Поблизу Кам’янки окупанти застосували міномети, під Мар’їнкою працював снайпер

14.11.2020, 07:31

За минулу добу окупанти 5 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Упродовж минулої доби, 13 листопада, на ділянках відповідальності українських підрозділів зафіксовано п’ять порушень домовленостей з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що проголошений режим припинення вогню ворог знехтував поблизу Кам’янки, застосувавши міномет калібру 82 міліметри. Неподалік Водяного противник здійснив постріли з автоматичного станкового гранатомета та ручного протитанкового гранатомета. А в районі населеного пункту Мар’їнка зафіксовано відкриття вогню ворожим снайпером. Для збереження життя та здоров’я українських захисників, наші воїни дали адекватну відповідь, після чого ворожий вогонь було припинено.

Ще на одній ділянці, в районі Шумів, російські окупанти застосували БПЛА, обладнаний для скидання пострілу ВОГ-17. Засобами радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил безпілотник противника було успішно подавлено.

У штабі повідомили, бойових втрат та поранень серед українських воїнів не було.

Від початку поточної доби, 14 листопада, порушень домовленостей, досягнутих під час засідання Тристоронньої контактної групи, на всіх ділянках лінії розмежування не зафіксовано.

 

Зрив перемир’я на Донбасі: бойовики вели обстріли біля 3 населених пунктів –  УП

Упродовж поточної доби, 13 листопада, на Донбасі зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців.

Джерело: штаб операції Об’єднаних сил у Facebook

Деталі: Поруч населеного пункту Кам’янка ворог застосував міномет калібру 82 міліметри, а неподалік Водяного – автоматичний станковий гранатомет і ручний протитанковий гранатомет.

Окрім того, поблизу Мар’їнки зафіксовано відкриття вогню ворожим снайпером. Об’єднані сили відповіли, після чого прицільні постріли снайпера бойовиків припинилися.

Бойових втрат і поранень серед військових Об’єднаних сил немає.

У штабі наголосили, що підрозділи ОС контролюють ситуацію на Донбасі, у повному обсязі дотримуючись домовленостей про режим тиші, які вступили в дію 27 липня.

 

Українська делегація в ТКГ спростувала «бої під Дебальцевим» і пояснила причину вибухів

Зафіксовані Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ вибухи невизначеного походження у зоні проведення ООС могли бути пов’язані з роботами щодо видобутку вугілля або інженерними роботами з використанням інженерних боєприпасів.

Як передає Укрінформ, про це заявила у Фейсбуці Українська делегація для участі в ТКГ у п’ятницю, 13 листопада.

Зокрема, в українській делегації нагадали, що у звіті місії, оприлюдненому у четвер, 12 листопада, зазначено, що СММ ОБСЄ зафіксувала 89 вибухів невизначеного походження в Донецькій області та 7 таких порушень у Луганській області.

«Деякі інформаційні портали поспішили заявити ледве не про «…інтенсивні бойові дії», які нібито почалися в районі Дебальцева… За оцінками української сторони СЦКК, причинами можуть бути: роботи щодо видобутку вугілля; інженерні роботи з використанням інженерних боєприпасів», – зазначається в повідомленні.

В українській делегації додали, що всі факти зафіксовано у денну пору в проміжку з 10 до 12 години, «що підтверджує висновки про промислове або інженерне походження вибухів».

«Заяв від російської сторони про порушення режиму припинення вогню не надходило», – поінформували в українській делегації.

Як повідомляв Укрінформ, від початку доби 13 листопада проголошений режим припинення вогню російсько-окупаційні війська порушили 1 раз у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання ”Схід” неподалік населеного пункту Кам’янка. На цій ділянці ворог застосував міномет калібру 82 міліметри. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Упродовж минулої доби, 12 листопада, російські окупаційні війська чотири рази порушили режим припинення вогню. Бойових втрат серед наших захисників не було.

 

СММ ОБСЄ нарахувала 100 порушень тиші на Донбасі за один день –  УП

У середу міжнародні спостерігачі зафіксували 90 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та 7 у Луганській.

Джерело: звіт СММ ОБСЄ за 11 листопада

Деталі: Більшість порушень – вибухи невідомого походження. Водночас за попередній звітний період на Донеччині взагалі не зареєстрували жодного порушення, хоча на Луганщині їх було 14.

За часу засідання Тристоронньої контактної групи 27 липня, де домовились про припинення вогню, Місія ОБСЄ нарахувала 2255 порушень тиші.

Нагадаємо:

За інформацією штабу ООС, 11 листопада російські найманці три рази порушили режим припинення вогню. Внаслідок обстрілу поранення отримав українських військовий.

 

За 7 місяців на Донбасі загинули без бою 44 військових – прокуратура

УП

Упродовж березня-жовтня на Донбасі не в бою загинули 44 українських військових.

Джерело: відеозвернення генеральної прокурорки Ірини Венедіктової

Деталі: За її словами, загалом по Україні небойові втрати українських військ за 7 місяців склали 979 осіб: 276 осіб загинули, з них 44 смерті настало у зоні операції Об’єднаних сил, та 703 отримали поранення або тілесні ушкодження.

Загалом військова прокуратура за цей період розслідувала 277 кримінальних проваджень за фактами смерті військовослужбовців у небойовій обстановці. У 39 випадках підтверджено факт вчинення самогубств. До суду скеровано 16 обвинувальних актів.

Крім того, за словами генпркурорки, у результаті бойових дій на Донбасі у березні-жовтні загинув 21 військовий та 199 отримали поранення.

 

Бойовики блокують всі КПВВ на Донбасі, окрім “Станиці Луганської” і “Новотроїцького” –  УП

З 10 листопада Україна відновила роботу усіх КПВВ на лінії розмежування, однак фактичний пропуск людей здійснюється лише на двох з них, інші блокують бойовики.

Джерело: сайт Держприкордонслужби

Дослівно: “Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду “Станиця Луганська” – щодобово та “Новотроїцьке”, в якому представники окупаційної влади розблоковують рух двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю. На решті дорожніх коридорів рух заблокований проросійськими незаконними збройними формуваннями”.

Деталі: Протягом тижня українські прикордонники оформили:

у КПВВ “Станиця Луганська” на вхід з тимчасово окупованої території України – 821 особу, на вихід – 1074 особи;

у КПВВ “Новотроїцьке” – на виїзд до ТОТУ 230 громадян та 36 транспортних засобів, на в’їзд – 77 осіб та 9 транспортних засобів;

у КПВВ “Золоте” – 3 особи та в КПВВ “Щастя” – 11 осіб, які вибули у напрямку тимчасово окупованої території, були повернуті бойовиками;

у КПВВ “Гнутове”, “Мар’їнка” та “Майорське” громадяни для перетину лінії розмежування не прибували.

Також повідомляється, що упродовж тижня до тимчасово окупованої території України міжнародні  організації доправили гуманітарні вантажі. Зокрема, через КПВВ “Новотроїцьке” проїхали 14 вантажівок від Міжнародного Комітету Червоного Хреста та 10 транспортних засобів від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Вони повезли продуктові та гігієнічні набори, а також медичні засоби загальною вагою майже 324 тонни.

Передісторія:

Вранці 11 листопада окупанти не пропустили 2 людей на КПВВ “Золоте” та “Щастя”.

 

Через блокування росіянами КПВВ українці не можуть отримати пенсії й соцвиплати – МінТОТ

Рішення підконтрольних Росії окупаційних адміністрацій у тимчасово окупованих районах Донбасу щодо обмеження руху погіршує складну гуманітарну ситуацію на окупованих територіях як Донеччини, так і АР Крим.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МінТОТ.

«10 листопада, згідно з домовленостями, досягнутими лідерами нормандського формату в Парижі минулого року, та доопрацьованими у Тристоронній контактній групі, мало відбутися синхронне відкриття двох нових КПВВ у Луганській області – в Золотому і Щасті. Українська сторона… виконала усі зобов’язання і зробила усе можливе, аби відкрити КПВВ вчасно. Натомість окупаційна адміністрація у Луганську під надуманим приводом відмовилась відкривати рух. Наразі пропуск відбувається тільки через КПВВ «Станиця Луганська»», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, 12 листопада в бік тимчасово окупованих районів Луганської області прослідували 336 осіб, на вільну територію України – 374 особи.

Так само у Донецькій області з боку підконтрольної українському уряду території готові пропускати людей усі чотири КПВВ, натомість окупаційна адміністрація лише двічі на тиждень у надзвичайно обмеженому режимі дозволяє роботу тільки одного – у Новотроїцькому. 12 листопада у бік окупованої Донеччини прослідували 14 осіб, у напрямку вільної України – 16 осіб.

За словами віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, окупаційна влада своїми діями позбавляє українських громадян можливості отримати українські пенсії та соцвиплати. «Дії окупаційних адміністрацій є нелогічними. Більш того, блокуючи КПВВ, окупаційна «влада» позбавляє багато сімей чи не єдиного стабільного джерела доходів – українських пенсій і соціальних виплат. Звісно, усі виплати під час карантину зберігаються і нараховуються на картки. Дію навіть прострочених карток «Ощадбанк» продовжив. Але вже сьогодні люди мають можливість отримати свої гроші, проте окупаційні режими роблять все, аби цього не сталося. Ми бачимо по статистиці банкоматів у районі Станиці Луганської, що для людей ці кошти важливі», – цитує Резнікова пресслужба.

Він також повідомив, що українська сторона про цю ситуацію поінформувала міжнародних партнерів і посередників з ОБСЄ. «Сподіваємось, найближчим часом рух у Щасті і Золотому розпочнеться», – зазначив Резніков.

У міністерстві нагадали, що 10 листопада на КВПП у Щасті відкрився сучасний сервісний хаб з ЦНАПом і багатьма іншими сервісами. Тут працює відділення «Ощадбанку», яке готове обслуговувати 2000 осіб за день, а також банкомати.

Українська сторона працює над тим, щоб зняти блокування і в Донецькій області. Адже у середині грудня аналогічний багатофункціональний сервісний хаб із ЦНАПом та відділенням «Ощадбанку» відкриється на КПВВ у Новотроїцькому.

За словами Резнікова, ситуація критична і люди це розуміють. Зокрема, на Алчевському металургійному комбінаті видали лише 15% зарплати за серпень, багато підприємств закривається, накопичуються борги, готуються чергові істотні скорочення. «Росія планує скорочення: із близько 10 тис. робочих місць вже найближчим часом залишиться трошки більше 5 тисяч», – повідомив Резніков.

Крім того, катастрофічна ситуація залишається і в Криму. Адже Росія не дозволяє не тільки резидентам Криму – громадянам України, виїхати на материкову частину України, а ще й блокує будь-який доступ на територію окупованого Криму для міжнародних моніторингових та міжнародних гуманітарних організацій. «Такі дії держави-агресора можуть призвести до значного погіршення епідеміологічної ситуації на території окупованого Криму», – зазначив Резніков.

Як повідомляв Укрінформ, з 10 листопада 2020 року Україна відновила роботу усіх КПВВ на лінії розмежування, однак фактичний пропуск громадян здійснюється лише в КПВВ «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке» через перешкоди з боку найманців РФ.

Протягом тижня співробітники Держприкордонслужби оформили: у КПВВ «Станиця Луганська» на вхід з тимчасово окупованої території України (ТОТУ) – 821 особу, на вихід – 1074 особи; у КПВВ «Новотроїцьке» – на виїзд до ТОТУ 230 громадян та 36 транспортних засобів, на в’їзд – 77 осіб та 9 транспортних засобів; у КПВВ «Золоте» – 3 особи та в КПВВ «Щастя» – 11 осіб, які вибули у напрямку тимчасово окупованої території, були повернуті представниками окупаційної влади. У КПВВ «Гнутове», «Мар’їнка» та «Майорське» громадяни для перетину лінії розмежування не прибували.

 

Україна оновила План звільнення Донбасу – ЗМІ

УП

Українська сторона підготувала нові деталі до запропонованого ТКГ Плану дій щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Вони включають передачу Україні контролю над кордоном і повну демілітаризацію ОРДЛО.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на джерело, близьке до переговорів радників Нормандської четвірки

Деталі: Йдеться про максимально докладно пропрацьовану процедуру передачі контролю над кордоном українській стороні. Моніторити процес буде ОБСЄ з метою забезпечення довіри до заходів. Уже на першому етапі ОБСЄ має забезпечити максимальний контроль над кордоном. Паралельно буде створено спеціальну підгрупу в ТКГ для опрацювання процедури відновлення Україною контролю над кордоном. Цей контроль має бути забезпечений до початку виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування в ОРДЛО за українським законодавством.

За словами джерела, ключовою складовою українського мирного плану є повна демілітаризація ОРДЛО: “Це головна передумова подальшого політичного процесу, адже нормальне політичне життя неможливе у військовому таборі”.

Демілітаризація передбачає виведення найманців і важкого озброєння, роззброєння, демобілізацію всіх комбатантів з боку проросійських сил. Цей процес узгоджуватиметься з процесом повернення підрозділів Збройних сил України в місця постійної дислокації.

Важливим елементом плану є повний доступ місії ОБСЄ до всієї тимчасово не контрольованої урядом України території, як і передбачає мандат місії. “ОБСЄ має забезпечити на всій території Донбасу недопущення вакууму безпеки в процесі демілітаризації, а згодом допоможе провести чесні й демократичні вибори. Для цього пропонується створити спеціальний підрозділ чисельністю до 1500 осіб професійних поліцейських у складі СММ ОБСЄ”, – зазначив співрозмовник агентства.

План також передбачає впровадження моделі перехідного правосуддя – чіткі правила притягнення до відповідальності підозрюваних у тяжких злочинах, деталі амністії та систему захисту прав людини.

Прийняття відповідного законодавства має синхронізуватися зі скасуванням низки указів президента Росії, зокрема про спрощений порядок надання громадянства РФ жителям ОРДЛО. “Система перехідного правосуддя має забезпечити справедливий і безболісний перехід до мирного життя”, – наголосило джерело.

План також передбачає повернення майна власникам – українським фізичним і юридичним особам, якому передуватиме проведення міжнародного аудиту нинішнього становища активів. Таке повернення має передувати всім іншим крокам в економічній площині, як і передбачає відповідне рішення РНБО України.

Що передувало: Українська сторона підготувала для ТКГ “План спільних кроків” із пропозицією повного припинення конфлікту й демілітаризації окремих районів Донецької та Луганської областей на початку 2021 року, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Президент Володимир Зеленський назвав можливими вибори на Донбасі навесні 2021 року, але наголосив, що вибори – не самоціль, головне – деокупація Донбасу.

 

Нормандський формат: Єрмак запропонував ухвалити документ для ефективної роботи ТКГ

Під час відеоконференції політичних радників лідерів держав “Нормандської четвірки” голова Офісу Президента Андрій Єрмак запропонував ухвалити документ для ефективної роботи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

“Водночас Андрій Єрмак відзначив необхідність активізації роботи Тристоронньої контактної групи. Тому він виступив за ухвалення документа, який надав би поштовх Мінському переговорному формату”, – йдеться у повідомленні.

На думку Єрмака, таким документом може стати “План спільних кроків учасників Тристоронньої контактної групи з виконання Мінських домовленостей”, який підготувала українська сторона.

“Ми розглядаємо цей документ як такий, що стосується імплементації Мінських домовленостей у роботі ТКГ. Цей документ є результатом усіх важливих напрацювань як у Нормандському форматі в минулому, так і в роботі ТКГ. Я вважаю, що у разі знаходження порозуміння цей план спільних кроків може дійсно стати основою великої дорожньої карти, яку ми можемо прийняти на рівні Нормандського формату”, – зазначив Єрмак.

За його словами, у цьому документі узагальнені всі пропозиції, які озвучували сторони на минулих засіданнях ТКГ. Водночас, про які конкретні положення йде мова, Єрмак не пояснив або ж про це не йдеться у повідомленні Офісу.

Радники домовились продовжити консультації щодо напрацювання дорожньої карти на основі цього документа.

 

Німеччина та Франція підтримали Україну щодо єдиного Плану дій по Донбасу

УНН. Представники Німеччини та Франції підтримали позицію України щодо напрацювання єдиного документа для ефективної роботи Тристоронньої контактної групи по врегулюванню конфлікту на Донбасі. Про це за результатами робочій зустрічі політичних радників лідерів держав “Нормандської четвірки” повідомляє пресслужба Офісу Президента України, передає УНН.

Зазначається, що керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак подякував партнерам з Німеччини та Франції за підтримку української сторони. Водночас він відзначив необхідність активізації роботи ТКГ та виступив за ухвалення Плану дій, який підготувала українська сторона.

“Документ має назву „План спільних кроків учасників Тристоронньої контактної групи з виконання Мінських домовленостей“. Ми розглядаємо цей документ як такий, що стосується імплементації Мінських домовленостей у роботі ТКГ. Цей документ є результатом усіх важливих напрацювань як у Нормандському форматі в минулому, так і в роботі ТКГ. Я вважаю, що у разі знаходження порозуміння цей план спільних кроків може дійсно стати основою великої дорожньої карти, яку ми можемо прийняти на рівні Нормандського формату”, — заявив Єрмак.

Андрій Єрмак зауважив, що в українському документі узагальнені пропозиції, які були озвучені сторонами на засіданнях ТКГ.

“Учасники зустрічі домовилися продовжити консультації щодо напрацювання єдиної дорожньої карти на основі представленого Україною документа”, — повідомили в Офісі Президента України.

Як повідомляв УНН, українська делегація у ТКГ напередодні заявила, що вважає дуже важливим провести до кінця поточного року нову зустріч на вищому рівні у Нормандському форматі.

Минулого тижня українська делегація у ТКГ оголосила основні 5 пунктів власного “Плану дій щодо Донбасу”, який, зокрема, передбачає низку кроків, що дозволять проведення виборів в ОРДЛО до 31 березня.

 

Суд у Росії відхилив апеляцію на продовження арешту трьом кримським татарам

Апеляційний суд у м Власіха Московської області залишив у силі рішення Південного окружного військового суду про продовження до 15 січня 2021 року арешту трьом кримським фігурантам Білогірської групи «справи Хізб ут-Тахрір».

Про це йдеться у відео, розміщеному Кримською солідарністю у Фейсбук, повідомляє Укрінформ.

«Ми привели аргументи, що рішення (Південного окружного військового суду – ред.) не справедливе, що доказів причетності до вчинення злочинів нашими підзахисними органи попереднього слідства не представили, що всі доводи, викладені прокурором у клопотанні, надумані та безпідставні … Проте апеляційна інстанція підтримала рішення Південного окружного військового суду, залишивши його без зміни. Це означає, запобіжний захід нашим підзахисним продовжено до 15 січня 2021 року», – повідомив адвокат Олександр Стасюк.

Адвокат Сафіє Шабанова додала, що апеляційний суд задовольнив клопотання Айдера Джаппарова про застосування до нього норм міжнародного права, «і на наше здивування суддя сказав, що при винесенні рішення вони керуватимуться в тому числі нормами міжнародного права».

За словами Шабанової, підзахисні скаржилися на те, що у ростовському СІЗО «лютує коронавірус і навіть один зі співробітників помер з цієї причини».

Проте, за словами підзахисних, жодної медичної допомоги їм не надається, ліки не видаються і профілактичні заходи в СІЗО не проводяться.

Як повідомляв Укрінформ, 10 червня 2019 року в Білогірському районі окупованого Росією Криму заарештували трьох осіб. Енвер Омеров (1961 р.н.) був затриманий по дорозі у м Ростов-на-Дону, де мало відбутися судове засідання щодо його зятя, фігуранта першої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Ісмаїлова. Також після проведеного в будинку обшуку в цей день був затриманий його син – Різа Омеров (1988 р.н.) і житель селища Зуя – Айдер Джаппаров (1980 р.н.).

18 липня 2019 року Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій є заклик до Росії звільнити всіх українських політв’язнів, включаючи фігурантів даної кримінальної справи.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів Білогірської групи «справи Хізб ут-Тахрір» політичними в’язнями і зажадав їхнього негайного звільнення.

«Обвинувачені брали участь у підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади і їхні сім’ї. У цій ситуації нам дуже ймовірним здається, що зручне і звичне звинувачення в причетності до ХТ, стало інструментом для придушення громадської солідарності й громадянської активності жителів Криму», – йдеться на сайті правозахисного центру.

 

Тарасюк закликав світову спільноту відреагувати на порушення РФ прав людини у Криму

Україна закликала міжнародне співтовариство рішуче відреагувати на факти чергових протиправних дій країни-агресора в окупованому Криму.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, це питання вкотре порушив перед країнами-членами і керівництвом Ради Європи постійний представник України Борис Тарасюк, інформує українське Постпредство у Фейсбуці.

«Росія продовжує порушувати права кримських татар – громадян України на тимчасово окупованій території Криму», – наголосив посол.

Тарасюк також звернувся до генерального секретаря і комісара Ради Європи з прав людини дати належну оцінку черговому цинічному порушенню прав людини на тимчасово окупованій території України, яка має на меті знищення всього українського в Криму.

Постійний представник повідомив, що російський так званий «суд» минулого тижня незаконно засудив Рустема Емірусейнова, Арсена Абхайрова та Ескандера Абдулганієва за фальсифікованими звинуваченнями у тероризмі на 17, 13 та 12 років.

Тарасюк закликав РФ припинити політичні утиски кримських татар, які держава-агресор здійснює з метою придушення будь-якого прояву нелояльності до окупаційного режиму.

Постпред України також привернув увагу до порушень окупаційною владою релігійних свобод українських громадян в Криму. Зокрема, гонінням піддаються громади вірян Православної церкви України в Криму.

«Такі дії є кричущими порушеннями Російською Федерацією Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації», – заявили у Постпредстві.

 

Естонія заявила про підтримку Кримської платформи та участь у ній

Міністерство закордонних справ Естонії оголосило про підтримку рішення України створити міжнародну Кримську платформу і планує взяти участь в її діяльності.

Як передає Укрінформ, про це зовнішньополітичне відомство повідомило в Твіттері.

«Будучи відданим послідовником міжнародного порядку, заснованого на дотриманні правил, Естонія прихильна до участі в Кримській платформі, ініційованій Україною», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський 23 вересня представив в ООН концепцію Кримської платформи і запропонував міжнародним партнерам долучитися до цієї ініціативи, щоб об’єднати зусилля для деокупації Криму. Під час саміту Україна-ЄС 6 жовтня Євросоюз принципово підтвердив готовність до такої ініціативи. Зараз Україна проводить узгодження цього питання на рівні національних урядів країн ЄС.

Проведення саміту Кримської платформи заплановано на травень 2021 року в Києві.

Очікується, що Кримська платформа працюватиме на кількох рівнях. Перший – вищий політичний рівень, до якого долучаться очільники іноземних держав. Другий – рівень міністрів закордонних справ і міністрів оборони. Третій – міжпарламентський рівень. І четвертий – рівень експертів.

 

Росія вербує на Донбасі “миротворців” для Карабаху – розвідка

УП

Російські військові на окупованому Донбасі вербують людей для відправлення в Нагірний Карабах у якості так званих “миротворців”.

Джерело: сайт Міністерства оборони із посиланням на інформацію, отриману в Головному управлінні розвідки

Дослівно: “На тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях здійснюється вербування осіб з російським громадянством з метою комплектування так званих “миротворчих” підрозділів для виконання завдань у Нагірному Карабасі”.

Деталі: Повідомляється також, що наявність російського паспорту є обов’язковою умовою проходження військової служби у з’єднаннях і частинах першого та другого армійських корпусів російсько-окупаційних військ на Донбасі.

Процес оформлення військовослужбовцями паспортів громадян РФ тримається російським командуванням на особливому контролі.

Що передувало: 9 листопада президент Азербайджану, прем’єр-міністр Вірменії і президент Росії підписали заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій з 10 листопада 2020 року.

Згідно із заявою, Азербайджан і Вірменія залишаються на зайнятих ними позиціях. Крім того, у регіон вводяться російські та турецькі “миротворці”.

Українська правда

 

Пєсков побачив в Україні “русофобські антитіла” –  УП

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков вважає, що “русофобські антитіла” в Україні швидко зникнуть.

Джерело: Пєсков в інтерв’ю RT

Пряма мова: “Ми не думаємо, що це такий довгостроковий антиросійський імунітет. Ні, він не може бути довгостроковим. Ці антитіла пройдуть швидко… Штучно насаджені русофобські антитіла пройдуть швидко”.

Деталі: Пєсков знову повторив кремлівську тезу про “рідний” народ, заявив, що це, мовляв, керівництво України за останні роки “неабияк попрацювало, щоб спровокувати ворожі відчуття по відношенню до Росії”.

На його думку, місцеві вибори, які пройшли в жовтні в Україні, та їхні результати показали, що “антитіла не такі вже й сильні”.

Нагадаємо: Росія з 2014 року здійснює гібридну військову агресію проти України, анексувавши Кримський півострів і підтримуючи незаконні збройні формування на Донбасі.

 

Росія нехтує фундаментальним правилом імунітету військових кораблів – Єнін

У справі між Україною та РФ щодо затримання трьох військово-морських суден та членів їхніх екіпажів йдеться про нехтування Росією фундаментальним правилом імунітету військових кораблів.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі сказав заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

“Наш юридичний фронт розгортається в контексті численних і різноманітних порушень Росією міжнародного права. На тлі агресії, що триває проти нашої держави не перший рік, відбуваються й інші посягання на міжнародний правопорядок з боку РФ. Це матерія юристів-міжнародників, проте дуже важливо розуміти, що норм і правил в міжнародному праві багато, і Росія не оминає можливості їх порушити – від прав людини до морського права. У даній справі йдеться про нехтування Росією фундаментальним правилом імунітету військових кораблів. Це питання регулюється Конвенцією ООН з морського права, на якій і ґрунтується юрисдикція арбітражу”, – сказав він.

Також Єнін наголосив, що Російська Федерація намагається перекрутити факти і представити ситуацію в термінах власного наративу. Так, ведуться спроби скористатись винятком із юрисдикції арбітражу, який передбачений Конвенцією, зазначив він.

“Ми налаштовані й надалі стійко протистояти подібним спробам уникнути відповідальності. Під час першого процедурного слухання ми звертали увагу трибуналу, що ця справа важлива – але нескладна. Росія порушила наш суверенітет, затримавши військові кораблі, нівелюючи їх імунітет, заарештувавши членів екіпажу та відкривши кримінальні справи проти них. Усі ці дії заборонені Конвенцією з морського права. І за ці дії має настати відповідальність”, – наголосив Єнін.

За його словами, у практиці розгляду міжнародних спорів стадія попередніх заперечень не викликає подиву.

“Насамперед, це гарантія та змога для самого судового органу підтвердити наявність у себе юрисдикції. Водночас відповідач, так чи інакше, намагається уникнути не лише відповідальності, а й необхідності постати перед судом чи арбітражним трибуналом. Саме таку ситуацію маємо в нашій справі проти РФ щодо імунітету військових кораблів та членів екіпажу. Цю лінію поведінки РФ ми вже бачили і в інших провадженнях, які ми ініціювали для захисту своїх національних інтересів”, – підкреслив заступник глави МЗС.

Він також принагідно нагадав, що в інших двох справах за позовами України проти Росії відповідні судові інституції визнали наявністю у себе юрисдикції, відкинувши попередні заперечення.

“У принципі, заперечення юрисдикції – це поширена практика, і потрібно бути готовим до цього, подаючи позов. Наразі ми маємо протягом трьох місяців висловити свою позицію щодо юрисдикції. Після цього може бути призначено додатковий письмовий раунд, а також зазвичай відбуваються усні слухання. При цьому арбітражний трибунал може дійти згодом висновку, що одне чи кілька заперечень РФ не є попередніми за характером, і приєднати їх до стадії розгляду справи по суті. Арбітражна процедура є досить гнучкою, тому робити припущення щодо конкретних строків розгляду недоцільно. Україна залишається напоготові для продовження правових баталій і налаштована захищати свої інтереси, суверенітет та належні імунітети”, – зазначив Єнін.

Як повідомляв Укрінформ, Арбітраж ООН розділив на дві стадії провадження у справі України проти РФ за захоплення трьох кораблів та екіпажів – на юрисдикційну та по суті.

Арбітраж розглядатиме попередні заперечення щодо юрисдикції, подані Російською Федерацією 22 серпня 2020 року, на попередньому етапі провадження.

Україна розпочала міжнародне арбітражне провадження проти Російської Федерації щодо незаконного захоплення нею трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів у квітні 2019 року. У Міжнародному трибуналі з морського права Україна домоглася оперативної видачі знакового наказу про застосування тимчасових заходів. Майже одноголосно, 19 голосів до одного (проти був лише російський суддя), трибунал наказав Росії негайно звільнити кораблі та членів їхніх екіпажів.

22 травня 2020 року Україна подала на розгляд арбітражного трибуналу свій Меморандум у цій справі, який містить викладення фактів, обґрунтування юридичної позиції доказ і свідчення.

Насамкінець у зовнішньополітичному відомстві висловили переконання, що Російській Федерації не вдасться уникнути відповідальності за зухвале порушення норм і принципів міжнародного права, зокрема абсолютного імунітету військових кораблів, яке вона вчинила, затримавши в Чорному морі і потім утримуючи українські військово-морські судна “Нікополь”, “Бердянськ” і “Яни Капу” та 24 члени їхніх екіпажів.

 

Столтенберг пояснив подвійний підхід НАТО у відносинах з Росією

Росія безперервно продовжує агресивні дії та збільшує військову напругу, на що НАТО відповідає зміцненням власної оборони, і водночас намагається підтримувати діалог з Росією, яка завжди залишатиметься сусідом Альянсу.

Про це під час Ризької безпекової конференції заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Агресивні дії Росії та її військова активність продовжуються безперервно. Протягом багатьох років ми бачили цю тенденцію у поведінці Росії, що викликає занепокоєння. Незаконна анексія нею Криму та дестабілізація на сході України. Масивне військове нарощування на наших кордонах. Використання нервово-паралітичних речовин військового зразка. Спроби вбивства опонентів. Кібератаки. Кампанії дезінформації. Спроби втручатися у вибори», – нагадав керівник Альянсу.

Він зауважив, що розгортання Росією нових ракет, здатних нести ядерну зброю, вже призвело до руйнації ДРСМД (Договору про ракети середньої та малої дальності), і це є лише частиною нових військових спроможностей, які нарощує РФ. У відповідь союзники по НАТО застосовують нові системи повітряної та протиракетної оборони, включаючи системи Patriot та батареї SAMP/T.

Альянс також зміцнює власні конвенційні спроможності. При цьому НАТО зберігає безпечну, захищену та ефективну систему ядерного стримування.

«Росія залишається нашим найбільшим сусідом. Вона нікуди не зникне. Саме тому ми продовжуємо діалог з Росією. Щоб уникнути інцидентів, нещасних випадків або прорахунків. І тому, що ми залишаємося прихильниками ефективного контролю над зброєю», – додав генеральний секретар НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, після подій 2014 року та агресії Росії проти України Північноатлантичний Альянс згорнув будь-яке військове співробітництво з Росією. По відношенню до цієї країни НАТО дотримується подвійного підходу, який передбачає, з одного боку, оборону і стримування, а з іншого – підтримання відкритими каналів комунікації, щоб запобігти непорозумінням або нещасним випадкам.

 

РНБО розраховує, що законопроєкт про тероборону ухвалять до кінця року

Система територіальної оборони України має бути ефективною та сучасною, а відповідний законопроєкт повинен відповідати стандартам НАТО.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив Секретар РНБО Олексій Данілов під час наради з питання завершення опрацювання законопроєкту про територіальну оборону, повідомляє пресслужба Радбезу.

«Необхідно створити потужну систему територіальної оборони. Вона має бути державницькою, відповідати сучасному стану речей в Україні і світі та стандартам НАТО», – цитує Данілова пресслужба.

Секретар Ради наголосив, що законопроєкт, розроблений на виконання рішення РНБО України від 7 травня 2019 року «Про заходи щодо зміцнення обороноздатності держави» та має бути ухвалений до кінця року.

Як повідомляв Укрінформ, 12 серпня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов після засідання круглого столу «Технології асиметричної протидії зовнішній агресії та шляхи їх ефективного розвитку» в Укрінформі заявив, що законопроєкт про територіальну оборону буде внесений на розгляд Верховної Ради у вересні-жовтні, а до кінця 2020 року його обов’язково ухвалять.

Секретар РНБО раніше наголошував на тому, що ухвалення цього законопроєкту зобов’язуватиме розробити деякі регулюючі нормативно-правові акти, зокрема про регламент обігу зброї. Адже для того, щоб структурні підрозділи територіальної оборони могли повноцінно виконувати свої функції, вони мають бути озброєні

 

Баканов не виключає, що на реформу СБУ впливають “ворожі спецслужби” –  УП

Голова Служби безпеки України Іван Баканов вважає, що законопроєкт профільного комітету щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ може послабити Україну, і що за цим наміром можуть стояти ворожі спецслужби.

Джерело: інтерв’ю Баканова агентству “Інтерфакс-Україна”

Деталі: Парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки доопрацював президентський законопроект щодо реформування СБУ і зареєстрував його під №3196-Д наприкінці жовтня.

За словами Баканова, “цей текст настільки далекий від першого варіанту, поданого президентом, що комітет навіть прибрав його з авторів”, а фінальну редакцію документу з представниками спецслужби не обговорювали: вона “з’явилася зненацька за декілька днів до реєстрації”, а процес реєстрації документу “нагадував швидше детектив”.

На думку голови СБУ, законопроєкт комітету не сприяє посиленню нацбезпеки, а навіть навпаки.

Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики також коригував повноваження СБУ у новому законі про Бюро економічної безпеки “традиційно без участі СБУ”, обурився він.

Пряма мова Баканова: “Загалом така безпекова “реформа” не має нічого спільного зі стандартами провідних спецслужб НАТО та ЄС, до яких ми всі прагнемо. Це швидше нагадує спробу послабити державу та президента.

Насправді, питання не в тому, які повноваження є чи будуть у СБУ, а в тому, як ними користуються. Зловживати теоретично можна будь-де. Але ж ми не позбавляємо реанімації дефібриляторів тільки тому, що ними можна вбити?

На жаль, питання реформи СБУ справді стало занадто політизованим. Не здивуюся, якщо на цей процес намагаються впливати і ворожі спецслужби.

Підірвати довіру до всього сектору безпеки і оборони ще на етапі реформи, а заодно і боєздатність військових – теж спецоперація. Учасникам дискусії потрібно це розуміти і вміти вчасно зупинитися, зокрема і в публічному обговоренні деяких норм.

Якщо хочете, то задайте собі “перевірочне” запитання: чи багато ви знаєте про те, скільки людей працює в Моссаді чи Мі-5, який в них функціонал, повноваження та організаційна структура? Думаю, що ні, бо суцільна відкритість може зашкодити, а ворогу – підказати форми і методи протидії”.

Інші подробиці: Баканов назвав природнім те, що зміни до закону “Про СБУ” викликають дискусії, але зазначив, що з 2016 року є дивна тенденція: “після врахування наданих іноземними експертами рекомендацій з’являються нові – більш жорсткі та імперативні, а конструктивний діалог набуває ознак тиску з боку “реформаторів”.

 

Реформа СБУ: штат хочуть скоротити на майже 40%

Проєкт закону про реформування Служби безпеки України, розроблений депутатами, пропонує скоротити штат служби на 37% – з нинішніх 27 тисяч співробітників до 17 тисяч. В СБУ переконані – це зашкодить обороноздатності країни.

Джерело: глава СБУ Іван Баканов в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Пропонується фронтальне скорочення до 17 тисяч осіб, тобто 10 тисяч посад за 3 роки. Вважаю, що це дуже зашкодить обороноздатності країни. Адже наші сусіди – ФСБ РФ і КДБ Білорусі – мають сумарно близько 220 тисяч співробітників. Яким штатом ми будемо їм протистояти і чи буде це ефективно?”.

Деталі: Баканов додав, що в цьому варіанті СБУ не може говорити навіть про аутсорс, щоб вивести допоміжний персонал зі складу служби, як це планувалося раніше.

Він пояснив, що законопроєкт пропонує включити до загальної чисельності СБУ всі установи та організації, які залишаться в управлінні служби. Баканов вважає, що це ще один механізм прихованого скорочення, який зменшує кількість посад для оперативних співробітників.

Глава СБУ також розповів, що на початку роботи над проєктом закону вони погодили базовий принцип, що скорочення штату СБУ має відбутись.

Після цього збалансували необхідні потреби державної безпеки та обороноздатності, компенсаторні механізми і вийшли “на оптимальну чисельність” з поступовим скороченням до 2027 року до 20 тисяч співробітників.

За словами Баканова, ця цифра ґрунтувалася на аналітиці, розрахунках, рекомендаціях Міжнародної дорадчої групи і сучасних безпекових реаліях.

Передісторія:

У березні президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №3196, що передбачає реформу Служби безпеки України.

Консультативна місія ЄС заявила, що критично ставиться до президентського законопроєкту щодо реформування СБУ, який передбачає надзвичайні повноваження Служби безпеки.

У травні Верховна Рада відправила до комітету на повторне перше читання президентський законопроєкт №3196 “Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України”.

У жовтні нардепи подали до ВР доопрацьований законопроєкт про реформу СБУ №3196-д.

 

Баканов називає дискримінацією заборону СБівцям мати родичів у Росії –  УП

Глава Служби безпеки України Іван Баканов вважає дискримінаційними норми щодо співробітників, які мають родичів з громадянством РФ, які пропонує законопроєкт про реформування служби.

Джерело: глава СБУ Іван Баканов в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Наприклад, дискримінаційні норми щодо кандидатів на службу та співробітників, що мають родичів з громадянством РФ.

Говорячи юридичними термінами, це положення суперечить конституційному та міжнародно-правовому принципу недискримінації за ознакою національності і є необґрунтованим. Співробітники СБУ і так проходять ретельні перевірки на відповідність критеріям внутрішньої безпеки.

З тим же успіхом у найближчій перспективі можемо очікувати законодавчу ініціативу щодо позбавлення українського громадянства тих, в кого є родичі в Російській Федерації. Або навіть нашиття зірок їм на одяг…”

Деталі: Баканов сподівається, що “парламентарям вистачить здорового глузду виправити власні помилки в запропонованому законопроєкті”.

Нагадаємо: Згідно з пропонованими змінами до законодавства, на службу (роботу) в Службу безпеки України не може бути прийнята особа: близькі родичі якої (дружина, чоловік, діти, батьки, рідні брати і сестри) мають громадянство (підданство) іноземної держави, яка визнана відповідно до чинного законодавства державою-агресором, або є особами без громадянства.

На момент призначення т.в.о. голови СБУ Івана Баканова його дружина Оксана мала російське громадянство, однак перебувала в процесі оформлення українського.

Нещодавно суд задовольнив позов одіозного екс-заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка та зобов’язав журналістів, які розповіли про російське громадянство та численне майно його родини, спростувати цю інформацію.

 

Зеленський призначив начальника департаменту військової контррозвідки СБУ

Президент Володимир Зеленський призначив Сергія Левченка начальником департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

Як передає Укрінформ, відповідний указ №499/2020 розміщено на сайті глави держави.

«Призначити Левченка Сергія Михайловича начальником Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України», – йдеться в документі.

Як повідомлялося, Департамент військової контррозвідки СБУ був створений указом Президента України від 13 жовтня 2020 року на базі відповідних підрозділів Департаменту контррозвідки Центрального управління Служби безпеки України.

Сергій Левченко очолював Головне управління військової контррозвідки СБУ в Департаменті контррозвідки.

 

У суді по MH17 сталася сутичка між адвокаткою росіянина Пулатова і потерпілою –  УП

У Нідерландах у будівлі суду у справі про катастрофу MH17 сталася сутичка між адвокатом підозрюваного росіянина Олега Пулатова та родичкою одного із загиблих пасажирів.

Про це заявив другий адвокат Будевейн ван Ейк, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Leeuwarder Courant.

Ван Ейк заявив, що під час короткої перерви у сьогоднішньому судовому засіданні між його колегою Сабіною тен Дуссхате та родичкою однією з жертв сталася сутичка в жіночому туалеті.

Адвокат стверджує, що це стало наслідком “надмірно образливих” виразів, які використовують прокурори.

Тен Дуссхате не з’явилася на судовому засіданні після інциденту, оскільки їй потрібен був час, щоб оговтатися.

Суддя заявив, що ніщо не може виправдати неправомірне поводження з адвокатами.

Як відомо, на початку листопада під час трьох днів слухань виступали адвокати Пулатова, які показали відеозапис записаних із ним свідчень.

Захист Пулатова вимагає заново допитати експертів та свідків у справі MH17, а також заново дослідити усі докази.  25 листопада суд вирішить, які запити приймати, а які відхилити.

Нагадаємо, 10 липня стало відомо, що Нідерланди подадуть позов проти Росії до ЄСПЛ через її роль у збитті літака рейсу MH17 над Донбасом у 2014 році.

Цим кроком уряд Нідерландів хоче підтримати окремі скарги родичів загиблих, які вже звернулися до ЄСПЛ

 

Справа МН17: прокурори наполягають на відхиленні клопотань захисту ГРУшника Пулатова

Другий день поспіль у судовому комплексі “Схіпхол” слово у справі МН17 має сторона обвинувачення.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, нідерландські прокурори реагують на виступи адвокатів одного з чотирьох обвинувачених, спецпризначенця ГРУ Олега Пулатова, захист якого мав слово у суді впродовж трьох днів. Обвинувачення наполягає на відхиленні клопотань захисту Пулатова щодо додаткового розслідування. Прокурори вкотре наголосили, що було проведено ретельне розслідування, зібрано багато доказів та вивчено усі можливі сценарії трагедії. Вони також зазначили, що захист не може вимагати допиту людей, яких неможливо знайти або яких немає в живих. А ще підкреслили, що Україна не має контролю над сходом країни та Кримом, не контактує з місцевою так званою «владою», тож немає жодної угоди щодо допомоги у пошуку свідків.

Також прокурори нагадали, що у 2018 році Росії вже ставили питання про місцезнаходження «Бука», його командування та розрахунок. РФ відповіла, що російського «Бука» в Україні не було і тому на поставлені питання не відповідатиме. На думку обвинувачення, Росії варто було би дати можливість допитати військових, які керували «Буком», щоб відвести від себе підозру.

«Вони цього не зробили, на жаль, це багато про що говорить», – сказав прокурор.

Також прокурори підкреслили, що Пулатов зробив заяву, що не знає як було збито МН17, але він не заявляв, що бачив військовий літак. Тож, версія захисту про те, що рейс МН17, нібито, був збитий військовим літаком нічим не підкріплена і клопотання щодо цієї версії також можна відхилити.

“Не можна проводити розслідування через просто цікавість захисту”, – сказав прокурор.

Також сторона обвинувачення просить докласти до справи відео захисту з Пулатовим та інтерв’ю Дубинського, а ще просить перекладачів суду перевірити переклад. Захист у свою чергу заперечував щодо внесення інтерв’ю Дубинського. Натомість у відповідь на відео, на яких двоє обвинувачених відкидають свою причетність до збиття МН17, прокурори просять суд дозволити їм показати відео допиту одного з анонімних свідків, який говорить протилежне.

Як повідомляв Укрінформ, захист Пулатова вимагає заново допитати експертів та свідків у справі МН17, а також заново дослідити усі докази. У березні 2020 року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17. Очікується, що слухання по суті розпочнуться у 2021 році.

Інтереси Пулатова представляють адвокати нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама в Куала-Лумпур, зазнав катастрофи над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу Збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі — громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Дезінформація не є феномен медіа, це є спецоперації – Золотухін 

Сфера інформації кардинально змінилася, відколи там з’явилися величезні кошти. В ній з’явилися неконвенційні гравці, спецслужби, що поширюють дезінформацію. І вона має бути заборонена.

Таке переконання висловив засновник Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін на Львівському безпековому форумі, що відбувається з 9 по 14 листопада в онлан-форматі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В контексті дискусії про демократичність чи недемократичність журналістики і медіа було б добре, якби ми подумали про саму економіку поширення інформації. В останні 10-20 років сутність продуктів і послуг у світі кардинально змінилася саме через те, що у вартості послуг і продуктів дуже серйозно зросла частка інформаційного донесення, частка впливу на потенційних споживачів з точки зору інформації, поширення реклами. І саме через те, що інвестиційна привабливість сфери інформації кардинально змінилася, там з’явилися величезні кошти, яких до того там не було», – сказав Золотухін під час вебінару «Інформаційний Перл Гарбор попереду – як зрозуміти загрози і їх наслідки».

Як приклад він навів той факт, що за 2 тижні передвиборчої кампанії в минулому році тільки офіційно Фейсбук повідомив в своїй бібліотеці реклами, що на неї було витрачено 3,2 млн доларів, це кошти, що включають, в тому числі, неконвенційні витрати.

«Абсолютно кардинально змінилася політекономія сфери просування інформації, тому що вона стала пріоритетною в сенсі поширення через інвестиції, через витрачання грошей. Як тільки там з’явилося більше грошей, там з’явилися неконвенційні автори, неконвенційні гравці. Для мене це спецслужби. І я постійно звертаю увагу співбесідників, що дезінформація – це не є феномен медіа, це не є феномен сфери поширення інформації. Дезінформація – це є спеціальні операції, які є прерогативою спецслужб, військових формувань і розвідок розвідувальних органів», – зазначив експерт.

Він зауважив, що дезінформація не може одночасно бути журналістикою, тому що ми тоді не зможемо розрізнити, де журналіст, а де пропагандист, тобто дезінформатор.

«Якщо ми вважаємо, що дезінформація – це частина роботи спецслужб, то ми можемо її описати і ми можемо її заборонити як шкідливу і небезпечну для світу діяльність і застосувати конвенційність», – акцентував Золотухін.

Експерт додав, що «якщо медіа бреше, то це не медіа», і про це вже заявлено в декількох європейських документах.

«Таке медіа не має права на існування в демократичному світі. І коли ми це усвідомимо, нам буде набагато легше вибудовувати хоча б кордони навколо такого явища. Тобто те, що є медіа, ми будемо захищати в контексті свободи слова. Те, що не є медіа, ми будемо переслідувати кримінально і конвенціями», – пояснив він.

Водночас Золотухін порівняв термін «конвенційні медіа» з терміном «конвенційна зброя».

«Конвенційна зброя – це товари, які підлягають контролю з точки зору міжнародних договорів. І неконвенційна зброя – це засоби, що залишаються поза міжнародним регулюванням, як, наприклад, кібератаки, тому що у міжнародному праві немає такої платформи, яка би обмежувала держави у використанні кіберзброї», – зазначив Золотухін.

Як повідомляв Укрінформ, Львівський безпековий форум 2020 присвячений пошуку цінностей нового світового безпекового порядку, а також формуванню стратегії безпеки в Чорному морі. Він триватиме з 9 по 14 листопада. У зв’язку з пандемією COVID-19 Львівський безпековий форум 2020 проходить у форматі експертного онлайн-марафону.

 

Потураєв вважає, що за системну дезінформацію треба притягувати до відповідальності

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає за необхідне зафіксувати в законодавстві поняття «дезінформація» і притягувати до відповідальності тих, хто використовує її системно.

Таку думку Потураєв висловив у новому випуску програми “Код безпеки” на телеканалі “ДІМ” з ведучою Тетяною Поповою, передає Укрінформ.

Зокрема, у відповідь на запитання ведучої, що може бути державною правильною відповіддю у боротьбі з дезінформацією, глава профільного парламентського комітету сказав: “Державною правильною відповіддю було б дійсно зафіксувати поняття «дезінформації» і притягувати до відповідальності тих, хто використовує її системно. Це досить легко встановити. Тому що один раз – це помилка, а тричі – це вже система. Ми все це прекрасно знаємо з повсякденного життя. Тому якщо ми бачимо, що хтось, не будемо зараз говорити, – блогер, журналіст, системно просуває хибні повідомлення, хибні дезінформуючі наративи, то до таких суб’єктів повинні застосовуватися санкції на державному рівні. Я в цьому абсолютно переконаний”.

“Але це має бути чітко прописано, щоб ще раз не створити ситуацію, що ми заради боротьби за свободу запроваджуємо якусь інформаційну диктатуру”, – вважає Потураєв.

Він акцентував на тому, “що це перший випадок, коли ми перебуваємо в стані інформаційної війни, і це неконвенційна війна. Це не та війна, коли лінія фронту, коли стріляють, коли бомблять, коли ти просто забороняєш все, вводиш військову цензуру тощо. Це по-іншому. Це вільний світ, це світ відкритий, демократичний, який не хоче обмежувати базові громадянські права і свободи, в першу чергу право на свободу слова і право на свободу медіа, свободу журналістів. І як же тоді протистояти очевидній інформаційній війні? Тобто насправді всі, і ми в тому числі шукаємо працюючі інструменти”.

Потураєв зазначив, що в Міністерстві культури та інформаційної політики наразі розвиваються програми з підвищення медіаграмотності, а їх неможливо буде реалізувати без залучення громадськості, – йдеться як про структуровані суспільні організації, так і про громадянські ініціативи, необов’язково формалізовані. “Це не працює без суспільства, без максимального залучення проактивних громадських груп. Знову-таки – це доведено тими країнами, де це хоч якось зрушило з мертвої точки. Цьому ж може послужити закон про медіа, який, на жаль, поки що зустрічає велику протидію”, – сказав він.

Як повідомлялося, у Верховній Раді в липні зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» (№ 2693-д).

 

Суспільству не вистачає якісної журналістики – експерт

В умовах масштабного поширення інформаційних технологій і соцмереж суспільству не вистачає якісної журналістики. Аудиторія потребує освітньої місії від медіа.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, таку думку висловила наукова співробітниця програми демократичної стійкості Центру вивчення європейської політики Даля Банкаускайте (Литва) на Львівському безпековому форумі – 2020, який проходить 9-14 листопада у форматі відеоконференцій.

«Важливими є загальні тенденції у суспільстві: яким є критичний попит на якісну інформацію? Це спонукає нас замислитися над місією ЗМІ. Мені видається, що сьогодні не вистачає якісної журналістики. Натомість аудиторія потребує освітньої місії від медіа», – вважає литовський експерт.

Банкаускайте констатувала, що журналісти вимушені змагатися за «кліки», за популярність. Але при цьому не завжди виконують свою місію – роз’яснювати аудиторії сутність порушених питань.

Експерт зауважила, що сучасні інформаційні технології, включаючи соціальні мережі, застосовують багато прийомів, щоб тримати аудиторію на «інформаційному гачку» та примушувати людей сприймати неправдивий, маніпулятивний продукт.

На переконання Банкаускайте, сучасні ЗМІ переповнені «кліше» та «пустослів’ям», а не якісним змістом, що підриває демократичні принципи поширення інформації.

Експерт відзначила необхідність критичного аналізу контенту ЗМІ з метою відокремлення замовних, проплачених матеріалів, що відображають інтереси і бізнес-моделі власників таких медіа.

Банкаускайте наголосила, що якісні ЗМІ повинні захищати інтереси демократичних суспільств, відстоювати право на інформацію та забезпечувати можливості для діалогу із багатьох важливих проблем.

 

Освіта і реклама: мовний омбудсмен розповів, які отримує скарги

До Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надходять численні звернення щодо можливих порушень у частині застосування державної мови в освітньому процесі та рекламі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.

“За останні дні (02.11–13.11) на адресу Секретаріату Уповноваженого надійшли численні звернення та скарги громадян щодо можливих порушень у частині застосування державної мови в освітньому процесі, рекламі, відсутності українськомовної версії сайтів інтернет-магазинів та туристичних агенцій тощо”, – написав Кремінь.

Також він зазначив, що Секретаріатом розпочато здійснення державного контролю за скаргами громадян щодо факту використання російської мови посадовою особою під час виконання службових обов’язків та щодо факту складання та оприлюднення тексту судового рішення не державною мовою.

За його словами, також надійшла скарга народного депутата України ІІ, ІІІ, IV та VII скликань, депутата Київської міської ради Володимира Бондаренка щодо відмови працівників приватного медичного закладу спілкуватися з ним українською мовою, образ на його адресу і побиття одним із медпрацівників. Рішення щодо подальшої долі скарги відповідатиме Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Президент України підписав закон 15 травня 2019 року. Переважна більшість норм закону набули чинності з 16 липня 2019 року.

Зокрема, законом визначаються особливості застосування державної мови у сферах культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, обслуговування споживачів та в інших галузях.

 

Експерти та науковці обговорюють медіазнавство на міжнародній конференції у Києві

Міжнародна науково-практична конференція «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» розпочала роботу у Києві в університеті імені Бориса Грінченка.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відкриваючи наш представницький форум, ми щиро віримо у те, що єднання медійної спільноти у коронакризові часи слугує всім нам справжньою опорою. І навіть більше – надихає нас на стрімкий розвиток. При всіх негативних наслідках коронакриза підкреслила важливість професійної журналістики; брендів ЗМІ, яким довіряють; ролі медіа у боротьбі із фейками, для розростання яких пандемія становить вкрай сприятливе середовище через підвищену тривожність людей”, – сказав під час конференції генеральний директор Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Олександр Харченко.

Він зазначив, що професійний досвід медіа і довіра до їхніх брендів сьогодні в ціні. Але, за його словами, тільки за тієї умови, що ці медіа готові досить мобільно і гнучко опановувати та користуватися новими знаннями і технологіями, швидко, але й всебічно, оцінювати зміни в інформаційному просторі.

Харченко наголосив, що нині майже у всіх європейських країнах недостатня кількість фактчекерів (людей, котрі перевіряють достовірність певних фактів – ред.).

“Для України ж, яка на додаток до загальноєвропейських трендів у фейках більше за інші країни перебуває під постійними дезінформаційними вкидами Росії, формування потужної фактчекінгової спільноти, насамперед на базі наших українських медіа, на мою думку, сьогодні є одним із пріоритетів. Погана новина для всіх нас полягає в тому, що погані новини поширюються в кілька разів швидше, ніж добрі (в даному контексті – правдиві) новини”, – додав він.

Під час конференції голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко зазначив, що на сьогодні широко розвиваються нові технології та нові медіа. За його словами, журналісти, викладачі журналістики, науковці, які вивчають медіа, повинні докладати великих зусиль, аби класичні та сучасні медіа відповідали новим реаліям.

“Ми розглядаємо цей захід як важливий для привернення уваги до реалій журналістики в Україні та світі, до того, як теоретики можуть налагоджувати діалог з практиками і так посилювати роль ЗМІ та посилювати роль професійних стандартів професії”, – сказав Томіленко.

Конференцію модерує директор Інституту журналістики університету ім. Грінченка, кандидат педагогічних наук Галина Горбенко.

Міжнародна науково-практична конференція триватиме протягом 13-14 листопада в онлайн-форматі у зв’язку з пандемією COVID-19. Учасники форуму, зокрема, обговорюватимуть медіаправо в Україні та в ЄС; актуальні питання теорії та історії української журналістики; медіа у часи пандемії коронавірусної хвороби (COVID-2019) тощо.

 

Кулеба: Шість принципів здатні «зшити» Україну

Україні треба домовитися про загальні основоположні принципи, які здатні зшити країну і заперечувати які не можна буде нікому, а в іншому можна сперечатися «скільки завгодно».

Як передає Укрінформ, таку думку висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у колонці для «НВ».

Дипломат вважає, що, дивлячись на вибори у США та інших державах, Україні пора забути нав’язану мантру про «розділену країну», яка приречена на поразку. У цьому контексті він зауважив, що у світі чимало прикладів країн, «розділених» більше за нашу, але водночас вони щасливо і успішно розвиваються. Як приклади єдиних розділених країн Кулеба назвав моноетнічну й монорелігійну Польщу, федеральну економічно потужну Німеччину й демократичного гіганта Сполучені Штати, в яких відмінності, як правило, загострюються під час виборів, але їхні громадяни не піддають сумніву засадничі принципи, на яких побудовані ці країни.

«Ми теж єдина розділена країна. Розмаїття поглядів і думок у нашому суспільстві — це не слабкість, а сила… Пора звільнитися від страху, гніву і заперечення всього іншого. Потрібно домовитися про загальні основоположні принципи, заперечувати які не можна нікому. У випадку України шість принципів здатні зшити країну: незалежність, територіальна цілісність, європейський і євроатлантичний вибір, вільні вибори, підзвітна влада і українська мова як державна», – вважає очільник МЗС.

А в іншому, на його переконання, можна сперечатися скільки завгодно, бути будь-якого расового та етнічного походження, голосувати за будь-яку партію і жити в будь-якій області країни.

«Давайте дозволимо собі бути різними, але будемо однаково прагнути до успіху України та її процвітання», – закликав Кулеба.

 

ЄС має намір підвищити безпеку в межах Шенгенської зони

Країни-члени ЄС мають намір вжити заходів для підвищення безпеки Шенгенської зони та зміцнення зовнішніх кордонів і захистити таким чином громадян Євросоюзу від проявів агресивного екстремізму та від терористичних атак.

Про це йдеться у спільній заяві за підсумками Ради міністрів ЄС із внутрішніх справ, яка відбулася у п’ятницю в режимі телеконференції, повідомляється на сайті Європейської ради.

«Для збереження та зміцнення функціональної Шенгенської зони та для посилення наших зовнішніх кордонів ми маємо продовжувати імплементацію європейського законодавства щодо баз даних та щодо взаємосумісності наших баз даних», – йдеться у документі.

В заяві міністри нагадали, що Шенген є складовою частиною європейського співробітництва та інтеграції, яка гарантує вільні подорожі людей між країнами-членами, із забезпеченням високого рівня безпеки. Компетентні органи влади мають знати, хто потрапляє на Шенгенську територію та хто подорожує нею.

«Ми маємо ефективно контролювати наші зовнішні кордони, вести записи в’їзду та виїзду з Шенгенської зони у цифровому форматі та співпрацювати тісніше із третіми країнами з метою боротьби проти терористичних загроз. Пересування персон, які несуть загрози тероризму або насильницького екстремізму, є ключовим викликом для правоохоронних органів», – наголошується у заяві.

Європейські урядовці зауважили, що за угодами ЄС відповідальність за дотримання закону та правопорядку, а також за захист внутрішньої безпеки, покладається на країни-члени. Виходячи з цього, вони висловили намір надалі розвинути спільні заходи безпеки в межах Шенгенського простору, а також всі наявні інструменти транскордонного співробітництва між правоохоронними органами.

«Якщо ситуація вимагатиме цього, у виняткових випадках держави-члени зберігають можливість приймати рішення про відновлення та підтримання тимчасового контролю на внутрішніх кордонах відповідно до Шенгенського кодексу про кордони», – йдеться у документі.

Окрему увагу міністри приділили створенню інфраструктури для захищеного транскордонного обміну оперативною інформацією у кримінальних розслідуваннях та у заходах з протидії тероризму, що має знайти відображення в національному законодавстві країн-членів. Зокрема, велике значення надається розвитку Шенгенської інформаційної системи (SIS) та подібних інформаційних інструментів контролю, таких як ETIAS (Європейська інформаційна система авторизації подорожей), яка з 2021 року поширюватиметься на всі треті країни, та EES (Система обліку в’їзду/виїзду), VIS (Візова інформаційна система), перспективні системи Prüm (база даних біометричної інформації та ДНК) та інші.

Як повідомлялося, 10 жовтня лідери Франції, Німеччини, Нідерландів та Австрії, а також президенти Євроради та Єврокомісії обговорили боротьбу з тероризмом у Європі. Метою переговорів була координація заходів у протидії насильницькому екстремізму та тероризму після серії терористичних нападів в країнах ЄС, зокрема, у Франції та в Австрії. Розробка таких заходів, а також посилення транскордонного співробітництва між правоохоронними органами та зміцнення охорони зовнішніх кордонів ЄС належить до компетенції країн-членів ЄС.

 

Країни ЄС підтвердили єдність і солідарність перед загрозою тероризму

Рада міністрів ЄС із внутрішніх справ, яка відбулася у п’ятницю в режимі телеконференції, підтвердила єдність та солідарність перед терористичною загрозою, а також скоординовану позицію у реагуванні на цей спільний виклик.

Про це йдеться у спільній заяві щодо нещодавніх терористичних атак в Європі, яку за підсумками зустрічі ухвалили європейські урядовці. Повний текст документа оприлюднений на сайті Європейської Ради.

«Ми підтверджуємо непохитну єдність та солідарність у боротьбі проти всіх форм тероризму. Ми глибоко шоковані жахливими терористичними атаками, які відбулися протягом минулих тижнів у Парижі, у Дрездені, у Конфлан-Сент-Онорин, у Ніцці у Відні та у інших місцях, і рішуче засуджуємо ці варварські акти. В ці часи наші думки з жертвами, з їх близькими та друзями, яким ми висловлюємо найглибші співчуття», – йдеться у документі.

Міністри наголосили, що ці терористичні атаки спрямовані проти фундаментальних цінностей Європейського Союзу, що вимагає від Євросоюзу та його країн-членів скоординованих дій та заходів із захисту, підтримки та допомоги. «На початку грудня на Раді міністрів ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ ми представимо широкі висновки Ради щодо внутрішньої безпеки та партнерства між структурами європейської поліції. Ці висновки також будуть охоплювати ключові питання щодо запобігання насильницькому екстремізму та боротьби з тероризмом. Ми також підкреслили важливість роботи офіс Європейського антитерористичного координатора», – йдеться у документі.

Такі антитерористичні дії, як погодилися європейські міністри, охоплюватимуть ключові сфери громадського життя.

Зокрема, це стосується дотримання свободи релігій і конфесій, розвитку взаємної поваги між різними релігійними спільнотами, і в той же час – протидії спробам використовувати релігію для пропагування екстремізму і насильства. Водночас боротьба з тероризмом не буде спрямована проти жодних релігійних або політичних переконань, але вона зможе зупинити фанатичний та насильницький екстремізм.

Зменшенню радикалізації суспільства має сприяти також зважена соціальна політика, основана на повазі до особистості та інтеграції. Водночас будь-які спроби порушувати демократичний устрій, цінності або національне законодавство країн-членів не будуть толеруватися, незалежно від мотивів.

Окрему увагу у антитерористичних зусиллях країни ЄС приділятимуть зміцненню безпеки Шенгенської зони, вдосконалення обміну інформацією щодо руху екстремістів та бойовиків, запобіжні заходи для запобігання поширенню радикалізму з використанням масових комунікаційних мереж.

Європейські правоохоронці приділятимуть увагу координації дій із охорони громадської безпеки, особливо публічних місць, включаючи фізичний захист культові споруд та інших об’єктів, які відвідуються великою кількістю людей і потенційно можуть бути об’єктом терористичних нападів.

Як повідомлялося, протягом кількох минулих тижнів Європа пережила декілька терористичних актів, зокрема, у Франції та у Відні. Це в черговий раз поставило Європейське Співтовариство перед необхідністю боротися проти проявів екстремізму та радикалізації суспільства, які активно використовується терористичними угрупованнями для пошуку та вербування прихильників.

 

Посольство США відреагувало на «почесне консульство» Нікарагуа в окупованому Криму

Відкриття Росію в окупованому Криму «почесного консульства» Нікарагуа є черговою завуальованою спробою виправдати своє порушення міжнародного права.

Як передає Укрінформ, про це заявило у Твітері посольство США в Україні.

«Крим – це Україна. «Почесне консульство» Нікарагуа – це чергова завуальована спроба Росії виправдати своє порушення міжнародного права. Ми закликаємо Росію припинити окупацію та повернути Україні повний контроль над Кримом», – зазначили у диппредставництві.

Як повідомляв Укрінформ, Україна 10 листопада розпочала санкційний процес щодо Нікарагуа через відкриття почесного консульства в окупованому Криму. При цьому посаду почесного консула отримав учасник російської анексії Криму Олег Бєлавєнцев, якого в Україні, за даними ЗМІ, заочно засуджено до 13 років в’язниці за участь в анексії півострова.

У серпні Київ направляв ноту протесту Нікарагуа з приводу відкриття консульства. Тоді країну попередили про можливе запровадження проти неї санкцій.

Нікарагуа – одна з країн, які регулярно не голосують за резолюції ООН, які ініціює Україна, щодо визнання Росії країною-окупантом через анексію Криму.

Верховна Рада офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

Донбас і Крим будуть серед пріоритетів шведського головування в ОБСЄ – Кулеба

Україна високо цінує готовність Швеції включити питання російської агресії на Донбасі та тимчасової окупації Криму до пріоритетів головування Швеції в ОБСЄ.

На цьому наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час зустрічі  з міністром закордонних справ Королівства Швеція Анн Лінде, повідомили Укрінформу у пресслужбі МЗС.

Співрозмовники обговорили безпекову ситуацію на тимчасово окупованих територіях України та зусилля з мирного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту на Донбасі.

Кулеба поінформував про ініціативи України у рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. Сторони підкреслили важливість неухильного виконання Росією раніше досягнутих домовленостей для просування мирного врегулювання на сході України.

Сторони приділили окрему увагу пріоритетам головування Швеції в ОБСЄ у 2021 році.

“У нас є добра традиція, коли новий діючий голова ОБСЄ здійснює перший закордонний візит саме до України. В її продовження, буду радий вітати Анн Лінде в Києві на початку наступного року. Ми високо цінуємо готовність Швеції включити питання російської агресії на Донбасі та тимчасової окупації Криму до пріоритетів головування Швеції”, — зауважив Кулеба.

Міністр також виступив за забезпечення належного моніторингу ОБСЄ на тимчасово окупованих територіях Донбасу та в Криму.

Кулеба поінформував Лінде про ініціативу створення Кримської платформи та запросив Швецію долучитися до її роботи.

Окремою темою розмови стало забезпечення ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в України. Кулеба запевнив у готовності Президента та Уряду України зробити все належне, аби забезпечити безперешкодну та незалежну діяльність українських антикорупційних органів.

Міністри також обмінялися думками щодо ситуації в Білорусі, Молдові та Грузії.

 

Amnesty International закликає Мінськ розслідувати вбивство Романа Бондаренка

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Білорусі негайно припинити терор проти власного народу та назвати винних у побитті громадян.

Про це йдеться у заяві щодо загибелі мирного протестувальника Романа Бондаренко, який помер у лікарні. Заява є у розпорядженні Укрінформу.

«Настав час покласти край цьому пануванню терору, зняти маски та назвати всіх винних у вчиненні цих злочинів. Якщо цього не станеться, це означає, що сили безпеки під командуванням президента Олександра Лукашенко продовжують застосовувати найжахливішу тактику репресій – нещадні тортури і навіть вбивства – проти власного народу», – заявила директор Amnesty International з питань Східної Європи та Центральної Азії Марі Струтерс.

Вона підкреслила, що влада в Білорусі продовжує керувати за допомогою терору, застосовуючи щодо незгодних насильство та ув’язнення. Струтерс закликала офіційний Мінськ негайно розпочати оперативне, ретельне, неупереджене та незалежне розслідування вбивства Роман Бондаренко та притягнути винних до відповідальності.

«Майже немає жодних сумнівів у тому, що його побили співробітники силових структур, як і сотні інших учасників мирних акцій протесту, на яких напали просто за те, що вони не мовчали», – йдеться у заяві.

Як повідомлялося, в Мінську увечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого напередодні невідомі особи в масках викрали з так званої «Площі Змін», а через кілька годин 31-річний чоловік з важкими травмами був доставлений в лікарню, де і помер. Після цього на цій площі відбулася спонтанна масова акція пам’яті Романа Бондаренко.

У Білорусі вже більше трьох місяців тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін.

 

Чья б корова мычала, а Зеленского – молчала: Лукашенко грубо відповів Президенту України

УНН. Президенту України Володимиру Зеленському потрібно починати хвилюватися за власну посаду. Про це заявив Олександр Лукашенко під час спілкування з журналістами в п’ятницю, коментуючи пропозицію Володимира Зеленського не називати його президентом Білорусі, передає УНН з посиланням на відео, опубліковане агентством “Белта”.

“Володі Зеленському треба побоюватися зараз, щоб його хтось не назвав просто “Зеленським”, а не Президентом. По-моєму, все до того йде”, – сказав Лукашенко.

За його словами, рейтинг Володимира Зеленського “з 70% з гаком він обвалився недавно до 22-28-30%”.

“Треба примудритися, щоб за півтора-два роки обвалити довіру до себе з боку народу. Грубо скажу: “Чья б корова мычала, а Зеленского – молчала”, – заявив він.

Пізніше, звертаючись до українського народу, Лукашенко закликав “не бачити в них супротивників, тим більше ворогів”.

“Всі ці виляння вашого Президента, Зеленського, всі його виверти – це ганебне подвякування Євросоюзу та Америці. От не ввели б вони санкції проти нас, і Володя Зеленський на це б не пішов. А ввели, махнули – і він побіг слідом. Це недостойна позиція. Це приниження українського народу, як мінімум “, – заявив він.

Як повідомляв УНН, раніше Білорусь вже називала “вкрай недружніми” висловлювання України щодо легітимності Лукашенко.

Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що після завершення терміну повноважень Олександра Лукашенка як президента Білорусі, України офіційно планує називати його по імені і без посади.

Також в МЗС заявили, що Україна приєднається до вже прийнятих санкцій ЄС щодо представників білоруської влади, а також розгляне можливість приєднатися до санкцій, які ЄС поки розглядає. Це передбачає, зокрема, обмежувальні заходи щодо білоруського лідера Олександра Лукашенка.

 

Представницю Тихановської відправили у СІЗО й оголосили підозру

Член Координаційної ради, представник Світлани Тихановської у справах молоді та студентів Алана Гебремаріам знаходиться в СІЗО в Мінську і є підозрюваною у кримінальній справі.

Про це повідомляє TUT.by у телеграм-каналі, передає Укрінформ.

«Член основного складу Координаційної ради Алана Гебремаріам є підозрюваною за ст. 342 ч. 1 КК РБ і знаходиться нині у СІЗО КДБ », – йдеться в повідомленні.

Як відомо, ст. 342 ч.1 УГ РБ – «організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і пов’язаних з явною непокорою законним вимогам представників влади або які призвели до порушення роботи транспорту, підприємств, установ або організацій, або активна участь у таких діях за відсутності ознак більш тяжкого злочину».

Запобіжний захід має бути обраний до середини неділі, 15 листопада, йдеться у повідомленні.

Напередодні в четвер вдома у Гебремаріам пройшов обшук.

Алана Гебремаріам – активістка «Молодіжного блоку», член основного складу Координаційної ради, екскандидат у депутати сьомого скликання. На початку жовтня Тихановська призначила її представником у справах молоді та студентів.

Обвинуваченими у справі, порушеній стосовно Координаційної ради, проходять члени президії КС Максим Знак, Марія Колеснікова. Екскандидата у президенти Світлану Тихановську у рамках цієї ж справи оголошено у міжнародний розшук.

За інформацією правозахисників, у цілому в Білорусі щодо учасників антиурядових акцій протесту порушили вже понад 900 кримінальних справ за шість місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

З 26 жовтня в країні розпочалася нова хвиля протестів.

 

Тихановська оголосила “Народний трибунал” та амністію силовикам за захоплення Лукашенка – УП

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська оголошує “Народний трибунал” і амністію за захоплення Олександра Лукашенка і членів його терористичного угрупування

Джерело: Тихановська у своєму Telegram-каналі

Пряма мова Тихановської: “Наша країна остаточно перетворилася в місце злочину. Я заявляю, що Олександр Лукашенка і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини.

Я, Світлана Тихановська, разом з Народним антикризовим управлінням оголошую “Народний трибунал” і амністію за захоплення Лукашенка і членів його терористичного угрупування. Якщо державна судова система не працює, ми впораємося без неї”.

Деталі: Тихановська анонсувала процес “Народного звинувачення” за всіма зібраними матеріалами щодо злочинів режиму Лукашенка. Кожен білорус онлайн голосуватиме за звинувачення підозрюваних. Опозиціонерка пояснила, що вони не будуть виносити вироки до чесного суду, але ті, за яких проголосують білоруси – “першими будуть притягнуті до відповідальності”.

Окремо для силовиків запускають програму “Рапорт”, яка конфіденційно дасть можливість надсилати відео чи інші докази злочинних наказів режиму. Кожен, хто це зробить, під гарантію Тихановської може розраховувати на амністію або пом’якшення кримінальної відповідальності.

Після цього процесу Тихановська запланувала на 20 грудня “наймасовіший марш” з заявою “Народного звинувачення”.

Нагадаємо: 13 листопада Тихановська анонсувала перехід до партизанської форми протестів у Білорусі

 

Естонія закликала до нових санкцій проти Білорусі через загибель активіста – УП

Естонія запропонує запровадити нові санкції щодо офіційних осіб Білорусії у зв’язку з загибеллю в Мінську активіста Романа Бондаренка.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у заяві глави МЗС Естонії Урмаса Рейнсалу.

“Естонія у співпраці з кількома іншими країнами має намір подати на рівні Європейського Союзу пропозицію щодо введення додаткових санкцій проти білоруських чиновників. Вбивство Бондаренка є страшним злочином, і за це потрібно ввести нові санкції”, – сказав міністр.

“Такі звірства не можуть залишатися безкарними, і винні повинні бути притягнуті до відповідальності”, – додав він.

Нагадаємо, ЄС у пятницю заявив, що білоруська влада не тільки прямо і жорстоко репресує власне населення, а й створила середовище, в якому можуть відбуватися такі беззаконні насильницькі дії. 

12 листопада 31-річний Роман Бондаренко помер після кількох годин операції в лікарні Мінська в результаті серйозних травм, отриманих через побиття, ймовірно, міліціонерами у цивільному.

В Мінську в четвер тисячі білорусів впродовж годин з’їжджалися до “Площі змін”, щоб вшанувати померлого у лікарні Романа Бондаренка.

 

У Мінську вилучили тираж найстарішої опозиційної газети Білорусі

Білоруські силовики вилучили в Мінську весь тираж найстарішої опозиційної газети Білорусі “Народна воля”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті видання.

«Сьогодні силовики прийшли до редакції газети “Народна воля” і вилучили тираж друкованого в Росії номера. Вони дочекалися, поки до редакції прибуде машина зі свіжою газетою і затримали вантаж разом з водієм», – йдеться у повідомленні.

Видання нагадало, що раніше в Білорусі друкарні вимушено відмовилися друкувати газету, а державні підприємства – поширювати.

Журналіст видання Марина Коктиш дала додаткові пояснення в Facebook: «Без паперів та пояснень (діяли силовики, – ред.). Взагалі ніяких паперів, ніяких підстав, просто приїхали і забрали все, що було».

Також з посиланням на Коктиш, уточнюється, що “як повідомили співробітники міліції, тираж і машину (редакції, – ред.) забирають і проводитимуть перевірку в рамках Кримінально-процесуального кодексу”.

Білоруська суспільно-політична газета “Народна воля” була заснована в 1995 році.

Як передавав Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко.

 

Україна засуджує вбивство білоруса Бондаренка у Мінську  –  УП

Україна солідарна з Європейським Союзом та засуджує вбивство білоруса Романа Бондаренка у Мінську.

Джерело: Twitter міністерства закордонних справ України

Дослівно: “Україна солідарна з ЄС у засудженні насильства і репресій білоруської влади, що cпричинили смерть Романа Бондаренка.

Вбивці повинні бути неодмінно покарані, а ті, хто їх покриває, засуджені усім демократичним світом. Найщиріші співчуття рідним і близьким Романа”.

Передісторія:

Пізно ввечері 12 листопада стало відомо, що в реанімації помер затриманий людьми в масках напередодні 31-річний білорус Роман Бондаренко.

Бондаренка схопили і кудись відвезли люди у цивільній формі та в масках, які приїхали на “Площадь перемен” в Мінську, щоб зняти біло-червоно-білі стрічки. Через півтори години його доставили в лікарню з набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, субдуральними гематомами, забоями, синцями.

Після повідомлення про смерть Бондаренка люди в Мінську вийшли на вулиці.

Європейський Союз висловив обурення через смерть Бондаренка.

Водночас слідчий комітет Білорусі заявив, що у 31-річного Бондаренка, який помер у четвер після побиття через конфлікт з біло-червоними стрічками, була діагностована “алкогольна інтоксикація”.

 

Тихановська анонсувала перехід до партизанської форми протестів у Білорусі – УП

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська заявила, що білоруси не відмовляться від боротьби з режимом Лукашенка, але, за її словами, протести можуть набути іншої форми.

Про це вона сказала у розмові з польським агентством PAP, повідомляє “Європейська правда“.

“Боротьба продовжиться” – сказала опозиціонерка, яка вже три місяці перебуває у Литві.

На її думку, боротьба може набути іншої форми.

“Гадаю, що люди вирішать перейти на скоріше партизанську форму, оскільки влада не знає меж у застосуванні сили” – заявила Тихановська.

Після того, як минулої неділі (8 листопада) в Білорусі було затримано більше 1 тис. протестувальників розробляється “стратегія і тактика подальших дій”.

Тихановська оцінила, що загальнонаціональний страйк, який вона оголосила кілька тижнів тому, коли Лукашенко не виконав умови народного ультиматуму про припинення насильства і звільнення політв’язнів, виконав своє завдання.

“Потрібен був стимул, тому що люди вже втомилися. Люди добре відреагували. Завжди можна бажати більшого, але ми вдячні всім тим, хто наважився продемонструвати своє громадянське ставлення” – сказала вона.

За оцінкою Тихановської, “очевидно, що режим близький до паралічу”.

“Влада не виконує своїх основних функцій, а тільки бореться з протестувальниками” – сказала вона, зазначивши, що у чимало людей у силових структурах переходить “на світлу сторону”, але для цих процесів потрібен час.

Нагадаємо, в Мінську в четвер тисячі білорусів впродовж годин з’їжджалися до “Площі змін”, щоб вшанувати померлого у лікарні Романа Бондаренка, якого днем раніше викрали та побили, завдавши смертельних травм.

 

Байден виграв більшість ключових штатів і має 306 вибірників – ЗМІ

Кандидат від Демократичної партії на виборах президента США Джо Байден, за попередніми підрахунками, отримав остаточну перемогу ще у двох ключових штатах – Джорджії й Аризоні та отримує в кінцевому рахунку 306 голосів вибірників.

Про це повідомив у п’ятницю телеканал CNN, посилаючись на останню інформацію щодо обробки бюлетенів, передає Укрінформ.

Так, за даними телеканлу, в Джорджії Джо Байден обходить Дональда Трампа на понад 14 тис. голосів при підрахунку 99% бюлетенів. Тобто, перевага демократа є більшою за голоси, які залишилось обробити в цьому штаті. Подібна ситуація склалася в традиційно республіканському штаті Аризона, де Байден випереджає Трампа на майже 11 тис. голосів.

Раніше американські ЗМІ повідомили про перемогу кандидата від демократів це в кількох ключових штатах – Філадельфії, Вісконсіні й Мічигані. Дональд Трамп взяв першість у Північній Кароліні й Алясці.

Таким чином, за прогнозом CNN, Джо Байден отримує 306 голосів вибірників, тоді як для перемоги потрібно лише 270. У арсеналі Дональда Трампа – 232 вибірника.

Нагадаємо, вибори президента США відбулися 3 листопада. За результатами попередніх підрахунків (крім кількох ключових штатів) Джо Байден був оголошений переможцем. Натомість Дональд Трамп заявив, що оскаржуватиме через суди результати виборів у штатах, де переміг Джо Байден.

 

Вибори у США: від Трампа пішли юристи у ключовому штаті

Одна з авторитетних юридичних фірм США «Porter Wright Morris & Arthur», яка представляла інтереси команди Трампа в судовому позові, пов’язаному з виборами в штаті Пенсильванія, неочікувано вийшла зі справи. Втім, у Трампа запевнили, що суд триватиме.

Про це повідомляє в п’ятницю американська газета The New York Times із посиланням на судові документи, передає Укрінформ.

«Юридична фірма «Porter Wright Morris & Arthur», яка очолює зусилля команди Трампа, спрямовані на те, щоби поставити під сумнів результати президентських виборів у Пенсильванії, неочікувано відмовилася від федерального позову, який подала напередодні від імені президента Трампа», – йдеться у повідомленні.

При цьому зазначається, що позивачі – команда чинного президента – і юридична фірма «досягли взаємної домовленості» про вихід «Porter Wright Morris & Arthur» з процесу.

Видання додає, що на початку тижня у ЗМІ потрапила інформація про внутрішній конфлікт всередині юридичної фірми. Значна частина юристів була серйозно занепокоєна тим, що їхня організація використовується для того, щоби підірвати цілісність виборчого процесу у США. Один адвокат навіть подав у відставку на знак протесту.

У команді Трампа прокоментували розвиток подій як «вплив лівих» на окремих юристів та заявили, що це не зупинить процес. Республіканська кампанія продовжує працювати з іншими юридичними фірмами, у тому числі місцевого й федерального значення.

Як повідомлялося, за попередніми результатами підрахунку голосів на президентських виборах у штаті Пенсильванія демократ Джо Байден обійшов Дональда Трампа на понад 50 тисяч голосів. Це дало змогу Байдену набрати більше 270 голосів вибірників, необхідних для перемоги. Тим часом, чинний президент США Дональд Трамп відмовляється визнавати свою поразку та намагається через суд оскаржити результати підрахунку голосів у кількох штатах США.

 

Байден виграв у «республіканській» Аризоні

Демократ Джо Байден у ході підрахунку голосів на виборах американського президента переміг у штаті Аризона, який з 1996 року незмінно голосував за республіканців.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The New York Times.

«Джо Байден виграв в Аризоні, утримуючи там невеликий розрив, після більш ніж тижневого підрахунку голосів», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Байден обійшов свого суперника Дональда Трампа на 11 тисяч голосів, або на 0,3%. Нині у Байдена та Трампа 290 та 217 голосів виборців відповідно.

Аризона з 1996 року традиційно на виборах президента голосує за республіканців.

Як повідомлялося, кандидат від Демократичної партії США Джо Байден переміг на виборах голови Білого дому та стане 46-м президентом США.

 

Китай привітав Байдена з перемогою –  УП

Представник міністерства закордонних справ Китаю привітав Джо Байдена з перемогою на президентських виборах США.

Джерело: представник МЗС КНР Ван Веньбінь, шанхайське видання the Paper

Пряма мова: “Ми поважаємо вибір американського народу і вітаємо (Джо – ред.) Байдена і (Камалу – ред.) Харріс. Одночасно ми розуміємо, що результати виборів в США можуть бути визначені згідно з американськими правовими процедурами”.

Деталі: За словами представника відомства, Китай поділяє увагу міжнародної спільноти до президентських виборів США.

Нагадаємо:

Провідні ЗМІ у США повідомили, що Джо Байден отримав понад 270 голосів виборників, що означає перемогу на президентських виборах.

Офіційно переможцем перегонів вважається кандидат, за якого 14 грудня проголосує Колегія виборників. Новий президент офіційно приступає до виконання обов’язків після складання присяги 20 січня.

Джо Байден готує основу для своєї нової адміністрації, попри зусилля президента Дональда Трампа оскаржити результати виборів і утриматися при владі.

 

Трамп знає, що “все скінчено”, думає про вибори-2024 – NYT

УП

Президент США Дональд Трамп сказав деяким зі своїх радників, що якщо обраний президент Джо Байден буде офіційно визнаний переможцем виборів, Трамп може незабаром оголосити про свій план балотуватися в Білий дім в 2024 році.

Про це йдеться в публікації видання The New York Times, повідомляє “Європейська правда“.

Газета повідомила, що під час зустрічі в Білому домі в середу президент розмовляв з декількома радниками. Багато з них сказали Трампу, що його шанси змінити результат виборів за допомогою судової тяганини вкрай низькі.

“Він знає, що все скінчено”, – сказав виданню один із радників.

Інтерв’ю із низкою радників та наближених до Трампа осіб свідчать, що у президента США немає більш широкої стратегії, аби продовжувати заперечувати результати виборів в декількох ключових штатах. Натомість Трамп сподівається зберегти підтримку свого електорату, роздумуючи над своєю діяльністю після того, як покине Овальний кабінет.

За повідомленнями, Дональд Трамп сказав своїм радникам, якщо переможцем офіційно оголосять Байдена, він серйозно подумає про оголошення своєї участі у виборах 2024 року.

Вперше про те, що Трамп розглядає можливість балотуватися в 2024 році, повідомило в понеділок  видання Axios. Ця новина з’явилася всього через два дні після того, як Associated Press та інші великі новинні агентства США оголосили про перемогу Байдена на виборах-2020.  З того часу Трамп відмовлявся визнати поразку.

Президенти у США можуть обиратися тільки на два терміни, але не обов’язково, щоб ці терміни були послідовними.

Співробітники служби безпеки на виборах, представники місцевих виборчих комісій і судів заперечили твердження Трампа про фальсифікації результатів голосування.

 

Поліція збільшить кількість рейдових груп, які перевірятимуть дотримання карантину

Національна поліція України має намір збільшити кількість рейдових груп, які перевірятимуть дотримання карантинних обмежень суб’єктами господарювання.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Нацполіції Ігор Клименко.

Він зазначив, що наразі працює близько тисячі рейдових груп.

За даними Клименка, лише з початку тижня перевірено майже 40 000 закладів, складено більше 3 200 адміністративних протоколів за порушення карантину та розпочато 22 кримінальні провадження.

«Загалом із початку дії карантинних обмежень складено 50,5 тисячі адміністративних протоколів. За результатами їх розгляду судами накладено штрафи на майже 20 мільйонів гривень. За тиждень викрито 536 закладів харчування та дозвілля, які працювали після 22-ї години», – зазначив голова Нацполіції.

Клименко наголосив на проведенні роз’яснювальної роботи серед населення щодо необхідності безумовного дотримання встановлених карантинних обмежень.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів 11 листопада схвалив відмову від адаптивного карантину та перехід до загальнодержавного карантину з обмеженнями, які діяли на помаранчевому рівні небезпеки поширення COVID-19.

Також уряд запровадив карантин вихідного дня, згідно з яким у суботу та неділю забороняється робота закладів громадського харчування, фітнес-центрів, спортзалів, басейнів, ТРЦ, закладів культури. Водночас працюватимуть продовольчі магазини, фінансові установи, установи поштового зв’язку, аптеки, медустанови, ветеринарні аптеки і заклади, АЗС, СТО.

Однак деякі міста відмовляються виконувати рішення уряду, серед них Черкаси, Краматорськ, Одеса та інші. Влада Львова, зокрема, зробила суботу і неділю робочими днями до кінця листопада, щоб не закривати на карантин заклади громадського харчування, ТРЦ, заклади культури тощо.

 

“У нас немає вихідних”: У Львові суботи та неділі зробили робочими, щоб уникнути локдауну – УП

Львівська міськрада ухвалила рішення, яким до 30 листопада суботи та неділі на території міста оголошені робочими днями для закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів, закладів культури, спортивних залів, фітнес-центрів та ринків.

Джерело: мер Львова Андрій Садовий у Facebook

Пряма мова Садового: “Це означає, що у Львові неможливо запровадити карантин “вихідного дня”, бо в нас немає вихідних. Люди мають право на працю.

Залишаю скан рішення Виконавчого комітету. У випадку, якщо завтра хтось буде намагатись заважати вам працювати, покажіть їм це рішення і звертайтесь на Гарячу лінію за телефоном 1580. Наші юристи допомагатимуть захистити ваші права.

Це нетипова ситуація. Я не пам’ятаю такого випадку, щоб уряд приймав рішення, не порадившись з підприємцями, яких просто викидають на вулицю без жодних засобів для існування”.

Що передувало: 11 листопада Садовий назвав “дурницею” запровадження карантину вихідного дня і заявив, що у Львові таке рішення уряду не підтримуватимуть.

Передісторія:

У зв’язку із загостренням пандемії коронавірусу 11 листопада Кабінет міністрів скасував адаптивний карантин і запровадив в Україні загальний карантин з “локдауном вихідного дня”. Обмеження попередньо триватимуть до 30 листопада.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначав, що під час так званого карантину вихідного дня працюватимуть лише продуктові магазини, аптеки та транспорт. На його думку, це дозволить “розірвати ланцюг передачі хвороби”.

Президент Володимир Зеленський очікує, що декілька тижнів карантину на вихідні допоможе уникнути жорсткого локдауну.

 

Епідемія: у світі на COVID-19 захворіли понад 53 млн людей

УНН. Станом на ранок суботи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися понад 53,2 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 53 284 867 людей, з них одужало 34 394 784. Кількість померлих зросла до 1 301 054.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (10 727 885), Індія (8 728 795), Бразилія (5 810 652), Франція (1 915 677), Росія (1 865 395), а також Іспанія (1 458 591), Велика Британія (1 321 031), Аргентина (1 296 378), Колумбія (1 182 697) та Італія (1 107 303).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (244 302), Бразилії (164 737), Індії (128 668) та Мексиці (97 056).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано вже 512 тисяч випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст випадків за добу — абсолютний антирекорд для країни — 11 787. За останню добу в Україні 172 летальних випадків, за весь час пандемії — 9 317. Одужали за добу 6 155 людей, за весь час — 233 849.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 11 787 випадків коронавірусу

13.11.2020, 08:21

За минулу добу, 12 листопада, в Україні зафіксували 11 787 випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“11 787 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 13 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 388 дітей та 555 медпрацівників”, – зазначив він.

За інформацією міністра, за останню добу госпіталізовано 1 587 осіб; летальних випадків – 172; одужало – 6 155 осіб; здійснено тестувань за добу – 73 398 (зокрема методом ПЛР – 46 813, методом ІФА – 26 585).

За весь час пандемії в Україні захворіло 512 652 особи; одужало – 233 849 осіб; летальних випадків – 9 317; проведено ПЛР-тестувань – 3 828 912.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1083), Дніпропетровській (740), Запорізькій (727), Сумській (680) та Київській (672) областях.

Кількість захворювань у регіонах

м. Київ – 48 646 випадків;

Вінницька область – 13 367 випадків;

Волинська область – 18 004 випадки;

Дніпропетровська область – 19 909 випадків;

Донецька область – 16 025 випадків;

Житомирська область – 21 138 випадків;

Закарпатська область – 18 832 випадки;

Запорізька область – 16 811 випадків;

Івано-Франківська область – 26 824 випадки;

Київська область – 23 103 випадки;

Кіровоградська область – 3 501 випадок;

Луганська область – 4 940 випадків;

Львівська область – 36 000 випадків;

Миколаївська область – 11 646 випадків;

Одеська область – 31 332 випадки;

Полтавська область – 14 327 випадків;

Рівненська область – 24 045 випадків;

Сумська область – 16 781 випадок;

Тернопільська область – 23 012 випадків;

Харківська область – 46 137 випадків;

Херсонська область – 6 485 випадків;

Хмельницька область – 21 954 випадки;

Черкаська область – 11 673 випадки;

Чернівецька область – 27 140 випадків;

Чернігівська область – 11 020 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

 

Стефанішина назвала пріоритетні питання на порядку денному переговорів з ЄС

Комітет асоціації Україна-ЄС на онлайн-засіданні 13 листопада обговорив підготовку і практичне наповнення Ради асоціації, яка запланована на грудень 2020 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Урядовому порталі.

Зазначається, що віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина серед пріоритетних питань на найвищому порядку денному відзначила оновлення додатків до Угоди про асоціацію, цифровий порядок денний, інтеграцію енергетичних ринків та впровадження політик Європейського Зеленого курсу.

«Урядовиця також наголосила на важливості діалогу щодо логістики та транспорту», – йдеться у повідомленні.

Комітет асоціації проводить підготовку до засідань Ради асоціації, надає Раді асоціації пропозиції або проєкти рішень чи рекомендацій для схвалення. Комітет асоціації складається головним чином з представників вищих посадових осіб України та ЄС.

Як повідомлялося, Рада асоціації утворена для здійснення контролю та моніторингу застосування і виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, вивчення будь-яких головних питань, що виникають в рамках Угоди, та будь-яких інших двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.

 

До Києва прибув третій поїзд із Китаю за новим експериментальним маршрутом

На столичну станцію Київ-Ліски прибув третій поїзд із Китаю, який пройшов новим експериментальним маршрутом.

Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт УЗ, логістика цього маршруту була розроблена командою керівника контейнерних перевезень АТ «Укрзалізниця» Едвінса Берзиньша.

«У його складі було перевезено 41 сорокафутовий контейнер із взуттям, виробами з кольорових металів, медичним та фармацевтичним обладнанням, товарами народного споживання та іншими збірними вантажами», – зазначили в АТ.

«Укрзалізниця» прийняла вже сімнадцять поїздів з різних куточків Китайської Народної Республіки. Такі поїзди йдуть з Уханя та Дзінаньнаня та везуть по 43 контейнери з різноманітними вантажами: сульфат магнію, обладнання, алюмінієві рами, одноразові шприци, флакони ПЕТ та вироби легкої промисловості. Відстань перевезення, що складає понад 9 тис. кілометрів територіями чотирьох країн, поїзди долають за 15 діб.

У компанії запевнили, що і надалі планують приймати поїзди з Китаю за новою логістичною схемою із подальшим збільшенням їхньої періодичності.

Впровадження нових логістичних схем транспортування вантажів дозволяє залучити додаткові вантажопотоки і відкриває користувачам транспортних послуг нові можливості з доставки вантажів до місця призначення. Така робота проводиться комплексно з вирішенням актуальних питань тарифної політики, технічного переоснащення, удосконалення технології перевізного процесу та сервісу послуг.

Філія «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця» планує й надалі продовжувати активну роботу з визначення нових перспективних маршрутів контейнерних поїздів та підвищувати транзитний потенціал залізниць України.

Раніше голова правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Жмак заявив про пріоритетність розвитку вантажних перевезень, що має забезпечити компанії високу прибутковість вже у 2021 році.

 

Україна долучилася до програми NASA “Артеміда” з дослідження Місяця і Марсу

Державне космічне агентство України підписало в рамках програми NASA «Артеміда» домовленості щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держкосмосу.

«Державне космічне агентство України підписало домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях та приєдналося до космічних агентств інших країн-учасників програми», – йдеться в повідомленні.

Таким чином, Україна стала дев’ятою країною-підписантом домовленостей щодо «Артеміди».

Як зазначається, домовленості містять набір принципів, якими керуватимуться держави-підписанти в рамках їхньої участі в програмі НАСА «Артеміда», а саме:

мирне дослідження: усі заходи, що проводяться за програмою Артеміди, мають здійснюватись в мирних цілях;

прозорість: підписанти здійснюватимуть свою діяльність прозоро, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів;

сумісність: нації, які братимуть участь у програмі, будуть прагнути підтримувати сумісність систем для підвищення їхньої безпеки та стабільності;

екстрена допомога: підписанти зобов’язуються надавати допомогу особам, які постраждали в рамках реалізації програми «Артеміда» в контексті Угоди про рятування;

реєстрація космічних об’єктів: будь-яка держава, яка бере участь в програмі, має бути учасницею Конвенції про реєстрацію;

поширення наукових даних: підписанти зобов’язуються публічно оприлюднювати наукову інформацію, отриману в рамках реалізації програми;

збереження спадщини: підписанти зобов’язуються зберігати космічну спадщину;

космічні ресурси: видобування та використання космічних ресурсів є ключовим фактором безпечних та сталих досліджень, і підписанти, підтверджують, що така діяльність повинна проводитися відповідно до Договору з космосу;

деконфліктизація діяльності: підписанти зобов’язуються запобігати шкідливому втручанню та підтримувати принцип належної уваги, як того вимагає Договір з космосу;

орбітальне сміття: підписанти зобов’язуються планувати безпечне захоронення сміття.

За словами голови ДКА Володимира Усова, підписання цього документа допоможе Україні реалізувати й власні проєкти.

“Це важливо для України, бо ми зможемо реалізувати свої власні проєкти у партнерстві з провідними космічними агенціями світу. Це логічний крок в продовження того, що ми же вступили до Moon Village Association. Українські проєкти вперше стали частиною глобального сценарію освоєння Місяця від ISECG, і логічно, що ми далі хочемо реалізовувати наш потенціал в рамках програми «Артеміда». Перелічені принципи та домовленості не порушують міжнародних зобов’язань України у сфері космічної діяльності. Також, я переконаний, що домовленості дадуть новий поштовх до об’єднання держав у започаткуванні багатосторонніх консультацій в контексті розвитку міжнародного космічного права, яке б відповідало сучасним викликам та планам людства в освоєнні космічного простору”, – сказав Усов.

В пресслужбі відзначили, що підписання домовленостей також сприятиме обговоренню питання укладення Рамкової угоди між урядами України та США про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (Рамкова угода від 31 березня 2008 року втратила чинність 22 січня 2019 року), розширенню співпраці України та США за іншими напрямами космічної діяльності та поновленню діалогу держав в рамках Українсько-американської робочої групи з питань досліджень та використання космічного простору в мирних цілях, яка була створена 2016 році.

Україна має всі науково-технічні можливості і досвід, які дозволяють їй стати одним із вагомих партнерів NASA під час реалізації програми «Артеміда», наголосили в космічного агентстві.

Як повідомлялось, 13 жовтня 2020 року в рамках 71-го Міжнародного астронавтичного конгресу вісім держав підписали домовленості в рамках програми «Артеміда» щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

 

Депутати пропонують регулювати ціни на зерно – законопроєкт

УП

Низка депутатів зі фракції “Слуга Народа” зареєструвала законопроєкт, яким пропонують встановити державне регулювання цін на зернові культури. Бізнес вже виступив проти.

Про це відомо з сайту Верховної Ради.

Так, депутати стверджують, що “конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується більш низькими цінами”, а тому експортери “компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна, та логістичні витрати за рахунок низьких закупівельних цін”.

У пояснювальній записці йдеться про “загрозу продовольчій безпеці через нестабільність цін та доходів виробників”, а також “хиткий баланс інтересів суб’єктів на ринку”.

На думку парламентарів, встановлення мінімального рівня цін на окремі види зернових та олійних культур розв’яже ці проблеми.

Та проти такої ідеї вже виступила Європейська бізнес-асоціація. В асоціації зазначають, що законопроєкт протирічить нормам чинного законодавства та стратегії розвитку держави в цілому.

“Механізм встановлення мінімальної ціни є незрозумілим, адже рівень рентабельності виробників суттєво відрізняється залежно від місцевості, погодних умов, регіону та виробничих особливостей, методологія обрахування – відповідно”, – йдеться у прес-релізі.

Так, “виробники в одному регіоні потенційно будуть працювати на межі рентабельності, а в іншому – мати надприбутки”.

Зернова галузь в Україні є переважно експортоорієнтованою, а тому ціни базуються на світових – їхнє регулювання може потенційно спричинити загальний негативний економічний ефект.

Виконавча директорка Комітету зернових та олійних культур ЄБА Ірина Душник стверджує, що досвід минулих років показав неефективність державного регулювання цін, адже “не відображає реальні ринкові умови та має негативні наслідки як для виробника, так і для споживача”.

 

До суду направили понад 1,5 тисячі обвинувальних актів за військові злочини – Венедіктова

Спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері за березень-жовтень цього року направили до суду 1 523 обвинувальні акти щодо військових злочинів.

Про це генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила у зверненні щодо роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, передає Укрінформ.

«Спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері впродовж березня-жовтня 2020 року направили до суду 1 523 обвинувальні акти лише про військові злочини. До кримінальної відповідальності притягнуто 2104 особи, з яких 1612 – військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі 394 особи начальницького складу та 84 правоохоронці», – сказала вона.

Венедіктова поінформувала, що за цей період у результаті бойових дій на Донбасі загинув 21 військовослужбовець та 199 отримали поранення, а небойові втрати українських військ за 7 місяців склали 979 осіб: 276 осіб загинули, з них 44 смерті настало у зоні проведення ООС, та 703 отримали поранення або тілесні ушкодження.

Вона уточнила, що саме через такі втрати у Спеціалізованій прокуратурі об’єднаних сил утворено відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях з питань розслідування причин смертей військовослужбовців у небойовій обстановці.

За її інформацією, загалом за процесуального керівництва прокурорів спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері за цей період розслідувалося 277 кримінальних проваджень за фактами смерті військовослужбовців у небойовій обстановці.

«У 39 випадках підтверджено факт вчинення самогубств. До суду скеровано 16 обвинувальних актів. За принципової позиції прокурорів суди виносять вироки. Загалом у цій категорії вже ухвалено 27 обвинувальних вироків», – уточнила генеральний прокурор.

Також вона повідомила, що прокурори спеціалізованих прокуратур у середньому один раз на день проводять слідчі дії безпосередньо на лінії розмежування у зоні проведення операції Об’єднаних сил – «більше, ніж співробітники будь-яких інших правоохоронних органів».

За словами Венедіктової, мають результати і військові прокурори у протидії організованій злочинності – за цей час було викрито діяльність 7 груп, які вчинили 10 злочинів, серед яких незаконне заволодіння військовим майном; зберігання, збут зброї і бойових припасів та небезпечних наркотичних засобів; одержання неправомірної вигоди.

Також завдяки ефективній співпраці з іншими правоохоронними органами з незаконного обігу було вилучено більше 1,5 млн набоїв, 20 тис бойових припасів, мін та артилерійських снарядів, 64 одиниці стрілецької зброї, 390 ручних гранатометів, 3 міномети та 3 одиниці броньованої техніки, заявила вона.

Окремо Венедіктова поінформувала, що у рамках протидії злочинам в бюджетній сфері спеціалізовані прокурори системно перевіряють дотримання законодавства під час реалізації великої державної програми щодо будівництва казарм, яка діє вже кілька років.

«Ціна питання – понад 2 млрд гривень, в плані – зведення 184 казарм для 23 тисяч військовослужбовців. За цей час завершено спорудження лише половини. При цьому прокурори встановили, що на цьому етапі розкрадено понад 100 мільйонів гривень. Вже притягнуто до відповідальності 14 службових осіб Міноборони та підприємств-підрядників. Розслідування стосовно інших осіб, причетних до привласнення бюджетних коштів, продовжується», – зазначила вона.

Генпрокурор уточнила, що також були здобуті докази злочинних дій окремих командирів частин НГУ, в результаті яких під час закупівлі 41 одиниці броньованої техніки державі було спричинено збитки на суму 22,5 млн грн.

За її даними, завдяки своєчасно вжитим прокурорами заходам вдалось зупинити незаконне виведення з власності МОУ майнового комплексу держпідприємства “Одеський завод будівельних матеріалів” вартістю більше 20 млн грн.

Венедіктова уточнила, що завдань у спеціалізованих прокурорів чимало, сфера стратегічна і умови роботи непрості, і необхідно було зберегти спеціалізацію та фахівців.

«Так, наразі їх не вистачає – некомплект прокурорів на даний час складає до 40% і після завершення атестації ми маємо забезпечити кадрове наповнення на цьому важливому напрямку», – поінформувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, ОГП ініціює інвентаризацію всіх договорів державного оборонного замовлення, у яких мають бути укладені офсетні контракти.

 

Венедіктова представила нового очільника Київської облпрокуратури

Генпрокурор Ірина Венедіктова представила колективу Київської обласної прокуратури нового очільника – Олексія Хоменка.

Вона вручила новому керівникові посвідчення та побажала успіхів на новій посаді.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Київської обласної прокуратури.

Венедіктова заявила, що очікує від оновленої обласної прокуратури злагодженої та результативної роботи, адже в столичному регіоні для органів правопорядку багато серйозних викликів.

Генпрокурор наголосила, що головним критерієм ефективності роботи відомства є довіра людей, тож це має стати дороговказом для прокуратури на шляху до посилення її ролі в суспільстві.

Олексій Хоменко народився 1981 року у місті Полтава. Вищу освіту здобув у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого у Харкові. В органах прокуратури – з 2003 року. До призначення на посаду керівником Київської обласної прокуратури працював керівником Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.

 

Комітет Ради схвалив 6 законопроєктів про повноваження КС – УП

Парламентський комітет з правової політики рекомендує Верховній Раді внести до порядку денного сесії 6 законопроєктів, які встановлюють кількість суддів, необхідну для ухвалення рішень, і стосуються статусу і моніторингу способу життя суддів.

Джерело: рішення комітету, ухвалене в п’ятницю, деталі якого передає “Інтерфакс-Україна”

Деталі: Йдеться, зокрема, про законопроєкт №4311. Він пропонує встановити, що Конституційний суд повноважний здійснювати конституційне провадження, якщо в його складі щонайменше 17 суддів, які мають повноваження.

Проєкт вносить зміни до закону про Конституційний суд. Його автори – група народних депутатів на чолі з Олександром Корнієнком (фракція “Слуга народу”) і Ярославом Юрчишиним (фракція “Голос”).

Комітет також рекомендував парламенту скоротити наполовину терміни подання альтернативних законопроектів і підготовки до першого читання цього законопроекту.

Профільний комітет також рекомендував парламенту внести до порядку денного альтернативні законопроєкти №4311-1 і №4311-2.

Проєкт №4311-1 пропонує встановити, що КС повноважний здійснювати конституційне провадження, якщо в його складі мінімум 2/3 суддів, які мають повноваження.

Проєкт №4311-2 пропонує зменшити з 12 до 10 кількість суддів, повноважних здійснювати конституційне провадження.

Комітет також рекомендував Верховній Раді внести до порядку денного сесії законопроєкт №4319 про внесення змін до закону про Конституційний суд щодо порядку розгляду справ.

Його авторами є група народних депутатів на чолі з Ольгою Совгирею і Федором Веніславським (фракція “Слуга народу”).

Вони пропонують передбачити, що для ухвалення рішень і висновків Великою палатою КС потрібно щонайменше 12 голосів суддів КС замість 10, як передбачено нині.

Профільний комітет також запропонував Раді внести до порядку денного законопроєкт №4292 про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів, що стосується моніторингу способу життя суддів для приведення його норм у відповідність до рішення КС від 27 жовтня.

Комітет також рекомендував внести до порядку денного альтернативний законопроєкт №4292-1 про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів, що стосуються визначення правових і організаційних основ функціонування системи запобігання корупції в судах.

 

На “плівках Вовка” прозвучало прізвище Дубінського – УП

Народного депутата Олександра Дубінського щонайменше п’ять разів згадували на аудіозаписах розмов голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка зі справи про “захоплення влади” суддями ОАСК.

Джерело: “Слідство.Інфо”

Деталі: Це стало відомо із неоприлюднених розмов Вовка із суддями, запис яких протягом кількох місяців приховано вели детективи Національного антикорупційного бюро в кабінеті судді.

Улітку цього року НАБУ оголосило судді Вовку підозру в спробі захопити владу. На одному із записів, який оприлюднили детективи, чути, наприклад, як суддя зі своїм заступником планують заборонити політикам часів президентства Петра Порошенка виїзд після виборів за кордон. Загалом ішлося про близько півтори сотні посадовців. Законних підстав забороняти виїзд не було. Та, як випливає з повідомлення правоохоронців, судді хотіли продемонструвати владі свій вплив.

Щоб заборонити політикам виїзд, необхідно було, аби хтось подав до ОАСКу відповідний позов. У середині квітня 2019 року підконтрольний Вовку суд опублікував повідомлення, що позов про заборону виїзду подав ексдепутат Давид Жванія. Однак Жванія публічно це заперечив.

Незабаром у суддів з’явився новий позивач — Олександр Дубінський. І, як стало відомо, позов виник невипадково. Це, зокрема, підтверджує діалог Вовка із одним із суддів:

Суддя: Так а цей Жванія, кажуть, відмовився, що це був не він.

Вовк: Ну як відмовився? Він позов…. Він обі*рався, йому президент зателефонував: “Ти шо, Давиде, хочеш мене, це, добити?” … Але Дубинський уже подав позов такий самий. Каже: Якщо Давид, бля*ь, очк*є, то я не очк*ю”.

Записи з кабінету Вовка вказують на те, що суддя і майбутній депутат могли обговорювати свої плани. Зрештою, як відомо, Дубінський подав позов. Система автоматичного розподілу судових справ призначила її розгляд судді ОАСК Тетяні Скочок. Вона вже не вперше розглядала гучні політичні кейси — наприклад, скандальну справу щодо звільнення урядовиці Уляни Супрун. Отримавши ж на розгляд позов Дубінського, суддя прийшла скаржитися Павлу Вовку:

Суддя: Павле В’ячеславовичу!

Вовк: Так?

Суддя: Що таке? Знову я?!

Вовк: А що?

Суддя: Дубінський.

…

Суддя: Мені здається, що мені вже все пороблено.

Вовк: Що тобі пороблено? Ти ніде не засвічена. Вибирай — чи Супрун йо*нути, чи, бл*дь, заборонити Порошенкові. Вибір невеликий. Часу подумати є до понеділка.

Сам Дубінський відмовився відповідати на питання журналістів, з якою метою він подавав свій позов в ОАСК.

Дослівно: “Чого саме намагався досягти таким чином Дубінський? Дійсно запобігти втечі за кордон потенційним корупціонерам часів Порошенка — чи вплинути на політичний процес? Відповідь на це питання дає ще одна розмова судді Вовка, яка сталася в ході розгляду в ОАСК цього позову: “Є політичні конкуренти в Петра Олексійовича, які вважають, що це може мати право на… Але окрім кандидата в президенти, є силові органи, які можуть за цим стояти…”.

З якихось причин реалізували задум закриття кордонів для політиків так і не вдалося. Але Олександр Дубінський, уже будучи народним депутатом, продовжив подавати схожі позови щодо, зокрема, високопосадовців Національного банку України”.

 

Комітет почав новий конкурс на посаду судді КС – УП

Комітет з питань правової політики проголосував за оголошення нового конкурсу на вакантну посаду судді Конституційного суду.

Джерело: онлайн-засідання профільного комітету

Деталі: Парламентарі підтримали оголошення конкурсу одразу на вакантну посаду судді КС.

За рішенням комітету, на сайті ВР опублікують інформацію про початок конкурсу.

Кандидатів у судді будуть вносити депутатські фракції і групи.

18 нардепів підтримали оголошення конкурсу.

Нагадаємо:

6 листопада Верховна Рада не змогла заповнити вільну вакансію у Конституційному суді. На призначення судді не вистачило голосів.

Вакантними у КС наразі залишаються 2 місця.

 

Політтехнолог Банкової: Зеленський  більше ніж відосики. Він – президент країни.

УП

Политтехнолог Михаил Подоляк пришел работать в Офис президента без громких объявлений или официальных сообщений.

О том, что Подоляк получил кабинет на Банковой, стало известно из анонимных телеграм-каналов.

На первый взгляд, его официальный статус достаточно незаметен. Подоляк – всего лишь советник главы ОПУ.

За формальной должностью стоит гораздо больше – Андрей Ермак доверил своему советнику курировать всю информационную политику Офиса президента, за что раньше отвечал заместитель руководителя ОПУ Кирилл Тимошенко.

Сегодня Подоляк не только контролирует работу пресс-службы ОПУ, но также консультирует Владимира Зеленского, который за последний год превратился из драйвового внесистемного политика в типичного президента.

У политтехнолога Банковой достаточно интересное прошлое. До 2004 года он жил в Беларуси, где работал журналистом. В 2011 году Подоляк стал шеф-редактором украинского сайта “Обозреватель”. Там политтехнолог запомнился тем, что оказался в шорт-листе приглашенных журналистов, которым Виктор Янукович показывал Межигорье и прыгал по пенькам.

В свое время он сотрудничал с Юрием Иванющенко и Сергеем Левочкиным, в 2012 году помогал Виктору Пилипишину на скандальном 223 округе в Киеве, а на местных выборах 2015 года был вовлечен в избирательную кампанию тогдашнего кандидата в мэры Киева Сергея Думчева, который не смог набрать и 4% поддержки.

“Украинская правда” встретилась с Подоляком в одном из ресторанов Киева. В течение полутора часа мы поговорили о том, как Зеленский готовится к публичным выступлениям, как глава ОПУ влияет на Владимира Александровича, могут ли состояться досрочные выборы в Верховную Раду и зачем сакрализировать институт президента.

“Президент сейчас из больницы проводит селекторные совещания”

– Мы бы хотели начать с последних новостей – о здоровье президента и главы Офиса. Как они сейчас работают в таких условиях?

– Все достаточно строго, регламентировано протоколом. Они находятся в Феофании. Там есть оборудованный специальный кабинет, в котором президент может проводить совещания. Вот сегодня проводил много селекторных совещаний.

– По видеосвязи?

– Да, безусловно. Он находится в изолированной палате, и, соответственно, у него там спецсвязь установлена.

У Андрея Борисовича (Ермака – УП) тоже есть отдельная палата. Там не спецкабинет, но он находится тоже в изолированной палате.

– Но они сейчас работают?

– Абсолютно. У них там стандартный график. Единственное ограничение – это изоляция, никого нету рядом. То есть, никто из помощников не находится возле президента или возле главы Офиса, они находятся в коммуникационном офлайне.

– С семьей Владимир Александрович тоже не видится?

– Нет. Елена Владимировна переболела, понятно, что она не является носителем.

Но президент принципиально к этому относится, что если ты придерживаешься форматов карантина, то ты обязан их придерживаться в полном объеме. То есть, это полная изоляция, в том числе от родных и близких.

– С Ермаком президент также не видится в больнице?

– Они находятся отдельно, у каждого свой бокс. По сути, у президента боксированная палата со специальной связью. У Андрея Борисовича отдельная палата. Они коммуницируют, конечно, но в телефонном режиме.

– Еще кто-то заболел из руководителей Офиса?

– У нас наоборот, например, Юлия Ковалив (переболела COVID-19 – УП) вышла на работу, Роман Машовец, замглавы Офиса, тоже вышел. Сергей Нахманович (Шефир – УП) тоже вышел, его несколько недель не было.

“Владимиру Александровичу не нужно рассказывать, как отвечать на тот или иной вопрос. Ему нужны только справочные материалы”

– Вы сейчас курируете всю медийку Офиса президента?

– В какой-то степени, да.

– Можете объяснить, за что вы сейчас отвечаете?

– По сути, я отвечаю за медийный сектор как таковой.

– И президента, и Офиса?

– И президента, и Офиса, да. Концепция очень простая: есть президент, у него есть стратегическое видение задач, а дальше уже Офис президента модерирует эти задачи. То есть, пытается донести их, условно, до парламента, до Кабинета министров, до губернаторов, которые являются непосредственно вертикалью президента.

Офис президента модерирует эти задачи. То есть, президент задал вектор, мы их модерируем.

– Вы можете конкретно объяснить, чем вы занимаетесь? Можете привести конкретные примеры, в чем заключается ваша работа?

– Практически вся медийная активность, которая исходит из Офиса президента, она проходит через в том числе мое участие.

Ну например, вот мы поехали на Донбасс, у нас было 100 дней тишины, мы должны были выстроить правильно всю картинку для того, чтобы обществу показать, что за эти сто дней произошло то, то и то.

То есть, мы должны были подобрать – я имею в виду я в том числе и прежде всего – кто, когда и какую информационную активность будет проявлять. Включая президента и главу Офиса, как непосредственные должностные лица, отвечающие за стратегирование этой темы дальше.

А дальше мы сюда подключаем, например, Министерство обороны.

То есть, мы как бы должны это все распланировать – где, когда, кто и что должен сказать, чтобы общество услышало нас с учетом дефицита медийных площадок и ресурсов, которые у нас есть.

У нас инструментов не так много на самом деле. Это непосредственно сайт Офиса президента, интервью, которые мы можем давать, телеканалы, на которые мы тоже можем выводить своих спикеров.

Вот это все мы планируем, зашиваем, разрабатываем тезисы.

– Тезисы вы разрабатываете? Вы их прописываете своими руками?

– У меня другой подход к тезисам. Это не классический подход, когда мы пишем – “вот держите, ребята, озвучьте”. У меня подход другой.

Я вообще люблю работать индивидуально. Когда человек, спикер по Министерству обороны, я хочу, чтобы мы с ним встретились, сели и поговорили.

– А вы к эфирам готовите и министров?

– Да, я встречаюсь с ними. Подготовка к эфиру – это более сложный комплекс. Подготовка к эфиру должна включать в себя работу пресс-службы самого Министерства.

Мне не очень нравится сегодняшняя пресс-служба. Они считают, что достаточно – это количество публикаций в интернет СМИ и т.д.

Я, например, считаю, что функция пресс-службы немножко другая. Это собрать аналитический материал, на базе этого материала подготовить тезисы для министра А и министра Б, отработать с ними, проговорить. После этого они могут приехать к нам.

Мы отработаем другую часть, которая касается координации между президентом и министром, чтобы он пошел, понимая заложенный президентом смысл, и то, что мы делаем в этой отрасли. Все. Вот так должна работать система.

Это в идеале. Но, к сожалению, у нас система пресс-служб была разрушена давно. У нас пресс-служба – это малозначимое управление в министерстве, в которое мы возьмем кого-то, кто будет бегать по офису и за 100 долларов, условно, что-то размещать.

Это крайне ошибочная вещь. Я считаю, что сегодня начальник коммуникационного департамента в любом государственном учреждении – одна из ключевых должностей, потому что она объясняет обществу смысл того, что делает министерство. Если она этого не делает, то министерство не имеет авторитета и не влияет на отрасль.

– Каких конкретно министров вы готовили к эфирам? Ну вот, например, шоу Савика Шустера – кто к вам конкретно приходил перед его эфиром?

– Смотрите, практически все министры, в зависимости от той или иной темы, ко мне приходят, я с ними разговариваю. Например, министр экономики. Мы с ним часто обсуждаем вопросы касающиеся, скажем, макроэкономики.

Например, условно говоря, министр финансов, Сергей Марченко, приходит, мы с ним обсуждаем вопросы…

Например, сейчас острая тема бюджет, и я хочу понимать философию бюджета, хочу понимать философию, которую мы закладываем, президент закладывает в бюджет – он считает, что это должен быть бюджет развития. То есть, мы не должны проедать все деньги, это президент прямо говорит.

– Это президент вам дал такие полномочия – со всеми говорить?

– Я не вижу в этом полномочий, что именно здесь полномочия?

– Чья это инициатива, когда вы готовите людей не из Офиса, а министров, например? Инициатива исходит от них? Или от Офиса?

– Смотрите, это же не то, что мы готовим. Еще раз, вы неправильно ставите акцент.

Не то, что мы готовим в приказном порядке, нет. Мы координируем точку зрения. Какую точку зрения? Вот есть президент. Он видит развитие так. Когда приходит министр, он может видеть это иначе.

Мы хотим понять, где у нас “розбіжності”, а где у нас, как бы, совпадение точек зрения. Это не приказной формат – “министр, иди сюда, мы сейчас с тобой будем тут заниматься”. Нет, так это не работает.

Работает именно партнерский подход. То есть: “ребята, смотрите, вот наше видение стратегического развития здесь, здесь и здесь”. Они приходят и говорят: наше видение здесь, здесь и здесь. И мы начинаем это обсуждать.

Мы должны говорить в один голос, чтобы это не выглядело, как щука, рак и лебедь.

Задача коммуникационного департамента Офиса президента в том и состоит, чтобы власть, которая так или иначе связана с президентом, говорила в унисон.

Чтобы мы понимали, как мы ту или иную задачу, стоящую перед отраслью, расшиваем. Чтобы не выглядело так: президент сказал одно, министр сказал другое, а в парламенте потом начали говорить совершенно третье.

– Мы видели недавно интервью президента нескольким телеканалам. Как происходила подготовка президента к этому интервью?

– Смотрите, Владимир Александрович, в отличие от многих других президентов, мне знакомых, обладает уникальной особенностью – он глубоко проникает в любую тему самостоятельно. Ему не нужно, чтобы ему рассказывали, как отвечать на тот или иной вопрос. Ему нужны только справочные материалы.

“Мы сейчас разрабатываем концепцию видеоблогов президента”

– Идея давать интервью четырем телеканалам повторяет все то, что делали предыдущие президенты. Чья была идея провести интервью в таком формате?

– У нас обсуждалось параллельно два формата: либо пойти на моно-интервью, на канал 1+1. Я, например, лично посчитал, что это не совсем эффективно. Мы таким образом обозначаем, что для нас есть какой-то приоритетный телеканал, и не обозначаем то, что мы равноудалены от всех медийных групп.

Мы исходили исключительно из этой точки зрения. Потому что интервью перед выборами обязательно нужно было дать, подвести какую-то определенную черту, особенно ответить на те вопросы, которые мы задавали, опрос от президента. Все.

– А “видосики” уже не работают?

– Сейчас. Мотивация была очень простая: либо мы заходим на моно-канал, либо мы технологически делаем это для всех каналов. Такой классический формат интервью для телеканалов, базовых телеканалов, он является универсальным. Мы его не поменяем.

Им пользовались другие страны, и все президенты этим форматом пользуются. Да, я считаю, что одного этого формата в таком виде недостаточно. То есть иногда нужно идти по пути классическому, а иногда можно выйти за рамки определенных шаблонов и так далее. Тем более, он это готов делать.

Он готов идти не на видосики, я считаю, что видосики – это мало. Он – больше, чем видосики. Он президент страны.

Но вот именной видеоблог, который президент будет вести регулярно, который будет очень жестко структурирован – это самое то.

Почему? Я объясняю. Потому что он готов открыто говорить на любые вопросы.

– Вы хотите вернуться к видеороликам?

– Я хочу вернуться у другому формату видеоблогов, потому что ему нужно говорить где-то, что он делает.

У нас не достаточно тех синхронов, которые попадают в телеканалы. У нас недостаточно тех медиаресурсов…

– Как это будет выглядеть?

– Мы сейчас как раз разрабатываем концепцию видеоблогов. Я думаю, что это будет такой стационарный блог, минут на 10, не больше, где он будет брать 5-6 базовых тем недели и давать по ним свой фидбек.

– Кто принимает решение, с кем президент будет общаться, на какой канал президент пойдет, куда не пойдет?

– Сам президент принимает решение. Президент с моей рекомендацией, условно говоря, главы Офиса, рекомендацией зама Офиса президента, который специализируется тоже на коммуникационных направлениях, Юрий Костюк, и т.д.

Мы обсуждаем это. Почему? Во-первых, сейчас ситуация очень плохая с эпидемиологической точки зрения. И например, собрать на конференцию человек 30 – это очень тяжелая история.

На мой взгляд, нужно разделить форматы классического телевидения, интернет-формат или социальные сети. Я например, считаю, что нам можно будет устроить что-то с какими-то блогерами, условно говоря. Это сделает такой более легкий формат.

– Только YouTube-блогеры или Instagram?

– Не знаю, надо думать. Это вопрос опять же аудитории. Instagram – это больше СНГшная аудитория…

– …почему СНГ?

– Ну мы же будем делать украинскую версию. Как раз Инстаграмм – это СНГшная история, на мой взгляд. Если Facebook – это больше украинская тема, Twitter – это больше англоязычная тема, очень хорошо заходит, если ты делаешь что-то, это быстро откликается в странах-партнерах, то Instagram, к моему огромному сожалению, это все-таки больше СНГшная тема.

– Вы не думали президента в Tik-tok выводить?

– Вот точно не думал. Это не моя аудитория.

“В ОПУ и в партии не все расстались с эйфорией романтического периода предыдущих выборов”

– Когда президент принимает какое-то важное решение – с кем он советуется?

– Чтобы принять функциональное решение, президент собирает несколько человек. Часто эти люди имеют, скажем так, конфликтные представления между собой. Он слушает, модерирует встречу, получает 20 точек зрения.

На следующий день он может собрать еще раз, если вопрос сложный, еще раз послушать, увидеть изменения, которые произошли у того или иного человека, потому что он просит изучить глубже…

– У кого чаще всего президент просит совета?

– Нет, он формирует группу под конкретную тему. То есть, глава Офиса или первый помощник, они формируют группу под конкретную тему.

Например, если мы разбираем энергетику. Понятно, что есть круг, который так или иначе касается парламентского соответствующего комитета, Кабинета министров, включая премьер-министра, или отраслевого министра. Ну и, например, главу Энергоатома или главу, условно говоря, Центрэнерго. То есть, тех госпредприятий, которые так или иначе влияют на энергетический баланс в стране.

Ему нужно, чтобы каждый имел право сказать. И очень часто бывают рабочие конфликты, которые позволяют на ту или иную проблему с разных точек зрения посмотреть.

Президент в этом разбирается, набрасывает логистический план, как он видит, как оно должно дальше двигаться, решение. И у нас пробуксовки получаются не в стратегировании функций, как многие думают, как раз таки здесь все понятно – где, в какой отрасли, что мы хотим параметрально получить. У нас начинаются пробуксовки на уровне исполнителей.

У нас менеджерами часто становятся люди, которые, на мой взгляд, не соответствуют занимаемым должностям – и с точки зрения интеллектуального потенциала, и с точки зрения опыта работы, и с точки зрения готовности работы в кризисных ситуациях.

– Позвольте уточнить, как так случается, что зачастую при принятии ключевых решений президент всегда прислушивается к главе Офиса Андрею Ермаку? И для него слова главы Офиса часто являются решающими?

– Роман, очень странный вопрос. Офис президента – это его ключевой операционный орган. И он нанял себе операционного менеджера, который должен расшивать задачи. Операционный менеджер, получив стратегическую задачу, глубоко должен проникнуть.

Для этого у него есть институт экспертов и советников, замглавы, весь аппарат, вернее все управления, и так далее. Он получает глубину оценки той или иной задачи, которую поставил президент. После этого он приходит и говорит: “Смотрите, Владимир Александрович, есть решение А, решение Б, решение В. Я больше склоняюсь к решению Б, потому что здесь аналитики позволили получить такую картинку”. И это правильная конструкция, иначе, если бы президент не слушал главу Офиса, то это выглядело бы парадоксально.

– Как Андрею Борисовичу удалось убедить Владимира Александровича, что нужно уволить Сергея Трофимова?

– Тут бы я разделил вопрос. Нет такого одного момента, когда Андрей Борисович приходил и говорил – “давайте уволим Трофимова”. Это неправильно, это красивая картинка, которую рассказывали многие средства массовой информации.

– Он точно враждовал с Трофимовым и вы об этом знаете.

– Я не отрицаю, я сейчас про другое. Я считаю, что глава Офиса ставит задачи своим замам очень четко. Одним из таких замов был Сергей Трофимов. Ему четко нарезалась задача, касающаяся коммуникаций с региональными органами власти, с губернаторами, потому что это президентская вертикаль.

У нас, к сожалению, губернаторы были часто оторваны от реальности, не понимали состояние дел внутри своего региона. И, более того, они находились вне коммуникации с мэрами, где они работали. И это создавало нам большой белый шум негативный. А с другой стороны, мы постоянно сталкивались с каким-то саботажем на уровне мэров.

Даже когда начались антиковидные программы, которые позволяли бы социально дистанциировать, носить маски, мы постоянно сталкивались с конфликтами с мэрами. Они говорили: “А мы не понимаем, в чем суть этих мероприятий”. И губернатор вместо того, чтобы приехать и получить четкие вводные, как он должен рассказывать, как оно должно работать на местах, этого не делал.

То есть Сергей Владимирович, к сожалению, в какой-то момент просто вышел из темы региональной вертикали. Все.

– Не было ли там ревности? Во-первых, Трофимов близок к Зеленскому и мог так или иначе влиять на президента. Второе, Трофимов мог быть потенциальным главой Офиса после Ермака, если бы что-то случилось.

– Ну на счет второго – это вопросы к президенту. Я кадровыми вопросами точно мало занимаюсь, у меня свои головные болезни.

Президент за последний год существенно вырос в понимании функционала, который он должен получить от тех или иных должностных лиц. Президент очень четко понимает, чтобы он хотел получить от человека, который будет заниматься региональной тематикой в Офисе президента.

Поэтому сомнительно, что он бы оценил позитивно Сергея Владимировича, я не говорю, что не оценил бы, но сомнительно.

Теперь второй, парадоксальный момент. Вот все когда говорят, что Андрей Борисович хочет изолировать президента от всех, а я скажу другую историю – наоборот.

Я впервые вижу главу Офиса президента, который по профильным вопросам спокойно берет с собой зама, идет к президенту и говорит: “Смотрите, вот этот заместитель очень хорошо разбирается в этом вопросе и он нам будет докладывать”.

– Вы сейчас делаете Трофимова козлом отпущения за результаты на выборах?

– Я не делаю никого козлом отпущения, ни в коем случае.

Я думаю, что через два-три дня будут подведены окончательные итоги избирательной кампании, и я надеюсь, что Центризбирком, когда будет их подводить, обозначит реально, сколько у кого мандатов в процентном соотношении из 42 тысяч по всей стране. И мы тогда увидим немножко не ту картинку, о которой говорят известные политические группы.

То есть я бы не сказал, что эта кампания провалена. Безусловно, на фоне парламентской кампании, эта кампания уже другая. Но она и объективная.

Потому что у людей, подчеркиваю, уже не эйфория, не романтический период. У людей период, когда они говорят – мы хотим получить конкретные результаты конкретно в этих местах. Все, точка.

Мы пока, к сожалению, в том объеме, в котором должны были, не донесли, что мы делаем, что мы не делаем. Причины есть субъективные, есть объективные. Субъективные – нам не удалось выстроить в надлежащем виде технологический штаб. Почему? Потому что, еще раз подчеркиваю, не все расстались с эйфорией  романтического периода.

– В Офисе?

– Да, в том числе. В партии, во фракции тоже. То есть, многие еще инерционно думали, что мы можем несколько лет жить на лаврах, которые получили в 19-м году. На самом деле, уже давно надо было понять, где-то начиная с момента эпидемии, что надо закатывать рукава и пахать.

То есть грубо говоря, приходить в каждый дом и говорить: “Мы это сделали. К сожалению, у нас нету инструментов, которые надлежаще могли бы вам это донести в общем. Но мы лично пришли к вам сказать – это сделали, это будем делать”.

Да, есть проблема, мы этого не сделали. И это проблема всех, в том числе и моя проблема как коммуникационщика.

“Президент пользуется Facebook. У него нет фейковых аккаунтов”

– Давайте вернемся к медийным вопросам. Откуда президент черпает информацию? Новости где он читает?

– Он максимально современный человек.

– Вы ему готовите какую-то подборку?

– Зачем? Он пользователь социальных сетей. Facebook, Telegram – весь медийный комплекс, телевизор и так далее, он все это смотрит. Единственное, что он, грубо говоря, прочитал что-то, и хочет это обсудить.

– Ну, например, он наши тексты читает? С вами обговаривал?

– Вы – одна из лидерских площадок. Мы безусловно читаем все ваши тексты.

– И он с вами проговаривает?

– Задает вопросы. Он не проговаривает с точки зрения плохо/хорошо. Он задает вопрос – почему это прозвучало, в этом какой смысл конкретно?

Если он сам не понимает с точки зрения каких-то других историй, он спрашивает – есть ли корреляция с этим, как мы будем на это реагировать с точки зрения ответа? То есть, мы будем официально комментировать или мы будем неофициально? Ну например, просто советник главы Офиса, это будет просто реакция Офиса, если у вас хороший текст.

– А он пытается просчитать, кто источник, кто “сливает” информацию?

– Нет. Это вы немножко путаете двух президентов.

– Петра Алексеевича имеете в виду?

– Мы говорим о Владимире Александровиче. По-моему, у Петра Алексеевича 90% рабочего времени занимали вопросы, где какие деньги ходят и почему они ходят мимо него. А еще 10% его времени – это кто, где какую информацию слил и какой блогер это написал. Владимир Александрович не так рассуждает.

– На какие каналы в Telegram подписан президент?

– Я лично к Telegram отношусь нейтрально…

Меня намного больше привлекают классические средства массовой информации, онлайн в том числе, потому что тут есть репутационная составляющая. То есть, например, вы – это репутационная составляющая, независимо от моего отношения к вам, вашего отношения ко мне. Но вы репутационно имеете капитализацию. Для меня это крайне важный параметр для СМИ. Для Telegram-каналов нет репутационной составляющей.

– Я понимаю ваше отношение. А у президента какое отношение?

– Думаю, что у него такое же примерно, как у меня, отношение.

– Президент сам ведет свой Фейсбук? Или у него есть фейковый аккаунт, как когда-то у Петра Алексеевича был, помните?

– Нет, у него есть свой аккаунт, он заходит из своего аккаунта, безусловно,

– Он беспокоится из-за комментариев, возможно, каких-то обвинений в Facebook?

– Я думаю, что он меняется в этом плане. Он начинает понимать, что 90%, к сожалению, нашего Facebook – ботофермы. И, соответственно, это не всегда, мягко говоря, комментарии, которые являются искренними.

– Но он на это рефлексирует?

– Нет, сейчас нет. Я думаю, что в начале у него, возможно, был некоторый шок, культурный шок, потому что это реально вал критики. И он искренне думал, что это живые люди. И только вот потом уже с некоторого времени мы поняли, что это совсем другая история.

– А вы ведь с ботами сейчас работаете? На рынке уже полгода об этом говорят.

– Не совсем, мягко говоря. Вот вы здесь видите человека, которому нужны только комментаторы с именем, которые будут понимать, что они делают, а не боты, автоматы и т.д.

– Вы покупаете посты у блогеров, я правильно понимаю?

– Я не покупаю посты у блогеров. Я хочу, чтобы сформировалась реальная поддержка среди блогеров.

– А как вы ее будете формировать?

– Смотрите, есть же ценностные параметры. Или мы исключительные циники? То есть, я сторонник все-таки, что необходимо формировать идеологические составляющие у общества – мы так делаем или не так? Или я хочу, чтобы сеть блогеров, которая дорожит своими именами, чтобы она была естественная.

– У Петра Алексеевича тоже – естественная сеть блогеров.

– Да, но эти блогеры позволяют себе переходить только в одну тематику – оскорбление прямое, все.

– Они физически встречаются с пятым президентом Порошенко. Вы хотите сделать так же, чтобы все блогеры с вами встречались регулярно?

– Нет, я не хочу. Я хочу, чтобы блогеры сами по себе были заинтересованы – вот мы двигаемся по такому-то направлению. Если в обществе нет людей, которые, я сейчас безотносительно имени президента, или там безотносительно конкретного имени группы… общество, к сожалению, структурировано неправильно…

– Политические блогеры – не совсем про идеологию…

– К сожалению, надо менять это.

– Тогда у вас останется два человека, которые, в принципе, и так работают в Офисе президента, понимаете?

– Возможно. Я же не против. Я не против этого. Я против того, чтобы мы просто сливали все в войну компроматов.

В чем проблема у нас сейчас? Да, у нас есть дискоммуникация с журналистами какая-то. Она связана с тем, что тип государства еще до конца не поменялся. Я считаю, что государство должно быть максимально прозрачным: вы хотите со мной поговорить – давайте.

– Мой вопрос о том, не планируете ли вы создавать какую-то сеть блогеров под Владимира Александровича?

– Я хочу, чтобы под Владимира Александровича была создана природным путем сеть блогеров.

– Как это, природным?

– Я буду разговаривать. Я буду разговаривать со всеми лично.

– Вы будете организовывать встречи, убеждать?

– (Переходит на украинский язык – УП) Казати, що ми можемо це, а якщо ви хочете отримувати якісь інформаційні доступи, то ми будемо це робити. Я хочу зустрічатися з журналістами, і щоб Володимир Олександрович так само зустрічався. Зараз і Андрій Борисович, до речі, став набагато більше зустрічатися з журналістами.

– Я правильно понимаю, что многие заявления, в том числе на Фейсбуке президента, пишете вы?

– Есть райтеры, есть редактора. Да, я какие-то правки вношу как редактор, я работаю. Но я хочу подчеркнуть – все, что касается личных аккаунтов президента, Владимир Александрович просто дает практически готовый текст.

То есть он надиктовывает или говорит: вот я хочу, чтобы оно выглядело так. А дальше идет литературная работа, стандартный литературный дизайн текста.

– А тексты выступлений Юра Костюк готовит или вы?

– Тоже команда делает. Юра делает тексты как итоговый редактор. Он может написать всю матрицу, может отработать конечный результат и т.д. Но там работает целая команда.

Потому что любое выступление – это же не так все просто. Надо собрать информацию, надо дать справочную, надо закольцевать, надо куда мы хотим зайти.

И главное – надо найти смыслы, которые президент может озвучить. Сам президент очень активно работает над текстом. Любое его выступление – он собирает группу людей и говорит: “туда, туда и туда”. Дальше это уже расшивается – сначала работает команда, а потом уже Юра Костюк занимается конкретно кристаллизацией итогового текста.

“Сегодня общество дает запрос именно на классический сакральный подтекст должности президента”

– Помните, когда Зеленский заходил в избирательную кампанию – он был ироничным парнем, который критиковал власть, посылал депутатов в одно место и обращался к Петру Алексеевичу с насмешкой. Почему за полтора года он начал так бронзоветь? Почему Зеленский становится типичным президентом?

– Вы немножко ошибаетесь. Две составляющие вопроса, очень простые. Первая: когда он шел во время избирательной кампании к должности президента, задача была, среди прочего, десакрализировать ту институцию, которую построил Порошенко.

Ну вернее, Порошенко был наследником старых институций, которые являлись по сути своей авторитарными. Не по исполнению, а по сути. И он должен был это разрушить. Для чего? Мотивация была очень проста: мы разрушаем – мы создаем другую. Точка.

– Вы же ничего нового не создали!

– Теперь второе. Общество не может находиться в хаосе. То есть, институт президента должен быть все равно сакрален. Да, есть нюансы с точки зрения стилистики исполнения. Но, к сожалению, сегодня общество дает запрос именно на классический сакральный подтекст должности президента.

Почему? Потому что как только ты начинаешь в стебном стиле разговаривать, вся эта как бы политическая элита старого плана начинает говорить: “Смотрите, он не понимает, что такое политика, он не понимает, что такое государство, он не понимает, что такое общество, какие отношения между государством и обществом”. То есть они начинают провоцировать общество.

А так как у них инструментария гораздо больше, общество начинает сомневаться: да, действительно, зачем мы должны идти, скажем, по швейцарскому пути? Или по бельгийскому пути?

Для Украины было бы более приемлемо, если бы у нас действительно была концепция швейцарского государства. Но, к сожалению, мы остались постсоветским государством, с постсоветскими элитами, которые никуда пока не ушли. И постсоветские элиты общество заставляют жить в парадигме постсоветского государства.

– Вы как технолог, какой образ создаете президенту? Как вы корректируете образ президента в медиа?

– Для меня, например, образ президента – это образ абсолютно современного молодого человека, такого европейского типа, я бы даже сказал, скорее, северо-американского, канадского типа, который достаточно легок на подъем, очень динамичен с точки зрения принятия решений, интеллектуален и готов брать на себя ответственность. То, чего никогда не было.

– Есть какие-то конкретные лидеры, на которых вы ориентируетесь?

– Макрон, Трюдо. Ну то есть, как бы вся молодая плеяда, нету конкретного образа.

Берем Макрона, он же тоже пришел на таких нонкомформистских лозунгах, очень жестких, а в итоге он сейчас классический французский президент. Почему? Еще раз повторяю: одно дело, когда ты заходишь и говоришь, что сломаешь старый функционал, а другое дело, когда общество потом начинает говорить: “смотри, может быть, ты что-то не доломал, но мы хотим увидеть классического президента. Пожалуйста, становись им”. Вот и все.

Другой вопрос, что мы хотим, чтобы Владимир Александрович все равно остался человеком, который в доступности для общества находится. То есть, чтобы он разговаривал на таком языке, на котором общество хочет, чтобы он разговаривал. Это язык доверия, язык, когда общество смотрит на него и понимает – да, это президент.

– О доверии. За последние месяцы мы видим падение уровня доверия к президенту. Например, в июле президенту не доверяло около 49%. Сейчас президенту не доверяет около 62% украинцев. Почему образ, который вы предлагаете, не работает?

– Смотрите, здесь очень простой ответ. Есть субъективные и объективные причины. Объективные причины, что систему надо переделывать, ее надо насыщать эффективными кадрами. Сделать это, к сожалению, в том объеме, в котором надо для нового типа государства, не получается. То есть, зашли, открыли двери, лифты, все что угодно включили – и зашло очень много людей случайных.

Они молодые, неважно, они опытные. Но, на самом деле, они случайные, они не подходят для модерирования новых процессов государства. Соответственно, качество государственного управления не на том уровне, на котором должно было бы находиться при этом президенте.

То есть, этот президент дает возможность: ребята, работайте, вертикали, работайте, делаем, открываем, разблокируем. Заходить и делать – это первая составляющая. И общество не получает на низовом уровне качественной услуги. Дальше невыполнение этой услуги оно переносит не на конкретного чиновника, а к сожалению, переносит все на бренд Зеленский. Почему? Потому что бренд Зеленский, выигрывая избирательную кампанию, был слишком огромный. Слишком!

Он выиграл не на 1%, он выиграл с разгромным преимуществом! Это первая составляющая. Вторая: инструменты медийные, о которых мы уже не раз говорили, они практически все негативны. Они практически все играют в свою игру. И тот объем негативной информации – он существенно влияет на общественное мнение.

То есть, общественное мнение растеряно. Если тебе с одной стороны одна политическая группа негатив льет по своим каналам, с другой стороны другая по своим каналам, и при этом они 90% тех же социальных сетей через год контролируют, то мы получаем крайне негативное поле. Ломать его чисто смыслами невозможно, потому что это надо  инструментально ломать.

Что такое инструментально ломать? Это вот как мы с фейками работаем, внутренними фейками. То есть, когда любой журналист, блогер, может взять из головы какой-то якобы факт, и на основании этого якобы факта построить большую содержательную статью. И в итоге с теми выводами, которые будут негативизировать общество, раздражать его еще больше, настраивать против той или иной политической группы. Это все вторая составляющая. Третья составляющая – мы получили сразу несколько системных кризисов, вызванных, в том числе, и вирусной инфекцией.

И есть четвертая составляющая. Это то, что старые политические элиты имеют накопленный ресурс для того, чтобы покупать молодые элиты…

– На фоне падения уровня доверия к Кабмину, к Верховной Раде, могут ли быть досрочные выборы в следующем году? Как вы оцениваете такую возможность?

– Да, возможность досрочных выборов всегда присутствует. Если парламент станет разбалансированным полностью.

– Он и сейчас не очень сбалансированный.

– Понятно, но есть еще у нас возможность диалогового режима, переговорного режима.То есть, если парламент становится по сути неким похожим субъектом на Конституционный Суд, который пошел в какое-то самостоятельное плавание, считая, что государство отдельно, а он отдельно, то безусловно какие-то радикальные меры будут обсуждаться и приниматься.Соня Лукашова, Роман Кравец, УП

 

Що не так із “планом Кравчука-Зеленського” щодо Донбасу?

Костянтин Єлісєєв, Надзвичайний і Повноважний Посол, голова ГО “Центр нових рішень”

Здавалося, що нарешті після тривалих танців навколо ідеї про “швидкий мир” та “позачергові місцеві вибори на окупованому Донбасі 25 жовтня” на Банковій прийшло розуміння утопічності подібної авантюри, але ідея виборів заграла новими барвами.

Йдеться про план дій, який запропонував Леонід Кравчук, а фактично Володимир Зеленський, для розблокування переговорного процесу в рамках Тристоронньої контактної групи.

Хоча Кремль відреагував негативно на цей документ, варто відзначити, що він містить правильні речі, під якими підписалося б чимало українських політичних сил.

Йдеться і про виведення російських військ з української території, і відновлення Україною контролю над неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону, скасування Росією цілого ряду незаконних рішень щодо Донбасу.

Попри загалом правильну логіку, сам план є відірваним від реалій та малоперспективним, як і відмінними є цілі, що їх мають учасники процесу.

Найперше, на що варто звернути увагу ― “план Кравчука-Зеленського” став реакцією на проєкт Москви, вкинутий руками представників ОРДЛО у жовтні.

Спровокувавши Київ на дзеркальну відповідь, Кремль знову зводить переговорний процес на манівці: замість обговорення субстантивних речей (скільки б часу це не потребувало), стаємо свідками чергової імітації переговорного процесу та “миротворчого спаму”.

Подібний підхід Росія намагалася нав’язати і на етапі обговорення розгортання миротворчої місії ООН на окупованій території.

А розіграну на сьогоднішньому етапі комбінацію варто розглядати у розрізі щонайменше двох тактичних завдань ― дискредитація “дорожньої карти” на основі принципу “спершу безпека”, розробка якої передбачена Нормандським самітом 2016 року, і подальше підвищення ролі ТКГ як основного переговорного майданчика на противагу нормандському формату. Ні перше, ані друге не відповідають інтересам України.

Не додають реалістичності плану і заявлені часові рамки. Як безпосередній учасник переговорного процесу в минулому, досі залишаюсь переконаним, що мир на Донбасі дійсно залежить від рішення однієї людини в Кремлі і воно може бути ухвалене негайно.

Але так само стверджую, що між прийняттям політичного рішення та його практичною імплементацією мають бути достатні часові рамки. Зокрема, для надійної верифікації ― незалежною міжнародною місією на зразок СММ ОБСЄ ― виконання досягнутих домовленостей.

Лише після підтвердженого виконання пункту можна переходити до виконання наступного ― це шлях до сталого врегулювання. Інакше, в поспіху ризикуємо отримати російські окупаційні війська, замасковані під місцеві “міліцейські” загони.

Про те, що запропонований план має мало спільного з реальністю, свідчить і ідея збільшення контингенту СММ ОБСЄ до 1500 осіб та надання йому функцій із забезпечення безпекових умов з наданням персоналу легкої зброї. Цей варіант ми опрацьовували ще у 2016 році.

Проведена тоді з партнерами робота показала, що він, хоча й теоретично можливий, проте практично виглядає непідйомним.

По-перше, розміщення такого контингенту ОБСЄ не може відбутися одномоментно, оскільки потребує виконання певних процедур та обмежується дефіцитом людських та фінансових ресурсів Організації. Адже лише для рекрутингу і навчання такої кількості персоналу за стандартами ОБСЄ потрібно не менше 6 місяців.

По-друге, ОБСЄ не має ані належного досвіду, ані ресурсів, ані потенціалу для виконання таких специфічних функцій.

По-третє, навіть для розгортання такої місії ОБСЄ буде потрібно рішення і відповідний мандат Ради Безпеки ООН. Зрозуміло, що в цій ситуації все залежатиме від позиції Росії, яка має право вето.

Враховуючи ці фактори, найоптимальнішим варіантом залишається розміщення саме миротворчої місії ООН, яка має і досвід, і можливості, і систему планування та екіпірування для виконання завдань зі створення належних безпекових умов для проведення виборів на Донбасі.

Не кажучи вже про підготовку інфраструктури для проведення місцевих виборів, починаючи від відновлення виборчих реєстрів (маємо виключити ризики голосування підроблених українських паспортів) і завершуючи відновленням роботи судів на місцях та забезпеченням правопорядку.

А спроби провести паралелі між виборчими кампаніями в Україні у 2014 році та нинішньою ситуацією на Донбасі взагалі не витримують жодної критики.

Попри наміри Києва акцентувати увагу на виконанні безпекових та гуманітарних питань, немає також жодних сумнівів, що Москва для “збалансування” плану просуватиме політичну частину, зокрема посилаючись на домовленості того ж Паризького саміту 2019 року.

Як діяти далі? Найперше, Банковій нарешті необхідно відмовитися від подальшої “фокінізації” роботи делегації в ТКГ через продукування сирих ініціатив та “миротворчого спаму”, які стрясають не лише повітря, а й наших міжнародних партнерів, проте не мають жодного впливу на агресора.

Друге, мета переговорів ― не кількість ініціатив. Зі спамом ініціатив команда Зеленського впоралася “на відмінно”. Урешті-решт варто зробити акцент на якості, послідовності, продуманості та узгодженні ініціатив з ключовими партнерами.

Відповідно, шанси на успіх зростають, якщо та чи інша ідея буде представлена як спільна позиція Києва-Берліна-Парижа плюс Вашингтон. Тому сьогодні варто зосередити увагу не стільки на Москві, скільки на посиленні контактів з Німеччиною, Францією та США.

Варто повернутися до ідеї відновлення Спеціального представника США щодо України, посаду якого в минулому займав Курт Волкер, або ж запропонувати іншу форму більш активного залучення американської сторони до питання відсічі російській агресії.

Тим більше, відповідні сигнали з боку новообраного президента Джо Байдена вже прозвучали. На додаток не слід забувати про координацію дій з іншими країнами Групи Семи та Брюсселем.

Партнери мають не лише розуміти нас і знати, чого від нас чекати, але й бути готовими розділити відповідальність за ініціативи та подальший перебіг мирного процесу.

Третє, як уже неодноразово зазначалося, Банковій необхідно наполягати на розробці цілісної та всеохопної дорожньої карти, яка змусила б Росію дати відповідь на принципові для нас питання― виведення російських окупаційних військ та закриття кордону.

Не менш цінними є й уроки Нагірного Карабаху. Які опції не були б перед президентом Зеленським через пробуксовування Мінського процесу, ескалація насильства в Нагірному Карабаху є наочним прикладом того, що затухання конфлікту є оманливим і ні в якому разі не треба робити ставку на його замороження.

Це стане, щонайменше, відкладеною проблемою. З іншого боку, Росія підтвердила, що для просування своїх інтересів у її активах є такий інструмент, як розгортання у відповідь на ескалацію власних “миротворчих” контингентів.

Тому Києву варто послідовно нав’язувати свою логіку, вибудувати продуману й обережну лінію щодо посилення міжнародної присутності на окупованих територіях, яка б вибивала з рук Росії цю мічену карту.

І ще один урок ― це про ціну та прийнятність компромісів. Ідеться про внутрішню кризу, яка виникла у Вірменії через рішення, ухвалене прем’єр-міністром Н. Пашиняном.

Не слід забувати, що глава вірменського уряду прийшов до влади в Єревані на хвилі оксамитової революції, що ніколи не сприймалося позитивно в Кремлі.

Відтак відособлена позиція Москви, попри союзницькі відносини з Єреваном, дозволила Росії досягти принаймні трьох цілей: додати собі імідж миротворця, закріпити позиції на Кавказі та підірвати позиції чужорідного для неї режиму.

Сценарій внутрішньої дестабілізації в Україні Москва ніколи не знімала з порядку денного.

Конституційна криза в Україні точнісінько після завершення місцевих виборів і загострення ситуації на Донбасі мали б стати для Банкової холодним душем та заохочувати команду президента до виважених кроків, а також формування пулу надійних внутрішніх союзників з числа здорових політичних сил і тіснішої координації позицій з міжнародними партнерами.

І головне, сьогодні поспіх та метушня ― не найкращі порадники. Тим більше, що вибори та майже двомісячний перехідний період у США дають необхідну паузу.

Це, власне, той час, який Банковій варто відвести для консолідації міжнародного фронту підтримки України та напрацювання мирного пакету; отримати підтримку Берліна, Парижа та Вашингтона, і перейти у “миротворчий наступ без спаму”.

Київ також отримує шанс довести через виконання домашнього завдання, що має достатньо потенціалу, аби стати надійним партнером Вашингтону для зміцнення позицій демократії в регіоні на противагу поширенню російського впливу у світлі останніх подій в Білорусі та на Кавказі.

Зараз поспіх на руку лише Москві, в якої земля горить під ногами з наближенням інавгурації новообраного президента США. Не можна їй дозволити зафіксувати ситуацію на місці.Костянтин Єлісєєв, для УП

 

Битва за Молдову: як “чорнухою” та підтримкою РФ рятують президентство Додона

Сергій Сидоренко, з Кишинева, Європейська правда

“Ми заборонимо людям, у яких є діти, хвалитися цим. Це дискредитує нас – тих, хто не має родини… Ми вже підготували законопроєкт про те, щоби не було слів “тато” і “мама”. В демократичних державах є Батько-1 і Батько-2″.

Це – цитати з відеореклами, якою останні тижні буквально залитий інтернет у Молдові.

На відеороликах експрем’єрка і кандидатка у президенти Молдови Майя Санду вітається із глядачами (для цього взяті кадри реального відео), а далі, нібито перекладаючи її голос, автори відео розповідають про заплановані нею апокаліптичні зміни у Молдові у разі її перемоги.

Це – лише один із проявів брудних виборів, які відбуваються у Молдові зараз.

У неділю громадяни Молдови мають обрати свого наступного президента. Йдеться про другий тур, тому кандидатів лише двоє: чинний глава держави, проросійський соціаліст Ігор Додон, та представниця правого табору, вже згадана Майя Санду. Шанси на перемогу Санду – дуже високі. Те, що її противники готові до найбрудніших прийомів, це лише підтверджує. У гру “врятуй Додона” включилася також Москва, але запізно.

Наразі схоже, що врятувати чинного президента від поразки зможе лише диво або масові порушення. Втім, виключати не можна ані першого, ані другого.

Щоби слідкувати за виборами, які матимуть величезне значення також для нашої держави, “Європейська правда” поїхала до Кишинева.

Вибори без геополітики

Молдова – невелика держава, затиснута між Україною та Румунією, – вміє дивувати.

Рік тому вона стала місцем домовленості, поза жартами, світового масштабу: Росія, США та ЄС об’єднали зусилля, щоби вигнати з країни Влада Плахотнюка, всесильного олігарха і, по суті, “власника” цієї трьохмільйонної держави.

Тоді, завдяки спільній підтримці Сходу і Заходу, владу в Молдові взяла геть неприродна коаліція: відкрито проросійські соціалісти на чолі з президентом Ігорем Додоном об’єдналися із двома прозахідними правими партіями, DA і PAS, призначивши прем’єр-міністром керівницю останньої, Майю Санду. Ба більше, ці політичні сили заявили, що заради “очищення держави від Плахотнюка” вони на деякий час відкладуть вбік геополітичні питання, щоби не розривати і без того втомлене суспільство.

Цей союз проіснував недовго. За п’ять місяців Санду пішла в опозицію, а Додон поволі здобув контроль (нехай частковий або неформальний) у більшості державних інституцій.

Але домовленість про “боротьбу без геополітики”, як не дивно, збереглася і протрималася аж до останнього часу.

Якби існувала машина часу, що дозволила б перенести молдовського політичного оглядача з жовтня 2016 у жовтень 2020 року, той би не зміг повірити своїм очам.

Чотири роки тому головними конкурентами на виборах також були Додон і Санду, але цим подібність вичерпувалася.  У 2016 році виборця переконували, що він робить вибір, із ким Молдова має розірвати стосунки – із Росією (якщо переможе Санду) чи із Заходом (у разі перемоги Додона). Дискусію по суті підміняли відверті фейки на кшталт “ЄС заселить Молдову сирійцями” (детальніше читайте в репортажі ЄвроПравди “Смак молдовської вати”).

Вибори-2020 починалися геть інакше.

У нинішній передвиборчій кампанії – чи не вперше у новітній історії Молдови – вага геополітики була зведена до мінімуму. Лідери перегонів обіцяли “дружити з усіма”, а натомість розмірковували про дороги та реформи, про управління державою тощо.

Це вражало і викликало питання – чому так?

Провал операції “чисті вибори”

Ба більше, аж до першого туру вибори у Молдові бути безпрецедентно чистими. Складно і пригадати, чи колись спостерігачі ОБСЄ виходили з такими позитивними відгуками, як цього разу.

Найяскравіше зрушення проілюструвала ситуація з виборцями із Придністров’я – самопроголошеного сепаратистського регіону Молдови.

Ми вже розповідали, що на лівобережжі Дністра, тобто на території Молдови поза контролем уряду, зареєстровано понад 250 тисяч виборців (близько 10% від решти Молдови), і вони мають право голосувати на спецдільницях. У 2016 році проголосувало 37 тисяч мешканців регіону, переважна більшість підтримала Додона. У масштабах Молдови це – велика кількість, здатна стати вирішальною.

Та у 2020 році, попри очікування опонентів Додона, на придністровських дільницях взагалі не було аншлагу. Ба більше, на вимогу опозиції Центрвиборчком, у якому Додон контролює більшість, заборонив підвезення виборців (точніше, взагалі заборонив перевозити людей автобусами, крім рейсових, у день виборів) і цим украй обмежив для придністровців можливість голосувати – аби лише зняти навіть найменші сумніви у чесності виборів.

Втім, причина турботи про таку чистоту є доволі прозаїчною.

Молдові украй бракує фінансового ресурсу для стримування бюджетного дефіциту. Партнерство із Заходом підірвав розпад коаліції Додона і Санду восени минулого року. Спроби Додона отримати позику в РФ успіху не дали – умови Росії виявилися неприйнятними. А це означає, що Додон може розраховувати передусім на відновлення  довіри західних держав та інституцій, які висувають однозначну умову: вибори мають відбутися бездоганно.

Влада Молдови спробувала виконати цю умову. Схоже, у Додона були переконані, що зможуть виграти вибори по-чесному, та й соцопитування давали йому певну (нехай і невелику) перевагу.

Але перший тур зруйнував усі плани.

Результати голосування, що відбулося 1 листопада, виявилися гіршими за усі найскептичніші очікування штабу Додона. Опитування одноголосно давали йому перемогу в першому турі – а він фінішував другим, та ще й з помітним відставанням від Санду.

Це поклало край стратегії “чесних виборів”, а ми побачили звичну Молдову, де вибори виходять за межу пристойності.

А у п’ятницю, на останньому передвиборчому мітингу у Кишиневі, Додон визнав: після першого туру він дійсно вирішив змінити тональність кампанії. “З 1 листопада ми почали діяти інакше. Тому що вони (команда Санду), поки не отримають по морді – не розуміють”, – розповів президент.

“Три умови” від Заходу

Під час нещодавніх місцевих виборів в Україні багато хто скаржився на засилля реклами різних кандидатів у youtube. Та у Молдові від початку листопада ситуація виявилася ще гіршою. Тут із розмаїттям не склалося: інтернет залили рекламою “за Додона” та “проти Санду”. Причому йдеться про справді “килимове бомбардування”. Автору цих рядків достатньо було на кілька днів відвідати Молдову три тижні тому, щоби увійти до цільової аудиторії.

При цьому “чорнуха” проти Санду робить упор на відео. Банери на інтернет-сайтах рекламують посилання на анонімні youtube-канали, де виборцю пояснюють, наскільки він помилиться, якщо обере Санду.

Відеоролики (до слова, професійно зроблені, якщо оцінювати технічний бік) адресовані як російськомовній, так і румуномовній аудиторії. І якщо у перші дні після переходу до “брудної кампанії” ролики були порівняно безневинними (як-то розповіді про те, що Санду у часи прем’єрства їздила по відрядженнях і витрачала на це кошти), то під дату виборів у хід пішли “джокери”.

Санду – лесбійка. Вона заборонить церкву в Молдові. Вступить до НАТО. Оголосить війну Придністров’ю та Росії.

Геополітичний поділ, якого у Додона так старанно уникали всю кампанію, повернувся.

За новими наративами, все, що пов’язане із Заходом – зло. Там діє “законодавство ЛГБТ”. Там хочуть перетворити молдован на рабів.

Ні, це не перебільшення. Ось, до прикладу, переказ одного з роликів, на якому нібито Санду сама розповідає про “три умови”, які вона має виконати в обмін на перемогу у виборах, за домовленістю із Заходом.

Перша умова – “спровокувати конфлікт із Росією, навіть якщо через це (молдовські) фермери розоряться… доведеться більше платити за газ і молдован не братимуть на роботу в Росії”. Друга умова – віддати землі Молдови західним компаніям, а ті “оброблять землю пестицидами і отрутохімікатами, а чорнозем використають для вирощування ГМО”. “Зеленський сказав мені, що селяни повстануть і вийдуть на протести, але мені аплодуватимуть на Заході”, – зізнаються автори ролика від імені Санду. Третя умова – створення та захист “американської біологічної лабораторії неподалік Кишинева” для розробки і тестування нових вірусів.

Скажете, феєрична маячня, яку не додивиться жодна нормальна людина? Що ж, маємо чим здивувати.

Завдяки агресивній рекламній кампанії за три дні цей ролик набрав 65 тисяч переглядів! І це попри те, що він далеко не один, що рекламувався у цей період. Лише на цьому youtube-каналі антисандівські ролики набрали понад 250 тисяч переглядів за три останні дні!

Втім, хоча це та подібні відео у Молдові побачили сотні тисяч виборців, складно оцінити, чи мали вони вплив на їхню позицію. Наразі опитування, проведені за тиждень до другого туру, віддають Санду перемогу, а з урахуванням голосів за кордоном вона має бути переконливою.

Можливо, тому в останні дні перед виборами, шукаючи нові резерви голосів, публічну риторику змінив і сам Додон. Нині, намагаючись показати себе “справжнім мужиком”, він опускається до відвертої непристойності (на кшталт жарту “схоже, Санду давно в руках яєць не тримала”).

Російський привид

Вже після того, як інтернет заполонила “чорнуха”, розслідувальна журналістська організація RISE Moldova опублікувала дані про те, що команда Додона співпрацює з групою російських політтехнологів, які, на переконання джерел, не могли діяти без погодження з Кремлем.

І хоча зв’язок цей довести неможливо, є всі підстави стверджувати, що Росія дійсно включилася у молдовські вибори.

Російські федеральні канали, які до першого туру ігнорували Молдову, несподівано згадали про неї і почали активно підтримувати Додона.

Втім, момент був упущений. Агітації зразка 2016 року (коли російська пропаганда грала украй важливу роль у мобілізації виборців Додона) досягти було неможливо, бо передвиборча кампанія у Молдові… наклалася на поствиборчі процеси у США. А ті для російського ТБ – у безумовному пріоритеті.

Втім, хоча в РФ підтримують Додона за залишковим принципом, немає сумнівів у тому, що в Москві не в захваті від того, що він може програти, а Майя Санду – стати новим президентом Молдови.

Це яскраво ілюструє те, як Росія, приміром, відмежувалася від ще одного кандидата, популіста Ренато Усатого, щойно той підтримав (нехай і непрямо) Майю Санду. Російська партія ЛДПР, із якої в Усатого встановлене офіційне партнерство, відразу повідомила, що розриває усі зв’язки із ним “на знак протесту проти політики змови із ворогами Росії”.

До слова, “зрада Ренато” для Росії дійсно болюча, бо може коштувати Додону президентства.

Золота акція Усатого

Ренато Усатий – дуже нестандартний кандидат. Не лише через своє ім’я та прізвище.

Яскравий популіст. Блогер, що вміє тримати аудиторію та збирає сотні тисяч переглядів без реклами. Він має досвід роботи у владі (був мером Бельць, другого за розміром міста країни), має розбудовану політичну силу (“Наша партія”, яку він очолює, контролює чимало місцевих рад на півночі Молдови).

Його фінансування, втім, лишається загадкою. Раніше були підстави вважати, що він “харчується” з Росії, де був причетний до потоку коштів на російській залізниці, але останнім часом цей зв’язок все частіше ставлять під сумнів.

Змінилася і його політична риторика.

Чотири роки тому Усатий був, напевно, навіть більш антизахідним політиком, ніж сам Додон; спілкувався винятково російською. Але на цих виборах почав працювати з румуномовним електоратом і час від часу натякати, що Санду – не така вже й погана перспектива для Молдови (хоча й не поспішав її підтримувати).

Перший тур підтвердив, що Ренато на цих виборах став тримачем “золотої акції”. Він посів третє місце із 17% голосів, зібравши голоси тих виборців, які схиляються до дружби з РФ, але вже не вірять Додону, котрий дискредитував себе за останні роки.

Таких людей – дуже багато, особливо у столиці. І для цих виборців рекомендація Усатого має вагу.

Тож нинішні сигнали від Ренато, коли він категорично критикує Додона, але залишає вікно для співпраці з Санду – здатні схилити багатьох із них голосувати за експрем’єрку, забезпечивши їй перемогу.

Та є ще один несподіваний фактор, що грає на користь Санду.

Перед другим туром її підтримала… медіаімперія того самого Плахотнюка, якого Санду називає ворогом Молдови і владу якого вона повалила півтора року тому. У той час як Додон і його команда поливають брудом його конкурентку, сайти та телеканали Плахотнюка роблять те саме із чинним президентом, прагнучи закріпити в суспільстві думку “хто завгодно, тільки не Додон”.

У команді Санду стверджують, що у неї немає зобов’язань перед її попутниками, а причиною підтримки є те, що всі вони прагнуть скинути соціалістів. Чи так це – стане зрозуміло дуже скоро. Втім, навіть перемога Санду буде лише початком цієї боротьби. Фаворитка президентських перегорів наголошує, що її мета – дострокові парламентські вибори, що мають перезавантажити виконавчу владу в країні.

Хоча перш за все їй треба перемогти. А також захистити результати виборів. Адже Додон вже заявив, що готується вийти на вулицю у разі проблем із результатами виборів.Автор: Сергій Сидоренко,редактор “Європейської правди”,