Окупанти застосовують міномети, автоматичні гранатомети та СПГ, втрат немає

14.12.2020, 07:58

За минулу добу окупанти дев’ять разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Минулої доби, 13 грудня, задокументовано дев’ять порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації»,  – йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» ворог тричі відкривав неприцільний вогонь по українських позиціях поблизу населеного пункту Південне. Вранці окупанти застосували міномети 82-го калібру, а у вечірній час – гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. На цьому ж напрямку, але вже біля Катеринівки, противник провокував наших воїнів зі станкових протитанкових та автоматичних станкових гранатометів, а також зі стрілецької зброї.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» неподалік населеного пункту Водяне, що біля Донецька, було відмічено ворожу вогневу активність з автоматичних станкових гранатометів. А поблизу Водяного, що на приморському напрямку, противник тричі порушував режим припинення вогню і провокував наших захисників з гранатометів різних систем. На цій ділянці фронту, в районі населеного пункту Гнутове ворог вів вогонь в напрямку українських позицій з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

На вогневі провокації противника українські підрозділи надали адекватну відповідь.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників немає.

Від початку поточної доби, 14 грудня, на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається тиша, обстрілів із боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

 

Окупанти на Донбасі п’ять разів порушили «тишу» – стріляли з мінометів та гранатометів

Від початку доби у неділю на Донбасі зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє штаб сил ООС у Фейсбуці.

Від початку поточної доби, 13 грудня, зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ. Так, поблизу Південного ворог застосував проти українських воїнів міномети 82-го калібру. З гранатометів різних систем ворог відкривав вогонь неподалік Водяного, що на приморському напрямку. Не було спокійно і біля Водяного поблизу Донецька. Тут російсько-окупаційні війська задіяли проти наших захисників автоматичні станкові гранатомети.

Провокаційні дії окупанта не становили загрози для життя і здоров’я українських захисників, тому вогонь у відповідь вони не відкривали, зауважили у штабі. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.

районі проведення операції належно виконують завдання інші складові сил оборони. Так, на ділянках уздовж лінії розмежування сторін саперами ДСНС розміновано майже 3 гектари території та передано на знищення 47 вибухонебезпечних предметів.

 

ООС: у неділю вже 5 порушень “тиші” – УП

Від початку доби у неділю на Донбасі зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.

Джерело: вечірнє зведення пресцентру ООС

Дослівно: “Так, поблизу Південного ворог застосував проти українських воїнів міномети 82-го калібру.

З гранатометів різних систем ворог відкривав вогонь неподалік Водяного, що на приморському напрямку.

Не було спокійно і біля Водяного поблизу Донецька. Тут російсько-окупаційні війська задіяли проти наших захисників автоматичні станкові гранатомети.

Провокаційні дії окупанта не становили загрози для життя і здоров’я українських захисників, тому вогонь у відповідь вони не відкривали. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає”.

Деталі: Про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.

 

Окупанти пускають українців лише через два КПВВ на Донбасі

Пропуск громадян здійснюється лише у двох КПВВ на Донбасі: «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє штаб сил ООС у Фейсбуці.

Усі контрольні пункти в’їзду-виїзду на Донбасі функціонують у штатному режимі, щоденно з 08.00 до 16.00. Пропуск через лінію розмежування на більшості дорожніх коридорів заблоковано російсько-окупаційними військами.

Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» – щоденно та «Новотроїцьке» – двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю.

«Протягом тижня військовослужбовці Держприкордонслужби України оформили в КПВВ «Станиця Луганська» до тимчасово окупованої території України – 5690 осіб, на контрольовану територію – 5242 особи. Через КПВВ «Новотроїцьке» – 167 громадян та 32 транспортних засобів прослідували у напрямку тимчасово окупованого Донецька, водночас 107 осіб та 20 транспортних засобів перетнули лінію розмежування на контрольовану територію», – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, з метою недопущення поширення коронавірусної інфекції під час перетину КПВВ діють протиепідемічні заходи. Переміщення на території КПВВ здійснюється із дотриманням соціальної дистанції та надягнутими індивідуальними засобами захисту органів дихання. Крім того, для пропуску на контрольовану територію громадяни повинні пройти температурний скринінг та дати згоду на проведення заходів обов’язкової самоізоляції з використанням єдиного електронного сервісу «Вдома» або обсервації.

В Криму 177 дітей заарештованих активістів ростуть без батьків – Салієва

У окупованому Росією Криму без батьків ростуть 177 дітей заарештованих кримськотатарських активістів та громадянських журналістів.

Це заявила під час онлайн-конференції громадського об’єднання “Кримська солідарність” координаторка проєкту “Кримське дитинство”, дружина засудженого фігуранта другої Бахчисарайської “справи Хізб ут-Тахрір” Муміне Салієва, передає Укрінформ з посиланням на “Крим.Реалії“.

За її словами, в результаті масових березневих і липневих обшуків 2020 року 19 дітей поповнили списки дітей політв’язнів і ще 2 народилися після арештів батьків.

“На сьогодні 177 неповнолітніх дітей ростуть без опіки своїх тат, і у 25 з них – тяжкі медичні діагнози на тлі стресу. Психосоматичні та фізіологічні зміни кожної дитини ми фіксуємо практично щодня і це важлива проблема, яку необхідно моніторити омбудсменам, державним і міжнародним інституціям щодо захисту прав дітей”, – сказала Салієва.

Нагадаємо: після російської окупації Криму на півострові створили благодійний фонд “Бизим балалар” і “Кримське дитинство”. Вони допомагають дітям, батьки яких були арештовані з політичних мотивів.

 

РФ вважає, що в ОБСЄ є “фантазери” щодо анексованого Криму і вона буде їх “приземляти”

УНН. Російська сторона буде “приземляти фантазерів”, які висловлюють плани про роботу Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в анексованому Москвою Криму. Про це повідомив в інтерв’ю кореспонденту федерального агентства ТАСС постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевіч, пише УНН.

Як розповів Лукашевич, українська тематика не зникає з поля уваги ОБСЄ вже сьомий рік. Він нагадав, що в контексті “цієї кризи” на всій території України була розміщена Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, а “не тільки на сході країни”.

“Західні колеги завжди звертають увагу, що на всій території (України), включно з Кримом. Ми чітко кожен раз даємо зрозуміти: дорогі друзі, руками не чіпати, це (Крим) не ваше (як вважають в РФ — ред.). Це вже давно суб’єкт Російської Федерації — Крим і місто федерального значення Севастополь (виправдовуючи нібито „референдум“ в 2014 році — ред.). Ще не дуже доходить, але будемо далі „приземляти“ фантазерів з їх планами, щоб СММ працювала на кримському напрямку”, — сказав російський постпред.

Нагадаємо, раніше МЗС РФ назвало резолюцію ООН про мілітаризацію анексованого Криму — “агітаційною фальшивкою”. Також Кремль заявив, що Крим є нібито “суверенною територією Росії, і країна, керуючись нормами міжнародного права, має право робити там все необхідне для забезпечення своєї безпеки”.

 

Українських політв’язнів у двох колоніях Башкирії відвідали адвокати

Цього тижня кримські адвокати відвідали українських політв’язнів у Росії – у колоніях №2 і №16 у м.Салават російської республіки Башкирія.

Про це розповіла Укрінформу мати двох політв’язнів Діляра Абдуллаєва.

«Виявляється, у ВК-2 приїжджав адвокат Едем Семедляєв. З усіма хлопцями «політушнікамі» з Криму він зустрівся, але крім мого сина Теймура. З ним не дали побачитися, оскільки «в карантине не положено», – розповіла Діляра Абдуллаєва.

Вона також уточнила, що у ВК-16, де знаходиться інший її син Узеїр Абдуллаєв, приходили двоє адвокатів. «Бачилися з усіма хлопцями з Криму, спілкувалися, говорили, що Україна підписала допомогу і незабаром дружини політв’язнів повинні її отримати. Ще говорили, що готують матеріали щодо їхніх справ в ЄСПЛ», – додала мати політв’язнів.

Також були підписані заяви на надання грошової допомоги для отоварювання у магазині колонії, «поїсти і товари першої необхідності». Правда, за словами Абдуллаєвої, консул України у РФ (Москва) раніше вже брав заяву на надання матеріальної допомоги. Минуло 3 місяці, поки що нічого не надходило. «Я розумію, оформлення цих заяв, проведення рішення щодо них займає багато часу. Тому сама щомісяця перераховую на рахунок синам гроші, часто – двічі на місяць», – резюмувала Абдуллаєва.

Як повідомляв Укрінформ, український політв’язень Теймур Абдуллаєв, у якого під час його перебування в ШІЗО ВК-2 у башкирському місті Салават було зафіксовано COVID-19, нині знаходиться на карантині тієї ж колонії

Раніше засудженого за сфабрикованою «справою Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група) Теймура Абдуллаєва тримали в штрафному ізоляторі російської колонії 141 день. 12 серпня 2020 р стало відомо, що його перевели в СУУ (камеру з суворими умовами утримання). Але після цього його знову неодноразово саджали в ШІЗО.

Як повідомлялося, фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група) Теймур Абдуллаєв отримав 16 років і 6 місяців позбавлення волі, плюс 1 рік 4 місяці адміністративного нагляду, його брат Узеїр Абдуллаєв – 12 років і 6 місяців позбавлення волі. Вирок обом політв’язням було залишено у силі після розгляду апеляційної скарги у Верховному суді РФ, який лише на пів року зменшив терміни кожному з них.

ПЦ Меморіал визнав всіх засуджених за першою сімферопольською «справою Хізб ут-Тахрір» політв’язнями.

 

Херсонський завод “Паллада” побудував плавучий причал для катерів ВМС – УП

Херсонський державний завод “Паллада” побудував плавучий причал для катерів Військово-морських сил, він вирушив до порту “Південний”.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства оборони у Facebook.

Сума контракту від Міноборони – 23,5 млн. Довжина причалу з надміцного бетону – 57 метрів.

Замовлення Міноборони для заводу “Паллада” – перше за роки незалежності, зазначили у відомстві.

 

Навального намагались повторно отруїти – Times

УП

Агенти російської держбезпеки намагалися повторно отруїти російського опозиціонера Олексія Навального перед його відльотом до Берліна.

Джерело: Times з посиланням на анонімні джерела в західній розвідці

Дослівно видання Times: “Джерела в західній розвідці повідомили нам, що після невдалої спроби вбити його з першого разу ймовірні агенти держбезпеки спробували вбити завзятого критика президента Володимира Путіна другою дозою отрути, перш ніж його вдалося доставити в безпечне місці в Берліні”.

Передісторія:

Олексія Навального, який намагається викривати представників російської влади та не раз перебував під арештом, отруїли в РФ препаратом “Новічок”. 20 серпня він знепритомнів у літаку, потрапив до реанімації, потім впав у кому. З Росії його перевезли до Німеччини.

23 вересня Навального виписали з німецької клініки Charité.

Німецькі фахівці вважають, що Навального отруїли “поліпшеною” версією хімічної речовини групи “Новічок” – і він мав померти ще в літаку. На їхнє переконання, операцію з використанням такої новітньої отрути могла провести тільки російська спецслужба.

Лабораторії у Франції і Швеції підтвердили отруєння Навального нервовим агентом із групи “Новічок”.

Президент РФ Володимир Путін нібито заперечував отруєння Навального і презирливо відгукувався про нього в розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном.

 

У Берліні за участю Тіхановської пройшов мітинг діаспори білорусів

14 грудня 2020. УНН. В ході свого візиту до Німеччини білоруська опозиціонерка Світлана Тіхановська взяла участь у мітингу діаспори білорусів в Берліні, передає УНН з посиланням Telegram-канал опозиціонерки.

“Кожен білорус, незалежно від того, чи вдома він чи за кордоном, — тепер герой. Зараз дуже важливо підтримувати один одного і спілкуватися з європейськими політиками, щоб вони допомагали білорусам”, — заявила на мітингу Тіхановська.

Відзначається, що на мітингу біля Берлінського концертного залу зібралося близько трьохсот людей з прапорами Білорусі. Після цього Тіхановська виступила в Берлінському соборі під час молитви за мир в Білорусі.

Крім того, в неділю опозиціонерка зустрілася зі Світланою Алексієвич в Берліні. Вони обговорили, як можна допомогти людям у Білорусі. Алексієвич повідомила, що збирає матеріали для майбутньої книги — історії героїв революції в Білорусі.

Сьогодні Тіхановська зустрінеться з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером.

Як повідомляв УНН, білоруська опозіціонерка Світлана Тіхановська після Берліна з робочим візитом відвідає Брюссель.

 

Тихановська ще не знає, коли приїде в Україну, але дуже хоче

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б відвідати Україну, але поки зустрічається зі співвітчизниками в європейських столицях.

У неділю, 13 грудня, вона поспілкувалась зі своїми прихильниками в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Знаєте, я цього дуже хотіла б», – сказала Тихановська на запитання агентства, чи не планує вона поїхати в Україну. Але поки говорити, коли це може статися, зарано.

В німецькій столиці лідер білоруської опозиції звернулась до представників діаспори та німців з проханням не залишати білорусів сам на сам з режимом. Вона визнала, що люди втомилися, вони потребують підтримки.

«Людям важко, люди втомились, людям страшно, але не давайте Європі забути про нас, відвернутися від нас у такий важливий момент… Зовнішній тиск є дуже-дуже важливим. Слово за вами», – закликала Тихановська. Вона звернулась з проханням привертати увагу, змусити уряди демократичних країн прийти на допомогу Білорусі зараз, а не потім; не закривати очі на те, що відбувається в республіці. У самій Білорусі люди обмежені в інструментах у боротьбі проти диктатури, додала вона.

площі Жандарменмаркт, де в цю пору зазвичай проходить один з найкращих різдвяних ярмарків, але не цього року, зібралися щонайменше 300 людей. Поліція та організатори намагалися закликати людей тримати дистанцію, але марно. Хоча всі були в масках, стояти на відстані 2 метри не виходило: всі хотіли сфотографуватися разом з Тихановською, подякувати їй за мужність, передати квіти та подарунки.

Це вже другий візит Світлани Тихановської в Берлін.

Як повідомлялося, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. В неділю в низці міст пройшов «Марш народного звинувачення»

Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.

 

У Києві відбулась акція на підтримку народу Білорусі

Центром Києва у неділю, 13 грудня, пройшла колона українських і білоруських активістів, які вимагали припинення насильства правоохоронних органів проти мирних демонстрантів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

В акції солідарності взяли участь понад 100 осіб. Традиційно вони тримали біло-червоно-білі прапори і вигукували гасла “Живє Бєларусь!”.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі у неділю проходить чергова акція протесту – «Марш народного обвинувачення», спрямована проти репресій режиму Лукашенка щодо мирних демонстрантів і опозиції.

У різних районах Мінська, а також у Гомелі відбулися затримання активістів. Вже опубліковані імена 72 затриманих.

 

Правозахисники публікують імена затриманих на акції протесту в Білорусі

Опубліковані імена 72 затриманих на недільній акції протесту у Мінську та інших містах Білорусі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ПЦ Вясна.

Згідно з оприлюдненими даними, більшість затримано в Мінську. Відомі також імена  затриманих у Смолевичах і в Бресті.

Раніше повідомлялося про затримання в різних районах Мінська, а також у Гомелі.

У Білорусі у неділю проходить чергова акція протесту – «Марш народного обвинувачення», спрямований проти репресій режиму Лукашенка щодо мирних демонстрантів і опозиції.

Як передавав Укрінформ, у суботу, 12 грудня, у різних районах Мінська і передмість білоруської столиці люди вийшли на не анонсовані акції протесту.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було проголошено Олександра Лукашенка. Влада країни продовжує використовувати репресії проти учасників мирних протестів.

 

У Білорусі люди вийшли на марші: силовики затримали вже півсотні осіб – УП

За даними правозахисників, під час дворових маршів 13 грудня у Білорусі затримали більше 50 осіб.

Джерело: TUT.BY

Деталі: Інформацію зібрали у позбавленому реєстрації правозахисному центрі “Весна”.

За даними правозахисників, майже всі затримання відбулися у Мінську.

Також повідомляється про затримання трьох осіб в Смолевичах (їх пізніше відпустили) і одного у Бресті.

Серед затриманих люди похилого віку. Зокрема, повідомляється про затримання чоловіка 1936 року народження. Пізніше стало відомо, що чоловіка відпустили і він уже вдома. Його відпустили, коли він відмовився йти в автозак.

Паралельно з правозахисниками списки затриманих ведуть і волонтери. У телеграм-каналі “Списки затриманих” з’явилася інформація про більш ніж 80 затриманих.

Марш білорусів також провели і в столиці України Києві.

Передісторія:

У Білорусі після президентських виборів з 9 серпня тривають масові протести.

Україна, багато європейських країн, США та Канада не визнають Олександра Лукашенка президентом Білорусі.

Після виборів Україна поставила на паузу міжнародні відносини з Білоруссю. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, Україна готова до співпраці з білоруською опозицією.

 

Тихановська закликала Європу наслідувати приклад Литви й розслідувати злочини в Білорусі

09.12.2020 Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська вітає рішення литовських правоохоронців розпочати досудове розслідування тортур у Білорусі та закликає інші країни Європи наслідувати приклад Вільнюса.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Delfi.

«Ми вітаємо рішення Генпрокуратури Литви розпочати кримінальне розслідування у справі Хорошина в рамках універсальної юрисдикції. Ми закликаємо й інші країни послідувати за цією ініціативою Литви і розпочати розслідування злочинів режиму проти людяност », – сказала Тихановська.

Так вона прокоментувала рішення Генпрокурора Литви Евалдаса Пашиліса розпочати розслідування можливих злочинів проти людяності за заявою громадянина Білорусі M.CH. (Пізніше стало відомо, що під цим ініціалами латинськими буквами мається на увазі Максим Хорошин), в якій він стверджує, що його катували співробітники силових структур, лояльні до мінського режиму.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті прийнятого рішення Управлінню Генеральної прокуратури Литви доручено організувати і контролювати дане досудове розслідування, а Бюро кримінальної поліції Литви – проводити слідчі дії.

У Білорусі більш як три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

Азербайджан провів “антитерористичну операцію” проти вірменців у Нагірному Карабасі

Загинуло четверо осіб, троє отримали поранення – ЛБ

Служба держбезпеки Азербайджану провела “антитерористичну операцію проти вірменських формувань”, що заблукали в околицях селища Гадрут у Нагірному Карабасі.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства оборони і Служби державної безпеки Азербайджану.

“Після оголошення припинення вогню у відповідності із заявою, підписаною 10 листопада 2020 року Президентами Азербайджанської Республіки, Російської Федерації та прем’єр-міністром Вірменії, деякі збройні формування Вірменії залишилися в лісистій місцевості в північно-західній частині селища Гадрут Ходжавендського району Азербайджану. Посилаючись на офіційні вірменські джерела, вірменські ЗМІ повідомляли, що ці збройні формування заблукали”, – заявили вони.

Так, вірменська сторона звернулася до командування миротворчих сил Російської Федерації з проханням вивести їх з цієї території. Росіяни прибули на цю територію і за допомогою гучномовців повідомили вірмен про вжиті заходи для їх евакуації.

“Ці вірменські збройні загони не покинули територію, навпаки, в останні дні зробили терористично-провокаційні і диверсійні дії проти осіб, які несли на цій території громадянську службу з азербайджанської сторони і військовослужбовців”, – йдеться у заяві.

Так, 26 листопада у селі Сур “у результаті раптового нападу вірмен на військовослужбовців Міністерства оборони Азербайджану” 3 військових загинули і 2 отримали поранення. 8 грудня загинув ще один військовослужбовець, а цивільна особа отримала поранення.

“Відтак Служба державної безпеки Азербайджанської Республіки була змушена провести антитерористичну операцію в цьому районі. Висування в таких випадках необґрунтованих звинувачень деякими керівними особами Вірменії та вірменськими ЗМІ проти російських миротворчих сил і азербайджанської сторони є неприйнятним”, – додали азербайджанці.

Нагадаємо, 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання заяви з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхамом Алієвим про припинення війни в Нагірному Карабасі.

Угода набирає передбачає передачу під контроль від Вірменії Азербайджану Кельбаджарського, Агдамського, Лачинського районів і територій в Газаському районі. Домовленості, зокрема, передбачають розміщення російських військових-миротворців уздовж лінії зіткнення протягом п’яти років з автоматичним подовженням на аналогічні терміни.

Україна вважає війну в Нагірному Карабасі завершеною.

У Вірменії на тлі цієї заяви спалахнули масштабні протести, люди захопили будівлю парламенту та напали на його голову. Вони вимагали сказати, де перебуває прем’єр-міністр Нікол Пашинян.

17 листопада Президент Вірменії Армен Саркісян закликав до відставки Пашиняна і позачергових виборів. До проведення виборів він пропонує передати управління уряду національної згоди.

11 грудня Парламент Азербайджану на пленарному засіданні схвалив проєкт указу президента Ільхама Алієва про скасування з 12 грудня чинного в країні режиму воєнного стану.

 

Азербайджан і Вірменія обмінялися звинуваченнями у провокаціях –  УП

Азербайджан заявляє, що у Ходжавендского району залишилися формування Вірменії, які відновили провокації. Натомість Вірменія повідомляє, що азербайджанська сторона влаштувала атаку “на лінії зіткнення Арцаха і Азербайджану”.

Джерело: Служба держбезпеки і міноборони Азербайджану, пресслужба міністерства закордонних справ Вірменії

Міноборони Азербайджану: “26 листопада 2020 року у звільненому від окупації селі Сур Ходжавендського району в результаті раптового нападу вірмен на військовослужбовців Міноборони були вбиті 3 військовослужбовців, 2 отримали поранення.

8 грудня під час проведення робіт по встановленню обладнання зв’язку та передавального обладнання поблизу селища Гадрут цього району загинув 1 військовослужбовець і був важко поранений співробітник компанії Azercell”.

Деталі: Відзначається, що Азербайджан вирішив провести на цій території антитерористичну операцію.

Азербайджанська сторона заявила, що у лісистій місцевості північно-західній частині селища Гадрут Ходжавендського району залишилися деякі вірменські військові, які “заблукали”.

Для їх виведення з території вірменська сторона звернулася до командування миротворчих сил Росії. Відзначається, що російські миротворці, які прибули на цю територію, за допомогою гучномовців звернулися до вірменських військових і заявили що вжили всі необхідні заходи для їх евакуації.

В Азербайджані заявляють, що ці вірменські формування не покинули територію, а навпаки, створили бойові позиції і почали здійснювали провокації.

МЗС Вірменії: “11 грудня близько 20:40, скориставшись тим фактом, що в цій частині республіки Арцах миротворчі сили не розміщені, спецпідрозділ збройних сил Азербайджану влаштував атаку на лінії зіткнення Арцаха і Азербайджану в районі населених пунктів Хін Таглар і Хцаберд Гадрутского району, в результаті чого 6 військовослужбовців армії оборони отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості”.

У Вірменії додали, що Азербайджан продовжив “провокаційні дії” у неділю в напрямку населених пунктів Мец Шен і Хін Шен Гадрутского району.

Що було раніше: Міноборони Азербайджану заявило, що вірменська сторона вчинила провокаційні дії, що супроводжувалися порушенням режиму припинення вогню.

Міністерство оборони Вірменії заявило, що азербайджанська сторона відновила наступальні дії в напрямку селищ Старий Таглар – Хцаберд у Нагірному Карабаху.

Передісторія:

У ніч на 10 листопада було оголошено про припинення вогню в Нагірному Карабаху, про яке домовились лідери Азербайджану, Вірменії та Росії.

У Вірменії багато хто сприйняв угоду як капітуляцію. Згідно із домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.

Туреччина після цього заявила, що домовилася з Росією про спільний моніторинг дотримання режиму тиші у Карабаху та анонсувала спорудження центру спільного контролю.

 

Греція: відсторонено чотирьох офіцерів за побиття мігрантів – УП

Поліція Греції оголосила  про відсторонення трьох прикордонників та одного поліцейського, звинувачених у безпричинному побитті мігрантів.

Як повідомляє «Європейська правда» із посиланням на Greek Reporter, інцидент стався на острові Лесбос.

11 грудня в Інтернеті було опубліковано публікації відео, на якому було показано, як офіцери б’ють безпорадних біженців. Іноземці, ймовірно, поверталися до своїх таборів після відвідування сусіднього супермаркету, коли четверо офіцерів зупинили їх для перевірки.

На відео видно, що без видимих причин поліціянти почали  бити біженців, поки частина з них  знаходилася на землі, не виявляючи жодних ознак опору.

 

Лондон та Брюссель домовились  продовжити торгові переговори – УП

Попри плани зробити торгові переговори цього тижня останніми, Велика Британія та ЄС домовились про їх продовження.

Як повідомляє “Європейська правда” із посиланням на BBC, про це йдеться у спільній заяві британського прем’єра Бориса Джонсона та президента Європейської Комісії Урсули фон дер Лейен.

У заяві говориться, що хоча останній раунд переговорів приніс невтішні результати, “на даний момент взято відповідальність за додаткову милю”.

Черговий раунд переговорів, дату якого ще не оголошено, має дати відповідь, “чи можна домовитись навіть на цьому пізньому етапі”.

Нагадаємо, останні переговори, що відбулися 12 грудня, не принесли успіху – Велика Британія відхилила останню пропозицію ЄС як “неприйнятну”. У випадку відсутності подальшого прогресу й 13 грудня, прем’єр-міністр Борис Джонсон та президент Європейської Комісії Урсула фон дер Леєн мали виступити із заявою про неможливість подальших переговорів.

Це означатиме, що із початку 2021 року торговий режим між Британією та ЄС визначатиме лише правила Світової організації торгівлі. Такий сценарій противники виходу Британії за складу ЄС навивали “жорсткий  Brexit”,  а прихильники -“чистий  Brexit”.

Нагадаємо, що Велика Британія вийшла з ЄС у січні, але залишається де факто його членом до 31 грудня, доки діє перехідний період.  Обидві сторони кажуть, що хочуть укласти торгову угоду, але переговори зайшли в глухий кут. Напередодні Урсула фон дер Леєн заявила, що “ймовірність не укладення угоди вища, ніж укладення“.

 

Британський уряд закликав магазини зробити запаси продуктів на випадок жорсткого Brexit –  УП

Уряд Великої Британії рекомендував магазинам створити запаси продовольчих товарів на випадок, якщо країні доведеться вийти з ЄС без угоди.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на The Sunday Times.

“Супермаркети і міністри дуже стурбовані панічними покупками. Вони бачили, що сталося під час пандемії коронавірусу, коли люди почали скуповувати рулони туалетного паперу, і тепер вони знають, як швидко все може піти не так “, – говорить представник одного з супермаркетів.

За інформацією видання, супермаркети вже попередили владу про можливий дефіцит овочів в найближчі три місяці. В цей само час британське міністерство охорони здоров’я доручило постачальникам ліків створити резерв препаратів на найближчі шість тижнів.

Нагадаємо, останні переговори між Британією та ЄС, що відбулися 12 грудня, не принесли успіху – Лондон  відхилив останню пропозицію Брюсселю як “неприйнятну”. Вже найближчим часом, ймовірно – 13 грудня, ЄС та Британія мають визначитися про доцільність подальших переговорів про новий формат торгових відносин.

Це означатиме, що із початку 2021 року торговий режим між Британією та ЄС визначатиме лише правила Світової організації торгівлі. Такий сценарій противники виходу Британії за складу ЄС навивали “жорсткий  Brexit”,  а прихильники -“чистий  Brexit”.

Нагадаємо, що Велика Британія вийшла з ЄС у січні, але залишається де факто його членом до 31 грудня, доки діє перехідний період.  Обидві сторони кажуть, що хочуть укласти торгову угоду, але переговори зайшли в глухий кут. Напередодні Урсула фон дер Леєн заявила, що “ймовірність не укладення угоди вища, ніж укладення“.

 

Трамп вкотре заявив, що не визнає поразку на виборах в США

14.12.2020, 02:21

Президент США Дональд Трамп збирається продовжувати оскаржувати результати президентських виборів попри те, що сьогодні відбудеться голосування колегій виборників.

Про це інформує Укрінформ із посиланням на Fox News.

“Ні, це ще не кінець. І ми продовжимо рухатися вперед. У нас є безліч місцевих судових справ”, – заявив він.

Юридичні заперечення результатів президентських виборів адвокати Трампа мають намір просувати далі, навіть попри те, що колегії виборників голосуватимуть вже сьогодні.

Трамп продовжує стверджувати, що багато голосів “віддавали від імені померлих”, що були “вкиди” та що вибори сфальсифіковані, хоча жодної із цих заяв наразі його команда у судах довести не змогла.

Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд США вирішив відхилити позов штату Техас та інших штатів, очолюваних республіканцями, про скасування результатів виборів у Мічигані, Вісконсині, Пенсільванії та Джорджії.

Вибори президента США відбулися 3 листопада цього року. Найбільшу кількість голосів вибірників набрав демократ Джо Байден. Чинний глава Білого дому Дональд Трамп продовжує заперечувати свою поразку і поширює безпідставні обвинувачення, що демократи «вкрали» його перемогу.

 

Трамп обіцяє ветувати оборонний бюджет із санкціями проти Nord Stream-2 – УП

Президент США Дональд Трамп пообіцяв накласти вето на оборонний бюджет, минулого тижня схвалений Конгресом.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це Трамп написав на своїй сторінці у Twitter.

“Більше всіх від нашого оборонного бюджету виграє Китай! Я накладу вето! ” – написав він.

Нагадаємо, що Дональд Трамп вимагав включити у оборонний бюджет норму про скасування захисту технологічних компаній від судових позовів за розміщення, видалення або модерування користувацького контенту.

Разом із тим, оборонний бюджет США на 2021 рік містить й нові санкції, проти російських газопроводів Nord Stream-2 та “Турецький потік”.

Нові санкції передбачають покарання для компаній, що залучені до будь-яких “трубоукладальних робіт” (включно з підготовкою майданчика, облаштуванням траншеї, дослідженням морського дна, розміщенням щебеню – ним трубу “засипають” на дні – чи будь-якими іншими роботами з трубами).

А також, що дуже важливо, під санкції підпадуть надавачі послуг страхування та перестрахування трубоукладальних суден, а також компанії, які надають “послуги або сприяють технологічній модернізації трубоукладальних суден, встановленню на них зварювального обладнання, їх дооснащенню або швартуванню” та компанії, що надають “послуги тестування, перевірки або сертифікації, необхідні для роботи газопроводу Nord Stream 2 чи пов’язані з нею”.

Детальніше про ці санкції – читайте колонку Лани Зеркаль “Дві пастки для Nord Stream 2: що означають нові санкції США проти російського проєкта“.

Разом із тим, президентське вето може бути подолано. Для цього необхідне, щоб при повторного голосуванні законопроект підтримало 2/3 голосів кожної палати.

 

Мін’юст США цікавиться роботою Хантера Байдена в Burisma – AP

УП

В рамках податкового розслідування проти сина обраного президента США Джо Байдена, Хантера Байдена, Мін’юст США запросив інформацію про його співпрацю з більш ніж 20 організаціями, включаючи українську газову компанію Burisma.

Джерело: Associated Press із посиланням на джерело, знайоме з податковим розслідуванням Міністерства юстиції США щодо Хантера Байдена

Деталі: Інформація про організації, з якими були пов’язані фінансові операції Байдена-молодшого, була запитана в повістці, врученій у вівторок.

При цьому не зрозуміло, чи є робота Хантера Байдена в українській компанії Burisma центральною частиною федерального розслідування або ж прокуратура просто шукає інформацію про всі його джерела доходу за останні роки.

Крім запиту, пов’язаного з Burisma, у повістці також запитується інформація про ділові відносини Хантера Байдена з Китаєм та інші фінансові операції.

Розслідування було розпочато в 2018 році, за рік до того, як Джо Байден оголосив про своє висунення на пост президента. У якийсь момент розслідування федеральні прокурори також вивчали потенційні злочини щодо відмивання грошей, повідомили AP двоє людей, знайомих із цим питанням.

Хантер Байден сказав, що дізнався про розслідування лише у вівторок.

Що передувало: 10 грудня Хантер Байден, син майбутнього президента США Джо Байдена, повідомив, що перебуває під слідством через начебто податкові злочини. За його словами, про справу він дізнався 8 грудня. ЇЇ ведуть федеральні прокурори штату Делавер.

Передісторія:

Хантер Байден у 2014 році став одним із членів Наглядової ради компанії Burisma, яка належить українському мільйонеру Миколі Злочевському та у часи генпрокурора Віктора Шокіна була об’єктом кількох кримінальних справ.

16 лютого 2016 року президент Петро Порошенко попросив Шокіна піти з посади, бо його відомство “не змогло заручитися довірою суспільства”.

У 2018 році Джо Байден розповів, що погрожував українським лідерам не дати кредит, якщо вони не звільнять Шокіна. Після цього Шокін заявив, що був змушений припинити розслідування стосовно компанії Burisma під тиском з боку США.

У квітні 2020 року суддя Печерського суду столиці Сергій Вовк зобов’язав офіс генпрокурора розпочати справу щодо втручання колишнього віце-президента США Джо Байдена у діяльність ексгенпрокурора України Віктора Шокіна.

10 листопада стало відомо, що Національна поліція закрила кримінальне провадження щодо Джо Байдена, яке було відкрито за заявою Шокіна.

 

Протести на підтримку Трампа в Вашингтоні завершилися пораненнями й арештами

Агресивні сутички, ножові поранення та понад два десятки арештів сталися під час демонстрацій в Вашингтоні на підтримку президентської кампанії Дональда Трампа, яка продовжує гучно заявляти про начебто «вкрадені вибори» глави Білого дому.

Протести мали місце в суботу, передає власний кореспондент Укрінформу.

Акції відбулися під гаслами «Стоп крадіжці» та пройшли центром Вашингтона. При цьому, великі групи зібралися біля Верховного суду США, а також на BLM Plaza неподалік Білого дому. Під час демонстрацій відбулися сутички між учасниками заходу, які поводилися агресивно, а також групами людей, які підтримували цілісність та прозорість виборів у США.

За інформацією місцевих ЗМІ, дев’ятеро людей отримали поранення, в тому числі четверо осіб – ножові. Крім того, поліція провела щонайменше 23 арешти.

Масштабна акція протесту в Вашингтоні була організована через день після того, як Верховний суд відхилив позов штату Техас з метою скасування результатів президентських виборів у Джорджії, Мічигані, Пенсильванії й Вісконсині. Попри переважну більшість суддів консервативного толку в складі Верховного суду США, рішення було прийнято не на користь кампанії чинного президента.

Сам же Трамп у п’ятницю різко відреагував на рішення вищої судової інстанції.

«Верховний суд проявив нульовий інтерес до наслідків наймасштабнішої фальсифікації виборів за всі часи в Сполучених Штатах Америки», – наголосив нинішній господар Білого дому, не навівши жодного аргументу на свою користь.

Нагадаємо, 14 грудня в США має розпочатися процес голосування вибірників, які формально визначать наступного президента Сполучених Штатів.

 

В Україну з візитом прибув директор Європейського бюро ВООЗ

В Україну з офіційним візитом прибув директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге.

Як передає Укрінформ, про це повідомили на сторінці ВООЗ у фейсбук.

Клюге зустрінеться з урядовцями та медиками, а також відвідає лабораторний центр, де проводять тестування на COVID-19. На порядку денному — реагування на пандемію COVID-19 в Україні, вакцинація та трансформація системи охорони здоров’я.

“Упродовж наступних декількох днів доктор Клюге зустрінеться з представниками уряду, ООН, партнерами з розвитку та представниками гуманітарних організацій. Також директор Європейського регіонального бюро ВООЗ зустрінеться з медпрацівниками, які знаходяться на передовій у боротьбі з пандемією COVID-19, та відвідає лабораторний центр, де проводять тестування на COVID-19”, – йдеться у повідомленні.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіли понад 72 млн людей

УНН. Станом на ранок понеділка у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 72,2 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 72 221 634 людини, з них одужало 47 218 235. Кількість померлих зросла до 1 612 014.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (16 251 975), Індія (9 857 029), Бразилія (6 901 952), Росія (2 629 699), Франція (2 430 612), Велика Британія (1 854 490), Італія (1 843 712) та Туреччина (1 836 728).

У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:

— Іспанія (1 730 575);

— Аргентина (1 498 160);

— Колумбія (1 425 774);

— Німеччина (1 350 810);

— Мексика (1 250 044);

— Польща (1 135 676);

— Іран (1 108 269).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (299 163), Бразилії (181 402) та Індії (143 019).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні за час пандемії зафіксовано понад 894 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 15 154 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 9 176 випадків коронавірусу

13.12.2020, 08:15

Минулої доби в Україні зареєстровано 9 176 нових випадків коронавірусної хвороби і 156 летальні.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“9 176 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 13 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 494 дитини та 313 медпрацівників”, – написав глава МОЗ.

За його словами, за добу госпіталізовано 2 969 осіб, одужали 7 563 особи, водночас летальних випадків зареєстровано 156.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1125), Київській (740), Дніпропетровській (709), Одеській (628), та Запорізькій (535) областях.

Загалом за весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіло 894 215 осіб, з них 501 564 особи вже одужала, померло 15 154 осіб, поінформував міністр.

Як повідомлялося, за попередню добу, 11 грудня, в Україні зареєстрували 12 811 нових випадків коронавірусної хвороби і 243 летальні.

 

У Києві за минулу добу зафіксували 1125 випадків коронавірусу

13.12.2020, 12:37

У Києві підтверджених випадків захворювання на сьогодні вже 91138, за добу на коронавірусну хворобу захворіли 1125 людей.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

“1125 хворих на коронавірус виявили в Києві за минулу добу. 10 людей померли. Всього коронавірус забрав життя 1584 киян. Підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні в столиці вже 91 138”, – зазначив Кличко.

Захворіли: 602 жінок віком від 18 до 90 років, 437 чоловіків віком від 18 до 91 року, 42 дівчинки від 5 місяців до 17 років і 44 хлопчиків від 2 місяців до 17 років. Захворіли, зокрема, і 54 медиків.

До лікарень столиці минулої доби госпіталізували 72 людей. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

За словами міського очільника, одужали в столиці за добу 189 людей. Усього коронавірус подолали 28817 мешканців Києва.

Найбільше випадків захворювання виявили в Дніпровському районі – 291, в Дарницькому — 286 та в Деснянському районі – 136 випадків.

Як повідомлялося, в Україні станом на 13 грудня зареєстровано 9 176 нових випадків коронавірусної хвороби і 156 летальні.

 

На запорізьких мостах проводять випробування – Кубраков

У Запоріжжі проводять випробовування міцності мосту через р. Старе Дніпро.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав керівник “Укравтодору” Олександр Кубраков, передає кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні – на Запорізьких мостах. Проводили випробовування міцності першого мосту – з району Бабурка на острів Хортиця, щоб до кінця року відкрити проїзд в один напрямок. Як саме має тестуватися міст визначає проєктант, та загальні правила однакові у всьому світі. Ми мали 8 вантажівок по 34 тонн кожна, заміри проводилися на кількох точках до, після, та поступово з рухом вантажівок. Результат отримаємо завтра”, – йдеться у пості.

Контроль якості і відповідність робіт технологічним нормам контролює замовник (Служба автомобільних доріг), підрядник (турецька компанія “Онур”) та незалежний технагляд – австрійська компанія, що працює на мостах 24/7 і має право проводити тестування сумішей чи будь-чого у будь-який момент без попередження підрядника.

“Першим ми відкриємо міст через Старий Дніпро, на фото вже можна побачити заасфальтований проїзд та бар’єрне огородження. Паралельно працюємо на вантовому мості через Дніпро. Роботи на ньому у Кривій бухті у самому розпалі – у січні найпотужніший в Європі плавучий кран LK-600 буде влаштовувати конструкції вантового мосту на тимчасові опори”, – додав Кубраков.

Наразі мостобудівники працюють одночасно на кількох точках.

Запорізький міст – це 9-кілометрова магістраль, яка складається з 6 транспортних розв’язок, у складі яких 27 штучних споруд, в тому числі два 2 позакласні мости з окремими спорудами під кожний напрямок руху.

У межах національної програми “Велике будівництво”, ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським, у 2020 році будівництво мосту відновлено. У лютому цього року переможцем тендеру на будівництво об’єкту було визначено турецьку компанію Onur Taahhut. Загальна вартість проєкту – 11,9 млрд грн (з ПДВ). 10 квітня ДАБІ надала дозвіл на початок будівельних робіт.

 

Через “рекордні” запаси газу ціна знизилася нижче імпортного паритету – УП

Рекордні запаси газу в українських ПСГ продовжують чинити тиск на внутрішній ринок газу, що призводить до зниження ціни на газ всередині України.

Про це на своїй сторінці на Фейсбуці написав глава ГТС Сергій Макогон.

За його словами, європейські трейдери, які завезли в Україну в цьому році на зберігання понад 10 млрд м3, поступово продають його на внутрішньому ринку.

«В результаті ціна знизилася нижче імпортного паритету і навіть стала «хаб мінус»», – написав він.

 

Запрацював центр управління ж/д рухом «Укрзалізниці» – УП

У Харкові запрацював перший центр управління ж/д рухом “Укрзалізниці”.

Про це пише ЦТС з посиланням на УЗ.

У компанії заявляють, центр об’єднав функцію управління рухом Південної та Донецької залізниць. В УЗ розраховують, що укрупнення центрів управління рухом поїздів дозволить усунути дублювання функцій між регіональними філіями.

Повідомляється, в подальших планах – створення аналогічного центру в Києві.  Майбутній центр об’єднає управління рухом Південно-Західної, Львівської та Одеської залізниць.

 

Арбітражний суд визнав, що Україна може і має право обмежувати експорт лісу –  УП

На арбітражному суді визнали, що Україна може і має право обмежувати експорт лісу за певних обставин, таким чином існуюча заборона експорту 2005 року визнана судом повністю правомірною.

Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

Арбітри визнали, що заборона 2015 року має бути відкоригована з урахуванням повного права України регулювати цю сферу діяльності у відповідності зі статтями 290 та 293 Угоди про асоціацію.

“Заходи з коригування мають бути здійснені у співпраці з ЄС. Що є зрозумілим, оскільки хижацький попит з боку компаній ЄС є рушієм незбалансованого експорту лісу і створює загрозу для Карпатського регіону”, – написав він.

Качка зазначив, що рішення арбітрів дає широку свободу вибору заходів виконання рішення.

“Наріжним елементом його виконання буде створення нормального ринку всередині Україні”, – повідомив заступник міністра.

 

ЗАЗ отримав Євростандарт своєї продукції і налагодить поставки техніки в ЄС –  УП

Запорізький автомобілебудівний завод отримав Схвалення ЄС за стандартом А6 і найближчим часом вийде на ринки країн Європейського Союзу.

Про це говориться в прес-релізі компанії.

У повідомленні говориться, що автовиробник, єдиний на пострадянському просторі, хто виконав вимоги сертифікації Європейського Союзу в останніх поправках діючих у 2020 р.

А модель автобуса ZAZ А10, який пройшов випробування буде поставлятися на експорт і найближчим часом вийде на ринки країн Європейського Союзу.

 

Генсек ООН закликає всі країни ввести надзвичайний кліматичний стан

На думку генсека ООН Антоніу Гуттеріша світові лідери вживають недостатньо заходів для боротьби з глобальним потеплінням, а тому посадовець закликав їх запровадити надзвичайний кліматичний стан для зменшення рівня викидів вуглецю.

Як передає Укрінформ, про це Гуттеріш заявив на саміті з нагоди 5-ї річниці підписання Паризької кліматичної угоди.

«У Парижі ми пообіцяли зупинити підвищення температури на рівні 1,5 градуса. Ми взяли недостатньо зобов’язань, щоб цього досягти, навіть ці обіцянки не виконуються. Рівень вуглекислого газу рекордно високий. Якщо ми не змінимо курс, на нас чекає катастрофічне підвищення температури на понад 3 градуси у цьому столітті», — сказав наголосив він.

За словами генерального секретаря ООН, уже 38 держав оголосили надзвичайний кліматичний стан і тепер це мають зробити всі інші. Він також засудив представників G20, які «досі вкладають забагато грошей на виробництво та споживання викопного палива замість того, щоб розвивати низьковуглецеву енергетику».

Для скорочення вуглецевих викидів у світі на 45% до 2030 року (у порівнянні з 2010 роком) та, відповідно, зупинки підвищення температури на рівні 1,5 градусів Антоніу Гуттеріш запропонував низку кроків: встановити ціну на вуглець; поступово припинити фінансування та надавати пільги для викопного палива; припинити будівництво нових вугільних електростанцій; змушувати платити за викиди вуглецю забруднювачів, а не всіх платників податків; обов’язково розкривати інформацію про фінансові збитки через зміни клімату; прописувати необхідність досягнення вуглецевої нейтральності в офіційних документах.

Як відомо, Паризьку кліматичну угоду 2015 року підписали понад 190 держав світу, включаючи Україні. Мета договору – не допустити зростання середньої світової температури на понад 1,5 градуса за Цельсієм. Адже перевищення цього температурного ліміту прямо приведе до небезпечних наслідків. Наприклад, до підняття рівня Світового океану та затоплення прибережних міст, а також до зменшення територій, придатних до ведення сільського господарства.

Як передавав Укрінформ, британський регулятор енергетичного ринку Ofgem схвалив виділення компаніям 30 млрд фунтів стерлінгів ($40 млрд) на модернізацію енергетичної інфраструктури у 2021-2026 роках для переходу на більш екологічно чисту і надійну енергосистему. Зазначається, що ця сума на 20% перевищує максимальний обсяг інвестицій, який планувався з самого початку.

 

Зеленський розповів про кліматичні амбіції України

Довгостроковою ціллю України є досягнення вуглецевої нейтральності.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit), який відбувся 12 грудня в онлайн-форматі, повідомляє Укрінформ.

«Довгостроковою ціллю України є досягнення вуглецевої нейтральності. Докладатимемо зусилля, аби максимально скоротити час досягнення цієї цілі», – цитує главу держави пресслужба ОП.

У своєму відеозверненні Зеленський розповів, що цьогоріч українці відчули негативний вплив від зміни клімату, адже у низці регіонів тривала посуха знищила врожай, на сході країни сталися масштабні лісові пожежі, а на заході – руйнівні паводки.

За його словами, Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов’язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку – 2030 та міжнародних кліматичних угод.

«Готуючись до Конференції сторін Паризької угоди у Глазго, ми опрацьовуємо другий національно визначений внесок. На цій основі ми розглядаємо ціль з викидів парникових газів у 2030 році в усіх секторах економіки України в діапазоні від 36% до 42% у порівнянні з 1990 роком, тобто скорочення на 58-64%», – повідомив Зеленський.

Він додав, що Україна також працює над удосконаленням механізмів державної фінансової підтримки кліматичної політики.

«Україна також прагне узгоджувати свою кліматичну політику та законодавство із Європейським зеленим курсом. Ми активізуємо співпрацю з ЄС у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики та відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору та розбудови національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів», – сказав Президент.

За словами глави держави, триває процес перегляду Енергетичної стратегії України, що передбачає розвиток відновлюваної енергетики, поступову заміну викопних видів палива, зокрема вугілля.

«Ми розпочали підготовку рамкової стратегії адаптації до зміни клімату України до 2030 року. Документ координуватиме роботу різних органів влади на національному й місцевому рівнях», – додав Президент.

Міжнародний саміт кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit) – 2020 присвячений п’ятій річниці Паризької кліматичної угоди та підготовці до наступної кліматичної Конференції ООН зі зміни клімату (СОР26), яка відбудеться у Глазго (Велика Британія) у листопаді 2021 року.

Головують на заході прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте, президент Чилі Себастьян Піньєра та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Цього року в заході взяли участь понад 70 глав держав та урядів, які записали короткі відеозвернення з викладенням «нових та амбіційних» зобов’язань своїх держав за Паризькою кліматичною угодою.

Відповідно до статті 4 Паризької угоди, сторони мають повідомляти свій національно визначений внесок кожні п’ять років.

Відповідно до першого національно визначеного внеску України до Паризької угоди, наша країна взяла на себе зобов’язання не перевищити 60% у 2030 році від рівня викидів парникових газів у 1990 році (або скорочення на 40% від 1990 року без урахування сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство»).

 

У Євросоюзі домовилися скоротити викиди на 55% до 2030 року

11.12.2020

Глави держав і урядів ЄС, які протягом двох днів проводили зустріч у Брюсселі, погодили пропозиції Єврокомісії та Європарламенту щодо уточнення амбітних кліматичних цілей до 2030 року.

Про це у п’ятницю під час підсумкової пресконференції за підсумками саміту заявила Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Започаткування інструменту «Наступне покоління ЄС» є ключовим компонентом наших кліматичних амбіцій. Зараз, коли ми забезпечили фінансування, ми маємо засоби для наших дій. Ми скоротимо викиди на, принаймні, 55 відсотків до 2030 року, що ставить нас на дуже чіткий шлях до кліматичної нейтральності у 2050 році», – наголосила Президент Єврокомісії.

Вона підкреслила, що така спільна позиція європейських лідерів надає більшої стабільності та впевненості для представників бізнесу, державних органів, для громадянського суспільства тощо. Зелена трансформація має принести користь всім країнам-членам ЄС, оскільки орієнтована на економічне зростання, чистіше довкілля та на зміцнення здоров’я громадян. Фактично, за словами Президента Єврокомісії, «Зелена угода» представляє собою стратегію зростання для усього ЄС.

Як зазначається у висновках за підсумками зустрічі, які оприлюднені на сайті Європейської Ради, країни ЄС досягатимуть кліматичних цілей 2030 року на основі солідарності, із врахуванням різниці між різними країнами-членами у стартових позиціях та у структурі енергозабезпечення.

«Європейська Рада визнає необхідність розвитку взаємопоєднання та енергетичної безпеки для всіх країн-членів, необхідність постачання енергії за цінами, що є доступними для домогосподарств та компаній, та з повагою до права країн-членів визначати власний енергетичний баланс та обирати прийнятні технології для спільного досягнення кліматичних цілей 2030 року, включаючи перехідні технології, такі як природний газ», – йдеться у документі.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні минулого року лідери країн ЄС підтримали запропонований Єврокомісією амбітний план перетворення Європи на перший кліматично-нейтральний континент до 2050 року. «Зелена угода» ЄС передбачає декілька напрямків «зеленої трансформації», включаючи технологічний розвиток промисловості, інноваційні підходи до зниження обсягів шкідливих викидів, підвищення енергоефективності, запровадження циркулярної економіки, пошук поновлювальних та нових джерел енергії, наприклад, водневих технологій, які будуть альтернативою традиційним вуглецевим природним ресурсам.

 

Зміни клімату: ООН радить світовій еліті змінити спосіб життя

09.12.2020

За даними ООН, на 1% найбагатших у світі припадає приблизно удвічі більше викидів вуглецю, ніж на 50% – найбідніших.

Про це передає Укрінформ з посиланням на ВВС.

Зокрема, у звіті ООН йдеться, що 10% найбагатших людей у світі використовують близько 45% всієї енергії, споживаної для наземного транспорту, і близько 75% всієї енергії для авіації, у порівнянні з 10% і 5% відповідно, які використовують 50% найбідніших домогосподарств світу.

Таким чином, найбагатшим людям планети необхідно якомога швидше скоротити викиди вуглецю CO2, щоб уникнути небезпечного потепління в цьому столітті. Щоб відповідати цілям Паризької угоди, багатіям необхідно буде скоротити всі показники в 30 разів.

За прогнозами експертів, глобальні відключення виробництв на тлі пандемії коронавірусу не матимуть довготривалого впливу на зміну клімату в перспективі. Незважаючи на те, що викид вуглецю цього року впаде приблизно на 7% через пандемію, до 2050 року це допоможе знизити потепління тільки на 0,01° C.

 

Нова Зеландія стала 33 країною, що оголосила надзвичайну кліматичну ситуацію

02.12.2020

Уряд Нової Зеландії оголосив у країні надзвичайний стан у зв’язку з заходами по боротьбі зі змінами клімату.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Таку заяву уряд країни на чолі з прем’єр-міністром Джасіндою Ардерн оприлюднив через висновки Міжурядової групи експертів зі зміни клімату про те, що глобальні викиди повинні різко скоротитися, щоб уникнути потепління на планеті більш ніж на 1,5 градуса Цельсія.

Цей крок було зроблено одночасно з оголошенням уряду про те, що державний сектор має досягти вуглецевої нейтральності до 2025 року.

За словами Ардерн, це є «важливим кроком вперед» на шляху Нової Зеландії щодо зниження викидів вуглецю до 2050 року.

Повідомляється, що найбільшим джерелом викидів CO2 в країні є автомобільний транспорт, але більша частина викидів парникових газів пов’язана з сільським господарством.

Нова Зеландія стала 33 країною, яка оголосила надзвичайну кліматичну ситуацію, разом з Японією, Канадою, Францією, Великою Британією та іншими державами.

Як повідомляв Укрінформ, влада Нової Зеландії висунула обвинувачення 10 компаніям через смертельний вулкан.

 

Разумков сказав, коли Рада розгляне закон про відновлення роботи НАЗК

14.12.2020, 02:47

Верховна Рада вже цього тижня розгляне законопроєкти про відновлення роботи Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і про особливості складання адмінпротоколів щодо корупції суддів.

Про це в ефірі одного з українських телеканалів сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, передає Укрінформ з посиланням на “Лівий Берег“.

“Була створена робоча група, він дійсно працює над трьома питаннями, одне з яких вже вирішене – це законопроєкт про електронне декларування. Він був проголосований минулого тижня в стінах парламенту. Другий аспект – це питання, пов’язані з врегулюванням роботи НАЗК, з тими висновками, які були зроблені Конституційним судом. і також є два законопроєкти, зареєстровані профільним комітетом, і я сподіваюся, що цього тижня вони будуть проголосовані”, – сказав Разумков.

Він також вважає за необхідне ухвалити закон про регламент Конституційного суду. На думку Разумкова, оскільки парламент “живе за такими правилами, і інші теж повинні жити за такими правилами”.

Як повідомлялося, КСУ 27 жовтня визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.

Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Водночас у КСУ заявили, що висновки Венеційської комісії свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню”.

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду України

Верховна Рада 4 грудня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт №4460-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». За нього проголосували 289 народних депутатів.

Наразі документ переданий на підпис Президенту.

 

План «Б» по Донбасу: наскільки потрібний і яким він може бути?

12.12.2020, Укрінформ

Від перегляду найодіозніших пунктів «Мінська», долучення до переговорного процесу США – аж до міжнародної місії або замороження конфлікту

Питання не в тому, чи є в України план «Б» по Донбасу, чи його нема. А в тому, який він може (має, повинен) бути? Сьогодні ясно одне: «Мінськ» – такий, як він є, за нинішньої влади в Кремлі – не запрацює ніколи.

ПЕРЕГЛЯД «МІНСЬКА»

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна бачить на сьогодні два варіанти.

Перший – умовно «план Кравчука». «Через те, що з серпня йде блокування по всіх робочих підгрупах ТКГ – очевидно, що в осяжному майбутньому зустрічі у форматі «Нормандської четвірки» не буде. Тож найбільш імовірний сценарій, який уже почав реалізовуватися – так званий «план Кравчука». Тобто це перегляд найбільш одіозних пунктів комплексу заходів імплементації «Мінська», – каже аналітик.

В першу чергу – це перегляд положення по кордону. Для того, щоби контроль над ним було отримано до початку виборчої кампанії (якщо така відбуватиметься в рамках реінтеграції).

Другий момент – однозначна конкретика по безпекових положеннях. Пані Золкіна наголошує відносно виводу незаконних збройних формувань та іноземного контингенту. «У положеннях не прописано – коли, як та в який спосіб це відбуватиметься», – додала вона.

Третій – особливості місцевого самоврядування. Винятково на рівні законодавства, але – в жодному разі не на рівні змін до української Конституції. «Оця трійка принципових моментів передбачає демонтаж окупаційних адміністрацій і відсутність прямого контакту з ними. Тобто ідея РФ щодо прямого діалогу відкидається, – стверджує пані Золкіна. – От по цих трьох моментах і вестиметься адвокація, щоб все змінити. Фактично це зовсім інша тактика».

Підґрунтя для перегляду «Мінська» готувалося як мінімум півроку. «Після провалу так званої «Консультативної ради» стало зрозуміло, що РФ стоїть жорстко на своїх вимогах по прямому діалогу, по кордону, по особливому статусу. Тому виходи було два: або погоджуватися на російський наратив, або – змінювати тактику, – каже політичний аналітик. – Так, «план Кравчука» багато критикують (я – в тому числі) через те, що в ньому є багато ризиків і мінусів, але… Єдиний інформаційний плюс цього плану а тому, що він закидає на рівень переговорів ТКГ, а згодом – на рівень «Нормандської четвірки» ідею про необхідність перегляду згаданих пунктів».

І як на це зреагує РФ? За її словами, росіяни усіляко опиратимуться, вони звинувачуватимуть Україну в зриві переговорів, влаштовуватимуть демарші, утім офіційно процес все ж не заморожуватимуть. «Росіяни хочуть, щоб ці території повернулися саме на їхніх умовах. Тож повної зупинки не буде. Однак ми повернемося до тієї млявої ситуації, яка була протягом 2016-2019 років. І це не найгірший варіант. Він достатньо раціональний і вигідний. Але вигідний тільки тоді, коли немає готовності до різких, вольових кроків», – додала вона.

МІЖНАРОДНА МІСІЯ ООН

Другий план «Б» традиційно підтримує українське МЗС – це міжнародна місія на Донбасі. «Особисто я також вважаю цей план найбільш виправданим. Але він має іти в пакеті з міжнародною перехідною адміністрацією», – наголосила Марія Золкіна.

Експертка каже, що весь міжнародний досвід врегулювання конфліктів, особливо тих, які релевантні до нас, свідчить про те, що сталий мир, стале припинення конфлікту відбувалося лише в тих ситуаціях, де працював міжнародний контингент. Але не цивільний, а – з військовим компонентом. «Приміром, у Грузії. Там задіяна цивільна місія Євросоюзу, яка стоїть на лінії розмежування між Грузією з одного боку та Південною Осетією та Абхазією – з іншого. Вони не мають жодних можливостей навіть заходити на тимчасово окуповану грузинську територію. Вони – просто слідкують за правопорядком уздовж лінії розмежування з грузинського боку.

І тут же – згадує пані Золкіна – цивільна місія не сприяє остаточному розв’язанню конфлікту. Бо якщо йде війна, то контингент має бути і з військовим компонентом, і з цивільним. «Я часто згадую про досвід Хорватії. Там була міжнародна місія і міжнародна тимчасова перехідна адміністрація, яка працювала два роки, і вона готувала вибори на тимчасово окупованій території, і управляла цією територією допоки після виборів не були сформовані органи місцевого самоврядування, допоки не були запущені представництва центральних органів влади Хорватської Республіки, – каже вона. – В будь-якому разі… Якщо безпекові пункти не закриті й починається політична реінтеграція – маємо розвалену державу. Боснія і Герцеговина – прекрасний приклад, де по Дейтонських мирних угодах режим тиші й демілітаризацію поєднали з політичною інтеграцією. І все. Держава існує під егідою ООН – фактично зовнішнє керування».

Україні слід уважніше вивчити «хорватський сценарій»

На думку аналітика, Україні слід уважніше вивчити «хорватський сценарій». За демілітаризацію має хтось відповідати. Тому що покластися лише на чесне слово ватажків із так званих «ЛНР» і «ДНР» – в жодному разі не можна. «Процес складання зброї за міжнародними стандартами врегулювання конфліктів – це процес організований. Має бути хтось, хто уповноважений на це, хто має мандат, хто описує зброю, визначає місця зберігання, утилізації чи перевезення кудись тощо, – наголошує Золкіна. – Так само й виведення контингенту – цей процес має бути кимось верифікований. ОБСЄ такого мандату немає. І не матиме. Вибачте, але ОБСЄ занадто беззуба. Тому посередником має стати ООН».

ТИМЧАСОВЕ ЗАМОРОЖЕННЯ КОНФЛІКТУ

Хорватію та Азербайджан як про два приклади успішного повернення окупованих територій у подібній до нашої ситуації також згадав голова Асоціації Політичних Наук Дмитро Сінченко. Але… «Я не пригадую жодного прикладу, коли б якійсь країні вдалося повернути свої території виключно шляхом переговорів чи санкцій, без застосування збройних сил. Тому не повинно бути ніякого Плану «Б». План має бути єдиним», – наголосив політолог. І цей план передбачає: максимальне укріплення та модернізацію власних збройних сил, спецслужб, убезпечення інформаційного простору від ворожої пропаганди, максимальне послаблення противника у всіх можливих сферах (економічній, політичній тощо). «Треба дочекатися зручної геополітичної ситуації і провести швидку силову операцію зі звільнення окупованих територій. А до того часу – ми можемо і далі «для годиться» вести безуспішні переговори, чекаючи від ворожої сторони виконання домовленостей і, не дочекавшись, пояснювати міжнародній спільноті, чому ми не можемо виконувати домовленості в односторонньому порядку. А буде це «мінський», «нормандський» чи «будапештський» формат – суттєвої ролі не гратиме», – наголосив Сінченко.

Подібним чином висловився політолог, співкоординатор Руху опору капітуляції (РОК) Михайло Басараб. «Питаєте, яким може і мав би бути план «Б»? Найперше зазначу, що ні попередній, ні сьогоднішній президент не набралися сміливості сказати українцям правду. Гадаю, наше суспільство заслужило на справедливу розмову», – каже політолог.

Треба чітко заявити, що РФ вчиняє збройну агресію проти України, що саме РФ окупувала нашу територію, і що простого вирішення цієї проблеми нині просто не існує, бо швидко – це лише на умовах Кремля».

Далі, вважає експерт, президент мав би сказати, що ми все одно колись повернемо ці території, але без будь-яких принизливих поступок перед РФ. Ми повернемо ці території точно так само, як вони були захоплені. РФ піде звідти під тиском тих чи інших обставин. «Будуть це міжнародні санкції чи, відповідно до чинного законодавства, Україна самотужки зможе відновити конституційний лад на захоплених територіях. Це перспектива майбутнього. Однак ми повернемо наше без приниження», – наголосив співкоординатор РОК.

Зрозумійте, ідеального рішення немає, а тому – необхідно досягти рішення оптимального. І воно полягає у тимчасовому замороженні конфлікту», – стверджує Михайло Басараб. І додає, що статус окупованих територій чітко визначений міжнародним законодавством. Там «детально виписано про те, що таке окуповані території, хто несе відповідальність за забезпечення життєдіяльності на окупованих територіях, що повинна робити держава, частину території якої окупували. В той же час маємо реформуватися, розвиватися, маємо зміцнюватись всередині й готуватися до звільнення цих територій. Через рік, через два, через десять, тридцять років – байдуже. Але це має статися лише на українських умовах», – резюмував він.

ІЩЕ КІЛЬКА ВАЖЛИВИХ ДУМОК НА ЦЮ Ж ТЕМУ…

«Чи може бути планом «Б» те, що вже оголошувалось: миротворці чи “стіна”. Гадаю, Що ні. Бо стіна – це відмова від територій і поглиблення розколу. А миротворці – у будь якому випадку – можливі лише коли на них дасть згоду Москва», – каже політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Повна відмова від виконання мінських угод погіршить ставлення до України. Тому «Мінськ» сьогодні чи ближчим часом переглядатись не буде. «Бо на це немає ні волі, ні бажання жодної зі сторін. Отому обраною стратегією буде не план «Б», а «дивіться скільки було реалізовано за цей рік», – додав експерт.

А яким тоді може бути план «Б»?

По-перше, каже Богдан Петренко, цей план може передбачати тактичне відтягування часу використання плану «А» (тобто, мінських домовленостей). По-друге, підвищення економічного, дипломатичного та військового потенціалу України – з використанням часового люфту, який надав план «А». По-третє, активне проведення інформаційної кампанії: не лише як захисту власного простору, але й на окупованих територіях, на території країни-агресора, на території країн, які є союзниками Росії (з метою формування негативного ставлення до РФ). По-четверте, формування у «колективного Заходу» розуміння, що вирішення проблеми Донбасу несе не лише ціннісні, але й економічні вигоди для них. По-п’яте, активне створення можливостей для відтягування професіонального прошарку та молоді з територій окупованих Російською Федерацією. Нарешті, по-шосте, це розробка «Великого пакету», тобто створення проблем для Кремля, вирішення яких було б чітко підв’язано до деокупації Донбасу та Криму. «Бо наразі будь-який компроміс йтиме по нашій територіальній цілісності чи суверенітету», – наголосив Петренко.

«Реальний план «Б» повинен бути конкретною альтернативою тому комплексу форматів та зусиль, які є чинними наразі. Навіть нещодавно запропонований українською владою план із 5 кроків не містить нічого принципово нового», – вважає політолог-міжнародник Павло Бульдович.

При цьому новації, каже він, мають полягати не у зміні місця зустрічі ТКГ чи графіку перемовин радників лідерів «нормандської четвірки». План «Б» має бути спрямований передусім на посилення впливу (тиску) на Росію, тільки в цьому напрямку пошук альтернатив врегулювання конфлікту має сенс. «Можливо, Україні доречно знову підняти питання про розширення нормандського формату із залученням США, використовуючи момент зміни тамтешньої президентської адміністрації», – стверджує експерт-міжнародник.

Існуючі мінський і нормандський формати з самого початку були дипломатичною грою з відтягування часу, підкреслює Бульдович. Але якщо спочатку подібна тактика була вигідною Україні, то тепер її продовження є небезпечним. Хоча б тому, що подальше укорінення Росії на Донбасі, повзуча анексія, все більше віддаляє і ускладнює фактичну реінтеграцію українських територій. «Тому необхідність реального плану «Б» є нагальною, Україна повинна бути максимально активною у його просуванні, аби світові гравці не мали сумніву у намірах української влади», – додав він.

Водночас для успіху плану «Б», яким би не було його змістовне наповнення, вкрай важливими є передумови його формування. По-перше, каже експерт, це має бути продукт відвертої суспільної дискусії, а не закритий документ РНБО чи Офісу президента. «Без консенсусу у суспільстві щодо стратегії повернення Донбасу будь-який план приречений на роль чергового інформприводу», – наголошує Бульдович. По-друге, вже зараз необхідна інтенсивна комунікація, насамперед, на міжнародному рівні. «Ключових геополітичних гравців належить переконати, що теза про безальтернативність мінських домовленостей в діючій редакції безповоротно втратила зв’язок з реальністю», – додав політолог.Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

 

Сергій Марченко, міністр фінансів: Проєкт бюджету-2021 збалансований і реалістичний. Готові нести відповідальність за його виконання

11.12.20, Укрінформ

Наступного вівторка, 15 грудня, Верховна Рада візьметься за розгляд у другому читанні законопроєкту №4000 “Про Державний бюджет України на 2021 рік”. Традиційно бюджетний процес супроводжується шаленою критикою на адресу розробників. До документа пропонують внести тисячі змін. На деякі критичні зауваження в інтерв’ю Укрінформу відповів міністр фінансів України Сергій Марченко. Якого ми, поміж іншого, попросили пояснити, чому у ключовий для боротьби з коронавірусом рік документом не передбачили фінансування вітчизняної системи охорони здоров’я на рівні, запропонованому керівництвом МОЗ?

Та спочатку – про зміни, яких проєкт Держбюджету зазнав при допрацюванні до другого читання.

1. ПРО ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Пане міністре, одразу про показники, із урахуванням яких зверстано бюджетний законопроєкт. Чи не вийшли парламентарії за рамки цих параметрів, готуючи документ до першого і другого читань? Та чи не змінилися розрахунки самого Мінфіну, адже з часу напрацювання першої редакції документа минули три складні для країни місяці?

Попередні розрахунки виявилися правильними. Більше того, справдилися наші прогнози, зроблені на початку року, коли світ тільки-но стикнувся із викликами пандемії. Нагадаю, деякі організації тоді пророкували Україні економічний колапс – падіння на 7, 8 чи й на понад 11%! Зараз кажу упевнено: падіння ВВП у 2020-му не перевищить 5%. За нашими розрахунками, за дев’ять місяців реальний ВВП скоротився на 5,4%. У третьому кварталі падіння уповільнилося до 3,5%. На разі немає підстав вважати, що показники четвертого кварталу будуть гіршими. Остаточні цифри будуть оприлюднені лише наступного року. Але можна стверджувати, що за критичних умов досягнуто відносно прийнятних результатів.

Які з основних параметрів Держкошторису зазнали найбільших змін при доопрацюванні? Одна з найпомітніших – зниження бюджетного дефіциту із 6% до 5,5% ВВП. Інфляцію у 7,3% вирішили не чіпати. Хоча в експертному середовищі й критикували вас за такі цифри. Бо ж цільовий коридор НБУ – 5+-1%, а цьогорічна інфляція, вочевидь, буде ще нижчою.

Країна вийшла на торішній рівень за обсягами роздрібного товарообігу і споживання електрики, що підтверджує відновлення економіки після березнево-травневого локдауну

Макроекономічний прогноз ми не переглядали. Немає підстав очікувати будь-яких системних проблем. Країна вже вийшла на рівень минулого року за обсягами роздрібного товарообігу і споживання електроенергії. Ці чинники підтверджують відновлення економіки після березнево-травневого локдауну.

Щодо інфляції, то її уповільнення у поточному році викликане дією тимчасових чинників, пов’язаних із пандемією – падінням світових цін на енергоносії та різким скороченням споживчого попиту. Наступного року, навпаки, очікується відновлення попиту та зростання світових цін на сировинні товари, тому інфляція об’єктивно буде вищою. Стосовно конкретних цифр, можна, звичайно, дискутувати, але під час останнього перегляду прогнозу Національний банк і сам уточнив власні оцінки інфляції на наступний рік в бік підвищення, і зараз вони також дещо виходять за межі цільового коридору.

Зменшення прогнозного бюджетного дефіциту-2021 дозволить державі заощадити $1 млрд, який не доведеться позичати. Але з іншого боку – профінансуємо менше видатків. Адже мусимо зважати на реалії і власні можливості. Цей показник погоджено з МВФ. Співпраця з Фондом на разі життєво необхідна для України. Партнери оцінили нашу спроможність запозичити ресурс обсягом 5,3% від сектору загальнодержавного управління. Саме у цей показник і вкладається 5,5% дефіциту Держбюджету.

2. ПРО ПОЗИЧЕНІ КОШТИ І ВЛАСНІ “ЗАРОБІТКИ”

Наступний рік, як і 2019-й та 2020-й, буде складним з точки зору управління держборгом. Який ресурс знадобиться для обслуговування запозичень? Звідки брати гроші для таких розрахунків? Адже вже цьогоріч ситуація на ринках зовнішніх запозичень для України не найсприятливіша…

Не можу погодитися із такими висновками. Липневий випуск 12-річних євробондів (із погашенням у 2033-му) $2 млрд ми розмістили на найвигідніших за півтора десятиліття умовах – під 7,253%. Рівень дохідності ОВДП до останнього часу знижувався. Наприкінці року дохідність облігацій дещо зросла, але це, вважаю, – тимчасово. Наголошую, жодних передумов для довгострокового тренду на підвищення ставок немає. Інфляція – 2,4%, облікова ставка Нацбанку – 6%. На початку нового року ситуація, переконаний, зміниться і Україна зможе позичати гроші на вигідніших умовах.

Проблеми можуть виникнути у разі згортання програми співпраці з МВФ. Адже із цим пов’язані надходження дешевих позик від Фонду, а також інші запозичення – як-от, макрофінансова допомога від Єврокомісії та Світового банку. Психологічно міжнародні інвестори більше довіряють країнам, які знаходять спільну мову з МВФ. Тому для нас важливий прогрес у втіленні програми із Фондом.

Левова частка запозичень (468 мільярдів) призначена для погашення боргів попередніх періодів

Загалом наступного року плануємо отримати із зовнішніх джерел близько 180 мільярдів гривень ($6,41 мільярдів за поточним курсом. – Ред.). Переважно від наших міжнародних партнерів. Для України – то “підйомна” сума. Внутрішні запозичення плануємо на рівні 497 мільярдів. Натомість віддати кредиторам маємо 468 мільярдів гривень. Справді, левова частка запозичень призначена для погашення боргів попередніх періодів.

Принципово, що країна повноцінно обслуговує свої борги. В тому числі, щороку відбувається погашення облігацій, емітованих у рамках реструктуризації боргів-2015. Наше завдання – замістити ці дорогі запозичення дешевшими.

Позики позиками. Але повноцінно розвиватися держава зможе, лише, якщо більше зароблятиме. За рахунок чого Україні вдасться отримати додаткові кошти у 2021 році? Що для цього має змінитися. Зокрема, в роботі фіскальних органів?

Цьогорічні успіхи ДПС додають оптимізму. Приміром, на 1 травня недовиконання плану доходів загального фонду держбюджету в цілому сягало 44 мільярдів. Натомість нині відомство виконало і поки що на 19 мільярдів гривень перевиконує свій річний план. Якби так працювала і Митниця, до кінця року мали б суттєве перевиконання. Однак, змушений констатувати: план доходів загального фонду перевиконаємо тільки приблизно на 10 мільярдів. І для екстремальних умов, у яких Україна опинилася цього року, це – гідний показник. Він встановлює планку на наступний рік: доходи мають зрости на 111 мільярдів гривень. Розраховуємо, що, зрештою, “підтягнуться” й митники. З огляду на прогнозовані обсяги імпорту маємо підстави вважати, що Митниця план виконає. Позитивним змінам сприятимуть заходи із реформування відомства, які нині впроваджуємо.

А інші джерела бюджетних надходжень? Чи спрацює нарешті програма великої приватизації, і коли чекати на “фінансові” результати ухвалення законодавства про впорядкування ринку азартних ігор?

Передбачені доходи від узаконення грального бізнесу – 7,4 мільярда гривень. Приватизація має дати бюджету ще 12 мільярдів. Оптимістичним маркером вважаю аукціон із продажу майнового комплексу столичного готелю “Дніпро”. Ми підтримуємо зусилля Фонду держмайна. Чим більше коштів надійде від приватизації, тим менше доведеться позичати на фінансових ринках. Ці гроші – ресурс для погашення бюджетного дефіциту. А мала приватизація – підтримка для місцевих бюджетів.

3. ПРО ОСНОВНІ ВИДАТКИ ІЗ ДЕРЖКАЗНИ

Чи змінилися підходи до формування видатків порівняно із 2019-м і кризовим 2020-м? Розкажіть про особливості фінансування “чутливих” галузей, на які політики, експерти та звичайні громадяни звертають увагу одразу ж, щойно чують словосполучення “проєкт Державного бюджету”: національна безпека та оборона, охорона здоров’я, освіта, пенсійне забезпечення…

Видатки зведеного бюджету на охорону здоров’я зростуть на 61 мільярд порівняно із 2020-м

Бюджет – максимально збалансований документ, що враховує інтереси і потреби кожного громадянина й усіх суспільних груп. Маємо чітко визначені пріоритети. Передовсім – це фінансування системи охорони здоров’я. Ці видатки зведеного бюджету зростуть на 61 мільярд порівняно із нинішнім роком. Передбачено підвищення на 30% зарплат медиків, надання коштів на вакцини, на ліки й оплату медичних послуг. В умовах суттєвих бюджетних обмежень ми врахували максимально можливий реальний ресурс на галузь. До 2023-го рівень фінансування медицини поступово зросте до 5% ВВП. Наступного року цей показник сягне 4,3%.

Продовжимо всі освітні програми. Йдеться, зокрема, про “Нову українську школу”, ремонт та будівництво освітніх закладів. Зарплати освітян зростуть на 25,5%. Освітню субвенцію збільшимо майже на 19 мільярдів гривень.

Фінансування потреб національної безпеки та оборони у 2021-му сягне 5,93% ВВП. Українська культура отримає “плюс” у 4 мільярди. Видатки на спорт майже утричі перевищуватимуть цьогорічні. Адже наші спортсмени готуватимуться до участі в найпрестижніших світових змаганнях – Олімпіаді, Паралімпіаді, Дефлімпійських іграх.

Суттєві видатки передбачили на цифровізацію. Зокрема, на проєкти з інформатизації, розширення програми “Дія”, на Національну програму інформатизації.

Серед важливих капітальних видатків – дорожня інфраструктура. Державний дорожній фонд лише в частині прямих видатків оперуватиме 74 мільярдами гривень. Передбачено також кредити під держгарантії, інвестпроєкти, кошти міжнародних фінансових організацій. Сподіваємося, загалом заплануємо до 88,6 мільярда гривень видатків на розбудову інфраструктури.

Уперше заплановано кошти на розвиток аеропортів – 2,4 мільярда, на закупівлю пасажирських вагонів, модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень – близько 4,5 мільярда.

А соціальні виплати – зокрема, пенсії?

Кошти на щорічну індексацію пенсійних виплат передбачено у повному обсязі

Наголошую, що кошти на щорічну індексацію пенсійних виплат передбачено у повному обсязі. На разі дискутуємо про терміни індексації ‒ з березня чи пізніше. З’ясуємо остаточно після оцінок та розрахунків бюджету Пенсійного фонду.

До речі, щодо наповнення Пенсійного фонду, то заплановане з 1 січня підвищення мінімальної заробітної плати має позитивно на ньому позначитися, додати кілька мільярдів, зменшивши дефіцит. Але це – крапля в морі проблем, пов’язаних із фінансуванням пенсійної системи… 

Дефіцит Пенсійного фонду, який держава фінансує із Держбюджету, щороку зростає. Це проблема, що вимагає системного розв’язання. Модернізація має бути глобальною. Можливостей щось “побілити”, “пофарбувати” чи “підкрутити” вже немає. Трансферти Пенсійному фонду у 2021-му сягатимуть 195 мільярдів. Це – відповідь тим, хто сумнівається, що “в консерваторії” потрібні радикальні зміни.

Чи можна розглядати відтермінування із липня до грудня 2021-го анонсованого раніше другого етапу підвищення мінімальної зарплатні як намагання збалансувати пенсійні та інші “бюджетні інтереси”? Та чи є шанс, коли за більш позитивного сценарію відновлення економіки до ідеї підвищення цього показника вже з початку другого півріччя повернуться?

Із цим визначатимемося всередині наступного року. Такі дії залежатимуть від можливостей держави. Зміни мінімальної зарплатні пов’язані із багатьма “суміжними” чинниками, які впливають на соціально-економічну ситуацію. Ми прорахували можливість підвищити цей показник до 6000 гривень з початку року і до 6500 – з 1 липня. Але в процесі перемовин із міжнародними партнерами пролунали застереження щодо потенційних “інфляційних небезпек”. Звідси – побажання “підстрахуватися”, перенісши нововведення на кінець року. Адже йдеться не тільки про вплив на державний, а й на місцеві бюджети.

Однак з погляду економіки помірний вплив підвищення “мінімалки” є збалансованим ‒ з огляду на видатки й надходження. Не можна говорити, що одні отримають позитив, а інші ‒ потерпатимуть. Важливо зберегти баланс інтересів.

4. ПРО МЕДИЦИНУ ТА БОРОТЬБУ З ПАНДЕМІЄЮ

Сергію Михайловичу, Ви почали характеризувати бюджетні видатки із медицини. Й за нинішніх обставин це зрозуміло. Але представники галузі – зокрема, МОЗ і НСЗУ – критикують ці пропозиції. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов стверджує, що на систему охорони здоров’я у проєкті бюджету запланували 159 мільярдів гривень замість 296 необхідних…

Кожен урядовець уболіває за свою сферу. У період пандемії Максим Степанов діє як відповідальний міністр, який прагне максимально забезпечити потреби галузі. Справді, належне фінансування медичної системи є державним пріоритетом. Але варто зважати і на можливості держави профінансувати усі оприлюднені міністерством запити. Гроші не з’являться на рахунках Держказначейства за помахом “чарівної палички”…

Мінфін розраховує на наявний реальний ресурс. За кожним напрямком ми надали медичній сфері максимально можливе фінансування. Наші розрахунки збігаються з оцінками МВФ. Якщо депутати вважатимуть за необхідне спрямувати на медицину додатковий ресурс, вони мусять визначитися: у кого “забрати” ці гроші.

Знаю наперед, що доведеться почути відмовки на кшталт “знайдіть самі” чи “ви краще знаєте”… Ми справді знаємо краще. Зокрема, що не можна ні у кого безболісно забрати цільові кошти. Може, мільярд-два і вдасться перерозподілити, але 50-60 мільярдів, про які каже пан Степанов. ‒ Україна не має. Надати їх можна тільки у випадку припинення фінансування інших галузей: освіти, армії, інфраструктурних проєктів… Я готовий вислухати обґрунтовані пропозиції, але упевнений, що їх “у природі” не існує.

А як Ви оцінюєте в принципі правильний, як на мене, підхід про прямі видатки бюджету-2021 на потреби МОЗ та інших відомств, що відповідають за боротьбу з пандемією, а не формування “ковідного” фонду на кшталт того, що маємо після внесення змін до Держбюджету-2020 у квітні?

Ковідний фонд – тимчасова “історія”, яку я не підтримую. Фонд створювали в умовах абсолютно непередбачуваної ситуації. На той час було незрозуміло, кому і яким чином розподіляти видатки. Аби не залучати парламент до болісних перманентних бюджетних змін, вирішили сформувати окремий фонд, надавши Кабміну право розподіляти акумульований ресурс.

Зараз ситуація більш прогнозована. Тому наступного року кошти для протистояння пандемії отримають головні розпорядники. 90% ‒ МОЗ. Решту – Мінекономіки й Мінсоцполітики для підтримки бізнесу та вивільнених працівників.

Ресурс можуть отримати й інші міністерства. Все відбуватиметься прозоро. Створювати якийсь “темний ящик”, а потім із нього щось незрозуміле періодично діставати, немає сенсу.

5. ПРО СПРАВИ “НА МІСЦЯХ”

Щодо фінансування програм регіонального розвитку. Не секрет, що відповідні статті одними з перших потрапили “під ніж” при квітневому секвеструванні цьогорічного кошторису. У проєкті бюджету-2021 видатки суттєво збільшили. Розкажіть про основні пріоритети у цій сфері: на які субвенції регіони можуть розраховувати в першу чергу, а які змушені будемо фінансувати за “залишковим принципом”?

Ситуація змінюється на краще. На реалізацію інвестиційних проєктів та програм регіонального розвитку передбачається 10,5 мільярда (4,5 млрд – Держфонд регіонального розвитку, 6 млрд – соціально-економічна субвенція). Це майже на 60% більше, аніж поточного року. Збільшуються освітня субвенція, а також – фінансування програми медичних гарантій. Де-факто це – кошти місцевих бюджетів, адже саме громади є споживачами цих послуг.

На реалізацію інвестпроєктів і програм регіонального розвитку передбачено 10,5 мільярда гривень

Ми збільшили обсяг субвенції для підтримки територій в умовах негативного впливу наслідків російської агресії на Донбасі більше ніж у 6 разів – із 20 мільйонів гривень у цьому році до 125 мільйонів у 2021-му. Вперше передбачаємо бюджетні кошти на розвиток ЦНАП (Центрів надання адміністративних послуг) – 231 мільйон гривень. Пів мільярда передбачили на доступ до широкосмугового Інтернету в сільській місцевості. 62,5 мільйона гривень виділили на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій – генпланів громад.

Тобто, загалом ресурс місцевих бюджетів 2021 року становитиме майже 510 мільярдів гривень, на 58 мільярдів більше, ніж цьогоріч. 68% цих коштів – доходи місцевих кошторисів, решта 32% (164 мільярди) – трансферти із Держбюджету.

Таким чином, у процесі децентралізації місцеві бюджети отримали інституційну незалежність, свободу формувати власні доходи, а також – солідний “запас міцності”, чого, на жаль, бракує Державному бюджету. Адже цього року маємо багатомільярдний дефіцит Держбюджету і водночас – профіцит місцевих кошторисів, який станом на листопад сягав 25 мільярдів гривень. Висновок: в умовах децентралізації більшість громад, ОТГ, а особливо – міста – є фінансово спроможними й захищеними.

6. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ВЧАСНОГО УХВАЛЕННЯ (НЕУХВАЛЕННЯ) БЮДЖЕТУ

Чи задоволені Ви роботою парламенту і зокрема бюджетного комітету ВР над підготовкою документа до другого читання? Чи вдається спільними зусиллями “відбиватися” від традиційних депутатських “хотєлок”, які, як ми знаємо, можуть і на три бюджети потягнути?..

Рівень “бюджетної” комунікації доволі високий. Одразу після нашого інтерв’ю їду до бюджетного комітету ВР для продовження консультацій. Річ у тім, що поміж видатків, які між першим і другим читанням документа депутати пропонували підвищити на 20,2 мільярда, ми врахували можливість збільшення лише на 14 мільярдів. Очікую на доволі жорстку дискусію довкола бюджетних параметрів. Адже, зменшуючи дефіцит кошторису, ми, природно, відмовилися від частини запланованих видатків. Діяли справедливо. У процесі доопрацювання документа практично кожна сфера щось втратила. Єдина галузь, фінансування якої навпаки зросло, – система охорони здоров’я.

Готовий пояснювати за допомогою цифр і фактів, що є узгоджена дохідна частина, “рухати” яку не можна

Готовий пояснювати за допомогою цифр і фактів, що є узгоджена дохідна частина, “рухати” яку не можна. Є компроміс у питанні бюджетного дефіциту. Щодо видатків, то ми готові дискутувати, здійснюючи перерозподіл ресурсу між головними розпорядниками.

І варіантів, що бюджет не буде ухвалений 15-17 грудня, не розглядаєте?

Варіанти можуть бути різні. Проте, ми оптимістично оцінюємо ситуацію. Вона контрольована. У попередні роки траплялося, що бюджет вчасно не ухвалювали. Тож працював тимчасовий розпис, щомісяця – 1/12 видатків попереднього року. У такому випадку втрачають усі: капітальні видатки не фінансуються, захищені статті фінансують на торішньому рівні, без урахування інфляційних та інших змін…

Думаю, цього разу такий варіант розвитку “бюджетних подій” неприйнятний. Навіть для наших найзапекліших критиків. Бо останні три місяці критика зводилася до одного: збільшуйте видатки на умовні мільярди чи й трильйони. Жодних пропозицій щодо того, як це зробити… Популісти “визначають дороговкази”. А кошти на це… “Шукайте самі”.

Наостанок – узагальнення від глави Мінфіну. Можливо, назвете три-чотири принципові речі, які відрізняють бюджет 2020 року від проєкту Держбюджету-2021.

Пандемія змушує посилювати бюджетні акценти, які впливають на рівень соціальної захищеності громадян

Цього разу принципово інша економічна ситуація у країні та світі. Пандемія змушує посилювати бюджетні акценти, які впливають на рівень соціальної захищеності громадян. І водночас – зважати на власні сили і наявний потенціал держави.

Ми точно обрахували можливості економіки, збирання й адміністрування податків, виведення “на світло” ресурсів “тіньового” сектору.

Бюджет-2021 є нетолерантним до популізму і галузевого лобізму. Його місія – захистити суспільство й надати країні можливості йти вперед. Тому ключові маркери кошторису на наступний рік – суттєве зростання видатків на медицину, значне підвищення мінімальної зарплати, збільшення асигнувань на сектор безпеки та оборони до 5,93% ВВП.

У цих непростих умовах нам важливо досягти ефекту бюджетної синергії, аби забезпечити максимальну ефективність видатків і загалом – фінансову стабільність країни. Міністерство фінансів готове відповідати перед українським суспільством за виконання такого бюджету. Упевнений, нам вистачить сил і досвіду подолати будь-які негаразди.Розмовляв Владислав Обух, Укрінформ

 

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті: Необхідно створити коаліцію країн для протидії інформаційній агресії Росії

10.12.20, Укрінформ

У Варшаві відбулася зустріч керівництв інститутів національної пам’яті України і Польщі. За свідченням учасників, вона проходила в атмосфері відкритості, а моментами дискусія була навіть доволі гарячою.

Про деталі переговорів з проблемних питань, перспективи взаємин обох Інститутів та можливі напрямки співпраці країн в історичній площині в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу розповів голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович.

РОБОТА НА ПЕРСПЕКТИВУ: НЕОБХІДНА ПІДТРИМКА ПОЛЬСЬКИХ СТУДЕНТІВ З ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

– Пане голово, якою була програма вашого візиту до Варшави?

– У перший день ми зустрілися з представниками української громади. Вона відчуває недостатній рівень діалогу з офіційними представниками польської влади. Тому українська делегація зробила предметом переговорів з польською стороною частину питань, які цікавлять місцевих українців. Зокрема, йдеться про українські місця пам’яті на території Польщі. Очевидно, що рішення щодо цих питань напряму стосуються української громади, яка також ними опікується.

З представниками громади ми обговорили спільні проєкти, які хочемо реалізувати. Наприклад, Інститут із партнерами нещодавно запустив віртуальний некрополь української еміграції. Це онлайн-ресурс, де зібрана та відкрита для всіх інформація про поховання видатних українців по всьому світові – понад 2 600 могил на 284 кладовищах. Кожен може у цій великій базі даних відшукати конкретне поховання з його розташуванням на цвинтарі, фото, його станом та ключовою інформацією, зокрема щодо оплати за землекористування. Ми обговорювали з українською громадою внесення до цього некрополю інформації про поховання видатних українців у Польщі.

Також на зустрічі йшлося про створення спеціальної програми для польської молоді з вивчення історії України. Ми спостерігаємо, що в Польщі є значний інтерес до української теми. А на прикладі Німеччини бачимо, що є мало науковців, які розбираються в темі Голодомору. І єдиний спосіб у діалозі з німецьким суспільством конструктивно адвокувати визнання Голодомору геноцидом – це збільшити кількість німецьких експертів, які розбираються в цій темі. Це все на тривалу перспективу, але якщо зараз почати роботу в цьому напрямку, то, очевидно, що це дасть свої плоди через 5-10 років.

– Як це виглядатиме: УІНП підпише угоду з українськими вишами, відтак польські студенти навчатимуться, наприклад, на історичних факультетах?

– Я сподіваюся, що це буде УІНП, університети обох країн, сподіваємося також на співпрацю з ІНП Польщі. Це також можуть бути короткострокові програми роботи в архівах для польських студентів, які досліджують українську тематику. Ще один варіант – проведення конкурсів наукових робіт із подальшим відвідуванням України, знайомством з найбільш авторитетними науковцями і пошуках в архівах. Це дуже конкретні справи, які не тягнуть на гучні заголовки, але вони точно дадуть свій результат у довготривалій перспективі.

EКСГУМАЦІЯ МОГИЛИ УПА НА МОНАСТИРІ МОЖЕ БУТИ СКРИНЬКОЮ ПАНДОРИ ДЛЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН

– На чому ви зосередили свою увагу під час офіційних переговорів з ІНП Польщі?

– Ми обговорили складну тему українського місця пам’яті на горі Монастир, підходи до пошуково-ексгумаційних робіт і співпрацю за результатами попередніх українсько-польських форумів істориків. Серед іншого ми обговорювали питання: чи проводити ревізію під могильними плитами.

– На вашу думку, чи потрібні ексгумаційні роботи у братській могилі УПА на горі Монастир?

– Ми стоїмо на позиції, що науковий підхід і дослідження є важливою та невід’ємною частиною з’ясування історичної правди. Але в тих місцях, де є легальні могили й встановлено законні пам’ятники, доцільність таких робіт сумнівна. Це означає турбувати тлінні останки людей без зайвої потреби. При цьому на території України польських поховань значно більше, ніж українських у Польщі. Відповідно, якщо відчиняти цю скриньку Пандори, то це може закінчитися тривалими, неприємними, скандальними і політично заангажованими історіями.

– Тобто на цій зустрічі ви виступили проти ексгумацій на горі Монастир?

– Так, ми вважаємо це недоречним кроком. Якщо діяти за принципом “а давайте перевіримо, чи на Монастирі поховано більше чи менше людей”, то далі таким же чином можна поставити питання щодо перевірки будь-якого іншого місця пам’яті. Польська сторона аргументує це так: після перевірки пам’ятник можна буде внести до переліку військових поховань. Але це можна зробити і так, була б воля, адже йдеться про цілком легальне поховання. Зараз місце пам’яті на горі Монастир має абсолютно легальний статус, охоронний режим поширюється на цей пам’ятник за законом про охорону культурної спадщини. Поховання на Монастирі охороняється за програмою культурної спадщини гміни (адміністративна одиниця Польщі – ред.) на 2017-2020 роки. Серед переліку інших об’єктів під охороною є і ця могила воїнів УПА, зазначено, що охороняється і пам’ятник з меморіальною плитою, на якій були вказані імена упівців, загиблих у бою з НКВС. Звісно, можна встановити ще один важливий режим охорони, адже якщо внести могилу у перелік військових поховань, то це місце пам’яті охоронятиметься ще й на національному рівні.

– Якою була реакція польської сторони на ваші аргументи?

– Польська сторона переконує: є інформація про те, що там може бути не така кількість похованих. Але ми відповідаємо, що є протокол Анджея Пшевозніка (ексголова Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Польщі – ред.) з приводу цього місця пам’яті, він патронував цей проєкт, а в компетентності цієї людини не доводиться сумніватися. Це місце пам’яті cтворила Польська держава за кошти польських платників податків, і воно підпадає під режим охорони з тими таблицями й іменами, які там були. Ми можемо говорити про ще один режим охорони, але він не обов’язковий, а лише додатковий. Зараз українська сторона, як була заявлено на зустрічі президентів України і Польщі у жовтні, очікує, що у відповідь на отримання двох дозволів на пошукові роботи польська сторона відновить місце пам’яті на горі Монастир у первинному вигляді.

На певному етапі зросла напруга і почали з’являтися сумніви про наміри сторін у цьому питанні, і зараз стоїть задача відновити довіру та перейти до максимально можливого конструктивного порядку денного.

На території України є дуже багато важливих для Польщі поховань. Зокрема, як заявляють представники польського ІНП, на Херсонщині є місце, яке може бути пов’язане з Катинським злочином. Однак Польща поки що не виконала зобов’язання щодо Монастиря, відтак Україна не дає погодження на наступні пошукові роботи. Як тільки домовленість буде виконана, УІНП надасть максимальне сприяння, щоб ІНП Польщі отримав необхідні дозволи на дослідження потенційних місць польських поховань на території України.

– У якому ми зараз місці?

– З точки зору людської гідності й закону, поховання на горі Монастир має бути відновлене у первинному вигляді. Мені дивно, що невелика могила в лісі, віддалена від усіх публічних місць, стала певним символом, каменем спотикання в наших відносинах. Те, що це питання невирішене, ускладнює діалог на тему історичної пам’яті. Я здивований, що дві такі близькі й великі країни в цьому питанні не можуть порозумітися. Але я переконаний, що здоровий глузд врешті переможе.

УКРАЇНА ПРОПОНУЄ ЛЕГАЛІЗАЦІЮ ПОХОВАНЬ ЗА ФОРМУЛОЮ “ВСІ НА ВСІ”

– Крім поховання на горі Монастир, у Польщі є багато нелегальних у світлі польського права українських місць пам’яті, які було зруйновано невідомими вандалами упродовж останніх років. Як ви діятиме стосовно них?

– Ми домовилися, що створимо експертно-консультаційну групу, яка протягом січня-лютого встановить контакт і спробує створити якісь алгоритми та підходи щодо таких проблемних місць.

Адже є українські місця пам’яті на території Польщі, які зазнавали актів вандалізму, але є і півтори сотні нелегальних польських поховань на території України. Очевидно, що тут потрібно щось вирішувати. Україна давно пропонує легалізацію поховань за формулою “всі на всі”. Варто звернути увагу, що українських могил без офіційного статусу на території Польщі значно менше.

-Хто увійде в цю експертну групу?

– Це буде група на рівні двох інститутів. Очевидно, що в ній мають бути фахівці з питань місць пам’яті та історики й, можливо, по представнику української громади в Польщі і польської в Україні. Але знову ж таки, цей формат обговорюватиметься трохи пізніше.

Основними питаннями, над якими працюватиме ця група, будуть місця пам’яті, могили, цвинтарі, чи можлива легалізація “всі на всі”, пошук універсальних підходів щодо написів на могилах. Словом, напрацьовуватиметься якесь максимально прийнятне для обох сторін рішення.

– Під час спільної пресконференції у Варшаві з головою ІНП Польщі ви згадували про українсько-польський монумент примирення на кордоні. Коли варто очікувати на реалізацію цього проєкту?

– Є загальна позитивна тональність польської сторони щодо будівництва меморіалу примирення на українсько-польському кордоні. Утім, українська сторона поки що не отримала більш конкретної офіційної реакції з цього приводу. З польського боку прозвучала думка, що це важливий проєкт, але зараз є багато інших питань, які потребують реагування.

УКРАЇНА І ПОЛЬЩА МАЮТЬ ІНТЕНСИФІКУВАТИ СПІВПРАЦЮ ЩОДО ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ

– Окрім місць пам’яті, які ще питання є на порядку денному обох інститутів нацпам’яті?

– Я вважаю, що нам потрібно інтенсифікувати зусилля задля протидії російській інформаційній агресії. Цього не вистачає, а Росія найбільше атакує саме Україну і Польщу гібридними інформаційними методами. Особливо йдеться про історичний контекст. Росіяни розуміють чутливість цієї теми для польського суспільства, що це одна з небагатьох тем, які є складними для українсько-польських відносин. Відтак, вони по цьому б’ють. Власне, є підозра в інспірації чи навіть участі росіян у нищенні місць пам’яті в Польщі та Україні.

Росія педалює теми звільнення Європи від нацизму, заперечення своєї участі у розв’язанні Другої світової війни як союзника на боці Німеччини, визначає захоплення Радянським Союзом територій, які тоді були під контролем Польщі, як правомірний крок. А паралельно росіяни садять у в’язниці істориків та правозахисників, які досліджують спадщину тоталітаризму.

– У тому числі і питання Катинського злочину…

– Так. Вони також переслідують і чинять перепони в академічній кар’єрі людям, які досліджують діяльність Російської визвольної армії – союзниці нацистів. Росія зачищає свій інформаційний простір від конструктивної критики радянських тоталітарних міфів, виправдовує злочини сталінського режиму, плекаючи негативне ставлення до України і Польщі. Цьому слід протидіяти, зокрема шляхом створення міжнародних коаліцій. Україна, Польща, Литва, Естонія дуже добре розуміють, про що йдеться.

– Це має бути коаліція істориків?

– Так, істориків також. Восени цього року в Литві відбулася конференція, присвячена Єжи Гєдройцю (польський інтелектуал, який в часи існування СРСР виступав за незалежну Україну – ред.), де обговорювалося це питання. Йдеться, наприклад, про створення спільної комісії українських, білоруських, польських та литовських істориків. Потрібно посилити підтримку дослідників, які вивчають радянський тоталітаризм, робити інформаційні проєкти.

Польський уряд та різні інституції, у тому числі ІНП Польщі, створюють багато важливих досліджень та матеріалів, які викривають злочини тоталітаризму, що не дає спокою Росії. Але ми могли б посилити один одного в цьому. УІНП на цьому фронті публікує дослідження про російський колоніалізм і матеріали, які розвінчують російські міфи про Другу світову війну, викриває людиноненависницьку політику СРСР, зокрема і в питанні організації Голодомору-геноциду тощо. У цьому році ми відзначили важливу спільну дату: 100-річчя перемоги над більшовиками. Якби ми спільно робили більше проєктів на цю і подібні теми, вони могли б бути сильнішими.

– Цьогорічна пандемія коронавірусу не дала можливості реалізувати багато проєктів…

– Не тільки нам, росіянам також. Росії не вдалося провести парад 9 травня і зібрати там, під благими намірами, представників різних держав і таким чином вплести політичних лідерів різних країн у свій пропагандистський наратив.

Однак, протидіючи російським історичним міфам і російській агресії, ми не повинні забувати, що історія – це не інструмент, а царина, в яку треба заглиблюватися без наміру використати. Треба вивчати історію у пошуках історичної правди.

– Під час вашої зустрічі у Варшаві йшлося також про відновлення діалогу українських та польських істориків після публікації збірки з матеріалами попередніх форумів істориків. Коли можна очікувати на її появу?

– Ми плануємо двомовну публікацію на наступний рік, хочемо передбачити на це відповідне фінансування. Це точно буде цікаво. Її буде презентовано в Польщі та Україні. Після презентації збірки в Україні та Польщі думатимемо про відновлення роботи форуму істориків.

– Які інші питання є перспективними для співпраці інститутів нацпам’яті України і Польщі?

– ІНП Польщі пропонував УІНП перелік книг, які є важливими для розуміння польської історії і культури пам’яті. Відповідно, УІНП пропонував би ІНП Польщі книги, які допомагають зрозуміти сучасні аспекти політики пам’яті в Україні. Таким чином, ми могли б обмінюватися рекомендаціями і готувати переклади таких видань. Це доволі конкретний проєкт, який ми детальніше опрацюємо і передамо в письмовій формі польській стороні.

Крім того, йдеться про створення спільних продуктів в ігровій формі, обмін досвідом пошуківців та дослідників.

Незабаром виповниться 75 років операції “Вісла” (квітень 1947 року – ред.). Ми б хотіли, щоб два інститути спільно торкнулися цієї теми і підготували спеціальну інформаційну програму щодо цього злочину і злочину депортації поляків з сучасної території України (1944-1946 роки – ред.), тобто так званих депортації і репатріації. Це дуже складна тема, навколо якої також може бути багато спекуляцій. Відтак, ми хотіли б її підняти у наступних переговорах з ІНП Польщі.

– На вашу думку, чи є шанси, що складне минуле не домінуватиме наступного року у двосторонніх відносинах?

– Виклики для українського і польського суспільства у цьому контексті ще будуть певний час. Але нашою найкращою відповіддю на них буде спільна робота. Якщо ми закриватимемося і кожен варитиметься у своєму казані неконструктивної емоційності, непорозумінь і недомовок, то нічого доброго не вийде. Україна і Польща – це стратегічні союзники, які дуже добре розуміють себе, контекст і ціну розбрату. Нам потрібно уникати зайвої політизації складних тем історії, і цього останнім часом дійсно стало менше. (Розмову вів Юрій Банахевич, Варшава)