Курт Волкер: Ми знайдемо вихід в українському питанні

Стенограма брифінгу спеціального представника США у переговорах з питань України Курта Волкера в повному обсязі

Спеціальний представник США у переговорах з питань України Курт Волкер у п’ятницю провів брифінг для журналістів у Державному департаменті. На ньому американський дипломат розповів про своє бачення ситуації на сході України, результати вже зробленої роботи та окреслив подальші напрями зусиль. Укрінформ публікує неофіційний переклад  стенограми з брифінгу Курта Волкера  в повному обсязі.

ГРІНАН (модератор – ред.): Отже, думаю, посол Волкер розпочне зі своїх коментарів і відразу перейдемо до запитань, маємо близько 30 хвилин. Тому ми просто починаємо з вас, посол.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так, і це – під запис.

ГРІНАН: Це під запис, і ми готові починати.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Добре. Я радий бути тут сьогодні і думаю, це чудова нагода ознайомити всіх вас із тим, що відбувалося протягом останніх більше ніж трьох місяців, з того часу, як мене призначили працювати на українському напрямі для американського уряду. Загалом, я вважаю, що ми побачили значне пожвавлення і активність, подекуди позитивні. Отже, на мою думку, варто підсумувати, де ми перебуваємо зараз, і якими можуть бути наступні кроки.

Насамперед, дозвольте мені підкреслити, що наразі це досі гаряча війна. Це – активний конфлікт. Більше десяти тисяч людей загинули, понад 2 млн стали переміщеними особами. Це відбувається вдень і вночі. Щоночі порушується домовленість про припинення вогню, порушується по кілька разів, і останнім часом ці порушення дещо почастішали. У вересні, після поновлення зусиль щодо припинення вогню, відбувалося певне затишшя, але воно зійшло нанівець, і обстріли знову почастішали. Оскільки наближається зима, зрозумілими є занепокоєння в гуманітарній площині. Необхідно переконатися, що люди матимуть доступ до всього необхідного для того, аби вижити взимку, а це не так просто з огляду на конфлікт.

Тільки уявіть, у середньому щотри дні гине український солдат, у своїй країні, захищаючи власну країну. Уявіть, що це відбувається в будь-якій іншій державі – у вас на батьківщині, і ваші солдати б’ються на власній території, щоб захистити її. Це – надзвичайне напруження, і цьому конфлікту треба покласти край.

Отже, що ми зробили? Нам вдалося досягти того, що США дуже активно залучені до дипломатичного процесу, пов’язаного з Мінськими домовленостями, спостерігають і просувають їхню практичну реалізацію. Проблема вже роки не виходить за межі порочного кола, коли російська сторона заявляє, що українці не виконують політичних кроків, передбачених Мінськом, таких як амністія, особливий статус для східних регіонів України та вибори. Українці відповідають, що були би раді все це виконати, якби могли, але це неможливо, оскільки немає доступу до (окупованих – ред.) територій, порушується домовленість про припинення вогню, не припиняється насильство, території повністю окуповані. Як можна це виконати – практично й фізично? І, до всього, такі зміни важко провести через парламент в Україні, коли на території країни йде війна і не вживаються кроки для її припинення.

Тож, ситуація дуже й дуже складна. Тому ми, США, повинні спробувати знайти вихід із глухого кута. Обговорення ми проводили з урахуванням передусім того, що Росія заявляє про підтримку відновлення територіальної цілісності й суверенітету в рамках Мінських домовленостей. Це є частиною Мінських домовленостей, Росія підтримує це. Росія також заявляє, що її стурбованість стосується безпеки та умов проживання російськомовного населення України. Але якщо подивитися на ситуацію в Україні, поїздити країною, порозмовляти з людьми – я мав таку нагоду, і це може зробити кожен охочий – там мільйони й мільйони людей, які говорять російською, і почуваються вони чудово. Єдине місце, де російськомовне населення стикається з труднощами – там, де є російські війська, на окупованих територіях на сході країни. І тільки через те, що там триває конфлікт. Отже, люди там під загрозою – не тільки російськомовні, а всі.

Тож, якщо саме це викликає занепокоєння Росії, то ми могли би домовилися чи потенційно домовитися; і якщо кінцевою метою є відновлення українського суверенітету на цих територіях, то ми з цим також погоджуємось. Таким чином, ми намагаємося виходити з цього та оцінити, чи можна створити умови для миротворчих сил, сил під мандатом ООН, для встановлення контролю над територіями на сході України. Це дало би змогу відновити довіру з обох боків – принаймні, довіру до міжнародних сил ООН – та створило би можливості для України просуватися в реалізації Мінських домовленостей, зокрема – провести вибори, що зараз зробити неможливо. Це те, чого ми хотіли би досягти.

Ми вдавалися до активних дипломатичних кроків у координації з Німеччиною і Францією, які відіграють провідну роль у Нормандському процесі з цього питання; зі США; Великою Британією і Швецією, які є членами Ради Безпеки; з Україною – звісно, ми нічого не робитимемо без їх відома, це їхня країна, і тому ми здійснюємо дуже тісну координацію. З липня місяця було п’ять візитів до Києва. Тож ми тісно співпрацюємо на цьому напрямі. Я двічі зустрічався з російським колегою, Владиславом Сурковим, який справляє враження дуже розумного й дуже серйозного співрозмовника. Побачимо, чи зможемо досягти прогресу. І я матиму третю зустріч з ним у Белграді, орієнтовно 13 листопада.

Щоб ми хотіли зробити ще – тут я маю додати ще одну деталь. Після нашої першої зустрічі з Сурковим було цікаво спостерігати, як Росія звернулася в ООН і запропонувала (ввести – ред.) сили ООН на захист східних територій України. Зараз пропозиція Росії стосується тільки лінії розмежування й лише для захисту спостерігачів ОБСЄ. Але, звичайно, це завжди відповідало позиції Росії, тому не дивно, що вони це пропонують. Цікаво те, що вони взагалі звернулися до ООН з пропозицією, зокрема, забезпечити присутність ООН на сході України, раніше вони цього не підтримували.

Тож, це була цікава ініціатива з боку Росії, й тоді ми включили це питання до обговорення як із Україною, Францією, Німеччиною, так і з Росією. І те, що ми хотіли з’ясувати – чи може ця ініціатива розвиватися далі. Оскільки для того, щоб діяльність миротворчих сил була ефективною, їм треба реально контролювати всі спірні території, відповідати за розміщення, а також за контроль над важкими озброєннями, до того ж контролювати територію України до українсько-російського кордону. І якби це сталося, то справді могло би гарантувати безпеку, ви би не турбувалися про безпеку російськомовного населення чи когось іншого, україномовних громадян чи ще когось. Миротворчі сили в регіоні могли би стати просуванням уперед на шляху повернення до імплементації Мінських домовленостей, а це і є нашою метою.

І це те, з чим ми маємо справу. Ми досі не досягли домовленостей у цьому питанні. Але ми знайдемо вихід. Як я вже казав, моя наступна зустріч із паном Сурковим відбудеться в Белграді за кілька тижнів. Однак, за період з липня було багато зроблено, і це принаймні дає певний привід для натхнення й сподівань на подальший розвиток.

Отже, на цьому місці я зупинюся й буду радий відповісти на будь-які коментарі, запитання, що можуть виникнути у вас.

ГРІНАН: Кілька запитань. Що, як ми почнемо з Ніка?

ЗАПИТАННЯ: Нік Вадхамс, Bloomberg. Чи вважаєте ви, що Росія є свого роду надійним і чесним співрозмовником у цьому процесі? Або, я маю на увазі, чи є у вас відчуття, що вони дійсно хочуть досягти рішення? Чи вони зацікавлені у продовженні (конфлікту), затягуючи його, допоки можливо мати з цього вигоду? Коли ви спілкуєтеся із Сурковим, чи відчуваєте ви певну довіру в діалозі, і що ви обидва хочете досягти однієї мети, хоча й розходитеся у деталях, або все ж тут виникають великі проблеми з довірою?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Ну, гадаю, я не такий сентиментальний в цьому (посміхається) – тут не йдеться про довіру чи недовіру. Йдеться про те, в чому ми могли би знайти згоду щось робити або не робити. І тут я побачив, що росіяни серйозно ставляться до цієї можливості. Це не означає, що у них є прихильність до цього, і не означає, що вони прийняли рішення. Вони можуть просто вирішити продовжувати в тому самому дусі, як було у випадку з Абхазією чи Південною Осетією, або Придністров’ям. Вони могли би зробити це на сході України. Але вони знають, що ціна за це буде дуже високою. Це продовжить зміцнювати єдність (в Україні – ред.), націоналізм, ще більше орієнтуватиме Україну на Захід. Це залишить санкції незмінними, оскільки санкції діятимуть до повної імплементації Мінських домовленостей. Сама по собі військова операція та утримання цивільної адміністрації потребуватимуть витрат. Це репутація Росії – країни, що здійснила вторгнення й відібрала територію у України. Отже, для Росії це висока ціна, і, як на мене, вони це усвідомлюють. Росіяни мають вибір з того, що вони захочуть робити далі. Вони знають, що існує такий варіант. Це не найкращий варіант, але все ж варіант, і вони можуть його реалізувати.

З іншого боку, якщо вони хочуть уникнути цього, існують способи зробити так. І це стосується розгляду питання миротворчих сил. Миротворчий варіант можливий, і ми будемо раді допомогти. Ми хочемо, щоб це питання (конфлікту – ред.) було вирішено. Ми хочемо цього з самого початку, коли держсекретар Тіллерсон оголосив про моє призначення, він зазначив, що цілі США – це відновлення суверенітету й територіальної цілісності України, а також безпека та захищеність усіх громадян України незалежно від їхньої національності, етнічної приналежності та релігії. І це актуально. Це все, що ми намагаємося зробити, і це насправді те, що, я думаю, ми могли би погодити з Росією. Отже, якщо ми зможемо зробити правильні кроки, можливості існують.

ГРІНАН: Франческо з AFP.

ЗАПИТАННЯ: Франческо, AFP. Ви сказали, що після вашої першої зустрічі Росія звернулася в ООН з цією пропозицією. Була друга зустріч. Незабаром буде третя. Ви вже помітили якусь еволюцію, гнучкість з їхнього боку з цього питання, щодо мандату цих миротворчих сил?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так.

ЗАПИТАННЯ: Або ж наразі це зайшло у глухий кут?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так, так. Завжди добре мати переговорний процес. Завжди добре зустрічатися та обговорювати питання. Як я вже згадував, то нас непокоїть: доступ до всієї зони конфлікту – це не лише лінія зіткнення, а також спірна територія; відведення та моніторинг важкої зброї; і кордон. Росія стає стурбованою, якщо варіант миротворців ООН прив’язується до існуючих механізмів, Мінських угод та їх імплементації, Нормандського процесу та мандату моніторингової місії ОБСЄ. Якщо подивитися на мандат спостерігачів (ОБСЄ – ред.), вони мають повноваження переміщуватися по всій зоні конфлікту, однак їм фізично заборонено робити це зараз, оскільки їх обстрілюють, натомість вони мають це у своєму мандаті.

Отже, насправді, якщо говорити про це, існують деякі загальні речі, що, гаразд, це територія. І це виникло в телефонній розмові між канцлером Меркель та президентом Путіним, коли вона порушила питання про доступ до всієї території. І він відповів, що СММ вже має це у своєму мандаті, і якщо сили ООН захищатимуть ОБСЄ, то вони будуть там, де може бути ОБСЄ. Так що в цьому питанні є певні можливості.

Але також це було би справедливим і в питанні кордону. Мандат Місії ОБСЄ передбачає, що вона має доступ до всього регіону, що могло би означати і до кордону включно. Зараз цього не можна зробити, й вони (місія ОБСЄ – ред.) мають тимчасовий доступ до двох місць. Цього недостатньо, щоб фактично контролювати кордон, але, спираючись на існуючі мандати та розвиваючи миротворчу роль ООН, яка була би надійною (підтримкою), можна досягти спільної основи. Тому варто розглядати це далі. Тут ми і знаходимося.

ГРІНАН: Дмитро з ТАРС.

ЗАПИТАННЯ: Посол, чи можу я запитати про складову повстанців у цьому рівнянні? Ви ніколи не казали про повстанців. Схоже, що великі держави просто намагаються вести переговори між собою без їхнього відома. І попри бажання уряду США видати це за війну між Росією і Україною, це, в основному, внутрішня ворожнеча. Все почалося з цього, й досі так продовжується. Як щодо посилення змістовного діалогу між Києвом та повстанцями?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Я не згоден з вашим посилом. Це не внутрішня боротьба. Це не етнічний конфлікт, це не місцевий конфлікт. Все зводиться до того, що на сході маємо 100% російського командування й контролю над тим, що там відбувається, а з української сторони, очевидно, це Україна, і нічого не вирішено. Очевидно, що є люди, найняті для проведення військових операцій, для роботи в цивільній адміністрації, так званих Луганській і Донецькій народних республіках, люди найняті для цього. Але все це виходить від Росії, і тому відповідно стороною перемовин тут є Росія. І, як я вже говорив, я думаю, існують причини, чому ми можемо досягти реального успіху і, на мою думку, це важливо.

Звичайно, і хочу це чітко зазначити, що в основі Мінського механізму є Тристороння контактна група, в якій представлені Україна, Росія та ОБСЄ. Це три сторони. І на цих зустрічах присутні представники так званих сепаратистів. Таким чином, ці люди можуть бути присутніми в Мінському процесі, але керує процесом саме Росія, прийняття рішень – це Росія, і єдиний спосіб, у якому ми можемо знайти рішення – якщо ми будемо домовлятися з Росією.

ГРІНАН: Конор, ABC.

ЗАПИТАННЯ: Дякую за те, що робите, пане Посол. Це дає поштовх у напрямку залучення миротворчих сил у регіоні. Чи передбачає це надання летальної зброї США українському уряду? І чи було прийняте таке рішення?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Насамперед, ця дискусія про варіант із миротворчістю, в якому акцент робиться на миротворчих силах ООН – це ідея, спрямована на встановлення безпеки та поштовху в імплементації Мінських угод. Це окреме питання, і це важлива концепція.

Інша концепція, про яку ви згадали – самооборона України. Кожна країна, згідно зі ст. 51 Статуту ООН, має право на самооборону. Україна протягом останніх трьох років має конфлікт на своїй території. Вона самостійно виробляє багато зброї і насправді виконала дуже велику роботу з відновлення своїх Збройних сил після того, як вони були суттєво знекровлені в 2014 році. Це дуже помітне відновлення, вони в гарній формі. І я думаю, що самозахист для країни – це обгрунтовано, як і для інших обгрунтованою є потреба допомогти країнам захистити себе. Тому я думаю, що ці два питання окремі – це дві окремі розмови.

Але до чого я вів, це ступінь – не хочу говорити цього – це ступінь руху й позитивного підходу щодо розробки варіанту миротворчої місії, яка дійсно допомогла би розв’язати конфлікт, відновити територію, захистити людей і привести нас до повної імплементації Мінських угод.

ЗАПИТАННЯ: Отже, чи було прийняте будь-яке рішення?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: У мене немає нічого нового по цьому питанню. Ви вже бачили багато дискусій, і я не маю нічого нового, що можна сказати про це.

ГРІНАН: Метт.

ЗАПИТАННЯ: Чи ви вже сказали росіянам, що ви хочете бачити миротворчі сили?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так.

ЗАПИТАННЯ: Тож, чи очікуєте ви отримати – якщо це було представлено їм – чи очікуєте ви отримати відповідь від Суркова?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Я сподіваюся, що під час зустрічі в листопаді ми матимемо детальну, серйозну розмову про це. Порядок передбачає, що питання передаються іншій стороні. Росія зробила перший крок і проявила ініціативу, запропонувавши резолюцію РБ ООН. І це безумовно відображає позицію Росії. І ми маємо обговорити це з Україною, обговорити з Францією й Німеччиною та іншими, а також сформувати позицію, що ось саме те, що, на нашу думку, має бути зроблене, аби процес був ефективним.

Я говорив про це з Сурковим у жовтні, і це дає відповіді на запитання, які ми мали раніше. Це було корисно, оскільки я набагато краще став розуміти, у чому полягають деякі побоювання Росії, і які з них не викликають занепокоєнь. Отже, це дало нам деякий провід. Це дало нам бачення щодо просування цієї ідеї, яку я обговорював протягом останніх кількох тижнів з Україною, Францією, Німеччиною та іншими учасниками. І зараз ми повернемося до росіян з певними конкретними пропозиціями.

ЗАПИТАННЯ: Тож ідеться про конкретні пропозиції у цих сферах, розміщення (миротворців – ред.)?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так.

ЗАПИТАННЯ: Але основні пропозиції вони вже знають, так?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Що ж, вони знають про це у загальних рисах, але ми не звертались до них і не казали, мовляв, добре, тепер ми вас почули, взяли до відома ваші занепокоєння, а щодо зв’язків між існуючими мандатами, Мінськом, підтримкою СММ, ми все це візьмемо в роботу і спробуємо поєднати, а потім повернемося з деякими ідеями.

ЗАПИТАННЯ: Гаразд, отже ви не чекаєте від нього – ви не чекаєте, що він ясно висловиться і скаже: добре, давайте діяти або ж ні, на цьому все?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Ні, думаю, знадобляться подальші переговори.

ЗАПИТАННЯ: Добре. Ще одне питання.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Але це відбуватиметься на рівні конкретики.

ЗАПИТАННЯ: Добре, зрозуміло. Це буде дещо неочікуваним, але мене цікавить те, що відбувалося тут цього тижня. Тобто, ситуація навколо розслідування справи Мюллера та звинувачень проти Манафорта, чи впливає це на ваші зусилля щодо України? 

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Жодним чином не впливає. Що я скажу, минулого тижня я був у відрядженні, я був у Швеції, у Німеччині, в Україні – там усі за цим пильно стежать. Але що я роблю – я зосереджений на завданні. Я знаю, що це актуально, я знаю, це цікаво для вас, є про що поговорити, але…

ЗАПИТАННЯ: Чи говорите ви про тих, хто має відношення до процесу?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так, о так, про всіх, всіх.

ЗАПИТАННЯ: Добре.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Суспільство, журналісти, чиновники, ви не можете це пропустити. Це…

ЗАПИТАННЯ: Так.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Більше ніж слон у кімнаті. (сміється)

ЗАПИТАННЯ: Але чи не вважаєте ви, що це внесе деструктивний елемент?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Ні, але я говорю “Дивіться, ми перебуваємо тут, а це – питання, які нам треба вирішити. Що ви думаєте? Як ми можемо звести їх разом?” І, насправді, ми можемо щось зробити, залишаючись в зосередженими на питанні.

ГРІНАН: Тетяна, РИА Новости

ЗАПИТАННЯ: Вітаю. Дякую за те, що ви робите. Тетяна Калмикова, агентство РИА Новости. Запитання в розвиток про цю резолюцію, ініційовану Росією. Чи знаєте ви про те, чи готувала Україна власний проект резолюції? Оскільки були деякі чутки, деякі новини у вересні про це.

І друге запитання: Ви недавно повернулися з Києва до Вашингтона, чи плануєте ви зустрітися з представниками цих регіонів – з Донбасу та Луганської області в майбутньому? Це взагалі можливо? 

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Отже, Україна – пару років тому – порушила питання про миротворчі сили на сході України. Тоді Росія не була готова до цього. Коли потім, у вересні, Росія висловила ідею розміщення сил (ООН – ред.) для захисту, Україна була готова йти далі у реалізації власної пропозиції.

Однак, відколи почався певний прогрес, почалися обговорення, коли Сполучені Штати стали більше долучатися до процесу, вести прямий діалог з РФ, росіяни проявили ініціативу і вийшли з пропозицією. Ми обговорювали це все також з Україною й зазначали: “Дивіться, давайте не будемо наполягати на спірній резолюції. Давайте спробуємо організувати обговорення принципів, того, що мають робити миротворці, аби діяти ефективно, подивитися, чи можемо ми взагалі досягти якихось домовленостей, замість того, щоб вдаватися до суперечок”.

І зараз ми на цьому етапі. Ми обговорюємо принципи та елементи, які повинні бути в майбутній резолюції Ради Безпеки ООН. І якщо ми зможемо дійти згоди, це буде найкращим шляхом вперед, тож ми не сперечаємося в проектах на кшталт цього.

ГРІНАН: Пол, The Wall Street Journal

ЗАПИТАННЯ: Щодо зустрічі – можливої зустрічі – або якщо ви…

ПОСОЛ ВОЛКЕР: (у продовження про зустріч з представниками ДНР і ЛНР – ред.) Так, як я уже говорив, в цьому питанні рішення приймає Росія, і я думаю, мені треба спрямувати зусилля США на цьому напрямі, щоб говорити напряму з Росією. Якщо ми вирішимо це, якщо встановимо мир, якщо всі жителі сходу України будуть у безпеці – російськомовні, україномовні та всі інші – і ми матимемо реалізацію Мінських домовленостей, і відновиться суверенітет України, я із задоволенням відвідуватиму Луганськ та Донецьк та спостерігатиму, як відновлюються ці території.

ЗАПИТАННЯ: Обережно, бо…

ГРІНАН: Пол, The Wall Street Journal —

ЗАПИТАННЯ: …якщо вам вдасться це зробити, вас можуть призначити новим посланником з сирійського врегулювання. (Сміються)

ЗАПИТАННЯ: Чи можете сказати, які пункти з боку росіян залишаються проблемними? Там, здається, було кілька моментів, коли вони погоджувались на введення миротворчого контингенту лише, якщо у складі миротворців будуть росіяни. Чи цей пункт знятий із порядку денного?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Мені про це ніхто не казав.

ЗАПИТАННЯ: Добре.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Мені про це не говорили.

ЗАПИТАННЯ: Добре.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Думаю, важливо мати неупереджені миротворчі сили.

ЗАПИТАННЯ: Але які питання залишаються невирішеними? Які питання вони (росіяни – ред.) порушують, що, як ви сказали, стоять на заваді?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Добре —

ЗАПИТАННЯ: — Чого хочуть США, але це є проблемним для них?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так. Отже, як я говорив, те, що ми отримали після зустрічі в жовтні, це наявність рамочної програми: Мінськ, Нормандський формат, спостерігачі ОБСЄ і частина Мінського договору – це та послідовність, яка є у “Мінську”. Те, що не зовсім зрозуміло, це відсутність чіткості по часових рамках. Це все – лише на папері, без часових рамок. Але їм (росіянам – ред.) важливо бачити політичні кроки з українського боку.

Для прикладу, той факт, що Україна 6-го жовтня поновила закон про спеціальний статус для східних регіонів, мені здається став важливим кроком, бо це був політичний крок з боку України, який свідчить про готовність після імплементації дотримуватися цього статусу. Отже, мені здається, це з розряду тих речей, які є важливими для Росії.

Буде цікаво подивитися під час наступної зустрічі, чи виникнуть інші конкретні питання, але станом на зараз – це поки все, що є перед зустріччю в листопаді.

ЗАПИТАННЯ: Чи не викликає у вас занепокоєння, що Росія може розглядати миротворчі сили ООН як можливість насправді убезпечити регіон для себе?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Отже…

ЗАПИТАННЯ: …Не витрачаючи на це кошти та ресурси?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Дивіться, на мою думку, Росія має вибір. Можливо це буде схоже на створення ще одного замороженого конфлікту, окупованої території як Абхазія або Південна Осетія, чи Придністров’я, що передбачає, як я казав, дуже великі витрати, але це можливо. Якщо хочуть, вони можуть це зробити, проте така кампанія – надто дорого коштує і несе з собою розчарування, бо всім прикро бачити, що конфлікт між Україною і Росією триває, вам важко бачити, як убивають російських солдат. Це жахливо. Тож, на щастя, цього можна уникнути.

Натомість, альтернатива для Росії – вивести війська та сприяти розміщенню миротворчого контингенту ООН, який забезпечить мир для всіх та створить умови для подальшої імплементації Мінських домовленостей. Таким може бути інший сценарій. Я не бачу сценарію, за яким ця ситуація так і залишиться невизначеною, й точно цього не станеться з позиції міжнародної спільноти. Не думаю, що хтось прагне Кіпрського сценарію (сміються). Я навіть не знаю, скільки вже років миротворці перебувають на Кіпрі, не думаю, що Україна цього хоче. Очевидно, що вони хочуть повернути території під суверенітет України, тому мають стимул досягти успіху з імплементацією Мінських домовленостей.

ГРІНАН: Еббі, NBC.

ЗАПИТАННЯ: Добридень, Ебіджаль Уильямс, NBC. Мені цікаво, ви говорили, що вересень був відносно продуктивним місяцем, водночас збільшується рівень насильства, хоч Росія і вносить пропозицію до ООН щодо миротворців. Чи немає тут протиріччя? 

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так, отже —

ЗАПИТАННЯ: — і чому саме зараз? —

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Гаразд.

ЗАПИТАННЯ: — Чому вони вирішили просуватися саме зараз, коли конфлікт уже триває так довго? 

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Отже, давайте поглянемо на послідовність – що і як відбувалося. Я зустрівся з Сурковим 24-го серпня; 5-го вересня Росія запропонувала ввести миротворців ООН для захисту спостерігачів ОБСЄ на лінії конфлікту. Приблизно 1 вересня у телефонних переговорах у рамках Нормандського формату – здається, це було 1 вересня – президент Путін, Меркель, Порошенко, Макрон погодилися на так зване “шкільне перемир’я”, покликане скоротити рівень насильства до початку навчального року, що означало готовність знову повернутися до процесу.

Це спрацювало. Рівень насильства скоротився на три чверті протягом кількох тижнів. Потім знову був відкат назад, і два тижні тому був особливо поганий тиждень, в тому числі з численними випадками застосування важкої зброї. Це щось схоже на описування зигзагів навколо. Рівень насильства нижчий, ніж був на початку року. Лютий був дуже важким місяцем, зокрема. Але тоді (рівень насильства – ред.) був вищим, ніж у вересні.

Якщо ви поговорите зі спостерігачами ОБСЄ, вони скажуть, що дуже часто бачать подібну картину. Частково вони вбачають у цьому політичні причини, частково це може бути пов’язане з ротацією військ, частково – із погодними умовами. Тож, пояснень може бути безліч. Якщо говорити про визначені терміни, маємо переговори по телефону в рамках Нормандського формату, маємо так зване “шкільне перемир’я”, маємо внесений Росією проект резолюції, і з того часу відбувалася взаємодія на цьому напрямі, однак протягом останніх двох тижнів повільно зростав рівень насильства. Я не певен у тому, які для цього були причини, проте конфлікт триває, у людей стріляють снайпери, обстрілюють мінометами, з української сторони також відповідають, і це продовжується. І це – справжня трагедія, ось чому ми хотіли би справді досягти довготривалих домовленостей, реального припинення вогню, розмежування сил, виведення тяжкого озброєння, а також введення миротворчих сил, що дало би змогу припинити насильство та зробити подальші політичні кроки.

ГРІНАН: Дейв Кларк, AFP. Я думаю, це наше останнє запитання.

ЗАПИТАННЯ: Привіт, Дейв Кларк, AFP. Вибачте, можливо про це вже запитували до того, як я прийшов. Я трохи запізнився. Коли я вже заходив, я почув лише про Луганськ і Донецьк. Чи Крим взагалі фігурує в усьому цьому?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так, це гарне запитання, і дякую за те, що ви його порушили. Принцип тут такий самий: Росія вторглася та окупувала територію. У випадку з Кримом вона, крім того, заявила про анексію цієї території. Тому ми маємо однаковий підхід в обох випадках: не визнали жодного з них та не будемо визнавати.

Якщо у нас є шанс досягти прогресу в одному з конфліктних регіонів, Східній Україні (і саме це передбачається Мінськими угодами), ми повинні рухатися далі. Чому – давайте не будемо відступати від цього через кримське питання, але це також не змінює нашого ставлення до Криму. Ми не визнаємо його окупації та анексії.

А щодо Мінських угод, вони діють з 2014 року. Вони започаткували Нормандський процес. Це дипломатичні зусилля, до яких мене запросили долучитися, тому я про це й розповідаю. Втім загальна позиція США у цих питаннях не змінюється.

ЗАПИТАННЯ: Але частина ваших зусиль, коли ви маєте справу із ситуацією в Луганську та Донецьку, полягає в тому, щоб послабити санкції, якщо росіяни співпрацюватимуть. Чи можуть вони добитися полегшення санкцій, якщо Крим залишається (окупованим – ред.)?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Так. Існують санкції, пов’язані із проголошенням (Росією – ред.) анексії Криму, а також існують санкції, пов’язані з невиконанням Мінських угод. Крім того, існують санкції, запроваджені з інших причин, як, скажімо, через Акт Магнітського. Коли ми говоримо про послаблення санкцій в нашому випадку, ми говоримо про ті санкції, що були застосовані в результаті конфлікту на Сході України та невиконання Мінської угоди. І якщо вона буде виконана повною мірою, відбудеться відповідне послаблення санкцій. Ті санкції, які були запроваджені, зможуть бути скасовані. І це є узгодженою позицією як США, так і ЄС.

ГРІНАН: Дуже дякую, посол Волкер.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Дякую.

ЗАПИТАННЯ: Чи знаєте ви – хоча я думаю, мабуть, це краще адресувати мінфіну або комусь іншому – якщо вони (росіяни – ред.) доб’ються зменшення (санкцій – ред.) за те, що буде зроблено на сході (України – ред.), чи дійсно це буде – чи відчують вони користь з цього, враховуючи той факт, що на них накладені такі потужні інші санкції?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: На моє розуміння, санкції, пов’язані з “Мінськом”, є суттєвими, й тому, я думаю, що вони могли би…

ЗАПИТАННЯ: Але вони не є частиною більш широких – кримських санкцій?

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Ні.

ЗАПИТАННЯ: Тож…

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Ні, те що сталося, давайте повернемося до 2014 року – ніхто не очікував такого розвитку подій у Криму. Й тоді, коли вони це зробили, в це ніхто не міг повірити до кінця, тому санкції, які були введені тоді, не були грунтовними. Потім, коли вони зробили це вдруге, санкції були більш суворими. Тож, скасування санкцій, пов’язаних з “Мінськом” після повної імплементації Мінських домовленостей, я думаю, було би суттєвим (для росіян – ред.)

ГРІНАН: Чудово. Спасибі всім.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Дякую.

ЗАПИТАННЯ: Дякую.

ПОСОЛ ВОЛКЕР: Спасибі.

 

СЦКК: під Донецьком стався потужний вибух на складі з боєприпасами бойовиків

Унаслідок порушення заходів безпеки виникла пожежа на складі боєприпасів бойовиків “ДНР” в районі Опитного біля Донецька.

Про це заявили у  прес-центрі штабу АТО – Укрінформ.

“В української сторони СЦКК викликає занепокоєння розміщення складів зброї та боєприпасів на неконтрольованих урядом України територія ОРДО і ОРЛО поблизу населених пунктів, що створює загрозу для цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.

Як приклад, внаслідок порушення заходів безпеки під час зберігання та поводження із боєприпасами виникла  пожежа  на складі боєприпасів НЗФ ОРДО в районі населеного пункту Опитне.

Наслідками пожежі стали вибухи та розліт боєприпасів. Під цей “обстріл” потрапив Київський район та північна частина населеного пункту Донецьк. Відзначені багаточисельні пошкодження житлових будинків та інфраструктури міста.

“Українська сторона СЦКК попереджає, що НЗФ ОРДО можуть вдатися до провокацій в населених пунктах на Донецькому напрямку, спрямованих проти мирного місцевого населення з метою скомпрометувати та звинуватити в цьому Збройні Сили України, з тим щоб зірвати “шкільне” перемир’я, – додали у прес-службі.

 

Transparency International закликала Президента подати проект про антикорупційний суд

Міжнародна громадська організація Transparency International закликала українського президента Петра Порошенка чимшвидше подати проект про антикорупційний суд.

Про це  повідомляє  прес-служба організації – Укрінформ.

“Transparency International Україна закликає Президента України невідкладно подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про створення Вищого антикорупційного суду. Представництво глобальної мережі впевнене, що нема потреби створення додаткової робочої групи для обговорення основних постулатів даного законопроекту”, – йдеться у заяві.

“Організація переконана, що основою для президентського законопроекту повинні стати напрацювання групи експертів із врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, що були представлені у її висновку 6 листопада, а саме: виняткова юрисдикція щодо справ, які подаються з боку НАБУ і САП; створення незалежної апеляційної палати; кандидати на посади суддів повинні обиратися на відкритому конкурсі за участі міжнародних партнерів;  антикорупційні судді  мають бути забезпечені винагородою високого розміру та достатнім рівнем безпеки”, – також наголошує TI Україна.

Нагадаємо: раніше представник президента в парламенті Ірина Луценко заявила, що Порошенко може подати законопроект про антикорупційний суд за два тижні.

 

Львівщиною проляже 300-кілометровий веломаршрут

На території Яворівського національного природного парку в с. Верещиця, що на Львівщині, збудують Центр екологічної освіти й розвиватимуть транскордонний велосипедний маршрут завдовжки 327 км.

Про це розповіла виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна” Галина Литвин у коментарі кореспонденту  “Вголосу” – Укрінформ.

За її словами, центр збудують у межах реалізації транскордонного проекту “РовеЛове Розточчя – разом попри кордони” впродовж 2018-2020 років. Він спрямований на покращення туристичної інфраструктури й підвищення привабливості транскордонного регіону Розточчя.

“У результаті реалізації проекту також покращать стан/збудують 327 км транскордонного велосипедного маршруту, збудують Геотуристичний центр у місцевості Ліпско-Полісся, здійснять промоційну кампанію активного туризму у прикордонні. Розмір гранту ЄС становить понад 1,8 млн євро”, – зазначила Литвин.

Також вона додала, що проект втілюватимуть 6 партнерів: з Львівської області – Яворівський національний природний парк, Асоціація “Єврорегіон Карпати – Україна”, департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА та з Люблінського воєводства – гміна Замостя, Маршалківське управління Люблінського воєводства та Розточанський природний парк.

Нагадаємо, на Львівщині втілять у життя 10 транскордонних проектів на суму понад 6,5 млн євро. Упродовж 2018-2020 рр. кошти спрямують на реалізацію інвестиційних заходів зі збереження пам’яток історико-культурної спадщини у Підкамені, Уричі, Раві-Руській, Сколе; природоохоронні проекти у Червонограді, Східниці, Добромилі, Сокальському районі та Яворівському національному парку.

 

Український культурний фонд “поселиться” у Мистецькому Арсеналі

Перших 4-х членів Наглядової ради Українського культурного фонду, який має розпочати свою діяльність з 1 січня 2018 року, вже обрали шляхом проведення рейтингового інтернет-голосування.

Другу “четвірку” назвуть до кінця листопада, повідомив міністр культури України Євген Нищук на прес-конференції в Укрінформі у вівторок.

“Наглядова рада має включати вісім членів, двох з яких мають бути представлені Міністерством культури, двох – Президентом України, двох – від громадських культурних інституцій, двох – від закладів культури. Чотири персони, які мають бути представлені від громадськості і від закладів культури, за законом мали обиратися шляхом інтернет-голосування. Щоб забезпечити довіру і прозорість інтернет-голосування, Мінкультури у червні підписало меморандум з ГО “Електронна демократія”. Цю велику роботу успішно виконано”, – поінформував Нищук.

Він зазначив, що міністерство проводило процедуру інтернет-голосування протягом 2-х тижнів – з 13 по 27 жовтня. За його результатами, 97% уповноважених осіб використали своє право віддати голос за обрану кандидатуру.

“На підставі результатів рейтингового інтернет-голосування за кандидатів до складу Наглядової ради Українського культурного фонду обраними вважаються: від закладів культури – директор-художній керівник Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я” Олексій Кужельний (17 голосів) та гендиректор Національної бібліотеки для дітей Алла Гордієнко (11 голосів); від громадських об’єднань – ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва Владислав Корнієнко (16 голосів) та представник медіа-спільноти, один з авторів закону про підтримку кінематографії Сергій Сьомкін (12 голосів). Це дуже достойні кандидати. Нам приємно, що саме таку більшість отримали ті люди, яких добре знає галузь”, – наголосив міністр культури.

Нищук  нагадав, що Наглядова рада має бути сформована до кінця року, а також до 1 січня має бути підготовлене приміщення для Українського культурного фонду.

“До кінця листопада вже буде відома наступна “четвірка” Наглядової ради – від Міністерства культури і Адміністрації Президента. І вже “вісімка” повинна представити на мій розгляд три кандидатури на голову Наглядової ради. Після чого буде проведений короткотерміновий невеличкий конкурс на посаду виконавчого директора, який не матиме права голосу, а буде вести суто технічну, юридичну роботу”, – повідомив міністр, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

Він також уточнив, що двох своїх представників Мінкультури обере шляхом консультацій, і це не будуть чиновники зі структури міністерства.

“Це може бути представник музейної справи чи культурний менеджер, який вже має певний авторитет і в інших регіонах, а не тільки в центрі. Важливо, щоб була довіра до Наглядової ради, а отже, до новоствореного Культурного фонду”, – зазначив Нищук.

Міністр також повідомив, що вже визначились із приміщенням для фонду.

“Це одне з приміщень, які розташовані на території Мистецького Арсеналу. Воно потребує ремонту і підготовки. Але там достатньо місця, щоб проводити презентації, щоб збиралась Наглядова рада, а також експертні ради, яких згодом за напрямками обиратиме Наглядова рада і які будуть відповідати за відбір тих чи інших проектів”, – сказав він.

Нищук також зазначив, що в бюджеті наступного року, який поданий урядом України, передбачено 200 млн грн на діяльність Українського культурного фонду. А також підкреслив, що створення Культурного фонду – “це подія для мистецької, культурної спільноти, тому що фонд має на меті підтримку всіх мистецьких, культурних проектів різних напрямків – як державного, так і недержавного сектора, причому зовсім з іншим бюджетом – як державним, так і можливістю отримання недержавних коштів через прозорий експерт-відбір тих чи інших проектів”.

 

Україна планує приєднатися до Батумської ініціативи щодо “зеленої економіки”

Україна заявила про намір приєднатися до Батумської ініціативи, яка передбачає впровадження державою заходів для розвитку “зеленої економіки”.

Про це поінформував заступник міністра екології та природних ресурсів Микола Кузьо на прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У розвиток тих напрямів співпраці, які в нас зараз є з нашими міжнародними партнерами, Україна заявила про свій намір приєднатися до так званої Батумської ініціативи”, – зазначив він.

За його словами, ця ініціатива передбачає, що держава впроваджує відповідні заходи, спрямовані для розвитку “зеленої економіки” з метою досягнення не просто економічного зростання, а такого економічного зростання, яке буде “дружнім” для довкілля і сприятиме збереженню довкілля.

Кузьо зауважив, що Батумська ініціатива є загальноєвропейським проектом, яка була започаткована минулого року і до якої вже приєдналося 25 країн і 13 міжнародних організацій та яка включає в себе 117 зобов’язань. Урядовець додав, що у рамках виконання цих зобов’язань  Україна  планує працювати у декількох напрямках – зокрема, у питанні розробки й ухвалення Стратегії низьковуглецевого розвитку, опрацювання питання запровадження “зелених закупівель”, які сприятимуть розвитку тих секторів економіки, які виробляють “дружні” для довкілля товари, та ухвалення Стратегії поводження з відходами.

Кузьо наголосив, що розвиток “зеленої економіки” загалом дає можливість економити до 24% ресурсів, які використовують на виробництві товарів і послуг та створює робочі місця.

“Якщо у контексті поводження з відходами просто вивезення сміття на сміттєзвалища створює 6 робочих місць, то утилізація і переробка – це уже 36 робочих місць, а повторне використання – це 296 робочих місць”, – пояснив Кузьо.

Він також відзначив, що впровадження заходів “зеленої економіки” є також зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

 

ГПУ кличе на допит Шуфрича через “погрози” Портнова

Народного депутата від “Опозиційного блоку” Нестора Шуфрича викликали на допит до Генпрокуратури у справі щодо погроз з боку колишнього першого заступника Адміністрації президента Андрія Портнова екс-нардепу “Партії регіонів” Інні Богословській – Укрінформ.

Про це в коментарі  “Українській правді”  повідомив начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

“Справа за заявою Богословської ще у 2014 році щодо погроз на її адресу зі сторони Портнова”, – сказав він.

Горбатюк додав, що якщо повідомлення опублікували на сайті прокуратури, то  Шуфрич давно не з’являвся на допит.

“Тому був здійснений виклик через сайт Генпрокуратури”, – сказав він.

У повідомленні прес-служби ГПУ вказується, що “Шуфричу Н.І. необхідно прибути 14.11.2017 о 15:30 год. до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України в кабінет № 411, що розташований в м. Києві, вул. Борисоглібська, 18, для участі у допиті в якості свідка”.

Згідно з даними у реєстрі судових рішень, слідство встановило, що 18.02.2014 на мобільний телефон Богословської зателефонував Портнов “та висловив погрози, на думку заявника, у зв’язку з депутатською діяльністю та активною політичною позицією як державного діяча”.

Як відомо, у 2015 році Генпрокуратура оголосила підозру екс-першому заступнику Адміністрації Януковича Андрію Портнову в тому, що він “незаконно заволодів” своєю викладацькою зарплатою.

 

ФСБ стверджує, що “Артпідготовка” планувала влаштувати в Росії Майдан

Після низки допитів затриманих 5 листопада членів руху “Артпідготовка” ФСБ стверджує, що в Росії готувалася несанкціонована акція, схожа з українським “Майданом” – Укрінформя.

Про це повідомляє  Інтерфакс  з посиланням на ЦГЗ ФСБ і наданий ним відеозапис затримання.

“Акцію планувалося провести з метою привертання уваги до себе з боку влади, проводячи аналогію з  “Майданом”, – сказав учасник руху, що представився Олексієм Луценком.

Він повідомив, що заклик брати участь “у несанкціонованій мирній протестній акції” був розміщений на каналі “Русский бунт” на початку жовтня цього року.

Інший затриманий, ім’я якого не назване, заявив, що “збирався брати участь у вуличних діях проти діючої влади”.

ФСБ стверджує, що в місцях затримань були виявлені ємності з різними розчинниками, сірчаною кислотою, пістолет, ножі, саморобні петарди, газові балончики, атрибутика руху “Артпідготовка”.

Раніше лідер російської “Артпідготовки” В’ячеслав Мальцев неодноразово заявляв, що 5 листопада 2017 року в Росії станеться революція. Сам Мальцев нині перебуває за кордоном. Рух “Артпідготовка” визнано в Росії “екстремістським”.

За декілька днів до 5 листопада по всій країні були затримані десятки прихильників Мальцева. ФСБ стверджує, що активісти “Артпідготовки” нібито планували підпали адміністративних будівель і напади на поліцейських. 5 листопада за звинуваченням в участі в акції забороненого руху “Артпідготовка” було затримано більш як 400 осіб.

 

Коломойський “пішов судом” на НБУ і ЗМІ

Колишній власник ПриватБанку Ігор Коломойський подав до НБУ позов про захист честі, гідності та ділової репутації.

Про це повідомили Укрінформу в канцелярії Печерського райсуду столиці.

“Позивачем є Ігор Коломойський, а відповідачами у справі виступають  Національний банк, ТОВ “Ріботто”, ТОВ “Редакція газети Закон і Бізнес”, ТОВ “Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна”, ТОВ “Київський інститут проблем управління ім. Горшеніна” і фізична особа Тарас Мірошник”, – зазначила працівниця суду.

Третіми особами у справі виступають Валерія Гонтарєва, Геннадій Боголюбов, а також ТОВ “Інкерія і ТОВ “Інком 2001”.

 

Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив вечірнє пленарне засідання парламенту.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується відкритим”, – сказав спікер.

У сесійній залі зареєструвалося 342 народних депутатів.

Після оголошення про відкриття засідання спікер оголосив про вихід народного депутата Володимира Литвина зі складу депутатської групи “Воля народу”. Він уточнив, що, незважаючи на те, що раніше  Литвин  сам зачитав свою заяву, відповідно до Регламенту, про це має бути офіційно оголошено головуючим на засіданні.

Рада почала розгляд законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей”.

Як повідомлялось, на ранкового засіданні у вівторок Рада прийняла в першому читанні проект Виборчого кодексу, яким пропонується запровадити пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками на виборах до Ради замість змішаної системи.

Водночас депутати не підтримали проект постанови, яким пропонувалося звільнити Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ України.

 

Рада ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу

ВР ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах до Ради, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За” відповідний законопроект № 3112-1 проголосували 226 депутатів. Серед авторів законопроекту – Голова Верховної Ради та депутат Леонід Ємець.

“Одна з основних і загальновизнаних проблем законодавства про вибори закладена у застосовуваних виборчих системах, які створили ситуацію відірваності як народних депутатів України, так і депутатів місцевих рад від виборців через відсутність впливу виборців на персональний склад парламенту. Потребу суттєвої модифікації виборчої системи, подолання деперсоніфікованого способу голосування виборців визнають сьогодні як основні політичні сили, так і громадська думка”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

У зв’язку з цим пропонується застосувати виборчу систему, яка дозволяє персоніфікувати голосування («відкриті» списки кандидатів), що вимагає запровадження регіональних виборчих округів.

Аналогічну виборчу систему пропонується застосовувати також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 000 осіб. На виборах міських голів таких міст пропонується застосувати виборчу систему абсолютної більшості.

Зокрема, у проекті пропонується змінити модель виборчої системи, що застосовується на парламентських виборах. Проект передбачає застосування персоніфікованого голосування, що дозволяє виборцям проголосувати за конкретного кандидата, включеного до регіонального списку партії.

Відповідно до ст. 338 проекту, з метою висування списків кандидатів у депутати загальнодержавний виборчий округ поділяється на 27 регіональних округів. Партія висуває кандидатів у вигляді єдиного списку кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі, який формується та затверджується з’їздом партії. З числа кандидатів, включених до загальнодержавного виборчого списку, партія формує і затверджує регіональні списки кандидатів у депутати у кожному виборчому регіоні. Регіональний виборчий список партії повинен включати не менше п’яти кандидатів.

У розподілі мандатів депутатів беруть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше 4% дійсних голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі

Проект передбачає застосування персоніфікованого голосування і на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 388 проекту, вибори депутатів проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах від регіональних організацій політичних партій, що дозволяє виборцям проголосувати за конкретного кандидата, включеного до регіонального списку партії. У розподілі мандатів депутатів беруть участь організації партій, виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше 4% дійсних голосів виборців у єдиному республіканському виборчому окрузі.

Як повідомлялося, наприкінці листопада 2014 року фракції парламентської більшості зафіксували в Коаліційній угоді, що протягом 1 кварталу 2015 року буде ухвалено новий закон “Про вибори народних депутатів України” на основі пропорційної системи з відкритими списками. Разом з тим ще у 2010 році Парламентська Асамблея Ради Європи наголосила на необхідності запровадження на виборах народних депутатів України пропорційної виборчої системи, яка базуватиметься на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах.

Чинним законодавством передбачена змішана виборча система (50% парламентаріїв обираються за мажоритарною виборчою системою, інші 50% – за пропорційною виборчою системою із закритими партійними списками).

 

Рада оголосила українському кіно ПДВ-канікули

Верховна Рада до 1 січня 2023 року звільнила від оподаткування податком на додану вартість виробництво українських фільмів.

За ухвалення в цілому законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» № 3238-д проголосували 228 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Так, до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних  фільмів, визначених Законом України “Про кінематографію”, виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

При розгляді поправок до цього законопроекту прозвучала ініціатива поставити на підтвердження поправки, які були враховані комітетом, що стосувалися не розповсюдження звільнення від ПДВ іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України. Ця ініціатива не була підтримана і, відповідно, залишилась редакція першого читання, де звільнення від оподаткування поширюється на іноземні фільми, дубльовані, озвучені державною мовою на території України.

Крім того, депутати також прийняли в цілому пов’язаний із попереднім законопроект № 3239-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні». За його прийняття проголосували також 228 депутатів.

Разом із тим депутати направили на повторне друге читання законопроект № 3240 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні».

 

Проект нового Трудового кодексу готовий до розгляду в другому читанні – комітет

Проект нового Трудового кодексу України повністю підготовлений комітетом ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення до розгляду парламентом у другому читанні.

Про це заявив народний депутат, голова підкомітету з питань урегулювань трудових відносин та зайнятості населення Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олександр Дроздик під час презентації проекту «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці та подолання незадекларованої праці», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Проект нового Трудового кодексу підготовлений повністю комітетом. Комітет зробив максимально для того, щоб він відповідав усім міжнародним стандартам, нормам і положенням, які Україна підписала і зобов’язується виконувати. Це проект нового Трудового кодексу № 1658, розгляд у другому читанні якого ми очікуємо найближчим часом у Верховній Раді», – зазначив Дроздик.

За його словами, в проекті нового Трудового кодексу визначено чітку систему органів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.

«Також визначено правовий статус, чого зараз фактично не визначено, Державної служби України з питань праці як спеціалізованого органу контролю державної виконавчої влади, обсяг повноважень та порядок здійснення перевірок, що гарантують незалежність інспекції та її інспекторів. Дуже сподіваюся, що найближчим часом парламент розгляне цей проект, тому що прийняття його пришвидшить реалізацію тих всіх планів, які ми спільно почали», – наголосив депутат.

Як повідомлялося, у першому читанні проект нового Трудового кодексу Верховна Рада прийняла 5 листопада 2015 року.

 

Дипскандал у Сербії: Клімкін провів консультації з послом

Міністр закордонних справ Павло Клімкін 7 листопада провів консультації з послом України в Сербії Олександром Александровичем стосовно актуальних питань взаємин із Сербією.

Про це йдеться у  коментарі МЗС України.

“Окрім обговорення тематики українсько-сербських відносин, ключову увагу консультацій було зосереджено на питанні сербських найманців, які воюють на Донбасі у складі російсько-терористичних військ, та необхідності дотримання Сербією своїх міжнародно-правових зобов’язань у сфері боротьби з тероризмом”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в МЗС, значне занепокоєння викликають також незаконні контакти представників  Сербії з окупованим Кримом.

“Висловлено сподівання, що сербська сторона сповна дотримуватиметься декларованого нею принципу поваги суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів”, – наголошується у повідомленні.

В МЗС також узгодили план подальших дій на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, у тому числі стосовно взаємодії з нашими європейськими друзями і партнерами.

Раніше повідомлялося, що Клімкін викликав українського посла у Сербії для консультацій після його заяв щодо Сербії.

Олександр Александрович в інтерв’ю інтернет-виданню BIRN, яке оприлюднили 1 листопада, серед іншого, заявив, що президент Росії Володимир Путін “не турбується про Сербію, а лише використовує її як іще один інструмент для знищення Європи”.

При цьому він згадав про сербських найманців, які воюють в Україні на боці проросійських сепаратистів. За його словами, нині там воює близько 300 сербів, і в Україні такі дії кваліфікуються як тероризм, а ці найманці лише дискредитують свою країну в очах українського народу. Сербія ж “не робить нічого, щоб перешкодити своїм громадянам воювати на сході України”, сказав він.

Після цього державний секретар Міністерства закордонних справ Сербії Івиця Тончев заявив, що посол України Олександр Александрович лише вчинив “марну спробу порушити відносини Сербії і Росії” своїм нещодавнім інтерв’ю сербській пресі з критикою нинішнього стану цих відносин.

Тончев закликав МЗС України і уряд у Києві вказати послові на “неприпустимість такої поведінки надалі”, щоб “Белград не був змушений піти на звичні в таких випадках кроки”.

 

Заяви Сербії щодо українського посла зумовлені лише вказівками Кремля – Фріз

Політична позиція офіційного Белграда щодо українського посла може бути зумовлена лише вказівками Кремля – Укрінформ.

Про це написала народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз у  Facebook, коментуючи заяву МЗС Сербії щодо посла України Олександра Александровича.

“Оскільки немає жодних підстав та передумов для розвитку конфлікту та розбіжностей між Україною та Сербією, політична позиція Белграда може бути обумовлена лише вказівками Кремля. Переконана, що закиди сербської сторони до посла Александровича спрямовані на відволікання уваги від дій Сербії з фактичної підтримки антиукраїнської позиції Белграда, яку він демонструє останнім часом”, – зазначила вона.

Фріз  додала, що 2 серпня направляла звернення з приводу того, що Сербія приймає дітей з окупованих територій ОРДЛО та Придністров’я в рамках програми “Міжнародна школа дружби “Наша Сербія”. Проект активно підтримується політичним керівництвом Росії. На відеокадрах з цих заходів можна бачити, як діти з ОРДЛО тримають в руках прапори самопроголошених організацій. Сербська влада досі, на жаль, не надала пояснень щодо такого визнання символіки “ДНР” та “ЛНР”.

“Офіційний Белград за три роки не розпочав жодного переслідування осіб з числа великої кількості своїх громадян, які беруть участь в бойових діях на боці окупаційно-російських угрупувань на сході України. У 2016 році Сербія голосувала проти резолюції ООН з порушення прав людини в анексованому Криму”, – нагадала Фріз.

Вона наголосила, що “це та інші неодноразові прояви підтримки Белградом російської політики відносно України, його мовчазної згоди щодо окупації Криму та частини Донбасу є наочними прикладами проросійської політики Сербії”.

Як повідомлялося, напередодні державний секретар Міністерства закордонних справ Сербії Івиця Тончев заявив, що посол України Олександр Александрович лише вчинив “марну спробу порушити відносини Сербії і Росії” своїм нещодавнім інтерв’ю сербській пресі з критикою нинішнього стану цих відносин.

За даними  Радіо Свобода, Тончев закликав МЗС України і уряд у Києві вказати послові на “неприпустимість такої поведінки надалі”, щоб “Белград не був змушений піти на звичні в таких випадках кроки”.

За словами Тончева, Александрович у своєму “останньому з низки скандальних інтерв’ю” “висловив думку, що Сербія не веде самостійної зовнішньої політики, тобто що вона є інструментом у руках Росії, таким чином дестабілізуючи весь регіон Західних Балкан і руйнуючи Європу”.

Коментуючи слова посла про участь сербських добровольців, яких, за його словами, “Росія навчає вбивати українців”, у російській гібридній агресії на сході України, держсекретар МЗС Сербії заявив, що і громадяни України брали участь у війнах на території колишньої Югославії, але Белград ніколи офіційно не дорікав за це Києву.

Олександр Александрович в інтерв’ю інтернет-виданню BIRN, яке оприлюднили 1 листопада, серед іншого, заявив, що президент Росії Володимир Путін “не турбується про Сербію, а лише використовує її як іще один інструмент для знищення Європи”.

При цьому він згадав про сербських найманців, які воюють в Україні на боці проросійських сепаратистів. За його словами, нині там воює близько 300 сербів, і в Україні такі дії кваліфікуються як тероризм, а ці найманці лише дискредитують свою країну в очах українського народу. Сербія ж “не робить нічого, щоб перешкодити своїм громадянам воювати на сході України”, сказав він.

 

Окупація Криму: InformNapalm передали списки “зелених чоловічків”

Хакери з “Українського кіберальянсу” (UCA) отримали доступ до виписок із наказів командирів військових частин Збройних сил РФ, особовий склад яких брав участь у захопленні Криму.

Про це повідомив на своїй сторінці у  Facebook  волонтер InformNapalm Михайло Кузнєцов – Укрінформ.

“Хактивісти UCA передали на аналіз волонтерам InformNapalm виписки з наказів командирів російських військових частин, особовий склад яких брав участь у захопленні Криму. На даний момент ми аналізуємо документи і вже знайшли підтвердження їх автентичності. Частина російських військовослужбовців раніше фігурували в наших розслідуваннях і були представлені до державних нагород за окупацію Криму. Незабаром більш як дві тисячі військових злочинців стануть фігурантами міжнародних судів і військових трибуналів”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що перша партія доказів вже передана в міжнародні суди.

Засновник InformNapalm Роман Бурко  вказав  на те, що багато з тих, хто в масках і формі “зелених чоловічків” захоплював  Крим, далі воювали на Донбасі

 

Нові герої замість УПА: Ващиковський пропонує українцям “не зациклюватися”

Польща виступає за цілісність і неподільність України. З іншого боку, Варшава хоче, щоб історичні проблеми обидві країни вирішувалися спільно.

Про це в ефірі радіо  Wnet  заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський – Укрінформ.

“Ми хочемо, щоб Україна була вільною і незалежною країною, якомога ближче пов’язаною із Заходом і західними інституціями, нашою цивілізацією… Ми хочемо, щоб Україна була якомога ближчою нам, дружньою, цілісною та неподільною, щоб жодна частина України не була ніким анексована ззовні, і щоб там не розвивалися жодні бунти, як зараз на Донбасі це підтримує Росія”, – заявив Ващиковський.

Водночас він підкреслив, що Польща хоче, аби Україна переглянула своє ставлення до власної історії.

“Ми кажемо українцям: ви маєте вибір, маєте альтернативу: можете будувати свою ідентичність на УПА, але ж маєте і нових героїв – Небесну сотню, яка боролася на Майдані, маєте військовослужбовців  АТО, які боролися на Донбасі”, – зазначив Ващиковський.

На його думку, українці та поляки мають спільно дати відповіді на історичні питання, створити спільні інструменти і домовитися щодо історичної проблематики, як колись це зробили Польща з Німеччиною.

Як зауважив Ващиковський, українці спочатку хочуть самостійно проаналізувати свою історію, оскільки вважають, що Польща нав’яже свою версію розвитку історичних подій, а вже потім вступати в дискусію з поляками.

“Ми вважаємо, що це погане рішення. Ми пропонуємо їм багато спільних інструментів, наприклад на кшталт процесу “Яд Вашем”, свої пропозиції нещодавно озвучував професор Глінський (віце-прем’єр Польщі), свої рішення пропонував Анджей Дуда”, – зазначив Ващиковський.

На запитання журналіста, чи на позицію української влади впливають колишні польські політики, які скептично налаштовані до нинішньої польської влади, зокрема професор Лешек Бальцерович чи Славомір Новак, Ващиковський відповів, що він не знає, як ці люди взагалі могли опинитися в Україні.

“Це – скомпрометовані політики, і для Польщі великою загадкою є те, яким чином вони опинилися в Україні”, – констатував Ващиковський.

 

Російський суд дозволив оскаржувати “націоналізацію” нерухомості в Криму

Конституційний cуд Росії розглянув скарги низки ТОВ і вказав на неправомірну “націоналізацію” нерухомості в Криму, окупованому Російською Федерацією – Укрінформ.

Повідомлення про  рішення КС  розміщене на сайті структури.

“7 листопада 2017 року Конституційний суд РФ вказав на необхідність повноцінного судового захисту прав фізичних і юридичних осіб при визначенні приналежності власності в  Криму“, – йдеться у результативній частині рішення суду.

Цей підхід сформульований при розгляді справи про перевірку конституційності низки положень закону “Про особливості регулювання майнових і земельних відносин на території Республіки Крим”. Спірний закон встановлює, що право власності на нерухоме майно припиняється у будь-якого правовласника і виникає у “республіки Крим” з дня включення такого майна в особливий “перелік майна, що враховується як власність “республіки Крим”. При цьому ті або інші об’єкти нерухомості включаються в цей перелік за рішенням “республіканської влади”.

Згідно з матеріалами суду, КС РФ вказав на охорону приватно власності законом: ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду. КС РФ також ухвалив, що сам по собі факт включення майна в перелік не може бути підставою для відмови судом у розгляді справи про правомірність введення в нього спірних об’єктів нерухомості. Суди, підкреслив КС РФ, не повинні розглядати такі справи формально, вони зобов’язані досліджувати фактичні обставини справи.

Приводом для розгляду справи послужили скарги ТОВ “Дайвінг-Центр “Соляріус”, ТОВ “ФОРМАТ-ІТ” і ТОВ “Промхолдинг”.

 

У Брюсселі дружина Сущенка закликала світ сприяти звільненню політв’язнів Кремля

Боротьба за звільнення українських політв’язнів – це висока місія не лише для нашого народу, а й для всієї цивілізованої Європи.

На цьому наголосила Анжеліка Сущенко, дружина протиправно ув’язненого російським режимом журналіста Укрінформу Романа Сущенка у своєму виступі на форумі високого рівня Світового конгресу українців у вівторок у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Боротьба за звільнення українських політв’язнів – це висока місія не тільки для нашого народу, а й усієї цивілізованої Європи, в якій цінності свободи і прав людини є важливішими за політичну кон’юнктуру. Боротьба за одного в’язня – це боротьба за права і гідність усіх європейців”, – заявила дружина ув’язненого у Москві українського журналіста.

Сущенко наголосила, що “безпосередньо зараз, в ці хвилини, тисячі патріотів в окопах на Донбасі захищають від варварської агресії суверенітет України”.

“Сотні з них опинилися у полоні, а десятки – стали політичними заручниками Кремля”, – сказала дружина Романа Сущенка.

Вона нагадала, що для її чоловіка, українського журналіста, “на довгий рік домом стала похмура сталінська в’язниця “Лефортово”.

“У цьому, на мою думку, є символ випробувань не тільки для нас, близьких Романа, а й усієї України. Війна прийшла в нашу сім’ю, як і в кожну в Україні, щоб дати нам урок, якою високою є ціна свободи і незалежності”, – наголосила Анжеліка Сущенко.

Вона подякувала за підтримку Президенту України Петру Порошенку, представникам українського уряду, друзям України в усьому світі,  Європейському Союзу, Європарламенту, депутатам законодавчої інституції ЄС, Раді Європи, НАТО, багатьом урядам та неурядовим організаціям.

“Також хочу висловити слова подяки пані Бріджит Макрон, першій леді Франції. Я вдячна за реакцію на мій лист про допомогу і підтримку”, – сказала Сущенко.

Зі словами вдячності вона також згадала президента Франції Еммануеля Макрона та федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель, а також російського адвоката, захисника українських політв’язнів Марка Фейгіна.

“Ми віримо в нашу перемогу”, – переконана Анжеліка Сущенко.

Учасники форуму оплесками привітали її та висловили слова підтримки. Багато з присутніх одягнули футболки із зображенням Романа.

 

Фонд енергоефективності передусім кредитуватиме об’єднання співвласників – Зубко

Кошти «теплих кредитів» не безмежні, тому підсилення потребує співпраця з ОСББ і ЖБК, а не з індивідуальними власниками.

Про це у прямому ефірі програми «Час можливостей» на 5 каналі заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко,  повідомляє  Урядовий портал – Укрінформ.

«З початку запуску програми  «теплих кредитів»  гостро постало питання щодо тих, хто дійсно потребує фінансування: індивідуальні власники або ОСББ. Наразі спостерігаємо активні дії ОСББ щодо встановлення індивідуальних теплових пунктів, комплексного утеплення під’їздів, модернізації будинків. Тож акцент Фонду енергоефективності і «теплих кредитів» треба спрямовувати саме на ОСББ і ЖБК», – зазначив Геннадій Зубко.

Він наголосив, що наступного року буде збільшено фінансування програм «теплих кредитів» для ОСББ. Водночас Фонд енергоефективності, який працюватиме тільки з багатоповерховим сектором, запустить власні програми на умовах співфінансування і надання технічних рекомендацій.

«Саме робота з ОСББ дає більший ефект. Вирішується питання щодо утеплення всього будинку і подальшої економії для всіх мешканців. Держава отримає у подальшому енергонезалежність саме в напрямку розвитку ОСББ», – пояснив Геннадій Зубко.

 

Сирія: сили Асада обстріляли зони деескалації, загинули жінки й діти

У передмісті Дамаска Східній Гуті загинуло п’ятеро мирних жителів, у тому числі дві жінки й дві дитини, у результаті артобстрілу з боку сил режиму Башара Асада.

Про це повідомляє агентство  Anadolu – Укрінформ.

За словами прес-секретаря сил цивільної оборони (“Білі каски”) Абу Яміна, сили режиму  Асада  кілька разів обстріляли район Сакба з артилерії, у результаті загинули п’ять мирних громадян.

За його словами, кілька поранених було витягнуто з-під уламків будівель.

Також протягом дня сили режиму завдали удару по району Кефер Батна у Східній Гуті, загиблих і поранених немає.

Як повідомляється, у регіоні в умовах злиднів і голоду проживають близько 400 тисяч цивільних осіб.

 

В ООН вимагають від коаліції під проводом Саудівської Аравії припинити блокаду Ємену, щоб жителі країни могли отримати необхідну гуманітарну допомогу.

Про це у вівторок, 7 листопада, заявив речник Офісу ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) Єнс Лерке, повідомляє DW – Укрінформ.

“Це абсолютно нагально. Від 80 до 90 відсотків імпорту продуктів надходять через ці порти (заблоковані авіа- та морські порти, – ред.), і ці канали є лініями життєзабезпечення. Імпорт пального, їжі та ліків повинен тривати”, – наголосив Лерке.

Зазначається, що авіарейси з гуманітарною допомогою для Ємену заблоковані з 6 листопада. В Ємені близько семи мільйонів людей потерпають від гострої нестачі продовольства та змушені розраховувати винятково на гуманітарну допомогу. Блокада, яку Саудівська Аравія запровадила напередодні, уже призвела до 60-відсоткового стрибка цін на пальне, а ціни на побутовий газ зросли вдвічі.

Саудівська Аравія заявила про закриття кордонів Ємену з метою запобігти ввезенню на територію охопленої громадянською війною країни зброї з  Ірану. З території Ємену підтримувані Іраном повстанці-хусити здійснили постріл балістичною ракетою по території Саудівської Аравії. Ракету було успішно збито і ніхто не постраждав, але Ер-Ріяд посилив критику Ірану, свого головного конкурента за домінування в регіоні і встановив блокаду Ємену.

В Ємені з 2014 року точиться громадянська війна, в якій загинули вже понад 10 тисяч осіб. Саудівська Аравія підтримує міжнародно визнаного президента Ємену Мансура Хаді, а Іран – повстанців-хуситів.

 

Франківський суд залишив під арештом соратника Саакашвілі

Апеляційний суд в Івано-Франківській області залишив під тимчасовим арештом екс-начальника військової поліції Міноборони Грузії  Мегіса Кардаву, якого затримали в Галицькому районі 1 листопада.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Апеляційну скаргу щодо тимчасового арешту Мегіса Кардави залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду залишити без змін», – йдеться у рішенні апеляційного суду.

Судове засідання в Івано-Франківську проходило  без  присутності Мегіса Кардави, в режимі відеоконференції. При цьому затриманий попросив не показувати його обличчя. На судовому процесі працювали два перекладачі: один забезпечував переклад з української на російську, інший – з російської на грузинську. Мегіс Кардава заявив , що він не розуміє російської.

Відомо, що колишнього начальника військової поліції Міноборони Грузії Мегіса Кардаву затримали 1 листопада в Галицькому районі. Галицький районний суд ухвалив рішення про тимчасовий арешт Кардави на 40 діб. Підстава арешту – перебування затриманого у міжнародному розшуку. За діяння, які вчинив Кардава на території Грузії, йому загрожує там покарання до 30 років.

Сам Кардава стверджує, що в Грузії він активно боровся з криміналітетом та з російськими спецслужбами. Виходячи з цього, зазначив Кардава,  він знайшов собі серед них багато ворогів, а тому переконаний, що «в тюрмі йому загрожує небезпека».

Кардава залишив Грузію 2012 року. З 2013 його розшукує Інтерпол. В Грузії  Мегіса Кардаву звинувачують у скоєнні вбивств, тортурах ув’язнених, організації таємного стеження за політичними опонентами, привласненні державних коштів. Стверджують, що він був у найближчому оточенні екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

 

Глава Держлісагентства подала у відставку

Глава Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич подала заяву на звільнення.

Про це Юшкевич повідомила на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Прийняла для себе рішення і подала заяву на звільнення. Період роботи в лісовій галузі був не простим, але дуже цікавим. Багато речей вдалося зробити. Багато чого ще не реалізувалося. Так, в лісовому господарстві є зловживання, але в більшості в галузі працюють відкриті та щирі люди. Це надзвичайно велика праця – садити та доглядати сотні гектарів лісу”, – написала Юшкевич.

Водночас вона не повідомила про причини свого рішення подати у відставку.

Як повідомляв Укрінформ, Юшкевич 26 квітня 2017 року була призначена головою  Державного агентства лісових ресурсів  України.

 

Українська художниця покаже свої роботи в Нью-Йорку

Українська художниця Таня Василенко представить Україну на ярмарку сучасного мистецтва The Other Art Fair, що пройде 9-12 листопада в Нью-Йорку – Укрінформ.

Її роботи з-понад 650 заявок були відібрані організаторами Saatchi Art, пише  LuckyUkraine.

“Теми для творчості я беру з повсякденних реалій. Трансформуючи реальність життя на полотні, я намагаюся передати глядачеві свої емоції та відчуття різних подій, які відбуваються навколо мене. З кожною новою серією я шукаю тему для діалогу з глядачем, встановлюючи з ним контакт на рівні колірних рішень і повідомлень за допомогою кольору”, – сказала художниця.

Як відомо, The Other Art Fair сприє розкриттю широкому загалу нових інноваційних творчих талантів, таким чином дозволяючи художникам налагоджувати прямі відносини з потенційними покупцями і галеристами.

 

У НАБУ назвали причини обшуку в Омеляна

Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у міністра інфраструктури Володимира Омеляна в рамках розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення.

Про це НАБУ повідомило на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

«3 листопада детективи НАБУ проводили слідчі дії в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у травні 2017 року за фактом можливого незаконного збагачення та можливого декларування недостовірних даних одним із членів Кабінету міністрів України», – йдеться у роз’ясненні.

У  НАБУ  зазначають, що «про підозру у даному кримінальному провадженні наразі нікому не повідомлялося. Досудове розслідування триває».

Як повідомлялося, раніше деякі ЗМІ оприлюднили інформацію про проведення обшуків у міністра інфраструктури Омеляна.

 

Рада суддів погодила шістьох кандидатів на роботу в КСУ

Рада суддів України (РСУ) рекомендуватиме шістьох кандидатів для обрання за своєю квотою одного судді Конституційного суду України, якого обиратимуть делегати позачергового З’їзду суддів 13 листопада.

Про це заявила під час прес-конференції голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За результатом спецперевірки, вивчення документів та співбесід із 18 кандидатів Ради суддів рекомендуватиме 6 кандидатів на одну вакантну посаду судді Конституційного суду”, – зазначила Сімоненко.

Вона  розповіла, що рекомендації отримали суддя Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко, суддя  Верховного суду України  Василь Гуменюк, суддя Київського окружного адміністративного суду Андрій Леонтович, суддя Апеляційного суду Львівської області Роман Савуляк, суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сергій Чумак і суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Валентин Крижановський.

Водночас Рада суддів відклала до завершення спецперевірки розгляд питання стосовно трьох кандидатів – начальника організаційно-методичного відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генпрокуратури  Ігоря Боршуляка, заступника директора адвокатського об’єднання “Нечаєв і партнери” Володимира Півторака та судді Київського окружного адміністративного суду у відставці Сергія Штогуна, які подали документи на  участь у конкурсі на посаду судді КСУ. “Якщо ці троє кандидатів пройдуть спецперевірку, то я не виключаю, що загалом буде рекомендовано з’їзду 9 кандидатів”, – додала керівник РСУ.

За словами Сімоненко, на позачерговий З’їзд суддів обрано 322 делегати. Для призначення когось із претендентів суддею КСУ необхідно, аби за нього віддали свої голоси не менше 162 делегатів З’їзду суддів.

 

Українська армія тренується більше – з початку року провели понад 5000 заходів

Протягом року Збройними силами України проведено понад 5000 заходів бойової підготовки, що на 30% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це заявив на брифінгу начальник Управління оперативної підготовки Головного управління підготовки Збройних сил України Ігор Подолян щодо підсумків навчання, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цьогоріч у Збройних Силах проведено понад 5000 заходів бойової підготовки… Ми практично повністю завершили цьогорічний план підготовки Збройних Сил. Зараз перед нами стоїть ключове завдання – планування заходів бойової роботи на наступний навчальний рік, що розпочнеться з 15 січня 2018 року”, сказав Подолян.

За його словами, “значно зросла інтенсивність проведення навчань. У 2017 проведено 109 командно-штабних навчань, 32 бригадних тактичних навчання, 12 льотно-тактичних  навчання, що на 30% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року”.

Подолян зазначив, що на даний час проведення бригадного навчання – “це не подія, а звичайний буденний захід. Військові частини, які готуються до виконання завдань в АТО, проводять по два бригадних навчання, при цьому на різних полігонах. Збройним силам вдалося відійти від практики проведення тактичних навчань по шаблону. Тактичні навчання проводяться не тільки на полігонах, а і поза їх межами”, – сказав він.

Крім того у цьому році відновилася практика проведення конкурсів та змагань на кращий підрозділ роду військ та спеціальних військ, фінальні етапи яких планувались під час професійного свята зазначеного роду військ. Наприклад, на минулому тижні завершилось змагання на кращу артилерійську батарею Збройних сил України. Це, в свою чергу, має позитивний вплив не тільки на ефективність підготовки, а і на підвищення престижу військової служби.

Програма підготовки льотного складу виконана на 95%, при цьому середній наліт льотчиків армійської авіації та Повітряних Сил складає 45 годин, а льотчика авіації Військово-морських сил – 29 годин.

Наплавність кораблів та суден ВМС – виконано на 86%, що складає 17 діб. На даний час в активній фазі виконання програми стрибків з парашутом. Наприклад, підрозділи Сил спеціальних операцій її вже виконали у повному обсязі, сказав представник Генштабу.

 

Турчинов розказав про “тест-драйв” українських боєприпасів

Відбулися успішні військові випробування боєприпасів, вироблених на українських підприємствах.

Про це сказав секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов після завершення випробувань на військовому полігоні у Дівичках, повідомили Укрінформу у вівторок у прес-службі РНБО.

За словами  Турчинова, РНБО поставила завдання перед українським оборонним комплексом налагодити виробництво боєприпасів. «Це дуже важлива тема для зміцнення обороноздатності країни, її актуальність значно зросла після того, як було знищено два наших потужних арсенали», – сказав він.

Секретар РНБО повідомив про успішні військові випробування боєприпасів українського виробництва. «І що дуже важливо, це найдефіцитніша група боєприпасів, а саме: 152-мм снаряди, гранати (ВОГ) для АГС і 60-мм міни для нових українських мінометів, які вже поставлені на озброєння Збройних сил України», – сказав він, додавши, що під час стрільб усі боєприпаси підтвердили задані бойові характеристики.

Турчинов зазначив, що після проведення найближчим часом державних випробувань та прийняття на озброєння цих боєприпасів розпочнеться їх серійне виробництво.

Секретар РНБО наголосив, що після початку серійного виробництва «у наших військових на фронті вже не буде проблем ані з гранатами для АГС, ані з боєприпасами великого калібру, ані з мінами для мінометів».

 

У Кропивницькому презентують видання української діаспори

8 листопада у відділі рідкісних і цінних видань обласної бібліотеки ім. Д.Чижевського у Кропивницькому відбудеться презентація виставки документів “Жовтневий переворот 1917: наслідки для України”.

Про це повідомляє  прес-служба  бібліотеки – Укрінформ.

“Основу книг, представлених на виставці, складають видання української діаспори, що вийшли в Торонто, Нью-Йорку, Мюнхені в різний час, а також цікаві сучасні дослідження”, – сказано у повідомленні.

Також на заході будуть експонуватися газети: “Нова Рада” (1918), “Друг народа” (1918,1919) та фотокопії документів, що ілюструють вказаний період, а також документи з родинного архіву Євгена Чикаленка.

Зазначається. що про події періоду Української революції говоритимуть кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко та краєзнавець Федір Шепель.

Виставка проводиться завдяки спільним зусиллям обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського, Державного архіву Кіровоградської області та обласного краєзнавчого музею.

 

Мін’юст запровадив механізм, що унеможливить подвійні договори оренди землі

Міністерство юстиції запровадило механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі – Укрінформ.

Про це заявила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова,  повідомляє  прес-служба  Мін’юсту.

«Ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки», – повідомила Сукманова.

За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки “вони змушені будуть витримати процедуру, хочуть вони цього, чи ні”.

«Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства», – сказала заступник міністра.

Вона підкреслила, що однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі.

Перед тим, як оформити будь-який договір оренди землі, наголосила Сукманова, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори.

«Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», – окреслила проблему заступник міністра.

Як наслідок, зазначила вона, в одного і того ж паю з’являються два орендарі.

 

Посол України вказав французькому видавництву на порушення міжнародного права

Посол України у Франції Олег Шамшур звернув увагу французького видавництва Le Group VALMONDE&CIE, що деякі статті у виданому ним журналі “Секрети Росії” мають тенденційну природу і містять історичні та політичні неточності.

Про це Шамшур написав у відкритому листі, оприлюдненому на сторінці посольства у  Facebook – Укрінформ.

“По-перше, я хотів би звернути вашу увагу на те, що окремі дефініції в цьому журналі суперечать міжнародному праву. Згадка про незаконну анексію Криму Росією як про “реінтеграцію” Криму дезінформує ваших читачів. У такий спосіб ви легітимізуєте кричуще порушення Росією міжнародного права, замість того, щоб говорити правду, яка визнана міжнародним співтовариством та Організацією Об’єднаних Націй: насправді це незаконна окупація”, – написав дипломат.

У цьому контексті він нагадав, що 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію A/68/L.39 «Територіальна цілісність України», яка закликає всі держави не визнавати жодних змін у статусі Автономної Республіки Крим та м. Севастополь і утримуватися від будь-яких дій чи контактів, які можуть тлумачитися як визнання цього статусу.

Шамшур звернув увагу видавництва на те, що у журналі цитуються лише французькі політики, відомі своєю проросійською позицією, які неодноразово у незаконний спосіб відвідували Автономну Республіку Крим (Україна), окуповану Росією, порушуючи норми міжнародного права, українське законодавство та демонструючи неповагу до офіційної позиції Франції та міжнародної спільноти.

“Я хотів би нагадати вам, що  Франція  займає ключову позицію у відстоюванні територіальної цілісності України та рішуче засудила анексію Криму після нелегітимного “референдуму”. Нещодавно президент Франції Е.Макрон підтвердив прихильність Франції до “суверенітету України в її визнаних кордонах” та підкреслив, що “Франція не визнає анексію Криму Росією”, – підкреслив посол.

Дипломат зазначив, що автор однієї зі статей звинувачує французів в “русофобії”. “Але чому називати “русофобією” будь-яке несприйняття спроб Росії підірвати європейську стабільність та ігнорувати міжнародне право?”, – акцентував Шамшур.

Дипломат також звернув увагу видавництва на історичні неточності у статтях, присвячених Київській Русі з VIII по XI ст., де вона представлена як Росія.

“Таке тлумачення свідомо використовується Росією для маніпулювання історичними фактами та присвоєння історії іншої країни. Щоб з належною об’єктивністю висвітлити цей історичний період, було б доцільно відокремлювати терміни “Русь” – середньовічна держава з Києвом у якості столиці та «Росія» – держава з Москвою у якості столиці, яка виникла набагато пізніше. Варто відзначити, що ця держава до 18 століття мала назву “Московія”, – зазначив посол.

За словами дипломата, його також здивувало те, що автори видання проводять абсолютно антиісторичні паралелі між українськими запорізькими козаками, увічненими І.Рєпіним, які втілюють прагнення України до свободи, її боротьбу за незалежність, та терористичними найманцями, які захопили у заручники частину населення Донецької та Луганської областей (Україна) та діють на замовлення Росії, за її фінансування та озброєння.

“Така неправдива інформація, яку ви свідомо чи несвідомо використовуєте у своєму журналі, сприяє російській пропаганді, яка намагається виправдати агресію Російської Федерації проти України. Сподіваюсь, пані та панове, ви візьмете до уваги мої зауваження під час підготовки до ваших наступних випусків”, – резюмував Шамшур.

 

Реінтеграція Донбасу: Геращенко заявляє про 700 поправок до законопроекту

Законопроект “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” може бути розглянутий у другому читанні наступного тижня – Укрінформ.

Про це перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко сказала журналістам у кулуарах ВР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“До цього законопроекту подали більше 700 поправок. Їх зараз всі сформулювали в таблицю… До речі, я подала до цього законопроекту про реінтеграцію Донбасу досить велику кількість поправок, що стосувалися в основному захисту прав заручників, фіксації того, що незаконне викрадення та утримання людей з боку Російської Федерації є злочином, за який має бути відповідальність, а також захисту прав людини на окупованій території… Я думаю, що в нас є абсолютний шанс на наступному сесійному тижні (з 13 по 17 листопада – ред.) розглядати законопроект у другому читанні в сесійній залі”, – підкреслила  Геращенко.

За її словами, потрібно, щоб профільний комітет “ретельно пройшовся” по запропонованих поправках і виніс готовий законопроект до другого читання у сесійну залу. “Поспішати немає сенсу, але зволікати, відтерміновувати розгляд цього законопроекту в другому читанні не варто”, – сказала Геращенко.

Як повідомлялось, 4 жовтня Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект № 7163 “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”.

6 жовтня парламент проголосував за нього в першому читанні, виключивши, зокрема, частину першу статті 7, в якій згадувались Мінські угоди, за наполяганням опозиційних фракцій.

Відповідно до тексту законопроекту, тимчасова окупація частини території України стала одним із наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

У проекті закону Президент пропонує схвалити, що межі тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях визначаються за поданням Генерального штабу ЗСУ.

Крім того, планується законодавчо встановити, що тимчасова окупація Росією територій на Донбасі є нелегітимною, не створює для РФ жодних територіальних прав.

6 листопада комітет ВР з питань нацбезпеки і оборони переніс розгляд поправок до законопроекту №7163 “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” на 8 листопада через відсутність кворуму.

 

Втручання у вибори: екс-радник Трампа розказав про “приватні” розмови з віце-прем’єром РФ

Колишній радник з питань зовнішньої політики у виборчому штабі Дональда Трампа Картер Пейдж на засіданні комітету Палати представників з розвідки підтвердив факт спілкування з віце-прем’єром Росії Аркадієм Дворковичем в липні 2016 року.

Про це повідомляє  CNN  з посиланням на стенограму інтерв’ю – Укрінформ.

“Шестигодинні свідчення (екс-радника – ред.) надають нові подробиці про те, як Пейдж інформував людей у штабі Трампа про спілкування з росіянами, а також детальнішу інформацію про його контакти з росіянами після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Росії Аркадієм Дворковичем під час поїздки в липні 2016 року”, – йдеться у повідомленні.

Так, згідно зі свідченнями, провідні члени штабу Трампа знали про поїздку екс-радника з питань зовнішньої політики до Росії у липні 2016 року.

Повідомляється, що Пейдж поінформував високопоставлених чиновників штабу про свою поїздку заздалегідь.

За словами Пейджа, йому запропонували виступити в  Росії  після того, як він приєднався до штабу. Екс-радник Трампа стверджує, що він заздалегідь домагався дозволу на свою поїздку і просив поради щодо свого виступу в університеті, а потім запропонував надати звіт про це учасникам президентської кампанії.

Як зазначається, Пейдж завжди стверджував, що він їздив до Росії як приватний громадянин, а метою поїздки до РФ була зустріч з науковцями та лекція, під час якої він заявив, що перебуває в Росії не для того, щоб представляти Трампа. Пейдж також описав свою ж розмову із Дворковичем як “приватну”.

Після поїздки екс-радник Трампа запропонував представникам штабу представити звіт.

За його словами, він збирався направити звіт щодо “деякої неймовірно унікальної інформації та пропагандистської діяльності, яку він отримав від кількох російських законодавців та високопоставлених членів адміністрації президента Росії”.

Втім Пейдж наголосив, що його слова щодо “унікальної інформації” стосуються того, що він дізнався з виступів на події.

У своїх свідченнях Пейдж також заявив, що окрім Дворковича зустрічався і з іншими російськими урядовцями, коли виступав з промовою в Москві в липні 2016 року. Екс-радник Трампа назвав ці зустрічі “привітаннями і короткими розмовами”.

У грудні 2016 року Пейдж повернувся до Росії і знову зустрівся із Дворковичем. За його словами, віце-прем’єр Росії тоді перебував на обіді, який він відвідував.

У травні екс-радник Трампа Картер Пейдж заявив про готовність свідчити перед Конгресом на відкритих слуханнях в контексті розслідування щодо втручання РФ у внутрішні справи США.

 

Мовне питання: ультиматум Угорщини є неприйнятним – Климпуш-Цинцадзе

Угорщина, блокуючи європейську і євроатлантичну інтеграцію України, тим самим обмежує права національних меншин.

На цьому наголосила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе за результатами зустрічі спільно з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич з послами країн-членів при Раді ЄС у вівторок у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми пояснили свою готовність до діалогу і наше неприйняття будь-яких ультимативних заяв з боку Угорщини. Вона, ставлячи пропозиції щодо блокування європейської і євроатлантичної інтеграції України, тим самим обмежує права угорської меншини в Україні”, – наголосила український віце-прем’єр.

Адже, як зазначила вона, Україна рухається у напрямку своєї європейської і євроатлантичної інтеграції усією країною, з усіма громадянами, з усіма меншинами.

Віце-прем’єр підкреслила, що закон про освіту є рамковим законодавством, а в подальших підзаконних актах буде опрацьовано план його імплементації.

“І ми переконані, що в рамках цих планів імплементації ми зможемо відобразити усі ті домовленості, на які ми вже вийшли з нашими партнерами з Польщі, з Болгарії, на які, сподіваємося, ми вийдемо з румунською стороною”, – зазначила  Климпуш-Цинцадзе.

Як повідомлялося, через необгрунтовану критику мовної статті українського закону про освіту Угорщина заявила про намір блокувати європейську і навіть євроатлантичну інтеграцію України. Зокрема, НАТО не включив у свій порядок денний засідання Комісії Україна-НАТО, яке ініціювалося на 6 грудня.

 

У ЄС закликають Київ «боротися за серця» людей на окупованих територіях

У Євросоюзі висловлюють переконання, що українське керівництво не повинне «ізолювати» населення, яке залишилося на непідконтрольних територіях на сході держави.

Про це заявив виконавчий директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Томас Майр-Гартінг на форумі Світового конгресу українців у вівторок у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я вважаю, що у цьому контексті дуже важливо наголосити, що населення на сході не повинне опинитися в ізоляції. Для українського керівництва залишається викликом – боротися за серця і думки людей, які опинилися у дуже складних обставинах, включаючи території, які зараз не контролюються урядом», – сказав представник Європейської служби зовнішньої діяльності.

Він зауважив, що свої зобов’язання повинні виконувати усі сторони, що є запорукою урегулювання ситуації на сході України.

Майр-Гартінг також розкритикував  Росію, яка порушує права людини на непідконтрольних територіях, зокрема в Криму.

 

Європарламент квапить Україну з чотирма реформами

У Європарламенті очікують від України прогресу в проведенні низки важливих реформ.

Про це сказав голова Делегації Європарламенту до парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Даріуш Розаті на форумі Світового конгресу українців у вівторок у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Хочу назвати сфери, де реформи затягуються. Це судова реформа, антикорупційні інституційні засади, зокрема антикорупційний суд, земельна реформа, приватизація державних підприємств. Це є всі ті сфери, де необхідний прогрес. Інакше не слід очікувати на інвестиції, без яких не буде швидкого розвитку”, – заявив європарламентарій.

Він додав, що прогрес реформ у цих сферах є неефективним.

Водночас Розаті наголосив, що  Євросоюз  повинен надавати Україні більше допомоги у сфері безпеки, зокрема щодо виконання Мінських домовленостей.

У свою чергу, керівник групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер висловив переконання, що міжнародне співтовариство, зокрема ЄС, повинне розширити свою допомогу Україні.

“Україна потребує значно більшої підтримки для того, щоб відчути справжні переваги, які пропонує Угода про асоціацію”, – наголосив представник Єврокомісії.

За його словами, якщо Україна і ЄС виконають взаємні зобов’язання, про які досягнуті домовленості, то відносини між сторонами будуть тіснішими та більш інтегрованими, ніж має з ЄС будь-яка інша країна у світі

 

Пучдемон образився на європейських політиків – розраховував на солідарність

Відсторонений лідер уряду Каталонії Карлес Пучдемон розкритикував пасивність європейських політиків у демонстрації солідарності з відстороненими і заарештованими членами уряду регіону.

Про це повідомляє  АР – Укрінформ.

«Відсторонений каталонський президент Карлес Пучдемон розкритикував пасивність європейських політиків у демонстрації солідарності з відстороненими і заарештованими членами уряду Каталонії», – йдеться в повідомленні

За словами Пучдемона, існує «абсолютний розрив між інтересами народу і європейськими елітами», а проблема Каталонії – «проблема прав людини, яка вимагає максимальної уваги».

Як повідомлялося, колишній президент Каталонії і його радники, яких звинувачують в організації заколоту, розтраті, перевищенні повноважень, втекли до Бельгії минулого тижня.

5 листопада вони добровільно здалися поліції.

Бельгійський суд умовно звільнив Пучдемона і його чотирьох міністрів. Всі вони мають прибути до суду 17 листопада. Пучдемону і іншим каталонцям заборонено залишати Бельгію до рішення суду про виконання європейського ордера на арешт, виданого Іспанією.

 

Близько 90% податків Roshen сплачує в Україні

Корпорація Roshen за підсумками січня-жовтня 2017 року сплатила 1,213 млрд грн податків до державного бюджету України, що становить близько 90-95% податків, сплачених компанією.

Про це Укрінформу повідомили прес-службі корпорації.

“Переважно (близько 90-95%) податки сплачуються до державного  бюджету України. Решта виплачується до бюджетів тих країн, де є представництва компанії “Рошен”, а саме: Польщі, Угорщини, Литви, Росії, Казахстану, Румунії, Болгарія”, – заявили у Roshen.

Надходження від податку на прибуток становили 296,6 млн грн, військовий збір – 10,5 млн грн, ПДВ – 634,1 млн грн. Як єдиний соціальний внесок (ЄСВ) було сплачено 135 млн грн. До місцевих бюджетів сплачено 136,6 млн грн, з яких надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становили 126,4 млн грн, а також податок на землю та ін. – 10,2 млн грн.

У Roshen нагадали, що за результатами 2016 року корпорація сплатила 1,545 млрд грн податків, а 2015 році – 1,337 млрд грн.

 

Кличко: Ми маємо повністю змінити систему управління, щоб вона працювала ефективно

Реформування корумпованої неефективної системи управління зробить Україну привабливішою для іноземних інвесторів – Укрінформ.

Про це мер Києва Віталій Кличко заявив у ефірі Прямого каналу, повідомляє  сайт КМДА.

Віталій Кличко наголосив, що його команда отримала корумповану, негнучку, неефективну систему управління в столиці.

«Наше завдання, яке ми виконуємо, – повністю змінити цю систему, щоб вона працювала ефективно на країну, на місто, на кожного, хто в ньому живе», – підкреслив мер.

Він зауважив, що лише завдяки одному рішенню Київради про спрощення нарахування та сплати пайової участі для забудовників, Україна піднялася в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business на 4 позиції.

Віталій Кличко зазначив, що зміни мають стосуватися і розширення повноважень міст, щоб на місцях самостійно вирішували питання, які стосуються безпосередньо життєзабезпечення міст та містечок.

«Усі говорять про децентралізацію. Але, наприклад, уже два роки ми чекаємо ухвалення парламентом закону, який дозволить нам евакуйовувати автомобілі та штрафувати автовласників за неправильну парковку. Це повноваження виключно мерії!» – зазначив Віталій Кличко.

За його словами, цей закон дозволить і навести лад на вулицях українських міст, і створить додаткове джерело для наповнення місцевих бюджетів. А також заохотить іноземних інвесторів вкладати гроші у будівництво паркінгів.

 

Мосійчук приїхав у Раду, щоб зробити заяву

Поранений внаслідок теракту біля телеканалу “Еспресо” нардеп Ігор Мосійчук у вівторок прибув на пленарне засідання Верховної Ради, аби закликати парламентаріїв звернути увагу на резонансні вбивства і теракти в державі.

Про Мосійчук заявив журналістам у кулуарах Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я досі перебуваю на лікарняному. Але не міг не прибути до парламенту, бо вважаю це місцем своєї роботи. П’ять осколків ще в мені знаходяться, вони досить дрібні. Я вважаю своїм обов’язком зараз в парламенті порушити питання про хвилю терору та вбивств, що заполоняє країну, і саме в пам’ять про тих, хто загинув – Аміну Окуєву, свого охоронця Руслана Кушніра, невинно загиблого Михайла Мормеля. Це питання має почути країна, керівництво країни”, – сказав  Мосійчук.

Коментуючи слідство щодо теракту 25 жовтня, він сказав, що розглядається кілька версій.

“Сьогодні після обіду я буду в Службі безпеки України. Можливо, мені дозволять більше повідомити”, – зазначив депутат.

Він також сказав, що йому надано державну охорону, але наразі питання не в його охороні, а в безпеці українських міст і сіл:

“Це є ключовим питанням для нації на сьогодні. Ми щодня дивимось новини про вбивства… Треба припиняти цей безлад. Ми воююча країна і дозволяємо, щоб у нас в тилу розгулював терор. Ми ініціюємо створення тимчасової слідчої комісії щодо замаху на мене і по всіх резонансних вбивствах. До того ж, завтра я збираюсь відвідати засідання комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Я думаю, ми будемо приймати рішення про заслуховування силовиків”, – заявив Мосійчук.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві біля телеканалу “Еспресо” пізно ввечері 25 жовтня прогримів вибух, в результаті поранення отримали п’ятеро осіб, зокрема депутат Ігор Мосійчук і політтехнолог Віталій Бала. Охоронець Мосійчука незабаром помер від поранень по дорозі в лікарню. 26 жовтня стало відомо ще про одного загиблого – Михайла Мормеля.

За фактом вибуху відкрито кримінальне провадження за статтею 258-3 Кримінального кодексу України (створення терористичної групи чи терористичної організації).

 

Справа рюкзаків: САП оскаржила відмову арештувати Авакова та Чеботаря

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала апеляційні скарги на ухвали Солом’янського райсуду Києва про обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання для підозрюваних у “справі рюкзаків”.

Про це повідомляє прес-служба САП у  Facebook – Укрінформ.

“6 листопада 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Апеляційного суду міста Києва апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів Солом’янського районного суду міста Києва від 1 листопада цього року у кримінальному провадженні в так званій “справі рюкзаків”, яким підозрюваним у справі обрано запобіжні заходи у виді особистих зобов’язань”, – йдеться у повідомленні.

САП вважає вказані запобіжні заходи занадто м’якими та такими, що не відповідають тяжкості кримінального правопорушення та ризикам встановленим під час досудового розслідування.

Прокурори будуть наполягати на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для трьох підозрюваних.

Як повідомляв Укрінформ, 31 жовтня  НАБУ  затримало сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та керівника ІТ-компанії “Turboseo” Володимира Литвина в рамках розслідування справи про розтрату 14 млн грн під час закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

Солом’янський райсуд Києва обрав для всіх трьох підозрюваних запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання.

 

Уляна Супрун виступить на святкуванні 50-річчя СКУ в Канаді

В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун виступить із доповіддю під час урочистого бенкету з нагоди 50-річчя Світового конгресу українців, який відбудеться у Торонто 10 листопада.

Про відповідний захід повідомляє  прес-служба СКУ – Укрінформ.

Головною темою доповіді Уляни Супрун буде роль міжнародної спільноти у сприянні реформам в Україні.

Бенкет розпочнеться о 18.00 і триватиме до 23.00 в Old Mill Toronto за адресою: 21 Old Mill Road, Торонто M8X 1G5.

Вартість квитка – $150.

Квитки на захід можна придбати  тут  або за тел.: 416-323-30-20.

Отримати додаткову інформацію про святкування 50-річчя СКУ, включаючи  міжнародну конференцію  10-11 листопада та  гала-концерт  11 листопада, можна за посиланнями. Саме цією дводенною програмою в Торонто і завершує офіційне відзначення ювілею Світового конгресу українців.

 

Цей день в історії: Річниця Конгресу українців Канади

7 листопада в 1940 році у Вінніпезі було створено Конгрес українців Канади – суспільно-громадську організацію, яка нині об’єднує 33 українських всеканадських організації – Укрінформ.

Спочатку організація називалася Комітетом українців Канади й була створена для координації дій місцевих українських організацій та співпраці української громади з урядом Канади. Одним із співзасновників та багаторічних головуючих Комітету був отець Василь Кушнір.

На сьогодні Конгрес українців Канади – громадська представницька рада, яка об’єднує 33 українських всеканадських організації та її філій, з центром у Вінніпезі. КУК нараховує шість провінційних рад (Онтаріо, Манітоба, Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія і Квебек); 34 відділи у містах всієї Канади (від Монреалю до Ванкувера); і ряд окремих комітетів.

Канада – третя країна за числом етнічних українців (після України і Російської Федерації). Нині в Канаді мешкає 1,2 млн українців. Канадські українці – найбільша слов’янська діаспора на території цієї північноамериканської країни.

За свою історію українська еміграція в Канаді зробила помітний внесок у розбудову і процвітання цієї країни. Важко назвати хоча б одну галузь народного господарства Канади, її науки, культури, спорту, політики чи бізнесу, де обійшлося б без українців. Серед найвідоміших: Петро Яцик, Роман Гнатишин, Лео Мол, Христя Фріланд, Євген Мельник, Едвард Стельмах, Роберта Бондар та багато інших.

 

У британському парламенті сьогодні пройдуть дебати про Голодомор

У вівторок у парламенті Британії відбудуться дебати про Голодомор в Україні.

Про це йдеться на  сайті  британського парламенту – Укрінформ.

“Дебати про “Український  Голодомор” заплановано на вівторок 7 листопада 2017 року у Вестмінстер-Холл о 14:30 (12:30 за київським часом – ред.)”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, обговорення пройдуть з ініціативи депутатки від Консервативної партії Полін Латам.

Нагадаємо, у листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН.

Читайте також: Канадський депутат упевнений, що мрії Майдану будуть втілені

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

Через два роки Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам’яті загиблих в результаті голоду 1932-1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що «в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради».

 

Член Конгресу США: Важливо не допустити повторення Голодомору

Штучний голод, спричинений радянською владою в 1932-33 роках в Україні, який забрав життя близько 10 млн людей, став надто високою ціною для України на шляху до свободи й незалежності.

Подібна трагедія не повинна повторитися, заявив у вівторок у Конгресі США представник від штату Нью-Джерсі Білл Паскрелл, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Історія повторюється доти, поки ми не докладемо зусиль, щоб це спинити”, – наголосив американський законодавець.

Він підкреслив, що штат Нью-Джерсі, який він представляє в Палаті представників, визнав Голодомор в Україні 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

“Ми не повинні допустити, щоб це повторилося, український народ сплатив надто високу ціну, втратив дуже багато крові в боротьбі за свою свободу. Я знаю про це, тому що в моєму окрузі проживає багато українців”, – підкреслив член Палати представників.

Він акцентував, що в Сполучених Штатах пам’ятають про ці жертви.

“Це був рукотворний голод, і ми маємо уникнути повторення подібної трагедії”, – наголосив Паскрелл.

Він також зауважив, що Сполучені Штати підтримують прагнення українського народу до незалежності, згадавши при цьому події Помаранчевої революції, Революції Гідності, збройної боротьби з російською окупацією на сході та спроби Росії анексувати Крим.

“Я ніколи не припиню зусиль у Конгресі, допоки Крим не повернеться в Україну”, – заявив американський конгресмен.

Він підкреслив, що Америка відчуває відданість зміцненню відносин з Україною.

“Ми не поступимося на жоден дюйм за будь-яких причин та мотивацій, оскільки ми знаємо, що свобода – найвища цінність для українського народу”, – підкреслив Білл Паскрелл.

 

У Конгресі США представили проект резолюції щодо Голодомору в Україні

Проект резолюції, приурочений до 85 роковин Голодомору-геноциду в Україні, представили у вівторок в Конгресі США.

Про це розповів у коментарі Укрінформу посол України в США Валерій Чалий.

«Ми сьогодні, як Посольство України і дипломатична служба, просуваємо цю ідею в різних країнах світу, зокрема в Сполучених Штатах Америки, щоб у Конгресі була прийнята резолюція про визнання Голодомору-геноцидом українського народу. Перші кроки зроблені, сьогодні така резолюція була внесена конгресменами в Палаті представників»,- повідомив посол.

Він зазначив, що з цією ініціативою виступили, зокрема, конгресмени Сандер Левін, Марсі Каптур, Брайан Фітцпатрік і Енді Гарріс.

«Резолюція далі розглядатиметься, Я думаю, це займе кілька місяців і, сподіваюсь, наступного року, навесні, ми будемо мати голосування в Конгресі США»,- зазначив дипломат.

Він також підкреслив, що наразі процес визнання Голодомору геноцидом українського народу триває в кількох штатах. Так, на сьогодні таке рішення вже прийняли парламенти штатів Вашингтон, Орегон і Нью-Джерсі.

«Я, як посол, разом з Комітетом Голодомору-геноциду звернувся до всіх губернаторів у Сполучених Штатах, щоби вони видали свої прокламації»,- зазначив Валерій Чалий.

За його словами, це буде додатковим аргументом для рішення конгресменів і сенаторів у головному законодавчому органі США.

 

Президент підписав закон про кібербезпеку

Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”, ухвалений Верховною Радою 5 жовтня.

Про це повідомляє  прес-служба глави держави – Укрінформ.

“Закон створює засади національної системи кібербезпеки як сукупності політичних, соціальних, економічних та інформаційних відносин разом із організаційно-адміністративними та техніко-технологічними заходами державного і приватного секторів та громадянського суспільства”, – йдеться у повідомленні.

Законом визначено правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян, основних засад координації їх діяльності, а також базових термінів у сфері кібербезпеки.

Документ також визначає основні об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру країни, принципи забезпечення кібербезпеки та національна система кібербезпеки. Згідно з законом, Президент України координує діяльність у сфері кібербезпеки через очолювану ним Раду нацбезпеки і оборони України.

Зазначається, що ухвалення цього закону дозволяє впровадити комплексний підхід під егідою держави і у тісному співробітництві з приватним сектором і громадянським суспільством та створює умови для забезпечення кіберзахисту критично важливих інфраструктурних об’єктів України.

В законі враховано низку пропозицій експертів НАТО і Євросоюзу.

Законодавчий акт було розроблено на виконання вимог Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 15.03.2016 № 96 “Про рішення  Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року “Про Стратегію кібербезпеки України”.

 

Антимайданівця Юдаєва після амністії оголосили в розшук

Антимайданівця Сергія Юдаєва, звільненого Київським райсудом Харкова по амністії, оголошено в розшук.

Про це заявив на брифінгу начальник ГУ Нацполіції в Харківській області Олег Бех, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“6 листопада Юдаєв звільнений від покарання – 8 років в’язниці – по амністії, хоча визнаний винним за ст. 294 і ст. 296. Вчора ж слідчий Новобаварського відділення поліції оголосив йому в суді про нову підозру: за фактом побиття в медсанчастині Харківського  СІЗО, але Юдаєв утримався від отримання тексту підозри. Також було заявлене клопотання про обрання для нього застережних заходів. Оскільки він не явився на засідання суду, його оголосили в розшук”, – зазначив Бех.

Відповідаючи на запитання, чому Юдаєва не затримали вчора, Бех відповів: “Учора він був вільною людиною і підстав для затримання не було”.

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Київський райсуд звільнив по амністії харківського антимайданівця Сергія Юдаєва, визнавши його винним в організації масових заворушень під час захоплення Харківської ОДА і в хуліганстві в редакції “АТН”. Вирок у частині застосування закону про амністію оскарженню не підлягає.

За словами адвоката Дмитра Тихоненкова, вчора ж Юдаєв зник, і зв’язку з ним немає: “До початку суду Юдаєв поскаржився на те, що його з колонії перевезли до Харкова, в СІЗО, де посадили в карцер, і де незнайома людина провокувала його на бійку”.

Ранком 8 квітня 2014 року спецпідрозділи міліції звільнили будівлю Харківської ОДА, захоплену 6 квітня сепаратистами. На місці затримали більше 60-ти осіб, включаючи лідерів захоплення: Сергія Юдаєва (йому також пред’явлено звинувачення в погромі незалежної телекомпанії АТН), Спартака Головачова, Єгора Логвинова.

30 вересня 2014 року на суді заарештований Юдаєв вимагав звільнити його по амністії як політичного ув’язненого, в чому йому відмовлено. Перебування в СІЗО для Юдаєва неодноразово подовжувалося на 2 місяці без права на заставу.

13 жовтня 2016 року з Харківського СІЗО звільнився під заставу в 206,7 тис. грн сепаратист Спартак Головачов.

Увечері 31 жовтня з СІЗО під заставу на таку ж суму вийшов сепаратист Єгор Логвинов, а через декілька годин його заарештували на кордоні за спробу втекти до РФ.

 

Японська Fujikura має намір відкрити на Львівщині третє підприємство

Наміри відкрити на Львівщині своє третє підприємство задекларувала японська компанія Fujikura Automotive Europe GmbH.

Про це йшлося під час зустрічі представників компанії з керівником облдержадміністрації Олегом Синюткою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наше зростання дозволяє нам планувати розширення діяльності, тому цілком ймовірно, що уже наступного року ми говоритимемо про відкриття нового заводу на території Львівської області», – сказав президент компанії Акіра Сасагава.

Представники Fujikura висловили прохання посприяти прискоренню перетину кордону вантажів, аби забезпечити безперебійне виробництво та вчасне виконання замовлень.

 

Рада Європи представить у Києві результати реалізації 5 проектів для України

Рада Європи та Європейський Союз представлять у Києві результати реалізації проектів для України щодо підтримки реформ пенітенціарної системи, свободи медіа та боротьби з корупцією.

Про це інформує прес-служба Ради Європи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В Україні було виконано п’ять спеціальних для країни проектів, що реалізуються за програмою «Партнерство заради належного врядування» у 2015-2017 роках, які зосереджені на зміцненні стандартів прав людини, підтримці реформ пенітенціарної системи, свободи медіа, боротьби з корупцією та забезпечення вільних і справедливих виборів», – повідомили у Раді Європи.

Загальний бюджет цих проектів становить 3,2 млн євро, фінансування здійснюють ЄС та Рада Європи, практичну реалізацію – Рада Європи.

Крім цих проектів, Україна також бере участь у реалізації 14 регіональних ініціатив, що охоплюють усі країни Східного партнерства.

Презентація відбудеться 10 листопада.

 

Попри закриття “податкової” справи ДФС відновила перевірку Данилюка

Державна фіскальна служба відновила податкову перевірку глави Мінфіну Олександра Данилюка.

Як повідомив міністр у  Facebook, у понеділок він отримав висновок ГУ ДФС в місті Києві за результатами своєї перевірки – Укрінформ.

“Перевірку відновили, незважаючи на закриття справи ГПУ та на неузгодження цих дій з нормами Податкового кодексу про обмеження на строк проведення перевірок. А головне, її відновили відразу після того, як я оприлюднив інформацію щодо зловживань в ДФС Києва на сотні мільйонів гривень та поставив завдання керівнику ДФС забезпечити проведення розслідування та відсторонити причетних”, – написав Данилюк.

При цьому глава Мін’фину додав: “З одного боку, цілком очікувано акт зняв всі питання щодо невідповідності моїх доходів та витрат. З самого початку ці звинувачення були безперспективні. Але з іншого боку, були висунуті інші безглузді звинувачення. Виявляється що я на той час постійно проживаючи з родиною за кордоном, працюючи та сплачуючи там податки, мав ще крім цього заплатити податки в Україні”.

“Цікава новина для мільйонів українців, що працювали та працюють за кордоном. Це звичайно ще не всі перли результату перевірки. The show must go on”, – написав Данилюк.

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Печерський райсуд Києва прийняв ухвалу про призначення ДФС позапланової документальної перевірки Данилюка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1998 по 2016 роки.

У свою чергу сам  Данилюк  заявив, що дана справа проти нього “активно проштовхується”, і звинуватив правоохоронну систему в заангажованості.

На початку вересня Генпрокуратура закрила провадження про повноту сплати податків Данилюком.

 

Росія відмовилася видати екс-командира київського “Беркута”

Росія відмовилася екстрадувати в Україну колишнього начальника київського полку спецпризначення “Беркут” Сергія Кусюка – Укрінформ.

За словами начальника департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, Кусюк отримав громадянство Росії, а російська держава не видає своїх громадян за запитом інших країн, повідомляє  LB.ua.

Нагадаємо, Кусюк неодноразово командував силовими розгонами мирних акцій у Києві, в тому числі розгоном учасників мітингу на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. Після Революції гідності Кусюк утік до Криму. Влітку 2015 року Генпрокуратура оголосила його в розшук за підозрою в перешкоджанні проведенню мітингу і перевищенні службових повноважень.

Кусюк проходить підозрюваним у рамках семи кримінальних проваджень, у тому числі і щодо подій 2010 року на виставці “Волинська різанина” в Києві.

Влітку 2017 року під час заходів до Дня Росії в Москві місцеві ЗМІ зафіксували, як  Кусюк у формі російського спецназу “ОМОН” брав участь у розгоні демонстрантів.

 

В аеропорту “Київ” тітушки побили журналістів, які знімали сюжет про Медведчука

В аеропорту “Київ” невідомі в масках напали на журналістів, які знімали приліт лідера руху “Український вибір” Віктора Медведчука з Росії.

Про це повідомив журналіст Михайло Ткач на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook – Укрінформ.

“Щойно біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” люди, які постійно охороняють прильоти і вильоти Віктора Медведчука, люди в масках і балаклавах перешкоджали нашій законній журналістській діяльності. Били ліктями, штовхали, робили підніжки, у оператора двічі вибили камеру з рук”, – пише журналіст.

Він додав, що невідомі заблокували авто знімальної групи “Схеми”, аби журналісти не змогли зняти приліт літака лідера руху “Український вибір” Віктора Медведчука з Росії.