ArmyUA — Аналітично-інформаційний портал » Інформаційний резонанс доби: 10.11.2020

Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 10.11.2020

Інформаційний резонанс доби: 10.11.2020

Redaktor / 11 Листопада, 2020 / Немає відгуків

У Львові попрощалися з десантником, який загинув на Донбасі

У Львові біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулося прощання з бійцем Олегом Свинариком, тіло якого сьогодні, 10 листопада, привезли на Львівщину з Луганщини.

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА, передає Укрінформ.

«Біля пам’ятника Шевченкові відбулося прощання з новітнім Героєм Олегом Свинариком. 20-річний боєць 80-ї десантно-штурмової бригади загинув вранці 7 листопада на Луганщині. Хлопець родом із села Арламівська Воля Мостиського району», – йдеться в повідомленні.

У серпні 2019 року юнак добровільно виявив бажання нести службу за контрактом та був призваний Мостиським РВК. У зоні бойових дій перебував упродовж місяця.

Олег Свинарик – 329-й воїн зі Львівщини, який віддав своє життя, захищаючи територіальну цілісність України. У загиблого залишилися батьки і два брати.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація в ТКГ зазначила, що за попередніми даними, причина смерті 20-річного бійця 80-ї десантно-штурмової бригади Олега Свинарика небойова, можливо, самогубство. Слідство проводиться працівниками Національної поліції України.

Окупанти зірвали «тишу» біля Кам’янки — поранений боєць ЗСУ

11.11.2020, 07:31

Від початку поточної доби, 11 листопада, проголошений режим припинення вогню російсько-окупаційні війська порушили один раз. Військовослужбовець Об’єднаних сил отримав вогнепальне поранення.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“Неподалік населеного пункту Кам’янка противник застосував стрілецьку зброю та великокаліберний кулемет. На жаль, унаслідок обстрілу один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав вогнепальне поранення. Воїна відразу доправлено до лікувального закладу, де йому надається належна медична допомога. Стан здоров’я військовослужбовця задовільний”, – йдеться у повідомленні.

Сили ООС оперативно повідомили про дії російських найманців представників ОБСЄ через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

Минулої доби, 10 листопада, на переважній більшості ділянок відповідальності українських підрозділів спостерігалася “тиша”. Водночас два факти порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців зафіксовано поблизу Водяного. На цій ділянці в обідній час противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї, а ввечері – застосував міномет калібру 82 міліметри.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було.

У Волновасі двоє людей підірвалися на вибухівці

У Волновасі на Донеччині двоє людей підірвалися на невідомому вибуховому пристрої.

Поліція встановлює обставини вибуху. Як передає Укрінформ, про це 10 листопада повідомили в поліції Донецької області.

Зазначено, що сьогодні до Волноваського відділу поліції надійшло повідомлення про те, що на території одного з підприємств на околиці міста двоє людей підірвалися на невідомому вибуховому пристрої, постраждалі отримали осколкові травми.

Потерпілих було доставлено до лікарні. На місце події відразу прибула слідчо-оперативна група поліції.

«Триває обстеження території спеціалістами вибухотехнічної служби. Вилучено залишки предмету, який вибухнув. Обставини події встановлюються», – йдеться у повідомленні.

Попередня правова кваліфікація події – ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.115 з поміткою «нещасний випадок» Кримінального кодексу України.

Окупанти на Донбасі встановлюють «мінні пастки» виробництва РФ – розвідка

Російські окупаційні війська продовжують облаштовувати свої передові позиції та встановлювати мінні загородження на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Михайло Шаравара з посиланням на інформацію Головного управління розвідки МОУ.

«Командування оперативного угруповання російських окупаційних військ на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях продовжує використовувати режим тиші для вдосконалення інженерного обладнання передових позицій з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК. Крім того, противник застосовує диверсійно-розвідувальні групи та саперні підрозділи для перевірки мінних загороджень та встановлення нових мінних пасток з використанням протипіхотних мін російського виробництва, які заборонені міжнародними договорами», – повідомив речник.

Крім того, за словами Шаравари, підконтрольні російським окупаційним адміністраціям засоби масової інформації розповсюджують фейкову інформацію про недотримання українською стороною умов розведення військ та відновлення найближчим часом повномасштабних бойових дій ЗСУ.

Провокації окупантів на Донбасі ускладнюють просування до миру – Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі на Донбасі встановлено найтриваліше перемир’я за весь період війни, проте усе ще тривають провокації з боку незаконних збройних формувань.

Про це він розповів під час телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави Української держави.

«Маємо позитив – найтриваліше перемир’я за весь період війни. Ключове досягнення: кількість загиблих українських військових зменшилася вдесятеро порівняно з минулим роком. Однак усе ще тривають провокації з боку незаконних збройних формувань. Це надзвичайно ускладнює просування до миру», – сказав Зеленський.

Він зауважив, що українська сторона в повному обсязі виконала домовленості щодо відкриття КПВВ «Щастя» та «Золоте», і це підтвердили міжнародні партнери України, зокрема дипломати інших держав, представники ОБСЄ в ТКГ.

Водночас Президент наголосив, що запланований початок роботи згаданих пунктів сьогодні був зірваний іншою стороною, яка не відкрила КПВВ на непідконтрольній Україні території Луганщини.

Глава Української держави також розповів про підготовлений Україною план спільних дій, заздалегідь наданий партнерам по нормандському формату, який, за його словами, сприятиме активізації роботи ТКГ.

Водночас Зеленський і Меркель відзначили важливість майбутньої розмови радників лідерів «нормандської четвірки».

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Президент Володимир Зеленський анонсував, що відеозустріч радників лідерів “нормандської четвірки” має відбутися 13 листопада.

ТКГ обговорює обмін та «план Кравчука»

Політична та гуманітарна підгрупи Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі у режимі відеокоференції обговорюють забезпечення пересування через КПВВ, обмін утримуваними особами та український “План спільних кроків”.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці Українська делегація для участі в ТКГ.

“О 9 год. ранку в режимі відеоконференції розпочалося засідання політичної та гуманітарної підгруп Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі. Порядок денний: забезпечення пересування громадян України через КПВВ; обмін взаємно утримуваними особами, опрацювання заходів у сфері пошуку осіб, зниклих безвісти. Політична підгрупа обговорює “План дій”, запропонований главою делегації Л.Кравчуком“, – йдеться у повідомленні.

Українська делегація нагадала, що сьогодні о 8 год. ранку українська сторона відкрила для роботи КПВВ “Гнутове”, “Мар’їнка”, “Майорське” (Донецька область) “Станиця Луганська”, “Щастя”, “Золоте”.

“Російська сторона блокує роботу та повертає громадян на контрольований Україною бік лінії розмежування. Переговори тривають”, – поінформував речник делегації.

Повідомляється також, що о 14 год. розпочнеться засідання економічної підгруппи та підгрупи з безпеки, а 11 листопада відбудеться загальне засідання ТКГ на рівні глав делегацій.

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до рішення командувача Об’єднаних сил, з 8.00 10 листопада в усіх КПВВ у районі проведення ООС відновлюється пропуск осіб і транспортних засобів через лінію розмежування.

Так, на території Донецької області відновлюється пропуск через КПВВ “Гнутове”, “Новотроїцьке”, “Мар’їнка”, “Майорське”, а на Луганщині – через КПВВ “Станиця Луганська” та новостворені контрольні пункти в’їзду-виїзду “Щастя” та “Золоте”.

Глава делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук поінформував, що Україна підготувала “План спільних кроків” для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

«План Кравчука» взяли за основу на переговорах – українська делегація в ТКГ

Політична підгрупа ТКГ на засіданні 10 листопада, яке проходило у режимі відеоконференції, розпочала обговорення запропонованого главою делегації України Леонідом Кравчуком “Плану спільних кроків”.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі.

Зазначається, що головною новиною на засіданні політичної̈ підгрупи стало обговорення українського «Плану дій». Водночас, зауважив речник української делегації, “певне здивування” викликало твердження російської сторони, що нібито делегація України обіцяла його затвердження парламентом.

“Проте, після нагадування російським представникам, що в Україні діє демократія та парламентський суверенітет і делегація може лише надавати рекомендації, а не гарантувати ті чи інші законодавчі ініціативи, бесіда швидко повернулася в конструктивне русло. Ще зарано казати про результати, але, принаймні, можна сказати, що український «План» взятий за основу”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, глава делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук поінформував, що Україна підготувала “План спільних кроків” для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Питання обміну перенесли на завтра через демарш Росії в ТКГ

Гуманітарна підгрупа Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі через позицію російської сторони не змогла добитися під час відеоконференції обговорення питання обміну взаємно утримуваних осіб та пошуку безвісти зниклих осіб.

Зазначається, що російська сторона, попри раніше укладені домовленості, відмовилася пропустити мешканців Луганщини в обидва боки за лінію розмежування, щоб вони могли скористатися послугами Центру надання адміністративних послуг, відділення «Ощадбанку» та банкомати на КПВВ у Щасті, пояснюючи відмову дрібними технічними деталями.

“Через демарш російських представників Україна не змогла домогтися обговорення двох інших важливих питань, перемовини щодо яких були узгоджені для вирішення сьогодні: питання обміну взаємно утримуваних осіб та питання пошуку безвісти зниклих осіб”, – йдеться у повідомленні.

Водночас в українській делегації поінформували, що завдяки твердій позиції керівника гуманітарної підгрупи народного депутата України Галини Третьякової та сприянню координатора підгрупи пана Тоні Фріша на переговорах вдалося досягнути певного просування в обговорені умов розблокування російською стороною роботи КПВВ.

“Конкретні умови будуть обговорені завтра, під час загального засідання ТКГ на рівні глав делегацій”, – повідомив речник української делегації.

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до рішення командувача Об’єднаних сил, з 8.00 10 листопада в усіх КПВВ у районі проведення ООС поновлюється пропуск людей і транспортних засобів через лінію розмежування.

Зокрема, на території Донецької області поновлюється пропуск через КПВВ «Гнутове», «Новотроїцьке», «Мар’їнка», «Майорське», а на Луганщині – через КПВВ «Станиця Луганська» та новостворені контрольні пункти в’їзду-виїзду «Щастя» та «Золоте».

Майже всі КПВВ на Донбасі заблоковані окупантами, працювала лише «Станиця»

Сьогодні, 10 листопада, фактично пропуск через лінію розмежування здійснювався лише в КПВВ «Станиця Луганська», інші були заблоковані окупантами.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні ДПСУ.

Так, станом на 16.00 співробітники Держприкордонслужби України оформили в КПВВ «Станиця Луганська» на вхід з тимчасово окупованої території України – 125 осіб, на вихід – 150 осіб.

Усі громадяни, яких сьогодні прикордонники оформляли на вихід до ТОТУ в КПВВ «Мар’їнка» (двоє осіб та транспортний засіб), «Золоте» (двоє осіб та транспортний засіб) та «Щастя» (10 громадян), повернулися через відмову пропускати їх представниками незаконних збройних формувань.

До інших КПВВ на лінії розмежування громадяни не прибували.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні згідно з рішенням Командувача об’єднаних сил відновлена робота усіх КПВВ на лінії розмежування, які працюють щоденно з 8 до 16 години. В них перебуває достатня кількість персоналу Державної прикордонної служби України для забезпечення пропуску осіб та транспорту. Проте фактичний пропуск на більшості дорожніх коридорів заблокований проросійськими бойовиками.

Росія зірвала відкриття КПВВ на Донбасі – делегація України в ТКГ

09.11.2020

Зрив російською стороною відкриття КПВВ, запланований на 10 листопада, вдарить по потребах громадян України з обох боків лінії розмежування.

Як передає Укрінформ, про це заявила у Фейсбуці Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі.

“Україна підготувала до відкриття 10 листопада не лише КПВВ, а й сервісні центри, в яких усі громадяни України по обидва боки лінії дотику зможуть отримати адміністративні та соціальні послуги, безоплатну правову допомогу, медичну допомогу, тут передбачені і відділення банку, і кімнати матері і дитини. Але щойно ми почули, що російська сторона відновлювати їх роботу не збирається. На жаль. Тому що відкриття КПВВ стало б справжнім піклуванням про мирних мешканців”, – йдеться у повідомленні.

Українська делегація зазначила, що Україна чітко і послідовно виконує свою частину домовленостей щодо реалізації «Загальних узгоджених висновків Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року», “чого не можна сказати про російську сторону”.

“Особливо болісно по потребах громадян України з обох боків лінії розмежування має вдарити зрив відкриття КПВВ, запланований на завтра, 10 листопада”, – акцентувала Українська делегація в ТКГ.

Так, на території Донецької області відновлюється пропуск через КПВВ «Гнутове», «Новотроїцьке», «Мар’їнка», «Майорське», а на Луганщині – через КПВВ «Станиця Луганська» та новостворені контрольні пункти в’їзду-виїзду «Щастя» та «Золоте».

Окупанти завертають людей, які пройшли КПВВ «Щастя»

Усі особи, які сьогодні були оформлені прикордонниками у КПВВ «Щастя» на вихід на тимчасово окуповані території України, повернулися через відмову пропускати їх представниками незаконних збройних формувань.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні ДПСУ.

“Автобусом, який забезпечила українська влада, повернулося шестеро осіб, у тому числі двоє дітей. Ще дві особи повернулися самостійно. Наразі більше охочих вибувати на тимчасово окуповану територію у КПВВ «Щастя» немає. З ТОТУ через це КПВВ жодна особа не прибувала”, – повідомили у відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, від сьогодні відновлена робота усіх КПВВ на лінії розмежування, які працюють щоденно з 8 до 16 години.

Однак, фактичний пропуск на більшості дорожніх коридорів заблокований проросійськими бойовиками.

Пропуск через КПВВ наразі здійснюється лише на Луганщині – прикордонники

Сьогодні з 8.00 згідно з рішенням Командувача об’єднаних сил відновлено роботу усіх КПВВ на лінії розмежування. Однак, фактичний пропуск наразі здійснюється лише на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні ДПСУ.

На Луганщині поряд з контрольним пунктом «Станиця Луганська» розпочали пропуск КПВВ «Щастя» та «Золоте». Але на цей час навпроти двох останніх проросійські бойовики не пропускають людей, які планували залишити окуповану територію на цих напрямках.

Станом на 10.00 співробітники Держприкордонслужби України оформили:

у КПВВ «Станиця Луганська» на вхід з тимчасово окупованої території України – 49 осіб, на вихід – 51 особу;

у КПВВ «Золоте» – 2 особи та 1 транспортний засіб, які вибули в напрямку тимчасово окупованої території. Представники окупаційної влади автомобіль не пропустили (причину водій коментує у відео). Транспортний засіб з водієм повернулися на підконтрольну українській владі територію;

у КПВВ «Щастя» – на вихід до тимчасово окупованої території вибуло 8 осіб, в тому числі 2 дітей. Однак не виключено, що ці громадяни можуть бути повернуті незаконними збройними формуваннями, тому українська влада забезпечила автобус, який зможе привезти цих людей.

У КПВВ в межах Донецької області «Гнутове», «Новотроїцьке», «Мар’їнка» та «Майорське» поки не фіксується прибуття громадян з окупованої території, скоріш за все через блокування пропуску представниками ОРДО.

Представники Державної прикордонної служби України в контрольних пунктах в’їзду-виїзду готові до здійснення пропуску осіб та транспортних засобів через лінію розмежування, однак проросійські бойовики сьогодні блокують пропуск на усіх дорожніх коридорах у Донецькій області.

Як повідомлялось, учора на своїй сторінці у Фейсбуці українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі зазначала про можливий зрив пропуску представниками ОРДЛО. Крім того, через побоювання у відмові в пропуску незаконними збройними формуваннями не фіксується прибуття людей для перетину лінії розмежування в напрямку окупованої території.

Усі КПВВ на Донбасі відкрилися: окупанти вже завернули авто у “Золотому” – УП

Усі контрольні пункти в’їзду-виїзду на лінії розмежування у Донецькій і Луганській областях з українського боку розпочали роботу о 8:00 10 листопада.

Джерело: речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі УП

Пряма мова: “Сьогодні зранку відкрилися всі КПВВ (4 в межах Донецької області і 3 на Луганщині). Українські військовослужбовці знаходяться на робочих місцях і готові до пропускних операцій. На окремих напрямках пропуск здійснюється”.

Демченко розповів, що на Донеччині наразі не фіксується потоку громадян, які хотіли б перетнути лінію розмежування. За його словами, скоріш за все це пов’язано з побоюваннями людей через заяви проросійських сил про те, що вони не здійснюватимуть пропуск.

По Луганській області: найбільше людей спостерігається на КПВВ “Станиця Луганська” (близько 30 осіб – на вихід з підконтрольної території (пропуск здійснюють у пішому порядку –ред.) і приблизно така сама кількість зі сторони окупантів).

Невелика кількість людей є на нових пунктах пропуску в “Золотому” та “Щасті”.

У “Золотому” незаконні збройні формування вже не пропустили автомобіль з громадянами.

У “Щасті” окупанти не здійснюють пропуск зі свого боку.

Що передувало: Українська сторона довго йшла до відкриття КПВВ в “Щасті” та “Золотому”. Бойовики гальмували цей процес та неодноразово зривали домовленості. Напередодні вони заявили, що не відкриють пропуск зі свого боку.

Голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук наголосив, що влада розглядає відкриття цих пропускних пунктів як важливий внесок у виконання загальних погоджених висновків Паризького саміту 9 грудня 2019 року і домовленостей, узгоджених в рамках Тристоронньої контактної групи, і розраховує на відповідні кроки з російської сторони, згідно з раніше досягнутими домовленостями.

Експерт розповів про переслідування вірян УПЦ, мусульман та «Свідків Єгови» в окупованому Криму

За рік в окупованому Криму кількість сфабрикованих російськими силовиками «справ» щодо мусульман збільшилася до 70, посилилося переслідування «Свідків Єгови» і витіснення з півострова Української православної церкви.

Про це експерт Олександр Сєдов розповів на організованій ОБСЄ Додатковій нараді з людського виміру, повідомляє Укрінформ з посиланням на Фейсбук Кримської правозахисної групи.

«З жовтня 2019 року кількість мусульман, позбавлених волі за сфабрикованими справами, збільшилася на 14 осіб і досягла 70. Під репресії підпадають у першу чергу люди небайдужі, і ті, хто активно виступає проти подібних переслідувань. Крім безпосереднього позбавлення волі застосовується і каральна психіатрія у вигляді примусового поміщення до психіатричних лікарень. Єдиним звинуваченням, висунутим російською владою мусульманам, є бесіди на релігійні теми», – повідомив Сєдов.

Як зазначив експерт, щодо вже позбавлених волі за такими звинуваченнями виносяться вироки у вигляді позбавлення волі на строки, що сягають 19 років.

Тільки з жовтня 2019 року винесено 16 вироків щодо кримських мусульман, позбавлених волі на тривалі строки.

Крім того, зазначив Сєдов, на новий рівень вийшло переслідування «Свідків Єгови» у Криму, яких звинувачують в екстремізмі тільки тому, що ця релігійна організація в РФ вважається екстремістською.

«Якщо раніше щодо «Свідків Єгови» порушувалися кримінальні справи, і вони на період слідства перебували під підпискою про невиїзд, то у 2020 році їх позбавляють волі одразу після пред’явлення звинувачення», – повідомив експерт.

За його даними, в жовтні чотири представники «Свідків Єгови» були відправлені в СІЗО. Всього у 2020 році у Криму позбавлені свободи шість «Свідків Єгови» і ще двоє чекають вироку.

Сєдов розповів також про відмову реєстрації у Криму Православної церкви України і позбавлення храмів вірян УПЦ.

«У підконтрольних російській владі медіа церкву називають «раскольничьей» і нелегітимною, оскільки вона не підкоряється Російській православній церкві», – зазначив експерт.

Кримська правозахисна група також зафіксувала понад сто незаконно винесених рішень «за місіонерську діяльність» у Криму, за якими винесено штрафів на суму не менше 1340500 рублів (487720 грн).

Сєдов закликав учасників наради розробити ефективний механізм тиску на країни, де систематично порушуються права людини й міжнародне право.

«Крим – окупована територія України, тому застосування норм російського права у Криму для переслідування релігійних організацій порушує не тільки права людини, а й міжнародне гуманітарне право», – резюмував експерт КПГ.

За півтора року кількість новин про Україну в кримських ЗМІ скоротилася втричі

За останні півтора року кількість новин про Україну в популярних кримських ЗМІ скоротилася втричі, а в самих новинах багато російської пропаганди.

Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації, повідомляє Укрінформ.

“Що більше часу минає від моменту окупації Криму, то менше Україна присутня в інформаційному просторі півострова. За даними моніторингу Інституту масової інформації, тільки за останні півтора року кількість новин про Україну в найпопулярніших кримських медіа скоротилася втричі (зі 155 новин станом на квітень 2019 року до всього 57 в жовтні 2020-го). Новини України випадають з контексту кримських ЗМІ, а ті, що залишаються, або пов’язані зі спільним кордоном, або ж винятково спотворюють Україну в очах кримського суспільства”, – йдеться в інформації ІМІ.

Відповідно до медіарейтингу сайту “Медіалогія”, експерти ІМІ відібрали для моніторингу п’ять новинних сайтів Криму та міста Севастополя: ИА Крыминформ, РИА Крым, “Новый Севастополь”, Крымское информационное агентство, а також “Новости Севастополя”. Проте на момент моніторингу сайт “Крымское информационное агентство” припинив своє існування і його було замінено на “Вести Крим”.

За моніторинговий період було зафіксовано 57 новин, у яких згадувалась Україна або її громадяни. Сайти згадували про Україну по-різному. Наприклад, “Новый Севастополь” за період моніторингу не поставив жодної новини про Україну. А найбільше (26) новин, що стосувались України, розмістив сайт “Новости Севастополя”.

Основною темою новин кримських медіа щодо України, за даними моніторингу ІМІ, стала війна на сході: на неї припало 25% усіх матеріалів. На другому місці – пандемія коронавірусу (10, 5%). І по 8,5% припало на новини про конституційну кризу в Україні, місцеві вибори, незаконну міграцію та контрабанду.

У кримських медіа найбільше новин було присвячено ситуації на сході України (25%). Переважну більшість новин, присвячених цій тематиці, розмістив сайт “Новости Севастополя”.

Однак ЗМІ півострова повідомляли про загибель бойовиків “ЛНР” – “На Донбассе погиб командир одного из батальонов ЛНР”, про черговий російський “гумконвой” – “Киев выразил протест из-за доставки Россией гумпомощи в Донбасс”, про “недолугі” кроки України у врегулюванні конфлікту – “Украина обязалась представить дорожную карту по урегулированию в Донбассе”, а найбільше – про “безпредел” у лавах ВСУ та фейки про американські вакцини – “ВСУшники в Донбассе едва не пустили под откос поезд с нефтью”, “ВСУшники начали умирать после испытания американской вакцины”.

Джерелом інформації в таких новинах є сайти “Л/ДНР”.

Приблизно в такому ж плані подавалися новини про пандемію, місцеві вибори, конституційну кризу та інші події в країні. Наприклад, з подачі сайту “ДНР-24” кримські медіа теж написали про високі рейтинги на сході проросійської партії кума Путіна Медведчука “Опозиційна платформа – За життя”.

Щодо джерел інформації, то за даними ІМІ, у третині новин про Україну кримські медіа посилаються на українські офіційні структури. Ще у чверті новин джерелами інформації слугують російські офіційні структури та особи. У 21% новин джерелом інформації є ЗМІ Росії та “Л/ДНР”. На українські ЗМІ припадає 10,5% джерел.

“Кримські медіа, які використовують українські ЗМІ як джерело інформації, звертаються до медіа з проросійською позицією. Наприклад, цитують сайти “Страна”, 112.ua тощо”, – сказано в інформації ІМІ.

За даними моніторингів ІМІ, у медіа “Л/ДНР” все ж значно більше простежується вплив російської пропаганди на контент, ніж у медіа півострова.

Проте казати про її відсутність зарано. Наприклад, чотири з п’яти досліджуваних сайтів поставили новину про те, що: “глава Республики Крым Сергей Аксенов поздравил украинцев с Днем освобождения от немецко-фашистских захватчиков и выразил уверенность, что Украина и Россия вновь будут вместе”.

Ще один досить поширений наратив російської пропаганди, який моніторинг ІМІ виявив у кримських медіа, – про те, що Євромайдан зрежисувала Америка, а саме Сорос: “Методичка Сороса: Трампа будут свергать по украинскому сценарию”.

Після перегляду новин окупованого півострова, підсумовують фахівці ІМІ, складається враження, що повідомлення про Україну не зникли з його інформаційного простору лише з однією метою – щоб постійно нагадувати кримчанам про правильність приєднання Криму до Росії.

Переважна більшість українців не довіряє російським ЗМІ

Переважна більшість українців не довіряють російським засобам масової інформації.

Про це свідчать дані опитування соціологічної служби Центру Разумкова, повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що російським ЗМІ не довіряють 79% опитаних.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Було опитано 2020 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування проводилося в рамках проєкту “Партійна система України після 2019 року: ключові особливості та перспективи подальшого розвитку”, що здійснюється Центром Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення протягом 2014-2019 рр. обмежила в Україні мовлення 86 іноземних телеканалів, з яких 74 мають пряме російське походження.

Як повідомлялося, від початку епідемії коронавірусу COVID-19 відповідні служби Єврокомісії помітили зростання потоку дезінформації із-за меж Європейського Союзу, при цьому значна її частина виходить з Росії, від провайдерів, які розташовані на її території, або від джерел, які пов’язані з прокремлівськими силами.

Чийгоз звернувся до Зеленського з приводу арешту ексспівробітника МВС з Криму

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради Ахтем Чийгоз звернувся з відкритим листом до Президента Володимира Зеленського стосовно затриманого на адмінмежі з окупованим Кримом ексначальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в АР Крим Миколи Федоряна.

Як повідомляє Укрінформ, звернення опубліковано у Фейсбуці Ахтема Чийгоза.

«Але коли зараз у руках СБУ опинився один з ворогів України, що має на своїх руках кров наших громадян в окупованому Криму, що багато років особисто «кришував» таких терористів, як Самвел, і суд арештовує його з правом звільнення під заставу – це буде ваша відповідальність, Володимир Зеленський, якщо він вирветься з рук нашого «правосуддя», – йдеться в листі.

За словами Чийгоза, є підстави сумніватися в тому, що Федорян буде покараний.

«У мене є підстави сумніватися в тому, що Федорян буде покараний за всі свої злочини в тимчасово окупованому Криму. Питання номер один, на яке вам треба дати відповідь суспільству – при яких обставинах і під чиї гарантії він в’їхав на материкову Україну і перебував тут певний час? Адже його затримали при поверненні до тимчасово окупованого Криму з материкової України», – пише нардеп.

За його словами, «ця персона занадто дорога для окупаційної влади, і вони готові будуть заплатити за нього дуже високу ціну; я маю на увазі близько ста кримських татар, що відбувають незаконні строки в Російській Федерації при його особистому пособництві при затриманні та арешті багатьох з них».

Чийгоз нагадав, що Федорян «довгі роки був заступником начальника ГУ МВС України в АР Крим, а з 2012 працював у Державному акціонерному товаристві «Чорноморнафтогаз» і перейшов на службу окупантів».

Як повідомляв Укрінформ, 7 листопада правоохоронці затримали на КПВВ «Каланчак» при спробі виїзду на тимчасово окуповану територію Криму громадянина України, керівника так званого Управління транспорту Республіки Крим, який систематично надавав допомогу окупаційним правоохоронцям при проведенні численних незаконних обшуків і затримань громадян у так званих справах «Хізб ут-Тахрір».

Суд у Херсоні обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою. Фігуранту було оголошено підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.

Україна висловила протест Нікарагуа і вводить санкції через консульство в Криму – УП

Міністерство закордонних справ висловило рішучий протест у зв’язку з відкриттям “першої іноземної консульської установи” в окупованому Криму – представництва Нікарагуа.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у заяві МЗС.

“Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з незаконним та непогодженим візитом посла Нікарагуа в РФ Альби Асусени Торрес до Автономної Республіки Крим, Україна, для вручення так званому “почесному консулу Нікарагуа в РФ з резиденцією в Сімферополі” Олегу Бєлавєнцеву консульського патенту” – йдеться у заяві.

В МЗС наголосили, що такі дії є порушенням законодавства України і міжнародного права, зокрема резолюцій Генасамблеї ООН.

“Ця дія вважається нашою державою нікчемною і розглядається як відверто недружній крок з боку Нікарагуа щодо України, який сприяє агресії Російської Федерації та її спробі анексії невід’ємної частини території України, якими є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь” – йдеться у заяві МЗС.

При цьому відомство нагадує, що неодноразово попереджало нікарагуанську сторону про неприпустимість дій, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України.

“Українська сторона розпочала процес застосування санкційних заходів відповідно до законодавства і вживатиме у подальшому усі необхідні дії, передбачені законами України і нормами міжнародного права, для захисту суверенітету і територіальної цілісності нашої держави” – заявили в МЗС.

Раніше повідомлялося, що окупаційна влада Криму анонсувала відкриття “першої іноземної консульської установи” – представництва Нікарагуа.

Безпечна реінтеграція ОРДЛО в Україну займе не менше 25 років – Резніков

УП

Повна реінтеграція окремих районів Донецької та Луганської областей триватиме не менше 25 років, вважають у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Джерело: віцепрем‘єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков під час онлайн-зустрічі з комісаром ЄС із питань гуманітарної допомоги та управління кризовими явищами Янезом Ленарчічем, Мінреінтеграції

Деталі: Олексій Резніков та Янез Ленарчіч обговорили необхідність забезпечення міжнародним організаціям доступу на всій території України, в тому числі – тимчасово окупованій.

Резніков закликав Ленарчіча зустрітися зі звільненим журналістом Стасом Асєєвим, який 28 місяців перебував у “тортурні”, у так званій “Ізоляції”.

Сторони говорили і про гуманітарне розмінування. Ленарчіч заявив про готовність ЄС допомагати Україні і в цьому напрямку.

Резніков поділився досвідом за результатами візиту до Хорватії: там, незважаючи на те, що війна закінчилася 25 років тому, розмінування досі продовжується, а завершення заплановане на 2025 рік.

Пряма мова Резнікова: “Ми усвідомлюємо, що у нас попереду схожий шлях. І я не боюся визнати, що повна безпечна реінтеграція в Україні, а це в тому числі і завершення розмінування, займе не менше 25 років”.

Інші подробиці: Резніков повідомив, що пенсії жителям ОРДЛО нараховуються – більше того, уряд скасував обов‘язкову верифікацію упродовж 60 діб, а також робить усе, щоб громадяни могли отримати пенсії максимально комфортно.

Так, із 10 листопада українська сторона відкрила два нових КПВВ на Луганщині. На одному з них – у Щасті, відкрито ще й багатофункціональний сервісний центр, де люди зможуть отримати всі адміністративні і соціальні послуги, в тому числі – вирішити питання пенсійного забезпечення і зняти готівку.

Цьому передувало: 5 листопада українська делегація передала Тристоронній контактній групі свій “План спільних кроків“, який дозволив би встановити мир в ОРДЛО і провести там вибори вже в березні 2021 року. При цьому голова делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук заявив, що вільна економічна зона на Донбасі повинна діяти орієнтовно до 2050 року: цей час дозволить привести регіон у нормальний стан.

Резніков закликав ЄС разом домогтися, щоб до всіх українських полонених було забезпечено доступ Червоного Хреста

Єврокомісар Янез Ленарчич заявив про готовність ЄС допомагати Україні. – ЛБ

Віцепрем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков закликав комісара ЄС з питань гуманітарної допомоги та управління кризовими явищами Янеза Ленарчича домогтися того, щоб до всіх українських полонених громадян було забезпечено доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

“Ми разом маємо домогтися того, щоб до всіх українських полонених громадян було забезпечено доступ МКЧХ. Це стосується не тільки Донбасу, але й окупованого Криму”, – сказав Резніков.

Віцепрем’єр також обговорив з єврокомісаром забезпечення доступу міжнародних організацій на Донбас, де окупаційні режими утримують в полоні українських громадян, зокрема у так званій “Ізоляції”.

“Це тортурня, де знущаються і вбивають українських полонених. Журналіст, герой – Стас Асєєв, який 28 місяців перебував у цій тортурні, знайшов сили вижити і був звільнений з полону у грудні минулого року. Боляче і страшно говорити про те, що там роблять з нашими громадянами. Я дуже прошу вас зустрітися із Стасом і з перших вуст почути про всі звірства, що відбуваються в “Ізоляції”, – сказав Резніков.

Міністр поділився досвідом за результатами візиту до Республіки Хорватії, нагадавши, що там, незважаючи на те, що війна закінчилася 25 років тому, розмінування досі продовжується, а завершення заплановане на 2025 рік.

“Ми усвідомлюємо, що в нас попереду схожий шлях. І я не боюся визнати, що повна безпечна реінтеграція в Україні, а це в тому числі і завершення розмінування, займе не менш ніж 25 років”, – додав Резніков.

Своєю чергою Ленарчич заявив про готовність ЄС допомагати Україні.

Нагадаємо, у вересні Резніков заявляв, що реінтеграція тимчасово окупованих територій України триватиме 25 років. Він додав, що безпечна реінтеграція триватиме мінімум одне покоління. Як приклад віцепрем’єр додав, що в Німеччині досі є відмінності між східною та західною частинами.

Ветеранів хочуть повертати до соціуму за допомогою кіберспорту

У Міністерстві у справах ветеранів України розглядають напрямок кіберспорту як інструмент повернення учасників бойових дій до звичайного соціуму.

Про це сказав заступник міністра у справах ветеранів України Ігор Безкаравайний під час пресконференції в Укрінформі.

“Кіберспорт як дисципліна увірвався в український інформаційний простір нещодавно. Ветеранська спільнота виявилася зацікавленою до цього напрямку роботи. Ми з колегами подумали і вирішили, що можна проекспериментувати з цим напрямком і спробувати його як інструмент повернення до комфортного життя, повернення в соціум. Тому що це, в першу чергу, спорт, і будь-яка спортивна дисципліна, як і цей напрям, має свої плюси і мінуси”, – сказав Безкаравайний.

Він зазначив, що наразі будуть дивитися, як ветеранська спільнота сприйме цей напрям, і також звертатимуть увагу на ті моменти, які можуть викликати у ветеранської спільноти питання.

Міністерство у справах ветеранів та ГС «Українська професійна кіберспортивна асоціація» (UPEA) підписали меморандум про співпрацю у проведенні освітніх соціальних програм та змагань серед ветеранської спільноти.

Голова правління UPEA Олександр Кохановський зазначив, що кіберспорт є сервісом, який дійсно може допомагати людям абсолютно в різних напрямках.

“Спочатку, коли ми говоримо про кіберспорт, то ми напевно говоримо про таке всеосяжне явище в світі. В Україні, коли ми мали план з розвитку цього напрямку, то ми бачили, з одного боку, кіберспорт як спорт, а з іншої сторони ми подивилися на кіберспорт з абсолютно іншого кута”, – сказав він.

Член правління UPEA Олег Рибалка додав, що наразі в Україні близько 400 тисяч ветеранів, які пройшли війну. За його словами, це та частина нашого суспільства, яка потребує особливої уваги і поваги.

Кіберспорт – потужний світовий тренд, приблизно 600 мільйонів людей захоплюються цією активністю, серед них і мільйони українців.

7 вересня 2020 року комісією з визнання виду спорту в Україні кіберспорт визнано офіційним видом спорту. Він потребує високої координації між руками та очима, при цьому задіяні різні ділянки мозку, покращується дрібна моторика рук. Пульс кіберспортсменів може сягати 160-180 ударів за хвилину, як у тих, хто займається фізичними навантаженнями.

Сержантський склад ЗСУ майже повністю відповідає стандартам НАТО – експерти

Сержантський склад ЗСУ, який уже майже відповідає стандартам НАТО, готується до нової системи управління за ієрархією військових звань.

Про це розповіли учасники круглого столу в Укрінформі на тему «Стан розвитку сержантського корпусу Збройних сил України», організованого Управлінням по роботі із сержантським складом ЗСУ.

«Базовий середній рівень курсів лідерства сержантського складу Збройних Сил і Нацгвардії України вже відповідає на 80% рекомендаціям НАТО. Україна зробила все дуже швидко – маючи вже вищі й найвищі курси Національної академії ЗСУ. Наприклад, у Литві немає власного вищого курсу лідерства, і вона направляє своїх майстер-сержантів чи теперішніх старших прапорщиків до США, до Балтійського коледжу на найвищі курси підготовки», – розповів сержант-майор Алвідас Купрускевічус, радник з питань розвитку сержантського складу при Офісі НАТО в Україні.

Тим часом, крім підготовки сержантського складу, яка проводиться на території України, військових також направляють на підготовку в інституції за кордоном – зазначив старший прапорщик Олександр Косинський, головний старшина, начальник Управління по роботі із сержантським складом ЗСУ.

«Частина цих закладів видає сертифікати чи дипломи українським сержантам, які дають їм змогу бути призначеними на вищу посаду. Коли сержант, наприклад, закінчив академію сержант-майорів сухопутних військ ЗС США, то цей диплом прирівнюється до диплома вищого рівня. І йому не обов’язково проходити український курс вищого рівня, він уже може бути призначений на посаду головного старшини бригади, що дає можливість використовувати набутий іноземний досвід», – розповів Косинський.

Він також наголосив, що кожен солдат, який прийшов на контракт, має всі можливості просуватися кар’єрними щаблями й дістатися максимальних посад вищого сержантського складу – майстер-сержанта, старшого, головного майстер-сержанта, головних старшин бригад, оперативних командувань видів військ ЗСУ.

«Сама система управління кар’єрою зараз є недосконалою. І ми працюємо над тим, щоб удосконалити ту, що є, та запровадити дієвішу систему управління за ієрархією військових звань. Зараз ми стоїмо на порозі переатестації сержантсько-старшинського складу у нові військові звання. З 1 жовтня набула чинності нова колонка військових звань. І з 1 січня 2021 року розпочнеться переатестація», – зазначив представник ЗСУ.

Круглий стіл було присвячено Дню сержанта, який відзначається в Україні 18 листопада.

«З точністю до навпаки»: МОУ спростовує згортання нової системи харчування в армії

Ухвалення змін до відповідної урядової постанови розширило можливості для Збройних Сил України застосовувати Каталог для харчування особового складу та дозволило приготування їжі як своїми силами, так і отримувати послуги на аутсорсі.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Міноборони

“З точністю до навпаки. Міністерство оборони розширило можливості для Збройних Сил України застосовувати Каталог для харчування особового складу. За Каталогом тепер харчуватимуться усі Збройні Сили! Каталог стає обов’язковим як для приготування їжі своїми силами, так і для надання послуг ”аутсорсерами”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, до кожної військової частини застосовується індивідуальний підхід щодо вибору системи харчування: все залежить від кількості військовослужбовців, специфіки і завдань частини.

В пресслужбі відзначили, що до 106 частин, які вже переведено на Каталог, і які залишаються на Каталозі, ЗС України тепер в змозі додавати будь-яку кількість підрозділів, спроможних організувати приготування їжі власними силами.

Як повідомляв Укрінформ, 21 жовтня Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 28 грудня 2016 р. № 1026 щодо процедури закупівель послуг із забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ відповідно до затвердженого Міноборони каталогу продуктів харчування.

Раніше зазначалось, що із початку березня 2020 року всі бойові частини Збройних Сил України перейшли на нову систему харчування за Каталогом продуктів. В оновленому меню є понад 400 найменувань продуктів, з яких можливо скласти щоденний раціон військових. Головна умова — не вийти по сумі за межі вартості добового комплекту, який під час аукціонів визначений у межах від 67 до 74 грн за один добовий комплект.

Наразі у військовослужбовців з’явилася можливість вибрати собі обіди, сніданки та вечері на власний смак і за сезоном.

За рішенням заступника міністра оборони України Олексія Марценюка від 18 березня 2020 р., інші небойові військові частини (близько 250) повинні теж перейти на харчування за Каталогом.

РФ нарощує військовий флот та витісняє партнерів з Чорного моря – експерт

Російська Федерація відновлює військовий флот та збройні сили в Криму, витісняючи партнерів з акваторії Чорного моря для створення повністю підконтрольної зони.

Про це заявив керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук на Львівському безпековому форумі, який з 9 по 14 листопада проходить в онлан-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«Починаючи з 2008 до 2014 року Росія змогла, користуючись бездіяльністю наших західних партнерів, створити зону контролю над східною частиною Чорного моря повністю. А після окупації Кримського півострова її спрямованість в Чорному морі стала виявлятися в створені закритої зони для інших держав в північно-західній частині. Зараз простежується в її діяльності пориви повного закриття Чорного моря для зовнішніх гравців», – зазначив Лакійчук.

На думку експерта, це відбувається завдяки відновленню та нарощенню військово-морських сил в Криму. За його словами, тут значно зросло угрупування сил, відновлена більшою мірою флотська інфраструктура і збройні сили. «Структуризація цих потужностей покладаються на ту модель, яка була за часів СССР. Тут вони значною мірою помиляються, бо обстановка в світі значно змінилися, але їм це підказувати ми не збираємося»,- зауважив експерт.

Флотськи угрупування значно посилилися – з’явилося понад 20 бойових одиниць, в тому числі 3 фрегати, 4 ракетних катери, 6 підводних човнів. На 2020 рік сумарний залп ракетною зброєю складає понад 80 т , а на дистанцію в понад 1400 км, яка захоплює і Середземноморські країни – це 40 т.

Будівництво нових кораблів для ЧФ за заявками російського керівництва триває. Але завдяки санкційним діям, в тому числі і України, яка поставляла енергетичні установки, і наших західних партнерів, які також надавали їм дизельні мотори, великі універсальні кораблі Росія зараз будувати не може.

Ситуація, що складається в акваторії Чорного моря, неабияк турбує Україну та держави, які постраждали від агресії РФ, але як зазначає експерт не усі вбачають в цьому загрозу. «Наші партнери з чорноморський країн НАТО вважають, що це не надто небезпечно і обмежується внутрішнім захистом Росії своєї території, але ми так не вважаємо», – підсумував Лакійчук.

Львівський безпековий форум-2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню Стратегії безпеки в Чорному морі. Він триватиме з 9 по 14 листопада. Загалом, 6 вебінарів стосуватимуться міжнародної безпеки у пост-ковідному світі, пошуку моделі співпраці між країнами Чорного моря та захисту інформаційної ідентичності людини в умовах зростаючої інформатизації суспільства.

Львівський безпековий форум відбувається вже вчетверте за сприяння Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала, Відділу публічної дипломатії НАТО та Фонду Ганса Зайделя.

У зв’язку із пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного он-лайн марафону.

Україна потребує кораблів НАТО у своїх портах – експерт на Львівському безпековому форумі

Американський генерал-лейтенант Бен Ходжес під час Львівського безпекового форуму, який проходить з 9 по 14 листопада в онлайн-режимі, запитав у керівника безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павла Лакійчука, що конкретно потрібно Україні від адміністрації Джозефа Байдена.

Лакійчук виділив три основних прохання, які б Президент Володимир Зеленський мав поставити новій владі США, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Коли я розповідаю про співпрацю України і НАТО, завжди наголошую, що важливим для нашої держави є відвідування українських портів кораблями країн НАТО, особливо США. Бо з точки зору морського права військовий корабель має статус території своєї країни. Тому що коли військовий корабель Штатів стоїть в порту «Одеса», це є гарантією того, що росіяни не нападуть на Україну через море, побоюючись зіткнення», – відповів Лакійчук.

Щодо другого аспекту, то експерт наголосив на важливості допомоги з боку США в озброєнні України. Зокрема, він зазначив, що є велика надія, що нова адміністрація Америки дасть «зелене світло» на поставку протикорабельних ракет, для Чорноморської акваторії. «Це дуже важливо, хоч ми й розробляємо свою ракету «Нептун», але це потребує часу. За нас ні Штати, ні інші партнери не зможуть захистити Україну, це наша задача, але вони можуть нам допомогти озброєнням», – додав Лакійчук.

По-третє, на його думку, надзвичайно важливо продовжувати співпрацю в розбудові військово-морських баз в акваторії Чорного та Азовського моря.

Підсумовуючи вебінар, Ходжес зазначив, що ці три прохання, які оприлюднив Лакійчук, цілком слушні та реальні для втілення в найближчому майбутньому.

Львівський безпековий форум-2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню Стратегії безпеки в Чорному морі. Він триватиме з 9 по 14 листопада. Загалом, 6 вебінарів стосуватимуться міжнародної безпеки у постковідному світі, пошуку моделі співпраці між країнами Чорного моря та захисту інформаційної ідентичності людини в умовах зростаючої інформатизації суспільства.

З огляду на пандемію COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн марафону.

РФ відправила в Карабах «миротворців», які воювали на Донбасі – волонтер InformNapalm

Миротворці, яких Росія відправила в Нагірний Карабах, раніше брали участь у спробі анексії Криму і в бойових діях на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив блогер і волонтер-розслідувач з організації InformNapalm Іраклі Комахідзе.

«Як видно з офіційних джерел, як “миротворців” Росія направляє в Карабах 15-у ОМСБр із Самари», – написав він.

За словами Комахідзе, з грудня 2005 року по листопад 2008 року ця російська “миротворча” бригада перебувала в зоні конфлікту в Абхазії і брала участь у російській агресії проти Грузії в серпні 2008 року. А з 2014 року ця бригада “засвітилася” в ході окупації Криму і пізніше в бойових діях на Донбасі.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання спільної з президентами Росії й Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації Іл-76 у Нагірний Карабах уже вирушили 1 960 військовослужбовців, 470 одиниць військової техніки.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

Це радше окупанти – генерал Годжес про «російських миротворців» у Карабаху

Генерал-лейтенант збройних сил США у відставці Бен Годжес скептично ставиться до введення у Нагірний Карабах «російських миротворців».

Про це він заявив на Львівському безпековому форумі, який проходить 9-14 листопада у форматі відеоконференцій, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Я завжди скептично ставлюся до російських «миротворців». Такого поняття взагалі не існує. Вони радше є окупантами, які колись прийшли у Придністров’я, на Кавказ, до Південної Осетії», – сказав генерал, оцінюючи перспективи розміщення російського контингенту у Нагірному Карабаху.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами Росії й Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху.

Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації Іл-76 у Нагірний Карабах уже вирушили 1960 військовослужбовців, 470 одиниць військової техніки.

За інформацією волонтера InformNapalm, миротворці, яких Росія відправила в Нагірний Карабах, раніше брали участь у спробі анексії Криму і в бойових діях на Донбасі.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня розпочали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спричинили військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

Туреччина і РФ мають рівноправні ролі у вирішенні конфлікту в Карабаху – Алієв

11.11.2020, 03:59

Президент Азербайджану Ільхам Алієв вважає, що Туреччини та РФ гратимуть однакову роль у вирішенні конфлікту в Нагірному Карабаху.

Про це Алієв сказав на зустрічі з турецькими урядовцями та високопоставленими силовиками, повідомляє Укрінформ із посиланням на «Анадолу».

На зустрічі в Баку були присутні міністр оборони Туреччини Хулусі Акар, глава МЗС Мевлют Чавушоглу, начальником Національної розвідувальної організації Хакан Фідан та командувач сухопутних військ ЗС Туреччини Уміт Дюндар Баку.

Алієв назвав важливим кроком створення спільного центру з контролю з припинення вогню. «Ми хотіли б, щоб Туреччина та Росія мали рівноправні ролі у вирішенні карабахського конфлікту, і ми цього досягли сьогодні», – зазначив президент Азербайджану.

Він нагадав, що вже встановлено графік виведення військ Вірменії з Карабаху, і термінове створення центру контролю за припиненням вогню мало б велику користь у цьому відношенні.

Алієв також подякував Туреччині за підтримку та зауважив, що всі 44 дні, поки тривала операція визволення окупованих територій, Азербайджан відчував підтримку на різних рівнях, тому вважає цю перемогу спільною.

Як повідомлялося, міністр оборони Туреччини заявив, що його країна й надалі буде підтримувати Азербайджан, зокрема у процесі виконання умов угоди про припинення вогню, повернення всіх окупованих територій та відновлення миру в регіоні.

Азербайджан і Вірменія 9 жовтня підписали угоду про припинення вогню у Нагірному Карабаху. Згодом прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вирішив підписати документ, оскільки на цьому наполягала армія.

Євросоюз привітав припинення вогню в Нагірному Карабаху.

Ердоган підтвердив участь Туреччини у врегулюванні ситуації в Карабасі

11 листопада 2020, 02:56 УНН. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що Туреччина і Росія разом контролюватимуть дотримання угоди щодо припинення вогню між Азербайджаном і Вірменією в спірному районі Нагірного Карабаху. Як повідомляє у вівторок, 10 листопада, пресслужба президента Туреччини, про це Ердоган заявив своєму російському колезі Володимиру Путіну в телефонній розмові, пише DW, передає УНН.

Як йдеться у повідомленні, під час телефонної розмови президентів Ердоган заявив, що Туреччина контролюватиме припинення вогню разом з Росією в “спільному центрі, який буде створений Азербайджаном на його землях, звільнених від вірменської окупації”. Також у повідомленні зазначається, що, за словами Ердогана, Москва також нестиме “важливу відповідальність” в цьому відношенні.

Саме підписання угоди щодо припинення вогню турецький лідер охарактеризував як “правильний крок у напрямку довгострокового врегулювання”.

Як раніше повідомляв УНН, в ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Азербайджану і Росії Ільхам Алієв і Володимир Путін прийняли заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій у Нагірному Карабаху з 10 листопада. Згодом у мережі з’явився текст даної угоди.

Згідно з документом, підрозділи збройних сил Азербайджану і Вірменії зупиняються на займаних позиціях. Уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з’єднує Карабах з Вірменією, буде розгорнуто близько 2 тис. російських миротворців, транспортне сполучення у регіоні контролюватиме прикордонна служба ФСБ Росії. Також стало відомо, що Росія, яка має на території Вірменії військову базу, відправила у Нагірний Карабах щонайменше 20 літаків з російськими військовими.

І хоча в офіційних російських повідомленнях не було жодної згадки про участь Туреччини у подальшому врегулюванні конфлікту, все ж таки президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що окрім російських миротворців в Карабаху будуть ще й турецькі. Зокрема, Алієв назвав цю угоду капітуляцією Вірменії.

До цього турецька сторона не заявляла про свої плани брати участь у миротворчій операції. Раніше у МЗС РФ лише повідомляли, що Анкара підтримала заяву глав трьох держав і урядів, а у МЗС Азербайджану повідомили, що у розмові міністрів закордонних справ Азербайджану та Туреччини останній привітав Баку з перемогою.

Слід зазначити, що після підписання прем’єром Вірменії Ніколом Пашиняном відповідної заяви, десятки людей увірвалися до будівлі уряду і парламенту країни. Вірменська опозиція має намір відправити Пашиняна у відставку і анулювати угоду щодо Карабаху.

Нагадаємо, ситуація в регіоні загострилась 27 вересня, коли на спірній території Нагірного Карабаху розпочалися активні бої. Азербайджан і Вірменія один одного звинуватили у провокаціях, після чого азербайджанські збройні сили розпочали наступ, захопивши південну частину проблемного регіону і впритул підійшовши до столиці невизнаної “НКР” — Степанакерту (Ханкенді).

Туреччина веде переговори щодо контролю за перемир’ям у Нагірному Карабаху – УП

Туреччина продовжує переговори щодо того, як дотримуватися та контролювати режим припинення вогню між Азербайджаном та Вірменією в Нагірному Карабаху.

Про це заявив міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу, повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Hurriyet.

Виступаючи на пресконференції в Анкарі, Чавушоглу заявив, що угода про завершення конфлікту забезпечить передачу Азербайджану семи регіонів Карабаху, додавши, що Туреччина і надалі підтримуватиме своїх азербайджанських союзників.

Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Нагірному Карабаху будуть розміщені не тільки російські, але й турецькі миротворці. У Вірменії це заперечили.

Нагадаємо, у ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія, Азербайджан і Росія підписали заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху.

Згідно із домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.

Кремль спростував заяву Азербайджану про турецьких миротворців у Карабаху – УП

Попри заяву президента Азербайджану, Кремль стверджує, що у тексті домовленості трьох країн про припинення війни в Нагірному Карабаху немає ні слова про турецьких миротворців.

Про це у середу сказав прессекретар президента РФ Дмитрій Пєсков, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на РБК.

“Про це немає жодного слова в тексті заяви, про це не домовлялися три сторони, перебування турецьких солдатів в Карабасі не було погоджено”, – сказав представник Кремля.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Нагірному Карабаху будуть розміщені не тільки російські, але й турецькі миротворці. У Вірменії це заперечили.

За даними Міноборони РФ, cтаном на ранок 10 листопада в Нагірний Карабах вилетіли вже 10 літаків з російськими військовими на борту.

Всього для розгортання миротворчого контингенту в зоні конфлікту будуть перекинуті 1 960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спецтехніки Росії.

За даними волонтера-розслідувача з організації InformNapalm Іраклі Комахідзе, військові 15-ї ОМСБР з Самари брали участь в захопленні Криму та окупації частини Донбасу.

Пашинян – про угоду щодо Карабаху: Армія говорила, що треба зупинитися – УП

Голова вірменського уряду Нікол Пашинян заявив, що армія наполягала на складанні Вірменією спільної заяви з Росією та Азербайджаном про припинення вогню в Нагірному Карабасі і введення в регіон російських миротворців.

Джерело: відеозаява Пашиняна у Facebook, “Интерфакс”

Пряма мова: “Я прийняв рішення після того, коли армія тривалий час стверджувала про необхідність такого кроку. Армія говорила, що треба зупинитися, є певні проблеми, для вирішення яких або не видно перспектив, або ресурси для їх вирішення вичерпані, і маємо проблеми…

Ми опинилися в ситуації, коли альтернативи підписанню угоди не існувало”.

Деталі: За словами Пашиняна, зміст заяви невигідний для вірменської сторони, але якби угода не була підписана, це негативно позначилося б на боєздатності Вірменії.

Голова вірменського уряду вказав також на проблеми у військах. Він, зокрема, сказав про декілька десятків випадків, коли населення конкретних районів не дозволяло військовим передислокувати війська, про проблеми із призовом, про низький рівень боєздатності ополченців, випадки дезертирства.

Цьому передувало: Вірменський президент Армен Саркісян обурився тим, що угоду про припинення війни у Нагірному Карабасі було підписано без консультацій із президентом – і він дізнався про неї зі ЗМІ.

Президент невизнаної НКР Араік Арутюнян повідомив, що обговорював заяву з Пашиняном і визнав її способом уникнути подальших жертв і повної втрати території.

Передісторія:

27 вересня Міноборони Азербайджану заявило про початок військової операції на всій лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. Нібито азербайджанські військові почали “контрнаступальну операцію” у відповідь на провокації вірмен. Вірменія ж заявила про напад на невизнану Нагірно-Карабахську республіку з боку Азербайджану.

8 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про взяття азербайджанськими військами міста Шуша (вірм. Шуші), одного з ключових у Нагірному Карабасі, що розташоване за декілька кілометрів від столиці невизнаної НКР – Степанакерта. Армія оборони невизнаного Нагірного Карабаху втратила контроль над Шуші, а азербайджанські війська вийшли на підступи до Степанакерта.

У ніч на 10 листопада президент Росії Володимир Путін, його азербайджанський колега Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оприлюднили тристоронню заяву, згідно з якою з 00:00 10 листопада оголошується про повне припинення вогню і всіх військових дій у Нагірному Карабасі. Військовослужбовці Азербайджану і Вірменії зупиняються на своїх позиціях, а російські миротворці будуть розгорнуті вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж “коридору” між ним і Вірменією.

Алієв заявив, що військова фаза конфлікту в Нагірному Карабасі завершена: там буде здійснюватися спільна миротворча місія Росії та Туреччини.

Незадоволені рішенням Пашиняна з питання Карабаху захопили будівлю уряду Вірменії. Кілька десятків людей розгромили кабінет прем’єра і розграбували резиденцію, в якій він живе.

Десять літаків з російськими миротворцями вилетіли в Нагорний Карабах – УП

Станом на ранок 10 листопада в Нагорний Карабах вилетіли вже 10 літаків з російськими миротворцями на борту.

Джерело: ТАСС з посиланням на Міноборони РФ, волонтер-розслідувач з організації InformNapalm Іраклі Комахідзе в Facebook

Дослівно Міноборони РФ: “Десятий літак Іл-76 військово-транспортної авіації з російськими миротворцями на борту вилетів з аеродрому Ульяновськ-Східний. На борту повітряного судна особовий склад миротворчого з’єднання, матеріальні засоби і бронетранспортери”.

Деталі: У відомстві нагадали, що всього для розгортання миротворчого контингенту в зоні нагірно-карабаського конфлікту будуть перекинуті 1 960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спецтехніки.

У Міноборони РФ додали, що основу контингенту складуть підрозділи 15-ї окремої мотострілкової бригади (миротворчої) Центрального військового округу.

За даними волонтера-розслідувача з організації InformNapalm Іраклі Комахідзе, військові 15-ї ОМСБр з Самари брали участь в захопленні Криму та окупації частини Донбасу.

Комахідзе уточнив, що з грудня 2005 року по листопад 2008 року “миротворча” бригада перебувала в зоні т.зв. грузино-абхазького конфлікту. Брала участь в російській агресії проти Грузії в серпні 2008 року.

А у 2014 році 15 “миротворча” бригада засвітилася в операції по анексії Криму і пізніше в бойових діях на Донбасі, про що є чимало документальних підтверджень (як мінімум 15 публікацій зі встановленням особистостей “ветеранів Донбасу”) у розслідуваннях InformNapalm.

Передісторія:

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що підписав з президентами Росії і Азербайджану документ про припинення війни в Нагірному Карабасі з 01:00 10 листопада.

Президент Вірменії дізнався про “припинення війни” в Карабаху з преси – УП

Вірменський президент Армен Саркісян висловив обурення щодо того, що угоду про припинення війни в Нагірному Карабаху було підписано без консультацій з президентом.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Радио Азатутюн“.

У своїй заяві Саркісян зазначив, що дізнався з преси про те, що президентами Росії і Азербайджану підписана заява про припинення війни в Нагірному Карабасі.

“З преси я дізнався також про умови припинення війни. Щодо цього документа зі мною як з президентом республіки будь-яких нарад або обговорень, на жаль, не було, ні в яких переговорах я не брав участі”, – заявив Саркісян.

Він назвав врегулювання карабаського конфлікту “питанням загальнонаціонального значення”, а тому будь-який крок щодо нього “має бути предметом всебічних консультацій і обговорень”.

“З огляду на обумовлену ситуацією, що склалася глибоке занепокоєння великої маси народу, невідкладно ініціюю політичні консультації з метою в найкоротші терміни узгодити рішення, що випливають з нашого порядку захисту загальнонаціональних інтересів”, – зазначив Саркісян.

Нагадаємо: У ніч на вівторок обурені “миром у Карабаху” демонстранти штурмували будівлі уряду і парламенту Вірменії.

9 листопада президент Азербайджану, прем’єр-міністр Вірменії і президент Росії підписали заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій з 10 листопада 2020 року.

Згідно із заявою, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях. Крім того, у регіон вводяться російські та турецькі “миротворці”.

ЄС відмовився від участі у конференції в Сирії під егідою Росії

Захід щодо повернення біженців пройде 11-12 листопада в Дамаску. – ЛБ

Ряд міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу та Високий представник ЄС отримали запрошення на конференцію на тему повернення біженців 11-12 листопада в Дамаску, але не братимуть у ній участі.

Про це йдеться в заяві високого представника ЄС Жозепа Борреля, оприлюдненій на сайті Європейської ради.

“ЄС і його держави-члени не братимуть участі в цій конференції”, – сказано в повідомленні.

У Євросоюзі переконані, що зараз важливо надавати пріоритет реальним діям зі створення умов для безпечного повернення біженців і внутрішньо переміщених осіб у місця їх походження відповідно до міжнародного законодавства. На переконання високого представника ЄС, запланована конференція є передчасною, оскільки нинішня ситуація в Сирії не відповідає умовам для широкомасштабного повернення біженців.

Обмежене повернення біженців і переселенців засвідчує перешкоди та загрози, з якими стикаються ці люди, включаючи примусовий призов на військову службу, затримання, викрадення, тортури, фізичне та сексуальне насильство, дискримінацію у доступі до житла, землі та власності, а також погані або відсутні базові послуги, йдеться в заяві.

“Європейський Союз знову наголошує, що резолюція РБ ООН 2254 встановлює рамки для широкого та надійного політичного рішення щодо конфлікту в Сирії, для усунення причин, що є основою конфлікту, та для врегулювання кризи біженців та внутрішньо переміщених осіб. Ми повторюємо заклик до режиму та його спонсорів повною мірою та добровільно долучитися до роботи Конституційного комітету, а також до вирішення всіх інших проблем, зазначених у резолюції РБ ООН 2254, зокрема щодо звільнення ув’язнених”, – наголосив Боррель.

Раніше російські ЗМІ повідомляли, що РФ і Сирія планують у Дамаску конференцію щодо повернення біженців “з метою залучення до гуманітарних акцій на території Сирії різних держав та міжнародних організацій”.

Боротьба з тероризмом: Макрон закликав ЄС до реформи Шенгену

Європа повинна діяти швидко і скоординовано у боротьбі з тероризмом, у тому числі шляхом реформування Шенгенської зони.

Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон під час пресконференції із канцлером Австрії Себастьяном Курцем у вівторок у Парижі та за участі у форматі відеоконференції канцлера Німеччині Ангели Меркель, прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, а також президентів Євроради Шарля Мішеля і Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Тероризм від Парижа до Брюсселя, у Берліні, Відні, Барселоні і Копенгагені – це є європейська реальність, на яку ми повинні відповісти. Ми потребуємо швидкої і скоординованої відповіді», – заявив Макрон.

Він повторив раніше озвучену ініціативу Франції про необхідність проведення глибокої реформи Шенгенської зони.

«Будь-які порушення із забезпечення безпеки на зовнішніх кордонах країн-членів несе безпекові ризики для інших держав», – додав президент Франції.

Серед інших заходів французький лідер відзначив обмін інформацією між країнами-членами ЄС, зміцнення політики покарання за терористичну діяльність, а також повну і сувору імплементацію раніше ухвалених заходів у цій сфері.

Як повідомляв Укрінформ, на початку листопада Макрон висловив ініціативу Парижа про реформування та зміцнення Шенгенської зони. Це питання французький лідер порушить на засіданні Європейської ради на рівні глав держав та урядів країн Євросоюзу.

Реформу і зміцнення Шенгену Франція також визначили серед пріоритетів свого головування у Раді ЄС у 2022 році.

У Чехії найактивніше діють російські та китайські спецслужби – контррозвідка

Розвідувальну діяльність у Чехії найактивніше провадять російські та китайські спецслужби, при цьому їхні цілі та методи відрізняються.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це випливає зі звіту Інформаційної безпекової служби ЧР (BIS) за 2019 рік.

«Інтенсивність діяльності китайської розвідки не відстає від російської. Однак ключова відмінність полягає в тому, що Росія прагне дестабілізувати й дезінтегрувати своїх опонентів, тоді як мета Китаю – побудувати синоцентричне глобальне співтовариство, де інші країни визнають легітимність китайських інтересів і виявляють Китаю належну повагу (на думку китайської сторони)», – йдеться у звіті.

Як указується, торік у Чехії відзначилися всі російські спецслужби, які здійснюють розвідувальну діяльність: цивільна СЗР, військове ГРУ, ФСБ та Федеральна служба охорони. Їхня діяльність – переважно під дипломатичним прикриттям – була зосереджена на просуванні російських зовнішньополітичних інтересів, забезпеченні позитивного іміджу РФ у Чехії та пропаганді поглядів Кремля.

BIS повідомляє, що в попередні роки вона фіксувала зусилля намагання МЗС РФ та цивільної розвідки контролювати події в російськомовній спільноті Чехії, особливо через підтримку прокремлівської частини діаспори.

Чеська контррозвідка звертає увагу на таку тактику Москви як заохочення недержавних структур та їхніх представників, що часто посилюється маніпулятивними діями в інформаційному просторі.

У звіті BIS також зазначено, що торік було виявлено дві кібератаки, коли хакерам удалося зламати мережу представництва Чехії при одній з міжнародних організацій. Під час розслідування нападу на МЗС також було виявлено шкідливе програмне забезпечення, віднесене до сфери кібершпигунства. Експерти вважають, що за цією акцією стояли «державні актори», скоріш за все, російські.

Байден обговорив тему України з лідерами Франції та Британії

11.11.2020, 02:54

Оголошений переможцем на виборах президента США Джо Байден провів телефонні переговори з європейськими лідерами, під час яких звернув увагу на українське питання.

Про це йдеться в офіційних повідомленнях штабу Байдена, оприлюднених у Твітері, передає Укрінформ.

“Байден висловив готовність співпрацювати у питаннях щодо глобальних викликів, у тому числі безпеки та розвитку в Африці, конфліктів в Україні й Сирії, а також іранської ядерної програми”, – зазначається в релізі стосовно переговорів з президентом Франції Емманюелем Макроном.

Today, President-elect Joe Biden took part in separate congratulatory calls with the leaders of France, Germany, Ireland, and the United Kingdom. pic.twitter.com/vCyAVVF3qw

— Biden-Harris Presidential Transition (@Transition46) November 10, 2020

У розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном обраний президент США також звернув увагу на питання України, позначивши його як пріоритетне для спільних зусиль Вашингтона й Лондона.

“Серед спільних пріоритетів, які обговорювалися, – стримування COVID-19 та просування глобальних зусиль з охорони здоров’я; прагнення до стійкого економічного відновлення; відповідь на виклики кліматичних змін; зміцнення демократії; а також спільні зусилля в питаннях Західних Балкан й України”, – йдеться в повідомленні.

Окрім того, як повідомляється, Байден провів переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та прем’єром Ірландії Міхалом Мартіном.

Нагадаємо, вибори президента США відбулися 3 листопада. Після попереднього підрахунку голосів упевнено лідирує демократ Джо Байден. Однак чинний глава держави Дональд Трамп не бажає визнавати свою поразку, заявивши, що добиватиметься перерахунку голосів.

Ердоган привітав Байдена з перемогою та подякував Трампові

11.11.2020, 02:27

Президент Туреччини Ердоган привітав кандидата від Демпартії США Байдена з перемогою на виборах та подякував Трампові за розвиток двосторонніх відносин.

Про це повідомляє власкор Укрінформу в Туреччині з посиланням на офіційні меседжі, направлені з Анкари до Вашингтону й опубліковані на сайті президента Туреччини.

«Виклики, з якими ми стикаємося сьогодні на глобальному та регіональному рівнях, вимагають від нас подальшого розвитку та зміцнення відносин на основі спільних інтересів і цінностей. Ми підтверджуємо свою рішучість і надалі тісно співпрацювати з адміністрацією США у цьому напрямку», – йдеться у привітальному посланні Ердогана Байдену.

Турецький лідер також побажав миру та добробуту народу США.

Окрім того, Ердоган подякував Трампові за «щире й рішуче бачення двосторонніх відносин» протягом його президенства.

«Незалежно від того, як буде підтверджено офіційні результати виборів, я вдячний за ваше щире і рішуче бачення розвитку турецько-американських відносин на основі наших взаємних інтересів та спільних цінностей протягом вашого чотирирічного президентського терміну», – йдеться у повідомленні.

Президент Туреччини запевнив, що його країна й надалі докладатиме зусиль для вдосконалення історичної дружби, партнерства та союзу між двома народами.

Як повідомлялося, Джо Байден, який переміг на виборах 3 листопада, має стати 46-м президентом США. Він уже отримав привітання від багатьох світових лідерів. Чинний президент не визнав своєї поразки, заявляючи про фальсифікації. Штаб Трампа подав позов до федерального суду, аби завадити демократам офіційно затвердити перемогу Байдена у Пенсильванії.

Перехідна команда обраного президента Байдена розглядає можливість судового позову через зволікання з боку Управління загальних служб США (GSA) з визнанням його перемоги на виборах.

Трамп анонсував “великий прогрес і результати” наступного тижня – УП

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп анонсував наступного тижня певні “результати”, очевидно, пов’язані з минулими виборами.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

“Ми добиваємося великого прогресу. Результати почнуть наступного тижня. Зробимо Америку знову великою!”, – написав, Трамп, додавши: “Ми переможемо”.

Трамп, який відмовився визнати свою поразку перед Джо Байденом, пообіцяв подати до суду найближчими днями. Трамп і його кампанія висунули звинувачення у великомасштабному шахрайстві на виборах в Пенсільванії та інших штатах, але поки не надали ніяких доказів.

7 листопада Трамп заявив, що виграв вибори президента Сполучених Штатів, набравши 71 млн законних голосів.

Нагадаємо, підрахунок голосів у США ще не завершений, однак, за попереднім результатом Джо Байден був оголошений переможцем президентських виборів.

Поліція закрила справу за заявою Шокіна відносно Байдена – джерело

Національна поліція закрила кримінальне провадження відносно Джозефа Байдена, яке було порушене за заявою ексгенпрокурора Віктора Шокіна.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу обізнаний співрозмовник у Офісі генпрокурора.

“Нацполіція закрила кримінальну справу відносно Джозефа Байдена, яка була порушена за заявою колишнього генпрокурора Віктора Шокіна”, – повідомило джерело.

Співрозмовник агентства додав, що справа була зареєстрована за ст.344 ККУ (втручання у діяльність державного діяча) у Державному бюро розслідуванні на виконання рішення суду. Пізніше бюро її перенаправило на розслідування до Печерського управління Нацполіції, яке і закрило справу 23 вересня поточного року.

Як повідомлялося, суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк зобов’язав відкрити справу через “неправомірне втручання” колишнього віцепрезидента США Джозефа Байдена в діяльність ексгенпрокурора Віктора Шокіна.

Раніше Шокін заявляв, що у 2016 році його звільнили з посади генпрокурора через тиск колишнього віцепрезидента США Байдена. Шокін вважає, що причиною стало розслідування діяльності компанії Burisma, до правління якої входив син Джо Байдена Гантер.

За повідомленнями ЗМІ, Джозеф Байден випереджає чинного президента Дональда Трампа на президентських виборах у США.

У Байдена готові судитися через затримку з оголошенням переможця виборів

Перехідна команда обраного президента США Джо Байдена розглядає можливість судового позову через затримку з боку Управління загальних служб США (GSA) визнати його перемогу на виборах.

Як передає Укрінформ із посиланням на Reuters, про це заявив представник команди Байдена.

GSA, як правило, визнає кандидата в президенти, коли стає зрозуміло, хто переміг на виборах, щоб почати передачу влади.

Як пише агентство, цього досі не сталося, попри те, що в суботу американські ЗМІ оголосили Байдена переможцем після того, як він отримав достатню кількість голосів виборників для перемоги на виборах.

Водночас, у законі чітко не вказано, коли GSA має ухвалити рішення, але представники перехідної команди Байдена вважають, що їхня перемога очевидна, а відтермінування не виправдане, навіть якщо Трамп відмовляється визнати поразку.

Глава GSA Емілі Мерфі, призначена Трампом у 2017 році, ще не встановила, що «переможець зрозумілий», заявили в пресслужбі.

Представник перехідної команди Байдена повідомив журналістам, що настав час GSA підтвердити визнання обраного президента. За його словами, команда Байдена готова розглянути позов до суду, якщо цього не буде зроблено.

«Судовий позов, безумовно, можливий, але є й інші варіанти, які ми розглядаємо», – сказав посадовець на умовах анонімності.

Як зазначається, затримка з боку GSA позбавляє команду Байдена доступу до федеральних фінансів та можливості зустрічатися з посадовими особами спецслужб та інших відомств.

Крім того, у команди немає доступу до Держдепартаменту, який зазвичай сприяє переговорам між іноземними лідерами і обраним президентом.

Раніше GSA не схвалювало початок передачі влади у 2000 році протягом п’яти тижнів, коли республіканець Джордж Буш і демократ Альберт Гор боролися на виборах.

Як повідомлялося, кандидат від Демократичної партії США Джо Байден переміг на виборах 3 листопада та стане 46-м президентом США.

Байден відстоює закон Обами про доступну медицину

Обраний президент США Джо Байден відстоює підписаний адміністрацією Обами закон про охорону здоров’я напередодні розгляду позову щодо цього закону у Верховному суді.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє АР.

Сьогодні, 10 листопада, Високий суд заслухає аргументи по суті у справі про «Закон про доступне медичне обслуговування», також відомий як Obamacare. Байден має намір виступити з промовою на його захист.

Пропрацювавши віце-президентом при керівництві Барака Обами протягом восьми років, Байден пообіцяв підтримувати Закон про доступне медичне обслуговування, відстоюючи «громадський варіант», який дозволить більшій кількості людей вибирати медичне страхування, що спонсорується державою.

У 2012 році суд постановив залишити без змін основні складові закону, але тепер Верховний суд контролюється консервативною більшістю, і закон може потрапити під загрозу скасування.

Позов, який оскаржує закон про охорону здоров’я, був поданий у найбільшому консервативному штаті Америки – Техасі і підтриманий Дональдом Трампом і провідними республіканцями. У позові міститься заклик до Верховному суду оголосити закон неконституційним, оскільки Конгрес США при внесенні змін до податкового законодавства скасував штрафи за відсутність медичного страхування, які й передбачала система Obamacare.

Британія висилає двох білоруських дипломатів

Напередодні МЗС Білорусі оголосило персонами нон ґрата двох британських дипломатів.

Великобританія вислала двох білоруських дипломатів у відповідь на дії Білорусі.

Про це заявив міністр закордонних справ Сполученого Королівства Домінік Рааб.

“Сьогодні ми вислали двох білоруських дипломатів у відповідь на необґрунтоване висилання (британських) дипломатів”, – написав Рааб на своїй сторінці у Twitter.

Він зазначив, що Великобританія не буде залякана спробами президента Олександра Лукашенка перешкодити їй говорити про фальсифікації на виборах і підле насильство проти білоруського народу.

Напередодні Міністерство закордонних справ Білорусі оголосило персонами нон ґрата двох британських дипломатів. Рішення пояснили “деструктивним характером діяльності британських підданих”.

За інформацією держагентства БЕЛТА, йдеться про військового аташе Британії Вайта Бойкота Тіматі і заступника посла Лізу Тумвуд. Обоє дипломатів уже залишили територію Білорусі

Шмигаль розповів, як уряд підтримає підприємців під час карантину вихідного дня

Уряд готовий підтримати українських підприємців під час посиленого карантину вихідного дня, тож відновлює та розширює програми підтримки бізнесу.

Про це у Фейсбуці написав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Укрінформ.

“Завтра з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України будемо розглядати зміни до постанови №641, які передбачають посилений карантин вихідного дня. Повний перелік обмежень на засіданні уряду представить міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Уряд після консультації з бізнесом та експертами обрав таку модель карантинних заходів, яка забезпечить функціонування економіки та не допустить перевантаження медичної системи”, – зазначив глава уряду.

Він підкреслив: влада розуміє, що будь-які обмежувальні заходи впливають на роботу частини бізнесу. Тому повною мірою буде відновлено та розширено низку програм підтримки. Зокрема, йдеться про компенсацію частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм виробництва (як нагадав Прем’єр-міністр, завдяки цій програмі навесні-влітку вдалося зберегти понад 450 тисяч робочих місць); виплати на дітей для сімей підприємців, що діяли навесні цього року.

Шмигаль додав, що разом із Торгово-промисловою палатою опрацьовується механізм реалізації форс-мажорних обставин у зв’язку з карантином вихідного дня.

“Франція, Німеччина, Італія, Польща, Чехія та багато інших країн Європи одна за одною оголошують про запровадження локдауну. Всі розуміють, що потрібно діяти, а карантинні заходи – це найбільш дієвий інструмент для розірвання ланцюгу захворювання та збереження життя людей”, – підкреслив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, у зв’язку зі стрімким зростанням захворюваності МОЗ пропонуватиме посилити карантинні обмеження, зокрема ввести карантин вихідного дня. Це питання планується розглянути на засіданні уряду 11 листопада.

Станом на 10 листопада в Україні зафіксовано 479 197 випадків коронавірусу, у тому числі за останню добу 10 179.

Байден попередив про “темну зиму” через COVID – УП

Обраний президент США Джо Байден заявив, що Америку чекає “темна зима” через зростання хворих на коронавірус і закликав усіх носити маски.

Джерело: Bloomberg з посиланням на заяву Байдена після першої зустрічі з учасниками експертної ради, які будуть допомагати перехідний адміністрації готувати новий національний план з протидії коронавірусу

Пряма мова: “Для боротьби з цією пандемією необхідні сміливі дії. Нас все ще чекає дуже темна зима”.

Деталі: Байден закликав американців носити маски та дотримуватися соціальної дистанції.

В цей же день фармакологічна компанія Pfizer заявила, що вакцина від COVID-19, яку вона розробляє, демонструє 90-відсоткову ефективність.

Байден при цьому зазначив, що вакцина, навіть якщо і буде схвалена, то не буде широко доступна в найближчі місяці.

Передісторія:

Станом на 9 листопада кількість випадків зараження коронавірусом у США перевищила 10 мільйонів.

Померла теща Порошенка, яка хворіла на COVID-19

Теща експрезидента Петра Порошенка Людмила Переведенцева, яка хворіла на COVID-19, померла.

Про це Петро Порошенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Цього року ми з Мариною осиротіли. У червні пішов мій тато. Потім у серпні – тато Марини. Сьогодні перестало битися серце Марининої мами”, – написав експрезидент.

Раніше Порошенко на одному з ток-шоу сказав, що його теща помирає від коронавірусної хвороби.

Як повідомлялося, сам Порошенко також переніс COVID-19. 29 вересня він поінформував, що отримав позитивний результат тесту на коронавірус. 3 жовтня його госпіталізували з двобічним запаленням легень. Захворіла також донька політика – Євгенія.

12 жовтня стало відомо, що стан здоров’я Порошенка покращився, і його виписали з лікарні.

За добу в Україні зафіксували 10 179 випадків COVID-19

За минулу добу, 9 листопада, в Україні зафіксували 10 179 нових випадків COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Так, за наведеними ним даними, у числі нових 10 179 захворювань на COVID-19, 410 – діти, 445 – медпрацівники.

Також за останню добу госпіталізовано – 1 252 особи;

летальних випадків – 191; одужало – 5 514 осіб; здійснено тестувань за добу – 68 962 (зокрема методом ПЛР – 42 966, методом ІФА – 25 996).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 479 197 осіб; одужало – 214 657 осіб; летальних випадків – 8 756; проведено ПЛР-тестувань – 3 691 258.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (747), Житомирській (646), Київській (628), Одеській (608) та Запорізькій (588) областях.

Кількість захворювань у регіонах:

м. Київ – 45 667 випадків;

Вінницька область – 12 765 випадків;

Волинська область – 16 821 випадок;

Дніпропетровська область – 18 324 випадки;

Донецька область – 14 578 випадків;

Житомирська область – 19 616 випадків;

Закарпатська область – 17 620 випадків;

Запорізька область – 14 693 випадки;

Івано-Франківська область – 25 054 випадки;

Київська область – 21 038 випадків;

Кіровоградська область – 3 204 випадки;

Луганська область – 4 643 випадки;

Львівська область – 34 304 випадки;

Миколаївська область – 10 787 випадків;

Одеська область – 29 336 випадків;

Полтавська область – 12 723 випадки;

Рівненська область – 22 622 випадки;

Сумська область – 15 297 випадків;

Тернопільська область – 22 389 випадків;

Харківська область – 44 466 випадків;

Херсонська область – 5 833 випадки;

Хмельницька область – 20 328 випадків;

Черкаська область – 10 919 випадків;

Чернівецька область – 25 835 випадків;

Чернігівська область – 10 335 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

За попередню добу, 8 листопада, в Україні зафіксували 8 687 нових випадків COVID-19.

У Києві 747 нових випадків COVID і 22 летальних – УП

У Києві минулої доби коронавірус виявили у 747 людей, госпіталізували 74 пацієнтів, померли 22 хворих, одужали 337 киян.

Джерело: міський голова столиці Віталій Кличко у Telegram

Деталі: Найбільше випадків захворювання виявили в Деснянському районі – 145, в Дніпровському- 103, у Подільському районі – 82 випадки.

Серед нових хворих був 41 медик.

Загалом у понеділок підтвердився діагноз у: 417 жінок (віком від 19 до 83 років), 292 чоловіка (віком від 21 до 89 рокiв), 22 дівчат (від 1 до 17 років), 16 хлопчиків (від 8 місяців до 16 років).

За весь час пандемії в Києві підтвердили 45 667 випадків захворювання на COVID-19. Коронавірус забрав життя 894 киян, а подолали коронавірусну хворобу 17 004 мешканці Києва.

Нагадаємо: Загалом 9 листопада в Україні зафіксували 10 179 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19, госпіталізували 1 252 особи, помер 191 хворий, визнали одужання 5 514 осіб.

Пульмонолог: Якщо знизився рівень кисню у крові – лягайте на живіт

Якщо пульсоксиметр показує знижений рівень кисню в крові, треба лягти на живіт – і кровопостачання покращиться.

Про це сказала в інтерв’ю Укрінформу лікарка-пульмонолог, завідувачка інфекційним відділенням «Київської міської клінічної лікарні №17» Світлана Гук.

«Бажано мати на родину хоч один пульсоксиметр і звірятися з ним… Використовуємо на теплих пальчиках, без поспіху, дівчатам – без шелаку на нігтях. І коли пульсоксиметр показує занижений рівень, лягайте на живіт. Це не жарт – це прон-позиція, це відомий прийом (анестезіологи добре про нього знають), який призводить до перерозподілу кровообігу в легенях і покращує оксигенацію тих задніх відділів, які найчастіше вражаються при ковіді. Навіть якщо немає ще пневмонії, полежати на животі раз на годину 15-20 хвилин – то неважко, а кровопостачання покращите і якісь негативні процеси, ймовірно, не розвинуться», – розповіла Гук.

За її словами, лікарі щодня спостерігають ефект цієї прон-позиції, коли заходять у червону інфекційну зону.

«Якщо за пульсоксиметром 95 – через дві хвилини лежання на животі маєте 97-98, щонайменше 4-5% наростає лише від зміни пози», – зауважила лікарка.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 10 листопада, в Україні зафіксували 10 179 нових випадків COVID-19. За весь час пандемії в Україні захворіло – 479 197 осіб; одужало – 214 657 осіб; летальних випадків – 8 756; проведено ПЛР-тестувань – 3 691 258.

«Ковідний» кашель, які носити маски та коли в домі хворий – поради пульмонолога

Кашель при COVID-19 – сухий, і його можна глушити. Бар’єрна функція ношених масок – ослаблена, тож їх треба міняти. Якщо в родині є хворий на коронавірус, його треба ізолювати або, принаймні, виділити йому окремий посуд.

Про це розповіла в інтерв’ю Укрінформу лікар-пульмонолог, завідувачка інфекційним відділенням «Київської міської клінічної лікарні №17» Світлана Гук.

«Багато пацієнтів по телефону скаржаться, що кашель не дає жити, але саме в лікарні мало таких бачу. Єдине, що напевне – він сухий. Досить часто має докучливий характер і не має мокротинного компоненту. Може, на слух безпомилково я й не розрізню, але він не трахеїтний, не бронхітний, не легеневий, не булькаючий – і це лікар чує. Це такий кашель подразнення – за рахунок набряку або ураження безпосередньо якихось кашльових рецепторів… Кашель при ковіді звучить як непродуктивний, сухий, ніби горловий. І його можна глушити. Зазвичай при кашлях – ні, щоб не затримувалось мокротиння, а в цьому випадку якраз можна, бо він такий пустий, неефективний. Безглуздий», – розповіла Гук.

Щодо масок лікарка зазначила, що важливо мати свіжу маску і вчасно її змінювати.

«Зайшли в магазин, де людей мало, – можна й звичайну тканинну або хірургічну, але свіжу. Це важливо – на ношеній вже живе ваша мікрофлора, пори у неї вже розширені й бар’єрна функція ослаблена. Якщо місце дуже скупчене, потрібна маска підвищеного рівня захисту. Основне знання – сам по собі вірус через маску не пройде, він – на якомусь носії, на пиловій частинці чи рідинній. Коронавірус дрібний і міг би проникнути через пори маски, але сам він не літає, а разом з носієм вже складає значно крупнішу структуру, яку затримають волокна звичайної маски. Головне, вчасно її замінювати на свіжу», – сказала лікарка.

Водночас Гук додала, що дуже допомагають протяги, кімнати треба провітрювати, навіть за рахунок зниження температури в приміщенні. Це менше зашкодить, аніж зачинені вікна з насиченим вірусами повітрям.

Медик також стверджує, що слід носити маски, якщо в родині хтось хворий.

«В ідеалі – таки ходити. Й ізолювати хворого десь на дачі чи окремій квартирі. Але будьмо реалістами, не в тих умовах велика частина українців живуть, щоб ці умови виконати. Тому бажано хоча б виділити хворому окремий посуд, ретельно його мити й обробляти руки після миття. Нехай хворий кашляє тільки у своїй кімнаті (чи виходить на провітрюваний балкон, наприклад), приміщення часто провітрюйте, не обіймайтесь. Якщо хворий потребує догляду, з цим складніше. Від соціальних можливостей родини багато що залежить», – зауважила Гук.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу, 9 листопада, в Україні зафіксували 10 842 нових випадків COVID-19.

У кожного п’ятого COVID-пацієнта пізніше діагностували психічні захворювання: дослідження

Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально УП.Життя

Майже вдвічі більше психічних розладів за останні три місяці діагностовано серед тих, хто мав позитивний результат COVID-19.

У 18% пацієнтів, у яких був позитивний тест на COVID-19, діагностується психічне захворювання, таке як тривога, депресія або безсоння протягом трьох місяців після позитивного тестування на вірус.

Дослідники дійшли висновків, що треба вживати конкретних заходів для пом’якшення впливу пандемії на психічне здоров’я.

Аналіз, проведений дослідниками Центру біомедичних досліджень охорони здоров’я Оксфорда та Національний інститут медичних досліджень, також виявив, що у людей з раніше існуючим діагнозом психічного здоров’я на 65% більше шансів діагностувати COVID-19, навіть з урахуванням відомого ризику такі фактори, як вік, стать, раса та основні фізичні умови.

“Ця знахідка була несподіваною і потребує розслідування.

Тим часом наявність психічного розладу слід додати до переліку факторів ризику для COVID-19”, – вважає доктор Макс Таке, один із авторів аналізу.

Розрахунки були проведені на основі приблизно 70 мільйонів медичних карт США, включаючи понад 62 000 випадків захворювання на COVID-19, які не вимагали перебування в лікарні або екстреного відвідування відділення.

Частота будь-якого діагнозу психічного захворювання за 14-90 днів після діагностики коронавірусу становила 18,1%, у тому числі 5,8% – першим діагнозом.

Для того, щоб вивчити, чи надмірний ризик безпосередньо пов’язаний з COVID-19, дослідники порівняли дані із шістьма іншими станами за той самий період: грип; інші інфекції дихальних шляхів; шкірна інфекція; жовчнокам’яна хвороба; камені в сечовивідних шляхах..

За три місяці після діагностики коронавірусу у 5,8% пацієнтів вперше було зафіксовано діагноз психічного захворювання, порівняно з 2,5% до 3,% пацієнтів у групах порівняння – майже подвоєння ризику, за даними статті опубліковано в журналі Lancet Psychiatry.

Пол Харрісон, професор психіатрії з Оксфордського університету, заявив, що потрібні додаткові дослідження, щоб встановити, чи може діагноз психічного розладу бути безпосередньо пов’язаний із зараженням коронавірусом.

Не були враховані в аналізованих записах загальні фактори, що впливають на фізичне здоров’я, такі як соціально-економічне походження, куріння або вживання наркотиків. Він також зазначив, що загальне стресове середовище пандемії відіграє роль.

Дослідження показують, що люди з біднішим соціально-економічним середовищем частіше страждають психічним захворюванням. Бідність також збільшує вплив коронавірусу через такі фактори, як перенаселеність житла та небезпечні умови праці.

“Так само, малоймовірно, що COVID-19 може мати прямий вплив на ваш мозок та ваше психічне здоров’я. Але я думаю, що це знову-таки має бути науково продемонстровано”, – сказав Гаррісон.

Особливо стурбованим виявилось подвоєння діагнозу хвороби Альцгеймера, яке, як правило, незворотне: через три місяці після позитивного тесту на COVID-19 порівняно з іншими станами здоров’я.

Проводяться дослідження з вивчення впливу вірусу на головний мозок та центральну нервову систему, в тому числі дослідження вчених з Великої Британії, які створили партнерство для вивчення неврологічних та нервово-психічних ускладнень COVID-19.

У липні неврологи опублікували деталі понад 40 британських пацієнтів з COVID-19, ускладнення яких варіювали від запалення мозку та марення до пошкодження нервів та інсульту.

Лише час покаже, чи випадки психічних захворювань після коронавірусу продовжуватимуть зростати або зберігатись і після тримісячного періоду, йдеться у дослідженні.

“Важко судити про важливість цих висновків, можливо, не дивно, що це трапляється дещо частіше у людей із коронавірусом, які, зрозуміло, переживали, що їм може стати серйозно погано, і яким також доведеться пережити період ізоляції”, – сказав Девід Кертіс, почесний професор Лондонського університету королеви Мері, який не брав участі у дослідженні.

Зеленський пропонує спосіб уникнути COVID: буде ціла національна програма – УП

Президент Володимир Зеленський ініціює розробку програми “Здорова нація”, яка навчить людей профілактиці захворювань, таких як COVID-19.

Джерело: його заява на селекторній нараді, яку цитує сайт президента

Пряма мова: “Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини”.

Деталі: За словам Зеленського, нова програма міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань та подолання їхніх наслідків, щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом.

Президент, який щойно сам заразився коронавірусом, вважає, що люди з сильним імунітетом і які регулярно займаються спортом мають легший перебіг коронавірусної хвороби й одужують швидше. Тому акцент потрібно робити на профілактиці, а не лише на лікуванні. Тому, на його думку, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

У зв’язку з цим було запропоновано створити програму “Здорова нація”, у межах якої надавати громадянам інформацію про переваги здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень і тренувань, а також про “Кошик здоров’я” – перелік вітамінів, необхідних для підтримки здорового організму, зміцнення імунітету тощо.

Зеленський додав, що окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом.

Присутній на нараді прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми “Здорова нація”. Представники Офісу президента та Кабінету міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя.

Культурній дипломатії необхідна підтримка українського бізнесу – Кулеба

Українські дипломати та вітчизняні бізнесмени, зацікавлені у виході на ринки певних країн, мають стати найкращими союзниками у просуванні України у світі методами культурної дипломатії.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на відкритті Міжнародного онлайнфоруму культурної дипломатії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Безумовно, не буває дешевої зовнішньої політики і не буває дешевої культурної дипломатії. Щось ми будемо фінансувати з бюджету, і дуже хотілося б, щоб цей бюджет з року в рік зростав, а інституції, насамперед Український інститут, ефективно ним розпоряджалися і показували, що ми дійсно витрачаємо гроші з користю. Але також нам потрібно залучати бізнес, насамперед експортерів, українські компанії, як беруть участь у світовій торгівлі і зацікавлені в ринках конкретних країн, які мають рука в руку з нами просуватися на цих ринках і в цих країнах», – сказав Кулеба.

Він додав, що українські дипломати та вітчизняні бізнесмени є у цьому «найкращими союзниками», тому одним з пріоритетів має стати взаємодія з умовними благодійниками і розвиток форматів співробітництва з ними.

Міжнародний форум культурної дипломатії організований Українським інститутом у співпраці з Міністерством закордонних справ України. У форумі беруть участь представники органів виконавчої влади, профільних комітетів Верховної Ради України, посольств, міжнародних організацій, культурних інституцій, освітніх установ та аналітичних центрів.

Кулеба: Виросло покоління артменеджерів, які готові займатися культурною дипломатією

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ставить завдання у просуванні України у світі методами культурної дипломатії не замикатися певним колом світових столиць, а відкривати нові географічні обрії.

Про це він заявив на відкритті Міжнародного онлайн-форуму культурної дипломатії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я ставлю завдання в Міністерстві закордонних справ не замикатися виключно на добре відомих і зрозумілих нам країнах. Безумовно, одразу хочеться щось провести в Парижі, хочеться щось зробити у Варшаві, поїхати в Нью-Йорк – це все зрозумілі і правильні речі, але світ набагато більший, і інтереси України набагато ширші. Тому, коли ми говоримо про культурну дипломатію, ми маємо відкривати нові географічні обрії і йти в ті країни, які, можливо, не вважаємо самоочевидними, але де нам потрібно інструментами м’якої сили зміцнювати наші позиції. Тому давайте думати ширше і бачити всю картину світу”, – сказав Кулеба.

Він зазначив, що в Україні вже є інституційна база культурної дипломатії. Зокрема, в МЗС сформувалася культура займатися цим напрямом відповідно до кращих світових практик, створено Український інститут, виросло покоління артменеджерів, які готові займатися культурною дипломатією і знають, як це робиться, є політична підтримка такої діяльності на найвищому рівні.

“Тобто, умовно кажучи, вертикаль побудована, і від нас тепер очікуються дві речі: перша – це нові сенси, нові наративи, які ми будемо просувати щодо України у світі; друга – нові яскраві проєкти, якими ми будемо дивувати світ і м’якою силою культури впливати на уявлення про Україну і на ставлення до України в різних країнах світу”, – зауважив міністр.

Він додав, що справжнє мистецтво дипломатії полягає в тому, щоб у загальних рамках, які створюються для просування України, таргетувати відповідні країни як особливі аудиторії зі специфічними сприйняттям і потребами.

Кулеба також спрогнозував, що у 2021 році для реалізації проєктів доведеться спиратися на онлайн-інструменти.

“Але я закликаю дивитися в принципі на онлайн-простір як на окремий сегмент, в якому ми маємо розгорнути повноцінну діяльність. Окрім фізичних виставок, проєктів, на які люди мають прийти, ми також маємо концептуалізувати і ефективно використовувати не як доповнення до офлайн-простору, не як його заміну, а як повноцінний простір, де Україна має нарощувати свою присутність”, – підкреслив очільник МЗС.

Міжнародний форум культурної дипломатії організований Українським інститутом у співпраці з Міністерством закордонних справ України. У заході беруть участь представники органів виконавчої влади, профільних комітетів Верховної Ради, посольств, міжнародних організацій, культурних інституцій, освітніх установ та аналітичних центрів.

Українські аграрії вже зібрали майже 73 мільйони тонн зернових

Українські сільгоспвиробники вже зібрали 72,8 млн тонн основних культур із площі 22,3 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 55,3 млн тонн із 90% прогнозованих площ, або з 13,8 млн га.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Зазначається, що у розрізі культур станом на 9 листопада зібрано: кукурудзи – 19,6 млн тонн із 4 млн га (72% площ); проса – 241 тис. тонн із 148,3 тис. га (99%); гречки – 104,7 тис. тонн із площі 77,8 тис. га (99%); соняшнику – 12,4 млн тонн із площі 6,2 млн га (97%); сої – 2,5 млн тонн із 1,2 млн га (93% площ до прогнозу).

Цукрових буряків на цю дату накопано 6,03 млн тонн із площі 147,8 тис. га (68%).

У міністерстві також навели дані щодо осінньої сівби. Станом на 9 листопада сільгоспвиробники посіяли основні озимі культури майже на 7,7 млн га (94% площ до прогнозу). Зокрема, за тиждень засіяно 221,2 тис. га.

За інформацією пресслужби, у розрізі культур засіяно: пшениці – 5,8 млн га (95% площ до прогнозу); ячменю – 903 тис. га (95% до прогнозу); жита – 119,5 тис. га (90% до прогнозу); ріпаку – 865 тис. га (86% до прогнозу).

Як повідомляв Укрінформ, станом на 5 листопада 2020 року в Україні зібрали 71,6 млн тонн основних культур із площі 22,08 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 54,4 млн тонн із 89% площ до прогнозу.

Цьогоріч за січень-вересень в Україну переказали понад 8 мільярдів доларів – НБУ

УП

Так, за 9 місяців в Україну було переказано майже 8,5 мільярда доларів в еквіваленті, з України – 575 мільйонів.

Про це повідомляє Нацбанк.

З них через систему переказу коштів в Україну надіслали майже 2 мільярди доларів. Це на 16% більше, ніж за 9 місяців 2019 року. Середня сума одного переказу в Україну зросла на 7% та становить 390 доларів.

Перерахування через систему переказу коштів з України також зросли. Їхня загальна сума становила 387 мільйонів доларів, що на 41% більше за минулорічні показники. Середня сума зросла на 33% та становить 510 доларів.

Країни спрямування залишилися незмінними. Найбільше коштів надійшло зі США, Італії, Ізраїлю, РФ та Німеччини. Відправлено найбільше до РФ, Грузії, Азербайджану, Туреччини та Польщі.

У межах України обсяг переказів за січень-вересень становить майже 180 мільярдів гривень, що на 27% більше за перекази торік.

Зазначається, що майже 80% цих переказів забезпечували три внутрішні системи.

Милованов передумав: Ексміністр економіки закликав уряд “друкувати гроші” – УП

Колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявив про необхідність емісії коштів для надання фінансування підприємствам на час пандемії.

Про це він заявив в ефірі “Свободи слова”.

“Я зараз скажу те, що більшість економістів, які мене знають, будуть вважати неправильним і непопулярним… Я вважаю, що… потрібно закривати бізнеси і надавати їм фінансування. Фінансування в нас не вистачає зараз. По суті, це друк грошей”, – заявив ексміністр економіки.

Він порадив подивитися на приклад урядів країн світу, зокрема США.

“Так – зовсім інша ситуація, набагато сильніші інституції. Але подивіться на всі країни – вони несуть шалені бюджетні дефіцити. Чому? Тому що вони підтримують економіку саме зараз”, – заявив Милованов.

На його думку, введення жорсткого карантину на невеликий період і фінансова підтримка бізнесам, які будуть закриті, врятує ситуацію із поширенням коронавірусу.

“Все одно доведеться підтримувати економіку пізніше. І ще більше людей перехворіє. Тобто я за радикальний карантин зараз і за радикальну підтримку. Але короткостроково, точково для того, щоб повернути до нормальної ситуації”, – резюмував Милованов.

Як відомо, при наданні центральному банку повноважень з ручного управління емісійним каналом у країнах зі слабкими інститутами існує велика ймовірність корупційного розподілу коштів. Крім того, такі рішення щодо фінансування окремих галузей економіки є характерною рисою командно-планової економіки, а не ринкової.

Нагадуємо:

Раніше Милованов у статті з економістом Юрієм Городніченком писав, що будь-які вигоди від “продуктивних емісій” мають короткостроковий характер, “тоді як втрати можуть бути руйнівними”.

По-перше, метою НБУ є забезпечення стабільної купівельної спроможності гривні. Однак вірогідним наслідком “продуктивної емісії” є знецінення гривні і, як наслідок, вищий інфляційний тиск на національну валюту і потенційне зниження доходів населення.

По-друге, наслідки будь-якої експансивної монетарної політики є лише тимчасовими. У довгостроковій перспективі між емісією та рівнем безробіття зв’язку немає, згідно з аналізом Мілтона Фрідмана і Едмунда Фелпса.

По-третє, високий рівень корупції в значній мірі породжується повсюдним втручанням уряду в економіку, що створює можливості для хабарів, зловживання службовим становищем та інших форм корупції.

Автори нагадують, що на початку 1990 років наслідками “продуктивної емісії” стали гіперінфляція і крах економіки.

Економічна правда

Товарообіг цьогоріч скоротився на 9% – УП

За 10 місяців 2020 року товарообіг становить 82,7 мільярда доларів. Це на 8 мільярдів, або 9%, менше за минулорічні показники відповідного періоду.

Про це повідомляє прес-служба Держмитниці.

Імпорт цьогоріч скоротився на 12% та становить 43 мільярди доларів. Експортували товарів на 5% менше, тобто понад 39 мільярдів. Сальдо становить 3,4 мільярда доларів.

Найбільше товарів ввозять з країн Євросоюзу – 44%. Імпортували переважно палива та нафтопродукти (15%); ректори, котли, машини та обладнання (11%) та наземний транспорт (10%).

Експортують найбільше товарів також до країн ЄС. Переважно це зернові культури (19%), чорні метали (16%) та жири й олії (11%).

Економчна правда

На Луганщині розікрали гроші на ремонт шкіл і лікарень – СБУ

УП

Служба безпеки України викрила масштабну схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення капітального ремонту лікарень і шкіл у Кремінському районі Луганської області.

Джерело: сайт СБУ

Дослівно: “Організував оборудку у 2018 році “впливовий” бізнесмен із міста Кремінна. До протиправної діяльності він залучив на той час діючого посадовця райдержадміністрації і представників кількох комерційних структур, які спеціалізуються на проектних, ремонтних роботах і торгівлі будівельними матеріалами”.

Деталі: Чиновник, користуючись службовим становищем, забезпечував своїм спільникам перемогу в тендерах. Ті, у свою чергу штучно завищували вартість товарів і послуг у 1,5-2 рази, купували будматеріали за завищеними цінами у наближених фірм, а різницю переводили у готівку і привласнювали.

Зловмисники провели ремонти на 17 соцоб’єктах на загальну суму понад 50 мільйонів гривень. Лише на ремонті дахів 5 шкіл вони привласнили майже 700 тисяч гривень.

Точна сума збитків, завданих бюджету, встановлюється.

За даним фактом відкрили провадження за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організаційною групою; службове підроблення, вчинене організаційною групою) ККУ.

Під час 9 обшуків у Києві та Кремінній за місцями проживання, роботи фігурантів справи та в їхніх транспортних засобах правоохоронці вилучили чорнові записи, 800 тисяч гривень та інші речові докази, які долучили до матеріалів кримінальної справи.

Наразі організатору та 4 фігурантам справи повідомили про підозру. Вирішується питання щодо обрання їм міри запобіжного заходу. Тривають слідчі дії.

Касові апарати: 37% українців вважають розширення фіскалізації утисками малого бізнесу – опитування – УП

51% опитаних українців вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків, водночас 37% переконані, що це швидше утиски малого підприємництва.

Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Ретйинг” з 29 жовтня по 2 листопада 2020 року.

Зазначається, що думка про утиски малого підприємництва особливо поширена серед тих, хто має власну справу (63%).

При цьому, дві третини погоджуються із твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг, а третина – протилежної думки.

Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки.

Опитування провели з 29 жовтня по 2 листопада 2020 року.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

Нагадаємо:

Верховна Рада не прийняла за основу законопроєкт, який передбачає відтермінування на 1 рік касових апаратів для ФОПів.

У Верховній Раді 3 листопада зареєстрували законопроєкт, який передбачає відтермінування на 1 рік фіскалізації фізосіб-підприємців.

Раніше повідомлялось, що у Раді готують законопроєкт, який передбачає відтермінування застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування на 1 рік – до 1 січня 2022 року.

“Сподіваюсь, ніхто не буде проти, якщо завтра (4 листопада – ред.) ми його розглянемо. Сподіваюсь, що він буде підтриманий за основу і в цілому”, – додав спікер ВР.

З 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних РРО без розширення сфери їх застосування. При наявності класичного РРО бізнес не має обов’язку переходити на програмний РРО та може користуватися ними одночасно.

Передбачалось, що з 1 січня 2021 року використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, стане обов’язковим, а з 1 квітня 2021 року такий обов’язок виникав для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

Читайте також: 1 серпня податкова запускає “касові апарати в смартфоні”: хто, коли і як їх буде використовувати

Акції Zoom обвалилися на новинах про вакцину проти COVID-19

УП

Фондові ринки США виросли до рекордних денних значень на тлі новин про успішну третю фазу випробувань вакцини проти COVID-19, розробленої Pfizer.

Про це пише Business Insider.

Після відкриття торгів 9 листопада S&P 500 показав зростання на 3,6%, збільшившись до 3634 пунктів. Dow Jones – до 29 757,35 пункти, зростання становило 5,1%. Nasdaq виріс на 0,8% до 11 989,18 пункти.

В основному почали дорожчати акції авіакомпаній, ресторанів і фінансового сектора. У той же час папери компаній, які виросли в період дії коронавірусних обмежень, стали стрімко падати.

Акції DocuSign, Peloton, Wayfair, Zoom, Netflix та інших втратили в ціні. Наприклад, папери Zoom через новини про вакцину впали на 20%, а Netflix – на 4,6%.

З початку року, коли почала набирати обертів пандемія по всьому світу, акції Zoom Video виросли на 635%, Amazon, Netflix, Shopify – на 79,2%, 59,1%, 162,8% відповідно.

Нагадуємо:

Вакцина проти COVID-19 не за горами, адже перші проміжні результати у масштабних випробуваннях показують, що продукт Pfizer та BioNTech на 90% ефективний, заявляє виробник препарату.

У випробуваннях фази 3 взяли участь понад 43 тисячі людей. Люди різного етнічного походження виявились однаково захищеними, кажуть у компанії.

Рівень потенціалу вакцини може змінитися, але наразі 90% інфекцій було попереджено.

Pfizer каже, що серйозних побічних ефектів немає.

Профільні асоціації просять забрати “Антонов” в Укроборонпрому і віддати уряду – УП

Асоціація “Укравіапром”, Об’єднання організацій роботодавців авіаційної промисловості та Профспілка авіабудівників просять передати держпідприємство “Антонов” та інші підприємства авіабудування із сфери управління Укроборонпрому до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

Про це йдеться у офіційному зверненні організацій.

“4 листопада 2020 року відбулася чергова зміна керівництва на підприємстві. Крім того, державним концерном “Укроборонпром” нині вживаються термінові заходи щодо зміни форми управління та створення наглядової ради цього підприємства”, – йдеться у повідомленні.

“Відповідно до Закону “Про управління об’єктами державної власності” особливості утворення та організації діяльності наглядових рад підприємств оборонно-промислового комплексу визначаються Законом “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”, який у даному випадку є спеціальним законом”, – додають автори звернення.

Проте, як зазначається, вказаний спеціальний закон не містить жодної норми стосовно наглядових рад державних унітарних підприємств ОПК, які є учасниками “Укроборонпрому”.

“Таким чином, законодавчих підстав для вжиття Концерном заходів щодо створення наглядової ради ДП “Антонов” немає. Відсутні також підстави і для зміни статуту підприємства в цій частині”, – заявили організації.

“Потрібно невідкладно скасувати рішення Концерну щодо створення наглядової ради ДП “Антонов” як таке, що немає законних підстав та вжити заходів щодо передачі ДП “Антонов” та інших підприємств авіабудування із сфери управління Концерну до сфери управління Мінстратегпрому”, – йдеться в повідомленні.

Нагадуємо:

Олександр Лось, який очолював “Антонов” з початку червня 2020 року, подав у відставку за власним бажанням, яку “Укроборонпром” прийняв 4 листопада.

Новим в.о. гендиректора ДП “Антонов” став Сергій Бичков, який раніше обіймав посаду віце-президента – виконавчого директора держпідприємства.

Чи вигідні Україні позики від інших держав

Ярослав Вінокуров, УП

Хто кредитує Україну, на яких умовах та чи виграє від цього вітчизняна економіка.

“Це відкриє нові можливості для партнерства між економіками наших країн, зокрема у сферах оборони та безпеки, відновлювальних джерел енергії і транспортної інфраструктури”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко під час підписання меморандуму з Великорбританією щодо надання Україні кредитних гарантій на 2,5 млрд фунтів стерлінгів.

Гарантії та пільгові кредити – поширене явище. Такі позики, на відміну від запозичень на фінансових ринках, мають цільове призначення: вирішити конкретну інфраструктурну чи соціальну проблему.

Проте, як показує практика, такі кредити Україна використовує не надто охоче, а найбільше від них виграє країна-кредитор.

Без кредитів ніяк

У 2020 році через карантин Україна зіткнулася з найбільшим дефіцитом бюджету за свою історію. Майже 300 млрд грн не вистачатиме уряду для фінансування всіх запланованих видатків.

Ситуацію ускладнює фактично заморожена співпраця з МВФ, на який орієнтується решта великих кредиторів України.

Після недавніх рішень Конституційного суду, які поставили під сумнів досягнення України в антикорупційній політиці, сподіватися на відновлення співпраці з великими кредиторами щонайменше до кінця 2020 року не варто.

За десять місяців 2020 року уряд позичив 426,5 млрд грн – 75% від запланованої на цей період суми. Останнім часом Міністерству фінансів усе складніше продавати облігації внутрішньої державної позики, а ставки за ними зросли з 8-9% до понад 10% річних.

В умовах хронічного дефіциту державного бюджету і частих політичних та економічних криз Україні складно знайти гроші для фінансування довгострокових інфраструктурних чи соціальних проєктів, тому уряд звертається за допомогою до інших держав. Ті погоджуються, надаючи позики на пільгових умовах.

За даними Мінфіну, до жовтня Україна отримала пільгових кредитів від інших держав на 64,1 млрд грн. Ця сума майже дорівнює обсягу фонду боротьби з COVID-19, створеного навесні для протидії наслідкам пандемії (його розмір становить 66 млрд грн).

Пільгові позики надавали Польща, Німеччина, Франція та Японія. Серед цілей – модернізація систем водопостачання і водовідведення, облаштування пунктів пропуску, модернізація енергомереж, купівля гелікоптерів для служби надзвичайних ситуацій.

Залучені кошти ідуть до спеціального фонду держбюджету. Це означає, що вони мають чітке цільове призначення. Уряд не зможе “перекинути” їх на латання дір в інших сферах: виплату пенсій, зарплат працівникам бюджетної сфери чи будівництво доріг.

Відсоткові ставки за такими кредитами набагато нижчі за ринкові. Зазвичай Україна отримує кошти під 2-3% річних, іноді ставка мінімальна – 0,1%. Наприклад, дохідність єврооблігацій на 2 млрд євро під час останнього розміщення в липні становила 7,25% річних.

Крім низьких ставок, перевагою кредитів від урядів інших країн є так званий пільговий період, протягом якого Україні не потрібно повертати ні тіло кредиту, ні відсотки за користування ним. Як правило, цей період становить п’ять-шість років.

Однак ця “щедрість” має зворотний бік: умови залучення грошей. Ці умови найчастіше прописуються так, що найбільше від них виграє економіка країни-кредитора. Україна отримує лише можливість профінансувати соціально значущий проєкт.

Інтереси кредиторів

В умовах пільгових кредитів, які надають Україні уряди інших країн, як правило, прописують не лише базові параметри (термін, ставка, тривалість пільгового періоду), а й те, у кого позичальник повинен закуповувати товари та послуги.

Такими постачальниками зазвичай є компанії з країни-кредитора. Іноді кредитні гроші навіть не “заходять” в Україну, а напряму виплачуються підрядникам у рамках позики.

Японський кейс

Найбільший за обсягом пільговий кредит для України – позика на реконструкцію Бортницької станції аерації. Її видала Японія у 2015 році на 40 років. Пільговий період становить десять років, тобто виплати почнуться після 2025 року. Загальний розмір позики – 108,2 млрд ієн (зараз – близько 29,5 млрд грн), ставка – 0,1% річних.

У межах цього кредиту Україна зобов’язалася купувати товари та послуги для реконструкції станції у компаній з Японії або з інших країн за умови, що частка японських товарів чи послуг у загальній ціні контракту не буде нижчою за 30%.

Бортницька станція – великий об’єкт, який очищує стічні води Києва і прилеглих міст та селищ Київської області. Її реконструкція передбачає будівництво очисного цеху та переоснащення двох з трьох існуючих цехів. Такі інвестиції потребуватимуть значної кількості обладнання та консультаційних послуг, які будуть надавати японські компанії.

Україна не отримає навіть податків від імпорту обладнання з Японії (ПДВ, мита та акцизів), адже вони звільнятимуться від оподаткування. Надходження лише ПДВ з товарів та послуг на суму цього кредиту могло б сягнути майже 6 млрд грн.

Французький кейс

Одним з останніх Україна отримала французький пільговий кредит на поліпшення системи водопостачання в Маріуполі. Угоду підписали в березні 2020 року. Україні нададуть 64 млн євро на 30 років під 0,08% річних. Пільговий період – десять років.

За умовами договору, французька частка товарів та послуг повинна становити щонайменше 70%. Ці товари та послуги будуть звільнені від усіх податків та зборів.

Придбання інших 30% товарів та послуг в українських або іноземних компаній, крім французьких, контролюватиме французька сторона. Контроль за виконанням контрактів покладено на французькі компанії-постачальники Stereau та Beten Ingenierie.

Ознаки пільгового кредиту має й позика Франції в межах програми “Створення єдиної системи авіаційної безпеки” (закупівля гелікоптерів для Міністерства внутрішніх справ).

Це типовий експортний кредит на 475 млн євро. Він надається для того, аби Україна купувала товари у французької компанії Airbus Helicopters SAS. Від придбання цих гелікоптерів та їх ввезення в Україну також не будуть сплачені жодні податки.

Польський кейс

Ще один пільговий кредитний договір Україна уклала з Польщею для реконструкції пунктів пропуску на спільному кордоні. Відповідно до угоди, ратифікованої у 2016 році, Польща надає Україні 100 млн євро під 0,15% річних на 25 років.

Мінімальна частка польських товарів, які купуватимуться за кредитні кошти, становить 60%. Польським підприємствам кредитні кошти передаватимуться напряму.

Наразі реалізація угоди затягується, бо Україна не схвалила закон про звільнення від податків та зборів польських товарів, придбаних за кошти кредиту. Днями депутати ухвалили відповідний закон лише за основу.

Детальніше про проєкт – у статті “Кредит втрачених можливостей: як Україна підриває свої відносини не лише з Польщею”.

На перший погляд, такі кредитні угоди вигідні всім: Україна отримує цільове фінансування на розв’язання довгострокових проблем, а країна-кредитор забезпечує свої підприємства замовленнями, громадян – робочими місцями, а також отримує невелику відсоткову плату та додаткові податкові надходження.

Якби Україна реалізувала ці програми власними силами, то витрачені кошти стимулювали б українську економіку та створювали робочі місця всередині країни.

Хоча деякі кредити надають можливості для місцевих виробників та постачальників. У польському кредиті частка непольських товарів та послуг може становити 40%. Тобто українські компанії можуть розраховувати на замовлення на 40 млн євро.

На початку жовтня, під час візиту президента Володимира Зеленського до Британії, Україна підписала договір на кредит на 1,25 млрд фунтів стерлінгів для флоту. Умови передбачають будівництво восьми кораблів, шість з яких будуть вироблятися в Україні.

Однак такі випадки – швидше винятки з правила. У переважній більшості основну вигоду від надання пільгових кредитів отримують закордонні виробники.

Як використовуються гроші

Попри привабливі умови, Україна неохоче витрачає пільгові позики, отримані від інших держав. У деяких випадках виділені гроші не використовуються протягом кількох років після підписання кредитних договорів та їхньої ратифікації.

Яскравий приклад – польський кредит на реконструкцію прикордонної інфраструктури.

Про виділення 100 млн євро Україна та Польща домовилися у 2015 році, проте Верховна Рада досі не ухвалила необхідні закони. Урядам довелося продовжувати прописаний в угоді граничний термін підписання контрактів до 31 грудня 2019 року.

За даними Міністерства фінансів, до 30 вересня 2020 року, тобто за більш ніж чотири роки з часу ратифікації угоди, із 100 млн євро було використано лише 5,57 млн євро.

Ще один приклад – кредит Німеччини в рамках проєкту реконструкції підстанцій у східній частині України. Країни домовилися про нього у 2016 році, однак використовувати гроші з позики на загальну суму 150 млн євро почали лише у 2019 році. До жовтня 2020 року Україна використала лише 24,9 млн євро.

На відміну від пільгових кредитів від Франції, Польщі чи Японії, німецька сторона надає кошти без зобов’язання купувати винятково німецькі деталі чи товари, але відсоткова ставка за цим кредитом дещо вища – майже 4% річних.

Найповільніше витрачаються гроші з кредиту на реконструкцію Бортницької станції аерації: за понад п’ять років із 108,2 млрд ієн було використано 431,66 млн ієн. Попри значущість проєкту, за половину періоду Україна освоїла лише 0,4% виділених коштів.

Причини – бюрократизація і неготовність працювати з проєктами, вважає аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ Анна Корнилюк. На її думку, один з основних факторів – відсутність навички роботи за проєктним принципом.

“Робота органів державного управління побудована за процесним принципом, а освоєння донорських коштів потребує проектного принципу: з чіткою ціллю, відповідальними, тайм-менеджментом. Як наслідок, проблеми виникають вже на етапі розробки проєктної документації”, – пояснює експертка.

За деякими пільговими кредитами Україна може втратити можливість використати пільгові кошти. Наприклад, за французькою позикою на реконструкцію систем водопостачання у Маріуполі кошти повинні були виділятися у 2019 році, однак проєкт запустили через рік після підписання угоди – у червні 2020 року.

“У державному бюджеті на 2019 рік на цю програму було закладено 44 мільйони гривень, які не були використані. У 2020 році планувалося використати 173 мільйони, проте після внесення квітневих змін до бюджету програма була вилучена.

Тобто у 2020 році проєкт фінансуватися не буде. Тимчасом в угоді зазначено, що кредит буде надано під контакти, погоджені до 31 грудня 2021 року. Таким чином, є висока ймовірність, що і цей проєкт не буде втілений вчасно”, – підсумувала Корнилюк.

Данилишин назвав основні ризики для держфінансів

Основним ризиком у сфері державних фінансів залишається недостатня глибина ринку державних цінних паперів та висока вартість державних запозичень.

Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.

«Основним ризиком у сфері державних фінансів залишається недостатня глибина ринку державних цінних паперів та висока вартість державних запозичень. Негативний вплив на обсяг ліквідності на вторинному ринку здійснює вихід нерезидентів з ОВДП, частка яких скоротилася до 8,6% від загального обсягу ОВДП в обігу порівняно з 14,2% на початок року», – написав Данилишин.

Він зазначив, що за тиждень обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів скоротився на 2,1 млрд грн до рівня 75,4 млрд грн, що є найнижчим з липня 2019 року.

Зважаючи на відносно сталий обсяг вкладень в ОВДП юридичних та фізичних осіб, а також незмінність обсягу ОВДП у портфелі НБУ, основними інвесторами у державні цінні папери виступають банки, які за тиждень збільшили вкладення в ОВДП на 2,7 млрд грн та на сьогодні володіють понад 50% від загального обсягу ОВДП в обігу.

Підтримку попиту банків на державні цінні папери надає збільшення обсягів рефінансування Національного банку. Зокрема, 30 жовтня п’ять банків залучили рефінансування від НБУ строком до 84 днів на загальну суму 10,3 млрд грн та за ставкою 6% річних.

«Водночас дохідність операцій з ОВДП на вторинному ринку перевищує вартість розміщень на первинних аукціонах Міністерства фінансів на 0,5-2,0 в. п. (на різних строках), що звужує простір для проведення операцій з первинного розміщення ОВДП та змушує Мінфін підвищувати вартість державних запозичень, зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів для фінансування Державного бюджету України. У жовтні до Державного бюджету залучено лише 15,5 млрд грн, що свідчить про неможливість подальшого утримування ставок на поточному рівні без ризику поглиблення відставання поточних обсягів внутрішніх запозичень від планових, яке на сьогодні становить близько 13%», – зазначив Данилишин.

За його словами, на кредитному ринку темпи зниження ставок за кредитами та депозитами банків уповільнюються, що свідчить про поступове вичерпання ефекту від зниження ключової ставки НБУ у 2019-2020 рр.: у вересні середньозважена процентна ставка банків за новими кредитами нефінансовим корпораціям у гривні знизилася лише на 0,1 в. п. до 9,7%; за строковими гривневими депозитами фізичних осіб – вперше знизилася до однознакового рівня (9,8% у вересні після 10,0% у серпні). При цьому, незважаючи на зниження ставок, депозити домогосподарств у банківській системі продовжують активно зростати: у вересні на 1,9%, з початку року – на 17,2%.

Разом з тим, голова Ради НБУ наголосив, що особливо важливим для України є продовження співпраці з МВФ. Повне та своєчасне виконання сторонами відповідної угоди своїх зобов’язань дозволить забезпечити виконання плану запозичень для фінансування дефіциту державного бюджету, нейтралізувати інфляційні та девальваційні очікування та зберегти макрофінансову стабільність у державі.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві фінансів розраховують до кінця поточного року отримати один транш від МВФ на 700 млн дол.

НАЗК сприяло відновленню трудових прав викривачів корупції на митниці та в райсуді

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) сприяло відновленню через суд трудових прав митника – викривача корупції на Одеській митниці, та судді – викривача в районному суді міста Полтави.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці НАЗК у Фейсбуці.

«У серпні НАЗК внесло приписи голові Одеської митниці та голові районного суду міста Полтава через тиск на викривачів. У приписах НАЗК вимагало усунути порушення трудових прав викривачів, провести службові розслідування. Днями керівники викривачів звітували про виконання цих приписів», – розповіли в НАЗК.

Так, викривача-митника переведено на попереднє місце роботи.

Щодо викривача-судді скасовано попередні накази про неповну виплату суддівської винагороди, внесено виправлення до табелів обліку робочого часу, зобов’язано бухгалтерію здійснити перерахунок суддівської винагороди, надано відпустку.

В обох випадках проведені службові розслідування.

НАЗК виступало третьою особою у судових процесах зазначених викривачів.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2020 року НАЗК внесло приписи про усунення порушень та поновлення трудових прав двох викривачів їхнім керівникам: голові Одеської митниці та голові суду.

НАЗК виявило, що протягом 2017 – 2018 років керівництво викривача-митника тиснуло на нього таким чином: змінило умови праці; ініціювало дисциплінарні провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності; здійснило безпідставне переведення на іншу посаду.

Проти іншого викривача (судді) застосовано такі заходи впливу: зазначення прогулів у табелях обліку робочого часу без будь-яких причин; виплата неповної заробітної плати; безпідставна відмова в наданні невикористаних відпусток; перешкоджання підвищенню професійного рівня.

Як повідомлялось, 1 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції». Цим законом до «антикорупційного законодавства» України було введене таке нове для нашого законодавства поняття як «викривач».

Конституційний суд знову не зміг провести засідання – УП

Конституційний суд не зміг провести засідання 10 листопада через відсутність кворуму.

Джерело: сайт КС

Деталі: Як свідчить порядок денний, судді зокрема мали продовжити розгляд справи за конституційним поданням 142 народних депутатів щодо офіційного тлумачення поняття “гідні умови життя”.

Також у планах було продовження розгляду справи за поданням 46 нардепів щодо офіційного тлумачення положень Конституції щодо землі як об’єкта права власності українського народу.

У повідомленні суду вказано, що кворуму для проведення засідання не було.

Також залишилось без розгляду питання відкриття конституційного провадження у справі за поданням 47 депутатів стосовно спецконфіскації.

Що передувало: 9 листопада Велика палата Конституційного суду відклала розгляд питання про тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство через відсутність кворуму на засіданні.

Передісторія:

В Україні виникла криза на тлі рішення Конституційного суду, яке фактично зупиняє антикорупційну реформу.

Скандальне рішення КС не підтримали судді Сергій Головатий, Олег Первомайський, Василь Лемак і Віктор Колісник.

Президент Володимир Зеленський закликав голову КС Олександра Тупицького подати у відставку. Широко обговорюється також можливість вирішення конфлікту політичним шляхом.

Суддя Конституційного суду Сергій Сас звернувся до українців і показав проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції. Після оприлюднення проєктів рішень частина суддів КС оголосила бойкот.

Комітет Ради розблокував розгляд законопроєкту Разумкова щодо КС

Комітет пропонує доопрацювати ініціативу спікера. ЛБ

Антикорупційний комітет Верховної Ради розблокував розгляд законопроєкту спікера парламенту Дмитра Разумкова і 100 інших парламентарів, який відновлює скасовані Конституційним Судом пункти антикорупційного законодавства.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Юрчишин.

“Щойно відхилили законопроєкт 4304-1 авторства Дубінського щодо повернення повноважень Національному агентству з питань запобігання корупції – НАЗК, які скасував КСУ. Той, який був альтернативний до законопроєкту спікера”, – написав Юрчишин у фейсбуці.

За словами Юрчишина, Дубінський своїм законопроєктом пропонував створити “касту недоторканних” – вивести суддів з-під дії закону про запобігання корупції.

“Після відхилення законопроєкту є можливість розглядати 4304 (Разумкова) в залі. При цьому, зважаючи на певні некоректні формулювання, комітет пропонує доопрацьовувати ініціативу спікера з застосуванням статті 116 Регламенту. Це дозволить переписати ряд формулювань, зокрема замінити термін “відновлення статей” на “викласти статті у новій редакції”, – додав нардеп.

Нагадаємо, законопроєкт Разумкова не передбачає розпуску складу суддів КС.

Закон відновлює дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу”. При цьому він не передбачає розпуску складу суддів КС.

Проєкт має тільки одну статтю, яка затверджує відновлення дії пунктів закону “Про запобігання корупції” – це, зокрема, регулювання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та механізму перевірки декларацій чиновників. Також проєкт закону пропонує відновити статтю 366-1 КК про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Цей документ є альтернативним до законопроєкту президента Володимира Зеленського, в якому не тільки повертається попереднє антикорупційне законодавство, а й передбачається розпуск Конституційного Суду.

Очільник Конституційного Суду Олександр Тупицький вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.

Зеленський зазначив, що судді чинного складу Конституційного Суду, які не голосували за скасування антикорупційного законодавства, мають добровільно піти у відставку. У такому разі вони зможуть претендувати на місця в оновленому складі КСУ.

У Раді Європи попереджають, що можливе припинення повноважень суддів КСУ буде “кричущим порушенням” основного закону країни і закликають розглянути інші варіанти для вирішення поточної ситуації.

Проте Зеленський заявив, що не виключає розпуску парламенту в разі відмови голосування за його законопроєкт, що пропонує припинити повноваження Конституційного Суду.

Це може відбутися, якщо буде політичний конфлікт.

Раніше нардепка “Слуги народу” Ірина Верещук у коментарі LB.ua заявила, що на засіданні фракції разом з президентом Зеленським її колеги більше схилялися до проєкту Разумкова. Верещук зазначила, що, на її думку, проєкт Зеленського взагалі не потрапить на розгляд.

Нардепи також передали до Конституційного Суду звернення, в якому просять суддів, що голосували за скандальне рішення, добровільне скласти з себе повноваження або піти у відставку.

Європарламент розкритикував Україну за нереформовану судову систему і олігархів – УП

Комітет Європейського парламенту із закордонних справ розкритикував Україну за недостатні зусилля із реформування судової влади та кволу боротьбу з олігархами.

Про це йдеться в ухваленому у середу звіті про імплементацію Угоди про асоціацію України і ЄС, повідомляє “Європейська правда“.

Звіт був затверджений 53 голосами “за”, 7 “проти”, 8 членів комітету “утрималися”.

Євродепутати похвалили Україну за прогрес у виконанні зобов’язань, взятих на себе Угодою про асоціацію з ЄС, особливо у сферах сільського господарства, енергетики, банківської справи, децентралізації, цифрової економіки, довкілля та виборчих процедур.

Однак, вони попередили, що необхідно провести низку реформ, аби уникнути відкату.

Євродепутати виділили судову систему як один з інститутів, що користується найменшою довірою в Україні.

У звіті вони також розкритикували спроби української влади чинити політичний тиск на незалежні економічні інститути і правоохоронні органи, та висловили розчарування відсутністю прогресу в ліквідації олігархії в країні.

За словами депутатів Європарламенту, істотні результати в боротьбі з корупцією вкрай необхідні для збереження підтримки реформ серед громадян.

“Шлях, яким країна йшла з часів Революції гідності, вражає. Величезні виклики залишаються: агресія Росії, пандемія COVID-19 і діяльність тих, хто продовжує ігнорувати верховенство права і зусилля по боротьбі з корупцією. Справжні реформатори в Україні заслуговують нашої постійної підтримки, щоб виправдати очікування своїх громадян”, – заявив доповідач Європарламенту, німецький депутат Міхаель Галер.

Нагадаємо, раніше провідні євродепутати, які опікуються в Європарламенті питаннями України, виступили проти ініціативи президента Володимира Зеленського розпустити нинішній склад Конституційного суду (КСУ).

Ексголова Держінвестпроєкту Каськів пройшов до Закарпатської облради

Ексголова Держінвестпроєкту Владислав Каськів пройшов шостим номером від ОПЗЖ у депутати Закарпатської обласної ради.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на дані офіційного сайту ЦВК за результатами виборів у Закарпатську облраду.

Повідомляється, зокрема, що Каськів є громадянином України, народився 01.12.1973 р., освіта вища, безпартійний, приватний підприємець, місце проживання – місто Київ. Він пройшов шостим номером від партії ОПЗЖ в Закарпатську обласну раду. На шостому виборчому окрузі Закарпаття в Хустському районі за Каськіва проголосував 481 виборець.

Як повідомляв Укрінформ, на початку виборчої кампанії на Закарпатті ВО “Свобода” вимагало зняти з реєстрації Каськіва, якого ТВК зареєструвала кандидатом у депутати до Закарпатської обласної ради від ОПЗЖ по 6-му Хустському округу.

Каськів — політичний діяч, за часів Віктора Якуновича був головою Державного агентства національних проєктів. За даними слідства, у 2012 році з державного бюджету України виділили понад 500 млн грн для реалізації низки національних проєктів. Зокрема, проєкт “Якісна вода” передбачав встановлення в найбільших містах України автоматів із розливу питної води, а згідно з проєктом “Олімпійська надія-2022” мали бути зведені інфраструктурні об’єкти для проведення зимових олімпійських ігор в Україні. Однак ці та інші проєкти так і не були реалізовані.

25 березня 2016 року Національна поліція України оголосила Каськіва в розшук. Його затримали в Панамі і екстрадували в Україну, пізніше Печерський райсуд відпустив його через внесення застави в 600 тис. дол.

Каськова із Закарпаттям пов’язує ідея Олімпіади на Боржаві, яку він проштовхував за часів Януковича. Свого часу Каськіва та його оточення звинувачували у масовій скупці земель на Боржавських полонинах.

Зараз на Закарпатті реінкарнують ідею Олімпіади на Боржаві, у межах Пилипецької ОТГ у Міжгірському районі. За новим районуванням Міжгірський район входитиме до нового Хустського району, від якого балотувався та пройшов в облраду Каськів.

На хабарі затримали новообраного голову ОТГ на Закарпатті

На Закарпатті затримано голову Воловецької ОТГ Михайла Попелича на хабарі в сумі 80 тисяч гривень.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров у своєму Фейсбуці.

“Правоохоронці затримали голову Воловецької ОТГ Михайла Попелича на хабарі в сумі 80 тисяч гривень. Михайло Попелич виграв вибори як кандидат від «Слуги Народу», однак партійна приналежність не дає імунітету нікому, і особливо, коли йдеться про хабарі, “відкати” та розкрадання бюджету. Захищати у судах, за таких обставин, я вас не буду!” – заявив Петров.

Навпаки, Петров закликав правоохоронців із усією строгістю та професіоналізмом віднестися до розслідування подібних справ.

За попередньою інформацією, Михайла Попелича затримали на хабарі за “відкати” на тендерах на дороги й тротуари.

В “Слузі народу” вважають, що підстав для позачергових виборів у Раду немає – УП

У “Слузі” народу” кажуть про відсутність підстав для дострокового розпуску Верховної Ради і позачергових виборів.

Джерело: глава парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія на брифінгу 10 листопада

Деталі: Коментуючи розмови навколо можливого перезавантаження Ради, він озвучив партійну позицію: “зараз немає жодних підстав для дострокових перевиборів до Верховної Ради”.

Пряма мова: “Позиція наша дуже проста: “Слуга народу” взяла найбільшу кількість мандатів в Україні, отримала підтримку виборців. Немає жодної ні юридичної, ні конституційної підстав зараз для розпуску парламенту: більшість є, рішення приймаються, уряд працює”.

Що передувало: 2 листопада президент Володимир Зеленський в телефірі, відповідаючи на запитання, допустив ще один розпуск Верховної Ради, якщо депутати, і перш за все “слуги народу”, відмовляться звільняти суддів Конституційного суду.

Нагадаємо: В Україні виникла криза на тлі рішення Конституційного суду, яке фактично зупиняє антикорупційну реформу.

Президент Володимир Зеленський закликав голову КС Олександра Тупицького подати у відставку. Широко обговорюється також можливість вирішення конфлікту політичним шляхо

Зеленському довіряють найбільше, а Єрмаку і Венедіктовій – найменше

УП

Серед ключових політиків і посадовців найбільшою довірою українців користуються президент Володимир Зеленський та спікер Дмитро Разумков, а найменшою – керівник Офісу президента Андрій Єрмак та генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

Джерело: Центр Разумкова за результатами опитування, проведеного з 30 жовтня по 5 листопада

Деталі: Оцінюючи рівень довіри до політиків та громадських діячів, більшість респондентів висловлюють недовіру до всіх політиків, чиє прізвище було представлене в опитувальнику.

Дещо частіше порівняно з іншими політиками довіра висловлюється Володимиру Зеленському (йому довіряють 33%, однак не довіряють – 62%) та Дмитру Разумкову (відповідно 30% і 57%). При цьому недовіра президенту як інституту влади загалом перевищує 60%, а сукупна недовіра Верховній Раді – понад 76%.

Довіру Юрію Бойку висловили 22% опитаних (не довіряють йому 69%), Петру Порошенку – відповідно 22% і 73%, Святославу Вакарчуку – відповідно 18% і 70%.

Голові української делегації у Тристоронній контактній групі Леоніду Кравчуку довіряють 17% і не довіряють 72% опитаних.

Юлії Тимошенко довіряють 17% і не довіряють 77% респондентів, Віктору Медведчуку – відповідно 15,5% і 76%.

Прем’єр-міністру Денису Шмигалю довіряють 12% і не довіряють 69% українців, міністру внутрішніх справ Арсену Авакову – відповідно 12% і 76%, голові виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїлу Саакашвілі – відповідно 10% і 80%.

Голові ОП Андрію Єрмаку довіряють 8% опитаних і не довіряють 59%, голові Офісу генпрокурора Ірині Венедіктовій – відповідно 6% і 62%.

Баланс довіри й недовіри найкращий у Разумкова (-27,5) та Зеленського (-29,1), найгірший в Авакова (-64,4) та Саакашвілі (-69,4).

Довідка: Соціологічна служба Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року опитала 2020 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донбасу, методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів.

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування проводилося в рамках проекту “Партійна система України після 2019 року: ключові особливості та перспективи подальшого розвитку”, який Центр Разумкова здійснює спільно з представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Підтримка Зеленського на виборах дещо впала, а Порошенка – зросла

УП

Якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то найбільше голосів у першому турі отримав би Володимир Зеленський, у другому турі він змагався б з п’ятим президентом Петром Порошенком.

Джерело: результати опитування Центру Разумкова, проведеного з 30 жовтня по 5 листопада

Дослівно: “Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би Володимир Зеленський (31% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме)”.

Деталі: За Петра Порошенка мають намір проголосувати 21%, за Юрія Бойка – 17%, за Юлію Тимошенко – 8%, за Ігоря Смешка – 6%, за Руслана Кошулинського – 3%, за Олега Ляшка – 2% і за Олександра Вілкула – 1%.

Варто відзначити, що, порівняно з липневим опитуванням, підтримка Зеленського трохи впала (з 37% у липні до 31% у листопаді), а підтримка Порошенка дещо зросла (з 15% у липні до 21% у листопаді).

Дослідження тривало з 30 жовтня по 5 листопада. Методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів було опитано 2020 осіб віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування проводилося в рамках проекту “Партійна система України після 2019 року: ключові особливості та перспективи подальшого розвитку”, що здійснюється Центром Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні.

“Слуга народу” планує з’їзд для висунення кандидатів на довибори у Раду – УП

Партія “Слуга народу” в січні 2021 року проведе з’їзд, на якому може висунути кандидатів на довибори до Верховної Ради в округах №87, №50 та №184, якщо з парламенту підуть переможці місцевих виборів у тих краях.

Джерело: голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко на брифінгу 10 листопада

Пряма мова: “У нас запланований приблизно в січні з’їзд, тому що попереду в нас троє довиборів по трьох округах до Верховної Ради. Потенційно три: два майже точно – це округ пана Андрійовича, який вже заявив, що складає мандат. Це наш депутат-мажоритарник по Івано-Франківщині – Надвірна та інші території.

Також є пан Требушкін, який знов став мером Покровська, Він теж, наскільки я розумію, висловлює бажання піти в мери і залишити округ 50.

І, можливо, в Херсоні виграє вибори мера народний депутат Колихаєв.

Тому, можливо, буде три округи. Партія “Слуга народу” в одному, двох чи трьох довиборах буде приймати участь. За законодавством, повинен бути з’їзд, щоб висунути кандидатів.

Чому ми кажемо про січень: ми прийняли важливі зміни до Виборчого кодексу і тепер проміжні довибори проводять у два дні – або остання неділя березня, або остання неділя жовтня…. Найближчий день – остання неділя березня, відповідно ЦВК на початку січня оголосить виборчий процес. Тому ми будемо змушені провести з’їзд, щоб висунути наших кандидатів. Заодно оцінимо результати роботи керівництва партії по місцевих виборах і по року роботи в парламенті”.

Деталі: Корнієнко також сказав, що був план у грудні-січні привезти всіх місцевих обранців від партії “Слуга народу” у Київ на форум, але через пандемію це буде у форматі Zoom чи зустрічі невеликими групами.

Довідка: Зіновій Андрійович – член фракції “Слуга народу” (округ №87, Івано-Франківська область) – 6 листопада написав заяву про складання депутатських повноважень у зв’язку з обранням його на посаду міського голови Надвірної (Івано-Франківська область).

Руслан Требушкін – позафракційний нардеп, якого висував “Опозиційний блок” (округ №50, Донецька область), а також колишній мер Покровська, який цього року висувався на голову Покровської ОТГ.

Ігор Колихаєв – група “За майбутнє” у Верховній Раді (округ №184, Херсонська область), з партією “Нам тут жити!” брав участь у виборах міського голови Херсона.

Якби проводились вибори до Верховної Ради: найкращі шанси мають 4 партії –УП

Якби парламентські вибори проводилися найближчим часом найбільші шанси на подолання 5% бар’єру мали би чотири партії.

Джерело: результати опитування Центру Разумкова, проведеного 30 жовтня – 5 листопада.

Деталі: Відносно більшу підтримку виборців, згідно з опитуванням, отримала би політична партія “Слуга народу” (за неї готові віддати свій голос 19% усіх опитаних або 28% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме).

За партію “Європейська солідарність” готові віддати свій голос відповідно 13% і 21% , партію “Опозиційна платформа ˗ За життя” ˗ відповідно 12% і 16,5%, ВО “Батьківщина” ˗ відповідно 6% і 8%.

Партію “Сила і честь” готові підтримати відповідно 3% і 5% українців, ВО “Свобода” ˗ 2,5% і 4%, партію “Голос” ˗ 2% і 3%, “Партію Шарія” ˗ відповідно 2% і 2%, партію “За майбутнє” ˗ відповідно 2% і 2%, партію “Громадянська позиція” ˗ 1% і 2%, Радикальну партію Олега Ляшка ˗ 1% і 2%, партію “Українська стратегія Гройсмана” ˗ 1% і 2%, партію “Наш край” ˗ 1% і 1%.

Партії “Пропозиція”, “Опозиційний блок”, “Перемога Пальчевського” користуються підтримкою менше 1% опитаних.

Довідково: Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Соціологи опитали 2020 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична

Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

За Зеленського нардепи заробляють менше, ніж за Януковича – УП

Депутати Верховної Ради за президентства Володимира Зеленського – далеко не найбагатші, якщо подивитись на їхні заробітки з 2010-2011 років, і зараз зарплати нардепів не дотягують до рівня виплат у часи Віктора Януковича.

Джерело: стаття Української правди “Жити на одні надбавки. Скільки за Зеленського заробляють депутати і чиновники”

Деталі: Як з’ясували автори матеріалу, крива зарплат прогнозовано впала після Революції Гідності. Зокрема через популістичне рішення тогочасного прем’єра Арсенія Яценюка залишити депутатам “голий” оклад в 6 тисяч гривень.

Зарплата поступово піднімалась після рішення голови уряду Володимира Гройсмана, який, за словами колишньої депутатки Ольги Червакової, останнім розпорядженням на посаді спікера ВР у 2016 році підняв депутатський оклад до 17,6 тисяч гривень.

З 2017 року, тобто ще за попереднього скликання, оклад депутатів прив’язаний до прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня кожного року. На початку 2020-го він складав 2 102 гривні.

Щорічне збільшення прожиткового мінімуму в Україні означає щорічне збільшення зарплати народних обранців. За рік прожитковий мінімум “підростає” приблизно на 150-180 гривень. З 2018-го до 2020-го такий ріст для депутата, що працює в комітеті, конвертувався у збільшення депутатського окладу на понад 3 тисячі гривень – з 17,6 до 21 тисячі.

Але підсумкова зарплата депутата складає 30-40 тисяч гривень, і це збільшення відбувається за рахунок надбавок. Їх у депутатів чимало: від 15% окладу за ступінь кандидата наук та доктора філософії до 100% – за інтенсивність праці.

Так, середня зарплата нардепа у вересні склала удвічі більше за посадовий оклад – майже 40 тисяч гривень.

Але і ця зарплата – не єдине, чим платники податків забезпечують депутатів. Українці щомісяця оплачують кожному нардепу по 50 тисяч гривень на роботу їхніх помічників, а також на витрати з виконання депутатської діяльності – ще понад 40 тисяч.

Словник англійської мови Collins назвав слово року. Ні, це не “коронавірус”

Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально УП.Життя

Видавці тлумачних словників Collins Dictionary назвали словом 2020 року “локдаун” (lockdown).

За даними словника, частота використання слова цього слова у 2020 році зросла на 6 000%.

У 2019 було зафіксовано 4 тисячі випадків його використання, у 2020-му цей показник зріс до 250 тисяч.

Про це йдеться на офіційному сайті компанії Collins Dictionary.

“Слово “коронавірус”, звичайно, також надзвичайно частіше використовувалося – у 35 000 разів у порівнянні з минулим роком.

Але соціальні наслідки – зміни в нашій поведінці та способі життя – вимальовуються ще більшими”, – пише Давід Шаріатмадарі, представник компанії. Крім того, до першої десятки слів року увійшли:

“вимушена відпустка” (furlough);

“стратегічний співробітник” (keyworker);

“Мегсіт” (Megxit) – зречення принца Гаррі та його дружини Меган Маркл королівських обовʼязків, яке сталося на початку року. Аналогія до Brexit, виходу Великобританії із ЄС.

mukbang (відео, на якому учасник зʼїдає велику кількість їжі для розваги глядачів);

“самоізоляція” (self-isolate);

“соціальне дистанціювання” (social distancing);

“тіктокер”(активний користувач додатку TikTok).

Минулого року видавці тлумачного словника англійської мови Collins English Dictionary оголосили словом року climate strike (“кліматичний страйк”).

Капітуляція Вірменії: що змінює російська угода щодо Карабаху і чим вона загрожує Україні

Юрій Панченко, Європейська правда

“Дорогі співвітчизники, сестри і брати. Я ухвалив важке, надзвичайно важке рішення для себе і для всіх нас. Я підписав заяву з президентами Росії і Азербайджану про припинення карабаської війни…

Текст вже опублікованої заяви невимовно болючий для мене особисто і для нашого народу. Я ухвалив це рішення у результаті глибокого аналізу військової ситуації і оцінки людей, які найкраще її знають, та виходячи з переконання, що це найкраще МОЖЛИВЕ рішення в ситуації, що склалася”.

Цими словами вірменський прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про завершення війни у Нагірному Карабаху, остання гаряча стадія якої тривала понад півтора місяця.

Цю заяву в Баку вже встигли назвати оголошенням капітуляції, заявивши, що отримали майже все, що хотіли. Та ще більше отримала Росія. Угода дає їй мандат на розміщення 1960 миротворців у регіоні Карабаху. Наразі – терміном на п’ять років, але з правом затриматися там довше.

Тим зрозумілішою стала реакція простих вірмен. Відразу після оприлюднення цієї заяви кілька тисяч протестувальників захопили в Єревані будинок уряду, вимагаючи термінової відставки Пашиняна.

Чому Вірменія погодилася на таку угоду? І які наслідки матиме новий виток кризи на Кавказі? Адже вона може вплинути також на Україну, включаючи Крим.

За крок до заморозки

Попри просування армії Азербайджану, Вірменія до останнього зберігала шанси вистояти щонайменше до весни.

Вже за кілька тижнів погода має унеможливити активні бойові дії на землі, що має суттєво “заморозити” конфлікт. Тож невипадково, що напередодні Азербайджан істотно активізував свої зусилля, щоб піти на “зимівлю” на максимально вигідних для себе позиціях.

Зокрема, Баку здобув контроль над Лачинським коридором – основною транспортною артерією, що з’єднує Вірменію та самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку. А на додачу – в останні дні Баку зробив усе можливе, щоб здобути Шушу – місто, яке за довоєнних часів було для Азербайджану символом його присутності в Карабаху. В цьому вірменомовному регіоні Шуша було одним з небагатьох міст, населених переважно азербайджанцями.

А ще Шуша має військове значення. Місто розташоване на височині, на шляху азербайджанської армії до столиці Карабаху Степанакерта (азербайджанська назва – Ханкенді).

Бої за Шушу тривали щонайменше три дні. Лише 9 листопада речник президента самопроголошеного Карабаху Ваграм Погосян визнав втрату контролю над Шушею. Щоправда, його відразу спростував Пашинян – за словами прем’єра, “битва за Шушу триває”.

Втім, насправді незворотні зміни сталися у Карабаху ще раніше. Якщо контроль над Шушею має в першу чергу символічний ефект, то набагато більшим успіхом Азербайджану став вогневий контроль за Лачинським коридором, що фактично означає встановлення надійної блокади Карабаху.

Словом, Азербайджан був готовий піти на зимову перерву в максимально комфортних умовах. Навіть якби до холодів їм не вдалося досягти остаточного контролю над регіоном, то зима та блокада шляхів мали би суттєво послабити, знекровити опір тих вірмен, що залишалися у Карабаху.

Альтернативні канали поставок у Карабах, звісно, існують, але вони являють собою швидше гірські стежки, які не дають сподівань на повноцінне забезпечення всім необхідним цивільних та військових навіть влітку, а зимою – і поготів.

Невипадково одночасно із боями за Шушу Вірменія розпочала евакуацію всього цивільного населення Нагірного Карабаху.

Бо в умовах блокади сподіватися на хоч якесь забезпечення могли лише військові.

Втім, навіть у такій складній ситуації у Вірменії залишалися шанси встояти – за умови кількох “якщо”.

Якщо вдасться встояти до початку холодів. Якщо після цього активні бойові дії у регіоні припиняться та відновляться лише у квітні наступного року. І якщо за кілька місяців вимушеного замороження вдасться здобути міжнародну підтримку, якої зараз бракує. Так, шанси непевні, але до останнього здавалося, що Єреван намагається їх використати.

Чому ж зрештою Вірменія підписала мирну угоду? В першу чергу – через домовленість Росії та Туреччини, здобуту “через голову” Вірменії.

На що погодилася Вірменія?

День 9 листопада виявився багатим не лише на новини з фронту. CNN Turk повідомив про домовленість між президентами Туреччини та Росії про створення нового переговорного формату щодо Карабаху, альтернативного діючому Мінському (це “тезка” нашого формату по Донбасу, але з іншими учасниками). До старого формату, крім РФ, входять Франція та США; у новому їх, по суті, замінила Туреччина.

У Кремлі цю новину прокоментували вкрай скупо.

Путінський речник Дмитрій Пєсков лише визнав, що під час розмови двох президентів дійсно піднімалася тема Карабаху.

Показово промовчало і МЗС Вірменії, непрямо визнавши: вони знають, що Росія проводить переговори про них, але без їхньої участі.

А вже уночі на 10 листопада Нікол Пашинян першим заявив про завершення війни. І хоча в його заяві не було конкретних деталей мирної угоди, її незабаром оприлюднила РФ. І ці умови виявилися вкрай обтяжливим для Вірменії.

Згідно з тристоронньою угодою, Азербайджан та Вірменія “зупиняються на займаних ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент Російської Федерації”.

Таким чином, Вірменія втрачає контроль над всіма територіями “поясу безпеки” навколо Карабаху, окупованими нею в 90-х. Вона зберігає контроль лише над частиною Карабаху, а також у Лачинському коридорі, безпеку якого гарантуватимуть росіяни. Чисельність російського контингенту складуть 1960 військових, а їхній мандат триватиме 5 років із правом пролонгації. До слова, нескладно передбачити, що межі зон, які контролюватиме Єреван, ще можуть бути предметом суперечок та зіткнень.

Ще одна величезна поступка Вірменії – в обмін на збереження Лачинського коридору вона гарантує Баку транзит вірменською територією між основною частиною Азербайджану та анклавом у Нахічевані.

Також на територію Нагірного Карабаху під контролем Верховного комісара ООН у справах біженців повертаються внутрішньо переміщені особи і біженці (очевидно, йдеться як про вірмен, що втекли від війни за останні півтора місяця, так і про азербайджанців, вигнаних з Карабаху ще на початку 1990-х).

Не менше важливим є те, чого в угоді немає. Вона не містить жодної згадки про майбутній особливий статус Нагірного Карабаху, на що згодом окремо звернув увагу азербайджанський президент Ільхам Алієв.

Тобто навіть ті території, що наразі лишаються під контролем Вірменії, не стають її суверенною територією і навіть не отримують автономного статусу в Азербайджані.

“Це фактично капітуляція Вірменії”, – охарактеризував угоду Алієв.

Втім, ще більшим переможцем наразі виглядає Росія.

Завдяки тому, що частина карабаських територій, включно зі Степанакертом, повернеться під контроль Єревану, Росія збереже і навіть збільшить свій вплив на Вірменію, для якої російські миротворці стають життєво необхідними. Натомість у разі повної втрати Арцаху, тобто Карабаху, потреба у російських безпекових гарантіях різко знижувалася б.

Але одночасно Росія посилює свій вплив і на Азербайджан, на території якого тепер з’являються російські військові. І розгортання місії російських “миротворців” розпочалося вже цієї ночі.

Наразі складно сказати, що отримає Туреччина, яка навіть не є підписантом угоди, крім того факту, що завдяки її зусиллям її союзник – Азербайджан – зміг повернути анексовані території. Втім, не виключено, що турецький інтерес буде врахований РФ у інших угодах. Зокрема, Алієв стверджує, що у Карабаху будуть присутні й турецькі військові.

Але здобутки Росії цим не вичерпуються.

Ніч гніву

Ще до підписання мирної угоди, відразу після інформації про втрату Шуши, 17 вірменських партій оприлюднили спільну заяву із закликом відставки уряду та особисто Пашиняна.

Цікаво, що серед підписантів цього документа є лише одна парламентська партія – це відкрито проросійська “Процвітаюча Вірменія”. Інші провідні партії спершу проігнорували цю ідею.

Але оголошення головою уряду про “завершення війни” стало немов каністрою бензину, яку кинули у багаття. Відразу після оголошення промови Пашиняна перед урядом зібралося кілька тисяч протестувальників. Вони, майже не зустрівши опору, захопили урядовий будинок, вимагаючи термінової відставки Пашиняна. А ще протестувальники захопили й парламент, побивши його спікера Арарата Мірзояна.

Також невідомі розгромили єреванську редакцію “Радіо Свобода”.

Проти підписаних угод виступили й політики. Президент Вірменії Армен Саркісян заявив, що дізнався про підписання цієї угоди з медіа і що з ним не проводили жодних консультацій.

А вже згадана опозиційна партія “Процвітаюча Вірменія” вимагає проведення позачергового засідання парламенту, де буде поставлено питання скасування цієї угоди.

Сам Пашинян протягом ночі ще два рази виступав із заявами. Він заявив, що за протестами стоять “корупціонери та олігархи”, відсторонені ним від влади, порадив їм “готуватися до помсти” та анонсував великий мітинг своїх прихильників.

Попри це, влада Пашиняна виглядає дуже нестійкою. Ба більше, йому буде вкрай складно утриматися на посаді.

І схоже, що це від початку було однією із цілей РФ.

Якщо в Україні вірменський прем’єр має репутацію політика, який зберігає проросійський курс Вірменії (зокрема, вони продовжують підтримувати РФ в усіх міжнародних організаціях та утримуються щодо кримських резолюціях в ООН), то у Москві оцінка – геть інша.

З точки зору Кремля, Пашинян має щонайменше три “смертних гріхи”.

Він прийшов до влади завдяки революції.

Він не обмежує діяльність західних неурядових організацій у Вірменії.

І нарешті, він арештував особистого друга Путіна, експрезидента Вірменії Роберта Кочаряна, проігнорувавши натяки з Кремля про те, що цього не варто робити. До слова, влітку 2020 року, після двох років за ґратами, Кочарян вийшов на волю, але…

Словом, аргументів не на користь чинного прем’єра Вірменії у Москві було вдосталь.

Тому крах революційного уряду (та ще й як непрямий наслідок російських дій) РФ розглядає як важливий урок для всіх інших її союзників – мовляв, погляньте, до чого призводить прихід до влади сил, не узгоджених із Кремлем.

Втім, не менш важливою є й інша причина.

За півтора місяця війни з Азербайджаном авторитет РФ у Вірменії катастрофічно впав.

Думка про те, що російські “гарантії безпеки” не діють, є аж надто очевидною. ОДКБ, яке Кремль представляв у вигляді “російського НАТО”, не вплинуло на перебіг війни. Російська військова база у вірменському місті Гюмрі жодним чином не допомогла вірменам уникнути поразки.

Тому остаточне розчарування Вірменії у російському союзнику могло би призвести до спроб геополітичного розвороту країни. І у Москві могло бракувати впевненості у тому, що “миротворці”, передбачені карабаськими домовленостями, є достатнім запобіжником проти цього.

Тому РФ воліє мати у Єревані набагато більш слухняну владу.

А проросійських політиків у Вірменії не бракує. Це, наприклад, лідер вже згаданої “Процвітаючої Вірменії” Гагік Царукян – політик і бізнесмен, що має тісні бізнес-контакти з РФ та відстоює поглиблення зв’язків із Росією.

Звісно, зарано говорити з певністю, що саме він переможе у разі відставки Пашиняна. На зневірену та знекровлену війною Вірменію чекають непрості політичні процеси. Але відкидати цей шанс не можна. І в такому разі нібито “проросійський” Пашинян має всі шанси залишитися у нашій пам’яті як дуже прозахідний політик.

А голосування в ООН, де Вірменія досі “утримувалася” щодо Криму, у гіршому разі може змінитися на визнання анексії.

Тим більше, що за підсумками останніх місяців у Вірменії образа на Україну, на жаль, стала дуже популярною – нібито через “підтримку Києвом Азербайджану”. Що, до слова, не завжди відповідало реальності – але активно розкручувалося у тамтешніх медіа. Схоже – не без підтримки нашого північно-східного сусіда.

Павло Клімкін ексміністр закордонних справ: Давайте будувати стратегію стосунків із Угорщиною, а не читати фейсбук Сіярто

Укрінформ, 10.11.20

У межах дискусійного форуму “Re:Open Zakarpattia” Укрінформ поспілкувався з колишнім міністром МЗС Павлом Клімкіним щодо угорського питання на Закарпатті.

Він розповів своє бачення того, як не реагувати на провокаційні пости міністра Сіярто і не давати зайвих козирів угорцям; пояснив, чому угорське питання на Закарпатті вирішиться тільки протягом одного покоління та чому і як треба готуватися до справжніх вимог, які угорці висунуть нам при вступі до ЄС і НАТО.

ДРАЙВ ЩОДО МОВНОГО ПИТАННЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ

– Почну з цікавої цифри із соцдослідження Фонду “Демократичні ініціативи ім. Кучеріва” щодо мовного питання на Закарпатті. Це питання почалося за вашої каденції…

– Починалося воно раніше, просто інформаційний і політичний сплеск навколо нього на Закарпатті почався саме за моєї каденції, це так.

– Тоді почали говорити на Закарпатті, що позиції української мови тут треба посилювати – не в сенсі витіснення російської, як, можливо, на півночі чи на сході країни, а в сенсі “обукраїнення” угорської меншини, представники якої, як виявилося, 30 років живучи в Україні та маючи паспорт громадян нашої держави, не знають мови, і то настільки, що діти не можуть вступати до українських вишів.

– А знаєте, “обукраїнення” – це дуже класний термін, я буду його використовувати!

– Будь ласка! Але от цифри: обов’язковим навчання українською у школі та вузах вважають 50% закарпатців, і тільки 28% жителів області з числа нацменшин думають так само. Інші переважно згодні з рекомендаціями “венеційки” щодо навчання рідною мовою в 1-4 класах, поступового переходу тощо. То як ви оцінили б зараз ситуацію з мовним питанням на Закарпатті?

– Я в результатах цього опитування не бачу жодної трагедії. Навпаки, скажу, що драйв щодо мовного питання на Закарпатті – він тільки починається.

– У якому сенсі?

– Ми тільки починаємо розуміти більш широко – сенсово і стратегічно – необхідність на Закарпатті системної підтримки української. Причому, не з точки зору вивчення мови, а з точки зору розширення простору українознавства і, загалом, розширення українського культурного простору. Оскільки, якщо ви пам’ятаєте, коли починалася оця вся емоційна історія навколо угорського питання, багато хто її бачив дуже вузько. Я намагався усім пояснити, що проблема ж не в тому, скільки і як ми будемо вивчати граматичних правил! Стосовно того з угорцями можна досягти конкретних домовленостей шляхом компромісів, власне, вони уже є за рекомендаціями Венеціанської комісії, й ці рекомендації впроваджуються в Україні. Так, є політика і маніпуляції, але результату можна досягти. Більше того, я вважаю, що потрібно нам не гратися часовими рамками для вивчення мови. Я вважаю, що мають бути українська мова й література, українознавство – два мегапредмети, які можуть структуруватися, але результат їхнього вивчення має оцінюватися з точки зору реальних досягнень учнів. Як на мене, якщо хтось із угорських школярів може вивчити українську за 150 годин і це можна реально перевірити – це супер, ми аплодуємо. Але давайте дивитися на освіту не з точки зору позавчорашнього дня з фіксацією годин, а й на якісь емоції. Це дуже важливо. Тому я кажу, що немає суто мовного питання. Є питання культурно-часового простору українськості. От тому ваш цей термін – “обукраїнення” – це дуже влучно. І в тому обукраїненні я не бачу ніякої трагедії. Люди мають відповідати цьому термінові з точки зору особистого комфорту – не більше й не менше.

ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ ТАК, АБИ Й УГОРЦІ, І МИ РОЗУМІЛИ, ЩО ОДНЕ БЕЗ ОДНОГО НЕ ЗМОЖЕМО В ЄС

– А це як, поясніть, – бути українцем до тої міри, доки тобі комфортно?

– Знаєте, я дуже добре пам’ятаю, коли вдруге приїхав на Закарпаття після того, як це все вибухнуло з мовним питанням тут, і до мене підійшли з розмовою два молоді угорські бізнесмени. Вони сказали, мовляв, пане міністре, ви робите дуже класну справу. Чому? – питаю. Вони кажуть: “Ми тільки зараз зрозуміли, наскільки потрібна українська: ми не можемо податкову декларацію самі заповнити, нам для цього треба наймати людей. Але бізнес у нас тут, і ми не плануємо виїжджати чи переносити його, у нас багато постачальників в Україні, які приїжджають на зустрічі й говорять українською. Нам треба їх розуміти”. Оце я й маю на увазі, коли говорю про комфорт і культурно-часову українськість.

І зараз я наголошую, що ми фундаментально неправильно розуміємо нашу проблему з Угорщиною, ми не розуміємо – що саме хочемо вирішити.

– Тобто?

– У нас усі намагаються гасити інформаційний шум. Але це якраз не є проблемою в наших відносинах. Навіть відсутність зустрічей у межах інтеграції в НАТО не є проблемою, яка заважає нашому реальному шляху до НАТО. Це символічна проблема, так – вона для нас емоційно важлива. Але я свого часу міг зустрітися, і зараз Дмитро (Кулеба – ред.) також з усіма представниками Альянсу може окремо зустрітися – ну яка проблема? Для нас головне – щоб ми зрозуміли, яка наша стратегія, щоб ми тоді не боялися починати дискутувати дуже непрості сенситивні питання – такі як подвійне громадянство, такі як система освіти у майбутньому. А доти треба вибудовувати українську реальність для представників меншини.

Є маса різних прикладів, той же південний Тіроль. Там освіта йде на своїх умовах, але інша політика залучення. Усі німці так чи інакше говорять італійською, я там був і маю там друзів. Й італійці кажуть: якщо вони все одно говорять італійською, ну, окей, хай навчаються німецькою, не питання, бо коли вони зустрічаються в ресторані, всі говорять італійською.

Але ж у нас такого немає. І стратегії немає, бо в нас нацменшини запаковані за старою ідіотською логікою в один департамент, де є релігійні питання і питання нацменшин. І ми при цьому хочемо працювати!

– Тобто, питання нацменшин, ви наголошуєте, повинно більш предметний статус мати в державі?

– Я кажу, що нам потрібна якась спільна візія, розуміння того, що ми робитимемо далі. Це не питання сьогодні-на-завтра. Наша проблема у відносинах з Угорщиною в тому, щоб стратегічно ми бачили угорців, а вони нас необхідним партнером для співпраці в ЄС. І щоб і тут, і там розуміли, що ми одне без одного не зможемо. Для цього вони мають розуміти, що турбуватися про Закарпаття маємо ми, це наш простір, але ми не зазіхаємо на культурну чи мовну ідентичність угорців. Це не є наш інтерес – перетворити угорців на українців. Як я сказав колись на закиди щодо мовного питання, що я не проти, аби угорці читали Дон Кіхота угорською, але я сумую, коли угорці мають виїжджати з України в Угорщину, а потім іще далі, оскільки не можуть влаштуватися тут.

Мене в угорській гімназії якось питали дівчата, які дуже хотіли вступити до Львівського університету і сумнівалися, чи вистачить їм балів, особливо з української. Ну, скажіть, от це не маразм: коли ти хочеш реалізувати свої шанси в країні, а на заваді стоїть знання мови?

МОВНИЙ ЗАКОН – ПИТАННЯ ДОВІРИ, ЙОГО ЧАСОМ НЕ ТРЕБА ЧИТАТИ БУКВАЛЬНО

– Ми зараз повинні подивитися на мовний закон, має бути чесна і толерантна його інтерпретація. От якби його читати буквально, то я, наприклад, поїду зараз до якогось угорського села, а там малюки роблять спектакль у місцевій школі. Я сяду дивитися виставу і вимагатиму субтитрів українською і перекладу – бо це мені гарантує закон. Але ж це дурня, правда? Тобто, має бути чесна і толерантна техніка його реалізації. А якщо читати його буквально, то можна ж такого начитати!

– Щодо таких випадків, так, з вами важко не погодитись. Але ж є й інші.

Готовий говорити про подвійне громадянство для угорців Закарпаття, якщо Угорщина підтримуватиме нас на шляху до ЄС та НАТО

– Мовний закон – це питання довіри, ми це питання маємо генерувати. І це можна зробити, і так, звичайно, будуть емоційні сплески. Але в перспективі усі складні питання, включно з подвійним громадянством, теж треба так вирішувати – на довірі. Я, наприклад, готовий говорити про подвійне громадянство для угорців Закарпаття, якщо Угорщина припинить усі ці проблеми і послідовно підтримуватиме нас на шляху до ЄС та НАТО.

– Маєте на увазі шантаж щодо інтеграції в НАТО?

Закарпаття – це фантастична історія, люди, але ментальність відрізняється від класичної західноукраїнської

– Не тільки, це про весь комплекс проблем. Маю на увазі, якщо ми інтегруємось до спільного Євроатлантичного простору і стаємо там поряд з Угорщиною, – то чому нам у цьому просторі не говорити про подвійне громадянство? Але хай нам Угорщина допоможе швидше прийти в цей простір, а ми швидше дамо їм громадянство. Логічно? Логічно. Це дискусійне питання, знову ж таки, але я готовий до такої дискусії і складних рішень. А зараз уся дискусія в наших ЗМІ – якась тільки дотична до нормальної реальності, розумієте? От у цьому патологічний маразм ситуації. Ми сьогодні менеджеримо інформаційний шум, а не реальні проблеми. Без якогось стратегічного бачення – що буде далі.

Дуже важливо також зрозуміти те, що не звучить (оскільки не вважається політкоректним): Закарпаття – це фантастична історія, люди, але ментальність відрізняється від класичної західноукраїнської. Я багато разів пояснював, що тут, на Закарпатті, Унія була інша, що у нас усіх в Україні було Магдебурзьке право, а тут – Нюрнберзьке, і в сукупності ці всі ментальні речі давали ситуацію, коли все іншим кшталтом розвивалося. Тому не потрібно намагатися пришити цю реальність до якоїсь іншої й продукувати щодо неї унікальні рішення.

ОДНЕ ПОКОЛІННЯ ВИРІШИТЬ УГОРСЬКЕ ПИТАННЯ

– На вашу думку, скільки має пройти часу, аби збільшився відсоток тих закарпатців, і насамперед, серед представників меншин, які сприйматимуть український часопростір, українське питання?

– Одне покоління. Одне покоління вирішить проблему.

– А протягом цих 20 років ми будемо його мусолити?

– Ми будемо працювати на його вирішення! Не буває так, аби такі складні рішення робилися водночас!

– Хоча народу дуже би хотілося.

– Так, українці мають таку схильність – вирішувати складні питання одним махом: сьогодні, ну або завтра вранці. Це маразм, так не буває. Я вважаю, що це історія на одне покоління. Так само, як історії мінімум на одне, або й на півтора покоління з українським Сходом чи Півднем. Але над цим потрібно працювати уже сьогодні, ось що важливо! Не чекати, що якщо не вирішили питання “на завтра на ранок”, то воно якось само собою вирішиться.

ЗАКАРПАТСЬКІ УГОРЦІ – ЦЕ ТЕЖ “МИ”!

– А якби по пунктах – що потрібно робити, з чого починати, по-вашому? От за міністерки Гриневич ввели ці плюс кілька балів до ЗНО, які дозволили угорським абітурієнтам скласти ЗНО з української, це було дієво. Що ще можна запропонувати?

Угорщина розглядає цю частину Закарпаття як продовження свого простору

– Насправді, це мають бути не тільки якісь освітні пільги. Найкраща взаємодія – оцей простір, який зараз замикає угорців у своєму анклаві, нам треба розбавляти своєю присутністю. Угорщина, от реально, розглядає цю частину Закарпаття як продовження свого простору. Коли ви заходите в кабінет мера Берегова, у нього навіть час іде за Будапештом: на годину відстає від київського. От вони живуть в угорському часі. Але це не питання, я завжди питав угорців: як ви себе ідентифікуєте? Ну, тут у кожного два паспорти, це зрозуміло. Але чи ідентифікуєте себе українцями? От що таке патріотизм – це бажання і здатність пожертвувати чимось за своє переконання. У дискусії про угорців десь у Львові, коли мені робили закиди, мовляв, коли там ці угорці вже заспокояться, я постійно нагадував про те, що на Закарпатті перший загиблий у війні на Донбасі був угорець. “А-а-а, ми не знали”, – казали мені у відповідь. Тобто, ти можеш скільки завгодно мати паспортів, та якщо ти готовий у ключовий момент стати на захист своєї країни, це зовсім змінює контекст. От це важливо.

Але ми обговорюємо це питання дуже заполітизовано. У нас, знаєте, у свідомості написана така абстрактна картина, де чітко розмічено: це ми, а це вони. Я вважаю, що закарпатські угорці – це теж “ми”. Так, їм складно вивчати українську, треба допомогти. Ну будьмо чесними – ми що, за ці роки зробили їм класний контент для вивчення української? Або якісь суперові мультики, з яких вони б могли почати? А що натомість? Угорці приходять у школу, й їм кажуть: ага, шість відмінків, складносурядні і складнопідрядні речення, вперед… Хто ж кинеться так вчити українську мову? Отож, ми маємо створити ці стимули.

Ніхто не хоче забороняти угорцям говорити рідною мовою! Ми хочемо, щоб вони були здатні говорити українською і здатні реалізувати свій шанс тут

– Один із них, певно, це показати перспективи в Україні.

– Так, показати, що у тебе є шанс стати тут кимось. Але ми не втручаємося в угорську ідентичність, бо вона нас самих збагачує. Україна не може бути централізована. В Одесі своя реальність, у Львові – своя, а на Закарпатті – своя. І це має бути стратегічний підхід, щоб люди розуміли, що ми на них не тиснемо. Оці постійні фейки про насильну українізацію угорців – це тотальний брєд! Ніхто не хоче забороняти угорцям говорити рідною мовою! Ми хочемо, щоб вони були здатні говорити українською і здатні реалізувати свій шанс тут.

– То в чому ж річ, зрештою?

– У тому, що і вони, і ми маємо це розуміти, як спільне завдання.

– Тобто, угорцям треба захотіти навчитися, а українцям – допомогти їм навчитися?

– Так, і це є ота стратегія на покоління.

НОВИЙ БЕРЕГІВСЬКИЙ УГОРСЬКИЙ РАЙОН ДОВОЛІ СИМПАТИЧНИЙ

– У сенсі децентралізації, коли ми маємо зараз на Закарпатті Берегівський район, так званий “окремий угорський” – це наблизить нас до вирішення питання чи навпаки?

– Я був за інше вирішення децентралізації стосовно Закарпаття. Я вважав, що до того, що планувалося, умовно Берегово та Виноградово, потрібно ще доєднати частину Іршавського району, і це було б дуже збалансовано – і з точки зору етнічного питання, і з точки зору економіки. Але тут на Закарпатті ще є клани, які теж впливають на загальну картину, тому ми отримали цей район у отакому вигляді. І це не катастрофа зовсім, маю вам сказати. Якщо ми подивимося на цей район – там угорців дещо менше 50% від загальної кількості. Так, були й інші попередні плани, майже моноетнічні. Сіярто зі мною порушував свого часу це питання, я йому сказав, що я проти моноетнічності в районі, але також і проти розмивання угорської ідентичності. Знайдімо якесь рішення. Ну, його знайшли. Воно доволі симпатичне.

– Тобто, Берегівський район – доволі симпатичний?

– Вважаю, що він не ідеальний, але так, симпатичний. Загалом, нормальне компромісне рішення.

В ОСТАННЬОМУ СКАНДАЛІ МИ ВІДДАЛИ УГОРЦЯМ КОЗИРІ, А МОЖНА БУЛО НЕ ДАВАТИ

– Що наразі, за вашими прогнозами, можна очікувати далі в сенсі “угорського питання”, наших з Угорщиною стосунків? Чи прогнозувати сусідів не можна?

– Я вам скажу свою думку стосовно того, що відбулося з цією агітацією, яка спричинила останню кризу в стосунках. Те, що угорці порушили все, що можна було порушити щодо наших законодавчих положень, – це 100%. Але я вважаю, що вони порушили абсолютно свідомо і зовсім не з метою агітації. Ми ж розуміємо, що у них через фінансові механізми є інші, набагато кращі, більш ефективні впливи на настрої виборців на Закарпатті, аніж дописи в Фейсбуці.

– Тобто, провокація?

– Абсолютно свідома! І ми зіграли за їхнім сценарієм. Оскільки Орбан і його оточення завжди публічно топили за Трампа, а коли розуміли, що можливість адміністрації Байдена – значна, вони створювали собі для Штатів і для Брюсселя, з яким є постійно тертя, м’яко кажучи, так от, вони створювали собі певний простір для маневрів. Я вважаю, що так, це абсолютно свідома провокація Угорщини, на яку ми цілком прогнозовано відповіли і підіграли.

– А можна було не підігравати, не звернути уваги на заяву?

– Ну, ми ж не ідіоти! Що, ми вважаємо, що всі угорські закарпатці в день голосування сидять у Фейсбуці й дивляться, що напише Сіярто перед тим, як піти на дільницю? Та я думаю, що з них 95% взагалі не бачили ніколи Фейсбука Сіярто! Вони орієнтуються на місцевих лідерів, звісно. І тому допис Сіярто – це свідома провокація, яка не має прив’язки до реальності, ми це прекрасно розуміємо. Угорці створили цю провокацію, ми відповіли. Як на мене, відповісти потрібно було по-іншому. Подивитися більш детально на їхні схеми, де вони працюють і як. Це було б ефективніше, менш публічно, і ми б не давали їм козирі. Козирі невеликі, але ми їм їх дали. Отак це і виглядає.

КЛЮЧОВІ ВИМОГИ УГОРЦІ НАМ ПОСТАВЛЯТЬ ПРИ ПІДПИСАННІ ЧЛЕНСТВА В ЄС ТА НАТО

– А чого очікувати далі й як вести гру?

– Я вважаю, що зараз Орбан буде дуже послідовно розігрувати національну карту, на це є кілька причин. Зміна сприйняття всередині Угорщини, там є елемент деякої втоми від політики Орбана, але є ще елемент посттріанону, тобто, кілька моментів внутрішньополітичних угорських, які сходяться в один вузол – і політичний, і емоційний.

Нам не треба прагнути дуже швидко в цьому сенсі зняти цей інформаційний фон, бо ми від цього нічого не отримаємо. І це не є наша стратегічна мета. Нам потрібно зараз системно працювати в угорському районі на Закарпатті. От недобудована гімназія – добудуймо її разом із угорцями, 50% на 50%. Давайте співпрацювати з угорською церквою, до речі, в приватних реформатських школах діти краще вивчають українську – це факт.

– Тобто, шукати точки дотикання?

– Так, але розуміти, що є речі, за які ми не можемо виходити, і за які вони теж не можуть вийти. Та й простір для маневрів є – і в нас, і в них. Тут головне – працювати на перспективу.

– А в нас взагалі є ця стратегія поведінки щодо угорського питання?

– Немає. Ми колись намагалися її побудувати, але зараз вона знову просіла. І такі от судомні рухи не сприяють процесу. Я вважаю, що ми повинні в майбутньому НАТО та ЄС мати дружні й дуже сталі відносини з Угорщиною. І ключові вимоги – повірте, на основі мого досвіду спостереження за Європою протягом багатьох років – так от, ключові вимоги угорці нам висунуть на етапі прийняття європейської перспективи, підписання угоди про членство в ЄС та НАТО. От тоді вони будуть розуміти, що для нас це екзистенційні питання, і за них вони намагатимуться багато чого виторгувати собі. І нам потрібно розуміти вже зараз – що ми їм готові будемо за ці екзистенційні питання віддати і як. Але головне – до тієї торгівлі треба підготуватися. За весь цей час змінити той контекст, про який ми з вами зараз розмовляли. А якщо ми постійно смикатимемося в цьому інформаційному полі, то нічого, зрештою, не виторгуємо.

Вступаючи в ЄС і НАТО, ми маємо готуватися до складних компромісів

– Тобто працювати і гнути свою лінію?

– Так, але маємо готуватися до складних компромісів. Те, у що ми зараз граємо, – це стратегічна гра. А в нас усі обговорюють, що от, мовляв, не буде зустрічі на рівні міністрів щодо НАТО. Ну, не буде її офіційно, він так приїде і з усіма зустрінеться. Угорці ж теж розуміють, що наше членство в НАТО – це й їхня безпека, врешті-решт. Тому не потрібно хапатися за серце, коли Сіярто пише черговий пост у Фейсбуці. Узагалі припиніть читати його Фейсбук! (Тетяна Когутич, Ужгород)

« Попередні

Інформаційний резонанс доби: 09.11.2020

Наступні »

Інформаційний резонанс доби: 11.11.2020