Окупанти вчора тричі зривали «тишу», біля Водяного працював снайпер 

15.11.2020, 08:16

За минулу добу окупанти тричі відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Упродовж минулої доби, 14 листопада, у смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання Схід збройні формування Російської Федерації та її найманці три рази порушили режим припинення вогню», – йдеться в повідомленні.

Так, у районі населеного пункту Водяне в обідній час противник застосував автоматичний станковий гранатомет, а ввечері збройні провокації продовжилися поруч Водяного, що на Приазов’ї. На цій ділянці, одночасно з гранатометами різних систем, стрілецькою зброєю зафіксовано відкриття вогню ворожим снайпером з боку тимчасово окупованої Ужівки. Для збереження життя та здоров’я українських захисників наші воїни дали адекватну відповідь, після чого режим тиші було відновлено.

Від початку поточної доби, 15 листопада, російсько-окупаційні війська один раз порушили досягнуті мирні домовленості, здійснивши кілька неприцільних пострілів зі стрілецької зброї в районі Мар’їнки.

Серед військовослужбовців Об’єднаних сил втрат немає.

 

На Донеччині російські найманці здійснили обстріл з гранатомета – УП

У суботу, 14 листопада, поблизу населеного пункту Водяне Донецької області збройні формування Російської Федерації відкрили вогонь з автоматичного станкового гранатомета.

Джерело: вечірнє зведення штабу ООС станом на 17:00

Деталі: У штабі наголосили, що Об’єднані сили контролюють ситуацію в районі проведення операції, дотримуючись домовленостей, досягнутих 22 липня 2020 року під час засідання Тристоронньої контактної групи.

Дослівно: “Упродовж поточної доби, 14 листопада, на ділянках відповідальності наших бригад зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню збройними формуваннями Російської Федерації. У районі населеного пункту Водяне ворог відкрив вогонь з автоматичного станкового гранатомета. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає”.

 

На Донеччині без води залишилися 5 населених пунктів

15.11.2020, 07:26

На Донеччині через аварійний ремонт на Другому донецькому водогоні, у зв’язку новим поривом, знову повністю або частково припинено водопостачання 5 населених пунктів регіону.

Як передає Укрінформ, про це повідомили на сайті Донецької військово-цивільної обласної адміністрації.

Зазначається, що водопостачання п’яти населених пунктів Донецької області припинено повністю чи частково з 22:00 13 листопада у зв’язку з проведенням аварійних, ремонтно-відновлювальних робіт на ділянці Другого донецького водогону, на якому було виявлено новий порив у районі Черевківки (м. Слов’янськ).

Зокрема, частково припинено подачу води до міст Костянтинівка, Дружківка та смт Щербинівка, повністю – до с. Петрівка та смт Новгородське Торецької міської ради. Скорочено водопостачання містам Краматорську та Слов’янську.

З ранку 14 листопада працівники КП «Компанія «Вода Донбасу» проводять земельні роботи. Тривалість ремонтно-відновлювальних робіт буде визначена після закінчення земельних робіт та встановлення масштабів пориву водоводу.

В ОДА запевнили, що на теплопостачання населення ця подія не впливає, на котельнях в населених пунктах, в яких припинено водопостачання, є запас води, якого вистачить орієнтовно на 3-4 доби.

Як повідомлялося, вранці 13 листопада було завершено зварювальні роботи – усунено 2 пориви на магістральному водоводі діаметром 1400 мм Другого донецького водогону, проводилися земляні роботи та відбувалися заповнення системи з подальшим відновленням водопостачання населених пунктів. До цього для проведення ремонту водопостачання зупиняли 12 листопада.

Другий донецький водопровід – головне джерело водопостачання для міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, а також прилеглих сіл і селищ. 20 км цього водопроводу знаходиться в аварійному стані й потребує заміни.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» здійснює централізовану подачу води на відстань 270 км від річки Сіверський Донець по каналу Сіверський Донець-Донбас і далі по Південнодонбаському водопроводу до Маріуполя.

КП «Вода Донбасу» надає послуги водопостачання споживачам 289 населених пунктів, послуги водовідведення – споживачам 79 міст і селищ Донецького регіону.

Упродовж 2014 і 2015 років через пошкодження під час обстрілів канал Сіверський Донець – Донбас не раз зупинявся на ділянках 3 та 4 підйомів.

 

Зеленський звернувся до українців ОРДЛО: Ви бачите, хто блокує відкриття КПВВ

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна відкрила всі КПВВ на Донеччині й Луганщині та закликав українців в ОРДЛО робити висновки, хто насправді блокує їх роботу.

Про це він зазначив у відеоблозі, опублікованому в Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Окремо хочу звернутися до наших громадян, до українців на тимчасово окупованій території! Ви самі бачите: Україна для вас відкрита! В усіх смислах цього слова. Ви знаєте, хто блокує КПВВ з другої сторони, хто розділяє нас. В усіх смислах цього слова. Упевнений, ви не тільки це бачите й знаєте, але і зробите, найголовніше, свої висновки. В усіх смислах цього слова”, – зазначив Зеленський, перейшовши на російську мову.

Президент нагадав, що кілька днів тому, Україна зі свого боку відкрила усі КПВВ в Донецькій та Луганській областях, а на Луганщині, з’явилось два нових КПВВ – в Щасті та Золотому.

“Пам’ятаєте, було багато «зради» через розведення там військ. А за фактом – зараз там мирно і тихо. Я був там тиждень тому, ми відкрили у Щасті новий сервісний центр, де люди зможуть отримувати пенсії, соцвиплати і загалом 88 адміністративних послуг. У цьому же центрі – відділення банку, пошта, аптека, кімната матері та дитини, багато всього сучасного є. Зручно, сучасно, комфортно, безпечно, тобто – всі ті слова, які мають виникати у наших громадян, особливо на тимчасово окупованих територіях, коли вони чують слово “Україна”, – розповів глава держави.

Водночас Зеленський запевнив, що наразі Україна робить усе, аби “це нарешті закінчилося”.

“І коли я говорю “це” – я не тільки про КПВВ. Я про “це”, яке твориться сьомий рік й інакше, як “воно” не назвеш. Але я точно знаю, що війна закінчиться і ніякі КПВВ нам будуть не потрібні”, – додав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, з 10 листопада 2020 року Україна відновила роботу усіх КПВВ на лінії розмежування, однак фактичний пропуск громадян здійснюється лише в КПВВ «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке» через перешкоди з боку найманців РФ.

Протягом тижня співробітники Держприкордонслужби оформили: у КПВВ «Станиця Луганська» на вхід з тимчасово окупованої території України (ТОТУ) – 821 особу, на вихід – 1074 особи; у КПВВ «Новотроїцьке» – на виїзд до ТОТУ 230 громадян та 36 транспортних засобів, на в’їзд – 77 осіб та 9 транспортних засобів; у КПВВ «Золоте» – 3 особи та в КПВВ «Щастя» – 11 осіб, які вибули у напрямку тимчасово окупованої території, були повернуті представниками окупаційної влади. У КПВВ «Гнутове», «Мар’їнка» та «Майорське» громадяни для перетину лінії розмежування не прибували.

 

Росія має великі можливості для зберігання ядерної зброї у Криму – заступник секретаря РНБО

У Криму є декілька об’єктів, які використовувались для зберігання ядерної зброї.

Про це заявив заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос в інтерв’ю Апостроф Live.

Коментуючи нещодавню заяву секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що в Криму може знаходитись ядерна зброя і наскільки серйозною є така небезпека Кривонос відповів: “Можливості Російської Федерації щодо зберігання та розташування ядерної зброї на території окупованого Криму достатньо великі”.

Він нагадав, що ще з радянських часів у Криму існували декілька об’єктів, які використовувались для зберігання ядерної зброї. Зокрема, так звана “Феодосія-13” у селі Краснокам’янка, а також Балаклава, де розташовані підводні човни РФ, а також, за перевіреною інформацією, там зроблені штольні для підводних човнів.

“Якраз у цих сховищах зберігали зброю й тактичного рівня, й оперативного, й оперативно-стратегічного. Тому знаходження на території Республіки Крим навіть тактичної зброї, яка дозволяє її використовувати у вузькому компоненті, створює велику небезпеку як для Європи, так і безпосередньо для нас”, – сказав Кривонос.

Водночас він звернув увагу на те, що при базуванні в Криму бомбардувальників Ту-22М3, вони можуть загрожувати навіть Великій Британії.

“Навіть третини того, що є в США та Росії, достатньо, щоби знести в попіл всю територію нашої планети. Тобто кількість ракет значно перебільшує кількість об’єктів, які цікавлять ворога. США та РФ розуміють, що це значно більше, ніж потрібно. Вони враховують, що частина засобів доставки ядерних боєприпасів може бути знищена, тому створюється запас необхідний для того, щоб ці ядерні боєприпаси все ж таки досягли мети”, – вважає заступник секретаря РНБО.

Кривонос також висловив думку, що Україна має винести уроки з вірмено-азербайджанського конфлікту в Нагірному Карабаху.

“Навіть, якщо ми намагаємося наблизити мир на Донбасі, все одно, крок за кроком ми маємо робити свою армію сильною, аби прибрати будь-яке бажання РФ продовжувати агресію проти нашої України. Війна має декілька вимірів. Це і війна в кібернетичному просторі, і війна в інформаційному просторі, і війна, яка стосується ведення бойових дій у повітрі та на землі. Завдання № 1 — ми повинні бути готові. Питання не в тому, щоби готуватися до війни, коли вона вже почалася. Треба завжди готуватися до війни, аби в будь-яку мить дати гідну відсіч будь-яким агресивним намірам ворога”, – резюмував Сергій Кривонос.

Як повідомляв Укрінформ, РНБО розраховує, що законопроєкт про територіальну оборону Верховна Рада ухвалить до кінця року.

 

Росія може розгорнути ядерну зброю в окупованому Криму – Україна в ООН

12.11.2020

Заступник Постійного представника України в ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН 11 листопада висловив побоювання щодо можливості розгортання Росією ядерного потенціалу на окупованому Кримському півострові.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці Постійного представництва України при ООН у Фейсбуці.

«Поточне перетворення Криму у величезну військову базу може свідчити про можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, тим самим підриваючи без’ядерний статус України. Це має негайно змінитися», – заявив Вітренко.

За словами Вітренка, у Росії є проблема щодо невиконання нею міжнародних зобов’язань щодо ядерної безпеки.

«Міжнародне співтовариство не повинно закривати очі на цю небезпеку», – закликав Вітренко.

Посадовець також нагадав російській делегації, що необдумані спроби Росії взяти під контроль ядерні об’єкти та матеріали, розташовані на Кримському півострові, суперечать міжнародному праву та Статуту МАГАТЕ.

«В результаті, окупаційна держава перешкоджає інспекторам МАГАТЕ отримати доступ до місць зберігання ядерних та радіоактивних матеріалів – як у Криму, так і на Сході України», – зауважив заступник Постпреда.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”, у якій міститься пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.

У документі, зокрема, міститься заклик до РФ “утриматися від зусиль щодо розширення своєї юрисдикції на ядерні об’єкти та інфраструктуру в Криму”, а також висловлюється занепокоєння з приводу використання захоплених українських підприємств оборонної промисловості.

 

Окупанти звинуватили в нестачі води у Криму самих кримчан –  УП

Віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін після відвідин окупованого Криму заявив, що дефіцит води на півострові пояснюється тим, що її нібито “крадуть” самі кримчани.

Джерело: Крим.Реалії

Пряма мова Хуснулліна: “Ключова проблема втрат – це крадіжка. Цим теж треба займатися, за необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти на контроль, звідки йде несанкціонований забір, де неправильні прилади обліку стоять, де сьогодні люди спеціально ламають або псують прилади обліку, поливають свої городи. У нас десь не вистачає води вдома, а хтось без лічильника воду ллє скільки завгодно”.

Деталі: Хуснуллін спілкуючись з російськими ЗМІ 14 листопада запевнив, що програма з обліку і контролю водних втрат у Криму, яка з’явиться до 1 грудня, начебто “дасть певні результати”.

Він додав, що прісної води кримчанам “може вистачити”,  якщо влада “ліквідує 50% втрат”.

Нагадаємо: В уряді Росії повідомляли, що достроково направили понад 870 млн рублів на вирішення проблем з водою в окупованому Криму.

Російський чиновник Марат Хуснуллін відвідав окупований Крим на початку листопада, де вивчив на місці проблеми водопостачання.

Передісторія:

Українська влада неодноразово заявляла, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено лише після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку й підземних джерел. Кримчан закликають економити воду.

Екологи констатують, що використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

 

У Microsoft заявили про напади на розробників вакцини від коронавірусу

У Microsoft за останні місяці зафіксували кілька хакерських атак на фармацевтичні компанії і розробників вакцин від коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це заявив віцепрезидент з безпеки Microsoft Том Берт

«У атакованих компаній вакцини знаходяться на різних етапах клінічних випробувань. Також об’єктами хакерської зловмисної діяльності стали клінічна дослідницька організація і компанія, яка розробила тест на COVID-19. Велика частина організацій, що стали мішенню хакерів, мають контракти або отримують прямі інвестиції від державних органів своїх країн», – заявив Том Берт.

Атаки з метою злому особистих акаунтів співробітників компаній здійснювали групи хакерів з Росії і КНДР шляхом перебору і «розпилення» паролів. Зокрема, групи Zinc і Cerium використовували фішингові розсилки, прикидаючись представниками Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними ресурсу Worldometer, станом на ранок 14 листопада у світі зафіксовано 53 766 702 випадки коронавірусу, зокрема 1 309 703 особи померли і 37 535 282 одужали.

 

Львівська облрада передала бібліотекам Луганщини 600 примірників «Справи Василя Стуса»

Делегація з Львівщини передала школам і бібліотекам Луганщини 600 примірників книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».

Про це повідомила пресслужба Луганської обласної державної адміністрації, передає Укрінформ.

«Важливо знати історію рідної країни. Ці 600 книжок отримають бібліотеки та навчальні заклади Луганщини. До них матимуть доступ дослідники, науковці, студенти, учні шкіл. Через бібліотечну систему з виданням Вахтанга Кіпіані ознайомиться і масовий читач», – зазначила виконуюча обов’язки голови Луганської ОДА Катерина Безгинська.

Повідомляється, що книги отримають 293 бібліотеки та 297 навчальних закладів Луганщини.

За словами голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, який привіз партію книг до Сєвєродонецька, Львівщина та Луганщина вже протягом тривалого часу плідно співпрацюють. «Разом ми реалізували близько 100 ініціатив», – зауважив він.

Як повідомлялося, 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва «Vivat» та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса».

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов’язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов’язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

 

При МКІП створять офіс із державної програми впровадження медіаграмотності – депутат

При Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП) буде створено офіс із державної програми впровадження медіаграмотності.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила заступниця голови парламентської фракції «Слуга народу» та голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук під час круглого столу “Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС та перспективи України”, який триває 13-14 листопада у Києві та організований Інститутом журналістики Університету Грінченка.

«До кінця року очікуємо на запуск Проєктного офісу при Мінкульті, який реалізуватиме проєкт спільно з іншими міністерствами та Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. До співпраці долучаться міжнародні організації, які займаються темами медіаосвіти та медіаграмотності”, – зазначила вона.

За словами Кравчук, проект стосуватиметься різних аудиторій: журналістів, студентів профільних вишів, але і населення загалом. При цьому, вона відзначила, що в Україні необхідно відійти від суто теоретичного розуміння щодо важливості медіаграмотності.

“Ми маємо десь відхилитися від наукового розуміння поняття «медіаграмотності» і піти до людей, щоб пояснити їм зрозумілою мовою, як дотримуватися елементарних правил інформаційної гігієни. Державна програма об’єднає зусилля Мінкульту та Міністерства освіти для розгортання єдиної комунікації на державному рівні”, – сказала депутатка.

За словами Кравчук, основною проблемою проектів із медіаграмотності, які реалізовувалися раніше, було їх невелике покриття аудиторії України.

“Як журналіст за фахом я знаю, що означають слова: «фактчекінг», «фейк», «джинса»; вмію знаходити дійсно якісну інформацію. А моя сусідка з дачі? Ми обидві однаковою мірою є споживачками новин, а тому важливо, щоб вона так само дотримувалася правил інформаційної гігієни. Впевнена, що зовсім скоро «медіаграмотність» перестане бути для українців складним словом і абстрактним поняттям. Це допоможе нашим громадянам будь-якого віку почуватися в інформаційній безпеці”, – додала депутатка.

Проєкт покликаний навчити українців фільтрувати новини, розпізнавати фейки, споживати тільки якісну інформацію; допомогти адаптувати формат взаємодії для різних вікових категорій.

“Цьогоріч понад 80% українців стикалися з дезінформацією у ЗМІ про COVID-19 та інші важливі теми. Близько 30% з них були готові ділитися нею з іншими. При цьому близько 62% опитаних впевнені у своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. А тих, кому вдалося визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією, значно поменшало: з 11% у 2019-му до лише 3% у 2020-му. Позитивно принаймні, що 70% українців усвідомлюють існування дезінформації”, – зазначила Кравчук.

Як повідомляв Укрінформ, у ході круглого столу експерти і науковці обговорюють теорію і практику сучасного медіазнавства. Учасники порушують таку тематику як медіаправо в Україні та в ЄС; актуальні питання теорії та історії української журналістики; медіа у часи пандемії коронавірусної хвороби (COVID-2019) тощо.

 

В інформаційному просторі релігію замінила політична пропаганда – експерт

13.11.2020

Захист інформаційної ідентичності людини в умовах інформатизації суспільства, що зростає, – один з важливих аспектів безпеки. Реальний вплив мають ті сили, які контролюють інформаційні потоки, останнім часом – це політичні сили.

Про це заявила головний редактор Euromaidan press Аля Шандра на Львівському безпековому форумі, який з 9 по 14 листопада проходить в онлан-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«За моїми спостереженнями в сучасному суспільстві місце релігії зайняли політичні ідеології. Ми бачимо політичну популяризацію в США та інших країнах. Люди настільки розділені, наче сповідують свою політичну релігію. В цьому процесі інформація має ключову роль, вона дозволяє ще більше поляризувати суспільство. Сама по собі інформація – це просто потік, але владу має той, хто контролює цей потік, той хто визначає, яка інформація потрапляє до нас чи в певне коло людей. Ця людина може контролювати картину світу, яку вони бачать, а далі визначає те, як вони поводяться. Це ключова основа інформаційних маніпуляцій Росії», – заявила Шандра.

На її думку, такі маніпулятори створюють нову віртуальну реальність, яка відрізняється від реального світу, аби керувати свідомістю людей, змушувати приймати рішення на догоду маніпулятора.

Одним з таких чинників дезінформації можуть бути блогери, яким платять, щоб вони поширювали певні думки. Відрізнити, хто з них дійсно висловлює свої думки і репрезентує реальну точку зору, а хто є просто інструментом – складно.

Ботів можна відрізнити інструментально. Це вид регуляції зовнішнього втручання, щоб відслідковувати механізми поширення дезінформації і на основі цього закривати, як це роблять Фейсбук і Твіттер, коли вони виявляють мережі ботів. «Із блогерами вже набагато складніше, а особливо в нашій українській системі, де важлива інформація лідерів думок і вони впливають на багатьох людей. Їх відрізнити нереально», – каже експерт.

Вона додає, що важко провести межу, чи це свобода думки, чи просто свавілля інформації. Висловлювання думки є фундаментом свободи слова демократичного суспільства. Але ці речі не тотожні, підкреслює експерт, адже «коли людина стає пропагандистом, не шукає сама правду, не переслідує правду, а просто намагається маніпулювати іншими наводячи неправдиві факти, вона, як і пропагандистські медіа, буде висвітлювати лише одну точку зору. Вона буде підбирати факти, щоб заохочувати свої послідовників створювати спотворену картину світу», – наголосила Шандра.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум-2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також захисту інформаційної ідентичності людини в умовах інформатизації суспільства, що зростає. Львівський безпековий форум проходить уже вчетверте за сприяння Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала, Відділу публічної дипломатії НАТО та Фонду Ганса Зайделя.

У зв’язку із пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн марафону.

 

Дезінформація не є феномен медіа, це є спецоперації – Золотухін

Сфера інформації кардинально змінилася, відколи там з’явилися величезні кошти. В ній з’явилися неконвенційні гравці, спецслужби, що поширюють дезінформацію. І вона має бути заборонена.

Таке переконання висловив засновник Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін на Львівському безпековому форумі, що відбувається з 9 по 14 листопада в онлан-форматі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В контексті дискусії про демократичність чи недемократичність журналістики і медіа було б добре, якби ми подумали про саму економіку поширення інформації. В останні 10-20 років сутність продуктів і послуг у світі кардинально змінилася саме через те, що у вартості послуг і продуктів дуже серйозно зросла частка інформаційного донесення, частка впливу на потенційних споживачів з точки зору інформації, поширення реклами. І саме через те, що інвестиційна привабливість сфери інформації кардинально змінилася, там з’явилися величезні кошти, яких до того там не було», – сказав Золотухін під час вебінару «Інформаційний Перл Гарбор попереду – як зрозуміти загрози і їх наслідки».

Як приклад він навів той факт, що за 2 тижні передвиборчої кампанії в минулому році тільки офіційно Фейсбук повідомив в своїй бібліотеці реклами, що на неї було витрачено 3,2 млн доларів, це кошти, що включають, в тому числі, неконвенційні витрати.

«Абсолютно кардинально змінилася політекономія сфери просування інформації, тому що вона стала пріоритетною в сенсі поширення через інвестиції, через витрачання грошей. Як тільки там з’явилося більше грошей, там з’явилися неконвенційні автори, неконвенційні гравці. Для мене це спецслужби. І я постійно звертаю увагу співбесідників, що дезінформація – це не є феномен медіа, це не є феномен сфери поширення інформації. Дезінформація – це є спеціальні операції, які є прерогативою спецслужб, військових формувань і розвідок розвідувальних органів», – зазначив експерт.

Він зауважив, що дезінформація не може одночасно бути журналістикою, тому що ми тоді не зможемо розрізнити, де журналіст, а де пропагандист, тобто дезінформатор.

«Якщо ми вважаємо, що дезінформація – це частина роботи спецслужб, то ми можемо її описати і ми можемо її заборонити як шкідливу і небезпечну для світу діяльність і застосувати конвенційність», – акцентував Золотухін.

Експерт додав, що «якщо медіа бреше, то це не медіа», і про це вже заявлено в декількох європейських документах.

«Таке медіа не має права на існування в демократичному світі. І коли ми це усвідомимо, нам буде набагато легше вибудовувати хоча б кордони навколо такого явища. Тобто те, що є медіа, ми будемо захищати в контексті свободи слова. Те, що не є медіа, ми будемо переслідувати кримінально і конвенціями», – пояснив він.

Водночас Золотухін порівняв термін «конвенційні медіа» з терміном «конвенційна зброя».

«Конвенційна зброя – це товари, які підлягають контролю з точки зору міжнародних договорів. І неконвенційна зброя – це засоби, що залишаються поза міжнародним регулюванням, як, наприклад, кібератаки, тому що у міжнародному праві немає такої платформи, яка би обмежувала держави у використанні кіберзброї», – зазначив Золотухін.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум 2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню стратегії безпеки в Чорному морі. Він триватиме з 9 по 14 листопада. У зв’язку з пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн-марафону.

 

Відповідальність за дезінформацію лежить на каналах її донесення – Золотухін

Дезінформація порушує права людини, і відповідальні за це канали її донесення.

Про це заявив засновник Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін на Львівському безпековому форумі, що з 9 по 14 листопада проходить в онлайн-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«Якщо ми говоримо про порушення прав людини за допомогою дезінформації, то це, наприклад, порушення права на життя, тому що в період інфодемії розповсюджуються фейки про те, що можна лікуватися від коронавірусу за допомогою алкоголю або не можна вилікуватися за допомогою вакцин. Це порушує право на життя, тому що якщо я споживаю таку інформацію, то я помру. Відповідно, відповідальність за те, що я споживаю таку інформацію, мають нести канали, які кажуть, що вони до цього непричетні. Тобто це Google, Facebook, Amazon, Twitter та інші платформи, які зараз кажуть: «Нє-нє-нє, мопєд нє мой, ми тільки надали вам можливість, а ви що хочете, те й говорите». Насправді власність на засоби виробництва, власність на канали донесення інформації порушує демократичні цінності, за які ми боремося. Це моя позиція», – сказав Золотухін під час вебінару «Персональна інформаційна ідентичність як основа нового світового порядку».

Він зазначив, що в тому інструментарії, який є сьогодні, єдине, що ми можемо робити, це боротися з монополією каналів інформації.

«Якщо ми хочемо рухатися далі, то треба перезасновувати суспільний договір, яким, наприклад, є конституція США або Декларація про права людини», – сказав експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум 2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню стратегії безпеки в Чорному морі. Він триває з 9 по 14 листопада. У зв’язку з пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн-марафону

 

Росія активізується на міжнародних платформах щодо регулювання кіберпростору – експерт

15.11.2020, 00:40

Наразі РФ активізує свої зусилля на міжнародному рівні щодо регулювання кіберпростору.

Про це сказав засновник Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін на Львівському безпековому форумі, що з 9 по 14 листопада проходить в онлайн-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«За моєю інформацією, зараз російська сторона дуже жваво посилює свою присутність у міжнародних платформах з розробки міжнародних документів про регулювання кіберпростору, про регулювання кібератак і так далі. Тобто очевидно, що ланцюжок буде повторюватися. Спочатку технології. І немає у людства спроможності встигати за зміною технологій, юридичним регулюванням міжлюдських відносин. Першими все одно будуть технології. Другим етапом буде перетворення технологій на зброю. Будь-які новітні технології будуть використовуватися державами для того, щоб посилити свій політичний вплив як всередині країн, так і в міждержавному просторі. І потім, коли це буде ставати очевидним, коли технології, перетворюючись на зброю, будуть справляти дуже серйозний тиск на права людини у всьому світі, тоді ми будемо збиратися, розробляти якісь ідеї», – зазначив Золотухін під час вебінару «Персональна інформаційна ідентичність як основа нового світового порядку».

Водночас він висловив сумнів, чи спроможний міжнародний рівень сформувати механізм, який буде займатися такими питаннями, як безпека в кіберпросторі, оскільки «міжнародний рівень складається з ініціатив тих, хто хоче отримати політичні дивіденди з цього процесу».

«Але у нас немає іншого вибору, окрім як розробляти нові підходи на підставі тих, що існують, розумючи, що інструменти, які існують, більше не працюють», – сказав Золотухін.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум 2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню стратегії безпеки в Чорному морі. Він триває з 9 по 14 листопада. У зв’язку з пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн-марафону.

 

Декларація прав людини не працює в нових реаліях – експерт

Декларація прав людини та інші норми захисту прав людини в нових реаліях не працюють, і їх потрібно переосмислити відповідно до сучасних реалій.

Таку думку висловив засновник Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін на Львівському безпековому форумі, що з 9 по 14 листопада проходить в онлайн-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«Стосовно захисту прав людини, переосмислення Декларації про права людини і застосування старих норм, які застосовувалися до попередніх каналів донесення інформації, тобто до традиційних медіа, як газети і так далі, то це міф – те, що ми зможемо використовувати старі стандарти захисту прав людини до новітніх відносин, які відбуваються. Навіть з юридичної точки зору, коли з’являються абсолютно нові людські відносини, або не людські, наприклад, то це міф, що до них можна застосовувати старі норми», – заявив Дмитро Золотухін під час вебінару «Персональна інформаційна ідентичність як основа нового світового порядку».

Він розповів, зокрема, що вже зараз ведеться розробка етичних кодексів, яким чином взаємодіяти з роботами, що мають штучний інтелект.

«Ви, я думаю, бачили ці чудові ролики американської компанії, яка здійснює виробництво цих роботів, які мають штучний інтелект. І ви бачили ці жахливі відео, де їх штовхають, б’ють і так далі. І, власне, зараз ведуться розробки таких документів, як етичні кодекси, яким чином ми будемо спілкуватися із сутностями, які не будуть мати душі, але андроїди – це роботи, які муситимуть мати якісь права. Це до питання, чи мають право на життя боти. Якщо боти не мають права на життя, то навіщо нам тоді штучний інтелект?» – запитав експерт.

Другою проблемою майбутнього він назвав те, що вже зараз Фейсбук зберігає профілі померлих людей, вони залишаються для вшанування пам’яті.

«В тому числі я чув про розробки, – я не знаю, наскільки це фантастичні розробки, – але обговорення ведеться про те, що штучний інтелект буде підтримувати спілкування цих профілів померлих людей. Тобто ти можеш у мессенджері у Фейсбуці написати до померлої людин і на підставі інформації, зібраної за її життя на її профілі, вона тобі відповідатиме. Мова йде про те, що це ж не вона буде відповідати, а теж автомат», – зауважив Золотухін.

Третє, за його словами, що з голлівудських акторів зніматимуть їх віртуальну сутність, і цією віртуальною сутністю вони торгуватимуть.

«Тобто ці віртуальні аватари реальних голлівудських акторів будуть зніматися замість них у кіно, тому що сучасні технології дають таку можливість. Тобто також це до думок про те, що актори дають компаніям право використовувати їх образ, їх аватар, щоб за допомогою технологій знімати їхні сутності в різних фільмах і так далі», – зазначив він.

За його словами, питання треба ставити по-іншому.

«Якщо ми говоримо про збереження прав людини, то треба замислитися, а де кордони людини – тобто яким чином ми можемо їх описати, де людина починається, де вона закінчується. І чи ми можемо в технологічному вимірі описати, що ось в даному моменті права людини діють, тому що є сама людина, а в цьому не діють, тому що є її віртуальний, цифровий образ», – підсумував Золотухін.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум 2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню стратегії безпеки в Чорному морі. Форум триває з 9 по 14 листопада. У зв’язку з пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн-марафону.

 

Традиційні засоби для захисту від дезінформації вже не спрацьовують – експерт

15.11.2020, 05:43

Люди не захищенні правом від неправдивої інформації, і єдиний “гачок”, за який може зачепитися людина для захисту в правовому полі від дезінформації – це Декларація прав людини.

Таку думку висловила головна редакторка Euromaidan press Аля Шандра на Львівському безпековому форумі, який з 9 по 14 листопада проходить в онлан-форматі, передає кореспондент Укрінформу.

«Єдине за що ми б могли зачепитися для захисту людини від дезінформації – це Декларація прав людини. Там ідеться про те, що людина має право діяти і вживати певних заходів, щось робити. Тобто, ми мусимо відстоювати своє право не бути обманутими. Люди не хочуть бути маріонетками в руках маніпулятора. Це питання на застосування певних засобів, але проблема в тому, що такого права, як право на доступ до інформації без обману по суті не має в декларації», – зауважила Шандра.

На її думку, ця проблема виникла, через технології, які домінують в нашому світі, саме тому є стільки дезінформації . У ті часи, коли була прийнята Декларація прав людини, то можна було використовувати для свого захисту традиційні методи.

«Ви могли озвучити свою думку чи погляд, і таким чином захистити свої права. А зараз ми говоримо про боротьбу людини із штучно створеною реальністю, ми зараз живемо у зовсім іншій концептуальній рамці. І тому нам слід чітко сформулювати, що саме ми намагаємося захистити, а тоді вже шукати інструменти», – резюмувала Шандра.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум-2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також захисту інформаційної ідентичності людини в умовах зростаючої інформатизації суспільства. Львівський безпековий форум відбувається вже вчетверте за сприяння Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала, Відділу публічної дипломатії НАТО та Фонду Ганса Зайделя.

У зв’язку із пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного он-лайн марафону

 

До суду направили понад 1,5 тисячі обвинувальних актів за військові злочини – Венедіктова

Спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері за березень-жовтень цього року направили до суду 1 523 обвинувальні акти щодо військових злочинів.

Про це генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила у зверненні щодо роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, передає Укрінформ.

«Спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері впродовж березня-жовтня 2020 року направили до суду 1 523 обвинувальні акти лише про військові злочини. До кримінальної відповідальності притягнуто 2104 особи, з яких 1612 – військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі 394 особи начальницького складу та 84 правоохоронці», – сказала вона.

Венедіктова поінформувала, що за цей період у результаті бойових дій на Донбасі загинув 21 військовослужбовець та 199 отримали поранення, а небойові втрати українських військ за 7 місяців склали 979 осіб: 276 осіб загинули, з них 44 смерті настало у зоні проведення ООС, та 703 отримали поранення або тілесні ушкодження.

Вона уточнила, що саме через такі втрати у Спеціалізованій прокуратурі об’єднаних сил утворено відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях з питань розслідування причин смертей військовослужбовців у небойовій обстановці.

За її інформацією, загалом за процесуального керівництва прокурорів спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері за цей період розслідувалося 277 кримінальних проваджень за фактами смерті військовослужбовців у небойовій обстановці.

«У 39 випадках підтверджено факт вчинення самогубств. До суду скеровано 16 обвинувальних актів. За принципової позиції прокурорів суди виносять вироки. Загалом у цій категорії вже ухвалено 27 обвинувальних вироків», – уточнила генеральний прокурор.

Також вона повідомила, що прокурори спеціалізованих прокуратур у середньому один раз на день проводять слідчі дії безпосередньо на лінії розмежування у зоні проведення операції Об’єднаних сил – «більше, ніж співробітники будь-яких інших правоохоронних органів».

За словами Венедіктової, мають результати і військові прокурори у протидії організованій злочинності – за цей час було викрито діяльність 7 груп, які вчинили 10 злочинів, серед яких незаконне заволодіння військовим майном; зберігання, збут зброї і бойових припасів та небезпечних наркотичних засобів; одержання неправомірної вигоди.

Також завдяки ефективній співпраці з іншими правоохоронними органами з незаконного обігу було вилучено більше 1,5 млн набоїв, 20 тис бойових припасів, мін та артилерійських снарядів, 64 одиниці стрілецької зброї, 390 ручних гранатометів, 3 міномети та 3 одиниці броньованої техніки, заявила вона.

Окремо Венедіктова поінформувала, що у рамках протидії злочинам в бюджетній сфері спеціалізовані прокурори системно перевіряють дотримання законодавства під час реалізації великої державної програми щодо будівництва казарм, яка діє вже кілька років.

«Ціна питання – понад 2 млрд гривень, в плані – зведення 184 казарм для 23 тисяч військовослужбовців. За цей час завершено спорудження лише половини. При цьому прокурори встановили, що на цьому етапі розкрадено понад 100 мільйонів гривень. Вже притягнуто до відповідальності 14 службових осіб Міноборони та підприємств-підрядників. Розслідування стосовно інших осіб, причетних до привласнення бюджетних коштів, продовжується», – зазначила вона.

Генпрокурор уточнила, що також були здобуті докази злочинних дій окремих командирів частин НГУ, в результаті яких під час закупівлі 41 одиниці броньованої техніки державі було спричинено збитки на суму 22,5 млн грн.

За її даними, завдяки своєчасно вжитим прокурорами заходам вдалось зупинити незаконне виведення з власності МОУ майнового комплексу держпідприємства “Одеський завод будівельних матеріалів” вартістю більше 20 млн грн.

Венедіктова уточнила, що завдань у спеціалізованих прокурорів чимало, сфера стратегічна і умови роботи непрості, і необхідно було зберегти спеціалізацію та фахівців.

«Так, наразі їх не вистачає – некомплект прокурорів на даний час складає до 40% і після завершення атестації ми маємо забезпечити кадрове наповнення на цьому важливому напрямку», – поінформувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, ОГП ініціює інвентаризацію всіх договорів державного оборонного замовлення, у яких мають бути укладені офсетні контракти.

 

Європол ліквідував канал контрабанди російської зброї через Україну

УНН. Європол ліквідував схему нелегального продажу російської зброї через Україну, яку транспортували на вантажних суднах до зон конфлікту в Північній Африці та на Близькому Сході. Про це повідомляє пресслужба організації, передає УНН.

“Злочинна мережа, що складається з латвійських, іспанських та українських членів, незаконно перевозила російську зброю та вибухівку на комерційних кораблях з України, головним чином, до зон конфлікту в Північній Африці та на Близькому Сході, підпадаючи під міжнародне ембарго. Незаконні перевезення були приховані на вантажних суднах, що перевозили законно придбане озброєння. Торговці зброєю транспортували зброю та важке озброєння, включаючи танки, через Середземне море”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що злочинна група була добре розвинена і здійснювала складну злочинну діяльність на міжнародному рівні, включаючи визволення з в’язниці капітана корабля, якого грецька влада затримала за торгівлю зброєю.

“Кримінальна мережа створила добре організовану схему відмивання грошей, яка дозволила їм інвестувати свої злочинні доходи в легальний бізнес. Прибуток направлявся в податкові гавані, перш ніж надходити до країн з меншою фінансовою підзвітністю. Потім активи були переведені на банківські рахунки в європейських країнах, переважно Швейцарії та Великобританії. Звідти злочинці передавали гроші до Іспанії, де вони використовувались під камуфляжем легальної комерційної діяльності. Ця схема дозволила їм інвестувати злочинний прибуток у власність та фінансувати свій розкішний спосіб життя”, — повідомили в Європолі.

В відомстві додали, що розслідування тривало с 2018 року. Операція по затриманню відбулася 12 листопада в іспанських провінціях Аліканте, Барселона та Валенсія. Вилучено майно на суму близько 10 млн євро та заарештовано сім підозрюваних.

 

Тіхановська виступила за скасування чемпіонату світу з хокею в Мінську

15 листопада 2020, 05:24 УНН. Білоруська опозиціонерка Світлана Тіхановська, перебуваючи з візитом у Латвії, обговорила з керівництвом країни скасування або перенесення чемпіонату світу з хокею з Мінська. Про це йдеться в її заяві в Telegram-каналі, передає УНН.

Планувалося, що чемпіонат пройде в Мінську і Ризі в 2021 році. Очікується, що рішення про перенесення або скасування буде прийнято найближчим часом.

Як повідомляв УНН, Тіхановська закликала Європейський Союз розширити санкції щодо режиму Олександра Лукашенка, держпідприємств Білорусі та наближеного до Лукашенка бізнесу. Опозиціонерка також оголосила Народний трибунал і амністію за захоплення влади Лукашенка.

 

Тіхановська закликала ЄС розширити санкції щодо режиму Лукашенка

15 листопада 2020, 04:07.  УНН. Білоруська опозиціонерка Світлана Тіхановська, перебуваючи з візитом у Латвії, розповіла про учасників білоруських протестів і закликала до розширення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка. Про це йдеться в її заяві в Telegram-каналі, передає УНН.

Виступаючи на міжнародному форумі з безпеки і політиці Riga Conference, Тіхановська заявила, що в ході акцій протесту в Білорусі затримано понад 18 тис. осіб, тисячі людей піддалися тортурам, а вісім — були вбиті.

“Індивідуальні санкції проти громадян Білорусі, причетних до фальсифікацій на виборах і політичних репресій, стали важливим першим кроком ЄС. Цей список слід розширити і розглянути питання про санкції проти бізнесу, що підтримує режим”, — заявила Тіхановська.

Вона закликала ЄС до більш рішучих дій щодо Білорусі. Зокрема, Національний банк Латвії зупинити співпрацю з державними банками “Беларусьбанк” і “Белагропромбанк”, а також ввести економічні санкції проти держпідприємств, які звільняють страйкуючих працівників.

Тіхановська також пропонує переглянути контракти про закупівлі нафтопродуктів і металопродукції, лісової і деревообробної промисловості і алкоголю з Білорусі. Також вона підтримала ідею накласти економічні санкції на бізнеси, пов’язані з Лукашенком і наближеними до нього олігархами.

Як повідомляв УНН, Тіхановська оголосила Народний трибунал і амністію за захоплення влади Лукашенко.

 

У Харкові пройшла акція «Напиши листа білорусу» на підтримку політв’язнів

Понад пів сотні листів на підтримку білоруських політв’язнів написали харків’яни, серед яких і активісти громадських організацій, під час акції “Напиши листа білорусу”, що відбулася на площі Свободи у центрі Харкова.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Боротьба білоруського народу проти проросійської маріонетки Олександра Лукашенка триває. Режим продовжує репресії та кинув за ґрати вже багато білорусів. На даний момент у Білорусі 121 людину визнано політичними в’язнями, і після кожної акції протесту кількість затриманих збільшується. Ці люди потребують нашої підтримки”, – зазначив співорганізатор акції, лідер громадської організації “Світанок” Вадим Поздняков.

За його словами, завдяки зв”язкам із представниками білоруської діаспори в Україні та Харкові, організація “Світанок” отримала список понад 100 політв’язнів: “Учасники акції сами обирають, кому зі списку написати листа підтримки”.

Лідер громадської організації “Фундація громадських ініціатив” (Харків) Олег Гребенюк розповів, що активісти за своїми каналами зв’язку передадуть листи до мінських патриотичних організацій, а вже вони знайдуть адресатів: “Ця акція неодноразова. Плануємо продовжити її, доки у Білорусі не переможуть демократичні сили”.

Як повідомляв Укрінформ, 14 серпня у Харкові біля пам’ятника Шевченку пройшла акція солідарності “Жыве Беларусь!” за участі понад двохсот активістів під прапорами України та Білорусі.

12 серпня біля волонтерського намету “Все для перемоги”, що на площі Свободи у центрі Харкова, відбулася акція на підтримку білоруських протестувальників за участі близько 100 активістів та групи блогерів з Білорусі, які через свою позицію мали тимчасово залишити свою країну.

 

Представницю Тихановської у справах молоді арештували на два місяці

Суд у Білорусі заарештував на два місяці члена основного складу Координаційної ради, представника Світлани Тихановської у справах молоді Алану Гебремаріам.

Про це повідомляє TUT.by, передає Укрінформ.

“Члену основного складу Координаційної ради, представнику Світлани Тихановської у справах молоді Алані Гебремаріам обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на два місяці”, – йдеться в повідомленні.

Гебремаріам є підозрюваною у справі організації групових дій, що грубо порушують громадський порядок. У найближчі 10 днів їй мають або висунути обвинувачення, або звільнити.

Алана Гебремаріам – активістка «Молодіжного блоку», член основного складу Координаційної ради, екскандидат у депутати сьомого скликання. На початку жовтня Тихановська призначила її представником у справах молоді та студентів.

Як повідомляв Укрінформ, 12 листопада вдома у Гебремаріам пройшов обшук. Потім стало відомо, що вона знаходиться в СІЗО КДБ у Мінську і є підозрюваною за ст. 342 ч. 1 КК РБ («організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і поєднаних з явною непокорою законним вимогам представників влади або які призвели до порушення роботи транспорту, підприємств, установ або організацій, або активна участь у таких діях за відсутності ознак більш тяжкого злочину»).

На даний час обвинуваченими у справі, порушеній стосовно Координаційної ради, проходять члени президії КР Максим Знак, Марія Колесникова. Екскандидат у президенти Світлана Тихановська в рамках цієї самої справи оголошена в міжнародний розшук.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля протестів.

 

У Тбілісі – знову мітинг опозиції з вимогою нових парламентських виборів – УП

У столиці Грузії опозиційні політичні сили знову зібрали мітинг, вимагаючи проведення нових парламентських виборів.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланнням на “Эхо Кавказа”.

Кількість людей, що зібралися на проспекті Шота Руставелі біля парламенту, оцінюють у декілька тисяч.

Серед учасників акції – представники опозиційних сил та їхні прихильники. Частина протестувальників приїхали з регіонів.

Опозиційні лідери у коментарях ЗМІ заявили, що їхні вимоги залишаються незмінними – повторні парламентські вибори, відставка глави ЦВК Тамар Жванії, призначення нової виборчої адміністрації та звільнення ув’язнених з політичних мотивів.

Це вже четвертий великий мітинг після парламентських виборів, що відбулися 31 жовтня.

Нагадаємо, на парламентських виборах “Грузинська мрія – Демократична Грузія” отримала 48,36% голосів. Опозиційні сили після цього заявили про “масштабні фальсифікації” та відмовилися від мандатів у парламенті на знак протесту.

В ОБСЄ водночас не мають серйозних зауважень до того, як відбувалися вибори у Грузії.

ЄС визнав, що парламентські вибори в Грузії, загалом були проведені демократично, але закликав до ретельного та справедливого розгляду всіх скарг, що були подані в ході електорального процесу.

Кризу ускладнив жорсткий розгін протестів із застосуванням водометів минулої неділі.

12 листопада “Грузинська мрія” та опозиція зібралися на першу зустріч для перемовин про вихід з політичної кризи, що виникла після парламентських виборів за посередництва послів США та ЄС. Після неї і опозиційні лідери, і влада казали, що задоволені початком перемовин, але швидких результатів не очікують.

 

Саакашвілі закликав грузинську поліцію не виконувати накази влади –  УП

Михеїл Саакашвілі, лідер грузинської опозиційної партії “Єдиний національний рух”, закликав грузинську поліцію не виконувати накази влади.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на Interpressnews, про це він заявив у своєму відеозверненні 13 листопада.

“Чи вам не соромно? Які накази ви виконуєте? Ви були “поліцією №1″ у світі, Грузія пишалася вами… Не можна, щоб ця поліція піднімала руку проти грузинського народу. Не бійтесь цього, ми підійшли до кінця”, – заявив він.

Вчора Саакашвілі, як і інші представники опозицій, у коментарі ЗМІ казав, що задоволений початком перемовин з владою, повідомляє “Грузія Онлайн“.

“Я позитивно оцінюю переговорний процес, тому що під час “революції троянд” ми регулярно зустрічалися з тодішнім прем’єр-міністром Джорбенадзе у резиденції посла США і оголошували вимоги – але він нічого не робив. Паралельно ми посилювали тиск з вулиці, що у підсумку зіграло вирішальну роль”, – сказав він.

Як вже повідомлялося, 12 листопада “Грузинська мрія” та опозиція зібралися на першу зустріч для перемовин про вихід з політичної кризи, що виникла після парламентських виборів. Зустріч відбулася у резиденції посла США у Грузии Келлі Дегнан за участі послів США, ЄС та Франції. Дипломати закликають грузинських політиків до діалогу та готові бути посередниками у цьому процесі.

На парламентських виборах “Грузинська мрія – Демократична Грузія” отримала 48,36% голосів. Опозиційні сили після цього заявили про “масштабні фальсифікації” та відмовилися від мандатів у парламенті на знак протесту.

Критичні закиди лунали і від деяких громадських організацій, зокрема, Transparency International Грузія.

В ОБСЄ водночас не мають серйозних зауважень до того, як відбувалися вибори у Грузії.

Європейський Союз визнав, що парламентські вибори в Грузії, загалом були проведені демократично, але закликав до ретельного та справедливого розгляду всіх скарг, що були подані в ході електорального процесу.

Кризу ускладнив жорсткий розгін протестів із застосуванням водометів.

 

Cуди відхилили низку позовів Трампа щодо голосування в Пенсільванії, Аризоні та Мічигані – УП

Суди відхилили низку позовів кампанії Дональда Трампа, який прагне переобратися президентом США на другий термін, щодо нібито проблем із голосуванням у декількох штатах.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Washington Post.

У Пенсильванії відхилили шість окремих позовів, що стосувалися близько 9 тисяч бюлетенів, надісланих поштою у Філадельфії та Монтгомері. Зокрема, у випадку близько 600 бюлетенів з Монтгомері суддя вказав, що виборці нічого не порушили, не вказавши на конверті зворотню адресу, тому що в інструкції цього не вимагалося.

Щодо п’яти інших випадків суддя, відхиляючи позови, зазначив, що кампанія “не стверджувала, що сталися випадки шахрайства, що є докази шахрайства чи що ці бюлетені заповнювалися не тими виборцями, на чиє ім’я вони були видані”.

У Мічигані суддя відхилив скарги двох спостерігачів від республіканців, які вимагали відкласти оголошення результатів у Детройті, зазначивши, що він не побачив переконливих доказів фальсифікацій, а свідчення про нібито неналежні дії працівників дільниці не викликають довіри.

Суддя також наголосив, що вимога “зовнішнього аудиту” виборів у штаті може відтермінувати оголошення результатів настільки, що вони не будуть відомі до дня, коли вже має голосувати Колегія виборників, а ще задоволення цієї вимоги “підірвало би довіру до виборчої системи”. У Мічигані Байден випереджає Трампа на близько 148 тисяч голосів.

В Аризоні суддя відхилив позов кампанії Трампа після того, коли юристи позивача визнали, що цей позов принципово не вплине на результати президентських виборів. У цьому штаті Байден випередив Трампа на 11 тисяч голосів.

На додачу, 13 листопада декілька юридичних фірм, як Snell & Wilmer та Porter Wright Morris & Arthur, передумали супроводжувати позови кампанії Трампа.

У той же час, у Джорджії сьогодні починають перерахунок вручну усіх 5 мільйонів бюлетенів. Держсекретар штату Бред Раффенспергер каже, що він не очікує суттєвої зміни результату після перерахунку. У Джорджії Байден випередив Трампа на 14 тисяч голосів.

 

Степанов закликає підприємців з розумінням поставитися до карантину вихідного дня

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов закликав представників бізнесу з розумінням поставитися до необхідності запровадження такого заходу, як карантин вихідного дня, адже це допоможе зберегти життя людей.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я розумію, що ви будете в ці дні втрачати кошти. Я впевнений, що мої колеги по уряду, по Міністерству економіки запропонують вам якийсь механізм, яким чином підтримати вас в такий важкий з економічної точки зору період. Подумайте, що в кінцевому результаті ви збережете життя хоча б однієї людини. Ця людина, вже після епідемії, буде ходити в ваш ресторан, ваше кафе”, – звернувся керівник МОЗ до підприємців.

Водночас він закликав міських голів, які беруть участь у другому турі місцевих виборів, припинити спекуляції навколо карантину вихідного дня.

“Хочу звернутися до деяких мерів, у яких попереду другий тур. У мене до вас єдине прохання. Починайте ставитися до своїх виборців як до людей, а не як до електорату. Життя і здоров’я людей набагато вищі, ніж будь-які інші, передвиборчі речі”, – наголосив Степанов.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 14 листопада в Україні лабораторно підтверджено 525 176 випадків захворювання на COVID-19, з них 9508 летальних, уже одужали 238 811 осіб. За добу виявлено 12 524 нові випадки коронавірусної хвороби.

З 14 листопада в Україні почав діяти карантин вихідного дня, який триватиме щонайменше до кінця осені.

Згідно з постановою уряду, з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. на території України в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка забороняється приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень навинос; приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах та в інших закладах розважальної діяльності, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів; діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів.

Водночас у цей період дозволено надання фінансових послуг, роботу фінансових установ, діяльність інкасації, операторів поштового зв’язку, роботу установ медичної та ветеринарної практики, продовольчих магазинів, діяльність АЗС та СТО.

 

В Україні завершили клінічні випробування препарату «Біовен» для лікування COVID-19

Українська компанія «Біофарма» завершила клінічні випробування препарату «Біовен» (імуноглобулін) на пацієнтах, у яких діагностували COVID-19.

Про це повідомив у Фейсбуці співвласник компанії Костянтин Єфименко.

“Біофарма” завершила клінічні випробування нашого препарату «Біовен» (імуноглобулін). Клінічні дослідження розпочато в травні, рандомізовано 66 пацієнтів із тяжким перебігом хвороби, до дослідження залучено 9 баз. Дослідження завершено в жовтні”, – зазначив він.

За словами Єфименка, використання «Біовену», в комплексі терапії пневмонії, викликаної SarsCov2, у порівнянні зі стандартною терапією дозволяє досягнути статистично достовірних переваг за такими параметрами: скорочення летальності у чотири рази – з 23,6% до 6,25%; скорочення середнього часу до настання покращення з 9 до 5 днів; скорочення часу потреби в госпіталізації в умовах стаціонару – на 3-5 днів.

Він додав, що сьогодні триває 18 клінічних досліджень імуноглобуліну у світі. “Всі вони розпочаті глобальними міжнародними компаніями переважно у США та Західній Європі, проте “Біофарма” – перша компанія, яка розпочала клінічні дослідження і перша, яка їх завершила”, – стверджує Єфименко.

Він додав, що вчора «Біовен» було включено до протоколу лікування COVID-19, і подякував міністру охорони здоров’я Максиму Степанову і колективу міністерства за підтримку в проведенні дослідження, а також зазначив, що “Біофарма” продовжує роботу зі створення гіперімунного імуноглобуліну.

Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Міністерство охорони здоров’я внесе препарат українського виробництва «Біовен» до національного протоколу лікування COVID-19 і профінансує його закупівлю.

Станом на 14 листопада в Україні лабораторно підтверджено 525 176 випадків захворювання на COVID-19, з них 9508 летальних, уже одужали 238 811 осіб. За добу виявлено 12 524 нові випадки коронавірусної хвороби.

 

Степанов заразився коронавірусом

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов захворів на COVID-19.

Про це він заявив у відеозверненні на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє Укрінформ.

«Друзі, попри обережність і дотримання всіх правил безпеки сьогодні, на жаль, отримав позитивний тест на COVID-19. Зараз перебуваю на самоізоляції, вдома. Працюватиму дистанційно, щоденні брифінги проводитиму звідси ж», – йдеться у повідомленні.

Міністр закликав не відвідувати місця скупчення людей та дотримуватись карантинних вимог.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада коронавірус виявили у Президента Володимира Зеленського, а також у глави Офісу Президента Андрія Єрмака.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіли майже 54 млн людей

УНН. Станом на ранок неділі у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися понад 53,8 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 53 875 361 людина, з них одужало 34 681 795. Кількість померлих зросла до 1 310 688.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (10 891 007), Індія (8 773 479), Бразилія (5 848 959), Франція (1 915 713), Росія (1 887 836), Іспанія (1 458 591), Велика Британія (1 347 907), а також Аргентина (1 304 846), Колумбія (1 191 634) та Італія (1 144 552). У Мексиці кількість інфікованих на COVID-19 сягнула у 1 003 253.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (245 578), Бразилії (165 658), Індії (129 188) та Мексиці (98 259).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано вже 525 тисяч випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст випадків за добу — новий абсолютний антирекорд для країни — 12 524. За останню добу в Україні 191 летальний випадок, за весь час пандемії — 9 508. Одужали за добу 4962 людини, за весь час — 238 811.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

Антирекорд: в Україні 12,5 тисяч випадків коронавірусу за добу –  УП

За минулу добу, 13 листопада, в Україні було зафіксовано антирекорд заражень коронавірусом – 12 524 випадків. 191 хворий помер, 4 962 людини одужало.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Facebook

Деталі: За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 053), Запорізькій (805), Одеській (758), Харківській (749) та Київській (698) областях.

Серед нових хворих – 474 дитини та 496 медпрацівників.

Було госпіталізовано 1 525 осіб.

За добу здійснено 78 179 тестувань, зокрема методом ПЛР – 48 054, методом ІФА – 30 125.

Що передувало: 12 листопада в Україні діагноз COVID-19 підтвердили 11 787 особам, госпіталізували 1 587 осіб, померли 172 хворих, одужали 6 155 пацієнтів.

 

У Києві знову більше тисячі хворих на COVID-19 за добу –  УП

За минулу добу, 13 листопада, у Києві виявили 1053 випадків коронавірусу, 12 хворих померли і 369 одужали.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко у Telegram

Деталі: Серед нових хворих – 604 жінки віком від 18 до 86 років, 376 чоловіків віком від 18 до 89 рокiв, 36 дівчаток від 2 місяців до 17 років та 37 хлопчиків від 6 місяців до 17 років.

Захворіли також 39 медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 73 пацієнта.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Подільському районі – 170, у Деснянському — 133 та в Дніпровському районі – 122 випадки.

Що передувало: У Києві за добу 12 листопада лабораторно підтвердили рекордну кількість випадків захворювання на COVID-19 – 1083.

За минулу добу, 13 листопада, в Україні було зафіксовано антирекорд заражень коронавірусом – 12 524 випадків. 191 хворий помер, 4 962 людини одужало.

 

В українській армії за добу – 179 випадків коронавірусу, два летальних

У Збройних силах за минулу добу зареєстровано 179 нових випадків захворювання на COVID-19, а також два летальні.

Про це повідомляє командування Медичних сил у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“На жаль, у Збройних силах України зафіксовано 22-ий та 23-ій летальні випадки, спричинені захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, на Житомирщині помер військовослужбовець, який з 20 жовтня перебував на амбулаторному лікуванні за місцем проживання. 28 жовтня його госпіталізували з діагнозом: “Коронавірусна хвороба (COVID-19), негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія”. Попри проведену терапію, 13 листопада стан пацієнта різко погіршився, а інтенсивна терапія не дала позитивного результату. За наявною інформацією, військовослужбовець мав хронічні супутні захворювання.

Другий смертельний випадок зафіксовано на Львівщині. Цей працівник ЗСУ з 19 жовтня перебував на стаціонарному лікуванні в міській лікарні з діагнозом: “Коронавірусна хвороба (COVID-19), негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія”. 12 листопада внаслідок швидкої наростаючої поліорганної недостатності розпочалась інтенсивна терапія, яка не дала позитивного результату.

Обоє померлих мали хронічні супутні захворювання, зазначають у Медсилах.

Зі 179 осіб, у яких підтвердився коронавірус минулої доби, госпіталізовано 27 осіб, решта перебуває вдома під наглядом медичної служби.

За даними командування, станом на 14 листопада в Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 2494 особи. Загалом за час пандемії одужало 5230 осіб. На ізоляції (в тому числі самоізоляції) перебуває 354 особи, у 30 військовослужбовців вона закінчується у найближчі три доби.

Як повідомлялося, станом на 14 листопада в Україні лабораторно підтверджено 525 176 випадків захворювання на COVID-19, з них 9508 летальних, уже одужали 238 811 осіб. За добу виявлено 12 524 нові випадки коронавірусної хвороби.

 

Від коронавірусу померло 258 українських медпрацівників – Степанов

УП

За час пандемії в Україні коронавірус виявили у 26 422 медичних працівників, з них 258 людей померло.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу в суботу

Деталі: Степанов запевнив, що зарплата медичних працівників і далі зростатиме, але підкреслив, що “не все міряється грошима”, оскільки вони отримують дуже важке психологічне навантаження, працюючи з хворими на COVID-19.

Міністр закликав підтримати лікарів у боротьбі з коронавірусом, дотримуючись протиепідемічних правил, щоб зменшити кількість хворих.

Він знову заявив, що найкращим способом знизити передачу вірусу є запровадження повного жорсткого карантину, однак Україна не може собі цього дозволити з економічної точки зору. Тому було запроваджено карантин вихідного дня, оскільки, за твердженням українських епідеміологів, навіть 1 день карантину впливає на зменшення захворюваності.

Пряма мова: “Багато так званих експертів почали розводити демагогію, рівняти, а що робити з метро, з транспортом в будні дні. Так, але транспорт і метро – це критична інфраструктура, це призведе до повного локдауну, який не витримає наша країна”.

“Окремо хочу звернутися до деяких мерів, у яких попереду другий тур – у когось завтра, в когось за тиждень. У мене до вас єдине прохання – почніть ставитися до своїх виборців як до людей а не електорату. Життя і здоров’я будь-якої людини набагато вище, ніж будь-які передвиборчі речі”.

Передісторія:

Кабінет міністрів на засіданні 11 листопада ухвалив рішення про скасування адаптивного карантину і запровадив в Україні загальний карантин з “локдауном вихідного дня”. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

Багато підприємців виступили проти такого посилення каратинних обмежень. У кількох містах заявили, що не виконуватимуть наказ уряду. Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що коронавірус поширюється ураганними темпами і це загрожує колапсом медичної системи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що рішення уряду про посилення карантину підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання на території України.

 

Петиція про скасування карантину вихідного дня набрала голоси –  УП

Петиція до президента про скасування карантину вихідного дня набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів.

Джерело: петиція на сайті президента

Деталі: Станом на ранок суботи петиція набрала більше 27 тисяч голосів, для її розгляду необхідно набрати 25 тисяч.

Як зазначається в тексті петиції, громадськість, представники бізнесу та експерти ринку вимагають не вводити в дію карантин вихідного дня, а в разі його введення скасувати.

Також вимагається скасувати в Києві та інших містах заборону на здійснення підприємницької діяльності як в цілому, так і з обмеженням часу.

Передісторія:

Кабінет міністрів на засіданні 11 листопада ухвалив рішення про скасування адаптивного карантину і запровадив в Україні загальний карантин з “локдауном вихідного дня”. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

Багато підприємців виступили проти такого посилення каратинних обмежень. У кількох містах заявили, що не виконуватимуть наказ уряду. Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що коронавірус поширюється ураганними темпами і це загрожує колапсом медичної системи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що рішення уряду про посилення карантину підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання на території України.

 

У Чернівцях сотні підприємців перекрили дорогу через карантин –  УП

У Чернівцях близько 300 підприємців Калинівського ринку перекрили дорогу з вимогою дозволити роботу базару під час карантину вихідного дня.

Джерело: Суспільне

Деталі: Продавці написали звернення до керівництва облдержадміністрації з вимогою дозволити їм працювати.

За словами підприємця Віталія Лаврущака, вони можуть організувати роботу з дотриманням усіх карантинних вимог, оскільки ринок не є закритим приміщенням.

Раніше у коментарі Суспільному заступник мера Чернівців Олександр Паскар говорив, що в місті дотримуватимуться всіх вимог карантину вихідного дня.

Передісторія:

Кабінет міністрів на засіданні 11 листопада ухвалив рішення про скасування адаптивного карантину і запровадив в Україні загальний карантин з “локдауном вихідного дня”. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

Багато підприємців виступили проти такого посилення каратинних обмежень. У кількох містах заявили, що не виконуватимуть наказ уряду. Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що коронавірус поширюється ураганними темпами і це загрожує колапсом медичної системи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що рішення уряду про посилення карантину підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання на території України.

 

Уряд повинен допомогти бізнесу пережити карантин вихідного дня – Президент

Уряд має докласти всіх зусиль і застосувати всі можливі інструменти, аби допомогти представникам бізнесу пережити карантин вихідного дня.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеозверненні, передає Укрінформ.

“Карантин вихідного дня – це шанс уникнути повного закриття (країни – ред.). Якщо у нас є такий шанс, ми маємо ним скористатися. Фактично, йдеться про шість неробочих днів… Так, окремі сфери бізнесу зазнають втрат, уряд повинен надати їм програми та інструменти підтримки, і це буде справедливо. Окремі вже існують та діють, але цього недостатньо. Я постійно розмовляю з Прем’єр-міністром та урядом – вони мають засинати і прокидатися з одним питанням: де знайти гроші і як допомогти бізнесу пережити ці дні”, – сказав глава держави.

 

Померла після операції: дружину Квіташвілі оперували у клініці “Борис”

УНН. Дружину колишнього міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, яка померла після операції, оперували у клініці “Борис”. Про це УНН повідомило джерело у правоохоронних органах.

“Анастасію Островську (дружину колишнього міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі – ред.) оперували у приватній клініці. Мова про “Борис”, – повідомив співрозмовник.

Ймовірно, йдеться про неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками.

Чи є підозрювані і їх імена – наразі невідомо.

Як повідомляв УНН, у Києві поліція відкрила кримінальне провадження за фактом смерті 35-річної дружини ексміністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі після проведення планової операції в одній з лікарень.

У рамках провадження призначено проведення судово-медичної експертизи, яка встановить остаточну причину смерті жінки.

Додамо, що до чергової частини поліції Києва із заявою звернувся чоловік, який повідомив, що після проведення хірургічної операції померла його дружина. Він додав, що можлива причина смерті є неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками.

Встановлено, що 35-річна жінка мала ряд операцій у декількох клініках міста Києва, однак після останньої вона померла. Для встановлення остаточної причини смерті киянки призначено ряд відповідних експертиз, а також слідчими направлено клопотання до суду на отримання необхідної медичної документації із закладу у якому лікувалась померла.

 

Google у Туреччині оштрафували на $25,6 мільйона

Рада з питань конкуренції в Туреччині оштрафувала Google на 196,7 млн турецьких лір ($25,6 млн) у результаті проведеного розслідування та виявлених зловживань через домінування на ринку.

Як повідомляє власкор Укрінформу, компанію Google звинуватили у порушенні правил чесної конкуренції та надання несправедливої переваги окремим компаніям шляхом формування пріоритетності відповідей на пошукові запити.

«Розміщення текстових оголошень у верхній частині загальних результатів пошуку з рекламою непевної та інтенсивної якості, вище результатів органічного пошуку, які не приносять їм прибутку від реклами, є порушенням Закону про захист конкуренції № 4054, та ускладнює діяльність окремих компаній на ринку контентних послуг», – йдеться в обґрунтуванні накладеного штрафу.

У результаті проведеного розслідування та зробленого висновку Google було оштрафовано на 196,7 млн турецьких лір ($25,6 млн).

Рада з питань конкуренції в ході розслідування 4 листопада заслухала захист компанії Google за допомогою онлайн-відеоконференції, що тривала 3,5 години.

Як відомо, це не перший подібний випадок. У березні 2019 року Європейська комісія вже наклала на Google штраф $1,69 млрд за порушення антимонопольних правил ЄС щодо інтернет-реклами. У жовтні цього року Міністерство юстиції США звинуватило Google у монополії на пошук контенту в інтернеті і пошукову рекламу. У відповідь компанія заявила, що сам позов недосконалий. Пізніше антимонопольний комітет Італії розпочав розслідування проти Google через можливе зловживання монополістським становищем на ринку інтернет-реклами.

 

В Ужгороді закінчують збирати ківі – вродило добре

В Ужгороді на домашній плантації селекціонера Генріха Стратона закінчують збирати урожай ківі сорту “Карпат Стратона Валентайн”. Вродило цьогоріч добре, попри важкий рік.

Про це селекціонер карпатського ківі Генріх Стратон розповів в коментарі кореспонденту Укрінформу.

“Цими днями в Ужгороді ми закінчуємо традиційний збір ківі сорту “Карпат Стратона Валентайн” на невеликій старій плантації у моєму дворі, молода плантація, закладена кілька років назад цьогоріч тільки дала перші плоди. Цьогоріч зібрали 1,5 тонни ківі, урожай може хіба трошки нижчий за минулі роки — зважаючи на проблемний для аграріїв рік: весняні холоди зачепили період цвітіння ліан, тому не так багато плодів зав’язалося”, – розповів селекціонер.

За його словами, один кущ ківі дає від 30 до 80 кг плодів. Зараз у Стратона займаються калібровкою зібраних ягід та фасуванням. В Ужгороді їх реалізовують на замовлення або ж у місцевих торгових мережах.

“Для нас головне не плоди, а просування ідеї вирощування ківі в Україні, тому на кожній етикетці ми пишемо, що це — українське ківі, щоб люди розуміли, що купують не заморські ягоди, а вітчизняний продукт“, – пояснив Стратон.

Він наголосив, що вирощувати ківі в Україні вигідніше, ніж яблука.

“Ліани ківі не мають шкідників, їх не потрібно обробляти, як яблучні сади. Відтак, і собівартість фруктів виходить дешевша за яблука на ринку”, – додав селекціонер.

Як раніше повідомляв Укрінформ, сьогодні в Україні немає регіону, де б не вирощували ківі селекції Стратона.

Ківі – національний фрукт Нової Зеландії. Виростає у тропіках, морозів не переносить. Але ужгородські біологи батько і син Стратони звернули увагу на те, що свого часу ківі вивели із актинідії, що росте на Далекому Сході, де сильні морози – не рідкість, і спробували селекціонувати морозостійкі ківі. Зі звичайних фруктів, які почали завозити до країни в середині 90-х, зібрали насіння, висівали його і так отримали перші рослини.

Загалом на експерименти з висіванням, схрещуванням рослин, залишанням на зиму без укриття пішло десять років. Виведені морозостійкі рослини назвали “Ківі Карпат Валентайн” та зареєстрували цей сорт в Україні.

 

Загрози скасування чи перегляду безвізу України з ЄС зараз немає – Стефанішина

Питання перегляду чи скасування безвізового режиму з Європейським Союзом наразі не стоїть на порядку денному відносин «Україна-ЄС», хоча питання функціонування антикорупційних інституцій було, є і залишається однією із головних умов безвізу.

Про це заявила віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в інтерв’ю Громадському радіо.

“Зараз період спостерігання, влада чітко зафіксувала відданість цій реформі, і ми робимо все можливо, щоб її зберегти, є і рішення уряду щодо електронних декларацій. Тому наразі на усіх рівнях загрози як такої немає. Але очевидно, що європейські партнери спостерігають за розвитком подій, і у звіті, який щорічно публікує Європейська комісія про функціонування безвізового режиму, ця конституційна криза буде відображена, так само, як і рекомендації щодо вирішення проблемних питань. Сподіваюсь, до того часу Україна успішно впорається із домашнім завданням по подоланню наслідків конституційної кризи”, – сказала Стефанішина.

Урядовець також відзначила, що Кабмін зробив ставку на те, щоб починати процес щодо перегляду оновлення торгової частини Угоди з ЄС з консультацій з українським бізнесом.

“Чотири місяці ми проводили зустрічі з бізнес-асоціаціями, які готували свої пропозиції, бачення щодо проблемних питань, щодо бар’єрів до доступу на ринок, розширення квот, зменшення мит. Це був один з таких чинників, який спонукав Європейський Союз серйозно поглянути на цей процес та досягти політичних домовленостей. Сьогодні ми маємо візію, і сподіваємося, що з січня ми розпочнемо цей процес”, – додала Стефанішина.

При цьому вона відзначила, що парламент попереднього і нинішнього скликання ухвалив понад 100 законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію із Євросоюзом. Це становить близько 50% виконання всієї Угоди.

“Але зараз парламент розглядає дуже важкі рішення, які роками не проходили у сесійному залі, і зараз у пріоритетному списку близько 20 законопроєктів: про ринок сміття, так званий «закон про відходи», закон про внутрішні водні шляхи перевезення. У нас він не працює, а в ЄС є одним з основних екологічних видів перевезень. Також є ще кілька системних рішень”, – резюмувала політик.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет асоціації Україна-ЄС на онлайн-засіданні 13 листопада обговорив підготовку і практичне наповнення Ради асоціації, яка запланована на грудень 2020 року.

 

Уманський розкритикував “Велике будівництво” та витрату коштів на дороги –  УП

Колишній радник голови Офісу президента Ігор Уманський, який напередодні звільнився, заявив, що гроші із “ковідного фонду”, які направили на будівництво доріг, освоїв дорожній картель та звинуватив владу у втраті адекватного сприйняття реальності.

Джерело: Уманський у facebook

Пряма мова: “З початку “Великого будівництва” почались зміни у вимогах до тендерної документації. За дивним “збігом обставин” новим вимогам відповідає лише шість компаній – улюбленці “долі”, або “картель”, як їх називають колеги.

Вигравати смачні тендери можуть лише вони. Але якщо придивитись – ці компанії не завжди будують дороги безпосередньо, а перепродають підряди субпідрядникам із дисконтом 30-40%”.

Деталі: За словами Уманського, 2020 рік запам’ятається українцям надовго не лише через “недолугу” боротьбу із пандемією, а через “безпрецедентний рівень зростання корупції та втрату владою адекватного сприйняття реальності”. Прикладом останнього, на його думку, є саме програма “Велике будівництво”.

Він пояснює, що якщо скласти всі тендери цих шести компаній та вирахувати всі “дисконти”, сума на будівництво складами близько 36 мільярдів грн. Саме таку суму додатково виділили Укравтодору із Фонду боротьби із коронавірусом.

Колишній міністр фінансів також вважає, що таку ж протяжність доріг можна було б збудувати, не чіпаючи гроші, які були заплановані на боротьбу із пандемією. Водночас, вважає Уманський, “ковідний фонд” штучно витратили.

“Країна наближається до економічного армагедону”, – підсумував колишній радник Єрмака.

Нагадаємо:

12 листопада стало відомо, що радник голови Офісу президента Андрія Єрмака – Ігор Уманський – звільняється з цієї посади, оскільки не згодний із посиленням карантину в Україні на вихідних.

У квітні колишнього міністра фінансів Ігоря Уманського призначили спеціальним радником глави Офісу президента Андрія Єрмака.

Він допомагав Єрмаку розібратися в обсягах корупції в ключових відомствах, які наповнюють державний бюджет.

11 листопада Кабінет міністрів скасував адаптивний карантин і запровадив в Україні загальний карантин з локдауном вихідного дня. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

 

Суд скасував рішення ТВК про результати виборів до міськради Харкова – «ЄС»

У Харкові Другий апеляційний адміністративний суд скасував протокол міської ТВК про результати у виборів у міську раду.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці харківська обласна організація партії “Євросолідарність” з посиланням на народного депутата від цієї політсили Ірину Фріз.

«Другий апеляційний адміністративний суд скасував протокол міської ТВК про результати виборів депутатів Харківської міської ради», – йдеться у повідомленні.

У партії “ЄС” стверджують, що “кандидати від ОПЗЖ намагалися затягнути процес встановлення результатів по всій ТВК Харківської області”.

“Усі суди були ініційовані ОПЗЖ, як виявилося, нещодавно, до справи також підключилися “слуги”. Цього разу останній позов подав депутат від партії “Слуга народу” Вац Олексій, і саме його задовільнив Другий апеляцій адміністративний суд Харкова”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, за результатами місцевих виборів до Харківської міської ради проходять шість політичних партій. Зокрема, 34 місця (37,95%) у міськраді займуть депутати партії “Блок Кернеса – Успішний Харків!”, 19 місць (20,96%) – від ОПЗЖ, по дев’ять місць у “Європейської солідарності” (8,99%) та “Слуги народу” (8,76%), сім – у “Партії Шарія”(6,56%), шість – у “Блоку Світличної “Разом!” (6%)”.

 

Зеленський побажав Джемілєву, якнайскоріше відсвяткувати день народження у Криму

Президент Володимир Зеленський привітав лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва з учорашнім днем народження і побажав, щоб швидше настав рік, коли він зможе відсвяткувати його у Криму.

Про це глава держави сказав у відеозверненні, опублікованому у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Я також вітаю Мустафу Джемілєва і крім міцного здоров’я, хоча це важливо, хочу побажати, щоб якомога швидше настав рік, коли ви будете відзначати день народження у вільному рідному Криму. Ну, і нас запрошуйте!” – сказав Зеленський.

Він додав, що українцям пощастило жити в один час і бачити приклади такої сили людського духу та незламності, які демонструють і Джемілєв, і українські моряки, військові, і полонені, і нещодавно звільнений нацгвардієць Віталій Марків.

Президент нагадав, що ще зовсім нещодавно у Фейсбуці було чимало аватарок на підтримку Марківа, а на Софійській площі був великий банер із закликом надати йому свободу.

“І всією країною ми радіємо, коли такі речі втрачають актуальність, коли наші люди повертаються”, – підкреслив глава держави.

Як повідомлялося, 13 листопада Офіс Президента привітав лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва з 77-им днем народження.

Старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбував покарання у тюрмі поблизу Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років ув’язнення за нібито причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі та перекладача, росіянина Андрія Миронова, в травні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області.

3 листопада після виправдання Апеляційним судом Мілана нацгвардійця Марківа звільнили з в’язниці.

 

Зеленський анонсував можливі кадрові перестановки й вирішення проблеми з КСУ –  УП

Президент Володимир Зеленський, який після зараження коронавірусом знаходиться в лікарні “Феофанія”, під час суботнього відеозвернення розповів про те, які питання має розглянути Верховна Рада до кінця року.

Джерело: Зеленський у Facebook

Деталі: Глава держави побажав швидкого одужання хворим на Covid-19 заступнику голови Верховної Ради Руслану Стефанчуку та спікеру парламенту Дмитру Разумкову.

Також він наголосив, що жодні віруси не повинні завадити парламентяріям вирішити низку проблем.

Пряма мова: “Цього року у парламенту ще багато роботи. Це і рішення проблеми з Конституційним Судом, і прийняття бюджету у другому читанні, і можливі кадрові перестановки. Багато важливих законів, які ми обіцяли у своїй програмі, а тому жодні віруси не мають завадити нам, і вам (депутатам – УП) це зробити”.

Нагадаємо: Президент Володимир Зеленський почав публікувати відеозвернення до українців.

 

Розпустощі. Чому виникають розмови про дочасні вибори, і чому вони розмовами лишаються

УП, Сергій Рахманін, депутат Верховної Ради, голова фракції “Голос”

Кожен український президент намагається змінити Конституцію, видати оборудки за реформи і достроково відправити Раду на відпочинок.

Щоразу, коли виникають проблеми, президенти починають мріяти про розпуск парламенту. Вважається, що це добре відволікає увагу суспільства й додає рейтингових очок. Направду воно так не працює, проте хто на це зважає?

Чергову порцію кулуарних чуток про дострокові парламентські вибори згенерувала безневинна новина — Конституційний суд включив до порядку денного питання щодо “штрафу Зеленського”.

Нагадаємо: влітку гарант порушив карантинний режим, завітавши до формально зачиненого кафе, де насолодився горнятком кави. Питання “Чи має глава держави сплачувати штраф?” скерували до КСУ.

Дехто вважає: якщо майбутнє рішення щодо президентського кавопою не припаде Володимиру Олександровичу до душі, то це прискорить його намір розпустити Конституційний суд.

А якщо Рада не виявиться чутливою до його прагнення, то Зеленський нарешті виконає свою погрозу — припинить повноваження парламенту.

Розберемо ситуацію.

Наразі невідомо, як довго КСУ розглядатиме справу про пригоди Зеленського у хмельницькій кнайпі. І не факт, що майбутнє рішення фігурантові не сподобається.

Вердикт суду (яким би він не був) суттєво на ставлення Зеленського до КСУ не вплине. Відеопривіт із Феофанії — зайвий доказ.

Якби Зеленський міг хутко й жорстко розібратися із мешканцями висотки на Жилянській, він би це вже зробив. А втім, його чудернацький законопроєкт щодо “оновлення” КСУ не сприйняли закордонні партнери, більшість депутатського корпусу, ба, навіть значна частина рідної фракції.

Прямої залежності між долями КСУ і ВРУ немає. Те чи інше рішення парламенту щодо Конституційного суду здатне змінити баланс сил у Раді. Але її передчасну загибель навряд чи прискорить.

Давид Арахамія днями зауважив, що “зараз немає жодних підстав для розпуску парламенту”. Слушно. Але. Сьогодні немає, — завтра штучно виникнуть. Таке в нашій історії вже неодноразово траплялося.

Одначе питання не тільки в підставах. Було б добре, якби все відбувалося винятково за Конституцією.

Проте життя бентежне. В Україні позачергові парламентські вибори відбувалися чотири рази. Щонайменше п’ять спроб реалізовані не були, хоча 2008 року Ющенко навіть публічно озвучив свій намір на весь світ.

Так от: двічі необхідність виборів базувалася на так званих політико-правових підставах (тобто не бездоганних з юридичної точки зору). Ще двічі рішення про дочасні вибори були винятково політичними.

Аби достроково обнулити вищий законодавчий орган, замало тільки бажання й рішучості. Йдеться про набагато складніші матерії. Не надто рішучий Ющенко 2007 року зміг “пробити” дочасні вибори, а вельми рішучий Кучма так на це й не спромігся. Хоча щонайменше тричі мав відповідний намір.

Для того, аби парламент рушив у політичне небуття, потрібні декілька обставин. Щонайменше п’ять:

консенсус політичних еліт (центрів впливу)

згода значної частини депутатського корпусу (бажано більшості);

згода або (принаймні) неспротив спікера;

лояльність міністра внутрішніх справ;

прихильне (щонайменше нейтральне) ставлення до такого кроку з боку Конституційного суду.

Успіх гарантує наявність більшості наведених умов.

Можна сперечатися, що саме слід вважати політичними елітами сьогодні та чи є вони взагалі. Щодо центрів впливу (лідерів провідних партій / олігархів), то попередній аудит їхніх намірів переконує: більшість із них ПОКИ не зацікавлена в позачергових виборах.

Там не бачать сенсу викидати дурні гроші передчасно. Тим більше, що рейтинг Зеленського та його політичної сили знижується. Неквапливо, але невпинно й невблаганно.

Впливові й грошовиті гравці не проти далі гратися із Зеленським, але підігравати йому нині ніхто не хоче.

Абсолютній більшості депутатів дострокові вибори навряд чи потрібні. Парламентарям президентської партії зокрема. Не факт, що знову потрапиш до списку. Тим більше — до прохідної частини. Та й сама прохідна частина буде значно вужчою.

Чи зацікавлений у дострокових виборах чинний спікер? Думаю, ні. У нього — посада, вплив і найліпший баланс довіри / недовіри. Чи є сенс розмінювати це на ризики?

Прихильність очільника МВС важлива. Дострокові вибори — стрес для країни. Стрес провокує збурення. Правоохоронці — критичний інструмент контролю.

1993 року тодішній глава держави Леонід Кравчук (всупереч попередній домовленості) мав намір дочасно припинити повноваження Ради, але уникнути проведення позачергових президентських виборів.

Леонід Макарович отримав підтримку керівників більшості силових структур. Окрім одного — очільника МВС Андрія Василишина. Цього виявилося достатньо, аби від своїх планів президент відмовився.

З цього правила є винятки, котрі правило лише підтверджують. 2007 року президент Ющенко не контролював голову МВС Василя Цушка. Але на ситуацію це не вплинуло, позаяк сам Цушко не контролював МВС.

Зеленському навряд чи варто очікувати на прихильність суддів КСУ після заяв на їхню адресу. Якщо ж суд (як і має бути) керуватиметься винятково правом, то підстави для припинення повноважень Ради мають бути бездоганними.

Жодну умову для проведення дочасних виборів неможливо забезпечити без допомоги більшості парламенту й спікера. Таких умов три: невчасне створення коаліції, невчасне формування уряду, неможливість розпочати пленарні засідання.

Якщо питання постане руба — дочасні вибори чи оперативні домовленості, вірну відповідь оберуть достатньо швидко.

Зроблю припущення: 2019 року у справі щодо дострокових парламентських виборів КСУ почасти підіграв Зеленському. Чому? Через три обставини:

Рада восьмого скликання все одно рушала до небуття. Раніше чи пізніше, — не було принциповим;

новий президент мав неабиякий кредит довіри, на що не могли не зважати;

у КСУ не дуже добре розуміли, who is Володимир Зеленський. Про всяк випадок вирішили не сваритися. До нового гаранта придивлялися. Роздивилися.

Нащо Зеленському дострокові парламентські вибори? Причин може бути три:

Каналізувати суспільне невдоволення. Дочасне припинення повноважень ВРУ під гаслом “очищення”, “перезавантаження” частково реставрує пошкоджений імідж “робін гуда”. Приречений парламент має забрати із собою частину негативу, що його добряче назбирав президент.

Отримати можливість переформатувати більшість та уряд. Монобільшість не є керованою. Кадрів бракує, аби позичати їх на стороні, треба щось пропонувати натомість. Грошей теж бракує, а тим, хто ладен їх надати, прагнуть потоків й посад (як механізму контролю потоків). Президентська партія на можливих позачергових виборах візьме суттєво менше. Проте можна спробувати “на березі” домовитися з іншими гравцями щодо крісел в уряді й парламенті, щодо ресурсів і правил.

Повернути авторитет “рішучого хлопця”. Потреби в тому не виникало, якби Зеленський еволюціонував із відчайдушного руйнівника стереотипів і підмурків у впевненого керманича, переконливого месію. Але з цим якось не склалося.

Чи може бути, що набридлі погрози “перезавантажити” Раду — шантаж? Засіб тримати в тонусі депутатів загалом і рідну фракцію передусім? Звісно.

Але. Чим частіше Зеленський цю погрозу повторюватиме, тим менше вона когось лякатиме.

 

На Хортиці знайшли вцілілу гробницю скіфського воїна, якій 2,5 тисячі років –  УП

Представники Національного заповідника “Хортиця” 14 листопада презентували результати цьогорічної археологічної експедиції, в ході якої на острові Хортиця знайшли поховання віком близько 2500 років.

Джерело: Радіо Свобода

Деталі: Це перша з 1992 року знахідка повністю вцілілого, не пограбованого скіфського поховання на острові.

У катакомбі, глибина якої складає приблизно 3 метри, поховано 40-річного чоловіка. Небіжчик мав високий зріст як для свого часу – близько 180 сантиметрів.

Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника “Хортиця” Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже науковці матимуть змогу зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою вдачею з наукової точки зору.

Пряма мова Никоненка: “Поховання здійснено у катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля. Одна з версій, які вчені висловлюють, що скіфські катакомби – це якраз відтворення будівлі у житлі, тобто кибитки, але підземної. Воїн великий за зростом. У нього добра збереженість зубів, тобто це людина, яка добре харчувалася. Він прожив немало років. Приблизно 40 років. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був колчан зі стрілами, що вказує, що він був воїн.

Такі знахідки свідчать про те, що у скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важке, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут мешкали, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на інший. Тобто Хортиця в цей час була дуже важливим стратегічним місцем”.

Додатково: Поховання також супроводжувалося жертовною їжею, поряд з якою лежав залізний ніж із кістяним руків’ям. Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі не відомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшої розчистки поховання.

Вхід до катакомби, в якій був похований скіф, було збудовано з величезної кількості каміння (окремі камені сягають 200 кілограмів, і їх дуже багато). Це, на думку істориків, свідчить про непересічний статус небіжчика у скіфському суспільстві.

Облаштування такого поховання потребувало багато зусиль, що також вказує на те, що людину поважали.

Поряд з місцем цьогорічної знахідки археологами з Національного заповідника “Хортиця” раніше вже було виявлено ще чотири поховання скіфського періоду. Так, у 1995 році розкопали і дослідили жіноче поховання, вік якого також складає близько 2500 років. У ньому знайшли речі, які мали імпортне походження, як-то чорнолаковий канфар (грецький сосуд для пиття у формі кубку з двома ручками), пастове намисто та сережки з елементами срібного оздоблення, а також люстерко і наконечники стріл. Історики припускають, що поховані поряд чоловік та жінка могли бути пов’язані між собою – бути подружжям або родичами.

Робота цьогорічної археологічної експедиції тривала близько 2 місяців. Місце знахідки планують музеєфікувати.

 

В Османському архіві знайшли оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору

Українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського.

Про це повідомляє МЗС України у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Вперше на просторах Мережі – оригінал ратифікаційної грамоти за підписом гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, в тому числі і з Османською імперією. Всі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки», – зазначають в МЗС.

Оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору в Османському архіві / Фото: Посольство України в Анкарі

У зовнішньополітичному відомстві розповіли, що документи вдалося віднайти стараннями посла України в Туреччині Андрія Сибіги, генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана, українських вчених Ірини Матіаш, Омеляна Пріцака, Олександра Середи та за сприяння заступника голови Османського архіву Себахаттіна Байрама.

Як зазначається, в Османському архіві, який налічує понад 90 мільйонів документів, є величезний пласт україністики – десятки тисяч документів. «Раптово помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, дипломати одразу ж запросили відцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали», – інформують дипломати.

Планується продовження наукової співпраці з Туреччиною, детальне вивчення українськими дослідниками віднайдених документів, екземпляри яких в Україні не збереглися.

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана у Бресті (Брест-Литовську). Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.

Укладення цієї угоди означало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта.

На це була змушена погодитись і більшовицька делегація, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську. Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під цим 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період «першої української незалежності» закінчився.

 

Паркана навколо Невицького замку не має бути – історик

На Закарпатті біля історико-архітектурної пам’ятки національного значення– Невицького замку – власник приватної прилеглої території встановив залізний паркан — тепер до пам’ятки немає вільного доступу для туристів, а також порушена цілісність комплексу.

Про це історик, археолог, дослідник Невицького замку Олександр Дзембас повідомив у коментарі кореспонденту Укрінформу.

“Територія навколо Невицького замку була приватизована давно, і роками майже під стінами замку йшло будівництво великого відпочинкового комплексу “Верховина”. Але у вересні забудовник звів навколо території цього комплексу залізний паркан. Це сколихнуло громадськість, були заяви від обласної влади — але пройшов місяць, паркан навколо замку й далі стоїть, чого в принципі не може бути: такого прецеденту, щоб приватний власник перегородив доступ до історико-архітектурної пам’ятки національного значення, немає ніде в країні, я вже не кажу про Європу”, – зазначив Дзембас.

За словами науковця, питання паркана навколо Невицького замку треба розділити на дві частини. “По-перше, тут йдеться про доступ людей, туристів до історико-архітектурної пам’ятки. Паркан перекриває дорогу до замку, і тепер дістатися до нього можна хіба лісом, стрімким підйомом. Друге, про що треба говорити, — це захоплення частини території історико-архітектурної пам’ятки національного значення, якою є Невицький замок. Адже свого часу рішенням Ужгородського міськрайонного суду територію замку передали як безгосподарну споруду у власність Кам’яницької сільради. В той час було приватизовано землі навколо замку, це приблизно сім років тому, і почалося будівництво комплексу, очевидно, з порушеннями”, – додав Дзембас.

Дослідник наголосив, що паркан, який зараз установили навколо приватної території, заходить у межі замку, які задокументовано, також наявні наукові звіти досліджень та паспорт пам’ятки. Це — територія палісаду біля замку, вона має історичну цінність, там треба проводити розкопки, акцентував науковець.

Наразі з власником приватної території сісти за стіл перемовин не вдається, він не йде на контакт, каже Олександр Дзембас. (Спроби редакції зв’язатися з власником ТОВ “Верховина” Мирославом Гісемом також не мали успіху, втім, редакція чекає на коментар щодо цієї ситуації і готова опублікувати думку іншої сторони).

“Шляхів виходу із ситуації — кілька. Перший — це поговорити із власником, домовитися про сервітут і знести паркан. У будь-якому випадку територія палісаду має бути звільнена, це однозначно. Якщо ні — то прокуратура і суди, іншого шляху немає”, – вважає дослідник.

За його словами, ситуація, що склалася наразі, фактично, це — захоплення території пам’ятки національного значення.

Невицький замок – напівзруйнований замок біля села Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області. Пам’ятка розташована на горі вулканічного походження заввишки 260 м над рівнем моря у вузькій долині річки Уж. Деякі дослідники вважають, що історія угорської захисної споруди на шляху до Київської Русі бере витоки ще в ХІІ ст. З 2006 р. в замку проводиться театралізоване свято весільних обрядів “Невицький замок — замок наречених”.

Як повідомляв Укрінформ, наразі в Невицькому замку тривають роботи з відновлення вежі-донжону та часткової реставрації стін. Завершити реставраційні роботи мають у грудні. Проєктом заплановано відновлення вежі-донжону, візитівки Невицького замку, а також покрівлі на вежі біля входу до замку, та часткова реставрація стін. З державного бюджету на це виділили 9,2 млн грн.

Два тижні тому голова Закарпатської ОДА Олексій Петров заявив, що із власником приватної території біля Невицького замку обласна влада вестиме перемовини щодо укладання договору сервітуту, щоб забезпечити безперешкодний доступ до пам’ятки національного значення –Невицького замку – через територію ТОВ “Верховина”. Щоправда, опісля не повідомлялося, чи відбулися ці перемовини і наскільки вдало вони пройшли.

 

Події в Карабаху є попередженням для проросійських сил у Грузії, Молдові та в Україні – експерт

15.11.2020, 04:48

Ситуація, коли Росія не підтримала свою союзницю Вірменію під час ескалації конфлікту у Нагірному Карабаху, а в результаті лише посилила свій контроль над Єреваном, є попередженням для проросійських сил в Грузії, Молдові та Україні, які ще намагаються загравати з Кремлем.

Таку думку в коментарі власному кореспондентові Укрінформу висловив старший аналітик Європейської ради у закордонних справах (Берлін) Густав Грессел.

«Це має бути потужний тривожний сигнал для тих сил, яких ще багато у Грузії, Молдові та Україні, що граються з ідеєю про зміцнення зв’язків з Росією», – сказав експерт.

Грессел вважає, що оцінювати нещодавню ескалацію у Нагірному Карабаху як протистояння між Росією і Туреччиною є помилкою. На його думку, РФ використала Туреччину для повернення повного контролю над Вірменією. Своєю чергою турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган використав Москву для здобуття перемоги у внутрішній політиці та тлі складної економічної ситуації у Туреччині.

Відтак, заявив аналітик, Анкара і Москва, незважаючи на багато суперечностей між ними, змогли домовитися у цій ситуації, посилили свою взаємну залежність і статус-кво у регіоні Південного Кавказу, а також у Сирії.

Водночас експерт констатував, що Туреччина нині прагне вирішувати свої стратегічні завдання і суперечності здебільшого з Росією, а не із союзниками по Альянсу.

При цьому він переконаний, що говорити про можливий вихід Туреччини з НАТО передчасно. Грессел пояснив, що для Анкари членство в НАТО є чинником престижу та впливу на політику військово-політичного блоку у Чорноморському регіоні.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада Республіка Вірменія, Азербайджанська Республіка за участю Росії домовилися про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху.

Згідно із домовленостями, Азербайджан і Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху й вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменію; розгортається російський миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв також заявив, що в Нагірному Карабаху будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі військові.

Міноборони РФ повідомило, що літаками військово-транспортної авіації Іл-76 у Нагірний Карабах уже прибули 1 960 військовослужбовців, 470 одиниць військової техніки.

За інформацією InformNapalm, “миротворці”, яких Росія відправила в Нагірний Карабах, раніше брали участь в окупації Криму і в бойових діях на Донбасі.

Вірменія й Азербайджан 27 вересня розпочали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

 

Азербайджан і Вірменія обмінялися тілами загиблих у Нагірному Карабаху

Азербайджан і Вірменія провели обмін тілами військовослужбовців, які загинули у боях біля міста Шуша в Нагірному Карабасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Міноборони Азербайджану.

«За посередництва й участі російських миротворчих сил … був здійснений збір тіл кількох військовослужбовців, які загинули на полі бою навколо міста Шуша. В рамках цієї гуманітарної акції тіла загиблих військовослужбовців Збройних сил Вірменії були зібрані і передані вірменській стороні», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що азербайджанська сторона також прийняла шість тіл своїх загиблих солдатів.

Водночас, як повідомляє Радіо Свобода, у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я Вірменії заявили, що до цього часу було проведено експертизу тіл 2317 загиблих у Нагірному Карабасі військовослужбовців, у тому числі невпізнаних.

«Процес обміну тілами загиблих військовослужбовців, які залишилися у противника, тільки почався і конфліктуючі сторони не мають у своєму розпорядженні остаточних цифр на даний момент, доки ці дії тривають», – зазначила прессекретар відомства Аліна Нікогосян.

Як повідомлялося, 27 вересня Вірменія й Азербайджан почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

9 листопада Республіка Вірменія, Азербайджанська Республіка за участю Росії домовилися про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно з домовленостями, Азербайджан і Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменією, розгортається російський миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв також заявив, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі військові.

 

У Вірменії підтвердили загибель понад 2300 військових у Карабахській війні –  УП

У Вірменії підтвердили загибель у карабахській війні 2317 військовослужбовців.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на вірменську службу “Радіо Свобода“, таку цифру назвала прессекретар міністерства охорони здоров’я Вірменії Аліна Нікогосян, розповідаючи про вже проведену експертизу тіл загиблих військовослужбовців.

Коментар з’явився у відповідь на пост користувача соцмереж, який стверджував про 4750 загиблих з вірменського боку.

Зазначимо, з коментаря незрозуміло, чи йдеться виключно про вірменських військовослужбовців, чи ця цифра включає також військових самопроголошеної республіки Арцах.

“У відповідь на пост користувача Facebook Мікаеля Мінасяна (зять експрезидента Вірменії Сержа Саргсяна) про те, що під час останньої арцахської війни з вірменського боку загинуло нібито 4750 осіб, повідомляємо, що інформація у цьому пості є брехнею… МОЗ як орган, що здійснює судово-медичну експертизу усіх жертв, офіційно заявляє, що немає “1400 мертвих та ще не досліджених тіл”, як стверджує цей користувач”, – заявила прессекретар.

З її слів також випливає, що кількість загиблих військових може зрости.

“Процес обміну тілами загиблих, які залишилися у противника, тільки почався і конфліктуючі сторони не можуть надати фінальні цифри, доки цей процес триває”, – зазначила Нікогосян.

“Радіо Азатутюн” зазначає, що раніше Міноборони самопроголошеного Нагірного Карабаху повідомляло про 1378 загиблих.

Нагадаємо, у ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія, Азербайджан і Росія підписали заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху.

Згідно з домовленістю, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях, а в регіоні розгортається “миротворчий контингент” Російської Федерації.

З того дня у Вірменії почалися акції протестів з вимогою відставки Пашиняна, оскільки підписану угоду сприйняли як капітуляцію.

 

Война за Карабах завершилась. Кто выиграл и кто проиграл?

Юрий Райхель, 11.11.2020,  Газета: День

Боевые действия в Карабахе остановлены на основании заявлений лидеров России, Азербайджана и Армении. Еще сразу после взятия Шуши азербайджанская армия начала наступление в сторону столицы Нагорного Карабаха Степанакерта (Ханкеди) и внезапно все изменилось.

Интересно, что в ходе боевых действий стороны три раза договаривались о прекращении огня, но каждый раз договоренность не выдерживалась не только часы, минуты. Похоже, что на этот раз мир, с известными оговорками и ограничениями, действительно наступил.

Как теперь известно, переговоры шли несколько дней, но стороны никак не могли договориться. Переломным моментом стал захват Шуши и полная дезорганизация армянской обороны в центре фронта.

Безнадежность для обороняющихся усиливалась начавшимися активным продвижениям азербайджанской армии не только на юге, откуда шло наступление на Шушу, но также на востоке в районе Ходжавенда и севере. Теперь армянская оборона оказывалась в полном окружении, так как оказалась перекрыта главная дорога через Лачин, что грозило полным прекращением снабжения всей карабахской группировки.

Французская газета Le Monde в репортаже из Карабаха писала в те дни, что «Армянские войска, разбиты в клочья. С десятками окровавленных, истощенных раненых, в кузовах военных машин они убегают в госпиталь в долине Степанакерта. Другие, изможденные, спускаются с гор, не зная, возобновят ли они бой. Они были отброшены назад артиллерийским огнем и снайперскими выстрелами».

В такой военной обстановке дальнейшие боевые действия грозили не только поражением на поле боя, но также полным экономическим и финансовым коллапсом всей Армении. Ничего не оставалось, как соглашаться на условия, продиктованные в значительной мере победителем.

Второй вопрос. Почему Баку согласился на прекращение боевых действий буквально в шаге от выполнения главной задачи возвращения контроля над всей территорией Карабаха.

Ответ находится в нескольких плоскостях.

Во-первых, хотя армянские войска и потерпели ряд серьезных поражений и потеряли стратегическую инициативу, они еще какое-то время могли сопротивляться, что грозило затянуть военные действия на неопределенный период и привести к большим потерям азербайджанской армии. Бои переходили в горную и лесистую местность, где сложно использовать тяжелую технику, и затруднена логистика.

Во-вторых, приближается зимний сезон с ухудшением погоды. Дожди и низкая облачность практически лишат азербайджанскую армию возможности использовать дроны и концентрировать огонь артиллерии на критически важных позициях противника. Как следствие, затягиваются боевые действия с изложенными выше и другими негативными последствиями.

В-третьих, несколько дней назад министр финансов Армении Атом Джанджугазян заявил, что один день войны обходится его стране в $30 млн. Если принять эту цифру, то за 35 дней войны Ереван потратил более $1,3 млрд. При том, что весь бюджет Армении на 2020 год составляет около $4 млрд, а ее золотовалютные резервы  составляют всего $2,4 млрд.

Экономически Азербайджан сильнее Армении, но и для него такая война весьма накладна и тяжело отражается на экономике. Война есть война и негативные последствия очевидны даже для добившегося в ней успеха.

В-четвертых, было совершенно очевидно, что Россия не допустит полного разгрома Армении. С достигнутым Баку в Москве готовы примириться, но на большее Кремль не согласен. К тому же у него есть рычаги воздействия на Азербайджан. Как военные, так и политические.

В-пятых, союзник Азербайджана Турция также не была заинтересована в продолжении военных действий, так как заставляла держать серьезную группировку в ее восточной части, в то время как в Сирии войска Асада при российской поддержке предприняли ряд атак на турецкие наблюдательные посты и бомбардировки в том числе и турецких позиций. Анкаре очень нужны войска на своих южных границах.

Вероятно, что выработка позиций Баку и Анкары произошла на переговорах в Баку президента Ильхама Алиева с турецкими министрами иностранных дел Мевлютом Чавушоглу и обороны Хулуси Акаром.

Согласно документу Азербайджан возвращает большую часть Карабаха и прилегающих районов под свой контроль. Это гораздо больше того, на что соглашался Алиев в начале боевых действий в сентябре.

Второй важнейший элемент — снимается вопрос о статусе Нагорного Карабаха, на чем всегда настаивала Армения. Теперь это полностью территория Азербайджана в международном и правовом понимании. Оспорить такое положение в будущем будет практически невозможно.

Сейчас много пишут, что в выигрыше оказались Азербайджан, что очевидно, и Россия. Последнее утверждение московских пропагандистов основано на том, что миротворческий контингент будет все-таки российским. Видимо на этот категорически настаивала Армения, и Азербайджану пришлось согласиться.

Однако, здесь заложена и неопределенность, которая в ближайшем будущем может серьезно подорвать достигнутый и пока еще хрупкий мир. Алиев и турецкая пресса говорят, что на основе договоренностей министерств обороны России и Турции в составе миротворцев должны быть и турецкие наблюдатели. Характерно, что в Москве и Ереване опровергли такую возможность, но проблема из технической может превратиться в политическую и в дальнейшем в военную.

Тактически можно говорить об успехе России, так как она остается на территории Карабаха, и будет контролировать дорогу в Нахичевань. Тем не менее, этот успех, если он вообще таковой, является относительным. Срок пребывания миротворцев ограничен 5 годами и навряд ли Азербайджан в дальнейшем согласится на их пребывание.

Важно и то, что российский контингент не будет иметь тяжелого вооружения, что существенно ограничивает его возможности. В основном они будут сводиться к мониторингу за ситуацией и возможному разделению в случае необходимости сторон.

Возникшая политическая турбулентность в Армении Кремль попытается использовать для свержения Никола Пашиняна. Тем не менее, националистический подъем совсем не означает, что возможности премьера полностью подорваны. Рвущийся к власти так называемый карабахский клан не пользуется широкой поддержкой в стране, и здесь многое будет зависеть от позиций силовиков, в первую очередь, армии. Как раз военное командование понимает всю глубину поражения и навряд ли поддержит смену власти.

Если Пашинян сумеет укрепить свои позиции, то он просто вынужден будет начать поиск альтернатив на Западе, так для очень многих в Армении последние действия Москвы выглядят как предательство. Если такой поворот произойдет, пусть не сразу, то Москве просто нечего будет делать в регионе.

Еще один бенефициар — Турция. Она явно усилилась на Южном Кавказе и наращивает свои позиции в Центральной Азии. Снова заговорили о Туранской армии тюркоязычных государств, что нашло положительный отклик в Казахстане и Киргизии.

Сильнейший удар нанесен по московской игрушке — ОДКБ. Вся никчемность этой организации была наглядно продемонстрирована за истекшие полтора месяца. Отметим, что союзники Армении по этому блоку — Беларусь и Казахстан поставляли вооружение Азербайджану именно в ходе боевых действий. Со вторым все более или менее понятно. Нур-Султан всегда поддерживал Баку. Вот Лукашенко в очередной раз показал Путину свою игру. Так он ответил на московское давление по возможному транзиту власти в Минске.

По примеру Карабаха может начаться разрешение конфликта в Приднестровье в случае победы 15 ноября Майи Санду на выборах в Молдове. Не обязательно военным путем, но четким выдавливанием российских войск, с участием Украины, с левого берега Днестра.

Положение на Южном Кавказе кардинально изменилось. Позиции России в регионе ослабли, и этот факт будет иметь продолжение, в том числе и в Москве. Здесь разворачиваются нешуточные баталии в начавшемся транзите власти.

 

Дональд Трамп. Переміг той, хто програв

Павло Казарін, УП

Выборы в США – это куда больше про Украину, чем мы привыкли думать.

Нет смысла иронизировать по поводу внимания украинцев к американским выборам. Мы не свободны от правил мира, в котором живем.

И если эти правила в значительной степени определяют США – то фамилия их президента имеет к нам самое прямое отношение.

Даже в прежние годы, когда американские претенденты этически и эстетически куда больше походили друг на друга – цена вопроса имела значение для Киева. И уж тем более она имеет значение теперь.

И дело даже не в треугольнике Трамп-Зеленский-“Буризма”, а в том, что эти выборы стали референдумом Соединенных Штатов о самих себе.

По большому счету, эта кампания должна были дать ответ на вопрос “чем был Дональд Трамп”. Случайностью или новой нормой. Его убедительный проигрыш должен был положить гири на первую чашу весов. Его убедительная победа – на вторую.

Но, в результате, не случилось ни того, ни другого.

Проиграй Трамп с разгромным счетом – и можно было бы говорить о том, что популизм потерпел поражение. Что спрос на ностальгию был случайным. Что попытка отменить политкорректность и этику оказалась неудачной.

Его сокрушительное поражение дало бы понять, что ценности нельзя заменить ценниками. Что заигрывать с диктаторами непозволительно. Что американская роль “сторожа демократии” не ставится под сомнение самими американцами.

Его фиаско стало бы доказательством, что некомпетентность наказуема. Авторитарные замашки недопустимы. Цинизм порицаем, а война с институтами чревата. Если бы Трамп проиграл – это стало бы приговором всему тому, что можно уложить в слово “трампизм”.

Но в том и штука, что он не проиграл.

Его разрыв с Джо Байденом составляет 3%. Семьдесят с половиной миллионов избирателей хотели оставить Трампа на второй срок. Вся его эксцентрика, бестактность, ковид-диссидентство (стоившее стране четырех Вьетнамов) не сделали его аутсайдером.

Оказалось, что Трамп – это не чужая политтехнология, а ответ на внутренний запрос. Человек, чье поведение и риторика воспринимаются половиной проголосовавших как норма.

Трамп проиграл – и не проиграл. Персональное поражение не стало институциональным приговором. Скорее всего, ему придется освободить Белый дом в январе следующего года, но никто не знает, успеет ли оттуда выветриться его наследие.

Возможно, что в 2024 году США вновь будут проводить референдум о самих себе. На котором респектабельная политика опять схлестнется со своей эксцентричной альтернативой.

Джо Байден сегодня смотрится как возвращение США к себе прежним. Но кто может уверенно сказать о том, что итоговый результат не допускает матча-реванша?

Спор о Трампе был не спором о его программе. Это была дискуссия об образе США, об их месте и роли, задачах и будущем. И пока американские интеллектуалы и “белые воротнички” ужасались происходящему – “синие воротнички” вкупе с обывателями готовы были это происходящее продлить.

Ирония в том, что все эти дискуссии нам хорошо знакомы. Результаты украинских выборов каждый раз запускают споры о том, что нас объединяет. Мы пытаемся понять, где тот общий знаменатель, который делает нас нацией, а избирателей – согражданами.

Разрыв между “элитой” и “обывателями” давно стал темой для взаимных издевок. Адвокаты “простого народа” твердят о чванстве своих визави. Интеллигенция в ответ говорит о “шариковщине” и “желудках”.

Но этот разрыв мы традиционно списываем на переходный возраст и колониальное прошлое. Убеждая себя в том, что время и развитие сотрут противоречия и обнулят разницу.

Однако пример США рискует разрушить эту надежду.

Оказывается, что ни институты, ни устойчивость, ни статус единственной сверхдержавы не отменяют существование внутренних окопов.

То, что одним может казаться нарушением нормы – для других будет служить ее воплощением. То, что одни воспринимают как конец истории – другие станут считать ее началом.

Президент-фрик без команды и ценностей, который чуть не разрушил страну и натворил глупостей. Президент-патриот, победивший старые элиты и проигравший коррупционерам.

Обе эти формулировки об одном и том же человеке. Нет, не о Зеленском – о Трампе. Просто первую дадут вам его противники, а вторую – его сторонники.

А потому американские выборы будут иметь непосредственное отношение к нашей стране.

Не только в силу курса, который выберет победитель по отношению к Украине. Не только в результате позиции, которую займет Вашингтон по отношению к Кремлю. Они важны еще и тем символическим результатом, который определит для Киева представление о норме.

Пока Трамп был в Белом доме – любые украинские эксперименты не были чересчур. Пока он возглавлял США – отечественные фрики могли ощущать себя трендом.

Но если 45-й президент США проиграет бесповоротно, если политика вновь станет респектабельной, а претенденты без ценностей и команды больше не смогут претендовать на победу, то это станет сигналом для всех.

Сигналом о том, что норма вернулась, правила очерчены, а искривления выправлены.

Но это станет понятно лишь в 2024 году.Павел Казарин

 

«План Кравчука» – який він, якщо без стереотипів – Укрінформ

Цей план про те, що «Мінськ – 1,2» безнадійно застарів, що Росія – учасниця війни, а не посередник, що «карабаського» варіанту Україна не допустить

Пропозиції від делегації України в ТКГ з врегулювання ситуації на Донбасі, озвучені її головою, першим президентом України Леонідом Кравчуком на минулому тижні, викликали неоднозначну реакцію. І справа не лише в тому, що хтось поспішив оголосити чергову «зраду», є й більш оптимістичні оцінки. Справа в тім, що всі вже зачекалися на цих переговорах ініціативи саме з українського боку, коли ми не лише реагуємо на випади противника, а й висуваємо свої стратегічні пропозиції. Цього разу вийшло так, що ми знову відповідаємо на запропоновані іншою стороною в середині жовтня «15 пунктів». Але відповідаємо адекватно. І якщо наші контрпропозиції переламають цю неприємну для нас практику – то це уже позитив №1.

Тож, що є в цьому документі конкретного, наскільки він реалістичний та що отримає Україна, світ та як реагуватиме інша сторона протистояння – Росія та підконтрольні їй «ЛДНР»? Щодо другого запитання. Відповіді на нього засідання політичної підгрупи 10 листопада не дало. Тож давайте сформуємо своє ставлення до цього документу.

Що там із «Мінськом» насправді?

Перше. «Мінськи» – обидва – застаріли остаточно. Виконувати їх треба було тоді – в 14-му і в 15-му. А не виконані вони були не з нашої вини. І тепер – що ж, ті домовленості треба переглянути, виходячи з ситуації, яка склалася нині – не та Україна, не ті ЗСУ, не той Донбас. Про те, що «Мінськ не догмо» уже давно відкритим текстом говорять не лише наші союзники (наприклад, канцлер Ангела Меркель під час минулорічної зустрічі «Норманді» в Парижі), але в Києві, зокрема той же Леонід Кравчук, – теж. Буквально днями до цієї ж позиції приєднався пан Вольфганг Ішингер, ініціатор Мюнхенського форуму з безпеки, який раніше завжди відзначався особливо толерантним ставленням до Росії та Путіна. «Мінськ не Біблія» сказав він. А от «15 пунктів», що їх запропонувала російська сторона в жовтні, виходять саме з того, що «біблія». І вибори на Донбасі, згідно них, треба проводити до передачі кордону Україні. Одного цього достатньо, щоби визнати ці «пункти» неприйнятними.

Щоб зрозуміти сьогоднішній стан речей, треба повернутися до історії «мінських домовленостей»-2. Обставини їх підписання у лютому 2015 року були геть відмінними від нинішніх –  «гарячі» бойові дії, «котел» під Дебальцевим… Це не знімає відповідальності з політичного та військового керівництва того періоду. Відповісти на питання – чи можна було цього уникнути? – було б справедливо і повчально. Проте, це має відбуватися не в стилістиці політичної кампанії, а саме як тверезий та неупереджений розбір тієї конкретної ситуації. Але вихідні позиції для «мінських домовленостей» були вкрай несприятливими для України, це – факт. Але саме вони припинили гарячу стадію війни, дозволили відвести загрозу просування ворога далі на територію Донецької та Луганської областей.

Обставини підписання Мінська-2 у лютому 2015 року були геть відмінними від нинішніх – «гарячі» бойові дії, «котел» під Дебальцевим…

«Мінські домовленості» та «дорожня карта» до них – є вкрай заплутаними документами. Якщо хтось здатний бачити там чітку послідовність виконання пунктів, то треба визнати – це дуже оптимістично налаштована людина. Схоже, і про це багато говорилося, що цей текст так і готувався, щоб виконати його було неможливо. Для України в ньому є дуже важлива позиція: окуповані території визнаються в ньому як «ОРДО» та «ОРЛО», відтак – це відповідає чинному законодавству країни та унеможливлює маніпуляції щодо «ДНР» та «ЛНР» та їх примарну  легітимність. Відома і тверда позиція України всі ці роки: спочатку потрібно вирішити компонент безпеки та відновити контроль за кордоном з РФ, потім – відкривається шлях для політичного врегулювання, в тому числі – проведення виборів. Очевидно й те, чому така послідовність (100% логічна – а як інакше?) не влаштовує російську сторону: при її виконанні стане остаточно доведеною участь РФ в конфлікті та її безпосереднє керівництво військовим формуваннями та окупаційною адміністрацією. Ще доведеться демонтувати саме «ДНР» та «ЛНР», а це – політичний крах. Тому й випливають постійно ідеї то «прямих перемовин», то – провокації із нібито «безглуздістю подальшої участі в ТКГ», то – чергові загострення на лінії розмежування.

Отже, як, бодай спробувати, забезпечити життєздатність «мінських домовленостей» при такому стані речей? Тільки реальними пропозиціями щодо розблокування процесу. Що, власне і зробила делегація України, запропонувавши 5 листопада «План спільних кроків».

Не топтатися на місті, а йти крок за кроком

Певним закидом до України у «мінському форматі», була негнучкість позиції – наші представники стояли на своєму, а неадекватна реакція РФ гальмувала перемовини намертво. А що тепер?

Пригадаємо ключові пункти «плану»:

виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України не пізніше січня 2021 року;

скасування владою Російської Федерації низки рішень і документів, які є прямим втручанням у внутрішеі справи України, наприклад, про спрощений порядок надання жителям ОРДЛО російського громадянства;

відновлення контролю над ділянкою російсько-українського державного кордону за допомогою СММ ОБСЄ;

збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ в чотири рази (на 1500 осіб).

п’ятий пункт передбачає, що лише за виконання цих умов відбудеться підготовка та проведення на території ОРДЛО виборів (за допомогою ОБСЄ).

Що можемо тут побачити?

По-перше: пріоритет безпеки нікуди не подівся. Глава нашої делегації Леонід Кравчук так пояснює в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна»: «Перше, що ми пропонуємо зробити, – припинити обов’язково збройний конфлікт, і провести обов’язково повну демілітаризацію ОРДЛО. З цього потрібно починати. Тобто, всі збройні формування, найманці, озброєння – все повинно бути виведено з цієї території, незаконні збройні формування повинні бути розпущені».

Звісно, постає питання відповідальності тих, хто брав участь в військових діях на Донбасі на боці РФ та визначення конкретних критеріїв в цьому питанні. Пан Кравчук знову зауважує: «Це повинно бути зроблено шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного законопроекту. (…) Тому що є злочинці, є люди, які прийшли туди вбивати за гроші, – вони повинні нести відповідальність, а інші – нормально жити і працювати на своїй, українській землі». Тоді наступне питання: тобто, ті, хто теоретично будуть виведені, а зрозуміло, підуть саме головні злочинці та вбивці, таким чином – уникнуть покарання? На перший погляд, це виглядає, як неприпустима поступка. Але – яким ще шляхом можна позбутися окупантів та військових злочинців на своїй землі якомога швидше? До речі, ніхто не забороняє Україні потім розшукувати цих злочинців по усьому світові, як робить це Ізраїль щодо нацистських злочинців і сучасних терористів, але це має стати системною роботою компетентних органів.

По-друге: висуваються конкретні вимоги до РФ – скасування визнання документів, виданих «ДНР» та «ЛНР» та спрощене і незаконне надання російського громадянства мешканцям окупованих територій. Така вимога висувається прямо до РФ і унеможливлює будь-які спроби держави-агресора до «заговорювання» цього питання.  Наприклад, що отримання російського громадянства – це, мовляв, добра воля мешканців регіону і т. і. Чому це надважливо? Тому що – ось вона безпосередня участь РФ в «не бойових» процесах у регіоні та сприяння незаконній адміністрації у її діяльності.

Звучить критика, що поліційні функції є не типовими для ОБСЄ, що 1500 озброєних лише стрілецькою зброєю людей – це мало для такого обсягу задач

По-третє: «планом спільних кроків» передбачається взяття під контроль частини україно-російського кордону та збільшення як чисельності, так й повноважень СММ ОБСЄ. Сутність цих повноважень розкрив віце-прем’єр України, член української делегації у ТКГ Олексій Резніков в інтерв’ю «РБК-Україна»: «Безумовно, постає питання: хто ж після цього буде забезпечувати охорону громадського порядку на цих територіях. Ми пропонуємо розширити мандат ОБСЄ, в тому числі це дасть можливість проводити спільне патрулювання новоствореними підрозділами охорони громадського порядку за участю громадян України, які готові присягнути і це робити. (…).

Звісно, в Україні це багатьом не сподобається. Лунає критика й щодо того, що поліційні функції є не типовими для ОБСЄ, що 1500 озброєних лише стрілецькою зброєю людей – це мало для такого обсягу задач. І тому звучать пропозиції повернутися до обговорення участі миротворців ООН. Ну, мабуть і це може стати предметом переговорів про конкретні  кроки для гарантування безпеки. Головне – їх треба почати щодо цього питання.

По-четверте: лише після всього цього – можна проводити вибори. Зрозуміло, що вибори – за українськими законодавством, наявності української адміністрації, із українською ЦВК і т. д. Це свідчення відновлення української влади на цих територіях. Тут теж вистачає критики. Наприклад, що запропонований нереальний темп: до кінця січні демілітаризація регіону – і одразу, до кінця березня, вибори. Безперечно, виконання кожного погодженого кроку обов’язково має закінчуватися верифікацією, тобто, компетентною і неупередженою перевіркою. А на це треба не тиждень і навіть не місяць. Тож оголошення попередньої дати виборів Леонідом Кравчуком – 31 березня 2021 року – скоріше треба сприймати саме як готовність України виконувати «План спільних кроків». Так само, як заслуговує на увагу пропозиція пана Кравчука прийняти для проведення виборів в ОРДЛО спеціального закону з 100% мажоритарною системою. І це теж логічно, бо українських партій там нема і ще не скоро будуть.

Слідкуйте: кому і що вигідно?

Як були сприйняті пропозиції України і є маркером реальної зацікавленості інших учасників «мінського формату» у врегулюванні ситуації та мирі. Представники ОБСЄ професійно приступили до їх вивчення. Між тим, Кремль по суті пропозицій наразі мовчить, а по деталях, традиційно вустами прес-секретаря Дмитра Пєскова знову перекладає відповідальність на Україну, зокрема, в питання незаконної паспортизації: мовляв, це ж територія України, це громадяни України, які до Росії претензії? Але ж хтось видає паспорти з «двоголовою куркою» десятками тисяч і чомусь на окупованих територіях ходять російські рублі у неконтрольованих обсягах… Ну, це окрім кадрових російських військовослужбовців (2400 – згідно заяви представника України в ОБСЄ), російської зброї та найманців з числа автентичних громадян Росії, про яких всім давно відомо.

Зауважимо ще раз принципове: так, озвучені паном Кравчуком терміни – є проблемними, зрозуміло, що вкластися до 31 березня 2021 року вдасться навряд чи. Але дати це те, що підлягає перегляду, а Україні уже давно треба було висунути власну ініціативу. І впертість саме РФ, невизнання відповідальності за участь в конфлікті та бажання просунути свої тези та розуміння «прямих перемовин» – тільки засвідчить та підкреслить реальну роль РФ у всій цій вже понад шестирічній війні.

Так, мирний процес може стати внутрішньою проблемою країни, яка уже давно воює. «План Кравчука» критикують і в Києві. Але зазначимо, щодо основних пунктів: послідовність кроків, контроль з кордоном, дезактивація та розпуск «ЛДНР» – серйозних заперечень в Україні ні в кого, крім відверто проросійських партій, немає. І так, – вони, безперечно, будуть при обговоренні пропозиції запровадження ВЕЗ на Донбасі аж до 2050 року.

Згаданий вище президент Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер зауважує на важливості роботи саме України у цьому напрямку: «Я вірю, що Україна може повернути території через економічне і соціальне відновлення країни. (…) Повернення Донбасу залежатиме не від військової операції та перемоги – яка, до речі, не думаю, що відбудеться, – а від привабливості, від заможності решти України, яка стане магнітом і притягне Донецьк та Луганськ до реінтеграції» (з інтерв’ю «Європейській правді»).

До цих слів важко що додати – тому що, одна справа це – військовий та політичний процес, а от якість життя – це набагато дієвіше, якщо дивитися на найближче майбутнє. І якщо Україна не запропонує зрозумілої перспективи, то повернення і Донбасу, і Криму буде дуже важким.

Росія має знати своє місце

Є ще одна загроза: це «примара Карабаху». Звісно, про пряму аналогію не йдеться. Вірменія – союзниця Росії по ОДКБ, щойно була зраджена нею. Україна – воює з Росією уже сьомий рік. Але є й тут дещо спільне. Мова не лише про Карабах – Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, Сирія… Всюди, де втручається Росія зі своїми «миротворцями» – результат один і той самий: конфронтація та відсутність жодної перспективи на десятиліття вперед. І тому так важливо те, що звучало неодноразово цими днями і в ТКГ, і в ОБСЄ – Росія ніякий не посередник, а сторона в міжнародному конфлікті на українському Донбасі. І тому – Кремль має знати своє місце, що йому дозволено, а що – ні.

Відновити контроль над власними територіями та «перестати стріляти», звісно, дуже хочеться, але це лише верхівка – під якою має бути вибудована надійна геополітична конструкція.  А коли до цього долучається зацікавлена та ангажована сторона, яка починає грати роль «миротворця», робить це одним з елементів своєї політики та намагається залишитися на цих територіях в такому статусі надовго. Очевидно, що для України такий варіант неприйнятний, як і будь-які спроби домовитися за нашою спиною – також. Втім, вже понад п’ять років українська влада не йшла на такі поступки, наявність же нового «Плану спільних дій» саме з української ініціативи – це чергове свідчення нашої непоступливості у принципових питаннях. Тож чиїсь сподівання на «щось надавити» просто не пройдуть.

Підсумуємо: делегацією України в ТКГ запропоновані реальні пункти «Плану спільних дій» – зробити кроки до відновлення миру на Донбасі. Так, це наша відповідь на пропозиції другої сторони, озвучені раніше, які виявилися неприйнятними для нас.  Умовно кажучи – ми віддали пас іншим учасникам переговорів, готові йти далі у дипломатичний наступ, не здавши жодного пункту «мінських домовленостей». Тепер справа за послідовністю  інших учасників перемовин. Хто і як себе покаже – стане очевидним дуже швидко. (Віктор Чопа. Київ)