Окупанти на Донбасі 11 разів порушили “тишу”, є поранений

8 червня збройні формування РФ 11 разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. На усі ворожі провокації українські воїни дали результативну та вмотивовану відповідь, змусивши окупантів припинити злочинні дії», – йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив обстріл наших позицій неподалік Новотроїцького із використанням 82 мм мінометів та станкових протитанкових гранатометів. Такі ж гранатомети ворог задіяв біля Мар’їнки.

По захисниках Водяного агресор вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів, а оборонців Богданівки обстрілював з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” російські найманці двічі відкривали вогонь по опорних пунктах Об’єднаних сил поблизу Оріхового. Для обстрілів окупанти застосовували міномети калібру 120 мм, гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.

По позиціях неподалік Новолуганського ворог два рази вів вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а по околицях Новоолександрівки – з ручних протитанкових гранатометів. Біля населених пунктів Хутір Вільний та Травневе противник застосував гранатомети різних систем і стрілецьку зброю.

«Внаслідок обстрілів з боку агресора один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення. Українські військовослужбовці вчасно і жорстко давали окупаційним підрозділам гідну відсіч. Усі спроби загарбників дестабілізувати ситуацію й надалі отримуватимуть адекватну й невідворотну відповідь з боку українських захисників», – пише штаб.

За даними розвідки, 8 червня українські оборонці знищили трьох окупантів.

Від початку поточної доби російські збройні формування 4 рази порушили режим припинення вогню.

Як зазначається, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” найманці вели вогонь з мінометів калібру 120 мм та гранатометів різних систем по наших опорних пунктах неподалік Оріхового. Також гранатомети різних систем противник застосував поблизу Новолуганського і Шумів.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” окупанти обстріляли зі станкових протитанкових гранатометів оборонні укріплення на підступах до Мар’їнки.

Такі підступні дії ворога без відповіді не залишилися – вогнем зі штатного озброєння по позиціях ворога українські підрозділи рішуче подавили активність противника.

За поточну добу втрат серед наших захисників немає.

Ситуація в районі проведення операції надійно контролюється Об’єднаними силами.

 

Фігуранти “бахчисарайської групи” влаштували протест у російському суді

В Апеляційному військовому суді, що проходить у м. Власіха Московської області,  де розглядалася апеляція на продовження запобіжного заходу фігурантам “справи Хізб ут-Тахрір”, всі обвинувачені відмовилися брати участь у процесі.

Про це повідомляє у Facebook Кримська солідарність – Укрінформ.

“Вони відмовилися брати участь у судовому засіданні, де ігноруються базові права людини, а засідання зводиться до формальності”, – цитує Кримська солідарність адвоката Лілю Гемеджі.

За її словами, фігуранти “бахчисарайської групи” наділи маски і перестали відповідати на запитання суду, а участь у процесі звелася до демонстрації плакатів, на яких було написано: “Правда під забороною”, “Гоніння за думку”, “Корінь зла – рішення ВС РФ 2003”.

“Заявляємо протест проти даної форми проведення судових засідань, в яких повністю дискримінують і вбивають елементарну надію на якесь правосуддя”, – прокоментував протест один із фігурантів справи Сервер Мустафаєв.

Суд залишив апеляцію адвокатів на рішення про продовження арешту без задоволення.

Раніше адвокати Еміль Курбедінов і Айдер Азаматов заявляли відвід всьому складу судової колегії Апеляційного військового суду м. Власіха за даною кримінальною справою, вказуючи на порушення прав підзахисних, що виражаються в утриманні політв’язнів в умовах тортур і поводженні, що принижує їхню честь і гідність.

Як повідомлялося, в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону проходить засідання у “справі Хізб ут-Тахрір” (друга бахчисарайська група), в ході якого розглядається “справа” по суті.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекіряєв і Ернес Аметов. ФСБ РФ інкримінує їм участь у забороненій в Росії й анексованому Криму організації Хізб ут-Тахрір.

21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора Кримської солідарності Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської “справи Хізб ут-Тахрір”.

Хвиля переслідувань у “справах Хізб ут-Тахрір” у Росії розпочалася 14 лютого 2003 року, коли Верховний суд, розглянувши в закритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Генерального прокурора РФ, визнавши терористичними 15 ісламських організацій і заборонивши їхню діяльність на території РФ.

 

Столтенберг окреслив головні напрямки розвитку НАТО до 2030 року

У перспективі наступних 10 років розвитку НАТО варто докласти зусиль, щоб зробити Альянс більш потужним у військовому вимірі, більш єдиним політично та більш глобальним у підходах до світових проблем.

Про це під час відеоконференції заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Перше – нам потрібний потужний військовий Альянс, щоб захистити наші демократії і продовжувати успішно змагатися у більш конкурентному світі. Поки ми фокусуємо увагу на боротьбі з пандемією, загрози нікуди не зникли, скоріше навпаки. Коли ми дивимося у 2030 рік, то маємо продовжувати інвестувати у наші збройні сили та у сучасні військові спроможності. Вони гарантували нам безпеку понад 70 років і роблять це зараз. Безпека – це основа нашої заможності зараз і в майбутньому», – наголосив Столтенберг.

Він зауважив, що військова сила є лише частиною відповіді на питання щодо майбутнього НАТО, адже союзники мають ширше використовувати політичний потенціал та відкрито обговорювати всі проблеми, що впливають на спільну безпеку, навчитися швидко і системно досягати консенсусу.

За словами генсека політичний характер НАТО передбачатиме використання ширшого набору інструментів, військових, невійськових, економічних і дипломатичних. Такий широкий підхід особливо важливий для забезпечення стійкості демократичних суспільств.

Наголошуючи на важливості «глобального» НАТО, Столтенберг зауважив, що саме Альянс на сьогодні залишається єдиною платформою, яка на щоденній основі зводить разом Північну Америку і Європу. За його словами, НАТО пропонує інструменти для відкритої дискусії та широких консультацій, але союзникам потрібно проявити політичну волю, щоб використовувати ці наявні інструменти більш ефективно, у процесі ухвалення рішень та у діях заради спільної безпеки.

Столтенберг також зауважив, що нові явища, такі, як підйом Китаю, створюють зсуви у глобальному балансі сил та посилюють міжнародну конкуренцію. Це підштовхує НАТО до більш глобальних підходів з урахуванням того, що Альянс має 30 союзників з обох сторін Атлантики, об’єднує майже мільярд людей, на країни-союзниці припадає половина військової та економічної потужності світу.

«Йдеться не про глобальну присутність, але саме про глобальний підхід… Коли ми дивимося у перспективу 2030 року, нам потрібно навіть тісніше працювати з країнами, які близькі до нас за думками, такими як Австралія, Японія, Нова Зеландія, Південна Корея. Це потрібно, щоб захистити глобальні правила та інституції, які оберігали нашу безпеку десятиліттями, щоб встановити норми і стандарти у космосі та у кібернетичному просторі, у новітніх технологіях та у контролі над озброєнням. Ми будемо спиратися на світ, який побудований на свободі та демократії, але не на залякуванні та корозії… Наші цінності – основа нашої єдності і сили», – наголосив Столтенберг.

Він зауважив, що на виконання рішення лідерів країн-союзниць в НАТО відбуваються активні консультації, в яких беруть участь експерти, представники громадянського суспільства, приватного сектору, молоді лідери тощо. За підсумками такої широкої дискусії щодо майбутнього Альянсу до 2030 року генеральний секретар має намір представити свої рекомендації на розгляд лідерів країн НАТО під час їх зустрічі вже наступного року.

 

Альянс сприймає фейки проти НАТО під час пандемії як нову загрозу — Столтенберг

Агресивна дезінформація й пропаганда, які у розпал пандемії коронавірусу були спрямовані проти НАТО, мали на меті розділити союзників, посіяти зневіру у їх здатність допомагати одне одному, що в самому НАТО сприймають як нову загрозу.

Про це у понеділок під час відеоконференції, яка була присвячена майбутньому розвитку НАТО до 2030 року та проведена за сприяння Атлантичної Ради та Німецького фонду Маршалла, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Серед нових загроз, поряд із загрозами у кіберпросторі, НАТО бачить виклики з боку дезінформації й пропаганди. Під час пандемії вони були спрямовані, щоб розділити нас, щоб підірвати довіру серед країн-союзниць. Ми бачили від Росії і від Китаю спроби звинувачувати наших союзників по НАТО в самому існуванні коронавірусу. Ми бачили також історії про те, що ми не здатні допомогти та підтримати одне одного. Реальність є протилежною, – союзники дуже багато допомагають одне одному, хоча всі потерпають від пандемії», – сказав генеральний секретар Альянсу.

Він нагадав, що зусилля військових структур НАТО координувалися Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR). Військові спроможності були вирішальними під час транспортування медичного обладнання, у медичній евакуації та у перевезенні пацієнтів, у наданні медичного персоналу та у розгортанні польових госпіталів на тисячі місць, у допомозі в організації прикордонного контролю тощо.

«Метою пропагандистських кампаній, які ми спостерігали під час пандемії COVІD-19, було підірвати довіру до наших демократичних інституцій та піддати сумніву нашу здатність працювати разом. Я твердо переконаний, що реакцією та таку пропаганду не може бути пропаганда у відповідь. Кращим шляхом відповіді на пропаганду є вільна і незалежна преса, коли журналісти ставлять важкі питання, перевіряють факти – це кращий шлях для того, щоб пропаганда та дезінформація не мали успіху. Адже правда завжди переможе», – наголосив Столтенберг.

Як повідомляв Укрінформ, за результатами дослідження компанії Avaaz, лише у Facebook було зареєстровано понад 1,7 мільйона випадків поширення дезінформації про пандемію коронавірусу, кількість переглядів провокаційної інформації перевищила 117 мільйонів.

 

ЄС закликав соцмережі зробити прозорішою боротьбу з фейками про коронавірус

УНН. Єврокомісія закликала соціальні мережі, такі як Facebook і Twitter, зробити більш прозорою їхню боротьбу з поширенням фейків про коронавірус. Про це повідомляє УНН з посиланням на DW.

Брюссель рекомендує їм випускати щомісячні доповіді про те, які заходи вони здійснили в цій сфері, а також надати вченим і експертам можливість активно брати участь у протидії поширенню недостовірної інформації.

Відповідні пропозиції офіційно представлять 10 червня верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель і заступник голови Єврокомісії Віра Юрова.

Нагадаємо, в Україні на фейках про COVID-19 спіймали вже 385 онлайн-агітаторів.

 

Окупанти передали до суду “справу Джемілєва”

В окупованому Криму справу щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва передали до суду. При цьому, в порушення закону, ні самого Джемілєва, ані його захисників про це не повідомили.

Про це написав у Facebook адвокат Микола Полозов – Укрінформ.

“Справа Мустафи Джемілєва. Сьогодні ГСУ СК РФ по РК (головне слідче управління слідчого комітету РФ по Республіці Крим – ред.) бадьоро відрапортувало, що справу стосовно Мустафи Джемілєва передано до суду”, – повідомив Полозов.

При цьому він зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 222 КПК РФ після затвердження звинувального висновку прокурор направляє справу до суду, про що повідомляє звинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та (або) представників і роз’яснює їм право заявляти клопотання про проведення попереднього слухання. Слідчий, керівник слідчого органу, сам слідчий орган в законі не вказані як адресат повідомлення прокурора про направлення справи до суду.

У даному випадку вимоги закону було порушено.

“В окупованому Криму все навпаки. Мене (захисника) не сповістили, Мустафу-аг’а не сповістили, а насамперед незаконно сповістили слідчий орган, який про це бадьоро відрапортував. Пане прокурори, прокол-с”, – написав адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, 15 травня Полозов закінчив ознайомлення з матеріалами “справи Джемілєва”, наданими слідством РФ, і заявив про подачу клопотання «про призупинення кримінальної справи щодо Джемілєва через грубі процесуальні порушення».

13 квітня 2020 року Слідчий комітет Росії пред’явив Джемілєву звинувачення за ч.3 ст. 322 КК РФ, за ч.1 ст. 222 і за ч. 1 ст 224 КК РФ. Перша стаття стосується подій 3 травня 2014 року, коли Джемілєв намагався потрапити в анексований Крим через контрольований зараз Росією пункт пропуску «Армянськ» на адмінкордоні з Херсонською областю. Тоді Джемілєва не пропустили, і він був змушений повернутися в Київ.

Друга і третя статті мають відношення до справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера, який в травні 2013 року у дворі свого будинку в Бахчисараї, вистріливши з батьківської рушниці, вбив знайомого сім’ї. Спочатку суд у цій справі проходив на території України, проте після окупації Криму його перенесли в Краснодар. Дані статті зараз пред’явлено безпосередньо Мустафі Джемілєву.

15 квітня 2020 року прокуратура АР Крим розпочала кримінальне провадження через незаконне переслідування окупантами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

 

Коронавірус не завадить розгляду справи МН17 – головуючий суддя

Відсутність у залі суду підозрюваних і коронавірус не завадять слуханням справи щодо рейсу МН17.

На цьому під час четвертого судового засідання у комплексі “Схіпхол” у справі щодо збитого у 2014 році літака рейсу МН17 наголосив головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс, повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

“Суд хотів би заслухати пана Пулатова, але ви знаєте, яка ситуація зараз у світі. Місцеве законодавство дозволяє слухати справу без підозрюваних, тому його відсутність, а також ситуація з коронавірусом не завадять слухати справу далі”, – сказав Стейнгаюс.

Як повідомляв Укрінформ, у зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді, обмежена.

У залі присутні судді, прокурори, родичі загиблих, журналісти, захист одного з підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Інтереси Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt. Двоє нідерландських адвокатів співпрацюють із російською колегою Оленою Кутьїною, якої у залі суду немає.

У березні цього року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

 

Справа МН17: заступник генпрокурора розповів, чим займеться суд на цьому етапі

Заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов, який очолив Міжнародну слідчу групу від України у справі MH17, зазначив, що у блоці слухань, що попередньо триватимуть до 3 липня, заплановані комунікації між сторонами.

Про це він заявив у коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі.

“За попередньою інформацією прокуратури Нідерландів, у цьому блоці слухань, що триватиме до 3 липня, заплановані комунікації між сторонами. Прокурори також цього разу зроблять деякі попередні висновки, покажуть низку візуалізацій, що роз‘яснюють деталі розслідування. Але хочу звернути увагу, що прокурори на цьому етапі все ж не надаватимуть детально всі докази в суді”, – сказав Мамедов.

Він також зазначив, що карантинні заходи внесли свої корективи в процес слухань, але суд все ж таки йде в попередньо запланованому графіку.

“Впевнений, день за днем ми наближаємося до відповіді на запитання хто винен. Водночас і ми, на національному рівні, і в рамках Міжнародної спільної слідчої групи (JIT), будемо продовжувати розслідування, щоб всі винні в трагедії понесли відповідальність”, – наголосив Мамедов.

Як повідомляв Укрінформ, у судовому комплексі “Схіпхол” у Нідерландах розпочалося четверте судове засідання у справі щодо збитого у 2014 році літака рейсу МН17.

У зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді обмежена.

У залі присутні судді, нідерландські прокурори, родичі загиблих та журналісти. Також присутній захист одного з підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Інтереси Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt. Двоє нідерландських адвокатів співпрацюють із російською колегою Оленою Кутьїною, якої у засі суду немає.

У березні цього року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

 

Справа МН17: у судовій залі перебуває 40 родичів загиблих

У Нідерландах біля Амстердама у судовому комплексі “Схіпхол”, де слухають справу МН17, перебуває 40 родичів загиблих рейсу МН17.

У зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді, обмежена, повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

“В середині суду перебуває 40 родичів. Сьогодні, як ви знаєте, розпочався другий блок слухань і можна сказати, що гра між стороною захисту та стороною обвинувачення розпочалася. Сторона обвинувачення хоче прискорити процес, а сторона захисту навпаки – знайти можливості для його відкладення”, – сказав в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі член правління нідерландського фонду “Авіакатастрофа” Антон Котте, який втратив у трагедії старшого сина, невістку та шестирічного онука.

Також родичі загиблих рейсу МН17 зазначили, що не здивовані позицією адвокатів одного з чотирьох підозрюваних – Олега Пулатова, які просять суд оголосити перерву в судовому засіданні.

“Захист пана Пулатова просить знову відтермінувати засідання. Ми, звичайно, очікували цього. Проте у наступні дні прокурор надасть більше інформації щодо розслідування. Ми дуже чекаємо на це, адже це надасть нам багато інформації про те, що сталося, і у якийсь момент, буде винесено вирок судом. Я не знаю коли, на це можуть піти роки. Ми повинні враховувати обставини, зокрема, коронавірус. Ми проявили багато терпіння і маємо ще його проявляти”, – сказав в коментарі Укрінфрму голова Фонду “Авіакатастрофа” Піт Плуг, який утратив брата, невістку і племінника у катастрофі пасажирського літака, що виконував рейс МН17.

Як повідомляв Укрінформ, у судовому комплексі “Схіпхол” у Нідерландах розпочалося четверте судове засідання у справі щодо збитого у 2014 році літака рейсу МН17.

У залі присутні судді, нідерландські прокурори, родичі загиблих та журналісти. Також присутній захист одного з підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Інтереси Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt. Двоє нідерландських адвокатів співпрацюють із російською колегою Оленою Кутьїною, якої у засі суду немає.

У березні цього року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

 

Адвокати підозрюваного у справі МН17 просять суд про перерву

Захист одного з чотирьох підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17, просить про перерву в судовому засіданні.

Про це під час свого виступу у суді сказала Сабіна тен Дуссхате, яка представляє інтереси Пулатова, повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі – Укрінформ.

“Нам потрібен час для підготовки. Розслідування триває вже 6 років, а ми вивчаємо справу усього кілька місяців. Це серйозна справа і не можна пропустити жодного слова. Зараз ми опрацювали понад 3 тисячі сторінок, а у справі – тисячі сторінок і різних файлів”, – сказала адвокатка.

Вона також наголосила, що захист просить перекладачів, які б володіли російською, англійською та нідерландською мовами.

За її словами, коронавірус дуже обмежив можливості захисту. Зокрема, адвокати планували на два тижні поїхати до Росії, щоб зустрітися з Пулатовим, який проживає в Росії, і обговорити справу, але через коронавірус не змогли цього зробити. Адвокат також зазначила, що дистанційне спілкування з Пулатовим навряд чи можливе.

“По-перше, існує небезпека прослуховування. Крім того, він говорить російською і тому повинен бути перекладач”, – зазначила вона.

Як повідомляв Укрінформ, у судовому комплексі “Схіпхол” у Нідерландах розпочалося четверте судове засідання у справі щодо збитого у 2014 році літака рейсу МН17.

У зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді обмежена.

У залі присутні судді, нідерландські прокурори, родичі загиблих та журналісти. Також присутній захист одного з підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Інтереси Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt. Двоє нідерландських адвокатів співпрацюють із російською колегою Оленою Кутьїною, якої у засі суду немає.

У березні цього року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

 

На засіданні у справі MH17 заслухали перші висновки сторони обвинувачення

УНН. У Нідерландах 8 червня відновився процес у справі про збиття малайзійського “Боїнга” рейсу MH17 у небі над Донбасом 17 липня 2014 року – на першому засіданні виступала сторона обвинувачення. Протягом найближчих днів прокурори повинні коротко представити висновки, до яких дійшло слідство. Про це повідомляє “Радіо Свобода“, інформує УНН.

“Слідство дійшло до висновку, що літак був збитий з російської установки “Бук” із території України, яку контролювали підтримувані Росією бойовики. Звинувачення висунуті на адресу чотирьох осіб, трьох громадян Росії й одного громадянина України. Жоден із них не присутній у суді особисто”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що адвокати Олега Пулатова – єдиного підсудного, представленого адвокатами – під час свого виступу заявили, що домагатимуться відстрочки слухань по суті, оскільки, за їхніми словами, обмеження через пандемію в Нідерландах не дозволили повною мірою ознайомитися з матеріалами справи, а також злітати в Росію, щоб порадитися з підзахисним.

“Суд продовжив діяти за заздалегідь оголошеним графіком і надав слово представникам обвинувачення, які розповіли про об’єктивні складнощі в зборі доказів – місце падіння літака розташоване на території, контрольованій бойовиками. Вони знову наголосили, що зібрали докази того, що “Бук” був на території, також підконтрольній підтримуваним Росією силам. Крім того, були зібрані докази того, що угруповання “ЛНР” і “ДНР” були залежні від Москви. Було згадано і те, що російська сторона намагалася підірвати розслідування, зокрема, поширюючи не підкріплені доказами теорії”, – повідомили у ЗМІ.

Наразі перше засідання другої сесії завершено. Розгляд тривав близько 7 годин. Наступне засідання має відбутися завтра.

Загалом сесія триватиме з 8 червня по 3 липня.

Нагадаємо, процес в окружному суді Гааги почався 9 березня щодо трьох громадян Росії: проти Ігора Гіркіна (“Стрєлкова”), Сергія Дубинського, Олега Пулатова, а також громадянина України Леоніда Харченка.

Як повідомлялося раніше в УНН, прокуратура Нідерландів розслідувала різні сценарії збиття літака рейсу МН17.

 

Суд по МН17: США можуть мати супутникові знімки пуску ракети по літаку

УНН. Суд у справі МН17 попросив розсекретити супутникові знімки, на яких, можливо, видно момент пуску ракети по “Боїнгу”, що виконував рейс МН17 в небі над Донбасом у липні 2014 року. Про це повідомляє BBC, інформує УНН.

“Прокуратура повідомила, що такий запит направили у США ще у 2014 році. У відповідь Вашингтон надіслав меморандум з описом знімків і супутньою технічною інформацією. Потім головному прокурору Нідерландів у справах тероризму надали можливість перевірити, чи відповідає інформація дійсності”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що прокурор зміг особисто ознайомитися з секретними американськими знімками та звірити їх з описом у меморандумі.

“Прокурор дійшов висновку, що інформація в меморандумі підтверджується іншими джерелами, з якими він ознайомився”, – повідомив у понеділок суддя, який веде засідання.

Меморандум, наданий США, та висновок прокурора Нідерландів у справах тероризму долучили до матеріалів справи. Але самі супутникові знімки, наявні у США, так і не були розсекречені, а значить, широка громадськість їх не побачить.

“Йдеться, ймовірно, про знімки з секретних військових супутників США. США не хоче ділитися їх вихідними даними, оскільки це розкриє технічні можливості таких супутників. Тому американці поділилися даними, які ці супутники зібрали, через співробітника нідерландських органів безпеки, який особисто бачив вихідні відомості”, – вважає представник групи розслідувачів Bellingcat Христо Грозєв.

Як повідомлялося раніше в УНН, сьогодні у Нідерландах розпочалася друга сесія розгляду справи MH17.

 

Суд по MH17: дипломат розповів, яку відповідальність можуть понести обвинувачувані

УНН. Сьогодні у Нідерландах стартувало чергове коло судових засідань щодо збиття пасажирського літака рейсу MH17 над Донбасом у 2014 році. У разі, якщо суд винесе обвинувальний вердикт, фігуранти можуть бути затримані на території будь-якої держави світу та екстрадовані до Нідерландів для відбуття покарання. Про це в ексклюзивному коментарі для УНН повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.

“У разі набуття чинності обвинувального вироку, зазначені особи можуть бути затримані на території будь-якої держави світу та екстрадовані до Нідерландів для відбуття покарання”, – розповів дипломат.

З його слів, іншою опцією у такому разі є передача вироку для виконання у РФ.

Водночас, як зазначив Єнін, це “менш ймовірна опція в умовах збереження чинного політичного режиму у Росії”.

“Водночас, в історії людства неодноразово траплялись випадки, коли злочинці якимось чином потрапляли на територію тих держав, де вони можуть бути піддані арешту та в подальшому відбути покарання. Вірю, що справедливість є в цьому світі!”, – наголосив заступник міністра.

Нагадаємо, прокуратура Нідерландів може долучити до справи щодо збиття Boeing рейсу MH17 над Донбасом у 2014 році опубліковані у ЗМІ заяви одного з обвинувачених, бойовика Ігора Гіркіна (Стрєлкова).

 

Російську стрибунку з трампліна дискваліфіковали на півтора року

Російська стрибунка на лижах з трампліна Олександра Кустова дискваліфікована за порушення антидопінгових правил.

Термін покарання складе 18 місяців і відраховується з 27 листопада 2019 року, повідомляє у понеділок РУСАДА – Укрінформ.

Федерація стрибків на лижах з трампліна та двоборства Росії відсторонила спортсменку за порушення порядку надання інформації про місцезнаходження.

21-річна Кустова входила до складу збірної Росії. Кращим результатом її на Кубку світу в особистому турнірі було 5-е місце у сезоні-2018/2019 на етапі у Норвегії. На чемпіонаті світу серед юніорів 2018 року Кустова здобула “срібло” у командних змаганнях.

 

Шредера переобрали головою ради директорів “Роснефти”

Колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера переобрали головою ради директорів “Роснефти”.

Про це повідомляє DW із посиланням на пресреліз концерну, опублікований у понеділок, 8 червня – Укрінформ.

Згідно з повідомленням, Шредера переобрали за підсумками річних зборів акціонерів, що відбулися 5 червня. Крім того, до складу ради також переобрали главу дочірньої компанії “Газпром” Nord Stream 2 Маттіаса Варніга.

Ґергард Шредер очолює раду директорів “Роснефти” з 2017 року. У Німеччині 76-річного колишнього канцлера критикують за роботу на підконтрольні Кремлю концерни “Роснефть” і “Газпром”. Сам Шредер заявляє, що це його особиста справа. Ексканцлера Німеччини вважають близьким другом президента Росії Путіна.

Раніше повідомлялося, що Шредеру на зборах акціонерів “Роснефти” вирішили виплатити винагороду за 2019 рік у 600 тисяч доларів. Маттіас Варніг отримає 580 тисяч доларів.

 

У МЗС відреагували на призначення Шредера головою ради директорів “Роснефти”

“П’ята колона” в ЄС продовжує проштовхувати російські інтереси і розхитувати європейську солідарність.

Так у Twitter відреагував заступник міністра закордонних справ Василь Боднар на призначення колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера головою ради директорів “Роснефти” – Укрінформ.

“Плата за вірність Кремлю не забарилася – Шрьодер отримує чергові дивіденди! “П’ята колона” в ЄС продовжує проштовхувати російські інтереси і розхитувати європейську солідарність”, – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера переобрали головою ради директорів “Роснефти”. Річні збори акціонерів відбулися 5 червня. Крім нього, до складу ради також переобрали главу дочірньої компанії “Газпром” Nord Stream 2 Маттіаса Варніга.

Шредер очолює раду директорів “Роснефти” з 2017 року. У Німеччині 76-річного колишнього канцлера критикують за роботу на підконтрольні Кремлю концерни “Роснефть” і “Газпром”. Сам Шредер заявляє, що це його особиста справа. Ексканцлера Німеччини вважають близьким другом президента Росії Путіна.

Раніше повідомлялося, що Шредеру на зборах акціонерів “Роснефти” вирішили виплатити винагороду за 2019 рік у 600 тисяч доларів. Маттіас Варніг отримає 580 тисяч доларів.

 

Берлін все ще не коментує нові санкції проти Nord Stream 2

У Берліні відмовляються коментувати можливість введення США нових санкцій проти проєкту Nord Stream 2, але кажуть, що перебувають з цього питання в контакті із зацікавленими сторонами.

Про це сказала на брифінгу 8 червня представник Міністерства економіки та енергетики ФРН Анна Софі Айхлер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зрозуміло, що ми пильно та постійно слідкуємо за ситуацією, але ми її не коментуємо…Водночас ми перебуваємо в постійному контакті з цього питання», – сказала речниця.

Вона не уточнила, з ким саме, але йдеться як про американських партнерів, так і німецьких підприємців, які можуть постраждати внаслідок санкцій. Представник Мінекономіки відкинула припущення, що уряд не робить кроків для захисту їх інтересів.

Речник федерального уряду Штеффен Зайберт повторив зі свого боку, що ставлення офіційного Берліна до санкцій відомо, в тому числі, відомо воно й американським партнерам.

Як відомо, ФРН відкидає екстериторіальні санкції.

 

Скорочення контингенту США у Німеччині стане подарунком Кремлю – генерал Годжес

Можливе скорочення на 30% контингенту Збройних сил США у Німеччини є помилковим політичним рішенням.

Про це заявив відставний американський генерал, колишній командувач Сухопутних військ США у Європі Бен Годжес у коментарі виданню Politico – Укрінформ.

«Я переконаний, що це є величезною помилкою… Це є цілком політичним рішенням», – наголосив відставний тризірковий американський генерал.

Годжес також висловив переконання, що таке рішення президента США Дональда Трампа не ґрунтується на стратегічному аналізі та стало сюрпризом для Пентагону, Конгресу, американських дипломатів і військових у Європі, а також союзників по НАТО, особливо для Німеччини.

Годжес наголосив, що найбільше скорочення американської військової присутності у Європі вигідно для Росії.

«Кремль не зробив нічого, щоб заслужити такий подарунок… Не сталося змін у поведінці в Україні та Сирії, уздовж східного флангу НАТО та на Чорному морі, у Грузії», – заявив екскомандувач Сухопутних військ США у Європі.

Він нагадав, що йдеться про скорочення на 28% американського військового контингенту в Німеччини, який є ключовим у стратегії НАТО зі стримування агресора.

Годжес також вказав на значні фінансові та логістичні труднощі, щоб вивести американських військових з Європи в умовах пандемії.

Станом на 31 березня на території Німеччини перебувають 34 674 військовослужбовців ЗС США, включаючи 20 774 представників Сухопутних військ та 12 980 особового складу Військово-повітряних сил.

Раніше ЗМІ повідомили з посиланням на неназваних урядовців США, що президент Дональд Трамп ніби доручив Пентагону зменшити присутність американських військ у Німеччині на 9 500 з нинішніх 34 500 солдатів. Крім того, запропонував ввести ліміт контингенту до 25 000 солдатів.

Офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт заявив, що американська сторона офіційно не повідомляла німецьку про плани адміністрації США скоротити присутність американських військових на території ФРН.

 

Смерть Джорджа Флойда турбує американців більше, ніж масові протести

Американці висловлюють більшу стурбованість з приводу загибелі Джорджа Флойда внаслідок затримання поліцією, ніж щодо протестів, у тому числі тих, які супроводжувалися насильством.

Про це інформує Голос Америки з посиланням на опитування, проведене спільно NBC та Wall Street Journal – Укрінформ.

«59% опитаних сказали, що їх більше непокоїть загибель Джорджа Флойда, серед них 54% – білі, 65% – латиноамериканці та 78% – чорношкірі респонденти. Лише 27% опитаних сказали, що занепокоєні протестами», – йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 18 травня – 2 червня. Участь у ньому взяла 1 тисяча зареєстрованих виборців.

Зазначається, що відповіді розділилися по партійній лінії. 81% демократів та 59% незалежних висловили більшу стурбованість загибеллю Флойда. Серед республіканців цей показник становить лише 29%.

Окрім того, 80% опитаних вважають, що ситуація в США вийшла з-під контролю. Такої думки дотримуються 66% республіканців, 92% демократів та 79% незалежних. Лише 15% респондентів вважають, що ситуація в країні загалом контрольована.

Як повідомлялося, у США спалахнули протести після загибелі афроамериканця Джорджа Флойда у Міннеаполісі 25 травня. Поліцейські затримали його при спробі розплатитися в магазині купюрою, яку продавці вважали фальшивою. Один з офіцерів притиснув йому голову до асфальту, натиснувши коліном на горло, внаслідок чого Флойд через кілька годин помер.

 

На антирасистську демонстрацію у Брюсселі вийшли 10 тисяч осіб

Близько 10 тисяч осіб узяли участь в акції Black Lives Matter, яка відбулася у неділю на площі Poelaertplein у Брюсселі.

Вона пройшла в рамках протесту проти вбивства поліцейським 25 травня в американському місті Міннеаполіс афроамериканця Джорджа Флойда, інформує бельгійське видання VRT – Укрінформ.

«Це була найбільша подібна демонстрація у Бельгії, яка зібрала принаймні 10 тисяч людей на площі Poelaertplein напроти столичного Палацу Правосуддя. Протест на кшталт цього зібрання створює проблему із дотриманням «соціального дистанціювання». Тим не менш, більшість із учасників були у захисних масках», – йдеться у повідомленні.

Як зазначає видання, в рамках демонстрації, спрямованої проти расизму, дехто з учасників акції протестував проти насильства з боку поліції, що, на їх думку, має місце і в Бельгії.

Демонстрація відбулася мирно. Кількість учасників перевищила очікування організаторів дійства, які не чекали участі понад 5 000 осіб.

46-річного афроамериканця Джорджа Флойда 25 травня затримали у Міннеаполісі при спробі розплатитися в магазині купюрою, яка продавцям здалася фальшивою. Один з поліцейських притиснув Флойда до асфальту, надавив коліном на горло. Пізніше чоловік помер у лікарні.

 

Погромники дискредитують акції протесту – Джонсон

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон засудив учасників масових акцій, які супроводжуються насильством проти поліції, підкресливши, що це дискредитує ідею протесту.

Про це Джонсон написав у Twitter – Укрінформ.

«Люди мають право протестувати мирно, дотримуючись соціальної дистанції, але вони не мають права нападати на поліцейських», – зазначив глава британського уряду.

People have a right to protest peacefully & while observing social distancing but they have no right to attack the police. These demonstrations have been subverted by thuggery – and they are a betrayal of the cause they purport to serve. Those responsible will be held to account.

— Boris Johnson #StayAlert (@BorisJohnson) June 7, 2020

Джонсон висловив переконання, що демонстрації були дискредитовані погромами. І це стало зрадою справи, яким ці акції покликані служити.

«Причетні до цього будуть притягнуті до відповідальності», – підкреслив Джонсон.

Як повідомлялося, в ході сутичок після мирної демонстрації руху Black Lives Matter у Лондоні 14 офіцерів поліції отримали поранення.

Комісар поліції Лондона Крессіда Дік назвала напади на правоохоронців «шокуючими й абсолютно неприпустимими».

 

У Штатах чоловік в’їхав у натовп протестувальників та влаштував стрілянину

В американському місті Сіетл 7 червня ввечері у натовп місцевих протестувальників – учасників антирасистської акції – в’їхав автомобіль, водій якого потім ще й відкрив вогонь.

Про це повідомляє The Seattle Times – Укрінформ

«Ввечері в неділю чоловік на автомобілі в’їхав у натовп протестувальників, вийшов з автівки та відкрив вогонь. Чоловік, який намагався зупинити нападника, поранений», – йдеться в повідомленні.

Постраждалий доставлений у лікарню, його стан стабільний. Водій затриманий.

Як повідомлялося, на протести через вбивство афроамериканця Джорджа Флойда в усьому світі вийшли сотні тисяч людей.

25 травня в Міннеаполісі 46-річний афроамериканець Джордж Флойд помер після того, як поліцейський за підтримки колег протягом майже 10 хвилин тиснув йому коліном на горло. Всі четверо поліцейських звільнені. Головний фігурант затриманий, йому пред’явлено звинувачення у вбивстві з необережності, а щодо трьох інших слідчі дії тривають.

 

Демократи внесли в Конгрес США законопроєкт, що обмежує повноваження поліції

Демократи в Конгресі США внесли на розгляд проєкт закону, який передбачає реформи правоохоронних органів й зокрема значні обмеження для поліції на тлі масових акцій протесту в країні.

Про це повідомляє The Hill – Укрінформ.

“Проєкт закону щодо правосуддя в поліції, запропонований лідерами Чорного кокусу Конгресу, передбачає стримування для застосування надмірної сили з боку правоохоронців, зокрема, насильства, спрямованого проти чорношкірих та інших меншин”, – зазначається в повідомленні.

Законодавство серед іншого встановлює заборону на федеральному рівні щодо застосування удушливих прийомів, ліквідує правовий захист поліції від судових позовів, запроваджує мандат на використання натільних телекамер поліцейських по всій країні, забороняє для поліції зброю, що зазвичай використовують у військах, та створює базу даних, яка розкриває імена поліцейських, які зловживають повноваженнями.

При цьому, лідери демократів у Конгресі визначили реформи поліції як найважливіший і давно назрілий засіб проти расової несправедливості.

Як повідомляв Укрінформ, впродовж останнього тижня по всій Америці прокотилися масові протести, які супроводжувалися погромами крамниць, будівель та спаленням авто. Їх спричинила смерть 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда під час жорсткого затримання поліцією в місті Міннеаполіс.

 

США і Росія домовилися про переговори щодо ядерної зброї

Вашингтон і Москва досягли попередньої домовленості стосовно проведення переговорів про нову ядерну угоду – вони можуть відбутися вже цього місяця.

Про це у Twitter повідомив спеціальний представник президента США з питань контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі – Укрынформ.

“Сьогодні узгодили із заступником міністра закордонних справ РФ Рябковим час і місце проведення в червні переговорів з питань ядерної зброї”, – зазначив американський посадовець.

Він також поінформував, що до участі в перемовинах запросили Китай. Однак, на його думку, залишається відкритим питання, чи стане офіційному Пекіну доброї волі для цього.

Як повідомляв Укрінформ, після виходу Сполучених Штатів з договору РСМД від 1987 року, президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про потребу укладення нової угоди щодо скорочення ракетно-ядерного арсеналу. Глава Білого дому також наполягав на участі Китаю в цьому процесі.

 

Туреччина – про постачання С-400: у нас принципові домовленості з Росією

Туреччина та РФ мають принципові домовленості щодо другого етапу постачання ЗРК С-400, в рамках яких ведеться конкретна робота.

Про це в телеканалу NTV розповів голова державного агентства з питань оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір – Укрінформ.

«Цей проєкт містить певні виробничі та технологічні складові. Ми проводимо пов’язані з цим певні роботи – і маємо принципову домовленість щодо постачання другої партії», – сказав Демір.

Він уточнив, що ведеться підготовка до передачі технології, пов’язана з деталями спільного виробництва та створення дорожньої карти. І додав: «Важливі наші досягнення в процесі – а не те, чи надійде друга партія, чи ні».

Посадовець також указав, що Туреччина не забезпечить свої потреби у сфері ППО лише системами С-400. А тому продовжує роботу над власними зразками (Korkut і Hisar), а також розглядає такі варіанти, як Eurosam і Patriot.

«Як вже було сказано, ми продовжимо працювати над цим питанням, якщо будуть конкретні пропозиції», – додав Демір.

Як повідомлялося, у 2017 році Туреччина уклала з Росією контракт на постачання систем С-400 на суму $2,5 млрд. У липні 2019-го до Туреччини надійшли перші компоненти ЗРК. У середині вересня стало відомо про постачання останніх компонентів другої батареї. Введення комплексів в експлуатацію заплановано на квітень цього року.

11 листопада минулого року радник Дональда Трампа з національної безпеки Роберт О’Браєн заявив, що США можуть запровадити проти Туреччини санкції у зв’язку з купівлею у Росії С-400.

Своєю чергою в Анкарі заявили, що проробляють питання взаємодії російських комплексів С-400 і американських літаків п’ятого покоління F-35.

 

У Новій Зеландії скасовують карантин

Із вівторка, 9 червня, у Новій Зеландії скасують практично всі обмеження, введені раніше для протидії поширенню COVID-19.

Про це повідомляє BBC із посиланням на прем’єр-міністра Нової Зеландії – Укрінформ.

«Нова Зеландія скасує практично всі коронавірусні карантинні обмеження у зв’язку з тим, що в країні вже немає жодного активного випадку COVID-19. Ці зміни набувають сили у вівторок, 9 червня, о півночі за місцевим часом», – йдеться у повідомленні.

Так, прем’єрка країни на пресконференції заявила, що країна переходить до нового етапу. За її словами, всі громадські та приватні заходи можуть проходити без обмежень, роздрібна торгівля та готельний сектор можуть працювати у звичайному режимі, повністю відновлюється робота громадського транспорту.

При цьому кордони країна поки не відкриває.

Як відомо, з початку пандемії COVID-19 в Новій Зеландії, за даними американського університету Джонса Хопкінса, було зареєстровано 1 504 випадки зараження коронавірусом і 22 смерті від цієї хвороби.

 

Британія ввела двотижневий карантин для всіх, хто прибуває з-за кордону

У Великій Британії набрали чинності нові правила, що вимагають від усіх, хто прибув із-за кордону, проходити самоізоляцію протягом 14 днів.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

«Із понеділка, 8 червня, у Великій Британії набули чинності нові правила. Майже всі, хто прибуває до країни з-за кордону, будуть зобов’язані перебувати 14 днів на карантині», – йдеться у повідомленні.

Ті, хто прибуває літаком, поромом або залізницею, включаючи громадян Британії, мають повідомити адресу самоізоляції, в разі недотримання правил їм загрожує штраф до 1000 фунтів стерлінгів.

Той, хто прибуває з Ірландської Республіки, Нормандських островів або острова Мен, не зобов’язаний заповнювати форму або проходити карантин.

Є винятки для працівників у галузях автоперевезення та медицини.

Транзитні пасажири, котрі не проходять прикордонний контроль, також звільнені від обов’язкової ізоляції.

Станом на 8 червня у Великій Британії за добу зафіксовано 77 летальних випадків, спричинених ускладненням коронавірусної інфекції. 6 червня повідомлялося про смерть 204 осіб, 5 червня – 357.

За останній тиждень в Об’єднаному Королівстві суттєво зменшилася кількість нових випадків COVID-19.

 

У Туреччині повідомили про два спалахи COVID-19 – заразилися 248 осіб

У Туреччині виявили два джерела інфікування коронавірусом. У одному з випадків інфікувалися 190 осіб, у другому – 58.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Туреччини Фахреттін Коджа, інформує власкор Укрінформу.

«У ході феляційних робіт (пошук джерел інфікування та кола контактних осіб у рамках боротьби з COVID-19 – ред.) було встановлено, що 190 осіб були заражені вірусом в одній з наших провінцій із причини навідування хворого. В іншому місті 58 осіб були заражені вірусом під час церемонії прощання з військовослужбовцем», – зазначив Коджа.

За добу було зроблено понад 35,3 тисячі тестів, з них 914 дали позитивний результат. 23 людини померли, 2647 – одужали.

Загалом було зроблено понад 2,3 мільйона тестів, виявлено більше ніж 170 тисяч випадків інфікування, померли 4692 осіб, майже 138 тисяч – одужали.

Як відомо, показники по інфікуванню та рівню захворюваності в Туреччині постійно знижуються. Раніше у МОЗ заявляли, що у разі дотримання соціальної дистанції, карантинних обмежень та режиму носіння масок, країна має всі шанси оминути другу хвилю захворювання.

 

У Росії кількість померлих від СOVID-19 наближається до шести тисяч

За минулу добу у Росії зафіксували 8 970 нових випадків зараження коронавірусом, загальна кількість інфікованих зросла до 476 043 осіб, за час пандемії зареєстрували 5963 смерті.

Про це свідчать показники на сайті стопкоронавірус.рф – Укрінформ.

За його даними, з російських регіонів найбільша за добу кількість нових випадків захворювання була зареєстрована у Москві – 2 001 осіб (загальна кількість випадків СOVID-19 – 197018, 41% від загальноросійського); 751 – у Московській області; 326 – у Петербурзі; 305 – у Нижньогородській, 249 – у Свердловській, 228 – у Воронезькій областях.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що з 9 червня у місті скасовуються режим самоізоляції та електронні перепустки.

За минулу добу в Росії померли 112 осіб, у яких був підтверджений діагноз «коронавірусна інфекція», загальна кількість жертв COVID-19 у Росії 5 963. Загалом одужали 230 226 осіб (+3954 особи за добу).

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі загальна кількість підтверджених випадків захворювання COVID-19 становить 7 115 283, з них 406 599 летальних, одужали 3 473 830 особи.

 

У США завдяки карантину запобігли 60 мільйонам заражень коронавірусом – науковці

Дослідження американського Університету Каліфорнія-Берклі свідчить, що карантинні заходи у США дозволили запобігти 60 мільйонам заражень коронавірусом.

Про це повідомляє Голос Америки – Укрінформ.

“Дослідження американського Університету Каліфорнія-Берклі вказує, що карантинні заходи дозволили запобігти 60 мільйонам заражень коронавірусом у Сполучених Штатах Америки. Дослідники також твердять, що карантин, закриття бізнесу, обмеження на подорожі та інші заходи загалом дозволили попередити 530 мільйонів заражень у США, Китаї, Південній Кореї, Італії, Ірані та Франції”, – йдеться у повідомленні.

Дослідники наголошують на ефективності карантинних заходів у вповільненні поширення хвороби. “Не думаю, що будь-які інші заходи в історії врятували стільки життів протягом короткого проміжку часу”, – заявив провідний автор дослідження, Соломон Хсіанг (Solomon Hsiang).

За даними Університету Джонса Гопкінса у США, у країні кількість жертв хвороби вже перевищила 110 000 тисяч осіб.

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі загальна кількість підтверджених випадків захворювання COVID-19 становить 7 146 262, з них – 407 412 летальних, одужали 3 486 481 людина.

 

У світі від коронавірусу уже одужали 3,3 млн осіб

9 червня. УНН. Станом на ранок вівторка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 406 402 особи. У свою чергу, одужали 3 292 704 людини. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 7 097 717 осіб інфіковано.

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 110 990 осіб, Великій Британії — 40 680, Бразилії — 37 134, Італії — 33 964, Франції — 29 212 та Іспанії — 27 136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 960 642), Бразилія (707 412), Росія (476 043), Велика Британія (288 834), Індія (265 928), Іспанія (241 717), Італія (235 278), Перу (199 696), Франція (191 313), Німеччина (186 109), Іран (173 832) і Туреччина (171 121).

Нагадаємо, в Україні зафіксовано вже 27 462 випадки COVID-19, з них 797 – летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні підтвердили 27 462 випадки COVID-19, за добу – 463

08.06.2020 09:05

Станом на ранок 8 червня в Україні лабораторно підтвердили 27 462 випадки COVID-19. Найбільше нових випадків зафіксовано в Києві — 72.

Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу – Укрінформ.

Загалом, за даними Системи, померли 797 осіб, одужали – 12 195, хворіють на COVID-19 – 14 470, з підозрою на коронавірус – 65 687.

Найбільше нових випадків спостерігається в столиці — 72, на другому місці Закарпатська — 64 випадки, Чернівецька — 52 нових випадки області.

 

У дитсадку в Броварах — спалах коронавірусу

У броварському садочку “Калинка”, що на Київщині, у 9 дітей та 3 дорослих підтверджено діагноз коронавірус.

Про це на сторінці Facebook повідомив міський голова Броварів Ігор Сапожко – Укрінформ.

“Хочу проінформувати, що зранку в суботу були відібрані зразки для проведення ПЛР-аналізу у всіх працівників закладу та дітей, які контактували з вихователькою, що захворіла на коронавірус. За результатами дослідження тести на COVID-19 у 9 дітей та 3 дорослих виявились позитивними. Двоє дітей госпіталізовані до дитячої обласної лікарні в місті Боярка, інші захворілі лікуються амбулаторно”, – повідомив мер.

За словами Сапожка, садочок “Калинка” наразі закритий на обсервацію, всі працівники закладу та батьки вихованців, які з 1 червня відвідували садочок, перебувають на самоізоляції під контролем сімейних лікарів. Інші дошкільні заклади продовжать працювати з дотриманням санітарно-епідемічних вимог, пообіцяв міський голова.

Раніше повідомлялось, що 5 червня у Київській області в Броварах через коронавірус закрили дитячий садок. У виховательки дошкільного закладу лабораторно підтвердили COVID-19.

Як повідомляв Укрінформ, у Київській області за минулу добу, 7 червня, виявлено 28 нових випадків COVID-19.

Зеленський нагадав, що коронавірус нікуди не зник

Коронавірус нікуди не зник, і від нього треба й надалі рятувати життя.

Про це на традиційній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції заявив Президент України Володимир Зеленський, інформує пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Послаблення карантину врятують економіку, але не забуваймо, що коронавірус нікуди не зник, і від нього треба й надалі рятувати життя. Жорсткий карантин був недаремним, впевнений, що він врятував багато життів. Однак і надалі щодня у нас помирають люди від коронавірусних ускладнень. Ми не хотіли б знову повертатися в такі жорсткі рамки. Тому тримаймо руку на пульсі щодо розвитку подій і нагадуймо людям, що правила соціального дистанціювання й маскового режиму мають діяти. І поки, на жаль, ми не можемо дозволити собі масові розважальні заходи», – зазначив Зеленський.

У нараді взяли участь представники Кабміну і правоохоронних органів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд стурбований зростанням кількості хворих, і масовим недотриманням правил карантину після його пом’якшення. «Ми пішли на послаблення, але люди мають бути свідомими загрози коронавірусу, яка нікуди не зникла», – зазначив він.

Водночас голова Національної поліції Ігор Клименко повідомив, що святкування Трійці зібрало в церквах близько 200 тисяч вірян. Однак священнослужителі та парафіяни дотримувалися правил соціального дистанціювання та маскового режиму, свято минуло спокійно.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов доповів, що було виплачено всі надбавки за квітень лікарям, котрі безпосередньо борються з COVID-19.

Обговорили також питання запуску міжнародного сполучення. Міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що українці не легковажили після запуску внутрішнього авіасполучення 5 червня й, попри літній сезон, перші рейси до Одеси не були переповнені.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 8 червня, в Україні лабораторно підтверджено 27 462 випадки COVID-19. Померли 797 осіб, одужали – 12 195, хворіють на COVID-19 – 14 470.

 

Чи посилювати у Києві карантин для категорії 60+, вирішуватиме місцева влада – Степанов

Посилювати чи ні епідеміологічні заходи для осіб, старших за 60 років, у зв’язку зі зростанням кількості хворих на коронавірус у Києві, вирішуватиме місцева влада.

Про це під час онлайн-брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, відповідаючи на питання, чи запроваджуватиме Київ жорсткіший карантин для категорії 60+ у зв’язку з погіршенням епідситуації у столиці, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Все, що стосується адаптивного карантину або рішень щодо більш серйозних заходів, приймається відповідно регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Це спеціально було передано на рівень області в умовах адаптивного карантину, який прийнятий у нас на рівні держави. В залежності від ситуації епідеміологічної регіональна влада і приймає рішення. Це стосується також і міста Києва. Тому це питання до органів місцевої влади”, – заявив Степанов.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 8 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 462 випадки COVID-19, померли 797 осіб, одужали – 12195, хворіють на COVID-19 – 14470, з підозрою на коронавірус в Україні зафіксовано 65 687.

За минулу добу, 7 червня, в України на коронавірус загалом захворіли 463 особи. З них 32 дитини та 51 медпрацівник. Найбільше нових випадків зафіксовано в Києві — 72.

 

Мільйон масок і сто тисяч респіраторів: у Міноборони розповіли про забезпечення засобами захисту

Медична служба ЗСУ на сьогодні забезпечена 3250 експрес-тестами на COVID-19, майже 100 тисячами респіраторами різних рівнів захисту та понад мільйоном медичних масок.

Про це під час брифінгу в Укрінформі повідомив головний санітарний лікар Міноборони Сергій Моргун.

“На даний момент медичну службу забезпечено: масками хірургічними медичними – 1 250 000 шт; респіраторами класу FFP3 – 60 000 шт; респіраторами класу FFP2 – 33 000 шт; експрес-тестами на COVID-19 – 3250 шт; захисних окулярів – 1400 шт. А також очікується поставка 27 апаратів штучної вентиляції легень”, – повідомив Моргун.

Він також зазначив, що для зниження ризику занесення COVID-19 серед військовослужбовців ЗСУ регулярно проводиться низка заходів. Зокрема, повідомляється оновлена інформація МОЗ та Кабінету міністрів про реальний стан захворювання в країні, про нормативні документи та розпорядження керівництва ЗСУ, які передбачають заходи запобігання занесення та поширення у військових частинах Збройних Сил України COVID-19, алгоритми дій при виявленні поодиноких та масових випадків захворювання, методичні вказівки щодо проведення обстеження військовослужбовців, лікування.

За інформацією Моргуна, наразі визначено можливості закладів охорони здоров’я в системі ЗСУ із надання медичної допомоги інфекційним хворим та місця для проведення обсервації (ізоляції) військовослужбовців при масовому надходженні хворих військовослужбовців на COVID-19, а також визначені спеціальні санітарні транспортні засоби, шляхи евакуації та особливості евакуаційних заходів хворих при виявленні хворих військовослужбовців на COVID-19.

Крім того, проводиться повний комплекс протиепідемічних заходів, в тому числі і дезінфекційних на КПП, в туалетах, душових, пунктах харчування тощо..

Головний санітарний лікар також повідомив, що триває робота щодо створення необхідного запасу медико-санітарного, господарчого майна, дезінфекційних засобів, необхідних лікарських засобів, засобів індивідуального захисту (костюми біозахисту, респіратори, інфрачервоні термометри, захисні окуляри та ін.), необхідного майна для проведення експрес-діагностики та лабораторних обстежень військовослужбовців.

За словами Моргуна, 4 червня Командуванням Медичних сил ЗСУ вже проведено інструкторсько-методичне заняття з керівним складом військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів, де навчали планувати та приводити військові мобільні госпіталі у готовність до прийому поранених та хворих. Заняття проводилось в рамках тактико-спеціального навчання з військовим мобільним госпіталем на базі Національного військово-медичного клінічного центру та міжвидового центру підготовки підрозділів ракетних військ та артилерії у Дівичках, під керівництвом Командувача Медичних сил ЗСУ генерал-майора медичної служби Ігоря Хоменка.

 

Кожна область сама визначатиме, чи готова до відкриття баз відпочинку – Степанов

Кожна область самостійно визначатиме, чи дозволяють епідпоказники переходити до наступного етапу послаблення карантину та чи можна відкривати бази відпочинку.

Про це під час онлайн-брифінгу поінформував міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Згідно з нашим планом виходу з карантину, наступний етап починається з 10 червня. Цей етап передбачає, в тому числі, початок функціонування баз відпочинку. Всі ці бази відпочинку можуть працювати з дотриманням правил, які встановлюються МОЗ”, – зазначив Степанов, додавши, що з цими правилами можна ознайомитися на сайті міністерства.

Він наголосив, що рішення про перехід до наступного етапу послаблення карантину та відкриття чи не відкриття баз відпочинку кожна область ухвалюватиме індивідуально.

“В нас діє адаптивний карантин, якщо є можливість переходу на наступний етап, той, де передбачено відкриття баз відпочинку, то в такому випадку вони починають працювати”, – пояснив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 8 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 462 випадки COVID-19, з них за останню добу – 463. Одужали 12 195 осіб, померли – 797.

 

В уряді нагадали про три умови для наступного етапу послаблення карантину

Перехід до послаблення наступного етапу карантину можливий за умови відповідності епідситуації в області трьом визначеним критеріям.

Про це повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України – Укрінформ

“Перехід областей до другого етапу карантину, що передбачає послаблення карантинних обмежень, можливий за умови відповідності епідситуації в області визначеним критеріям. Ці критерії відображають контроль за передаванням вірусу, рівень спроможності лікувальної мережі, закладів епідеміологічного профілю та системи охорони здоров’я в цілому протидіяти поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і, відповідно, дають змогу контролювати епідемічну ситуацію на досягнутому на поточну дату рівні: інцидентність (кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 000 населення) становить менше 12 на 100 000 населення (тижневий рівень захворюваності на 100 000 населення у період умовного піку епідемії на території України + 50%); завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менше 50% (достатня кількість для забезпечення стаціонарної допомоги хворим за визначеного рівня захворюваності та з урахуванням резерву на випадок її зростання)”, – йдеться в повідомленні.

Крім того зазначається, що охоплення тестуванням має бути не нижче за рівень інцидентності — тобто середня кількість тестувань (методами полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу) протягом останніх 7 днів має складати понад 12 на 100 000 населення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення. З 28 березня Україна повністю закрила кордон для регулярного сполучення, в тому числі і для авіасполучення.

24 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оприлюднив план виходу з карантину в Україні, який складається з 5 етапів. Перші послаблення карантинних обмежень в Україні стартували з 11 травня. З 22 травня розпочався другий етап пом’якшення карантинних заходів. Також Кабінет міністрів ввів адаптивний карантин до 22 червня.

 

Обсервацію можна замінити на самоізоляцію, встановивши додаток “Дій вдома” – МОЗ

Особа, що прибула до України з-за кордону, повинна на вибір пройти самоізоляцію, встановивши додаток “Дій вдома”, або обсервацію у визначених місцях.

Про це під час онлайн-брифінгу нагадав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, відповідаючи на питання, чи є обсервація обов’язковою для особи, яка повернулась з-за кордону, чи можна замінити її на самоізоляцію.

“Людина, яка приїжджає до України, після прибуття повинна пройти самоізоляцію, встановивши додаток “Дій вдома”. І це обов’язкове правило при проходженні самоізоляції. Якщо немає такої можливості встановити цей додаток або немає можливості десь проходити самоізоляцію, тоді передбачено проходження обсервації. Нами чітко визначено місця цієї обсервації”, – заявив Степанов.

Він уточнив, що в кожній області чітко визначені місця для проходження обсервації осіб, які прибули з-за кордону, та які не мають можливості самоізолюватись.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 22 квітня зобов’язав Мінцифри забезпечити функціонування електронного сервісу “Дій вдома”, зокрема, інформаційної системи епідеміологічного контролю за поширенням COVID-19, що є частиною сервісу.

Станом на ранок 8 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 462 випадки COVID-19, за добу – 463 нових випадків. Найбільше нових випадків зафіксовано в Києві — 72.

 

Степанов визначився з кандидатурою на посаду голови НСЗУ

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов провів співбесіди з усіма кандидатами на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та визначився з кандидатурою, яку рекомендуватиме уряду.

Про це він розповів під час онлайн-брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я провів співбесіди з усіма, хто запропонував свої кандидатури (на посаду голови НСЗУ — ред.). Хочу акцентувати вашу увагу, що на сьогодні проведення конкурсу, який передбачений законодавством, неможливе. Тому що дія закону, який регламентує конкурс, призупинена. Бо в умовах карантину можливе проведення виключно добору”, – пояснив міністр.

Він зазначив, що майбутній керівник НСЗУ має виправити помилки, допущені під час першого етапу медреформи.

“Я вже визначився з кандидатом щодо якого будуть передані документи до Кабміну. І після проходження всіх процедур, передбачених законом, він може бути призначений на цю посаду”, – заявив Степанов.

Проте не назвав прізвище потенційного очільника НСЗУ.

Міністр запевнив, що після закінчення карантину впродовж наступних 2 місяців буде оголошений та проведений конкурс уже в звичайному форматі для держслужбовців. Водночас усі нинішні відеозаписи співбесід будуть передані до Національного агентства з державної служби і викладені на YouTube-каналі агентства.

Степанов запевнив, що “всі співбесіди проводилися максимально прозоро”.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2020 року був проведений конкурс на посаду голови Національної служби здоров’я, фіналістами конкурсного відбору стали т.в.о. керівника НСЗУ Оксана Мовчан, заступник голови цієї служби Наталія Рябцева, голова одного з департаментів Андрій Віленський.

Після співбесіди з Комісією з питань вищого корпусу державної служби вони мали пройти співбесіду з міністром охорони здоров’я.

20 травня Максим Степанов заявив, що відхилив усі кандидатури на посаду голови НСЗУ.

22 травня Кабінет міністрів оголосив новий конкурс на посаду голови НСЗУ. Термін подачі документів тривав до 27 травня.

2 червня Степанов повідомив, що проведе протягом дня співбесіди з кандидатами, яких відібрала кадрова служба.

Трансляцію співбесід кількох кандидатів на посаду голови НСЗУ було організовано – за їхньою згодою – у приміщенні Національної служби здоров’я.

 

У двох селах на Одещині встановлять карантинні блокпости

У селах Криничне та Дмитрівка Болградського району Одещини встановлять карантинні контрольно-пропускні пункти у зв’язку зі збільшенням кількості хворих на COVID-19.

Про це повідомляє Болградська районна державна адміністрація – Укрінформ.

“У зв’язку зі збільшенням хворих на коронавірус у Болградському районі 5 червня 2020 року комісією Одеської ОДА проведено перевірку медичних закладів району та ознайомлення з епідеміологічною ситуацією населених пунктів Дмитрівка та Криничне… На виконання подання головного державного санітарного лікаря Одеської області від 05.06.2020 № 04/1350 «Про встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів» сільським головам населених пунктів Дмитрівка та Криничне доручено з 09 червня визначити місця дислокації двох контрольно-пропускних пунктів (карантинних постів), запровадити особливий режим в’їзду та виїзду у села та організувати їх роботу, а також забезпечити їх засобами індивідуального захисту, гарячим харчуванням тощо”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається також, що на період введення особливого режиму через ці населені пункти заборонено проведення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні, а також проведення релігійних заходів та діяльність закладів харчування.

Планується запровадити ведення обліку осіб, які в’їжджають на територію сіл Дмитрівка та Криничне Болградського району та здійснити заходи щодо забезпечення їх самоізоляції, а також забезпечити здійснення температурного скринінгу водіїв, пасажирів та громадян, які перетинають контрольно-пропускні пункти.

Станом на 8 червня в Болградському районі зареєстровано 34 випадки захворювання на СОVID-19, у зв’язку з цим прийнято рішення заборонити у районі діяльність закладів культури, здійснення міжобласних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, шлях проходження яких пролягає через територію Болградського району, роботу закладів загальної середньої освіти, які здійснюють підготовку пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

Після поліпшення епідеміологічної ситуації у цих населених пунктах карантинні заходи буде послаблено.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок, 8 червня, в Україні лабораторно підтверджено 27 462 випадків COVID-19. З них – 1964 дитини, 5101 медпрацівник. Померло 797 осіб, одужало – 12195, хворіє на COVID-19 – 14470.

За минулу добу в Україні на коронавірус загалом захворіло 463 особи. З них – 32 дитини та 51 медпрацівник.

 

Садовий просить уряд послабити карантин на Львівщині

Мер Львова Андрій Садовий просить Кабмін послабити карантин в області, зокрема дозволити роботу спортивних закладів та відновити пасажирське сполучення у режимі спецперевезень.

Про це Садовий написав у Facebook – УКРІНФОРМ.

«На вихідних мали спільну нараду з Прем‘єр-міністром. Разом з Максимом Козицьким (очільник ЛОДА – ред.) переконували голову уряду дати дозвіл обласній комісії з надзвичайних ситуацій на відновлення роботи спортивних закладів. Також необхідно відновити роботу усіх обласних маршрутів в режимі спецперевезень. Майже 150 тисяч людей щодня приїжджають до Львова з навколишніх міст і сіл. Вже третій місяць вони змушені шукати альтернативні (часто незаконні та небезпечні) способи, щоб потрапити в місто. Також я вважаю, що ми можемо відновити роботу фітнес-центрів», – зазначив міський голова.

За його словами, у Львові вже напрацьовано протоколи для роботи спортивних закладів в умовах карантину.

Садовий висловив сподівання, що в Кабміні почують львів’ян – «і вже завтра на засіданні ці ініціативи будуть враховані».

Як повідомляв Укрінформ, постанова Кабміну передбачає три критерії, за якими можна послаблювати карантин: інцидентність – має становити менше 12 випадків COVID-19 на 100 тисяч населення; завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів із підтвердженим коронавірусом – менше 50%; кількість тестування методами ПЛР та ІФА – більше 12 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів.

Львівщина потрапляє під послаблення лише за двома показниками. За інцидентністю область не проходить межу для пом’якшення карантину. За минулу добу в регіоні зафіксовано 41 новий випадок COVID-19.

Станом на ранок 8 червня, в Україні лабораторно підтвердили 27 462 випадки COVID-19, у тому числі 1964 – у дітей, 5101 – у медпрацівників. Померли 797 осіб, одужали – 12 195.

 

 

Вчені “розшифрували” ракові клітини – дослідження тривало понад 10 років

07.02.2020

Група вчених в рамках “Пан-ракового аналізу цілих геномів” (PCAWG) вперше розшифрувала генетичну інформацію всіх видів раку, що може стати проривом у лікуванні онкології.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

Як зазначається, вчені проаналізували увесь генетичний код 2658 ракових захворювань. За їх словами, рак схожий на пазл зі 100 тисяч фрагментів. Однак до сьогодні дослідникам бракувало 99% цих частинок, щоб зібрати загальну картину причин виникнення раку.

“Науковцям з 37 країн світу знадобилося більше як 10 років, щоб зрозуміти, що відбувається з 99% (частинок — ред.)”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, рак — це мутація в ДНК, коли одна з тканин клітини мутує і починає швидко та безконтрольно ділитися, формуючи пухлину.

За словами вчених, рак можуть викликати тисячі різних комбінацій мутацій. Однак в рамках дослідження було з’ясовано, що рак містить, в середньому, від чотирьох до п’яти основних мутацій, які сприяють росту пухлини.

Це потенційно слабкі місця, які можна використовувати при лікуванні, що атакує “драйверну мутацію”. Така мутація призводить до розвитку пухлини.

Однак, як видається, у 5% ракових пухлин взагалі відсутні “драйверні мутації”. Це означає, що точне місце критичного зламу генетичного коду ще належить встановити.

“Зрештою, ми хочемо використати ці технології для визначення методів лікування, які підходять під кожного окремого пацієнта”, – сказав доктор Пітер Кемпбелл з Wellcome Sanger Institute.

За словами доктора Петера Ван Ло з Francis Crick Institute, завдяки даному дослідженню тепер з’явиться можливість розробити нові діагностичні тести, які дозволять виявити ознаки раку набагато більш ранніх стадіях.

 

Рада ЄС схвалила мобілізацію €36 мільярдів на підтримку партнерів у боротьбі з COVID-19

Рада ЄС підтримала пропозицію Єврокомісії щодо глобальної відповіді на коронакризу від «Команди Європи» та мобілізації €36 млрд для допомоги країнам-сусідам та партнерам, зокрема, в Африці.

Відповідну резолюцію оприлюднено на сайті Європейської ради – Укрынформ.

«Рада ЄС повністю підтримує підхід «Команди Європи», запропонований у «Спільній комунікації» (робочий документ Єврокомісії – ред.) щодо глобальної відповіді на COVID-19, яка включає внески від ЄС і його членів, агенцій, ЄІБ та інших європейських фінансових інституцій, у тому числі ЄБРР. У цьому зв’язку Рада ЄС вітає оголошення про переспрямування майже 36 мільярдів євро у запропонованому «Командою Європи» пакеті для виправлення руйнівного ефекту кризи COVID-19 у партнерських країнах і регіонах», – йдеться у документі.

Заявляється, що Рада ЄС підтримала пріоритети «Команди Європи» у розподілі цих коштів. Вони будуть спрямовані, зокрема, на негайну відповідь на кризу у сфері охорони здоров’я та на вирішення гуманітарних проблем. Зокрема, йдеться про поліпшення систем водопостачання і санітарного забезпечення, а також посилення загальної готовності країн-партнерів до реагування на пандемію.

Фінансовий пакет в рамках ініціативи «Команди Європи» був запропонований 8 квітня для підтримки країн-партнерів у боротьбі з коронавірусом. Від початку допомога була визначена в обсязі 20 мільярдів євро. Зараз сума внеску, який формується здебільшого шляхом перерозподілу вже наявних фондів у рамках різноманітних програм партнерства, зросла до 35 млрд 872 млн євро.

У прийнятій резолюції Рада ЄС закликала до цілковитої та ефективної імплементації цього фінансового пакета на основі тісної співпраці з країнами-партнерами та спільної оцінки їхніх потреб у подоланні наслідків коронакризи.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні в рамках реалізації стратегії «Команди Європи» (Team Europe) Єврокомісія ухвалила пропозиції щодо виділення макрофінансової допомоги у 3 мільярди євро 10 сусіднім країнам на боротьбу з пандемією COVID-19. З цієї суми 1,2 мільярда євро були призначені для України. Цей фінансовий пакет пройшов формальне затвердження у Європарламенті та у Раді ЄС.

 

Світовий банк – про коронакризу: глобальна економіка впаде більш як на 5%

Пандемія COVID-19 завдала світовій економіці руйнівного удару, спричинивши найглибшу рецесію з часів Другої світової війни.

Про це йдеться в доповіді Світового банку, оприлюдненій у понеділок – Укрынформ.

За прогнозами Світового банку, нинішнього року світова економіка скоротиться на 5,2%. «Це означатиме найглибшу рецесію з часів Другої світової війни», – наголошується в доповіді.

Крім того, як підкреслили у Світовому банку, суттєве зниження показників виробництва на душу населення відчує найбільша кількість країн за період з 1870 року.

При цьому падіння розвинених економік сягатиме до кінця нинішнього року 7%. А країни з ринками, що розвиваються, втратять близько 2,5% ВВП. Водночас, зазначається в доповіді, загальний показник доходів на душу населення зменшиться на 3,6%.

Нагадаємо, з початком пандемії COVID-19 МВФ і Світовий банк попереджали про серйозне падіння економічного зростання в усьому світі – з відновленням показників наступного року. Разом із тим міжнародні фінансові інституції заявляли, що прогнози можуть коригуватися залежності від тривалості та масштабів карантинних заходів.

 

Світовий банк попереджає про серйозну економічну кризу, ВООЗ – про погіршення ситуації з коронавірусом

УНН. Світовий банк заявляє, що на тлі пандемії коронавірусу та інфікування понад 7 мільйонів людей на планеті країни стикаються з безпрецедентною економічною кризою, що може привести мільйони людей до межі бідності. Про це повідомляє УНН з посиланням на Радіо Свобода.

У доповіді Світового банку про глобальні економічні перспективи від 8 червня йдеться, що цього року світова економіка скоротиться на 5,2%, що є найбільшим “шоком” після скорочення на 13,8% відразу після Другої світової війни.

Згідно з доповіддю, майже у всіх країнах з розвиненою економікою, і тих, що розвиваються, спостерігатиметься скорочення доходів на душу населення. При цьому кількість людей, що живуть за межею бідності (визначеної як менш ніж на 50 гривень (1,9 долара) в день), може зрости на 70-100 мільйонів людей.

Аналітики Світового банку попереджають, що в разі другої хвилі пандемії економічні наслідки в усьому світі можуть бути ще гіршими.

Директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісус також застеріг країни від надто швидких дій з послаблення обмежень, заявивши, що глобальна пандемія все ще посилюється. За його словами, пандемія в Західній Європі слабшає, але в Східній Європі і Центральній Азії захворюваність продовжує зростати.

Нагадаємо, Світовий банк виділить Україні 150 млн дол. для підтримки населення.

 

ЄС готовий допомогти Україні з реформою вугільної галузі — Міненерго

Європейський Союз готовий підтримати Україну в реформі вугільної галузі.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики та захисту довкілля України – Укрінформ.

“У Представництві Європейського Союзу в Україні висловили готовність підтримати нашу державу для проведення реформи вугільної галузі. Про це йшлося під час першої зустрічі в.о. міністра енергетики Ольги Буславець із головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Буславець розповіла про початок роботи міністерства над концепцією реформування галузі та зазначила, що стратегічне глобальне завдання полягає у її трансформуванні та визначеності щодо подальшої долі державних вугледобувних підприємств.

“Найболючіше питання – реформування шахт у «мономістах», населення яких повністю залежить від їх роботи. Ми повинні поставити інтереси людей на перше місце та забезпечити енергетичну безпеку країни. Ми хочемо використати досвід європейських та інших країн, яким вдалося успішно вирішити аналогічні проблеми», – цитує пресслужба слова в.о. міністра.

За інформацією Богуславець, наразі тривають перемовини щодо підтримки у цьому питанні з боку Німеччини, Світового банку та інших міжнародних партнерів.

Матті Маасікас запевнив представників міністерства, що у представництві ЄС готові зустрічатися, обговорювати проблемні питання та надавати Україні підтримку для успішного проведення реформи, повідомляє пресслужба.

 

Заради Коломойського Центренерго перейшло на російське вугілля – Bihus.Info

УП

Щонайменше 1,5 млн тонн вугілля перепродали державній компанії “Центренерго” фірми, пов’язані з олігархом Ігорем Коломойським. Походження цього вугілля – переважно російське.

Джерело: Bihus.Info

За даними журналістів-розслідувачів, на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів містяться дані про договори на поставку “Центренерго” вугілля від чотирьох українських фірм, які редакція вважає пов’язаними з Коломойським. Це “Синтез Ойл”, “Нафта форс”, “Рекорд Сістем” і “Азонекс”. З липня 19-го по квітень 20-го вони продали держкомпанії 1,5 млн т вугілля.

До літа 2019-го ці чотири фірми не займалися вугіллям. Але щойно на державній “Центренерго” змінився менеджмент, на той, який Коломойський назвав “зрозумілим”, не чужі йому фірми почали імпортувати вугілля і перепродавати держкомпанії.

Автори програми проаналізували їхніх постачальників. Серед них є реальні власники вугільних кар’єрів РФ, такі як  Іскандер Махмудов (№16 у списку Forbes.ru), Андрій Бокарев (№56), Костянтин Струков (№50), Михайло Федяєв, (№177), Володимир Гридин (№181). А також вугільний бізнесмен Руслан Ростовцев. Американська редакція Forbes писала, що Ростовцев займається реекспортом вугілля з Донбасу.

Є серед постачальників пулу фірм Коломойського загадковий підприємець Сергій Кучерявенко, який може бути номінальним власником в інтересах представників “Газпрому” чи Держдуми. І білоруський олігарх Микола Воробей, який взяв під контроль транзит російського вугілля і якого вважають товаришем кума Путіна Віктора Медведчука.

А також кілька фірм-ноунеймів, які нічого не добувають, до промислових груп не входять і перепродають вугілля незрозумілого походження. Деякі з них раніше фігурували у журналістських розслідуваннях про поставки вугілля з територій ОРДЛО.

За інформацією видання, сплеск імпорту вугілля з Росії спричинив кризу з вугіллям українським. “Центренерго” зменшило закупівлі у державних шахт, вугілля лежало на складах, а шахтарі не отримували зарплат.

Зазначається, що для того, щоб скорочувати імпорт з країни-агресора, “Центренерго” переводило енергоблоки з дефіцитного антрациту на розповсюджене українське газове вугілля. І перевело. Але фірми з орбіти Коломойського газове вугілля, якого в Україні вистачає, все одно імпортували з Росії.

На торгівлі російським вугіллям фірми з орбіти Коломойського отримували выдчутний заробіток.

Щоб зрозуміти схему, видання навело такий приклад:

7 грудня 2019 року на митниці оформили дві закупівлі. Вугілля марки Т російської “Сибэнергоуголь” купили Трипільська ТЕС і “Синтез Ойл” з пулу Коломойського. За однаковою ціною – 1957 грн/т. Тільки у вугілля, купленого ТЕС напряму, ця ціна кінцева. А от “Синтез Ойл” у грудні 2019 перепродавала вугілля марки Т на “Центренерго” за ціною – 2200 грн за тонну (без ПДВ). З націнкою – 243 грн на тонні.

На тих обсягах, які посередники з орбіти олігарха скуповували в РФ і перепродавали “Центренерго”, така націнка перетворюється на сотні мільйонів гривень. Якщо припустити, що маржа становила хоча б 200 грн, сукупний заробіток – близько 300 мільйонів.

Нагадаємо, з червня 2019 року “Центренерго” очолював Володимир Потапенко. Його призначили туди, коли президентом вже був Володимир Зеленський, а прем’єром лишався Володимир Гройсман. Фондом держмайна, який володіє 78% акцій “Центренерго”, керував Віталій Трубаров.

Після зміни очільників Кабміну та ФДМ Олексій Гончарук і Дмитро Сенниченко розпочали зміну керівництва “Центренерго”. Цей процес кілька місяців блокувався у судах. А 29 травня 2020 року Фонду держмайна вдалося призначити в.о. гендиректора Олександра Корчинського. Він запевняє, що наразі “Центренерго” використовує вугілля лише державних шахт.

 

На депозитах розміщено 16 мільярдів гривень місцевих бюджетів — нардеп

УП

Станом на 1 червня на депозитних рахунках у банках розміщено 16,5 мільярдів гривень місцевих бюджетів.

Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко на своєму Telegram каналі.

За словами нардепа з цих коштів повернуто 8,6 мільярдів.

Джерело: Олексій Гончаренко

Найбільше грошей з початку року розміщували Донецька, Дніпропетровська та Харківська області.

 

Сам факт заборони в’їзду актору не може бути підставою забороняти фільм – Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що заборона іноземним акторам на в’їзд до України не може бути автоматичною підставою для заборони показу фільмів, у яких вони знімалися – УКРІНФОРМ.

Про це Ткаченко заявив в ефірі каналу UA: Перший.

«По-перше, я вважаю, що і санкції були введені необґрунтовано. По-друге, давайте розрізняти. Є заборона в’їзду. Яким чином заборона в’їзду може стосуватися аудіовізуального продукту. Я багато разів питав це у керівників минулої влади… На мій погляд одна справа, коли є порушена кримінальна справа проти когось, наприклад Охлобистіна, Пореченкова – тоді це має стосуватися так званих «чорних списків». Інша справа, коли автоматом всі ці люди заносяться в «чорні списки», і сотні годин аудіовізуального продукту, в тому числі фільм Романа Балаяна, кладуться на полицю», – сказав міністр.

Так він прокоментував виключення російського актора Федора Добронравова з переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

Очільник міністерства наголосив на необхідності розібратися з цим питанням – аби внесення в такі «чорні списки» було прозорим і зрозумілим.

«На мою думку, тільки той факт, що комусь заборонений в’їзд, не може одночасно служити підставою для того, щоб фільми, в яких брали участь ці люди, були заборонені», – зазначив Ткаченко.

 

Зеленський каже, що звик до критики, але просить “не чіпати дітей та дружину”

Президент України Володимир Зеленський звик до критики в засобах масової інформації, яка лунає на його адресу, однак просить ЗМІ не критикувати його сім’ю.

Про це він сказав на пресконференції у середу, 20 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«До критики того, що я роблю, я звик, все нормально. До критики з усіх каналів я теж звик, тобто можна вже всім розслабитись і не старатись, я вже спокійно це сприймаю. Хочу попросити, щоб не чіпали моїх дітей і мою дружину, вони не мають до цього відношення», – заявив Зеленський.

Як повідомлялося, у жовтні минулого року українські ЗМІ критикували сукню, в якій Олена Зеленська була на церемонії інтронізації імператора Японії Нарухіто, звинуватившии її навіть в тому, що вона порушила дипломатичний протокол. Після чого Посольство Японії в Україні подякувало Президенту Володимиру Зеленському і першій леді Олені Зеленській за участь у церемонії інтронізації і окремо похвалило одяг подружжя, зазначивши, що їх одяг добре гармоніював з благородною атмосферою і справив на японське суспільство дуже позитивне враження про подружжя та Україну як країну.

 

“Де мої 300 відсотків”: Зеленський розповів про образливий лист дружині

Володимир Зеленський вважає, що за рік у політиці його стосунки з дружиною Оленою стали лише міцнішими, однак часто люди ставляться до першої леді несправедливо, поводяться неетично. Тому він замислився про створення закону, який регулюватиме інститут першої леді.

Про це глава держави розповів у коментарі Українській правді під час візиту на Хмельниччину – Укрінформ.

Наводячи приклад безпідставної критики, Зеленський згадав історію з лікарем, який повівся неетично стосовно першої леді.

“У нас була так історія, про яку ми не хотіли говорити. Вона (перша леді – ред.) писала листи підтримки всім лікарям, які захворіли на коронавірус. І навіть тим, які не лікували хворих на коронавірус, а просто в житті захворіли на нього. Писала листи, але не хотіла на цьому піаритися”, – розповів Президент.

Антипіар їй зробила людина, яка відповіла: що це за листи? Де мої 300 відсотків (надбавки – ред.)? “На жаль, цей лікар не міг отримати ці 300%, бо не рятував людей від коронавірусу. А цю надбавку можуть отримувати лише лікарі, які боролися з коронавірусом, які ризикували свої життям”, – цитує Зеленського видання.

На думку глави держави, ця людина повела себе неетично, образливо, оскільки надбавки та зарплатня не залежать від першої леді. “Що повинна була зробити перша леді? Вона робить дійсно багато речей. Без піару. Я їй кажу, що вона має про все розповідати (загалу – ред.). Але я не хочу її змінювати. Вона для мене важливіша як дружина, матір моїх дітей, ніж як перша леді”, – наголосив Зеленський.

“Після цього випадку я зрозумів, що проблема в тому, що немає законодавства, яке регулює інститут першої леді. Я в цьому впевнений. У першої леді принаймні у майбутньому повинні бути обов’язки. Я так вважаю”, – заявив Зеленський.

За його словами, тоді люди, обираючи Президента, розумітимуть, що робитиме перша леді. “Не будуть в неї запитувати (чим вона займається – УП). Я, до речі, хочу зараз розробити з дружиною та її помічниками законопроєкт на законодавчому рівні, закріпити це питання. Тут не потрібне ніяке бюджетне фінансування”, – вважає глава держави.