ArmyUA — Аналітично-інформаційний портал » Інформаційний резонанс доби: 03.12.2020

Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 03.12.2020

Інформаційний резонанс доби: 03.12.2020

Redaktor / 4 Грудня, 2020 / Немає відгуків

Зеленський присвоїв звання Героя України загиблому бійцю «Айдару»

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України загиблому бійцю батальйону “Айдар” Ігорю Філіпчуку.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в указі Президента №536.

“Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” Філіпчуку Ігорю Ярославовичу – солдату (посмертно)”, – йдеться в указі.

Звання Філіпчуку присвоєно за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Філіпчук загинув у 2014 році під час бою з російсько-окупаційними силами поблизу Хрящуватого.

На Донбасі – дев’ять порушень «тиші», окупанти застосовують заборонену зброю

04.12.2020, 07:54

Минулої доби, 3 грудня, було зафіксовано дев’ять порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

«Поблизу Водяного противник здійснив обстріл позицій з мінометів 120-го калібру та автоматичного гранатомета. Неподалік цього ж населеного пункту, використовуючи заборонені міни ПОМ-2, ворог чотири рази провів дистанційне мінування місцевості перед позиціями наших військ», – йдеться у повідомленні.

Також, окупанти здійснили декілька провокативних пострілів з ручних протитанкових гранатометів в районі населених пунктів Шуми та Авдіївка, а поблизу Опитного – з підствольного гранатомета.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було. Вогонь у відповідь наші воїни не відкривали.

«Від початку поточної доби, в ранковий час 4 грудня, російсько-окупаційні війська один раз порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року та використали заборонене важке озброєння, а саме артилерійські системи 122-го калібру та 120-ти мм міномети, здійснивши обстріл наших позицій поблизу населеного пункту Водяне», – зазначають у штабі.

Вогневі дії противника не несли загрози нашим оборонцям, тому українські підрозділи вогонь у відповідь не відкривали.

Про застосування збройними формуваннями Російської Федерації заборонених зразків важкого озброєння було повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону Спільного центру контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

Окупанти сім разів порушили «тишу» – стріляли з гранатометів і мінометів

Російські окупаційні війська від початку доби 3 грудня сім разів порушили домовленості про припинення вогню на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Фейсбуці.

«Від початку поточної доби, 3 грудня, збройні формування російської Федерації та її найманці сім разів порушили домовленості, що вступили в дію 27 липня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», неподалік Водяного, ворог здійснив декілька пострілів з мінометів 120-го калібру та автоматичних станкових гранатометів. На цій самій ділянці противник чотири рази провів дистанційне мінування позицій українських військ, використавши заборонені міни ПОМ-2. Окрім того, пострілами з протитанкового гранатомета російсько-окупаційні війська порушували проголошений режим припинення вогню поблизу населеного пункту Опитне.

Як зазначається, «ворожий вогонь не становив загрози життю та здоров’ю українських захисників, тому наші воїни вогонь у відповідь не відкривали».

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 2 грудня, зафіксовано три факти порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації.

Епіфаній нагородив медалями вісьмох капеланів

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній зустрівся з капеланами та відзначив вісьмох військових священників медалями святого архістратига Божого Михаїла.

Як передає Укрінформ, про це він зазначив у Фейсбуці.

“Сьогодні, напередодні Дня Збройних сил України, поспілкувався з нашими самовідданими капеланами й подякував їм за ревне служіння. За заслуги перед Помісною Церквою, а також за жертовність і любов до України відзначив вісьмох військових священників нагородою – медаллю святого архістратига Божого Михаїла. Архангел Божий, який стоїть на чолі воїнства Небесного, є добрим прикладом для цих поборників добра та надихає їх звершувати служіння заради духовної підтримки українських захисників”, – сказав Епіфаній.

Митрополит зауважив, що без капеланів Православної церкви України складно уявити духовний фронт нашої держави.

“Саме вони духовно опікуються українськими захисниками, розділяють з ними переживання, дбають про те, щоб віра в Бога й надія на перемогу не згасали, а навпаки – лише посилювалися і зміцнювалися. Капелани 24 години 7 днів на тиждень здійснюють своє покликання – бути поруч із захисниками. Адже саме священники мають найкращу зброю проти духовного зла – Боже Слово. А їхній захист – молитва й діяльна віра у Всемилостивого та Всемогутнього Господа. Завдяки цьому капелани жертовною любов’ю допомагають бійцям зцілювати рани їхніх душ та наповнювати серця надією. Молімося за тих, хто щодня з вірою в Господа наближає нас до перемоги та дбає про українських Героїв і їхніх рідних! Пам’ятайте, що церква завжди з вами!”, – написав він.

Росія завезла в Крим щонайменше 500 тис. росіян, — Джемілєв

УНН. За майже сім років окупації Криму Росія переселила на півострів щонайменше 500 тис. росіян. Про це розповів лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в ефірі програми “На самом деле: Крым” на телеканалі “Дім”, передає УНН.

“За роки окупації, за минулі шість з гаком років, окупанти завезли до Криму, за різними оцінками, від пів мільйона до одного мільйона осіб. Причому ці люди в’їхали з порушенням українського законодавства. За це передбачено кримінальне покарання. А якщо зайшли зі зброєю — то до 10 років позбавлення волі”, — зазначив він.

Нагадаємо, у четверг відбулося засідання 27-ї Ради міністрів ОБСЄ, під час якого заступник державного секретаря США Стівен Біґен заявив, що Україна повинна лишатись головною на порядку денному ОБСЄ, а Росія — виконати свої зобов’язання щодо Мінських угод. Він підкреслив, що США ніколи не визнають анексію Криму.

У свою чергу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на міністерській раді ОБСЄ зазначив, що Україна закликає Росію взяти участь в обговоренні умов виведення своїх військ з тимчасово окупованих Криму і частин Донбасу. Він також представив ОБСЄ п’ять пріоритетів “Кримської платформи”.

Росія порушує в окупованому Криму Декларацію ООН про права корінних народів – Джапарова

Росія порушує в окупованому Криму Декларацію ООН про права корінних народів і не виконує як держава-окупант своїх зобов‘язань щодо захисту цивільного населення у контексті поширення пандемії.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС, про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час 13-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів.

Зазначається, що загальною темою сесії стало питання впливу пандемії COVID-19 на права корінних народів.

«Еміне Джапарова поінформувала про триваючі грубі та систематичні порушення прав людини, зокрема кримських татар, на території тимчасового окупованого Криму та наголосила на невиконанні Росією як державою-окупантом своїх зобов‘язань, передбачених міжнародним гуманітарним правом, щодо захисту цивільного населення у контексті поширення пандемії», – йдеться у повідомленні.

Джапарова також торкнулася проблематики порушення релігійних прав, незабезпечення жителів Криму належним доступом до медичної допомоги, створення додаткових пандемічних ризиків через оголошення чергового незаконного призову до російської армії та триваючу кампанію з переселення громадян РФ на окупований український півострів.

Перша заступниця міністра закликала Експертний механізм належно відреагувати на порушення Росією міжнародного права в окупованому Криму, зокрема Декларації ООН про права корінних народів.

Еміне Джапарова також підтвердила готовність української сторони до співпраці з Експертним механізмом з метою подальшого захисту прав корінних народів.

Експертний механізм з прав корінних народів, створений Радою з прав людини (РПЛ) ООН в 2007 році, є допоміжним органом, який надає РПЛ експертні знання та консультації з прав корінних народів, викладених в Декларації ООН про права корінних народів. Дослідження та рекомендації Експертного механізму покликані забезпечити краще розуміння положень Декларації та запропонувати конкретні дії, які держави, корінні народи, громадянське суспільство, міжнародні організації та національні правозахисні установи можуть прийняти для подальшої реалізації.

Росія не виконує зобов’язань щодо контролю за обігом зброї – Канада

Відмова Росії дотримуватися міжнародних правил стосовно контролю за обігом зброї шкодить європейській безпеці.

Про це сказав під час 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Канада залишається відданою встановленим у Європі законодавчим рамкам контролю за обігом звичайного озброєння. Водночас небажання Росії дотримуватися своїх зобов’язань підриває впевненість Європи та шкодить уже вжитим заходам із розбудови безпеки”, – сказав Шампань.

Як повідомляв Укрінформ, 27-а Міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі проходить 3-4 грудня у віртуальному форматі через пандемію COVID-19.

Участь у ній беруть близько 40 глав МЗС країн-членів ОБСЄ. Дипломати підбивають підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснюють огляд безпекової ситуації в євроатлантичному та євразійському регіонах. Однією з головних тем зустрічі є російська агресія проти України.

Посли «Вишеградської четвірки» відвідали КПВВ «Золоте»

Посли країн «Вишеградської четвірки» (Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини) 3 грудня відвідали лінію дотику на Донбасі.

Про це у Твіттері інформує пресслужба посольства Польщі в Україні, передає Укрінформ.

«У Луганській області посли країн «Вишеградської четвірки» дізналися про безпекову ситуацію, відвідавши КПВВ «Золоте» на лінії контакту», – йдеться в повідомленні.

Вони також побували в Луганській кардіологічній амбулаторії в Лисичанську, де вже працює спеціалізоване діагностичне обладнання, придбане з фондів Visegrad.

Посли представили губернатору Луганської області Сергію Гайдаю реалізовані та заплановані гуманітарні проекти фонду.

Як повідомлялося, 3-4 грудня Посол Бартош Ціхоцький разом із рештою послів країн Вишеградської групи в Україні, Іштваном Ійдярто (Угорщина), Радеком Матулою (Чехія) та Мареком Шафіном (Словаччина) відвідають Донецьку та Луганську області. Метою візиту є, серед іншого, передача допомоги для боротьби з коронавірусом місцевим лікарням та ознайомлення з поточною ситуацією у військовій та природній безпеці.

Вишеградська четвірка – угруповання чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. Держави неодноразово висловлювалися на підтримку суверенітету України.

Британські дипломати відвідали КПВВ з окупованим Кримом

У КПВВ на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом представники Посольства Великої Британії в Україні ознайомилися з порядком здійснення пропускних операцій та інфраструктурою.

Як передає Укрінформ, про це повідомили у Державній прикордонній службі.

Згідно з повідомленням, на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом побувала група дипломатичних представників Посольства Великої Британії, яку очолив аташе з питань оборони комодор Королівських ВМС Тім Вудз.

У супроводі постійного представника Президента України в АР Крим Антона Кориневича та начальника Херсонського прикордонного загону Юрія Чернова представники Посольства Великої Британії побували у КПВВ «Чонгар», «Каланчак» та «Чаплинка». Гостей ознайомили з порядком здійснення пропускних операцій, інфраструктурою КПВВ та умовами служби прикордонників.

Під час зустрічі обговорювалися питання соціально-політичної, оборонної та безпекової ситуації як в регіоні, так і безпосередньо на адмінмежі з окупованим Кримом.

«Тім Вудз засвідчив, що міжнародна спільнота всіляко підтримує територіальну цілісність України та сподівається на швидке повернення окупованих територій України», – поінформували в ДПСУ.

Як повідомлялося, Росія 20 лютого 2014 року розпочала збройну агресію проти України, захопивши частину її території – Крим.

16 березня 2014 року на окупованому півострові Росія провела так званий референдум щодо статусу Криму, а вже через два дні, 18 березня 2014 року, в Кремлі відбулось підписання так званого договору про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації.

Більшість країн-членів ООН та інші міжнародні організації визнали інсценований окупантами фальсифікований кримський референдум нелегітимним.

Представник Росії в ООН визнав війну на Донбасі конфліктом РФ і України

Представник Російської Федерації в ООН Василь Небендзя публічно назвав війну на Донбасі не внутрішнім, а політичним конфліктом Росії і України.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні української делегації в ТКГ у Фейсбуці за підсумками вчорашнього «заходу», який влаштували представники РФ в Раді безпеки ООН задля легітимізації представників ОРДЛО.

«… В.Небензя заявив про «конфлікт на Донбасі»: it is not a domestic conflict in Ukraine, it is a political conflict between Russia and Ukraine («це не внутрішній конфлікт в Україні, це – політичний конфлікт між РФ та Україною»)», – процитували Небендзю в делегації України.

Цю заяву представника Росії в ООН в українській делегації назвали «найбільш цікавою, і навіть сенсаційною».

Як повідомляв Укрінформ, Україна разом з партнерами зірвала спробу Росії легітимізувати представників ОРДЛО, використавши формат Арріа Радбезу ООН.

У ТКГ знайшли “сенсаційну” деталь у вчорашній “спробі” Росії легітимізувати представників ОРДЛО

3 грудня 2020, УНН. Представник РФ в ООН Василь Небензя заявив, що конфлікт на Донбасі – це не внутрішній конфлікт в Україні, а політичний конфлікт між РФ та Україною, що є найбільш цікавим моментом російської спроби легітимізувати представників ОРДЛО в ООН. Також Росія показує, що “нормандських” зустрічей, можливо, більше не буде. Про це повідомили в Українській делегації у ТКГ – відповідну заяву опубліковано на офіційній сторінці у Facebook, інформує УНН.

“Вчорашній “захід”, який влаштували представники РФ, намагаючись використати Раду Безпеки ООН задля легітимізації представників заборонених в Україні терористичних організацій “ЛНР” та “ДНР”, виявився подією, яка викликає серйозну стурбованість станом російської дипломатії”, – йдеться у повідомленні.

У ТКГ повідомили, що “декілька яскравих ознак дозволяють зробити певні висновки щодо задуму цієї події”:

“1. Подія звелася до того, що між собою дискутували представники російських маріонеткових організацій та український політтехнолог Михайло Погребинський, який за задумом, схоже, мав представляти собою “…українську сторону у діалозі з Донбасом”, а представник РФ в ООН Василь Небензя намагався зіграти роль “…модератора дискусії”.

Прозвучала пропозиція провести на окупованій РФ частині ОРДЛОУ “…референдум щодо статусу цих територій з дотриманням всіх міжнародних вимог”.
Василь Небензя стверджував, що “нормандський саміт” (Україна, РФ, Франція, ФРН) не повинен заміняти “…мінський формат”. Що він мав на увазі під “мінським форматом” – залишилося загадкою, але це не завадило представнику РФ зробити акцент на тому, що “…нормандських зустрічей, можливо, більше не буде”.
І найбільш цікаве, і навіть сенсаційне – Василь Небензя заявив про “конфлікт на Донбасі”: it is not a domestic conflict in Ukraine, it is a political conflict between Russia and Ukraine (“це не внутрішній конфлікт в Україні, це – політичний конфлікт між РФ та Україною”, – зазначили в українській делегації у ТКГ.

Нагадаємо, вчора, 2 грудня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна разом із партнерами зірвала спробу легітимізувати представників ОРДЛО шляхом виступу представників так званих “Л/ДНР” на засіданні Ради Безпеки ООН.

Після цього, Українська делегація у Тристоронній контактній групі заявила, що спроба легітимізувати представників ОРДЛО шляхом виступу представників так званих “Л/ДНР” на засіданні Ради Безпеки ООН, означає, що особи, які відповідають у РФ за зовнішню політику, розуміють ступінь своєї відповідальності за лише часткове виконання, і можливий зрив минулорічних домовленостей у Парижі на вищому рівні у “нормандському форматі”.

Лавров звинуватив Україну у нібито “саботажі мінських домовленостей”

УНН. Росія “закликає українську сторону” перестати нібито “зривати реалізацію мінських домовленостей”. Про це йдеться у відеозверненні глави МЗС РФ Сергія Лаврова до учасників Ради міністрів закордонних справ держав — учасниць ОБСЄ, пише УНН.

“Розраховуємо, що Київ, нарешті, перестане саботувати реалізацію мінських домовленостей, які є безальтернативною основою внутрішньоукраїнського врегулювання (як відомо: Москва вважає конфлікт на Сході України — нібито внутрішньою справою країни — ред.), і не буде ухилятися від виконання рішень паризького саміту в „нормандському форматі“, від прямого діалогу з Донецьком і Луганськом”, — заявив він.

Нагадаємо, раніше МЗС РФ заявив, що Париж нібито “виправдовує безвідповідальність України”.

Також на 27-му Раді міністрів закордонних справ держав — учасниць ОБСЄ глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що Париж і Берлін мають намір продовжувати свої зусилля по врегулюванню кризи в Україні, незважаючи на існуючі труднощі.

Кравчук – про «нормандську зустріч»: Сумніви є, але вона можлива

Зустріч у «нормандському форматі» може відбутися, як і сподівається Україна.

Про це голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив в ефірі каналу “Україна 24”, передає Укрінформ.

“Сумніви є, щодо реальності. Але я вірю, що якщо не буде зустрічі на вищому рівні, хоча вона і можлива, то зустріч на рівні політичних радників могла б відбутися. Зараз дуже потрібна така зустріч, особливо на вищому рівні”, — сказав він.

Кравчук пояснив, чому є потреба в «нормандській» зустрічі.

“Я переконаний, що мінські перемовини, якщо їх розглядати окремо від «нормандського формату», то ми втрачаємо головне — визначення по суті завдання. А по суті завдання можуть бути вирішені тільки на рівні глав держав. Мінські перемовини можуть лише сприяти, або організовувати, рекомендувати відповідні кроки для розв’язання тих проблем, які будуть поставлені в “нормандському форматі”. Не може бути кількох центрів, де будуть вирішуватися питання”, — сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Президент Володимир Зеленський заявив, що відеозустріч радників лідерів Нормандської четвірки має відбутися 13 листопада.

Без бажання Росії звільнити українських полонених цього року нереально – Кравчук

Голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук вважає, що якщо російська сторона не проявить волі і бажання, то у цьому році здійснити обмін утримуваними особами буде нереально.

Про це Кравчук заявив в ефірі каналу «Україна 24», передає Укрінформ.

«Якщо ОРДЛО і російська сторона не проявлять відповідної волі, рішень і бажань, то я думаю, це – нереально. Тому що українська сторона вирішила всі питання, пов’язані з обміном. Список на 11 осіб ми давно вже передали, тепер чекаємо зустрічний список, але на жаль, його немає. Це є основною причиною того, що такий обмін утримуваних осіб ставиться під загрозу», – сказав Кравчук.

Голова української делегації також розповів, за яких умов можливий обмін «всіх на всіх».

«На останньому засіданні ми звернулися до ОРДЛО і Росії допомогти або зробити кроки для вирішення питання. Якщо ми це питання сьогодні вирішимо, то наступне питання «всіх на всіх» стане реальним, а якщо ні – то воно не вирішиться», – сказав Кравчук.

Як повідомлялося, однією із домовленостей саміту лідерів «нормандського формату» 9 грудня 2019 року в Парижі був обмін «всіх на всіх».

5 листопада голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Також у цьому плані йдеться про те, що обмін утримуваними особами має відбутися не пізніше 15 грудня 2020 року.

6 листопада Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна передала списки для обміну утримуваними особами спецпредставнику ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Хайді Грау й чекає на відповідь від другої сторони.

Україна в ТКГ: Росія хоче змінити процес врегулювання війни на Донбасі – УП

Українська сторона вважає, що Росія намагається замінити процес врегулювання збройного конфлікту на Донбасі дискусією між Україною та представниками ОРДЛО.

Джерело: Facebook-сторінка Української Тристоронньої контактної групи

Дослівно: “РФ намагається замінити процес врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донбасі (з її участю) в Нормандському форматі якоюсь “…дискусією між здоровими силами в Україні та представниками республік “ДНР” та “ЛНР””;

РФ намагається легітимізувати свої маріонеткові утворення шляхом залучення їх на вищі міжнародні майданчики, зокрема ООН, та шляхом можливого проведення псевдо-референдуму, під час якого має бути “…визначена воля народу Донбасу”; на додаток – кваліфікувати цей процес як “…істинне виконання Мінських домовленостей̆”.

Деталі: В Українській делегації вважають, що результатом реалізації цього задуму може стати однобічне визнання РФ так званих “ЛНР” та “ДНР” в якості “незалежних республік”.

У ТКГ розцінюють ці дії РФ як повну ізоляцію від міжнародної̈ спільноти.

Також у ТКГ вважають зустріч на найвищому рівні у Нормандському форматі єдиною можливістю для Росії “запобігти міжнародній ізоляції та виконати домовленості”, які вона взяла на себе.

При цьому у ТКГ додали, що під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН 2 грудня, представник Росії Василь Небензя публічно назвав конфлікт на Донбасі “політичним конфліктом між Росією та Україною”.

Нагадаємо:

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна разом із партнерами зірвала спробу Росії легітимізувати представників окремих районів Донбасу, використавши для цього формат Арріa Ради безпеки ООН.

Росія хоче провести в ОРДЛО псевдореферендум і видати його за виконання «Мінська» – Україна в ТКГ

Росія замість врегулювання збройного конфлікту на сході України у Нормандському форматі хоче провести в ОРДЛО псевдореферендум і кваліфікувати його як виконання Мінських домовленостей.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні Української делегації для участі в ТКГ у Фейсбуці.

Зазначається, що вчорашній «захід», який влаштували представники РФ, намагаючись використати Раду Безпеки ООН задля легітимізації представників заборонених в Україні терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», звівся до того, що між собою дискутували представники російських маріонеткових організацій та український політтехнолог Михайло Погребинський, а представник РФ в ООН В.Небензя намагався зіграти роль «…модератора дискусії».

Як поінформували в делегації України, на «заході» прозвучала пропозиція провести на окупованій РФ частині ОРДЛО «…референдум щодо статусу цих територій з дотриманням всіх міжнародних вимог», а Небензя стверджував, що Нормандський саміт (Україна, РФ, Франція, ФРН) не повинен заміняти «…Мінський формат» і зробив акцент на тому, що «…нормандських зустрічей, можливо, більше не буде».

«Наші висновки: РФ намагається замінити процес врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донбасі (з її участю) в Нормандському форматі якоюсь «…дискусією між здоровими силами в Україні та представниками республік «ДНР» та «ЛНР». РФ намагається легітимізувати свої маріонеткові утворення шляхом залучення їх на вищі міжнародні майданчики, зокрема ООН, та шляхом можливого проведення псевдореферендуму, під час якого має бути «…визначена воля народу Донбасу»; на додаток – кваліфікувати цей процес як «…істинне виконання Мінських домовленостей»», – зазначили в делегації України в ТКГ.

За прогнозом Української делегації, результатом реалізації цього задуму може стати однобічне визнання РФ «ЛНР» та «ДНР» в якості «незалежних республік» або загроза такого визнання.

Водночас наголошується, що керівництво РФ перейшло до відвертого шантажу міжнародної спільноти та, насамперед, Франції та ФРН, намагаючись дискредитувати їх роль як активних та послідовних учасників Нормандського формату.

«Українська делегація розцінює ці спроби РФ як передостанній крок в бік повного нехтування міжнародним правовим полем та переходу до стану повної ізоляції з боку міжнародної спільноти», – зазначається в повідомленні.

Насамкінець у делегації України нагадали, що проведення до кінця поточного року нової зустрічі на вищому рівні у Нормандському форматі, яка б підбила підсумки спроб виконати домовленості, досягнуті за результатами Паризького саміту у грудні 2019 року, та на якій було б обговорено плани щодо подальшого їх виконання, залишається єдиною можливістю для РФ запобігти міжнародній ізоляції та виконати домовленості, щодо яких вона взяла на себе відповідальність на вищому рівні.

Росія заблокувала рішення ОБСЄ, яке ускладнило б перекидання зброї на окупований Донбас

Україна та ще 33 країни-учасниці ОБСЄ внесли проєкт рішення про постійну моніторингову місію у районах вздовж непідконтрольної Україні ділянки кордону з РФ, але Росія заблокувала його.

Як пише “Європейська правда”, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час зустрічі міністерської ради ОБСЄ.

Він звернув увагу на те, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ регулярно виявляє на окупованому Донбасі сучасну російську зброю та факти перекидання такої зброї з Росії.

“Ми вдячні 33 країнам-учасницям, які приєдналися до нас та стали співавторами проєкту міністерського рішення щодо постійного моніторингу ОБСЄ районів, що прилягають до непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону. Встановлення постійного такого моніторингу, що є у положеннях Мінського протоколу, який підписала і Росія, могло би стати практичною відповіддю ОБСЄ на цей триваючий конфлікт.

Блокування цього рішення однією країною – РФ – вкотре демонструє небажання Москви виконувати свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями”, – заявив Дмитро Кулеба.

Глава МЗС додав, що Україна прагне мирного врегулювання конфлікту та продемонструвала це на практиці низкою кроків у рамках “нормандського формату” та Тристоронньої контактної групи.

“Ми ніколи не визнаємо порушення свого суверенітету та територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах. Росія має припинити агресію проти України, забрати війська та найманців з території України та повністю виконати Мінські домовленості”, — наголосив міністр.

Арестович про посаду радника Єрмака: задача – створити єдину інформаційну політику

3 грудня 2020, УНН. Основною задачею Олексія Арестовича на посаді позаштатного радника з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони керівника Офісу Президента Андрія Єрмака стане створення “єдиної інформаційної політики”. Про це УНН повідомив сам Арестович, який також є радником з інформполітики в українській делегації в ТКГ.

“Моя нова робота дуже схожа на ту, що є в мене в ТКГ. Перша моя задача — інформування суспільства, ЗМІ та міжнародних партнерів. Друга — координація. Адже багато відомств працюють як “лебідь, рак та щука” – намагаючись зробити, як краще, а виходить так, що накладаються наративи, накладаються повідомлення й так далі. Щоб такого не було, зараз розробляється позиція “єдиного голосу”. Хоча, навіть не “єдиного голосу”, адже спікери є в кожному відомстві, а “позиція єдиної інформаційної політики” – як ми будемо проводити інформування й так далі. Я виступаю як методист. Моє зобов’язання — створити цю “єдину (інформаційну — ред.) політику”. Скоординувати людей і почати роботу з першого дня. Нам потрібна правильна робота з інформування, правильна боротьба з “інформаційними вкидами”, – зазначив Арестович.

Також він зауважив, що продовжуватиме застосування методів боротьби з фейковою інформацією й на новій посаді.

“Звісно, я продовжу боротьбу з неправдивою інформацією й у секторі нацбезпеки, оборони й військо-технічного співробітництва — це мій сектор. Частково — ще в справах ветеранів, але це додаткове навантаження”, – повідомив радник керівника Офісу Президента.

Також Арестович повідомив, що відмовився працювати в штаті ОП й не отримуватиме заробітної плати на новій для себе посаді. Він не хоче полишати викладацьку роботу та не хоче діяти та говорити виключно в межах офіційної позиції держави, адже всі висловлювання штатного радника мають офіційний характер.

Нагадаємо, 1 грудня керівник Офісу Президента Андрій Єрмак призначив спікера делегації України у Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

Україна готова збільшити внески в операції під проводом НАТО — Таран

Збройні сили України готові збільшити національні внески в операції під проводом НАТО та залучатися до планування операцій Альянсу із врегулювання криз на ранніх етапах.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив міністр оборони України Андрій Таран під час брифінгу для послів, військових аташе держав-членів НАТО та представників офісу НАТО в Україні, повідомляє пресслужба Міноборони.

“Приєднавшись до Програми розширених можливостей НАТО, прагнемо розширити горизонти нашого партнерства з НАТО, усвідомлюючи, що це “вулиця з двостороннім рухомˮ: маємо кращі можливості, але водночас і зобов’язання для досягнення спільних цілей», — зазначив Таран.

За його словами, розвиваючи практичну співпрацю в рамках Програми розширених можливостей НАТО(EOP), Україна прагне збільшити свій внесок у діяльність НАТО та досягти максимального рівня взаємосумісності.

Таран нагадав, що Україна є першою країною серед партнерів НАТО, що приєдналися до Сил реагування НАТО (NRF), і з 2010 року підрозділи ЗСУ чергують у Силах реагування НАТО. Україна вже задекларувала оперативно-тактичну групу спеціального призначення та один транспортний літак Іл-76 до NRF-2021.

Міністр оборони запевнив, що навіть в умовах російської агресії Україна є і залишатиметься надійним партнером Альянсу, який бере участь в операціях під проводом НАТО в Косово та Афганістані.

Як повідомляв Укрінформ, 2 грудня міністр оборони Андрій Таран повідомив, що у 2021 році Збройні сили України планують взяти участь у 22 багатонаціональних навчаннях, у тому числі у 8 на території України та 14 за кордоном.

Також повідомлялось, що наступного року ВМС ЗСУ планують приєднатися до операції “Морський охоронецьˮ у Середземному морі двома патрульними катерами типу “Island”, отриманими від США в рамках безпекового пакета допомоги, а в 2023 році долучити до участі в операції флагман ВМС ЗС України фрегат “Гетьман Сагайдачний”. Спільно з Міністерством закордонних справ України оборонне відомство вживає заходів для направлення у 2021 році двох представників ЗС України до Тренувальної місії НАТО у Республіці Ірак.

У Франції почали будівництво катерів для українських прикордонників

Реалізація українсько-французького договору з посилення системи морської безпеки та охорони кордону України переходить у практичну площину – розпочалося будівництво перших катерів для українських прикордонників.

Як передає Укрінформ, про це повідомили у Державній прикордонній службі за результатами наради за участю представників французької компанії «OCEA».

Зазначається, що наразі корпус першого катера проєкту FPB98MKI для Морської охорони Держприкордонслужби України готовий на 50%, другого – на 30%.

Французька делегація, яку очолював заступник директора компанії «OCEA» Філіпп Нері, ознайомила українських візаві з потужностями та виробничими можливостями компанії. Представників прикордонного відомства ознайомили зі штатною структурою та компетенцією посадових осіб, відповідальних за будівництво, надали необхідну контактну інформацію.

Особлива увага фокусувалася на обговоренні роботи української команди з нагляду за виробництвом катерів. Очікується, що вже на початку весни 2021 року група експертів відбуде у французьке місто Ле-Сабль-д’Олон для забезпечення постійного зворотного зв’язку та безперервності процесу побудови катерів.

Як повідомлялось, 22 липня 2020 року у Миколаєві було підписано контракт щодо реалізації українсько-французького проєкту посилення системи морської безпеки та охорони кордону України.

Проєкт передбачає протягом трьох років будівництво і отримання Держприкордонслужбою України 20 найсучасніших патрульних катерів, чверть замовлення буде виконано вітчизняним суднобудівним підприємством за французькими технологіями. Французька компанія ОСЕА обрала українським партнером суднобудівне підприємство «Нібулон».

Врегулювання в Україні має відбуватися з повагою до її суверенітету – Італія в ОБСЄ

04.12.2020, 06:02

Врегулювання конфлікту в Україні має відбуватися на основі дотримання принципу суверенітету та територіальної цілісності країни.

Це зазначила заступник міністра зовнішніх справ Італії Маріна Серені у виступі під час 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми виступаємо за політичний діалог у рамках нормандського формату та Тристоронньої контактної групи, що могло б створити основу для врегулювання шляхом переговорів, які передбачають повне виконання сторонами Мінських домовленостей, з дотриманням суверенітету та територіальної цілісності України”, – сказала вона.

Заступник очільника МЗС Італії вказала на те, що цього року спостерігалися позитивні ознаки на шляху до мирного врегулювання.

“Уже понад 6 років ОБСЄ переслідує ціль досягнення стійкого та тривалого врегулювання української кризи з допомогою Спеціальної моніторингової місії та Тристоронньої контактної групи. За останній рік ми констатуємо позитивні ознаки політичного виходу з кризи”, – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 3 грудня, розпочалася дводенна 27-а Міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка через пандемію COVID-19 вперше в історії проводиться з допомогою відеоконференції.

Участь у головній події Албанського головування беруть близько 40 глав МЗС країн-учасниць ОБСЄ. Україна представлена міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

Під час онлайн-зустрічі міністри підіб’ють підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснять огляд безпекової ситуації в євроатлантичному та євразійському регіонах.

Тема російської агресії проти України є однієї з головних тем зустрічі.

Кулеба в ОБСЄ назвав п’ять пріоритетів Кримської платформи

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів у рамках 27-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ окремий захід «Міжнародна відповідь на окупацію Криму: наступні кроки».

Участь у ньому взяли понад 150 делегатів, серед яких глави МЗС Литви і Туреччини, заступники керівників зовнішньополітичних відомств США, Польщі та Грузії, представники Європейської служби зовнішньої діяльності, зовнішньополітичних відомств Австрії, Великої Британії, Болгарії, Данії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Кіпру, Латвії, Молдови, Норвегії, Північної Македонії, Португалії, ФРН, Франції, Фінляндії, Хорватії, Швеції, Швейцарії, повідомляє пресслужба МЗС.

Глава МЗС України поінформував про актуальну ситуацію в Криму та звернув увагу на загострення проблем, спричинених тимчасовою окупацією — масових порушень російською окупаційною владою прав людини та норм міжнародного гуманітарного права, загроз внаслідок мілітаризації півострова та прилеглих акваторій, знищення природної та культурної спадщини.

Кулеба також розповів державам–учасницям ОБСЄ про українську ініціативу зі створення Кримської платформи, яка покликана консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо Криму. Міністр перерахував п’ять очікуваних пріоритетів її роботи: “По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище”.

Міністр нагадав, що Україна вітатиме участь лідерів країн учасників заходу в установчому Саміті Кримської платформи у Києві у 2021 році. “Ми можемо багато зробити разом. Потрібно забезпечити, щоб наші дії були узгодженими, а Крим перебував серед пріоритетних тем міжнародного порядку денного”, – сказав Кулеба.

Також запропонував партнерам здійснити низку спільних кроків в рамках ОБСЄ, які сприятимуть досягненню цілей Кримської платформи. Учасники заходу виступили із заявами на підтримку української ініціативи створення Кримської платформи, підтвердили послідовну позицію своїх країн щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах та відзначали важливість наповнення практичним змістом принципової політики невизнання спроби окупації Криму Російською Федерацією.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному Саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.

Заступник держсекретаря США назвав Росію найбільшою загрозою безпеці у Європі

Агресія Росії проти України є найбільш серйозним сучасним порушенням державного суверенітету в усій Європі.

Про це сказав під час 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі заступник держсекретаря США Стівен Біган, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Найбільш грубим порушенням суверенітету й територіальної цілісності в регіоні ОБСЄ залишається російська агресія в Східній Україні та окупація Криму. З 2014 року конфлікт забрав життя понад 13 тис. громадян України та змусив понад мільйон залишити домівки. Кримські татари, етнічні українці та інші, хто виступає проти окупації, досі зазнають репресій», – сказав Біган.

На його переконання, «Україна повинна залишатися нашим пріоритетом». «Неприйнятно, що Спеціальна моніторингова місія щодня стикається із утисками, переслідуваннями та обмеженнями переважно на контрольованих Росією територіях. Нікого не ввели в оману наполягання Москви, що Україна відповідальна за конфлікт на своїй території», – зазначив дипломат.

Він наголосив, що «дії Росії в Україні й деінде, її відверта зневага до міжнародного права й основоположних принципів ОБСЄ спричинили серйозне погіршення безпеки на європейському материку». «США закликають Росію виконати свої мінські зобов’язання у повному обсязі. Ми ніколи не визнаємо російську анексію Криму», – зауважив заступник держсекретаря.

Окрім прямої агресії, Росія намагається підірвати демократичні системи інших держав, використовуючи дезінформацію та інші гібридні методи, зазначив Біган.

«Використання Росією дезінформації та інших гібридних методів є викликом для усіх наших країн, оскільки Москва прагне підірвати демократичні принципи інших держав», – зазначив Біган.

Він додав, що Росія усіляко перешкоджає дотриманню прав людини й на власній території, дислокує військовий контингент на суверенній території Молдови та Грузії без згоди цих держав.

Участь у ній беруть близько 40 глав МЗС країн-членів ОБСЄ. Дипломати підбивають підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснюють огляд безпекової ситуації в євроатлантичному та євразійському регіонах. Тема російської агресії проти України є однією з головних тем зустрічі.

Кремль продовжує агресію проти Тбілісі та Києва – Грузія в ОБСЄ

Російська Федерація продовжує свої деструктивні та агресивні дії проти Грузії та України, намагаючись силою змінити кордони.

Про це заявив міністр закордонних справ Грузії Давід Залкаліані під час 27-ї міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Викликає занепокоєння те, що одна держава-учасниця ОБСЄ – Російська Федерація – продовжує свої руйнівні та агресивні дії по відношенню до Грузії та України, порушуючи принципи непорушності кордону, територіальної цілісності держав та намагаючись силою змінити кордони», – сказав у своєму виступі грузинський міністр.

Зокрема, Залкаліані вказав на те, що, грубо порушуючи домовленість, досягнуту за посередництва ЄС у 2018 році, «Росія консолідує своє військову присутність у грузинських регіонах Абхазії та Цхінвалі, проводить незаконні військові навчання, включаючи «Кавказ-2020», на територіях цих регіонів».

Крім того, додав грузинський міністр, Росія продовжує здійснювати протиправні дії, «де-факто анексуючи окуповані території Грузії». Він назвав так звану «програму єдиного соціально-економічного простору» Росії та окупованих грузинських регіонів Абхазії та Цхінвалі, яка була прийнята кілька днів тому, «черговою спробою інтегрувати невіддільні від Грузії регіони у свій воєнний, економічний, політичний та соціальний простір».

Також Росія інтенсифікує гібридні бойові дії, дезінформацію та пропаганду і проводить широкомасштабні кібератаки проти судових та медійних структур, держорганів та приватного сектору Грузії, підкреслив Залкаліані.

Він вказав на те, що Грузія повністю виконує угоду про припинення вогню і не раз підтверджувала свою відданість принципу не застосовувати силу.

«Однак зустрічного кроку Росія досі не зробила. Довгострокове врегулювання конфлікту залежить від того, як Росія дотримуватиметься угоди про припинення вогню. Тому знову закликаємо Росію припинити порушення прав людини та забезпечити міжнародним механізмам доступ в обидва регіони Грузії, вивести свої збройні сили з окупованих територій Грузії та дотримуватися основних норм і принципів міжнародного права», – заявив глава МЗС Грузії.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 3 грудня, розпочалася дводенна 27-а міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка через пандемію COVID-19 вперше в історії проводиться у форматі відеоконференції.

Участь у головній події Албанського головування беруть близько 40 глав МЗС країн-учасниць ОБСЄ. Україну представляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Російська агресія проти України є однією з головних тем зустрічі.

Прага засуджує російську «програму» щодо Абхазії

Чехія не сприймає створення єдиного соціально-економічного простору між Російською Федерацією та Республікою Абхазія.

Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, передає кореспондент Укрінформу.

«Чеська Республіка відхиляє «Програму створення спільного соціально-економічного простору між Російською Федерацією та Республікою Абхазія» і вважає це серйозним порушенням міжнародного права, а також міжнародно-правових зобов’язань Російської Федерації», – йдеться у заяві.

Прага закликає Росію припинити свої кроки, що перешкоджають зусиллям щодо стабілізації безпекової ситуації в регіоні, та виконувати свої зобов’язання згідно Угоди 2008 року про припинення вогню, укладеної за посередництва ЄС.

Чеська Республіка висловлює свою повну і тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, йдеться у заяві.

Як повідомлялося, програму формування загального соціального і економічного простору між Російською Федерацією і Республікою Абхазія було затверджено 23 листопада. Терміни реалізації заходів розраховані на 2-3 роки. За цей період планується здійснити гармонізацію законодавства в різних областях – економіці і фінансах, митному праві, енергетиці, соціальній сфері, і тим самим, «зміцнити державність Республіки Абхазія, підвищити добробут і рівень соціальної захищеності її громадян».

Абхазія — регіон на Південному Кавказі. Де-факто перебуває під контролем самопроголошеної Республіки Абхазії за військової підтримки Росії. Більшість країн світу визнає Абхазію автономною республікою у складі Грузії.

Чехія підтримує посилення місії ОБСЄ на Донбасі

Чехія підтримує ідею посилення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на сході України та поширення її діяльності на ділянку кордону з РФ.

Про це заявив міністр закордонних справ Чеської Республіки Томаш Петршичек під час відкриття 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

У Празі позитивно оцінюють суттєве зменшення порушень режиму припинення вогню на Донбасі з липня, але водночас стурбовані тим, що позитивний розвиток подій на місці не відбивається до цього часу на політичному вимірі вирішення конфлікту, сказав дипломат.

«Ми підтримуємо ідею збільшення мандату СММ ОБСЄ, який включатиме сили контролю за кордоном на українсько-російському кордоні з метою створення умов, які сприятимуть проведенню виборів і політичному рішенню», – сказав Петршичек.

Чеський міністр привітав готовність і «стратегічне терпіння» української сторони щодо вирішення конфлікту на засадах Мінських угод. Він повторив безумовну підтримку Чехією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, уключаючи Крим і місто Севастополь.

Петршичек констатував, що застосування сили, порушення принципів і зобов’язань ОБСЄ, зростаюча непередбачуваність і недовіра є реаліями сучасності, але немає іншого рішення як суворе дотримання міжнародного права та правил і принципів ОБСЄ усіма її 57 країнами-членами, які мають бути частиною рішень, а не джерелом проблем.

Як повідомляв Укрінформ, 27-а міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) проходить 3-4 грудня у віртуальному форматі через пандемію COVID-19. Участь у ній беруть близько 40 глав МЗС країн-членів ОБСЄ. Дипломати підіб’ють підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснять огляд безпекової ситуації в євроатлантичному та євразійському регіонах. Тема російської агресії проти України є одною з головних тем зустрічі.

Швеція в ОБСЄ: Конфлікт на Донбасі – досі далекий від завершення

Українсько-російський конфлікт залишається далеким від свого завершення і врегулювання має стосуватися як Донбасу, так і Криму.

Про це заявила міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде під час 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З усіх викликів, що стоять перед нами, неврегульовані конфлікти є найбільш серйозними. Режим припинення вогню на Сході України, звичайно, вітається, але він все ж залишається крихким. Конфлікт в та навколо України – досі далекий від свого завершення. І це стосується Сходу України та Кримського півострова”, – заявила глава МЗС Швеції, яка головуватиме в ОБСЄ у 2021 році.

У своєму виступі Лінде також вказала на те, що ескалація конфлікту у Нагірному Карабасі й трагічна загибель людей “демонструє, що будь-які неврегульовані конфлікти супроводжують ризиками”.

“Такі трагічні події повинні також слугувати нагадуванням, чому затяжні конфлікти у Грузії та Молдові також вимагають нашої пильної уваги та політичних зобов’язань з нашого боку”, – заявила глава шведського МЗС.

За її словами, коли Швеція розпочне головування в ОБСЄ у 2021 році, то головний пріоритет буде надаватися тому, щоб “виконати основі функції ОБСЄ” та “відстоювати європейський порядок, заснований на безпеці”.

“Ми будемо оберігати концепцію безпеки ОБСЄ з особливим упором на демократію, гендерну рівність та права людини. Ми також будемо робити свій внесок у врегулювання конфліктів у регіоні”, – заявила вона.

Під час онлайн-зустрічі міністри підіб’ють підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснять огляд безпекової ситуації у євроатлантичному та євразійському регіонах.

Тема російської агресії проти України є однієї з головних тем зустрічі.

Іспанія в ОБСЄ: Не треба забувати про окупацію Криму та інтервенцію на Донбасі

Іспанія завжди підтримувала суверенітет та територіальну цілісність України і закликає не забувати про окупацію Росією Криму та інтервенцію на Донбасі.

Про це заявила міністр закордонних справ Іспанії Аранча Гонсалес Лая у своєму виступі під час 27-ї міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Потрібно не забувати про те, що продовжується окупація Криму та інтервенція на Донбасі. Цей конфлікт знаходиться в активній фазі. Іспанія завжди дотримувалася позиції підтримки суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів”, – підкреслила Гонсалес Лая.

Очільниця іспанського МЗС висловила переконання, що Мінські домовленості є “найкращим способом досягти мирного врегулювання”.

За її словами, хоча після укладення у липні нового перемир’я на Донбасі випадки порушення режиму припинення вогню і продовжуються, втім, кількість жертв є на найнижчому рівні з початку конфлікту.

“Та домовленість, яка була досягнута у рамках Тристоронньої контактної групи у липні, відкриває двері до надії. Після неї порушення припинення вогню значною мірою скоротилася, а кількість загиблих є на найнижчому рівні з 2014 року. Це покращує положення мирних жителів і цим потрібно скористатися, щоб стати на прямий шлях до миру”, – заявила вона.

Очікується, що тема російської агресії проти України стане однієї з головних тем зустрічі.

Глава МЗС Туреччини на зустрічі в ОБСЄ заявив про порушення прав людини в Криму

Порушення прав людини в Криму, а також становище кримських татар залишається джерелом занепокоєння. Позиція Туреччини щодо незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є незмінною.

Про це міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу сказав у своєму виступі на 27-й Міністерській раді ОБСЄ, повідомляє власкор Укрінформу.

«Порушення прав людини в Криму, становище кримських татар залишається джерелом занепокоєння… Позиція Туреччини щодо незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, включаючи Крим, залишається незмінною», – сказав Мевлют Чавушоглу.

Він також нагадав про важливе значення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні під керівництвом турецького дипломата Яшара Халіта Чевіка.

Як відомо, у четвер, 3 грудня, розпочалася 27-а Міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка через пандемію COVID-19 вперше в історії проводиться з допомогою відеоконференції.

Рада міністрів закордонних справ ОБСЄ – центральний директивний та керівний орган Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Вона є підсумковим заходом ОБСЄ високого рівня, який має на меті здійснити огляд діяльності Організації за рік та визначити стратегічні орієнтири на наступний рік.

Урегулювання конфлікту в Україні має включати і Крим – голова ОБСЄ

Врегулювання конфлікту, який триває на території України, має включати і питання окупації Росією Криму.

Про це сказав діючий голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама під час відкриття 27-ї Міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На початку року я зазначив: пов’язаний з Україною конфлікт буде головним пріоритетом нашого головування. Це не змінилося, і не може змінитися. Певний прогрес був досягнутий, але все ще потрібно пройти довгий шлях до всеохоплюючого та мирного врегулювання, включно з викликами, пов’язаними із Кримом», – сказав він.

Діючий голова ОБСЄ наголосив, що конфлікт триває вже сьомий рік, це є неприйнятним з огляду на зобов’язання та принципи ОБСЄ, а також Мінські домовленості.

Еді Рама вказав, що прогрес у врегулюванні можливий за умови наявності політичної волі, повного виконання Мінських домовленостей та домовленостей лідерів країн «нормандської четвірки».

«Я закликаю до конструктивних дискусій у Тристоронній контактній групі при посередництві ОБСЄ. Потрібно задіяти цей формат максимально оптимально», – заявив він.

Очікується, що тема російської агресії проти України буде однієї з головних тем зустрічі.

Парламент Молдови скоротив повноваження новообраного президента

Парламент Молдови ухвалив закон про виведення Служби інформації і безпеки (СІБ) з-під підпорядкування президента.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NewsMaker.

Згідно з документом, СІБ переходить під парламентський контроль, а директора установи призначатиме парламент на п’ять років.

Сам законопроєкт про це без обговорення ухвалили 3 грудня відразу в двох читаннях голосами 51 депутата.

Авторами проєкту виступили депутати-соціалісти Василь Боля і Григоре Новак.

Повідомляється, що вранці біля будівлі парламенту пройшов протест проти передачі СІБу під контроль парламенту. Протест організувала партія «Дія і солідарність» (PAS) Маї Санду. За її словами, ініціатива депутатів-соціалістів вивести СІБ з-під підпорядкування президента – це спроба захопити владу.

Як повідомлялося, лідер партії «Дія і солідарність» (PAS) Мая Санду в другому турі президентських виборів отримала 57,75% голосів виборців, тоді як її конкурент, діючий президент Молдови Ігор Додон – 42,25%.

Інавгурація Санду запланована на 24 грудня.

Парламент Молдови попередньо схвалив проєкт про статус російської мови і повернення програм РФ – УП

Парламент Молдови 3 грудня у першому читанні схвалив проєкт про закріплення за російською мовою статусу міжнаціонального спілкування та проголосував за поправки, які створюють можливість для повернення російських інформаційних і аналітичних програм.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на TV 8.

Проєкти були ухвалені більшістю голосів депутатів від Партії соціалістів і партії фракції “Шор”.

Згідно з проектом закону про функціонування мов, російській мові повертається статус міжнаціонального спілкування.

Це означає, що за запитом громадян державні службовці повинні будуть надати інформацію або переклад інформації російською мовою, а також отримувати запити і відповідати на них російською мовою, якщо це буде необхідно громадянину.

Крім того, парламент у першому читанні ухвалив проєкт, який дозволяє трансляцію теле- і радіопрограм “з третіх країн, які відповідають положенням концепції і стратегії інформаційної безпеки Республіки Молдова”.

Раніше молдовські телеканали могли транслювати тільки програми, вироблені в країнах ЄС, США, Канаді та країнах, які ратифікували конвенцію про транскордонне телебачення. Росія її не ратифікувала.

Як повідомлялось, парламент Молдови також схвалив закон, який зменшує повноваження президентки Санду.

Конституційний суд Молдови визнав застарілим закон “Про функціонування мов на території Молдавської РСР“, який наділяв російську мову статусом мови міжнаціонального значення, у червні 2018 року.

В грудні 2017 року парламент Молдови схвалив закон, що забороняє ретрансляцію в країні російських новин

Лукашенка не можна вважати президентом Білорусі – Канада

Олександра Лукашенка не можна вважати президентом Білорусі, оскільки йому не вистачає для цього легітимності.

Про це заявив в четвер під час 27-ї міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Канада твердо переконана, що Олександру Лукашенку бракує легітимності бути лідером Білорусі. Ми продовжуємо відстоювати впровадження рекомендацій звіту Московського механізму, зокрема звільнення усіх вибірково затриманих, початку сутнісного діалогу між владою й опозицією для пошуку мирного виходу із ситуації та припинення насильства, вчиненого владою й добре задокументованого”, – сказав Шампань.

Він наголосив, що “Канада підтримує народ Білорусі, як завжди робила й робитиме надалі”. “Ми не мовчатимемо, коли чиниться насильство й руйнується демократія”, – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати жорстокі репресії проти учасників мирних протестів.

За словами лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської, з серпня понад 30 тис. білорусів були затримані на вуличних протестах. А загальна кількість політичних в’язнів у Білорусі становить 145 осіб.

США вимагають від Білорусі звільнити політв’язнів

Влада Білорусі повинна негайно повернути свободу усім політичним в’язням та приєднатися до діалогу із опозицією.

Про це заявив в четвер під час 27-ї міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі заступник держсекретаря США Стівен Біган, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Влада Білорусі мусить звільнити політичних бранців, журналістів й інших несправедливо затриманих. Їй слід долучитися до сутнісного діалогу із Координаційною радою та білоруським громадянським суспільством”, – сказав Біган.

Він наголосив, що “з серпня у Білорусі грубо порушуються зобов’язання ОБСЄ та права людини”. “Масові порушення й зловживання, задокументовані у звіті Московського механізму, продовжуються досі. Більше сотні політичних в’язнів було затримано у Білорусі за використання своїх прав і фундаментальних свобод”, – зазначив дипломат.

Біган нагадав, що звіт Московського механізму “справедливо закликає білоруську владу згорнути свій наступ і дослухатися до вимог білоруського народу стосовно проведення вільних та чесних виборів з незалежним наглядом”.

Участь у ній беруть близько 40 глав МЗС країн-членів ОБСЄ. Дипломати підбивають підсумки діяльності організації за 2020 рік та здійснюють огляд безпекової ситуації в євроатлантичному та євразійському регіонах. Тема російської агресії проти України є однією з головних тем зустрічі.

Лавров назвав критику Лукашенка від ОБСЄ «однобокою»

Глава МЗС Росії Сергій Лавров, виступаючи на 27-й міністерській раді Організації з безпеки і співробітництва в Європі назвав критику від ОБСЄ на адресу Олександра Лукашенка «однобокою».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на онлайн-трансляцію.

«Важким ударом по репутації ОБСЄ стала хибна відмова БДІПЛ від спостереження за президентськими виборами в Білорусі, подальша однобока критика на адресу білоруської влади і запуск Московського механізму, який вичерпав себе», – сказав Лавров.

Як повідомляв Укрінформ, в середині вересня в рамках ОБСЄ був задіяний так званий «московський механізм» для розслідування порушень у Білорусі. Була створена експертна місія для вивчення повідомлень про порушення прав людини і фальсифікації виборів у цій країні, в якій після голосування 9 серпня не припиняються придушувані масові протести. Перша доповідь була підготовлена 5 листопада.

У Доповіді було рекомендовано не визнавати вибори, що відбулися в Білорусі, вимагати проведення нових виборів, під наглядом міжнародної спільноти і відповідно до міжнародних стандартів; негайно припинити насильство щодо мирних протестувальників та опонентів, звільнити всіх ув’язнених, які утримуються з політичних підстав; а також продовжувати зусилля зі сприяння діалогу між усіма сторонами в Білорусі.

У документі також давалося пояснення, що Бюро з демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ було занадто пізно запрошене для спостереження за важливим процесом реєстрації кандидатів на президентських виборах у Білорусі, тому воно було змушене відмовитися від направлення місії спостереження до цієї країни.

У четвер, 3 грудня, розпочалася дводенна 27-а міністерська рада Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка через пандемію COVID-19 вперше в історії проводиться у форматі відеоконференції.

Участь в головній події Албанського головування візьмуть близько 40 глав МЗС країн-учасниць ОБСЄ. Україну представляє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Під час онлайн-зустрічі міністри підбивають підсумки діяльності організації за 2020 рік і здійснюють огляд ситуації безпеки в євроатлантичному та євразійському регіонах.

Голова ОБСЄ: Пропозиція стати посередником у Білорусі досі в силі

Пропозиція керівництва ОБСЄ щодо посередництва у врегулюванні ситуації у Білорусі, яка раніше була відкинута офіційним Мінськом, залишається в силі.

Про це заявив діючий голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама під час 27-ї міністерської ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ситуація у Білорусі не покращилася, на жаль, за останні 4 місяці. Особливо у питанні, що стосується порушення прав людини та основних свобод. Загибель людей та завдання травм викликає особливе занепокоєння», – заявив Рама.

Він нагадав, що раніше уряду Білорусі була направлена пропозиція щодо посередницького візиту до Мінська діючого голови ОБСЄ, прем’єр-міністра Албанії та глави МЗС Швеції Ен Лінде, яка стане головою ОБСЄ у 2021 році.

«Було запропоновано, щоб ми прибули з візитом до Білорусі та сприяли діалогу. Це була пропозиція допомоги для Білорусі як однієї з країн-учасниць», – заявив він.

Втім, як зазначив Рама, білоруська влада відкинула цю посередницьку пропозицію ОБСЄ, хоча вона «могла дати можливість перейти від конфронтації та діалогу». У результаті конфронтація у Білорусі продовжилася.

«Я і надалі дотримуюся точки зору, що інклюзивна організація ОБСЄ має усі можливості для того, щоб запропонувати свої посередницькі послуги Білорусі. Сподіваюся, що Білорусь перегляне позицію щодо нашої пропозиції, яка залишається в силі. Хоча вже при новому головуванні», – заявив діючий голова ОБСЄ.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Влада країни продовжує репресії проти учасників мирних протестів.

Тихановська заявляє, що готова очолити Білорусь у перехідний період

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила про готовність очолити Білорусь у перехідний період.

Як передає Укрінформ, про це вона заявила у відеозверненні, опублікованому на її YouTube-каналі.

За словами Тихановської, режим Олександра Лукашенка розвалюється, і за етапом тиску і протесту неминуче почнеться етап діалогу.

«…Я офіційно заявляю, що готова очолити країну в перехідний період. Я беру на себе цю відповідальність, тому що знаю, що я – не одна. Моя мета – об’єднати кращих експертів і демократичні сили, щоб Білорусь підійшла до нових виборів з найменшими шоками. Для цього створено Координаційну раду і кабінет представників з різних сфер, і кожен з них працює в інтересах білорусів», – заявила вона.

За словами Тихановської, вона і її команда вже розробили концепцію проведення нових виборів, проект конституційної реформи для проведення після того, як піде Лукашенко, програми економічної допомоги вразливим групам і підтримки малого і середнього бізнесу.

«Ми продовжуємо тиснути на режим і працюємо над тим, щоб полегшити і прискорити перехідний період і повернути владу народу. Ще влітку я обіцяла вам, що підготую умови для проведення нових прозорих виборів президента Республіки Білорусь. І свого слова я дотримуюся», – зазначила вона.

Раніше Тихановська оголосила про створення Народного трибуналу в країні, який займеться збором доказів злочинів діючого режиму Лукашенка.

Байден переслідуватиме клептократію й корупцію по всьому світу – Foreign Policy

Одним із першочергових зусиль нової адміністрації США на чолі із Джо Байденом буде викорінення корупції всередині країни, а також переслідування незаконних схем фінансування, корупції й клептократії в глобальних масштабах.

Про це пише в четвер Foreign Policy, передає Укрінформ.

«Новообраний президент США Джо Байден зосередить першочергову увагу в роботі своєї адміністрації на репресивних заходах проти незаконних схем фінансування як всередині Сполучених Штатів, так і за кордоном, що може мати глибокі наслідки для антикорупційних зусиль по всьому світу», – зауважує видання.

Під час перебування в Білому домі в адміністрації Обами на посаді віцепрезидента Джо Байден очолював зусилля з протистояння корупції й клептократії та неодноразово обіцяв повернутися до цього вже на президентській посаді. Він підкреслював, що іноземні гроші невідомого походження загрожують цілісності виборів у Сполучених Штатах.

Наміри Байдена оголосити війну незаконним схемам у глобальному вимірі підтверджують також представники його команди. Зокрема, у цьому контексті висловився Джейк Салліван, призначений недавно на посаду радника з питань нацбезпеки в новій адміністрації. Він повідомив, що нова адміністрація «згуртовуватиме союзників для боротьби з корупцією й клептократією».

Крім того, ексрадник Байдена, нині керуючий директор Центру дипломатії та глобальної взаємодії також підтвердив, що нова адміністрація має «широкий порядок денний щодо боротьби з корупцією та клептократією» в усьому світі.

Байден вважається переможцем виборів президента США, які відбулися 3 листопада. Інавгурація нового глави держави запланована на 20 січня наступного року у Вашингтоні.

Китай проводить операцію з впливу на команду Байдена – розвідка США

Китай веде кампанію впливу на майбутню адміністрацію обраного президента США Джо Байдена.

Про це заявив директор Національного центру контррозвідки і безпеки США Вільяма Еваніни під час кібер-саміту, організованого Інститутом Аспена, повідомляє Укрінформ із посиланням на Business Insider.

«Ми також побачили сплеск, який був запланований та передбачений нами, що Китай перенаправить свої кампанії впливу на нову адміністрацію… І коли я кажу це — про злочинний іноземний вплив, дипломатичний вплив на стероїдах (тобто посилений вплив – ред.) — ми вже бачимо цю гру по всій країні, і не лише з тими, хто потрапив до нової адміністрації, але і з тими, хто оточує цих людей», — сказав Еваніна.

Він не надав конкретної інформації щодо кампанії впливу, однак зазначив, що його люди будуть працювати з командою Байдена, щоб допомогти йому виявити атаки.

За словами Еваніни, наразі велика кількість китайських дослідників у США «перебувають тут за вказівкою китайського уряду».

Помічник генерального прокурора США з питань національної безпеки Джон Демерс, який також виступав на заході, розповів, що в цілому більше тисячі осіб, підозрюваних в шпигунстві на користь КНР, втекли зі Сполучених Штатів.

На думку Демерса, лише КНР має «ресурси, можливості та бажання» займатися політичним і економічним шпигунством «та іншою шкідливою діяльністю» в таких масштабах.

Як повідомляв Укрінформ, перед президентськими виборами у США радник президента з національної безпеки Роберт О’Браєн заявляв, що Китай взяв на себе найактивнішу роль серед країн, що прагнуть втрутитися в американські вибори. За ним йдуть Іран та РФ.

У Раді Європи стурбовані незавершеним розслідування вбивства Гонгадзе

Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) розглянув імплементацію українською владою рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гонгадзе проти України» та висловив занепокоєння щодо незавершеного розслідування через 20 років після вбивства журналіста.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у рішенні комітету.

КМРЄ з «глибоким занепокоєнням» відзначив, що через 20 років після викрадення і вбивства Гонгадзе провадження у справі досі не завершилося. Також не було досягнуто відчутного прогресу ні в завершенні касаційного провадження, пов’язаного з Пукачем, одним з винних у вбивстві, ні у кримінальному розслідуванні за фактом підбурювання та організації вбивства.

Комітет закликав українську владу якнайшвидше надати інформацію про результати касаційного провадження стосовно вироку, винесеного Пукачу. Також в КМРЄ висловили сподівання, що провадження буде швидко завершене, оскільки воно вже три роки чекає розгляду у Верховному суді.

Члени комітету наполегливо закликали владу України забезпечити якнайшвидше завершення розслідування за фактом підбурювання та організації вбивства відповідно до стандартів Конвенції з прав людини. Також комітет закликав надати детальну інформацію про стан та очікувані терміни розслідування, беручи до уваги, серед іншого, передачу справи Державному бюро розслідувань.

Як повідомляв Укрінформ, 1-3 грудня у рамках справи Гонгадзе у Раді Європи розглянули вжиті урядом України заходи із реагування на порушення Європейської конвенції з прав людини у частині «убивства журналістів та недостатності ефективних розслідувань».

На попередньому розгляді цієї справи у листопаді 2019 року Комітет міністрів РЄ висловив розчарування, що після 18 років розслідування обставин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе організатори і замовники убивства досі не виявлені.

Мирослава Гонгадзе, дружина журналіста Георгія Гонгадзе, у 2005 році звернулася до Європейського суду з прав людини з позовом у зв’язку із неналежним розслідуванням з боку Української держави справи щодо зникнення та вбивства чоловіка.

Георгій Гонгадзе – український журналіст, засновник інтернет-видання “Українська правда”. Він зник 16 вересня 2000 року.

У листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли труп без голови, який, за висновками експертів, міг належати журналісту. У 2009 році в Київській області виявили останки черепа, який нібито належить Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх службовців Департаменту зовнішнього спостереження МВС – Валерія Костенка, Миколу Протасова та Олександра Поповича. Вони отримали від 12 до 13 років ув’язнення.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе.

Генсек ООН закликає світ не ігнорувати настанови ВООЗ, щоб зупинити пандемію

Одна з причин неспинного поширення коронавірусу світом – ігнорування урядами країн наукових настанов щодо стримування хвороби, оприлюднених Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час спеціальної сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Від початку пандемії ВООЗ надала фактичну інформацію та наукові настанови, які мали стати основою для координації глобальної відповіді. На жаль, ми не втілили багато із цих рекомендацій», – наголосив Гутерреш.

У деяких випадках, за його словами, ці настанови надалі відкидаються та ігноруються. “Коли кожна країна рухається у своєму напрямі, вірус поширюється по всіх напрямах”, – підкреслив генсек.

У цьому зв’язку Гутерреш звернув увагу на посилення кризи в системі охорони здоров’я, в гуманітарній сфері, а також збільшення небезпеки для розвитку. Крім того, він звернув увагу на зростання соціального й економічного негативного впливу від пандемії.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер в штаб-квартирі ООН стартувала спеціальна сесія Генасамблеї щодо відповіді на виклики пандемії COVID-19. Участь у роботі засідання, яке проходить в інтерактивному режимі, беруть глави держав, урядів, профільних відомств з-понад 150 країн.

У ВООЗ назвали феноменальними перспективи вакцин проти коронавірусу

У Всесвітній організації охорони здоров’я назвали перспективи вакцин проти COVID-19 феноменальними і такими, що можуть потенційно змінити правила гри.

Як передає Укрінформ, про це заявив на брифінгу регіональний директор ВООЗ по Європі Ганс Клюге, повідомляє Reuters.

За його словами, на початкових етапах поставки вакцин будуть дуже обмежені, тому країни повинні вирішити, хто отримає пріоритет. Хоча у ВООЗ вважають, що «росте консенсус», що першими одержувачами повинні бути літні люди, медичні працівники та люди з супутніми захворюваннями.

У середу Велика Британія схвалила вакцину від COVID-19 від компанії Pfizer, випередивши весь інший світ в гонці за початок найважливішої програми масової вакцинації в історії.

Прем’єр-міністр Борис Джонсон назвав «зелене світло» британського медичного відомства глобальною перемогою, хоча і визнав логістичні проблеми вакцинації всієї країни з населенням 67 млн осіб.

Як пише агентство, регулюючі органи США і ЄС аналізують одні і ті ж дані про випробування вакцини Pfizer, але поки не дали свого схвалення.

У середу експерти ВООЗ заявили, що проводять переговори з урядом Британії щодо отримання доступу до певної інформації, яка може пришвидшити внесення вакцини від COVID-19 компаній Pfizer та BioNTech до екстреного переліку ВООЗ. Цей перелік дає «зелене світло» країнам, щоб дозволити вакцину для національного екстреного використання та може відкрити двері для міжнародних поставок у рамках глобальних механізмів.

Як повідомлялося, 9 листопада компанії Pfizer і BioNTech оголосили, що їхній кандидат на вакцину проти COVID-19, BNT162b2, продемонстрував 95-відсоткову ефективність у захисті від коронавірусу осіб, які не були раніше інфіковані SARS-CoV-2. Встановлено, що захист досягається через 28 днів після початку вакцинації, що складається із схеми прийому двох доз.

Компанія Moderna також подала запит американським і європейським регуляторам на термінове затвердження своєї вакцини від коронавірусної інфекції. Очікується, що FDA розгляне заявку Moderna 17 грудня.

Moderna і Pfizer сподіваються вже в грудні почати першу хвилю вакцинації в США.

ВООЗ оновила рекомендації про використання масок

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оновила рекомендації щодо використання масок для профілактики поширення COVID-19.

Про це йдеться на сторінці ВООЗ в Україні, передає Укрінформ.

Зокрема, тканинні (немедичні) маски рекомендовано носити:

всередині приміщень, де неможливо оцінити якість вентиляції чи з недостатнім провітрюванням, незалежно від того, чи є можливість дотримуватися дистанції щонайменше 1,5 метра.

у достатньо провітрюваних приміщеннях, де неможливо триматися щонайменше 1,5 метра від інших.

в магазинах, школах, церквах, ресторанах, спортзалах, зупинках автотранспорту тощо, якщо дистанція щонайменше в 1,5 метра неможлива.

на ринках, ярмарках чи інших зібраннях просто неба, якщо неможливо триматися щонайменше 1,5 метра від інших.

Медичні маски рекомендовано носити:

скрізь, де неможливо дотримуватися дистанції щонайменше в 1,5 метра, людям, які мають вищі ризики розвитку важкого перебігу COVID-19, а саме:

людям віком від 60 років

людям з хронічними хворобами

скрізь людям з підозрою чи підтвердженим COVID-19, незалежно від того є симптоми захворювання чи ні, а також тим, хто очікує на результат тестування.

ВООЗ не рекомендує носити маски під час інтенсивних занять спортом, адже маска може заважати комфортному диханню. При цьому варто дотримуватися дистанції щонайменше 1,5 метра та добре провітрювати приміщення.

Крім того, ВООЗ не рекомендує використання масок з клапанами, адже клапан видиху може пропускати повітря, таким чином відбувається поширення вірусу.

Окрім носіння масок, важливо дотримуватися дистанції, уникати великого скупчення людей, чхати та кашляти в лікоть чи одноразову хустинку, добре провітрювати приміщення.

Важливо ретельно мити руки до та після використання маски, а також правильно її одягати, носити, знімати та прати (якщо вона тканинна) або викидати (якщо маска медична).

В Україні за минулу добу зареєстровано 14 496 нових випадків COVID-19, за весь час пандемії захворіло – 772 760 осіб, одужало – 384 426, зафіксовано 12 960 летальних випадків.

Україна і Швейцарія підписали меморандум про виробництво апаратів ШВЛ

Віцепрем’єр з питань євроінтеграції України Ольга Стефанішина та посол Швейцарії в Україні та Молдові Клод Вільд підписали міжурядовий Меморандум щодо проєкту «Створення бюджетного апарату штучної вентиляції легень у відповідь на виклики COVID-19».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Урядовий портал

Зазначається, що це дозволить залучити грант у розмірі до 1,5 млн швейцарських франків (понад 1,6 млн дол. США) для будівництва виробничої лінії з випуску апаратів вентиляції легень у Хмельницькому.

Апарати були розроблені Швейцарським федеральним технологічним інститутом у м. Цюріх. Виробництво розгорнеться на базі держпідприємства «Новатор», яке входить до складу ДК «Укроборонпром» і є сертифікованим виробником медичного обладнання в Україні.

В Україні за добу – 14 496 нових випадків COVID-19

В Україні станом на 3 грудня лабораторно підтверджено 772 760 випадків COVID-19, з них за добу – 14 496.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«Другий день поспіль маємо позитивну статистику. Кількість осіб, які одужали від коронавірусу, за останню добу становить 15 372 особи. Ця цифра перевищує кількість осіб, які захворіли, – 14 496 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 3 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 745 дітей та 614 медпрацівників», – поінформував глава МОЗ.

За минулу добу зафіксовано 243 летальні випадки від коронавірусу. Госпіталізовано – 1 739 осіб. Здійснено тестувань за добу – 72 678 (зокрема методом ПЛР – 47 172, методом ІФА – 25 506).

За весь час пандемії в Україні померли 12 960 пацієнтів, одужали – 384 426.

Проведено ПЛР-тестувань – 4 654 206.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків коронавірусної хвороби зареєстрована у м. Київ (1 364), Запорізькій (1 060), Одеській (935), Київській (924) та Харківській (906) областях.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 13 141 випадок коронавірусної хвороби.

Президент призначив голову Хмельницької ОДА

Президент Володимир Зеленський призначив головою Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Гамалія.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Президента , відповідний указ № 535/2020 глава держави підписав 3 грудня.

Під час зустрічі в Офісі Президента Зеленський вручив голові Хмельницької ОДА службове посвідчення та побажав показати високий результат на новій посаді.

Сергій Гамалій народився 1979 року в м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2001-му закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (правознавство, юрист), а у 2003 році – Подільську державну аграрно-технічну академію (облік і аудит, економіст-бухгалтер).

Із 2005 до 2007 року Гамалій працював юрисконсультом Instytut Maszyn Spozywczych (м. Варшава). У 2004-2009 роках був помічником депутата Кам’янець-Подільської міської ради на громадських засадах. З 2007-го займався підприємницькою діяльністю.

Тернопільщина визначила стратегію розвитку на найближчі роки

Депутати Тернопільської обласної ради підтримали Стратегію розвитку області на 2020-2027 роки. Проєкт розроблявся спільними зусиллями представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, бізнес-середовища, науковців та громадських організацій.

Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення пресслужби облдержадміністрації.

«Нашим першочерговим завданням було затвердити стратегію розвитку області, оскільки з попередньою каденцією депутатів ми не змогли цього зробити. З новообраними депутатами обласної ради ми змогли дійти спільного рішення, попередньо обговоривши важливі для області напрямки руху. Вони підтримали запропоновані завдання. В результаті опрацювання ідей, до плану заходів увійшло 125 технічних завдань», – прокоментував прийняття документу голова облдержадміністрації Володимир Труш.

За його словами, загальна вартість реалізації проєкту Стратегії Тернопільщини сягає понад 20,6 млрд грн.

Відтак, з державного бюджету виділять майже 14 млрд грн, місцевого бюджету – 1,5 млрд грн, з інших джерел надходження – 5,4 млрд грн.

У Стратегії розвитку, зокрема, передбачені розвиток туристичної індустрії, стимулювання залучення інвестицій, покращення стану водних ресурсів, будівництва, ремонту, модернізації парків, рекреаційних зон, дитячих і спортивних майданчиків, пам’яток культурної та історичної спадщини.

Передбачається, що у випадку зміни соціально-економічної ситуації в області, Стратегія розвитку може коригуватися. Відтак виділені кошти можуть бути спрямовані на більш пріоритетні об’єкти.

Сьогодні ж депутати обласної ради створили президію облради та обрали постійні комісії і їхніх голів.

Як повідомляло агентство, після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до складу Тернопільської обласної ради увійшли 64 депутати від шести політичних партій. Це – «Європейська Солідарність», «Свобода», «За майбутнє», «Батьківщина», «Слуга народу» і «Довіра».

Головою обласної ради обрано 37-річного представника «Свободи» Михайла Головка, який вже 14 років поспіль отримує представницькі мандати різних рівнів.

Зеленський призначив нового керівника “Укроборонпрому” – УП

Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Гусєва генеральним директором державного концерну “Укроборонпром”.

Джерело: указ президента від 3 грудня (№532/2020)

Цьому передувало: 5 жовтня президент звільнив із посади генерального директора “Укроборонпрому” Айвараса Абромавичуса і призначив Ігоря Фоменка виконувачем обов’язків директора концерну.

2 грудня Кабінет міністрів погодив проєкт указу президента про звільнення Юрія Гусєва з посади голови Херсонської ОДА.

Довідка: Юрію Гусєву 41 рік. Він родом із Житомирщини. 2018 року Гусєв заробив 2,6 мільйона гривень. У власності подружжя Гусєвих кілька квартир, земельна ділянка та садовий будинок у Херсоні. Грошові активи Гусєвих – близько 327,5 тисяч гривень і 70 тисяч доларів.

Юрій Гусєв був заступником міністра оборони України у 2014-2016 роках.

Із липня 2019 року він очолював Херсонську обласну державну адміністрацію.

Ще на початку роботи Гусєва головою Херсонської ОДА Зеленський погрожував йому звільненням, якщо той до кінця 2019 року не забезпечить повне облаштування КПВВ “Чонгар” і “Каланчак” на адмінкордоні з окупованим Кримом.

З 1999 року Гусєв працював радником голови Херсонської обладміністрації з питань молодіжної політики. У 2002 році балотувався до Верховної Ради за списками “Команди Озимого Покоління” колишнього міністра та глави СБУ Валерія Хорошковського.

З 2002 по 2009 року, згідно з біографією Гусєва, “очолював комерційні структури і займався підприємницькою діяльністю”. Після цього працював у Міністерстві економіки, де займався політикою розвитку експорту та інвестиційною й інноваційною політикою.

З 2011 по 2014 рік був директором департаменту національних проектів Держінвестпроекту. В ті часи відомство очолював Владислав Каськів, який прославився мільярдними контрактами з підставними фірмами.

Гусєв був учасником програми “президентського кадрового резерву” під назвою “Нова еліта нації” при адміністрації Віктора Януковича. Проект був спрямований на залучення фахівців до держслужби.

У 6 скликанні Ради Гусєв був помічником на громадських засадах нардепа від “Наша Україна – Народна самооборона” і майбутнього міністра інформаційної політики Юрія Стеця.

З 2014 по 2016 роки був заступником міністра оборони Степана Полторака.

У 2019 році Гусєв збирався балотуватись до Верховної Ради за списком “Слуги народу”. Однак у червні політсила повідомила, що він “змінив свої плани”. До того планував йти до парламенту разом із Мустафою Найемом та іншими у русі “Дій з нами”.

Гусєв був членом громадського об’єднання “Земляцтво Херсонщини”, до якого також входять голова Херсонської облради Владислав Мангер, екс-голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук, яких активісти та журналісти також пов’язують зі вбивством Катерини Гандзюк.

Після того, як цей факт сплив, 17 червня Гусєв написав, що вирішив вийти з об’єднання через можливе призначення очільником Херсонщини.

У наступному році “Укроборонпром” припинить своє існування – глава концерну

УП

У наступному 2021 році державний концерн “Укроборонпром” трансформують у холдингові компанії, які працюватимуть за принципами корпоративного управління.

Джерело: прес-конференція новопризначеного керівника концерну Юрія Гусєва

Пряма мова: “Планується, що наступного року “Укроборонпром” припинить своє існування.

Будуть створені нові холдингові компанії, які працюватимуть за принципами корпоративного управління, прозорості, щоб забезпечити уникнення будь-яких корупційних чи інших ризиків”.

Деталі: За його словами, замість концерну створять два великі холдинги.

Зокрема, холдинг “Оборонні системи України” до якого ввійдуть холдинги, які опікуватимуться, авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами, радарними і морськими системами.

Також планується створити аерокосмічний холдинг, який буде займатися аерокосмічним будуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами.

Він зазначив, що утворення нового холдингу передбачає також формування наглядової ради.

При цьому Гусєв заявив, що це лише попередня концепція, яка потребує обговорення, розгляду і затвердження.

Глава концерну додав, що президент Володимир Зеленський дав йому доручення, щоб “Укроборонпром” у тому вигляді, який створювався ще Саламатіним, припинив своє існування і була запроваджена корпоративна культура управління.

Перші рішення щодо реалізації реформи концерну очікуються у наступні 6 місяців.

Гусєв додав, що з часу призначення 3 грудня ще не був на новому робочому місці. Щодо кадрових рішень він заявив, що будуть розглядати роботу кожного працівника.

Нагадаємо:

Зранку 3 грудня президент Володимир Зеленський призначив Гусєва генеральним директором державного концерну “Укроборонпром”.

Торік колишній глава “Укроборонпрому” Айварас Абромавичус також говорив, що концерн трансформується у холдингову компанію, головний офіс якої буде центром прийняття ключових рішень.

Наразі “Укроборонпром” нараховує 116 підприємств.

Новий очільник Укроборонпрому за доукомплектування наглядової ради концерну

Для реформування Укроборонпрому, яке планується завершити наступного року, необхідно провести аудит концерну, однак його наглядова рада, яка правомочна приймати такі рішення, на даний момент не має кворуму.

Як передає кореспондент Укрінформ, про це заявив новопризначений гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв в ході своєї першої пресконференції.

“Ми сьогодні з віцепрем’єр-міністром Уруським говорили про необхідність проведення наглядової ради Укроборонпрому, в тому числі для того, щоб розглянути питання аудиту. Але на сьогодні є тільки три члена наглядової ради, які не можуть проводити засідання і приймати рішення”, – зазначив він.

Зокрема, за словами Гусєва, члени наглядової ради повинні вирішити питання про відбір компаній, які зможуть, з урахуванням допуску до держтаємниці, провести такий аудит.

Тільки після проведення аудиту концерну стане зрозумілою остаточна відповідь на питання про структуру майбутнього холдингу “Оборонні системи України”, який буде створений замість Укроборонпрому, що планується ліквідувати наступного року.

Як повідомляв Укрінформ, планується, що Укроборонпром припинить своє існування в 2021 році, а замість концерну будуть створені холдингові компанії, які працюватимуть за принципом корпоративного управління.

Концепція трансформації оборонного концерну, яку навесні 2020 року розробила команда Укроборонпрому, передбачає створення 6 холдингів та об’єднання в них підприємств-учасників концерну за галузевою ознакою: бронетанкові, радарні системи, морські системи, високоточне озброєння, боєприпаси і спецхімія, авіаремонтні підприємства. Це будуть корпоратизовані підприємства державної форми власності.

Стан виконання оборонного замовлення розгляне профільний комітет Ради – Гусєв

Ситуацію з виконанням державного оборонного замовлення розглянуть 3 грудня на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Про це повідомив новий гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв під час пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні це питання (виконання державного оборонного замовлення – ред.) буде розглянуто на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на яке мене вже запросили в якості генерального директора Укроборонпрому“, – сказав Гусєв.

Він додав, що з оборонним замовленням є багато проблемних питань, але їх вирішуватимуть для забезпечення Збройних сил України усім необхідним озброєнням і військовою технікою.

Водночас Гусєв зауважив, що наразі не готовий давати оцінки щодо стану виконання оборонного замовлення.

Інший учасник пресконференції, позаштатний радник керівника ОФісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони Олексій Арестович зауважив, що профільний комітет Верховної Ради, Офіс Президента, Кабмін і новий гендиректор Укрборонпрому у грудні разом співпрацюватимуть для того, щоб державне оборонне замовлення було виконане.

“На рівні Президента і Офісу Президента визначено, що протягом грудня мають бути прийняті і виконані заходи, які дозволять своєчасно компенсувати ті негаразди, які трапились з державним оборонним замовленням, є згода інституційна на рівні комітету Верховної Ради, Офісу Президента, кабміну, нового гендиректора Укроборонпрому. Зараз всі починаємо працювати так, щоб швидко і вчасно його виконати”, – зауважив Арестович.

Як повідомлялося, вранці 3 грудня, Володимир Зеленський звільнив Ігоря Фоменка від виконання обов’язків гендиректора Укроборонпрому та призначив Юрія Гусєва генеральним директором цього концерну.

Також 23 листопада віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив, що державні замовники оборонного замовлення мають вжити невідкладні заходи, задля забезпечення безумовного виконання завдань державного оборонного замовлення (ДОЗ) на 2020 рік. За словами Уруського стан виконання ДОЗ-2020 є незадовільним через затримки з укладанням контрактів, неповним авансуванням та несвоєчасним постачанням оплаченої продукції.

У 2020 році на виконання ДОЗ передбачено фінансування у сумі 25,848 млрд грн, що на 16% більше, ніж у 2019 році. У виконанні ДОЗ братимуть участь 14 державних замовників.

Держзрада і $100 мільйонів збитків: СБУ розповіла про слідчі дії в Укроборонпромі

Слідчі дії в ДК «Укрспецекспорт» та ДК «Укроборонпром» проводяться в рамках провадження про держзраду та пов’язані із залученням до роботи цих компаній посередницької іноземної структури, що призвело до збитків на 100 млн дол.

Про це йдеться у повідомленні СБУ, передає Укрінформ.

Як зазначається, процесуальні заходи здійснюються у рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада) з метою документування фактів можливої причетності службових осіб до проведення діяльності в інтересах однієї з країн Південної Азії на шкоду обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Встановлено, що протиправна діяльність представників вітчизняного спецекспортера пов’язана із штучним залученням посередницької іноземної структури, що призвело до можливої втрати Україною ринків озброєння в окремих країнах азійського регіону, гальмування діючих контрактів ДК «Укрспецекспорт», а також створення перешкод для укладання нових зовнішньоекономічних контрактів. За попередніми оцінками, завдана шкода державним інтересам складає близько 100 млн дол., заявили в СБУ.

Раніше повідомлялося, що Служба безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора 3 грудня проводять слідчі дії у службових приміщеннях ДК «Укрспецекспорт», ДК «Укроборонпром» та одній з іноземних структур.

Голова ОДА: Олімпійський курорт і вітрова електростанція на Боржаві — несумісні

Проєкт побудови гірськолижного курорту на Пилипці зі школою олімпійського резерву не сумісні з вітровою електростанцією на Боржаві.

Про це голова Закарпатської ОДА Олексій Петров заявив в інтерв’ю Укрінформу.

“Щодо цього проєкту, відомо, керівником Офісу Президента була проведена нарада за участі австрійських інвесторів, які запропонували побудувати сучасний гірськолижний комплекс на Пилипці, навіть завезли туди обладнання. Наразі інвестори зупинилися на стадії оформлення відносин з державою. Це, наскільки я розумію, за концепцією буде державно-приватне партнерство. Консультації йдуть постійно” – сказав Петров, наголосивши, що два проєкти — курорт на Пилипці зі школою олімпійського резерву та ВЕС на Боржаві взаємовиключають один одного.

“На одній географічній площині ці два проєкти існувати не можуть. ВЕС для Боржави — це абсурдна ідея, яка не має ні економічної доцільності, ані туристичної. В сенсі економіки: з точки зору допомоги громаді, там узагалі мультиплікації ніякої немає (ані робочих місць, ані плати за оренду землі). З точки зору туризму — то усі ті сектори, які там вже існують (дельтапланеризм, оце квітково-ягідне сафарі) — воно все буде перекреслено таким проєктом, як ВЕС”, – наголосив Петров.

За його словами, щодо гірськолижного курорту на Пилипці на даний момент йдеться про процедури виділення землі, надання дозволів на розташування об’єктів, детальний план території тощо.

Він також зазначив, що “дуже важливо, що в рамках цього проєкту хочуть побудувати школу олімпійського резерву в Пилипці”.

“Це шикарний концепт, я бачив проєкт – рівних на Закарпатті наразі немає. Пилипець не виглядає розвинутим на фоні того ж Буковеля. Ми відстаємо, і це ганьба для нас, враховуючи те, що ми більше доріг зараз будуємо, і до нас може більше туристів приїжджати”, – наголосив голова Закарпатської ОДА.

На запитання Укрінформу про причетність до побудови олімпійського резерву Владислава Каськіва, який отримав мандат обласного депутата від Хустського району, куди входить Пилипецька ОТГ, Петров зазначив, що наскільки йому відомо зі ЗМІ, “Каськів мав якесь відношення до цього проєкту, але не на правах головного партнера”.

Як повідомляв Укрінформ, про ідею створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава» в Офісі Президента заявили 30 липня. Ідею презентував представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії «Боржава Есет» Гернот Ляйтнер.

У Закарпатській ОДА вважають, що коаліція в облраді без угорців – «політичний моветон»

Представник угорців повинен бути в президії Закарпатської облради, бо вирішувати в сесійній залі питання угорців без закарпатських угорців буде політичним моветоном.

Про це заявив кандидат на голову Закарпатської облради від «Слуги народу», поки що чинний голова ОДА Олексій Петров в інтерв’ю Укрінформу.

«У мене з Василем Брензовичем була розмова з приводу того, що я хотів би, аби він взяв участь у формуванні коаліції в облраді і партія КМСК представила свою людину в президії. Я йому сказав, що вирішувати в сесійній залі Закарпатської облради питання угорців без закарпатських угорців буде політичним моветоном. Будете ви в коаліції чи ні, сказав я, вважаю, що в президії представник угорців має бути», – заявив Петров.

Раніше низка регіональних політиків на Закарпатті звинуватили в причетності до обшуків у лідера угорців Закарпаття Брензовича Олексія Петрова — начебто через небажання Брензовича формувати більшість в облраді зі «Слугою народу». Петров заявив про свою непричетність до цієї справи: «У мене, як голови ОДА, депутата Закарпатської обласної ради, мотивацій розхитати суспільно-політичну ситуацію в краї, наразити Україну на скандал міжнародного рівня – точно немає», – сказав він.

За його словами, у демократичній європейській державі голова обласної державної адміністрації не має втручатися в роботу правоохоронних органів, час та місце проведення слідчих дій не мають залежати від того, які конфігурації в обласній раді передбачаються, хто в них братиме участь і якою є позиція голови ОДА.

Як повідомлялося, в понеділок, 30 листопада, у лідера партії закарпатських угорців КМКС Василя Брензовича СБУ провела обшуки. Зараз за результатами цих обшуків тривають експертизи, прокуратура готує підозру Василю Брензовичу щодо його діяльності. Зі свого боку, міністр закордонних справ Угорщини закликав ОБСЄ направити на Закарпаття місію для моніторингу ситуації з угорською меншиною.

Прокуратура готує підозру лідеру партії закарпатських угорців

За результатами обшуків лідеру партії закарпатських угорців КМКС Василю Брензовчиу обласна прокуратура готується вручити підозру.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров.

“Зараз за результатами обшуків проводяться експертизи. Я проводив нараду із правоохоронцями — вони впевнені, що буде підозра. Я на цьому наголошував одразу після скандалу: якщо ви (через обшуки СБУ в офісі на приватному будинку Брензовича – ред.) спричинили такий резонанс, то ви маєте відповідати за свої дії”. – сказав Петров.

Як він пояснив, мається на увазі підозра Василю Брензовичу за результатами його діяльності як громадянина України.

“У нас же не фонд (мова про фонд Егана Еде – ред.), не партію до відповідальності притягають, а фізичну особу”, – зазначив Петров.

Її готує та вручатиме Василю Брензовичу Закарпатська обласна прокуратура.

Як раніше повідомлялося, в понеділок, 30 листопада, СБУ провела обшуки в приватному будинку та офісі Василя Брензовича, лідера партії закарпатських угорців КМКС. Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану “Велику Угорщину” та створення етнічної автономії на Закарпатті.

Міністр МЗС назвав такі дії недопустимими та звернувся до ОБСЄ направити на Закарпаття місію для моніторингу ситуації.

Людей треба не лякати новинами, а давати нову інформацію – Гудімов

Куратор і засновник артцентру «Я галерея» Павло Гудімов вважає, що наразі ефективно не лякати людей новинами, а давати нову інформацію, яка допомагає розвиватися і мислити.

Про це він сказав під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему «Мистецтво», ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ідея національного круглого столу надзвичайно важлива. Цей процес має бути безперервним. Я думаю, в інформаційному просторі, в просторі новин культура має перейти з останніх рубрик до хоча б середини. Маємо розуміти, що вже неефективно лякати людей новинами, ефективно давати нову інформацію, яка допомагає розвиватися, мислити, створювати нову людину, яка створюватиме нові моделі існування, зокрема економічні, соціальні, все більше позбуватися стереотипності», – сказав Гудімов.

Він звернув увагу, що сьогодні «маємо величезні проблеми з самоідентифікацією, величезні прогалини у колекціях, колекціонуванні, шануванні, каталогізації, і тим всім займаються розрізнено багато ініціативних людей і багато ініціативних інституцій».

«Нам дуже важливо налагодити внутрішню комунікацію в мистецьких колах так, щоб вона була конструктивним інструментом наших дій, щоб ми могли не робити два рази зроблену роботу, щоб ми могли чітко розуміти і проговорювати, які прогалини є в нашій культурній історії. Я не сумніваюся ні на хвилину в тому, що з будь-якого часу перш за все залишається культура», – додав Гудімов.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

«Територія свободи»: Ткаченко вважає, що держава не повинна впливати на мистецтво

Українська держава не повинна впливати на мистецтво, але має створити гідні умови для його нормального розвитку.

Таку думку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко висловив, відкриваючи в Полтаві сьомий Національний круглий стіл на тему: “Мистецтво”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мистецтво взагалі є територією свободи. Я думаю, що його регулювати не потрібно, принаймні впливати на нього сильно. Тому що воно не тільки відповідає на виклики, які стоять перед суспільством у той чи інший час, а й прокладає свою дорогу на століття уперед. Тому я вважаю, що міністерство (МКІП – ред.), у першу чергу, має створити умови для тих людей, які створюють цю надзвичайно велику цінність. І питання не тільки в тому, що в таких людей та умови для їхньої роботи потрібно постійно інвестувати, питання в тому, щоб підняти розуміння цінності цього мистецтва на більший рівень, ніж це було останнім часом”, – сказав Ткаченко.

За його словами, у МКІП чітко розуміють що мистецтво — це не тільки культурна спадщина, а й сьогодення. Саме тому в Україні планують створити музей сучасного мистецтва та реалізувати проєкт будівництва в Києві “Будинку музики”.

“Мистецтво — це не тільки територія свободи, воно об’єднує багато талантів, на які ми часто не звертаємо уваги або забуваємо та віддаємо в інші країни”, – додав Ткаченко.

Ткаченко закликає відвідати заклади культури вже у ці вихідні

02.12.2020

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав українців просто у цей вікенд відвідати заклади культури та сфери креативних індустрій, адже карантин вихідного дня більше не діє.

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Міністр зауважив, що тепер рітейл, заклади культури та бізнес сфери креативних індустрій, керуючись обмеженнями помаранчевої зони, знову можуть працювати у найбільш прибутковий для них час та сезон.

“Вже з суботи можна знову переглянути виставу у театрі, познайомитися з експозиціями музеїв, послухати оперу, насолодитися концертом у філармонії чи подивитися фільм у кінотеатрі, не відкладати спортзал на понеділок, зустрітися на каву з друзями у кафе чи ресторані, піти в торговий центр і знайти собі там справу для дозвілля, та ще багато потрібних речей, за якими усі ми встигли скучити”, – написав Ткаченко.

Він закликав українців “зробити паузу у доставках додому” і просто зараз спланувати цікаві вихідні.

“Не сумнівайтесь, заклади культури дотримуються карантинних обмежень, тому їх відвідування цілком безпечно! Давайте не гаяти час та придбаним квитком, абонементом чи кавою підтримаємо сферу”, – звернувся до співвітчизників глава МКІП.

Як повідомлялося, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 2 грудня оголосив, що Кабінет Міністрів не продовжуватиме дію карантину вихідного дня, запровадженого до 30 листопада.

Для підготовки кіномитців потрібні гранти — режисер Лозниця

В Україні державі треба створювати навчальні заклади, які б виховували майбутніх кіномитців.

Таку думку висловив під час сьомого Національного круглого столу на тему: “Мистецтво” в Полтаві український режисер Сергій Лозниця, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В Україні за останні вісім років почало розвиватися кіно. Його почали фінансувати. Таланти були завжди, єдине – необхідно створити умови для того, щоб цей талант проріс, щоб його можна було виховати. І перша така серйозна проблема для мене, це навчальні заклади, які виховували б таланти”, – сказав Лозниця.

За його словами, якщо у держави немає можливості засновувати нові кіношколи, то тоді треба виділяти регулярні гранти. Також він додав, що в Україні необхідно закон про кіно наблизити до європейського.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські вчені дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

У світі існує криза перевиробництва фільмів – кінорежисер

У світі існує криза перевиробництва фільмів.

Про це сказав кінорежисер, член Європейської кіноакадемії Мирослав Слабошпицький на сьомому Національному круглому столі на тему “Мистецтво”, ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Кінематограф колись формував смисли, зараз значно простіше робити фільми в розумінні робити зображення. І тому власне є криза перевиробництва фільмів у світі, ті ж самі стримінгові платформи – це ще один крок до інфляції кінематографа. Тому що є велике світове перевиробництво”, – сказав Слабошпицький.

Він зазначив, що всі культурні історії країн, окрім американської, існують за рахунок держав, за рахунок платників податків.

Доній каже, що розбрат в Україні може подолати якісний культурний продукт

Українцям потрібно протидіяти нав’язаному ззовні розбрату, об’єднуючись і створюючи конкурентний культурний продукт.

Про це сказав голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній під час сьомого Національного круглого столу на тему «Мистецтво», що проходить у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Нам потрібно менше розбрату між собою. Хто зацікавлений у розбраті? Кремль! Він зацікавлений колоти Україну шматок за шматком, але не лише територіально, а й ідеологічно зокрема. За мовою, по Дніпру, за релігією, територією, політичними і мистецькими смаками. Ми повинні усвідомлювати ці небезпеки і відповідно їм протидіяти. Що найкраще протидіє? Проговорення сенсів, змістів і пропозицій. І не лише обговорення, а надалі продукування естетичного, культурного продукту, якісного продукту, який міг би спочатку конкурувати всередині України…. Ніхто не казав, що буде легко у світі глобальної конкуренції, але ми можемо. Нам потрібно ставати сильними в єдності», – акцентував Доній.

За його словами національний круглий стіл – це майданчик, де можуть бути висловлені різні погляди, але в інтересах всього суспільства.

«Українець – вільна людина, він має право голосувати за будь-якого політика, сповідувати різні погляди, ходити чи не ходити в церкву, читати чи не читати літературу українською чи будь-якою іншою мовою, йому може подобатися будь-хто з українських митців або не подобатися і це право кожного українця. Наше завдання – надати більше інформації та можливостей», – додав спікер.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві.

10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова». На четвертому круглому столі 26 жовтня в Чернівцях говорили про щастя, а на п’ятому 9 листопада в Кривому Розі – про екологію, на шостому 26 листопада – про віру і релігію.

Українці повинні генерувати унікальне мистецтво – директор львівської галереї

Українці повинні вміти генерувати власне унікальне мистецтво, а не «македонський кубізм» чи «львівський сюрреалізм».

Таку думку висловив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк під час сьомого національного круглого столу на тему: «Мистецтво», що проходить у Полтаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Тут все набагато складніше, і нам, українцям, слід задуматися, а що такого унікального ми приносимо, що виправдовує нас як щось особливе? Це, без сумніву, неприємне запитання. Так, ми можемо продукувати якийсь «македонський кубізм» чи «львівський сюрреалізм». Але якщо подивитися на рівні нашої національної дискусії, то смішно», – зазначив Возняк.

На його думку, в цьому контексті слід дуже чітко орієнтуватися на щось таке, що «з’являється попри нашу волю, те, що неможливо стимулювати».

«Ось Малевич взяв і з’явився нізвідки, ні з чого, з якихось будяків між Житомиром та Києвом. Аналогічні явища в нас є, але ми часто просто їх не бачимо», – вважає директор львівської галереї.

Також він згадав, як свого часу в 2007 році, коли готувався державний візит тодішнього президента Віктора Ющенка до Франції, гостро постало питання, що є такого в Україні, що можна представити в Луврі.

«В нашому регіоні ми побачили єдине таке, що може «порвати публіку» – це виставка пізньобарокової скульптури Йогана Георга Пінзеля. Вона відбулася в каплиці Луї XVI в Луврі. І це порвало французьку публіку. Такі речі є, але їх треба побачити», – підсумував Возняк.

У суспільстві відбувається своєрідне спрощення культурного минулого – експертка

В Українському суспільстві відбувається своєрідна тривіалізація культурного минулого.

Про це сказала професор, літературознавець, культуролог, член Шевченківського комітету Тамара Гундорова на сьомому Національному круглому столі на тему “Мистецтво”, ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми справді живемо у світі, який переповнений травмами, травми сучасні екранують минулі. І ми до певної міри, коли говоримо про минуле, якось застрягаємо в сучасності, боїмося говорити і піднімати складні питання. Ми їх частково беремо, проте багато з них замовчуються. Відбувається… своєрідна тривіалізація нашого культурного минулого”, – сказала Гундорова.

Вона зазначила, що з одного боку суспільство хоче зрозуміти його із сучасної сторони, з точки зору людського життя, яке близьке. А з іншого – люди не хочуть бачити його в усіх його стражданнях та суперечностях.

Культура може дати відповіді на ключові питання про те, хто ми є – продюсер Алфьоров

Культура може дати українцям відповіді на важливі запитання про те, хто ж ми, звідки походимо.

Таку думку висловив під час сьомого Національного круглого столу на тему: “Мистецтво” в Полтаві продюсер, виставковий куратор, кінокритик Андрій Алфьоров повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені здається, культура може дати відповіді на ключові питання про те, хто ми, через що це українство сьогодні проявляється, ми від якого коліна пішли: від Скоропадського, від Сковороди, чи ми від коліна радянських українців. І цього теж не потрібно цуратися, так само як не потрібно знищувати видатні твори мистецтва, які створювалися в радянській Україні в різні часи”, – сказав Алфьоров.

За його словами, це важливо знати, особливо у часи, коли історією намагаються маніпулювати, робляться спроби знищити дещо важливе, що нас об’єднує. Але ж у багатьох мистецьких об’єктах, які походять із радянських часів, є незламний дух України, і в тому мистецтві є відповідь на запитання, хто ми такі та куди йдемо, вважає продюсер.

Він нагадав і про важливу роль кіно. За словами кінокритика, наразі значна частина українців почала розуміти, який це потужний інструмент. Наприклад, додав продюсер, Америка за допомогою кіно створила свій власний образ життя, який потім м’яко нав’язала усьому світу. “Понад 60% того, що ми маємо у житті, прийшло до нас із великих екранів, з американського кіно”, – сказав він.

На думку Алфьорова, в Україні також є яскраві приклади кіно, яке має вплив. Це “Тіні забутих предків” Параджанова, стрічка “Атлантида” Васяновича. “Якщо кілька художників візьмуться за камери й почнуть фантазувати про те майбутнє, яке гіпотетично на нас чекає, можна його створити як креслення, а далі жити за цим кресленням та творити нашу українську дійсність, яка буде цікава усьому світові”, – сказав продюсер.

Алфьоров зазначив, що часто думає про те, що залишиться після нас майбутнім поколінням. “Я вважаю, що зараз потрібно дійти якогось розуміння у цьому культурному середовищі людей, котрі створюють мистецтво у різних сферах, у різних площинах, і творити це сьогодення через дослідження, через фантазування щодо майбутнього”, – додав він.

Музеї можуть стати потужним осередком формування громадянського суспільства – експерт

Українські музеї варто підтримувати та розвивати, адже вони можуть стати надзвичайно потужним осередком формування громадянського суспільства.

Таку думку генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) Катерина Чуєва висловила під час сьомого національного круглого столу на тему: “Мистецтво” в Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені здається, що музей може стати надзвичайно потужним осередком формування громадянського суспільства у кожній громаді, у кожному місті, у кожному населеному пункті. Якщо ми будемо готові розвивати наші ресурси, якщо ми будемо інвестувати в такі інституції, як музеї та бібліотеки, архіви та багато іншого, ми зможемо розбудовувати дуже потужну державу та потужне громадянське суспільство, що для нас дуже важливо”, – сказала Чуєва.

Вона нагадала позицію Богдана Ханенка, який вважав, що музей має бути не просто місцем, де зберігають експонати, а й тим місцем, де збираються всі охочі “вклонятися красі та любити її”.

За словами Чуєвої, музеї також – простір для критичного мислення, для ідей, для активних дискусій, де минуле допомагає вибудовувати майбутнє.

На «мистецькому» круглому столі пролунала ідея створити музей геноциду кримських татар

Міф про споконвічну ворожнечу слов’ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати їх у місцях вигнання.

Про це під час Національного круглого столу на тему “Мистецтво” сказала історик Гульнара Бекірова, передає кореспондент Укрінформу.

“Зв’язки простежуються в середньовіччі, і це абсолютно не ті зв’язки, про які тривалий час писала радянська історіографія. Вона культивувала міф, який був інструментом утримання кримських татар у місцях вигнання. Це міф про споконвічну ворожнечу слов’ян і кримських татар, слов’ян і мусульман. Насправді все це абсолютно не так. Ми можемо пригадати, наприклад, дуже поважні відносини за часів української і кримськотатарської революцій 1917-1918 рр.”, – зазначила історик.

На жаль, історія кримських татар і кримськотатарської культури досі погано відома в Україні, констатувала Бекірова. Це тим більше прикро, що поліетнічність, за її словами, не проблема, а надбання нашої країни.

Зокрема, у своєму виступі Бекірова згадала Усеїна Боданінського, який у 1917 році став ініціатором створення музею в Ханському палаці в Бахчисараї. Пісня ж Джамали “1944”, за словами історика, “за три хвилини зробила ім’я і проблему кримських татар відомими у всьому світі”.

Також Бекірова розповіла про ідею створити в Україні музей геноциду кримських татар і висловила побажання, щоб в українських музеях, зокрема, в Полтавській картинній галереї, де проходить сьогоднішній круглий стіл, були представлені роботи кримських художників.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі і Полтаві. Українські вчені дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

За часів Другої світової музей Ханенків втратив до 25 тисяч експонатів – директорка

Музеї України дуже постраждали від катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Тільки з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за повоєнними підрахунками вивезено або зникло до 25 тисяч предметів.

Про це сказала генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Катерина Чуєва під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему «Мистецтво», ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Музеї всієї території України дуже постраждали під час катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни… Наприклад, за повоєнними підрахунками, тільки з музею Ханенків було вивезено або зникло до 25 тисяч предметів. Для порівняння, сьогодні ми зберігаємо майже аналогічну кількість. Для розшуку всіх цих колекцій докладаються зусилля музейними спільнотами», – розповіла Чуєва.

Вона акцентувала на необхідності державної підтримки музеїв, аби вони могли розвиватися.

«Мова не лише про реалізацію конституційних прав громадян, а й про той обов’язок, який на державу Конституцією покладений у збереженні цієї спадщини. Оскільки її утримання, збереження навіть фізичне – маю на увазі і реставрацію, і умови в фондосховищах, і багато інших нюансів, потребують багато інших ресурсів. Багато музеїв наразі на межі виживання, тому що культура як така пріоритетом державної політики в сенсі її підтримки і збереження культурної спадщини за останні 30 років не стала», – сказала Чуєва.

Вона зазначила, що «всі ці роки сама музейна спільнота намагалася час від часу щось вдіяти».

«Ми сподіваємося, що в культурі, в культурних політиках, в тому, що стосується збереження культурної спадщини, буде нарешті запроваджено певний комплексний підхід, який дозволить вийти з режиму виживання і думати про розвиток», – сказала гендиректор музею Ханенків.

Письменник розповів про вектори розвитку української культури під час війни

Розвиток культури під час російсько-української війни має відбуватися у співдії двох векторів – вільного розвитку культури та захисту української ідентичності.

Таку думку висловив письменник, член Національної спілки письменників та Українського ПЕН, лауреат українських та міжнародних літературних премій Олексій Нікітін під час сьомого Національного круглого столу на тему: “Мистецтво”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли війна закінчилась, європейські інтелектуали з жахом дивилися на те, що сталося з культурою під час Першої світової. Саме тому в 1920 році було створено ПЕН-клуб, рух, який базувався на Хартії ПЕН… Основна головна її ідея це захист культури від цензури, і головне захист культури під час війни. Дати можливість культурі розвиватися вільно. І на перетині цих двох полів, або можливо у співдії цих двох векторів – вільного розвитку культури та захисту української ідентичності культурою я й бачу власне розвиток української культури в ці роки”, – сказав Нікітін.

Він зазначив, що зараз російська пропаганда б’є саме по національній ідентичності, зокрема, по тому ж населенню окупованих територій. “Їм не можуть поки що розказати, хто вони, то вони новороси, то вони громадяни молодих республік, то вони взагалі росіяни, ось вам паспорти. Але їм чітко говориться, що вони не українці, тобто весь час б’є саме по українській ідентичності”, – додав Нікітін.

Любко Дереш вважає, що в мистецтві не має бути «пасивного споживання»

Культура та література мають спонукати людей до активної участі та співтворчості, а не лише до пасивного споживання.

На цьому наголосив письменник, посланець толерантності ПРООН в Україні Любко Дереш під час сьомого Національного круглого столу на тему «Мистецтво», що проходить у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наш світ стає світом, в якому екранна культура доходить до свого завершення і починається нова ера партисипативної культури, в якій глядач також хоче брати участь. Справжня література чи культура повинна приводити людину до активної співучасті, до активного співтворення. Я думаю, що література, історія чи мистецтво повинні бути актом життя, таким як і голосування, наші вибори, життєві преференції. Це не повинно бути пасивним споживанням, а включенням, співтворенням», – зазначив Дереш.

Він вважає, що культура та література мають не лише давати відповіді, а й запрошувати до співтворчості. При цьому, з одного боку, вони допомагають митцям залишатися собою, творити вільно і так, як підказує душа. З іншого боку, – дозволяють подивитися на ті виклики, які стоять перед сучасною Україною та зрозуміти себе у світі.

«Ми живемо в епоху сторітелінгу, тому що у тому хаосі і потоці інформації, який нас оточує, перемагають ті люди, які вміють розказувати кращі історії, більш яскраві і проникаючі… Я би запропонував дивитися на українську культуру з точки зору тих історій, які ми можемо розказувати і пропонувати не лише для внутрішнього споживання, а й для зовнішнього світу. Це мають бути не тільки особисті, локальні історії, а ті, що можуть мати вагу для Східної Європи, всієї Європи та світу», – додав письменник.

Публіцист Дорошенко: Ми не маємо виразного культурного обличчя для світу

Мистецтво і культура створюють фізіономію певної країни, і від її сучасності та інтелектуальності залежить ставлення до цієї країни з-за кордону.

Про це сказав критик, куратор сучасного мистецтва, публіцист Костянтин Дорошенко на Сьомому Національному круглому столі на тему «Мистецтво», ініційований Міністерством культури та інформаційної політики України, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мистецтво і культура створюють фізіономію тої чи іншої країни. І від того, наскільки ця фізіономія сучасна, приємна, інтелектуальна, залежить ставлення до цієї країни з-за кордону. За часів української незалежності, на жаль, керівництво нашої країни не надто звертало увагу на мистецтво і культуру, тому що вони не роздивлялися як галузі економічно ефективні. В результаті ми маємо суцільне знецінення культурного продукту як такого. І це є наша проблема, але інша проблема в тому, що ми не маємо і виразного культурного обличчя для навколишнього світу», – зауважив Дорошенко.

Він додав, що якщо ви маєте виразне культурне сучасне обличчя для навколишнього світу, тоді ви маєте і інвестиції та союзників.

Також Дорошенко наголосив, що в України немає вибору – підтримувати вітчизняну культуру і мистецтво та розвивати їх, чи ні.

«Це виклик, бо Україна, як країна, вона постала з історії цього мистецтва і культури, коли Україна не мала своєї державності, вона існувала в народних думах, в різних творах мистецтвах. Потім візію України мала ціла низка інтелектуалів українських 19 – початку 20 століття», – сказав публіцист.

Дорошенко поінформував, що учасники сьомого національного круглого столу будуть говорити про сучасне українське мистецтво і як воно може стратегічно працювати на Україну. Також планується обговорення питання, яке має значення мистецтво з точки зору національної безпеки.

ВР підтримала законопроєкт щодо пенсій військовим – потрібно 15 мільярдів

Верховна Рада підтримала в першому читанні внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що в майбутньому дозволить відновити норми закону, які діяли в редакції 2016 року.

За відповідне рішення проголосували 253 депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, раніше внесені зміни, які надали дискретні повноваження Кабінету Міністрів України визначати умови і розміри перерахування раніше призначених пенсій, порушують норми Конституції, згідно з якими «при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», а також що «основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення» визначаються виключно законами України.

Крім того, згадані зміни викликали розбалансованість і взаємозв’язок норм законодавства, які визначають грошове забезпечення для обчислення пенсій. «Зазначене призвело до виникнення диспропорції та дискримінації у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, звільнених у різний період служби, що, у свою чергу, викликало сильну соціальну напругу у ветеранському середовищі та несприйняття зазначеного військовослужбовцями, які планують звільнення з військової служби у найближчий період часу. Саме наростаючі соціальні протести членів ветеранських організацій проти внесених згаданих змін та вжитих у подальшому кроків уряду щодо регулювання «по-новому», нормами підзаконних актів, раніше призначених пенсій – є наслідком несприйняття у суспільстві внесених неконституційних змін до пенсійного законодавства», – йдеться в пояснювальній записці.

На думку розробників документа, внесені зміни дозволять привести закон відповідно до попередньої редакції від 13 листопада 2016 року, знімуть соціальну напругу та мінімізують соціальні протести. Водночас ухвалення закону в цілому потребуватиме додаткові витрати з Державного бюджету, за попередніми розрахунками, у розмірі 14,8 млрд грн. У Головному науково-експортному управлінні ВР звернули увагу на те, що у разі внесення законопроєкту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, які передбачають зменшення надходжень або збільшення витрат, до законопроєкту мають подаватись також «пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та\або джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету». Проте таких пропозицій до бюджету не надано.

Крім того, під час обговорення документа депутати відзначили, що Міністерство фінансів виступило проти ухвалення законопроєкту, який посилить навантаження на Державний бюджет України.

Парламент розблокував призначення керівника САП

Верховна Рада ухвалила закон, який розблоковує призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як передає Укрінформ, за відповідний законопроєкт № 4227 у цілому проголосували 289 народних депутатів.

Так, документ відновлює дію одного абзацу частини четвертої статті 39 закону «Про прокуратуру», дія якого раніше була зупинена.

«Уточнення абзаців частини четвертої статті 39 закону «Про прокуратуру», дія якої зупинена, дозволить відновити положення, яким передбачено, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури призначається на посаду строком на 5 років», – йдеться в пояснювальній записці.

Як повідомлялося, посада керівника САП залишається вакантною після звільнення у серпні 2020 року Назара Холодницького.

Однак процедуру призначення нового керівника не могли розпочати через необхідність змінити законодавство.

Зокрема, як пояснили автори законопроєкту № 4227, дія частини четвертої статті 39 закону «Про прокуратуру», яка, серед іншого, визначає, що заступник генерального прокурора – керівник САП призначається строком на п’ять років, була призупинена до 1 вересня 2021 року на підставі закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року.

Водночас депутати вже делегували своїх членів до складу Конкурсної комісії з обрання керівника САП. Таким чином, після ухвалення законопроєкту № 4227 розблокується і порядок його призначення.

Загалом конкурсна комісія складається з 11 осіб: 4 представників Ради прокурорів та 7 делегованих Верховною Радою.

Після обрання переможця конкурсу на посаду керівника САП комісія подає цього кандидата для його призначення генеральним прокурором.

Брехня у деклараціях: комітет ВР узгодив компромісний законопроєкт

Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності узгодив компромісний законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації і рекомендував парламенту ухвалити його за основу та в цілому.

Таке рішення члени комітету ухвалили на засіданні 3 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначив голова комітету Денис Монастирський, узгоджений проєкт закону щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації є компромісним і напрацьований на базі відповідних законопроєктів Президента №4434 та робочої групи з урегулювання конституційної кризи №4441.

“Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від 4000 прожиткових мінімумів карається штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади. Такий компроміс досягнутий”, – зацитував Монастирський положення узгодженого проєкту.

Пізніше народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №4460-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.

Проєкт закону 3 грудня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву.

Як ідеться в пояснювальній записці, законопроєктом пропонується внести зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) “Порушення вимог фінансового контролю”, які уточнюють суб’єктів цього правопорушення, а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.

Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

У зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).

Проєктом закону пропонується виключити з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність: у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, це каратиметься у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також ККУ доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, передбачивши, що кримінальні провадження за статтями 366-2 та 366-3 ККУ підсудні Вищому антикорупційному суду.

Пропонується передбачити, що досудове розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 366-3 ККУ здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро.

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи до 1 грудня мали підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.

Робоча група 30 листопада зареєструвала законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», у якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.

Президент Володимир Зеленський 27 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4434 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.

ПриватБанк подав скаргу на суддю Вовка – через його рішення у справі Суркісів

ПриватБанк подав до Вищої ради правосуддя скаргу на на дії судді Сергія Вовка з Печерського районного суду, який виніс ухвалу про сплату банком 350 млн дол. компаніям, пов’язаним з братами Суркісами.

Про це йдеться в пресрелізі банку, що є в розпорядженні Укрінформу.

“Сьогодні, 3 грудня 2020 року, ПриватБанк подав до Вищої ради правосуддя скаргу на більше ніж 1100 сторінках на дії судді Сергія Вовка з Печерського районного суду. У вересні поточного року саме суддя Сергій Вовк виніс одіозну ухвалу про сплату ПриватБанком 350 млн дол. компаніям, пов’язаним з братами Суркісами. До розгряду справи по суті”,- йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, суддя Печерського райсуду Києва Вовк 2 вересня ухвалив рішення щодо примусового стягнення з ПриватБанку 350 млн дол. на користь компаній братів Суркісів.

3 вересня суддя Вовк задовольнив заяви двох англійських компаній Суркісів про стягнення з ПриватБанку майже 165 млн дол.

7 вересня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який унеможливить стягнення 10 млрд грн з ПриватБанку на користь шести компаній, афілійованих з братами Суркісами.

Також стало відомо, що Національне антикорупційне бюро порушило кримінальну справу за фактом ухвалення суддею Печерського райсуду Вовком рішення на користь Суркісів у справі ПриватБанку.

НАЗК досягло прогресу після перезавантаження — Єврокомісія

02.12.2020

Європейська Комісія відзначає, що після перезавантаження у 2020 році Національного агенства з питань запобігання корупції України (НАЗК) у його роботі відбувся прогрес.

Як передає Укірнформ, про це йдеться в опублікованому на сайті ЄК щорічному звіті щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Після перезавантаження НАЗК досягло прогресу у своїй роботі. Для того, щоб система електронного декларування була ефективною, Агентство повинно забезпечувати перевірку щорічних декларацій про доходи та майно посадовців. НАЗК було надано доступ до всіх відповідних реєстрів та баз даних. До НАЗК надійшло понад 900 000 декларацій до кінця травня, коли був останній термін для подання декларації у 2020 році. Агентство знаходилось у процесі створення системи моніторингу фінансування політичних партій», — йдеться у звіті.

У Єврокомісії також зазначили, що можливості для подальшого розвитку НАЗК були поставлені під питання рішенням Конституційного суду України.

«Однак, 27 жовтня Конституційний суд України визнав положення антикорупційного законодавства в Україні, що стосуються системи електронного декларування посадовців та політиків, а також основних повноважень НАЗК, неконституційними. Після Рішення КСУ Кабінет Міністрів 29 жовтня видав розпорядження відновити деякі повноваження НАЗК», — підкреслили у Єврокомісії.

У публікації також відмітили розроблення НАЗК Антикорупційної стратегії, яку Верховна Рада України має розглянути в другому читанні.

«У червні НАЗК почало процес розроблення нової Антикорупційної стратегії для України на 2020–2024 роки, для реалізації якої надалі буде створено державну програму; ця стратегія була затверджена Кабінетом Міністрів у вересні та направлена на розгляд до парламенту», — вказується у звіті.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

Судді КСУ провели зустріч з представниками Венеційської комісії

У Конституційному Суді України під час онлайн-зустрічі з представниками Венеційської комісії обговорили реформування законодавства щодо діяльності КСУ та статусу суддів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Конституційного Суду.

“Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький спільно з суддями Суду Віктором Городовенком, Олегом Первомайським, Петром Філюком, Галиною Юровською та Володимиром Мойсиком провели фахову зустріч з експертами Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія)”, – йдеться у повідомленні.

Під час заходу сторони обговорили низку питань щодо процесу реформування законодавства, що стосується порядку організації та діяльності Конституційного Суду України та статусу суддів КСУ.

Зазначається, що «у ході зустрічі співрозмовники приділили увагу й іншим актуальним темам та висловили готовність продовжувати активний діалог для поглиблення співпраці».

Як повідомляв Укрінформ, Венеційська комісія планує у грудні 2020 року оприлюднити думку щодо конституційної ситуації в Україні на терміновий запит Президента Володимира Зеленського. Глава держави, зокрема, просив Комісію надати висновок щодо ухвалення рішення суддями КС за наявності можливого конфлікту інтересів, щодо додержання КСУ процедури розгляду справи та ухвалення рішення, зокрема стосовно його обґрунтованості та дотримання меж конституційного подання.

Конституційний Суд 27 жовтня визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Також КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

ВРП рекомендує Президенту перепризначити суддю Кицюка, який виносив вироки активістам Майдану

Вища рада правосуддя вирішила внести Президенту Володимиру Зеленському подання про призначення Віктора Кицюка суддею Печерського районного суду Києва після перегляду його справи Верховним Судом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Вищої ради правосуддя.

«За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної до ВРП у 2014 році, не встановлено обставин, які могли б бути підставою для відмови у внесенні Президентові України подання про призначення Кицюка В.П. на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. З огляду на це та керуючись законом, ВРП ухвалила рішення про внесення Президентові України подання про призначення Кицюка Віктора Петровича на посаду судді Печерського районного суду міста Києва», – ідеться в повідомленні.

У відомстві нагадують, що у вересні 2017 року ВРП відмовила у внесенні Президентові України подання про призначення Кицюка через порушення щодо нього кримінальної справи, встановлення Дисциплінарною палатою факту порушення суддею норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутність вичерпних відомостей у декларації доброчесності судді.

Це рішення суддя оскаржив до Верховного Суду.

Так, рішенням від 11 грудня 2019 року Верховний Суд задовольнив позов Кицюка та скасував рішення ВРП від вересня 2017 року.

Зокрема, повідомляється, що Верховний Суд вказав: сам факт порушення кримінальної справи не доводить винуватість судді, оскільки діє презумпція невинуватості до винесення вироку суду; факт визнання судді винним у порушенні процесуального законодавства та непритягнення до дисциплінарної відповідальності через сплив строку не свідчить про неможливість бути призначеним суддею та зазначення в декларації інформації не в повному обсязі саме по собі не свідчить про недоброчесність судді.

Окремо Верховний Суд зазначив, що в аналогічних справах ВРП вносила подання про призначення, зокрема щодо судді Подільського районного суду Києва. Аналогічна позиція Верховного Суду неодноразово була підтверджена рішеннями Великої палати Верховного Суду, ідеться в повідомленні.

Відповідно, ВРП повторно розглянула рекомендацію ВККСУ про призначення Віктора Кицюка на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.

При чому, як зауважують у відомстві, оскільки вказана рекомендація ВККСУ внесена у 2014 році, до початку процедури кваліфікаційного оцінювання, яке розпочалося у 2015 році, ВРП розглянула вказане подання.

У ВРП інформують, що питання кваліфікаційного оцінювання щодо судді Кицюка буде розглянуто ВРП після надходження відповідного подання та завершення розгляду Верховним Судом позову Кицюка щодо припинення кваліфікаційного оцінювання.

Також повідомляється, що інша інформація щодо можливого неодноразового порушення суддею Кицюком правил дорожнього руху не знайшла підтвердження.

«Суддя надав вичерпні пояснення з цього приводу», – зазначають у ВРП.

Окрім того, зазначається, що Національне агентство з питань запобігання корупції, перевіривши декларації судді, не знайшло ознак порушень порядку декларування статків та майна.

У ВРП уточнюють, що засідання, на якому ухвалювалося рішення, «проводилося публічно, з відеотрансляцією в мережі інтернет, представники правозахисних громадських організацій в засіданні участі не брали».

Як повідомлялося, суддя Печерського районного суду Києва Віктор Кицюк підозрюється, зокрема, у винесенні завідомо неправосудних постанов у справах про адміністративне правопорушення щодо активістів Автомайдану.

У Венедіктової відповіли на звинувачення НАБУ щодо Татарова – УП

Офіс генпрокурора заявив, що діє “виключно у межах закону та визначених повноважень”, зокрема у справі “Укрбуду” і квартир для Нацгвардії, де фігурує заступник голови Офісу президента Олег Татаров.

Джерело: сайт ОГП

Деталі: 2 грудня Національне антикорупційне бюро заявило, що Офіс генпрокурора свідомо зриває розслідування щодо Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі.

В Офісі відповіли, що Венедіктова 1 грудня змінила групу прокурорів у справі про фальсифікацію і додала до групи себе, тому що “справа набула резонансного статусу” і треба забезпечити “швидке, повне, неупереджене, всебічне та ефективне дослідження усіх обставин кримінального провадження”. Там наголосили, що вона не повинна ні з ким узгоджувати такі свої дії.

В Офісі уточнили, що “з метою досягнення ефективного досудового розслідування та вивчення обставин справи по суті” до складу групи прокурорів було включено в.о. керівника САП Максима Грищука, а старшим групи визначено начальника управління САП Андрія Довганя.

Там звернули увагу громадськості та НАБУ, що “зміна групи прокурорів у кримінальному провадженні не впливає на проведення слідчих розшукових дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження правоохоронним органом”.

В ОГП висунули антикорупційному бюро контрзвинувачення. Дорікнули, що воно розголосило відео негласних слідчих дій “з метою намагання здійснення тиску на генерального прокурора за допомогою медіа-спільноти і громадських активістів”. На думку Офісу, це є порушенням гарантії незалежності прокурора у прийнятих ним рішеннях, а оцінка обґрунтованості підозри будь-якій людині на підставі декількох відеоматеріалів “була б грубим порушенням основних конституційних засад”.

Передісторія: 2 грудня Національне антикорупційне бюро заявило, що Офіс генерального прокурора свідомо зриває справу щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.

В НАБУ зазначили, що ввечері 1 грудня “генпрокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання хабаря за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії”.

Повідомлялося, що через це детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни повідомити Татарову про підозру.

Нагадаємо: Співрозмовник у правоохоронних органах 2 грудня розповів УП, що НАБУ та САП підготували підозру Татарову, але генпрокурор Ірина Венедіктова відсторонила 4 прокурорів, які вели цю справу.

З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія “Укрбуд” Микитася.

За даними УП, антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.

Тесть Татарова отримав від Київради землі на 21 мільйон – ЗМІ

УП

Фірма тестя скандального заступника Єрмака Олега Татарова отримала від Київради землі на 21 мільйон гривень одразу після його призначення в Офіс президента.

Джерело: Bihus.Info

Деталі: Компанія “Дейрінг Капітал”, співвласником якої є тесть Татарова Олександр Павлушин, отримала землю під забудову. Йдеться про майже півтора гектари у Святошинському районі на Краснова,33. Її “Дейрінгу” віддали в оренду на 10 років для будівництва житлового комплексу. Проєкт цього рішення було зареєстровано наприкінці липня, за два тижні до призначення Олега Татарова в Офіс Президента, а в порядок денний проєкт потрапив у вересні – вже після того, як Татаров став заступником глави Офісу. Рішення про виділення землі ухвалили 24 вересня.

Як вдалося з’ясувати журналістам-розслідувачам, “Дейрінг Капітал” був зареєстрований у жовтні 2019 року, тож у компанії відсутній будь-який будівельний бекграунд. Власниками фірми записані троє людей. Окрім Павлушина – це Геннадій Пожарун і Людмила Міщенко.

За даними Bihus.Info, тесть Татарова Павлушин родом з Кіровоградської області, де чоловік зареєстрований як фізична особа-підприємець. ФОП займається маршрутними перевезеннями і має відповідну ліцензію. Іншої інформації про бізнес Павлушина, тим паче пов’язаний із будівництвом, журналістам знайти не вдалося, як і інформації про достатні статки для купівлі нерухомості в Києві і старту будівельного бізнесу.

Також відомо, що в січні Татаров і його дружина Тетяна запустили процес розірвання шлюбу, справа потрапила до Деснянського райсуду. Наразі невідомо, чи є це розлучення фіктивним – для приховування чи збереження майна та активів родини.

Нагадаємо: Олег Татаров був призначений в Офіс президента в серпні. Тут він одразу зайнявся питаннями координації силових органів.

За президента Віктора Януковича Татаров працював в Головному слідчому управлінні МВС.

Під час Революції Гідності він був одним з “рупорів” силового блоку і виправдовував дії тодішньої влади і силовиків.

В подальшому Татаров зайнявся адвокатською діяльністю, його клієнтами були, наприклад, скандальний ексзаступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов і нардеп Вадим Новинський. Паралельно Татаров працював з будівельною компанією “Укрбуд”. Якраз в цей період відбувався так званий “квартирний скандал з Нацгвардією”.

Передісторія: Національне антикорупційне бюро розслідує справу стосовно заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Вона стосується можливої причетності Татарова до так званої справи “Укрбуду” і квартир Нацгвардії, в якій фігурує екснардеп та забудовник Максим Микитась.

Антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи.

У 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС, пізніше реорганізоване в Нацгвардію, та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс. В обмін на земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва Нацгвардія мала отримати у житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць.

У 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від цих квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія-забудовник зводила на околиці, біля станції метро “Червоний хутір”.

Досудове розслідування встановило, що вартість цих квартир на 81,6 млн грн менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати Нацгвардія на старті домовленостей.

Секретарем Київради обрали депутата, який втрапляв у скандал з дипломом – УП

Секретарем Київської міської ради обрали депутата від “Удару” Володимира Бондаренка.

Джерело: засідання Київради 3 грудня

Деталі: Кандидатуру Бондаренка підтримали 114 голосами зі 119 під час таємного голосування.

Бондаренка запропонував на цю посаду мер Києва Віталій Кличко. Він заявив, що знає Бондаренка багато років, що він “компетентний, ефективний, компромісний і зможе виконувати свої обов’язки”.

Бондаренко заявив, що “буде тримати марку” своїх попередників Олексія Резнікова та Володимира Прокопіва, та робити все для того, щоб Київрада працювала стабільно, а кожен з депутатів почувався комфортно.

Він додав, що, попри те, що обраний від політсили, буде помічником для кожного зі 119 депутатів.

Довідково. Бондаренку 35 років, за освітою адвокат. Він був обраний від партії “Удар” Кличка (8 номер у списку). За нього віддали голоси 1006 виборців.

Бондаренко працює у команді Кличка понад 10 років. З 2007 по 2013 рік був помічником Кличка у Київраді. У 2012 році балотувався до Верховної Ради 7-го скликання від УДАРу під 77 у списку партії, але обраний не був. У 2013-2014 роках був помічником Кличка у Верховній Раді. З 2014 по 2017 рік працював керівником апарату КМДА.

У серпні 2017 року був звільнений після розслідування програми “Схеми” стосовно підробленого диплома.

У січні 2018 року Шевченківський райсуд Києва звільнив Бондаренка від кримінальної відповідальності за використання підробленого диплома про освіту.

Чи може одне слово змінити долю країни? Про Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин

02 грудня 2020, УП, НАТАЛІЯ ПІПА, депутатка фракції “Голосу” у Верховній Раді

Я маю за щастя, що моє оточення спілкується українською. Але в різних куточках нашої країни: на вулиці, в магазині, в транспорті часто чую й інші мови, зокрема російську.

Звичайно, кожна людина в Україні має право використовувати будь-яку мову в повсякденному житті. Але якщо це не шкодить українським інтересам і цілісності України.

Радянське минуле пригнічувало українську мову у будь-якому її прояві. Великих зусиль коштувало українцям, щоб вона розвинулася та стала державною. Це потрібно цінувати, берегти і примножувати.

Проте впродовж багатьох років проросійські політсили своїми діями намагаються шкодити Україні й українській мові — а відповідно й нашому суверенітету та цілісності.

Вважаючи частку російськомовного населення нацменшиною, вони активно спекулюють мовним питанням, посилаючись на “Європейську хартію регіональних мов або мов меншин”.

Хартія: хто, що, навіщо?

Простими словами, хартія — це правовий документ, прийняття якого має вплив на суспільство і міжнародну політику. Переважно його мета — втілити універсальні правила для позитивних змін у країнах.

Члени Ради Європи у 1992 році підписали “Європейську хартію регіональних мов або мов меншин” для охорони історичних мов Європи та збереження спільного культурного надбання.

Оскільки Україна поділяє європейські цінності, ця Хартія набрала чинності й у нас, у 2006 році. І від того часу не зрозуміло, чого більше Україні принесла Хартія: користі чи шкоди…

Спекуляція на перекладі

Уся проблема — у слові “міноритарний”. Різниця між поняттями “меншина” та “міноритарна група” — серйозна, хоча й непомітна на перший погляд.

Цим вдало скористалися при перекладі Хартії, адже переклад на українську мову виконали не з автентичних мов тексту — французької чи англійської, а з російського варіанту.

Оригінальна назва документу — “European Charter for Regional or Minority Languages”, що дослівно означає “Європейська хартія регіональних та міноритарних мов”.

Натомість, у 2003 році, коли Кучма був президентом, а уряд очолював Янукович, документ ратифікували як “Європейську хартія регіональних мов або мов меншин”.

У чому тут пастка? Підміна поняття “міноритарні мови” на “меншини” повністю змінює первинну мету Хартії. Захищаються вже не мови на межі вимирання, а меншини, які трактуються як нацменшини.

Абсурдності цій ситуації додає ще той факт, що в загальних положеннях Хартії є чітке роз’яснення того, що термін “регіональні або міноритарні групи” не має жодного стосунку до будь-яких національних меншин!

Предметом Хартії все ще залишаються мови і забезпечення відповідного захисту їх носіїв — тобто меншостей, але ж ніяк не нацменшин.

Неправильним перекладом вдало користуються проросійські політсили. Зокрема, у червні 2019 року 51 депутат із партії “ОПЗЖ” вимагали визнати закон про державну мову неконституційним.

Вони стверджували, що цей закон дискримінує російськомовне населення та забороняє спілкуватися рідною мовою. Депутати посилалися і на “не дуже точний” переклад Хартії, апелюючи до захисту нацменшин.

Як із цим боротися?

Наше ключове завдання — затвердити правильний та сертифікований переклад, відповідно до оригінальних текстів.

Цей процес не простий, бо ще в липні представник Міністерства закордонних справ Максим Кононенко у Конституційному суді чітко зазначив, що МЗС такий переклад здійснило ще в серпні 2006 року, але Мінкульт не виносить це питання на засідання уряду.

Питання, по суті, “зависло в повітрі”.

Я взялася його зрушити. Цього місяця за моїм зверненням Міністерство закордонних справ ініціювало перед Мінкультом затвердження правильного перекладу. Після цього потрібно буде внести відповідні зміни до закону про ратифікацію Хартії.

“Рідна мова — мати єдності, батько громадянства і сторож держави”

Українська мова завжди була, є і буде невід’ємною частиною нашої держави. Її вплив на цілісність України — безперечно, великий і неосяжний.

Розуміючи це, ми маємо боротися за неї. Ми маємо вчитися та розвиватися, аби не дати комусь чи чомусь підставити під сумнів нашу незалежність.

Народом, який усьому вірить, легко маніпулювати. Інформаційний простір щодня поповнюється неправдою та спекуляціями окремих політиків.

Сьогоднішні реалії показують, що навіть одне слово може стати зброєю, яка буде здатна завдати неймовірного удару цілій державі. Ми маємо захищати нашу мову і державу!

Наталія Піпа, для УП

« Попередні

Інформаційний резонанс доби: 02.12.2020

Наступні »

Інформаційний резонанс доби: 04.12.2020