І. Вступ та актуальність проблеми

Сучасна глокальна агресія РФ проти України та Європи засвідчила, що традиційний термінологічний опис дедалі більше відстає від реальної природи подій. Поняття «фронт», «операція», «наступальна ініціатива», «баланс сил» тощо, які застосовувалися й були ефективними у війнах ХХ століття, не пояснюють сутність сучасної геноцидної агресії РФ та колективного путінізму. Виклики пов’язані не лише з темпом бойових дій чи технологіями, а й з поєднанням різних форм протистояння, які раніше не стосувалися війни безпосередньо. В нинішніх умовах широкомасштабної агресії РФ, коли путінський режим перетворив людину (власне населення та громадян ТОТ України) на витратний ресурс, інформаційний та когнітивний вплив набуває критичного рівня.

Актуальність дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності створення нових методологічних та концептуальних рамок для адекватного опису й аналізу сучасних конфліктів в умовах глокальних та геноцидних агресій.

ІІ. Основні ідеї

Автори пропонують визнати лініями бойового зіткнення (ЛБЗ) всі масштаби протистоянь, які розгортаються, передусім, у фізичному й інформаційному (кібер та публічному) просторах. Виокремлюють три таких масштаби:

• кінетичні ЛБЗ – класичні бойові дії (know-how агресора – людське життя не розглядається як цінність, особовий склад використовується як витратний ресурс);
• некінетичні ЛБЗ – процеси, де відбувається боротьба за інтерпретацію реальності та намагання агресора провести когнітивну «окупацію» термінів;
• відкладені кінетичні ЛБЗ – підготовка умов для майбутнього застосування сили: економічний та енергетичний тиск, політична дестабілізація, контроль національних або регіональних сегментів інформаційного простору, зокрема відкриті та латентні впливи на суспільно-політичні процеси через соціальні мережі.

ІІІ. Висновки

Аналіз показує, що традиційна термінологія не встигає за осмисленням новітніх процесів, відтак не відповідає реальності. В цих умовах стратегія обмеженої підтримки України може бути недостатньою для перемоги над агресором, а імплементація нових методологій опису агресії з урахуванням усіх вимірів ЛБЗ та антропологічно-когнітивно-ментального домену стає критично необхідною для цивілізаційної безпеки.

Григорій ЛЮБОВЕЦЬ, провідний науковий співробітник, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

Валерій КОРОЛЬ, старший науковий співробітник, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Джерело: https://micw.mil.gov.ua/files/2026/MICW_2026_%20abstr_collect_full.pdf

Фото І. Рибакової.