Окупанти минулої доби відкривали вогонь у напрямку Гнутового

17.11.2020, 07:27

Минулої доби, 16 листопада, з боку збройних формувань Російської Федерації зафіксоване одне порушення в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання ”Схід”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Фейсбуці.

“Впродовж дня спостерігалася тиша, проте у вечірній час з тимчасово окупованого селища Пікузи ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї в напрямку Гнутового”, – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат та поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил не було.

За поточну добу, 17 листопада, у смугах відповідальності українських бригад режим припинення вогню зберігається повною мірою.

 

У ДПСУ розповіли, як сьогодні функціонували КПВВ на Донбасі

УНН. На Донбасі наразі функціонує сім КПВВ, проте фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду “Станиця Луганська” та “Новотроїцьке”. Про це УНН розповів речник Східного регіонального управління ДПСУ Юрій Трубачов.

“Сьогодні всі сім КПВВ працювали в штатному режимі з 08:00 до 16:00. Проте, фактичний пропуск громадян здійснювався лише у двох. У контрольному пункті в’їзду-виїзду “Станиця Луганська” було оформлено 384 особи до тимчасово окупованої території, з ТОТ — 882 особи”, – зазначив Юрій Трубачов.

За словами прикордонника, на КПВВ “Новотроїцьке” 132 та 26 транспортних засобів вирушили до ОРДЛО, а звідти – 46 осіб та 8 транспортних засобів.

“На КПВВ “Гнутове”, “Майорське”, “Мар’їнка”, та “Золоте” особи не прибували. А от у “Щасті” було оформлено дві людини та транспортний засіб від нас до ТОТ, але їх було повернуто представниками окупаційної влади”, – додав речник СхРУ.

Зазначимо, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Росія у переговорному процесі намагається якнайдорожче продати свою конструктивність у питанні відкриття пунктів пропуску у “Золотому” і “Щасті”.

У свою чергу, Президент України Володимир Зеленський закликав українців на тимчасово окупованій території зробити висновки, хто насправді блокує роботу КПВВ на Донеччині та Луганщині, адже Україна зі свого боку їх відкрила.

 

Кулеба про відкриття КПВВ: Росія намагається якнайдорожче продати свою конструктивність

УНН. Росія у переговорному процесі намагається якнайдорожче продати свою конструктивність у питанні відкриття пунктів пропуску у “Золотому” і “Щасті”. Про це в ефірі програми “Ранок з Україною” сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, передає УНН.

“З нашого боку (КПВВ „Золоте“ і „Щастя“ — ред.) відкриті… З того боку, немає жодних об’єктивних перешкод для того щоб відкрити ці пункти пропуску. Єдине, що намагається зробити Росія — вона в переговорному процесі намагається якнайдорожче продати свою конструктивність у питанні відкриття цих двох пунктів пропуску”, — зазначив він.

Так, зі слів міністра, Українська сторона робить все для людей, у той час як Росія робить “все для того, щоб зробити життя людей по той бік лінії розмежування ще більш важким і нестерпним”.

Нагадаємо, 9 листопада, українська делегація в ТКГ заявила, що Росія зірвала відкриття КПВВ на Донбасі.

Починаючи з 10 листопада, Держприкордонслужба повністю забезпечує функціонування семи КПВВ, в той же час пропуск блокувався з боку представників ОРДЛО.

Як повідомляв УНН, за станом на 13 листопада функціонує сім КПВВ, проте фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду “Станиця Луганська” — щодоби, і “Новотроїцьке”

 

В Україні оприлюднили графік роботи мобільних підрозділів Ощадбанку біля лінії розмежування

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України оприлюднило графік роботи пересувних мобільних підрозділів «Ощадбанку» біля лінії розмежування у Луганській та Донецькій областях протягом 16 – 20 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє прессслужба МінТОТ.

«З метою розширення території банківського обслуговування населення та забезпечення державою своєчасного виконання соціальних виплат та допомог біля лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях, АТ «Ощадбанк» здійснюються заходи щодо функціонування пересувних мобільних підрозділів банку на базі автомобіля КРАЗ», – йдеться в повідомленні.

Так, згідно з графіком, погодженим з Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією, Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» працюватиме за трьома визначеними адресами з 9.30 ранку до 15.00, Луганське обласне управління «Ощадбанку» – за п’ятьма визначеними адресами з 9.00 до 15.00.

Як зазначається, серед основних задач мобільних підрозділів: забезпечення виконання соціальної місії та реалізації доручень, покладених державою на АТ«Ощадбанк»; покращення якості та доступності банківських послуг для мешканців найвіддаленіших населених пунктів Донецької та Луганської області, які розташовані вздовж лінії розмежування на території, підконтрольній українській владі; максимальне охоплення банківськими послугами внутрішньо переміщених осіб та місцевого населення біля лінії розмежування, у тому числі поблизу КПВВ.

У пресслужбі також відзначили, що на Лугащині, зокрема на КПВВ у Щасті, окрім пересувних мобільних підрозділів, громадяни можуть скористатися послугами у сервісному центрі, де представлено усі адміністративні і соціальні сервіси, в тому числі відділення «Ощадбанку» та банкомати.

Як повідомлялося, з 10 листопада, згідно з домовленостями, досягнутими лідерами “нормандського формату” в Парижі минулого року, та доопрацьованими у Тристоронній контактній групі, мало відбутися синхронне відкриття двох нових КПВВ у Луганській області – в Золотому і Щасті. Українська сторона, піклуючись передусім про громадян, виконала усі зобов’язання і зробила все можливе, аби відкрити КПВВ вчасно.

Відтак, з 8:00 10 листопада в Донецькій і Луганській областях України розпочали роботу сім КПВВ – п‘ять діючих відновили роботу і ще два нових розпочали роботу, проте підконтрольні Росії окупаційні адміністрації продовжують блокувати КПВВ з боку ТОТ, більш того, КПВВ у Щасті і Золотому з боку ТОТ взагалі не готові.

Україна робить усе необхідне, щоб громадяни могли скористатися усіма доступними адміністративними і соціальними послугами, попри грубі порушення гуманітарного права з боку окупаційної влади.

За інформацією пресслужби, вже в грудні аналогічний сервісний центр відкриють у Новотроїцькому, а наступного року – на всіх КПВВ.

 

Британія закликала Росію і бойовиків відкрити КПВВ у Золотому і Щасті

Росія повинна виконати свої зобов’язання і закликати своїх маріонеток на окупованому Донбасі негайно відкрити КПВВ у Золотому і Щасті.

Як передає Укрінформ, про це заявило у Твіттері посольство Великої Британії в Україні.

“Велика Британія розчарована, що нові КПВВ в Золотому та Щасті поки не працюють повноцінно попри їхнє відкриття з боку України. РФ повинна дотриматися своїх зобов’язань і закликати своїх маріонеток негайно відкрити ці КПВВ в інтересах людей по обидва боки лінії розмежування”, – зазначили британські дипломати.

Як повідомлялося, МЗС Франції і Німеччини 13 листопада привітали відкриття Києвом нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду вздовж лінії контакту на Донбасі і закликали Росію й підтримуваних нею бойовиків також дозволити пропуск людей через КПВВ.

 

Гірників ОРДЛО вербують до шахт Росії – представник омбудсмена

Вербувальники з РФ заманюють гірників ОРДЛО на роботу в російських шахтах

Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив представник уповноваженого з прав людини Верховної Ради в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський.

«Так, нами встановлено, що на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей працюють так звані рекрути з РФ, які здійснюють набір шахтарів працевлаштуватись на шахти РФ у Кемеровську, Ростовську області, Хабаровський край. Обов’язкова умова – оформлення паспортів РФ за спрощеною процедурою», – йдеться в повідомленні правозахисника.

За його даними, лише цього року в ОРЛО окупаційні адміністрації РФ закрили 19 шахт, а в ОРДО 22 шахти. Водночас почали посилено працювати рекрути з РФ.

Лисянський зазначив, що на шахти РФ виїжджають цілі бригади шахтарів з ОРДЛО; вони пояснюють це тим, що на шахтах РФ зарплатню виплачують більш-менш вчасно, в той час, як окупанти в ОРДЛО багатьом шахтарям досі не погасили заборгованість, а виїхати на заробітки до інших країн під час пандемії практично не можливо.

Наголошується, що окупаційні адміністрації РФ в ОРДЛО практично знищили вугільну промисловість в ОРДЛО, не залишаючи вибору шахтарям. В РФ на шахтах зарплатні низькі, порівнюючи їх з тим навантаженням та об’ємом роботи, які виконують працівники, і тому вони іноді виходять на акції протесту.

“Вербуючи українців, РФ таким чином намагається створити за їхній рахунок конкуренцію на тамтешньому ринку праці”, – зауважив правозахисник.

Як повідомлялося, в ОРДЛО протягом квітня 2020 року були закриті шахти «Новопавлівська», «Міусинська», «Вергелівська», розглядається питання «сухої» консервації шахти «Никанор-Нова». Протягом року очікується закриття ще 5 шахт.

 

Окупація Криму: правозахисники заявляють про 110 політв’язнів РФ

Кримська правозахисна група опублікувала повний список політв’язнів, заарештованих Російською владою в окупованому Криму – в ньому 110 осіб, переслідуваних з політичних або релігійних мотивів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє на Фейсбук КПГ.

«Станом на кінець жовтня 2020 року щонайменше 110 осіб позбавлені волі в рамках політично мотивованого або релігійного кримінального переслідування в Криму», – йдеться в повідомленні.

У повному списку політв’язнів, опублікованому на сайті Кримської правозахисної групи, переслідувані розділені на 20 груп.

Найбільш численна група представлена ​​«справами» щодо кримських мусульман (так звані «справи Хізб ут-Тахрір») – їх 11. Найбільш численний кейс у цій групі – друга сімферопольська група «справи кримських мусульман». У рамках цієї справи переслідується 25 осіб.

Ще одна численна група політв’язнів – «справа «українських диверсантів» – в ній 15 фігурантів.

Семеро людей переслідуються в рамках «справи кримськотатарського батальйону імені Челебіджихана», шість людей – у «справі Свідків Єгови». В рамках «справи групи Сенцова» переслідується одна людина – Олексій Чорній.

Крім того, в списку представлені поодинокі кримінальні кейси, а також переслідувані за «участь у Майдані» і «заклики до повернення Криму під контроль України».

 

Голова УІНП і активісти вимагають завершення справ Майдану

Розслідування «справи Майдану» має бути завершено і на підставі розслідування суд має поставити крапку у цій справі.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації програми заходів до Дня гідності та свободи в Укрінформі.

«Проблеми з розслідуванням або поки що відсутність права на правду, що ж відбулося з юридичної точки зору під час Революції Гідності, заважають меморіалізації і відповідно боротьбі на рівні сенсів. Тому що накладені арешти за земельні ділянки Алеї Небесної Сотні і неможливо створити меморіал – саме через те, що тривають процедури, пов’язані з експериментами, в тому числі слідчими. Відповідно процес меморіалізації ускладнений тим, що процедура встановлення істини в судах затягується. Відповідно ми теж всіляко підтримуємо тих, хто бореться в правовому полі, і просимо відповідні органи, які здійснюють слідство, максимально пришвидшити це питання», – наголосив Дробович.

Голова правління ГО «Центр Громадянських свобод» Олександра Матвійчук наголосила, що Революція Гідності не тільки дала шанс Україні на проведення демократичних перетворень, вона заклала важливі цивілізаційні сенси.

“І тому не дивно, що активізуються ворожі наративи, які намагаються з цими сенсами боротися. Ці наративи говорять, що в 2013-14 році відбувся державний переворот, що до влади прийшла фашистська хунта, інші речі, які звучали в 2014-15 роках з російських телеканалів і офіційної кремлівської пропаганди. А зараз починають звучати і в українських медіа, які афілійовані з конкретним власником – Віктором Медведчуком», – зазначила Матвійчук.

Вона додала, що в листопаді, коли почався студентський Майдан, що журналісти каналів, підконтрольних уряду, отримали завдання написати низку замовних матеріалів. Паралельно в РФ почалася кампанія з дискредитації Майдану, учасників Майдану називали екстремістами, радикалами. Російські колеги підрахували, що за кількістю згадок «Правий сектор» в російських ЗМІ дорівнював кількості згадок партії «Единая Россия». Далі ці наративи ми бачили у вироках проти перших політичних в’язнів, які стали жертвами розпочатої РФ війни, що почалася з окупації Криму за допомогою армії, а потім гібридної війни на Донбасі.

«Днями ми отримали відповідь від офіційних речників російської держави. Коли українські органи влади запропонували створення платформи по деокупації Криму, то у відповідь вони нібито віджартувалися і сказали, що треба створювати платформу деокупації України. Тобто ми бачимо, що це не просто брехня, а боротьба, і в цій боротьбі Україна не має пасти задніх», – зауважила Матвійчук.

Вона звернула увагу на правовий аспект – якщо йдеться про державний переворот, то це конкретний склад злочину, що визначено в Кримінальному кодексі, це дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а також змова про вчинення таких дій. Голова правління ГО «Центр Громадянських свобод» зазначила, що якщо ми відкриємо Конституцію України, то ніде не побачимо права авторитарного режиму грабувати власне населення і заборону людям мирно виступати проти цього.

«1 грудня вийшло півмільйона людей на вулиці Києва. Це був один з найперших, наймасовіших виступів. Фонд «Демократичні ініціативи» проводив соціологічне опитування, для чого люди вийшли на вулиці. І на першому місці була відповідь, що вони вийшли протестувати, щоби жити в країні, в якій поліція не б’є мирних студентів. Це мета, яка вивела людей на вулиці. Вона не має нічого спільного із захопленням влади, і вона зафіксована соціологами. Це не був конституційний переворот, і в статті 39 Конституції України, як і в низці міжнародних стандартів, є право людей протестувати мирно, без зброї. Цей протест намагалися вивести за рамки законами 16 січня 2014 року, коли намагалися заборонити будь-які форми мирного протесту, але це було неможливо, тому що це вже було неконституційно», – акцентувала Матвійчук.

За її словами, за пів мільйоном людей на вулицях стояла ще більша кількість співчуваючих, які на вулиці не виходили, а ще учасники майданів по усій країні.

«І є факт про співвідношення учасників протесту та інфраструктури. Тому що якщо ми говоримо, що близько 2 мільйонів людей по всій країні брали участь у протестах як демонстранти, то не менше 5 мільйонів, за підрахунками, забезпечували інфраструктуру мирного протесту. Наприклад, я координувала правову ініціативу «Євромайдан SOS», наші кілька тисяч волонтерів їздили в райвідділки, в суди, представляли інтереси побитих, заарештованих, підданих катуванню людей, проти яких були порушені сфабриковані кримінально-адміністративні справи. І таких ініціатив було сотні – хтось займався логістикою, хтось підпільними шпиталями, щоб надавати медичну допомогу, хтось забезпечував ліки. І це величезне підтвердження того, яку популярність мав цей рух і наскільки він був масовий», – наголосила активістка.

З точки зору права, зазначила вона, спорадичні акти відповіді на провокації правоохоронних органів і влади, які спостерігалися під час протесту, не дають підстави весь протест характеризувати як насильницький.

«Ми потребуємо правової визначеності. І мова йде про розслідування всього, що відбулося під час цих трьох місяців протесту – 4,5 тисячі злочинних епізодів, які розслідував спочатку спеціально створений департамент в складі Генеральної прокуратури, а зараз це перейшло, відповідно до змін до законодавства, до Державного бюро розслідувань. На жаль, ні попередня влада, ні нинішня не розуміє, що поки не буде поставлено правової крапки у всіх цих злочинних епізодах і поки рішеннями суддів не буде підтверджено, що це був широкомасштабний, організований, свідомий напад на цивільне населення, ці наративи будуть виникати», – підкреслила Матвійчук.

Вона також звернула увагу, що для того, аби були результати, розслідування потрібно належно організувати.

«Ми в 2014 році втратили рік, тому що не було створено єдиного координаційного центру, розслідування були розпорошені по різних органах державної влади, різних слідчих, ніхто не знав, що відбувається. Потім під тиском громадськості було створено державне управління, кілька років воно працювало без належного оснащення, з маленькою кількістю слідчих, які не мали навіть комп’ютерів на всіх. І зараз, після зміни законодавства і переведення цих 4 500 епізодів – можна уявити, скільки це томів справ – до Державного бюро розслідування, ми бачимо аналогічні проблеми з організацією розслідування, без якої не буде результатів», – зауважила голова Центру громадянських свобод.

Водночас вона привернула увагу до останнього звернення адвокатської дорадчої групи, яка висловила недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління ДБР у справах Майдану, який відбувся після відкритого і прозорого конкурсу, результати якого чомусь анулювали після зміни в.о. голови ДБР.

«Провели новий конкурс, в закритому форматі, без публікацій протоколів, інформації про переможців. На думку адвокатів і потерпілих у справах Майдану, це робиться з метою призначення ручного наглядача на цей департамент. І вони виступають з вимогою провести повторний конкурс, вже відповідно до вимог закону про ДБР відкритим способом, і щоб однією з обов’язкових умов обрання на цю посаду був досвід розслідування чи процесуального керівництва у цих справах», – наголосила Матвійчук.

 

Соціальна кампанія, виставки й книга: в Україні стартували заходи до Дня гідності та свободи

В Україні розпочинаються заходи до Дня гідності та свободи, що актуалізують історичний контекст подій 2013-2014 років.

На цьому наголосив генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло під час презентації програми заходів в Укрінформі.

«Якщо раніше ми чули антидержавницькі наративи лише з боку пропаганди Кремля, то сьогодні вони лунають часто з українських телеканалів. Ми бачимо загрозливе явище навіть у музейній сфері, коли згортаються експозиції, присвячені темі Революції гідності, взагалі темі боротьби українців за свободу у новітню історію, коли ми бачимо спроби провокативної глорифікації, зокрема, спецпідрозділу «Беркут» – це було в травні цього року в історико-краєзнавчому музеї в селі Межиріч на Канівщині, – і цей процес триває… І саме тому з метою не лише осмислення і утвердження сенсів, а й на основі фактів, документів, очікуючи на своєчасне правосуддя, ми запропонували програму заходів із запуску процесів самостійного переосмислення, самоусвідомлення того, що відбулося 7 років тому», – підкреслив Пошивайло.

Він зазначив, що це культурно-меморіальні заходи до Дня гідності та свободи. Зокрема, освітні, мистецькі й просвітницькі проєкти, присвячені темі гідності, свободи та боротьбі за права людини, утвердження державної незалежності України.

Пошивайло зазначив, що 15 листопада, в день народження героя Небесної сотні Сергія Кемського, стартував третій конкурс наукових студентських робіт, який носить його ім’я. «Це дуже важливий проєкт не лише для музею, а й для України. Цей конкурс – дуже важливий старт символічного вшанування пам’яті учасників подій на Майдані», – сказав генеральний директор музею.

За його словами, 16 листопада в Києві та інших містах і регіонах діє соціальна кампанія «Вільні творити майбутнє». «Вона не лише на бігбордах, сітілайтах, метролайтах і відеобордах – це соціальна реклама, пов’язана з флешмобом, який стартує 21 листопада на алеї Героїв Небесної Сотні. Це заклик відновити в пам’яті традицію самоідентифікації, коли українці пов’язували синьо-жовті стрічки, виявляючи солідарність до мітингувальників, протестів, процесів, які започаткувалися в листопаді 2014 року», – зазначив Пошивайло.

З 17 листопада по 20 грудня, поінформував він, проходитиме виставка актуального плаката Миколи Гончарова в Одеському історико-краєзнавчому музеї.

«Для переосмислення подій на Майдані, окрім результатів слідства, нам бракує наукових досліджень, які би теж допомогли поставити крапку на різноманітних маніпуляціях і спробах дезінформувати українське суспільство. Тому другий рік поспіль ми проводимо науковий форум «Революція гідності. На шляху до історії». Цього року форум відбудеться онлайн за участю відомих дослідників подій на Майдані, зокрема і з інших країн світу», – сказав гендиректор Національного музею Революції гідності.

Він висловив сподівання, що 21 листопада, у День гідності та свободи, в усіх населених пунктах відбуватимуться традиційні меморіальні заходи – молебні, покладання квітів, панахиди у церквах. У Києві ж уже 7-ий рік поспіль на алеї Героїв Небесної Сотні відбудеться молебень. Тут же буде запущено флешмоб «Бути гідним», який запропонує ділитися власними враженнями про ті події, про свій досвід у соцмережах.

За словами Пошивайла, об 11:00 цього дня на алеї Героїв Небесної Сотні, на місці спорудження майбутнього музею, відкриється дитяча виставка «Барви свободи. Майдан, мальований дітьми», де будуть представлені репродукції малюнків дітей Опішного на Полтавщині, Києва, а також дітей, які малювали малюнки на підтримку протестувальників на Майдані. Малюнки були представлені у Київраді у січні-лютому 2014 року. Ця виставка триватиме до 15 лютого.

У «Кубі» на алеї Героїв Небесної Сотні паралельно триватиме виставка, присвячена подіям на Майдані, де чітко і послідовно розповідається хронологія подій. Окремі тематичні блоки озвучені – це документальні свідчення учасників Революції гідності.

«Ми також плануємо відкрити у листопаді навколо монумента Незалежності унікальну виставку, створену навколо графічного роману відомого майданівського митця Олександра Ком’яхова», – розповів Пошивайло.

Він додав, що у Дніпрі, в Музеї АТО, триває виставка, присвячена Маркіяну Паславському – американцю, який був на Майдані, допомагав рятувати поранених, пішов рядовим у добровольчий батальйон «Донбас» і загинув під Іловайськом. А 30 листопада також у Дніпрі продовжиться серія онлайн-дискусій «Майдан у регіонах».

1 грудня відбудеться онлайн-презентація другої книги усних історій «Майдан. Пряма мова» в Інформаційному центрі Музею Майдану в Києві.

«З 18 грудня по 22 лютого наступного року в Державному музеї книги і друкарства, що на території Києво-Печерського заповідника, ми відкриваємо виставку «Творча сила свободи. Громадські ініціативи Майдану» – це спроба зафіксувати і нагадати про той величезний громадський, соціальний досвід, який здобули українці під час подій на Майдані, створили дуже багато ініціатив, які діють і до сьогодні», – зазначив Пошивайло.

Водночас він додав, що кожного року Музей Майдану закликав інші ініціативи долучатися до єдиного плану і до пам’ятної ходи 21 листопада. І цього року був намір провести таку ходу, але через карантинні заходи питання залишається відкритим.

«Це наш обов’язок – зберегти пам’ять про Майдан і передати естафету наступним поколінням, щоб Революція гідності була зафіксована в історичній пам’яті, в індивідуальній пам’яті і ми долучилися до переліку тих цивілізованих держав, які мають політику і культуру пам’яті, дбають за власну історію і залишаються невразливими до різноманітних зовнішніх і внутрішніх спроб контрреволюції і нівеляції величезних здобутків і цивілізаційного вибору усієї нації», – зазначив Пошивайло.

 

Фокус на регіони й молодь: Дробович розповів про День Гідності та Свободи-2020

У фокусі програми з відзначення Дня Гідності та Свободи – регіональні аспекти, які засвідчують, що події Революції Гідності охопили всю країну та молодь.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації програми заходів в Укрінформі.

«21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи з 2014 року. Програма, присвячена цьому дню, має два важливих фокуси. Перший – на регіональні аспекти. Це не тільки столичні заходи, тут є і ті, які відбудуться в Одесі, в Дніпрі, які показують, що події Революції Гідності – це не якісь поодинокі події, а які охопили всю країну, і вона би не відбулася і не була такою успішною, якби не була широко підтримана громадянами в усіх куточках України, і не викликала таку живу реакцію, пов’язану з порушенням справедливості і прав людини», – зазначив Дробович.

Він зауважив, що більшість заходів, які відображені в програмі, резонують з ідеєю порушення прав людини. І відзначення Дня Гідності та Свободи пов’язане з тим, що українці дуже болісно реагують на всіляку несправедливість, порушення прав, передусім пов’язаних з вільним вибором – як політичного керівництва країни, так і шляху розвитку держави.

«Другий фокус – це фокус на молодь. Дуже багато проєктів – освітніх, медійних і творчих, які спрямовані саме на молодь. Вони покликані розповісти молоді про ті події в сучасних візуальних формах і отримати зворотній зв’язок, і залучити молодь до осмислення, проговорення подій, пов’язаних з боротьбою за громадянські права. І це надзвичайно важливо, тому що формування у молоді обізнаності і відповідального ставлення до подій, які сформували Україну і допомогли їй стати країною незалежною, яка дійсно дорожить свободою і гідністю, – це запорука подальшого виживання держави, міцності держави», – підкреслив голова УІНП.

Дробович зазначив, що День Гідності та Свободи з 2014 року широко відзначається в Україні, і мета відзначення – віддати шану тим людям, які виявили сміливість і боролися за права людини, за наші громадянські права, за наші свободи.

«Для Українського інституту національної пам’яті це надважлива частина роботи, бо ми розуміємо, що без пам’яті про такі події, як Революція Гідності, неможливо побудувати здорове суспільство, дійсно незалежну та сильну державу і щасливу громадянську націю. Жива пам’ять про такі події, яка відгукується в серцях людей, яка не є забронзовілим, суто формальним явищем, допомагає відбутися здоровому громадянському суспільству. Великою мірою це щеплення від байдужості, тож надзвичайно важливо, щоб заходи, присвячені пам’яті про ці події, були не формальні, суто під дату», – сказав історик.

За його словами, колектив Музею Революції Гідності, громадські організації, освітні заклади, органи влади витримують цей рівень, демонструючи, що це дійсно тяглий процес, процес прояву небайдужості. Як і сама Революція Гідності – це триваючий процес, що консолідує зусилля багатьох людей.

«І коли ми аналізуємо програму, присвячену Дню Гідності та Свободи, ми бачимо, що це багато заходів, понад десять, які починаються в різний час – в листопаді, в грудні. Деякі тривають один або два дні, як наукова конференція, деякі – місяцями, як виставки і обговорення. Багато невидимої роботи криється за цією програмою, яку готують колектив музею, громадські організації, науковці довгий час до цих подій. Ми бачимо також різноплановість підходу – це і наукові, і мистецькі, і медійні заходи. В Києві демонструється соціальна реклама, ролики. З’явиться ще одне відео, яке буде транслюватися на телебаченні, на яке Міністерство культури та інформаційної політики оголошувало конкурс», – зауважив Дробович.

Він також додав, що, окрім заходів, передбачених в програмі, можливі сюрпризи. Можливо, буде відкрито якісь важливі об’єкти, пов’язані з ушануванням пам’яті учасників Революції Гідності, їх буде анонсовано у грудні.

Окремо голова УІНП акцентував на тому, що багатьох стурбувало, що час від часу об’єкти і локації, пов’язані з пам’яттю про Революцію Гідності, зокрема розміщені на Алеї Героїв Небесної Сотні, можуть бути пошкоджені або зневажені.

«Відповідно ми хочемо упередити такі дії, можливі акти вандалізму, і ми опрацювали можливі способи відповідальної меморіалізації. У грудні ми спільно з Музеєм Революції Гідності і представниками відповідних органів виконавчої влади проведемо консультації щодо антивандальних заходів, направлених на збереження Алеї Героїв Небесної Сотні, відповідних місць пам’яті, розміщених там», – розповів Дробович.

Він також зазначив, що День Гідності та Свободи – це не тільки покладання квітів, молебень і Хода Пам’яті, а й день радості.

«Ми перемогли, відстояли громадянську свободу, свою гідність як держава. З часом з’явиться більше досліджень, висновків, які скажуть, наскільки значимий і важливий це був момент в нашій історії. Тому не забуваймо і радіти тому, що це був момент істини, коли ми, як громадянська нація, проявили себе з хорошої сторони з точки зору вічності. Це велика, складна, але перемога», – зауважив голова УІНП.

 

У Міноборони повідомили, які зміни очікують на підпорядковані держпідприємства

До 2022 року 42 державних підприємства Міноборони буде реорганізовано, 5 – передано на приватизацію до Фонду держмайна України. Ще 44 держпідприємства Міноборони будуть ліквідовані.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

«Наразі Міністерством оборони України видано наказ, розроблений Комітетом реформ, що регламентує аспекти реформування держпідприємств оборонного відомства. Затверджено Перспективний перелік суб’єктів держвласності, що задіяні у виконанні найважливіших функцій у рамках реформування сектору оборони. Також у відомстві офіційно формалізовано перспективну схему функціонального управління об’єктами держвласності, що належать до сфери управління Міноборони. Планується, що до 2022 року у сфері управління Міноборони залишиться 42 держпідприємства, з яких 40 – у функціональному управлінні Головного управління майна та ресурсів, а 2 – Головного управління розвідки Міністерства оборони України», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, Міноборони врахувало зауваження та результати аналізу ефективності роботи підпорядкованих держпідприємств, проведеного громадськими організаціями, а також вивчило іноземний досвід управління підприємствами воєнної сфери. Крім того, було взято до уваги прогноз майбутнього безпекового середовища, щоб забезпечити функціонування та розвиток тих державних підприємств, що відповідатимуть як сучасним потребам, так і викликам майбутнього.

В пресслужбі наголосили, що підприємства, які плануються до реорганізації, важливі для оборонного відомства, адже спроможні якісно та ефективно працювати на потреби Збройних сил. Тому завдання керівництва Міноборони – вчасно завантажувати держпідприємства замовленнями в інтересах ЗСУ та забезпечувати їх належне фінансування. Ті ж держпідприємства, діяльність яких безпосередньо не пов’язана із майбутніми потребами сектору оборони, будуть передані на приватизацію до Фонду держмайна.

В Міноборони також нагадали, що 15 їхніх підприємств знаходяться на тимчасово окупованій території у Криму.

 

Співробітники СБУ на «передовій» мають бути захищені від реформаторського скорочення – Баканов

Держава повинна забезпечувати базові соціальні гарантії співробітникам Служби безпеки України, які працюють в умовах високого ризику, в тому числі на території проведення операції Об’єднаних сил.

Як передає Укрінформ, про це заявив голова Служби безпеки України Іван Баканов, повідомляє пресслужба відомства.

«Центральним пунктом реформи СБУ повинна стати людина, рядовий співробітник, бо він і тільки він є основою сильної Служби. Військовослужбовці – кадровий резерв для змін в країні. Ці люди захищають нашу країну кожного дня, але їм потрібно мати впевненість, що їх та їхні родини захищає держава. Що вони мають соціальні гарантії і не будуть викинуті на вулицю під час чергового реформаторського скорочення», – сказав голова СБУ.

Такі гарантії тим більше необхідні у разі загибелі чи поранення співробітника. Причому під час лікування потрібно дотримуватися конфіденційності, що можливо забезпечити лише у відомчому медзакладі, додав він.

Баканов пояснив, що у процесі реформи планується зменшення штату СБУ. Наразі дискусія триває щодо оптимальної чисельності. За розрахунками Служби, скорочення слід проводити плавно з 27 тис. до 20 тис. осіб до 2027 року. Тоді це не завдасть удару по обороноздатності держави, а виплата компенсацій звільненим не стане тягарем для державного бюджету. Однак окремі парламентарії пропонують фронтальне скорочення на 10 тис. осіб за 3 роки.

До базових соціальних гарантій голова СБУ відносить також медичне обслуговування, освіту та професійний розвиток співробітників спецслужби. «Держава пропонує їм ризиковану, понаднормову і стресову роботу, в тому числі на території проведення ООС на Донбасі, але… не готова гарантувати лікування і реабілітацію», – зазначає він. Наприклад, відомчі медзаклади Служби у процесі реформи пропонується передати Міноборони, а Національну академію СБУ ліквідувати як вищий навчальний заклад.

«Військові професіонали, співробітники СБУ – це не найманці, які ризикують своїм життям за гроші. Це – найкращі сини та доньки нашої Батьківщини, які справою свого життя вибрали її захист. Але їм теж потрібна мотивація. Упевненість, що держава виконуватиме свої зобов’язання постійно, а не час від часу», – зазначив Баканов.

Як повідомляв Укрінформ, планується, що до 2027 року кількість співробітників СБУ поступово буде скорочена з 27 тис. до 20 тис. осіб.

 

Конгрес США ухвалив антидопінговий «акт Родченкова»

17.11.2020, 05:16

Верхня палата Конгресу США ухвалила «акт Родченкова», який дозволяє американським органам юстиції карати причетних до вживання допінгу на міжнародних спортивних заходах.

Голосування за проєкт закону відбулося в Сенаті в понеділок, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Закон забезпечить інструменти, необхідні для захисту чесних спортсменів та притягнення до відповідальності учасників міжнародних допінгових змов», – заявив  глава Антидопінгового агентства США (USADA) Тревіс Тігарт.

Він підкреслив, що «акт Родченкова» не тільки встановлює кримінальне покарання за допінг, а й захищає викривачів та забезпечує відшкодування для спортсменів, які постраждали через нечесні схеми. Він уповноважує американські органи правопорядку переслідувати порушників, у тому числі іноземних громадян. За вживання допінгу передбачається штраф у сумі до 1 млн доларів США або ув’язнення до десяти років.

Раніше документ ухвалила Палата представників, і тепер він буде відправлений на підпис президентові США.

Нагадаємо, Григорій Родченков очолював московську антидопінгову лабораторію. Згодом він надав інформацію WADA у справі щодо допінг-схем у російському спорті.

 

Родченков написав книгу про “допінг-імперію Путіна”

09.05.2020

Родченков втік з Росії до США у 2016-му році. Його дані призвели до усунення РФ від олімпійського руху і численних дискваліфікацій.

Колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков випустить автобіографічну книгу. Книга отримала назву «Справа Родченкова: як я розвалив секретну допінг-імперію Путіна».

«Ця книга розповість повну історію, яка стоїть за оскароносним фільмом Браяна Фогеля «Ікар». Ця історія досі шокує і зачаровує весь світ.

Це приголомшлива відверта подорож показує систему, що складається з людей, повних брехні, обману і спірної моралі», – говориться в анотації до книги.

Книга вийде 30 травня. Вже зараз її можна купити на сайті видавця за 20 фунтів.

Нагадаємо, зізнання Григорія Родченкова стали підставою для створення доповіді Річарда Макларена про порушення антидопінгового законодавства в Росії.

 

Присутність військових США у країнах Балтії стримуватиме Росію – експерт

17.11.2020, 04:12

Контингент НАТО в державах Балтії є сильним чинником стримування Росії, але насправді всерйоз Москва сприймає лише американських військових.

Таку думку висловила директорка Інституту міжнародних відносин та політичних наук (Вільнюс), Маргарита на берлінській конференції NATO Talk-2020, передає кореспондент Укрінформу.

«Нам потрібно більше присутності НАТО на нашій території. Нам потрібна американська присутність, вона має особливу вагу, адже є переконання, що тільки американці будуть ефективно стримувати Росію і захистять нас як у політичному, так і військовому плані», – сказала Шешельгіте. Не в останню чергу вона пояснює це тим, що США, як і РФ, є ядерною державою.

Загалом, на думку експерта, буде добре, якщо присутність солдатів НАТО в регіоні збільшуватиметься. Та навіть один батальйон на країну, як це було вирішено після окупації Росією Криму, є добрим стартом.

«Стримування – концепція психологічна, і ми маємо переконати Росію, щоб вона не захотіла приходити в країни Балтії та створювати нам проблеми, оскільки це буде їй дуже дорого коштувати», – наголосила Шешельгіте.

 

Діалог НАТО з Москвою має поєднуватися з жорсткими санкціями – політолог 

Діалог з Росією за її нинішньої поведінки можливо вести виключно за підтримки санкцій та посилення оборони НАТО.

Таке переконання висловив президент Чиказької ради з глобальних питань, колишній постпред США в НАТО Іво Даалдер під час берлінської експертної конференції NATO Talk-2020, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Не може бути повернення до business as usual (звичайного бізнесу) з режимом, який поводиться варварськи», – підкреслив Даалдер. Але, додав він, це не означає «цуратися Москви», адже навіть на піку Холодної війни велися дискусії щодо режиму контролю над озброєннями та іншим питанням. Що це означає, так те, що діалог має комбінуватися з жорсткими заходами: санкції через Крим, а також через вбивства опонентів Путіна мають продовжуватися. Окрім того, необхідно посилювати ефективність оборонних можливостей Північноатлантичного альянсу в Східній Європі, що має стати підтвердженням абсолютної відданості НАТО захистити кожного свого члена відповідно до Статті 5 і кожен сантиметр своєї території, сказав політолог.

Він визнав, що після анексії Криму в 2014 році думки всередині НАТО щодо відносин з Росією не завжди збігаються. Багато хто вважає, що говорити з Москвою краще, ніж воювати, дехто думає, що Росія має бути частиною європейської системи безпеки і треба покінчити з її ізоляцією, «навіть якщо поведінка Росії як удома, так і закордоном продовжує бути загрозою для європейської безпеки та однозначно залишається далеко за межами мейнстріму прийнятної поведінки, будь то зміна кордонів, застосування сили або отруєння політичних опонентів».

Даалдер також вважає, що європейське військове співробітництво не загрожує НАТО, а навпаки посилює його, і що таке співробітництво має бути автономним від НАТО і США.

 

Європарламент має обиратися на нових засадах – Макрон

Громадяни ЄС мають обирати членів Європарламенту за єдиними транснаціональними партійними списками.

Таке переконання висловив президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю Le Grand Continent, повідомляє Укрінформ.

«Європейський парламент виступає захисником представництва європейських громадян. Але я вважаю, що така форма представлення є недостатньою. Тому я твердо захищаю ідею транснаціональних списків. Ідеться про розвиток справжньої європейської репрезентативності, яка формується не лише у кожній країні, а в ширшому вимірі», – зазначив французький лідер.

Він висловив сподівання, що наступні вибори до Європарламенту пройдуть саме за такою системою.

Макрон додав, що Європарламент має стати уособленням нової форми європейського суверенітету.

«Якщо ми хочемо мати європейський суверенітет, тоді, без сумніву, ми потребуємо європейських лідерів, які повною мірою обрані європейцями», – констатував Макрон.

Як повідомлялося, наступні вибори до Європарламенту мають відбутися у 2024 році.

 

За “Крим”: російський актор Трубінер потрапив у перелік осіб, які загрожують нацбезпеці України

УНН. Російського актора Павла Трубінера включили до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу Міністерства культури та інформаційної політики України.

“26 жовтня 2020 року до Міністерства культури та інформаційної політики надійшов лист Служби безпеки України щодо включення до Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, громадянина РФ Павла Трубінера. Відповідним наказом МКІП від 16 листопада № 2306 російського актора було включено до переліку”, – йдеться у повідомленні.

Відзначимо, що Трубінер брав участь у зйомках фільму “Крим”, який вийшов на екрани у РФ у 2017 році.

Як пишуть ЗМІ, ініціатором створення фільму був міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який запропонував в березні 2014 року своєму давньому знайомому Олексію Піманову екранізувати події, що відбуваються. Ідея отримала схвалення в Адміністрації Президента Росії і Президента Росії Володимира Путіна. Створення сценарію почалося в квітні 2014 года.

Додамо, що стрічка не оминула увагою події Революції Гідності, а також окупацію Криму.

Нагадаємо, за поданням СБУ, російського репера “Басту” з 16 вересня виключили з переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці.

 

Росія планує створити першу військову базу в Африці

УНН. Росія планує побудувати базу військово-морських сил у Судані. Про це стало відомо після того, як оборонне відомство Росії оприлюднило текст відповідної угоди, повідомляє українська служба “Голосу Америки”, передає УНН із посиланням на “Радіо Свобода”.

Згідно з угодою, Судан надасть Росії в безкоштовне користування ділянку землі і можливість користуватися портової інфраструктурою. База буде складатися з логістичного центру, де буде розміщено до 300 осіб, а також судноремонтного блоку. Там зможуть перебувати до чотирьох кораблів ВМС, зокрема і з атомними двигунами, пише видання Defense News про угоду. Росія ж погодилася безкоштовно поставляти зброю і військове обладнання для повітряної оборони бази.

Ця база стане першою базою Росії в Африці з часу розвалу СРСР, який мав базу в Сомалі.

Минулого місяця США оголосили про плани виключити Судан з переліку країн-спонсорів тероризму, після відставки Омара аль-Башира внаслідок масових протестів у 2019 році. Саудівська Аравія і ОАЕ залишаються важливими гравцями в Судані і надають фінансову допомогу новому уряду.

Нагадаємо, у МЗС назвали ключову загрозу для окупованого Росією Криму.

 

Росія розмістила в Нагірному Карабаху «Гради» – ЗМІ

Росія розмістила реактивні системи залпового вогню «Град» на території Нагірного Карабаху, яку вона контролює відповідно до мирних домовленостей, укладених 9 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Міністерство оборони РФ заявило про розміщення семи тимчасових спостережних постів у Лачинському коридорі, який сполучає Вірменію з Нагірним Карабахом.

Репортери Reuters стверджують, що особисто бачили в Лачинському коридорі дві системи залпового вогню “Град”. Військовослужбовці підтвердили журналістам, що вони прибули з Росії.

В одного з “Градів” був російський військовий номерний знак з регіональним кодом 94, що вказувало на його належність до Закавказького військового округу. Як зазначається, другий “Град” без номерного знака супроводжувала військова вантажівка КамАЗ з російськими номерами того самого військового округу.

Журналісти Reuters також помітили в цьому районі російський танк.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ і Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиція, уздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменією, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Карабаху будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Вірменія й Азербайджан 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії призвели до військових утрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

 

РФ відправила в Нагірний Карабах 140 літаків з «миротворцями»

Міністерство оборони РФ з 10 листопада відправило в Нагірний Карабах 140 літаків з “миротворцями”.

Про це йдеться в інформаційному бюлетені Міноборони РФ з розгортання російського військового контингенту миротворчих сил у зоні нагірно-карабахського конфлікту, передає Укрінформ.

«Триває перекидання особового складу, військової техніки і матеріального майна миротворчого контингенту літаками військово-транспортної авіації Росії Іл-76, Ан-124. Всього з 10 листопада 2020 року виконано 140 літако-рейсів. За минулу добу виконано 20 літако-рейсів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що контроль за дотриманням режиму припинення вогню здійснюється миротворчими підрозділами на дев’яти спостережних постах у південній зоні відповідальності і ще дев’яти – у північній.

У Лачинському коридорі (уздовж дороги Забух – радгосп Лисогірський – Зарислі) діють сім тимчасових спостережних постів, які забезпечують проходження військових колон миротворчих підрозділів.

Всього з 14 листопада в місця проживання повернулися 725 осіб, які раніше залишили територію Нагірного Карабаху через бойові дії.

Відповідно до досягнутих домовленостей у Нагірному Карабасі триває обмін тілами загиблих. Він проводиться за координації миротворчих сил РФ і Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ і Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що в Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

 

Азербайджан назвав кількість жертв серед цивільних у Нагірному Карабасі

Азербайджан опублікував свої офіційні підрахунки кількості мирних жителів, які загинули внаслідок бойових дій у Нагірному Карабасі у вересні-листопаді цього року.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Генеральної прокуратури Азербайджану.

Так, згідно з даними офісу генпрокурора цієї країни, під час бойових дій у Нагірному Карабасі з азербайджанського боку в період із 27 вересня життя втратили 94 мирні жителі, а 414 отримали поранення різного ступеню тяжкості.

Читайте також: Азербайджан дозволив Вірменії відтермінувати передачу одного з районів

Також азербайджанська сторона зазначає, що через бойові дії пошкоджень зазнали 120 багатоквартирних житлових споруд, 3 410 приватних будинків та 512 «інших цивільних об’єктів».

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ та Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка та Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що у Нагірному Карабасі будуть розміщені не тільки російські, а й турецькі миротворці.

Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію. Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін та численні жертви серед мирного населення.

 

Санкції ЄС проти Лукашенка і К° включають обмеження в’їзду та замороження рахунків

У Європейському Союзі наразі проводяться консультації щодо розширення персональних санкцій проти білоруських чиновників, і не виключено додання до цього списку компаній.

Про це заявив представник МЗС ФРН Крістофер Бургер на брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

Бургер нагадав, що запроваджені нещодавно санкції ЄС спрямовані проти 55 осіб, включаючи Олександра Лукашенка, і передбачають обмеження в’їзду та замороження рахунків.

Водночас він не став відповідати на запитання, про які саме компанії йдеться, зауваживши лише, що це структури, які беруть участь у діяльності білоруського уряду.

Представник МЗС ФРН також наголосив, що «зарано вдаватися до деталей», адже переговори на рівні ЄС тривають.

Офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт зі свого боку назвав дії білоруських силовиків під час недільних демонстрацій «репресіями» і заявив, що у Берліні про це «не забудуть». «Це мусить закінчитися», – підкреслив він.

За словами речника, уряд Німеччини знову закликає владу у Мінську до конструктивного, відкритого діалогу з Координаційною радою.

Як повідомлялося, у Білорусі 15 листопада пройшли акції пам’яті активіста Романа Бондаренка, який помер після побиття силовиками. За даними правозахисного центру «Весна», під час недільних демонстрацій затримано 1279 осіб.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля протестів.

 

Латвія ввела санкції проти підозрюваних у причетності до смерті Бондаренка

Латвія запровадила санкції проти двох білорусів, яких підозрюють у причетності до смерті активіста Романа Бондаренка.

Про це передає Укрінформ з посиланням на Твіттер глави МЗС Латвії Едгара Рінкевича.

“На підставі пункту 2 статті 61 Закону про імміграцію я ухвалив рішення про включення двох громадян Білорусі до списку осіб, небажаних для Латвійської Республіки, встановивши заборону на в’їзд до Латвії на невизначений термін. Цитата з класика: “Такий хокей нам не потрібен!”, – написав Рінкевич.

Як повідомляє TUT.by, йдеться про главу ФХБ Дмитра Баскова і відомого кікбоксера Дмитра Шакуту – людей, схожих на Баскова і Шакуту, бачили під час побиття та затримання загиблого Романа Бондаренка.

Рінкевич також додав, що Латвія, Литва та Естонія незабаром розширять “чорні списки”, включивши в них тих, хто продовжує жорстоко придушувати мирні протести в Білорусі.

Як повідомлялося, в Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого напередодні невідомі особи в масках викрали з так званої «Площі Змін», а через кілька годин 31-річний чоловік з важкими травмами був доставлений у лікарню, де і помер. Після цього в Білорусі почалися акції пам’яті активіста.

За даними правозахисного центру «Вясна», в ході недільних акцій протесту було затримано 1 279 осіб.

Затримання проходили в багатьох містах країни, в тому числі, в Мінську, Новогрудці, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Світлогорську. Більшість затриманих знаходяться в районних відділеннях міліції.

За даними «Вясни», в списку затриманих – журналісти і фотокореспонденти видань TUT.by, “Наша нива”, БелаПАН, ТАСС, Белсат, Гроднолайф, Трибуна.

Разом з тим, МВС Білорусі повідомляє, що вчора по країні за порушення законодавства про масові заходи і до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поселено більш як 700 осіб.

Всього по країні пройшло 35 протестних акцій, зазначили у відомстві.

У Білорусі більш як три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

100-й день протестів: у Мінську знову вийшли на Марш пенсіонерів

У Мінську в понеділок на Марш пенсіонерів зібралося щонайменше тисяча людей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється в телеграм-каналі Наша нива.

«На Марш пенсіонерів зібралося щонайменше тисяча людей, незважаючи на оточену (співробітниками правоохоронних органів – ред.) площу Незалежності. Колона рушила проспектом», – йдеться у повідомленні.

Люди скандують «Трибунал» і «За що вбили Рому (Бондаренка – ред.)?», пише TUT.by.

За інформацією очевидців, проспект Незалежності перекритий від ДУМу до вулиці Сурганова.

Також повідомляється про закриття станції метро «Площа Леніна». Потяги на ній не зупинялися. Однак після того, як учасники маршу покинули площу Перемоги, станція метро відновила свою роботу.

За інформацією Радыё Свабода, відомій 73-річній білоруській активістці Ніні Багінській на марші стало зле, їй викликали швидку.

Учасники маршу пенсіонерів пройшли повз КДБ в Мінську.

Повідомляється, що паралельно з цим маршем у центрі Мінська на МКАД мінчани організували «ланцюжок солідарності».

Як повідомлялося, в Білорусі 15 листопада пройшли акції протесту пам’яті активіста Романа Бондаренка, який помер після побоїв силовиків.

За даними правозахисного центру «Весна», під час недільних акцій протесту було затримано 1279 осіб.

Затримання проходили в багатьох містах країни, в тому числі в Мінську, Новогрудці, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Світлогірску. Більшість затриманих перебувають у районних відділках міліції.

За даними «Весни», в списку затриманих – журналісти і фотокореспонденти видань TUT.by, “Наша нива”, БелаПАН, ТАСС, Белсат, Гроднолайф, Трибуна.

Водночас МВС Білорусі повідомляє, що вчора по країні за порушення законодавства про масові заходи і до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені понад 700 осіб.

Загалом по країні пройшло 35 протестних акцій, зазначили у відомстві.

У Білорусі більше ніж три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

Суд у Мінську відмовився звільнити Колесникову з-під варти

Член президії Координаційної ради Білорусі Марія Колесникова залишається під вартою до 8 січня 2021 року.

Як передає Укрінформ, таке рішення ухвалив суд Партизанського району в Мінську, повідомляє Белсат в телеграм-каналі.

«Суд Партизанського району відмовив захисту Марії Колесникової в оскарженні рішення про продовження терміну її тримання під вартою», – йдеться у повідомленні.

Раніше захист Колесникової отримав від Слідчого комітету відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на вихід під заставу.

За словами адвоката Колесникової Людмили Казак, для Колесникової шукають додаткового адвоката, оскільки один з її захисників Олександр Пильченко в середині жовтня був позбавлений ліцензії.

Як повідомляв Укрінформ, 9 вересня стало відомо, що член президії Координаційної ради Білорусі Марія Колесникова, яку 7 вересня намагалися вивезти з країни, перебуває в СІЗО на Володарського і проходить підозрюваною у кримінальній справі про спробу захоплення влади, порушеній за ст. 361 (Публічні заклики до захоплення державної влади або насильницької зміни конституційного ладу Республіки Білорусь) Кримінального кодексу. Арешт їй продовжено до 8 листопада.

У Білорусі більше ніж три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

«Репортери без кордонів» закликають звільнити затриманих у Білорусі журналістів

Організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликає владу Білорусі звільнити затриманих представників ЗМІ.

Про це йдеться у заяві керуючого директора RSF Крістіана Міра, розміщеній на сайті організації, передає Укрінформ.

«Наразі 23 працівники ЗМІ перебувають під арештом у в’язниці – ми закликаємо негайно звільнити їх. Народ Білорусі має право бути повністю та незалежно поінформованим про ситуацію в країні», – йдеться у заяві.

Мір наголосив, що 15 листопада під час демонстрацій у Білорусі заарештовано більше журналістів, ніж у будь-які інші вихідні раніше.

За даними Білоруської асоціації журналістів, 23 журналісти були заарештовані під час демонстрацій у Мінську, Вітебську, Гродно та інших містах. Таким чином, загальна кількість працівників засобів масової інформації, заарештованих після президентських виборів, сягнула 336 осіб, щонайменше у 60 випадках щодо них застосовували насильство, заявили у RSF.

Як повідомлялося, у Білорусі 15 листопада пройшли акції пам’яті активіста Романа Бондаренка, який помер після побиття силовиками. За даними правозахисного центру «Весна», під час недільних акцій затримано 1279 осіб.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля протестів.

 

ЄС розширить список санкцій щодо Білорусі до 200 осіб – Тихановська

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська і її команда домовляються про розширення Євросоюзом списку санкцій білоруських чиновників за репресії щодо учасників протесту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс-Захід.

“Домовляємося з іншими країнами, щоб вони розширювали, поглиблювали санкційні списки. З минулого тижня активно працюємо над економічними санкціями по бізнесам і держкомпаніям, які годують режим. Плюс очікується, що країни ЄС ось-ось розширять список персональних санкцій до 200+ прізвищ”, – йдеться в повідомленні пресслужби Тихановської.

За словами екскандидатки у президенти Білорусі, її команда домагається перегляду міжнародних програм підтримки, “щоб гроші не йшли режиму, а безпосередньо білоруському суспільству”.

Крім того, зазначає Тихановська, йде робота, щоб “іноземні банки припиняли кредитувати і співпрацювати з білоруськими, в першу чергу державними – це Беларусбанк і Белагропромбанк”.

“Обговорюємо можливість відключення режиму Лукашенка від системи Swift”, – розповіла вона.

Як повідомлялося, Рада Європи затвердила 6 листопада додатковий список санкцій щодо Білорусі, до якого включені 15 високопоставлених чиновників, у тому числі Олександр Лукашенко.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля протестів.

 

Придністровський конфлікт: в ЄС сказали, чого чекають від перемоги Санду

Після перемоги представниці демократичних сил на президентських виборах у Молдові ЄС не очікує, що цей факт може призвести до поляризації суспільства та до загострення ситуації навколо замороженого конфлікту у Придністров’ї.

Про це у понеділок у Брюсселі під час брифінгу заявив речник Єврокомісії Пітер Стано, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Кожна країна має свої відмінності, і цей заморожений конфлікт у Придністров’ї триває вже дуже довго. Його вирішення відбувається у певних міжнародних рамках, і таке рішення має бути знайдено на користь народу Молдови. Важливо, що перемога Маї Санду відбулася, виборці дуже чітко продемонстрували, чого вони чекають від лідера країни… Це також допоможе знайти шлях до врегулювання замороженого конфлікту», – вважає речник Єврокомісії.

Він зауважив, що громадяни Молдови обрали нового президента країни за високої явки, незважаючи на епідемію коронавірусу. Тож перемога Санду є відображенням чіткого запиту виборців на лідера, який може серйозно боротися з корупцією та приватними інтересами окремих осіб у політиці, забезпечити повагу до верховенства права та до демократичних стандартів.

«Європейський Союз завжди підтримував Молдову. Ці вибори відбулися у критично важливий момент у наших двосторонніх відносинах. Ми продовжуватимемо надавати необхідну допомогу наскільки це можливо, поки політичні лідери країни виконують порядок денний реформ, який є частиною амбітної Угоди про асоціацію. Ми також хочемо допомогти їм у боротьбі з коронавірусом та в економічному відродженні після цієї кризи. Тож ми будемо уважно спостерігати за подіями в Молдові, яка є ключовим партнером у рамках Східного партнерства», – наголосив Стано.

Як повідомляв Укрінформ, лідер партії «Дія та солідарність» (PAS) Мая Санду виграла другий тур виборів президента Молдови. ЦВК Молдови порахував 100% голосів виборців. Згідно з результатами виборів, Санду набрала 57,75% голосів. Її суперник, проросійський політик Ігор Додон, який набрав 42,25% голосів, вже привітав Санду з перемогою.

 

В ОП вважають, що перемога Санду дозволить перезавантажити партнерство з Молдовою

Перемога Маї Санду на президентських виборах у Молдові відкриває вікно можливостей для перезавантаження українсько-молдовського партнерства.

Про це написав заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква у статті на “Європейській правді”, повідомляє Укрінформ.

“Результати президентських виборів у Молдові відкривають вікно можливостей для справжнього перезавантаження українсько-молдовського партнерства”, – зазначив він.

Передусім, на його думку, йдеться про активізацію політичного діалогу на рівні глав держав, який потрібно зробити постійним.

Як приклад, заступник керівника ОП пропонує спільно з молдовськими партнерами розглянути варіант започаткування щорічних зустрічей у форматі Президентської ради.

Також він переконаний, що слід об’єднати зусилля задля відновлення динаміки торговельно-економічної співпраці, яка зазнала негативного впливу пандемії коронавірусу.

“З цією метою необхідно ініціювати проведення чергового засідання міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Переконаний, що співголова української частини комісії, віцепрем’єр Олексій Резніков зможе вже найближчим часом узгодити модальності такого засідання з молдовським колегою”, – написав Жовква.

Він також відзначив, що Україна відкрита до реалізації інфраструктурних проєктів. Крім того, за його словами, на порядку денному є низка актуальних питань, які накопичувалися роками, у тому числі за попередньої влади, як у Молдові, так і в Україні.

Заступник очільника ОП нагадав, що для їх предметного обговорення та віднайдення взаємоприйнятних рішень Президент Володимир Зеленський уже запросив Маю Санду здійснити офіційний візит в Україну, й висловив сподівання, що такий візит відбудеться на початку 2021 року.

Жовква додав, що перемога Санду є важливою з точки зору фіксації незмінності політики Кишинева щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах, а також щодо безпеки і стабільності як у Молдові, у нашому регіоні, так і на європейському континенті в цілому.

“Обрання Санду – це також підтвердження незмінності європейського вибору Молдови, її руху в напрямі європейських реформ. Тут наші підходи повністю збігаються. Зокрема, Україна та Молдова, поряд із Грузією, є найактивнішими учасниками ініціативи ЄС “Східне партнерство”, – підкреслив заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, лідер партії «Дія та солідарність» (PAS) Мая Санду виграла другий тур виборів президента Молдови. ЦВК Молдови порахував 100% голосів виборців. Згідно з результатами виборів, Санду набрала 57,75% голосів. Її суперник, проросійський політик Ігор Додон, який набрав 42,25% голосів, вже привітав Санду з перемогою.

 

Санду націлена вести з Україною прагматичний діалог

Лідер партії «Дія та солідарність» Мая Санду, котра перемогла на президентських виборах у Молдові, хоче вести прагматичний діалог з усіма країнами, у тому числі з Україною.

Про це вона заявила на брифінгу після оголошення результатів президентских виборів, передає Укрінформ із посиланням на meduza.

Мая Санду наголосила, що «націлена вести діалог з усіма країнами, включаючи Румунію, Україну, європейські країни, Росію та США».

Як повідомлялось, Майя Санду перемогла чинного главу Молдови Ігоря Додона в другому турі президентських виборів, що відбулися 15 листопада. За результатами підрахунку 100% бюлетенів, Санду набрала 57,75% голосів виборців.

 

Радник Трампа пообіцяв «професійну передачу влади» Байдену

Чинна адміністрація США забезпечить професійну передачу влади команді Байдена, якщо його перемога буде юридично підтверджена.

Про це заявив радник Білого дому з питань нацбезпеки Роберт О’Браєн, повідомляє Укрінформ із посиланням на The Hill.

«Ми можемо мати політичні розбіжності, але якщо кампанія Байдена – Гарріс буде визнана переможцем (очевидно, зараз усе так і виглядає), ми забезпечимо дуже професійну передачу влади від Ради з питань національної безпеки», – зазначив О’Браєн.

Водночас він припустив, що Трампу все ж таки вдасться оскаржити результати виборів і залишитися на другий термін. Але, зауважив О’Браєн, зараз очевидно, що Байден і Гарріс здобули перемогу на президентських перегонах.

Як повідомляв Укрінформ, Дональд Трамп продовжує заявляти про масштабні фальсифікації на виборах президента США. Проте судові справи в чотирьох ключових штатах, ініційовані його штабом з метою завадити оголошенню перемоги Джо Байдена, зазнали поразки.

 

У Трампа відступились від позовів у ключових штатах – CNN

Судові справи щодо виборів президента США в чотирьох ключових штатах, ініційовані кампанією Трампа, щоби завадити оголошенню перемоги Джо Байдена, зазнали поразки.

Про це повідомляє в понеділок телеканал CNN – Укрінформ.

«Справи у федеральних судах штату Джорджія, Вісконсин, Мічиган та Пенсильванія не проіснували довго», – зауважує телеканал.

Позивачі, якими формально виступили звичайні виборці, мали на меті підкріпити юридичну стратегію Дональда Трампа. Тепер, очевидно, він не зможе заблокувати перемогу Байдена на президентських виборах до того, як Колегія вибірників оформить її офіційно.

Як зауважує CNN, позови в різних штатах були написані “під кальку”, і всім була надана юридична підтримка відомої контори адвоката Джеймса Боппа-молодшого. Однак позивачі були вимушені відступити.

Це сталося через три дні після рішення федерального апеляційного суду, що виборці не можуть висувати певний перелік конституційних претензій. По суті, це заблокувало стратегію юристів Трампа, яку вони хотіли реалізувати в штаті Пенсильванія.

Як повідомляв Укрінформ, Трамп відмовляється визнати поразку на виборах та поширює бездоказові твердження про широкомасштабні фальсифікації під час голосувань.

У понеділок він написав у Твіттері: «Я виграв вибори!» Однак соціальна мережа вкотре позначила його допис як спірний, зауваживши, що офіційні джерела інакше оцінюють результати виборів у США.

 

Львівська мерія обіцяє допомогти підприємцям із «карантинними» позовами до суду

У Львові за вихідні складено понад 100 протоколів через порушення карантину вихідного дня. По кожному протоколу мерія обіцяє допомогти підприємцям оскаржити їх у судах.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради, передає Укрінформ.

«По місту Львову за вихідні складено орієнтовно 100 протоколів. По кожному протоколу ми допоможемо підприємцям, ми нікого не залишимо один на один з проблемою. Я переконаний, що всі ці протоколи будуть оскаржені в судах”, — сказав мер міста Андрій Садовий в ефірі радіо «Люкс ФМ».

На вихідних у Львові працювала гаряча лінія Центру підтримки підприємництва, яка консультувала представників бізнесу в разі виникнення непорозумінь. Також місто сформувало мобільні юридичні групи, які надавали оперативну юридичну допомогу. Загалом 700 опрацьованих консультацій та 80 виїздів. «Ми були присутні, коли поліція складала протоколи. Зараз будемо допомагати підприємцям ці протоколи оскаржувати. Це є робота для всіх, стрес, нерви, це не є правильно», – додав Садовий.

Також очільник міста наголосив, що сьогодні відбудеться нарада мерів міст з прем’єр-міністром, на якій потрібно знайти якісь альтернативні варіанти, тому що «вбивати економіку і лишити людей, особливо, коли йдеться про малий і середній бізнес, без засобів до існування — це дорога в нікуди», – вважає мер.

Як передавав Укрінформ, влада Львова оголосила суботу й неділю робочими днями до кінця листопада, щоб обійти обмеження карантину вихідного дня.

Кабінет Міністрів 11 листопада запровадив карантин вихідного дня, згідно з яким у суботу та неділю до кінця місяця забороняється робота закладів громадського харчування, фітнес-центрів, спортзалів, басейнів, ТРЦ, закладів культури. Водночас працюватимуть продовольчі магазини, фінансові установи, установи поштового зв’язку, аптеки, медустанови, ветеринарні аптеки та заклади, АЗС, СТО.

 

Рада завтра може розглянути постанову про скасування карантину вихідного дня

Верховна Рада на засіданні у вівторок, 17 листопада, планує розглянути проект постанови про скасування карантину вихідного дня, законопроект про відстрочку РРО, а також заслухати доповідь Прем’єр-міністра про боротьбу з пандемією.

Як передає Укрінформ, про це повідомив заступник голови фракції “Голос” Ярослав Железняк в Телеграм-каналі за результатами ранкової наради голів фракцій.

“О 9:30 відбулася нарада голів фракцій. Поки узгоджено наступний порядок денний на вівторок: 1. Постанова про попередження про карантин за тиждень №4320. 2. Постанова про скасування карантину вихідного дня. 3. Законопроект про відстрочку РРО про ФОПи №4313″, – розповів нардеп.

Крім того, планується розгляд законопроекту про районні ради (№ 3651д) і проект закону про борг Укрнафти (№ 4119 і № 4120), які передбачають поповнення “ковідного” фонду на 9 млрд грн.

“Також викличуть в Раду Прем’єра з доповіддю про стан боротьби з епідемією”, – поінформував Железняк.

Можливо також, що на вівторок додасться питання про спрощення реєстрації вакцини від COVID-19 (№ 4314).

“Законопроекти про КС («закон Разумкова» і закон про 2/3 голосування Конституційного Суду) поки під питанням … Кажуть? що в” Слузі “немає голосів на закони”, – повідомив Железняк.

Парламентарій також поінформував, що на даний момент 27 народних депутатів хворіють на COVID-19.

“Якщо вівторок буде продуктивний, то в середу-п’ятницю депутати перейдуть на он-лайн режим в комітетах. Засідань Ради відповідно не буде. Якщо виникне необхідність – буде позачергове засідання”, – написав Железняк.

Крім того, за словами депутата, “є прогрес і щодо «ТСК щодо вагнерівців»”.

“Слуги народу” нададуть своїх членів в це ТСК і думаю в грудні проголосують”, – зазначив Железняк.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук отримали позитивні результати тестів на коронавірус.

Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк 12 листопада повідомила, що почуває себе добре і буде вести засідання парламенту, поки її колеги по президії хворіють на коронавірус.

 

МОЗ розраховує, що карантин вихідного дня знизить захворюваність на 15-20%

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов сподівається, що завдяки обмежувальним заходам карантину вихідного дня вдасться зупинити процес зростання кількості захворілих на COVID-19 та зменшити цю цифру на 15-20%.

Як повідомляє Укрінформ, про це він заявив в ефірі телеканалу “Україна 24”.

“У нас мета одна: перше — зупинити ураганні темпи зростання хвороби, тобто зупинитися на тих цифрах, на яких ми зараз знаходимось, – це близько 11-11,5 тисячі хворих за добу, тобто до 12 тисяч за добу. По-друге, виходячи з розрахунків наших епідеміологів і міжнародного досвіду, порад міжнародних експертів, ми розраховуємо навіть на зниження рівня захворюваності щодобово від 15 до 20 відсотків через 14 днів”, – сказав Степанов.

Міністр пояснив, що йдеться саме про 14 днів, оскільки саме стільки часу є середнім інкубаційним періодом при COVID-19.

Степанов запевнив, що запровадження карантину вихідного дня є не експериментом, а “виваженим, чітким протиепідемічним заходом”.

Як повідомляв Укрінформ, на нараді в Офісі Президента в понеділок секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов поінформував, що карантин вихідного дня дав змогу зменшити контакти між українцями, й активність людей у великих містах минулої суботи знизилася на 18,5%, а в неділю – на 27%.

Кабінет Міністрів 11 листопада ухвалив рішення щодо запровадження в Україні карантину вихідного дня. Очікується, що такі обмеження діятимуть упродовж трьох тижнів.

Станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, зокрема за добу 9832.

 

Без карантину буде 30 тисяч хворих щодоби – Степанов

17.11.2020, 01:03

При скасуванні протиепідемічних заходів захворюваність на COVID-19 може сягнути 30 тисяч випадків за добу, що призведе до колапсу медичної системи.

Про це в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо скасувати всі протиепідемічні заходи… ми побачимо зростання до 20, 25, 30 тисяч хворих (за добу – ред.). Потім отримаємо дуже швидко 100% заповненості ліжок у наших лікарнях і колапс медичної системи”, – зазначив очільник МОЗ.

За його словами, жодна країна не відмовляється від карантинних заходів, оскільки інших засобів стримати поширення хвороби не існує.

Степанов нагадав, що в Європі запроваджують доволі суворі протиепідемічні заходи, і з точки зору епідеміології найкращим варіантом є повний локдаун. В Україні, з огляду на економічну ситуацію, компромісним варіантом є карантин вихідного дня. Він має на меті зменшити кількість контактів між людьми і таким чином розірвати ланцюг передачі хвороби.

“Як би ми не готували систему, вона за жодних обставин не витримає ураганного зростання цієї хвороби, якщо ми не будемо вводити протиепідемічних заходів”, – констатував міністр.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, у тому числі за останню добу – 9 832.

 

Пацієнти мають право на повний перелік послуг за «ковідним» пакетом – Шмигаль

17.11.2020, 00:47

Пацієнти, які лікуються абмулаторно, мають право вимагати безкоштовного надання всіх послуг та ліків, передбачених «ковідним» пакетом.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV.

“Звичайно, люди мають право і мають вимагати, а лікарі зобов’язані надавати весь необхідний комплекс ліків і лікування людям, які лікуються амбулаторно. Це дуже важливий меседж. Всі кошти для лікування і закупівлі необхідних ліків держава виділила – і виділяє достатньо. Питання в тому, щоб вимагати цього від лікарів в лікарнях, які ці гроші отримують по розподілу за “ковідні” пакети”, – наголосив глава уряду.

Він зазначив, що держава в достатній кількості виділяє кошти комунальним лікарням, які є неприбутковими.

Проте, за словами Шмигаля, залишаються питання до головних лікарів: як вони господарюють, як виплачується зарплата, як закуповуються ліки.

“Тут уже потрібно дивитися на кожну лікарню індивідуально… Ці питання стоять на контролі департаментів охорони здоров’я державних адміністрацій. Ці питання на контролі у міських голів, там де лікарні належать містам або громадам”, – підсумував Шмигаль.

 

Прем’єр – про карантин вихідного дня: Рішення в бойових умовах приймають швидко

17.11.2020, 00:28

У ситуації стрімкого поширення COVID-19 потрібне було швидке рішення, тому на тривалу суспільну дискусію щодо введення карантину вихідного дня часу не було.

Про це в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає кореспондент Укрінформу

“Сьогодні ми кажемо, що лікарі – на передовій, і якщо рівняти боротьбу з COVID-19 з війною, то рішення в бойових умовах приймають дуже швидко. І проводити місяць суспільну дискусію не завжди є можливість. Тому два тижні перед тим ми проводили консультації і з профільними комітетами ВР, ми оголосили про те, що такий елемент розірвання соціальних контактів буде запроваджений в Україні, про це говорив глава МОЗ більше ніж за тиждень про запровадження такого інструменту”, – розповів глава уряду.

Він навів приклад Ізраїлю та Туреччини, де після запровадження карантину вихідного дня показники захворюваності знизилися.

Прем’єр-міністр наголосив, що медична система справляється при добовій захворюваності у 12 тисяч осіб. Але необхідно вийти на своєрідне плато і стримати стрімке розповсюдження хвороби. І саме карантин вихідного дня є кроком для досягнення такої мети.

“Сьогодні медична система справляється з цією кількість хворих. Але кількість лікарів у нас обмежена, і можливості лікарів – фізичні можливості людей – обмежені. Кількість ліжок ми збільшуємо, підводимо кисень, але може настати момент, коли лікарі будуть стояти перед складними питаннями вибору – чиє життя рятувати. І у зв’язку з цим нам необхідно зробити кроки, які дозволять досягнути плато”, – зазначив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів 11 листопада запровадив карантин вихідного дня, згідно з яким у суботу та неділю забороняється робота закладів громадського харчування, фітнесцентрів, спортзалів, басейнів, ТРЦ, закладів культури. Водночас працюють продовольчі магазини, фінансові установи, пошта, аптеки, медустанови, ветеринарні аптеки, АЗС, СТО.

 

Нацслужбі здоров’я не вистачає 5,6 мільярда на COVID-лікарні

Національній службі здоров’я на оплату стаціонарного лікування хворих на COVID-19 не вистачає 5,6 млрд грн.

Про це на засіданні Комітету ВР з питань охорони здоров’я, медичної допомоги та медичної с страхування сказав в.о. директора НСЗУ Андрій Віленський, передає кореспондент Укрінформу.

“Станом на сьогодні НСЗУ не вистачає 5,6 млрд грн для забезпечення фінансування закладів охорони здоров’я, які надають меддопомогу з COVID-19, до кінця цього року. Ми подали відповідні документи до МОЗ і Мінфіну для того, щоб це питання було вирішене”, – сказав Віленський.

Він повідомив, що станом на травень 2020 року договори на стаціонарне лікування хворих на COVID-19 мали 240 лікарень, зараз таких медзакладів — 437, і потреба в ліжковому фонді для стаціонарного лікування коронавірусної хвороби зростає. Наразі, за словами Віленського, серед відомчих медичних закладів, лікарні Укрзалізниці відповідають вимогам, які визначені постановою Кабміну № 391, і зараз триває підготовка до укладення договорів з лікарнями Укрзалізниці на надання стаціонарної меддопомоги хворим на COVID-19. Наразі, за даними МОЗ, таких лікарень Укрзалізниці вісім.

Заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак зазначила, що медичні заклади Національної академії медичних наук зараз надають невідкладну, ургентну допомогу мешканцям Києва та Київської області, також в медзакладах НАМН здійснюються планові операції, які неможливо відкласти .

Як повідомляв Укрінформ, у вересні Київський міський голова Віталій Кличко заявив, що у разі необхідності в столиці може бути розгорнуто біля 11 тисяч ліжок для лікування хворих на коронавірусну хворобу, зокрема частина з них у відомчих лікарнях.

 

Держава забезпечить через НСЗУ всі видатки на медичну допомогу – Шмигаль

Держава повністю забезпечить через Національну службу здоров’я всі видатки на надання медичної допомоги.

Про це в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає кореспондент Укрінформу.

“Держава повністю забезпечить через Національну службу здоров’я всі видатки, які пов’язані з утримання медичних закладів, з наданням медичної допомоги. На сьогоднішній день коштів на рахунках НСЗУ є близько 14 млрд грн, розрахунково цього повністю вистачає… щоб до кінця року забезпечити. У разі якщо буде потреба, я впевнений, що за поданням уряду, і Верховна Рада і профільний комітет забезпечать всі видатки, щоб НСЗУ їх оплатила медичним закладам, які надають послуги по боротьбі з COVID-19”, – зазначив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, НСЗУ заявила, що для оплати послуг зі стаціонарного лікування хворих на COVID-19 не вистачає 5,6 млрд грн.

 

В Україні за добу – 9 832 випадки коронавірусу

В Україні станом на 16 листопада лабораторно підтверджено 545 689 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 9 832.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«9 832 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 16 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 354 дитини та 360 медпрацівників», – написав він.

Протягом доби зафіксовано 94 нових летальних випадки. Госпіталізовано за останню добу 1 100 осіб; одужало – 2 753 особи. Здійснено тестувань за добу – 33 486 (зокрема методом ПЛР – 28 685, методом ІФА – 4 801).

Загалом, за даними Степанова, за весь час пандемії COVID-19 в Україні захворіли 545 689 осіб; одужали – 244 197 осіб. Померли в Україні від коронавірусної хвороби 9 697 осіб.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (879), Дніпропетровській (847), Запорізькій (807), Київській (648) та Одеській (633) областях.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні в Україні за добу зареєстрували 10 681 випадок коронавірусу.

 

В українській армії – 2 448 хворих з коронавірусом

Станом на ранок 16 листопада в Збройних Силах на COVID-19 хворіє 2448 осіб. За останню добу виявлено 42 нових випадки.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба командування Медсил.

«Станом на 10.00 16 листопада в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 хворіє 2 448 осіб. За минулу добу зареєстровано 42 нових випадки. З них госпіталізовано одного військовослужбовця до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону», – йдеться в повідомленні.

Окрім того, вдома під наглядом медичної служби перебуває 41 особа.

У пресслужбі також нагадали, що загалом за час пандемії одужали 5 439 осіб, зареєстровано летальних випадків – 23. На ізоляції наразі перебуває 330 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 16 листопада лабораторно підтверджено 545 689 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 9 832.

 

У Києві – 879 нових випадків коронавірусу, 11 хворих померли

16.11.2020, 12:18

За минулу добу кількість киян, які захворіли на коронавірус, збільшилась на 879 осіб.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу заявив Київський міський голова Віталій Кличко.

“Динаміка розповсюдження вірусу у нас, на жаль, вкрай негативна. За минулу добу у Києві ще 879 хворих. При тому, що у вихідні зазвичай менше інфікованих, оскільки працюють не всі лабораторії. Померли 11 людей. Усього від коронавірусу – 776 летальних випадків”, – сказав Кличко.

Підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні в столиці вже 51 499, додав він.

За словами міського голови, захворіло 511 жінок віком від 18 до 99 років і 28 дівчаток від дев’яти місяців до 17 років, також 316 чоловіків віком від 18 до 93 рокiв і 24 хлопчики від трьох до 16 років. Зокрема, захворіли 43 медики.

Він зазначив, що одужали в столиці за добу 8 людей. Усього коронавірус подолали 18 767 мешканців Києва.

Крім цього, до лікарень столиці минулої доби госпіталізували 79 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

“Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 125, в Оболонському – 115 і по 112 випадків у Подільському та Солом’янському районах”, – зазначив Кличко.

Він відзначив, що зі зростанням кількості хворих збільшується і кількість пацієнтів, які потребують госпіталізації.

“Сьогодні в стаціонарах медзакладів міста лікуються 2062 хворих на коронавірус, з них 34 дитини. У важкому стані перебувають 683 пацієнти. Кисневу підтримку отримують 895 людей, під апаратами ШВЛ 31 хворий”, – повідомив мер.

Як повідомлялося, в Україні станом на 16 листопада лабораторно підтверджено 545 689 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 9 832.

 

Альтернативою карантину вихідного дня може бути тільки повний локдаун – Кличко

Київ виконуватиме постанову уряду щодо карантину вихідного дня.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу поінформував Київський міський голова Віталій Кличко.

“Я хочу підкреслити, сьогодні для нас головне – зберегти здоров’я і життя людей. Тому Київ виконуватиме постанову уряду щодо карантину вихідного дня. Так, ми можемо погоджуватись чи ні, це не ідеальний варіант, і є багато питань. Але з такою динамікою розповсюдження вірусу медична система вже невдовзі не впорається з кількістю хворих. Ми розуміємо, що альтернативою може бути тільки повний локдаун, щоб розірвати ланцюг захворюваності”, – зазначив Кличко.

Водночас Кличко закликав уряд невідкладно розробити і запропонувати механізми компенсацій і пільг для бізнесу.

“Ми розуміємо, що дуже важливо не допустити економічного колапсу, закриття бізнесу і підприємств, бо люди за час пандемії і так вже збідніли. Тому уряд має невідкладно розробити і запропонувати механізм компенсацій і пільг для бізнесу”, – наголосив Кличко.

За його словами, Київ такий комплекс заходів для бізнесу запровадив у березні, і зараз місто перегляне можливості – що ще можна зробити для підтримки бізнесу і збереження робочих місць.

“Сьогодні на селекторі з прем’єр-міністром я також наголосив на важливості контролю за ізоляцією хворих та контактних осіб, щоб припинити хвилю розповсюдження вірусу. Бо, на жаль, система “Дій вдома” не працює, і у нас багато прикладів, коли інфіковані та контактні особи продовжують ходити на роботу, в школу, відвідують публічні місця. Контроль за хворими та тими, хто з ними контактує, є одним із основних способів розірвання ланцюга передачі вірусу”, – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів 11 листопада запровадив карантин вихідного дня, згідно з яким у суботу та неділю забороняється робота закладів громадського харчування, фітнесцентрів, спортзалів, басейнів, ТРЦ, закладів культури. Водночас працюватимуть продовольчі магазини, фінансові установи, установи поштового зв’язку, аптеки, медустанови, ветеринарні аптеки і заклади, АЗС, СТО.

Однак деякі міста відмовляються виконувати рішення уряду.

 

У ВООЗ з’ясували, у які дні фіксується найбільше нових випадків COVID-19

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я зафіксували за добу рекордну від початку пандемії кількість нових випадків COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.

Згідно з оприлюдненими в неділю даними, напередодні, 14 листопада, було виявлено 660 905 випадків інфікування коронавірусом. Це найбільший добовий приріст від початку пандемії.

Попередній сумний рекорд було зафіксовано днем раніше – 13 листопада, він становив 645 410 випадків.

Зазначається, що у ВООЗ зауважили чітку тенденцію: «найбільшу кількість нових випадків зараження коронавірусом фіксують по п’ятницях, суботах і неділях, а також по вівторках і середах».

Загалом з початку пандемії, інформує DW, аналітиками ВООЗ у світі було зафіксовано 53,7 мільйона підтверджених випадків захворювання. Понад 1,3 мільйона людей, у яких було діагностовано COVID-19, померли.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 15 листопада лабораторно підтверджено 535 857 випадків коронавірусної хвороби, з них за добу – 10 681.

 

«Голос» пропонує зібрати позачергову Раду, щоб звільнити Степанова

Депутатська фракція політичної партії “Голос” закликає Верховну Раду провести 17 листопада позачергове засідання задля розгляду питання щодо звільнення міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник голови фракції Ярослав Железняк на погоджувальній раді.

“Пропонуємо завтра зібрати позачергове засідання і проголосувати звільнення цього міністра як неефективного і того, хто провалив підготовку країни до хвилі пандемії коронавірусу,” – сказав депутат.

Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов захворів на COVID-19.

Станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, за добу – 9 832 нових.

 

Карантин вихідного дня працює: у Зеленського підбили перші підсумки

Карантин вихідного дня дав змогу зменшити контакти між українцями, й активність людей у великих містах минулої суботи знизилася на 18,5%, а в неділю – на 27%.

Такі дані надав секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної хвороби, що відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

“Карантин вихідного дня зменшив пересування та контакти між українцями. Зокрема, активність громадян у великих містах з населенням понад 100 тис. у суботу знизилася на 18,5%, а в неділю – на 27%”, – цитує пресслужба Данілова.

У свою чергу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначили, що на вихідних практично всі великі мережі торговельних центрів, магазинів непродовольчих товарів, розважальних закладів були зачиненими, а поліція працювала на запобігання можливих скупчень людей.

Водночас за їх даними, складні ситуації в окремих областях виникли з продовольчими ринками.

«Вважаю, що Україна зробила правильний крок. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що вихідними фіксують найбільшу кількість нових випадків зараження. Зменшення контактів між людьми – це порятунок життів. Водночас треба відновити та вдосконалити всі програми економічної допомоги підприємцям, працівникам, які втратили роботу, самотнім людям», – наголосив Президент.

Шмигаль повідомив, що уряд уже реалізує та підготував додаткові заходи для підтримки бізнесу та людей, які втратили частину доходів через карантин вихідного дня.

«Зокрема, ми відновлюємо підтримку для малих підприємців з дітьми, програму з часткового безробіття, коли компенсується частина зарплати робітника. Також будуть діяти «кредитні канікули» для бізнесу в рамках програми «5-7-9», визнання карантину вихідного дня форс-мажором, що допоможе бізнесу в питанні оренди та виконанні інших зобов’язань», – сказав Прем’єр-міністр.

Він також зауважив, що вже проведено низку зустрічей з бізнесом, який був обмежений у роботі через карантин вихідного дня, а в наступні декілька днів така робота буде посилена, зустрічі відбудуться з представниками кожної галузі.

Станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, зокрема за добу 9832.

 

Деякі області вже застрахували до 70% лікарів — нарада в ОП

Кабінет Міністрів працює над удосконаленням програм страхування медиків, деякі області вже застрахували 60-70% лікарів.

Про це йшлося на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної хвороби під головуванням Президента Володимира Зеленського, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави держави.

Зазначається, що уряд активно працює над удосконаленням програм зі страхування медичних працівників.

Зокрема, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов нагадав, що медичний працівник, який бореться з COVID-19, прирівняний до військовослужбовця, і нині, крім виплат у разі непрацездатності чи смерті, у різних регіонах відпрацьовуються програми допомоги в разі хвороби.

У свою чергу заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко додав, що “після наказу глави держави ретельно опрацювати це питання, розробка страхових програм активізувалася, і деякі області вже застрахували 60-70% лікарів, зокрема Харківська, Житомирська, Чернівецька, Волинська та інші”.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, зокрема, за добу 9832. Зокрема, захворіли 360 медпрацівників.

 

Сім інструментів: уряд хоче вже цього тижня почати підтримку бізнесу на карантині

Уряд зосереджений на комунікації з галузями, щоб виробити механізми компенсації втрат від карантину вихідного дня.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав під час онлайн-наради із міськими головами, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«На сьогодні в нас є низка інструментів, які проявили себе навесні. Також ми працюємо над розробленням нових програм. У нас на сьогодні є до семи інструментів, якими ми будемо вже цього тижня підтримувати галузі, які страждають найбільше», — сказав Шмигаль.

Він зазначив, що уряд зараз шукає шляхи, які дадуть змогу пригальмувати процес зростання кількості хворих на COVID-19: від адаптивного карантину до вдосконалення карантину вихідного дня. За його словами, запроваджені заходи стосуються здебільшого трьох галузей.

«Для нас це один із виходів, коли на вихідних люди перебувають удома і не створюють великий потік та скупчення. Великі заробітки галузей саме у суботу та неділю якраз є доведенням факту, що величезні потоки людей рухаються в галузь харчування та розваг», — зауважив глава уряду.

Як він додав, карантин вихідного дня дає змогу перерозподілити попит із вихідних на п’ять робочих днів, зменшивши потоки людей та перетин різних соціальних груп.

Крім того, зауважив Прем’єр-міністр, Кабмін паралельно працює над збільшенням кількості ліжок для хворих на COVID-19, над постачанням кисню.

Шмигаль зазначив, що будь-які протиепідемічні заходи не дають миттєвого результату, й ефект карантину вихідного дня можна буде побачити за 2-3 тижні.

За словами епідеміолога Наталії Виноград, наразі було два варіанти стримування захворювання: або карантин вихідного дня, або повний локдаун. Вона навела приклад, що інші країни також вдаються до запровадження комендантської години.

Водночас заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко підкреслив, що жорсткий локдаун, який «закриє» країну на три тижні, сильно вдарить по економіці.

«Коли ми говоримо про карантин вихідного дня, то в разі, якщо він виконуватиметься на 100%, це значно вплине на коефіцієнти приросту (хворих – ред.) за тиждень. Коефіцієнт приросту за тиждень дасть змогу нам якомога довше тримати систему охорони здоров’я у повній готовності», — заявив Ляшко.

Він додав, що МОЗ сьогодні переорієнтовується на закриті колективи, щоб запобігти масовим спалахам у малих соціальних групах, та закликав міських голів до спільної роботи.

За підсумками наради домовлено посилити взаємодію уряду та органів місцевого самоврядування та проводити такі зустрічі на регулярній основі.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 16 листопада лабораторно підтверджено 545 689 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу 9832.

 

Шмигаль – про допомогу бізнесу: карантин вихідного дня можуть визнати форс-мажором

Кабмін підготував заходи для підтримки бізнесу і людей, які втратили частину доходів через карантин вихідного дня.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної хвороби, що відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського, повідомив, що уряд уже реалізує та підготував додаткові заходи для підтримки бізнесу та людей, які втратили частину доходів через карантин вихідного дня.

«Зокрема, ми відновлюємо підтримку для малих підприємців з дітьми, програму з часткового безробіття, коли компенсується частина зарплати робітника. Також будуть діяти «кредитні канікули» для бізнесу в рамках програми «5-7-9», визнання карантину вихідного дня форс-мажором, що допоможе бізнесу в питанні оренди та виконанні інших зобов’язань», – Шмигаль.

Він також повідомив, що вже проведено низку зустрічей з бізнесом, який був обмежений у роботі через карантин вихідного дня. У наступні декілька днів така робота буде посилена, зустрічі відбудуться з представниками кожної галузі.

Як повідомлялося, по всій Україні проходили мітинги підприємців, які вимагали скасувати карантин вихідного дня.

Як повідомляв Укрінформ, з 14 листопада в Україні почав діяти карантин вихідного дня і триватиме він до 30 листопада 2020 р. Відповідно у вихідні дні, забороняється робота ресторанів, кафе, барів, окрім їжі на винос. Також заборонена робота торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів.

Станом на 16 листопада в Україні лабораторно підтверджено 545 689 випадків захворювання на COVID-19, зокрема за добу 9832.

 

У пошуку козла відпущення. Що Банковій робити зі скандалом про вкрадені з ковідного фонду мільярди

Банкова готова пожертвувати міністром Степановим. Відповідальність за те, куди ситуація повернеться далі, зараз лежить на депутатах Верховної Ради

Юрій Вишневський, «ДС»

Впливовий скандал

Скандал, піднятий Ігорем Уманським, можливо, ще не став дуже гучним. Але його вже точно можна назвати впливовим.

Різниця тут ось у чому. Гучний скандал розрахований перш за все на те, щоб розбурхати суспільство. А впливовість скандалу визначається тим, наскільки сильний переполох він викликав в істеблішменті. Саме про це ми і поговоримо.

Ігор Уманський двічі керував Мінфіном, останні півроку був радником керівника президентського офісу Андрія Єрмака. У квітні сам Єрмак повідомив, що Уманський буде займатися питаннями боротьби з корупційними схемами. І ось 12 листопада Уманський оголосив про свою відставку, а на наступний день розповів про корупційні схеми під маркою «Великого будівництва» — головного піар-проекту Володимира Зеленського.

«2020-й запам’ятається українцям надовго. Не тільки через пандемію і незграбну боротьбу з нею, а й з-за безпрецедентного рівня зростання корупції і втрати владою адекватного сприйняття реальності. Так зване “Велике будівництво” — яскраве тому підтвердження», — заявив Уманський. І далі він докладно розповів про присвоєння коштів, виділених на будівництво доріг.

За його даними, в 2020 р. фінансування Укравтодору склало 121,8 млрд грн, з яких 35 млрд грн — це гроші Фонду боротьби з COVID-19. Суть скандалу в тому, що, за словами Уманського, «вкрадено майже 40% освоєних коштів» — 36 млрд грн. Це як раз стільки, скільки було витрачено з ковідного фонду. «Тобто, без цих “пустотливих ручок” можна було б побудувати ту ж протяжність доріг і (увага!) не чіпати “брудними ручками” ковідний фонд», — підкреслює екс-радник Єрмака.

Ефект доміно

Демарш Уманського — це не тільки скандал про розкрадені мільярди, який б’є по рейтингу Зеленського і «слуг народу». Це ще й сигнал про те, що прийшла пора тікати з нинішньої влади і здавати її з потрохами. А це вже удар по іміджу Зеленського і «слуг народу» в широких чиновницьких колах, включаючи суддівський корпус, силовиків, місцеве самоврядування.

Причому це другий такий удар — першим стала фактична відмова парламентських «слуг народу» приймати законопроект Зеленського №4288 про розгін Конституційного суду. А третім ударом стали демарші міських властей ряду обласних центрів проти «карантину вихідного дня».

І ще дуже важливо, що демарш Уманського — це сигнал про те, що грошей МВФ не буде. «МВФ вимагає аудиту як ковідного фонду, так і Укравтодору. Уряду його робити страшно. Країна наближається до економічному Армагеддону», — прогнозує екс-радник Єрмака.

Якщо це і справді так, значить, фінансові проблеми Зе-влади будуть все більше заглиблюватися. І це теж аргумент для широких верств чиновництва проти лояльності до нинішньої влади. Так що Банкова (або зараз вже правильніше говорити Феофанія, раз там влаштувалися Зеленський і Єрмак) має всі шанси побачити в дії ефект доміно. Коли слідом за нардепами, Уманським, мерами почнуть сипатися і інші «кісточки».

Реакція на заяви Уманського

Укравтодор відповів на випад Уманського розлогим спростуванням. Сам факт цього публічного реагування свідчить про те, що Банкова розуміє, що замовчати тему не вдасться. Але спростування теж не рятує, бо воно навряд чи когось переконає. Справді, хто повірить, наприклад, таким словами Укравтодору: «Спрямування коштів на оновлення доріг є одним із способів протидії наслідкам коронакризи». Більш переконливих аргументів Укравтодор, схоже, не знайшов.

Тим часом скандал уже отримав розвиток. 16 листопада на погоджувальній раді Верховної Ради прем’єр-міністру Денису Шмигалю запропоновано 17 листопада виступити в парламенті. І питати з нього будуть, зокрема, про те, як «Велике будівництво» перетворилося в «Велике грабіжництво».

«Пан Шмигаль і уряд повинні вже не тільки звітувати про розтрати коштів, а й давати свідчення правоохоронним органам про “Велике крадівніцтво”. Я звертаюся до колег, що ми вже повинні тимчасову слідчу комісію створити по шокуючим заявам пана Уманського, а це радник Єрмака, я нагадаю, який розповів про “Велике крадівніцтво” і про притягнення до нього самих представників влади», — заявила співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.

Цю тему тут же підхопила Юлія Тимошенко. «Я можу вам сказати і те, що стосується ситуації навколо фонду COVID, корупції на дорогах. Я абсолютно від імені фракції наполягаю на створенні тимчасової слідчої комісії для того, щоб відстежити, як використовуються гроші, які взяті з ковідного фонду, на дороги. Якщо там щось, що говорить екс-міністр Уманський, що там половина “відмивається” і по суті розкрадається, то це злочин такого масштабу, за який треба щоб відповідали зараз, а не після того, як закінчиться п’ятирічний термін перебування на посадах цієї влади», — підкреслила лідер «Батьківщини».

Дилема Банкової

Питання в тому, які кроки зробить Банкова, щоб ними перебити цей скандал. Наприклад, ходять наполегливі чутки про те, що ще 13 листопада на Банковій твердо вирішили відправити у відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Цю інформацію підтвердили волонтери, яких запросили на Банкову для обговорення боротьби з коронавірусом, а також заступник голови парламентської фракції партії «Голос» Ярослав Железняк.

На Степанова можна списати всі промахи влади в боротьбі з пандемією, включаючи навіть те, що гроші ковідного фонду пішли на дорожнє будівництво. Мовляв, це ж міністр Степанов все погодив. Але Уманський говорить вже не тільки про те, що гроші пішли не туди, куди потрібно, а ще (і це головне) про те, що гроші вкрадені. А списати 36 млрд на одного Степанова не вийде.

Тому Банковій доведеться йти на якісь більші жертви. До того ж скандал, піднятий Уманським, будуть роздмухувати різні сили. Одні — щоб домогтися зміни уряду, інші — щоб домогтися перевиборів парламенту. І Банкова зараз перед вибором між цими сценаріями.

Дилема парламенту

Своя дилема стоїть перед парламентом. 17 листопада депутати заслухають Шмигаля про боротьбу уряду з коронавірусом і ухвалять постанову, під проектом якого зробили підпис віце-спікер парламенту, представниця «Батьківщини» Олена Кондратюк (зараз вона в.о. голови Верховної Ради, оскільки спікер Дмитро Разумков і його перший зам Руслан Стефанчук заразилися коронавірусом), Ярослав Железняк від «Голосу» та Ірина Геращенко від «Європейської Солідарності», лідери «слуг народу» Олександр Корнієнко і Давид Арахамія, співголова ОПЗЖ Юрій Бойко.

Оскільки це узгоджений проект від усіх фракцій, він, швидше за все, буде прийнятий. Суть його в тому, щоб рекомендувати уряду скасувати «карантин вихідного дня», встановлений постановою Кабміну №1100 від 11 листопада 2020 р.

Якщо депутати проголосують за цей проект, вони тим самим фактично висловлять недовіру уряду Шмигаля. Але формально це не буде підставою для відставки Кабміну. І на депутатах буде лежати відповідальність за те, куди ситуація повернеться далі.

Хочуть того депутати чи ні, але якщо вони заслухають Шмигаля, скасують постанову Кабміну, але не відправлять уряд у відставку, — значить, вони візьмуть відповідальність за подальші його кроки на себе.

 

Ще одна компанія заявила про COVID-вакцину з ефективністю понад 90%

Американська компанія Moderna, яка нині розробляє вакцину від коронавірусу (COVID-19), заявила, що їхній варіант показав ефективність 94,5% запобігання вірусу у людей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNBC.

Всього у тестуванні брали участь 30 тисяч добровольців. Половина з них отримала дві дози потенційної вакцини проти коронавірусу з проміжком часу в один місяць. Решта отримала плацебо.

Аналіз даних базується на перших 95 особах, що захворіли на коронавірус. Тільки п’ятьом з них було зроблене щеплення з вакциною, а 90 осіб отримали плацебо.

Компанія стверджує, що таким чином ефективність їхнього варіанту вакцини дорівнює 94,5%.

«Це ключовий момент у розробці нашого кандидата на вакцину проти COVID-19», – заявив гендиректор компанії Стефен Бенсел.

Зазначається, що Moderna розробляє вакцину спільно з Національним інститутом алергії та інфекційних захворювань США.

Раніше американська компанія Pfizer і німецька BioNTech, які нині розробляють вакцину проти коронавірусу (COVID-19), заявили, що їхній варіант показав ефективність на понад 90% щодо запобігання вірусу у людей.

За даними Worldometer, у світі зареєстровано 54 896 579 випадків коронавірусної інфекції, зокрема 1 325 422 летальні, одужали 38 197 709 людей.

 

Без «вибивання боргів», як у Середньовіччі: НБУ розробляє «правила гри» для колекторів

Національний банк розробляє законодавчі зміни, які мають встановити цивілізовані правила гри у сфері стягнення боргів з клієнтів банків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ у Фейсбуці.

Зазначається, що сьогодні інструменти колекторів із «вибивання боргів» (SMSки з погрозами, цілодобові дзвінки, шантаж) нагадують похмуре Середньовіччя. Аби унеможливити таку практику, Національний банк разом з депутатами та уповноваженою з прав людини напрацювали певні законодавчі зміни. Вони мають обмежити вседозволеність та встановити цивілізовані правила гри для колекторів.

Зі слів першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової, після ухвалення спільного законопроєкту №4241, компанії зможуть займатися колекторською діяльністю лише після внесення їх у відповідний Реєстр. Цим займатиметься Нацбанк, він перевірятиме компанії, їхніх власників та керівників. Банкам та фінансовим компаніям буде заборонено залучати колекторів, які не включені до реєстру. Про нелегальних колекторів регулятор повідомлятиме правоохоронців.

Також колекторам буде заборонено погрожувати та шантажувати. Вони не зможуть вводити в оману про розмір боргу та наслідки невиконання договору, дзвонити уночі, приховувати свої номери.

Представник колекторської компанії повинен буде повідомляти боржникові своє прізвище та ім’я, назву кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка та розмір боргу. Якщо колектор порушуватиме ці вимоги, то нестиме відповідальність: від штрафів (50-100 тис. грн) до виключення з реєстру колекторських компаній.

Також банки чи фінансові компанії будуть зобов’язані інформувати позичальників про залучення колекторів. Кредитори також будуть зобов’язані публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими вони співпрацюють, на своєму сайті та в місцях надання послуг. Ще вони повинні будуть здійснювати контроль колекторів. Головним джерелом інформації про порушення будуть звернення клієнтів, як до банку чи фінкомпанії, так і до Національного банку. Банк чи фінансова компанія повинні розглядати усі звернення про порушення. Якщо колектор упродовж року принаймні двічі порушив вимоги до етичної поведінки, кредитор має достроково розірвати з ним договір.

 

Шлях між Балтійським і Чорним морями: екологи попереджають про можливу небезпеку

Будівництво водного шляху Е40, що має з’єднати Балтійське та Чорне моря, є економічно вигідним для України, вважають економісти. Водночас екологи попереджають про можливу небезпеку виснаження водних ресурсів.

Про це йшлося на пресконференції в Укрінформі, присвяченій економічній доцільності та екологічним викликам проєкту Е40.

«Цей транспорт вигідний та екологічний і пов’язаний він з низькою питомою вартістю перевезень. Для Євросоюзу 2 центи на тонно-кілометр коштує автомобільний транспорт, 0,8 цента – для залізниці і 0,27 цента – для внутрішнього водного транспорту. Йдеться насамперед про об’єми перевезень. Одна конвой-сцепка барж – це 175 вантажних залізничних вагонів. ЄС розвиватиме цей вид транспорту і насамперед каботажні, балкерні контейнерні перевезення та мультимодальні перевезення, пов’язані з синхронізацією діяльності внутрішнього водного й морського транспорту, зокрема трансконтинентальні перевезення великими контейнерами, що економічно є дуже вигідним. Це транспорт з зеленою логістикою й інфраструктурою, і цей транспорт є високотехнологічний», – зазначив Олег Рубель, доктор економічних наук, професор Одеського державного екологічного університету, провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Водночас екологи попереджають про можливі небезпеки будівництва водного шляху Е40 через велике навантаження на водні ресурси України та їхнє виснаження.

«Уявіть собі аварію танкера з нафтою, який перевертається коло київського водозабору, а це один з напрямків, який хочуть розвивати автори проєкту Е40. Що буде пити Київ? Або що питимуть Запоріжжя, Дніпро, Черкаси, якщо це станеться там? Тобто ми понесемо величезні втрати. Чи рахували ці витрати? Ні, не рахували. Чи рахували, скільки ми заплатимо за очищення води, якщо запрацює проєкт? Адже Україна п’є з поверхневих джерел, з річок, на відміну від Європи, де переважно – підземні водозабори, так само як у Білорусі в містах – 100% підземні водозабори. Ми собі дозволити користуватися річками як водними шляхами просто не можемо – ми заплатимо за це високу ціну», – наголосив Олег Листопад, директор Товариства охорони птахів України.

Експерт Національного екологічного центру України (НЕЦУ) з питань сталого розвитку Олександр Гусєв вважає, що економічні зиски проєкту Е40 погано прораховані, а втрати від нього можуть бути набагато вагоміші, ніж переваги.

«Небезпека цього проєкту в тому, що кошти витрачаються під державні гарантії, бо участь у ньому беруть не лише приватні інвестори. І може статися так, що держава візьме гроші, але це не принесе прибутку, більше того – це викличе непрораховані, непередбачувані екологічні наслідки, і в результаті це впаде на пересічного українця, і тут питання, чи хочемо ми мати такі проблеми», – наголосив експерт.

Україна, як найбільш вододефіцитна країна Європи, внаслідок реалізації цього проєкту ризикує знищити свої запаси питної води – вважає Георгій Веремійчик, експерт з питань зміни клімату НЕЦУ.

«Цей проєкт знищить запаси питної води, які є дуже важливі як для України, так і для Білорусі, тим більше ми живемо в умовах постійної зміни клімату, і цей процес весь час прискорюється, а дефіцит питної води у світі весь час зростає. А Україна є найбільш вододефіцитною країною в Європі з точки зору забезпечення питною водою», – зазначив експерт.

Міжнародний водний шлях (МВШ) E40 є міжнародним проєктом, створення якого підтримує Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) у рамках Угоди AGN. МВШ E40 має з’єднати Балтійське море з Чорним морем (м. Гданськ, Польща, з м. Херсон, Україна) та пролягти через три країни: Польщу, Білорусь, Україну. Проєкт оцінюється в 13 млрд євро і підтримується урядами трьох країн.

 

В Україні – День працівників радіо, телебачення та зв’язку

Cьогодні в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку.

Свято встановлено «…на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв’язку України…» згідно з Указом Президента «Про День працівників радіо, телебачення та зв’язку» від 11 листопада 1994 року.

Історія свята розпочалася 16 листопада 1924 року, коли у Харкові в ефір вийшла перша в Україні радіопрограма. Відтоді журналісти та працівники сфери радіо відзначали цей день як професійне свято.

Нині ж до них долучилися телевізійники, представники інтернет-ЗМІ. Цей день відзначають і фахівці зв’язку, що забезпечують роботу телефонних мереж та мереж Інтернет-зв’язку.

«Сьогодні інформація – один із найпотужніших видів впливу, тож бажаю вам завжди залишатись вірними професійним стандартам та етиці. Ми ж сприятимемо вам у цьому, дбаючи про виховання медіаграмотного та читаючого суспільства. Бажаю вам натхнення, щоб відкривати світу нові та цікаві історії, компетентності серед оточуючих довкола та сил для внутрішньої мотивації йти до кінця», – написав Ткаченко.

Офіс Президента України привітав працівників радіо, телебачення та зв’язку з професійним святом у Фейсбуці.

В ОП зазначили, що радіо й телебачення – це також оперативний засіб спілкування влади та суспільства, але розвиток новітніх технологій не лише пришвидшує передачу інформації, а й створює нові виклики.

“Вже сьогодні приходить розуміння, що побачене на екрані не завжди відповідає дійсності. Тому перевірка інформації, уникнення маніпуляцій та боротьба з відвертими фейками є важливою складовою інформаційної безпеки нашої держави. Особливо актуально це зараз, коли Україна зазнає постійних інформаційних атак ворога. Дотримання високих професійних стандартів мало велике значення, починаючи з ефіру першої в Україні радіопрограми у 1924 році й донині”, – акцентується у привітанні.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак теж привітав працівників радіо, телебачення та зв’язку з професійним святом.

“Сьогодні ми відзначаємо День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Саме 16 листопада 1924 року у Харкові вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Тоді трансляцію відкрив технік, який на початку тричі промовив у мікрофон: «Алло»”, – написав очільник ОП у Фейсбуці.

Прессекретар Президента Юлія Мендель побажала сил впоратися з викликами, надійних джерел і Пулітцерівських премій за заслуги.

“Усім колегам по медіацеху – наснаги та натхнення! Робота складна й відповідальна. Зате яке ж щастя – видихнути після напруженої, зосередженої праці та прочитати свою опубліковану статтю, побачити чи почути сюжет по телебаченню чи радіо, розповісти людям те, у чому розібрався сам, допомогти, заохотити, відкрити. Хто володіє інформацією, той володіє світом! У сучасному світі медіа – стратегічний напрямок”, – зазначила у Фейсбуці.

Разом з тим, сьогодні відзначається Міжнародний день толерантності, який був запропонований у 1996 році Генеральною Асамблеєю ООН.

Це рішення було ухвалено у зв’язку з проведенням у 1995 році Року ООН, присвяченого толерантності, який був проголошений Асамблеєю в 1993 році з ініціативи ЮНЕСКО. 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У ній ідеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй, адже принципи толерантності мають закладатися ще в дитячому віці.

 

Оператор газосховищ України дозволить банкам моніторити операції з газом у заставі

Оператор газосховищ України впроваджує нову послугу, що дасть змогу банкам відстежувати операції з природним газом в ПСГ, який клієнти використовують як заставу для отримання кредитів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Укртрансгаз.

«Функція моніторингу природного газу, що зберігається в ПСГ, суттєво знижує ризики банку під час кредитування. Відповідно клієнт зможе отримати необхідне фінансування на більш вигідних умовах», – зазначили у компанії.

Для користування послугою моніторингу необхідно укласти тристоронню угоду між Оператором газосховищ, банком та клієнтом. Після цього банку надаватиметься обліковий запис користувача інформаційної платформи, що дасть можливість моніторити обсяги природного газу на рахунку клієнта. Газом, що є предметом угоди, власник зможе розпоряджатися лише за погодженням з банком.

Наразі свою зацікавленість у співпраці з Оператором газосховищ та замовниками його послуг підтвердила низка провідних українських банків ‒ як державних, так і приватних.

Нова послуга стане повністю доступною у грудні 2020 року після реалізації технічних функцій в інформаційній платформі ПСГ. Моніторинг можна буде здійснювати онлайн 24/7 в інформаційній платформі Оператора.

«Ми перебуваємо в постійному діалозі зі своїми клієнтами, завдяки чому підвищуємо прозорість і якість нашої роботи та запроваджуємо нові послуги. Ідея моніторингу газу як заставного майна народилася саме в таких обговореннях. Для Укртрансгазу ця послуга абсолютно нового формату, і ми впевнені, що вона буде затребувана серед наших українських клієнтів. Це дасть змогу їм кредитуватися на більш вигідних умовах і, таким чином, отримувати кошти на операційні витрати», – зазначив т.в.о. генерального директора АТ «Укртрансгаз» Сергій Перелома.

 

Спільний авіапростір з ЄС, ринки газу та електрики: Україна очікує підписання угод

Україна очікує на підписання угоди про спільний авіаційний простір між нашою країною та ЄС, початок інтеграції ринків газу та електроенергії та інтеграцію у цифровий ринок Європейського Союзу.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на 17-му Віденському економічному форумі — Діалог майбутнього 2020, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«Ми також очікуємо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, початок інтеграції ринків газу та електроенергії та інтеграцію у цифровий ринок Європейського Союзу», — зазначив Шмигаль.

Прем’єр-міністр нагадав, що під час 22-го Саміту Україна-ЄС українська делегація представила та передала стороні ЄС своє бачення оновлення Угоди про асоціацію та закликала почати консультації щодо оновлення окремих параметрів Угоди, передусім у сферах торговельного і секторального співробітництва.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, попри пандемію, Україна рішуче налаштована на продовження системних реформ, що має стати основою для виходу з кризи та подальшого зростання економіки.

«Лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування і цифровізація державних послуг, забезпечення прозорих і справедливих правил ведення підприємницької діяльності – ось деякі з головних напрямів реформ, над якими ми сьогодні працюємо», — сказав Шмигаль.

Під час виступу глава уряду відзначив інвестиційний потенціал України та наголосив, що наша країна є однією з найкращих у світі для аутсорсингу ІТ-послуг. За його словами, ІТ-галузь щорічно зростає на 20-25%.

«Наша держава є одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції з великим та невичерпним потенціалом. Вважаю, що країни Центральної та Східної Європи можуть бути джерелом інвестицій, ноу-хау та найкращих практик в Україні», — зазначив Прем’єр.

Як наголосив Шмигаль, створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу в Україні є незмінним пріоритетом уряду. «Чіткі та прозорі правила гри на ринку, справедлива та передбачувана поведінка регуляторів, усунення регуляторних бар’єрів є надзвичайно важливими для повноцінного розвитку підприємництва в Україні та залучення інвестицій», — підкреслив глава уряду.

Шмигаль наголосив, що стратегічне партнерство з Європейським Союзом залишається основою безпеки та розвитку України.

 

Навчання з п’яти років: Шкарлет каже, що йдеться не про 35 хвилин уроку

Навчання дітей з 5 років передбачає нові форми здобуття знань.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі написав т.в.о. міністра освіти та науки Сергій Шкарлет.

“Не йдеться про те, що діти в 5 років мають сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюються нові форми здобуття знань та набуття компетентностей із подальшою зміною державних освітніх стандартів і програм”, – наголосив Шкарлет.

Він зауважив, що поділяє твердження фахівців, що діти в 5-річному віці й у 6 років мають різні рівні психофізичного розвитку. Тому в організації освітнього процесу мають бути також різні підходи.

Водночас очільник МОН наголосив, що в багатьох країнах, зокрема США, Великій Британії, Нідерландах, навчання розпочинають з п’яти років. “Нам же потрібно врахувати особливості української школи“, – додав він.

За словами Шкарлета, така ініціатива в Україні потребує обговорення, і процес опрацювання пропозицій не буде швидким.

Як повідомлялося, раніше т.в.о.міністра освіти та науки Сергій Шкарлет заявив, що МОН розглядає пропозиції щодо початку навчання для дітей з 5 років та завершення у 17 років.

 

Кабмін звільнив керівника Держкосмосу

УНН. Уряд України у понеділок звільнив із посади голови Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимира Усова та замінив його на посаді першим заступником Михайлом Левом в якості в.о. голови. Відповідне розпорядження № 1432-р опублікувала пресслужба уряду, передає УНН.

“Звільнити Усова Володимира Володимировича з посади голови Державного космічного агентства України відповідно до ч. 1 ст. 87 закону України “Про державну службу”, — йдеться у документі.

Стаття передбачає, що суб’єкт призначення може звільнити держслужбовця категорії А за власною ініціативою, за поданням прем’єр-міністра або профільного міністра протягом чотирьох місяців із моменту його призначення.

Іншим розпорядженням уряд призначив виконувачем обов’язків голови агентства першого заступника Усова Михайла Лева.

Нагадаємо, у травні поточного року Усов казав, що Україна планує почати запускати ракети у космос до 2023-2024 років.

 

“Енергоатом” завалив роботу і спровокував здорожчення електроенергії — Міненерго

УНН. Міненерго поінформувало, що відбувається в державній компанії “Енергоатом” та до яких наслідків це може призвести, передає УНН з посиланням на прес-службу відомства.

“У медіаполі вчергове з’явилася спроба звинуватити Міністерство енергетики у проблемах ціноутворення на ринку електричної енергії та роботи НАЕК „Енергоатом“. Зокрема, в ситуативному зростанні ціни на одному із сегментів — ринку „на добу наперед“, а також — в збитках держпідприємства та зменшенні виробництва електроенергії атомними електростанціями. При цьому, традиційно посилаються на затверджений Міністерством ще навесні цього року прогнозний баланс електричної енергії. Міненерго вважає за необхідне остаточно прояснити ситуацію з цих питань”, — зазначили у відомстві.

За даними Міненерго, які підтверджуються і даними “Енергоатома”, жодного обмеження роботи АЕС нині не існує. Натомість причиною сьогоднішнього дефіциту атомної електроенергії і як наслідок її здорожчання для промисловості є: несвоєчасне та неякісне проведення ремонтів енергоблоків АЕС, якими займався “Енергоатом”. До зими останній мав би завершити ремонти і вивести енергоблоки на потужність, однак цього не відбулось.

“„Енергоатомом“ зірвано ремонтну кампанію, затверджену Міненерго ще в 2019 році. Як наслідок, 2, 4 та 5 енергоблоки Запорізької АЕС не змогли вчасно вийти з ремонтів. Передбачаючи таку ситуацію, Міненерго регулярно звертало увагу керівництва підприємства на неприпустимості затягування ремонтів та вимагало дотримуватись встановлених у графіку термінів. Проте, непрозорість тендерних процедур спровокувала значну кількість оскаржень проведених закупівель та відміни торгів за рішенням суду чи Антимонопольного Комітету України”, — розповіли в Міненерго.

У міністерстві зауважили, що проведення ремонтів і вибір постачальників — виключна компетенція “Енергоатома”.

“А для перевірки законності проведених підприємством тендерних процедур існують контролюючі органи, в тому числі — в сфері державної безпеки. Тому, відповідальність за ситуацію, що склалася, лежить на менеджменті компанії, який не зміг організувати своєчасну закупівлю необхідного для ремонтів обладнання (резервних дизельних електростанцій, які є критично важливою складовою безпеки функціонування атомних енергоблоків). Як наслідок, через затягнутість ремонтної кампанії та необхідність усунення зауважень Держатомрегулювання щодо якості їх виконання, три енергоблоки ЗАЕС сукупною потужністю 3000 МВт не були вчасно підключені до мережі (станом на сьогодні один з блоків із запізненням повернули в експлуатацію, ремонт на двох інших досі ще триває)”, — інформує Міненерго.

Там додали, що Держатомрегулювання — це незалежний орган, на який не впливає жодна державна інституція, в тому числі, й Міністерство енергетики. Водночас Держатомрегулювання несе виключну відповідальність за безпеку роботи атомних енергоблоків і виконання зауважень цього органу — це необхідна умова безпечного функціонування АЕС. Без цього запуск атомних енергоблоків у роботу — неможливий.

“Особливо цинічно виглядають звинувачення в бік Міненерго щодо штучного обмеження виробництва електроенергії АЕС на фоні тих масштабних заходів, які вживались і вживаються в.о. Міністра Ольгою Буславець для стабілізації фінансового стану стратегічного державного підприємства”, — підкреслюють в Міненерго.

Там нагадують, що Міненерго і Кабмін цього року дали безпрецендентну можливість “Енергоатому” продавати близько 40% своєї електроенергії на аукціонах за ринковими цінами. За пропозицією “Енергоатома”, також було змінено модель ПСО, яка дозволила зменшити обсяги небалансів, покращити стан розрахунків та загалом — ситуацію на ринку електричної енергії.

Якби не своєчасна реакція Міненерго, “Енергоатом” створив би дефіцит атомної електроенергії взимку на рівні 4,2 млрд кВтгод. Водночас після відповідного доручення він знайшов ресурси надолужити 3 млрд кВтгод. Решта 1,2 млрд кВтгод — досі “вакантні”, розповіли в міністерстві.

“Лише після втручання в.о. Міністра і відповідного доручення ремонтної комісії при Міненерго „Енергоатомом“ було доопрацьовано попередньо подані графіки ремонтної кампанії на 2021 рік, що дозволило підприємству збільшити свої планові показники виробництва електричної енергії на майже 3 млрд кВтгод. При цьому, в енергосистемі наявний резерв до подальшого збільшення обсягів виробництва АЕС ще на 1,2 млрд кВтгод, який підприємство поки не може використати через неоптимальне планування графіків ремонтів”, — зазначають в міністерстві.

Та неефективна ремонтна кампанія АЕС не єдина прогалина в роботі “Енергоатома” за останні півроку. Одна з головних проблем — збут “Енергоатомом” електроенергії за ціною нижче собівартості.

“Окрім якості планування та виконання ремонтної кампанії також мають місце недоліки в стратегії продажів електричної енергії. Так, за серпень-жовтень при обсязі відпуску електричної енергії 16.6 млрд кВтгод на аукціонах „Енергоатом“ продав лише близько 3,3 млрд кВтгод, або менше 20%. При цьому, за середньозваженою ціною 1,12 грн/кВтгод. Водночас, 2,7 млрд кВтгод, або понад 16% від відпуску були продані на балансуючому ринку лише за 0,88 грн/кВтгод, що значно нижче, ніж ціна на ринку „на добу наперед“”, — розповіли в Міненерго.

Там також зазначили, що прогнозний баланс не може бути “алібі” для провалів “Енергоатома”.

“Чергові намагання звинуватити Міністерство в тому, що затверджений в квітні цього року прогнозний баланс „відключив“ зазначені енергоблоки АЕС і призвів до зростання ціни на ринку лише свідчать про нерозуміння ролі і місця цього документу в новій моделі ринку електричної енергії. Прогнозний баланс не вказує, якій генерації скільки виробляти електричної енергії в тому чи іншому місяці, а є основою для вирішення інших задач, пов’язаних із забезпеченням фізичної та паливної збалансованості функціонування об’єднаної енергосистеми України. В процесі своєї фінансово-господарської діяльності виробники визначають обсяги виробництва та ціну продажу на основі кон’юнктури ринку, яка формується на підставі балансу попиту та пропозиції з урахуванням вимог щодо забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України, а не керуючись помісячними планами, які визначені Прогнозним балансом.

Зокрема, в травні виробництво на АЕС на 11% перевищило визначені прогнозним балансом показники. У липні „атомка“ виробила більше на 6% запланованого, у серпні — на 11%, у вересні та жовтні — на 10 та 14% відповідно. Водночас теплова генерація зменшила виробництво на 10% у липні, на 17% — у серпні, на 5% та 14% — у вересні і жовтні відповідно відносно прогнозних показників.

Таким чином, за наявності технічної спроможності ОЕС України (з урахуванням вимог операційної безпеки та балансової надійності) прийняти додаткову базову потужність — навантаження атомних енергоблоків ДП НАЕК „Енергоатом“, як найбільш конкурентного на ринку виробника електричної енергії, зростає безвідносно до затверджених в прогнозному балансі показників. При цьому, як було вже зазначено, Міненерго створює для цього всі передумови.

Тому, спроби окремих політичних діячів та медіа звинуватити Міністерство енергетики у провалах керівництва НАЕК „Енергоатом“ виглядають щонайменше непрофесійними, а як максимум — є спланованою інформаційною диверсією”, — резюмували в Міненерго.

Нагадаємо, цього року “Енергоатом” зазнав вже 5,3 млрд грн збитків проти прибутку минулого року. З квітня держкомпанією керує Петро Котін, який заблокував антикорупційну перевірку НАЗК на держпідприємстві.

За попередніми даними НАЗК виявило в “Енергоатомі” наступні порушення антикорупційного законодавства:

— працівники, які вчинили пов’язане з корупцією правопорушення, не притягнуті до дисциплінарної відповідальності;

— не перевірені факти неподання декларацій посадовцями “Енергоатома”;

— не створені канали для повідомлення про корупційні правопорушення;

в “Атоменергомаші” не було проведене службове розслідування за поданням Енергодарської місцевої прокуратури.

Своєю чергою “Енергоатом” дані НАЗК заперечив.

 

«ЄС» хоче допомоги іноземних експертів у проведенні конкурсу на суддів КСУ

Депутатська фракція політичної партії “Європейська Солідарність” закликала Верховну Раду у вівторок, 17 листопада, розглянути законопроєкт щодо залучення іноземних експертів до проведення конкурсу на посаду суддів Конституційного суду.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила співголова фракції партії “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко під час погоджувальної ради.

“Ми вимагаємо поставити також наш законопроєкт про чесний конкурс обрання суддів Конституційного суду із залученням міжнародних експертів”, – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 “Про відновлення дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. Документ передбачає внесення змін до Закону “Про запобігання корупції”, якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 “Про внесення змін до Закону України “Про Конституційний Суд України” (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)”, серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

13 листопада Комітет з питань правової політики проголосував за оголошення нового конкурсу на вакантну посаду судді Конституційного суду.

 

Справа Микитася: умовні терміни отримали дві співучасниці

У справі привласнення майна НацІональної гвардії, у якій фігурує екснардеп Максим Микитась, умовні терміни отримали дві співучасниці злочину – оцінювачки нерухомості.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Роман Симків.

За його словами, Солом’янський райсуд столиці затвердив угоду зі слідством і визначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком у два роки до одній з оцінювачу, а іншій – два роки з застосуванням іспитового строку в один рік. Вирок вступить в силу протягом тридцяти днів у разі його неоскарження.

“Це другорядні особи, які працювали оцінювачами майна. Вони виготовили підробні звіти про оцінку квартир Нацгвардії, вартість яких була штучно занижена. І навпаки вартість квартир, які належали “Укрбуду”, була завищена. Це дозволило обміняти їх начебто рівноцінно, хоча у подальшому було встановлено, що ця оцінка не відповідала дійсності і вартість квартир Нацгвардії значно вища, ніж та, в яку оцінили ці дві особи”, – сказав прокурор.

Він не назвав імена оцінювачок. Водночас, за даними Центру протидії корупції, йдеться про Олену Солому і Алісу Гринчук.

Як повідомлялося, раніше Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід для експрезидента державної будкорпорації “Укрбуд” Максима Микитася до 30 листопада.

Експрезидента “Укрбуду” Микитася підозрюють у привласненні майна Національної гвардії.

За версією слідства, ГУ Нацгвардії України та компанія-забудовник “Укрбуд” уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс. Натомість Нацгвардія мала отримати там 50 квартир та 30 паркомісць. Проте у 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку на околиці Києва. Як встановила експертиза, вартість квартир на околиці на 81 635 448 грн менша за ту, в яку оцінили квартири на Печерську.

3 квітня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотанням прокурора і постановив стягнути з Микитася в дохід держави 30 млн гривень застави через порушення ним процесуальних обов’язків.

Водночас суддя постановив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 млн гривень із покладенням відповідних обов’язків.

Зі свого боку, у ВАКС поінформували, що 30 млн грн застави в дохід держави у справі експрезидента “Укрбуду” було стягнуто, кошти в сумі 50 млн грн вважаються внесеними, а решту суми застави в розмірі 50 млн грн може бути внесено як самим підозрюваним, так і заставодавцем на депозитний рахунок суду не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Микитась не сплатив ці 50 млн грн.

САП звернулася до суду із клопотанням щодо застосування до Микитася більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак ВАКС відправив Микитася під цілодобовий домашній арешт. САП подала апеляцію на це рішення, і Апеляційна палата ВАКС цю скаргу задовольнила і відправила Микитася під варту.

До ексдепутата було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 100 млн гривень.

 

Суд відмовляється арештувати техніку «копачів», які нівечили скіфський курган на Миколаївщині

Казанківський районний суд Миколаївської області знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку, якою незаконно розкопували скіфський курган, і вимагає повернути її власнику.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на начальника ГУ Нацполіції у Миколаївській області Сергія Шайхета.

«Продовжую тримати руку на пульсі стосовно ситуації з курганом у Казанківському районі. Поліція цілодобово його охороняє, підключивши максимум людських та часових ресурсів, і нам вдається принаймні стримувати «копачів» від посягань на курган. Але складається враження, що, окрім археологів, які першими забили на сполох, та журналістів, всі інші вирішили потурати зловмисникам. Активістів, бажаючих підключитися до охорони об’єкту національного значення – не виявилось, а суд Казанківського району знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку і вимагає її повернути. Мовляв, немає доказів на підтвердження того, хто дійсно є власником техніки», – написав Шайхет.

Він також зазначив, що поліція має на меті найближчим часом разом з археологами домогтися консервації об’єкту таким чином, аби національна пам’ятка зберегла свою цінність. А ще оголосити підозру у скоєнні злочину всім, хто доклав руку до понівечення кургану.

Як повідомляв Укрінформ, на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років. Розкопки ведуться невідомими людьми із застосуванням важкої техніки. Роботи ведуться на приватному полі, яке охороняє фірма ТОВ “Варта міста” з Одеської області.

Поліція порушила кримінальне провадження за статтею 298, ч.3 ККУ (навмисне незаконне знищення об’єктів культурної спадщини).

Техніку, яка розкопувала курган, було передано на відповідальне зберігання ТОВ “Варта міста”. Паралельно поліція звернулася до місцевого суду з проханням накласти арешт на 2 одиниці техніки – бульдозер та екскаватор, які були зафіксовані на розкопках кургану при виїзді на місце події поліції.

Це вже повторне звернення до суду з цього питання. Перше було ще у червні цього року, коли вперше було зафіксовано несанкціоновані розкопки кургану. Але й тоді суд відмовив у її арешті, і техніку повернули власникам.

 

Спецконфіскація $1,5 мільярда Януковича: суд розгляне скаргу на роз’яснення вироку

Донецький апеляційний суд 17 листопада почне розгляд скарги на ухвалу Краматорського міськсуду від 19 травня 2017 року про роз’яснення вироку, яким застосовано спеціальну конфіскацію майже 1,5 млрд доларів у оточення експрезидента Віктора Януковича.

Про це повідомила у коментарі Укрінформу керівниця пресслужби Донецького апеляційного суду Аліна Борисенко.

За її словами, хоча розгляд скарги відбудеться у Донецькому апеляційному суді, адвокати позивачів і прокурори братимуть участь у засіданні онлайн з приміщення Господарського суду Київської області. Засідання розпочнеться о 13:00.

Співрозмовник агентства в Офісі генпрокурора розповів, що відомство підготувало заперечення на скаргу представників офшорних компаній.

У ОГП вважають, що позивачі мають намір “зачепитися” за роз’яснення суду і скасувати механізм переведення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в гроші, які були конфісковані вироком Краматорського міськсуду.

“Вони думають, що коли оскаржать роз’яснення, то матимуть шанс оскаржити вирок або вимагатимуть через інші судові процеси повернення цих грошей у статус-кво — в ОВДП у банки”, – сказав співрозмовник агентства.

Водночас адвокат Сергій Ляшенко, який представляє інтереси позивачів, у коментарі агентству повідомив, що для подання скарги на ухвалу Краматорського міськсуду про роз’яснення вироку знадобився окремий судовий процес в адмінсудах, а остаточне рішення виніс Верховний Суд. Лише після цього апеляційні скарги були зареєстровані та призначені до судового розгляду, зазначив він.

За словами адвоката, сам вирок Краматорського міськсуду про спецконфіскацію також оскаржувався компаніями, але їхні апеляційні скарги були повернуті без розгляду апеляційним судом з посиланням на те, що компанії не є учасниками цього процесу.

“Знову довелось пройти довгий шлях оскарження незаконного та необґрунтованого вироку, і 16 червня 2020 року Верховний Суд задовольнив наші касаційні скарги та підтвердив право моїх клієнтів на апеляційне оскарження славнозвісного вироку”, – поінформував адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, 28 січня 2015 року Державна служба фінансового моніторингу заблокувала 1,42 млрд дол. на рахунках нерезидентських компаній, пов’язаних з Віктором Януковичем, його близькими, посадовцями колишнього уряду країни та пов’язаними з ними особами.

28 квітня 2017 року набрало чинності рішення Краматорського суду про конфіскацію цих коштів, а також облігацій внутрішньої державної позики України.

Сім кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики – оскаржили рішення суду про спецконфіскацію 1,5 млрд дол. оточення Януковича.

 

Апеляційний суд Києва скасував заочний арешт Януковича

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу захисту експрезидента Віктора Януковича і скасував рішення про його заочний арешт.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат Віталій Сердюк.

“Рішення Печерського райсуду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту четвертого президента скасовано. Справу направлено на перегляд до суду першої інстанції”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, Печерський районний суд Києва 12 травня 2020 року обрав колишньому президенту України Віктору Януковичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких і особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних убивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 по 20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва (Майдані Незалежності та прилеглих вулицях) щодо мітингувальників.

Зазначене рішення суду давало право стороні обвинувачення почати щодо Януковича процедуру екстрадиції. Також прокурори мали намір звертатися до суду щодо дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).

4 лютого 2015 року Верховна Рада позбавила Януковича звання президента через те, що він самоусунувся від виконання своїх обов’язків і втік з країни.

24 січня 2019 року суд засудив Януковича до 13 років тюремного ув’язнення за державну зраду. Янукович назвав вирок незаконним і заперечує свою провину.

2 жовтня поточного року Київський апеляційний суд відмовився скасовувати вирок Оболонського районного суду щодо експрезидента Віктора Януковича про 13 років ув’язнення за держзраду.

 

У Раді створять робочу групу для вирішення конституційної кризи

Перша заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк планує підписати розповсюдження щодо створення при Комітеті з питань антикорупційної політики робочої групи щодо напрацювання законопроєктів для вирішення конституційної кризи.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це політик заявила під час погоджувальної ради.

“Ми розуміємо, що рішення щодо врегулювання конституційної кризи дуже непрості й відповідальні та потребують ретельної підготовки в парламенті. Парламент – це та інституція, яка має шукати і забезпечувати законний і правовий вихід із цієї конституційної кризи. Саме тому я підтримую ініціативу про створення робочої групи, я сьогодні видам відповідне розпорядження, щоб на базі Комітету з питань антикорупційної діяльності створити робочу групу, куди б увійшли представники всіх фракцій і груп, які зацікавлені нарешті у вирішенні конституційної кризи, і на базі вже існуючих напрацювати законопроєкти або новий, які будуть стосуватися двох питань: повернення е-декларування та змін щодо Конституційного суду як такого. Я дуже прошу, щоб це розпорядження було підготовлене апаратом ВР – сьогодні ми його запустимо в дію” – зазначила Кондратюк.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

 

У Раді немає політичної волі для розв’язання конституційної кризи – Кондратюк

17.11.2020, 01:44

У Верховній Раді відсутня політична воля для схвалення законопроєктів, які могли б сприяти розв’язанню конституційної кризи у країні.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк в ефірі “Свободи слова” на ICTV.

“Зараз, на жаль, немає політичної волі в парламенті проголосувати будь-який закон, що стосується як повернення до електронного декларування… так і реконструкції Конституційного Суду як інституції”, – сказала Кондратюк.

Водночас вона зазначила, що у Верховній Раді створена робоча група, куди ввійшли представники всіх фракцій і політичних груп, яка на базі Комітету з антикорупційної політики розроблятиме законопроєкти щодо розв’язання конституційної кризи.

За словами Кондратюк, буде створено три законопроєкти: один з них стосуватиметься повернення електронного декларування, другий – кримінальної відповідальності за надання недостовірних даних в е-декларації, а третій – змін стосовно діяльності Конституційного Суду, якщо вони будуть потрібні.

Як повідомлялося, 27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО. Було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як ухвалене суддями в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Невдовзі у ВР було зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити з 10 до 12 необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду. Крім того, автори пропонують зміни, які передбачають, що регламент КСУ затверджується законом.

 

У міськради Краматорська і Слов’янська пройшли по 6 партій

У міську раду Краматорська пройшли 6 політичних партій, лідерами стали політсили «Опозиційна платформа – За життя» та партія Максима Єфімова «Наш Краматорськ». Не пройшли «Батьківщина», «Голос» та інші.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в Громадянській мережі ОПОРА у Донецькій області.

«У Краматорську до місцевої ради обрано 42 депутати. Зі списків від 12 поданих осередків політичних партій, до ради за підсумками голосування пройшли 6 політичних партій… Найбільшу кількість мандатів у міській раді отримали представники осередку політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» – 14 мандатів. Місцева організація політичної партії – Партія Максима Єфімова «Наш Краматорськ» отримала 12 мандатів», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що також до міськради пройшли – «Партія миру та розвитку» – 5 мандатів, «Європейська солідарність» та «Слуга народу» отримали по 4 мандати відповідно, а «Партія Шарія» – 3.

Бар’єр у 5% за результатами виборів до міської ради Краматорська не подолали осередки політичних партій ВО «Батьківщина», «За майбутнє», «Демократична сокира», «Наш край», «Перемога Пальчевського» та «Голос».

У голосуванні взяли участь 41 111 особа, бюлетенів, що не підлягають врахуванню не було виявлено.

Гендерний розподіл серед новообраних депутатів такий: із загальної кількості (42 особи) – 9 жінок та 33 чоловіки.

У міську раду Слов’янська пройшли 6 політичних партій, лідерами стали політсили «Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок» та «Слуга народу».

Зазначається, що до міської ради Слов’янська було обрано 38 депутатів від 6 осередків партій, серед яких найбільшу кількість мандатів за результатами голосування отримав осередок політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» – 14 мандатів. По 6 мандатів отримали політичні сили «Опозиційний блок» та «Слуга народу», також 5 і 4 мандати відповідно отримали «Партія миру та розвитку» та «Наш край», а «Європейська Солідарність» отримала 3 мандати.

З тих осередків політичних партій, які балотувалися, бар’єр у 5% не змогли подолати ВО «Батьківщина» та «За майбутнє».

У Слов’янську участь у голосуванні взяли 27 665 осіб, 17 762 бюлетені були визнані недійсними.

Стосовно гендерного балансу в новоствореній Слов’янській міській раді розподіл такий: із загальної кількості (38 осіб) до складу нової ради увійшли 11 жінок та 27 чоловіків.

Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня 2020 року в Україні пройшли місцеві вибори. Загалом у Донецькій області було створено 45 територіальних виборчих комісій та 917 виборчих дільниць.

15 листопада, повторне голосування проходило на виборах міських голів Херсона, Луцька, Краматорська, Українки, Одеси, Сум, та Камʼянця-Подільського.

За даними Центральної виборчої комісії, середня явка на виборах міських голів становила 24%.

 

В Одесі порахувала голоси половина ТВК – перемагає Труханов

В Одесі дві територіально-виборчі комісії з чотирьох завершили підрахунок голосів. За їхніми результатами, перемагає чинний міський голова Геннадій Труханов.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Громадянську мережу ОПОРА.

Так, станом на 10:45 ранку 16 листопада Київська районна в місті Одесі ТВК успішно здала протокол про підсумки голосування до Одеської міської ТВК. Тут нарахували 21097 голосів за Геннадія Труханова і 20939 – за його суперника, кандидата від ОПЗЖ Миколая Скорика.

За протоколом про підсумки голосування, складеним Малиновською районною ТВК, Труханов отримав 22485 голосів, Скорик – 16658.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада повторне голосування проходило на виборах міських голів Херсона, Луцька, Краматорська, Українки, Одеси, Сум та Камʼянця-Подільського.

За даними екзитполу, які оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), Геннадій Труханов отримав 56,7% голосів виборців, а його суперник від “Опозиційної платформи – За життя” Микола Скорик — 40,9%.

У Херсоні вибори мера виграв Колихаєв

На виборах міського голови Херсона переміг Ігор Колихаєв.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Херсонській міській територіальній виборчій комісії з посиланням на протоколи про результати голосування.

Ігор Колихаєв отримав 63,59% голосів виборців, за нього проголосували 34 125 виборців. За його конкурента – ексмера Херсона Володимира Сальдо віддали голоси 18 135 виборців.

Як повідомляв Укрінформ, у Херсоні за посаду міського голови у другому турі виборів змагалися народний депутат із депгрупи «За майбутнє» Ігор Колихаєв (здобув 30,75% у першому турі) та ексмер Херсона Володимир Сальдо – 17,09%.

 

У Кам’янці-Подільському більшість голосів на виборах мера набрав кандидат від «Свободи»

У другому турі виборів міського голови Кам’янця-Подільського 58,33% голосів набрав кандидат від ВО «Свобода» Михайло Посітко.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на дані Громадянської мережі ОПОРА.

“Кам’янець-Подільська міська ТВК встановила результати голосування з виборів міського голови Кам’янця-Подільського. Відповідно до протоколу комісії від 16 листопада 2020 року в голосуванні взяли участь 26 786 виборців. Із двох кандидатів, які змагалися за посаду міського очільника, більшу кількість голосів набрав кандидат від ВО «Свобода» Михайло Посітко. За нього проголосували 15 404 виборці, що становить 58,33% голосів”, – йдеться у повідомленні.

Водночас зазначають, що самовисуванець Володимир Мельниченко отримав 11 001 голос.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада повторне голосування проходило на виборах міських голів Херсона, Луцька, Краматорська, Українки, Одеси, Сум та Камʼянця-Подільського.

За даними Центральної виборчої комісії, середня явка на виборах міських голів становила 24%, у Кам’янці-Подільському – 34,29%.

 

Голова КВУ пояснив низьку явку виборців у неділю

Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель не виключає, що низька явка виборців у неділю пов’язана в тому числі із недопрацюванням Міністерства охорони здоров’я у питанні інформування громадян про те, що у карантин вихідного дня вибори таки відбудуться, і про правила, яких мають дотримуватися люди на дільницях.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На гарячу лінію КВУ у суботу та неділю надходили десятки дзвінків виборців, які просто запитували, чи відбудуться сьогодні вибори з огляду на карантин. Тобто, багато виборців просто не розуміли. Керівництво Міністерства охорони здоров’я наголошувало на питаннях роботи ресторанів, кафе, спортивних закладів тощо і жодним чином не згадали про понад 1 млн 600 тис. виборців, які могли брати участь у виборах 15 листопада. Ми наголошуємо, зараз вкрай важливо зробити із цього висновки та не допустити повтору», – сказав Кошель.

Як наголосив аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок, спостерігачі комітету в неділю на дільницях зафіксували багато фактів недотримання протиепідемічних заходів. Йдеться про непроведення температурного скринінгу або проведення його термометрами, які не працюють належним чином, використання членами виборчих комісій одних і тих же масок упродовж усього дня голосування, або ж носіння їх неправильно. Були випадки, коли не проводилося вологе прибирання, не дотримувалися вимоги щодо соціальної дистанції.

В КВУ вважають, що недотримання карантинних правил пов’язане, по-перше, із відсутністю фінансування на дотримання цих вимог, а, по-друге, із «розмитістю» вимог, які поставив уряд.

«Проблеми, які були 25 жовтня, перейшли на вибори, які відбулися 15 листопада. Ми не виключаємо, що 22 листопада ті ж самі члени виборчих комісій будуть у тих самих масках, що й на попередніх виборах, тому що насправді заміна масок членами виборчих комісій – це був виняток із правил. Переважна більшість перебували в одних і тих самих масках. До виборів 22 листопада залишається 5 днів. Ми вважаємо, що зараз Кабінет Міністрів та головний санітарний лікар, МОЗ мають дати деталізовану інформацію для виборчих комісій щодо безпекового фактора, керівництво має закликати виборців приходити та брати участь у виборах, не відмовчуватися, тому що це неприпустимо. Причина низької явки – в тому числі у керівництві МОЗ, а місцева влада повинна здійснити перевірку виборчих дільниць. Йдеться не про великі кошти, йдеться про достатню кількість масок, дезінфекторів, йдеться про те, що невідомо де та ким закуплені дешеві термометри, які часто показують навіть однакову температуру 35 для всіх виборів, щоб їх замінити на інші. Йдеться про елементарні речі, але в той самий час йдеться про безпеку виборців», – підкреслив Кошель.

Водночас за словами представників КВУ, у неділю було зафіксовано й низку інших порушень.

Загалом, у другому турі було масове засилля матеріалів з ознаками чорного піару, чимала кількість фактів агітації у день голосування, зафіксовано спроби не допустити спостерігачів на виборчі дільниці та намагання обмежити можливість їх пересування по дільниці, щоб у них не було можливості бачити все, що відбувається на дільниці.

Була проблема, пов’язана із вимогою від спостерігачів результатів тестування на COVID-19, зафіксовано випадки фотозйомки виборцями своїх бюлетенів з метою звітування перед кимось, а це вже факти підкупу.

Як повідомляв Укрінформ, 15 листопада повторне голосування проходило на виборах міських голів Херсона, Луцька, Краматорська, Українки, Одеси, Сум та Камʼянця-Подільського.

 

Другий тур місцевих виборів пройшов на належному рівні – ОПОРА

Другий тур місцевих виборів, який відбувся 15 листопада у семи містах України, пройшов на належному рівні, без кричущих порушень.

Про це розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на пресконференції в Укрінформі.

“Загалом відзначаємо, що день голосування пройшов організаційно на належному рівні. Не виникало кричущих порушень, які б могли вплинути на кінцевий результат виборів. Порушення, які фіксувалися, мали ознаки досить типових, і їх чисельність та відсоток дільниць, де зафіксовані ці порушення, мало відрізняється від загальних виборів, які були проведені і 25 жовтня цього року, і на місцевих виборах у 2015 році”, – сказала Айвазовська.

Вона розповіла, що явка виборців під час повторного голосування становила 24%, і процес підрахунку голосів на виборчих дільницях був досить стиснутий у часі.

Зниження явки виборців є закономірним, що підтверджує статистика за попередні роки голосування.

“Щодо явки на виборах, дискусія стосовно якої розгортається кожного дня голосування, то ми хочемо відзначити, що у порівнянні з 2015 роком, коли також проходив другий тур голосування на місцевих виборах, то явка між першим і другим туром тоді відрізнялася на 12% у бік зменшення. Фактично, на цих виборах відбулося те ж саме: під час першого туру голосування 25 жовтня явка була 37%, а на повторному голосуванні – майже 24%. Відповідно, ми бачимо той самий тренд зниження активності виборців під час повторного голосування”, – сказала Айвазовська.

За її словами, причинами такого зниження явки виборців під час другого туру є зменшенням агітаційної активності кандидатів, а в окремих територіальних громадах це пов’язано і з карантинними обмеженнями та побоюванням громадян захворіти.

“Тому ми не бачимо в цьому особливої трагедії, хоча проблема залишається – це низька участь громадян у виборах і низький інтерес їх до обрання органів місцевого самоврядування. Але законодавство не передбачає порогової явки для легітимно обраних голів територіальних громад. Відповідно, все відбувається в межах закону”, – підкреслила Айвазовська.

Вона розповіла, що 15 листопада найбільша явка була зафіксована у невеликих територіальних громадах, серед яких – Кам’янець-Подільський Хмельницької області і Українка Київської області. Найнижча явка зафіксована у Сумах. За словами Айвазовської, це можна пов’язувати з тим, що ця тергромада давно перебуває у червоній зоні щодо карантинних обмежень.

Айвазовська зазначила, що спостерігачі ОПОРИ працювали на 133 дільничних виборчих комісіях і досліджували весь процес виборів. На даний час представники ОПОРИ продовжують працювати на рівні ТВК на етапі прийому документів від ДВК і в перспективі працюватимуть під час оголошення кінцевих результатів виборів.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 15 листопада, повторне голосування на виборах міського голови відбулося у Луцьку, Краматорську (Донецька область), Українці (Київська область), Одесі, Сумах, Херсоні та Камʼянці-Подільському (Хмельницька область).

Повторне голосування з виборів міського голови, так званий другий тур, призначається у територіальних громадах із кількістю виборців більше 75 тисяч, де в першому турі жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів виборців.

 

Суд визнав законною реєстрацію Кернеса мером Харкова на підставі заяви з е-підписом

Другий апеляційний адміністративний суд визнав законною реєстрацію Геннадія Кернеса міським головою Харкова на підставі заяви, поданої з використанням електронного підпису.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Суспільне.

“Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач діяв виключно в рамках закону, оскільки заява була створена та підписана у спосіб, передбачений Виборчим кодексом України, підписант такої заяви був безумовно та однозначно ідентифікований та мав діючий кваліфікований сертифікат відкритого ключа, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог”, – оголосила головуюча у колегії суддя Зоя Подобайло.

До Харківської міської виборчої комісії позивалася кандидат на посаду міського голови Ірина Денисова. До апеляційної скарги долучилася інша кандидатка Наталя Пилипенко.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада стало відомо, що Геннадія Кернеса офіційно зареєстрували Харківським міським головою. Його заяву про реєстрацію Харківська міська територіальна виборча комісія отримала в електронному вигляді з електронним підписом.

9 листопада поліція Харкова за фактом зникнення Кернеса розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) з приміткою “безвісти зниклий” КК України. Однак уже наступного дня справу закрили через встановлення місця перебування Кернеса.

Вночі 16 вересня Геннадія Кернеса приватним літаком транспортували до берлінської клініки “Шаріте” на лікування від коронавірусу та запалення легенів.

 

Верещук розповіла про конфлікт інтересів у депутатів Київради

УНН. Депутати Київради виступають проти прийняття законопроекту “Про місто Київ — столицю України” через наявний конфлікт інтересів. Про це у інтерв’ю виданню “LB.ua”, розповіла народний депутат від партії “Слуга народу” Ірина Верещук, передає УНН.

Вона уточнила, що проти прийняття проекту ЗУ виступають депутати від “УДАРу” та “Європейської солідарності”.

“Ключове питання — конфлікт інтересів. Проект закону передбачає: якщо ти є депутатом Київради, не можеш при цьому бути керівником комунального підприємства на кшталт „Київміськбуду“ чи „Київзеленбуду“ або головою управління, відділу тощо. Доведеться обирати. Бо ми маємо парадоксальну ситуацію, коли депутат приймає бюджет, затверджує його розподіл, а потім сам його і виконує, і контролює виконання. Це ж неймовірно.

Якщо ви подивитеся на список „Удару“ і „Європейської солідарності“, то деякі депутати від них очолюють комунальні підприємства та департаменти КМДА. Вони кістками ляжуть, щоб цей законопроект не пройшов”, — сказала нардеп.

Сама Верещук була за те, аби законопроект прийняли до місцевих виборів.

“Щоб ті, хто балотується, знали, на що вони йдуть. А ті, хто обирав, розуміли, за якими лекалами ті будуть працювати. Це було must be. Але не так сталося, як гадалося.

Дійсно, в нас випало кілька засідань через карантин. Ми пропустили цей період, однак питання залишається відкритим”, — додала нардеп.

Верещук назвала ще одну причину, чому депутати Київради не хочуть прийняття закону.

“Не тому, що голова КМДА стає всесильним і забирає на себе повноваження міського голови. Насправді цей закон якраз передає повноваження виконавчої гілки влади міському голові. Він стає повноправним міським головою. А голова КМДА залишається так званим весільним генералом, який лише здійснює загальний нагляд за дотриманням Конституції, законів.

Я вважаю, було б правильно розділити функції: або ти депутат Київради, або працюєш чиновником у КМДА, і твою роботу контролюють депутати”, — підкреслила вона.

Раніше Верещук розповіла про власну мерську кампанію, зокрема про деструктив керівника київського осередку “СН” Миколи Тищенка та “постріли у спину” від своїх.

 

Деструктив Тищенка і постріли в спину: Верещук розповіла про мерську кампанію

УНН. Три тижні тому в Україні відбувся перший тур місцевих виборів. Мером столиці став Віталій Кличко. Серед інших, Кличку поступилася Ірина Верещук. У інтерв’ю “LB.ua” народний депутат розповіла, як готувалася до виборів, та чому не вважає результат мерських перегонів у столиці своїм програшем, передає УНН.

Для Верещук підсумки виборів у Києві — це швидше урок, аніж поразка. Вона переконана, що результат був би іншим, якби київський осередок “Слуги народу” очолював не Микола Тищенко. Саме він, за її словами, “проштовхував” у Київраду заангажованих та скомпрометнованих людей.

“Яких зусиль мені вартувало, щоб не дати пройти до Київради людям, яких пропонував пан Тищенко. І відкрити двері, наприклад, Ані Маляр, Жені Кулебі, Ксенії Семеновій. Для нормальних людей, які готові працювати і вкладатися в роботу”, — уточнила вона.

Натомість Тищенко наполягав, аби до Київради від президентської партії йшли його помічники, бізнес-партнери, партнери партнерів, працівники ресторанів, розповіла Верещук.

Подібними діями він викликав обурення у мажоритарників, додала вона.

“Шалений спротив, буквально до саботажу. Мажоритарники були дуже корисні кампанії — вони знайомі з проблемами районів, з проблемами містян. Але, фактично, вони відмовилися мати справи з київським осередком і брати участь у кампанії, пасивно спостерігаючи, чим усе завершиться”, — каже Верещук.

Нардеп уточнила, що пробувала владнати конфлікт із Тищенком шляхом розмов тет-а-тет. Втім, останній тримав деструктивну позицію, реагуючи на прохання Верещук емоційно та беззмістовно.

“Я вважаю своєю недоробкою те, що не змогла переконати Президента і людей, від яких це залежало, що з паном Тищенком у нас не вийде сформувати команду. Я говорила про це Президентові, але було обмаль часу і складний період — коронавірус, карантин, купа проблем. Рішення прийняли буквально з коліс. Ми довго тягнули з праймеріз. Усі вже штаби розгорнули, а ми ще приймали рішення, хто буде кандидувати. Не можна мати кілька центрів прийняття рішень”, — заявила Верещук.

Та балотуючись на посаду мера Києва, Верещук розуміла, на що йде.

“Я розуміла, що будуть стріляти у спину свої. Що буде чорний піар. Так і сталося. Я знала, що ніхто мені не подарує перемоги на праймеріз. Що ті, хто називає себе колегами, насправді налаштовані антагоністично.

Я розуміла, що не Кличко керує в місті і не Тищенко. Що є система людей, неформальна, не обрана і не призначена, яким байдуже, як називається партія. Вони роблять вибори”, — підкреслила нардеп.

Проте Верещук не належить до жодної з них.

“Можна мене назвати компромісним чи позасистемним варіантом, бо я дійсно не мала і не маю жодної дотичності до Києва в сенсі „схем“, договірняків, якихось кланів, сімейних, підрядних тощо. Але я розуміла, що навіть у такому разі буду кращим варіантом, ніж мої на той час конкуренти”, — зазначила Верещук.

Нагадаємо, раніше Верещук виступила проти карантину вихідного дня та фіскалізації малого бізнесу.