В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

909-та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

19 серпня світ відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги — день, який символізує людяність і готовність прийти на допомогу в найтяжчих моментах. Однак, цей день також нагадує, що гуманітарна допомога стає першою жертвою у місцях масових трагедій, особливо коли це пов’язано з війнами на кшталт путінської глобальної геноцидної агресії. В Україні путіністи систематично руйнують гуманітарні місії, починаючи з ОБСЄ, а зараз і ООН, знищуючи склади допомоги та нехтуючи міжнародними правилами, блокуючи доступ працівників місій до зон конфлікту, постраждалих від насильства та терору.

Путінізм цим доводить світу, що, ігноруючи місії МКЧХ та ООН, можна повністю відмовитися від міжнародного права і діяти не як держава, а як угруповання режиму-кліки.

У відповідь це угруповання має бути поступово позбавлене представництва в міжнародних інституціях і, наприклад, на мистецьких та спортивних міжнародних заходах. Водночас ООН повинна розвивати гуманітарне право та обов’язки, довівши міжнародну спільноту до рішення, що військові напади та вбивства цивільних — це сфера відповідальності ООН, яка повинна мати сили швидкого реагування для нейтралізації агресора в будь-якому вимірі, включаючи кіберблокування та притягнення до міжнародного суду за акт агресії. До цього необхідно додати також питання ядерного тероризму, використання ядерної зброї, технологій та ресурсів, а також насильницьку депортацію жінок та дітей. Це все має стати функціоналом ООН, яка займається лише спостереженням за агресором, який користується недосконалістю міжнародного права, щоб продовжувати насильство в таких масштабах, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Гуманітарна допомога повинна бути розділена на допомогу при агресіях людини, а також катаклізмах природи, клімату, технологій. Нарешті, настав час знищити джерело глобальної геноцидної агресії — путінський режим у РФ, який несе загрозу не лише окремим народам, а й людству загалом.

2023 рік став найбільш смертоносним для працівників гуманітарних організацій у світі — тоді загинуло 280 осіб у 33 країнах. Міністерство закордонних справ України звертається до світової донорської спільноти з проханням належно фінансувати План гуманітарного реагування ООН для України у 2024 році.

Віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук наголосила на необхідності притягнення Росії до відповідальності за порушення гуманітарного права і розробку відповідного механізму. Вона підкреслила, що росіяни неодноразово захоплювали в полон представників Червоного Хреста на гуманітарних коридорах, нападали на представників ООН, і ці факти були зафіксовані. Проте Росія досі не несе відповідальності за ці дії.

Світ має виробити механізм відповідальності за порушення гуманітарного права. Координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале також закликав до дотримання міжнародного права, підкресливши, що якщо ви поважаєте гуманітарне право, то не руйнуєте дитячі садочки і не забираєте життя цивільних.

Публічні маркери:

«ООН вимагає реакції світу через рекордну кількість смертей гуманітарних працівників»

«МЗС просить світ сприяти фінансуванню Плану гуманітарного реагування ООН для України»

«Світ має виробити механізм відповідальності за порушення гуманітарного права – Верещук»

Анонс візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України є епохальною подією, адже це перший візит глави індійського уряду до України з часів відновлення української державності в 1991 році. Проте, цей візит вже оповитий публічними домислами, які намагаються зіпсувати його значення, стверджуючи, що Моді нібито їде з місією від тоталітарного лідера путінізму Путіна. Такий публічний наратив акцентує увагу не на перемозі України над агресором, що здійснює глокальну геноцидну агресію, а на практичному умиротворенні агресора, через можливі псевдоперемовини з терористом-варваром, що є нелогічним і навіть абсурдним. Втім, варто зважати на те, що Індія досі не підтримала Українську формулу справедливого миру.

Питання перемоги над агресією, особливо якщо вона має геноцидний характер, як у випадку з Україною, так і щодо населення умовної РФ, повинно стати ключовим дискурсом сучасності.

23 серпня, у День Державного прапора України, відбудеться офіційний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України. Це перший в історії двосторонніх відносин візит глави індійського уряду до нашої держави. Під час візиту відбудуться переговори з Президентом України Володимиром Зеленським, де обговорюватимуться питання двосторонньої та багатосторонньої співпраці. Також очікується підписання низки документів між Україною та Індією.

Водночас, за інформацією Bloomberg, Індія погодилася передавати повідомлення між Зеленським і Путіним, що породжує чутки про можливу роль посередника. Проте, як повідомляють джерела, Моді виключив свою роль як посередника у припиненні війни Росії проти України, частково через залежність Індії від Росії в питаннях дешевої нафти і зброї. Візит Моді до Києва планується обмежити кількома годинами з міркувань безпеки.

З точки зору України, Зеленському важливо зустрітися з Моді, щоб обговорити роль Індії у відновленні миру в регіоні. Індія відіграє центральну роль у прагненні Зеленського здобути підтримку ключових країн так званого глобального півдня, хоча на червневому саміті у Швейцарії Індія була серед країн, які не підписали підсумкову заяву.

Публічні маркери:

«В ОП назвали дату візиту прем’єра Індії в Україну»

«Індія погодилася передавати повідомлення між Зеленським і Путіним – Bloomberg»

На жаль, канцлер Німеччини Шольц та Президент Чехії Павел публічно ведуть дискурс не про перемогу України, а реально про псевдомир як капітуляційно-переговорну перемогу Путіна. Хоча кожен із них за Україну, але за суттю публічного дискурсу вони не вірять в перемогу України.

Олаф Шольц заявив, що світ має думати про досягнення миру в Україні, але не припиняти при цьому підтримувати українців. Про це канцлер ФРН сказав під час зустрічі з мешканцями Бремена, передає кореспондент Укрінформу.

«Звісно, ми маємо підтримувати Україну, щоб вона могла захиститися, щоб Росія не могла перемогти. Але водночас ми маємо думати про перспективи миру», – зазначив Шольц.

Вступ України до НАТО не повинен залежати від того, чи контролює вона повністю всю свою територію. Таку думку президент Чеської Республіки Петр Павел висловив в інтерв’ю виданням Novinky та Pravo, передає Укрінформ.

«Я вважаю, що повне відновлення контролю над усією територією не є необхідною умовою (членства). Якщо дійде до розмежування, або утворення якогось адмінкордону, то тоді ми можемо сприймати цей адмінкордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО в межах, які вона на той час контролюватиме», – сказав президент.

Він нагадав, що прецедент такого кроку в історії вже є – це Німеччина. Павел нагадав, що не всі західні країни сприйняли поділ Німеччини, і хоча частина країни була окупована Радянським Союзом, західну її частину прийняли в НАТО в 1955 році.

«Тому я вважаю, що існує як технічне, так і юридичне рішення, щоб дозволити Україні приєднатися до НАТО так, щоб НАТО не стало стороною конфлікту з Російською Федерацією», – сказав ексгенерал Північно-атлантичного альянсу.

Він очікує, що в найближчі роки Україна зможе домовитися з Росією про мир. Це станеться тоді, коли обидві сторони зрозуміють, що війна далі продовжуватися не може. Цьому мають суттєво посприяти світові держави — США, Китай і Євросоюз.

На його думку, угода може означати, що Росія окупує частину її території на тривалий час, але демократичні держави світу не визнають таку зміну кордонів.

«Якщо будуть мирні переговори, ми, швидше за все, будемо говорити про те, що Росія надовго окупує частину території України, і з точки зору демократичних країн, які стверджують, що поважають міжнародне право і Статут ООН, має статися так, що ми будемо поважати домовленості між воюючими сторонами, але не погодимося на зміну міжнародних кордонів на основі агресії», – пояснив глава держави.

За його словами, демократичні країни повинні вважати окуповані Росією території лише тимчасово окупованими, коли буде відновлено суверенітет України над територією, яку вона контролює.

Колишній військовий вважає, що операція ЗСУ в Курській області спрямована на те, щоб Україна отримала кращу позицію для можливих мирних переговорів.

Публічні маркери:

«Треба думати про перспективи миру та підтримувати Україну, щоб не дати Росії перемогти – Шольц»

«Президент Чехії вважає за можливе членство України в НАТО за тимчасової окупації частини її території»

Військова допомога Україні залишається об’єктом політичних маніпуляцій і електоральних розрахунків у таких країнах, як США і Німеччина. Це підкреслює необхідність впровадження технологій парадигми комунікаційно-контентної безпеки, які є надактуальними для країн-демократій у боротьбі з країнами-агресорами. Водночас це акцентує увагу на необхідності для України та її союзників, зокрема країн Балтії, Скандинавії та Польщі, розбудовувати власний самодостатній безпековий суверенітет. Цей підхід має базуватися на усвідомленні, що Україна стає хабом континентальної безпеки з потенціалом розширення до глобального масштабу.

Агресор, у цьому випадку путінська РФ, не повинен мати можливості приховуватися за своїми масштабами чи історичним володінням ядерними технологіями. Мирність на континенті та у світі має бути пріоритетом, але не через політичну нерішучість лідерів обраних країн, які можуть у будь-який момент відмовитися від своїх історичних зобов’язань, а через стандартизовані гарантії неодмінного покарання за агресію. Це особливо актуально у світлі гарантій безпеки, наданих Україні як неядерній країні.

Німецький канцлер Олаф Шольц заявив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну, зокрема, за допомогою кредиту на 50 млрд євро у рамках Групи семи. Ці кошти будуть використані для закупівлі зброї, що є важливим сигналом на фоні дискусій про можливе обмеження підтримки.

Попри заяви уряду Німеччини про незмінність своєї підтримки, інформація про можливе скорочення військової допомоги спричинила зниження акцій компаній оборонного сектору Німеччини. Це ще раз демонструє, як політичні рішення впливають на економіку та ринки.

Таким чином, Україна разом із своїми союзниками повинна посилювати зусилля з побудови самодостатньої оборонної спроможності. Це передбачає розвиток незалежних виробничих потужностей, посилення співпраці з іншими країнами регіону, та зміцнення стратегічних альянсів для гарантування довготривалої безпеки та мирності.

Публічні маркери:

«Шольц відреагував на новини про обмеження Німеччиною військової допомоги для України»

«Берлін планує перейти на «міжнародне фінансування» потреб України в рамках механізму G7»

«Акції компаній німецького ОПК впали після новини про можливе скорочення допомоги Україні»

«У США заперечили, що блокують використання Україною Storm Shadow»