На Донбасі – дев’ять порушень “тиші”, один військовий травмований

За добу 16 червня збройні формування РФ 9 разів порушили “тишу” та обстріляли позиції ЗСУ із заборонених «Мінськом» 122 мм артилерії, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, озброєння БМП, гранатометів, кулеметів, снайперської і стрілецької зброї.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

Українські воїни у відповідь вчасно використали чергові вогневі засоби та припинили ворожі провокації.

«В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” поблизу Новозванівки ворог обстрілював позиції Об’єднаних сил, використовуючи артилерійські системи 122-го калібру. Свою артилерію окупанти розмістили на західній околиці Алмазного, неподалік житлових кварталів цивільних мешканців», – йдеться у повідомленні.

Біля Кримського російські окупанти два рази порушили режим припинення вогню застосувавши мінометів калібру 120 мм та озброєння бойових машин піхоти. Біля Новоолександрівки противник задіяв 82 мм міномети, а поруч з Оріховим – автоматичні станкові гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Для придушення вогневих засобів противника наші воїни оперативно застосували штатне озброєння та чітко дали зрозуміти окупантам, що їхня злочинна діяльність не залишиться безкарною. Після чого загарбники припинили свою активність.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” по оборонцях Авдіївки збройні формування РФ два рази вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Українських захисників Мар’їнки ворог обстріляв з великокаліберних кулеметів та снайперської зброї.

Поблизу Пищевика загарбник застосував міномети 82-го калібру, станкові протитанкові гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Внаслідок ворожих обстрілів один наш захисник отримав бойове травмування.

Об’єднані сили для забезпечення повного контролю над ситуацією в районі проведення операції вжили необхідних заходів вогневого впливу. Отримавши адекватну відповідь від наших підрозділів, противник припинив обстріли.

За даними розвідки, 16 червня українські воїни знищили одного російського окупанта.

Від початку поточної доби російські збройні формування два рази порушили режим припинення вогню.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” окупанти обстріляли з мінометів калібру 82 мм та станкових протитанкових гранатометів оборонні укріплення на підступах до Оріхового. По захисниках Луганського найманці задіяли гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.

Такі підступні дії ворога без відповіді не залишилися – вогнем зі штатного озброєння по позиціях ворога українські підрозділи рішуче подавили активність противника.

За поточну добу втрат серед наших захисників немає.

Ситуація в районі проведення операції надійно контролюється Об’єднаними силами.

 

Окупанти обстріляли Авдіївку, тяжко поранена жінка

Російсько-окупаційні війська пізно увечері 15 червня обстріляли житлові квартали Авдіївки, внаслідок чого поранень зазнала цивільна жінка. Її доставлено до реанімаційного відділення Авдіївської центральної міської лікарні.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

«Вчора, 15 червня, увечері збройні формування Російської Федерації з напрямку селища Яковлівка здійснили обстріл житлових кварталів на околицях міста Авдіївка, внаслідок якого було поранено цивільну жінку», – йдеться і повідомленні.

Як зазначається, мінно-вибухову травму та сліпе осколкове поранення поперекового відділу спини місцева жителька отримала на подвір’ї власного домогосподарства близько 21.00. Громадянку було доставлено до реанімаційного відділення Авдіївської центральної міської лікарні та надано медичну допомогу. Стан її здоров’я задовільний.

За інформацією штабу, також було виявлено пошкодження елементів прибудинкової території, зокрема шиферної огорожі домогосподарства. Українською стороною Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування встановлено, що відстань та напрямок звідки вівся обстріл чітко вказують на причетність російсько-окупаційних військ до даного злочину.

Російські найманці в черговий раз відкрито продемонстрували ігнорування Мінських домовленостей та вкотре підтвердили своє цинічне ставлення до життя і здоров’я мирних мешканців Донбасу, зазначили в штабі ООС.

 

Командир бойового корабля збирав для спецслужб РФ секретні дані – СБУ

Військова контррозвідка Служби безпеки України запобігла передачі відомостей у сфері бойової готовності Військово-Морських Сил Збройних Сил України представникам спецслужб РФ.

Про це повідомляє пресслужба Служби безпеки України – Укрінформ.

“Співробітники СБУ встановили, що командир бойового корабля без дозволу свого командування виїхав до тимчасово окупованої території АР Крим. Там він розпочав співпрацю із спецслужбами РФ і набув російського громадянства. Після цього капітан 2 рангу повернувся до місця дислокації свого екіпажу і почав приховано збирати інформацію з обмеженим доступом для передачі російським спецслужбам”, – йдеться у повідомленні.

Отримані відомості фігурант планував передати іноземним кураторам після виїзду на постійне місце проживання до анексованого півострова. Для цього найближчим часом він збирався звільнитися з лав Збройних Сил України.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження. У фігуранта вилучено носії інформації з обмеженим доступом, які він збирався передати іноземній стороні.

Наразі військовослужбовця усунуто від займаної посади і скасовано допуск до державної таємниці.

 

Офіс генпрокурора оголосив підозру Гіркіну

Українські правоохоронці заочно повідомили колишньому так званому міністру оборони “ДНР” про підозру в порушенні законів і звичаїв війни.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора – Укрінформ.

«За процесуального керівництва Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора громадянину РФ, ватажку одного з іррегулярних незаконних збройних формувань, контрольованих Російською Федерацією, колишньому так званому «міністру оборони ДНР» повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України)», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що підозрюваного оголошено в розшук, судом надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як поінформували в прокуратурі, у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 17 по 19 квітня 2014 року підозрюваний, діючи за попередньою змовою групою осіб із підпорядкованими йому бойовиками, застосовуючи фізичне насильство, здійснював організацію пошуку та викрадення на території Донецької області патріотично налаштованих громадян України.

«У подальшому цих громадян проти їх волі переміщали до спеціально облаштованої будівлі на території м. Слов’янськ, де катували, наносили побої, спричиняли ножові поранення та застосовували інші насильницькі дії, спрямовані на спричинення сильних фізичних та моральних страждань з метою помсти за проукраїнську позицію. На виконання наказів підозрюваного підпорядковані йому бойовики умисно позбавили життя щонайменше трьох осіб, яких незаконно утримували та катували”, – підкреслюється в повідомленні.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, оперативний супровід забезпечується Департаментом контррозвідки СБУ.

Як повідомлялося, у квітні 2014 року бойовики на чолі з представником російської спецслужби Ігорем Стрєлковим (Гіркиним) захопили Слов’янськ Донецької області. Після повного оточення силами АТО Слов’янська в ніч на 5 липня 2014 року Гіркін втік у Донецьк, де став «міністром оборони» терористичного угруповання «ДНР».

 

Україна звернулася до генсека ООН щодо репресій РФ в окупованому Криму

Україна поінформувала генсека ООН про ігнорування Росією міжнародного права, продовження насильницької паспортизації та інших репресій проти жителів тимчасово окупованого Криму.

Про це йдеться в офіційному листі Постійного представника України при ООН Сергія Кислиці, текст якого Укрінформ отримав у своє розпорядження.

“Російська окупаційна адміністрація в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна, продовжує свою штучну кампанію насильницької паспортизації, що є елементом репресивної політики держави-агресора відносно громадян України, які змушені жити в умовах окупації”, – наголошується в документі.

При цьому підкреслюється, що примушення жителів півострова отримувати російське громадянство є “навмисним і цинічним елементом систематичного тиску на громадян України”. Якщо ж мешканці Криму відмовляються отримувати російські паспорти, їх штучно обмежують у правах на працевлаштування, медичну допомогу, соціальні та пенсійні виплати, а також у праві володіти власним майном.

“Відсутність російського паспорта часто стає підставою для примусової депортації та заборони на в’їзд до Автономної Республіки Крим та міста Севастополь”, – йдеться у зверненні постпреда до генсека ООН.

Як наголошує Кислиця в листі, Україна зберігає рішучість захищати права й інтереси власних громадян, які проживають в тимчасово окупованому Криму. Водночас, українська сторона звернулася до генсека ООН з проханням відреагувати відповідним чином на порушення РФ міжнародного права.

“Ми сподіваємось, що послідовна увага до цих протиправних дій Російської Федерації та їх негативних наслідків для реалізації прав жителів тимчасово окупованого півострова буде представлена разом з відповідними рекомендаціями у ваших спеціалізованих тематичних доповідях щодо Криму відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН”, – підкреслюється в листі українського посла генеральному секретарю ООН.

 

Джапарова нагадала Кремлю, що примусова паспортизація кримчан – шлях до Гааги

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова наголосила, що примусова паспортизація кримчан є черговим проявом агресії, за який доведеться відповідати.

Про це вона написала у Twitter.

“Примусова паспортизація громадян в Криму це черговий прояв агресії, який має бути зупинено. Кремль системно порушує права людини та міжнародне право, тому має бути притягнутий до відповідальності #VisitTheHague. #CrimeaIsUkraine “, – йдеться у дописі.

Як повідомлялося, 10 червня Кабінет міністрів України призначив Еміне Джапарову на посаду першого заступника міністра закордонних справ.

За словами міністра Дмитра Кулеби, його заступниця відповідатиме за напрями публічної дипломатії, міжнародні організації, державний протокол і Крим.

Еміне Джапарова – українська журналістка кримськотатарського походження.

Із квітня 2016 року вона обіймала посаду першого заступника міністра інформаційної політики України.

 

Боррель нагадав Росії про необхідність виконувати Мінські домовленості

Високий представник ЄС Жозеп Боррель провів 16 червня відеоконференцію з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Одним із питань, які піднімалися під час розмови, була ситуація в Україні.

Повідомлення про це оприлюднене на сайті Європейської служби зовнішніх дій – Укрінформ.

«Сторони обговорили двосторонні відносини між ЄС і Росією, як і цілий ряд актуальних регіональних та міжнародних проблем… Обговорювалася також (ситуація) в Україні. Високий представник Боррель закликав Росію досягати прогресу у виконанні Мінських угод», – йдеться у повідомленні.

Серед інших питань, які піднімалися в ході віртуальної розмови, були заходи з протидії пандемії коронавірусу, шляхи розв’язання питань навколо ядерної програми Ірану, ситуація в Лівії та у Сирії.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 5 травня оновив склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. Її й далі очолюватиме Леонід Кучма, президент України 1994-2005 років.

Зокрема, на засіданні ТКГ Донеччину представляють відомі журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш, які у 2014 році були змушені залишити Донецьк, а Луганську область — юрист, голова Міжнародної громадської організації “Луганське земляцтво” Вадим Горан. Для участі в роботі ТКГ від окремих районів Луганської області також заявлено відомого лікаря Костянтина Лібстера.

Українська сторона поінформувала учасників консультацій, що радники української делегації – представники ОРДЛО України – братимуть участь у роботі груп ТКГ та у форматі ТКГ на постійній основі.

За словами віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, перше представлення у складі української делегації представників Донбасу у мінському переговорному процесі викликало ступор у представників окупаційного режиму під керівництвом РФ. Резніков додав, що за останні шість років монополія на таке представництво належала представникам окупаційного режиму, які під керівництвом РФ приїжджають у Мінськ і беруть участь у цих перемовинах, однак наразі українська сторона провела “демонополізацію” на таке представлення в рамках переговорного процесу.

 

Під посольством РФ активісти вимагають інформації про в’язнів Кремля

Під посольством Російської Федерації в Києві активісти вимагають надати інформацію про українського військового Романа Біленького та ще двох полонених, яких Росія незаконно утримує з 2014 року.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, під будівлею посольства зібралось біля сотні осіб.

Учасники акції наголошують, що Роман Біленький потрапив у російський полон 6 років тому і весь цей час його доля залишається невідомою.

Активісти вимагають від Росії надати інформацію щодо місця перебування Біленького та ще двох полонених – Миколи Ходуна та Максима Самофалова. Це потрібно для того, щоб можна було розпочати процедуру обміну полоненими. За словами учасників акції, сім’ї та близькі полонених отримували різноманітну інформацію щодо долі своїх рідних, але жодної офіційної інформації російська сторона їм не надала.

Організатори акції підготували звернення до посольства РФ у якому вимагають протягом місяця надати інформацію про місце перебування трьох в’язнів Біленького, Худана та Самофалова а також надати контакти їх адвокатів. Організатори підкреслюють, що якщо їхні вимоги не будуть виконані вони перейдуть до “більш рішучих дій”.

Під посольством чергують представники Національної поліції України.

Як відомо, у серпні 2014 року доброволець Роман Біленький був поранений і потрапив у полон у складі розвідгрупи «Азова» в районі села Рози Люксембург на Донеччині.

Після цього з’явилася інформацію що Біленького у складі гумконвою було переправлено на територію РФ. Офіційної інформації щодо місця перебування та стану здоров’я Біленького наразі немає. Також немає офіційної інформації щодо місцязнаходження Максима Худана та Миколи Самофалова.

 

СБУ викрила мережу ботоферм, якою керували з РФ

Кіберфахівці Служби безпеки України блокували міжрегіональну мережу ботоферм у Києві та кількох областях, якою керували з Російської Федерації. Можливості мережі дозволяли генерувати фейки від понад 10 тисяч ботів.

Про це повідомляє пресцентр СБУ – Укрінформ.

“Організатори ботоферми використовували не лише облікові записи у соціальних мережах та е-мейли, але й електронні гаманці з фейковими персональними даними. Працівники ботоферм були забезпечені всім необхідним телекомунікаційним обладнанням і програмним забезпеченням. Оперативники спецслужби встановили, що для реєстрації акаунтів зловмисники використовували, крім українських, також російські та європейські SIM-картки мобільних операторів. В Європі їх переважно неможливо придбати без ідентифікації громадян, а у РФ також без сприяння з боку спецслужб. Виконуючи замовлення на ескалацію конфлікту на сході України, організатори ботоферм здійснювали інформаційні «вкиди», сприяли поширенню негативних настроїв та дискредитували українську владу як всередині країни, так і за її межами”, – йдеться у повідомленні.

Загалом у межах кримінальних проваджень проведено одночасні обшуки за 12 адресами, де було розташовано обладнання. Вилучено докази причетності конкретних осіб до протиправної діяльності, зокрема понад 40 тисяч SIM-карток мобільних операторів.

Триває досудове слідство.

Викриття мережі ботоферм здійснювалось Департаментом кібербезпеки СБУ у Києві, Львівській, Чернігівській, Сумській та Одеській областях спільно з регіональними управліннями Служби, органами прокуратури та Національної поліції.

 

Агресія Кремля в Україні порушує Основоположний акт НАТО-Росія – Столтенберг

Кремль кілька разів порушував положення основоположного акту щодо відносин між Альянсом і Росією, зокрема, в ході агресивних дій проти України, водночас ротаційне розміщення бойових груп НАТО на східному фланзі Альянсу не є таким порушенням.

Про це у вівторок під час пресконференції напередодні дводенної телеконференції міністрів оборони країн НАТО заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо ми говоримо про основоположний акт взаємин між НАТО і Росією, то присутність НАТО у Східній частині Альянсу з новими бойовими групами та збільшена присутність НАТО (у регіоні) не порушує цей документ. Виклик полягає в іншому – Росія порушувала основоположний акт НАТО-Росія вже кілька разів, зокрема, шляхом агресивних дій в Україні. Присутність НАТО у Східній частині Альянсу не порушує цей акт”, – заявив Столтенберг.

Він наголосив на тому, що багатонаціональні бойові групи НАТО, які знаходяться на Сході Альянсу (у країнах Балтії і в Польщі) мають повну оперативну спроможність, при цьому війська союзників, які входять до їх складу, постійно оновлюються. Така ротаційна присутність НАТО в регіоні, за словами генсека, є важливою для всієї системи колективної безпеки Альянсу.

Як повідомляв Укрінформ, Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між Російською Федерацією і Організацією Північноатлантичного договору, який був прийнятий 27 травня 1997 року, визначає цілі і механізми консультацій і співпраці між НАТО і Російською Федерацією.

Після агресії Російської Федерації проти України у 2014 році НАТО повністю припинило співпрацю з Російською Федерацією у військовій сфері, проте підтримує канали зв’язку з цією країною для вирішення ймовірних конфліктних ситуацій та непорозумінь.

 

Розширені можливості України в НАТО не розв’язали проблему з Угорщиною – Столтенберг

Північноатлантичний альянс визнав Україну партнером із розширеними можливостями з огляду на активну двосторонню співпрацю, але це не означає, що проблеми з організаціями зустрічей міністерського рівня в рамках Комісії НАТО-Україна вже вирішені.

Про це у вівторок під час пресконференції напередодні відеоконференції міністрів оборони країн НАТО, що має відбутися 17-18 червня, заявив генеральний Секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Союзники по НАТО вирішили надати Україні статус партнера з розширеними можливостями, тому що Україна довела, що є дуже цінним партнером для НАТО, ми співпрацюємо з ними по багатьом різним напрямам. Це є шляхом до подальшого поглиблення нашого партнерства з Україною. Щодо питання про міністерські зустрічі в рамках Комісії НАТО-Україна – це питання ще не вирішено, ми його вирішуємо, і я сподіваюся, що знайдемо шлях для вирішення”, – сказав Столтенберг, відповідаючи на запитання, чи означає включення України до програми розширеного партнерства НАТО зняття Угорщиною вето на зустрічі міністерського рівня в рамках Комісії НАТО-Україна.

Як повідомлялося, Угорщина блокує участь України на рівні міністрів оборони та закордонних справ у форматі Комісії НАТО-Україна через незгоду із положеннями Закону України “Про освіту”, який набув чинності 28 вересня 2017 року та визначає мовою освітнього процесу в українських навчальних закладах державну мову України. Угорщина вважає, що цей закон обмежує права національних меншин і, зокрема, угорської спільноти в Україні.

 

“Не сприяє зміцненню безпеки в Європі”: у Кремлі прокоментували новий статус України в НАТО

У Кремлі вперше офіційно прокоментували новий статус України у відносинах із Північноатлантичним союзом, що його НАТО надав Україні ще 12 червня.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, «безумовно, ми на це звернули увагу», повідомляє Радіо свобода – Укрінформ.

«Наша позиція стосовно НАТО біля наших кордонів послідовна і добре відома. Ми завжди дуже уважно ставимося до наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів, ми змушені вживати належних необхідних заходів для забезпечення власної безпеки в зв’язку з цим. І, звичайно, враховуючи характер НАТО і, власне, первісні цілі, для яких створювався НАТО як механізм конфронтації, звичайно, ми завжди з великою увагою спостерігаємо за процесами, коли НАТО, скажімо так, абсорбує в собі все нові й нові країни в різних форматах», – заявив він.

«Ми не вважаємо, що це сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі», – додав речник Кремля, коментуючи підвищення рівня відносин НАТО і України.

Як повідомлялося, 12 червня Північноатлантичний альянс оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

 

Посол США сказала, коли Україна отримає План дій щодо членства в НАТО

Набуття Україною статусу партнера з розширеними можливостями не є ознакою наближення країни до Плану дій щодо членства (ПДЧ) та не є альтернативою членству України в Альянсі, яке вона зможе отримати у слушний час.

Про це у вівторок під час телефонного брифінгу напередодні віртуальної зустрічі міністрів оборони країн НАТО, що має відбутися 17-18 червня, заявила Постійний представник США при НАТО посол Кей Бейлі Гатчісон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Партнерство розширених можливостей – це свідчення того, що народ України є дуже важливим для НАТО, що ми прагнемо більшої взаємодії, більше спільних тренувань і не свідчить, що Україна не зможе колись стати союзником у НАТО. Я сподіваюся, вона буде ним. У слушний час питання щодо членства і щодо ПДЧ будуть на столі. Ми потужно підтримуємо Україну у цьому”, – зауважила американський дипломат.

Вона наголосила, що розвиток співробітництва з Україною і Грузією буде серед питань, які розглядатимуть міністри оборони Альянсу.

«Ми визнали Україну партнером з розширеними можливостями, Грузія вже має такий статус. Це означає, що ми приділяємо особливу увагу більшій взаємосумісності з Грузією і Україною та вважаємо їх найближчими партнерами. Ми вважаємо, що обидві ці країни протистоять російській агресії, що Росія намагається незаконно захопити частину Грузії і частину України. НАТО твердо виступає за суверенітет цих двох країн, і ми будемо продовжувати робити це й надалі», – наголосила Гатчісон.

Нагадаємо: 12 червня Україна отримала в Альянсі статус партнера з розширеними можливостями. Союзники по НАТО продовжують заохочувати та підтримувати Україну у її реформах, включаючи реформи у секторах безпеки й оборони, зокрема, у таких сферах як цивільний контроль та демократичний нагляд, а також у боротьбі проти корупції.

НАТО запустило Програму розширених можливостей у 2014 році та долучило до неї п’ять країн: Швецію, Фінляндію, Австралію, Грузію та Йорданію. Програма покликана допомогти учасникам збільшити оперативну сумісність своїх військ з силами НАТО.

 

Угорщина не розблокувала діалог Україна-НАТО, попри новий статус – РБК Україна

Новий статус України в НАТО не розблокував проведення міністерських зустрічей

Новий статус України не означає, що міністерські зустрічі комісії Україна-НАТО розблоковано. Угорщина продовжує перешкоджати зближенню України з альянсом.

Про це на брифінгу в Брюсселі заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг, передає прес-служба альянсу.

За його словами, статус партнера з розширеними можливостями було надано, оскільки Україна виявилася дуже цінним партнером НАТО.

“Ми працюємо за різними напрямами з Україною… Що стосується міністерських зустрічей у форматі комісії Україна – НАТО, питання ще не вирішене, ми як і раніше шукаємо шляхи”, – додав він, відповідаючи на питання, чи означає новий статус те, що Угорщина розблокувала співпрацю НАТО з Україною.

Нагадаємо, минулого тижня Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями; цей статус дозволяє посилити співпрацю у військовій сфері, однак не означає, що Україна стала ближче до вступу в альянс.

Угорщина заявила, що припинить блокувати засідання ради Україна-НАТО, коли Київ вирішить питання мови та освіти щодо угорської меншини Закарпаття.

 

Зеленський призначив Демченка першим заступником секретаря РНБО

Президент Володимир Зеленський звільнив Руслана Демченка з посади свого радника та призначив першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Відповідний указ №228/2020 опублікований на сайті глави держави – Укрінформ.

“Призначити Демченка Руслана Михайловича першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України”, – зазначається в документі.

Попереднім указом №227/2020 Президент звільнив Демченка з посади свого радника.

Як повідомлялося, Демченко обіймав посаду радника Зеленського з 23 липня 2019 року. До того із вересня 2014 року він був радником тодішнього Президента Петра Порошенка.

 

Таран провів переговори з главою представництва НАТО в Україні

Міністр оборони України Андрій Таран обговорив з главою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим стан та перспективи практичної реалізації Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони – Укрінформ.

«16 червня 2020 року міністр оборони України Андрій Таран провів телефонну розмову з главою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим. Міністр оборони України наголосив на незворотності реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору. Він висловив подяку за рішення Північноатлантичної ради, яка 12 червня ц.р. визнала Україну партнером з розширеними можливостями (Enhanced Opportunity Partner – EOP)», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, під час розмови Таран та Вінніков обговорили стан та перспективи практичної реалізації Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО, в тому числі започаткування нового циклу Процесу планування та оцінки сил і уточнення Комплексного пакету допомоги НАТО з урахуванням підготовки та прийняття нових документів стратегічного планування в Україні. Співрозмовники погодилися, що оцінка ходу виконання РНП експертами Альянсу восени цього року надасть можливість для своєчасного внесення необхідних корегувань.

Важливим аспектом розмови став обмін думками щодо максимально ефективного використання консультативно-дорадчої допомоги з боку НАТО як ефективного механізму здійснення оборонної реформи.

Міністр оборони підкреслив, що в умовах обмежень, спричинених пандемією COVID-19, Україна приділяє велику увагу збереженню та проведенню всіх можливих національних та багатонаціональних навчань, аби покращити взаємосумісність та оперативну і бойову готовність Збройних сил.

Сторони також обговорили організацію телефонної розмови міністра оборони України з генеральним секретарем НАТО, зазначили в пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, в Альянсі 12 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу члена Програми розширених можливостей НАТО (EOP).

Ця програма НАТО була започаткована на саміті Альянсу у вересні 2014 року з метою надання окремим країнам-партнерам механізмів для досягнення та підтримання максимальної взаємосумісності з Альянсом.

EOP дозволяє країні-партнеру досягти так званої секторальної (оперативної) взаємосумісності з НАТО (на рівні системи логістики, зв’язку, управління військами, конкретних родів військ тощо). Крім того, EOP дає запрошеним до неї країнам-партнерам низку особливих можливостей взаємодії з НАТО.

Рада ухвалила зміни до закону про військову службу

ВР внесла зміни до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, згідно з якими військові ДПСУ та СБУ, визнані непридатними за станом здоров’я до служби, зможуть продовжити її проходження на посадах, які не потребують надмірних фізичних навантажень.

За ухвалення відповідного законопроєкту за основу проголосували 310 народних депутатів і стільки ж – за ухвалення закону в цілому, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законом передбачено внесення зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, яка виключає Державну прикордонну службу та Службу безпеки України з переліку військових формувань, у яких не можуть проходити військову службу військовослужбовці, визнані військово-лікарськими комісіями за станом здоров’я непридатними до військової служби.

При цьому бойовий досвід, морально-ділові якості та мотивація до військової служби прикордонників та правоохоронців СБУ, попри їхній фізичний стан, можуть бути реалізовані на інших посадах.

Реалізація закону не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Цей закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування

 

“Газпром” почав демонтувати труби для транзиту газу через Україну – Макогон

УНН. “Газпром” почав демонтувати труби на своїй території, якими газ поставляється до кордону з Україною, фактично вони хочуть знищити навіть теоретичну можливість транзиту газу через Україну в майбутньому. Про це в інтерв’ю Oilpoint розповів глава оператора ГТС Сергій Макогон, передає УНН.

Відповідаючи на запитання, чи не виключаєте ви варіант малого транзиту – використання системи для адресної закупівлі європейцями, він відповів: “Якщо така можливість буде – ми завжди готові забезпечити транзит”.

“Так, потужності стануть менше, але ми зможемо виконувати невеликі обсяги транзиту – 20-30 млрд кубометрів. Він буде здійснюватися за тими ж трубами, по яких буде йти внутрішнє транспортування. Ось те, що “Газпром” почав демонтувати труби на своїй території, за якими газ поставляється до кордону з Україною – це проблема, але на неї ми вплинути особливо не можемо. Фактично вони хочуть знищити навіть теоретичну можливість транзиту газу через Україну в майбутньому”, – додав він.

Нагадаємо, двопартійна група підтримки України в Палаті представників Конгресу закликала державного секретаря Майка Помпео разом з міністром фінансів Стівеном Мнучінім застосувати раніше схвалені Конгресом і президентом США санкційні механізми до компаній STIF і MRTS, чиї судна Росія, схоже, планує використовувати для завершення “Північного потоку- 2”.

 

 

ВООЗ заявила про “науковий прорив” у лікуванні коронавіруса – РБК Україна

Використання дексаметазону показало зниження смертності

Гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебрейесус відреагував на результати клінічних випробувань стероїдного препарату дексаметазону при лікуванні коронавірусної інфекції у Великобританії. Він назвав їх “науковим проривом”.

Про це повідомляється на сайті ВООЗ.

Він зазначив, що це перший препарат, який показав зниження смертності серед пацієнтів з COVID-19, яким потрібна штучна вентиляція легенів і киснева підтримка.

За попередніми даними, застосування дексаметазону показало зниження смертності серед пацієнтів на ШВЛ на одну третину, а серед хворих, які перебувають на кисневої підтримки, на 20%.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я відновила випробування гидроксихлорохина для лікування хворих COVID-19.

РБК-Україна писало, що Японія відклала схвалення препарату для лікування коронавіруса.

 

Пекін знову вводить карантин через спалах COVID-19

Влада китайської столиці запровадить суворі заходи для припинення повторного поширення коронавірусу (COVID-19) у місті.

Про це заявив речник місцевої влади Сю Хеян, повідомляє The Guardian – Укрінформ.

«Епідемічна ситуація у столиці надзвичайно складна. Нині маємо запроваджувати суворі заходи для зупинки поширення COVID-19», – сказав він.

Так, у понеділок вночі частину міста перекрили парканами та встановили пропускні пункти, аби люди не змогли залишити столицю КНР.

Також у Пекіні закрили всі розважальні й спортивні площадки у приміщеннях.

У місті вже зареєстровано 106 випадків коронавірусу, з яких 27 встановлені у вівторок.

Вважається, що другий спалах COVID-19, ймовірно, розпочався на ринку оптової їжі на південному заході Пекіна.

Загалом у КНР зафіксовано 83 221 випадок COVID-19, з них – 4 634 людини померли, 78 377 осіб одужали.

Як повідомлялося, станом на ранок 16 червня у світі загалом підтверджено понад 8,1 мільйона випадків коронавірусу, включаючи майже 440 тисяч летальних, а одужати від цього захворювання понад 4,2 мільйона людей.

 

У Лондоні почнуть тестувати вакцину проти COVID-19 на людях

Дослідники Імперського коледжу Лондона цього тижня розпочнуть клінічні випробування на людях експериментальної вакцини, яка може бути використана у боротьбі з коронавірусом COVID-19.

Про це повідомляє The Guardian – Укрінформ.

“Цього тижня дослідники Імперського коледжу Лондона розпочнуть клінічні випробування можливої вакцини від коронавірусу за участю 300 осіб”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, учасники тестування віком від 18 до 70 років отримають по дві дози вакцини на кожного.

Якщо випробування буде успішним, вакцину введуть ще 6 тис. добровольців.

За даними видання, ця вакцина не є ослабленою формою COVID-19. Вона складається з синтетичних ланцюжків генетичного коду матеріалу Sars-CoV-2 – нового коронавірусу.

Раніше були проведені клінічні випробування вакцини на тваринах, під час яких підтверджено безпечність її використання та виявлено обнадійливі ознаки ефективного імунного реагування.

Професор коледжу Робін Шатток, який розробляє вакцину, заявив, що експериментальні вакцини не можуть повністю запобігти зараженню коронавірусом.

Уряд Великої Британії виділив на дослідження 41 млн фунтів стерлінгів, ще 5 млн фунтів стерлінгів становлять інші пожертвування.

 

У Британії заявили, що дексаметазон зменшує смертність при COVID-19

Британські науковці заявляють, що препарат дексаметазон може врятувати життя пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19).

Про це заявив професор з Оксфордського університету Мартін Ландрі, повідомляє Sky News – Укрінформ.

«Результати показують: якщо пацієнтам із COVID-19, які підключені до апарату (ШВЛ – ред.) або отримують кисень, надати дексаметазон, то це врятує їхнє життя і зробить це за дуже низьку ціну», – заявив він.

За словами іншого дослідника Пітера Хорбі, препарат дексаметазон використовується у боротьбі з іншими хворобами для зменшення запалення у пацієнта.

Він додав, що саме дексаметазон показав, що може значно зменшити смертність серед пацієнтів із коронавірусом.

Як наголосив Хорбі, ця знахідка є «великим проривом» для боротьби з коронавірусом.

Зазначається, що під час дослідження встановлено: препарат зменшує на третину летальні випадки серед пацієнтів із коронавірусом, які підключені до апарату штучної вентиляції легень, та на 20% серед людей, які хворіють на COVID-19 та потребують кисню.

Як повідомлялося, станом на ранок 16 червня у світі в цілому підтверджено понад 8,1 мільйона випадків коронавірусної хвороби, включаючи майже 440 тисяч летальних, а одужали від цього захворювання понад 4,2 мільйона осіб.

 

Штати виключили гідроксихлорохін зі списку ліків проти COVID-19

Адміністрація контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США виключила препарати на основі гідроксихлорохіну зі списку рекомендованих для лікування COVID-19 ліків.

Про це йдеться в офіційному листі адміністрації, оприлюдненому в понеділок – Укрінформ.

“Адміністрація контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) відкликає дозвіл на екстрене використання пероральних препаратів хлорохіну фосфату (CQ) та гідроксихлорохін сульфату (HCQ) для розповсюдження зі Стратегічного національного запасу”, – зазначається в повідомленні.

Як зауважили в відомстві, це рішення ґрунтується на нових результатах клінічних випробувань, які привели до висновку, що “цей препарат може бути неефективним для лікування COVID-19”.

Нагадаємо: минулого місяця багато медичних фахівців у Європі та інших країнах застерігали від застосування гідроксихлорохіну через недостатнє дослідження препарату відносно його ефективності та великі загрози для здоров’я пацієнтів через побічні реакції. Зокрема, Франція наприкінці травня офіційно заборонила застосування препарату із діючою речовиною гідроксихлорохін для лікування важких випадків коронавірусної хвороби COVID-19 у країні.

 

У світі від коронавірусу одужали майже чотири мільйони осіб

17 червня. УНН. Станом на ранок середи загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 441,439 осіб. У свою чергу, одужали 3,945,448 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 8,153,241 особа інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (2,136,043), Бразилія (923,189), Росія (544,725), Індія (343,091), Велика Британія (299,600), Іспанія (244,328), Італія (237,500), Перу (237,156), Франція (194,347), Іран (192,439), Німеччина (188,252), Чилі (184,449) і Туреччина (181,298).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США — 116,962 особи, Бразилії — 45,241, Великій Британії — 42,054, Італії — 34,405, Франції — 29 439 та Іспанії — 27,136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Нагадаємо, загалом по Україні підтверджено 32 476 випадків COVID-19, з них 14 528 одужали, 912 померли.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 666 нових випадків коронавірусу16.06.2020 08:59

В Україні зафіксовано за добу нових 666 випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19.

Про це сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіло 666 осіб. З них 52 дитини, а також 63 медпрацівники”, – сказав Степанов.

За його словами, за минулу добу було госпіталізовано 172 особи та зафіксовано 11 летальних випадків, при цьому одужало 275 пацієнтів.

“Загалом за весь час пандемії захворіло 32 476 людей. З них 2402 дитини, а також 5 600 медпрацівників”, – сказав міністр.

Одужало 14 528 осіб, летальних випадків – 912.

“Якщо говорити в розрізі регіонів, то за останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Львівській області – 139, Рівненській області – 104 та Волинській області – 61”, – поінформував міністр.

Як повідомлялося, у світі кількість випадків зараження коронавірусом вже перевищила 8 млн.

 

МОЗ остаточно визначиться щодо проведення ЗНО до 20 червняНаталiя Бушковськажурналістка УП.Життя16 червня 2020

Станом на 16 червня показники захворюваності дозволяють проводити Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), але остаточно МОЗ зможе визначитись 19-20 червня.

Про це на пресбрифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“Згідно з постановою КМУ та того, що відбувається, ЗНО повинно пройти починаючи з 25 червня.

МОЗ чітко визначило критерії щодо проходження ЗНО, за яких умов з точки зору безпеки має проходити оцінювання.

Затверджено в тому числі постанови заступника міністра охорони здоров’я головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.

Це і вимірювання температури, і допуск виключно людей, які здають ЗНО, вони повинні бути в масці, розміщення учнів лише з дотриманням соціальної дистанції, обов’язково мають бути визначені маршрути доставки – яким чином доїжджають люди до пунктів оцінювання.

Не допускаються інші люди, окрім учасників процесу”, – пояснив він.  Також він додав, що в МОЗ визначили два чітких критерії, які будуть застосовуватись на національному рівні, щоб оцінити, чи можливе ЗНО цього року.

“Вони всі пов’язані з різким зростанням захворюваності.

І ми будемо визначатись 19-20 червня, будемо дивитись на ці критерії”, – сказав він.

 

Працівники “чорнобильської” лікарні у Харкові відмовляються працювати з пацієнтами із COVID-19

Частина працівників Харківського диспансеру радіаційного захисту населення не хоче працювати з пацієнтами з COVID-19, хоча заклад визначений МОЗ як один з опорних у регіоні в боротьбі з вірусом.

Про це сказав у коментарі журналістам на території Обласної інфекційної лікарні голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Перше – цю лікарню, як підготовлену і яка має можливість приймати хворих на COVID, визначив МОЗ. Друге – лікарня дійсно готова. Третє – у зв’язку з тим, що почало відбуватися, це така інсайдерська інформація, що з усіх лікарів, які там є, 20 готові лікувати, а 30 – я можу помилятися в цифрах – не готові. При цьому «чорнобильці» кажуть, що «це наша лікарня», «ми не будемо пускати» (йдеться про мітинги постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проти відкриття їхньої лікарні для прийому пацієнтів з COVID-19 – ред.). Ми вчора все ж таки відкрили, надали можливість в іншому корпусі бути госпіталізованими, тому що головне питання, яке задавали, що не можуть отримати першочергового лікування. Після того, як ми відкрили, одна людина всього була госпіталізована. Тому я не розумію… Все ж таки схиляюсь до того, що хтось починає маніпулювати. Це завжди цікава платформа, щоб перенести все у політичну площину», – сказав Кучер.

На уточнення журналістів, як бути з небажанням лікарів працювати з пацієнтами із COVID-19, голова ОДА зазначив: «У нас, звісно, є ще заклади для лікування, їх 20. Але що таке: захочуть – не захочуть? Це все ж таки обов’язок лікарів».

Кучер запропонував на цю тему висловитися директору обласної інфекційної лікарні Павлу Нартову, який і сам нещодавно переніс коронавірус і вже повернувся до роботи.

«Такого не може бути (відмови – ред.). Якщо лікарня визначена – мають працювати, мають лікувати людей», – сказав Нартов. Він також додав, що міські лікарні Харкова вже приймають пацієнтів, у тому числі таких, яким потрібна киснева підтримка, і працівники цих закладів ніяких нарікань не висловлювали.

Голова ОДА наголосив, що в процесі підготовки до протидії COVID-19 диспансер радіаційного захисту отримував засоби захисту, різноманітну допомогу від благодійних фондів і підприємців.

«Вони приймали і засоби захисту, і кисень проводили за рахунок благодійників, а коли ми торкнулися власне прийому хворих, питання застосування всього того, що було прийнято, бачимо таку реакцію», – сказав Кучер.

Напередодні ввечері директор диспансеру Ірина Пирогова підтвердила Суспільному, частина працівників дійсно відмовилася працювати в умовах прийому пацієнтів з коронавірусом і на вимогу адміністрації надали відповідні письмові пояснення. За її словами, згоду на роботу в умовах боротьби з СOVID дали до 30 медпрацівників (10 лікарів, 11 медсестер і 6 санітарок), а понад 50 – відмовилися. «Написали з різним поясненням про відмову. Це ми зібрали для того, щоб розуміти, на кого ми можемо розраховувати, а на кого ні. Ми – державна установа, ми працюємо за розпорядженнями. Якщо буде якийсь наказ, ми будемо за ним працювати. Ми не можемо самодіяльністю займатися. Ми працюємо в системі», – наголосила директор медзакладу.

Тим часом питання розвантаження обласної інфекційної лікарні в Харкові залишається не вирішеним. Станом на 16 червня там знаходиться понад 200 пацієнтів, у тому числі 162 – з підтвердженим діагнозом «коронавірус» і 12 – тяжких хворих у реанімаційному відділенні.

На переконання Кучера, «потрібно підсилити колектив або розвантажити заклад, перемістивши центр в інше місце».

Від початку епідемії на підсилення колективу в заклад за контрактом прийшли близько 10 працівників. За словами директора інфекційної лікарні Павла Нартова, ще потрібно хоча б 10 лікарів, а також медсестри і молодший персонал.

Найближчим часом, запевнив голова ОДА, остаточно буде вирішено питання залучення «чорнобильської» лікарні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 16 червня на Харківщині зареєстровано 1595 випадків COVID-19. 752 людини одужало, 62 – померли.

В Україні зафіксовано за минулу добу 666 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19. Загалом за весь час пандемії захворіло 32 476 людей.

 

Чехія готова передати Україні 3D-технології друкування масок

Чеська сторона висловила готовність передати Україні технології з виробництва протиепідемічних товарів і захисних засобів, розроблених чеськими науково-дослідними інститутами протягом кризового періоду.

Це в інтерв’ю Укрінформу підтвердив посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс.

“Чеська сторона висловила готовність безкоштовно надати Україні технології друку”, – заявив посол.

Він пояснив, що йдеться про друк на 3D-принтерах захисних масок і щитів. Одразу після того як склалася ситуація з коронавірусом, у наукових установах, університетах Чехії були розроблені досить цікаві моделі, які можна друкувати.

Ними зацікавилися в українському Міністерстві охорони здоров’я. Наразі відбуваються контакти щодо цього.

 

В Україні можуть збільшити штрафи для тих, хто не носить маски

Голови обласних державних адміністрацій мають достатньо повноважень, щоб у своїх регіонах в умовах адаптивного карантину забезпечити всі належні заходи для недопущення різкого зростання кількості хворих на COVID-19.

Про це на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

«Людям треба роз’яснювати ці питання. Щодо дотримання соціальної дистанції, щодо дотримання маскового режиму. Ми готові переглянути питання носіння масок на вулицях, але маски в приміщеннях ще довго будуть актуальними. Тому ми плануємо виносити на засідання уряду та у Верховну Раду питання посилення адміністративної відповідальності за недотримання маскового режиму в приміщеннях та громадському транспорті. Дуже важливо постійно комунікувати з суспільством з метою дотримання цих соціальних заходів», – підкреслив Шмигаль.

Глава уряду наголосив, що зараз дуже важливо тримати епідемію під контролем, особливо враховуючи той факт, що послаблення карантинних заходів, на жаль, суспільством сприймається як скасування карантину.

У питанні закупівлі засобів індивідуального захисту по областях, глава уряду наголосив, що Міністерство охорони здоров’я свою частину обов’язків виконує: «Перераховані кошти, закуповуються всі необхідні медичні засоби для передачі їх у регіони. Але кожна область, кожен медичний заклад мають свої ресурси. Прохання прискорити процеси закупівель та проконтролювати, щоб ми наповнили медичні заклади засобами індивідуального захисту».

«Поки що ми бачимо незначне, але зростання кількості підтверджених хворих. Для того, щоб не допустити в певний момент експонентного зростання кількості хворих та перевантаження медичних закладів, треба діяти зараз. Абсолютно достатньо тієї влади, тих повноважень у кожного з вас, шановні голови ОДА, для того, щоб ми ситуацію тримали на контролі і адаптивний карантин приносив свої результати», – підсумував Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Нині в Україні до 22 червня триває адаптивний карантин.

В Україні за минулу добу, 15 червня, зафіксовано 666 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19. Загалом за весь час пандемії захворіли 32 476 людей.

 

Рада рекомендує відкласти на рік перехід військових госпіталів на нову систему фінансування

Верховна Рада ухвалила постанову «Про недопущення зупинки функціонування госпіталів ветеранів війни під час впровадження другого етапу медичної реформи» (№3235).

Відповідне рішення підтримали 327 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Цю постанову Рада ухвалила у зв’язку із неможливістю госпіталів ветеранів війни укласти договори з Національною службою здоров’я України на загальних умовах і з метою недопущення звуження функціональних повноважень і закриття госпіталів для ветеранів війни через відсутність належного державного фінансування та обмеженими можливостями місцевого бюджету.

Постановою рекомендується уряду відтермінувати участь госпіталів ветеранів війни у переході на нову систему фінансування через Національну службу здоров’я України терміном на один рік.

Також документом пропонується зберегти фінансування госпіталів для ветеранів війни шляхом передачі субвенції з Державного бюджету через Міністерство охорони здоров’я України.

 

Україна має отримати доступ до вакцини від COVID-19, щойно вона з’явиться — Зеленський

Президент Володимир Зеленський поставив завдання посилити перемовини на міжнародній арені щодо співпраці у придбанні вакцини проти COVID-19, якщо вона буде виготовлена.

Про це йшлося на традиційній селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Україна має отримати доступ до вакцини нарівні з іншими країнами, щойно вона буде виготовлена. У нас хороші відносини з Європейським Союзом. Будь ласка, уважно стежте за розробками вакцини проти коронавірусу та тримайте Україну високо на порядку денному», – сказав Зеленський.

Зазначається, що відучора за завданням Президента було збільшено кількість приміських електропоїздів на Київщині та встановлені гучномовці, які нагадують про дотримання заходів особистого захисту, завдяки чому на зупинках вдалося уникнути великих скупчень людей, і більше пасажирів стали надягати маски.

Як повідомлялося, в Україні зафіксовано за минулу добу 666 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19. Загалом за весь час пандемії захворіли 32 476 людей.

 

Дитячі табори поки залишаються закритими — уряд

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні ухвалила рішення щодо недоцільності відкриття дитячих оздоровчих таборів раніше 1 липня цього року.

Як повідомляє Урядовий портал, міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що попри необхідність оздоровити цього літа понад 1,2 млн дітей, більшість належить до пільгових категорій населення, слід враховувати, що клінічна ситуація щодо COVID-19 залишається достатньо напруженою – Укрінформ.

«В тому числі ми бачимо велику проблему з можливими спалахами в дитячих таборах інших інфекційних хвороб, в тому числі кишкових, бо це було у 2018-2019 роках. В таких випадках необхідно буде терміново доставляти дітей в інфекційні лікарні, левова частина яких зараз безпосередньо працюють з COVID-19», – сказав Степанов.

Також він зауважив, що діти будуть приїжджати в дитячі табори з різних регіонів, в яких різна епідеміологічна ситуація, що може сприяти поширенню коронавірусу між регіонами України. До того ж в дитячих таборах перевірки встановили недостатній контроль за харчуванням дітей та порушення санітарно-гігієнічних норм.

«У зв’язку з цим та у зв’язку з погіршенням сьогоднішньої ситуації з епідемією коронавірусу ми вважаємо, що відкриття закладів оздоровлення нині є передчасним. Водночас ми не виключаємо такого рішення, починаючи з 1 липня, але не раніше. Нам потрібно додатково відстежити епідемічну ситуацію, і протягом тижня ми будемо приймати рішення в залежності від умов адаптивного карантину», – сказав урядовець.

Він додав, що 22 червня стане додатковою датою, коли можна буде приймати рішення про можливий час відкриття дитячих таборів.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що 75% тих дітей, які мають бути оздоровлені цього року, це діти з малозабезпечених сімей, які потребують соціальної підтримки. «Тому давайте будемо думати перш за все про їхнє здоров’я. Мінсоцполітики вважає, що оздоровча компанія має бути тільки тоді, коли покращиться епідеміологічна ситуація в країні», – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Нині в Україні триває адаптивний карантин до 22 червня.

В Україні за минулу добу зафіксовано 666 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19. Загалом за весь час пандемії захворіло 32 476 людей.

 

У США оприлюднили рекомендації для захисту домашніх тварин він COVID-19

Американська Адміністрація контролю за якістю їжі та ліків (FDA) оприлюднила рекомендації про те, як уберегти домашніх тварин від зараження коронавірусом від інфікованих людей.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ.

“Якщо ви хворі, уникайте прямого контакту з домашніми улюбленцями. У разі можливості попросіть когось доглядати за ними, поки ви не одужаєте”, – йдеться у рекомендаціях FDA.

Як стверджують американські дослідники, хоча домашні тварини в більшості випадків не заражають людей коронавірусом, вони самі можуть бути легко інфіковані хворою людиною. У цьому зв’язку, фахівці радять хворим на COVID-19 людям, або тим, хто не отримав позитивного тесту, втім має симптоми, уникати місць вигулу домашніх вихованців, так само як і публічних місць для людей.

“Правило двох метрів поширюється і на домашніх тварин”, – зауважили в FDA.

Нагадаємо: в кількох країнах, у тому числі в Сполучених Штатах, були виявлені випадки інфікування коронавірусом домашніх котів, собак, фермерських норок та інших видів приручених тварин. Як встановили медики, більшість із них захворіли після контакту з інфікованими людьми.

 

В Україні ухвалили закон про підтримку креативних індустрій

Верховна Рада 16 червня ухвалила закон про державну підтримку сфери культури, креативних індустрій і туризму у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19.

Відповідний законопроєкт №3377 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” у другому читанні з необхідними техніко-юридичними поправками підтримали 343 народні депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон запроваджує зменшення плати за оренду майна на вимогу закладу культури, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, упродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та заборони.

Журналісту телерадіоорганізації надається право після пред’явлення редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію чи надзвичайний стан.

Також законом тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, зупиняється ініціювання, оголошення і проведення конкурсів Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.

Телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги, що використовують радіочастотний ресурс, до 31 грудня 2020 року звільняються від оплати 50% вартості послуг Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Також до кінця року суб’єктам господарювання, які зазнали втрат через обмеження або заборону діяльності в умовах карантину, надається державна допомога.

Шляхом внесення відповідних змін до закону “Про Український культурний фонд” запроваджується інституційна підтримка для стабільної діяльності та розвитку юридичних осіб усіх форм власності у сферах культури та мистецтв, у тому числі в умовах дії запроваджених обмежень господарської діяльності, зумовлених надзвичайною ситуацією чи надзвичайним станом.

Законом визначається також і держпідтримка кінематографії у формі надання державної субсидії на розвиток кінопроєктів: для національних ігрових фільмів, анімаційних фільмів, документальних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості (авторських), телевізійних фільмів, телевізійних серіалів та фільмів-дебютів, в обсязі до 100% включно загальної кошторисної вартості розвитку відповідного кінопроєкту.

Окрім того, встановлено, що дія закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” тимчасово, до 31 грудня 2020 року, не поширюється на заклади культури, провайдерів програмної послуги та суб’єктів господарювання, які провадять основну економічну діяльність у сфері креативних індустрій за видами економічної діяльності, затвердженими Кабінетом міністрів, а також вдосконалюються окремі положення відносин з користувачами, збирання винагороди і відрахувань з користувачів.

Кабінету міністрів доручається в триденний термін з дати набрання законом чинності уточнити та деталізувати перелік суб’єктів господарювання, діяльність яких знаходиться під впливом запроваджених обмежень та/або заборон на час карантину, шляхом внесення відповідних змін до постанови уряду “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11 березня 2020 року № 211, а в місячний термін — розробити та затвердити Порядок та умови надання державної підтримки кінематографії у формі надання державної субсидії на розвиток кінопроєкту.

До того ж, упродовж місяця Кабмін зобов’язується розробити та внести до Ради зміни до Державного бюджету України на 2020 рік щодо державного субсидування 50% вартості витрат Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на електричну енергію.

У місячний термін з дати набрання чинності цим законом уряд має розробити та внести у ВР проєкт закону щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік щодо державного субсидування 100% втрат місцевих бюджетів від заходів підтримки, передбачених даним законопроєктом (орієнтовно користуючись коштами фонду боротьби з коронавірусною хворобою).

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентерській газеті “Голос України”.

Як повідомляв Укрінформ, 15 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3377 у першому читанні.

 

В Україні зменшилось виробництво молока

За січень-травень 2020 року виробництво молока в Україні зменшилось на 3,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, до 3,64 млн тонн.

Про це повідомляє Державна служба статистики України – Укрінформ.

За січень-травень 2020 року в Україні було вироблено 3,64 млн тонн молока (на 3,6% менше, ніж за аналогічний період 2019 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства виробили 1,15 млн тонн молока (на 1,2% менше), господарства населення — 2,49 млн тонн (на 4,7% менше).

Найбільше молока за п’ять місяців 2020 року виробили у Полтавській області — 292,3 тис. тонн (на 3,8% менше, ніж за аналогічний період 2019 року); на другому місці — Вінницька (288,1 тис. тонн; на 4,3% менше), на третьому — Хмельницька (251,7 тис. тонн; на 0,8% більше) області.

Найменші обсяги виробництва молока за вказаний період продемонстрували у Луганській (39,1 тис. тонн; на 6,0% менше, ніж за січень-травень 2019 року), Донецькій (59,5 тис. тонн; на 12,9% менше) та Запорізькій (81,7 тис. тонн; на 7,3% менше) областях.

Як повідомлялося, за даними Держстату, у січні-травні 2019 року в Україні було вироблено 3,79 млн тонн молока; на 2,8% менше, ніж за аналогічний період 2018 року.

 

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про хмарні послуги

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт “Про хмарні послуги” (№2655).

Відповідне рішення підтримали 280 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроєктом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.

Документ передбачає внесення зміни до законів «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про публічні закупівлі» з метою врегулювання відносин щодо обробки певних видів інформації в системах хмарних обчислень та закупівлі хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями тощо.

Зокрема, на законодавчому рівні пропонується визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)», увести до термінології українського законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників, встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору про надання хмарних послуг.

Також передбачається законодавчо визначити особливості надання та споживання хмарних послуг органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування, обробки персональних даних та захисту інформації при наданні хмарних послуг.

 

Депутати підтримали створення національного органу інтелектуальної власності

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності”.

За відповідний законопроєкт № 2255 16 червня проголосували 245 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон спрямований на створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, здатної сформувати, реалізувати прозору публічну модель подолання викликів та ризиків і запропонувати дієві інструменти сфери інтелектуальної власності як стимули для розвитку споріднених економічних та суспільних чинників.

Законом передбачається створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ) як юридичної особи публічного права, що належить до сфери управління Мінекономіки. Профільне міністерство при цьому забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику у сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції з реалізації державної політики (видача охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об’єкти права інтелектуальної власності).

Таким чином, НОІВ після ухвалення закону буде на законодавчому рівні наділений відповідними повноваженнями.

Функції НОІВ виконуватиме державна організація, що буде створена на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (заклад експертизи), та належатиме до сфери управління Мінекономіки.

Прозорість діяльності НОІВ буде забезпечуватись шляхом проведення зовнішнього аудиту (фінансового та управлінського); оприлюднення кошторису фінансів, спрямованих на забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, та напрямів їх використання; проведення електронних публічних закупівель, здійснюваних за кошти державної системи правової охорони інтелектуальної власності; усунення умов для корупційних ризиків у результаті мінімізації суб’єктивного чинника у прийнятті рішень (широке запровадження автоматизації процесів реєстрації правочинів, вчинення їх в режимі реального часу); ухвалення рішень у результаті широкого соціального діалогу та з урахуванням громадської думки; проведення громадського та професійного моніторингу діяльності зазначеного органу.

Фінансування діяльності НОІВ здійснюватиметься за рахунок зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (наразі ці збори зараховуються до закладу, що здійснює розгляд і експертизу заявок, поданих з метою отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності). Зазначений підхід повністю відповідає міжнародним зобов’язанням України та досвіду передових держав світу (зокрема, Південної Кореї, Франції, Сінгапуру, Фінляндії, Данії, Грузії).

 

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про захист трудових мігрантів

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №2365 “Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон”.

Відповідне рішення підтримали 248 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроектом пропонується заборонити компаніям, що працюють y сфері міжнародного працевлаштування, отримувати кошти від потенційного шукача роботи за працевлаштування за кордон.

Також документ передбачає запровадження адміністративної відповідальності за порушення компаніями, що працюють y сфері міжнародного працевлаштування, заборони на стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних та інших винагород за посередництво у працевлаштуванні в Україні або за кордоном.

При цьому Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити статтею “Порушення законодавства про діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні”.

Так, здійснення суб’єктом господарювання діяльності у сфері посередництва з працевлаштування за кордоном без подання декларації про початок діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та включення інформації про такого суб’єкта господарювання до переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, відповідно до закону «Про зайнятість населення» зможе тягти за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців та посадових осіб юридичної особи від 17 тис. грн до 50 тис. грн. А повторне вчинення такого правопорушення протягом року — від 50 тис. грн до 80 тис. грн.

Стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних та інших винагород за посередництво у працевлаштуванні в Україні, за кордоном, тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців та посадових осіб юридичної особи від 34 тис. грн до 50 тис. грн.

 

НКРЗІ вимагатиме від Мін`юсту не втручатися у регулювання сфери телекомунікацій

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації звернеться із заявою до Міністерства юстиції з вимогою не втручатися та не перешкоджати здійсненню повноважень щодо державного регулювання у сфері телекомунікацій, які належать виключно НКРЗІ.

Відповідне рішення було ухвалене під час засідання НКРЗІ 16 травня, повідомляється на сайті регулятора – Укрінформ.

“Розглянувши наказ Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації рішення НКРЗІ від 19 травня 2020 року № 195 «Про внесення змін до Розрахункових такс за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках послуг пропуску трафіку», НКРЗІ вирішила звернутися до Міністерства юстиції України із заявою про перегляд рішення, з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді”, – зазначили в Нацкомісії.

У НКРЗІ також готують звернення до Кабінету міністрів України, Міністерства цифрової трансформації України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно недопущення Мін`юстом та Держрегуляторною службою перешкоджання здійснення повноважень НКРЗІ щодо державного регулювання у сфері телекомунікацій.

Ще одне звернення буде надіслане Державній регуляторній службі щодо необхідності врахування нею закону та положення про НКРЗІ під час розгляду звернень суб’єктів господарювання щодо рішень НКРЗІ з питань регулювання тарифів та надання роз’яснень стосовно відсутності необхідності погодження Рішення НКРЗІ № 195 із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику.

Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації ухвалила рішення знизити з 1 січня 2021 року такси інтерконтенту. Таке рішення потягне зменшення витрат операторів при взаєморозрахунках за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж інших операторів телекомунікацій. А відтак – для абонентів має знизитися вартість міжмережевих дзвінків.

Протягом останніх років аналіз даних звітності операторів показав стабільне збільшення обсягів міжоператорського трафіку з 5,9% у 2017 році до 15,4% у 2019-му (у 2018 р. – 7,6%).

Користуючись даними операторів телекомунікацій за 2019 рік було розраховано приведену собівартість пропуску трафіку в телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, яка становить від 0,03 грн/хв. до 0,06 грн/хв.

Наближення розрахункових такс до приведеної собівартості пропуску трафіку здійснюється НКРЗІ з кінця 2015 року. Зокрема, рішенням НКРЗІ розрахункові такси були знижені 1 жовтня 2015 року з 0,36 до 0,23 грн/хв. Чергове зниження також відбулося з 1 січня 2017 року – до 0,15 грн/хв. Та з 1 січня 2019 року – до 0,12 грн/хв.

Після ухвалення рішення НКРЗІ, окремі суб’єкти господарювання та організації виступили із заявами про негативний для ринку характер прийнятого рішення.

На підтримку позиції НКРЗІ виступив мобільний оператор lifecell. У компанії заявили, що вважають недопустимим численні маніпуляції щодо рішення НКРЗІ про зниження ставки інтерконекту. Оператор засудив тиск на Мін’юст “з боку організацій під впливом учасників ринку, які не хочуть зниження ставки інтерконекту”.

 

Петрашко назвав кількість частково безробітних, які отримали допомогу

Допомогою по частковому безробіттю скористалися 56 тис. підприємств, і 131 тис. працівників вже отримують фінансову допомогу від держави.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко під час брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На даний момент 56 тис. підприємств скористалося програмою з часткового безробіття: 131 тис. осіб отримує допомогу», – сказав Петрашко.

За його словами, вже сплачено 1,2 млрд грн цієї допомоги.

Як повідомляв Укрінформ, 10 червня, на засіданні Кабінету міністрів було ухвалено рішення про надання Фонду страхування на випадок безробіття додатково 2,97 млрд грн для виплати допомоги по безробіттю.

 

Зірки підтримали проєкт “Мандруй Україною” – МКІП

Вітчизняні зірки долучилися до масштабного проєкту з підтримки внутрішнього туризму “Мандруй Україною”.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики в Facebook – Укрінформ.

“До челенджу вже приєдналися Олександр Пономарьов, Дмитро Комаров, Катерина Осадча, Оля Полякова, Олексій Потапенко, Марія Єфросиніна, Дмитро Монатик, Макс Барських, Євген Клопотенко, Міла Єрємєєва, Настя Каменських, Світлана Тарабарова та гурт “БЕZ ОБМЕЖЕНЬ”, – йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, Державне агентство розвитку туризму України дало старт проєкту “Мандруй Україною”, мета якого – популяризувати серед співвітчизників внутрішній туризм.

 

Нафтовий кошик ОПЕК продається по 35 доларів за барель

Ціна нафтового “кошика” ОПЕК у понеділок, 15 червня, становила 35 доларів за барель.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу із посиланням на оприлюднені у вівторок дані Організації країн-експортерів нафти.

Відповідно до даних секретаріату нафтового картелю, ціна “кошика” ОПЕК, яка є середнім арифметичним показником фізичних цін 13 сортів нафти, у понеділок складала 35,09 дол. США за барель. Ця цифра майже дорівнює ціні, яка була минулої п’ятниці – 35,06 дол. США за барель.

Як повідомлялося, країни ОПЕК+ на переговорах 6 березня не змогли продовжити угоду про скорочення видобутку нафти. Каменем спотикання стала позиція Росії, котра відмовилася посилювати обмеження – як це пропонувала Саудівська Аравія. Після цього ціни на нафту, які й так зазнавали тиску через пандемію коронавірусу, стрімко пішли вниз.

На цьому тлі 12 квітня під час міністерського засідання країн-експортерів нафти у форматі ОПЕК+ було ухвалено нову домовленість, яка передбачала добове зниження загального видобутку нафти на 9,7 млн барелів, починаючи з 1 травня. Планувалося, що цей період триватиме два місяці – до 30 червня.

На наступний період, з 1 липня до 31 грудня, загальне узгоджене скорочення нафтовидобутку мало скласти 7,7 млн барелів. Згідно з угодою, після цього мав настати третій період, який передбачав зниження видобутку на 5,8 млн барелів за добу протягом 16 місяців – до 30 квітня 2022 року.

6 червня у ході віртуальної зустрічі міністрів у форматі ОПЕК+ було прийнято рішення про продовження домовленостей щодо квітневої угоди. При цьому перший етап коригування нафтовидобутку в бік зменшення, який передбачав його скорочення на 9,7 млн барелів, було продовжено до кінця липня.

 

Рада підтримала проєкт про підвищення штрафів у сфері охорони водних біоресурсів

Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування».

За ухвалення відповідного рішення 16 червня проголосували 305 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Проєкт закону розроблено з метою посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, а також щодо посилення відповідальності за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Як зазначається, розроблення цього проєкту закону зумовлене низьким рівнем наявних штрафів, встановлених ще у 2003 році, які не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності.

Підвищення розмірів штрафів також дозволить забезпечити додаткові надходження до державного і місцевих бюджетів.

Зокрема, проєктом закону пропонується внести зміни до статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з цими змінами, пропонується за забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, накладати штраф на громадян у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було від 3 до 7), а на посадових осіб – від 100 до 200 (було від 5 до 8).

Також за введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, пропонується накладати штрафи на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було 5-8).

У статтю 85 цього Кодексу вносяться зміни, згідно з якими пропонується за порушення правил рибальства карати попередженням або накладанням штрафу на громадян у розмірі від 40 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередженням, або накладенням штрафу на посадових осіб – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було 2-10 та 10-30 відповідно).

За грубе порушення правил рибальства (рибальство з використанням знарядь вилову особами, які не мають дозвільних документів на спеціальне використання водних біоресурсів або перебування на водному об’єкті чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями вилову – вибухові, отруйні речовини, знаряддя лову із застосуванням електроструму або інші, що пристосовані для масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу) пропонується карати штрафом для громадян від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів з конфіскацією знарядь лову, засобів вчинення правопорушення та незаконно виловлених водних біоресурсів (було від 20 до 40).

За таке саме порушення для посадових осіб пропонується покарання від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вилову водних біоресурсів та засобів вчинення правопорушення, а також незаконно виловлених водних біоресурсів (було від 30 до 50).

За повторне грубе порушення правил рибальства буде накладено штраф на громадян від 400 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вилову та незаконно виловлених водних біоресурсів і на посадових осіб — від 800 до 1500 з конфіскацією знарядь вилову водних біоресурсів і засобів вчинення правопорушення та незаконно виловлених водних біоресурсів.

Проєктом закону також передбачається: уточнення повноважень державних органів та посадових осіб, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері охорони, раціонального використання і відтворення водних біоресурсів; уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що дозволить здійснювати рибоохоронні заходи на більш високому рівні.

 

В Укрзалізниці призначили нового директора “Південно-Західної залізниці”

Артема Мироновича призначено виконавчим директором філії «Південно-Західна залізниця» АТ “Укрзалізниця”.

Про це повідомляє пресслужба АТ “Укрзалізниця” – Укрінформ.

“Виконавчим директором філії «Південно-Західна залізниця» призначено Артема Мироновича. Рішення про призначення підписано наказом правління”, – йдеться у повідомленні.

До цього виконуючим обов’язки виконавчого директора регіональної філії “Південно-Західна залізниця” був Олександр Декарчук.

В Укрзалізниці зазначають, що Артем Миронович працював у залізничній галузі з 2015 по 2019 рік. Зокрема, у 2015-2017 роках — заступником директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця», а з 2018 по 2019 рік — заступником директора філії «Пасажирська компанія».

До залізничної галузі Артем Миронович працював головою правління Корпорації «Укрбудматеріали», директором філії «Amberger Kaolinwerke» (Німеччина) та генеральним директором Корпорації «Інтелгруп».

Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (магістерська програма з економіки «EERC», пізніше — KSE) та Кримський інститут бізнесу.

«Південно-Західна залізниця — ключова філія в залізничній інфраструктурі країни. Залізниця посідає лідируючі позиції за кількістю перевезених пасажирів і вантажів. У ці нелегкі часи перед новим керівником філії стоїть завдання стабілізувати фінансовий стан ввіреного йому підрозділу, залучити додаткові обсяги вантажних перевезень та продовжити реалізацію й розвиток ключових інфраструктурних проєктів. Артем уже має досвід роботи на керівній посаді цієї регіональної філії. Маю надію, що він впорається з усіма поставленими завданнями», — прокоментував призначення в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик.

 

З третього кварталу почнеться відновлення виробництва – Мінекономіки

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікують, що з третього кварталу 2020 року розпочнеться відновлення виробництва, а з четвертого – його зростання.

Про це на брифінгу сказав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У другому кварталі ми будемо суттєво в мінусі. Ми бачимо, що суттєво впали перевезення. На третій квартал ми очікуємо відновлення виробництва і з четвертого кварталу очікуємо зростання “, – сказав Петрашко.

Він зазначив, що наразі економіка починає пожвавлюватися, відкриваються торгові центри, поновлюється авіасполучення, тому і тенденція на покращення є.

“Хороша тенденція спостерігалась в агросекторі”, – додав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів у оновленому макроекономічному прогнозі на 2020 рік погіршив прогноз інфляції з 5,5% до 8,7%, середньорічного курсу гривні – з 27 грн за долар до 29,5 грн за долар та прогноз ВВП – зі зростання на 3,7% до падіння на 3,9%.

Номінальний ВВП за підсумками року прогнозується на рівні 4 трлн грн, тоді як раніше він оцінювався у 4,51 трлн грн.

Прогноз безробіття погіршений з 8,1% до 9,4%, а середньомісячної зарплати – з 12,5 тис. грн до 11 тис. грн, що з урахуванням інфляції відповідає рівню 2019 року.

Згідно із прогнозом Світового Банку (СБ), який був оприлюднений у квітні, у 2020 році ВВП України впаде на 3,5%, у 2021 році зросте на 3%, а у 2022-му – на 4%. Інфляція в Україні, вважають у СБ, у цьому році зросте до 8,9%.

 

Єврокомісія почала розслідування проти Apple

Європейська комісія почала антимонопольне розслідування щодо компанії Apple через можливе порушення правил ЄС при поширенні додатків через App Store.

Про це йдеться в заяві Єврокомісії – Укрінформ.

“Мобільні додатки кардинально змінили спосіб доступу до контенту. Apple встановлює правила розповсюдження програм для користувачів iPhone та iPad. Схоже, Apple отримала роль “контролера”, коли йдеться про розповсюдження додатків і вмісту серед користувачів популярних пристроїв Apple. Ми повинні забезпечити, щоб правила Apple не спотворювали конкуренцію на ринках, де вона конкурує з іншими розробниками додатків. Тому я вирішила уважно вивчити правила Apple App Store на відповідність конкуренції в ЄС”, – заявила виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з цифрового розвитку Маргрете Вестагер.

Як зазначається, розслідування проти Apple відкрили на підставі скарг від музичного стримінгового сервісу Spotify та одного з продавців електронних та аудіокниг щодо обмеження конкуренції в галузі потокової передачі музики та електронних книг/аудіокниг.

Єврокомісія розгляне два обмеження, які Apple прописує в угоді з розробниками. Перше – обов’язкове використання системи Apple Pay для поширення платного цифрового контенту. При цьому компанія стягує з розробників 30% комісійних від усіх зборів. Друге – обмеження здатності інформувати користувачів про альтернативні можливості покупки поза додатками, які зазвичай дешевше.

Як наголошується у заяві, якщо порушення з боку Apple буде підтверджено, Єврокомісія проведе поглиблене розслідування в пріоритетному порядку.

В офіційному повідомленні не уточнюється, які заходи можуть бути вжиті щодо Apple.

 

У Мінрегіоні запевняють: чутки про те, що місцеві бюджети “заженуть під район – від лукавого”

Бюджети територіальних громад в Україні мають бути незалежними від районів.

Про це повідомляється на сайті Міністерства розвитку громад та територій України  – укрінформ.

“Жодні сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1470 територіальних громад, межі яких днями затвердив уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з цього приводу раніше у Верховній Раді група народних депутатів зареєструвала законопроєкт “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи” №3614.

“Більше ніякого втручання району у бюджети громад. В об’єднаних громадах вже, мабуть, дехто забув, як воно, щоразу випрошувати в району кошти, бо після об’єднання перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А ті громади, які досі лишаються поза реформою, а таких близько 6,5 тисяч громад, можуть про таке тільки мріяти. І мрії, все-таки, збуваються, з огляду на те, що всі 1470 територіальних громад, межі яких нещодавно затвердив Уряд, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом з січня 2021 року. Чутки про те, що тепер всі місцеві бюджети знову “заженуть під район” – від лукавого”, – прокоментував заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Повідомляється також, що виходячи із законопроєкту, доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети пропонується виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто, районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом.

Формування районних бюджетів здійснюватиметься коштом дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів та власними доходами: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада; плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА; орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами); інші доходи.

Бюджети 1470 територіальних громад, згідно з чинним бюджетним та податковим законодавством, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Серед їх основних надходжень: ПДФО 60 %; місцеві податки і збори; рентні платежі; акцизний податок; доходи від використання комунального майна; плата за надання адміністративних послуг; трансферти (дотації, субвенції) тощо.

У Мінрегіоні наголошують, що 1470 територіальних громад будуть незалежними – органи влади районного рівня не матимуть на них жодного адміністративного та фінансового впливу.

Як повідомлялося на засіданні уряду 27 травня міністри затвердили перспективні плани формування територій громад Запорізької, Львівської та Одеської областей. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що цими рішеннями Кабінет Міністрів завершив один з етапів реформи децентралізації, затвердивши перспективні плани формування територій громад в усіх областях України.

Також повідомлялося, що за пропозицією Кабміну в Україні в рамках адміністративно-територіальною реформою можуть створити 129 нових районів замість 490.

 

ФДМУ оголосив аукціон з продажу 100% акцій “Хімтекстильмашу”

У Чернігові оголошено аукціон з продажу 100% акцій АТ “Хімтестильмаш”, стартова ціна – 995 тис. грн.

Про це повідомив Фонд державного майна України – Укрінформ.

“Регіональне відділення Фонду по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повідомляє про оголошення електронного аукціону. До продажу пропонується державний пакет акцій (100% статутного капіталу) акціонерного товариства “Хімтекстильмаш”… Стартова ціна – 994 819,00 грн”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що аукціон призначено на 14 липня 2020 року.

Підприємство розташоване на площі понад 35 тис кв. м (переважно виробничого та складського призначення), 12,4 тис. кв. м з яких перебувають в оренді.

Станом на 1 січня 2020 року загальна вартість активів акціонерного товариства становила 9,1 млн грн., прострочена кредиторська заборгованість – 18,5 млн. грн. За існуючими боргами з 2009 року Державною виконавчою службою відкрито зведене виконавче провадження, залишок, що підлягає стягненню – 4,6 млн грн.

Обсяг виробництва АТ “Хімтестильмаш” у 2019 році становив 2,3 млн грн. За підсумками минулого року підприємство зазнало 0,5 млн грн збитків.

Як повідомляв Укрінформ, підприємство “Хімтекстильмаш” було створене в 1960 році, спеціалізувалося на розробці та впровадженні обладнання для виробництва хімічних волокон та олійно-жирової промисловості. У 1995 році воно було акціоноване. У структурі підприємства працювали науково-дослідний інститут, дослідний завод та дослідна станція.

У 2000 році АТ “Хімтекстильмаш” було включене до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і не підлягають приватизації.

 

Третє місто України отримає кредит від ЄІБ на оновлення транспорту – Криклій

Місто Суми стане третім містом, яке підпише договір за проєктом “Міський громадський транспорт України”, що реалізують Європейський Інвестиційний Банк, Міністерство інфраструктури України та активна місцева влада.

Про це розповів мінстр інфраструктури України Владислав Криклій, повідомляє пресслужба відомства – Укрінформ.

“Наземний транспорт має працювати на людей і для людей, як це відбувається у більшості розвинених країн Європи та світу. Замість того, щоб десятки років перебудовувати мости, тунелі, шукати купу інвестицій, можна вкласти кошти в оновлення рухомого складу, щоб мати зручні трамваї, автобуси, електрички та за їх допомогою розвантажувати автошляхи. Саме тому разом з ЄІБ та проактивною місцевою владою ми реалізуємо наш спільний проєкт – “Міський громадський транспорт України. По Луцьку та Харкову вже підписані перші договори, до кінця цього місяця очікуємо також підписання договору в Сумах”, – сказав Криклій.

За його словами, місцева влада Сум планує придбати 19 нових тролейбусів. Участь у проєкті також беруть інші міста України, зокрема, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Тернопіль та Чернігів. Всього на реалізацію проєкту буде спрямовано близько 400 млн євро, з яких 200 млн євро – кредитні кошти ЄІБ.

Разом з тим, Мінінфраструктури ініціювало реалізацію другого спільного проєкту з ЄІБ – “Міський громадський транспорт України ІІ”. Відповідні пропозиції від обласних центрів відомство вже опрацювало та надіслало на розгляд ЄІБ.

“Ми хочемо, щоб наші міста були забезпечені новітнім, екологічним та енергоефективним транспортом, завдяки якому пасажири зможуть безпечно та комфортно пересуватися містом. Тому ініціювали новий проєкт з ЄІБ і дуже очікуємо на його схвалення”, – додав Криклій.

Як повідомляв Укрінформ, «Міський громадський транспорт України» – фінансова угода між Україною та ЄІБ – була ратифікована законом України №2009 VIII від 12 квітня 2017 року. Нею передбачена реалізація 21 підпроєкту з розвитку міського пасажирського транспорту в 11 містах України.

На сьогодні ЄІБ вже погодив виділення фінансування 13-ти із зазначених підпроєктів на загальну суму 176,2 млн євро, які після проведення тендерних процедур (до кінця цього року та на початку наступного) будуть спрямовані на придбання певної кількості одиниць міського транспорту для комунальних підприємств Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Одеси, Сум, Тернополя, Харкова та Чернігова.

Першим містом, що отримало кошти в рамках проєкту, став Луцьк. ЄІБ виділив 4,36 мільйонів євро на придбання 29 тролейбусів для цього міста. Також ЄІБ вже надав Харкову 10 млн євро для придбання нових тролейбусів.

Крім того, у ході реалізації проєкту буде придбано: для Запоріжжя – 26 електробусів та 20 автобусів, для Києва – 112 автобусів, 17 трамваїв, кабіни фунікулеру та обладнання для комунального підприємства «Київпастранс», для Львова – 100 автобусів та 10 трамваїв, для Одеси – 30 трамваїв, для Сум – 22 тролейбуси, для Тернополя – 15 автобусів, для Чернігова – 40 тролейбусів.

Загальна вартість проєкту становитиме близько 400 млн євро, з яких 200 млн євро – кредитні кошти ЄІБ.

 

Мінфін розробив проєкт Стратегії відомства до 2023 року

Міністерство фінансів розробило проєкт Стратегії відомства до 2023 року під назвою «Самодостатність».

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну – Укрінформ.

«В рамках підготовки Програми діяльності Кабінету міністрів України Міністерство фінансів розробило проєкт Стратегії відомства до 2023 року під назвою «Самодостатність» (Graduate from IMF)» та презентує його для обговорення і надання пропозицій», – йдеться у повідомленні.

Проєкт містить 5 основних напрямків: зважена фінансова та боргова політика та покращення іміджу України серед міжнародних інвесторів; податкові стимули для розвитку економіки; нова кадрова політика і діджиталізація в системі фіскальних органів; детінізація; підвищення ефективності бюджетних видатків.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 12 червня на своєму засіданні погодив доопрацьовану Програму своєї діяльності. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що парламент, скоріш за все, розглядатиме її 18 червня.

Попередній варіант Програми діяльності Кабінету міністрів був зареєстрований у парламенті 13 квітня (проєкт постанови №3330). Втім, представники фракції “Слуга народу” заявили, що програма не буде ухвалена в тому вигляді, в якому її подав уряд, та має бути доопрацьована, зокрема в частині національної безпеки та оборони. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 4 червня, представляючи з парламентської трибуни проєкт постанови “Про Програму діяльності Кабінету міністрів України”, закликав парламент відправити цей документ на доопрацювання, аби внести новий доопрацьований варіант у Раду. Верховна Рада підтримала це прохання.

 

Законопроєкт про “нульове декларування” представлять найближчим часом – Гетманцев

Законопроєкт щодо запровадження так званого нульового податкового декларування наразі погоджується між гілками влади і буде представлений найближчим часом.

Про це журналістам у вівторок розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”), повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо нульового декларування – дійсно законопроєкт є, дійсно, він погоджується сьогодні з усіма гілками влади. Я думаю, що найближчим часом ми його представимо вам”, – сказав Гетманцев.

Депутат також розповів, що передбачає цей законопроєкт.

“Детальніше, 5% – загальна ставка декларування, 9% – якщо активи перебувають за кордоном або якщо гроші перебувають за кордоном, 2,5% – якщо гроші вкладаються в державні облігації внутрішньої позики. Буде, якщо я не помиляюся, 9 місяців на декларування. Амністія – справа добровільна, ніхто нікого примушувати не буде”, – зазначив Гетманцев.

При цьому депутат уточнив, що “нульове декларування” навряд чи встигнуть запровадити до осені.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 11 червня під час пресконференції на тему “100 днів уряду” повідомив, що Кабінет міністрів планує вже цього року запровадити в Україні так звані нульові податкові декларації

 

Мінфін вітає рішення суду щодо справи Суркісів та ПриватБанку

Міністерство фінансів вітає рішення Верховного Суду та визнання членів сім’ї Суркісів пов’язаними з колишніми власниками Приватбанку особами.

Про це повідомляє пресслужба міністерства – Укрінформ

“15 червня за результатами судового засідання Велика Палата Верховного Суду повністю задовольнила вимоги касаційних скарг Національного банку України, АТ КБ «ПриватБанк» та Міністерства фінансів України та скасувала рішення судів попередніх інстанцій у справі №826/20221/16 за позовом родини Суркісів. Міністерство фінансів вітає рішення Верховного суду та визнання родини Суркісів пов’язаними з колишніми власниками Приватбанку особами та обміну їх депозитів на акції додаткової емісії ПриватБанку”, – йдеться в повідомленні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами держбанку про законність рішення НБУ та непідвідомчість адміністративним судам спорів щодо законності договорів купівлі-продажу акцій, укладених в процедурі націоналізації банку.

Висновок Великої Палати Верховного Суду про непідвідомчість адміністративним судам спорів щодо договорів купівлі-продажу акцій, укладених у процедурі націоналізації банку, зумовить закриття провадження з розгляду адміністративними судами вимог про нечинність таких договорів.

Як відомо, уряд прийняв рішення про націоналізацію та капіталізацію Приватбанку, оскільки капітал банку мав від’ємне значення. Зобов’язання пов’язаних з колишніми власниками Приватбанку осіб були конвертовані (процедура bail-in) в капітал банку, що дозволило зменшити навантаження на державні фінанси.

Прийнявши вимушене рішення про входження в капітал Приватбанку з метою забезпечення стабільності банківської системи та економіки загалом, держава вклала в цей банк 155,3 млрд гривень. Це дозволило відновити платоспроможність банку і забезпечити збереження коштів громадян.

 

Банкам заборонили вимагати штрафи за прострочені на карантині кредити — Рада ухвалила закон

Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила закон «Про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)».

За відповідний законопроєкт № 3297 16 червня проголосували 334 народні депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон спрямований на захист суб’єктів господарювання від нарахування у період карантину та у 30-денний період після завершення карантину штрафів і пені за кредитами (позиками).

Задля цього передбачено внести доповнення до Господарського кодексу України. Так, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів на всій території України та у тридцятиденний період після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Нині в Україні триває адаптивний карантин до 22 червня.

24 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оприлюднив план виходу з карантину в Україні, який складається з 5 етапів.

 

Президент доручив захистити дороги від фур-важковаговиків

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо термінових заходів, спрямованих на боротьбу з порушенням габаритно-вагових обмежень на українських дорогах.

Про це повідомляє Офіс Президента – Укрінформ.

За словами глави держави, статистика свідчить, що останні кілька років майже кожна друга фура, що їздить українськими автошляхами, перевантажена.

«Я не думав, що крім програми під назвою «Велике будівництво» в нашій країні, яку дуже складно було підняти на ноги, буде окрема велика проблема – як захистити частину цієї програми, а саме – дороги в країні», – сказав Зеленський на початку зустрічі.

Президент заявив, що проблема з перевантаженими фурами фіксується вже і на нових дорогах, які почали споруджувати в межах програми «Велике будівництво».

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що цього року інспектори Державної служби України з безпеки на транспорті працюють цілодобово. З 12 травня вони склали майже 900 актів про перевищення габаритно-вагових параметрів, а сума штрафів за цей період становить понад 190 тис. євро.

Керівник уряду повідомив про плани з 1 жовтня збільшити на 200 осіб кількість інспекторів, які чергуватимуть на дорогах. Наразі їх 141 по всій країні. Крім того, на дорогах діють дев’ять комплексів вагового контролю. До 25 червня їх буде 19, а з 1 жовтня – 78.

Також прем’єр, що Кабмін передав до профільного комітету Верховної Ради законопроект, який передбачає надання можливості органам місцевої влади встановлювати автоматичні комплекси габаритного контролю. Частину штрафів пропонуватиметься спрямовувати до місцевих бюджетів для відновлення доріг.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що через законодавчі обмеження працівники Укртрансбезпеки не можуть самостійно контролювати дотримання габаритно-вагових обмежень та ефективно діють лише у співпраці з поліцією. Він запропонував передати патрульній поліції функцію контролю дотримання безпеки на дорогах, серед іншого – габаритно-вагового контролю.

Президент дав завдання Міністерству внутрішніх справ забезпечити можливість виконання Нацполіцією функції Укртрансбезпеки щодо контролю габаритно-вагових обмежень. Також Глава держави запропонував долучитися до протидії перевантаженості доріг і Службі безпеки України.

На Закарпатті паводок зніс міст

На Закарпатті паводок зніс міст у селі Лубня на автодорозі 070202 Лубня-Держкордон з Польщею. В Ужгороді підтоплено ряд вулиць, в “озері” під мостом застряг автомобіль.

Про це повідомив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров у Facebook – Укрінформ.

“Закарпаття потерпає від сильної зливи. Протягом години в деяких населених пунктах випала кількатижнева норма опадів. У Великоберезнянському районі паводок зніс міст у с.Лубня на автодорозі 070202 Лубня-Держкордон з Польщею. У містах каналізаційні стоки не справилися із прийомом великої кількості води. В Ужгороді підтоплено вулиці: Козацька, Донська, Погранична, Радванська. Під залізничним мостовим переїздом на вул. Анкудінова утворилося озеро, у якому застряг автомобіль” – повідомив Петров.

З його слів, найближчим часом він матиме робочу поїздку на Великоберезнянщину та обов’язково огляне знесений паводковою хвилею міст.

“Його необхідно відновити. Це важливий інфраструктурний об’єкт, адже міст стоїть на дорозі, яка веде до пункту пропуску Лубня – Волосате. Від його відновлення залежить розвиток туризму та транскордонного співробітництва в регіоні!” – акцентував Петров.

Також голова ОДА повідомив, що за попередженням синоптиків на території області дощитиме ще кілька днів. Покращення погодних умов варто очікувати не раніше 20 червня. У місцях проходження сильних злив буде відбуватися формування значного місцевого та схилового стоку з підтопленням понижених місць, особливо в населених пунктах, внаслідок захаращення русел потічків та водовідвідних канав; утворення локальних селів та зсувів перезволоженого ґрунту.

 

 

Верховний суд спростовує скасування рішення про спецконфіскацію грошей Януковича

Судове рішення щодо спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних з експрезидентом Віктором Януковичем, не було предметом розгляду Верховного суду.

Про це повідомляє у Facebook пресслужба Верховного суду – Укрінформ.

Зокрема, у зв’язку з поширенням у деяких соціальних мережах та ЗМІ інформації про те, що Верховний суд скасував рішення щодо спецконфіскації коштів Януковича, в судовій установі пояснили, що 16 червня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб «Aldoza Investments Limited», «Wonderbliss Ltd», «Opalcore Ltd», «Erosaria Ltd», «Akemi Management Limited», «Loricom Holding Group Ltd», «Foxtron Networks Limited», які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року.

“Згідно з цією ухвалою зазначеним представникам було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Цим вироком було затверджено угоду між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості та визнано винним А. Кашкіна за ч.1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч.4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч.3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) КК України”, – зазначили у Верховному суді.

Повідомляється, що Касаційний кримінальний суд ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У ВС звернули увагу, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), додали в суді.

Як повідомлялося, 28 березня 2017 року Краматорський суд постановив конфіскувати близько 1,5 млрд доларів США у вигляді грошових коштів, облігацій внутрішньої державної позики на рахунках Януковича та його оточення.

Конфіскація, зокрема, стала можлива після того, як обвинувачений у справі Кашкін пішов на угоду зі слідством. Він, серед іншого, зізнався у тому, що став фіктивним власником однієї з компаній бізнесмена-втікача Сергія Курченка.

Апеляційний суд Донецької області пізніше відмовився відкривати провадження щодо конфіскації 1,5 млрд доларів після апеляції адвокатів, які представляють інтереси Януковича.

 

У “Голосі” заперечують, що Рахманін планує скласти депутатські повноваження

Голова партії “Голос” Кіра Рудик спростувала чутки, що голова фракції “Голос” Сергій Рахманін може скласти мандат.

Про це поінформувала голова партії “Голос”, народний депутат Кіра Рудик в ефірі телеканалу “Україна 24”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Депутат спростувала чутки, що нібито наступним може скласти мандат голова фракції “Голос” Сергій Рахманін.

“Я запевняю вас, що Сергій Рахманін нікуди не збирається йти, він працює активно, як голова фракції в парламенті, як член партії, готується, допомагає нашій активній підготовці штабів. Звичайно, такі новини будуть, але вони не мають нічого спільного з реальністю”, – зазначила Рудик.

Питання про складення депутатських повноважень члена фракції “Голос” Святослава Вакарчука Верховна Рада планує розглянути в четвер, 18 червня.

“Він все ще залишається народним депутатом. Для того, щоб він міг скласти повноваження, Верховна Рада повинна за це проголосувати. І, наскільки мені відомо, це питання буде винесене у четвер до зали”, – сказала Рудик.

Як повідомляв Укрінформ, народний депутат від “Голосу” Вакарчук 11 червня заявив, що зареєстрував у Верховній Раді заяву про складання депутатських повноважень.

 

Рада підтримала закон про визнання особою без громадянства

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства”.

Відповідне рішення підтримали 331 народний депутат за мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон визначає створення процедури визнання особою без громадянства, що надалі надасть змогу для таких осіб законно перебувати на території України, отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України – посвідку на тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, а за умови проживання на території України у зазначеному статусі понад 2 роки – отримати дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.

Окрім цього, законом передбачається внести зміни до законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», «Про безоплатну правову допомогу», «Про судовий збір», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про виконавче провадження», Кодекс адміністративного судочинства, з метою надання особам, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, права на безоплатну вторинну правову допомогу та звільнити їх від сплати судового збору та авансового внеску за виконання судових рішень, які стосуються оскарження рішень про визнання особою без громадянства.

Також законом вносяться зміни до закону «Про зайнятість населення» задля надання можливості особам без громадянства реалізувати право на працю та належні умови життя.

 

Порошенко попри смерть батька прийде на суд

П’ятий президент України Петро Порошенко попри смерть батька з’явиться 18 червня на засідання Печерського райсуду столиці, де йому мають обрати запобіжний захід.

Про це поінформував під час пресконференції його адвокат Ілля Новіков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Петро Порошенко обов’язково з’явиться в суд”, – сказав він.

Водночас адвокат вважає, що суд не обере Порошенку жодного запобіжного заходу.

Як повідомлялося, 16 червня помер батько п’ятого Президента України, громадський та політичний діяч Олексій Порошенко.

Печерський райсуд Києва 18 червня о 15.00 розгляне клопотання Офісу генпрокурора про обрання запобіжного заходу експрезидентові Порошенку.

Слідчі ДБР мають намір клопотати про обрання експрезиденту, народному депутату Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

У бюро стверджують, що прокурори Офісу генерального прокурора у будівлі ДБР оголосили підозру Порошенку.

Водночас адвокат експрезидента Ілля Новиков заявив, що 10 червня Порошенку намагалися повідомити про підозру у справі про призначення Семочка, водночас експрезидент не став спілкуватися з представником ОГП і залишив будівлю ДБР.

Порошенко зазначив, що не вважає себе офіційно повідомленим про підозру, оскільки це було зроблено у не встановлений законом спосіб, оскільки оголошувати підозру народному депутату має особисто генпрокурор. Для цього він після допиту у ДБР прибув в ОГП на зустріч з генпрокурором Іриною Венедіктовою. Однак вона, за його словами, не вручила повідомлення про підозру.

Крім того, у відповідь на запит Укрінформу заступник голови МЗС Євген Божок поінформував, що ДБР двічі повідомило йому про підозру у видачі незаконного наказу під час перебування на посаді голови Служби зовнішньої розвідки, яким було призначено Сергія Семочка його першим заступником.

Наразі ДБР і Офіс генпрокурора мають намір клопотати в суді про обрання Божку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 млн грн.

 

Комітет рекомендує Раді ухвалити зміни до закону про Вищий антикорупційний суд

Комітет ВР з питань антикорупційної політики рекомендує Раді ухвалити в другому читанні законопроєкт №3348 “Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду”.

Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні у вівторок, 16 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Так, члени комітету рекомендували Верховній Раді ухвалити законопроєкт №3348 у другому читанні та в цілому.

“Проєктом закону пропонується доповнити закон України “Про Вищий антикорупційний суд” положенням, згідно з яким суд отримає право здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління”, – йдеться у пояснювальній записці.

Також, з метою забезпечення єдиного підходу до стандартів діяльності суддів пропонується встановити однакові строки здійснення повноважень слідчими суддями ВАКС та суддями місцевих судів.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 2 червня ухвалила в першому читанні законопроєкт №3348 “Про внесення змін до закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду”.

 

Президент увів Горовця і Єніна до складу Комісії з питань громадянства

Президент Володимир Зеленський увів до складу Комісії при Президентові України з питань громадянства першого заступника міністра юстиції Євгенія Горовця та заступника міністра закордонних справ Євгенія Єніна.

Відповідний Указ оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.

“Увести до персонального складу Комісії при Президентові України з питань громадянства Горовця Євгенія Миколайовича – першого заступника міністра юстиції України та Єніна Євгенія Володимировича – заступника міністра закордонних справ України”, – йдеться у документі.

Цим же Указом зі складу Комісії виведено А.Заяця та О.Сукманову.

 

Львівську облорганізацію “Слуги народу” очолив голова ОДА

Львівську обласну організацію партії “Слуга народу” очолив голова Львівської обласної держадміністрації Максим Козицький.

Про це повідомив сам Козицький у Facebook – укрінформ.

“Рішення про моє призначення керівником Львівського обласного осередку партії «Слуга народу» ухвалили члени обласної партійної організації під час конференції регіонального партійного осередку, мою кандидатуру також затвердила вища рада партії”, – наголосив голова ОДА.

Він підкреслив, що спілкувався з Президентом, з лідерами партії й повністю поділяє їхнє бачення на розвиток країни: здоровий прагматизм, мінімум популізму, закон понад усе.

“І тому я ухвалив рішення влитися в партію «Слуга народу» й очолити процес її творення на Львівщині як політик і державний діяч”, – заявив він.

За словами Козицького, чиновники й політики повинні дійсно стати слугами свого народу. Вони повинні усвідомити, що їх наймає на роботу народ і платить їм за роботу гроші. “Саме таке розуміння політичного процесу в партії «Слуга народу», – впевнений голова ОДА.

Як повідомлялося, на посаду голови Львівської ОДА 39-річний львівський бізнесмен Максим Козицький був призначений Володимиром Зеленським у лютому 2020 року.

У другому турі президентських виборів 21 квітня 2019 року Львівська область стала єдиною областю України, де перемогу отримав суперник Володимира Зеленського – п’ятий президент України Петро Порошенко.

На позачергових виборах до Верховної Ради 21 липня Львівщина була одним із трьох регіонів, де партія “Слуга народів” не перемогла, пропустивши на першу місце партію “Голос”.

 

 

Справа Гандзюк: Мангера доставили до суду

Працівники Служби безпеки доставили голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера із Херсона до Печерського райсуду Києва, де йому мають обрати йому запобіжний захід.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Судове засідання буде закритим, поінформували у суді.

Раніше в Офісі генпрокурора зазначали, що планують клопотати про обрання Мангеру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Печерський райсуд Києва дав дозвіл на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.

Відповідне рішення було прийнято навіть попри те, що Мангер перебував у лікарні. Незалежний експерт, якого залучили прокурори, з’ясував, що Мангера можна транспортувати до Києва в присутності лікаря.

Мангер є підозрюваним у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Її 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла. Жінка перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку й було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу було засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Водночас активісти заявили, що вважають передчасною передачу справи Гандзюк до суду. За їх словами, правоохоронці не завершивши проведення усіх слідчих дій.

11 червня Мангеру у Києві вручили постанову про відновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання Мангеру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Активісти спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявляють про те, що голова Херсонської облради Владислав Мангер, підозрюваний у причетності до нападу на активістку Катерину Гандзюк, намагається сховатися від суду в лікарні.

14 червня голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, який зараз перебуває в кардіологічному центрі у Херсоні, поліцейські зачитали ухвалу суду про привід на судове засідання. Медики надали правоохоронцям довідку про неможливість транспортування Мангера до суду в Київ через стан його здоров’я.

15 червня Мангер продовжував лікування в обласному кардіологічному центрі у Херсоні.

Водночас рано вранці 16 червня працівники СБУ затримали Мангера для доставки до суду.

 

Адвокати Мангера оголосили відвід судді

Адвокати голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера оголосили відвід судді Печерського райсуду Києва Тетяні Ільєвій, яка мала розглядати клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат Мангера Дмитро Ільченко.

“Ми оголосили відвід судді Ільєвій, оскільки під час розподілу справи 18 із 20 суддів Печерського суду вилучили із автоматичного розподілу”, – стверджує він.

На думку захисту, це було навмисно зроблено, аби для розгляду клопотання обвинувачення був обраний один із двох слідчих суддів.

Наразі у судовому засіданні оголошено перерву для обрання судді, котрий розгляне клопотання адвокатів Мангера про відвід судді.

Як повідомлялося, працівники Служби безпеки доставили Мангера із Херсона до Печерського райсуду столиці, де було призначене засідання для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Печерський райсуд 15 червня дав дозвіл на затримання Мангера з метою приводу його на засідання. Відповідне рішення було прийнято навіть попри те, що Мангер перебував у лікарні. Незалежний експерт, якого залучили прокурори, з’ясував, що Мангера можна транспортувати до Києва в присутності лікаря.

Мангер є підозрюваним у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Її 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла. Жінка перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

 

Стерненко каже, що до нього в Київ їздитиме одеська поліція

Перевіряти дотримання активістом Сергієм Стерненком запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання в Києві буде поліція Одеси.

Про це заявив сам Стерненко журналістам по завершенню судового засідання, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз змінили адресу відбування домашнього арешту, але не змінили орган, який це має перевіряти. Відповідно, тепер для того, щоб перевірити, чи буду я вдома на домашньому арешті, одеська поліція має їхати в Київ, перевіряти і потім повертатись назад. Це вже проблеми сторони обвинувачення, я просто констатую”, – зазначив він.

Водночас Стерненко заявив, що оскаржуватиме таке рішення про запобіжний захід одразу, як отримає повний текст ухвали.

Він також наголосив, що завтра, 17 червня, о 13:15 суддя Володимир Бугіль (який 15 червня обрав запобіжний захід активісту – ред.) має оголосити повний текст судового рішення, і зазначив, що приїде заслухати, і запросив до цього представників ЗМІ.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський районний суд міста Києва обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, за словами активіста, місцем перебування на домашньому арешті в ухвалі суду вказано “військову частину в Одесі”, за місцем прописки, але його “туди не пускають, бо це режимний об’єкт”.

“Цю ухвалу неможливо виконати”, – наголосив активіст і зазначив, що через її невиконання прокурори потім можуть “просити утримання під вартою”.

Згодом прокурор у справі подав клопотання про зміну адреси домашнього арешту.

У вівторок, 16 червня, суддя Шевченківського райсуду Києва Олена Мєлєшак задовольнила клопотання прокурора у справі Стерненка щодо зміни адреси для виконання запобіжного заходу із місця прописки в Одесі на місце приживання в Києвв.

Стерненку 11 червня оголосили підозру у вчиненні злочинів за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

 

Зупинити наступ на українську мову: відомі українці звернулись до влади

ВІВТОРОК, 16 ЧЕРВНЯ 2020, 03:15 УП

Українські громадські і культурні діячі, журналісти та політики звернулись до народних депутатів з вимогою зняти з розгляду проєкти законів, якими вносяться зміни в закони про мову і освіту.

Джерело: відкрите звернення

Деталі: Обурення підписантів звернення викликав законопроєкт №2362 авторства нардепа від “Слуги народу” Максима Бужанського.

“Цей проєкт передбачає зміни в закони про мову і про освіту, щоб скасувати перехід з 1 вересня 2020 року на навчання українською мовою тих учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською”, – йдеться у зверненні.

Зазначається, що наразі ніщо не заважає школам перейти на українську мову навчання.

Критикується також законопроєкт №2693 “Про медіа“. Автори звернення вважають, що у проєкті знищуються механізми протидії російській інформаційній агресії, зокрема Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

“Законопроєкт пропонує скасувати чинний перелік 150 осіб, фільми, програми, концерти за участю яких не мають права демонструватися в Україні”, – стверджують ініціатори звернення.

Підписанти закликали керівництво держави та нардепів зняти з розгляду проєкт закону Бужанського, не допустити послаблення законодавчих норм, які захищають мову, у законі “Про медіа” та відмовитись від ревізії чинного закону “Про мову”.

Під зверненням підписались зокрема: журналіст Вахтанг Кіпіані, колишній політв’язень Йосип Зісельс, акторка Ірма Вітовська, релігієзнавець та колишній політв’язень Ігор Козловський,  колишня в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв, письменниця Ірен Роздобудько.

Загалом до звернення доєднались більше 100 осіб.

Мова об’єднує

21 год · Фейсбук 15.06.20.

 

ЗУПИНИТИ НАСТУП НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР. Відкрите звернення.

Новітня історія України засвідчує: якщо влада пропонує «винести за дужки» питання української ідентичності, а лейтмотивом мовної політики стає «яка різниця?», невдовзі цій владі українська мова і все, що робить країну Україною, чомусь стає поперек горла.

Так було в часи Януковича-Табачника і Ківалова-Колесніченка, так відбувається і тепер.

Упродовж першого року президентства Зеленського жевріла надія, що владі вистачить відповідальності зосередитися на вирішенні гострих питань безпеки та економіки і не чіпати закон про мову та норми інших законів, що захищають українську освіту, культуру, медіапростір.

Ці закони містять важливі механізми єднання нації, захисту державної незалежності й національної безпеки України. Доки українське військо боронить нашу незалежність на фронті, ці закони зміцнюють її всередині країни. Вони працюють і підтримуються більшістю людей.

Єдине, що потрібно від влади – неухильно їх виконувати.
Проте останнім часом влада почала озвучувати тези, досі характерні лише для пропаганди держави-агресора і пов’язаних з нею олігархічних кланів. Президент України, Голова Верховної Ради, новий міністр культури й інформаційної політики та інші посадовці раптом почали розповідати про потребу переглянути закон про мову, про якусь «іншу сторону» (?!) яку треба «почути», про таємничих «вчених», руками яких влада хоче розворушити вже вирішене на законодавчому рівні питання державної мови і ощасливити українців «правильними» мовними ініціативами.

«Слуги народу» не обмежилися словами і переходять до практичних руйнівних дій, які потребують належної реакції з боку суспільства.

По-перше, влада з маніакальною впертістю намагається протягнути законопроєкт №2362 одіозного депутата Максима Бужанського, який уже втретє (!) виносять на засідання комітету з гуманітарної та інформаційної політики. Цей проєкт передбачає зміни в закони про мову і про освіту, щоб скасувати перехід з 1 вересня 2020 року на навчання українською мовою тих учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською.

Проти цього антиукраїнського проєкту виступають не лише громадські й експертні середовища, але й Міністерство освіти й науки. Адже за три роки надруковані підручники та посібники, проведені курси для вчителів і ніщо не заважає переходу шкіл на українську мову. Очевидно, що форсований розгляд проєкту 2362 на комітеті потрібен для того, щоб проштовхнути його на пленарному засіданні Ради до канікул.

Причому в останній «доопрацьованій» редакції законопроєкт став ще небезпечнішим. Він до всього іншого руйнує мовні норми ухваленого вже нинішнім складом парламенту і підписаного Зеленським Закону «Про повну загальну середню освіту», відкриваючи шлюзи для русифікації освітнього процесу.

Не менше обурення викликає і підготовлена до реєстрації і розгляду на комітеті нова версія законопроєкту №2693 «Про медіа». У тексті доопрацьованого законопроєкту не лише значно погіршені порівняно з попередньою версією і з чинним законодавством механізми захисту української мови, але й практично знищується такий важливий інструмент протидії російській інформаційній агресії як Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

Законопроєкт пропонує скасувати чинний перелік 150 осіб, фільми, програми, концерти за участю яких не мають права демонструватися в Україні. Натомість сформувати за дуже вузькими критеріями куций Перелік осіб, що створюють загрозу медіа-простору, потрапити в який можна буде лише через голосування Національної Ради з питань телебачення й радіомовлення, більшість якої становлять вихідці з «Кварталу 95» і студії «1+1». Це означає масове повернення на українські екрани й у концертні зали «артистів-рашистів» з усіма наслідками для інформаційної безпеки держави.

Це – червоні лінії, які влада не має права перетинати ні заради комерційних інтересів олігархічних медіа, ні, тим більше, на догоду Москві і її п’ятій колоні.

Ми закликаємо керівництво держави і парламенту, народних депутатів України:

1. Зняти з розгляду провокаційний законопроєкт Бужанського №2362 і припинити спроби відновлення русифікації освіти.
2. Під час реєстрації та розгляду в першому читанні нового законопроєкту «Про медіа» не допустити послаблення жодної чинної законодавчої норми, що захищає українську мову та національний інформаційний простір, зберегти чинний Перелік осіб, що загрожують національній безпеці та механізми його наповнення і застосування.
3. Відмовитися від спроб ревізії Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і зосередитися на його неухильному виконанні. А в цілому замість збурення і розколу суспільства на мовному ґрунті – сконцентруватися на розв’язанні соціальних та економічних проблем українських громадян.

Захист нашої мови і культурно-інформаційного простору – це речі, які українці боронитимуть за будь-яку ціну всіма передбаченими законом засобами. Ми закликаємо владу дослухатися до наших справедливих вимог і не провокувати громадянське протистояння.

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор, надзвичайний і повноважний посол України

Ігор Козловський, релігієзнавець, громадський діяч, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”, член PEN Україна

Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проєкту “Історична правда”

Віталій Портников, журналіст, публіцист

Йосип Зісельс, колишній політв’язень, учасник ІГ “Першого грудня

Ірма Вітовська, акторка театру та кіно, заслужена артистка України

Тарас Компаніченко, народний артист України, лідер гурту “Хорея козацька”

д-р Уляна Супрун, голова ГО “Арк.ЮЕЙ”, в.о. міністра охорони здоров’я України (2016-2019)

Володимир Балух, громадський активіст, політичний в’язень путінського режиму

Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер, заслужений артист АР Крим

Володимир Тихий, кінорежисер, лавреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, засновник об‘єднання кінодокументалістів «Вавилон 13»

Юлія Кириченко, Центр політико-правових реформ, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ

Ірен Роздобудько, письменниця

Римма Зюбіна, актриса, телеведуча, громадська діячка

Юрій Журавель, лідер гурту OT VINTA, автор спільноти ЗНАЙ НАШИХ

Юрій Винничук, письменник

Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів АНТС, голова Zero Corruption Conference

Андрій Кокотюха, письменник, сценарист

Тарас Антипович, письменник, сценарист

Анна Заклецька, українська співачка, вокалістка гурту “Vroda”, телеведуча, модель

Лариса Масенко, професор НУ “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук

Тарас Шамайда, рух “Простір свободи”

Аліна Михайлова, БФ Армія SOS, волонтер

Ярина Чорногуз, ініціаторка руху протесту «Весна_на_граніті», бойовий медик

Максим Кобєлєв, ініціатива “Дріжджі”

Євген Дикий, науковець, ветеран українсько-російської війни

Катерина Чепура, театральна режисерка, громадянський рух “Відсіч”

Іванна Кобєлєва, Портал мовної політики

Тетяна Строй, Донецький прес-клуб

Іван Патриляк, історик, доктор історичних наук, професор

Світлана Поваляєва, письменниця

Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану

Олександр Іванов, ініціатива “Переходь на українську”

Сергій Оснач, член Експертної групи з питань мовної політики при Кабінеті міністрів України

Сергій Стуканов, журналіст

Павло Вольвач, письменник

Сергій Пантюк, письменник

Ольга Купріян, письменниця

Ярина Скуратівська, журналістка

Богдан Логвиненко, ГО Українер

Павло Подобєд, керівник благодійного фонду “Героїка”

Нестро Воля, суспільно-політичний блогер

Світлана Єременко, Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Інна Юр’єва, газета “Громада Схід”

Тетяна Швидченко, ГО Експертний корпус

Ярина Квітка, музикант гурту Фолькнери, веломандрівниця

Марія Давиденко, ІА Вчасно

Анастасія Мазниченко, редакторка

Альона Заіка, журналістка

Ольга Кирилова, журналістка

Юлія Костюченко, журналістка

Влад Солдатенко, журналіст

Олександр Цахнів, журналіст

Денис Блощинський, Фундація соціальних інновацій “З країни в Україну”

Сергій Костинський, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2015-20)

Світлана Кашенець, ГО “ЗміниЄ”

Оксана Левкова, Всеукраїнська громадська організація “Не будь байдужим!”

Юрій Гончаренко, Фонд підтримки демократичних ініціатив.
Святослав Липовецький, публіцист

Костянтин Рєуцький, благодійний фонд Восток-SOS

Микола Марченко , експерт Асоціації українських правників з конституційного права

Андрій Левус, Рух опору капітуляції

Магновський Ігор, доктор юридичних наук, експерт з публічного права

Погребиський Олександр, ветеран війни проти Росії

Сергій Пархоменко, Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. О.Никанорова

Марія Шейко, ЗМГО “Півострів змін”

Сергій Підмогильний, мережа Greenways Ukraine

Анастасія Розлуцька, ГО “Український світ”

Ольга Андрусенко, ініціатива “Є-мова”

Надія Зубатюк, ГО “Асоціація вчителів української мови та літератури Донеччини”

Надія Басенко, Українська спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням окремих предметів

Наталія Хоменко, фольклорист, кандидат філологічних наук

Андрій Юсов, Школа відповідальної політики

Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, ТО перекладачів Національної спілки письменників України, журналіст

Христина Сударенко, волонтерський рух “Безкоштовні курси української мови”

Муравльова Оксана, ГО “Український розмовний клуб “Файно”, ВГО ДВ “Союз українок”

Олександр Мартиненко, боєць батальйону спецпризначення “Донбас”, ініціатива “Ветерани плюс”

Ярослава Братусь, ГО “Центр соціального розвитку ” Ініціатива”

Павло Вишебаба, музикант One Planet Orchestra, голова ГО Єдина Планета

Євген Карась, рух «Суспільство майбутнього»

Олександр Войтко, Спілка ветеранів війни з Росією

Ігор Луценко, народний депутат України 8 скликання

Денис Поліщук, керівник моніторингової групи з дотримання прав ув‘язнених Міністерства у справах ветеранів

Євген Бондаренко, ГО Школа Медіапатріотів

Мирон Спольський, підприємець

Микола Панченко, ГО “Освітня асамблея”

Борис Бабін, доктор юридичних наук, професор

Тарас Стецьків, народний депутат 5-ти скликань, голова Зарваницької громадської ініціативи

Юрій Шевчук, мовознавець, викладач Колумбійського та Єльського університетів, засновник і директор Українського кіноклубу при Колумбійському університеті

Сергій Висоцький, народний депутат України 8 скликання

Михайло Гончар, Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор журналу “Чорноморська безпека”

Ліліана Вежбовська, мистецтвознавиця

Андрій Щекун, Кримський центр “Український дім”, головний редактор газети “Кримська світлиця”

Марина Мірзаєва, історикиня, голова ГО “Валькірія”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Олександр Северин, кандидат юридичних наук, публіцист

Євген Межевікін, підполковник Збройних сил України, Герой України

Наталя Васько, акторка театру та кіно

Михайло Басараб, політолог

Леонтій Шипілов, член ЦВК (2018-2019)

Дмитро Лиховій, журналіст, головний редактор інтернет-видання “Новинарня”

Анастасія Мельниченко, ГО “Студена”

Олександр Семирга, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Юрій Міндюк, громадський діяч. співзасновник Національно-консервативного руху

Ігор Артюшенко, народний депутат 8-го скликання, Центр національного відродження

Тарас Гребеняк, ГО “Українська справа”

Лада Каневська, медіаторка, фасилітаторка, співавторка курсів про діалог і управління конфліктами

 

Російській акторці Варнаві таки дозволили в’їзд до України

Міністерство культури України виключило з “чорного списку” російську телеведучу та актрису Катерину Варнаву, яка відвідувала анексований Крим, дозволивши відвідувати Україну.

Про це йдеться в указі, опублікованому на сайті відомства – Укрінформ.

У наказі очільника відомства йдеться, що Катерину Варнаву виключено зі списку осіб, які створюють загрозу для національної безпеки України.

Як повідомляв Укрінформ, Державне агентство України з питань кіно у 2019 році заборонило демонстрування і розповсюдження на території країни п’яти фільмів, в одному з яких знімався Володимир Зеленський.

Було заборонено показ російського фільму “Вісім перших побачень”, оскільки там знімалася російська актриса Катерина Варнава, а вона внесена до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, через виступ в окупованому Криму.

​Катерина Варнава — російська телеведуча, кіноактриса, учасниця шоу «Comedy Woman». Раніше — учасниця команд КВН «Збірна малих народів» і «Свої секрети».

 

10 незамінних ролей Головнокомандувача Збройних Сил в умовах сучасної демократії 15.06.20 Цензор_нет

Досвід і (не) витягнуті уроки країн Центральної та Східної Європи та колишньої Югославії

Анотація:

Нові демократичні країни стикаються зі значними труднощами в розумінні ролі Головнокомандувача Збройних Сил (ГКЗС) і його відмінності від традиційної/історичної ролі Начальника Генерального штабу (НГШ). Багато з цих держав намагалися перейти від НГШ до ГКЗС за порадою західних союзників. Цей крок зазвичай робився після значних провалів в роботі систем оборони. Ці провали часто відбувалися після невдалих політичних рішень стосовно збройних сил, тому що політичне керівництво було необізнане про їх справжній стан. Посада ГКЗС, в тому вигляді як вона передбачена і виконується в більшості давно існуючих демократичних країн, спрямована як на усунення цієї проблеми, так і на забезпечення того, щоб Збройні Сили відповідали потребам майбутнього. Ця стаття описує, як і чому піднімається це питання, і точно визначає, що саме повинен робити ГКЗС.

Ключові слова: Центральна/Східна Європа, Головнокомандувач Збройних Сил, керівництво, командування і контроль, пост-комунізм

—————————

Більшість, якщо не всі колишні комуністичні держави Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та колишня Югославія, які в даний час є демократичними країнами, стикаються зі значними труднощами в розумінні ролі і обов’язків Головнокомандувача Збройних Сил (ГКЗС) і відмінності цього посту від традиційно звичної ролі Начальника Генерального штабу (НГШ). Багато з цих держав здійснили перехід від моделі НГШ до ГКЗС після наполегливих порад з боку західних союзників. Рекомендація щодо створення такого старшого посту як ГКЗС зазвичай слідувала за значними провалами в роботі систем оборони, які робили безліч поспішних перевірок, стратегій безпеки і військових доктрин з сумнівним успіхом. Прикладом такої непослідовної політики може служити Чеська Республіка, яка в період з 1995 по 2012 рік підготувала 24 важливих документи і заходи щодо впровадження змін в оборонній політиці; більше одного на рік[i]. Така велика кількість таких перевірок по всьому регіону, часто повторюваних незабаром один за одною в таких країнах, як Болгарія[ii], свідчить про те, що попередні коригувальні заходи були або неповними, або повністю помилковими. Рішення про зміни в Збройних силах носять політичний характер. Однак якість прийнятих рішень в значній мірі залежить від якості і завершеності, та особливо від вартості, військових рекомендацій, що надаються політичним лідерам. Коротше кажучи, політичне керівництво часто тримається в невіданні щодо справжнього стану речей у власних збройних силах, і тому приймаються невірні рішення. Надається інформація, що все добре і задовільно, коли, насправді, все навпаки. Наприклад, в щорічних «Доповідях про стан справ в сфері оборони і збройних силах» що подаються болгарським урядом до Народних зборів, незмінно заявляється, що здатність збройних сил виконувати свою конституційну місію є задовільною, але з певними обмеженнями. І це незважаючи на те, що багато років погіршення ситуації в збройних силах публічно обговорювалося.[iii][iv]

На Заході роль ГКЗС з роками еволюціонувала, і тепер передбачається, що вона полягає у виконанні функції поліпшення зв’язку між політичним керівництвом і збройними силами, сприяючи тим самим поліпшенню відносин між цивільними і військовими. Ця роль також посилює конструктивний цивільний контроль над військовими, створюючи явний акцент на цій вкрай важливій функції: «перекладача» інформації між обома сторонами[v]. У той же час для того, щоб зробити збройні сили кращими для майбутнього, потрібен був хтось, хто міг би сприймати військово-політичні вимоги як ключову рушійну силу, а не тільки розуміти мову грошей. На жаль, ця суттєва різниця між роллю ГКЗС і роллю НГШ ніколи не була адекватно пояснена або обговорена ані з тими, хто призначався на ці позиції, ані всередині збройних сил, ані тим більше з політичним істеблішментом. Не дивно, що польського ГКЗС як і раніше називають «першим солдатом» (Pierwszy Zolnierz RP), і його обов’язки мало змінилися з 1989 року[vi]. Перехід від НГШ до ГКЗС як командної ролі – це не просто зміна назви. Це зовсім інша концепція, яка йде своїми коренями у філософію підтримки вищого керівництва оборонної системи та країни в рамках сучасної демократії.

Два критичних фактори широко ігноруються всіма країнами, які намагаються впровадити цю зміну. По-перше, не існує повного розуміння того, що роль та обов’язки ГКЗС є унікальними. Це означає, що ніхто інший у всій системі оборони і безпеки не має повноважень на їх здійснення. Тому ці чітко визначені ролі і обов’язки повинні бути закріплені (або чітко сформульовані) в законі. По-друге, деякі з цих ролей і обов’язків знаходяться в явному протиріччі з деякими основними ролями і обов’язками, пов’язаними зі старими положеннями щодо НГШ. Найбільш істотною відмінністю є передача функції постійного «командування», пов’язаної з моделлю НГШ, яку багато ГКЗС намагаються утримати в рамках своїх повноважень. Роль НГШ (або як би вона не називалася в різних країнах) – це низхідна (від вищих до нижчих рівнів) функція, призначена виключно для того, щоб зосередитися на забезпеченні бойових сил (можливостей) відповідно до наказу. І навпаки, ГКЗС має в першу чергу зовнішню роль для забезпечення того, щоб те, що буде наказано зробити, відповідало як політичній, так і військовій обстановці (і наявним фінансовим коштам), і щоб система повністю розуміла це завдання у всій його складності[vii].

В жодному з випадків перехід від моделі НГШ до моделі ГКЗС в Центральній і Східній Європі не супроводжувався адекватними практичними або релевантними рекомендаціями союзників. Крім того, діалог з громадськістю практично не вівся, що створювало комунікаційний вакуум, особливо (і не менш важливо) в парламентах. Часто цей вакуум негайно заповнювався дезінформацією і невірними тлумаченнями. Ця відсутність ясності в політичній сфері і обов’язок виправдовувати очікування політиків накладали додаткове навантаження на нових ГКЗС, завдання яких і так було досить важким. Ті декілька людей, які розуміють глибинну причину для змін у регіоні, залишаються незначною і малоспроможною меншістю, і немає ніякої літератури, яка могла б прояснити все і допомогти. Наочним доказом нерозуміння нової ролі ГКЗС є сьогоднішні безперервні спроби як всередині військових систем, так і з боку політиків повернути цю функцію до НГШ, як це було колись, особливо дозволити йому командувати військами.

Багато нових ГКЗСів не розуміють або відмовляються прийняти різницю у своїх ролях і, як правило, за замовчуванням повертаються до виконання функції НГШ, заповнюючи свій час докладними подробицями і не думаючи про майбутнє або про те, що потрібно суспільству[viii]. Зрозуміло, що ідея того, що найвисокопоставленіший генерал у всіх збройних силах не займається повсякденним командуванням, багатьом здається немислимою і суперечить їх розумінню військового принципу «єдиноначальності». Саме з подібними обґрунтуваннями ще в 2010-2011 роках Болгарія ввела у себе позицію ГКЗС, лише частково обмеживши його командну функцію. Ця зміна була зустріта сильним спротивом з боку генералів і політичної опозиції. У наступні роки ця функція поступово відновлювалася. Автори детально розглянули діяльність першого ГКЗС, і він зовсім не вдосконалив цивільно-військовий дискурс і цивільний контроль, він навіть відмовився розмовляти з Міністром оборони. Менш ніж за три роки в Словенії змінилося чотири ГКЗС, два з яких не виправдали політичних очікувань і займали пост короткий час[ix]. Албанія називає найвищою військовою посадою – «ГКЗС», але ще не внесла необхідних змін до законодавства і нормативних актів[x].

В результаті ці ГКЗС перевантажені, і проблеми, які призвели до створення цієї посади в першу чергу, поглиблюються і закріплюються. Досягнуті зміни є половинчастими і навіть скомпрометованими, особливо при легалізації найбільш важливих обов’язків і повноважень, необхідних для посади ГКЗС. Це гарантує невдачу.

У світлі цих прогалин у знаннях і досвіді, в решті частини цієї статті буде представлений набір ролей, повноважень і обов’язків, які повинні бути покладені на ГКЗС в ЦСЄ, і які є вкрай важливими для ефективного функціонування системи оборони. Нинішні автори стверджують, що ці ролі і функції потрібні в будь-якій країні для забезпечення необхідної військової потужності сьогодні і в майбутньому.

Крім того, що ГКЗС є найстаршим командиром і професійним керівником Збройних сил, він повинен виконувати наступне:

1. Його перша і головна роль, як найстаршого командувача обороною, полягає в тому, щоб бути радником уряду з усіх аспектів сил оборони, а не просто постійним керівником оборони.

Це унікальна військово-політична роль з особливим спектром обов’язків, про що йдеться нижче. Головнокомандувач Збройних Сил – це людина, до якої уряд повинен звертатися як за порадами щодо безпеки і оборони сьогодні, так і за далекоглядними ідеями щодо того, в якому напрямку повинна рухатись оборона завтра. На відміну від цього, роль НГШ в колишні часи, та й сьогодні, коли є Генеральний штаб, стосується виключно управління обороною. Роль НГШ як командувача і керуючого силами (з наказами переданими від ГКЗС) полягає в тому, щоб слідувати політичному курсу уряду і управляти щоденними практичними кроками по створенню оперативно підготовлених сил. Крім надання політикам чітких військових порад, роль ГКЗС повинна бути відокремлена від будь-якої оперативної роботи, оскільки це неминуче поставить під загрозу неупередженість його військових порад. Посада ГКЗС повинна бути однозначно керівною посадою в рамках Міноборони, і особа, що її займає, має працювати разом з міністром оборони і відокремлено від повсякденної роботи Збройних сил. У Фінляндії, наприклад, Командувач обороною знаходиться у підпорядкуванні ГКЗС, і фактично є НГШ. У багатьох країнах є Начальник оперативного управління або Начальник об’єднаного штабу, і вони можуть або працювати разом з НГШ, або, як в Болгарії, взяти на себе роль НГШ. В деяких країнах, де Генеральний штаб інтегрований в Міноборони, ГКЗС дається можливість займатися безпосередньо Збройними силами, але це завжди створює ризик залучення ГКЗС до вирішення дрібних питань і перешкоджання йому виконувати свою консультативну роботу неупереджено.

2. Забезпечувати, щоб поради, дані нинішньому політичному керівництву, були чесними, повними і реалістичними і відображали справжній стан і можливості Збройних сил

Ця роль є ключовою для будь-яких рішень, прямо або побічно пов’язаних з національною обороною і безпекою, прийнятих урядом або парламентом. Без чесної і повної оцінки Збройних сил очевидно, що будь-які політичні рішення будуть зроблені виходячи з недостатньої інформації і будуть невірними за замовчуванням, а, отже, небезпечні для нації. Чесна оцінка оборонного та військового потенціалу є найважливішою роллю ГКЗС, оскільки будь-яка помилка в цій оцінці може призвести до «відмови всієї системи» і стати єдиною уразливою ланкою для всієї нації.

Тільки оборонна структура має монополію, досвід, навички та мотивацію для ефективного застосування насильства в боях. Жодна інша державна структура або група експертів не має таких повноважень. Тому оборонна структура має унікальну національну роль і не має зазнавати невдачі. ГКЗС, що знаходиться на вершині військової піраміди, повинен донести до політиків правдиву оцінку кожного аспекту оборонної системи. Це повинно дати виконавчим і законодавчим органам влади (а також широкій громадськості) чітке уявлення про реальний стан речей у військовій системі країни, щоб вони могли приймати обґрунтовані рішення з максимальним урахуванням інтересів нації. Іноді це «говоріння правди владі» буде незручним для всіх учасників процесу. Тому обрання людини з характером і моральною силою на посаду ГКЗС, а не «підлизи», має вкрай важливе значення.

З практичних міркувань ця роль повинна бути чітко сформульована в законі і підкріплена низкою конкретних вимог і обов’язків для ГКЗС – починаючи з його чіткого підпорядкування виконавчої влади, а також регулярного і ситуативного доповідання у парламенті. У сучасній демократичній країні ГКЗС є в певному сенсі «виконавчим» військовим спеціалістом («мозком»), людиною найбільш близькою до повної картини військової реальності, і може донести знання, експертний аналіз, досвід і мудрість до політичного керівництва.

Для того щоб забезпечити повну і чесну оцінку для політиків, вкрай важливо, щоб ГКЗС не мав командних повноважень і контролю над військовими силами, щоб (1) він ніколи не був «змушений оцінювати сам себе» і (2) він ніколи не відчував спокуси визначати політичні рішення в своїх особистих командних інтересах.

3. Створювати і забезпечувати атмосферу чесності і довіри в системі

Як би тривіально це не звучало, розгорнуте формулювання ролі ГКЗС, що базується на чесності і довірі, дивує багатьох в колишніх комуністичних державах. Звичайно, жодна держава Центральної та Східної Європи ніколи відкрито не підтримувала нечесність, не кажучи вже про те, щоб визнавати, що оборонні спеціалісти давали умисно недобросовісні рекомендації. Проте, це непрямим чином доводиться самими провальними рішеннями, прийнятими у відповідності до цих порад. Хоча рішення, як правило, піддаються відкритому громадському контролю, військові рекомендації майже завжди надаються таємно і є єдиним фактором, який не доступний для уважного вивчення на будь-якому етапі. Більше того, це явний доказ того, що військова рекомендація не відповідає реальності.

Необхідно постійно нагадувати, і принаймні ще протягом кількох поколінь, що комуністична доктрина по суті прибирала справжню чесність з соціальної етики. Вона замінила її на «подвійне мислення і подвійну істину». У оборонних структурах більшості країн Центральної та Східної Європи досі існує очевидна і багата спадщина цього явища[xi]. Чесність повинна знову з’явитися в кожній дії Збройних сил; починаючи від забезпечення реалістичності і правдивості зусиль Збройних сил з підготовки і навчання для ведення сучасної війни і закінчуючи всеосяжними доповідями про стан Збройних сил для уряду і парламенту. Абсолютно необхідними є чесне спілкування з суспільством і серйозні кроки в напрямку встановлення взаєморозуміння з громадськістю. Без чесності довіра в лавах сил оборони, так і довіра громадськості до Збройних сил, є небезпечною ілюзією. Без чесності і довіри країна стає більш беззахисною і безсилою перед зовнішніми загрозами, будь то військові, економічні або енергетичні.

Головнокомандувач Збройних Сил повинен бути юридично зобов’язаний забезпечувати чесність і довіру як всередині системи, так і між системою і громадськістю. Особливості військової ієрархії передбачають, що він є єдиною людиною, що володіє необхідною для цього владою і повноваженнями. Цей статус, знову ж таки, робить його єдиною вразливою ланкою для системи оборони. Тому він має нести політичну відповідальність перед виконавчою і законодавчою владою і, можливо, навіть притягатися до кримінальної відповідальності за невиконання своїх обов’язків. Механізм цього має бути закріплений у законі виконавчою і законодавчою владою, так, як вони вважають доцільним і здійсненним.

Якщо атмосфера чесності і довіри і існує сьогодні в будь-якій країні Центральної та Східної Європи, то це відбувається рідко, випадково та довільно. В результаті широка громадськість залишається в невіданні щодо реального стану системи оборони і збройних сил. Україна є наочним тому прикладом[xii]. Це позбавляє громадянське суспільство можливості робити осмислені висновки щодо своєї захищеності. Точно так само «політичний клас» ніколи не впевнений, що він знає правду, тому політичні рішення щодо того як, де і коли витрачати мізерний оборонний бюджет, можуть прийматися довільно і мати сумнівний ефект.

4. Надавати візію/бачення майбутнього (а не просто робити те ж саме)

Унікальне положення Головнокомандувача Збройних Сил у військовій організації полягає в тому, щоб формувати стратегію майбутніх сил, яку потрібно розробити або негайно, або протягом наступних поколінь системи. Ця візія необхідна, тому що вона дає кожному в системі оборони єдині дорожню карту, керівництво до дії і формування підходів. ГКЗС повинен розробити цю візію в перший рік свого перебування на посаді, постійно адаптувати її до обставин, а потім стимулювати розвиток сил згідно своєї візії. Ніхто інший в системі оборони не може мати настільки велику відповідальність. У той же час у НГШ, в силу своєї командирської позиції над збройними силами, немає достатньої свободи або часу для того, щоб займатися довгостроковими планами або залишатися неупередженим, оскільки він в першу чергу відповідає за вирішення повсякденних проблем Збройних сил. Він відповідає за їх нинішні боєздатність і можливості. Тому він неминуче і природно обмежив би будь-яку спробу виробити «стратегічне» бачення, яке могло б перекрутити або внести розлад до патерну нинішніх «тактичних» військові завдань і проблем, від успіху вирішення яких залежить результат його щорічної атестації.

Закон повинен включити цю роль в число обов’язків ГКЗС. Тільки звільнивши ГКЗС від поточних командних обов’язків, у нього буде достатньо свободи, прав, енергії і часу, щоб обдумати і оцінити, як реалізувати таку візію, не кажучи все про те, як спрямувати мислення і зусилля системи оборони в цьому напрямку.

Занадто часто цю роль залишають розпливчастою, на волю випадку, або ж на особу, яка її виконує, не накладаються відповідальність та підзвітність. Це робить усі кроки по реалізації в кращому випадку важкими, або навіть контрпродуктивними. Часто вибирається ГКЗС, який не підходить для цієї ролі, у якого недостатньо військового досвіду і у якого немає візії.

5. Постійно прагнути до вдосконалення і раціоналізації системи для досягнення політичних цілей

Ключовою частиною роботи Головнокомандувача Збройних Сил є узгодження з урядом реалістичних військових цілей для Збройних сил і забезпечення того, щоб його довгострокова стратегія збігалася з заявленими побажаннями політичного керівництва і забезпечувала їх реалізацію. Тобто завдання ГКЗС полягає в забезпеченні того, щоб ці цілі щорічно перетворювалися на чіткі військові розпорядження для виконання командуючими силами. ГКЗС і командири повинні працювати спільно, щоб забезпечити реалістичність цілей з точки зору часу і ресурсів. Це завдання також тягне за собою відповідальність за консультування політиків щодо таких жорстких рішень, як перебудова силових структур або навіть позбавлення від цілих частин військової системи, які можуть вважатись «недоторканними», але втратили свою корисність у сучасних реаліях[xiii].

Тут слід підкреслити, що це не робить ГКЗС політичною фігурою і він не повинен бути частиною політичного виборчого процесу. ГКЗС завжди повинен бути затвердженим професійним призначенцем, що призначається урядом за згодою законодавчого органу, із суворим дотриманням політично незалежної і юридично визначеної процедури, на строго професійну посаду і певний термін перебування на посаді, і не має бути ніяким чином пов’язаним зі змінами в уряді країни. В задачу цього документа не входить стверджувати, що ГКЗС ніколи не повинен бути замінений після політичних змін. Однак якщо обрано правильного ГКЗС і він є ефективним в виконанні перерахованих завдань, то це збільшує ймовірність того, що він не буде замінений.

6. Забезпечити, щоб обиралися тільки кращі лідери

Головнокомандувач Збройних Сил повинен встановлювати які цінності, навички та характеристики необхідні для відбору старших офіцерів. Його роль полягає в тому, щоб забезпечити, щоб ті, кого призначає Президент, були кращими воїнами і найбільш придатними для посади, яку може запропонувати країна. ГКЗС повинен також проводити співбесіди і висловлювати свої зауваження щодо всіх тих офіцерів, які отримали оцінку «видатний» за результатами щорічної перевірки, з тим щоб забезпечити наявність загального стандарту звітності для всіх сил. Це також зменшить тенденцію завищення атестаційних результатів офіцерів в регіонах, де забувають, що «видатний» означає те, що він є відмінним та кращим за інших. ГКЗС також повинен взяти на себе відповідальність за інформування Президента або міністра оборони щодо того, коли старші офіцери повинні бути відсторонені через незадовільну роботу, відсутність потенціалу або через утому викликану постійною участю в операціях.

Головнокомандувач Збройних Сил також повинен контролювати і мати уявлення про попередній відбір і набір нових офіцерів для забезпечення того, щоб були обрані кандидати з правильними цінностями та моральними принципами, лідерськими і динамічними якостями, а не тільки ті, в яких гарна академічна успішність. ГКЗС повинен бути готовим до того, що він буде говорити і мотивувати всіх нових курсантів хоча б один раз під час їх навчання.

7. Приділяти особливу увагу навчанню і підготовці, щоб офіцери могли робити те що необхідно для війни майбутнього

Оскільки Головнокомандувач Збройних Сил створює стратегію майбутніх потенціалів і бойових показників збройних сил, його завдання полягає в тому, щоб забезпечити, аби загальна спрямованість систем навчання і підготовки підтримувала і забезпечувала реалізацію тієї візії, до якої він прагне[xiv]. Регулярно відвідування і обговорення з командирами бойових частин і їх штабами є вкрай необхідними, оскільки це дозволить ГКЗС співвідносити і застосовувати свій досвід і знання в існуючих реальних умовах для виявлення сильних і слабких сторін інституції. Потім, для того забезпечити досягнення змін в ефективності командирами потрібні будуть регулярні відвідування установ, для пояснення, чому необхідні ці зміни і як ГКЗС бачить впровадження і реалізацію цих змін[xv].

8. Заохочувати молодших офіцерів до новаторства та експериментів

Одним з найважливіших завдань будь-якого ГКЗС є розвиток ініціативності у молодих офіцерів і заохочення їх до новаторства та експериментів у своїй професії. Тільки ГКЗС може зробити це успішно, бо для інших командирів досить природно хотіти контролювати і стандартизувати роботу і не допускати експериментів. Вони хочуть побачити зрозумілі та передбачувані для них результати, а не щось несподіване. Це зазвичай призводить до прагнення всієї системи до консерватизму і повного дотримання правил і процедур. Однак в часи нових технологій застарілі та звичні процеси швидко стають непридатними і менш ефективними, ніж методи ворога. Зачасту командири не бажають дозволяти своїм підлеглим ризикувати і приймати нестандартні рішення, і це знову призводить до занепаду і деградації системи. Для того щоб заохочувати і захищати кар’єру тих динамічних ризикових людей, які намагаються діяти по-іншому і які, ймовірно, стануть майбутніми командирами, яких потребує країна, потрібна сила і спроможності ГКЗС.

9. Прагнути до підвищення ефективності та позитивних змін за рахунок співпраці з союзниками

Головнокомандувач Збройних Сил є національним військово-політичним «послом» з питань сил оборони. Він відіграє унікальну політичну роль, маючи можливість говорити від імені своєї країни з союзниками і партнерами на найвищому військовому рівні повноважень. З цієї посади він може вдосконалювати і розвивати можливості національних збройних сил шляхом інтенсивного співробітництва з союзниками. Він є єдиною особою в лавах збройних сил, посада якої дозволяє звертатися за необхіднім політичним схваленням і шукати шляхи для досягнення синергізму, економії сил і ресурсів між країнами та, навіть, континентами[xvi].

Щоб робити це успішно, потрібен високий професіоналізм, чітке розуміння всіх деталей діяльності Збройних сил, а також оперативний досвід, а головне далекоглядність, щоб зрозуміти, де знаходиться вигода як для власної країни, так і для союзників. Сьогодні для цього потрібне чудове володіння англійською мовою для прямих дискусій і вільних дебатів, необхідних для переконання союзників і колег. Ці навички не формуються відразу. Вони повинні бути впроваджені в офіцерське навчання і підготовку на самому початку їх військового життя і розвиватися впродовж нестандартного кар’єрного шляху.

Міжнародні службові командировки є вкрай важливими для розширення досвіду, знань і навичок будь-якого майбутнього ГКЗС. Діючий ГКЗС повинен визначати потенційних майбутніх кандидатів на посаду ГКЗС на кожному етапі їх службового шляху і забезпечувати, щоб їх кар’єрний шлях належним чином розвивався. Такий механізм не існує в жодній країні Центральної та Східної Європи. Якщо це і відбувається, то випадково, а не навмисно.

10. Забезпечувати політичну неупередженість збройних сил і особливо офіцерського корпусу і бути втіленням такої неупередженості і зразком для наслідування для збройних сил.

Забезпечення того, щоб збройні сили залишалися поза політикою, є основною роллю будь-якого ГКЗС. Збройні сили зобов’язані за замовчуванням та відповідно до закону підтримувати нинішній уряд і залишатися безпартійними в процесі політичних змін в країні. Забезпечення цього є необхідним для того, щоб ГКЗС міг виконувати свої інші ролі і обов’язки. Це є, по суті, condicio sine qua non (неодмінною умовою). Це вимагає сильного характеру, оскільки ГКЗС буде піддаватися жорсткому тиску з усіх політичних сторін з метою досягнення вузьких політичних, а іноді і фінансових, цілей, а не більш широких національних інтересів. Найчастіше в Збройних силах існують також внутрішні політичні сили, які не згодні із заявленими урядовими цілями і можуть зривати ініціативи. З цим ГКЗС також повинен боротися. Зрештою, якщо ГКЗС відчуватиме, що після надання ним чіткої і сильної рекомендації його ігнорують, у нього не буде іншого вибору, окрім як піти у відставку і виступити перед публікою. Альтернатива – це «здатися» і політизувати себе і систему оборони на користь партії, тим самим руйнуючи цілісність і моральну силу кадрових офіцерів. Це серйозно підриває міцність оборонної системи і демократичну конституцію країни.

На додаток до розгорнутого формулювання цієї ролі, закон повинен забезпечувати гарантії її виконання і визначати це максимально чітко і недвозначно, у тому числі неможливість займати політичні або бізнесові пости, які конфліктують з ролями та обов’язками ГКЗС, протягом 5 років після звільнення з посади ГКЗС.

Будь-яка невдача, навіть часткова, у виконанні цієї ролі серйозно ускладнює виконання всіх інших ролей і обов’язків ГКЗС. Тому цей закон повинен містити продуманий і детальний опис процедури висунення і відбору кандидатів на посаду ГКЗС, включаючи всі необхідні стримування і противаги між виконавчою і законодавчою владою. Це включатиме отримання згоди парламенту перед будь-яким підвищенням офіцера в генеральському званні і призначенням на флагманські посади. Таким чином, процес відбору на посаду ГКЗС починається з перших генеральських чинів, бо з-проміж них буде в майбутньому відібрано ГКЗС.

Підводячи підсумок, можна сказати, що у Головнокомандувача Збройних Сил є подвійна військово-політична місія: спрямована на вищі рівні – надання всеосяжних, правдивих і неупереджених військових консультацій уряду; і спрямована на нижчі рівні – забезпечення того, щоб Збройні сили були пов’язані воєдино, узгоджені і зосереджені як на поточній реальності, так і на майбутніх оборонних потребах. Ця неординарна і складна комбінація вимагає, щоб ГКЗС не був оперативним командувачем, а використовував своє старшинство і владу над командуючими збройними силами, щоб забезпечити їх зосередженість на оперативному реалізмі і на його візії щодо майбутнього. Корисним прикладом для наслідування і висвітлення всіх перерахованих вище моментів є кар’єра колишнього ГКЗС Фінляндії Густава Хагглунда наведена у Вікіпедії[xvii].

Г. Грант \ В. Міленські (2020)

 

[i] Thomas Durell-Young, Anatomy of Post-Communist European Defence Institutions, The Mirage of Military Modernity, (London, Bloomsbury Academic, 2017) 96.

[ii] http://www.isis-bg.org/Publications/research_reports/research_report_14.htm#introduction

[iii] https://www.bbc.com/news/world-europe-29593405

[iv] https://sofiaglobe.com/2017/08/30/report-on-bulgarian-armed-forces-personnel-shortages-insufficient-resources-obsolete-equipment/

[v] Richard E. Simpkin, Race to the Swift: Thoughts on Twenty-First Century Warfare (London, Brassey’s, 1985), в різних місцях.

[vi] Thomas-Durell Young, ‘Can NATO’s “New” Allies and Key Partners Exercise National-Level Command in Crisis and War’? Comparative Strategy 37, no. 1 (2018): 15. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/01495933.2018.1419711

[vii] Ймовірно, цю роль дуже добре зіграв генерал Колін Пауелл в першій війні в Перській затоці. Див. Bob Woodward, The Commanders: The Pentagon and the First Gulf War, 1989-1991 (New York: Touchstone, 1991).

[viii] Старший офіцер з однієї з країн Центральної та Східної Європи нещодавно обговорював це питання з одним з авторів. Було згадано, що йому було надано можливість піти і поговорити про розвиток і потреби збройних сил з урядом і парламентарями на політичному заході. Він презирливо відповів, що занадто зайнятий для подібних речей і надішле замість себе штабного офіцера. Не було ніякого розуміння вимог цивільно-військового контролю і відносин взагалі.

[ix] Див., www.aa.com.tr/en/europe/slovenian-army-chief-sacked-after-nato-test-failure/1071195, також https://www.total-slovenia-news.com/politics/6082-new-chief-of-general-staff-for-slovenian-armed-forces

[x] https://aaf.mil.al/english/index.php/shtabipergjithshem “ Начальник Генерального Штабу підзвітний Президенту республіки, прем’єр-міністру і міністру оборони щодо командування Збройними Силами; керує навчанням і бойовою підготовкою Збройних сил; забезпечує набір військовослужбовців з-поміж внутрішніх кадрів і через кадровий призовний центр, а також приймає на себе керівництво і організацію військових і невійськових дій”.

[xi] Assen Ignatov, The Psychology of Communism, (Munich: J. Berchman, 1985), 10. “Ще важливіше для консультанта зробити так, щоб його аналіз не суперечив розумінню керівництва і не шокував його. Завдання експерта полягає насамперед не в тому, щоб точно пояснити реальну ситуацію, а в набагато більшій мірі в тому, щоб спробувати пристосуватися до заздалегідь сформованих ідей керівництва або вгадати ці ідеї. Він цензурував сам себе перш ніж постати перед керівництвом”

[xii] Glen Grant, How Ukraine Can Build an Army to Defeat Putin, Kiev Post (Kyiv 31 January 2018) https://www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/glen-grant-ukraine-can-build-army-beat-putin.html

[xiii] https://www.theguardian.com/politics/2012/dec/17/defence-vision-uk-armed-forces

[xiv] Гарним прикладом є “Joint Chiefs of Staff Vision and Guidance for Professional Military Education & Talent Management – Developing Today’s Joint Officers for Tomorrow’s Ways of War” (https://www.jcs.mil/Portals/36/Documents/Doctrine/education/jcs_pme_tm_vision.pdf?ver=2020-05-15-102429-817) та додатковий аналіз в статті “Finally getting serious about Professional Military Education” (https://warontherocks.com/2020/05/finally-getting-serious-about-professional-military-education/?fbclid=IwAR2-tCauoQ9gPI43qJ5gLdhspQQ0h2VKB9NSCIyGY-QAs4Ir2VdN1v5vnVo)

[xv] Загальна нездатність ГКЗСів в регіоні зробити це виявляється в критичному аналізі відсталих систем військової освіти регіону. Young, Anatomy of Post-Communist European Defense Institutions, 162-164.

[xvi]  https://www.theguardian.com/politics/2012/dec/17/defence-vision-uk-armed-forces

[xvii] https://en.wikipedia.org/wiki/Gustav_H%C3%A4gglund