На Донеччині встановили білборди з портретами загиблих воїнів

У Донецькій області встановили білборди с портретами загиблих захисників України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

“На Донеччині в рамках проєкту «Місто Героїв» було написано і встановлено 12 портретів загиблих воїнів на білбордах в містах, де вони народилися – Слов’янську, Краматорську, Маріуполі, Мирнограді та інших населених пунктах Донецької області”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що загалом планується написання 135 портретів загиблих воїнів, які увійшли до «Книги пам’яті». Серед них і Герої Небесної Сотні з Донеччини.

Проєкт було створено до Дня Збройних сил за сприяння Донецької ОДА.

Як повідомлялося, в Україні 6 грудня відзначали День Збройних сил України. Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закони «Про оборону України» та «Про Збройні сили України».

 

Окупанти тричі порушили «тишу», біля Мар’їнки застосували гранатомет

12.12.2020, 07:32

Минулої доби, 11 грудня, збройні формування Російської Федерації тричі порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на зведення пресцентру штабу ООС.

«Зокрема, декілька пострілів з автоматичного станкового гранатомета помічено біля Мар’їнки. А по українських позиціях неподалік населених пунктів Водяне та Зайцеве противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ворожі провокації не несли загрози українським  воїнам, тому вогонь у відповідь вони не відкривали. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає.

Про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.

Від початку поточної доби, 12 грудня, у смугах відповідальності українських бойових бригад обстрілів з боку російсько-окупаційних військ не відмічено, на усіх ділянках фронту спостерігалася тиша.

«Українські військовослужбовці продовжують виконувати поставлені завдання і перебувають напоготові надати відсіч у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю», –  наголошують у штабі ООС.

 

Окупанти обладнують додаткові окопи для кулеметників – розвідка

Російські окупаційні війська поглиблюють окопні переходи та обладнують додаткові окопи для кулеметних розрахунків та розрахунків протитанкових ракетних комплексів.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Михайло Шаравара з посиланням на інформацію головного управління розвідки Міноборони.

«Командування оперативного угруповання російських окупаційних військ продовжує заходи з удосконалення інженерно-фортифікаційного обладнання передових позицій підрозділів з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК. Зокрема, противник здійснює поглиблення наявних окопних переходів, обладнання додаткових окопів для кулеметних розрахунків та розрахунків протитанкових ракетних комплексів. Крім того, окупанти використовують цивільні споруди (залишені мешканцями приватні будинки, прибудинкові споруди тощо) для прихованого розміщення засобів вогневого враження, у тому числі мінометів, поблизу лінії зіткнення», – повідомив речник.

За словами Шаравари, російські окупаційні війська застосовують безпілотні літальні апарати для перевірки стану фортифікаційного обладнання своїх передових позицій, маскування озброєння та військової техніки.

 

У полоні на окупованому Донбасі перебуває 241 громадянин України – омбудсмен

УНН. У полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу перебуває 241 громадянин України. Здійснити моніторинг дотримання їхніх прав та умов тримання в місцях несвободи залишається наразі неможливим. Про це Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила під час зустрічі з послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, передає УНН.

“… у полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу перебуває 241 громадянин України. Здійснити моніторинг дотримання їхніх прав та умов тримання в місцях несвободи залишається наразі неможливим. Тому звернулася з проханням пані Посла звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста посилити зусилля задля їх допуску на ці території та здійснити відповідного моніторингу”, – повідомила Денісова у Facebook.

Крім того, омбудсмен закликала посла звернутися з проханням до представників її країни 16 грудня під час голосування підтримати Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”.

Денісова наголосила, що у резолюції є важливі пункти щодо надання консульським працівникам України відомості про українських громадян, утримуваних в Російській Федерації, забезпечувати їм свободу контактів і спілкування відповідно до Віденської конвенції про консульські відношення, учасником якої є Російська Федерація, і забезпечити українським посадовим особам, включаючи Уповноваженого ВР з прав людини, можливість відвідування всіх українських громадян, в тому числі політичних в’язнів в тимчасово окупованому Криму та Російській Федерації та негайного звільнення усіх бранців Кремля.

Раніше у СБУ повідомили, що на окупованому Донбасі у неволі утримуються 184 людини.

 

МЗС почало інформаційну кампанію для закриття незаконної в’язниці «Ізоляція»

Міністерство закордонних справ України у співпраці з Українським інститутом, Міжнародним благодійним фондом «Ізоляція» та журналістом, письменником і колишнім політв’язнем Станіславом Асєєвим презентували проєкт «Isolyatsia: must speak».

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу МЗС, презентація стала початком масштабної інформаційної кампанії МЗС України, що запланована на 2021 рік.

Зазначається, що її мета – привернути увагу міжнародної спільноти до фактів застосування тортур та антигуманної діяльності в незаконній в’язниці «Ізоляція». Цю в’язницю створила окупаційна влада Російської Федерації на території однойменного культурного центру після захоплення Донецька у 2014 році. Комплексна кампанія передбачає роботу за кількома напрямами – політичним, громадським та інформаційним.

«Порушення прав людини, незаконні арешти, сфальсифіковані судилища й неймовірні вироки по двадцять років за сфабрикованими звинуваченнями стали звичними елементами російської репресивної політики на окупованих територіях на Донбасі і в Криму. Ми докладаємо максимум зусиль, аби тримати це в полі зору наших міжнародних партнерів та спонукати до покарання усіх відповідальних. У цьому зв’язку ми вітаємо оголошений три дні тому Санкційний механізм ЄС у сфері прав людини. Працюватимемо над тим, щоб застосувати його до нашого кейсу», – сказала перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Рєзніков висловив повну підтримку проєкту.

Він поінформував, що в очолюваному ним міністерстві вже на виході законопроєкт, який буде регулювати державну політику стосовно перехідного періоду, пов’язаного з тимчасовою окупацією українських територій. В цьому законі буде чітко прописано, хто не буде підпадати ані під амністію, ані під помилування. Особи, які вчинили злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії, злочини проти життя та здоров’я, волі, честі та гідності, сексуальні злочини, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – нестимуть відповідальність.

«Ми застосуємо оонівські принципи перехідного правосуддя, в яких зафіксовано право жертви на правду і справедливість», – наголосив віцепрем’єр-міністр.

Крім того, він зауважив, що цим законопроєктом передбачено створення Центру документування наслідків міжнародного збройного конфлікту.

У рамках заходу журналіст, письменник і колишній політв’язень Станіслав Асєєв презентував свою нову книгу «Світлий шлях. Історія одного концтабору», яка є документальним свідоцтвом воєнних злочинів, що відбувалися в цьому сучасному концтаборі.

Ця книга, перекладена англійською мовою завдяки Посольству Канади в Україні, буде широко використовуватися у доведенні до світової спільноти інформації про злочини у нелегальній в’язниці “Ізоляції”.

До реалізації кампанії у 2021 році будуть максимально активно залучені Міністерство закордонних справ, дипломатичні представництва України за кордоном, Український інститут та Міжнародний благодійний фонд “Ізоляція», які своїми проєктами допоможуть достукатися до широкої громадськості як в Україні, так і за кордоном.

Секретна в’язниця «ДНР» з’явилася влітку 2014 року. У неї потрапляли ті, з кого бойовикам потрібно було вибити зізнання. Найчастіше тортурами людей просто змушували свідчити проти себе. Незважаючи на те, що в «ДНР» не визнають існування цього концтабору, він існує й досі.

 

Кислиця назвав “істеричною” реакцію Росії на резолюцію ООН по Криму

УНН. Реакція Росії на ухвалення Генасамблеєю ООН резолюції щодо мілітаризації Криму була дещо істеричною, вважає постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. У коментарі “Крим.Реалії” він зазначив, що російська сторона традиційно озвучує звинувачення на адресу України і намагається “змінити тему дискусії”, передає УНН.

“Після того, як представники держав у залі Генасамблеї не відреагували на заклик делегації Росії не голосувати за проект, ми почули традиційний російський наратив зі звинуваченнями на адресу України, з якимись істеричними нотками, а також стали свідками спроби різко змінити тему дискусії. Такий крок, очевидно, був спрямований на відволікання уваги не тільки від посиленого змісту резолюції, але й від фактичного зменшення проросійськи налаштованого пулу країн-членів ООН з питання Криму”, – вважає Кислиця.

Нагадаємо, ГА ООН у понеділок прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації анексованого Криму і акваторій Азовського і Чорного морів. На підтримку документа проголосували 63 країни, ще 17 держав виступили проти, 62 утрималися.

Серед тих, хто проголосував проти, крім Росії, були Білорусь, Вірменія, КНР, Сербія, Киргизстан, Іран, КНДР і Венесуела.

Як повідомляв УНН, напередодні офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала “агітаційною фальшивкою” внесену Україною і прийняту 7 грудня на пленарному засіданні Генасамблеї ООН резолюцію з проблеми мілітаризації анексованих Москвою Криму і Севастополя.

 

У Міжнародному кримінальному суді підтвердили намір розслідувати воєнні злочини РФ

Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду вважає можливим почати повноцінне розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Криму та на Донбасі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі з посиланням на заяву прокурора суду Фату Бенсуди.

“Відомство дiйшло висновку, що є обгрунтовані підстави вважати, що широкий спектр діянь, вчинених у контекстi ситуації в Україні, становлять воєнні злочини та злочини проти людяності в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Цi висновки будуть детальніше викладені у нашiй щорiчнiй доповiдi щодо результатів проведення попереднього розслідування”, – йдеться у заяві.

Бенсуда також зазначила, що термін її перебування на посаді прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) добігає кінця, тож вона має намір визначитися зі справами, і деякi з них перейдуть до стадії повноцінного розслідування.

“За підсумками ретельного і незалежного процесу розгляду сьогодні я можу оголосити, що правові критерії були дотримані для відкриття розслідування щодо ситуації в Україні”, – підкреслила Бенсуда.

Як повідомляв Укрінформ, Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму.

Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, скоєні в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.

Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна передала 12 інформаційних повідомлень про найтяжчі воєнні злочини та злочини проти людяності. Також Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви: стосовно подій на Майдані та у Криму й на Донбасі.

МКС був заснований на основі Римського статуту – його компетенція поширюється на всі держави, які ратифікували цей документ (на сьогодні – понад 100 країн).

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок Конституційного Суду від 2001 року про невідповідність деяких положень документа Основному Закону України.

Однак це не завадило Україні звернутися до МКС, адже Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Зі свого боку  Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Проте це не перешкоджає переслідуванню громадян РФ за злочини, вчинені на території України.

 

Міжнародний кримінальний суд починає розслідування воєнних злочинів РФ на Донбасі й в Криму

Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму.

Про це стало відомо під час зустрічі заступника генерального прокурора Гюндуза Мамедова з прокурором Міжнародного кримінального суду Фату Бенсудою, повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.

Мамедов наголосив, що з Офісом прокурора МКС налагоджена ефективна співпраця, і подякував за ухвалене рішення.

«Завершення попереднього вивчення ситуації є важливим кроком та гарантією правосуддя, в тому числі над вищим політичним та військовим керівництвом країни-окупанта. Приємно відзначити, що й докази, зібрані національними правоохоронними органами та прокуратурою спільно з українськими і міжнародними неурядовими організаціями, стали достатньою підставою та переконливими аргументами для найвищої міжнародної інстанції у сфері кримінальної юстиції. Тож віра в міжнародне право і надалі надихатиме українців. Ніхто не має уникнути покарання. Висловлюю вдячність за надану підтримку Міністерству закордонних справ України, Посольству України в Королівстві Нідерланди», – сказав Мамедов.

Він зазначив, що тільки цього року було направлено три інформаційних повідомлення щодо порушень міжнародного гуманітарного права в Криму, що стосуються незаконної депортації кримчан з території півострова, знищення та експропріації майна та мілітаризації дітей.

А ще підкреслив, що майже 7 років збройної агресії довели, що виключно зусиль на національному рівні недостатньо, адже у слідчих органів та прокуратури відсутній доступ до окупованих територій, що унеможливлює проведення слідчих дій, опитувань жертв і свідків.

“Оскільки РФ проводить насильницьку паспортизацію та незаконне переміщення цивільних, то правоохоронні органи можуть втратити цінних свідків. Крім того, воєнні злочинці переховуються від правосуддя на окупованих територіях Криму та Донбасу або в РФ, а країна-окупант, відповідно, повністю ігнорує всі наші запити щодо правової допомоги для притягнення до відповідальності за вчинення злочинів”, – сказав він.

Як написав у Твіттері міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, “у 2015 Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду у Гаазі щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму. Прокурори вивчили документи і сьогодні оголосили історичне рішення: є всі підстави для початку офіційного розслідування”.

Кулеба додав, що міжнародне правосуддя «не швидке, але невідворотне».

«Настане день, коли російські злочинці обов’язково постануть перед судом», – наголосив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного Суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.

 

Виправданого в Італії Марківа заочно заарештували в Росії –  УП

Басманний суд Москви в п’ятницю санкціонував заочний арешт українського військового Віталія Марківа у справі про вбивство, за якою він був виправданий судом в Італії.

Про це російському агентству “Интерфакс” повідомила прессекретарка суду Ірина Софінська, пише “Європейська правда”.

Марківу заочно пред’явили звинувачення за частиною 2 статті 105 Кримінального кодексу Росії –  вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою загальнонебезпечним способом з мотивів політичної, ідеологічної, національної ненависті або ворожнечі.

Суд задовольнив клопотання слідчого про обрання щодо Марківа запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Кримінальна справа проти Марківа стосується подій 2014 року, коли під мінометним обстрілом в районі села Андріївка під Слов’янськом загинув італійський репортер Андреа Роккеллі і його перекладач, росіянин Андрій Миронов.

На російську санкцію вже відреагував очільник МВС України Арсен Аваков. За його словами, путінский режим фактично визнав свою участь у спробі фальсифікації справи Нацгвардійця Віталія Марківа.

“А коли не вдалося – розпочинає неприховане власне переслідування! Як то кажуть у Росії: “На воре и шапка горит!” Україна ніколи не залишить свого солдата!”, написав Аваков у Твіттері.

Як відомо, влітку 2019 року суд присяжних міста Павія засудив Марківа до 24 років позбавлення волі за співучасть в убивстві Роккеллі та Миронова.

Марків має подвійне громадянство України та Італії, тому його судили за італійськими законами. Військовий відкидав обвинувачення і заперечував свою причетність до смерті Рокеллі та Миронова.

3 листопада апеляційний суд Мілана зняв усі звинувачення з Віталія Марківа і звільнив його з ув’язнення.

 

Італійські журналісти в зоні ООС знімали фільм за участю Марківа

У районі проведення операції Об’єднаних сил за участю бійця Національної гвардії Віталія Марківа відбулися зйомки документальної стрічки «Crossfire» щодо обставин загибелі італійського журналіста Андреа Роккелі.

Про це повідомляє пресслужба Нацгвардії, передає Укрінформ.

«У районі проведення ООС відбулося фільмування документальної стрічки «Crossfire» («Перехресний вогонь» – ред.), ініційованого групою італійських журналістів, з залученням військовослужбовців НГУ, які виконують завдання в ООС та однієї з українських кінокомпаній. Основною тематикою й ідеєю фільму було висвітлення подій та обставин, що стосуються загибелі журналіста Андре Роккелі і його перекладача Андрія Миронова у 2014 році та справи нацгвардійця Віталія Марківа, якого звинувачували у причетності до даного інциденту», – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що разом зі знімальними групами до району ООС прибув і сам Марків – щоб зустрітися з побратимами, з якими разом виконували на цих позиціях службово-бойові завдання кількома роками раніше.

«Італійські колеги поставили собі за мету показати усьому світу правду – і я із задоволенням допомагаю їм це зробити. Разом зі знімальною групою ми побували в місцях, де точилися запеклі бої, вони побачили та відзняли той будинок, в підвалі якого рятувався від обстрілів їхній колега Андреа Рокеллі. Особисто для мене цей фільм – ще один доказ моєї непричетності до злочину, за який мене несправедливо засудили та протримали у в’язниці майже три з половиною роки», – повідомив Марків.

У Нацгвардії поінформували, що упродовж кількох днів знімальні групи працювали на різних локаціях, а також спілкувалися з нацгвардійцями, щоб отримати повну та об’єктивну картину того, що сталося, і донести цю інформацію як до італійського суспільства та української громадськості, так і до світової спільноти в цілому.

Режисер фільму Лоренцо Станцані зазначив, що цей фільм – про правду і про реальний стан речей, «це наша відповідь різноманітним фейкам, недостовірній інформації та перекручуванню фактів».

«А ще для нашої знімальної групи це своєрідна справа честі – завершити зйомки цього фільму та показати його всьому світу в пам’ять про нашого колегу та друга Андреа Рокеллі, який загинув тут шість років тому. Адже частина нашого документального фільму присвячена фактично похвилинному відтворенню подій травня 2014 року і того дня, коли Андреа загинув», – повідомив режисер.

Як повідомлялося, 3 листопада після виправдання Апеляційним судом Мілана нацгвардійця Марківа звільнили з в’язниці в Італії.

Старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбував покарання у тюрмі поблизу Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років ув’язнення за нібито причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та перекладача, росіянина Андрія Миронова, в травні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області.

Марків перебував під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

 

Росія хоче обмежити пересування Марківа іншими країнами — МВС

Рішенням про заочний арешт нацгвардійця Віталія Марківа, яке прийняв Басманний суд Москви, Росія хоче обмежити його пересування іншими країнами.

Про це написав у Фейсбуці директор Департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко, передає Укрінформ.

Шевченко нагадав про повернення Марківа 3 листопада в Україну з Італії та назвав це “найпозитивнішою подією цілком поганого року, що минає”.

“І от свіжа інформація про намір слідчих органів країни-агресора РФ оголосити йому заочний арешт за обвинуваченням в умисному вбивстві за ст.105 КК РФ. Найімовірніше, мова йде про обвинувачення у смерті громадянина РФ Миронова, який загинув разом із фотокореспондентом Андреа Роккеллі, за що нашого гвардійця судила і виправдала вже італійська Феміда. У такий спосіб Росія хоче обмежити його пересування іншими країнами, поставивши нашого гвардійця під загрозу затримання в інших юрисдикціях і потенційної видачі”, – наголосив він.

Директор Департаменту комунікації МВС назвав це неприпустимим.

“І це зайве свідчення причетності країни-агресора РФ до інформаційно-психологічної операції із затримання і суду над Віталієм в Італії”, – заявив Шевченко.

Зі свого боку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у Твіттері, коментуючи це рішення московського суду, заявив, що путінський режим фактично визнав свою участь у спробі фальсифікації справи Марківа.

“Путінський режим фактично визнав свою участь у спробі фальсифікації справи нацгвардійця Віталія Марківа. А коли не вдалося – розпочинає неприховане власне переслідування! Як то кажуть у Росії: “На воре и шапка горит!”, – наголосив Аваков.

Міністр запевнив, що Україна ніколи не залишить свого солдата.

Як повідомлялося, 3 листопада після виправдання Апеляційним судом Мілана нацгвардійця Марківа випустили із в’язниці.

Старший сержант Національної гвардії України Марків відбував покарання у тюрмі поблизу Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років ув’язнення за нібито причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та перекладача, росіянина Андрія Миронова, в травні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області.

Марків перебував під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Сьогодні, 11 грудня, Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт Марківа у справі про нібито “вбивство двох людей на Донеччині”.

 

Арестович пояснив, чому не обговорюється введення миротворців ООН на Донбас

Про розміщення миротворців Організації Об’єднаних Націй на Донбасі поки не йдеться, оскільки Російська Федерація може використати своє право вето в Радбезі ООН.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив речник української делегації у Тристоронній контактній групі, позаштатний радник керівника Офісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони Олексій Арестович під час дискусії в Українському кризовому медіацентрі щодо прогресу у виконанні домовленостей для досягнення миру на Донбасі.

«Чому не ООН? Чому мова не йде поки про ООН? Тому що Росія має право вето в ООН. Вона просто накладе вето, і рік можна домовлятися про те, що давайте введемо миротворців ООН, а потім одне вето і вся робота прахом», – зазначив Арестович.

За словами радника української делегації, українська сторона натомість пропонує збільшити склад спостережної місії ОБСЄ в чотири рази.

«Зараз близько 500, а ми плануємо 2000, яка буде здійснювати і контроль над переданням кордону, і проведення виборів і взагалі моніторинг всієї території», – сказав Олексій Арестович.

Як повідомлялося, нині на Донбасі працює Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ.

У 2017 році Президент України Петро Порошенко висунув ідею введення миротворців на всій території Донбасу.

У відповідь на це президент РФ Володимир Путін висунув вимогу, що миротворці мають перебувати на лінії розмежування – «і ні на жодних інших територіях».

 

Підстав для переходу до плану «Б» у врегулюванні на Донбасі поки немає – Арестович

Україна поки виконує план “А” для врегулювання ситуації на Донбасі і констатує повільне просування, тому підстав для переходу до плану “Б” поки немає.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав речник української делегації у Тристоронній контактній групі, позаштатний радник керівника Офісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони Олексій Арестович 11 грудня під час дискусії в Українському кризовому медіацентрі на тему: «Річниця Нормандського саміту в Парижі: чого вдалося досягти за рік?» щодо прогресу у виконанні домовленостей для досягнення миру на Донбасі.

“Українська делегація для участі в ТКГ кваліфікує те, що відбувається, як дуже, дуже, дуже повільне, але просування. Найголовніше досягнення для нас – те, що Росія все ще зберігає процес, фактично ми можемо констатувати, що справи йдуть по плану “А”, що формальних і неформальних підстав для переходу до плану “Б” поки немає”, – зазначив Арестович.

Він додав, що план “Б” існує.

“План “Б” полягає в тому, що ми розуміємо, Президент розуміє, Офіс Президента розуміє, що загрози носять гібридний характер, складний, тому збільшуються витрати на оборону, і, звісно, ми готуємося до різних варіантів. Поки мова про план “Б” не йде, але позиція дуже чітка: основою врегулювання є політико-дипломатична, ми зберігаємо репутацію країни, яка виконує міжнародні домовленості, які вона підписала, хоча вони складні і важкі. Одночасно запорукою цього врегулювання є всебічний розвиток Збройних сил, усього сектору національної безпеки і оборони, спецслужб, ОПК і ВТС, співробітництво з нашими партнерами. Найкращим зразком якого вважаємо спільні навчання, які були проведені у вересні зі Збройними силами Сполучених Штатів та Великої Британії”, – сказав Арестович.

Радник української делегації зауважив, що найбільш повільне просування спостерігається у питанні звільнення взаємно утримуваних осіб.

“Але тим не менш нормандський формат існує, процес існує. І хоча він просувається по міліметру, по краплі, але він є”, – підкреслив Арестович.

Він зазначив: позиція Російської Федерації в постійному просуванні двох наративів і зосередженні зусиль на тому, аби вони були прийняті українською стороною та посередниками у вигляді ОБСЄ.

“Перше – вони намагаються зневажати весь комплекс домовленостей, підписаний з літа 2014-го року, наполягають лише на комплексі мінських заходів, який був підписаний 12 лютого 2015 року. Чому? Тому що, на їхню думку, він був освячений ООН і, як вони вважають, чомусь набув сили не ухвальної, а сили рекомендаційної або сили, необхідної до виконання. Тобто став частиною міжнародного права. Я так розумію, ми цю позицію не поділяємо. Вони постійно намагаються нав’язати нам необхідність прямого діалогу з організаціями, які дуже схожі на терористичні, і назви яких я навіть говорити не хочу. Ми називаємо їх ТОРДЛОУ – представники тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей України”, – розповів Арестович.

Коментуючи домовленості, досягнуті на Нормандському саміті в Парижі, радник української делегації сказав, що вони частково виконані. Найбільшим досягненням Арестович назвав відносне збереження режиму припинення вогню, яке триває з 27 липня.

“За цей час у п’ять з половиною разів менше обстрілів і від 10-ти до 14-ти разів (менше, – ред.) втрат серед наших військових, якщо рахувати бойові і небойові причини”, – сказав він.

Арестович також зазначив, що 15 грудня відбудеться останнє в цьому році засідання ТКГ. Він повідомив, що російська сторона підтвердила бажання провести зустріч на рівні політичних радників.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу зазначила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема, було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

 

За планом “А”: Україна в ТКГ бачить просування і анонсує зустріч “нормандських” радників  –  УП

Росія погодилася провести зустріч політичних радників лідерів “нормандського формату”, українська делегація у Тристоронній контактній групі вбачає повільне просування у взаємодії сторін,

Джерело: речник української сторони у ТКГ Олексій Арестович на брифінгу 11 грудня

Пряма мова: “Якщо стисло підбивати підсумки паризької зустрічі, то ми можемо зазначити декілька тез. Ми в українській делегація у ТКГ кваліфікуємо те, що відбувається як дуже, дуже, дуже повільне, але просування.

Найголовніше досягнення для нас – те, що Росія все ще зберігає процес. І фактично ми можемо констатувати, що справи йдуть за планом “А”, що формальних і неформальних підстав для переходу до плану “Б” поки що немає.

Нещодавно цього тижня вони (росіяни) підтвердили бажання провести зустріч на рівні політичних радників.

15-го у нас засідання ТКГ – останнє у цьому році, тим не менше воно є. І якщо навіть подивитися по справах у підгрупах, то можна сказати, що навіть у роботі по КПВВ – всі ці два листи з технічними умовами, які ми узгоджуємо постійно, – і там є просування.

На жаль, воно повільне. На жаль, воно найбільш повільне у найбільш болючому питанні: у звільненні взаємно утримуваних осіб. Але, тим не менш, “нормандський формат” і процес існує. Хоча він і просувається по міліметру, по краплі, але він, тим не менш, є”.

Деталі: За словами Арестовича, Російська Федерація просуває два наративи, щоб Україна та ОБСЄ прийняли їх.

По-перше, РФ зневажає весь комплекс домовленостей, який був підписаний із літа 2014 року, а наполягає лише на комплексі заходів, який було підписано 12 лютого 2015 року. По-друге, РФ нав’язує постійний діалог із представниками так званих “ДНР” та “ЛНР”, яких Арестович називає ТОРДЛОУ – “представники тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей України”.

Щодо паризьких домовленостей, то, за словами Арестовича, вони були виконані частково – “fifty-fifty”. Найбільшим досягненням він вважає відносне дотримання “тиші” на Донбасі з 27 липня.

Цьому передувало: Українська сторона прагла нової зустрічі лідерів “нормандської четвірки” до кінця 2020 року. 9 грудня джерело з оточення кремлівського куратора українського напрямку Дмитра Козака заявило, що найближчим часом такого саміту не буде, речник президента Росії Дмитро Пєсков також дав це зрозуміти.

9 грудня 2019 року у Парижі лідери “нормандської четвірки” мали тривалу зустріч та узгодили комюніке. Зокрема, сторони домовилися про обмін “всіх на всіх” до кінця року. Також Україна і РФ розблокували перемовини щодо транзиту газу.

Тоді ж у Єлисейському палаці відбулася двостороння зустріч президентів України та РФ. Менш як пів години Зеленський і Путін говорили про вибори на Донбасі і відновлення українського контролю над кордоном. Щодо кордону вони не домовилися, але погодили новий обмін утримуваними особами.

Зеленський заявив, що йому цього замало, він хотів би вирішити більше проблем у “нормандському форматі”.

Чому це важливо: Ключові кроки щодо вирішення конфлікту на сході України ухвалювалися саме лідерами країн “нормандського формату”: України, Росії, Німеччини та Франції.

Російський президент Володимир Путін в останні роки президентства Петра Порошенка демонстративно не йшов із ним на контакт, але після зміни влади в Україні пішов назустріч Володимиру Зеленському: відбувся великий обмін політв’язнями, відбулася зустріч “нормандської четвірки” у Парижі і ще деякі рухи – але згодом прогрес зупинився.

 

Україна працює над поверненням політв’язня Шумкова додому – Арестович

Олексій Арестович поінформував, що Україна проводить величезну роботу для повернення українського політв’язня у РФ Олександра Шумкова до України 24 грудня і уникнення ситуації, коли РФ може його використати після звільнення.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це речник української делегації у Тристоронній контактній групі, позаштатний радник керівника Офісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони Олексій Арестович розповів під час дискусії під час дискусії в Українському кризовому медіацентрі на тему: «Річниця Нормандського саміту в Парижі: чого вдалося досягти за рік?» щодо прогресу у виконанні домовленостей для досягнення миру на Донбасі.

«Олександр Шумков звільняється в Росії 24 грудня. І зараз іде величезна робота, щоб росіяни не використали його після звільнення. Там є можливості, які дозволять його на пересильний пункт забрати спочатку, познущатися з людини. Зараз і ми, і український консул у Москві проводить цілу програму, щоб його забрати, повернути до України», – зазначив радник.

Крім того, Арестович розповів, що напередодні провів зустріч з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою, на якій обговорювали кожного полоненого, політв’язня, які утримуються в Криму, в Російській Федерації, і на тимчасово окупованих районах Луганської і Донецької областей України, зокрема, в тюрмі «Ізоляція».

Арестович підкреслив, що влада пам’ятає імена кожного незаконно утримуваного українця.

Як повідомлялося, колишній охоронець Дмитра Яроша херсонець Олександр Шумков 4 грудня 2018 року засуджений Севським судом Брянської області РФ до чотирьох років ув’язнення. У вироку йшлося про те, що Шумков з 17 листопада 2014 року до 23 серпня 2017 року брав участь в діяльності «Правого сектора», яка була «спрямована проти інтересів Росії».

Раніше Шумков повідомляв, що за відмову у співпраці ФСБ погрожувала йому, що «взагалі живим з Росії не повернеться».

На волю херсонець має вийти 24 грудня 2020 року.

 

Данілов розповів, від чого залежатиме перехід до «плану Б» щодо Донбасу

12.12.2020, 01:12

Рішення щодо переходу України до «плану Б» в рамках «нормандського формату» буде залежати від подій, які розгортатимуться найближчим часом.

Як передає Укрінформ, про це секретар РНБО Олексій Данілов заявив в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

«7 грудня (2019 року – ред.) перед засіданням в Парижі відбулося закрите засідання РНБО, де було прийнято 5 варіантів, які будуть розгортатись в нашій країні залежно від тієї чи іншої ситуації. Ми сьогодні йдемо по першому варіанту, і коли люди, які не мають допуску, не знають що там прописано, що це за плани, починають їх коментувати, – це трохи дивно», – розповів Данілов.

Відповідаючи на запитання чи слід очікувати незабаром введення нового плану, секретар РНБО зазначив: «Це все буде залежати від тих обставин, що будуть найближчим часом відбуватися. Дуже багато подій відбувається. Ми ще раз можемо сказати, що суто військовим шляхом, на превеликий жаль, не можемо вирішити питання з Російською Федерацією. Йдеться не про ОРДЛО, а про РФ, яка у великому обсязі тримає там свої війська, свою зброю. Більше того, є великий кордон Російської Федерації, де вони у великому скупченні сьогодні знаходяться».

Очільник РНБО додав, що українська розвідка та розвідка міжнародних партнерів володіють усією необхідною інформацією про склад російських військ поблизу кордонів України.

Данілов також указав, що на політичні рішення керівництва України також впливатиме ситуація в інших сусідніх країнах. За його словами, найбільшу тривогу викликає ситуація в Білорусі, оскільки вона є військовим партнером Росії.

«У нас є велике занепокоєння, адже якщо військові (російські – ред.) зайдуть на територію Білорусі великою кількістю – для нас це буде виклик», – вважає секретар РНБО.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року в Парижі відбувся саміт лідерів «нормандського формату» – України, Франції, Німеччини та Росії.

9 грудня 2020 року Президент Володимир Зеленський, виступаючи з нагоди річниці саміту заявив, що Україна готова до нового етапу розведення військ і розмінування нових ділянок, а також до чергового раунду взаємного звільнення утримуваних осіб.

 

Секретар РНБО назвав візит Медведчука до Москви інформатакою на владу України

Візит голови політради партії ОПЗЖ Віктора Медведчука до Москви має безпосереднє відношення до національної безпеки України та є інформаційною атакою на керівництво держави.

Як передає Укрінформ, про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

«Поїздка цих панів (Віктора Медведчука та представників ОПЗЖ до Москви – ред.) має безпосереднє відношення до національної безпеки, тому що зараз відбувається інформаційна, психологічна атака на Президента, на уряд України, на все українське населення. Ця атака відбувається з боку Російської Федерації», – заявив Данілов.

Він наголосив: «Це йде професійно розроблена психологічна інформаційна атака на Україну, яка здійснюється через ті канали, що перебувають у підпорядкуванні зрозуміло кого».

Данілов також нагадав, що вже 25 грудня 2019 року Апарат РНБО був проінформований про загрозу пандемії та про важливість вакцинації.

«Ми поставили на моніторинг всі компанії у світі, які займаються цим питанням. На сьогоднішній день їх 227… і 13 компаній – на остаточному етапі вироблення цих вакцин. Жодна вакцина офіційно ніде не зареєстрована, крім Англії, яка почала процес вакцинації», – розповів очільник Радбезу.

Він також уточнив, що згідно з оперативними даними, із 13 вакцини на фінальній стадії розробки лише вісім є дійсно є перспективними. «І російської вакцини серед них і близько немає», – вказав Данілов.

Коментуючи питання щодо так званих домовленостей Медведчука про виробництво російської вакцини «Спутник V» у Харкові, він зазначив, що це виключено. Підприємство не має необхідного обладнання, крім того, російська вакцина не пройшла відповідної реєстрації.

«Російська Федерація може в найкращому разі тільки в травні місяці отримати будь-яку цивілізовану реєстрацію. Доти – це незрозуміло що», – сказав Данілов, додавши, що якби якість цієї вакцини не викликала сумніву, то вакцинованих росіян уже було б багато.

Очільник РНБО також повідомив, що в Україні в першому кварталі 2021 року планується розпочати вакцинацію від коронавірусу.

«Ми розраховуємо, що в першому кварталі наступного року ми почнемо вакцинування нашого населення. Ми чітко розуміємо скільки ми отримаємо вакцини, від кого… Прийнято рішення, що як тільки відбудеться реєстрація ВООЗівська, або європейська, або американська, то у нас реєстрація буде по скороченій процедурі», – зазначив Данілов.

Він також запевнив, що питання логістики, зберігання вакцини, необхідної кількості медперсоналу для вакцинації вже розроблені.

«Найближчим часом з’явиться публічний медичний портал Апарату Нацбезпеки і оборони, де кожен громадянин України зможе побачити, куди він може прийти  й отримати вакцину», – повідомив очільник РНБО.

 

Вибори на Донбасі можливі, коли Україна контролюватиме цю територію – депутат

Жоден представник української делегації у Тристоронній контактній групі ніколи не вбачав можливості проведення і визнання виборів в окупованих районах Донецької і Луганської областей поки це не буде відповідати українському законодавству і стандартам БДІПЛ ОБСЄ.

На цьому наголосив представник України в підгрупі з політичних питань ТКГ, голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін під час дискусії в Українському кризовому медіацентрі щодо прогресу у виконанні домовленостей для досягнення миру на Донбасі, передає кореспондент Укрінформу.

“Що стосується виборів, я просто зазначу, що в жодному разі жоден представник української делегації ніколи не вбачав можливості проведення і визнання виборів, доки це не буде відповідати українському законодавству і стандартам БДІПЛ ОБСЄ. І це наша принципова позиція. А це можливо тільки якщо Україна буде контролювати цю територію”, – сказав Костін.

Крім того, він нагадав, що в парламенту і в українського народу є дві червоні лінії.

“Перша – це Конституція України. У одному разі, жодний документ, який буде прийматися на рівні парламенту, не може виходити за рамки Конституції України. І інша червона лінія – це суспільне сприйняття. Тобто домовленість не може виглядати як поразка, але домовленість може виглядати як певний компроміс. І рівень цього компромісу – це саме рівень суспільного сприйняття, як народом України, так і українськими політиками”,- зазначив політик.

Як повідомлялося, 5 листопада голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

П’ять головних пунктів «Плану дій по Донбасу»: виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року; скасування владою Російської Федерації низки рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства; відновлення контролю над відповідною ділянкою російсько-українського державного кордону за допомогою СММ ОБСЄ; збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ в чотири рази (на 1500 осіб).

П’ятий пункт передбачає, що лише за виконання цих умов відбудеться підготовка та проведення на території ОРДЛО виборів (за допомогою ОБСЄ).

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запевнив, що немає символічного значення у даті 31 березня 2021 року для проведення виборів в ОРДЛО, передумовою цих виборів має бути виконання низки кроків.

 

У політичній підгрупі ТКГ ще не обговорювали питання амністії – депутат

Представник України в підгрупі з політичних питань ТКГ, голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що особи, винні у злочинах проти людяності, не можуть підпадати під амністію.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це Костін сказав під час дискусії в Українському кризовому медіацентрі щодо прогресу у виконанні домовленостей для досягнення миру на Донбасі.

“Моя особиста позиція наразі, я скажу так, що в політичній підгрупі ми ще не підійшли до обговорення цього питання. Але моя особиста позиція полягає, що особи, які винні у вбивствах, катуваннях, так скажемо, злочинах проти суспільства в широкому сенсі, проти людяності, вони не можуть підпадати під амністію”, – сказав Андрій Костін.

Він зазначив, що питання амністії – це питання суспільної згоди.

“Тобто суспільство має погодитися, більшість українського суспільства, на ту чи іншу модель. Тому що питання амністії – це питання, в принципі, якогось прощення. Тобто те, що суспільство готове пробачити, те може бути амністовано, а те, що суспільство не готове пробачити, – не може бути амністовано”, – зауважив Костін.

Політик додав, що питання деталей буде обговорюватися.

“Ми розуміємо, що саме парламент буде приймати відповідне рішення, за які правопорушення може бути застосована амністія, а за які ні”, – сказав Андрій Костін.

На думку депутата, питання амністії дуже невдало виписані в комплексі Мінських домовленостей, оскільки не передбачає критеріїв. Це, за словами Андрія Костіна, дає можливість Російській Федерації наполягати на повній всеосяжній амністії.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України готує пакет законопроєктів щодо перехідного періоду після гарячої фази конфлікту на Донбасі, в якому буде дано визначення понять колаборантів, про порядок амністії і багато інших важливих положень.

 

У СБУ заявляють, що їм потрібні додаткові механізми протидії гібридним загрозам РФ

Реформа СБУ має враховувати гібридні загрози з боку Російської Федерації та надати спецслужбі додаткові механізми для протидії їм.

Про це сказав заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь під час дискусії, організованої Американською Асоціацією юристів «Ініціатива з верховенства права» (ABA ROLI) спільно з Центром громадянських свобод, йдеться на сайті СБУ, передає Укрінформ.

«У нас є спільний кордон з країною, яка становить потенційну загрозу і яка не вбачає за можливе існування нашої незалежної держави в майбутньому. І визначати конструкцію українського сектору безпеки слід з урахуванням цієї загрози – щоб не дати їй реалізуватися», – сказав Пунь.

Він підкреслив, що реальність російської агресії найкраще усвідомлюють країни Східної Європи та Балтії. Адже вони насамперед оцінюють її загрозу з урахуванням свого історичного досвіду та наявності спільного з Росією кордону. Без фактору РФ в Україні могла би існувати ефективна класична інформаційна спецслужба, однак нинішні безпекові реалії вимагають іншого підходу.

Також він закликав експертів аналізувати законопроєкт про СБУ не з позиції, що її співробітники апріорі будуть зловживати майбутніми повноваженнями. Адже така презумпція винуватості закладає норми, які завідомо ускладнюють контррозвідувальну та оперативно-розшукову роботу. Пунь закликав навпаки – шукати баланс, який дасть СБУ можливість ефективно працювати.

Під час дискусії експерти дійшли згоди, що ключовим методом цивільного демократичного контролю за діяльністю спецслужби повинен стати саме парламентський. Таким чином, можна буде забезпечити баланс між доступом до інформації про діяльність СБУ, в тому числі про проведені нею спецоперації, та належним захистом державної таємниці та конфіденційних джерел спецслужби.

Як повідомлялося, згідно з законопроєктом про СБУ за діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю: президентський, парламентський, фінансовий, судовий, громадський і внутрішній. Окремо діятиме прокурорський нагляд.

 

На вступ до НАТО не можна сподіватися, поки в Україні існує олігархічна система – експерт

Експерт ГО «Центр стратегічних досліджень» Павло Жовніренко вважає, що на членство в НАТО не можна сподіватися, поки в Україні існує олігархічна система.

Таку думку він висловив на пресконференціі в Укрінформі на тему: «Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування».

«Головна причина – це олігархічна система. При ній у нас не буде членства в НАТО, вони в цьому не зацікавлені. Вони самі, їхні гроші й діти перебувають фактично на Заході. А тут завдання – говорити, робити вигляд і все це пробуксовувати. Побажання тим, хто працює з Україною в питаннях євроатлантичної інтеграції – не вірити словам і звітам», – наголосив Жовніренко.

Він вважає, що ставлення до західних проєктів в Україні часто є споживацьким і контролюється олігархічними групами.

«Ставлення українського суспільства і влади до членства в НАТО – як до процесу, а не мети. Ми бачимо роками планування по відомствах. Вони готові писати ці плани і споживати мільйони західних грошей, але коли вони бачать, що ситуація може змінитися інституційно й Україна ось-ось вступає, то ситуація міняється. Євромайдан 14-го року якраз був результатом страху олігархічної системи, яка побачила, що підписання Асоціації з ЄС – це вже реальний контроль громадськості, контроль суспільства над рішеннями і верховенство права», – заявив Жовніренко.

На його думку, на добре оплачуваних західних проєктах в Україні «часто паразитують», коли не вигідно проводити реальні реформи, щоб не припинилося фінансування.

«Створюється проєкт, який добре фінансується європейцями, і метою реформування, наприклад, якогось міністерства. Створюється група фахівців, у яких мета – провести реформу. Але в них виникає питання: якщо ми проведемо цю реформу, і вона закінчиться – що ж буде з нами? Це стосується і євроатлантичної інтеграції», – сказав Жовніренко.

Він запропонував західним партнерам допомогу громадських організацій у контролю за витратами їхніх коштів.

 

В Україні високий ризик корупції в «оборонці»

В Україні ризик корупції в оборонному секторі є високим згідно з міжнародними нормами.

Про це свідчить Індекс доброчесності в оборонному врядуванні 2020, який провела Трансперенсі інтернешнл оборона та безпека (TI-DS)й представив Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) на пресконференції в Укрінформі.

«Україна отримала 41 бал зі 100 та оцінку D, яка означає високий ризик корупції в оборонному секторі», – йдеться у висновку дослідження Програми Трансперенсі інтернешнл оборона та безпека, згідно з Індексом доброчесності в оборонному врядуванні 2020 (DGI) для 15 країн Центральної та Східної Європи.

«Ми побачили недостатній рівень парламентського нагляду, що пов’язано з браком політичної волі, обмежений доступ до інформаційних режимів, слабкий захист викривачів, боротьба з корупцією не організована на операційному рівні, слабкий нагляд за питанням закупівель і закупівлі від одного постачальника, також не було належним чином забезпечено розподіл активів», – прокоментувала менеджер з питань європейського регіону Трансперенсі Інтернешнл оборона та безпека Кароліна Маклахлан.

Тим часом згідно з Індексом, у військовій кадровій політиці Україна отримала оцінку F, яка означає критичний ризик корупції.

«Це дуже погано, коли на рівні Збройних сил і Міністерства оборони солдати бачать корупцію з боку офіцерів. Якщо врахувати, що зараз відбувається війна між Україною та Росією, понад 80% якої ведеться не зброєю, а інформаційно й у сфері корупції, то це особливо непокоїть. І важливо, щоб боротьба з корупцією розглядалася не лише як питання належного врядування, а ще як боротьба з ворогом, який веде війну проти України», – наголосив президент Atlantic Group і член правління НАКО Ендрю Бейн.

Народний депутат, секретар Комітету ВР з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко бачить корупційні ризики в тому, що в Україні державне замовлення не узгоджено зі стратегією розвитку ЗСУ.

«У нас є документи стратегічного планування, ніяким чином не пов’язані на законному рівні з державним оборонним замовленням. Державне замовлення має бути прив’язано до стратегії розвитку Збройних сил, чого зараз немає. В цьому є великі ризики, тому що Міноборони формує політику по-одному, а закупляють зовсім інше», – зазначив Костенко.

Заступник секретаря РНБО України Сергій Кривонос вважає одним із найбільших корупційних ризиків підбір персоналу з-поміж непрофільних менеджерів для ВПК.

«Один із найбільших ризиків є підбір персоналу. Керівники, які працюють у ВПК, часто не є фахівцями технічного напрямку, будучи, можливо, й непоганими менеджерами, які прийшли з інших сфер бізнесу, але ВПК – досить специфічний напрямок. Приклад заводів ВПК свідчить, що більш успішні ті, де керівники працюють у цій сфері багато років», – сказав Кривонос.

Автори дослідження наголошують, що корупція в оборонному секторі загрожує безпеці й стабільності Збройних сил, посилює зовнішніх ворогів, підриває публічну довіру, марнує публічні ресурси.

Індекс доброчесності в оборонному врядуванні – це єдиний світовий індекс оцінки корупційних ризиків оборонних відомств.

 

План реформування Укроборонпрому розгляне уряд та РНБО

План заходів з реформування держконцерну “Укроборонпром”, яке має завершитися в 2021 році, буде винесено на розгляд Кабінету Міністрів та Ради національної безпеки і оборони.

Про це заявив новопризначений директор концерну Юрій Гусєв, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Укроборонпрому.

“Погоджено, що цей план заходів буде винесено і на розгляд уряду, і на розгляд РНБО”, – зазначив Гусєв.

Окрім того, очікується, що на наступному тижні буде перереєстровано законопроєкт щодо реформування Укроборонпрому, який надасть можливість та всі інструменти для корпоратизації підприємств концерну.

Гусев зазначив, що після призначення його на посаду генерального директора концерну вже були проведені наради у Прем’єр-міністра, секретаря РНБО та з віцепрем’єром з питань стратегічних галузей промисловості. Між усіма учасниками є повне порозуміння щодо розробки конкретного плану заходів з реформування Укроборонпрому.

Як повідомлялося, концепція реформування Укроборонпрому (УОП) передбачає, що у 2021 році цей держконцерн припинить своє існування. Залишиться 65 підприємств, які буде поділено на два холдинги – Оборонні системи та Аерокосмічний холдинг.

Підприємства УОП мають функціонувати за принципами корпоративного управління та прозорості. Холдинги матимуть наглядові ради. Впровадження ефективної системи корпоративного управління дасть змогу уникнути будь-яких корупційних ризиків.

Ключовим питанням для здійснення реформи УОП є ухвалення нового законодавства, яке дасть змогу корпоратизувати підприємства-учасники концерну, досягти їхнього фінансового оздоровлення та позбавити від боргів, які накопичувались десятиліттями.

До призначення Гусєва на посаду гендиректора концерну, протягом жовтня-листопада 2020 року, у публічну площину вийшов конфлікт між Укроборонпромом та профільним міністерством – Мінстратегпромом, а також авіабудівними підприємствами, що входять до складу концерну, зокрема “Антонов”. “Укроборонпром”, серед іншого, дорікав Мінстратегпрому за затягування з опрацюванням законопроєкту щодо реформування Укроборонпрому, який був розроблений та внесений у парламент ще до створення міністерства у липні 2020 року.

 

Комітет рекомендує Раді відтермінувати закон про оборонні закупівлі

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує парламенту ухвалити за основу і в цілому законопроєкт №4485, який пропонує відтермінувати вступ у дію закону “Про оборонні закупівлі”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради.

“За результатами голосування члени Комітету одноголосно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного четвертої сесії та за наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому”, – йдеться у повідомленні.

Так, законопроєкт пропонує відтермінувати вступ у дію закону “Про оборонні закупівлі” до 1 липня 2021 року.

“Під час засідання зазначалося, що законопроєкт підготовлено з метою якісної імплементації Закону України «Про оборонні закупівлі», вдосконалення правових механізмів та уніфікації правових норм, що регулюють питання оборонних закупівель як невід’ємної складової системи публічних закупівель, нагальною є потреба внесення змін до Закону в частині відтермінування вступу його в дію”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 липня ухвалила в цілому Закон “Про оборонні закупівлі”.

Він визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Визначено також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.

Закон має набрати чинності 1 січня 2021 року.

 

Бутусов подає в суд на Міноборони: буде вимагати вибачень за хамство –  УП

Журналіст Юрій Бутусов, якому пропонували роботу в міністерстві оборони, подає в суд на відомство і буде вимагати вибачень.

Джерело: Facebook-сторінка Бутусова

Пряма мова: “Міністр оборони Андрій Таран збрехав про проведення зі мною співбесіди, збрехав про причини відмови в наданні мені посади – замість цього мені нахамили на сайті МО.

Буду змушений подавати до суду на Міноборони і вимагати офіційних вибачень і видалення образ на мою адресу, прошу допомоги правозахисників”.

Деталі: За словами Бутусова, його не запросили на зустріч з міністром оборони і не дали можливість представити власну програму дій.

Також він заявив, що йому не надали жодної посади, яку він міг би зайняти в Міноборони.

Він повідомив, що хотів би зайняти посаду “заступника міністра оборони” і представити програму дій: “Мені здавалося, якщо ця програма не підходить, будуть представлені якісь конкретні зауваження, немає проблем, я готовий до публічної полеміки. Але як тільки я дав згоду – мені просто нахамили”.

Бутусов стверджує, що 10 грудня йому подзвонив начальник департаменту кадрової політики Міноборони Олег Яцино, якому він сказав, що чекає на зустріч з міністром: “Яцино мені подякував, і повісив трубку. Після цього я прочитав мерзенну брехню і хамство в свою адресу на сайті Міноборони”.

За словами журналіста, ніхто з Міноборони з ним нічого не обговорював: “Якби зі мною провели зустріч, якби я зміг роз’яснити суть моєї програми, які кадри я збираюся залучати до роботи, і після нашої бесіди мені б написали відмову – дії Міноборони мали б якусь логіку. Але всього цього не було”.

Бутусов вважає, що Міноборони займається “цькуванням неугодного журналіста”.

Журналіст вимагає публічної дискусії з міністром Андрієм Тараном про суть його програми.

Нагадаємо:

8 грудня Міністерство оборони запропонувало роботу журналісту Юрію Бутусову, який критикує роботу відомства.

Того ж дня Бутусов заявив, що згоден працювати в Міністерстві оборони, чекає зустрічі з міністром чи президентом і має програму дій.

9 грудня пізно увечері Міноборони опублікувало заяву, в якій запросило Бутусова на співбесіду і обіцяло пояснити різницю “різницю між Міноборони та Генштабом”.

Пізніше у відомстві заявили, що кадрові служби поспілкувалися з Бутусовим, але нібито не знайшли вакансій для нього, які б влаштували усіх.

У міністерстві заявили: “Порядок призначення на посади не передбачає винятків ані для людей, які вважають, що міністр оборони може призначати “міністра оборони”, ані для авторів чудесних “програм”, в яких поради космічного масштабу межують з космічного масштабу некомпетентністю, ані для людей з “комплексом Наполеона”.

 

Іграшки для армії РФ: скандальну історію прокоментувала СБУ

Партію ялинкових прикрас з логотипом армії Росії, яку було виявлено на Клавдіївській фабриці, було ліквідовано після втручання Служби безпеки України.

Як повідомляє Укрінформ, так відповіли в СБУ на запит агентства.

“На вказаний у запиті факт співробітники СБУ спільно з працівниками Національної поліції відреагували відповідно до чинного законодавства. Продукцію з російською символікою знищено виробником”, – йдеться у відповіді.

Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня стало відомо, що Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас, розташована у Київській області, виробляє прикраси з логотипом армії Росії та має представництво в Російській Федерації. Про це в Фейсбуці повідомив екскурсовод Сергій Савченко.

Після цього Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас повідомила, що ліквідувала партію кульок з логотипом армії Росії та запроваджує етичний контроль замовлень. В.о. голови правління фабрики Павло Гукасов приніс вибачення громадянам України за даний інцидент.

 

Борщ у списку ЮНЕСКО поставить крапку у дискусіях про батьківщину рецепту – Ткаченко

Визнання борщу об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО поставить крапку у навмисно створених дискусіях щодо етнічної батьківщини рецепту страви.

Таку думку міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«Ми у МКІП націлені на включення українського борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Мова не йде про гастрономічну ідентифікацію. Це питання захисту важливої культурної складової та частини історії. Визнання борщу об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – поставить крапку у навмисно створених дискусіях щодо етнічної батьківщини рецепту страви. Як казала мені моя бабця, а їй – її бабця: борщ – український», – зазначив Ткаченко.

За його словами, 18 грудня МКІП та Громадська організація “Інститут культури України” разом із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком проведуть онлайн-фестиваль «Культура та традиція приготування українського борщу». У рамках заходу 25 учасників зберуться разом і кожен приготує страву за різним унікальним рецептом, залежно від традицій області.

«Все ж в онлайн – а отже будь-який рецепт можна занотувати і повторити вдома. Або ж долучитися до процесу і готувати паралельно», – додав урядовець.

Як повідомляв Укрінформ, експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики на початку жовтня рекомендувала відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

 

Ситуація в Карабасі: Ердоган заявив, що Макрон поставить хрест на відносинах Франції та Азербайджану

УНН. Перемога Азербайджану в Карабасі відкрила нову сторінку в історії Кавказу, проте президент Франції Еммануель Макрон може поставити хрест на відносинах Франції та Азербайджану. Про це після візиту в Баку заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган, пише Anadolu, передає УНН.

“Перемога в Карабасі — це поворотний момент у відносинах Туреччини і Азербайджану. Принцип „один народ, дві держави“ — це основна філософія нашої солідарності. Наша єдність ще більше зміцнилася з перемогою в Карабасі”, — сказав Ердоган.

Він зазначив, що особисто відстежував кожен з 44 днів боротьби за Карабах.

“Перемога в Карабасі відкрила нову сторінку на Кавказі. Упевнений, що це також змінить майбутнє регіону”, — заявив президент Туреччини.

Ердоган повідомив, що за підсумками переговорів з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим досягнута домовленість про участь Туреччини у відновленні Нагірного Карабаху. Президент Туреччини також дав оцінку позиції президента Азербайджану Ільхама Алієва у відповідь на “провірменські кроки” французького парламенту.

“Чітка позиція Ільхама Алієва зруйнувала розрахунки Еммануеля Макрона. Не виключаю, що саме Макрон поставить хрест на відносинах Франції та Азербайджану. Все це показник його політичної недосвідченості”, — сказав Ердоган.

Як повідомляв УНН, Ердоган назвав умови, за яких у Вірменії та Туреччини є шанс “відкрити нову сторінку” у відносинах.

 

Санкції проти Nord Stream-2 та $250 мільйонів Україні: Конгрес США підтримав законопроєкт

Верхня палата Конгресу США повторно схвалила проєкт закону про асигнування на національну оборону-2021, який передбачає допомогу Україні, а також санкції проти російського проєкту газопроводу Nord Stream-2.

Голосування відбулося в п’ятницю, передає власний кореспондент Укрінформу.

Проєкт закону підтримали 84 сенатори, «проти» висловилися лише 13. Це означає можливість для верхньої палати подолати вето президента в разі блокування закону главою Білого дому.

Як повідомляв Укрінформ, Палата представників США затвердила цей законопроєкт 8 грудня. Документ підтримали 335 конгресменів, проти висловилися 78 законодавців.

Таким чином, обидві палати Конгресу США ухвалили проєкт закону кількістю понад дві третини законодавців, необхідних для подолання президентського вето.

Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував заблокувати цей документ, оскільки він не передбачає скасування розділу 230 Закону про етику у сфері комунікацій. Цей розділ гарантує захист технологічним компаніям від судових позовів за розміщення, видалення або зміну користувацького контенту.

Проєкт закону NDAA-2021 передбачає виділення Україні $250 млн оборонної допомоги, в тому числі $75 млн на системи летального озброєння. Крім того, документ містить розширені санкції проти російського проєкту газопроводу Nord Stream-2, а також компаній та підрядників, які долучатимуться до будівництва, сертифікації та страхування цього газогону. Серед іншого, законопроєкт містить цілий список заходів із запобігання агресії РФ, а також санкції проти Туреччини через закупівлю нею російських систем ППО С-400 попри заперечення США та інших членів НАТО.

 

У Німеччині розширюють економічне співробітництво з Росією

УНН. Про дві нові економічні ініціативи в німецько-російських відносинах оголошено в п’ятницю — про проведення тематичного року між Німеччиною і Росією “Економіка і сталий розвиток 2020-2022” і початок роботи Німецько-російської ради підприємців, пише DW, передає УНН.

У Східному комітеті німецької економіки, який, зокрема, лобіює інтереси фірм з Німеччини, які працюють в Росії, заявили, що почала свою роботу Німецько-російська рада підприємців.

“Особливо в політично важкі часи ми, Східний комітет, твердо маємо намір активізувати діалог між Німеччиною і Росією і зосередити увагу на великих можливостях для нашої співпраці”, — сказав глава Східного комітету Олівер Хермес.

Відзначається, що серед перших ключових тем ради підприємців будуть енергетика і захист клімату. Рада також займеться технічним регулюванням, локалізацією німецьких компаній в Росії і питаннями експорту з Росії.

“Ми вважаємо, що економічне співробітництво може допомогти подолати політичні розбіжності”, — заявив глава Східного комітету німецької економіки.

Як повідомляв УНН, в Німеччині відновилося будівництво газопроводу “Північний потік-2”.

 

У Миколаєві смерть лікаря від коронавірусу таки визнали наслідком професійної хвороби

У Миколаєві після розголосу та повторного спеціального розслідування смерть сімейного лікаря від COVID-19 визнали такою, що настала внаслідок професійного захворювання.

Її родині виплатять компенсацію, передбачену чинним законодавством. Про це у Фейсбуці повідомило Управління Держпраці у Миколаївській області, передає Укрінформ.

«11 грудня 2020 року відбулось дистанційне засідання комісії з повторного спеціального розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, спричиненого коронавірусною інфекцією COVID-19, що сталося з лікарем загальної практики сімейної медицини КНП ММР «ЦПМСД №3». За результатами засідання було прийнято рішення, що даний випадок захворювання пов’язаний з умовами праці потерпілої», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що рішення прийнято більшістю голосів спеціальної комісії.

При розгляді справи були враховані матеріали попереднього спеціального розслідування та нові додаткові матеріали, у тому числі щодо встановлення джерела інфікування.

Як стало відомо кореспондентові Укрінформу, йдеться про 65-річну сімейну лікарку Галину Колянчикову, яка померла від коронавірусу в жовтні 2020 року. Але після першого епідеміологічного розслідування було прийнято рішення, що даний випадок не пов’язаний з її професійною діяльністю, а, відтак, рідним було відмовили у виплаті компенсації. Мовляв, лікарка на момент смерті була у відпустці та мала супутню важку хворобу – цукровий діабет.

Але її чоловік і син, які також є медиками, не погодилися з таким висновком. Ситуація набула широкого публічного розголосу. Після цього було прийнято рішення про повторний розгляд справи.

 

AstraZeneca погодилася на співпрацю з розробниками російської вакцини

Фармацевтична компанія AstraZeneca, чия вакцина від коронавірусу показала ефективність 70%, погодилася співпрацювати з розробниками російської ще неперевіреної вакцини Sputnik V.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті британської компанії.

«Комбінації різних вакцин можуть стати важливим кроком у профілактиці COVID-19 внаслідок посилення імунної відповіді та підвищення доступності препаратів. Сьогодні ми оголошуємо про початок програми клінічних досліджень з оцінювання безпеки та імуногенності комбінованого застосування вакцини AZD1222, розробленої компанією «АстраЗенека» спільно з Оксфордським університетом, і вакцини «Супутник V», розробленої Національним дослідницьким центром епідеміології та мікробіології імені Н.Ф. Гамалеї, за участі добровольців віком від 18 років і старше», – йдеться у повідомленні.

В AstraZeneca наголосили, що дослідження різних режимів застосування вакцин необхідно для того, «щоб оцінити можливість створення більш гнучких програм вакцинації, які дадуть лікарям широкий вибір підходів до профілактики захворювання».

Британська компанія впевнена, що комбінації різних вакцин потенційно можуть викликати «стійкішу і тривалішу імунну відповідь».

Наразі компанія AstraZeneca вивчає можливості комбінації різних аденовірусних векторних вакцин.

«Наукова співпраця компанії «АстраЗенека» з Національним дослідницьким центром епідеміології та мікробіології імені Н.Ф. Гамалеї має велике значення не тільки для вивчення потенціалу комбінованого застосування вакцин та оцінки їх синергізму щодо імунної відповіді, але і для підвищення в майбутньому доступності вакцинації внаслідок широкого портфеля препаратів», – зауважили британські розробники вакцини.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Єврокомісія оголошувала про формування портфоліо з шести вакцин, виробництво яких базується на чотирьох різних технологіях. Єврокомісія уклала шість контрактів з компаніями BioNTech, CureVac, AstraZeneca, Johnson and Johnson, Sanofi і Moderna.

Перед допуском до використання на європейському ринку вакцини всіх типів будуть належним чином оцінені Європейським медичним агентством на ефективність і безпеку. Як очікується, перші щеплення від COVID-19 європейці зможуть отримати вже до кінця року.

Загалом у світі станом на ранок 11 грудня зафіксовано 70 720 319 випадків коронавірусу.

 

«Полуничний язик» і не тільки: які ускладнення COVID-19 загрожують дітям

Нове дослідження виявило низку симптомів, які можуть проявлятися у дітей, інфікованих коронавірусом, включаючи так званий «полуничний язик» (захворювання Кавасакі).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Express.

Хоча вважається, що COVID-19 загалом не становить смертельної загрози для дітей, проте цей вірус може викликати в них дуже серйозний стан, відомий як мультисистемний запальний синдром (MIS-C).

Так, більшість дітей, які інфікуються вірусом COVID-19, мають лише легку форму захворювання, але в тих із них, які стикаються із MIS-C відбувається сильне запалення низки органів – серця, судин, легень, нирок, очей, шкіри та системи травлення.

Ця незвичайна тенденція нещодавно спонукала медиків з Медичної школи Гроссмана університету Нью-Йорка продовжити дослідження питання.

Оглянувши 35 дітей, які відповідали критеріям MIS-C, медики повідомили, що симптоми також можуть бути «слизово-шкірними» та такими, що впливають на «тілесні отвори» (ніздрі, вуха, рот).

У наймолодших пацієнтів також виявили набряклі очі, почервонілі щоки та «полуничний язик» (так звана хвороба Кавасакі).

Нью-Йоркські медики зазначили, що існує значний клінічний зв’язок між захворюванням Кавасакі та запальним синдромом, викликаним коронавірусом.

Як відомо, хвороба Кавасакі – рідкісний стан, який зазвичай вражає дітей до 5 років і викликає запалення судин. Це захворювання було вперше описано в англійський медичній літературі в 1967 році японським педіатром Томісаку Кавасакі (захворювання було названо на його честь); він визначив групу дітей із лихоманкою, шкіряною висипкою, кон’юнктивітом (червоними очима), енантемою (почервонінням горла та ротової порожнини), набряками рук та ніг та збільшенням лімфовузлів шиї.

Як відомо, станом на 11 грудня всього в світі з початку пандемії підтверджено більше 70,7 мільйона випадків коронавірусу.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіло понад 70 млн людей

УНН. Станом на ранок суботи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 70 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 70 131 911 людей, з них одужало 45 293 808. Кількість померлих зросла до 1 592 795.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (15 834 965), Індія (9 796 769), Бразилія (6 781 799), Росія (2 574 319) та Франція (2 405 210).

У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:

Велика Британія (1 814 395);

Італія (1 805 873);

Іспанія (1 730 575);

Аргентина (1 489 328);

Колумбія (1 408 909);

Німеччина (1 298 776);

Мексика (1 229 379);

Польща (1 115 201);

Іран (1 092 407).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (295 182), Бразилії (179 765) та Індії (142 186).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано понад 872 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 14 755 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 13 514 випадків коронавірусу

11.12.2020, 08:13

В Україні станом на 11 грудня лабораторно підтверджено 872 228 випадків COVID-19, з них за добу – 13 514.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«13 514 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 11 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 638 дітей та 690 медпрацівників», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу померли 285 пацієнтів, одужали – 15 327.

Крім того, за добу госпіталізовано 2 846 осіб. Здійснено тестувань за добу – 60 847 (зокрема методом ПЛР – 39 519, методом ІФА – 21 328).

За весь час пандемії в Україні захворіли 872 228 осіб; одужали – 480 348. Водночас зафіксовано 14 755 летальних випадків від COVID-19. Проведено ПЛР-тестувань – 4 957 299.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 880), Запорізькій (895), Одеській (874), Київській (787) та Дніпропетровській (759) областях.

Читайте також: Степанов заявляє про стабілізацію захворюваності на COVID-19

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 13 371 випадок коронавірусу.

 

У МОЗ розповіли, кому потрібно здавати тести ПЛР, на антиген та на антитіла до COVID-19

Дарія Поперечна, УП.Життя

У Міністерстві охорони здоров’я оновили стандарти надання медичної допомоги при COVID-19.

Зокрема, нововведення стосуються процесу тестування.

Про це на своїй сторінці у соцмережі розповів головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко.

У оновленому стандарті зазначаються групи осіб, яким зпотрібно здавати тест полімеразної ланцюгової реакції, тест на антиген та тест на антитіла до COVID-19.

За словами Ляшка, ПЛР-метод залишається основним для лабораторної діагностики COVID-19.

Проведенню ПЛР-тесту підлягають особи :

🔴 з підозрою на COVID-19;

🔴 з ознаками тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС);

🔴 з ознаками інших гострих респіраторних вірусних інфекцій;

🔴 з ознаками пневмонії.

🔴 при появі симптомів, які не виключають COVID-19

🔴 у яких при проведенні дослідження методом ІФА або ІХЛА виявлено Ig A, IgG та/або сумарні IgМ, IgG

Щодо тесту імуноферментного аналізу на визначення антитіл, зазначається, що він  має допоміжне значення для діагностики COVID-19 та основне значення для оцінки імунної відповіді на існуючу чи перенесену хворобу.

У МОЗ пояснюють, як формуються антитіла до COVID-19:

Антитіла класу А (IgА) розпочинають формуватися і доступні для детекції приблизно з 2 дня від появи хвороби, досягають піку через 2 тижні та зберігаються тривалий період часу.

Антитіла класу М (IgМ) розпочинають виявлятись приблизно на 7 добу від початку хвороби, досягають піку через тиждень і можуть зберігатись впродовж 2-х місяців і більше.

Антитіла класу G (IgG) до SARSCoV-2 визначаються приблизно з 3- го тижня або раніше.

Обстеження з використанням швидких тестів на визначення антигену проводять особам з:

🔴 підозрою на COVID-19;

🔴 ознаками ТГРС;

🔴 ознаками інших ГРВІ;

🔴 ознаками пневмонії;

🔴 що були у тісному контакті з особою з підтвердженим випадком на COVID-19;

🔴 що повертаються з регіонів зі значним розповсюдженням COVID-19;

🔴 що підлягають плановій госпіталізації.

При цьому позитивний результат швидкого тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 повинен бути підтверджений за допомогою ПЛР.

Винятком є позитивний результат швидкого тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 у пацієнтів, які відповідають визначенню підозрілого або ймовірного випадку захворювання на COVID-19.

При цьому, якщо тест на антиген негативний, то проводити ПЛР-тестування потрібно, яякщо спостерігаються симптоми.

Також дозволено використовувати швидкі тести на визначення антигену SARS-CoV-2 для скринінгових досліджень медпрацівників та інших категорій працівників та при планових госпіталізаціях.

 

Гутцайт: Наступного року на український спорт очікує рекордний бюджет

11 грудня відбулося онлайн-засідання колегії Міністерства молоді та спорту України, на якому було підбито підсумки нинішнього року, а також намічені плани на 2021-й.

Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт у Facebook, зокрема, зазначив, що наступного року на український спорт очікує рекордний бюджет – майже 7,8 млрд грн.

“Незважаючи на всесвітню пандемію, наша команда не скидала обертів. Ми відновили тренувальні збори та загальний процес ще з травня місяця. Через пандемію коронавірусу було перенесено або скасовано багато великих спортивних подій. Зокрема, й найзнаковішу для спортивного світу – Олімпійські ігри. Але нам вдалось провести в Україні низку міжнародних змагань. Крім того, команда міністерства зробила потужні кроки для розбудови спортивної інфраструктури. 2020 року  побудовано та реконструйовано 180 спортивних об’єктів… Окремо хочу відзначити, що наступному році на український спорт очікує рекордний бюджет – майже 7,8 мільярда гривень”, – написав Гутцайт.

 

Підприємці до 21 грудня мають подати заяву на отримання разової допомоги

Підприємці, які призупинять свою діяльність через карантинні заходи, для отримання одноразової допомоги в розмірі 8 тисяч гривень мають подати відповідну заяву до 21 грудня включно.

Як передає Укрінформ, про це ідеться у пам’ятці застрахованої особи для отримання одноразової виплати відповідно до Закону України від 4 грудня 2020 №1071/ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», оприлюдненої на сторінці Пенсійного фонду України у Фейсбуці.

Зокрема зазначається, що право отримання одноразової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень мають наймані працівники, які на 10 грудня 2020 року працюють за основним місцем роботи у роботодавця, діяльність якого була тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів та середня заробітна плата яких за третій квартал 2020 року не перевищує тридцять тисяч гривень на місяць.

Також право на таку допомогу мають фізичні особи – підприємці, які на 10 грудня 2020 року зареєстровані 3 місяці і більше як фізичні особи – підприємці та у 2020 році сплатили ЄСВ за себе не менше ніж за 3 місяці та які не є одночасно фізичною особою – підприємцем та найманим працівником.

Повідомляється, що перевірка відповідності основного виду економічної діяльності роботодавця переліку видів діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи та факту нарахування та сплати ЄСВ здійснюватиметься засобами Порталу ДІЯ автоматично при поданні заяви.

«Заява на виплату одноразової допомоги застрахованим особам подається до 21 грудня 2020 р. включно», – наголошують у ПФУ.

Згідно з порядком звернення за виплатою, заява для отримання одноразової допомоги застрахованим особам заповнюється виключно в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

У ПФУ наголошують, що в разі подання недостовірної інформації допомога підлягає поверненню.

При цьому, якщо особа не поверне кошти добровільно протягом 10 робочих днів з дня надсилання рішення територіального органу Пенсійного фонду про відшкодування одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, вони будуть стягнуті державною виконавчою службою в примусовому порядку.

Як повідомляв Укрінформ, 7 грудня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” № 1071-ІХ, який передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

10 грудня Кабінет Міністрів затвердив Порядок надання одноразової компенсації підприємцям, які призупинять свою діяльність через карантинні заходи.

 

Офіційна заборгованість перед гірниками держшахт сягнула 1,89 мільярда – Волинець

Заборгованість перед гірниками державних шахт в Україні нині становить, за офіційною статистикою, 1 млрд 890 млн 831,7 тис. грн.

Про це 11 грудня у Фейсбуці написав голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, передає Укрінформ.

«Офіційна статистика заборгованості перед гірниками держшахт сягнула 1,89 млрд грн. Неофіційна на порядок вища, бо додається не зазначений у статистиці борговий шлейф перед працівниками підприємств Віктора Вишневецького та гірниками «Краснолиманської». Станом на сьогодні, 11 грудня, заборгованість перевищила 2 млрд грн», – написав профспілковий лідер.

В опублікованій ним таблиці заборгованості станом на 11 грудня перед підприємствами Міненерговугілля значиться, що борг вугільним підприємствам Донецької області становить 836 млн 228,1 тис грн, і найбільша заборгованість перед гірниками ДП «Селідіввугілля» – 301 млн 14,1 тис грн.

Також зазначається, що борг шахтарям державних підприємств Луганської області становить 470 млн 57 тис. грн, Львівської області – 491 млн 992 тис. грн, Волинської області – 92 млн 554,6 тис. грн.

Як повідомлялося, у листопаді в держбюджеті передбачили 1,4 млрд грн на виплату зарплати гірникам до кінця року та погашення заборгованості, що виникла на цей час. Джерело коштів – обов’язкові виплати НАК «Нафтогаз» та АТ «Укрнафта» до держбюджету.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 2 грудня запевнив, що 1,4 млрд грн, які мають бути виплачені шахтарям, надійдуть найближчим часом.

 

Книга року BBC-2020 оголосила переможців

BBC News Україна оголосила переможців премії Книга року BBC-2020, яку проводять у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС Україна.

Книгою року BBC – 2020 став роман Сергія Сергійовича Saigon “Юпак” (видавництво “Білка”).

У номінації Дитяча книга року BBC – 2020 перемогла книга “Мед і Паштет – фантастичні вітрогони” Уляни Чуби (видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”).

А премію у номінації Книга року ВВС – Есеїстика – 2020 здобула збірка есеїв Оксани Забужко “Планета Полин” (видавництво “Комора”).

Перемогу у конкурсі читацьких рецензій “Читач року – 2020” здобув Віталій Гудима за рецензію на роман Петра Яценка “Магнетизм”, який увійшов до довгого списку Книги року BBC – 2020.

 

Марченко пояснив, чому відклали підвищення “мінімалки” до 6,5 тисяч – УП

У Кабміні вирішили відтермінувати на грудень 2021 року заплановане на липень підвищення “мінімалки” до 6,5 тисяч гривень через застереження щодо потенційних “інфляційних небезпек”.

Про це в інтерв’ю “Укрінформу” заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

“Зміни мінімальної зарплатні пов’язані із багатьма “суміжними” чинниками, які впливають на соціально-економічну ситуацію. Ми прорахували можливість підвищити цей показник до 6000 гривень з початку року і до 6500 – з 1 липня.

Але в процесі перемовин із міжнародними партнерами пролунали застереження щодо потенційних “інфляційних небезпек”. Звідси – побажання “підстрахуватися”, перенісши нововведення на кінець року. Адже йдеться не тільки про вплив на державний, а й на місцеві бюджети”, – розповів міністр.

“Однак з погляду економіки помірний вплив підвищення “мінімалки” є збалансованим ‒ з огляду на видатки й надходження. Не можна говорити, що одні отримають позитив, а інші ‒ потерпатимуть. Важливо зберегти баланс інтересів”, – додав Марченко.

За словами голови Мінфіну, остаточне рішення щодо підвищення ухвалять в середині наступного року.

Нагадаємо:

Міністерство фінансів успішно завершило переговори з МВФ стосовно основних параметрів проєкту держбюджету на 2021 рік, що було однією з головних передумов для отримання чергового траншу.

Проєкт бюджету-2021 до другого читання передбачає, що підняття мінімальної зарплати до 6,5 тис грн за місяць перенесуть з середини 2021 року на грудень.

 

У водах Німеччини відновилося будівництво “Північного потоку-2” – УП

Будівництво газопроводу “Північний потік-2 ” відновилося 11 грудня.

Про це повідомили у  компанії Nord Stream 2 AG (оператор будівництва газопроводу), повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ТАСС.

Роботи з укладання труби у винятковій економічній зоні Німеччини вестиме баржа” Фортуна”.

“Трубоукладач ” Фортуна” прокладе 2,6-кілометрову ділянку газопроводу у виключній економічній зоні Німеччини у водах на глибині менше 30 м. Всі будівельні роботи виконуються в повній відповідності з отриманими дозволами”, – відзначили в компанії.

Інший, більш сучасний російський трубоукладач з системою динамічного позиціонування “Академік Черський” на початку цього тижня несподівано покинув зону добудови” Північного потоку 2 ” і пішов до берегів Калінінграда.

“Газпром” вирішив добудовувати газопровід “Північний потік 2” власними силами, після того як через накладені США санкції його швейцарський підрядник зупинив роботу. Зараз з приблизно 2460 км газопроводу укладено понад 2300 км (тобто 94%).

Нагадаємо, Палата представників США у вівторок більшістю голосів схвалила законопроєкт про оборонний бюджет на 2021 рік, у який увійшли розширені санкції проти газопроводу “Північний потік-2”.

Санкції будуть спрямовані проти страхових і сертифікаційних компаній, які працюють з російськими кораблями із завершення проєкту.

США намагаються заблокувати завершення будівництва “Північного потоку-2” через давні побоювання, що додаткові потоки російського газу збільшать політичний вплив Кремля на країни Європейського Союзу.

 

В Офісі президента взялися коментувати зміни у структурі незалежного НБУ –  УП

В Офісі президента прокоментували зміни у структурі НБУ та заявили, що схвалюють їх.

Про це йдеться у коментарі радника президента з питань економіки Олега Устенка, який редакція УП отримала від Офісу президента.

“Регулятор має приймати швидкі рішення, які є адекватними в сучасних умовах. Від його компетентних рішень залежить фінансова стабільності нашої країни. Цілком зрозуміло, що НБУ повинен діяти в рамках своїх повноважень і залишатися абсолютно незалежною інституцією, про що неодноразово наголошував президент Зеленський. Це було також однією з передумов співробітництва з МВФ, який неодноразово наголошував на необхідності підтримки незалежності та колегіальності в ухваленні рішень Національним банком України.

Тому зміна структури підпорядкування в Національному банку – це своєчасне і логічне рішення. Воно дозволить гармонічніше розподілити навантаження між членами Правління НБУ та зменшить централізацію у прийнятті рішень, адже відтепер Голові Нацбанку напряму буде підпорядковуватися менша кількість підрозділів”, – заявив Устенко.

Нагадаємо, що Національний банк України – незалежна інституція, на яку покладено функції забезпечення стабільності грошової одиниці, регулювання банківського та небанківського секторів економіки та проведення курсової політики. Раніше на незалежності НБУ від політичних рішень неодноразово наполягали в МВФ.

Нагадаємо:

Правління Нацбанку частково змінило розподіл вертикалей підпорядкування, зокрема, частина департаментів вийшли із підпорядкування глави НБУ, між іншими членами правління перерозподілили блоки, якими займалася перша заступниця глави Катерина Рожкова.

 

НБУ частково змінив структуру: Рожковій перейшов фінансово-адміністративний блок –  УП

Правління Нацбанку частково змінило розподіл вертикалей підпорядкування, зокрема, частина департаментів вийшли із підпорядкування глави НБУ, між іншими членами правління перерозподілили блоки, якими займалася перша заступниця глави Катерина Рожкова.

Про зміни у структурі НБУ повідомив на своєму офіційному сайті.

“Завдання Національного банку полягає в оперативній та гнучкій реакції на такі виклики, особливо в період, ускладнений світовою пандемією коронавірусу. Для цього центральний банк систематично удосконалює власні процеси та організаційну структуру. Так, у Нацбанку відбулося часткове оновлення розподілу вертикалей підпорядкування з метою забезпечення пропорційного управлінського навантаження та функціонального принципу розподілу повноважень між членами правління Національного банку.

Відтепер голові Національного банку підпорядковується менша кількість підрозділів. Зокрема, було вирішено розділити функції методології регулювання діяльності та нагляду за банками та небанківськими установами між різними вертикалями підпорядкування. Таке рішення дасть можливість забезпечити більш результативне супроводження законодавчих змін на небанківському фінансовому ринку, які готуються в тісних консультаціях з міжнародними партнерами та мають визначити нові правила його регулювання”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, вертикаль “Пруденційний нагляд та загальні питання” розділили на дві вертикалі “Пруденційний нагляд” та “Загальний блок”.

До вертикалі “Загальний блок”, що залишилася під контролем голови НБУ, відносяться такі підрозділи: Департамент безпеки, Департамент персоналу, Юридичний департамент, Департамент внутрішнього аудиту, Департамент комунікацій, Управління фінансових та операційних ризиків, Офіс правління НБУ, Секретаріат Ради НБУ, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, Відділ режимно-секретної роботи, Відділ з питань запобігання та виявлення корупції.

Водночас до вертикалі “Пруденційний нагляд” тепер належать такі структурні підрозділи: Департамент банківського нагляду, Департамент виїзних перевірок, Департамент ліцензування, Департамент нагляду за ринком небанківських послуг, Департамент фінансового моніторингу.

Керувати ними буде Ярослав Мотузка. Зазначимо, що до рішення правління НБУ від 20 жовтня ці департаменти були у підпорядкуванні Рожкової.

Рожкова тепер буде займатися фінансово-адміністративним та операційним блоком.

До складу цього блоку також тепер віднесений Департамент з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ.

До вертикалі “Монетарна стабільність”, керівництво якою здійснює Дмитро Сологуб, приєднали  Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ.

До вертикалі “Ринкові операції”, яка залишається під управлінням Юрія Гелетія, приєднано Департамент методології регулювання діяльності банків. У вертикалі “Платіжні системи та готівковий обіг” підпорядкування структурних підрозділів не змінилось.

 

В РНБО оцінили рівень кіберзагроз Україні –  УП

У період з 7 вересня по 6 грудня 2020 року в Україні зафіксували більше 22 мільйонів кіберінцидентів.

Джерело: Рада національної безпеки та оборони

Деталі: Загальний рівень кіберзагроз визначено на рівні 58%. Як пояснили УП в апараті РНБО, рівень загрози – це інтегрована оцінка спроможностей нашої держави реагувати на виклики в кіберпросторі та підтримувати там безпеку.

Ріст кількості інцидентів було зафіксовано починаючи з середини листопада 2020 року.

Як уточнили УП, це пов’язано з кількома чинниками: підрахунок і публікація результатів місцевих виборів; декілька масштабних зливів баз даних зі зламаними акаунтами користувачів (у тому числі українських); виявлено вразливість однієї з найбільших виробників мережевого обладнання, яка надала можливість отримувати безперешкодно доступу до внутрішніх мереж організацій, що використовували їхнє обладнання.

За типами кіберінцидентів, найбільш поширеними були сканування ресурсів (майже 15,5 млн випадків), bruteforce-атаки (більше 4 млн випадків) та мережеві атаки (майже 1,2 млн випадків).

Серед країн, із яких здійснювалося найбільше атак – США, Китай, Франція, Росія, Чехія, Німеччина,  та Болгарія.

При цьому варто зауважити, що хакери використовували орендовані або скомпроментовані системи у державах, де найбільш розвинена ІТ-інфраструктура і знаходиться найбільша кількість дата-центрів, для приховування свого реального місця розташування.

Загалом, протягом останніх трьох місяців зафіксовано 371 кібератака, які віднесено до атак критичного та високого рівня.

Виявлено більше 18 тисяч вразливостей.

 

Чверть товарів товарів на українському ринку є “сірим імпортом” – дослідження

УП

Чверть усіх товарів на ринку України завезли за заниженою вартістю з метою сплати менших податків – частка залишається незмінною з 2018 року.

Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У квітні-червні 2020 року Інститутом було опитано понад 1000 українських експортерів та імпортерів.

Серед опитаних лише 20% респондентів вважають корупцію та хабарництво проблемою в роботі митниці. Серед проблем, названих підприємствами, корупція посідає четверте місце. У дослідженні також зазначають, що митниці з більшим рівнем корупції були оцінені респондентами як менш ефективні.

У першій трійці проблем – недосконале митне законодавство, завищення митної вартості та недостатня прозорість та відкритість.

44% експортерів та імпортерів назвали наявність «друзів» у владі важливим фактором для успіху бізнесу. З 2018 року ця частка зросла на 4,7%. Для імпортерів «дружба» – скоріше про захист бізнесу, для експортерів –  про його спрощення.

З 2018 року не змінилась частка «сірого імпорту» в Україні та становить чверть продукції.

Більшість респондентів підтримали криміналізацію контрабанди – 79%. З них 53% – за кримінальну відповідальність без ув’язнення, а 26% – з позбавленням волі.

Менеджерка сектору з управління держфінансами в Представництві ЄС в Україні Єкатерина Яковлева зазначила, що Україна – єдина європейська країна, де контрабанда товарів не є кримінальним правопорушенням, що спричиняє значні втрати надходжень до бюджету.

 

Цифрова економіка: КНЕУ разом з партнерами реалізує дослідницький проєкт

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за ініціативи компанії “ХУАВЕЙ УКРАЇНА” реалізує дослідницький проєкт “Цифрова економіка, вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на людський капітал та формування компетентностей майбутнього“.

Про це повідомила проректор з наукової роботи, директор Інституту вищої освіти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Лариса Антонюк під час міжнародного експертного круглого столу на тему «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього», що відбувся в Укрінформі.

Цей дослідницький проєкт відбувається у співпраці з Інститутом цифрової трансформації та за підтримки Українського інституту майбутнього.

“Наше спільне дослідження “Цифрова економіка, вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на людський капітал та формування компетентностей майбутнього“ базується на найефективнішій моделі взаємодії університетів, влади та бізнесу, відомій у світі як “потрійна спіраль”, — зазначила вона.

За словами Антонюк, мета дослідницького проєкту — комплексний аналіз сучасних трендів розвитку економіки, перспектив конкурентного позиціонування й інтеграції України до світового ланцюжка доданої вартості у цифровому світі. Також дослідників цікавлять вплив ІКТ на моделі соціально-економічного розвитку, ринок праці, навички та якість життя. В основі дослідження три головні компоненти: систематизація трендів, вивчення кращих світових практик у розбудові цифрової економіки, їхній вплив на трансформацію ринку праці та формування навичок майбутнього.

Антонюк наголосила на комплексності дослідницького проєкту: “В рамках цього спільного проєкту ми ініціювали загальнонаціональне опитування, публічне обговорення моделі цифрової економіки для України, фокус-групи, круглі столи, конкурс науково-дослідницьких робіт, обмін досвідом з дослідниками з різних країн для розробки дорожньої карти розвитку цифрової економіки з відповідним інструментарієм та механізмами її стимулювання, щоб посилити міжнародну конкурентоспроможність України.“

Вона запросила всіх зацікавлених у темі “Цифрова економіка“ долучитися до нової ініціативи “Глобальна дослідницька мережа цифрової економіки“. ”Мета її створення — вивчення впливу цифрової економіки та цифрових компетентностей на сталий розвиток, інклюзивне зростання та конкурентоспроможність людини, компанії, регіонів та країн”, — повідомила Антонюк. Ця мережа єднає  представників наукових, освітніх, державних, комерційних та громадських організацій на основі таких принципів, як відкритість, інноваційність, зацікавленість, незалежність, практична цінність, інклюзивність, врахування Цілей сталого розвитку ООН.

«Цифрова економіка створює нові можливості для всіх, рівні можливості на основі спільних цінностей заради спільного майбутнього», — наголосила модераторка круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього», менеджер зі зв’язків з громадськістю “ХУАВЕЙ УКРАЇНА” Аліна Севастюк.

Учасниця заходу, засновниця Інституту цифрової трансформації, який є партнером цього дослідницького проєкту, кандидат економічних наук Надія Васильєва відзначила, що важливо залучати громадян у публічний діалог про цифрову економіку, а не лише експертів. За її словами, в Україні актуальними є дослідження моделі цифрової економіки для України та покроковий план дій, а також опитування різних верств населення для покращення обізнаності про технологічні тренди, інклюзивне залучення  громадян у розвиток цифрової економіки та аналізу, як опитувані бачать власне майбутнє у цифровому світі.

«Партнерство у професійній спільноті дослідників цифрової економіки,  яке створено в рамках цього дослідницького проєкту, репрезентативне інклюзивне опитування різних верств населення, залучення консультантів з інших країн для аналізу політик для розвитку цифрової економіки — це запорука успіху нашої спільної роботи та втілення в життя напрацювань у майбутньому», — зауважила вона.

Основою  обговорення цифрової економіки під час круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього» 2 грудня стало дослідження, опубліковане у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model». Це дослідження, своєю чергою,  стало методологічним підґрунтям для нового дослідницького проєкту в Україні «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Це дослідження зараз здійснює Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за ініціативи «ХУАВЕЙ УКРАЇНА» та в партнерстві з Інститутом цифрової трансформації та Українського інституту майбутнього.

 

Україна може стати центром інновацій у найближчі роки – експерт

Сильні позиції України на шляху розвитку цифрової економіки продемонструвало дослідження консалтингової компанії Arthur D. Little та Huawei про 7 моделей цифрової економіки під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model».

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Дядюра під час міжнародного експертного круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього» в Укрінформі.

“Тема цифрової економіки є надзвичайно важливою, їй приділяється величезна увага в усьому світі в останні роки. Ми займаємо передові позиції. Матеріали презентованого дослідження яскраво свідчать, що Україна серед країн, які є “сервісними центрами”, є не новачком, не споживачем, а на гідній позиції”, – наголосив Дядюра.

Він звернув увагу, що 2 грудня 2020 року уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні.

Учасниця заходу, засновниця Інституту цифрової трансформації, кандидат економічних наук Надія Васильєва зазначила, що саме зараз в економічну кризу важливими складовими успіху є національна трансформація на рівні держави та активна роль держави у спільному пошуку рішень для забезпечення інклюзивності в сучасній освіті, сучасної інфраструктури, нового сучасного законодавства з урахуванням нових бізнес-моделей.

«Сучасна цифрова економіка світу – це економіка платформ. Окремі економічні суб’єкти й навіть окремі бізнес-спільноти не зможуть забезпечити швидкого переходу та потужного прориву, який потребує Україна. Країна може стати центром інновацій у найближчі роки, для цього потрібно створити потужну екосистему», – зауважила вона.

Модератор круглого столу, менеджер зі зв’язків з громадськістю «Хуавей Україна» Аліна Севастюк наголосила, що обговорення під час круглого столу свідчить про актуальність досліджень про цифрову економіку та новоствореної мережі дослідників цифрової економіки на основі спільних цінностей заради спільного майбутнього. Ця мережа діє з 2020 року за принципами відкритих інноваційних екосистем з метою міжнародного обміну досвідом та спільної розробки практичних рекомендацій щодо розвитку цифрової економіки.

Основою обговорення цифрової економіки під час круглого столу стало дослідження, опубліковане у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model». Це дослідження, своєю чергою, стало методологічним підґрунтям для нового дослідницького проєкту в Україні «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», яке зараз здійснює Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за ініціативи «Хуавей Україна» та в партнерстві з Інститутом цифрової трансформації та Українського інституту майбутнього.

 

Міненерго розглядає можливість передати виробників і постачальників енергоресурсів в управління уряду

Міністерство енергетики презентувало європейським партнерам концепцію щодо розмежування видів діяльності з передачі, розподілу, постачання і виробництва електричної енергії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міненерго.

«Міненерго презентувало концепцію оптимізації управління об’єктами ПЕК, якою передбачена передача виробників та постачальників електроенергії / природного газу в управління Кабінету Міністрів та іншим ЦОВВ», – зазначається у повідомленні.

Водночас, відповідно до концепції, права на управління оператора системи передачі (НЕК «Укренерго») та оператора газотранспортної системи (АТ «Магістральні газопроводи України» і ТОВ «Оператор ГТС України») мають бути передані Міністерству енергетики.

«Цей підхід відповідає Третьому енергетичному пакету, зокрема, в частині відокремлення та сертифікації операторів системи передачі та ГТС. Концепція не суперечить зобов’язанням, взятим у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію. Реалізація такого підходу дозволить реформувати енергетичний сектор та активізувати процес інтеграції енергоринків України до ринків ЄС», – вважають в Міненерго.

На сьогодні АТ «Магістральні газопроводи України» та ПрАТ «Укренерго» належать до сфери управління Міністерства фінансів. Власником 100% акцій компаній є держава. У свою чергу, АТ «Магістральні газопроводи України» володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

У Мінцифри радять громадам інвестувати в освіту та підприємництво

Заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан радить громадам в Україні інвестувати в освіту, підприємництво та цифрову трансформацію.

Про це вона сказала під час міжнародної онлайн-конференції «Розвиток громад: довіра, інституції, фінанси та люди», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В першу чергу я би радила інвестувати в розвиток освіти, підприємництва, цифрову трансформацію та технології», – сказала вона, відповідаючи на запитання, у які сфери варто інвестувати громадам для забезпечення розвитку.

Іонан додала, що саме цифрова трансформація є тим стрибком, який допоможе Україні покращити економічне становище.

Заступниця міністра зауважила, що коли кількість українців з якісною освітою та цифровою грамотністю на високому рівні зростатиме, то це робитиме сильнішою економіку країни. Також українці будуть більш конкурентоспроможними на ринку праці.

Онлайн-конференція Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» є ініціативою за участі низки донорів і спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією та Естонією.

 

Росія ввела санкції проти Разумкова, Стефанчука і деяких «слуг народу»

До оновленого списку санкцій Росії проти України потрапили Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук.

Відповідну постанову розміщено на порталі правової інформації РФ, передає Укрінформ.

Окрім Дмитра Разумкова і Руслана Стефанчука, уряд РФ запровадив «спеціальні економічні заходи» проти глави делегації України в ПАРЄ Єлизавети Ясько.

До списку осіб, на яких поширюються санкційні обмеження, також потрапили депутати Верховної Ради з фракції «Слуга народу» Максим Бужанський, Ольга Василевська-Смаглюк, Андрій Герус, Олександр Качура і Гео Лерос.

Загалом санкційний перелік налічує 849 осіб.

Як повідомлялося, наприкінці серпня уряд Російської Федерації запровадив економічні санкції проти 43 народних депутатів України, у тому числі п’ятого Президента Петра Порошенка.

 

НАБУ веде розслідування щодо «слуги народу» Куницького –  УП

Після виходу розслідування журналістів програми “Схеми” Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження щодо народного депутата від “Слуги народу” Олександра Куницького, колишнього блогера, відомого під псевдонімом ZPSanek.

Джерело: “Радіо Свобода”

Деталі: У липні 2020 року журналісти показали в своєму матеріалі, як Куницький використовує свої владні повноваження в інтересах пов’язаного із ним приватного бізнесу.

За даними джерел “Схем”, детективи розпочали досудове розслідування за статтею 368 Кримінального кодексу України, – “прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди”. Офіційно в НАБУ цю інформацію не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

Паралельно свою перевірку після сюжету “Схем” вже провели в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Там встановили в діях нардепа “вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів”, але протокол про адміністративне правопорушення складений не буде, бо НАЗК втратило такі функції після рішення Конституційного суду, повідомили у відомстві на запит “Радіо Свобода”.

Під час журналістського розслідування “Схеми” встановили, що Олександр Куницький використовує депутатський мандат “слуги народу” в інтересах приватного бізнесу, причетність до якого ніколи не приховував та від імені якого публічно виступав роками.

Куницький як депутат допомагав просувати інтереси “Автоентерпрайз” – харківської групи компаній, що займаються імпортом електрокарів з-за кордону та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них.

Зокрема, будучи членом комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, Куницький подавав офіційні депутатські звернення в ГПУ та ДБР для розв’язання проблем цього бізнесу з силовиками, розмістив свої громадські приймальні депутата за адресами офісів групи компаній “Автоентерпрайз” у Харкові, що ускладнило можливість проведення там слідчих дій, намагався встановити зарядну станцію цієї мережі прямо у дворі будівель Верховної Ради, а також просував інтереси цього бізнесу, подаючи законопроєкти, безпосередньо пов’язані з ринком електромобільної інфраструктури.

Після виходу розслідування “Схем” у НАЗК розпочали перевірку фактів у розслідуванні відносно Куницького – у відповідь на звернення громадської організації “Центр протидії корупції”. Співробітники НАЗК виявили в діях нардепа порушення антикорупційного законодавства – зокрема, “вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів”.

За результатами моніторингу та контролю НАЗК підтвердило окремі факти, що свідчать про вчинення Куницьким “правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172 Кодексу України про адміністративні правопорушення”.

Ця стаття передбачає штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також внесення до реєстру корупціонерів після рішення суду.

У Нацагентстві також повідомили, що викликали Куницького для складання протоколу, але він не прийшов. Але адміністративний протокол у відомстві так і не склали – через рішення Конституційного суду їх позбавили, серед іншого, таких повноважень.

Куницький коментаря “Схемам” не дав.

 

“Слуга народу” очолив облраду Харківщини: представник Кернеса сам знявся за день УП

Артура Товмасяна від “Слуги народу” обрали головою Харківської обласної ради VІІІ скликання.

Джерело: сайт облради, місцеве видання Status quo, Суспільне

Дослівно облрада: “Шляхом таємного голосування під час пленарного засідання першої сесії Харківської обласної ради VIIІ скликання головою Харківської обласної ради обрано Артура Товмасяна. Його підтримали 73 депутати”.

Деталі: Місцеве видання Status quo відзначає, що кандидатура Товмасяна була єдиною внесеною в залу. До Товмасяна облраду впродовж 12 років очолював Сергій Чернов від “Блоку Кернеса”.

За даними Суспільного, Чернов зняв свою кандидатуру за результатами зборів фракції вдень 10 грудня.

Для довідки: Артур Товмасян народився 01 березня 1981 року у смт Мангуш, Першотравневого району, Донецької області. За освітою юрист.

З 2000 по 2002 рік працював юрист-консультантом ВАТ “Азовський” у Маріуполі.

З 2005 по 2007 рік був начальником Державної виконавчої служби у Жовтневому районі Маріуполя.

У вересні 2014 році був радником голови Харківської ОДА по забезпеченню діяльності голови та заступників голови.

З 2014 по 2017 рік обіймав посаду заступника начальника Харківського міського управління юстиції.

У березні 2018 році був заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби у Запоріжжі.

З 2018 по 2019 рік працював заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальником Управління державної виконавчої служби у Харкові.

З 17 квітня 2020 року обіймав посаду голови Харківської райдержадміністрації.

 

Мер-бунтар вибачився перед Зеленським – УП

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко публічно вибачився перед президентом України Володимиром Зеленським.

Джерело: Бондаренко в стрімі на Facebook.

Пряма мова: “Ми повинні забути про протистояння між міським головою і президентом. На сьогоднішній день я, як міський голова, хотів би повибачатися перед президентом. За те, що я, в принципі, не себе відстоював, а жителів міста.

Я гаряча людина, але я щира людина і я завжди буду стояти пліч-о пліч із патріотами, які будуть захищати нашу країну. Пане президенте, я хотів би вибачитися офіційно. Наше завдання – спільно працювати на Україну”.

Що передувало: Зеленський публічно називав Бондаренка “бандитом”, той подавав на нього в суд. Бондаренко також скасовував у місті карантин і сварився через це з президентом та главою МВС. Пізніше він перехворів Covid-19.

Мер Черкас наголосив, що наразі треба забути про передвиборчі чвари і об’єднатися, щоби спільно працювати над вирішенням усіх проблем міста.

 

Зеленський візьме участь у засіданні “Венеційки”, де затвердять рішення щодо КСУ – УП

Президент Володимир Зеленський у п’ятницю, 11 грудня, візьме участь в онлайн-засіданні Венеційської комісії, на якому мають затвердити два термінові висновки щодо наслідків рішень КСУ.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на порядок денний засідання.

Обидва термінові висновки “Венеційка” розглянула за запитом Зеленського від 25 листопада 2020 року.

Перший терміновий висновок, опублікований 9 грудня, присвячений наслідкам рішення для антикорупційного законодавства та пропонує варіанти для Верховної Ради щодо тлумачення цього рішення.

У другому висновку розглядається питання про реформування Конституційного суду. “Венеційка”, зокрема, радить внести зміни до закону про Конституційний суд. Водночас, висновок не містить рекомендацій щодо очищення Конституційного суду.

“Венеційській комісії пропонується затвердити обидва термінових висновки на пленарному засіданні, що відкривається сьогодні в режимі онлайн, в якому, як очікується, візьме участь президент Зеленський”, – сказано в порядку денному.

 

Зеленський прокоментував рішення Венеційської комісії щодо КС –  УП

Президент України Володимир Зеленський подякував Венеційській комісія за рішення щодо Конституційного суду та обіцяє врахувати її позицію при проведенні судової реформи.

Джерело: Зеленський у Твіттері, Офіс президента

Пряма мова: “Схвалені документи дають важливі орієнтири, як уникнути невідворотної шкоди антикорупційній реформі й реформувати КС, щоб нинішня ситуація не повторилась. Позиції комісії врахують при підготовці судової реформи в Україні”.

Деталі: Зеленський запропонує Комісії з питань правової реформи при президентові України уважно опрацювати вказані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Президент наголосив на необхідності провести ретельний аудит та оцінку ефективності здійснених раніше реформ.

Наступним етапом має стати напрацювання конкретних шляхів для відновлення довіри суспільства до конституційного судочинства.

Що передувало: У новому висновку Венеційської комісії щодо реформи КС, оприлюдненому 10 грудня, Україні радять внести зміни до закону про Конституційний суд з огляду на кризу, що виникла внаслідок його скандального рішення про скасування частини антикорупційного законодавства.

Венеційська комісія радить детальніше прописати правила функціонування Конституційного суду, щоб запобігти потенційним наступним проблемам.

Водночас висновок не містить рекомендацій щодо очищення Конституційного суду.

Детально про перший з оприлюднених висновків Венеційської комісії у відповідь на запит президента Володимира Зеленського читайте у статті КС звинуватили в узурпації: “Венеційка” розповіла, що робити з рішенням про е-декларування.

Передісторія:

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, що поставило під загрозу одну з ключових реформ у державі. Влада почала розглядати політичний варіант вирішення кризи.

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Венеційської комісії Джанні Букіккіо щодо пошуку збалансованого комплексного рішення для швидкого та ефективного розв’язання конституційної кризи в Україні.

2 грудня комітет з питань правової політики переніс розгляд всіх законопроєктів, що стосуються організації діяльності КС, на своє найближче засідання після отримання висновку Венеційської комісії – 12 грудня.

Зеленський також просив зачекати до отримання висновку Венеційської комісії щодо конституційної кризи.

Конституційний суд відповів на рішення Венеційської комісії щодо кризи та очікує поваги до себе як до “охоронця” Конституції.

 

Віцепрем’єр про висновки Венеційської комісії: Політичні застереження влади підтвердили

Майже всі політичні застереження української влади щодо рішення Конституційного Суду підтверджені висновком Венеційської комісії, і КСУ буде важко тлумачити його на свою користь.

Як передає Укрінформ, про це сказала віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі 24 каналу.

Вона зазначила, що до роботи над висновком щодо України залучили не лише європейських, а й американських експертів. Вони підтвердили озвучені на засіданні РНБО, яке було скликане одразу після рішення КСУ, політичні застереження, підкреслила Стефанішина.

Також, за її словами, експерти зазначили, що відповідний формат роботи КСУ надалі сприятиме лише винесенню рішень, які підриватимуть принципи верховенства права в Україні. Тобто всі ті застереження, які були озвучені протягом місяця з набрання чинності рішенням, були підтверджені Венеційською комісією, наголосила Стефанішина.

Вона відзначила, що Венеційська комісія, зокрема, підтвердила, що кримінальна відповідальність та ув’язнення за неправдиве декларування має бути збережено як елемент превентивного примусу для дотримання законодавства. Як підкреслила віцепрем’єр, надалі парламент має ухвалювати рішення, беручи до уваги висновки Венеційської комісії.

Крім того, додала Стефанішина, Венеційська комісія таки підтвердила, що судді мають бути рівними перед законом та перед державними інституціями.

«Відповідні рекомендації мають місце в законодавстві. Окрім того, Венеційська комісія зауважила про необхідне забезпечення прозорого добору відповідних посад в частині подальшої реформи Конституційного Суду», – поінформувала віцепрем’єр.

Так само має бути дотриманий принцип пропорційності та відкритості добору й звільнення суддів, додала Стефанішина.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський подякував Венеційській комісії за висновок щодо рішення Конституційного Суду та пообіцяв врахувати її позицію при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові України уважно опрацювати вказані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Венеційська комісія у висновку радить Україні внести зміни до закону про КСУ з огляду на кризу, що виникла після скасування частини антикорупційного законодавства. Венеційська комісія радить також детальніше прописати правила функціонування Конституційного Суду, щоб запобігти потенційним наступним проблемам.

Водночас КС трактує висновки Венеційської комісії на свою користь, заявивши, що вони свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню”.

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду України.

У заяві Конституційний Суд також застерігає від маніпулювання висновком Венеційської комісії.

КСУ 27 жовтня визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

 

Рекомендації Венеційської комісії щодо КСУ можна імплементувати по пунктах – Подоляк

Висновки Венеційської комісії щодо рішень Конституційного суду України в частині електронного декларування абсолютно практичні, їх можна брати та імплементувати буквально по пунктах.

Про це розповів радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк у коментарі Укрінформу.

«Венеційська комісія дуже швидко і змістовно відреагувала на звернення Президента Володимира Зеленського з проханням оцінити ситуацію, що склалася після скандального рішення Конституційного суду щодо демонтажу електронного декларування. Висновки Венеційської комісії абсолютно практичні, їх можна брати й імплементувати буквально по пунктах”, – зазначив він.

Так, за його словами, була підтримана позиція Президента Зеленського про те, що за умисні і в значному масштабі порушення при декларуванні має бути реальна кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Також Подоляк заявив, що Венеційська комісія підтримала позицію Президента про те, що КСУ має приймати виключно обґрунтовані рішення і не може виходити за рамки своїх конституційних повноважень, у тому числі перебираючи на себе функції парламенту.

Крім того, радник голови ОП підкреслив, що комісією підтримана оцінка про те, що діяльність КСУ має бути реформована.

«Венеційська комісія дуже чітко розписала, які рішення можуть бути ухвалені. Наприклад, це стосується недопущення конфлікту інтересів з боку суддів, уточнення порядку прийняття рішень, гласного формату роботи Конституційного суду. Все це може бути і має бути реалізоване досить швидко», – сказав Подоляк.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю Президент Володимир Зеленський взяв участь у засіданні Європейської комісії «За демократію через право».

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України Володимир Зеленський 25 листопада 2020 року звернулася до Венеційської комісії з терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року.

У висновках Венеційської комісії за терміновим запитом Президента України щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року, йдеться, що Конституційний суд України потребує реформування і деполітизації.

Зокрема, члени комісії вважають, що український парламент має обмежити проблематику подань до КСУ конкретними питаннями; зобов’язати КСУ вказувати конкретні причини для кожного законодавчого положення, які він вважає неконституційними; притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності має бути урегульовано в законі про КСУ; необхідно детально визначити термін «конфлікт інтересів»; має бути зменшений кворум для прийняття рішень у справах, у яких кворум є недостатнім через самовідведення суддів; парламент має ухвалювати законодавство, деталізуючи його наслідки для суддів КСУ; необхідно створити орган для перевірки кандидатів на обрання суддями КСУ.

 

КСУ наполягає: Венеційська комісія визнала легітимним їхнє рішення про е-декларування

Висновки Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи свідчать, що рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня щодо електронного декларування є легітимним і підлягає безумовному виконанню з боку держави.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці КСУ у Фейсбуці.

“Конституційний Суд України констатує, що відповідно до висновку Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначають в КСУ, у своїх висновках Венеційська комісія та Генеральний директорат дали рекомендації Верховній Раді України щодо напрямів зміни законодавства на виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України.

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду України.

“Навпаки, вони наголосили, що органи державної влади повинні поважати конституційну роль Конституційного Суду України та мають виконувати його рішення. Водночас окремі політики у засобах масової інформації подають своє трактування висновку Венеційської комісії у вигідному їм світлі, викривлюючи при цьому справжню сутність його змісту”, – заявили в КСУ.

У заяві Конституційний Суд також застерігає від маніпулювання висновком Венеційської комісії.

“З метою запобігання маніпулюванню навколо цього питання наголошуємо, що рішення Конституційного Суду України є легітимним та таким, що підлягає виконанню з урахуванням висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи. Фактично, робота над виконанням зазначеного рішення Конституційного Суду України розпочалася задовго до ухвалення висновку органів Ради Європи, що свідчить про конструктивну співпрацю відповідних органів, спрямовану на виконання рішення КСУ та приведення закону у відповідність до вимог Конституції України”, – йдеться в повідомленні.

Водночас в КСУ визнали, що висновок Венеційської комісії містить низку критичних зауважень.

“Висновок містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявлених відводах суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань. Усі вони вивчаються суддями Конституційного Суду України для врахування при подальшому напрацюванні рішень”, – повідомили в КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент України Володимир Зеленський подякував Венеційській комісія за рішення щодо Конституційного Суду та пообіцяв врахувати її позицію при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові України уважно опрацювати вказані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Венеційська комісія у висновку радить Україні внести зміни до закону про КСУ з огляду на кризу, що виникла після скасування частини антикорупційного законодавства. Венеційська комісія радить також детальніше прописати правила функціонування Конституційного Суду, щоб запобігти потенційним наступним проблемам.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

 

В уряді радять КС вчинити як у Молдові – подати у відставку

УП

На думку віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, після висновків Венеційської комісії щодо рішення Конституційного суду від 27 жовтня найкраще було би, якби судді КС самі подали у відставку.

Як пише “Європейська правда“, про це вона сказала в ефірі 24 каналу.

Ольга Стефанішина зазначила, що Венеціанська комісія у своєму рішенні підтвердила низку застережень та зауважень, які висловлювалися раніше щодо рішення Конституційного суду президентом, парламентом та експертним середовищем.

“Фактично всі ті застереження які протягом місяця після набрання чинності цим рішенням були озвучені, були сьогодні підтверджені Венеційською комісією. Це надійна основа і ясність у позиції стосовно рішення КС…. Тепер суддям конституційного суду буде важко інтерпретувати на свою користь рішення найбільш авторитетної інституції”, – зазначила Ольга Стефанішина.

Вона нагадала, що у Молдові після аналогічного, навіть менш жорсткого рішення Венеційської комісії судді КС подали у відставку.

“Зухвала поведінка суддів КС лише більше підбурюватиме громадян до недовіри тим рішенням, які виносяться судом, тим часом даючи владі кредит для того, щоб максимально радикально перезапускати цю інституцію”, – додала віцепрем’єрка.

Нагадаємо, Венеційська комісія оприлюднила вже два висновки у відповідь на звернення Володимира Зеленського щодо конституційної кризи.

Детальний аналіз останнього з них читайте у статті: Конституційний зуд: які шляхи виходу з кризи лишило рішення Венеційської комісії.

Аналіз першого висновку – у публікації КС звинуватили в узурпації: “Венеційка” розповіла, що робити з рішенням про е-декларування.

Конституційний суд відреагував на висновки заявою, у якій акцентує на тому, що “Венеційка” підтвердила необхідність виконувати його скандальне рішення та не висловилася про необхідність змінити чинний склад суддів Конституційного суду.

Водночас, суд визнав наявність у висновку критичних зауважень і пообіцяв змінити стиль своїх рішень.

 

КС обіцяє враховувати надалі усі “критичні зауваження” Венеційської комісії – УП

КСУ запевнив, що вивчає висновок «венеційки» щодо конституційної кризи, а також обіцяє врахувати усі зауваження в подальшій роботі.

Джерело: пресслужба КСУ

Дослівно: «Разом з тим, висновок містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявленим відводам суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань.

Усі вони вивчаються суддями КСУ для врахування при подальшому напрацюванні рішень».

Деталі: Однак КС зазначив, що, згідно з висновком «венеційки», скандальне рішення від 27 жовтня є легітимним.

Також Суд наголосив, що органи Ради Європи не зазначали на необхідності зміни складу суддів КСУ.

обуло раніше: Президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо розкритикував «прикре» рішення КСУ і закликав Верховну Раду вирішити ситуацію, опираючись на принципи Конституції та «чисту логіку».

Конституційний суд відповів на рішення Венеційської комісії щодо кризи та очікує поваги до себе як до «охоронця» Конституції.

 

Венедіктова не доплатила за проживання на держдачі, на яку й так мала “знижку” – “Схеми”

УП

Генпрокурорка Ірина Венедіктова вирішила не доплачувати за проживання у державній резиденції комплексу “Пуща-Водиця” площею майже 700 квадратних метрів.

Джерело: “Схеми” з посиланням на Офіс генпрокурора

Деталі: Після розслідування “Схем” про занижену вартість оренди резиденції Венедіктова обіцяла, що внесе доплату, якщо службова перевірка підтвердить занижену вартість оренди. У розслідуванні журналістів вказувалось, що плата за таку резиденцію вартує втричі дорожче, ніж платила генпрокурорка.

“Жодних додаткових доплат за проживання в державній резиденції Ірина Венедіктова не здійснювала, оскільки орендна плата була сплачена нею відповідно до розрахунку до договору про надання у користування держрезиденції”, – пояснили у відомстві.

На їх думку, місячна плата за користування державною дачею “повністю узгоджується з арифметичними розрахунками вартості користування 1 кв.м.майна, наданого в користування, та періоду, в який Ірина Венедіктова користувалась ним”.

Так само вважають і у комплексі відпочинку “Пуща-Водиця” Державного управління справами. “Венедіктовою І.В. сплачувались кошти за проживання у розмірі, передбаченому договорами користування будинком”, – йдеться у відповіді.

Що передувало: Раніше “Схеми” повідомили, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова орендує державну резиденцію у комплексі відпочинку “Пуща-Водиця” Державного управління справами за цінами, вдвічі дешевшими за офіційну розрахункову вартість оренди інших будинків на території цього ж комплексу.

 

Гроші в обмін на правосуддя: як ЄС здолав опір Польщі та Угорщини і чому це важливо

Світлана Ковальчук, для Європейської правди

Конфлікт Польщі та Угорщини з рештою країн ЄС все ж не переріс у “війну”.

Лише в останню хвилину Євросоюзу вдалося врятувати План семирічного бюджету (Multiannual Financial Framework) та спеціальний План порятунку “Наступне покоління ЄС”.

Документи, які так складно погоджувалися влітку через суперечки навколо механізму розподілу коштів, знову опинилися під загрозою зриву. Тепер – через визначення верховенства права передумовою для отримання фінансування.

Категорично проти цієї норми виступили Польща та Угорщина – країни, які найбільше критикують за недотримання принципів верховенства права.

Як Євросоюзу вдалося уникнути загострення конфлікту? І які наслідки матиме компроміс, схвалений в останні години напередодні саміту ЄС?

Підтримка не для всіх

Згідно з останніми домовленостями щодо механізму розподілу коштів у рамках нового семирічного бюджету ЄС та бюджету на подолання наслідків пандемії, встановлюється залежність між розміром виплат та дотриманням принципів верховенства права.

Механізм виділення коштів передбачав можливість скорочення витрат у випадку, коли країни-члени не дотримуються норм верховенства права.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що відповідні правила застосовуватимуть лише до бюджетних коштів ЄС, а якщо хтось ними не задоволений, то має йти до суду, де і вирішуються такі суперечки.

Таку ініціативу підтримують і більшість європейців – згідно з проведеним у вересні-жовтні опитуванням Kantar, 77% опитаних громадян Євросоюзу відповіли, що гроші ЄС не повинні виділятися без поваги до верховенства права та демократичних цінностей.

Не було таємницею й те, по кому має “вдарити” цей механізм.

30 вересня з’явилася офіційна доповідь Єврокомісії, де відверто критикують судові системи Польщі та Угорщини, що перевело напруження між країнами та ЄС у відкриту фазу.

Основними проблемами у відносинах Брюсселя та Варшави згідно з доповіддю є “посилений вплив законодавчої та виконавчої влади на судову владу”, що де-факто означає відсутність незалежності судової системи в Польщі.

У випадку Угорщини основний акцент ставиться на посиленні корупції серед високопосадовців, відсутності покарання за зловживання, особливо серед керівництва державними підприємствами, а також на непрямому політичному впливі на ЗМІ.

Варто зазначити, що конфлікт Брюсселя з Будапештом та Варшавою щодо верховенства права – давній та пов’язаний зі збільшенням державного контролю над судами, засобами масової комунікації та неурядовим сектором. Ще у 2018 році Європарламент висунув офіційне звинувачення Будапешту у зв’язку з порушенням принципів правової держави.

Офіційний Брюссель у квітні цього ж року ініціював чергове розслідування щодо судової реформи у Польщі й вимагає від Варшави наблизити судову систему до стандартів ЄС.

Відразу з’явилися негативні реакції Польщі та Угорщини. Юдіт Варга, міністр юстиції Угорщини, назвала доповідь ЄС “абсурдною та оманливою”.

Варшава та Будапешт проти

Тож не дивно, що Угорщина та Польща, коли на липневому саміті всі країни підтримали бюджет Євросоюзу та механізм розподілу коштів, виступили категорично проти прив’язки фіндопомоги ЄС до стану верховенства права.

26 листопада з’являється спільна заява прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького і його угорського колеги Віктора Орбана, де вони вимагають перегляду механізмів виділення бюджету та відмову від принципу верховенства права.

“Ми об’єднаємо наші інтереси і аргументи в цьому обговоренні, і Угорщина не прийме ніяких пропозицій, які були б неприйнятні для Польщі. Ми будемо битися разом”, – заявив Орбан.

Крім того, угорський прем’єр порівнює ЄС з СРСР та називає передумову верховенства права “шантажем на ідеологічній основі без об’єктивних критеріїв”.

“Сьогодні в Брюсселі країнами, які дотримуються принципів верховенства права, вважають лише тих, хто пускає до себе мігрантів, – заявив Орбан. – Щойно ці положення будуть ухвалені, більше не буде жодних перешкод для прив’язки права держав-членів на кошти із загальних фондів до підтримки міграції і використання фінансової допомоги для шантажу країн, які виступають проти міграції”.

Підтримку Угорщині та Польщі висловив лише прем’єр-міністр Словенії Янез Янша, проте Любляна так і не приєдналася до блоку країн, які обіцяли ветувати бюджет.

Інша річ – Угорщина та Польща, де в процесі переговорів частими стали заяви про можливий вихід країн з ЄС, навіть вводяться поняття “Polexit” та “Huxit”.

І це при тому, що у Польщі та Угорщині 72% опитаних респондентів підтвердили, що верховенство права має бути передумовою отримання коштів. Демократичні рухи в обох країнах зібрали 300 тисяч підписів на підтримку верховенства права як передумови виділення коштів.

На захист європейських цінностей стала опозиція. Наприклад, три колишніх президенти Польщі Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський виступили зі спільною заявою, в якій попросили уряд Польщі “перестати звинувачувати інші європейські держави. Це все шкодить Польщі, місце якої – в об’єднаному ЄС”.

Проти можливого вето виступили й мери обох столиць: Будапешта Гергей Карачонь та Варшави Рафал Тшасковський.

Ситуацію загострював той факт, що можливе вето вдарило б саме по Польщі та Угорщині.

Якщо лідери Євросоюзу не зможуть схвалити бюджет на 2021-2027 роки, то ЄС продовжуватиме функціонувати та витрачати кошти, але працюватиме на обмежених ресурсах, причому максимум одна дванадцята частина бюджету за попередній фінансовий рік буде витрачатися щомісяця.

Проте одночасно це означало би, що багато проєктів для Польщі та Угорщини – які вже офіційно розслідуються ЄС на предмет можливих порушень верховенства права, – були б зупинені.

На додачу низка європарламентарів виступили з жорсткою позицією – сказати ні переговорам з Угорщиною та Польщею – і почали розробляти план Б, який мав би принаймні розблокувати пакет відновлення економіки, що складає 750 млрд євро.

Чия перемога?

Напередодні вирішального саміту ЄС, запланованого на 10-11 грудня, діалог із країнами-дисидентами довелося вести Німеччині.

Переговори тривали протягом декількох тижнів – сторони обговорювали додаткову декларацію, яка, з одного боку, запроваджувала би механізми дотримання верховенства права, а з іншого – вводила б певні гарантії для Варшави та Будапешта.

Остаточне рішення щодо згоди на цей план було прийняте за результатами візиту Віктора Орбана до Польщі. Сам візит відбувся 8 грудня, а вже наступного дня, у переддень саміту ЄС, з’являється новина, що сторони все ж домовилися про компроміс.

Компромісний план передбачає, що норма щодо верховенства права при виділенні коштів не буде застосовуватися доти, доки вищий суд ЄС не доведе її законність.

“Застосування механізму обумовленості буде об’єктивним, справедливим, неупередженим та заснованим на фактах, забезпечуючи належний процес, недискримінацію та рівне ставлення до держав-членів”, – йдеться у запропонованому документі.

Згідно з проєктом тексту, “якщо буде подано позов про скасування відповідного механізму, то керівні принципи Європейської комісії щодо застосування механізму будуть доопрацьовані після рішення Суду, щоб включити будь-які відповідні елементи, що випливають із такого рішення”.

“Поки такі керівні принципи не будуть остаточно затверджені, Комісія не буде пропонувати заходи згідно з Регламентом”, – йдеться в тексті.

На додачу, відповідно до запропонованого компромісу, механізм верховенства права застосовуватиметься лише до нового бюджету та фонду оздоровлення ЄС на 2021-2027 роки, а отже, не впливатиме на виплати, пов’язані з проєктами з поточного бюджетного періоду.

Хто більше виграв від цього компромісу: ЄС чи Варшава із Будапештом?

З одного боку, досягнута домовленість дозволяє країнам-дисидентам щонайменше “зберегти обличчя”, заявивши про свою перемогу.

Саме таким чином на ухвалення компромісу відреагувала міністр юстиції Угорщини Юдіт Варга. “Перемога! Нам вдалося відокремити ідеологічні очікування від фінансової допомоги під час пандемії та запобігти політичному шантажу. Досягнута домовленість поважає Договори ЄС та нашу національну ідентичність. Ще один тріумф дружби Угорщини та Польщі!” – пише вона.

Щоправда, в польському уряді угоді раді не всі. Проти неї вже виступив міністр юстиції Збігнев Зьобро, який перебуває у гострому конфлікті з головою уряду і намагався показати, що саме він готовий до кінця стояти за національні інтереси.

Натомість якщо перемога Варшави та Будапешта має тактичний характер, то перемога ЄС – швидше стратегічна.

Європейські лідери дякують Німеччині та Ангелі Меркель за досягнутий компроміс. Зокрема, Крістін Лагард, глава Європейського центрального банку, написала: “Чудові новини!” – та привітала головування Німеччина в Раді ЄС. Еммануель Макрон, президент Франції, написав: “Ми щойно ухвалили надійну угоду щодо механізму, який буде введений в дію, для дотримання верховенства права. Європа йде вперед, об’єднана, і несе свої цінності”.

Вперше в офіційних документах ЄС з’явиться механізм, здатний покарати країну, що не дотримується цінностей Євросоюзу.

І нехай через спротив двох країн цей механізм не запрацює відразу – це не зменшує історичного значення цієї домовленості.

Автор: Світлана Ковальчук, кандидат політичних наук, виконавчий директор YES

 

Євген Щербань: Рінат вчинив як шакал

Головний герой фільму «Спадкоємець», син убитого в 90-х Євгена Щербаня, розповів в ЄП про переговори з Рінатом Ахметовим, про мотиви і про те як, рахували претензію на мільярд доларів

УП

Последние несколько лет на заводах и шахтах Рината Ахметова неуклонно снижается число несчастных случаев с персоналом. Причина – большие инвестиции в охрану труда. Но возвращаются эти деньги не только в виде благодарности трудящихся.

На рынке международных финансовых инвестиций существует так называемое понятие “чистоты производимой продукции”, в которую включены и упомянутые производственные ЧП: чем меньше этих происшествий, тем ниже для бизнесмена-заемщика процентная ставка.

Во многом благодаря этому активы самого богатого украинца закредитованы дешевыми валютными займами под завязку.

Но упомянутое требование по “чистоте” все равно оказалось нарушено. Стерильность нарушил Евгений Щербань – сын убитого Евгения Щербаня, который в 90-х был основным бизнес-партнером Рината Ахметова.

Впервые претензия Щербаня-младшего прозвучала в фильме “Наследник”, который показало Hromadske. В нем Евгений Щербань публично ставит под сомнение справедливость распределения бизнеса своего отца после его смерти в 1996 году и в качестве компенсации требует от Ахметова $1 млрд.

Убийство Щербаня-старшего и раздел его бизнеса произошли четверть века назад, что рождает логичный вопрос: почему сын предпринимателя ждал так долго.

В разговоре с ЭП Щербань-младший отвечает на этот вопрос и на многие другие, а также рассказывает про свои переговоры с Ринатом Ахметовым, о своем бизнесе, и про планы борьбы за этот самый миллиард.

— Убийство вашего отца произошло в 1996 году, а говорим мы о его последствиях в 2020-м. Объясните, пожалуйста, читателю кто был инициатором расследования фильма “Наследник”, и когда это расследование было начато?

— Я был автором расследования. Начал его я в конце 2012 года, а поводом для этого стал процесс против Юлии Тимошенко, когда ее обвинили в убийстве Евгения Щербаня. Следующий ваш вопрос, наверное, почему этот процесс стал поводом?

— До 2012 года вы вообще не занимались вопросом убийства и его последствий?

— Ну как? Проводилось официальное расследование с 1996 года. По этому поводу звучали громкие заявления: кто-то говорил, что вы не раскроете это убийство, другие люди, связанные с органами, говорили, что следствие на правильном пути.

В 2000-м году был пойман исполнитель убийства – Болотских  (Вадим Болотских, его задержали в России и экстрадировали в Украину. В 2003 году Болотских осудили на пожизненное заключение, отбывал наказание в колонии в Луганской области. – ЭП).

Это говорит о том, что следствие работало относительно неплохо. Затем над ним произошел суд. То есть, была надежда, что следственные органы занимаются этим вопросом достаточно серьезно и найдут заказчиков. В итоге действительно находят – выдвигают обвинения в первую очередь Павлу Лазаренко. Это и есть ответ, почему я этим не занимался до 2012 года.

— Почему вы начали заниматься этим вопросом в 2012 году?

— Тогда столкнулись две силы в лице Януковича и Тимошенко, и, спасибо им, посыпалась информация. Тогда адвокат Тимошенко Сергей Власенко обращал внимание, кому достались активы моего отца после его смерти.

Тогда же я впервые услышал про активы ИСД. И задал себе вопрос: как же получилось так, если мы были собственниками ИСД, то почему мы никогда об этом не слышали?

— И первый раз у вас соответствующий вопрос возник в 2012 году?

— Я себе задал вопрос, как такое могло вообще быть? Тогда я начал понимать, что нас, скажем так, поимели, и пытаются еще раз поиметь.

— Объясните, о чем речь.

— Тогда, в 2012-м, меня приглашал на допрос в Генпрокуратуру Анатолий Евмин. Я ему говорил про активы отца, а про Юлию Владимировну ничего не говорил, потому что ничего не знал.

После моего допроса он приносит протокол, в котором написано то, чего я не говорил. И все касается Тимошенко. Я прочитал, говорю: “что это такое?”. Он вышел из кабинета и вернулся еще с двумя людьми, и начинают меня убеждать в том, что там написано против Тимошенко.

Я настолько был обескуражен этой ситуацией, что не сразу даже понял, насколько это неправильно.

— В протоколе было написано про конфликт между вашим отцом и стороной Лазаренко-Тимошенко.

— Да.

— Ваш брат Руслан Щербань тогда публично заявлял о причастности Лазаренко-Тимошенко к гибели Евгения Щербаня.

— Да, и он говорил про соответствующие документы.

— Вы эти документы видели?

— Да, я понимаю о чем речь идет. Там действительно есть вопросы с векселями “Гео банка” на 50 миллионов долларов (эти деньги “Гео банк”, приписываемый Лазаренко, был должен “Капитал Банку” Евгения Щербаня. – ЭП). Но я не знаю, насколько Тимошенко к этому имеет отношение.

— Давайте вернемся к вашему допросу в Генпрокуратуре.

— После этой ситуации, когда они начали на меня давить, чтобы я подписал измененный ими протокол допроса, я поставил под сомнение вообще все, что происходит Генпрокуратуре. Если они могут со мной такое сделать, я представляю, что могут еще с кем-нибудь.

— Что вы после этого начали предпринимать?

— Начал “копать”, как получилось так, что такая корпорация как ИСД вышла из поля зрения нашей семьи и не досталась наследникам. В первую очередь, начал общаться с адвокатами, которые начали придумывать вопросы, которые можно было задать по этой теме Сергею Таруте.

Я ездил в Донецк, встречался с менеджментом, который работал на ИСД. Было проведено огромное количество встреч, и у меня начала вырисовываться картина.

— И какая картина у вас вырисовалась?

— Была проведена координированная работа, чтобы забрать у нас крупный бизнес, который создавал отец. Сейчас я точно могу сказать, что произошло, кто в этом участвовал и как это все забиралось. И что в итоге они забрали.

— Давайте попробуем рассказать об этом читателю в сокращенной версии.

— Через 3 месяца после убийства отца мы с Русланом были на встрече с Ринатом Ахметовым, на которой он нам показал лист формата А4. Из него следовало, что мы должны ему 5,4 млн долларов.

Ахметов спросил: “признаете?”. А я смотрю на бумагу и понимаю, что я ничего не понимаю, потому что не был посвящен в дела отца с Ахметовым. Я сижу и то, что смог выдавить, говорю: “ну, по бумагам получается”.

Ринату очень не понравилась формулировка. Он вышел из-за стола, показал на запястье и говорит: “ребята, график погашения”, и не попрощавшись за руку, уходит. После этого Ахметов больше не приглашал меня на встречу, и этим вопросом занимался Руслан.

— Руслан вам рассказывал, как строились договоренности с Ринатом Ахметовым дальше?

— Из того, что я помню, Руслан предлагал в качестве погашения долга перед Ахметовым банк и акции Амвросиевского цементного комбината, который отец модернизировал, установил там немецкую линию. Но Ринат указал на то, что ему было интересно: компании “Гефест”, DCC и векселя Харцызского трубного завода.

Ахметов ведь мог сказать: “вы должны мне 5,4 миллиона, я забираю эти деньги из прибыли, которая положена на вашу долю, а потом будем работать как раньше”? Но он этого не сделал. Он просто все забрал. Сейчас я готов в глаза сказать Ринату, что он поступил как шакал.

— После этого произошла передача этих активов?

— Не знаю, как это назвать, потому что я ничего не передавал, и Руслан мне говорил, что ничего такого не подписывал.

— Странно, что этот вопрос не интересовал вас до 2012 года. Если я правильно понимаю, то вас смутило, что вместе с компанией “Гефест” Ринату Ахметову был передан и принадлежащий этой компании “ИСД”. Так?

— Меня не устраивает вся эта так называемая “сделка” и результат моего расследования говорит о том, что это был обман с целью захватить бизнес, который создавал отец.

— Сколько суммарно было встреч с Ринатом Ахметовым на эту тему?

— Несколько. Одна из них проходила в 2013 году, и она ничем не закончилась. В том же году была еще одна встреча на стадионе “Шахтер”. Там были Ахметов, Владимир Бойко (ныне покойный, экс-глава ММК им. Ильича. – ЭП), как я уже потом понял, Ахметов взял его себе в свидетели договоренности, Руслан и я.

На этой встрече Ахметов сказал: “если ты считаешь, что там что-то было не так, то скажи сумму и я помогу закрыть вопрос, но это не должно быть много”. Он сказал это как-то так, будто закроет эту компенсацию за Таруту.

На тот момент у меня еще не было полной картины, а называть сумму из воздуха я не хотел. И я тогда сказал, что мы проводим расследование, и после того, как разберемся, озвучим сумму.

— И на этом разошлись с ним.

— Да. Потом я начал активное разбирательство, была проведена очень серьезная работа. Адвокат ездил в Крым и Донецк на встречи с бывшими менеджерами компании. В итоге мы пришли на очередную встречу к Ахметову с папкой документов.

Он понял, что мы серьезно копнули, и говорит: “Вы, как фокусники, достаете эти документы. Можете идти в суд”. Швырнул документы, и пока мы их собирали, он озвучивает: “если вы готовы, то пусть нас рассудит кто-то из авторитетов, которому вы и я доверяем”.

— То есть речь пошла о привлечении некоего арбитра между вами.

— Да. На этой стадии к переговорам был подключен Иосиф Кобзон. Он сказал нам – привезите документы, что у вас есть. Мы привезли какую-то часть документов. Он говорит “пусть у меня будут эти документы”, и после этого ничего не происходило.

На какой-то стадии я приехал к Кобзону в Москву с вопросом что происходит. Мы встретились с ним где-то на дороге мельком, и он сказал “не переживай, все будет хорошо”, но ничего не изменилось.

После этого я окончательно убедился, что нас водят за нос, после чего и появилось переданное Ахметову письмо с претензией на 1 млрд долларов. Оно было подписано мной и Русланом.

Позже мы подключили к расследованию британцев, они приезжали сюда. Для оплаты их работы нужны были деньги, и я даже закладывал квартиру в Киеве чтобы оплатить их работу. В расследование мы вложили около 0,5 млн долларов.

Письмо с претензией к Ринату Ахметову

— Откуда взялась цифра 1 млрд? Как она была рассчитана?

— По документам я вижу, как делились деньги. Таруте полагались менеджерские 2%, Виталию Гайдуку – 25%, а остальные 70% делились пополам между Евгением Щербанем и Ринатом Ахметовым. У меня есть банковские документы, из которых все это видно. Отсюда и был произведен расчет доли денег, которая за прошедшие годы полагалась отцу от работы ИСД.

Я вам больше скажу. Миллиард – это заниженная цифра. Объясню почему. Была такая компания “Финансист”, которая участвовала в операциях с металлом. Она была оформлена как совместное американско-украинское предприятие с иностранными инвестициями, и на 100% принадлежала отцу.

В жизни ИСД “Финансист” занимал важную роль потому что эта компания занималась поставками сырья на завод “Азовсталь” для производства штрипса (заготовка для производства труб. – ЭП), и дальше поставляла его на Харцызский трубный завод через ИСД.

Также “Финансист” оплачивал зарплату метзаводам. Так вот, на момент гибели отца ИСД был должен “Финансисту” больше 100 млн долларов. После гибели, разумеется, эти деньги никто не вернул, а провели их каким-то зачетом. После этого “Финансист”, будучи освобожденным от налога на прибыль, банкротится.

Кстати, на показаниях в суде по Тимошенко Тарута также подтвердил информацию по “Финансисту”, но сделал это очень специфично. Сказал: “мы (ИСД. – ЭП) были что-то должны “Финансисту”, но, по-моему мы рассчитались”. Такая смешная формулировка – “по-моему”. Ты – руководитель предприятия, ты должен знать, либо рассчитались, либо нет. Это не может быть “по-моему рассчитались”. Деньги же большие.

— Готовясь к встрече с вами, я установил цепочку владения “Гефестом” корпорацией ИСД в 90-е годы. Она следующая: “Гефест” владел “Азовимпексом”, который владел “Азовинтексом”, и уже только тот владел ИСД.

— Нет, не так.

— А как?

— Это хороший вопрос. Никогда “Азовинтекс” не владел ИСД. Корпорацией ИСД владел “Азовимпекс”, и из аудита этой компании, который у меня есть, следует, что “Азовинтекс” и другие компании “учреждены без согласования учредителя”.

— То есть, получается, что в учредительных отношениях между “Азовимпексом” и ИСД, возник как бы нарисованный “Азовинтекс”?

— Непонятно, как он возник. Отчет, в котором содержалась формулировка о том, что “Азовинтекс” “учрежден без согласия учредителей”, был создан летом 1996 года и за две недели до гибели отца стал учредителем ИСД. Не знаю, успел ли отец прочитать этот отчет.

— Давайте поговорим о долях учредителей компании “Гефест”, которая владела ИСД. По моим подсчетам, компаниям “Центр” и Overseas United Partners Inc семьи Щербаней принадлежало в общей сложности 36% “Гефеста”.

В тоже время компаниям Slav Handel и “Укрподшипник”, которые представляли Рината Ахметова и братьев Клюевых, принадлежало суммарно 61% “Гефеста”.

Это означает, что сторона Ахметова уже тогда была мажоритарием ИСД. Соответственно, как минимум некорректно говорить, что эта корпорация создана только Евгением Щербанем.

— На самом деле Overseas принадлежало 60% “Гефеста”. У меня есть соответствующий документ. Это произошло, потому что эта американская компания инвестировала в “Гефест” 4 с чем-то млн долларов.

— Ринат Ахметов – закрытый бизнесмен, но люди, которые с ним общаются, утверждают, что он соблюдает то, что обещает. Другой стороной этой его особенности эти же люди называют то, что он практически никогда ничего никому не обещает. Возможно, в вашем случае корректнее говорить, что он не обманул, а не выполнил то, что вы хотели?

— Я уверен, что по отношению ко многим он поступал справедливо и честно. Но в нашей ситуации это выглядит “кручу-мучу”. Не знаю, может быть, у кого-то с ним есть положительный опыт. Тарута говорил, то Ахметов щедрый, и давал большие доли менеджменту в предприятиях. Но это формула, когда он забрал у кого-то 100%, поделился из них 50%, а вторые 50% оставил у себя.

— Уже в более поздние годы ИСД считалась компанией на троих: Сергея Таруту, Виталия Гайдука, Олега Мкртчана. Почему у вас есть претензии только к одному из них – Таруте?

— В случае с Мкртчаном: он появился в ИСД в 1998 году – то есть на много позже после убийства отца и распределения его доли. А доля Гайдука в ИСД какой была до убийства такой и осталась – 25%. Какие у меня к нему могут быть вопросы?

Я считаю, что у тех, кто украл долю отца, должен забрать все, что смогу.

— Вашу позицию очень ослабляет то, что у вас нет однородной точки зрения с братом. Руслан Щербань не поддерживает вас в этом стремлении и говорит, что Ринат Ахметов ничего не должен.

— Не знаю, почему Руслан так себя ведет. Возможно, он боится чего-то или получил какую-то материальную выгоду. Или совокупность этих факторов.

— Вы сейчас с ним отношения не поддерживаете?

— Мы их поддерживаем, просто они больше похожи на боевые.

— Что осталось у троих сыновей Евгения Щербаня (вас, Руслана и младшего Евгения) после того как вы рассчитались с Ринатом Ахметовым по долгам? Например, по состоянию на 2000 год.

— Очень правильный вопрос. Несколько объектов недвижимости (квартиры, дома), цех по производству минеральной воды в Донецке, банк “Капитал” и 25% акций “Амвросиевского цементного комбината”. Потом, где-то в 97-м году, мы продали эти акции за 400 тысяч долларов и вложили их в свой банк. Дом в США тоже продали.

Кроме “Гефеста”, DCC и ИСД мы тогда также потеряли компании “Агродон бизнес”, “Авиалинии Донбасса” и много других. Две последние мы не знаем, кому перешли. А “Гефест”, DCC и ИСД практически одним движением пальца ушли под контроль этого рыжего парня (Ахметов. – ЭП).

— То есть, в итоге вы остались с банком “Капитал” и с линией по производству воды?

— Кроме этого, были еще базы, склады, но это не серьезный бизнес.

— Из корпоративных реестров видно, что в 2000-х годах вы также были учредителем компаний “Керамик”, “Блиц-центр”, “Донбассуголь”. Расскажите, пожалуйста, про этот бизнес.

— “Керамик” занималась производством кирпича в Донецке. Эту компанию приобрели на много позже гибели отца. “Блиц-центр” владел 20 гектарами земли под Донецком, которая осталась от отца. Впоследствии я занимался строительством котеджного городка на этой территории.

“Донбассуголь” создавал еще отец, но она не набрала никаких серьезных оборотов и ничем не владела.

— Получается, что ваш основной бизнес был сосредоточен в Донецке. Правильно ли понимать, что контроль над ним был потерян после начала войны в 2014 году?

— Конечно. Все осталось там. Сейчас остался небольшой источник доходов, но в силу того с кем я сейчас воюю, я не хотел бы его раскрывать потому что меня завтра задушат.

— Этот вопрос был задан к тому, что со стороны ваша сегодняшняя претензия к Ринату Ахметову выглядит как претензия человека, который лишился последнего бизнеса, но хочет денег, и решил получить их таким специфичным образом.

— Это было бы так, если не одно “но”: моя финансовая претензия к Ахметову появилась за два года до войны в Донецке и потери контроля над бизнесом там.

— Вы для себя установили, кто на самом деле является заказчиком убийства вашего отца?

— Ситуация с захватом активов отца – серьезный мотив для убийства. Но я об этом не хочу говорить. Отец был крупным бизнесменом и большим политиком. Кто стал выгодоприобретателем от его убийства? Политически – Кучма. А бизнес получил Ахметов.

Обратите внимание, что вместе с отцом была убита его жена Надежда Никитина. В моем понимании, это произошло не случайно. Если бы она не была убита, то дерибана бизнеса, который произошел, после этого не было бы.

— Потому что она была глубоко посвящена в бизнес.

— Да. Руслан ездил на встречу с киллером Болотских уже после произошедшего, и тот сказал ему, что Надежду Николаевну им представляли как опасного телохранителя. То есть, заказ был и на ее убийство.

— Болотских отбывал пожизненный срок в Луганской области. Есть информация, что после оккупации части Луганской области его выпустили. Вы знаете что-нибудь об этом?

— Я слышал об этом. Его просто освободили и все.

— Вы сейчас находитесь в открытой стадии конфликта с Ринатом Ахметовым, но пока это конфликт на словах. Планируете ли вы подавать в суд или предпринимать какие-то другие конкретные действия?

— Я хочу в контексте открытого уголовного дела по убийству Евгения Щербаня инициировать допрос Ахметова, Таруты и других людей, которые причастны к этой истории. Это мой следующий шаг. И я хочу присутствовать на этих допросах. Так можете и написать.

— Для вас это будет акт показательной порки или начало какого-то процесса?

— Для меня это начало процесса по расследованию. В каком-то смысле, это привет от отца.

— Иски к Ахметову или Таруте будут?

— Ну посмотрим, как пойдет расследование. Может какие-то факты еще узнаю.

— Недавно СКМ продала компанию “Параллель”, которой принадлежат заправки “Гефест”. Ее покупателем стал никому неизвестный бизнесмен. Как вы считаете, является ли это работой на упреждение ваших действий?

— Конечно, это связано. Они серьёзно воспринимают то, чем я занимаюсь.

— Вы сейчас являетесь тем человеком, жизнь и здоровье которого Ринат Ахметов хочет сохранить, потому что случись с вами что-то, все подумают на него. Понимаете ли вы, что это могут использовать другие оппоненты Ахметова чтобы ему навредить?

— Понимаю. А что мне делать?

— Предпринимаете ли вы какие-то меры безопасности?

— Молюсь.

 

Шлях до миру. Рік зусиль команди президента Зеленського

10 грудня 2020, Андрій Єрмак,  керівник Офісу президента України

Рік тому в Парижі відбулася зустріч лідерів країн “Нормандської четвірки”. Перша за три роки.

Щоб зробити висновок про те, чи є успішною дипломатична робота президента Володимира Зеленського та всієї нашої команди протягом року, можна поглянути на те, що було раніше і що маємо тепер.

Розумію, що сьогодні в українського суспільства є низка запитань щодо подальшого руху до миру на Донбасі.

Навколо мирного процесу існує чимало маніпуляцій, що їх свідомо чи ні запускають окремі політики. І деякі з них несуть персональну відповідальність за складні обставини, в яких ми діємо сьогодні.

Тому хочу нагадати, що було зроблено за рік, та окреслити принципову позицію влади.

Ми боремося за припинення війни, повернення наших людей і територій.

Рік тому стався перезапуск переговорів щодо припинення війни. На відміну від Мінських угод, під комюніке саміту в Парижі поставили підписи лідери України, Німеччини, Франції та Росії.

Тоді Україна змогла досягти важливих домовленостей, зокрема, про обмін полоненими. І вже в грудні 2019-го та у квітні 2020-го року додому з окупованих територій повернулися 96 українців.

За цей рік ситуація на Донбасі принципово змінилася.

Коли в 2019 році президент Володимир Зеленський починав роботу з перезапуску переговорів, це була війна зі щоденними обстрілами з важкого озброєння, з постійними бойовими втратами у наших військах та загибеллю цивільних.

Завдяки саме цьому президенту маємо перший настільки довготривалий режим припинення вогню. Справді, тишу на Донбасі ще не можемо назвати стовідсотковою. Але немає і тих інтенсивних бойових дій, які ми бачили протягом попередніх років війни.

Нам вдалося врятувати реальні життя наших людей — як у Збройних Силах, так і життя мирних мешканців по обидва боки лінії фронту.

Тільки за перші сто днів дії режиму припинення вогню кількість обстрілів зменшилась у п’ять із половиною разів і суттєво змінився їх характер: більшість із них — це неприцільна провокативна стрілянина.

Такого спокою на майже всій протяжності фронту не було ніколи за всі попередні роки цієї війни.

Президент України та члени його команди постійно відвідують Донбас та спілкуються з місцевими жителями.

Ми також проїхали більше половини лінії зіткнення, ми постійно говоримо з нашими воїнами, ми знаємо їхні настрої. Президент постійно спілкується з армією напряму.

Українська влада від 2019 року не використовує війну на Донбасі як інструмент для внутрішньої політичної боротьби. Нам не потрібна погрозлива риторика, і ми не шукаємо агітаційної вигоди від страху та страждань людей.

Ми дійсно хочемо припинити цю війну. Щоб мир був справді довготривалим, і на наших умовах.

Ми перезавантажили роботу Тристоронньої контактної групи, додавши до складу делегації чинних урядовців та парламентарів, що робить наше представництво більш ефективним.

Ми повернули у світовий порядок денний питання звільнення українського Криму. Організовуємо діяльність Кримської платформи, яка зосередить державні зусилля і міжнародну співпрацю на виконанні завдання з повернення нашого півострова.

Завдяки зміні президентом Зеленським принципів державної політики, Україна робить набагато більше для допомоги нашим громадянам, які змушені залишатися на тимчасово окупованій території.

Цю роботу може на власні очі побачити кожен, хто відвідає нові контрольні пункти на лінії розмежування, розбудовані за принципом сучасних сервісних хабів.

Українці зможуть отримати безпосередньо на КПВВ адміністративні послуги, соціальну підтримку і навіть медичну допомогу.

Ми всі дуже вдячні народним депутатам, які, попри спротив однієї фракції, прийняли рішення щодо кардинального збільшення можливостей для українських абітурієнтів із тимчасово окупованої території вступати до українських вищих навчальних закладів.

Це далекоглядне та безумовно корисне рішення.

Виконання минулорічних домовленостей лідерів чотирьох держав

Ми прагнемо миру і наполегливо виконуємо всі наші зобов’язання. І хочемо бачити з російської сторони таке ж повне виконання домовленостей, досягнутих у Парижі рік тому.

Наприклад, украй важливо убезпечити людей по обидва боки лінії зіткнення від величезної кількості смертоносних мін. Наша делегація доклала максимум зусиль, аби погодити у серпні 20 ділянок для розмінування. Потрібно швидко виконувати цей план.

Було домовлено узгодити 3 нових ділянки для розведення сил до кінця березня 2020 року. Нам вдалося принципово погодити 4 нових ділянки на початку вересня. Маємо рухатись далі.

Потрібно прискорити обмін утримуваними особами. Ще в липні українська делегація передала свої узгоджені списки для чергового обміну. Окрім цього, має бути виконана домовленість про допуск на тимчасово окуповані території представників Червоного Хреста.

Незважаючи на карантинні обмеження, Україна з початку літа забезпечувала роботу всіх пропускних пунктів, однак інша сторона переважно блокувала їх зі свого боку.

Як і було домовлено, Україна відкрила два нових КПВВ на Луганщині. І ми досі чекаємо на відкриття відповідних пунктів з іншої сторони.

Україна також наполягає на виконанні минулорічної домовленості лідерів чотирьох держав про повний допуск представників ОБСЄ на тимчасово окуповану територію.

Мінські домовленості

Формат Тристоронньої контактної групи залишається незмінним: Росія, Україна, ОБСЄ.

Так, ми діємо в парадигмі Мінських угод, які були погоджені політиками, що сьогодні з особливим цинізмом маніпулюють темою переговорного процесу. Так, до Мінських угод є багато питань. Але це єдиний шлях, який сьогодні існує.

Ми повинні уникати дипломатичних помилок, яких припустилися ті, хто сьогодні голосно критикує. Йдеться, наприклад, про повернення кордону після виборів.

Наразі потрібно виробити спільний план на рівні політичних радників лідерів Нормандського формату та затвердити його вже на рівні керівників держав Нормандської четвірки.

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО та формула Штайнмаєра

У Верховну Раду внесли законопроєкт про продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО України. Цей процес щорічного продовження відбувається ще з 2014-го.

Рішення потрібне, щоб наші представники на переговорах могли продовжити роботу.

На виконання домовленостей минулорічного саміту в Парижі, українська сторона надала драфт законодавчих змін з імплементацією формули Штайнмаєра ще в липні. Наразі цей законопроєкт перебуває на обговоренні в політичній підгрупі ТКГ.

Україна продовжує наполягати на тому, що демократичні вибори місцевого самоврядування за стандартами ОБСЄ в ОРДЛО можливі лише після повної деокупації та забезпечення повноцінної діяльності органів влади України, політичних партій, ЗМІ та міжнародних спостерігачів на всій території Донбасу без жодних обмежень.

Чергова зустріч у Нормандському форматі

Потреба у проведенні чергової зустрічі лідерів держав Нормандської четвірки точно існує.

Домовленості в Парижі дали можливість звільнити значну частину полонених, а згодом був забезпечений і режим припинення вогню. Нормандська зустріч потрібна в тому числі й для того, щоб затвердити детальний план виконання Мінських угод.

Цей рік укотре продемонстрував, що Україна буде наполегливо працювати задля припинення війни та повернення миру на нашу землю.

Для цього команда президента Зеленського аргументовано відстоюватиме інтереси українських громадян та національні інтереси нашої держави.

І не вірте усіляким заявам у дусі “все пропало”, або що хтось виходить із переговорного процесу, або ж що перемовини зайшли в глухий кут — ні, переговори продовжуються.

Так, це непрості перемовини, буває різне, але ми наполегливо просуваємося вперед. Коли зранку я отримую звіти про те, що за чергову добу втрати в українській армії відсутні, то розумію, що ми на вірному шляху.

І потрібно рухатись далі. Бути сильними, рішучими, відстоювати інтереси нашої країни.

Але не варто забувати, що шлях до миру — це рух двох сторін, і Росія має пройти свою частину цього шляху.

Андрій Єрмак, для УП

 

Рік після Паризького саміту: пауза, яка затягнулася

08 грудня 2020, Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019), співзасновник Центру національної стійкості та розвитку

Рік після “нормандського саміту” в Парижі не наблизив нас до деокупації Донбасу. Весь процес переговорів та консультацій перетворився на суміш стагнації та імітації.

Кроки “назустріч” Росії не працюють, а кроки поза чіткою стратегією працюють скоріше на Росію — в неї з’являється можливість ними маніпулювати та звинувачувати нас у непослідовності.

Крихке припинення вогню є важливим, але тримається, оскільки тактично вигідне Кремлю і дозволяє йому штовхати свій сценарій політичних кроків на тлі “начебто покращення безпеки”.

Для нас це можливість врятувати життя наших солдатів, для Росії — засіб для досягнення своїх цілей і в будь-який момент вона може змінити його на інші.

Тактична згода на так звану “формулу Штайнмаєра”, яка уможливила проведення Паризького саміту, призвела до стратегічної пастки, дозволивши Кремлю блокувати наше бачення послідовності кроків врегулювання та гарантій їхнього виконання і врешті-решт — просто блокувати подальші контакти високого рівня із посиланням на невиконання домовленостей саміту.

У Кремлі жодним чином не змінили своєї позиції щодо Донбасу, вона умовно звучить як “наші умови за ваші гроші”, тобто повний контроль над Донбасом і через нього — за нами, за Україною, та ще й фінансування нами зруйнованого російською агресією Донбасу.

Для Путіна переговори стосовно Донбасу — взагалі не про Донбас, а про збереження чи втрату імперсько-радянського статусу, і саме про це він готується торгуватися з майбутньою американською адміністрацією Джозефа Байдена.

РФ докладає весь можливий максимум зусиль у встановленні контактів з демократами. Нещодавнє призначення Чубайса з цікавим формулюванням “уповноважений зі співпраці з міжнародними організаціями” — тільки верхівка цього айсбергу.

Основні гравці можуть дозволити собі чекати на нову адміністрацію США, вони майже не приховують, що зрушення можливі лише після формування Вашингтоном своєї позиції.

Нам би теж не завадило довести до наших друзів спектр наших стратегій, і головне — як і за яких умов ми їх здатні реалізувати. Друге насправді є ключовим питанням.

Можна нескінченно вести дискусію про зміну плану “А” на план “Б”, але вона позбавлена сенсу, якщо українці не розуміють, ані що таке перший, ані що таке другий.

Пам’ятаєте, в “Алісі в країні див” — на запитання, куди йти, відповідають: “А куди ти хочеш прийти?” У нашому випадку все ще набагато складніше. Потрібно додати: “А куди ми здатні прийти?”.

Ми дозволити собі просто чекати не можемо — йдеться про нас, і саме ми повинні мати проактивну позицію.

Очевидно, що компромісні рішення будуть емоційно неймовірно болісними для частини нашого суспільства та ймовірно політично самовбивчими для тих, хто їх прийматиме та реалізовуватиме.

Саме тому прогрес у ситуації навколо Донбасу можливий за двох умов: єдності всіх проукраїнських сил і чесного діалогу влади та суспільства. Без цього будь-які, навіть “магічні” плани не мають шансів на реалізацію, вони не зміцнюватимуть, а навпаки послаблюватимуть українську державність.

Годі й говорити, що ані першого, ані другого в нас немає, і, що більш суттєво, немає жодних прагнень їх досягти. Це добре розуміють як наші партнери, так і наш ворог.

Так само потрібно нарешті визнати, що ми маємо сильну позицію в переговорах з РФ тільки коли ведемо їх разом із США та ЄС.

Ніяких позитивних для нас рішень у двосторонньому форматі досягти неможливо, адже Донбас став внутрішньополітичним чинником всередині РФ — її президент не може за будь-яких умов дозволити собі виглядати слабким в очах націоналістичної частини російського суспільства.

Саме тому рішення “передати” розгляд політичних питань на рівень Тристоронньої контактної групи грає на РФ та на її лінію про “громадянський” конфлікт в Україні. Логіка та послідовність політичного врегулювання мають обговорюватися виключно з РФ і виключно у міжнародних форматах.

Так само очевидно, що просування вперед без міжнародного компоненту — наприклад, у складі міжнародної адміністрації, військових спостерігачів та поліцейської місії — можливе, але на сьогодні малоймовірне. Це стосується і подальших процесів економічного відродження.

Можна скільки завгодно говорити про реінтеграцію, але розробити її гідну довіри стратегію можливо тільки на основі розуміння, що відбувається на окупованих територіях, які там настрої, що саме і як ми маємо сказати нашим громадянам, які там опинилися і перебувають під постійною лавиною пропаганди.

Наразі всі спроби “достукатися” до них не працюють. Не менш важливо зрозуміти, як працює “чорна” та “сіра” економіка на Донбасі.

Нам потрібен інститут реінтеграції, який би системно відслідковував усе це й розробляв стратегії деокупації та реінтеграції, бажано разом з нашими міжнародними партнерами. Він міг би на рівні якісної аналітики та ідей підтримувати тих, хто опікується цими питаннями: не в останню чергу міністерство, яке за це відповідає, та РНБО.

Тоді “зі стелі” не виникатимуть пропозиції щодо сценаріїв і планів з п’яти чи будь-якої іншої кількості пунктів, які не мають жодної перспективи, але створюють інформаційний шум та підривають довіру до переговорного процесу як такого.

Прихід нової американської адміністрації може створити для нас нові шанси та можливості у вимірі деокупації. Не використати їх — скоріше за все означатиме тимчасову заморозку з можливістю для Росії піти на ескалацію, коли їй це буде вигідно.

Створювати послідовність провокацій в РФ “добре” навчилися. Але знову маю повторити — реалізувати цей шанс можливо тільки в разі наявності в нас стратегії та політичної волі для її виконання, єдності проукраїнських сил та справжнього діалогу з українським суспільством.

Люди вибирають владу, очікуючи на сильне лідерство. І зараз — якнайкращий час, щоб його показати.

Павло Клімкін, для УП