Українці світу в річницю закінчення Першої світової вшановують полеглих і живих захисників

У Світовому конґресі українців (СКУ) з нагоди 102-ї річниці завершення Першої світової війни віддали шану всім, хто боронить свої держави в захисті прав і свобод, і осбливо захисникам суверенітету України та її народу від російської агресії.

Про це йдеться на сайті СКУ, передає Укрінформ.

«У День пам’яті Світовий конґрес українців вшановує всіх відважних чоловіків і жінок, що боронять свої держави в захисті основних прав і свобод, які ми відстоюємо сьогодні… Кожного листопада світові українські громади єднаються, щоб згадати тих, хто приніс найвищу жертву – поклав життя. Ми вшановуємо тих, хто ще є разом з нами, і обіцяємо ніколи їх не забувати. Ми вшановуємо мужніх захисників суверенітету України та її народу від російської агресії, а також військовослужбовців, які сьогодні проходять службу в збройних силах у різних частинах світу, щоб забезпечити мир у нинішньому нестабільному світі», – зазначається в повідомленні.

Як зазначається, цього року День пам’яті відзначається у незвичній формі через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19. «Хоча цього року більшість церемоній Дня пам’яті пройде віртуально, гідно вшануймо героїв. Пам’ятаймо про них!», – закликали в СКУ.

Як повідомлялося, 102 роки тому, 11 листопада 1918, завершилася Перша світова. День її закінчення в багатьох країнах колишньої антинімецької коаліції є державним святом (Remembrance Day, День пам’яті), і він присвячений всім ветеранам воєн, живим і вбитим на полях бойовиськ.

Перша світова стала першим військовим конфліктом світового масштабу, в ній було залучено 38 з наявних на той час 59 незалежних держав. За час тієї війни було мобілізовано 73,5 млн осіб, загинуло 10 і поранено близько 20 млн військових. Конфлікт мав вирішальний вплив на всю історію XX століття, змінивши усі країни, що брали в ньому участь. З мапи світу зникли три велетенські імперії: Австро-Угорська, Російська і Османська, натомість з’явилися нові країни.

Щодо України, то 11 листопада 1918 року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію німецьких військ з України (а це була майже 500-тисячна армія). Гетьман Павло Скоропадський у свою чергу оголосив воєнний стан в Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях. Україна стояла на порозі чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачаючи ледве здобуту незалежність. Спроба УНР звільнитися від імперських тенет виявиться невдалою. Попереду на країну чекало сталінське ярмо, Голодомор та Друга світова війна.

 

Зеленський привітав військових США українського походження з Днем ветеранів

Президент України Володимир Зеленський привітав ветеранів Збройних сил США українського походження з Днем ветеранів, який 11 листопада відзначають у США.

Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Телеграмі.

“У партнерстві з нашими друзями та союзниками українська нація здобувала перемоги у всьому світі. Сьогодні відзначається день вшанування військових ветеранів нашого стратегічного партнера та союзника – США. Американці українського походження з честю та гідністю служили в лавах Збройних сил США.

Великі американські герої, такі як сержант Майкл Странк, загін якого встановив легендарний прапор на чорних пісках Іво-Джими. Не менш значущими є і українські американці, які були удостоєні найвищої нагороди за доблесть – Медалі пошани. Ці легендарні українські американські воїни Ніколас Міньо (Nicholas Minue), Джон Дутко (John Dutko) та Ніколас Орешко (Nicholas Oresko) є живим свідченням американських цінностей. Ще одним прикладом тихого, відданого служіння є доля Романа Купчинського (Roman Kupchynsky), людини, яка тихо увійшла в історію”, – зазначив Зеленський.

Він привітав Американську організацію ветеранів та спілку Українських американських ветеранів (UAV), підкресливши, що “сьогодні американські ветерани українського походження ретельно бережуть українську культуру та бойовий дух козацтва”.

Як повідомлялося, День ветеранів – одне із національних свят США, яке відзначається щороку 11 листопада, в річницю завершення Першої світової війни.

 

Окупанти три рази зривали «тишу» на Донбасі, поранений військовий ЗСУ

12.11.2020, 07:27

Минулої доби, 11 листопада, збройні формування РФ та її найманці 3 рази порушили домовленості Тристоронньої контактної групи.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

«У районі населеного пункту Піски ворог відкривав вогонь з автоматичного станкового гранатомета. Поблизу Водяного – застосував міномет калібру 82 міліметри. Неподалік населеного пункту Кам’янка противник вів вогонь зі стрілецької зброї та великокаліберного кулемета», – йдеться у повідомленні.

На жаль, унаслідок обстрілу біля Кам’нки один український військовослужбовець отримав вогнепальне поранення. Стан його здоров’я задовільний.

Від початку поточної доби, 12 листопада, на усіх ділянках фронту спостерігається тиша. У смугах відповідальності наших бригад жодної збройної провокації чи пострілу не зафіксовано.

Водночас українські воїни не втрачають пильності та готові до миттєвого реагування на будь-які дії противника.

Підрозділи Збройних Сил України та інших складових сил оборони продовжують виконувати завдання за призначенням.

 

Україна в ОБСЄ: На Донбасі перебувають 2100 кадрових військових Росії

12.11.2020, 01:26

Загальне управління окупаційними збройними формуваннями на Донбасі здійснюють 2100 військовослужбовців збройних сил РФ.

Про це поінформувала іноземних дипломатів делегація України в ОБСЄ під час засідання Форуму безпекового співробітництва, передає кореспондент Укрінформу.

“Відповідно до наявної інформації, на даний момент у тимчасово окупованих районах Донбасу, у підрозділах тилу та бойового забезпечення, як військові радники та інструктори перебувають 2100 військовослужбовців збройних сил РФ, а також 40 одиниць озброєння та військової техніки штатних підрозділів ЗС Росії”, – йдеться у заяві місії України при ОБСЄ.

Зазначається, що РФ продовжує активно забезпечувати свої сили на Донбасі озброєнням, боєприпасами та паливно-мастильними матеріалами через непідконтрольну уряду України ділянку державного кордону.

Зокрема, 16 вересня в Україну через станцію “Червона Могила” в’їхали 5 залізничних вагонів, наповнених боєприпасами. Того ж дня Росія направила через Дякове у Донецької області 4 вантажівки “КамАЗ”, завантажені протитанковими ракетними комплексами 9К111-1 “Конкурс-2”.

Крім того, 25 вересня 11 вантажних автомобілів “КамАЗ”, завантажених боєприпасами для гранатометів СПГ-9 (4 машини) та гранатометів РПГ-8, РПГ-22 (7 машин), в’їхали в Україну з Росії через Дякове та попрямували до окупованого Луганська. 17 жовтня ще одна колона у складі танка, 5 бойових броньованих машин та 16 вантажних автомобілів “Урал” була помічена в районі Савур-Могили після в’їзду в Україну з території РФ.

У делегації України наголошують: усі ці факти свідчать про те, що Росія й надалі порушує основні принципи ОБСЄ, закріплені у Заключному Гельсінському акті, щодо суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Українські дипломати закликали СММ ОБСЄ вивчити ці факти та дати свою неупереджену оцінку.

 

Україна в ОБСЄ навела докази того, що окупанти зміцнюють позиції на Донбасі

Збройні формування РФ на Донбасі продовжують проводити інженерні роботи щодо відновлення і посилення існуючих позицій на всій ділянці лінії контакту, у тому числі із застосуванням інженерних боєприпасів.

Конкретні приклади цих грубих порушень Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню українська делегація в ОБСЄ навела під час засідання Форуму безпекового співробітництва у середу, 11 листопада, передає кореспондент Укрінформу.

Під час засідання цього постійно діючого директивного органу ОБСЄ було наголошено на тому, що українська сторона СЦКК зафіксувала низку випадків грубого порушення збройними формуваннями РФ умов пункту “a” Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню і забезпечення дотримання всеосяжного, стійкого і безстрокового перемир’я. Цей пункт передбачає заборону на наступальні дії, під якими також розуміються будь-які спроби змінити позиційне розміщення військ, включаючи додаткове інженерне обладнання позицій в сторону противника.

Українська делегація з використанням схематичних карт навела конкретні випадки інженерного обладнання позицій збройними формуваннями РФ, а саме:

• у районі між Шахтою Бутівка і н.п. Спартак (координати: 48°05’33″N, 37°46’22″Е) у період з 20 жовтня по 4 листопада;
• у районі Ясинуватської розв’язки (координати: 48°07’02″N, 37°47’46″Е), з 27 по 30 жовтня;
• у районі н.п. Новотошківське (координати: 48°42’54″N, 38°40’17″E), з 20 жовтня по 4 листопада;
• у районі аеропорту н.п. Донецьк (координати: 48°04’40’N, 37°43’46’Е; 48°04’24″N, 37°41’37″Е), 3 листопада;
• у районі н.п. Шуми (координати: 48°22’35″N, 37°56’59″E), 3 листопада;
• у районах н.п. Широкино (координати: 47º06´26ʺN, 37º50´18ʺE), н.п. Водяне (координати: 47º08´49ʺN, 37º48´38ʺE) та н.п. Пікузи (координати: 47º10´26ʺN, 37º48´06ʺE), 3 листопада.

У зв’язку з виявленими порушеннями, українською стороною Спільного центру контролю та координації (СЦКК) було підготовлено та надіслано до Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ вербальні ноти №№ 732-обсє, 733-обсє від 04.10.2020 та №№ 736-обсє, 737-обсє та 738-обсє від 05.11.2020.

“Наведені факти щодо відновлення існуючих позицій, обладнання нових траншей і вогневих позицій, а також регулярне використання БПЛА для розвідки оборонних позицій ЗС України, у повній мірі пояснюють відкрите небажання з боку незаконних збройних формувань РФ діяти в межах досягнутого перемир’я”, – заявила українська делегація в ОБСЄ.

Було наголошено, що ЗС України намагаються дотримуватись домовленостей, передбачених Додатковими заходами щодо повного і всеосяжного режиму припинення вогню від 22 липня, і відкривають вогонь лише у відповідь у випадку загрози життю військовослужбовців та цивільного населення. Також ЗС України повністю дотримуються взятих на себе зобов’язань і не ведуть інженерні роботи.

 

Затриманого біля Криму експосадовця МВС можна обміняти на політв’язнів Кремля – Чубаров

Рефат Чубаров вважає за можливе обміняти заарештованого на адмінкордоні з окупованим Кримом колишнього заступника начальника ГУ МВС України в АРК Миколу Федоряна на кримськотатарських політв’язнів.

Про це глава Меджлісу кримськотатарського народу заявив у програмі «Тема дня» на Суспільному Крим, повідомляє Укрінформ.

«Якщо нам завтра скажуть: «Давайте Федоряна поміняємо на заручників – кримських татар», я скажу: «Так, давайте поміняємо», – підкреслив Чубаров.

За його словами, це залежить від того, наскільки Федорян є цінним для російської окупаційної влади у Криму та для російських спецслужб.

«Ми знаємо тепер точно, що він виконував їх завдання, він забезпечував їх ресурсами, можливостями, щоб вони переслідували громадян України, але все залежить від того, наскільки він для них є цінним, або які на нього є плани в майбутньому з точки зору діяльності спецслужб Росії», – сказав голова Меджлісу.

Він зазначив, що «ніхто не може виключити, що вони можуть включити його в список для обміну, щоб потім використовувати його для більш серйозних доручень і наказів».

Одночасно Чубаров застеріг від тієї ситуації, коли в разі внесення Федоряном застави він зможе «вийти з під контролю правоохоронних органів України, як у нас вже було нещодавно з капітаном риболовецького судна і з одним з «міністрів охорони здоров’я» Криму».

При цьому, як підкреслив Чубаров, у Криму сотні кримських татар засуджені на тривалі терміни.

«У них залишаються малолітні діти, а такі, як Федорян, допомагають російській окупаційній владі переслідувати цих людей. Такі, як Федорян, можуть вільно переміщатися, в тому числі по Україні, зустрічатися зі своїми друзями, рідними, а тисячі людей, які були змушені покинути Крим, і сотні людей, які сидять в російських в’язницях, абсолютно обмежені в своїх правах. І це є несправедливістю», – вважає Чубаров.

Як повідомляв Укрінформ, 7 листопада правоохоронці затримали на КПВВ «Каланчак» при спробі виїзду на тимчасово окуповану територію Криму громадянина України, керівника так званого Управління транспорту Республіки Крим, який систематично надавав допомогу окупаційним правоохоронцям при проведенні численних незаконних обшуків і затримань громадян у так званих справах «Хізб ут-Тахрір». Ним виявився Микола Федорян, колишній працівник МВС України, з 2011 року працював в структурах компанії «Чорноморнафтогаз».

Суд у Херсоні обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйон 600 тисяч гривень. Фігуранту оголошено підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.

 

Кулеба та глава МЗС Німеччини обговорили ситуацію з новими КПВВ на Донбасі – УП

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та глава МЗС Німеччини Гайко Маас провели телефонну розмову, центральним питанням у якій була ситуація на Донбасі.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Згідно з повідомленням пресслужби українського МЗС, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас позитивно оцінив зусилля України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі – дотримання “режиму тиші”, попри випадки порушень, та відкриття нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду у Щасті та Золотому Луганської області.

“Два нових пункти пропуску через лінію зіткнення вже готові. Щоб спростити ситуацію для людей перед початком зими, тепер потрібно взаємно домовитися про їхнє відкриття”, – зазначається у повідомленні МЗС Німеччини за підсумками розмови.

Крім того, сторони обговорили перспективу контактів міністрів закордонних справ у Нормандському форматі.

Як раніше повідомляла “Українська правда“, з українського боку усі КПП на лінії розмежування у Донецькій і Луганській областях почали роботу з 8 години ранку 10 листопада, але бойовики зі свого боку не пропустили людей.

Напередодні вони заявляли, що не відкриють пропуск зі свого боку.

 

Делегація України в ТКГ пояснила слова Кравчука про відповідальність військових ЗСУ

Деякі недобросовісні ЗМІ та окремі лідери суспільної думки розповсюджують неправдиві відомості про висловлювання глави української делегації в Тристоронній контактній групі Леоніда Кравчука.

Про це заявила у Фейсбуці українська делегація в ТКГ, передає Укрінформ.

«Нібито Леонід Кравчук заявив, «…що українські військові будуть нести відповідальність за військові злочини поряд з представниками ОРДЛО». Це не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні.

Українська делегація навела фото точної цитати Кравчука в інтерв’ю «Клименко-тайм».

Зокрема, на запитання журналіста: «В Україні мова йде лише про амністію з боку ОРДЛО. Не було б більш справедливим говорити і про військові злочини з української сторони?», Кравчук відповів: «Це навіть не обговорюється. Я знаю, що багато таких людей з українського боку вже покарані, просто не готовий назвати прізвища. Вони застосовували дії, не передбачені навіть війною, – жорстоке насильство над людиною. Такі люди будуть нести покарання. Тут не буде поділу на ОРДЛО і Україну. Той, хто прийшов на Донбас наживатися, використовувати війну в своїх інтересах – буде покараний обов’язково. Такі дії не мають терміну давності».

У цьому контексті в делегації звернули увагу на те, що у цитаті немає «…нести відповідальність разом з ОРДЛО», а також зауважили, що «термін «ОРДЛО» невірний. Є лише «ОРДЛО України».

Окрім того, в українській делегації порадили використовувати вірні терміни.

Зокрема, зазначається, що «військові злочини» простими словами – це злочини проти правил та законів військової служби, а «воєнні злочини» – це порушення правил і звичаїв ведення війни, наприклад, вбивство військовополонених і мирних жителів або знущання над ними.

«Скоріше за все, журналіст мав на увазі «воєнні злочині», але помилився у термінології», – припустили в делегації України.

Водночас підкреслюється, що з приводу притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини в Україні є певні застереження, оскільки Кримінальний кодекс на сьогодні не передбачає кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та за воєнні злочини, що є порушенням звичаєвого, а не договірного міжнародного гуманітарного права.

У делегації також прокоментували ще одну цитату Кравчука з інтерв’ю цьому виданню: «…у мене немає претензій ні до Росії, ні до ОРДЛО. Вони відстоюють свою позицію, а ми – свою. Але є одна спільна позиція – припинити кровопролиття і встановити мир. А потім всі інші питання вирішувати поступово в інтересах народів, що живуть на непідконтрольних Україні територіях».

«Слід розуміти, як «…немає претензій до (представників) РФ та ОРДЛО України в ТКГ». Не варто плутати розмовний стиль висловлювань із офіційними заявами», – зазначили в українській делегації у ТКГ.

 

Розмінування 19 ділянок на Донбасі треба почати до морозів – Кравчук

Глава української делегації у ТКГ Леонід Кравчук закликає розпочати розмінування дев’ятнадцяти ділянок на лінії розмежування до різкого погіршення погодних умов.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці українська делегація в ТКГ за результатами засідання 11 листопада.

«Українська делегація продовжує наполягати на початку гуманітарного розмінування – пропозиції, яку вніс Президент України Володимир Зеленський під час Паризького саміту 09 грудня 2019 року.  Йдеться про заміновані дев’ятнадцять ділянок: як-от кладовища, електромережі, об’єкти водопостачання, що знаходяться на лінії розмежування. Украй важливо, зазначає Леонід Кравчук, почати розмінування до різкого погіршення погодних умов, яке унеможливить це фізично», – йдеться у повідомленні.

Крім того, як інформують в українській делегації, глава Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, модератор робочої підгрупи з питань безпеки Тристоронньої контактної групи посол Яшар Халіт Чевік підтримав наміри сторін дотримуватися режиму припинення вогню.

«Чевік відзначив, що режим припинення вогню у цілому зберігається вже сто вісім діб. Пан посол зазначив, що спостерігається зменшення кількості обстрілів та використання важкого озброєння (мінометів)», – зазначається у повідомленні.

Як повідомлялося, Росія 20 лютого 2014 року розпочала збройну агресію проти України, захопивши частину її території – Крим. Згодом російські регулярні війська та керовані РФ бойовики окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.

На сьогодні в ході розмінування територій Донецької та Луганської областей вже очищено 35 тисяч гектарів території та вилучено понад 450 тисяч мін та вибухонебезпечних пристроїв.

2 вересня учасники Тристоронньої контактної групи погодили 19 ділянок розмінування і 4 ділянки розведення сил.

 

Україна заявила в ТКГ, що «нормандський саміт» важливо провести до кінця року

Українська делегація у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі вважає дуже важливим проведення зустрічі лідерів країн «нормандського формату» до кінця 2020 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці українська делегація в ТКГ за результатами засідання 11 листопада.

«Українська делегація вважає дуже важливим провести до кінця поточного року нову зустріч на вищому рівні у нормандському форматі, яка б стала потужним імпульсом для підведення підсумків проведеної за рік роботи та окреслення політико-дипломатичних шляхів щодо подальшого їх виконання», – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, востаннє лідери країн «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції, Росії – проводили переговори 9 грудня 2019 року в Парижі.

6 листопада Президент Володимир Зеленський заявив, що 13 листопада має відбутися відеозустріч радників лідерів «нормандської четвірки».

 

За час перемир’я на Донбасі загинули троє і поранені 10 бійців ЗСУ – Україна в ОБСЄ

В період з 27 липня по 10 листопада збройні формування РФ на Донбасі здійснили 247 збройних провокацій проти Збройних Сил України, у результаті чого загинули троє українських бійців, ще 10 отримали поранення.

Про це поінформувала іноземних дипломатів делегація України в ОБСЄ під час засідання Форуму безпекового співробітництва у середу, 11 листопада,у Відні, передає кореспондент Укрінформу.

“Незважаючи на помітний прогрес в імплементації домовленості про додаткові заходи щодо зміцнення режиму припинення вогню, досягнутої на засіданні ТКГ 22 липня 2020 року, збройні формування Російської Федерації продовжують збройні провокації. Загалом за період з 27 липня по 10 листопада 2020 року позиції Збройних Сил України були обстріляні 247 разів біля понад 40 житлових районів у Донецькій та Луганській областях”, – йдеться у заяві української місії при ОБСЄ.

Зазначається, що у п’яти випадках збройні формування РФ вели вогонь із забороненого Мінськими домовленостями озброєння, мінометів калібру 82 мм поблизу Авдіївки, Водяного та Новгородського.

Крім того, протягом цього періоду російські окупаційні сили 34 рази застосовували заборонені БПЛА, у тому числі для скидання гранатометних снарядів на українські позиції, а також інтенсивно зміцнювали свої позиції.

“У результаті збройних провокацій з боку збройних формувань загинули 3 українських військовослужбовців, ще 10 українських воїнів отримали поранення”, – поінформувала делегація України.

Було наголошено, що українська сторона розглядає такі дії російських окупаційних сил як грубе порушення Мінських домовленостей та погодженого 22 липня режиму тиші, а також “цілеспрямованими кроками з метою дестабілізації ситуації на тимчасово окупованих Російською Федерацією районах Донецької та Луганської областей та прилеглих територій та подальшим розпалюванням Росією розпочатого нею конфлікту”.

Як повідомляв Укрінформ, Україна також надала докази того, що окупаційній війська на Донбасі в порушення домовленостей зміцнюють свої позиції.

 

ОБСЄ закликала Росію в ТКГ розблокувати всі пункти пропуску на Донбасі

Представники ОБСЄ під час засідання Тристоронньої контактної групи закликали російську сторону до кінця поточного тижня відкрити КПВВ для руху транспорту та громадян.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці Українська делегація для участі у ТКГ.

«Україна виконала свої зобов’язання та 10 листопада відкрила усі наявні КПВВ для руху людей та транспорту. Сторонам вдалося досягнути певного просування в обговоренні умов розблокування російською стороною роботи КПВВ. Ці умови суто технічні. Представники ОБСЄ закликали російську сторону відкрити зі свого боку КПВВ для руху транспорту та людей у найближчий час, до кінця цього тижня. Українська сторона внесла свої пропозиції щодо порядку вирішення технічних питань. Сподіваємося на швидку реакцію російської делегації», – йдеться у повідомленні.

При цьому в українській делегації висловили сподівання, що найближчим часом вдасться забезпечити роботу КПВВ в обох напрямках.

Окрім того представники ОБСЄ підтримали пропозицію української делегації створити на КПВВ «зелені коридори» для маломобільних громадян, які зможуть без перешкод пересуватися поза загальною чергою та безперешкодно отримувати пенсії, соцвиплати, адміністративні та фінансові послуги.

«Сторони почали опрацьовувати технічну сторону пропозиції. У цілому можна зазначити певне просування у всіх чотирьох напрямках», – зазначають в українській делегації.

Як повідомляв Укрінформ, з 10 листопада згідно з рішенням командувача Об’єднаних сил відновлена робота усіх КПВВ на лінії розмежування, які працюють щоденно з 8 до 16 години. В них перебуває достатня кількість персоналу Державної прикордонної служби України для забезпечення пропуску осіб та транспорту. Проте фактичний пропуск на більшості дорожніх коридорів заблокований проросійськими бойовиками. Зокрема, вчора працював лише КПВВ “Станиця Луганська”.

 

Україна в ОБСЄ викрила фейки окупантів про «інженерні роботи» ЗСУ на Донбасі

Збройні формування РФ на Донбасі цілеспрямовано вводять в оману СММ ОБСЄ, поширюючи неправдиву інформацію про нібито проведення  ЗСУ інженерних робіт біля лінії розмежування.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, українська делегація в ОБСЄ привернула увагу іноземних дипломатів до цих фактів під час засідання Форуму безпекового співробітництва.

У ході засідання делегація України вказала на те, що з боку російських окупаційних військ до СММ ОБСЄ продовжують надходити листи зі звинуваченнями на адресу ЗСУ: нібито українські військові проводять інженерне облаштування позицій. Зокрема, йдеться про листи від №1098 від 30 жовтня, №1101 від 1 листопада, №1130 від 8 листопада. Однак, як наголосила українська сторона, у цих листах містяться не лише безпідставні обвинувачення, а й указуються хибні координати, за якими немає позицій ЗСУ.

Так, в одному з листів (№1098), надісланому російською стороною до СММ, було зазначено, що “26 жовтня в районі н.п. Піски знову спостерігалося проведення інженерних робіт на позиціях ЗСУ (47º04’22.656″, 37º41’35.405″)”.

“Однак при нанесенні цих координат на топографічну карту ми можемо побачити, що місце проведення інженерних робіт перебувало прямо… в Азовському морі“, – заявили в українській місії.

І хоча вже цього факту достатньо, аби поставити під сумнів достовірність даних, які надаються збройними формуваннями РФ, українська сторона СЦКК все ж перевірила інші вказані факти та нанесла усі зазначені в листі №1098 координати на топографічну карту. І, як виявилося, усі ці місця знаходяться на тимчасово окупованій території, підкреслили в делегації України.

“Наочність і зрозумілість ситуації, коли усі зазначені в листах місця знаходяться за лінією контакту, навіть не вимагали від української сторони надання якихось пояснень. Тим не менше, з метою підтвердження серйозності своїх намірів довести факт відвертої провокації з боку збройних формувань РФ, українська сторона СЦКК провела перевірку наданих координат на місцевості. Її результати підтвердили, що підрозділів ЗСУ в цьому районі немає, а всі заявлені “місця проведення інженерних робіт” знаходяться на тимчасово окупованій території”, – наголосили в українській делегації.

 

Зеленський підписав указ про захист прав зниклих безвісти

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей».

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті глави держави.

“Документ має на меті забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень та членів їхніх сімей, а також підвищення ефективності їхнього розшуку”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з указом № 495/2020, Кабінет Міністрів має із залученням представників громадськості, правозахисників та членів родин воїнів, які загинули або зникли безвісти, розробити та затвердити комплексний план щодо забезпечення захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень та їхніх сімей.

Серед іншого, план має забезпечити ефективну діяльність Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та функціонування Єдиного реєстру таких осіб.

Крім того, уряд повинен забезпечувати щорічне проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень, який відзначається 30 серпня. Зокрема, Міністерство закордонних справ України має організувати проведення закордонними дипломатичними установами заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень.

Відповідно до документа, обласні державні адміністрації та КМДА мають розробити у взаємодії з органами місцевого самоврядування заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень та членів їхніх сімей.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

СБУ заочно висунула підозру бойовику, який катував українців в ОРДО – УП

Служба безпеки України викрила одного з керівників так званого “Міністерства держбезпеки ДНР”, який причетний до переслідування українських громадян на тимчасово непідконтрольній українській владі території Донеччини.

Джерело: СБУ

Деталі: За даними слідства, місцевий мешканець у 2014 році приєднався до лав незаконних збройних формувань. Ватажки угруповань бойовиків призначили його так званим “заступником начальника управління МДБ ДНР”.

Співробітники СБУ задокументували, що, перебуваючи на “посаді”, житель Донеччини давав вказівки щодо незаконних затримань і ув’язнення українських громадян. Також він брав участь у допитах полонених і тортурах над ними.

Наразі фігурант переховується від правосуддя на тимчасово непідконтрольній українській владі території Донеччини.

Слідчі СБУ заочно повідомили зловмиснику про підозру за ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації) Кримінального кодексу України.

Триває досудове слідство.

Заходи з викриття й документування протиправної діяльності проводили співробітники Управління СБУ в Одеській області спільно зі слідчими Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом Донецької обласної прокуратури.

 

У Міноборони запевнили, що відкату в реформі харчування ЗСУ не буде

Продукти харчування постачатимуться у військові частини за каталогом, і відкату в реформі харчування ЗСУ не буде.

Про це заявив заступник міністра оборони Ігор Халімон на пресконференції в Укрінформі.

«Всі продукти харчування постачатимуться згідно з тією реформою, яка була запущена раніше й здійснюється надалі. І будь-яка інформація, що переходимо на стару систему харчування, є фейком», – сказав Халімон.

Він зазначив, що бюджет харчування ЗСУ становить 3,6 млрд грн, і за нього точиться боротьба, а також реформі існує спротив на нижчому й середньому рівнях, але наголосив: «Відкату у реформі харчування ЗСУ не буде».

Халімон нагадав, що Міноборони з наступного року остаточно переходить на нову систему харчування військовослужбовців, і запросив суб’єктів господарювання на відкриті торги.

«Ми виходимо з пропозицією до суб’єктів господарювання, щоб вони приходили до нас на торги за наступним механізмом: 106 частин, які на сьогодні забезпечені особовим складом для приготування їжі, залишаються повноцінно на каталозі, а 252 військові частини, які не мають змоги самостійно приготувати собі їжу, додатково до постачання продуктів харчування за каталогом замовляли послугу з приготування їжі, яка включає комплекс заходів щодо організації харчування – роздачі блюд, приготування, прибирання», – сказав Халімон.

Він нагадав, що на сьогодні в ЗСУ харчування здійснюється за двома типами. За каталогом – згідно з реформою 2015 року й поступовим переходом на цю систему усіх військових частин – на сьогодні це 106 військових частин і 70% особового складу, 409 найменувань продуктів, з яких працівники військових частин готують страви й формують меню. І за аутсорсингом – це 252 військові частини, в яких значно менша чисельність, і де за договорами 2018 року військові отримують готові страви від суб’єктів господарювання, які постачають продукти, готують, подають, миють посуд, прибирають й утилізують залишки.

Халімон наголосив, що згідно з реформою харчування ЗСУ, з 1 січня 2021 року всі військові частини мають перейти на систему харчування за каталогом.

«Була запущена реформа по переходу всіх військових частин на систему харчування за каталогом. Ця реформа відбувалася протягом кількох років, і з 1 січня 2021 року планується переведення всіх військових частин ЗСУ на харчування за каталогом. Є певні обмеження: при переході всіх частин на каталог потрібна певна кількість особового складу, який займатиметься винятково приготуванням їжі та організацією самої послуги харчування військовослужбовців. Це потребує додаткової кількості посад – близько 3800 осіб», – зазначив заступник міністра оборони.

Він вважає очевидними переваги системи харчування за каталогом, яка передбачає розширений асортимент, до якого належать і сезонні продукти – наприклад, кавуни чи цитрусові, і це можливість створювати меню, які змінюються. Тоді як система харчування за аутсорсингом пропонує страви без можливості вибору.

Як повідомляв Укрінформ, 21 жовтня Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 28 грудня 2016 р. № 1026 щодо процедури закупівель послуг із забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ відповідно до затвердженого Міноборони каталогу продуктів харчування.

Раніше зазначалося, що із початку березня 2020 року всі бойові частини Збройних сил України перейшли на нову систему харчування за Каталогом продуктів. В оновленому меню є понад 400 найменувань продуктів, з яких можливо скласти щоденний раціон військових. Головна умова — не вийти по сумі за межі вартості добового комплекту, який під час аукціонів визначений у межах від 67 до 74 грн за один добовий комплект.

Наразі у військовослужбовців з’явилася можливість обирати собі обіди, сніданки та вечері на власний смак і за сезоном.

За рішенням заступника міністра оборони Олексія Марценюка від 18 березня 2020 р., інші небойові військові частини (близько 250) повинні теж перейти на харчування за каталогом.

 

НАТО має негайно переглянути стратегію щодо Росії – Вершбоу 

12.11.2020, 05:12

Північноатлантичному альянсу слід якнайшвидше переглянути свою політику у відносинах із Росією.

Про це на Львівському безпековому форумі заявив співробітник Центру стратегії та безпеки Атлантичної ради у Вашингтоні Александр Вершбоу, передає кореспондент Укрінформ.

Одним з перших кроків НАТО у 2021 році, на думку колишнього заступника генсека Альянсу, має стати перегляд загальної стратегії щодо Росії. Адже ця статична стратегія «застрягла» ще у 2016 році. Треба повернути ініціативу, забрати її у Путіна, поставити заслін деструктивній активності, дезінформації, диверсіям і кібератакам, підкреслив Вершбоу.

Водночас, на його переконання, треба посилити тиск на Путіна, аби стримати авантюризм і експансіонізм Росії.

За словами експерта, НАТО має визнати, що агресивність Москви є частиною ширшої стратегії щодо встановлення російського панування на просторі «від Арктики до Сирії».

На цьому напрямку, зауважив Вершбоу, НАТО має діяти разом з Україною та Грузією. Попри те, що ці країни ще не є членами Альянсу, він повинен робити все можливо для захисту їхнього суверенітету та активніше залучати їх у своє планування. Загалом НАТО має проводити політику відкритих дверей стосовно України та Грузії.

Якщо НАТО хоче добитися «ефекту зміни гри», треба поводитися агресивніше відносно Росії та змусити її піти з Донбасу. Цього можна досягати збільшенням тиску, посиленням і розширенням санкцій, а не просто їх продовженням, указав Вершбоу.

Як повідомлялося, Львівський форум-2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню Стратегії безпеки на Чорному морі. Він триватиме до 14 листопада. Загалом, шість вебінарів стосуються міжнародної безпеки у постковідному світі, пошуку моделі співпраці між країнами регіону Чорного моря та захисту інформаційної ідентичності людини в умовах зростання інформатизації суспільства.

 

Ризик агресії РФ у Чорному морі набагато вищий, ніж на Балтиці – Вершбоу

НАТО має переглянути місце Чорноморського регіону в своїй стратегії, адже загрози в боку Росії у цій частині світу є більш реальними, ніж на півночі континенту.

Про це заявив на Львівському безпековому форумі 2020 співробітник Центру стратегії та безпеки Атлантичної ради у Вашингтоні Александр Вершбоу, передає кореспондент Укрінформу.

НАТО, за його словами, має підвищити для себе важливість Чорноморського регіону, тому що «ризики реальної російської агресії там є набагато вищими», ніж на Балтиці, в Північному морі, де присутнє НАТО, де є такі країни, як Швеція та Фінляндія, які ефективно стримують Росію. «У Чорному морі росіяни неодноразово демонстрували кричуще нехтування такими речами, як суверенітет і незалежність їх сусідів, де вони мають дуже низький поріг для застосування сили», – додав Вершбоу.

Трансатлантична спільнота, НАТО, досі недооцінює «стратегічну центральність» Чорноморського регіону, який не є просто частиною південного флангу НАТО, але регіоном, де Росія атакувала світовий порядок, була найбільш агресивною, що демонструє вторгнення в Україну та продовження окупації частин Грузії та Молдови, зазначив експерт.

Сьогодні, на його думку, регіон Чорного моря в багатьох смислах є віссю російської стратегії з підриву та дестабілізаіції. З моменту анексії Криму відбувається мілітаризація півострова, що змінює баланс сил в Чорному морі і робить його плацдармом, трампліном російського авантюризму на Близькому Сході та у східній частині Середземного моря.

До того ж, окупований Крим значно ускладнює пересування сил альянсу та спроби посилити оборонні можливості в регіоні.

З 2014 року НАТО вжила важливих кроків, зокрема, посиливши свою присутність у Балтії, в Північному морі, а також запровадивши tailored Forward Presence (tFP) у Чорноморському регіоні, але насправді Чорне море ніколи не розглядалось як пріоритет, повторив ексзаступник генсека НАТО. Він упевнений, що треба запроваджувати більш проактивний підхід щодо присутності в Чорноморському регіоні, в реагуванні на російський авантюризм на Близькому Сході, який пожвавлюється з Чорного моря, а не просто відповідати на дії Москви.

 

Експерт не виключає сценарію «НАТО без Туреччини»

Туреччину складно зрозуміти з точки зору цінностей та цілей НАТО.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, таку думку висловив колишній директор зі стратегічного планування Генерального штабу ЗС Румунії, директор Національного коледжу оборони (Румунія) бригадний генерал у відставці Мірча Міндреску на Львівському безпековому форумі – 2020, який проходить 9-14 листопада у форматі відеоконференцій.

«На мою думку, з’явилася нова проблема – Туреччини як члена НАТО. Це дуже важлива країна. Ми не повинні думати про НАТО без Туреччини. Але є певні питання, у зв’язку з якими Туреччина є непростою для розуміння. Туреччину складно зрозуміти з точки зору цінностей та цілей НАТО», – вважає румунський генерал.

Директор Національного коледжу оборони також не виключив, що Альянсу треба бути готовим для опрацювання стратегічного бачення своєї діяльності за двома можливими сценаріями: з Туреччиною і без неї.

Як відомо, багато союзників по НАТО негативно і критично оцінюють політичне і військово-технічне зближення Туреччини з Росією, зокрема, закупівлю Анкарою комплексів ППО С-400. Окрім цього, Туреччина веде самостійну політику, яка не узгоджується із союзниками по Альянсу та інколи суперечить інтересам НАТО, у Сирії та на Південному Кавказі.

 

Від війни у Нагірному Карабасі найбільше виграла Росія – експерт

Росія стала найбільшим переможцем у війні між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху.

Таке переконання висловив викладач Балтійського оборонного коледжу (Грузія) Шота Гвінерія на Львівському безпековому форумі 2020, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, росіяни виграли найбільше, адже безумовно посилили свій вплив і свою присутність у регіоні. РФ тепер має свої війська в усіх трьох державах Південного Кавказу: є військові бази на окупованій території Грузії, є «легальна» база у Вірменії, а відтепер додався ще й контингент так званих миротворців у Азербайджані. «Вони подвоїли інструменти свого тиску на обидві країни – Вірменію та Азербайджан – при вирішенні важливих питань», – зауважив Гвінерія.

На його думку, “якщо вже російські «миротворці» поставлять свій чобіт на чиюсь землю, їх уже неможливо буде позбавитися. “Не має бути ілюзій щодо справжніх намірів Росії стосовно Нагірного Карабаху, контингент РФ є нічим іншим ніж важелем тиску на всіх у регіоні, додав викладач Балтійського оборонного коледжу”, –  переконаний експерт.

За словами Гвінерії, дозволивши Азербайджану повернути контроль над частиною Нагорного Карабаху, та давши Вірменії зрозуміти, що в іншому разі вона втратить більше, Москва продемонструвала, що «реально вона є єдиним великим гравцем, який може вирішувати долю країн на Кавказі, незважаючи на амбіції та зростаючу роль Туреччини в регіоні».

Водночас, зауважив Гвінерія, Росія вже втратила імідж надійного партнера, а її гарантії безпеки викликають багато запитань з боку її союзників в усьому світі.

Нині одною віссю сили в регіоні є альянс Туреччини та Азербайджану, другою залишаються стратегічні відносини між Росією і Вірменію, «попри факт, що Росія дозволила азербайджанцям покарати вірмен».

Що стосується Грузії, то вона стоїть усередині. Експерт зазначив, що Грузія є для США єдиним шансом зберегти свій вплив, свою присутність у регіоні. «Настав час діяти, вступити в гру, адже Грузія наразі є слабкою, у неї немає достатньо можливостей протистояти тиску з усіх можливих боків, у тому числі гібридним загрозам з боку РФ», – підкреслив Гвінерія.

Те, що Кавказ все ще має для Вашингтона великий стратегічний інтерес, засвідчує той факт, що держсекретар США Майк Помпео включив Грузію в карту свого зарубіжного турне та відвідає Грузію 17 листопада, вважає грузинський експерт.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні голова уряду Вірменії Нікол Пашинян оголосив про підписання з президентами РФ та Азербайджану спільної заяви щодо припинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Ця новина спричинила хвилю протестів у Єревані, невдоволені навіть захопили будівлю парламенту.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка та Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі, вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах із Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія та Азербайджан 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін та численні жертви серед мирного населення.

 

Вірменський парламент проводить позачергове засідання щодо відставки Пашиняна

Національні збори (парламент) Вірменії проводять позачергове засідання, присвячене питанню відставки голови уряду країни Нікола Пашиняна.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє News.am.

Засідання розпочалося о 18:00 за київським часом.

Член вірменської політичної партії “Дашнакцутюн” Ішхан Сагателян заявив, що на вимогу фракцій “Процвітаюча Вірменія” та “Світла Вірменія” Національних зборів Вірменії скликається спеціальна сесія законодавчого органу.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні голова уряду Вірменії Нікол Пашинян оголосив про підписання з президентами РФ та Азербайджану спільної заяви щодо припинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Ця новина спричинила хвилю протестів у Єревані, невдоволені навіть захопили будівлю парламенту.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка та Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі, вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія та Азербайджан 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін та численні жертви серед мирного населення.

 

Парламент Вірменії не зміг відправити Пашиняна у відставку

Опозиції Вірменії не вдалося відправити у відставку прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через відсутність кворуму для голосування в парламенті.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє News.am.

Зокрема, засідання парламенту не відбулося, оскільки не було забезпечено кворум. Як заявив секретар партії “Процвітаюча Вірменія” Арман Абовян під час мітингу, який пройшов перед будівлею парламенту, для проведення засідання Національних зборів Вірменії потрібно ще три голоси депутатів.

“Ми з колегами повертаємось до Національних зборів. Ми будемо робити все що можливо в межах наших повноважень”, – сказав Абовян.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні голова уряду Вірменії Нікол Пашинян оголосив про підписання з президентами РФ та Азербайджану спільної заяви щодо припинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Ця новина спричинила хвилю протестів у Єревані, невдоволені навіть захопили будівлю парламенту.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка та Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі, вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія та Азербайджан 27 вересня розпочали бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін та численні жертви серед мирного населення.

 

Азербайджан 10 років готувався до вирішення Карабаського конфлікту воєнним шляхом – експерт

Азербайджан за підтримки Туреччини 10 років готувався до розв’язання воєнногоконфлікту у Нагірному Карабасі.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, таку думку висловив президент аналітичного центру Jamestown Foundation Глен Ховард на Львівському безпековому форумі – 2020, який проходить 9-14 листопада у форматі відеоконференцій.

«Азербайджан розпочав 10-річну програму, щоб розбудувати свою армію. Це було зроблено у співробітництві з Туреччиною. Турецькі експерти із стратегічного планування взяли участь в опрацюванні цієї стратегії», – заявив американський експерт.

Він зазначив, що Азербайджан набув такої військової потужності, що спромігся змінити баланс сил у регіоні, з чим необхідно рахуватися.

«Азербайджан був рішучим, отримав допомогу від Туреччині та вирішив конфлікт на свою користь», – зазначив Ховард.

На його думку, Карабаський конфлікт можна використовувати як шаблон для інших конфліктів, проте його не можна порівнювати із ситуацією на Донбасі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами Росії та Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації Іл-76 у Нагірний Карабах уже вилетіли 1 960 військовослужбовців, 470 одиниць військової техніки.

За інформацією InformNapalm, миротворці, яких Росія відправила в Нагірний Карабах, раніше брали участь у спробі анексії Криму і в бойових діях на Донбасі.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

 

Ердоган заявив про домовленість з РФ щодо спільного центру контролю за перемир’ям у Карабаху –  УП

Туреччина заявляє про підписання з РФ меморандуму про розуміння, який передбачає створення спільного російсько-турецького центру для контролю за дотриманням режиму тиші у Нагірному Карабаху.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на Anadolu, про це заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

За його словами, меморандум підписали вранці 11 листопада.

“Меморандум про розуміння щодо спільного турецько-російського центру, який ми створимо для контролю за припиненням вогню, був підписаний сьогодні вранці. Цей центр буде створено на територіях Азербайджану, звільнених від окупації. Цей центр вживатиме усіх заходів для попередження порушень режиму тиші”, – цитує агентство Ердогана.

Президент Туреччини додав, що подібний механізм можливо було б створити і для Сирії.

Підтвердження цієї заяви з боку РФ поки не оприлюднено.

Прессекретар президента Росії Дмитрій Пєсков сьогодні заявив, що Путін та президент Азербайджану Ільхам Алієв не обговорювали можливість введення у Карабах турецьких миротворців, але підтвердив, що обговорювався моніторинговий центр “на території Азербайджану”, повідомляє російський “Інтерфакс”.

“Мови про спільні миротворчі сили не було. Ця тема ніколи не обговорювалася. Спільна взаємодія буде на території Азербайджану. Це буде не Карабах, і мова йде про моніторинговий центр”, – сказав Пєсков.

Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Нагірному Карабаху будуть розміщені не тільки російські, але й турецькі миротворці. У Вірменії це заперечили.

Нагадаємо, у ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія, Азербайджан і Росія підписали заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху.

Згідно із домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.

 

Ердоган сказав, де саме розмістять миротворців у Нагірному Карабасі 

Турецько-російський центр з контролю за виконанням угоди, укладеної між Вірменією та Азербайджаном, про припинення бойових дій, нагляду за перемир’ям та контролю режиму припинення вогню буде розміщений на територіях, повернених Азербайджаном.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на заяву, зроблену сьогодні президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом на засіданні «Партії справедливості та розвитку» в турецькому парламенті.

«Туреччина братиме участь разом з Росією в рамках спільних миротворчих сил, які будуть задіяні в регіоні для моніторингу та контролю за виконанням угоди… Цей центр буде створений на землях Азербайджану, звільнених від окупації», – сказав Ердоган.

Відповідний меморандум про взаєморозуміння щодо cпільного турецько-російського центру було підписано сьогодні.

Президент Туреччини також заявив, що згідно з досягнутою домовленістю азербайджанські землі решти частини Карабаху, які ще не були повернуті, будуть передані Азербайджану. Зокрема, за домовленістю, Вірменія поверне Кельбаджар до 15 листопада, Агдам і Газахський регіон – до 20 листопада, Лачин – до 1 грудня. Також для транспортного сполучення між Азербайджаном і Нахчиванським автономним районом буде побудована дорога, а між Вірменією та Ханти буде відкритий транспортний коридор. Азербайджанці, переміщені після окупації, повернуться до своїх домівок під наглядом Верховного комісара ООН у справах біженців.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами Росії й Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення та коридору, що з’єднує Нагірний Карабах із Вірменією, розгортається миротворчий контингент. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнив, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці. Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації у Нагірний Карабах уже вирушили 1960 військовослужбовців та 470 одиниць військової техніки.

Нагадаємо: Вірменія й Азербайджан 27 вересня розпочали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спричинили військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

 

Топ-дипломат ЄС привітав угоду, за якою Росія ввела миротворців у Карабах –  УП

Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що угода Росії, Вірменії та Азербайджану дозволить зупинити загибель людей і може стати кроком до всеосяжного врегулювання в регіоні.

Про це йдеться у заяві Борреля, оприлюдненій Брюсселем у вівторок ввечері, повідомляє “Європейська правда“.

“Я вітаю припинення бойових дій в Нагірному Карабаху і навколо нього. Припинення вогню, погоджене за посередництва Росії у понеділок між Вірменією і Азербайджаном, допоможе запобігти подальшій загибель людей і, сподіваюся, стане першим кроком до всеосяжного врегулювання”, – сказано у заяві дипломата.

“Тепер потрібні подальші переговори, щоб гарантувати стійкість врегулювання”, – підкреслив Боррель.

Він додав, що Євросоюз продовжує підтримувати існуючий формат переговорів в рамках Мінської групи ОБСЄ та готовий сприяти зусиллям з реалізації угод заради мирного і процвітаючого розвитку всього Південно-Кавказького регіону.

Нагадаємо, у ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія, Азербайджан і Росія підписали заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху.

Згідно із домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.

12 транспортних літаків Іл-76 з російськими військовими вирушили у вівторок з Росії в Нагірний Карабах

 

Франція аналізує угоду щодо Карабаху та обіцяє допомогу вірменам – Ле Дріан

Франція вивчає наслідки домовленостей між Вірменією та Азербайджаном, досягнутих за участю Росії, про умови припинення бойових дій у Нагірному Карабасі та надасть гуманітарну допомогу вірменській стороні.

Про це йдеться у заяві міністра Європи і закордонних справ Франції Жан-Іва Ле Дріана, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми взяли до уваги, аналізуємо її параметри і наслідки», – зазначив глава французького МЗС про домовленості між Єреваном і Баку щодо припинення вогню у регіоні конфлікту.

Міністр наголосив, що припинення збройного протистояння є дуже важливим рішенням. Натомість, як сподіваються у Парижі, Азербайджан дотримуватиметься своїх зобов’язань із припинення наступальних дій.

У цьому зв’язку, також відзначив Ле Дріан, Туреччина не повинна діяти всупереч визначеним у домовленостях цілям.

Міністр відзначив міцні дружні відносини між Францією і вірменським народом, які мають близькі міжлюдські, культурні та історичні зв’язки.

Ле Дріан запевнив Вірменію в намірі Франції надати гуманітарну допомогу. За його словами, відповідні ініціативи будуть опрацьовані найближчим часом.

Париж акцентував увагу на необхідності продовження переговорів між сторонами з подальшого урегулювання конфлікту на розвиток досягнутих домовленостей з припинення вогню.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами Росії й Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації Іл-76 у Нагірний Карабах уже вилетіли 1 960 військовослужбовців, 470 одиниць військової техніки.

За інформацією InformNapalm, миротворці, яких Росія відправила в Нагірний Карабах, раніше брали участь в анексії Криму і бойових діях на Донбасі.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

 

Тихановська назвала три умови для початку переговорів із владою

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська назвала три умови, після виконання яких Координаційна рада ладна розпочати вести діалог із владою.

Як передає Укрінформ, про це вона повідомила у Телеграмі.

«Як і всі мирні білоруси, ми прагнемо справжнього діалогу. Саме для його старту я ініціювала створення переговорного органу – Координаційної ради. Статися це може при виконанні незмінних вимог: зупинки насильства, звільнення політв’язнів і заяві про відхід Лукашенка», – написала Тихановська.

Вона також додала, що темою справжнього діалогу з владою будуть не маніпулятивні реформи Конституції, а нові вільні вибори.

«Ми не будемо брати участь в ініціативах політичних самозванців і рекомендуємо іншим демократичним силам не робити цього», – зазначила Тихановська.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Читайте також: ЄС ввів санкції проти Лукашенка

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських можновладців, причетних до насильства і фальсифікації.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін.

 

Байден зробив перше призначення у своїй адміністрації – CNN

12.11.2020, 03:24

Обраний президент США Джо Байден здійснив перше офіційне призначення – керівника своєї адміністрації в Білому домі.

Про це повідомляє CNN із посиланням на обізнані джерела, передає Укрінформ.

“Джо Байден призначив Рона Клейна керівником апарату, піднявши свого давнього помічника на одну з найвпливовіших посад у Білому домі”, – зазначається в повідомленні.

Клейн, якого вважали одним з найімовірніших кандидатів на цю посаду, за часів Клінтона був керівником апарату віцепрезидента Гора.

Крім того, зазначається, що Клейн має унікальний досвід боротьби з епідемією, адже у 2014 році він був призначений президентом Обамою очільником команди реагування на кризу, пов’язану з вірусом Ебола. Під час нинішньої виборчої кампанії він був одним із публічних представників команди Байдена, відповідальним за реагування на пандемію COVID-19.

Як відомо, 3 листопада у США відбулися президентські вибори. За попередніми результатами підрахунку голосів, перемогу на них отримав Джо Байден. Чинний президент Дональд Трамп відмовляється визнавати свою поразку, через суд вимагаючи перерахунку голосів у окремих штатах.

 

Трамп наостанок поспішає вивести війська з Афганістану – ЗМІ

12.11.2020, 01:54

Дональд Трамп хоче вивести американський контингент з Афганістану до 20 січня, коли має відбутися інавгурація нового глави Білого дому.

Про це повідомляє Axios із посиланням на три джерела в адміністрації США, передає Укрінформ.

“Трамп, який ішов на вибори 2016 року з обіцянкою повернути американські війська додому, розчарований повільними темпами виведення військ”, – заявив один із високопоставлених посадовців.

Він зазначив, що президент неодноразово вказував радникам, щоб до Різдва американський контингент був виведений з Афганістану.

Інші джерела також висловили переконання, що глава Білого дому поспішає повернути війська з Афганістану та Сирії. Саме цим вони пояснюють масштабні звільнення в Пентагоні, про які було оголошено напередодні, а також призначення відставного полковника Макгрегора радником у міністерстві оборони.

Ветеран Дуглас Макгрегор, який зараз є постійним коментатором Fox News, у 2019 році публічно заявляв про необхідність “якомога швидше” вивести війська з Афганістану, а також евакуювати посольство США з Кабула. Подібну позицію він висловлював і щодо нечисленного американського контингенту, який залишається в Сирії.

Як повідомляв Укрінформ, на початку цього тижня стало відомо про звільнення глави Пентагону, а також кількох найвищих посадовців міноборони, яких замінили лояльними президенту особами.

 

Більшість американців упевнені у перемозі Байдена

12.11.2020, 00:32

Близько 80% американців визнають, що на виборах президента переміг кандидат від Демократичної партії Джо Байден.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters за підсумками опитування, проведеного спільно з компанією Ipsos.

Результати соцопитування свідчать, що 79% респондентів упевнені у перемозі Байдена, 13% відповіли, що підсумки виборів ще не підбиті, 3% заявили про перемогу Трампа, 5% вагалися з відповіддю.

Думки американців відрізняються залежно від партійних симпатій: про перемогу Байдена заявили приблизно шість із десяти прихильників республіканців та переважна більшість прибічників Демпартії.

Опитування також показало, що 70% громадян США (83% демократів та 59% республіканців) упевнені, що на дільницях, де вони проголосували, підсумки підбивають чесно.

Як повідомлялося, Дональд Трамп не визнає своєї поразки, заявляючи про фальсифікації. Його штаб подав позов до федерального суду, аби завадити демократам офіційно затвердити перемогу Байдена у Пенсильванії.

Читайте також: Трамп з’явився на публіці вперше після повідомлень про перемогу Байдена

Своєю чергою перехідна команда обраного президента Байдена розглядає можливість судового позову через зволікання з боку Управління загальних служб США (GSA) з визнанням його перемоги на виборах.

 

Трамп перемагає на виборах на Алясці – ЗМІ

Дональд Трамп перемагає на виборах президента США у штаті Аляска. Таким чином він отримає три голоси виборників, проте це не дозволить йому переобратися на другий термін.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.

Зазначається, що Трамп набирає тут майже 57% голосів, його опонент Джо Байден – 39%.

Аляска дає переможцю голоси трьох виборників. Проте у Байдена вже понад 270 голосів виборників, чого достатньо щоб виграти президентську кампанію.

Як повідомлялося, чинний президент Трамп наразі не визнав своєї поразки та наголошує на фальсифікації під час виборів. Штаб Трампа подав позов до федерального суду, аби завадити демократам офіційно затвердити перемогу Джо Байдена у Пенсильванії.

Деякі провідні світові ЗМІ 7 листопада назвали кандидата від Демократичної партії США Джо Байдена переможцем президентських виборів у США. Привітання Байден почав отримувати і від світових лідерів, керівників НАТО та ЄС.

Перехідна команда обраного президента США Джо Байдена розглядає можливість судового позову через затримку з боку Управління загальних служб США (GSA) визнати його перемогу на виборах.

GSA, як правило, визнає кандидата в президенти, коли стає зрозуміло, хто переміг на виборах, щоб почати передачу влади.

 

Трамп з’явився на публіці вперше після повідомлень про перемогу Байдена

Дональд Трамп уперше за останній тиждень з’явився перед телекамерами – на церемонії покладання пам’ятного вінка в День ветеранів.

Відео заходу за участю президента оприлюднила пресслужба Білого дому, повідомляє Укрінформ.

Трамп разом із віцепрезидентом Майком Пенсом та іншими посадовцями вшанували пам’ять невідомого солдата на Арлінгтонському військовому цвинтарі. Президент не робив жодних заяв і залишив місце церемонії одразу після її завершення.

Востаннє Трамп з’являвся на публіці 5 листопада в пресцентрі Білого дому, коли заявив, що демократи намагаються “вкрасти вибори”. Цю скандальну пресконференцію відмовилися транслювати центральні телеканали США, мотивуючи тим, що президент каже неправду.

Як повідомлялося, у США 3 листопада відбулися вибори президента. За результатами попереднього підрахунку голосів вважається, що перемогу на них отримав Джо Байден. Його уже привітали світові лідери, в тому числі Президент України.

Разом з тим 11 листопада стало відомо, що в штаті Джорджія проведуть повний перерахунок голосів. Державний секретар Джорджії Бред Раффенспергер заперечив, що зроблять на вимогу штабу Трампа. За попереднім підрахунком, Байден лідирував у Джорджії з перевагою у 14 тисяч голосів.

 

Якщо нічого не робити, місць у лікарнях не буде вже в середині грудня – Шмигаль

УП

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснив, що якщо не посилити карантинні обмеження хоча б у вихідні, то вже за місяць лікарні взагалі не зможуть приймати хворих із COVID-19.

Джерело: засідання уряду, що проходить у форматі онлайн-конференції

Пряма мова Шмигаля: “У нас же завдання – не зупинити присутність людей у розважальних закладах, закладах харчування, у нас завдання – зменшити потоки людей у метро, у маршрутних таксі, на транспорті, зменшити соціальні контакти людей у вихідні дні для того, щоб зупинити зростання хвороби в Україні.

Тому що якщо нічого не зробити, вже 10-15 грудня медична система не зможе приймати жодну людину, місць у лікарнях не буде навіть в коридорах”.

Деталі: “Карантин вихідного дня” буде діяти з цих вихідних і попередньо до 30 листопада.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснив, що потрібно хоча б троє вихідних, щоб розірвати ланцюг поширення коронавірусної хвороби, хоча найкращий спосіб був би – повний локдаун на три тижні.

Голова МОЗ сказав, що ліжка в лікарнях заповнюються в геометричній прогресії, станом на 11 листопада хворі займають уже 28 514 ліжок (із загалом можливих 52 тисяч – ред.)

Степанов сказав, що головна мета карантинних заходів – зберегти медичну систему, щоб “не довелось побачити хворих, які помирають на сходах лікарень”.

У якийсь момент він перейшов на емоції так, що почав стукати по столу.

Нагадаємо: За добу 10 листопада в Україні діагностували 10 611 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19, госпіталізували 1 453 осіб, помер 191 хворий, одужали 6 802 особи. За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 489 808 осіб, з них 221 459 осіб одужали, а 8 947 померли.

Напередодні Україна за кількістю нових випадків стала 13-ю в світі і 8-ю в Європі, а за загальним числом виявлених за час пандемії хворих лишається 20-ю у світі та 9-ю в Європі.

 

Уряд скасував адаптивний карантин і ввів локдаун вихідного дня. Список заборон

УП

Кабінет міністрів скасував адаптивний карантин і запровадив в Україні загальний карантин з “локдауном вихідного дня”. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

Джерело: засідання уряду в середу

Деталі: За постанову проголосували усі, крім міністра культури Олександра Ткаченка, який утримався.

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, загальний карантин міститиме обмеження, які досі діяли для регіонів “помаранчевої” зони.

Міністр нагадав, про що йдеться:

по всій Україні забороняється проведення масових, культурних, в тому числі концертних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших заходів за участю більше як 20 осіб, крім офіційних спортивних заходів (проводяться без глядачів);

забороняється діяльність кінотеатрів і театрів із заповненістю більше 50%;

забороняється діяльність музеїв, які не можуть забезпечити перебування в приміщеннях не більше 1 людини на 20 кв. м;

кількість людей у громадському транспорті не повинна перевищувати кількість місць для сидіння; йдеться, зокрема, про регулярні і нерегулярні перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, в режимі маршрутного таксі, в електричному, залізничному транспорті, в міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному громадському транспорті;

забороняється проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), організація дозвілля у закладах громадського харчування (ресторанах, кафе, барах, закусочних, їдальнях, буфетах тощо);

забороняється робота з 22:00 до 7:00 закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, буфетів тощо), крім продажу харчів на виніс і адресної доставки;

у закладах громадського харчування відстань між столиками не повинна бути менша за 2 метри, а за одним столиком дозволяється перебування до 4 осіб без урахування дітей;

забороняється діяльність закладів, в яких не нанесене маркування для тримання 1,5 м дистанції в чергах, працівники не носять масок;

забороняється діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, окрім готелів, реабілітаційних установ, санаторно-курортних закладів, стаціонарних відділень протезування;

забороняється відвідування закладів освіти групами більше 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої мистецької освіти;

забороняється відвідування закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спортивної та спеціалізованої мистецької освіти, якщо там на самоізоляції перебувають більше 50% учнів і освітян;

забороняється проведення лікарнями планових госпіталізацій, крім ургентних станів та інших випадків, коли відтермінування небезпечне для життя;

забороняється діяльність спортзалів, де не забезпечують щільність відвідувачів з розрахунку 1 особа на 20 кв.м.

Щодо карантину вихідного дня, то, за інформацією Степанова, він діятиме з опівночі суботи до опівночі понеділка.

У ці два дні до загальних обмежень додаються такі заборони:

закриваються бари, ресторани, кафе та інші заклади громадського харчування, можлива тільки торгівля на виніс;

закриваються торговельно-розважальні центри та інші заклади розважальної діяльності;

закриваються заклади торговельного і побутового обслуговування населення, окрім закладів торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та медичними виробами, ветеринарними препаратами, де для цієї діяльності відведено мінімум 60% площі;

продовжать свою діяльність заклади, які надають фінансові послуги та послуги з інкасації, поштові сервіси, заклади медичної та ветеринарної практики, автозаправки (окрім зон харчування), СТО;

закриваються заклади культури, окрім закладів з виробництва аудіо-візуальних творів з обмеженням доступу на місце зйомки;

зачиняються спортзали і басейни;

також пропонується запровадити рекомендації для виділення окремого часу пріоритетного обслуговування з 10:00 до 12:00 громадян похилого віку та осіб з інвалідністю в органах місцевого самоврядування на підприємствах, в організаціях та установах сфери обслуговування.

За даними джерел “Української правди” у Міністерстві охорони здоров’я, локдаун вихідного дня планують продовжити до кінця року, а, можливо, і після Нового року. Це залежатиме від епідситуації.

 

Під Кабміном протестують ресторатори проти “карантину вихідного дня” –  УП

Біля Кабінету Міністрів проходить акція рестораторів #МаюПравоПрацювати проти запровадження “карантину вихідного дня”.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Зазначається, що близько 500 людей стоять з гаслами “Нас мільйони. Дайте працювати!”, “Нет карантину выходного дня!”, “Мы безопасней, чем в метро!”, “Людина їсть не тільки в будні!”, “Без бізнесу немає економіки”, “Не можете помочь – не мешайте!”.

Крім цього, аналогічні акції зібралися у 22 містах України: зокрема, у Полтаві, Львові, Рівному, Одесі, Херсоні, Рівному та інших містах.

“За інформацією організаторів, попередньо зареєструвалися близько 2 тисяч учасників акції, але організатори очікують, що загалом їх буде до 5 тисяч.

Як зазначили організатори акції, вони протестують тому, що після весняного локдауну їм ніхто не компенсував збитки. І багато закладів не змогли відкритися після завершення карантину”, – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що активісти побоюються, що після наступного карантину закриється більшість закладів по всій країні.

“Вони наполягають, що дотримуються усіх норм карантину і не розуміють, як галузь буде виживати.

Найбільше підприємців обурює те, що під такі санкції потрапили лише заклади харчування та розважальні, в той час, як метро, приміром, працює”, – додає “Укрінформ”.

Учасники акції також наголошують, що якщо введуть карантин вихідного дня, то індустрія кінотеатрів “помре через півтора-два місяці, так само як і багато закладів у ресторанному бізнесі”.

Нагадаємо:

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що уряд “готовий підставити плече”, щоб підтримати підприємців під час посилення карантину вихідного дня.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов радить очільнику Міністерства культури Олександру Ткаченку замість критикувати пропонований “локдаун вихідного дня”, запропонувати механізми підтримки для сфери культури та креативних індустрій.

Мінкульт виступив проти введення “карантину вихідного дня”.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що декілька тижнів карантину на вихідні допоможе уникнути жорсткого локдауну.

Степанов зазначав, що під час так званого карантину вихідного дня працюватимуть лише продуктові магазини, аптеки та транспорт. Розважальні заходи будуть заборонені.

 

Садовий – про карантин вихідного дня: Жодного нерозумного рішення Львів не прийматиме

Міський голова Львова Андрій Садовий розкритикував рішення уряду щодо запровадження в Україні карантину вихідного дня та заявив, що про повний локдаун у місті говорити не можна.

Як повідомляє Укрінформ, про це він сказав під час акції підприємців-рестораторів «Маю право працювати».

«В першу чергу, я хочу подякувати всім львівським підприємцям. Тільки завдяки вам з перших місяців і до сьогодні ми отримали допомоги для наших лікарень близько 60 млн грн. За ці всі місяці місто отримало від держави лише 1 млн грн. Натомість влада забирає з місцевого бюджету 591 млн грн. Карантин вихідного дня, на мою думку, — це дурниця. Ми були, є і будемо разом з вами, жодного нерозумного рішення місто приймати не буде. Ми з вами повинні взяти на себе всі зобов’язання: ніяких бенкетів, ювілеїв чи весіль, але про повний локдаун не можна говорити», — сказав Садовий.

Натомість голова ОДА Максим Козицький за три години, що тривала акція рестораторів, так і не вийшов до її учасників. Тому учасники мітингу самі пішли до нього в облдержадміністрацію, де після певного очікування він все ж запросив деяких активістів до свого кабінету.

Всього в акції проти карантину вихідного дня на Львівщині взяла участь майже тисяча підприємців.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 11 листопада ухвалив рішення про запровадження карантину вихідного дня.

Передбачено, що у вихідні дні з 00 годин суботи до 00 годин понеділка будуть дозволені надання фінансових послуг, робота фінансових установ, діяльність інкасації, операторів поштового зв’язку, робота установ медичної та ветеринарної практики, продовольчі магазини, діяльність АЗС та СТО. Водночас у вихідні не будуть працювати заклади культури, заборонено роботу закладів громадського харчування, ТРЦ, окрім продовольчих магазинів. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, це рішення діятиме три тижні.

Станом на 11 листопада в Україні зафіксували 489 808 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 10 611.

 

В Україні за добу – 10 611 випадків коронавірусу

Станом на 11 листопада в Україні зафіксували 10 611 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 за добу.

Зокрема, захворіли 350 дітей та 493 медпрацівники. Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“10 611 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 11 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 350 дітей та 493 медпрацівники”, – написав він.

За інформацією міністра, за останню добу госпіталізовано – 1 453 особи; летальних випадків – 191; одужало – 6 802 особи; здійснено тестувань за добу – 73 285 (зокрема методом ПЛР – 43 908, методом ІФА – 29 377).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 489 808 осіб; одужало – 221 459 осіб; летальних випадків – 8 947; проведено ПЛР-тестувань – 3 735 166.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (965), Одеській (705), Київській (693), Львівській (684) та Запорізькій (592) областях.

Кількість захворювань у регіонах

м. Київ – 46 632 випадки;

Вінницька область – 12 970 випадків;

Волинська область – 17 236 випадків;

Дніпропетровська область – 18 690 випадків;

Донецька область – 15 066 випадків;

Житомирська область – 20 194 випадки;

Закарпатська область – 18 056 випадків;

Запорізька область – 15 285 випадків;

Івано-Франківська область – 25 643 випадки;

Київська область – 21 731 випадок;

Кіровоградська область – 3 280 випадків;

Луганська область – 4 738 випадків;

Львівська область – 34 988 випадків;

Миколаївська область – 11 092 випадки;

Одеська область – 30 041 випадок;

Полтавська область – 13 143 випадки;

Рівненська область – 23 035 випадків;

Сумська область – 15 662 випадки;

Тернопільська область – 22 549 випадків;

Харківська область – 44 948 випадків;

Херсонська область – 6 075 випадків;

Хмельницька область – 20 826 випадків;

Черкаська область – 11 063 випадки;

Чернівецька область – 26 301 випадок;

Чернігівська область – 10 564 випадки.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомлялося, станом на 10 листопада в Україні зафіксовано 479 197 випадків коронавірусу, у тому числі за останню добу 10 179.

 

В українській армії виявили 117 нових випадків коронавірусу

Станом на ранок 11 листопада у Збройних силах України на COVID-19 хворіють 2258 осіб, за останню добу виявлено 117 нових випадків. Крім того, зафіксований 20-ий випадок смерті від коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба командування Медсил ЗСУ.

«Станом на 10.00 11 листопада у Збройних силах України на COVID-19… хворіє 2258 осіб. За минулу добу зареєстровано 117 нових випадків захворювання», – йдеться у повідомленні.

Крім того, зазначається, що зафіксований 20-ий летальний випадок в армії від COVID-19. Працівник ЗСУ (м. Одеса) перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації для інфекційних хворих “Лікарні водників” з приводу COVID-19, ускладненої двобічною полісегментарною пневмонією. 10 листопада стан здоров’я пацієнта різко погіршився, інтенсивна терапія не дала позитивного результату.

У пресслужбі також повідомили, що наразі до закладів охорони здоров’я госпіталізовані 20 осіб, вдома під наглядом медичної служби перебувають 97 осіб, на ізоляції – 470 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 листопада в Україні зафіксували 10 611 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 за добу.

 

Через три тижні черги щодо здачі тесту на COVID-19 зникнуть – Степанов

УНН. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов вважає, що через три тижні в Україні не буде черг, щоб здати тест на COVID-19. Про це він заявив в ефірі програми “Хард з Влащенко” на телеканалі Україна 24, передає кореспондент УНН.

“Наша стратегія тестування, окрім ПЛР-тестування в нас ще є в стратегії швидкі тести на антиген, які ми зараз закуповуємо, і буквально (в найближчі тижні – ред.) почнемо їх масове запроваджування. У нас також є ІФА-тест на антиген, який суттєво зменшить навантаження на лабораторії…Я думаю, що за три тижні ми вийдемо на відсутність черг”, – розповів Степанов.

Як повідомлялося, МОЗ планує закуповувати вітчизняні “антигенні” ІФА-тести для збільшення обсягів “ковід”-діагностики.

Нагадаємо, Степанов заявляв, що Міністерство охорони здоров’я планує до кінця року збільшити кількість ПЛР-тестувань на добу до 75 тис.

 

Степанов назвав максимальну кількість ліжок, яку можна виділити для хворих на COVID-19

УНН. В Україні 83 тисячі ліжок для лікування хворих на COVID-19 – це максимум. Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в ефірі програми “Хард з Влащенко”, передає кореспондент УНН.

“У нас є загальна кількість ліжок, які ми можемо максимально відвести під лікування хворих на COVID-19. Спочатку ми рахували, що 30%, зараз ми взяли всі можливості нашої системи і це 50% від усього ліжкового фонду за виключенням пологових будинків, онкології… Ця кількість складає 83 тисячі ліжок, от все, більше бути не може, ні за яких обставин”, – сказав Степанов.

За його словами, всі ці ліжка облаштовують киснем.

“Я хочу зауважити, що відповідне рішення уряду місцевій владі, щодо кисню було видано в постанові уряду ще 12 серпня за ініціативою МОЗ”, – зазначив Степанов.

Нагадаємо, в Україні ліжка в установах охорони здоров’я 1-й хвилі для пацієнтів з підозрою або діагнозом COVID-19 заповнені більш ніж на 70% вже в десяти областях, найбільше – в Полтавській, Рівненській та Одеській областях.

 

Уряд виділив 895 мільйонів на кисень для COVID-лікарень

На початок грудня органи місцевого самоврядування мають забезпечити 80% ліжкового фонду для пацієнтів з COVID-19 киснем, спрямувавши для цього виділені урядом додаткові кошти регіонам.

Про це на брифінгу за результатами засідання Кабміну сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент Укрінформу.

“Було прийнято рішення щодо виділення понад 895 млн грн, це піде як субвенція в регіони додатково до 572 млн грн, які вже були перераховані для того, щоб 80% ліжкового фонду, які були виділені під COVID-19, були забезпечені киснем. Ми, як Міністерство охорони здоров’я, вважаємо, що при виділенні цих коштів терміни, в які органи місцевої влади в змозі в повному обсязі забезпечити такий рівень, – до початку грудня. Ми вважаємо, що на 1 грудня кількість ліжок з підведеним киснем повинна бути не менше, ніж 42 тис. ліжок”, – сказав Степанов.

Він нагадав, що відповідне доручення органам місцевого самоврядування про забезпечення 80% ліжкофонду під COVID-19 киснем було прийнято ще у серпні.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що “відсутність результату із забезпечення лікарень всім необхідним, коли уряд дає фінансові ресурси, – це неприпустимо”.

Станом на 11 листопада в Україні зафіксували 489 808 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 10 611.

 

Чи захистить застуда від COVID-19? Випадкове відкриття вчених – УП

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

У деяких людей після застуди можуть з’явитися антитіла, які можуть забезпечити певний рівень захисту від SARS-CoV-2 – вірусу, що викликає COVID-19. Особливо це стосується дітей.

Так вважають автори дослідження, яке нещодавно опублікували в журналі Science.

Це відкриття, по суті, було випадковістю, зазначає HuffPost.

Дослідники працювали над розробкою нових, більш чутливих тестів для виявлення антитіл COVID-19.

Тоді вони зробили дещо несподіване відкриття: у деяких людей є антитіла, які реагують на COVID-19, хоча у них ніколи не було вірусуПотім дослідники вивчили 300 зразків крові, зібраних перед пандемією, і виявили, що майже у всіх цих людей були антитіла, які захищають від коронавірусів, що викликають застуду. (Існує безліч різних штамів коронавірусів, деякі з яких викликають застуду.)

Вчені порівняли антитіла, присутні в цій крові, із зразками людей, вже перехворіли.

Крім того, близько 5% дорослих мали антитіла, які “розпізнавали” SARS-CoV-2, навіть якщо вони не застудилися в період  забору крові. І в 7% дорослих людей, які застудилися у той час, були подібні антитіла.

Також антитіла, які розпізнають SARS-CoV-2, виявили у 44% дітей.

“Наші результати показують, що у дітей набагато більше шансів мати ці перехресно-реактивні антитіла, ніж у дорослих.

Необхідні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чому це так, але це може бути пов’язано з тим, що діти більш регулярно піддаються впливу інших коронавірусів”, – розповів автор дослідження Кевін Нг, докторант Інституту Френсіса Кріка в Лондоні.

Центр з контролю і профілактики захворювань в США повідомляє, що застуда зазвичай є основною причиною, через яку діти пропускають школу, і вони нерідко хворіють трьома або більше простудними захворюваннями протягом звичайного року.

Тому для батьків, безумовно, було б гарною новиною дізнатися, що всі ці дні чхання і шмарклі можуть дати їхнім дітям певний рівень захисту від COVID-19.

Але експерти, які не брали участі в новому дослідженні, закликають до обережності.

 

Держава виділятиме на авіабудівництво близько двох мільярдів щороку – Шмигаль

Держава виділятиме на авіабудівництво близько двох мільярдів гривень щороку, що дозволить відновити повномасштабне виробництво цивільних літаків та освоїти повний процес виробництва вертольотів.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми затвердимо концепцію державної програми розвитку авіаційної промисловості до 2030 року… У програмі представлено декілька варіантів розвитку галузі, зокрема базовий варіант передбачає фінансування авіаційної галузі зі сторони держави приблизно на 2 млрд грн щорічно. Це дозволить відновити повномасштабне виробництво цивільних літаків та освоїти повний процес виробництва гелікоптерів”, – сказав Шмигаль.

Він додав, що обсяг реалізованої продукції у разі виконання програми оцінюється експертами у 300-350 млрд грн.

Також Шмигаль наголосив, що з 2016 року в Україні не випущено жодного серійного літака, складальне виробництво – збиткове, нові ринки не розвиваються, кошти не реінвентуються у виробництво, відсутня європейська сертифікація українських літаків.

 

Кабмін затвердив план впровадження в Україні 5G зв’язку

Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким затвердив план заходів щодо впровадження в Україні системи рухомого (мобільного) зв’язку п’ятого покоління (5G).

Як передає Укрінформ, відповідне рішення прийнято на засіданні 11 листопада.

Згідно з текстом пояснювальної записки до розпорядження, план встановлює перелік необхідних заходів для забезпечення впровадження в Україні системи 5G та забезпечує їх проведення.

Результатом виконання цього плану заходів має стати надання виключно в конкурентний спосіб права на користування радіочастотним ресурсом України із використанням радіотехнологій системи рухомого (мобільного) зв’язку п’ятого покоління шляхом проведення тендеру, за яким переможцями визначатимуться його учасники, що виконали всі умови і запропонували найвищу ціну за відповідну смугу радіочастот.

Зазначається, що системи зв’язку 5G значно розширюють обмежений функціонал сервісів мереж рухомого (мобільного) зв’язку попередніх поколінь. Основними функціональними особливостями мереж 5G є вдосконалений мобільний широкосмуговий доступ до інтернету, наднадійні комунікації з низькою затримкою та масивні міжмашинні комунікації, на основі яких будується все різноманіття послуг і можливостей мереж 5G. До таких послуг і можливостей належать: значна висока швидкість передачі даних, об’ємне відео та відео надвисокої чіткості, промислова автоматизація, зв’язок при надзвичайних ситуаціях тощо.

Як повідомлялося, уряд 30 вересня схвалив план заходів із підвищення якості послуг мобільного зв’язку на 2020-2022 роки.

Очікується, що використання 5G-мереж в Україні розпочнеться з 2023 року.

 

Регіональна комісія попередньо кваліфікувала ситуацію з Херсонською ТЕЦ як надзвичайну

На Херсонщині регіональна комісія з питань ТЕБ та НС ситуацію щодо Херсонської ТЕЦ, що так і не розпочала опалювальний сезон через відмову Херсонгазу розпломбувати вхідну газову засувку, попередньо кваліфікувала як надзвичайну ситуацію місцевого рівня.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу повідомив 11 листопада заступник голови облдержадміністрації Вадим Чабан.

«Сьогодні відбулося засідання регіональної комісії ТЕБ та НС. На порядку денному, як головне, було питання початку опалювального сезону в Херсоні. Зокрема, щодо ТЕЦ: ситуацію, що пов’язана з можливим виникненням аварії на системах життєзабезпечення міста Херсона, наша комісія попередньо класифікувала як надзвичайну ситуацію техногенного характеру внаслідок аварії на системах життєзабезпечення місцевого рівня», – зазначив Чабан.

Він повідомив, що профільний заступник голови ОДА Сергій Козир призначений керівником робіт з ліквідації наслідків цієї надзвичайної ситуації.

Як зазначив Чабан у розмові з кореспондентом агентства, ситуацію регіональна комісія кваліфікувала попередньо на підставі статті другої Кодексу цивільного захисту населення. Але рішення щодо рівня надзвичайної ситуації буде прийнято під час засідання постійно діючої експертної комісії ДСНС.

«Експертна комісія повинна не пізніше завтрашнього ранку надати нам експертний висновок і підтвердити цю надзвичайну ситуацію. Коли ми його отримаємо, тоді в рамках ліквідації НС будуть задіяні всі засоби для того, щоб відкрити засувку, будуть залучатися фахівці необхідні, у випадку якщо Херсонгаз добровільно не надасть фахівців, буде зроблений фізичний привід цих людей», – зазначив Чабан.

Він пояснив, що регіональна комісія виходила з того, що ТЕЦ розпочала процес теплопостачання, але через закриту газову засувку вони не можуть підвищити температуру теплоносія. Тому, в умовах похолодання, виникає загроза поривів на теплотрасах, у будівлях, у міждомових просторах. Таким чином, мешканці Херсона, які проживають у багатоквартирних будинках, будуть позбавлені можливості жити в людських умовах і це вплине на стан їх здоров’я, на рівень захворюваності.

Він також зазначив, що Херсонгазу пропонували кілька варіантів вирішення питання з заборгованістю Херсонської ТЕЦ. Але на всі пропозиції, що надавалися Херсонською ТЕЦ на адресу Херсонгазу, позитивної відповіді не було, додав Чабан.

Як повідомляв Укрінформ, одне з двох найбільших теплогенеруючих підприємств Херсона – ТЕЦ, не розпочало опалювальний сезон з 9 листопада.

Раніше Херсонгаз заявляв, що борги теплогенеруючих підприємств не дають можливості розпочати опалювальний сезон на Херсонщині. Зокрема, станом на 1 листопада 2020 р. борг Херсонської ТЕЦ за послугу розподілу газу становив майже 40 млн грн, а МКП “Херсонтеплоенерго” – майже 9 млн грн.

На позачерговій сесії 5 листопада міськрада Херсона підтримала виділення 8,2 млн грн на фінансову підтримку Херсонтеплоенерго. Депутати також звернулися до голови облдержадміністрації щодо розгляду на обласній комісії ТЕБ та НС питання про початок опалювального сезону державним підприємством – Херсонською ТЕЦ.

6 листопада регіональна комісія ТЕБ та НС прийняла рішення про те, що в умовах поширення коронавірусної хвороби керівництву АТ «Херсонгаз» і Херсонської ТЕЦ доручено забезпечити стале постачання теплоносія до домівок херсонців з 9 листопада.

9 листопада КП «Херсонтеплоенерго» розпломбувало котельні, а на Херсонській ТЕЦ запуск котелень відклали, незважаючи на рішення регіональної комісії ТЕБ та НС.

Херсонська ТЕЦ повідомила, що звернулась до Господарського суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову. Ухвалою суду від 10.11.2020 р. заяву ТЕЦ задоволено. Уточнюється, що працівниками ДВС відкрито виконавче провадження згідно з зазначеною ухвалою. Однак посадові особи АТ «Херсонгаз» не відреагували на дії виконавців.

У свою чергу, 11 листопада Херсонгаз повідомив, що подав заяву до суду із проханням надати роз’яснення щодо процедури виконання рішення по Херсонській ТЕЦ. Також Херсонгаз заявляє, що станом на 11.10.2020 ніяких об’єктивних пропозицій від АТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно порядку погашення заборгованості не надходило, також теплопостачальна компанія не може надати фактичних підтверджень щодо спроможності виплати заборгованості за умовами договору реструктуризації боргу.

 

Кабмін погодив призначення трьох нових голів ОДА – УП

Кабінет міністрів погодив призначення нових глав Одеської, Миколаївської та Сумської областей.

Джерело: засідання Кабміну 11 листопада

Деталі: Зокрема, уряд погодив призначення Сергія Гриневецького на посаду глави Одеської ОДА, Віталія Кіма – главою Миколаївської ОДА, Василя Хому – главою Сумської ОДА.

Прем’єр та міністр охорони здоров’я закликали майбутніх очільників ОДА сконцентруватися на боротьбі з COVID-19, забезпечити регіони ліжко-місцями та киснем для хворих на коронавірус.

Представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Василь Мокан опублікував усі кадрові рішення, які 11 листопада приняв уряд.

Зокрема, він повідомив, що урядовці погодили звільнення Олександра Стадніка з посади голови Миколаївської ОДА (за угодою сторін).

Що було раніше: 5 листопада президент Володимир Зеленський звільнив голів Івано-Франківської, Одеської та Сумської облдержадміністрацій.

 

Глава Закарпаття повідомив про “найскандальнішу земельну афера року” –  УП

Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров заявив, що колишні управлінці місцевого Держгеокадастру “віджали” 200 га земель області.

Джерело: Facebook-сторінка Петрова

Дослівно: “У ці хвилини відбувається засідання КМУ ініційоване головою Держгеокадастру Романом Лещенком, на якому розглядається передача об’єднаним територіальним громадам земель державної власності.

Моя позиція з перших днів призначення на посаду – повний мораторій на відчуження державних земель до передачі їх у власність ОТГ. Просив “земельників” дотримуватися цього принципу.

Однак, скориставшись відрядженням керівництва Управління до Києва, окремі негідники-чиновники із числа колишніх начальників цього відомства, вдалися до відчайдушних кроків. Застосували масштабну схему відчуження більше 200 га закарпатських земель підставним особам, переважно з-за меж області.

Звертаюся до усіх правоохоронців області – миттєво відреагувати на дані факти. Найскандальніша земельна афера року повинна стати наймасштабнішою кримінальною справою останніх років!”

Деталі: Петров закликав сприймати відповідний допис як офіційне звернення до Закарпатської обласної прокуратури.

 

Кулеба про рішення уряду РФ: Україна закрила торгові представництва ще три місяці тому – УП

Україна розірвала угоду з Російською Федерацією про торговельні представництва ще три місяці тому.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

“Україна за ініціативою МЗС розірвала російсько-українську угоду про торгові представництва ще три місяці тому. Але ми не проти, що Росія їх закрила і для себе”, – написав Кулеба у Twitter.

11 листопада уряд РФ вирішив ліквідувати торговельні представництва в Україні та Литві. Одночасно російський уряд прийняв рішення про відкриття торгового представництва в Сирії до кінця 2020 року.

Ініціатором закриття торгпредств в Литві і Україні виступив Мінпромторг Росії. В пояснювальній записці до постанови рішення про ліквідацію представництва в Україні пов’язане з прийняттям в серпні 2020 року урядом України постанови про припинення дії двосторонньої угоди про взаємне заснування торгових представництв.

Щодо литовського торгпредства в пояснювальній записці зазначається, що воно було єдиним в країнах Балтії. У першій половині 2020 року товарообіг між Росією і Литвою скоротився в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року на 31,8%.

У 2019 році Росія вперше втратила позиції найбільшого торговельного партнера України серед окремих країн.

У грудні 2018 року Росія запровадила санкції на імпорт понад 200 товарів з України, а у квітні 2019 року до цього списку додали ще близько 140 товарів.

Крім цього, експорт деяких російських товарів до України, переважно енергоресурсів, або був заборонений, або потрапив під нову систему дозволів.

 

Скіфський курган на Миколаївщині розкопують попри розголос і втручання поліції

Незаконні розкопки унікального скіфського кургану на Миколаївщині тривають, незважаючи на розголос і втручання поліції.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

“11 листопада ми разом з активістами, представниками управління культури Миколаївської ОДА та колегами з Інституту археології НАН України знову побували на скіфському кургані в Казанківському районі. І черговий раз були неприємно вражені й обурені побаченим. Попри розголос, виклик поліції і таке інше, тут знову працювала важка техніка. Ми знайшли зруйноване ще одне стародавнє поховання підлітка та бронзове дзеркало”, – сказав Смирнов.

Він також зауважив, що на місце події знову, вже втретє, викликали поліцію, але ті лише розвели руками. Мовляв, вони ж не можуть охороняти курган цілодобово.

На кургані також побувала комісія на чолі з провідним скіфологом України, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу “Польовий комітет” Інституту археології Національної академії наук України Юрієм Болтриком.

“Цей курган треба законсервувати на зиму і знайти спосіб почати його офіційно досліджувати. Чим довше ми це не робитимемо, тим більше гарантії, що не ці так інші його знищать”, – зауважив Болтрик.

Наразі науковці працюють над оформленням акту пошкодження кургану.

Як повідомляв Укрінформ, на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тис. років. Розкопки ведуться невідомими людьми із застосуванням важкої техніки. Роботи ведуться на приватному полі, яке охороняє фірма ТОВ “Варта міста” з Одеської області. Вони викопали яму вищу, ніж сам курган, висота якого була 12 м.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 298, ч. 3 Кримінального кодексу України (навмисне незаконне знищення об’єктів культурної спадщини).

 

Британського воєнного експерта допитали у справі Шеремета – юристи

Британського воєнного експерта, спеціаліста з безпеки і оборони у країнах Східної Європи Глена Гранта допитали у рамках справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Як передає Укрінформ, про це інформує юридична фірма “Сенс Україна”, долучена до захисту одного з обвинувачених у справі Шеремета, Андрія Антоненка.

“Глен Грант, підполковник британського Генштабу у відставці, випускник Сандхерсту, був викликаний слідчим Бирком, для допиту на предмет причетності … до замовників вбивства Павла Шеремета. Дисциплінований британець прибув у Київ з Риги, де він переважно проживає, і з’явився у призначений час на допит”, – йдеться у повідомленні.

Також у “Сенс Україна” оприлюднили текст коментаря британського експерта з цього питання.

Зокрема, Грант повідомив, що був у поліції допитаний, “передусім про відкритий лист, який я написав міністру Авакову” (йдеться про лист від 12 жовтня, що стосується Антоненка — ред.).

“І запитання були нормальними. Я був свідком, а не те щоб допитували мене з пристрастю, мене запитували щодо листа”, – уточнив Грант.

Він нагадав, що у цьому листі писав про Антоненка, про те, “що недостатньо … прямих доказів, щоб тримати його у в’язниці до завершення суду, і що його мали б звільнити, бо докази недостатньо вагомі”.

“Я не говорив, що він винен чи не винен. Я просто кажу, що доказів … недостатньо, щоб він сидів у в’язниці… Мене запитали, чому я це написав”, – уточнив він.

За словами експерта, люди повинні розуміти, що такі листи до Авакова важливі, “оскільки вони показують, де прогалини в системі і чому людей не слід утримувати у в’язниці, якщо … немає належних доказів, аби тримати їх там”.

Він уточнив, що не зовсім зрозумів, чому його викликали на допит.

“У написаному мною листі не було нічого, що вказувало б на те, що я щось більше знаю про цю справу. Навіть якби це було так, це б не мало жодної користі”, – поінформував експерт.

Він додав, що працював в Українському інституті майбутнього, поки був в Україні, також працює в інших інститутах Великої Британії та Латвії, має 37-річний досвід у військовій справі, був офіцером артилерії та штабним офіцером.

12 жовтня “Сенс Україна” оприлюднила текст листа Гранта до Авакова, де зазначалося, що “як видається, немає прямих доказів, що Антоненко пов’язаний із вбивством (Шеремета — ред.).

“Найкраще, що зробила поліція, – це те, що особа на відео з відеоспостереження експертами визначена як така, що ходить ідентично Антоненку. Це насправді може бути технічно правильно, але вони, мабуть, не врахували, що в Україні, Білорусі чи Росії може бути набагато більше людей, які мають мотив для цього вбивства і однаково добре відповідають цьому опису”, – сказав експерт.

Грант зазначив, що “логіка експертів з перегляду відеоспостереження також порушується, коли ми чуємо, що в 2016 році інші експерти поліції визначили чоловіка на відео відмінним у зрості на 10 сантиметрів від заарештованого Антоненка”.

“Дивно, що поліція намагалася утаємничити справжній зріст Антоненка від його команди захисту, скоріш за все тому, що це не відповідало їхнім власним доказам. Можна стверджувати, що як тільки поліція встановила суперечність у зрості, його треба було негайно звільнити з-під варти. Зараз він перебуває під вартою понад 300 днів за мізерними доказами”, – повідомив Грант.

Він уточнив, що “поліція також аргументувала побічними доказами, наприклад, що Антоненко живе неподалік місця вбивства, носить подібний одяг, що у нього є борода, як у вбивці, що він знає інших заарештованих підозрюваних тощо”.

“Але непрямі докази можна аргументувати лише як наслідок з твердих фактів, і в усіх випадках ці логічні етапи та факти першого порядку просто відсутні”, – додав Грант.

За словами британського експерта, інші ідеї, представлені поліцією, зі сфери здогадок, наприклад, про те, що невідомий організував справу.

“Це очевидно, але оскільки немає прямих доказів проти Антоненка чи когось іншого, між ним та іншими не може існувати причинно-наслідковий зв’язок. Цей факт не є доказом. Мотивом також є лише здогадки без жодної жорсткої, логічної основи. Якби раніше Шеремет діяв проти Антоненка особисто вкрай погано, це може мати певну силу. Але фактичного зв’язку між мотивом та стосунками цих двох людей взагалі немає”, – поінформував Грант.

Серед іншого у листі до глави МВС Авакова Грант зазначив, що той факт, “що тримаючи Антоненка під вартою, суди зважають на здогадки, а не на докази, також мав сильно турбувати його як міністра”.

Водночас експерт зазначив, що “Антоненко може бути винним; я не намагаюся довести протилежне”.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн. 11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко із утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Антоненка залишили в СІЗО.

 

Данілов вимагає, щоб ЦВК негайно опублікувала всі результати місцевих виборів – УП

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов написав листа до Центральної виборчої комісію із закликом негайно встановити та оприлюднити результати голосування на місцевих виборах.

Джерело: пресслужба РНБО

Дослівно лист Данілова на ім’я глави ЦВК Олега Діденка: “Апаратом Ради національної безпеки і оборони України фіксується зростання соціальної напруженості і, як наслідок, виникнення ризиків національній безпеці у ситуації, пов’язаній з питанням недостатнього інформування суспільства щодо офіційних результатів виборів…

Звертаю увагу на вжиття невідкладних заходів щодо встановлення результатів голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року та негайного їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії”.

Деталі: Зокрема, за словами Данілова, ЦВК мала б встановити результати голосування на місцевих виборів 6 листопада.

Водночас наразі у певній частині терокругів результати голосування досі не встановлені.

 

ЦВК пояснила, чому досі немає результатів місцевих виборів 

Більшість територіальних виборчих комісій наразі вже встановили результати місцевих виборів 25 жовтня, у деяких ТВК цей процес ще триває, зокрема, у зв’язку з судовими рішеннями.

Про це сказав голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко під час засідання ЦВК у середу ввечері, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Станом на зараз завершується процес встановлення результатів місцевих виборів практично всіма територіальними виборчими комісіями, переважна більшість із них уже встановили результати”, – підкреслив він.

За його словами, нині ще не завершений процес із підрахунку результатів виборів до обласних рад у Чернівецькій і Київській областях.

Діденко пояснив, що у Чернівецькій області це зумовлено діяльністю Чернівецької міської ТВК, яка завершує перерахунок голосів на виборчих дільницях, і висловив сподівання, що найближчим часом там будуть встановлені результати виборів у області, місті Чернівці та Чернівецькому районі.

Крім того, він зауважив, що завершення встановлення результатів до Київської облради планується вже сьогодні, 11 листопада.

Також голова ЦВК проінформував, що в деяких ТВК ще триває або перерахунок голосів на виконання рішень судів, або завершується оскарження у судовому порядку рішень ТВК.

Так, за його даними, не встановлено результати виборів Марганецькою міською ТВК щодо виборів міського голови, завершуються судові розгляди в місті Кривий Ріг, у зв’язку з чим не встановлено результати виборів депутатів міської ради та міського голови.

До того ж Діденко зазначив, що в місті Овруч Житомирської області суд зобов’язав здійснити повторний підрахунок голосів на 25 виборчих дільницях, є рішення судів про повторний підрахунок Коцюбинською селищною ТВК та Ковалівською селищною ТВК на Київщині, судове рішення щодо Кам’янської міської ТВК Черкаської області щодо результатів виборів на 25 виборчих дільницях.

“Таким чином, ті випадки, де процес встановлення результатів ще не завершений, має під собою об’єктивні підстави, зокрема необхідність врахування рішень судів, і перебуває на контролі Центральної виборчої комісії”, – запевнив голова ЦВК.

У той же час Діденко нагадав, що Центральна виборча комісія не встановлює результатів місцевих виборів, це роблять територіальні виборчі комісії.

“Оскільки в нас зараз завершуються місцеві вибори, які організовуються територіальними виборчими комісіями, ЦВК не встановлює їхні результати. Ті відомості, які передаються до Центральної виборчої комісії засобами Державного реєстру виборців та розміщуються на офіційному сайті ЦВК, мають інформаційний характер, вони не є офіційними, натомість офіційні результати встановлюють саме територіальні виборчі комісії”, – наголосив голова ЦВК.

Водночас він додав, що ЦВК вживає заходів, щоб відомості від ТВК передавалися найшвидше з метою максимального інформування громадян про результати місцевих виборів.

Як повідомляв Укрінформ, чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. Згідно з календарним планом проведення виборів територіальні виборчі комісії повинні були встановити результати голосування до 6 листопада включно.

10 листопада Центральна виборча комісія зобов’язала Чернівецьку міську територіальну виборчу комісію невідкладно встановити підсумки та результати місцевих виборів.

 

Раді пропонують обирати суддів КСУ після перевірки Громадської ради міжнародних експертів

Народні депутати на чолі зі співголовою фракції партії «Євросолідарність» Петром Порошенком зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт щодо вдосконалення засад відбору кандидатур на посаду судді КСУ завдяки залученню членів Громадської ради міжнародних експертів.

Як передає Укрінформ, текст відповідного документа оприлюднено на сайті парламенту.

Метою законопроєкту є вдосконалення конкурсних засади відбору кандидатур на посаду судді КС для гарантування входження до складу органу конституційної юрисдикції осіб, які відповідають критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).

Так, автори проєкту акта пропонують частину п’яту статті 12 закону «Про Конституційний Суд України» доповнити новим абзацом, відповідно до якого з метою сприяння Президенту, Верховній Раді, з’їзду суддів у встановленні відповідності кандидатів критеріям доброчесності участь у вивченні конкурсною комісією, Комітетом, Радою суддів України документів та відомостей, наданих кандидатами, та співбесідах з ними братимуть члени Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до закону «Про Вищий антикорупційний суд».

За результатами вивчення документів, наданих кандидатом, та співбесіди з ним, члени Громадської ради міжнародних експертів надають висновок щодо його відповідності критеріям доброчесності, який додається до рекомендації відповідно конкурсної комісії, комітету та Ради суддів України.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський в зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні було прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 “Про відновлення дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. Документ передбачає внесення змін до Закону “Про запобігання корупції”, якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 “Про внесення змін до Закону України “Про Конституційний Суд України” (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)”, серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

 

Справу за позовом Тупицького проти НАЗК хочуть закрити – КС

УП

Національне агентство з питань запобігання корупції направило клопотання до суду про закриття провадження у справі голови Конституційного суду з метою уникнення юридичної відповідальності за свої незаконні дії.

Джерело: пресслужба НАЗК, пресслужба КС

Деталі: Національне агентство з питань запобігання корупції направило клопотання до суду про закриття 62 проваджень, зокрема й того, в якому фігурує голова КС Олександр Тупицький.

Нацагентство пояснює, що закрило справи через рішення КС від 27 жовтня і зазначає, що посадовцям (в тому числі й Тупицькому – ред.) пощастило, бо “робота, яка була проведена НАЗК, була зведена нанівець через позицію КСУ”.

Проте КС запевняє, що справа стосується позову самого Тупицького до НАЗК щодо незаконності дій посадовців агентства та спростування поширеної ними брехні.

У суді наголошують, що справу хочуть закрити “з метою уникнення юридичної відповідальності за свої дії”.

Пресслужба Конституційного суду додає, що жодних протоколів НАЗК щодо Тупицького не складало і не вручало.

Передісторія:

В Україні виникла криза на тлі рішення Конституційного суду, яке фактично зупиняє антикорупційну реформу.

Скандальне рішення КС не підтримали судді Сергій Головатий, Олег Первомайський, Василь Лемак і Віктор Колісник.

Президент Володимир Зеленський закликав голову КС Олександра Тупицького подати у відставку. Широко обговорюється також можливість вирішення конфлікту політичним шляхом.

 

НАЗК просить Раду про дві речі для розблокування роботи після рішення КС –  УП

Національне агентство з запобігання корупції просить Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4304 і вирішити “проблему існування рішення Конституційного Суду”, яке заблокувало роботу НАЗК.

Джерело: лист голови НАЗК Олександра Новікова до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та голови комітету з антикорупційної політики Анастасії Радіної; пост НАЗК у Facebook; пост нардепа “Голосу” Ярослава Юрчишина 

Деталі: Юрчишин повідомив, що 10 листопада антикорупційний комітет ВР розблокував розгляд законопроектів щодо повернення НАЗК повноважень, скасованих КС: відхилив законопроєкт №4304-1 авторства Олександра Дубинського, який був альтернативним до законопроєкту Дмитра Разумкова. За словами Юрчишинна, Дубинський пропонував “взагалі вивести суддів з-під дії закону про запобігання корупції”.

Голова НАЗК у листі до парламенту зазначає, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 скасувало важливу частину українського антикорупційного законодавства – і тепер у Верховній Раді зареєстровано низку законопроектів щодо вирішення кризи, яку це викликало.

Так, законопроект №4304 пропонує “відновити дію” тих абзаців, пунктів, частин та статей закону “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України, які КС визнав неконституційними.

На думку НАЗК, ухвалення законопроекту №4304 без внесення поправок “лише створить враження вирішення проблеми недієвості антикорупційного законодавства”, але НАЗК, НАБУ, ДБР, САП і ВАКС в дійсності “залишаться неефективними у частині притягнення до відповідальності порушників вимог фінансового контролю”.

Мовляв, проєкт Разумкова пропонує відновити дію тих самих абзаців, пунктів, частин і статей законів, які вже визнано неконституційними, у тій самій редакції, у якій вони діяли раніше. Це може призвести до того, що одна частина органів влади буде застосовувати ці норми, а інша – посилатися на рішення КС.

На думку Новікова, мине багато часу, доки Конституційний чи Верховний суди зафіксують остаточну правову позицію з цього питання, а якщо вони підтримають дане рішення КС, то робота антикорупційних органів знову зведеться нанівець.

Пряма мова Новікова: “Законопроект №4304 обов’язково слід доопрацювати після його прийняття у першому читанні задля створення нових правових норм, щодо яких Конституційний Суд України ще не приймав свого рішення.

Водночас, звертаємо Вашу увагу, що такий закон вирішить лише одну із двох ключових проблем, що обумовили існування в Україні конституційної кризи.

Іншою складовою виходу із цієї кризи має стати ініціатива, яка вирішить проблему існування рішення Конституційного Суду України, яке необґрунтовано та всупереч конституційній нормі про імператив європейського та євроатлантичного курсу України визначило неконституційними частину норм антикорупційного законодавства.

Без вирішення цієї проблеми будь-яке відновлення дії норм антикорупційного законодавства у найкращому випадку матиме лише тимчасовий ефект. Антикорупційне законодавство перебуватиме під постійною загрозою визнання його Конституційним Судом України таким, що нібито не відповідає Конституції України”.

Інші подробиці: НАЗК нарікає, що через рішення КС від 27 жовтня воно було змушене направити до судів клопотання про закриття провадження в 62 справах.

Серед них справи: колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського; голови КС Олександра Тупицького; колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика; колишніх нардепів Олега Ляшка, Вадима Новинського, Олени Сотник, нардепів Нестора Шуфрича, Сергія Тарути та Антона Полякова.

Передісторія:

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу. Рішення КС розцінили як скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

У КС запевнили, що з цієї норми ККУ треба лише прибрати “навмисне недекларування” та скорегувати повноваження НАЗК. Судді також запевнили, що рішення КС не вимагало закриття реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський запропонував припинити повноваження суддів КС, визнати його рішення про декларування “нікчемним”, залишивши без правових наслідків, відновивши дію закону “Про запобігання корупції”. Згодом він назвав найкращим виходом із конституційної кризи добровільну відставку суддів КС.

Понад 100 депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт “Про відновлення дії окремих положень закону “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. У ньому не йдеться про звільнення суддів КС у непередбачений законодавством спосіб.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт президента має ознаки конституційного перевороту, що Зеленський хоче створити “кнопочний суд“.

Судді Конституційного суду, які голосували проти резонансного рішення щодо антикорупційного законодавства, вирішили тимчасово не брати участі в роботі суду через публікацію в ЗМІ проєктів його рішень.

 

КСУ не належить до судової гілки влади – Стефанчук

УНН. Конституційний суд України не належить до судової гілки влади. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телеканалу Україна 24, передає кореспондент УНН.

“Я хочу розвіяти міф про те, що йде напад на судову гілку влади. Конституційний суд, відповідно до змін Конституції, не є представником судової гілки влади. Про це чітко зазначено у висновку та пояснювальній записці до змін до Конституції, про це чітко зазначено в рішенні Венеціанської комісії, про це чітко зазначено в практиці Європейського суду з прав людини. Тому про якийсь тиск, на якусь гілку влади мови йти не може”, — розповів Стефанчук.

За його словами, задача Конституційного суду абсолютно інша.

“Він, не відносячись до судової гілки влади, повинен здійснювати конституційний контроль над усіма гілками влади. І тому ці сентенції про те, що виконавча влада втручається в судову, як мінімум, не витримують критики”, — сказав Стефанчук.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський чекає від Комісії з правової реформи шляхів щодо виходу з конституційної кризи.

Як повідомлялося, станом на 10 листопада у Верховній Раді було зареєстровано 13 законопроектів щодо вирішення ситуації навколо Конституційного Суду України, два з яких — альтернативні до президентського законопроекту, а один — до законопроекту голови ВР Дмитра Разумкова. Цього тижня їх розглядатимуть на комітетах.

 

Зеленський чекає від Комісії з правової реформи шляхів щодо виходу з конституційної кризи

УНН. У середу відбулося засідання оновленої Комісії з питань правової реформи під головуванням Президента Володимира Зеленського, який долучився у форматі відеоконференції. Про це інформує пресслужба Глави держави, передає УНН.

“Глава держави поставив завдання напрацювати конкретні шляхи для виходу з нинішньої конституційної кризи, а також для відновлення довіри суспільства до судової влади. Це перше засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яке відбулося після рішення Конституційного Суду щодо низки положень антикорупційного законодавства”, – повідомили в пресслужбі.

Зазначається, що у засіданні також взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради, уряду, правоохоронних та антикорупційних органів, а також дипломатичні представники країн – партнерів України.

“У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова “реформа”, не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство”, – наголосив Зеленський.

Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони України рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи.

“Варто провести ретельний аудит та оцінку ефективності вже здійснених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії”, – зазначив Президент.

За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.

“Я чекаю від Комісії дієвих рішень та конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції України”, – заявив Глава держави.

“Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати “здорову” судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи”, – додав він.

Володимир Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.

Нагадаємо, станом на 10 листопада у Верховній Раді було зареєстровано 13 законопроектів щодо вирішення ситуації навколо Конституційного Суду України, два з яких – альтернативні до президентського законопроекту, а один – до законопроекту голови ВР Дмитра Разумкова. Цього тижня їх розглядатимуть на комітетах.

 

Зеленський бачив усі законопроекти щодо КСУ – Веніславський

УНН. Усі законопроекти, які стосуються урегулювання ситуації навколо КСУ, узгоджувалися з Офісом Президента, а Глава держави переглядав їх. Про це УНН розповів представник Президента у Конституційному Суді України Федір Веніславський.

“Звичайно (бачив закопроекти — ред.). Всі законопроекти, які ініціювалися, узгоджувалися з різними структурами, в тому числі — президентськими. Всі розуміють, що треба й квоту підняти й увести діяльність КСУ в законодавче русло, а не русло, яким зараз керується — постановою своєю. І треба збільшити кворум для прийняття суттєвих рішень, від яких залежить вектор розвитку держави. Ухвалюватися мають не більшістю, а, по аналогії з Верховною Радою, двома третинами голосів. Все це, якраз, спрямовано для вирішення проблем”, – зазначив Веніславський.

Також посадовець відзначив, що велика кількість законопроектів щодо діяльності КСУ мають на меті унеможливити прийняття рішень КСУ, подібних до 27 жовтня.

“Проблема, яка зараз виникла в результаті рішення Конституційного Суду, показала цілу низку дуже істотних проблем (у структурі КСУ — ред.). Починаючи з порядку формування КСУ, з гарантій незалежності суддів, з порядку призначення суддів трьома суб’єктами й закінчуючи тим, що поточне рішення, навіть антидержавне, ніхто не може змінити, призупинити тощо.

Якщо Ви подивитеся інтерв’ю різних фахівців у галузі конституційного права, то вони всі говорять, що КСУ продемонстрував цілу низку проблем, які існують. Їх треба вирішувати системно. Ось ці всі законопроекти, які зареєстровані в Верховній Раді України направлені на вирішення окремих аспектів діяльності КСУ. У комплексі вони мають на меті унеможливити повторення ось цих дурниць, які мали місце 27 жовтня”, – відзначив представник Президента в КСУ.

Також Веніславський відзначив, що ті, хто оправдовує рішення КСУ – відстоюють якусь одну точку зору.

“Сказати, що закон про запобігання корупції не відповідав Конституції України — в мене немає підстав. Якщо Ви подивитеся аргументацію, там усе настільки притягнуто за вуха до тих норм, які КСУ визнав неконституційними, що не витримує жодної критики. Я абсолютно не погоджуюсь з такими висновками. Якраз, Конституційний Суд своїм рішенням продемонстрував своє невігластво, низький рівень компетентності та показав, що КСУ перетворився в закриту корпорацію, яка приймає рішення на шкоду державі”, – підсумував Веніславський.

Нагадаємо, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

Після цього Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.

Додамо, що Федір Веніславський заявив, що вирішити кризову ситуацію з КСУ допоможе відставка суддів.

 

Режисерка та письменниця Цілик не хоче звання “заслуженої” від Зеленського

УНН. Українська режисерка та письменниця Ірина Цілик вирішила відмовитись від звання “Заслуженої діячки мистецтв України” від Президента України Володимира Зеленського. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook, передає УНН.

Цілик зазначила, що про присвоєння звання випадково дізналася зі ЗМІ.

“Вчора я випадково зі ЗМІ дізналася про звання „заслуженої діячки мистецтв України“, яке було вручено мені президентом України. Ця новина, м’яко кажучи, мене здивувала, адже я поняття не мала про те, що хтось взагалі подавав мою кандидатуру на отримання цього звання (як мені вже пояснили, йдеться про певну процедуру). Відтак я чекала, що зі мною хтось зв‘яжеться з цього приводу, але ні”, — написала режисерка.

За її словами, “був час переварити інформацію, почитати привітання моїх френдів і листи у приват з порадами “в жодному разі не відмовлятися від звання”.

“Але я так і не змогла на себе примірити все це — ну яка з мене заслужена? Щиро кажучи, я дуже хочу бути корисною і заслужити любов та довіру своєї країни різними добрими справами. Але наразі було б недоречно мати таке звання, дивлячись на це з різних точок зору. По-перше, я лише починаю свій шлях у кінорежисурі. Крім того, вважаю недоречним приймати з легкою душею такі відзнаки в часи непевності, коли багатьох моїх колег із кіноспільноти було скривджено несправедливими діями нинішньої влади”, — наголосила Цілик.

Раніше ЗМІ повідомляли, що від ордену відмовився український режисер, оператор, сценарист і продюсер Валентин Васянович.

Нагадаємо, 10 листопада Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами працівників національної культури та мистецтва.

 

СБУ запобігла масовій фальсифікації у другому турі виборів мера Одеси

Співробітники поліції і СБУ провели в середу, 11 листопада, обшук в офісі колишнього народного депутата Дмитра Голубова у рамках розслідування кримінальної справи, пов’язаної зі спробою фальсифікації виборчих документів із виборів Одеського міського голови.

Про це повідомило кореспондентові Укрінформу джерело в правоохоронних органах.

“Слідчі дії у рамках кримінальної справи № 42020160000000877, відкритої за ознаками ч. 2 ст.158-3 (надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців чи фальсифікація виборчих документів) проведені сьогодні співробітниками поліції і СБУ в офісі колишнього народного депутата Голубова на вулиці Давида Ойстраха”, – зазначив співрозмовник агентства.

Офіцер прес-підрозділу УСБУ в області Ганна Шевчук підтвердила здійснення співробітниками спецслужби слідчих дій в офісі екс-депутата, але при цьому додала, що “про подробиці буде повідомлено пізніше”.

У свою чергу Голубов повідомив у Фейсбуці, що в його “приймальні СБУ проводить обшук. Проводить без санкції суду і будь-яких на те юридичних підстав …”.

Екс-депутат додав, що підтримує на виборах кандидата в мери Одеси від ОПЗЖ Миколу Скорика.

Тим часом Служба безпеки України повідомила, що під час обшуку в Одесі виявила підроблену виборчу документацію, яка повинна була бути використана для фальсифікації під час голосування у другому турі виборів Одеського міського голови.

У спецслужбі не уточнили, у кого саме проводили обшук, зазначивши лише, що слідчі дії були в офісному приміщенні в Одесі, яке використовувалося як «громадська приймальня» одного з суспільно-політичних діячів.

“Правоохоронці виявили сотні бюлетенів для голосування, ідентичних за формою та змістом оригінальним документам суворої виборчої звітності”, – підкреслюється в повідомленні.

Зараз тривають слідчі дії для встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до виборчих махінацій, додали в СБУ.

Як повідомляв Укрінформ, другий тур виборів мера Одеси пройде цієї неділі, 15 листопада. У ньому візьмуть участь чинний міський голова Геннадій Труханов і народний депутат Микола Скорик.

 

“Слуги народу” скотилися до третьої позиції у рейтингу партій – дослідження

УНН. Якби вибори до Верховної Ради відбувалися у листопаді, то за партію “Слуга народу” проголосували б 18,7% виборців, вона була б на третьому місці у рейтингу, хоча у квітні ще займала лідируючу позицію. Про це повідомляє УНН із посиланням на дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Так, якби вибори до ВРУ відбувалися в листопаді, то партія “Слуга народу” отримала б 18,7% голосів, поступившись партіям “ОПЗЖ” та “ЄС”. За даними відповідного дослідження, у квітні цього року “Слуга народу” мала 29,9% підтримки і займала перше місце у рейтингу партій.

Додамо, опитування проводилося з 17 по 24 жовтня 2020 року методом інтерв’ю. Опитано було 1 502 людини на всій території України, окрім тимчасово окупованих Криму та деяких територій Донбасу. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,6% для показників, близьких до 50%, 2,2% — для показників, близьких до 25%, 1,7% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%.

Нагадаємо, за даними опитування, рейтинг Президента Зеленського за сім місяців впав на 7,6%.

 

Рейтинг Зеленського за сім місяців впав на 7,6% – опитування

КИЇВ. 11 листопада. УНН. Якби зараз відбулися президентські вибори, то діючий Президент Володимир Зеленський отримав би 33,3% голосів, що на 7,6% менше, ніж за показниками квітня 2020 року. Про це повідомляє УНН із посиланням на дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Так, якби вибори Президента України відбулися у жовтня 2020 року, то Зеленський отримав би 33,3% голосів, а за опитуванням квітня 2020 року за нього готові були проголосувати 40,9%. Відтак, рейтинг діючого Президента впав на 7,6%. А от рейтинг Петра Порошенка за цей період піднявся з 15,7% до 17,3%.

Додамо, опитування проводилося з 17 по 24 жовтня 2020 року методом інтерв’ю. Опитано було 1 502 людини на всій території України, окрім тимчасово окупованих Криму та деяких територій Донбасу.

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,6% для показників близьких до 50%, 2,2% — для показників близьких до 25%, 1,7% — для показників близьких до 10%, 1,1% — для показників близьких до 5%.

Нагадаємо, за результатами дослідження Центру Разумкова, якби вибори глави держави відбулися найближчим часом, то найбільшу підтримку виборців отримав би діючий Президент, однак він не здобув би перемогу вже у першому турі.

 

Русинська карта. Як ми шукали руку Москви і сепаратистів на Закарпатті – репортаж із Ужгорода

Андрій Тараненко,  УП

“Українство на Закарпатті ─ це вірус, що потрапив сюди наприкінці 19 століття з Галичини і заразив русинів”, ─ каже мій випадковий попутник у потязі Львів ─ Ужгород.

Усі свої хитромудрі алегорії він чомусь конструює на термінах з вірусології.

Це не дивує ─ за останній рік пандемія багатьох перетворила на стихійних вірусологів.

Дивує хіба що категоричність “адепту русинського радикалізму”, як він себе презентує.

За всеукраїнським переписом 2001 року на Закарпатті проживало близько 10 тисяч русинів. Якщо розглядати сучасне “підкарпатське русинство” не в етнографічному, а в політичному сенсі, воно нагадує казан с булькотючою юшкою. Зі смаком то українського борщу, то російських щів, то угорського гуляша, то чеської часникової полівки.

Хто і навіщо підкладає дрова у багаття під тим казаном?

Чи насправді є ризик, що на українському західному кордоні може виникнути ще одна так звана “народна республіка” під парасолькою Москви?

Чому зводити русинське питання до недолугого сепаратизму – це ще одна гілка хмизу у вогнище?

На ці питання багато відповідей, і усі вони суперечать одна одній.

“Українська правда” вирушила на Закарпаття, щоб з’ясувати, що таке “русинська карта”, яку в прикордонному регіоні України періодично розігрують Чехія, Угорщина і Росія.

Етнічна вірусологія

Потяг робить петлю навколо села Опорець, щоб згодом увійти в Бескидський тунель, що розмежовує Львівщину та Закарпаття.

─ Яка мета будь-якого вірусу? Створювати свої копії, ─ продовжує свої вірусологічно-геополітичні розвідки мій співрозмовник. ─ Вірус починає передаватися у спадок, як звичайна мутація ДНК. Тому, називаючи себе підкарпатським русином, чітко усвідомлюю, що насправді я етнічний мутант.

Я з цікавістю вивчаю “етнічного мутанта”. Йому років 25, худий, з дещо нудним обличчям.

Правильна мова одразу видає в ньому філолога. Здається, закарпатські “фуй!” (“погано”) та “фоссо!” (“дуже добре”) він додає виключно, щоб потішити чужинця.

Хлопець, що сидить навпроти мене, називає себе сучасним “радикальним ідейним русином”. На цьому місці я насилу заспокоюю себе, щоб не запанікувати ─ ось він, живий сепаратист, заколот, зрада. Намагаюсь стриматися, щоб терміново не телефонувати на “гарячу лінію” СБУ.

Правда, його “ідейність” зводиться до того, що він дуже не любить праворадикальних українських націоналістів з організації “Карпатська Січ”. Та ратоборствує у соцмережах за визнання підкарпатських русинів окремим етносом, а так звану “русинську бесіду” ─ окремою мовою.

А ще він мріє перекласти русинською “Ілюзії” Річарда Баха.

На полицях книгарні “Файні книгы”, заснованої 30 років тому, можна знайти як сучасні русинськомовні видання, так і перевидані книги, зокрема, “Грамматику руського языка” Івана Гарайди або “Книгу варенія для сельских карпаторусских женщин” Анни Микити

Згодом, коли потяг вже починає гальмувати перед Мукачевом, філолог-вірусолог застібає куртку і раптом каже: “А, може, все навпаки, і саме русинство є вірусом?”.

Я витріщився на нього. Він ловить погляд і пояснює.

─ Якщо я прохолов або перенервував, в мене на губі може виникнути герпес. Це не означає, що я недавно десь підчепив герпес. Ні ─ весь цей час вірус жив у моєму організмі і заявив про себе, коли імунна система дала тимчасовий збій.

Я до чого це кажу? Імунна система колективного організму під назвою Україна збоїть вже багато років. А тому не дивно, що вірус русинства раз у раз проявляє себе на Закарпатті.

Мій попутник сходить, а я, дещо спантеличений, їду далі, до Ужгорода.

Мельхіседек і русинська ядерна зброя

Про те, що закарпатські русини вважають себе окремим народом і навіть претендують на автономну республіку, газета The Washington Post писала ще в 1995 році.

У статті йшлося про такий собі Домініон Мельхіседека, віртуальну державу, яку згодом звинуватили у причетності до банківських махінацій.

Ця ніким не визнана держава нібито оголошувала своєю територією ділянки землі по всьому світу. Починаючи від французького атола Кліппертон і закінчуючи Закарпаттям, яке в документах Домініона називалося “Підкарпатська Русь” або “Рутенія”.

Марк Педлі, творець Домініона Мельхіседека, навіть погрожував Франції ядерною зброєю, яка нібито залишилася на Закарпатті після Радянського Союзу і знаходилася на той момент у розпорядженні русинів.

Все це нагадувало гротескну комедію з ухилом у повну нісенітницю. А проблеми закарпатських русинів були представлені у настільки безглуздому контексті, що примушували згадати голлівудські бойовики на кшталт “Червоної спеки” з Арнольдом Шварценеггером у ролі радянського капітану міліції Івана Данко.

Лише згодом стало зрозумілим, що ці проблеми справді існують. Більш того, час від часу вони загострюються настільки, що навіть таке поняття як “русинський сепаратизм” вже не сприймається оксюмороном.

“Ти занадто драматизуєш “русинське питання”, ─ каже мій друг Тарас, кинувши погляд на монітор ноутбука і прочитавши останню фразу.

Авжеж, дуже хотілося би зосередитись на “культурному русинстві”, згадати відомих русинів як-от суперзірку поп-арту Енді Воргола, поринути у тонкощі русинської кухні.

Енді Воргол (Андрій Варгола) ─ найвідоміший русин у світі. В Ужгороді його також шанують, хоча батьки митця родом не з Закарпаття, а з села, що зараз знаходиться на території Словаччини

Але саме “політичне русинство” привертає найбільшу увагу суспільства. Останнім часом у цьому казані знов забулькотіло.

Засуджений ще при Януковичі за сепаратизм священник УМЦ МП Димитрій Сидор на останніх виборах балотувався від ОПЗЖ в Ужгородську міську раду. Цього разу пролетів, як фанера над Говерлою, але нагадав про себе.

афедральний Хресто-Воздвиженський собор в Ужгороді належить до Української православної церкви Московського патріархату. Настоятелем храму є сумнозвісний священик Димитрій Сидор. Саме Московський патріархат на Закарпатті є головним натхненником сепаратистських настроїв у русинській громаді

12 років тому проти нього відкрили кримінальне провадження за статтею “Зазіхання на територіальну цілісність України”. Голова так званого “Cойму підкарпатських русинів” Сидор 1 грудня 2008 року проголосив незалежність так званої “Підкарпатської Русі”. В 2012 році Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок: три роки позбавлення волі – умовно, та сплату 1840 гривень штрафу.

Найкращі друзі отця Сидора, бізнесмени Василь Джуган та Михайло Тяско, які представляються керівниками “Всесвітньої ради підкарпатських русинів” та мають тісні зв’язки з Росією і проросійськи налаштованим президентом Чехії Мілошем Земаном, нещодавно були заарештовані чеською поліцією за звинуваченням у несплаті податків.

Про це писали медіа, і русинська громада у Закарпатті починає “миригувати”, тобто “нервувати”.

“Поспілкуйся з місцевими русинами і зрозумій, що насправді ніякого екшна, жодної драми у цій темі не існує. Лише мляві віртуальні бійки у соцмережах і нагнітання політичної істерики у тих самих медіа”, – заспокоює Тарас.

Щоб переконатися в цьому, прямую на зустріч з істориком Володимиром Феничем, автором монографії “Угорська Русь і “Ганнібалова присяга” Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною”.

Ця книга 5 років тому викликала справжній скандал і коштувала Феничу місця декана історичного факультету Ужгородського університету.

“З національністю не народжуються – з національністю лише помирають”

Ми п’ємо каву неподалік колишньої синагоги, побудованою у мавританському стилі – у 1947 році її перетворили на філармонію.

У сквері поруч – погруддя Євгена Фенцика, русина-москвофіла, засновника “Товариства імені Духновича”.

Погруддя Євгена Фенцика, засновника “Товариства імені Духновича”. Саме завдяки Фенцику сьогоднішні закарпатські русини так люблять російський триколор

Це погруддя, встановлене тут ще у 1926 році, за останні роки неодноразово було облито чорною або червоною фарбами. Зараз його в черговий раз відчистили.

Біля Фенцика голосно розмовляють літні чоловіки: “Так просрати гарне місто Ужгород можуть тільки галичани та наші місцеві бандюки, що називають себе бізнесменами, прокурорами, суддями та взагалі міською владою”.

Згадувати “незлим тихим словом” галичан – то давня закарпатська традиція.

Мармуровий Фенцик робить вигляд, що нічого не чує. Саме ця здібність вдавати з себе нечуючого допомогла погруддю пережити всі режими, які пройшли Ужгородом.

На завзятого українофоба, а саме в цьому звинувачували Фенича одразу після виходу його книги, пан Володимир, не схожий – занадто елегантний та привітний.

Але хто знає, як має виглядати справжній українофоб?

До 1993 року Володимир Фенич, як й усі народжені у СРСР, не надто переймався власною етнічною ідентичністю. Навіть його мати-угорка була записана у радянському паспорті як українка.

Але у 1993-му Фенич знайомиться з книгою Пола Магочія “Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь”. Саме з цієї книги він дізнається, що на Закарпатті до 1946 року жили русини.

Після цього Володимир Фенич повернувся до ідентичності своїх предків по батьківській лінії. Що не заважає йому бути патріотом України. Але після виходу книги “Угорська Русь” його наукове бачення історії зненацька виявилось “сепаратистським”.

Про що була ця книга? Про те, що Михайло Драгоманов був першим, хто вважав, що русини Угорщини – то братерський народ, і цей народ обов’язково треба залучати до українського руху.

Начебто нічого крамольного. Але деякі українські історики були настільки не згодні з окремими тезами цієї книги, що замість того, щоб відкрити наукову дискусію, писали доноси в СБУ з проханням перевірити книгу на прояви екстремізму та сепаратизму.

Звісно, ніхто нічого не знайшов, але після цього інциденту Володимир Фенич змушений був покинути університет.

Книга Володимира Фенича “Угорська Русь” пройшла перевірку щодо проявів екстремізму та сепаратизму. А скоро в нього вийде нова книга – біографія Пола Магочія

Я питаю його, як взагалі сталося, що русинський дискурс у нашій країні почав сприйматись як геополітична спекуляція Кремля?

І чи можна інакше сприймати етнічну громаду, чиї лідери їздять до окупованого Криму та супроводжують Земана під час його візиту до Москви? Або закликають Путіна “активно освоювати Закарпаття” та проголошують віртуальну республіку “Підкарпатська Русь”? Або хваляться тим, що формують у так званій “ЛНР” русинські бойові загони, які воюють проти української армії (Петро Гецко)?

Адже з такими лідерами русинам не потрібні вороги – вони самі собі найгірший ворог.

– Навколо русинського питання завжди було багато спекуляцій та маніпуляцій, – каже Володимир Фенич. – Чому, наприклад, ви відразу прирівнюєте русинськи товариства, що намагаються зберегти мовне різноманіття та традиції, і всіляких Джуганів та Тяско? В кожного народу є такі Джугани.

В нас ще є й Світова Рада Русинів, почесним головою якого залишається Павло Роберт Магочій, завідувач кафедри україністики університету Торонто. В 2008 році він зробив заяву про відмежування цієї інституції від будь-яких форм екстремізму в русинському русі.

Але ви, говорячи про русинів, згадуєте не Магочія, а Сидора та Гецка, які ніякими лідерами тутешніх русинів ніколи не були! Це афільовані з Росієї особи, не треба забувати, що саме комуністична Москва у 1946 році в адміністративному порядку замінила підкарпатським русинам національність у паспортах на українську.

В словах пана Фенича є сенс. Коли мова йдеться про русинів, останнім часом згадують саме тих, “афільованих з Росією”.

– Чомусь українські націоналісти або ангажовані “експерти з історії” вважають, що від русинів може надходити якась геополітична загроза або національна небезпека, – знизує плечима Володимир Фенич.

Згідно з останніми переписами населення, русинів зараз 106 тисяч у 12 країнах світу. Як вони можуть бути загрозою для когось? Але коли в українських медіа заходить мова про русинів, чомусь завжди у контексті політичних фанаберій Росії, Угорщини або Чехії.

Я не кажу, що ці держави не намагаються використати русинську карту у своїх інтересах – це безумовно так. Але чому тоді Україні не зіграти на випередження, вирішити русинське питання самим і у такий спосіб вибити цей “козир” з рук усіх, хто грає на цьому питанні?

Визнавши русинів, Україна одразу нівелює усі дії Москви на Закарпатті, забуває про усіх Тяско та Джуганів та спостерігає, як ОПЗЖ поступово втрачає будь-який інтерес до отця Сидора. Логічно?

До кав’ярні, де ми спілкуємося, заходять хлопець з дівчиною у яскраво-рожевому пуховику. Напружено прислухаюся до їхньої розмови. Чи не прибічники отця Сидора?

“Як ти йому сказав?” – питає вона хлопця. “Фрас боо тя узяв!” – відповідає він. “А що це означає?”. “Те ж саме, що й у вас у Львові, коли ви кажете “шляк би тебе трафив” – каже він і замовляє два тістечка.

Здається, на сепаратистів не схожі.

– Людина з національністю не народжується – продовжує Володимир Фенич після паузи. – Вона народжується з громадянством. Національність вона може тільки набути. З національністю можна лише померти. Тому що це – свідомі, набуті у зрілому віці, речі.

Українське громадянство не означає, що я українець за етнічним походженням. На Закарпатті окрім українців та русинів проживає багато угорців, румунів, словаків, ромів, поляків… І у демократичній державі усі ці національності повинні мати такі самі права, що і представники більшого етносу.

А коли держава не опікується своїми етносами, чому вона потім дивується, що ними зацікавились сусіди і використовують їх заради політичних спекуляцій?

Традиція любити московитів

Я мешкаю на вулиці Корзо, у самому центрі Ужгорода, на перехресті біля католицького собору, яке місцеві називають “Хрест”.

Вдень на “Хресті” працюють вуличні музиканти. Спочатку літній чоловік у капелюсі грає на акордеоні “Лібертанго” та “Гуцулку Ксеню”.

Потім приходить черга довговолосого молодика, який спеціалізується на репертуарі гурту “Кіно”.

Потім юна скрипалька почала грати “Бєлой акациї грозді душистиє”. Я одразу нагострив вуха, але “білогвардійський романс” швидко перетік у “Ніч яка місячна”, а потім й зовсім поринув у якусь “вівальдівщину” з присмаком “сім сорок”.

Судячи з усього, єдиним “радикальним ідейним русином” був той хлопець, що їхав зі мною до Мукачева. Авжеж, є ще ангажований Москвою та ОПЗЖ отець Сидор. Але, по-перше, він вже кілька років відмовляється спілкуватись з журналістами. А по-друге, здається, він нікому не цікавий навіть тут, в Ужгороді.

Переходжу через міст та йду до пам’ятника Олександру Духновичу, що стоїть перед Закарпатським музично-драматичним театром. Можливо, хоч там хтось з русинів марширує під триколором?

Олександр Духнович для закарпатських русинів – це як Шевченко для українців або Міцкевич для поляків

У пошуках екшну для репортажу починаю трохи сумувати за часами, коли деякі русинські лідери наймали для охорони своїх збіговиськ бойовиків зі Сходу – до 2014 року з Одеси сюди приїздили навіть активісти проросійської партії “Родина”.

У ті роки багато було розмов, що Росія створює на Закарпатті “інтерфронт”. Інколи сценарії таких “інтерфронтів” справді вистрілювали у мультикультурних регіонах – спочатку Придністров’я, згодом Крим.

На Закарпатті також були спроби реалізувати щось подібне. Але русинська тема не спрацювала, і Москва почала розробляти набагато успішніший “угорський сценарій”. Достатньо згадати скандал, що виник через видачу угорських паспортів мешканцям Закарпаття, та заяви угорських ультраправих з партії “Йоббік” щодо надання автономії угорській етнічній меншині у Берегово…

Територія навколо музично-драматичного театру й справді нагадує місце бойових дій. Але не тому, що тут відбуваються якісь драматичні події – просто жахливий занепад, від якого хочеться триматися подалі.

Бронзовий Олександр Духнович зосереджено спостерігає, як на протилежному березі річки Уж діти годують лебедів та качок.

Цей русинський Будитель ненавидів мадяр, але дуже любив московитів, писав оди на честь царя Миколи Першого та російської армії з нагоди перемоги над турками. Вважав російську мову справжньою спадкоємницею церковнослов’янської та слав’яноруської мов. І мріяв, що у майбутньому літературна мова закарпатських русинів буде засновуватися не на русиньскому підгрунті, а саме на російській мові.

До речі, проект створення самостійної русинської нації був для нього чужим – тобто він був не сепаратистом у сучасному розумінні, а навпаки – соборником. Бо мріяв, що одного разу русини Закарпаття та Галичини стануть єдиним народом з московітами.

Така собі парадигма “русского міра” 19-го століття, але у нинішньому контексті шестирічної війни з Росією, це сприймається якось зовсім не актуально.

В кафе на вулиці Льва Толстого зустрічаюся з Владиславом Товтином, популярним ужгородським екскурсоводом.

Владислав Товтин: “Галичани не дуже люблять згадувати, що ще 100 років тому вони також були русинами. Я їм кажу: “У вас по хатам портрет найвідомішого русина – Івана Франко. Навіть Степан Бандера по документам – русин”

Про те, що він русин, Владислав дізнався від діда, коли був ще зовсім малим. Але він вважає, що русини – це давня назва всіх українців, а у неорусинському руху, що був ініційований Полом Магочієм, занадто багато постмодернізму та “неадекватів”.

– Взагалі, чому люди починають себе ідентифікувати з русинами, а не з українцями? – питає Владислав і сам собі відповідає. – У їхніх очах Україна як держава – це невдаха у політичному та економічному сенсі. З цих причин на Сході стають росіянами, а тут стають русинами. Наприклад, русини у Словаччині не бажають себе ідентифікувати з українцями, бо українець – то бідний сусід зі Сходу.

Питаю про нову русинську генерацію на Закарпатті – де вона? Владислав сміється і відповідає – у соцмережах. До того ж ця молодь наполягає, що займається виключно русинською культурою, а не політикою.

– Вони не розуміють, якщо ти використовуєш русинську символіку, то ти вже у політиці. Взагалі, у цієї нової генерації є декілька цікавих проєктів, але у більшості випадків… починаєш копати – і раптом виповзає якесь “дрімуче православіє” або москвофілія.

Якщо розглядати русинське питання крізь призму історії, воно так або інакше завжди впирається в москвофільство.

– В Ужгороді багато хто з русинів спілкувався російською мовою ще при Чехословаччині, – каже Владіслав. – Зараз, наприклад, ми п’ємо каву на вулиці Льва Толстого, яка так називалась ще у 20-х роках ХХ століття. Можемо, до речі, прогулятися до “Снека” – там є багато цікавих експонатів того періоду.

“Снек” – маленьке кафе, що має офіційну назву “Під замком”, але так його називають лише туристи. Власник “Снеку” на ім’я Дьюри – румун, який вважає себе угорцем, але крім румунської, угорської, української, російської та русинської добре спілкується ще й італійською. Як справжній добрий газда він миттєво приносить нам з Владиславом по чарці домашньої сливовиці.

Цей колоритний заклад дещо нагадує кафе “У Ріка” з фільму “Касабланка”. Тут також за сусідніми столиками можна інколи побачити людей з протилежних політичних таборів, хлопців з “Карпатської Січі”, угорських націоналістів.

Але сьогодні тут пусто. Відсутність людей мене дивує – Закарпаття оголошено “червоною зоною”, і вже завтра всі кафе, бари і ресторани мають бути зачинені на два тижні. Але, судячи з усього, в Ужгороді немає звички “нагулятися заздалегідь”.

У “Снеку” зібрано багато речей австро-угорського та чехословацького періодів, у тому числі й таблички з державних та громадських установ або зі старими назвами ужгородських вулиць. І роздивляючись цей антикваріат, усвідомлюєш, що російська мова на Закарпатті у 1920-х роках зустрічалась доволі часто. Та й взагалі до 1946 року всередині русинського руху були течії “укрофілов”, “русофілов”, “мадярофілов”, “чехофілов”.

Вивчати історію Закарпаття краще за все, розглядаючи інтер’єр ужгородського кафе “Снек”. Саме тут розумієш, чому так зване русинське “москвофільство” – не сучасна вигадка, а історична традиція

Це природно – бездержавний народ завжди буде шукати собі “парасольку”.

Я питаю Владислава, у чому полягає проблема визнання Україною підкарпатських русинів окремим народом, а їхню “бесіду” – окремою мовою. Чи не логічніше вибити цей козир з рук Москви, Будапешта і Праги?

– Ти вибиваєш цей козир з рук Росії, але тим самим даєш іншій, – вважає Владислав. – Чому Закарпаття українське? Тому що радянська влада його приєднала до України. На яких підставах? Тому що на Закарпатті проживають етнічні українці. І якщо зараз Україна погоджується, що русини – то не українці, таким чином Закарпаття перетворюється на територію, що безпідставно та несправедливо була колись приєднана до України.

Якщо русини не українці, то й договір про передачу Закарпаття до складу СРСР недійсний. Бо офіційне формулювання – возз’єднання українського народу з частиною українського народу, яка просто називаються інакше – русини.

А тоді ми назавжди втрачаємо Крим. Тоді приєднання Криму до України в 1954 році – також незаконне. Бо на той час українців в Криму була меншість від загального населення. За цією логікою, приєднання Закарпаття до України – це обман, а приєднання Криму – обман ще більший. Ви розумієте? Це політика, а не етнографія, тут треба усе враховувати на пару кроків вперед.

Владислав запевняє мене, що русинське питання і проблеми, пов’язані з ним – явище не унікальне. Це звичайна проблема розмитості ідентифікації на прикордонні.

У Чехії, наприклад, ті самі проблеми з мораванами – Словаччина їх визнає окремою нацією, а чехи – ні. Тому коли хтось з закарпатських русинів їздить до Земана, а потім розповідає, що президент Чехії обіцяв допомогти “натиснути на українську владу”, той або бреше, або нічого не розуміє – ніколи Земан не стане на захист русинів. Тому що йому у ту ж мить прилетить з Моравії.

Владислав Товтин: “У чому специфіка закарпатської мови? От кажуть – у вас тут багато чого намішано. Так, запозичення всюди є. Але в нас тут ще є і дуже багато архаїзмів. На Закарпатті як периферії збереглася та мова, якою писали літописи. Навіть не церковнослов’янська, а саме літописна”

– Ще з часів Духновича та Фенцика існує русинська традиція любити московитів, – пояснює Владислав. – Навіть русини, які проживають у інших державах – завзяті москвофіли. У них всюди портрети Путіна, світлини Красної площі, російські прапори.

Коли до них приїжджає Пол Магочій, він кожен раз питає – ви що, здуріли, навіщо ця маячня? Але навіть його слова не діють. Тому що традиція. І Москва працює з цією традицією. А Україна не працює навіть з закарпатськими русинами. Зараз наша держава намагається вибудувати таку струнку красиву українську ідентичність, але історія набагато складніша за ідеологічні канони.

Зручної історії не буває

Є на Закарпатті дотепний русинський жарт “Людина людині – вовк, а руснак руснаку – українець”.

Я згадую про цей жарт, коли бачу, як поліціянти, що поміж собою спілкуються “закарпатською”, під час сварок з місцевими власниками кав’ярень та ресторанів, що відкриті попри заборону – “червона зона”, як-ніяк – одразу переходять на державну мову.

Шукати заклад, який працює підпільно, ані у мене, ані у Володимира Фенича немає бажання, тому наша друга зустріч відбувається у затишному сквері. Я розповідаю йому про нашу розмову з Владиславом. Фенич не погоджується з висновками Товтина.

– Так званий “іншій козир” Росії дають не русини, а українські “декомунізатори”, – каже пан Володимир. – Саме вони здатні з часом “декомунізувати” договір по Криму 1954 року або піддати сумніву радянсько-словацький договір 1945 року про входження Закарпаття до складу СРСР.

Адже декомунізація – це не просто повалити пам’ятники Леніну і змінити назви вулиць. Якщо до влади в Україні прийдуть люди, яким декомунізація таких договорів буде на руку, то вони будуть мати всі підстави для цього.

Щодо русинського питання Фенич взагалі не бачить офіційної позиції України. У сусідніх країнах це питання було вирішено у демократичний спосіб, а Україна лише декларує наміри бути європейською країною. Тим паче, що “Русь” та “руськість” – це набагато ширше явище, ніж винятково етнографічний сегмент.

– Так, русини не вважають свою рідну мову діалектом української, – каже Фенич. – Але зараз ми з вами спілкуємося державною мовою, чи не так? І державна мова у нас всіх одна – і в українців, і у підкарпатських русинів. І територіальні кордони нашої держави є непорушними і суверенними для всіх.

Але чому в мене, громадянина України, у якого мати угорка, а тато русин, ставлення до своєї держави цілком патріотичне, а ось ставлення держави до мене – шовіністично-дискримінаційне?

Це імперський підхід. Коли Путін каже, що росіяни та українці – єдиний народ, а українську націю та мову придумав австрійський генштаб, мене це обурює і як громадянина України і як професійного історика. Але чому Україна так само ставиться до русинів и русинської мови?

Володимир Фенич: “Чому русини з ностальгією згадують часи, коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини? Тому що Чехословаччина – це демократичне дитя Версаля. Її демократія дозволяла спокійно співіснувати і москвофілам, і українофілам, і угрофілам. Аби тільки не порушували законів”

Точку зору Володимира Фенича я розумію. Але не розумію, чому на мітингах закарпатські русини й досі використовують триколор, що дуже нагадує російський прапор.

Коли йдеться про автономію, русини люблять згадувати, що в них вона вже колись була – Підкарпатська Русь. Але прапором Підкарпатської Русі було жовто-блакитне полотнище.

Чому коли йдеться про автономію, Підкарпатська Русь – це зразок, а коли йдеться про прапор, то Підкарпатська Русь вже ніякий не зразок? Адже саме через той триколор постійно виникають непорозуміння.

Коли в Україні вже шість років йде війна з Росією на Донбасі, коли Крим був анексований саме під триколором, хіба доцільна впертість щодо традицій, які були започатковані при Чехословаччині москвофільськими товариствами Фенцика?

– Чесно кажучи, мені це самому незрозуміло і неприйнятно, – розводить руками Фенич. – Так, на прапорі Підкарпатської Русі були жовтий і блакитний кольори, тому що це кольори династії Габсбургів. Саме тому русинськими природними кольорами є ті ж самі кольори, які присутні на державному прапорі України.

Але… Ви розумієте, коли Фенцик у 1923 році почав використовувати триколор, він мав на увазі не більшовицьку Росію, а ту Росію, що боролася з більшовиками, тобто, була жертвою. Тоді на той триколор взагалі ніхто не зважав, тому що партія Фенцика була лише однією з 30 політичних партій, які брали участь у виборах до чехословацького парламенту. Але зараз… так, я згоден з вами – це неправильно.

Герб Підкарпатської Русі на стіні Будинку національних спільнот в Ужгороді. Закарпаття отримало власний герб після включення його до складу Чехословаччини в 1919 році. Саме цей герб закарпатські (або підкарпатські) русини позиціонують як символ всіх русинів у світі

Ми з Володимиром Феничем заходимо до внутрішнього двору Ужгородського художнього музею, що розташований у приміщеннях колишнього будинку колишнього Ужанського комітату – адміністративно-територіальної одиниці в Угорському королівстві.

– Розумієте, – каже Фенич, – тутешнє москвофільство – невід’ємна історія закарпатського краю. Ми не повинні переписувати історію – ми повинні її переосмислювати. Нам треба вчитись жити з незручною історією, бо “зручної” історії немає у жодної нації.

От скажіть мені, хто є більшим соборником? Августин Волошин, який у березні 1939 року проголосив незалежність Карпатської України, тобто реалізував сепаратистський проект як громадянин Чехословаччини? Чи комуніст Іван Туряниця (теж чехословацький громадянин), який у листопаді 1944 проголосив про возз’єднання Закарпаття з Україною?

Для мене як історика неприпустимо “канонізувати” Волошина та Карпатську Україну і забути назавжди про Туряницю і про Закарпатську Україну. Тому що усе це історія. А історія завжди має в собі велику кількість незручностей для ідеології.

Коли у 2002 році Августина Волошина посмертно нагородили званням Героя України, на Закарпатті серед русинів виникла напруга, тому що тут ще пам’ятають і про концтабір Думен поблизу Рахова, і про встановлення у краї авторитарного волошинського режиму.

Але що можна зробити, щоб ідеологічні концепти не йшли у розріз з історичними фактами?

– “Pacto del olvido – договір про забуття. А також заборона державним чиновникам всіх рівнів коментувати історичні події. Тому що стаючи на один бік історичних подій чи діячів, вони від імені держави скривджують пам’ять іншої частини суспільства, предки яких не знали, що їхні нащадки колись житимуть в Україні, – вважає Володимир Фенич.

А ще він впевнений, що Україні навіть вигідно з ідеологічної точки зору визнати русинів за окремий етнос, тому що русинська мова – це коріння, з якого потім проросли українська, російська та білоруська мови. Тобто, русинська мова як релікт збереглася крізь час, попри усі монархічні, імперські та тоталітарні режими. Українцям лише треба переступити через власний етноегоїзм, породжений вигаданою національною титульністю, винятковістю та обраністю.

Можливо, саме на цьому грунті й треба шукати компроміс?

Держава може сказати русинам – так, хлопці, ми не визнаємо вас окремим етносом. Але первородство у царині української мови та деяких інших слов’янських мов належить саме вам. Ви – релікт нашої давньої руськості, наш зв’язок з предками. Закарпаття може стати колискою слов’янських мов. Хіба це не вигідно Україні з точки зору ідеології?

Але відповідь на це питання можна отримати лише у Києві.

Фінальна алегорія

– Ну що, знайшов русинських радикалів? – дещо в’їдливо питає мене Тарас, коли я сідаю до нього у авто.

– Ні, – відповідаю.

– З чого почнеш свій репортаж?

– З фрази “Українство в Закарпатті – це вірус”.

– Ого, – дивується Тарас. – Провокаційний початок. А назву вже придумав?

– Так, можливо, “Русинська карта”.

У політичному сенсі на Закарпатті є дві карти, котрі час від часу розігруються Росією – русинська та угорська.

І дехто з політиків сприймає ці карти як “туза” і “короля”.

Але, чесно кажучи, ця пара нагадує комбінацію у покері, яку називають “Анна Курнікова” – не лише тому, що ініціали російської тенісистки “АК” збігаються з позначеннями туза і короля в колоді.

А ще й тому, що ця комбінація, як і дружина Енріке Іглесіаса, виглядала привабливо, але дуже рідко вигравала. (Андрій Тараненко, для УП)

 

Президент Мюнхенської конференції: Повернути Донбас так, як Карабах? Навіть не думайте!

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Вольфганг Ішингер – один із найавторитетніших фахівців у світі з питань міжнародної безпеки.

Топ-дипломат, колишній статс-секретар німецького МЗС та посол у США, з 2008 року він очолює Мюнхенську безпекову конференцію – найважливіший у світі форум з цього питання, на який щороку особисто приїздять лідери держав, а кількість міністрів-учасників обраховується десятками.

Не дивно, що думка Ішингера, який має змогу спілкуватися з лідерами світової міжнародної політики, має особливу вагу. Це, звісно, не означає, що з ним треба безсумнівно погоджуватися. Історія цього року, коли у Мюнхені був оприлюднений одіозний проросійський “план припинення війни в Україні” – найкраще свідчення цього. Однак ігнорувати її точно не можна. Тим більше – зважаючи на те, що ставлення Ішингера до Росії та до того, як Захід має протидіяти Кремлю, останнім часом почало змінюватися.

Ішингер є також членом правління Yalta European Strategy і щоосені приїздить до Києва на форум YES. Цього року з ним вдалося поспілкуватися лише віддалено, по відеозв’язку, але ця розмова виявилася дуже небанальною.

Дипломат, зокрема, визнав, що Мінські угоди “не є Біблією”, і їхнє повне виконання може бути не найкращою ідеєю. Він вважає, що Росія не виконала умови запуску “Північного потоку-2”, хоча зупиняти газогін рішенням уряду не можна. Що Карабах не має бути прикладом для Донбасу.

Та почали ми зі змін, які чекають на світ через обрання нового президента США.

“США – не “покровитель Європи”. Настав час це зрозуміти”

– Джо Байден виграв вибори і, швидше за все, стане новим президентом США. Що це означає для світу?

– Це змінює дуже багато!

Президент Трамп протягом чотирьох років свого президентства проводив курс, який не ставив міжнародну співпрацю в центр американської міжнародної політики. І якби йшлося про зовнішню політику Португалії, Кіпру чи Алжиру, це також було би погано, але не надто впливало би на міжнародну ситуацію. Та коли США – супердержава з найпотужнішою у світі армією – відкидає традицію, за якою саме Штати очолюють світ альянсів, партнерств і співпраці, то це має величезне значення.

Та я думаю, що від січня 2021 року, щойно Байден заступить на посаду президента, ми станемо свідками повернення зовнішньої політики, побудованої на мультилатералізмі. І це матиме неймовірні наслідки.

Це, зокрема, означає, що адміністрація Байдена не вважатиме Євросоюз своїм супротивником чи ворогом, а бачитиме в нас надійного і важливого партнера.

– А США Трампа вважали вас супротивником?

– Так, і він сам це визнавав. Він сказав це в інтерв’ю – я сам це бачив. На додаток – він вважає мою державу, Німеччину, непотрібним союзником, бо у нас малі оборонні витрати, а також через те, що німецька автомобільна індустрія продає забагато автомобілів до Америки, і так далі, і так далі.

Я сподіваюся, що це зміниться, і ми знову побачимо Штати, які прагнуть очолювати альянси.

Побачимо Америку, яка хоче бути присутньою в Європі більше, ніж зараз. Побачимо готовність до партнерств в Азії – на відміну від Трампа, який відмовився від транстихоокеанської торговельної угоди. Словом, ми побачимо щось подібне до політики Обами чи Клінтона.

Друге – і це є навіть важливішим для німців та, думаю, для українців – те, що в повоєнні часи США були “символом Заходу”. Захід – це група націй, згуртованих навколо прав людини, свобод, верховенства права, демократії. Тих, які поводяться гідно, поважаючи інших. Поважаючи меншини, врешті-решт! Скажу відверто: останні чотири роки я не міг сказати своїм дітям чи онукам, що тут йдеться про США. Мовляв, “погляньте на Вашингтон і побачите те, що ми підтримуємо”.

Також я сподіваюся побачити Сполучені Штати, які дотримуються домовленостей, а не діють на кшталт того, коли вони вийшли з Іранської ядерної угоди, завдавши величезного руйнівного впливу на глобальну співпрацю.

Але до всіх цих міркувань необхідно додати одне величезне “але”.

США у 2021 році вже не будуть тією всемогутньою силою, якою вони були 60, 40 чи навіть 20 років тому. Тому нам, європейцям – включаючи і Німеччину, і Україну, – потрібно готуватися до збільшення власного внеску у міжнародну співпрацю.

Ми не маємо сподіватися на США, які прийдуть і вирішать усі наші проблеми.

Нам потрібно ставати більш самостійними, беручи власну безпеку та власні інтереси у свої руки. Але, звісно, співпрацюючи із США на цьому шляху.

– Ідея про те, що Європа має бути готовою самостійно гарантувати власну безпеку, за Трампа дійсно стала популярною. Але чи ви впевнені, що це залишиться за Байдена, що не повернеться бажання покластися на “старі добрі Штати”?

– На жаль, така загроза є, вона мене дуже непокоїть. Тому я зроблю все від себе залежне, щоби нагадати усім політичним гравцям: немає дороги до уявного трансатлантичного раю.

США – це не “покровитель Європи”, який буде опікуватися нашими проблемами. Нам треба самим перейнятися питаннями власної безпеки, економіки тощо, не відкидаючи, втім, відносини із США.

Сподіваюся, ми будемо достатніми реалістами, щоби зрозуміти це.

– А що з ідеєю створення “європейської армії”? Вона актуальна, чи краще розраховувати на НАТО?

– Ідея європейської армії дуже класна, я її поділяю. Але у неї є вада: на практиці, станом на сьогодні, ця ідея є абсолютно нереалістичною!

Ми не можемо домовитися про це в ЄС, не можемо навіть наблизитися до цієї домовленості, адже кожна держава має право вето з питань зовнішньої та безпекової політики.

Та це не означає, що ЄС не варто витрачати зусилля та гроші на розвиток свої власної військової спроможності. Замисліться, ми – найбільший у світи торговельний блок, але не маємо можливості належно впливати на регіональні чи світові кризи!

Я нагадаю, ми були геть неспроможні зробити будь-що для завершення війни в Сирії. Протягом дев’яти років ми могли лише спостерігати за цим, у той час як біженці із Сирії прямували до нас, до Європи! Саме ми несли тягар, який спричиняла міграція, біженці, але не були здатні зробити нічого для завершення цієї катастрофічної війни.

Це має змінитися. ЄС має бути здатний захищати інтереси 450 мільйонів своїх громадян.

“Умови для запуску “Північного потоку-2″ ще не виконані”

– У відносинах США з Німеччиною був подразник – санкції проти “Північного потоку-2”. Як думаєте, тут будуть зміни за Байдена?

– Це добре питання.

Почну з того, що не вважаю санкції панацеєю. Санкції – це інструмент, до якого ми вдаємося, лише коли не маємо кращого методу, щоби висловити своє незадоволення. Тому я повністю підтримую накладання санкцій на РФ через їхні дії в Україні та щодо України; повністю підтримую санкції проти тих у Білорусі, що чинить утиски щодо опозиції.

Але піддавати санкціям друзів та партнерів США у Європі – це неймовірно погана ідея. І я сподіваюся, що адміністрація Байдена припинить навіть розмірковувати про такі дії.

І поки ви не перепитали, я хочу сказати: можливо, “Північний потік-2” і був непоганою ідеєю, але маю визнати, що моя держава, Німеччина жахливо провела консультації з партнерами перед тим, як починати цей проєкт.

Ми мали би тісно працювати не лише з росіянами. Ми мали приїхати до Києва, до Варшави, до балтійських держав. Мали спробувати домовитися про такий пакет, який би врахував українські, польські, балтійські інтереси тощо. Це такий момент самокритики, який я маю.

Сподіваюся, ця історія нас навчила тому, що подібні рішення у сфері енергетики одночасно є дуже важливими зовнішньополітичними рішеннями, тому їх необхідно проговорювати з нашими друзями і партнерами.

Ми, німці, не зробили цього і заслуговуємо через це на критику.

– США кажуть про санкції проти “Газпрому”, а не проти Німеччини. У Конгресі їх підтримала двопартійна більшість, і я сумніваюся, що за Байдена вона змінить думку на протилежну. Як ви вважаєте, якщо США не відступлять, трубопровід все одно добудують?

– Зараз трубопровід завершений на 95%. Я не думаю, що це добра ідея – зупиняти на цьому етапі проєкт, у який західні інвестори (а я підкреслю, йдеться про німецькі, французькі, австрійські компанії, а не лише про “Газпром”) вклали мільярди євро.

Я наразі не бачу можливості того, щоби на даному етапі уряд Німеччини міг брати участь у святкуванні добудови трубопроводу – коли б вона не сталася – у ситуації, коли у нас з Росією у двосторонніх відносинах є такі невирішені питання.

Йдеться про отруєння Навального, про вбивство (колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі) в самому центрі Берліна, вочевидь здійснене російським спецагентом. Я кажу й про інші політичні проблеми, які розділяють Берлін і Москву – включаючи Донбас, Крим чи дії РФ у Сирії, як-то бомбардування з ознаками геноциду. І доки це є – я не можу уявити участь уряду у таких подіях.

Я також нагадаю, що не всі юридичні проблеми стосовно цього газопроводу наразі вирішені. Законодавство ЄС зобов’язує газових операторів проводити “анбандлінг”, тобто розділення видобування, транзиту і постачання газу. Наскільки мені відомо, росіяни цього ще не зробили.

А отже, умови для запуску “Північного потоку-2” в експлуатацію ще не виконані.

Але попри це, зупиняти будівництво газопроводу рішенням уряду я не вважаю розумним і чесним кроком.

“Не впевнений, що ми хочемо розпаду Росії”

– Чим є Росія для Заходу – для ЄС, для Німеччини?

– …Скажу так: Росія – це наш величезний сусід. Це також частина Європи, яка багато останніх років відігравала для нас роль військової загрози.

Я, звичайно, знаю, наскільки Україна постраждала від застосування росіянами військової сили на вашій території. Але я вважаю, що ми Росію часто переоцінюємо. Її ВВП – менший за ВВП Італії. Тож не варто у своїй уяві перетворювати Росію на гіганта, якщо за економічними показниками вона є дуже невеликим гравцем.

Росія каже, що її непокоїть безпека її західних кордонів. Та я сподіваюся, що одного дня політики в Росії почнуть усвідомлювати, що ані Україна, ані держави ЄС, з якими вона межує, – не вороги. Що ми не припускаємо можливість нападу на неї.

Європейці, включно з Україною, одного дня мають сказати росіянами: ваші західні кордони є найбезпечнішими! Можна чекати небезпеки на Сході чи Півдні, але ми, європейці – ваші найкращі сусіди, і ми пропонуємо вам величезні можливості для співпраці.

– Вибачте, але я не можу погодитися з ідеєю, що ми та Росія – не вороги, а партнери. Для України РФ – це ворог, який окупував нашу землю. І це сталося зовсім не через те, що Росія відчувала якусь небезпеку на українському кордоні. З цього приводу хочу спитати: чи бачите ви реалістичний шлях до деокупації Криму та Донбасу?

– (замислився) Знаєте, я протягом п’яти років сподівався побачити серйозний прогрес у виконанні Мінських угод. На жаль, тепер я маю визнати, що не бачу там реалістичного шляху – такого, який би задовольнив моїх українських друзів і приніс остаточну домовленість про мир.

Але я вірю, що Україна може повернути території через економічне і соціальне відновлення країни. Якщо ваш уряд зможе успішно подолати масштабну корупцію, якщо ви створите ситуацію, за якої українці (на підконтрольній уряду території) житимуть заможно – то ті, хто живе в Донецьку та Луганську, зрозуміють, що продовження їхнього існування у цих дивних утвореннях – це погане рішення.

Повернення Донбасу залежатиме не від військової (операції та) перемоги – яка, до речі, не думаю, що відбудеться, – а від привабливості, від заможності решти України, яка стане магнітом і притягне Донецьк та Луганськ до реінтеграції.

Тому я раджу своїм українським друзям розвивати стратегічне терпіння.

Адже це вирішення конфлікту не буде швидким.

Але якщо Україна буде розвиватися, як годиться, то з часом ці дві області повернуться. З власної волі. А Україна як стабільна мирна держава зможе повноцінно брати участь у міжнародних форматах. Сподіваюся, маючи при цьому стійкі відносини з Росією.

– Ви у свій відповіді не згадали Крим. Думаю, свідомо.

– Так, я не згадав про Крим, але щодо Криму я також пораджу вам мати стратегічне терпіння.

Ваші друзі, балтійські держави, були під радянською окупацією протягом 50 років, але після розпаду СРСР відновили свою незалежність. Вони мали стратегічне терпіння.

А ми, Захід, весь цей час не визнавали анексію Союзом держав Балтії – і так само ми не будемо визнавати незаконну анексію Криму Росією. А одного дня у майбутньому, я впевнений у цьому, почнуться переговори щодо Криму. Можливо, вони заберуть роки; можливо, вам доведеться дочекатися, доки піде президент Путін, я не знаю…

– …словом, доведеться чекати розпаду Росії – так само, як це сталося з СРСР.

– Не впевнений, що ми хочемо розпаду Росії. Але ми хочемо, щоби змінилися традиційна для Росії віра у те, що для власної безпеки їм потрібно мати навколо себе коло країн, незалежність яких підважена. Я вважаю, що саме тому вони хочуть мати на Захід від себе таку Україну, яка була би залежною від Росії. Те саме – з Грузією тощо.

Сподіваюся, з часом Росія зрозуміє, що це – зовнішня політика XIX сторіччя, а не XXI. Це не станеться в одну мить. Потрібен час. Але у цей час ми не лишимо Україну наодинці.

“Навіть не думайте про таке!”

– Ви згадали, що військове рішення – це не варіант для Донбасу. Але погляньте, що відбулося у Карабаху: Азербайджан практично поновив контроль над втраченими територіями.

– Навіть не думайте про таке!

Вам справді треба дбати про те, як захистити Україну, щоби ані Росія, ані хтось інший не міг знову порушити ваші кордони. Але навіть не думайте про військовий конфлікт для повернення Донбасу!

– Чому?

– Тому що відмінність шалена! Там йдеться про конфлікт двох маленьких держав на Кавказі, жодна з яких не має стратегічного значення ані для Росії, ані для США, ані для іншої світової сили.

Натомість військове протистояння між Україною та Росією – якщо розпочнеться зараз чи за рік-два – може призвести лише до катастрофи. Тому я кажу: навіть не думайте про військовий шлях. Наслідки для України від цього будуть жахливими, ви серйозно постраждаєте. Можливо, Росія також серйозно постраждає, цього я не знаю – але для вас наслідки точно не будуть добрими.

Саме тому я раджу зупинитися на довгостроковій дипломатії.

Україна поверне Донбас. Навіть за мого життя, я впевнений – хоча я значно старший за вас, – ми побачимо Україну, яка знову об’єднається, але це станеться не військовим шляхом, а економічним, про який я вам вже розповів.

Україна – потенційно дуже багата країна. У вас велике населення з високим рівнем освіти і у вас – неймовірний потенціал підвищення середнього доходу. Немає жодних об’єктивних причин, чому він не мав би сягнути рівня Польщі. А це означатиме, що люди на захід від лінії дотику на Донбасі матимуть дохід у 5 чи навіть 10 разів вищий, ніж на схід від цієї лінії. І ось це – той шлях, яким вам потрібно прямувати.

– Ви згадали про Мінські угоди, які наразі неефективні. Наскільки цей формат є недоторканним? Чи можна говорити про його заміну – зокрема, зважаючи на зміни у США?

– У мене є велика підтримка креативного переосмислення дипломатичних рішень.

До того ж в Україні багато хто з моїх друзів бачить у “Мінську” стільки недоліків, що сумніваються у потребі його виконувати.

А тому у разі, якщо хтось зможе запропонувати кращу формулу, яка замінить “Мінськ” – то це чудово! Чому б ні? Минуло шість років від Майдану, і очевидно, що з’явилася можливість поглянути на ситуацію по-новому.

Мінські угоди – це не Біблія.

Навряд чи вони є найкращим рішенням для Донбасу.

Але, на жаль, станом на зараз це – єдине рішення, про яке вдалося домовитися.

Отже, ми в Берліні віримо, що наразі зусилля з виконання “Мінська” мають тривати, але щойно з’явиться краща ідея – то, звичайно, його треба буде змінювати!

“Росія – сусід, який має забагато проблем.”

– Ви слідкуєте за тим, що відбувається у Білорусі. Чи реально, що це завершиться її анексією росіянами? Адже для України це несе додаткову небезпеку, бо на півночі від нас з’являться російські військові.

– Я не бачу доказів того, що Кремль дійсно хоче поглинути Білорусь – тим більше, що цей крок потягне нові проблеми для Росії. Адже населення Білорусі, очевидно, не буде дивитися на це мовчки.

Я дуже сподіваюся, що знайдеться шлях, який дозволить Лукашенку зрозуміти: його легітимність вичерпалася, і в його інтересах – самому запропонувати шлях передачі влади. Причому ця передача не має полягати у поглинанні Білорусі Росією.

– Чому ви вважаєте, що йому це потрібно?

– Тому що білоруси відмінні від українців 2013-14 років. Там немає чіткого бажання йти до ЄС чи до РФ. Навпаки, білоруси є доволі нейтральними. Росія для них – важливий сусід, який, втім, має забагато проблем.

– А Лукашенко може думати інакше – наприклад, якщо росіяни запропонують йому спокійну та безпечну старість. Як Януковичу.

– Звичайно, для нього це може бути варіантом. Він може купити житло в Москві і жити там спокійно. Але я сподіваюся, що Лукашенко зрозуміє: запустивши передачу влади, він позбавиться потреби тікати з країни на російському гелікоптері.

Ще одна важлива деталь: багато моїх друзів у Білорусі дуже розчаровані тим, як діяла Росія під час цієї кризи. Наприклад, коли медійників у державних ЗМІ, які підтримали протести, замінили на росіян. Вони розуміють, що саме Росія стоїть на шляху до самовизначення Білорусі, до демократії та до верховенства права.

– ЄС може відіграти якусь роль у цьому процесі? Чи вам лишається просто чекати?

– Усі спроби європейських лідерів розпочати діалог були відкинуті керівництвом Білорусі. Хоча і канцлерка Меркель, і головування ОБСЄ, і інші пропонували своє посередництво для пошуку компромісу. Тобто ми не сидимо і просто спостерігаємо. ЄС та держави-члени шукали можливість допомогти.

Але ми маємо зберігати повагу до суверенітету Білорусі.

Тому зрештою ми перейшли до санкцій, запровадивши їх не лише щодо керівних посадовців, а й щодо самого Лукашенка. Бо це те, шо нам лишається – створювати тиск, підштовхуючи до ідеї мирної передачі влади.

(Спілкувався Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”. Інтерв’ю стало можливим завдяки сприянню форуму Yalta European Strategy, організованого Фондом Віктора Пінчука)