Стало відоме ім’я бійця, який загинув 31 грудня

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 16:52. УП

31 грудня внаслідок ворожого обстрілу загинув військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ молодший сержант Станіслав Богуславський.

Джерело: командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Дослівно: “Із сумом повідомляємо, 31.12.2021 року внаслідок ворожого обстрілу отримав поранення не сумісне з життям військовослужбовець 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України молодший сержант Богуславський Станіслав Андрійович”.

Що передувало: 31 грудня на Донбасі загинув український військовий – він дістав поранення, несумісне з життям.

 

Помер поранений 27 грудня 20-річний боєць

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 17:11. УП

Першого січня помер 20-річний коростенець Ігор Тичина, якого поранив снайпер у районі ООС 27 грудня.

Джерело: заступниця Коростенського міського голови Наталія Чижевська у коментарі Суспільному

Деталі: За її словами, Тичина воював на сході України у складі 95 десантно-штурмової бригади.

“27 грудня Ігор Тичина був поранений кулею снайпера. Він перебував у комі у Харківському госпіталі. Лікарі боролися за його життя, але першого січня молоде життя обірвалося”, – сказала Чижевська.

Вона розповіла, що хлопець закінчив у Коростені школу №10. Він виріс у багатодітній родині, був спортсменом-волейболістом.

Прощання з воїном відбудеться на центральній площі Коростеня.

Що передувало: 27 грудня на Донбасі окупанти поранили двох бійців ЗСУ.

 

Від початку доби у зоні ООС зберігається «тиша»

03.01.2022 07:24

Упродовж 2 січня і станом на ранок 3 січня з боку проросійських найманців порушень “тиші” не зафіксовано.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС, передає Укрінформ.

“Упродовж доби 2 січня та станом на 7 годину ранку поточної доби з боку російсько-окупаційних військ порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації”, – йдеться у повідомленні.

Як раніше повідомляло агентство, від наслідків поранення кулею снайпера на сході України 1 січня помер 20-річний коростенець Ігор Тичина.

 

До добровольчих загонів братимуть і тих, хто ніколи не служив у війську

03.01.2022 06:33

Новий закон України “Про основи національного спротиву”, що діє з 1 січня 2022 року, розрізняє поняття “військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України” та “добровольчі формування територіальних громад”.

Цьому присвячена стаття 9 закону, передає Укрінформ із посиланням на Еспресо.TV.

Різниця між ними в тому, що до частин Сил тероборони ЗСУ братимуть тих, хто вже служив у війську (рядових – за контрактом, офіцерів – за призовом), а до добровольчих формувань тергромад – прийматимуть серед інших і тих громадян України, “які не проходили військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах”.

Останні складатимуть присягу й підписуватимуть контракт.

Проте, основу даних формувань все ж таки складатимуть особи з досвідом військової служби або роботи в правоохоронних органах. Ті, хто ніколи не служив у війську, повинні попередньо “пройти медичний, професійний та психологічний відбір”.

“До складу добровольчих формувань територіальних громад не може бути зарахована особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім реабілітованої, або має дві та більше судимостей за вчинення умисних злочинів”, – каже, крім того, частина 4 статті 9 закону України “Про основи національного спротиву”.

Як раніше повідомляло агентство, місцеві ради відтепер можуть формувати добровольчі загони.

 

Місцеві ради відтепер можуть формувати добровольчі загони 

03.01.2022 03:22

Закон України “Про основи національного спротиву”, що діє з 1 січня 2022 року, передбачає порядок утворення і грошового забезпечення добровольчих військових формувань територіальних громад.

У випадку необхідності їхнього створення такий обов’язок покладено на ради місцевого рівня, передає Укрінформ із посиланням на Еспресо.TV.

“Забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення. Сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад”, – йдеться у пунктах 2,3 частини 1 статті 14 закону.

При цьому центральні органи влади, зокрема, Міноборони, окрім загального керівництва забезпечує їх зброєю, технікою, амінуцією та іншим устаткуванням.

Комплектування добровольчих формувань територіальних громад “здійснюється на добровільній основі” (частина 2 статті 9 закону), а командирів загонів Сил територіальної оборони призначає командування Збройних Сил України (частина 8 статті 9 закону).

 

Байден під час розмови з Зеленським: Штати дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ

03.01.2022 00:25

Президент США Джо Байден у неділю провів телефонну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Білого дому.

«Президент Байден ясно дав зрозуміти, що Сполучені Штати, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі подальшого вторгнення Росії в Україну», – зазначила в пресрелізі речниця Білого дому Джен Псакі.

Лідери висловили підтримку дипломатичним зусиллям, які стартують наступного тижня. Ідеться про двосторонній діалог зі стратегічної стабільності, залучення НАТО в рамках Ради Росія – НАТО та ОБСЄ.

Президент Байден наголосив на прихильності Сполучених Штатів, їхніх союзників і партнерів принципові «нічого про тебе без тебе», ідеться в повідомленні. Він підтвердив прихильність США суверенітетові та територіальної цілісності України, а також висловив підтримку заходам щодо зміцнення довіри з метою деескалації напруженості на Донбасі та активної дипломатії – для реалізації Мінських угод та підтримки Нормандського формату.

Тим часом Президент України у своєму твіттері написав, що обговорив зі своїм американським колегою спільні дії задля недопущення ескалації, реформи та деолігархізацію.

Як повідомляв Укрінформ, попередня розмова президентів України і США відбулася 9 грудня, під час якої було обговорено результати перемовин Байдена й Путіна 7 грудня.

30 грудня 2021 року відбулася телефонна розмова американського лідера з президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала менш як годину. Зокрема, глава Білого дому попередив співрозмовника про запровадження масштабних санкцій економічного, фінансового та політичного плану в разі подальшої ескалації ситуації навколо України.

Попередня розмова президентів України і США відбулася 9 грудня, під час якої було обговорено результати перемовин Байдена й Путіна 7 грудня.

 

“Розмова з Байденом доводить особливий характер наших відносин, цінуємо непохитну підтримку” — Зеленський

3 січня. УНН. Президент України Володимир Зеленський прокоментував розмову з президентом США Джо Байденом. Про це повідомляє УНН з посиланням на Twitter Володимира Зеленського.

Цитата

“Перша міжнародна розмова року (з Байденом — ред.) доводить особливий характер наших відносин. Обговорили спільні дії (України і США — ред.) та партнерів зі збереження миру в Європі і недопущення подальшої ескалації, реформи та деолігархізацію. Цінуємо непохитну підтримку (України — ред.)”.

Нагадаємо

2 січня, президенти США та України Джо Байден та Володимир Зеленський провели телефонну розмову. Вони, зокрема, обговорили ситуацію на україно-російському кордоні.

 

Ердоган розмовляв телефоном з Путіним: обговорили “гарантії безпеки”

2 січня. УНН. Президент Російської Федерації Володимир Путін розмовляв телефоном з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Вони обговорили “гарантії безпеки”, повідомили на сайті Кремля, передає УНН.

Деталі

Зазначається, що президенти підбили основні підсумки двосторонньої співпраці та підтвердили настрій на подальшу активізацію взаємовигідного партнерства між Росією та Туреччиною. Були порушені і міжнародні теми, включаючи відомі пропозиції щодо вироблення юридично оформлених домовленостей, що гарантують безпеку Російської Федерації, ситуацію в Закавказзі, питання сирійського та лівійського врегулювання.

Доповнення

Офіційна Анкара стурбована напруженістю між РФ та Україною та готова зіграти роль у деескалації ситуації.

Туреччина не вперше каже про свою готовність стати посередником.

За останній місяць турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган двічі заявляв, що Анкара не просто готова, а хотіла б брати участь у налагодженні діалогу між Москвою та Києвом. Те саме він говорив і навесні, закликаючи якнайшвидше закінчити війну на Донбасі.

Згідно із заявами турецької сторони, вона готова організувати прямий контакт між російським президентом Володимиром Путіним та його українським колегою Володимиром Зеленським. Крім того, повідомлялося, що президент Ердоган навіть передавав до Москви список із 450 громадян України, які утримуються на Донбасі та Росії. У Кремлі цю інформацію залишили без коментарів.

 

Депутат Бундестагу про загрозу вторгнення РФ в Україну: Неможливо спати спокійно

02.01.2022 23:44

Депутат німецької партії “Зелені” Омід Нуріпур заявив, що в Німеччині точно не знають, чи готує президент РФ Володимир Путін вторгнення в Україну, однак там впевнені, що у таких обставинах українці “не можуть спати спокійно”.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на WAZ.

“Коли 120 тисяч російських солдатів приведені в бойову готовність уздовж українського кордону, це не обіцяє нічого хорошого. Там неможливо спати спокійно”, – заявив він.

Нуріпур додав, що уряд Німеччини готовий “кинути все на дипломатичні зусилля”.

“Разом з тим ми повинні обговорити з державами ЄС у Східній і Центральній Європі та з Україною, що необхідно зробити. Це може бути тільки спільна європейська відповідь. Це прямо включає НАТО. Може виникнути необхідність посилити заходи з перестрахування в Балтії”, – додав депутат.

Нагадаємо: раніше Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов запевнив, що наразі Російська Федерація навіть фізично не може здійснити велике вторгнення на територію України, і закликав українців святкувати новорічні свята спокійно.

 

Росія анонсувала навчання стратегічних ядерних сил 

03.01.2022 05:56

Росія планує провести стратегічні командно-штабні навчання “Грім”, які охоплюватимуть всі три компоненти стратегічних ядерних сил.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ЗМІ окупантів.

«Навчання „Грім“ за участю російської ядерної тріади заплановані на початок 2022 року», — йдеться в повідомленні.

Вони відбудуться на тлі майбутніх переговорів Росії та НАТО щодо «гарантій безпеки».

Зазвичай в рамках цих навчань підводний ракетоносець Північного флоту стріляє міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) по полігону Кура на Камчатці, атомна субмарина Тихоокеанського флоту запускає МБР по цілі на полігоні Чижа на півночі Росії.

Також виконується навчально-бойовий пуск МБР зі складу Ракетних військ стратегічного призначення, крилаті ракети запускають літаки дальньої авіації ВКС РФ.

Як раніше повідомляло агентство, Росія та Білорусь проведуть у першому кварталі 2022 року спільні військові навчання.

 

Російські літаки бомбили Ідліб у Сирії, загинули двоє дітей та жінка

02.01.2022 22:15

Російські літаки бомбили північно-західні околиці міста Ідліб, яке перебуває під контролем повстанців, з якими воює уряд Асада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви адміністрації Ідліба та очевидців.

Повідомляється, що літаки, які вилетіли з російських військових баз у Сирії, в ніч на неділю скинули бомби на декілька об’єктів на околицях міста. Зокрема вони атакували табір, де мешкають тисячі родин біженців поблизу села Джиср аль Шукхур, внаслідок чого загинули двоє дітей та жінка, і ще 10 людей отримали поранення.

Також вони скинули бомби на водоочисну станцію, яка постачає воду до Ідлібу, де мешкають понад мільйон осіб. У РФ та в сирійській армії поки не прокоментували ці повідомлення.

«Росіяни фокусуються на інфраструктурі та економічних ресурсах», – заявив Абу Хазем Ідлібі, чиновник з цивільної оборони міста, яке є останнім великим населеним пунктом під контролем повстанців.

ЗМІ відзначає, що окрім околиць Ідліба російські літаки також скинули бомби на села в регіоні Джабал аль-Завія на південь від міста. Про жертви поки що не повідомлялося. Зазначається, що це перший авіаудар з листопада.

Повідомляється, що близько двох років тому РФ, яка підтримує сирійського президента Башара аль Асада, та Туреччина, яка підтримує опозиційні групи, уклали угоду, яка завершила активну фазу бойових дій у Сирії.

Як повідомляв Укрінформ, за вербування найманців для участі у війні в Сирії трьом українцям загрожує до 10 років.

 

Російські окупанти повністю заблокували більшість КПВВ на сході

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 09:57. УП

Представники окупаційної влади ОРДЛО продовжують блокувати рух на 5 із 7 дорожніх коридорів.

Джерело: МВС

Деталі: Відповідно до рішення Командувача операції Об’єднаних сил, усі КПВВ відкриті для пропуску через лінію розмежування з окупованими територіями на сході України. Контрольні пункти функціонують щоденно з 8:00 до 16:00. Водночас загарбники обмежують громадян й перешкоджають їх проїзду в обидві сторони.

У МВС повідомляють, що щоденно пропуск здійснюється лише в “Станиці Луганській”. За тиждень через цей дорожній коридор на тимчасово окуповану територію України пройшли 6 553 особи, а на контрольовану територію – 5 512 осіб.

Навпроти КПВВ “Новотроїцьке” окупанти дозволяють пропуск лише деяким людям двічі на тиждень – у понеділок та п’ятницю. У ці дні лінію розмежування в контрольному пункті перетнули 424 особи та 84 транспортні засоби до тимчасово окупованої частини Донеччини водночас 292 особи та 72 транспортних засоби проїхали на підконтрольну українській владі територію.

Крім того, через КПВВ “Щастя” проїхали 3 вантажних автомобілі з гуманітарним вантажем від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Для населення тимчасово окупованої території України було доправлено будівельні матеріали, товари медичного призначення та комп’ютерну техніку.

Чиновники нагадали, що Кабінет міністрів України 29 грудня скасував вимогу щодо самоізоляції для осіб, які виїжджають з тимчасово окупованої території через КПВВ – громадянам більше не потрібно встановлювати мобільний додаток “Вдома”.

 

Ізраїль знову засудив марш до дня народження Бандери

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 12:06. УП

Центром Києва 1 січня пройшов традиційний смолоскипний марш до дня народження Степана Бандери, Ізраїль засудив цю акцію.

Джерело: посольство Ізраїлю у Twitter

Деталі: В українській столиці у суботу громадяни організували масову ходу зі смолоскипами, присвячену 113-му дню народження провідника. Загалом заходи 1 січня в день народження Бандери відбулися у 20 регіонах України.

Посольство Ізраїлю в Україні заявило, що засуджує марш та вимагає розслідування “антисемітських проявів, які мали місце під час маршу”.

Водночас варто зауважити, що очільник МЗС Ізраїлю Яір Лапід днями розповів, що тісно спілкується з міністром зовнішніх справ РФ Сергієм Лавровим і обговорює з ним зміцнення відносин двох країн. В інтерв’ю російському виданню “Коммерсантъ” він назвав “одним із найбільш значущих і важливих партнерів” Ізраїлю саме Росію, яка теж різко негативно сприймає шанобливе ставлення українців до Степана Бандери.

Дослівно: “Ізраїль засуджує націоналістичний марш на честь Бандери. Прославлення тих, хто підтримував нацистську ідеологію, оскверняє пам’ять жертв Голокосту в Україні”.

Нагадаємо:

Рік тому ізраїльська дипломатія також засуджувала традиційну січневу ходу на честь Бандери.

 

Прем’єр Ірландії розкритикував опозицію за відсутність критики Росії

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 16:47. УП

Прем’єр-міністр Ірландії Майкл Мартін звинуватив опозиційну партію Sinn Féin у деструктивності і антиєвропейськості.

Про це, як повідомляє “Європейська правда”, йдеться у матеріалі Irish Times.

Глава уряду, лідер Fianna Fáil  сказав, що вважає надзвичайним те, що Sinn Féin була “абсолютно мовчазна” щодо нарощування російськими військами на кордоні з Україною.

Низка соціологічних опитувань показала, що Sinn Féin має явне лідерство як найпопулярніша партія в Ірландії під керівництвом Мері Лу Макдональд.

Відповідаючи на запитання про те, чи буде він готовий співпрацювати з Sinn Féin після наступних виборів, Мартін сказав: “Ми будемо брати участь у виборах самостійно як політична партія з нашою власною політикою та ідеями, і після цих загальних виборів розглянемо , перш за все, де ми знаходимося за своїми місцями, а де інші”.

“Наразі я вважаю , що Sinn Féin  перебуває у дуже деструктивному, рішучому режимі опозиції” – сказав він.

Також Мартін висловив стурбованість міжнародною позицією Sinn Féin.

“Я думаю, що в глибині душі вони все ще є антиєвропейською партією. Мене вони вразили в парламенті під час дебатів перед Європейською Радою. Наприклад, вони були абсолютно мовчазні щодо масового нарощування російської армії на кордоні України” – зазначив він.

“Я вважаю це надзвичайним. Я помічаю це протягом останніх років, Sinn Féin ніколи не буде критикувати Росію, завжди мовчати” – додав прем’єр.

Мартін передбачив, що сформувати наступний уряд в Ірландії буде непросто.

 

РФ хоче, щоб США допомогли “засватати” Україні ватажків ОРДЛО як переговорників

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 15:35. УП

Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко пригрозив, що перспективи відновлення миру на Донбасі “віддаляються на невизначений термін”. Таким чином Росія реагує на категоричну відмову України вести прямі переговори з маріонетковими режимами фейкових республік.

Джерело: Андрій Руденко в інтерв’ю ТАСС

Деталі: Представник російського зовнішньополітичного відомства зізнався – Кремль розраховує, що США “вплинуть” на непорушну позицію України, і Київ все ж погодиться сісти за стіл переговорів із “Л/ДНР”.

Пряма мова: “Відкритим залишається питання, як просуватися у напрямку повного виконання підтриманих Вашингтоном мінських угод на тлі категоричної відмови України від імплементації їхнього іншого наріжного каменю – підтримання прямого діалогу Києва з Донецьком та Луганськом.

Очевидно, що спроби оминути цю вимогу, у тому числі за рахунок оголошення Росії стороною конфлікту, приписування їй певних зобов’язань за мінськими домовленостями, ніяк ними не передбачених, ще більше заганяють ситуацію у безвихідь. Тим самим на невизначений термін віддаляються перспективи відновлення миру (у Луганській та Донецькій областях – УП)”.

Нагадаємо:

Україна не вважає ватажків так званих “ЛНР” та “ДНР” самостійними фігурами, тому на переговори з ними не піде. Росія ж, у свою чергу, хоче зняти з себе відповідальність за розв’язану на Луганщині та Донеччині війну, тому всіма способами намагається легітимізувати своїх ставлеників ОРДЛО як “представників Донбасу”.

Проведення переговорів між США і Росією планується на 10 січня.

 

У Газпромі очікують найбільший у своїй історії прибуток у 2021 році

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 17:00. УП

Керівництво “Газпрому” очікує за 2021 рік максимальний за історію корпорації прибуток та дивіденди.

Про це заявив голова правління “Газпрому” Олексій Міллер, передає Інтерфакс.

“За підсумками 2021 року ми очікуємо на максимальний за всю історію “Газпрому” фінансовий результат.

А це означає, що дивіденди також будуть абсолютно рекордними – причому як для “Газпрому”, так і серед усіх російських публічних компаній”, – наводить його заяву компанія.

Нагадуємо:

Ціни на газ у Європі почали різко зростати восени цього року. 21 грудня ціна січневого ф’ючерсу на хабі TTF у Нідерландах побила історичний рекорд і досягла 2194 дол. за 1 тис. куб. м.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина заявила, що Росія маніпулює цінами на газ, щоб змусити Європейський Союз піти на поступки у питаннях енергетичної безпеки.

 

У Зеленського розповіли, коли відбудеться розмова з Байденом

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 18:31. УП

Телефонна розмова президента Володимира Зеленського і президента США Джо Байдена відбудеться у неділю після 22 години за київським часом.

Джерело: речник президента Сергій Никифоров у Facebook

Дослівно: “Президенти Володимир Зеленський та Джо Байден проведуть телефонну розмову сьогодні після 22:00 за Києвом”.

Що передувало: 31 грудня в Білому домі повідомили, що президент США Джо Байден планує поговорити із президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 2 січня. Зеленський підтвердив заплановану розмову у соцмережі. Конкретний час не називався.

30 грудня президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін провели другу телефонну розмову у цьому місяці. Розмова тривала 50 хвилин. Серед іншого обговорювалося загострення навколо України.

 

У Парижі після протесту правих з Тріумфальної арки прибрали прапор ЄС

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 14:46. УП

Великий прапор Європейського союзу, прикріплений до Тріумфальної арки в Парижі в п’ятницю, щоб відзначити початок шестимісячного головування Франції в Раді Євросоюзу, був знятий у неділю після того, як викликав обурення з боку ультраправих і правих політиків.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Reuters.

Молодший міністр європейських справ Клеман Бон, який у п’ятницю заявив, що прапор залишиться на “кілька днів”, заявив, що його зняли, як планувалося.

“Було заплановано, що прапор буде знято цієї неділі, ми не встановили точний час”, – сказав Бон радіо France Inter.

Він відкинув думку, що уряд пішов на поступки після того, як лідер ультраправих Марін Ле Пен в суботу заявила, що звернеться до Державної ради Франції з проханням прибрати прапор ЄС.

“Уряд був змушений зняти прапор ЄС з Тріумфальної арки, що стало чудовою патріотичною перемогою на початку 2022 року”, – сказала Ле Пен в неділю.

Клеман Бон сказав, що Ле Пен та інші політики все неправильно зрозуміли, коли сказали, що прапор ЄС замінив французький прапор, і останній не постійно висить на Тріумфальній арці.

 

Росія демонструє готовність до збройного конфлікту – прем’єр Чехії

02.01.2022 13:03

Зростання цін на енергоносії, інфляція і пандемія є найбільш серйозними проблемами, з якими Чехія стикнеться у 2022 році.

Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала у новорічному телезверненні у суботу, передає Укрінформ.

За словами нового очільника чеського уряду, деякі економісти стверджують, що інфляцію не вдасться стримувати, доки ціни на енергоносії не будуть взяті під контроль.

«Але ця тема також потребує міжнародного вирішення. З одного боку, є Росія, яка намагається шантажувати Європу і навіть показує, що готова до збройного конфлікту; з іншого боку, є великі європейські держави, які вирішили інвестувати в незалежність від викопного палива практично за будь-яку ціну», – заявив Фіала.

Водночас він застеріг чехів щодо політичних популістів, які пропонуватимуть прості рішення. «Складні проблеми ніколи не мають простих рішень», – наголосив прем’єр-міністр.

За його словами, 2022 рік буде «мабуть, одним із найскладніших і найважчих з моменту утворення незалежної Чехії». У цьому зв’язку він поклав відповідальність за багато проблем на попередній уряд.

Як повідомлялося, 17 грудня президент Чехії Мілош Земан призначив новий уряд на чолі з прем’єр-міністром Петром Фіалою.

 

Білоруські спецслужби осліплювали польських прикордонників лазерами

02.01.2022 16:56

У перший день 2022 року 28 мігрантів з Близького Сходу за допомогою білоруських спецслужб намагалися нелегально перетнути польський кордон.

Про це повідомляє у Твіттері Прикордонна служба РП, передає Укрінформ.

“Минулої доби, 1 січня, польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 28 осіб”,- йдеться у повідомленні.

За інформацією відомства, на ділянці відповідальності прикордонної застави у Ліпську 12 громадян Іраку намагалися нелегально потрапити на територію Польщі. На ділянці, яку охороняє прикордонна застава у Дубічах Церковних, білоруси засліплювали польські патрулі лазерами.

Як повідомлялося, Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку на кордоні. Від початку кризи у серпні польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути близько 40 тис. іноземців з Близького Сходу та країн Африки.

Польща частково закрила пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, побудувала тимчасові загородження з колючого дроту. Варшава планує побудувати постійне загородження на кордоні з Білоруссю завдовжки майже 200 км та заввишки понад 5 метрів.

 

ЄСПЛ заборонив Росії видавати Мінську учасника протестів – правозахисники

02.01.2022 13:42

Європейський суд з прав людини заборонив Росії до 31 січня екстрадувати до Білорусі 25-річного Дмитра Подлобнікова, якого на батьківщині звинувачують у грубому порушенні порядку та насильстві щодо міліціонера.

Про це у Телеграмі повідомив керівник правових програм Московської Гельсінської групи Роман Кисельов, передає Укрінформ.

“Ми отримали 39 правило Європейського суду про тимчасові заходи – суд заборонив видачу до 31 січня! Намагаємося до всіх достукатися, щоб влада була в курсі”, – написав правозахисник.

Він додав, що Подлобніков на даний момент перебуває в Росії, у СІЗО Коломни.

Проти 25-річного Дмитра Подлобнікова в Білорусі порушили дві кримінальні справи – за статтями 342 (організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок) та 364 (насильство або загроза застосування насильства щодо співробітника органів внутрішніх справ). Йому загрожує до семи років ув’язнення.

Подлобнікова звинувачують у спротиві силовикам та спробі завдати ударів співробітнику міліції під час акції протесту у Жлобиному у день президентських виборів у Білорусі. За словами адвоката комітету “Громадянське сприяння” Марії Краснової, Подлобніков ударив міліціонера долонею по касці.

9 серпня його затримали, але за три дні відпустили. Пізніше він виїхав на заробітки до Росії. У липні 2021 року на запит Мінська Подлобніков був затриманий в РФ.

Генеральна прокуратура РФ 24 жовтня 2021року винесла рішення про його екстрадицію. Подлобніков оскаржив рішення про видачу, але 2 грудня Московський обласний суд відмовив у задоволенні скарги.

21 грудня до справи увійшла адвокат Комітету «Громадянське сприяння» Марія Красова. Вона надіслала апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення пропущеного строку оскарження до Першого апеляційного суду. Органам прокуратури було повідомлено про дії захисту, проте 28-го вранці Подлобнікову наказали збиратися на видачу.

Раніше ЄСПЛ забороняв Росії депортувати до Білорусі учасників акцій протесту 2020 року Вадима Дубойського, Андрія Казімірова та Олексія Кудіна. Висилку Дубойського та Казімірова в результаті було призупиненоа. Всесвітньо відомий спортсмен Кудін все ж таки був екстрадований.

Як повідомлялося, у Білорусі у серпні 2020 року розпочалися масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушує виступи, проти опозиції застосовуються репресії.

Більшість демократичних країн світу, зокрема Україна, не визнають легітимності режиму Лукашенка.

За даними ПЦ “Вясна”, на 2 січня у Білорусі визнані політичними ув’язненими 969 осіб.

 

У Малі хочуть відкласти перехід до демократії на п’ять років

02.01.2022 13:01

Перехідний уряд Малі запропонував відкласти на п’ять років загальні вибори президента та парламенту, заплановані на лютий у межах переходу до демократії.

Таке рішення озвучив очільник МЗС Малі Абдулай Діоп у суботу після перемовин із головою Економічного співтовариства країн Західної Африки, передає Укрінформ із посиланням на Reuters.

«Що було збережено – це термін (відкладення виборів – ред.) у п’ять років… Але йдеться про те, щоб зафіксувати, що це – максимальний строк», – заявив Діоп.

Раніше перехідний уряд країни обіцяв провести вибори в Малі у лютому 2022 року – через 18 місяців після того, як внаслідок військового перевороту була сформована перехідна цивільна адміністрація.

Проте відтоді було досягнуто мало прогресу, і в цьому тимчасовий уряд звинувачував неорганізованість та активізацію діяльності в країні радикальних ісламістських угруповань.

Як повідомлялося, у серпні 2020 року в Малі відбувся військовий переворот та була сформована перехідна цивільна адміністрація, яка обіцяла провести загальні вибори впродовж 18 місяців.

Перехідний уряд Малі у 2021 році відмовився прийняти пропозицію збільшити на дві тисячі кількість військових і поліцейських миротворців Операції ООН з підтримки миру (MINUSMA) на безкоштовній основі. У країні вже перебуває понад 20 тисяч міжнародних миротворців і військових.

Європейський Союз застеріг уряд Малі від запрошення найманців із “ПВК Вагнера”.

 

Влада США закликала операторів відкласти запуск мережі 5G

02.01.2022 20:54

Міністр транспорту США Піт Буттіджедж та голова Федерального управління авіації (FAA) Стів Діксон звернулися до компаній AT&T та Verizon Communications із проханням відкласти запланований на 5 січня запуск мережі 5G через можливі ризики для авіації.

Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.

«Ми просимо ваші компанії продовжити відтермінування запуску комерційного сервісу C-Band на додатковий короткостроковий період, не більш ніж на два тижні», – йдеться у листі.

Verizon та AT&T заявили, що розглядають це прохання.

Мережі 5G у США працюють на частоті, близькій до тих, які використовують авіаційні прилади.

Як повідомлялося, спершу запуск мереж 5G у країні був запланований на 5 грудня, але компанії погодилися перенести його на 5 січня після того, як авіабудівні гіганти Airbus та Boeing висловили стурбованість через можливі перешкоди для літаків.

Федеральне управління цивільної авіації раніше оголосило нове правило, яке забороняє пілотам використовувати автопосадку та ще низку систем польоту на малих висотах, де бездротові сигнали 5G можуть заважати роботі бортових приладів, що вимірюють відстань літака до землі.

 

На бельгійській арктичній станції COVID-19 виявили в більшості співробітників

02.01.2022 21:53

У період з 14 грудня минулого року більше половини співробітників бельгійської арктичної станції «Принцеса Елізабет» отримали позитивні тести на коронавірус, при тому, що весь персонал цього віддаленого та ізольованого від зовнішнього світу дослідницького центру був повністю вакцинований.

Як повідомляє Укрінформ, про цей випадок у неділю розповідає бельгійське видання VRT.

«Полярна арктична станція «Принцеса Елізабет» в Арктиці виявилася захопленою спалахом коронавірусу. Незважаючи на те, що всі, хто працюють на науковій станції у цій найвіддаленішій частині світу були вакциновані, з 14 грудня більше половини з них, – принаймні 16 з 25 людей, отримали позитивні тести на коронавірус», – йдеться у публікації.

Зазначається, що перший випадок інфекції був виявлений саме 14 грудня минулого року. Незважаючи на карантин, який був застосований до інфікованої людини, коронавірус швидко поширився. Щоправда, у всіх інфікованих були лише слабкі симптоматичні прояви.

Персоналу станції було запропоновано повернутися додому авіарейсом, що запланований на 12 січня поточного року, але всі співробітники й науковці виявили бажання продовжити свою роботу.

Як вже повідомлялося, за даними Worldometer, станом на 2 січня у світі зафіксовано 289 719 378 випадків COVID-19, з них 5 457 472 летальних, одужали 254 199 292 особи.

 

У світі в неділю скасували понад 3,3 тисячі авіарейсів

02.01.2022 21:26

У неділю, 2 січня, у світі скасували понад 3300 авіарейсів, з них понад половину – у США.

Про це повідомляє Voice of America, передає Укрінформ.

Як зазначається, скасування або перенесення авіарейсів спричинене зростанням захворюваності на COVID-19 на тлі поширення штаму Омікрон і несприйнятливими погодними умовами. Затримано загалом понад 4800 авіарейсів.

Повідомляється, що стрімке поширення Омікрону призвело до скасувань багатьох рейсів, зокрема через те, що чимало пілотів та членів екіпажів були вимушені піти на карантин.

Окрім цього, багато працівників авіакомпаній бояться заразитися коронавірусом і тому беруть лікарняні або відпустки у період свят.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 2 січня у світі зафіксовано 289 719 378 випадків COVID-19, з них 5 457 472 летальні, одужали 254 199 292 особи.

 

У МОЗ розповіли, чи можуть в Україні запровадити локдаун через Омікрон

02.01.2022 14:29

Станом на сьогодні в Україні не стоїть питання запровадження локдауну через розповсюдження штаму Омікрон, але можливо все.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Українському радіо повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

“Зараз в жодній області України немає такої ситуації, щоб був відкритий або прихований епідемічний процес. Проте ми бачимо, що навіть на фоні червоного рівня епідемічної небезпеки на рівні областей дуже багато залежить від місцевих органів влади. Зараз про локдаун не йдеться, але потенційно, в залежності від розвитку ситуації, можливо все. Адже ми розуміємо, що Омікрон може призводити до непередбачуваних наслідків. Спрогнозувати остаточно, яка кількість хворих буде фіксуватися, яке буде навантаження, немає можливості, але локдаунів поки що не очікуємо”, – заявив Кузін.

Він відзначив, що держава готується до нової хвилі COVID-19, і з 3 грудня обмежено перетиндержавного кордону з тих країн, де виник або був зареєстрований новий штам, переважно йдеться про африканські країни. Крім того, в Україні продовжують діяти норми, які стосуються обов’язкового тестування невакцинованих як до перетину кордону, так і після. Вакциновані громадяни мають проходити тестування лише у випадку появи симптомів.

“Зараз ми продовжуємо працювати з областями для того, щоб повноцінно виконати увесь обсяг медичної субвенції, яка була спрямована на рівень областей для дооснащення лікарень саме кисневими станціями. Скоріш за все, до кінця січня ці роботи будуть виконані і майже усі заклади охорони здоров’я опорні, які були у нас в першій хвилі, перейдуть на повноцінне постачання медичного кисню завдяки кисневим станціям”, – запевнив санлікар.

Відповідаючи на питання щодо кількості резервних ліжок на випадок чергового спалаху коронавірусу, він повідомив: “Резервних у нас до 70 тисяч. Це кількість ліжок, яка зараз є в опорних закладах охорони здоров’я”.

За словами Кузіна, протягом 1-2 діб ці ліжка можуть бути введені в дію у разі потреби. Наразі в Україні для лікування хворих на коронавірус задіяно близько 18 тисяч ліжок.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за першу добу нового року виявили 1 863 випадки коронавірусу. Госпіталізовано 0 осіб, летальних випадків – 98, одужало – 2 259 осіб.

 

МОЗ визначиться з терміном дії COVID-сертифікату до 15 січня

02.01.2022 16:44

Питання щодо продовження дії сертифікату про вакцинацію проти коронавірусу зараз технічно опрацьовується, до 15 січня Міністерство охорони здоров’я визначиться щодо механізму.

Про це в інтерв’ю Українському радіо сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, передає кореспондент Укрінформу.

“Скоріш за все, що до 15 січня вже буде фінальна модель, як будуть продовжені сертифікати (про вакцинацію – ред.) в Дії. Але технічно така можливість є: шляхом перевипуску сертифікату буде продовжено термін його дії. Щодо часу – зараз ці рішення узгоджуються з Європейським Союзом, оскільки там є певні часові рамки, на який термін продовжується дія сертифікату”, – зазначив Кузін.

Як повідомлялось, Європейська комісія 10 січня розгляне питання щодо скорочення терміну дії сертифікату про вакцинацію проти коронавірусу з 365 днів до 270-ти.

У коментарі Укрінформу заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич заявила, що Україна теж може прийняти таке рішення слідом за країнами ЄС.

 

В Амстердамі на коронапротестах сталися сутички з поліцією, є постраждалі

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 17:26. УП

В Амстердамі незважаючи на заборону відбулася акція проти коронавірусних обмежень.

Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє телерадіокомпанія NOS.

Демонстранти спочатку зібралися на Музейній площі в Амстердамі, а потім пройшли процесією містом до Вестерпарку.

Там проходить зібрання Форуму за демократію. Ця маніфестація дозволена, оскільки про це було заздалегідь домовлено, повідомили в муніципалітеті Амстердама.

За даними муніципалітету, перевищено максимально дозволену кількість відвідувачів у 2000 осіб. Учасників закликали триматися на відстані 1,5 метра.

“Поліція діятиме поетапно проти людей, які ігнорують заборону на демонстрації. Усі мають покинути Музейну площу”, – повідомили у муніципалітеті.

Кілька присутніх постраждали в сутичках з поліцією, але скільки саме – невідомо. Також були здійснені арешти.

У Нідерландах діють суворі обмежувальні заходи після того як влада перед святами запровадила локдаун для стримування нового спалаху коронавірусу. Усі несуттєві магазини, ресторани, бари, кінотеатри, музеї та театри закриті до 14 січня, а школи – принаймні до 9 січня. На вулиці дозволено збиратися лише по двоє осіб, за винятком, наприклад, похоронів. Але жодних обмежень у пересуванні немає.

 

Омікрон: у МОЗ розповіли, коли готуватися до нової хвилі заражень

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 12:53. УП

З другої половини січня і в лютому спостерігатиметься підвищення рівня захворюваності на коронавірусну інфекцію, яке, швидше за все, вже буде викликане новим штамом “Омікрон”.

Джерело: головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, якого цитує Інтерфакс-Україна

Деталі: Черговий пік захворюваності, за прогнозами, очікується в середині лютого.

За словами головного санлікаря, станом на 30 грудня в країні було виявлено лише шість лабораторно підтверджених випадків штаму “Омікрон”. При цьому клінічні дані вказують на те, що при інфікуванні “Омікроном” хвороба проходить у простішій формі, ніж при “Дельті”. Але “Омікрон” передається набагато швидше і ризик заразитися ним – вище.

Кузін додав, що ефективність повного курсу вакцинації при штамі “Омікрон” знижується на третину. Водночас бустерна доза ковід-вакцини дещо підвищує рівень захисту.

Довідково: Станом на 2 січня в Україні вщухла третя хвиля Covid, пік якої прийшовся на 3 листопада. Тоді виявили рекордні для нашої держави 27 377випадків захворювання на коронавірус.

Після нарощування темпів протиковідної вакцинації кількість хворих почала поступово знижуватися.

 

В Україні розглянуть можливість бустерної дози для всіх охочих

02.01.2022 17:31

Міністерство охорони здоров’я у січні дозволить проводити бустерне щеплення проти коронавірусу для осіб віком від 60 років. Також буде розглянуте питання про доступ до бустерної дози всіх охочих.

Про це в інтерв’ю Українському радіо повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, передає кореспондент Укрінформу.

“Є вже рішення Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) про рекомендацію дозволити проводити бустерні дози для осіб віком від 60 років. Це рішення найближчим часом буде введено відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я”, – сказав Кузін, додавши, що підписання наказу очікується орієнтовно 10-15 січня.

Крім того, за його словами, 5 січня НТГЕІ має розглянути питання про доступ до бустерної дози всіх охочих.

Головний держсанлікар пояснив, що бустерне щеплення зараз рекомендоване для медичних працівників та працівників будинків інтернатного типу для введення через 6 місяців після завершення базового курсу.

“Станом на сьогодні 3600 людей вже отримали бустерну дозу вакцини. Отримання такої дози щеплення приводить до продовження терміну дії сертифікату на 270 днів”, – сказав Кузін.

Крім того, додатковою дозою наразі щеплені близько 3300 осіб. Посадовець пояснив, що додаткова доза вводиться для того, щоб у людини, яка має проблеми з імунітетом, сформувався повноцінний захист.

“Ідеться про імунокомпроментованих людей після трансплантації, з важкою імуносупресією, на фоні прийому гормональної терапії. Для таких людей третя доза є необхідною, щоб був повноцінно сформований імунітет”, – зазначив Кузін.

За його словами, аби отримати додаткову дозу, пацієнт має звернутися до профільного лікаря – онколога, інфекціоніста – та отримати направлення. Для таких пацієнтів рекомендуються мНРК-вакцини – Pfizer або Moderna.

Заступник міністра також наголосив, що додаткова доза вакцини не приводить до продовження терміну дії сертифікату про вакцинацію, оскільки людина отримує такий рівень імунного захисту, який має здорова людина після двох доз щеплення.

Як повідомлялось, в Україні за час пандемії на COVID-19 захворіло 3 674 538 осіб, з них одужало 3 477 188 осіб, померло 96 187 людей.

 

Вакцинація, «авіаційний безвіз» та ВВП: Прем’єр підбив підсумки року

02.01.2022 17:42

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що у 2021 році в Україні відбулося багато позитивних змін і реформ.

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Замість традиційних підсумків тижня підбиваємо сьогодні підсумки 2021 року. Багато позитивних змін, програм, реформ та результатів. Є чим пишатися, є про що розповісти”, – зазначив глава уряду.

Зокрема, за його словами, одним з основних завдань в умовах пандемії була підтримка найбільш вразливих верств населення, тож за рік 10 разів підвищувалися виплати різним категоріям пенсіонерів. “Як наслідок, з грудня середня пенсія в Україні досягла майже 4-х тисяч гривень. А мінімальна зарплата — 6,5 тисяч гривень”, – зауважив Шмигаль.

Глава уряду повідомив, що Україну повністю забезпечили вакцинами проти COVID-19. Їх буде достатньо й на весь 2022 рік.

Серед здобутків він згадав систематичне покращення системи охорони здоров’я, суттєве збільшення видатків на освіту, цифровізацію державних послуг.

За словами Шмигаля, загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію з ЄС за 2021 рік зріс до 61%. Крім того, Україна уклала угоду про Спільний авіаційний простір, або так званий «авіаційний безвіз».

Прем’єр-міністр також наголосив, що Україна завершила 2021 рік із рекордним за всю історію доларовим ВВП — майже 200 млрд доларів. “Вперше в історії незалежності середня зарплата в Україні становить 550 доларів. За рік вона зросла більш ніж на 19%”, – зауважив Шмигаль.

Він зазначив, що у 2021 році іноземні інвестиції стали рекордними за останні 5 років і склали, за оцінками Нацбанку, майже 6,5 млрд доларів. Державний бюджет у січні-листопаді виконано на 104%, а його дефіцит за 11 місяців становив лише 1,4% ВВП. Водночас обсяг експорту у 2021 році став третім за розміром від 1996 року.

Історичним кроком глава уряду назвав запуск ринку землі.

Шмигаль також нагадав про антикризові програми підтримки економіки та бізнесу, які стали невід’ємною частиною економічної політики уряду у 2021 році. Зокрема, у березні відбувся запуск програми доступного іпотечного кредитування, і за цей час уже укладено 1300 договорів на суму понад 1,1 млрд грн. Збільшено статутний капітал «Укрфінжитла» на 20 млрд гривень. У межах президентської програми «5-7-9» торік видано майже 65 млрд грн доступних кредитів, що втричі більше, ніж у 2020 році. Майже 7 млрд грн видано в межах програми портфельних гарантій від держави. Понад 30 тисяч бізнесів із різних регіонів та галузей отримали дешевий ресурс для розвитку та підтримки власної справи.

“Запустили також з ініціативи Президента програми прямих та цільових виплат для малого та середнього бізнесу в загальному об’ємі 15 млрд грн”, – зазначив глава уряду.

 

Прокачка газу через Україну в напрямку Словаччини перебуває на близькому до мінімального рівні

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 13:48 УП

Прокачування газу через Україну в напрямку Словаччини в перших числах січня 2022 року перебуває на близькому до мінімального рівні за останній рік.

Про це свідчать дані словацького газотранспортного оператора Eustream, передає Інтерфакс-Україна.

Так, якщо 31 грудня 2021 року відповідна заявка була 83,8 млн куб. м, то на 1 січня 2022 року вона впала до 49,5 млн куб. м, а на 2 січня вже до 35,5 млн куб. м.

Загалом у 2021 році середньодобове прокачування через точку “Вельке Капушани” становило 76,6 млн куб. м.

“У 2021 році менші обсяги добового прокачування українсько-словацьким газотранспортним коридором були наприкінці лютого (24-33 млн куб.м) на тлі рекордної відлиги в Європі паралельно з сильними морозами в Сибіру, на Уралі іта Поволжі”, – повідомили у виданні.

Нагадуємо:

Транзит природного газу через ГТС України в 2020 році становив 55,8 млрд куб.м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту за рік становив 153 млн куб. м при заброньованих 178 млн куб. м.

 

Туреччина має намір забезпечити всі куточки країни своїм чорноморським газом

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 10:59. УП

Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Фатіх Денмез заявив, що у 2022 році природний газ із родовища “Сакар’я”, виявленого нещодавно в Чорному морі, надходитиме до всіх куточків країни.

Джерело: DW з посиланням на турецьку агенцію Anadolu

Деталі: Денмез 31 грудня відвідав завод з переробки природного газу “Філіос”, що нині будується на півночі Туреччини.

За оцінкою голови турецького Міненерго, підприємство такого масштабу та потужності посяде перше місце у Європі.

Промисловий комплекс розраховують увести в експлуатацію в першому кварталі 2022 року. Після підключення цього об’єкта до турецької розподільної системи чорноморський газ використовуватиметься у всіх куточках Туреччини.

Пряма мова чиновника: “Газ із Чорного моря надходитиме на сушу. Початкова потужність заводу складе десять мільйонів кубометрів на добу, проте пізніше ми плануємо довести цей показник до 40 мільйонів кубометрів”.

Передісторія: Чорноморське родовище природного газу “Сакар’я” зможе забезпечити майже третину внутрішніх потреб Туреччини. Це має статися, коли виробнича потужність досягне свого максимуму до 2027 року.

 

Для сільгоспвиробників запрацювали нові податкові правила

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 12:12. УП

З 1 січня податковий закон впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників та вводить поняття “мінімальне податкове зобов’язання” (МПЗ).

Про це йдеться у публікації ЕП.

Це сума податків, яку кожен власник сільгоспземлі має сплачувати до бюджету. Ця сума становитиме близько 5% від вартості землі на рік. Якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку), які сплачує сільгоспвиробник, буде меншою за МПЗ, то йому доведеться доплатити різницю.

Розраховується МПЗ формулою: нормативна грошова оцінка помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12.

Це мінімальна сума податків, які землевласник повинен заплатити за рік з 1 гектара. Якщо земля в оренді, то на її власника це не розповсюджується. Він, як і раніше, сплачує тільки земельний податок, а МПЗ його не стосується. Ці, нові зобов’язання – це відповідальність орендаря.

Якщо ж земля не в оренді, наприклад простоює, або власник її обробляє, він повинен буде сплатити МПЗ. Це, на думку авторів змін, має вивести з “тіні” землю, яка обробляється.

МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також для сільгоспземель, що перебувають у межах населених пунктів.

Також зміни стосуються податку на продаж городини. Тепер потрібно сплачувати податок на доходи фізосіб (18%), якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році – 78 тис грн.

 

Мінагро підписало меморандум з виробниками “соціальних” товарів

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 16:06. УП

Міністерство агрополітики підписало меморандум з представниками асоціацій, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість. Це виробники хліба, борошна, молочної продукції, олії соняшникової, яєць та курятини.

Про це написав міністр Роман Лещенко.

“Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є – компромісні рішення знайдені.

Ми об’єднали зусилля, аби створити сприятливі умови для виробників із метою стабілізації ціни на природний газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності”, – написав він.

Він додав, що у питанні продуктів харчування має зберігатися баланс – це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.

Нагадуємо:

Кабінет міністрів обмежив націнку при постачанні природного газу виробникам продуктів харчування, які мають істотну соціальну значущість.

Кабмін додав до переліку продуктів, подорожчання яких мають заздалегідь декларувати суб’єкти господарювання, батон та олію соняшникову. Також уряд обмежив націнку на хліб житньо-пшеничний і батон у 10%.

За тиждень ціна газу на українській біржі знизилася майже на 11% – з 54,3 тис грн до 48 тис грн.

Компанія “Молочний альянс” заявила, що вважає недоцільною виробничу діяльність молочної галузі через зростання цін на енергоносії.

Раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів розробляє механізми підтримки хлібопекарів і виробників інших соціальних харчових товарів через зростання цін на газ.

Підприємства кондитерської галузі змушені призупиняти виробництво частини асортименту продукції через рекордне зростання цін на газ.

 

Мінагрополітики підписало меморандум про стабілізацію цін на газ з виробниками “соціальних” продуктів

01.01.22 13.42 ІНТЕРФАКС – УКРАЇНА

Міністерство аграрної політики та продовольства 31 грудня підписало з виробниками соціально значущих продуктів харчування меморандум щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку, документ обмежує націнку на видобутий в Україні енергоресурс на рівні 25%, що дозволить уникнути подорожчання продовольства в Україні та його дефіциту.

Про угоду, досягнуту з представниками виробників продуктів харчування, міністр агрополітики Роман Лещенко написав у Facebook у п’ятницю ввечері.

Крім нього, документ підписали голова ради директорів “Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, директор асоціації “Національна асоціація молочників України “Укрмолпром” Василь Бондаренко, голова ради директорів асоціації “Союз птахівників України” Олександр Бакуменко, директор громадської спілки “Мукомол України” Родіон Рибчинський, голова ради підприємств хлібопекарської промисловості “Укрхлібпром” Олександр Васильченко, президент асоціації “Всеукраїнська асоціація пекарів” Юрій Дученко, гендиректор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.

“Визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25% для задоволення потреб господарюючих суб’єктів, основним видом діяльності яких є виробництво соціально важливих продовольчих товарів”, – написав міністр у соцмережі.

За його даними, рішенням Кабінету Міністрів України і президента Володимира Зеленського була напрацьована Дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості, метою якої є збереження цінової стабільності на соціально значущі продукти харчування.

“Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою і бізнесом існує – компромісні рішення знайдені. Ми хочемо запропонувати галузі в умовах підвищення цін енергоносів через енергетичну біржу забезпечити їх газом власного видобутку за доступною ціною”, – написав Лещенко.

Він наголосив, що в питанні продуктів харчування повинен зберігатися баланс між продовольчою безпекою, відсутністю дефіциту, стабілізації цін ринковими інструментами і підтримкою національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.

Як повідомлялося, минулого тижня ключові українські виробники молока звернулися до президента з проханням встановити тариф на природний газ у розмірі 32 тис.грн за 1 тис. куб. м, оскільки його подорожчання за 2021 рік з 4,9 тис. грн/1000 куб. м до 59-62 тис. грн/1000 куб. м зробило виробництво молока збитковим і загрожує зупинкою підприємств галузі.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у грудні 2021 року заявив, що уряд за дорученням президента розробляє механізми підтримки українських хлібопекарів та інших виробників соціальних продуктів у зв’язку з аномальною ціною природного газу.

Також розглядається можливість запровадження відповідних націнок на соціальні продукти харчування, зокрема на соціальний хліб.

Кабмін 31 грудня 2021 року вніс батон і соняшникову олію у список харчових продуктів, подорожчання яких суб’єкти господарювання, що їх реалізують, повинні заздалегідь декларувати, а також заборонив встановлювати націнку на хліб житньо-пшеничний і батон понад 10%.

Максимальна роздрібна націнка на хліб житньо-пшеничний і батон встановлюється на рівні не більше 10% від оптово-відпускної ціни з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг, послуг з підготовки, обробки, упаковки, інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачеві.

Це регулювання вводиться на період дії карантину, викликаного пандемією COVID-19.

 

Жінці світить до 15 років за те, що вбила нападника його ж ножем

НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 16:25. УП

На Миколаївщині щодо жінки розпочали провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ “Умисне вбивство” після того, як вона смертельно поранила чоловіка, який з ножем домагався її на дискотеці.

Джерело: поліція Миколаївської області

Дослівно: “30-річна мешканка одного з сіл Миколаївського району завдала ножове поранення у живіт молодикові, тому що той проявляв до неї надмірну увагу на дискотеці.

Повідомлення про вбивство надійшло до поліції 1 січня близько шостої години ранку. За попередньою інформацією, місцевий мешканець чіплявся до жінки і навіть дістав ніж, щоб змусити її відповісти взаємністю. Ніж вона забрала та вдарила ним нетверезого знайомого. Від отриманих поранень 25-річний потерпілий помер на місці події”.

Деталі: Жінку, яку поліція називає “зловмисницею”, затримали у порядку ст. 208 КПК України.

Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ “Умисне вбивство”. Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення.

За процесуальної підтримки прокуратури затриманій повідомили про підозру, вирішується питання стосовно обрання запобіжного заходу.

 

Рік очима редакції УП: Яким ми запам’ятали 2021-й

“УКРАЇНСЬКА ПРАВДА” — НЕДІЛЯ, 2 СІЧНЯ 2022, 05:30

“Цей рік був важким і виснажливим для кожного з нас”.

Таку фразу ми чуємо з року в рік на екранах телебачення, читаємо у соцмережах і кажемо одне одному. Часто – опускаючи величезну кількість деталей. Радісних або ні – але саме вони складали кожен з цих 365 днів, що минули.

Команда “Української правди” переживала разом з читачами чимало таких деталей. Ми розкопували незручні таємниці влади, розповідали історії злетів і падінь, відкривали справжніх героїв на різних лініях фронту, як військовому, так і медичному, освітньому, чи волонтерському. Кожного разу переживаючи разом з вами усі емоції, які викликали події в країні.

То яким був 2021? Команда УП ділиться власними враженнями, спогадами і особистими відкриттями.

Андрій Боборикін, виконавчий директор УП:

“Мої підсумки року, мабуть, будуть цілком передбачуваними. Цей рік я закінчую там, де ніяк не очікував опинитися на його початку — в одному з найголовніших українських видань.

Робота медіаменеджера здебільшого є абсолютно непомітною для аудиторії. Головна формула ефективного управління медіапроектом дуже проста — робити більше того, що працює, і менше того, що не працює.

В УП “працює” дуже багато всього: велика аудиторія, надактивне читацьке ядро, високі редакційні стандарти, широкий тематичний спектр, сміливі експерименти в контенті, монетизації та дистрибуції, накопичена інституційна пам’ять.

При цьому наприкінці 2021 року в українському медіабізнесі “не працює” приблизно все: економічні моделі руйнуються, аудиторія дрейфує до платформ та інфлюенсерів, довіра читачів падає. Тим не менш, “Українська правда” підготовлена до цих викликів значно краще за більшість своїх конкурентів.

Протягом своєї кар’єри час від часу мені вдавалося опинитися у потрібному місці в потрібний час. Але зараз є відчуття, що я перевершив всі ККД та теорії ймовірності, й опинився у найбільш захопливому місці у вирішальний для майбутнього української журналістики час”.

Севгіль Мусаєва, головна редакторка УП:

“Кілька тижнів тому, сидячи ввечері п’ятниці у заповненому вщент веселими гостями барі, подумала, що напевно саме з цього епізоду років через 10 починатиметься моя книга про Україну цього часу…

Люди, що живуть на зламі епох, дуже рідко це усвідомлюють. Вони здебільшого зайняті вирішенням побутових проблем та особистими переживаннями різного ґатунку.

Так і ми — продовжуємо вдавати, що живемо таким самим життям, як і до окупації Криму, як до війни, як до пандемії коронавірусу.

Незважаючи на тривожні новини про багатотисячну армію Путіна на кордонах,  ми продовжуємо радіти, посміхатися, святкувати.

Тому що жага до життя завжди перемагає, а людина здатна звикнути до всього. Або вдавати, що звикла.

Цьогоріч я втратила двох родичів у Криму, які померли від ускладнень коронавірусу. Найнеприємніше в цій історії — неможливість поїхати додому, аби підтримати і попрощатися.

У цьому ж році ми разом із кримською редакцією створили спеціальний номер журналу “НВ” до саміту Кримської платформи. І навіть з’їздили на Зміїний острів, який відгукнувся в моєму серці спогадами про рідний Керченський півострів.

Біль від втрати Криму нікуди не поділася за ці роки, але тепер у мене є велика мрія — повернутися туди. І я робитиму все від мене залежне, аби її втілити.

У цьому році я вперше спробувала себе в ролі продюсера документального фільму УП “Треба ще вижити”. А головний герой стрічки, лікар районної лікарні Іван Черненко вперше написав книгу.

Завжди хвилююче робити щось вперше, але тільки так ми розвиваємося та рухаємося уперед.

І одна із найприємніших подій цього року — моя улюблена Абігайль стала мамою трьох цуценят, які народилися саме на 30-ту річницю Незалежності України. І це було стовідсоткове диво, зізнаюся я вам.

Щасливого 2022 року! Справжніх мрій, нових відкриттів у собі та див у повсякденному вирі. Бережіть себе та не забувайте, в який особливий час ми живемо”.

Євген Будерацький, заступник головного редактора УП:

2021 рік справив досить дивне враження. З одного боку, заціпеніння 2020-го, коли здавалося, що світ ніби завмер, пройшло, з іншого — кількість смертей перестала лякати. Не мене — суспільство.

Ще на початку 2020-го таку ситуацію неможливо було уявити. Згадайте Нові Санжари. Зараз же навіть тисяча смертей за день стає лише статистикою. На жаль.

Утім, пояснити це можна. І не тільки появою вакцин. Просто багатьом набридло боятися. І це відчуття переслідує майже всюди, коли згадуєш, що епідемія нікуди не зникла. Переслідує, коли згадуєш, що божевільна Росія продовжує бряцкати зброєю.

Але цього року помітно, що всі потроху почали виходити зі своїх домівок, зустрічатися з друзями, родичами, колегами. Здається, що світ заново зрушив з місця. І, попри всі мінуси і перестороги, це добре. Жити треба не в постійному стресі.

Саме так жила наша редакція. Ми не просто рухались вперед, а й пробували експериментувати. Всі наші найкращі здобутки ви побачите впродовж наступних святкових днів на улюбленій УП.

Якщо не сильно закидуватись у моралізаторство і настанови, побажаю лише не боятися змін. Бо без них ви просто будете відчувати, що стоїте на місці. А це розхолоджує. Та й скучно)

Ірина Балачук, редакторка новин УП:

“2021-й був непростим. Але за цей рік ми усі навчилися дуже багато. Наприклад, приймати те, що змінити не можна: ми вже звикли, що ковід з нами, що він надовго, і навчилися жити з ним.

Ми стали трошки відповідальнішими і дорослішими: хоч би у тому, щоб посидіти вдома, якщо температура, а не наражати на небезпеку рідних та колег.

Ми навчилися цінувати дрібнички: пам’ятаєте, як радісно було обіймати друзів за чашкою кави у кав’ярні або сходити у кіно?

Цьогоріч, коли ми ще часто сиділи на ізоляції, хтось відкрив нові можливості, хтось мав час покопирсатися у собі, хтось знайшов сміливість поставити крапку там, де досі не наважувався…

Цей рік кожному приніс чимало випробувань. Але і показав нам, що ми здатні їх долати.

Він навчив нас бути трохи добрішими один до одного і до самих себе, більше любити.

Хай у новому році всім буде легше. Нехай буде тепло, затишно і з любов’ю!”.

Михайло Ткач, керівник відділу розслідувань УП:

“У моєму оточенні були люди, які минулого року, на жаль, не дочекалися появи вакцин. А ми дочекалися. І тому мені хотілося прожити цей рік максимально ефективно.

Так виявилося, що у житті без спиртних напоїв — більше енергії. А чотири місяці без кави взагалі вважаю досягненням. Медитація ще не показала мені всього, що я можу, але точно показала те, чого я не міг раніше.

Я почав частіше заводити розмови з незнайомими людьми. Нарешті іноді прокидаюся вдосвіта, і перейшов на 4-5-годинний сон. Прочитав найбільшу кількість книжок з часів школи.

І, авжеж, у вересні цього року я долучився до команди “Української правди”. За чотири місяці наш нечисельний, але завзятий відділ розслідувань вже опублікував 10 матеріалів. Ми дуже вдячні за вашу увагу!

Наступного року паралельно запускаємо документальні фільми і один новий формат.

Підписуйтесь на ютуб-канал “Української правди”, долучайтесь до Клубу УП. Бо як казав один політик: якщо ви і ми, то це — всіх!”.

Олександр Шумілін, випусковий редактор новин УП

“Спробую без самокопань — першого, що підкидає і так втомлений за рік мозок. Дехто каже, що так найчесніше.

Звичайно ж, в 2021-му я вакцинувався. І переконав вакцинуватися маму. Видихнув. І, здається, в цьому році видихнули ми всі, адже прийшло якесь залізобетонне відчуття, що пандемія і карантини — не назавжди. З чим нас всіх і вітаю.

Далі згадую, як за два дні склав, а пізніше успішно втілив на двох, двотижневу відпустку на Одещину. Вкотре переконалися, що з курортами та інфраструктурою у нас іще повна ж*па. Крім засмаги і кількох дурнуватих фоток, нічого не привіз. Але я не скіглю, було супер.

В УП змінилося керівництво — момент максимально хвилюючий і масштабний, усвідомлюється не одразу. З іншого боку, на самій роботі це ніяк не відбилося. Продовжуємо, за порадами класиків, щодня ставати кращою копією себе вчорашніх. Головне — не поз’їдати в цьому процесі одне одного.

Ще, здається, саме цього року я розчарувався в українських політиках самокатах, пофарбував вдома кілька стін, вдосконалив мистецтво готування борщів і доріс до того, щоб купити ТЕЛЕВІЗОР! Ну а що? Часікі тікають”.

Євген Руденко, спеціальний кореспондент УП:

“Спостерігати за подіями в Україні та світі, осмислювати їх цього року було непросто. Особливо складно це робити, коли ти — журналіст. Один із тих, кому вибратися з нескінченного інформпотоку можна, хіба змінивши професію. Але особисто мені, людині, яка цієї восени сходила зі своєю коханою та музою у РАГС, підбивати підсумки буремного 2021 року легко та приємно.

Найкраще щеплення від тривожних новин про пандемію, війну, політичні розбірки та соціальні лиха — це кохання та взаємопідтримка. Обов’язково любіть себе, рідних, друзів, домашніх тварин, свою роботу, Україну — і тоді поганих новин буде точно менше. Принаймні, разом їх не так складно буде переживати”.

Альона Мазуренко, редакторка новин УП:

“У кінці 2021-го хочеться виокремити щось, що було важливим і таким, що об’єднує всіх українців.

Хочеться написати про те, що змусило усіх “жертв” карантину із віддаленою роботою відчути себе частиною великого колективу “ждунів” в офісних піжамах, котрі вивели у модні тренди “білий верх” і шорти, яких не видно під час відеозустрічі.

У кінці 2021-го бажаю усіх віртуально обійняти і сказати: “Хей, я з вами, друзі. Я повністю у вашій шкурі і розумію вас на усі 100%”.

Цьогоріч ми разом вболівали за Go-A, а потім іще довго “шуміли” після закінчення “Євробачення”. Ми відкривали та закривали Олімпіаду у Токіо і скандували: “Довбииииик”, коли той забив переможний для України гол у матчі Євро-2020 й вивів нашу збірну у чвертьфінал чемпіонату.

У 2021 році українська команда із фристайлу вперше в історії завоювала медаль кубка світу, а українки в особистих змаганнях вибороли золото та бронзу. Розумію, що про це мало хто чув і, можливо, для когось це не так цікаво, але я аплодую нашим спортсменам, бо гадки не маю, де вони тренуються — в Україні немає необхідних для цього трамплінів.

Однак цьогоріч було не лише те, що нас об’єднувало. Нагороду “яблуко розбрату 2021” отримує кампанія вакцинації проти коронавірусу.

Зізнайтеся, хто не грав у “Мінного тральщика” і не вираховував антиваксерасеред друзів у соцмережах? Довелося кидати карту Джокера і пропонувати вакцинованим 1000 гривень.

Тож зустрінемося в 2022 році у кіно, на концертах чи у театрі. Мої “чіповані” друзі!”.

Аліна Полякова, керівниця відділу нативної реклами УП:

“2021, як і 2020, був роком очікувань. Проте якщо у 2020-му я чекала, що пандемія ось-ось скінчиться, то в 2021 я вгамувала свій запал, стала тверезіше дивитися на речі і почала очікувати дещо більш реальне — вакцину.

У липні, коли я нарешті щепилась, почався новий сезон очікування — на визнання “Коронавака”. У тому ж липні Ляшко обіцяв, що в Європу скоро пускатимуть, проте “скоро” не настало досі.

Разом із квитками у відпустку, які горіли, продовжувала вигорати і я. Тож від 2022 чекаю на бустерну дозу, яку пан Ляшко пообіцяв вже у найближчому майбутньому, і на таку довгоочікувану відпустку”.

Роман Петренко, редактор новин УП:

“2021-й був хоч і складним, та водночас чудовим і незабутнім.

Як ровесник України не можу не помітити, наскільки наша держава розвивається, попри війну на Донбасі. У цей рік у нас було багато всього: й провалена боротьба з коронавірусом, і погрози та брязкання зброєю з боку сусіда, і геополітичні виклики.

Разом із тим не варто забувати, що цього року ми спостерігали за надзвичайно успішними Євро-2020, Євробаченням, Олімпійськими та Паралімпійськими іграми, а також “ударними” засіданнями РНБО! :)

Світ вчиться існувати в умовах пандемії. Іноді здається, що коронавірус вже змінив усіх та усе, і ми так житимемо завжди.

Пишаюся тим, як цей етап проходить редакція УП. У той час, коли коронавірус гальмує усе на світі, “Українська правда” не лише не втратила у якості, а й зробила величезний крок уперед. Йдеться не лише про розширення Клубу УП, а й про вручення премій та відкриття нових відділів.

Нехай 2022-й для нас стане радісним, успішним та мирним”.

Денис Карловський, редактор новин УП:

“Навряд чи я би назвав свій 2021 рік буремним, але, точно, важливим з кількох причин.

Передовсім, я завершив навчання на бакалавраті в Могилянці та розпочав повноцінний кар’єрний шлях в “Українській правді”. 🙂

З одного боку, стало легше в тім, що не треба читати нічого на семінари й здобувати оцінки, але з іншого — моя особиста відповідальність на новинній стрічці лише зросла.

Наприкінці літа я щепився проти коронавірусу, тож цього року в мене зменшилась тривога за свою безпеку й здоров’я. А до того ж, вакцинувавшись Moderna, я можу поїхати в більшість країн ЄС. Тому в цьому сенсі для мене пандемія стала бодай трішки ближчою до завершення. Хоча за здоров’я моєї родини й близьких з вразливих груп все одно досі й тривожно.

Також цьогоріч я навчився справлятися з втратою у своєму житті. Сподіваюся, що в чомусь я досяг якогось level-up.

Однак, прикро, що не вдалося більше часу проводити з друзями, а також подорожувати (за винятком крутої поїздки до Дніпра). Ось такий 2021 :)”.

Катерина Хорощак, головна редакторка “УП.Життя”:

“Минулий рік видався для “Української правди. Життя” доволі турбулентним. Кількість учасників команди потроху зменшувалася: влітку з посади пішла головна редакторка Ольга Ситнік, і на певний період нас у редакції залишилося лише двоє — Дарія Поперечна та я.

Тем і проблем на порядку денному “УП.Життя” було багато. У нас — чотири руки. Це було складно, але, на мою думку, ми впоралися.

Тепер команда нашого відділу, як і сайт, розростається та розвивається. Нас — вже четверо: щодня для вас про здоров’я, освіту, подорожі, соціальні питання тощо пишуть Олена Барсукова, Яна Осадча та Дарія Поперечна”.

Олександра Гайворонська, керівниця Клубу УП:

“Днями послизнулася на нерозчищеній доріжці, що вела від метро до офісу, і, ніби за сценарієм романтичного художнього фільму, від падіння мене врятував прекрасний незнайомець. Тоді подумалося, що минулий рік був роком взаємопідтримки та взаємодопомоги. Багатьох синців вдалося уникнути, бо поруч були уважні до інших, добрі та відповідальні люди.

Усе хороше, що відбувалося протягом цього року, робилося гуртом: магічним чином вчасно були зібрані 2,3 млн доларів на лікування Діми Свічинського, ще сотні життів були врятовані, завдяки тим, хто жертвувавне гроші — частинку себе.

Однак ми не лише покращували здоров’я ближніх, а й трохи розхитували своє, вболіваючи за українців на міжнародних змаганнях та захищаючи свої права на акціях і протестах.

Хочеться, щоби 2022-й рік став винагородою для нас за старання та здолані перешкоди, щоби він приніс стільки любові та тепла, скільки вистачило б на всіх”.

Михайло Кригель, журналіст, редактор УП:

“Відпусти!”, — замуркотів я під ніс голосом Вакарчука, подивившись на свої тексти, що з’явилися на УП у 2021-му.

Здається, в цьому році я перестрахувався на всі випадки. (Обережно: далі — хвилинка нативності й нестримного марнославства.)

Раптом що, знайдуться герої публікацій, які зможуть мене відремонтувати — професор Гарвардської медичної школи Геннадій Фузайлов та дитячий лікар Євген Комаровський (у разі, якщо я зненацька впаду в дитинство).

Зможуть долучити мене до арт-терапії, якщо раптом я збожеволію, — Сергій Ененберг, режисер театру “Будьмо”, де грають пацієнти Київської міської психіатричної лікарні №1.

Зможуть захистити мене. У суді — адвокат Масі Найєм, у темному провулку — президент Федерації крав-мага України Антон Фарб.

Зможуть мене оцифрувати — віце-прем’єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та ароматизувати — голова Гільдії парфумерів України Влад Зварич.

Зрештою, зможуть за мене помолитися, якщо зусилля всіх згаданих осіб будуть марними, — отець Патрік Дебуа.

Тому в новий рік я входжу зі стриманим оптимізмом. Чого всім і бажаю.

Щастя для всіх, задарма, і нехай ніхто не піде у 2022 рік обділений еПідтримкою за вакцинацію”.

 

Головне завдання на наступний рік — дотискати владу, аби вона сама не сприяла розповсюдженню дезінформації

Детектор медіа  Любов Цибульська , експертка з протидії гібридним загрозам31 Грудня 2021  09:00

Потрібно пояснити керівникам держави, що стратегічні комунікації — це не їхній піар, а боротьба проти дезінформації — це не боротьба проти політичних опонентів. І по-друге — треба вивчати гібридний вплив Китаю.

«Детектор медіа» підбиває підсумки 2021 року в медіасфері та за допомогою експертів прогнозує тенденції наступного, 2022 року. Ми звернулися до медійників, громадських діячів, які працюють у сфері медіа, аналітиків, із запитаннями про головні події та тренди року, що минає, а також порядок денний на майбутнє. Ми вже писали про проєкти з медіаграмотності, які втілили в Україні у 2021 році, про топдесятку ухвалених у 2021 році законів щодо реформ, публікували колонку Євгена Федченка — керівника фактчекінгового проєкту StopFake та Могилянської школи журналістики із підсумками цього року та прогнозами на наступний.

Сьогодні публікуємо колонку Любові Цибульської, експертки з протидії гібридним загрозам, колишньої очільниці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а нині його радниці. Любов розповідає про боротьбу з дезінформацією в Україні, світі та головні загрози у 2022 році.

Цього року поступ у боротьбі проти дезінформації у світі був досить повільним, але це природно: все, що стосується дезінформації, перетинається з питаннями демократичних прав та свобод. Відповідно, виникає купа складнощів, і надто в таких країнах, як Україна, де низький рівень довіри до влади, до держави як такої. Наприклад, у таких умовах ухвалити закон про дезінформацію або закон про медіа надзвичайно складно, оскільки потрібно, аби медіа вірили, що це не перетвориться на цензуру й «полювання на відьом». Тому в наших обставинах позитивом можна назвати запуск Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП та Центру протидії дезінформації при РНБО. Ці кроки були необхідними, аби держава мала експертизу в питанні боротьби проти дезінформації та стратегічних комунікацій. На жаль, усі минулі роки якісна експертиза переважно була зосереджена в громадянському суспільстві. Зараз — теж, проте у 2021 році держава хоча б намагається зібрати цю експертизу на державному рівні й залучати громадянське суспільство до співпраці.

Безумовно, складнощів у роботі Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, який очолювала я, а зараз очолює Ігор Соловей, ще багато. Якби подібний центр запускали, припустімо, у Швеції чи Естонії, то підготовча робота була би значно ґрунтовнішою. І центр, запустившись, не мав би стільки проблем, із якими стикнулися ми, як-от відсутність бюджету. Україна зробила це досить спорадично, і це була помилка: треба було підготуватися, витратити пів року чи рік, і запуститися належним чином. Але те, що наш Центр є, — вже добре. І те, що держава дозволила творити його громадським активістам і привести туди інших представників громадського сектору, — це теж добре, адже підтверджує: спроб цензурування, мети займатися обмеженнями свободи слова держава, принаймні при створенні Центру, не мала. Що відбувається з іншим центром при РНБО, важко сказати, тому що інформації мало, він дуже закритий.

З позитиву ще виділю нашу брошуру виживання «У випадку надзвичайної ситуації або війни». Там є розділ про те, як поводитися в інформаційному полі й захиститися від дезінформації. Зараз, під час ескалації на кордонах, це актуально. Брошуру можна завантажити онлайн, а Мінкульт надрукував 100 тисяч примірників, які поширюються у східних прикордонних регіонах.

Але в цю боротьбу проти дезінформації мають бути залучені в першу чергу медіа й великі соціальні мережі, які значною мірою несуть відповідальність за те, що ми всі споживаємо. І тут прогресу за цей рік дуже мало. Коли відбулись американські вибори, ми бачили, як Росія поляризувала настрої американців через фейсбук і твітер, і бачили, до яких наслідків це призвело. Тоді ж почалися розслідування, зокрема, участі соцмереж у цьому. Facebook і Twitter декларували бажання взяти на себе відповідальність і почати діяти. Натомість цього року ми побачили, що ці компанії не виробили правильних нових алгоритмів, щоб боротися проти дезінформації та пропаганди, і що наявні алгоритми слабкі. Так, зараз вони відстежують скоординовану неавтентичну поведінку в мережах, але все одно можливостей для маніпуляцій багато. Наприклад, якщо велика кількість людей поскаржиться на сторінку або пост, то її можуть видалити. Що, як ми розуміємо, відкриває вікно можливостей для агресора, для зловмисника, хоч би хто це був.

Росія, яка має колосальні ресурси для створення мереж ботів і тролів, за останні роки дещо змінила тактику і вже не працює настільки «в лоб», як раніше. Тепер Кремль залучає місцеві піар-компанії в різних країнах, а також купує акаунти справжніх людей. Мобілізовує їх, наприклад, аби забанити потрібну їм сторінку або пост, навіть якщо на ньому немає ані мови ненависті, ані чогось іншого, що порушує стандарти соцмережі. Також очевидно, що є проблема з месенджерами Viber і Telegram. У вайбері дезінформація поширюється в маленьких групах, де люди довіряють одне одному: це чати мешканців будинку, шкільні батьківські чати тощо. В них вищий рівень довіри не тільки через те, що користувачі знають одне одного, але й через те, що в подібних чатах менше публічного шеймінгу, який може бути на інших платформах. До того ж у закритіших, камерних групах дезінформацію складніше відстежити. При цьому вайбер — дуже популярний месенджер в Україні. У телеграмі як запускалися безкінечні анонімні телеграм-канали, які розповсюджують фейки, так і запускаються; як підписувалася на них купа людей, так і підписується. І це все дає можливість поширювати безліч конспірологічних теорій, зокрема про коронавірусну хворобу та вакцинацію. Ми всі зрозуміли, що цього року найбільше ми постраждали саме через цю тему, й це також абсолютно вкладається в мету Росії — розхитати суспільство, поляризувати його та підірвати довіру до інституцій, до держави, змусити людей сумніватися в державі Україна. Також смуток викликає факт, що наші політики дуже люблять читати телеграм-канали й подекуди приймають рішення на основі того, що там прочитали. І росіяни це знають і маніпулюють цим. Це й називається рефлексивним контролем.

Не забуваймо про ютуб — розсадник російської пропаганди. Його алгоритми надзвичайно шкідливі: українські користувачі, які дивляться український контент, завжди отримують у рекомендаціях російські відео. Більше того, навіть якщо користувач дивиться начебто ліберальний російський контент, то наступним кроком йому рекомендують суперпропагандистські програми — Кисельова, Соловйова і тому подібне. Ми бачили гарні приклади, коли ютуб закрив на прохання української влади якісь сторінки, але глобально картина все одно не змінилася: український споживач втягується в російську пропаганду за рахунок непродуманих алгоритмів. Виходить, війна триває вже стільки років, а нас із Росією досі такі інтернет-гіганти відносять до одного регіону, до людей одного культурного коду.

На жаль, події в Україні, скарги української держави часто залишаються без уваги. Коли відбулися американські вибори, це стало причиною для ворушіння IT-гігантів; війна України з Росією їх турбує значно менше. Тому нам корисно, аби щось відбувалось у світі, щоб інші країни бачили тактику Росії, як її спецслужби впливають на їхні суспільства.

Але глобально метою цих соцмереж є заробляння грошей на рекламі, й вони не демонструють, що збираються серйозно нести відповідальність за дезінформацію. Хоча варто визнати: через пандемію онлайн-платформи старалися обмежити чи видалити дезінформаційний контент щодо коронавірусу. Але все, що стосується російсько-української війни, — ні. А іноді навпаки: фейсбук трактує пости на тему цієї війни як мову ненависті, і видаляє їх, не вникаючи в деталі. Тобто тут проблема більша: це про нашу суб’єктність і визнання її західним світом. Ми досі мусимо переконувати всіх, що ми не належимо до так званої зони впливу Росії.

У нас були великі сподівання, що коли в офісі компанії Facebook з’явиться представник України, багато чого зміниться, проте наші сподівання були надмірними. Звісно, представниця України Катерина Крук робить багато добрих справ, і її присутність там важлива, але дії соціальної мережі в цьому питанні не відповідають рівню проблеми.

Цього року, як і за останні вісім років, я відвідала безліч конференцій із протидії дезінформації. На жаль, уже всі експерти визнають, що нічого нового не звучить. Ми повторюємо старі тези, намагаючись донести їх до тих, хто приймає рішення.

Що важливо зробити в 2022 році?

Важливо в наступному році дотискати державу, аби вона продовжувала боротьбу проти дезінформації і, в першу чергу, вибудовувала систему стратегічних комунікацій. Щоб розуміла, що створені центри — це не єдині її можливості в цьому напрямку. Добре, що ці центри з’явилися. Але надзвичайно важливо тиснути на найвищих керівників держави, аби вони звикали, що стратегічні комунікації держави — це не їхній піар, а боротьба проти дезінформації — це не боротьба проти політичних опонентів.

Цього року Facebook у своєму звіті розказав, що існувала ціла мережа сторінок із неприродною активністю, яка була пов’язана з партією «Слуга народу», так само перед цим — із партією «Європейська солідарність». Ми писали про цей звіт на сторінках Центру. Влада мала б розуміти: якщо створені центри на це реагують, це ок. Бо вони працюють не на владу, а на державу й не повинні ототожнювати ці речі. Принаймні, це те, чим керувалася наша команда, коли я очолювала центр. Тоді народні депутати писали гнівні есемески, бо не очікували, що ми будемо про це говорити. Але вибачте. Ми — Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, й не повинні толерувати дезінформаторів. Інакше це працює на руку ворогу, підриває довіру до влади, а отже підриває довіру до держави.

Я переконана, що середній рівень державних діячів, а також громадянське суспільство дуже добре озброєні експертизою щодо боротьби проти дезінформацію. Але щоразу, коли ми питаємо, чого нам бракує, у всіх міністерствах відповідають те саме: бракує розуміння на найвищому рівні.

І друга наша найважливіша проблема — це зростання загрози Китаю, його гібридний вплив в Україні. У нашої влади розуміння цього надзвичайно низьке. І це насправді дивно, адже за останній час про Китай сказано дуже багато. Подивіться на реакцію на цю загрозу в Литві, Швеції, Чехії та інших країнах. У Чехії свого часу був великий скандал, коли з’ясувалося, що Китай найняв чеські піар-компанії для лобізму власних інтересів, просування китайських наративів через лідерів думок. Також Китай вчиться в Росії всього, що стосується дезінформації. Китай активно займається політичною корупцією. Заходить у міністерства, пропонує свою нібито допомогу: підтримка проєктів, програм, купівля комп’ютерів, облаштування офісів тощо. Все це часто робиться не напряму через китайський уряд, а через великий китайський бізнес. Хоча смішно думати, що це непоєднані явища. Думаю, що Китай сам у шоці, наскільки дешево він купує Україну, буквально за фенечки з бісеру. При цьому ми бачимо, скільки українських представників влади пропіарили книжку китайського лідера Сі Цзіньпіна, комуніста. І це в країні, яка досі не може пережити наслідків комунізму, в країні, де комунізм забрав мільйони життів, країні, яка пережила геноцид із боку комуністичної влади. Але зараз представники української влади розказують, який прекрасний у Китаю лідер-комуніст, які чудові поради дає з управління в своїй книжці.

Китай в Україні йде двома шляхами в роботі із владою: підкуп людей, яким платять за промоцію іміджу Китаю, і фінансування проєктів українських органів влади (але можна не хвилюватися, громадські ініціативи точно не лишаться без уваги). І те, що недавно Укрдержспецзв’язок підписав із китайською компанією Huawei угоду про співпрацю у сфері кібербезпеки та телекомунікацій, для наших та міжнародних експертів було абсолютним шоком. Нагадаю, ми вже бачили, як Китай поводиться з «партнерами», коли їм потрібно. Коли Україна поставила свій підпис на засіданні Ради з прав людини під документом про утиски уйгурів, а потім цей підпис довелося прибрати через ультимативну поведінку Китаю, який вимагав від нас прибрати підпис в обмін на вакцини Coronavac. Китай, безумовно, є партнером України в певних сферах, але він не може бути стратегічним політичним вектором. І ми не можемо йому продавати наші стратегічні активи. Інакше це буде наступна наша велика проблема після Росії. Насправді, коли почалася цього року ця прокитайська істерія нашої влади, наш Центр був єдиною державною інституцією, яка чітко і ясно написала про цю загрозу.

На відміну від і Росії, яка стагнує і слабшає щороку, Китай потужний і лише набирає обертів. Так, Росія неконтрольована, дурна і скажена, тому ми не знаємо, чого від неї очікувати. Росія все одно продовжує фінансувати пропаганду й дезінформацію, виділяє на це більше грошей, навіть якщо скорочує витрати на військово-промисловий комплекс. Але це короткозорий підхід. З 2014 року економічно Росія стрімко йде вниз, і це лише питання часу, коли ця ситуація вибухне. А ось Китай — багатий, агресивний та сильний, і рахує свої кроки на десятиліття вперед.

Тому два наші головні завдання на наступний рік — по-перше, дотискати владу, аби вона сама не сприяла розповсюдженню дезінформації і по-справжньому, а не для галочки, розбудовувала систему стратегічних комунікацій. А не кризовий центр зі спростування маячні в заявах Офісу президента. І по-друге — вивчати гібридний вплив Китаю.

 

Яким 2021 рік був для американців: ретроспектива через призму The New York Times

АРТУР КОЛДОМАСОВ, експерт із політики США та інформаційної політики Аналітичного центру ADASTRA

СУБОТА, 01 СІЧНЯ 2022, 09:00. УП

У вже легендарного американського ЗМІ The New York Times щороку є традиція підбивати підсумки року за допомогою невеличкого онлайн-тесту, питання у якому повʼязані з головними новинами за цей рік.

Для нас це неймовірна можливість поглянути на те, яким був 2021 рік для американців та провести певні паралелі з життям українців, оскільки американське та українське суспільство є більш подібними, аніж здається на перший погляд.

Погляньмо на цьогорічний онлайн-тест від The New York Times та дізнаймося, які новини були головними для мешканців США у такому несподіваному році.

Інавгурація президента США Джо Байдена

Січень 2021 року був неймовірно насиченим для американської політики.

З одного боку – штурм Капітолію 6 січня, після якого здавалось, що Америка поринула у хаос. З іншого – спокійна інавгурація без натовпу (через пандемічні обмеження) на тому ж місці.

Українські ЗМІ намагались зловити багато цікавих деталей та символів у цій церемонії, але головним символом став власне факт проведення інавгурації, факт передачі влади та факт стійкості американської політичної ідеї.

Ось і перші питання тесту присвячені власне цим двом знаковим подіям, оскільки вони ознаменували початок нової ери американської політики.

Другий процес імпічменту Дональда Трампа

Оскільки Дональда Трампа визнано одним з організаторів штурму 6 січня (якщо не головним  організатором, і, до речі, зараз щодо розслідування цього інциденту ведеться велика політична дискусія), то демократи поспішали оголосити Трампу імпічмент вдруге за його президентську каденцію, щоб унеможливити його переобрання на подальші каденції (а такий ризик все ще існує).

Втім, дива не сталося, і Дональда Трампа виправдали у цій справі.

Тест The New York Times пропонує нам вгадати імена сімох сенаторів-республіканців, що визнали Трампа винним у насильницькій зміні конституційного ладу. Ними є Річард Бурр, Білл Кассіді, Сʼюзан Коллінз, Ліза Мурковскі, Мітт Ромні, Бен Сассе і Патрик Тумі.

Ефект змін клімату влітку

Поки адміністрація Трампа 4 роки заперечувала зміни клімату, у 2021 році американці справді відчули, що це таке, на собі, особливо влітку.

Країна буквально стала “розігрітою пательнею” – багато кому знову довелося піти на локдаун, але не через коронавірус, а через надто сильну спеку.

Саме цьогоріч у Портленді зафіксували найвищу температуру в історії США – 116 градусів за Фаренгейтом (що і пропонує вгадати тест).

Ситуацію ускладнили лісові пожежі у Каліфорнії, які у 2021 набули особливо руйнівних масштабів.

Пандемія COVID-19

У 2021 році пандемія коронавірусу все ще не змогла зійти зі шпальт американських ЗМІ. Багато про неї вже сказано і ще буде написано з урахуванням поширення нового варіанту “Омікрон”.

Однак тест пропонує нам порівняти ситуацію з коронавірусом у США із ситуацією в інших країнах, щоб зрозуміти яким чином країна порається з кризою.

Якщо порівнювати кількість смертей на 100 тисяч мешканців між США, Канадою, Японією та Бразилією, то цифри вас здивують.

Якщо у США їх число складає 244, то у Бразилії – 293, у Японії – 15, а у Канади – 80.

У питанні про відсоток повністю провакцинованих громадян несподівано виникає Україна із 30%, у порівнянні з американськими 62%, канадськими 78% і португальськими 80%.

Змушує замислитись, чи не так?

Новий погляд на технологічних гігантів

Впродовж останніх років скептицизм американців до компаній Big Tech (Apple, Facebook, Microsoft, Google) постійно зростав, але у 2021 набув нового піку, коли колишня продуктова менеджерка фейсбуку Френсіс Хоґен злила у мережу низку документів, що виявляють комплекс проблем всередині компанії та її діяльності.

Сенат США навіть проводив у жовтні слухання щодо вже The Facebook Papers за участі Хоґен, на яких вона заявила, що продукти компанії “шкодять дітям, підживлюють розкол, послаблюють демократію і багато чого іншого”.

Дивно, що така новина пройшла повз українського інформаційного простору.

Зріст рівня безробіття

Але все не так, як здається під час читання заголовку.

Річ у тім, що люди залишились без роботи…по своїй волі. Це цікавий випадок, що показує сучасні тенденції американської економіки – американці переосмислили те, чи справді їм подобається те, чим вони займаються по життю.

Як наслідок, кількість звільнень за власним бажанням сягнула 4 мільйонів у вересні 2021, що є рекордом. Тест пропонує нам вгадати цю цифру.

Інтервʼю Меган Маркл для Опри Уінфрі

“Ти мовчала чи тебе змусили мовчати?” (Were you silent, or were you silenced?) – це питання стало головною цитатою цього інтервʼю, що зібрало рейтинги у кількості 17,1 мільйона глядачів для американського телеканалу CBS.

Про нього говорили не лише у США: українські ЗМІ також охоче підіймали цю тему, а британське суспільство активно заговорило не лише про потреби змін у медійній системі держави, а і навіть про потреби змін у британській монархії загалом.

Інтервʼю також мало значний вплив і на американську медійну систему, оскільки воскресило жанр довгих інтервʼю у телевізійному прайм-таймі.

Free Britney

Рух, що нарешті досяг реального результату – Брітні Спірс тепер офіційно вільна від опікунства свого батька, встановленого над нею після нервового зриву 2007 року.

Умови опікунства були настільки жорсткими, що навіть особисті витрати співачки підлягали посиленому контролю.

Судові слухання по справі скасування опікунства виявили багато недоліків сучасної американської судової системи, яка попри свої значні досягнення все ще ставить привілеї вище за справедливість.

Інфраструктурний план Байдена

У листопаді Джо Байден підписав закон, що надає фінансування розміром 1 трильйона доларів для ремонту доріг, мостів, систем електропостачання, станцій для заряджання електрокарів, інтернет-комунікацій тощо.

Хоч щодо нього і були певні партійні суперечки, однак знайшлось чимало республіканців, що підтримали цей законопроєкт.

2021 рік був насиченим і на інші події, але, на мою думку, саме ці теми були визначальними для американського суспільства цьогоріч. Думаю, що більшість з них були важливими й для українців.

Хочеться побажати, щоб у 2022 році ми більше думали й про те, що ми не є самотніми у цьому світі, і що добре там, де нас нема.

Замість мрій про далекий океан варто старатись будувати щастя у власному домі й використовувати для цього уроки інших родин, як би важко це не було.