В Австрії пластуни знайшли могилу Вінербергера, який потайки сфотографував Голодомор в Харкові

Пластуни в Австрії знайшли поховання австрійського інженера-хіміка Александра Вінербергера, який потайки створив та зберіг світлини Голодомору 1932-1933 років у Харкові – єдині фотосвідчення геноциду українського народу в місті.

Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Пласту в Австрії (PLAST – Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich), передає Укрінформ.

Могилу Вінербергера знайшли 8 грудня на комунальному цвинтарі Зальцбурга.

«Зусиллями пластового проєкту «Врятуй могилу героя» та допомозі прихильника проєкту Івана Мачинського було зроблено відкриття державного та національного рівня для України – віднайдено могилу автора фотографій геноциду українського народу – Голодомору в Харкові інженера Александра Вінербергера (Salzburger Kommunalfriedhof Gruppe 111). Виявляється, у нього сьогодні (8 грудня) – уродини. Зі святими у покой! Слава Україні!», – йдеться у дописі.

Проєкт «Врятуй могилу героя» Пласту в Австрії триває вже кілька років. Зусиллями пл.сен. Тараса Піняжка та інших знайдено, відновлено та оплачено могили чільних постатей української історії, що поховані на території Австрії., зазначається на сайті Пласту.

Інформацію про віднайдене поховання внесено до «Віртуального некрополя української еміграції» – геоінформаційної системи, стореної фахівцями Українського інституту національної пам’яті (УІНП), яка призначена для збору та поширення інформації про поховання української еліти за кордоном.

Про це повідомив у коментарях до допису головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті, один з редакторів проєкту «Віртуальний некрополь української еміграції» Володимир Булгаков.

«Від команди Віртуального некрополя дякую за відкриття могили пана Вінербергера всіх причетних. В базі Віртуального некрополя створив картку для нього: http://necropolis.uinp.gov.ua/burial?id=2459698025346369529», – написав Булгаков.

Раніше він закликав представників української діаспори допомогти зберегти пам’ять про наших емігрантів. Насамперед необхідні відомості про місця їхніх поховань, а також біографічних довідок і прижиттєвих світлин. Поділитися інформацією можна за посиланням або написати команді проєкту: necropolis@uinp.gov.ua.

За оцінками фахівців УІНП, за межами України існує понад 250 тисяч поховань представників української еміграції. Ці могили знаходяться на території різних держав, на всіх континентах (крім Антарктиди).

Александр Вінербергер (нім. Alexander Wienerberger) народився 8 грудня 1891 р. у Відні, Австро-Угорщина. Був австрійським інженером-хіміком. Під час Першої світової війни потрапив у російській полон, протягом 19 років пропрацював на хімічних підприємствах СРСР, розповідається на сайті Віртуального некрополя.

У 1933 році у Харкові Вінербергер став свідком Голодомору та фотографував побачені ним жахіття на вулицях міста, попри загрозу бути арештованим НКВС. Він зробив фотоапаратом «Лейка» близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена і які є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій.

Виїжджаючи до Австрії, Вінербергер у жовтні 1933 року переправив негативи дипломатичною поштою через посольство Австрії за допомогою австрійського дипломата Гейнріха Пахера, адже віднайдення цих матеріалів силами радянської безпеки на кордоні могло загрожувати життю інженера.

Після повернення до Відня Вінербергер передає знімки кардиналові Теодору Інніцеру, який разом із генеральним секретарем Міжнародного комітету національних меншин Евальдом Амменде представили їх Лізі Націй. Нині світлини знаходяться у архіві Віденської Дієцезії.

Фотографії Вінербергера вперше опублікували для широкого загалу 1935 року в книзі «Чи повинна голодувати Росія?» (Muss Russland Hungern) Евальда Амменде без зазначення авторства світлин через побоювання за безпеку їхнього творця.

У 1939 році Вінербергер видає власну німецькомовну книгу спогадів про життя в Радянському Союзі:  «Важкі часи. 15 років інженера у радянській Росії. Правдива розповідь». Три розділи з цієї книги присвячені Голодомору в Україні.

Вінербергер помер у 1955 році в Зальцбурзі.

 

Понад чверть українців проти амністії за злочини на Донбасі –  УП

25,8% українців не підтримують ніяких варіантів амністії за злочини на сході України.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва

Дослівно: “4,5% заявили, що підтримують амністію всіх учасників конфлікту за весь час, 18,6% – всіх учасників конфлікту за весь час, але тільки не за тяжкі злочини, 2,4% – українських військових або учасників збройного конфлікту, які здійснили будь-які злочини за час конфлікту, 8,4% – українських військових або учасників збройного конфлікту, але не за тяжкі злочини”.

Деталі: Крім того, 2,8% підтримують амністію всіх учасників збройних формувань за будь-які злочини за весь час конфлікту, 7,1% – всіх учасників збройних формувань, але не за тяжкі злочини. Ще 30,4% не змогли відповісти на питання.

На питання, як респонденти ставляться до застосування тортур до ворога під час збройного конфлікту, 38,6% відповіли, що не можна, бо цього не дозволяє закон, 35,7% – не можна, бо це суперечить принципам гуманності.

Водночас 8,8% упевнені, що можна, бо мета виправдовує засоби, якщо необхідно добути інформацію, 6,6% – можна, бо це адекватна відповідь на дії ворога. Ще 15,4% не змогли відповісти на питання.

Дослідження було проведене Центром прав людини ZMINA і Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки проекту “Права людини для України” (фінансується Міністерством закордонних справ Данії) з 6 по 19 жовтня.

Методом особистого інтерв’ю було опитано 2002 респонденти у всіх областях України, крім окупованих територій Донбасу і Криму. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

 

Резніков заявив, що після деокупації Донбасу буде амністія: хто їй підлягає

19 жовтня 2020

УНН. Після закінчення війни на сході України і деокупації, обов’язково буде амністія. Таку думку в інтерв’ю ZN.UA висловив віце-прем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, передає УНН.

“Моя задача сьогодні, як профільного міністра, – донести до людей свою позицію, щоб людина прочитала і задумалась про те, що нас чекає. А чекає нас років 30 спадщини цієї війни. Нас чекає, наприклад, проведення амністії: так, ми будемо її проводити, і не треба боятися цього слова”, – сказав вмце-прем’єр.

Він висловив упевненість, що в даному випадку необхідно буде використовувати і застосовувати міжнародний досвід, зокрема основні принципи перехідного правосуддя, визнані ООН.

“Військові злочини, геноцид, злочини проти людяності не можуть бути амністовані ні за яких умов. Ті, хто холоднокровно організовував і здійснював вбивства, катував, мародерствував, не можуть бути амністовані ні за яких умов. І навіть гіпотетичне прийняття Україною будь-якого закону, умовно кажучи про “тотальну амністію” (як багато інтерпретують), суперечило б міжнародним принципам і конвенціям. Військових злочинців наздоганяють і через 20, і через 30, і через 40 років. Тому українська формула амністування точно також не може включати військових злочинців, вбивць, які здійснювали злочини проти людяності і гуманізму, а також “верхівку” – організаторів цих злочинів”, – заявив Резніков.

Він заявив, що за даними міністерства, на сьогодні близько 30-35 тисяч озброєних людей перебувають на окупованій території Донбасу.

“У тих окопах з автоматами, разом з російськими військовими, знаходяться і наші з вами співгромадяни, які з низки причин служать сьогодні в окупаційній армії. Так ось, якщо людина стоїть на КПВВ в уніформі і з автоматом, і займається тим, що піднімає і опускає шлагбаум, але не здійснювала тяжких злочинів, то вона потрапить під амністування. Але її командир, який віддавав команди, вбивав, катував у в’язниці “Ізоляція”, не може бути амністований ні за яких умов. І в разі його затримання понесе покарання за повною програмою”, – сказав міністр.

Нагадаємо, раніше Резніков заявив, що головний сигнал українським законодавством про перехідний період і перехідне правосуддя полягає в тому, що люди, які сьогодні знаходяться на тимчасово окупованих територіях, є заручниками окупаційного режиму.

 

В Офісі Генпрокурора розповіли, скільки насправді “Ізоляцій” на Донбасі

УНН. У близько 160 в’язницях на окупованих територіях Донбасу в різний час утримували приблизно 3,5 тис. осіб. Про це рамках онлайн-презентації проекту «ІЗОЛЯЦІЯ: must speak» заявив заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов, інформує УНН.

“Стосовно (в’язниць — ред.) “Ізоляції” на Донбасі, то за нашими даними таких місць близько 160. Зокрема, “Ізоляцію” пройшли за нашими даними близько 3,5 тисяч осіб у різний час. З них 1600 — цивільні особи. Дійсно там відбувалися страшні тортури й люди там знаходилися в нелюдських умовах. Стосовно нашої роботи, то я хотів би сказати, що рік тому був створений Департамент з розслідування злочинів скоєних в умовах збройного конфлікту. Ми наразі фіксуємо всі факти злочинів проти людяності та військові злочини, даємо їм оцінку та направляємо обвинувачувальні акти до судів. Окрім того, тісно співпрацюємо з міжнародним кримінальним судом. На сьогодні направлено про факти військових злочинів та злочинів проти людяності близько 14 звернень. Це стосується не лише Донбасу, а й Криму”, – зазначив Мамедов.

Нагадаємо, у вересні глава української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук закликав бойовиків припинити знущання над українцями у в’язниці „Ізоляція“ й забезпечити доступ до них представників МКЧХ.

 

Міжнародна коаліція може ефективніше протидіяти інформаційній агресії РФ – Дробович

Створення міжнародної коаліції країн, зокрема України, Польщі, Литви, Естонії тощо, дало б змогу ефективніше протидіяти російській інформаційній агресії.

Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович.

“Росія зачищає свій інформаційний простір від конструктивної критики радянських тоталітарних міфів, виправдовує злочини сталінського режиму, плекаючи негативне ставлення до України і Польщі. Цьому слід протидіяти, зокрема, шляхом створення міжнародних коаліцій. Україна, Польща, Литва, Естонія дуже добре розуміють, про що йдеться”,- зазначив Дробович.

За його словами, Києву і Варшаві потрібно інтенсифікувати зусилля задля протидії російській інформаційній агресії, оскільки Росія найбільше атакує саме Україну і Польщу гібридними інформаційними методами.

“Особливо йдеться про історичний контекст. Росіяни розуміють чутливість цієї теми для польського суспільства, що це одна з небагатьох тем, які є складними для українсько-польських відносин. Відтак вони по цьому б’ють. Власне, є підозра в інспірації чи навіть участі росіян у нищенні місць пам’яті в Польщі та Україні”,- наголосив голова УІНП.

На думку Дробовича, потрібно створювати спільні комісії за участю українських, білоруських, польських та литовських істориків, посилювати підтримку дослідників, які вивчають радянський тоталітаризм, ініціювати інформаційні проєкти.

Він зауважив, що Польща та Україна створюють багато важливих досліджень та матеріалів, які викривають злочини тоталітаризму, що не дає спокою Росії.

“Але ми могли б посилити одне одного в цьому”,- додав голова УІНП.

Він нагадав, що цьогоріч відзначалася дуже важлива дата – 100-річчя перемоги Польщі над більшовиками за підтримки військ УНР.

“Якби ми спільно робили більше проєктів на цю і подібні теми, вони могли б бути сильнішими”,- резюмував Дробович.

Як повідомлялося, впродовж 2014-2020 років на півдні Польщі знищено та осквернено вісім українських місць пам’яті. Відео та фото руйнувань часто першими публікували російські сайти та ресурси бойовиків на окупованих територіях України.

В Україні й Польщі неодноразово наголошували, що це є елементом гібридної війни Росії, спрямованої на погіршення українсько-польських відносин.

 

Співпраця уряду та СКУ посилить боротьбу з російською пропагандою – Ткаченко

Співпраця Кабінету Міністрів та Світового конгресу українців покращить обстоювання інтересів України у світі, зокрема у боротьбі з російською пропагандою.

Таку думку висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці, коментуючи підписання відповідного Меморандуму між урядом та СКУ, передає Укрінформ.

“Злагоджена співпраця для обидвох сторін матиме потужний ефект у відстоюванні інтересів України у світі. Дозволить посилювати спільну роботу у гуманітарному та соціокультурному напрямках. У тому числі – у боротьбі на політико-дипломатичному рівні з російською пропагандою, інформаційно націленою на інші країни”, – написав Ткаченко.

Він переконаний, що співпраця Кабміну та Світового конгресу українців допоможе залучати іноземні інвестиції, просувати експорт, необхідний для креативних індустрій, популяризувати українську мову за кордоном та говорити про Україну як туристично привабливу державу.

“Принциповим для двох сторін є будівництво ключових культурних проєктів і місць пам’яті світового та національного значення: Національного музею Голодомору-геноциду, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності, Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, – зауважив Ткаченко.

За його словами, під час онлайн-спілкування з представниками СКУ порушувалося також питання реалізації спільних проєктів та залучення Світового конгресу українців до розробки спільних українських наративів, боротьби з дезінформацією та “об’єднання зусиль задля українського інформаційного one voice разом з українською діаспорою”.

“Також шукатимемо шляхи долучити Світовий конгрес українців до проєкту «Великої реставрації» та розвитку державно-приватного партнерства”, – зауважив міністр.

Він подякував СКУ за готовність сприяти та відкритість. “Завдяки вашій допомозі нам вдається посилювати імідж України на міжнародному рівні, а також стояти пліч-о-пліч проти російської агресії”, – зазначив Ткаченко.

Як повідомлялося, 10 грудня Кабінет Міністрів та Світовий конгрес українців підписали Меморандум про співпрацю – відповідні домовленості Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та президент СКУ Павло Ґрод уклали під час онлайн-зустрічі.

Світовий конгрес українців – міжнародна координаційна організація українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. До світової мережі СКУ входять українські діаспорні організації з понад 60 країн.

СКУ визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом та має статус учасника міжнародної неурядової організації в Раді Європи.

 

Підтримка ЮНЕСКО є важливою для захисту культурної спадщини України від окупантів – Джапарова

Підтримка ЮНЕСКО є особливо важливою для України у контексті збереження культурної спадщини в умовах російської агресії та тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де розташовані безцінні пам’ятки української культури.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу МЗС, про це заявила голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у виступі на міжнародній науково-практичній конференції «Об’єкти всесвітньої спадщини: практики сталого розвитку міської спадщини».

«Голова Нацкомісії відзначила конструктивний характер діалогу нашої держави з ЮНЕСКО та наголосила, що підтримка організації є особливо важливою у контексті збереження культурної спадщини в умовах російської агресії та тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де розташовані безцінні пам’ятки української культури», – йдеться у повідомленні.

Джапарова також зазначила, що українська сторона разом із ЮНЕСКО докладає значних зусиль задля захисту об’єкту всесвітньої спадщини – стародавнього міста Херсонес Таврійський та його Хори, а також внесених Україною до Попереднього списку ЮНЕСКО інших культурних об’єктів Криму, зокрема Ханського палацу у м. Бахчисараї, від руйнування та інших незаконних дій окупаційної влади.

Перша заступниця міністра підкреслила важливість збереження кримської проблематики на міжнародному порядку денному та висловила вдячність ЮНЕСКО, зокрема за організацію тематичних зустрічей керівництва організації з делегаціями держав-членів та ухвалення відповідних рішень Виконавчої Ради ЮНЕСКО.

Голова Нацкомісії також поінформувала, що Україна висунула свою кандидатуру до складу Виконавчої Ради ЮНЕСКО на період 2021-2025 років, вибори до якої пройдуть у ході 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

 

Шмигаль обговорив із Джемілєвим та Умєровим стратегію деокупації

Мустафа Джемілєв і Рустем Умєров на зустрічі з Прем’єром Денисом Шмигалем і заступницею міністра закордонних справ Еміне Джапаровою обговорили Стратегію деокупації тимчасово окупованих територій.

Про це повідомив Секретар Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, заступник керівника Постійної делегації ВРУ в Парламентській асамблеї Ради Європи Рустем Умєров у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

За його словами, під час зустрічі також ішлося про необхідність включення у Державний бюджет на 2021 рік програми “Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України”, яка, як стверджує депутат, скорочена в поточному проєкті бюджету.

Окрім того, співрозмовники обговорили підготовку урядом проєкту закону про надання статусу особи позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та отримання відповідного соціального захисту, збереження фінансування програми “Доступне житло”.

“Адже пільгове кредитування вкрай важливе для ВПО та учасників АТО/ООС”, – зауважив Умєров.

Під час зустрічі також ішлося про виконання урядом Указу Президента України щодо надання державного статусу окремим релігійним святам, серед яких Рамазан-Байрам та Курбан-Байрам, реалізацію проєкту будівництва 1000 квартир та Соборної мечеті.

Як повідомлялось, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО і Міністерство закордонних справ утворили робочу групу для розробки стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

 

Нормандська зустріч потрібна для затвердження плану виконання «Мінська» – Єрмак

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак вважає, що чергова зустріч лідерів країн нормандського формату потрібна, щоб затвердити детальний план виконання Мінських угод.

Про це він написав у колонці на “Українській правді”, повідомляє Укрінформ.

“Потреба у проведенні чергової зустрічі лідерів держав Нормандської четвірки точно існує. Домовленості в Парижі дали можливість визволити значну частину полонених, а згодом був забезпечений і режим припинення вогню. Нормандська зустріч потрібна в тому числі й для того, щоб затвердити детальний план виконання Мінських угод”, – зазначив Єрмак.

За його словами, цей рік продемонстрував, що Україна буде наполегливо працювати задля припинення війни та повернення миру. Для цього команда Президента Володимира Зеленського “аргументовано відстоюватиме інтереси українських громадян та національні інтереси нашої держави”, наголосив керівник ОП.

“І не вірте усіляким заявам у дусі “все пропало”, або що хтось виходить із переговорного процесу, або ж що перемовини зайшли в глухий кут — ні, переговори продовжуються. Так, це непрості перемовини, буває різне, але ми наполегливо просуваємося вперед. Коли зранку я отримую звіти про те, що за чергову добу втрати в українській армії відсутні, то розумію, що ми на вірному шляху”, – зауважив Єрмак.

Водночас він додав, що шлях до миру — це рух двох сторін, і наголосив, що “Росія має пройти свою частину цього шляху”.

Як повідомлялося, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн нормандського формату: України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови. Вона також нагадала, що за цей час було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

 

Україна виконала всі «паризькі домовленості». Єрмак розповів, коли та які саме

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що Україна наполегливо виконує свої зобов’язання та чекає від російської сторони такого ж повного виконання “нормандських домовленостей”, досягнутих на саміті в Парижі минулого року.

Про це він написав у колонці, опублікованій на “Українській правді”, повідомляє Укрінформ.

“Ми прагнемо миру і наполегливо виконуємо всі наші зобов’язання. І хочемо бачити з російської сторони таке ж повне виконання домовленостей, досягнутих у Парижі рік тому”, – зазначив Єрмак.

Керівник ОП, зокрема, відзначив, що потрібно прискорити обмін утримуваними особами.

“Ще в липні українська делегація передала свої узгоджені списки для чергового обміну”, – зауважив він.

Єрмак також наполягає, що має бути виконана домовленість про допуск на тимчасово окуповані території представників Червоного Хреста.

Також, за його словами, украй важливо убезпечити людей по обидва боки лінії зіткнення від величезної кількості смертоносних мін.

Він нагадав, що українська делегація доклала максимум зусиль, аби погодити у серпні 20 ділянок для розмінування, та відзначив, що потрібно швидко виконувати цей план.

Також він нагадав, що на Паризькому саміті було домовлено узгодити три нові ділянки для розведення сил до кінця березня 2020 року, вдалося принципово погодити чотири нові ділянки на початку вересня, однак необхідно “рухатись далі”.

Крім того, очільник офісу глави держави відзначив, що незважаючи на карантинні обмеження, Україна з початку літа забезпечувала роботу всіх пропускних пунктів, проте “інша сторона переважно блокувала їх зі свого боку”.

“Як і було домовлено, Україна відкрила два нових КПВВ на Луганщині. І ми досі чекаємо на відкриття відповідних пунктів з іншої сторони”, – сказав він.

Єрмак додав, що Україна також наполягає на виконанні минулорічної домовленості лідерів чотирьох держав про повний допуск представників ОБСЄ на тимчасово окуповану територію.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема, було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

 

Продовження дії закону про особливий статус Донбасу потрібне для переговорів – Єрмак

Продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО потрібне для переговорів.

Про це йдеться у колонці керівника Офісу Президента Андрія Єрмака на “Українській правді”, повідомляє Укрінформ.

“У Верховну Раду внесли законопроєкт про продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО України. Цей процес щорічного продовження відбувається ще з 2014-го. Рішення потрібне, щоб наші представники на переговорах могли продовжити роботу”, – заявив Єрмак.

Очільник ОП нагадав, що на виконання домовленостей саміту “нормандської четвірки” в Парижі 9 грудня 2019 року українська сторона надала драфт законодавчих змін з імплементацією “формули Штайнмаєра” у липні.

За його словами, наразі цей законопроєкт перебуває на обговоренні в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи.

“Україна продовжує наполягати на тому, що демократичні вибори місцевого самоврядування за стандартами ОБСЄ в ОРДЛО можливі лише після повної деокупації та забезпечення повноцінної діяльності органів влади України, політичних партій, ЗМІ та міжнародних спостерігачів на всій території Донбасу без жодних обмежень”, – підкреслив Єрмак.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 7 грудня був зареєстрований законопроєкт, яким пропонується продовжити на рік – до 31 грудня 2021 року – дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі.

9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, у Росії і тимчасово окупованому Криму.

 

Перспективи обміну до кінця року неоднозначні, але надія залишається – Резніков

Питання обміну утримуваними особами навряд чи вдасться вирішити до кінця нинішнього року, однак українська сторона не полишає надії.

Про це заявив віцепрем’єр – міністр із питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков на презентації проєкту «Ізоляція: must speak», передає Укрінформ із посиланням на Радіо Свобода.

За словами урядовця, 16 грудня відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі, якому передуватиме зустріч гуманітарної підгрупи, де знову йтиметься про обмін.

«Буду відвертим, перспективи неоднозначні. Ми з літа спостерігаємо блокування переговорів у Тристоронній контактній групі за різними надуманими історіями, починаючи від постанови Верховної Ради України про призначення місцевих виборів, які вже відбулися, продовжуючи іншими надуманими речами. Рік ще не завершився, але сьогодні дати надію, що це (обмін – ред.) відбудеться цього року, на жаль, я не можу», – заявив Резніков.

За його словами, Україна неодноразово подавала всі необхідні списки, очікуючи відповідного кроку з боку Росії та підтримуваних нею угруповань. Але протилежна сторона списків за критеріями, запропонованими координатором спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фрішем, так і не надала. Через це процес заблокований.

При цьому Резніков відмовився назвати імена і точну кількість осіб, яких незаконно утримують в окупованих районах Донецької та Луганської областей, оскільки це могло б завдати шкоди процесу.

«Ми все одно не залишаємо надії, що нам це вдасться, бо ми спілкуємося не тільки в режимі мінського формату, адже цей майданчик є похідним від нормандського формату. Ідуть консультації на рівні політичних радників, міністрів закордонних справ, сподіваємось на зустріч лідерів країн нормандського формату», – сказав віцепрем’єр.

Як повідомлялося, однією із домовленостей саміту лідерів нормандського формату, що відбувся 9 грудня 2019 року в Парижі, був обмін «всіх на всіх».

5 листопада голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Також у плані йдеться про те, що обмін утримуваними особами має відбутися не пізніше 15 грудня 2020 року.

6 листопада Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна передала списки для обміну утримуваними особами спецпредставнику ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Гайді Грау й чекає на відповідь від другої сторони.

За даними СБУ, станом на листопад, 251 особа вважається незаконно позбавленою волі в окремих районах Донецької та Луганської областей.

 

Україна в ОБСЄ закликала Росію не прикидатися щодо Донбасу

Вирішення багатьох практичних питань мирного врегулювання конфлікту на Донбасі стане можливим, як тільки Росія припинить прикидатися, що не є стороною цього конфлікту.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, передає кореспондент Укрінформу.

“Вирішення багатьох практичних питань можна знайти, як тільки російська сторона припинить свої марні зусилля зі створення вигляду, що вона не є стороною конфлікту, і зробить практичні кроки, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявив він.

Однак поки, зазначив український дипломат, це не так, і Росія продовжує заперечувати свою очевидну агресію проти України на Донбасі, підживлюючи при цьому й надалі збройний конфлікт. Цимбалюк поінформував делегації-учасниці ОБСЄ про те, що з початку дії оновленого перемир’я від 27 липня збройні формування РФ здійснили 339 обстрілів позицій ЗСУ, у результаті чого загинули 4 українських бійців, ще 15 отримали поранення.

Посол України в ОБСЄ заявив, що Україна залишається відданою мирному врегулюванню і вважає Норманський формат, де проходять переговори між Росією та Україною за посередництва Франції та Німеччини, “основною платформою для прийняття рішень на політичному рівні”.

“Незважаючи на наполегливі спроби Росії применшити роль Нормандського формату, що всі ми спостерігали, зокрема, у ході переговорів напередодні 27-ї Ради міністрів ОБСЄ, цей формат залишається основною платформою для прийняття рішень на політичному рівні, які мають доповнюватися практичними заходами, погодженими на консультаціях у рамках Тристоронньої контактної групи”, – заявив Цимбалюк.

Як повідомляв Укрінформ, Росія продовжує відмовлятися визнавати факт власної військової агресії проти України, що триває вже сьомий рік, незважаючи на очевидні факти. Мирний процес на політичному рівні проходить у Нормандському форматі за участі Франції, Німеччини, України та Росії.

Раніше міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявляв, що для Берліна “було і залишається очевидним” і це є також “основою для Нормандського формату”, що сторонами конфлікту є Росія та Україна.

Раніше керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що Україна наполегливо виконує свої зобов’язання та чекає від російської сторони такого ж повного виконання “нормандських домовленостей”, досягнутих на саміті в Парижі минулого року.

 

Захист Приходька надав російському суду докази, які спростовують версію слідства

Захист українського активіста Олега Приходька представив Південному окружному суду в Ростові-на-Дону докази, які спростовують версію слідства про терористичну діяльність кримчанина.

Про це Кримська солідарність повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“У Південному окружному військовому суді відбулося чергове, але дуже важливе засідання у справі українського активіста Олега Приходька. Захист в особі адвоката Назіма Шейхмамбетова представив ряд доказів, які ставлять під сумнів версію слідства”, – йдеться в повідомленні.

У Кримській солідарності зазначили, що адвокат Шейхмамбетов досліджував відповідь виробника мобільних телефонів BQ, зазначивши, що “телефон українського абонента й апарат, знайдений під час обшуку у підсудного, були випущені на одному підприємстві і знаходилися у Сімферополі за кілька днів до першого дзвінка”.

Судом також була досліджена відповідь українського стільникового оператора lifecell за номером, з якого, за версією слідства, зі Львова здійснювався дзвінок і велося смс-листування з номером підсудного.

Зокрема, у відповіді було вказано imei (унікальний ідентифікатор) пристрою, в якому була встановлена ця сім-карта.

“Назім Шейхмамбетов надіслав адвокатський запит у ТОВ “Нова Лінія”, яке випускає телефони BQ, й отримав відповідь, з якої зрозуміло, що обидва телефони були зроблені на одному підприємстві (один був вилучений у Приходька під час обшуку, другий здійснював дзвінки і відправляв смс з українського номера)”, – пояснює Кримська солідарність.

Обидва телефони, згідно з отриманою відповіддю на запит адвоката, були продані ТОВ “Парт Груп” у Сімферополі, зокрема, апарат BQ, з якого, за версією слідства, здійснювалися дзвінки Приходька, “був відвантажений у Сімферополь 29 серпня 2019 року”.

“Тобто телефон, який, на думку слідства, знаходився в місті Львові в Україні, ще 29 серпня був у Сімферополі”, – наголошується в повідомленні.

Крім того, адвокатом було встановлено, що “мобільний апарат, вилучений у Приходька, був також відвантажений у Сімферополь 15 серпня 2019 року, в ту ж “Парт Груп”.

На звернення в “Парт Груп” Шейхмамбетов отримав відповідь про те, що організацією обидва телефони були продані 12 вересня 2019 року в Сімферополі в торговельному центрі ЦУМ за 890 і 990 рублів. Тобто за 4 дні до дзвінка і за 6 днів до смс-листування мобільні пристрої ще були в Сімферополі.

Крім цього, Шейхмамбетов вказав суду на очевидні протиріччя слідства, виявлені в ході оперативно-розшукових заходів.

Зокрема, в матеріалах справи номер, який використовується в телефоні BQ, з’являється тільки після обшуку в будинку підсудного. При цьому у справі немає жодної інформації про те, яким чином були добуті відомості про смс-листування між українським абонентом і номером, вилученим під час обшуку в оселі Приходька 10 жовтня 2019 року, яке нібито здійснювалося 18 вересня 2019 року.

Як вважає захист, це не узгоджується з твердженням ФСБ про те, що український номер у мережі стільникових операторів РФ не реєструвався.

Як повідомлялося, 28 травня 2020 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону розпочався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Олега Приходька. Українського активіста звинувачують за такими статтями КК РФ: ч. 1 ст. 30 і ч. 1 статті 205 (підготовка до вчинення терористичного акту), ч. 1 статті 222 (придбання та зберігання вибухових речовин) і ч. 1 статті 223-1 (виготовлення вибухових речовин). Крім того, Приходьку висунули обвинувачення в тому, що він планував вибух у будинку генерального консульства Росії у Львові (ч. 1 ст. 205 КК РФ).

7 вересня російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив ще на три місяці строк тримання під вартою Приходька.

 

Тейлор вважає корупцію в Україні інструментом допомоги Кремлю

Представники олігархічних та інших впливових груп в Україні використовують корупцію як інструмент для досягнення власних цілей, що послаблює Українську державу та зрештою допомагає Кремлю досягти його цілей.

Тому Захід має бути зацікавлений у подальшій підтримці України, заявив у четвер експосол США в Україні Вільям Тейлор, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Корупція – це інструмент, який ці люди використовують для впливу на судову систему (в Україні – ред.), на членів Верховної Ради. Корупція – це інструмент впливу на державні підприємства, податкові й митні органи», – зауважив Тейлор під час онлайн-конференції, організованої Американсько-Українською діловою радою.

У цьому зв’язку він позитивно відзначив запровадження українською владою механізмів подолання корупції, які позбавляють цей інструмент дієздатності. Водночас основною проблемою для України він назвав концентрацію олігархічного впливу в економіці.

«Виклик для національної безпеки тут полягає в тому, що ці люди, які використовують інструмент корупції у власних інтересах, послаблюють уряд, послаблюють Українську державу. І це допомагає Кремлю», – наголосив колишній посол США в Києві.

Він нагадав, що певним олігархам в Україні висунуті звинувачення з боку США, проти деяких із них застосовані санкції, що зменшує їхній вплив. «Ми повинні це робити, і ми маємо продовжувати ці справи, але насправді багато чого залежить від українців, і ми повинні їх заохочувати», – зауважив колишній дипломат.

Тейлор також підкреслив, що Сполучені Штати, ЄС, МВФ та інші міжнародні донори мали би надалі підтримувати зусилля України в напрямку реформ.

«Я чую, як люди кажуть, мовляв, чому МВФ та ЄС дають їм (українцям – ред.) гроші? Вони виділяють їм фінансування, тому що хочуть бачити, як Україна просувається вперед, і ці гроші потрібні для того, щоб українці мали можливість це робити», – підкреслив експосол США.

Він зазначив, що більшість українців прагнуть приєднатися до ЄС, а бізнес не хоче повертатися в СРСР чи Російську імперію.

«Вони хочуть бути частиною Європи, і це те, що ми повинні підтримувати, так само як МВФ чи Євросоюз. Але водночас ми повинні заохочувати їх наполегливо виконувати важке завдання з подолання корупції», – додав колишній високопоставлений дипломат.

Вільям Тейлор двічі очолював Посольство США в Києві. Перша його каденція припадала на період 2006-2009 років. Вдруге він приїхав до Києва в червні 2019 року як виконуючий обов’язки посла Сполучених Штатів в Україні.

 

Стратегію розвитку ОПК потрібно розробити максимально швидко – Данілов

Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, частиною якої повинна стати єдина узгоджена позиція щодо трансформації Державного концерну «Укроборонпром», потрібно розробити у максимально стислі терміни.

Як передає Укрінформ, про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов під час міжвідомчої наради, присвяченої питанню трансформації Державного концерну «Укроборонпром», йдеться на сайті РНБО.

Секретар РНБО зазначив, що зміни організації роботи ОПК у цілому та трансформації концерну зокрема є на сьогодні пріоритетним завданням, визначеним Президентом.

Учасники засідання висловили своє бачення шляхів реформування концерну. Серед іншого, відзначалося, що реалізація заходів стосовно реформування ДК «Укроборонпром» має відбуватися лише на основі документів, що схвалені Президентом та РНБО.

Данілов нагадав, що розробка Стратегії розвитку ОПК передбачена Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 14 вересня 2020 року.

«Єдина узгоджена позиція щодо трансформації Концерну повинна стати частиною цієї Стратегії. Нам треба працювати максимально швидко, залучати до цієї роботи науковців та представників приватного сектору, профільного парламентського комітету”, – сказав Данілов.

За його словами, під час трансформації концерну необхідно зосередити зусилля насамперед на забезпеченні Збройних Сил сучасною високоякісною конкурентоздатною продукцією українського виробництва, розвитку науки та сучасних технологій, а також збереженні інтелектуальної власності, які є у власності підприємств «Укроборонпрому».

Секретар РНБО також зазначив, що нині вперше за досить тривалий час уряд і концерн досягли спільного бачення щодо шляхів реформування «Укроборонпрому».

«Радий зазначити, що Апарат РНБО вчергове став майданчиком, на якому знайдено компромісні рішення», – сказав Данілов.

У нараді взяли участь, зокрема, окрім представників Апарату РНБО, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич, заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець, Віце-прем’єр-міністр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, перший віце-президент Національної академії наук, голова наглядової ради ДК «Укроборонпром» Володимир Горбулін, керівництво ДК «Укроборонпром» на чолі з генеральним директором концерну Юрієм Гусєвим.

Як повідомляв Укрінформ, за 11 місяців 2020 року підприємства Державного концерну “Укроборонпром” виконали контракти за державним оборонним замовленням (ДОЗ) на 99%.

 

Уруський розповів, як зміниться підхід до оборонного замовлення наступного року

Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський вважає, що у 2021 році має бути змінено підхід до виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ).

Як передає Укрінформ, про це він написав у Фейсбуці.

За словами Уруського, зміни стосуватимуться значного корегування ДОЗ впродовж фінансового року, особливо – перенесення замовлення на кінець року. Зокрема, зміни від визначених фінансових показників, які затверджені ДОЗ, не мають впродовж року перевищувати 5-7%. Крім того, оборонне замовлення має бути заплановане мінімум на три роки для забезпечення стабільної роботи та прогнозованого розвитку оборонної промисловості.

“Сподіваюся, що поточний рік, все ж таки, буде завершений належним виконанням ДОЗ та ефективним використанням коштів держбюджету, спрямованих на фінансування потреб оборони та безпеки України. Наразі для цього є передумови. Найближчим часом мають бути здійснені відповідні кроки. Однак, та ситуація, яка мала місце у 2020, коли на кінець року залишився невикористаним значний фінансовий ресурс, не має більше повторитися. Це принципова позиція”, – підкреслив віцепрем’єр.

Він зазначив, що Мінстратегпром в рамках своєї діяльності буде враховувати пріоритети основних замовників на коротку перспективу: ракетне озброєння, високоточна зброя, пілотована та безпілотна авіація, бронетехніка, надводні кораблі, артилерія та боєприпаси.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 10 грудня 2020 року державне оборонне замовлення виконане на 94%.

У 2020 році на виконання ДОЗ передбачено фінансування у сумі 25,848 млрд грн, що на 16% більше, ніж у 2019 році. У виконанні ДОЗ беруть участь 14 державних замовників.

 

МОУ cпростовує фейки про оборонне замовлення та ракетні комплекси

ЗСУ використають 10 млрд грн на озброєння та військову техніку, якщо уряд прийме Програму підвищення обороноздатності Збройних Сил України у 2020 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони, коментуючи інформацію про вірогідність втрати 10 млрд грн, які передбачались на потреби ЗСУ, в тому разі, якщо Міноборони та Генштаб не закуплять за державними гарантіями озброєння та військову техніку.

«Не згорять (кошти – ред.) у разі прийняття урядом Програми підвищення обороноздатності Збройних Сил України у 2020 році. Закупівля за державними гарантіями передбачає отримання кредитних коштів, повернення яких з відсотками гарантує держава в наступні роки», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, механізм закупівлі за державними гарантіями передбачає розроблення низки нормативно-правових актів щодо включення до Програми підвищення обороноздатності ЗС України у 2020 році, включення до основних показників державного оборонного замовлення, визначення умов надання державних гарантій тощо.

«Міністерством оборони України розроблені всі необхідні проєкти нормативно-правових актів. Програма затверджена 5 листопада 2020 року, заходи включені до оборонного замовлення», – запевнили в міністерстві.

У Міноборони також спростували інформацію, що армія залишиться без ракетних комплексів у найближчі 2-3 роки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони, коментуючи інформацію про те, що Збройні сили України у найближчі роки нібито можуть залишитись без ракетних комплексів “Нептун“, “Вільха“, “Вільха-М“.

“23 серпня поточного року береговий ракетний комплекс “Нептун” прийнятий на озброєння і проводиться робота з підготовки серійного виробництва у 2021 році в рамках державного контракту. Закупівля комплексу “Вільха” здійснюється без зривів. Завершення розроблення та закупівлю комплексу “Вільха-М” заплановано на 2021 рік”, – наголосили у пресслужбі.

Як відзначили в МОУ, у 2019 році державне оборонне замовлення Міністерством оборони виконано на 99% (з вини підприємств не було виконано умови двох контрактів).

У 2020 році стан виконання державного оборонного замовлення наразі складає 94%. Залишилося здійснити доавансування та розрахунок за поставлену продукцію.

У 2021 році передбачаються показники фінансування на рівні 2020 року.

 

У Міноборони пояснили, чому не взяли на роботу Бутусова

У Міністерстві оборони заявили, що у відомстві відсутні вакансії, які відповідали би рівню амбіцій та компетенції журналіста Юрія Бутусова.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міноборони у Фейсбуці.

“Щира ідея долучити Юрія Бутусова до роботи у межах Міністерства оборони не передбачала пропозиції йому посади заступника, 1-го заступника, міністра оборони. Для подібної швидкої кар’єри мають бути відповідні професійні підстави, які, за оцінкою кадрового органу МОУ, у кандидата Бутусова поки відсутні”, – зауважили в оборонному відомстві.

У МОУ розповіли, що за результатами розмови з журналістом кадрові служби повідомили про “відсутність вакансій, відповідних рівню його амбіцій, котрі наразі перевищують його рівень необхідних компетенцій”.

“Призначення на посади в Міноборони здійснюється відповідно до законів України, і ця процедура не може бути переглянута. Порядок призначення на посади не передбачає винятків ані для людей, які вважають, що міністр оборони може призначати «міністра оборони», ані для авторів чудесних «програм», в яких поради космічного масштабу межують з космічного масштабу некомпетентністю, ані для людей з «комплексом Наполеона», – зауважили в Міноборони.

При цьому зазначається, що “цілком, можливо, це все ще лише непорозуміння, викликане хвилею емоцій”.

“Висловлюємо сподівання, що в разі прийняття Юрієм Бутусовим пропозицій відповідно до рівня теперішньої компетенції, його здібності дозволять швидко набути фаховості, зробити кар’єру та просунутися на вищі посади в МОУ” – резюмували в Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони запросило журналіста, редактора видання Цензор.Net Юрія Бутусова, який відомий своєю критичною позицією щодо реформ у сфері оборони, очолити одну з посад в оборонному відомстві.

Юрій Бутусов — український журналіст. Головний редактор сайту Цензор.нет, оглядач Дзеркала тижня. Пише про внутрішньополітичну обстановку в Україні: найгучніші скандали, корупційні оборудки в «Укроборонпромі», підкуп виборців, проблеми передвиборчого процесу і програми, плюси й мінуси кандидатів на різні державні посади. Також писав про військовий конфлікт на Донбасі, автор серії нарисів про події Революції Гідності.

 

Звернення до міністра оборони Тарана

Юрій Бутусов

Міністр оборони Андрій Таран запропонував мені обрати “міністерську позицію”, але замість запрошення на співбесіду до міністра намагається заткнути мені рота маніпуляціями клерків.

Андрей Васильевич, вы взрослый человек, что за детские игры? Это же вы на своем официальном сайте решили меня пригласить на должность, какую я считаю возможным занять, я с уважением отнесся к вашей просьбе, подготовил план действий, жду собеседования с вами, пишите, звоните, поговорим, как серьезные люди.

Вы когда кого-то имеете смелость приглашать на работу, имейте смелость смотреть человеку в глаза, вы же генерал! Я хочу к вам прийти для собеседования, как вы меня просили, так что стыдно посылать меня к каким-то клеркам. Искренне надеюсь, что шанс на наше сотрудничество не утрачен, и вы все-таки решитесь отвечать за свои слова.

Это было бы смешно, если бы от министра Тарана не зависела сейчас жизнь украинских воинов, которые сражаются на фронте. Это было бы смешно, если бы они не получали за это деньги налогоплательщиков.

Почитайте два поста на официальном сайте Минобороны Украины. Согласно предложению Минобороны от 8 декабря, они обязаны выполнить свои обязательства и предоставить мне пост заместителя министра обороны либо министра обороны, которые я согласился занять, благодаря их собственному предложению:

“Одним з найбезкомпромісніших експертів щодо Міністерства оборони України є Юрий Бутусов.

Міністерство оборони пропонує Юрію Бутусову зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага. Це можуть бути, наприклад, напрямки озброєння чи логістики”.

Я сразу согласился на это предложение и представил программу действий, чтобы навести порядок в логистике и вооружении.

Я ожидал, что получу официальное приглашение посетить министра обороны в связи с его срочным и публичным предложением. Я прождал весь рабочий день 9 декабря до 18.00, и когда предложения посетить министерство не поступило, я напомнил МО об их обязательствах назначить меня на должность.

Вместо этого на сайте Минобороны около 20.00 9 декабря было опубликовано лживое заявление, которое мы разберем детально, чтобы была понятна степень непорядочности руководства Минобороны:

Цитата 1: “Свідоме введення Юрієм Бутусовим громадськості в оману стосовно відсутності контакту з представниками Департаменту кадрової політики Міноборони (“Министерство обороны… перестало выходить на связь”) не робить йому честі. Адже вчора було визначено уповноважену особу і залишено телефон для контакту у будь-який зручний для здобувача час”.

Мой комментарий: Мне предложили пойти на работу и выбрать должность, я поступил так, как просили – “Міністерство оборони пропонує Юрію Бутусову зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага”. И я выбрал должность и согласился пойти на работу. Мне не нужны контакты, я и так знаю, кому куда звонить, мне нужно приглашение на собеседование на ту позицию, которую вы мне предложили выбрать. 9 декабря ни один сотрудник МО в течение всего рабочего дня со мной не связывался, никаких предложений посетить МО я не получал.

Цитата 2: “Кадрова служба Міністерства оборони завтра, 10 грудня 2020 року, запрошує Юрія Бутусова для співбесіди та ознайомлення з переліком наявних вакансій, що можуть бути запропоновані йому для працевлаштування. У Міністерстві оборони також з інтересом ознайомилися з програмним постом здобувача, в якій він демонструє нерозуміння меж та змісту функціональних обов’язків посад, на які претендує”.

Мой комментарий: Ну какой же я соискатель – “здобувач”? Это же вы сами меня пригласили! Вы же, господин министр, на всю страну заявили, что я вам нужен “как “найбезкопромісніший експерт” для руководства Минобороны, а, оказывается, хотите меня отправить к каким-то клеркам, как “соискателя” какой-то вакансии, о которой ранее ничего не сообщали. Судя по тому, что Минобороны после публикации моей программы действий, пытается меня, таким образом, оскорбить, проводить реформы в армии они не собираются. Но я напомню министру его собственное предложение от 8 декабря:

“Міністерство оборони пропонує Юрію Бутусову зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага. Це можуть бути, наприклад, напрямки озброєння чи логістики”

Чтобы изменить ситуацию в сферах вооружения и логистики, необходима должность как раз не ниже заместителя министра обороны. Только они могут комплексно обеспечить решение указанных проблем. Разумеется, если к этой должности я получу необходимые мне полномочия.

Предложить должность главы каких-либо департаментов без объявления конкурса Минобороны не имеет права, это чистая коррупция. Поэтому у министра есть полномочия предоставить мне должность одного из заместителей министра обороны. С нетерпением жду эту возможность.

Цитата 3:

“У Міністерстві оборони також з інтересом ознайомилися з програмним постом здобувача, в якій він демонструє нерозуміння меж та змісту функціональних обов’язків посад, на які претендує.

У порядку загального інформування про потенційне коло посадових обов’язків співробітника Міністерства оборони йому буде проведено стислий лікнеп та детально ознайомлено з розмежуванням обов’язків між Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил України”.

Про какой “лікнеп” вы пишете – вы же мне сами вчера предложили управлять вашей логистикой и вооружением на основе моих статей – это я вам, по вашей логике, должен “лікнеп” проводить. И вот вам первый урок моего “лікнепа”: министр обороны Украины Андрей Таран не знаком с базовым документом, которым он обязан руководствоваться в своей работе –

ЗАКОН УКРАЇНИ Про національну безпеку України:

“Стаття 15. Міністерство оборони України

1. Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
2. До повноважень Міністерства оборони України належать організація в силах оборони заходів оборонного планування, визначення засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, здійснення в установленому порядку координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони”.

Моя программа действий никоим образом не касается разграничения полномочий между МО и ГШ.

Я написал программу исходя из статьи 15, все пункты моей программы находятся в сфере компетенции министра обороны. В случае моего назначения на пост заместителя министра обороны, обязуюсь в кратчайшие сроки ознакомить министра со всей нормативной базой, которой он обязан руководствовать в своей работе, и при наличии полномочий смогу реализовать предложенную программу.

Учитывая полученное мною предложение, учитывая манипуляции Минобороны на официальной странице, попытку оказать давление на журналиста, закрыть правдивую информацию о деятельности МО, требую назначить мне время приема у министра обороны, и обеспечить присутствие средств массовой информации, общественных деятелей, которые будут гарантами объективности и серьезности намерений министра обороны А.Тарана предоставить мне руководящую должность в Минобороны. Прошу также обеспечить прямую трансляцию собеседования в Фейсбуке, посредством которого вы предпочитаете осуществлять кадровую политику, господин министр.

Только министр Таран сможет обеспечить необходимый мне статус замминистра и доступ к делу “вагнеровцев”, для того, чтобы продвинуть расследование и разоблачить российскую агентуру в руководстве Украины. Я понимаю, что если не начать с разоблачения предателей, никаких реформ в нашей армии не будет.

 

Скандал із Бутусовим і Міноборони: Притула порадив Тарану “подати у відставку і зосередити увагу на срачі у Фейсбуці”

Член політради партії “Голос” Сергій Притула підтримав головного редактора Цензор.НЕТ у конфлікті з Міністерством оборони через призначення.

Свою позицію Притула позначив у Фейсбуці, інформує Цензор.НЕТ.

Притула підкреслив, що за 7 років волонтерства ніколи не критикував Міністерство оборони чи міністра особисто.

“Ми просто не перетиналися (виняток – одна зустріч двох десятків волонтерів із Полтораком) та існували у різних системах координат. Щоб забезпечити якийсь підрозділ необхідним, мені було достатньо дзвінка від комбата чи есемески від комроти”, – пояснив він.

“Але коли я бачу, як міністр оборони, який провалив державне оборонне замовлення, знаходить час для розбірок із журналістом (от тільки давайте не розказувати, що той встид відбувається без візи міністра), то можу порадити пану подати у відставку і зосередити свою увагу на срачі у фейсбуці. Бо срач у підпорядкованому міністерстві він вже влаштував. Іспанський встид!” – написав Притула.

 

19 років колонії від окупантів: Власник ATR звернеться до ЄСПЛ – УП

Власник кримськотатарського телеканалу ATR Ленур Іслямов має намір оскаржити в Європейському суді з прав людини рішення так званого Верховного суду Криму, який засудив його заочно до 19 років колонії.

Джерело: коментар Іслямова “Крим.Реалії”

Пряма мова: “Вирок коментувати сенсу жодного немає. Тому що все це буде потім подано до ЄСПЛ. Це один з елементів каменів на їхні голови в майбутньому. Це все має такий відкладений ефект”.

Деталі: Іслямов додав, що “Путін не протримається ті 19 років”, які окупанти дали йому в суді.

Що було раніше: 10 грудня так званий Верховний суд Криму заочно засудив Іслямова до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

 

У Росії можуть створити свій аналог ЄСПЛ – УП

Президент РФ Володимир Путін підтримав ідею створення російського аналога Європейського суду з прав людини, але вважає, що вона вимагає опрацювання.

Джерело: Путін, якого цитує російський “Інтерфакс”

Деталі: За словами Путіна, цю ідею “треба пропрацювати”, оскільки її реалізація вимагатиме і фінансування, і “певних змін”.

В ході зустрічі член Ради з прав людини при президенті РФ Євген Мисловський також пропонував розглянути можливість створення інституту слідчого судді, який міг би здійснювати нагляд за проведенням слідства і дізнання. Путін у відповідь нагадав, що такий інститут вже існував у Росії за часів імператора Олександра II.

Пряма мова: “Він не прижився у нас, цей інститут, він почав згасати і поступово зник. І ви правильно сказали, що можна собі уявити, що і в цьому випадку будуть порушення. Це не панацея від запобігання негативним явищам у сфері слідства і дізнання”.

Нагадаємо: Росія – єдина країна Ради Європи, де законодавчо (з 2015 року) встановлено право влади не виконувати рішення ЄСПЛ.

 

Рейтинг Путіна серед російської молоді різко впав –  УП

Частка виборців у віці від 18 до 24 років, готових голосувати на виборах президента Росії за Володимира Путіна, за рік знизилася з 36% до 20%.

Джерело: результати опитування “Левада-центру”

Деталі: При цьому у людей у ​​віці від 40 до 54 років симпатії до чинного президента навпаки зросли з 31% до 39%.

У вікових групах від 25 до 39 років і від 55 років переваги не змінилися – як і рік тому 30% і 51% з них відповідно готові проголосувати за Путіна.

Якби вибори президента Росії відбулися в найближчі вихідні, то загалом за Путіна проголосували  б 39% громадян (в грудні 2019 року таких було 38%).

За результатами відкритого питання (коли варіанти відповідей не пропонуються і люди самі називають прізвища політиків), Путіну довіряють 32% опитаних.

Опитування проводилося 19 – 26 листопада серед 1607 осіб у віці від 18 років і старше в 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ. Статистична похибка (з ймовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25%/75%, 2% для показників, близьких до 10%/90% і 1,5% для показників, близьких до 5%/95%.

 

Рада ЄС розгляне продовження санкцій проти РФ через агресію в Україні – Меркель

На порядку денному зустрічі глав держав і урядів ЄС 10-11 грудня стоїть низка зовнішньополітичних питань, у тому числі щодо продовження антиросійських санкцій, пов’язаних з Україною.

Про це сказала канцлер ФРН Ангела Меркель перед початком засідання у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми, звісно, обговоримо цілу низку зовнішньополітичних питань, наприклад відносини ЄС із Туреччиною, а також продовження санкцій відносно Росії у зв’язку з Україною», – сказала Меркель.

Важливою темою, за її словами, є обговорення кліматичних цілей, єдності серед країн-членів наразі не досягнуто. Німеччина, запевнила канцлер, підтримує досягнення мети «кліматичного нейтралітету» до 2050 року та скорочення парникових викидів на 55% до 2030 року.

Протягом зустрічі її учасники спробують подолати складнощі, з якими стикнувся ЄС у питанні прийняття бюджету на 7 років, і знайти рішення з урахуванням позиції Польщі та Угорщини. «Сьогодні буде зрозуміло, чи в змозі ми знайти одностайність у Раді ЄС. Досягнення цілі стало би дуже важливим показником дієздатності Євросоюзу», – зазначила очільниця німецького уряду.

Вона зауважила, що сама особисто та її співробітники «дуже інтенсивно» працювали останніми днями над тим, щоб дійти консенсусу з цього питання.

Зустріч стане останньою у рамках німецького головування в Раді ЄС. Серед основних його досягнень Меркель назвала схвалення бюджету ЄС на 7 років і фонду відновлення.

Рада ЄС на своєму рівні не змогла дійти політичного консенсусу навколо ухвалення Багаторічного бюджету ЄС (MFF) на 2021-2027 роки та фінансового механізму відновлення «Нове покоління ЄС» внаслідок позиції Угорщини і Польщі, які висловили заперечення проти запровадження системи обумовлення фінансової допомоги ЄС для подолання наслідків кризи коронавірусу дотриманням у країнах-членах принципів верховенства права. Кілька минулих тижнів були присвячені переговорам німецького головування ЄС з усіма зацікавленими сторонами у пошуку компромісного рішення. Остаточне політичне рішення навколо цього питання, як очікується, спробують сформулювати глави держав і урядів країн ЄС під час зустрічі у Брюсселі цього тижня.

Як повідомлялось, головними темами зустрічі глав держав і урядів ЄС 10-11 грудня у Брюсселі стануть боротьба із пандемією коронавірусу та узгодження політики у сфері вакцинації, тестування та карантинних обмежувальних заходів, ухвалення Багаторічного бюджету ЄС на 2021-2027 роки та фінансового механізму відновлення, кліматичні зміни, взаємодія з ключовими міжнародними партнерами ЄС, такими як США і Велика Британія, низка інших міжнародних проблем та протидія тероризму.

 

Анексія Криму та агресія РФ на Донбасі є викликом європейській безпеці – ЄС

Євросоюз наголошує, що анексія Криму та агресія РФ на Донбасі мають небезпечні наслідки та становлять серйозний виклик європейському порядку безпеки.

Про це заявили у делегації ЄС на засіданні Постійної ради, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Конфлікт на сході України, спричинений актами агресії збройних сил Росії, триває, а незаконна анексія АР Крим та Севастополя Російською Федерацією все більше зміцнюється спробами нав’язати російські закони і нормативні акти місцевому населенню та шляхом мілітаризації півострова. Ці порушення міжнародного права та принципів ОБСЄ мають небезпечні наслідки і становлять серйозний виклик європейському порядку безпеки. ЄС і надалі засуджуватиме ці дії”, – йдеться у заяві.

Водночас у ЄС привітали прийняття минулого тижня Генасамблеєю ООН резолюції “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного й Азовського морів” та закликали Росію виконати усі положення цього документа без зволікань.

У Євросоюзі також висловили жаль із того приводу, що Росія вкотре заблокувала прийняття на міністерській раді ОБСЄ, яка проходила минулого тижня, Декларації щодо зусиль Організації на шляху до миру в Україні.

Наголошується, що економічні санкції ЄС, спрямовані проти окремих економічних секторів Російської Федерації, прив’язані до повного виконання РФ Мінських домовленостей. Крім того, Євросоюз залишатиметься відданим своїй політиці невизнання анексії Росією Криму – у тому числі за допомогою обмежувальних заходів.

 

ЄС продовжив економічні санкції проти Росії на шість місяців – джерело

Глави держав і урядів ЄС вирішили продовжити на пів року економічні санкції проти РФ за дії, спрямовані на підрив суверенітету та територіальної цілісності України.

Про це Укрінформу стало відомо з дипломатичних джерел у кулуарах саміту, який триває у Брюсселі.

Як очікується, офіційна інформація щодо прийнятих рішень буде оголошена під час пресконференції за підсумками першого дня саміту.

Участь у пресконференції мають узяти президент Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

 

Білорусь офіційно не повідомляла Україні про закриття кордону

Державна прикордонна служба поки не отримала від білоруської сторони офіційних повідомлень про будь-які обмеження перетину українсько-білоруської ділянки кордону.

Про це повідомив Укрінформу речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

“Офіційно білоруська сторона на даний момент жодним чином Державну прикордонну службу України про додаткові обмеження, які діятимуть у неї на кордоні, не інформувала”, – сказав Демченко.

За його словами, наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, прикордонники працюють у звичайному режимі.

Як повідомлялось, Рада міністрів Білорусі прийняла рішення, що з 20 грудня білоруським громадянам та іноземцям з видом на проживання буде тимчасово заборонений виїзд із країни через наземні пункти пропуску. Дія заборони не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, офіційні делегації, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажі повітряних і морських суден, проїзні бригади, осіб у відрядженні та деякі інші категорії.

Білорусам буде дозволено виїжджати за повідомленням про тяжку хворобу або смерть близького родича, чоловіка (дружини), для отримання медичної допомоги, а також з посвідкою на проживання чи інший дійсний документ, що підтверджує право на постійне проживання в іноземній державі. Також буде дозволений виїзд тим, хто працює в іншій державі, для отримання освіти в закордонних освітніх організаціях.

 

Лукашенко схвалив план застосування угруповання військ РФ і Білорусі –  УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко схвалив оновлений план застосування регіонального угруповання військ Білорусі та Росії.

Джерело: державне білоруське інформагентство БелТА

Деталі: План представили міністр оборони Віктор Хренін і начальник Генерального штабу Збройних сил РБ Олександр Вольфович

Лукашенко зазначив, що аналогічна робота щодо оновлення плану застосування регіонального угруповання військ проводиться і в Росії.

Він також пояснив, що існування регіонального угруповання передбачено домовленостями Союзної держави для захисту кордонів на західному напрямку і основу цього угруповання становлять Збройні Сили Білорусі. У Росії створено сили і засоби, які в разі конфлікту, воєнних дій разом виступають на захист Білорусі та Росії.

Пряма мова: “Як би ми тут не заявляли, як би нас не заколисували і керівництво США, а зараз і керівництво НАТО. Кажуть, виправдовуючись, що ні, це ми просто так тренуємося. Але ми люди військові. Якщо навіть тренуємося, то, значить, для чогось. Тому нам заспокоюватися не можна. Навіть якщо у нас за спиною знаходиться дійсно потужна армія, як кажуть, друга армія в світі, дуже потужна. Але тим не менше нам заспокоюватися не можна…

Я думаю, що президенту Росії також буде повідомлено про результати цієї роботи “.

 

У Баку пройшов військовий «парад перемоги»

У Баку відбувся парад перемоги з нагоди відновлення територіальної цілісності Азербайджанської Республіки після 44-денної військової операції в Нагірному Карабаху.

Як повідомляє Укрінформ, почесним гостем на параді був президент Туреччини.

Президенти Азербайджану Ільхам Алієв та Туреччини Реджеп Таїп Ердоган разом з трибуни урочисто відкрили парад. Трибуну було прикрашено державними прапорами Азербайджану й Туреччини.

«Відтепер боротьба, що велася на політичному та військовому полях, триватиме на багатьох різних фронтах… Якщо вірменський народ зробить відповідні висновки з подій у Карабаху, це буде початком нової ери в цьому регіоні», – сказав Ердоган.

У параді на площі Азадлиг (площа Свободи) взяли участь понад три тисячі військовослужбовців, було залучено близько 150 одиниць бойової техніки, у т.ч. турецькі БПЛА. У парадному розрахунку разом з азербайджанськими військовослужбовцями крокували військові ЗС Туреччини.

На початку церемонії хвилиною мовчання було вшановано загиблих.

Пролітаючи над Баку, військові літаки залишили в небі димову завісу у вигляді прапора Азербайджану, на бойових вертольотах були вивішені прапори Азербайджану й Туреччини.

На параді також було продемонстровано військові трофеї, які було захоплено ЗС Азербайджану в ході військової операції у Нагірному Карабаху.

Як повідомлялося, Вірменія та Азербайджан 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ та Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху. Відповідно до цього документа, сторони зупиняються на зайнятих ними позиціях, а уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається російський миротворчий контингент.

 

У Фінляндії сталася серйозна аварія на АЕС –  УП

На фінській АЕС Олкілуото сталася аварійна ситуація, в результаті чого другий енергоблок відключився.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на телерадіокомпанію Yle.

Власник АЕС, компанія Teollisuuden Voima, повідомила що аварія сталася в четвер після полудня.

За даними компанії, на станції сталося автоматичне аварійне відключення реактора. В даний час Teollisuuden Voima розслідує те, що трапилося.

Після аварійного відключення блоку решта блоків продовжили працювати за планом.

За даними компанії, ніяких викидів зі станції не відбулося, і ситуація не викликала ніякої небезпеки для людей або навколишнього середовища. Teollisuuden Voima каже, що надасть більше інформації, як тільки ситуація проясниться.

“Управління радіаційної та ядерної безпеки (STUK) отримало інформацію 10 грудня приблизно о 13.00 про серйозну аварійну ситуацію на другому блоці атомної електростанції Олкілуото, яка призвела до аварійної зупинки. Радіація від АЕС не потрапила в навколишнє середовище, і радіаційна обстановка в навколишньому середовищі нормальна”, – повідомили в свою чергу у STUK.

 

Дружина Саакашвілі виявилась важливим свідком щодо вбивства чеченського командира в Берліні – УП

У Вищому земельному суді Берліна триває процес у справі вбивства колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, в рамках якої важливим свідком виявилась дружина Міхеїла Саакашвілі.

Про це йдеться в публікації Deutsche Welle, пише “Європейська правда“.

У середу, 9 грудня, на суді виступали керівники слідчих груп земельного та федерального відомств у кримінальних справах. Одним з важливих свідків берлінський слідчий назвав дружину колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі Сандру Рулофс. У день вбивства Рулофс була в Берліні, і Хангошвілі планував зустріч із нею.

Німецьким слідчим, однак, не вдалося умовити Сандру Рулофс приїхати в Берлін для надання свідчень, і вони опитували її телефоном.

Зміст цього “досить тривалого”, за словами слідчого, дзвінка в суді розголошено не було – як і ймовірна мета зустрічі колишньої першої леді Грузії з колишнім чеченським польовим командиром.

23 серпня минулого року в берлінському парку Кляйнер був застрелений громадянин Грузії  і колишній чеченський польовий командир Зелімхан Хангошвілі.

У його вбивстві звинувачують 55-річного росіянина. Німецькі прокурори не розголошують повне ім’я підозрюваного, називаючи його Вадим К., також він відомий як Вадим С. У червні йому офіційно висунули звинувачення у вбивстві.

З розслідування групи Bellingcat стало відомо, що підозрюваного звуть Вадим Красіков. ЗМІ повідомили, що підозрюваний мав тісні контакти з російськими спецслужбами, зокрема з ФСБ.

 

Конституційний суд Молдови затвердив перемогу Санду на виборах

Конституційний суд Молдови затвердив результати президентських виборів, на яких перемогла лідер партії «Дія і солідарність» (PAS) Мая Санду.

Рішення прийнято на засіданні 10 грудня, передає Укрінформ з посиланням на NewsMaker.

Після двогодинної наради судді КС затвердили мандат Санду. Голова КС Домніка Маноле підкреслила, що рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.

Як повідомлялося, другий тур президентських виборів у Молдові пройшов 15 листопада. Санду набрала 57,75%, а нинішній президент Молдови Ігор Додон – 42,25%.

20 листопада ЦВК затвердив результати другого туру, згідно з якими перемогу здобула Санду. Після цього рішення Центрвиборчкому мав підтвердити Конституційний суд.

Cанду на пресконференції розповіла про головні пріоритети роботи і повідомила, що наполягатиме на відставці уряду Іона Кіку та проведенні дострокових парламентських виборів.

 

Україна і Молдова проведуть спільні консультації щодо інтеграції в ЄС –  УП

Україна та Молдова проведуть глибокі двосторонні консультації з питань європейської інтеграції.

Про це під час візиту до Кишинева оголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

“Я дуже сподіваюся, що ми будемо спільно працювати над порядком денним між нашими країнами та Євросоюзом. Сьогодні одна з наших домовленостей полягає в тому, що ми проведемо глибокі двосторонні консультації з питань європейської інтеграції”, – повідомив глава МЗС після зустрічі зі своїм молдовським колегою.

За його словами, обидві сторони хочуть “більше торгівлі, більше амбітних проєктів у сфері інфраструктури”. “Ми маємо спільно вирішити хронічні проблеми, які ми успадкували, і рухатися вперед”, – сказав міністр.

Він додав, що на зустрічі з колегою вони “обговорили весь спектр наших відносин” і погодилися, що “безпека Молдови – це наша безпека, а безпека України – це ваша безпека”.

“Це фундаментальний принцип, який має лежати в основі наших відносин”, – резюмував Кулеба.

 

Обраний президент Молдови Санду вийшла з партії PAS

Обраний президент Молдови Мая Санду відмовилася від членства в партії «Дія і справедливість» (PAS) і склала з себе повноваження голови формування в зв’язку з обранням на посаду президента Молдови.

Як передає Укрінформ з посиланням на NewsMaker, про це повідомили в пресслужбі партії.

«Згідно з чинним законодавством, президент країни не може перебувати в політформуваннях. До конгресу партією тимчасово керуватиме віцеголова Ігор Гросу», – йдеться в повідомленні партії.

Як повідомляв Укрінформ, у другому турі президентських виборів 15 листопада Санду набрала 57,72% голосів, а Додон – 42,28%. Повноваження чинного президента закінчуються 23 грудня, інавгурація Санду відбудеться 24 грудня.

 

Найбільше на COVID-19 хворіють люди віком від 50 до 59 років – МОЗ

Найбільше на COVID-19 хворіють люди віком від 50 до 59 років, найвища смертність у віковій групі 60-69 років.

Про це на брифінгу сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, передає Укрінформ.

“Сьогодні найчастіше COVID-19 реєструється у віковій групі 50-59 років, саме 21,6% від усіх захворілих припадає на цю групу. В той же час найбільший відсоток летальних випадків припадає на групу 60-69 років — 31,1% від усіх померлих, у кого була зареєстрована короновірусна хвороба. Загалом більше 75% летальних випадків реєструється у віковій групі 60+”, – сказав Ляшко.

Ляшко зазначив, що найбільше страждають люди, у яких є супутні неінфекційні захворювання.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 10 грудня лабораторно підтверджено 858 714 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу -13 371, загалом одужало 465 021 особа; летальних випадків – 14 470.

 

Хакери отримали доступ до документів щодо COVID-вакцин BioNTech і Pfizer

Хакери, які здійснили кібернапад на Європейське агентство з дослідження вакцин (EMA), отримали доступ до деяких документів по вакцині від коронавірусу компаній BioNTech і Pfizer.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.

Агентство займається оцінкою ліків, зокрема, сертифікацією вакцин. Зараз досліджуються вакцини від коронавірусу. Виробники вакцин Moderna і Pfizer очікують схвалення EMA.

Зазначається, що в ході кібератаки, яка сталася у середу, зловмисники отримали доступ до деяких даних по реєстрації вакцини BNT162b2 від COVID-19, розробленої компаніями BioNTech і Pfizer. Ці нормативні документи зберігалися на сервері EMA.

Після кібератаки агентство запевнило компанію BioNTech, що інцидент не вплине на терміни реєстрації її вакцини.

Очікується, що відомство прийме рішення щодо затвердження вакцини для загального користування до кінця грудня.

Схвалення вакцини агентством EMA необхідне для початку програми вакцинації. Це дасть змогу застосовувати препарати на ринку країн Євросоюзу.

Як повідомлялося, 9 листопада компанії Pfizer і BioNTech оголосили, що їхній кандидат на вакцину проти COVID-19, BNT162b2, продемонстрував 95-відсоткову ефективність у захисті від коронавірусу осіб, які не були раніше інфіковані SARS-CoV-2. Встановлено, що захист досягається через 28 днів після початку вакцинації, що складається із схеми прийому двох доз.

Британія, Бахрейн та Канада вже схвалили використання вакцини від коронавірусу, розробленої компаніями Pfizer та BioNTech.

У світі станом на ранок 10 грудня зафіксовано 69 239 671 випадок COVID-19, зокрема 1 575 810 – летальних, одужали 47 994 611 осіб.

 

Facebook, Google, Twitter та TikTok спільно «воюють» з фейками про COVID-вакцину

Ключові онлайн-платформи, такі як Facebook, Google, Microsoft, Twitter та TikTok, приділяють підвищену увагу темі вакцинації та вживають заходів щодо обмеження використання своїх ресурсів для поширення хибної або неправдивої інформації у цій сфері.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться на сайті Єврокомісії у контексті дотримання медіаплатформами Кодексу поведінки проти поширення дезінформації навколо коронакризи.

Зокрема, доповіді засвідчили, що онлайн-платформи підвищили вимоги до прозорості інформації щодо вакцин та її надходження з авторизованих джерел, оперативно прибирають із своїх продуктів або блокують інформацію, що має на меті посіяти недовіру до медзакладів та вселити страх перед вакцинацією.

«Ми всі відповідаємо за стримування пандемії COVID-19 та за протидію дезінформації, яка може зашкодити здоров’ю. Доповіді платформ підвищують прозорість цих зусиль і є кроком у вірному напрямку. Надалі План дій європейської демократії передбачає посилення цього Кодексу поведінки у протидії дезінформації та дає змогу створити постійні рамкові правила для моніторингу такої діяльності», – зазначила віцепрезидент Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова.

Європейська сторона наголосила, що головна увага приділяється запобіганню поширенню дезінформації саме про застосування вакцин від коронавірусу, оскільки чутки, острах та хибне ставлення людей до вакцинації можуть завдати особливо значної шкоди для всієї системи громадського здоров’я. Тож уся інформація щодо вакцин має ґрунтуватися на достовірних даних та наукових висновках щодо їх безпечності й ефективності.

Як повідомлялося, Єврокомісія оголосила про формування портфоліо з шести вакцин, виробництво яких грунтується на чотирьох різних технологіях. Єврокомісія вже уклала шість контрактів з компаніями BioNTech, CureVac, AstraZeneca, Johnson and Johnson, Sanofi та Moderna. Перед допущенням до використання на європейському ринку вакцини всіх типів оцінить Європейське медичне агентство (ЕМА) на ефективність та безпечність.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила сподівання, що перші європейці зможуть отримати щеплення ще до завершення поточного року. При цьому кожна з країн-членів має проводити кампанії з інформування населення про безпечність вакцин.

 

Генсек ООН заявив про поширення “вакцинного націоналізму”

Бідні країни поки що лише спостерігають за підготовкою до вакцинації проти коронавірусу у багатих країнах. ЛБ

10 грудня 2020, 09:02

Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерреш заявив, що у світі розвивається так званий “вакцинаційний націоналізм” – коли бідні країни спостерігають за підготовкою до вакцинації проти коронавірусу у багатих країнах і задаються питанням, чи будуть і вони вакциновані, і коли.

Про це повідомляє AP.

Гутерреш закликав розглядати вакцини як “лобальное суспільне благо, доступне кожному, всюди на планеті, особливо в Африці”.

Генсек ООН звернувся з проханням виділити $4,2 млрд протягом наступних двох місяців для програми Всесвітньої організації охорони здоров’я COVAX – проекту з закупівлі та доставки вакцин проти ковіду для найбідніших верств населення світу.

Фінансування COVAX Гуттерреш вважає єдиним способом гарантувати, що вакцини будуть доступні в регіонах, що розвиваються.

Він наголосив, що у 54 країнах Африки зареєстровано понад 2,2 млн випадків зараження коронавірусом і понад 53 тис. смертей від ускладнень захворювання.

Нагадаємо, за даними дослідження міжнародного альянсу People’s Vaccine (“Народна вакцина”), 9 з 10 осіб у 67-ми бідних країнах залишаться без вакцини від COVID-19 у 2021 році.

Автори дослідження зазначають, що багаті країни закупили достатньо доз, щоб вакцинувати все своє населення. Найбільше вакцини купила Канада – вчетверо більше, ніж кількість населення країни.

Зазначається, що найбагатші країни, в яких живе 14% населення планети, закупили 53% всіх вакцин, які зараз проходять випробування і попередньо показують свою ефективність.

96% вироблених доз вакцини Pfizer/BioNTech, яку нещодавно схвалили в Великобританії і вже розпочали вакцинацію, закупили західні країни.Також у багаті країни буде скеровано вакцину від Moderna, який показує 95% ефективності.

Україна може отримати оксфордську вакцину від коронавірусу щонайшвидше влітку 2021. В аптеках вона з’явиться не раніше осені 2021 року. Загалом Україна може розраховувати на 8 млн доз. Цього вистачить на щеплення 4 млн людей.

Український МОЗ просить 15,1 млрд грн на вакцинацію проти COVID-19, у проєкті бюджету – лише 2,6 млрд. При цьому в Кабміні обіцяють безкоштовну вакцину від COVID-19 для деяких груп населення. Йдеться про медичних працівників, педагогів, людей похилого віку і тих, хто має хронічні захворювання.

 

Запалені очі є ще одним симптомом COVID-19 – вчені

Вчені з Університету Англія Раскін (ARU) з’ясували, що одним зі значущих симптомів раннього COVID-19 є запалені очі.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі BMJ Open Ophthalmology.

Дослідники провели опитування серед пацієнтів з підтвердженою коронахворобою і склали перелік ранніх симптомів захворювання. Серед 83 учасників опитування 90% осіб відзначали втому, 76% – лихоманку, 70% – втрату нюху та смаку, 66% – сухий кашель.

Водночас 81% осіб вказали, що на ранній стадії COVID-19 вони мали проблеми з очима. З них 18% опитаних мали світлобоязнь або підвищену світлочутливість, 17% – свербіж очей, а 16% – біль в очах. Більшість учасників повідомила, що вони мали ці симптоми близько двох тижнів.

Водночас жоден опитаний не відзначив слизові виділення або різь в очах, що є характерними ознаками бактеріальних інфекцій.

На думку вчених, потрібно чітко відокремлювати кон’юнктивіт від симптомів коронавірусної інфекції, а болі очей визнати значущим симптомом раннього прояву COVID-19.

Дослідники наголошують, що вивчення цього прояву важливо також і тому, що воно вказує ще на один можливий шлях проникнення коронавірусу SARS-CoV-2 в організм і дозволяє краще відстежити шляхи його поширення.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 10 грудня зафіксовано понад 69 млн випадків зараження коронавірусом, одужали вже майже 48 млн осіб.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіло вже 69,5 млн людей

УНН. Станом на ранок п’ятниці у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 69,5 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 69 531 812 людини, з них одужало 44 816 022. Кількість померлих зросла до 1 580 867.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (15 599 122), Індія (9 767 371), Бразилія (6 781 799), Росія (2 546 113) та Франція (2 391 643).

У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:

Велика Британія (1 792 611);

Італія (1 787 147);

Іспанія (1 720 056);

Аргентина (1 482 216);

Колумбія (1 399 911).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (292 001), Бразилії (179 765) та Індії (141 772).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 858 714 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 14 470 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні – 13 371 випадок COVID-19 за добу

В Україні станом на 10 грудня лабораторно підтверджено 858 714 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 13 371.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«13 371 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 10 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 652 дитини та 580 медпрацівників», – написав міністр.

Також за минулу добу, за його даними, госпіталізовано – 2 993 особи; летальних випадків – 266; одужало – 13 903 особи;

здійснено тестувань за добу – 67 142 (зокрема методом ПЛР – 41 279, методом ІФА – 25 863).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 858 714 осіб; одужало – 465 021 особа; летальних випадків – 14 470; проведено ПЛР-тестувань – 4 917 780.

За останню добу найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано у м. Києві (1 899), Запорізькій (1 060), Дніпропетровській (835), Черкаській (721) та Харківській (719) областях.

Кількість захворювань у регіонах:

м. Київ – 86 437 випадків;

Вінницька область – 19 206 випадків;

Волинська область – 27 194 випадки;

Дніпропетровська область – 46 891 випадок;

Донецька область – 27 678 випадків;

Житомирська область – 32 987 випадків;

Закарпатська область – 25 344 випадки;

Запорізька область – 39 758 випадків;

Івано-Франківська область – 40 007 випадків;

Київська область – 46 211 випадків;

Кіровоградська область – 6 744 випадки;

Луганська область – 7 436 випадків;

Львівська область – 51 915 випадків;

Миколаївська область – 22 621 випадок;

Одеська область – 54 840 випадків;

Полтавська область – 27 772 випадки;

Рівненська область – 35 034 випадки;

Сумська область – 34 611 випадків;

Тернопільська область – 30 462 випадки;

Харківська область – 60 992 випадки;

Херсонська область – 13 039 випадків;

Хмельницька область – 33 426 випадків;

Черкаська область – 29 449 випадків;

Чернівецька область – 36 044 випадки;

Чернігівська область – 22 616 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби в Україні на COVID-19 захворіло 12 585 осіб.

 

Персонал COVID-лікарень треба готувати до сортування хворих — вчений

В Україні потрібно організувати навчання для лікарів і персоналу відділень, які планують відкрити для прийому хворих на COVID-19, щоб допомогти увійти в специфічну роботу й уникнути звільнень.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав професор кафедри інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету Андрій Бондаренко.

«Підключають нові заклади, відкривають більше стаціонарів – і всюди виникає одна й та сама проблема. Персонал починає звільнятися, бо боїться. Усі без винятку харківські лікарні, які включили в список опорних, через це пройшли. Персонал просто йде, й екстрено шукають інших людей. А можна було б передавати досвід, і робити це до відкриття чергової лікарні. Тобто система охорони здоров’я могла б урегулювати питання залучення певних фахівців і організувати заняття, лекції, допомогти увійти в цю специфічну роботу з коронавірусною інфекцією», – пояснив Бондаренко.

За його словами, в обласному диспансері радіаційного захисту, який відкрився в червні зі скандалом, і більшість лікарів якого відмовилася тоді надавати допомогу хворим, стали до роботи навіть не терапевти, а в основному хірурги. «Люди на ходу отримували певні навички і знання», – зазначив професор.

Учений пропонує, щоб було організоване навчання лікарями обласної інфекційної лікарні, яка першою в регіоні прийняла коронавірусний удар і пролікувала найбільше пацієнтів, а також науковцями університетських кафедр, які базуються у закладі.

«В інфекційній лікарні базуються, крім нашої, ще кафедра ХНУ ім. Каразіна та кафедра Медакадемії післядипломної освіти. Ми разом працюємо, лікарі та науковці. І йдемо, без перебільшень, попереду українських протоколів. Але яка тут проблема. У зв’язку з медреформою науковці офіційно відсторонені від практичної роботи. І безліч бюрократичних перепон є, щоб це змінити. А насправді ж лікарі та науковці могли би скласти те ядро, групу, що навчала б інших лікарів, які лише вступають у боротьбу з інфекцією», – сказав Бондаренко.

Він додав, що за умов збільшення кількості інфікованих і хворих було б доцільно створювати COVID-амбулаторії. «Чим далі, тим потрібніше буде сортування пацієнтів. Однак для роботи в спеціальних амбулаторіях потрібен добре навчений персонал. Не лікар має сортувати пацієнтів, це має робити середній і молодший персонал, після чого вже огляд проводитиме лікар», – наголосив Бондаренко.

Як повідомлялося, в Україні станом на 10 грудня лабораторно підтверджено 858 714 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу -13 371. Найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано у м. Києві (1 899), Запорізькій (1 060), Дніпропетровській (835), Черкаській (721) та Харківській (719) областях.

 

Понад 130 приймальних відділень у лікарнях готові до встановлення обладнання

Понад 130 включених до програми “Велике будівництво” приймальних відділень в опорних лікарнях уже готові до встановлення медичного обладнання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Зазначається, що 131 приймальне відділення вже готове до встановлення комп’ютерних томографів та ангіографів.

За словами міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, найкраще з цим завданням дають раду у Донецькій, Херсонській та Чернівецькій областях.

“На сьогодні існують всі умови та можливості для того, щоб завершити реконструкцію приймальних відділень до кінця року. Всього за чотири місяці з моменту включення до програми “Велике будівництво” вже 131 приймальне відділення готове для встановлення необхідного медичного обладнання. Наразі голови ОДА мають прискоритись з підготовкою та здійсненням будівельних робіт, адже це також посилення нашої медичної системи для боротьби з СЩМID-19″, – наголосив Чернишов.

Загалом у програмі «Велике будівництво» беруть участь 210 приймальних відділень опорних лікарень по всій країні. Реконструкція відбувається з урахуванням обмежень пандемії.

Як повідомляв Укрінформ, національний проєкт «Велике будівництво» був ініційований Президентом Володимиром Зеленським. Мета проєкту – побудувати необхідні об’єкти інфраструктури по всій Україні. З 1 березня 2020 року в межах проєкту на понад 300 об’єктах одночасно розпочалися будівельні роботи. У планах цього року – зведення та оновлення понад 100 шкіл, 100 садочків, 100 стадіонів та 200 нових приймальних відділень лікарень. Також анонсували будівництво 4000 км доріг цього року.

На початку грудня в Мінрегіоні заявили, що в межах програми вже завершено будівництво 100 шкіл.

 

В Україні є майже 170 тисяч пам’яток і 65 історико-культурних заповідників – МКІП

Культурна спадщина є цінним ресурсом для економічного і соціального розвитку країни.

Як передає Укрінформ, про це заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала під час Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Об’єкти всесвітньої спадщини: практики сталого розвитку міської спадщини», повідомляє пресслужба МКІП.

“Нам пощастило – ми живемо в країні, багатій на культурну спадщину, як матеріальну, так і нематеріальну. На території України знаходиться майже 170 тисяч пам’яток, 65 історико-культурних заповідників, 6 культурних об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. На жаль, лише нещодавно ми почали дійсно усвідомлювати, наскільки цінним ресурсом може стати культурна спадщина для економічного і соціального розвитку нашої країни”, – сказала Фоменко у вітальному слові.

Вона підкреслила, що МКІП зараз активно працює над новими номінаціями на внесення до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, а також над переглядом попереднього переліку, який формувався багато років і вже є неактуальним.

Фоменко нагадала, що в лютому 2020 року була затверджена нова буферна зона Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

“Дуже очікуємо на наступну сесію ЮНЕСКО, яка, на жаль, в цьому році не відбулася. Маємо надію, що за підсумками візиту моніторингової місії нарешті будуть зняті всі негативні висновки щодо цього об’єкту та високо оцінена експертами ЮНЕСКО нова буферна зона”, – сказала вона.

Фоменко також звернула увагу на загрози, які створює для міської культурної спадщини агресивна забудова, і заявила, що це питання потребує системного врегулювання в рамках законодавчого поля, а також свідомого ставлення з боку усіх громадян.

Як повідомлялося, у Міністерстві культури та інформаційної політики презентували промо-відео про креативні індустрії в Україні.

 

Кабмін затвердив 19 нових науково-технічних розробок за пріоритетними напрямками

Уряд затвердив перелік науково-технічних розробок у межах виконання державного замовлення у 2020-2021 роках.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки.

До переліку включено 19 розробок за пріоритетними напрямами: інформаційні та комунікаційні технології – 3; енергетика та енергоефективність – 3; раціональне природокористування – 5; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань – 4; нові речовини і матеріали – 4.

Завершення робіт заплановано у грудні 2021року. Прогнозований розмір фінансування становить 29 млн 46 тис. грн.

 

На Донеччині шахтарям виплатили лише по 100 гривень зарплатного боргу – Волинець

На Донеччині шахтарям, які протестують через затримку з виплатою боргу по зарплаті, заплатили по 102,6 грн.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

«Працівникам шахти «Україна» (ДП «Селидіввугілля»), які продовжують протест та не спускаються в шахту, – капнуло на картку. Причому капнуло в самому прямому сенсі цього слова. Людям, яких дістали розмови можновладців про те, як вони коли-небудь розрахуються з шахтарями, які вдалися до протестів через накопичення зарплатного боргу, нарахували 102 грн 61 коп.», – написав лідер профспілки.

Він нагадав, що борг перед працівниками ДП «Селидіввугілля» станом на початок цього тижня становив 226,4 млн грн, тому шахтарі продовжують протести.

У коментарях до цього повідомлення Волинця користувачі соцмережі написали, що такі самі суми надходять і на картки гірників шахти «Південнодонбаська №1» та «Курахівська», чим шахтарі теж незадоволені.

Як повідомлялося, на Донеччині триває акція протесту шахтарів, гірники вимагають виплатити борги із заробітної плати. У рамках акції 9 грудня відбулася зустріч голови Донецької ОДА Павла Кириленка з керівниками шахтарських міст та представниками шахтарських профспілок.

Кириленко пообіцяв, що на підприємства області надійде близько 700 млн грн, і за попередніми розрахунками, якщо бюджетні кошти надійдуть у визначених обсягах, то їх вистачить для того, щоб повністю погасити заборгованість за 2020 рік.

 

Реформа судочинства та децентралізація допоможуть процвітанню України – посол Фельдгузен

Успішна реалізація реформи судочинства та децентралізація можуть забезпечити побудову процвітаючої України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен у виступі на міжнародній онлайн-конференції “Розвиток громад: довіра, інституції, фінанси та люди”.

«Є дві основні реформи, які можуть призвести до створення процвітаючої України: перша – це реформа судочинства, вона лише почалася, а друга – це реформа децентралізації, фундаментальна і чи не найбільш амбітна реформи в Україні», – сказала Фельдгузен.

За її словами, перші успіхи реформи децентралізації свідчить про те, що в Україні можна створити паростки нового місцевого самоврядування європейського рівня.

На думку посла Німеччини, чи не найбільш вражаючим прикладом результатів децентралізації є підвищення податкової культури на місцях.

«У багатьох громадах ми бачимо реальні зміни на краще з новими школами, медичними центрами, кращими шляхами тощо, і це все стає можливим завдяки підвищенню фінансування на місцевому рівні, коли люди можуть бачити конкретні результати», – зазначила Фельдгузен.

Водночас дипломатка зауважила, що децентралізація не є самоціллю.

«Це швидше стимул подальшого розвитку територій в Україні не лише у великих містах, а по всій країні, бо саме місцева людина краще знає, що спрацює, а що ні», – вважає посол.

 

Посол Німеччини назвала «пріоритет номер один» для української влади

Забезпечення належного фінансування на місцевому рівні має бути пріоритетом номер один для української влади, оскільки від цього залежить ефективність абсолютно всіх зусиль щодо успішного розвитку громад.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен у виступі на міжнародній онлайн-конференції “Розвиток громад: довіра, інституції, фінанси та люди”.

Посол зазначила, що є три основних елементи зміцнення місцевого самоврядування. За її словами, один елемент – укрупнення, об’єднання громад – вже «більш-менш зроблено», а далі виникає питання передачі прав, відповідальності і ресурсів від центрального уряду на місця.

«Щоб громади могли надавати дійсно високоякісні послуги, забезпечити сталий розвиток, місцева влада повинна мати відповідні надійні фінансові ресурси. Якщо вони не знають, чого очікувати, як вони можуть планувати? Ця непевність дійсно загрожує деяким зусиллям на місцевому рівні. Ми в ЄС дійсно маємо наголошувати на забезпеченні належного фінансування – це має бути пріоритетом номер один», – сказала Фельдгузен.

Вона додала, що підтримка збільшення місцевої доходної бази лежить в основі абсолютно всіх зусиль місцевого розвитку. Зокрема, від фінансової спроможності громад залежить і розробка параметрів сталого розвитку, зазначила Фельдгузен.

 

На біржі вперше придбали ф’ючерси на воду –  УП

Вода поповнила ряд ресурсів, поряд із нафтою та золотом, що торгуються на Wall Street – все це через екологію.

Про це пише Bloomberg.

Екологічний стан планети може призвести до того, що вода стане рідкісним ресурсом у дедалі більшій частині світу. Контракти на воду було своєрідною реакцією на восьмирічні посухи у Каліфорнії та нищівні пожежі у регіоні цьогоріч.

Такі контракти можуть допомогти зменшити ризики змін на водні ресурси для великих споживачів, як-от мигдальних ферм

Аналітики кажуть, що разом кліматичні зміни, посухи та зростання кількості населення у світі зроблять питання цінності води одним із основних питань у найближчі декілька років. А ринок таких ф’ючерсів, відповідно, лише зростатиме.

Перші контракти виставила на продаж CME Group Inc. Ціна за 1 метр кубічний води – близько 0,4 долларів. Ф’ючерси пов’язані з Індексом Nasdaq Veles California Water Index, що вимірює зважену середню ціну води.

Цього тижня були укладені перші дві угоди.

На сьогодні 2 мільярди людей проживають у місцевості з проблемами доступу до води, а дві третини населення світу можуть зіткнутися з браком водних ресурсів упродовж 4 років.

Хоч водні контракти і допомагають виробникам пом’якшити цінові ризики, професор Стенфордського університету Варто Томпсон не вважає, що вони сильно вплинуть на ринок. “Поява ф’ючерсів на воду не змінює ризиків, що пов’язані з меншою пропозицією води у світі – вони просто є реакцією на ці процеси”, – зауважив він.

 

Конституційна криза: Венеційська комісія оприлюднила висновки

Венеційська комісія вказала на серйозні недоліки у рішенні КСУ від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України «Про запобігання корупції».

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу, про це йдеться у висновках Комісії від 10 грудня за терміновим поданням Президента України.

«Підсумовуючи, рішення 13-р/2020 показує, що стиль обґрунтування і підготовки рішення Конституційним Судом мають серйозні недоліки, не відповідають стандартам чіткості обґрунтування у конституційних процедурах та вимагає удосконалення», – заявили у Венеційській комісії.

Зокрема, як пояснюється, рішення КСУ містить можливий конфлікт інтересів, розширює сферу дії правових норм, які визнані неконстуційними, а також невизначеність часових рамок для виконання цього рішення парламентом.

Окрім цього, експерти Комісії вказали, що зазначене рішення КСУ є неповним й непереконливим.

Також у висновках зазначається, що рішення містить багато посилань на міжнародні стандарти, але не порушує дискусію у контексті українського національного законодавства.

«Під час загальної презентації принципів незалежності судочинства, велика частина обґрунтування, як видається, є відсутньою», – йдеться у висновках.

Окрім цього, вважають у Венеційській комісії, рішення не роз’яснює, чому в ньому скасовуються законодавчі положення (щодо декларування) усіх держслужбовців, натомість ці обґрунтування стосуються лише суддів.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

 

Брехня у деклараціях: НАЗК прокоментувало висновки Венеційської комісії

У проекті висновку Венеційської комісії вказано, що покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларації та умисне подання недостовірних відомостей з певної межі має бути збережене.

Про це заявили в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), коментуючи проєкт висновків Венеційської комісії, передає Укрінформ із посиланням на сторінку Агентства в Фейсбуці.

“Серед іншого у проєкті висновку вказано, що покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларації та умисне подання недостовірних відомостей з певної межі необхідно зберегти”, – зазначається у заяві.

“Така межа у всіх зареєстрованих законопроєктах на виконання рішення КСУ збільшена вдвічі — з 250 до 500 прожиткових мінімумів (з ~500 тис. грн до ~1 млн. грн)”, – зазначили в НАЗК.

Водночас у НАЗК зазначили, що деякі ЗМІ поширили некоректну інформацію: начебто Комісія бачить одним із можливих вирішень ситуації перевірку декларацій суддів із боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). “Натомість у документі чітко зазначено, що НАЗК має залишатися єдиним органом для перевірки декларацій, надаючи ВККС регулярні узагальнюючі звіти про результати повних перевірок декларацій суддів”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, НАЗК навело точну цитату з висновку Комісії.

“Оскільки український законодавець планує зобов’язати НАЗК періодично подавати звіт про свою діяльність щодо суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) видається найбільш доцільним органом, який відіграватиме цю роль у контексті України, завдяки своїм повноваженням перевіряти декларації доброчесності суддів”, — вказала Венеційська комісія.

Як повідомляв Укрінформ, Венеційська комісія при Раді Європи опублікувала проєкт висновку щодо ситуації в Україні, яка склалася у зв’язку із рішенням Конституційного Суду України (КСУ) щодо е-декларування. Серед іншого у проєкті висновку вказано, що покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларації та умисне подання недостовірних відомостей з певної межі необхідно зберегти.

 

У КСУ теж відреагували на висновки Венеційської комісії

Європейська комісія “За демократію через право” (Венеційська комісія) у своєму висновку підкреслила, що парламент і виконавча влада в Україні мають поважати роль Конституційного Суду.

Про це заявили у Конституційному Суді, коментуючи Терміновий спільний висновок Венеційської комісії щодо законодавчої ситуації стосовно антикорупційних механізмів, яка склалася після ухвалення рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року, передає Укрінформ.

“Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду України як „охоронця“ Конституції України, і його рішення мають виконуватися”, – наголосили у КСУ.

У Суді зазначають також, що у висновку наголошено, що “попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, конституційна роль Конституційного Суду має поважатися і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Венеційська комісія оприлюднила висновок на терміновий запит Президента України Володимира Зеленського щодо рішення КСУ від 27 жовтня. Цим рішенням Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

У своєму висновку Комісія констатувала, що перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, є поширеною міжнародною практикою та має урегульовуватися національним законодавством.

 

Президент “Венеційки” розкритикував “прикре” рішення КСУ і звернувся до Ради –  УП

Президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо розкритикував “прикре” рішення КСУ і закликав Верховну Раду вирішити ситуацію, опираючись на принципи Конституції та “чисту логіку”.

Про це Букіккіо заявив у четвер у своєму Twitter, повідомляє “Європейська правда”.

Букіккіо відреагував на відкритий лист до нього від 14 українських організацій громадянського суспільства, у якому вони заявили, що рішення КСУ несправедливе, необгрунтоване і прийняте суддями в конфлікті інтересів.

Вони також підкреслили, що є вагомі докази того, що судді Конституційного суду, які підтримали це рішення, діяли не в інтересах верховенства права і українського народу, а використовувалися прокремлівськими і олігархічними силами в рамках стратегії гібридної війни проти української демократії.

Букіккіо заявив, що “Венеційка” підтримує занепокоєння організацій.

“Венеційська комісія розділяє ваше спантеличення і критику рішення КСУ, і хоча вона нагадує, що рішення повинно бути виконане, вона закликає парламент України інтерпретувати його в світлі загальних принципів Конституції, міжнародних стандартів і чистої логіки”, – заявив президент Венеційської комісії.

В окремому твіті він прокоментував терміновий висновок Венеціанської комісії щодо антикорупційного законодавства, про який детально вже розповіла “Європейська правда”.

“Рішення Конституційного Суду України “викликає жаль”, – написав Букіккіо, додавши, що система фінансових декларацій для українських державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена.

Детальніше про останнє рішення “Венеційки” у статті – КС звинуватили в узурпації: “Венеційка” розповіла, що робити з рішенням про е-декларування.

 

Венеціанська комісія розкритикувала рішення КСУ і запропонувала варіант вирішення конституційної кризи в Україні – ЛБ

У комісії пропонують Раді зберегти обов’язок держслубовців (зокрема суддів), подавати декларації про доходи.

Венеціанська комісія дійшла висновку, що рішення Конституційного суду України про неконституційність окремих положень антикорупційного законодавства “не має чіткої аргументації, твердих основ у міжнародному праві та приймалося під впливом можливого конфлікту інтересів”.

Про це йдеться у відповіді Комісії на запит президента Володимира Зеленського.

Венеціанська комісія розкритикувала рішення КСУ щодо антикорупційної реформи і запропонувала Верховній Раді варіант вирішення конституційної кризи. При цьому комісія наголошує, що боротьба з корупцією важлива, але також важливо, щоб виконавча і законодавча гілки влади виконували рішення КСУ, а сам суд – дотримувався процедур і логіки своїх попередніх рішень.

“Конституційний суд, з одного боку, заслуговує на інституційну повагу, але, з іншого боку, повинен поважати власні процедури та  повинен ухвалювали рішення, які загалом відповідають його власній прецедентній практиці”, – йдеться у рішенні.

“Тим не менш, конституційна роль КСУ має поважатися, і Верховна Рада повинна імплементувати рішення, інтерпретувавши його з урахуванням конституційних основ країни та чинних міжнародних стандартів, захищаючи суспільні інтереси, такі як боротьба з корупцією, в тому числі у судовій владі”, – наголошено в рішенні.

У комісії пропонують Раді зберегти обов’язок держслубовців (зокрема суддів) подавати декларації про доходи, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій та передбачити відповідне покарання для тих, хто свідомо зазначає у декларації неправдиву інформацію.

Також пропонується відновити повноваження НАЗК з контролю за чиновниками, окрім суддів, оскільки на них не поширюється рішення КСУ.

Для нагляду НАЗК за суддями може бути створений механізм скарг або звітів. Таким органом може стати Вища кваліфікаційна комісія суддів, але тільки після перезавантаження і включення в її склад незалежних членів.

Щоб знизити ризики можливого тиску НАЗК на суддів пропонується посилити громадський контроль за НАЗК відповідно до стандартів GRECO. Також пропонується звузити деякі слідчі повноваження НАЗК.

Нагадаємо, Зеленський подав у Раду законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” після того, як КС скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, позбавив повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції та зобов’язав закрити доступ до електронних декларацій. Проєкт передбачає розпуск складу суддів КС і повернення всіх скасованих норм законів. Очільник Конституційного Суду Олександр Тупицький заявив, що вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.

25 листопада президент звернувся до Венеціанської комісії з проханням здійснити оцінку конституційної ситуації, спричиненої рішенням КСУ від 27 жовтня 2020 року. Зеленський зазначив, що останні рішення КСУ стосовно базового для антикорупційної інфраструктури України законодавства призвели до серйозної конституційної кризи.

Зокрема, президент звернувся із проханням надати висновок щодо ухвалення рішення суддями КСУ за наявності можливого конфлікту інтересів, щодо додержання процедури розгляду справи та ухвалення рішення, зокрема стосовно його обґрунтованості та дотримання меж конституційного подання. Президент закликає надати висновок за процедурою прискореного розгляду, зважаючи на нагальну необхідність пошуку збалансованого рішення задля виходу з конституційної кризи.

3 грудня судді КСУ провели консультації з представниками Венеційської комісії і обговорили низку питань щодо процесу реформування законодавства. У цей же день у профільному Комітеті Ради повідомили, що розглядатимуть законопроєкти щодо КСУ після 12 грудня, коли будуть висновки комісії.

Президент Зеленський  закликав Раду не розглядати його законопроект про КСУ до отримання висновків Венеціанської комісії.

 

Справа Шеремета: суд продовжив запобіжні заходи обвинуваченим до 7 лютого

Шевченківський райсуд Києва продовжив дію запобіжних заходів обвинуваченим у справі щодо вбивства Павла Шеремета Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку і Яні Дугарь на два місяці – до 7 лютого 2021 року включно.

Таке рішення оголосила суддя Оксана Голуб, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Клопотання прокурора задовольнити – продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому Антоненку Андрію… по 7 лютого 2021 року включно”, – сказала суддя.

Вона повідомила, що також до 7 лютого продовжено дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко – у вигляді цілодобового домашнього арешту – та для Яни Дугарь – у вигляді додаткових обов’язків.

Прокурор під час судового засідання вимагав продовжити дію встановлених до 19 грудня 2020 запобіжних заходів для трьох обвинувачених, оскільки, на його думку, закінчити судовий розгляд до цієї дати неможливо.

За словами судді, розгляд справи відкладається до 17 грудня 2020 року.

Як повідомлялося, 10 грудня Шевченківський райсуд Києва продовжив засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета щодо трьох обвинувачених: Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка і Яни Дугарь.

Судові засідання у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета у листопаді не проходили, бо захворіла головуюча суддя у справі Оксана Голуб.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн. 11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

 

Антоненку у суді не дозволили сісти поруч з адвокатами

Шевченківський райсуд Києва не дозволив обвинуваченому у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку сидіти поруч з адвокатами на час засідання у цій справі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відмовити у задоволенні клопотання адвокатів”, – сказала головуюча суддя Оксана Голуб.

Надалі суд перейшов до обговорення поданих до суду клопотань і порядку їх розгляду.

Як повідомлялося, судові засідання у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета у листопаді не проходили, бо захворіла головуюча суддя у справі Оксана Голуб.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн. 11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

25 серпня Шевченківський районний суд обрав усім обвинуваченим у цій справі запобіжні заходи: Антоненку – тримання під вартою, Кузьменко – цілодобовий домашній арешт, але без електронного браслета, Дугарь – заставу у розмірі 168 тис. 160 грн.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справі.

 

Новий голова Закарпатської ОДА каже, що опікуватиметься безпекою нацменшин

Новий голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков під час першого засідання Берегівської міської ради нового скликання заявив, що готовий до співпраці з депутатами та запевнив у гарантуванні безпеки нацменшин.

Як передає Укрінформ, про це повідомляють на офіційному сайті Закарпатської ОДА.

“Голова Закарпатської ОДА взяв участь у першому засіданні Берегівської міської ради нового скликання. Анатолій Полосков зазначив, що готовий до співпраці із депутатами та підтримуватиме всебічний розвиток громади. Головними напрямками визначив розвиток прикордонної інфраструктури, розбудова об’єктів охорони здоров’я, освіти, культурної та історичної спадщини, дорожньої інфраструктури, туристичних об’єктів.” – йдеться у повідомленні.

“Одночасно важливим питанням є безпека національних меншин, забезпечення рівних політичних, соціальних, економічних та культурних прав і свобод, розвиток національної самосвідомості і самовиявлення. Пріоритетним є вектор, визначений Президентом України на розвиток дружніх і чесних відносин із нашими сусідніми країнами. Ми маємо усвідомити непорушне право – кожен із нас має жити згідно з законодавством України, духу Конституції України та боронити інтереси України.” – сказав Анатолій Полосков.

Він відзначив, що на Закарпатті Берегівщина була і є носієм багатовікових традицій, туристичною дестинацією, має потужний економічний потенціал.

Тут об’єдналися громади різних національностей, віросповідань, політичних та соціальних поглядів, створивши справжній приклад сучасної об’єднаної громади», – сказав Полосков.

За його словами, це має стати потужним фундаментом розвитку усього району.

Як повідомлялося, на цьому тижні Президент Зеленський призначив нового голову Закарпатської ОДА, ним став Анатолій Полосков.

 

ЦВК назвала головні особливості місцевих виборів-2020

Місцеві вибори, які відбулися 25 жовтня, стали одними з найскладніших в історії України через нове виборче законодавство, реформу адміністративно-територіального устрою та пандемію COVID-19.

Про це розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар під час V Форуму місцевого самоврядування “Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави”, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу ЦВК.

Плукар, зокрема, позитивно оцінив результати проведення місцевих виборів 25 жовтня, однак зауважив, що ці вибори стали одними із найскладніших в історії України “у зв’язку із умовами, які склалися під час їх організації”.

Також він звернув увагу на проблематику, яка виникала в процесі реалізації виборчого законодавства та ускладнювала виборчий процес. За його словами, вона обумовлювалася прогалинами, колізіями, недосконалостями і нечіткостями у розумінні тих чи інших правових норм Виборчого кодексу.

Серед основних викликів заступник голови ЦВК виокремив, насамперед, нове виборче законодавство, одночасне проведення реформи адміністративно-територіального устрою, а також вплив пандемії COVID-19.

Плукар наголосив, що проблемні питання потребують широкої дискусії щодо шляхів їх вирішення та відповідно чіткішого й якіснішого правового врегулювання на законодавчому рівні. Тому, на його думку, пріоритетним завданням після закінчення виборчого процесу місцевих виборів 2020 року є належне доопрацювання виборчих процедур, усунення прогалин та удосконалення норм Виборчого кодексу.

“Окрім того, варто приділити окрему увагу розвитку інфраструктури, яка спрямована на підвищення правової культури, правової свідомості та професіоналізації учасників виборчого процесу”, – зазначив заступник голови ЦВК.

Як повідомлялося, чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.

 

67 кандидатів стали депутатами, попри 0 голосів виборців – Чесно

УП

Станом на 8 грудня 67 новообраних депутатів отримали нуль голосів в округах, але обралися в ради місцевого рівня.

Джерело: Громадський рух “Чесно”

Дослівно: “Це стало можливим через те, що ці ж депутати балотувалися у списках прохідних партій. Кожен другий “нульовий” депутат – це представник “Опозиційної платформи – За життя””.

Деталі: Загалом 31 кандидат від “ОПЗЖ” став депутатом, попри 0 голосів виборців.

“Нульових” депутатів немає лише в обласних радах і районних радах у місті.

Рекордсменами з кількості “нульових” обранців у районних і міських радах стали Луганська і Донецька області.

Серед них найбільше “нульових” у Сєвєродонецькій райраді на Луганщині –  20 із 54 депутатів райради.

“Опозиційна платформа — За життя” набрала 44% голосів на виборах і за рахунок рейтингу провела в раду 24 депутата, 13 з яких отримали в окрузі нуль голосів.

Партія “Наш край” перемогла з результатом 39% і отримала 21 мандат, з яких 5 депутатів “нульові”.

По одному “нульовому” депутату провели партії “Опозиційний блок” і “Слуга народу”.

На другому місці Новогродівська міська рада (Донецька область), де 15 із 26 необхідних депутатів теж набрали нуль: з них 5 є представниками ОПЗЖ, 3 – з Партії захисників Вітчизни, по 2 – зі “Слуги народу” і “Опоблоку”; по 1 депутату обрали з “Української стратегії Гройсмана” і партії “Наш край”.

На третьому місці Щастинська райрада (Луганська область), де з 38 депутатів 9 пройшли з нулями (четверо з ОПЗЖ і п’ятеро з партії “Наш край”).

Серед обранців, яким попри 0 голосів пощастило стати депутатами:

повний тезка лідера партії “Наш край” фітнес-тренер з Києва Сергій Шахов (обрався у Сєвєродонецьку від “Нашого краю),

експомічниця Шахова у ВР 8 скликання Юлія Проскурова (обрана в Сєвєродонецьку райраду від “Нашого краю”),

помічник на платній основі у нардепа Дмитра Лубінця Іван Вервейко (обраний депутат Волноваської райради від “За майбутнє”),

помічниця позафракційного мажоритарника із Донецької області Євгена Яковенка Наталія Ларіончева,

син нардепа від “Слуги народу” Олени Копанчук – Дмитро Копанчук (депутат Рудківської міської ради на Львівщині від “СН”).

 

Президент академії аграрних наук Гадзало отримав підозру через хабар – УП

Правоохоронці вручили підозру директору національної академії аграрних наук Ярославу Гадзалу через елітний позашляховик, який він отримав в якості “подяки”

Джерело: пресслужба поліції

Деталі: Відзначається, що Гадзало отримав “винагороду” – елітний позашляховик – за включення особи до списку претендентів на заміщення вакансій академіків і подальшу передачу відповідних матеріалів на розгляд президії НААН.

Посадовцю повідомили про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) ККУ.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання керівнику НААН запобіжного заходу, а також повідомлення про підозру іншим фігурантам, причетним до правопорушення.

Нагадаємо:

У листопаді правоохоронці провели обшуки за адресами проживання посадових осіб та в приміщеннях НААН в Києві, Львівській та Миколаївській областях.

В результаті обшуку, крім документації, поліцейські вилучили у підвальному приміщенні НААН схрон зброї: чотири гранатомети РПГ, автомати АКС-У, пістолети, гранати – РГД-5 та Ф-1, 2 артилерійських снаряди калібру 23 мм та патрони різного калібру.

У грудні 2019 року президента Нацакадемії аграрних наук Ярослава Гадзало підозрювали у втручанні в діяльність працівникаправоохоронного органу.

У січні 2020 року детективи НАБУ повідомили Гадзалу та ще чотирьом вищим посадовцям академії про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН.

 

Прем’єр Денис Шмигаль: Карантин вихідного дня – це український продукт

УП

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль – єдиний чиновник із вищого керівництва держави, який не хворів на COVID. Голова уряду вважає, що його рятує маска, яку він не знімає на робочих зустрічах та нарадах.

Інтерв’ю “Українській правді” Шмигаль також дає в масці. І мова не тільки про захисний засіб.

Протягом усієї розмови, яка триває більше години, дуже складно зрозуміти емоції, настрій, переконання другої за політичною ієрархією людини в країні. Шмигаль уникає оцінок, говорить мовою цифр, його майже неможливо вивести з себе навіть найнезручнішими питаннями.

Віцепрем’єр Кабміну Гончарука, який мав за спиною досвід роботи керівника Івано-Франківської ОДА та директора Бурштинської ТЕС, очолив уряд в один із найскладніших часів.

Як і решта світу, Україна потерпає від наслідків пандемії коронавіруса. На проблеми із забезпеченням лікарень киснем, безробіттям та протестами малого та середнього бізнесу накладається також криза у відносинах із міжнародними партнерами.

Україна не отримала запланований транш з боку МВФ до кінця року і навряд чи отримає необхідні гроші до кінця року. Це спричинило дефіцит бюджету у 3 млрд доларів, який в уряді відмовляються називати діркою, а характеризують як “непросту ситуацію”.

В інтерв’ю УП Шмигаль розповів, де його Кабмін збирається знайти гроші, яких не вистачає, чого українцям чекати від нового локдауну, скільки антиковідних вакцин Україна отримає у 2021 році та на які кадрові рішення впливає Володимир Зеленський.

“Після карантину вихідного дня ВВП не постраждав, але маємо другий пік безробіття”

– Ви нещодавно сказали, що не буде обмежувальних заходів у грудні 2020 року, а локдаун, якщо буде, то на початку 2021-го, і що це сталося завдяки “ефективності карантину вихідного дня“. Але ніхто в уряді не називає показники цієї ефективності. Чому? Які вони?

– Нам вдалося вийти на плато у кількості захворювань. Вона стрімко зростала, а тепер тримається на приблизно одному рівні.

Якщо глянути на графік, то видно, що ми за останні тижні вийшли на плато, його візуально навіть видно. І це робота карантину вихідного дня. Крім нього і посилення штрафів за неносіння масок, інших нових факторів, які впливали б на ці речі, не було в Україні.

– А чому ви його тоді скасували, якщо він був ефективним?

– Ми його не скасовували. Ми його впроваджували на три тижні, і він свою роль відіграв.

– Але ж був такий варіант, що він міг протривати і до кінця року.

– Насправді варіанти різні розглядалися. І при розрахунках оптимального балансу між порятунком медичної системи, порятунком життя людей і утриманням на плаву держави, постійно рахується: що приносить користь, скільки ми можемо протриматись…

Найефективніший засіб від карантину – повний локдаун. Майже повне розірвання ланцюжка контактів хоча б на три тижні різко знижує кількість захворілих. Деякі країни цим і далі користуються, де режими країн дозволяють обмежувати людей настільки, що можна утримувати рівень захворюваності і не відпускати.

У нас же розглядалися різні сценарії. І карантин вихідного дня на довший період, і повний локдаун частково в грудні і частково в січні, повний довгий локдаун тільки в грудні. Все рахувалося з використанням математичних моделей, з використанням прогнозів.

Ми зараз кожен день маємо прогноз, оновлюємо його спільно з Академією наук, з Радою нацбезпеки й оборони. І в принципі, ми розуміли, що рішення (про непродовження карантину вихідного дня – УП) має бути прийняте, виходячи з дотримання балансу: медичного й економічного.

– Щодо економічних показників, можете сказати, які наслідки мав карантин вихідного дня для української економіки, для бізнесу?

– Зараз ще ні, це буде видно зі статистичних даних по завершенні місяця.

Зараз треба зазначити, що карантин вихідного дня значного впливу на економіку загалом не здійснив. Чому? Бо загалом ВВП змінилось дуже мало від нього. Найперше тому, що був робочий тиждень, коли люди могли купити усе потрібне. Тобто споживання загалом постраждало мало.

Але найбільше постраждала сфера обслуговування і сфера розваг, де задіяна велика кількість людей і робочих місць. Тобто вплив на ВВП країни загалом був незначний, але вплив на кількість робочих місць – доволі відчутний.

Можна говорити, що карантин вихідного дня вплинув на рівень зайнятості. Це негативний вплив, він є, він відслідковується по графіках.

Ми від початку карантину працевлаштували 440 тисяч людей. Офіційно, це офіційна статистика.

– За рахунок програми “Велике будівництво” чи ще за рахунок чогось?

– Різне. Тобто 440 тисяч людей отримали офіційне працевлаштування через центри зайнятості. На різні місця і в різних галузях: і в агро, і в будівництві… Звичайно, “Велике будівництво” дало свій внесок сюди і значний.

На початок карантину у нас була 361 тисяча зареєстрованих безробітних, сьогодні – 420 тисяч. Ще місяць тому було 396.

Ви бачите – після карантину вихідного дня цифра виросла. Тобто ось відповідь: ВВП не постраждав, але ось люди, ми маємо другий пік звернень по безробіттю: перший був після початку карантину.

Традиційно впливає і завершення аграрного сезону, люди стають на реєстрацію. Але в цих коливаннях безробіття є і карантин вихідного дня.

– Ви – в минулому топ-менеджер великої корпорації, для якого цифри і показники завжди були пріоритетніші. Зараз ви знаходитеся перед моральною дилемою: закрити всіх, щоб вирівняти цифри захворювань і розвантажити медичну систему, чи зберегти людям роботу і дохід. У вас немає конфлікту через це у світосприйнятті? 

– Немає конфлікту, абсолютно. Я ж людина жива, і в мене так само є і почуття, і моральний обов’язок. Я ніколи не поставлю людське життя нижче якоїсь там цифрової вигоди. І я думаю, що і люди чудово розуміють перевагу цінності життя над цінністю економічних здобутків.

Економіку можна в майбутньому відновити, а людське життя назад не вернеш. Тому тут жодної дилеми не існує.

– Вся критика стосовно дій влади під час карантину зводилася, по суті, до двох речей. Перше – це відсутність єдиної прокомунікованої стратегії, коли різні чиновники озвучували взагалі різну інформацію. 

І друга – це якась відсутність логіки, коли дії влади суперечать одна іншій. Скажімо, ми оголошуємо карантин на свята, коли точно ніхто не буде сидіти вдома. Або закриваємо кав’ярні, але не закриваємо транспорт. 

Що потрібно зробити, щоб дії влади логічно комунікувались і не суперечили одна одній?

– До введення карантину вихідного дня, за півтора тижні, ми вже це розуміли і вже комунікували. Ми мали підготовлену стратегію, як ми його будемо вводити, що будемо робити, ми проводили всю комунікацію.

Але на жаль, це був передвиборчий період, коли було доволі складно говорити з головами громад. На жаль, не всі вірили або серйозно сприймали наші наміри. Але комунікація від Кабміну була.

Запровадження карантину вихідного дня було чітким, по ходу нічого не мінялося протягом трьох тижнів. Весною ми дійсно так, як і всі країни світу, шукали варіантів, як боротися з вірусом. Але тоді ще було невідомо, що це таке, які заходи кращі, які гірші, які дають результат, які ні. Тому була частина дій, можемо їх назвати, режимом нащупування ефективних заходів. Так робили всі країни, ми разом зі всіма рухалися.

Зараз от Латвія, здається, від цього тижня слідом за нами ввела карантин вихідного дня. Тобто вони подивилися, як робимо ми, а ми ж зідзвонюємося з прем’єрами, ділимося, і вирішили зробити так і у себе.

 А ви в кого запозичили цей підхід?

– Карантин вихідного дня? Ми розробили самі. Це фактично був український продукт, ми його прорахували, на сьогоднішній день ним починають користуватися європейські країни.

Він не був покликаний зменшити рівень захворювання, його задача – стабілізувати цей рівень. Щоб ми могли протягнути до кінця грудня-початку січня, коли можна без шкоди для економіки запровадити більш жорсткі карантинні обмеження.

Зробити зимові канікули, назвемо це так. Вони і так будуть відбуватися. Тобто невеликими коригуваннями можна буде досягти колосального результату.

– Тобто можна сказати, що ви дозволили людям до Нового року заробити гроші, щоб потім закрити всіх на локдаун?

– Фактично, це такий баланс. Це те, про що ви питали – баланс життя і економіки, який дасть змогу країні пройти більш м’яко обидві кризи: і коронакризу, пов’язану з епідемією, і економічну кризу.

“Ми почали з 3 тисяч хворих, при яких система лягла б. Тепер при 32 тисячах система витримає”

– Будь-які обмеження, це вам підтвердить будь-який лікар, не мають сенсу без підготовки лікарень. У серпні ви казали, що є вже лікарні для другої хвилі, дашборди, на яких видно забезпечення обладнанням, людьми, медикаментами, ліжками. Як виглядають і працюють ці дашборди? Бо волонтери у різних містах пишуть про критичну ситуацію з ліжками, з киснем. І, наприклад, Катя Ножевнікова з Одеси, і Леся Літвінова з Києва, й інші.

– Згадайте, навесні ми казали, що при трьох тисячах хворих в день, медична система впаде. І це була правда. Ми реально дивилися і розуміли, що ситуація така.

Потім ми почали підготовку ліжок. На сьогоднішній день в нас є 62 145 ковідних ліжок, з них 33 216 на сьогодні, і кожен день ця цифра росте, забезпечені киснем. Кисень потрібен не всім. Треба розуміти, хто лежить в лікарнях. З 29 тисяч кисень потрібен не всім, тобто у нас є зараз і ліжок, і кисню.

Уряд виділив 1,5 млрд гривень в два транші – 579 і 895 мільйонів гривень – на забезпечення і підготовку кисню в лікарнях.

– Коли це було зроблено?

– 895 мільйонів були виділені минулого тижня, сума вже по казначейству пройшла, а 579 мільйонів були виділені ще в кінці жовтня-на початку листопада. Я з головами ОДА через день проводив наради, де вони звітували, яку кількість ліжок-кисню вони готують, що на слідуючий тиждень, які угоди укладені.

На сьогоднішній день вони завершують роботи і ми очікуємо до кінця року великого приросту ліжок з киснем. Там же все пов’язано з підведенням кисневих трубок, будівництвом станцій відповідних, купівлею балонів, організацією логістики. Тобто це складні процеси, але кількість ліжок з киснем приростає щодня.

– А вам не здається, що все це треба було робити не зараз, а одразу після весняного локдауну, щоб зараз на осінь не мати катастрофи? Бо зараз людей у Києві й інших містах людей виписують з лікарень, знімають з кисню, хоча у них стан далеко не задовільний. І все це тому, що все по кисню робиться тільки зараз, в листопаді-грудні.

– Я відповім. Ми почали з 3 тисяч хворих, при яких система лягла б. А потім дожили до 10 тисяч, 15 тисяч. Тепер ми розуміємо, що при 32 тисячах хворих в день і навіть більше медична система буде витримувати з урахуванням того, що ми збільшимо зараз кількість ліжок з киснем. І ми можемо їх збільшувати ще досить багато.

Зараз уже проблема в лікарях. Ліжок можна зробити скільки завгодно, кисню скільки завгодно, а от лікарі, медсестри – це наше таке “вузьке горлечко”, яке розширити дуже важко.

Лікарі живі люди, вони змучуються, вони хворіють, вони також потребують якогось періоду відпочинку. І це, власне, може стати тим лімітом, який може призвести до того, що медична система не витримає.

І тому рано чи пізно в нас все одно прийде час, коли ми будемо вимушені запроваджувати локдаун, щоб дати трошки передихнути лікарям.

– Ви кажете, що локдаун буде запроваджений на початку січня. Тобто можна зробити висновок, що 32 тисячі ми матимемо на кінець грудня?

– Попередньо розрахунки, які ми бачимо, на першу декаду січня прогнозують десь в районі 20-25 тисяч захворілих в день. Ми не будемо чекати 32, щоб медична система впала. Звісно, що карантин треба запроваджувати до цієї цифри.

Чому на карантині, який ми будемо планувати, будуть працювати готелі, буде працювати транспорт, літаки? Треба дати можливість людям виїхати з мегаполісів, щоб не скупчуватися. Тому що основні шляхи передачі – це великі скупчення людей.

Тому весь світ забороняє роботу ресторанів, розважальних центрів, проведення концертів і т.д. Це місця, де люди активно комунікують між собою і знаходяться довгий час в закритих приміщеннях.

Зараз ми знаємо про вірус набагато більше, ніж знали весною. І тут відповідаю на ваше питання, чому з весни не робилося те, що робиться зараз? А літом ніхто не мав ще протоколів лікування, ніхто не знав, як лікувати.

Весною, згадайте, всі закуповували ШВЛ. Сьогодні у нас в країні близько 6 тисяч ШВЛ, з них менше 10% зайнято, і не факт, що буде зайнято більше. Чому? Тому що ШВЛ є вже кінцевим, крайнім способом порятунку життя людини. І насправді він дуже малоефективний. На тій стадії, коли людину підключають до ШВЛ, відсоток летальності дуже високий. Тому до цього треба не доводити.

І протоколи лікування вдосконалювались і вдосконалюються. І лише десь в кінці серпня чи на початку вересня став очевидним протокол ось цієї кисневої терапії, яка допомагала людям не доходити до ШВЛ.

Більше того, уже зараз стала зрозуміла симптоматика. Наприклад, стало зрозуміло, коли людина перейшла критичну точку.

Тобто якщо раніше відводили лікарі 14 днів, то зараз уже 10 днів і, в принципі, по симптоматиці людину виписують. Уже по протоколах не вимагається навіть тест. Через 10 днів людина вже незаразна.

Якби ми навесні знали, що таке ця хвороба, як вона себе поводить, як вона розповсюджується, як її лікувати… Але ці всі знання приходять з часом, приходять кожного дня.

А ті дані, про які ми знаємо сьогодні, і найбільш ефективні протоколи лікування, вони з’явилися на початку осені. І ми з серпня почали активно запроваджувати ліжка з киснем. При тому, що до вересня в нас була дуже невелика кількість захворюваних. Ніхто не міг уявити, як експонентно піде ріст. Ні у нас, ні в Європі.

– За рахунок чого це відбулося?

– А за рахунок просто недотримання людьми правил… Я казав, що небезпека першої хвилі – це паніка. А що таке друга хвиля? Це байдужість, коли людям стало вже все одно.

Вони змучилися від карантинних обмежень, від страху захворіти. І почалася байдужість, коли маски у всіх на бороді, всі ходять по ресторанах і так далі. Це відбулося по всій Європі, як ракета графік злетів по захворюваності.

– Коли запроваджували карантин вихідного дня, він викликав багато критики з боку малого та середнього бізнесу. При тому, що люди не проти карантину, але їм не подобається, що їх закривають, а в той же час гроші ковідного фонду йдуть на будівництво доріг чи на виготовлення фільмів. Як ви можете пояснити те, що відбувається з цим фондом?

– Хороше питання, воно дійсно викликає масу критики. Але якщо спитати в людей, чи є результат на дорогах? Він є. І якщо подивитися на графік працевлаштування, він є. І економіка витримала: якщо подивитися на показники падіння ВВП в Україні, то воно відбулось в менших обсягах і набагато м’якше, ніж навіть прогнозувалося.

Всім цим треба завдячувати тим заходам економічного стимулювання, які були вжиті. Нагадаю, фонд на боротьбу з COVID називається “на боротьбу з COVID та її наслідками”. Наслідком стала економічна криза. І коли в червні ми проводили соціологічні опитування, то лише 20% опитаних боялись самої епідемії і 80% мали страх перед економічними наслідками.

Як формувався так званий ковідний фонд? Україна виграла Стокгольмський арбітраж у Газпрому, і 3 мільярди доларів, які були виграні, планувалось пустити власне в розбудову української інфраструктури. Але більшість із цих 3 мільярдів було покладено в основу ковідного фонду.

Тобто ми з розбудови інфраструктури, з розбудови економіки переклали гроші на порятунок з умовою, що якщо грошей на порятунок буде достатньо, ми зможемо повертати їх на певні програми. Так і відбулося.

В червні, успішно пройшовши карантин, розуміючи, що ми пішли помірним сценарієм і можемо спокійно чекати вакцини і готувати свою медичну систему, ми розуміли, що не освоїмо всіх грошей на медичні потреби.

Так і відбувалося. До вересня у нас відсоток освоєння був дуже незначний. Тому що не треба забувати, що окрім ковідного фонду ми дали ще 16 мільярдів на Нацслужбу здоров’я напряму, і 12 мільярдів напряму на соціальні потреби.

Використання ковідного фонду було незначним, а економіку треба було рятувати, бо це були наслідки…

– … але всі говорили про другу хвилю, до якої треба готуватися.

– Ми готувалися до неї.

– Але не в таких обсягах, в яких потрібно було…

– А ніхто не знав, які обсяги потрібні і які протоколи лікування будуть до другої хвилі. Влітку основною проблемою і основним страхом була не друга хвиля. Основним страхом було економічне провалля. Це був страх суспільства і це була реальна небезпека для країни. Тому було прийнято рішення вкладати в інфраструктуру.

Гроші, які були першопочатково на інфраструктуру, вони на інфраструктуру і вернулися. Гроші, які потрібні були, щоб підтримати креативні індустрії, де люди найбільше втратили роботи, туди були повернуті. Ми не використовували гроші кудись, куди вони не були призначені. Їх використовували туди, звідки їх перед тим забрали.

– Але дивіться, інші країни будують мобільні госпіталі. Наприклад, Британія чи Німеччина. А ми не побудували жодної такої лікарні за цей час. Чому?

– Чому інші країни будують мобільні лікарні? Бо не вистачає ліжок. Коли починалася реформа медицини в Україні, було передбачене закриття великої кількості лікарень. Але ми не закрили жодної, ми це все зберегли.

Ми продовжуємо реформу і завершимо її. Але треба сказати, що кількість ліжко-місць в Україні, якщо брати наших сусідів Польщу чи навіть Німеччину, дуже велика.

– І скільки це? Можете сказати показник?

– У нас, скажімо, 62 тисячі ліжок під COVID. У Польщі сьогодні, я боюсь збрехати, по-моєму, 30 тисяч. При зіставних розмірах наших країн. Наша межа – це 55% від усіх ліжок, це 91 тисяча. В нас достатньо ліжок у медичних закладах, які можна заповнювати, не будуючи мобільні госпіталі.

Реально, тратити гроші в будівництво мобільних госпіталів, які потім згорнути і викинути, немає сенсу. У нас стоять пусті медичні заклади з ліжками, де можна розміщувати людей.

Ми починали цю роботу, розуміючи, що можемо не встигнути забезпечити киснем стандартні медичні заклади. Але абсолютно вся місцева влада сказала, що достатньо ліжок, нам не треба нічого будувати нового, ми справимося тими закладами медичними, які є.

Їх треба завантажити. Бо будувати на стадіоні медичний комплексі і потім з якоїсь лікарні забирати лікарів туди, а лікарня буде стояти пустою – це точно не ефективно.

У нас є мобільний госпіталь ДСНС, ми наповнили його обладнанням, він зможе оперативно, за потреби, переміщуватися, переїжджати в ті точки, де буде така потреба. Ми плануємо таких госпіталів докупити ще декілька, щоб це були дійсно мобільні госпіталі.

– Скільки він здатен прийняти пацієнтів?

– 100-120 ліжок спроможність такого госпіталю, але він абсолютно повноцінно обладнаний всім обладнанням. Тобто це повноцінна лікарня, яка може надавати будь-які послуги.

Зараз такий є один. Ми наповнили його обладнанням на суму 20 мільйонів гривень, і він готовий до використання.

Але якщо ви міністру охорони здоров’я задасте питання, де його зараз розгортати, поки що він не дасть такої відповіді, тому що на даний момент кількість вільних ліжок є достатньою.

– Ви знаєте, коли питаєш волонтерів, так не здається. Вони всі скаржаться на те, що ліжок не вистачає.

– У нас є проблематика із маршрутизацією хворих. Що відбувається? Наприклад, є в місті Києві міська лікарня. Швидкі беруть хворих. Куди вони їх везуть? По прописаному маршруту, в міську інфекційну лікарню. А вона уже забита. Все, там уже 100 плюс відсотків, в коридорах люди лежать.

У швидких інших маршрутів не було прописано. Вони роками не змінювалися і роками диспетчер розказує, “куди везти? – в інфекційну!” Хоча поруч стоїть 5 лікарень по 100-150 місць підготовлених в очікуванні пацієнтів.

Маршрутизація прописується із запізненням або диспетчери не мають доступу до інформації, що, наприклад, в одній лікарні забиті всі ліжко-місця, а в другій є вільні. Зараз ми робимо наступний дашборд, який дуже ефективно себе проявив. Ми відтестували його в Черкаській області.

В кожній лікарні закріплюємо позмінно людей, які в онлайні заповнюють ті дашборди “прибула людина/вибула людина”. І ми будемо в онлайні бачити в кожній лікарні, яка кількість вільних місць, яка ситуація з киснем. Тобто повністю вся інформація.

До цього такої системи в Україні не було. Раніше в кінці доби зміна кидала на екстрену скільки є місць, скільки нема. А потік хворих іде кожну годину, треба мати дуже швидку інформацію.

Ми хочемо зробити, щоб кожну годину або максимум кожні дві години, повністю відбувалося оновлення даних з усіх лікарень України, щоб диспетчери в екстреній медицині бачили і користувалися актуальною інформацією.

Я дуже сподіваюся, що найближчий, напевно, місяць і ми завершимо цю систему, реплікуємо на всю Україну, тоді ситуація з маршрутизацією хворих і зайнятістю ліжок збалансується і вирівняється. Тому що сьогодні, дійсно, є лікарні, де армагедон.

– Щоб завершити блок питань щодо вірусу. Весь світ живе в очікуванні вакцини. Британський уряд, наприклад, вже почав вакцинацію. Скажіть, будь ласка, що робить український уряд, коли в Україні буде вакцина?

– Україна без вакцини не залишиться. Знак оклику.

По-перше, ми є учасником глобальної ініціативи Covax. 8 мільйонів доз очікуємо. Перший мільйон, за словами міністра, очікується з березня. Вакцинування буде вимагати двох ін’єкцій. Тобто 8 мільйонів це для 4 мільйонів людей. 10% населення країни можна провакцинувати.

Буде встановлений і затверджений порядок вакцинування, тобто будуть визначені групи, соціальні групи, групи ризику. Зрозуміло, лікарів треба вакцинувати в першу чергу, вони під найбільшим ризиком. І далі по структурі – людей, які під загрозами, з відповідними захворюваннями, людей, які надають відповідні соціальні послуги, поліція тощо.

Буде також вакцинування звичайне, так, як всі ми вакцинуємося, наприклад, від грипу, тобто за свої гроші людина купує вакцину і вакцинується.

Над організацією процесу вакцинації зараз працює МОЗ, оскільки є специфічна логістика перевезення і використання тих вакцин, які сьогодні є. Вони потребують або глибокої заморзки до -70, або іншої специфічної логістики.

Оскільки вакцинування є добровільним, а не обов’язковим в Україні, то кожен зможе такі речі собі забезпечити на комерційній основі. Окрім тих, які будуть отримувати від держави це в обов’язковому порядку.

– Чи не розглядається питання закупівля “російської вакцини”?

– Щодо російської вакцини, навіть якщо не зважати на геополітичні моменти, то вона не пройшла третьої стадії клінічних випробувань. Тобто вона не може бути використана в Україні так само, як у розвинутих країнах.

Що таке третя стадія? Це найбільш масова стадія, яка якраз показує всі ризики, загрози, які ця вакцина може в собі нести.

Тому сьогодні мова про закупівлю російської вакцини не йде.

“Парламентсько-президентська республіка, уряд тут відсутній у цій формулі”

– За нашими даними від величезної кількості джерел, зі зміною влади збереглась стара історія про “додаткове мотивування”, скажімо так, чиновників, так звані доплати в конвертах. У Кабміні є ця історія? Ви з нею боролись чи підтримали?

– Я не мотивую і не отримую мотивації, тому нічого вам про цю історію не скажу. У мене такої історії нема і не планується. Крапка.

– Коли міняли уряд Гончарука, то мотивація публічна була така – треба посилити економічний блок і підготуватись до епідемії. Зміни в економічному блоці, м’яко кажучи, сумнівні. Але головною зміною стало те, що попередній уряд, хоч намагався ставити перед собою якісь масштабні задачі – земельна реформа, трудовий кодекс тощо. Які ваші такі великі проекти?

– Ви кажете, масштабні проекти були в попереднього уряду? Крім 40% зростання ВВП, я інших масштабних проектів, які не робить наш уряд, не знаю. При чому, ми їх не піаримо, а робимо.

Реформа децентралізації – завершена, реформа земельна – проведена. Фактично ми повністю провели аудит землі, визначили, де хто скільки вкрав, що лишилось – передали громадам, президент підписав відповідний указ. Ще цілий ряд реформ – медична реформа в роботі, реформа державної служби в роботі, тобто більше 20 реформ повністю в роботі…

– 500 тисяч робочих місць…

– Є всі шанси наблизитись до цієї цифри. Від початку карантину було працевлаштовано майже 450 тисяч українців. Розрахунково ми зберегли 400 тисяч робочих місць завдяки тим мотиваційним заходам, які відбувались.

А ще програма “5-7-9”, яка була розпочата попереднім урядом, але ми її вдосконалили, і вона почала працювати.

– Нещодавно соціологічне опитування показало, що кожний четвертий українець не знає, хто такий Денис Шмигаль. Не секрет, що зараз центром ухвалення рішень є Офіс президента – так було при прем’єрі Гончаруку, так, як кажуть, є при прем’єрі Шмигалі. Вам не образливо, що ви є фактично статистом?

Наприклад, коли знімали міністра енергетики Буславець, вас поставили просто перед фактом. Наскільки нам відомо, ви про це зміщення не знали. 

– У вас якісь неправильні джерела.

– Тобто ви звільняли Буславець?

– Ну, звичайно, рішення я виносив.

– Воно не приймалось в Офісі президента?

– Воно приймалось мною, і всі рішення, які виносяться в Кабмін, приймаються мною, у кінцевому випадку.

Ініціація рішень буває різною, я тут не буду приховувати – ми тут у тісному контакті з Офісом президента, ми працюємо, у нас конструктивна співпраця. Ми з президентом практично кожного дня контактуємо, працюємо над тими стратегіями і рішеннями, які відбуваються в країні. Але кінцеві рішення по багатьох питаннях – за мною.

Стосовно того, що кожен третій чи четвертий українець не знає, хто такий прем’єр-міністр, я не знаю, чи кожен третій чи четвертий українець знав Гройсмана чи Гончарука.

– У парламентсько-президентській республіці це досить дивно, так не має бути. 

– Так парламентсько-президентська республіка, уряд тут відсутній у тій формулі, яку ви назвали (сімється).

Дивіться, під час пандемії і цієї кризи не було часу працювати над політичним іміджем, піаром, треба було управляти цими всіма процесами.

Я вже зараз, напевно, став класичним політиком – посада цього вимагає. Але я на цю посаду приходив точно не як політик з класичного українського політикуму, який переживає за свій рейтинг, за піар-акції, ще за якісь речі. Я більше зосереджений на роботі.

– Рішення посунути Буславець було правильним? І чого за майже рік не призначений повноцінний міністр? На дуже важливу галузь, а ви знаєте особливості цієї галузі, оскільки працювали в ДТЕК.

– Сьогодні, з прийняттям закону, від мене буде вимагатись протягом 30 днів надати кандидатури міністрів. Звичайно, ми зараз думаємо над лонг-листом, шорт-листом кандидатів на міністерство енергетики, на міністерство освіти.

Я вважаю, що як мінімум троє діючих заступників мають шанс бути в такому шорт-листі на подання у Верховну Раду як кандидати на призначення міністром.

Щодо Буславець Ольги Анатоліївни. Були дуже ефективні досягнення, були якісь незадоволення, відповідно, було прийняте рішення подивитись, як буде працювати міністерство при в.о. міністра Бойку.

Нам треба прийняти важливе рішення – хто буде міністром, для цього треба подивитись на різні варіанти. Не хочеться робити помилку і потім її виправляти. Тому дивлюсь зараз на заступників, дивлюсь на зовнішніх кандидатів.

Є на сьогоднішній день щонайменше 2 зовнішніх кандидатури, доволі сильних. Будемо приймати рішення вже до кінця цього року і подавати кандидата від уряду на посаду очільника Міненерго.

– Наскільки я розумію, це не єдина кадрова заміна. Ходять також чутки щодо міністра Криклія, є й інші прізвища. Скажіть, кого ми не побачимо у 2021 році в Кабміні Дениса Шмигаля? І чи постає взагалі питання Авакова, чи він таки незмінний міністр усіх президентів, і за Зеленського так само?

– Напевно, це найчастіше питання, яке задають представники ЗМІ…

– Напевно, це не просто так.

– … хто з міністрів буде звільнений. Колись прийде час, буде звільнений прем’єр-міністр і не один, а всі прем’єр-міністри йдуть з цієї посади. Тому що кожен приходить, виконує свою роль і йде з цієї посади.

– А Аваков лишається…

– (сміється) Є міністри, які також будуть звільнені. Я поважаю ту команду і людей, з якими я працюю. І навіть люди, з якими з тих чи інших причин приходиться прощатись, вони також викликають повагу.

Тому що сьогодні команда цього уряду працює в дуже складних умовах і кожен проявляє свій характер у кращих його рисах. Тому ну дуже некоректно буде під час роботи, ще й в кризових умовах, підставляти комусь підніжку і казати – тебе звільнимо через місяць, тебе через півроку, ти взагалі не ефективний. Прийде час – рішення будуть прийняті.

Звичайно, на сьогоднішній день є ряд міністерств, які очевидно потребують оновлення керівників, щоб змінити стиль своєї роботи або підвищити свою ефективність.

– Це правда, що були погоджені деякі заміни і планувались до Нового року, але через те, що готується локдаун, вирішили відкласти зміни в уряді на наступний рік?

– По-перше, нема таких погоджень, ніхто ні з ким нічого не погоджував – рішення, повторюю, за мною. Я над ним зараз працюю і дивлюсь. Рішення за мною – коли подати це на Верховну Раду.

Насправді є варіант – або подавати це на наступному пленарному тижні, або вже в наступному році, бо зараз ми фактично маємо один пленарний тиждень до кінця року. Тобто або зараз, або вже в у будь-якому випадку в наступному році.

Питання готовності: по окремих напрямках готовність уже дозріла і вже склалася, по окремих ведеться ще робота. Тут питання – чи розтягувати цей процес, чи все таки його зібрати і одномоментно розв’язати всі питання.

– Коли ваш уряд призначали, президент прийшов у парламент і сказав, яким буде уряд, а Рада проголосувала. Зараз у президента зберігся достатній рівень впливу на парламент, який дозволить йому призначити в уряд тих, кого він хоче, а не тих, кого хочуть різні групи в його фракції?

– На сьогодні, повторюю, формування уряду, подання у Раду покладено на прем’єр-міністра, так і лишається. Звичайно, що до думки президента фракція прислуховується і дуже добре чує рекомендації, які дає президент як лідер своєї політичної сили. Безумовно, цей вплив є, він нікуди не дівався і не дівся. Просто вас у цьому запевняю.

Стосовно пропозицій по кандидатах, ще раз повторю, навіть на прикладі міністерства енергетики – на сьогодні ми дивимося різних людей, з різними бекграундами, різними можливостями, резюме.

– Знову ж, коли ваш уряд формувався, це було так – ви пропонували кандидатів, але були ще Єрмак і Шефір, які теж брали участь у цьому процесі. А потім проходила співбесіда у президента. Чи зараз така сама процедура і люди? Чи був уже хтось на такій співбесіді?

– З низкою міністрів на початках ми співбесіди проводили разом з президентом. Тобто підбирали когось, потім з президентом сідали і розмовляли з людьми. Зараз поки що таких співбесід спільних не було. Підбираємо, якщо буде в президента бажання і змога, звичайно, ми такі зустрічі проведемо, я тут не бачу жодних застережень.

– Ви були міністром уряду Гончарука і вели перемовини і дискусії щодо наступного складу Кабінету міністрів, тобто фактично за спиною тоді ще діючого прем’єр-міністра. Чи не боїтесь ви опинитись у такій самій ситуації сьогодні?

– Взагалі не боюсь.

– Вас не образить, якщо завтра з’явиться новий прем’єр і скаже: “У мене уряд”, і це буде людина з вашого Кабінету міністрів?

– Я вже казав – кожен прем’єр-міністр має бути готовим піти в той день, коли цей день прийде.

– Коли про це скажуть в Офісі президента?

– Ні, не обов’язково, причини можуть бути різні, і тут треба бути готовим до різних причин. Найгірша причина – це коли прем’єра викидає з крісла суспільство. Це катастрофа і біда. Це посада, на яку ти приходиш зробити певну роботу для суспільства.

– Коли Денис Шмигаль зрозуміє, що він хоче піти з посади прем’єра?

– Не знаю. Це як у фільмах кажуть: “Ти зрозумієш”. Я думаю, що я теж зрозумію, коли цей час прийде.

“Я так і кажу МВФ: “Ви лишаєте нас сам на сам з проблематикою”

– Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю ВВС охарактеризував ситуацію із дефіцитом бюджету як дуже непросту, бо не вистачає більше 3 мільярдів доларів. Це дуже великі гроші, зважаючи, що в нас немає траншу МВФ. Як уряд Дениса Шмигаля планує виходити з цієї “непростої ситуації”?

– Пандемія, звичайно, нанесла свій удар по економіці. Але попри це бюджет в Україні виконується. Більше того, бюджет збирання податковою було виконано ще в листопаді місяці. Ми фактично наприкінці листопада виконали річний бюджет по податкових надходженнях. Це дуже добрий показник. З точки зору митних надходжень, там був розрив, не критичний з точки зору річного обсягу бюджету.

У нас дефіцит бюджету при коригуванні закладався на рівні 7,5%. Передбачалося, що ми цей дифіцит профінансуємо не власними надходженнями, а залученням кредитних коштів, яких мали залучити на рівні 5,8 мільярда доларів в цьому році. На жаль, з різних причин, залучено було 2,1 мільярда. Це був транш від МВФ, який надійшов оперативно весною, після перемовин.

3,7 мільярда кредитних коштів – це близько 1,5 мільярда доларів – друга частина траншу МВФ, це 1 мільярд Світового банку, і це макрофін від Європейського Союзу 1,2 мільярда євро. Ці кошти нам не надійшли.

Вони не надійшли нам з різних причин. World Bank і ЄС прив’язані до МВФ. А у нас виникло декілька чинників, які вплинули на поведінку МВФ: це зміна керівника НБУ, це рішення Конституційного Суду, і це ряд якихось там дрібних речей, законодавчих ініціатив і ще якихось факторів, які спричиняли стурбованість МВФ і, відповідно, не дали призначити другу місію і отримати другий траншу вчасно.

– Давайте будемо називати речі своїми іменами: МВФ бачить, що Україна не виконує свої зобов’язання…

– Перше, Україна і уряд виконують всі структурні маяки, які прописані в меморандумі МВФ вчасно і в повному об’ємі…

– Ну, зміна керівництва НБУ, це не структурні маяки, напевно ж?..

– Ні. Є підписаний меморандум між МВФ і урядом. В меморандумі є 10 структурних маяків. Тобто це реформи, це, наприклад, розділення податкової на 2 юридичних особи – податкова і митниця, ліквідація податкової міліції… Це структурний маяк, реформа, яку ми зобов’язані зробити.

– Але паралельно є ризик знищення незалежності НБУ, і всі міжнародні організації і МВФ після зміни керівництва писали листи на ім’я України, що ця позиція є неприйнятною. І ви про це знаєте.

– Я про це дуже добре знаю. Але повторю ще раз, у відповідності до підписаних документів з МВФ Україна виконує всі зобов’язання вчасно…

– …але грошей немає…

– По дорозі виконання наших зобов’язань, виникали ситуації, які можна назвати турбулентністю – зміна керівника НБУ, яка викликала занепокоєння МВФ. МВФ взяв три місяці паузу, впевнився, що НБУ і далі незалежний, що його політика не змінилася, курс стабільний, основні цілі НБУ залишаються стабільними…

З НБУ питання знялося. Але, на жаль, ми втратили щонайменше 3 чи 4 місяці.

Тільки стабілізувалась ситуація з НБУ, появилось рішення Конституційного Суду. Ми, звичайно ж, протягом двох днів прийняли урядом рішення про відновлення подачі декларацій і роботи реєстру. Президент подав доволі жорсткий, але правильний на той момент законопроект в парламент.

Парламент на сьогоднішній день прийняв відповідні рішення, нехай не президентські, а компромісні. І президент, і уряд будуть наполягати, щоби були більш жорсткі покарання за корупційні діяння, в тому числі і за приховування інформації в декларації.

Але ця ситуація також викликала сумнів і також на сьогоднішній день уже питання знято. Хоча це не був предмет меморандуму, але це були понятійні речі, які викликали стурбованість

– Це були умови, під які гроші давалися раніше. Транші за попередньої влади видавалися під гарантії, що система антикорупції буде працювати. Тобто це теж наші зобов’язання.

– Вірно. Я думаю, що уже немає сумніву, які пріоритети країни ні у МВФ, ні в наших колег з Європейського союзу.

Ми лишаємося вірними нашим домовленостям з нашими партнерами, ми не шукали цих коштів з якихось інших джерел. Ми надіялись на своїх партнерів, що вони підтримають країну. Ми мали абсолютно чітку економічну стратегію виконання бюджету, відносно нормальну ситуацію в економіці…

Так, ми провалились, але навіть менше ніж прогнозували. І якби було це кредитування, навіть не в повному об’ємі, хоча б 3 мільярди, ми взагалі не мали би навіть відчуття якоїсь проблематики чи якоїсь кризи.

Вони нас не прокредитували, і у нас з’явилася проблема ліквідності.

– Це якась дуже патерналістська позиція, якщо чесно, що кредитори винні у наших проблемах.

– Це очевидні речі, про які ми дискутуємо з МВФ. І я такими самими фразами розмовляю з ними. Це об’єктивні речі, і вони їх чують, вони з ними згодні.

Я так і кажу: “Ви лишаєте нас сам на сам з проблематикою того, що ви не дали нам цієї ліквідності”. Вони це розуміють, тому вони прискорились у своїх процесах.

Ми очікуємо призначення місії цього року, ми очікуємо дзвінки від Європейського союзу в цьому році, ми очікуємо підтримки Світового банку, зараз активізувалася наша робота з ЄБРР і з Європейським інвестиційним банком.

Я думаю, у найближчі дні ми підпишемо з ними цілий ряд угод (9 грудня Уряд та ЄІБ підписали три угоди на загальну суму у 640 млн євро, а Єврокомісія надала 600 мільйонів євро макрофіну). І фактично з МВФ очікуємо найближчі дні оголошення того, як ми рухаємося, оголошення дати місії і, відповідно, продовження роботи. Це, звичайно, допоможе нам в залученні так званих коротких запозичень до моменту отримання основної суми кредиту.

Тобто ми в будь-якому випадку зараз пройдемо цей складний період.

– Можете сказати, яким чином?

– Це запозичення на внутрішньому ринку. Ми зараз це робимо, залучаємо кошти.

– Скільки треба запозичити, щоб пройти нормально цей етап?

– Порядка 60 мільярдів гривень. Цього вистачить, щоб виконати всі зобов’язання, всі захищені/незахищені витрати, які є в цьому році. А коли надійдуть транші від наших партнерів, ми їх (короткі запозичення – УП) перекредитуємо.

– Ви кажете, що днями має бути позитивний сигнал від МВФ. Але як він може бути, якщо ще не вирішене питання, скажімо, щодо Конституційного Суду?

– Дивіться, ви зараз мене заставляєте ходити по дуже тонкому льоду. Ось ці перемовини з МВФ, зі Світовим банком, з Європейським союзом – це все тонка матерія. І я сьогодні не маю права вголос озвучувати такі речі.

Ви все побачите найближчі дні і тижні, як все буде розвиватися.

У нас доволі оптимістичні очікування щодо завершення цього року. Міністр сказав правильно – це один з найважчих років. І з точки зору пандемії, і з точки зору економічної кризи, і з точки зору, що у нас війну ніхто не відміняв в Україні, вона теж є.

Тобто всі ці проблеми в цьому році сконцентровані, і якраз на завершення року. Тому кінець року дуже важкий. Не буду применшувати.

Але ми чітко розуміємо і бачимо поденний графік, як ми будемо цей рік закінчувати. Тому я розумію, що ми кермо тримаємо в руках і я абсолютно переконаний і запевняю вас, що ми цей рік закінчимо.

– А скільки на сьогодні у казначействі неоплачених рахунків?

– Казначейство сьогодні виплачує всі захищені платежі. От на вчора вечір, 27 мільярдів гривень на рахунку казначейства є. Відповідно казначейство сьогодні веде наступну політику: всі захищені платежі виплачуються в повному об’ємі, немає затримок, а по окремих незахищених статтях, зокрема капітальні вкладення, казначейство сьогодні затримує платежі. Нема такого, що не платиться, є затримка від 2 до 5 днів.

– А на кінець року ви прогнозуєте, скільки уряд зможе профінансувати, а скільки буде винен? 

– Ми сподіваємося, що ми закриємо все. Ми все дуже добре знаємо, дуже добре плануємо і бачимо: що в нас є, де в нас буде економія, де в нас буде невикористання.

– Просто ви кажете, що плануєте, а у нас дірка на 3 мільярди доларів. Це дуже поганий показник планування. Є ще одне питання. Грудень складний тим, що є багато виплат, а січень складний тим, що там взагалі півмісяця фактично немає надходжень. 

Ви думаєте, що до січня Україна отримає гроші від кредиторів? Чи в січні будуть ще більші проблеми, ніж зараз?

– Ні, ми розраховуємо і плануємо, ось ці речі, про які я вам казав, з урахуванням перших днів січня. А далі все розписано. Ми і січень, і лютий вже розпланували.

Не переживайте. Насправді ситуація під контролем. І те, що ви так емоційно називаєте “діркою”, то це в кінці кожного року всі уряди з цим стикались. Хтось в більшій, хтось в меншій мірі.

– Але якщо станеться чергова історія з НБУ, чи КСУ, чи ще щось подібне, в нас знову будуть великі проблеми?

– Я це добре розумію, краще ніж ви собі уявляєте. Я вас заспокоюю певною мірою рефлекторно, бо гроші люблять тишу, спокій і впевненість.

– Для виходу з кризи могла б послужити велика приватизація. У нас її в цьому році не відбулось, окрім показової приватизації готелю “Дніпро”. Чому так?

– На початку року було прийнято рішення, оскільки пандемія, інвестори мають обмеження в пересуваннях, діях тощо, плюс економічна криза, то ми переживали, що ціни впадуть як на нерухомість, так і на об’єкти великої приватизації. Ну і крім цього такі об’єкти потребують великої підготовки, бо навколо них є маса неузгодженої документації, судових рішень, спорів і так далі. Фонд держмайна зараз цим займається.

Готель “Дніпро” був найкращим варіантом, у нього ідеально чисті документи, його можна було швидко виставити. Це була своєрідна проба, як відреагує ринок. При тому, що “Дніпро” не відносився до великої приватизації. Це об’єкт малої приватизації, який, правда, продали дорожче, ніж деякі об’єкти великої.

Було виставлено ще одне газове родовище, і на аукціоні замість очікуваних 400 мільйонів вдалося залучити 650. Ці приклади показали, що коронакриза не впливає на приватизацію. Тому ми провели приватизацію цілого ряду спиртових заводів.

На наступний рік ми готуємо шість об’єктів великої приватизації і близько 30 об’єктів середньої приватизації. Таких “малих” об’єктів, як спиртзаводи, готується кілька сотень. У наступному році ми очікуємо на залучення 12 мільярдів гривень від приватизації.

Севгіль Мусаєва, Роман Романюк, УП

 

Павел Рябикин: «Те, кто готов работать по правилам и не брать взятки, спрашивают меня, как я защищу их от силовиков» – ЛБ

Павел Рябикин – пятый руководитель Государственной таможенной службы за последние полтора года. На одной из самых непростых, «горячих» должностей в системе государственной власти не смог удержаться ни модный реформатор, ни опытный «ветеран» таможенных войн. Сможет ли удержаться, а главное – показать результат опытный политик и управленец Рябикин, не имеющий, впрочем, никакого опыта работы в системе? Сам он утверждает, что готов уйти хоть завтра. Добавляя: предпосылки для этого есть уже сейчас, спустя месяц с небольшим после назначения.

Не удивительно: таможня сегодня – это система победившей коррупции, отдельные участки которой давно и плотно контролируют специфические группы влияния. «Если раньше такого рода группы влияния пытались продвинуть своих людей на таможню, то теперь они обладают таким финансовым потенциалом, что в состоянии купить очень большое количество людей, которое приходит на руководящие должности в таможню. С одной стороны, человеку предлагается «пряник» в виде каких-то существенных доходов, с другой «кнут», мол, не согласишься, зальем чернухой, засыпем шинами, загоняем общественными организациями», – утверждает новый глава таможенной службы.

Будни своего ведомства Павел Рябикин описывает так: «С любой таможни сегодня возвращается 7% «пустого» транспорта, но есть одна западная, где количество «пустого» транспорта составляет 17%. Везде идет взвешивание 80% грузового транспорта, который возвращается пустым, а там 0-5%. «Почему не взвешиваете?» – спрашиваем. «Весы сломались», – отвечают».

Как реформировать ГТС и возможно в процессе трансформации не потерять доходы бюджета, что делать с неформальными хозяевами ведомства и как заставить таможенников работать на одну зарплату – в интервью Павла Рябикина LB.ua.

Соня Кошкина  Олег Базар

«Экспериментом может стать единовременная замена всего личного состава в одной из региональных таможен»

Соня Кошкина: Начнем с факта назначения. Знаю, вы долго сомневались, соглашаться ли на должность главы Таможенной службы. Почему?

Предложение от Офиса Президента я получил в конце октября. Действительно, долго изучал вопрос, общался с теми, кто когда-то формировал и сопровождал процессы. И только после этого принял для себя решение.

С.К.: Кто конкретно предложил вам возглавить Таможенную службу? Ермак?

Это было предложение непосредственно от Владимира Александровича.

С.К.: И что же вы услышали от людей, с которыми советовались?

Я не вникал в состояние дел в Службе, скорее, пытался осознать для себя бизнес-процессы, происходящие внутри структуры и обеспечивающие ее жизнедеятельность. Точки зрения я услышал разные, но не полярные. Все они были в одном ключе: есть системная проблема, которая не решается десятилетиями. Она заключается в определении приоритетов Службы. Сегодня эти приоритеты сформулированы Президентом Украины, премьер-министром и министром финансов: наполнение бюджета, выполнение всех планов по поступлениям, предусмотренных бюджетом.

В этом ключе справедливо высказывание Максима Нефьодова (экс-глава Таможенной службы, – LB.ua): «Это все равно, что делать реконструкцию в горящем доме».

Наполнение бюджета и реформирование таможни – два разных вектора, которые расходятся под углом 90 градусов. Требуется приоритизация и конкретизация.

Олег Базар: Почему приоритеты расходятся? Реформирование таможни в конечном итоге должно принести больше денег.

Совершенно верно. Здесь ключевое «в конечном итоге». При реформировании произойдет смена поколения таможенников, оперативное изменение нормативно-правовой базы, внедрение новых средств и методов таможенного контроля, организации. И в эти моменты провал в платежах неизбежен. А получается, что приоритетом звучит наполнение бюджета, тогда как приоритет при реформировании системы – смена поколений таможенников.

С.К.: Смена или аттестация?

В нормативных документах стоит «аттестация». Но здесь есть эффект инфекционной больницы – слишком большое количество инфицированных «клептоманов». Ключевой вопрос: можно ли это излечить или нужно произвести кардинальную замену и кадровое обновление? Пока что на него никто не ответил.

О.Б.: Постепенная замена кадрового состава имеет смысл? Или эффективнее рубить всех на корню, чтобы оставшиеся «зараженные» не заражали новых?

Мы сейчас готовим эксперимент по системе подготовки кадров внутри существующей Службы, который включает в себя два элемента: отбор студентов-выпускников и ускоренная подготовка людей с таможенной специализацией на базе военнослужащих, прошедших службу в зоне АТО. Это две целевые группы, которые мы хотим сегодня подготовить.

С.К.: Сколько это по количеству?

Выпускников вузов по таможенным и смежным специальностям где-то 200-250 человек в год. Количество военнослужащих мне трудно оценить, но я знаю, что сегодня есть порядка 20 000 прошедших «передок» человек, которые готовы активно себя проявлять в государстве. Это по данным ветеранских организаций.

Вопрос в том, как подготовить из них первичных специалистов Таможенной службы. Учебным центром в Хмельницком, находящимся в структуре таможни и отвечающим за повышение квалификации и переподготовку кадров, разработана программа ускоренной подготовки, которая предусматривает 400 часов занятий для первичной аттестации на таможенного инспектора.

Подразумевается, что у этих людей должно быть первичное образование (высшее или как минимум среднее), они должны пройти предварительное тестирование по уровню IQ, по профилю, на добропорядочность. Так мы можем отобрать людей и обучать их. В том числе и дистанционно, в связи с эпидемиологической ситуацией. Это займет порядка трех месяцев.

С.К.: Какое количество инспекторов вы рассчитываете подготовить таким образом?

Сейчас мы начинаем набор первой экспериментальной группы – 36 человек. Если этот курс срабатывает, мы можем одновременно обучать порядка 400 человек. По оптимистичным оценкам. В итоге, я вижу возможность в год готовить порядка 700 человек по новым программам обучения.

Экспериментом может стать единовременная замена всего личного состава в одной из региональных таможен.

С.К.: Действительно интересно.

О.Б.: Это подготовка таможенных инспекторов. А что с начальниками постов, например?

Это вопрос таможенной компетенции и отдельное направление реформы. По большому счету, одним из стратегических направлений реформы является создание центра или центров таможенной компетенции. Существующие технологии позволяют сегодня оформлять груз, прибывший в порт «Одесса», дистанционно в Киеве. Досмотр – под камеру, а в компьютере – фактическое таможенное оформление. Для этих целей была создана Координационно-мониторинговая таможня, куда будут направляться все «сложные» оформления и все будет делаться в Киеве.

О.Б.: Но на местах же должен кто-то быть из руководящего состава?

Конечно. Руководящий состав мы будем подбирать путем тестирования из существующих сотрудников. Единственный резерв, чтобы улучшить работу центрального аппарата и побороть «клептоманию» – это руководители средних звеньев, в том числе, в регионах. Давать им новые стимулы, новые перспективы.

С.К.: Ротация кадров уже началась?

Нет. Мы только работаем над этим. Думаю, что для тестирования системы точно не будет выбран какой-то из «горячих» регионов. Возможно, это будет Кировоградская, Запорожская или Днепропетровская области. Они большие, имеют достаточно большой и экспортный, и импортный потенциал. Но при этом структура операций там достаточно однородная, досматриваемые грузы более однотипны. Скорее всего, какая-то из этих центральных таможен может стать «пилотом».

С.К.: Сколько времени вам нужно на подготовку?

Я это вижу следующим образом и об этом докладывал Президенту, премьеру и министру финансов, общаясь по вопросам реформирования таможни. Нужен, предположительно, двухмесячный срок, чтобы всех стейкхолдеров (держателей акций, шире – заинтересованных лиц? – LB.ua) процесса, собрать за одним столом, внимательно выслушать, взять рациональные зерна, избавиться от шелухи и попытаться выстроить некую целевую модель, к которой мы хотим прийти через год, два, три. Потому что не должно быть реформы ради реформы. У нас часто забывают, для чего все делают, и увлекаются самим процессом.

С.К.: Есть пример 2008 или 2009 года, точно уже не помню, когда Валерий Хорошковский за полгода в 3,5 раза увеличил поступления от таможни в бюджет.

Если наполнение бюджета сегодня – приоритет, почему б не воспользоваться его опытом?

Для меня одна из самых острых проблем сегодня разделить человеческий ресурс: чтобы одни занимались операционной деятельностью по наполнению бюджета, а другие параллельно – процессом реформирования. Здесь важно выдержать баланс. Вопрос еще в том, в каком состоянии находится экономика.

О.Б.: Плачевном.

Ну вот. А в 2008 и 2009 году была совершенно другая ситуация. Одно дело – скачки внешней конъюнктуры на продукцию нашей металлургии и определенные локальные кризисные явления, другое дело – тяжелейший системный и всесторонний коронавирусный кризис во всем мире, очень больно ударивший по украинской экономике.

О.Б.: Когда экономика падает, налогов поступает меньше, соответственно, хочется хотя бы от таможни получить больше.

И это самое азартное. На моей памяти было восемь или девять бюджетных процессов, и каждый год правительство, внося проект бюджета, говорило: все, это последний год, когда мы концентрируемся на решении социальных проблем и задач, со следующего года начинаем бюджет развития, будем вкладываться в экономику, ослаблять налоговое давление, расширять базу налогообложения. По факту так произошло всего два раза и в очень усеченном виде – при Николае Яновиче (Азарове, – LB.ua) и при Владимире Борисовиче (Гройсмане, – LB.ua) пару лет назад. Полностью реализовать это не удалось никому.

Правительство каждый раз наступает на одни и те же грабли, создавая для следующего бюджета еще большие проблемы, удушая экономику, увеличивая налоговое давление. Мы находимся в замкнутом цикле скорее, в замкнутой спирали, которая сужается, сужается, сужается…

О.Б. Кстати о проекте бюджета. Таможне на 500 миллионов сократили финансирование на следующий год.

500 миллионов – это по капитальным инвестициям. Это неизбежно, потому что существующий бюджет – компромиссный, он точно будет секвестироваться. Кризис никуда не денется.

О.Б.: Урезанного бюджета достаточно, чтобы нормально функционировать и заниматься реформированием? Оно наверняка предполагает и обновление материально-технической базы.

С.К.: Сканеров, как минимум.

Как раз финансирование по сканерам и сократили. Но сами по себе сканеры не решают проблемы.

«На таможне, помимо государства, во всем мире кто-то зарабатывает»

С.К.: Какая сейчас ситуация на таможне? Какие центры влияния сохраняются? Группы Павлюка, Козловского?

О.Б.: «Смотрящие» есть?

Можно бесконечно заниматься изучением того, что было. А можно отстаивать то, что будет. Я рассматриваю любую систему на начальном этапе как «черный ящик», куда есть входящие потоки в виде тонн кубометров чего-то и исходящие потоки в виде платежей в бюджет. Для того, чтобы эти тонны и кубометры давали адекватное наполнение в виде миллионов гривен в бюджет, должно быть создано единое правило игры на рынке.

С.К.: Некоторые люди в этом «черном ящике» неплохо зарабатывают. С чего вы взяли, что они станут выполнять «единые правила игры», им-то зачем?

На таможне, помимо государства, во всем мире кто-то зарабатывает. К сожалению, это факт. Мы должны понимать, что ни в течение месяца, ни в течение года или даже трех лет мы не сделаем таможню идеальной. Но, объявляя некие принципы и правила работы, мы должны последовательно сформулировать политику и реализовывать полное неприятие любых контрабандных операций, полное неприятие коррупции.

Человек должен знать: если он берет деньги, рано или поздно будет наказан. Да, мы не поймаем его сегодня, может, и через год или даже три года, но когда-то – поймаем. Как юрист могу подтвердить: принцип неотвратимости наказания является базовым. Здесь должна быть последовательность, и это должно быть донесено до каждого сотрудника.

С любой таможни сегодня возвращается 7% «пустого» транспорта, но есть одна западная, где количество «пустого» транспорта составляет 17%. Везде идет взвешивание 80% грузового транспорта, который возвращается пустым, а там 0-5%. «Почему не взвешиваете?» – спрашиваем. «Весы сломались», – отвечают. Мы же понимаем, что идет черная контрабанда. Это значит, что в какой-то момент пограничники и таможенники договорились. Подняли шлагбаум, фуры проехали, но «были пустые».

О.Б.: Как с таким бороться?

Методов много – велосипед выдумывать не придется.

Первое – это обмен информацией на трансграничном уровне, налаживание взаимодействия со странами-соседями о том, какой транспорт, какое содержание, какие документы мы можем получить. Это сотрудничество сейчас существует. Где-то оно функционирует хорошо, где-то хуже, но это один из приоритетов того, что надо сделать в борьбе с контрабандой.

О.Б.: Количество того, что выезжает из Польши, например, и въезжает в Украину, существенно различается.

Я привел вам пример, как раз связанный с польской границей.

О.Б.: Владимир Борисович для этого запускал «черные сотни».

Это трансформация «таможенной варты», которая была в 2000-х. Это метод постконтроля, когда транспорт, прошедший пункт контроля, проверяется еще раз. Этим будет заниматься Мониторинговая таможня.

Еще раз говорю: методов контроля и борьбы с контрабандой много. Их нужно внедрять и последовательно использовать. Это не должна быть кампания, когда мы неделю проверяем Львов, а потом неделю Закарпатье. И о прибытии группы проверяющих знают еще до того, как они выехали.

О.Б.: В последние год-два попытку «зайти» на таможню предприняло МВД, якобы из-за того, что СБУ не справляется с контролем за контрабандой.

Ой, желающих контролировать контрабанду очень много. Сколько будет спецслужб, столько и будет желающих. Почему-то в детские комнаты полиции очередей желающих там работать не видно. Но я сторонник того, что, если есть закон, то, что в нем написано, должно соблюдаться. Если у нас есть таможенный орган, который отвечает за экономическую безопасность страны, у него должно быть достаточно полномочий для того, чтобы самим контролировать и осуществлять работу. Да, органы борьбы с коррупцией обязательно должны контролировать таможенные органы. Органы, а не контрабанду, чем они фактически занимаются.

С.К.: У вас достаточно полномочий, чтобы справляться с существующими нарушениями самим?

У таможни отсутствует целый ряд полномочий, что провоцирует систему внедрения иных силовых структур в процессы таможенного оформления.

С.К.: Каких конкретно полномочий вам не хватает?

Проведение собственных следственных действий для оформления этих процедур. Это то, что когда-то было, потом из таможни ушло, в ГФС осталось и не вернулось. В результате, этим занимается ГФС, СБУ, ДБР, НАБУ. А у семи нянек дитя оказывается без двух глаз, потому что черная контрабанда как шла, так и идет в прежнем формате. Поэтому еще раз: здесь должен быть четко определен центр ответственности.

Парадоксально, когда профильный орган пытаются оттеснить на периферию функционала и ответственности. Ведь в той же ГФС есть не только функция собирать налоги, но и функция расследовать налоговые правонарушения.

С.К.: Как глава Таможенной службы, субъектом законодательной инициативы вы не являетесь, но в сотрудничестве с комитетом ВР можно работать над изменением законодательства.

Наши западные «спонсоры», в общем-то, рекомендуют криминализацию статей по контрабанде. Мне кажется, на сегодняшнем этапе это было бы логично.

С.К.: Какие-то наработки уже есть?

Я пока что не видел подобного рода документов. Нащупываю, так сказать, для себя проблему.

«Если поставить на региональную таможню неопытного человека – его обведут вокруг пальца, а любой опытный так или иначе связан с Кауфманом, Альпериным, Шерманом или кто там еще существует на этом рынке»

С.К.: Вернемся к центрам влияния: Калетник с Хомутынником, Павлюк, Слюсарев, Романенко, Кауфман, Наумов. В каком процентном соотношении эти люди оказывают сегодня влияние на таможню?

Наверное, влияние их очень велико. Велико тем, что если раньше такого рода группы влияния пытались продвинуть своих людей на таможню, то теперь они обладают таким финансовым потенциалом, что в состоянии купить очень большое количество людей, которое приходит на руководящие должности в таможню.

С одной стороны, человеку предлагается «пряник» в виде каких-то существенных доходов, с другой «кнут», мол, не согласишься, зальем чернухой, засыпем шинами, загоняем общественными организациями. В таких условиях устоять достаточно трудно.

Есть еще фактор СБУ, ГФС, ДБР, которые с точки зрения давления буквально в спину дышат. А тут еще говорят, что в рамках реформы таможня скоро начнет работать в другом формате, а вас уже не будет. И человек прикидывает: да сколько там осталось, три месяца, сейчас «отскирдуюсь» и пошел. Вот так и появляются у людей, проработавших в органах таможни, особняки.

О.Б.: Особняки? Футбольные команды в Высшей лиге, где раньше клубами владели одни олигархи.

Мне рассказывали, что один бывший начальник поста после увольнения купил себе угодья и облетал их на вертолете, потому что размер не позволял перемещаться на колесном транспорте.

С.К.: Давайте пройдемся конкретно по фамилиям, которые я назвала. Группа Павлюка.

Я не сталкивался с названными вами господами ранее.

С.К.: Да ну ладно! У Павлюка дружба с президентом многолетняя и достаточно сильное влияние в парламенте.

Я пока что не почувствовал этого влияния на себе.

О.Б.: Хорошо. Давайте без фамилий. Но вы настроены поменять таможню, а этому будут противодействовавть люди, которые ее контролируют. Они имеют своих людей внутри системы, лоббистов во власти, влияние в медиа, пучок анонимных телеграм-каналов и т.д. Любые реформы будут наталкиваться на мощнейшее противодействие.

Пока что я никакой работы против себя не чувствую. Затаились. Ждут, что ж я такого сделаю, за что можно зацепить. Если поставить на региональную таможню неопытного человека – его обведут вокруг пальца, а любой опытный так или иначе связан с Кауфманом, Альпериным, Шерманом или кто там еще существует на этом рынке. Я понимаю эти риски. Но, думаю, к сожалению, стейкхолдерами процесса являются те самые условные контрабандисты, которые давно легализовались. Чей бизнес находится в «белой», «серой» сфере. И их интерес каким-то образом нужно учитывать, чтобы как минимум понимать, как действовать. Так вот, я считаю, что все эти участники заинтересованы в одном фундаментальном положении, о котором уже говорил – единые правила растаможивания в Одессе, во Львове, в Закарпатье, в Сумах…

С.К.: И зачем им это? Есть таможни, где их «кураторы» зарабатывают кратно больше остальных.

Где-то они зарабатывают больше, но где-то рискуют попасть под какую-то операцию. Например, в Киеве обнаружили 15 машин якобы с техническим маслом, при проверке оказался дизель. С масла акциз не платится, за дизель платится. Суммы платежей другие. А оформлений по таким же машинам за последние 1,5 месяца было 172 – в общей сложности 200 машин. Эта большая сумма для начисления штрафа с возможной конфискацией. Это большие риски даже для серьезных игроков.

Либо они рискуют, получив установку, что черная контрабанда не пройдет, и мы боремся со всеми нарушениями таможенного режима, и это будет болезненно для них с точки зрения потери финансов. Либо они идут на то, чтобы увеличить платежи в бюджет и спать относительно спокойно.

С.К.: Для этого таможне нужна поддержка сверху.

Несомненно. Для этого должна быть единая государственная политика, команда, которая будет работать в одном направлении. И вот эта синхронизация была одним из тех условий, на которых я делал акцент на встречах с Президентом Украины, с премьер-министром, министром финансов. Мне сказано: сформулируйте основные принципы, мы разберемся.

…Я, в отличие от моих предшественников, ценю свободу от обязательств перед системой больше, чем что бы то ни было. Поэтому, если я вижу, что идет синхронизация процесса, реализация единой государственной таможенной политики и мы можем достичь результата, я этот процесс возглавляю. Если я этого не вижу, если будут отстаивать корпоративные или индивидуальные интересы, – завтра же скажу: «Спасибо за внимание, мы так не договаривались».

С.К.: Что делать с влиянием СБУ на процессы на таможне?

Знаете, сейчас те, кого я начинаю командировать на «горящие» участки, кто готов работать по правилам и не брать взятки, спрашивают меня, как я защищу их от силовиков? Я говорю, что пока что от силовиков их может защитить только то, что они не будут брать взятки. Других методов пока нет.

С.К.: Так себе гарантии.

На сегодняшний день я не обладаю иными гарантиями, кроме тех, которые стоят. Я не могу обещать людям больше.

С.К.: Но, наверняка, вы обсуждали этот вопрос с президентом?

Да. Мне было сказано, что у нас существует четкая вертикаль взаимодействия всех правоохранительных органов. Сегодня ее не видно, потому что нет стержня в виде таможни, вокруг которого эта тематика должна быть объединена. Мол, будет стержень – будет синхронизация и единство. Посмотрим. Не будет – попрощаемся.

О.Б.: Какая средняя зарплата начальника таможенного поста сегодня?

Таможенник получает 8000 гривен ставки, начальник поста, по-моему, порядка 15 тысяч. Но с учетом существующих коэффициентов, премиальных, надбавок, рядовой инспектор получает порядка 22-23 тысяч, начальник поста – где-то на три тысячи больше.

О.Б.: То есть у человека дилемма: либо быть честным и получать, условно, тысячу долларов, либо «скирдовать» и за полгода работы становиться миллионером. И проблем с силовиками меньше.

Здесь несколько искаженное представление о всепроникновенности коррупции. Возможности совершения коррупционных деяний у всех разные. Если бы мы смогли гарантировать заработную плату на удаленном посту инспектору в размере 1000 долларов +, ему было бы уже что терять. А вот на каких-то “горячих” постах, должны быть совершенно другие механизмы работы. Это уже к вопросу реформирования таможни, определения мотивационных стимулов, которые можно со временем внедрить, чтобы обеспечить высокую материальную заинтересованность и престижность этой работы. Уже есть идеи, которые я попытаюсь в ближайшее время оформить в документы.

О.Б.: Это будет «кнут» или «пряник»?

Обязательно сочетание очень жесткого кнута и достаточного по размеру пряника, чтобы человеку было что терять.

С.К.: В бюджете есть на это деньги?

В бюджете нет денег ни на что. Но, предположим, на таможне есть функция разрешительная, для которой необходимо государство и госслужба, а есть функция сервисная, которую может выполнять условно государственное предприятие, работающее в формате финансового плана. И когда такая структура появится, куда можно перевести, по предварительным расчетам, до 80% всех специалистов, это будет уже другой принцип формирования зарплат. Сегодня в госсекторе очень неплохие зарплаты. Где есть источник дохода, там работник предприятия получает приличную зарплату.

О.Б.: Под предоставлением коммерческих услуг вы имеете в виду услуги таможенных брокеров?

Это не таможенные брокеры, а услуги по организации досмотра, это и премирование за счет конфискованных товаров, определение части конфискованных средств, доход. Разные механизмы. В такой структуре могут оказаться около 70% таможенников.

С.К.: Все-таки хочу пройтись по фамилиям. Начнем с Хорошковского.

Хорошковский Валерий Иванович. Знакомы с ним хорошо с 90-х годов.

О.Б.: Ему, кстати, предлагали заняться таможней сразу же после избрания Зеленского президентом.

Может быть.

С.К.: И он отказался не только и не столько из-за люстрации, как вы понимаете.

Я понимаю. Валерий Иванович в свое время сумел реализовать собственные бизнесы, сделать их ликвидными, переведя в денежные средства, и может позволить себе жить в мире, не привязываясь к капитализационным коэффициентам родной страны. Я, к сожалению, нахожусь в противоположных условиях. Весь мой бизнес нельзя вывезти из страны и нельзя капитализировать в силу того, что общий капитализационный потенциал страны находится на очень низком уровне, и если я решу завтра все продать, то не получу даже половины того, что я туда вложил. Поэтому у меня единственный выход – бороться за капитализацию страны. В конечном счете – это в моих собственных интересах, и тут мы с Валерием Ивановичем и с некоторыми другими умными и профессиональными людьми сильно различаемся.

Поэтому никаких назначений, связанных со старыми кадрами такого уровня и масштаба, не будет. Мы ориентируемся сейчас на то, чтобы найти квалифицированный персонал в возрасте 35+/- и поднять их из областей в центральный аппарат.

С.К.: Влияние Калетника и Романенко на таможню сохранилось?

Вы знаете, я очень много слышу о людях Романенко, людях Калетника, людях Макаренко, но это все те таможенники, которые работают на таможенной службе 10-20 лет. Совершенно не все преступники и зашкваренные взяточники, среди них есть нормальные люди, их большинство. Все работали и при Калетнике, и при Макаренко. У кого-то при ком-то из них был взлет, при ком-то – падение, кого-то кем-то заменяли, но это одна и та же группа людей. Сказать, что сегодня есть чье-то влияние, я не знаю…

Но могу сказать точно – если будут попытки продолжения коррупционных схем на таможнях, то в наше высокотехнологичное время они очень быстро вылезут наружу. Весы мы починим, да и сканеры раньше или позже поставим. И кадровые назначения сделаем. И меры к «схематозникам» будут приняты самые оперативные и самые жесткие.

По кадрам – на ключевые позиции я консультируюсь с четырьмя-пятью бывшими руководителями и часто получаю взаимоисключающие рекомендации. Но делаю свой вывод и решаю, работать с этим человеком или нет.

О.Б.: С заместителями уже определились?

На сегодняшний день я имею тех заместителей, которые были назначены до меня, и нахожусь в поиске того, кто мог бы стать моим заместителем.

С.К.: Скольких заместителей вы ищете?

У меня есть два, могу взять еще двоих, но по функционалу хотел бы троих. Ребята, которые, я так понимаю, назначались плюс/минус при Нефьодове – очень приличные в своих сферах компетенции. Один из заместителей ответственен за цифровую трансформацию, этот аспект далек от таможни, но человек весьма функционален в своей сфере.

Второй заместитель – молодой, с очень хорошим образованием, глубокими знаниями, может быть, с недостаточно большим административным опытом руководства людьми, но очень высококвалифицированный. Я бы хотел сохранить их.

С.К.: У вас есть свобода сформировать свою команду?

Есть алгоритм, который дает мне возможность: а) либо наложить вето на какие-то предложения; б) получить не/согласие правительства, Министерства финансов…

О.Б.: Но так или иначе должен быть проведен конкурс.

Совершенно верно. Это конкурсная процедура.

С.К.: По-хорошему, после завершения карантина вы также должны переназначаться – через прохождение конкурса.

Все будет зависеть от того, доживу ли я до завершения карантина в этой должности. Если эта история для меня взлетит, а для этого есть один месяц, то, наверное, я пойду на конкурс. Если нет – я готов завтра же уйти. Пока предпосылок для этого значительно больше.

С.К.: Собраться и уйти?

Да.

«Мы подошли к той стадии дестабилизации, что, наверное, криминализация преступлений, связанных с нарушениями таможенного оформления, является актуальной»

О.Б.: Тестирование сотрудников прокуратуры и последующее увольнение нескольких тысяч человек закончилось массовыми исками и восстановлением через суд уволенных в рамках тестирования прокуроров.

Я же не даром говорил про реструктуризацию. Они могут остаться в старой структуре, в новую – без теста – их не переведут.

О.Б.: Это ж госслужащие, они защищены законодательно.

С.К.: Вы успеете протестировать людей до 1 января?

Мы проанализировали наши возможности, и на сегодняшний день в Министерство финансов направлено предложение, что мы можем собственными силами осуществить тестирование в следующем формате. Мы сможем реорганизоваться в юрлицо, здесь я не вижу больших проблем, и осуществить тестирование дистанционно на рабочих местах, в четыре этапа с использованием имеющихся средств видеоконтроля. Это то, что мы можем сделать сегодня и на этом остановиться, если этого достаточно.

Если возникает необходимость, мы хотим обязательно собрать всех людей в одном месте, сделать какой-то тотальный контроль, но тогда нам надо помещение, финансирование на подвоз людей, финансирование на дополнительные компьютеры, камеры, дополнительное время, чтобы все это организовать. Если формула, предложенная сегодня таможней, принимается, до нового года минимум по двум видам тестов мы будем готовы дать результат. Если от нас потребуют дополнительных опций, потребуется больше времени.

Я понимаю важность этого процесса, понимаю, что это безусловный приоритет сегодняшнего дня в плане тактических задач. На третий день моего нахождения в должности соответствующие документы были направлены в Министерство финансов.

О.Б.: Ваш предшественник Сергей Муратов заявлял о том, что в ГФС существует некий «офис контрабанды», который возглавляет якобы Игорь Резник. Вам что-нибудь известно об этом?

Игорь Резник, насколько мне известно, возглавляет Департамент противодействия таможенным нарушениям и контрабанде. Но я слышал то, о чем вы говорите. Лично с ним (Муратовым, – LB.ua) не общался. К Резнику есть вопросы. Много пиара и телематериала в последнее время о том, как он борется с контрабандой, но очень мало цифр по доначислению бюджета.

История с растаможиванием машин под кодом «техническое масло», а на самом деле с дизелем, под носом у контрабанды (имеется в виду соответствующий департамент ГФС, – LB.ua) происходила последние два года. И только сейчас это дело оформлено. Я отправлял Резника в командировку в лабораторию, он все изучал, у нас есть механизмы проверки.

С.К.: Можно подумать, это стало для него открытием…

О.Б.: Вы поддерживаете законодательное усиление наказания за контрабанду?

Я считаю, что мы подошли к той стадии дестабилизации, что, наверное, криминализация преступлений, связанных с нарушениями таможенного оформления, является актуальной. При масштабах денежных потоков на таможнях штрафы часто не работают, админвзыскания – тоже.

О.Б.: Насколько вероятно, что парламент это примет?

Это вопрос к парламенту. В нынешнем раскладе парламента я, честно говоря, не очень хорошо ориентируюсь. Там возникают совершенно неожиданные для меня конфигурации и альянсы.

С.К.: У вас есть профильный комитет.

Совершенно верно. Я начал с ними общение, у меня в планах в ближайшее время встреча с полным составом комитета и с руководителем. Но я пока не могу прогнозировать, какие решения они примут. Я пока еще не понимаю, не чувствую депутатов, находящихся в этом комитете. Я слышу от них слова поддержки и желание помочь, но чем оно обернется, пока сказать не могу.

О.Б.: По вашему мнению, усиление фискализации, использование кассовых аппаратов, помогут бороться с контрабандой?

Весь мир живет в условиях тотальной фискализации. Это то, что сделала Грузия, что давным-давно сделала Италия. С момента пересечения границы товар учитывается, сопровождается во время транспортировки, во время нахождение на складе, во время перехода на оптовую базу, в момент передачи в розничную торговлю и до момента выписки за него фискального чека на продажу конечному потребителю. Это называется сквозная фискализация. Если кто-то заявляет меньшую стоимость и платит меньше таможенных сборов, он, соответственно, имеет меньшую себестоимость товара на выходе и заплатит больше налог на прибыль за счет того, что это все соединяющаяся цепочка. Должна быть политическая воля все это соединить.

Общаясь сегодня с Любченко (глава ГФС, – LB.ua), мы понимаем, что это первое, над чем необходимо работать – над системой сквозного фискального контроля от момента входа товара до момента его получения.

О.Б.: Но парламент отсрочил на год внедрение кассовых аппаратов для ФОПов.

Мы же не парламент. Как люди, отвечающие за это, мы должны между собой наладить взаимодействие таким образом, чтобы как минимум создать корректную базу. Чтобы мы понимали, что строим налоговое планирование не на песках, а на конкретных и понятных цифрах.

О.Б: Условные базы данных таможенной и налоговой служб взаимодействуют?

Одна из задач, которые я ставил в Миндохе (будучи начальников отдела Департамента таможенных дел Министерства доходов и сборов, – LB.ua) перед ГФС, это создание единой базы, единого сквозного прохождения информации. Какой-то период оно существовало. Но по каким-то причинам эти звенья сейчас разорваны. Их нетрудно восстановить. Это вопрос политической воли и нормативно-правового обеспечения.

С.К.: В интервью LB.ua Игорь Уманский говорил о «скрутках» с НДС на 5 миллиардов гривен в месяц. При этом глава ГФС Алексей Любченко, которого вы только что упомянули, никаких внятных ответов нам дать не смог. Тем временем, Уманский уже во второй раз хлопнул дверью, заявив, что спустя полгода после его заявления ничего не поменялось. Что вы можете сказать по поводу «скруток»?

Эти процессы есть, как и то, что они находятся часто в правовом поле, чего тоже нельзя избежать. Что такое «скрутка»? Человек при ввозе заплатил НДС, который подлежит его компенсации и реализации. При этом товар пошел на Хмельницкий товарный рынок, но на компании осталась некая учетная сумма, которая может путем нескольких операций покупки песка, стройматериалов выйти в какую-то формулу, когда возникнет при вводе объекта в эксплуатацию, пристройки, НДС, подлежащий компенсации. Но при этом товар, который продан на первичном рынке в Хмельницком, не получил накрытие НДС.

О.Б.: Поскольку был продан без фискального чека и кассового аппарата.

Да. Поэтому то, что возникает на период таможенного оформления как предмет, реализуется в виде обязательной компенсации НДС на таможне. И доказать, что это фиктивные операции, часто бывает невозможно. Потому и называется эта схема «скрутка», что разные товары «скручиваются» между собой – и «раскрутить» их потом очень трудно. И поэтому это будет существовать какое-то время. Более того, это не выдуманный нами велосипед, это практика, которая существует во всем мире.

С.К.: Черная дыра.

Черная дыра. У нас много таких черных дыр. Поэтому я достаточно оптимистично смотрю в будущее с точки зрения того, что мы действительно можем увеличить поступления в бюджет.

О.Б.: На сколько?

Это очень популистский вопрос. Вы хотите от меня цифры? Я вам их не назову. Но когда за четыре дня до завершения меся%