Росії і Грузії, які зараз, на жаль, залишають бажати кращого, м’яко кажучи“, — сказав представник Кремля журналістам в четвер. Він пояснив, що “нормандський формат” сформувався саме в інтересах того, щоб надати допомогу українцям знайти рішення їх внутрішньоукраїнської проблеми“.

Він нагадав, що “це погіршення (відносин Москви і Тбілісі) було спровоковано вельми недружньою і агресивною політикою і агресивними діями тодішнього грузинського керівництва”. “Тому явно структура проблем інша, у кожної структури повинен бути свій формат”, — зазначив Пєсков. “Навряд чи, важко сказати”, — відповів він на питання, чи є доцільність застосувати подобу “нормандського формату” до російсько-грузинських відносин.

24 грудня президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що Тбілісі міг би вести діалог з Москвою за прикладом “нормандського формату”. На її думку, багатосторонній формат краще, так як в однієї Грузії на ведення переговорів “немає сили”, їй потрібна підтримка.

 

ГПУ провела слідчий експеримент за участю свідка у “справі Майдану”

Прокурори ГПУ провели слідчий експеримент у провадженні за фактом перешкоджання мирним акціям протесту у листопаді 2013 р. – лютому 2014 року на Майдані Незалежності.

Про це повідомляє пресслужба Генпрокуратури.

“Прокурори ГПУ 24 грудня 2019 року провели слідчий експеримент за участю свідка у кримінальному провадженні за фактами перешкоджання проведенню зборів та мітингів у листопаді 2013 – лютому 2014 року на Майдані Незалежності в м. Києві з метою підтвердження показань інших свідків щодо пострілів в сторону готелю “Україна” з місця, де перебували правоохоронці”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснює створений у ГПУ Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами 2013 – 2014 рр.

У зв’язку з передачею слідства від Генеральної прокуратури України до уповноважених органів досудового розслідування (за законом прокуратура втратила функцію слідства з 20 листопада 2019 року) певні слідчі дії в провадженнях щодо подій на майдані Незалежності в Києві в 2013-2014 роках проводять прокурори ГПУ.

Як повідомляв Укрінформ, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Розслідуванням “справ Майдану” займалося управління спецрозслідувань ГПУ, яке очолював прокурор Сергій Горбатюк. Однак із 20 листопада прокуратура втратила повноваження на розслідування кримінальних проваджень, і управління Горбатюка було розформоване.

Справи Майдану, які розслідувала ГПУ, будуть розподілені між ДБР, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро та Службою безпеки України.

 

Рябошапка назвав кількість слідчих “справ Майдану”, які готові перейти до ДБР

Майже 30 співробітників генеральної прокуратури України, що займались розслідуванням “справ Майдану”, готові перейти до Державного бюро розслідувань. Про це під час брифінгу щодо початку роботи Офісу Генерального прокурора заявив Генпрокурор України Руслан Рябошапка, передає кореспондент УНН.

“27 чи 28 людей, які готові перейти до ДБР”, – сказав він, відповідаючи на питання журналістів.

“По-перше, ця група (що займалась розслідуванням справ Майдану – ред.) не розвалилась. Є управління процесуальних керівників, яке є самостійним структурним підрозділом і яке уже зараз проводить невідкладні слідчі дії. Наприклад, було проведено слідчий експеримент. Уже в той час, коли ми втратили повноваження щодо досудового розслідування, справи були в процесі передачі до ДБР. ДБР утворено спеціальний підрозділ, новий закон передбачає ще додаткові штатні одиниці для цього спецпідрозділу. Як тільки закон буде опубліковано, буде призначено керівника чи в.о. керівника ДБР, ми завершимо процес, пов’язаний з переходом слідчих чи прокурорів, які захочуть перейти в ДБР”, – сказав Рябошапка.

З його слів, наразі у прокуратурі “є варіанти, як вирішити цю проблему з тим, щоб люди не були звільнені до того моменту, як вони перейдуть до ДБР”.

“Я маю на увазі слідчих і прокурорів, які працювали над “справами Майдану”. Ми їх юридично втримаємо, вони звільнені не будуть”, – сказав Генпрокурор.

Як повідомлялося раніше в УНН, Генеральна прокуратура України фактично передала за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України 20 справ щодо подій на Майдані у 2013-2014 роках.

 

Оприлюднили укази Зеленського про звільнення голів Закарпатської та Львівської ОДА

Укази про звільнення голів Закарпатської та Львівської обласних державних адміністрацій оприлюднено на сайті Президента.

Обидва документи датовані 26 грудня.

Згідно з указом №956/2019 звільнено Ігоря Бондаренка з посади голови Закарпатської ОДА “згідно з поданою ним заявою”.

Крім того, указом №957/2019 звільнено Маркіяна Мальського з посади голови Львівської облдержадміністрації також “згідно з поданою ним заявою”.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 24 грудня під час засідання Ради розвитку громад та територій оголосив про рішення звільнити Ігоря Бондаренка і Маркіяна Мальського з посад голів Закарпатської і Львівської ОДА відповідно.

 

Зеленського назвали політиком року 46% українців — “Демініціативи”

Понад 40% українців вважають Президента України Володимира Зеленського політиком 2019 року.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого презентовані в Укрінформі 26 грудня.

“Політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали 46% населення. Далі йдуть Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік — 4%), Віктор Медведчук (2%)”, — зазначають автори дослідження.

Як наголошується, 24% громадян не назвали жодної кандидатури ( у 2018 році таких респондентів було 25%).

Згідно з результатами опитування, головною політичною подією року в Україні респонденти вважають вибори — парламентські та президентські (58%), причому розцінюють цю подію як позитивну. Значущими подіями, на думку опитуваних, також були визволення полонених (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Водночас, 16% респондентів не змогли назвати жодної події (минулого року цей показник становив 12%).

Натомість, головною політичною подією 2019 року в світі опитувані вважають нормандську зустріч (23%). Учасники дослідження також називали імпічмент Трампа (6%), війну в Сирії (2%), Brexit (2%), протести “жовтих жилетів” у Франції (2%). Утім, 51% респондентів не назвали жодної події.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Зеленський в компанії світових лідерів і Путін на оленях: різдвяна обкладинка The Week

Президент України Володимир Зеленський потрапив на обкладинку журналу The Week в компанії президента США Дональда Трампа та його адвоката Руді Джуліані, а також юної екоактивістки Грети Тумберг, британського прем’єра Бориса Джонсона та президента РФ Володимира Путіна, що летить у бік Кремля на упряжці з оленями, передає УНН.

Так, на обкладинці номера “Обличчя року 2019”, який має вийти в тираж 27 грудня 2019 року, Трамп і Зеленський перетягують умовний “Джавелін”, що символізує військову допомогу США Україні.

Також на обкладинці присутня спікер Палати представників США Ненсі Пелосі, яка кидає в Трампа сніжку, та генеральний прокурор США Вільям Барр, який “підпалює” розслідування спецпрокурора у справі про російське втручання в американські вибори Роберта Мюллера.

Як повідомляв УНН, раніше цього місяця Зеленський з’явився на обкладинці журналу Time.

 

Найбільше українці довіряють Зеленському, Разумкову та армії

Найбільший позитивний баланс довіри українців мають Президент Володимир Зеленський і Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, а серед соціальних інституцій населення найбільше довіряє Збройним силам України.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто перевагу довіри над недовірою, мають лише лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%)”, – йдеться в дослідженні.

Серед громадських діячів переважає довіра до колишнього бранця Кремля режисера Олега Сенцова — йому довіряють 41% українців, не довіряють 36%, баланс становить +5%.

Найгірший же баланс довіри-недовіри мають п’ятий Президент Петро Порошенко (-66%), лідер партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктор Медведчук (-61%), міський голова Києва Віталій Кличко (-55%), міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (-54%), лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко (-54%), співголова партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%).

Далі за рівнем негативно балансу, згідно з опитуванням, ідуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давид Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%) та Олексій Гончарук (-16%).

Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс +49%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіра 64%, недовіра 26%, баланс +38%).

Позитивний баланс довіри також мають Державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%) та ЗМІ (+15%).

Найбільш негативно українці ставлять до ЗМІ Росії (довіряє лише 7%), а серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%) і політичним партіям (-54%).

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Експерти виявили зниження рівня законності й демократії в Україні

Покращення економічної ситуації в Україні супроводжується незначним скороченням корупції – і водночас зниженням рівня дотримання законності.

Про це розповів на пресконференції в Укрінформі Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, презентуючи дані експертного опитування, проведеного цією установою.

“Експерти оцінили індикатори розвитку країни за 10-бальною шкалою. І якщо економічна ситуація в Україні в принципі покращується (4,6 проти 4,4 у 2018 році), то стан свободи слова трохи погіршився (6,1 проти 6,8 у 2018-му). Рівень корупції є високим, він незначно знизився у порівнянні з 2018-м (7,3, був 7,8). Але також знизився рівень дотримання законності (3,3, був 3,6), що не є добрим”, – зазначив Сухарина.

За його словами, спостерігається зниження оцінок у таких позиціях, як рівень демократії (5,6 проти 6,3), рівень свободи слова (6,1 проти 6,8) і рівень прогнозованості розвитку держави (3,9, був 5,0).

“Це тому, що вся влада сконцентрована в руках однієї партії, що в українських умовах не сприймається демократично. І відповідно ніхто не знає, що ця партія до кінця буде робити”, – зауважив аналітик.

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва 17-24 грудня провів опитування “2019 рік в оцінках експертів”. Його мета – з’ясувати думки та оцінки фахівців щодо основних підсумків 2019 року для України та прогнозів на наступний рік. Загалом було опитано 58 експертів.

 

Понад 60% українців — за вступ України до ЄС, 51% — до НАТО

Понад 60% українців у грудні 2019 року обрали вступ України до Європейського Союзу як вектор зовнішньополітичної орієнтації держави.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичної орієнтації — стабільна. Так, у грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015-го — 59% і 13% відповідно, у грудні 2016-го — 58% і 11%, у грудні 2017-го — ці показники становили 59% і 11%, торік — 59% і 12,5%, а в грудні 2019-го 64% опитаних обирають вступ до ЄС і 13% – до Митного союзу”, – йдеться в опитуванні.

При цьому більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО. Так, згідно з дослідженням, вважає 51% громадян (торік цей показник становив 46%), а ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США.

Загалом, 44% українців вважають, що держава прямує у правильному напрямку.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідниками було опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Нинішню владу вважають кращою за попередню 43% українців

Чинну владу вважають кращою за попередню 43% українців.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію, а на думку 34% респондентів, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої”, – йдеться у дослідженні.

При цьому 16% опитаних висловили думку, що найближчим часом у їхніх містах можливі масові акції протесту (3% у цьому впевнені та ще 13% припускають таку ймовірність). Водночас 40% вважають таку перспективу малоймовірною, а 34% певні, що таких виступів не буде. Про особисту готовність брати участь у таких мітингах та демонстраціях заявили 17% респондентів (4% – обов’язково, 13% – найімовірніше), а 71% заявляє про неготовність. За даними експертів Фонду “Демократичні ініціативи”, майже такими самими були результати й наприкінці 2018 року.

Водночас, 21% опитаних припускає, що протягом 2020 року може виникнути третій Майдан, а 66% вважають, що цього не буде.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Зеленський змінив законодавство щодо отримання документів жителями з Донбасу: подробиці

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції“ щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України” № 371-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 12 грудня 2019 року, передає УНН із посиланням на Офіс Президента.

Як зазначили в Офісі Президента, цей документ урегульовує питання оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях або переселилися з такої зони під час проведення АТО та/або здійснення зазначених заходів, оскільки сьогодні ці питання не врегульовані законодавчо.

Згідно із законом, громадянам, які проживають у зоні проведення АТО/заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони у Донецькій і Луганській областях, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем звернення особи чи її законного представника до уповноважених органів, що здійснюють свої повноваження на території області, в якій проводиться АТО/заходи із забезпечення нацбезпеки і оборони.

Оформлення таких документів громадянам, які переселилися із зони проведення АТО/заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за фактичним місцем проживання, перебування особи.

Для внесення відомостей про місце проживання до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають чи проживали у зоні проведення АТО/заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

КС забракував ще один законопроєкт Зеленського

Конституційний Суд визнав неконституційним законопроєкт президента Володимира Зеленського №1027 про додаткові підстави для дострокового позбавлення нардепів мандата – Українська правда.

Джерело: LIGA.net з посиланням на представника президента в КСУ Федора Веніславського

Пряма мова: “Конституційний Суд надав негативний висновок”.

Деталі: КС встановив, що законопроект Зеленського не відповідає вимогам статті 157 Конституції України.

Веніславський зазначив, що з повним текстом рішення суду ще не ознайомився.

У пресслужбі КС додали, що висновок щодо законопроекту №1027 мають опублікувати на сайті суду 26 грудня.

Законопроєкт Зеленського пропонував позбавляти нардепів мандата за прогули і кнопкодавство.

Передісторія:

У вересні депутати відправили в Конституційний суд 7 законопроєктів президента про зміни до Основного закону: №1013 (скасування адвокатської монополії), 1014 (право президента утворювати незалежні регуляторні органи, призначати й звільняти голів ДБР і НАБУ), 1015 (надання народу права законодавчої ініціативи), 1016 (уповноважені Верховної Ради), 1017 (зменшення кількості нардепів до 300), 1027 (позбавлення нардепів мандата за прогули і кнопкодавство), 1028 (консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи ВР).

17 грудня КС визнав частково неконституційними положення законопроєкту, який передбачає право президента призначати і звільняти керівників НАБУ та ДБР.

 

У КСУ оприлюднили висновок щодо законопроекту про позбавлення мандата за кнопкодавство

Конституційний Суд України оприлюднив висновок щодо законопроекту Президента України Володимира Зеленського про позбавлення нардепів мандата за прогули і кнопкодавство. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу КСУ.

“Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. № 1027) (далі — законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Цим Висновком Конституційний Суд України визнав законопроект таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час перевірки КСУ оцінював кожне положення законопроекту на наявність положень, що передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Також вказано, що запропонована в законопроекті формула передбачає надання судові повноваження встановити лише сам факт того, мало місце чи ні неособисте голосування. Однак, автоматичне позбавлення мандата, без рішення Верховної Ради, лише за фактом неособистого голосування — є недомірним, оскільки не з’ясовані обставини та природа поведінки народного депутата.

“У запропонованій в законопроекті редакції статті 81 Конституції України пункт 7 її частини другої передбачає, що повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі: „7) відсутності його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії“. Конституційний Суд України вважає, що запропонована законопроектом вимога не є домірною переслідуваній меті, природа санкції має відповідати тяжкості правопорушення. Крім того, застосоване в законопроекті поняття „без поважних причин“ має оцінний характер, що не відповідає критеріям чіткості, однозначності, передбачності, як того вимагає юридична визначеність — складова принципу верховенства права. Запропонована зміна з огляду на наведені юридичні аргументи не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України”, — додали у пресслужбі.

Нагадаємо, 19 грудня народні депутати України ухвалили в цілому проект закону щодо встановлення відповідальності за неперсональне голосування.

Також нагадаємо, закон щодо фінансового покарання народних депутатів за прогули пленарних засідань Верховної Ради абозасідань парламентських комітетів ввели в дію з 1 листопада.

 

Кожен п’ятий українець двічі святкуватиме Різдво

Близько 70% українців мають намір святкувати Різдво Христове 7 січня 2020 року.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі у четвер.

“Більшість українців, як і минулого року, мають намір святкувати Різдво 7 січня наступного року — 67% (у 2017 році — 76%, у 2018 році — 69%), ще 21% (у 2018 році — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4%, як і торік, відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня, а не святкуватимуть Різдво взагалі 6% українців (у 2018 році було 8%)”, – йдеться у дослідженні.

Водночас абсолютна більшість респондентів (86%) зазначили, що полюбляють новорічні свята, по-різному до них ставляться 9% українців і не люблять лише 5%.

При цьому 61% українців повідомили експертам, що в 2019 році були дуже або переважно щасливими, як і торік. Найбільше щасливих виявилося у західному регіоні — 72%, тоді як у центральному цей показник становить 58%, у південному — 65%, а в східному — 55%.

“У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнені, що 2020 рік обов’язково буде кращим за нинішній, ще 61% на це сподіваються, 8% передбачають, що гіршого не буде. І лише 1% упевнені, що наступного року буде гірше”, – уточнюють автори дослідження.

Новорічну ніч, згідно з опитуванням, більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, на противагу яким лише по 1% планують зустріти 2020 рік у цікавій подорожі або за кордоном.

При цьому середня сума, яку українці готові витратити на святковий стіл, становить 1390 грн, що менше, ніж торік (1752 грн). Водночас 23% опитаних, як і торік, відповіли, що в них на новорічний стіл немає грошей.

Щодо подарунків, то, як і в 2018-му, найбільше українці хотіли би отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї (9%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). Узагалі ж не чекає жодних подарунків на Новий рік лише 1% респондентів.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Дослідниками було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Маруся Звіробій прийшла на допит у ДБР

Волонтерка Маруся Звіробій прийшла на допит до Державного бюро розслідувань як свідок у справі, порушеній щодо погроз Президенту Володимиру Зеленському.

Волонтерка прийшла до ДБР разом з адвокатами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні в мене буде допит. Зараз я тут стою як свідок”, – сказала Звіробій журналістам.

На запитання, чи взяли у ДБР до уваги ті документи, які вона раніше подавала (заяву про доступ до публічної інформації з проханням повідомити її процесуальний статус у кримінальному провадженні і які негласні слідчі дії були проведені), вона відповіла, що “взяли до уваги наші поради”.

Наразі Звіробій з адвокатами зайшла у приміщення ДБР.

Під стінами Держбюро зібрались активісти, щоб її підтримати.

Поряд перебувають правоохоронці, зокрема, і поліція діалогу.

Як повідомлялося, 28 листопада слідчі ДБР і спецпризначенці СБУ провели обшук у помешканні учасниці АТО і волонтерки Марусі Звіробій. Вона та народний депутат Софія Федина є фігурантами справи, порушеної за фактом їхніх висловлювань на адресу Президента. Йдеться про спільне відеозвернення Звіробій і Федини, яке вони записали 26 жовтня.

2 грудня у ДБР відбувся допит Звіробій у справі, порушеній за фактом погроз Президенту Володимиру Зеленському.

 

Звіробій розповіла, про що її питали у ДБР

Волонтерка Маруся Звіробій (Олена Біленька) заявила, що сьогоднішній допит у Державному бюро розслідувань відповідав усім правовим нормам.

Про це вона сказала у коментарі журналістам під будівлею ДБР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На даний момент допит в ДБР відповідав усім правовим нормам. Все було пристойно, і я подивлюся, як це буде тривати (далі – ред.). Мене опитував слідчий, який приходив до мене з обшуком, і зі мною були два мої адвокати. Прискіпатися немає до чого сьогодні, молодці. Сьогодні у мене був адекватний допит”, – сказала Звіробій.

Вона уточнила, що у кримінальному провадженні щодо погроз Президентові залишається у статусі свідка.

“(На допиті) питали, знаю я Федину чи ні. Всі знають Федину. І про Facebook (про трансляцію у Fb — ред.). Ще питали, чи є у мене негативне ставлення до Зеленського. Я не знаю: дуже переживати за людину, яку можуть підірвати, це негативне чи позитивне ставлення? Це філософське питання. Тому вже не знаю, як вони це там “розшифрують”, – сказала волонтерка.

За її словами, наступний її допит у ДБР заплановано на 10 січня, на 11:00.

Як повідомлялося,28 листопада слідчі ДБР і спецпризначенці СБУ провели обшук у помешканні учасниці АТО і волонтерки Марусі Звіробій. Вона разом з народним депутатом Софією Фединою є фігурантками справи, порушеної за фактом їхніх висловлювань на адресу Президента. Йдеться про спільне відеозвернення Звіробій і Федини, яке вони записали 26 жовтня.

 

Генпрокуратура повернула без погодження проєкт підозри Федині та Звіробій – ДБР

Проєкт повідомлення про підозру народному депутату Софії Федині та волонтерці Марусі Звіробій повернули з Генпрокуратури у Державне бюро розслідувань.

Про це у коментарі журналістам заявила речниця ДБР Анжеліка Іванова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З приводу проєкту повідомлення про підозру, наскільки мені відомо, він був повернутий з Генеральної прокуратури без погодження, аргументуючи це тим, що немає рішення по іншій особі, а саме — яка є народним депутатом України. І, власне, допоки не буде прийнято рішення по цій особі, то, відповідно, і цей проєкт повідомлення про підозру наразі є таким, який не погоджено”, – сказала Іванова.

Вона наголосила, що наразі не може передбачити, як надалі буде розвиватися ситуація у цій справі.

“Тому що тут уже в подальшому, в міру того, як буде розвиватися слідство, в міру того, скільки доказів буде здобуто, в тому числі, і по народному депутату, і власне, по громадянці, відповідно, можливо, буде підготовлений інший документ або якось скоригований”, – уточнила Іванова.

Як повідомлялося, наприкінці листопада слідчі центрального апарату ДБР скерували до ГПУ проєкт повідомлення про підозру у погрозі вбивством щодо президента України чинній народній депутатці України та громадянці.

28 листопада слідчі ДБР і спецпризначенці СБУ провели обшук у помешканні учасниці АТО і волонтерки Марусі Звіробій. Вона разом з народним депутатом Софією Фединою є фігурантками справи, порушеної за фактом їхніх висловлювань на адресу Президента. Йдеться про спільне відеозвернення Звіробій і Федини, яке вони записали 26 жовтня.

26 грудня Звіробій допитали у Державному бюро розслідувань.

 

ГПУ роз’яснила ситуацію щодо підозри Федині та Звіробій

ГПУ повернула до ДБР проект для усунення недоліків та проведення необхідних слідчих дій

Генеральна прокуратура України (ГПУ) роз’яснила ситуацію щодо підозри нардепу від “Європейської солідарності” Софії Федині і волонтерці Марусі Звіробій. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу ГПУ.

Зазначається, що ГПУ повернула до ДБР проект повідомлення про підозру особам у вчиненні кримінальних правопорушень для усунення недоліків та проведення необхідних слідчих і процесуальних дій.

“За результатами опрацювання вказаного процесуального документу виявлено низку суперечностей та порушень вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України “Про статус народного депутата України”, “Про Регламент Верховної Ради України”. Проте, з 29 листопада 2019 року і до цього часу недоліки слідчими ДБР не усунуті і повторно підозра до Генеральної прокуратури для погодження не надходила”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, ГПУ не погодила проект повідомлення про підозру нардепу Федині і волонтерці Звіробій. Проект повідомлення про підозру не буде узгоджено, поки не буде прийнято рішення щодо Федини.

Як повідомляло РБК-Україна, в Генеральну прокуратуру України направили проект повідомлення про підозру Федині через погрози президенту Володимиру Зеленському. Повідомляється, що слідчі ДБР при оперативному супроводу СБУ направили в Генпрокуратуру проект повідомлення про підозру у погрозі вбивством щодо Зеленського. Також підозру готуються оголосити волонтеру Марусі Звіробій.

 

Звіробій подала до ДБР заяву на Трубу

Волонтерка Маруся Звіробій та її адвокати подали заяву до канцелярії Державного бюро розслідувань на керівника ДБР Романа Трубу через службове підроблення.

Про це вона сказала у коментарі журналістам після допиту у ДБР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми подали заяву на пана Трубу. У нас є підозра, що він вводить в оману суддів. Тому що до мене додому прийшли з ухвалою з Печерського суду, а якщо центральний апарат ДБР має до мене якісь претензії, то вони мали прийти з ухвалою Шевченківського суду. … Тому відповідні заяви сьогодні ми залишили у канцелярії ДБР”, – сказала Звіробій.

У свою чергу адвокат волонтерки Андрій Писаренко зазначив, що була подана заява про вчинення кримінального правопорушення за ст. 366 (“Службове підроблення”) Кримінального кодексу України, а саме — службовою особою правоохоронного органу, тобто у цьому випадку — керівником ДБР.

Як повідомлялося, 28 листопада слідчі ДБР і спецпризначенці СБУ провели обшук у помешканні учасниці АТО і волонтерки Марусі Звіробій. Вона разом з народним депутатом Софією Фединою є фігурантками справи, порушеної за фактом їхніх висловлювань на адресу Президента. Йдеться про спільне відеозвернення Звіробій і Федини, яке вони записали 26 жовтня.

 

Тейлор — про реформу ГПУ: Наступного року буде ще складніша частина роботи

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор вважає атестацію прокурорів ГПУ однією з найбільш важливих і комплексних реформ, спрямованих на підвищення довіри до цього органу.

Про це дипломат заявив на брифінгу, присвяченому завершенню атестації прокурорів Генеральної прокуратури України та початку роботи Офісу генпрокурора, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це одна з найважливіших і найбільш комплексних реформ. Переатестація прокурорів Генеральної прокуратури України – лише перший крок до переатестації прокурорів усіх прокуратур України, спрямований на підвищення довіри до цього органу і посилення впевненості у верховенстві права в Україні”, – сказав Тейлор.

Він додав, що завдяки цьому кроку люди в Україні, бізнес-спільнота і міжнародні партнери довірятимуть Офісу генерального прокурора, і ця довіра є надзвичайно важливою.

За словами дипломата, наступного року відбудеться ще складніша частина роботи – не лише наймання нових прокурорів, а й забезпечення того, щоб тисячі прокурорів пройшли аналогічні процедури, відповідали таким самим стандартам, як уже проатестовані, і продемонстрували громадянам України, що вони є чесними.

Тейлор від імені Посольства США привітав генерального прокурора Руслана Рябошапку і його команду з успішною реалізацією цієї надзвичайно важливої реформи.

Як повідомляв Укрінформ, генеральний прокурор Руслан Рябошапка оголосив про запуск реформи Генпрокуратури після ухвалення 19 вересня закону №1032.

Реформа відомства розпочалася з атестації прокурорів Генеральної прокуратури і включала в себе перевірку прокурорів та створення Офісу генерального прокурора.

Заяви про намір пройти атестацію написали 1083 прокурори Генеральної прокуратури. З них успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%.

У виданні “Голос України” 23 грудня було опубліковано наказ за підписом Рябошапки, у якому зазначається, що Офіс генпрокурора запрацює 2 січня 2020 року. Цей наказ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Атестація працівників регіональних та місцевих прокуратур розпочнеться у 2020 році.

 

За останні 2,5 місяця вдалося провести очищення ГПУ – Рябошапка

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка повідомив, що за останні 2,5 місяця вдалося повністю провести очищення Генеральної прокуратури та трансформувати цю інституцію в Офіс Генерального прокурора.

Про це він повідомив на брифінгу у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми прийшли сюди, то правоохоронна система, система органів кримінальної юстиції була повністю фрагментована, була політизована і орієнтована на задоволення не потреб суспільства, а на задоволення тих людей, які контролювали чи окремі органи, чи окремих людей у цих органах… І першим нашим завданням мало бути оновлення і очищення Генеральної прокуратури як ключового, центрального елементу системи органів кримінальної юстиції. За останні два з половиною місяця нам вдалося повністю провести очищення Генеральної прокуратури, трансформувати цю інституцію в Офіс Генерального прокурора”, – сказав Рябошапка.

За його словами, вже офіційно опубліковано повідомлення про початок роботи Офісу Генерального прокурора 23 грудня і “з 2 січня такої інституції як Генеральна прокуратура України в історії нашої держави вже не буде”.

“Це історичний момент. Ніхто за багато років такого в Україні нічого подібного не проводив. Ніколи ще жодна інституція не проходила через такий етап трансформації, який би включав в себе оцінку кожного із прокурорів через кілька етапів — знання законодавства, загальні здібності, перевірка на доброчесність, а також трансформації, до якої були залучені зовнішні спостерігачі для того, щоб цей процес був чесним, справедливим і прозорим”, – додав він.

Рябошапка зазначив, що першим здобутком є завершення трансформації Генеральної прокуратури в Офіс Генерального прокурора.

“Для цього було створено Офіс реформ, якому вдалося залучити найкращий передовий досвід і, власне, проаналізувати ті помилки, які були до того. Окрім того, було створено спеціальний департамент ,який займався ключовими справами. Ми виділили для себе кілька ключових напрямків — це захист прав людини, захист бізнесу, захист інвесторів, захист екології”, – сказав він.

Також Рябошапка повідомив, що було створено департамент, який займався власне банківськими справами.

“Наприклад, за останні декілька місяці керівникам більше як шести банківських установ було повідомлено про підозри, було притягнуто до відповідальності. Деяких із них оголошено в розшук, на їхні активи накладено арешт. І це означає, що в нас є непогані шанси для того, щоб ці активи, які були виведені з банків, були повернуті до державного бюджету”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, генеральний прокурор Руслан Рябошапка оголосив про запуск реформи Генпрокуратури після ухвалення 19 вересня закону №1032. Реформа відомства розпочалася з атестації прокурорів Генеральної прокуратури і включала в себе перевірку прокурорів та створення Офісу Генерального прокурора. Заяви про намір пройти атестацію написали 1083 прокурори Генеральної прокуратури. З них успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%.

Також у “Голосі України” 23 грудня було опубліковано наказ за підписом Рябошапки, у якому зазначається, що Офіс генпрокурора запрацює 2 січня 2020 року. Цей наказ набуває чинності з дня його оприлюднення. Атестація працівників регіональних та місцевих прокуратур розпочнеться у 2020 році.

 

Зарплати прокурорів оновленої ГПУ зростуть від 50 до 75% — Рябошапка

Заробітня платня у прокурорів Генпрокуратури після проходження атестації і відповідних постанов Кабінету міністрів буде суттєво підвищена.

Про це на брифінгу заявив генеральний прокурор Руслан Рябошапка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Дякуючи уряду, зарплати прокурорів суттєво підвищуються, десь від 50 до 75 відсотків. Наразі постанови вже прийняті, вони оформлюються у Секретаріаті Кабміну. Я думаю, вони невдовзі будуть опубліковані, і невдовзі прокурори оновленої прокуратури отримуватимуть інші зарплати”, – сказав Рябошапка.

Він відзначив, що рівень зарплат прокурорів ГПУ після атестації поки не може бути таким, як у спеціалізованих антикорупційних інституцій, оскільки вони “спеціалізовані і мають трохи інші гарантії захисту, в тому числі і заробітні плати”.

“Але це достатньо серйозне підняття заробітних плат і достатньо серйозні гарантії. Принаймні, вони будуть не гіршими, ніж у інших органів досудового розслідування, це точно. Можливо, десь ми виходимо на рівень заробітних плат у НАБУ”, – підкреслив Рябошапка.

За його словами, передбачається, що буде зовсім інша система розподілу справ і система оцінки того, як прокурори виконують свої повноваження.

“За результатами справедливого розподілу справ і справедливої оцінки, відповідно, будуть застосовуватися і преміювання, і так звані бонуси. Тобто, не так, як зараз — всім підряд однакова ставка, умовно кажучи, 100 відсотків, а відповідно до того, хто і що зробив. І будуть інші додаткові гарантії, які пов’язані, в тому числі і з проходженням кар’єри, яка ґрунтується на результатах справедливої оцінки роботи”, – додав генпрокурор.

Як повідомляв Укрінформ, генеральний прокурор Руслан Рябошапка оголосив про запуск реформи Генпрокуратури після ухвалення 19 вересня відповідного закону.

Реформа відомства розпочалася з атестації прокурорів Генеральної прокуратури і включала в себе перевірку прокурорів та створення Офісу генерального прокурора.

Заяви про намір пройти атестацію написали 1083 прокурори Генеральної прокуратури. З них успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%.

Також у “Голосі України” 23 грудня було опубліковано наказ за підписом Рябошапки, у якому зазначається, що Офіс генпрокурора запрацює 2 січня 2020 року.

Атестація працівників регіональних та місцевих прокуратур розпочнеться у 2020 році. Процедуру переатестації прокурорів планують завершити до 1 вересня 2020 року.

 

Переатестація прокурора у справі Шеремета не пов’язана з апеляцією Кузьменко — ГПУ

Генпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що переатестація прокурора у справі Павла Шеремета не пов’язана з розглядом апеляції підозрюваної у вбивстві Шеремета Юлії Кузьменко.

Про це він сказав на брифінгу у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Переатестація жодним чином не вплинула на роботу органів прокуратури, навпаки, покращила всі процеси. Переатестація не була пов’язана з розглядом в Апеляційному суді справи щодо обрання запобіжного заходу щодо справи Юлії Кузьменко. Переатестація тут ні до чого”, – сказав генпрокурор.

Як повідомлялося, 20 грудня Київський апеляційний суд переніс розгляд апеляційних скарг підозрюваних у вбивстві Шеремета Андрія Антоненка і Юлії Кузьменко на їхній арешт через неявку прокурорів. Того самого дня 20 грудня стало відомо, що ГПУ оновила групу прокурорів у справі щодо вбивства Шеремета.

У ГПУ наголошували, що неналежне інформування прокурорів про засідання та несвоєчасне надходження матеріалів з Печерського райсуду стало причиною відкладення розгляду апеляційної скарги.

19 грудня п’ята кадрова комісія прийняла рішення про неуспішне проходження атестації за результатами співбесіди через невідповідність вимогам професійної етики та доброчесності прокурора Олександра Лукашенка, який працював над справою Шеремета.

12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікарку й волонтера Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка. 13 грудня Печерський районний суд обрав запобіжний захід: Яні Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту, Антоненку і Кузьменко у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля.

 

Посол США: Схоже, що Аваков і сам не має впевненості щодо справи Шеремета

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков звернувся по допомогу до кількох країн для розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Як повідомляє кореспондент “Європейської правди“, про це заявив тимчасово повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор під час спілкування із журналістами в Києві.

“Аваков провів дуже детальний брифінг для нас, закордонних послів. Але водночас я читаю, що пише українська преса, і чудово розумію, що є питання. Аваков запитав кілька держав-партнерів про допомогу (у розслідуванні. – Ред.). І мені відомо, що кілька з них зараз вивчають, чим би ми могли допомогти”, – сказав Тейлор.

Дипломат заявив, що не впевнений у тому, що Аваков особисто переконаний у провині тих, кому висунули офіційні звинувачення у вбивстві Шеремета.

“Він не повідомив нас про свої висновки, але він сказав, що попереду “багато роботи”. Тому я справді не думаю, що і він сам переконаний”, – додав Тейлор.

Нагадаємо, один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що підозрюють щонайменше п’ятьох осіб: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко (“Лісу”), музиканта й добровольця Андрія Антоненка (“Riffmaster”), добровольців Владислава та Інну Грищенків (“Бучу” й “Пуму”).

Суд арештував Кузьменко та Антоненка, а Дугар відправив під домашній арешт.

 

Banderstadt дасть у Запоріжжі концерт на підтримку Антоненка

У Запоріжжі відбудеться благодійний концерт гурту “Banderstadt” у підтримку Андрія Антоненка (“Riffmaster”), якого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Анонс заходу опубліковано у Facebook.

«27 грудня 2019 року в Запорізькому обласному центрі молоді відбудеться благодійний концерт гурту “Banderstadt” на підтримку Андрія Антоненка “Riffmaster”. Мета концерту – підтримати ув’язненого Андрія Антоненка, який звинувачується у справі Шеремета», – поінформували організатори.

На концерті буде ініційовано збір коштів для підтримки родини Антоненка.

Початок концерту о 19:00. Вхід вільний.

Як повідомлялося, 12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка (його слідство вважає організатором убивства Шеремета).

Для Кузьменко та Антоненка суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту. Суд також застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для військової медсестри Яни Дугарь.

20 грудня Антоненко подав позов до суду на Президента України Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля та генерального прокурора Руслана Рябошапку про захист своєї честі та гідності.

23 грудня Апеляційний суд Києва розглянув скаргу адвоката Антоненка і залишив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля.

 

У ГПУ відреагували на інформацію про звільнення керівника слідчої групи по МН17 від України

У Генеральній прокуратурі України відреагували на інформацію про звільнення керівника слідчої групи по МН17 від України і зауважили, що до міжнародної слідчої групи в цьому розслідуванні від ГПУ входить 7 прокурорів, передає УНН із посиланням на пресслужбу ГПУ.

У ГПУ наголосили, що інформація щодо ситуації навколо розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній недостовірна.

“До міжнародної слідчої групи в цьому розслідуванні від ГПУ входить 7 прокурорів, а в національній слідчій групі – 11 прокурорів. Вони продовжать свою роботу над цим кримінальним провадженням в Офісі Генерального прокурора. Це забезпечить високий рівень професіоналізму та збереже інституційну пам’ять у розслідуванні загибелі 298 пасажирів літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній”, – йдеться у повідомленні.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється співробітниками новоствореного Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, укомплектованому працівниками, що мають досвід у здійсненні розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності, терактів та інших найтяжчих кримінальних правопорушень, наголосили у ГПУ.

“Під час прийняття рішень у даному кримінальному провадженні Офіс Генерального прокурора залишиться надійним міжнародним партнером та буде перебувати у постійній комунікації з іноземними колегами”, – зазначено у повідомленні.

Нагадаємо, речниця колишнього генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що Генеральна прокуратура України звільнила прокурорів, що входили в міжнародну слідчу групу (JIT), яка розслідує збиття літака рейсу МН17 над Донбасом.

 

Нацбанк починає примусове стягнення з Жеваго 1,5 мільярда

Національний банк розпочинає примусове стягнення з ексвласника банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго 1,5 млрд грн за рішенням суду.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

“Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2019 року, яким задоволено позов Національного банку та вирішено стягнути з колишнього власника банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго 1,539 млрд грн в рахунок погашення заборгованості банку за раніше наданими кредитами рефінансування, набрало законної сили”, – йдеться в повідомленні.

Жеваго намагався оскаржити рішення суду першої інстанції, однак 13 грудня Київський апеляційний суд повернув без розгляду його апеляційну скаргу через несплату судового збору у визначені судом строки.

Отже, рішення Шевченківського районного суду м. Києва набрало законної сили. Це дало змогу Національному банку 26 грудня 2019 року отримати виконавчі листи та звернутись до Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду.

“Ми вживатимемо всіх можливих правових заходів для стягнення коштів на виконання рішення в рахунок погашення заборгованості банку. На сьогодні загальний обсяг заборгованості банку “Фінанси та Кредит” перед Національним банком за усіма кредитами рефінансування складає 6,6 млрд грн. Очікуємо, що частково ця заборгованість буде погашена за рахунок стягнення коштів безпосередньо з Костянтина Жеваго як з фінансового поручителя за кредитами рефінансування, а також за рахунок звернення стягнення на майно підконтрольних йому компаній – майнових поручителів, до яких ми також подали близько 30 позовів у суди”, – зазначив начальник відділу правового забезпечення та судового захисту Управління роботи з проблемними активами Національного банку Сергій Бойко.

Як повідомлялося, у 2015 році Костянтин Жеваго, який на той момент був власником банку “Фінанси та Кредит”, уклав з Національним банком договір поруки про погашення кредитів рефінансування за низкою кредитних договорів, взявши на себе особисті зобов’язання за погашення заборгованості фінансової установи перед Національним банком. Оскільки Жеваго продемонстрував небажання добросовісно виконувати взяті на себе зобов’язання за договором поруки, у грудні 2015 року Національний банк звернувся до суду з метою стягнення заборгованості у судовому порядку.

Національний банк звертає увагу, що фактично судовий процес тягнувся майже 3,5 роки, оскільки опонент використовував усі можливості для затягування процесу.

1 жовтня Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення щодо стягнення з колишнього власника банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго 1,539 млрд грн на користь Національного банку в рахунок погашення заборгованості банку за наданими раніше кредитами рефінансування, а у зустрічному позові Жеваго про визнання недійсним договору поруки – відмовив.

 

46 мільярдів кредитів: Олігархи, банки яких найбільше заборгували НБУ

Найбільшими боржниками за кредитами рефінансування, які видав НБУ, є банки олігархів Олега Бахматюка та Дмира Фірташа.

Про це повідомляє пресслужба регулятора у Facebook, інформує Укрінформ.

“На початок листопада 2019 року загальний борг неплатоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування – близько 46 млрд грн з урахуванням відсотків. 🥚Майже чверть цього боргу – це заборгованість банків однієї особи – Олега Бахматюка. Його два банки: “ВіЕйБі Банк” та банк “Фінансова ініціатива” заборгували НБУ 10,6 млрд грн”, – зазначається у повідомленні.

Заборгованість інших банків перед НБУ менша: банк “Надра” Дмитра Фірташа – 10,4 млрд грн; банк “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго – 6,7 млрд грн; “Дельта Банк” Миколи Лагуна – 5,8 млрд грн; “Імексбанк” Леоніда Клімова – 3,3 млрд грн.

НБУ окремо вказав на заборгованість ПриватБанку за погашення, якої поручився Ігор Коломойський – 7,7 млрд грн: “Але наголошуємо – це заборгованість виключно перед Національним банком. Загальна заборгованість деяких з цих осіб перед кредиторами та державою значно більша”.

Регулятор підкреслює, що активно працює над стягненням коштів як з самих власників цих банків, так і з підконтрольних їм компаній. Адже вони надали особисті та майнові поруки, тобто гарантували, що ці борги будуть погашені.

“Так, проти Ігоря Коломойського та його компаній подано більше 140 позовів; 🥚проти Олега Бахматюка та його компаній – більше 50 позовів; проти Костянтина Жеваго та його компаній – 30 позовів; проти Миколи Лагуна та його компаній – 10 позовів; проти Леоніда Клімова та його компаній – 7 позовів”, повідомляє НБУ.

Однак, зазначає пресслужба, більшість цих судових процесів тягнуться роками: “Навіть якщо Національний банк отримує рішення на свою користь, ці особи всіляко перешкоджають виконанню рішення судів, а реалізації активів Державною виконавчою службою відбувається повільно”.

Детальніше про активні судові процеси можна подивитися за посиланням.

 

Мінфін залучив 5,3 мільярда від продажу держоблігацій

Міністерство фінансів України 24 грудня 2019 року на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету близько 5,3 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

“За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики, до державного бюджету залучено 5 295 757 903,17 грн (за курсом НБУ)”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що було задоволено 23 із 53 виставлених заявок на придбання ОВДП.

Як повідомлялося, 17 грудня 2019 року на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України залучило до державного бюджету 11,4 млрд грн.

 

Україна заплатить наступного року близько $6 мільярдів за зовнішніми позиками

Україна в 2020 році має виплатити близько 6 млрд дол. за зовнішніми позиками, ще 2,8 млрд дол. – за внутрішніми боргами у валюті.

Про це в інтерв’ю порталу Мінфін розповіла перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.

“Наступного року Україна повинна виплатити близько $6 млрд за зовнішніми позиками, ще $2,8 млрд – за валютними внутрішніми боргами. І ще близько 129 млрд грн, з урахуванням відсотків, (має – ред.) заплатити за внутрішніми гривневими зобов’язаннями Мінфіну”, – сказала Рожкова.

При цьому, на її думку, з погашенням боргів проблем бути не повинно.

“Ми бачимо, що Мінфін проводить аукціони з розміщення ОВДП, і кожен раз ставка стає все нижче. Чому? На наші цінні папери дуже високий попит. Інвестори бачать, що економіка йде правильним шляхом. До того ж, валютну зовнішню заборгованість Мінфін поступово заміщує внутрішнім гривневим ресурсом, щоб уникнути валютних ризиків”, – зауважила Рожкова.

Рожкова наголосила, що безсумнівним позитивом є зростання золотовалютних резервів.

“Плюс — золотовалютні резерви зростають. Тільки з початку грудня Нацбанк викупив з ринку $1,4 млрд. Тобто у нас є «подушка безпеки», яка дозволяє більш упевнено дивитися в наступний рік”, – підсумувала перший заступник голови НБУ.

Як повідомляв Укрінформ, пікові виплати за зовнішнім боргом у 2020 році припадають на перший квартал – 5,415 млрд дол. та на третій квартал – 5,237 млрд дол. Такі дані наведено в календарі планових платежів Національного банку із зовнішньої заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті станом на 1 жовтня 2019 року.

 

У листопаді держборг України у гривні зменшився на 2,7% – Мінфін

За листопад 2019 року сума державного боргу та гарантованого державою боргу в еквіваленті в національній валюті зменшилась у порівняні з жовтнем на 2,67% – до 1 990 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

“В листопаді 2019 року було зафіксовано зменшення сукупного державного і гарантованого державою боргу України. За місяць сума державного боргу та гарантованого державою боргу в еквіваленті в національній валюті зменшилась на 2,67% (у порівняні з жовтнем) та досягла найнижчого за останні два роки рівня в 1 990 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Водночас, еквівалент у доларах США в листопаді зріс на 1,2% – до $82,83 млрд

У листопаді витрати державного бюджету з погашення державного боргу становили 19,8 млрд грн, з обслуговування – 16,8 млрд грн.

Із початку 2019 року державний та гарантований державою борг в еквіваленті в національній валюті зменшився на 8,19%, а в еквіваленті в іноземній валюті зріс на 5,75%. У Мінфіні зазначають, що коливання суми державного боргу викликано, зокрема, укріпленням національної валюти.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з інформацією Мінфіну, станом на 31 жовтня 2019 року державний та гарантований державою борг України становив 2 045,44 млрд грн або 81,83 млрд дол. США.

 

Рожкова пояснила, що насамперед очікують від України у МВФ

У Міжнародному валютному фонді чекають на відкриття ринку землі в Україні та гарантій того, що банки, які раніше були визнані неплатоспроможними і знаходяться в процесі ліквідації, не повернуться на ринок.

Про це в інтерв’ю порталу Мінфін розповіла перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова.

“Фонд хоче, щоб у нас запрацював ринок землі. Для України це ресурс, який здатний підняти економіку. МВФ не важливо, хто отримає право купувати землю, лише резиденти України або іноземці теж. Головне, щоб з’явилася можливість інвестувати і інвестиції були захищені”, – сказала Рожкова.

Вона також зауважила, що стосовно фінансової сфери, то в МВФ очікують на прийняття законопроєкту №2571 про неповернення банків на ринок, які раніше були визнані неплатоспроможними і знаходяться в процесі ліквідації.

“Якщо ж говорити про фінансову сферу, то це законопроєкт №2571, який нещодавно подав у Раду Кабмін. У ЗМІ його називають «антиколомойським», але це помилка. Він зовсім не про Коломойського. Ми працювали над цим документом дуже довго. Просто деякі речі збіглися”, – сказала Рожкова та додала, що такий закон був потрібен ще у 2015-2016 роках, коли з ринку виводилася велика кількість банків. Адже те законодавство, яке зараз регулює ці питання, писалося в період, коли на ринку не було банкрутств, воно було і залишається суто теоретичним.

“Коли ми почали застосовувати його на практиці, виявилося, що є багато моментів, які не дозволяють Нацбанку і Фонду гарантування оперативно реагувати та приймати рішення. Законопроєкт це змінює. Не можу сказати, що він дає більше повноважень Нацбанку. Але вони виписані чіткіше. Важлива норма документа — визнання банку банкрутом і ліквідація фінустанови — процеси незворотні, їх не можна повернути назад. Якщо ФГВФО вже виплатив гроші вкладникам, а завтра власник банку подає до суду і вимагає зупинити ліквідацію – що має відбуватися далі? Вкладники повинні повернути гроші Фонду гарантування? Або хтось інший повинен віддати ці гроші ФГВФО? Точно так само не можна скасувати продаж банку новому власнику”, – наголосила Рожкова.

 

НБУ виграв суд щодо пов’язаної з ПриватБанком компанії

Суд відмовив ТОВ “Самтек-Сервіс” у задоволенні позову проти Національного банку щодо визнання компанії пов’язаною з ПАТ КБ “ПриватБанк” особою.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

“Окружний адміністративний суд міста Києва 10 грудня 2019 року відмовив ТОВ “САМТЕК-СЕРВІС” у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Національного банку про визначення позивача напередодні націоналізації пов’язаною з ПАТ КБ “ПриватБанк” особою”, – йдеться у повідомленні.

Як уточнюють у НБУ, 13 грудня 2016 року комісія Нацбанку з питань визначення пов’язаних із банками осіб та перевірки операцій банків з такими особами рішенням №105 визначила ТОВ “Самтек-Сервіс” пов’язаною с ПриватБанком особою. У подальшому кошти, які знаходились на рахунках, відкритих на ім’я ТОВ “Самтек-Сервіс”, були обміняні уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на акції додаткової емісії та продані державі у порядку, передбаченому статтею 41-1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” у процесі виведення неплатоспроможного ПАТ КБ “ПриватБанк” з ринку за участі держави.

Не погодившись із цим рішенням ТОВ «Самтек-Сервіс» оскаржило його у Окружному адміністративному суді міста Києва. Проте суд відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що НБУ наділений повноваженнями щодо ухвалення рішення про визначення фізичних та юридичних осіб особами, які пов’язані з банком, а ТОВ “Самтек-Сервіс” відповідно до частини першої статті 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність” є пов’язаною з ПАТ КБ “ПриватБанк” особою, про що останній періодично повідомляв Національний банк.

На сьогодні, відзначають у НБУ, вже подано понад 40 позовів про оскарження пов’язаності з ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Як повідомляв Укрінформ, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк. Держава здійснила докапіталізацію банку на понад 155 млрд грн. Ексвласники банку оскаржують націоналізацію у судах.

Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію ПриватБанку. У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і ПриватБанк у травні оскаржили це рішення. 15 жовтня ПриватБанк здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Вельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова.

В Офісі Президента заявили, що якими б не були рішення судів, немає жодних підстав для повернення державного ПриватБанку колишнім акціонерам.

 

Зменшення платіжок за тепло на 20-30%: Кабмін опублікував текст постанови

Кабінет міністрів оприлюднив постанову № 1082 “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв’язку із зміною ціни природного газу”, відповідно до якої теплопостачальникам дозволено перераховувати платіжки у випадку зниження ціни на газ порівняно із уже закладеною у тарифі – Прямий.

“У разі зміни для виконавця протягом опалювального сезону ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, виконавець відповідних послуг може прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів”, – ідеться у документі.

Також зазначається, що у разі прийняття теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань споживачам за тепло та гарячу воду у зв’язку із зміною для них ціни природного газу, такі зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) відображаються у платіжках, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим.

Про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за тепло і гарячу воду теплопостачальник інформує споживачів (із наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному вебсайті.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України розробив механізм, який дозволить знизити розмір платежів українців за житлово-комунальні послуги на 30%.

 

У Мінсоцполітики запевнили, що бюджет соцстраху на наступний рік бездефіцитний

Бюджет Фонду соціального страхування України на 2020 рік уже ухвалено, він збалансований та бездефіцитний. Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра соціальної політики України Олег Коваль, передає кореспондент УНН.

Так, за даними Коваля, бюджет Фонду на 2020 становить понад 27 мільярдів гривень.

“Наразі бюджет прийнятий бездефіцитним. Ми попрацювали з виконавчою дирекцією Фонду, надали певні рекомендації і наразі бюджет прийнято збалансованим”, – повідомив заступник міністра.

Нагадаємо, Фонд соцстраху 20 листопада призупинив виплати лікарняних та декретних. У Фонді соцстраху відзначили, що фінансування тимчасово не здійснюється у зв’язку із закінченням кошторисних призначень за зазначеним напрямом, що затверджені бюджетом Фонду. Виплати згодом відновилися.

27 листопада на засіданні уряду були внесені зміни до постанови Кабінету міністрів щодо бюджету Фонду на 2019 рік. Після цього Фонд соцстрахування отримав 1 млрд грн на виплати лікарняних та декретних.

 

У Раді підписали меморандум про ринок землі

На засіданні робочої групи по ринку землі вдалося знайти “золоту середину”

У Верховній раді України усіма фракціями і депутатськими групами підписали меморандум про ринку землі. Про це повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, передає кореспондент РБК-Україна.

За його словами, нардепи заявили, що мають чесні наміри продуктивно працювати над законопроектом про ринок землі.

“4500 поправок це просто фактичний тиск на нас для того, щоб у нас був чіткий лімітований вибір – встати і паралізувати весь парламент на 3-4 місяці, це одна опція. Або друга опція – якимось чином домовлятися та йти на компроміси, тому що іншого немає, строгий регламент. Ми підписали меморандум (усіма фракціями і депутатськими групами – ред.), всі заявили, що маємо дійсно чесні наміри продуктивно працювати над цим законопроектом, а не так як було”, – сказав Арахамія.

Також він додав, що на засіданні робочої групи по ринку землі так і не вдалося знайти “золоту середину”.

“Вирішили зараз взяти тайм-аут на два дні, для того, щоб ще раз зустрітися, ще раз поговорити, можливо якісь зробити зміни. Ми зараз спілкуємося про різницю в 500 правок. Що таке 500 поправок – це кілька днів роботи комітету. Ну нехай вже, вони можуть попрацювати. Але в парламенті це буде тиждень”, – повідомив глава фракції.

Також він зазначив, що якщо ці 500 поправок не скоротити, то робота Ради зупиниться на 4 місяці.

Нагадаємо, за даними опитування КМІС, прийняття Верховною радою закону про ринок землі у першому читанні підтримали 29% українців, не підтримали вдвічі більше респондентів – 64%.

За даними опитування Центру Разумкова, проведеного на початку листопада, у разі проведення референдуму абсолютна більшість українців проголосували б за продовження мораторію на куплю-продаж землі сільськогосподарського призначення (63,4% усіх опитаних, або 68,3% тих, хто взяв би участь у референдумі).

 

Мінцифри: 48% українців хочуть навчатися цифрової грамотності

Серед українців 47,8% мають актуалізовану потребу в навчанні цифровій грамотності. Такі результати соціологічного дослідження цифрових навичок українців були оприлюднені під час круглого столу “Розвиток цифрових навичок та компетентностей в Україні: передумови та практичні кроки”, передає УНН із посиланням на пресцентр Міністерства цифрової трансформації.

“Результати дослідження свідчать про таке: рівень цифрової грамотності 37,9% українців — „нижче середнього“, а 15,1% — практично не володіють цифровими навичками. При цьому 47,8% українців мають актуалізовану потребу в навчанні цифровій грамотності”, — йдеться у повідомленні.

За словами заступниці міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерії Іонан, стратегічна мета Мінцифри — навчити цифровій грамотності 6 млн українців протягом 3 років.

Вказано, що навчати цифровій грамотності будуть на онлайн-платформі. На ній буде доступ до трьох освітніх серіалів: базовий серіал із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів і освітній серіал для батьків “Онлайн-безпека для дітей”. Згодом на онлайн-платформі з’являться просунуті освітні серіали для різних спеціалізацій, серіали для світчерів, lifestyle-серіали, серіали нових цифрових професій.

“Кожен з них супроводжуватиметься тестами для закріплення матеріалу. Для того, щоб платформа була зручною навіть для користувачів, що не володіють навичками цифрової грамотності, команда Мінцифри розроблює user-friendly сайт із технічною підтримкою та мінімальною кількістю тестових запитань. Згодом на сайті будуть доступні функції спільноти та гейміфікації”, — додали у пресцентрі.

Повідомляється, що амбасадорами цифрової освіти, яка розпочнеться з 21 січня 2020 року стануть Ольга Сумська, Надія Матвєєва, Руслан Ханумак та Марія Єфросініна.

Зазначимо, що у пресцентрі міністерства не навели подробиць проведення соціологічного дослідження.

Нагадаємо, дослідження показало, чому українцям цікаво навчатися цифрової грамотності.

Також нагадаємо, програму цифрової грамотності запустять в січні.

 

Грошові збереження людей у валюті не дуже добре впливають на економіку – Гончарук

Якщо значна частина грошей населення зберігається в іноземній валюті – це не дуже добре впливає на економіку України. Про це заявив у ефірі одного з каналів Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, передає УНН.

“Звичайно, в нормальних умовах, українська національна валюта, вона буде зміцнюватись. Потрібно ще пам’ятати, що традиційно, історично у нас значну частину збережень люди робили в доларах. Ну, тобто поміняти долар, відкласти і це спосіб зберігати гроші. Це не дуже добре для економіки, якщо значна частина збережень населення… вона в іноземній валюті. Дедоларизація економіки – це, насправді, її оздоровлення певною мірою. Тому довіра до національної одиниці має багато позитивних наслідків”, – сказав Гончарук.

За його словами, не потрібно з цим боротися, потрібно просто розуміти, хто від цього програє і грамотною, зваженою державною політикою їх підтримувати.

Нагадаємо, за інформацією НБУ на 26 грудня 2019 року, офіційний курс гривні встановлений на рівні 23,25 грн/дол.

 

Гончарук: я б не сказав, що укріплення гривні – це негативне явище

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зазначив, що не вважає зміцнення курсу гривні негативним явищем. Про це він заявив у ефірі одного з каналів, передає УНН.

“Я б не сказав, що укріплення гривні це негативне явище. Очевидно, що від укріплення гривні є дуже велика частина людей, які просто виграють. Починаючи з того, що зарплата в доларі власне збільшується. Починаючи з того, що ти можеш імпортувати те саме обладнання, якщо ти хочеш тут щось виробляти і тобі потрібно купити обладнання, ти можеш там його купити дешевше у гривні. Тобто є плюси, а є мінуси”, – сказав Гончарук.

За його словами, через зміцнення гривні, в умовах коли активно змінюються макроекономічні умови, звичайно, буде переглядатися бюджет.

“Очевидно, що вже у перших місяцях ми отримаємо новий макропрогноз, будемо сідати з фахівцями НБУ і планувати яким чином нам реагувати на те, що відбувається”, – зазначив Гончарук.

Нагадаємо, за інформацією НБУ на 26 грудня 2019 року офіційний курс гривні встановлений на рівні 23,25 грн/дол.

 

Нацбанк здійснив рекордну закупівлю – 700 млн доларів

За підсумками дня чиста купівля валюти Національним банком становила 700 млн дол. Такі обсяги купівлі валюти за один день є рекордом цього року, передає УНН із посиланням на повідомлення на офіційній сторінці НБУ у Facebook.

У повідомленні зазначено, що 26 грудня Національний банк провів аукціон з купівлі валюти з огляду на очікуваний значний продаж валюти банками за клієнтськими заявками. Враховуючи ризики надмірних коливань гривні у бік зміцнення і обмежені можливості ринку для самозбалансування, Національний банк оголосив аукціон на купівлю валюти обсягом до 1 млрд дол.

“Фактичний обсяг задоволених заявок суб’єктів ринку за результатами аукціону становив 230 млн дол. США. Водночас за підсумками дня чиста купівля валюти Національним банком становила 700 млн дол., оскільки після завершення аукціону НБУ також провів інтервенцію за єдиним курсом через функціонал Matching. Такі обсяги купівлі валюти за один день є рекордом цього року”, – йдеться у повідомленні.

Раніше УНН повідомив, що НБУ вперше цього року провів аукціон і купив 230 млн доларів.

 

Кабмін запустив гарячу лінію для повідомлень про гральний бізнес

Кабінет міністрів України запустив урядову гарячу лінію для боротьби з гральним бізнесом.

Про це повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук у Telegram.

«Якщо ви стали свідками того, як деякі гральні зали відновили свою роботу — прошу звертатися на урядову гарячу лінію за номером 1545, вибравши категорію #5. Уряд буде реагувати оперативно», — повідомив Гончарук.

Нагадаємо, 19 грудня парламенту не вистачило голосів народних депутатів для прийняття в цілому проекту закону щодо держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор.

На наступний день прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що Кабмін виключає можливість поширення грального бізнесу під виглядом державних лотерей.

Після цього міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наказав Національної поліції закрити всі нелегальні казино до 16:00 п’ятниці, 20 грудня.

 

Усі нелегальні АЗС підлягають закриттю до 9 січня — Гончарук

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук доручив ДФС і правоохоронцям вирішити проблему нелегальних автозаправних станцій до 9 січня 2020 року.

Про це він написав у Facebook.

“В Україні існує проблема нелегальних автозаправних станцій. Нещодавно дав доручення Державній фіскальній службі разом з правоохоронними та іншими контролюючими органами до 9 січня 2020 року вирішити цю проблему”, – зазначив Прем’єр-міністр.

Гончарук додав, що наразі вже закрито 46 нелегальних АЗС та вилучено 1,3 тис. тонн паливно-мастильних матеріалів на суму 33,4 млн грн. Також розпочато 18 кримінальних проваджень.

“Робота в цьому напрямку активно триває. Всі АЗС будуть працювати з ліцензіями або не будуть працювати взагалі!” – зазначив прем’єр.

Він наголосив, що тема нелегального ринку пального — одна з актуальних проблем, над вирішенням якої працює уряд.

 

Нафтогаз ще цього року зобов’язали сплатити до бюджету 8,5 млрд грн

Кабінет міністрів України ухвалив рішення зобов’язати НАК “Нафтогаз України” виплатити 8,5 мільярда гривень дивідендів за 9 місяців 2019 року до державного бюджету до 27 грудня. Про це йдеться у відповідному розпорядженні Кабміну від 26 грудня, опублікованому на сайті уряду, передає УНН.

“АТ “НАК “Нафтогаз України” не пізніше 27 грудня 2019 року спрямувати частину чистого прибутку за дев’ять місяців 2019 року в сумі 8 500 000 000 гривень на виплату дивідендів до державного бюджету в рахунок дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році”, – йдеться у тексті документа.

Також у розпорядженні установлюється, що під час розрахунку та сплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році НАК ця сума враховується.

Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що держкомпанії не сплатили до бюджету понад 10 млрд грн дивідендів.

Раніше Нафтогаз прозвітував про сплату до бюджету майже 97 млрд грн.

 

“Нафтогаз” у четвер перерахував до держбюджету 13 млрд грн

НАК “Нафтогаз України” в четвер перерахував до державного бюджету країни 13 млрд грн, повідомив голова правління НАК Андрій Коболєв на своїй сторінці в соцмережі Facebook, пише Інтерфакс.

За його словами, зокрема, до бюджету перераховано 8,5 млрд грн дивідендів за діяльність поточного року компаній групи, а також 4,5 млрд грн інших додаткових платежів.

“Всього за грудень “Нафтогаз” забезпечив надходження до держбюджету близько 20 млрд грн. Сподіваємось, це дозволить багатьом українцям спокійно і радісно зустріти свята”, – зазначив Коболєв.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 26 грудня 2019 року зобов’язав “Нафтогаз” не пізніше за 27 грудня 2019 року спрямувати до держбюджету на виплату дивідендів частину чистого прибутку за дев’ять місяців поточного року в сумі 8,5 млрд грн.

Національний банк України в четвер на міжбанківському валютному ринку купив рекордні для цього року $700 млн. Фактичний обсяг задоволених заявок суб’єктів ринку за результатами аукціону становив $230 млн, оскільки після завершення аукціону НБУ також здійснив інтервенцію за єдиним курсом через функціонал Matching.

Доходи держбюджету України в січні-листопаді 2019 року становили 899,745 млрд грн, що на 5,9% нижче за план, зокрема загальний фонд отримав 792,216 млрд грн, що відстає від плану на 6,1%. Мінфін пов’язує недовиконання доходів зі зміцненням курсу гривні.

У зв’язку з цим прем’єр-міністр Олексій Гончарук з метою дотримання граничного обсягу дефіциту загального фонду держбюджету доручив Мінфіну тимчасово, до кінця бюджетного року, призупинити проведення Казначейством платежів і реєстрації бюджетних зобов’язань за видатками і надання кредитів загального фонду, окрім захищених статей.

“Нафтогаз України” в січні-вересні 2019 року збільшив консолідований чистий прибуток на 27,4% (на 4,578 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом 2018 року – до 21,309 млрд грн.

“Нафтогаз України” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни. Холдинг є монополістом із транзиту та зберігання природного газу в підземних сховищах, а також із транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни.

 

До бюджету «Газпрому» перекинули пенсійні накопичення росіян

Покупцем пакета з 6,6% акцій “Газпрому”, який двома траншами було продано на МосБіржі в 2019 році, став “консорціум інвесторів” за участю пенсійних фондів.

Про це повідомив російському агентству “Интерфакс” Андрій Акімов – глава “Газпромбанку”, який виступив організатором угод, інформують Букви.

Як повідомлялося, обсяг виручки “Газпрому” від двох угод в сумі склав 326,7 млрд руб. “Газпромбанк” був організатором цих продажів.

Акімов задоволений угодами, які відбулися в липні і листопаді: “Продали добре. “Газпром” щасливий. “Газпром” отримав чудові результати. Всі задоволені!”.

Він ствердно відповів на питання, чи брав участь консорціум в обох раундах продажу “квазіказначеєк” “Газпрому”.

“Звичайно!”, – сказав Акімов.

Інтерес до розміщення проявляли і західні інвестори, відзначив глава ГПБ, нагадавши, що “в акціях” Газпрому “сидять і американські фонди”. Але в основному учасники угод – російські інвестори, сказав він.

Якщо розцінювати консорціум інвесторів, що зібрав 6,6% “Газпрому” в два прийоми, як єдиного акціонера, то це другий за величиною співвласник монополії після держави. РФ контролює 50,23% акцій “Газпрому”: безпосередньо через Росимущество (38,37%), а також через компанії з держконтролем АТ “Роснефтегаз” (10,97%) і АТ “Росгазифікації” (0,89%). Free float за підсумками липневої і листопадової угод сам “Газпром” оцінює в 49,61%.

Російське видання Finanz.ru повідомляє, що ці гроші знадобилися компанії на тлі різкого падіння цін на газ в Європі, через якого виручка на самому рентабельному для компанії ринку впала майже вдвічі.

Якщо рік тому газ вдавалося продавати по 250 доларів за тисячу кубометрів, то в другому кварталі ціна впала до 207 доларів, а в в третьому – до 169,8 долара. Настільки дешево торгувати газом в ЄС “Газпрому” не доводилося з 2004 року – тоді середня ціна становила 137,7 долара, але вже в 2005-му піднялася вище 190 доларів слідом за нафтовими котируваннями.

В результаті компанія, що володіє найбільшими в світі запасами газу і монопольним правом на його експорт по трубопроводах, стала збитковою за грошовими потоками. У другому кварталі “Газпром” витратив на капітальні будівництва на 66 млрд рублів більше, ніж отримав від операційної діяльності.

У третьому кварталі касовий розрив зріс в 2,5 рази – до 166 млрд рублів. Масла у вогонь підлили рекордні в історії дивіденди, на які “Газпром” витратив майже 250 млрд рублів.

Покрити діру в бюджеті за рахунок зовнішнього боргу “Газпрому” виявилося складно: через позови “Нафтогазу” компанії довелося скасувати намічене на листопад розміщення єврооблігацій в швейцарських франках. Виник ризик, що всі залучені гроші будуть відразу ж арештовані в рамках забезпечувальних заходів.

Як відомо, Україна має намір 27 грудня підписати з Росією контракт про продовження транзиту газу.

Також повідомлялося, що Україна і Росія досягли остаточної домовленості щодо транзиту російського газу.

Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель розповів подробиці договору щодо газу між Україною і Росією.

Виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко заявив, що в підписаному між НАК “Нафтогаз” і “Газпромом” протоколі немає ніяких домовленостей про прямі поставки російського газу.

 

Майже 60% росіян вважають 2019 рік тяжким для РФ

2019 рік видався для Росії важким і дуже важким – такої думки дотримуються 58% мешканців цієї країни.

Про це свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (рос. – ВЦИОМ).

Згідно з результатами дослідження, 43% росіян вважають 2019 рік “радше важким” для країни, ще 15% – “дуже важким”. 30% респондентів назвали рік, що минає, “загалом добрим”, і лише для 4% він був “дуже вдалим”.

При цьому особисті оцінки року виявилися вищими. Так, 47% мешканців РФ вважають 2019 рік добрим для себе і своєї родини. Але 33% опитаних назвали його тяжким.

За даними дослідження, найтяжчим за останнє десятиліття для росіян був 2015 рік: 75% респондентів визнали його важким і скрутним для своєї країни.

Раніше опитування “Левада-центру” показало, що 43% росіян заявили про погіршення рівня життя у 2019 році.

 

У Зеленського розповіли, коли Україна і Росія зможуть підписати газовий контракт

Перед підписанням країни повинні узгодити ряд документів

Помічник президента України Андрій Єрмак заявив, що Україна і Російська Федерація може підписати контракт з транзиту газу вже на цих вихідних. Про це він повідомив в ефірі “ТСН”, інформує РБК-Україна.

За його словами, Україна і Росія повинні узгодити ряд документів, у тому числі й про відмову від позовів один до одного.

Відзначимо, що мова йде про 5-літньому угоді про транзит газу в Європу з можливістю подальшого продовження. В Офісі президента впевнені, що Україна від такого контракту тільки виграє.

“Ми дійсно отримуємо на дуже хороших умовах транзитний контракт”, – заявив Єрмак.

Нагадаємо, сьогодні, 26 грудня, у Відні представники України і Російської Федерації проводять переговори по новому контракту на транзит газу.

Раніше виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко повідомив, що контракт на транзит газу через територію України можуть підписати до 27 грудня 2019 року. За його словами, 26 грудня “Нафтогаз” і “Газпром” зустрінуться, щоб остаточно узгодити умови договорів.

Також Юрій Вітренко заявив, що в рамках нового договору між Україною і РФ про транзит газу стане посередником між російським “Газпромом” і компанією “Оператор ГТС України”.

 

Новий газовий контракт гарантовано принесе Україні 15 млрд доларів, – Єрмак

За словами Єрмака, цей газовий контракт можуть підписати вже цими вихідними

Помічник президента України Андрій Єрмак заявив, що новий газовий контракт між Україною і Росією про транзит російського газу в Європу гарантовано принесе Україні 15 млрд доларів. Про це він повідомив в ефірі ТСН, інформує РБК-Україна.

За словами Єрмака, газовий контракт можуть підписати вже цими вихідними.

“Україна вже 1490 днів не купує російський газ. Не буде цього пункту у новій угоді. Зате там пропишуть чітку і прозору формулу ціни на газ. Якщо Україні буде вигідно, то вона зможе скористатися цією опцією. Зараз такої потреби немає”, – сказав він.

Він також заявив, що переговори були знаковими для України, оскільки країна виконала необхідні умови.

“Ми дуже ретельно виконуємо наші зобов’язання. Думаю, що сьогодні наші партнери дійсно поважають нас і бачать в нас надійних партнерів”, – зазначив Єрмак.

За його словами, у новому контракті детально прописані всі умови угод. У разі можливого зриву домовленостей через російську сторону, Україна зможе звернутися в міжнародні суди та виграти їх.

Раніше виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко повідомив, що контракт на транзит газу через територію України можуть підписати до 27 грудня 2019 року. За його словами, 26 грудня “Нафтогаз” і “Газпром” зустрінуться, щоб остаточно узгодити умови договорів.

Також Юрій Вітренко заявив, що в рамках нового договору між Україною і РФ про транзит газу стане посередником між російським “Газпромом” і компанією “Оператор ГТС України”.

 

Очільник “Укрспирту” каже, що тіньовий ринок алкоголю може зрости до 80%

Виконуючий обов’яків директора ДП “Укрспирт” Сергій Блескун прогнозує, що тіньовий ринок алкогольної продукції може досягти обсягу на рівні 80%. Про це він сказав виданню “Новое время”, передає УНН.

За його словами, сьогодні нелегальний ринок горілки становить 50−55% від загального споживання, хоча такі данні і не є підтвердженими дослідженнями.

“Я вважаю, що на нелегальний ринок горілки і, відповідно, спирту припадає 50−55% від загального споживання. Окремого дослідження ми не проводили, це компіляція з кількох джерел. Нелегальний ринок зростає. Якщо ще п’ять років тому його частка становила 30%, то три роки тому — 50%. При таких темпах зростання через п’ять років він може зрости до 80%”, – сказав він.

Завадити нелегальному обігу, за словами Блескуна мають встановлені лічильники обліку спирту та камери відеоспостереження на підприємствах “Укрспирту”.

“На всіх заводах “Укспирту”, які працюють, встановлені лічильники обліку спирту з літа цього року. Додатково на підприємствах встановлюються камери відеоспостереження, які дозволять зафіксувати, які автомобілі заїжджають і виїжджають, знімаються і показники лічильника. Сигнали з камер будуть передаватися на сервери Державної фіскальної служби і будь-хто зможе в системі реального часу стежити за тим, що відбувається на заводах. Я хочу мінімізувати можливість виробництва нелегального спирту на заводах “Укрспирту”. Зараз працює 15 спиртових заводів з 41, які входять до складу Державного підприємства”, – сказав він.

Як писалося раніше в УНН, попри гучні заяви Блескуна, відеонаглядом охоплено лише 18% виробничих майданчиків “Укрспирту”.

Нагадаємо, коментуючи спиртову реформу Президента, а саме відмову від держаної монополії на виробництво спирту, експерти та економісти попереджали, що все це може обернутися ще більшою тінізацією спиртового та алкогольного ринку, а також ростом обсягів контрафактної продукції.

 

Украерорух втратив 19 мільярдів унаслідок окупації Криму та частини Донбасу

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) внаслідок тимчасової окупації Криму та частини Донбасу отримало значні фінансові і операційні втрати, які оцінються в 19 мільярдів гривень.

Про це розповів в інтерв’ю НВ Бізнес в. о. директора Украероруху Андрій Ярмак.

“Якщо в 2013 році загальний обсяг склав 530 тис. польотів, то в 2018 році — лише близько 300 тисяч. Це мінус 44%. А транзитні польоти зменшилися майже в 3 рази. Наші спільні недоотримані доходи за весь період з 2014 року оцінюються приблизно 19 млрд грн”, – сказав Ярмак.

Він пояснив, що у 2013 році найбільша частина польотів була транзитною — 65%, і переважно це були польоти в Сімферопольському FIR-e (район польотної інформації) з Європи в країни Південно-Східної Азії.

«Після того, як сталася тимчасова окупація Криму, в березні 2014 року Державіаслужба прийняла рішення закрити повітряний простір над півостровом. Тому транзитні потоки пішли на південь, до берегів Туреччини», — розповів Ярмак.

Він додав, що наразі транзитні потоки становлять понад 40% від загальної кількості обслугованих підприємством рейсів авіакомпаній. Це переважно транзит із півдня на північ і навпаки.

За його словами, в Украерорусі працюють над збільшенням транзиту, зокрема, розробили процедури використання повітряного простору в районі Чорного моря і відкрили 4 траси над Чорним морем, які активно використовуються.

Ярмак зауважив, що по цих трасах проходить близько 70 рейсів на добу, і ними користуються МАУ, Georgian Airways, Air Arabia, Windrose, SkyUp Airlines, Air Moldova, Travel Service Airlines (Чехія) та інші авіакомпанії.

На його думку, глобальне відновлення транзитного потенціалу України — це радше політичне питання.

 

Україна випробовує космічний апарат дистанційного зондування Землі “Січ-2-1”

В цьому році КБ «Південне» завершило збирання льотного зразка космічного апарата дистанційного зондування Землі «Січ-2-1».

Про це пресслужба КБ «Південне» повідомила у Facebook, пише Укрінформ.

«В цьому році КБ «Південне» завершило збирання льотного зразка космічного апарата дистанційного зондування Землі «Січ-2-1». Вже розпочаті його випробування», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що КБ продовжує збирати льотний зразок космічного апарата наукового призначення «Мікросат-М» – завершити його збирання та розпочати випробування планується у 2020 році.

Як поінформували у “Південному”, в межах реалізації проєктів супутникових платформ наукового і прикладного призначення CubeSat і YuzhSat-1 конструкторське бюро вже на етапі виготовлення і відпрацювання комплектуючих.

Крім того, у 2019 році виготовлено і випробувано дослідну конструкцію двигунної установки та габаритно-динамічний макет супутника GS-1 формату CubeSat. Вже проведені функціональні випробування транспортно-пускового контейнера. Також проведено перший етап вогневих випробувань дослідної двигунної установки малої тяги на «зеленому» монопаливі.

Завершити збирання льотних моделей цих космічних апаратів на підприємстві планують у 2020 році.

У наступному році КБ «Південне» планує виготовити габаритно-динамічний макет космічного апарата «Січ-2М» для оптико-електронного спостереження Землі високого розрізнення, який забезпечить Україну власними високоякісними цифровими знімками заданих ділянок земної поверхні у панхроматичному, багатоспектральному й інфрачервоному діапазонах.

 

Запуск залізничного сполучення з Кримом підтверджує слушність санкцій проти Росії – МЗС Польщі

Відкриття незаконного залізничного сполучення між РФ та окупованим Кримським півостровом є черговим порушенням територіальної цілісності України і підтверджує слушність накладених на Росію санкцій.

Про це МЗС Польщі поінформувало у Twitter.

“Відкриття незаконного залізничного сполучення між Росією та незаконно анексованим Кримом є черговим порушенням територіальної цілісності і суверенітету України. Москва своїми діями підтверджує слушність накладених на неї санкцій і необхідність продовження такої політики”, – йдеться в заяві польського зовнішньополітичного відомства.

Як повідомлялося, 23 грудня президент РФ Володимир Путін запустив рух поїздів незаконно спорудженим мостом через Керченську протоку.

Представництво Президента України в Криму у зв’язку з цим наголосило на протиправності залізничного сполучення Росії з анексованим півостровом та нагадало, що будь-який в’їзд чи виїзд до/з тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною через КПВВ.

Прокуратура Автономної Республіки Крим зареєструвала кримінальне провадження за фактом незаконного перетину пасажирським потягом РФ державного кордону України.

 

США засуджують запуск залізничного сполучення Росії з окупованим Кримом

Сполучені Штати Америки засуджують запуск залізничного сполучення Росії з анексованим нею Кримом та називають це кричущою неповагою до суверенітету та територіальної цілісності України.

Про це повідомляється на сторінці Посольства США в Україні у Twitter.

“Як і наші українські та інші європейські партнери, ми засуджуємо запуск Росією залізничного сполучення між Росією та Кримом. Цей крок з боку Росії демонструє кричущу неповагу до суверенітету та територіальної цілісності України”, – підкреслили в Посольстві США.

Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня президент Росії Володимир Путін запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку.

Представництво Президента України в Криму у зв’язку з цим наголосило на протиправності залізничного сполучення Росії з анексованим півостровом та нагадало, що будь-який в’їзд чи виїзд до/з тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною через КПВВ.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку із неузгодженим візитом Путіна до тимчасово окупованого Криму та відкриттям руху по залізничній частині так званого «Кримського мосту» і наголосило, що це не змінить статусу півостророва в Конституції України

 

Мер Херсона Путіну: Споконвічні російські території – це болота під Москвою

Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко та депутати міської ради заперечили слова президента Росії Володимира Путіна, який назвав Причорномор’я “споконвічними російськими територіями”. Про це йдеться на сайті міської ради Херсона, передає УНН.

“Мені здається, ми маємо нагадати Путіну і всім його прибічникам, що споконвічні російські території — це болота під Москвою. Все інше — це території, якими московити заволоділи, завдячуючи власній тваринній жорстокості і підступності. Порушуючи домовленості, нехтуючи обіцянками, використовуючи моменти слабкості сусідів, власноруч створюючи внутрішні кризи в сусідніх державах, вони зуміли побудувати велику імперію. Велику за розмірами, я маю на увазі. Ця імперія стоїть на кістках”, — заявив Миколаєнко.

Він наголосив, що південь України є українським “етнічно, ментально, географічно, культурно”.

Звернення Миколаєнка підтримали 33 депутати Херсонської міської ради.

19 грудня Путін під час своєї пресконференції назвав “усе Причорномор’я, західні землі російські” “споконвічно російськими територіями, які до України взагалі ніколи не мали жодного стосунку”. На його думку, ці землі передали Україні під час створення Радянського Союзу “для підвищення процентного співвідношення пролетаріату в Україні”.

 

Вашингтон розробляє стратегію інформаційної війни проти Росії — WP

Чиновники Кіберкомандування США розробляють стратегію інформаційної війни, яка може бути застосована проти високопоставлених російських чиновників і олігархів, в разі втручання Москви в американські вибори в 2020 році.

Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на колишніх та діючих чиновників, пише Укрінформ.

“Військові кіберчиновники розробляють стратегію ведення інформаційної війни, яка може бути застосована проти високопоставлених російських чиновників і олігархів, в разі втручання Москви в американські вибори в 2020 році через злам виборчої системи або поширення дезінформації”, – йдеться у повідомленні.

За словами співрозмовників, згідно з однією з опцій Кіберкомандування США може розкрити конфіденційні особисті дані вищого російського керівництва й еліти, якщо втручання в американські вибори не припиниться. Водночас джерела відмовитися надавати більш конкретні подробиці.

За даними газети, інший можливий варіант, який може використати Вашингтон пов’язаний з дезінформацією, яка спрямована на використання суперництва всередині російського уряду і владних еліт.

Так, у 2016 році помічники у Раді національної безпеки в адміністрації вже експрезидента США Барака Обами розробили декілька кіберкроків проти Росії, аналогічних тим, які зараз розглядаються кіберкомандуванням, але тоді вони не були цікавими керівництву країни.

Як повідомив один з колишніх чиновників, поточна ситуація кардинально відрізняється у порівнянні з 2016 роком.

Зазначається, що будь-яка кібероперація проти Москви буде розглядатися іншими установами, включаючи Державний департамент і ЦРУ, та потребуватиме згоди від міністра оборони США.

 

Молодша дочка Путіна увійшла до ради при уряді Росії

Членом ради стала і молодша дочка міністра оборони РФ Сергія Шойгу.

Молодша дочка президента Володимира Путіна Катерина Тихонова увійшла до ради з розвитку фізкультури і масового спорту при уряді Російської Федерації. Про це пише Російська служба Бі-бі-сі, інформує Лівий берег.

Членом ради стала і молодша дочка міністра оборони РФ Сергія Шойгу – Ксенія.

Постанова про створення ради і розпорядження про його склад опубліковані на сайті уряду. Очолила орган віцепрем’єр Ольга Голодець. Всього в його склад увійшли 28 осіб.

Тихонова увійшла до ради як генеральний директор Фонду підтримки науково-проєктної діяльності студентів, аспірантів і молодих вчених “Національний інтелектуальний розвиток”, більш відомого як “Іннопрактика”.

У минулому Тихонова була ще й віцепрезидентом Всесвітньої конфедерації рок-н-ролу. У 2015 році на сайті Російської федерації акробатичного рок-н-ролу Тихонова була названа головою опікунської ради цієї організації, актуальний склад ради не опубліковано.

Катерина Тихонова відома як спортсменка, яка професійно займається акробатичним рок-н-ролом. Разом з партнером Іваном Клімовим вона вигравала медалі на чемпіонатах Росії, Європи і світу. На ЧС-2014, який проходив у Москві, пара завоювала срібло.

Ксенія Шойгу керує спортивним проєктом “Ліга героїв”, який співпрацює з міністерством оборони Росії. Крім цього, молодша дочка міністра оборони входить до керівного складу військово-патріотичного руху “Юнармія” і працює радником заступника голови правління “Газпромбанку”.

На щорічній пресконференції Путіна, яка відбулася минулого тижня, кореспондент Бі-бі-сі запитала президента, коли він визнає спорідненість з Катериною Тихоновою та старшою донькою Марією Воронцовою. Відповідаючи на питання, Путін докладно розповів про бізнеси “обох жінок”, проте не підтвердив і не спростував спорідненість з ними.

У грудні 2018 молодшу дочку Путіна вперше показали по російському ТВ. У сюжеті телеканалу “Росія” Тихонова була представлена як “керівник НДР “Іннопрактика”, заступник директора Інституту математичних досліджень складних систем МДУ імені М.В. Ломоносова”.

Сам Путін в грудні 2015 року у відповідь на питання про те, чи є Катерина Тихонова його дочкою, не підтвердив і не спростував це, зіславшись на міркування безпеки. У червні 2017-го Путін розповів, що обидві його дочки живуть в Москві і підтвердив, що у нього народився онук.

Навесні 2018 Міністерство фінансів США підтвердило, що Катерина Тихонова – дочка Путіна. Про це йшлося в пояснювальній записці до нового списку санкцій, куди потрапив її чоловік Кирило Шамалов.

 

Наступ сирійсько-російських військ в Ідлібі: за десять днів вже загинули 86 цивільних

Упродовж 10 днів від початку наступу сирійсько-російських сил у провінції Ідліб убито 86 цивільних.

Про це повідомляє Сирійська мережа з прав людини (SNHR), пише Укрінформ.

«SNHR зафіксувала загибель 86 цивільних, у тому числі 21 дитини та 18 жінок, в результаті дій сирійсько-російського військового альянсу в провінції Ідліб від початку інтенсивної воєнної кампанії на цій території у період з 15 по 25 грудня 2019 року», – йдеться у повідомленні.

За даними SNHR, в результаті дій сирійських підрозділів загинули 42 цивільні особи, з них 10 дітей та 11 жінок, російських підрозділів – 44 цивільні особи, у тому числі 11 дітей та 7 жінок.

Як повідомлялося, 19 грудня армія Сирії розпочала другу фазу наступу на північному заході країни.

 

Лівія офіційно запросила у Туреччині військову підтримку

Уряд Лівії запросив у Туреччини “повітряну, наземну та морську” військову підтримку

Міжнародно визнаний уряд Лівії офіційно запросив у Туреччини військову підтримку. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Як повідомляється, уряд Лівії офіційно запросив у Туреччини “повітряну, наземну та морську” військову підтримку, щоб відбити наступ східних сил від захоплення столиці Тріполі.

Нагадаємо, парламент Туреччини розгляне питання відправки військ до Лівії на початку січня наступного року. За словами президент Туреччини Реджепа Ердогана, законопроект про мандат уряду на відправку військ в Лівії стане першим питання зимової сесії турецького парламенту.

 

Конституційний суд Туреччини визнав незаконним блокування Вікіпедії

Запроваджена урядом Туреччини заборона Вікіпедії порушує свободу вираження поглядів, ухвалив конституційний суд країни.

Про це інформує АР.

“Конституційний суд Туреччини у четвер виніс рішення на користь Вікіпедії, заявивши, що дворічна заборона інтернет-енциклопедії є порушенням свободи вираження поглядів”, – ідеться у повідомленні.

У квітні 2017 року влада Туреччини заблокувала Вікіпедію, звинувативши її у наклепницькій кампанії проти країни. Це сталося після того як ресурс відмовився видалити статті, в яких Туреччина нібито змальовувалася як держава, що підтримує ІДІЛ та інші терористичні організації.

Відтоді доступ до Вікіпедії та всіх її мовних версій у Туреччині був заблокований.

Перемовини з турецькими посадовцями скінчилися нічим, а заборонні рішення судів нижчої інстанції залишилися незмінними. У зв’язку з цим інтернет-енциклопедія подала позов до конституційного суду Туреччини.

 

WP: США розробляють стратегію інформаційної війни на випадок втручання Росії у вибори

Сполучені Штати Америки розробляють стратегію ведення інформаційної війни на випадок, якщо Росія спробує втрутитися в президентські вибори у США 2020 року. Про це пише газета The Washington Post із посиланням на свої джерела серед чинних і колишніх чиновників, інформує Радіо Свобода.

За словами співрозмовників газети, один із варіантів, який вивчає Кіберкомандування США, буде направлений проти високопоставлених російських чиновників, співробітників спецслужб і великих бізнесменів. Вони отримають листи з вимогою припинити втручання у вибори. В іншому випадку, Вашингтон пригрозить опублікувати і використовувати в своїх цілях конфіденційну інформацію про чиновників і наближених до Кремля підприємців.

За даними The Washington Post, ще одна стратегія – поширення дезінформації для створення конфліктів всередині російської еліти.

Джерела видання відзначають, що атака, ймовірно, не зачепить президента Росії Володимира Путіна. Це було б «дуже провокаційно», пише The Washington Post.

У березні 2019 роки команда спецпрокурора Роберта Мюллера завершила роботу над доповіддю про втручання Росії в президентські вибори 2016 року в США. Дворічне розслідування довело спроби Москви вплинути на американський виборчий процес. Але зв’язків між передвиборчим штабом Дональда Трампа і Кремлем слідчі не знайшли.

При цьому Мюллер не дійшов до однозначного висновку, чи намагався Трамп перешкоджати правосуддю. Москва свою причетність до виборів в інших державах відкидає.

Комітет Сенату США з розвідки оприлюднив 25 липня доповідь про втручання Росії в президентські вибори у США в 2016 році.

Доповідь Сенату, як і звіт спецпрокурора Роберта Мюллера, містить висновок, що втручання Росії у внутрішньополітичні процеси США в 2016 році не є ізольованим явищем і що Кремль продовжує свою підривну діяльність і зараз, маючи на меті вплив на президентські вибори 2020 року.

 

Посол України: Британія цікавиться нашими IT-спеціалістами

У Великій Британії є інтерес до українських фахівців в галузі комп’ютерних технологій.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко.

“Позитивний момент, який я відзначаю, принаймні за минулі 2 роки, – це зростання якраз сектору IТ. Він зараз починає відігравати досить таки вагому роль. Коли ми проводили у Лондоні IT-шоу, ми побачили безпрецедентний інтерес із боку Британії й міжнародних компаній, які дуже добре знають про наші винаходи і про наш розвиток, дуже добре володіють інформацією, що стосується їхньої сфери”, – сказала посол.

Також Галібаренко звернула увагу на той факт, що серед співробітників Європейського банку реконструкції та розвитку одна з найбільших “громад”, яка представляє інші країни, – це українці, які виграють у конкурсах і можуть влаштуватися на дуже перспективну роботу.

Загалом, за неповними оцінками, у Великій Британії працюють та навчаються близько 40 тисяч українців.

Товарообіг між двома країнами становить приблизно 2,5 мільярда доларів США, відновившись після падіння більш ніж на чверть у 2014 році. Велика Британія зараз входить у десятку найбільших інвесторів в Україну.

 

СБУ викрила схему постачання “сірого” обладнання для Укрзалізниці

Служба безпеки України викрила механізм постачання неякісного енергетичного обладнання для інфраструктури залізничного транспорту, що створювало загрози для виникнення надзвичайних ситуацій та збоїв у роботі галузі.

Про це повідомляє пресцентр СБУ.

“Співробітники СБУ встановили, що кілька мешканців Донеччини та Києва закуповували на одному із кримських електротехнічних заводів комплектуючі для високовольтних ліній електропередач. Усупереч забороні імпорту цієї групи товарів зловмисники незаконно ввозили електроустаткування через територію РФ. На одному із приватних підприємств, розташованих у Донецькій області, ділки перебивали на устаткуванні маркування, здійснювали доукомплектування обладнання з неякісних деталей. Легалізовували контрафакт, підроблюючи сертифікати якості та видаючи його за продукцію цього ж виробника. Постачали обладнання на об’єкти регіональних філій Укрзалізниці через афілійовані приватні комерційні структури”, – йдеться у повідомленні.

За чотири роки існування нелегальної схеми зловмисники встигли продати державі обладнання на 100 мільйонів гривень. Крім того, за висновками профільних експертів, незаконна діяльність могла призвести до техногенних ситуацій з тяжкими наслідками на об’єктах Укрзалізниці.

Під час 7 обшуків, проведених в офісах фірм-постачальників на Донеччині та в Києві, на виробництві, за місцями проживання фігурантів провадження, правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, кліше для зміни маркування найменування продукції, а також документи, які доводять незаконні оборудки.

Наразі на партію контрафактного товару вартістю понад 5 мільйонів гривень накладено арешт.

У рамках відкритого кримінального провадження тривають слідчі дії. Встановлюються всі обставини справи, зокрема, перевіряється причетність посадовців Укрзалізниці до функціонування схеми.

 

НАБУ обшукує приміщення колишнього Мінінформполітики

Детективи Національного антикорупційного бюро обшукують приміщення колишнього Міністерства інформаційної політики через справу про можливу розтрату коштів – УП.

Джерело: пресслужба НАБУ

Дослівно: “Детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснюють низку обшуків, зокрема й у приміщеннях колишнього Міністерства інформаційної політики України (наразі – Міністерство культури, молоді та спорту України)”.

Деталі: Обшуки здійснюють у межах розслідування можливої розтрати бюджетних коштів посадовцями Мінінфорполітики у змові зі службовцями ДП “Центр захисту інформаційного простору України” та представниками приватних компаній.

Кошти отримували нібито для фінансування проектів із захисту національного інформаційного простору.

Попередня правова кваліфікація – ч.5 ст.191 КК України. Розслідування детективи НАБУ здійснюють з липня 2019 року.

Держсекретар міністерства культури, молоді та спорту Артем Біденко у Facebook повідомив, що обшуки проходять в рамках справи щодо тендера, проведеного 2018 року на сумму 15 мільйонів гривень на просування України та бренду UkraineNOW на телеканалі CNN.

За версією слідства, переможець тендеру компанія CFC Consulting не розмістила рекламу, незважаючи на наявність актів виконаних робіт від CNN.

Засновник та керуючий партнер компанії CFC Big Ideas Геннадій Курочка написав у Facebook, що звинувачення – “повна маячня”. За його словами, поки слідчі НАБУ зачитували текст ухвали, у компанії за кілька хвилин підготували повний пакет документів, а саме договори, акти, інвойси про оплату послуг CNN та ефірні довідки від CNN, які підтверджують факт виконання послуг.

Курочка додав, що керівництво CNN у Парижі/Лондоні/Атланті до Нового року на різдвяних канікулах, тому відповідь від офісу буде після 2-го січня.

 

РПЦ розірвала відносини з Олександрійським патріархатом, який визнав ПЦУ

Російська православна церква розриває спілкування з патріархом Олександрійської православної церкви Феодором II через визнання ним Української помісної церкви.

Таке рішення ухвалено в четвер на засіданні Синоду, повідомляє Радіо Свобода.

“РПЦ розірвала спілкування з патріархом Олександрійської православної церкви Феодором II і відмовилася згадувати його під час служби… Парафії російської церкви в Африці будуть передані під управління патріарха Кирила”, – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що рішення ухвалено через те, що в листопаді 2019 року Феодор II оголосив про визнання Православної церкви України і згадав предстоятеля ПЦУ митрополита Єпіфанія під час служби.

Як повідомлялося, 11 жовтня 2018 року синод Вселенського патріархату ухвалив рішення надати Томос про автокефалію Православної церкви в Україні.

Після цього було ухвалено заяву Священного синоду РПЦ, в якому подальше перебування в євхаристійному спілкуванні з Константинопольським патріархатом визнано неможливим.

У грудні 2018 року в Києві відбувся об’єднавчий церковний Собор, на якому ліквідували УПЦ КП, створили ПЦУ і обрали її предстоятелем митрополита Єпіфанія. До складу новоствореної церкви увійшли Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква і окремі єпископи УПЦ Московського патріархату. Тоді ж патріарх Філарет підписав постанову про ліквідацію УПЦ КП.

На початку січня 2019 року знову створена Православна церква України отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріарха.

Помісну церкву України вже визнали Елладська церква і Олександрійський патріархат. Через це Московський патріархат припинив з ними молитовне спілкування.

 

У Чорногорії в парламенті сталися заворушення при обговоренні релігійного закону

Чорногорія хоче мати власну церкву за прикладом ПЦУ, пише ДТ.

Релігійні питання ніколи не обходяться без протистояння протиборчих об’єднань. Це дуже складне і тонке питання, яке може привести до протистояння. Це доводять приклади різних країн.

У парламенті Чорногорії 25 грудня відбулися заворушення після того, як спікер Іван Брайович відмовився перенести голосування щодо спірного законопроекту про релігійні об’єднання.

Депутати Демократичного фронту (ДФ) запропонували понад 150 поправок до законопроекту Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад. Їх розглянули в комітетах парламенту і залишили близько 100.

Після відновлення пленарного засідання один із лідерів ДФ Андрія Мандич запропонував перенести затвердження поправок і голосування через пізній час, але спікер йому відмовив.

Обурені відмовою члени ДФ почали шуміти і вступили в бійку із представниками парламентської більшості.

Засідання було перервано, в залі сталася штовханина і звучали образи. За даними ЗМІ, був розпорошений сльозогінний газ.

Раніше кілька тисяч жителів міста Нікшич вирушили протестним маршем до столиці країни Подгориці. Відстань між містами становить близько 50 кілометрів.

Як вказав Мандич, безліч людей із різних міст Чорногорії вийшли на вулиці, оскільки чорногорська парламентська більшість відмовилася приймати пропозиції до закону про свободу віросповідання.

У четвер поліція оточила урядовий квартал Подгориці, щоб не допустити акцій протесту біля будівлі парламенту.

Раніше президент Чорногорії Міло Джуканович звинуватив Сербську православну церкву (СПЦ) у спробі зберегти релігійну монополію в країні і заявив, що буде домагатися автокефалії для “чорногорської церкви” за прикладом України.

У рамках створення нової церкви кабінет міністрів Чорногорії намагається провести через парламент закон Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад, що передбачає вилучення церковної власності у СПЦ.

Раніше президент Чорногорії Міло Джуканович звинуватив Сербську православну церкву (СПЦ) у спробі зберегти релігійну монополію в країні і заявив, що буде домагатися автокефалії для “чорногорської церкви” за прикладом України.

У рамках створення нової церкви кабінет міністрів Чорногорії намагається провести через парламент закон Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад, що передбачає вилучення церковної власності в СПЦ.

 

УІНП ініціює визнання геноциду вірмен, греків і болгар у Криму

Інститут національної пам’яті має намір ініціювати визнання Україною депортації вірмен, греків і болгар з Кримського півострова геноцидом цих народів, пише Прямий.

Про це повідомив директор УІНП Антон Дробович в ефірі YouTube-каналу ISLND TV.

Він нагадав, що в 2015 році український парламент визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

“Але тільки в 2015 році після анексії Криму. Дивний збіг. При цьому до цих пір не визнаний геноцид вірмен, болгар і греків, яких також депортували з Криму”, – заявив Дробович.

Новий директор УІНП зазначив, що він планує зайнятися цим напрямком і вважає дивним, що Україна досі цього не зробила.

“Це теж декомунізація. Це наші вірмени, наші греки, наші болгари, наші татари і наші євреї. Вони загинули через тоталітарних режимів”, – резюмував він.

Нагадаємо, раніше у парламенті Німеччини відмовились юридично визнати Голодомор геноцидом українського народу.

13 грудня Сенат США одноголосно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен століття тому.

У відповідь президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що турецький парламент може прийняти резолюцію про геноцид індіанців при колонізації Америки

 

Більшість українців не змогли назвати жодної важливої політичної події світу за 2019 рік

За результатами дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року, 51% українців не змогли назвати головну політичну подію 2019 року в світі, передає УНН.

Так, 23% назвали головною політичною подією 2019 року в світі нормандську зустріч. Далі йдуть: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Brexit (2%), протести “жовтих жилетів” у Франції (2%).

“Жодної події не змогли назвати 51%”, – повідомляється в результатах дослідження.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нагадаємо, головною політичною подією 2019 року в Україні, було визнано вибори – парламентські та президентські (цю подію назвали 58% громадян).

 

Більше половини іграшок в Україні не відповідають техрегламенту

З відібраних на перевірку в 2019 році Головним управлінням Держпродспоживслужби у Києві 135 зразків іграшок 102 не пройшли дослідження на відповідність техрегламенту безпечності.

Про це на пресконференції в Укрінформі повідомив начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Дмитро Байраченко.

“За 2019 рік було відібрано у суб’єктів господарювання 135 зразків іграшки, з яких 102 зразки не пройшли (тест на) вимоги до технічних регламентів та санітарних норм, а 23 зразки ще у лабароторії”, – зазначив він.

За словами т.в.о. заступника начальника Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві Віталія Караулова, типовими порушеннями були: перевищення вмісту шкідливих матеріалів, неякісні матеріали, інтенсивність запаху, займистість матеріалу, надмірний звуковий тиск, неякісні збірка та конструкція іграшки, відсутність інструкції, попереджень, вікового зазначення для використання іграшки, відсутність адреси імпортера, зареєстрованої торгівельної марки, знаку відповідності тощо. Також на ринку була присутня велика кількість підробок.

Інформацію щодо великої кількості іграшок сумнівної якості у торгівлі підтверджують.

“За нашими спостереженнями, на ринку України близько 50-60 відсотків іграшок, які реалізуються, не відповідають встановленим вимогам законодавства. Нами зафіксовані випадки, коли іграшки є підробкою, коли на них немає жодних документів, маркування не містить всіх визначених вимог, а покупцю надають інформацію, десь скопійовану або “викачану” з інтернету”, – зазначила у цьому зв’язку директор Української асоціації індустрії іграшок Наталія Іваненко.

За її словами, безпосередньо на іграшці має бути така інформація: назва, артикул, вікове призначення; назва та адреса виробника (якщо це українська продукція) або імпортера (якщо товар іноземного походження). Також мають бути інструкції з використання, попередження, обов’язково знак-трилисник, який означає відповідність технічному регламенту безпечності іграшок. І вся ця інформація має бути вказана українською мовою.

Іваненко звернула увагу на те, законодавство України дозволяє повертати неякісні іграшки, як і будь-який неякісний товар. Єдиним винятком є м’які та надувні іграшки.

Експерти також закликали повідомляти Держпродспоживслубу у разі, якщо є сумніви щодо якості іграшок, проте – з підтвердженням свого звернення фактичними матеріалами.

Фахівці назвали низку чинників, на які варто звертати увагу під час купівлі іграшки. Зокрема, ознаками підробки можуть стати різкий, неприємний запах. Потрібно також звертати увагу на те, чи є необроблені або погано оброблені краї, чи є іграшка міцною, чи відповідає дитині за віковим призначення. Мають бути наявні документи, які дозволяють ідентифікувати продавця- підприємство чи фізичну особу-підприємеця. При продажу іграшки має бути наданий товарний чи фіскальний чек. А продавець повинен мати декларацію відповідності товару – документ, який містить санітарно-епідеміологічні висновки та має збігатися з інформацією на самій іграшці.

 

Ляльки Барбі, “лизуни” й повітряні кульки: назвали токсичні дитячі іграшки

Українські лабораторії на сьогодні не завжди можуть провести належним чином експертизу дитячих іграшок, тому експерти часто орієнтується на європейську систему сповіщення споживачів про небезпечні товари – RAPEX.

Перелік іграшок, які потрапили до RAPEX і вважаються небезпечним в ЄС, у четвер на пресконференції в Укрінформі озвучила голова правління громадської організації “Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів “Споживча довіра” Олена Куликова.

“Наші лабораторії українські, на жаль, не завжди мають можливість провести дослідження належним чином на певний перелік показників, які робить Європейський Союз. У нас є з цим проблеми, дослідження коштує дуже дорого. І плюс до всього, технічні можливості лабораторій не дозволяють провести ці дослідження в повному обсязі, в якому робить їх Європейський Союз. Тому ми часто звертаємося до даних RAPEX. Крім того, часто в систему RAPEX потрапляють товари, на які в Україні навіть не поширюється дія техрегламенту про безпеку іграшок. Це дитяча косметика, велосипеди, самокати, гіроборди, ігрові приставки, товари для дітей (дитячі меблі, стільчики для годування тощо), а також дитячий посуд”, – зазначила Куликова.

Експерт також навела приклади небезпечних іграшок, які потрапили в європейську систему оповіщення про небезпеку товарів.

За її словами, найпопулярніша група товарів – це ляльки, зокрема типу “Барбі”, які містять надмірну кількість шкідливих речовин – фталатів. “Ці фталати можуть завдати шкоди здоров’ю дитини і негативно впливають на її репродуктивну систему і печінку”, – зазначила Куликова.

За її словами, ляльки – це також один із найбільш підроблюваних на ринку товарів.

Згідно з європейською системою RAPEX, небезпеку також можуть становити іграшки з блоками живлення. Якщо у відсіку для батарейок відсутній гвинт, що кріпить кришку, то його можна відкрити без використання інструментів, що робить батарейку доступною. У свою чергу, батарейки містять загрозу хімічного впливу на дитину, а металеві кріплення містять надмірну кількість нікелю.

Небезпечними можуть також бути м’які іграшки. При купівлі таких товарів необхідно звертати увагу на міцність швів, щоб у дитини не було доступу до наповнювача, а також на надійність кріплення пластикових деталей (очей, носів, волосся). Крім того, пластикові елементи м’яких іграшок також можуть містити надмірну кількість фталатів.

Крім того, небезпечними можуть бути повітряні кульки, іграшки для плавання і купання, фарба. Каучук із цих виробів може містити надмірну кількість нітрозамінів, що викликають онкологічні захворювання при ковтанні або при потраплянні на шкіру дитини. Водночас, за словами Куликової, якщо повітряні кульки реалізують спеціаліьні фірми з організації свят, за якість такого товару можна не боятися.

Ще однією категорією небезпечних іграшок можуть стати “іграшки-антистрес”. Рідина всередині таких продуктів може містити надмірну кількість аеробних мезофільних бактерій, стійких до антибіотиків. Це може спричинити розвиток бактеріального сепсису або пневмонії у дітей з ослабленим імунітетом.

Слайм, лизун, пластичні глини, основним компонентом яких є тетраборат натрію, – ще одна категорія потенційно небезпечних іграшок. Проковтування або вдихання бору може призвести до хімічного опіку слизових і внутрішніх органів дитини. А тривалий контакт з речовинами, що містяться в таких іграшках, може негативно вплинути на репродуктивну систему дитини.

Крейда й олівці можуть містити надмірну концентрацію свинцю, який може призвести до важкої і незворотної нейротоксичності, особливо у дітей. Крім того, ароматизовані олівці можуть містити евгенал (фенол), використання якого в олівцях заборонене.

Можуть бути небезпечними й іграшки для немовлят: дрібні деталі можуть легко від’єднуватися від іграшки, що, у свою чергу, може призвести до механічної асфіксії у малюка.

А щодо розвивальних музичних іграшок – рівень звуку в них може призвести до пошкодження слуху малюка.

Як повідомляв Укрінформ, більшість перевірених столичною Держпродспоживслужбою іграшок в 2019 році не відповідали техрегламенту.

Незабаром в Україні може бути запущено систему сповіщення споживачів про небезпечні товари нехарчового призначення, на зразок європейської системи RAPEX.