У Криму зниклого кримського татарина знайшли мертвим

06.08.2021 21:49

У Криму зниклий 11 днів тому 23-річний кримський татарин був знайдений мертвим.

Про це пише кримськотатарська газета “Авдет”, передає Укрінформ.

“Айдер Джемалядінов, який зник 26 липня 2021 року, знайдений мертвим”, – йдеться в повідомленні.

За даними видання, родичі не розголошують подробиці події.

Зазначається, що в окупаційній поліції стверджують, що “тіло знайдено без ознак насильницької смерті” на території Сімферопольського району.

Поховання 23-річного хлопця відбулося у п’ятницю, 6 серпня, в селищі Поштове (Базарчик) Бахчисарайського району.

За словами користувачів соцмереж, знайомих із сім’єю загиблого, його знайшли повішеним. Люди висловлюють співчуття матері Айдера, яка нещодавно поховала також чоловіка.

Видання нагадало, що Айдер Джемалядінов покинув домівку 26 липня на автомобілі Nissan Almera червоного кольору. З того моменту про нього нічого не було відомо.

Раніше “Авдет” повідомляв, що понад місяць тому також зник 19-річний Осман Аджіосманов, який мешкав із бабусею, яка виховувала його з 3-річного віку. Дотепер про Османа Аджіосманова нічого не відомо.

 

Окупанти на сході України використовують міномети та СПГ

07.08.2021 07:55

За минулу добу окупанти 5 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Протягом минулої доби, 6 серпня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації», – йдеться у повідомленні.

Поблизу Водяного, що біля Донецька, ворог обстрілював наші позиції з мінометів 82-го калібру.

У напрямку Водяного, що на Приазов’ї, російські окупанти вели вогонь з автоматичних станкових і ручних протитанкових гранатометів.

Біля Новотошківського противник застосовував автоматичні станкові, ручні протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю.

Неподалік Катеринівки збройні формування Російської Федерації двічі відкривали вогонь з автоматичних станкових і ручних протитанкових гранатометів, а також великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські військові відкривали вогонь у відповідь.

У штабі повідомили, що бойових втрат серед українських захисників немає.

Станом на 7 годину ранку, 7 серпня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

 

Російські найманці обстріляли позиції ЗСУ з мінометів та гранатометів

06.08.2021 17:41

Від початку доби в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано два порушення ворогом режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

Поблизу Водяного біля Донецька російські окупанти обстріляли українські позиції з мінометів 82-го калібру.

У напрямку Водяного на Приазов’ї ворог вів вогонь з автоматичних станкових і ручних протитанкових гранатометів.

Бойових втрат серед українських захисників немає.

Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.

Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил та дотримуються режиму припинення вогню.

 

Окупанти почали активніше використовувати диверсантів та снайперів у зоні ООС – розвідка

06.08.2021 14:11

Окупанти у зоні операції Об’єднаних сил збільшують інтенсивність застосування диверсійно-розвідувальних груп та снайперських розрахунків, озброєних сучасним озброєнням російського виробництва.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

“Командування ЗС РФ продовжує заходи з дестабілізації обстановки вздовж лінії зіткнення. Зокрема противник збільшує інтенсивність застосування диверсійно-розвідувальних груп та снайперських розрахунків, озброєних сучасним озброєнням російського виробництва”, – ідеться в повідомленні.

Також командування оперативного угруповання російських окупаційних військ постійно проводить тренування з управління вогнем чергових артилерійських розрахунків, які приховано розміщені вздовж лінії зіткнення. При цьому як цілі використовуються позиції Об’єднаних сил.

Крім того, окупанти встановлюють додаткові мінно-вибухові загородження, у тому числі дистанційним мінуванням місцевості із застосуванням протипіхотних мін ПОМ-2, заявляють у розвідці.

Як повідомляв Укрінформ, 5 серпня російські окупаційні війська 10 разів порушили режим припинення вогню у зоні проведення операції Об’єднаних сил.

 

Санкційна політика України щодо Криму вимагає повного перезавантаження – експерт

07.08.2021 01:26

Санкційна політика України щодо Криму вимагає повного перезавантаження, починаючи з питання розробки і якомога швидшого прийняття нового закону про санкції.

Про це у виступі на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи сказала головна редакторка “Центру журналістських розслідувань” Валентина Самар, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Вона зазначила, що Крим досі знаходиться в статусі вільної економічної зони, тому найбільшими порушниками західних санкцій на півострові є український бізнес та українські олігархи.

“Найбільшим порушником західних санкцій в Криму є Україна, український бізнес, українські олігархи. У 2014 році українська влада застосувала до Криму режим вільної економічної зони. Закон про це дозволяє українському бізнесу все те, що забороняється західними санкціями, – інвестувати в Крим, відкривати там бізнес, купувати корпоративні права та інші активи, добувати нафту, газ і працювати в тих секторах економіки, які санкціями ЄС і США закриті секторальними санкціями”, – розповіла Самар.

За її словами, на початку липня Верховна Рада України скасувала закон про вільну економічну зону, “але ця ганебна сторінка не закрита, бо Президент України досі цей закон не підписав і не ветував”.

“Тобто ситуація підвішена, закон продовжує працювати”, – підкреслила експертка.

За її словами, в цілому санкційна політика України вимагає повного перевантаження, “починаючи з питання розробки і якомога швидшого прийняття нового закону про санкції, верифікації санкційних списків, створення державного єдиного реєстру осіб, до яких застосовуються санкції, створення санкційного органу і урядової мережі уповноважених санкційної політики”.

Як розповіла Самар, експертна група, до якої входять українські дослідники та експерти кримської проблематики, а це економісти, юристи-міжнародники, науковці, журналісти-розслідувачі, більше 7 років після окупації Криму проводять моніторинги, досліджуючи стан економіки, демографії, колонізації, мілітаризації Криму.

Одним з результатів моніторингу є створення унікальних баз даних про морських та повітряних суден-порушників. Експерти також вивчають схеми обходу санкцій та корупційних оборудок в РФ. Серед експертів є співавтори закону про перезавантаження закону про санкційну політику.

Мета дослідницької роботи експертів, підкреслила головна редакторка, вивчення ефективності кримських санкцій, аналіз санкційной політики України та інформування про це уряду і широкої громадськості.

Як повідомляв Укрінформ, участь в установчому саміті Кримської платформи вже підтвердили 32 країни.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.

 

«Суд» в окупованому Криму відмовив захисту у вивченні речових доказів у «справі Джемілєва»

06.08.2021 22:18

Так званий Армянський міський суд у тимчасово окупованому Криму відмовив захисту у вивченні речових доказів у “справі Мустафи Джемілєва”, якого на півострові судять заочно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Крим.Реалії.

“Під час засідання 6 серпня адвокат Джемілєва Микола Полозов заявив повторно клопотання про вивчення речових доказів у кримінальній справі – карабіна, недбале зберігання якого інкримінують Джемілєву, а також боєприпасів, які, за версією слідства, заборонені у цивільному обороті”, – ідеться у повідомленні.

Суддя Ісроїлова заявила, що вивчення речових доказів є «передчасним» і відмовила у задоволенні клопотання. Також під час цього засідання захист представляв письмові докази у справі. Зокрема був представлений дипломатичний паспорт Джемілєва, в якому немає відміток про те, що йому був заборонений в’їзд до Росії.

Також Полозов долучив до матеріалів справи балістичну експертизу, виконану незалежним фахівцем, у якій зазначено, що боєприпаси, вилучені у справі Джемілєва, не є забороненими до цивільного обороту.

Наступне засідання призначене на 23 серпня.

Як повідомляв Укрінформ, в 2014 році Мустафі Джемілєву вперше була оголошена заборона на в’їзд до Росії, а також в окупований нею Крим терміном на п’ять років. У 2016 році Верховний суд РФ визнав законним це рішення, відхиливши апеляцію адвоката Марка Фейгіна на рішення про заборону на в’їзд до Криму.

Друга заборона терміном на 15 років була прийнята в 2019 році, але захист в особі адвоката Миколи Полозова дізнався про це пізніше, під час дослідження матеріалів у кримінальній справі проти Джемілєва на засіданні «суду» в Армянську.

Лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву в окупованому Криму висунуто обвинувачення в «перетині держкордону Росії іноземним громадянином, в’їзд якому до Росії не дозволений, здійсненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 ст. 322 КК Росії); недбалому зберіганні вогнепальної зброї, що створило умови для її використання іншою особою, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ст. 224 КК Росії); незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів (ч. 1 ст. 222 КК Росії)».

 

Меджліс: Відновлення прав корінних народів України – ключовий інструмент деокупації Криму

06.08.2021 17:35

Головною метою Кримської платформи є деокупація Криму, а ключовим інструментом деокупації – відновлення прав корінних народів України.

Про це, виступаючи на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи, сказав член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, передає кореспондент Укрінформу.

«Відновлення прав корінних народів в Криму охоплює і порушення прав людини, і освіту, і гуманітарне право, і навколишнє середовище, і колективні права. Воно є ключовим інструментом деокупації Криму, оскільки в світі існує тенденція до реалізації відновлення прав корінних народів. Фактор корінних народів є вирішальним для досягнення 6-ти з 17 цілей сталого розвитку ООН до 2030 року», – зазначив Барієв.

За його словами, основною метою експертної групи Кримської платформи, до складу якої увійшли члени Меджлісу кримськотатарського народу, представники корінних народів, експерти, політологи, історики, культурологи та юристи, є сприяння відновленню прав корінних народів України, зокрема – право на самовизначення, право на територію і ресурси, а також збереження і розвиток політичних, економічних і соціо-культурних систем і інституцій.

Як зазначив активіст, сталий розвиток Криму можливий лише за умови деокупації Криму і відновлення територіальної цілісності України з одночасною реалізацією дотримання прав корінних народів України.

За його словами, сьогодні Росія намагається дискредитувати корінний кримськотатарський народ в очах міжнародної спільноти, заборонивши його представницький орган – Меджліс, і порушивши кримінальні справи щодо його окремих представників.

За словами Барієва, серед основних загроз, яких зазнає окупований Крим з боку РФ – руйнування об’єктів нерухомої культурної спадщини, що призводить до втрати автентичності культурної спадщини, проведення незаконних археологічних розкопок, переміщення культурних цінностей з Криму в Росію, культурна колонізація, обмеження доступу до окупованої території, приховування інформації про реальну ситуацію в Криму, переслідування етнічних ЗМІ і загроза втрати мови, як головної ознаки ідентичності.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному Саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.

 

США підтримують Кримську платформу, щоб змусити Росію відповісти за окупацію півострова – Квін

06.08.2021 12:55

США вважають, що необхідно більше робити для притягнення Росії до відповідальності за незаконну окупацію Криму, і саме тому надають Україні допомогу в запуску міжнародної ініціативи «Кримська платформа».

Про це заявила Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін у виступі на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Вона підкреслила, що США твердо переконані у тому, що анексія Криму – це великий злочин, який не може бути забутий, і протягом діяльності адміністрацій трьох президентів дотримуються політики невизнання незаконної окупації Росією Кримського півострова.

У цьому контексті Квін запевнила, що США будуть продовжувати боротися з порушенням прав людини в окупованому Криму, зокрема і шляхом накладання персональні санкції на осіб, причетних до цього, робитимуть усе можливе для звільнення політичних в’язнів у Криму.

«На жаль, окупація і проблеми, які зараз існують у Криму, поширюються за межі Кримського півострова, оскільки продовжується порушення прав кримських татар та українців, окупація Криму перешкоджає вільному доступу до Азовського та Чорного морів. Ми знаємо, що потрібно робити ще більше для того, щоб притягнути Росію до відповідальності. Саме тому США завжди підтримують Кримську платформу. Ми тісно співпрацюємо з урядом України з метою підтримки цієї платформу, саме тому ми зібралися тут сьогодні, щоб продовжити працювати також з незалежними експертами у рамках Кримської платформи, а цього місяця ми зустрінемося разом з високопосадовцями з усього світу, щоб започаткувати її діяльність», – сказала Квін.

Вона поінформувала, що USAID також надає технічну та логістичну допомогу саміту Кримської платформи.

Як повідомляв Укрінформ, участь в установчому саміті Кримської платформи вже підтвердили 32 країни.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.

 

Посол Британії: Нормалізація відносин із РФ неможлива, поки триває окупація території України

6 серпня 2021, 13:24  УП

Повернення до нормальних відносин із РФ неможливе, доки вона продовжує дестабілізувати Україну та захоплювати її територію.

Про це заявила посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи в Києві, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Інтерфакс-Україна.

“Україна продовжує платити високу ціну за свою сміливість, за те, що зважилася скористатися своїм суверенним правом повернутися обличчям до Заходу. Росія має поважати незалежність і територіальну цілісність України. Повернення до нормальних відносин неможливе, доки Росія продовжує дестабілізувати Україну і захоплювати її територію”, – сказала Сіммонс.

Вона запевнила, що Британія намагатиметься посилювати рішучість міжнародного співтовариства та докладати зусиль, щоби питання Криму постійно залишалося у фокусі.

“Наша позиція чітка: ми не визнаємо, не визнаватимемо незаконну анексію Криму Росією. Наразі необхідно продовжувати здійснювати міжнародний тиск на Росію за її дії в 2014 році і за те, що відбувалося в Криму з того часу”, – зазначила посол.

Сіммонс наголосила, що незаконна анексія Криму поставила значні виклики перед Україною і перед загальною системою євроатлантичної безпеки.

“Міжнародне співтовариство має продовжувати протистояти цим викликам. Ми маємо показати Росії, що не терпітимемо її кричущої неповаги до міжнародного порядку. Нам треба переконатися, що Росія несе відповідальність за найгірші порушення прав людини та знищення довкілля на півострові. Права жителів Криму мають бути захищені”, – сказала вона.

Нагадаємо, Велика Британія офіційно підтвердила, що передасть Україні два мінних тральщики Ramsey та Blyth, які британський флот вивів з експлуатації.

 

Чалий вважає, що Україні треба укласти оборонну угоду зі США

06.08.2021 18:06

Україні треба укласти базову оборонну угоду з США, яка надала б можливість якісно змінити двосторонню безпекову співпрацю. Час до візиту Президента до Вашингтона слід використати для досягнення цієї мети.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, таку думку посол України в США у 2015-2019 роках Валерій Чалий висловив на брифінгу з нагоди презентації проєкту «Дорожньої карти посиленого стратегічного партнерства Україна-США».

«У США є (оборонні) угоди, які дають гарантії безпеки, наприклад, з Японією, Південною Кореєю або Ізраїлем, зокрема з Японією – аж до застосування збройних сил США для захисту союзника. Очевидно, що це великі амбіції. Ми реалісти і говоримо зараз про те, щоб фіксувати не отаке залучення американських військ, а, можливо, всі інші елементи, які надали б змогу здійснити якісні зміни в нашій двосторонній співпраці у сфері оборони. Для цього потрібна саме така базова оборонна чи безпекова угода», – сказав Чалий.

Він зазначив, що, за його інформацією, в рамках підготовки візиту Президента України до США в розробці є три документи – стосовно спільних дослідницьких робіт у сфері оборони, спільного освоєння космосу і проєкт оборонної угоди.

«Але, наскільки я знаю, це не та оборонна угода, про яку ми говоримо… Я думаю, що зараз час підсилити наші позиції і внести це у драфти навіть тих угод, які вже попередньо розглядалися», – зазначив експосол.

За його словами, без такої оборонної угоди навіть отримання Україною статусу основного союзника США поза НАТО може бути тільки політичним сигналом.

«Якщо є базова оборонна угода, то можна і статуси називати й інше. Якщо цього немає, то пустий статус, без наповнення, навряд чи дасть той результат, на який ми розраховуємо», – спрогнозував Чалий.

Своєю чергою старший науковий співробітник Атлантичної ради і посол України в США у 2005-2010 роках Олег Шамшур акцентував, що результативність візиту Президента України до Вашингтона визначається на етапі його підготовки.

«Сподівання, що якимось чином можна кардинально щось змінити і когось переконати під час візиту, абсолютно нереальні», – зауважив дипломат.

У цьому контексті він закликав членів української переговорної команди і американських партнерів, «максимально конструктивно та ефективно» використати час до початку візиту.

Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 4-5 серпня відвідали Вашингтон для підготовки візиту Президента Володимира Зеленського до США, який відбудеться 30 серпня.

 

У Путіна відповіли на заяву Зеленського бородатим анекдотом

6 серпня 2021, 11:37  УП

Глава Міноборони РФ Сергій Шойгу розповів бородатий одеський анекдот, коментуючи слова президента України Володимира Зеленського про те, що окупований Крим ніколи не буде російським.

Джерело: російське державне видання ТАСС

Пряма мова: “Знаєте, є старий одеський анекдот, коли приїжджий запитує на Соборці про непрацюючий фонтані: “А тут бив фонтан?” На що одесит йому відповідає: “Чому бив? Він бив, є і буде.

Так і з Кримом. Керівники України приходять і йдуть. А Крим завжди був, є і буде російським”.

Деталі: Раніше Зеленський в інтерв’ю державному телеканалу “Дім”, який транслюють на окупованих територіях, назвав півострів своєю землею і пообіцяв, що Крим ніколи не буде “російською територією”.

 

Участь на саміті Кримської платформи підтвердили 33 учасники з різних країн

6 серпня 2021, 15:22  УП

На саміті Кримської платформи в Києві 23 серпня візьмуть участь понад три десятки країн.

Джерело: Twitter Кулеби, “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова Кулеби: “Сьогодні отримали ще одне підтвердження: +1 президент приїде до Києва на установчий саміт Кримської платформи.

Загальна кількість учасників зросла до 33. Міжнародна підтримка Кримської платформи зростає і нові підтвердження неодмінно будуть”.

Деталі: Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова розповіла, що Україна очікує представників із щонайменше 40 країн.

За її словами, ще від 10 країн Україна чекає офіційного підтвердження про участь у саміті.

Саміт Кримської платформи буде відбуватися у виставковому центрі “Парковий” і триватиме кілька годин.

Він буде складатися з двох частин: офіційної та частини форуму. Першу частину відкриє Джамала, яка заспіває “1944”.

Після цього відбудуться виступи президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, спікера ВР Дмитра Разумкова, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, представника експертної мережі Кримської платформи, а також всіх глав делегацій, які представляють країни.

Після цього запланований форум із 4 панельних дискусії. Зокрема, лідерська панель, де високі представники теж матимуть можливість виступати.

 

Австрія підтримує Кримську платформу і направить на її саміт главу МЗС

06.08.2021 18:51

Австрія підтримує ініціативу України зі створення Кримської платформи, чітким сигналом чого стане участь глави австрійського МЗС Александера Шалленберга в установчому саміті 23 серпня у Києві.

Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомили у федеральному міністерстві європейських та міжнародних справ Республіки Австрія.

“Австрія буде представлена на установчому заході Кримської платформи 23 серпня 2021 року в Києві міністром закордонних справ Александером Шалленбергом. І цією участю міністра закордонних справ Шалленберга Австрія подає чіткий сигнал про те, що підтримує українську ініціативу зі створення Кримської платформи”, – заявили в австрійському МЗС.

Коментуючи позицію Австрії стосовно Кримської платформи, у дипломатичному відомстві зазначили, що “Австрія вітає ініціативу України зібрати разом міжнародне співтовариство для того, щоб питання неприпустимої незаконної анексії Криму та її наслідків залишалося у міжнародному порядку денному”.

“Повага до міжнародного права та повага до територіальної цілісності є наріжним каменем європейського порядку безпеки. Тому Австрія засуджує незаконну анексію і мілітаризацію Кримського півострова Російською Федерацією та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – повідомили в МЗС Австрії.

Як повідомлялося, Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на установчому саміті 23 серпня 2021 року в Києві. Міністерство закордонних справ України розраховує, що у саміті візьмуть учать близько 40 країн.

 

Кориневич сказав, якою бачить роботу з деокупації Криму

06.08.2021 13:27

Для досягнення результатів у питанні деокупації і реінтеграції Криму державна влада, громадські організації та експертне співтовариство повинні працювати спільно.

Про це заявив постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим та Севастополі Антон Кориневич у виступі на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми будемо робити спільні зусилля, а кажучи ми, я маю на увазі, що це органи державної влади, експерти громадських організацій, парламентарії, а також міжнародні експерти, тоді у нас будуть певні результати в деокупації і реінтеграції Криму. Саме тому ми в нашій роботі дуже цінуємо і визнаємо всі ті зусилля, які здійснюються громадянським суспільством», – сказав Кориневич.

За його словами, напрямки та шляхи спільної роботи з неурядовими організаціями є різні.

«Наприклад, генпрокуратура, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя разом з громадськими організаціями здійснюють комунікації з прокуратурою Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Ці накопичувальні зусилля – зусилля правоохоронних органів, державного сектора і громадянського суспільства – забезпечують гідні результати», – вважає Кориневич.

Крім того, зазначив керівник Представництва Президента в АР Крим, спільні зусилля державної влади, міжнародних експертів та експертів міжнародного суспільства “зіграли важливу роль в ухваленні Стратегії деокупації і реінтеграції Криму – документа, який довгий час був відсутній, а також в прийнятті закону про корінні народи – важливого юридичного акту для корінних жителів, наприклад кримських татар, які проживають як в Криму, так і на континентальній Україні”.

Як зазначив Кориневич, Представництво Президента України в Криму працює в тому напрямку, щоб Кримська платформа стала постійним, сталим процесом і результати цього процесу будуть в тому випадку, якщо державна влада, громадські організації та експертне співтовариство будуть “грати на одному полі”, працювати разом на деокупацію Криму.

Як повідомляв Укрінформ, участь в установчому саміті Кримської платформи 23 серпня вже підтвердили 32 країни.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

 

У Києві відкрився форум експертів Кримської платформи

06.08.2021 11:30

Кримська платформа передбачає напрацювання стратегічного бачення щодо деокупації Криму та консолідацію міжнародних ресурсів для звільнення півострова.

Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова, відкриваючи установчий форум експертної мережі Кримської платформи, передає кореспондент Укрінформу.

Зокрема, окреслюючи завдання Кримської платформи, Джапарова зауважила: «Це стратегічне бачення. Воно у нас з‘явилося, коли ми прийняли як держава стратегію деокупації, реінтеграції Криму. Тепер наші зусилля навколо консолідації міжнародних ресурсів, міжнародної уваги і національної уваги, і ми щиро віримо, що тільки такий підхід може призвести до синергії».

Перша заступниця міністра поінформувала, що на саміт Кримської платформи буде делеговано людину, яка озвучить ідеї експертної мережі. Також на саміті слово матимуть представники громадського суспільства, наголосила вона.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв, що участь в інавгураційному саміті Кримської платформи 23 серпня підтвердили вже 32 країни.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

 

Литва розглядає заяву про відмивання Шарієм отриманих від влади Росії коштів – Фейгін

06.08.2021 15:17

Генеральна прокуратура Литви підтвердила отримання, реєстрацію та розгляд заяви від російського юриста Марка Фейгіна про порушення проти блогера Анатолія Шарія кримінальної справи за відмивання в ЄС коштів, злочинно отриманих від влади РФ.

Про це Фейгін повідомив кореспондентові Укрінформу.

«Днями отримав листа від моїх адвокатів у Литві, які відвідали литовську прокуратуру. Там їм підтвердили отримання, реєстрацію та розгляд нашої заяви про порушення проти Шарія кримінальної справи в ЄС за відмивання злочинно отриманих коштів від влади Росії і придбання на них нерухомості в Іспанії», – сказав Фейгін.

Згідно з його поясненням, на момент вчинення цього діяння, в 2019 році, Шарій був зареєстрований індивідуальним підприємцем у Литві. При цьому він придбав в іспанській Каталонії два дорогі об’єкти нерухомості вартістю понад мільйон євро. При цьому є свідчення, що в цей самий період на рахунок російського Райффайзенбанку Шарію було перераховано з Росії, як мінімум, 670 тисяч євро. Відповідно до закону, Шарій мав задекларувати джерело отримання доходу, підтвердити законність його отримання і заплатити з нього податки в Литві, чого зроблено не було.

«Хочу підкреслити, що ця справа не цивільна, а кримінальна. Тепер у литовської прокуратури є підстави викликати Шарія в країну для отримання пояснень, але, думаю, він побоїться приїхати, побоюючись депортації в Україну. Тоді Шарій може бути в оголошений в розшук в ЄС», – пояснює Фейгін.

Юрист вважає, що розгляду цього позову варто очікувати до винесення рішення за позовом Шарія, який намагається оскаржити рішення Департаменту міграції Литви, який позбавив його статусу біженця.

Як повідомляв Укрінформ, 27 липня литовський суд відмовив блогеру Шарію в його двох позовах до юриста Марка Фейгіна у зв’язку відсутністю литовської юрисдикції після позбавлення його статусу біженця в цій країні.

16 лютого Шарію було повідомлено в Україні про підозру за двома статтями КК – ч. 1 ст. 111 (державна зрада) і ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).

22 лютого Шарій був викликаний для проведення слідчих дій, але він не прийшов. Його неявку СБУ трактує як переховування від слідства.

25 лютого в СБУ повідомили, що Шарія оголошено в державний розшук. У березні Шарія було внесено до бази розшуку Міністерства внутрішніх справ України. Суд дозволив правоохоронцям його затримати.

 

У Грузії завершилися навчання Agile Spirit за участю українських морських піхотинців

06.08.2021 16:16

У Грузії завершилися військові навчання Agile Spirit-2021, у яких брали участь українські морські піхотинці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Новини-Грузія.

Показові маневри в заключний день Agile Spirit-2021 пройшли на полігоні Орфоло в регіоні Самцхе-Джавахеті. Церемонія закриття завершилася нагородженням військовослужбовців, які беруть участь у навчаннях.

Зазначається, що навчання Agile Spirit-2021 проходили в Грузії з 26 липня. У них були задіяні понад 2,5 тис. військовослужбовців із Азербайджану, Великої Британії, Німеччини, Грузії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, США, Туреччини, України та Естонії.

Навчання Agile Spirit проводяться з 2011 року і є одним із компонентів співпраці Грузії з США і НАТО. В рамках цих маневрів військові проходять підготовку для участі в міжнародних миротворчих місіях. У 2020 році через пандемію коронавірусу навчання не проводилися.

Як повідомляв Укрінформ, 26 липня в Грузії за участю українських морських піхотинців розпочалися військові навчання Agile Spirit-2021. Від України в навчаннях брали участь військовослужбовці зведеної роти окремого батальйону морської піхоти, а також офіцери управління окремої бригади морської піхоти і командування морської піхоти за різними напрямами.

 

У Румунії завершилися багатонаціональні навчання «Дайв – 2021»

06.08.2021 19:59

У Румунії відбулася церемонія закриття багатонаціонального протимінного навчання «Дайв – 2021» за участі українських військових водолазів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє командування ВМС ЗСУ у Фейсбуці.

«6 серпня у місті Констанца, Румунія, за участі представників 6 країн відбулася церемонія закриття багатонаціонального протимінного навчання «Дайв–2021», яке проводилося з метою підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами держав-учасниць та партнерів Північноатлантичного альянсу у питаннях водолазних та протимінних підводних дій», – ідеться у повідомленні.

Як зазначило керівництво навчання, цього року воно було наймасштабнішим, адже вперше в ньому взяли участь 6 країн із загальною численністю особового складу близько 400 військовослужбовців. У заходах підготовки були задіяні мінний загороджувач “Віце-адмірал Костянтин Балеску”, гідрографічне судно “Александру Катанеану”, швидкісне водолазне судно “Venus” Морських сил Румунії та пошуково-рятувальне судно Військово-Морських сил ЗСУ “Олександр Охрименко”. Також у навчанні брав участь румунський вертоліт Medivac.

“Українські військові успішно впорались з поставленими завданнями та були високо оцінені з боку іноземних партнерів. Але ми не зупиняємося на досягнутому і попереду у нас ще багато роботи щодо розвитку водолазного компоненту національного флоту», – зазначив начальник пошуково-рятувальної служби командування ВМС ЗСУ капітан 1 рангу Олексій Нестеров.

Керівник багатонаціонального навчання «Дайв-2021» капітан 1 рангу Андріан Антіца наголосив, що надалі навчання будуть планувати за безпосередньої участі української складової.

Як повідомляв Укрінформ, 2 серпня в Румунії стартували багатонаціональні протимінні навчання «Дайв–2021». Протягом тижня учасники в складі спільної багатонаціональної тактичної групи обмінювались досвідом з пошуку, виявлення і знешкодження вибухово-небезпечних предметів, проведення підводно-технічних, суднопідйомних та пошуково-рятувальних робіт у визначених районах Чорного моря на схід від порту Констанца.

 

“Департаменти війни” також створять в СБУ і поліції – Венедіктова

6 серпня 2021, 14:14  УП

“Департаменти війни”, аналогічні тому, який працює в Офісі генпрокурора, будуть створені в СБУ і Нацполіції для розслідування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією Росії.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на заяву генпрокурора Ірини Венедиктової

Пряма мова Венедіктової: “Такі ж департаменти, як у нас “департамент війни”, будуть створені в СБУ і в Нацполіції. Це важливо для того, щоб у нас була одна лінія. І важливо також, щоб ми розуміли цю тему і по Іловайській трагедії“.

Передісторія:

На початку липня генпрокурорка Ірина Венедіктова позбавила Гюндуза Мамедова керівництва над так званим “Департаментом війни”, а пізніше забрала решту повноважень.

Адвокати повідомили, що Мамедов звільняється з посади та з органів прокуратури через тиск.

Юристи вказували, що Мамедова протиправно достроково позбавили доступу до державної таємниці та не подовжили допуск на новий строк. Це було зроблено на підставі того, що він не вказав у документах роботу за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова. Адвокати вважають це формальною причиною, адже Мамедов подав до Служби безпеки України стандартний пакет документів, який надавався під час попередніх процедур отримання доступу до державної таємниці.

Офіс генпрокурора відмовив у звільненні Мамедова за власним бажанням, посилаючись на наявність відкритого дисциплінарного провадження.

 

Справу загибелі Шишова можуть політизувати – Венедіктова

6 серпня 2021, 14:07  УП

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова каже, що не допустить втягування України в геополітичні аспекти при розслідуванні справи про загибель білоруського опозиційного активіста, керівника “Білоруського будинку в Україні” Віталія Шишова в Києві.

Джерело: генпрокурор журналістам у п’ятницю в Києві, цитує “Інтерфакс-Україна”

Деталі: За словами Венедіктової, розслідування цієї справи перебуває на її контролі.

Пряма мова: “Ми заслуховуємо справу кожен день. Чому не з’являється інформація? Тому що ще занадто рано говорити про це.

Ця справа може бути політизована. Я намагаюся якомога менше втягуватися навіть у можливості геополітики”.

Передісторія:

2 серпня у Білоруському домі в Україні (цю організацію курує Сергій Коротких, відомий як “Боцман” з “Азова”) повідомили, що їх голова Віталій Шишов вранці вийшов на пробіжку в Києві і зник.

Наступного дня його знайшли повішеним. Правоохоронці повідомили, що у нього здерта шкіра на носі, коліні та грудях.

Основними версіями смерті глави Білоруського дому Віталія Шишова українські силовики наразі називають самогубство та вбивство з імітуванням самогубства.

 

Український військовий шпигував на Росію – СБУ

6 серпня 2021, 15:40  УП

Контррозвідка СБУ викрила українського військовослужбовця на зборі розвідданих для військової розвідки РФ. Росіян цікавила інформація мобілізаційного характеру.

Джерело: СБУ

Деталі: За попередніми даними слідства, до протиправної діяльності військового залучив його родич, який є кадровим офіцером Збройних Сил РФ. За завданням кураторів агент збирав секретну інформацію у сфері оборони нашої держави.

Для зберігання і переправлення розвідувальних даних за кордон він використовував віддалені сервери збереження даних та месенджери.

СБУ затримала чоловіка на спробі незаконної передачі відомостей.

Йому оголошено підозру за статтею “Державна зрада”.

 

У Латвії затримали три групи нелегалів з Білорусі

6 серпня 2021, 19:23  УП

За останніми даними Державної прикордонної служби Латвії, за минулу добу на порушенні латвійсько-білоруського кордону затримано 28 нелегалів з Іраку.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на портал Delfi.

Зокрема, в волості Скрудаліенас при перевірці прикордонники затримали групу, в яку входили 12 іракців, які раніше незаконно перетнули кордон.

На підставі повідомлення місцевого жителя на автобусній зупинці “Варпене” в цій же волості були затримані ще четверо нелегалів.

Третю групу, що складається з 12 осіб, затримали в околицях села Лупанди в волості Піедруяс – в Латвію вони потрапили, перепливши річку Даугаву на надувному човні.

За всіма фактами порушення державного кордону розпочаті кримінальні процеси. Всі іракці розміщені в центрах утримання затриманих іноземців.

Як повідомлялося, міністри внутрішніх справ країн Європейського союзу на позачерговому засіданні 18 серпня обговорюватимуть зростання кількості незаконних перетинів кордону з Білорусі до Литви.

 

Відомий спортивний сайт визнали екстремістським в Білорусі

6 серпня 2021, 18:10  УП

Спортивний інтернет-ресурс Tribuna.com, всі його сторінки в соцмережах та мобільний додаток білоруський суд визнав екстремістськими. Це трапилось, зокрема, після публікацій про білоруську спортсменку Христину Тимановську, яка попросила міжнародного захисту.

Джерело: речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова в Telegram, Радіо Свобода Білорусь

Деталі: Відповідне рішення ухвалив Чигуначнинський районний суд Вітебська. До переліку заборонених в країні потрапили сайт видання, його Telegram-канал, сторінки в Instagram, Facebook, Twitter, Вконтакте та мобільний додаток.

Тепер за поширення матеріалів з цих ресурсів передбачена відповідальність та покарання до арешту.

Що передувало: Видання публікувало матеріали, які критикували режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка через ситуацію із атлеткою Христиною Тимановською. Окрім того, на сайті була розміщена публікація із назвою “Фантастична ораторша не змогла порадувати режим”, де йшлось про чемпіонку світу Анастасію Прокопенко, яку публічно підтримує режим.

Передісторія:

Христина Тимановська заявила, що її силою відвезли в аеропорт після того, як вона поскаржилася на національних тренерів: Тимановська сказала, що її забрали з команди через “те, що я говорила у своєму Instagram про недбалість наших тренерів”.

Спортсменка попросила міжнародного захисту. Вона отримала гуманітарну візу Польщі.

Тимановська відмовилася повертатися до Білорусі і заявила, що має намір продовжити свою спортивну кар’єру в Польщі.

 

Польща і Литва закликали розширити санкції проти режиму Лукашенка

6 серпня 2021, 20:07 УП

Прем’єри Польщі і Литви у спільній заяві закликали держави ЄС збільшити підтримку Литви на тлі кризи з мігрантами, які прибувають з Білорусі, та посилити тиск на режим Александра Лукашенка.

Текст спільної заяви, як повідомляє “Європейська правда“, розміщений на сайті польського уряду.

“Ми засуджуємо використання режимом Лукашенка нелегальної міграції як зброї для політичного тиску на ЄС та його окремі держави-члени. Це ще раз демонструє цинічність білоруського режиму та демонструє необхідність швидкої відповіді та спільних дій ЄС для вирішення цього виклику безпеці” – йдеться у заяві.

Прем’єри Польщі і Литви наголошують, що на східному кордоні ЄС немає ознак поліпшення, а кількість нелегальних іммігрантів, що перетинають кордон з Білоруссю, продовжує зростати, досягаючи кількох сотень людей на день.

“У цій безпрецедентній для нашого регіону ситуації Литва та Польща закликають ЄС та його країни-члени продовжити та посилити термінову дипломатичну, фінансову та технічну підтримку Литви у її боротьбі зі злочинними наслідками режиму Лукашенка” – заявляють прем’єри.

Також вони закликали інституції ЄС використовувати всі наявні у них засоби, щоб якомога швидше перекрити новий шлях нелегальної міграції.

“Крім того, ми закликаємо ЄС та його держави-члени використати цей імпульс для зміцнення спільної політики ЄС щодо міграції та надання притулку та переглянути підхід до охорони кордону. Ми глибоко переконані, що захист зовнішніх кордонів Шенгенської зони – це не тільки відповідальність окремих держав-членів, але також спільна відповідальність ЄС” – йдеться у заяві.

“Литва та Польща наголошують на необхідності швидкого та рішучого реагування на дії білоруського режиму та всіх, хто бере участь у організації та сприянні контрабанді нелегальних мігрантів, у тому числі шляхом розширення обмежувальних заходів ЄС на білоруський режим” – наголосили прем’єри.

Як повідомлялося,  прем’єр-міністри країн Балтії домовились очолити процес розробки додаткових санкцій ЄС проти білоруського режиму.

 

Українські пожежники вилетіли до Греції

06.08.2021 18:08

Зведений загін українських вогнеборців у п’ятницю вирушив до Греції для допомоги у боротьбі із масштабними лісовими пожежами.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

«На виконання завдання глави держави Володимира Зеленського та рішення уряду сотня рятувальників ДСНС із необхідним обладнанням вилетіли з аеропорту «Київ», – йдеться у повідомленні.

Голова ДСНС Микола Чечоткін, звертаючись до особового складу, зазначив, що нині від масштабних пожеж потерпає багато країн Європи.

«Усі ви маєте досвід боротьби із вогнем у Зоні відчуження, на Харківщині, Луганщині. Зараз він потрібен нашим грецьким колегам. Я вам бажаю успіхів та сил для цієї боротьби. Які б перед вами не стояли завдання, головне – пам’ятайте про безпеку. Повертайтесь цілими та неушкодженими додому, до своїх рідних», – сказав він.

Зазначається, що грецьким вогнеборцям допомагатимуть рятувальники із дев’яти областей України та Києва.

Як повідомляв Укрінформ, у Греції через спеку вирують лісові пожежі. Зокрема, на півночі від Афін пожежа вийшла з-під контролю, евакуювали тисячі жителів.

Президент України Володимир Зеленський доручив Кабміну відправити 100 пожежників на допомогу у боротьбі з лісовими пожежами у цій країні. Уряд на позачерговому засіданні схвалив відповідне рішення про направлення зведеного загону вогнеборців до Греції для допомоги в боротьбі з лісовими пожежами.

 

До переліку антиукраїнських внесли понад 260 книг з Росії

06.08.2021 10:42

З метою недопущення на український ринок пропагандистської літератури держави-агресора до Переліку антиукраїнських внесено 264 видання творів 171 автора, випущених у світ 64 видавцями країни-агресора.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державний комітет телебачення і радіомовлення.

“За результатами моніторингу на веб-сайті Державного комітету телебачення і радіомовлення України оприлюднюється Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини”, – повідомляють у Держкомтелерадіо.

Як зазначається, Перелік носить рекомендаційний характер і постійно оновлюється. Основне його призначення – застерегти суб’єктів господарювання від завідомо марних спроб отримати дозволи на ввезення цих видань в Україну, а також зорієнтувати правоохоронні органи, юридичних та фізичних осіб на те, що факти розповсюдження цієї продукції можуть містити ознаки злочинів, передбачених статтями 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 300 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію), 436 (Пропаганда війни) та 436-1 (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) Кримінального кодексу України.

За інформацією Держкомтелерадіо, станом на серпень 2021 року, до Переліку внесено 264 видання творів 171 автора, випущених у світ 64 видавцями.

Зазначений Перелік став основним джерелом інформації під час відбору російських видавництв, стосовно яких з ініціативи Держкомтелерадіо рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у зв’язку з систематичним випуском ними видань антиукраїнського змісту.

“Відповідно до рішення РНБО України санкції застосовано до 9 російських видавництв, які найбільше відзначилися у справі випуску в світ антиукраїнської літератури. Відтоді для видавництв «Эксмо», «АСТ», «Питер», «Центрполиграф», «Яуза», «Яуза-пресс», «Алгоритм», «Книжный мир» та «Вече» легальних шляхів потрапляння на український ринок не існує”, – йдеться в повідомленні.

“Оскільки після застосування санкцій ці видавництва продовжують продукувати видання антиукраїнського змісту, Держкомтелерадіо має намір ініціювати продовження санкцій, термін дії яких закінчується в березні 2022 року. Також за ініціативою відомства та за поданням Служби безпеки України до Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, який ведеться Міністерством культури та інформаційної політики України на підставі звернень РНБО України, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення, внесено 9 російських авторів – В. Сахарова, Л. Вєршиніна, А. Широкорада, А.Терещенка, М. Полікарпова, Р. Іщенка, А. Тамонікова та таких одіозних осіб, як А. Дугін і З. Прілєпін”, – інформує Держкомтелерадіо.

Як повідомляв Укрінформ, Держкомітет теле- і радіомовлення анулював частину раніше виданих дозволів на ввезення видавничої продукції, що виготовлена або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.

 

Іспит на володіння українською: перші результати і які зміни вже внесли

06.08.2021 18:48

В Україні іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків склали 4766 осіб.

Про це повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови, докторка філологічних наук, професорка Орися Демська на пресконференції в Укрінформі.

“За перший тиждень іспитування з 19.07 по 23.07 склало іспит 1228 осіб, з 26.07 по 30.07 склало іспит 1660 осіб, з 2.08 по 6.08 2021 року – 1878. Разом 4766 осіб на старті. Комісія вважає, що це доволі хороший результат”, – сказала Демська.

Вона уточнила, що часові рамки з моменту складання іспиту до отримання сертифікату становлять від 2 до 12 днів.

Так, Демська поінформувала, що упродовж трьох тижнів сертифікати про рівень володіння державною мовою отримали 2282 людини, з яких 7 осіб – ті, хто прагнуть набути українського громадянства.

“Якщо ми проаналізуємо кількість тих, хто взагалі не подолав 30% бар’єру, то там навіть не у відсотках, там до 10 людей не подолало рівень до 30%, тобто взагалі не склало ні на який рівень. 2,7% осіб не подолали 70% на рівень вільного володіння І ступеня або на рівень володіння ІІ ступеня. Тобто найвищий – С1, С2. Насправді, я вважаю, що динаміка надзвичайно хороша. Таких, хто, можна сказати, не досяг бажаного результату чи найкращого результату, їх насправді дуже малий відсоток”, – пояснила Демська.

Вона також зазначила, що ухвалені Кабінетом Міністрів зміни до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою не стосуються іспиту про визначення рівня володіння державною мовою для набуття громадянства України.

“Прошу звернути увагу, що іспит на рівень володіння державної мови для набуття громадянства не змінює ні своєї структури, ні свого змісту. Таке рішення було прийнято відповідно до статті 11, яка каже враховувати європейські рекомендації мовного сертифікаційного оцінювання. Оскільки іспит на громадянство це передовсім іспит для іноземців, тобто тих людей, для яких українська мова є іноземною, і з тих 30 осіб, які вже зареєструвалися, це справді іноземці, для яких українська мова є не те, що не рідною, а навіть далекою від їхньої рідної мови”, – розповіла Демська.

Вона уточнила, що Кабінет Міністрів запропонував змінити часові межі іспиту на рівень володіння державною мовою для тих, хто повинен володіти і користуватися українською мовою під час виконання посадових обов’язків.

Водночас, член Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева нагадала, що 4 серпня 2021 року на черговому засідання уряду за ініціативи Міністерства освіти і науки України було ухвалено кілька рішень щодо проведення іспитів на визначення рівня володіння державною мовою.

“Етапи складання іспиту на визначення рівня володіння державною мовою зберігатимуться… Претенденти мають авторизуватися в системі. Це першочерговий крок для претендентів. Далі відбувається власне іспит – тобто фізична присутність претендентів у місці проведення іспиту, де відбуватиметься ідентифікація особи, а також далі буде встановлено результати іспитів і претендент отримає державний сертифікат у електронному кабінеті”, – розповіла Шевчук-Клюжева.

Вона також додала що зміниться в проведенні іспиту на рівень володіння державною мовою.

“По-перше, змінюватиметься процедура відкриття реєстрації на іспит. Найближчим часом буде скориговано стратегію відкриття додаткових місць на реєстрації. І це тепер не відбуватиметься одномоментно декілька разів на тиждень, як це було попередньо. Тому що у вівторок, 3 серпня, під час відкриття реєстрації о 8.30 в системі перебувало понад 2,5 тисячі людей, які намагалися зареєструватися. І це істотно утруднює нормальну роботу сервера. Тому тепер відкриття буде відбуватися постійно через те, що на місцях центрам іспитування були надані додаткові інструменти і вони постійно будуть відкривати вільні слоти для реєстрації. Але тут треба зауважити, що це відбуватиметься з 10 серпня, тобто з вівторка, після 18 години”, – уточнила Шевчук-Клюжева.

За її словами, відповідно до розпорядження уряду має змінитися час для проведення іспиту для осіб, які зобов’язані володіти та підтверджувати рівень володіння державною мовою для виконання посадових обов’язків.

“Тепер іспит триватиме 30 хвилин. Зрозуміло, що це впливає на структуру іспитової роботи, тому комісія трансформувала письмовий блок іспитової роботи та оптимізувала набір завдань, їхню форму та кількість, щоб ще більшу частину іспиту можна було перевірити за допомогою комп’ютерної техніки. Відтепер іспит складатиметься лише з тестової частини та усної частини. Але зважаючи на те, що тестів буде менше, вони стануть дещо складнішими”, – повідомила науковець.

На її думку, скорочення тривалості іспитової сесії та зміна структури іспитової роботи має позитивно вплинути на швидкість оцінювання іспитових робіт, відповідно – претенденти швидше дізнаватимуться про свої результати.

“Але відповідно до закону, ми маємо про це пам’ятати, національна комісія зі стандартів державної мови має 15 календарних днів на встановлення результатів іспиту. Зменшення часових рамок іспиту дозволить істотно збільшити кількість іспитових сесій на день. Отже, це збільшить пропускну здатність іспитових центрів, яка, до речі, збільшується постійно і вимагає величезних зусиль від працівників апарату”, – уточнила Шевчук-Клюжева.

Як зазначила Демська, таке рішення уряду тимчасове.

“На початку цього року внаслідок пандемії діяв так званий донабір державних службовців. Потім було прийнято закон, який повернув класичні конкурси. І власне пандемія, зміна набору на посади державної служби – усе це надзвичайно ускладнило ситуацію. І тому для того, щоб зробити якнайкраще для громадян України, ми на сьогодні власне займаємося тим, щоб трансформувати систему і в найближчі дні, очевидно понеділок-вівторок, ми оптимізуємо систему, ми трансформуємо іспит і зробимо його коротшим для того, щоб забезпечити той велетенський попит, який на сьогодні ми маємо. І знову ж таки врахуємо, що на осінь ми ідемо в пандемію, тому треба встигнути якомога більше іспитів провести і видати державних сертифікатів”, – пояснила Демська.

Також вона спрогнозувала, що комісія може повернутися до проведення іспиту в вигляді, в якому він проходив до ухвалених урядом рішень, наприкінці листопада-грудня цього року.

Як повідомлялося, із 16 липня 2021 року для вступу на державну службу необхідно подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Отримати його можна за результатами спеціального іспиту. Відповідальною за процес іспитів є Національна комісія зі стандартів державної мови, що визначено Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

4 серпня 2021 року Кабмін ухвалив кілька рішень щодо усунення недоліків у проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою. Зокрема, доручив протокольним рішенням Міністерству освіти і науки, Міністерству цифрової трансформації, Національному агентству України з питань державної служби та Національній комісії зі стандартів державної мови до 1 грудня 2021 року внести пропозиції щодо розширення мережі уповноважених установ, оптимізації роботи іспитової комісії, скорочення термінів встановлення результатів іспиту та внесення запису про видачу державного сертифіката до Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою.

Також ухвалив постанову, якою визначається, що усна та письмова частини іспиту проходять з використанням комп’ютерної техніки. Письмова частина передбачає виконання тестових завдань та написання тексту на визначену тему. Усна частина передбачає монологічне висловлювання. Також у документі зазначається, що загальна тривалість іспиту не може перевищувати 30 хвилин.

Іспити стартували 19 липня 2021 року.

Іспитова робота складається з чотирьох частин: “Культура мови” (24 тестові задання), “Читання”(20 тестових завдань), “Письмо” (1 завдання відкритого типу), “Говоріння” (2 завдання відкритого типу).

 

В Україні за добу виявили 1081 випадок коронавірусу

06.08.2021 08:19

В Україні за минулу добу, 5 серпня, виявили 1081 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“За добу 5 серпня 2021 року в Україні зафіксовано 1081 новий підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 74, медпрацівників – 32)”, – зазначається у повідомленні.

За інформацією МОЗ, за минулу добу госпіталізовано – 516 осіб, летальних випадків – 16, одужали – 478 осіб.

За добу протестовано методом ПЛР – 19 929 осіб, методом ІФА – 7 546 осіб, експрес-тестами – 15 122 особи.

За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 257 478 осіб, одужало – 2 189 293 особи, летальних випадків – 53 065, проведено ПЛР-тестувань – 11 487 542.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (164), Херсонській (95), Одеській (92), Харківській (83) та Львівській (64) областях.

Як повідомляв Укрінформ, за добу 4 серпня в Україні виявили 1 052 нових випадки COVID-19.

 

Ляшко розповів, як отримати свідоцтво про вакцинацію від COVID-19

07.08.2021 07:11

Міжнародне свідоцтво про вакцинацію від COVID-19 можна отримати у сімейного лікаря.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі програми “Сніданок з 1+1” сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“Міжнародні сертифікати (мається на увазі міжнародне свідоцтво про вакцинацію – ред.) про проведення вакцинації сьогодні доступні. Ви звертаєтеся до свого сімейного лікаря або лікуючого лікаря після того, як вам провели щеплення два рази вакциною проти COVID-19. У нас всі вакцини визнані ВООЗ, тому на кожну з них сімейний лікар вам видасть міжнародний сертифікат про проведення вакцинації”, – сказав Ляшко.

Він додав, що це свідоцтво не має бути обов’язково на жовтому папері, як вважають у деяких медзакладах.

“Не на жовтому бланку, як шукають. А роздруківка з печаткою лікаря і закладу. Все. Це міжнародний сертифікат, який визнається, оскільки він передбачений міжнародними медико-санітарними правилами”, – сказав Ляшко.

Він додав, що ковідний електронний сертифікат введений ЄС додатково. Україна отримала технічне завдання до цього електронного застосунку і розробила свій.

Наразі після технічної експертизи український ковід-сертифікат повністю відповідає вимогам ЄС.

“Зараз завершується бета-тестування, дошліфовуються юридичні аспекти, і в українців буде ковідний сертифікат, аналогічний тому, що в ЄС. Тому нам для подорожей не потрібний буде міжнародний сертифікат, ми подорожуватимемо по електронному документу”, – сказав Ляшко.

Як повідомляв Укрінформ, від початку вакцинальної кампанії в Україні від коронавірусу щеплено 3 953 542 людини, з них отримали одну дозу – 3 953 540 людей, повністю імунізовані та отримали дві дози – 2 284 166 людей. Загалом проведено 6 237 706 щеплень

 

Штам Delta найбільш небезпечний для вагітних – медики

07.08.2021 05:08

Новий штам коронавірусу “Дельта” є найбільш небезпечним для вагітних жінок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AD з посиланням на медиків.

Так, у нідерландському місті Утрехт, як зазначили фахівці, вагітні жінки, яких за останні тижні було госпіталізовано значно більше з коронавірусом, не були щеплені і дуже сильно хворіють. “Ці жінки не вакциновані, а також не мають яких-небудь інших захворювань. Однак, вони важко хворіють (ред.- на коронавірус)”, – цитує видання професора акушерства в місті Утрехт Кітті Блуменкамп.

Вона додала, що розуміє страх вагітних жінок щодо вакцинації.

“На мою думку, жінки повинні самі вирішувати, хочуть вони вакцинуватися чи ні, але вони повинні бути добре поінформовані та знати, які наслідки відмови від вакцинації. Щодо вакцини, ми знаємо, що вона ефективна і безпечна ”, – наголосила професорка.

Після пологів мама може перебувати на апараті штучної вентиляції легень у відділенні інтенсивної терапії. Зокрема, в Утрехті минулого тижня було чотири вагітні жінки з коронавірусом.

Також за останні тижні в інших нідерландських містах кількість госпіталізованих вагітних збільшилася.

Зазначається, що 99 % британських вагітних жінок, які потрапили до лікарні, не були щеплені. Таку ж картину спостерігають в Нідерландах.

Наразі точної статистики немає, а також невідомо, наскільки високий рівень вакцинації серед вагітних жінок у Нідерландах.

Тут із травня рекомендується всім нідерландським жінкам, які вагітні, робити щеплення. Вакцини Pfizer та Moderna були визнані безпечними та ефективними для вагітних жінок та діток.

Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах вже з цієї неділі, 8 серпня, запроваджують штраф 95 євро для мандрівників, зокрема, Бельгії та Франції, без доказів про повну вакцинацію, негативний тест на коронавірус чи підтвердження, що перехворів на коронавірус.

Починаючи з 8 серпня мандрівники віком від 12 років, які приїжджають з країн ЄС, які у переліку країн “жовтої” зони, повинні мати при собі підтвердження про вакцинацію, довідку, що перехворів чи негативний результат тесту на коронавірус.

Мандрівників, які не матимуть при собі відповідного документа під час перевірки, будуть оштрафовані на 95 євро.

 

Глава ВООЗ — про ситуацію з коронавірусом: Людство знаходиться у реальній небезпеці

06.08.2021 12:34

Очільник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреєсус заявив під час свого брифінгу в четвер, що світ нині перебуває в стані реальної небезпеки через ситуацію з пандемією COVID-19.

Як передає Укрінформ, виступ високопосадовця розміщений на сайті ВООЗ.

«Зараз світ перебуває в періоді реальної небезпеки. Багато здобутків, які ми отримали, руйнуються. Загальна кількість зареєстрованих випадків коронавірусу завтра, ймовірно, перевищить 200 мільйонів. І ми знаємо, що реальні цифри набагато вищі. Варіант “Дельта” був виявлений щонайменше в 132 країнах. Але зростання випадків – це не просто природний процес; це підживлюється посиленням соціального змішування, непослідовними заходами у сфері охорони здоров’я та соціальної сфери та несправедливою вакцинацією», – заявив очільник Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Гебреєсус звернув увагу й на нерівномірний розподіл вакцин між різними державами світу: «Понад 4 мільярди вакцин було введено у всьому світі, але понад 80% із них потрапили до країн з високим та середнім рівнем доходу. Медичні працівники та люди з найбільшим ризиком у країнах з нижчим рівнем доходу не отримують вакцини, тоді як деякі країни роблять щеплення тим, у кого низький ризик серйозних захворювань».

Тож глава ВООЗ вважає такий підхід докорінно неправильним.

«Здобуті нами нелегкі досягнення втрачаються, а системи охорони здоров’я у багатьох країнах перевантажені, оскільки збільшення кількості інфекцій спричиняє дефіцит рятувальних засобів лікування», – наголосив високопосадовець.

Очільник ВООЗ заявив, з іншого боку, що йде пошук нових шляхів збільшення виробництва вакцин.

Зазначив Гебреєсус також, що показники тестування у бідних країнах становлять менш як 2% від тих, які спостерігаються в державах із високими доходами. Що дуже заважає відслідковувати реальну ситуацію з поширення захворюваності.

Днями глава ВООЗ наголосив на необхідності ввести мораторій на ревакцинацію від COVID-19 у забезпечених країнах. За його словами, у травні Всесвітня організація охорони здоров’я встановила мету по вакцинації як мінімум 10% населення в кожній країні світу, проте через масові закупівлі вакцин багатшими країнами вакцинація у світі йде непропорційно. Гебреєсус також уточнив, що на частку країн з низькими доходами припадає лише 0,3% від усіх щеплень проти коронавірусу, зроблених у світі, в той час як на країни з високим доходом — 82%.

Як повідомлялося, станом на 6 серпня загалом із початку пандемії в світі виявлено понад 201,7 млн випадків зараження коронавірусом, з них – понад 4,2 млн летальних, одужали вже понад 181,4 млн осіб.

 

Олімпіада-2020: українські веслувальниці здобули “срібло”

КИЇВ. 7 серпня. УНН. Українські веслувальниці Людмила Лузан і Анастасія Четверікова стали срібними призерами Олімпіади-2020 в Токіо. Про це йдеться на сайті Sport.ua, передає УНН.

Деталі

Людмила Лузан і Анастасія Четверікова виграли “срібло” у веслуванні на каное серед жіночих дуетів на дистанції 500 метрів на Олімпійських іграх у Токіо.

Зазначається, що українки посіли у фіналі друге місце після китаянок.

Нагадаємо

Український каратист Станіслав Горуна став бронзовим призером Олімпійських Ігор у Токіо. Горуна завоював “бронзу”, виступаючи у вазі до 75 кг.

Українські олімпійці зможуть отримати грошову винагороду від держави за зароблені медалі — від 55 до 125 тис. дол.

 

Український каратист завоював бронзу на Олімпіаді в Токіо

6 серпня 2021, 15:32  УП

Український каратист Станіслав Горуна став бронзовим призером Олімпійських Ігор у Токіо.

Джерело: НОК України

Пряма мова Горуна: “Емоції більш позитивні будуть завтра. Зараз я незадоволений результатом та своїм виступом. На це є свої причини. Я відчуваю різницю між очікуванням і між тим, що маю. В принципі непоганий результат.

А взагалі, я в захваті від Олімпійських ігор і змінив свою думку про них. Велика кількість прапорів, країн, увесь світ займається спортом на високому рівні. Престижно бути тут. Наразі увесь світ слідкує за Олімпіадою і це неймовірно бути в центрі цього”.

Деталі: Український каратист виступає у вазі до 75 кг і приносить Україні 14-ту нагороду на Олімпіаді у Токіо.

Перемогти італійця Луїджі Буса Горуні не вдалося (0:3), проте вже виходом у півфінал він гарантував собі місце на олімпійському п’єдесталі на арені “Ніппон Будокан”.

Горун солдат Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міноборони.

 

Газпром штучно занижає обсяги газу у своїх підземних сховищах у Європі – ГТС

6 серпня 2021, 14:31  УП

У липні транзит природного газу українською газотранспортною системою до країн Європи становив 3,8 млрд м3, Газпром не збільшував транзит та виснажував свої європейські запаси у сховищах до 13%.

Про це повідомляє пресслужба Оператора ГТС України.

У липні оператор протранзитував до Польщі 0,34 млрд м3 газу, до Словаччини – 2,514 млрд м3, до Угорщини – 0,804 млрд м3, до Молдови – 0,189 млрд м3.

Середньодобовий транзит, як і у червні, становив 124 млн м3, попри планові зупинки на газогонах Газпрому Ямал-Європа та “Північний потік-1”, рекордне зростання цін на європейських ринках газу та низькі для цього періоду обсяги газу у сховищах.

За даними операторів сухопутних продовжень газогону “Північний потік-1” в Німеччині, OPAL і NEL, за 10 днів ремонту країни ЄС недоотримали понад 1,6 млрд кубометрів газу, ще 320 млн кубометрів – через ремонт газопроводу “Ямал – Європа”.

“Щоб компенсувати європейцям недоотримані обсяги газу, та при цьому не нарощувати додатковий транзит через Україну, Газпром спустошує свої ПСГ у Європі. Згідно з даними GIE, найнижчі запаси у Європі саме у ПСГ, що контролюються Газпромом”, – коментує гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Наприклад, у оператора ПСГ в Німеччині Astora (належить Газпрому) рівень заповненості – менше 13%, у інших операторів – в середньому 63%. В Австрії Astora та GSA (також Газпром) – 14%, інші оператори – 48%.

“Навіть зараз Газпром відбирає газ із сховищ для виконання своїх контрактів. Відповідно дефіцит газу у ПСГ Європи значною частиною є штучним і не є першопричиною зростання цін”, – продовжив він.

Макогон вбачає у таких діях дві мети: підвищення ціни на блакитне паливо та пришвидшення процесу введення в експлуатацію “Північного потоку-2”, що наразі будується прискореними темпами.

“Поведінка Газпрому негативно позначається на європейському ринку газу та впливає на економіку всього регіону. На мою думку, в ситуацію має втрутитись відповідний Антимонопольний орган Європи. До того ж, на таку стратегію російської компанії варто зважати при сертифікації “Північного потоку-2”, – резюмує він.

Нагадуємо:

Російський газовий монополіст “Газпром” 3 серпня фактично зупинив закачування газу в підземні сховища Європи.

 

Податкова амністія: Нацбанк визначив порядок одноразового декларування доходів

06.08.2021 17:04

Національний банк визначив порядок відкриття та ведення рахунків зі спеціальним режимом використання у національній та іноземних валютах, а також банківських металах для цілей одноразового добровільного декларування.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ. 

“На виконання норм Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету” Національний банк визначив порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній та іноземних валютах, а також банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування”, – йдеться в повідомленні.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 № 83 “Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування”.

Одноразове добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Фізичні особи, які мають намір відповідно до норм цього Закону скористатися правом на одноразове добровільне декларування звертаються до банку для відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання та розміщення готівкових коштів в національній та іноземних валютах, банківських металів.

Положення набирає чинності з 1 вересня 2021 року та діє до 1 вересня 2022 року.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету” (№5153) 15 червня 2021 року.

Документом, зокрема, передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.

15 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету” (№5156).

Змінами до Кримінального кодексу пропонується встановити, що подання одноразової добровільної декларації та сплата узгодженої суми збору є підставою для звільнення декларанта від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та зборів.

При цьому також запроваджується кримінальна відповідальність за незаконне розголошення, передачу або надання доступу до інформації, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

Кабмін хоче змусити українців доплатити податки за доходи, походження яких не можна пояснити

6 серпня 2021, 18:40  УП

Кабінет міністрів розробляє законопроєкт, який надасть Державній податковій службі право запитувати в українців походження грошей на придбання цінних активів і, у разі, якщо громадянин не зможе його пояснити, – заплатити податки.

Про це повідомив голова Комітету фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.

“Кабінет міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити”, – заявив депутат.

Запровадження цього механізму має відбутися разом із податковою амністією.

Тим українцям, які заповнять податкову декларацію та пройдуть податкову амністію, доплата податків за цінні покупки не загрожує.

Пізніше Гетманцев також уточнив, що у даному законопроєкті, який розробляє Кабмін, не йдеться про запровадження якогось додаткового податку.

“Мова йде лише про ініціативу Кабміну, яка передбачає реалізацію непрямого контролю за доходами та витратами. Доплачувати потрібно буде лише за витрати, за якими платник податків не зможе підтвердити походження”, – додав депутат.

Нагадуємо:

Верховна Рада на засіданні 15 червня підтримала президентський законопроєкт №5153, яким запроваджується одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків.

Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання шляхом декларування активів.

Законопроєктом передбачається у період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Така дата пов’язана з початком роботи Бюро економічної безпеки.

Також особи повинні будуть сплатити одноразовий збір: 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків; 9% для розміщених за кордоном; 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

Декларантами не можуть бути особи, які з 1 січня 2010 року були державними топпосадовцями або народними депутатами.

 

Зеленський запровадив режим paperless – запрацює через 3 місяці

6 серпня 2021, 14:29  УП

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №5495, який передбачає цифровізацію всіх публічних послуг.

Джерело: Офіс президента

Деталі: Закон запроваджує нові терміни, як-от “електронна публічна послуга”, “автоматичний режим надання електронної публічної послуги”, “комплексна електронна публічна послуга”, “система електронної взаємодії електронних ресурсів”, а також інші терміни, пов’язані з отриманням електронних публічних послуг.

Також документ визначає особливості надання таких послуг, порядок отримання та особливості оформлення результатів їх надання.

Електронні послуги зможуть надаватись автоматично, без втручання чиновника. Зазначається, що можна буде отримати кілька послуг за однією заявою.

Закон набирає чинності через три місяці з дня опублікування.

Протягом цього часу Кабмін має затвердити план заходів щодо переведення публічних послуг в електронну форму.

Довідково: Починаючи з 2020 року електронними публічними послугами через Єдиний державний вебпортал електронних послуг скористалося понад 570 тисяч громадян України.

Що передувало:

15 липня Рада ухвалила законопроєкт.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що в день 30-річчя своєї незалежності Україна увійде в режим paperless: державні органи прийматимуть від громадян документи й довідки в електронному вигляді.

 

Голова МВС заявив про інтерес організованої злочинності до ринку землі

6 серпня 2021, 16:45  УП

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що у зв’язку із запуском ринку землі виникають ризики, пов’язані із корупцією та організованою злочинністю.

Про це він сказав на координаційній нараді керівників правоохоронних органів, передає “Інтерфакс-Україна”.

“У нас відкрився і продовжує відкриватися ринок землі. Це один з викликів, який перед усіма нами: ми розуміємо, що ми повинні забезпечити його (ринку землі – ред.) функціонування без корупційних ризиків”, – заявив міністр.

За його словами, “очевидний інтерес організованої злочинності до ринку землі”.

“Ми повинні не допустити в жодному разі симбіоз корупції і оргзлочинності в цій сфері”, – додав Монастирський.

Нагадуємо:

За місяць роботи ринку землі вже уклали 2901 угоду, загальна сума яких становила 210 млн грн – один гектар, за підрахунками Мінагрополітики, коштує 40 тисяч грн.

Станом на 1 серпня середня ціна 1 га ріллі в Україні становить 26,8 тис грн – що практично відповідає середній нормативній грошовій оцінці. Це значно нижче раніше названої Міністерством аграрної політики цифри у 40 тис грн/га, заявили в УКАБ.

Станом на 2 серпня 2021 року укладено 3 277 угод в рамках чинного ринку землі.

Ринок землі запрацював 1 липня 2021 року, а станом на 5 серпня зареєстровано вже 4117 угод, за кількістю переважають Київська, Полтавська, Сумська та Вінницька області.

 

До 6 років в’язниці: як “слуги” хочуть боротися з контрабандою смартфонів

6 серпня 2021, 12:44  УП

Народні депутати з фракції “Слуга народу” працюють над законопроєктами, які б протидіяли імпорту “сірих” телефонів та контрабанді – за повторне ввезення смартфонів без митного контролю пропонують позбавляти волі на 6 років.

Про це йдеться у матеріалі Економічної правди.

Над відповідними змінами до Кримінального кодексу з квітня 2021 року працюють члени парламентського комітету з питань цифрової трансформації, а очолює цей процес заступник голови комітету нардеп “Слуга народу” Олександр Федієнко.

Так, у ньому можуть з’явитися покарання за три нових види злочинів.

У статті 201-1 (“Контрабанда”), поруч з лісоматеріалами з’явиться санкція “за переміщення в Україну поза митним контролем смартфонів і іншого обладнання з ІМЕІ-кодом”. За перше таке порушення каратимуть штрафом на 34 тис грн або позбавленням волі на строк до 3-х років. У випаду повторення – до 6 років.

Якщо хтось захоче змінити на телефоні ІМЕІ-код, то за це також доведеться нести відповідальність. На перший раз, мінімум у вигляді штрафу в 17 тис грн, повторне порушення – позбавлення волі до 2-х років.

За продаж підробленого або вкраденого телефону спершу штрафуватимуть на 8,5 тис грн, а при повторному порушенні – саджатимуть на строк до 2-х років.

Всі ці норми можуть запрацювати з 1 липня 2022 року.

Крім цього “слуги” планують запровадити примусову реєстрацію абонентів мобільних операторів, блокувати “сірі” смартфони по IMEI-коду.

 

Міненерго закликає НКРЕКП не скорочувати інвестпрограми з модернізації електромереж

06.08.2021 19:35

Міністерство енергетики закликає НКРЕКП вжити заходів, спрямованих на недопущення зниження обсягу виконання передбачених інвестиційними програмами заходів, зокрема, в частині підвищення надійності роботи електричних мереж, та посилити контроль за якістю їх виконання.

Відповідне звернення Міненерго направило до регулятора 6 серпня, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.

«Виконання всіх запланованих інвестиційних програм і заходів, спрямованих на модернізацію і ремонт енергомереж, надзвичайно важливе для успішного проходження опалювального сезону та забезпечення стабільних і надійних послуг населенню», – наголосив перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко.

До загального переліку заходів, необхідних для забезпечення готовності усіх об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період, віднесено виконання операторами системи передач і систем розподілу:

графіків планових ремонтів та робіт, що забезпечують надійну експлуатацію устаткування в обсязі вимог нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів із забезпечення надійної, економічної та безпечної роботи устаткування та споруд;

заходів з питань підвищення надійності роботи електричних мереж;

заходів з підтримання трас ліній електропередачі у належному стані;

вимог щодо наявності згідно з затвердженими нормами аварійного запасу матеріалів та устаткування для виконання аварійно-відновлювальних робіт на електричних станціях, лініях електропередачі і розподільних установках усіх класів напруги.

Тому вкрай важливим є питання виконання операторами системи передач і систем розподілу відповідних заходів інвестиційних програм щодо модернізації та реконструкції електроенергетичного обладнання, наголосили в Міненерго.

Як повідомлялося, у 2020 році НКРЕКП для вирішення проблем аварійності електромереж ухвалило рішення про запровадження в країні RAB-регулювання, мета якого – збільшити інвестиції в заміну і оновлення електричних мереж.

 

ВАКС оголосив вирок екскерівникам «Харківобленерго» та «Харківводоканалу»

06.08.2021 20:15

Вищий антикорупційний суд призначив вирок колишньому заступнику керівника «Харківобленерго» та ексдиректору «Харківводоканал» у вигляді 5 та 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох та двох років, зі штрафом 17 000 грн.

Як передає Укрінформ, про це інформує у Фейсбуці пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«6 серпня 2021 року у Вищому антикорупційному суді оголошено обвинувальний вирок колишньому заступнику керівника ПАТ «Харківобленерго» та директору КП «Харківводоканал», які всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третьою особою, в порушення вимог чинного законодавства уклали трьохсторонній договір переуступки права вимоги, внаслідок чого інтересам підприємства спричинено збитки на суму понад 18 млн гривень», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що колегія ВАКС підтримала позицію прокурора САП та визнала цих осіб винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУ.

Вирок ВАКС може бути оскаржений упродовж 30 днів з моменту його проголошення.

 

Скасування заочного арешту Дубілета болісно вдарило по справі Приватбанку – Ситник

6 серпня 2021, 12:35  УП

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про скасування заочного арешту екс-голови правління Приватбанку Олександра Дубілета “дуже болісно вдарило по справі Приватбанку”.

Про це він сказав на координаційній нараді керівників правоохоронних органів у п’ятницю, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Нещодавно у нас було рішення апеляціїщодо одного з фігурантів Приватбанку. Справа дуже чутлива, до неї прикута велика увага з боку і наших міжнародних партнерів”, – заявив Ситник.

“Суд фактично скасував заочний арешт. Це рішення антикорупційного суду, чесно кажучи, дуже болісно вдарило по справі (Приватбанку – ред.), тому що наразі ми не знаємо, куди рухатися”, – підкреслив він.

За словами Ситника, варто порушити питання уніфікації судової практики в таких питаннях.

“Варто уніфікувати практику направлення міжнародно-правових доручень і питань екстрадиції. Наразі у судів різний підхід до вирішення цих питань”, – додав директор НАБУ.

Він також висловився за те, щоб розробити законопроєкт, який регулював би ці правові норми.

Нагадаємо:

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисників підозрюваного ексголови правління Приватбанку Олександра Дубілета, скасувавши його заочний арешт.

Перед цим Вищий антикорупційний суд на засіданні 2 червня заочно заарештував Олександра Дубілета, який перебуває в розшуку.

У березні підозри за фактом розтрати 8,2 млрд грн “Приватбанку” отримали ще три топпосадовці фінустанови. Серед тих, хто отримав підозри – Дубілет.

Вже наприкінці березня Національне антикорупційне бюро оголосило ексголову правління у розшук.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова раніше пояснювала обставини епізоду розтрати 8,2 млрд грн коштів банку.

За її словами, коли топпосадовці зрозуміли, що невдовзі втратять контроль над коштами банку напередодні націоналізації, вони “прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і коштом коштів цього ж банку”. Відтак, замість цих товариств боржником визначили пов’язану з “Приватбанком” фірму Claresholm Marketing LTD.

Дубілет також раніше отримав підозру за іншим епізодом справи, а саме розтрати 136 млн грн коштів банку.

 

Суд відповів на звинувачення адвокатів та прокуратури у справі Майдану

07.08.2021 02:18

У Білоцерківському міському суді повідомили, що судді, які розглядають одну із справ Майдану, дійсно перебувають у відпустці, проте зазначають, що розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим може одноособово суддя-доповідач.

Про це повідомляє пресслужба Білоцерківського міського суду, передає Укрінформ.

Зазначається, що 5 серпня суд отримав обвинувальний акт у провадженні щодо викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивства Юрія Вербицького. Йдеться про обвинувачених Сергія Мисливого та Івана Новотного. Розгляд підготовчого засідання та продовження строку тримання під вартою фігурантів призначили також на 5 серпня. Тоді виявилось, що двоє суддів-учасників колегії перебувають у відпустці.

У суді зазначають, що відкликати їх з відпустки можливо лише за згодою і у випадку “відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства”.

Білоцерківський міський суд наголошує, що клопотання про продовження запобіжного заходу може розглянути суддя-доповідач одноособово.

Як повідомлялося, голова колегії ГО «Адвокатська дорадча група» Євгенія Закревська поінформувала, що строк дії запобіжних заходів двом обвинуваченим у справі щодо викрадення активістів Майдану Ігоря Луценка і Юрія Вербицького і вбивства Вербицького – Івану Новотному та Сергію Мисливому – у вигляді тримання під вартою закінчується у суботу, і 7 серпня вони вийдуть на волю.

В ОГП такожзазначили, що через недотримання суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вимог ст. 186 КПКУ щодо строків розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу, двох обвинувачених у вчиненні особливо тяжких насильницьких злочинів проти учасників Революції Гідності 7 серпня 2021 року може бути звільнено з-під варти.

12 березня минулого року у ДБР поінформували, що правоохоронці затримали підозрюваного в участі у злочинній організації, яка викрала активіста Євромайдану Юрія Вербицького та екснардепа Ігоря Луценка. За даними ЗМІ, правоохоронці затримали Новотного.

До цього, 10 березня минулого року, правоохоронці затримали іншого громадянина, ймовірно причетного до викрадення і вбивства Вербицького та викрадення Луценка.

За даними ЗМІ, ім’я затриманого 10 березня – Сергій Мисливий.

Юрій Вербицький – активіст Революції Гідності, був викрадений разом з народним депутатом восьмого скликання Ігорем Луценком 21 січня 2014 року і вбитий після катувань.

 

Двоє фігурантів справ Майдану можуть вийти на волю: Офіс генпрокурора нарікає на суд

6 серпня 2021, 20:50  УП

У Офісі генерального прокурора повідомили, що двоє обвинувачених у тяжких злочинах під час Революції Гідності 7 серпня можуть вийти на волю через дії суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київщини.

Джерело: ОГПУ

Деталі: Як пояснили в Офісі, 1 липня 2021 року на розгляд суду надійшов обвинувальний акт у провадженні щодо викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивства Юрія Вербицького.

Підготовче засідання призначили на 9 липня. Проте захисники обвинувачених не з’явились. Тоді ж прокурор клопотав про залучення адвокатів з Центру безоплатної правової допомоги. Але суд визнав задоволення цього клопотання передчасним.

Тоді ж прокурор звернувся до суду з іншим клопотанням – про застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу, в якому поставив питання про  їх подальше тримання під вартою.

І хоча КПК визначає, що такі клопотання мають розглядатись не пізніше, ніж 72 години, суд призначив їх розгляд на 21 липня. Тобто через 12 днів після підготовчого засідання.

Вже 21 липня колегія суддів вирішила направити провадження до Київського апеляційного суду для передачі іншому суду. Фактично, кажуть в ОГПУ, справу скерували до апеляційного суду лише 26 липня. Хоча раніше вже була ухвала, яка встановила підсудність у провадженні за Білоцерківським міськрайонним судом.

4 серпня Київський апеляційний суд очікувано контактував безпідставність передачі справи та повернув її назад до Білої Церкви.

На наступні два дні головуюча у справі призначила судові засідання. Проте вони не відбулись через   відпустку двох членів колегії, які відмовились з неї відкликатись.

Зважаючи на те, що термін тримання під вартою обвинувачених спливає 7 серпня, прокурор та потерпілі клопотали про здійснення  додаткового авторозподілу для заміни відсутніх суддів. На що наразі офіційної відповіді з суду не надійшло.

Чергову дату судового засідання не визначено.

В ОГПУ стверджують, що можливості процесуального реагування прокурорів, які б могли упередити вищевказані негативні наслідки, на даний час вичерпано.

Там також звернули увагу, що обвинувачені вже перебували у розшуку, а один із них ховався від слідства впродовж 6 років за допомогою підробних документів.

Ще один обвинувачений навіть під вартою намагався вплинути на іншу особу, якій інкримінується співучасть у викраденні та катуванні потерпілих.

Що передувало: Адвокати повідомили, що обвинувачені у викраденні активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького можуть 7 серпня вийти на свободу.

Передісторія:

У січні 2014 року у період Євромайдану Ігор Луценко і Юрій Вербицький були викрадені невідомими з території Олександрівської лікарні і вивезені за місто. Після тортур їх кинули в лісі. Вербицький від отриманих травм помер.

У МВС заявляли, що активні учасники викрадення Луценка і Вербицького переховуються від правосуддя у Криму, а безпосередній керівник викрадення – громадянин Неживов.

10 березня 2020 року правоохоронці затримали учасника організації, підозрюваного у викраденні та катуванні активістів і умисному вбивстві Юрія Вербицького.

12 березня 2020 року слідчі ДБР спільно з СБУ затримали ще одного підозрюваного в участі у цій злочинній організації.

 

В ОГП прокоментували можливість обвинувачених у справі Луценка і Вербицького вийти з-під варти

06.08.2021 18:36

В Офісі генерального прокурора заявили, що можливості процесуального реагування прокурорів, які могли б упередити можливе звільнення з-під варти двох обвинувачених у справі щодо викрадення і катування активістів Майдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, наразі вичерпано.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у роз’ясненні від Офісу генпрокурора (ОГП), розміщеному на сайті відомства.

«Можливості процесуального реагування прокурорів, які б могли упередити ці негативні наслідки, на даний час вичерпано», – йдеться у повідомленні.

В ОГП нагадали, що через недотримання суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вимог ст. 186 КПКУ щодо строків розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу, двох обвинувачених у вчиненні особливо тяжких насильницьких злочинів проти учасників Революції Гідності 7 серпня 2021 року може бути звільнено з-під варти.

Як уточнюється, прокурори Офісу генпрокурора здійснюють підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно двох учасників злочинної організації, які обвинувачуються в незаконному викраденні 21 січня 2014 року з приміщення Олександрівської клінічної лікарні міста Києва учасників акцій протесту Луценка та Вербицького, їх катуванні, а також в умисному вбивстві викраденого Вербицького, за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації (ч. 1 ст. 255, п. п. 3, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 127 та ч. 3 ст. 146, ст. 340 ККУ).

Уточнюється, що обвинувальний акт у цій справі 1 липня 2021 року надійшов на розгляд Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Зазначається, що відносно цих обвинувачених раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 7 серпня 2021 року.

Підготовче судове засідання у цій справі, призначене на 9 липня 2021, не відбулося через неявку захисників обвинувачених, при цьому клопотання прокурора про залучення адвокатів з Центру безоплатної правової допомоги було визнано судом передчасним.

В ОГП поінформували, що того ж дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу, в якому поставив питання про їх подальше тримання під вартою.

Зазначається, що незважаючи на те, що статтею 186 КПКУ передбачено невідкладний розгляд таких клопотань, але не пізніше 72 годин, суд призначив наступне судове засідання лише на 21 липня 2021 року.

«Водночас 21 липня 2021 року колегія суддів, не розглядаючи клопотання, натомість прийняла рішення, яким, попри наявність ухвали Київського апеляційного суду про визначення підсудності у даному кримінальному провадженні за Білоцерківським міськрайонним судом та встановлену Кримінальним процесуальним кодексом заборону спорів про підсудність між судами, направила кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для передачі іншому суду. Фактично ж справу скеровано до Київського апеляційного суду лише 26 липня 2021 року», – зазначили у відомстві.

Як уточнюється, потім ухвалою Київського апеляційного суду від 4 серпня 2021 року було констатовано безпідставність піднятого Білоцерківським міськрайонним судом Київщини питання про зміну підсудності і справу було повернуто до цього суду для продовження судового розгляду.

«5 та 6 серпня 2021 року головуючою у справі призначено судові засідання, що не відбулися через відпустку двох членів колегії, які відмовились відкликатись з відпустки. У зв’язку з цим та зважаючи на те, що термін тримання обвинувачених під вартою спливає 7 серпня 2021 року, прокурором та представниками потерпілих заявлені клопотання про здійснення додаткового авторозподілу для заміни в порядку, передбаченому законом, відсутніх суддів, на які офіційної відповіді з суду досі не отримано. Чергову дату судового засідання не визначено», – поінформували в ОГП.

Тож, як зазначається, у прокурорів не залишилося можливостей процесуального реагування, які могли б упередити такі наслідки.

«Звертаємо увагу, що обвинувачені у даному кримінальному провадженні до моменту їх затримання перебували в розшуку, в тому числі один з обвинувачених переховувався упродовж майже 6 років, використовуючи з цією метою підроблені документи. Крім того, вже перебуваючи під вартою, один з обвинувачених намагався вплинути на іншу особу, якій інкримінується співучасть у викраденні та катуванні потерпілих», – уточнюється у повідомленні.

Зі свого боку в Офісі генпрокурора закликали до суворого дотримання вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема, щодо імперативно визначених строків здійснення процесуальних дій.

В ОГП нагадали, що за вчинення злочинів, інкримінованих обвинуваченим, до кримінальної відповідальності наразі притягнуто 16 осіб, стосовно 7 з них справи розглядаються судами, у тому числі щодо 2 заочно (іn аbsеntiа), 9 осіб оголошено в розшук, одну особу засуджено до 9 років позбавлення волі.

Як повідомлялося, голова колегії ГО «Адвокатська дорадча група» Євгенія Закревська поінформувала, що строк дії запобіжних заходів двом обвинуваченим у справі щодо викрадення активістів Майдану Ігоря Луценка і Юрія Вербицького і вбивства Вербицького – Івану Новотному та Сергію Мисливому – у вигляді тримання під вартою закінчується у суботу, і 7 серпня вони вийдуть на волю.

12 березня минулого року у ДБР поінформували, що правоохоронці затримали підозрюваного в участі у злочинній організації, яка викрала активіста Євромайдану Юрія Вербицького та екснардепа Ігоря Луценка. За даними ЗМІ, правоохоронці затримали Новотного.

До цього, 10 березня минулого року, правоохоронці затримали іншого громадянина, ймовірно причетного до викрадення і вбивства Вербицького та викрадення Луценка.

За даними ЗМІ, ім’я затриманого 10 березня – Сергій Мисливий.

Юрій Вербицький – активіст Революції Гідності, був викрадений разом з народним депутатом восьмого скликання Ігорем Луценком 21 січня 2014 року і вбитий після катувань.

 

НАБУ показало, як Чаус домовлявся за хабар: хотів отримати всю суму одразу 

6 серпня 2021, 19:51  УП

Національне антикорупційне бюро розсекретило частину матеріалів розслідування щодо колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, який вимагав та отримав хабар у 150 тисяч доларів, а потім ховав їх у банки.

Джерело: НАБУ

Деталі: 6 серпня слідство відкрило матеріали справи для ознайомлення стороні захисту перед скеруванням до суду обвинувального акту.

Дії Чауса кваліфікували як “Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням”.

Колишнього суддю викликали на допит в НАБУ 5 та 6 серпня. Проте від дачі показань від відмовився.

У відео, яке показали в НАБУ, фігурують три особи: заявниця у справі про хабар, особа, яка співпрацює із слідством та сам Чаус.

Так, правоохоронці зафільмували розмову заявниці із Чаусом, де вони обговорюють винесення рішення на користь жінки в обмін на хабар. Суддя також просить співрозмовницю не говорити вголос суму і взагалі те, що вона пропонує гроші, а написати це на листку.

Водночас, жінка висловлювала побоювання, що вона може віддати кошти, а не отримати потрібне рішення. Саме тому вона пропонувала віддати частину грошей вже після винесення рішення. Чаус на такий варіант не погоджувався та говорив, що все потрібно одразу виплатити.

На відео також є розмови судді із чоловіком, який співпрацював із слідством. Примітно, що Чаус на них згадував, що правоохоронці “копають” під суддю на предмет хабарництва та згадував випадок, коли одеський суддя відстрілювався від силовиків.

Там же правоохоронцям вдалось зафіксувати момент передачі коштів судді посередником.

Що передувало: Колишнього суддю Дніпровського суду столиці Миколу Чауса, якого підозрюють у хабарництві, відправили під цілодобовий домашній арешт із зобов’язанням носити електронний браслет. Клопотання про про обрання запобіжного заходу Чаусу вручили у лікарні “Феофанія”.

Довідково: НАБУ з 2016 року розслідує кримінальне провадження за фактом вимагання та одержання великого хабаря суддею Дніпровського суду Києва Миколою Чаусом. Щодо нього у 2017 році суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Проте тоді Чаус переховувався у Молдові, де просив політичного притулку. Після того, як Молдова відмовила йому у наданні притулку, екссуддю мали повернути до України. Проте незабаром його викрали з Молдови. Причетність до вивезення Чауса до України закидали українським правоохоронцям.

Передісторія:

30 липня стало відомо, що екссуддю Чауса, якого в квітні 2021 року викрали невідомі, виявили у селі Мазурівка на Вінниччині.

Пізніше стало відомо, що Чаус перебуває в СБУ. У НАБУ закликали передати підозрюваного детективам, оскільки саме вони розслідують справу щодо екссуді і розшукують його.

Тоді ж з’явилися фото та відео співробітників НАБУ біля будівлі СБУ. Антикорупційне бюро також оприлюднило відео, на якому вони намагаються зупинити автомобіль СБУ з Чаусом. Проте забрати його з СБУ так і не вдалось.

Справу щодо викрадення Чауса, де він є потерпілим, розслідує СБУ. Начебто через це він і перебував в Службі безпеки після того, як його знайшли. В Офісі генпрокурора заявили, що працюють над тим, щоб НАБУ та СБУ могли розслідувати справи за участі Чауса, оскільки вони мають різну підслідність.

 

НАБУ завершило слідство щодо екссудді Чауса

06.08.2021 20:02

Детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури завершили розслідування стосовно колишнього судді Дніпровського районного суду міста Києва.

Про це інформує пресслужба НАБУ, передає Укрінформ.

«Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП завершили розслідування стосовно екссудді Дніпровського районного суду міста Києва, який вимагав та одержав неправомірну вигоду у 150 тис. дол. США (понад 3,7 млн грн за курсом НБУ станом на момент вчинення злочину)», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що 6 серпня стороні захисту були відкриті матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до суду. Дії екссудді кваліфіковано за ч. 4. ст.368 ККУ («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням»).

«Підозрюваного викликали для допиту в НАБУ 5 та 6 серпня. Водночас від дачі показань він відмовився. З огляду на те, що у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акта, прокурор САП ухвалив рішення про відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту для ознайомлення», – пояснили правоохоронці.

Окремо у НАБУ «з огляду на суспільний резонанс», опублікували фрагменти розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, які здійснювали НАБУ і САП у межах розслідування вимагання та одержання неправомірної вигоди Чаусом.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро викрили Чауса у отриманні хабаря у розмірі 150 тис. доларів.

У вересні того ж року Верховна Рада підтримала подання Генеральної прокуратури про надання згоди на затримання та арешт судді. Однак Чаус втік з України і переховувався в Молдові. Третього квітня цього року адвокат Чауса Юліан Балан заявив, що група невідомих озброєних чоловіків викрала Чауса в центрі Кишинева.

30 липня низка українських ЗМІ повідомили про виявлення Чауса в селі у Вінницькій області – нібито житель села Мазурівка сказав поліції, що Чаус знаходиться в цьому населеному пункті.

Після цього поліція затримала екссуддю, але його пізніше нібито “перехопили” співробітники СБУ і вивезли в невідомому напрямку.

Згодом в СБУ заявили, що “не викрадали” Чауса, а діяли у рамках закону і своїх повноважень, оскільки розслідують викрадення екссудді та незаконне переправлення його через державний кордон.

Зі свого боку НАБУ наполягало на передачі їм Чауса, обвинуваченого в корупції.

1 серпня адвокат Чауса Ростислав Кравець повідомив, що знайшов свого підзахисного і щов даний момент той знаходиться під захистом СБУ і отримує медичну допомогу.

Він заявив, що його підзахисний Чаус має два статуси – підозрюваного у справі, яку розслідує НАБУ щодо ймовірної хабара, і потерпілого у справі щодо викрадення, яке розслідує СБУ.

3 серпня Національні антикорупційне бюро України закликало СБУ доставити екссуддю Миколу Чауса до Вищого антикорупційного суду 4 серпня для розгляду питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Також 3 серпня у НАБУ повідомили, що детективи НАБУ затримали колишнього суддю Чауса у столичній лікарні «Феофанія».

Раніше в ВАКС повідомили, що 1 серпня в суд від НАБУ надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу екссудді Дніпровського райсуду Києва. У той же день ВАКС почав розгляд клопотання, однак в зв’язку з відсутністю підозрюваного судове засідання було відкладено на 4 серпня.

4 серпня ВАКС відправив Чауса під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом. Зі свого боку адвокат Чауса Ростислав Кравець поінформував, що захист Чауса буде подавати апеляцію на це рішення ВАКС.

 

Лапутіна просить відпустити на поруки затриманого в Кабміні ветерана АТО

06.08.2021 17:06

Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна направила до Печерського суду Києва клопотання, де висловила підтримку директору державного закладу «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Ксенії Возніциної, що виявила бажання взяти на поруки Володимира Прохніча, затриманого із гранатою у Кабміні.

Як передає Укрінформ про це повідомляється на сайті Мінветеранів.

«Підозрюваний Прохніч В.В. характеризується з позитивної сторони, є учасником російсько-української війни, неодноразово був поранений під час захисту незалежності та територіальної цілісності України, має черепно-мозкову травму. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався», – йдеться у клопотанні очільниці Мінветеранів.

Лапутіна попросила суд обрати Прохнічу запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Як повідомляв Укрінформ, 4 серпня невідомий чоловік близько 10-ї ранку зайшов в будівлю Кабінету Міністрів з гранатою, погрожуючи її підірвати. У поліції розпочали спеціальну операцію. З нападником провели перемовини та вивели його із будівлі.

Правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ст. 341 (захоплення державних будівель), ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ч. 2 ст. 147 (захоплення заручників), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) ККУ.

За інформацією ЗМІ, затриманий чоловік – Володимир Прохніч – ветеран війни на сході України. Йому – 43 роки, родом з Луганська. У минулому був бійцем батальйону “Айдар”. Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

У п’ятницю, 6 серпня, Печерський районний суд Києва обирає запобіжний захід Володимиру Прохнічу.

 

Дугарь підозрює, що за нею стежать

6 серпня 2021, 16:15  УП

Фігурантка справи про вбивство журналіста Павла Шеремета – Яна Дугарь підозрює, що за нею ведеться спостереження.

Джерело: Дугарь у Facebook

Пряма мова: “Думки та переживання

Крайнім часом у країні відбуваються ряд подій, одна з них – повішений голова Білоруського дому в Україні  – Віталій Шишов..!

Паралельно відбуваються певні події зі мною:

– помічаю (знову) на собі “очі”

– спрацьовує сигналізація у будинку (причому на другому поверсі і в різних кімнатах)

– чужі під будинком

– відеоповідомлення про те, як за мною стежать”.

Деталі: Жінка припускає, що таким чином її намагаються залякати та здійснити “тиск на психологічний стан”.

У зв’язку з цим вона заявляє:

“У мене немає депресії!

Немає думок про самогубство – я люблю життя, і маю великі плани на майбутнє!

Психологічний стан – в нормі!”

Дугарь каже, що добре пам’ятає листи Андрія Антоненка (інший фігурант у справі – УП) із СІЗО щодо загрози його життю, “які виявились не безпідставними”.

“Тому є підстави вважати, що може бути тиск на нас трьох тих, хто дійсно знає причетних до вбивства Шеремета, або має відношення до цього! Збоку тих, хто дійсно знає причетних!!!” – резюмує вона.

Передісторія:

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває. Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.

Пізніше суд відпустив під цілодобовий домашній арешт підозрюваного у вбивстві Андрія Антоненка, Кузьменко зараз під нічним домашнім арештом, а Яну Дугарь звільнили під заставу.

 

ВРП припинила розглядати дисциплінарні скарги на суддів

6 серпня 2021, 19:15  УП

Вища рада правосуддя зупинила розподіл між членами ради дисциплінарних скарг, а також скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Джерело: пресслужба Вищої ради правосуддя, ZN.UA

Дослівно: “Закон (№ 1635-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя” – ред.) унеможливлює виконання дисциплінарними палатами ВРП повноважень щодо розгляду дисциплінарних справ”.

Деталі: Закон набрав чинності 5 серпня.

Ним вносяться зміни до закону “Про Вищу раду правосуддя”, зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Повноваження ради щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді реалізує служба дисциплінарних інспекторів ВРП, дисциплінарний інспектор ВРП, який є учасником дисциплінарної справи.

Процедура призначення на посаду дисциплінарного інспектора буде здійснюватися відповідно до закону.

Із моменту набрання чинності закону дисциплінарні скарги будуть розподілятися за дисциплінарним інспектором ВРП.

Водночас, наразі інспекторів ще немає. За словами джерел у ВРП, конкурс з обрання інспекторів може тривати три місяці.

Сам конкурс ВРП оголосить після того, як відбудеться процедура разової оцінки членів ВРП спеціальною комісією, до якої увійдуть три міжнародних експерта та три представники Ради суддів України.

Цієї комісії наразі немає, вона може з’явитися в першій половині жовтня. Після цього треба ще 6 місяців на процедуру оцінювання, після чого повинен з’явитися оновлений склад ВРП, який оголосить конкурс на дисциплінарних інспекторів.

За словами джерела, щомісяця очікується до 800-1000 скарг, однак їх не будуть розподіляти і розглядати. Таким чином, дисциплінарна процедура опиниться в колапсі на 8-12 місяців.

Колапсу можна було уникнути, якби Рада підтримала розгляд скарг членами ВРП до початку функціонування служби інспекторів.

Поправку, яка заблокувала розгляд скарг, запропонувала у Раді нардепка СН Анастасія Радіна, хоча комітет її не підтримав.

Водночас, юристка Центру протидії корупції Галина Чижик вважає, що іншого виходу, як проголосувати поправку не було. За її словами, закон передбачає, що дисциплінарних інспекторів мають відбирати на новому відкритому конкурсі. Це означає, що поки триватиме конкурс, дисциплінарні скарги не будуть розглядатись, що дозволить деяким суддям уникнути покарання.

Чижик додала, що проблеми можна було б уникнути, доповнивши закон необхідною нормою, проте профільний комітет нічого не зробив для цього.

Поправка Радіної, каже Чижик, не є причиною зупинки розгляду дисциплінарних проваджень, оскільки б ситуація не змінилась і без цієї поправки. Чекати проведення конкурсу все одно б довелось. Окрім того, поправка нардепки начебто гарантує якість а доброчесність майбутніх дисциплінарних інспекторів, адже передбачає, що рішення щодо їх призначення прийматиме оновлена Вища рада правосуддя. На останньому наполягала Венеційська комісія.

 

Суд обрав запобіжний захід трьом представникам Нацкорпусу

06.08.2021 23:44

Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 60 діб без права застави трьом представникам Національного корпусу, затриманим напередодні за обвинуваченням у рекеті та створенні організованого злочинного угруповання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Телеграмі Нацкорпус.

“Станом на зараз троє затриманих хлопців отримали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права застави”, – ідеться у дописі.

У Нацкорпусі зазначають, що найімовірніше сьогодні судді все ж розглянуть справи усіх затриманих.

Як повідомляв Укрінформ, судове засідання супроводжується акцією активістів Нацкорпусу під стінами суду на підтримку затриманих членів організації.

Кілька сотень прихильників і членів Нацкорпусу тримають банер “Свободу патріотам!”.

Будівлю суду охороняють посилені загони Нацгвардії.

5 серпня Служба безпеки України заявила про проведення масштабної спецоперації на Харківщині та ліквідацію потужного злочинного угруповання.

За попередніми даними слідства, зловмисники займалися рекетом бізнесменів, зокрема у сфері ритуальних послуг. Вони мали чітку структуру і вчиняли тяжкі злочини економічного та насильницького характеру. Обсяг їхнього «прибутку» становив понад 1 млн грн щомісяця.

За даними спецслужби, угруповання мало значний вплив на представників органів місцевої влади. СБУ задокументувала, що його злочинній діяльності сприяли посадові особи одного з комунальних підприємств Харківської міської ради.

У результаті санкціонованих обшуків співробітники СБУ вилучили великi суми грошей, чорновi записи облiку «поборів з підприємців», зброю, боєприпаси, а також посвiдчення дiючих спiвробiтникiв Національної поліції.

Своєю чергою у Нацкорпусі стверджують, що СБУ під час обшуків у членів Азовського руху в Харкові не знайшла жодного компромату.

У заяві наголошується, що усі члени Азовського руху, у яких пройшли обшуки, – це ветерани російсько-української війни, громадські активісти, українці з чіткою патріотичною позицією, які завжди першими ставали на захист держави.

Вночі 6 серпня у Валках Харківської області озброєні бійці СБУ зупинили два автобуси “Нацкорпусу”, які везли понад 100 активістів до Києва на суд з приводу обрання запобіжного заходу сімом членам Нацкорпусу, яких напередодні затримано у Харкові.

 

Ми тебе доженемо, ти що безсмертний? – СБУ оприлюднила розмови харківських рекетирів

6 серпня 2021, 16:14  УП

Служба безпеки оприлюднила докази протиправної діяльності рекетирів, які тримали в страху харківських бізнесменів.

Джерело: СБУ

Дослівно: “Учасники злочинного угруповання, яке СБУ викрила на Харківщині, систематично займалися рекетом. Вони обкладали “даниною” місцевих підприємців, постійно погрожували їм фізичною розправою та нищили майно.

СБУ має докази протиправної діяльності зловмисників, серед яких аудіо- та відеоматеріали”.

Деталі: СБУ опублікувала аудіозаписи розмов, а також відеозаписи, на яких рекетири погрожують фізичною розправою своїм жертвам, вимагають гроші.

Наразі 8 учасникам угруповання оголосили про підозри. Силовики встановлюють всі обставини злочинів та інших осіб, причетних до вчинення вказаних правопорушень.

Передісторія:

5 серпня СБУ заявила, що в рамках масштабної спецоперації ліквідувала потужне злочинне угруповання, яке обкладало “даниною” бізнесменів на Харківщині.

За даними джерела УП, серед затриманих – кілька членів харківського обласного осередку політичної партії “Національний корпус”. Водночас керівник центрального штабу Нацкорпуса, колишній командир полку “Азов” Максим Жорін заявив, що серед представників НК, кого обшукують, більшість – ветерани з активною проукраїнською позицією. На його думку, президент Володимир Зеленський “розпочав зачистку вулиці, розуміючи, що восени на нього чекають масові протести”.

 

У СБУ пояснили, чому затримали вночі автобуси з активістами «Нацкорпусу»

06.08.2021 20:40

Жоден статус або участь в організаціях, політичних об’єднаннях і рухах не звільняє нікого від кримінальної відповідальності за злочин.

Так зазначив у наданому журналістам коментарі щодо нічного затримання автобусів з активістами «Національного корпусу» начальник УСБУ в Харківській області Роман Дудін, передає Укрінформ.

«Станом на 5 серпня Управління Служби безпеки України офіційно попередило про проведення чергового етапу навчань, регламентованого чинним законодавством. Під час навчань у населеному пункті Валки (Харківська область – ред.) був розташований мобільний блокпост. Близько першої години ночі у пошуку умовних диверсантів проводилась перевірка автотранспорту, серед якого було зупинено два автобуси з пасажирами», – йдеться в коментарі.

Одразу після зупинки автобусів до місця перевірки під’їхав елітний автомобіль бізнес-класу, на якому прибув керівник «Національного корпусу»в Харківській області Костянтин Немічев і почав вимагати від правоохоронців припинити зазначені спецтренування.

Немічев мотивував вимогу тим, що співробітники поліції, Нацгвардії та СБУ не є гарантом безпеки України та Харківського регіону і наголошував на тому, що зазначені автобуси перевозять ветеранів війни на сході для підтримки затриманих вчора в Харкові громадян за ст.255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст.189 (вимагання) та ст.206 (протидія законній господарській діяльності).

Під час перевірки громадян, що знаходились в автобусах, встановлено, що окремі особи ледве досягли 18-річного віку та близько 80 відсотків громадян не брали участі в АТО/ООС на сході України.

Щодо антитерористичних навчань, то, йдеться в коментарі, враховуючи близьке розташування Харківщини до РФ та зони бойових дій, УСБУ в Харківській області проводить їх постійно та залучає до них весь правоохоронний блок. Про проведення зазначених спецтренувань Управління як головний координатор діяльності штабу АТЦ завчасно попереджає гостей та жителів міста Харкова та області через ЗМІ. Таких навчань з початку 2021 року на території регіону проведено понад 30.

Як повідомляв Укрінформ, вночі 6 серпня у Валках Харківської області озброєні бійці СБУ зупинили два автобуси «Нацкорпусу», які везли понад 100 активістів до Києва на суд з приводу обрання запобіжного заходу сімом членам Нацкорпусу, яких напередодні затримано у Харкові.

5 серпня працівники СБУ почали проводити на Харківщині обшуки у представників організації «Національний корпус». Виявлено зброю та гроші. Затримано сімох активістів «Нацкорпусу», включаючи одного з лідерів «НК» Сергія Величка на прізвисько «Чилі».

 

Рік, що змінив Білорусь: куди прийшов та на чому тримається режим Лукашенка

6 серпня 2021, 13:10, Юрій Панченко, Європейська правда

Рік тому, 8 серпня 2020 року, в Білорусі відбулися чергові президентські вибори.

Ще до дня голосування було зрозуміло, що результати виборів будуть фальсифіковані, а влада готується до силового придушення протестів. Втім, масштаб цих протестів та жорстокість дій влади виявилися абсолютно неочікуваними.

За цей рік офіційний Мінськ подолав шлях від авторитарної влади, з якою, втім, допустимо вести переговори, до нерукоподаваної диктатури, яка становить загрозу як для власних громадян, так і для сусідніх країн. Дійшло навіть до запровадження санкцій державами Заходу особисто проти Лукашенка. І це – не проста формальність. ЄС запроваджує санкції стосовно чинних керівників держав лише у виняткових випадках, коли вважає, що ті остаточно втратили легітимність, і мости з ними можна спалювати.

Усе це поклало край стратегії балансування між Заходом та РФ, якою Александр Лукашенко керувався протягом десятиріч.

Тепер режим просто не здатний ані контролювати ситуацію в країні, ані стримувати економіку від краху без російської допомоги. Але навіть за цих умов Путіну не вдалося змістити Лукашенка чи змусити його поділитися владою з більш зручними для Росії політиками.

Втім, ця історія ще не завершилася. І Україна також не сказала у ній останнього слова. Тим більше, що Лукашенко нині не приховує, що на кордоні Білорусі з Україною можуть статися зміни.

Все це проаналізувала “Європейська правда”.

Чому режим встояв?

4200 кримінальних справ, відкритих Слідчим комітетом Білорусі проти учасників мирних протестів. 605 осіб, визнаних політв’язнями. Таку статистику наводить білоруський правозахисний центр “Вясна”.

Хоча загальна кількість білорусів, які за останній рік постраждали від лукашенківських силовиків, набагато вища.

Лише до кінця 2020 року в Білорусі затримали понад 25 тисяч людей – як учасників протестів, так і випадкових перехожих. Більшість затриманих вийшли на волю без кримінального покарання (багатьом режим присуджував штрафи чи адмінарешти), але проти понад 1000 білорусів завели кримінальні справи.

Одночасно режим намагався залякати громадян катуваннями. Розповіді та фото ув’язнених шокували весь світ, а назва вулиці Окрестіна в Мінську, де розташований один зі столичних ізоляторів, стала символом цих катувань. Станом на кінець минулого року білоруські правозахисники зафіксували більш ніж тисячу свідчень жертв катувань у білоруських місцях ув’язнення.

Варто відзначити, що режим Лукашенка і раніше використовував силові заходи для боротьби з опозицією. Найвідомішими були події після виборів 2010 року, коли протести проти фальсифікації результатів голосування жорстко розігнала міліція.

Проте такого масштабу насилля та катувань, як зараз, Білорусь ще не знала.

Найімовірніше, причиною стало те, що масштаб протестів був абсолютно несподіваним для Лукашенка. Деякі акції влітку та восени минулого року збирали сотні тисяч людей!

До протестів долучилися й ті білоруси, хто досі були аполітичними. Яскравою ілюстрацією став візит Лукашенка 17 серпня минулого року на Мінський завод колісних тягачів. Лукашенко вважав “робочий клас”, та ще й на державних підприємствах, своїм відданим електоратом, який не піде за опозицією. Натомість натовп працівників заводу скандував йому “Іди геть!”.

Світлини того дня із розгубленим Лукашенком обійшли світ, і цей момент міг стати переломним – влада майже “попливла”.

Втім, Лукашенко витримав удар і перейшов до контрнаступу. Йому вдалося зберегти відданість чиновників (про перехід на бік протестувальників заявили лише декілька дипломатів), а найголовніше – силовиків. Зумівши протриматися до зимових холодів, Лукашенко посилив тиск на невдоволених.

Та й самі протести очікувано втратили масовість: у нинішньому році опозиції так і не вдалося провести ходу, хоч якось порівнювану з минулорічними за масштабами.

А водночас влада продовжувала знекровлювати актив протестів, і не лише через затримання. Режим “закручував гайки” всередині країни і водночас залишив вільним виїзд за кордон для невдоволених. Цією можливістю вже скористалися тисячі білорусів, і цей процес, ймовірно, триватиме.

А тих, хто не хотів їхати сам, часом просто “вичавлювали” з країни – затримували та вивозили на кордон.

Курс на Москву

Зараз складно в це повірити, але на вибори 2020 року Александр Лукашенко йшов із помірковано антиросійською риторикою, позиціонуючи себе як захисника Білорусі від поглинання з боку РФ. А потенційно найнебезпечнішого свого опонента – банкіра Віктора Бабарико – Лукашенко змальовував як “п’яту колону” РФ.

Частково цій риториці підігравав і Захід. За пів року до виборів до Мінська навіть прилітав держсекретар США Майкл Помпео – це подавалося як розморожування відносин із Заходом.

Але фальсифіковані вибори та небачена жорстокість придушення мітингів поставили хрест на західному векторі політики Білорусі. До того ж ЄС, США, увесь Західний світ, а разом з ним і Україна, оголосили, що не визнають результати виборів та не вважають Лукашенка президентом Білорусі.

І хоча Захід не визнає переможцем виборів також опозиціонерку Світлану Тихановську, вона нині має значно більше легітимності.

Від серпня минулого року вона у статусі лідера опозиції веде переговори з провідними світовими лідерами (включаючи Джо Байдена та Ангелу Меркель) – тобто на рівні, який ніколи більше не буде можливий для Лукашенка.

В такій ситуації курс на РФ (та меншою мірою – на Китай) залишається для нього єдино можливим.

От тільки саму Росію це явно не задовольняє.

Кремль, який надавав допомогу офіційному Мінську навіть у період придушення протестів (в тому числі надіславши десант телепропагандистів), явно очікує від Лукашенка подальших поступок.

Одна з них – це проведення у країні конституційної реформи, що має позбавити президента одноосібної, монопольної влади. Також реформа, на яку чекає Москва, має включати проведення дострокових парламентських та президентських виборів.

Хоча багато хто чекав від Лукашенка здачі влади без “формальностей” на кшталт виборів. Невипадково кожна його зустріч із російським президентом Владіміром Путіним (а таких зустрічей за менш ніж рік від виборів було аж п’ять!), супроводжувалась очікуваннями, що от тепер самопроголошений президент Білорусі піде на здачу білоруського суверенітету.

Втім, очікування швидкої втрати Білоруссю суверенітету не справдилися.

Попри гучні заяви (наприклад, Лукашенко вперше публічно заявив про можливість введення на територію Білорусі військ РФ), реальна інтеграція з РФ залишається лише у гаслах.

Самопроголошений президент Білорусі так і не погодився на кроки, що зменшували його владу всередині країни.

І змін на цьому фронті чекати не варто.

Адже чим стабільнішим стає режим Лукашенка, тим менше бажання він демонструє й щодо виконання своїх обіцянок перед РФ.

Зокрема, вже оприлюднений проєкт конституційних змін, референдум щодо яких має відбутися на початку наступного року, не містить значного перерозподілу владних повноважень від президента до парламенту та Кабміну, як про це анонсувалося, та не передбачає створення посади з особливими повноваженнями, з якої у разі складання президентських повноважень Лукашенко міг би й надалі контролювати ситуацію в країні.

Також Лукашенко не збирається виконувати обіцянки щодо дострокових виборів.

Єдиний виняток, де Лукашенко пішов на поглиблення інтеграції з РФ – сфера ідеології.

Після того як символом протестів став традиційний біло-червоно-білий прапор (доти використовувався лише маргіналізованими нацдемократами), білоруська державна пропаганда стала активно пов’язувати цей прапор із нацистськими колаборантами часів Другої світової війни.

Ці зміни відповідають російському тлумаченню історії, що явно грає на руку РФ.

Бункерний режим

Як будь-який авторитарний лідер, Александр Лукашенко мав у своїй команді як силовиків, так і системних лібералів. Останні були потрібні для збереження стабільності в економіці, що дозволяло владі виконувати неписаний соціальний контракт із суспільством – соціальні блага в обмін на несвободу.

Протести 2020 року знищили цей баланс. На ключові державні посади були делеговані силовики, а ліберали або пішли з влади, або мали змінити свою риторику і мімікрувати у “яструбів” (як це зробив голова білоруського МЗС Владімір Макей).

Все це остаточно розірвало соціальний контракт.

У відносинах із суспільством Лукашенко тепер спирається не на лояльні групи, а лише на силу.

Це робить неможливими будь-які економічні прориви. А в умовах запровадження секторальних санкцій економіка Білорусі стає остаточно залежною від фінансової допомоги РФ. У цій допомозі Москва наразі не відмовляє навіть попри відсутність згоди Мінська на поглиблення інтеграції, проте її обсяг дозволяє лише зводити кінці з кінцями.

Одночасно зміни у держапараті призводять до появи численних помилок.

Вирішуючи певну проблему, система вже не здатна прорахувати можливі негативні наслідки цих дій. Або ж виконавці, навіть розуміючи помилковість рішень, не наважуються повідомити про це Лукашенка.

Першим прикладом такого мислення стала спецоперація із примусовою посадкою у Мінську літака Ryanair та арештом опозиціонера Романа Протасевича. Такі дії Мінська шокували світ та призвели до введення потужних секторальних санкцій – а отже, і до фінансових втрат режиму.

У відповідь Лукашенко вирішив вдатися до шантажу, по суті створивши масовий трафік близькосхідних біженців до Євросоюзу.

Втім, вже зараз можна говорити, що цей шантаж не призвів до скасування чи пом’якшення санкцій – таку можливість у ЄС навіть не розглядали. Натомість дуже реальними стають перспективи додаткового посилення санкцій.

Хиткий трон Лукашенка

Попри збереження контролю над країною, режим Александра Лукашенка складно назвати стабільним.

Проблеми в економіці почалися ще задовго до минулорічних виборів, а за останній рік лише посилилися. Економічні санкції роблять неможливим залучення західного міжнародного кредитування.

У Мінську розуміють, що це створює ризики фінансової залежності від РФ, і намагаються балансувати їх через розміщення державних облігацій у Китаї. Експерти, втім, скептично оцінюють перспективи таких розміщень. Не виключено, що їхній провал стане сигналом для РФ посилити політичний тиск.

При цьому повноцінного ефекту санкцій Білорусь ще не відчула.

Чинні секторальні санкції не поширюються на вже укладені контракти, тож повною мірою вони запрацюють десь у другій половині наступного року.

Також наступного року помітнішим стане ефект масової еміграції. Він також буде значним, зважаючи на те, що найчастіше країну покидають ті, хто мав високооплачувану роботу та сплачував чималі податки.

Водночас, попри падіння чисельності мітингів, протестні настрої білорусів нікуди не поділися, бо їхня причина лишається незмінною, а можливості “купити лояльність” тих громадян, які коливаються, режим Лукашенка просто не має.

У такій ситуації поштовхом для нової хвилі протестів може стати будь-що.

Складний вибір для України

Від початку протестів у сусідів українська влада публічно демонструвала підтримку протестувальникам і критикувала білоруський режим. Україна доєдналася до кількох жорстких заяв, які ЄС пропонував підписати також державам-партнерам, а після так званої “інавгурації президента” публічно оголосила, що не вважає Лукашенка керівником держави.

Втім, попри це, Київ досі утримується від запровадження персональних санкцій проти Лукашенка, а також секторальних проти державних секторів білоруської економіки.

Єдиним винятком стала заборона рейсів до Білорусі, анонсована Україною відразу після інциденту з Ryanair, ще до того, як схожі рішення почали ухвалювати країни ЄС.

Дипломати пояснюють, що санкційна війна може виявитися надто болючою для Києва, і не лише в економічному, а й у безпековому плані. Адже диктатура, не маючи ресурсів для економічного “покарання” Києва, може відповісти асиметрично. Наприклад, допустивши росіян на 1000-кілометровий білорусько-український кордон. Та й сам Лукашенко вже зараз натякає, що політика Мінська щодо українського кордону буде змінена, бо “керівництво України взяло орієнтацію на конфронтацію”.

Без економічного протистояння з Мінськом також не обійшлося. Наразі Білорусь ввела обмеження проти українського харчового експорту – на цей крок Мінськ пішов у відповідь на введені Україною захисні мита на продукцію білоруського автопрому.

Втім, у перші дні після революції Київ не хотів йти навіть на нинішні кроки. Спершу в уряді вважали недоцільним заявляти про невизнання Лукашенка і мріяли, що все забудеться, а відносини нормалізуються – але розвиток подій у сусідів зробив це абсолютно неможливим. Тож не виключено, що і санкції, від яких Київ наразі ухиляється, невдовзі будуть сприйматися інакше.

Своєрідною точкою неповернення може стати вбивство у Києві білоруського активіста Віталія Шишова, якщо слідство доведе причетність до цього злочину спецслужб Білорусі.

Втім, як саме на це реагувати, офіційний Київ наразі не розуміє.

Україна взагалі не має стратегії щодо Білорусі.

При цьому ми не йдемо у фарватері ЄС – і не лише у питанні санкцій. Наприклад, Київ показово уникає зустрічей зі Світланою Тихановською, яку прийняли, напевне, усі західні лідери.

Але можна з упевненістю говорити: відновлення відносин з Лукашенком точно не буде.

Де-факто влада Білорусі зайшла надто далеко і не зупиняється, руйнуючи все наступні й наступні червоні лінії. І найголовніша проблема тут – те, що не тільки Україна, а й ніхто інший у світі, включаючи ЄС та США, не уявляє, як її зупинити.

Тож усьому світові лишається реагувати на нові безумні дії та ідеї Лукашенка та чекати розв’язки, яка, на жаль, навряд чи буде безкровною.