Після перемоги на президентських виборах в США Дональда Трампа і волюнтаристських рішень нового очільника держави, які призведуть у майбутньому чи призводять вже до кардинальних змін у світовій політиці, економіці та міжнародній безпеці, керівництво Європейського союзу та лідери інших країн світу судомно шукають терміновий вихід із критичної ситуації. З цим пов’язана низка нарад, конференцій та інших заходів, де обговорюються проблеми сьогодення, відбувається аналіз ситуації практично в режимі онлайн та виробляються пропозиції чи рішення, які б могли сприяти переформатуванню, насамперед, безпекової ситуації. Основна увага очільників ЄС та НАТО, зокрема європейського сегменту, приділяється пошуку недопущення розвитку агресії путінського проти України і власне Європи.

Оцінка реальних спроможностей Європейського союзу, можливі варіанти переформатування оборонних коаліцій, перспектива розвитку оборонної індустрії – всі ці та інші питання зараз є предметом аналізу державних діячів, політиків, науковців, громадських лідерів тощо. Серед оцінок реального стану ситуації нещодавно потужно прозвучав аналіз посла України у Великій Британії, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який під час виступу в Королівському інституті міжнародних відносин (Chatham House) звинуватив США у “руйнуванні світового порядку”. Він заявив: “Очевидно, що невизнання Вашингтоном агресії РФ є також новим викликом не лише для України, але й для Європи. Отже, цього достатньо, щоб зрозуміти, що вже не лише Росія та Вісь зла намагаються зруйнувати світовий порядок, а й США фактично остаточно його руйнують”.

Правильність цих слів мимоволі доводить держсекретар США М. Рубіо, який повторює путінські дезінформаційні наративи про те, що в Україні ведеться-проксі війна між РФ та США. Це абсолютно не відповідає суті, бо в Україні США присутнє настільки мізерно, що стверджувати це держсекретарю не личить ні як високопосадовцю, ні як громадянину ще донедавна вільної країни США.

Глибока криза сучасного світового порядку проявляється у двох аспектах: з одного боку, агресивна політика колективного путінізму, спрямована на руйнування міжнародного права та усталених безпекових механізмів, а з другого –криза відповідальності Заходу, передусім США, які своїми діями / бездіяльністю посилюють цю деструкцію.

Твердження держсекретаря США Марко Рубіо про «проксі-війну» є спробою ухилитися від прямого визнання того, що РФ веде геноцидну війну не лише проти України, а й проти всієї європейської безпеки. Така риторика фактично підміняє суть конфлікту, оскільки США надають Україні мінімальну допомогу в порівнянні з власними реальними можливостями. Водночас Україна не є чимось на зразок чужого театру бойових дій, а веде війну за власне виживання та існування Європи як цивілізаційного утворення.

Терористично-варварські атаки РФ на цивільні об’єкти, зокрема недавній удар по готелю в Кривому Розі, де перебували волонтери з Великої Британії та США, є черговим доказом того, що путінський режим воює саме проти людяності, а не лише проти військових сил на лініях бойового зіткнення.

У цьому контексті твердження Валерія Залужного про те, що «Європа має майбутнє лише з Україною» є не просто декларацією, а стратегічною реальністю. Без України, як гаранта європейської безпеки, континент перетворюється на простір беззахисності перед агресією. Питання лише в тому, чи Захід зрозуміє це вчасно, перш ніж його стратегічна суб’єктність остаточно ослабне.

Віктор Вельбик, Валерій Скрипнюк, ГО Центр ККБ»

Фото: сторінка 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського