ArmyUA — Аналітично-інформаційний портал » Інформаційний резонанс доби: 09.12.2020

Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 09.12.2020

Інформаційний резонанс доби: 09.12.2020

Redaktor / 10 Грудня, 2020 / Немає відгуків

Петицію про включення слова «Голодомор» у найбільші англійські словники підписали понад 36 тисяч осіб

Петицію про включення слова «Голодомор» у найбільші словники словники англійської мови, включаючи Мерріам-Вебстер, Оксфорд та Dictionary.com, підписали вже понад 36 тисяч осіб.

Мета – зібрати 50 тисяч підписів, передає Укрінформ з посиланням на www.change.org.

Як повідомляв Укрінформ, українські організації Канади в рамках кампанії з підвищення обізнаності про Голодомор 1932-33 рр. в Україні створили в липні цього року петицію щодо включення терміну «Holodomor» («Голодомор») у найбільші словники англійської мови, включаючи Мерріам-Вебстер, Оксфорд та Dictionary.com.

«До сьогодні слово «Голодомор» відсутнє в провідних словниках англійської мови. Але завдяки роботі тисячі журналістів, істориків, освітян і дослідників слово «Голодомор» стало міжнародно визнаним терміном на позначення влаштованого Сталіним геноциду голодом українського народу», – мовиться в петиції.

Її автори зазначають: «Підтримуючи цю петицію, ви можете допомогти нашим зусиллям щодо підвищення обізнаності про Голодомор, збільшення кількості країн, які визнають це актом геноциду, і розкрити правду про сучасні геноциди, які продовжують здійснюватися у всьому світі».

Світовий конгрес українців (СКУ) звернувся до українців у світі та друзів України із закликом підтримати цю ініціативу, підписати петицію та максимального поширити інформацію про кампанію

«Підписавши петицію, ви допоможете підвищити загальну обізнаність про Голодомор, збільшити число країн, які визнають його актом геноциду, та розкрити правду про сучасні геноциди, що продовжують скоюватися у світі», – наголосили в СКУ.

Відповідна інноваційна кампанія розпочалася 21 липня в рамках проєкту «Національний інформаційний тур «Голодомор» (the Holodomor National Awareness Tour (HNAT) – проєкту Канадсько-української фундації (Canada-Ukraine Foundation) та її трьох партнерів: Конгресу українців Канади, Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (Holodomor Research and Education Consortium, HREC) при Канадському інституті українських студій (КІУС) Альбертського університету та Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру в Торонто (Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre in Toronto). Цей проєкт підтримується урядами Канади, Онтаріо та Манітоби. Його мета – зокрема, підвищити обізнаність про Голодомор.

Заперечення Росією Голодомору як геноциду співмірне вчиненню цього злочину – МЗС

Заперечення Росією Голодомору 1932-1933 років як акту геноциду українського народу співмірне вчиненню цього злочину.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі МЗС України до Міжнародного дня пам’яті жертв злочину геноциду.

У зовнішньополітичному відомстві заявили, що вшанування людської гідності жертв геноциду і запобігання цьому злочину, серед іншого, вимагає встановлення правди та відновлення історичної справедливості.

Українські дипломати зауважили, що, попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи й архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932-1933 років як акт геноциду українського народу радянським режимом. Це стосується і депортації кримськотатарського народу 1944 року.

У МЗС нагадали, що Росія у 2015 році включила статтю основоположника дослідження злочину геноциду Рафаеля Лемкіна “Радянський геноцид в Україні” до так званого переліку екстремістських матеріалів.

“Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання”, – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.

На переконання дипломатів, “те, що Україна продовжує потерпати від зовнішньої агресії та насильства, які були розв’язані Росією у 2014 році у поєднанні зі спробою анексії Криму, слугує підтвердженням, що відсутність визнання й засудження злочинів минулого, як і утвердження поваги до прав і свобод людини та громадянина, відкриває шлях до вчинення кричущих порушень універсальних норм і правил, в тому числі злочинів проти людяності”.

Як відомо, 9 грудня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та попередження цього злочину. Ця дата була обрана у зв’язку з тим, що 9 грудня 1948 року була ухвалена Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього. Мета дня – підвищення обізнаності світової громадськості про конвенцію, а також вшанування пам’яті жертв геноциду і недопущення подібних злочинів у майбутньому.

7 грудня 2016 року Верховна Рада ухвалила постанову про звернення до демократичних держав про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

У Раді Європи Росія намагалася звинуватити Україну в «неонацизмі»

У Раді Європи Росія намагалася звинуватити Україну у «неонацизмі», але ця спроба зазнала «нищівної поразки».

Про це написав у Фейсбуці постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк.

«Росія зазнала нищівної поразки у Раді Європи: спроба звинуватити Україну в «неонацизмі» була підтримана… однією делегацією – самою Росією», – зазначив посол.

Як відомо, у Раді Європи на рівні Парламентської асамблеї ухвалені низка резолюцій, у яких засуджується російська агресія проти України, вказується на масштабні порушення Росією прав людини та колонізацію українського Криму.

На Донбасі – дев’ять вогневих провокацій, окупанти стріляють із гранатометів

10.12.2020, 07:47

Впродовж минулої доби, 9 грудня, у районах відповідальності наших бригад зафіксовано 9 порушень режиму припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“По українських позиціях неподалік Талаківки російсько-окупаційні війська тричі відкривали провокаційний вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. В районі населеного пункту Водяне противник також провокував наших захисників зі стрілецької зброї, а поблизу Авдіївки, крім цього, ще й з автоматичного станкового гранатомета. Для коригування вогню з АГС зі сторони населеного пункту Мінеральне ворог застосував БпЛА типу «квадрокоптер». Українським воїнам знадобилося всього декілька пострілів зі стрілецької зброї, аби після перетину лінії розмежування збити БпЛА противника”, – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих пострілів немає.

Також, нашими захисниками виявлено факт інженерного обладнання позицій противником у бік українських підрозділів в районі населеного пункту Водяне та Луганське. Біля останнього противник здійснив для цього три підриви з використанням зарядів розмінування.

Про зухвалі та підступні дії російсько-окупаційних військ негайно було повідомлено представників ОБСЄ через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

“Від початку поточної доби, 10 грудня, на ділянках відповідальності українських підрозділів противник один раз порушив досягнуті домовленості. Так, ворог здійснив кілька пострілів зі стрілецької зброї неподалік Мар’їнки”, – зазначають у штабі.

ЗСУ збили безпілотник, яким бойовики коригували вогонь з гранатомету – УП

Від початку доби 9 грудня на Донбасі зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню.

Джерело: штаб ООС

Дослівно: “Так, по українських позиціях неподалік Талаківки російсько-окупаційні війська двічі відкривали провокаційний вогонь з гранатометів різних систем. А поблизу Авдіївки – з автоматичного станкового гранатомета.

Для коригування вогню з АГС ворог застосував БпЛА типу “квадрокоптер” зі сторони населеного пункту Мінеральне. Всього декілька пострілів зі стрілецької зброї знадобилося українським воїнам, аби збити БпЛА противника після перетину лінії розмежування”.

Деталі: Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих пострілів немає.

Сапери ДСНС розмінували майже 4 гектари території.

Нагадаємо: Головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак розповів, що найближчим часом українські бійці отримають радіоелектронні рушниці для боротьби з безпілотниками.

Окупанти систематично запускають безпілотники в бік позицій військових ЗСУ. Іноді їх подавляють, іноді – збивають.

Україна повідомила в ОБСЄ про роботу російських снайперів на Донбасі

З початку дії липневого перемир’я на Донбасі збройні формування РФ сім разів вели снайперських вогонь по військовослужбовцям ЗС України, у результаті чого загинули 3 бійців, ще 1 отримав поранення.

Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні у середу 9 грудня, передає кореспондент Укрінформу.

“Порушуючи пункт 2 рішення ТКГ від 22 липня, російські збройні формування продовжують вести снайперський вогонь проти Збройних Сил України. Цей вогонь спрямований на завдання поранень та смерті українським військовослужбовцям, а також здійснення на них психологічного тиску для провокування вогню у відповідь. З 22 липня загалом було зафіксовано 7 таких випадків. У результаті троє українських військовослужбовців загинули, ще один отримав поранення”, – заявив він.

Про окремі випадки роботи російських снайперів на Донбасі під час перемир’я українська делегація поінформувала країни-учасниці детальніше з використанням слайдів.

30 жовтня російські збройні формування вели снайперський вогонь та застосували гранатомети АГС-17 (10 пострілів), ГП-25 (10 пострілів) біля Водяного з боку тимчасово окупованих Пікузів. У результаті загинули 2 українських військовослужбовців.

24 листопада збройні формування РФ здійснили 3 постріли зі снайперської зброї поблизу Авдіївки з боку тимчасово окупованого Каштанового, вбивши 1 українського військовослужбовця

4 грудня російські окупаційні сили вели снайперський вогонь поблизу селища Луганське з боку тимчасово окупованої Калинівки. У результаті 1 український військовослужбовець отримав поранення.

“Інші випадки снайперських обстрілів позицій Збройних сил України мали місце 13, 14, 19 листопада та 5 грудня. Окрім українських військовослужбовців, російські збройні формування цілилися також у камери спостереження. Українська сторона СЦКК належним чином інформувала СММ про кожен такий випадок. Ми переконані, що СММ повинна надати належну оцінку таким порушенням”, – заявив Лоссовський.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня у Тристоронньої контактній групі будо досягнуто домовленість про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню на Донбасі. Перший пункт рішення ТКГ передбачає “заборона на наступальні і розвідувально-диверсійні дії, а також заборона на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін”.

Під “наступальними діями”, як йдеться у домовленості, “слід розуміти будь-які спроби змінити позиційне розміщення військ, яке склалося на момент прийняття даної заяви, включаючи додаткове інженерне обладнання позицій, і/або будь-яке просування або переміщення озброєних осіб у бік противника, в тому числі з метою проведення розвідувальних або диверсійних дій”.

Другий пункт домовленості передбачає “заборону на застосування вогню, включаючи снайперський” та “заборону на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, в першу чергу на об’єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості”.

РГ під Луганським є чітким порушенням домовленостей – Україна в ОБСЄ

Зірвана українськими військовими діяльність розвідувально-диверсійної групи під Луганським є чітким порушенням домовленості ТКГ від 22 липня про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню на Донбасі.

На цьому наголосив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні у середу 9 грудня, передає кореспондент Укрінформу.

“У порушення пункту 1 рішення ТКГ від 22 липня 2020 року російські збройні формування проводять диверсійну та розвідувальну діяльність”, – заявив він.

Заступник очільника місії України при ОБСЄ навів приклад виявлення українськими військовими вранці 29 листопада поблизу н.п. Луганське російської диверсійно-розвідувальної групи, яка перетнула лінію зіткнення та підійшла до позицій ЗСУ. З огляду на загрозу для свого життя, українські військовослужбовці відкрили вогонь, змусивши диверсантів відступити (координати: (48°24’17,96 “N38°15’5,64″E).

На шляху відступу ворожої ДРГ військовослужбовці підрозділу виявили засоби мінування російського виробництва, зокрема три МОН-50 та споряджений касетний контейнер типу КСФ-1 з мінами типу ПФМ-1, які заборонені “Женевською конвенцією”, а також особисті речі членів ДРГ, боєприпаси та військове спорядження.

“Дії групи були добре підготовлені та виконувалися професійними військовослужбовцями. Про це також свідчить одночасне використання БПЛА для проведення розвідки та коригування маршруту групи. Безпілотник було збито вогнем зі стрілецької зброї та забрано українськими військовослужбовцями на місці катастрофи (координати 48 ° 23’57,04 “N 38° 15’50,39” E). Це був БПЛА типу “Гранат”, який входить до складу комплексу підтримки артилерії “Наводчик-2”, – заявив Лоссовський.

Він підкреслив, що цей комплекс виготовляється в РФ і ніколи перебував на озброєнні Збройних Сил України. “Цей факт є черговим доказом присутності ЗС Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях Донбасу та їх участі у бойових діях проти України”, – заявив представник України.

Окремо він також поінформував делегації-учасниці про регулярне використання БПЛА російськими збройними формуваннями з метою отримання необхідної інформації про оборонні позиції ЗСУ для подальших наступальних дій та обстрілів.

ЗСУ дотримуються домовленостей «нормандського саміту» – Міноборони

Міністерство оборони та ЗСУ дотримуються режиму припинення вогню по всій лінії зіткнення на Донбасі згідно з домовленостями, досягнутими під час саміту “нормандської четвірки” у Парижі 9 грудня минулого року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

“Мирний процес, за визначенням, має починатися з тривалого і всеосяжного припинення вогню. У Парижі, як ми пам’ятаємо, саме це стало одним із ключових підсумків “нормандського саміту”. Не з вини України реалізувати домовленість про перемир’я вдалося лише 22 липня 2020 року після зустрічі Тристоронньої контактної групи. Міністерство оборони, Збройні сили України забезпечили і наразі дотримуються п’ятий місяць поспіль режиму припинення вогню по всій лінії зіткнення. У даний час режим припинення вогню загалом зберігається, хоча фіксуються і його порушення, у тому числі з трагічними, на жаль, для нас наслідками”, — заявив міністр оборони Андрій Таран.

За його словами, “нормандський формат” має залишатись частиною загальної стратегії відновлення територіальної цілісності України, водночас реформа і розбудова сучасних, мотивованих ЗСУ за стандартами НАТО є пріоритетом.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

8 грудня 2020 року речниця Президента Юлія Мендель заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

Україна готова і надалі працювати над виконанням домовленостей «Норманді» – делегація в ТКГ

Виконання домовленостей лідерів «нормандської четвірки», як і всього пакету Мінських домовленостей, залишаються для України основою політико-дипломатичного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту та відновлення миру на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це заявила у Фейсбуці українська делегація в Тристоронній контактній групі з нагоди річниці Паризького саміту лідерів країн «Нормандського формату».

Зазначається, що протягом цього року Українська делегація для участі в ТКГ докладала активних зусиль для виконання завдань, поставлених Президентом України на шляху просування по етапах мирного врегулювання конфлікту.

Зокрема, завдяки активізації діяльності Тристоронньої контактної групи та ухваленню у липні 2020 року додаткових заходів з посилення режиму припинення вогню стабілізувалася безпекова ситуація в зоні конфлікту, в грудні 2019 року та квітні 2020 року відбулися взаємні обміни утримуваних осіб, українська сторона внесла важливі ініціативи з подальшого розведення сил та засобів і продовження процесу розмінування.

«Україна підтверджує свою готовність і надалі працювати в рамках «Нормандського формату»задля виконання досягнутих лідерами чотирьох країн домовленостей… Закликаємо Російську Федерацію вжити всіх належних кроків для продовження роботи згаданих форматів задля виконання всіх рішень, прийнятих на рівні лідерів чотирьох країн, а також здійснити реальні кроки з врегулювання збройного конфлікту на основі норм і принципів міжнародного права, поваги до державного суверенітету і територіальної цілісності України», – зазначили в делегації України.

Українська сторона подякувала Німеччині і Франції, а також ОБСЄ за активну посередницьку роль у врегулюванні конфлікту та зусилля з повернення миру на Українську землю та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Як повідомлялося, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт країн нормандського формату – України, Франції, Німеччини та Росії.

На ньому сторони досягли, зокрема, домовленостей про обмін полоненими у форматі «всіх на всіх», про припинення вогню і часткове розведення сил, про підтримку створення нових пунктів пропуску вздовж лінії розмежування. Також були узгоджені нові ділянки розведення сил.

“Формула Штайнмайєра” в законодавстві: Україна знайшла шляхи зберегти національні інтереси

УНН. Українська сторона у Тристоронній контактній групі знайшла засіб забезпечити національні інтереси держави, не перетинаючи червоні лінії, навіть якщо “формула Штайнмайєра” буде імплементована в законодавство. Про це сказав в коментарі УНН речник української делегації у ТКГ Олексій Арестович.

Так, на запитання про те, чи ведеться в ТКГ обговорення імплементації в українське законодавство “формули Штайнмайєра”, як це було передбачено домовленостями “нормандської четвірки” у Парижі рік тому, співрозмовник агентства заявив, що наразі основою обговорення є “План спільних кроків”, запропонований Україною.

“Частиною його, зокрема, є питання кордону. А “формула Штайнмайєра” передбачає, ми знаємо, вибори в обмін на кордон, кордон в обмін на вибори тощо. Але у Мінських домовленостях є таке поняття, як “умовне передання кордону“, під контроль України на наступний день після проведення виборів. Ця обмовка таїть в собі можливості працювати з цим, навіть у варіанті “формули Штайнмайєра”. Тому що нам в дійсності не потрібен повний кордон вже зараз, щоб забезпечити роззброєння військових формувань і їх виведення. Військова техніка, гуманітарні конвої, танки, БМП, артилерія — ніколи не пройдуть полями. Тим більше, що стале виведення можна забезпечити лише через ті КПП на кордоні з Росією, на яких є асфальтове покриття”, — пояснив представник української делегації.

З його слів, гіпотетично, можна частково взяти кордон під контроль української сторони, ОБСЄ і російської сторони в СЦКК.

“Це могло б стати варіантом. Є інші думки і варіанти. Ми, врешті, якщо беремо весь кордон під контроль, окрім 1 м кордону, це також виконання “формули Штайнмайєра”.

Тому, я б не лякався цієї формули — є можливості, як з нею працювати. Я не скажу, що не легко працювати, тому що дуже важку спадщину нам залишив Петро Олексійович (Порошенко — ред.). Але ведеться робота. У нас голова комітету Верховної Ради з міжнародної політики Олександр Мережко є визнаним юристом міжнародного права. І ми завдяки складній праці знаходимо там можливість виконати міжнародні зобов’язання, які не ми приймали, але ми як держава продовжуємо виконувати. А по-друге, зробити так, щоб червоні лінії не перетинались, і ми зберегли національні інтереси України і її безпеку”, — розповів Арестович.

Він впевнений, що навіть у такому варіанті можна працювати, але для цього потрібна також і добра воля російської сторони. А нещодавня заява президента РФ Володимира Путіна — дає надію на таку добру волю.

“Якщо росіянам дадуть команду працювати, і ми почнемо працювати, ми домовимось. Ми знайшли шляхи, і цей наш план є таким шляхом, як це можна виконати і завершити цей збройний конфлікт… Ми знайшли засіб забезпечити національні інтереси України, не перетинаючи червоні лінії, навіть якщо вона (“формула Штайнмайєра” — ред.) буде прийнята. Але, чи вона буде прийнята, треба дискутувати. Росіяни досі ухилялись від дискусій на цю тему. Зараз, сподіваємось, після заяви їхнього президента, можна практично обговорювати кроки”, — сказав представник української делегації.

Нагадаємо, до Верховної Ради внесли законопроект про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Як зазначив раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков, будь-які інші законодавчі ініціативи, у тому числі пов’язані з “формулою Штайнмайєра”, не фіксувались апаратом ВР.

Зеленський: Україна готова до нового етапу розведення військ – УП

Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова до нового етапу розведення військ і розмінування нових ділянок.

Джерело: Зеленський з нагоди річниці проведення саміту “Нормандської четвірки” у Парижі

Пряма мова Зеленського: “Шлях до миру завжди тернистий. Але це шлях, яким мають пройти обидві сторони. Активність України в процесі переговорів показала всьому світу та, головне, мешканцям на Донбасі, що саме ми зацікавлені в мирі, а Росія блокує виконання домовленостей.

Україна готова до нового етапу розведення військ і розмінування нових ділянок, а також до чергового раунду взаємного звільнення утримуваних осіб.

Деталі: Зеленський впевнений, що Україна здатна виграти битву за емоції мешканців ОРДЛО. За його словами, влада робить речі, які “демонструють мешканцям окупованих територій, що Україна – це значно краще, ніж невизнані, нефункціональні, самопроголошені структури”.

Нагадаємо: Зеленський у річницю зустрічі “нормандської четвірки” розмістив у Twitter фото з написом, що Україна зможе відновити мир на своїй території.

Передісторія:

9 грудня 2019 року у Парижі відбулася зустріч лідерів країн “нормандського формату” (Україна, Німеччини, Франції та Росія).

Під час зустрічі президенти Франції, України, Росії та канцлер Німеччини досягли низки домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила за підсумками саміту “нормандської четвірки” у Парижі, що Мінські домовленості “не закам’янілий документ”, і привітала пропозиції президента Володимира Зеленського змінити його.

Франція вірить, що «Норманді» допоможе знайти рішення щодо Донбасу – посол де Понсен

Франція зберігає довіру до «нормандського формату» як переговорного майданчика, який допоможе знайти рішення щодо відновлення миру на Донбасі.

Про це сказав посол Франції в Україні Етьєн де Понсен у коментарі, який є у розпорядженні Укрінформу.

Дипломат зазначив, що за рік, що минув після переговорів лідерів «нормандської четвірки» у Парижі, відбулися певні зрушення, зокрема в питанні обміну полоненими, дотриманні режиму тиші, були відкриті нові пункти пропуску. Але залишається ще багато роботи, яку треба виконати як на рівні глав держав, так і на рівні дипломатичних радників «нормандської четвірки».

«Зі свого боку Франція як учасник і модератор в рамках нормандського формату зберігає довіру до цього переговорного майданчика, який має дозволити нам знайти рішення щодо відновлення миру на Донбасі», – сказав де Понсен.

Він додав, що Президент Франції Емануель Макрон і команди, які працюють у Парижі і у посольстві Франції в Києві, «залишаються мобілізованими на досягнення цієї мети».

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу зазначила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

Посол ФРН вважає найважливішим досягненням паризького «Норманді» припинення вогню на Донбасі

Франція та Німеччина продовжують підтримувати Україну в боротьбі за подолання конфлікту на сході Української держави.

У цьому запевнила посол Німеччини Анка Фельдгузен у коментарі, який є у розпорядженні Укрінформу.

«Як на мене, «Мінськ» є і залишається форматом без альтернативи для наступних і майбутніх добрих результатів, і «нормандська четвірка» – Франція, особливо Німеччина стоять пліч-о-пліч з Україною в боротьбі, щоб подолати цей конфлікт», – підкреслила дипломат.

Посол вважає, що найважливішим досягненням паризького саміту «нормандської четвірки», який відбувся рівно рік тому, є припинення вогню.

«Цей режим «тиші» врятував життя дуже багатьох солдат і місцевих мешканців на сході», – наголосила Фельдгузен.

Крім того, вона відзначила, що важливими були і проведення обмінів утримуваними особами та відкриття двох нових КПВВ на Донбасі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів «Нормандського формату» – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

“Нема за що зачепитися”: Пєсков придумав, чому Путін не йде на “нормандську” зустріч – УП

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що “важка” ситуація з виконанням паризьких домовленостей щодо Донбасу не дає країнам “нормандського формату” рухатися вперед.

Джерело: Пєсков журналістам про перспективи нової зустрічі лідерів “четвірки”, російський “Интерфакс”

Пряма мова: “Є, безумовно, розуміння глав держав, що треба рухатися вперед. Глави держав усвідомлюють, що є причиною для такого простою. Причиною є, як ми всі знаємо, невиконання тих паризьких домовленостей (які були прийняті на зустрічі лідерів рік тому – ред.). Зустріч заради зустрічі не потрібна нікому.

Підготовкою займаються помічники. Їм все-таки потрібна якась субстанція, за яку можна вчепитися. А тут у нас немає субстанції. Субстанцією може бути лише виконання паризьких домовленостей. У цьому плані ситуація важка”.

Деталі: Пєсков додав, що у нещодавній телефонній розмові президент РФ Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель “вирішили активізувати роботу на експертному рівні, на рівні помічників, щоб намацувати якісь шляхи для знаходження розв’язки з цієї ситуації”.

Пєсков не відповів на запитання про перспективи зустрічі помічників лідерів країн “нормандського формату”, зазначивши, що “помічники самі узгодять свої дати”.

Цьому передувало: Українська сторона прагла нової зустрічі лідерів “нормандської четвірки” до кінця 2020 року. У річницю попередньої зустрічі, 9 грудня, джерело з оточення кремлівського куратора українського напрямку Дмитра Козака заявило, що найближчим часом такого саміту не буде, але Козак часто спілкується з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком та колегами з Німеччини і Франції.

9 грудня 2019 року у Парижі лідери “нормандської четвірки” мали тривалу зустріч та узгодили комюніке. Зокрема, сторони домовилися про обмін “всіх на всіх” до кінця року. Також Україна і РФ розблокували перемовини щодо транзиту газу.

Тоді ж у Єлисейському палаці відбулася двостороння зустріч президентів України та РФ. Менш як пів години Зеленський і Путін говорили про вибори на Донбасі і відновлення українського контролю над кордоном. Щодо кордону вони не домовилися, але погодили новий обмін утримуваними особами.

Зеленський заявив, що йому цього замало, він хотів би вирішити більше проблем у “нормандському форматі”.

Чому це важливо: Ключові кроки щодо вирішення конфлікту на сході України ухвалювалися саме лідерами країн “нормандського формату”: України, Росії, Німеччини та Франції.

Російський президент Володимир Путін в останні роки президентства Петра Порошенка демонстративно не йшов із ним на контакт, але після зміни влади в Україні пішов назустріч Володимиру Зеленському: відбувся великий обмін політв’язнями, відбулася зустріч “нормандської четвірки” у Парижі і ще деякі рухи – але згодом прогрес зупинився.

У річницю зустрічі із Путіним Зеленський розмістив фото “ми зможемо” – УП

Президент Володимир Зеленський у річницю зустрічі “нормандської четвірки” розмістив у Twitter фото з написом, що Україна зможе відновити мир на своїй території.

Джерело: Зеленський у Twitter

Пряма мова: “Шлях до миру нелегкий, але знаю – ми зможемо”.

Деталі: Президент також опублікував фото, на якому за круглим столом разом з ним сидять президенти Росії Володимир Путін і Франції Еммануель Макрон, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Передісторія:

Представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Олексій Рєзніков після Нормандської зустрічі заявив, що Україна запропонує зміни до Мінських угод на Нормандській зустрічі у березні або раніше.

13 листопада відбулася відеоконференції політичних радників лідерів держав “Нормандської четвірки”. На ній голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував ухвалити документ, так званий “План Кравчука”, для ефективної роботи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Україна запропонувала наступні кроки врегулювання конфлікту на Донбасі – УП

Українська сторона закликає Кремль виконувати домовленості, які досягнули сторони на зустрічі у “нормандському форматі”, натомість у Кремлі заявили, що у найближчий час не йдеться про наступну зустріч “нормандії” на найвищому рівні.

Джерело: МЗС України, Українська делегація в ТКГ, джерело близьке до кремлівського куратора українського напрямку Дмитра Козака, в коментарі “Коммерсанту”

Деталі: Українська сторона вважає, що наступними кроками врегулювання конфлікту на Донбасі має стати:

подальше звільнення утримуваних осіб,

забезпечення повного і безумовного допуску міжнародних організацій, насамперед Міжнародного комітету Червоного хреста, до всіх утримуваних осіб,

відкриття і належного функціонування пунктів пропуску через лінію розмежування,

виконання безпекових умов (розмінування, розведення військ),

продовженні обговорення робочих пропозицій України щодо виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту від 9 грудня 2019 року.

Відзначається, що Україна підтверджує свою готовність і надалі працювати в рамках “Нормандського формату” задля виконання досягнутих лідерами чотирьох країн домовленостей.

В українському міністерстві закликали Росію виконати всі рішення, які прийняли лідери чотирьох країн на попередній зустрічі.

Зазначається, що ініціативи України дотепер залишаються без належної реакції російської сторони.

У Кремлі близьке до Козака джерело заявило, що у найближчий час ніякого саміту у нормандському форматі не буде.

Відзначається, що Козак часто спілкується з главою офісу президента України Андрієм Єрмаком і колегами з Німеччини і Франції.

Довідка: 9 грудня 2020 року виповнюється рік з часу проведення Паризького саміту глав держав та урядів держав-учасниць “Нормандського формату”.

Нормандські переговори» зараз є єдиним робочим майданчиком щодо Донбасу – депутатка Шуляк

Переговори у рамках “нормандського формату” зараз є єдиним робочим майданчиком, який допоміг порушити надважливі теми щодо врегулювання ситуації на Донбасі, зокрема черговості встановлення контролю над кордоном, вирішення безпекових питань і проведення виборів.

Про це член фракції “Слуга народу”, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк заявила у коментарі Укрінформу.

“На сьогодні “нормандський формат” — це, по правді, єдиний робочий майданчик, який допоміг зрушити в перемовинах надважливі теми, які раніше просто або замовчувалися, або не виходили на той рівень обговорень, який є зараз”, – підкреслила вона.

Як сказала Шуляк, “мало хто очікував”, що з приходом Володимира Зеленського до влади буде досить швидко буде розблокований “нормандський формат”, який з 2016 року, за її словами, фактично був заморожений.

“В українському суспільстві ми вже так звикли, що є виключно Мінські домовленості, і нам постійно говорили, що альтернативи їм немає. Саме на “нормандській зустрічі” (у Парижі 9 грудня 2019 року) перед лідерами країн наших європейських партнерів – перед Німеччиною, перед Францією, перед президентом країни-агресора Володимиром Путіним – наш Президент поставив перший раз під сумнів виконання Мінських угод. Уся справа в тому, що виконання Мінських угод, як вони прописані, для нашої країни означає капітуляцію”, – підкреслила Шуляк.

Вона зауважила, що вже рік Зеленський доводить те, що спочатку має бути встановлений український прапор на українських кордонах, і лише після того – вибори на окупованих територіях, які мають бути звільнені від російських збройних формувань, від усієї військової техніки.

“Спочатку безпекові умови, спочатку наші кордони, а потім уже виконання умов стосовно виборів”, – наголосила парламентарій.

Водночас Шуляк підкреслила, що є три основні аспекти, яких вдалося досягти після зустрічі “нормандської четвірки” у Парижі, а саме – гуманітарний, коли ряд українців вдалося звільнити із заручників і повернути додому, соціальний — відновлення мосту у Станиці Луганській і будівництво КПВВ, а також — безпековий.

“Такого довготривалого режиму тиші, коли не стріляють, за сьомий рік війни не було ніколи”, – сказала Шуляк.

Арестович про близькі до Медведчука медіа: “Вони не вороги і працюють за законом” – УП

Радник глави Офісу президента і спікер української делегації в Тристоронньої контактній групі Олексій Арестович вважає, що близькі до Віктора Медведчука медіа працюють за законом, а оцінку наративам, які вони несуть у маси, має давати СБУ та Нацрада.

Джерело: Арестович в коментарі “Українській правді” та в ефірі “Громадського радіо”

Пряма мова Арестовича в ефірі “Громадського радіо”: “Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють за законом. Ми вітаємо їх професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію.

Будь-яке медіа знає, що вони повинні надати дві точки зору. Моя задача – забезпечити другу, іншу точку зору. Коли звинувачують Офіс, я повинен забезпечити наявність іншого голосу”.

Деталі: В коментарі “УП” Арестович пояснив, що три телеканали (“NewsOne”, “112” и “ZIK”), про які йде мова, працюють за ліцензіями, які видали в Україні.

За його словами, треба розділяти професійну діяльність журналістів і ті заяви, які роблять гості, запрошені на ці телеканали.

Арестович зазначив, що не уповноважений відслідковувати редакційну політику цих медіа – “це прерогатива СБУ та Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Вони мають нам сказати, чи є там проросійські наративи”.

Він додав, що вітає їх “журналістську діяльність”, а не наративи, які вони несуть у маси.

Пряма мова Арестовича в коментарі УП: “Держава не може поводити себе як Facebook, якщо у соцмережах кричать, що – це Медведчук, це проросійські канали і так далі, то це їх право. У нас свобода думки”.

Нагадаємо:

28 жовтня блогер Олексій Арестович став радником з інформаційної політики українській делегації тристоронньої контактної групи у Мінську з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях.

У червні 2019 року народний депутат від “Опозиційного блоку” Тарас Козак став власником телеканалу ZIK.

У 2018 році батько нардепа Євгена Мураєва Володимир передав Козаку корпоративні права на телеканал NewsOne.

Козак – давній соратник Віктора Медведчука. У грудні 2018 року він також став кінцевим бенефіціаром усіх шести телеканалів, що входять до групи “112 Україна”.

Кремінь відстоюватиме позиції української мови на радіо і ТБ разом із Нацрадою

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк домовилися про консолідацію зусиль щодо зміцнення позицій державної мови в телерадіопросторі.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці Уповноваженого у Фейсбуці.

“Учасники зустрічі висловилися за посилення співпраці між двома державними органами та домовилися про створення спільної робочої групи, яка розробить Порядок взаємодії Уповноваженого із захисту державної мови з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Цей документ, відповідно до чинного законодавства, затвердять спільним наказом”, – йдеться у повідомленні.

Під час онлайн-зустрічі Кремінь зазначив, що Секретаріат Уповноваженого отримує численні звернення та скарги щодо постійних порушень мовного законодавства окремими телеканалами та радіостанціями.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набули чинності з 16 липня 2019 року.

Зокрема, згідно з цим законом, вся реклама в Україні з 16 січня 2020 року повинна бути лише українською мовою. Також закон зобов’язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.

НСЖУ закликає Разумкова розблокувати нові призначення до Нацради

Національна спілка журналістів України звернулась до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з закликом розблокувати нові призначення до Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у Фейсбуці.

“Національна спілка журналістів України звернулась до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова із закликом розблокувати процедуру призначення парламентом нових членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за своєю конституційною квотою. Конкурс до Нацради, який оголосила Верховна Рада, уже понад рік як заблокований, адже Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики з кінця 2019 року не затверджує перелік висунутих претендентів”, – написав Томіленко.

У НСЖУ також зазначають, що карантинні обмеження не поширюються на конкурс із відбору кандидатів у члени Нацради, бо вони не є держслужбовцями.

Серед претендентів на призначення до Нацради за парламентською квотою – Ольга Червакова, Лаврентій Малазонія, Ольга Куліш, Ольга Герасим’юк, Олександр Бурмагін, Ігор Паславський та інші.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у жовтні 2019 року ухвалила закон “Про внесення змін до Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”.

Закон, зокрема, визначає, що профільний комітет (нині – Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики) зобов’язується за 90 днів припинення повноважень членів Нацради оприлюднити у ЗМІ та направити фракціям і групам парламенту оголошення про відбір кандидатур на відповідні вакантні посади. Попередня редакція закону містила норму, за якою конкурс оголошувався протягом трьох днів із дня припинення повноважень членів регулятора.

До складу Національної ради входять 8 осіб. Чотирьох членів Національної ради призначає Верховна Рада, ще чотирьох – Президент України. Переобратися на повторний строк одна і та ж особа може лише один раз.

Нині термін повноважень трьох членів Національної ради, призначених парламентом – Ольги Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Ільяшенка, – уже закінчився. Але члени Нацради працюють, доки парламент не ухвалить відповідного рішення.

Українське міністерство просить включити кримськотатарську мову в Google Translate – УП

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України просить корпорацію Google LLC включити кримськотатарську мову у сервіс Google Translate.

Джерело: пресслужба міністерства

Деталі: У листі за підписом міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова на адресу корпорації та її офіційного офісу в Україні йдеться про те, що кримськотатарська мова є мовою одного з корінних народів України.

У відомстві вважають, що “інтеграція кримськотатарської мови до сервісу Google Translate сприятиме збільшенню кількості носіїв цієї мови”, стимулюватиме і популяризуватиме її вивчення.

Відзначається, що наразі в Україні кримськотатарською мовою розмовляють більше 300 тисяч громадян, а в усьому світі – близько 6 мільйонів.

Водночас, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська належить до мов, що знаходяться під загрозою.

В Україні наразі розробляють сайт МінТОТ, який буде дублюватися кримськотатарською.

В окупованому Криму політв’язня Сулейманова тримали в одній камері з хворим на туберкульоз

Політв’язню Ескендер Сулейманову, якого тримали у сімферопольському СІЗО-1 в одній камері з хворим на туберкульоз, не видають результати двічі проведеного флюорографічного обстеження.

Про це Сулейманов розповів своєму адвокатуі, повідомляє Укрінформ із посиланням на Фейсбук Кримської солідарності.

«Ескендера Сулейманова, заарештованого у червні 2019 року за звинуваченням у причетності до діяльності ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір у Криму, тримали в камері СІЗО з людиною в якої виявили туберкульоз. Ним було подано заяву до медико-санітарної частини і його обстежили, зробили флюорографію. Але він не може отримати результати медичних досліджень», – йдеться в повідомленні

За словами адвоката Рустема Кямілева, він неодноразово звертався до керівництва слідчого ізолятора, щоб його перевірили знову.

«Тиждень тому була перевірка. Ескендеру зробили повторну флюорографію, однак про результати не говорять. Замовчування результатів викликає підозри», – повідомив адвокат Кямілев.

Також захисник розповів про те, що камера, в якій знаходиться його підзахисний, дуже холодна, а спроби родичів передати обігрівач закінчуються забороною.

Нагадаємо, 25 кримськотатарських громадських активістів – Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Іззет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Меджит Абдурахманов, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров і Раїм Айвазов – звинувачуються в причетності до партії Хізб ут-Тахрір.

Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання Кримська солідарність. Умеров, Бекіров, Ізетов, Базаров і Айвазов звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації», до довічного позбавлення волі). Решта за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації», до 20 років позбавлення волі). Всім фігурантам було також пред’явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади», до 10 років позбавлення волі).

18 липня 2019 року Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій є заклик до Росії звільнити всіх українських політв’язнів, включаючи фігурантів даної кримінальної справи.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів другої Сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» політичними в’язнями і вимагав їх негайного звільнення.

КПВВ під час посиленого карантину працюватимуть у штатному режимі

Незважаючи на посилені карантинні обмеження з 8 по 24 січня, усі контрольно-пропускні пункти в‘їзду-виїзду продовжать працювати у штатному режимі.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

«Ми засуджуємо блокування роботи КПВВ з боку РФ як на адмінмежі з Кримом, так і на Донеччині та Луганщині. Ми розуміємо, що люди і так знаходяться в заручниках окупаційних режимів. При цьому, аби потрапити на підконтрольну територію люди проходять усі кола пекла, адже окупаційні режими майже не пропускають людей, а якщо і пропускають, то вимагають стоси якихось папірців. Ситуація дуже складна, але ми зі свого боку зобов‘язані просто зробити усе, що від нас залежить, аби максимально забезпечити дотримання прав людей на отримання гідної медичної та соціальної допомоги на підконтрольній території, права бути з родиною та інші. І я щиро вдячний членам уряду за підтримку», – цитує пресслужба віцепрем‘єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова.

Зазначається, що члени уряду підтримали позицію відомства стосовно продовження штатної роботи усіх КПВВ.

Як повідомлялося, 9 грудня Кабмін ухвалив рішення про посилення карантинних заходів в Україні впродовж 8-24 січня. Також Кабмін вирішив продовжити карантин «помаранчевої зони» в країні до кінця зими.

В Україні станом на 9 грудня лабораторно підтверджено 845 343 випадки коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 12 585.

Яцкін та його адвокат знайомляться з матеріалами справи про «шпигунство»

Українському політв’язню Івану Яцкіну, якого утримують у СІЗО Лефортово, пред’явили обвинувачення в остаточній редакції та передали йому та його адвокату матеріали справи для ознайомлення.

Про це в Фейсбуці повідомив адвокат Микола Полозов, передає Укрінформ.

«Напередодні відбулися слідчі дії у справі стосовно українського політв’язня Івана Яцкіна. Завершилися пізно ввечері. Івану Яцкіну було пред’явлено обвинувачення в остаточній редакції. Суть і обсяг обвинувачення не змінилися. Івана Яцкіна звинувачують у скоєнні державної зради у формі шпигунства (275 КК РФ)», – йдеться у повідомленні.

Як уточнив Полозов, за версією слідства, Яцкін «передав співробітникам СБУ відомості, що становлять державну таємницю Російської Федерації, про співробітників МВС Росії у Криму».

Як повідомив адвокат, йому було оголошено про закінчення провадження слідчих дій і збору доказів у «справі Яцкіна».

«Це означає, що ми з моїм підзахисним переходимо до наступної стадії – ознайомлення з матеріалами кримінальної справи», – зазначив Полозов.

За його словами, у зв’язку з тим, що термін утримання його підзахисного під вартою закінчується 16 грудня, очікується, що протягом тижня відбудеться черговий суд із розгляду клопотання слідства про продовження його арешту.

Що стосується умов утримання Яцкіна в СІЗО, Полозов повідомив, що «він все так же утримується в камері один».

«Телевізор не працює, інформацію із зовнішнього світу отримує лише з ефіру радіостанції “Маяк”, яка єдина працює там. Офтальмолог так його і не оглянув», – розповів адвокат.

За його словами, за 14 місяців перебування під арештом зір його підзахисного так упав, що «процес ознайомлення з матеріалами справами може бути ускладнений».

Адвокат також повідомив, що «Іван Яцкін сподівається на те, що переговори про обмін усе ж відбудуться і він зможе повернутися до своїх близьких, до своїх дітей і побачить, нарешті, свою дочку Ріану, яка народилася вже після його арешту».

Окремо Іван Яцкін дякує волонтерці Вікторії Івлєвій та її помічникам за підтримку і допомогу.

Як повідомлялося, уродженець села Войкове Первомайського району АРК Іван Яцкін був затриманий восени 2019 року, наприкінці грудня його вивезли до Москви й утримують у СІЗО «Лефортово». Яцкіна звинувачують у тому, що він, діючи в інтересах України, нібито, передавав відомості, які становлять державну таємницю РФ.

У Яцкіна на утриманні четверо неповнолітніх дітей, молодша дочка народилася вже після його арешту.

Джапарова: Обрання України й Британії до Ради ООН з прав людини посилить взаємодію

Обрання України та Великої Британії до Ради ООН з прав людини посилить взаємодію на правозахисному напрямі, зокрема щодо пошуку шляхів реалізації завдань Кримської платформи.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС, про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова під час відеозустрічі з міжнародним послом Великої Британії з питань прав людини Рітою Френч.

Джапарова привітала британську сторону з обранням до Ради ООН з прав людини на 2021 – 2023 роки.

«Одночасне перебування України та Великої Британії в цій інституції відкриває нові можливості для взаємодії між нашими державами в галузі прав людини», – заявила перша заступниця міністра.

Вона висловила вдячність Великій Британії за сприяння у просуванні проєкту резолюції щодо ситуації з правами людини в Криму, а також з інших питань протидії російській агресії у рамках міжнародних організацій.

Джапарова також поінформувала Френч про концепцію Кримської платформи, її основні пріоритети і цілі.

Окремо було порушено питання можливих шляхів реалізації завдань майбутньої платформи на правозахисному напрямі, передусім із залученням механізмів та інструментів Ради ООН з прав людини.

Джапарова і Френч наголосили на важливості регулярного інформування міжнародної спільноти про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу, зокрема Моніторинговою місією ООН з прав людини.

Справа збитого Іл-76: генерал Назаров не визнав провини й не вибачився

Обвинувачуваний у справі збитого Іл-76 Віктор Назаров узяв останнє слово у Дніпропетровському апеляційному суді, де оскаржує вирок про сім років ув’язнення.

Свою провину у збитті літака й загибелі 40 військовослужбовців та 9 членів екіпажу генерал-майор заперечує. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу із залу суду.

“Не планував, не планую і ніколи не буду брати на себе відповідальність за чужі гріхи, а тим більше за гріхи терористів. Прошу суд скасувати вирок і закрити кримінальне провадження стосовно мене за відсутності в моїх діях складу кримінального правопорушення”, – сказав Назаров у суді.

Адвокат потерпілих Віталій Погосян вважає, що “якби літак не було направлено до Луганського аеропорту, який знаходився в оточенні і всі посадові особи знали: є небезпека, що літак може недолетіти, то цього б терористичного акту взагалі не було. Тому в діях генерала Назарова саме є службова недбалість”.

Не почули з вуст Назарова вибачення й потерпілі у залі суду.

Наразі судді пішли до нарадчої кімнати. Остаточну ухвалу та вирок, за словами Погосяна, суд зачитає 11 грудня о 10.30.

Як повідомлялося, літак Іл-76 з 40 військовослужбовцями і 9 членами екіпажу на борту було збито бойовиками 14 червня 2014 року на території Луганської області. Всі, хто був у літаку, загинули.

27 березня 2017 року суд у справі про збитий Іл-76 визнав винним в «недбалому ставленні до служби, скоєному в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків» генерал-майора Віктора Назарова, який відповідав за відправку літака і на момент трагедії був начальником штабу антитерористичної операції. Назарова було засуджено до 7 років ув’язнення, проте він подав апеляцію. У листопаді 2018 року суд вирішив розглянути його апеляцію спочатку, у тому числі наново провести експертизу. Наразі військова експертиза тривала майже рік.

У серпні 2019 року начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підписав рапорт про звільнення із ЗСУ генерал-майора Віктора Назарова, визнаного винним у загибелі українських військових у збитому бойовиками на Донбасі літаку Іл-76. 5 серпня Назаров заявив, що подав рапорт про звільнення із ЗСУ за власним бажанням.

Єврокомісія представила нову концепцію протидії тероризму

Єврокомісія представила новий порядок денний ЄС у боротьбі з тероризмом, головним є передбачення та упередження терористичних актів, захист європейців від терористичних атак та активне реагування на такі ворожі дії.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у Комунікації (робочий документ Єврокомісії – ред.), представленій сьогодні на розгляд Європарламенту, Європейської Ради та інших євроінституцій. Документ оприлюднений на сайті Європейської комісії.

«Транснаціональна природа терористичних мереж вимагає потужного колективного підходу на рівні ЄС, який дозволить захистити наше плюралістичне суспільство, спільні цінності та європейський спосіб життя. Наші громадяни мають право почуватися в безпеці у себе в домівках та на вулицях, а також в інтернеті. Ключову роль у забезпеченні такої безпеки має відіграти ЄС. Це набуває ще більшої актуальності з огляду на те, що нині ЄС залишається на високому ступені терористичної тривоги», – йдеться у документі.

Серед головних загроз документ визначає джихадистські угруповання Ісламської держави ІДІЛ та Аль-Каїди, асоційовані з ними організації, екстремістські право- та ліворадикальні течії в Європі. Змінилася також природа терористичних атак – більшість із них здійснюється окремими особами, які намагаються атакувати найбільш велелюдні або дуже символічні місця. Не виключаються і більш підготовлені атаки із використанням сучасних технологій, безпілотних апаратів, елементів штучного інтелекту, хімічних, біологічних, радіоактивних і навіть ядерних матеріалів. На всі ці загрози ЄС має знайти відповідь вже найближчим часом.

З огляду на це, представлений сьогодні Єврокомісією новий антитерористичний порядок денний ЄС містить чотири головні напрямки діяльності.

Перший передбачає краще передбачення та прогнозування терористичних загроз в Європі. Ключовим елементом у цьому має стати чітка координація дій та інформаційний обмін між розвідувальними органами країн-членів, що має бути основою всієї майбутньої антитерористичної політики.

Другий напрямок – запобігання терористичним атакам. Головну роль у цьому мають відіграти заходи із зменшення радикалізації у суспільстві, протидія поширенню екстремістської ідеології, зміцнення стійкості громадянського суспільства у всіх країна-членах ЄС.

Третя мета – ефективний захист громадян за рахунок зменшення вразливості публічних місць або об’єктів, критично важливої інфраструктури, вдосконалення системи охорони зовнішніх кордонів та відповідних інформаційних систем, контроль за переміщенням осіб, причетних до терористичної діяльності, зокрема колишніх бойовиків, які намагаються повернутися до Європи.

Четвертий ключовий напрямок антитерористичної діяльності – здатність ЄС ефективно відповідати на терористичні атаки. Ключову роль у цьому мають відіграти європейські правоохоронні агентства Europol та Eurojust, які мають створити правове поле не лише для притягнення до відповідальності осіб, винних у терористичних нападах, а й для надання ефективної правової допомоги та захисту для людей, котрі стали жертвами терористичної діяльності.

У документі згадується і Україна, як держава, з якою ЄС має намір нарощувати співпрацю у боротьбі з тероризмом, зокрема, у протидії незаконному поширенню вогнепальної зброї.

«Партнери на Західних Балканах у сфері контролю над вогнепальною зброєю протягом наступних років будуть ширше залучатися до Європейської багатогалузевої платформи з протидії кримінальним загрозам (EMPACT). Єврокомісія продовжуватиме фінансову підтримку партнерам на Західних Балканах, для України і Молдови у виконанні плану дій ЄС із запобігання контрабанді вогнепальної зброї», – йдеться в антитерористичному порядку денному ЄС.

Загроза тероризму є реальною, небезпечною та зростаючою. Протидія цій загрозі потребує від ЄС колективних зусиль. Для узгодження такої роботи Єврокомісія у своїх структурах створить посаду антитерористичного координатора, до повноважень якого належатиме координація різних напрямків політики ЄС та відповідного фінансування антитерористичної діяльності, сприяння ширшій взаємодії між країнами-членами, між відповідними правоохоронними агенціями ЄС і Європарламентом.

Як повідомлялося, 10 жовтня лідери Франції, Німеччини, Нідерландів та Австрії, а також президенти Євроради та Єврокомісії обговорили боротьбу з тероризмом у Європі. Метою переговорів була координація заходів у протидії насильницькому екстремізму та тероризму після серії терористичних нападів в країнах ЄС, зокрема, у Франції та в Австрії. Розробка таких заходів, а також посилення транскордонного співробітництва між правоохоронними органами та зміцнення охорони зовнішніх кордонів ЄС належить до компетенції країн-членів ЄС. Антитерористичний порядок денний ЄС, що був представлений Єврокомісією 9 грудня, має на меті посилити ефективну координацію такої діяльності та виведення її на якісно новий рівень.

Міноборони запрошує Бутусова на співбесіду і обіцяє провести лікнеп – УП

Кадрові служби Міністерства оборони уповноважені провести співбесіду з Юрієм Бутусовим на предмет відповідності його професійних компетенцій вимогам посад, які можуть бути запропоновані йому для працевлаштування.

Джерело: пресслужба Міноборони

Дослівно: “Серед чеснот, притаманних здобувачам тих чи інших посад у органах державної влади, безумовно, має бути чесність та налаштованість на конструктив.

Свідоме введення Юрієм Бутусовим громадськості в оману стосовно відсутності контакту з представниками Департаменту кадрової політики Міноборони (“Министерство обороны… перестало выходить на связь”) не робить йому честі. Адже вчора було визначено уповноважену особу і залишено телефон для контакту в будь-який зручний для здобувача час”.

Деталі: Міноборони запрошує Бутусова 10 грудня на співбесіду та ознайомлення з переліком запропонованих вакансій.

У відомстві відреагували на пост журналіста, в якому той “демонструє нерозуміння меж та змісту функціональних обов’язків посад, на які претендує”. Тому Бутусову проведуть стислий лікнеп і пояснять різницю між Міноборони та Генштабом.

Що було раніше: 8 грудня Міністерство оборони запропонувало роботу журналісту Юрію Бутусову, який критикує роботу відомства.

Того ж дня Бутусов заявив, що згоден працювати в Міністерстві оборони, чекає зустрічі з міністром чи президентом і має програму дій.

Катастрофа МАУ: в МЗС вважають, що Іран відкликав пропозицію щодо компенсацій – УП

Заступник міністра закордонних справ Євген Єнін заявив, що Іран відкликав пропозицію щодо виплат сім’ям загиблих у авіакатастрофі літака МАУ поблизу Тегерана у січні цього року.

Про це він заявив в ефірі Громадського радіо, повідомляє “Європейська правда”.

“За моєю інформацією, уряд вже відкликав цю пропозицію (щодо закладення у бюджеті на наступний рік 200 млн євро на компенсації родичам загиблих під час авіакатастрофи – ред.), оскільки передбачалось, що 200 млн будуть виділені саме з фонду національного розвитку, що спричинило серйозні внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Але ми вітатимемо плани іранського уряду зарезервувати певну суму коштів у бюджеті для виплати компенсацій”, – сказав Єнін.

За його словами, переговори з іранською стороною про розміри компенсацій поки не розпочинали. Україна виходить з того, що розміри компенсацій значною мірою залежатимуть від обставин катастрофи і від рівня співпраці та забезпечення об’єктивного й неупередженого розслідування катастрофи.

Як повідомлялося, з моменту останнього раунду переговорів у справі катастрофи, який відбувся в Тегерані у жовтні, минуло півтора місяця, а українське слідство досі не отримало обіцяних Іраном матеріалів та доказів.

Український літак Boeing-737 авіакомпанії МАУ, який прямував рейсом PS 752 Тегеран – Київ, був збитий іранськими військовими у ніч на 8 січня 2020 року незабаром після зльоту.

На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, всі вони загинули.

СБУ викрила понад 450 агітаторів, які поширювали фейки про коронавірус

Кіберфахівці Служби припинили діяльність понад 450 інтернет-агітаторів, які продукували поширення фейків про COVID-19, чим дестабілізували ситуацію в країні.

Про це повідомили у пресцентрі СБУ, повідомляє Укрінформ.

У відомстві зауважили, що діяльність 40 таких інтернет-агітаторів координувалася з РФ. “Тож їхня діяльність розслідується у межах кримінальних проваджень за статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади – ред.), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – ред.) Кримінального кодексу України”, – підкреслюється в повідомленні.

В СБУ уточнили, що пік поширення фейків і панічних настроїв спостерігався на початку карантинних заходів.

Як повідомлялось, в Україні станом на 9 грудня лабораторно підтверджено 845 343 випадки коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 12 585.

Держава залишає за собою право невідкладно посилювати карантин за необхідності – Шмигаль

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що держава залишає за собою право у разі погіршення епідемічної ситуації запроваджувати посилені карантинні заходи невідкладно, проте прогнозоване посилення карантину буде впродовж 8-24 січня.

Про це Шмигаль сказав під час засідання уряду 9 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Держава, звісно ж, залишає за собою право в разі надзвичайних подій, різкого зростання (захворюваності на коронавірус — ред.), якихось непередбачуваних випадків, звертатися до суспільства, звертатися до Верховної Ради і запроваджувати карантин невідкладно, якщо цього потребуватиме ситуація та суспільство», – зазначив Шмигаль.

Водночас прем’єр наголосив, що наразі заплановане посилення карантинних заходів відбудеться 8-24 січня 2021 року.

Передбачено, що під час посилення карантину в січні будуть закриті усі заклади освіти, окрім дитячих садків. Буде заборона будь-яких розважальних, рекламних, спортивних, культурних масових заходів на цей період.

Кінотеатри й театри, заклади громадського харчування з організацією дозвілля також не працюватимуть. Робота кафе, барів, ресторанів буде дозволена на виніс. Салони краси, спортзали й фітнес-центри закриють.

Буде під забороною і діяльність продовольчих та непродовольчих ринків.

Авіа, авто, метро: міністр розповів, як працюватиме транспорт під час зимового карантину – УП

Робота транспорту не зупинятиметься під час дії посиленого карантину в січні 2021, будуть певні обмеження, але вони не стосуватимуться метро.

Джерело: міністр інфраструктури Владислав Криклій у своєму телеграм-каналі

Деталі: Автотранспорт, у тому числі маршрутні таксі, тролейбуси, трамваї та залізниця перевозитимуть пасажирів у кількості місць для сидіння. Це стосується міського, приміського, міжміського, внутрішньообласного та міжобласного сполучення.

Внутрішні авіаперевезення здійснюватимуться без обмежень. Під час авіаподорожей за кордон необхідно перевіряти умови в’їзду/виїзду, встановлені для українських громадян країною, куди прямує пасажир.

Метро перевозитиме пасажирів без обмежень щодо кількості місць для сидіння.

Пряма мова: “Бережіть себе та пам’ятайте про індивідуальний захист, користуючись громадським транспортом!”.

Нагадаємо: Кабінет міністрів на засіданні 9 грудня продовжив загальний карантин в Україні до 28 лютого 2021 року, а з 8 до 24 січня включно діятиме жорсткіший локдаун, щоб стримати розповсюдження коронавірусу і сезонних грипу та ГРВІ.

Українська правда

Карантин в Україні продовжили до 28 лютого, на 16 днів введуть жорсткий локдаун – УП

Кабінет міністрів продовжив загальний карантин в Україні до 28 лютого 2021 року, з 8 до 25 січня діятиме жорсткий локдаун, щоб стримати розповсюдження коронавірусу і сезонних грипу та ГРВІ.

Джерело: засідання уряду 9 грудня

Пряма мова міністра охорони здоров’я Максима Степанова: “Загальний карантин (під час якого діятимуть обмеження помаранчевої зони – ред.), триватиме до 28 лютого 2021 року. Запровадити жорсткий карантин з 00:00 8 січня до 00:00 25 січня”.

Деталі: Згідно з новою постановою, роботу закладів громадського харчування продовжать до 23:00 (наразі до 22:00 – ред.), але з забороною розрахунків після 22:00. У новорічну ніч закладам харчування дозволять працювати до 1 години ночі.

Ялинки на площах можна ставити, але без облаштування концертних майданчиків і розваг.

На час дії жорсткого карантину з 8 по 25 січня буде заборонена діяльність:

закладів культури (концентри, вистави, виставки),

розважальних закладів (нічні клуби, дискотеки, оренда під корпоративи),

шкіл та університетів, за винятком дитсадків. Освітні заклади пропонують перевести на дистанційну форму навчання,

усіх закладів розміщення, крім готелів та закладів реабілітації,

спортзалів, фітнес-залів, басейнів (окрім занять на вулиці та професійних команд),

торгівля непродовольчими товарами і діяльність непродовольчих ринків,

різдвяних ярмарків,

закладів харчування (зможуть працювати лише на виніс або з доставкою),

салонів краси і перукарент(зможуть працювати виключно за попереднім записом і без черги всередині),

спортивні заходи зможуть проходити лише без глядачів,

державні та комунальні заклади, установи та організації пропонують перевести на дистанційну роботу.

Що було раніше: Джерела УП повідомляли, що Кабінет міністрів готується ввести повний локдаун з 8 по 24 січня, щоб стримати розповсюдження коронавірусу і сезонних грипу та ГРВІ. На засіданні уряду 9 грудня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін запровадить посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року.

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіло вже майже 69 млн людей

УНН. Станом на ранок четверга у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже майже 69 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 68 848 383 людини, з них одужало 44 325 827. Кількість померлих зросла до 1 568 734.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (15 384 264), Індія (9 735 850), Бразилія (6 728 452), Росія (2 518 551) та Франція (2 377 913).

У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:

Велика Британія (1 771 545);

Італія (1 770 149);

Іспанія (1 712 101);

Аргентина (1 475 222);

Колумбія (1 392 133).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (289 357), Бразилії (178 995) та Індії (141 360).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 845 343 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 14 204 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

В Україні – 12 585 випадків COVID-19 за добу

09.12.2020, 08:10

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«12 585 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 9 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 654 дитини та 682 медпрацівники.», – написав він.

За інформацією міністра, за добу госпіталізували 11 281 особу; зафіксовано 276 летальних випадків; одужала 1 281 особа; здійснено тестувань за добу 58 271 (зокрема методом ПЛР – 37 822, методом ІФА – 20 449).

За весь час пандемії в Україні захворіло 845 343 особи, одужало 451 118 осіб, летальних випадків – 14 204, проведено ПЛР-тестувань – 487 650.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 728), Одеській (1 270), Київській (943), Черкаській (815) та Запорізькій (813) областях.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 8 грудня в Україні було підтверджено 10 811 нових випадків COVID-19 за добу.

У ЗСУ за добу ще 111 випадків COVID-19, зафіксовано нову смерть військовослужбовця

УНН. За добу у Збройних силах України підтвердили 111 нових випадків захворювання на COVID-19. Зафіксовано 30 летальний випадок. Про це повідомляє УНН із посиланням на сторінку в Facebook Командування Медичних сил ЗСУ.

“Станом на 10:00 9 грудня в Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє — 3120 осіб. Всього за час пандемії одужало — 8309 осіб. На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 527 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби — 96 осіб. На жаль у Збройних Силах України зафіксовано 30 летальний випадок спричинений захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19… За минулу добу зареєстровано 111 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що серед 111 осіб, у яких зафіксували COVID-19 за минулу добу, до закладів охорони госпіталізували 9 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, вони отримують необхідне лікування. На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 102 особи. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, спостерігається легкий перебіг захворювання.

Нагадаємо, в Україні станом на 7:30 9 грудня зафіксовано вже 845 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, добовий приріст — понад 12 тис., що більше, ніж напередодні.

У МВС за добу зафіксовано близько 350 нових випадків.

У Києві рекордна кількість хворих на коронавірус потрапила в лікарню

9 грудня 2020, УП

Минулої доби коронавірус виявили ще у 1728 киян, 127 пацієнтів потрапили до лікарні.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко під час онлайн-брифінгу.

Пряма мова: “У Києві не зменшується кількість хворих на коронавірус. За минулу добу виявили ще 1728 інфікованих. 34 людини померли… Одужали за добу – 636 людей”.

Деталі: Серед тих, хто захворіли: 983 жінки віком від 18 до 90 років і 71 дівчинка від двох до 17 років. А також 611 чоловіків віком від 18 до 88 рокiв і 63 хлопчика від двох місяців до 17 років.

Захворів, зокрема, і 71 медик.

До лікарень столиці госпіталізували 127 пацієнтів. Це найбільша кількість госпіталізованих за добу. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 300, Деснянському – 260, Дніпровському районі – 245 випадків.

Підтверджених випадків коронавірусу станом на 9 грудня вже 84 538. Подолали хворобу 26 403 мешканця Києва, 1498 випадків – летальні.

Зеленський підписав указ про підготовку заходів до 35 роковин Чорнобильської катастрофи

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи».

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті глави держави.

Згідно з документом, Кабінет Міністрів має вжити невідкладних заходів щодо поліпшення протипожежного та санітарного стану лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також щодо вдосконалення системи оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо.

Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та щодо соціального захисту постраждалих громадян, а також забезпечити контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, передбачених на відповідні цілі.

Також має бути актуалізована загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Серед іншого, Кабінет Міністрів має розробити та затвердити план заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. План, зокрема, повинен передбачати проведення 26 квітня 2021 року у Києві та Київській області заходів з нагоди 35-х роковин катастрофи; проведення у закладах освіти та закладах культури інформаційних, просвітницьких, культурно-мистецьких та інших заходів, а також широке висвітлення таких заходів.

Необхідним є й опрацювання питання проведення в Україні міжнародної конференції, присвяченої 35-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

Як повідомлялося, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму.

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.

Уряд почне виплачувати борги шахтарям з 20 грудня – УП

1,4 мільярда гривень почнуть надходити на рахунки підприємств вугільної промисловості з 20 грудня 2020 року.

Про це йшлося на засідання Кабміну 9 грудня.

“За нашими розрахунками на 18 грудня ми виходимо на отримання коштів в спеціальний фонд державного бюджету і з 18 грудня ми почнемо вже роботу по випуску цих коштів, відповідно, на шахти, для виплати зарплат шахтарів. Тобто це десь відбудеться орієнтовно з 20 грудня”, – розповів заступник Міністра енергетики Максим Немчінов.

На уточнення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що виплати відбудуться повністю, обсягом 1,4 мільярда “як це передбачено змінами до закону про бюджет”.

Нагадаємо:

Раніше у Кабміні повідомили, що уряд затвердив порядок надходжень до держбюджету, з яких виплатять 1,4 мільярда гривень заробітної плати шахтарям.

У понеділок, 16 листопада, Бюджетний комітет завершив роботу над законопроєктом, яким можуть виділити майже 9 мільярдів гривень на “ковідний” фонд та виплатити борги шахтарям на понад мільярд.

17 листопада Верховна Рада ці зміни підтримала, 28 листопада вони набрали чинності.

На Львівщині, Волині і Донбасі протестують шахтарі: не платять зарплату – УП

У кількох регіонах України гірники низки шахт оголосили страйки з вимогою виплатити їм зарплату і погасити борги.

Джерело: голова незалежної профспілки гірників Михайло Волинець у Facebook, ZAXID.NET з посиланням на голову профспілки шахти “Лісова” Мирославу Кафтан

Деталі: За словами Кафтан, 75 гірників шахти “Лісова” ДП “Львіввугілля” оголосили підземний страйк з вимогою виплатити їм зарплати та погасити борги за вересень-жовтень.

Шахтарі спустилися під землю близько 20:00 8 грудня, вони перебувають у камері очікування у приствольному дворі.

Сама Кафтан 9 грудня перебуває на зустрічі в Львівській облдержадміністрації, а про результати переговорів пообіцяла розповісти пізніше.

За словами Волинця, у м. Нововолинську гірники 2 зміни шахти “Бужанська” з 8 грудня залишаються під землею. Він додав, що 9 грудня на шахті працює слідча група поліції.

Крім того, гірники шахти “№ 9 Нововолинська” відмовилися спускатися в шахту, а натомість пішли до адміністрації об’єднання ДП “Волиньвугілля”.

На Донеччині з минулого тижня протестують гірники шахти “Україна” (ДП “Селидіввугілля”).

На шахті “Капітальна” у м. Мирнограді шахтарі остаточно припинили всі роботи. 9 грудня вони перекривають дорогу в центральній частині міста, в районі будівлі міської ради.

У Києві гірники ДП “Східний гірничозбагачувальний комбінат” протестують під будівлею Кабміну. Вони вимагають погасити 143 млн. грн заборгованості з заробітної плати і відновити повноцінну роботу підприємства.

Цьогоріч Укроборонпром виконав держзамовлень на 13 мільярдів – УП

ДК “Укроборонпром” за 11 місяців 2020 року виконав 256 контрактів за держзамовленнями сумою 13 мільярдів гривень.

Про це повідомляє прес-служба Укроборонпрому.

Наразі держконцерн повідомляє про виконання 99% держзамовлень, до кінця року має намір завершити всі 100%. До кінця року також очікується укладання контрактів з Міноборони на 2021 рік на суму у 6,5 мільярда гривень.

За 11 місяців Укроборонпром випустив та модернізував 3950 одиниць техніки, ще 1303 одиниці двигунів та комплектуючих було відремонтовано.

Найбільше виготовили та модернізували ракетно-артилерійського озброєння (2494 одиниці), відремонтували – бронетанкової техніки (546 одиниць).

Замовниками підприємств “оборонки” є Міноборони, Нацгвардія, Держприкордонна служба та Головне управління розвідки Міноборони.

Станом на листопад 2020 року до виконання державного оборонного замовлення залучені 46 підприємств, які входять до складу Укроборонпрому.

“Укроборонпром” інформує, що на концерн припадає 36% загального обсягу держзамовлення оборонної галузі. Решта потреб замовників покладена на спецекспортерів – 10%, та приватних виробників – 54%.

Кабмін на 57% скоротив граничну чисельність співробітників Держгеокадастру – УП

Кабмін ухвалив постанову, яка затверджує граничну чисельність працівників Держгеокадастру фактично удвічі меншу від того, яка є сьогодні.

Про це під час засідання уряду заявив прем’єр Денис Шмигаль.

“Ще одне важливе питання – робота Держгеокадастру. Пройшли місцеві вибори, а це значить, що ми завершили перший етап децентралізації. У рамках цієї реформи на місця були передані дуже великі ресурси, зокрема і земля у розмірі більше 2 млн га.

Передача земель в управління громад означає, що держава більше не буде утримувати величезний штат Держгеокадастру”, – сказав Шмигаль.

За його словами, утримання Держгеокадастру у 2019 році обійшлось платникам податків у майже 2 млрд грн.

“У відомстві працює більше 9 тисяч осіб. Сьогодні уряд ухвалить постанову, яка затверджує граничну чисельність працівників фактично удвічі меншу від того, яка є сьогодні”, – додав прем’єр.

Він додав, що також буде оптимізована структура та ліквідовані відділи у районах, натомість створюються єдині відділи надання адмінпослуг.

“Для людей та бізнесу якість послуг лише спроститься і покращиться”, – запевнив голову уряду.

У пояснювальній записці до постанови пояснюється, що станом на сьогодні Держгеокадастр разом з територіальними органами є п’ятим за величиною штату цивільним відомством країни, представленим на рівні кожного району і/або міста.

Передбачається скорочення граничної чисельності працівників системи Держгеокадастру на 57% – до 4,317 тисяч штатних одиниць, в тому числі 4,264 тисяч держслужбовців.

Нагадаємо:

Упродовж наступних двох місяців головні управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в областях та місті Київ будуть ліквідовані.

Держгеокадастр з 19 листопада 2020 року розпочав передачу земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів із державної в комунальну власність. До кінця року, на виконання указу президента від 15 жовтня, територіальним громадам планують передати понад 2 мільйони гектарів сільгосп земель.Економічна правда

Кабмін призначив голову Держфіскальної служби – УП

На засіданні 9 грудня Кабмін погодив кандидатуру Вадима Мельника на посаду голови Державної фіскальної служби України.

Вадим Мельник – податківець ще з нульових. За Януковича очолював управління розслідування особливо важливих справ (до 2013 року), також працював у Міністерстві доходів і зборів.

У 2014 році працював заступником начальника Головного слідчого управління фінрозслідувань ДФСУ. Пізніше Мельник це управління очолив.

У 2016 році подав декларацію у зв’язку зі звільненням з посади. Там – 270 тисяч гривень зарплати за січень-вересень, 2,5 мільйона гривень подарунку від брата та небанківська позика у майже мільйон.

Уряд погодив передачу для подальшої приватизації 18 об’єктів “Укроборонпрому” – УП

Кабмін погодив передачу Фонду держмайна для подальшої приватизації 18 об’єктів “Укроборонпрому”, ще один об’єкт (“Українська авіаційна транспортна компанія”) – в Міноборони.

Відповідне рішення затвердили на засіданні 9 грудня.

Зазначається, що загальна вартість активів цих об’єктів станом на 1 липня 2020 року – 280,6 млн грн.

При цьому, за 1 півріччя 2020 року вони зазнали збитків на суму 14,9 млн грн, а заборгованість із виплати зарплати станом на 1 липня 2020 року становила 7,6 млн грн.

Перелік об’єктів оприлюднив у Telegram нардеп від “ЄС” Олексій Гончаренко, який брав участь у засіданні уряду.

Серед об’єктів, які передали для подальшої приватизації, зокрема, – єдиний майновий комплекс держпідприємства “Укроборонресурси”, єдиний майновий комплекс держпідприємства Науково-дослідний інститут “Буран” та інші.

Нагадаємо:

У наступному 2021 році державний концерн “Укроборонпром” припинить своє існування, замість нього будуть створені нові холдингові компанії, які працюватимуть за принципами корпоративного управління і прозорості.

Кабмін підтримав проведення Всеукраїнського перепису населення у 2023 році – УП

На засіданні Кабінету міністрів було схвалено розпорядження “Про проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення”.

Джерело: міністр Кабміну Олег Немчінов, представник парламенту в уряді Василь Мокан у Telegram

Пряма мова Немчінова: “Перепис населення повинен надати об’єктивну інформацію про кількісний і якісний склад населення країни в цілому та на всіх рівнях її адміністративно-територіального устрою.

Ухвалення розпорядження (про перепис – ред.) забезпечить необхідну правову основу для проведення Всеукраїнського перепису населення, результати якого будуть джерелом інформації для формування державної політики з питань економічного та соціального розвитку, бюджетної політики, а також для коротко- та довгострокових демографічних прогнозів.

Україна також вивчає міжнародний досвід про перепис на основі реєстрів. Державна служба статистики України та Фонд ООН у галузі народонаселення вже проводять серію міжнародних вебінарів “Досвід та практики”, учасники яких вивчають практичні аспекти переходу до перепису населення на основі реєстрів. Після серії вебінарів буде створено робочу групу, яка розроблятиме дорожню карту для переходу України на електронний перепис”.

Деталі: Наразі готуються відповідні документи про внесення змін до деяких законів у сфері державної статистичної діяльності, зокрема до закону “Про Всеукраїнський перепис населення”.

Мокан пояснив, що уряд розглянув це питання з огляду на те, що у 2020 році Всеукраїнський перепис не провели. Тепер перепис мають провести не пізніше, ніж за три роки.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що всеукраїнський перепис населення на основі використання даних національних реєстрів може відбутися у 2030 році, традиційний перепис населення планується на 2023 рік.

ЄС надав Україні €600 мільйонів макрофінансової допомоги

Єврокомісія надала Україні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги, пов’язаної з COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Єврокомісії.

«Україна, як і раніше, займає важливе місце в європейському порядку денному. Це наш сусід, і вона належить Європі. Ми прагнемо запропонувати політичну, фінансову та технічну підтримку, особливо під час кризи, як відповідь на пандемію COVID-19 та подолання соціальних та економічних наслідків. Цей перший транш надзвичайної макрофінансової допомоги на суму 600 мільйонів євро підтверджує солідарність ЄС з Україною та нашу подальшу тісну співпрацю. Я висловлюю найкращі побажання уряду України на 2021 рік, щоби впроваджувати реформи, покращувати стандарти життя, продовжувати боротьбу з корупцією та наближати Україну ближче до ЄС», – зазначив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Як зазначається, дана виплата сприятиме макрофінансовій стабільності в Україні, дозволяючи їй розподіляти ресурси для пом’якшення серйозних негативних соціально-економічних наслідків пандемії коронавірусу. «Вона представляє відчутну демонстрацію солідарності ЄС із сусідом та партнером», – йдеться у заяві.

Виплату здійснено після домовленості згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, підписаним цього літа, та його ратифікацією в середині вересня, а також у зв’язку з рішенням України продовжувати співпрацю за програмою МВФ останніми тижнями та впроваджувати політики за програмою, погодженою з ЄС, наголошується у повідомленні.

З огляду на екстрений характер цієї підтримки, перший транш не прив’язаний до виконання якихось політичних умов. Виділення другого траншу залежатиме від виконання восьми умов, прописаних у Меморандумі про взаєморозуміння. Сюди входять заходи у сфері управління публічними фінансами, боротьби з корупцією, покращення бізнес-клімату та управління державними підприємствами. ЄК тісно співпрацює з українською владою задля вчасної імплементації погодженої програми, йдеться у повідомленні.

Президент Володимир Зеленський подякував Єврокомісії за надання Україні макрофінансової допомоги.

«Вдячний нашим партнерам у ЄС та особисто президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн і виконавчому віцепрезиденту Валдісу Домбровскісу за надання Україні макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. Це вагомий сигнал підтримки економічної стабільності України та подальшого курсу реформ», – написав Зеленський у Твіттері.

В Офісі Президента нагадали, що питання надання макрофінансової допомоги Україні для подолання наслідків пандемії COVID-19 було предметом особливої уваги глави держави під час його телефонних контактів упродовж року з фон дер Ляєн і переговорів з лідерами Євросоюзу під час 22-го саміту Україна – ЄС 6 жовтня.

У той же час в Офісі Президента наголосили, що українська влада налаштована продовжувати реформи з метою впровадження європейських стандартів у всі сфери життя, зміцнення економіки та покращення добробуту українців.

У повідомленні йдеться, що виконання Угоди про асоціацію є дороговказом для реалізації необхідних перетворень та інструментом для подальшого поглиблення інтеграції між Україною і ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні Європейська комісія ухвалила рішення про надання Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги у зв’язку з пандемією COVID-19.

Раніше Єврокомісія вже ухвалила рішення про виділення пакету допомоги Україні у розмірі 190 млн євро на підтримку системи охорони здоров’я, економіки, малого та середнього бізнесу, захисту вразливих категорій населення. Окремо ЄС виділив 13 млн євро на гуманітарні потреби на Донбасі.

Укравтодор оприлюднив перелік найдовших ділянок, відновлених у 2020 році

Державне агентство автомобільних доріг оприлюднило перелік державних доріг, ремонт яких у 2020 році був найбільш масштабним.

Як передає Укрінформ, список опубліковано на сайті Укравтодору.

Зазначається, що у 2020 році довжина ремонтованих відрізків перевищувала 50 – 100 км, часто ремонти маршрутів охоплювали 2-3 області України.

Найдовший відрізок, який Укравтодор почав відновлювати цьогоріч – на трасі М-03 Київ – Харків – Довжанський, його довжина становила 216,5 км. Ремонтні роботи велись у трьох областях: Донецькій, Харківській, Полтавській. Відновлювати трасу М-03 відомство продовжить і наступного року.

Цьогоріч Укравтодор почав також відновлювати 136,1 км траси Н-09 Мукачеве – Рахів – Івано-Франківськ – Львів 136,1 км. У Закарпатській, Львівській та Івано-Франківській областях вже відновлено 90% протяжності цього автошляху.

У 2020 році відомство відремонтувало відрізок дороги КПП Станиця Луганська – Сєвєродонецьк протяжністю 113,3 км. Цей маршрут складається з чотирьох ділянок різних доріг державного значення: Р-22, Т-13-09, Н-21, Т-13-06 і 2,7 км – місцевого значення.

В Укравтодорі зауважують, що Луганщина у 2020 році отримала наймасштабніший ремонт доріг за всю історію незалежності країни: він охопив 215 км. Крім автошляхів у регіоні ремонтують і 2 великі мости.

Крім цього відомство відремотувало 112 км траси М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече відразу у 4 областях: Волинській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій області.

Також вже оновлено 112,3 км дороги Н-30 Василівка – Бердянськ. В агентстві відмічають, що це основний туристичний маршрут до курортів Приазов’я – Бердянська, Приморська. Ця дорога має велике значення для мешканців цих районів, вантажоперевізників та ЗСУ через близькість дороги до зони ООС.

Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році Укравтодор оновив та вводить в експлуатацію 3 900 км доріг державного значення. Відповідно до офіційних звітів відомства у 2019-му в експлуатацію було введено 847 км державних доріг, у 2018-му – 1 412 км, а у 2017-му – 1 407 км.

Венеціанська комісія вважає рішення КСУ необгрунтованим

10 грудня 2020, УНН. Венеціанська комісія разом з Генеральним управлінням з прав людини і верховенства права (DGI) Ради Європи оприлюднили Терміновий спільний висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня. Відповідний документ буде представлений 11 грудня на схвалення під час пленарного засідання, передає УНН із посиланням на сайт комісії.

У висновку зазначається, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, але попри це відзначається роль поваги до Конституції. “Вони йдуть пліч о пліч. Парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення”, — йдеться у рішенні.

“Венеціанська комісія визнає, що рішення № 13-р/2020 Конституційного суду України не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві”, — наголошується в документі. У ньому також вказується, що це рішення могло мати серйозний процесуальний недолік — невирішений конфлікт інтересів деяких сторін.

“Це викликає жаль не тільки через негативний вплив на боротьбу з корупцією в Україні, а й тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому”, — додали експерти комісії.

“Тим не менше роль Конституційного суду повинна дотримуватися”, — вважають експерти. На їхню думку, Верховній раді слід виконувати це рішення, інтерпретуючи його в світлі конституційних основ держави і міжнародних стандартів. Зокрема, вважають експерти, важливо зберегти обов’язок посадових осіб (в тому числі суддів судів загальної юрисдикції та Конституційного суду України) представляти фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, а також передбачити в законі відповідні санкції за свідому фальсифікацію декларацій.

Автори документа рекомендовали парламенту відновити відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей. Законом, однак, вказують експерти, можуть бути передбачені різні санкції в залежності від тяжкості скоєного.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав Верховну Раду України не розглядати ініційований ним законопроект для перезавантаження Конституційного Суду до висновків Венеціанської комісії.

Нагадаємо, на початку грудня стало відомо, що Венеціанська комісія розгляне законопроекти Президента України Володимира Зеленського щодо перезавантаження КСУ.

Додамо, що 3 грудня судді КСУ провели онлайн-зустріч з Венеціанською комісією.

У робочій групі Ради щодо КСУ згодні з критикою ЄС законопроекту про е-декларування

УНН. У новому ухваленому парламентом законопроекті про брехню в деклараціях мають місце недоліки, на які було вказано представниками Європейського Союзу. Виправити ситуацію може вето Президента. Про це в коментарі УНН розповів член робочої групи Верховної Ради щодо врегулювання ситуації навколо Конституційного Суду, народний депутат з фракції “Голос” Ярослав Юрчишин.

“Я цілком поділяю турботу Європейського Союзу про те, що законопроект вийшов не лише дуже компромісним, суттєво полегшивши відповідальність, послабивши її в формальному напрямку, тобто замість ув’язнення – обмеження волі. Немає повноцінного ув’язнення, є фактично відстежування під час робочого часу, проживання в спеціальних місцях, але без критичних обмежень”, – сказав співрозмовник УНН.

Він також вказав на високі пороги, з яких починається відповідальність за такі порушення: якщо раніше вона починалась з 1 млн грн, то зараз така відповідальність починається з 9 млн грн.

“Для порівняння, навіть відповідальність за незаконне збагачення починається з 6,5. Тобто, непропорційно слабка відповідальність за достатньо серйозний злочин. Так само, ряд технічних зауважень, які проаналізували і вказали представники Європейського Союзу, теж мають місце”, – зауважив Юрчишин.

На думку нардепа, всі ці речі критично необхідно виправити для того, щоб стаття ККУ була не номінальна, а реально допомагала запобігати корупції.

“Є два шляхи. Зараз може Президент, фактично, накласти вето, взявши документацію ЄС, і доручити Верховній Раді виправити. Це легший і оперативніший шлях. Складніший шлях – це реєстрація нового законопроекту. Депутати ”Голосу” його вже підготували, зараз чекають кроку Президента”, – додав він.

Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№ 4460-д).

Як повідомляв УНН, напередодні у Брюсселі заявили про недоліки в законі про повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації і про те, що новий закон не створює необхідних засобів для стримування та запобігання корупції.

Венеційська комісія: перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам

Перевірка майнових декларацій суддів є поширеною міжнародною практикою та повинна урегульовуватися національним законодавством.

Про це йдеться у переданій 9 грудня власному кореспонденту Укрінформу відповіді Венеційської комісії на терміновий запит президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів.

«Відтак, чи створювати, або ні, спеціальний правовий механізм перевірки декларацій суддів – це не приписується міжнародними стандартами. І попередня модель (в України – ред.), коли декларації суддів та інших державних службовців перевірялися одним органом (НАЗК – ред.), є широко поширеною у регіоні. Це означає, що вибір найбільш відповідного варіанту лежить за національним законодавством», – заявили у Венеційській комісії.

При цьому члени Комісії констатували, що Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.

У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.

«Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, натомість, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантів проти зловживань», – вважають експерти.

Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеціанській комісії пропонують, як один із варіантів, наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісії суддів (ВККС).

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи мали до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.

У ЄС вважають недостатнім покарання за брехню в деклараціях, відновлене Радою після рішення КС – УП

У Євросоюзі вважають рішення Верховної ради, яким повернули відповідальність посадовців за брехню в деклараціях, недостатнім кроком у ситуації, що виникла після скандального рішення Конституційного суду.

Як повідомляє кореспондент “Європейської правди“, про це заявив посол ЄС Матті Маасікас під час онлайн-дискусії.

“ЄС чітко висловив свою позицію щодо закону, який ухвалила Верховна рада для відновлення відповідальності за неправдиве декларування активів. Ми визнали, що це є кроком у реагуванні на рішення Конституційного суду, але цього недостатньо для відновлення стримуючого ефекту системи декларування, і це треба доопрацювати”, – зазначив Матті Маасікас.

Позиція ЄС, про яку нагадує посол, була оприлюднена напередодні у комюніке Єврокомісії після онлайн-зустрічі з представниками уряду України, у якому, серед іншого, йшлося про необхідність вирішувати ситуацію, що виникла у зв’язку з рішенням Конституційного суду.

У комюніке також зазначили, що ЄС готовий допомогти Україні у пошуку виходу із ситуації.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС.

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі.

Читайте також: Небезпека з Венеції: що не так із проханням Зеленського щодо конституційної кризи.

В ОП не змінили позиції щодо необхідності перезавантажити Конституційний Суд

В Офісі Президента наголосили на незмінності позиції стосовно необхідності перезавантажити Конституційний Суд.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті глави держави.

«Законопроєкт, який був ініційований Президентом України для перезавантаження Конституційного Суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроєкт до того моменту, як отримаємо висновки Венеційської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням у нашій державі, та щодо самого цього рішення», – зазначається в повідомленні.

При цьому в ОП нагадали, що висновки Венеційської комісії очікуються вже наприкінці цього тижня.

«Наша позиція незмінна: маємо відновити повагу та довіру суспільства до Конституційного Суду України, підірвану окремими суддями, які голосували за це ганебне рішення», – наголошується у повідомленні.

Зазначається, що загалом у Верховній Раді є понад десять законодавчих ініціатив, які покликані вивести Україну з кризи, спровокованої суддями Конституційного Суду. Не може йтися про те, що ухвалення лише якогось одного закону достатньо для того, щоб відновити повноцінну роботу антикорупційної інфраструктури, зокрема й електронного декларування, а також для того, щоб відновити довіру до діяльності КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, планується, що Венеційська комісія під час засідання 11-12 грудня затвердить висновки щодо антикорупційної системи і реформи Конституційного Суду України.

Йдеться про два висновки за терміновим запитом Президента України Володимира Зеленського.

Зокрема, глава Української держави 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із запитом здійснити термінову оцінку ситуації, спричиненої рішенням КС від 27 жовтня, та надати висновок щодо стану антикорупційного законодавства з урахуванням цього рішення.

Так, Зеленський попросив Комісію надати висновок щодо ухвалення рішення суддями КСУ за наявності можливого конфлікту інтересів, щодо додержання КС процедури розгляду справи та ухвалення рішення, зокрема стосовно його обґрунтованості та дотримання меж конституційного подання.

Також Венеційській комісії на погодження передали проєкт закону «Про конституційну процедуру», який, серед іншого, передбачає «регулювання процедурної і процесуальної діяльності» КС.

Конституційний суд 27 жовтня визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Ситник назвав проблеми нового закону про повернення відповідальності за недостовірне декларування

УНН. Новий закон про встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації дає недостатньо часу для повноцінного притягнення чиновника до відповідальності, що є проблемою. Про це в ефірі одного з телеканалів сказав директор НАБУ Артем Ситник, передає УНН.

“В чому проблема нового закону, який прийнятий… Ми не виступаємо, що обов’язково повинне бути позбавлення волі, але м’яка санкція за ці дії дає органам досудового розслідування і суду лише два роки на притягнення до відповідальності. Тобто, за два роки потрібно встигнути провести розслідування, прокурор повинен забезпечити підтримання державного обвинувачення і повинен бути вирок суду. За два роки. Якщо ми говоримо про активи, які в Україні — цього більш ніж достатньо. Але якщо ми говоримо про активи, які в Панамі, в Кіпрі, а в нас топ-чиновники полюбляють активи, які знаходяться за кордоном — саме таке, оптимістичне виконання міжнародного правового доручення — це 6-7 місяців. А якщо ми говоримо, наприклад, про Панаму, чи інші офшорні зони — це 1,5-2 роки. Тобто, фактично ми доведемо, що є там якісь активи, які не включені в декларацію і подякуємо”, — сказав Артем Ситник.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

Пізніше, 4 грудня Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№ 4460-д).

Справа Майдану: суд не дозволив Януковичу виступити по відеозв’язку

Печерський райсуд Києва у ході засідання щодо обрання запобіжного заходу експрезиденту Віктору Януковичу у справі щодо організації насильницьких злочинів 18-20 лютого 2014 року відмовив у дозволі Януковичу виступити у суді у режимі відеозв’язку на зразок, як це було у 2016 році у Святошинському райсуді.

Про це заявив суддя Вячеслав Підпалий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Суддя ухвалив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання», – поінформував Підпалий.

Як повідомлялося, 16 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту експрезидента Віктора Януковича і скасував рішення про його заочний арешт.

Печерський районний суд Києва 12 травня 2020 року обрав колишньому президенту України Віктору Януковичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких і особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 по 20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва (Майдані Незалежності та прилеглих вулицях) щодо мітингувальників.

Це рішення суду давало право стороні обвинувачення почати щодо Януковича процедуру екстрадиції. Також прокурори мали намір звертатися до суду щодо дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).

4 лютого 2015 року Верховна Рада позбавила Януковича звання президента через те, що він самоусунувся від виконання своїх обов’язків і втік з країни.

24 січня 2019 року суд засудив Януковича до 13 років тюремного ув’язнення за державну зраду. Янукович назвав вирок незаконним і заперечує свою провину.

2 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд відмовився скасовувати вирок Оболонського районного суду щодо експрезидента Віктора Януковича про 13 років ув’язнення за держзраду.

Суди уникають застосування вимог «антиколомойського» закону – адвокат ПриватБанку

Українські суди при розгляді справ ПриватБанку всіляко уникають застосування вимог “антиколомойського” закону.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це перед засіданням Північного апеляційного господарського суду у справі за позовом Ігоря Коломойського та компанії Triantal Investments Ltd сказав адвокат ПриватБанку Андрій Пожидаєв.

“При розгляді справи будемо вимагати від суду застосувати вимоги “антиколомойського” закону і припинити провадження, проте не дуже сподіваємось на позитивний розгляд. Загалом, суди всіляко уникають застосування норм цього закону“, – сказав Пожидаєв.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Північний апеляційний господарський суд через рік після зупинення розгляду справи вирішив поновити строки на апеляційне оскарження та розглянути скаргу на зупинення справи за позовом Коломойського та компанії Triantal Investments Ltd про визнання недійсними договору купівлі-продажу акцій банку та витребування акцій на користь колишніх власників.

Коломойський у суді вимагає повернути йому акції Приватбанку. До націоналізації Коломойському належали 41,6572% акцій Приватбанку, Triantal Investments Ltd – 16,5748% акцій.

Уряд України 18 грудня 2016 року, посилаючись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку. Банк було докапіталізовано на понад 155 млрд грн. Ексвласники банку вважають проведену націоналізацію, в результаті якої вони повністю позбулися своїх акцій, незаконною, тоді як ПриватБанк і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.

У травні 2020 року Верховна Рада підтримала “антиколомойський” закон, який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків та обмежує розмір можливих компенсацій колишнім власникам банків. Ідея цього закону – посилити позиції держави у судах із власниками проблемних банків.

Справа “Приватбанку”: суд поновив чергове провадження – УП

Апеляційний суд поновив провадження у Госпсуді щодо скасування націоналізації Приватбанку та поверненню колишнім акціонерам їхніх часток.

Про це повідомляє ZN.UA.

Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляцію ТОВ “Солід Дніпро”, пов’язаного з Ігорем Коломойським. Таким чином суд відновив розгляд справи Господарського суда м. Києва у справі визнання націоналізації Приватбанку незаконною.

Ігор Коломойський та його офшорна компанія Triantal Investments Ltd вимагають повернення їхніх часток в акціонерному капіталі банку. До націоналізації Коломойському належали 41,6572% акцій Приватбанку, Triantal Investments Ltd – 16,5748% акцій.

Справа, що знаходиться у Госпсуді була близькою до завершення, та була призупинена у жовтні 2019 року до закінчення розгляду справи про правомірність націоналізації в апеляційному суді.

Тепер рішення Північного апеляційного суду фактично розблокувало розгляд “замороженої” справи.

Нагадаємо:

У квітні Шостий апеляційний суд за клопотанням Приватбанку призупинив розгляд скарги на рішення Окружного адмінсуду від 18 квітня 2019 року про скасування націоналізації Приватбанку до розгляду у Великій палаті Верховного суду справи за позовом сім’ї Суркісів.

Як повідомлялося, уряд країни 18 грудня 2016 року, посилаючись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію Приватбанку і влила в його капітал понад 155 млрд грн.

Екс-власники банку вважають проведену націоналізацію, в результаті якої вони повністю позбулися своїх акцій, незаконною, тоді як Приватбанк і держава вимагають від них додаткового відшкодування шкоди.

Наразі сторони ведуть судові суперечки, як в Україні, так і в зарубіжних юрисдикціях.

Згідно з даними Нацбанку, Приватбанк на 1 квітня 2019 року за розміром загальних активів (525,698 млрд грн) займав 1-е місце серед 77 банків.

Журналісти виграли апеляцію у молодшого Гладковського щодо відомого сюжету про оборонку – УП

Київський апеляційний суд задовольнив скарги журналістів Дениса Бігуса і Лесі Іванової у “справі Гладковського” і скасував рішення суду першої інстанції щодо визнання недостовірним і спростування розслідування про корупцію в оборонній сфері.

Джерело: Вihus.info

Деталі: 9 грудня Київський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції і постановив нове рішення – відмовити Ігорю Гладковському в його позовних вимогах в повному обсязі.

Повний текст рішення з мотиваційною частиною поки ще недоступний, він має бути опублікований упродовж 10 днів.

Разом з тим, адвокати журналістів з зали суду повідомлять, що судді декілька разів звертали увагу на необгрунтованість вимог Гладковського.

Наприклад у своєму позові він вимагав у авторів розслідування спростувати слова, яких вони взагалі не говорили – що Гладковський є організатором схеми розкрадання оборонних коштів:

“Ніхто, ані Бігус, ані Іванова – жодного слова не сказали, про те що Гладковський Ігор Олегович є організатором схеми розкрадання оборонного бюджету”, – зазначила суддя і попросила адвоката Гладковського пояснити, хто і коли озвучив такі слова. Адвокату довелося визнати, що такого вислову в сюжеті взагалі немає, і що це, на думку позивача, такі висновки лише могли б зробити глядачі після перегляду від розслідування.

Окрім того, повідомляють адвокати, судді звернули увагу на абсурдність того, що Гладковський вимагав спростувати весь сюжет, адже тоді треба спростувати, що у Гладковського є син Ігор, або що Денис Бігус – журналіст.

Що було раніше: 3 липня 2020 року Подільський районний суд м. Києва визнав недостовірним і таким, що порушує особисті немайнові права Ігоря Гладковського, відеосюжет стосовно розкрадань у оборонній промисловості (т.з “справа Свинарчуків).

Передісторія:

Олег Гладковський – один із головних ексбізнес-партнерів попереднього президента Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав також і Порошенко. У 2015 році Гладковський обійняв посаду заступника секретаря РНБО.

Видання “Bihus.info” у лютому – березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері.

За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

Венедіктова вважає, що олігархи – вже не діагноз і не вирок для системи – УП

Генпрокурор Ірина Венедіктова, коментуючи результати розслідування щодо розкрадання грошей банку “Фінанси та Кредит”, заявила, що олігархи – вже не діагноз і не вирок для системи.

Про це вона написала у Facebook.

“Олігархи” – це вже не діагноз і не вирок для системи. Незважаючи на системний опір окремих високопоставлених посадовців, на превеликий жаль, в українських органах влади, нам вдалося добитися проміжного, але дуже чутливого результату в питанні розслідування кримінального провадження щодо розтрати понад 2,5 млрд грн банку “Фінанси та Кредит”, – зазначила генпрокурор.

За її словами, прокурори ОГП наразі систематизують і аналізують отриману інформацію про таке втручання в роботу органів правопорядку і національних судів.

“Якщо ці дані знайдуть своє об’єктивне підтвердження і в кримінально-процесуальному аспекті, прокурори негайно внесуть відповідні відомості до ЄРДР щодо зазначених осіб, які відстоювали інтереси підозрюваних у цій справі”, – додала вона.

Венедіктова також повідомила, що Офіс генпрокурора у рамках провадження щодо розтрати понад 2,5 млрд грн банку “Фінанси та Кредит” передав до АРМА арештоване під час розслідування майно.

Нагадаємо:

Київський суд скасував обмеження, які були накладені на 50,3% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (Ferrexpo Poltava Mining), який належить Ferrexpo AG Switzerland Костянтина Жеваго.

У червні Печерський районний суд Києва знову встановив обмеження в розмірі 50,3% акцій Полтавського ГЗК, що належать гірничорудній компанії бізнесмена Костянтина Жеваго Ferrexpo AG, єдиному акціонеру ПГЗК.

У січні 2020 року український суд встановив обмеження у розмірі 50,3% акцій Ferrexpo Poltava Mining (Полтавський ГЗК), який належить Ferrexpo AG Switzerland, єдиному акціонеру FPM. Згодом Апеляційний суд Києва зняв арешт.

Національний банк розпочав примусове стягнення з ексвласника банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго 1,5 мільярда гривень за рішенням суду.

Костянтин Жеваго був депутатом Верховної Ради 3-8 скликань, зокрема від “Блоку Юлії Тимошенко” (у 5-6 скликаннях) і як самовисуванець.

9 жовтня директор ДБР Роман Труба заявив, що екс-нардепа оголосили в розшук по Україні та планують оголосити у міжнародний розшук у провадженні, яке розслідує ГБР.

Жеваго підозрюють у причетності до схеми щодо розтрати і легалізації 2,5 млрд грн банку “Фінанси та Кредит”.

За даними ДБР, офшорна компанія у 2007-2014 рр. відкрила кредитні лінії в іноземних банках, а банк “Фінанси і кредит” поручився за неї перед іноземними банками запорукою у понад 113 млн доларів. У 2015 році іноземні банки стягнули з рахунків “Фінанси і кредит” ці гроші. Заставу вони списали одразу після того, як банк “Фінанси і кредит” оголосили неплатоспроможним.

11 жовтня в САП повідомили, що детективи НАБУ за погодженням антикорупційних прокурорів повідомили про ще одну підозру Жеваго щодо внесення недостовірних відомостей в декларації. Розслідування детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють з 2017 року.

У жовтні Жеваго з власної ініціативи залишив посаду генерального директора компанії Ferrexpo, мажоритарієм та CEO якої він є.

НАБУ спіймало посадовця Держгеокадастру на хабарі, який призначався главі відомства– УП

Детективи НАБУ у середу затримали на хабарі у 52 тисячі доларів начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру, хабар мали передати голові відомства Роману Лещенку.

Джерело: пресслужба НАБУ, Лещенко у Facebook

Деталі: Силовики затримали “на гарячому” двох осіб, які кількома траншами надали 52 тис. дол. хабаря голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Сам очільник відомства написав, що він допомагав НАБУ та СБУ “затримати зловмисників, які хотіли роздерибанити державну землю”.

Загалом йому мали передати 170 тисяч доларів хабаря за видачу наказів про виділення земельних ділянок підставним особам.

Серед затриманих – в.о. начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру та особа-посередник у передачі неправомірної вигоди.

Дії осіб кваліфіковані за ч.4 ст.369 (“пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”) ККУ. Наразі вирішується питання про повідомлення затриманим про підозру.

За даними слідства, першу частину неправомірної вигоди у розмірі 26,9 тис. дол. голові Держгеокадастру передали у листопаді 2020 року.

Осіб викрили 9 грудня під час передачі другого траншу неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. дол.

За даними слідства, один із затриманих може бути пов’язаний із компаніями, які надають послуги Держгеокадастру на проведення робіт із державної інвентаризації земель на територіях багатьох областей України у 2020 році.

Розслідування справи ведеться з вересня 2020 року.

Довідка: З 10 червня 2020 року Романа Лещенка призначили головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Кабмін погодив кандидата на голову Дніпропетровщини, який уже був ним – УП

Кабінет міністрів підтримав кандидатуру Валентина Резніченка на посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Джерело: засідання уряду 9 грудня, голосування за кадрові питання

Деталі: Валентин Резніченко представив себе. Йому 48 років, він народився у Дніпрі. За словами Резніченка, він добре знає регіон.

Деякі міністри говорили, що вони вже знайомі з Резніченком і зичили йому успіхів.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов попросив Резніченка, щоб той подбав про достатню кількість ліжкомісць та їхню забезпеченість киснем для хворих на COVID-19.

Довідка: Валентин Резніченко вже очолював Дніпропетровську ОДА за президентства Петра Порошенка, після Ігоря Коломойського.

Резніченко недовго був головою Запорізької обласної держадміністрації з 20 лютого 2015 року до 26 березня 2015 року, потім, із 26 березня 2015 року до 27 червня 2019 року, очолював Дніпропетровську обласну держадміністрацію.

До цього він був гендиректором ДП “Український державний центр радіочастот” (з серпня 2014 року).

« Попередні

Інформаційний резонанс доби: 08.12.2020

Наступні »

Інформаційний резонанс доби: 10.12.2020