Окупанти 14 разів порушили “тишу”: загинув військовий, троє поранені
За минулу добу окупанти 14 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.
Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.
«8 липня збройні формування Російської Федерації 14 разів порушили режим припинення вогню, застосувавши при цьому заборонені Мінськими домовленостями 120-ти та 82-х мм міномети, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю та безпілотні літальні апарати», – йдеться у повідомленні.
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», поблизу Мар’їнки, окупанти двічі відкривали вогонь по українських захисниках з гранатометів різних систем. Неподалік Авдіївки противник застосовував міномети калібру 120 мм та 82 мм, а також кулемети і стрілецьку зброю. Біля Старогнатівки та Опитного, ворог обстрілював наші позиції як з гранатометів різних систем, так і з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», поблизу Хутору Вільний та Оріхового в ранковий та особливо в вечірній час противник відкривав вогонь з мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По оборонцях Новолуганського та Новозванівки агресор вів вогонь з мінометів 82-го калібру, а по околицях останнього – ще й з гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. Також противник з автоматичних станкових гранатометів обстріляв наші позиції поблизу Зайцевого та задіяв БПЛА для скидання гранатометного пострілу.
Окрім того, російсько-окупаційні війська з автоматичних станкових гранатометів обстріляли житлові будинки місцевих мешканців селища Зайцеве. В результаті було пошкоджено шиферну покрівлю даху, розбиті склопакети двох вікон та пошкоджена стеля і стіни коридору житлового будинку. Жертв та поранених серед цивільного населення, на щастя, немає.
У штабі повідомили, що за минулу добу один військовослужбовець Збройних Сил України загинув, ще троє український воїнів отримали поранення.
Від початку поточної доби збройні формування РФ активності не проявляли. Втрат за поточну добу серед наших захисників немає.
Україна в ОБСЄ знову закликала Росію до виконання Будапештського меморандуму
Україна закликає Росію повернутися до повного дотримання зобов’язань за Будапештським меморандумом шляхом припинення агресії та деокупації суверенних територій України.
Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у середу, 8 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми наполегливо закликаємо російську сторону повернутися до повного дотримання Будапештського меморандуму шляхом припинення агресії та деокупації суверенних територій України, а також до відшкодування заподіяної Україні шкоди”, – зазначив Лоссовський.
За словами дипломата, нехтування наданими Україні безпековими гарантіями “підриває та розмиває глобальні зусилля, спрямовані на запобігання розповсюдженню ядерної зброї та забезпечення прогресу у світовому ядерному роззброєнні”. Виконання ж Росією своїх зобов’язань за Будапештським меморандумом дозволить виправити цю ситуацію та зміцнити європейські режими безпеки та нерозповсюдження.
“За багато років Україна здобула міцну репутацію контрибутора у питаннях ядерного нерозповсюдження та роззброєння. Ми позбулися усіх високозбагачених запасів урану та добровільно відмовилися від величезного арсеналу ядерної зброї, успадкованого від колишнього Радянського Союзу – під гарантії Будапештського меморандуму про безпеку, територіальну цілісність та недоторканність кордонів України. Натомість через два десятиліття Україна була обманута, а її територіальна цілісність та суверенітет були грубо порушені однією з держав-гарантів”, – підкреслив Лоссовський.
Стефанішина анонсувала нову концепцію комунікації у сфері взаємодії з НАТО
Учасники Комісії Україна – НАТО, засідання якої на рівні послів відбулось у Брюсселі, обговорили подальші кроки з практичного наповнення співпраці, зокрема, з урахуванням нового статусу України як партнера з розширеними можливостями.
Про хід дискусії за підсумками переговорів у штаб-квартирі НАТО журналістам розповіла віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми мали дуже насичені зустрічі по лінії Україна – НАТО. Відбулося засідання Комісії Україна – НАТО на рівні послів. Дуже символічно, що це засідання було сплановано і відбулося в короткий період після отримання Україною статусу учасника програми розширених можливостей. Була плідна дискусія. Я зі свого боку наголосила на необхідності наповнення цього статусу конкретним практичним змістом і отримала підтримку учасників – послів держав НАТО», – зазначила Стефанішина.
Вона уточнила, що йдеться про реалізацію конкретних напрямків, які відкриваються для України з цим новим статусом. Зокрема, йдеться про посилення обміну інформацією між спеціальними службами та розширення номенклатури таких даних для обміну, про можливості відряджати українських військовослужбовців до робочих органів НАТО, де у щоденному режимі вони обмінюватимуться інформацією та набуватимуть досвіду.
За словами віцепрем’єра, йдеться також про участь України в операціях НАТО та розширення її можливостей в навчаннях Альянсу, зокрема тих, що проводяться відповідно до статті 5-ї Вашингтонського договору про колективну оборону. Стефанішина зауважила, що сторони щойно розпочали такий діалог, тож іще зарано говорити про конкретні навчання, до яких залучатиметься Україна.
«Сьогодні також відбулася зустріч з генеральним секретарем НАТО, в ході якої йому був переданий лист Президента у зв’язку з отриманням Україною статусу партнера з розширеними можливостями. Ми коротко обговорили пропозиції щодо можливого наповнення цього статусу. Ми приділили окрему увагу розвитку системи стійкості в Україні. Як ви знаєте, в парламенті України є відповідний законопроєкт, і саме НАТО є ключовим партнером у розбудові системи стійкості, розвитку критичної інфраструктури в рамках системної політики в Україні. Це один з пріоритетів діалогу, який ми будемо розвивати й надалі», – наголосила Стефанішина.
Окрім того, вона розповіла про низку зустрічей з фахівцями НАТО, зокрема, у сфері науки та публічної дипломатії. За словами віцепрем’єра, Україна розпочинає розробку нової концепції у сфері комунікації з питань євроатлантичної інтеграції, яка стане продовженням чинних програм інформування громадськості про діяльність НАТО. Вона буде започаткована з 2021 року.
«Діалог у цьому напрямку був дуже практичним, адже питання і порядок денний євроатлантичної інтеграції є достатньо насиченим. Ми домовилися з представниками НАТО, що ми будемо працювати разом над розробкою цієї концепції та наповненням її конкретними заходами, зокрема, у комунікації щодо діяльності трастових фондів НАТО, виконання Україною річних національних програм, реалізації статусу партнера з розширеними можливостями. Ця концепція є внутрішнім документом України, але важливо, щоб відкритість і прозорість нашого діалогу демонструвалася з обох сторін», – резюмувала Ольга Стефанішина.
«Свободу Марківу»: українців Італії закликають вийти на акцію
Біля італійського парламенту у Римі українська громада 13 липня планує провести маніфестацію “Справедливість для Віталія Марківа!”.
Про це повідомив представник української громади в Італії Олесь Городецький з Рима на сторінці у Facebook – укрінформ.
«Християнське товариство українців в Італії, Оргкомітет Євромайдан Рим, Конгрес Українців Італії та Українська Громада регіону Марке закликають всіх людей доброї волі прийти 13 липня під стіни італійського парламенту щоб висловити свою солідарність “в’язню сумління”, несправедливо засудженому нацгвардійцю, Віталію Марківу та підримати вимогу справедливого розгляду в Апеляційному суді», – йдеться у дописі.
Захід заплановано на 13 липня, 17.00 (за місцевим часом) на площі Монте Чіторіо. Маніфестація буде проведена з дотриманням соціальної дистанції, усім учасникам необхідно мати з собою захисні маски для обличчя.
Метою акції є привернути увагу італійського суспільства та інституцій Італії до справи Марківа і вимагамати справедливого розгляду в апеляційній інстанції.
«Маніфестація приурочена до річниці ганебного вироку суду присяжних міста Павії, який засудив невинного військового Національної Гвардії України до 24 років позбавлення волі без жодного доказу вини», – йдеться у публікації.
Восени очікується розгляд справи Віталія Марківа в Апеляційному суді присяжних Мілана.
Як повідомляв Укрінформ, боєць Нацгвардії Марків був затриманий в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у нібито причетності до загибелі італійського фотокореспондента Рокеллі 24 травня 2014 року у районі Слов’янська Донецької області.
12 липня 2019 року суд Павії засудив українця до 24 років позбавлення волі. Захист Марківа назвав вирок політичним і заявив про намір подати апеляцію.
Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ докласти максимум зусиль для повернення Марківа на батьківщину.
Кримські татари у Сімферополі вимагали від Аксьонова вибачень за “терористів”
У Сімферополі кілька десятків кримських татар зібралися під будівлею окупаційного уряду Криму з вимогою зустрічі з “главою” Криму Сергієм Аксьоновим, у зв’язку з його коментарями про останні масові затримання та обшуки в будинках кримських мусульман.
Пряму трансляцію з місця події вела Кримська солідарність – Укрінформ.
“Ми вимагаємо, щоб Сергій Аксьонов вийшов до нас і вибачився за свої слова, якими він чорнить кримськотатарський народ і називає невинних людей терористами”, – сказав один з кримських татар.
“Представники влади”, які вийшли до людей, повідомили, що Аксьонова немає в будівлі “уряду”, але він нібито готовий найближчими днями зустрітися “з п’ятьма представниками кримських татар”.
Як відомо, напередодні на своїй сторінці в Facebook Аксьонов подякував представникам ФСБ та інших силових відомств в окупованому Криму за те, що вони “припинили діяльність осередку забороненої в Російській Федерації міжнародної терористичної організації “Хізб ут-Тахрір” і захистили кримчан “від загрози екстремізму й тероризму”.
“Затримано 7 осіб – 3 ватажків і 4 рядових активних учасників. Це частина системної роботи по боротьбі з екстремізмом і тероризмом, яку дуже послідовно і професійно ведуть наші правоохоронні органи”, – написав глава окупаційної влади.
Як повідомляв Укрінформ, 7 липня в Криму пройшли масові обшуки в будинках семи кримських мусульман, які проживають у Бахчисарайському, Красногвардійському, Сімферопольському районах та м. Алушта, з подальшим їх затриманням. Частина затриманих рішенням Київського районного “суду” м.Сімферополь арештована.
Резніков вважає, що Росія хоче зблизити позиції на переговорах у Мінську
Віцепрем’єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков вважає, що переговори по Донбасу не зайшли в глухий кут, оскільки Росія демонструє бажання зблизити позиції.
Про хід переговорів Резніков розповів телеканалу “Дім” під час своєї поїздки на Донбас- Укрінформ
“Якщо триває процес, то не можна назвати їх (переговори – ред.) глухим кутом, тому що глухий кут – це розійшлися і більше ніколи не хочуть сідати за стіл переговорів. Тому я б так не оцінював. Знаєте, у Фукідіда в “Пелопоннеській війні” було сказано, що в переговорах можна домовитися тоді, коли обидві сторони при здоровому глузді розуміють, що це в принципі можливо. Якщо одна зі сторін пропонує умови, які неможливі, то це не переговори. Тому на сьогоднішній день я впевнений, що ми все-таки зблизилися, просто про це зараз складно говорити”, – сказав міністр.
На його думку, в діях Росії є бажання зблизити позиції.
“Я більш оптимістично дивлюся на ці речі. Так, це складно, але точно інша риторика, тональність, немає ворожості і є демонстроване представниками Російської Федерації бажання знайти можливість все-таки зблизити позиції. А це вже важливо”, – сказав Резніков.
Він також сподівається на ротацію представників Росії у Тристоронній контактній групі по Донбасу.
“Я вірю в те, що з тієї сторони теж відбудеться ротація, заміна представників, і рано чи пізно це дасть можливість домовлятися. Тому що сьогодні ряд представників, які там 6 років, нездатні сказати “так”, – зазначив міністр.
При цьому Резніков вважає можливими компроміси на переговорах з Росією.
“Компроміси можуть бути точно з ряду позицій. Це з питань взаємного звільнення утримуваних осіб, з питання режиму припинення вогню і взаємодії, з питання розмінування, будівництва нових КПВВ”, – сказав він.
Як повідомлялося, черговий раунд консультацій у рамках Тристоронньої контактної групи по Донбасу запланований на 8 липня.
Росія наклала вето на резолюцію Радбезу ООН про гуманітарну допомогу Сирії ЛБ 8 липня 2020, 10:51
Проєкт резолюції про продовження гуманітарної допомоги на непідконтрольних Дамаску територіях подали Німеччина і Бельгія.
Росія та Китай наклали вето в Раді Безпеки ООН на висунутий Німеччиною та Бельгією проєкт резолюції про роботу Місії ООН з транскордонної гуманітарної допомоги Сирії.
Голосування відбулося у вівторок, 7 липня. Це вже 15-те вето, яке Росія накладає з початку війни в Сирії,передає DW.
Німеччина та Бельгія пропонували подовжити на рік чинний зараз механізм з постачання до Сирїі допомоги через два пропускні пункти на турецько-сирійському кордоні.
“Вето для Німеччини виявилося “тим більш незрозумілим, враховуючи що наданий текст уже був компромісом”, вказала представниця міністерства закордонних справ ФРН. 13 з 15 держав-членів РБ ООН схвалили німецько-бельгійський проєкт”, – пише видання.
Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя натомість заявив, що транскордонний механізм надання допомоги чаc “поступово згортати”, оскільки за останні шість років “значно скоротилася непідконтрольна уряду Сирії територія”. Замість цього Росія хоче висунути свій варіант резолюції, згідно з яким допомогу постачатимуть лише через один пропускний пункт на кордоні Сирії з Туреччиною – “Баб-ель-Хава”, повідомив Небензя. Москву не влаштовує цей проєкт, оскільки так гуманітарна допомога надходить у ті райони, які не контролює Дамаск.
Чинна резолюція ООН була прийнята в 2014 році й кілька разів подовжувалася. Спочатку вона дозволяла колонам з гуманітарною допомогою перетинати чотири прикордонні пункти Сирії (два з турецького боку, по одному – з іракського та йорданського) без згоди сирійської влади. Так міжнародні організації могли постачати допомогу в контрольовані повстанцями регіони. Однак під тиском РФ число пропускних пунктів скоротилося до двох. Дія резолюції спливає 10 липня.
7 липня незалежна міжнародна комісія заявила, що сирійські урядові війська, підтримувані повітряно-космічними силами (ПКС) Росії, систематично завдавали ударів по десятках лікарень, шкіл і ринків у районах провінції Ідліб на північному сході країни, які контролювала сирійська збройна опозиція. Завдання таких масштабних, невибіркових ударів, які призводять до масової загибелі серед цивільних, комісія прирівняла до воєнних злочинів.
Amazon покарали за надання послуг у Криму
Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США оголосив про нарахування штрафу понад $134 тис. проти компанії Amazon через порушення нею санкцій США, у тому числі шляхом надання послуг у Криму, Сирії й Ірані.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Мінфіну, оприлюдненому в середу – Укрінформ.
“Компанія Amazon.com, Inc. (“Amazon”), зареєстрована в місті Сієтл, штат Вашингтон, яка забезпечує роздрібну торгівлю, електронні продажі та цифрові послуги мільйонам клієнтів по всьому світу, погодилася заплатити $134 523 для врегулювання потенційної цивільноправової відповідальності за явні порушення кількох санкційних програм OFAC”, – йдеться в повідомленні.
Як уточнили в американському відомстві, Amazon “поставляла товари та послуги” особам, які перебувають під санкціями OFAC; особам, які знаходяться в регіонах або країнах під санкціями, у тому числі, в Криму, Ірані й Сирії; а також особам, які перебувають або працюють у закордонних представництвах країн, проти яких введені санкції OFAC.
Крім того, зазначається, що компанія Amazon не повідомила вчасно про кілька сотень транзакцій, які підпадають під обмеження загальної ліцензії OFAC.
Водночас, у відомстві визнали, що порушення Amazon були неочевидними, а також були добровільно розкриті самою компанією, що відображає відносно невелика сума штрафу, виставлена мінфіном США.
Муженко назвав можливі сценарії повномасштабного вторгнення Росії в Україну
В Україні підготовлені всі можливі плани реагування на загрози, які можуть виникнути у разі вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави, в тому числі з боку АР Крим.
Водночас Росія навряд чи наважиться на такий крок, побоюючись жорстких санкцій, швидше варто очікувати наступу з боку Донецької та Луганської областей з подальшим захопленням Запорізької та Херсонської областей – Укрінформ.
Таку думку в програмі “Вечірній тепловізор” висловив ексначальник Генштабу-Головнокомандувач ЗСУ з липня 2014 до травня 2019 рр. Віктор Муженко, повідомляє кореспондент Укрінформу..
Відповідаючи на питання щодо можливості вторгнення Російської Федерації в південні області України, Муженко наголосив: “Такі сценарії розглядались і є відповідні плани, яким чином повинні діяти Збройні Сили в цій ситуації. Хоча я вважаю, що почнеться все не на Півдні, почнеться все на Сході нашої держави. Ми ж розуміємо ситуацію сьогоднішнього дня, яким чином може Росія перетнути адміністративну межу між Кримом і Херсонщиною регулярними формуваннями. Це зразу викличе негативну реакцію практично всієї світової спільноти і потягне за собою посилення відповідних санкцій. Росія теж на це зважає”, – наголосив Муженко.
На його думку, Росія скоріше піде шляхом активізації відповідних дій на Сході України із залученням незаконно створених військових формувань на території так званих ДНР/ЛНР. “Це все може мати місце і бути реалізоване не тільки на території Луганської та Донецької областей, а й на території Запорізької, Херсонської областей в першу чергу”, – вважає ексначальник Генштабу.
Відповідаючи на питання як діятимуть Збройні сили у разі повномасштабного наступу, Муженко зазначив: “Вводиться воєнний стан, в ході введення воєнного стану є ряд заходів, які чітко оговорені відповідними керівними документами, відповідним планом яким чином повинні діяти Збройні сили — приведення в повну бойову готовність всіх військових частин, створення відповідних угруповань для протидії силам вторгнення, посилення протиповітряної оборони, взяття під охорону відповідних критичних об’єктів, в тому числі це стосується станцій підйому, станцій водозабору, які є на Дніпрі, які подавали в свій час воду в Північно-Кримський канал тощо”.
За інформацією колишнього начальника Генштабу, всі ці кроки чітко розписані та чітко опрацьовані, і якщо останнім часом вносились певні зміни, то стратегічно нічого не змінилось.
Разом з тим Муженко вважає, що Росія піде на вторгнення в Україну лише за наявності певних умов.
“Для того, щоб дійсно мала місце реалізація безпосереднього військового вторгнення, повинно бути ряд певних умов створено. В першу чергу, це хаос в Україні, параліч всіх органів державного управління, військового управління. Цьому буде передувати потужна інформаційна операція. Вона вже, я так вважаю, проводиться. Другим етапом може бути розвідувальна, диверсійна чи спеціальна операції, і тільки після цього, коли будуть створені відповідні умови, вже можна вести мову про безпосереднє вторгнення регулярних військ Російської Федерації”, – наголосив Муженко.
Чотири кораблі протимінної групи НАТО увійшли в Чорне море
У Чорне море увійшли чотири кораблі протимінної групи НАТО SNMCMG2, які невдовзі, ймовірно, візьмуть участь у щорічному міжнародному навчанні Sea Breeze-2020.
Про похід групи кораблів повідомив керівник проєкту “Інститут Чорноморських стратегічних досліджень” Андрій Клименко у Facebook – Укрінформ.
“До Чорного моря увійшли кораблі 2-ї постійної протимінної групи НАТО – SNMCMG2. Зокрема, турецький тральщик TCG Amasra (М 266), іспанський – ESPS Tambre (М 33), італійський – ITS Gaeta (5554) та флагман групи – корабель постачання ВМС Греції HS Aliakmon (A-470)”, – зазначив Клименко.
За даними Укрінформу, днями до групи SNMCMG2, яку очолює грецький офіцер Димитрос Кацурос, приєднаються також румунські та болгарські кораблі.
Пізніше кораблі групи, ймовірно, візьмуть участь у міжнародному навчанні Sea Breeze-2020, яке щорічно проводиться у липні.
Варто зазначити, що напередодні цьогорічного навчання Sea Breeze-2020, в якому візьмуть участь кораблі та авіакрило ВМС Збройних сил України, у північно-західній акваторії Чорного моря проведено 5-денний збір-похід кораблів, катерів та суден українського флоту з метою відпрацювання елементів бойової підготовки, злагодженості підрозділів різнорідних сил та демонстрації їх присутності в Чорноморському регіоні.
За даними пресслужби ВМС ЗСУ, навчання Sea Breeze-2020 відбудеться протягом 20-26 липня.
Нещодавно в Одесі відбулася заключна частина з планування українсько-американського навчання Sea Breeze-2020: учасники відеоконференції узгодили, що через коронавірус навчання проходитиме виключно в морській фазі із залученням авіації. Участь у Sea Breeze-2020 візьмуть близько десяти країн, а однією з особливостей буде залучення до навчання кораблів постійної групи НАТО.
Торік з 1 по 12 липня на півдні України відбулись навчання Sea Breeze-2019, в якому взяли участь майже 3 тисячі військових із 19 країн. Навчання проходили у чотири етапи. Основні зусилля під час навчань були спрямовані на відпрацювання контролю та захисту морських комунікацій, важливої берегової інфраструктури.
РФ не відновлює Північно-Кримский канал на адмінкордоні з Херсонщиною – Наєв
Роботи з відновлення інфраструктури Північно-Кримського каналу на межі АР Крим та Херсонської області наразі не спостерігаються.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв, відповідаючи на питання чи спостерігаються, за даними розвідки, відновлювальні роботи на Північно-Кримському каналі з боку АР Крим біля адміністративної межі Херсонської області.
“З боку АР Крим, і це є у відкритих джерелах інформації, вони використовують частково інфраструктуру Північно-Кримського каналу. Тобто вони роблять забурювання, дістають воду з артезіанських свердловин і по нашому каналу доставляють цю воду до Керчі, а також у північні райони півострова. Безпосередньо те, що стосується частини Північно-Кримського каналу від адміністративної межі Херсонської області і АР Крим, таких робіт на даний час не відмічено”, – повідомив Наєв.
Він уточнив, що частиною Північно-Кримського каналу подається вода, яка видобувається з артезіанських свердловин, а також чотирьох водосховищ.
“Ми повністю володіємо цією інформації до деталей”, – запевнив командувач.
Північно-Кримський канал був побудований у 1961-1971 роках для забезпечення водою посушливих територій Херсонської області і Криму за допомогою побудованого в нижній течії Дніпра Каховського водосховища.
Завдяки Північно-Кримському каналу Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді. Після анексії Криму Росією у 2014 році, поставки води на півострів були припинені.
Авіація не гасить пожежі на Луганщині, бо в ОРЛО не гарантують безпечного неба
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 02:11 уп
Авіація не можу долучитись до гасіння лісових пожеж, оскільки представники окупаційної влади на окремій території Луганської області не дають жодних гарантій безпеки.
Джерело: голова Луганської військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай у facebook
Пряма мова: “Ми ще вчора вночі планували залучити авіацію ДСНС до гасіння пожеж. Два літаки стоять заправлені і пальним, і водою. Але робили запит на ту сторону і сєпари сказали, що ніяких гарантій безпеки ми не даємо”.
Деталі: Гайдай заявив, що додатково ризикувати життям людей ніхто не буде.
Передісторія:
6 липня близько 13 години у Новоайдарському районі Луганщині виникла лісова пожежа на площі близько 50 гектарів. Ранком 7 липня пожежу локалізували. Проте через поривчастий вітер та високу температуру вогонь поширився на село Смолянинове.
Окрім того, пожежники намагаються приборкати вогонь біля села Капітанове на 40 гектарах місцевого лісництва.
Наразі в лікарні перебувають 28 осіб, із яких 17 – діти. Попередньо, загинули 6 осіб.
До боротьби із вогнем залучили авіацію, підрозділи Національної гвардії та Збройних сил України.
ОБСЄ допомогла погодити з окупантами “тишу”, щоб гасити пожежі з літаків – Наєв08.07.2020 16:58
Українська сторона за допомогою ОБСЄ погодила з представниками так званих “ДНР/ЛНР” використання літаків для гасіння пожежі на Луганщині.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв.
“Ми через Організацію з безпеки і співробітництва в Європі отримали такий дозвіл. Тобто, запроваджено режим “тиші”, тому що гасіння пожежі безпосередньо знаходиться на такій відстані, де ворог міг би застосувати зброю, і в тому числі проти літаків, які б здійснювали гасіння. На початку бойовики опирались, а потім за допомогою ОБСЄ вони надали підтвердження і режим «тиші» запроваджено. Тож гасіння пожежі здійснюється в тому числі і авіацією”, – поінформував Наєв.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський прийняв рішення щодо використання авіації в гасінні лісових пожеж у Луганській області.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підкреслив, що особливість рішення щодо авіації — близьке розташування лінії розмежування і “відсутність у нас розуміння зі сторони окупаційної влади”.
Раніше голова Луганської військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай заявляв, що авіацію не можуть долучити до гасіння лісових пожеж, оскільки представники окупаційної влади на окремій території Луганської області не дають жодних гарантій безпеки.
Масштабні лісові пожежі на Луганщини гасять із 6 липня. Орієнтовна площа пожежі становить близько 5 тис. га.
Підтверджено загибель внаслідок пожежі 5 осіб.
Вогнем знищено 23 та пошкоджено 36 житлових будинків в с. Смолянинове та знищено 80 дачних будинків кооперативу “Вовче озеро”.
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 270 (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу.
У середу, 8 липня, на Луганщину вилетів Президент Володимир Зеленський, секретар РНБО Олексій Данілов та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Поліція розглядає три версії виникнення пожеж у Луганській області8 липня 2020, 11:45 ЛБ
Відкрито провадження щодо порушень правил пожежної безпеки.
Національна поліція розглядає три версії виникнення лісових пожеж у Луганській області.
Про це під час доповіді президенту Володимиру Зеленському в оперативному штабі повідомив голова Національної поліції Ігор Клименко, передає РБК-Україна.
“Висунуто три версії. Серед основних причин загоряння – погодні умови, необережне поводження з вогнем та навмисний підпал”, – заявив представник поліції.
Як зазначили в поліції, відкрито провадження щодо порушень правил пожежної безпеки (ст. 270 Кримінального кодексу України).
Наразі повідомляють про п’ятьох загиблих унаслідок пожежі.
“Тільки що була доповідь ДСНС, Нацполіції, голови військово-цивільної адміністрації. Зараз є інформація, що п’ятеро людей (загинуло – ред.). Але поки що це неповна інформація. Будемо сподіватися, що більше жертв не буде”, – заявив президент Зеленський.
За словами голови Луганської ВЦА Сергія Гайдая, у лікарні нині перебувають 22 людини.
“Тих, хто потребує допомоги, всього дві людини. Їх із реанімації вже просто перевели в терапію. Річ у тому, що п’ятий загиблий – це буквально 2 години тому знайшли людину. Ми ще не можемо сказати, що на 100% все обстежили. Ще вчора вночі це було небезпечно. Сьогодні йде обстеження від хати до хати”, – заявив Гайдай.
Раніше рятувальники повідомили, що під час гасіння пожежі виявили тіла чотирьох загиблих. Також була інформація, що один з постраждалих у результаті пожежі помер у лікарні.
Поліція перевіряє версію про займання лісу на Луганщині через обстріл з боку ОРДЛО
08.07.2020 15:18
Поліція перевіряє версію виникнення пожежі на Луганщині внаслідок обстрілу військового опорного пункту бойовиками ОРДЛО.
Про це глава Нацполіції Ігор Клименко заявив на засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми також перевіряємо версію можливого попадання снарядів з території, непідконтрольної Україні. В нас є оперативна інформація, що напередодні був обстріл військового опорного пункту зі сторони противника”, – заявив він.
Клименко нагадав, що у поліції є три основні версії: вплив аномально високої температури повітря та погодних умов, необережне поводження з вогнем сторонньою особою або ж умисний підпал.
Як повідомляв Укрінформ, 6 липня поблизу с. Осколонівка Новоайдарського району Луганської області на території Боровського та Охтирського лісництв виникла лісова пожежа на площі близько 50 га.
Зранку 7 липня пожежу було локалізовано, але через поривчастий вітер та високу температуру повітря відбулося розповсюдження пожежі на село Смолянинове Новоайдарського району. Також триває ліквідація пожежі неподалік села Капітанове, площа якої становить близько 40 га.
За попередніми оцінками, вигоріло близько 5 тис. га лісу. Внаслідок пожежі знищено вогнем 23 будинки, ще 59 пошкоджено.
Станом на 14 год. 8 липня продовжується гасіння лісової пожежі. Раніше силами ДСНС було евакуйовано з житлових будинків с. Смолянинове та дачного кооперативу «Вовче озеро» 30 осіб (з них 13 дітей) та 30 осіб відселено.
Через пожежу на Донбасі Україна просить всеосяжний режим тиші
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 14:12 уп
На засіданні Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі у форматі відеоконференції українська сторона закликала до повного та всеосяжного режиму припинення вогню.
Джерело: керівник Офісу президента Андрій Єрмак, якого цитує пресслужба відомства
Деталі: Перед початком засідання ТКГ Єрмак зазначив, що напередодні в Луганській області поблизу лінії розмежування сил і засобів виникла масштабна лісова пожежа, внаслідок якої постраждав населений пункт і загинули люди.
Ліквідація загоряння ускладнюється близькістю лінії розмежування.
Зважаючи на небезпеку перекидання полум’я на населені пункти через посилення вітру та спекотну погоду, керівник ОП закликав учасників Тристоронньої контактної групи до забезпечення встановлення повного та всеосяжного режиму припинення вогню.
Пряма мова: “Вважаю, що на черговому засіданні ТКГ варто вкотре предметно розглянути питання встановлення режиму тиші, адже нашим спільним завданням є недопущення нових людських жертв серед мирного населення”.
Передісторія:
6 липня близько 13 години в Новоайдарському районі Луганської виникла лісова пожежа на площі близько 50 гектарів.
Вранці 7 липня пожежу локалізували, проте під вечір вогонь поширився на село Смолянинове і лісництво біля с Капітанове.
Внаслідок великої пожежі у Луганській області загинули 5 осіб.
Правоохоронці розглядають три версії загоряння.
Німеччина відмежувалася від депутатів, які їздили на “референдум” до окупованого Криму
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 08:41 уп
Німеччина відмежувалася від поїздки окремих її депутатів до окупованого Криму на російський референдум про “обнулення” терміну Путіна.
Як пише “Європейська правда“, про це йдеться у заяві посольства України у Німеччині.
“На жаль, ми тим часом дізналися, що також німецькі депутати взяли участь у візиті. Ми теж хочемо наголосити: це була приватна поїздка. Позиція Федерального уряду залишається непохитною. Ми не визнаємо анексію Криму, яка порушує міжнародне право”, – заявили у посольстві.
Нагадаємо, перед цим посольство Німеччини назвало неприйнятним референдум РФ у Криму про конституційні зміни, які дозволять Путіну залишатися при владі до 2036 року.
Раніше з такою заявою виступив Європарламент у зв’язку з візитом на окупований РФ півострів кількох французьких євродепутатів.
Про невизнання голосування за поправки до Конституції РФ на території Криму заявили ЄС, США та Велика Британія.
ЄС, крім того, в цілому розкритикував російський референдум про конституційні зміни.
Нашій професії кинули виклик”: в Росії затримали 20 журналістів, одну травмували
ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 21:49 уп
Біля будівлі Федеральної служби безпеки РФ затримали 20 журналістів, які вийшли на пікет проти затримання колишнього колеги і радника глави Роскосмосу Івана Сафронова, звинуваченого у державній зраді.
Джерело: російські видання “РБК“, “Новая газета“, “Коммерсантъ“, ТАСС, Meduza, Zona Media
Дослівно: “Біля будівлі ФСБ затримали вже вісім журналістів, які вийшли на пікети на підтримку Івана Сафронова”.
Деталі: Повідомляється, що серед затриманих – Маріанна Біленька (оглядач “Комерсанта”), Галина Сахаревич (колишній співробітник “Комерсанта”) Микита Гірін (колишній журналіст “Нової газети”), співробітники “Комерсанта” Олена Черненко, Христина Дюрягин і Олександр Черних, а також працює в інтернет-виданні “Проект” Ольга Чуракова.
Також затримали кореспондента Reuters Поліну Микільську, журналісток Анну Зіброву, Галину Сахаревич і Майю Сєдову, співробітницю Transparency International Дарину Бурлакова.
Медуза пише про затримання щонайменше 12 осіб. Їх затримали через нібито порушення правил поведінки під час режиму підвищеної готовності.
На підтримку Сафронова “Коммерсант” випустив заяву, в якій зазначається, що журналіст працював у газеті близько десяти років.
Заява “Комерсанта”: “Ми знаємо не тільки про його високий професіоналізм, але і про його характер. Іван – справжній патріот Росії, який писав про армію і космос, тому що щиро переживав за них”.
Також за нього заступилася “Новая газета”. Там стверджують, що затримання Сафронова і винесення вироку Світлані Прокопєвій, відкриття кримінальної справи щодо видавця “Медіазони” Петра Верзілова – за неповідомлення про подвійне громадянство – “це не ланцюжок збігів, а саме “грьобаной ланцюг”, як переконують дії “інформаційного спецназу”.
Заява “НВ”: “Ми не можемо назвати ні колегами, ні журналістами співробітників телекомпаній, які фактично беруть участь в оперативних заходах та чергують біля будинку Сафронова, поки там йде обшук. Їх мета – не інформування суспільства, а громадянська страта людини до пред’явлення йому обвинувачення, не кажучи вже про суд. Ми розуміємо, що нашій професії кинуто виклик, і будемо захищати себе і колег”.
Сафронова затримали вранці 7 липня, йому закидають держзраду за нібито збір даних для НАТО.
Сафронова вже доставили в суд. Обвинувачення просить його заарештувати.
Увечері 7 липня Zona Media повідомила, що Московська поліція затримала 20 осіб, які вийшли до будівлі ФСБ на Луб’янці з одиночними пікетами на підтримку Івана Сафронова, обвинуваченого в державній зраді.
Медуза повідомила, що блогера Ксенію Собчак, яка приїхала до будівлі МВС нібито по роботі, теж затримали.
Коли вели Собчак, штовхнули журналістку “МБХ-медіа” Анастасію Ольшанську, вона вдарилася головою. Поліція викликала їй швидку. Попередній діагноз – струс мозку.
Нагадаємо:
Рік тому кореспондента відділу розслідувань порталу “Медуза” Івана Голунова затримали в РФ за підозрою у збуті наркотиків. Голунов встиг повідомити друзям, що йому підкинули наркотики, а при затриманні і в відділенні поліції його били.
Після цього в Москві пройшли одиночні пікети проти затримання журналіста “Я/Ми Іван Голунов”.
Голунова звинуватили в замаху на збут наркотиків у великих розмірах. Стаття передбачає від 10 до 20 років позбавлення волі.
Потім у Росії вирішили припинити кримінальну справу щодо кореспондента.
З’ясувалося, що наркотики йому підкинули російські поліцейські.
Китай є головною загрозою для Штатів – глава ФБР
Очільник американського Федерального бюро розслідувань Крістофер Рей назвав Китай найбільшою довгостроковою загрозою для Сполучених Штатів Америки.
Про це він заявив під час виступу в Інституті Гудзона у Вашингтоні, повідомляє BBC – Укрінформ.
“Шпіонаж та крадіжки, здійснені Китаєм, становлять найбільшу довгострокову загрозу для безпеки США”, – наголосив Рей.
Директор ФБР заявив, що Китай “докладає всіх зусиль, щоб будь-якими засобами стати єдиною світовою наддержавою”.
За його словами, ФБР відкриває нову “контррозвідувальну справу щодо Китаю кожні 10 годин”. Рей додав, що майже половина із близько п’яти тисяч справ, які зараз ведуться в США, “пов’язані з Китаєм”.
Як заявив директор ФБР, Китай орієнтується на китайських громадян, які проживають за кордоном, примушуючи їх повернутися, використовуючи “шокуючу” тактику.
“Ми говоримо про політичних конкурентів, дисидентів і критиків, які прагнуть викрити порушення Китаю у сфері прав людини”, – сказав Рей.
Каньє Вест вірить у свою перемогу на виборах президента США
Американський реп-виконавець Каньє Вест, спростував припущення, що його балотування у якості кандидата в президенти США є піар-ходом. За його словами, він націлений на перемогу.
Про це репер розповів в інтерв’ю Forbes – Укрінформ.
“Він балотується у президенти 2020 року від нової партії – Дня народження (Birthday Party) – з підтримкою Ілона Маска та невідомого кандидата у віцепрезиденти, якого він вже обрав”, – йдеться у повідомленні.
За словами репера, його кампанія — не піар: «Як і з усім, що я робив у своєму житті, я націлений на перемогу (на виборах президента — ред.)».
Також Вест, який раніше публічно підтримував Трампа, пояснив, що втратив до нього довіру. Також репер не вважає «особливим» ймовірного кандидата від Демократичної партії Джозефа Байдена. І не бачить нічого поганого в тому, що він може перетягнути електорат афроамериканців від Байдена до себе.
Як повідомлялося, американcький репер Каньє Вест оголосив про намір взяти участь у президентських виборах у США, що мають відбутися у листопаді 2020 року.
Каньє Вест — американський виконавець у стилі хіп-хоп, репер, продюсер, композитор та дизайнер. Народився 1977 року. Його неодноразово називали одним з найвидатніших артистів XXI століття. Вест є одним з найбільш високооплачуваних знаменитостей. Одружений з моделлю та зіркою реаліті-шоу Кім Кардаш’ян.
Єврокомісія оголосила початок “водневої революції” в енергетиці
Єврокомісія підготувала дві стратегії у сфері енергетики – зокрема передбачається запровадження чистих і відновлюваних носіїв енергії на основі водневих технологій.
Про це за підсумками засідання Колегії Єврокомісії розповів її виконавчий віцепрезидент Франс Тіммерманс, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми раді представити дві стратегії, які є вирішальними в рамках «Зеленої угоди»… Йдеться про подальшу інтеграцію енергетичної системи та про водневу стратегію. Ці стратегії дозволять ЄС зберігати технологічне лідерство у світі, надавати європейським споживачам і промисловості чисту, безпечну та конкурентну в ціновому вимірі енергію», – зазначив представник Єврокомісії.
Він зауважив, що зараз усі європейські країни стикаються із суттєвим економічним падінням унаслідок коронакризи. Саме у цей час Євросоюз має зосередити зусилля на інноваційному розвитку і відповіді на довгострокові виклики. Головним орієнтиром має стати «Зелена угода» ЄС поряд із цифровою трансформацією і підвищенням стійкості кожної з країн-членів.
«Якщо ми маємо намір стати кліматично-нейтральним континентом до 2050 року, нам потрібно переключити нашу енергетику з вуглецевих на чисті джерела. Йдеться про створення нової системи, яка охоплюватиме як сферу виробництва енергії, так і її споживання. Чинна енергосистема є вже реліктом минулого, вона надто витратна і шкідлива, аби забезпечувати стійкий розвиток у майбутньому», – додав Тіммерманс.
Представлена стратегія енергетичної інтеграції передбачає поєднання різних носіїв енергії, енергетичної інфраструктури та сектора споживання з метою оптимізації витрат і підвищення ефективності всієї галузі. Наприклад, для обігріву будівель може використовуватися тепло, отримане в процесі промислового виробництва, а електрика, на якій їздитимуть автомобілі, надходитиме від сонячних батарей, водневі носії енергії вироблятимуться на гідролізних установках з використанням енергії вітрових електростанцій морського базування.
Ця стратегія в цілому охоплює 38 інноваційних напрямків інтеграції всієї енергетичної системи ЄС, яка дозволить значно скоротити споживання вуглецевих носіїв енергії. При цьому Єврокомісія пропонує ряд фінансових стимулів, аби заохотити промислових та побутових споживачів використовувати саме відновлювані джерела чистої енергії. Відповідні правові пропозиції будуть представлені вже до кінця року, а нові регуляторні правила ЄС на ринку газу Єврокомісія запропонує у 2021 році.
Другий напрямок – так звана воднева стратегія, передбачає «декарбонізацію» промисловості, транспорту, виробництва енергії та її побутового використання. За словами Тіммерманса, Європа є світовим лідером у водневих технологіях і для виробництва водневих носіїв енергії розраховує використовувати чисту енергію від вітрових та сонячних станцій.
Представник Єврокомісії зауважив, що до 2024 року ЄС планує створити станції електролізу потужністю принаймні 6 гігаватів, що дозволить виробляти до одного мільйона тонн водню. У період 2025-2030 років водень має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи, при цьому потужність станцій водневого гідролізу має зрости до 40 гігаватів з можливістю виробництва до 10 млн тонн чистого водню. У наступний період 2030-2050 рр. водень має перетворитися у ЄС на головний енергетичний ресурс та замістити вуглецеві носії навіть у тих секторах економіки, що важко піддаються процесам декарбонізації.
Для досягнення таких амбітних цілей Єврокомісія оголосила про створення Європейського альянсу чистого водню, який поєднає представників промисловості, громадянського суспільства та приватного сектора, органи національної та регіональної влади, забезпечить необхідну фінансову підтримку з боку Європейського інвестиційного банку.
За словами Тіммерманса, зусилля, спрямовані на інноваційні перетворення в європейському енергетичному секторі, є важливою складовою пакету відновлення після коронакризи «ЄС – Наступне покоління».
Кулеба обговорив із віцепрезидентом Єврокомісії залучення України до водневих ініціатив ЄС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із виконавчим віцепрезидентом Європейської комісії Франсом Тіммермансом залучення України до водневих ініціатив ЄС.
Про це йдеться на сайті МЗС – Укрінформ.
“Співрозмовники обговорили участь України у реалізації Європейської зеленої угоди та подальшу інтеграцію нашої держави в енергетичний ринок ЄС. Міністр запевнив у підтримці Україною курсу ЄС на досягнення кліматично-нейтральної економіки до 2050 року та відзначив, що Європейська зелена угода посідає одне з важливих місць на порядку денному уряду. Окрему увагу сторони приділили відновлювальним джерелам енергії, зокрема, водню”, – зазначається у повідомленні.
За словами Кулеби, Україна має потенціал стати одним з ключових постачальників водню на ринок ЄС, використовуючи потужності української газотранспортної системи. “Інтеграція України в ринки ЄС незворотня і має надалі поглиблюватися. Зокрема, ринок водневої енергетики є одним з особливо перспективних. Україна та ЄС мають говорити не лише про те, що актуально тут і зараз, але і про стратегічну перспективу. Саме такою є участь України у майбутньому водневому ринку ЄС”, – заявив міністр.
Віцепрезидент Єврокомісії зазначив, що реалізація Європейської зеленої угоди залишається пріоритетом попри наслідки пандемії коронавірусу. За його словами, Брюссель приділяє все більше уваги використанню водневої енергії як одному з дієвих способів зробити європейську економіку кліматично нейтральною до 2050 року.
Співрозмовники домовилися активізувати співпрацю в реалізації водневих ініціатив ЄС. Тіммерманс привітав намір України взяти участь у реалізації ініціативи “2х40 ГВт зеленого водню для Європейської зеленої угоди” та Альянсі чистого водню і висловив готовність ЄС надати сприяння на цьому шляху.
Як повідомляв Укрінформ, 8 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та засновник ініціативи Доступно.UA Дмитро Щебетюк підписали меморандум про співробітництво, який покликаний перетворити Міністерство закордонних справ на перший в Україні цілковито безбар’єрний орган державної влади.
Меркель у Брюсселі нагадала євродепутатам про загрози фейків та популізму
Європа має бути більш незалежною, сильною і впливовою, аби мати можливість гідно протистояти дезінформації та спробам підірвати євроспільноту зсередини.
Про це говорила канцлер ФРН Ангела Меркель, виступаючи 8 липня у Європарламенті у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Важливим є ефективний захист нашої демократії від кіберзагроз та дезінформаційних кампаній», – підкреслила вона.
Зокрема, вказала Меркель, за допомогою брехні, дезінформації та ненависті не можна подолати пандемію – демократії потрібні істина і прозорість.
При цьому канцлер ФРН закликала не бути наївними, адже у багатьох державах ЄС противники Європи тільки й чекають, аби використати кризу для своїх цілей. Зараз треба показати всім, «у чому є додана вартість співпраці в Європейському Союзі», а також показати, що повернення до націоналізму означає не більший, а менший контроль – і лише у співпраці Європа захищає і зміцнює себе.
Меркель закликала до солідарності та до допомоги країнам, які найбільше цього потребують.
У цьому контекст вона торкнулася питання відповідальності Європи в глобалізованому світі.
«Погляд на карту показує, що Європу поряд з Великою Британією та Західними Балканами оточують Росія, Білорусь, Україна, Туреччина, Сирія, Ліван, Йорданія, Ізраїль, Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир та Марокко. Ми живемо в час глобальних потрясінь, в яких силові поля зміщуються, і Європа – при всій інтеграції багатьох країн-членів в трансатлантичному союзі – має більше покладатися на власні сили», – переконана Меркель.
ЄС, за її словами, може і мусить сам вирішувати, ким Європа хоче бути в цьому швидко мінливому світовому порядку. Важливо як ніколи, підкреслила політик, щоб Європа зберігала свою свободу та ідентичність, навіть у часи глобалізації. У цій ситуації існує потреба у сильній європейській зовнішній та безпековій політиці, підсумувала канцлер Німеччини.
Слід зауважити, що поїздка до Брюсселя стала першою подорожжю Меркель з початку пандемії та запровадження карантинних обмежень у Європі.
Литва заборонила трансляцію Russia Today
Литовська комісія з радіо та телебачення (ЛКРТБ) заборонила трансляцію каналу Russia Today через зв’язки медіагрупи з російським пропагандистом Дмитром Кисельовим, який перебуває під санкціями ЄС.
Про це повідомляє Delfi – Укрінформ.
“Литовська комісія з радіо та телебачення заборонила трансляцію російського телеканалу RT в Литві через зв’язки з фігурантом “чорного” списку Євросоюзу російським пропагандистом Дмитром Кисельовим”, – йдеться у повідомленні.
З урахуванням інформації Міністерства закордонних справ Литовська комісія з радіо та телебачення ухвалила рішення зупинити ретрансляцію на території Литовської Республіки п’яти програм RT.
Рішення набуває чинності з 9 липня.
Рішення зупинити трансляцію ухвалене через санкції щодо Кисельова, а не через порушення з боку мовника, тому представники RT не брали участі у засіданні.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його відомство рекомендуватиме ЛКРТБ заборонити телеканали контрольованої Кремлем групи RT (Russia Today).
30 червня, Латвійська Національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP), керуючись санкційним списком ЄС, заборонила транслювання в Латвії семи каналів RT (Russia Today). Заборонені RT, RT HD, RT Arabic, RT Spanish, RT Documentary HD, RT Documentary, RT TV, оскільки вони перебувають під фактичним контролем, керівництвом та одноосібним управлінням Дмитра Кисельова, який є у санкційних списках ЄС за підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Телеканали групи зареєстровані в РФ та Великій Британії.
Світова федерація українських жіночих організацій випустила другий вісник
Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) випустила другий випуск інтернет-видання «Вісник СФУЖО».
Про це повідомляється на сторінці федерації у Facebook – Укрінформ.
«Дорогі друзі! До вашої уваги – червневий Вісник СФУЖО. Знайомтесь та поширюйте», – йдеться у дописі.
Переглянути повну версію червневого вісника можна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, перший випуск оновленої версії інтернет-видання «Вісник СФУЖО», що «висвітлює різні напрямки діяльності СФУЖО та її мережі, зокрема суспільно-політичної, правозахисної, харитативної, культурно-просвітницької та інших, спрямованих на утвердження у суспільстві національних святинь та ідеалів, виховання нової генерації молоді, збереження національної ідентичності українців та їх духовних скарбів у сучасних умовах глобалізації», вийшов у травні.
У своїх виданнях СФУЖО планує регулярно інформувати своїх читачів про поточну діяльність координаційної надбудови федерації та українських жіночих організацій у світі.
У Белграді люди штурмували парламент після анонсу про посилення карантину
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 09:22 уп
У Белграді відбувся масовий протест зі спробою штурму парламенту після заяви президента про посилення карантину та запровадження комендантської години.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Nova.rs.
Причиною протесту стала заява президента Александра Вучича про повернення у столиці жорсткіших карантинних заходів: заборони на зібрання та комендантської години протягом наступних вихідних.
Після цього оголошення близько 8 вечора тисячі людей зібралися перед будівлею парламенту, вигукуючи гасла з критикою на адресу президента.
У певний момент люди спробували прорвати кордон поліції та зайти у будівлю парламенту.
Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати. Деякі протестувальники кидалися у них камінням, а також перевернули і підпалили сміттєві баки.
Після початку заворушень значна частина учасників протесту вирішила піти, інші залишилися. Сутички з поліцією тривали до пізньої ночі.
Останнім часом епідеміологічна ситуація у Сербії суттєво погіршилася. 27 червня добовий приріст хворих вперше з кінця квітня перевищив 200. 2 липня зареєстрували 359 нових випадків – рекорд з середини квітня.
Абсолютна більшість нових заражень припадає на Белград. У зв’язку з цим 3 липня у столиці оголосили надзвичайний стан.
Нагадаємо, 21 червня Сербія провела парламентські вибори, ставши першою у Європі країною, яка провела вибори з початку пандемії коронавірусу. Абсолютну перемогу на них отримала Сербська прогресивна партія (SNS), головою якої є президент країни Александар Вучич.
Пандемія: у світі вже понад 12 мільйонів інфікованих COVID-19
9 липня. УНН. Кількість виявлених випадків зараження коронавірусом нового типу в світі перевищила у четвер 12 млн. Про це свідчать дані американського Університету Джонса Хопкінса, який веде підрахунки на основі інформації міжнародних організацій, федеральної і місцевої влади, зазначає УНН.
За інформацією організації, коронавірусом заразилися 12 009 301 особа, з них 548 822 померли. Найбільше виявлених випадків інфікування (3 053 328) припадають на США, далі йдуть Бразилія (1 713 160) і Індія (742 417), а також — Росія (699 749).
Додамо, що згідно з даними ВООЗ — в світі було зареєстровано 11 669 259 інфікованих і 539 906 померлих. Інфікованих стало за добу більше на 168 957, кількість померлих збільшилася на 4 147. Статистика ВООЗ враховує тільки офіційно підтверджені відомості про випадки зараження і смерті, що надаються державами.
Найбільше інфікованих (за даними ВООЗ) зареєстровано у США — 2 923 432. Далі йдуть Бразилія (1 623 284), Індія (742 417), Росія (700 792), Перу (305 703), Чилі (301 019), Велика Британія (286 353), Мексика (261 750), Іспанія (252 130), Іран (245 688).
Пандемія: ВООЗ зафіксувала майже 169 тисяч випадків COVID-19 у світі за добу
8 липня. УНН. Кількість підтверджених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) випадків інфікування коронавірусом у світі за добу зросла майже на 169 тис., перевищивши 11,6 млн. При цьому, згідно з опублікованими в середу ввечері даними ВООЗ, кількість летальних випадків збільшилася більш ніж на 4 тис. і склала понад 539 тис., передає УНН.
Станом на 11:00 за київським часом 8 липня в світі було зареєстровано 11 669 259 інфікованих і 539 906 померлих. Інфікованих стало за добу більше на 168 957, кількість померлих збільшилася на 4 147. Статистика ВООЗ враховує тільки офіційно підтверджені відомості про випадки зараження і смерті, що надаються державами. Днем раніше за добу було виявлено 172 512 випадків зараження і 3 419 летальні випадки.
Регіон Північної та Південної Америки займає перше місце за кількістю інфікованих — 6 004 685. За добу цей показник виріс на 89 134. Кількість померлих там збільшилася на 2 092 і досягло 268 828. В Європі налічується 2 827 789 інфікованих і 201 255 померлих. За 24 години кількість інфікованих зросла на 17 941, кількість померлих збільшилася на 604.
Третю позицію за кількістю інфікованих в світі займає Східно-Середземноморський регіон. Там кількість інфікованих досягла 1 204 698, зафіксовано 28 664 летальні випадки. За добу кількість заражених збільшилася на 17 078, померли 562 людини.
Найбільше інфікованих зареєстровано в США — 2 923 432. Далі йдуть Бразилія (1 623 284), Індія (742 417), Росія (700 792), Перу (305 703), Чилі (301 019), Велика Британія (286 353), Мексика (261 750), Іспанія (252 130), Іран (245 688).
В Україні зареєстрували 50 414 випадків COVID-19, за добу — 80708.07.2020 09:05
Станом на 8 липня в Україні лабораторно підтверджені 50 414 випадків COVID-19, за добу — 807 нових.
Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусної хвороби – Укрінформ.
Станом на 8 липня в Україні лабораторно підтверджені 50 414 випадки COVID-19, за добу — 807 нових.
Зафіксовано 23 нових летальних випадків. Одужало 926 людей.
Загалом за весь час пандемії в Україні від COVID-19 зареєстровано 1 306 летальних випадків, 23 119 людей одужало.
Найбільше нових випадків захворювання виявлено у Львівській області – 117, Києві — 114, Рівненській області — 78, Закарпатській області – 75.
У МОЗ нагадали, для кого тести на коронавірус мають бути безкоштовні УП8 липня 2020
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 8 липня розповів, для кого мають проводити безкоштовне тестування на COVID-19.
“На сьогодні в нас прийняті відповідні алгоритми”, – додав Степанов.
У переліку є люди, в яких виявили ознаки коронавірусної хвороби.
Також у списку, за словами міністра:
люди, які перебували в контакті з хворою особою, в якої вже підтвердили діагноз COVID-19
ті, хто потребують планової госпіталізації для проведення операцій або з інших причин, які визначені правилами МОЗ.
медичні працівники, які працюють з хворими на COVID-19, вони тестуються раз на 14 днів,
працівники Нацполіції і Нацгвардії по визначеному переліку, які безпосередньо контактують з великою кількістю людей, вони тестуються один раз на 30 днів. Нагадаємо, раніше онкохворих дітей відправляли проходити тести на COVID-19 за власний рахунок.
Степанов розповів, коли можна буде додзвонитися на гарячу лінію МОЗ
Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя 8 липня 2020
Останнім часом на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я велике навантаження, тому додзвонитися туди важко.
Але ситуацію обіцяють незабаром виправити.
Про це повідомив очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 8 липня.
За його словами, на гарячу лінію за червень було до 75 тисяч звернень. “Зараз ми максимально вдосконалюємо її, розширюємо кількість людей, які будуть працювати в цьому кол-центрі.
Я думаю, що найближчими днями все це зміниться, і ви будете додзвонюватися достатньо швидко: з першого, максимум, з другого разу”, – запевнив Степанов.
Нагадаємо, у випадку затримки результатів тесту на коронавірус потрібно зателефонувати на гарячу лінію за номером: 0 800 505 201.
Зеленський подякував чернівецьким медикам, які “витримали хвилю”
08.07.2020 17:20
Президент Володимир Зеленський подякував медикам Чернівецької обласної клінічної лікарні за мужність, стійкість і професіоналізм у боротьбі з COVID-19 та вручив їм державні нагороди й цінні подарунки.
Про це повідомляє пресслужба глави держави.
«Найскладніша робота, так вийшло в цьому році, випала лікарям нашої країни – боротися з великою хворобою. У такі складні часи ми ще більше розуміємо, наскільки ваша професія важлива для кожного українця, зараз це кожен відчув на собі», – сказав Зеленський.
Президент зазначив, що у “спокійні часи” лікарям не приділяли гідної уваги.
«Зараз ми робимо й будемо робити все, щоб ви були й соціально, і матеріально захищені», – зауважив глава держави.
Зазначається, що Президент високо оцінив рівень роботи лікарів медичного закладу, та нагадав, що Чернівецька область зазнала найпотужнішого удару від COVID-19.
«Коли у деяких областях був «штиль», ніхто не бачив загрози, ходили без масок, без інших засобів захисту від COVID-19, у Чернівецькій області була хвиля, яка зносила все, і ви її витримали», – підкреслив він.
Зеленський подякував лікарям, які зберегли життя українців.
«Упевнений, що дякуючи вам, я дякую всім лікарям, медсестрам, водіям швидких, які теж допомагали вам боротися з COVID-19. Але розслаблятися не можна. Ця боротьба ще не закінчена, і ми як громадяни України на вас дуже розраховуємо», – наголосив Президент.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 8 липня перебуває з робочою поїздкою в Чернівецькій області.
Станом на 8 липня в Україні підтверджено 50 414 випадків COVID-19, з них 1306 летальних, 23 119 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 807 нових випадків.
Кабмін виділяє 5,3 мільярда на закупівлю обладнання для районних лікарень
Кабінет міністрів ухвалив постанову про виділення Міністерству охорони здоров’я коштів на закупівлю обладнання для опорних лікарень в госпітальних округах.
Відповідне рішення було прийнято 8 липня на засіданні Кабінету міністрів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Прийняття рішення уряду дозволить виділити Міністерству охорони здоров’я кошти для закупівлі обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах. Мова йде про районні лікарні.
Проєктом передбачається, що це обладнання буде закуплено централізовано Міністерством охорони здоров’я, одержувачем коштів пропонується визначити ДП “Медичні закупівлі”, – сказав на засіданні уряду міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
За його словами йдеться про закупівлю комп’ютерних томографів, ангіографів, ендоскопічного обладнання.
Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови, яка оприлюднена на сайті Кабміну, на закупівлю обладнання планується виділити з фонду боротьби з COVID-19 5 300 000 тис. грн.
Рішення підтримано з доопрацюванням в триденний термін.
Також Кабінет міністрів ухвалив постанову про створення приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я в госпітальних округах.
Як зазначив на засіданні уряду міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, мова йде про капітальний ремонт та реконструкцію 210 приймальних відділень для створення відповідних закладів приймальних відділень
“З метою обладнання приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я, зокрема в закладах, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, необхідно виділи кошти з фонду боротьби з COVID-19 в обсязі 1,68 млрд грн”, – сказав Чернишов.
За пропозицією, яку озвучив прем’єр-міністр, кошти будуть виділені через бюджетну програму будівництва.
Уряд виділив мільярд на підтримку культури
Кабінет Міністрів виділив один мільярд гривень на підтримку сфери культури.
Таке рішення ухвалили на засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Знайдено можливості виділити кошти у розмірі 1 млрд грн, які підуть у першу чергу на надання грантів у сфері культури, мистецтв, креативних індустрій, у сфері туризму, інституціальної підтримки видавничої сфери, для кінопроєктів і також для нагальних потреб – закупівлі засобів індивідуального захисту, оплати комунальних послуг для закладів культури», – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтримав це рішення і зазначив, що у багатьох європейських країнах сферу культури підтримують, бо вона є дуже важливою. «Вона зазнала також впливу карантину, коронакризи, тому , звісно, ми маємо підтримати, адже це і робочі місця і розвиток економіки. Дякую за напрацювання цих пропозицій», – звернуся глава уряду до Ткаченка.
Як пояснив міністр культури та інформаційної політики у своєму Тelegram-каналі, 590 млн грн піде на стипендії самозайнятим митцям, підтримку проєктів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та внутрішнього туризму; 150 млн – на гранти через Український Інститут Книги; 50 млн – на підтримку кіно; 100 млн – для проведення конкурсу Міністерства культури з відбору проєктів на виробництво серіалів патріотичного спрямування.
«Також заклали фінансування на створення електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей. Щоб надалі, на місці історичних забудов або охоронних земель зненацька не з’являлися новобудови», – додав Ткаченко.
Він нагадав про те, що антикризовий план для культури та креативних індустрій був розроблений комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради ще в квітні цього року.«Я тоді був співавтором цього документу. Йшлося про 1,9 млрд грн підтримки. Тому, сподіваюсь, сьогоднішній 1 млрд допомоги – лише перший крок», – підкреслив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на початку червня направив лист до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо повернення фінансування на підтримку культури, зокрема йдеться про виділення на це 2 млрд грн.
Кабмін замінив керівника Держспецзв’язку
Кабінет Міністрів звільнив голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Валентина Петрова та призначив на цю посаду Юрія Щиголя.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан у Facebook Укрінформ .
“Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень.. .Звільнити: Петрова Валентина Володимировича – з посади голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України”, – написав народний депутат.
Також він повідомив, що уряд призначив на цю посаду Юрія Щиголя.
Крім того, за повідомленням Мокана, Кабмін призначив заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Шахматенка; державним секретарем Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину) Євдокію Ярову; головою Державного агентства водних ресурсів України (встановивши випробувальний термін строком на 3 місяці) Валентина Шліхту.
Також за інформацією Мокана, Кабмін призначив Ігоря Орленка заступником голови Державної фіскальної служби України (шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину); Наталію Калініченко заступником голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину).
Мокан також поінформував, що уряд призначив Геннадія Заболотного заступником голови Національного агентства з питань державної служби , Ольгу Полоцьку виконавчим директором Національного фонду досліджень України.
За інформацією депутата, Кабмін ухвалив рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків державного секретаря Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на Луцюк Аллу Іванівну (начальник Відділу роботи з персоналом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України).
Як відомо, уряд призначив Валентина Петрова головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації у жовтня 2019 року.
Львівське сміття досі звозять на звалища під Києвом
У селі Щасливе Бориспільського району на Київщині недобросовісні перевізники тривалий час складували львівське сміття з відома місцевого сільського голови та місцевого комунального підприємства.
Про це заявив фахівець Держекоінспекції Сергій Волков в інтерв’ю Укрінформу.
«Коли відходів вже назбиралося цілі гори, комунальне підприємство не придумало нічого кращого, як розкопати давно рекультивоване звалище відходів і зарити туди нове львівське сміття”, – сказав Волков.
За його словами, це призвело до збитків у місцевого комунального підприємства на 200 млн грн.
“Ми з іншими інспекторами виїхали на перевірку. Тепер справу передано до Служби безпеки України, а відповідати за все буде комунальне підприємство, яке отримало штрафів і збитків на 200 мільйонів гривень», – сказав Волков.
Як повідомлялося, у Львові проблема з відсутністю місць для вивезення сміття виникла після пожежі на Грибовецькому сміттєзвалищі та його закриття у травні 2016 року.
Петрашко анонсував запуск Експортно-кредитного агентства у липні
Запуск Експортно-кредитного агентства, що займатиметься страхуванням ризиків українських компаній-експортерів, відбудеться вже в липні. Тоді ж буде підписано перші договори.
Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, повідомила пресслужба Мінекономіки – Укрінформ.
«Мінекономіки повноцінно перезапускає Експортно-кредитне агентство, яке з цього місяця почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів», – сказав Петрашко.
За його словами, це вже створений інститут.
«ЕКА – це вже створений інститут. Ми зараз його повноцінно запускаємо. Об’єми коштів у ЕКА дозволять поки що тільки тестовий запуск. В цьому місяці має бути підписаний перший договір зі страхування українських підприємств з країнами Африки, де є ризики», – зазначив Петрашко.
Він додав, що нині Агентство має 200 млн грн статутного капіталу, але це сума, що надалі буде обговорюватись.
«Зараз поки мова йде про страхування ризиків українських компаній при поставках на інші ринки, але де кредити дають українські банки. Сподіваюсь, до кінця 2021 року ми вийдемо на концепцію, і вже з 2022 року будемо робити розширені проєкти», – зауважив міністр.
Як повідомлялось, у лютому 2018 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; було затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради).
Юридичну особу ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” зареєстровано у листопаді того ж року. Також було сформовано статутний капітал у сумі 200 млн гривень та здійснювалися заходи для приватного розміщення першого випуску акцій ЕКА.
Команда Нацбанку заявила про цькування та шантаж
ВІВТОРОК, 7 ЛИПНЯ 2020, 19:50 уп
Команда Національного банку звернулась до українського суспільства і поскаржилась на політичний тиск з боку окремих народних депутатів
Про це йдеться у заяві НБУ, опублікованій на сторінці у Facebook.
Працівники центробанку різних щаблів та спеціалізацій — від директорів департаментів до менеджерів та спеціалістів — звернулися до громадськості, експертної та бізнес-спільноти, медіа, вищих органів влади та міжнародних організацій із заявою:
“Ми вимагаємо припинити політичний тиск на НБУ. Не на словах, а діями. Ми очікуємо реакції на неетичну поведінку деяких народних депутатів, які прийшли у ВР захищати інтереси не народу України, а окремих олігархів. Депутатів, які систематично спотворюють та дискредитують нашу роботу”.
В НБУ заявили, що мета таких нардепів — припинити співпрацю України з міжнародними партнерами.
Нацбанк закликав дати їм змогу виконувати свою роботу у середовищі моралі, гідності та професійної дискусії.
Нагадуємо:
3 липня Верховна Рада схвалила звільнення голови Національного банку Якова Смолія за власним бажанням через “політичний тиск”. Голова фінкомітету Ради Гетманцев заявив, що критикуючи Національний банк, комітет не збирався звільняти голову НБУ Якова Смолія, його відставка стала несподіваною.
1 липня голова Смолій написав та подав на ім’я президента Володимира Зеленського заяву про відставку через “систематичний політичний тиск”.
Смолій серед механізмів політичного тиску на НБУ назвав проплачені мітинги, тиск через суди, інформаційні атаки та необгрунтовані політичні оцінки.
2 липня президент Володимир Зеленський зареєстрував проєкт постанови про звільнення Якова Смолія з посади голови Національного банку.
Співрозмовники ЕП у Верховній Раді повідомили, що наразі розглядаються три можливі кандидатури на посаду голови НБУ.
Президент Володимир Зеленський провів консультації з керівництвом Національного банку України та учасниками фінансового ринку щодо кандидатури нового голови НБУ
Смолій став головою НБУ 15 березня 2018 року, коли Верховна Рада підтримала звільнення Гонтаревої з посади голови Нацбанку і призначила його на цю посаду.
СБУ просить екскерівництво Нацбанку не робити заяв, що “сіють паніку”08.07.2020 19:45
Служба безпеки України вважає неприпустимим оголошення заяв колишнього керівництва Національного банку, які можуть нанести шкоду національній безпеці держави, зокрема, в фінансово-економічній сфері та негативно вплинути на ситуацію в країні.
Про це йдеться у повідомленні СБУ у Facebook – Укрінформ.
“Служба безпеки України поважає право кожного громадянина на свободу висловлювань, однак, вважає неприпустимим оголошення заяв, які можуть нанести шкоду національній безпеці держави, зокрема, в фінансово-економічній сфері та негативно вплинути на ситуацію в країні”, – йдеться у повідомленні.
У СБУ зазначають, що сьогодні у багатьох засобах масової інформації поширюються коментарі колишнього керівництва Національного банку України, яке заявило про те, що МВФ має «заморозити» співпрацю з Україною та зажадати достроково погасити кредити.
“Ми закликаємо будь-яких експосадовців утриматись від подібних неоднозначних коментарів та дбати про національні інтереси України, а не сіяти панічні настрої серед населення та розхитувати економічну стабільність держави”, – наголошують у Службі безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, голова Нацбанку України Яків Смолій 1 липня подав Президентові заяву про звільнення через “систематичний політичний тиск”.
Своєю чергою в Офісі Президента запевнили, що правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності, додавши, що “безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України”.
2 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на звільнення Смолія з посади голови НБУ.
Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав проєкт постанови про звільнення Смолія.
3 липня Верховна Рада звільнила його з посади.
Кабмін призначив мовного омбудсмена
8 липня 2020 УП
Кабінет міністрів призначив мовним омбудсменом Тараса Креміня.
Відповідне рішення уряд прийняв 8 липня, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Серед кандидатів були:
Світлана Бронікова (від Мінкульту),
Святослав Літинський (від Мін’юсту).
Що відомо про Тараса Креміня?
“Я корінний миколаївець, народився тут в 1978 році, за дипломом я вчитель української та іноземної мови, кандидат наук, доцент, докторант.
Все своє життя я присвятив викладанню української літератури”, – розповів про себе Кремінь під час засідання Кабміну 1 липня.
Був депутатом Миколаївської облради, працював у профільній комісії з питань освіти і науки.
В 2014 році очолив Миколаївську облраду.
“На цій посаді я зробив все необхідне від мене залежне і від нашої громади для того, щоб підняти рівень державної мови, щоб підпищити рівень книовидання, книгорозповсюдження”, – додав кандидат.
З 2014 по 2019 – народний депутат України, очолював підкомітет з питань середньої і загальної освіти,
“Є автором приблизно 60 законодавчих ініціатив, серед яких – закон про освіту закон про забезпечення функціонування української мови як державної”, – розповів Кремінь. Що пропонує Кремінь:
Україні потрібна Державна програма сприяння опануванню державної мови.
“Я бачу це у тому, що треба максимально сприяти її поширенню і розповсюдженню реалізації творчих ініціатив, обов’язкове започаткування безкоштовних курсів з вивчення української.
Така практика в багатьох реаонах є. Це так звані волонтерські курси, але я думаю, що тут з боку держави повинна бути максимальна підтримка.
Крім всього іншого – це співпраця з закладами освіти і науки, бо я вважаю, що там повинна розвиватися українська мова, захищатися і вивчатися”, – пояснив Кремінь.
Підотовка пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації держполітики у сфері мови.
“Це не тільки законодавча пропозиція, а це і реалізація і моніторин тих державних програм, які направлені на розвиток, підтримку і максимальне поширення української мови як державної”, – додав кандидат.
Розгляд скарг щодо дотримання вимог законодавства про державну мову.
“Я думаю, що тільки консолідовано, толерантно, культурно, чесно, об’єктивно ми повинні захистити цю мову”, – сказав Кремінь.
Нагадаємо, посаду мовного омбудсмена запровадили після набуття чинності закону про мову.
Першою мовною омбудсменкою стала Тетяна Монахова, але через пів року пішла з посади, оскільки, за її словами, без секретаріату, який тоді так і не створили, вона була безсила.
“Мені дуже прикро, що пані Монахова, яка була обрана на цю посаду достатньо давно, не змогла повною мірою приступити до виконання своїх обов’язків.
До цього питання повернемося найближчим часом, так щоб ця установа запрацювала повною мірою”, – каже Ткаченко.
Ще до призначення Ткаченка на посаду Мінкульт та Мін’юст подали кандидатуру Святослава Літинського, який активно захищає українську мову у суді.
Згодом з’явилася кандидатура Тараса Кременя. Їх обох підтримують мовні активісти.
Ткаченко мав зустрітися з обома кандидатами. Літинський підтверджує “Українській правді. Життя”, що зустріч відбулася, і на його думку, була конструктивною.
Але кандидатуру активіста Мінкульт відкликав.
Шмигаль прокоментував ідею про збільшення податку на гектар земліСЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 14:18 уп
Прем’єр Денис Шмигаль назвав передчасною ідею про збільшення податку на гектар землі для пересічних власників землі.
Про це він сказав під час засідання уряду.
“Хотів повідомити нашу позицію з приводу законопроєкту №3131 про збільшення податків на гектар землі. Ця ідея на сьогоднішній день, я вважаю, передчасна – в умовах кризи, в умовах, коли фермери просять підтримки від держави збільшувати орендну плату не зовсім коректно.
Ми через профільне міністерство і профільний комітет будемо просити донести цю думку до парламентарів, щоб вони таке рішення під час кризи та під час складнощів з роботою в агросфері передчасно не приймали”, підкреслив Шмигаль.
Нагадаємо:
Нардепи від “Слуги народу” та групи “Довіра” пропонують запровадити податок у 6 тисяч гривень за пай для пересічних власників землі – відповідний законопроєкт уже отримав “зелене світло” від податкового комітету ВР. Цю ініціативу підтримує і великий агробізнес
Венедіктова проігнорувала засідання комітету ВР по закриттю справи Бахматюка
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 16:05 уп
Генпрокурорка Ірина Венедіктова та жоден із представників Офісу генпрокурора не прийшли на засідання Комітету ВР з антикорупційної політики, на якому нардепи розглядали незаконне закриття Венедіктовою справи про розкрадання 1,2 млрд грн банку “ВіЕйБі” його власником Олегом Бахматюком.
Про це повідомляє “Центр протидії корупції”.
“На засіданні були представники Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони пояснили, чому рішення Печерського райсуду, яким той зобов’язав Венедіктову скасувати постанову про відновлення справи (закрити справу), незаконне.
По-перше, тільки Вищий антикорупційний суд має право вирішувати питання кримінальних справ, підслідних НАБУ і САП. Тому Печерський райсуд грубо вийшов за межі своїх повноважень, а Венедіктова могла не виконувати незаконне рішення”, – йдеться у повідомленні.
Також підкреслюється, що рішення Печерського райсуду оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, про що Венедіктовій було достеменно відомо.
“Так, у рішенні Печерського суду вказано, що воно не підлягає оскарженню, чим і виправдовувалася Венедіктова. Проте у САП навели рішення Верховного суду від 2017 і 2018 років, у яких вказано, що незаконні рішення судів можуть бути оскаржені.
По-третє, адвокати Бахматюка спочатку 7 разів зверталися до Печерського районного суду, аби там зобов’язали закрити справу, але їм відмовляли. І тільки одіозний суддя Підпалий під час восьмого звернення ухвалив незаконне рішення”, – додали у ЦПК.
При цьому, з Офісу Генпрокурора надійшов лист до Комітету, у якому там вказали, що виконають рішення Апеляційної палати ВАКС, яким воно б не було.
Нагадаємо:
Офіс Генерального прокурора виконав ухвалу суду про закриття кримінального провадження, пов’язаного із збанкрутілим VAB банком, який належав Олегу Бахматюку. Генпрокурор Венедіктова вважає рішення суду, таким що підриває правоохоронну систему.
НАБУ стурбоване рішенням Офісу генпрокурора про закриття кримінального провадження за фактом заволодіння 1,2 млрд грн стабкредиту, який НБУ видав “ВіЕйБі Банку” Олега Бахматюка.
Зобов’язання щодо грантів МБРР: уряд ухвалив рішення
Кабінет міністрів ухвалив рішення для забезпечення виконання зобов’язань відповідно до рамкової угоди щодо грантів між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР).
Відповідне рішення ухвалене на засіданні уряду 8 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Цим протокольним дорученням пропонується міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як представнику отримувача продовжувати виконання зобов’язань відповідно до рамкової угоди щодо грантів між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку”, – сказав міністр Кабміну Олег Немчінов.
Він додав, що йдеться про гранти щодо зміцнення управління державними ресурсами, надання соціальних послуг громадам, розробки стратегічних методик розбудови спроможності в умовах збройного конфлікту в Україні, подолання наслідків конфлікту, а також проєкту підтримки процесу забезпечення реалізації ініціативи з прозорості видобувних галузей.
Немчінов зауважив, що Україна продовжує реформування системи державного управління, нещодавно було оголошено про виділення Україні еквіваленту майже 350 млн гривень на підтримку реформи держуправління.
Як повідомлялося, 7 липня Україна отримала від Європейського Союзу 11,5 млн євро в рамках програми бюджетної підтримки української публічної адміністрації в умовах кризи COVID-19.
Президентом ДП “Антонов” став Олександр Лось
Державний концерн “Укроборонпром” офіційно призначив Олександра Лося президентом Державного підприємства “Антонов”.
Про це повідомляє пресслужба Укроборонпрому – Укрінформ.
“Наказом генерального директора ДК “Укроборонпром” Айвараса Абромавичуса від 7 липня 2020 року президентом ДП “Антонов” призначений 42-річний Олександр Лось, представник нового покоління антонівців, який раніше займав посаду віце-президента з виробництва підприємства та в період з 9 червня до 7 липня тимчасово виконував обов’язки президента ДП “Антонов”, – йдеться у повідомленні.
За 18 років роботи на авіапідприємстві Олександр Лось пройшов шлях від інженера до головного конструктора і віце-президента ДП “Антонов”.
“Його досвід та знання в авіабудівній галузі забезпечать продовження усіх конструкторських та виробничих напрацювань легендарного українського авіагіганта”, – наголосили в держконцерні.
Як уже неодноразово зазначалося концерном раніше, оновлення керівного складу державного підприємтсва дозволить вибудувати прозорі процеси корпоративного управління, здійснити необхідні для залучення іноземного капіталу фінансові аудити та пришвидшити темпи виготовлення літаків лінійки “Ан”.
Олександр Донець, який очолював ДП “Антонов” з 2018 року та після звільнення у червні 2020 року намагався двічі через суд відновитися на посаді, відкликав усі свої вимоги та позови щодо підприємства.
ДК “Укроборонпром” у повній мірі виконав свої зобов’язання перед колишнім президентом ДП “Антонов”, передбачені трудовим законодавством та контрактом.
Близько 40% покупців скорочують витрати через фінансові труднощі
Міжнародна аудиторсько-консультаційна компанія KPMG дослідила основні зміни споживчої поведінки в умовах пандемії COVID-19.
Про це повідомляється на сайті KPMG в Україні – Укрінформ.
«У глобальному масштабі з’являється новий споживач: він зазнає фінансових труднощів, активно використовує цифрові технології і більш вибірковий у прийнятті рішень про покупку. Такі результати нового звіту KPMG International «Споживачі і нова реальність», – йдеться у повідомленні.
У ході опитування близько 40% респондентів зазначили, що мають фінансові труднощі і тому скорочують свої витрати, 13% відкладають великі покупки.
Для більшості респондентів співвідношення ціна/якість є єдиним найбільш важливим фактором при прийнятті рішень (62% опитаних). Іншими ключовими драйверами здійснення покупок є особиста безпека споживача (40%), асортимент товарів і послуг (37%), попередній досвід (35%). На другому плані знаходяться такі показники як кадрова політика компанії-виробника товару і прямий зв’язок з брендом (19%), відповідність цінностей бренду особистим цінностям і соціальна поведінка бізнесу (18%), позиція компанії щодо навколишнього середовища (17%).
Згідно із дослідженням, змінюється зміст довіри до компаній з боку споживача. Раніше довіра означала, що бренд виконує свої обіцянки. Тепер під нею розуміється пріоритет потреб споживача, відчуття ним безпеки і збереження особистих даних, які повинні бути надійно захищені. Молоді респонденти частіше стурбовані екологічною та соціальною політикою компанії.
«Дослідження KPMG показує, що компанії повинні зосередитися на цифровій підтримці своїх клієнтів і чітко розуміти, як вони будуть завойовувати довіру клієнтів. Це потребуватиме додаткових інвестицій. Очевидно і те, що компаніям необхідні нові тактики захисту цінового позиціонування, оскільки ціна стає пріоритетним фактором при прийнятті рішення про покупку як мінімум на найближчі 12 місяців», – прокоментував підсумки опитування партнер, керівник галузевої практики споживчого сектора і сектора технологій KPMG в Україні Сергій Гаспарян.
Онлайн-покупки і безконтактні платежі стали нормою для більшості споживачів. За результатами дослідження, для майбутніх покупок вони використовуватимуть картки та цифрові гаманці частіше, ніж готівку. Також скорочується відвідування магазинів або філій. Якщо раніше покупкам офлайн надавали перевагу близько 40% споживачів, то тепер лише 26%, свідчить дослідження KPMG.
Кожен п’ятий опитаний стверджує, що він купує продукти в інтернет-магазинах. При цьому майже кожен другий споживач, який змінив свої купівельні звички, заявив, що нова поведінка збережеться.
Багато респондентів також стверджують, що в майбутньому вони більш охоче використовуватимуть продукцію місцевих виробників, а не відомі світові бренди.
Дослідження проводилося у 12 країнах і регіонах у період з 29 травня по 8 червня 2020 року і охоплювало понад 12 000 чоловік. У дослідженні взяли участь споживачі з таких країн і регіонів як Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Гонконг, ПАР, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Іспанія, Великобританія і США.
Як повідомлялося, KPMG – міжнародна мережа незалежних фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги. В офісах KPMG у 152 країнах працює понад 189 тис. фахівців. KPMG здійснює свою діяльність в Україні з 1992 року і надає послуги у галузі аудиту, оподаткування, бухгалтерського обліку, а також консультаційні послуги з фінансових питань вітчизняним та міжнародним підприємствам та організаціям. Офіси групи відкрито у Києві та Львові.
Уряд створює раду з питань цифрового розвитку
Кабінет міністрів підтримав постанову про створення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Про це у Telegram повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
“Ефективна цифрова трансформація передбачає залучення органів влади, які формують державну політику у різних сферах суспільних відносин. Саме тому Мінцифри ініціювало створення Міжгалузевої ради”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, міжгалузева рада забезпечить: координацію дій із формування, виконання та реалізації програм і проєктів (завдань) цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; майданчик для розробки галузевих концепцій і програм цифрового розвитку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; підготовку пропозицій та рекомендацій щодо ефективного використання державних фінансів під час виконання та реалізації програм цифрових трансформацій і цифровізації.
Міжгалузева рада також сприятиме “прискоренню процесів цифрової трансформації органів виконавчої влади, переведенню державних послуг в електронну форму та подоланню корупції”, підкреслили в міністерстві.
Законопроєкт про інвестиційних нянь є одним з найпрогресивніших – Петрашко
Президентський законопроєкт про інвестиційних нянь – один з прогресивніших нових законопроєктів.
Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна, повідомила пресслужба Мінекономіки – Укрінформ.
«Президент вніс законопроєкт про інвестиційних нянь, який є одним із найпрогресивніших для нових проєктів», – зазначив Петрашко.
За його словами, це серйозний документ, який допоможе новим бізнесам відкриватися в Україні.
«Законопроєкт пропонує пільги і переваги для нових інвесторів – виділення землі на пільгових умовах, звільнення від сплати податку на прибуток, від сплати певних імпортних мит в межах 30% від вартості проєкту протягом десятирічного періоду. Інвестиційний договір буде підписуватися з Кабміном. Це буде практична допомога», – зазначив міністр.
Він наголосив, що базою для «інвестиційних нянь» буде оновлений офіс UkraineInvest. Вже сформована нова наглядова рада UkraineInvest, яку очолив Леван Варшаломідзе. Його заступниця – Олекса Чопівська, до наглядової ради також входять: голова Американської торгової палати Андрій Гундер, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко, заступник голови Офісу президента Юля Ковалів.
Також, урядовець вважає, що для залучення інвестицій потрібні різні платформи, тому у зв’язку з цим індустріальні парки не втрачають свою актуальність.
«Індустріальні парки – це комплементарний інструмент. Для залучення різних інвестицій треба створювати різні платформи. Одні інвестори ідуть екстериторіально, інші орієнтуються на конкретні території, індустріальні парки», – додав Петрашко.
Як повідомлялося, 1 липня 2020 році у Верховній раді зареєстровано поданий Президентом України проєкт Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями; 6 липня документ було надано для ознайомлення народним депутатам.
Вступникам-2020 дозволили взяти відстрочку від призову
Міністерством освіти і науки спільно з Офісом Президента та Генеральним штабом напрацьовані рішення щодо випускників коледжів та університетів, що дозволять їм за бажання продовжити навчання за наступним ступенем освіти, отримати відстрочку від весняного призову.
Про це повідомляє Міністерство освіти та науки – Укрінформ.
“Досягнуті домовленості дозволять вступникам скористатись своїм конституційним правом на продовження навчання – пройти необхідні вступні випробування та подати заяви на вступ”, – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зазначається, що Міністерство освіти і науки надало відповідні роз’яснення приймальним комісіям закладів фахової передвищої та вищої освіти щодо попередньої реєстрації вступників, які планують продовжити своє навчання, але підлягають призову.
Попередня реєстрація дозволить таким вступникам отримати документальне підтвердження про свої наміри і на підставі довідки отримати відстрочку до 1 жовтня 2020 року.
В МОН нагадали, що у зв’язку з карантином, який було введено в Україні через поширення пандемії COVID-19, весняний призов до армії перенесено на травень-липень 2020 р. – розпорядження Уряду №179-р від 26.02.2020 року (зі змінами від 15.04.2020).
Пунктом 5 цього документа визначено, що громадяни віком 18-19 років можуть бути призвані на службу лише за власним бажанням, яке підтверджується письмовою заявою.
Як повідомлялося, 8 липня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив керівникам Міністерства оборони та Міністерства освіти та науки врегулювати ситуацію, коли випускникам почали надходити повістки до військкомату.
Раніше МОН заявляло, що отримує численні зверненнями випускників, якми почали приносити повістки із військоматів.
Більшість українців хотіли би бачити Епіфанія главою об’єднаної Православної церкви
Більшість українців хотіли би бачити митрополита Епіфанія предстоятелем об’єднаної Православної церкви у разі об’єднання Православної церкви України з Українською Греко-Католицькою церквою та Українською православною церквою Московського патріархату.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології – Укрінформ.
“Після створення Православної Церкви України і надання їй Томосу серед окремих експертів, політиків, звичайних громадян продовжуються обговорення питання щодо можливого об’єднання всіх нинішніх основних церков (Православної церкви України, Української Православної церкви Московського патріархату і Української Греко-Католицької церкви) або православних церков. Під час інтерв’ю респондентам пропонувалося відповісти на запитання, кого з нинішніх предстоятелів вони хотіли би бачити на чолі об’єднаної Церкви”, – йдеться у повідомленні.
Так, для уявної ситуації об’єднання Православної церкви України і Української Православної церкви Московського патріархату респонденту пропонувалися варіанти Епіфаній і Онуфрій (або респондент міг назвати свій власний варіант).
“У такому випадку серед усіх респондентів 25,6% обрали Епіфанія, 12,2% – Онуфрія. Ще 1,2% назвали іншу відповідь, а решта респондентів не змогли або відмовилися відповісти на запитання. Також дані можна розрахувати до тих, хто визначився з вибором. Таким чином, 65,7% обирають Епіфанія, 31,4% – Онуфрія”, – зазначається у результатах опитування.
Окрім того, респондентам пропонувалася уявна ситуація об’єднання Православної церкви України, Української Православної церкви Московського патріархату і Української Греко-Католицької церкви. Респонденту пропонувалися варіанти Епіфаній, Онуфрій і Святослав Шевчук (або респондент міг назвали свій власний варіант).
“Найбільше респондентів – 20,2% серед усіх опитаних – хотіли би бачити (предстоятелем — ред.) Епіфанія. Онуфрій і Святослав Шевчук “ділять” друге місце з приблизно однаковим результатом (відповідно, 10,5% і 9,4%, різниця в межах похибки). Ще 0,5% респондентів назвали іншу відповідь, а решта респондентів не змогли або відмовилися відповідати на запитання. Якщо розраховувати відсотки лише до тих, хто визначився зі своєю думкою, 49,7% обирають Епіфанія, 25,8% – Онуфрія, 23,2% – Святослава Шевчука”, – свідчать дані опитування.
З 24 до 30 червня 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assistedtelephoneinterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 2000 інтерв’ю.
ЦВК затвердила депутатку замість Вакарчука
Центральна виборча комісія визнала обраною народним депутатом від партії “Голос” Аліну Свідерську, яка проходить до парламенту після складення депутатських повноважень Святославом Вакарчуком.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі ЦВК.
“Комісія визнала обраною народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Свідерську Аліну Валеріївну, 1989 року народження, освіта вища, директора ТОВ “Айсе Хідро Юкрейн”, проживає в місті Києві, члена Політичної Партії “ГОЛОС”, включену до виборчого списку Політичної Партії “ГОЛОС” під № 19″, – ідеться в повідомленні.
У ЦВК пояснили, що рішення ухвалили у зв’язку з надходженням до комісії рішення позачергового з’їзду партії “Голос” від 26 червня та витягу із протоколу цього з’їзду про дострокове припинення повноважень народного депутата Святослава Вакарчука у зв’язку з його виходом зі складу відповідної фракції у Верховній Раді.
Як повідомляв Укрінформ, народний депутат Святослав Вакарчук (“Голос”) 11 червня заявив, що зареєстрував у Верховній Раді заяву про складання депутатських повноважень.
Однак 18 червня Рада відхилила проєкт постанови “Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Святослава Вакарчука” – за нього проголосувало 175 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
19 червня Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час засідання парламенту оголосив про те, що Вакарчук вийшов зі складу фракції “Голос”.
Сам Вакарчук пізніше пояснив, що планує домогтися дострокового припинення повноважень народного депутата шляхом виходу із фракції та подальшого виключення зі списку політсили на її з’їзді.
Кримський осередок партії “Слуга народу” очолив Качура
Народний депутат Олександр Качура очолив кримський республіканський осередок партії “Слуга народу”.
Про це повідомляє пресслужба партії “Слуга народу” у Facebook – Укрінформ.
“Кримський республіканський осередок партії “Слуга народу” очолив народний депутат Олександр Качура. Це – не проста формальність і не організація, що існує лише “на папері”. А реальний інструмент боротьби за відновлення територіальної цілісності України та повернення Криму”, – йдеться у повідомленні.
У партії підкреслюють, що їхня головна мета – захист прав українських громадян.
“Як тих, хто нині живе на тимчасово окупованому півострові, так і кримчан, які виїхали з АРК на підконтрольні Україні території. Ми також будемо боротися за повернення незаконно утримуваних в Криму та в Росії українців”, – зазначають у “Слузі народу”.
У партії також наголошують на незмінності позиції: Крим був і лишається невід’ємною частиною України.
“Ми не визнаємо анексії півострова та примусової паспортизації місцевого населення. Виступаємо категорично проти мілітаризації півострова та примусового призову громадян України, що мешкають у Криму, до армії країни-агресора”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, львівську обласну організацію партії “Слуга народу” очолив голова Львівської ОДА Максим Козицький.
У “Слузі народу” досі дискутують, чи потрібна партії чітка ідеологія – депутат
У партії “Слуга народу” досі тривають дискусії стосовно необхідності чіткого ідеологічного позиціонування, бо це може спричинити втрату частини прихильників.
Про це заявив народний депутат від “Слуги народу”, перший заступник голови Комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС Вадим Галайчук у виступі на презентації дослідження центру “Нова Європа”: “М’яка сила” України в регіоні. Що змінилось за президентства Володимира Зеленського”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Якщо говорити про партію, то вона, перебуваючи все ще у стадії розбудови, у стадії формування, в тому числі і певного ідеологічного позиціонування, як на мене, представляє дуже цікавий український феномен абсолютно нової політичної сили. Це не є партія у класичному сенсі. Звичайно, ми мусимо пройти всі процедури, необхідні для того, аби партія була функціональною у класичному сенсі. Але, як показує вже наш сучасний досвід, зовсім не обов’язково для партії займати, наприклад, чітку ідеологічну позицію. Досі точаться дискусії навколо цього. Але поки що нам вдається мати достатньо широку підтримку серед різних верств населення, серед різних вікових груп, серед навіть ідеологічно різних людей”, – сказав Галайчук.
Він зазначив, що стратегією, з якою Володимир Зеленський і партія “Слуга народу” ішли на вибори, було перш за все було “Зшиваємо країну”.
За словами народного депутата, вона досить успішно працювала, але наразі у партії бачать певні складнощі з її подальшою розбудовою.
“Складнощі (полягають) саме в тому, що позиціонування дійсно потрібне в багатьох питаннях. Ти не можеш обійти необхідності чітко заявляти про свою позицію: і “червоні лінії” стосовно безпекових питань, стосовно основних реформ, які проводяться в країні, – реформи адмінустрою, виборчої реформи. В цих питаннях ми зайняли чіткі державницькі позиції, хоча це нам певною мірою коштувало рейтингу. Але ніхто не сподівався, що ми будемо проводити серйозні реформи без того, щоб ми втратили рейтинг”, – зауважив перший заступник голови Комітету ВР.
ЄC та Рада Європи підтримують законопроєкт про медіа – Нацрада
Європейський Союз вітає напрацьований законопроєкт “Про медіа” і сподівається, що він якнайшвидше буде розглянутий у першому читанні.
Про це під час онлайн-дискусії 8 липня сказав спеціаліст з політичних питань Групи з підтримки України Європейської комісії Танел Танг, повідомляє пресслужба Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – Укрінформ.
“Танг нагадав про зобов’язання України наблизити власне медійне законодавство до вимог ЄС і запевнив, що Європейський Союз і надалі співпрацюватиме з Україною у цьому напрямі”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, він схвально оцінив тісне співробітництво при розробці законопроєкту з Радою Європи, а також зауважив, що ЄС розуміє, з якими реаліями доводиться стикатися Україні в контексті протидії дезінформації.
“Ми повністю обізнані з викликами, які постають перед Україною у цьому напрямі, і продовжуємо висловлювати нашу солідарність і підтримку”, – запевнив представник Єврокомісії, водночас наголосивши, що не втрачають ваги стандарти щодо свободи висловлювань, яких необхідно дотримуватись у сферах як онлайн, так і офлайн-ЗМІ.
Танг відзначив необхідність подальшого обговорення в експертному колі дискусійних аспектів законопроєкту і висловив впевненість, що спільною працею законодавство України у сфері медіа сягне нового європейського рівня.
Своєю чергою керівник проєкту “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні” Галина Смірнова підкреслила, що центральними в законопроєкті є питання незалежності медіарегулятора, ефективної його роботи та надання гарантій від можливих зловживань при застосуванні санкцій. Зважаючи на наявність дискутивних моментів, які неоднаково сприймаються різними представниками медіагалузі, важливими є фахові обговорення. Ґрунтовні дискусії, на її переконання, мають відбутися і перед другим читанням законопроєкту із залученням усіх зацікавлених сторін та врахуванням усіх пропозицій. “Дуже важливо шукати консенсус, досягати компромісу”, – наголосила вона.
Смірнова також повідомила, що зараз Рада Європи отримала запит на експертизу нової версії законопроєкту “Про медіа” і європейські експерти працюватимуть над таким звітом.
Як повідомляв Укрінформ, 30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкту №2693 “Про медіа” відправити його на доопрацювання.
Комітет заявив про необхідність на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.
19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт “Про медіа”.
Відповідний законопроєкт №2693 “Про медіа” зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.
1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт “Про медіа” (№2693-д).
Законопроєкт про медіа передбачає штрафи до 15 мінімальних зарплат — медіаюрист
Законопроєкт №2693-д “Про медіа” передбачає запровадження трьох видів порушень, за вчинення яких Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зможе складати приписи на мовників або застосовувати штраф до 15 розмірів мінімальних зарплат.
Про це поінформував медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін 8 липня під час відкритої дискусії “Проєкт закону “Про медіа” 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео», повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У частині онлайн-медіа заходами реагування Нацради може бути винесення приписів, що не є санкціями, а санкціями можуть бути штраф або заборона поширення на території України… Приписи застосуються тільки у випадку незначних порушень. Приписи не несуть жодних фінансових санкцій лише в тому разі, якщо протягом 365 днів медіа не вчинятиме їх (повторних порушень — ред.). Якщо ж вони накопичуються (три і більше), тоді вже регулятор може застосувати штрафні санкції… За незначні порушення може бути застосовано штраф у розмірі від одного до п’яти розмірів мінімальних заробітних плат. Цей штраф застосовується після кількох приписів, які не було скасовано або анульовано протягом року. Тобто три нескасовані приписи протягом року є підставою для застосування штрафу. Якщо медіа не реагує і протягом року ці порушення повторюються (їх стає чотири і більше), то сума штрафу може бути подвоєна. За значні порушення штраф може бути від п’яти до десяти розмірів мінімальних заробітних плат, за грубі — від 10 до 15 мінімальних заробітних плат”, — зазначив Бурмагін.
Разом з тим у проєкті законодавчого акту пропонується визначити, що незначні порушення є такими, що пов’язані із строками внесення змін до Реєстру, зазначення вихідних відомостей я надання інформації на запити Нацради. До значних належить поширення інформації, що суперечить контентним обмеженням (пропаганда комуністичного режиму, мова ворожнечі, тощо), інформації, що може завдати шкоди здоров’ю та моральному розвитку дітей, порушення вимог виборчого законодавства, порядку розповсюдження реклами та спонсорства та ненадання відомостей про структуру власності на вимогу регулятора. Грубі ж порушення — це невиконання вимог Нацради щодо приведення у відповідність до закону структури власності медіа, подання малодостовірних даних про структуру власності, відмова у проведенні перевірки регулятором і порушення вимог щодо діяльності медіа в умовах збройної агресії.
“Нацрада зможе ухвалювати рішення про застосування санкцій на підставі перевірки, яка триває до двох-трьох місяців, і це є процедурним запобіжником”, – додав Бурмагін.
Медіаюрист також звернув увагу на те, що законопроєкт передбачає сплату штрафу за виявлені порушення протягом 30 днів після оприлюднення рішення регулятора, але у разі його оскарження сплата штрафу призупиняється на час судового розгляду справи.
Водночас експерт наголосив, що із сфери дії закону виключено особисті сторінки користувачів у соціальних мережах, а регулюванню підлягатимуть лише сторінки, які ведуть медіа, юридичні особи, господарюючі суб’єкти і на яких передбачається збіг, редагування та поширення інформації.
“Нацрада зможе звертатися до платформ спільного доступу щодо обмеження доступу до певного профілю, сторінки онлайн-медіа. Тобто може бути рішення суду про таке зобов’язання”, – уточнив Бурмагін.
Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 “Про медіа”.
30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.
Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.
Законопроєкт №2693 “Про медіа” зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.
1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт “Про медіа” (№2693-д).
Законопроєкт “Про медіа” захищає онлайн-ЗМІ – Герасим’юк
Законопроєкт «Про медіа», відповідаючи на сучасні виклики, пов’язані з розвитком технологій, залучає до сфери медіарегулювання і онлайн-ЗМІ, права і статус працівників яких не підкріплені жодними нормативними актами.
В цьому переконана голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, яку цитує пресслужба регулятора – Укрінформ.
Вона зазначає, що проєкт закону передбачає можливість добровільної реєстрації медіа, які працюють онлайн. Працівники таких зареєстрованих онлайн-медіа отримають статус журналістів, а також гарантії відповідно до законодавства, як нині це є для телевізійної, радійної і друкованої журналістики.
«При цьому документ не регулює діяльність журналістів. Ми даємо їм статус та права, проте, не втручаємося в їхню діяльність і не вказуємо їм, що робити», – зауважує Герасим’юк.
Голова Нацради додає, що, крім того, зареєстровані медіа матимуть змогу отримувати державну підтримку і укладати договори про висвітлення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. Якщо чинне законодавство передбачає укладення договорів лише з друкованими медіа, то за новим законопроєктом це зможуть робити всі медіа, зокрема й ті, що працюють онлайн. Передбачені положення зменшують можливості зловживань місцевої влади і використання медіа у власних інтересах.
За словами Герасим’юк, навколо питання про регулювання онлайн-медіа є багато спекуляцій, багато-хто хотів би зберегти статус кво і ніколи не думати про стандарти, яких мають дотримуватися традиційні медіа. Однак повсюдне проникнення інтернету і його значний вплив на аудиторію не дозволяє урядам багатьох країн залишити цей віртуальний світ без нагляду. 11 країн Європейського Союзу регулюють онлайн-медіа, адже тут постає не лише питання захищеності прав як працівників, так і споживачів контенту, а й добросовісної конкуренції на ринку. «Представники ліцензованих телерадіоорганізацій неодноразово озвучували думку про те, що нерегульованість інтернет-медіаресурсів і чимраз більша їх частка створюють для останніх значні конкурентні переваги порівняно з телебаченням і радіо. Рекламний ринок все активніше перетікає в інтернет», – акцентує голова Нацради.
Тому законопроєктом і вводиться регулювання онлайн-медіа, ОТТ-платформ, іноземних платформ, таких як YouTube і Facebook. Очевидно, що ці великі гравці є поза юрисдикцією України, вони не мають національних офісів, а будують свою структуру за тематичним принципом — модерування в одній країні, реклама в іншій. Визначеним способом взаємодії з ними має стати співпраця і діалог. Законопроєкт передбачає, що у випадку, коли суб’єкт не підпадає під юрисдикцію України, але його діяльність зачіпає права та інтереси українських громадян, Національна рада зобов’язана зробити все можливе, щоб встановити механізм співрегулювання з таким суб’єктом через укладення відповідного меморандуму або угоди. Саме у такий спосіб держава намагатиметься відстоювати як власні інтереси, так і інтереси своїх громадян, взаємодіючи з платформами щодо цілої низки питань: боротьба з тролями, протидія мові ворожнечі, захист дітей тощо.
Голова Національної ради пояснює, що законопроєкт про медіа розроблявся на принципі технологічної нейтральності. Тобто мова іде передусім про регулювання контенту і дотримання вимог щодо контенту. Національна рада не контролюватиме інтернет, а лише поширення через його мережу контенту, який порушує встановлені обмеження. Регулятор не має повноважень блокувати інтернет-ресурси. Рішення про обмеження поширення медіа ухвалює суд. І законопроєкт чітко визначає, за яких умов це може відбутися. Однією із таких підстав є системність порушень.
Тому, на переконання Герасим’юк, добросовісним медіа нема про що хвилюватися. А ті, що дозволяють собі поширювати мову ворожнечі, дискримінаційний контент, мали би вже зараз серйозно задуматися про власну редакційну політику.
Як повідомляв Укрінформ, 30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкту №2693 “Про медіа” відправити його на доопрацювання.
Комітет заявив про необхідність на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.
19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт “Про медіа”.
Відповідний законопроєкт №2693 “Про медіа” зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.
1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт “Про медіа” (№2693-д).
“Плівки Єрмака”: Венедіктову зобов’язали відкрити ще одне провадження
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 15:54 уп
Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора відкрити ще одне кримінальне провадження, пов’язане з так званими “плівками Єрмака”.
Джерело: юридична компанія “Міллер”, яка захищає нардепа Гео Лероса, який оприлюднив “плівки”
Дослівно: “Печерський суд задовольнив скаргу адвоката Найєма Масі-Мустафи, подану в інтересах Гео Лероса, на бездіяльність уповноважених осіб Офісу генерального прокурора щодо реєстрації провадження”.
Деталі: У компанії пояснили, що раніше в інтересах Лероса до ОГП подали заяву про вчинення головою Офісу президента Андрієм Єрмаком кримінального правопорушення – а саме завідомо неправдивого повідомлення про злочин.
Мова йде про звернення Єрмака до СБУ щодо вчинення кримінального правопорушення проти нього та Дениса Єрмака, за яким служба безпеки відкрила провадження за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах).
Однак Офіс генпрокурора не відкрив провадження за зверненням захисника нардепа. Тому Найєм подав скаргу до суду.
Адвокат Лероса вважає, що в діях нардепа, який оприлюднив скандальні “плівки”, відсутній склад злочину, який полягає в шахрайстві.
Водночас, на думку Найєма, Андрій Єрмак своїм зверненням міг вчинити злочин, який полягає в завідомо неправдивому повідомленні про вчинення кримінального правопорушення.
Тепер правову оцінку діям глави ОПУ мають дати правоохоронні органи.
Що було раніше: 20 травня президент Володимир Зеленський заявив, що в справі так званих “плівок Єрмака” немає складу злочину, і він знає, хто стоїть за цими записами.
Передісторія:
Нардеп від “Слуги народу” Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата глави Офісу президента Андрія Єрмака – Дениса Єрмака – проводить переговори про працевлаштування неназваних осіб на певні посади в органах влади. Пізніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура за заявою Лероса розпочала кримінальне провадження.
Андрій Єрмак в свою чергу заявив, що на оприлюдненому відео дійсно його брат Денис. У зв’язку з поширенням відео Єрмак мав намір звернутися із заявою до Служби безпеки України та Держбюро розслідувань.
Гео Лерос подав до НАБУ звернення з “плівками”. У свою чергу ДБР порушило кримінальну справу щодо Лероса. Згодом юридична компанія “Міллер”, яка захищає Лероса, повідомила, що після публікації “плівок” правоохоронні органи відкрили вже 5 кримінальних проваджень.
Сам Денис Єрмак заявив, що як громадянин вільний зустрічатися з ким завгодно і обговорювати, що завгодно, і те, що його брат чиновник, не повинне обмежувати його права.
Фігурант плівок з братом голови Офісу президента Андрія Єрмака Дмитро Штанько 16 років пропрацював в органах внутрішніх справ, а інший фігурант Сергій Шумський є гласним позаштатним співробітником оперативного управління СБУ.
Штанько також заявив, що загалом від людей, які претендували на якісь посади у державній владі, для Дениса Єрмака зібрали близько 100 тисяч доларів, а Андрію Єрмаку передавали 10 тисяч доларів.
Мальдіви Порошенка: Прикордоннику повідомили про підозру за “незаконний пропуск”
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 10:11 уп
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику військової частини Державної прикордонної служби за вказівку пропустити через державний кордон п’ятого президента України Петра Порошенка та членів його родини “поза існуючим пунктом пропуску”.
Джерело: ДБР
Дослівно: “Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, повідомили про підозру колишньому керівнику військової частини Державної прикордонної служби України.
Експрикордонник підозрюється у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому службовою особою з використанням службового становища (ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України).
За даними досудового розслідування, підозрюваний, перебуваючи на посаді керівника військової частини Державної прикордонної служби України, у січні 2018 року, всупереч існуючого порядку, надав незаконну вказівку підлеглим військовослужбовцям на незаконний пропуск через державний кордон України п’ятого Президента України, членів його родини та інших осіб для організації відпочинку поза існуючим пунктом пропуску.
Наразі слідчі ДБР перевіряють причетність підозрюваного та інших осіб з числа керівництва Державної прикордонної служби України і Управління державної охорони України до переправлення через державний кордон України колишніх високопосадовців без проходження належної процедури паспортного та митного контролю поза межами пункту пропуску”.
Деталі: ДБР додає, що наразі встановлюється “коло всіх службових осіб, причетних до організації, створення та використання неконтрольованого каналу в державному кордоні України”. Їхнім діям буде надано належну правову оцінку.
У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Передісторія:
П’ятий президент України Петро Порошенко з 1 по 8 січня 2018 року перебував на Мальдівах інкогніто. У розслідуванні програми журналістських розслідувань “Схеми” журналісти розповіли про таємну відпустку Порошенка з родиною на Мальдіви.
Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок разом із перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів (понад 14 мільйонів гривень). На Банковій заявляли, що Мальдіви обійшлися президенту дешевше, ніж підрахували журналісти.
Порошенко запевняв, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, “по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників”.
У серпні 2019 року Державне бюро розслідування почало розслідувати можливі факти організації незаконного переправлення через державний кордон України п’ятого президента Петро Порошенка
Суд продовжив слідство у справі Порошенка до 10 жовтня – адвокат
Печерський райсуд продовжив до 10 жовтня слідство у справі відносно п’ятого президента Петра Порошенка щодо призначення ним Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки.
Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат Ігор Головань.
“Виконуючи замовлення на політичне переслідування, вони ні перед чим не зупинилися і сьогодні о пів на першу ночі суддя Батрин оголосила рішення про продовження слідства до 10 жовтня”, – сказав він.
Як повідомлялося, Печерський райсуд столиці переніс на 8 липня розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Порошенку у справі про призначення Семочка першим заступником голови СЗР.
Прокурори просять суд зобов’язати Порошенка здати паспорти для виїзду за кордон і не переміщатися територією України без дозволу слідчого.
Порошенку інкримінують, що він незаконно видав Указ про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.
Слідство у справі Порошенка завершене: прокуратура вже не хоче для нього жодних обмежень СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 15:22 УП
Слідство у справі проти 5-го президента Петра Порошенка завершило розслідування, хоча вночі 7 липня його продовжили на 3 місяці.
Джерело: адвокат Ілля Новіков у перерві під час засідання суду, пресслужба Офісу генерального прокурора у коментарі УП
Пряма мова Новікова: “Пані Ірина Венедіктова, генеральна прокурорка, підписала сьогодні і нам вручили о 14:28 документ про закінчення досудового розслідування…
Сьогодні опівніч в цьому самому приміщенні прокурори переконували суддю, що їм вкрай необхідно ще 3 місяці слідства, бо в них така складна справа, в них так все складно, в них стільки свідків, в них стільки матеріалів потрібно вивчити. І суддя погодилась. І вчора вночі було оголошено рішення про продовження строків слідства до 10 жовтня”.
Деталі: В Офісі генерального прокурора “Українські правді” підтвердили завершення слідства. Наразі матеріали справи мають надати захисту експрезидента для ознайомлення.
Пізніше, коли засідання суду продовжилось, прокурор у справі заявив, що обирати запобіжний захід Порошенкові вже неможливо, адже розслідування завершене.
Захист Порошенка висловив аналогічну позицію, що запобіжний захід вже обирати неможливо. Водночас, адвокати вимагали допиту генпрокурорки Ірини Венедіктової, щоб вона підтвердила, що підписала саме те, про що оголосили її підлеглі.
Передісторія:
10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.
Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного наказу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.
18 червня у Печерському суді почали обирати йому запобіжний захід. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою, але передумала і змінила клопотання на особисте зобов’язання.
Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня, а пізніше оголосив перерву в засіданні до 8 липня.
З третьої спроби суддя Вовк відпустив Порошенка без будь-яких обмежень
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 16:45 уп
Суд залишив без розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку.
Джерело: суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк
Деталі: Раніше прокуратура просила обрати для Порошенка особисте зобов’язання, тобто обмежити його в пересуванні та зобов’язати з’являтись за викликами.
Суддя оголосив лише коротке рішення, в якому не зазначена мотивація. Водночас, під час засідання 8 липня прокуратура сказала, що обирати запобіжний захід експрезидентові вже неможливо.
На засіданні 8 липня суд допитав двох свідків – понятих, які були присутні під час вручення підозри Порошенкові. Захист підозрюваного наполягає, що цього так і не відбулось. Прокуратура каже, що колишній очільник держави відмовився від отримання документів.
Один зі свідків сказав, що Порошенко підозру не взяв, але і не відмовився. Водночас, другий понятий зазначив, що експрезидент хотів взяти підозру, але зрештою відмовився нібито через відсутність необхідних документів.
У суді захист також звернув увагу на низку незначних помилок у документах прокуратури, які, на думку адвокатів, нібито у сукупності свідчать про фальсифікацію.
Також захист хотів допитати слідчого Державного бюро розслідувань стосовно тиску керівництва органу на своїх підлеглих. Адвокати стверджували, що слідчий був готовий свідчити.
Що було раніше: 8 липня суд почав третє засідання з обрання запобіжного заходу Порошенку. Під час засідання стало відомо, що слідство у справі завершило розслідування. Після цього, на думку і захисту, і прокуратури, обирати запобіжний захід уже неможливо.
Знати більше: Суд над Порошенком. Розбираємо деталі справи
Передісторія:
10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.
Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного наказу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.
18 червня у Печерському суді почали обирати йому запобіжний захід. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою, але передумала і змінила клопотання на особисте зобов’язання.
Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня, а пізніше оголосив перерву в засіданні до 8 липня.
У Порошенка відповіли на справу про Мальдіви: А як Зеленський вилітав в Оман?
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 13:05 уп
Народна депутатка від партії “Європейська солідарність” Ірина Геращенко обурена оголошенням підозри колишньому чиновнику Прикордонної служби в тому, що він начебто незаконно випустив на початку 2018 року колишнього президента Петра Порошенка з родиною на Мальдіви.
Джерело: виступ Ірини Геращенко на мітингу під судом у справі Порошенка
Пряма мова: “На очах зараз розвалюються не лише справи оці і фальсифікації проти Порошенка, але й навіть те, як начебто вручалася підозра, де також були порушені всі норми. А тим часом влада Зеленського продовжує плодити справи проти Порошенка.
Сьогодні прикордоннику якомусь (колишньому – ред.) вручили підозру, що він начебто незаконно випустив президента Порошенка з родиною на 5 днів за 5 років відпочити на Мальдіви.
Друзі, а давайте пошлемо депутатський запит, як з родиною Зеленський вилітав в Осман чи куди він там літав, в Оман?
Просто переходить на фарс те, що відбувається в країні! Усе це на фоні епідемії, безладу в економіці, жахливого безробіття, війни на Донбасі, окупації Криму – ми маємо ситуацію, коли Зеленський абсолютно забув про зовнішню політику, про те, що він є верховним головнокомандувачем – у нього є щодня одна справа: слухати звіти від силових структур, скільки ще справ напложено проти Порошенка як лідера опозиції і його команди”.
Деталі: Печерський райсуд Києва обирає запобіжний захід Порошенкові у справі про призначення Сергія Семочка керівником Служби зовнішньої розвідки.
1 липня 2020 року Порошенко повідомив, що проти нього розслідують уже 24 кримінальні провадження, за якими стоїть Офіс президента або особисто його наступник Володимир Зеленський. Одна зі справ стосується відпочинку на Мальдівах на 4-му році каденції.
Володимир Зеленський разом із родиною полетів в Оман 5 січня, через 7 місяців роботи на посту президента. У прес-службі повідомили про офіційний візит, проте Зеленський скористався рейсовим літаком за власні кошти. За даними ЗМІ, голова держави відпочивав у 5-зірковому готелі
Зеленський заявляв, що його діти мають право на відпочинок, а він не вважає за необхідне повідомляти про свої приватні поїздки на кілька днів.
Передісторія:
П’ятий президент України Петро Порошенко з 1 по 8 січня 2018 року перебував на Мальдівах інкогніто. У розслідуванні програми журналістських розслідувань “Схеми” журналісти розповіли про таємну відпустку Порошенка з родиною на Мальдіви.
Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок разом із перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів (понад 14 мільйонів гривень). На Банковій заявляли, що Мальдіви обійшлися президенту дешевше, ніж підрахували журналісти.
Порошенко запевняв, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, “по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників”.
У серпні 2019 року Державне бюро розслідування почало розслідувати можливі факти організації незаконного переправлення через державний кордон України п’ятого президента Петро Порошенка.
8 липня 2020 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику військової частини Державної прикордонної служби за вказівку пропустити через державний кордон Петра Порошенка та членів його родини “поза існуючим пунктом пропуску”.
Справу щодо “Ленінської кузні” закрили – адвокат Порошенка
Одну з кримінальних справ, де фігурує п’ятий президент України Петро Порошенко, щодо заводу “Кузня на Рибальському”, закрито.
Про це повідомив адвокат Порошенка Ілля Новиков у Facebook – Укрінформ.
“Кримінальну справу щодо “Ленінській кузні” (одна з 24 “справ Порошенка”) сьогодні закрито, я отримав постанову від керівника слідчої групи Олега Корецького. На слідчих чинився тиск, про що Корецький погодився розповісти найближчим часом пресі”, – написав Новіков.
Адвокат опублікував відповідний документ і відео.
Як повідомлялося, Національне агентство з питань запобігання корупції у квітні 2020 року заявило, що перевіряє відомості про можливий конфлікт інтересів у п’ятого Президента України Петра Порошенка у справі про продаж заводу “Кузня на Рибальському”.
Як зазначили у НАПК, позивач стверджує, що “фіктивний продаж діг дозволити Порошенку отримувати неправомірну вигоду із закупівель у сфері оборони, оскільки, перебуваючи на посаді Президента України, він здійснював повноваження Головнокомандувача Збройними силами України”.
“Оскільки зазначена інформація не була підкріплена конкретними фактами чи документальними свідченнями, у відповіді на повідомлення позивача НАПК роз’яснило, що поданих ним даних недостатньо для здійснення дій з боку агентства”, – зазначили у НАПК.
Водночас в агентстві зазначили, що врахували надану позивачем інформацію, а тому в рамках моніторингу здійснюється перевірка зазначених відомостей на справжність.
Раніше Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо непроведення агентством перевірки і розслідування інформації про можливе скоєння Петром Порошенком корупційного правопорушення.
При цьому в ОАСК не повідомили, хто саме подав позов до суду.
Водночас, як відомо, упереважній більшості справ, в яких фігурує Порошенко, заявником проходить колишній заступник глави Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрій Портнов.
Заява слідчого Корецького про тиск не відповідає дійсності — ДБР
Заява керівника одного із слідчих відділів Державного бюро розслідувань Олега Корецького щодо тиску на нього не відповідає дійсності і є політично мотивованою.
Про це йдеться у заяві Державного бюро розслідувань – Укрінформ.
“Заява керівника одного із слідчих відділів Державного бюро розслідувань Олега Корецького щодо тиску на нього не відповідає дійсності і є політично мотивованою”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, зазначається, що дії Корецького містять окремі ознаки кримінального правопорушення, а саме розголошення відомостей досудового розслідування.
Управління внутрішнього контролю ДБР перевірить інформацію, викладену в публічних заявах зазначеного працівника бюро.
“З огляду на те, якими засобами масової інформації розповсюджуються вказані відомості, зайвий раз підтверджується намагання одного з фігурантів кримінальних проваджень, які розслідуються ДБР, здійснювати інформаційний та політичний тиск на орган досудового розслідування”, – зазначають у ДБР.
Водночас Держбюро розслідувань у Telegram назвало інтерв’ю Корецького із викриттями діяльності керівництва ДБР спекуляціями, оскільки, відповідно до повідомлення, Корецький планує звільнятися з ДБР.
“Перш за все, через факти “зливу” службової інформації у кримінальних провадженнях, що знайшли своє підтвердження під час службового розслідування із застосуванням поліграфу. Розголошення будь-якої службової інформації, щодо ходу досудових розслідувань є неприпустимим, адже в прямому сенсі “вбиває” будь-яку перспективу розслідування над якою працюють слідчі та оперативні підрозділи”, – йдеться у повідомленні.
У ДБР уточнюють, що даний працівник керував групами слідчих, які розслідували всі провадження відносно п’ятого Президента з травня 2019 року та особисто за своїм підписом, неодноразово протягом усього 2019 року звертався до прокурорів з проханням погодити підозру колишньому Президенту.
“За наявною інформацією, дані проєкти підозр неодноразово поверталися Офісом Генерального прокурора на доопрацювання, через що результати розслідувань ДБР у резонансних кримінальних провадженнях тривалий час були відсутніми. У лютому 2020 року керівництвом Бюро було прийнято рішення передати розслідування найбільш важливих проваджень іншим слідчим”, – зазначають у ДБР.
Як повідомлялося, керівник одного зі слідчих відділів Державного бюро розслідувань Олег Корецький 8 липня дав інтерв’ю кільком ЗМІ, де заявив, зокрема, про тиск на нього в ДБР щодо справи проти п’ятого президента Петра Порошенка, і що у цих справах немає складу злочину.
За словами адвокатів Порошенка, Корецький, який керував групою слідчих у ДБР, і який розпочинав провадження у справі про призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, вважає, що були всі підстави для закриття цієї справи, але провадження нібито здійснювалося під тиском.
Те саме, за словами адвокатів, стосується й справи щодо “Кузні на Рибальському”, постанову про закриття якої адвокати Порошенка оприлюднили 8 липня.
Доказів у справі Порошенка достатньо, але захист затягує процес – Венедіктова
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова зазначає, що у справі п’ятого Президента Петра Порошенка зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, однак чинний Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє затягувати справу.
Про це Венедіктова заявила у відеозверненні у вівторок, 8 липня – Укрінформ.
“Сьогоднішня справа – це справа, в якій зібрано достатньо доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого злочину. Санкція статті передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. На жаль, численні недоліки та суперечності КПК надають можливість недоторканним і далі залишатися такими. Зверніть увагу, як за чинним Кримінальним процесуальним кодексом можна до безкінечності затягувати справу”, – заявила генпрокурор.
За словами Венедіктової, кожен підозрюваний може мати одночасно до 5 захисників.
“Кожен із захисників може знайомитись із матеріалами розслідування у зручний для них час. У разі зміни захисника, у нього з’являються підстави знайомитися з матеріалами спочатку. У разі неприбуття будь-кого із захисників у підозрюваного є можливість відмовитись від участі у слідчих діях. Кожен захисник, приміром, має можливість подавати клопотання про відвід судді і навіть ідентичне клопотання, але іншого захисника, має бути розглянуто. А для цього основний судовий процес зупиняється, клопотання передається до системи автоматизованого розподілу справ у суді, та вже новий суддя розглядає таке клопотання”, – зазначила очільниця Офісу генпрокурора.
Венедіктова прокоментувала інформацію, що суд зібрався вночі і виніс ухвалу про продовження строків досудового розслідування у справі Порошенка.
“Ні, судове засідання було призначене ще на позавчора, однак сторона захисту не з’явилась. Вчора о 14.00 засідання таки почалось, але адвокати заявили відвід судді і лише після розгляду відводу о 18.30 розпочався розгляд основного клопотання по суті. Суд прийняв рішення майже о першій ночі”, – сказала Венедіктова.
Як зазначила генрокурор, “сторона захисту, як і протягом всього розслідування, всіляко намагалась затягнути процес, ставлячи під сумнів абсолютно все”.
“Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, сьогодні підозрюваним, стороні захисту, а також потерпілій стороні ми відкрили доступ до матеріалів досудового розслідування. Далі – суд. Прокурорська тяганина із справами має закінчуватися”, – додала Венедіктова.
Вона акцентувала, що під час обрання запобіжного заходу “суд і прокурори продемонстрували незаангажованість і професійність в процесуальній площині – запобіжний захід обирався для забезпечення поведінки підозрюваного під час досудового розслідування”. Слідство завершено.
“Чи боюся я? Ні. В мене немає “договорняків” із будь-якими політичними силами. В мене є зобов’язання перед державою та її громадянами – чесно, професійно і незаангажовано виконувати свою роботу”, – сказала Венедіктова.
Окрім того, за словами генерального прокурора, наразі правоохоронцями розслідується низка кримінальних проваджень, у яких фігурує п’ятий президент України, розпочатих за ухвалами судів, заявами громадян та матеріалами правоохоронних органів. У чотирьох провадженнях розслідування завершено закриттям через відсутність складу злочину.
“У нас немає функції дослідчої перевірки – за формальними ознаками правоохоронні органи мають вносити до ЄРДР всі заяви про злочини. Добре це чи погано – питання до законодавця. Заяви про злочини, вчинені п’ятим Президентом, надходять з усієї держави. Цього тижня, наприклад, надійшли з Маріуполя та Рівного від звичайних громадян”, – зауважила Венедіктова.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня Печерський районний суд Києва залишив без розгляду подання про обрання запобіжного заходу експрезиденту України Петру Порошенку у справі про призначення ним Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки.
Як повідомлялося, 10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора оголосили підозру Порошенку в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного призначення на посаду заступника голови СЗР Сергія Семочка.
Суддя Печерського райсуду Сергій Вовк у середу, 8 липня, продовжив обирати запобіжний захід Порошенку у справі про нібито незаконне призначення ним Семочка.
Прокурори просили суд зобов’язати Порошенка здати паспорти для виїзду за кордон і не переміщатися територією України без дозволу слідчого.
Також прокурори 8 липня заявили про завершення слідства у справі призначення Семочка та вручення Порошенку відповідної постанови про це.
Шарій заявив, що у Зеленського “замовили його вбивство”. Офіс президента відповідає
СЕРЕДА, 8 ЛИПНЯ 2020, 11:41 уп
Блогер Анатолій Шарій, який веде й активну політичну кампанію, звинуватив Офіс президента Володимира Зеленського в “замовленні свого політичного вбивства”, у глави держави називають ці закиди сміховинними.
Джерело: Шарій у відеоблозі, заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко у коментарі УП
Деталі: Після виходу матеріалу “Слідство.Info” про те, що Шарій вже майже рік володіє віллою на іспанському Коста Дорадо за мільйон євро, Шарій записав чергове відео, в якому підтвердив, що має нерухомість в Іспанії, але спростував її ціну, зазначивши, що коштувала вілла 3 мільйони євро.
Більше того Шарій стверджує, що це Офіс президента замовив дискредитаційну інформкампанію проти нього, та навіть що Служба безпеки України планує його вбивство. При цьому Шарій використовує нібито зізнання громадянина України, який переховується в Іспанії від українського правосуддя.
В Офісі президента “Українській правді” цю ситуацію прокоментували наступним чином: Шарій штучно нагнітає свій рейтинг, використовуючи ім’я глави держави, знаходить людей, які співпрацювали чи працюють на команду “Слуги народу” та намагається “ліпити якісь історії, які йому вигідні, користуючись тим, що у багатьох людей є негативні емоції до Шарія, якого вважають прокремлівським блогером”.
Пряма мова Кирила Тимошенка: “Вся кампанія Шарія, яка почалася кілька місяців тому, на мою думку, це виключно для того, щоб підняти рейтинг та прикувати увагу до його недопартії.
Знаєте, завжди легше прикріпитися до того, у кого вищий рейтинг і кращі цифри. Він намагається приліпитися до Зеленського і створити штучний конфлікт. Хоча насправді ні Офісу президента, ні президенту особисто взагалі нецікаво, хто такий Шарій, чим він займається і так далі. Людина створює штучний конфлікт виключно для рейтингів…
Звинувачувати в чомусь Офіс президента чи інші структури – це просто смішно. Що стосується СБУ, то це історія з розрядку “давайте запишемо якогось товариша, який скаже, що його замовило СБУ”. Я думаю, що завтра Шарій може таких людей 50 назнімати”.
Довідково: Анатолій Шарій — колишній журналіст, який втік з України у 2012 році та отримав політичний притулок у Литві. Згодом почав вести політичний блог на каналі YouTube, який на сьогодні налічує понад 2 мільйони підписників.
Риторику Шарія часто називають проросійською та прокремлівською, за що він ображається та навіть подає до суду. Щоправда, за даними партнера Youtube — сервісу Tubular, за підсумками весни близько 40% YouTube-аудиторії Шарія — з Росії.
Влітку 2019 року Шарій, перебуваючи за кордоном, оголосив про створення політичної партії та назвав її “Партія Шарія”. Нова структура вирішила одразу позмагатися за місця у Верховній Раді. Центральна виборча комісія спочатку зареєструвала Шарія кандидатом у депутати, однак потім скасувала реєстрацію, оскільки він не проживає в Україні з 2012 року.
Чоловік ретельно приховує місце свого перебування, посилаючись на питання безпеки. Із фотографій у соцмережах можна зрозуміти, що Шарій та його дружина Ольга мешкають десь у Європі. Останнім часом на сторінках у соцмережах подружжя все частіше з’являються краєвиди південних країн. Пейзажі там часто подібні до Коста-Дорада.
Наразі прихильники блогера-втікача готуються до місцевих виборів, які відбудуться восени. Рейтинги партії, особливо на півдні та сході країни, відчутно зростають. Водночас до фінансування Партії Шарія багато запитань. Сам блогер та його дружина під час торішньої парламентської кампанії декларацій щодо своїх статків не подали. Про способи заробітку політиків невідомо.
Політтехнолог Ігор Гринів: Де ти побачив в очах Путіна мир президенте України 08.07.20 УП
Бувають люди в політиці, які, здається, знають все наперед.
Куди буде рухатись країна, які питання обговорюватиме, які теми будуть головними, хто стане її президентом.
Ігор Гринів, який тепер скромно представляється директором аналітичного центру, належить до такої породи політиків.
На його рахунку як політтехнолога два президенти – Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Саме Гриніву належить авторство відомої тріади “Армія! Мова! Віра!”, яка перевела президентську кампанію 2019 року зі змагання успіхів і поразок у протистояння епох і світоглядів.
Але одразу після перемоги Зеленського Гринів зник з політичних радарів.
Тим цікавіше “Українській правді” було добитися зустрічі та розмови з одним із найуспішніших політтехнологів і, по суті, ідеологом національної держави зразка Порошенка.
Як Гринів радив Порошенку піти з політики, чому Петро Олексійович цього не зробив, що стало найбільшим провалом Зеленського і чому Гринів не вірить в розкол України читайте в його інтерв’ю УП.
“З лютого 2018 року Зеленський був першим. Я його міряв з моменту виходу першої серії “Слуги народу”
– Після президентської кампанії ви зникли з медійного поля. Що зараз робить Ігор Гринів?
– Цей рік для мене особисто означає нове життя. Не тому, що ми живем при Зеленському, це для мене не важливо. Але я рік тому для себе прийняв рішення – остаточно вийти з активної політики. І я цей рік нею не займаюся. Активно. Я як політтехнолог не займався парламентськими виборами, не займаюся зараз місцевими виборами.
Виникає питання, в тому числі у мене самого, чому так? Відповідей є декілька. І перша, очевидно основна, що я почав цим займатися раніше, ніж інші.
Я першу свою кампанію як керівник провів у 1988 році. У 90-му році я виграв перші свої парламентські вибори на окрузі у тепер би сказали губернатора.
Тобто я в політиці 32 роки. Це багато. Досить, щоб прийшла елементарна втома.
– Тобто причина тільки у втомі? Чи є якась причина інша?
– Це не втома – це день сурка. Мені скучно. От реально мені скучно в політиці. Я людина, яка любить драйв, адреналін. А от сьогодні для мене цього адреналіну в політиці нема.
– Ну, зараз у кандидата, якого ви вели на президентських виборах – у Петра Порошенка – дуже ненудне, скажімо так, життя. І адреналіну досить.
– І тому я лишаюся з ним.
– Тобто – ви з ним?
– Я лишаюся з ним. Я йду з політики і не буду займатися кампаніями. Але я залишаюся людиною, до якої Петро Олексійович завжди може подзвонити в будь-який час, якщо йому потрібна буде якась моя порада або допомога.
У нього зараз “нескучне” життя. Тільки це дуже м’яко сказано. Бо, знаєте, відкривання проти колишнього президента 20 справ – це навіть коли просто спокійно зі сторони подивитися, то ми би говорили, що це або про якогось абсолютного монстра мова, який немовлят їсть, або це дійсно дрібна помста дрібних людей.
Але це нікчемна помста нікчемних людей. Так не чинять. Тобто завжди пробували на попередників або звалити все, або їх покарати.
В Білорусі це має ритмічний характер. Лукашенко там постійно когось арештовує не тому, що бореться з корупцією, а як тільки в нього падає рейтинг. Але спроба виконання так званої виборчої обіцянки Зеленського “посадити Порошенка”, як він обіцяв ще до виборів, свідчить лише про інфантильність самого Зеленського.
Потрібно не обіцяти садити, а діяти згідно закону. І не говорити спершу “я точно посаджу”, а потім вимагати “відкрийте мені будь-яку справу, бо я ж обіцяв”.
Тому я, все-таки, далі працюю фактично з єдиним політиком – це Петро Порошенко. І то, як працюю? У президента рідко можуть бути друзі, але в цьому випадку, він реально мій друг, і я буду йому помагати, поки в країні буде відбуватися ця вакханалія, яку запропонував Зеленський і його команда в переслідуваннях Петра Олексійовича.
– Раз уже ми почали з Порошенка… Формально Порошенко програв вибори 2019 року…
– Не формально. Він їх програв.
– Добре, він програв вибори-2019. І багато хто говорив, що програш стався через неправильні меседжі, борди і так далі. Але якщо подивитись на це з теперішньої ситуації, то кампанія, яку ви вигадали для Порошенка, не дала йому виграти вибори, які виграти було неможливо, але дала можливість зберегтися в політиці зараз. Вона сконцентрувала йому своє електоральне ядро. Це була така задумка? Чи це випадково вийшло?
– Ну, ви фактично зробили мені комплімент, дякую за це. За те, що слава приносить квіти не тільки на могилу, як казала Ліна Костенко.
Я вам покажу один документ, це стратегія минулої кампанії. Це 2018 року документ. От давайте візьмемо один графік, де буде рейтинг Зеленського впродовж довгого періоду. Починаючи з 18-го року, десь з лютого місяця, у Зеленського був перший рейтинг в Україні.
Я вже це колись казав і скажу вам: виграти ці вибори Петру Олексійовичу, стати другий раз президентом було фактично неможливо. На старті, коли я прийшов в кампанію, його рейтинг був приблизно п’ятий-шостий.
– Це коли?
– Це липень 18-го року. Я прийшов тоді до Петра Олексійовича і кажу: “Знаєш, як друг я повинен сказати, що краще не балотуватися. Але ми ніколи, ні ти, ні я, собі не простимо, що ми не спробували. Завжди буде це мучити”.
Тобто, як в “Польоті над гніздом зозулі” – я хоч попробував, а ви просто нічого не робите.
Традиційно розподіл України на Схід і Захід був головним для виборів. Приблизно 45% на 55% – електоральних уподобань Сходу було більше. Ситуація дещо помінялася, коли анексували Крим, і коли почалася війна на Донбасі. Тобто ця лінія поділу почала поступово сунутися на Захід. І нібито в кандидата, який представляє цей регіон, є більше шансів.
Тобто, якби дискусія і далі на виборах була така, як у 2005 році – між Україною Ющенка і Україною Януковича, чи у 2010 році Тимошенко-Януковича, то у Порошенка шанси, звичайно, були б надзвичайно великі.
Але був 2014 рік, зі всіма його подіями, і була фраза, яку сказав Петро Олексійович: “Давайте жити по-новому”. Тобто почалася ключова розмова в суспільстві не навколо України Порошенка і України когось іншого. Тоді навіть не було чіткого виразника цього Сходу.
Домінуючим став розподіл по іншій осі – на старе і нове. І якщо лінія “Схід-Захід” посунулася на Захід приблизно до 65% на 35%, то лінія за ознакою “старе-нове” була на позначці 20 на 80. Тобто 80% умовного суспільства вимагали щось нового в політиці. Кожен свого, але був запит на нові обличчя, нові ідеї, нове життя.
Це дало можливість Петру Олексійовичу відповісти на цей запит у 2014 році і виграти президентські вибори в першому турі, чого не вдалося Зеленському у 2019-му. І коли кажуть, що Зеленський взяв 75%, як щось феноменальне… якщо би вибори в 2014-му році були в два тури, результат Порошенка був би ще більший, відсотків 80-90.
Але цей дамоклів меч оновлення уже навис. На цьому електоральному полі було реально два великих очікування, несистемних політики – це Вакарчук і Зеленський. Якби Вакарчук балотувався, другий тур, на мою думку, виглядав би Вакарчук-Зеленський, і Зеленський виграв би.
Тобто насправді успіх Зеленського полягав у тому, що йому вдалося стати не “кандидатом Сходу”, а стати “новим”.
– А звідки тоді тенденція, коли рейтинг Зеленського просідає, то ростуть якраз два кандидати Порошенко і Бойко?
– Багато зараз соціологів чи політологів кажуть: “Перетоки від Зеленського до ОПЗЖ”… Насправді не так все легко відбувається. Зеленський на виборах минулих насправді мав прихильність всієї України. Реально всієї України.
Якщо візьмемо якісь рейтинги Зеленського за довший період часу, починаючи з лютого 2018 року він був першим. Зеленський – Порошенко, Зеленський – Вакарчук, Зеленський – Тимошенко. Тобто Тимошенко нібито довгий час була перша.
Але насправді ні, першим був Зеленський. Я його міряю кожен місяць з дня виходу першої серії “Слуги народу”. Коли вийшла перша серія, я поставив його кандидатом в президенти.
Єдине, що в тих опитуваннях, які я замовляв, ми ніколи не публікували його рейтинг. Я просто його ігнорував. Ну не було ніякої фальсифікації, що я там давав його рейтинг меншим, ні. Просто якщо взяти таблицю, то там була графа “Інший кандидат”. Там і був Зеленський. А насправді я бачив, що це фактор, який може вистрілити. І він вистрелив.
В грудні 2019-го він остаточно вистрелив і його рейтинг різко почав зростати. Юлія Володимирівна ще якийсь час утримувалась, але коли розпочалася кампанія Петра Олексійовича, то вона вивела його з 5-6 місця і привела до появи Петра Олексійовича як альтернативного кандидата Зеленському.
Але уже тоді підспудно реальною темою було те, що потім відкрито озвучив Зеленський. Це відповідь на питання – “какая разница”? От Зеленський був “Нет разницы”, а Порошенко сказав – “Армія! Мова! Віра!” Тобто, той фундамент, без якого ніякий євроремонт нічого не вартий. Бо ніяка, знаєте, фантастика, ніяка діджиталізація чи церква цифри не може реально замінити моральні основи, які закладені в нашій християнській вірі.
Але дивіться, що далі. Рейтинг Зеленського був найвищим у грудні 2019-го року. Він дійсно був зашкальний. Це було очікування миру, Паризький саміт, “А раптом буде мир” – от очікування цього миру і давало рейтинг. Але ніякого миру не настало. І рейтинг посипався.
Якщо взяти рейтинги політичних партій, то “Слуга народу” посипалась ще раніше – відразу після парламентських виборів. Коли ці люди прийшли, і всі зрозуміли, хто насправді прийшов у парламент, рейтинг “Слуги народу” одразу почав потрохи падати.
У Зеленського лаг затримки десь на три місяці по відношенню до “Слуги народу”. На сьогоднішній день він падає, і падає достатньо послідовно.
– А яка в цьому падінні динаміка?
– Я спеціально аналізую не тільки дані Socis, з яким я співпрацюю, а й усіх інших служб. От якщо взяти дані Socis за минулий період часу, то ми побачимо, що до грудня місяця росте (рейтинг Зеленського – УП), і це досить великі цифри, до 45%. Це є в усіх дослідженнях. І від грудня, так чи інакше, починає падати.
Я для себе продумав такий “принцип олівця”: якщо ми можемо певну тенденцію (на графіку соціології – УП) накрити одним олівцем, якщо всі точки так чи інакше накриваються олівцем, то очевидно, що це правильна тенденція. Товщина олівця фактично є товщиною похибки соціологічних досліджень, оцих плюс-мінус 2%. І у Зеленського цей принцип олівця чітко показує падіння.
От в Юлії Володимирівни, як би не падав рейтинг, він завжди зупиняється біля певного бар’єру. На сьогодні цей бар’єр спустився до критичного мінімуму. Якщо брати Юлію Володимирівну за останніми даними, то вона далі продовжує падати. І це вже критично, це 5-6%.
– А за рахунок чого Тимошенко так падає?
– Такого ніколи з нею не було. Просто – у неї нічого нового. А люди цього все-таки хочуть. Має бути якась мотивація голосування за ту чи іншу людину.
На сьогоднішній день електорат Юлії Володимирівни – це електорат радянської людини, патерналістськи налаштовані люди, які чекають від держави допомоги, а не готові самі собі раду давати.
Наприклад, в місті Києві це повністю притоки з ОПЗЖ. Тільки більш російськомовні – за ОПЗЖ, а більш україномовні – за Юлію Володимирівну.
Але в принципі портрет цих людей – це пенсіонери, це люди, які хотіли би вернутися в ситуацію, як було при Радянському Союзі – ходити на роботу, отримувати зарплату, ні за що не відповідати, не цікавитися і, умовно кажучи, щоб держава їм дала достатнє забезпечення, бо “ми ж працюємо”.
– А якщо говорити про Порошенка і ОПЗЖ?
– Якщо йде мова про інші два тренди, то бачимо тренд ОПЗЖ, який зростає, і бачимо тренд Порошенка, який спочатку мав низхідний характер десь до січня місяця, але від січня має ріст, і то достатньо різкий. Порошенко більше ніж будь-хто інший зростає.
Я думаю, що спровокувала не так позиція Петра Олексійовича, а більше позиція самого Зеленського, коли він відкрито запропонував суспільству відповісти на питання “какая разница?“. От коли люди дійсно почали питати про це…
Наприклад, питання мови. Я за себе відповім. Я зі Львова, але я сучасна людина, я не хочу все своє життя говорити тільки про мову, я не буду казати: “Зі мною прошу тільки українською говорити”, і так далі.
Але коли мені скажуть: “Так мова важлива чи не важлива?” Отут у мене планка падає. Якщо людина ще не знає відповідь, чи мова це важливо. Отут ми будемо говорити, отут я буду вже пояснювати. Нема альтернативи ні українській культурі, ні мові…
Ідеї Зеленського навколо того, що давайте ми просто візьмем нових, і не важливо, що вони думають, теж не спрацювала. Сама зміна не виправдала себе. Бо зміст має значення. В першу чергу, вибачте, не розмір, а зміст.
“Головний промах Зеленського – що він пішов у президенти”
– Якщо підсумувати розмову про падіння Зеленського, то чому так відбувається? Який головний його промах?
– Головний промах – що він пішов у президенти. Реально. Він абсолютно не був до цього готовим, до цієї посади. І тепер у нього когнітивний дисонанс.
Є гарне означення когнітивного дисонансу, це коли люди проводять мітинг на підтримку референдуму за приєднання до країни, де заборонені і мітинги, і референдуми. Оце приблизно така сама ситуація з Зеленським.
Він насправді думав, що це буде так, як у фільмі “Слуга народу”. І при тому ще думав, що буде “я більше люблю свою собаку, жінку, свою сім’ю, ніж, вибачте, людей цієї країни, якої я маю стати президентом”.
Правда, він дуже швидко зрозумів, що щось не так, ще по-моєму під час виборчої кампанії, коли сказав: “Я очень устал”.
Так-от, президент не може втомлюватися. Він повинен розуміти, на що він іде. Це не похід за кавою чи аплодисментами. Це похід за тяжкою роботою.
– Ви згадали серіал “Слуга народу”. Там в останньому сезоні, я думаю, ви його теж дивилися, президента Голобородька скидає Майдан, і країна розсипається на удільні князівства. Вам не здається, що ми реально рухаємось по такому сценарію?
– Сценарій, за яким відбувається цей фільм, дуже подібний до сценарію, що відбувається зараз в Україні. На жаль, підстави для думання навколо такого сценарію є.
Ми живемо не у вакуумі, ми живемо в першу чергу серйозно в присутності російської зовнішньої політики. А там із самого початку все зрозуміло. Як зараз під час “референдуму” сказав, здається, губернатор Кемерова, що “Россия должна прибавлять территории и людей, жить наращиванием территорий”.
Так-от країна, яка живе національною ідеєю розширення! Це якщо не печерний вік, то, по меншій мірі, глибоке 18-19 сторіччя…
– Середньовіччя…
– Тобто взагалі близько не сучасний світ! Звичайно, вони будуть робити все, щоб поряд була країна, яка максимально загрузла в міжусобицях, в конфліктах. І тоді можна буде потроху “приростати територіями”.
Вони наростили собі територію Криму, вони дезорганізували для України Донбас, зробили його такою сірою зоною, і не лишають спроб робити це далі.
Закінчується все для таких країн і для таких правителів погано. Але це буде в майбутньому.
А ми живемо сьогодні і робити треба щось сьогодні. А для цього треба адекватно сприймати Путіна, а не “Я в его глазах увидел мир“. Де ти побачив в очах Путіна мир, президенте України?
– Ну проросійське крило поступово в Україні також набирає оберти. Ростуть рейтинги Бойка, Медведчука. Кива створює “Патриоты за жизнь”, за образом Нацкорпусу. До чого це все веде нас?
– Не можна сказати, що щось зростає. Я не згоден з тим. Не забувайте, приблизно 35-40% суспільства є антиєвропейськими. Отак назвемо.
Співвідношення 65 на 35 навколо вектора розвитку існує, і нікуди не ділися 35, які не хочуть в Європу. Вони шукають, за кого голосувати. Свого часу для них придумали “багатовекторність”, “український вибір” і так далі. Тобто експлуатація антиєвропейської ідеї досі існує, і це досить великий процент.
Хто цей пиріг поділить, чи все сконцентрується навколо ОПЗЖ і Бойка? Бо на цьому фронті був Рабінович, був Бойко, був Зеленський. Три ключові гравці, які тут були. Тому я не бачу, щоб щось сильно росло.
– Питання в тому, що у 2019 році Зеленський всю цю частину виборців взяв під себе, і за рахунок цього тріумфував. А тепер поступово все повертається до того прогнозованого другого туру Порошенко – Бойко?
– Я не думаю, що вибір буде знову між Східною Україною і Західною.
– А яка головна вісь тепер у цьому протистоянні?
– Я не знаю, чи в нас це працює вже як політична вісь, але колись було велике дослідження, яке ми проводили з професором Грицаком, щодо вивчення цінностей українського суспільства.
Виявилось, що українське суспільство відрізняється від традиційних європейських суспільств тим, що цінності свободи і самореалізації дуже низько виражені. А дуже сильно виражено цінності безпеки – лиш би не було війни, давайте не сваритися. Оці ризики безпеки дуже-дуже високі, і тому зміни не дуже українське суспільство любить.
І от ми спробували подивитися, які з цих цінностей характерні для Заходу України і для Сходу. І виявилося, що різниці насправді нема. І на Заході, і на Сході України цінності безпеки домінують, а цінності свободи і самовираження є менш виражені.
Поки не попробували подивитися на суспільство в розрізі не регіональному, а віковому. І зрозуміли, що якщо між Заходом і Сходом насправді різниці немає, то між молодим і старшим поколінням – це дві різні країни.
І нинішня ситуація – це перша спроба цього іншого покоління дати свою відповідь, спроба щось своє запропонувати. Але це покоління, на жаль, виявилося більш інфантильним.
Воно виявилося, не в образу буде сказано, набагато молодшим, ніж попереднє покоління. Я, наприклад, став депутатом у 28 років. І зараз теж є багато молодих депутатів, але в 28 років я точно не займався відосіками.
Біля мене сиділи Горинь, біля мене сидів Чорновіл, тобто люди, від яких я насправді вчився, а не казав: “Ні, ви повинні піти, бо ви “шістдесятники” і у вас в 60-их не вийшло створити Україну, а тепер наша спроба, посуньтеся”. Такого не було, бо це якраз ознака дитячості, оце “я сам”, “ви за все відповідаєте”, “ви не зробили”.
В одному зі своїх інтерв’ю Ярослав Грицак правильно сказав, що оця молода частина суспільства, на яку дуже багато покладали надії, коли прийшла до влади, то ніхто із них не захотів брати відповідальність. Їм далі сподобалося бути в ролі опозиції, бути в ролі критиканів. Пам’ятаєте групу “єврооптимістів”, журналістів і так далі.
Зараз насправді запит є на тих людей, які почнуть створювати. Маючи іншу систему цінностей, створювати свою державу, а не критикувати чужу. Так, візьми і зроби, як казала “Самопоміч”. Але, як хтось пожартував вдало: “Брати навчилися, а робити ні”. І то дуже швидко навчилися вони брати.
– А теперішній склад Ради у порівнянні з попереднім кращий у цьому плані?
– Теперішній склад Ради характерний іншими ознаками – це монобільшість.
Рішення приймає одна людина. Вони заглядають в рот, вони абсолютно не стидаються сказати, що в них нема своєї точки зору. Як скаже Зеленський, того призначить…
Щойно, коли починає валитися його рейтинг, вони починають демонструвати, що вони також є. Хоча як тільки Зеленський трошки тупає ногою, все стає знову на своє місце і починає відбуватися спектакль, розіграний основними гравцями в трупі Зеленського.
Єрмак починає воювати з Богданом, Арахамія починає воювати ще з кимось там, починається “мої люди”, “твої люди” – така традиційна політична гра. Тільки з дуже дитячими сценаріями.
Тому на сьогоднішній день суспільство все більше і більше розуміє загрози, які є перед Україною, розуміє джерело цих загроз. В першу чергу зовнішнє, його видно – це активність Путіна. Друге джерело загрози – це непрофесіоналізм. І цю загрозу теж народ уже бачить.
Тобто надії на те, що хтось тебе захистить, що там є влада, яка сильна, щось зробить – цього в людей більше немає. А нема більшого мотиватора для будь-яких деструктивних дій чи майданів як страх.
“Треба шукати зодчих, людей, програми. Нам потрібна національна буржуазія”
– Зараз, коли рейтинг Зеленського просідає, то паралельно ростуть рейтинги кандидатів від двох зовсім різних Україн. Це два паралельних дискурси, створені двома групами телеканалів. І наприклад, справа Стерненка показала, що ці два світи взагалі не перетинаються. Для одних це герой і жертва, для інших – холоднокровний убивця.
Як їм далі жити разом, як їм об’єднатися цим двом Українам?
– Насправді добре дуже питання. Воно має багато різних-різних відповідей.
Перш за все історія – не вирок. І тому Західна і Східна Україна не приречені від того, що в них була різна історія, різний прихід в одну країну – в одних через європейську культуру, у других через азійську культуру.
І коли з двома різними культурами утворилася одна держава – це не вирок. В сучасному світі дуже швидко формується основа нової культури, навколо якої можна об’єднатись, тому цей світ не обов’язково має мати конфлікти.
Умовно він не перетинається, на мою думку, по кіношному сценарію. Бо не в образу буде сказано ні Стерненку, ні кому іншому, це дискусія не про змісти, це дискусія скоріше про емоції: “наш – не наш”, “правильно – неправильно”, “свій – чужий” і так далі.
А коли ми повертаємося до “Армії! Мови! Віри!”, коли ми повертаємося до “какая разница”, до дискусії навколо таких речей, то тут суспільство має більше шансів об’єднатися.
Ці світи перетинаються, просто в інших питаннях: всі хочуть добре жити, всі хочуть, щоб не було війни.
Але от якою має бути держава, щоб добре жити і щоб не було війни? “Просто перестать стрелять”, не працює. Треба мати сильну армію, тоді не буде війни. Треба давати по зубам тим, хто на тебе нападає і забирати свої території, а не відкривати кримінальні справи за те, що ти дав наказ розпочати бойову операцію на сході України і повернув країні території.
Тобто має шукатись відповідь на питання “що таке добре, а що таке погано?” Бо якщо ми почнемо дискутувати одну якусь кримінальну справу…
– Питання якраз про це – про широту дискусії. Бо ті речі, про які ви говорите, теж зачіпають тільки частину людей, 25%.
– Це дуже спрощено. Це те, про що я в принципі говорю – інфантильність суспільства.
Виявилося, що інфантильна не тільки молодь, але й сама держава занадто молода. Ми не мали традиції, ми не мали пам’яті, ми не мали еліт, ми не мали те, що мали інші держави.
Вони могли спертися на свій якийсь досвід держави певних періодів. Ми спираємося весь час на козаччину. Але, вибачте, вона закінчується гайдамаччиною і коліївщиною.
Треба шукати зодчих, треба шукати людей, програми. Де вони є? Я думаю, один з елементів цього є національна буржуазія. Не семибоярщина, олігархи, як ми любимо казати.
Олігархи не знайдуть рецепт або консенсус для майбутньої України. Ми занадто довго дозволили олігархам домовлятися і пропонувати образ України. Національна буржуазія в силу своєї слабкості просто не була спроможна.
Але зараз кількість людей, які заробили вже великі капітали і мають вже достатньо незалежну свою позицію, велика. Вони вже несуть відповідальність не тільки за свої гроші, але за свою державу.
Хай читають Джека Ма, який сказав, що якщо ти маєш більше 100 мільйонів, то це не твої гроші, а це гроші, які тобі суспільство так чи інакше передало, бо ти краще знаєш, що з ними робити як інвестор.
Але твоя соціальна відповідальність є така сама, як і держави. Це не твої гроші, і тому твій підхід повинен бути зовсім інакший. Це перше.
Друга історія полягає в тому, що національна буржуазія складається не тільки з людей класичного значення буржуазії, тих, хто має засоби виробництва, але й еліти, тобто національної еліти. Це люди, які мають певні знання, професійні, філософські, які мають певний досвід, які мають стати частиною цього проєкту.
– Проблема в тому, що зараз всі люди також розділені. Вони говорять тільки до “своїх”. Коли умовна Оксана Забужко, яку я все життя безумно поважав, говорить і пише, то в цьому не передбачається навіть можливості, що інша сторона буде її слухати і може почути…
– Пам’ятаєте, коли ми сказали, що надія на нове покоління. Воно має почати витворювати нові змісти.
Основою для цього покоління, опорою має стати національно-буржуазна еліта. Її треба послухати, а не відштовхнути. Тобто Забужко має стати частиною цього процесу зі своїм моральним і експертним авторитетом.
Можливо, нас чекає наступний склад парламенту як склад протистояння двох світоглядів. Але в результаті один переможе.
Мені здавалося, що ми вже вибрали шлях – у нас уже немає альтернативи європейському шляху розвитку. На сьогоднішній день я вже не такий оптиміст.
Ми вже стали на колію, яка так чи інакше рухається в сторону Європи. Але стрілки ще є, і стрілочники, які пробують переключити поїзд знову на російський курс, ще є. І тому Оксана Забужко не говорить до своїх тільки, а вона говорить проти чужих.
Бо є дві різні України і два різних шляхи, але це не значить, що ми її повинні розколоти. Ми повинні вибрати.
– А хіба вона уже розколена?
– Ні. Ні! Ще раз і ще раз! Показали і вибори 2014 року, і вибори 2019-го, що цей розкол є дуже сильно придуманим.
Чому ні одна чисто патріотична сила не має більшості чи в одну, чи в другу сторону? Чому на 2-му турі не йде кандидат Сходу і кандидат Заходу?
Тому що є запит на більш серйозну гру. Ми не хочемо ні кандидата Сходу, ні кандидата Заходу, ми хочемо кандидата, який запропонує нові правила гри, нове життя. Запит на це такий великий і така сильна ця ідея, що зупинити її уже неможливо.
– А чому тоді немає успіху у Зеленського? Чому його підтримка падає?
– Зеленський просто цій ідеї дав мультяшний характер.
– Я знаю, що ви були прихильником того, щоб після програшу Петро Олексійович “пішов з політики, щоб увійти в історію”. Чого він вас не послухав?
– Він не послухав і я не наполягав на цьому по одній причині – не послухав Зеленський. Коли Зеленський вирішив не просто не дозволити Петру Олексійовичу залишитися в історії. Як людині, яка зберегла країну, яка дозволила відновити церкву, яка більше наповнила європейським змістом цю країну і фактично відірвала пуповину російську – це заслуги, які 100-процентно є найбільші зі всіх президентів, які були за весь час.
Але коли почали “доганяти”, на жаль, ти сам мусиш залишатися в політиці, бо ця політична дискусія залишається. Не за славою тоді треба ходити, а треба боротися за свої цінності, щоби ця країна не відвернулася в другу сторону, бо ще при тобі пробують не просто тебе знищити, а змінити все, що ти робив.
Тобто ми не перейшли цю точку неповернення, як виявляється. Можна би було слухати мене і робити те, що я радив Петру Олексійовичу в тому випадку, якби був консенсус, що ми продовжує рух в цьому напрямку. А Зеленський говорив, що ми продовжуємо рух, а сам робив усе навпаки.
– А Порошенко пройшов точку неповернення? Тобто може бути come back Порошенка на президентську посаду?
– Повернення, будь-яке повернення, неможливе в принципі. Можливі нові обставини і новий Порошенко.
Якщо це відбудеться, то чи може бути Порошенко ще раз президентом України? Може. Чи може бути це просто протистояння Зеленський – Порошенко? Очевидно ні.Роман Романюк, УП
Шкідлива звичка. Чому Зеленський думає про розпуск Ради 07.07.20
“Ви маєте всі шанси потрапити до підручників як парламент, який зробив неймовірне і втілив усе, що не змогли зробити 28 років. Як парламент, де не було бійок… Або, не дай Боже, увійдете в історію як парламент, який проіснував найменше – один рік. Це ваш випробувальний термін. Я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не страшно”, – такими словами Володимир Зеленський вітав депутатів чинного скликання у перший день їхньої роботи.
На дворі було 29 серпня 2019 року, рівень підтримки Зеленського стрімко наближався до позначки 70%, а його віртуальна партія змогла взяти монобільшість. Не дивно, що Зеленський звучав впевнено.
Якби президенту довелося виступати у парламенті зараз, влітку 2020-го, він міг би повторити свої минулорічні тези.
Але тепер про можливість розпуску Ради Зеленський мусив би говорити зовсім з інших причин.
Монобільшість існує лише як фігура мови, “Слуга народу” стрімко втрачає рейтинг, віддаючи виборців партіям Порошенка й Медведчука, а життя президентської фракції проходить від скандалу до скандалу.
Підтримка самого Зеленського також неспинно падає. У такій ситуації розпуск Ради виглядає чи не останнім способом скинути негатив і врятувати головний актив нової влади – рейтинг президента.
Чи наважиться Зеленський на такий кардинальний крок, дізнавалась “Українська правда”.
Розпуск Ради. Встигнути до падіння рейтингу
Розмови про те, що Зеленський може розпустити Верховну Раду, активно почали циркулювати в кулуарах української політики останні декілька тижнів.
“ОПешні” депутати типу Колі Тищенка відкрито про це говорять в Раді. Потім “слуги” приходять до нас і скаржаться”, – розповідає УП в приватній бесіді один із депутатів фракції “Голос”.
Розмови про можливий розпуск Ради з’явились в акурат після провального голосування парламенту за програму дій уряду.
Тоді Зеленський особисто просив депутатів підтримати цю програму і був переконаний, що його депутати не можуть його підвести. А вони підвели.
Для президента це був удар і навіть зрада: він вперше не зміг зібрати 226 голосів серед тих, хто зайшов у велику політику виключно завдяки Зеленському.
Голосування за програму Шмигаля було не єдиною “підставою”, яка наелектризувала атмосферу між Зеленським і його депутатами.
Мова і про постійні публічні скандали у фракції, і про скандальні й дуже неоднозначні висловлювання, які в підсумку стають проблемою президента.
Але куди важливіша проблема – це намагання парламенту зайняти позицію і демонструвати Зеленському, що Рада може обійтися і без його благословення.
Прикладом такого самостійництва може бути законопроєкт про інтерпеляцію. Якщо Рада проголосує цей закон, то за рішенням профільного комітету зможе викликати на звіт окремого міністра і простим голосуванням у 226 голосів звільняти його.
Серед близько ста ініціаторів цього законопроекту є прізвища голови ВРУ Дмитра Разумкова, голови фракції “СН” Давида Арахамії, депутатів “Слуги народу” Юрія Арістова, Олександра Корнієнка, Михайла Радуцького, Микити Потураєва, Дмитра Наталухи, Андрія Мотовиловця та інших.
“Розумієте, зараз ми не можемо нічого зробити з конкретними міністрами. Ми можемо звільнити весь уряд, а до міністрів добратись не можемо. І вони просто на нас забили. Не відповідають на дзвінки, не приходять на комітети – просто ігнорують. А коли щось, то біжать на Банкову скаржитись”, – розповідає один зі “слуг”, причетний до просування ідеї інтерпеляції.
“Єрмак дзвонив керівникам фракції і комітетів, щоб парламент цей законопроєкт не розглядав, бо він типу “дуже шкідливий”. Ясно, що для Банкової шкідливий”, – розповідає УП інший співрозмовник у “Слузі народу”.
Попри прохання з ОПУ законопроєкт уже розглянули кілька комітетів.
Це небажання депутатів слухати і чути президента дуже йому не подобається. Зеленський небезпідставно переконаний, що “слуги” усім завдячують йому, а отже, якщо президент щось просить, то це мало б виконуватись без зайвих суперечок.
Однак це правило поступово перестає працювати. І це – сигнал.
Другий не менш серйозний сигнал – це падіння електоральної підтримки Зеленського.
Вперше за весь час його президентства соціологи зафіксували, що більша половина українців незадоволена роботою Зеленського.
Це не дивно, якщо врахувати, що недогляди Ради, помилки уряду, провали правоохоронців – все це рано чи пізно мало прилетіти у бік президента, бо “він їх привів”. Вічно тягнути цей негатив самотужки Зеленський не зможе, а тому потрібен якийсь варіант “скидання баласту”.
Є можливість вигнати уряд. Але березнева відставка Кабміну Гончарука показала, що ця карта не така вже й козирна для Зеленського.
Тому іншої можливості грюкнути кулаком по столу і показати, хто головний в країні, у президента не видно.
А апгрейд парламенту дасть змогу оновити імідж і самого президента. Скажімо, повернути Зеленського зразка літа 2019-го, який приїжджав у регіони робити розгони і добиватись результатів, а не відкривати садочки та перерізати стрічки.
В умовах поступового падіння рейтингу треба ще розуміти: що раніше наважитись на розпуск Ради, то більше місць у наступному парламенті можна взяти.
Крім того, розпуск Ради дозволить Зеленському оновити фракцію, скласти список не на колінах, з миру по нитці, як було у 2019-му. Зе має шанс отримати згуртовану, хоч і меншу, фракцію, де всі будуть свої.
Як жартував один із “слуг”, щоб у ній не були одночасно і ліберальні “соросята” і відчутно проросійські “жовтенята”.
Розпустити парламент вдруге буде набагато проблематичніше, ніж це вдалося зробити минулоріч. У 2019-му президент розпустив ВРУ через відсутність реальних 226 голосів у тодішній коаліції БПП і “Народного фронту”.
Сьогодні ж жодної із формальних підстав, передбачених Конституцією для розпуску Ради, немає.
Монобільшість є, уряд працює, Рада так-сяк регулярно збирається.
Тобто аби розігнати чинний парламент президенту і його оточенню доведеться не лише шукати емоційний привід, який би пояснив українцям такий крок, але й юридичну схему, яка б легалізувала цей процес.
Однак навіть не це буде головною проблемою.
“Слуга народу” вдруге не зможе отримати монобільшість, як би того не хотілося Зе!Команді. Соціологічні дослідження за червень показують, що зараз “Слугу народу” готові підтримувати близько 29% з тих, хто вже визначився з голосом.
Парламентський союз двох чи більше партій подарує Зеленському змогу поділити відповідальність за країну з кимось ще.
Але повстане питання, на яке в разі переформатування Ради буде найважче знайти відповідь: Порошенко чи Медведчук має стати партнером “СН” у коаліції? Ситуація як у приказці: і так недобре, і так погано.
Станом на кінець червня чотири політсили мали шанс пройти до ВРУ: це “Слуга народу”, яку підтримують близько 29,3% тих, хто визначився з вибором, ОПЗЖ – 15,3%, “Європейська солідарність” – 13,6% та “Батьківщина” – 10,7%.
У такій конфігурації “СН” найзручніше було б об’єднатися з “Батьківщиною”. Але в такому варіанті Зеленському доведеться миритися з Тимошенко, та навіть їхнього спільного результату може не вистачити для більшості.
Це означає, що президенту доведеться зробити важкий і свідомий вибір: втратити своїх виборців на Сході чи на Заході.
“Я думаю, він не піде на розпуск. Хочеться і скинути баласт, і освіжитись, і якусь динаміку внести. Але інстинкт політичного виживання візьме своє. Зе зрозуміє, що такої влади у нього уже не буде. А це страшно – втрачати владу. Він на це не піде”, – переконує один із політичних важковаговиків, який вже не раз втрачав і повертав собі владу.
Обійняти кожного, або Як реанімувати монобільшість
Спроба розпустити Раду дійсно може мати для Зеленського певний позитивний ефект оновлення і перезапуску. Теоретично.
Але практичні її наслідки цілком спроможні поховати під собою весь ймовірний позитив.
Найважливіша річ, яка стримує Зеленського від розпуску парламенту, – це страх втратити контроль над ситуацією.
“Ми говорили з президентом і прямо у нього запитали, що він думає про розпуск. Він каже, що вони говорили про це, але він вважає, що це “все одно, що вистрілити собі в ногу, бо ми стільки місць точно не візьмемо”, – переповідає один з мажоритарників “Слуги народу” свою зустріч із президентом минулого тижня.
Як переконують УП співрозмовники в оточенні президента, Зеленський говорив про розпуск парламенту зі своїм найбільш наближеним соратником главою ОПУ Андрієм Єрмаком. Саме він є прихильником перезавантаження влади під кінець року. При тому синхронно – від парламенту і до місцевих рад, включно з радами на нині окупованих територіях.
Партійні керівники “Слуги” в парламенті не в захваті від такого варіанту. Особливо від частини з виборами на Донбасі.
Поки що падіння рейтингу “Слуги” плавне. Виборець підтримує партію президента за інерцією: вона нова, він не так давно за неї голосував і вона щось робить, поки сам виборець намагається вижити в умовах кризи. Поки що питання підтримки партії не є для нього головним.
Коли ж постане питання дострокових виборів, а отже потреби знову визначатись “за кого?”, динаміка падіння рейтингу “Слуги народу” може прискоритись.
“Поки що людям не до цього. Але якщо Зе розжене Раду, то виборець може просто сказати: “Що за чорт? Дістали”. І проголосує за тих, кого підтримував до появи Зеленського. Що Порошенко, що ОПЗЖ будуть на це грати. І “слуги” тоді аби треті прибігли”, – пояснює електоральну логіку в розмові з УП один із політичних важковаговиків минулого.
Тобто замість власного посилення через оновлення Ради Зеленський отримає небажаний результат – підсилить позиції ЄС і “Опоплатформи”.
Крім того, розпуск парламенту – це колосальна втрата грошей і часу. Кампанія, вибори, підрахунок, формування коаліції, формування уряду – якщо на початку серпня зайти у цю історію, то країна почне повноцінно працювати хіба під Новий рік. Виборець може просто не пробачити Зеленському такого марнування часу і можливостей.
“Зеленський розуміє, що другого такого шансу нам не дадуть. Тому не думаю, що він наважиться розпускати Раду. Він спробує повернути стосунки з фракцією і вже почав це робити”, – розповідає УП один із депутатів СН.
За його словами, от уже другий тиждень президент проводить зустрічі з депутатами своєї фракції.
“У президента склалось враження, що його хтось намагається відтерти від прямого контакту зі своїми, з депутатами. І Зеленський вирішив всіх побачити, всіх вислухати. Зараз до нього одні за одними ходять всі наші групи у фракції, ці 15, які сформували офіційно ще на початку роботи”, – розповідає співрозмовник УП в “Слузі”.
Ще тиждень тому деякі “слуги” скаржились УП, що не знають, як їм пробитись на зустріч до президента, хоча мають масу питань перед місцевими виборами.
Тому спроба почути своїх депутатів хоч і може здатись дрібницею, є дуже важливою для такої великої команди. Адже домовитись зі своїми уже обраними депутатами набагато легше і дешевше ніж проводити в Раду нових.
Тим паче, що погроза розпуском є куди ефективнішою за сам розпуск, адже це може дуже швидко зробити зговірливими і мажоритарників, яких за новим виборчим законом більше не буде, і списочників, які можуть не побачити свого прізвища у майбутньому переліку кандидатів від “СН”.
А як керувати країною без рейтингу, Володимиру Зеленському може багато розповісти вічний глава МВС Арсен Аваков, чия партія “Народний фронт” ділила з Петром Порошенком всю владу країні, хоч не мала і 1% народної підтримки.
Що б президент не вибрав – розпускати чи “обіймати” Раду – обидва варіанти для Зеленського є ризикованими.
За будь-яких умов він особисто поволі втрачатиме симпатії виборців. І це відбуватиметься не лише через помилки й прорахунки, а й через те, що під час минулорічної кампанії кожен уявляв “свого Зеленського”, який має дуже мало спільного із Зеленським реальним.
Та й для самого президента його нова роль виявилась не дуже приємною. 20 років поспіль йому аплодували всі зали, а одразу після обрання він опинився сам на сам із людською, часто немотивованою і несправедливою ненавистю.
Для людини, яка в душі все одно залишається артистом, пережити таку зміну непросто. І саме ця, чисто людська, емоційність президента – це новий фактор для української політики.
Чи не вперше президент країни може справді щиро переживати зраду близьких чи їхні провали.
Чи не вперше рішення про розпуск чи збереження парламенту може залежати не від холодного розрахунку, а від емоційного вибуху, спричиненого непослухом чи черговою “підставою” від своїх.
“Ми можемо тут рахувати, а він візьме і на нервах всіх розжене. Просто дістане його щось – і все”, – розводить руками в розмові з УП один із впливових депутатів президентської фракції.Роман Романюк, Роман Кравець, УП
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025