На Донбасі окупанти гатять із заборонених мінометів, поранений боєць ЗСУ

9 червня добу збройні формування Російської Федерації 16 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі.

Про це повідомляє у Фейсбуці пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Підрозділи Об’єднаних сил, застосовуючи штатне озброєння, своєчасно реагували на ворожі провокації та прицільним вогнем по позиціях загарбників подавили їх збройну активність”, – йдеться у повідомленні.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” оборонців Мар’їнки збройні формування РФ тричі обстріляли з гранатометів різних систем, а захисників Старогнатівки – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.

По околицях Широкиного російські найманці відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а неподалік Авдіївки – зі стрілецької зброї.

Об’єднані сили для забезпечення повного контролю над ситуацією в районі проведення операції вжили необхідних заходів вогневого впливу. Отримавши адекватну відповідь від українських підрозділів, агресор припинив обстріли.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник по два рази обстріляв оборонні укріплення ЗСУ неподалік Оріхового та Хутора Вільного, використовуючи 120 мм і 82 мм міномети, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Поблизу Шумів та двічі біля Луганського агресор задіяв гранатомети різних систем і стрілецьку зброю. Поруч з Кримським ворог вів вогонь з мінометів калібру 120 мм, автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів, а по оборонцях Новотошківського – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил зазнав поранення.

На усі випадки агресивних дій загарбників українські захисники з наявних засобів відповідали прицільним вогнем по опорних пунктах противника. Зберігаючи контроль над ситуацією, українські військовослужбовці припинили ворожу активність.

За даними розвідки, 9 червня Об’єднані сили знищили одного окупанта та ще чотирьох поранили.

Від початку поточної доби російські збройні формування двічі порушили режим припинення вогню.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” окупанти обстріляли з мінометів калібру 120 мм, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів оборонні укріплення на підступах до Павлополя.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” найманці вели вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів по наших опорних пунктах неподалік Хутора Вільного.

Такі підступні дії ворога без відповіді не залишилися – вогнем зі штатного озброєння по позиціях ворога українські підрозділи рішуче подавили активність противника.

За поточну добу втрат серед наших захисників немає.

Ситуація в районі проведення операції надійно контролюється Об’єднаними силами.

 

В Авдіївці підірвався автомобіль ЗСУ – травмовані 10 військових

На Донеччині розпочато розслідування за фактом травмування 10 військовослужбовців внаслідок підриву автомобіля ЗСУ в районі Палацу культури «Авдіївський коксохімічний завод».

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“За процесуального керівництва Красноармійської місцевої прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом підриву на вибуховому пристрої військового автомобіля ЗС України, внаслідок чого 10 військовослужбовців отримали мінно-вибухові травми”, – йдеться у повідомленні.

Як встановлено досудовим розслідуванням, 9 червня 2020 року, близько 9:30, під час руху військового автотранспорту в районі Палацу культури «Авдіївський коксохімічний завод» останній у колоні автомобіль «Спартан» підірвався на невстановленому вибуховому пристрої.

Постраждалим військовослужбовцям надано медичну допомогу.

За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 258 (терористичний акт) КК України.

Досудове розслідування триває.

 

СБУ за три місяці викрила 21 проросійського інтернет-агітатора

За останні три місяці кіберфахівці Служби безпеки України викрили 21 інтернет-агітатора, які за завданням російських спецслужб намагалися дестабілізувати ситуацію та створювали панічні настрої в суспільстві.

Про це повідомляє 9 червня сайт СБУ – Укрінформ.

“Зокрема, такі агітатори діяли в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, Конотопі, Івано-Франківську, Хмельницькому, Жашкові, Чернігові та у населених пунктах поблизу лінії розмежування”, – йдеться у повідомленні.

Так, лише за останній тиждень співробітники СБУ викрили трьох інтернет-агітаторів на Донеччині, Одещині та у Чернігові. Вони регулярно розміщували у соцмережах заклики до порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України. Також вони поширювали пропаганду терористичних організацій “Л/ДНР” та виконували інші завдання російських спецслужб.

Наразі щодо затриманих агітаторів зареєстровано кримінальні провадження за дії, спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Загалом за період дії карантинних заходів кіберфахівці СБУ заблокували понад 2,7 тисячі спільнот з більш ніж мільйонною аудиторією, викрили 393 інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID-19.

Інформацію стосовно виявлених 372 агітаторів СБУ спрямувала до Національної поліції. 173 особи притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку, у межах статті 173-1 КУпАП. Викриття та документування протиправної діяльності проводилось кіберфахівцями СБУ під процесуальним керівництвом органів прокуратури.

 

Пропагандисти Кремля спекулюють на заворушеннях у Штатах – EUvsDisinfo

Коментуючи заворушення в США, що були пов’язані із загибеллю афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією, російські пропагандисти використали весь спектр притаманних їм інформаційних спекуляцій і конспірології, та вдалися до відверто расистських висловлювань.

Про це йдеться в огляді європейського видання EUvsDisinfo, яке виходить під егідою Європейської служби зовнішніх дій та спеціалізується на викритті дезінформації та пропаганди, що спрямовані проти європейської аудиторії – Укрінформ.

«У світі кремлівських дезінформаційних мереж протести ніколи не можуть бути справжнім висловленням народного невдоволення. Протести у цьому світі є завжди штучною постановкою, будь-то у Гонконзі, Франції, Венесуелі або США… Кремлівська екосистема дезінформації намагається використовувати протести всіма можливими шляхами, від висловлювання співчуття протестантам до проголошення відверто расистських заяв», – йдеться у публікації.

За спостереженням авторів, одне із прокремлівських видань, яке намагається приховати своє російське походження, англомовне видання «Північний фронт», малює картину, яка мала б розвіяти будь-які сумніви щодо походження протестів. Для пропагандистів є зрозумілим, що безлади в США – це чергова «кольорова революція», організована «глобалістськими корпораціями», щоб нашкодити Дональду Трампу.

Цю ж лінію продовжує пропагандистський ресурс Strategic Culture Foundation, який називає події в США «американським Майданом», спровокованим опортуністами із складу «глибинної держави», які є одночасно запальними «кольоровими революціонерами» і фінансовими мільярдерами світового масштабу. Дивно, але цю ж тему підхоплює видання, яке, можна припускати, «не має жодного стосунку» до Кремля – московська «Комсомольская правда».

До відверто расистської промови вдалася головний редактор RT та Sputnik Маргарита Симоньян, яка висловила підозру у тому, що Вашингтон сам розігрує сценарій «повільного бюрократичного заколоту». При цьому, як відмічають автори EUvsDisinfo, ця дама використовує дуже своєрідної іронії: «Якщо американці візьмуть до уваги мою пораду, я сподіваюся, ми зможемо побачити, що США перетворюються на справжню Україну. Успіхів, друзі! Все прогресивне людство з вами! Бийте білих, поки вони не почорніють!».

Як зазначає EUvsDisinfo, російський націоналістичний ресурс «Russia Insider», що видається вже на території США, також описує події в США як «заколот демократів», та вдається до абсолютно расистських слоганів, оголошуючи всіх «білих людей» цілями, яким немає порятунку від «чорних» погромників, чим відверто провокує ескалацію напруги.

Автори зазначають, що неможливо звинуватити Кремль у відверто расистському порядку денному. Але спонсоровані ним або «симпатизуючи» Кремлю видання чомусь скоординовано поширюють саме расистські послання на доволі широку аудиторію, експлуатуючи ідею «білої переваги», втім, як і інші екстремістські, лівацькі, «антикапіталістичні» слогани.

«Інформаційні сайти, що пов’язані з державними структурами, діляться таким контентом та створюють інформаційні продукти без будь-яких видимих зв’язків з Кремлем. Але в результаті чомусь з’являється образ Всеамериканського Майдану біло-синьо-червоного», – підбивають підсумок автори публікації.

 

Рахманін вважає, що шансів домовитися з РФ про тривалу “тишу” на Донбасі практично не лишилося

В української влади практично не лишилося можливостей домовитися з Російською Федерацією щодо тривалого припинення вогню на Донбасі, залучаючи до цього процесу західних партнерів.

Про це заявив голова депутатської фракції політичної партії “Голос” Сергій Рахманін під час онлайн-дискусії про деокупацію тимчасово окупованих Донбасу та Криму, яка транслювалася на YouTube-каналі політсили, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Презентуючи свою стратегію “холодної” деокупації (наприкінці лютого 2020 року — ред.), ми виходили з дуже простих і прагматичних міркувань. Перше полягало в тому, що з Росією домовитися не вдасться, якщо до цього не долучиться Захід. І ці припущення ґрунтувалися не на наших бажаннях, а на реальній інформації, яка надходила від Заходу. Часу було втрачено достатньо багато, і можна констатувати, що на сьогодні шансів домовитися з Росією, використовуючи Захід, практично не лишилося. Шанс, що буде досягнуто якого прогресу, він практично нульовий, а після відходу Меркель він буде негативним”, — зазначив політик.

При цьому він підкреслив, що на початку 2020 року були можливості використати відповідні важелі впливу та домовитися з РФ про тривале припинення вогню на Донбасі та створення демілітаризованої зони.

“На превеликий жаль, практично цей шанс не реалізовано, тому єдине, що Україна в цій ситуації може робити реалістично, — це заморожувати ситуацію в односторонньому порядку, розуміючи, що цей конфлікт надовго,” — уточнив Рахманін.

За його словами, західні партнери чекали певних пропозицій від представників української влади та реакції на свої пропозиції, але натомість “влада за різних гравців і за різних авторів займалася тими чи іншими апгрейдами Мінську”.

“У нас сьогодні єдиний можливий варіант: у ліпшому випадку в нас ще залишився місяць-півтора для того, щоб спробувати досягнути домовленостей про взаємне припинення вогню і, якщо воно триватиме хоча би шість місяців, то й про створення демілітаризованої зони, але не відведення військ, бо це шлях у нікуди,” — додав Рахманін.

 

Російського дипломата в ООН зловили на брехні щодо України

Заступник постпреда Росії при ООН в Женеві Олександр Алімов розмістив у мережі Twitter повідомлення про те, як гинуть діти на Донбасі від “обстрілів українських сил”, додавши фотографію дівчини з російського Уссурійська, яка була вбита сім років тому.

Відповідь українських дипломатів не забарилася – на фейк відреагували в Постійному представництві України при ООН у Нью-Йорку – Укрінформ.

“Хочете знати, як народжуються російські фейки? Ось, будь ласка. Російський дипломат у Женеві розмістив фотографію дівчини, яка, за його твердженням, загинула на Донбасі від обстрілів української армії. Насправді ця дівчина на ім’я Анастасія (Луцишина – ред.) родом з Уссурійська, Росія, яку вбив таксист у 2013 році”, – написав у відповідь речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.

Алімов позначив себе на сторінці у Twitter “дипломатом середніх талантів”. У своєму тексті росіянин називає загиблу дівчину 6-річною Поліною Солодкою, яка начебто однією із перших загинула в центрі Слов’янська у 2014 році.

Нагадаємо: українська сторона неодноразово вказувала на систематичні фейки, які створюють російські дипломатичні установи для виправдання своєї агресії проти України. Крім того, Україна неодноразово порушувала в ООН питання про смерть і страждання дітей в окупованому Росією Донбасі.

Так, за офіційною статистикою, в зоні конфлікту на сході України, ініційованому Росією, щонайменше 172 дитини загинули або отримали поранення в районах бойових дій.

 

Наближеного до Кремля євродепутата долучили до ради Єврофонду за демократію

Французького депутата Європарламенту від крайньої правої партії «Національне об’єднання» Тьєррі Маріані включили до ради керівників Європейського фонду за демократію (ЄФД), який допомагає боротися з дезінформацією та підтримує політв’язнів.

Як повідомило французьке видання Mediapart, яке спеціалізується на журналістських розслідуваннях, цей депутат відомий своїми поїздками до анексованого Криму, на окуповані Росією території сходу України та зустріччю з Башаром Асадом – Укрінформ.

“Депутат Європарламенту НО («Національне об’єднання» Марін Ле Пен – ред.) Тьєррі Маріані, наближений до Москви, щойно приєднався до керування неурядовою організацією, яка підтримує ЄС у боротьбі з російським впливом у країнах, що межують зі Спільнотою. Це несподіване призначення викликає делікатне запитання: чи слід відмовлятися євродепутатам крайніх правих від традиційної політичної гри в Брюсселі?”, – пише видання.

Проти призначення Маріані виступила низка євродепутатів. Зокрема, пише Mediapart, євродепутат від правлячої у Франції партії «Вперед, Республіка» і відомий журналіст Бернар Гетта, його бельгійська колега Марі Арена та інші. Згідно з правилом розподілу мандатів в Європарламенті, одне з дев’яти місць в раді ЄФД належить четвертій за значенням парламентській фракції — об’єднанню європейських популістів «Ідентичність і демократія», куди входять і євродепутати від французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен. На думку Марі Арени, Маріані не впливатиме на роботу фонду, але чутливим стане питання доступу до інформації.

“Необхідно зашифрувати деяку інформацію, щоб уникнути її використання в недобросовісних цілях”, – зазначила виданню вона, додавши, що рада закликала до надзвичайної обережності “заради безпеки людей, яким ЄФД допомагає на місцях”.

Сам Маріані назвав Mediapart своє призначення «логічним» і заявив, що має намір «контролювати, яким чином НУО витрачає європейські гроші». Він також зазначив, що пропустив перше засідання ради в грудні 2019 року.

“Це доводить, що я погано виконую свою шпигунську роботу”, – сказав він.

Схоже, що депутат пропустить і наступне засідання ради керівників ЄФД 1 липня, оскільки має намір в якості міжнародного спостерігача перебувати у Росії під час голосування по поправках до Конституції.

Як наголошується на сайті ЄФД, рада складається з 43 членів: представників 27 країн-членів ЄС, Великої Британії, Норвегії, Європейської служби зовнішньополітичної діяльності, представника Європейської комісії, дев’яти членів Європейського парламенту і трьох обраних членів, представників європейського громадянського суспільства. Рада керуючих, куди входить дев’ять осіб, відповідає в тому числі за розвиток організації. Штаб-квартира ЄФД розташована у Брюсселі.

Фонд — єдиний, заснований ЄС у 2013 році «в якості незалежного, додаткового механізму надання швидкої та гнучкої технічної та фінансової підтримки процесів демократизації і просування прав людини в країнах Європейського сусідства». Діяльність ЄФД фінансують гранти Єврокомісії, а також більшість країн-членів ЄС. У Росії ЄФД був одним із перших включених до переліку небажаних організацій у 2015 році після публікації дослідження під назвою «Як боротися з домінуванням Кремля» в російськомовних ЗМІ.

У січні ц.р. на запрошення фонду колишні політв’язні Кремля Едем Бекіров та Роман Сущенко відвідали Брюссель, де поділилися з європейським дипломатам, парламентаріям та чиновникам власними історіями незаконного утримання, а також розповіли про інших політичних бранців Москви.

Нагадаємо, що колишній міністр транспорту в уряді Ніколя Саркозі та колишній депутат французького парламенту від правої партії «Республіканці» Тьєррі Маріані приєднався до партії Марін Ле Пен у січні 2019 року. Він відомий своєю активною прокремлівською позицією, неодноразово очолював парламентські делегації під час несанкціонованих Києвом поїздок до анексованого Криму. Він також є співголовою асоціації “Франко-російський діалог”, яка лобіює кремлівські інтереси у Франції.

 

Судилище Приходька у РФ: свідок обвинувачення вимагає змінити свій голос

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону у вівторок розпочав розгляд «справи» проти українського активіста Олега Приходька по суті. Засідання, перенесене з 10.00 на 14.00 через те, що зал не вміщав всіх учасників суду, який почалося з допиту прихованого свідка.

Про це в Facebook повідомляє Кримська солідарність – Укрінформ.

«Суд розпочав допит свідка Іванова. Голос свідка навмисно спотворюється технічними способами, однак розібрати його слова, практично, неможливо», – йдеться в повідомленні.

Адвокат Шейхмамбетов, заперечуючи прокурору, висунув клопотання про те, щоб голос свідка подавався без спотворення. Адвокати за згодою підтримують.

«Я заперечую проти такої організації допиту. Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає спотворення голосу. Тому клопочу перед судом, забезпечити допит свідка Іванова під псведонімом Іванов, що виключає візуальне спостереження, але водночас КПК не передбачає спотворення голосу», – сказав адвокат.

На запитання судді, чи наполягає свідок на спотворенні голосу, «суддя» Кримського гарнізонного військового суду, звідки ведеться відеоконференцзв’язок, відповідає, що наполягає, в зв’язку з чим клопотання адвоката Шейхмамбетова відхиляється.

Однак за рішенням суду, що почався, допит прихованого свідка довелося відкласти, оскільки зміна його голосу за допомогою технічних перешкод, впливала на якість всього відеоконференцзв’язку з так званого Кримського гарнізонного військового суду.

Суд вирішив розпочати допит трьох свідків, відомості про яких не засекречені. Один з них свідок Перепелиця, за словами «судді» Кримського гарнізонного військового суду, не з’явився, після чого в засіданні була оголошена перерва.

Сам Олег Приходько присутній в залі Південного окружного військового суду м. Ростов-на-Дону за скляним приміщенням. В руках він тримає плакат, на якому написано: «На коліна тільки перед Богом! Слава Україні!”.

Крім адвоката Шейхмамбетова, в процесі бере участь адвокат Сергій Легостов, присутній в залі Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону.

Як повідомляв Укрінформ, 28 травня 2020 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону розпочався розгляд по суті кримінальної справи щодо Олега Приходька.

Українського активіста Олега Приходька обвинувачують за такими статтями КК РФ: ч. 1 ст.30 і ч.1 статті 205 (готування до вчинення терористичного акту), ч.1 статті 222 (придбання та зберігання вибухових речовин) і ч.1 статті 223-1 (виготовлення вибухових речовин).

27 березня 2020 року Приходьку подовжили арешт до 15 вересня 2020 року, а через кілька днів етапували в Ростов-на-Дону.

 

Справи Майдану: двох ексберкутівців підозрюють у фальсифікації доказів

Повідомлено про підозру двом колишнім працівникам спецпідрозділу «Беркут» ГУ МВС України в Дніпропетровській області у фальсифікації доказів проти учасника «Євромайдану».

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Державного бюро розслідувань повідомлено про підозру двом колишнім працівникам спецпідрозділу «Беркут» ГУ МВС України в Дніпропетровській області у фальсифікації доказів проти учасника «Євромайдану»», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що підозрюваним інкриміновано незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, а також надання завідомо неправдивого показання свідка, поєднаного із штучним створенням доказів обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України).

Як встановлено слідством, 21 січня 2014 року на вул. Грушевського у м. Києві працівниками спецпідрозділу «Беркут» затримано громадянина за начебто участь у масових заворушеннях в порядку ст. 208 КПК України. У подальшому його було доставлено до одного із столичних райвідділів міліції. Наступного дня міліціонери «Беркуту» дали слідчому показання про те, що затриманий брав активну участь у масових заворушеннях зі знищенням майна. На підставі цих неправдивих показань затриманому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 294 КК України та судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

 

Офіс генпрокурора підозрює “чиновників “ЛНР” у примусовій “паспортизації” українців

Начальнику так званого «управління міграційної служби МВС Луганської народної республіки» та його заступнику за фактом примусової «паспортизації» громадян України повідомили про підозру.

Про це повідомляє пресслужба ОГП – Укрінформ.

“Повідомлено про підозру начальнику так званого “управління міграційної служби МВС Луганської народної республіки” та його заступнику за фактом примусової “паспортизації” громадян України, які проживають на непідконтрольній органам державної влади території. Дії “посадовців” кваліфіковано як посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, сприяння діяльності терористичної організації, порушення законів і звичаїв війни”, – йдеться у повідомленні.

За даними слідства, з 2018 року окупаційна адміністрація РФ із залученням “посадовців” установ у сферах освіти, медицини, соціального захисту розпочала процес видачі місцевим мешканцям “паспортів ЛНР”. Відповідальність за ведення політики насадження громадянства псевдореспубліки покладено на керівництво “управління міграційної служби” окупаційної адміністрації РФ. Невиконання вимоги отримання “документа” є приводом для відмови у працевлаштуванні, звільнення з роботи, припинення соціальних виплат, виключення із навчальних закладів тощо. За попередніми даними, паспорти “ЛНР”, ймовірно, отримали понад 200 тис. осіб.

Зазначається, що примусовий характер “паспортизації” порушує закони та звичаї війни, визначені положеннями статей 3, 8, 52 Женевської Конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни.

Справу розслідують слідчі 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

 

У Нідерландах закінчилося судове засідання у справі МН17

У судовому комплексі “Схіпхол” у Нідерландах закінчилося п’яте судове засідання у справі МН17.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, сьогодні нідерландські прокурори представляли свою позицію та розповідали деталі розслідування.

Прокурори наголосили, що було опрацьовано усі можливі версії знищення літака рейсу МН17.

Зокрема, було розглянуто версію про збиття літака винищувачем, але, говорячи про дані радарів у момент катастрофи літака 2014 року, які, зокрема, РФ надала міжнародному слідству, прокурор зазначив, що у той час у цьому районі не спостерігалося літаків-винищувачів.

Крім того, характер пошкоджень МН17 і знайдені елементи, що мають особливу форму, розбивають ущент версію вибуху на борту.

Натомість, були знайдені елементи у формі метелика, що свідчить про те, що “боїнг” був уражений саме ракетою з “Бука”.

Тож прокурори перейшли до детального розгляду матеріалів, які вказують на те, що літак рейсу МН17 знищив “Бук”. Зокрема, було представлено фото та відеодокази, на яких зафіксовано транспортування зенітного ракетного комплексу “Бук”.

У судовій залі були присутні судді, нідерландські прокурори, які перебувають за прозорою перегородкою. Навпроти них на відстані 1,5 метра одне від одного сидять адвокати та родичі загиблих.

Також присутні адвокати одного з підозрюваних – підполковника Олега Пулатова. Його інтереси представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt.

Наступне судове засідання відбудеться 10 червня 2020 року о 10:00 за місцевим часом.

Судові засідання у цій справі мають проходити з 8 червня до 3 липня, але не виключено, що через коронавірус слухання можуть бути перенесені чи скасовані.

Як повідомляв Укрінформ, Окружний суд Гааги у березні розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама у Куала-Лумпур, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Справа МН17: прокурори на суді представили супутникові дані та відео

На засіданні суду у Нідерландах, який розглядає справу про збитий літак рейсу МН17 і поновив свою роботу 8 червня, прокурори продовжують представляти свою позицію.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

“Черговий блок судових слухань у процесі MH17 відновлено, і ми продовжуємо обговорення і дослідження даних радара”, – зазначив прокурор Тайс Бергер.

Говорячи про дані радарів у момент катастрофи літака 2014 року, які, зокрема, РФ надала міжнародному слідству, прокурор зазначив, що у той час у цьому районі не спостерігалося літаків-винищувачів.

“Також в цьому випадку немає виявлення ракети”, – зауважив він.

Далі прокурори перейшли до обговорення супутникових даних, зокрема знімків, на яких зафіксовано транспортування зенітного ракетного комплексу “Бук”.

“Є супутники, що можуть виявити ракету, пущену з землі. У американців є такі типи супутників. Після падіння MH17 17 липня 2014 року вони заявили, що, за їхніми даними, літак був збитий ракетою”, – наголосив нідерландський прокурор.

У суді також був продемонстрований фрагмент випуску новин LifeNews за 17 липня 2014 року, у якому йдеться про збитий літак. Ведуча говорить, що ракетою начебто було збито Ан-26, але насправді це був літак рейсу МН17. Крім того, було продемонстровано фрагменти відео з коментарями Павла Губарєва та Ігоря Гіркіна, які заперечують наявність установки “Бук”.

Прокурори наголосили, що було опрацьовано усі можливі версії знищення літака рейсу МН17, проведено роботу зі свідками. Зокрема, вони згадали Карлоса, який начебто був авіадиспетчером в Україні і нібито бачив українські винищувачі поруч зі збитим “боїнгом”.

“Цей чоловік виявився шахраєм, і, за повідомленнями ЗМІ, йому платила Росія”, – сказав прокурор.

Як повідомляв Укрінформ, у зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді обмежена. Усі охочі можуть стежити за процесом за допомогою прямої трансляції. Вона відбувається двома мовами: нідерландською та англійською.

Засідання призначені з 8 червня по 3 липня, проте не виключено, що через коронавірус слухання можуть бути перенесені чи скасовані.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Зеленський представив нового голову Служби зовнішньої розвідки

Українську розвідку очолив ексспівробітник адміністрації Порошенка – ЛБ

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 9 червня, представив колективу Служби зовнішньої розвідки України її нового керівника Валерія Кондратюка.

Про це йдеться на сайті голови держави.

“Відмінна професійна підготовка, високий рівень освіти, значний управлінський досвід, набутий за час роботи на керівних посадах у військовій розвідці, органах безпеки, на дипломатичній службі і в інших державних органах, дозволяють Валерію Віталійовичу успішно виконувати весь спектр відповідальних завдань”, – заявив Зеленський.

За словами Зеленського, під керівництвом Кондратюка СЗР повинна посилити захист національних інтересів України в умовах гібридної агресії з боку РФ.

Президент також повідомив, що пріоритетом розвідки має стати виявлення потенційних загроз і викликів, допомога в поверненні окупованих територій, захист національних економічних інтересів, сприяння оборонно-промисловому комплексу, протидія ворожим інформаційним операціям і захист українців за кордоном.

“Чекаю від служби на розвідувальну інформацію для вироблення оптимальної переговорної позиції України як у Мінську, так і під час засідання в нормандському форматі. Ви повинні докласти всіх зусиль для збереження міжнародної підтримки України”, – сказав Зеленський.

У свою чергу Кондратюк запевнив, що пріоритетами для нього на посаді глави СЗР є зміцнення агентурного апарату, поліпшення роботи інформаційно-аналітичних підрозділів, розвиток кіберрозвідки, а також вдосконалення матеріально-технічної бази та соціального захисту працівників служби та членів їх сімей.

Нагадаємо, що у 2016-2019 був заступником голови Адміністрації президента Петра Порошенка. У 2015-2016 роках Кондратюк очолював розвідку Міноборони, а у 2014-2015 роках – департамент контррозвідки СБУ.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і відвагу, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Має медаль “За військову службу Україні”.

 

Офіс президента запросив у ТКГ журналістів із Донбасу – УП

Журналісти Сергій Гармаш і Денис Казанський братимуть участь у засіданнях Тристоронньої контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі як представники ОРДЛО.

Джерело: повідомлення Гармаша і Казанського у Facebook

Деталі: Журналістів, як вихідців із Донбасу, запросила українська сторона.

Вже 9 червня Гармаш і Казанський братимуть участь у роботі ТКГ.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак 7 травня повідомляв, що влада України надалі планує запрошувати на засідання Тристоронньої контактної групи переселенців із Донбасу, щоб подолати “монополію, яка існувала 6 років, коли там сиділи лише представники “ЛНР” і “ДНР”.

Пряма мова Сергія Гармаша: “Мені запропонували увійти до складу української делегації у Мінській ТКГ. Сьогодні вже буду брати участь у роботі політичної підгрупи. Як представник ОРДЛО.

Звучить страшно. Насправді я вже п’ять років говорю на всіх ефірах: якщо вже вам такі дорогі Мінські угоди, а в них записано зобов’язання України “консультуватися” і “узгоджувати” деякі законопроекти з “представниками окремих районів Донецької та Луганської області”, то я теж із Донецька, ведіть переговори зі мною!..”.

Пряма мова Дениса Казанського: “Відсьогодні я беру участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи по Донбасу… Мова не про Консультативну раду, яку планували створити раніше і проти якої виступило суспільство. Від ідеї створення такої ради відмовилися, і її не буде.

Мова про інше. Річ у тім, що в комплексі заходів по виконанню Мінських угод, який ви самі можете знайти в мережі, є пункти 11 і 12, у яких ідеться про те, що питання, що стосуються місцевих виборів в окремих районах, а також закон про особливий статус цих районів має обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Луганської та Донецької областей.

При цьому, в документі, як ви можете самі переконатися, немає жодної згадки про те, які саме це мають бути представники окремих районів. Такі організації, як ЛНР і ДНР, ніде не згадуються. І відповідно ніде не сказано, що саме з ними Україна повинна щось узгоджувати.

Довгий час від окремих районів виступали чомусь громадяни Росії – Дейнего й Ніконорова, яких ніхто не обирав і які чомусь присвоїли собі право говорити від імені Донбасу. При цьому переселенці – корінні донеччани й луганчани, які народилися і виросли на Донбасі, і яких терором і переслідуваннями змусили виїхати, чомусь були позбавлені можливості вирішувати долю свого рідного регіону.

Тепер же ситуація змінилася, до переговорів залучена група корінних жителів Донбасу, які виїхали в 2014 році через переслідування і погрози, в число яких увійшов і я. І у нас точно не менше прав представляти окремі райони (ОРДЛО – ред.).

По-перше, на відміну від бойовиків ЛДНР ми не є злочинцями (не віджимали, не мародерствували, не катували людей на підвалах), по-друге, ми не є громадянами Росії і маємо лише українські паспорти. Громадяни РФ не мають ніякого права вказувати, як нам в Україні жити і які закони приймати”.

 

Журналіст про переговори в ТКГ: угруповання “ДНР” та “ЛНР” не зацікавлені у виборах за законами України

УНН. Так звані угрупування “ЛНР” та “ДНР” не зацікавлені в проведенні виборів за українським законодавством. Про це в радіо Донбас.Реалії повідомив представник Донеччини на переговорах в Тристоронній контактній групі журналіст Денис Казанський, передає УНН.

“Якщо українська сторона говорила про те, що вона готова проводити ці вибори, то протилежна сторона вигадувала відмовки, для того, щоб їх не проводити. Вони точно, як я побачив на власні очі, не зацікавлені в проведенні виборів за українським законодавством. Вони точно не прагнуть наблизити якесь перемир’я”, — сказав Денис Казанський.

За словами Казанського, на переговорах порушували питання про припинення вогню на Донбасі, яке представники підтримуваних Росією угруповань також відмовлялися обговорювати.

Нагадаємо, у травні керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначив, що Україна на наступній зустрічі ТКГ презентує нових представників від ОРДЛО.

З нашого боку ТКГ поповнили Денис Казанський та Сергій Гармаш.

 

Фейсбук, Денис Казанский

09.30. 09.06.20

Важное объявление. С сегодняшнего дня я принимаю участие в заседаниях Трехсторонней контактной группы по Донбассу. Напомню, что она называется трехсторонней, так как сторонами переговоров считаются Украина, РФ и ОБСЕ (ЛДНР не сторона конфликта).

Сразу предупреждая ваши вопросы, скажу, что речь не о Консультационном совете, который планировали создать ранее и против которого выступило общество. От идеи создания такого совета отказались, и его не будет.

Речь о другом. Дело в том, что в комплексе мер по выполнению Минских соглашений, который вы сами можете найти в сети, есть пункты 11 и 12, в которых говорится, что вопросы касающиеся местных выборов в отдельных районах, а также закон об особом статусе этих районов должен обсуждаться и согласовываться с представителями отдельных районов Луганской и Донецкой областей. Можно относиться как угодно к этим пунктам, но они есть в документе, который подписала украинская сторона.

При этом, в документе, как вы можете сами убедиться, нет ни одного упоминания о том, какие именно это должны быть представители отдельных районов. Такие организации, как ЛНР и ДНР, нигде не упоминаются. И соответственно нигде не сказано, что именно с ними Украина должна что-то согласовывать.

Долгое время от отдельных районов выступали почему-то граждане России – Дейнего и Никонорова, которых никто не выбирал и которые почему-то присвоили себе право говорить от имени Донбасса. При этом переселенцы – коренные дончане и луганчане, которые родились и выросли на Донбассе, и которых террором и преследований вынудили уехать, почему-то были лишены возможности решать судьбу своего родного региона. Теперь же ситуация изменилась, к переговорам привлечена группа коренных жителей Донбасса, выехавших в 2014 году из-за преследований и угроз, в число которых вошел и я. И у нас уж точно не меньше прав представлять отдельные районы – во-первых, в отличие от боевиков ЛДНР мы не являемся преступниками (не отжимали, не мародерствовали, не пытали людей на подвалах), во-вторых, мы не являемся гражданами России и имеем только украинские паспорта. Граждане РФ не имеют никакого права указывать, как нам в Украине жить и какие законы принимать.

Мы участвуем в ТКГ не для того, чтобы что-то согласовывать с представителями незаконных организаций ЛДНР, а именно для консультаций украинской делегации и обсуждения тех пунктов, которые Украина обязалась обсуждать, когда подписывала минские соглашения.

Предупреждая возможные вопросы, сразу скажу, что мы выступаем против закрепления особого статуса ОРДЛО в Конституции Украины. Что же касается возможных будущих выборов на неподконтрольной территории, то наша позиция такая, что они возможны только после получения Украины контроля над границей и проходить могут исключительно по украинским законам – с возвращением украинского ТВ, украинских журналистов, украинских политических партий и переселенцев.

О том, как все прошло, напишу позже. Самому интересно узнать, как этот процесс выглядит изнутри.

 

Фейсбук, Sergiy Garmash

09.30. 09.06.20

Мне предложили войти в состав украинской делегации в Минской ТКГ. Сегодня уже буду участвовать в работе политической подгруппы. Как представитель ОРДЛО. Звучит страшно. На самом деле я уже пять лет говорю на всех эфирах: если уж вам так дороги Минские соглашения, а в них записано обязательство Украины “консультироваться” и “согласовывать” некоторые законопроекты с “представителями отдельных районов Донецкой и Луганской области”, то я тоже из Донецка, ведите переговоры со мной!

Конечно я иронизировал, но жизнь играет нами… Наше руководство действительно вспомнило о том, что не только любители России имеют отношение к отдельным районам Донецкой и Луганской областей УКРАИНЫ, но и мы, те, кого эти “патриоты” выгнали из своих домов. И мы, по любому, имеем больше отношения к Украине, чем новоиспеченные владельцы краснокожей российской паспортины.

Сразу поясняю: это не злосчастный Консультативный совет! Ни в каком виде! Это вместо него. Это дословное и формальное выполнение Минского Комплекса мер.

Консультации с представителями ОРДЛО заложены в Комплексе мер и Киеву (пока он не отказался от Минского алгоритма) все равно придется проводить их, пусть даже формально. Поэтому мы заинтересованы, чтоб наше правительство консультировалось с нами, а не с “министрами” “ДНР”-“ЛНР”.

Мы не будем вести переговоры с “ДНР”. Этих трех букв нет в Минских соглашениях. Мы, как представители ОРДЛО, будем вести консультации с нашей властью и согласовывать, либо не согласовывать ее решения по важным для нас вопросам относительно Донбасса! В конце концов, нам там жить и не учитывать наши интересы – значит создавать почву для будущих, теперь уже действительно – гражданских, конфликтов.

Россия, как сторона конфликта, тоже может “приглашать” туда кого угодно, но поскольку Донецкая и Луганская области ( вместе с их отдельными районами) являются административными единицами Украины (и это признает весь мир, в том числе и Москва), то логично, что Киев сам определяет с кем ему консультироваться на переговорах с Россией.

Знаю, что будут сомневающиеся, “зрада” и т.д. Но можно критиковать процесс, наблюдая его издалека и со стороны, а можно войти в него и непосредственно влиять на его развитие. А дальше все зависит только от чистоплотности человека. Моя позиция и относительно Минска и будущего украинского Донбасса принципиальна и не менялась все 6 лет. Если наша нынешняя властная команда считает, что Минский трек нужно отработать до его логического завершения, – что ж, давайте пройдем этот путь. Любое реальное действие – это лучше, чем пятилетняя имитация действия. Потому что если никуда не идти, то никуда и не придешь… В конце концов, не закончив один процесс нельзя полностью сфокусироваться на другом…

 

Меркель обговорила з Путіним ситуацію на Донбасі та Мінські домовленості

Канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент РФ Володимир Путін обговорили питання щодо реалізації Мінських домовленостей.

Телефонна розмова двох лідерів відбулась у вівторок, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт, інформує DW – Укрінформ.

“(Головна увага була приділена – ред.) реалізації Мінських домовленостей для мирного врегулювання конфлікту на Сході України, а також ситуації в Сирії, зокрема з огляду на доставку гуманітарної допомоги до країни”, – сказав Зайберт.

За його словами, іншими темами розмови була ситуація в Лівії та співпраця під час боротьби з пандемією коронавірусу.

Зі свого боку пресслужба Кремля зауважила, що телефонна розмова відбулася з ініціативи німецької сторони. У Кремлі заявили, що під час розмови була “висловлена стурбованість відсутністю прогресу в реалізації Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень Нормандської четвірки за підсумками саміту в Парижі в 2019 році”. При цьому відзначалася “важливість активізації переговорного процесу в контактній групі і в нормандському форматі”. Президент РФ також знову заявив про “доцільність налагодження прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом”.

Як повідомляв Офіс Президента України, сьогодні зранку у форматі відеоконференції розпочався черговий раунд консультацій у робочій групі з політичних питань Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі. Уперше до діалогу на майданчику ТКГ у складі української делегації залучені представники тимчасово окупованих Російською Федерацією районів Донецької та Луганської областей України.

Зокрема, на засіданні ТКГ Донеччину представляють відомі журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш, які у 2014 році були змушені залишити Донецьк, а Луганську область — юрист, голова Міжнародної громадської організації “Луганське земляцтво” Вадим Горан. Для участі в роботі ТКГ від окремих районів Луганської області також заявлено відомого лікаря Костянтина Лібстера.

 

Венеційська комісія дасть оцінку “путінським” поправкам до конституції РФ

Комісія Ради Європи за демократію через право (Венеційська комісія) дасть оцінку щодо відповідності міжнародному праву та зобов’язанням Російської Федерації перед РЄ пропонованих змін до конституції РФ стосовно виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Відповідне питання включене до порядку денного 123-ї пленарної сесії Комісії, яка проходитиме 18-19 червня за письмовою процедурою в умовах карантинних обмежень, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Венеційська комісія проведе оцінку на відповідність європейським і міжнародним стандартам демократії, верховенству права та зобов’язанням Росії перед Радою Європи закону РФ від 14 березня 2020 року «Про удосконалення врегулювання окремих питань організації і функціонування публічної влади».

Рада Європи спрямувала до Венеціанської комісії запит на опрацювання експертизи щодо цього проєкту конституційних змін 27 травня, реагуючи на звернення 128 російських юристів, політологів та правозахисників.

Зокрема, згідно з цими поправками пропонується відмовлятися від виконання рішень міжнародних судів, включаючи ЄСПЛ.

Всенародне голосування щодо запропонованих поправок до конституції пройде в РФ 1 липня 2020 року.

Водночас поправки передбачають «обнуління» президентських строків Путіна, який за нинішньою конституцією РФ не може висувати свою кандидатуру на президентських виборах після двох поспіль шестирічних періодів перебування на цьому посту.

 

Перевірка ДП «Антонов» пов’язана передусім з бажанням звільнити керівництво – експерт

Аналіз претензій Укроборонпрому до роботи ДП «Антонов» свідчить про бажання передусім змінити керівництво авіагіганта та зробити позицію ДП «Антонов» більш поступливою до низки ініціатив керівництва концерну.

Таку думку висловив у коментарі Укрінформу директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

«Характер зауважень, який був висловлений в документі за підсумками перевірок, говорить про те, що, власне, Укроборонпром мав на меті в першу чергу змінити керівництво ДП «Антонов». Ті зауваження, які там висувались, насправді були значною мірою нівельовані усіма пунктами у зворотній доповіді з боку ДП «Антонов». І зараз підприємство сподівається на розгляд цього питання парламентським комітетом, але ми бачимо зараз, що кадрове рішення зробить, як очікує Укроборонпром, позицію ДП «Антонов» більш поступливою до низки ініціатив керівництва концерну», – заявив експерт.

Щодо ініціатив керівництва концерну, то, за словами Згурця, їхня позиція не зовсім зрозуміла, адже колектив «ДП «Антонов» неодноразово наголошував, що Укроборонпром намагається втручатися в діяльність підприємства, створює ризики для «розчленування майнового комплексу», і ці кроки можуть суттєво обмежити можливості ДП «Антонов» у всьому процесі промислового виготовлення літаків.

Згурець звернув увагу на те, що між керівництвом концерну та авіагігантом не було жодного порозуміння, і нині це питання може вже вийти на рівень Мінекономіки або РНБО, аби визначити умови порятунку авіаційної галузі.

Як повідомляв Укрінформ, гендиректор ДК “Укроборонпром” Айварас Абромавичус 9 червня звільнив президента підприємства ДП “Антонов” Олександра Донця. Тимчасово виконуючим обов’язки керівника підприємства призначено віцепрезидента з проєктування ДП “Антонов” Олександра Лося.

Напередодні комісія ДК “Укроборонпром” завершила перевірку ДП “Антонов” й передала матеріали за її результатами до Служби безпеки України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Перевірка проводилася з 27 квітня до 22 травня 2020 року за дорученням Прем’єр-міністра за даними СБУ, наведеними у листі від 16 квітня, щодо інформації про “заподіяння шкоди національним інтересам України, пов’язаної з бездіяльністю, послідовними безсистемними управлінськими діями керівництва Державного підприємства “Антонов”.

За інформацією Укроборонпрому, за результатами перевірки були виявлені численні факти, що можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством; нецільове використання об’єктів державної власності; зловживання та порушення з боку керівництва, що могли призвести до значних збитків державі та завдати істотної шкоди репутації найбільшого авіаційного підприємства України.

Результати перевірки разом з матеріалами щодо дій керівництва підприємства, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передані для подальшої оцінки та розслідування до правоохоронних органів.

Акт перевірки також направлений Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Кабінету міністрів та Офісу Президента.

З актом та матеріалами перевірки керівництво концерну також ознайомило голову профспілки авіабудівників.

9 червня о 14:00 відбудеться засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Серед іншого депутати заслухають результати роботи комісії ДК «Укроборонпром» з перевірки ДП «Антонов».

 

Звільненого президента “Антонова” перевірять на зловживання та корупцію

Говорити про корупцію чи зловживання Олександра Донця на посаді директора ДП «Антонов» можуть лише правоохоронні органи, водночас результати перевірки достатньо аргументовано показують, що матеріали до правоохоронних органів направлені не даремно.

Про це заявив заступник гендиректора з безпеки «Укроборонпрому» Костянтин Бушуєв, відповідаючи на питання щодо зловживань з боку Донця на посаді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Стверджувати, що є факти корупції, зловживання може виключно тільки компетентний орган. Слід сказати, що за результатами проведеної перевірки нами напрацьований ряд матеріалів, який ми переадресували правоохоронним органам. Ми зараз очікуємо на повну оцінку цих матеріалів і реакцію, в тому числі, з точки зору кримінально-процесуального законодавства. Результати перевірки достатньо аргументовано показують, що матеріали до правоохоронних органів направлені не даремно», – заявив Бушуєв.

У свою чергу народний депутат від партії «Слуга народу» Ірина Верещук заявила, що правоохоронці матимуть питання до Донця через інформацію про начебто його бізнес у Криму та інші факти.

«Я думаю, що такі питання будуть (у правоохоронних органів – ред.). Тому що такі факти були озвучені на комітеті, вони зараз викладені у заяві у відповідні органи. І хай краще відповідь дадуть слідчі органи», – наголосила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Концерн “Укроборонпром” своїм наказом від 30 травня 2018 року призначив Олександра Донця президентом ДП “Антонов“. До цього він обіймав посаду віцепрезидента з виробництва ДП “Антонов” та в період з 21 до 30 травня тимчасово виконував обов’язки президента ДП “Антонов”.

Згідно з декларацією за 2019 рік, сума доходів Олександра Донця становила 7 млн 549 тис. грн. За повідомленням ЗМІ, тільки за грудень він задекларував 1,2 млн грн зарплати. В цей же час ДП “Антонов” перебувало на межі припинення діяльності.

 

Румунія в оборонній стратегії вперше розглядає Росію як ворожу державу – УП

Стратегія національної оборони Румунії вперше прямо говорить про “агресивну поведінку Російської Федерації” і про “гібридні дії із мілітаризації Чорноморського регіону”, що проводяться Москвою.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це пише румунська редакція “Радіо Свобода”.

Вперше після Другої світової війни Румунія програмно викладає через публічний документ ставлення до Росії. Агресивність Російської Федерації – це фраза, яка зустрічається як мінімум двічі, в той час як опис сфери безпеки, безсумнівно, передбачає, що Росія сприймається як ворог.

Стратегія на 2020-2024 роки також вказує на “ставлення і дії Російської Федерації щодо порушення норм міжнародного права”, що “породжує розширення розбіжностей з деякими західними державами і НАТО”.

Також відзначається “потенціал ескалації напруженості в регіоні на тлі посилення наступальної позиції і агресивності Російської Федерації в останні роки і вдосконалення гібридного приладобудування, яке вона використовує”.

Серед 25 ризиків, визначених експертами, є “відсутність прозорості, пов’язана з озброєнням Російської Федерації, розміщеним в Придністровському сепаратистському регіоні”. У ширшому контексті відзначаються дії із дестабілізації на Західних Балканах і в Україні.

Як ключовий зовнішній ризик визначається зменшення шансів Молдови наблизитися до ЄС і її зближення з Росією, що може негативно вплинути на безпеку Румунії.

 

Джонсон закликає боротися з расизмом мирно

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав боротися з расизмом у країні, проте виключно в мирний і законний спосіб.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

«Борис Джонсон закликав країну працювати мирно й законно для перемоги над дискримінацією та расизмом. Прем’єр-міністр наголосив, що уряд не може ігнорувати злість та безперечне почуття несправедливості. Але підкреслив, що протести ризикують бути дискредитовані агресивною меншістю, яка нападає на поліцію та майно», – йдеться в повідомленні.

За словами Джонсона, Велика Британія за останні десятиліття зробила потужні кроки у боротьбі з расизмом, але «потрібно зробити ще більше».

Як відомо, у ці вихідні безліч людей у США та інших країнах знову вийшли на акції проти расизму і насильства з боку поліції, спричинені загибеллю 46-річного Джорджа Флойда в американському Міннеаполісі.

У Лондоні та Брюсселі, зокрема, ці акції супроводжувалися безладами, нищенням майна та нападами на поліцію. У Лондоні було здійснено спробу осквернити меморіал британським солдатам, загиблим у Першу світову війну, а на пам’ятнику Черчиллю було написано, що він «був расистом».

Хвиля протестів прокотилася в США через смерть 25 травня 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. В інтернет потрапили відеокадри, на яких видно, як під час затримання офіцер поліції притискає коліном до землі шию підозрюваного, а той намагається сказати, що не може дихати. Невдовзі Флойд помер у лікарні.

 

ВООЗ заявляє про глобальне погіршення ситуації з коронавірусом

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про те, що в світі, незважаючи на покращення у Європі, спостерігається глобальне погіршення ситуації з COVID-19.

Про це повідомляє пресслужба ВООЗ – Укрінформ.

“Незважаючи на те, що в Європі ситуація з розповсюдженням коронавірусної інфекції поліпшується, у глобальному масштабі вона стає гіршою. Наразі ВООЗ зафіксувала понад 7 мільйонів випадків захворювання та понад 400 тисяч смертей. Протягом кожного з останніх 10 днів у світі реєструвалося більше 100 тисяч випадків зараження. А 7 червня було зафіксовано більш ніж 136 тисяч випадків зараження – найвищий добовий показник за вказаний період”, – йдеться в повідомленні.

У ВООЗ підкреслили, що майже 75% випадків інфікування протягом 7 червня мали місце в 10 державах – переважно в Північній та Південній Америці й Південній Азії.

Також зростання числа хворих на коронавірус можна спостерігати в більшості країн Африки та у деяких частинах Східної Європи та Центральної Азії.

Зрештою, керівництво ВООЗ попередило ті країни світу, де епідеміологічна ситуація суттєво поліпшилася, що найбільшою загрозою для них наразі є якраз самозаспокоєння та втрата пильності.

Але, з іншого боку, ВООЗ підтримала антирасистські протести, що відбуваються останній тиждень в США та інших країнах Заходу, хоча й закликала демонстрантів зберігати соціальну дистанцію та носити маски.

Як відомо, за даними Worldometer станом на ранок 9 червня у світі загалом підтверджено майже 7,2 мільйона випадків коронавірусу, включаючи більш ніж 408 тисяч летальних, а одужали від цього захворювання понад 3,5 мільйона людей.

 

У світі уже виявили 7,2 млн інфікованих коронавірусом, з них майже два мільйони у США

10 червня. УНН. Станом на ранок середи загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 411 144 особи. У свою чергу, одужали 3 370 276 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 7 237 093 особи інфіковано.

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 111 979 осіб, Великій Британії — 40 680, Бразилії — 38 406, Італії — 34 043, Франції — 29 299 та Іспанії — 27 136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 979 411), Бразилія (739 503), Росія (484 630), Велика Британія (290 581), Індія (276 146), Іспанія (241 966), Італія (235 561), Перу (199 696), Франція (191 523), Німеччина (186 506), Іран (175 927) і Туреччина (172 114).

Нагадаємо, в Україні вже понад 27,8 тис. випадків COVID-19, понад 390 – за добу.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні підтвердили 27 856 випадків COVID-19, за добу – 394

09.06.2020 08:55

Станом на 9 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 856 випадків COVID-19. За добу 394 нових випадків.

Про це повідомляється на сайті Центру громадського здоров’я – Укрінформ.

Згідно з представленими даними, станом на ранок 9 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 856 випадків COVID-19. За добу 394 нових випадків.

Зафіксовано 13 нових летальних випадків. Одужало — 217.

Загалом, за даними ЦГЗ, одужало 12 412 осіб, летальних випадків унаслідок COVID-19 — 810.

Серед захворілих 58% становлять жінки. Найчастіше COVID-19 реєструється у вікових групах від 30 до 49 років — 35% та від 50 до 69 років — 37%.

Найбільше нових випадків за минулу добу зареєстровано у Львівській області — 49 , Закарпатській — 39, Житомирській області — 38.

За даними Worldometers, станом на ранок 9 червня у світі з початку епідемії COVID-19 виявили у 7 млн 199 тисяч 306 людей, з них 408 734 померли та 3 млн 536 тисяч 274 одужали.

 

У психоневрологічному інтернаті на Черкащині – спалах коронавірусу

На Черкащині зафіксували спалах COVID-19 у Золотоніському психоневрологічному інтернаті: коронавірус виявили у 21 особи.

Про це повідомив у Facebook голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар – Укрінформ.

“Спалах виник у Золотоніському психоневрологічному інтернаті. Там виявили хвору на COVID-19 працівницю. Яка, імовірно, й інфікувала підопічних. Обстежили 26 підопічних, у 21 особи виявили позитивний результат на COVID-19“, – поінформував голова ОДА.

За його словами, наразі на території інтернату посилюють карантинні заходи. Працівники і підопічні цілодобово перебуватимуть у закладі. Сімейні лікарі Золотоніського районного Центру первинно-санітарної допомоги проводять огляд. Госпіталізованих до закладів охорони здоров’я немає, стан інфікованих задовільний.

У закладі проведено дезінфекційні заходи, визначено коло контактних осіб. Ведеться епідрозслідування, за результатами якого матеріали будуть скеровані до правоохоронних органів для реагування згідно з компетенцією.

Загалом на Черкащині зареєстровано 490 випадків захворювання на коронавірус, з них за минулу добу – 21. Одужало 370 осіб, 18 людей померли.

Як повідомлялося, за даними ЦГЗ, в Україні 27 856 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 810 летальних, 12 412 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 394 нові випадки.

 

У Києві за добу виявили 33 випадки коронавірусу

У Києві вже 3523 підтверджених випадки захворювання на COVID-19.

Про це зазначив Київський міський голова Віталій Кличко у Facebook – Укрінформ.

“Кількість мешканців столиці, в яких за минулу добу підтвердили захворювання на коронавірус, збiльшилась на 33 людини. Серед них – один медик. Двоє хворих померли”, – повідомив він.

За словами столичного голови, на сьогодні в Києві вже 3523 підтверджених випадки захворювання на COVID-19. За період пандемії від коронавірусу померли 79 людей.

Серед тих, що захворіли: 20 жінок віком від 19 до 82 рокiв.

Читайте також: В Україні підтвердили 27 856 випадків COVID-19, за добу – 394

12 чоловікiв від 19 до 73 рокiв та хлопчик, якому 9 років.

До лікарень столиці госпіталізували 5 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем медиків.

Одужали за минулу добу 37 киян. Усього коронавірус подолали 925 мешканців столиці.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Святошинському районі – 7. В Оболонському та Подільському – по 5 випадків.

Станом на 9 червня в Україні лабораторно підтверджено 27 856 випадків COVID-19. За добу 394 нових випадків.

 

ЄС надасть МОЗ експертів для імплементації другого етапу медреформи – Степанов

УНН. Європейський Союз надасть Міністерству охорони здоров‘я експертів для імплементації другого етапу медреформи. Про це стало відомо під час зустрічі міністра охорони здоров‘я Максима Степанова з профільними представниками ЄС, передає УНН з посиланням на МОЗ.

“Співпраця та професійна підтримка з боку ваших (ЄС – ред.) експертів допоможе імплементувати нам другу хвилю реформи згідно з міжнародними стандартами та зробить усіх нас краще підготовленими, в тому числі, до будь-яких спалахів пандемії у майбутньому”, — зазначив Степанов.

Зі свого боку, профільні представники ЄС зазначили, що підтримують ініціативи Міністерства охорони здоров‘я та виразили бажання посилювати комунікацію та співпрацю.

Як відомо, Україну було включено спостерігачем до складу Комітету з охорони здоров’я Європейського союзу, що, на думку Степанова, є важливим кроком до інтеграції української медицини до європейських стандартів якості.

Нагадаємо, Степанов працює з міжнародними експертами над удосконаленням другого етапу медреформи.

В Європарламенті висловились щодо продовження медреформи в Україні.

Якщо в Україні продовжать медичну реформу – буде оголошено всеукраїнський страйк медиків. Про це повідомив директор Інституту серця Борис Тодуров.

 

МВФ погіршив прогноз падіння ВВП України до -8,2% у 2020 році

УНН. Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння ВВП України з 7,7% до 8,2% в 2020 році. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресреліз МВФ.

Зазначається, що ВВП України цього року знизиться на 8,2%.

МВФ також оприлюднив нові дані прогнозу щодо відновлення української економіки в 2021 році, знизивши показник з +3,6% до +1,1% і +3% в 2022 році.

Нагадаємо, у квітні МВФ прогнозував падіння економіки України на 7,7%.

МВФ 9 червня затвердив виділення 5 млрд доларів Україні в рамках програми Stand by.

 

МВФ офіційно затвердив програму Stand-By для України

Виконавча рада МВФ за підсумками засідання в вівторок затвердила нову програму кредитування Stand-By для України, яка передбачає фінансування в розмірі $5 млрд терміном на 18 місяців.

Розмір першого траншу становитиме $2,1 млрд, йдеться в офіційному повідомленні МВФ – Укрінформ.

“Виконавча рада МВФ затвердила сьогодні програму Stand-By (SBA) для України з фінансуванням, еквівалентним 3,6 млрд SDR (близько $5 млрд або 179 відсотків квоти)”, – йдеться в повідомленні.

Нова програма націлена на допомогу Україні у розв’язанні проблем, пов’язаних із пандемією COVID-19 шляхом забезпечення платіжного балансу та бюджетної підтримки, зазначили у Фонді. При цьому у МВФ висловили сподівання на просування в Україні ключових структурних реформ, щоби забезпечити гарні можливості для повернення до економічного зростання після кризи.

“Успішні показники України в стабілізації економіки за останні п’ять років були потужними. Однак необхідно докласти більше зусиль для реформ, щоби забезпечити міцне та всеосяжне зростання”, – зауважили у МВФ.

При цьому, у Фонді зазначили, що політика нової угоди буде зосереджена на чотирьох пріоритетах. Серед них – пом’якшення економічного впливу від кризи, в тому числі шляхом підтримки населення та бізнесу; забезпечення постійної незалежності Центрального банку та гнучкого обмінного курсу; забезпечення фінансової стабільності при відшкодуванні витрат за рішеннями банку. Крім того, серед пріоритетів називається просування ключових заходів урядування та боротьби з корупцією з метою збереження та зміцнення останніх досягнень.

“Затвердження програми SBA дозволяє здійснити негайне виділення еквіваленту 1,5 млрд SDR (приблизно $2,1 млрд)”, – зауважили у Фонді.

Загалом передбачається проведення чотирьох оглядів виконання Україною програми для отримання нею наступних траншів.

 

Глава МВФ визначила переваги та ризики нової програми Stand-By для України

Затверджена у вівторок Виконавчою радою МВФ нова програма Stand-By для України спрямована, передусім, на подолання наслідків кризи пандемії, а також створення умов для скорішого економічного відновлення економіки.

Водночас, з огляду на невизначеність ситуації, для програми існують значні ризики, заявила у вівторок директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва, передає пресслужба МВФ – Укрінформ.

“Нова угода Stand-By створить опору зусиллям влади в подоланні наслідків кризи з одночасним забезпеченням макроекономічної стабільності та збереженням сьогоднішніх досягнень. Разом із підтримкою Світового банку та Євросоюзу це допоможе покрити великі потреби у фінансуванні”, – зазначила директор-розпорядник МВФ.

За її словами, програма зосереджуватиметься на забезпеченні середньострокової фіскальної стійкості, збереженні незалежності Центрального банку та гнучкого обмінного курсу, а також на підвищенні фінансової стабільності при відшкодуванні витрат за рішеннями банків.

При цьому Георгієва звернула увагу на необхідність продовження зусиль України з реформування та боротьби з корупцією, а також зміцнення врядування. Ці кроки, за її словами, “мають вирішальне значення” для макроекономічної стабільності та досягнення стійкого і всеосяжного зростання.

“Ризики для нової програми є дуже великими. Невизначеність того, наскільки серйозним і тривалим буде глобальний спад, є надзвичайно великою. Що стосується внутрішнього контексту (в самій Україні – ред.), суттєвою залишається невизначеність щодо напрямку економічної політики”, – наголосила Георієва.

Вона пояснила, що державний борг в Україні продовжує бути високим, а потреби уряду у фінансуванні – великими.

“Попри те, що фіскальна політика в рамках програми спочатку буде спрямована на подолання наслідків кризи, її (фіскальну політику – ред.) потрібно буде посилювати в процесі відновлення, щоби повернути державний борг до тенденцій зниження”, – зауважила Георгієва.

Вона визнала, що НБУ здійснював майстерне управління грошовою політикою протягом дуже складного періоду.

“Необхідно зберегти незалежність Центрального банку, а політика в грошово-кредитній і валютній сферах має надалі забезпечувати стабільний приріст у межах стратегії таргетування інфляції, одночасно дозволяючи впорядковане коригування валютного курсу та запобігання стресовій ліквідності”, – зауважила глава МВФ.

Вона підкреслила, що фінансова політика України зрештою повинна забезпечити баланс між збереженням фінансової стабільності та сприянням відновленню.

“Повна і своєчасна реалізація політики в рамках програми, що підтримується Фондом, буде вирішальною для пом’якшення економічних ризиків та закладе ґрунт для стабілізації й відновлення”, – наголосила директор-розпорядник Фонду.

Як повідомляв Укрінформ, Виконавча рада МВФ у вівторок офіційно затвердила нову програму Stand-By для України в розмірі $5 млрд терміном на 18 місяців. При цьому, передбачається негайне виділення першого траншу для України в розмірі $2,1 млрд.

 

Президент вірить, що перший транш МВФ допоможе подолати виклики COVID-19

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що затверджена Міжнародним валютним фондом нова 18-місячна програма stand by для України дозволить подолати складнощі, викликані епідемією коронавірусу.

Про це він написав у своєму Twitter в ніч з вівторка на середу – Укрінформ.

“Україна отримає перший транш від МВФ у розмірі $2,1 млрд. Це на $200 млн більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма допоможе подолати виклики, спричинені COVID19. У складний час МВФ доводить, що є надійним партнером.”, – написав президент.

Як повідомляв Укрінформ, Виконавча рада МВФ у вівторок офіційно затвердила нову програму Stand-By для України в розмірі $5 млрд терміном на 18 місяців. При цьому передбачається негайне виділення першого траншу кредиту для України у розмірі $2,1 млрд.

 

В Україні за підтримки Світового банку розроблять 600 планів розвитку громад

В Україні розроблять 600 комплексних планів просторового розвитку громад з фінансовою допомогою Міжнародного банку реконструкції та розвитку (Світового банку).

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій – Укрінформ.

”Набрала чинності Угода, згідно з якою Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк) надає Україні фінансову підтримку на Програму ”Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України”. В рамках угоди протягом 2020 – 2024 років за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, заплановано розробити 600 комплексних планів просторового розвитку територій громад (КППРТГ)”,- йдеться в повідомленні.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов зауважив, що забезпечення комплексними планами просторового розвитку територій громад, які розроблять сертифіковані спеціалісти, дозволить більш ефективно реалізувати їх внутрішній потенціал, використати наявні ресурси, визначити пріоритети в управлінні територією громади та сформувати політику її просторового розвитку на перспективу.

У Мінрегіоні зазначають, що згідно з проєктом закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель», планується запровадити новий вид містобудівної документації на місцевому рівні, що є одночасно документацією із землеустрою, а саме – комплексних планів просторового розвитку територій громад.

Міністерством розвитку громад та територій України погоджено Операційний посібник з організації розроблення комплексних планів просторового розвитку громад. Замовниками послуг з розроблення комплексних планів виступатимуть виконавчі комітети рад об’єднаних територіальних громад.

Взяти участь у Програмі та отримати субвенцію з державного бюджету для розроблення КППРТГ зможуть виконавчі комітети рад ОТГ, які матимуть у своєму складі структурний підрозділ з питань містобудування та архітектури і забезпечені топографічними картами території ОТГ у масштабі 1:10 000, у тому числі створеними Держгеокадастром в межах цієї Програми.

 

Мінфін продав держоблігацій іще на 17,8 мільярда

Міністерство фінансів України за підсумками аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 9 червня 2020 року залучило до державного бюджету понад 17,8 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні на аукціонах ОВДП Міністерство фінансів успішно розмістило номіновані в гривні ОВДП зі строком погашення 3, 6, 9 місяців, 1 рік та 1,5 року, а також ОВДП в євро зі строком погашення 1 рік. Найбільшим попитом серед гривневих інструментів користувались ОВДП із найдовшим із представлених строків до погашення – 1,5 року, які Мінфін розмістив на суму 5,7 млрд грн за ставкою 10,8%”, – йдеться в повідомленні.

У міністерстві зазначають, що середньозважену ставку за 3-місячними інструментами знижено на 84 б.п. до 9,0%, за 6-місячними – на 61 б.п. до 9,5%, 9-місячними – на 19 б.п. до 10,7%, 1-річними ОВДП – на 16 б.п. до 10,7%.

Мінфін також розмістив 1-річні ОВДП, номіновані в євро, за середньозваженою ставкою 2,2% (-2 б.п. порівняно з попереднім розміщенням) на суму 353 млн євро.

“Всього за підсумками аукціонів до державного бюджету було залучено кошти в еквіваленті 17,8 млрд гривень”, – підкреслили в міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів України за підсумками аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики 2 червня 2020 року залучило до державного бюджету понад 2,9 млрд грн.

 

Легалізувати гральний бізнес потрібно одночасно зі змінами до Податкового кодексу – експерт

Гральний бізнес потрібно легалізувати одночасно із внесенням змін до Податкового кодексу, адже без прозорої системи оподаткування можуть з’явиться нові корупційні схеми.

Про це Укрінформу повідомив гендиректор Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства Вадим Місюра, коментуючи рішення Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики прийняти за основу і проголосувати у другому читанні законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

«Народні депутати провели серйозну роботу спільно з представниками громадськості та бізнесу. Як відомо, спочатку було внесено 3 445 поправок, проведено велику кількість робочих зустрічей, в результаті законопроєкт доповнився 47 компромісними правками. Розгляд законопроєкту народні депутати провели за скороченою процедурою, позначивши лише 7 дискусійних блоків правок. Таким чином, ще на цій сесії є всі шанси парламенту гідно фінішувати в цьому 11-річному марафоні і легалізувати гральний бізнес», – підкреслив Місюра.

За його словами, водночас важливим і відкритим залишається питання розгляду законопроєктів з оподаткування грального бізнесу.

«Сьогодні їх чотири – №№ 2713 / -1 / -2 / -3. Їх не було включено до порядку денного Комітету минулого тижня через позицію деяких народних депутатів», – розповів експерт.

Він зазначив, що у зв’язку з цим на засіданні комітету було прийнято рішення перенести розгляд на цей тиждень, і за дорученням його голови Данила Гетьманцева депутатам належить уніфікувати всі запропоновані варіанти і зробити один – комітетський.

«Спілка букмекерів залишається прихильницею розгляду законопроєкту №2285-д одночасно зі змінами до Податкового кодексу. Якщо не буде прозорої і зрозумілої системи оподаткування, практичного ефекту від легалізації не станеться, і бюджет України не поповниться очікуваними від легалізації грального бізнесу 4-5 млрд грн», – заявив Місюра.

Щоб легалізація азартних ігор дала очікуваний ефект, на думку представника спілки букмекерів, необхідно відмовитися від ідеї спеціального податку на гральний бізнес (GGR) і зробити один великий ліцензійний платіж, фактично замінюючи спеціальний податок.

«Істотна різниця полягає в тому, що розмір ліцензійного платежу є зафіксований, і це гарантовані надходження до бюджету, тоді як спеціальний податок через неможливість його адміністрування (спочатку треба створити систему держмоніторингу) перетвориться на чергову корупційну складову. Також у переважній більшості країн є відсутнім податок на виграш, який береться з гравця», – пояснив Місюра.

Законопроєкт №2285-д про легалізацію азартних ігор знаходиться на порядку денному на пленарному тижні з 16 по 19 червня. Він був зареєстрований в ВР 18 грудня 2019 року, а в січні 2020 р. прийнятий у першому читанні і відправлений на розгляд і доопрацювання комітетами.

 

Українська Banda стала найефективнішим рекламним агентством у світі

Міжнародний рейтинг Effie Index визнав українське агентство banda найефективнішим незалежним рекламним агентством 2020 року.

Про це повідомляється на сайті Effie Index – Укрінформ.

“Найважливіше, що зараз має робити бренд у світі своїх комунікацій — це бути щирим. Ми увійшли в епоху відкритості. Більше немає b2c або b2b, тепер це h2h: Human to Human”, – написав у Facebook співзасновник агентства Ярослав Сердюк.

У портфоліо агентства, зокрема, проєкти для Кабанос, Люксоптики, Національного художнього музею. Серед інших премій агентства — бронзовий Каннський лев за проєкт для Євробачення-2017 “Celebrate Diversity”.

Також, згідно з рейтингом, найефективнішим рекламодавцем 2020 року стали Unilever. Coca-Cola посунула mcdonald’s на 2-е місце в рейтингу брендів. Найбільш ефективною рекламною групою названа WPP Group, а серед мережевих агентств найефективнішим вибрали McCann Worldgroup.

Премія Effie була заснована в 1968 році Американською маркетинговою асоціацією. Після того, як премії Effie знаходять своїх власників по всій планеті, формується загальний рейтинг. Global Effie Index аналізує і ранжує дані фіналістів та переможців з понад 50 країн.

Рейтинг 2020 року відображає добірку з більш ніж 4000 переможців і фіналістів Effie по всьому світу, оголошених у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Список переможців Effie Ukraine 2019 року можна побачити на сайті премії.

 

Петрашко доповів Президенту про програми стимулювання економіки в умовах COVID-19

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з членами Кабінету Міністрів України, під час якої обговорили перші кроки та результати реалізації програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19.

Про це інформує Офіс Президента – Укрінформ.

Глава держави заявив, що негативні наслідки карантинних заходів не оминули жодної країни світу.

“Національні уряди запроваджують безпрецедентні програми стимулювання економіки. Заможні країни витрачають мільярди доларів на підтримку вітчизняних виробників. Решта шукають нестандартні рішення заради забезпечення достойного місця у новій економічній реальності”, – сказав Зеленський.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко доповів, що програма стимулювання економіки містить низку коротко- та середньострокових заходів для пріоритетних галузей економіки України на 2020-2022 рр. Основні напрямки програми включають 230 конкретних заходів з виконавцями та термінами реалізації.

Серед ключових напрямів програми – забезпечення повноцінного функціонування держави. Так, у межах реалізації цього напряму Україна вже використала такий інструмент, як адаптивний карантин.

Також програма передбачає стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Йдеться, зокрема, про реалізацію модифікованої програми кредитування “Доступні кредити 5-7-9%”. У межах цього напряму планується запуск ще однієї програми кредитування «Нові гроші» після ухвалення необхідних законопроєктів.

Крім того, програма стимулювання економіки передбачає оптимізацію податкового навантаження та адміністрування.

Водночас Президент України зазначив, що оновлена програма кредитування “Доступні кредити 5-7-9%” повинна передбачати спрощену процедуру отримання позики під прийнятні відсотки для будь-якого представника малого та середнього бізнесу.

 

Марченко запевнив Зеленського, що Держбюджет-2020 буде виконано

Президент зустрівся з членами Кабінету Міністрів, представниками комітетів Верховної Ради, а також керівництвом правоохоронних органів та обговорив з ними виконання Державного бюджету України на 2020 рік в умовах економічної кризи.

Про це інформує пресслужба Офісу Президента – Укрінформ.

Глава держави зазначив, що наприкінці 2019-го уряд зіткнувся з такими системними ризиками виконання держбюджету, як неконтрольоване зміцнення національної валюти, зменшення обсягів та вартості закупівлі енергетичних товарів, а також адміністративна реформа фіскальних органів.

Водночас з початку 2020 року ситуація погіршилася: надходження податків та митних зборів не відповідали запланованим обсягам на 1 мільярд гривень. Додатковим тягарем стали наслідки від запровадження масштабного карантину.

“Забезпечити безумовне надходження дохідної частини державного бюджету – саме таке завдання поставлене мною новій команді Міністерства фінансів. Міністр отримав мандат на кадрові та організаційні рішення”, – заявив Президент.

Зі свого боку міністр фінансів України Сергій Марченко зауважив, що, попри негативні тенденції в економіці у зв’язку з поширенням коронавірусу та карантином в усьому світі, за травень 2020 року Україна досягла 100% виконання розпису. Так, за цей час до загального фонду держбюджету надійшло 64 мільярдів гривень. Перевиконання з ПДФО становить 1%, з рентної плати за користування надрами – 15%, з акцизного податку – 21,4%. Водночас видатки державного бюджету за січень – травень зросли проти січня – травня 2019 року на 17 мільярдів і склали 437,7 мільярда гривень.

“Завдання, передбачені державним бюджетом, будуть виконані. Більш того, ставиться завдання перевиконання бюджету, щоб ми мали можливість використовувати цей ресурс на нагальні проблеми держави, додаткові видатки. Крім того, ми передбачаємо можливість зменшення дефіциту державного бюджету”, – наголосив Марченко.

Нагадаємо: наприкінці минулого місяця рахункова палата України заявила, що є значні ризики невиконання Державного бюджету України у 2020 році, насамперед в частині надходжень.

У квітні Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету на 2020 рік. Згідно з документом, дефіцит держбюджету пропонується збільшити на 202 млрд грн – до 298,4 млрд грн (з 96,3 млрд грн), доходи скорочують на 119,75 млрд грн – до 975,8 млрд грн (з 1095,6 млрд грн), видатки збільшуються на 82,4 млрд грн – до 1266,4 млрд грн (з 1184 млрд грн). У бюджеті також закладено фонд на боротьбу з COVID-19 в розмірі 64,9 млрд грн.

 

Зростання цін на відпочинок на українських курортах поки не прогнозується – експерт

УНН. На даний момент зростання цін на відпочинок на вітчизняних курортах не прогнозується, ціни будуть співмірні з торішніми. Але, якщо попит зросте, то можуть змінитися і ціни. Про це в коментарі кореспонденту УНН повідомив gрезидент Української асоціації туристичних агентств Антон Рудич.

“Більшість відпочиваючих починають їхати на море в 20-х числах червня. На сьогодні, всі готелі готуються до прийому. Пару тижнів тому ми інспектували готелі, які готуються до сезону, вони були незаповнені гостями, зараз була інформація про порожні пляжі. Поки що збитки не дуже великі, особливо в тих готелях, які починають працювати трохи пізніше. Хтось каже про цифри мільярд – півтора мільярда доларів, але я не знаю, як це обчислено і не зрозуміло про які об’єкти йдеться – це готелі, ресторани, які недопрацьовували в карантин, чи є ці числа чисто туристичними втратами чи ні”, – розповів він.

Крім цього, експерт додає, що на даний момент робити висновок про збитки курортних готелів рано.

“Коли готелі заповняться до сезону, то тоді можна буде робити висновок про збитки. Зараз до прийому відпочиваючих готуються південні регіони: Затока, Коблево, курорти на Азовському морі. Окремий регіон – це Карпати, які менш сезонні, туди їдуть люди більш тривалий період. Є ще виїзди в цікаві місця на короткий час, такі як Львів, Кам’янець-Подільський. Вони в карантин не працювали”, – зазначає Рудич.

Також Президент Української асоціації туристичних агентств додає, що на сьогодні попит не настільки великий, щоб стимулювати зростання цін.

“Ціни будуть співмірні з торішніми, всі відслідковують попит. Не зовсім зрозуміло, яким він буде. Ціни, скоріше, не зміняться, але якщо всеж підскочать, то це буде виключно ситуативно в зв’язку зі збільшенням попиту. Зараз попит не настільки великий, щоб стимулювати зростання цін”, – акцентує увагу він.

Експерт зазначає, що у зв’язку пандемією діятимуть протоколи роботи готелів.

“Є протоколи роботи готелів, вони прописуються і є приблизно однаковими у всьому світі. Так, раніше дозволялося заповнення 25%, потім 50%, зараз вже прийнято 100%. Повинен бути окремий вхід для потенційно хворих, окрема робота офіціантів і правила харчування”, – підсумовує Рудін.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що після зняття карантинних заходів в Україні передбачається зростання внутрішнього туризму. Через попиту вартість може вирости непропорційно якості.

 

Єрмак хоче, аби в Україні створили державну програму розвитку туризму

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак вважає, що потрібно розробити державну програму розвитку туризму в Україні на наступні три-чотири роки.

Про це він сказав під час селекторної наради з головами обласних держадміністрацій щодо питань розвитку туризму, передає пресслужба Офісу Президента – Укрінформ.

У зустрічі також взяли участь заступники керівника Офісу Глави держави, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, міністр інфраструктури України Владислав Криклій, міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та інші.

“Ми хочемо щоб українці, не маючи можливості цього року поїхати за кордон, почали мандрувати нашою мальовничою країною”, – сказав Єрмак, розпочинаючи нараду.

Він поставив перед головами ОДА завдання упродовж тижня підготувати концепцію розвитку внутрішнього туризму у своїх регіонах. Зокрема, визначити в кожній області по три-п’ять «туристичних магнітів» – найбільш привабливих з погляду туризму об’єктів історико-культурного та природного значення. На основі цих пропозицій буде розроблена загальнодержавна програма розвитку туризму в Україні та відповідні регіональні програми як її складові. Завдання в межах цієї програми реалізовуватимуться впродовж трьох-чотирьох років та в подальші роки.

Голови облдержадміністрацій мають сформувати у структурі ОДА управління з питань розвитку туризму, а також організувати при облдержадміністраціях відповідні консультативно-дорадчі органи із залученням усіх зацікавлених сторін.

Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів зауважила, що, крім переліку туристично привабливих локацій регіону, місцева влада має розробити тури на три, п’ять і десять днів, а також передбачити, як доїхати до того чи іншого туристичного об’єкта.

Крім того, керівництву областей варто звернути увагу на подієвий туризм. Зокрема, слід визначити в кожній з областей 5-10 найбільш цікавих подій культурного життя регіону й просувати їх як одно-дводенні тури.

Крім того, на нараді порушувалося питання підтримки підприємств, залучених до туристичної галузі, щоб вони надавали якісніші послуги.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що наразі тривають консультації з профільними комітетами Верховної Ради щодо розробки законодавчої ініціативи зі звільнення від сплати ПДВ внутрішніх авіаперевезень.

Міністр культури та інформаційної політики зі свого боку анонсував програму «Мандруй Україною», у межах якої відбудеться челендж – відомі у країні та на місцевому рівні люди ділитимуться своїми враженнями від подорожей Україною. Дописи з розповідями про те, які місця варто відвідати, кожен з них опублікує в соцмережах з відповідним хештегом #мандруйукраїною.

 

Верховний суд визнав, що ПриватБанк винен заводу Коломойського ₴22 мільйони

Верховний суд України визнав, що націоналізований ПриватБанк винен АТ «Нікопольський завод феросплавів», який належить Ігорю Коломойському, 22 мільйони гривень і закрив відповідне провадження.

Про це повідомляє Finbalance – Укрінформ.

“2 червня Верховний Суд за клопотанням АТ «Нікопольський завод феросплавів» закрив провадження в справі №910/13013/19, відкрите на підставі касаційної скарги ПриватБанку на рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено позов АТ «Нікопольський завод феросплавів» до ПриватБанку та стягнуто з відповідача на користь позивача 22 млн грн, які «Нікопольський завод феросплавів» як поручитель, виконавши мирову угоду, сплатив Нацбанку в рамках часткового погашення заборгованості ПриватБанку по рефінансуванню”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, Верховний Суд констатував, що вже виносив рішення щодо подібних правовідносин у рамках іншої справи — теж за участю Національного банку України та ПриватБанку.

Як повідомлялося, у березні цього року НБУ та ПриватБанк програли апеляцію на рішення Господарського суду м. Києва, який стягнув з ПриватБанку 21,85 мільйона гривень на користь АТ «Нікопольський завод феросплавів».

До націоналізації ПриватБанку «Нікопольський завод феросплавів» виступив поручителем за кредитом рефінансування, який Нацбанк видав ПриватБанку. «Нікопольський завод феросплавів» передав у заставу Нацбанку рухоме майно (тепловози й напіввагони) вартістю у 40 мільйонів гривень.

Після націоналізації Нацбанк мав намір повернути борг за кредитом рефінансування, тож звернувся до поручителя і вже готовий був продати заставлене майно.

28 серпня 2019 року «Нікопольський завод феросплавів» уклав мирову угоду з Нацбанком і сплатив йому гроші за кредитом рефінансування. Проте пізніше завод почав вимагати ці гроші з ПриватБанку.

9 січня 2020 року Господарський суд м.Києва зобов’язав ПриватБанк погасити борг заводу. ПриватБанк та НБУ вирішили оскаржити це рішення суду.

Як повідомлялося, працівники «Нікопольського заводу феросплавів» пікетували головний офіс ПриватБанку восени 2019 року, а також Нацбанк у Києві. Мітинги почалися після того, як суд затвердив мирову угоду між заводом та НБУ, в межах якої завод погодився погасити свій борг за кредитом рефінансування, що його Нацбанк видав ПриватБанку до націоналізації.

 

На Закарпатті прикордонника піймали на хабарі

УНН. На Закарпатті викрили прикордонника, який за 500 доларів обіцяв сприяти незаконному переміщенню тютюнових виробів через кордон з України до Угорщини. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Державної прикордонної служби.

“Учора, 8 червня, в рамках кримінального провадження у порядку ст. 208 КПК України затримано військовослужбовця відділу „Дякове“ Мукачівського загону. Прикордонника заскочили якраз під час отримання від місцевого мешканця 500 доларів неправомірної вигоди за сприяння незаконному переміщенню тютюнових виробів через кордон з України до Угорщини”, — сказано у повідомленні.

Зазначається, що на цей час тривають невідкладні слідчі дії.

Нагадаємо, на Вінниччині повідомили про підозру в отриманні хабарів заступнику начальника управління та головному спеціалісту Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

 

Активісти закликали Зеленського заперечити можливість постачання води до окупованого Криму

На Херсонщині від керівництва країни вимагають зробити офіційні заяви, заперечивши можливість будь-якого водопостачання Північно-Кримським каналом води до окупованого Криму.

Відповідне відкрите звернення до Президента України, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра оприлюднили представники громадських організацій 9 червня на пресконференції у кризовому медіацентрі Херсона, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вважаємо, що подача води до Криму лише посилить колонізацію півострова Росією, а тому має розглядатися згідно зі статтею 111 Кримінального Кодексу України як “державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України””, – йдеться у документі, що з’явився завдяки громадській ініціативі.

У зверненні від керівництва країни вимагають публічно надати повну і вичерпну інформацію щодо планів подачі води до Кримського півострова, окупованого Росією, а також підтвердити або спростувати інформацію щодо підготовки технічного забезпечення українськими державними органами постачання води до Криму.

Представники громадських організацій закликають Президента України, Верховну Раду та Кабінет міністрів негайно зробити офіційні заяви, поклавши край всім інсинуаціям на цю тему, раз і назавжди заперечити можливість будь-якого водопостачання Північно-Кримським каналом води до окупованого Криму, а також будь-які інші господарські відносини з окупованою територією.

Також від керівництва країни також вимагають ухвалити Закон, в якому передбачити, що публічні заклики відновити постачання електроенергії та води на окуповану територію АР Крим, до відновлення територіальної цілісності України, будуть вважатися кримінальним злочином.

Наразі збір підписів під зверненням триває, його вже підписали, зокрема, Херсонська обласна організація КВУ, ГО “Українська єдність”, ГО «Центр допомоги учасникам бойових дій на сході України», ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір”, Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”, ГО «Херсонський обласний центр “Успішна жінка” та інші.

 

Закон про медіа треба прийняти у першу чергу – глава МКІП

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко наголошує на необхідності ухвалення закону про медіа, який, на його думку, є важливим в умовах гібридної війни.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“У першу чергу ми маємо прийняти закон про медіа. Він індустріальний та вводить не тільки нові правила регуляції ринку, а й взагалі декларує, що, окрім телебачення та друкованих ЗМІ, існує інтернет, онлайн-платформи. Досягнувши консенсусу з індустрією та європейськими партнерами, ми допрацюємо його. Вочевидь, зробивши більш ліберальним та з визначенням, що таке мова ворожнечі”, – зазначив Ткаченко.

Законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.

29 травня голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) повідомив, що члени цього комітету планують до середини червня зареєструвати у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про медіа.

 

Офіс генпрокурора виявив порушення в роботі Холодницького

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляє, що службове розслідування стосовно керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького виявило ряд порушень в його роботі.

Про це вона сказала в інтерв’ю Українським Новинам – Укрінформ.

“Службове розслідування завершено. Факти порушення вимог КПК, Закону “Про прокуратуру” та Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру знайшли своє підтвердження”, – сказала вона.

Дисциплінарна скарга щодо Холодницького передана на розгляд дисциплінарної комісії.

Також Венедіктова додала, що з Холодницьким її пов’язують виключно робочі відносини.

Як повідомлялося, 26 травня генпрокурор Ірина Венедіктова оприлюднила відеозвернення, в якому заявила про бездіяльність САП і підкреслила, що це вимагає негайного реагування.

За словами генпрокурора, вивчення стану організації розслідування кримінальних проваджень свідчить про численні порушення і неналежне виконання службових обов’язків керівництвом і прокурорами САП.

У відповідь прокурори опублікували відкритий лист, в якому зазначили, що генеральний прокурор не має права давати вказівки прокурорам САП, а також спростували заяви генпрокурора щодо недоліків у здійсненні процесуального керівництва прокурорами САП в ряді проваджень.

27 травня Венедіктова у відповідь закликала прокурорів САП навести приклади судових вироків корупціонерам в 2019-2020 роках.

Однак в САП заявили, що політичні еліти запустили процеси перепідпорядкування їх діяльності певним цілям.

 

У Мінрегіоні пояснили, для чого оптимізують райони

Райони в Україні планують оптимізувати для покращення ефективності діяльності виконавчої влади.

Про це під час пресконференції у Києві повідомив заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода – Укрінформ.

“Райони сьогодні не відповідають критеріям і параметрам для організації сучасної системи виконавчої влади. Тому в першу чергу не стоїть завдання, щоб їх зменшити, а стоїть завдання, щоб оптимізувати для ефективної діяльності виконавчої влади”, – сказав Негода.

Він додав, що наразі в Україні є 490 районів, але серед них є райони з малою кількістю населення, близько 10-20 тис. жителів, а загалом районів, які мають населення до 50 тисяч – більше половини.

На думку заступника міністра, система виконавчої влади в Україні в сучасних умовах є нелогічною, і в такій конфігурації складно управляти і державі, і місцевим адміністраціям, центральним органам виконавчої влади з територіальними органами.

Крім того, Негода наголосив, що децентралізація – це реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади і стосується всієї системи влади, а за основу взяли побудову ефективних громад.

Він зазначив, що всі повноваження, переважна більшість місцевих ресурсів будуть концентруватися в громадах, і саме там надаватимуться основні послуги населенню.

“Ми проводимо децентралізацію, і всі послуги, повноваження і ресурси передаються з сьогоднішніх районів у громади. Тому в нас залишаються райони для організації системи виконавчої влади. І це є не природне, а штучне утворення, яке власне призначене для того, щоб там ефективно функціонувала виконавча влада”, – зауважив Негода.

За словами іншого учасника пресконференції, нардепа, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна, в обговоренні формування районів брали до уваги пропозиції обласних державних адміністрацій, Центру політико-правових реформ, експертів.

Раніше в Мінрегіоні повідомили, що в рамках реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади найближчими днями уряд розгляне проєкт нормативно-правового документа щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня (очікується оприлюднення проєкту документа) та направить його на розгляд Верховної Ради України. Проєкт міститиме чіткий перелік районів та у їх складі – майбутніх громад по кожній області та АР Крим.

Також у Мінрегіоні зазначили, що уряд розгляне проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів».

 

На Харківщині хочуть створити сім районів замість 27

Міністерство розвитку громад і територій України підтримало усі пропозиції Харківської облдержадміністрації щодо створення семи районів замість 27, хоча й не зовсім задоволене отриманим результатом.

Про це заступник глави Мінрегіону В’ячеслав Негода заявив під час онлайн-пресконференції «Нові райони в Україні: від кількості до ефективності», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зазначається, що у Міністерстві розвитку громад і територій України та в парламенті поки не сформовано однозначну позицію щодо необхідності утворення старостинських округів при проведенні виборів до місцевих рад у жовтні поточного року.

«Щодо Харківської області, якщо відверто, то міністерство не зовсім задоволене результатом своєї роботи. Нам не вдалося знайти кращого формату з урахуванням того, що область велика і місто Харків є домінуючим. Ми фактично погодилися на цей варіант – сім районів, де два райони є дискусійними. Але я думаю, що в процесі роботи ми будемо щось уточнювати. Але в даному випадку є таке рішення, і це консолідоване рішення обласної адміністрації, міністерства і знову ж таки узгоджене з народними депутатами, які будуть приймати остаточне рішення», – прокоментував Негода.

Народний депутат, голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін наголосив, що урядовий проєкт «на 100% відповідає баченню Харківської обласної державної адміністрації».

Так, замість 27-ми пропонується утворення семи районів (Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський, Люботинський, Харківський, Чугуївський).

Останньою зміною-пропозицією від Харківської ОДА було визначення м. Люботин адміністративним центром району, а не м. Богодхів. Відповідний лист-уточнення нещодавно отримав Мінрегіон, повідомив Безгін.

Раніше в Мінрегіоні протягом тривалого часу наполягали на створенні чотирьох районів. Заступник міністра зазначив, що далі дискусії тривати не можуть не лише по Харківщині, а й по інших областях – потрібно вже приймати рішення.

Зараз в Україні 490 районів. За даними порталу «Децентралізація», 26 районів повністю покриті об’єднаними громадами, на рівень яких в рамках децентралізації владних повноважень перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. А на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТ. Представлені проєкти ще не остаточні і можуть змінюватися. Проєкт постанови щодо майбутніх крпнени районів Міністерство направило до Верховної Ради.

 

Обшук в університеті Шевченка: стало відомо, за чим приходила поліція

Печерський районний суд столиці надав дозвіл правоохоронцям на обшуки у головному корпусі Київського національного університету ім. Шевченка, які проводилися там минулого тижня, з метою вилучення документів щодо навчання там іноземців у попередні роки.

Про це йдеться в ухвалі слідчого судді, текст якої є в розпорядженні Укрінформу.

“…Надати дозвіл слідчим групи слідчих, прокурорам групи прокурорів на проведення обшуку у приміщеннях аудиторій №146, 227, 255, 261, 163, 240, що розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60… з метою виявлення та вилучення речей і документів щодо проведення заліків, іспитів та переведення на старші курси здобувачів освіти, службовими особами КНУ ім. Т. Шевченка…”, – йдеться в ухвалі.

Зокрема, суд надав дозвіл на вилучення розпоряджень декана про допуск до складання комплексного кваліфікаційного іспиту та документів щодо складання цих іспитів студентами-іноземцями, які закінчили навчання в 2017-2018 н.р. та 2018-2019 н.р.; копії дипломів про присвоєння освітнього ступеня “Бакалавр” студентам-іноземцям, які закінчили навчання в 2017-2018 н.р. та 2018-2019 н.р., тощо.

Також суд надав дозвіл і на вилучення витягів з бази “Тритон” про успішність студентів-іноземців, які закінчили навчання в 2017-2018 н.р. та 2018-2019 н.р., та їх залікових книжок, особових справ; документів щодо студентів-іноземців, які наразі навчаються на заочній формі на бакалавра, зокрема, щодо особових справ, залікових книжок таких студентів, та інших документів.

Крім того, суд дозволив вилучення документів, що стосуються навчання ряду студентів-іноземців, зокрема, щодо відрахування, допуску, неприбуття на складання або перескладання іспитів, матеріалів щодо науково-педагогічних працівників університету за період з 1 січня 2018 року по 20 травня 2020 року.

Ухвала була винесена 2 червня суддею Печерського суду Києва Сергієм Вовком.

Як повідомлялося, 4 червня поліцейські за оперативного супроводу співробітників СБУ проводили обшуки у головному корпусі КНУ ім. Т.Г. Шевченка.

Речниця Нацполіції Оксана Блищик уточнила Укрінформу, що обшуки проходили на юридичному факультеті.

 

У Раді зареєстрували законопроєкт про референдум

У Верховній Раді зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”.

Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

Так, зазначається, що проєкт закону 9 червня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву.

Президент визначив законопроєкт як невідкладний.

Текст проєкту і супровідні документи до нього поки не оприлюднені.

Як повідомляв Укрінформ, партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила кінцевий варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум“.

Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі одного з телеканалів 14 травня повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” направила документ на аналіз до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

Раніше Євгенія Кравчук, заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, і Руслан Стефанчук припустили, що Верховна Рада ухвалить у першому читанні законопроєкт про Всеукраїнський референдум до завершення третьої сесії. Згідно з календарним планом вона триватиме до 17 липня.

 

У “Слузі народу” назвали питання, які слід виносити на референдум

На референдум в Україні потрібно виносити суспільно значущі питання, серед яких можуть бути питання землі, скорочення кількості депутатів, легалізація грального бізнесу тощо.

Про це заявила народний депутат від партії «Слуга народу» Ірина Верещук, відповідаючи на запитання журналістів, які питання варто виносити на референдум у разі ухвалення відповідного закону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На референдум можуть виноситись питання, що не суперечать Конституції і законам України. Звичайно, це питання загальнонаціонального значення. Зрозуміло, що це мають бути і питання, що є суспільно значущими… От, наприклад, питання землі серед них є, питання щодо діяльності парламенту, щодо двопалатності парламенту і зменшення кількості депутатів. Я б теж хотіла почути, що люди кажуть по даному питанню», – зазначила депутат.

Водночас Верещук наголосила, що перед початком будь-якого референдуму необхідно проводити інформаційну та роз’яснювальну кампанії. В законопроєкті має бути чітко викладено все, що стосується етапів та кроків його проведення, підкреслила вона.

На запитання про доцільність винесення на референдум питання про гральний бізнес Верещук зазначила: «Можливо, було б і логічно (винести на референдум – ред.). Тому що це велика дискусія: чи дозволяти гральний бізнес, чи не є сумнівними доходами державного бюджету легалізація грального бізнесу. А з іншої сторони заборона грального бізнесу вже 10 років діє і це породило величезну чорну діру».

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 9 червня зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Президент визначив законопроєкт до розгляду як невідкладний.

Раніше повідомлялося, що партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила остаточний варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум”.

Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук 14 травня повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” направила документ на аналіз до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

 

Президент пропонує закріпити у законі чотири види референдумів

Президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” передбачає види всеукраїнського референдуму за предметом.

Текст законопроєкту оприлюднено на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

“Законопроєктом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями”, – йдеться у пояснювальній записці.

Водночас, згідно з текстом законопроєкту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;

віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Проєктом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у Центральній виборчій комісії. Очікується, що це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.

“Ключовою новацією законопроєкту, що вирізняє його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у Верховній Раді України, є визначення можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань”, – йдеться у пояснювальній записці.

Зазначається, що це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав.

“Зарубіжні країни демонструють як позитивний, так і негативний досвід застосування електронних голосувань на референдумах і виборах. Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань. Тому у законопроєкті передбачено, що питання електронних процедур у процесі всеукраїнського референдуму здійснюватиметься у порядку, визначеному законом”, – йдеться у документі.

Для забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування. Норми щодо введення процедур електронних голосувань мають набути чинності з початком роботи автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо забезпечення електронного голосування після прийняття відповідного рішення Центральною виборчою комісією та його оприлюднення в газеті “Голос України” і на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Як зазначається у пояснювальній записці, ухвалення цього законопроєкту потребуватиме видатків з Державного бюджету України на створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування.

Крім того, забезпечення проведення всеукраїнського референдуму має здійснюватися, окрім залучених коштів відповідних суб’єктів процесу референдуму, також за рахунок виділених на це коштів Держбюджету.

Законопроєктом, зокрема, пропонується доповнити статтю 19 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачивши, що справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, буде стосуватися питання предмета всеукраїнського референдуму.

Також пропонується встановити, що строк конституційного провадження не може становити більше тридцяти календарних днів для справ, серед яких – надання висновку про відповідність Конституції України (конституційність) питання, яке пропонується для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, міжнародного договору, що передбачає зміну території України, який вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язковість.

Структурно законопроєкт “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” складається зі 131 статті та 13 розділів.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 9 червня зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Проєкт закону 9 червня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву. Президент визначив законопроєкт як невідкладний.

Раніше повідомлялося, що партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила кінцевий варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум”.

Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі одного з телеканалів 14 травня повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” направила документ на аналіз до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

Раніше Євгенія Кравчук, заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, і Руслан Стефанчук припустили, що Верховна Рада ухвалить у першому читанні законопроєкт про Всеукраїнський референдум до завершення третьої сесії. Згідно з календарним планом вона триватиме до 17 липня.

 

Законопроєкт про референдум можуть ухвалити до кінця поточної сесії – Разумков

01.06.2020

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков не виключає, що законопроєкт “Про всеукраїнський референдум” буде ухвалений на поточній, третій сесії парламенту, яка триватиме до середини липня.

Про це спікер сказав в ефірі телеканалу “Україна 24” увечері в понеділок, 1 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це залежить від того, коли він буде поданий до Верховної Ради. Якщо на цьому тижні він буде поданий, наприклад завтра, то на наступному пленарному ми його теоретично зможемо розглянути – це через 2 тижні. Оскільки ми працюємо до середини липня, є всі шанси, що ми зможемо прийняти його в цілому”, – сказав Разумков.

Голова ВР сподівається, що найближчим часом законопроєкт буде зареєстрований у парламенті.

“Я думаю, що найближчим часом, я сподіваюся, що теж на цьому тижні він буде поданий до Верховної Ради, зареєстрований, і як тільки буде дозволяти час і регламентні норми (тому що там є час і на подання альтернативних), ми будемо його розглядати в стінах Верховної Ради України”, – зазначив Разумков.

Він зауважив, що Венеційська комісія ще не надала свій висновок щодо законопроєкту, однак він все ж може бути розглянутий у парламенті.

“Важливий цей законопроєкт, дійсно не є таємницею ні для кого, тому якомога швидше, згідно з графіком роботи Верховної Ради ми його внесемо на розгляду Верховної Ради України, в залу ВР. Після цього, якщо він буде прийнятий за основу, знову 14 днів на внесення правок та пропозицій і після цього ми вже зможемо його приймати як закон”, – сказав спікер.

Як повідомляв Укрінформ, партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила кінцевий варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум”.

Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

Перший віце-спікер Руслан Стефанчук 14 травня повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” направила його на аналіз до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

 

Лерос: Єрмак шукав голоси за зняття Разумкова – УП

Нардеп від “Слуги народу” Гео Лерос заявляє, що глава Офісу президента Андрій Єрмак збирав голоси для відставки спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова.

Джерело: інтерв’ю Лероса Цензор.НЕТ

Пряма мова: “За тією інформаціэю, якою я зараз володію, Єрмак вів переговори з представниками фракцій з приводу того, чи дадуть вони голоси за зняття Разумкова.

Знаю, що за зняття Разумкова фракції ОПЗЖ Єрмак пропонував крісло першого віце-спікера”.

Деталі: За словами Лероса, йому про це сказав представник однієї з фракцій парламенту. Він вирішив уточнити це у двох інших фракціях, і там підтвердили, що були такі розмови.

Разом з тим він додав, що не передавав цю інформацію Разумкову, тому що не “донощик”, і висловив упевненість, що Разумков сам “прекрасно розуміє картину”, оскільки “у нього є стосунки з Офісом президента, і він точно не дурний хлопець і розуміє, що відбувається”.

За словами Лероса, Разумков нейтрально ставиться до всіх у парламенті, і тому користується великою повагою багатьох депутатів.

Нардеп від “Слуги народу” Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата глави Офісу президента Андрія Єрмака – Дениса Єрмака – проводить переговори про працевлаштування неназваних осіб на певні посади в органах влади.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила провадження за статтею “Зловживання впливом”, але потім перекваліфікувала його на “Шахрайство” і 17 квітня прийняла рішення про передачу справи за підслідністю до Головного слідчого управління Нацполіції.

Водночас менше ніж за тиждень Нацоліція передала цю справу назад в СБУ.

Жоден із фігурантів плівок з братом глави ОП Денисом Єрмаком не захотів писати заяви про злочин, усі “претенденти” на держпосади заперечили, що давали хабарі Єрмаку та його спільникам за працевлаштування.

Згодом Лерос заявив, що доведе, що ОПУ на чолі з Єрмаком перетворився на організоване злочинне угрупування. 

 

На фракції “Слуги народу” відставку Разумкова ніколи не обговорювали – Верещук

Питання про можливу відставку Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова на засіданні фракції «Слуга народу» не обговорювалось.

Про це заявила народний депутат від партії «Слуга народу» Ірина Верещук, відповідаючи на питання щодо чуток про можливу відставку з посади голови парламенту Дмитра Разумкова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ні, я не можу підтвердити таку інформацію. У нас на фракції таке питання навіть кулуарно, навіть поміж собою не обговорювалось. Думаю, Дмитро Разумков користується повагою і авторитетом усього парламенту, а відтак ці розмови безпідставні», – заявила Верещук.

Як повідомлялося, народний депутат від фракції “Слуга народу” Гео Лерос в інтерв’ю виданню “Цензор.нет” заявив, що керівник Офісу Президента Андрій Єрмак вів переговори з представниками фракцій щодо того, чи дадуть вони голоси за зняття Дмитра Разумкова з посади Голови Верховної Ради. За словами Лероса, йому про це розповів представник однієї парламентської фракції, а також підтвердили співрозмовники з двох інших фракцій. За інформацією Гео Лероса, за зняття Разумкова з посади Голови ВР Єрмак пропонував фракції ОПЗЖ крісло першого віцеспікера.

 

Венедіктова заявляє, що готова підписати підозру Порошенку – УП

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляє, що готова підписати підозри народним депутатам, в тому числі і Петру Порошенку, за наявності підстав і достатніх доказів.

Джерело: інтерв’ю Венедіктової “Українським новинам”

Пряма мова: “За наявності підстав і достатніх доказів у мене немає проблем підписати підозру чинним народним депутатам. Я не слабка людина і я це зроблю в чітко регламентований законом спосіб”.

Деталі: На уточнююче запитання, чи готова вона підписати підозру Порошенку, генпрокурор відповіла: “У тому числі”.

Вона нагадала, що 17 справ щодо Порошенка відкрив її попередник Руслан Рябошапка, ще 4 – відкрила вона (три за рішенням суду, одне за заявою нардепа Андрія Деркача).

На питання, чи є зараз підстави для оголошення підозри п’ятому президенту, Венедіктова відповіла, що йде розслідування, але “так чи інакше, прийде час приймати законні процесуальні рішення, і вони будуть різні”.

 

Олександр Ткаченко: “Для президента сфера культури – один з головних пріоритетів”

Донедавна екс-генпродюсер «1+1», депутат від «Слуги народу» і голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко претендував на крісло очільника Києва. Він то подавав декларацію на посаду голови КМДА, то заявляв про готовність стати кандидатом у мери столиці від президентської партії.

Позаминулого тижня ім’я Ткаченка фігурувало серед головних претендентів на посаду міністра культури та інформаційної політики – сам Олександр, правда, це спростовував. В четвер 4 червня його призначили міністром.

LB.ua поговорив з новим очільником міністерства, яке вдруге за останній рік реорганізовують, про плани щодо культурної політики, співволодіння Одеською кіностудією, покинуті вибори мера та багато іншого. Для Ткаченка – в новій його якості – ця розмова стала програмною.

Дарія Бадьйор, Соня Кошкина, ЛБ

Про місцеві вибори в Києві

В жовтні ви подавали декларацію на посаду голови КМДА, буквально місяць тому – оголошували, що не покидаєте намірів взяти участь у мерських виборах. Разом з тим ви були головою парламентського комітету з гуманітарної політики, лобіювали зменшення жорсткості бюджетного секвестру в культурі, і на тлі колишнього міністра Володимира Бородянського виглядали таким собі «хорошим поліцейським» із законом про медіа, на тлі його закону про дезинформацію. І от тепер ви самі – міністр культури. Доволі стрімкі метаморфози.

Політика – це процес компромісів, пошуку істини і можливостей. По-перше, було б дивно, якби я перекинувся не у профільну діяльність, а на міністерство енергетики, наприклад, чи не дай боже, фінансів. Я займався – і це був свідомий вибір – гуманітарною сферою, інформаційною політикою в комітеті. Це був основний вид діяльності. Стосовно моєї політичної позиції – щодо Києва вона залишається незмінною. Вже в цьому кріслі – чим зможу, досвідом чи порадами, – допоможу «Слузі народу» під час місцевих виборів в Києві. Тому що вважаю, що такий мер, як нинішній, не достойний очолювати Київ. Очевидно, що древня столиця заслуговує на краще.

Що ви маєте на увазі під «допоможу чим зможу»?

Ми за цей час напрацювали багато матеріалів – я був, у тому числі, співавтором законопроєкту «Про столицю». Допомагатиму порадами щодо того, яку програму написати. Всі матеріали я передам тим, хто буде йти на вибори.

Коли буде друге читання законопроєкту про столицю, за вашими прогнозами?

Я сподіваюсь, що воно відбудеться до того, як розпочнеться жвава виборча кампанія. Тому що, на мій погляд, жити наступні 5 років за нинішнім законом про столицю – означає приректи її на ту саму корупцію і відсутність реальної участі громадян в управлінні містом. Районних рад не існує, не існує прозорих правил контролю за діяльністю виконавчої влади, існує дуальність між призначенням голови КМДА президентом і виборами мера. Все це потрібно прибрати, тому що будь-яке місто в Україні – Жмеринка чи Одеса – має набагато більше прав, ніж Київ.

Ми написали закон, який пройшов в комітеті друге читання, з багатьма поправками, в тому числі після участі в багатьох круглих столах, які ми проводили по Києву. Жити наступні п’ять років буде набагато ефективніше і корисніше за новим законом, ніж за тим, який існує сьогодні.

Кого, на ваш погляд, висуне «Слуга народу» на вибори і як буде формуватися команда?

Очевидно, що оголошені праймеріз в той чи інший спосіб мають відбутись. Якщо будуть якісь зустрічі з цього приводу в партії, я братиму в них участь.

Хто братиме участь у праймеріз?

Вже три людини зголосилися – Тищенко, Дубінський і Качура. Мені здається, це має бути той, хто зможе перемогти діючого мера і сприяти тому, щоб фракція «Слуги народу» в Київраді була найбільшою і найвпливовішою.

Але рейтинги показують, що Кличко є лідером. Що «Слуга народу» планує з цим робити? І якщо він переможе, чи будете ви з ним домовлятись?

Ви знаєте, в новому законі про столицю прописані інші норми стосовно кількості депутатів, прописані інші повноваження у Київської Ради. Я думаю, що контроль міськради буде більшим за будь-яких обставин. Я вірю в перемогу «Слуги» – на сьогоднішній день не визначено кандидатів. Я думаю, що виборці «СН» в першу чергу будуть голосувати за тих, кого партія висуне.

Тобто ви думаєте, що виборці, які обрали депутатів від «СН» по мажоритарці минулого року, знову проголосують за СН на місцевих виборах?

Округи будуть по-іншому нарізані.

Але ж люди ті самі.

Так, але ця нова комбінація може суттєво вплинути на вподобання в кожному конкретному окрузі. З тих замірів, які ми бачимо, у Кличка є як великий рейтинг, так і великий рейтинг недовіри. Є багато розчарованих людей, не тільки в ньому, але взагалі в київській владі. Очевидно, що з ними в першу чергу потрібно працювати, крім виборців «Слуги».

Яким чином «Слуга народу» хоче виграти ці вибори все ж таки? Яку програму ви запропонуєте киянам?

Це буде робота тих, хто піде на вибори. Чим зможу – допоможу. Порадами, просуванням закону про столицю. Які будуть меседжі, з якими гаслами вони підуть, має вирішувати партія. Мені здається, що одна з найкращих програм – це той самий закон про столицю. Там є все – і про екологію, і про інфраструктуру, і про необхідність контролю за виконавчою гілкою влади, чіткі повноваження мера, чіткі повноваження районних органів влади. Є багато речей, пов’язаних із контролем за фінансами, проведення за прозорими процедурами рішень стосовно забудови, від якої вже зуби болять. Принцип, закладений в законі, говорить про те, що є, з одного боку, сильний головний архітектор, але він не дає дозволів. У міста має бути зонування, в його рамках оголошується конкурс, і фактично будь-кому, хто хоче щось будувати, не потрібно йти за дозволами, це буде вирішено процедурами, які мають бути в Київській міській раді.

Давайте припустимо, що вибори відбулися і «СН» не перемогла, а перемогла партія Кличка. Чи буде тоді «Слуга» об’єднуватись з ним заради створення коаліції?

«Гадать на кофейной гуще – неблагодарное занятие». Робити прогнози методом здогадок і припущень не буду. Усьому свій час.

Чи можна вважати інструмент розділення посад голови КДМА і мера політичним інструментом Банкової у разі, якщо переможець мерських виборів Банкову не влаштує?

Згідно із запропонованим законопроєктом про столицю не буде голови КДМА у вигляді призначення. Там є голова КМДА, але з іншим функціоналом. Це людина, яка контролює дотримання законів у столиці. У нього немає виконавчих можливостей, які зараз є у цієї посади. Так що про це мова не йде.

Тобто це не буде політичним важелем?

Якщо буде новий закон, то там немає важеля.

Про боротьбу із незаконними забудовами та Одеську кіностудію

Коли ми говоримо про боротьбу із забудовою в Києві, міністерство культури є рівноцінним учасником діалогу. Що ви, як голова Мінкульту, плануєте робити з ситуацією з забудовами?

Зараз триває земельна реформа і реформа ДАБІ. Я сподіваюсь, що процедури, які з’являться в результаті, будуть більш прозорими. Необхідно підготувати – і в плані міністерства культури таке є – закон про охорону культурної спадщини. Я дуже сподіваюсь, що агентство і інспекція з охорони культурної спадщини – чого раніше ніколи не було – будуть створені наступного року. Так само як і буде створений реєстр культурної спадщини – туди будуть занесені всі об’єкти, які до неї належать. Безсумнівно, пріоритетом є їхній захист, а не видача дозволів. Останнім часом навколо історичного центру їх понавидавали дуже багато. Завдяки тиску громадськості щось призупинено, щось не будується. Назагал це ненормальна ситуація і стояти на сторожі того, щоб в історичних ареалах не будувалися жахливі об’єкти, безперечно, ми будемо.

Окремо, думаю варто правоохоронним органам розібратися, яку роль в процесі видачі дозволів відігравала колишня заступниця міністра культури пані Мазур, про яку ходять «легенди».

Що ви маєте на увазі?

Йдеться про те, як видавалися дозвілі на забудови, зокрема й в історичних ареалах. Замість того, щоб дбати про збереження історичної спадщини.

Чи не вбачаєте ви конфлікту інтересів, адже Андрій Вавриш – один із найбільших київських забудовників –ваш друг і бізнес-партнер?

Ні, не вбачаю, тому що тут йдеться про Одеську кіностудію, а я вже заявив, що, для уникнення конфлікту інтересів продаю свою частку.

Коли це відбудеться?

Найближчим часом. І це не буде «сліпий траст». Очевидно, що це буде зроблено коректно. Для мене важливо, щоб людина, яка буде опікуватись майбутнім кіностудії, робила там кіно, займалась розвитком кіностудії.

Взагалі, із кіностудіями, на мій погляд, варто вже давно розібратися. Тому що те, що ми побачили в Києві на «Укркінохроніці» і Національній кінематеці мене, чесно кажучи, шокувало. Ми виїздили туди з комітетом і з очільниками різних міністерств, в тому числі правоохоронцями.

Виявилось, що ще 2004 року «Укркінохроніка» уклала якусь інвестиційну угоду, за якою за всі ці роки заплачено аж 4 мільйони гривень. За ці роки це місце фактично віддано під забудову, здогадуємось, що одному з найбільш брудних з точки зору репутації забудовників – пану Комарницькому. Те саме сталося з Національною кінематекою – під час переходу влади відбувалися дивні процеси зі штучного накопичення боргів. І завдяки цим боргам було віддано понад три гектари якійсь компанії. Ми бачили план забудови, хоча тепер ці люди стверджують, що хочуть розвивати там кіно.

В будь-якому разі, мені б хотілося активності правоохоронців у цій справі, якої до цього не було.

Але в мене в голові не вміщається, яким чином державні об’єкти в Києві могли піти не тільки з державної власності, а під забудову.

Коли ви кажете «розібратися» із державними студіями, що ви маєте на увазі? Чи обстоюєте ви думку про те, що вони мають бути приватизовані?

Є європейська практика. Ви ніде в Європі не знайдете державних студій. Студія в принципі – це сервісний, а не продюсерський бізнес. Продюсери окремо, сервіс окремо. Зараз в Україні є можливості державного фінансування у сфері кінематографу, і продовжуватиме розвиватись виробництво не тільки фільмів, а й серіалів. Майданчики, які є медійними сервісами, будуть затребувані.

На мій погляд, існує єдиний шлях – або прозора приватизація, або державно-приватне партнерство. Для того, щоб ці майданчики могли розвиватись надалі. Вони були збудовані за радянських часів і більшість з них знаходяться в плачевному стані. Тут потрібні інвестиції. Ми знаємо, що є іноземці, готові сюди вкладати кошти, але умови мають бути прозорими. Як з Одеською кіностудією – за законом, там нічого не може відбуватись, окрім профільної діяльності, впродовж 20 років.

Зараз ви продасте свою частку в Одеській кіностудії і можете підсумувати період свого співвласництва нею. Чи приватно-державне партнерство в цьому випадку було продуктивним? 

Державно-приватне партнерство в Україні не могло розвиватися через відсутність достатньої правової бази, хоча це розповсюджена європейська практика.

Тому, найголовніше, чого там не відбулося – там немає забудов. Хоча бажаючих забудувати її готелями чи будинками на Французькому бульварі було вдосталь. Кіностудія здійснює профільну діяльність – там знімають фільми і серіали, там зробили ремонт. Вона виглядає набагато пристойніше, ніж те, що я побачив у Києві. Це вже щось.

З точки зору партнерства – держава не заважала, хоча жодної копійки за цей час не було виділено. Всі покращення на Одеській кіностудії зробили за приватний рахунок.

Раніше ви володіли 50% мінус одна акція ПрАТ «Одеська кіностудія», але половину врешті продали Андрію Вавришу, який є саме забудовником. Чому?

Забудова буває різна. Можна говорити про будинки, а можна – про сучасний медійний комплекс, в якому будуть зніматись фільми, тому що з того часу, як будувалась кіностудія – найперша в колишньому СРСР – багато чого змінилось і є сучасні технології. Потрібні різні інструменти для того, щоб там знімати сучасне кіно і серіали.

Тобто коли ви продавали свою частку пану Вавришу, ви домовлялись про те, що він збудує саме таку інфраструктуру?

Звичайно. А для того, щоб це зробити, потрібні фахівці і додаткові інвестиції. Це зрозумілий процес.

Розумієте, важко сперечатись із фантомами припущень, які на тебе валяться. Я чув останні 15 років про те, що я там щось забудую. І що? Забудував?

Чи є вже кандидати на вашу частку кіностудії? Чи ви розглядаєте українських бізнесменів, чи когось з-за кордону?

Перемовини ведуться – вже на фінальній стадії. Коли настане час, обов’язково про це розповім.

І ще одна ремарка – я хоч володію часткою акцій Одеської кіностудії, проте з минулого року нею не управляю. Вона знаходиться в управлінні іншої компанії.

Про міністерство культури

Давайте повернемось до міністерства культури. Хто зробив вам пропозицію його очолити?

У нас розмови щодо цього велися періодично. Після того, як пішов Бородянський, два місяці обговорювалось, хто може очолити міністерство. Була розмова з прем’єром, була розмова з президентом. А потім моя кандидатура була запропонована фракції.

Що вам сказали? Чи велося про те, що ви й раніше планували очолити об’єднане мегаміністерство культури, молоді та спорту? Про що ви говорили з президентом?

Давайте зрозуміємо, в якому проміжку часу ми зараз знаходимось. Це надзвичайно великий виклик і проблема. Через коронавірус фактично вся культура була зачинена на амбарний замок. Діяти ні музеї, ні театри, ні кінотеатри, ні видавничі будинки не могли фізично. Що це означає з точки зору економіки? Це означає, що вони втратили свої доходи. Умовно кажучи, театри не продавали квитки. І навіть коли вони почнуть знову їх продавати, вони все одно вже втратили суттєву частку своїх можливостей. Тому їм потрібна допомога.

Хочете вірте, хочете ні, але це відчуття відповідальності за те, щоб такі проблеми вирішити – через державне фінансування, яке має бути повернуто на підтримку сфери культури і креативних індустрій, і за те, щоб знайти нові джерела надходження коштів. Прогноз доволі невтішний: деяким культурним інституціям – як державним, так і приватним – без допомоги буде складно вижити. Спільними зусиллями – разом з президентом, народними депутатами і колегами з креативних індустрій – цю кризу можна буде подолати.

Але ви не відповіли на моє питання. Про що ви говорили з президентом?

Знаєте, я не звик цитувати розмови, які ведуться у вузькому колі. Мова йшла про те, що «йди працюй і зроби так, щоб культурі було добре». Це якщо коротко переказати.

Втім одне можу сказати точно – для президента сфера культури – один з головних пріоритетів, так само як і налагодження комунікації в ній. І зараз в нас усіх спільний виклик – врятувати креативні індустрії від кризи.

Чи ви себе вважаєте «антикризовим менеджером», і, коли стане якось зрозуміло, що криза позаду, підете з міністерства?

Мені б хотілося, щоб міністерство завершило інституційні зміни, які були розпочаті. Я говорю про створення агентств, які управляють державними підприємствами, що знаходяться у віданні Мінкульту, – їх дуже багато. Міністерство фізично не може ними управляти, а має сконцентруватись на формуванні політик.

По-друге, очевидно, що потрібно перейти від фінансування з точки зору виживання до фінансування розвитку. Тут я б дуже сподівався на підтримку багатьох креативних людей. У нас вже заплановані зустрічі з ними, ми хочемо створити такий собі мозковий центр для того, щоб розмова про культуру була не лише в минулому часі, а й теперішньому. Для того, щоб популяризувати те, що відбувається сьогодні в сучасному мистецтві, театрі, кіно, інших галузях. Цілі, які мені тут вбачаються, – більше глядачів в театрах, музеях, кінотеатрах, більше читачів, більше людей, які хочуть споживати культурний продукт. Це найголовніше.

Це буде досягатися яким шляхом? Пріорітетом популярній культурі?

Розширення аудиторії можливо лише за умов, коли людям цікаво, коли культура стає модною, коли є промотування досягнень, яких досягли. Має бути написана стратегія і концепція. Я б дуже хотів, щоб за цим столом частіше збиралися не бюрократи, а щоб це був стіл лицарів культури, умовно кажучи.

Хто до них належить, на ваш погляд?

Ті, хто навіть попри відсутність державної підтримки досягнув успіхів у своїй сфері. Важковики від культури, які давно в ній працюють, які мають практичний досвід і сучасне бачення. Вони можуть бути з одного боку пропагандистами – в хорошому сенсі цього слова – культури, а з іншого – давати ідеї задля того, щоб якомога більше людей могли споживати культурний продукт.

Це дуже цікаво звучить, але, якщо чесно, це говорять різні міністри протягом усіх шести післямайданних років. І складається враження, що жоден міністр не озирається назад на те, що почали робити відразу після Майдану. Була «Культура 2025», коли купа експертів і стейкхолдерів писали стратегію. Потім В’ячеслав Кириленко писав свою. Потім, коли прийшов Бородянський, почав збирати своїх лицарів і писати новий документ. І тепер ви знову хочете збирати якихось лицарів. Чи є тут якась інституційна спадковість? Адже багато хто очолює культурні інституції, прийшовши туди з приватного сектору після Майдану. Їх не можна назвати бюрократами і знову проводити водорозділ між «бюрократами» і нібито незашореним приватним сектором.

Я спілкувався з людьми, які зараз очолюють агентства і інституції. У вівторок ми з ними зустрінемось і поговоримо про їхні бачення і стратегії, які я знаю, що написані – вони по них працюють. Очевидно, після цієї розмови варто зрозуміти, чи ми користуємось цими напрацюваннями, чи щось видозмінюємо. Є багато хороших ідей, втілених після Революції гідності, особливо на початку, і багато напрацювань Бородянського, які треба брати в роботу. Зроблено було немало хорошого.

В своїй роботі я звик доводити речі до якихось успішних результатів, проєктів, де б не працював. Для мене найголовніше – ефективний результат.

Як ви зрозумієте, що досягли цього результату? Коли ми говоримо про роботу на телебаченні – там ясно, є проєкт, серіал, він вийшов на екрани – є результат. Коли ми говоримо про культурні політики, результат треба виміряти якось. Якими, прости господи, KPI ви будете послуговуватись?

Давайте до прикладу візьмемо кіно. Туди вливалися достатньо хороші інвестиції останнім часом. Але мені, якщо чесно, не зовсім була зрозуміла логіка, чому одним фільмам давали багато грошей, а іншим менше. Незрозумілі й результати прокату багатьох проєктів в кінотеатрах. Безперечно, були успіхи, як у фільму «Кіборги», наприклад, чи «Скажене весілля». Але коли ми говоримо про промотування власної української культури, це мали б бути фільми про відомих українців, наприклад, на які прийшло б багато глядачів.

Очевидно, що мають бути інвестиції в серіали, тому що вони дають одразу масову аудиторію і мають бути засновані на українських наративах і зняті українською мовою. І це більш прозора система фінансування, тому що канали чи продакшни точно будуть вкладати і свої кошти в таке виробництво.

Або візьмемо театри чи музеї. В одних заповнюваність 70-90%, в інших, дай бог, щоб на рік збиралося пару тисяч людей. З іншого боку, є приклади успішних приватних проєктів, як «Музей новин», які робили «плюси» (виставка в Мистецькому Арсеналі в 2017 році – прим.).

Ну це ж радше була така велика нативна реклама «плюсів».

З одного боку – так, а з іншого – люди купували квитки і кількість людей, яка відвідала Арсенал на той час, була чи не найбільша в його історії.

Так, я пам’ятаю цю виставку. І пам’ятаю, що в сусідньому крилі була виставка набагато краща – Олександра Гнилицького, на яку з того натовпу, що був на «Музеї новин», мало хто, на жаль доходив. Тому що в «1+1» є одні ресурси рекламувати свою виставку, а в «Мистецького Арсеналу» – інші.

Знаєте, жодна реклама не призведе до того, щоб щодня вишикувалися черги перед музеєм. Реклама може привести людей на початку, але якщо їм не сподобається, всі черги швидко зникнуть. А вони лише збільшувались.

Про українське кіно і серіали

Повертаючись до кіно. Як ви назагал оцінюєте ситуацію, яка зараз склалась – з непідписанням паспорту бюджетної програми, з присутністю, відверто кажучи, конфліктної фігури на чолі Держкіно?

В п’ятницю була зустріч в комітеті з цього приводу. В середу буде нарада з депутатами, представниками Держкіно та Іваном Козленком для того, щоб розібратися в ситуації. Я прихильник діалогу і не бачу перешкод для того, щоб вирішити це питання позитивно.

Але йдеться не лише про Центр Довженка. На останньому засіданні Ради з держпідримки кінематографії пані Кудерчук сказала, що 14-й пітчинг, за оголошення якого Рада голосувала тиждень тому, поки що не відбудеться. Пославшись на те, що міністерство і ви зокрема працюєте над новим порядком проведення пітчингу, і поки його не буде, пітчингу 14-го теж не буде. Чи міністерство насправді працює над такими новими правилами?

Після зустрічі по Центру Довженка, треба буде провести розмову про проблему, яку я вам озвучив. По-перше, треба визначитися, куди ми біжимо і навіщо, а потім вже розібратися з механізмами того, як це має відбуватись.

Щодо 14 пітчингу дійсно правила розроблялися з усією індустрією, втім за якихось причин не були введені в дію. Потрібно їх або терміново приймати, або цей пітчинг проводити за старими правилами, щоб процес не зупинився

На вашій сторінці у «Вікіпедії» написано, що ви є продюсером серіалу «Ментівські війни. Київ» і що це рімейк російського серіалу «Ментівські війни». Українська версія знята 2017 року. Чи це означає, що вже під час війни, ви заплатили російській компанії за право зняти цей рімейк?

І не тільки цього серіалу та фільмів. Це не римейк. Ми купляли права на сценарій.

Тобто українська компанія під час війни з Росією заплатила російській компанії за сценарій?

Так.

Але можна я про це розкажу? В мене багатий досвід зйомок серіалів, в тому числі для російських телеканалів, але ще в квітні 2014 року я з цього бізнесу вийшов. Я не знаю, хто ще з продюсерів припинив співпрацю з росіянами. Але це було моє свідоме рішення. З іншого боку, я вважаю, що якщо є хороші сценарії, вони є незалежно від географії – в Америці, Бразилії чи навіть у Росії. І ми можемо знімати за ними тут, в Україні, з українськими акторами, з українськими режисерами, вкладаючи кошти в українську економіку, в український талант. Я не бачу в цьому проблеми.

Тобто ви не виключаєте можливості українсько-російської ко-продукції в сфері кіно?

Для себе особисто виключаю. Але заборонити таку ко-продукцію приватним продюсерам я не можу. Якщо хтось з цих продюсерів вбачає можливим для себе і вигідним продавати ці серіали в Росію, юридично їм це не заборониш. Це розвиток української індустрії у першу чергу. Тим більш, запрацюють рібейти, а зараз є поправки до закону, які дозволять їм запрацювати краще.

І 20 мільйонів гривень з державного бюджету.

Секундочку. Справа в тому, що я б дуже хотів бачити чергу з західних продюсерів, які захочуть тут знімати. Але поки що навіть фізично це важко уявити. Наразі треба прийняти поправку, яка дасть рібейтам запрацювати ефективно. Але я категорично проти, щоб ці рібейти використовувалися для росіян.

Ви сказали, що не можете заборонити приватним продюсерам співпрацювати з російськими компаніями. А якщо вони прийдуть за державними грошима на пітчинг?

Я теж буду проти. Це не для використання державних коштів.

Ми всі пам’ятаємо великий скандал із серіалом «Свати», коли ви оскаржували невидачу прокатного посвідчення через те, що актора Федора Добронравова занесли у «чорний список» через антиукраїнські висловлювання. Чи це означає, що зараз, в кріслі міністра культури, ви переглядатиме «чорні списки» заднім числом, а також невидані за ними прокатні посвідчення?

Це було класичне політичне рішення, ініційоване минулою владою, коли стало зрозуміло, що Зеленський братиме участь у виборчій кампанії. З іншого боку, канал карали за позицію, адже він ледь не єдиний дозволяв собі помірну критику діючого на той час президента. Там було багато історій.

Взагалі сама процедура занесення у «чорні списки» дуже непрозора. Пропозиція ринку ще тоді полягала у тому, щоб заносити туди людей, на яких заведена кримінальна справа як таких, хто наносить шкоду чи становить загрозу українській державі. Очевидно, що такі люди мають бути в «чорних списках». І заборони мають стосуватись не лише в’їзду на територію України, але й візуальних продуктів, де вони беруть участь. Наприклад, Порєчєнков чи Охлобистін, чи гуру всіх російських режисерів Міхалков для мене особисто в чорних списках.

Щодо перегляду процедури. Без закону і без того, щоб ця процедура була прописана, це зробити неможливо. Але очевидно, що переглядати їх варто.

Про антикризові мільярди для культури

Коли ви казали, для культури треба залучити 3-4 мільярди гривень, про що йшлося? На що ці кошти мають піти?

У вівторок я маю передати прем’єру лист, де ми просимо відновити фінансування на суму 1,8 млрд. 3-4 млрд – це мінімум тих збитків, яких зазнала індустрія через карантин. За оцінками експертів, на які ми можемо спиратися, справжні збитки становлять 10 млрд. Тому коли ми говоримо про 3-4 млрд, йдеться про достатньо помірну суму допомоги креативним індустріям.

Але для цього треба у законодавство ввести поняття гранту, яким могли б розпоряджатись і УКФ, і Держкіно, і Інститут книги, й інші інституції. Але ці гранти не потрібно буде повертати – вони даються для розвитку, для можливості вижити, для того, щоб культурні інституції не пішли у небуття.

Чи будете ви переглядати принцип, за яким під дахом Міністерства культури розподіляються кошти держбюджету? Наприклад, фінансування творчих спілок?

В мене документ, в якому прописані всі видатки на культуру. І 100% з них – це видатки споживання. І 0% видатків розвитку. Але в час кризи йдеться лише про продовження цієї історії, тому що ми не можемо дати загинути тому, що вже існує. Але в майбутньому мова йтиме про принципи розподілення фінансування і те, як культурні установи можуть самі заробляти кошти, як вони можуть залучати меценатів і здійснювати роботу, яка виходить за межі країни.

Мені б хотілося бачити культурні проєкти й установи успішними не тільки з токи зору залучення державних коштів, але й отримання додаткового фінансування, залучення глядачів. Тоді вони зможуть почати дихати на повні груди.

Але історія така, що українським бюджетним установам у вигляді державних підприємств, наприклад, просто невигідно заробляти кошти, тому що держава забирає в них 90% заробленого, не залишаючи нічого на розвиток.

Ми якраз над цим працюємо. В законопроєкті №3377 є поправки до деяких моментів, пов’язаних з орендою, яку дають державні і комунальні підприємства.

Я б також хотів, щоб у нас з’явилась традиція наглядових рад в культурних інституціях. Коли у впливової людини буде корочка про те, що вона – в наглядовій раді, наприклад, «Софії Київської», то це дасть плюс її репутації й розширить можливості для музею.

Ви вважаєте, що бізнесменам умовним буде цікаво це робити? Чи держава має заохочувати їх до цього законом про меценатство?

Закону про меценатство вже стільки років (сміється). Але там є підводні камені, які полягають в тому, щоб не зробити це меценатство вікном для відмивання коштів. Ми буквально днями починали про це говорити в нашому комітеті і дійшли висновку, що його варто готувати разом зі спортсменами, тому що ці дві галузі точно його потребують.

Доречі про спортсменів. Чи правда, що ви були ініціатором об’єднання трьох міністерств і що ви це об’єднання планували під себе?

Так, я був ініціатором, але під себе нічого не планував. 9 місяців тому в мене не було бажання йти в міністерство, якщо чесно. Я був націлений на політичну роботу, пов’язану з виборчою кампанією в Києві. Але політика і життя розвиваються не так, як ти плануєш, тому ми зараз тут розмовляємо.

І я радий впрягтись в роботу про яку чимало знаю та вбачаю великі перспективи для того, щоб культура, яка є ДНК нації, могла вивести країну на високі щаблі в рейтингу «м’якої сили» у світі.

(Дарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua)

 

«Хотів заразитися короновірусом» Два дні з президентом Зеленським – УП

“Українська правда” познайомилася з Володимиром Зеленським у січні 2019 року – за декілька місяців до президентських виборів.

Ми записали перше велике інтерв’ю в передвиборчому штабі на Печерську, коли Зеленський навіть офіційно не подав документи в ЦВК.

Тоді його похід у президенти сприймався як жарт і телевізійне шоу. В можливість перемоги багато хто вірив приблизно так само, як в існування НЛО.

Один з авторів цього репортажу навіть написав у Facebook за кілька днів до другого туру: “Зеленський ніколи не стане президентом. Запам’ятайте цей пост”.

У січні 2019-го Зеленський був привітний з журналістами УП, робив компліменти і багато жартував. Намагався розбавити гумором серйозну атмосферу.

Всім своїм виглядом і поведінкою він хотів продемонструвати, що є таким же як і більшість – “своїм хлопцем”.

– Я не монумент, не пам’ятник, вважаю, що ми всі звичайні люди. Тому називайте мене просто Вова, – так реагував Зеленський на звернення до нього по імені та по батькові.

Сьогодні Зеленський вже не “Вова”, а Володимир Олександрович. Він живе під наглядом УДО, носить дорогі костюми, пересувається в кортежі, президентському літаку і вертольоті.

За останній рік Зеленський став набагато серйознішим. Він навчився говорити як політик: уникати гострих питань, зрізати кути, зміщувати акценти, інтригувати і недоговорювати. Гумор залишається його головним захистом і зброєю.

Ми добивалися інтерв’ю з шостим президентом України з моменту його інавгурації.

Після численних відмов, через 12 місяців УП запросили відправитися з президентом під час його дводенної поїздки в Хмельницьку область. І ось що з цього вийшло.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ. 3.06.2020. Бориспіль–Старокостянтинів– Давидківці–Хмельницький

Гамора і гарант

В 10.00 біля входу в зал офіційних делегацій в аеропорту “Бориспіль” метушиться  бельгійська вівчарка.

Якщо не знати контексту, може здатися, що худий, добродушний собака пристає до людей в пошуках їжі або гри. Але зовнішність оманлива.

На помаранчевому нашийнику кличка – Gamora. Плюс номер телефону, який  починається з 067.

– Вона бистра, як вітер! Літає туди–сюди, – пояснює наявність id-нашийника чоловік  у камуфляжній куртці і бейсболці.

Собака, названа на честь персонажа всесвіту Marvel, шукає вибухівку і зброю перед посадкою важливих людей на президентський борт.

У лобі-барі, де в листопаді 2019-го “радикал”  Олег Ляшко побився з “слугою” Андрієм Герусом, малолюдно і тихо. Розносять чай, воду і каву.

На табло вильотів – Делі, Лондон, Хамберсайд, Амстердам.

Шкіряні крісла. Блакитні стіни, ліпнина. Позбавлена смаку картина з Андріївською церквою. І прозорий скотч, яким прикріпили керамічну кришку до бачка в туалеті – тут не відчуваєш себе небожителем.

Виходити з карантину президент вирішив у поїздці до Хмельницької області 3-4 червня

В 10.29 на чорному Mercedes, купленому перед карантином за 3 мільйони гривень,  через автоматичні ворота в’їжджає керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Виходить з авто діловито і неспішно.

Його два заступника, Кирило Тимошенко і Сергій Трофимов, вже тут.

– Ребята, встаньте, я вас троих сфотографирую, и маски снимите, – просить  охоронець журналістів УП. – Я нашим кину фото, чтобы вас потом не трогали.

Спасибо. Теперь наденьте маски.

Mercedes c Володимиром Зеленським заїжджає в 11.00. Виспане обличчя і посмішка –  таким глава держави починає робочий день 3 червня 2020 року.

Прослушка і WhatsApp

11:15. В окремій, великій кімнаті віп-терміналу, за овальним столом і в шкіряному кріслі президент п’є каву без цукру. Навпроти – великий екран з трансляцією 1+1.

Впродовж двох днів робочої поїздки Офіс ОПУ і Володимир Зеленський то надягають, то знімають маски, в залежності від обставин. І настрою

Поки в таблоїдному телешоу розповідають про справжню чоловічу дружбу Алана Бадоєва і Максима Барських, Володимир Зеленський говорить по телефону з мамою.

– Как ты? – хвилюється він, тримаючи біля вуха iPhone 11 Pro Max. – Телебачення тут (пауза). Телевизор, мам. Люди смотрят телевизор (говорить трохи гучніше). Хорошо, давай, мама. Целую! Пока.

– Не боїтесь телефоном користуватися? – запитуємо.

– Нам казали, що нас прослуховують, – відповідає Зеленський. – Але не розумію, як ми в сучасному світі можемо не спілкуватися?

Я пропонував лідерам різних держав – не буду називати яких – спілкуватися по WhatsApp. Так швидше, ніж вся ця політична гаряча лінія (сміється). Але вони не користуються таким.

– А хто вас прослуховує?

– Не треба говорити поганих речей! Нехай слухають, – вступає в розмову мовчазний Єрмак.

– Зараз, почекайте, Баканов дзвонить, – каже Зеленський. – Привіт тобі від “Української правди”. Ми якраз говорили про прослуховування. І тут ти…

Тобто ти знаєш, де ми знаходимося? В аеропорту (гучно сміється), точно! Ми не знали, хто прослуховує WhatsApp, тепер знаємо.

– Вам привіт, – кладе слухавку Зеленський. – Баканов каже, що “Українська правда” питала його, де ми будемо відпочивати влітку.

Він сказав, що спочатку хотів відповісти – на Філіппінах. Але в службі сказали, що це не дуже вдалий жарт.

“Хочу продати будинок Шефіру”

11.20. Перед вильотом президент встигає розповісти, що спить шість годин. Про те, що не поправився за рік президентства (“Я стільки над цим працюю!”). І про образи сусідів по котеджному містечку в Іванковичах.

– Я – жайворонок, – розповідає він. – Просинаюсь біля шостої. Буває, і вночі. Через різне – нерви, думки та дзвінки. Мені ж звітують…

А потім у мене легкий страйк. Завжди, коли я виїжджаю з дому. В маєтку біля 100 домів. І там страйкують люди. Приходять з різними проблемами. Сусіди через це зі мною вже майже не розмовляють.

Я хочу, до речі, виїхати. Продам Шефіру дом. Особнячок.

– Чому саме йому?

– Я поясню, – відповідає Зеленський. – Коли ми, чотири товариша, купували чотири дома, ми домовились, що кожний віддасть куточок своєї землі для спільного (простору – УП). Шашлик, спортзал, таке інше.

Тепер я не можу будь-кому продати свій дім. Тому що людина буде разом із моїми друзями жарити шашлик. Хочу продати Шефіру, тисну на нього (сміється).

На той час, коли я президент, неможливо жити там, де багато людей.

– Треба їхати, – нагадує Зеленському Єрмак.

Перед вильотом президент встигає поговорити з мамою по телефону і журналістами УП

Перед виходом з кімнати президент зупиняється: “Ой, я маску забув. Там була моя маска”.

На вулиці +15°.

– Літо, кайф! – глибоко вдихає носом глава держави, задираючи голову на шляху до президентського борту.

“Какого х*ра в самолете столько летит?”

За кілька днів до другого туру виборів в 2019-му Володимир Зеленський заявляв: потрібно “продати до бісової матері” президентські літаки. Але, несподівано ставши  біля керма країни, зрозумів – на велосипеді у відрядження не поїздиш.

На Хмельниччину 3 червня 2020 року Зеленський летить на Ан-148-100В, призначеному для внутрішніх рейсів.

В авіапарку президента Зеленського є АН-148 – для внутрішніх перельотів. Для зарубіжних поїздок – Airbus А319CJ. Плюс вертоліт Мі-8 і невеликий Ан-74

Згідно з протоколом, на борту 28 людей, серед яких головний санітарний лікар Віктор Ляшко, прессекретар Юлія Мендель, лікар, представники пресслужби та охорони.

– Раньше вообще был капец, – діляться з УП знаючі люди. – Мы и так сократили количество людей, хотя все равно много.

У Пети (Петра Порошенка – УП) дофига летали, особенно в международные поездки.

Президент сначала вообще возмущался, типа: “Какого х*ра в самолете столько летит? Мы ему объяснили: “Вот это, это и это – так и набирается компашка”.

11.30 Останні члени делегації піднімаються по трапу.

У салоні зустрічають провідниці. Їх натреновані посмішки не можуть приховати навіть медичні маски. Пасажирам вимірюють температуру безконтактним термометром.

Глава ОПУ Андрій Єрмак (зліва) в поїздці виглядає замкнутим, намагається бути непомітним, але при цьому майже завжди знаходиться поряд із президентом

– 32,7! – оголошує вердикт президентський лікар одному з журналістів УП.

– Боже! – кокетливо сміється стюардеса. – Как вы с такой температурой ходите?!

11:43. Колеса борту, випущеного з конвеєра в 2011-му при Януковичі, відриваються від злітної смуги.

Президентське місце – на початку фюзеляжу, за кабіною пілотів

Ан-148-100В летить на військовий аеродром у Старокостянтинові, в 46 кілометрах від Хмельницького. Стан обласного аеропорту не дозволяє прийняти президентський літак.

Квашена капуста і “Джентльмени” Гая Річі

Якби існував чемпіонат світу серед бортпровідниць, стюардеси ДАП “Україна” взяли б у ньому “золото”.

За 37 хвилин короткого перельоту з Борисполя в Старокостянтинів вони встигають запропонувати воду, газовані напої, комплексні обіди. М’ятні льодяники і барбариски  Рівненської кондитерської фабрики.

Політ триває трохи більше півгодини. Володимир Зеленський встигає поговорити з УП

У президента на столі матеріали до робочої поїздки в Хмельницьку область.

– В інтернеті виклали фото, як вас чекають в Кам’янці. Щось підмальовують, фарбують. Ви про це знаєте? – цікавимося.

– Під нас нічого не підмальовують, – парирує Зеленський. – Ви ж знаєте – зараз вибори місцевої влади.

Вони зараз підмальовують тільки під себе. Повірте мені, під нас вони можуть організувати якийсь невеличкий страйк.

– Ви очікуєте конфлікти на місцевому рівні? Зараз всі мери налаштовані проти вас.

– Думаю, не всі, – відповідає президент. – Вони налаштовані не проти нас – і це не пафос – а, перш за все, проти України.

Вчора у мене була розмова з Леонідом Макаровичем Кравчуком… Не можуть мери бути проти президента, проти вертикалі влади. Це – проти держави. Це – чистий сепаратизм, який вони прикривають децентралізацією.

Під час передвиборчих перегонів Володимир Зеленський говорив, що потрібно розпродати президентський авіапарк

У літаку Володимир Зеленський почувається розслаблено і комфортно. На запитання, чи боїться літати, стверджує: “Зовсім ні”.

– Було декілька моментів у житті через літаки, що після цього я не боюсь, – згадує він часи “Кварталу”. – Був один момент, що ми падали. Після цього психологічно дуже важко зайти в літак.

Ой, в нас там була ще страшна історія. Летіли в Грецію, не могли нормально приземлитися через боковий вітер. Заходили, навіть не пам’ятаю, чотири чи скільки разів. Люди в літаку, щоб ви розуміли, молилися – дуже голосно “Отче наш”!

Андрій Єрмак майже весь час знаходиться поруч із президентом, але в присутності журналістів УП більш ніж небагатослівний

Після року президентства Зеленський випромінює оптимізм. У всякому разі, перед камерою УП

До приземлення о 12:20 на військовій базі в Старокостянтинові президент у відповідь на питання УП про його звички і захоплення встигає розповісти: він любить вино, віскі та горілку не п’є, ніколи не напивається; йому сподобався серіал “Озарк” і фільм “Джентльмени” Гая Річі.

Ще він любить фастфуд, але зараз – не можна. Посперечався з дружиною і 15-річною донькою Олександрою, хто швидше скине п’ять кілограмів. Поки що, за його словами, перемагає донька.

– Я роблю сюрпризи охороні, – зізнається Зеленський. – Іноді заходжу в кафешки, які не підготовлені.

Ми були на Луганщині і заїхали на заправку. Там був невеличкий магазин. Докторську ковбаску, чорний хліб нам порізали. Кока-кола. Нормально! Іноді можна кайфанути.

– Я дуже люблю смажену картоплю, – продовжує він. – Але ду-у-у-же рідко їм, раз на пів року. Котлетки люблю домашні. Що ще? Квашену капусту, з такою олією, пахучою. Нашою.

“Я – спокійний”

Після полудня Ан-148-100В приземляється в Старокостянтинові, на базі, заставленій старими Су-24. Багато з них схожі більше на макети, ніж на діючі тактичні бомбардувальники.

Під час переїздів із однієї локації в іншу президент впускає в свій бусик журналістів УП і відповідає на запитання

Кортеж президента їде в село Давидківці, де добудовують дитсадок.

Колона з п’яти бусів без мигалок жваво йде в шаховому порядку розбитими дорогами.

– Влада засмоктує? – запитує президента журналіст УП.

– Ні, я – спокійний, – відповідає він, поглядаючи у вікно на місцеві пейзажі. – Дивись, я дуже спокійно до цього ставлюсь. В мене немає такого “наркотику” – що я без цього не можу, чи я цим дуже користуюсь. В мене немає такого кайфу.

– Навіщо було йти у владу?

– Заради результату, заради перемоги. Заради того, щоб щось вирішувати, – пояснює Зеленський.

– Рік тому ви очолили країну. Що в країні відбувається? Що вас вразило?

– Насамперед, ти бачиш, що зруйновано майже все…

– Простіше кажучи, в країні “срака”?

– Повна. Повна! – охоче погоджується президент з неполіткоректним визначенням.

Він розповідає, що в Україні немає медицини, про проблеми в освіті, про дороги.

– Ми побудуємо всі дороги, – обіцяє Зеленський, реагуючи на ямки, на які налітають колеса буса. – Вважаю, що у нас просто немає нормальних доріг у країні. Ямковий ремонт будь в якій галузі відбувається.Тому ми перш за все взялись за дороги.

– Кошмар, а не дорога! Бачиш? – додає президент, поки Кирило Тимошенко щось пише в своєму телефоні.

– Всё, новая трасса будет в Хмельницком, – доповідає через кілька хвилин Тимошенко.

– Написал? – уточнює президент.

– Да, 350 километров они там уже…

– У нас Кубраков (Олександр Кубраков, голова Держагенства автомобільних доріг – УП) відповідальна особа, – пояснює президент.

Тимошенко тут же телефонує Кубракову: “Алё, ну, ищи бабки (сміється). Да, Житомир-Черновцы. Ну, тут реально жесть. Тебе особенно подфартило, что мы сейчас писали интервью в машине (сміється). Ладно, давай!”.

– Мы “Моршинскую” в кабинете пьем, – реагує Зеленський на роботу оператора УП. – А тут “Эвиан”. Скажут, что французскую пьем. Лучше вот – “Моршинскую” фотографируй.

Президент пояснює, що буси і все, що в них знаходиться, справа рук приймаючої сторони, в даному випадку – влади Хмельницької області.

– Ох, там Днепр–Решетиловка будет дорога! – продовжує він. – Серйозна траса буде. А в Запоріжжі бачили який міст? Буде офігєнний міст. Його вже будують.

За словами Зеленського, він би забрав всі дороги з місцевих бюджетів на державний рівень.

– Але це буде війна, – передбачає він.

“Допоможіть нам, Володимир Володимировичу!”

О 13.13 президентський кортеж зустрічають у селі Давидківці. Натовп селян реагує на Володимира Зеленського приблизно як на учасника квартету The Beatles.

У селі Давидківці президент приїхав по традиційно поганих дорогах

– Боже! – вигукує він, побачивши натовп на вулиці, виходить з буса, і надягає маску. Пізніше він її зніме.

Біля людей стоять жінки-медики в повному захисному одязі, всім своїм виглядом натякаючи – коронавірус тут не пройде.

– Доброго-о-о дня-я-я! – говорить Зеленський своїм фірмовим голосом.

– Доброго дня! Ура-а-а-а! – впадають в екстаз жінки і діти.

– Всім здоров’я бажаю! – підходить президент впритул до людей.

– І ва–а–аам! – з радістю відповідають вони.

– Вам, перш за все. Я і так здоровий. А ви всі – черга за продуктами? – жартує президент.

– До вас черга! Хочемо вас побачити! Хочемо вас торкнутися! – вигукує жінка.

– Можна. Давайте, – погоджується Зеленський.

– Хочемо, щоб нам добавили пенсію!

– Знаю, – відповідає глава держави.

– Я 43 роки проробила. Получила дуже мало.

– Мало, мало, – не сперечається Зеленський.

– І голосувала, кричала гвавт за вас! Ой! – злітає маска з лівого вуха літньої жінки, і вона спішно її поправляє.

– Знаємо, що мало. Вибачаємося, – говорить президент.

– Ми знаємо, що грошей нема.

– Грошей нема. Знайдемо. Підвищимо! Дайте трішечки часу, – просить Зеленський.

– Вам здоров’я! Бо–о–о–же мій! В нас не було такого, щоб президент приїхав! – не вірять своєму щастю селяни.

– А може ви не запрошували? Давайте ваші звернення!

– Допоможіть нам, Володимир Володимировичу! – помиляється в по батькові жінка. – В нас нема сільського клубу.

– Ну а садочок нормально побудували? – запитує Зеленський.

– Да–а–а! – відповідають йому хором.

– Хорошо. Потім клуб, – обіцяє він.

До президента проривається бабуся. Сильно хвилюючись і злегка шепелявлячи, вона зачитує йому власний вірш.

У масі своїй люди зустрічали президента позитивно. Їхній голос був голосніший за критиків

Місцями жінка трохи забуває слова, і, здається, імпровізує, як на реп-батлі.

– Шоб був здоровий і щасливий! – декламує вона. – А також вся його сім’я.

Володимир Зеленський приїхав в село – навколо нього все зацвіло.

Він настрій подняв усім людям в хатах. Сказав президент, щоб всі жили щасливо. Приблизиться мир, настануть жнива.

Малеча й дорослі навчатися будуть. Комбайни та техніка в поле прибудуть.

– Нехай вже в віках процвітає країна! – останній рядок звучить особливо урочисто. – Така дорога нам усім Батьківщина!

– Ура–а–а! – реве натовп.

– Класна Хмельниччина! – говорить президент, відійшовши від людей. – Клуб треба побудувати. А де сільський голова? Що, у нього немає грошей на клуб? Ой, бо-о-же (зітхає). Ні на що нема грошей.

Люди зібралися біля продуктового магазину в оточенні президентської охорони. Майже всі – в масках

У Давидківцях президент перебуває трохи менше години. Він перевіряє, як проходять роботи в свіжозбудованому дитсадку.

– Оно все поправится? Или так и будет на соплях? – пошепки цікавиться Зеленський, показуючи на не обшитий вагонкою дах.

– Це не на соплях. Воно поправиться, – запевняє губернатор Дмитро Габінет.

Почувши скарги місцевих, Зеленський просить зробити трикілометровий під’їзд до села.

Президенту рапортують: це не найгірша дорога в регіоні, тому приводити її до ладу будуть пізніше, в 2021-му.

Картинка для журналістів – така ж, як і за попередньої влади. Незважаючи на те, що раніше Зеленський критикував Петра Порошенка за показові відкриття дитячих садків

Під час короткого брифінгу для ЗМІ, організованого на вулиці, починає накрапати невеликий дощ. Піднімається вітер.

Президент стоїть без парасольки, розповідаючи, якими проектами в Хмельницькій області та Україні займається влада.

Він завмер, схрестивши внизу руки, нібито захищаючись від журналістів. Всього 20 хвилин назад, при спілкуванні з місцевими жителями, гарант виглядав куди більш розслабленим і щасливим.

Охорона президента в селі Давидківці тримає людей від президента на відстані. Гарант підходить до людей двічі – відразу після приїзду і перед від’їздом

Будувати, будувати, будувати

14.00. Кортеж Зеленського їде в Хмельницький на зустріч із бізнесменами. Президент у гарному настрої, ділиться враженнями від спілкування з народом.

– Мені там сказала одна жіночка, що я повинен їй заплатити. За її енергію. Вона мені каже: “А то ми вас виженемо!”. Я їй: “Чому?”. Вона: “В мене сьогодні вкрали енергію” (сміється).

– Агрессивные встречаются? – запитує журналіст УП.

– Бывает. Но я вообще не боюсь людей, честно. В основном они очень хорошо относятся.

– Украина из окна кортежа по-другому видится?

– Пчхи! – чхає президент, прикриваючись долонею, і сміється. – Правда! Нет, я ее так же воспринимаю. Немножко зашоренность появляется из–за моей сегодняшней профессии. Немножко. Но я же вижу, как мы сейчас едем.

Ну, г*вно – местные дороги! Что же, я не понимаю? Надо строить. Надо все время строить, и не останавливаться. Все время строить, строить, строить! И это даст свои плоды.

– Как оставаться оптимистом, видя, как живут в глубинке?

– Знаешь: делай, что можешь,и будь, что будет, – відповідає президент. – Видишь, что плохо – делай. Делай, делай! Пока не будет структурных, больших изменений. Естественно, сложно. Но сейчас даже в ручном режиме можно что–то делать.

Все равно будет тренд. Люди увидят, что власть что–то строит, что–то движется. С одним, вторым, с десятью урядами. Это все не важно. Важно, что мы все – солдаты. Нужен тренд. А тренд – мы строим, делаем.

– Просто первый эффект будет где–то в конце года, – говорить Кирило Тимошенко. – Это идет, как снежный ком – больше, больше.

– Это будет ком, – погоджується Зеленський. – Этот ком будет, если мы, дай бог, пробежим как–то экономический кризис. Как–то пропетляем. Я в это верю.

На вулицях Хмельницького випадкові перехожі проводжають кортеж президента поглядами або знімають його на телефони

По дорозі до Хмельницького розмова заходить про Путіна, Донбас і Крим.

Помітно, що, говорячи про Путіна, Зеленський підбирає слова.

– Его человеческие качества меня не сильно интересуют в решении этого вопроса (про Донбас і Крим – УП). Я считаю, что до конца таких людей никто не может знать. До конца может знать, наверное, он сам, – говорить Зеленський.

– Считаю, ни один президент не может подставлять страну, сказав в адрес другого президента оскорбительные вещи про личное, – продовжує він. – Иногда оскорбительные вещи приводят к тысячам смертей.

Я не собой рискую, не своими рейтингами. Я рискую жизнями людей – всё! И тут, уж извините, дайте мне делать так, как я вижу.

Коли мова заходить про критику на його адресу з боку патріотичної громадськості в питаннях Донбасу, Зеленський переходить до образних порівнянь.

– Это – как лабиринт (війна на Донбасі – УП), – вважає Зеленський. – Но в нем, я уверен, есть выход. Люди достаточно эмоциональны, когда бастуют или негодуют, это понятно.

Мои выводы (по Донбасу – УП) до того, как я стал президентом, были примерно такими же. Тебе кажется, что ты полностью плаваешь, купаешься в информации. И это – озеро, вот оно наполнено информацией. Но это не озеро, это – океан!

Просто я – в океане. Из–за своего статуса, в котором сейчас нахожусь. Из–за того, что я наполнен этой информацией.

Я – в океане. Поэтому не сильно реагирую на информацию людей, которые находятся в озере. А глубина – она не такая! Она другая вообще–то.

Но цель у нас одна – что у людей в океане, что у людей в озере. Мы из одной страны. Мы все – украинцы. Мы хотим одного и того же.

Ныряйте ко мне – я готов! Ныряйте ко мне, и там помогайте.

– Вам соромно за жарти з минулого “Кварталу” про Україну?

– Не треба соромитися якихось помилок. Хоча їх ніхто не хотів робити, когось ображати. Навіть в гуморі, – відповідає президент.

– Найбільше, що згадують: ви назвали Україну “повією”.

– Я ніколи не називав Україну повією. Це – перше…

– Вам соромно?

– Можу вам сказати відверто. Якщо дійсно велика кількість людей, чи навіть хтось, це сприйняв, як жарт і порівняння України з “повією”, то за такі речі мені соромно. І я – неправий. Але жарт був про інше.

Жарт був, я вважаю, про несамостійність фінансову. І так воно є. Несамостійність української фінансової системи від інших. Ми повинні бути незалежною країною. Ніхто не має права нами керувати, – говорить Зеленський.

Кількома хвилинами раніше він розповідав журналістам УП про те, як зумів домогтися збільшення траншу МВФ двома телефонними дзвінками голові Фонду Крістін Лагард.

“Жень, послухай мене!”

Зустріч  президента з бізнесменами в Хмельницькому триває з 14:25 до 16:00, породивши, як мінімум, один мем у соцмережах.

Під час скарг підприємців на “Укрексімбанк” Зеленський набирає його главу Євгена  Мецгера.

– Жень, послухай мене, – просить президент розібратися з реструктуризацією кредитів.

Хмельницькі бізнесмени масово скаржаться президенту на “Укрексімбанк”, змусивши його зателефонувати главі банку в прямому ефірі

Всі півтори години Зеленський задає уточнюючі питання, щось записує в блокнот, жестикулює. Видно, що йому цікаво.

Він зриває оплески, коли розповідає про боротьбу з контрабандою в Закарпатській області.

Президенту скаржаться на податківців, ввізні мита, колишню регіональну владу і Арсенія Яценюка.

Більшість охоронців президента в масках. Але не всі і не завжди

Деякі бізнесмени поводяться перед Зеленським, як маленькі діти, не дивлячись на те, що старше глави держави.

– Юрій Шапран, акумуляторный завод “Негатив”, – ніяковіючи представляється чоловік. – Якщо можна, я буду розмовляти не рідною пока мовою?

– Розмовляйте як хочете. Ваша рідна яка – німецька? – жартує президент.

– Ні. Рідна – українська. Але я з Донецька, Костянтинівки.

– Говорите по-русски. Чего вы стесняетесь? – дозволяє Зеленський.

Пізніше слово дають чоловіку інтелігентного вигляду в окулярах з тонкою оправою.

Фармацевт з Іванковичів намагається розрекламувати “ліки” від коронавірусу

Він розповідає, що приїхав сюди з Києва. Живе, як і президент в Іванковичах. Займається інвестиціями в фармацевтичне виробництво в Хмельницькій області.

Спікер каже про інновації, технології та Ілона Маска. І тільки за кілька хвилин стає зрозуміло, навіщо він тут.

Президент охоче вступає в дискусію і намагається тримати нитку розмови

–  Если можно, два слова по коронавирусу? – переходить він до справи. – МОЗ допустило колоссальную ошибку, не послушав нас. Они не включили в протокол национальный продукт.

Президент сидить без маски. Дивиться на фармацевта, схрестивши руки. В його очах – поблажливий скепсис.

– Нужно обращать внимание на препараты, которые у нас есть. А они у нас есть. Кто–нибудь о них слышал хотя бы? Никто! Нет поддержки, – заводиться спікер.

– Так давайте послушаем, чего вы? – пропонує президент. – Давайте Ляшко ответит вам предметно. Вы сейчас о каком препарате?

– Протефлазид. Его все знают прекрасно.

– Профилактический препарат? – уточнює Зеленський.

– Нет, он противовирусный!

– Пряма дія не доказана, – вступає в розмову Віктор Ляшко.

– Як це не доказана? Начинается все с начала. Кому она не доказана? Если вы считаете, что инструкция неправильно написана, посадите в тюрьму тех, кто ее написал и утвердил! – обурюється фармацевт.

– Разберемся, – ставить крапку президент. – Вітя (Ляшко – УП), поясни мені потім, будь ласка, про цей препарат. Щоб ми зрозуміли, що там відбувається.

Весь час пригав, і не долітав

16.00. Після зустрічі з бізнесменами Володимир Зеленський їде обідати в ресторан “Сад на Європейській”.

– Я уже понял, кто это такой с этими лекарствами, – говорить дорогою Тимошенко про фармацевта з Іванковичів. – Помните, начался кипиш, и этот препарат выкупали во всех аптеках?

– Это не простая вообще история, – вступає президент. – С этим нельзя играться. Он так это говорит – лекарство лечит. А это – гомеопатия.

Они раскрутили свою гомеопатию. Захотели, чтобы это было на государственном уровне. Люди вообще перестали бы бояться COVID.

Они хотели, чтобы президент сказал: “Есть лекарство. Всё, поехали!”. И у нас бы заболели люди, начали употреблять капельки. Капельки не спасли бы, что естественно.

– А вы сами боитесь коронавируса? – запитує журналіст УП.

– Вообще нет! – відповідає Зеленський.

– Расскажи! – сміється Тимошенко.

– Я хотел на себе пройти этот этап, – починає сміятися президент. – Чтобы людям было легче. Когда был у нас момент депрессии, мы собрались.

Я предложил нашим: “Давайте, я заболею, сразу меня изолируем на Банковой. И проживу это нормально”. Чтобы люди понимали – это страшно, ты можешь заболеть, тебе плохо. И я через себя это пропущу, покажу.

Но чтобы люди поняли и то, что это не чума. Чтобы не было депрессухи. В самом начале был момент очень страшный, когда люди считали, что мы все умрем.

– Что остановило?

– (сміється) Решили, что слишком. Что перебор.

– А кто был бы источником “заразы”?

– Это не сложно было сделать. Но меня, конечно, семья бы не простила. Сказали бы, что я сумасшедший. И, в принципе, были бы правы (сміється).

– Вы не опасаетесь коронавируса, не боитесь летать. А чего вы боитесь? Пауков, тараканов?

– Кхм, – замислюється Зеленський. – Я очень боюсь подвести людей. Ну, прям очень!

Очень переживаю, что кто–то там, из моего окружения, где–то влип. Для меня это очень неприятная история. Мягко говоря.

Боюсь очень за детей. Прям… Прям на таком уровне. Считаю, не совсем нормальном. Считаю, есть перебор.

– Есть страшный сон? Повторяющийся?

– Был как–то долгий момент – я не мог преодолеть пропасть. Мне нужно было прыгнуть с одного берега на другой, а там – пропасть. Я все время прыгал, и не долетал.

– В какой момент жизни?

– Наверное, это было связано с работой. У меня долгий период жизни была такая история (сон з прірвою – УП). Она повторялась, повторялась. Наверное, связана с тем, что ты ставишь сложные цели.

Божевілля на Проскурівській і скандальна кава

Трапеза в ресторані триває трохи більше години. Президент із найближчим оточенням ховається в окремому залі, на свіжому повітрі. В тіні винограду і поглядами охорони. Під щебетання птахів і легкі звуки джазу.

У ресторані є відвідувачі. Але їх небагато.

З президентом обідають перші особи ОПУ, мер Хмельницького і губернатор

Офіціанти з підносами носять президентської делегації запечений на вугіллі калкан, десерти з авокадо і лаймом, біле сухе вино

Залишаючи заклад о 17:25, президент дякує працівникам ресторану. Каже, що їв борщ і рибу. І що йому дуже сподобалось.

Через десять хвилин розпочинається те, що в програмі записано як “прогулянка центром міста”. Насправді вона перетворюється у справжнє божевілля.

– Вперед, вперед. Коридор! – командують міцні чоловіки, взявши президента в кільце.

– Що ж це за прогулянка така? – вигукує президент.

– Можно я просочусь? – пробирається через потужні спини перший заступник голови ОПУ Сергій Трофимов.

– Куди ми йдемо, Кирил Володимирович? – запитує Зеленський Тимошенка.

– Кофе выпьем.

У центрі Хмельницького Зеленського оточують натовпи народу. Незважаючи на складності з пересуванням, президенту така увага публіки подобається

До президента кидаються люди, щоб зробити селфі, передати скарги або просто поговорити.

– Расширяем второе кольцо. Спокойно. Чуть шире. Спокойно! Оттягиваем чуть дальше. Два-три метра! – командують УДОшники.

– Да уж, прогулка, конечно, – зітхає трохи байдуже Єрмак.

– Це не прогулянка! – погоджується Зеленський, і по-акторськи чухає потилицю. – Хотіли погуляти містом…

Найнаполегливіші і сміливі не йдуть без селфі з главою держави

До нього продирається дівчина, щоб зробити селфі. Намагається на ходу надіти маску. Видно, що Зеленському подобається така увага публіки.

– Нічого, я в масці. Свою можете не надягати, – заспокоює президент.

– Аваков вас ще не звільнив? – доносяться різні голоси з натовпу, але Зеленський не реагує. – Володимире, зробить вже щось з тими прокурорами та ментами продажними!

Через кілька хвилин Зеленський заходить до кав’ярні.

Усміхнений співвласник закладу Віталій пропонує гаранту рістретто.

Та сама кава без масок, яка обурила українців у Фейсбуці

Президент сідає за стіл. Перші особи з ОПУ, мер Хмельницького Олександр Симчишин, губернатор Дмитро Габінет і навіть Віктор Ляшко на задньому плані – всі без масок. Це фото, яке виклали в ФБ співробітники президентської пресслужби, підніме хвилю обурення.

Наступного дня в МВС пообіцяють, що перевірять, чи порушував президент правила карантину. А Зеленський скаже, що готовий заплатити штраф.

Поки ж, розслаблені і задоволені, о 18:10 візитери з Банкової виходять з кафе.

– За каву розрахуйтесь, – просить президент.

Єрмак лізе рукою до внутрішньої кишені свого піджака, але його випереджають представники хмельницької влади.

Зеленський в розмові з УП говорить, що виходи до людей йому потрібні для того, щоб зрозуміти, чим реально вони живуть. Але, здається, йому як і раніше хочеться бути зіркою

Вірусологи, Шопенгауер і полуниця

О 18:15 Володимир Зеленський їде в місцеву вірусологічну лабораторію. В дорозі охоче говорить про спорт і здоров’я.

– Сейчас не до плавания, – говорить він. – Могу пробежаться. Силовая нагрузка. Может быть просто растяжка. Я стараюсь утром заниматься 4-5 раз в неделю. Принцип очень простой – делай что-то.

Когда просыпаешь, сложно. Борюсь с ленью. Побеждаю. Почти всегда (сміється).

Зеленський розповідає про протрузії, про те, як з віком тіло втрачає еластичність.

– У всех там есть (проблеми зі спиною – УП). И это нормально. К этому нужно философски относиться, – вважає він.

У вірусологічній лабораторії президент у захисній масці

У лабораторії Зеленського зустрічають кілька співробітниць у повному захисті. На стінах – цитати Шопенгауера: “Здоров’я настільки переважує решту благ, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля”.

Президент одягає халат і бахіли. Від чепчика відмовляється

Президент цікавиться зарплатами і надбавкою 300%. Йому кажуть, що отримують в середньому 9 тисяч гривень. Надбавка тим, хто працює в лабораторії, не передбачена. Але місцеве керівництво знайшло можливість виплатити всім премії

О 18:42 Зеленський виходить з лабораторії, направляється до людей.

– Полуниця є? – кричить він через ріденький паркан приватного будинку.

– Ще немає, – відповідає йому жінка, яка сидить навпочіпки з телефоном. – Приїжджайте, коли буде.

Місцеві чекають підходу президента, і він виправдовує їхнє очікування.

Його вітають, знімають на телефони.

Володимир Зеленський не вступає в суперечки з людьми про рівень життя і зарплатах. Каже, що потрібно трохи потерпіти

На обличчях людей маски, але вони не можуть приховати емоцій. Чоловічі, жіночі, дитячі, старечі очі вміщують все: від подиву, радості, захоплення до скепсису, переляку і злості.

О 19:00 кортеж заїжджає на територію готелю Sobkoff. На в’їзді його зустрічають дві позолочені скульптури левів, які цілком припали б до двору прокурора-втікача Віктора Пшонки.

О 19:20 Володимир Зеленський, переодягнувшись, спускається з номера на вулицю.

Сіра водолазка, підкреслює підкачаний торс. Чорні джинси, зелені шкіряні кеди з білою підошвою – він дає інтерв’ю в неформальному вигляді.

На величезній території готелю, в якій дуже багато охоронців, президент розслабляється і стає “простим хлопцем”. На запитання журналістів УП Зеленський відповідає перед вечерею, яка пройде за зачиненими дверима

Замість обіцяних 30 хвилин президент приділяє журналістам УП більше години.

Спочатку прогулюється внутрішніми двориками, серед скульптур, під падаючим тополиним пухом. В результаті сідає в альтанці чи то в японському, чи то китайському стилі.

Перший робочий день Володимира Зеленського в Хмельницьку тривав приблизно 9 годин

Говорить про Порошенка, Коломойського, Авакова, Саакашвілі, Путіна, мову, Донбас та Крим (інтерв’ю з Володимиром Зеленським читайте пізніше на “Українській правді”).

Потім йде вечеряти і відпочивати під крякання качок, які живуть у штучному озері, і шум води.

ДЕНЬ ДРУГИЙ. 4.06.2020. Хмельницький-Кам’янець-Подільський- Старокостянтинів-Бориспіль

Пробіжка зі скандалом

Ранок четверга в Хмельницькому зустрічає сонячною погодою, дев’ятьма градусами тепла і новинами, що напередодні на фронті не було обстрілів.

О 7:15 Зеленський вирушає на пробіжку біля міського озера разом із трьома охоронцями.

Єрмак теж в справі. Але прибігає трохи пізніше основної групи.

Першого заступника Єрмака, Трофимова, у другий день поїздки немає. Він поїхав до Києва.

Президент Зеленський говорить, що любить біг, хоча він не такий корисний для його хребта. А плавати вдається не часто

Президент повертається в готель о 8:20. Він бігав 48 хвилин із середньою швидкістю 10,3 км/год, подолавши 8 кілометрів 25 метрів. Спалив 740 калорій.

– Неплохо, – задоволений результатом глава держави.

Під час розтяжки Зеленський розповідає, що він кавоман, випиває 4-5 чашок на день. Без цукру.

Новина про це і ставлення до спорту з’являється на “Українській правді” разом із фотографіями розминки.

Після пробіжки і розтяжки Володимир Зеленський їв яєчню з болгарським перцем

Одна з фотографій, на якій Зеленський розтягує спину, взявшись руками за лавку, і склавшись у кут 90 градусів, швидко розлітається соцмережами.

Несподівано виникає бурхлива дискусія – чи пристойна подібна поза для президента, і чи мають право ЗМІ публікувати таке. Свою думку з цього приводу Зеленський висловить пізніше, в кінці своєї поїздки.

Перед виїздом із готелю хтось попросив президента підписати фото дівчинки, і привітати її з днем народження

О 10:00 він виходить з номера в новому костюмі. Напередодні він був у темно-сірому і без краватки, сьогодні – в темно-синьому. І краватці.

У деяких автобусах з кортежу президента ховаються серйозні хлопці з автоматами і при повній екіпіровці

Сім’я героя

Біля 9-поверхового колишнього гуртожитку на вулиці Чорновола, 60 в Хмельницькому юрмляться люди. Тут мешкає родина спецпризначенця Романа Матвійця, який героїчно загинув на Донбасі в 2016-му.

У цьому колишньому гуртожитку знімає квартиру сім’я загиблого героя, поки в їх власній триває ремонт

Він заходить у під’їзд о 10:11 під крики брюнетки в червоному, яка махає рукою з балкона: “Мы вас любим!”.

Зеленський направляється до ліфта, але охоронець не пускає: “Аварийное состояние. Может застрять”.

– Ну, не знаю, – сумнівається президент, піднімаючись сходами на п’ятий поверх. – Я все життя прожив у такому будинку, на 13 поверсі.

Зайшовши в квартиру, він знімає взуття, незважаючи на вигуки зустрічаючих.

Помітно, що президент почуває себе ніяково, дивлячись на Валентину, вдову загиблого, і його сина Івана, який закінчив четвертий клас.

“Для нас дуже велика честь бути тут, – каже Зеленський, вручаючи орден “Золота зірка”. – Важливо, щоб ти зрозумів, хто був і є твій батько, тому що герої НЕ вмирають”

Ваня розповідає, що мріє бути військовим, як батько. Але його бабуся, мати загиблого Романа Матвійця, вступає в розмову: “А бабушка що каже? Що воєнних хватить нам, правда?”.

Президента запрошують на кухню пити чай. Тут він уже почувається розкутіше, ведучи невимушену бесіду з господарями будинку, і дарує хлопчикові iPad.

– Яка у вас була іграшка в дитинстві? – цікавиться журналіст УП.

– Ну, таких не було, – дивиться Зеленський, на розкриту коробку з надкушеним яблуком. – Пістолети. Дуже дорого було мати металевий з пістонами. Був один такий.

Президент звертає увагу на магнітики на холодильнику. Йому відповідають, що за кордоном ніхто з родини не був. Ті магнітики, що з Європи, дарували друзі

За чашкою чорного чаю з печивом заходить розмова про коронавірус. Хлопчик Ваня каже, що вже скучив за друзями і прогулянками по місту.

– А не пускають? – запитує президент. – Зараз вже можна в місто ходити.

– Мама не хоче, – відповідає школяр.

– Люди вчора в центрі міста ходили в масках, – ділиться враженнями Зеленський. – Відсотків 50, чесно кажучи. На жаль. Сьогодні я отримав цифри. Кількість захворілих збільшилася. Антирекорд.

Президент виходить з квартири о 10:40. У під’їзді його наздоганяє брюнетка, яка раніше махала йому рукою з балкона.

– Шановний пане президенте, можна з вами? – дістає вона телефон. – Я вас так люблю, правда! Як би ви були неодруженим, я б за вас заміж вийшла.

Я вас дуже прошу, зверніть увагу на логістичний бізнес. Будь ласка, займіться цим. Можна вас обняти? Всьо, щасливо!

Прихильниця Зеленського прорвалася крізь охорону і зізналася президенту в любові

– Ми вас любимо! Пенсію нам добавляйте, що ж ви?! – просять Зеленського, коли він виходить на вулицю.

– Знаю, знаю. Будемо працювати над цим, – обіцяє він.

Кравчук, Хмельницький и Бандера

Об 11:00 Володимир Зеленський відвідує гуртожиток №3 Хмельницького національного університету.

Коридори п’ятиповерхівки 1978 року побудови зустрічають ще запахом свіжої фарби –  до приїзду президента тут готувалися.

Екскурсія в гуртожитку триває близько 10 хвилин. Президенту показали, як живуть сучасні студенти. Самих студентів не було

Гостю з Банкової показують їдальню, кухню, спортзал. Розповідають, скільки стояків вдалося замінити.

– А тут у нас комп’ютерний клас, – заводять його в кімнату. – Скрізь вайфай.

Оглянувши гуртожиток, президент відправляється інспектувати будівництво доріг.

У дорозі Зеленський відповідає на запитання журналістів УП на історичну тему.

Президент робить довгі паузи. Він акуратно підбирає слова. Щоб нікого не образити з різношерстої армії прихильників з різних регіонів, які дали йому в 2019-му 73,22%.

– Яка історична постать більш за все захоплює?

– Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть.

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…

– А ще кілька персоналій українських?

– Дипломатія, перемовини й хитрість Богдана Хмельницкого – там у нього всього було дуже багато. Він воював, потім з ними сідав за стіл. Потім мирився, потім союзничав. Все викручував, що потім забрав назад до України.

Є дуже багато різного про Богдана Хмельницького – щось домовився, комусь продався. Все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України.

– Не можу не запитати про ставлення до Степана Бандери

– До Степана Бандери різне ставлення.

– Ваше особисте?

– Слухайте, в мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за таких часів, про які ми з вами читаємо, але ми там не жили. Не може бути просто особистого ставлення.

– Ви вважаєте його героєм?

– Я так думаю, що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями. У нас від героя до ворога – один крок.

Ви ж розумієте ставлення до історії Степана Бандери (на Сході країни – УП). Нема однозначності. Не треба, мені здається, провокувати українське суспільство та відповідати на ті питання, на які повинен відповісти час.

Об 11:20 кортеж зупиняється за містом, де вибудовується в ряд нова дорожня техніка. Тут капітально оновлюють трасу M12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка.

Інспекція доріг – одне з найпопулярніших занять всіх українських президентів

В оточенні телевізійних камер глава держагентства автодоріг Олександр Кубраков  розповідає про амбітні плани. У 2020 році в Хмельницькій області відремонтують 208 кілометрів доріг.

Для короткої екскурсії на трасі до Хмельницького приїжджає з Києва Олександр Кубраков

Об 11:46 кортеж заїжджає на територію Хмельницького аеродрому.

Делегацію чекають три вертольоти. Білий, модернізований Мі-8 – президентський.

Посадка в вертоліт відбувається дуже швидко, під чуйним керівництвом охорони

І ще два Мі-8 – в камуфляжній розмальовці. У цих двох – спартанські умови, сильно пахне гасом і заколисує тих, у кого є складнощі з вестибулярним апаратом.

Об 11:50 три “вертушки” злітають вгору. Вони летять із середньою швидкістю 180 км/год на висоті приблизно 150 метрів.

Політ до Кам’янця-Подільського займає 30 хвилин, під час яких президент спілкується з журналістом УП.

“Незалежність українців неможливо відібрати. І навіть анексувати” 

Володимир Зеленський сидить за столиком, в бежевому шкіряному кріслі з гербом України. Навпроти нього Андрій Єрмак. Президент ставить на підзарядку свій iPhone.

– Ти подивись, яка у нас гарна країна! – дивиться він в ілюмінатор і дістає звідкись льодяник.

– Я Янека згадав, – звертається він, сміючись, до Кирила Тимошенка. – Конфєтки, пам’ятаєш?

Всі в салоні посміхаються, оцінивши жарт.

За словами оператора УП, який летів у президентському вертольоті, перебувати в повітрі на цьому борту досить комфортно

– Після вчорашнього дзвінка голові “Укрексімбанку” написали, що ми впливаємо на банківську систему, – посміхається Зеленський. – Що ми не маємо право це робити. Я ось думаю, може ще раз передзвонити, щоб закріпити? І запитати – як у вас? Вийшло розблокувати кредитування?

–  Що для вас незалежність? – запитує журналіст УП.

– Наш прапор, – відповідає після невеликої паузи Зеленський. – У багатьох випадках – як серед військових, так і серед спортсменів. Коли наші виграють, дійсно – сльоза. По іншому ставишся до жовто–блакитних кольорів.

Пам’ятаю 90-ті, коли в школах навчалися, університетах, не було такого відношення до кольорів прапору. До гімну. Зараз, коли звучить гімн, всі встають із задоволенням, з повагою.

– Незалежність – це розуміння, що ти – саме українець, – продовжує він.

– А хто такий українець? Чим ми відрізняємося від росіян, білорусів, наприклад?

– Ми дуже ментально відрізняємося. Щирі, дуже свободні. Реально – ду–у–у–же свободні!  Вільна, степна (країна – УП), знаєш?

– Дух козацький?

– Так, воно є точно. В жилах тече ця, навіть не кров, а свобода.

– Після чого ви це зрозуміли?

– Напевно, на Майдані, ще коли Ющенко став президентом. Здається, тоді всі зрозуміли, мільйони людей.

Незалежність українців в ментальності, в крові, в мозку. Це те, що є, що буде. Те, що неможливо відібрати. І навіть анексувати.

– Коли громадянин Зеленський зрозумів, що він – не радянська людина?

– Я народився в радянській сім’ї. Мій дід був комуністом. Він був опером. Все життя був бідним, хоча був полковником. Дуже поважною особою.

Мій батько вже не вступав в партію, хоча всі тиснули. Він був людиною з науки. Для науковців були плюси в радянські часи. Було дуже багато технологічних розробок, наукових досліджень.

Але ментально батько теж був свободним. Я народився в достатньо свободній сім’ї.

– Ви відчували себе українцем?

– Так, ми завжди відчували. Особливо ти розумієш, що українець, коли ти – на Заході. “О, українець! Ми вас дуже поважаємо”.

– Ще до війни наші колеги телевізійники – колишні, на жаль – говорили: “Хочеш відпочити від Москви, їдь до Києва!”. Всі відпочивали в Києві. Вони казали, що у вас є ця не вовча, а людська атмосфера.

При відмові одного з двигунів президентського МІ-8 в польоті другий двигун виходить на підвищену потужність. Борт може летіти горизонтально без зниження висоти

На підльоті до Кам’янця-Подільського Володимир Зеленський відповідає на питання УП, яке враження справили на нього українські воїни на Донбасі.

– Дуже міцні люди, – говорить він. – І це не тільки дух. Коли ти тиснеш руку, ти відчуваєш, скільки в цій людині сили. І це – не про м’язи, не про фізику.

Знаєш, як в Сполучених Штатах – дім, і там от така стіна (показує пальцями  ширину в сантиметрів п’ять – УП). Там все чути, і можна проломити. А в нас така – в метр стіна! Кірпіч! Ось таке в мене було відчуття від цих людей. Я їм довіряю.

Коли ми йшли в траншеях, ти відчуваєш прям дуже сильно, що він – як стіна, яка захищає. Відчуваєш велику повагу. Мені сподобається, коли ця людина запросить мене до столу. Для мене – це честь. Працюють на країну від а до я, віддаючи своє життя.

– Росіяни такого духу не мають?

– Ми ж багато росіян знаємо. Особливо в акторській галузі є стільки росіян, які на нашому боці. Настільки… Талановиті, міцні! Там дійсно багато людей, які мають теж такий дух. Але вони розділені цією дійсно потужною інформаційною історією.

Фортеця і лук президента

О 12:20 вертолітний кортеж приземляється в Кам’янці-Подільському.

Аеродром в Кам’янці – фактично просте поле

Через 15 хвилин Володимира Зеленського водять вуличками старого міста під вітальні вигуки перехожих, які намагаються зробити селфі.

– Володимир Володимировичу, ви – найкращий! – кричить жінка, переплутавши по батькові.

На центральній площі президент підходить до вуличної кав’ярні, бере еспресо.

– Крута кава. Дуже. Дякую! – викидає він порожній стаканчик у смітник.

У Кам’янці охороні президента простіше, ніж у Хмельницькому. У старому місті не так вже й багато роззяв. Гостя ведуть до музею мініатюр “Замки України” під пекучим сонцем.

Президент розповідає, що вже був у цьому місті, і не раз.

– Не думаю, що треба стати президентом для того, щоб погуляти Кам’янцем, – жартує він, дивлячись на фортецю.

– Ви можете побачити наш каньйон могутній. До речі, йому 200 тисяч років, – говорить екскурсовод.

– Дуже красиво! – оцінює панораму глава держави.

– Ми знаходимося в старому місті, на півострові. Ви знаєте чи ні?

– Де півострів? – Зеленський здивовано дивиться навкруги.

– На природному скельному перешейку. Далі ось так пішов півострів, навколо якого тече річка. Це, можна сказати, унікально!

У Кам’янець-Подільській фортеці Зеленському показують гончарну майстерню, дають спробувати свіжоспечений хліб.

Від бограча він відмовляється. Але погоджується стрельнути з лука.

У фортеці президента зустріли хлібом. Без солі

Володимир Зеленський спробував себе в ролі середньовічного лицаря

Президент натягує тятиву, цілиться кілька секунд, і влучає в задню ногу намальованого кабана.

– Не вбив – вже добре. Вбивати не можу, – говорить він під оплески публіки.

На великій дерев’яній платформі, спорудженій у фортеці до приїзду глави держави, більше години триває нарада з представниками туристичного бізнесу.

На нараді з туризму президент знову без маски. Під палючим сонцем, без сантиметра тіні, учасники просять Зеленського лібералізувати візовий режим для іноземців, зменшити податки для готелів і створити нацраду з питань туризму

Охоронці прикривають президента своїми широкими спинами

Територію замку Зеленський залишає о 15:00, останній раз за ці два дні поспілкувавшись із публікою.

– Героям слава! – кричить чоловік з натовпу.

– Слава Україні! – впевнено відгукується гарант.

Останній автограф у Кам’янець-Подільській фортеці Зеленський зробив на майці з власним зображенням

Штормове попередження

О 15:15 президента привозять на територію готельно-розважального комплексу Gala в Кам’янець-Подільському.

Він йде з оточенням на обід. І сам же розкриває частину свого меню, виклавши в соцмережі фото з грибною юшкою.

– Це вищий пілотаж. Такої смачної ще ніде не куштував. Раджу всім! – написав Зеленський.

О 15:45 безхмарне небо поступово затягується хмарами, починає накрапати дощ. Дуже швидко він посилюється.

– Штормовое предупреждение, – говорить один з УДОшників.

Обід не поспішають закінчувати через штормове попередження

Троє охоронців сідають за стіл, попиваючи воду з пластикових стаканчиків.

– Военные (вертольоти – УП) заведутся без проблем. Полетят нормально, им – пофиг, – говорить один з них.

Раптово погода різко змінюється. Починається справжня злива, з гуркотом грому і блискавки.

Через 40 хвилин все закінчується також несподівано, як і почалося.

О 17:00 три Мі-8 злітають над Подільськими Товтрами і кучерявою змійкою річки Смотрич.

Першим з трьох “вертушок” злітає білий президентський борт

Через 40 хвилин “вертушки” приземляються на військовій базі в Старокостянтинові, де Володимира Зеленського чекає АН-148 100B.

На військовій базі в Старокостянтинові прощаються з президентом, залишаючись наодинці зі своїми проблемами і залишками радянської авіації

Біля фюзеляжу встановлюють “рамку”. Перевіряють багаж всіх, хто летить “економ-класом” – в хвості літака.

Пасажирів зустрічають ті ж усміхнені стюардеси в масках. Але температуру на вході більше не міряють.

О 18:07 колеса АН-148 відриваються від злітної смуги бази, залишаючи Су-24 на землі – загрожувати ворогові зі супутникових знімків.

“Неприятность эту мы переживем”

На зворотному шляху в літаку Володимир Зеленський виглядає свіжим. Хоча каже, що поїздки вимотують.

Скориставшись останньою можливістю поговорити, журналіст УП показує президенту ту саму фотографію з ним після пробіжки. Її розкритикували в соцмережах, вважаючи що главі держави не можна показуватися в таких позах.

– Для многих сегодня стало откровением, что вы – человек. Из крови…

– И плоти, – погоджується Зеленський.

– Вы видели это фото? – показує журналіст екран смартфона.

– Нет, – дивиться зацікавлено глава держави, і посміхається. – Смешная.

– В интернете пошла волна. Люди стали это как-то интерпретировать.

– Пошлости, да? – розуміючи киває президент.

– Карикатуры, мемы. О том, что это – непристойно. Вас публикация такого фото не обижает?

– Нет. Ну, я понимаю, что так зафиксирована поза. Это – жизнь.

– Вас задевает, когда используют какие–то ваши фото, изображения, устраивают хайп?

– Послушай, я не делаю из этого трагедии. Это как в обычной жизни. Ты ударился – тебе больно. От этого мне больно. Но когда я – маленький мальчик, я ударился, плачу, хочу к маме на ручки.

Когда ты уже взрослый мальчик, ты терпишь, потому что понимаешь – это обстоятельства жизни. И ты должен ее принимать такой, какая она есть.

Для меня это даже – не шрам. Это – синяк. Я не читал комментариев. Даже не знал, что есть такая фотография, и она обсуждается.

– Даже Ирина Геращенко высказала свое экспертное мнение. Петра Алексеевича, наверное, сложно представить в подобных обстоятельствах?

– Я думаю, что, наверное, такой фотографии у Петра Алексеевича никогда бы не было. Тем живее я. Ничего страшного. Все нормально. Неприятность эту мы переживем.

– Підсумовуючи ваш рік президента, ви вірите у ваш успіх впродовж наступних чотирьох? Ви вірите в успіх України?

– Вірю.

– Президент Зеленський увійде в історію, як який президент?

– (пауза) Такий, який не воював за владу.

О 18.44 колеса президентського борту торкаються бориспільської посадкової смуги.

Наступного дня 5 червня 2020 року, КМІС публікує дані соцопитування. Якби вибори відбулися найближчим часом, 40,9% виборців, що визначилися з вибором, віддали голос Володимиру Зеленському. Петру Порошенку – 15,7%.

Євген Руденко, Роман Кравець, Ельдар Сарахман