В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1122–га доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Велика Британія через координацію «Коаліції охочих»демонструє розрив із застарілими дипломатичними підходами, які досі дозволяли Москві використовувати блеф, шантаж та залякування як головні важелі впливу. Британський уряд доводить, що Путін більше не сприймається як «гравець у домовленості». Лондон чітко розуміє, що будь-які переговори з Кремлем безсилі, доки не зміниться реальність на полі бою в Україні.  Британія активно ламає механізми «рефлекторного страху» перед Москвою, яким Путін десятиліттями маніпулює західними елітами.

«Коаліція охочих» готова оперувати військовими, економічними та когнітивними потенціалами через новий формат геостратегічного партнерства  без бюрократичної затримки, як у НАТО чи ЄС. Цей підхід ефективний, бо дозволяє діяти швидше – без узгодження з усіма членами НАТО, де існують слабкі ланки (Угорщина, Словаччина).

«Коаліція охочих» – це потенційний майданчик для постачання зброї, навчання військових та стратегічної координації без бюрократії НАТО. Велика Британія здатна разом з Францією стати ключовими драйверами мобілізації Європи до реальної війни, яку Москва вже веде проти всього континенту. Якщо Лондон доведе цю концепцію до повної реалізації, це стане початком нового формату оборонної Європи, яка більше не оглядається на страх перед путінським режимом.

Публічні маркери:

«Стармер після наради з військовими «коаліції охочих»: Путін порушить угоду, якщо Україна не буде захищена»

«Путіну не можна давати права вето щодо європейських миротворців в Україні – Леммі»

«Лідери країн «коаліції охочих» наступного тижня в Парижі зберуться на зустріч щодо України – Bloomberg»

Д. Трамп, навмисно чи не усвідомлюючи наслідків, руйнує фундаментальні механізми міжнародного балансу. Його спроби грати за правилами корпоративного менеджменту в геополітиці призводять до ситуації, коли США втрачають роль арбітра і стають частиною хаосу, який вони ж і створюють.

Ключовою проблемою подвійних стандартів Трампа є прецедент публічного презирства до інформації розвідувальних структур США. Трамп ігнорує офіційні висновки американської розвідки щодо загроз від РФ, КНР та інших диктатур. Він на публіку демонструє довіру до своїх “контактних” диктаторів більше, ніж до власних спецслужб, що є катастрофічним прецедентом для національної безпеки США, якщо це навіть удавана гра так званого « феноменального укладача угод». Відбувається пряме та приховане руйнування дипломатичних норм і міжнародного права як такого. Його прямі контакти з Путіним, Сі, Орбаном та іншими авторитарними лідерами «обходять» державні структури США, що нейтралізує дипломатію як інструмент геостратегічного та функціонально-державницького балансу. Фактично Трамп діє не як президент США, а як ізольований переговірник, що ставить на кін інтереси всієї країни та її давніх союзників.

Так званий корпоративний підхід до державного управління – це більше встановлення одноосібного диктату в урядуванні. Трамп вважає, що достатньо звільнити чиновників, суддів і дипломатів, які йому “заважають”, щоб зробити США “керованими”. Насправді це веде не до “керованості”, а до розвалу державної системи стримувань і противаг, що загрожує самій республіканській моделі США.

Поволі, але невпинно США втрачають довіру союзників, бо їхні зобов’язання більше не гарантовані державними структурами, а залежать від особистих примх Трампа. Колективний путінізм отримує шанс на реванш, бо Трамп, сам того не усвідомлюючи, працює на руйнування західної системи дипломатії, демократичної державності та глобальної безпеки. Диктатори світу бачать, що США більше не діють як консолідована сила країн демократії, а стають полем для хаотичних  різновекторних та контрверсійних особистих угод.

Отже, публічно видається, щоТрамп руйнує баланси, які стримували сучасних диктаторів (є ще слабка надія, що це подвійна гра очільника білого дому, але й вона тане). Його корпоративно-авторитарний стиль управління підміняє республіканські інститути США одноосібною владою.

Публічні маркери:

«Трамп ігнорує дані розвідки про відсутність оточення українських військ у Курській області – Reuters»

«Трамп підніс Путіну вже багато подарунків, настав час діяти жорсткіше – Пайфер»

«Суд у США заблокував департаменту Маска доступ до особистих фінансових даних американців»

«Трамп підписав указ про початок демонтажу Міністерства освіти США»

«У Трампа запропонували «план перезапуску» іноземної допомоги – Reuters»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського