Окупанти шість разів порушили «тишу», поранивши двох бійців ЗСУ біля Золотого
13.12.2020, 07:37
Минулої доби, 12 грудня, на ділянках відповідальності наших бригад з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано шість порушень режиму припинення вогню, внаслідок чого поранення отримали два українських захисники.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у ранковому зведенні штабу сил ООС.
“В районі населених пунктів Верхньоторецьке та Золоте-4 окупанти обстріляли українські позиції зі стрілецької зброї. Внаслідок пострілів двоє наших воїнів отримали легкі поранення біля Золотого. Військовим оперативно надано першу медичну допомогу та евакуйовано до лікувального закладу”, – йдеться у повідомленні.
Також ворог вів вогонь з гранатометів різних систем по позиціях українських захисників поблизу населених пунктів Луганське, Водяне та Мар’їнка, а біля Новоолександрівки – ще й зі стрілецької зброї.
“Такі зухвалі дії противника підрозділи Об’єднаних сил не залишили без уваги та відкрили вогонь у відповідь. Про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК”, – наголосили у штабі ООС.
Там також додали, що від початку поточної доби, 13 грудня, порушення режиму припинення вогню не зафіксовано, а на всій лінії розмежування спостерігається тиша.
Окупанти тричі порушили «тишу», ЗСУ відкрили вогонь у відповідь
Від початку доби у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано три обстріли з боку російсько-окупаційних військ.
Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається у вечірньому зведенні, позиції українських військових поблизу Луганського та Водяного бойовики обстрілювали з автоматичних станкових гранатометів, а в районі населеного пункту Золоте-4 – зі стрілецької зброї.
Зазначається, що двоє українських військових зазнали легких поранень. Їм оперативно надано першу медичну допомогу та евакуйовано до лікувального закладу. Стан здоров’я поранених задовільний.
“На такі зухвалі дії противника підрозділи Об’єднаних сил відкрили вогонь у відповідь. Про порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК”, – наголосили у штабі.
Раніше українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі поінформувала, що двоє українських військовослужбовців уранці 12 грудня зазнали легких поранень у районі проведення ОО
На Донбасі поранили двох бійців ООС – УП
На Донбасі бойовики поранили двох військовослужбовців однієї з механізованих бригад.
Джерело: Facebook-сторінка української делегації у ТКГ
Деталі: Зранку 12 грудня двоє військовослужбовців однієї з механізованих бригад отримали легкі вторинні поранення.
Відзначається, що стан поранених задовільний, їм надали медичну допомога.
Військовослужбовці залишилися в районі оборони. За попередніми даними евакуації до медичного закладу вони не потребують.
Українська делегація направила повідомлення про подію до СММ ОБСЄ.
Пізніше в ООС повідомили, що бійці об’єднаних сил отримали поранення через рикошет. Військових евакуювали до лікувального закладу. Стан їхнього здоров’я задовільний.
У заручниках окупантів на Донбасі перебуває 251 українець – омбудсмен
У заручниках окупантів на Донбасі перебуває 251 громадянин України, однак здійснити моніторинг дотримання їхніх прав та умов тримання в місцях несвободи наразі неможливо.
Про це заявила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час робочої зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Великобританії в Україні Меліндою Сіммонс, передає Укрінформ із посиланням на сторінку Омбудсмена у Фейсбуці..
“… У полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу перебуває 251 громадянин України. Здійснити моніторинг дотримання їхніх прав та умов тримання в місцях несвободи залишається наразі неможливим. Тому звернулася з проханням пані Посла звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста посилити зусилля задля їх допуску на ці території та здійснити відповідного моніторингу”, – зазначила Денісова.
Омбудсмен також закликала пані Мелінду звернутися з проханням до представників її країни 16 грудня під час голосування підтримати Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”.
“Адже в ній є важливі пункти щодо надання консульським працівникам України відомості про українських громадян, утримуваних в Російській Федерації, забезпечувати їм свободу контактів і спілкування відповідно до Віденської конвенції про консульські відношення, учасником якої є Російська Федерація, і забезпечити українським посадовим особам, включаючи Уповноваженого ВРУ з прав людини, можливість відвідування всіх українських громадян, в тому числі політичних в’язнів в тимчасово окупованому Криму та Російській Федерації та негайного звільнення усіх бранців Кремля”, – уточнила Денісова.
Співрозмовниці також обговорили можливість співпраці щодо надання технічної та експертної підтримки у посиленні інституційної спроможності Офісу Омбудсмена України через створення Просвітницького центру з прав людини з представництвами у регіонах задля підвищення правової обізнаності громадян у своїх правах.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений ВР Людмила Денісова засудила незаконне рішення підконтрольного РФ так званого “Верховного суду Криму”, який заочно ухвалив рішення щодо присудження 19 років позбавлення волі кримському татарину Ленуру Іслямову.
В ОП заявили, що на Донбасі триває найдовше від початку війни перемир’я
У Офісі Президента заявили, що на Донбасі триває найдовше від початку війни перемир’я – понад 4 місяці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента у Фейсбуці.
«Понад 4 місяці триває найдовше перемир’я від початку війни на Донбасі», – йдеться у повідомленні.
Паніше пресцентр штабу ООС повідомляв, що 12 грудня зафіксовано 3 порушення російськими окупаційними військами домовленостей щодо припинення вогню, двоє українських військовослужбовців зазнали легких поранень.
На Донбасі з 27 липня встановлено режим повного і всеосяжного припинення вогню. Зокрема, домовленостями передбачено заборону на наступальні і розвідувальні дії, заборону на застосування вогню, включаючи снайперського, і застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню.
Військові показали Зеленському тренажер, що відтворює реальні бойові дії
Президент Володимир Зеленський у День Сухопутних військ ЗСУ відвідав 169-й навчальний центр «Десна» імені князя Ярослава Мудрого Сухопутних військ Збройних сил України і ознайомився з роботою цього центру.
Разом із Зеленським центр відвідали керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Андрій Таран, секретар РНБО України Олексій Данілов, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, інформує пресслужба глави держави, передає Укрінформ.
«Начальник навчального центру Віктор Ніколюк ознайомив Главу держави зі структурою центру та системою підготовки військовослужбовців. Зеленський оглянув тренажер для підготовки водіїв, спеціалістів військ ППО. Навчання проводяться на тренажерному комплексі ЗУ-23-2 у вигляді напівсфери, який відтворює ідентичні реальним бойові дії та дає змогу розрахунку відточити навички. На сьогодні це єдиний тренажер такого рівня в ЗСУ», – йдеться у повідомленні.
У пресслужбі поінформували, що цей центр складається з механізованого, танкового та зенітно-ракетного артилерійських полків, автомобільного та ремонтно-відновлювального батальйонів, двох навчальних центрів (197-й центр підготовки сержантського складу та 205-й центр тактичної медицини) та школи підготовки снайперів.
«Сухопутні війська роблять дуже багато для захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Тому якісні та сучасні умови підготовки українських військових є надзвичайно важливими», – зазначив Президент.
Також Президенту показали навчання з надання першої меддопомоги пораненим та евакуації поранених із поля бою.
Окрім того, Зеленський ознайомився з системою підготовки танкістів. Зокрема, Президент переглянув навчання у класі динамічних тренажерів на базі віртуального простору бою (VBS3), підготовку операторів танкових екіпажів та екіпажів танків у класі управління боєм, який поєднує одночасну дію кількох танкових екіпажів.
Також Зеленський оглянув інфраструктуру школи з підготовки снайперів, зокрема – модульне містечко, класи, зразки снайперської зброї у навчальному корпусі. А на стрільбищі було продемонстровано заняття з вогневої підготовки снайперів.
Уточнюється, що на тренувальній базі снайпери ЗСУ під час навчання проходять психологічну підготовку, опановують навички стрільби з незручних положень, у русі та на різну дальність різними калібрами.
Зазначається, що комплекс має унікальну для Сухопутних військ матеріально-технічну базу.
Окрім того, відбулося відкриття пам’ятної стели на території Центру командування Сухопутних військ у Києві. Від імені Президента до стели був встановлений кошик квітів на знак вшанування пам’яті загиблих воїнів-сухопутників.
Як повідомляв Укрінформ, 12 грудня – Сухопутних військ України.
День Сухопутних військ України відзначається згідно з Указом Президента від 18 жовтня 1997 року щорічно в цей день “ураховуючи заслуги Сухопутних військ України як найчисленнішого виду Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави”.
Зеленський відзначив держнагородами воїнів Сухопутних військ
Президент Володимир Зеленський підписав Указ щодо відзначення держнагородами військовослужбовців з нагоди Дня Сухопутних військ ЗСУ.
Відповідний документ №561/2020, датований 11 грудня, розміщений на сайті Глави держави, передає Укрінформ.
«За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку постановляю: нагородити орденом «За мужність» III ступеня Гончаренка Віктора Григоровича – старшого сержанта; нагородити орденом Данила Галицького – Лебедя Дмитра Сергійовича – підполковника», – йдеться в Указі.
Також Зеленський нагородив медаллю «За військову службу Україні» капітана Артема Бібіка, старшого солдата Ігоря Виборнова, капітана Констянтина Закроя, молодшого сержанта Олександра Кайдаша, старшого сержанта Тетяну Клименко; молодшого сержанта Катерину Кожевнікову, майора Олександра Кузьмича, старшого солдата Григорія Кулініча, лейтенанта Олега Ляденка, старшого солдата Олександр Маслова, старшого солдата Михайла Мачиброду; старшого лейтенанта Андрія Мороза; старшого лейтенанта Василя Морозова, старшого прапорщика Сергія Мшанецького, майора Віталія Нащубського, старшого прапорщика Олександра Нечипоренка, старшого прапорщика Віктора Пануріна, майора медлужби Юрія Правдюка, молодшого сержанка Світлану Сергійко, та інших.
Також Зеленський своїм указом нагородив медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня майора Олександра Гребеніченка, підполковника Дмитра Олійника, підполковника В’ячеслава Ткаченка.
А медаллю «Захиснику Вітчизни» Президент нагородив старшину Андрія Борошного, старшину Руслана Вархоляка, сержанта Віталія Габіцького, сержанта Руслана Карасика, молодшого сержанта Ольгу Коротку, капітана Володимира Логуша, старшого солдата Олега Мельника та інших.
Як повідомлялося, 12 грудня – День Сухопутних військ України.
День Сухопутних військ України відзначається згідно з Указом Президента від 18 жовтня 1997 року щорічно в цей день «ураховуючи заслуги Сухопутних військ України як найчисленнішого виду Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави».
Зеленський нагородив виправданого в Італії нацгвардійця Марківа – УП
Президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження старшого сержанта Національної гвардії Віталія Марківа орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Джерело: пресслужба президента
Деталі: Відповідний указ підписано в День сухопутних військ України на підставі клопотання Міністерства внутрішніх справ.
Зазначається, що Марків нагороджений за видатні особисті досягнення у державній та суспільній діяльності, зразкове виконання службового та громадянського обов’язку, високу професійність і вагомий внесок у захист прав і свобод громадян та інтересів України на міжнародному рівні.
Що передувало: 11 грудня Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт українського військового Віталія Марківа у справі про вбивство, за якою він був виправданий судом в Італії.
Передісторія:
30 червня 2017 року в Італії затримали старшого сержанта командира відділення батальйону ім. Кульчицького (в/ч 3066) НГУ Віталія Марківа за підозрою у причетності до загибелі фоторепортера громадянина Італії Андреа Рокеллі у м. Слов’янськ у травні 2014 року.
Суд італійського міста Павія визнав Марківа винним і засудив його до 24 років ув’язнення.
3 листопада 2020 року Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок у справі українського нацгвардійця Віталія Марківа, повністю виправдавши його.
Наступного дня в Україні приземлився борт із Марківим.
МЗС впевнене в покаранні винних у воєнних злочинах в Україні після новин з Гааги – УП
МЗС очікує притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах після того, як в прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі оголосила про завершення етапу попереднього вивчення подій в Україні після 20 лютого 2014 року.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу МЗС.
“Прокурор дійшла висновку про те, що Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію розглянути справу по суті і вона готова розпочати розслідування. Міністерство закордонних справ України вітає такий висновок”, – сказано у заяві міністерства.
“Упевнені, що залучення інструментів Міжнародного кримінального суду дозволить притягнути до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності на окупованих територіях Криму та Донбасу”, – додали в МЗС.
У рамках наступного етапу справа передається на розгляд суддів Досудової палати Міжнародного кримінального суду для ухвалення рішення про відкриття повноцінного кримінального розслідування, додали в МЗС.
11 грудня прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда оголосила щодо завершення попереднього розслідування у справі “Ситуація в Україні”.
Бенсуда заявила, що на цей час iснують розумнi пiдстави вважати, що широкий дiапазон дiянь, скоєних в контекстi ситуації в Україні, становлять воєнні злочини та злочини проти людяності в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
Вона запевнила, що її канцелярія буде робити все необхiдне, щоб забезпечити цiлiснiсть майбутніх розслідувань щодо ситуації в Україні.
Попереднє розслiдування у справі “Ситуація в Україні” було вiдкрито 24 квiтня 2014 року на підставі заяви ad hoc Уряду України про визнання юрисдикції МКС, до якої згодом було приєднано другу заяву України, подану у 2015 році, щоб охопити ймовірні злочини, якi, як стверджується, тривають на території України протягом усього перiоду з 20 лютого 2014 року.
Росія задіє усі можливі інструменти для саботажу суду в Гаазі – Стефанішина
Рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі про початок повноцінного розслідування військових злочинів і злочинів проти людяності в Криму і на Донбасі свідчить про визнання ролі Росії у скоєнні на території України злочинів проти людяності.
Про це, як передає Укрінформ, заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телеканалу “Україна 24“.
“Рішення про початок розслідування – це закінчення першого періоду підготовки до початку, це вже фактично визнання ролі Росії у скоєнні на території України злочинів проти людяності. Надалі розслідування йтиме нешвидко, але поетапно, процесуально. У нас жодних побоювань немає. Але очевидно, що Росія використовуватиме всі можливі інструменти, зокрема гібридні, для саботажу цього процесу”, – сказала Стефанішина.
Як повідомляв Укрінформ, 11 грудня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму.
Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.
МЗС України пригрозило РФ заходами реагування через розширення санкцій – УП
МЗС України висловило протест проти розширення переліку українських фізичних осіб, стосовно яких урядом РФ запроваджуються так звані “спеціальні економічні заходи”.
Джерело: заява МЗС України
Дослівно: “МЗС України рішуче засуджує спробу тиску на народних депутатів України та представників українського суспільства.
Цей протиправний крок є продовженням Російською Федерацією агресії проти України в усіх її формах і проявах.
Українська сторона залишає за собою право вжити відповідних заходів реагування відповідно до норм та принципів міжнародного права”.
Деталі: У заяві йдеться, що Україна й надалі продовжуватиме політику протидії російській агресії, докладатиме послідовних зусиль для припинення тимчасової окупації Росією тимчасово окупованих українських територій, відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
Що передувало: 11 грудня уряд Росії розширив список санкцій проти України, в який потрапили спікер і перший віцеспікер Верховної Ради, а також депутати від “Слуги народу”.
Радник Єрмака пояснив, для чого Росії потрібні санкції проти депутатів Ради
Радник керівника офісу Президента Михайло Подоляк вважає безглуздим внесення у “санкційний список” РФ Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і ряду народних депутатів від партії “Слуга народу”.
У спікера українського парламенту і депутатів немає жодних інтересів у Росії, заявив Подоляк у коментарі Укрінформу.
“Вважаю, що поява чергової версії “санкційного списку”, куди потрапили депутати правлячої партії і навіть спікер парламенту, – це свого роду спроба РФ повернутися у події п’ятирічної давності. Виглядає безглуздо, частково неадекватно і точно нерозумно”, – сказав він.
Подоляк вважає, що подібний “санкційний механізм” у Росії реанімували ті, хто давно не чув від підлеглих здорової критики своїх “геніальних” ідей.
На його думку, у РФ вже не наважуються говорити правду про недієвість та інфантилізм подібних ініціатив і виконують навіть відверто абсурдні рішення.
“Зрозуміло, що ніякого тиску ця історія ні на кого не чинить. У голови ВР, наших депутатів на сьогодні немає і не може бути ніяких істотних інтересів у Росії, які могли б постраждати від такого рішення щодо “санкцій“. Медійний же ефект також вкрай сумнівний. Скоріше, це виглядає анекдотично. І швидше за все, необхідно для посилення, скажімо так, істеризації власного населення”, – наголосив Подоляк.
Радник керівника ОП зазначив, що якщо говорити про черговий “санкційний” пофамільний список як про “специфічне легендування” для деяких наших громадян, то “це виглядає просто смішно”.
Водночас, якщо говорити про українське медійне поле, де, за його словами, “дуже люблять забійні конспірологічні версії”, то якщо людина, наприклад, купує землю в окупованому Криму і намагається приховати цей факт від Української держави, то “ніяким списком таку людину не врятуєш”.
“Все занадто очевидно і все чудово описується відповідними кримінальними статтями. Оптимальною ж реакцією на подібні “ініціативи” РФ – а їх як і раніше багато – буде тільки відповідна офіційна заява профільного міністерства. Як ще один факт офіційної фіксації абсолютно невмотивованої поведінки країни-агресора”, – заявив Подоляк.
Як повідомляв Укрінформ, 12 грудня стало відомо, що в оновлений список санкцій Росії проти України потрапили Голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук, глава делегації України в ПАРЄ Єлизавета Ясько.
У список осіб, на яких поширюються санкційні обмеження, також потрапили народні депутати з фракції Партії “Слуга народу” Максим Бужанський, Ольга Василевська-Смаглюк, Андрій Герус, Олександр Качура і Гео Лерос.
Наприкінці серпня уряд РФ ввів економічні санкції проти 43 народних депутатів України, у тому числі проти п’ятого Президента Петра Порошенка.
Депутати Ради прокоментували санкції, накладені на них Росією
Народні депутати України, котрі потрапили до так званого “Переліку фізичних осіб, до яких вводяться спеціальні економічні заходи”, затвердженого постановою уряду Російської Федерації, сприймають це як досягнення української сторони.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сторінки українських парламентаріїв у Фейсбуці.
Зокрема, перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, коментуючи рішення російського уряду, заявив: “До всіх моїх досягнень додалося ще одне. Дякую за таке визнання. Приємно, що моя робота на благо України не залишилась без уваги”.
У свою чергу, представниця парламенту в Конституційному Суді Ольга Совгиря (фракція “Слуга народу”) написала: “Ну що сказати. Не знаю, що таке спеціальні економічні заходи, але точно знаю, що, очевидно, ми робимо все правильно!”.
Керівниця постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Єлизавета Ясько зазначила: “Цей день настав! Я в списку санкцій Російської Федерації. Розглядаю це рішення російського уряду як реакцію на мою політичну позицію як патріота України, що на своїй посаді бореться з російською агресією. До відома російського уряду – активів в РФ у мене немає, заводити не збираюся. У Росії я не була з 2014 року і не збираюся”.
При цьому Ясько повідомила, що, як і обіцяла, найближчим часом зареєструє у парламенті свій законопроєкт “Про національні та міжнародні санкції”. “Боротьба за Україну триває”, – додала парламентарка.
Народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський відреагував на рішення російського уряду з гумором: “Російська Федерація внесла мене в санкційний список, все, не володіти мені Красноярськом. У мене тільки одне питання, так я зможу тепер грати на скрипці? Пішов спати, якщо згадають на Генасамблеї ООН, будіть”.
Як повідомляв Укрінформ, до оновленого списку санкцій Росії проти України потрапили Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук.
До списку осіб, на яких поширюються санкційні обмеження, також потрапили народні депутати з фракції “Слуга народу” Максим Бужанський, Ольга Василевська-Смаглюк, Андрій Герус, Олександр Качура і Гео Лерос.
Загалом санкційний перелік налічує 849 осіб.
Наприкінці серпня уряд Російської Федерації запровадив економічні санкції проти 43 народних депутатів України, у тому числі п’ятого Президента Петра Порошенка.
РНБО пояснила, чим кібератака на американську FireEye загрожує Україні
Національний координаційний центр кібербезпеки попереджає про зростання загрози для українських інформаційних систем через кібератаку на американську провідну компанію FireEye.
Про це повідомляється на сторінці Ради національної безпеки і оборони у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«НКЦК попереджає про підвищений рівень кіберзагроз через кібератаку на FireEye», – йдеться у повідомленні.
У РНБО пояснили, що провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за словами її керівника, зазнала потужної кібератаки, внаслідок якої викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів.
Дані щодо атаки передано для розслідування до ФБР та ряду ключових партнерів компанії. Також було опубліковано індикатори, за допомогою яких можна виявляти ознаки використання викрадених інструментів.
«За повідомленням FireEye, викрадені інструменти варіюються від простих скриптів для автоматизації збору даних про ціль до цілих фреймворків, аналогічних засобам CobaltStrike і Metasploit, і не містять експлойтів нульового дня. Вони зазвичай використовуються для активної перевірки стану безпеки мереж та імітації кібератак під час проведення кібернавчань», – поінформували у РНБО.
Зазначається, що такий інструментарій може бути використаний для втручання в мережі та інформаційні системи і за певних умов бути використаний як кіберзброя.
«За даними FireEye, характер злому засвідчує високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що фіксуються Національним координаційним центром кібербезпеки, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та ймовірним запровадженням обмежень через карантинні заходи», – заявили в РНБО.
Національний координаційний центр кібербезпеки разом з основними суб’єктами кібербезпеки здійснюють інформування органів держвлади та об’єктів критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденому інструментарію FireEye.
Також у РНБО закликали громадян у разі виявлення кіберінцидентів чи ознак кібератаки одразу повідомляти Національний координаційний центр кібербезпеки (report@ncscc.gov.ua).
Як повідомляв Укрінформ, за останні три місяці Центр з кібербезпеки при РНБО зафіксував понад 22 млн кіберінцидентів.
Казахстан вручив дипломату РФ ноту через висловлювання про «подаровані території»
Заступник глави МЗС Казахстану Марат Сиздиков вручив тимчасовому повіреному РФ Олександру Комарову ноту через висловлювання депутата Держдуми В’ячеслава Ніконова про подаровані Росією території.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на МЗС Казахстану.
Приводом стали висловлювання депутата про те, що територія Казахстану – це “великий подарунок з боку Росії”.
“Було відзначено, що почастішали провокаційні випади деяких російських політиків щодо Казахстану, які завдають серйозної шкоди відносинам між нашими державами”, – йдеться у заяві МЗС.
Нагадаємо: Ніконов — співведучий програми “Велика гра” на пропагандистському “Першому каналі”. Під час випуску від 10 грудня, присвяченого річниці підписання Біловезьких угод, він заявив, що “Казахстану раніше не існувало”.
“Казахстану просто не існувало. Північний Казахстан взагалі не був заселений. Вони існували, але існували набагато південніше Казахстану. Це великий подарунок з боку Росії та Радянського Союзу”, – сказав тоді Ніконов.
Білоруські силовики підписали відкритий лист про нечесні вибори та злочинні накази
Більш як сто діючих і колишніх співробітників силових і правоохоронних структур Білорусі, а також армії підписали відкритий лист, в якому закликають провести нові вибори президента.
Як передає Укрінформ, текст звернення було опубліковано на Телеграм-каналі NEXTA Live.
Підписанти вимагають визнати недійсними вибори 9 серпня 2020 року і провести нові вибори відповідно до міжнародних правил. На їхню думку, це єдиний спосіб врегулювання кризи, об’єднання суспільства, відновлення у країні верховенства права і законності.
Водночас у листі наголошується, що дії керівництва ряду силових і правоохоронних структур Білорусі призвели до дискредитації силовиків в очах суспільства, “завдавши непоправного удару по престижу професії”.
“Більшість серед нас – це гідні люди і справжні професіонали своєї справи. Тим не менш, величезна кількість наших колег були втягнуті у виконання злочинних наказів з боку групи людей, які незаконно утримують владу в нашій країні”, – заявляють підписанти.
З метою безпеки підписи збираються анонімно. Імена підписантів будуть оприлюднені після того, як їх число перевищить 1000.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошеной Олександра Лукашенка. Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.
У Білорусі люди вийшли на «Марш народного звинувачення»
У різних районах Мінська і передмість столиці Білорусі люди в суботу вийшли на неанонсовані акції протесту.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.
Примітно, що на популярних білоруських Telegram-каналах не було ніяких оголошень з приводу суботніх акцій.
Ймовірно, після того, як протести перемістилися з центральних вулиць на периферію, люди самі стали вирішувати, коли і як проводити мітинги.
Як повідомляв Укрінформ, на неділю, 13 грудня, в Білорусі заплановано «Марш народного звинувачення». Організатори закликають білорусів долучитися до збору доказів злочинів режиму і надсилати матеріали до Єдиної книги реєстрації злочинів, створеної за дорученням лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської.
У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.
Білоруська опозиція оголосила про відкриття Народних посольств за кордоном
11.12.2020
Спільнота білоруських діаспор оголосила про створення «Народних посольств» для захисту прав та інтересів білоруських громадян за кордоном, а також представлення інтересів демократичної Білорусі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Народних посольств Білорусі.
«Народні посольства» відкрилися на базі діаспор у Бразилії, Великій Британії та Шотландії, Німеччині, Ірландії, Іспанії (і в Каталонії), Литві, Португалії, Словенії, Україні, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції та Південній Кореї.
«Рішення про створення Народного посольства приймається представниками білоруської діаспори на підставі резолюції Всесвітнього конгресу білорусів і підтримується національним лідером Світланою Тихановською і Народним антикризовим управлінням», – підкреслюється в повідомленні.
Як наголошується, основними функціями «Народних посольств» будуть: інформування громадськості про ситуацію в Білорусі; налагодження та підтримання контактів з державними органами, громадськими об’єднаннями, профспілками, діловими, науковими та культурними колами за кордоном; допомога громадянам Білорусі, які змушені залишити свою країну.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.
Білорусь вводить заборону на виїзд з країни
10.12.2020
Уряд Білорусі вводить тимчасову заборону на виїзд з країни через наземні пункти пропуску «з метою запобігання поширенню в країні COVID-19».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хартыя97.
Згідно з постановою Ради міністрів № 705, дані положення набирають чинності через 10 днів після офіційного опублікування.
«Тимчасово призупинити перетин державного кордону Республіки Білорусь на виїзд з Республіки Білорусь громадянами Республіки Білорусь, а також іноземцями, які мають дозвіл на постійне або тимчасове проживання на території Республіки Білорусь», – йдеться в документі.
Дія заборони не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, офіційні делегації, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажі повітряних і морських суден, проїзні бригади, осіб у відрядженні та деякі інші категорії.
Зазначається, що білорусам буде дозволено виїжджати за повідомленням про тяжку хворобу або про смерть близького родича, чоловіка (дружини), для отримання медичної допомоги, які мають посвідку на проживання або інший дійсний документ, що підтверджує право на постійне проживання в іноземній державі, які працюють на території іноземної держави, для отримання освіти в закордонних освітніх організаціях
Виїзд на роботу, навчання, а також особам, які мають посвідку на проживання в іншій країні буде дозволено не частіше одного разу протягом шести місяців.
Серед інших нововведень – іноземцям, які прибувають до Білорусі, необхідно буде мати при собі довідку, що підтверджує негативний результат лабораторного дослідження на COVID-19. ПЛР-тест має бути зроблений не пізніше трьох діб до дати перетину кордону. Відсутність такого медичного документа є підставою для відмови у в’їзді в Білорусь.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати репресії проти учасників мирних протестів.
Росія обіцяє відплатити за новий раунд санкцій Британії – УП
Новий раунд британських санкцій проти громадян Росії через порушення прав людини в Чечні є “необґрунтованим”, і Москва обіцяє заходи у відповідь.
Про це заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова в суботу, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на її коментар, опублікований міністерством.
“З подивом сприйняли оголошене 10 грудня цього року урядом Британії рішення про введення національних санкцій проти трьох громадян Росії і підрозділу Росгвардіі через нібито порушення прав людини в Чеченській Республіці”, – заявила Захарова.
Це рішення наочно демонструє неготовність британської влади відмовитися від свого конфронтаційного курсу щодо Росії, додала вона.
“З урахуванням принципу взаємності залишаємо за собою право на прийняття адекватних заходів у відповідь”, – відзначила Захарова.
У четвер Велика Британія заявила, що вводить санкції стосовно 11 осіб, в тому числі співробітників служби безпеки і посадовців з Росії, Венесуели, Пакистану та Гамбії, в рамках скоординованих з США заходів щодо порушень прав людини.
Зокрема, до списку санкцій було внесено голову парламенту Чечні Магомеда Даудова, заступника міністра внутрішніх справ республіки Апті Алаудіна і колишнього главу поліції чеченського міста Аргун Аюба Катаєва. Також під санкції потрапив спецпідрозділ Росгвардії “Терек”.
Генсек ООН закликає світ до глобального надзвичайного стану
Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди.
Про це заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутеррегш, передає Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода“.
Глобальний надзвичайний стан, на думку генсека ООН, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викиди парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.
Загалом у саміті взяли участь лідери з понад 70 країн, які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.
Як передає видання, канцлерка Німеччини Ангела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату», а очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року у порівнянні з рівнем 2005 року.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні минулого року лідери країн ЄС підтримали запропонований Єврокомісією амбітний план перетворення Європи на перший кліматично-нейтральний континент до 2050 року. «Зелена угода» ЄС передбачає декілька напрямків «зеленої трансформації», включаючи технологічний розвиток промисловості, інноваційні підходи до зниження обсягів шкідливих викидів, підвищення енергоефективності, запровадження циркулярної економіки, пошук поновлювальних та нових джерел енергії, наприклад, водневих технологій, які будуть альтернативою традиційним вуглецевим природним ресурсам.
Мінська група ОБСЄ не допомогла у врегулюванні конфлікту в Карабасі — Алієв
УНН. Президент Азербайджану Ільхам Алієв відзначив безрезультативність багаторічних зусиль Мінської групи ОБСЄ у врегулюванні нагірно-карабахського конфлікту під час зустрічі з її співголовами. Про це пише Anadolu, передає УНН.
Глава держави прийняв у суботу співголів Мінської групи ОБСЄ від Франції Стефана Вісконті і від США — Ендрю Шофера, надзвичайного і повноважного посла Росії в Азербайджані Михайла Бочарнікова і особистого представника діючого голови ОБСЄ Анджея Каспршика.
“З моменту останньої нашої зустрічі минуло багато часу, зустріч мала місце в минулому році. За цей час відбулося багато подій”, — констатував президент.
За його словами, вирішення конфлікту в Нагірному Карабасі докорінно змінило ситуацію в регіоні.
“На даний момент в регіоні має місце зовсім інша ситуація. Азербайджан вирішив проблему, що зберігалася протягом майже 30 років. Цього вдалося досягти завдяки силовим і політичним важелям… Однак, як я вже заявляв в дні бойових дій, Мінська група ОБСЄ демонструвала певну активність у плані ідей, проте це не привело ні до якого результату. Це реальність”, — сказав Алієв.
Він також підкреслив, що Азербайджан змусив Вірменію визнати поразку.
“Єреван був змушений погодитися на капітуляцію. Тристороння заява щодо Карабаху є актом капітуляції і це визнають усі політичні сили Вірменії. Відповідальність за ситуацію, що склалася, цілком несе на собі диктаторський режим Нікола Пашиняна”, — сказав Алієв.
Як повідомляв УНН, в Міноборони Вірменії заявили, що 12 грудня азербайджанська сторона відновила наступальні дії в Нагірному Карабасі. У свою чергу в Азербайджані цю інформацію не підтвердили і звинуватили Вірменію в провокації.
Вірменія заявила про відновлення наступу Азербайджану в Карабаху – УП
Міністерство оборони Вірменії заявило, що азербайджанська сторона 12 грудня відновила наступальні дії в напрямку селищ Старий Таглар – Хцаберд в Нагірному Карабаху.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на офіційне повідомлення на сайті вірменського міністерства.
“Підрозділи Армії оборони вживають адекватних заходів”, – йдеться в повідомленні.
Раніше Армія оборони Карабаху повідомила, що збройні сили Азербайджану спробували атакувати одну з вірменських бойових позицій на південному напрямку, пише вірменська служба “Радіо Свобода”. Троє військових нібито були поранені.
Армія оборони Карабаху також заявила, що спростовує поширену в азербайджанських ЗМІ інформацію про нібито здійснену вірменськими силами збройну провокацію на Гадрутській ділянці, в результаті якої був поранений азербайджанський військовослужбовець.
Нагадаємо, у ніч на 10 листопада було оголошено про припинення вогню в Нагірному Карабаху, про яке домовились лідери Азербайджану, Вірменії та Росії.
У Вірменії багато хто сприйняв угоду як капітуляцію. Згідно із домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.
Туреччина після цього заявила, що домовилася з Росією про спільний моніторинг дотримання режиму тиші у Карабаху та анонсувала спорудження центру спільного контролю.
COVAX схвалив запит України на отримання вакцини – Ляшко
УП
Заступник міністра охорони здоров’я, головний санлікар України Віктор Ляшко заявив, що Глобальний фонд доступу до вакцин проти коронавірусу офіційно схвалив запит України на отримання COVID-вакцини.
Джерело: пост Ляшка у Facebook
Пряма мова: «Україна отримала від COVAX офіційне схвалення запиту на отримання вакцини від COVID-19.
Тепер, додатково до запланованих закупівель вакцини за бюджетні кошти, Україна вже 100% отримає понад 8 мільйонів доз вакцини безкоштовно. Шприци для ін’єкцій також».
Деталі: Він додав, що наразі працюють над тим, щоб холодильне обладнання (+2 … +8) для пунктів щеплення приїхало у найкоротші терміни.
За словами Ляшка, до процесу логістики залучатимуть ДП «Укрвакцина» та приватні компанії (для забезпечення доступу до обладнання для ультра-холодного зберігання, із температурним режимом -60/-80 градусів Цельсія).
Передісторія:
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Україна отримає вакцину від коронавірусу у кінці першого – на початку другого кварталу 2021 року.
5 грудня Глобальний альянс із вакцин та імунізації отримав від України першу частину заявки до світової ініціативи COVAX, другу частину заявки Україна подасть 14 грудня.
Лідер антикарантинних протестів Німеччини потрапив у реанімацію з коронавірусом – УП
Один із активних учасників німецького руху Querdenken, до якого належать коронаскептики, заразився коронавірусом і був госпіталізований в Лейпцигу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Deutsche Welle.
Чоловік, який був одним з організаторів демонстрації проти карантину, що пройшла в місті 7 листопада, за повідомленнями, був доставлений в лікарню у відділення інтенсивної терапії через тиждень після протесту.
“Один з добре відомих “інакомислячих”, які вийшли на демонстрацію в Лейпцигу, був інтубований вісім днів потому”, – сказав на пресконференції директор університетської лікарні Лейпцига професор Крістоф Йостен.
“Вірус не робить різниці між людьми, ким би вони не були”, – додав лікар. Він не став коментувати стан здоров’я пацієнта.
Рух Querdenken несе відповідальність за більшість протестів проти локдауну в Німеччині, які інколи мають насильницький характер.
Засновником групи є підприємець з Штутгарта Міхаель Баллвег.
Прихильники Querdenken заявляють, що пандемія COVID-19 і довготривалі обмеження, запроваджені для боротьби з вірусом, обмежують свободи громадян.
Степанов: Фіктивна довідка про ПЛР-тест – це кримінальний злочин
Глава МОЗ Максим Степанов відзначив, що фіктивна довідка щодо результатів ПЛР-тесту – це злочин, і закликав громадян скаржитися на лабораторії, які видають такі фіктивні довідки, у МОЗ і правоохоронцям.
Про це Степанов повідомив на брифінгу, відповідаючи на запитання, як діятиме МОЗ у разі встановлення фактів видачі окремими лабораторіями фіктивних довідок щодо негативного тесту ПЛР, передає кореспондент Укрінформу.
«Фіктивна довідка щодо ПЛР-тесту – це кримінальний злочин. Якщо ми дізнаємося, що якась лабораторія видає такі фіктивні довідки, то відразу будемо звертатися до правоохоронних органів. І зрозуміло, що (будуть проводитися дії – ред.) щодо перевірки ліцензійних умов роботи цієї лабораторії», – зазначив Степанов.
Він закликав громадян, якщо їм стануть відомі такі факти щодо видачі подібних фіктивних довідок, звертатися у МОЗ і у правоохоронні органи та інформувати про це.
Також міністр звернувся до людей, які розмірковують щодо того, чи купити таку фіктивну довідку на час подорожі чи для якихось інших речей.
«По-перше, коли ви купуєте таку довідку, ви платите за неї кошти, і мені здається, що краще все ж таки зробити тест і чітко усвідомлювати, що ви не хворієте на коронавірусну хворобу, бо це точно потрібно для вашого здоров’я. Окрім того, якщо ви візьмете таку довідку і поїдете за кордон, і там виявиться, що вона фіктивна, або виявляться інші обставини, щодо того, як ви отримали цю довідку, це може просто викликати у вас великі проблеми за кордоном. Бо там інколи, на відміну від нас, вони (влада інших країн – ред.) достатньо суворо відносяться до виконання законів», – зазначив Степанов.
Як повідомлялося, за час епідемії в Україні на COVID-19 захворіло 885 039 осіб, з них 12 811- за останню добу. 494 001 особа вже одужала, померло 14 998 людей.
Пандемія: у світі від COVID-19 померли понад 1,6 млн людей
КИЇВ. 13 грудня. УНН. Станом на ранок неділі у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 71,6 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).
Всього у світі на COVID-19 інфіковано 71 636 988 людей, з них одужало 46 803 861. Кількість померлих зросла до 1 604 516.
Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (16 057 434), Індія (9 826 775), Бразилія (6 880 127), Росія (2 602 048), Франція (2 405 255), Велика Британія (1 835 949) та Італія (1 825 775).
У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:
— Туреччина (1 809 809);
— Іспанія (1 730 575);
— Аргентина (1 494 602);
— Колумбія (1 417 072);
— Німеччина (1 320 588);
— Мексика (1 241 436);
— Польща (1 126 700);
— Іран (1 100 818).
Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (297 789), Бразилії (181 123) та Індії (142 628).
Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні за час пандемії зафіксовано понад 885 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 14 998 — летальні.
Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.
В Україні – 12 811 випадків коронавірусу за добу
Минулої доби в Україні зареєстровано 12 811 нових випадків коронавірусної хвороби і 243 летальні.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“12 811 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 12 грудня 2020 року. Зокрема, захворіли 593 дитини та 572 медпрацівники”, – написав глава МОЗ.
За його словами, за добу госпіталізовано 3 001 особу, одужали 13 653 людини, водночас летальних випадків зареєстровано 243.
“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 696), Одеській (1 357), Запорізькій (807), Київській (785) та Львівській (721) областях”, – зауважив Степанов.
Міністр поінформував, що тестувань за добу здійснено 61 571, зокрема методом ПЛР – 40 967, методом ІФА – 20 604.
Загалом за весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіло 885 039 осіб, з них 494 001 особа вже одужала, померло 14 998 людей, поінформував міністр.
Як повідомлялося, за попередню добу, 10 грудня, в Україні зареєстрували 13 514 нових випадків COVID-19 і 285 летальних.
На COVID-19 тестуватимуть усіх, хто має ознаки респіраторного захворювання – УП
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що в Україні хочуть робити не менше 1 мільйона тестів на коронавірус щомісяця.
Джерело: брифінг міністра 12 грудня
Пряма мова: “Тепер будемо тестувати людей з будь-якими ознаками респіраторного захворювання, незалежно від того, чи відповідає симптоматика коронавірусній хворобі. Будь-які респіраторні захворювання – будуть проводити ПЛТ-тести, щоб підтвердити чи спростувати діагноз COVID-19…
Хочемо робити не менше, ніж 1 мільйон тестів на місяць”.
Деталі: Степанов підкреслив, що тестування буде безкоштовним.
При цьому він зазначив, що йдеться не тільки про ПЛР-тести, а й про швидкі тести.
За його словами, якщо швидкий тест підтвердить наявність захворювання – його результати потрібно буде підтвердити чи спростувати ПЛР-тестом, тому що чутливість експрес-тестів менша за ПЛР.
Міністр додав, що українські лабораторії наразі не завантажені на 100%. Він розповів, що зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням через мобільну бригаду, сімейних лікарів чи іншим способом.
За словами Степанова, тестувати на коронавірус планують також усіх контактних осіб.
Степанов обурений бюджетом МОЗ на 2021 рік: “недопустимо мало” – УП
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що незадоволений бюджетом, який виділили на медицину на наступний рік, а сума, яку заклали “недопустимо мала”.
Джерело: брифінг Степанова 12 грудня
Пряма мова: “Я, як міністр охорони здоров’я, не підтримав цей бюджет. Я вважаю, що сума, закладена на медицину, вона недопустимо мала.
Я не буду сприймати жодних слів, що ми збільшили фінансування. Збільшили фінансування з нуля? Вибачте, так це не збільшили.
Фінансування має повністю задовольняти систему медицини, хоча б той мінімум, який ми повинні фінансувати. Перш за все, це заробітну плату наших лікарів, медичних сестер, молодшого медичного персоналу. Справедлива заробітна плата на наступний рік – це 23 тисячі гривень для лікарів, 17 тисяч гривень – середній медперсонал, 12 тисяч гривень – молодший медичний персонал”.
Деталі: За його словами, голосування щодо бюджету заплановане на наступний тиждень.
Степанов заявив, що міністерство подало всі відповідні розрахунки і якщо влада не прийме гідний бюджет для МОЗ, то на Україну чекає “занепад медицини” і від’їзд українських медичних працівників за кордон: “Ми можемо просто як у тому апокаліптичному фільмі залишитися без медичних працівників”.
Швеція хоче повністю перейти на цифрову валюту
Центральний банк Швеції вирішив дослідити можливості повного переходу країни на цифрову валюту.
Спеціальна аналітична група має представити доповідь, у якій будуть визначені можливості впровадження цифрової крони, повідомляє Укрінформ із посиланням на Bloomberg.
Аналітичну групу, яка досліджуватиме впровадження цифрової валюти у Швеції, очолить колишня керівниця фінансового комітету Центробанку Анна Кінберґ Батра. Результати своєї роботи Батра з колегами має представити до кінця листопада 2022 року.
Як зазначає Bloomberg, Швеція є однією з перших у світі країн, які розмірковують над повним переходом на цифрову валюту. У лютому Центробанк країни запустив пілотний проєкт цифрової валюти з міжнародною консалтинговою компанією Accenture Plc, який триватиме рік.
Банк міжнародних розрахунків у 2018 році назвав Швецію країною з найменшою часткою паперових грошей у світі. За оцінками Центробанку країни, у 2018 році лише 1% шведського ВВП перебував у банкнотах (для США цей показник становив 8%, для країн єврозони — 11%).
Нагадаємо: станом на жовтень 2020 року, за оцінками фінустанови, менше ніж 10% усіх розрахунків у Швеції здійснювалися через паперові гроші, що є найнижчим за весь час спостережень показником.
Cвітовий конґрес українців та Ukraineinvest підписали меморандум про співпрацю12.12.2020 09:44
Cвітовий конґрес українців (СКУ) та Офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest підписали 11 грудня Меморандум про співпрацю: це перший документ, який закладає інституційні підвалини для співпраці України та української діаспори в економічній та інвестиційній сфері.
Про це повідомляється на сайті СКУ, передає Укрінформ.
Підписання Меморандуму відбулося в рамках першої щорічної міжнародної конференції «Україна: інвестиційна гавань у часи змін», організованої UkraineInvest.
Документ має на меті винести на новий рівень співпрацю між Світовим конґресом українців та UkraineInvest для сприяння бізнесовим та інвестиційним процесам в Україні.
Зокрема, у Меморандумі йдеться про підтримку розвитку сучасної інфраструктури ринків капіталу в Україні; сприяння створенню орієнтованих на Україну бізнес-асоціацій та торгово-промислових палат у всьому світі з метою активізації економічного розвитку та господарської діяльності.
Передбачається також встановлення та активізація мережі знань української діаспори для цілей забезпечення цінних міжнародних зв’язків, надання доступу до нових ідей та навичок в економічній, бізнес та інвестиційній сферах.
До урочистого підписання долучилися президент Світового конґресу українців Павло Ґрод, віцепрезидент СКУ та президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний, виконавчий директор СКУ Марія Купріянова, а також директор Комітету СКУ з питань економічного розвитку України та інвестицій (EPIC) Наталія Немилівська.
«Я дуже рада, що сьогодні Cвітовий конґрес українців підписав Меморандум про співпрацю з Офісом із залучення та підтримки інвестицій “UkraineInvest”, який піднімає нашу співпрацю на новий рівень. Це перший у своєму роді документ для СКУ, який закладає інституційні підвалини для співпраці України та української діаспори в економічній та інвестиційній сферах», – наголосила Кошарна.
Вона висловила тверде переконання у тому, що Україна «зможе перетворити економічну кризу, спричинену пандемією COVID-19, на можливості, прискорити своє зростання і стати ІТ- та виробничим хабом для Європи та інших ринків».
«Ми мобілізуємо наші громади по всьому світу та разом ми будемо продовжувати робити все можливе для сприяння бізнесу та залучення інвестицій в Україну», – наголосила Кошарна, яка також є головою Комітету з питань економічного розвитку та інвестицій (EPIC), який буде спрямовувати та координувати заходи та ініціативи згідно з цим Меморандумом зі сторони СКУ.
У свою чергу, виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач зазначив, що «укладення меморандуму про співпрацю посилить взаємодію UkraineInvest із представниками української діаспори за кордоном, активізує популяризацію України у світі, просуватиме позитивний інвестиційний імідж нашої країни та сприятиме залученню іноземних інвестицій.
Світовий банк надає $300 мільйонів для малозабезпечених українських сімей
Світовий банк надасть Україні додаткову позику в розмірі 300 млн доларів на подолання наслідків пандемії COVID-19 в межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті установи.
За прогнозами Світового банку, через наслідки пандемії рівень бідності в Україні може зрости на 4%, сягнувши до кінця 2020 року близько 23%. Виділені кошти допоможуть Україні профінансувати нагальні заходи у сфері соціального захисту з подолання наслідків пандемії, які передбачають екстрені грошові виплати тим громадянам і домогосподарствам, які втратили роботу чи джерела доходу внаслідок карантину. Виплати сім’ям з низьким рівнем доходу здійснюватимуться за чинною програмою державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
«У ці скрутні часи підтримка, яка надається Україні Світовим банком для захисту малозабезпечених громадян, які серйозно постраждали внаслідок спалаху COVID-19, є потужною протидією бідності», — заявив регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі.
На його думку, заходи соціального захисту, на забезпечення реалізації яких надається нова позика, «допоможуть уряду України профінансувати програми соціальної допомоги, що мають на меті вберегти близько 1 мільйона українців від потрапляння за межу бідності».
Рішення про перше додаткове фінансування до проєкту у розмірі 150 млн доларів США було ухвалене 30 квітня 2020 року.
Андріївську церкву відкрили після реставрації
У Києві після реставрації відкрили Андріївську церкву.
Про це повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.
Як зазначили у МКІП, реставрація однієї з найвідоміших барокових пам’яток України проходила в три етапи: укріплення пагорба, на якому стоїть храм, реставрація зовнішніх фасадів, робота над інтер’єрами.
З 15 грудня церкву відкриють для відвідувачів.
Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що у церкві повністю відреставровано весь живопис, ікони та іконостас, почищено ліпнину й відшліфовано підлогу. Замінено інженерні мережі, проведені нові системи освітлення, опалення, подачі повітря, вікна. Автентичний колір стін 18 століття завдяки комп’ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи.
“13 грудня у храмі проведуть першу церковну службу. Символічно, що відкриття випало на 320-річницю з народження архітектора”, – зазначив Ткаченко.
Андріївська церква, побудована у 1747 — 1762 за проєктом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі у стилі бароко, є пам’яткою архітектури та монументального живопису XVIII ст. та входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Церкву запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
18 жовтня 2018 рішенням Верховної Ради Андріївська церква передана у безоплатне користування Вселенському патріархату.
Глава Мінфіну розповів про пріоритетні видатки Бюджету-2021
Вдалося максимально за нинішніх обставин врахувати потреби кожної галузі та усіх соціальних груп
Про це міністр фінансів України Сергій Марченко сказав в інтерв’ю Укрінформу.
“Бюджет – максимально збалансований документ, що враховує інтереси і потреби кожного громадянина й усіх суспільних груп. Маємо чітко визначені пріоритети. Передовсім – це фінансування системи охорони здоров’я. Відповідні видатки зведеного бюджету зростуть на 61 мільярд порівняно із нинішнім роком. Передбачено підвищення на 30% зарплат медиків, надання коштів на вакцини, на ліки й оплату медичних послуг. В умовах суттєвих бюджетних обмежень ми врахували максимально можливий реальний ресурс на галузь. До 2023-го рівень фінансування медицини поступово зросте до 5 % ВВП. Наступного року цей показник сягне 4,3%”, – повідомив міністр.
Також, за словами Марченка, у 2021-му продовжиться фінансування усіх освітніх програм. Йдеться, зокрема, про “Нову українську школу”, ремонт та будівництво освітніх закладів. Зарплати освітян зростуть на 25,5%. Освітню субвенцію збільшимо майже на 19 мільярдів гривень.
“Фінансування потреб національної безпеки та оборони у 2021-му сягне 5,93% ВВП. Українська культура отримає “плюс” у 4 мільярди. Видатки на спорт майже утричі перевищуватимуть цьогорічні. Адже наші спортсмени готуватимуться до участі в найпрестижніших світових змаганнях – Олімпіаді, Паралімпіаді, Дефлімпійських іграх”, – додав міністр.
Суттєві видатки, за його словами, передбачили на цифровізацію. Зокрема, на проєкти з інформатизації, розширення програми “Дія”, на Національну програму інформатизації.
“Серед важливих капітальних видатків – дорожня інфраструктура. Державний дорожній фонд лише в частині прямих видатків оперуватиме 74 мільярдами гривень. Передбачено також кредити під держгарантії, інвестпроєкти, кошти міжнародних фінансових організацій. Сподіваємося, загалом заплануємо до 88,6 мільярда гривень видатків на розбудову інфраструктури”, – наголосив Сергій Марченко. І уточнив, що вперше у держкошторисі передбачать гроші на розвиток аеропортів – 2,4 мільярда. На закупівлю пасажирських вагонів, модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень піде приблизно 4,5 мільярда.
Нагадаємо, розгляд у другому читанні законопроєкту №4000 “Про Державний бюджет України на 2021 рік” у Верховній Раді заплановано на наступний вівторок, 15 грудня. Нова редакція документа передбачає 1,092 трильйона гривень доходів і 1,328 трильйона витрат. Показник бюджетного дефіциту при підготовці проєкту до другого читання зменшили із 6% до 5,5% ВВП (на 24 мільярди гривень, до 246,35 мільярда).
Стрімінгова платформа Twitch заборонить «смайли ненависті»
Стрімінговий сервіс Twitch оновлює правила поведінки користувачів з метою боротьби з проявами расизму та сексуальними домаганнями.
к передає Укрінформ, про це повідомляє Polygon.
«Ненависницькі дії та домагання завжди були заборонені, але ми додали більше деталей, що пояснюють, яка поведінка підпадає під ці категорії», — зазначають у компанії.
Наприклад, порушенням правил поведінки користувачів тепер вважатимуть «підбурювання до DDoS-атак на профілі у соціальних мережах іншої особи» або демонстрація прапора Конфедерації, який вважається символом рабства.
Twitch заявив, що буде жорстко регулювати акаунти людей, які застосовують певні комбінації смайлів.
Представник Twitch заявив, що сервіс не блокуватиме користувачів за використання одного смайлика; однак в оновлених правилах наводяться конкретні образливі їх комбінації, за які акаунти блокуватимуть.
Нові правила набудуть чинності 22 січня 2021 року.
Facebook та YouTube видалятимуть терористичний контент
Згідно з новим рішенням Євросоюзу Facebook та YouTube зобов’язані видаляти контент з терористичним вмістом протягом години.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DPA International.
“З часів терактів в Парижі ми ставили безпеку європейців на чільне місце порядку денного ЄС. Для захисту наших кордонів і запобігання тероризму. Тепер ми додали ще один шматок до головоломки: вимкніть терористичний контент!”, – сказано в повідомленні “Європейської народної партії” на її сторінці в Twitter.
Зазначається, що інакше соціальні платформи чекають штрафи – згідно з новою угодою, досягнутою 10 грудня Європейським парламентом, країнами Євросоюзу та Європейською комісією.
Вимога про видалення контенту також може надходити від влади іншої країни ЄС. Норма буде застосовуватися до всіх компаній, які надають інтернет-послуги, незалежно від того, чи перебувають вони в Євросоюзі.
У виданні додали, що ці плани мають бути офіційно схвалені країнами ЄС і парламентом.
Зеленський привітав домовленість з “другом Трюдо” і чекає кіношедеврів – УП
Президент Володимир Зеленський привітав ратифікацію Канадою Угоди про спільне аудіовізуальне виробництво з Україною, яка набуде чинності 1 січня 2021 року.
Джерело: Зеленський у Twitter, Офіс президента
Пряма мова: “Вже не дочекаюся шедеврів! Вітаю ратифікацію Угоди про спільне аудіовізуальне виробництво між Україною та Канадою. Про це ми домовилися торік з моїм другом Джастіном Трюдо. Вона відкриває можливості для українських та канадських митців!”.
Вже не дочекаюся 🇺🇦-🇨🇦 шедеврів! Вітаю ратифікацію Угоди про спільне аудіовізуальне виробництво між Україною та Канадою. Про це ми домовилися торік з моїм другом @JustinTrudeau. Вона відкриває можливості для 🇺🇦 та 🇨🇦 митців! pic.twitter.com/B1iFdvgV0X
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 12, 2020
Деталі: Згідно з документом, за умови спільного виробництва українські продюсери зможуть претендувати в Канаді на бюджетну підтримку, податкові пільги та знижки при дистрибуції.
Відповідну підтримку матимуть і канадські теле- та кіновиробники, які зніматимуть в Україні.
Угода була підписана під час візиту Зеленського до Канади в липні 2019 року. Верховна Рада ратифікувала документ у вересні 2020 року.
Що було раніше: Уряд Канади завершив внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між державами.
Марченко: На початку нового року Україна зможе позичати гроші на вигідніших умовах – УП
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що на початку нового року ситуація із запозиченнями зміниться і Україна зможе позичати гроші на вигідніших умовах.
Про це він розповів в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, підвищення наприкінці року подорожчання позик на ОВДП є тимчасовим. “Жодних передумов для довгострокового тренду на підвищення ставок немає. На початку нового року ситуація, переконаний, зміниться і Україна зможе позичати гроші на вигідніших умовах”, – наголосив Марченко.
Проблеми із запозиченнями можуть з’явитися хіба що у разі згортання програми співпраці з МВФ.
Нагадуємо:
3 грудня прем’єр Денис Шмигаль заявив, що Україна до кінця 2020 року може вийти на ринок зовнішніх запозичень, обсяги запозичень можуть становити близько 1 млрд доларів.
У липні Мінфін успішно розмістив облігації на 2 млрд доларів, дохідність нового випуску – 7,25% з погашенням у березні 2033 року.
ВМС Британії захищатимуть риболовецькі води у разі жорсткого Brexit – УП
Чотири патрульні кораблі ВМС Великої Британії будуть готові з 1 січня захистити британські риболовецькі води у випадку, якщо ЄС і Британія не домовляться про Brexit-угоду.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство Reuters.
Судна довжиною 80 метрів матимуть право зупиняти, перевіряти і заарештовувати всі рибальські судна Європейського союзу, що працюють у виключній економічній зоні Великої Британії, яка може простягатися на 200 миль від берега.
Газета Guardian раніше повідомляла, що два судна будуть розгорнуті в морі і два знаходитимуться в резерві на випадок, якщо рибальські судна ЄС увійдуть у британську виключну економічну зону.
Існують побоювання з приводу можливих сутичок між британськими та іноземними рибалками, якщо між Лондоном і Брюсселем не буде досягнута торгова угода.
Французький міністр заявив у четвер, що Франція виплатить компенсацію своїм рибалкам і вживе інших заходів, щоб допомогти їм, якщо переговори про торгову співпрацю після Brexit зазнають краху.
Прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що Британія, швидше за все, завершить вихід з ЄС через три тижні без торгової угоди.
З 1 січня Британія остаточно вийде з Євросоюзу після завершення перехідного періоду після Brexit, але нової угоди про торгові відносини Лондона і Брюсселя досі не ухвалено через принципово різні позиції щодо декількох питань.
“Промисловий безвіз”: Україна домовилася з ЄС про підписання угоди для деяких видів продукції – УП
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що вдалося домовитися про підписання угоди АССА, так званого промислового безвіза, за деякими видами продукції з доданою вартістю.
Про це вона заявила на першій щорічній міжнародній конференції “Україна: інвестиційна гавань в часи змін”, передає Укрінформ.
За її словами, з 1 січня 2021 року відкривається можливість переглянути умови торгівлі з ЄС в напрямку їх подальшої лібералізації.
“Зокрема, ми домовилися про підписання Угоди АССА, так званого промислового безвіза, за деякими видами продукції з доданою вартістю – це низьковольтне устаткування, електромагнітне обладнання, машини і механізми”, – сказала Стефанишина.
За її словами, це означає, що вироблена в Україні продукція, яка буде підпадати під ці категорії, в разі отримання сертифікату українського органу ринкового нагляду, буде мати безперешкодний доступ на ринок ЄС.
Нагадуємо:
29 жовтня 2020 року в Україні розпочала роботу перша місія Євросоюзу для підготовки до укладення угоди про “промисловому безвіз”.
Арбітраж виніс рішення у справі суперечки України з ЄС щодо лісу-кругляка – УП
Арбітраж з ЄС щодо лісу-кругляка визнав, що Україна має право обмежувати експорт лісу за певних обставин, але разом з тим має відкоригувати свою заборону від 2015 року.
Про рішення арбітражу повідомив торговий представник України Тарас Качка, інформує “Європейська правда”.
За його словами, арбітри визнали, що Україна може і має право обмежувати експорт лісу за певних обставин. “Існуюча заборона експорту 2015 року визнана судом повністю правомірною”, – написав Качка у Facebook.
Водночас арбітри постановили, що заборона 2015 має бути відкоригована з урахуванням повного права України регулювати цю сферу діяльності у відповідності зі статтями 290 та 293 Угоди про асоціацію.
“Заходи з коригування мають бути здійснені у співпраці з ЄС. Що є зрозумілим, оскільки хижацький попит з боку компаній ЄС є рушієм незбалансованого експорту лісу (про що свідчать репорти Earthsight) і створює загрозу для Карпатського регіону, про що говорять виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен”, – написав Качка.
Він додав, що українська сторона не змогла до кінця відстояти правомірність заборони експорту 2015 року через те, що автори закону “надто активно писали про преференції національним виробникам, а не про захист лісу”.
Качка підкреслив, що рішення арбітрів дає широку свободу вибору заходів виконання рішення.
“Наріжним елементом його виконання буде створення нормального ринку всередині Україні”, – зазначив торговий представник.
За його словами, першим кроком має стати схвалення Закону України “Про ринок деревини” 4197-1. Наступним кроком – чітка регламентація з ЄС двостороннього протоколу по торгівлі лісом.
У історії ЄС це перший прецедент арбітражу з державою-партнером за торговельною угодою. Досі держави-порушники завжди погоджувалися ліквідувати порушення, не доводячи до стадії арбітражу.
Україно-американська компанія уклала контракт із NASA майже на 10 млн доларів – УП
Дочірня компанія Firefly Black LLC компанії Firefly Aerospace українського бізнесмена Максима Полякова уклала контракт із національним космічним агентством США NASA на виведення на орбіту малих супутників на 9.8 млн доларів.
Джерело: NASA
Деталі: Програма NASA Launch Services Program (LSP) уклала кілька контрактів Venture Class Launch Services Demonstration 2 (VCLS Demo 2) на запуск у космос малих супутників (SmallSats), включаючи CubeSats, мікросупутники або наносупутники.
Firefly Black LLC, зареєстрована в Техасі – одна з трьох компаній, відібраних для забезпечення цих можливостей комерційного запуску, з якими укладені контракти з фіксованою ціною.
Вартість контракту з цією компанією – 9.8 мільйона доларів.
Як ідеться на сайті NASA, запуски малих супутників VCLS Demo 2 можуть допускати вищий рівень ризику, ніж великі місії, вони покажуть і допоможуть знизити ризики, пов’язані з використанням нових ракет-носіїв, що забезпечують доступ у космос для майбутніх малих космічних кораблів і місій.
Довідка: Firefly Aerospace (раніше – Firefly Space Systems) – приватне аерокосмічне підприємство, зі штаб-квартирою в Остіні (Техас, США), яке розробляє легкі ракети-носії для запуску вантажів у космос. У 2017 році компанію купив український підприємець Максим Поляков, він перезапустив її під новою назвою Firefly Aerospace.
Висновок Венеційської комісії частково врахований у законопроєкті про е-декларації – Стефанішина
Українська влада вже частково врахувала висновок Венеційської комісії щодо розв’язання конституційної кризи в Україні, яка виникла через скасування антикорупційного законодавства рішенням Конституційного суду.
Про це, як передає Укрінформ, заявила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телеканалу “Україна 24”.
“Прозвучав і продовжує звучати заклик до парламентарів – врахувати висновок Венеційської комісії. Він вже частково врахований, зокрема в законопроєкті, який стосується відновлення системи електронного декларування. Тут Венеційська комісія підтвердила, що не може бути окремого законодавства для суддів, закон є єдиним для всіх. Його мають виконувати навіть судді”, – відзначила віцепрем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
4 грудня Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №4460-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким поновила відповідальність за недостовірне декларування.
Після рішення КСУ щодо е-декларування НАБУ закрило близько 100 справ
Після ухвалення Конституційним Судом рішення щодо електронного декларування Національне антикорупційне бюро закрило близько 100 справ, які перебували на стадії досудового розслідування.
Про це директор НАБУ Артем Ситник заявив в інтерв’ю UA:Перший, передає кореспондент Укрінформу.
«Якщо ми говоримо про наслідки (рішення КСУ – ред.), то це близько 100 справ було закрито – це на стадії досудового розслідування, і справи, які були в суді, також були закриті. Серед них – справа щодо Констянтина Бриля (ексголова Запорізької ОДА – ред.), по Труханову (міський голова Одеси – ред.) та інші», – сказав Ситник.
Він додав, що поновити ці справи неможливо, бо ухвалений закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування не матиме зворотної сили.
«Навіть ті вироки, які були постановлені, вони були скасовані, переглянуті Антикорупційним судом, бо було таке рішення КСУ», – наголосив директор НАБУ.
Водночас він підкреслив, що закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування необхідно ввести в дію якнайшвидше, бо якщо він не набере чинності з 1 січня, то «всі декларації, які будуть подані за 2020 рік, вони можуть бути не охоплені цим законом, і фактична імплементація цього закону розпочнеться лише по деклараціях 2021 року».
Ще одну проблему Ситник вбачає у тому, що у новому законі санкції передбачені значно м’якші у порівнянні з тією редакцією, яка діяла до рішення КС.
Як повідомлялося, КСУ 27 жовтня визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.
У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.
Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.
Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.
Водночас у КСУ заявили, що висновки Венеційської комісії свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню”.
Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду України
Верховна Рада 4 грудня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт №4460-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». За нього проголосували 289 народних депутатів.
Наразі документ переданий на підпис Президенту.
Ситник: Коломойський через депутатів тисне на НАБУ у справі Приватбанку – УП
Директор НАБУ Артем Ситник заявляє, що бізнесмен Ігор Коломойський через підконтрольних йому нардепів намагається вплинути на розслідування справи Приватбанку.
Джерело: Ситник в інтерв’ю телеканалу “UA: Перший”
Пряма мова: “Вони (олігархи – ред.) не просто впливають, вони, на жаль, фактично керують окремими сегментами парламенту… Є у нас дві справи. Одна – це Приватбанк. Справа надскладна, але ми рухаємося по ній достатньо продуктивно. І, звісно, певний олігарх… ну це пан Коломойський, звичайно, що він, на жаль, постійно посилює вплив і свою присутність в парламенті через це через свої “рупори”. І звичайно вони – тільки-но ми наближаємося – починають активізацію”.
Деталі: Директор НАБУ уточнив, що це зокрема, відбувається руками нардепа від “Слуги народу” Олександра Дубінського.
Ситник також додав, що нещодавно було засідання антикорупційного комітету, на якому слухали якісь справи щодо нього. За словами директора НАБУ, це ініціювали все ті ж депутати.
Передісторія:
У листопаді 2019 року генпрокурор Руслан Рябошапка передав у НАБУ справу про виведення багатомільярдних коштів з Приватбанку до його націоналізації.
Йдеться про розслідування того, як керівництво банку за змовою з колишніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим завдали державі шкоди на 116,8 млрд грн.
4 березня Артем Ситник заявив, що справи Приватбанку перебувають на фінальній стадії і лише відсутність експертиз відкладає на недалеке майбутнє прийняття рішень.
1 травня Ситник заявив, що бюро рухається до оголошення підозр у справі Приватбанку.
Татаров подає до суду на Ситника – УП
Заступник глави Офісу президента Олег Татаров має намір подати позов проти директора НАБУ Артема Ситника про захист честі, гідності та ділової репутації.
Джерело: Татаров у Telegram
Пряма мова: “На початку тижня у відношенні директора НАБУ Ситника мною буде подано позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Кожен чиновник повинен відповідати за свої слова та дії”.
Деталі: Він пояснив, що 11 грудня Ситник “в черговий раз назвав його прізвище разом з підозрюваними у скоєнні низки злочинів фігурантами будівельних скандалів”.
За словами Татарова, він це пов’язує зі “своєю системною роботою по зміцненню незалежності в правоохоронних органах”.
Заступник глави Офісу президента вимагав від диретора НАБУ негайно спростувати “недостовірну інформацію” або публічно продемонструвати суспільству докази його причетності до протиправної діяльності.
Татаров також додав, що наполягає на незалежній міжнародній або вітчизняній експертизі будь-яких електронних, відео або аудіо даних нібито з його участю в незаконній діяльності.
Передісторія:
2 грудня Національне антикорупційне бюро заявило, що Офіс генпрокурора свідомо зриває справу щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.
Співрозмовник УП у правоохоронних органах 2 грудня розповів, що НАБУ та САП підготували підозру Татарову, але генпрокурор Ірина Венедіктова відсторонила 4 прокурорів, які вели цю справу.
4 грудня під Офісом президента пройшла акція “Національного корпусу”, її учасники вимагали звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової, глави Офіса президента Андрія Єрмака і його заступника Олега Татарова.
Татаров на це сказав, що не боїться “ні сфальсифікованих кримінальних справ, ні пікетів, ні вимог”.
Річниця затримань у справі Шеремета: під ОП влаштували “похорон правосуддя” – УП
Під Офісом президента на вулиці Банковій у Києві у річницю затримань у справі вбивства журналіста Павла Шеремета проходить акція під назвою “Похорон правосуддя”.
Джерело: Укрінформ, Нацполіція
Деталі: Участь у заході беруть декілька сотень осіб. Біля ОП та на Банковій також є чимало автомобілів поліції та правоохоронців.
Активісти принесли труну білого кольору з надписом “Весна пройшла, невинних садять”. Лунає сумна, траурна музика.
Також серед присутніх є дівчина, символічно переодягнута у Феміду у чорному одязі, із зав’язаними очима, яка тримає у руках Конституцію та терези, у яких з одного боку приклеєний телефон, як символ “телефонного права”.
Активісти тримають у руках лампадки та вінки, які ставлять на труну.
Серед учасників заходу – представники Нацкопусу, волонтери, інші активісти.
Мітингувальники збираються йти під МВС і Офіс генпрокурора.
Тим часом у пресслужбі Нацполіції заявили, що правоохоронці не обмежують доступ громадян до Офісу президента під час масових заходів.
Дослівно поліція: “Правоохоронці стежать за правопорядком і проводять превентивні заходи. Перед Офісом президента облаштовані святкові локації, а також заплановані інші заходи.
Зважаючи на це, поліцейські посилили заходи безпеки. Поліція діалогу роз’яснює вимоги уряду щодо необхідності дотримання карантинних обмежень, також проводяться поверхневі перевірки. При цьому доступ громадян на територію не обмежений”.
Що передувало: 10 грудня суд у справі вбивства журналіста Павла Шеремета продовжив запобіжні заходи всім трьом обвинуваченим: Андрія Антоненка залишили під вартою, Юлію Кузьменко – під цілодобовим домашнім арештом, Яну Дугарь – під заставою.
Передісторія:
Журналіст “Української правди” та “Радіо Вести” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.
Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.
25 серпня суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.
Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.
Дві пастки для Nord Stream 2: що означають нові санкції США проти російського проєкта
11 грудня 2020, Олена Зеркаль, НАК “Нафтогаз України”
Палата представників, а за нею і Сенат Конгресу США підтримали новий, розширений пакет санкцій проти Nord Stream 2. Підтримка обох партій, та ще й настільки переконлива (наприклад, у Сенаті було 84 голоси “за” і 13 “проти”) дає надію на те, що навіть обіцянка президента Трампа ветувати цей документ не дозволить зупинити вступ цього документа в дію (до того ж його претензії стосуються зовсім іншого положення і не пов’язані з російським газогоном).
Спробуємо розібратися, чому ці санкції важливі для глобальної безпеки світу та України зокрема?
Перші санкції, прийняті ще торік, заборонили надавати проєкту “Північний потік-2” технології глибоководної укладки труб. Додаткові санкції, включені до проєкту оборонного бюджету США на 2021 рік, фактично унеможливлюють його реалізацію.
Новий проєкт накладає обмеження на компанії, залучені до будь-яких “трубоукладальних робіт” (включно з підготовкою майданчика, облаштуванням траншеї, дослідженням морського дна, розміщенням щебеню – ним трубу “засипають” на дні – чи будь-якими іншими роботами з трубами).
А також, що дуже важливо, під санкції підпадуть надавачі послуг страхування та перестрахування трубоукладальних суден, а також компанії, які надають “послуги або сприяють технологічній модернізації трубоукладальних суден, встановленню на них зварювального обладнання, їх дооснащенню або швартуванню” та компанії, що надають “послуги тестування, перевірки або сертифікації, необхідні для роботи газопроводу Nord Stream 2 чи пов’язані з нею”.
Найцікавішими тут є дві бюрократичні пастки, які США підготували для росіян, – страхування та сертифікація.
Так сталося у цивілізованому світі, що без страхування судно не зайде в жоден порт. А з новим пакетом санкцій жодна серйозна організація таких послуг проєкту не надасть.
На це натякають у Міжнародній групі клубів взаємного страхування судновласників (International Group of P&I Clubs, IG P&I). Ще до голосування законопроєкту в Конгресі IG P&I випустила циркуляр-застереження для своїх членів — оцінити і знизити ризики заключення контрактів за проєктами будівництва Nord Stream 2, оскільки Держдепартамент планує дуже широко трактувати вимоги закону.
Без сертифікації та тестування газопровід неможливо запустити в експлуатацію.
У світі менше двох десятків компаній, які проводять сертифікацію проєктів такого рівня. І коли санкції США наберуть чинності, жодна з них не ризикне зв’язуватися з Nord Stream 2.
Кілька тижнів тому про вихід з проєкту повідомила норвезька компанія DNV GL, яка здійснювала сертифікаційний супровід Nord Stream 2 на попередніх етапах. Зважаючи на те, що стандарти сертифікації у кожної компанії свої, замінити DNV на цій стадії проєкту росіянам буде дуже складно. Якщо взагалі можливо.
Тобто навіть якщо росіянам, попри власну технологічну неспроможність, вдасться завершити газопровід, він так і лежатиме на балтійському дні пам’ятником трубі вартістю майже $10 млрд.
Звісно, таке пояснення дії санкцій виглядає дещо схематично і спрощено. Тим більше, що наразі законопроєкту лишилося пройти ще крок на шляху до закону. Для набрання чинності документу ще потрібно отримати підтримку президента США.
Та маємо кілька причин для оптимізму.
По-перше, нові санкції, так само, як і минулорічні, вносяться через так званий National Defense Authorization Act, що регулює річний оборонний бюджет США. Це консенсусний документ, який має підтримку Демократичної та Республіканської партій та обох палат Конгресу.
По-друге, навіть якщо припустити, що президент Трамп спробує ветувати закон, то причиною цьому стануть зовсім не санкції проти Росії, а внутрішні американські питання.
При цьому законопроєкт підтримали 335 конгресменів, чого із запасом достатньо для подолання вето президента. Голосування Сенату – так само результативне. За американським законодавством, для подолання Вето необхідно 2/3 голосів кожної палати, і наразі ця підтримка у нас є.
Отже, тримаймо кулаки!
Олександр Сирський, командувач Сухопутних військ ЗС України: Війна на Кавказі показала: без автоматизованої системи управління військами важко досягти результату
11.12.20, Укрінформ
Напередодні Дня Сухопутних військ кореспондент Defense Express мав змогу поспілкуватись з командувачем найбільшого з видів Збройних Сил України генерал-полковником Олександром Сирським. Розмова видалась змістовною і такою, що може бути цікавою не лише військовим, але і пересічним громадянам України.
Ознайомившись з відповідями командувача СВ ЗСУ, кожен зможе упевнитись в тому, що знаходиться під надійним захистом, а також в тому, що українське військо не стоїть на місці, а стрімко розвивається і вже впритул наблизилось до досягнення повної оперативної сумісності з військами країн-членів НАТО. А ще – дізнатись про поточні досягнення та плани розвитку Сухопутних військ ЗС України, висновки з протистояння між Азербайджаном та Вірменією, які можуть бути корисними для оборони України, завдання з підвищення бойових спроможностей та багато іншого.
ПРО ЦЬОГОРІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА СТАВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ ТА ЗСУ ДО РОЗВИТКУ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
– Пане командувачу, з якими результатами Сухопутні війська підішли до чергового професійного свята?
– За результатами бойової підготовки, за результатами виконання бойових завдань, за станом військової дисципліни Сухопутні війська виконали всі ті завдання, які були покладені на них в році, що минає. Ми зробили значний крок вперед і в плані підготовки, і в плані нарощування боєздатності.
Стан бойової підготовки Сухопутних військ можна оцінити як такий, що забезпечує на належному рівні підготовку, а також відновлення боєздатності військових частин та підрозділів Сухопутних військ до виконання завдань за призначенням.
В цілому, станом на кінець листопада ц. р. нами виконано 18 843 основних заходів підготовки військ з 19 950 запланованих, це – 94,5% від Плану підготовки СВ ЗСУ у 2020 навчальному році.
Хочу наголосити, що всі заходи підготовки протягом року були організовані з урахуванням неухильного виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, обмежувальних заходів на період дії карантину.
Як досягнення можу відмітити, що ми значно збільшили кількість військових частин, які повністю боєготові та спроможні виконати визначені бойові завдання. Ми також наростили рівень укомплектованості військових частин і особовим складом, і озброєнням та військовою технікою, що також позитивно позначається на оперативних спроможностях виконувати бойові завдання.
Крім того, представники сухопутних військ взяли участь в ряді навчань і, в свою чергу, ми провели ряд власних навчань. І крайні навчання, які були проведені наприкінці листопада місяця ц.р., під час проведення інструкторсько-методичного заняття з командирами бригад напередодні підбиття підсумків в Збройних силах, засвідчили, що особовий склад, штаби, командувачі, командири всіх ступенів правильно розуміють ті виклики та загрози, що стоять перед нами в умовах нарощування рівня воєнних загроз, а також з урахуванням сучасних тенденцій військових конфліктів – в тому числі і тих, що можна було бачити під час цьогорічного азербайджансько-вірменського конфлікту. Все це нами було враховано, що, в принципі, вплинуло на той результат, з яким ми підійшли до нашого професійного свята.
– Сухопутні війська є основним виконавцем завдань по забезпеченню миру та стабільності на території України. Наскільки це відбивається в ставленні командування і керівництва Держави до найбільшого виду Збройних сил України?
– Сухопутні війська були і залишаються основою Збройних сил. Вони несуть основний тягар українсько-російської війни в тій її формі, яку ми наразі маємо, і вони складають переважну більшість військових частин, що виконують завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил. Тому, звичайно, Сухопутним військам приділяється значна частина уваги з боку керівництва Збройних сил, керівництва Держави, зокрема і по забезпеченню їх озброєнням та військовою технікою.
Так, напередодні Дня захисника України відбулось вручення озброєння та військової техніки, і ми тоді отримали майже два танкових батальйони, батальйон на БМП, фактично батальйон на БТР-4, ряд іншої спеціальної техніки, розвідувальної техніки. Тоді ми отримали і “Онцили” (бойові броньовані машини “Oncilla” – польський варіант розробленої в Україні ББМ “Дозор” – ред.) і засоби радіоелектронної боротьби. Звичайно, що цього недостатньо, але все ж таки це такий суттєвий крок в забезпеченні і нарощуванні боєздатності Сухопутних військ.
Ну і зараз ми робимо все можливе для того, щоб підвищити рівень готовності наших екіпажів, розрахунків в майстерності володіння цим озброєнням та військовою технікою. Ми, знову ж таки, проводимо ряд експериментальних навчань, де ми удосконалюємо форми та методи комплексного застосування сил та засобів, які є в Сухопутних військах. І це комплексування стосується, в першу чергу, засобів вогневого ураження, безпілотних літальних апаратів, засобів автоматизації, засобів радіоелектронної боротьби – для того, щоб ми могли застосовувати все комплексно, по-перше, а по-друге – це значно підвищить ефективність застосування кожної з цих складових зокрема та в цілому. Це дає нам можливості більш ефективно виконувати бойові завдання.
– Минулого року йшлось про плани будівництва ряду військових містечок для частин, які дислокувались у не до кінця придатних для їх розташування місцях – чи вдалось реалізувати плани, що зроблено, які плани на подальший розвиток казармено-житлового фонду?
– Протягом 2020 року нам вдалося виконати ряд вагомих заходів стосовно покращення стану казармено-житлового фонду. Зокрема, було завершено будівництво 85 казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців військової служби за контрактом (із запланованих 127 казарм). Також було завершено будівництво та введено в експлуатацію 3 польові бази на 500 чол. (в Донецькій та Херсонській областях).
На сьогодні триває будівництво 30 об’єктів казармено-житлового фонду, які планується завершити та ввести в експлуатацію до кінця поточного року. Введення в експлуатацію цих об’єктів дозволить розмістити понад 3,5 тис. чол.
Крім того, на початку наступного року планується остаточне введення в експлуатацію на одному з центрів підготовки табірного містечка, в якому одразу може розташуватись механізована бригада в повному складі.
Наступного року планується основні зусилля зосередити на завершені виконання робіт з капітального ремонту об’єктів військової інфраструктури, що були розпочаті у 2019-2020 роках.
Також керівництвом Сухопутних військ постійно здійснюється контроль за станом забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями. Нами завершено будівництво та введено в експлуатації 14 гуртожитків поліпшеного типу, що дає змогу розміщення військовослужбовців та членів їх сімей загальною чисельністю 1680 чоловік; також продовжується практика щодо забезпечення офіцерів штатно-посадовим житлом, в цьому році в Сухопутних військах їх забезпечено 48-ма квартирами.
Зрозуміло, що це крапля в морі тих потреб, які ми маємо, і тут нам, як і іншим видам Збройних сил, потрібна увага і допомога з боку держави. Бо питання соціальних гарантій військовослужбовців, найважливішою з яких є забезпечення військовослужбовців житлом, має бути пріоритетним, особливо – у державі, що воює.
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ КЕРОВАНОСТІ ВІЙСЬК ТА КОМПЛЕКСУВАННЯ ВСІХ НАЯВНИХ ЗАСОБІВ
– Однією з переваг на полі бою може бути наявність та активне використання високорозвинених систем автоматизованого управління (АСУ) військами. Як наразі йдуть справи з розвитком та впровадженням АСУ у війську? Які тут перспективи?
– У першу чергу, що стосується тактичної ланки безпосередньо Сухопутних військ – нами ведуться роботи в рамках дослідницької роботи “Простір” (відпрацювання Автоматизованої системи тактичної ланки управління, в якій бере участь одеське підприємство ТОВ “Телекарт-Прилад” – ред.). Елементи цієї системи були перевірені під час батальйонних навчань з бойовою стрільбою на 235-му Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів наприкінці листопада ц. р. Вони показали, що є певні проблеми. В той же час вони засвідчили і те, що іншої альтернативи цьому немає.
По-перше – збільшується кількість безпілотних літальних апаратів, які діють не лише в інтересах бригади, а навіть в рамках окремої батальйонної тактичної групи. В нас під час останніх навчань при виконанні завдань застосовувалось від 4 до 7 різних БПЛА, які здійснювали коригування вогню, проводили розвідку, дозволяли постійно надавати інформацію щодо обстановки на полі бою – таким чином командир батальйону був обізнаний стосовно того, що відбувається в смузі його відповідальності, як розвиваються події.
По-друге – цю інформацію треба об’єднати, довести безпосередньо до тих підрозділів, які здійснювали вогневе ураження. В першу чергу – це підрозділи артилерії.
Тому зрозуміло, що система управління військами тактичного рівня нам вкрай потрібна. І потрібна, як повітря.
Що стосується цих останніх випробувань, можу сказати, що був ряд проблем технічного характеру, однак ця перевірка показала, що роботи треба продовжувати, що треба нарощувати цю систему, удосконалювати і включати до її складу реальні елементи, які дозволяють надавати підтримку вироблення рішень в режимі реального часу.
Нами також наразі зосереджена увага і на проведенні іншої дослідницько-конструкторської роботи, що стосується створення програмно-апаратного комплексу АСУ оперативно-тактичної ланки управління – АСУ “Дзвін”.
Також, продовжується переоснащення озброєння та військової техніки Сухопутних військ сучасними засобами зв’язку виробництва компаній Harris (УКХ радіостанції RF-7850, КХ радіостанції RF-7800, апаратура внутрішнього зв’язку та комутації RF-78001), Aselsan (УКХ радіостанції VRC-9661, апаратура внутрішнього зв’язку та комутації ICS-6680), Еверест Лімітед (телекомунікаційні комплекти ТК-1,ТК-2,ТК-3,ТК-4), Motorola (радіостанції DM4600, DР4400, DР4800, Либідь К2РБ та ретранслятори Либідь К2РТД), Датагруп (термінали супутникового зв’язку КА діапазону), Телекард-Прилад (апаратура внутрішнього зв’язку та комутації АВЗК-У).
Ми очікуємо, що повне переоснащення дасть нам можливість побудувати телекомунікаційну мережу зв’язку, яка забезпечить функціонування наших перспективних автоматизованих системи тактичної та оперативно – тактичної ланок управління.
– Чи достатньо, на вашу думку, наразі потенціалу вітчизняних виробників для того, щоб самостійно створити таку систему, як, наприклад, АСУ тактичної ланки?
– Я вважаю, що треба використовувати і всі можливості наших підприємств, які займаються створенням цих систем, і досвід, а також допомогу з боку наших іноземних партнерів.
На користь звернення за допомогою до наших партнерів є достатньо аргументів. Це занадто складана задача, і досвід наших партнерів показує, що вони пройшли достатньо складний та довгий шлях, а ми просто не маємо для цього часу. Нам необхідна ця система, нам необхідно автоматизувати усі Сухопутні війська і бойові частини – в першу чергу. Хто приймає швидше рішення, хто спроможний скоріше реагувати на зміни обстановки в ході бою – той досягає Перемоги.
– Є свідчення того, що в ході конфлікту між Азербайджаном та Вірменією успіхи азербайджанського війська були не в останню чергу пов’язані із застосуванням турецької АСУ військами. З огляду на це запитання – чи є зацікавленість в партнерів України в тому, щоб поділитись з нами подібними надбаннями як з точки зору їх зацікавленості в тому, щоб ми ставали сильнішими в нашому протистоянні з РФ, так і з точки зору швидшого досягнення повної нашої взаємосумісності з Альянсом?
– Ми сподіваємось на це. Зрозуміло, що вони не будуть передавати те, що використовується ними зараз для власних цілей (найновіші подібні системи – ред.), але, скажімо, основу, або платформу з можливістю адаптації під наші національні інтереси, наші національні особливості, я думаю, що вони нам нададуть.
Ну і досвід Азербайджану свідчить про те, що ЗС Азербайджану були забезпечені саме турецькою системою управління. Без подібної системи ЗС Азербайджану було б дуже важко досягти отриманого результату, а також використовувати з достатньо високою ефективністю та комплексувати різну кількість БПЛА, які там були (і ударні, і розвідувальні) і, власне, для нанесення ударів за допомогою ракет і плануючих бомб та коригувати вогонь артилерії і ракетних військ. Система управління дозволяла зводити в єдине інформаційне поле розвідувальну інформацію, отриману з різних джерел та різними шляхами, та в режимі реального часу використовувати її для планування вогневого ураження та бойових дій в цілому.
Це наразі необхідно і нам – звести інформацію, що отримується за допомогою усіх видів розвідки, здійснити її узагальнення та видавати вже загальну картину командирам для прийняття необхідних рішень.
ПРО ВИСНОВКИ З АЗЕРБАЙДЖАНСЬКО-ВІРМЕНСЬКОГО КОНФЛІКТУ, КОРИСНІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ
– Якщо вже ми вчергове звернулись до теми азербайджансько-вірменського конфлікту, давайте більш детально торкнемось цієї теми. У Сухопутних військах Збройних сил України проведено велику роботу по аналізу конфлікту між Азербайджаном та Вірменією. Чи можете поділитись тим, які зроблені з цього висновки, що можуть бути корисними для Збройних сил в цілому та СВ ЗСУ зокрема?
– У середині листопада ц. р. ми провели триденну конференцію з керівним складом Сухопутних військ Збройних Сил України, органів військового управління, вищих військових навчальних закладів по вивченню уроків азербайджансько-вірменського конфлікту і, виходячи з проведеного аналізу дій сторін, зробили для себе ряд висновків.
По перше – наразі нам необхідна сучасна система управління – про що ми щойно говорили. Кардинальне збільшення на полі бою сучасних систем розвідки, безпілотних літальних апаратів, роботизованих систем, а також значне підвищення їх можливостей, формує вкрай високі вимоги, як до систем передачі даних, так і до систем їх обробки та автоматизації вироблення управлінських рішень. Ми бачимо, як наразі збільшилась, наприклад, роль безпілотних літальних апаратів на полі бою, з огляду на їх розвиток і можливості їх використовувати і в ударному варіанті, і в розвідувальному варіанті, а також як складову частину артилерії для ведення коригування вогню ракетних та артилерійських систем. І це лише маленький приклад того, як поява нових технологій змінює можливості на полі бою і підвищує вимоги до швидкості обробки інформації та прийняття управлінських рішень.
По друге – в зв’язку з зазначеним вище значно зросла роль засобів протиповітряної оборони. Якщо б вірменська сторона мала сучасні засоби ППО – це з одного боку, а з іншого якщо би вона створила комплексну ешелоновану систему протиповітряної оборони, то результати могли би бути іншими, як в плані втрат та збереження життя своїх військовослужбовців, так і в плані забезпечення боєздатності підрозділів. З огляду на це, ми вкрай потребуємо удосконалення нашої системи ППО військ.
По-третє – цей конфлікт показав і значне зростання ролі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей фактор треба враховувати та робити відповідні висновки також.
Ну і насамкінець – проведений аналіз показує, що все це – і засоби розвідки, і засоби ППО, і засоби РЕБ, і ударні засоби повинні використовуватись комплексно. Все це повинно бути об’єднано єдиною системою управління – ми повсякчас до цього повертаємось… І всі ці засоби повинні доповнювати одне одного для того, щоб максимально збільшити ефективність виконання бойових завдань.
– Чи були зроблені якісь висновки, щодо тактики застосування підрозділів в сучасних умовах і тих помилок, які були допущені сторонами конфлікту?
– З огляду на специфіку регіону, де велись бойові дії, а також на ту інформацію, яку ми отримали, ми знаємо, що там, де проводились бойові дії на рівнинній місцевості, значні втрати були з боку сторін під час ведення наступу – в першу чергу на мінно-вибухових загородженнях. Там було втрачено велику кількість бойової техніки. І з цим також треба щось робити, змінювати тактику, комплексувати засоби і т. і.
Там, де була гірська місцевість, важкопрохідна, там зростала роль спеціально підготовлених підрозділів, зокрема і сил спеціальних операцій. Там діяли штурмові групи, і діяли вони при підтримці з повітря, були забезпечені розвідувальною інформацією в онлайн-режимі. І, звичайно, вони діяли там автономно і були підготовлені, і могли виходити і у фланг, і в тил, що, в принципі, знову ж таки сприяло успіху. Цей досвід також треба переймати та впроваджувати у себе.
Можливість ураження на всю глибину бойових порядків – це також є одним з факторів, на врахування якого наштовхує аналіз цього конфлікту. Практика показала, що навіть у глибокому тилу не можна розслаблятися і нехтувати засобами маскування.
З огляду на це слід приділяти більше уваги ролі фортифікаційних споруд, інженерного обладнання рубежів, позицій. Ми бачили, що перші дні вірменська сторона достатньо стійко утримувала перший рубіж, який був гарно обладнаний у інженерному відношенні, але, поряд з цим, коли вони опинились ізольованими, і особливо, коли завдавалися удари по резервах, вони були вимушені залишити позиції через те, що не мали підкріплень, не мали забезпечення озброєнням та боєприпасами, які там витрачались в ході ведення бойових дій. Ну а далі вже ми бачили, що ці події почали розвиватись достатньо швидко і негативно для вірменської сторони – в плані того, що там, де рубежі були не підготовлені, їх фактично неможливо було утримати.
Крім того, слід відзначити і підвищення ролі інформаційного забезпечення проведення операції. Проведений аналіз цього конфлікту також в чергове засвідчив, що це важлива складова будь-яких бойових дій. Активне інформаційне супроводження дій військ в позитивному контексті створювало перевагу, стимулювало і своє населення, і свої війська. З іншого боку, активні заходи з дезінформування негативно впливали на дії противної сторони, сприяли дезорієнтації військ, формуванню панічних настроїв серед військових та цивільного населення, що, насамкінець, і сприяло кінцевому для сторін цього конфлікту результату.
Підсумовуючи все сказане по цій темі, хочу зазначити, що за результатами аналізу ходу операцій та результатів азербайджансько-вірменського конфлікту ми вважаємо за доцільне продовжити нарощування оснащення Збройних Сил України безпілотними авіаційними комплексами (БпАК), у тому числі в ударному варіанті.
Необхідно вдосконалювати не лише тактику і форми їх застосування, а і взаємодію таких підрозділів з механізованими військами, ракетними військами і артилерією, Силами спеціальних операцій. БпАК повинні використовуватися як для ведення розвідки та цілевказання, так і для нанесення ураження противнику та оцінювання його результатів. І, якщо проблема оснащення Збройних сил України оперативно-тактичними БпАК знаходить вирішення за рахунок закупівлі та налагодження виробництва турецьких комплексів Bayraktar TB2, що вправно показали себе в ході азербайджансько-вірменського та ряду інших конфліктів, то проблема оснащення підрозділів тактичної ланки Сухопутних військ України сучасними розвідувально-ударними безпілотними комплексами ще очікує на своє рішення. Ми маємо ряд думок з цього приводу і вже висунули відповідні пропозиції.
Водночас ми також повинні підвищувати власні спроможності щодо протидії БпАК противника, зокрема, шляхом переозброєння на сучасні засоби ППО та радіоелектронної боротьби, що здатні ефективно боротися з безпілотниками.
Крім того, необхідно належним чином маскувати техніку та озброєння, позиції військ, використовувати підземні споруди і укриття, обладнувати хибні позиції, макети техніки, а це ставить питання забезпечення військ необхідними інженерними засобами та розвиток системи інженерного забезпечення дій військ в цілому.
Також необхідно розвивати спроможності щодо ведення бойових дій в особливих умовах, зокрема, враховуючи умови Сходу України – в умовах щільної урбанізованої забудови. А для цього треба адаптувати оснащення військ – за рахунок впровадження нових, сучасних систем ОВТ, в тому числі роботизованих, здійснити перехід на використання високоточних ударних систем, забезпечити підвищення ефективності дій військ за рахунок поліпшення їх керованості, забезпеченості розвідувальною інформацією, що має надходити в режимі реального часу. Ну і треба, як ми говорили раніше, забезпечити ефективне комплексування всіх наявних засобів для досягнення максимально можливого синергетичного ефекту їх спільного використання.
Особливу увагу маємо звернути на інформаційну боротьбу, захист від інформаційного впливу противника, які повинні вестися постійно, а також – на роботу органів цивільно-військового співробітництва, роль яких в наших конкретних умовах може бути однією з визначальних.
ПРО ПРАКТИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЧУЖОГО ДОСВІДУ ТА ПЛАНИ ЩОДО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ
– По висновках, які були зроблені з аналізу азербайджансько-вірменського конфлікту, в Сухопутних військах вже було проведено дослідницьке навчання комплексного застосування сил та засобів, в тому числі із залученням БПЛА, коли були зімітовані всі умови реального сучасного загальновійськового бою – включно з активним застосуванням засобів РЕБ. Якими є висновки з цього заняття?
– Висновки такі. По-перше – ми перевірили можливість використання різних типів безпілотних літальних апаратів для виконання розвідувальних завдань і забезпечення коригування вогню артилерії в умовах ефективної протидії засобів радіоелектронної боротьби. Ну і деякі безпілотні літальні апарати та комплекси не змогли підтвердити ті характеристики, які заявляли виробники і, відповідно, не змогли ефективно використовуватись і, як наслідок, забезпечити виконання бойових завдань в умовах сильної протидії засобів радіоелектронної боротьби.
Ми також перевірили і різні системи радіоелектронної боротьби, які використовуються у нас в Збройних силах і також побачили їх переваги та недоліки. Крім того, ми розібрались з особливостями їх застосування для підвищення бойових можливостей. Це було корисне навчання, і ми в подальшому продовжимо цю практику.
Слід зазначити, що це заняття ми провели в умовах, коли зараз формується Державне оборонне замовлення і висновки з нього дали нам підстави внести обґрунтовані пропозиції. Нам це було потрібно для того, щоб визначитись з тим, що треба закупати, а від чого ми можемо відмовитись.
Ми, наприклад, зрозуміли, що в нас є безпілотні комплекси, які мають перспективу – це особливо ті, що були вже значно модернізовані по підсумках експлуатації у військах та досвіду бойового застосування, або нові моделі, які були щойно прийняті на озброєння вже з урахування потреб сучасного поля бою. А є ті моделі або типи БПЛА, які використовуються вже деякий час і які наразі вже не відповідають рівню розвитку систем протидії безпілотним літальним апаратам і потребують або суттєвої модернізації, або заміни на більш досконалі системи.
– Якому озброєнню в процесі переозброєння СВ ЗСУ надається пріоритетна увага?
– Хочу зазначити, що, на сьогоднішній день рівень укомплектованості основними зразками ракетно-артилерійського та бронетанкового озброєння військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України складає понад 90%. Автомобільною технікою військові частини менш укомплектовані.
Проте, цей рівень дозволяє військовим частинам виконувати завдання за призначенням.
Переважна більшість наших озброєння та військової техніки розроблені і виготовлені у 70-80 роках минулого століття. Зазначена техніка протягом останніх років була відремонтована на підприємствах України з модернізацією окремих елементів, вузлів та агрегатів.
Крім того, протягом останніх років в інтересах Сухопутних військ Збройних Сил України було прийнято на озброєння та допущено до експлуатації велику кількість озброєння та військової техніки.
Надходження новітніх або модернізованих зразків ОВТ до Сухопутних військ дало змогу здійснити доукомплектування військових частин (підрозділів) та дозволило їм якісно виконувати визначені завдання за призначенням.
Слід зазначити, що на досягнутому ми не зупиняємося, наразі відкрито та проводяться ряд дослідно-конструкторських робіт щодо розробки нових зразків озброєння та військової техніки, що відповідають умовам сучасного бою.
Хочу наголосити, що і в процесі переозброєння Сухопутних військ нами надається пріоритет саме новітнім зразкам вітчизняного виробництва.
Якщо говорити про механізовані та танкові війська, то це зразки бронетанкового озброєння і військової техніки типу БМП з дистанційно-керованим бойовим модулем, БТР-4Е, Т-64 “Краб”, БМПВ (бойова машина піхоти важка) або їх аналоги; автомобільної техніки – типу МАЗ-Богдан (Богдан-2251, МАЗ-5316, МАЗ-6317) або їх аналогам та бойовим броньованим машинам типу “Онцила”, “Козак”, “Новатор”, “Варта”.
Для оснащення ракетних військ та артилерії ми робимо ставку на вироби типу “Вільха”; “Верба/1”, “Зоопарк-3”, “Положеніє-2”, “Стугна-П”, “Корсар”.
Для удосконалення протиповітряної оборони ми плануємо закупати модернізовані зразки типу БМ ЗРК “Оса-АКМ” (“Бджола-2”), ЗСУ “Шилка”, ПЗРК “Ігла-1” (“Колібрі”).
Військові частини армійської авіації й надалі поповнюватимуться вертольотами типу Ми-24П/Ми-21ПУ-1 та Ми-8МТВ/Ми-8МТВ-МСБ-1.
Частини РЕБ підсилюються комплексами радіоелектронної бороьби з БПлА “Буковель-АД”, станціями перешкод КХ радіозв’язку Р-330КВ1М, Р-330УВ1М (Р-330УВ2М); станціями перешкод УКХ радіозв’язку Р-330TRC; комплексами радіо-радіотехнічного контролю “Діаграма”, засобами протидії БПлА “EDM4S-UA”.
– Яким чином Сухопутні війська беруть участь у формуванні вимог до ОВТ, засобів забезпечення та спорядження, що мають надходити на їх постачання? Чи передбачається можливість впливати на формування Державного оборонного замовлення?
– На сьогодні Сухопутні війська ЗС України беруть активну участь у формуванні вимог до озброєння та військової техніки, засобів забезпечення та спорядження.
За результатами проведеного аналізу, досвіду застосування військ (сил) в ході ведення операції Об’єднаних сил формуються оперативно-тактичні вимоги до сучасних зразків озброєння та військової техніки, засобів забезпечення та спорядження, які б дозволяли бойовим підрозділам застосовувати новітні форми та способи бойових дій. В подальшому, на основі вказаних оперативно-тактичних вимог, відкриваються дослідно-конструкторські роботи на розробку, або модернізацію того чи іншого зразка озброєння та військової техніки.
Наразі триває робота щодо формування Державного оборонного замовлення на 2021 рік, і Командування Сухопутних військ Збройних Сил України подає пропозиції на закупівлю необхідного озброєння та військової техніки, військового майна для потреб Сухопутних військ.
Крім того, хочу наголосити, що представники Сухопутних військ безпосередньо беруть участь у порівняльних випробуваннях, за результатами яких проводиться аналіз тактико-технічних характеристик зразків ОВТ та приймаються рішення щодо можливості прийняття зразків ОВТ на озброєння.
Також в Командуванні Сухопутних військ в рамках формування національної програми “Солдат майбутнього” формуються вимоги до комплексу бойового екіпірування військовослужбовця ЗС України.
Хочу зазначити, що на сьогодні спільними зусиллями зі структурними підрозділами Генерального штабу ЗС України та Міністерства оборони України проведено велику роботу по впровадженню у війська нових зразків озброєння, та спорядження.
Зокрема, була прийнята на озброєння міна сигнальна звуко-світлова СМ-У та сигнальна міна СМ-Ш, ручна димова граната РДГ-55, фільтруючі загальновійськові протигази ФП-М95У, ФП-М05У та дозиметр ДКГ-21.
Також було проведено експериментальне випробування та прийнято на забезпечення засоби індивідуального захисту (жилети та шоломи кевларові). Наразі триває робота щодо прийняття на забезпечення “Бронежилету модульного” та здійснюється експериментальне випробування чохлів для зброї та рюкзаків рейдових для снайперів.
До комплексу бойового екіпірування включено модифіковану навігаційну апаратуру споживачів супутникових навігаційних систем СН-3003М “Базальт”, радіостанцію транкінгового зв’язку типу MOTOROLA DP-4800.
Крім того, були прийняті на забезпечення предмети обмундирування бойового єдиного комплекту військовослужбовців СВ, медична аптечка військовослужбовця, ліхтар кишеньковий та лопата піхотна складна.
Тож ми не стоїмо на місці.
Завершуючи цю тему, вважаю за необхідне наголосити на тому, що в справі забезпечення військ сучасними озброєнням та військовою технікою, а також засобами екіпірування ми повинні надавати перевагу вітчизняним підприємствам оборонно-промислового комплексу, і в першу чергу тим, що мають високий рівень виробничих можливостей. Однак по окремих напрямках переозброєння без звернення до кращих іноземних зразків, що виробляються в країнах з числа наших партнерів, не обійтись.
ПРО РЕФОРМИ, ПЕРЕХІД НА СТАНДАРТИ НАТО ТА ТЕ, ЯКОГО ПРОГРЕСУ В ЦЬОМУ ДОСЯГЛИ СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА
– Як наразі Сухопутні виконують раніше намічені плани по переходу на стандарти НАТО?
– Один із основних пріоритетів розвитку Сухопутних військ – членство в НАТО. Відтак, на сьогодні тривають організаційні заходи реформування за принципами та побудовою, прийнятою в арміях країн-членів Альянсу. Перехід органів військового управління на структуру НАТО – один із важливих елементів масштабних змін, які сьогодні реалізуються у війську.
І у нас наразі продовжується процес стандартизації – в ході чого усі процедури вкладаються в певні стандарти. Це і стандарти підготовки, і стандарти, які стосуються застосування, це і стандартні процедури роботи оперативних штабів.
Ми перейшли на процес та порядок планування відповідно до тих критеріїв, які встановлені в країнах-членах НАТО.
Ми перейшли повністю (усі Сухопутні війська) на так звану Граунд- структуру (або G-структуру) – це для органів військового управління та S-структуру для наших механізованих та танкових бригад. Цей процес завершений, і зараз йде удосконалення та організація взаємодії і управління у створенні цих вертикалей, а також йде апробація самого порядку управління в нових організаційних структурах.
Слід зазначити, що наразі алгоритм роботи командирів та штабів СВ ЗС України, а також командирів та штабів в підрозділах країн-членів НАТО є однаковим і значно відрізняється від того алгоритму, який існував в радянській системі управління, і донедавна – в українському війську.
Цей процес абсолютно відповідає всім тим стандартам, що застосовуються в країнах-членах НАТО. Це значно полегшує взаємодію при виконанні спільних бойових завдань. Цей процес продовжується, і наші зусилля на цьому напрямку будуть лише нарощуватись.
– За вашою суб’єктивною оцінкою, наскільки ще довго триватиме процес досягнення повної сумісності підрозділів СВ ЗСУ з підрозділами країн-членів НАТО?
– Це процес постійний. Ми знаємо, що навіть деякі країни, які вже давно є членами НАТО і беруть участь, як в спільних операціях, так і в різного роду миротворчих місіях, вони всі постійно займаються удосконаленням питань взаємосумісності – це постійна робота. Слід зазначити, що ми вже тут не новачки. Наразі в нас йде нормальний процес постійної підготовки з огляду на те, що багато взаємосумісності не буває…
З іншого боку, я розумію, що в нас теж є ряд надбань, які отримані під час проведення Операції Об’єднаних сил, в ході інтенсивних бойових дій під час Антитерористичної операції, які також були нами удосконалені протягом нашого тривалого досвіду протистояння російській агресії. І ми також не повинні втрачати набуте і занадто ускладнювати порядок роботи наших штабів там, де його просто не можна ускладнювати. Тому що в основі повинна бути економія часу для прийняття рішень і надання достатнього часу для того, щоб могли підготуватись до виконання завдань підрозділи та частини.
Також хочу наголосити, що нас є підрозділи, які сертифіковані в НАТО, і вони постійно беруть участь в оцінці планування.
Так, у 2020 році рота РХБЗ, інженерно-саперна рота були оцінені як “боєготові” під час самооцінки НАТО 2-го рівня, перед цим у 2019 році вони були оцінені як “взаємосумісні” під час оцінки НАТО 1-го рівня. Проведення оцінки НАТО 2-го рівня цих підрозділів заплановано і на 2021 рік.
Ми будемо продовжувати цей процес. І в наступному році ми плануємо збільшити кількість підрозділів, що сертифіковані в НАТО. Це як штабні підрозділи, так і лінійні частини. Це є результатом комплексного підходу – вагома роль тут і інструкторів з числа військовослужбовців країн-членів НАТО, які працюють в Україні у складі чотирьох тренувальних місій, і спільних з нашими партнерами навчань, і планової роботи Командування СВ ЗСУ.
ПРО СВЯТКОВЕ
– Що хотіли б побажати своїм підлеглим напередодні професійного свята?
– Я хотів би подякувати всім військовослужбовцям та службовцям Сухопутних військ Збройних сил України за те, що вони гідно, на високому рівні та з високою якістю щоденно виконують поставлені завдання, не зважаючи на те, чи знаходяться вони в районі проведення Операції об’єднаних сил, чи знаходяться на полігонах, чи прибули після виконання завдань і займаються підготовкою до наступних ротацій.
Я також пишаюсь тим, що мені випала честь командувати найчисельнішим видом Збройних сил України.
Я хочу всім побажати лише міцного здоров’я, лише того, щоби всі були щасливі, сімейного благополуччя, ну і, звичайно, успішного виконання поставлених бойових і навчально-бойових завдань, і щоби всі військовослужбовці, які виконують завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил повернулись дому живими та неушкодженими. Це я вважаю за основний пріоритет моєї діяльності.
Слава Україні! Героям слава! І вічна пам’ять тим, хто поліг за Свободу і Незалежність України…
– Дякую вам, пане Командувачу, за цікаву та змістовну розмову! Хочу привітати вас особисто та весь особовий склад Сухопутних військ Збройних сил України з професійним військовим святом і побажати Божого захисту, удачі та наснаги в справі захисту Батьківщини!
Валерій Рябих, Defense Express, спеціально для Укрінформу.
Геннадій Друзенко, правник, волонтер, засновник та керівник Першого мобільного шпиталю: Системний вихід з кризи – нова Конституція, бо чинна, на жаль, вичерпала свій ресурс
11.12.20. Укрінформ
Конституційна криза перейшла в перманентний стан. Про старт та подальшу драматургію ми писали тут і тут.
Нагадаємо лише, що зараз суспільні дискусії розгортаються у трьох площинах. Що робити з чинним складом Конституційного суду? Що робити із такою інституцією як Конституційний суд та правилами його формування? Що робити із фактично скасованими нормами антикорупційного законодавства?
А тим часом у Фейсбуці відбувається цікавий експеримент (принаймні так його називає один із співавторів). Громадськість без лапок (мається на увазі не професійне грантове середовище, а волонтери, журналісти, військові та ідеологи всіх спектрів) запропонувала на вакантну посаду судді КС волонтера, правника, аналітика Геннадія Друзенка. Сам Геннадій публічно дякує за підтримку, іронічно каже про примарність своїх шансів, але переконує, що публічне обговорення його персони дасть старт самій традиції — обговорювати кандидатів на посади суддів КС. Ми ж вирішили поставити Геннадію свої запитання.
СИСТЕМНИЙ ВИХІД ТІЛЬКИ ОДИН – ЦЕ ЗАПОЧАТКУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ З ВИХОДОМ НА НОВУ КОНСТИТУЦІЮ
– Геннадію, наразі не сформульовано притомних – таких, що має згоду і суспільства, і вчених, і політиків – виходів з конституційної кризи. Батьки-засновники Конституції, відомі своїм безумовним авторитетом, вважають, що перезавантаження Конституційного Суду – це необільшовизм. Натомість останні рішення КС, звичайно, не можуть не обурювати. На вашу думку, чи є якийсь вихід із ситуації, щоб він задовольнив всіх і відповідав національному інтересу?
– Системний вихід може бути тільки один – це започаткування конституційного процесу з виходом на нову Конституцію. На жаль, чинна вичерпала свій ресурс. Причому, якщо подивитися світову статистику – всі конституції, які були ухвалені від часу американської конституції 1778 року, мають середній вік – 19 років, то наша конституція вже пережила середньосвітовий. Адже змінився час, змінилося покоління, змінилася політична ситуація, змінилась зрілість нації, і тому системний вихід може бути тільки один: зміна фундаментальних правил гри.
Та Конституція (яку ухвалили в 1996 році – ред), вона дуже романтична, вона не виходила з власного досвіду українського народу і наших реалій. Як розповідали мені ті, хто був дотичний до її написання, тоді брали все найкраще, що вони бачили, тому, з одного боку, замість реального регулятора вийшла така собі утопія, а з іншого боку – її намагаються використати задля вирішення короткострокових політичних проблем. Конституція перетворилася на такий собі, як говорять, “закон – як дишло”.
Її ухвалили в цейтноті під час Кучми, бо він тиснув на парламент. Її поміняли перед Ющенком – тобто він частину строку був за одними конституційними положеннями та з одними повноваженнями, а другу – за іншими. Янукович її змінив під себе буквально через пів року після інавгурації. А потім її у вельми сумнівний спосіб постановою Верховної Ради змінили в 2014 році. Порошенко намагався її під себе підлаштувати. І було безліч ініціатив часів Богдана, коли Зеленський намагався її підлаштувати під себе.
Тому, з одного боку, треба ухвалити Конституцію, яка відповідає часу, а з іншого – відродити її авторитет, як головного арбітра в наших, зокрема, політичних суперечках. І єдиний системний вихід – почати, як мінімум, суспільний діалог про нову Конституцію. Бо з цієї ситуації красивого, легітимного виходу в межах чинної Конституції немає.
– Вам не здається, що звинувачувати Конституцію в тому, що наші недосконалі еліти постійно її чіпали, це не зовсім логічно? Чи не краще було би йти шляхом поправок, внесення змін і окремих фрагментів?
– Цей інструмент, дійсно, чудово працює в країнах англо-саксонського права. Тобто, якщо ми візьмемо так звану “не писану” або не викладену в єдиному акті британську конституцію, то почнемо, напевно, з Великої хартії вольностей 1215 року, яка поступово, крок за кроком, доповнювалася, змінювалася і вдосконалювалася.
Але, щоб змінювати конституцію, потрібно бути певним, що ця конституція адаптована до реалій, що треба тільки “провести ремонт” і змістити внутрішні стіни, а несучі стіни, як у Вестмінестері, створені раз і назавжди.
Один приклад. Подивіться, ми зараз тільки увійшли в проблему з Конституційним Судом. Тобто ми бачимо, що Конституційний Суд своїм рішенням поставив країну перед політичною кризою, бюджетною кризою. І це ще – в часи пандемії, тобто кризи в сфері охорони здоров’я. А антикорупційна система, як би ми до неї не ставилися, це ще і наші міжнародні зобов’язання, під які підв’язана наша фінансова допомога, вкрай потрібна наразі країні.
Зміни ж (шлях, який ви пропонуєте) до Конституції мають проходити перевірку в самому Конституційному Суді, і навряд чи Конституційний Суд готовий зробити харакірі щодо своїх повноважень.
Тому досвід “латання” Конституції та внесення змін (п’ять чи шість було, не рахуючи оці фундаментальні 2004, 2010 і 2014 років) не відродив авторитету до цього документу.
От дивіться, якщо американці говорять про конституцію, то це для них такий же символ державності і святиня, як прапор, гімн. Коли вони говорять про те, хто керує Сполученими Штатами, то це – конституція, а не президент. Конституція вища за президента.
А в Україні Конституцію не знають, її не шанують, до неї не апелюють, як до гаранта прав і свобод. А чому? Бо цю Конституцію ухвалювали тишком-нишком, тобто, це є пакт двох людей, які зараз мало популярні в Україні: Кучма і Мороз, тобто “лівих” і більш-менш реформаторськи налаштованого на той час президента. Її ухвалював парламент у цейтноті. Ухвалював без громадського обговорення. Ухвалював парламент, якому народ традиційно не довіряє. І це не провина, звичайно, Конституції. Це – провина наших політиків, які не питали народ, коли її ухвалювали, які використовували її замість того, щоб шанувати. Але факт є факт.
Напевно, тепер нам потрібен зовсім інший конституційний процес – з широким залученням мас, з роз’яснювальною роботою і, звичайно, винесення остаточного проєкту на референдум, тоді, як мінімум, вона буде схожа на суспільний договір.
– Конституція на референдумі? Ідея може бути симпатичною, але у нас немає закону про референдум…
– Є зараз на виході проєкт. Тобто, в першому читанні він ухвалений, він йде до другого читання. Він недосконалий, але, знову ж таки, засади референдуму відомі, і – або ми довіряємо власному народу, або вважаємо, що його може “розвести” будь-який телевізор чи будь-який грошовитий політик, і тоді не варто говорити про демократію. Бо, все ж таки, демократія – це довіра до демоса, до народу, який і обирає органи влади в той чи інший спосіб.
На жаль, в Україні не склалося. Одна справа, Велика Британія чи Скандинавія, де є відповідальні еліти, яким народ довіряє і які ведуть свій демос, свою націю через всі непрості перешкоди історичним шляхом. А українські еліти, на жаль, себе скомпрометували. У них був шанс, їм довіряли, їм довірили країну в 90-х… Але ми бачимо, що в критичні часи – Майдан, війна – не еліти ж врятували Україну. Україну врятували прості українці, які змогли самоорганізуватися і показали величезний рівень і жертовності, і свідомості, який дозволив зберегти українську державність як таку…
Так, можливо, на часі – довірити українському народу саме оцю засадничу самоорганізацію акту установчої влади?
Нагадаю, що це не тільки моя думка. Скажімо, така авторитетна людина, один з метрів конституційного права як суддя Конституційного Суду у відставці Володимир Шаповал у нещодавньому інтерв’ю відмітив, що вихід з цієї системної кризи – це тільки ухвалення нової Конституції.
– Тут конституціоналісти поділені рівно на два табори: одні – «за», інші – «проти».
– Цікаво, а хто проти?
– Буткевич проти категорично.
– Ну, Володимир Буткевич – проти, бо він теж батько-засновник.
Можна бути «за», можна бути «проти», але треба тоді вилікувати пацієнта, тобто чинну Конституцію.
Що вона на сьогодні регулює? Вона обіцяє всім доступне житло, обіцяє безоплатну медицину, якої в принципі немає. Вона говорить, що будь-які непередбачені законом збройні формування заборонені прямо – а добробати врятували Україну, і вона криміналізує, по-суті, тих, хто врятував. Тобто, вона… бреше. Конституція не має права брехати.
Тому, насправді, така Конституція за своїм типом надто радянська. Вона декларативна, брехлива і вона не дієва. І питання про те, як нам нову обговорювати і ухвалювати – це питання окремої дискусії. Але нинішня працює, як ширма. На жаль, такі вони – реалії.
– Ви багато вклалися в Україну, в те, щоб її врятувати, і ви не боїтеся делегувати “ватному” народу, який перебуває під впливом каналів Медведчука і російської пропаганди, вирішення доленосних питань через референдум? Бо, якщо буде закон, на нього потягнуть не лише Конституцію, а мільйон інших питань.
– Народ такий, який є. Я нагадаю, що ця країна народилася завдяки референдуму. Тобто, були акти парламенту, але поки не було референдуму, Україну ніхто не визнавав. Тим паче, що в 1991-му році народ був набагато більш ідеологізований, набагато менш освічений, набагато менше знав про світову історію, не мав досвіду захисту цієї держави.
Тому, якщо я дивлюся соціологічні опитування, то тут, незалежно від фірми, маємо кілька констант. За українську незалежність ми маємо стабільно з року в рік 80 відсотків плюс… Цифри коливаються, але це така стабільна, конституційна (з запасом) більшість народу. Є така константа: з людьми, які вважають, що Україна має бути незалежною, треба говорити. І вони мають право ухвалювати рішення щодо України.
Все решта – це і є питання суспільного договору. Як ми врегульовуємо нашу історичну пам’ять – тобто, чи ми виносимо це за дужки, (як, скажімо, в американській конституції рабство винесли за дужки)? Як ми вирішуємо питання культурної ідентичності в цілому і мови зокрема? Хоча, мені здається, що чинні якраз норми Конституції є доволі зваженими, бо вони передбачають підтримку українського культурного фонду і відсутність дискримінації інших культурних ідентичностей, які існують в Україні. І тут я не бачу проблеми, бо серед прихильників Медведчука або ОПЗЖ (оскільки вона не є такою гомогенною структурою) теж є люди, які бачать Україну по-іншому, але вони вірять, що Україна має бути суб’єктом.
Так, їм не подобається багато речей, які подобаються нам і нашим однодумцям. Але, якщо ми хочемо уникнути оцього вічного маятника Ющенко-Янукович, пізній Порошенко – Зеленський, коли Україну просто кидає з крайнощів у крайнощі, ми маємо домовитися про ті речі, які є непорушними. І ці речі мають не тільки влаштовувати, умовно кажучи, галичан, вони мають не меншою мірою влаштовувати жителів українського півдня чи Харкова.
Бо фронт був дуже хорошою школою. Фронт же наш поділився не за мовою, не за церквою, не за героями минулого. Багато російськомовних дніпрян захищали країну не гірше, ніж україномовні галичани чи волиняни.
Тому ми бачимо, в Україні є всі підстави для політичної нації. Але політична нація уконституйовує себе саму через такий от акт самовиявлення, через акт референдуму. Іншого шляху немає.
Тому я, спостерігаючи за цифрами опитувань, не боюсь, бо точно – абсолютна більшість українців хоче жити в незалежній державі. А це та стартова лінія, від якої ми починаємо говорити про все інше: яка це має бути держава, як вона має керуватись, на що орієнтуватись.
ПРИЗНАЧЕННЯ ДО КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ У НАС ВІДБУВАЮТЬСЯ В АБСОЛЮТНІЙ ТЕМРЯВІ
– Про Конституційний Суд. Він все таки якось має функціонувати чи його робота має бути призупинена?
– Це ж знаєте: як стати на хайвей і увімкнути аварійку. Говорити про призупинення можна, але це тимчасовий захід. Я вважаю, що Конституційний Суд, якщо ми не готові говорити про зміну конституційної архітектури, має бути — незалежно від того, чи це буде окремо Конституційний Суд, чи палата у Верховному Суді… Чи ми наділимо сам Верховний Суд, велику палату Верховного Суду повноваженнями конституційного рев’ю. Але хтось має перевіряти політичні рішення на їхню конституційність, щоб уникнути політичних ексцесів, коли більшість в парламенті почне просто ухвалювати закони, порушуючи права окремих громадян і меншостей, незалежно від того, за якою ознакою їх створено.
Але це вже, знову ж таки, розмова про новий конституційний дизайн України. Наразі ми маємо ті правила, які маємо, і їх варто дотримуватись і використовувати той потенціал, який на сьогодні є в Конституційному Суді. Інша справа: обличчя Конституції, її характер завжди визначають конкретні люди. Перший склад Конституційного Суду, і певною мірою,- другий давав багато надій, що він відбудеться і буде виконувати свою функцію. А потім призначення “своїх”, а не чесних, принципових, фахових переробило поважний і недешевий орган на лавочку «чего ізволіте». Замовлення були різні – як владні, так і поза владою.
Так от, як мінімум на сьогодні, коли всі побачили, наскільки деструктивним може бути рішення суду, оце моє «висунення», тобто громадське висунення, воно ж має єдину мету – привернути увагу, наскільки важливим є як мінімум прозорий добір кандидатів. Щоб ми їх могли обговорити, щоб ми знали погляди цих людей (погоджувалися чи не погоджувалися – це інша справа), але як мінімум, щоб ми не купували кота в мішку для найбільш впливового органу країни.
Подивіться: президентські укази можуть бути переглянуті, закони Верховної Ради можуть бути скасовані. А Рішення Конституційного Суду – це все, амінь, альфа і омега, принаймні в теорії. І до того ж, якщо ми обговорюємо кандидатури президентів, обговорюємо кандидатури депутатів до Верховної Ради, обговорюємо кандидатури на міських голів чи там на голів ОТГ, то призначення до Конституційного Суду у нас відбувається в абсолютній темряві.
І це при тому, що рішення цього суду настільки важливі, і суспільство через податки добре витрачається на цю інституцію – у нас один з найдорожчих судів в світі, його бюджет приблизно рівний бюджету Верховного суду США чи Федерального Конституційного суду Німеччини…
– Ми хотіли, щоб вони не брали хабарі.
– Це правда. Але окрім того, що у них дуже пристойні зарплати, у них величезна будівля, у них майже 400 працівників в суді. Тобто, це величезна інституція – працівників в суді майже стільки, скільки депутатів у Верховній Раді. І тому, якщо ми добре оплачуємо їх діяльність (а це правильно, по суті, як мінімум в теорії це такі, знаєте, вершки суспільства, найбільш освічені, мудрі, зрілі люди), то й маємо вимагати від них відповідного продукту.
Головна мета цієї кампанії, яку я ініціював, в тому і полягає, щоб привернути увагу до важливості питання і витягнути, спровокувати депутатів на обговорення. Покажіть своїх кандидатів. Я ж не кажу, що Друзенко – найкращий кандидат. Є кращі, я певен. Але давайте говорити: чому ми цього, а не цього, не цю висуваємо, і дамо можливість, як мінімум, суспільству на них подивитися. Бо ми не знаємо, кого призначають, а потім вони змінюють Конституцію без жодного мандату або творять інші дива, за які, врешті-решт, розплачуємося ми – і не тільки грошима, а й життями на Майдані.
Якщо б не було рішення суду 2010 року, можливо б Янукович досидів з обмеженими повноваженнями свій термін і ми б його поміняли на мирних виборах. А так ми заплатили більш як 100 життями, а скільки понівечених доль! А спровокована, пов’язана напряму з Майданом, агресія Росії…
Отакі рішення нам аукаються, і за них доводиться дуже дорого платити. Тому як мінімум ми маємо знати, кого і чому суб’єкти висування (а наразі – це Верховна Рада, бо у них 2 квоти) пропонують на ці дуже високі і добре оплачувані і дуже впливові посади. От вся провокація у цьому і полягає.
– А до вас не зверталися після громадського висунення? До вас не зверталися депутати?
– Ні. Депутати мовчать і тримають оборону. Вони думають, що вони вже свого джокера отримали. І це ще раз говорить, що у нас в парламенті не просто домінують політики (що нормально), а що серед цих політиків немає державників, які б зрозуміли, що Конституційний Суд – це не про “своїх”, це – про мудрих і далекоглядних, які і їх завтра врятують, коли вони будуть в меншості, і їх почнуть, як це на їхньому сленгу називається, “доганяти” або переслідувати.
І немає, знаєте, по-хорошому хитрих. О’кей, громадськість висунула кандидата, під це підписались люди з іменем, причому від ветеранів до лібералів, і навіть проросійських. Ну викликайте, поговоріть, зробіть вигляд, що говорили, але знайшли кращого чи щось не сподобалося. Насправді, вони ж настільки короткозорі, що роблять вигляд, що нічого не відбувається. Ну так не можна! Бо, коли ти на фронті робиш вигляд, що не стріляють, якась куля таки прилетить в тебе.
– Я вперше з ваших колонок для себе зробила відкриття, що на заході начебто обговорюється світогляд людини, спрямування – “правий” чи “лівий”, ліберал чи консерватор – якщо йдеться про суддів конституційного суду. Це було й коли обирали до Верховного суду США. От я про вас хотіла запитати. Для мене було великим плюсом знати, що ви вчилися в семінарії і маєте кавалок богословської освіти. І навіть працювали у святійшого Володимира Романюка. А коли ви пішли з тієї царини, то ви не залишили там свою віру?
– Дякую. Хороше питання. Вони зі мною по життю. Просто зараз це абсолютно приватна історія. Я ніколи не виставляю на загал, але у вузькому колі мої співпарафіяни мене доволі добре знають. Більше того, я ще довгий час там був старостою. Це ж таке, віра має бути не на показ. Той період пройшов, на жаль, Святійшого не стало. Саме тоді я пішов, почав свої юридичні студії.
Але ви праві, що, коли святі отці тлумачать Біблію, це страшенно нагадує за методологією те, як тлумачать Конституцію. Бо по суті, Конституція – це є Біблія, цивільна біблія суспільства.
– Головатий так каже.
– І ці знання мені були в пригоді в Україні, але більше навіть – в студіях за кордоном, бо англосаксонська традиція тлумачення основних законів, британська, американська – там, де країни загального права, напевно, виросла саме з тлумачення сакральних текстів в християнській традиції. І тому мені дійсно подвійно близька діяльність Конституційного суду, як тлумача Конституції.
Один з суддів Верховного суду США навіть сказав, що конституція – це те, що говорять про неї судді. Це залежить від інтерпретацій, а уповноваженим інтерпретатором є, як в церковній традиції – собор, так в традиції демократично-ліберальній – КС. Це сама суть конституційної юрисдикції, незалежно від нас. Чи спеціальний конституційний суд, чи як в США, в Індії, в Австралії – верховний суд.
– А у випадку вашого балотування чи пак обрання, чи не було б для вас ударом по ваших власних амбіціях, якби вам сказали, наприклад, що ви маєте обкластися експертами, професорами, тому що вам бракує досвіду саме такої роботи? Чи ви здатні самі перетворитися на нецікавого чоловіка, який має писати десятки-сотні сторінок обгрунтувань конституційних рішень? Чи ви почуваєтеся в силі саме для такої бюрократичної, не публічної, дуже спеціальної роботи?
– Зріле запитання. Бо насправді ж на то існують суди, це ж інституції. Навіть окремі судді – це певні команди. Жоден суддя не пише рішення від А до Я сам. Ну, принаймні, в судах такого рівня, це ж не районний суд. Для цього у нього є цілий штат наукових консультантів. Але не знаю, чи дуже б я хотів набирати професорів, умовно кажучи, радянської школи…
ОПОНЕНТ -ЦЕ НЕ ВОРОГ, ЦЕ БОЖЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ
– А, може, це гординя? Знаю, що один з таких професорів цілий рік пише в британські видання і його статті там друкують.
– Питання про те, яку традицію ти хочеш принести. А не в тому, професор він чи ні. На Заході це просто викладач в університеті – професор.
Найбільш світла, глибока, розумна людина, яка мене вчила, це професор Девід Вільямс в Індіані. Я рік спеціально їздив, щоб у нього повчитися. Він не має жодних, як у нас би сказали, наукових звань, але був кращим випускником Гарвардської школи, однієї з найкращих у світі. А далі просто почав викладати, писати книжки, практикувати. Але настільки глибоких, системних, людяних, з пафосом гуманізму лекцій, я, напевно, не чув за своє півстолітнє життя. Тобто, питання ж не в тому, має людина професорське чи докторське звання. Важливо, з яких позицій людина виходить.
Якщо ми говоримо про імена, то в Харкові викладає абсолютно блискучий професор Всеволод Речицький, який написав безліч книжок. При тому, що з багатьох питань ми розходимося. Він, наприклад, прихильник президентської моделі, мені більше парламентсько-прем’єрська подобається. Головне — рівень дискусії, незалежно від звань.
Я точно не вважаю себе найрозумнішим – слава Богу, до 50 років ти це вже розумієш. І я завжди вдячний будь-якій критиці і опонуванню, бо опонент – це не ворог, це Боже благословення. Він краще допомагає зрозуміти самого себе, свої думки і підкорегувати їх. Жодна людина не є досконалою, і треба, щоб навколо були розумні люди. І чим вони будуть сильнішими, чим вони будуть розумнішими (навіть, якщо в них є інший підхід до принципових речей), тим краще для людини.
Насправді, для цього і створюються умови бюджетним коштом, щоб суддя мав апарат. Те, що така робота – це командна гра, я чудово розумію. Чим сильніші будуть помічники (які, може, згодом стануть навіть конкурентами), тим краще. З часом приходиш до простого висновку: не може бути щаслива людина в нещасливій країні. А щоб країна була щасливою, то рішення мають ухвалювати найкращі, найпрофесійніші, найстратегічніші, наймудріші, в якомусь плані найосвіченіші. А якісне рішення – це завжди командна справа…
Хоча іноді життєвий досвід важить не менше, а то й більше, ніж формальне знання напам’ять конституції.
На одній з конференцій я зустрів суддю конституційного суду Південної Африки. Він з дитинства сліпий, але зміг здобути освіту, він чорношкірий, уявляєте! В країні апартеїду чорношкірий сліпий здобуває освіту. Він допомагав своїм чорношкірим побратимам, які боролися проти апертеїду. І цей чоловік так говорить про право, що аудиторію, в якій сиділи маститі професори, всю пробивало до сліз. Бо це було не від книжок, це було від жертви і від досвіду, досвіду боротьби за права.
От такі судді нам потрібні! Люди, які вистраждали своє право говорити від імені її величності Юстиції. А в кого є погони і медалі – ну і слава Богу, я завжди тішуся, якщо достойна людина ще й відзначена певними регаліями.
– Вам деколи дорікають за закон про мову. Він дуже важко дався. Петро Порошенко втратив щонайменше 2-3% рейтингу, ухваливши, коли його дотиснула громадськість. І от, коли щодо вас висувають побоювання, що ваша позиція щодо закону про мову апріорі була половинчаста, чи ви б могли стати на шлях його пом’якшення, а то й скасування? Щоб ви сказали українофілам на це?
– Питання для певної частини українського суспільства дійсно дуже актуальне, я б сказав, болюче. Але достатньо почитати – я на мовні питання доволі багато писав і говорив.
Насправді, якщо дуже коротко, то українську мову і українську культуру держава має підтримувати. Але це не означає, що держава за допомогою, зокрема, примусу має стигматизувати російську та інші культури і, зокрема, мови. Бо сучасна російська мова і російська культура створювалися і багатьма українцями, від Шевченка і Гоголя, які писали російською, до сучасних українських письменників – Куркова, наприклад. І нам треба розуміти, що частина російськомовного контенту, вона теж, по суті, є частиною української культури.
Тобто моя позиція не антиукраїнська, я абсолютно поділяю тезу, що в Україні все, навіть в комерційній сфері, має в письмі бути українською. Напиши меню, етикетки на товарах, інструкції українською, а далі – іншими мовами, на скільки у тебе є бажання і грошей. Але є один пункт мовного закону, який мені здається контрпродуктивним. Коли ми в приватній сфері зобов’язуємо продавця, або надавача послуг говорити українською мовою. І це не письмовий текст, який бізнесмен може замовити.
Це пастка для гуманітарної інтелігенції, до якої потрапляємо ми з вами. Ми працюємо мовою, ми працюємо словом, і нам здається: ну, як не вивчити мову… Але насправді для частини людей це дійсно проблема. Зайдіть у майстерню, де ремонтують авто. Ці люди, в яких руки в мастилі, вони не багато говорять, але вони вміють оживити машину і багато волонтерських машин оживили і багато зробили для фронту свого часу. У них немає часу, натхнення, у них руки краще працюють, ніж голова. У цьому сенсі вони не гуманітарії. Так склалося, що вони виросли в російськомовних сім’ях, вчилися в російських школах. Чому ми їх маємо змушувати?.. Нам машину полагодити, зокрема, і для фронту, або “швидку” зараз. Хіба принципово, щоб вони говорили тільки українською? Для них це виклик. Частина бізнесу, який привозить сюди гроші, вони, коли йдеться про етикетку, так, 100% за українську. Але чому ми змушуємо їх говорити?
Ба, більше, наш виграш і на Майдані, і на фронті був можливим завдяки тому, що нас не роз’єднали мова і культура, нас об’єднали глибші цінності – свобода, людська гідність, право вирішувати свою долю – і тому ми перемогли і змогли дати опір російській агресії і Януковичу.
Я багато часу провів на Донбасі. Там є міста, де майже суцільно російська мова. Люди, які допомагали нашим лікарям, допомагали фронтовикам, але вони говорять російською – так склалося, вони виросли в російськомовному середовищі. І ось уявіть – невеличка кав’ярня, де люди ну просто зводять кінці з кінцями і годуються. Приходить якийсь такий гуманітарний патріот- радикал і починає вимагати: а ви говоріть зі мною українською. Це при тому, що там передбачені українські стандарти.
Чи Станиця Луганська, щоб далеко не ходити, через міст – вже “ЛНР”, і ми замість того, щоб підтримувати лагідну українізацію, організовувати курси, дбати, щоб українська книжка була дешевшою за російську, ми їх починаємо пресувати. І з наших друзів ми їх перетворюємо на ворогів – бо це ж ядро ідентичності, мова, якої тебе навчала мати, вона проростає. Так створена людська психіка, що до певного часу ти всмоктуєш в себе, а потім дуже важко вчити нові мови.
Я той, хто говорив до 20-ти років російською і знає, як важко переходити з однієї мови на іншу. Але в мене були і стимули. І це були стимули моральні, бо мені трапився покійний Лупиніс, мені трапився патріарх Володимир Романюк, і перед їхнім подвигом було соромно не говорити українською.
Але коли ми починаємо ламати через коліно і штрафувати, ми значну частину країни перетворюємо з друзів на ворогів. Яскравий приклад – мер Дніпра Філатов, ми з ним разом захищали Україну. Ніхто стільки не зробив для фронту, напевно, з місцевих, скільки Корбан, російськомовний єврей, і Філатов, етнічний росіянин, який говорить російською. Так тепер вони вороги, тому що спілкуються російською? Ми що, настільки міцно стоїмо на ногах, ми – багата, потужна, військова сильна країна, що ми можемо дозволити оце євангельське розділення в собі? Я двома руками за українізацію, але українізація в стилі сталінської русифікації зруйнує Україну, а Україна важливіша за мову.
– Скажіть, а питання про землю… Якщо важливо знати, який у судді Конституційного суду світогляд, то ви за яку Україну – фермерську чи країну агрохолдингів, без обмежень, так?
– Я, звичайно, за фермерську країну, бо земля – це насамперед вичерпний ресурс, це у нас в Конституції, слава Богу, закріплено як національне багатство. Так, ця норма потребує мудрої інтерпретації. Але тут ми маємо не вигадувати велосипед, а йти на європейську модель. З одного боку, в абсолютній більшості європейських країн існує ринок землі, тобто землю можна відчужувати, і те, що ухвалено відповідний закон, – великий крок вперед, бо що толку, якщо в тебе щось є, а ти не можеш його продати, поміняти чи передати у спадщину. Але з іншого боку, це дуже специфічний ресурс, бо його дуже легко втратити. Ми маємо трагедію Аргентини, де всі оці нетрі навколо великих міст – це ж наслідок непродуманої аграрної реформи, коли селян просто зігнали і вони не змогли себе знайти в цих великих урбаністичних місцях. Тому, з одного боку, земля має бути товаром, але товаром з обмеженим обігом. Продаж має бути тільки українцям, фізичним особам або юридичним особам, якими володіють українці і з обмеженнями в «одні руки». Тобто, ми не маємо дати цим величезним аграрним холдингам вбити фермерство, бо фермерство – це є, зокрема, і основа традиційної української ідентичності. Козацькі хутори – це і є ґенеза фермерства.
Тому я за ринок, але регульований ринок, обмежений ринок, спрямований на перетворення України саме на фермерську націю. Плюс держава має всіляко стимулювати переробку товарів, щоб ми не зерно вивозили вагонами, а готову, бажано упаковану, продукцію.
– Ще один виклик для суду — закріплення статусу ОРДЛО в Конституції.
– Знаєте, це є таке положення в Мінських угодах, але Мінські угоди для мене аж ніяк не можуть конкурувати за своєю вагою з Конституцією. У нас дуже чітко в Конституції прописано: зміна територіальних меж – тільки через референдум і, власне кажучи, особливий статус – це шлях до розриву України, коли береш зброю в руки, вбиваєш кілька тисяч людей і отримуєш привілейований статус. Тобто, сама логіка абсолютно хибна. Конституційна логіка говорить про те, що, можливо, треба підвищувати права і компетенції всіх областей, але одночасно, тоді це зрозуміло.
У нас місцеве самоврядування – це одна з успішних реформ. Плюс Україна – це доволі розмаїта країна, і, дійсно, треба більше прав делегувати поступово на місця, залишаючи сильний контроль в центрі. Але особливий статус окремих районів чи цілих Донецької і Луганської областей – це точно шлях в нікуди. (Лана Самохвалова, Київ)

Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025