Окупанти гатять зі 120 та 122 калібрів, поранені четверо бійців ЗСУ

Збройні формування Російської Федерації за минулу добу 13 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі.

Про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Окупанти застосували при цьому при цьому заборонені Мінськими домовленостями артилерійські системи калібру 122 мм, 120-ти та 82-х мм міномети, а також протитанкові ракетні комплекси, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Наші воїни негайно реагували на усі можливі загрози з боку загарбників, змушуючи їх припинити збройну активність”, – йдеться у повідомленні.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” поблизу Новотошківського окупанти застосували заборонені артилерійські системи калібру 122 мм та 120-ти і 82-х мм міномети, а також озброєння БМП та великокаліберні кулемети. На підступах до Новолуганського противник здійснював обстріли з мінометів калібру 82 мм, а біля Оріхового – з гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” упродовж доби ворог із гранатометів різних систем та стрілецької зброї вів вогонь по опорних пунктах Об’єднаних сил неподалік Старогнатівки, Водяного, Широкиного, Мар’їнки, Пісків та Авдіївки. По укріпленнях українських воїнів біля Богданівки загарбники задіяли протитанковий ракетний комплекс. Ще один факт збройної ворожої активності зафіксовано на Приазов’ї – біля Павлополя окупанти відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Підрозділи Об’єднаних сил своєчасно реагували на ворожі збройні провокації та прицільним вогнем змушували окупантів відмовитись від продовження агресивних дій.

За минулу добу внаслідок обстрілів противника четверо військовослужбовців Об’єднаних сил зазнали поранень. Їх оперативно доставлено до лікувального закладу та надано невідкладну допомогу лікарів. Стан здоров’я кожного українського захисника задовільний.

Від початку поточної доби збройні формування РФ 6 разів порушили режим припинення вогню.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, посеред ночі противник двічі обстріляв опорні пункти Об’єднаних сил на підступах до Мар’їнки, застосовуючи при цьому гранатомети різних систем. Не було спокійно і в передмісті Авдіївки – тут окупанти на світанку відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм, станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, загарбники задіяли гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети неподалік Хутора Вільного та Оріхового.

Рішучими діями та ефективним застосуванням чергових вогневих засобів українські воїни припинили ворожі обстріли. Окупанти отримали адекватну відповідь від Об’єднаних сил.

За наявною інформацією за поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

Запобіжний захід затриманому екскуратору ватажків “ДНР” обиратимуть завтра

У середу, 8 липня, мають обрати запобіжний захід затриманому сьогодні позаштатному співробітнику ГРУ, причетному до збиття літака рейсу МН17.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомив заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.

“Завтра мають обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Коли ми говоримо, що слідство триває у справі, то так воно і є. Раніше ми казали, що нові затримання будуть, і сьогоднішня спецоперація тому підтвердження”, – зазначив він.

Мамедов наголосив, що передачею матеріалів до Нідерландів справу не закінчено: “Розслідування всіх обставин катастрофи з літаком МН17 буде тривати доти, доки не будуть знайдені та покарані всі причетні до цієї трагедії особи”.

Раніше СБУ повідомила про затримання 7 липня у Києві громадянина України, який протягом 2014-2020 років здійснював функції одного з «кураторів» керівників так званого «ДНР» за лінією ГРУ генерального штабу Збройних сил РФ.

За інформацією спецслужби, затриманий як позаштатний представник спецслужб РФ брав активну участь у створенні так званого «Розвідувального управління ДНР» та інших підрозділів цієї терористичної організації.

Сьогодні йому мають повідомити про підозру за фактом керівництва та участі у терористичній організації (ч.1 ст. 258-3 КК України).

Як повідомлялося, пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох чоловіків, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на той час полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “РУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі — громадяни РФ), а також громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Відкрили справу щодо французьких найманців, які воюють за окупантів на Донбасі

Офіс Генпрокурора зареєстрував кримінальне провадження щодо участі іноземних найманців у складі НЗФ РФ у збройному конфлікті на Донбасі.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“Прокурори встановили, що з 2014 року по теперішній час 20 громадян Французької Республіки брали участь у збройному конфлікті проти України у складі іррегулярних не передбачених законом збройних формувань РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в Офісі генпрокурора, відповідно до ст. 47 Додаткового протоколу І 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни, такі особи є найманцями, а їхні дії – порушенням Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 4 грудня 1989 року.

Прокурорами Департаменту нагляду щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора внесено до ЄРДР відомості за фактами участі найманців у збройному конфлікті, умисних дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, а також участі у складі не передбачених законом збройних формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян, що призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 4 ст. 447, ч. 3 ст. 110 , ч. 5 ст. 260 КК України).

Максимальна санкція за цими статтями передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Проведення досудового розслідування доручено слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України.

 

Україна виходить ще з однієї угоди СНД – указ Президента

Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав – учасниць СНД.

Текст документа оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.

“Відповідно до пункту З частини першої статті 106 Конституції України, керуючись статтею 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів та статтею 8 Угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, постановляю: вийти з Угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, учиненої 5 грудня 2012 року в м.Ашгабаті”, – йдеться в указі.

Президент доручив Міністерству закордонних справ повідомити Виконавчий комітет СНД про вихід України з цієї угоди.

Як повідомлялося, 15 січня Кабмін підтримав проєкт Указу Президента про вихід з Угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав – учасниць СНД.

Зазначалося, що цей крок забезпечить зменшення зобов’язань України в межах СНД та сприятиме захисту національних інтересів держави.

 

Суд готується винести рішення у справі Медведчука проти книжки про Стуса

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 15:12  уп

У видавництві “Vivat” вважають неприхованою спробою прямого тиску на свободу слова і друку в Україні позовні вимоги нардепа ОПЗЖ Віктора Медведчука, який домагається заборони книги “Справа Василя Стуса”.

Джерело: пресслужба видавництва

Пряма мова гендиректорки “Vivat” Юлії Орлової “10 липня може бути оголошене судове рішення – своєрідний “вирок” свободі слова та науці. У разі програшу ми будемо подавати апеляцію, адже ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі та тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це принципово для нас. В той час, коли Віктор Медведчук “захищає свої честь, гідність та ділову репутацію”, ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди.

Ми впевнені: вимоги Віктора Медведчука – це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби із інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Пан Медведчук свого часу цей процес програв. Ми маємо намір відстояти свою позицію до кінця і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини”.

Деталі: 10 липня о 10:00 в Дарницькому районному суді Києва відбудеться засідання за позовом Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані та “Vivat”.

Медведчук позивається до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації та просить суд заборонити видання (виготовлення) та розповсюдження книги “Справа Василя Стуса” та поширення будь-якої інформації про книгу в ЗМІ та в інтернеті.

Окрім цього, він просить стягнути з Кіпіані та видавництва Vivat витрати на сплату судового збору та визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.

Медведчук зокрема просить визнати недостовірними вирвані із контексту, фрази як то: “…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), – призначений державою адвокат Медведчук.” або “… шістка комуністичної системи Медведчук…” та кілька інших.

Довідково: Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні норм адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Книга “Справа Василя Стуса” вийшла друком у травні 2019 року та отримала ряд премій:

Книга Кіпіані на 90% складається з архівних документів. Думки автора побудовані на фактах, які містяться, в тому числі, в фактологічній частині книги.

 

Той, хто заперечує співпрацю з росіянами: відповідь ЄвроПравди Василю Філіпчуку

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 14:20 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА уп

Минулого тижня “Європейська правда” отримала лист – письмову претензію та попередження про можливий судовий позов від колишнього українського дипломата, а нині керівника аналітичного центра МЦПД Василя Філіпчука та його адвоката.

Василя Філіпчука обурило те, що наприкінці травня він побачив у одній зі статей ЄП за авторством Сергія Сидоренка та Юрія Панченка нібито натяк на його співпрацю з росіянами (цю статтю він, щоправда, зрозумів невірно, але про це згодом).

Про Філіпчука доводилося чути не лише тим, хто цікавиться зовнішньою політикою. Колись він опікувався євроінтеграцією, працював у МЗС, у місії України при ЄС тощо. Але всеукраїнської, без перебільшення, слави (часом, щоправда, сумнівної) набули його останні праці, які мають зовсім інший вектор.

Останній приклад – це скандально відомий “Мюнхенський план”, що був оприлюднений у лютому-2020 та спричинив вибух в українському інформаційному полі, бо багато хто сприйняв його як план капітуляції України. Філіпчук зазначений одним зі співавторів цього документа за назвою “12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону”. Серед інших співрозробником плану є також Російська рада з міжнародних справ – міцно пов’язаний з російською владою експертний центр.

Втім, головні претензії до плану пов’язані з його змістом, а не з підписантами. Зокрема, співавтори плану пропонували розробити нову ідентичність України (?!), врахувавши у ній думку держав-сусідів, включаючи Росію (!!).

Хоче Філіпчук того чи ні, але ці пропозиції (від яких він так і не відмовився, попри численні заклики) ще довго будуть згадувати у його творчому доробку.

І робитимемо це далеко не лише ми.

Тим більше, що це був далеко не перший контроверсійний документ, під яким підпис Філіпчука стоїть поруч із підписами російських проурядових “експертів”. Інший свіжий приклад – дослідження 2019 року, яке має амбітну назву “консенсусна пропозиція для зміненого регіонального порядку в пострадянській Європі та Азії”.

Та повернемося до претензій нашого героя до “Європейської правди”.

Ексдипломат, а нині контроверсійний експерт вважає, що згадка про нього поруч із посиланням на росіян… “заподіює йому моральну шкоду”. “…я ніколи не співпрацював із росіянами… і мені незрозуміло, на підставі яких фактів співавтори статті дійшли висновку про мою нібито співпрацю з росіянами”, – заявив він, висунувши вимогу видалити не тільки його прізвище, а й кілька абзаців навколо нього зі статті на сайті ЄП.

У разі невиконання вимоги експерт погрожує звернутися до суду, а також повідомити про свої претензії до ЄП усіх іноземних донорів, що працюють в Україні.

Ми не мали на меті повертатися до особи та поглядів шановного пана Філіпчука. Всі, хто бажав, вже мають можливість зробити щодо нього висновки. І тим більше ми не планували змінювати свої тексти щодо нього. Але оскільки він так його адвокати наполягають – то “Європейська правда” пішла на безпрецедентний для себе крок.

Видаляти, звісно, редакція нічого не буде.

Але ми погодилися змінити усі згадки про Василя Філіпчука в архіві ЄП.

І з повагою до його творчого доробку, про який йшлося вище, та керуючись бажанням у жодному разі не зашкодити його “честі, гідності та діловій репутації” наше видання відтепер зазначатиме його як такого, “який заперечує свою співпрацю з росіянами”.

Саме так – якщо виникне потреба – ми будемо писати про нього і згодом, щоби бути максимально впевненими у захисті гідності шановного експерта. Втім, якщо у якийсь момент шановний експерт змінить позицію і письмово повідомить редакцію ЄП про те, що він вже не заперечує співпраці з експертами РФ чи іншими представниками країни-агресора – то ми відмовимося від цього уточнення у подальшому.

Не хочеться писати відому фразу про те, на кому “капелюх горить”, але кидається в очі, що у тій статті, через яку Василь Філіпчук, який заперечує свою співпрацю з росіянами, погрожує подати на нас до суду, юридично НЕМАЄ твердження про його співпрацю. Тоді, у травні, ми писали про небезпеку того, що на чільну посаду в уряді буде призначений, цитуємо, “фахівець на кшталт Василя Філіпчука, неодноразово помічений у співпраці з росіянами”. Тобто йшлося про те, що у такій співпраці буде помічений не сам він (боронь боже, раз він таке заперечує!), а “фахівець на кшталт нього”.

Ця оціночна фраза свідомо була сформульована так, щоби йшлося не про пана Василя, а про абстрактну особу.

Принагідно сподіваємося, що слово “фахівець” шановного експерта не ображає.

І, наостанок, про те, чому у тій травневій статті взагалі з’явилося прізвище шанованого пана Філіпчука, який заперечує свою співпрацю з росіянами.

Протягом весни з низки незалежних один від одного джерел “Європейська правда” отримувала інформацію про те, що Василь Філіпчук, який заперечує свою співпрацю з росіянами, був зацікавлений у тому, щоби обійняти посаду керівника Урядового офісу з координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Що такі пропозиції лунають у владних кабінетах, і людям, які не знайомі з доробком експерта, розповідають про нього як про найкращого кандидата.

Редакція була і залишається переконана у тому, що цю посаду має обійняти людина, яка ціннісно безкомпромісно підтримує курс України до ЄС та НАТО. Тому ми вирішили дати представникам уряду й інші аргументи для ухвалення зваженого рішення.Бо саме в цьому є місія “Європейської правди”.СЕРГІЙ СИДОРЕНКОредактор “Європейської правди”ЮРІЙ ПАНЧЕНКОредактор “Європейської правди”

 

Україна закликає генсека ООН відреагувати на російський терор у Криму07.07.2020 18:21

Україна закликала генсекретаря ООН Антоніу Гутерреша відреагувати на порушення Росією міжнародного права в тимчасово окупованому Криму, яка продовжує тактику репресій і переслідування кримських татар.

Про це йдеться в заяві “Так працює тактика терору”, оприлюдненій Постійним представництвом України при ООН у Facebook – Укрінформ.

“Росія вранці здійснила рейди до помешкань у Криму, коли сім’ї ще спали, незаконно затримавши шістьох кримських татар, у тому числі людину з інвалідністю”, – наголошується в документі.

При цьому підкреслюється, що міжнародне право забороняє довільне втручання у приватне життя та помешкання людини.

“Росія як держава-окупант мусить припинити затримувати жителів Криму з політично мотивованих міркувань. Права захищених осіб (на окупованих територіях – ред.) мають бути гарантовані. Ми закликаємо генерального секретаря ООН відреагувати на триваюче погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму”, – заявили в Постійному представництві України при ООН.

Як повідомляв Укрінформ, зранку у вівторок, 7 липня, в чотирьох районах окупованого Росією Криму російські силовики провели обшуки в оселях кримських татар і затримали семеро осіб. Українська сторона відкрила кримінальне провадження за фактами незаконних обшуків у будинках кримських татар на окупованому півострові.

 

Після обшуків у окупованому Криму затримали сімох кримських татар

Російські силовики затримали сім кримських мусульман у результаті обшуків, що проходили з четвертої години ранку в Бахчисарайському, Красногвардійському, Сімферопольському районах та у м. Алушті окупованого Криму.

Про це в коментарі до допису у Facebook повідомила активістка Кримської солідарності Лутфіє Зудієва – Укрінформ.

«Затримано Зіядінова Еміля (смт Октябрське, провулок Карла Маркса, 81), Ібрагімова Ісмета (Сімферопольський район, Курци), Меметова Ділявера (Алушта, вул. Туристів, 6), Суф’янова Аліма (Бахчисарайський район, c. Залізничне, вул. Шмельова, 50а), Хайретдінова Сейрана (Бахчисарайський район, c. Білокам’янка), Сізікова Олександра (Бахчисарайський район, с. Севастьянівка), Бектемірова Вадима (с. Кам’янка, вул. Сейдалі Куртсеїта, 24)», – повідомила Зудієва.

Адвокат Іслям Веліляєв, який прибув на місце обшуку в смт Октябрське, у відеокоментарі громадському руху “Кримська солідарність” повідомив, що його не пропустили до підзахисного Еміля Зіядінова.

«Сьогодні 7 липня 2020 року, час 06:50. Я знаходжуся в селищі Октябрське на вулиці Карла Маркса, моє прибуття сюди пов’язано з тим, що проводиться обшук у нашого співвітчизника Еміля Зіядінова. Обшук почався о 4-й ранку, співробітники ФСБ увірвалися в будинок, де був сам Еміль Зіядінов, його дружина, четверо неповнолітніх дітей, старі батьки. На мої вимоги – бути присутнім під час обшуку співробітники ФСБ відповіли, що потрібно чекати. Тобто, право на захист було порушено, мене не допустили до підзахисного в момент обшуку», – розповів адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 7 липня в чотирьох регіонах Криму в семи будинках кримських мусульман силовики провели обшуки.

Раніше перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила про шістьох затриманих після обшуків.

 

Денісова вважає затримання в окупованому Криму порушенням Конвенції прав людини

Уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова заявила, що обшуки і затримання, які пройшли сьогодні зранку в окупованому Криму в помешканнях громадян України, є прямим порушенням статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Про це Денісова повідомила у Telegram – Укрінформ.

“Сьогодні затримали Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Сейрана Хайретдінова, Вадима Бектемирова та Олександра Сизикова, який є особою з інвалідністю по зору. Усіх їх можуть незаконно ув’язнити та катувати у в’язницях, як і 89 інших представників кримськотатарського народу”, – зазначила вона.

Омбудсмен зауважила, що до подібних провокацій окупант вдається щоразу, коли Україна порушує питання про деокупацію українського Криму та звільнення українських політв’язнів на усіх міжнародних майданчиках.

“Обшуки та затримання, які відбулись рано вранці в помешканнях громадян України, суперечать усім міжнародним правилам та є прямим порушенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожній людині гарантовано право на свободу та особисту недоторканність, та статті 8 Конвенції – право на повагу до приватного і сімейного життя”, – наголосила Денісова.

Денісова також заявила, що затримання шістьох кримських татар на території тимчасово окупованого Криму не може залишатись поза увагою міжнародних правозахисних інституцій та світових лідерів.

“Без злагоджених дій України та міжнародних партнерів — із затриманих сьогодні громадян України вчергове зроблять “злочинців” за сфабрикованими справами”, – відзначила вона.

Омбудсмен закликала представників міжнародних гуманітарних місій, правозахисних організацій застосувати “всі можливі важелі впливу на країну-агресора, аби припинити репресії відносно корінного населення Криму” та змусити виконати Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року щодо територіальної цілісності України.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 7 липня, російські силовики з четвертої години ранку проводили обшуки, а затим і затримання в будинках кримських татар у Бахчисарайському, Красногвардійському, Сімферопольському районах та у м. Алушті в окупованому Криму. Обшуки пройшли у семи родин.

Раніше перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила про шістьох затриманих після обшуків. За даними активістів громадського руху “Кримська солідарність” затримано сімох кримських мусульман.

Про це у Telegram також повідомила Уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова.

“Щойно підтвердилася інформація про сьомого затриманого кримського татарина на території тимчасово окупованого Криму в місті Алушта – Зекір’я Муратова”, – написала вона.

Також. за її інформацією, в розшук оголошений Ділявер Меметов, якого в травні цього року затримували при спробі перетину адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим, якого згодом відпустили. Тоді у кримського татарина намагались незаконно взяти відбитки пальців.

“Під час сьогоднішніх обшуків усім затриманим підкинули до помешкань заборонену окупаційною владою літературу. Про сплановану акцію фсбшників говорить те, що таку літературу підкинули, в тому числі Олександру Сизикову, який у 2009 році повністю втратив зір”, – повідомила омбудсмен.

Вона також зазначила, що у затриманого Ісмета Ібрагімова хронічні проблеми зі здоров’ям, він потребує щоденного приймання ліків. Проблеми зі здоров’ям є також у Сейрана Хайредінова – у нього астма.

Як зазначила Денісова, кримським татарам інкримінуватимуть частину першу та другу статті 205 “терористичний акт” Кримінального кодексу Російської Федерації.

“Запобіжні заходи незаконно затриманим громадянам України обиратимуть завтра”, – додала Уповноважений.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з новою хвилею незаконних обшуків і затримань кримських татар, здійснених сьогодні російською окупаційною владою у різних районах АР Крим.

 

Кримського татарина під час обшуку змушували зізнатися, що він – член “Хізб ут-Тахрір”

В окупованому Криму в ході обшуку, що проходив у вівторок, 7 липня, в будинку Еміля Зіядінова, співробітник російського силового відомства запропонував кримському татарину зізнатися в тому, що він є членом партії “Хізб ут-Тахрір” в обмін на те, що йому дадуть менший термін.

Про це у відеокоментарі громадському руху “Кримська солідарність” розповіла дружина Еміля Зіядінова – Укрінформ.

“Вже після обшуку моєму чоловікові сказали пройти в кімнату, щоб поговорити і сказали, що я теж можу бути присутньою. Один з тих, хто проводив обшук запропонував моєму чоловікові зізнатися в тому, що він – член партії “Хізб ут-Тахрір“. В обмін на це йому термін буде менше, аж до того, що навіть, може бути, він перебуватиме під домашнім арештом. Ми переглянулися, посміхнулися і чоловік відповів, що нічого такого не буде», – розповіла дружина Зіядінова.

За її словами, силовики відразу запропонували віддати телефон, щоб не встигли нікому зателефонувати, проте чоловік відмовився. На запитання що шукають, відповіли – заборонену літературу, що свідчить про приналежність до партії “Хізб ут-Тахрір”.

“Сказали – покажіть відразу заборонену літературу, щоб не проводити обшук. Але нам нема чого показувати, у нас вдома – тільки Коран”, – повідомила жінка.

Ніхто з тих, хто проводив обшук, включаючи двох понятих, не назвали своїх прізвищ.

Обшук почався з кухні і проходив у всіх кімнатах, нічого забороненого силовики не знайшли. Забрали знайдений телефон чоловіка і ноутбук.

Як повідомляв Укінформ, у вівторок, 7 липня, з ранку в чотирьох районах окупованого Росією Криму почалися обшуки, в результаті яких були затримані сім осіб – Алім Суф’янов, Сейран Хайретдінов і Олександр Сізіков (Бахчисарайський район), Еміль Зіядінов (Красногвардійський район), Ділявер Меметов (Алушта), Ісмет Ібрагімов, Вадим Бектеміров (Сімферопольський район).

 

З-під посольства РФ хотіли прибрати бігборд з СБУ, але не змогли

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 11:49 уп

Столичні комунальники демонтували бігборд з емблемою Контррозвідки СБУ біля посольства Росії, але пізніше повернули його на місце.

Джерело: Ігор Маріо у Facebook, речник Управління реклами КМДА та КП “Київреклама” Галина Шпак у коментарі “Українській правді”

Деталі: Очевидець демонтажу попросив у комунальників відповідні дозволи на ці роботи. У документах, які йому показали, було вказано, що “Київреклама” має намір демонтувати 130 незаконних рекламних конструкцій, в тому числі і бігборд біля посольства РФ.

Згодом Маріо оновив свій пост, вказавши, що рекламу повернули на місце.

Речник Управління реклами КМДА та КП “Київреклама” Галина Шпак у коментарі “Українській правді” пояснила, що вказаний щит біля посольства РФ – незаконний, і він все одно буде демонтований згодом.

Пряма мова: “Згаданий щит не має відповідних документів. Був припис на його демонтаж, відповідно комунальники приїхали і демонтували. Після цих робіт, уже при звірці документів на ці конструкції і наклейки на конструкції, з’ясувалось, що є помилка – у наказі на демонтаж було невірно вказано власника цієї конструкції. Тому довелося її повернути назад. Але сьогодні випишуть новий припис на нового власника. За законом, у нього є 15 днів на те, щоб самому демонтувати бігборд. Якщо він сам цього не зробить, то щит демонтує “Київреклама””.

Деталі: Шпак пояснила, що конструкція не має дозволу на розміщення, її немає на схемі реклами Києва, крім того, щит встановлений на зеленій зоні.

 

Порошенко назвав неприпустимим скорочення чисельноті ЗСУ

Експрезидент наголосив на погіршенні ситуації в армії.  ЛБ  7 липня 2020, 11:17

Росія нарощує військовий потенціал біля кордонів України, тому в жодному разі не можна скрочувати чисельність армії. На цьому наголосив експрезидент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV.

«Росія не скорочувала свою військову присутність навколо наших кордонів. Якщо у когось склалося таке враження – це неправда. Росія збільшила і наростила цю присутність. У порівнянні з 14-м роком військова присутність на наших кордонах значно зросла, в тому числі і ударних сил. І перша танкова армія, і дві армії повітряно-космічних сил, і значне збільшення присутності, в тому числі і на окупованих територіях, двох армійських корпусів. І тому нам ніяк не можна знижувати боєздатність і боєготовность наших ЗСУ», – наголосив Порошенко.

Він зауважив, що скорочення чисельності Збройних сил України у такій ситуації є неприпустимим.

«Чому ми почали вперше з часів Януковича скорочувати штатну чисельність ЗСУ? Чому вирішили, що можемо скорочувати десантно-штурмові війська, підрозділи морської піхоти, ескадрильї винищувачів? Чому це в рамках державно оборонного замовлення не поставили те, що мали зробити: ракети, які були підготовлені за наших часів. Мова йде про «Вільху», «Вільху-М», про крилаті ракети «Нептун». Ми завершили випробування, але в державному оборонному замовленні коштів на серійне виробництво і поставку військам немає», – зауважує лідер «Європейської Солідарності».

Порошенко звернув увагу на те, що у ЗСУ досі не проведені тендери на закупівлю зимових комплектів форми.

«Не проведено ще жодного тендеру. Ми знаємо, що у нас так нічого і не зроблено з системою харчування, яка була запроваджена нашою командою. І на сьогоднішній день фактично ця позиція зупинена. Зруйнований департамент генерала, кіборга Марченка, тому що комусь в ДБР потрібні були кримінальні справи на замовлення. І все, чим займалася в тому числі група по контролю якості, зупинене», – повідомив Порошенко.

«Де зараз ці кримінальні справи про бронежилети, якими годували нас багато місяців? У даному випадку діяльність ДБР тоді, до речі, як і діяльність ДБР зараз, коли вони намагалися вилучити з зенітно-ракетних комплексів, ліквідувавши їх боєздатність, надзвичайно важливе обладнання – це антиукраїнська діяльність», – наголосив Порошенко.

«Якщо такі дії будуть продовжуватись, якщо буде знижуватись боєздатність українських Збройних сил, якщо елементи гібридної війни будуть далі розповсюджуватися, в тому числі і шляхом різкого економічного падіння, створення умов через інформаційні вкиди, руйнацію соціальної стабільності – я абсолютно не виключаю, що Путін точно може цим скористатись», – вважає лідер «Європейської Солідарності».

На його думку, зараз ситуація набагато гірша, ніж це було рік чи два тому.

«Ніколи не було такого, щоб принцип «нічого про Україну без України» порушувався. Україна взагалі зникає з радарів перших тем світової політики. Це – неприпустимо. Нам на сьогоднішній день потрібні компетентні кроки компетентної і ефективної влади, а не некомпетентна, дилетантська позиція «нових облич», – підсумував Петро Порошенко.

 

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак: Про загрози з моря та «арифметику» чисельності війська

6 Липня 2020

Кореспондент АрміяІnform спілкувався з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Русланом Хомчаком незадовго після того, як Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО. Тож, більшість запитань були про співпрацю з країнами-партнерами, їхню допомогу, що є критично важливим для захисту України від зовнішньої агресії та про нові можливості, які відкриваються перед нашою країною після нещодавнього рішення Альянсу. Поставив наш кореспондент й інші, не менш актуальні питання сьогодення, зокрема щодо реформування війська, та не обійшов дуже чутливу тему як для військових, так і суспільства загалом, – чисельності Збройних Сил. Адже останнім часом у ЗМІ та соцмережах було чимало критичної інформації про нібито ухвалене рішення щодо скорочення війська на кілька десятків тисяч. Відповідь на це та інші запитання читайте в другій частині нашого ексклюзивного інтерв’ю з Головнокомандувачем ЗСУ Русланом ХОМЧАКОМ.

«Серед порад країн-членів НАТО є головна – не зупинятись на досягнутому, не сповільняти темпів реформ…»

– Перше запитання, яке Вам озвучили іноземні партнери одразу після призначення на посаду начальника Генерального штабу ЗСУ, було: «Чи не збираєтесь звертати з обраного шляху?» А які сьогодні запитання домінують під час зустрічей з іноземними партнерами? Як вони оцінюють розвиток нашого війська, що радять?

– Вони розуміють, що перед нами нині надскладні завдання – відбивати збройну агресію східного сусіда, протидіяти пандемії COVID-19, а також будувати сучасну армію, нарощувати її бойові, оперативні та спеціальні спроможності, оновлювати та змінювати не лише військову форму, систему підготовки військ, військову техніку та озброєння, а й ментальність особового складу.

Ми постійно спілкуємося з представниками з НАТО про роботу, проведену з реформування Збройних Сил України, досягнуті результати й проблемні питання як у форматі зустрічей з військовими аташе, так і під час міжнародних заходів.

Зі свого боку фахівці зі штаб-квартири Альянсу щорічно проводять оцінку виконання завдань у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Зокрема, з оборонних та військових питань. А також готують Оцінку участі України в Процесі планування та оцінки сил (виконання пакета Цілей партнерства). Суто військові питання обговорюють у рамках штабних переговорів з оцінки реалізації завдань Робочого плану Військового комітету Україна – НАТО.

Що стосується порад від армій країн-членів Альянсу, то серед головних з них – не зупинятись на досягнутому, не сповільняти темпів реформ…

«Незабаром вітчизняні ВМС підсилять американські катери Mark VI»

– Нещодавно генсек НАТО, зокрема, заявив, що «загрози нашій безпеці не зникли, поки ми зосереджені на пандемії. Якраз навпаки. Виклики, з якими ми стикаємося впродовж нинішнього десятиліття, є більшими, ніж хтось із нас може вирішити самостійно». Об’єктивно Україні навряд чи вдасться самостійно впоратись з нинішніми загрозами, основна з яких – агресивна Росія. На Ваш погляд, на яку підтримку можна розраховувати від партнерів з НАТО в питанні зміцнення безпеки, зокрема, у Чорному морі й на півдні України, на кордоні з окупованим Кримом?

– Що стосується зміцнення безпеки в Чорному морі, безумовним є те, що безпека Чорноморського регіону має стратегічне значення для НАТО. Саме тому союзники торік ухвалили Чорноморський пакет, який насамперед включає посилення військово-морської присутності Альянсу в Чорному морі як за рахунок постійних військово-морських груп НАТО, так і за рахунок військово-морських активів окремих союзників.

Хотів би нагадати, що головною темою візиту в Україну Північноатлантичної ради НАТО, який відбувся торік наприкінці жовтня, стало саме питання чорноморської безпеки.

У цьому ж році Альянс схвалив додатковий пакет допомоги для України та Грузії. Йдеться про розширення взаємної ситуаційної обізнаності в регіоні, а також збільшення кількості спільних навчань і маневрів.

Сподіваюсь, НАТО залучить Україну до процесу розвитку й розробки стратегії Чорноморського басейну.

Сподіваюсь, НАТО залучить Україну до процесу розвитку й розробки стратегії Чорноморського басейну. Особливо, з огляду на те, що Україні надано статус члена Програми розширених можливостей.

У контексті порушеного питання варто нагадати, що найбільшу допомогу на південному напрямку нам і надалі надають Сполучені Штати. Так, днями ми дізнались, що Державний департамент США схвалив рішення щодо передачі Україні 16 патрульних катерів Mark VI та необхідного для них обладнання. Це черговий внесок наших американських колег у зміцнення військово-морського потенціалу нашої держави.

– Що, на Ваш погляд, гальмує розвиток нашого війська?

– Я ще раз повторюю, ніхто за нас нашу роботу не виконуватиме. Багато років поспіль різні високопосадовці анонсували та декларували великі реформи у війську, але очікуваних, системних, масштабних зрушень у більшості сфер життєдіяльності війська тривалий час ми не бачили. І проблема тут не лише в недостатньому фінансуванні потреб розвитку війська. У цьому контексті можу сказати і про ментальну неготовність до масштабних перемін, навіть певний спротив реформам. І це було добре помітно, наприклад, під час реформи управлінської ланки війська, маю на увазі перехід на J-структуру, коли скорочувались окремі структури, посади заради уникнення дублювання функцій. При цьому не всі сприймали це за потрібне, бо втрачали повноваження, «насиджені» посади.

«Скорочення війська не буде!»

– А як Ви прокоментуєте критичну інформацію про нібито ухвалене рішення щодо скорочення війська на кілька десятків тисяч, зокрема, у ДШВ.

–  Правда в тому, що дехто прагне постійно підживлювати інформаційний фон довкола Збройних Сил негативом. Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою. Пояснюю ситуацію. Нині штатна чисельність війська значно перевищує 250 000 осіб. А саме така чисельність (250 000. – Авт.) війська визначена Законом України «Про чисельність Збройних Сил України». І якщо говорити про некомплект війська відповідно до штатної чисельності, то він значний. А якщо згадати про чисельність війська, визначену Законом України, то ми укомплектовані на сьогодні майже на 100 відсотків. Ось у чому правда! А майстри маніпуляцій використовують цю ситуацію на свою користь, мовляв, у бригадах великий некомплект, відтік людей з війська збільшується… Водночас ні півслова про величезну різницю між штатною чисельністю та визначену Законом чисельність війська.   До речі, нагадаю, що у депутатів є право законодавчої ініціативи, тож ті, хто нині вводить суспільство в оману, кричить про скорочення війська, можуть подати пропозицію щодо змін до відповідного Закону України в частині збільшення його чисельності з 250 000 до, наприклад до 300 000 осіб, та відповідно подбати про збільшення військового бюджету на утримання більш численного війська. Особисто буду вдячний.

Ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності

А тим часом поясню, які проблеми створює збільшений свого часу штат і що необхідно робити. Значна розбіжність між штатною чисельністю війська (кількість посад на папері. – Авт.) та наявною чисельністю особового складу (визначена Законом України «Про чисельність ЗС України», 250 000 осіб), не дозволяють досягти необхідної злагодженості підрозділів, якісно проводити заходи бойової підготовки, максимально ефективно використовувати фінансові ресурси. Хронічна неукомплектованість підрозділів суттєво знижує боєздатність військових частин, загалом негативно впливає на розвиток спроможностей Збройних Сил України. Тому ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності. Крапка…

–  Дякую.

 

Київрада заступилась за Порошенка: вимагає від Зеленського зупинити репресії

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 15:57  уп

Київська міська рада вимагає від президента Володимира Зеленського зупинити політичні репресії̈ проти народного депутата Петра Порошенка, а також проти громадських активістів, волонтерів і військових.

Джерело: сайт Київради з посилання на відповідне звернення до Зеленського, яке на засіданні 7 липня підтримали 68 депутатів

Пряма мова автора звернення, депутата міськради від “Солідарності” Вадима Сторожука: “Київрада не буде мовчати, коли в країні почалися політичні репресії̈. Ми категорично засуджуємо спроби вибіркового правосуддя, які здійснюються щодо п’ятого президента України Петра Порошенка.

Так само нічого спільного зі встановленням справедливості немає і в провадженнях, які ведуться щодо громадських лідерів та активістів Євромайдану”.

Деталі: У своєму зверненні Київрада вимагає від Зеленського “припинити переслідування та репресивні заходи щодо Порошенка, громадських лідерів, волонтерів, військовослужбовців, активістів Євромайдану”.

Депутати також закликали главу держави “дослухатися до звернень міжнародних партнерів України та світової громадськості, які вважають, що дії, спрямовані на невмотивовані і упередженні переслідування, дискредитують Україну”.

Повідомляється, що на засіданні Київради були присутні нардепи від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар, Ахтем Чийгоз, Софія Федина, Олексій Гончаренко.

Варто зазначити, що у Київраді немає жодного представника партії “Слуга народу”.

 

Міносвіти просить відтермінувати призов для випускників шкіл та коледжів

Міністерство освіти на науки просить Міністерство оборони України відстрочити весняний призов для випускників випускникам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти 2020 року.

Відповідний лист МОН за підписом в.о. міністра освіти та науки Сергія Шкарлета до Міноборони оприлюднений на сайті Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“Враховуючи особливості проведення вступної та призовної кампаній 2020 року, які зумовлені запровадженням карантину, що призвело до перенесення термінів проведення вступної кампанії на серпень місяць, Міністерство освіти та науки звертається з клопотанням про надання відстрочки від весняного призову випускникам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти 2020 року, а також про прийняття рішення щодо призову зазначених осіб уже під час осіннього призову, у разі якщо вони не продовжать своє навчання”, – йдеться у документі.

У листі зазначається, що ситуація, яка склалась у 2020 році, з паралельним проведенням вступної та призовної кампаній викликає великий суспільний резонанс, а також створює корупційні ризики, оскільки призвела до можливості прийняття різних рішень на місцях щодо однакової категорії осіб.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про відтермінування призову на строкову службу в армії із квітня-червня на травень-липень 2020 року. Як повідомили в Міністерстві оборони, у травні-липні 2020 року до лав Збройних сил на строкову службу планувалося призвати 9 тисяч осіб.

 

Україна поновила роботу 105 диппредставництв за кордоном

Міністерство закордонних справ станом на 7 липня відновило роботу 105 закордонних дипломатичних представництв, 11 наразі залишаються зачиненими через епідситуацію у країнах перебування.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу 7 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми відновлюємо роботу закордонних дипломатичних установ, яка була припинена у зв’язку з поширенням пандемії і встановленням відповідних заборон. Станом на сьогодні повністю або частково відновлено консульський прийом у 105 посольствах та консульствах України зі 116-ти», – сказав Кулеба.

Він додав, що консульську роботу не поновлено лише в 11 закордонних дипустановах у країнах, де пандемічна ситуація є особливо складною.

«Але щойно така можливість з’явиться, ми це зробимо», – пообіцяв глава МЗС.

За даними Worldometer, у світі виявлено 11 764 563 випадки зараження коронавірусом, зокрема 541 242 летальні, одужало 6 758 611 людей.

 

Вісьмом категоріям громадян України дозволили в’їзд до ЄС – Кулеба

Для восьми категорій громадян України дозволений в’їзд на територію Євросоюзу попри загальну заборону, запроваджену через пандемію коронавірусу.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеби під час онлайн-брифінгу 7 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Наразі Україна не відповідає критеріям, які визначені ЄС для того, щоб держава потрапляла в умовний “зелений” список країн, громадяни яких можуть перетинати кордон. Але навіть з цієї заборони є вісім винятків, вісім категорій громадян, які можуть в’їжджати на територію Європейського Союзу навіть попри наявну заборону”, – сказав Кулеба.

Він зазначив, що до них, зокрема, належать: працівники медичних закладів, медичні дослідники; спеціалісти з догляду за особами похилого віку та особи, яким потрібна термінова медична допомога; прикордонники; перевізники товарів та інші представники транспортних служб з урахуванням необхідності; дипломати, службовці поліції під час виконання обов’язків, служби та команди цивільного захисту, представники міжнародних організацій та міжнародних військових контингентів; особи, які прямують транзитом; особи, які їдуть з нетуристичною метою або з інших робочих питань, або які мають інший економічний інтерес; особи, які їдуть з метою навчання або мають інші невідкладні особисті обставини.

Щодо останніх, Кулеба уточнив, що ці обставини можуть по-різному тлумачитися уповноваженими органами країни, кордон якої намагається перетнути українець.

Міністр зазначив, що МОЗ і МЗС України постійно надають ЄС оновлені дані щодо ситуації з коронавірусом у країні, і запевнив, що робитимуть усе, аби Україна якнайшвидше опинилася в «зеленому» списку.

Як повідомлялося, з 12 березня в Україні ввели карантин у навчальних закладах та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Також зупинили роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

З 28 березня Україна повністю закрила кордон для регулярного сполучення, в тому числі авіаційного. Внутрішнє пасажирське авіасполучення поновилося 5 червня, а з 15 червня в Україні відновилося й міжнародне авіасполучення.

Нині в Україні до 31 липня діє адаптивний карантин.

 

CКУ та СУОА – проти неформальної демонстрації символів ненависті та терору на ТБ Австралії

Свiтовий Конґрес Українців (СКУ) приєднався до звернення Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА) проти демонстрації символів ненависті та терору на австралійському державному телеканалі АВС.

Про це повідомляється на сторінці СКУ у Facebook – Укрінформ.

«СКУ закликав уряд Австралії заборонити публічну демонстрацію символів ненависті та терору. СУОА та СКУ звернулися до державного мовника із закликом поширювати об’єктивну історичну інформацію про “совєтський” тоталітарний режим. СУОА надіслав лист Міністру комунікацій Австралії. СУОА подав скаргу до очільника телеканалу АВС», – йдеться у дописі.

Як зазначається, у травні цього року телеканал ABC показав програму з неформальною демонстрацією тоталітарних символів. Українська, польська та литовська громади Австралії негайно засудили цей показ.

«СУОА підкреслив: жахливі злочини комуністичного тоталітарного режиму призвели до мільйонів смертей в Україні та десятків років свавілля і утисків для багатьох східноєвропейських поневолених народів», – йдеться у публікації.

Як повідомляв Укрінформ, Союз українських організацій Австралії (СУОА) обурився появою програми на телеканалі АВС про місцевий музичний гурт «Dustyesky», який співає пропагандистські пісні радянської епохи та супроводжує свої виступи червоним прапором із зображенням серпа і молота.

 

Помпео: США розглядають можливість заборони китайської соцмережі TikTok    ЛБ 7 липня 2020, 11:36

Це пов’язано із обробкою персональних даних користувачів.

Держсекретар США Майк Помпео повідомив, що США “безперечно розглядають” введення заборони на додатки китайських соцмереж, зокрема і TikTok. Про це пише Reuters із посилання на заяву Помпео в ефірі каналу FoxNews.

“Я не хотів би випереджати президента, але це те, що ми розглядаємо”, – повідомив він.

Можлива заборона пов’язана із застереженнями американських законодавців щодо обробки персональних даних користувачів у TikTok. Їх непокоять китайські закони, які зобов’язують місцеві компанії співпрацювати із розвідувальними службами КНР.

Reuters зауважує, що заява Помпео стала продовженням протистояння найбільших світових економік – КНР та США – яке почалося з торгової війни майже два роки тому та посилилося на фоні дій китайської влади у Гонконгу та спалахом коронавірусу.

Нагадаємо, що у лютому минулого року Федеральна торгова комісія США наклала штраф на розробників TikTok на $5,7 млн за порушення закону про конфіденційність дітей Інтернеті.

Сервіс нелегально збирав персональні данні дітей до 13 років без згоди батьків. Потім імена, адреси електронних скриньок, номери телефонів, фото та відео опинилися у відкритому доступі.

6 липня 2020 стало відомо, що компанії Facebook, Google і Twitter тимчасово припиняють надавати дані користувачів на запит правоохоронців Гонконгу після прийняття Китаєм контроверсійного закону про нацбезпеки регіону.

 

TikTok “згортається” у Гонконгу через закон про нацбезпеку

Відеосервіс TikTok за кілька днів припинить працювати у Гонконгу через ухвалення Китаєм закону про нацбезпеку регіону.

Про це BBC заявив речник компанії – укрінформ

«З огляду на нещодавні події ми вирішили припинити роботу додатку TikTok у Гонконзі», – заявив він.

Відеосервіс TikTok, що належить китайській компанії ByteDance, був розроблений для користувачів позаматерикової частини Китаю. У самому Китаї працює схожий додаток Douyin.

Раніше стало відомо, що компанії Facebook, Google й Twitter тимчасово припиняють надавати дані користувачів на запит правоохоронців Гонконгу після ухвалення Китаєм контроверсійного закону про нацбезпеку регіону.

Як повідомлялося, Всекитайські збори народних представників ухвалили 28 травня закон про національну безпеку Гонконгу в обхід місцевого законодавчого органу. За ухваленим законом, китайська влада зможе в обхід місцевого уряду карати за дії, які у Пекіні розцінюватимуть як такі, що загрожують національній безпеці та підривають державну владу в Гонконгу.

Ухвалення цього закону розкритикували у ЄС, Великій Британії, США та інших країнах. Зокрема, владу Китаю звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у рамках китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.

У США також заявили, що почнуть позбавляти Гонконг привілейованого статусу, оскільки він перестав бути відокремленою складовою КНР.

 

Експрезидента Болівії обвинувачують у тероризмі

Болівійська прокуратура офіційно обвинуватила колишнього президента країни Ево Моралеса у тероризмі та вимагає його арешту.

Про це повідомляє Explica – Укрінформ.

«Прокуратура Болівії висунула офіційне обвинувачення у тероризмі проти колишнього президента цієї країни Ево Моралеса, який зараз перебуває в Аргентині. Прокуратура вимагає превентивного ув’язнення експрезидента», – йдеться в повідомленні.

Як стверджує прокуратура, Моралес після своєї відставки та втечі з країни минулого року закликав своїх прихильників у Болівії до незаконної діяльності. Зокрема, за даними відомства, під час викликаних його відставкою протестних акцій він по телефону дав завдання довіреній особі чинити перепони постачанню продуктів до міст (так звана «Аудіосправа»).

Зі свого боку Моралес відкидає обвинувачення прокуратури – укрінформ.

«Ще один доказ систематичного переслідування з боку де-факто уряду. Скоро демократія та верховенство права повернуться до Болівії», – написав він у Twitter.

Як повідомлялося, в листопаді минулого року Ево Моралес під тиском військових подав у відставку після того, як опозиція та спостерігачі закинули йому фальсифікації під час президентських виборів 20 жовтня 2019 року.

Експрезидент утік спочатку до Мексики, а потім до Аргентини. Тим часом у Болівії досі діє перехідний уряд.

 

ФРН, Франція, Єгипет і Йорданія попереджають Ізраїль про наслідки анексії

Глави МЗС Єгипту, Німеччини, Франції та Йорданії заявляють, що ніколи не визнають анексію Ізраїлем палестинських територій, а такі плани матимуть негативний вплив на відносини з цією державою.

Про це йдеться у спільній заяві міністрів, оприлюдненій на сайті МЗС Німеччини після відеоконференції 7 липня.

«Ми поділяємо думку, що будь-яка анексія окупованих у 1967 році палестинських територій порушить міжнародне право та поставить під загрозу основи мирного процесу. Ми не визнаємо жодних змін кордонів 1967 року, які не погоджені сторонами», – зазначається у заяві.

Дипломати також сходяться у думці, що такий крок Тель-Авіва матиме серйозні наслідки для безпеки та стабільності регіону і буде головною перешкодою для зусиль на шляху досягнення повного і справедливого миру.

«Це також може вплинути на відносини з Ізраїлем», – попереджають глави МЗС 4 країн.

Вони підкреслюють тверду прихильність до переговорного процесу на засадах принципу двох держав, заснованого на міжнародному праві та відповідних резолюціях ООН. Дипломати обговорили, як можна дат імпульс новому конструктивному початку переговорного процесу між ізраїльською та палестинською сторонами, і запропонували свою підтримку у відкритті шляху до переговорів.

Як повідомлялося, ізраїльський уряд планує втілити в життя план анексії частини Західного берега річки Йордан. Зокрема, він передбачає, що Ізраїль може поглинути близько 30% Західного берега Йордану, який був завойований у 1967 році під час шестиденної війни. Решта 70% мають стати частиною палестинської держави, але за жорстких умов. Планувалося запустити план 1 липня, але поки що цього не відбулося, тривають консультації.

Палестинці, Організація Об’єднаних Націй, європейські та арабські держави вважають єврейські поселення на Західному березі незаконними. Нині там проживають понад 400 тис. ізраїльтян і близько трьох мільйонів палестинців.

 

Дуда не вважає обов’язковим щеплення від коронавірусу

Президент Польщі Анджей Дуда виступає проти обов’язкового щеплення населення країни від COVID-19, коли з’явиться відповідна вакцина.

Про це він заявив під час передвиборчого виступу в понеділок у місті Конське Свентокшиського воєводства на півдні РП, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо йдеться про вакцину, то я абсолютно не є прихильником будь-яких обов’язкових щеплень… Як дитина, а потім як підліток, я мав різні щеплення, але від грипу ніколи не вакцинувався і не хочу цього робити. Я вважаю, що щеплення від коронавірусу абсолютно не повинні бути обов’язковими”, – заявив Дуда.

Він додав: якщо буде вакцина, то, хто хоче – може зробити щеплення, а хто ні – то це його особисте рішення.

На переконання президента РП, вакцина, у першу чергу, повинна бути доступною для осіб старшого віку, оскільки вони перебувають у зоні високого ризику.

Це висловлювання Дуди викликало резонанс у польському інформаційному просторі. Маршалок Сенату РП Томаш Гродзький у коментарі Onet.pl назвав слова Дуди про необов’язковість щеплень “безвідповідальними”. Він додав, що така позиція також суперечить закону, адже в Польщі є перелік обов’язкових щеплень.

Після цього Дуда написав у Twitter про “маніпуляцію” його словами. Він зазначив, що можливе щеплення від коронавірусу не повинно бути обов’язковим, як і проти грипу. Натомість, обов’язковими повинні залишитися щеплення проти поліомеліту, скарлатини, туберкульозу тощо.

За останніми даними, загальна кількість інфікованих COVID-19 у Польщі зросла до 36 155, померлих – до 1521 особи.

Станом на ранок 7 липня у світі в цілому підтверджено 11 746 826 випадків COVID-19, із яких 540 810 – летальні. 6 741 583 людини вже вилікувалися.

 

“Молодий Дуда”: чим небезпечний для України успіх польських ультраправих

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 09:00 — ВЛАДИСЛАВ СЕРДЮК, ДЛЯ ЄВРОПЕЙСКОЇ ПРАВДИ

Що стало ключовою сенсацією першого туру президентських виборів в Польщі, що відбулися 28 червня?

Результати фаворитів були очікуваними – до другого туру вийшов чинний президент Анджей Дуда з результатом 43,5% голосів і мер Варшави Рафал Тшасковський, який отримав 30,4%.

Інша справа – результат кандидата від Аграрної партії Владислава Косиняка-Камиша, якому ще на початку травня прогнозували 12,7% і який у результаті отримав 2,3% голосів, тим самим поступившись навіть кандидату від праворадикальної і євроскептичної “Конфедерації” Кшиштофу Босаку.

Успіх останнього часто називають чи не головною сенсацією цих виборів. Сенсацією, яка може мати значні наслідки як для внутрішньої політики Польщі, так і для її відносин з Україною.

Нове обличчя ультраправих

Формально результат Босака не є несподіванкою. Соціологічні опитування спочатку прогнозували йому близько 6-7% підтримки, а на останніх парламентських виборах “Конфедерація” набрала 6,8% голосів.

У підсумку 28 червня Босак отримав 6,8% голосів, вписавшись у прогноз.

Однак настороженість у політичних аналітиків викликає той факт, що “Конфедерація” вже більше як пів року утримує чималі рейтинги, а в абсолютних цифрах голосів за праворадикалів стало на 61 тис. більше у порівнянні з осінню 2019 року.

Не менш важливо також і те, що 23% виборців віком від 18 до 29 років, за даними TVN, проголосували за Босака. Іншими словами, чверть польської молоді, яка приходить на зміну старшим поколінням і відповідає за майбутнє країни, вважає гідним кандидатом в президенти саме політика від партії, яка позиціює себе, м’яко кажучи, як націоналістична.

Почати треба з економічної ситуації для молоді в Польщі. “Системні” кандидати або не розуміють молодих людей і їхні реальні переживання, або не піднімають цю тему зовсім, а іноді вони говорять про неї так складно, що просто втрачають зв’язок з електоратом.

За даними Євростату на 2019 рік, 45% поляків віком від 25 до 34 років живуть із батьками, а середній вік виїзду з рідного дому становить 28 років (на два роки більше середнього показника по Євросоюзу).

Причина такої статистики очевидна. Незважаючи на зміцніння і зростання економіки, матеріальна ситуація у молоді скрутна, стартові умови на ринку праці незадовільні, а вартість нерухомості непропорційно велика відносно їхньої заробітної плати.

Натомість Босак у передвиборчій програмі обіцяв максимально прості й водночас нездійсненні економічні та політичні реформи.

Мінімізація ролі держави в економіці, зниження податків, спрощення фінансового законодавства, реформа Сенату, президентства, уряду…

Кандидат від “Конфедерації” привернув до себе молодих виборців розумінням їхньої ситуації і простотою пропозицій щодо виходу з неї. При цьому реалістичність його пропозицій брати до уваги не має сенсу.

Не менш важливим є те, що на період передвиборчих перегонів припав і початок економічної кризи, пов’язаної з локдауном через коронавірус. У зв’язку з цим Босак під час кампанії акцентував на економічних, більш “твердих” темах, ніж світоглядні.

Хоча важливість останніх у рейтингу Босака применшувати аж ніяк не можна. Той факт, що він є більш поміркованим правим, ніж інші представники “Конфедерації”, однозначно відіграло свою роль.

Під час кампанії він показав, що альтернатива “Праву і справедливості” на правому фланзі є. Ба більше, деяким виборцям Босак взагалі нагадав молодшу

Це дозволило йому залучити не тільки молодих, а й доросліших поляків.

За нього проголосувало 9% виборців віком від 30 до 39 років і 4% від 40 до 49 років.

Що цікаво, за Босака також голосувало чимало поляків, які перебувають за кордоном на заробітках. Наприклад, у найпопулярнішому пункті трудової еміграції громадян Польщі – у Британії – Босак також посів четверте місце, а Дуда опинився на третьому.

Тобто можна сміливо стверджувати, що польські заробітчани незадоволені чинною політикою, і звинувачують вони в цьому кого завгодно і готові вибрати кого завгодно, хто обіцяє цю ситуацію змінити.

Вихід із політичного гетто

Не менш важливим є і факт ставлення до виборців “Конфедерації”.

Суспільство, спеціально або не спеціально, бере електорат “Конфедерації” у своєрідну “облогу”, тавруючи їх як маргіналів або фашистів.

Однак це призводить аж ніяк не до перегляду їхніх політичних поглядів, ані до їх відходу від Босака, а навпаки, до цементування в групі зі схожими переконаннями.

Логічно, що якщо людина почувається вигнаною більшістю, то вона буде міцніше триматися за таких само, як вона, і шукати серед них розради.

Успіх “Конфедерації” і Босака може вплинути не так на Україну, як на українців, які перебувають у Польщі.

“Конфедерація”, попри те, що у неї є певні рейтинги і, можливо, навіть політичний потенціал, на даний момент повністю виключена з policy-making Польщі.

Вплив політиків “Конфедерації” на формування внутрішньої, а тим більше зовнішньої політики країни – вкрай мізерний.

Однак наявність цієї підтримки свідчить про певні настрої в суспільстві, які стає дедалі важче не помічати. Невдоволення нинішньою політикою країни є очевидним, особливо якщо говорити про молодь, яка поставила Дуду на четверте місце, давши можливість Босаку обігнати чинного президента.

Незадоволена права молодь може бачити винних у своїх проблемах серед різних груп людей, що проживають у Польщі. У тому числі й мігрантів.

Треба врахувати хоча б те, що виборці Босака мають чимале значення у другому турі.

Політичні оглядачі очікують, що електорат кандидата від “Конфедерації” перетече до Дуди, зважаючи на світоглядну близькість двох політиків. Хоча Босак і заявив, що не висловить публічної підтримки ні Дуді, ні Тшасковскому.

Оскільки боротьба перед другим туром очікується запекла, слід замислитися над досить простим питанням: як Дуда стане залучати електорат Босака? Адже ставка перед другим туром буде робитися саме на них і на виборців, що не визначилися.

Чи не означає це, що гасла, які досі була за рамками “респектабельної” політики, раптом будуть взяті на озброєння?Автор: Владислав Сердюк,політолог, експерт Фонду громадської дипломатії, журналіст liga.net

 

Більшість дезінформації про COVID-19 поширюють Росія та Китай – експерти

Під час глобальної пандемії COVID-19 в інтернеті суттєво зросла кількість дезінформації, абсолютна більшість якої походить із Росії та Китаю.

Таку думку CBC News висловив керівник Оксфордського інституту інтернету Філіп Говард – Укрінформ.

“Ми фіксуємо досить значне зростання кількості дезінформації, яку поширюють держави, зокрема Росія та Китай”, – сказав Говард.

Він додав, що “92% дезінформації від підтримуваних державами агентств по всьому світу походять із РФ та Китаю”.

Його думку підтримала професор комп’ютерних наук інституту Карнегі- Мелона у Пітсбургу Кеслін Карлі. За її словами, близько половини усіх повідомлень у мережі Тwitter стосовно скасування карантинних обмежень поширювалися ботами й дублювали російські та китайські меседжі.

“Вони поширювали меседжі підтримуваних державою медіа, особливо російських та китайських. Тож кожного разу, коли ці ЗМІ видавали інформацію, її поширювала маленька армія ботів”, – зазначила Карлі.

 

У горах Грузії третю добу гасять лісову пожежу

У Грузії пожежники вже третій день намагаються загасити лісову пожежу в горах Сванетії.

Про це повідомляє Новини-Грузія – укрінформ.

«Третій вертоліт прикордонної поліції МВС Грузії сьогодні на світанку долучився до гасіння пожежі в горах біля села Хаїші Местійського району», – йдеться у повідомленні.

За даними Служби управління надзвичайними ситуаціями, загалом у Сванетії працює 110 пожежників і 7 пожежно-рятувальних одиниць техніки, а також три вертольоти.

Лісову пожежу в Местіа гасять вже третю добу. Роботи з її локалізації не припинялися всю ніч. Пожежним бригадам важко працювати через складний рельєф місцевості, вітер і спеку.

Наразі ситуація під контролем.

Поблизу палаючого лісу проживає 11 сімей. Через значне задимлення з цих будинків були евакуйовані діти, а за потреби рятувальники готові евакуювати всіх мешканців.

 

Пожежі на Луганщині: триває гасіння осередків біля трьох сіл08.07.2020 07:47

Станом на ранок середи триває гасіння трьох осередків лісових пожеж на Луганщині.

Про це повідомляє пресслужба ДСНС – Укрінформ.

“Станом на 07 год. 8 липня на території Новоайдарського району спостерігаються окремі осередки горіння лісових масивів поблизу с. Смолянинове (квартали 136, 15, 16, 17, 20, 24), с. Капітанове (квартали 74, 84, 80, 78) та с. Воронове (квартали 24, 25, 26, 31, 32, 33). Площа пожежі встановлюється”, – йдеться у повідомленні.

Силами ДСНС евакуйовано з житлових будинків с. Смолянинове та дачного кооперативу «Вовче озеро» 30 осіб (з них 13 дітей) та 30 осіб відселено.

Внаслідок пожежі вогнем знищено в с. Смолянинове 23 житлових будинки, пошкоджено 36 житлових будинків та знищено 80 дачних будинків кооперативу “Вовче озеро”. Інформація уточнюється.

Під час гасіння пожежі виявлено тіла 3 загиблих осіб та 9 осіб (з них 2 дітей) госпіталізовано. По медичну допомогу до лікарні зверталися 42 особи.

До гасіння залучено 1 тис. 125 чоловік та 201 одиниця техніки, з них від ДСНС 638 чоловік особового складу та 140 одиниць техніки, в тому числі 2 літаки Ан-32П.

На місці пожежі розгорнуто оперативний штаб, пункт життєзабезпечення та працює оперативна група ДСНС.

 

З вогнем на Луганщині борються майже 450 військових – штаб ООС08.07.2020 06:35

Військовослужбовці ЗСУ зі складу Об’єднаних сил продовжують брати участь у ліквідації лісових пожеж на Луганщині.

Про це інформує пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

«Військовослужбовці Збройних Сил України зі складу Об’єднаних сил продовжують допомагати в боротьбі із вогнем. І загрози місцевому населенню, на даний час, немає. Для цього кількість військовослужбовців, яких сьогодні залучено до ліквідації пожежі, збільшилася вже до 444 осіб, задіяно близько 60 одиниць техніки, серед якої навіть безпілотні літальні апарати», – йдеться у повідомленні.

Як наголошується, для боротьби з вогнем залучаються тільки ті підрозділи, які перебувають у резерві та в районах відведення. Також у цих роботах беруть участь тилові частини та військові пожежні команди.

Ситуація на передовій в цей час повністю контролюється Об’єднаними силами.

«Військові лікарсько-сестринські бригади надають допомогу постраждалому місцевому населенню. Екіпажі санітарних автомобілів та восьми армійських вертольотів Мі-8 також залучені для ліквідації пожежі та її наслідків», – зазначають у штабі ООС.

Як повідомляв Укрінформ, за даними МВС, унаслідок масштабних лісових пожеж на Луганщині загинули шість осіб. Госпіталізовано 28 потерпілих, з них 17 – діти.

 

На Луганщині вирує лісова пожежа: евакуюють два селища07.07.2020 17:17

На Луганщині після заяви сьогодні зранку про локалізації лісової пожежі в Новоайдарському районі виникли нові вогнища.

Про це повідомляє пресслужба Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області – Укрінформ.

«У зв’язку з поривчастим вітром в післяобідній час виникло ще декілька осередків лісових пожеж (верховий), які розповсюдилися по лісу до житлового сектору селищ Вовче та Смолянінове Новоайдарського району. Наразі відбувається евакуація мешканців цих населених пунктів», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що на місці надзвичайної події працюють 210 чоловік особового складу та 47 одиниць пожежної техніки ГУ ДСНС України у Луганській області. На допомогу їм прибули рятувальники з Донецької області у кількості 71 чоловік особового складу та 11 одиниць пожежної техніки. Невдовзі до ліквідації цієї масштабної пожежі приєднаються також харківські та полтавські рятувальники.

Як повідомляв Укрінформ, 6 червня о 13:21 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в районі озера Ведмеже між селищем Капітанове та Муратове Новоайдарського району горить ліс.

На місце події одразу було направлено 3 пожежні автоцистерни та 14 чоловік особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Луганській області.

По прибуттю рятувальниками було встановлено, що горить ліс на площі 20 га (верховий). Додатково було направлено на місце пожежі ще 5 пожежних автоцистерн та 30 чоловік особового складу.

Станом на 8:11 год 7 липня пожежу площею приблизно 85 га було оголошено локалізованою. Травмованих та загиблих на пожежі не виявлено. На 15 годину стовп диму, що здійнявся над лісом приблизно у 20 кілометрах на південний схід від Сєвєродонецька, добре видно у східних кварталах міста.

 

Пожежі на Луганщині: у лікарнях – 24 постраждалих, з них 15 дітей07.07.2020 20:54

У лікарні перебуває вже 24 постраждалих від пожежі на Луганщині, 15 із них – діти.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський – Укрінформ.

“(Станом на 19.30) госпіталізовано ще чотирьох людей. Загалом у місцевій лікарні перебуває 24 особи, з них 15 дітей, двоє діток знаходяться під кисневими масками, зі слів лікарів, їх стан стабільний. Чоловік 1962 року народження перебуває у реанімації (термічний опік полум’ям)”, – написав Лисянський.

Раніше Лисянський повідомляв, що Новоайдарська РДА приготувала приміщення для евакуйованих жителів селищ, які перебувають в епіцентрі лісової пожежі.

Як повідомлялося, 6 липня о 13 год. 21 хв. поблизу с. Осколонівка Новоайдарського району Луганської області на території Боровського та Охтирського лісництв виникла лісова пожежа на площі близько 50 га, зокрема верхова на 20 га. О 8 год. 11 хв. 7 липня пожежу локалізовано.

Через поривчастий вітер та високу температуру повітря вогонь поширився на с. Смолянинове. Тут вогнем знищено близько 80 дачних будинків садового кооперативу «Вовча яма» та 30 житлових будинків. За попередніми даними ДСНС, загинуло п’ятеро людей.

До гасіння пожежі залучено 361 чол. та 85 одиниць техніки. Додатково на місце пожежі прямують від ДСНС 37 автоцистерн та 220 чоловік з Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Полтавської областей.

Крім того, вогнеборці ліквідують пожежу поблизу с. Капітанове Новоайдарського району на території Капітанівського лісництва, верхова площа якої становить близько 40 га. До гасіння залучено 63 чол. і 16 од. тех.

 

ДСНС повідомляє про п’ятьох загиблих через пожежі на Луганщині07.07.2020 20:11

Кількість загиблих унаслідок пожеж на Луганщині зросла до п’яти осіб.

Про це повідомляє пресцентр ДСНС – Укрінформ.

“Попередньо 5 осіб загинуло та 9 осіб госпіталізовані до лікарні”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, 6 липня о 13 год. 21 хв. поблизу с. Осколонівка Новоайдарського району Луганської області на території Боровського та Охтирського лісництв виникла лісова пожежа на площі близько 50 га, зокрема верхова на 20 га. О 8 год. 11 хв. 7 липня пожежу локалізовано.

Через поривчастий вітер та високу температуру повітря вогонь поширився на с. Смолянинове. Тут вогнем знищено близько 80 дачних будинків садового кооперативу «Вовча яма» та 30 житлових будинків.

До гасіння пожежі залучено 361 чоловіка та 85 одиниць техніки. Додатково на місце пожежі прямують від ДСНС 37 автоцистерн та 220 чоловік з Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Полтавської областей.

Крім того, вогнеборці ліквідують пожежу поблизу с. Капітанове Новоайдарського району на території Капітанівського лісництва, площа якої (верхова) становить близько 40 га. До гасіння залучено 63 чол. і 16 од. тех.

 

На Прикарпатті дощ розмив дорожній переїзд – “відрізані” сім сіл

У Івано-Франківській області через ускладнення погодних умов, спричинених проливними дощами, відсутнє транспортне сполучення до 7 населених пунктів області повністю та 4 – частково.

Про це повідомляє пресслужба ДСНС – Укрінформ.

“Так, через підйом рівня води на річці Безулька в селі Яворів Косівського району, сталося руйнування тимчасового переїзду на дорозі місцевого значення, через що на даний час відсутнє транспортне сполучення до села Снідавка Косівського району. У Верховинському районі розмито автомобільну дорогу місцевого значення, в селі Волова частково відсутнє транспортне сполучення та в селі Бережниця – повністю”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на місці події працюють мобільно-оперативні групи Косівського та Верховинського райвідділів Управління ДСНС в області.

 

Європейські дослідники зосередилися на одному препараті проти COVID-19 – ЗМІ

Після європейських випробувань ліків проти коронавірусу їх лінійка звузилася у звязку з проблемами клінічної дії, і зараз учені зосереджені лише на одному препараті – ремдесівірі.

Про це повідомляє телеканал BFM-TV – Укрінформ.

«Перелік потенційних препаратів проти COVID-19 продовжує звужуватися: після гідроксихлорохіну європейські клінічні випробування Solidarity та Discovery також відмовилися від лікування лопінавіром/ритонавіром, які вважаються неефективними та характеризуються побічними ефектами», – йдеться у повідомленні.

За даними ЗМІ, після ухвалення цього рішення обидва випробування зосередяться лише на одному препараті – ремдесівірі, який нещодавно отримав дозвіл на проведення маркетингових досліджень у Євросоюзі.

Клінічні випробування британської фармацевтичної компанії Recovery щодо поєднання противірусних препаратів лопінавіру та ритонавіру, які застосовують у боротьбі проти вірусу СНІДу, виявилося неефективним. Такого ж висновку дійшли фахівці ВООЗ стосовно випробувань Solidarity та французькі вчені – стосово Discovery. «Попередні результати показують, що гідроксихлорохін та комбінація лопінавіру/ритонавіру мало або взагалі не впливають на зниження смертності при стаціонарній терапії проти COVID-19 у порівнянні зі стандартним лікуванням», – йдеться в заяві ВООЗ.

Крім того, випробування Discovery продемонструвало «значно більшу частоту серйозних негативних наслідків для функції нирок» у пацієнтів, які приймали лопінавір/ритонавір, йдеться у прес-релізі Національного інституту охорони здоров’я та медичних досліджень Франції (Inserm). Особливо це стосується пацієнтів реанімації.

За даними ВООЗ та Inserm, невдовзі усі ці результати будуть опубліковані в наукових виданнях. Попри те, що в усьому світі було проведено дослідження десятків методів лікування COVID-19, жоден не показав достатньої ефективності, за винятком стероїду – дексаметазону, який застосовується для найбільш уражених пацієнтів.  Згідно з результатами випробування Recovery, дексаметазон знижує смертність у найтяжчих хворих, які перебувають на штучній вентиляції легень.

Тим часом  ремдесівір отримав умовний дозвіл на продаж в межах ЄС з 3 липня, ухвалений Єврокомісією. Американське дослідження також показало, що цей антивірусний засіб, розроблений для боротьби з Еболою, ненабагато скорочує час одужання для госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 (в середньому від 15 до 11 днів). Однак воно не довело жодних переваг щодо скорочення кількості летальних випадків.

 

Вчені не виявили у іспанців колективного імунітету до коронавірусу

Лише у 5 відсотків іспанців виробилися антитіла до коронавірусу, що спростовує теорію колективного імунітету до коронавірусу.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного іспанськими вченими, повідомляє ВВС – Укрінформ.

«Дослідження, проведене за участю понад 60 тисяч осіб, показує, що тільки у 5% населення Іспанії виробилися антитіла (до коронавірусу – ред.)», – йдеться в повідомленні.

Отримані дані спростовують теорію про те, що в боротьбі з COVID-19 можна використовувати принцип колективного імунітету, дозволивши вірусу безконтрольно поширитися.

Дослідники також не впевнені, що людина, у якої виробилися антитіла, не зможе заразитися знову, оскільки, швидше за все, імунітет до коронавірусу є короткочасним.

За даними Worldometer, у світі виявлено 11 764 563 випадки зараження коронавірусом, в тому числі 541 242 летальних, одужали 6 758 611 осіб.

 

В Україні зареєстрували 49 607 випадків COVID-19, за добу — 56407.07.2020 09:28

Станом на 7 липня в Україні лабораторно підтверджені 49 607 випадки COVID-19, за добу — 564 нових випадків.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За добу захворіло 564 особи. Загалом за весь час пандемії захворіло 49 607 людей, з них 3 569 дітей та 7046 медпрацівників”, – сказав Степанов.

За добу, за його словами, госпіталізовано 197 осіб, зафіксовано 21 летальний випадок. Одужало 490 осіб.

Загалом за весь час пандемії на території України зафіксовано 1 283 летальних випадків, одужало 22 193 людей.

Найбільше захворілих на COVID-19 за минулу добу зареєстровано у Львівській області – 144, Закарпатській – 83, та Києві – 63.

Як повідомлялося, в Україні станом на 7 липня кількість випадків COVID-19 складала 49 043.

 

У Києві за добу 63 нових хворих на коронавірус і 3 померлих

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 10:08  уп

За минулу добу у столиці зареєстрували 63 нових випадки коронавірусу, троє людей померли.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко в Telegram

Пряма мова: “Кількість киян, у яких за минулу добу виявили коронавірус, збільшилась ще на 63 людини. Троє хворих померли”.

Деталі: Серед нових хворих 30 жінок від 19 до 71 року, 28 чоловіків від 21 до 77 років, 4 дівчинки від 3 до 17 років і хлопчик, якому 3 роки. Також захворіли четверо медиків.

Шістьох людей госпіталізували.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили у Шевченківському районі (15), Солом’янському (11) та у Дніпровському районі (10 випадків).

Загалом на 7 липня у столиці вже 5665 підтверджених випадків захворювання на COVID-19. Коронавірус забрав життя 119 людей, 1848 мешканців столиці подолали хворобу (з них 39 за минулу добу).

 

Степанов розповів про готовність України до другої хвилі COVID-19

7 липня 2020 УП

Станом на 7 липня всі лабораторні центри забезпечені місячним запасом тестів при повному завантажені.

Так на пресбрифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов прокоментував готовність України до другої хвилі COVID-19.

“Рівень забезпеченості нашої країни до другої хвилі епідемії, і я кажу не тільки про лабораторні центри або наявність тест-систем, а й про готовність наших лікарень, готовність наших лікарів до таких викликів, його навіть не можна порівняти з тим, що в нас було на початку березня.

На сьогодні всі лабораторні центри забезпечені місячним запасом тестів при повному завантажені.

Це той рівень, який ми тримаємо.

Ми чітко знаємо, що якщо десь виникає проблема, то ми дуже швидко доставляємо тест-системи, щоб це ніяким чином не вплинуло на наших громадян”, – сказав він.

Він також додав, що Україна готується саме до другої хвилі.

“Я вважаю, що це є розумно, коли робляться відповідні висновки в тому, чого нам бракувало, в чому у нас виникали проблеми й підготуватися так, щоб і медична система витримала і щоб ми вчасно могли надавати допомогу всім, хто цього потребує”, – уточнив очільник МОЗ.

 

Київ та дев’ять областей не готові до послаблення карантину – МОЗ

Станом на 7 липня дев’ять регіонів України та місто Київ не відповідають усім необхідним критеріям для послаблення протиепідемічних заходів.

Про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

Згідно з даними МОЗ, поки не готові до послаблення карантину Волинська, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська і Чернігівська області.

Дані щодо визначених критеріїв з АР Крим та м. Севастополь відсутні.

Як зазначили в МОЗ регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, у якому наявна одна з таких ознак:

– завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50%;

– середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менше ніж 24 на 100 000 населення протягом останніх семи днів;

– коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%;

– показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10%.

Посилення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається за поданням головного державного санітарного лікаря регіону, з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для посилення протиепідемічних заходів відповідно до відомостей, опублікованих на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу в Україні зареєстровано 564 нових випадки захворювання на COVID-19. Загалом в Україні лабораторно підтверджено 49 607 випадків захворювання на COVID-19.

 

У п’ятьох областях України не виявили жодного випадку COVID-19 за добу

У п’ятьох областях України за добу не виявлено жодного нового випадку коронавірусу.

Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусної хвороби – укрінформ.

Станом на 7 липня в Хмельницькій, Чернігівській, Миколаївській, Сумській та Херсонській області не виявлено жодного нового випадку захворювання на коронавірус.

Як свідчать дані системи моніторингу, найбільше захворілих на COVID-19 за минулу добу зафіксовано у Львівській області – 144, Закарпатскій – 83, та Києві – 63.

Як повідомлялося, станом на 7 липня в Україні лабораторно підтверджені 49 607 випадки COVID-19, за добу — 564 нових.

 

У МОЗ пояснили затримку з відкриттям нового корпусу Охматдиту

Відтермінування відкриття нової черги Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” пов’язано з тим, що в умовах коронакризи виникла затримка з постачанням імпортного медичного обладнання.

Про це на брифінгу 7 липня сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу

“У нас було передбачено 1 червня відкриття другої черги лікарні “Охматдит”, яке передбачало в тому числі відкриття відділень хіміотерапії, онкології, відділення онкології з ліжками інтенсивної терапії. … У зв’язку з епідемією, з коронакризою, у нас виникла затримка з постачанням специфічного медичного обладнання від європейських виробників. В тому числі через те, що була введена заборона на експорт відповідного обладнання, або вони були перевантажені виготовленням іншого обладнання, яке використовується при коронавірусній хворобі. … Ми перенесли відкриття цих відділень на кінець липня. Зараз йде постачання цього обладнання”, – сказав Степанов.

Він додав, що в наступному році реконструкцію НДСЛ “Охматдит” буде продовжено, також буде продовжена закупівля нового обладнання для інших відділень — центру екстреної меддопомоги, хірургічних відділень, нейрохірургічного відділення. Міністр охорони здоров’я висловив сподівання, що до кінця 2021 року цей процес вдасться завершити.

 

Зеленський квапить з відкриттям нового корпусу Охматдиту

Президент Володимир Зеленський очікує якнайшвидшого відкриття відділень Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», яке перенеслося з 1 червня на кінець липня у зв’язку з епідемією коронавірусу.

Про це йшлося під час традиційної селекторної наради, повідомляє пресслужба глави держави – укрінформ.

«Так, було складно завершити все з розвитком коронавірусної пандемії. Але ми зараз достатньо стабілізували ситуацію й економічно, й у сфері охорони здоров’я. Тому треба пришвидшити відкриття для лікування українських дітей у найкращій нашій дитячій лікарні «Охматдит», – зазначив Зеленський.

Як повідомлялося, будівництво нового лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ «Охматдит» розпочалося 2011 року, але з 2013-го було зупинене. В 2016 році будівництво відновили. За рішенням Кабінету міністрів проєкт був розподілений на два пускові комплекси: 23,5 тис. кв. м та 43,5 тис. кв. м відповідно.

Першу частину нового корпусу Охматдиту було відкрито у квітні 2019 року. Комплекс оснащений сучасним медичним обладнанням для прийому пацієнтів зі складними діагнозами. Очікується, що весь комплекс оновленого Охматдиту налічуватиме кілька блоків, у яких розміщуватимуться 10 сучасних хірургічних відділень, п’ять онкологічних і гематологічних відділень та діагностичне відділення.

7 липня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що відтермінування відкриття нової черги Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” пов’язано з тим, що в умовах коронакризи виникла затримка з постачанням імпортного медичного обладнання. Наразі обладнання вже поставляється.

 

У червні міжнародні резерви України зросли на понад 3 мільярди доларів — НБУ

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 13:46 уп

За підсумками червня міжнародні резерви України зросли на понад 3 млрд доларів та становили 28,5 млрд доларів.

Про це повідомляє прес-служба Нацбанку.

“Востаннє такий обсяг резервів українці можуть пам’ятати ще восени 2012 року.

Головними чинниками зростання резервів у минулому місяці стало отримання офіційного фінансування від наших міжнародних партнерів – МВФ та Євросоюзу, а також купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку”, – пояснили у регуляторі.

“Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4,8 місяців майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і Національного банку”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Станом на 1 червня 2020 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 25 371,8 млн доларів (у еквіваленті), у травні вони зменшились на 1,3%.

Станом на 1 травня 2020 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 25,7 млрд доларів (в еквіваленті) – у квітні вони зросли на 3,1%.

 

Петрашко допускає зниження облікової ставки нижче рівня інфляції

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 14:59  уп

Міністр економіки Ігор Петрашко допускає зниження облікової ставки Нацбанку нижче рівня інфляції.

Про це він сказав в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.

“Я вважаю, що потрібно далі знижувати облікову ставку. Не бачу проблем, якщо у нас облікова ставка буде нижче, ніж інфляція”, – підкреслив міністр.

За його словами, зниження облікової ставки до 6% річних – позитивний крок для економіки, але запізнілий.

“Зниження до 6% – хороший крок, але коли він стався? Це потрібно було робити півроку тому, коли тільки почалася тенденція. У нас падіння промисловості відбулося в четвертому кварталі минулого року”, – сказав Петрашко.

Нагадаємо:

У травні 2020 року споживчі ціни порівняно з квітнем виросли на 0,3%, у річному вимірі (до травня 2019 року) інфляція сповільнилась до 1,7%.

У 2019 році зростання споживчих цін в Україні сповільнилось до 4,1% у порівнянні з 9,8% у 2018 році.

У 2017 році показник інфляції становив 13,7%, у 2016 – 12,4%, у 2015 – 43,3%.

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% річних із 12 червня 2020 року. Це – найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України.

Аналітики агентства J.P. Morgan у зв’язку із відставкою голови НБУ Якова Смолія переглянули прогноз про зниження облікової ставки НБУ у 3 кварталі 2020 року до 5% на її збереження на рівні 6%.

 

Міністр економіки вважає, що новий голова НБУ повинен бути менш консервативним

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 14:41  уп

Новий голова Національного банку повинен бути не надто консервативним, вважає міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко.

Про це він сказав в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

“З моєї точки зору, новий керівник НБУ повинен бути не надто консервативним … Хотілося б, щоб новий глава НБУ працював над пом’якшенням монетарних умов, над доступом економіки до кредитних ресурсів”, – сказав міністр.

Він зазначив, що для зростання економіки на 7-8% ВВП, необхідно кредитування в 320-400 млрд грн щорічно. Тоді як в минулому році цей показник для України був на рівні 100 млрд грн.

“Якщо НБУ буде проводити політику збільшення кредитного ресурсу, ми з боку уряду створенні умови для посилення позитивного ефекту від цього. І переламаємо то, що ще з часів кризи 2008 року ніхто не міг зробити. До цього часу економіка розвивалася і росла, а яка була база? Кредитування”, – пояснив Петрашко.

Нагадуємо:

3 липня Верховна Рада схвалила звільнення голови Національного банку Якова Смолія за власним бажанням через “політичний тиск”.

1 липня голова Смолій написав та подав на ім’я президента Володимира Зеленського заяву про відставку через “систематичний політичний тиск”.

Смолій серед механізмів політичного тиску на НБУ назвав проплачені мітинги, тиск через суди, інформаційні атаки та необгрунтовані політичні оцінки.

Смолій став головою НБУ 15 березня 2018 року, коли Верховна Рада підтримала звільнення Гонтаревої з посади голови Нацбанку і призначила його на цю посаду.

Співрозмовники ЕП у Верховній Раді повідомили, що наразі розглядаються три можливі кандидатури на посаду голови НБУ.

 

Реалізація промислової продукції цьогоріч зменшилася майже на 13%

За січень-травень 2020 року обсяги реалізації промислової продукції в Україні зменшилися на 12,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, до 940,82 млрд грн.

Про це повідомляє Державна служба статистики – Укрінформ.

За 5 місяців 2020 року вітчизняної промислової продукції було реалізовано на 940,82 млрд грн, що на 12,7% менше, ніж за січень-травень 2019 року. З цього обсягу за межі країни було реалізовано промислової продукції на 269,88 млрд грн.

Продукції добувної промисловості і розроблення кар’єрів за січень-травень 2020 року було реалізовано на 130,95 млрд грн (на 27,0% менше, ніж за аналогічний період 2019 року), з яких за межі країни — на 43,32 млрд грн. У тому числі добутого кам’яного та бурого вугілля було реалізовано на 23,53 млрд грн (на 36,1% менше); сирої нафти та природного газу — на 31,51 млрд грн (на 46,6% менше); металевих руд — на 62,94 млрд грн (на 10,6% менше).

Продукції переробної промисловості за вказаний період було реалізовано на 590,65 млрд грн (на 11,4% менше, ніж за січень-травень 2019 року), з яких за межі країни — на 225,61 млрд грн. У тому числі вироблених харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів було реалізовано на 217,42 млрд грн (на 0,5% більше); продукції металургійного виробництва, готових металевих виробів — на 140,11 млрд грн (на 22,5% менше); продукції машинобудування — на 60,02 млрд грн (на 17,7% менше).

Також за 5 місяців 2020 року було вироблено, передано та розподілено електроенергії на 147,78 млрд грн (на 5,1% більше у порівнянні із січнем-травнем 2019 року), вироблено та розподілено газу — на 30,56 млрд грн (на 31,8% менше).

Як повідомлялося, за даними Держстату, за 2019 рік обсяги реалізації промислової продукції в Україні зменшилися на 1,1% у порівнянні з 2018 роком, до 2,48 трлн грн. З цього обсягу за межі країни було реалізовано промислової продукції на 650,4 млрд грн. Продукції добувної промисловості і розроблення кар’єрів за минулий рік було реалізовано на 395,06 млрд грн (на 3,7% більше, ніж за 2018 рік), переробної промисловості – на 1,60 трлн грн (на 2,4% менше), вироблено, передано та розподілено електроенергії на 331,36 млрд грн (на 0,7% більше), газу — на 73,02 млрд грн (на 12,5% менше).

 

Зеленський вніс у Раду законопроєкт, що допоможе отримати €136 мільйонів на енергетику

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт Закону “Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт “Програма підвищення надійності підстанцій”)”.

Текст законопроєкту №0051 оприлюднено на сайті парламенту – укрінформ.

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт розроблено з метою створення правових підстав для використання позики Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на фінансування інвестиційного проєкту “Програма підвищення надійності підстанцій” у сумі 136 млн євро.

У межах цього проєкту передбачається здійснити реконструкцію 11-ти підстанцій напругою 330 кВ та однієї підстанції напругою 750 кВ Дніпровської електроенергетичної системи з впровадженням на підстанціях автоматизованих систем керування НЕК “Укренерго” технологічними процесами для досягнення технічного рівня можливості інтеграції української енергосистеми з енергосистемою Європи та забезпечення цілісності ОЕС України.

Гарантійна угода між Україною та ЄІБ визначає забезпечення платіжних зобов’язань за фінансовою угодою (Програма підвищення надійності підстанцій) між ЄІБ та НЕК “Укренерго” державною гарантією.

 

Укрзалізниця вже приймає цифровий студентський із “Дії”

АТ “Укрзалізниця” почала приймати цифровий студентський квиток із мобільного додатку “Дія”.

Про це повідомляє пресслужба АТ “Укрзалізниця” – Укрінформ.

“Студенти при посадці у поїзд замість пластикового оригіналу можуть пред’явити цифровий документ із мобільного застосунку “Дія”. Цифровий студентський квиток так само дозволяє подорожувати поїздом зі знижкою 50%”, – йдеться у повідомленні.

У компанії зауважують, що цифровий студентський має такі самі переваги, як і пластиковий оригінал: ідентифікує особу, підтверджує статус студента та надає знижки. Пільговий проїзд надається студентам ВНЗ I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів.

Подорожувати зі знижками з е-студентським можна у: загальних і плацкартних вагонах, вагонах 2-3 класу всіх категорій міжміського сполучення, усіх вагонах регіональних поїздів, поїздах приміського сполучення.

Однак при проїзді у вагонах вищої категорії типу СВ, купе та у вагонах 1-го класу, крім поїздів категорії “Регіональний поїзд”, для студентів встановлена повна вартість квитка.

Також Укрзалізниця приймає цифрові ID-картку, закордонний біометричний паспорт та водійське посвідчення з додатку “Дія”.

 

Пошук вразливостей: У Prozorro розповіли про перші результати роботи “білих” хакерів

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 13:11  уп

За перший місяць дії програми пошуку вразливостей Prozorro Bug Bounty система закупівель Prozorro стала більш стійкою до кібератак, 6 баг хантерів знайшли 53 вразливості, які були усунені.

Про це повідомляє прес-служба Prozorro.

“Найбільшу кількість вразливостей знайшли на рівнях P3 і P4, тобто помірної та низької критичності.

Пошук вразливостей відбувався на тестових середовищах системи публічних закупівель Prozorro та трьох електронних майданчиків: Zakupki.Prom.UA, SmartTender, E-Tender”, – йдеться у повідомленні.

“Щороку кількість кібератак на державні IT-системи зростає. Ми не можемо стояти осторонь цієї проблеми, і тому вирішили на постійній основі залучати баг хантерів. Ми вдячні за їхній час та зусилля. Лише за перший місяць їхньої роботи система Prozorro та електронні майданчики стали ще більш стійкими до кібератак”, – зазначив генеральний директор ДП “Прозорро” Василь Задворний.

“Програма Prozorro Bug Bounty діє на постійній основі, тому запрошуємо  баг хантерів протестувати систему публічних закупівель на стійкість до кібератак, а електронні майданчики, підключені до системи Prozorro, долучатися до програми”, – додали у компанії.

Нагадаємо:

Платформа електронних закупівель Prozorro з 1 червня запустила програму пошуку вразливостей – Bug Bounty та запросила “білих” хакерів виявити недоліки у її захисті.

 

ЄС дав Україні €11,5 мільйона траншу

Європейський Союз виділив Україні понад 11,5 мільйона євро на підтримку реформи державного управління.

Про це повідомило Представництво ЄС в Україні – Укрінформ.

«Сьогодні Європейський Союз здійснив пряму виплату в розмірі понад 11,5 млн євро в державний бюджет України. Ці кошти спрямовані на підтримку подальшого розвитку системи державного управління в Україні, зокрема задля підвищення її ефективності та стійкості в умовах кризи, спричиненої COVID-19», – йдеться в повідомленні.

Як відзначив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, реформа державного управління є однією з ключових реформ, які проводяться в Україні, і Євросоюз продовжує підтримувати відповідні зусилля шляхом поширення знань, кращих практик та надання суттєвої фінансової допомоги.

«Зараз як ніколи важливо забезпечити дотримання основних принципів публічного врядування, підзвітності та прозорості для здобуття й зміцнення довіри громадян і бізнесу до державних інституцій і тим самим сприяти швидшому відновленню після тяжкої кризи у сферах здоров’я та економіки», – сказав посол ЄС.

За даними Представництва ЄС, загалом Євросоюз виділив Україні 90 млн євро в межах програми бюджетної підтримки на реформування державного управління на період 2016-2021 років. Нинішня виплата є черговою після вже наданих трьох траншів на загальну суму 37,6 млн євро.

Останній транш на суму 26 млн євро заплановано на 2021 рік. «Він буде наданий за умови продовження рішучих намірів уряду щодо втілення в життя Принципів державного управління ОЕРС/SIGMA (link is external), реалізації та оновлення Стратегії реформування державного управління на основі якісного Закону «Про державну службу» та прийняття закону про загальну адміністративну процедуру», – підкреслюється в повідомленні.

Також зазначається, що, крім бюджетної підтримки, ЄС надає технічну допомогу обсягом 14 млн євро для впровадження та реалізації зазначених принципів державного управління в державних органах, а також спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку виділяє 28,7 млн євро для підтримки секторальних реформ у профільних міністерствах шляхом створення команд експертів у межах проєкту Українська архітектура реформ.

 

Буславець пропонує Центренерго перейти на закупівлю вугілля замість газу

ПАТ “Центренерго” продовжує використовувати природний газ для виробництва електричної енергії, попри рішення Кабінету міністрів щодо пріоритетного використання вітчизняного вугілля на ТЕС.

Про це сказала в. о. міністра енергетики Ольга Буславець, повідомляє пресслужба міністерства за підсумками наради щодо забезпечення енергогенеруючих підприємств вугільною продукцією вітчизняного виробництва та відновлення роботи вугільних шахт – Укрінформ.

“Зараз спалювання газу видається економічно вигідним, проте це тимчасове короткострокове рішення. Наразі вже спостерігається тенденція до збільшення ціни на природний газ. А з початком опалювального сезону і підвищенням попиту таке зростання лише прискориться. Тому, для надійної роботи електроенергетичного комплексу в осінньо-зимовий період необхідно забезпечити стале постачання вугільної продукції. Але чим довше шахти перебуватимуть у вимушеному простої, тим складніше буде повернути їх до нормального режиму роботи”, – сказала Буславець.

На друге півріччя Центренерго потребує орієнтовно 2,4 млн тонн вугільної продукції. З яких державні шахти можуть забезпечити лише близько половини. Решту Центренерго має можливість закуповувати у вітчизняних виробників за конкурентними цінами.

Зазначається, що представники Центренерго висловили намір залучити кредити державних банків для фінансового оздоровлення підприємства.

“Ми готові бути медіаторами у таких перемовинах, проте умови залучення кредитів мають бути чітко сформульовані”, – зазначила в.о. міністра.

У нараді з питань сталого забезпечення енергогенеруючих підприємств вугільною продукцією вітчизняного виробництва та відновлення роботи вугільних шахт, які зараз перебувають у простої, взяли участь представники генеруючих компаній, вугільної галузі та незалежних профспілок гірників, які 30 червня почали безстрокову акцію під стінами Офісу Президента з вимогою забезпечити стабільну роботу шахт та виплати заробітної плати.

Учасники наради домовились провести додаткові консультації з питань постачання вітчизняного вугілля енергогенеруючій компанії.

Булавець запропонувала залучити до обговорення також представників НКРЕКП, оскільки, на її думку, “саме від їх рішень значною мірою залежить врегулювання ситуації на ринку електричної енергії”.

Як повідомляв Укрінформ, 30 червня 2020 року біля Офісу Президента розпочалася безстрокова акція протесту шахтарів “Мирноградвугілля”, “Добропіллявугілля”, “Селидіввугілля” та представників шахт Львівсько-Волинського басейну.

Одна з вимог гірників – проведення повного розрахунку з державними вуглевидобувними підприємствами за отримане вугілля, а також заборона імпорту електроенергії та вугілля газових марок із Російської Федерації та Білорусі.

Уряд своїм рішенням зобов’язав енергогенеруючі компанії викуповувати українське вугілля для виробництва електроенергії. Про це сказав на засіданні уряду 17 червня 2020 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 

В Україні знайшли джерела для фінансування енергомодернізації підприємств

В Україні пропонують створити Державний фонд енергоефективної модернізації підприємств, який акумулюватиме надходження від податку на викиди двоокису вуглецю і спрямовуватиме їх на часткове покриття кредитів на закупівлю енергоефективного обладнання.

Про це повідомляє пресслужба Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження – Укрінформ.

“Міністерство енергетики спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження, Українсько-данським енергетичним центром та іншими партнерами розробили проєкт закону України, який передбачає зміни до Бюджетного кодексу для забезпечення гарантованого джерела фінансування енергомодернізації підприємств України”, – зазначили у відомстві.

Законопроєктом передбачається запровадити механізм використання коштів із податку на викиди СО2 як джерело співфінансування енергоефективних заходів на підприємствах.

Для реалізації ініціативи пропонується створити Державний фонд енергоефективної модернізації підприємств, який зможе:

акумулювати надходження з податку на викиди СО2, а це близько 900 млн грн, які наразі не мають цільового призначення і щороку йдуть у загальний фонд держбюджету;

надавати підприємствам компенсацію частини кредитів на закупівлю енергоефективного обладнання.

В Агентстві наголосили на важливості стимулів до підвищення енергоефективності у промисловості.

“Це питання стає ще більше актуальним з точки зору значних викидів СО2 у промисловості та планів запровадження в ЄС фіскального механізму регулювання імпорту вуглецеємних товарів в рамках реалізації Європейської зеленої угоди”, – пояснили в Держенергоефективності.

Зазначається, що такий механізм цільового використання коштів у багатьох країнах світу (Фінляндія, Данія, Велика Британія, Швеція) став стимулом для промислових підприємств як до раціонального використання енергії, так і до оптимізації технологічних процесів на виробництві.

“У 2018 році податок на викиди 1 тонни CO2 зріс з 41 коп. до 10 грн. Як результат, надходження з цього податку зросли із 50 млн грн у 2018 році до майже 1 млрд грн у 2019 році. Ці кошти можуть стати джерелом фінансування енергомодернізації підприємств. Очікуваний ефект – скорочення енергоспоживання та, як наслідок, викидів СО2, створення нових робочих місць і підвищення конкурентоспроможності економіки”, – прокоментував т. в. о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Як повідомлялось, згідно з нормами Податкового кодексу, суб’єкт господарювання має стати платником екологічного податку, якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн на рік.

 

Зеленський повідомив НАЗК, що забув подати “зміни в майновому стані”

Президент Володимир Зеленський поінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський особисто поінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначають в ОП, у 2019 році родина глави держави отримала кошти в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною сумою 5,1 млн грн та здійснила витрати на придбання ОВДП в сумі 5,2 млн грн. Відповідно, вартість цих облігацій перевищувала 50 прожиткових мінімумів.

“Згідно із законодавством, Володимир Зеленський мав подати до Реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 днів з часу купівлі та продажу ОВДП. Проте до реєстру не надходили такі повідомлення”, – зауважили в ОП.

У цьому зв’язку Володимир Зеленський наголосив, що всі громадяни України рівні перед законом, і готовий нести відповідальність за порушення відповідно до чинного законодавства.

 

НАЗК вручило Зеленському два протоколи про адмінпорушення

НАЗК вручило два протоколи про адміністративне порушення Президенту України Володимиру Зеленському в зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК у Facebook – Укрінформ.

“7 липня голова НАЗК Олександр Новіков склав та вручив Президенту два протоколи у зв’язку з адміністративними порушеннями (стаття 172-6 КУпАП). Відповідні матеріали будуть передані до суду”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що після вступу на посаду Президента України Володимир Зеленський здійснив купівлю та продаж облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Загальна вартість придбаних та проданих боргових цінних паперів перевищувала 50 прожиткових мінімумів.

“Таким чином, Володимир Зеленський мав подати до Реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни у майновому стані протягом 10 днів з часу купівлі та продажу ОВДП. Такого повідомлення до Реєстру не надійшло”, – наголосили у НАЗК і додали, що Президент особисто повідомив НАЗК про факт порушення.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський поінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства.

Як зазначають в ОП, у 2019 році родина глави держави отримала кошти в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною сумою 5,1 млн грн та здійснила витрати на придбання ОВДП в сумі 5,2 млн грн. Відповідно, вартість цих облігацій перевищувала 50 прожиткових мінімумів.

В ОП зауважили, що згідно із законодавством, Зеленський мав подати до Реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 днів з часу купівлі та продажу ОВДП. Проте до реєстру не надходили такі повідомлення.

 

У Нацраді розповіли про нову модель співпраці зі ЗМІ у законопроєкті “Про медіа”

Законопроєкт «Про медіа», рекомендований Комітетом Верховної Ради з питань інформаційної та гуманітарної політики до першого читання, пропонує нову модель співпраці регуляторного органа та учасників медіаринку, які покликані значно спростити механізм співпраці Національної ради з ліцензіатами і реєстрантами.

Про це заявила голова Національної ради Ольга Герасим’юк, повідомляє пресслужба регулятора – укрінформ.

«Запропоновані законодавчі норми значно спрощують процедуру отримання дозвільних документів для провадження діяльності у сфері медіа. Окрім звичного ліцензування, передбачено новий спосіб закріплення відносин із регулятором – реєстрацію. Нині ліцензуються всі типи аудіовізуальних медіа – і ті, що мовлять в ефірі, і ті, що поширюються в кабелі чи на супутнику, а також і провайдери програмної послуги. За новим законом, ліцензуванню підлягатиме лише радіочастотний ресурс, бо він належить державі і є обмеженим. Усі інші медіа переходять на спрощену процедуру реєстрації. Це – медіа без використання ефірного наземного мовлення, VoD і провайдери, що постачають пакети телеканалів», – пояснює Герасим’юк.

За її словами, наочним є приклад, що стосується супутникового мовлення. «Якщо чинний Закон «Про телебачення і радіомовлення» для запуску супутникового телеканалу вимагає отримання ліцензії, вартість якої становить 360 тис. грн, а термін дії – 10 років, то за законопроєктом «Про медіа» в цьому разі застосовуватиметься процедура реєстрації. Оплата за реєстрацію суб’єкта у сфері медіа наразі становить 4723 грн, і дія дозволу (реєстрації) є необмеженою в часі», – констатує голова Національної ради.

Вона зазначає, що преса, онлайн-преса та платформи спільного доступу реєструватимуться добровільно. Водночас на них також поширюються вимоги, визначені законом щодо контенту.

Сама процедура реєстрації є достатньо простою і швидкою, більш прозорою стає і процедура ліцензування. Підстави для відмови у реєстрації або видачі ліцензії чітко виписані і досить звужені.

Значно спростить процедуру взаємодії з регулятором передбачена законопроєктом новела про запровадження електронного документообігу та електронного кабінету суб’єкта. Це дасть змогу гравцям ринку комунікувати і надсилати документи онлайн, економити свій час і ресурси.

Голова Національної ради акцентує, що в умовах, коли розширюється сфера регулювання медіа, вкрай важливо забезпечити правову визначеність для всіх суб’єктів медіапроцесу. Задля того, щоб уникнути зайвих непорозумінь, розробники законопроєкту пішли на дуже ретельне прописання процедури призначення і проведення перевірок.

«Європейські експерти, оцінюючи ці положення законопроєкту, висловлювали побоювання, що ця процедура дуже зарегульована. Однак слід пам’ятати, що в більшості європейських країн це питання врегульовано підзаконними нормативно-правовими актами. В Україні ж гравцям ринку зручніше, коли ці норми виписані в самому законі», – зауважує вона.

Водночас Герасим’юк додає, що спрощенню підлягає і механізм звітності. Так, у законопроєкті вже не передбачена необхідності подавання суб’єктами щорічної звітної інформації про структуру власності.

Також запропоновано змінити механізм застосування санкцій Національною радою. Основні санкції, що передбачені і чинним законодавством, – штраф і звернення до суду щодо анулювання ліцензії – залишаються. Крім того, передбачено новий захід реагування Національної ради на виявлені порушення – припис. Він застосовується Національною радою до суб’єкта у сфері медіа в разі вчинення незначного порушення та може містити строк для його усунення й попередження про відповідальність у разі повторення зазначеного порушення надалі.

Герасим’юк зазначає, що, зважаючи на те, що нові види медіа стають дедалі вагомішим засобом поширення інформації і до них великою мірою перетікає споживацька аудиторія, необхідність їх регулювання постала в усьому світі, і таке регулювання вже запроваджено в багатьох європейських країнах. Тому, щоб забезпечити однаковий підхід до всієї медіаіндустрії, онлайн-медіа також потраплять під державне регулювання.

Однак, наголошує голова Нацради, абсолютно не відповідають дійсності поширювані твердження про те, що регулятор матиме змогу блокувати онлайн-ресурси. Таких положень у законопроєкті про медіа немає. У Національної ради не буде повноважень судової системи. Вона не стає ані каральним, ані правоохоронним органом. У разі виявлення порушень і при потребі обмеження певного ресурсу відповідне рішення ухвалюватиме лише суд.

Також голова Національної ради звертає увагу на те, що законопроєкт передбачає лише добровільну реєстрацію для суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Водночас зареєстровані онлайн-медіа можуть делегувати своїх представників до органа співрегулювання і брати участь у формуванні критеріїв до контенту. Також працівники зареєстрованого онлайн-медіа набувають статусу журналістів і на них поширюються відповідні права, що визначені законодавством і гарантовані державою.

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Раніше, 30 квітня, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

 

Зеленський вручив “заслуженого артиста” Потапу, а Кароль – орден

Президент Володимир Зеленський вручив державні відзнаки, яких були удостоєні видатні українці з нагоди Дня Конституції за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення нацбезпеки, науково-технічний та культурно-освітній розвиток України – Укрінформ.

Про це повідомляє пресслужба глави держави.

«У всіх людей різне ставлення до державних нагород: хтось цього чекає все життя, хтось каже, що це пережиток Радянського Союзу. Для когось, особливо для народних артистів, телеведучих та відомих людей, – це просто нагорода. Мені здається, перш за все, це дуже важливо для держави, адже вона точно знає, кого нагороджує», – сказав Зеленський.

Президент зауважив, що державна нагорода – це можливість продемонструвати, що Україні небайдужі талановиті громадяни.

За його словами, для держави однаково важливі всі сфери та професії: медіа, медицина, правопорядок, оборона, мистецтво та шоу-бізнес.

«Важливо відзначати людей, коли вони є з нами, а не тоді, коли вся країна та весь світ знає: ось це відома людина, і лише зараз Україна побачила, що вона гідна своєї держави», – заявив Зеленський.

Тому, наголосив він, держава й надалі відзначатиме талановитих українців, незалежно від статі, віку та сфери їхньої діяльності.

«Якщо людина дійсно талановита, державі дуже важливо показувати її людям. Тому що є багато напрямів, де дійсно талановиті люди, та про них ніхто не знає. Тому що їх не показують щодня по телевізору, але вони багато роблять для України», – зазначив Президент.

У свою чергу, зокрема, генеральний директор – художній керівник театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр оперети» Богдан Струтинський, який нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня, зазначив, що ця нагорода – певне визнання досягнень його колективу. Він наголосив, що держава має акцентувати більшу увагу на підтримці мистецтва.

«Мистецтво відповідає не тільки за логіку, а й за стан душі. Воно дає можливість іншим людям в інших галузях отримати енергію для свого творення, відкрити більше самих себе. Тому однозначно мистецтво повинне мати спеціальну державну програму щодо його підтримки. Тому що без нього ми не будемо знати, що будувати й куди рухатися», – сказав Струтинський.

Режисер та сценарист Наріман Алієв, який отримав почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України», наголосив на важливості державної підтримки вітчизняного кінематографу. Адже це дасть можливість індустрії в майбутньому стати незалежною.

«Щоб створилася індустрія, з’явився певний план професійних людей, які можуть створювати та робити. На цій базі буде глядач, і зможуть приходити приватні гроші та ресурси, щоб ми працювали незалежно, не зважаючи на державні гроші», – заявив режисер.

Зі свого боку співак, композитор та продюсер Олексій Потапенко, якому Президент присвоїв почесне звання «Заслужений артист України», заявив, що для нього ця нагорода демонструє визнання хіп-хоп-культури з боку держави.

«У мене була дитяча мрія – змалку хотів, щоб людина, яка займається хіп-хоп-культурою, хоч раз була визнана своєю державою. І ось це сталося. На цьому всі мої державні нагороди закінчаться, тому що я вписав своє ім’я в історію – це визнання державою хіп-хоп- і реп-культури в моїй особі», – сказав він.

Співачка Ірина Білик, яку нагородили орденом княгині Ольги III ступеня, назвала цю подію спільним досягненням – її самої та прихильників.

«Якщо є сильна держава Україна, то потрібні державні нагороди сильним і талановитим людям. Я дякую за довіру й за любов до моєї творчості всім, хто мене любить», – сказала артистка.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський, 27 червня з нагоди Дня Конституції України підписав указ №254/2020 про відзначення державними нагородами за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави та вагомі трудові досягнення.

 

Посли G7 обговорили з Венедіктовою систему кримінального правосуддя

Посли країн «Великої сімки» обговорили з генеральним прокурором України Іриною Венедіктовою забезпечення неупередженої системи кримінального правосуддя.

Про це повідомляється у Twitter-акаунті американського головування в групі послів «Великої сімки» в Україні – Укрінформ.

«Під час вчорашньої зустрічі з генеральним прокурором Венедіктовою посли країн G7 обговорили важливість продовження реформи органів прокуратури та забезпечення незалежної, неупередженої системи кримінального правосуддя для України», – йдеться у повідомленні.

За інформацією Офісу генпрокурора, Венедіктова поінформувала іноземних партнерів про перебіг реформи прокуратури, зокрема про атестацію прокурорів та оновлення кадрового потенціалу відомства.

«Наразі ми працевлаштовуємо до Офісу генпрокурора кандидатів з-поза системи, що вирішили стати прокурорами і пройшли всі етапи добору, теоретичну та практичну підготовку. Разом із тим триває прийом документів для нового добору. Ми очікуємо в наших рядах професіоналів в галузі права – нову кров, яка дасть імпульс розвитку нашої інституції. Водночас зараз у нас щодня відбуваються співбесіди прокурорів регіональних прокуратур», – заявила генпрокурор.

Вона подякувала іноземним партнерам за підтримку та допомогу на шляху реформування органів прокуратури.

Венедіктова також поінформувала послів, що наразі триває процес формування конкурсної комісії з відбору керівника САП, повноваження якого закінчуються цьогоріч.

Як повідомлялося, авторитетні міжнародні організації та ряд впливових світових політиків, українські громадські діячі, активісти та медіа у спільній заяві закликали Президента Володимира Зеленського припинити політичні переслідування лідера партії «Європейська солідарність», п’ятого Президента Петра Порошенка.

Заяву, зокрема, підписали голова делегації Європейського парламенту у зв’язках з Україною Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом Вітольд Ващиковський, голова делегації Європейського парламенту у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ Андрюс Кубілюс та віцеголова делегації Європейського парламенту у зв’язках з Україною Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом Траян Басеску.

 

У Мінкульті дали посаду балерині Кухар

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 15:16  уп

Міністерство культури та інформаційної політики призначило виконувачем обов’язків директора Київського державного хореографічного училища відому українську балерину Катерину Кухар.

Джерело: пресслужба МКІП

Деталі: Своїми основними завданнями на посаді Кухар назвала:

підвищення кваліфікації педагогів

розробку сучасних навчальних планів

отримання закладом III-IV рівня акредитації

розробку “української методики класичного танцю”.

Новопризначену керівницю представила колективу училища заступниця міністра культури Лариса Петасюк.

Пряма мова Петасюк: “Катерина є випускницею цього закладу, тому добре знає і розуміє всі його проблеми. І ми як профільне Міністерство очікуємо, що в статусі керівника вона ефективно їх вирішить і виведе на новий якісний рівень підготовку наших майбутніх прим”.

 

У Зеленського пропонують окремий закон для російської та інших мов

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 15:20  уп

Верховна Рада повинна прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської та мов інших нацменшин.

Джерело: представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський під час усних слухань у справі про конституційність “мовного закону”, цитує “Укрінформ”

Пряма мова: “Верховна Рада повинна прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської мови та інших мов нацменшин”.

Деталі: За словами Веніславського, закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” стосується правового регулювання застосування виключно української.

Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов.

Веніславський також запевнив, що позиція президента щодо української мови як єдиної державної залишається незмінною.

 

Парубій розповів КСУ, як Рада голосувала за “мовний” закон

Колишній Голова Верховної Ради 8-го скликання Андрій Парубій заявив, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був ухвалений парламентом з дотриманням усіх необхідних процедур.

Про це Парубій заявив у Конституційному суді, який у вівторок розглядає конституційність цього закону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Голосування і весь розгляд, ця процедура була проведена повністю і чітко у відповідність до закону «Про регламент Верховної Ради» і до всіх процесів», – сказав він коментуючи аргументи авторів конституційного подання про те, що закон був ухвалений з порушенням процедури.

«Розуміючи, що 5-та колона буде намагатися оскаржити цей закон в суді, я, як Голова Верховної Ради, достеменно хотів переконатися, що він був ухвалений з дотриманням усіх процедур під час голосування», – додав Парубій.

За його словами, під час ухвалення мовного закону депутати розглянули понад 2 тисячі поправок, значна частина яких мала на меті затягнути розгляд законопроєкту і не дати ухвалити його Верховній Раді 8-го скликання.

«Але кожна з цих правок була розглянута на засіданні народними депутатами», – запевняє Парубій.

Він також зауважив, що відсутність письмової реєстрації народного депутата не означає його автоматичну відсутність на пленарному засіданні, оскільки ранкова реєстрація відбувається о 10-й годині, але кожен, хто запізнився повноцінно бере участь у роботі парламенту.

«Тобто, аргумент про те, що якась кількість депутатів не була зареєстрована, але голосувала, є безглуздим і не може свідчити, що депутат, який незареєстрований, не брав участі в голосуванні», – додав він.

За словами Парубія, коли ВР розглядає велику кількість правок, то одна з них може суперечити іншій. У цьому контексті він сказав, що головний комітет запропонував Верховній Раді повернутися до частини правок, щоб проголосувати загальний текст закону. Також Парубій запевнив, що як Голова ВР дав доручення роздати депутатам рішення комітету і перелік правок, до яких комітет рекомендував повернутися.

За його словами, після того, як депутати підтвердили своїм голосуванням внесені правки, лише тоді він поставив на голосування сам закон.

Як повідомляв Укрінформ, 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Верховна Рада ухвалила цей закон 25 квітня 2019 року, а 16 липня він набув чинності.

Проте 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

 

Ексдепутат Опоблоку пояснив, навіщо оскаржують “мовний” закон

Автор подання щодо конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» стверджує, що закон був увалений з порушенням процедури, а також дискримінує нацменшини.

Про це заявив під час усних слухань у Конституційному суді даного подання один з авторів народний депутат 7-8 скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, закон про мову був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради.

«Відбувалися не персональні голосування… один народний депутат зізнався, що його не було у залі пленарних засідань, але його картка проголосувала. У цьому ми зазначаємо порушення конституційної процедури оспорюваного нами закону», – сказав він.

Автор подання також послався на рішення КСУ від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним так званого закону «Ківалова-Колесніченка» через порушення процедури його ухвалення.

Водночас, як доповів суддя у даній справі Сергій Головатий, у конституційному поданні автори вказують, що тодішній Голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду законопроєкту і недотримав встановлену регламентом Верховної ВР процедуру обговорення та ухвалення законопроєкту.

Як зачитав Головатий, у поданні, зокрема, йдеться, що законопроєкт розглядали упродовж 20 пленарних засідань і депутати подали 2082 правки, за наслідком голосування яких у тексті виникли суперечності і прогалини, які, як стверджують автори подання, виключили можливість застосування норм цього закону після остаточного його ухвалення і набрання чинності.

«Голова Верховної Ради перевищив свої повноваження доручивши головному комітету внести редакційні уточнення з урахуванням поправок, внесених безпосередньо на пленарному засіданні ВР під час розгляду законопроєкту. А головний комітет формулював поправки до тексту закону за законодавчо встановленою процедурою», – зачитав частину тексту з подання суддя Головатий.

Як зазначив суддя-доповідач, у конституційному поданні йдеться, що головний комітет 24 квітня вніс до законопроєкту не тільки редакційні уточнення з урахування поправок внесених безпосередньо на пленарному засіданні, а й повернув до тексту проєкту закону низку поправок, які Верховна Рада не підтримала.

«Головний комітет повністю змінив редакцію деяких норм, які було ухвалено за наслідком розгляду Верховною Радою поправок під час другого читання. А Голова ВР вніс пропозицію ухвалити у другому читанні і в цілому саме в тій редакції, що запропонував головний комітет», – зачитав Головатий.

Окрім цього зазначив суддя, у матеріалах подання йдеться, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, але серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній Раді (голосували тільки їх картки).

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 7 липня, Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи за поданням про конституційність закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Закон набув чинності 16 липня.

Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Передбачається, що за п’ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Водночас 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

 

Чубаров назвав образливим порівняння заходів щодо захисту кримськотатарської мови з привілеями

УНН. Для кримських татар є образливим твердження суб’єкта конституційного подання щодо того, що заходи з захисту кримськотатарської мови є привілеями. Про це голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров сказав під час засідання Конституційного суду України щодо конституційності Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, передає кореспондент УНН.

“Норми, що передбачені для кримськотатарської мови в законі 2704, є вимушеними та пропорційними ситуації, в якій сьогодні знаходиться кримськотатарський народ та кримськотатарська мова. У своїх твердженнях суб’єкт конституційного подання порівнює передбачені законом інструменти, заходи та виокремлення, що спрямовані на захист кримськотатарської мови, з привілеями та вказує на нібито порушення принципу рівності. Такий підхід є не тільки помилковим, але й образливим для нас”, – сказав Чубаров.

Він зазначив, що мета правових норм – встановити такий режим, який може відродити кримськотатарську мову, яка протягом 50 років у часи СРСР була виключена з сфери дошкільної та шкільної освіти, телебачення і кінематографу.

“Ми розраховуємо на те, що завдяки нормам цього закону кримськотатарським вченим, освітянам, вихователям, вдасться на першому етапі витягнути, підняти стан кримськотатарської мови до рівня опанування нею усіма віковими категоріями кримських татар. Наступною метою правових заходів, передбачених в законі для кримськотатарської мови, – це функція захисту кримськотатарської мови від загрози зникнення в умовах світової глобалізації та динамічного внутрішьоукраїнського життя. Надання гарантії її розвитку у майбутньому, оскільки жодна держава у світі окрім України не зобов’язана піклуватися про збереження та розвиток кримськотатарської мови”, – додав Чубаров.

За його словами, від початку окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, політика Російської Федерації є репресивною і завдає шкоди кримськотатарському народу.

Нагадаємо, КСУ почав розгляд справи про конституційність закону про мову.

Також нагадаємо, представник Президента в КСУ України Федір Веніславський заявив, що закон про мову стосується саме української, а не інших мов.

 

Раду та офіс Зеленського розсварив закон, який дозволить звільняти міністрів

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 11:02  уп

Парламентарі скаржаться на те, що міністри ігнорують народних депутатів та засідання комітетів, а раптом щось, то біжать скаржитися в офіс президента Володимира Зеленського на Банкову.

Пряма мова одного із “слуг”: “Розумієте, зараз ми не можемо нічого зробити з конкретними міністрами. Ми можемо звільнити весь уряд, а до міністрів добратись не можемо. І вони просто на нас забили. Не відповідають на дзвінки, не приходять на комітети – просто ігнорують. А коли щось, то біжать на Банкову скаржитись”.

Деталі: Про це УП розповів один із нардепів “СН”, причетний до ідеї інтерпеляції. Якщо Рада проголосує за законопроєкт щодо інтерпеляції, то за рішенням профільного комітету зможе викликати на звіт окремого міністра і простим голосуванням у 226 голосів звільняти його.

Серед близько ста ініціаторів цього законопроекту є прізвища голови ВРУ Дмитра Разумкова, голови фракції “СН” Давида Арахамії, депутатів “Слуги народу” Юрія Арістова, Олександра Корнієнка, Михайла Радуцького, Микити Потураєва, Дмитра Наталухи, Андрія Мотовиловця та інших.

Відзначається, що відповідна ініціатива дещо роздратувала Банкову.

Пряма мова співрозмовника в “Слузі народу”: “Єрмак дзвонив керівникам фракції і комітетів, щоб парламент цей законопроект не розглядав, бо він типу “дуже шкідливий”. Ясно, що для Банкової шкідливий”.

Попри прохання з ОПУ законопроєкт уже розглянули кілька комітетів.

 

Зеленський проводить зустрічі зі “слугами”, щоб “повернути стосунки з фракцією”

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 06:49  уп

За словами співрозмовників УП, президент Володимир Зеленський вирішив провести зустрічі з усіма нардепами від своєї фракції “Слуга народу”, щоб налагодити відносини.

Пряма мова: “У президента склалось враження, що його хтось намагається відтерти від прямого контакту зі своїми, з депутатами. І Зеленський вирішив всіх побачити, всіх вислухати. Зараз до нього одні за одними ходять всі наші групи у фракції, ці 15, які сформували офіційно ще на початку роботи”.

Деталі: Зазначається, що такі зустрічі відбуваються вже другий тиждень.

“Зеленський розуміє, що другого такого шансу нам не дадуть. Тому не думаю, що він наважиться розпускати Раду. Він спробує повернути стосунки з фракцією і вже почав це робити”, – розповів УП один із депутатів СН.

 

У “Слузі народу” звинуватили Порошенка у тому, що він вітав Путіна з днем Росії: той спростовує

ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 00:08 уп

Нардеп фракції “Слуга народу” Ірина Верещук в прямому ефірі телепередачі заявила, що п’ятий президент Петро Порошенко в 2014 році привітав главу РФ Володимира Путіна з днем Росії.

Джерело: Верещук та Порошенко в ефірі “Свобода слова”

Пряма мова Верещук: “Пан Порошенко, наприклад, 12 червня (2014 року – ред.) вітав з днем Росії (Путіна – ред.), коли уже був Слов’янськ, Краматорськ і так далі”.

Деталі: Порошенко звинуватив її у брехні, на що Верещук обурилася і попросила його забрати свої слова. Лідер “Європейської солідарності” декілька разів повторив, що вона розповсюджує неправдиву інформацію.

Також нардеп монобільшості наголосила, що абсолютно впевнена у своїх словах і що цю інформацію легко можна перевірити.

Ведучий програми Вадим Карп’як зазначив, що звинувачення Верещук – серйозне, а Росія зацікавлена в такому інформаційному закиді задля дестабілізації ситуації в Україні.

Після технічної паузи дискусія продовжилася.

Лідер “ЄС” заявив, що знайшов повідомлення з сайту президента України, в якому вказано, що “Порошенко висловив рішучий протест Путіну через танки”. Також він звернув увагу, що на сайті Кремля 12 червня 2014 року вказано, що “Порошенко привітав Путіна з днем Росії”.

Верещук в той же час повідомила, що вона цю інформацію знайшла “у багатьох джерелах”.

Довідково: Дійсно, 12 червня 2014 року інформацію щодо привітання Порошенком Путіна розповсюджували низка проросійських ЗМІ в Україні з посиланням на прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова.

Офіційний Київ не повідомляв про таке привітання, однак зазначала, що Порошенко висловив протест президенту Росії.

Передісторія: 12 червня 2014 року у прес-службі Порошенка “Українській правді” підтвердили, що “змістовна і тривала” розмова Порошенка та Путіна відбулася у четвер у другій половині дня.

Також прес-секретар президента України Святослав Цеголко зазначив, що в розмові Порошенко назвав неприйнятною ситуацію, “коли через державний українсько-російський кордон на територію нашої держави потрапили танки“.

 

Дефіцит бюджету на рівні 7,5% не є проблемою – Шмигаль

Дефіцит бюджету на рівні 7,5% не є проблемою.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав під час засідання віртуального круглого столу “Українські реформи: що далі?”, організованого Chatham House, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це значно менший дефіцит, ніж у багатьох країнах Європи, де дефіцит може коливатися на рівні 10%. Тобто, 7,5% – це той дефіцит, який був погоджений із МВФ під час переговорів», – сказав Шмигаль.

Він запевнив, що уряд точно розуміє джерела його покриття і знає, як буде завершувати цей бюджетний рік.

«Це такий економічний показник, який сьогодні не становить узагалі проблеми з точки зору його покриття та бюджету цього року», – підкреслив глава уряду.

За його словами, зовнішній державний борг України становить 80 млрд дол. США, “що також є абсолютно адекватною цифрою для ВВП України”.

 

Стабілізація ситуації навколо НБУ сприятиме співпраці між Україною і ЄС – Стефанішина07.07.2020 18:53

Події кількох минулих днів показали, що зміна у керівництві Національного банку України не вплине на незалежність цієї структури, що матиме позитивний ефект для стабільної взаємодії України з Європейським Союзом.

Про це у вівторок у Брюсселі під час зустрічі з пресою за підсумками переговорів з представниками Єврокомісії заявила віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо реакції європейської сторони на відставку голови НБУ Якова Смолія та ймовірні наслідки змін у керівництві цієї установи для програм макрофінансової допомоги Україні від Євросоюзу.

«Публічні заяви щодо цього лунали не лише від Європейського Союзу, але й були зроблені від країн «великої сімки». Водночас, останні дні показали, що ситуація знаходиться під контролем. Національний банк був, є і буде залишатись незалежним. Це (стабілізацію) вже можна відслідкувати й по ситуації на фінансових ринках. Я сподіваюся, що, в тому числі, сьогоднішні дискусії з єврокомісарами сприятимуть подальшій стабільній роботі у нашій взаємодії з ЄС», – зауважила український урядовець.

Як повідомляв Укрінформ, голова Нацбанку України Яків Смолій 1 липня подав Президентові заяву про звільнення через “систематичний політичний тиск”. Своєю чергою, в Офісі Президента запевнили, що забезпечення незалежності Національного банку України залишається “безумовним пріоритетом “.

2 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на звільнення Смолія з посади голови НБУ. Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав проєкт постанови про звільнення Смолія. 3 липня Верховна Рада звільнила його з посади.

 

Шмигаль назвав відставку голови Нацбанку “дещо емоційною”07.07.2020 17:56

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що відставка голови Національного банку України Якова Смолія була дещо емоційною.

Про це він сказав під час засідання віртуального круглого столу “Українські реформи: що далі?”, організованого Chatham House, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На мою думку, відставка голови Національного банку пана Смолія була дещо емоційна. Не хочеться використовувати інші слова. Звичайно, вона сколихнула і Україну, і наших міжнародних партнерів. Правління НБУ залишається на місцях, політика Національного банку залишається незмінною, вона й буде незмінною», – сказав Шмигаль.

Він наголосив на тому, що Національний банк згідно із Конституцією та законодавством є незалежною установою, чинити тиск на яку неможливо, так як неможливо чинити тиск на керівництво НБУ.

«Це рішення (про відставку – ред ) – рішення окремої особи. Воно ніяк не вплине на політику НБУ та тієї команди, яка зараз там працює», – сказав Прем’єр-міністр.

Глава уряду також нагадав, що саме й той день, коли Смолій заявив про відствку, Україна мала би розмістити єврооблігації на суму 1, 75 млрд доларів за рекордно низькою за останні 10 років ставкою.

«Ця заява фактично сколихнула ринок, і для того, щоб не зіпсувати репутацію України перед нашими інвесторами та зберегти статус надійного учасника і партнера на ринку запозичень, ми були вимушені зупинити цю операцію. Звичайно, що ми розуміємо, що при призначенні нового керівника ми повернемося до цієї операції і будемо рухатися далі», – сказав Шмигаль.

«Сюрпризів щодо призаченя нового керівника не буде. Це пообіцяв Президент на зустрічі з представниками банківської спільноти України», – запевнив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, голова Нацбанку України Яків Смолій 1 липня подав Президентові заяву про звільнення через “систематичний політичний тиск”.

Своєю чергою в Офісі Президента запевнили, що правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності, додавши, що “безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України”.

2 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на звільнення Смолія з посади голови НБУ.

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав проєкт постанови про звільнення Смолія.

3 липня Верховна Рада звільнила його з посади.

 

Яків Смолій: “Мета – дискредитувати керівництво НБУ. Зняти його, змінити на керованих”   ЛБ   6 липня 2020, 15:30

«Президент не казав: «Все, ти мені набрид, давай пиши заяву». Але я з контексту зрозумів, що маю піти – ми ж усі дорослі люди, все ж ясно. Ну і прямо в нього про це запитав. Він відповів ствердно», – розповідає вже колишній очільник НБУ Яків Смолій.

Уранці суботи ми сидимо в його напівпорожньому кабінеті в історичній будівлі на Інститутській – Смолій приїхав забрати речі.

У цьому кабінеті він працював два з гаком роки (в.о. став ще в травні 2017-го), замінивши на посаді Валерію Гонтареву.

За законом, очільника центробанку призначає Верховна Рада раз на сім років, однак кандидатуру подає президент – це його квота. Смолій не відпрацював навіть половини терміну – звільнився «за власним бажанням». «Про системний політичний тиск – то вже був супутній коментар. Що в заяві написано, самі бачите», – коментує Яків Васильович.

Поза тим, саме ця його заява спричинила ефект вибуху бомби. Занепокоєні заяви міжнародних партнерів, послів країн “Великої сімки” – лише вершина айсберга.

Системне його цькування почалося ще восени: мітинги під Нацбанком, блокування будинку, «похоронні процесії» під вікнами, бруд в інтернеті… Методологія, в принципі, стандартна, нічого нового. «Це інтереси влади і Коломойського збіглися?» – запитуємо прямо. «Важко сказати, доказів же немає», – розводить руками.

У березні початок пандемії наклався на розгортання всесвітньої економічної кризи, перед НБУ постали нові виклики. «На одній із нарад за участю президента, прем’єр-міністра, міністрів, радників президента чинний міністр економіки зазначив, що в їхньому макропрогнозі закладена інфляція 11%, обліковий курс долара до гривні – 29 чи 30. А Національний банк ставить собі за ціль інфляцію 5% +/- 1 відсотковий пункт і дає ринку встановлювати курс 27. Це впливає на дохідну частину бюджету. А їм треба зробити так, щоб курс і інфляція були саме такими! Даруйте, але це розмова не на професійному рівні», – згадує Смолій. Мовляв, “поставте тоді 40, чому ні?”.

Раніше в спілкуванні з журналістами він усіляко уникав політичних оцінок, коментарів. Тепер ситуація змінилася. Абсолютно коректно, але прямо Яків Васильович називає речі своїми іменами. Про “друкування” гривні, інфляцію, курсову політику, дешеві кредити. Достатньо для того, щоб читачам цілком осягнути “підводні течії”.

Соня КошкинаОлег Базар

“Мені телефонували з Офісу президента з питаннями, коли ми зменшимо облікову ставку”

Соня Кошкіна: Пояснюючи свою відставку, ви говорили про «системний політичний тиск». Коли, як і з чого він почався?

Я сказав би, що тиск почався з осені (минулого року, – LB.ua). З тих сфабрикованих, на мою думку, корупційних скандалів, коли двох осіб (співробітників Нацбанку, – LB.ua) заарештували за спробу отримати хабар. І де зараз ці справи? Тоді ж почалися і мітинги. Місяць барабанили тут (під будівлею НБУ, – LB.ua) під стінами. Місяць біля будинку, де я живу: коні, люди, оркестри, похоронні марші. Ми були змушені з дружиною мешкати у квартирі, адреси якої вони не знали. Група каналу «1+1» приїздила в будинок, де живе моя дочка. Для чого?

Учасники мітингів – переважно молоді люди – цілодобово жили в наметах, перекрили в’їзд-виїзд, створивши для мешканців нашого невеликого котеджного містечка незручності. Люди обурювалися. А вимога цих ніби протестувальників була одна: звільняйся.

Олег Базар: Такі заходи впливу не лише вас стосувалися?

Тиск чинився переважно на Смолія та Рожкову (перша заступниця голови НБУ, – LB.ua). З часом дісталися й до Чурія (заступник голови НБУ, – LB.ua).

С.К.: Через неперепризначення якого у вас виник конфлікт із Радою Нацбанку.

З весни почалася криза, були введені обмеження. Треба було щось робити з економікою. Ми проводили зустрічі, радилися. Скільки мені телефонували з Офісу президента з питаннями, коли ми зменшимо облікову ставку: «Весь світ знижує, а ви чому ні? Нам треба дешеві ресурси!»

О.Б. Вимагали знизити облікову ставку, а також відпустити інфляцію, чи не так?

На одній із нарад за участю президента, прем’єр-міністра, міністрів, радників президента чинний міністр економіки зазначив, що в їхньому макропрогнозі закладена інфляція 11%, обліковий курс долара до гривні – 29 чи 30. А Національний банк ставить собі за ціль інфляцію 5% +/- 1 відсотковий пункт і дає ринку встановлювати курс 27. Це впливає на дохідну частину бюджету. А їм треба зробити так, щоб курс і інфляція були саме такими. Даруйте, але це розмова не на професійному рівні.

С.К.: У Кабміні взагалі є професіонали, з ким можна розмовляти предметно?

Звичайно, є. Ми з міністром фінансів маємо нормальні робочі відносини.

О.Б.: Чи вважаєте ви, що мітинги під Кабміном, дії телеканалу «1+1», активність нардепа Олександра Дубінського щодо вас і побажання Офісу президента – це частини одного цілого?

С.К.: Чи можна сказати, що позиція президента Зеленського збіглася з інтересами Ігоря Коломойського?

Я не можу це пов’язувати. Прямих якихось таких висловлювань на підтримку Коломойського не було, тому доказів цього немає.

Фото: Макс Требухов

О.Б. : На початку ви згадали про сфабриковані корупційні скандали. З якою метою це робилося, на ваш погляд?

Мета, я думаю, дискредитувати керівництво Національного банку. Зняти його, змінити на керованих. Якщо простежити лінію подій навколо ПриватБанку, є здогадки, що до цього, мабуть, може бути причетним Коломойський, щоб послабити вплив Національного банку в судах всередині країни та за кордоном. Але це здогадки.

…У тих мітингах під Нацбанком участь брали також працівники Нікопольського заводу феросплавів (співвласником якого є Ігор Коломойський, – LB.ua). Завод, як майновий поручитель, не погасив частини кредиту рефінансування, а вони вимагали в ПриватБанку, щоб і ту частину повернули. Хоча юридичного договору між банком і заводом не було. Мабуть, просто хотіли мітингами вплинути на ПриватБанк, щоб той повернув кошти заводу.

С.К.: Чи зверталися до правоохоронних органів щодо спроб тиснути на вас?

Я мав розмову з Аваковим. Біля будинку, де я живу, чергувала поліція, щоб не виникло гострого конфлікту.

С.К.: З президентом розмова була?

Президент також знав про це.

“Я зрозумів, що маю запитати в президента, чи повинен звільнитись. Він відповів «так»”

С.К.: За нашою інформацією, упродовж кількох останніх днів у вас було декілька зустрічей з президентом. Зокрема після Ради реформ. І саме тоді ви вирішили написати заяву на звільнення.

Після засідання Національної ради реформ, 30 червня, в мене була зустріч з президентом. Під час цієї розмов я зрозумів, що маю запитати в президента, чи повинен звільнитись. Він відповів «так».

С.К.: Що ж такого він вам наговорив, що ви змушені були запитати в нього, чи маєте звільнитися?

Я не хочу говорити про деталі.

С.К.: Я й не прошу детального переказу.

Ми ж всі дорослі люди. Просто я зрозумів, що повинен піти. І про це в нього запитав.

С.К.: Того ж дня заяву про звільнення написав голова Антимонопольного комітету пан Терентьєв. Це збіг?

Я не знав, що Терентьєва звільнятимуть. Він нічого не говорив.

…Ми абсолютно виважено обговорили з президентом, як і коли повинен відбуватися процес звільнення голови центрального банку, весь процес переходу, адже це важливо. Я запитав: «Коли ви хочете це зробити? На цій сесії ВР чи восени?» Президент сказав, що на цій. Залишалися три робочі дні, наступний тиждень був несесійним. Важливо, щоб нового голову призначили до того, як Рада піде на канікули (17 липня – LB.ua), щоб не було великого розриву (між звільненням і призначенням нового очільника НБУ, – LB.ua). Тому я зобов’язаний сказати всій спільноті, що 30 червня по обіді в нас була розмова з президентом, а 1 липня я подав заяву.

С.К.: Є інформація, що головна суперечка стосувалася облікової ставки.

Ні. На цих зустрічах 30-го і 1-го ми не обговорювали жодних причин, критеріїв. Це була абсолютно спокійна розмова. Зрозумійте правильно, не було зі сторони президента такого, щоб він сказав: пиши заяву, йди, ти мені набрид. Я з контексту зрозумів, що маю звільнитися.

О.Б.: З вами радилися з приводу можливих наступників?

Так.

С.К.: Президент радився?

Так, президент.

С.К.: Просто під час зустрічі?

Ми це обговорювали 1 липня. Я в нього сам запитав, кого будуть подавати.

С.К.: Що він сказав?

Я не називатиму прізвищ, хоча ми їх обговорювали. Ще я порадив, щоб він подивився на когось з моїх заступників. Президент пообіцяв, що поспілкується, і обіцянку виконав. Позавчора (2 липня – LB.ua) все правління було запрошено ввечері в Офіс президента, де з ними спілкувалися.

С.К.: Це коли вони просиділи у приймальні упродовж кількох годин, чекаючи на зустріч, а потім туди прийшов Данилишин?

Цього я не знаю.

С.К.: Якщо взяти до уваги ситуацію з непродовженням контракту Олега Чурія, виходить, що конфлікт з Радою Нацбанку теж зіграв не останню роль у вашому звільненні.

Згоден з вами. Голова Ради не поставив у порядок денний те, що передбачено законом. Натомість сказав: «Погодьте це (перепризначення Чурія – LB.ua) з президентом». Хоча закон дає голові право формувати команду без погодження з будь-ким, окрім Ради НБУ. Оце важливо.

С.К.: Тоді ви заявляли, що інтереси деяких членів Ради збігаються з інтересами Коломойського. Чи можна проєкцію ваших слів перенести безпосередньо на очільника Ради, пана Данилишина?

Я про це говорив восени. І говорив не просто так. Тому що Дубінський, який виступав під Національним банком, говорив те саме, що Данилишин на засіданні Ради. Текст повністю дублювався. Питання – ким: Данилишиним чи Дубінським.

Рада (Нацбанку, – LB.ua) має свій мандат. Вони розробляють засади грошово-кредитної політики і затверджують кошторис адміністративних витрат і річну фінансову звітність. Але, за законом, не мають права втручатися в оперативну діяльність Правління і роботу НБУ. Вони дають рекомендації, які не є обов’язковими для виконання, а через якийсь час роблять звіт щодо виконання їхніх рекомендацій. І на тому, що ми не виконали, вони дуже наполягають. Данилишин навіть подавав у комітет ВР пропозиції до внесення змін до Закону «Про Національний банк України», щоб рекомендації Ради були обов’язковими до виконання. А це ніщо інше, як пряме втручання в операційну діяльність. Бо тоді можна вказувати, яку ставку чи курс ставити.

Ми намагалися той конфлікт урегулювати, залучали технічну допомогу МВФ та інших центральних банків, вони наводили приклади, як будується корпоративне управління, на що повинна впливати Рада, за чим вона має слідкувати, які її функції, чим повинно займатися Правління і банк як такий. Але…

“Відставка голови центрального банку – менш знакова подія, ніж карантин, але ринок адекватно відреагував”

С.К.: За словами колишнього міністра фінансів Ігоря Уманського, ваша відставка призвела до скасування випуску єврооблігацій на суму 1,75 млрд доларів, які вже встигла розмістити Україна. Він назвав це ударом по економічній безпеці країни. Мінфін пізніше це спростував. Але чи знали ви на момент написання заяви про розміщення євробондів?

Мені не було відомо, коли вони закривають книгу. Що це означає? Вони зібрали інвесторів, які готові були викупити євробонди на 1,75 млрд під 7 з копійками відсотків. Угода вже була оформлена. Датою розрахунків визначене 8 липня. Незалежно від того, в який момент вийшла б інформація про мою відставку: 1-го, 2-го чи 3 липня – це все одно б стало відомо інвесторам. Зрозуміло, що відставка голови центрального банку – дуже сильна засторога для інвесторів. Думаю, угода мала б такий самий результат, який вона має сьогодні. І Міністерство фінансів зреагувало дуже правильно. Якби гроші зайшли до того, як інвестори дізналися про відставку голови НБУ, був би ще більший скандал. З боку інвесторів це було б сприйнято як обман, мовляв, Міністерство фінансів про відставку знало, а інвестори – ні.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Ваша відставка спричинила коливання курсу. Він миттєво підскочив майже на 2%. Якими ще можуть бути наслідки вашого звільнення? Наприклад, у контексті співпраці з МВФ?

Давайте розкладемо все по полицях. Валютний ринок дуже чутливий. Ми це побачили в березні, коли ввели карантин. Спочатку виникають панічні настрої, перша реакція – учасники ринку зі словами «Льолік, ми пропали!» скуповують усе, що є. Але ми вміємо реагувати на це. У нас є золотовалютні резерви для того, щоб ці коливання згладжувати. Відставка голови центрального банку – менш знакова подія, ніж карантин, але ринок адекватно відреагував. Тобто перша хвиля побігла 2 липня, і ми того ж дня продали 150 мільйонів доларів, щоб стримати цей стрибок курсу. Але наступного ж дня вже все було спокійно, ринок заспокоївся. Тим більше, що ми даємо комунікацію, що голова центрального банку не роздає чи не купує долари, працює інституція. Є певний психологічний момент, який треба вчасно зупинити, і далі все стабілізується.

С.К.: Співпраця з МВФ?

Щодо співпраці з міжнародними інституціями. Знову ж таки, ні МВФ, ні Світовий банк, ні жодна корпорація не працюють із персоналіями. Вони працюють з інституцією. Усі чекатимуть на меседж від новопризначеного голови. Що він буде робити. Якщо не мінятиме політики Національного банку, одразу заявить, що намагатиметься бути незалежним, підтримувати незалежність інституції, зберігати плавуче курсоутворення, залишатися в режимі інфляційного таргетування, що не буде фінансувати бюджет, не друкуватиме гривні – це буде зрозумілий сигнал.

О.Б.: Ви спілкувалися напередодні своєї відставки з представниками МВФ, радилися з ними?

Напередодні відставки – ні. Але вони і без того слідкували за розвитком ситуації. Подивіться, скільки заяв за останній рік зробили міжнародні партнери: МВФ, посли “Великої сімки” та інші – щодо важливості поваги до незалежності НБУ. Вони розуміють причинно-наслідкові зв’язки як ніхто інший.Фото: Макс Требухов

О.Б.: А після? Очевидно, що коли голова Національного банку говорить про політичний тиск, головний кредитор країни хотів би знати, що й до чого. Ви намагалися якось пояснити їм ситуацію?

С.К: І як щодо послів? Заява послів G7 вийшла з їхньої ініціативи, чи ви мали з ним попередньо зустріч?

Після подання заяви я спілкувався з МВФ, зі Світовим банком, з усіма. У нас був конференц-кол, я пояснив свою позицію, пояснив, чому я це роблю. Правління також дало меседж одразу після моєї заяви про відставку, що залишається наразі, принаймні до призначення нового голови.

С.К.: Вас, так би мовити, схиляли до друку гривні, закликаючи не боятися інфляції. У якій формі це було?

Знову ж таки, конкретно сказати, що Іванов Іван Іванович мені говорив: «Надрукуйте 200 мільярдів», як вчора ставили питання у Верховній Раді, такого не було. Але в цілому, під час чергової великої наради, хтось кидав меседж, чому, наприклад, Національний банк не може допомогти покрити дефіцит бюджету? Мовляв, усі країни так роблять: Сполучені Штати, Китай, Німеччина. Ми намагалися пояснювати, що це країни, валюта яких є вільноконвертованою, яка входить у кошик валют Міжнародного валютного фонду. Вони можуть друкувати, тому що їхні долари скуплять і…

С.К.: І вони тонким прошарком розійдуться всією планетою.

Так. А ми випустимо емісійну гривню, і які будуть наслідки? Гривні побільшає, а розмір економіки залишиться той самий. Це означає, що зростуть ціни. Умовно в нас є 100 одиниць товару і 1000 одиниць грошей у вільному обігу. Тобто одиниця товару коштує 10. А завтра ми випустимо ще 1000 грошей, а товару ж більше не виробилося, тому цей товар коштуватиме вже 20. Нехай не все йде на ціну. Друга частина йде на купівлю валюти, що вже впливає на курс. І тоді в обох випадках інфляція повзе вгору.

О.Б.: Проте Національний банк з квітня проводить аукціони з рефінансування. Це ж також емісійні гроші, які запускаються в економіку.

Вони емісійні, але це контрольована величина, яка в загальній масі не робить великого коливання ліквідності. А коли мова йде про 100-200 мільярдів – це вже суттєво. До того ж, канали емісії бувають різними. Ми випускаємо гривню через кредити рефінансування і купівлю валюти в резерви, але водночас вилучаємо через депозитні сертифікати.ото: Макс Требухов

О.Б.: Прогнозований обсяг емісії на рефінанс на 2020 рік складав 100 млрд гривень. Правильно?

У нас немає планового обсягу емісії, у тому числі емісії через рефінансування. Ми дивимося на ключові монетарні індикатори та обсяг ліквідності банківської системи. Отут суми були різні, тому що спочатку був один бюджет, з одним дефіцитом. Коли ввели карантин, зрозуміли, що будуть потрібні додаткові витрати на подолання цієї кризи – так вийшов інший дефіцит бюджету. Але слідом з’явилися й додаткові джерела його покриття. Тому що була програма МВФ з одним графіком надходжень, потім на stand-by змінили.

С.К.: Повертаючись до посту Ігоря Уманського у фейсбуці: він прозоро натякнув, що ситуація з вашою відставкою і євробондами має бути вивчена правоохоронними органами. Це його особисте бачення чи є якісь справи вже, про які ми не знаємо?

Я думаю, що це його особисте бачення.

С.К.: Що буде з судами щодо ПриватБанку? Чи може статися так, що при новому очільнику Нацбанк відійде вбік чи сприятиме колишнім акціонерам банку? Чи це вже незворотний процес?

Не думаю. Одна людина в Національному банку нічого не вирішує. Якщо в когось є надії, що прийде новий очільник, і ситуація різко зміниться в інший бік, нехай навіть не сподіваються. Жодне рішення в цих стінах не приймається одноосібно. Жодне.

С.К.: Зниження облікової ставки навесні було об’єктивно вашим рішенням чи наслідком тиску Банкової?

Жодного впливу чи виконання «хотєлок» не відбулося. Усе було вчасно, відповідно до графіка засідань монетарного комітету і прив’язаних до них засідань правління з питань монетарної політики. Побажання були лише щодо прискореного зниження ставки на достроковому засіданні правління з монетарних питань. Але ми від цього відмовлялися, оскільки ми завжди ще за рік повідомляємо ринку, коли в нас засідання комітету та правління з монетарних питань. І якщо ми зберемося достроково і приймемо якісь рішення, для ринку інституція виглядатиме як непередбачувана. Що тоді заважає нам зібратися через два дні і натворити ще щось? Ми повинні формувати очікування. Ринок розуміє, що в червні чи в липні буде засідання монетарного комітету. Ми аналізуємо різні обставини – внутрішню ситуацію в Україні, зовнішньоекономічні тенденції. Ми робимо опитування фінансових аналітиків: «Що ви очікуєте від нашого рішення?», а також дивимося на результати інших опитувань – медіа й експертів. Від результатів опитування також залежить, яке ми рішення ухвалимо. Звичайно, не конкретний рівень ставки, але ми беремо до уваги тренд цих очікувань.

О.Б.: Проте навесні стався глобальний форс-мажор, світова економіка стрімко увійшла у кризу. Можливо, вам дійсно було варто швидше реагувати?

З початку минулого року ми знизили ставку з 18 до 6%. Основні зниження були цього року: 2-3 кроки по 1-2%. Як швидше? Коли швидше? Усі нас критикують, що минулого року ми не знижували ставку. По-перше, знижували. Ми почали 2019-й з 18%, закінчили з 13,5%. По-друге, давайте подивимося, що в нас відбувалося: президентські вибори навесні у два тури, парламентські вибори влітку. Ми не розуміли, куди йдемо. Треба було зрозуміти, якою буде політика, яким буде політичний курс нового керівництва країни.

О.Б.: Але ж Національний банк – незалежна інституція.

Національний банк – це ж не ізольований від усіх острів. Ми приймаємо рішення, дивлячись, куди прямує українська економіка і що відбувається у світі. А українська економіка не може не залежати від результатів виборів і подальшої політики того, хто очолює країну. Та й усі ж на Україну дивляться. Наприклад, через вибори було відтермінування програми Міжнародного валютного фонду, а Світовий банк і ЄБРР не давали грошей, бо першим іде МВФ. Також ми чекали на появу нового уряду, дивилися, на його фіскальну політику, як він буде виходити з дефіциту бюджету. Ми ж не можемо закритися і жити в мушлі. Це все ланки одного ланцюга.

Понад пів року ми перебували в невизначеності і послаблювали по пів відсотка за раз. З осені стало зрозуміло, в якому напрямку розвивається ситуація, і почали більш активно послаблювати монетарну політику по 1-2 відсотки за раз. І цей тренд триває донині. Коли ще швидше?

О.Б.: За версією пана Данилишина, занадто жорстка монетарна політика Національного банку коштувала Україні 2,5-3% ВВП на рік, починаючи з 18 року.

Одразу хочу сказати, що, за дорученням Ради, наш монетарний блок провів аналіз і підрахунок, що зміна облікової ставки на 1% – це 0,1% зміни ВВП. Звідки там мільярди збираються, не знаю.

“За оцінкою Мінекономіки, 30% бізнесу знаходиться в тіні. Спокійно множте на два”

О.Б.: Давайте коротко пройдемося по тих претензіях, які до вас висловлювалися. Перше, що дії НБУ не сприяли стійкому економічному зростанню. Ви нібито не випускали достатню кількість грошей на ринок, грошова маса для обслуговування економіки була недостатньою.

Ми ж просто так грошей на ринок не випускаємо. Ми не кредитуємо бізнес напряму. Ми – кредитор останньої інстанції для банків. Роль Національного банку – це підтримати ліквідність банківської системи, якщо є відтік депозитів чи банки не хочуть давати кошти один одному. Ми цю функцію виконуємо. Мало того, враховуючи, що економіка потребує довгих грошей, а пасиви – депозити сьогодні короткі, ми цього року запропонували банківському сектору два нові інструменти: кредити фінансування до 5 років за ставкою, прив’язаною до облікової ставки, і своп процентної ставки, за яким вже відбувся перший аукціон. Своп – це, скажімо так, страхування для банків на випадок зміни ставок. Якщо ресурсна база подорожчає, Національний банк компенсує частину ставки, тому що зараз наперед важко щось прогнозувати.

Зростання економіки – це не кредитування. Подивіться на статистику: відбувається зношення фондів від 80 до 90%. Кредитними ресурсами основні фонди не оновлюють, потрібні вливання ресурсів власників або залучення шляхом входження в капітал зовнішнього інвестора.

О.Б.: Чому основні фонди не можна оновлювати за рахунок кредитних грошей?

Можна. Але великі світові корпорації, промислові підприємства беруть кредитні кошти для поповнення обігових коштів, а не для купівлі основних фондів. У нашій ситуації потрібно влити велику суму. І це питання приватизації, прямих іноземних інвестицій. Тому що такого ресурсу в Україні немає, ми не така багата країна.

Знову ж таки, хто в нас повинен бути драйвером економічного зростання? Міністерство економіки? Давайте якісь проєкти, будемо їх обговорювати, подумаємо, як їх профінансувати. Що ми бачимо сьогодні? Один з проєктів – дороги.

О.Б.: Так зване «Велике будівництво».

Дороги і дорожні роботи, як на мене, якщо не вкрадуть чи не закатають у асфальт – це хороший державний проєкт. Ми під цей проєкт також з Укрексімбанком попрацювали, як можна допомогти, якщо не вистачить грошей.Фото: Макс Требухов

О.Б.: Проєкт «Дорога» може бути драйвером для економіки, на вашу думку?

Звичайно. Дорога – це ж не просто коток їздить і асфальт рівняє. Це і заводи, які виготовляють асфальт, робоча сила, мости. Це метал, цемент. Дуже багато різних дотичних структур і організацій причетні. Будь-яке будівництво, будь-що, що купується, тягне за собою щось інше. Ви купили квартиру – треба зробити ремонт. Ви біжите за будівельними матеріалами, долучаєте людей, які будуть клеїти вам шпалери чи плитку класти. Це все є драйвер економічного зростання. Тільки воно загальмоване. Чого кредити не беруть? «5-7-9» – хороша ж програма.

О.Б.: Чому тоді вона не працює на повну силу?

Там є свої нюанси. Скажімо так, наскільки якісно вона від початку була розроблена урядом, настільки якісно вона і запрацювала.

О.Б.: Національному банку закидають також те, що через вашу політику комерційні банки не кредитують економіку, про що ми говоримо, а вкладають ресурси в депозитні сертифікати і ОВДП.

Я вчора у Верховній Раді говорив народним депутатам: вони затверджують бюджет, який надає Міністерство фінансів. Міністерство фінансів заклало у свій бюджет дефіцит. Дефіцит – це нестача коштів, які повинні покритися з різних джерел: МВФ, Світовий банк, Європейська комісія, розміщення євробондів (залучення на зовнішніх ринках) і ресурс внутрішнього ОВДП. Міністерство фінансів обирає, коли, скільки і під яку ставку розміщувати ОВДП. Коли Міністерство фінансів робить розміщення, хто в нас основні покупці – банки. Якщо їх влаштовує дохідність, якщо немає можливості деінде направити той ресурс, вони купують облігації. Яка роль тут Національного банку?

О.Б.: За словами пана Данилишина, обсяг кредитів зменшився за минулий рік на 13%.

Ця цифра стосується лише корпоративних кредитів. Обсяг кредитів населенню зростав суттєво. Загалом кредитування, і правда, відновлюється повільно. Проте проблема не в ОВДП. Якщо подивитися об’єм цінних паперів у структурі активів банку, ця цифра збалансована. Не все вкладено в ОВДП. Це близько 20% загальних активів. Водночас кредити фізичним особам і бізнесу становлять близько половини активів. До того ж, там серед цих ОВДП є папери, якими капіталізували державні банки, їх треба відмінусовувати від того, що розміщувало Міністерство фінансів для фінансування дефіциту бюджету.

Щодо кредитування. Серед претензій до Національного банку є те, що ми ніби затвердили жорсткі критерії у 351 постанові з оцінки кредитного ризику. Але від того, що ми знизимо оцінку кредитного ризику, позичальник кращим не стане. Якщо він веде бізнес у тіні, не дає нормальної звітності, банк не може оцінити його грошові потоки, які об’єми кредиту він здатен обслуговувати, чи поверне він, зрештою, цей кредит. Тож проблема не в тому, що Національний банк посилив вимоги, а проблема в тому, що бізнес не працює прозоро. Банк, оцінюючи позичальника, не має підстав видати йому інший об’єм коштів. Тому й об’єм кредитів такий, про який ви говорите.

За оцінкою, яку дає Міністерство економіки, 30% бізнесу знаходиться в тіні. Я думаю, що це можна спокійно помножити на два. Понад половина бізнесу в тіні. Підтверджуючи це, з початку року обсяг готівки за межами банківської системи збільшився на 60 мільярдів гривень. За межами банківської системи! 60 мільярдів гривень! Це фінансується тіньова економіка. І ви хочете, щоб Національний банк разом з банківською системою кредитував тіньову економіку? Це неправильно. Тому що немає податків, немає реальних офіційних зарплат. Треба бізнес виводити з тіні. Давайте зберемо податківців, правоохоронців… Може, треба щось міняти?

О.Б.: Ви підтримали б амністію капіталів, про яку говорив президент Зеленський, для виходу економіки з тіні?

Так звана нульова декларація? Навколо цього багато дискусій. Треба дивитися, на кого це орієнтовано. Якщо ми говоримо про людей, які мають під подушкою якісь кошти, які вони заробили і тримають вдома, бо не довіряють банкам, – це одне. А якщо людина накрала (ми пам’ятаємо, наприклад, справу «діамантових прокурорів»), то вона, на мою думку, повинна заплатити податки і нести кримінальну відповідальність. Принцип «ніхто нікому нічого не винен» – це неправильно. Повинен бути диференційований підхід.

Сам процес я підтримую, але без загального прощення. Бо тоді ми другу частину суспільства, яка чесно платила податки все життя, яка веде бізнес по-білому, ставимо в нерівні умови. Штовхаємо її переходити у тінь і чекати на можливу амністію.

О.Б.: Ще один пункт претензій до вас: штучне зміцнення гривні, як кажуть ваші опоненти, в інтересах спекулятивного фінансового капіталу.

Курс – це баланс пропозиції валюти і попиту на неї. Якщо ви готові продати валюту по 26, а хтось готовий її по 26 купити, то курс буде 26. Але коли стається коронакриза і вводяться обмеження, курс летить вгору, тоді Національний банк створює додаткову пропозицію валюти, щоб цього коливання не було. А коли в нас 8 мільярдів доларів приток на ринку і пропозиція велика, а її ніхто хоче купувати, то вона дешевшає – і ми її тоді забираємо. Саме стільки ми викупили в резерви минулого року. Таким чином ринок сам себе балансує, ми лише згладжуємо надмірні коливання. Слово «штучне» взагалі зайве в цій конструкції.

О.Б.: Логіка уряду: якби Національний банк в інтересах уряду регулював валютний курс, то з курсом 30 надходження до бюджету від митниці були б значно більшими.

Ми знову повертаємося до «хотєлок». Вони заклали курс 30, а ми «штучно тримаємо 26». Так, а чого ви 30 заклали? Закладіть 40. Чим це обґрунтовано?

Курс формується ринком. Ми впливаємо на курс тільки тоді, коли є різке коливання. Коридор курсу останні пів року – в межах 10-20 копійок. Це формується ринком. Ми в березні продали понад два мільярди, щоб стримати коливання. Але вже все компенсували, навіть майже на мільярд більше викупили, ніж продали з початку року. Але цього не помітив ні експортер, ні імпортер, тому що по факту курс коливається в незначному діапазоні.

О.Б.: У Верховній Раді на адресу НБУ пролунали звинувачення, які раніше також озвучували нардепи, близькі до Ігоря Коломойського. Мова про те, що майно ліквідованих банків продавали за цінами, набагато нижчими від ринкових.

По-перше, ми нічого не продаємо.

О.Б.: Продає Фонд гарантування вкладів, це зрозуміло. А НБУ продає майно, яке є в нього в заставі по рефінансу.

Рішення про реалізацію всіх заставлених активів неплатоспроможних банків, у тому числі і тих, що НБУ отримав як заставу під кредити рефінансування, ухвалює Фонду гарантування вкладів. Продаж активів також здійснює Фонд гарантування вкладів. Як забезпечений кредитор Національний банк погоджує спосіб і місце реалізації активів, що перебувають у нього в заставі, після отримання офіційного рішення виконавчої дирекції ФГВФО. Також частину заставленого майна продає Державна виконавча служба.

Багато майна, яке передавалося в заставу комерційними банками під кредити до 2014-го, мало завищену оцінку. Крім того, за період кризи ціна активів також впала. Виведення банків з ринку відбувалося в основному у 2014-2015 роках. Минуло 6 років, дуже багато з цього заставного майна ринкову ціну втратило.

Як це майно продається? На офіційних майданчиках «СЕТАМ» чи «ProZorro». Сертифіковані оцінювачі проводять оцінку цього майна, визначається стартова ціна, далі майно торгується двома способами: так званий англійський аукціон (на підвищення ціни) чи голландський (на зниження).

Усе це на прозорому майданчику. Якщо є покупець – ідіть купуйте. Якщо покупця немає, Фонд має термін ліквідації банку максимум п’ять років. Поки триває ліквідація, він повинен майно реалізувати. Є визначений поділ ціни: не продалося майно – ціна знижується, знижується і знижується. Не можу зараз навести конкретний приклад, але якщо споживчі чи портфельні кредити продали за 5%, то, мабуть, дорожче їх просто ніхто не хотів купувати. Є й інші приклади: коли об’єкти нерухомості продавали за ціною, вищою за визначену.

О.Б.: Ви сказали, що оцінка великої частини майна, під яке видавалися кредити, була завищеною. Чи є механізм покарання банків чи їх співробітників, котрі ухвалювали рішення видати, умовно кажучи, кредит у розмірі 100 мільйонів під заставу майна, яке коштує 10 мільйонів? Очевидно, що це афера.

Такими речами мають займатися правоохоронні органи. Яскравий приклад – історія з наданою Національному банку заставою за стабілізаційним кредитом ВіЕйБі Банку. Цей кредит надавався банку в жовтні 2014 року. Нам у заставу надавалися об’єкти нерухомості. Це та гучна історія, яку восени минулого року почало розслідувати Національне антикорупційне бюро. Так от, там ми зафіксували шахрайські дії з документами, що підтверджували оцінку застави. Її вартість була завищеною. Інформацію про це ми передали у правоохоронні органи.

О.Б.: А якщо банк видав кредит під заставу об’єкта, котрий коштує вдесятеро дешевше, є якийсь механізм покарання за таке?

Національний банк не може оцінювати всі кредити, які надає комерційний банк. Він на цей процес не впливає. Усе, що відбувається в комерційному банку, відбувається в комерційному банку. Однак, наприклад, коли ми стикалися із випадками завищеної оцінки таких застав під час виведення банків з ринку, ми повідомляли про порушення з боку банків правоохоронні органи і з боку оцінників – Фонд держмайна, який контролює їх кваліфікацію та професійність.

О.Б.: Національний банк і ви особисто стали об’єктами так званої «антизахідної істерії». Вас називають «соросятами», «прислугою МВФ»…

Ні. Ми – «порохоботи», чому ж.

О.Б.: Хто, на вашу думку, інспірує таку риторику і з якою метою? Це стає проблемою для держави.

Можна говорити що завгодно, але без зовнішнього фінансування Україна не може сьогодні існувати. Ми не така розвинена країна. Повернімося до того, що уряд формує бюджет держави з дефіцитом. Його покриття внутрішніми ресурсами, що б не казали скептики, нереальне. Або ж доведеться вмикати друкарський верстат, щоб цей дефіцит профінансувати.

Уряд міг би прийти до бюджету без дефіциту, тоді об’єм запозичень буде зменшуватися. Ми витратимо частину на обслуговування тих боргів, які є, будемо виходити з боргової ями. А якщо ми щороку додаємо і додаємо, яким коштом ми будемо його перекривати? В України немає такого ресурсу. Про наслідки залучення друкарського верстата я вже розповідав.

С.К.: На початку коронакризи уряд разом з Нацбанком ухвалив певний план, послідовність дій для подолання наслідків світової економічної кризи. Поки що ситуація достатньо стабільна, але не зрозуміло, що відбуватиметься восени. Ви бачите якісь ризики?

Сьогодні, мабуть, ніхто не може зробити якийсь прогноз більш ніж на кілька місяців. На щастя, Україна не настільки входить у ланцюг безперервних глобальних процесів, як, скажімо, Німеччина. Частина складових для німецького автопрому виробляється в Китаї, частина – ще десь. Коли Китай запровадив карантин – зупинилися німецькі заводи. А ми не інтегровані у…

О.Б.: У світовий розподіл праці?

Так. Ми – аграрна країна. У цьому наша перевага. Харчові продукти завжди будуть потрібні.

О.Б.: Ми ще й металургійна країна. Близько чверті валютної виручки країни – це металургія.

У металургії можуть бути проблеми. Якщо буде заморожено, скажімо, будівництво, не буде попиту. Але це треба, щоб увесь світ накрило. Але трафунки бувають різні. Можна згадати Бразилію, коли там прорвало дамбу. І наша залізна руда ще до сьогодні має попит, бо вони не відновили на повну потужність свої ресурси.

На ринку готового металу є конкуренція. Але є й позитив. Росія заборонила експорт олії, Україна захопила зараз ті ринки, з яких була витіснена. Є різні плюси і мінуси. Але я не бачу якихось підстав, що восени буде колапс світової економіки.

С.К.: А локальна криза? Наприклад, різке зростання безробіття?

А чим осінь така особлива? Хіба що політичним розкладом – тим, що заплановано місцеві вибори.

О.Б.: До осені вичерпається запас міцності в тих, хто втратив роботу, чий бізнес постраждав.

Сьогодні майже все відновило свою роботу. Люди повернулися до роботи, щось почало вироблятися, почала працювати сфера послуг. Звичайно, попит дещо пригнічений, тому зростання ВВП відновлюватиметься повільно.

О.Б.: Зараз часто можна почути таку тезу: світ уже не буде таким, як раніше. Зокрема, світ глобальних фінансів. Ви бачите таку перспективу?

Світ зміниться – це я точно знаю. Ми ніколи не очікували, що, сидячи вдома, можна так само ефективно виконувати свою роботу. У такому режимі до кризи працювали програмісти, тепер працює Національний банк. Є роботи чи функції, які можна виконувати дистанційно. Ми запровадили в себе таку норму, що люди за бажанням частково можуть працювати з дому. Це тільки один елемент.

Можна навести також приклад масових заходів, конференцій. Їх можна проводити дистанційно, навіть тоді, коли не працює транспорт, готелі. У нас правління досі збирається дистанційно. Ми використовуємо комп’ютерні сервіси, їх безліч сьогодні.

С.К.: Якове Васильовичу, що ви робитимете далі?

Відзначатиму річницю внука. Смішно буде виглядати, якщо скажу, що читатиму «Котигорошка»?

С.К.: Смішно буде, якщо ви скажете, що підете в політику.

Ні. Я навіть президенту сказав, що в політиці себе не бачу.

О.Б.: Ваша попередниця Валерія Гонтарева після звільнення виїхала з України і не має наміру повертатися. У вас таких планів немає?

Я не маю наміру виїжджати з України.Яків Смолій у день голосування за його відставку, 3 липня 2020Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.uaОлег Базар, Главный редактор LB.ua

 

Партизація країни або у місцеві ради без партій – зась   ЛБ6 липня 2020, 17:43

Незважаючи на близькість місцевих виборів, українські парламентарі вирішили змінювати їхні правила кардинально. Цього тижня у парламенті вирішуватиметься доля змін до Виборчого кодексу. Серед правок до документа, що повинен «покращити» проведення виборів, котрі, як відомо, відбудуться 25 жовтня 2020 року, є одна ну вкрай радикальна. 2 липня 2020 року профільний комітет Верховної Ради вирішив, що усі депутати до рад громад чисельністю понад 10 тис виборців, обиратимуться у спосіб висунення партіями своїх виборчих списків. Іншого способу висування до місцевих рад, а відтак і стати депутатом – не буде. Пам’ятаєте про «керівну і спрямовуючу силу радянського суспільства в цілому…»? Саме повернення до неї сьогодні відчайдушно просувають наші законотворці. Олександр Ганущин , Голова Львівської обласної ради

Що ж змінилося, чому партизуємо країну?

Згідно з планами, затвердженими Кабінетом Міністрів України, в Україні мають відбутися вибори до нових 1470 громад. Якість майбутнього депутатського корпусу буде чи не найважливішим питанням подальшого функціонування місцевого самоврядування. Виборчий кодекс України, ухвалений у січні, передбачав, що у всі місцеві ради депутати обиратимуться за системою простої мажоритарної більшості, окрім рад міст чисельністю у 90 тис виборців і більше. Цю межу провели, взявши за основу кількість виборців міста Ужгорода, найменшого обласного центру. Був консенсус, що нижче цієї межі недоцільно партизувати місцеве самоврядування, відтак на вулиці невеликого міста чи в малому населеному пункті громадяни і без обов’язкового партійного посередництва можуть розібратися: хто буде для них кращим депутатом. Відтак у громадах понад 90 тис виборців було заплановано депутатів обирати шляхом голосування за списки, висунуті партіями.

То ж що змінилося для законодавця? Чому раптом було прийнято рішення опустити бар’єр «партизації»?

Це питання слід адресувати, в першу чергу, партії «Слуга народу», котра має більшість у Верховній Раді України.

Однак дозволю собі відповісти дуже коротко – у їх головах інерція і не відають, що творять. Детальніше – тут. Бо гіршої послуги власним рейтингам і головне – іміджу чинного Президента Володимира Зеленського, аніж відповідати за тисячі депутатів, висунутих «Слугою народу» похапцем, без перевірених партосередків на місцях годі й придумати. Проте, для того, щоб упевнитися у розмірах завданої шкоди доведеться прочитати цифри нижче.

Скільки там тих громад, де будуть партійні вибори?

Багато, пані й панове. З 1470 громад (24 регіони плюс одна громада – Київська міська) у 684 будуть проведені власне суто партійні вибори.

Громади, як відомо, складаються з сіл, селищ та міст, а відповідно до центру громади кличуться сільською, міською та селищною. Нагадаю, на останніх місцевих виборах у 2015 році сільські та селищні громади обирали депутатів на мажоритарці. Що ж на виході, коли законодавець запроваджує межу в 10 тис виборців = «партійні списки»?

А все просто. Мешканці 71 сільської та 225 селищних громад вперше обиратимуть саме партійних депутатів. 4 млн 367 тис виборців або 13% від усіх виборців раптом дізнаються, що вони обиратимуть депутата не від населеного пункту, мікрорайону чи вулиці, а отримають малозрозумілий бюлетень з назвами політичних партій.

Ще раз, тепер для політиків-парламентарів. Правила гри змінюються саме для обрання депутатів у 296 громадах з 1470. Бо вирішено (ким, а головне навіщо?), що у цих сільських, селищних громадах партії краще знатимуть, як обрати 8616 депутатів місцевої ради.

Нема на низовому рівні осередків? Не проблема, висунете обласними, так надійніше.

Ще раз для місцевого самоврядування. У партійний спосіб обиратимуть не 1970 депутатів у 40 міських громадах чисельністю понад 90 тис виборців, а 22262 депутатів у 684 громадах. Тобто, ті, хто реалізують такі зміни, хочуть усіх Вас/нас зробити.

Ну хіба ж не позитивні це зміни, хіба це не покращення виборчого процесу за кілька тижнів до його старту? Не дякуйте.

Ще більше інформації у розрізі областей – тут. (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1FV2VSW99R2EDEO334WGVuup4QsphUzrgYcsOZx5YlFI/edit?fbclid=IwAR2J8gXoKgSPRoZH7dOoVZ7HS71qk87LFhJh6MpR7lRu8h1sE1kzMQDUWnA#gid=0)

У розрізі Львівщини ситуація виглядає так:

А що децентралізація?

А нічого доброго. Місцеві ради, з одного боку, отримають майже тотальний партійний контроль і доволі низьку якість носіїв місцевого самоврядування. Бо кандидатом може стати не той, хто користується популярністю в селі чи містечку, а той, хто має авторитет у вузьких лавах партійної організації. І, звісно, це буде головним болем для майбутніх міських голів, на них самовисування дозволено (поки що), але це вже зовсім інша історія.

Якщо серйозно – маємо правову невизначеність напередодні виборів щодо виборчої системи та територіальної організації виборчого процесу. Зрозуміло, що ані виборці, ані потенційні майбутні суб`єкти виборчого процесу наразі НЕ готові до виборів.

Про всяк випадок нагадую, що внесення суттєвих змін до виборчого законодавства у рік виборів суперечить загальновизнаним європейським принципам.

Чи є шанс це зупинити?

Розрахунку на те, що парламентарі самі залишать у силі поріг партизації у 90 тис чи бодай 50 тис виборців, відверто – не маю. Бо надто солодкою є спокуса через партосередки контрольнути заходження депутатів навіть у малі ради громад.

Але пам’ятаємо, як в історії з ініціативами з національним бар’єром та суто партійними мерами, коли, здавалося б, усе було вирішено, ситуацію таки розвернули на 180 градусів. Тому побільше таких ініціатив об’єднання зусиль, то, можливо, і вийде #ВрятуватиДецентралізацію. Олександр Ганущин , Голова Львівської обласної ради

 

Олександр Солонтай ФБ

3 липня о 22:00 ·

Прошу вибачення перед всіма противниками Зеленського, але я це напишу.
Не знаю чим там думають в Офісі Президента, але прорахувати наслідки своїх рішень точно не вміють, а тому голосують за партизацію місцевих рад.

Тепер по порядку:
1. Раніше в Зеленського були захмарні рейтинги, а тому природнім шляхом народилася ідея зробити висування на місцевих виборах тільки від партій. Логіка проста – на бренді «Слуга народу» люди масово увійдуть в місцеві ради та сформують більшість, а на місцях всі хотітимуть стати кандидатом від президентської партії. Так було;

2. У виборчий кодекс почали змінювати, щоб в містах з 15 тис. виборців висування було партійним. Потім так захопилися, що навіть в районні та у сільські ради вирішили зробити партійне висування (за умови 10 тис. виборців). Проект затвердили;
3. Але рейтинги подають і будуть падати ще. Товар «зелений бренд» стрімко втрачає цікавість, особливо на місцях, де люди знають людей і прекрасно розуміють, що це не Зеленський балотується. Люди почали розділяти два окремі поняття, Зеленський та «слуги». Це поглиблюватиметься;
4. Соціологія чітко показує, що рейтинг окремих представників «Слуги народу» обвалюється набагато швидше, ніж Зеленського. Сказав би навіть інакше – люди Зеленського найбільше знищують рейтинг Зе, але це вже інше питання. Тут зараз акцентую увагу на тому, що рейтинги людей Зеленського на місцях будуть падати і надалі швидше. Чим більше слід висунути кандидатів – тим швидше буде падіння;
5. Якісні кандидати втратили настрій та бажання балотуватися від «Слуги народу». Якщо також згадати те, що балотуватися дозволили всім партіям, незалежно від часу заснування, то бажаючих брати на себе негатив бренду «Зе» ставатиме все менше, а висуванців від місцевих партій все більше. Буде дефіцит кандидатів.

«Слуга народу» не встигне збудувати партійну мережу та залучити достатньо нормальних кандидатів. Адміністративний ресурс не допоможе, бо вже не працює так, як колись. Чим більше сіл та міст буде охоплено монополією партійного висування, то тим важче буде Зеленському врятуватися від повної кадрової та електрральної поразки на місцевих виборах. Дійде до того, що в окремих випадках, вперше президентська партія не зможе висунути 100% кандидатів в місцеву раду.

А якщо зможе, то це будуть такі кандидати, що…. Хоча, журналістам та опозиції буде про що писати та говорити! Тільки цього разу виборці стануть на сторону противників Зе або нейтральних партій, бо Президент далеко, а в місцевих людях вони розбираються краще!

Що буде після виборів з цими тисячами людей «від Зеленського» в місцевих радах? Нічого, вони просто доб‘ють президентський рейтинг, і на тому все.

Чому народні депутати всеодно, в цій ситуації, продовжують тягнути правки про масову партизацію місцевих рад?
Та їм все байдуже, вони хочуть отримати можливість продати місця у виборчих списках або навіть списки цілком. Хоч щось, хоч в якісь ради, бодай навіть мерам і конкурентам)))

А чому я вибачився перед прихильниками партій-опонентів Зеленського? Ну бо з одного боку, я впевнений, що мене в Офісі Президента ніхто не читає, хоча саме їх звільнять після масового хаосу та провалу на місцевих виборах, а тому цей текст нічого не змінить. Але з іншого боку, раптом якось ця замітка туди потрапить.

Ну не тільки потрапить, але й вони ще зрозуміють, що я тут пишу, тоді вони звісно цей проект партизації відкличуть. Бо перший, кому не вигідно масово партизувати місцеві ради, це Зеленський. Адже це він буде розраховуватися за всіх весільних фотографів своїм рейтингом.
А перші, кому це вигідно, це всім видам опозиції. Тому вони і мовчать, тому що вони готуються взяти на місцевих виборах реванш, а після виборів утворять цілі анклави «територій вільних від Зеленського». Далі вони будуть влаштовувати акції протесту проти влади цілими радами, районами та областями!

Про те, що ця партійна монополія на висування шкодить місцевому самоврядуванню, а тому слід #ВрятуватиДецентралізацію від всіх цих « районних інновацій» та «партизацій» взагалі мовчу. Це точно нікому не цікаво ні в Офісі Президента, ні Президенту. А дарма, шоб потім не казали, що я не попереджав)))

 

П’ять партій пройшли б до Ради, якби вибори відбулися наступної неділі

До Верховної Ради могли би пройти п’ять партій – “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Опозиційна платформа – за життя”, “Батьківщина” та “Сила і честь” – у разі проведення парламентських виборів наступної неділі.

Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Центром Socis – Укрінформ.

Так, серед тих респондентів, які визначилися, партію “Слуга народу” підтримали б 26,6%, “Європейську солідарність” – 21,3%, “ОПЗЖ” – 18,6%, “Батьківщину” – 7,3% та “Силу і честь” – 5%.

Разом з тим рейтинг у понад 3%, згідно з опитуванням, мають Партія Шарія (3,9%), “Голос” (3,3%) і Радикальна партія Олега Ляшка (3,3%).

Окрім того, 19,2% опитаних українців повністю підтримують ідею дочасних виборів народних депутатів, а не підтримують – 32%.

Опитування було проведено 24-30 червня. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій на сході України) за такими показниками, як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту. Обсяг вибірки становить 2000 респондентів. Метод опитування: CATI з використанням планшетів.

 

Зеленський vs Порошенко: скільки голосів отримали б зараз конкуренти на виборах

Якби вибори Президента проходили найближчим часом, за Володимира Зеленського у другому турі проголосували б 65,4% українців, за Петра Порошенка — 34,6%.

Такі результати опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних та маркетингових досліджень SOCIS – Укрінформ.

За даними соціологів, у разі проведення першого туру президентських виборів найближчої неділі за чинного главу держави Володимира Зеленського проголосували б 36,6% виборців, за Петра Порошенка — 20,9%, Юрія Бойка — 16%. Ігоря Смешка та Юлію Тимошенко готові підтримати 6,9% респондентів, Олену Зеркаль — 3,1%.

Водночас, у другому турі виборів Зеленського готові підтримати 65,4% виборців, Порошенка — 34,6%.

Дослідження проводилося 24-30 червня методом CATI (телефонне опитування) з використанням планшетів. Вибірка репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками, як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.

Участь в опитуванні взяли 2 тисячі осіб.