Окупанти двічі зривали «тишу» на Донбасі – стріляли з гранатометів та стрілецької зброї

18.11.2020, 07:17

Упродовж минулої доби, 17 листопада, на ділянках відповідальності українських підрозділів зафіксовано два порушення домовленостей з боку збройних формувань Російської Федерації.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“Поблизу Новотроїцького ворог відкрив вогонь, застосувавши ручний протитанковий гранатомет, а в районі Шумів – автоматичний станковий гранатомет та стрілецьку зброю”, – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

Від початку поточної доби, 18 листопада, порушень режиму тиші на всіх ділянках лінії розмежування не зафіксовано.

“Українські захисники контролюють ситуацію в районі проведення операції. Водночас наші воїни перебувають напоготові до адекватного реагування на ймовірні виклики з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців”, – зазначають у штабі.

 

Російські найманці провели на Донбасі навчання із залученням «тероборони» – розвідка

Командування окупаційних військ провело масштабне командно-штабне навчання із залученням сил “тероборони”.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Михайло Шаравара з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міноборони.

«Командування ЗС РФ продовжує підвищувати бойову готовність оперативного угруповання російських окупаційних військ. Минулого тижня на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях відбулося масштабне командно-штабне навчання із залученням сил “територіальної оборони”. Особлива увага приділялась відпрацюванню питань забезпечення стійкості системи управління та зв’язку за рахунок розгортання нових запасних командних пунктів», – повідомив Шаравара.

За її словами, також під час навчання комісіями генерального штабу та Південного військового округу ЗС РФ були уточнені оперативні плани застосування з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК проти Об’єднаних сил ЗСУ.

Як повідомляв Укрінформ, глава делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук поінформував, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

На зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» у форматі відеоконференції 13 листопада обговорювався підготовлений українською стороною план дій для досягнення миру на Донбасі.

 

На Донеччині коштом Ізраїлю відремонтували вісім криниць – на відкриття приїхав посол

Надзвичайний та Повноважний Посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон та його заступник Йоав Бистрицьки 17 листопада взяли участь у відкритті оновлених джерел чистої питної води у селищах Зайцеве і Кодема, що у Бахмутському районі на Донеччині.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник пресслужби Бахмутської міської ради Сергій Калашников.

«У цих двох селах – Зайцеве і Кодема – постійно була проблема із забезпеченням населення питною водою. І ось зараз і в Зайцевому, і в Кодемі по 4 колодязі в кожному селі було оновлено та відкрито за рахунок Посольства Держави Ізраїль та ізраїльським агентством з розвитку міжнародного співробітництва MASHAV у співпраці із гуманітарною місією «Проліска», – розповів Калашников.

Він додав, що ці вісім криниць пройшли повну відбудову і переоблаштування.

За словами Джоела Ліона, як тільки вони дізналися, що мешканці цих селищ на сході України мають проблеми з питною водою, то вирішили допомогти.

«Держава Ізраїль добре відома своїми досягненнями у водних технологіях, але у цьому випадку ми керувалися нашим гаслом «тікун олам» (виправлення світу), забезпечуючи мешканцям безперешкодний доступ до чистих джерел питної води», – сказав посол.

Відкриття криниць пройшло також за участю міського голови Бахмута Олексія Реви, дипломатів посольства, представників гуманітарної місії «Проліска» та місцевого керівництва селищ Зайцеве і Кодема.

Міський голова Рева на своїй сторінці у Фейсбуці подякував від імені громади гуманітарній місії «Проліска», Посольству Ізраїлю та агентству MASHAV за відновлені у селах колодязі питної води.

«Впевнений, це лише перший крок до плідного співробітництва з новими міжнародними партнерами», – наголосив мер та опублікував фотографії з цієї події.

У пресслужбі Посольства Держави Ізраїль в Україні нагадали, що ізраїльське агентство міжнародного співробітництва MASHAV створене наприкінці 50-х років, щоб сприяти світовому господарському та соціальному прогресу шляхом підготовки кваліфікованих фахівців і передачі сучасних технологій. Діяльність MASHAV має кілька напрямків і складається з міжнародних курсів у сферах, де Ізраїль є лідером (сільське господарство, суспільство, освіта, охорона здоров’я і навколишнього середовища тощо); консультацій фахівців, та спільних міжнародних дослідницьких програм.

 

Окупанти в Криму виставили на продаж винзавод «Масандра»

Підконтрольне Росії «Міністерство майнових і земельних відносин Криму» продає незаконно «націоналізований» український винзавод «Масандра».

Про це повідомляє «Медуза».

Як зазначається, на торги виставлено 100% акцій АТ «Виробничо-аграрне об’єднання «Масандра». Початкова вартість лота – 5,3 млрд руб.

Аукціон призначений на 14 грудня. Заявки на участь у торгах приймаються до 18:00 8 грудня.

«Масандра» – найстаріший і найбільший винзавод у Криму, відомий своїми портвейнами і мускатами.

Після окупації Криму український держконцерн «Масандра» був оголошений власністю Управління справами президента РФ. У травні цього року «Масандру» внесли до «об’єктів, що підлягають приватизації шляхом перетворення в господарське товариство».

Загалом із 2014 року Росія «націоналізувала» в Криму близько 480 українських підприємств і організацій.

Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим звернулося до Прокуратури АРК і Севастополя у зв’язку з «націоналізацією» підприємства «Масандра», що належить Мінагро.

Досудовим розслідуванням встановлено, що представниками незаконно створених на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя «Державної Ради Республіки Крим», «Ради міністрів Криму» та інших незаконних органів влади, ухвалено низку рішень про «націоналізацію» і розпродаж майна, що перебуває на балансі державних підприємств, установ, організацій. У зв’язку з цим державі Україна завдано збитків в особливо великих розмірах. Надані Представництвом матеріали перевіряються і долучаються до кримінальних проваджень.

 

Ексфігурант «справи Кашка» судиться з кримським СІЗО через нелюдські умови тримання

В окупованому Криму в Залізничному районному «суді» м.Сімферополя пройшло засідання за позовом колишнього фігуранта «справи Кашка» Казіма Аметова.

Позов подано у зв’язку з «нелюдськими й такими, що принижують гідність, умовами тримання під вартою в ІТТ Бахчисарая і в СІЗО №1 Сімферополя». Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на опубліковане в Фейсбук відео Кримської солідарності.

«У Криму відбулося чергове засідання за позовом Аметова Казіма до слідчого ізолятора стосовно нелюдських умов тримання в СІЗО. Наразі позивач і відповідач представляють документи, які обґрунтовують їхні позиції. Зокрема, ми сьогодні представили документ – скаргу до Європейського суду з прав людини, яка була подана в 2019 році в інтересах Аметова Казіма», – повідомив адвокат Рустем Кямілєв.

За його словами, на наступному засіданні захист планує представити свої уточнені позовні вимоги, а сторона відповідача має надати документи, що інформують про розміри камер у СІЗО та умови тримання в них.

Як пояснив сам Казім Аметов, умови його тримання в ІТТ Бахчисарая і СІЗО Сімферополя, де він перебував з 23 листопада 2017 року по 24 січня 2019 року, «були близькі до тортурних».

За його словами, протягом цього періоду колишній політв’язень «зазнавав тяжких моральних страждань, а також мав погіршення стану здоров’я і загострення хронічних захворювань».

Нагадаємо, в листопаді 2017 року Сімферополі були затримані Асан Чапух, Казім Аметов, Бекір Дегерменджі і Руслан Трубач, які вирішили допомогти ветерану кримськотатарського національного руху, 83-річній Веджіє Кашка повернути велику суму грошей, яку в її сім’ї обманом забрав громадянин Туреччини Юсуф Айтан. Під час затримання Веджіє Кашка, яка стала свідком спецоперації, стало погано. Їй викликали медиків, проте дорогою до лікарні вона померла в кареті «швидкої допомоги».

Проти Аметова Казіма, Дегерменджі Бекіра, Чапуха Асана і Трубача Руслана було відкрито кримінальну справу за частиною другою статті 163 КК РФ («Вимагання, вчинене групою осіб за попередньою змовою»), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

17 квітня 2019 року Київський районний суд Сімферополя виніс вирок фігурантам «справи Веджіє Кашка». Руслана Трубача, Бекіра Дегерменджі і Казіма Аметова суд засудив до 3 років умовно, з випробним терміном 3 роки. Асану Чапуху суд призначив покарання у вигляді 3,5 року умовно, з випробним терміном 3 роки.

23 липня 2019 року Казім Аметов направив скаргу до Європейського суду з прав людини щодо неналежних умов тримання під вартою в ІТТ і в СІЗО-1.

28 серпня 2019 року скарзі було присвоєно № 40456/19 «Kazim Abilvatovich Ametov v. Russia».

 

Інститут нацпам’яті починає інформаційну кампанію до роковин Голодомору

До 87-х роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада) Український інститут національної пам’яті розпочинає інформаційну кампанію «Збережи пам’ять. Збережи правду».

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

«Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам’яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році. Зокрема, наголосити, що збереження пам’яті – це не абстракція, а конкретні дії, наприклад, запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору, чи просто згадати про рідню, якій довелося пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму», – ідеться в повідомленні.

Інститут також закликає долучитися до акції «Запали Свічку пам’яті». 28 листопада, після 16:00, засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам’ять про мільйони замучених голодом українців.

«Важко знайти іншу тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються, як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства – це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні – у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників», – коментує голова Українського Інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Як зазначається, в межах кампанії до 28 листопада в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та YouTube оприлюднюватимуться інформаційні матеріали про Голодомор.

Зокрема, соціальна реклама розроблена Інститутом, та соціальна реклама, розроблена партнерами з Національного музею Голодомору-геноциду. Також Інститут планує оприлюднити тематичні відеоролики та провести онлайн-лекції, що розкриватимуть різні аспекти трагедії геноциду українців.

Голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково, українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» та Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 2006 року. Засобом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом КПРС та Радянської України, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані.

 

Київ відреагував на маніпуляції Москви щодо «Плану Кравчука»

Україна й надалі докладатиме максимальних зусиль для мирного врегулювання конфлікту та виконання домовленостей, досягнутих у рамках нормандського формату і ТКГ.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі МЗС України у зв’язку з останніми заявами МЗС РФ щодо виконання Україною Мінських домовленостей.

“17 листопада МЗС РФ оприлюднило коментар свого офіційного представника у зв’язку із нещодавньою німецько-французькою заявою щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Висока оцінка зовнішньополітичними відомствами Німеччини і Франції тих зусиль, яких докладає Україна на шляху до послідовного виконання Мінських домовленостей викликала в МЗС РФ шквал необґрунтованої критики та маніпулятивних звинувачень”, – йдеться у повідомленні.

У МЗС зазначили, що ці заяви не відповідають дійсності і є невдалою спробою виправдати подальшу агресивну політику РФ щодо України.

“МЗС України категорично відкидає озвучені офіційним представником МЗС РФ звинувачення щодо спроб української сторони «дезавуювати Мінські домовленості»… Україна, за активної ролі Німеччини та Франції у нормандському форматі, й надалі докладатиме максимальних зусиль для мирного врегулювання конфлікту та виконання домовленостей, досягнутих у рамках нормандського формату і ТКГ”, – наголосили в МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, глава делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук поінформував, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

На зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» у форматі відеоконференції 13 листопада обговорювався підготовлений українською стороною план дій для досягнення миру на Донбасі.

 

НАТО має захистити Чорноморський регіон від загрози з боку Росії – Кулеба

Росія активно мілітаризує окупований Крим, а одним із завдань НАТО є зменшення впливу Росії і гарантування безпеки в цьому регіоні.

Про це в рамках онлайн-конференції “The Road to Warsaw Security Forum заявив у вівторок глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми бачимо, що Росія робить у Криму: вона активно мілітаризує нелегально окупований півострів. Це підриває торговельні маршрути і загрожує безпеці. НАТО має продемонструвати серйозність щодо захисту Чорного моря і забезпечити безпеку навігації в Чорному морі”,- заявив Кулеба.

Він підкреслив, що для реалізації завдання щодо посилення безпеки в Чорноморському регіоні НАТО має активно залучати Україну та Грузію.

Величезним ризиком для безпеки Чорноморського регіону Кулеба назвав можливе розміщення Москвою ядерних компонентів в окупованому Криму.

Стосовно питання обрання президентом США Джона Байдена глава МЗС України підкреслив, що Україна очікує від Вашингтона “лідерства в реагуванні на глобальну кризу і виклики, одним з яких є безпека в регіоні Чорного моря”.

 

Україна може йти до НАТО і без ПДЧ – Кулеба

Надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО не потрібно підносити до рангу культу, адже метою Києва є членство в Альянсі, яке можна досягнути і без цього плану.

Таку думку в рамках онлайн-конференції «The Road to Warsaw Security Forum» висловив у вівторок глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає кореспондент Укрінформу.

«Позиція Україна проста: якщо ПДЧ є чимось, що надалі cпростить наш шлях до членства, то Україна і Грузія мають його отримати. Але якщо союзники вирішать, що ми можемо досягнути такого ж результату за визначений період часу без ПДЧ, то ми це можемо обговорити»,- заявив Кулеба.

Він додав, що ПДЧ не можна підносити до рангу культу.

Кулеба наголосив, що шлях України до членства в НАТО має бути чітко визначений по напрямку, інструментах і дедлайні.

«Це дуже важливо. В іншому випадку ми блукатимемо у просторі, роблячи щось, що не наближуватиме нас до нашої мети»,- резюмував український міністр.

Раніше посол Литви Вальдемарас Сарапінас заявив, що вважає реалістичним сценарієм подачу Україною в 2027 році заявки на членство не тільки в ЄС, а й у НАТО у разі успішного втілення необхідних для цього реформ.

 

НАТО виграє від європейського оборонного суверенітету – Скапарротті

Посилення Європою оборонних потужностей не послаблює НАТО, а посилює альянс, якщо не перетворюється на змагання.

Про це сказав головнокомандувач збройними силами США в Європі та об’єднаними збройними силами НАТО в Європі в 2016-19 рр. генерал Кертіс Скапарротті на Варшавському безпековому форумі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Суверенітет Європи з точки зору оборони посилює НАТО», – переконаний генерал.

Але, зауважив він, лише в тому випадку, коли вони не дублюють зусилля, мають спільний стандарт, натівський, проводять спільні навчання тощо. «Як тільки ми почнемо конкурувати, то зазнаємо поразки», – застеріг воєначальник.

Отже Європа має розбудовувати більш сильну власну безпеку з урахуванням сьогоднішньої ситуації. Зокрема, з огляду на російську загрозу, особливої важливості набуває протиракетна оборона, яку треба посилювати. Наразі країни на сході Європи – Балтійські держави, Польща, Румунія – почали відповідати на цей виклик, зазначив Скапарротті.

Він зауважив, що посилення боєздатності потребує збільшення витрат, інвестицій у майбутнє. Наразі лише 10 членів НАТО з 30 спрямовують 2% відсотки ВВП на оборонні потреби, нагадав генерал.

Скапарротті також зазначив, що НАТО сильна сьогодні, 70 років після заснування, завдяки спроможності мінятися, адаптуватися до викликів сучасності, посилювати мобільність, інфраструктуру, логістику тощо. Він нагадав, що особливо значні зміни в підвищенні реагування НАТО на сучасні виклики відбулися після 2014, після анексії Росією українського півострова Крим.

Останніми роками Росія і Китай, які стають «більш упевненими в собі», є основними викликами для НАТО, зокрема, в кібергалузі, сказав американець. Пандемія коронавірусу не знизила безпекові загрози, вона посилила їх, додав генерал.

Скапарротті є спеціальним гостем дводенної (17-18 листопада) щорічної конференції «The Road to Warsaw Security Forum», що проводиться цього разу в онлайн режимі за участі понад 400 експертів і політиків з 40 країн.

 

Економія на обороні призводить до ще більших витрат – німецький політик

Намагання заощадити гроші за рахунок оборонних витрат згодом призводить до необхідності витрачати ще більше.

Щодо важких наслідків ситуативних рішень застеріг учасників Варшавського безпекового форуму парламентський держсекретар Міністерства оборони ФРН Томас Зільберхорн, передає кореспондент Укрінформу.

«Пандемія COVID-19 збільшує тиск на бюджети. Але у нас, німців, є досвід, що економія має суворі наслідки», – сказав політик.

Він розповів, що під час фінансової кризи 2008-09 Німеччина вирішила скоротити оборонний бюджет на 5 млрд євро, було скорочено як людський персонал, так і технічні потужності. Але за кілька років зменшення кількості персоналу вилилося у величезну втрату ноу-хау, а скорочення техніки – у падіння виробничих потужностей.

«І наразі ми маємо витрачати купу грошей на заповнення дірок, які були пробиті роки тому», – зауважив Зільберхорн. Він продемонстрував це на прикладі винищувачів Tornado, які стоять на озброєнні Бундесверу. Зараз виникла потреба продовжувати строк використання старих винищувачів на 5 років, додаткова вартість такого продовження – 7,7 млрд євро, отже набагато більше, ніж було заощаджено, – чіткий наслідок тодішнього рішення, підкреслив Зільберхорн.

Не можна повторювати ці ж самі помилки сьогодні, треба інвестувати постійно в національний оборонний бюджет, військові потужності мають розвиватися, – закликав держсекретар.

Він запевнив, що Берлін дотримується своїх зобов’язань і обіцянок у рамках НАТО. Цього четверга Бундестаг проводить засідання бюджетного комітету, який має ухвалити збільшення оборонної частки фінансового документа на наступний рік. Зільберхорн нагадав, що ФРН уже збільшила оборонний бюджет на майже 50 відсотків з 2014 року.

Нагадаємо, Вашингтон останніми роками гостро критикував Берлін за те, що той занадто повільно рухається до 2-відсоткової мети витрат на оборону, як було вирішено на саміті альянсу в 2014 році.

Витрати Німеччини на оборону в рамках НАТО зросли з 46,9 млрд євро в 2019 році до рекордної величини в 51,5 млрд євро в 2020 році. За поточними розрахунками, ця сума відповідатиме 1,57 відсоткам валового внутрішнього продукту проти 1,36 відсотка у попередньому році. Однак таке різке зростання коефіцієнта пояснюється головним чином економічним спадом, спричиненим коронакризою, адже до пандемії очікувалося, що витрати в розмірі 51,5 мільярда будуть дорівнювати близько 1,42 відсотка ВВП.

 

Україна та НАТО за останні роки суттєво зміцнили співпрацю — Вінніков

Співпраця України та НАТО протягом останній років стала більш тісною, і Україна, скориставшись порадами та допомогою Північноатлантичного альянсу, стала сильнішою.

Про це під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса» заявив голова Представництва, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Александер Вінніков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Співпраця, яку НАТО має з українськими партнерами, стає все сильнішою за останні роки, оскільки Україна взяла курс на євроінтеграцію, на трансатлантичну інтеграцію та спрямована на реформи. Я б відзначив щорічний національний план (Річну національну програму Україна-НАТО – ред.), який залишається ключовим інструментом для України для наближення до НАТО. Союзники, які оцінюють реалізацію Україною цього щорічного плану, погоджуються, що за останні декілька років Україна зробила великий прогрес», – наголосив Вінніков, додавши, що національний план став більш сфокусованим, стратегічним і структурованим.

Він також повідомив, що наразі триває аналіз виконання Україною щорічного національного плану.

«Зараз штаб-квартира НАТО закінчує оцінку виконання Україною щорічного національного плану, і ця оцінка буде незабаром передана уряду України», – заявив Вінніков.

Серед майбутніх пріоритетних напрямків розвитку для країни він назвав безпеку та оборону, боротьбу з корупцією та впровадження реформ в усіх сферах.

Він також нагадав, що радники НАТО тісно працюють з Міноборони України та профільним комітетом ВР у питаннях реформування та розробки нормативних документів, що в майбутньому дозволить покращити оперативну сумісність української армії з силами Альянсу.

Крім того, Вінніков згадав кілька законопроєктів, які є прогресивними та які Україна вже прийняла і впроваджує в життя.

«Закон про нацбезпеку має два ключові принципи, які є в НАТО, – це цивільний контроль та нагляд. І цього року Україна здобула значні успіхи з прийняттям Закону про розвідку. Ми переконані, що ці служби зараз працюють з більшим наглядом і контролем», – підкреслив директор Офісу.

Він також згадав про трансформацію Служби безпеки та відзначив, що сучасна версія законопроєкту про СБУ містить низку вдосконалень, однак над цим документом ще необхідно попрацювати.

Вінніков також згадав про реформу оборонно-промислового комплексу та анонсував зустріч через кілька тижнів спільної групи з оборонно-технічної співпраці, де буде обговорена згадана реформа та прийняття законодавства в питаннях закупівель в сфері оборони.

Вінніков підкреслив, що ключовими для успіху України залишаються: необхідність консолідувати демократичні інституції, боротись з корупцією, посилювати верховенство права і впроваджувати подальші реформи.

Як повідомлялося, 17 листопада стартував онлайн-форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», де провідні політики та експерти громадянського суспільства обговорюють прогрес впровадження реформ за рік діяльності уряду та парламенту, а також пріоритети реформ в Україні на 2020-2021 роки.. Форум проводиться в межах підготовки до Ukraine Reform Conference, яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні. У 2021 році URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка. Протягом 23-х тематичних панельних дискусій, до 27 листопада, громадські експерти разом з представниками влади та міжнародними партнерами говоритимуть про актуальний стан реформ та рекомендацій щодо їх подальшого втілення.

 

Агресія РФ і корупція стоять на шляху України до євроатлантичної інтеграції – Квін

США й надалі співпрацюватимуть із Президентом Володимиром Зеленський у напрямку євроатлантичної інтеграції України.

Про це заявила тимчасовий повірений у справах США Крістіна Квін у виступі на онлайн-форумі “Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Адміністрація США й надалі планує співпрацювати з Президентом Зеленським у напрямку до української спроби євроатлантичної співпраці та інтеграції”, – наголосила Квін.

Вона зауважила, що сьогодні перед Україною стоять два виклики щодо євроатлантичної інтеграції, і дуже важливо щоб Україна могла їх реалізувати.

“Перше, Україна зараз на багатьох фронтах бореться з агресією Росії: це і анексія Криму, конфлікт на Донбасі, а також кібератаки і дезінформації, які поширюються з території Росії, через союзників Росії”, – зазначила Квін.

За її словами, перед Україною є внутрішні виклики – це боротьба з корупцією.

“Зеленський прийшов до влади з тим, що він боротиметься проти корупції, уряд України працюватиме краще, середньостатистичні українці бачитимуть ці результати. Він (Зеленський – ред.) певного успіху в цьому досяг, відбувається реформа”, – сказала Квін.

Вона підкреслила, що є спроба з боку союзників Росії в Україні “підірвати наратив проєвропейський і сформувати як антизахідний наратив”.

“Зараз є голоси, які говорять про те, що зовні намагаються впливати на внутрішні справи України. І цей наратив не чесний. Західні партнери підтримують Україну. Є ті, хто намагаються збагатитися і хочуть бачити, що спроби України до євроатлантичної інтеграції провалилися. Тому необхідно, щоб українські інституції були підзвітні українським громадянам…Також було оголошено Президентом Зеленським завершення судової реформи. І якщо Україна дотримається цього, то це її підніме до рівня європейських країн”, – зауважила посадовець.

Як повідомляв Укрінформ, вибори президента США відбулися 3 листопада. За результатами попередніх підрахунків Джо Байден здобув перемогу. Натомість Трамп заявив, що оскаржуватиме у судах результати виборів у штатах, де переміг Байден.

 

Верховенство права має бути інтегроване в українську реальність – Ґрод

Прогресу реформ не відбудеться, доки верховенство права не буде інтегроване в українську реальність, переконаний президент Світового конґресу українців (СКУ) Павло Ґрод.

Про це він сказав під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зараз наша увага прикута до Конституційного суду. Але дуже важливо, щоб ми дивилися в цілому на реформу судової системи – від малих судів до Верховного суду. Питання верховенства права складне, але має бути головним пріоритетом, бо без судової реформи на кожному рівні, включно з міськими судами, серед яких є проблематичні, не зрушать ані соціальні реформи, ані економічні реформи. І тому треба на них зосередитися», – зазначив Ґрод.

Він зауважив, що питання конституційної кризи – це є симптом того, як Україна виступає на шляху подолання різних викликів по реформуванню.

«Це не лише судова реформа, йдеться про всю систему, яка повинна бути незалежною від впливу будь-яких сторін – від Верховної Ради, від уряду, від Президента. Доки верховенство права не інтегроване в українську реальність, реального прогресу важко очікувати, може відбутися також відкат реформ. Верховенство права і дотримання судових процедур є ключовими в цьому аспекті. І попередні президентства, і сучасна конституційна криза показують, що не може бути економічного процесу, не може бути зовнішніх інвестицій без дотримання верховенства права», – додав президент СКУ.

Зупинившись на питаннях економіки, він підкреслив, що вона «є ключем до успішності, до добробуту».

«Ринок капіталу і фондовий ринок, а також інвестиційний клімат повинні бути передбачувані. Дуже важливими є верховенство права, мають бути довгострокові рішення. Це мають бути систематичні та прозорі рішення і трансформації. І також повинні бути механізми для того, щоб залучати представників діаспори ширше і ми могли співпрацювати з Кабінетом Міністрів, Міністерством закордонних справ, а також з представниками української спільноти по всьому світу, з Торговими палатами для того, щоб заохочувати українських підприємців, які працюють за кордоном, повертати гроші до України, щоб вони мали можливість знаходити нові ринки і нові канали. І це є критичним для процесу економічних реформ», – сказав Ґрод.

Він зауважив, що так само регуляторна прозорість має спиратися не лише на особисті зобов’язання Президента чи Прем’єр-міністра.

«Інвестори повинні бути переконані, що Україна дотримується певних норм не тільки через перебування при владі певної особи. Вони повинні бути впевнені, що на свої інвестиції вони зможуть отримати великі відсотки прибутку», – зазначив президент СКУ.

Ґрод також наголосив, що ключовим у цьому питанні є чітка орієнтація на європейський шлях розвитку.

«Моє основне послання: зараз Україна потребує чіткої дорожньої карти щодо того, як вона діятиме щодо свого членства в ЄС та Північноатлантичного партнерства. Ще довгий шлях попереду, але зараз, на жаль, Україна не подає належних сигналів щодо свого шляху. А ці чіткі сигнали забезпечать те, щоб Україна залишалась на правильному шляху реформ», – зауважив президент СКУ.

Як повідомлялося, з 17 по 27 листопада 2020 року відбудеться онлайн-форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», де провідні політики та експерти громадянського суспільства обговорять прогрес впровадження реформ за рік діяльності Уряду та Парламенту, а також пріоритети реформ в Україні на 2020-2021 роки.

Форум проводиться в межах підготовки до Ukraine Reform Conference, яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні.

У 2021 році URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка. Протягом 23-х тематичних панельних дискусій громадські експерти разом з представниками влади та міжнародними партнерами говоритимуть про актуальний стан реформ та рекомендацій щодо їх подальшого втілення.

 

Українська діаспора відстоюватиме впровадження в Україні подвійного громадянства – президент СКУ

Україна має ухвалити закон про подвійне громадянство, аби українці поза нею могли активно долучитися до її розвитку, і діаспора активно відстоюватиме прийняття такого закону.

На цьому наголосив президент Світового конґресу українців (СКУ) Павло Ґрод під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вагомим є створення в Україні середовища, сприятливого для залучення закордонних українців. Ми працюємо адвокатами України по всьому світу, і багато українців у Канаді хотіли би мати українське громадянство. Тому питання подвійного громадянства є важливим. Наприклад, Наталія Яресько, Уляна Супрун уже долучилися до розвитку України, а таких могло би бути набагато більше. Але не можна брати участь у конкурсах на державну службу, якщо немає українського громадянства, і це перешкоджає участі міжнародної української спільноти в житті України», – сказав Ґрод.

Принагідно він порадив взяти приклад з країн Балтії, які активно залучають діаспору до свого розвитку.

«Україна потребує експертів, а також потребує фахівців, які готові долучитися до процесу реформ, до розбудови інституцій, до економічного, політичного і соціального розвитку. І тому я закликаю, щоб ми створили всі можливі умови, щоб залучити до цих процесів українську діаспору. Вона є фахова, вона патріотична, готова долучитися. І тому ми далі будемо наполягати, щоб парламент прийняв закон про подвійне чи множинне громадянство», – додав президент СКУ.

Як повідомлялося, з 17 по 27 листопада 2020 року відбудеться онлайн-форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», де провідні політики та експерти громадянського суспільства обговорять прогрес впровадження реформ за рік діяльності Уряду та Парламенту, а також пріоритети реформ в Україні на 2020-2021 роки.

Форум проводиться в межах підготовки до Ukraine Reform Conference, яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні.

У 2021 році URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка. Протягом 23-х тематичних панельних дискусій громадські експерти разом з представниками влади та міжнародними партнерами говоритимуть про актуальний стан реформ та рекомендацій щодо їх подальшого втілення.

 

Конституційна криза: у Єврокомісїі кажуть, що простих рішень для України немає

Для вирішення проблеми, яка виникла після рішень Конституційного Суду (КСУ) щодо антикорупційного законодавства, потрібно вжити деякі кроки, зокрема перезапустити комплексну судову реформу.

Міжнародна спільнота готова допомагати Україні в цьому, заявила заступник голови генерального директорату Європейської комісії з політики сусідства і розширення, в.о. голови Групи підтримки України в Єврокомісії Катаріна Матернова під час виступу на форумі «Діалоги про реформи: шлях до Вільнюса», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Треба вжити цілу низку кроків для того, щоб подолати цю проблему (пов’язану з рішенням КСУ — ред.). Немає такої магічної палички, за помахом якої можна буде вирішити всі ці проблеми. Треба перезапустити комплексну судову реформу, яка стосується абсолютно різних елементів. Говоритиму від всього Європейського Союзу, кількох наших міжнародних партнерів: міжнародна спільнота готова допомагати Україні, аби вона знаходила вихід з цієї надзвичайно складної дилеми», – зазначила вона.

За словами представниці Єврокомісії, наразі немає простих відповідей і простих рішень для виходу із ситуації, яка склалася через рішення КС.

«Є конституційна дилема, у якій перебуває Україна. У нас виникла ситуація, коли один із найвищих за юрисдикцією судів у країні зробив спробу скасувати чи навіть порушити ту антикорупційну архітектуру, яка почала лише вибудовуватися. Це викликало багато побоювань з боку міжнародних партнерів та і українського суспільства», – нагадала Матернова.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 “Про відновлення дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. Документ передбачає внесення змін до Закону “Про запобігання корупції”, якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 “Про внесення змін до Закону України “Про Конституційний Суд України” (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)”, серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

13 листопада Комітет з питань правової політики проголосував за оголошення нового конкурсу на вакантну посаду судді КСУ.

 

Як відбити атаки хакерів: у НАТО стартували навчання Cyber Coalition 2020

Об’єднане командування НАТО із трансформації (Allied Command Transformation – ACT) в режимі реального часу розпочало масштабні навчання з кібернетичного захисту «Cyber Coalition 2020», до яких залучені союзники по Альянсу, країни-партнери та представники ЄС.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена на сайті Північноатлантичного Альянсу.

«У цих найбільших за всю історію кібернетичних навчаннях, які триватимуть весь тиждень, беруть участь фахівці з 27 країн НАТО, партнери Альянсу, технічні та координаційні структури із складу Центру НАТО з реагування на комп’ютерні інциденти (NCIRC), персонал структур кібернетичного захисту ЄС. Навчання мають на меті підвищення готовності НАТО та партнерів до відповіді на будь-які загрози, за необхідністю – колективної відповіді, яка буде організована  відповідно до міжнародного законодавства та Хартії ООН», – йдеться у повідомленні.

Сценарій навчань, який розроблений на основі реально існуючих сучасних загроз, дозволить випробувати готовність офіційних осіб до реагування в режимі реального часу на комп’ютерні інциденти, такі як злам закритих комп’ютерних мереж, порушення в роботі комунікаційних систем критично важливої інфраструктури, на спроби шпіонажу з використанням мобільних додатків, та на інші подібні ситуації.

З огляду на пандемію COVID-19, цьогоріч навчання будуть проводитися виключно у віртуальному просторі, з використанням можливостей Естонського навчального центру з кібернетичної безпеки. У тренуванні братимуть участь близько 1000 офіційних осіб і експертів від усіх країнах НАТО, чотирьох країн-партнерів (Фінляндія, Ірландія, Швеція і Швейцарія), а також представники відповідних підрозділів Європейського Союзу.

Як повідомлялося, з 2016 року кібернетичний простір був визначений як один із оперативних безпекових просторів для оборонних дій Альянсу, поряд із повітряним, морським простором і суходолом. Навчання серії «Cyber Coalition» були започатковані в Таллінні (Естонія) у 2016 році під егідою управління з кіберзахисту Об’єднаного командування ОЗС НАТО в Європі.

 

Глава МЗС Словенії нагадав Євросоюзу про «заморожені конфлікти»

Євросоюз зараз повинен звернути особливо увагу на країни Східного партнерства, де є “заморожені конфлікти” з метою їх розв’язання.

На цьому в рамках онлайн-конференції “The Road to Warsaw Security Forum”, коментуючи останні події в Нагірному Карабаху, наголосив глава МЗС Словенії Анже Логар, передає кореспондент Укрінформу.

“Це однозначно дзвінок для ЄС, і є свідченням того, що нам потрібно працювати з країнами Східного партнерства, особливо з тими, де є “заморожені конфлікти”,- заявив Логар, додаючи, що це може підвищити можливість вирішення проблем.

Він назвав очевидним зараз те, що робота міжнародної Мінської групи по Нагорному Карабасі “не була успішною” і зараз треба шукати нових шляхів для досягнення компромісу.

Торкаючись питання трансатлантичної співпраці глава МЗС Словенії звернув увагу, що саміту ЄС-НАТО вже не було шість років, що “є ненормальним явищем”. За його словами, потрібно якомога швидше провести наступний саміт ЄС-НАТО, що може бути зроблено в 2021 році під час Португальського або Словенського головування в ЄС. На переконання міністра, зараз життєво необхідно підписати угоду про зону вільної торгівлі між ЄС та США. Одним з дуже важливих проєктів трансатлантичної співпраці Логар назвав “Ініціативу трьох морів”, в якій США беруть активну участь.

Як відомо, Мінську групу у рамках ОБСЄ по розв’язанню вірменсько-азербайджанського конфлікту в Нагірному Карабаху створено в 1992 році. Її найбільшим успіхом було досягнення домовленості про припинення вогню між сторонами в 1994 році.

Започаткована у 2015 році президентами Польщі Анджеєм Дудою та президентом Хорватії Коліндою Грабар-Китарович “Ініціатива трьох морів”, тобто створення партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, спрямована на поглиблення інтеграції країн Центральної та Східної Європи. Проєкт об’єднує 12 країн Центрально-Східної Європи: чотири країни Вишеградської групи, країни Балтії, Австрію, Хорватію, Румунію, Словенію та Болгарію.

 

Путін зробив заяву щодо статусу Нагірного Карабаху

УНН. Президент Росії Володимир Путін заявив, що статус Нагірного Карабаху буде визначено в майбутньому, а поки зберігається статус-кво, передає УНН із посиланням на ТАСС.

“Так, така проблема існує, остаточний статус Карабаху не врегульовано, ми домовилися про те, що ми зберігаємо статус-кво, існуючий на сьогоднішній день, що буде далі – це треба буде розв’язати в майбутньому, майбутнім керівникам, майбутнім учасникам цього процесу”, – заявив глава російської держави, відповідаючи у вівторок на питання ЗМІ щодо ситуації в Нагірному Карабасі.

На думку Путіна, якщо будуть створені умови для нормального життя, для відновлення відносин між Вірменією і Азербайджаном, між людьми на побутовому рівні, особливо в зоні конфлікту, то це створить умови і для визначення статусу Нагірного Карабаху.

“Що стосується визнання – невизнання Карабаху в якості незалежної, самостійної держави, тут можна по-різному це оцінювати, але це, без всяких сумнівів, було істотним фактором, в тому числі і в ході тільки що, сподіваюся, завершеного кровопролитного конфлікту. Тому що сам факт невизнання Карабаху, в тому числі з боку Вірменії, істотно накладав відбиток на хід подій і на його сприйняття”, – зазначив російський лідер.

Як повідомляв УНН, миротворці РФ раніше увійшли в Степанакерт і розгортали у Нагірному Карабасі свої пости.

Додамо, в ніч на 10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Азербайджану і Росії Ільхам Алієв і Володимир Путін ухвалили заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій в Нагірному Карабаху з 10 листопада. Згодом в мережі з’явився текст цієї угоди.

Згідно з документом, підрозділи збройних сил Азербайджану і Вірменії зупиняються на займаних позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Карабах з Вірменією, буде розгорнуто близько 2 тис. російських миротворців, транспортне сполучення в регіоні контролюватиме прикордонна служба ФСБ Росії. Також стало відомо, що Росія, що має на території Вірменії військову базу, відправила в Нагірний Карабах не менше 20 літаків з російськими військовими.

І хоча в офіційних російських повідомленнях не було жодної згадки про участь Туреччини в подальшому врегулюванні конфлікту, все ж президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що крім російських миротворців в Карабасі будуть ще і турецькі, зокрема, Алієв назвав цю угоду капітуляцією Вірменії.

Також нагадаємо, ситуація в регіоні загострилася 27 вересня, коли на спірній території Нагірного Карабаху почалися активні бої. Азербайджан і Вірменія один одного звинуватили в провокації, після чого азербайджанські збройні сили почали наступ, захопивши південну частину проблемного регіону і впритул підійшовши до столиці невизнаної “НКР” – Степанакерта (Ханкенді).

 

Мілітаризація РФ у Чорному морі вимагає більшої присутності НАТО – Румунія

НАТО має збільшити свою присутність, включаючи можливості з моніторингу та спостереження, у Чорному морі, оскільки Росія нарощує свої військові потужності в незаконно анексованому Криму та Чорноморському регіоні загалом.

Про це заявив у вівторок міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску під час онлайн-конференції «The Road to Warsaw Security Forum», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Все ще потрібно багато що зробити з метою забезпечення кращого стримування, і тому ми виступаємо за більшу присутність союзників на півдні східного флангу НАТО. Потрібен більший моніторинг та спостереження того, що відбувається на морі. Оскільки Росія нарощує свої військові потужності у Криму та Чорноморському регіоні загалом», – заявив він.

Окремо румунський міністр вказав на очікування того, що нова адміністрація президента США Джозефа Байдена приділятиме більшу увагу регіону та Росії.

«У мене є позитивні відчуття щодо цієї адміністрації. Я думаю, що увага, яка буде надаватися Росії та регіону, зростатиме», – сказав він у коментарі щодо очікувань від адміністрації Байдена.

За словами Ауреску, Румунія завжди просувала питання Чорноморського регіону на порядку денному НАТО, і зараз Північноатлантичний альянс вже приділяє досить велику увагу Чорному морю, а розуміння важливості регіону для трансатлантичної безпеки зростає.

«Особливо після незаконної анексії Криму НАТО розвинув свою політику стримування та оборони у регіоні. Це – поступовий процес з реагування на загрозу, непровокативний, у якості самооборони і відповідно до міжнародного права», – заявив глава МЗС Румунії.

Він зазначив, що в НАТО було вжито низку заходів з метою стримування на суші, на воді та у повітрі, створивши таким чином «передову присутність». «Ми вдячні тим союзникам по НАТО, які прийшли і проявили солідарність у рамках політики стримування та оборони НАТО… Румунія віддана підтримці більшої присутності НАТО в регіоні», – заявив Ауреску.

Крім того, очільник МЗС Румунії висловив сподівання щодо збільшення співпраці між НАТО та Україною, а також Грузією. За словами румунського міністра, допоки Україна та Грузія не мають Плану дій щодо членства у НАТО, слід використовувати величезний арсенал інструментів, наявний для співпраці. «Ми, як Румунія, повністю підтримуємо євроатлантичні устремління України та Грузії», – заявив він.

 

Кулеба: Україна очікує на тісну співпрацю з новообраним президентом Молдови

Україна готова до нового етапу відносин з Молдовою під керівництвом новообраного президента Маї Санду.

Про це в рамках онлайн-конференції «The Road to Warsaw Security Forum» заявив у вівторок глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми очікуємо на тісну співпрацю з президентом Санду»,- наголосив Кулеба.

За його словами, Молдова є складною країною у політичному плані, а обрання Санду президентом було для цієї країни балансуванням і «політичною еквілібристикою».

Він зазначив, що Київ готовий відкрити нову сторінку у відносинах з Кишиневом. Кулеба зауважив, що Україна вже зараз тісно співпрацює з Молдовою в рамках ГУАМ, а також в рамках ініціатив ЄС та НАТО.

Як повідомлялося, Мая Санду перемогла у другому турі виборів у Молдові проросійського президента Ігоря Додона, набравши 57,75% голосів виборців.

Вона заявила, що хоче вести прагматичний діалог з усіма країнами, у тому числі з Україною.

 

Україні треба відновити дію своїх зобов’язань щодо безвізу – голова Представництва ЄС

Українська влада має з повною віддачею продовжувати реформи, зокрема й антикорупційну, яка була умовою отримання Україною безвізового режиму і яку рішення КСУ щодо е-декларування поставило під сумнів.

Про це заявив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас у виступі на онлайн-форумі “Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Він зазначив, що хоча коронавірус не дає нам змоги якнайкраще скористатися безвізовим режимом, але можливість для українців вільно подорожувати країнами ЄС, тим не менш, є величезним досягненням.

«Ми діяли відповідно до взятих на себе зобов’язань. Це дорога з двостороннім рухом – були зобов’язання з українського боку, які були виконані, і, відповідно, ми запровадили такий режим. Деякі з цих зобов’язань були поставлені під питання саме Конституційним Судом України. Тепер уже обрані лідери країни, це залежить більше від парламенту, мають подивитися в очі цим викликам, пов’язаним з Конституційним Судом та конституційною кризою і робити все необхідне для того, щоб відновлювати й декларації про доходи посадовців, і правову визначеність навколо НАБУ, щоб в цілому українські зобов’язання були виконані і продовжували діяти», – сказав Маасікас.

У цьому контексті голова Представництва ЄС нагадав, що минуло вже три тижні з моменту ухвалення рішень Конституційного Суду.

«Реформи треба продовжувати з абсолютно повною віддачею з боку політичного лідерства країни», – акцентував Маасікас.

Він нагадав, що протягом останніх семи років було багато було досягнуто, зокрема було стабілізовано українську економіку, очищено банківський сектор, значно збільшилися обсяги торгівлі з ЄС, проведено реформу децентралізації.

«Ми з нетерпінням чекаємо на продовження роботи з нашими українськими партнерами в рамках Угоди про асоціацію, аби завдяки нашій співпраці подолати всі критичні наслідки і якнайміцніше вкоренити наші досягнення», – резюмував посол ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, 16 листопада заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, що планує підписати розпорядження щодо створення при комітеті з питань антикорупційної політики робочої групи щодо напрацювання законопроєктів з вирішення конституційної кризи. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

 

ООН заявляє про повномасштабну гуманітарну кризу в Ефіопії

В ООН попереджають, що в Ефіопії через загострення в регіоні Тиграй уже почала розгортатися «повномасштабна гуманітарна криза»: щонайменше 27 тис. людей уже втекли звідти до сусіднього Судану.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед заявив, що військова операція в Тиграї вступає у фінальну фазу, оскільки минув 3-денний ультиматум з вимогою скласти зброю перед місцевими повстанцями. Тож ескалація все наростає.

Як відомо, вже 2 тижні в цьому регіоні триває конфлікт між центральним ефіопським урядом та «Народним фронтом звільнення Тиграю» (НФЗТ). Уряд Ефіопії на початку листопада звинуватив НФЗТ у нападі на військову базу. НФЗТ, у свою чергу, вважає центральну владу Ефіопії нелегітимною.

Фактично мова йде про громадянську війну: число загиблих уже рахується сотнями.

Регіон Тиграй, що на півночі країни, підняв повстання проти уряду Абія Ахмеда після того, як той ініціював демократичні реформи й почав демонтаж старої авторитарно-феодальної політичної системи.

Цей конфлікт має всі шанси вийти за межі власне Ефіопії та стати викликом для цілого регіону.

 

Байден призначив ключових посадовців перехідної адміністрації

18.11.2020, 06:05

Джо Байден, який, за попередніми даними, здобув перемогу на виборах президента США, оголосив про призначення ключових посадовців перехідної адміністрації.

Про це йдеться в офіційній заяві, розміщеній на сайті штабу Байдена – Гарріс, передає кореспондент Укрінформу.

«Обраний президент Байден і обрана віцепрезидент Гарріс мають амбітний та невідкладний порядок денний для подальших дій. Команда, яку ми вже почали збирати, дозволить нам розв’язати проблеми, що постануть перед нашою країною вже в перший день (після інавгурації – ред.)», – заявив у цьому зв’язку керівник апарату Білого дому Рон Клейн.

Таким чином, оголошено дев’ять призначень в новій адміністрації Білого дому. Старшим радником президента став Майк Донілон; заступницею голови адміністрації – Джен Діллон; юрисконсультом Білого дому – Дана Ремус; головою адміністрації першої леді – Джулісса Панталеон; головним радником першої леді – Ентоні Бернал; радником президента – Стів Річетті; директором канцелярії Білого дому з публічних питань – Седрік Річмонд; директоркою канцелярії Білого дому з питань міжурядових відносин – Джулі Родрігес; директоркою з питань діяльності Овального кабінету – Енні Томасіні.

Як повідомляв Укрінформ, минулої середи Джо Байден офіційно оголосив про перше призначення – керівника своєї адміністрації, яким став його давній помічник Рон Клейн. У штабі заявили, що впродовж ближчих тижнів відбудуться інші призначення на ключові посади нової адміністрації, які будуть збалансовані з точки зору гендерного та расового підходів.

Водночас чинний глава Білого дому Дональд Трамп відмовляється визнавати свою поразку на президентських виборах – він розпорядився, щоб його адміністрація утримувалась від будь-яких кроків у взаємодії з перехідною командою Байдена.

 

Трамп звільнив главу Агентства кібербезпеки, який не побачив «порушень» на виборах

18.11.2020, 04:22

Дональд Трамп звільнив керівника Агентства з питань кібербезпеки Кріса Кребса, який не підтримав заяви президента про начебто масові фальсифікації на виборах.

Про це глава Білого дому повідомив у Твіттері, передає Укрінформ.

«Недавня заява Кріса Кребса про безпеку виборів 2020 року була вкрай неточною, оскільки сталися масові порушення та шахрайство – в тому числі голосування за небіжчиків, перешкоджання у допуску спостерігачів, «глюки» в машинах для голосування», – написав Трамп.

Він наголосив, що це, зокрема, дало змогу перекинути голоси його виборців на користь Байдена, провести голосування після завершення всіх термінів «та багато іншого». При цьому Трамп не навів жодних підтверджень своїм словам.

«Тому Кріс Кребс звільнений з посади директора Агентства з питань кібербезпеки та інфраструктури, рішення набуває чинності негайно», – зазначив американський лідер.

Показово, що компанія Твіттер позначила обидва повідомлення Трампа як спірні.

Як повідомляв Укрінформ, Дональд Трамп відмовляється визнавати результати виборів, які пройшли 3 листопада – попри суттєвий відрив його конкурента, Джо Байдена. Компетентні органи США, які відповідають за організацію та безпеку голосувань, заявили, що не виявили фальсифікацій.

 

Для Байдена почали проводити брифінги з питань нацбезпеки – ЗМІ

18.11.2020, 00:36

Проголошений переможцем на виборах президента США демократ Джо Байден почав отримувати доповіді з питань національної безпеки від фахових експертів.

Про це повідомляє CNN із посиланням на анонімного представника перехідної адміністрації Байдена, передає Укрінформ.

«Для обраного президента Джо Байдена команда експертів у дипломатичній, розвідувальній та оборонній сферах організувала доповідь з питань національної безпеки у Вілмінгтоні, штат Делавер», – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що обговорюється стан готовності відповідних структур та відомств відразу після інавгурації нового президента. При цьому вказується, що це не є офіційним брифінгом з боку представників чинного уряду США.

Нагадаємо, Дональд Трамп заперечує перемогу Джо Байдена на президентських виборах, попри те, що той набрав значно більше необхідних 270 голосів вибірників. Команда юристів Республіканської партії ініціює численні позови у різних штатах з вимогою перерахунку голосів, а сам Трамп забороняє своїй адміністрації робити будь-які кроки, що зазвичай здійснюються для передачі влади обраному президентові.

 

WADA стурбована екстериторіальним характером “акта Родченкова”

УНН. Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) визнає позитивні елементи прийнятого Сенатом США антидопінгового закону, що отримав назву “акт Родченкова” (RADA), однак стурбовано деякими складовими цієї постанови. Про це повідомляє УНН із посиланням на заяву прес-служби WADA.

Так, WADA вважає, що деякі важливі складові цієї постанови “матимуть непередбачені наслідки і підірвуть глобальні правові рамки боротьби з допінгом, визнані на сьогоднішній день 190 державами, включно зі Сполученими Штатами”.

Агентство, зокрема, висловило стурбованість у зв’язку з “екстериторіальним” характером акту.

“Жодна країна ще ніколи не заявляла про свою кримінальну юрисдикцію щодо злочинів, пов’язаних з допінгом, які відбуваються за межами її національними кордонами”, — відзначили в агентстві.

Експерти WADA вважають, що “акт Родченкова” може привести до дублювання законів, що знаходяться в різних юрисдикціях, і тим самим поставити під загрозу єдиний звід антидопінгових правил для всіх видів спорту і всіх антидопінгових організацій в рамках Всесвітнього антидопінгового кодексу, прийнятого в 2003 році. Закон, схвалений Вашингтоном в односторонньому порядку, “швидше за все, підірве чистий спорт”, поставивши під загрозу найважливіші партнерські зв’язки і співробітництво між окремими країнами, вважають в WADA.

Прийнятий 17 листопада Сенатом американського Конгресу екстериторіальний закон передбачає можливість юридичного переслідування правоохоронними органами США будь-якої людини, причетної до допінгової змови на змаганнях за участю американських атлетів, які проводяться за правилами, встановленими Всесвітнім антидопінговим агентством.

Документ гарантує захист інформаторів. Покарання за порушення закону — штраф до 1 млн доларів і позбавлення волі на строк до 10 років. Переслідування окремих спортсменів, викритих у застосуванні допінгу, RADA не передбачає. У жовтні 2019 року “акт Родченкова” був підтриманий Палатою представників Конгресу США.

Законопроект названий на честь колишнього директора московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова. У 2017 році він надав WADA інформацію, що описує систему вживання допінгу російськими спортсменами на Олімпійських іграх в Сочі, що призвело до міжнародних санкцій проти російського спорту, а також втрати країною першого місця в неофіційному командному заліку на сочинській Олімпіаді.

Твердження Родченкова про існування в РФ держпрограми підтримки допінгу Москва називає голослівними і бездоказовими і має намір домагатися його екстрадиції з США.

 

Італія просить допомоги іноземних лікарів у боротьбі з COVID-19

В Італії загострилася проблема нестачі медичного персоналу на тлі зростання кількості пацієнтів з COVID-19. У зв’язку з цим, країна звертається по допомогу до іноземних медиків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.

Органи охорони здоров’я Італії повідомили, що пристроїв ШВЛ в країні достатньо, щоб впоратися з другою хвилею пандемії, але недостатньо медиків, щоб з ними працювати.

Регіони в Італії можуть автономно приймати рішення щодо заходів у галузі охорони здоров’я. У районах на півночі країни, таких як П’ємонт та Ломбардія, місцева влада звернулася за допомогою до НГО з проханням надіслати лікарів з усього світу.

“Проблема, з якою ми стикаємось, полягає в тому, що у відділеннях інтенсивної терапії можуть працювати лише спеціалісти. Це включає як спеціалізованих лікарів, так і медичних сестер. Однак цифри не обнадійливі, нам потрібні 2 000 лікарів, які можуть працювати з апаратами штучної вентиляції”, – заявив Карло Палермо – лідер профспілки лікарів Італії.

Уряд Італії вже планує збільшити кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії з існуючих 5 200 до близько 11 000.

Палермо зазначив, що “це означатиме додавання нових ліжок там, де вже не вистачає медичного персоналу, що означає зниження рівня безпеки та якості лікування”.

Як повідомлялося, у світі станом на ранок 17 листопада зафіксовано понад 55,3 мільйона випадків зараження коронавірусом, зокрема 1 332 328 – летальних, одужали вже понад 38,4 млн людей.

 

Глава МОЗ США обіцяє сприяти Україні в отриманні COVID-вакцини

Про це йшлося під час телефонної розмови Максима Степанова з міністром охорони здоров’я та соціальних послуг США Алексом Азаром.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МОЗ.

Сторони обговорили ситуацію з пандемією COVID-19, питання доступу України до безпечної та ефективної вакцини проти коронавірусу, а також інші питання сфери охорони здоров’я.

«Ми спілкуємося з багатьма нашими міжнародними партнерами та фармацевтичними компаніями щодо забезпечення оперативної поставки в Україну безпечної та ефективної вакцини, тому що саме вакцина є єдиним реальним засобом протидії пандемії COVID-19. Ми сподіваємося на підтримку наших друзів із США в цьому питанні», – зазначив глава МОЗ України.

Зазначається, що зі свого боку міністр охорони здоров’я та соціальних послуг США подякував Максиму Степанову за дзвінок та зауважив, що отримання вакцини Україною є пріоритетом і для уряду США. Він пообіцяв сприяти посиленню комунікації МОЗ України з такими компаніями як Moderna, Johnson & Johnson, Pfizer та Novavax для пришвидшення підписання контрактів у отриманні вакцини.

Крім того, Азар наголосив на підтримці України та готовності посилити співпрацю у програмах боротьби з іншими інфекційними захворюваннями, зокрема такими як кір і туберкульоз.

Як повідомлялося, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує отримати 8 мільйонів доз вакцини проти коронавірусу у другому кварталі 2021 року.

 

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевалила за 55 млн

УНН. Станом на ранок середи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже 55,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 55 562 616 людей, з них одужало 35 738 563. Кількість померлих зросла до 1 337 343.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (11 344 154), Індія (8 874 290), Бразилія (5 911 758), Франція (2 087 183), Росія (1 954 912), Іспанія (1 510 023) та Велика Британія (1 414 359).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (248 581), Бразилії (166 699), Індії (130 519) та Мексиці (99 026).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 557 657 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 9 856 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 11 968 нових випадків коронавірусу

В Україні станом на 17 листопада лабораторно підтверджені 557 657 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 11 968.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«11 968 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 17 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 516 дітей та 565 медпрацівників», – написав він.

За інформацією міністра, також за минулу добу госпіталізовано – 1 610 осіб; летальних випадків – 159; одужало – 6 786 осіб; здійснено тестувань за добу – 67 127 (зокрема методом ПЛР – 37 770, методом ІФА – 29 357).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 557 657 осіб; одужало – 250 983 особи; летальних випадків – 9 856; проведено ПЛР-тестувань – 3 979 421.

За минулу добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1143), Дніпропетровській (808), Одеській (761), Черкаській (755) та Запорізькій (734) областях.

Кількість захворювань у регіонах:

м. Київ – 52 642 випадки;

Вінницька область – 14 103 випадки;

Волинська область – 19 297 випадків;

Дніпропетровська область – 22 877 випадків;

Донецька область – 17 713 випадків;

Житомирська область – 23 447 випадків;

Закарпатська область – 19 826 випадків;

Запорізька область – 20 025 випадків;

Івано-Франківська область – 28 972 випадки;

Київська область – 25 787 випадків;

Кіровоградська область – 3 753 випадки;

Луганська область – 5 215 випадків;

Львівська область – 37 970 випадків;

Миколаївська область – 12 998 випадків;

Одеська область – 34 176 випадків;

Полтавська область – 15 884 випадки;

Рівненська область – 25 596 випадків;

Сумська область – 18 903 випадки;

Тернопільська область – 23 938 випадків;

Харківська область – 48 586 випадків;

Херсонська область – 7 357 випадків;

Хмельницька область – 23 547 випадків;

Черкаська область – 14 233 випадки;

Чернівецька область – 28 692 випадки;

Чернігівська область – 12 120 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 16 листопада в Україні було підтверджено 545 689 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 9 832.

 

Шмигаль: 20 тисяч випадків COVID-19 за добу можемо отримати вже через три тижні

Позначку у 20 тис. нових випадків коронавірусу щодня Україна зможе перетнути вже за три тижні, якщо карантин вихідного дня не сприятиме зменшення соціальних контактів.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав 17 листопада із парламентської трибуни, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Якщо карантин вихідного дня не буде забезпечувати необхідне зменшення кількості соціальних контактів, то за даними аналітиків РНБО, позначку у 20 тис. захворівших щодня ми зможемо перетнути вже за три тижні», – сказав Шмигаль.

Він зазначив, що останнім часом чує багато критики щодо рішення про запровадження карантину вихідного дня. І про те, що ніби КМУ вважає, що вірус розповсюджується тільки на вихідних, але такий крок – не ноу-хау України, його запроваджували у Туреччині та Ізраїль.

«Є ґрунтовне дослідження на основі аналізу більш ніж 200 тисяч випадків зараження. Тобто, вчені вивчили ніж 200 тисяч випадків епідрозслідувань та встановили, що особистий контакт у закритих приміщеннях пов’язаний із найвищим ризиком передачі інфекції», – сказав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, 11 листопада уряд запровадив в Україні карантин вихідного дня – з 14 до 30 листопада. Згідно з постановою уряду, з 00 годин суботи до 00 годин понеділка додатково до обмежень, які передбачені у будні дні, забороняється: приймання відвідувачів у закладах громадського харчування – барах, ресторанах, кафе. Діяльність спортивних залів, фітнес-центрів та басейнів також під забороною. У цей період закриті торговельно-розважальні центри та інші заклади розважальної сфери, заклади культури, які проводять культурно-масові заходи.

В Україні станом на 17 листопада лабораторно підтверджені 557 657 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них за добу – 11 968.

 

Шмигаль пояснив, чому частина COVID-фонду пішла на дороги

Кошти, які були виділені з фонду боротьби з COVID-19 на будівництво та ремонт доріг, покликані подолати економічні наслідки пандемії в Україні.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті 17 листопада.

«Кошти на Дорожній фонд покликані подолати економічні наслідки пандемії в Україні», – сказав Шмигаль.

За його словами, залучення додаткових коштів на будівництво доріг дозволило створити додаткові робочі місця та наповнило бюджет за рахунок сплати податків.

Як повідомляв Укрінформ, уряд в липні виділив Державному агентству автомобільних доріг (Укравтодору) 35 млрд гривень з фонду боротьби з COVID-19 на будівництво та ремонт 1459 кілометрів доріг державного значення.

Порядок використання коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 був затверджений урядом 22 квітня. Розмір Фонду становить 66 млрд грн, що було передбачено у державному бюджеті.

 

Рада провалила постанову про скасування карантину вихідного дня

Верховна Рада відхилила проєкт постанови з рекомендацією Кабінету Міністрів переглянути рішення щодо запровадження в Україні карантину вихідного дня.

Як передає кореспондент Укрінформу, ухвалення відповідного проєкту постанови №4381 у цілому підтримали 149 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти.

У проєкті постанови уряду рекомендувалося протягом трьох днів переглянути ухвалене ним 11 листопада рішення щодо запровадження в Україні карантину вхідного дня з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. У документі наголошвалося, що відповідні заходи можуть мати значний негативний вплив на вітчизняну економіку.

Також проєкт постанови ВР №4381 передбачав пом’якшення карантину вихідного дня щодо приймання відвідувачів у барах, ресторанів, кафе, торговельно-розважальних центрах та інших закладах розважальної діяльності, спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, а також у сфері торговельного і побутового обслуговування населення. Аналогічна рекомендація стосувалася й діяльності закладів культури і проведення культурно-масових заходів.

Ініціаторами відповідного законодавчого акту виступили заступниця голови ВР Олена Кондратюк і керівники депутатських фракцій партій «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос» та «Опозиційна платформа – за життя».

Як повідомляв Укрінформ, 11 листопада Кабінет Міністрів ухвалив рішення про відмову від адаптивного карантину і запровадження на території України обмежень помаранчевого рівня. Уряд вирішив, починаючи з 14 листопада, на три тижні запровадити карантин вихідного дня. Під час нього діє заборона на роботу будь-яких магазинів, установ, закладів громадського харчування, культури тощо, окрім громадського транспорту, продовольчих магазинів, медичних і фінансових установ, аптек, АЗС (за винятком зон харчування), СТО, ветеринарних аптек.

13 листопада на позачерговому засіданні Івано-Франківський виконавчий комітет міської ради оголосив на території громади усі вихідні до 30 листопада робочими днями, що дозволило працювати підприємствам малого і середнього бізнесу.

 

Кабмін доручив Мінфіну створити Українську фінансову житлову компанію

Кабінет міністрів доручив Міністерству фінансів забезпечити створення приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у постанові Кабміну №1115, яка опублікована на Урядовому порталі.

Зокрема, у документі йдеться про затвердження порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для поповнення статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом. Міністерству фінансів доручено забезпечити утворення приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія».

Також Кабмін доручив Державній казначейській службі відкрити рахунок компанії у Казначействі до реєстрації її установчих документів в установленому законодавством порядку.

 

Розслідування справи Роттердам+ відновлене – НАБУ

Інформація про закриття справи “Роттердам+” не відповідає дійсності, розслідування відновлено за рішенням Вищого антикорупційного суду.

Як передає Укрінформ, про це у повідомляє НАБУ у Твітер.

“Розслідування справи Роттердам+ відновлено за рішенням ВАКС. Інформація про її нібито закриття не відповідає дійсності. Заявник відкликав скаргу через відсутній предмет спору”, – повідомили в НАБУ.

Як повідомляв Укрінформ, раніше прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи Роттердам+, оскільки експертиза Служби безпеки встановила відсутність збитків.

8 серпня 2019 року НАБУ оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження так званої формули Роттердам+, підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд гривень збитків.

Зокрема, йдеться про ексголову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); чинного директора ДП “Оператор ринку” (на момент запровадження Роттердам+ – член НКРЕКП); начальника відділу НКРЕКП; керівника управління НКРЕКП; заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключового оператора ринку теплогенерації України; директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи.

 

Майже половина замовників будівельних робіт діяли у непрозорий спосіб – НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами аналізу договорів про закупівлю будівельних робіт, розміщених у системі електронних торгів Прозорро, виявило, що в понад 45% випадків замовники діяли у непрозорий спосіб.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в аналітичному огляді щодо можливих корупційних ризиків в проєкту закону № 4231 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель».

«НАЗК проаналізувало договори про закупівлю робіт із ремонту (будівництва), опубліковані замовниками в електронній системі публічних закупівель ProZorro протягом жовтня 2020 року, ціна яких склала понад 40 млн гривень. За результатами аналізу було встановлено, що в понад 45 % випадках замовники уникали публікації кошторисної документації — основного документу, який деталізує вартість будівельних витрат», – йдеться в зіті.

У цьому контексті, в НАЗК наголосили на важливості змін, що пропонуються занопроєктом № 4231. Зокрема, щодо зміни до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», які зобов’язують замовників робіт та послуг з ремонту й будівництва завантажувати всю кошторисну документацію на вебпортал Уповноваженого органу протягом трьох днів з дня укладення договору.

«Виявлена тенденція ухилення замовників під публікації кошторисної документації суперечить принципам здійснення публічних закупівель, зокрема принципам відкритості і прозорості на всіх стадіях закупівель, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Відсутність такої інформації у вільному доступі на вебпорталі Уповноваженого органу обмежує контроль за якістю виконання договору, його вартістю, а також потенційним завищенням вартості будівельних матеріалів, робіт тощо, що створює умови для поширення корупційних практик. Прийняття змін до проєкту Закону перешкоджатиме недобросовісним замовникам, які свідомо приховують окремі додатки до договорів, що містять важливу інформацію щодо обсягів та вартості матеріалів за договорами про закупівлю робіт (послуг) з ремонту (будівництва)», – підкреслили в НАЗК.

Як повідомлялося, у жовтні 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель».

Зокрема, документ передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі щодо обов’язку замовника оприлюднювати всю кошторисну документацію у випадку закупівлі робіт (послуг) з ремонту (будівництва). А також щодо надання права взяти участь у розгляді скарги учаснику, визначеному рішенням замовника переможцем (допущеному рішенням замовника до аукціону), якщо таке рішення оскаржується іншим суб’єктом.

 

На зарплати шахтарям виділили 1,4 мільярда до кінця року

У Держбюджеті передбачили 1,4 млрд грн на виплату зарплати гірникам до кінця року та погашення заборгованості, що виникла на даний момент. Відповідні зміни до закону про Державний бюджет на 2020 рік сьогодні прийняли народні депутати.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України.

Джерело коштів – обов’язкові виплати НАК «Нафтогаз» та АТ «Укрнафта» до держбюджету.

Закон сприятиме також поповненню Фонду боротьби з COVID-19 на 8,9 млрд грн.

Як повідомлялося раніше, Міненерго завершило підготовку проєкту Концепції реформування вугільної галузі, яка має на меті, зокрема, оптимізацію видатків держбюджету. Концепція передбачає розподіл шахт на три групи. Перша група – шахти, що підлягають інтеграції з ПАТ «Центренерго» і є його ресурсною базою. Друга – шахти подвійного призначення, збут яких не обмежується виключно тепловими генераціями. Третя група шахт – такі, що будуть пропонуватися до приватизації не лише як вугледобувні підприємства, а й як цілісні майнові комплекси, які можна використовувати для іншої господарської діяльності.

У ході підготовки Концепції Міненерго вивчає досвід Німеччини з трансформації вугільних мономіст на сучасні інноваційні центри.

Міненерго спільно з міжнародними партнерами планує запуск пілотних проєктів трансформації шахт. Зараз розглядаються такі варіанти: шахта «Великомостівська», яка розташована на заході країни, в місті Червоноград, та потенційно може стати потужним туристичним кластером, а також шахта «5/6», яка розташована на сході в місті Мирноград, та має потенціал технологічного кластеру.

 

Кемпінги й довідник кінолокацій: Львівщина назвала туристичні проєкти для конкурсу

Львівщина цьогоріч подала на конкурс проєктів регіонального розвитку 14 пропозицій щодо туризму в регіоні загальною вартістю майже 213 млн гривень.

Як повідомляє пресслужба Львівської ОДА, у разі перемоги їх реалізують 2021 року за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, передає Укрінформ.

“Цьогоріч Львівська область подала найбільшу кількість проєктів за напрямком “Розвиток туризму”. Про це йдеться на сайті Міністерства розвитку громад та територій України, яке й оголошує конкурс. Серед поданих проєктів – будівництво кемпінгів для активних туристів поруч з озером Барвінок Новороздільської громади та неподалік дороги в межах проєкту “Мале карпатське коло” на території Славської громади, створення регіонального та місцевих туристично-інформаційних центрів, модернізація інфраструктури дитячого центру оздоровлення, відпочинку та туризму “Росинка” на Жовківщині, створення професійного довідника кінолокацій Львівської області, заходи зі збереження та відновлення історико-культурної спадщини і створення позитивного іміджу області на міжнародному туристичному ринку”, – зазначив заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод.

Зазначається, що загалом подані проєкти стосуються вдосконалення туристичної інфраструктури, збереження об’єктів культурної спадщини та маркетингу туристичного потенціалу.

Їхня загальна вартість – майже 213 млн гривень, з яких 172,5 млн мало би становити фінансування з державного бюджету, 38,9 млн – з бюджетів місцевих та ще 1,5 млн гривень – з інших джерел.

До прикладу, проєкт “Створення професійного довідника кінолокацій Львівської області – Lviv Region Location Guide” покликаний збільшити інтерес українських та  міжнародних виробників аудіовізуального контенту до Львівської області як зручного знімального майданчика. Також він має якісно покращити рівень комунікації між локальною та міжнародною кіноспільнотами та найбільш ефективно промотувати можливості регіону.

Довідник міститиме детальну інформацію про не менш як 50 найбільш цікавих та перспективних з погляду кіновиробництва знімальних локацій Львывщини. Він презентуватиметься на національних українських стендах, які щорічно організовуються на ринках контенту міжнародних кінофестивалів за підтримки Держкіно у Берліні, Каннах, Пекіні, Торонто.

Зокрема, в межах проєкту планується створити ГО “Кінокомісія Львівської області”, яка займатиметься професійним супроводом діяльності кіновиробників на території Львівщини.

Серед довгострокових очікуваних результатів проєкту – зародження та розвиток кінотуризму, збільшення зацікавленості та кількості міжнародних проєктів, реалізованих на території м. Львова та області, збільшення інвестицій в регіон, культурних обмінів.

 

Китайські інвестори «Мотор Січі» найняли три юркомпанії для процесу проти України на $3,5 мільярда

Процес проти держави Україна за позовом китайських інвесторів «Мотор Січі» в міжнародному арбітражі вестимуть три відомі компанії.

Про це повідомляє сайт групи DCH.

Як сказано в повідомленні, «три провідні міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper та Bird & Bird супроводжуватимуть інвестиційний спір китайських інвесторів ПАТ «Мотор Січ» (партнерів групи DCH з розвитку українського авіабудування) з метою стягнення з держави Україна збитків у розмірі 3, 5 млрд дол. Радником з питань українського права в міжнародному арбітражі виступатиме компанія Arzinger».

Як наголошується на сайті, WilmerHalе – одна з провідних міжнародних юридичних фірм світу. Більш як 1000 юристів WilmerHalе мають величезний досвід вирішення комерційних та інвестиційних спорів по всьому світу. Гарі Борн – глава групи міжнародної арбітражної практики WilmerHale, де працює понад 70 юристів, брав участь у більш як 600 міжнародних арбітражах, включаючи чотири найбільші арбітражні розгляди під егідою Міжнародної торгової палати (ICC) і кілька найрезонансніших арбітражів ad hoc за останні роки.

DLA Piper – міжнародна юридична фірма, яка представляє інтереси міжнародних компаній зі списків Global 1000 і Fortune 500, а також інтереси більш як половини компаній зі списку Fortune 250 і близько половини компаній з індексу FTSE 350 або їх дочірніх структур. Крім того, компанія консультує уряди різних країн а організації державного сектора.

Bird & Bird – одна з провідних світових юридичних компаній, яка об’єднує понад 1 300 юридичних консультантів, які надають підтримку клієнтам з 118 країн.

Arzinger – незалежна юридична фірма з регіональними філіями у Львові та Одесі і центральним офісом у Києві.

Як повідомлялося, на початку серпня 2020 року в DCH заявили про початок партнерства з китайськими інвесторами, які представляють Skyrizon Aircraft Holdings Limited. «Обидві сторони вестимуть всебічне співробітництво, спільно здійснюючи діяльність з розвитку українського авіабудування і, зокрема, запорізького ПАТ «Мотор Cіч», – йшлося у повідомленні DCH.

6 серпня АМКУ повідомив, що проведе оцінку продажу підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству.

4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» подали до Міністерства юстиції України претензійний документ – Notice of Investment Dispute про намір звернутися до міжнародного арбітражу для стягнення з держави Україна збитків у розмірі 3,5 млрд дол. До складу робочої групи з доарбітражного врегулювання входить і представник АМКУ.

 

Укренерго залучатиме на вигідних умовах кредити для збалансування ринку електроенергії

Укренерго отримало державні гарантії для залучення кредитних коштів державних банків, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій на пільгових умовах. Відповідний закон сьогодні, 17 листопада, прийняли народні депутати.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України.

«Залучення кредитних коштів – це один з нетарифних інструментів врегулювання ситуації на ринку електричної енергії, який дозволяє уникнути різкого одномоментного зростання тарифу на передачу електроенергії», – зазначили в Міненерго.

У профільному міністерстві зауважили, що це також допоможе підвищити рівень розрахунків на ринку електроенергії, зокрема, й забезпечити виконання Меморандуму із інвесторами у «зелену» енергетику.

Як повідомлялося, завдяки зусиллям Міністерства енергетики вдалося стабілізувати ситуацію на ринку електроенергії. Підписання Меморандуму з виробниками й інвесторами у ВДЕ та прийняття відповідного закону дозволило знизити «зелений» тариф та сприяло значному підвищенню рівня розрахунків з виробниками з ВДЕ. На сьогодні розрахунки за електроенергію з альтернативних джерел складають: за серпень – 100%, за вересень – понад 80%.

 

“За майбутнє” вимагає відставки Гетманцева через введення РРО Позиція

“Або ми вирішуємо цю проблему в сесійній залі, або замість нас буде говорити вулиця”.

Депутатська група «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» вимагає, щоб парламент скасував своє рішення щодо введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для дрібного та середнього бізнесу з початку наступного року. Інакше група вимагатиме відставки голови профільного комітету Данила Гетманцева, діяльність і політична позиція якого призвели до чергової кризи і напруження в суспільстві. Про це з трибуни Верховної Ради України заявив співголова групи Тарас Батенко.

Він нагадав, що парламентська монобільшість обіцяє скасувати своє ж рішення щодо введення РРО, однак на практиці не робить цього.

«Ми обіцяємо підприємцям вирішити проблеми з РРО і залишаємо їх напризволяще. Депутатські фракції більшості домовляються в сесійній залі, а потім приходять і провалюють це рішення голосами монобільшості», – стверджує нардеп.

Якщо парламент не скасує введення РРО сьогодні ж, то «ЗА МАЙБУТНЄ» вимагатиме відставки голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

«Якщо ми не вирішимо проблеми з РРО, то сьогодні наша депутатська група «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» буде ініціювати реєстрацію проєкту постанови Верховної Ради щодо звільнення пана Гетманцева з посади голови профільного комітету. Або ми вирішуємо цю проблему в сесійній залі, або замість нас буде говорити вулиця», – заявив Батенко.

 

Касові апарати для ФОПів: Рада відхилила законопроєкт про відтермінування

Верховна Рада відхилила законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для фізичних осіб – підприємців.

Як передає кореспондент Укрінформу, за ухвалення відповідного законопроєкту №4313-д за основу проголосували 17 народних депутатів (228 – проти).

Спершу голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував зняти законопроєкт із розгляду та створити робочу групу для напрацювання нової версії документа.

“Ми провели додаткові консультації щодо цього неоднозначного питання, яке, з одного боку, породжує страхи у підприємців, а з іншого – на жаль, ухвалення якогось невиваженого рішення призведе до порушення прав 40 мільйонів наших громадян, які також вимагають введення чеків. З огляду на це ми повинні знайти компроміс: зняти це питання сьогодні, створити робочу групу і розробити компромісний законопроєкт, який би влаштовував усіх”, – пояснив Гетманцев.

У свою чергу голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія уточнив, що парламент не може зняти законопроєкт, оскільки ввійшов у його розгляд. Відтак Арахамія вніс пропозицію не підтримувати цей документ під час голосування і внести новий, підготовлений у робочій групі, щоб “з нового року запрацювала нова система”.

Однак одностайності у залі таки не було, тому заступник Голови ВР Олена Кондратюк скликала коротку нараду із головами депутатських фракцій і груп біля президії парламенту.

Врешті було вирішено поставити законопроєкт 4313-д на голосування, в результаті якого Рада відхилила його: “за” проголосували 17 депутатів, а 228 – “проти”.

Як повідомляв Укрінформ, 4 листопада Верховна Рада відправила на повторне перше читання законопроєкт про відтермінування введення касових апаратів для «спрощенців». Метою законопроєкту є перенесення норм щодо обов’язкового застосування РРО та/або програмного РРО суб’єктами господарювання при здійсненні розрахункових операцій, а також спеціальний порядок розгляду скарг покупців «кешбеку» до 01.01.2020 року. Запровадження програмного РРО є кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності.

16 листопада Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до розділу ХХ “Прикінцеві та перехідні положення “Податкового кодексу України та інших законодавчих актів про перенесення термінів набрання чинності норм щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг» №4313.

 

Акція підприємців під ВР завершилася, поліція каже – обійшлося без особливих сутичок

Акція підприємців під Верховною Радою завершена, особливих сутичок не було.

Про це в ефірі телеканалу «Україна 24» розповів речник міністра внутрішніх справ Артем Шевченко, передає Укрінформ.

«Акція під парламентом вже завершена, люди розходяться. Добре, що не було ніяких тяжких наслідків, я б навіть не назвав це сутичками, це штовханина була, природня емоційна реакція людей, які вийшли на мирний протест. Але вони були невдоволені, що в парламенті не ухвалили ті рішення, які вони хотіли, щоб були ухвалені», – сказав Шевченко.

За його словами, учасники мітингу діяли без особливої агресії, без «застосування якихось речей, які могли бути використані як зброя».

«Навіть особливих сутичок не було, хоча зранку доправили одну особу до відділку і склали адмінпротокол, бо вони перешкоджали проходу парламентаріїв через один з входів до Верховної Ради і провокативно себе поводили. Неприємний епізод, але без тяжких наслідків і навіть без застосування спецзасобів обійшлося», – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці біля Верховної Ради проходив мітинг підприємців, які вимагали від депутатів скасувати карантин вихідного дня та зберегти спрощену систему оподаткування. Між протестувальниками та правоохоронцями сталися сутички, затримана одна людина.

У столиці учасники акції під Верховною Радою ламали паркан, щоб пройти на охоронювану територію. Зі свого боку правоохоронці втрутилися у ситуацію – виникли короткотривалі сутички.

 

Гетманцев про проект постанови щодо його звільнення: це і є демократія

УНН. Народний депутат від “Слуги народу”, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає проект постанови про його звільнення наслідком власної позиції по законопроекту №3656, а також демократії. Про це він сказав в коментарі УНН.

“Проект постанови про моє звільнення – це і є демократія, коли депутати можуть поставити питання про звільнення будь-якого голові комітету. Я тільки можу вітати таке звернення, такий проект рішення… Але я хочу звернути увагу моїх колег на те що таке рішення приймається за погодженням з головою фракції, по-перше, чого не було, наскільки мені відомо”, – сказав нардеп.

Він зауважив, що відповідне рішення може вноситись або головою Верховної Ради, або комітетом, чого також не було.

“Тому я раджу по-перше, читати регламент. По-друге, я вважаю, що позиція народних депутатів щодо того чи іншого законопроекту не повинна в жодному випадку тягнути за собою якісь кадрові зміни. Зокрема, рішення, прийняте на нашому комітеті вчора щодо законопроекту 3656 (про зниження ставки ПДВ для аграріїв – ред.), – я не підтримав це рішення, закликав членів комітету також його не підтримувати, і з цим пов’язую сьогоднішній проект постанови”, – підкреслив Гетманцев.

На питання про те, чи планує він залишити посаду, співрозмовник відповів, що дочекається рішення у залі.

“Якщо на це буде воля Верховної Ради – я піду. Але до того, к ми не визначимось у залі, я буду виконувати обов’язки голови комітету і відстоювати інтерес українського народу, української держави, так як я це робив півтора року”, – додав він.

Нагадаємо, сьогодні у Верховній Раді зареєстрували проект постанови про звільнення народного депутата від “Слуги народу” Данила Гетманцева з посади голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

Спецконфіскація: суд просять скасувати роз’яснення вироку щодо $1,5 мільярда Януковича

Захист юридичних компаній Республіки Кіпр, з рахунків яких було конфісковано ОВДП на суму 1,5 млрд доларів, просить Донецький апеляційний суд скасувати ухвалу Краматорського міськсуду від 19 травня 2017 року про роз’яснення вироку Аркадію Кашкіну.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідне клопотання адвоката зачитала суддя Світлана Савкова під час розгляду скарги у вівторок. Адвокат і прокурори брали участь у розгляді справи онлайн в приміщенні Господарського суду Київської області.

Зокрема, у клопотанні йшлося, що адвокат висуває вимоги скасувати ухвалу Краматорського міськсуду про роз’яснення вироку. Він аргументував свою позицію тим, що в цій ухвалі про роз’яснення відбулася часткова заміна тексту резолютивної частини вироку. Також у клопотанні захист зазначив, що Краматорський міськсуд порушив процесуальне законодавство, оскільки розглянув кримінальне провадження про роз’яснення вироку стосовно Кашкіна без участі третіх осіб, чим порушив їхнє право на захист, оскільки саме з їхніх рахунків були конфісковані ОВДП. Крім того, адвокат послався на “тривалі стосунки” обвинуваченого Аркадія Кашкіна і прокурора Костянтина Кулика, який укладав угоду зі слідством.

“Вони разом навчалися і влаштувалися на роботу до прокуратури, а тому угода, укладена між обвинуваченим і прокурором, є недійсною”, – вважає адвокат. Також у клопотанні йшлося, що на час оголошення вироку нібито не існувало норми КПК, яка давала б можливість здійснити спецконфіскацію.

Водночас прокурор подав заперечення на клопотання адвоката. Він, зокрема, просив залишити ухвалу Краматорського міськсуду про роз’яснення вироку без змін. Крім того, прокурор звернув увагу, що обгрунтування захисту направлені на скасування самого вироку Краматорського міськсуду, тоді як наразі ідеться про ухвалу, якою було його роз’яснено.

Зрештою у ході судового засідання колегія суддів під головуванням Савкової оголосила перерву у розгляді цієї справи до 3 лютого 2021 року. До цього часу судді мають намір отримати доступ до державної таємниці, щоб ознайомитися з вироком Краматорського міськсуду відносно Кашкіна, який дозволив здійснити спецконфіскацію і є засекреченим.

Раніше представник Офісу генпрокурора в коментарі Укрінформу зазначив, що позивачі мають намір “зачепитися” за роз’яснення Краматорського міськсуду і у подальшому домогтися скасування самого вироку Краматорського міськсуду.

Водночас адвокат кіпрських компаній Сергій Ляшенко повідомив, що вирок Краматорського міськсуду, який дозволив провести спецконфіскацію, також має бути оскаржений найближчим часом, оскільки Верховний Суд 16 червня поточного року задовольнив скарги компаній та підтвердив їхнє право на таке апеляційне оскарження. “Секретний вирок ми оскаржили у Донецькому апеляційному суді, але він буде розглядатися не у Бахмуті, а в іншому місті – Маріуполі. Зараз Донецький апеляційний суд не може призначити склад суду, тому що в них бракує суддів з доступом до державної таємниці”, – сказав адвокат.

Як повідомлялося, 28 березня 2017 року Краматорський суд постановив конфіскувати близько 1,5 млрд дол. у вигляді грошових коштів, облігацій внутрішньої державної позики на рахунках оточення експрезидента Віктора Януковича.

Конфіскація, зокрема, стала можливою після того, як обвинувачений у справі Аркадій Кашкін пішов на угоду зі слідством. Він, серед іншого, зізнався у тому, що став фіктивним власником однієї з компаній бізнесмена-втікача Сергія Курченка.

28 квітня 2017 року набрало чинності рішення Краматорського суду про конфіскацію цих коштів, а також облігацій внутрішньої державної позики України.

Сім кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики – оскаржили рішення суду про спецконфіскацію.

 

Апеляцію на заочний арешт Януковичу відклали на 28 грудня  

Київський апеляційний суд переніс розгляд апеляційної скарги на запобіжний захід у вигляді заочного арешту експрезиденту Віктору Януковичу у справі про узурпацію влади на 28 грудня.

Про це у коментарі Укрінформу повідомила прессекретар суду Тетяна Геведзе.

«Сьогоднішнє засідання було зняте з розгляду у зв’язку з перебуванням головуючого судді у справі на лікарняному. Щодо наступної дати – це 28 грудня на 13:00», – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 4 травня Печерський районний суд міста Києва заочно взяв під варту експрезидента Віктора Януковича у справі про узурпацію влади.

В Офісі генпрокурора повідомили, що рішення суду про заочне взяття під варту надає право стороні обвинувачення розпочати стосовно Януковича процедуру екстрадиції.

Також прокурори звертатимуться до суду по дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia), тобто, заочне слідство.

16 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту колишнього президента Віктора Януковича і скасував рішення про його заочний арешт у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких і особливо тяжких насильницьких злочинів, в тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 року по 20 лютого 2014 в центральній частині міста Києва (майдані Незалежно і прилеглих вулицях) щодо мітингувальників.

 

«Вони гарні»: Маск похвалив українські ракетні двигуни

Засновник американської космічної компанії SpaceX Ілон Маск підтвердив якість українських ракетних двигунів, назвавши їх «гарними».

Як передає Укрінформ, про це Маск написав у Твіттері.

Таким чином він прокоментував допис популярного американського відеоблогера, популяризатора науки Тіма Додда, відомого під псевдонімом Everyday Astronaut,.

«На це пішли в буквальному розумінні місяці», – написав  Додд про завершення своєї роботи над створенням «найповнішого генеалогічного дерева радянських ракетних двигунів».

У відповідь Ілон Маск зауважив: «Дідько! Це непросто! Я дуже довго розглядав російські/українські двигуни. Вони гарні».

Як повідомляв Укрінформ, Ілон Маск не вперше з повагою висловлюється про роль конструкторів українського походження в освоєнні космосу. У липні він поспілкувався з родиною Сергія Корольова, якого вважає однією із найвидатніших постатей у цій галузі.

 

Зеленський провів телефонну розмову з директором МВФ

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Офіс Президента.

Як зазначається, очільниця МВФ поцікавилася станом здоров’я глави Української держави та побажала йому якнайшвидшого одужання.

Співрозмовники обговорили епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19.

Президент наголосив, що Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ: «Я вдячний вам і команді Фонду за прийняття рішення про збільшення першого траншу в рамках програми stand-by до 2,1 мільярда доларів, що дозволило нам нормально пройти цей період і профінансувати витрати на медицину, соціальні програми та фінансові зобов’язання».

Глава держави зауважив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by. Серед іншого, було затверджено реформу митниці та податкової служби, Міністерство фінансів та Національний банк активно працюють над зменшенням частки непрацюючих кредитів у банківській системі.

«На сьогодні всі структурні маяки, передбачені для перегляду програми МВФ, виконані», – констатував Президент, наголосивши, що послідовно підтримує незалежність Нацбанку.

Як зазначається, сторони обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також ризики недавнього рішення КСУ про скасування частини положень антикорупційного законодавства.

«Для мене продовження реформи антикорупційних органів є одним з пріоритетів. Ми прийняли низку термінових кроків і рішень, зокрема скликали засідання РНБО, уряд вніс розпорядження щодо забезпечення функціонування реєстру е-декларацій, а я запропонував парламенту проєкт закону про перезавантаження всього складу Конституційного Суду. Сьогодні немає жодних загроз для діяльності НАБУ. Наші команди обговорили повне повернення е-декларування й відзначили план дій та підготовку відповідних законопроєктів», – сказав Зеленський.

Глава держави додав, що сьогодні як ніколи сконцентрована спільна позиція всіх антикорупційних органів, громадських організацій, дипломатичного корпусу, міжнародних партнерів для врегулювання ситуації та повного відновлення антикорупційної інфраструктури. Також він повідомив, що Україна перезапустила роботу Комісії з питань правової реформи за участі міжнародних експертів для розробки комплексних законопроєктів щодо судової реформи.

Президент наголосив, що у зв’язку з боротьбою з епідемією коронавірусу та економічними викликами, пов’язаними з COVID-19, перший перегляд програми Фонду та початок роботи місії стане важливим сигналом для внутрішнього та зовнішнього ринку.

«Наші команди мають міцну довіру й тісно працюють, щоб якнайшвидше завершити переговори та прийняти місію МВФ», – заявив глава держави.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва зауважила, що робота Прем’єр-міністра з командою Фонду дозволила закріпити відносини сторін на високому рівні та досягти доброго прогресу. Вона також відзначила швидку реакцію та заходи, вжиті українською владою після рішення КСУ, і додала, що Фонд цінує співпрацю голови Нацбанку Кирила Шевченка з командою МВФ.

 

Повторне голосування у Кривому Розі відбудеться 6 грудня – ОПОРА

Територіальна виборча комісія у Кривому Розі призначила другий тур виборів міського голови на 6 грудня.

Як повідомляє Укрінформ, про це заявила Громадянська мережа ОПОРА.

“Відповідне рішення ухвалили під час засідання ввечері 17 листопада. За це проголосували 12 членів комісії”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що ТВК вже отримала заяву від чинного мера Юрія Вілкула про відмову від балотування. Таким чином в бюлетені, які побачать криворіжці на дільницях 6 грудня, будуть вказані Дмитро Шевчик від “Слуги народу” та Костянтин Павлов від “Опозиційної платформи – За життя”.

Раніше повідомлялося, що мер Юрій Вілкул зняв свою кандидатуру з виборів міського голови Кривого Рогу. 17 листопада на Ютуб-каналі Криворізької міської ради було оприлюднено відеозвернення Вілкула, в якому він сказав, що “здоров’я, на жаль, стало підводити”.

Нагадаємо, 12 листопада були оголошені результати першого туру виборів після того, як довірені особи Дмитра Шевчика програли суди проти ТВК, в тому числі апеляційні. За результатами голосування 25 жовтня за Юрія Вілкула проголосували 80 655 виборців, за Дмитра Шевчика – 45 213. На третьому місці – Костянтин Павлов із 15 941 голосом.

 

ЦВК назвала лідерів другого туру на виборах мерів у чотирьох містах

Центрвиборчком оприлюднив результати повторного голосування з виборів міських голів, що відбулося 15 листопада.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на допис ЦВК у Фейсбуку.

Зазначається, що у Краматорську 57,85% виборців (від загальної кількості громадян, що взяли участь у повторному голосуванні) віддали свої голоси за Олександра Гончаренка.

В Українці Олександр Туренко набрав 51,5% голосів. У Херсоні Ігоря Колихаєва підтримали 63,59% виборців, а в Кам’янці-Подільському Михайла Посітка – 58,33%.

“Луцьк, Суми, Одеса! Чекаємо інформацію від ТВК”, – зазначили у Центрвиборчкомі.

Як повідомлялося, місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.

 

Рада ухвалила закон для завершення децентралізації

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає реорганізацію громад і районів.

Як передає кореспондент Укрінформу, ухвалення відповідного законопроєкту №3651-д у цілому підтримали 301 народний депутат відповідно при мінімально необхідних 226-ти.

Цей закон врегульовує окремі питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України. Зокрема врегульовуються питання реорганізації сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, а також закінчення повноважень їх очільників у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Закон також врегульовує питання правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків громад, території яких були включені до затверджених урядом ОТГ, і райрад, які представляли спільні інтереси тергромад ліквідованих районів.

Закон продовжує до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів громад, прийнятих до затвердження урядом територій громад у регіонах, та бюджетів районів, які ліквідовані Радою.

Окрім того, врегульовується питання утворення та реорганізації районних державних адміністрацій та передбачаються особливості державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій як юридичних осіб публічного права у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Як повідомляв Укрінформ, 3 листопада ВР ухвалила в першому читанні законопроєкт №3651-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій”, а також скоротила терміни його підготовки до другого читання.

 

ВАКС скасував свій перший в історії вирок – Центр протидії корупції

Вищий антикорупційний суд скасував вирок щодо судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Надії Посунся, яка обвинувачувалася в умисному неподанні е-декларацій.

Про це повідомляє Центр протидії корупції у Телеграмі, передає Укрінформ.

У ЦПК наголошують, що «скасувати вирок довелося через знищення Конституційним Судом відповідальності за брехню в деклараціях».

Це був перший вирок ВАКС в історії, підкреслюють у ЦПК, «на черзі ще чотири вже наявних вироки за недекларування, які рано чи пізно будуть скасовані».

У громадській організації ще раз «подякували» нинішньому складу Конституційного Суду і його голові Олександру Тупицькому. Та нагадали, що Верховна Рада досі не спромоглася навіть підійти ближче до вирішення конституційної кризи в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський в зв’язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні було прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 “Про відновлення дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. Документ передбачає внесення змін до Закону “Про запобігання корупції”, якими пропонується відновити права НАЗК.

 

Мер, депутат та урядові чиновники: порція імен “корупційних щасливчиків”, які виграли від рішення КСУ

УНН. Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало ще низку імен осіб, яким через рішення Конституційного Суду, як стверджують у НАЗК, пощастить уникнути відповідальності за брехню у деклараціях, передає УНН із посиланням на пресслужбу агентства.

“Уже майже місяць, як Конституційний Суд України своїм рішенням скасував відповідальність за декларування недостовірних відомостей, визнавши неконституційною відповідну статтю Кримінального Кодексу. Це рішення стало подарунком для тих, у кого НАЗК виявило порушення в деклараціях. На черзі — нові імена #корупційніщасливчики”, — пишуть в НАЗК.

Так, за даними агенції, до таких “щасливчиків” відносяться:

— Сергій Ніколайчук, ексзаступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, не вказав дохід від продажу цінних паперів Мінфіну в розмірі майже 2 млн гривень та інформацію про фінансові зобов’язання перед банком на понад 621 тис. грн.

— Володимир Кайдась, колишній перший секретар МЗС, не повідомив про квартиру, яка належить йому спільно з дружиною, вартістю близько 4 млн грн (136 тис. євро).

— Сергій Сухомлин, міський голова Житомира, не зазначив відомості про корпоративні права на суму понад 3,2 млн грн.

— Джемма Куценко, начальник юридичного відділу Держказначейства в Київській області, вказала недостовірну інформацію про нерухомість на майже 3,2 млн гривень та грошові активи на 482 тис гривень.

— Юрій Яремчук, депутат Вінницької облради, не задекларував корпоративні права в підприємстві, які належать його дружині, на 226 тис грн, та не повідомив про власні фінансові зобов’язання на понад 3,3 млн грн.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню у декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Також Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

Згодом Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

Також Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.

Альтернативний законопроект також подав спікер ВР Дмитро Разумков, який підтримав Антикорупційний комітет.

Пізніше ще один законопроект зареєстрували в якості альтернативи до законопроекту глави парламенту.

 

Зеленський звільнив голову Миколаївської ОДА

Президент України Володимир Зеленський звільнив з посади голову Миколаївської облдержадміністрації Олександра Стадніка.

Про це йдеться на офіційному сайті глави держави, передає Укрінформ.

«Звільнити Стадніка Олександра Васильовича з посади голови Миколаївської обласної державної адміністрації згідно з поданою ним заявою», – йдеться на сайті Президента.

Тимчасовим виконувачем обов’язків голови ОДА призначено першого заступника Георгія Решетілова.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України 11 листопада погодив кандидатуру нового голову Миколаївської ОДА. Ним став 39-річний місцевий підприємець Віталій Кім.

 

Разумков розповів про свої політичні амбіції

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що перед Україною постали значні виклики, а тому необхідно зосередитись на вирішенні конкретних проблем, а не на політичних амбіціях.

Як передає Укрінформ, так спікер відповів на питання, чи є в нього амбіції очолити державу в інтерв’ю виданню Welt, переклад якого надала пресслужба парламенту.

«Мене кілька разів запитували, чи не мрію я про вищі посади. Але моя робота – не мріяти, а виконувати актуальні завдання. До наступних виборів ще довгий шлях. Україна має великі виклики. Тепер нам потрібно зосередитись на вирішенні цих проблем, а не на політичних амбіціях. Українською, моя посада – Голова парламенту, німецькою – президент парламенту. Отже, принаймні деякою мірою, я вже президент», – зазначив Разумков.

Як повідомлялося, раніше в інтерв’ю виданню «Гордон» колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан назвав Разумкова одним із чотирьох політиків, які, на його думку, могли б стати наступним президентом України.

 

Лукашенко розпорядився «навести лад» у Мінську

Олександр Лукашенко доручив міській владі Мінська «навести лад» у місті.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція БЕЛТА.

“Мінськ не можна перетворити на цвинтар! Так вважають 99,9% мінчан”, – зазначив Лукашенко.

“Суть полягає у наведенні ладу у Мінську. Без всякого варварства. Щоб ці негідники не казали, що ми варвари. Протягом цього тижня лад має бути наведений у Мінську”, – сказав Лукашенко, маючи на увазі протести опозиції.

Він також доручив прем’єр-міністру та голові адміністрації президента Білорусі скерувати відповідні вказівки до керівництва всіх регіонів країни.

У зв’язку з цим Олександр Лукашенко нагадав, що напередодні він вже згадував про “план організації протестів у Білорусі”. “Це плани звідти – з Польщі, Литви та Америки. А, можливо, з інших країн”, – заявив Лукашенко.

Як повідомляв Укрінформ, Рада Європи затвердила 6 листопада додатковий санкційний список щодо Білорусі, до якого включено 15 високопоставлених чиновників, зокрема Олександра Лукашенка.

У Білорусі вже понад три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз та Україна заявили, що не визнають його легітимності.

В Мінську увечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого напередодні невідомі особи в масках викрали з так званої «Площі Змін», а за кілька годин 31-річного чоловіка з тяжкими травмами було доставлено в лікарню, де він і помер. Після цього в Білорусі почалися акції пам’яті активіста.

Комунальні служби вже кілька разів розбирали народний меморіал Роману Бондаренку. Силовики розганяли акції пам’яті загиблого активіста.

 

Бліцкриг Лукашенка: куди веде загострення протестів у Білорусі

Юрій Панченко, Європейська правда

Рекордна кількість затриманих, небачена вже пару місяців жорстокість силовиків – саме таким загостренням минулої неділі Білорусь зустріла ювілейні 100 днів вуличних протестів.

А одночасно – масові протести, які пройшли не лише у Мінську, але й в інших великих та малих містах країни.

Жорстокість влади стала реакцією на обурення суспільства загибеллю мирного жителя Мінська Романа Бондаренка, до смерті забитого переодягненими силовиками.

Навіщо Лукашенко пішов на нове загострення? І як відреагує на нього суспільство? Чи є підстави вважати, що білоруський протест радикалізується?

Смерть на “Площі змін”

На смерть Романа Бондаренка був вимушений відреагувати й самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко – у кращих традиціях диктаторів він назвав смерть опонента “сакральною жертвою”, за допомогою якої опозиція намагається розхитати ситуацію у країні.

Смертельний інцидент стався увечері 12 листопада на “Площі змін” – відомому на всю країну дворику в центральній частині Мінська. Цей дворик здобув славу через активність його мешканців, які першими почали розвішувати національну біло-червоно-білу символіку, а головне – розмістили у дворі мурал із зображенням “діджеїв змін”, Кирила Галанова та Влада Соколовського, які поставили на передвиборчому мітингу за Лукашенка пісню Віктора Цоя.

Згодом мешканці навколишніх будинків, по суті, перетворили двір на дискусійний майданчик та сцену для музикантів.

Звичайно, такі ініціативи зустрічали опір влади.

Невідомі у цивільному одязі – так звані “тихарі” – регулярно знімали символіку, зафарбовували “Діджеїв змін”, а нещодавно заарештували музикантів, що виступали на “Площі змін”.

Щось подібне відбувалося й 12 листопада – у двір приїхали невідомі у масках, які почали знімати біло-червоно-білі стрічки. 31-річний Роман Бондаренко зробив зауваження одному з них. У відповідь його почали бити, а потім “запакували” у мікроавтобус та повезли геть.

За дві години Романа Бондаренка з численними травмами привезли до реанімації, де він і помер. А ще згодом білоруські ЗМІ заявили, що один із нападників, що перший вдарив Романа, дуже схожий на чемпіона світу з тайського боксу та кікбоксингу Дмитрія Шакуту. Також встановили особу ще одного “тихаря” – ним виявився глава федерації хокею Дмитрій Басков – особа, близька до старшого сина Лукашенка.

Новина про смерть протестувальників стала каталізатором протестів. У соціальних мережах стали активно використовувати хештег #явыхожу.

Все йшло до того, що мітинг цими вихідними міг би бути одним із наймасовіших.

Це давало можливість щонайменше зруйнувати приємну для Лукашенка статистику – мітинги останніх тижнів виявлялися набагато меншими за попередні, що давало підстави говорити про повільне згасання протесів.

Чи виявилися протести 15 листопада “особливими”? І так, і ні.

“Радіо Свобода Білорусь”, не уточнюючи чисельність недільної акції, відзначає, що вона загалом не перевищувала попередні мітинги, що відбулися за останні тижні. Втім, одночасно видання зазначає: вперше за останні місяці протестні акції відбулися не лише у столиці, а й у інших містах.

Протести у провінції деякий час тому придушили, і це давало режиму можливість спрямовувати усі сили міліції та ОМОНу до столиці. Це давало можливість запобігти яскравим картинкам із масовими протестами – людей часто затримували ще до їх прибуття у точку збору – і це створювало ілюзію поступової перемоги влади.

Та ще важливіше те, що останній мітинг став унікальним як за жорстокістю силовиків, так і за кількістю затриманих. “Правоохоронці” закидували протестувальників світлошумовими гранатами, направляли автотранспорт прямо у натовп…

Такої жорстокості протистояння у Мінську не було від серпня.

За даними правозахисників, затримали близько 1100 осіб, серед яких виявилося й чимало журналістів.

Розігнавши протестувальників, міліція перетнула ще одну червону лінію та розгромила народний меморіал, встановлений в пам’ять про загиблого Романа Бондаренка. Такі дії викликали критику навіть у традиційно сервільній Білоруській православній церкві.

Прискорення транзиту влади

Навіщо Александру Лукашенку було потрібно збільшувати рівень жорстокості?

Особливо у ситуації, коли він довів, що протести не загрожували його владі, коли чисельність мітингів сама собою спадала і, цілком ймовірно, вже незабаром вони стали б на паузу до весни.

Причин таких дій самопроголошеного президента є щонайменше дві.

Перша – бажання посилити свою позицію на переговорах із Росією.

“Вуличні протести знижують переговорні позиції Білорусі в Москві, оскільки Лукашенко змушений розмовляти на них із позиції слабкого. Тому є прагнення якнайшвидше придушити протест”, – прояснює експерт незалежної ініціативи “Мінський діалог” Дзяніс Мельянцов.

Ще одна причина – ухвалене Лукашенком рішення форсувати зміни до конституції країни.

Ще донедавна білоруська влада стверджувала, що такі зміни – перспектива щонайменше року-двох, але минулого тижня Лукашенко заявив, що зміни мають бути прийняті протягом найближчих пари місяців.

Навіщо було так змінювати плани? Особливо – в ситуації, коли протести тривають і таку делікатну реформу доводиться проводити фактично у пожежних умовах.

Схоже, що за допомогою реформи Лукашенко хоче оголосити дострокові вибори до парламенту, який тепер матиме набагато більше повноважень, аніж досі. За його задумкою, ці вибори мають поглинути політичну активність і заспокоїти суспільство. А на додачу – створити підґрунтя для поновлення діалогу із Заходом.

Не виключено, що додатковою причиною поспіху стала перемога у США Джо Байдена, внаслідок чого Штати мають посилити зовнішньополітичну активність. Тож варто поквапитись і “зафіксувати” конституційну реформу ще до зміни влади у Вашингтоні.

На додачу конституційна реформа має влаштувати й Росію. У майбутньому парламенті частина опозиції буде відверто проросійською, що дасть Кремлю легальний важіль впливу.

І водночас швидка реформа та переобрання парламенту не мають дати протестній опозиції часу на “розкрутку” своїх кандидатів, гарантувавши збереження більшості, лояльної до Лукашенка.

Цікава деталь: у білорусів наразі не існує пролукашенківської партії, лише опозиційні.

Річ у тім, що вона не була потрібна білоруському диктаторові, адже парламент обирали за мажоритаркою. Тож зараз партію влади терміново створюють. Її основою може стати громадське об’єднання “Біла Русь”, до якого в обов’язковому порядку вступають чиновники та лукашенківський “актив”.

Між тим поспішні дії Лукашенка виявилися непродуманими і вдарили по його планах. Адже збереження протестів суттєво зменшує ймовірність сценарію швидкої реформи, яка мала би принаймні імідж узгодженої із суспільством.

Натомість нова смерть протестувальника від рук чи то міліції, чи то провладних тітушок лише посилює опір білорусів.

Нові форми протестів?

Як далі розвиватимуться протести у Білорусі?

Поки що протестам так і не вдалося розхитати створену Лукашенком систему, стримати їх влада також не змогла. Протистояння триває.

Після недільного розгону численні групи у соцмережах, що об’єднують будинки та мікрорайони і наразі стали ключовими координаторами протестів, гудуть від обговорень, якою має бути відповідь режиму.

Білоруси намагаються шукати креативні шляхи.

Приміром, з вересня по країні йде “залізнична війна”. Виявилося, що якщо покласти на рейки шмат мідного дроту, то замикає контакти, і це дає диспетчерам хибний сигнал про “зайнятість шляху”, що призводить до блокування залізничних перевезень.

І хоча всі нині популярні тактики дії вкладаються в ідею мирного опору режиму – не можна виключити, що білоруси почнуть радикалізуватися.

Влада цього всерйоз побоюється.

Про таку можливість свідчить і одна з топновин останніх днів: невідомі “партизани” нібито розкидали металеві шипи на автодорозі, що веде до резиденції Лукашенка.

Між тим наприкінці жовтня білоруський КДБ заявив про затримання при спробі перетину кордону з Білорусі до України групи анархістів на чолі із колишнім політв’язням Ігорем Оліневичем. Режим звинувачує їх у спробах вивести протест із мирного русла. За даними ЗМІ, йдеться про підпали будинку ДАЇ та машин співробітників прокуратури.

Досі такі дії викликали осуд також серед мітингарів.

Але не виключено, що чергова хвиля жорстокості влади зробить таку форму опору популярнішою. Адже нинішня, мирна тактика не приносить успіхів.

 

Політика в українському YouTube. Чому Україна програє Росії 

Оксана Мороз

“Хьюстон! У Путина проблемы!”. З таким заголовком на початку листопада вийшло чергове відео на YouTube-каналі Тетяни Монтян, в якому вона коментує матеріал The Wall Street Journal щодо невдач Путіна в сусідніх з Росією країнах.

“Всі ці кольорові революції та інший треш були створені прогресивною демократичною спільнотою, яку очолює наш улюблений Держдеп”, – коментує Монтян у своїй іронічній формі.

Вона – типовий популярний український політичний блогер – 277 тисяч підписників, понад 124 мільйонів переглядів відео. Щоправда 44% з них – росіяни. Проте українці про це не знають, вони звикли вірити людям. Особливо тим, які критикують владу.

Відповідно до останніх опитувань Internews, третина українців дізнаються новини з YouTube.

Ролики на YouTube замінюють новини на телеканалах. На платформі тисячі експертів і звичайних людей емоційно та простою мовою, як Монтян, розказують про останні події в країні та світі.

Все це можна було б записати в здобутки технічного прогресу. Порадіти за те, що YouTube впевнено йде в кожен дім. Проте є кілька але.

YouTube – це територія суб’єктивізму. Це популярні іронічні та емоційні відео. Тобто ті, які не відповідають журналістським стандартам. Інші, здебільшого, приречені на кілька сотень переглядів і забуття. Звичайній людині вкрай важко знайти об’єктивне джерело інформації в YouTube.

Друга важлива особливість – кролячі нори YouTube. Подивившись одного разу відео “Сенсація! Пальчевський виграє вибори з відривом у 10%”, вже протягом короткого часу платформа заповнить стрічку користувача Пальчевським.

Так YouTube прагне максимально втримати на своїй території. За короткий час, його алгоритм занурює людину в інформаційне поле, яке не має жодного відношення до об’єктивної реальності. Результати Пальчевського на виборах мера Києва в 2020 – яскраве тому підтвердження. Лідер рейтингів в інтернеті виявився аутсайдером виборів.

Це лише ключові моменти, які створюють в YouTube середовище для поширення інформаційних вірусів під маскою новин чи політичної аналітики.

“Українська правда” проаналізувала 334 канали, які поширюють суспільно-політичні відео.

Загальні результати невтішні. Сумарні перегляди відео каналів з прямою чи завуальовано проросійською пропагандою майже в 2,5 рази перевищують канали з проукраїнською позицією. Решта слідує інформаційним трендам, підігруючи то одним, то іншим.

YouTube-канали українських політиків та партій

У цьому сегменті українських суспільно-політичних YouTube-каналів сконцентровані як абсолютні лідери, так і канали, які швидше функціонують для галочки.

Так, відео каналу Міністерства закордонних справ України “UkraineMFA” з 2012 року подивилися всього 260 тисяч разів, хоча публікують вони їх регулярно.

Ілюстрація №1

Найпопулярніші українські політики в YouTube

Дані компанії beTrue Media. Команда з 2013 спеціалізується на вивченні YouTube та розвитку контенту на його платформі. Період аналізу 04.08-02.11.2020. Детальна інформація по 334 українським суспільно-політичним YouTube каналам тут.

Абсолютний лідер політичного сегменту українського YouTube – канал Анатолія Шарія. Тепер він політик. У нього майже 2,4 мільйони підписників. Всі його відео каналу подивилися понад 3,5 мільярди разів.

У передвиборчий період (аналіз за 04.08-02.11.20) він опублікував 231 ролик, кожен з яких в середньому переглянули понад 450 тисяч разів (тут і далі середнє, розраховане як медіана).

Його канал також є лідером по взаємодії глядачів з одним роликом – понад 43 тисячі (середнє значення одного відео по кількості лайків, дизлайків, коментарів). Саме це – одна з ключових причин, яка стимулює алгоритм YouTube рекомендувати до перегляду відео Шарія великій аудиторії.

Зараз канал не демонструє значного росту. Ні за аудиторією, ні за переглядами. Проте і позицій не втрачає.

Стабільними залишаються й меседжі, які транслює Шарій. Критика проукраїнського, замовчуванню чи схвалення прокремлівського. 17 жовтня СБУ відкрило кримінальне провадження проти Шарія через посягання на територіальну цілісність України. Причиною стала публікація ним на YouTube-каналі відео, де карта України була без Криму та частини Луганської і Донецької областей.

За останні місяці з’явилося ряд розслідувань про джерела фінансування “Партії Шарія”. За результатами місцевих виборів вона проходить у декілька місцевих рад. Проте аналіз географії переглядів його YouTube-каналу показав, що там лише 25% з України. Натомість частка російських глядачів – 52%. Це дані надані компанією “beTrue Media”, яка спеціалізується на вивченні YouTube та розвитку контенту на його платформі.

У 2019 феноменом українського політичного YouTube був Володимир Зеленський. Зараз офіційний канал Володимира Зеленського канал “Зе!Президент” активно втрачає аудиторію.

За даними SocialBlade за останні 30 днів, перегляди відео каналу впали на 64% у порівнянні з попереднім періодом, а від каналу відписалися 4 000 людей. Хоча ролики виходять регулярно.

Так за період дослідження було опубліковано 23 ролики. Проте вони набрали більше дизлайків (53 833) ніж вподобань (49 521). Перегляди одного відео майже у 5 разів нижчі (середній показник на 1 відео) ніж у YouTube-каналу депутата Гео Лероса, який був створений лише 1 вересня цього року.

Загалом “Слуги народу”, які прийшли до Верховної Ради з хорошим YouTube капіталом, втрачають показники своїх каналів.

Нардеп Олександр Куницький, автор каналу “zpsanek”, був одним з найпопулярніших блогерів в YouTube. Його відео з нещадною критикою поліції набирали до 10 мільйонів переглядів. Проте за осінь він опублікував лише декілька відео.

Канал його однопартійця Олександра Дубінського “DubinskyPro” втрачає – мінус 3 тисячі підписників за останні 30 днів.

За останні три місяці YouTube заблокував два великі канали політиків з проросійською позицією. Канал Віктора Медведчука (336 000 підписників, понад 330 млн переглядів відео) та Миколи Азарова (225 000 підписників, понад 55 млн переглядів відео). Офіційні причини не називались. Власники каналів стверджували, що це “помста американців і придушення голоса найпопулярніших політичних каналів в Україні”.

Богдан Приступа, керівник відділу аналізу і контроля цифрових ризиків у “SemanticForce”, вивчав YouTube-канал Віктора Медведчука перед тим, як його заблокували. Він наводить факти, які дають підстави сумніватися в його реальній популярності.

Аналітик звернув увагу, що під відео з’являлася майже однакова кількість коментарів, яка не залежала від числа нових роликів.

“Якщо накласти динаміку появи коментарів на дні тижня, то є чітка тенденція. У неділю кількість коментарів різко зменшується. І так щотижня”, – говорить Приступа.

За допомогою платформи для аналізу соціальних медіа “SemanticForce”, він виділив і проаналізував 250 найактивніших профілів. Тих, які залишили під відео на каналі Медведчука найбільше коментарів. Тільки у червні 2020 таких було 6 050.

249 з цих 250 були дуже подібні між собою. Богдан вказує на основні моменти, які видають в них типові ознаки ботів:

“Близько 20% з цих профілів були створені 15.04.2020. Середній інтервал між часом їх створення – декілька хвилин. А у переважної більшості профілів, які були створені 09.01.2020, прізвище та ім’я написані повністю великими літерами”.

Ще одна особливість коментарів на заблокованому каналі Медведчука – мінімум дискусій та домінування тверджень.

“Дискусії складають тільки 0,25% від загальної кількості коментарів. Для прикладу, цей показник на офіційному каналі Петра Порошенка – 15%”, – доповнює Приступа.

В українській політиці використання ботів для створення популярності в соціальних мережах – звичний інструмент. У грудні 2018 року YouTube проводив глобальну чистку ботів. Мережа зменшила кількість підписників YouTube-каналу Юлії Тимошенко на 47 тисячі підписників. На той час це було понад 40% від їх загальної кількості.

Замикає ТОП-10 українських політиків в YouTube – Олексій Гончаренко, депутат ВРУ від “Європейської Солідарності”.

Ролики з критикою влади він доповнює своїми інтерв’ю за кермом з відомими людьми. Все це дозволило йому не тільки увійти в топ, але й обігнати в рейтингу свого шефа, Петра Порошенка, який посів 11 місце) Відео Гончаренко подивилися майже 10 млн разів, а Порошенка трохи більше 1 мільйона.

Ілюстрація №2

Українські політики в YouTube, які динамічно ростуть

Дані компанії beTrue Media

Впевнено нарощує популярність YouTube-канал Сергія Притули. Він створений у перші дні карантину, 12 березня цього року. Для перетину позначки в 100 тисяч підписників йому знадобилося два місяці. Зараз канал вже в двадцятці лідерів серед політиків та демонструє найбільшу динаміку росту переглядів з високою залученістю аудиторії (лайки, коментарі).

Вже згадуваний канал Гео Лероса, який був створений 2 місяці тому, впевнено йде за сценарієм Притули. Лише з допомогою 8 відео він отримав майже 2,5 мільйони переглядів. Середнє значення залученності аудиторії у кожного його відео – одне з найбільших у політичному сегменті (18 тисяч) і поступається тільки Шарію. Контент, який викриває владу – популярніший серед українців ніж промо ролики самої влади.

Як ми аналізували

Волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” сформувала базу найбільш популярних українських YouTube-каналів суспільно-політичної тематики. Вона була розширена з допомогою компанії “beTrue Media“, яка з 2013 спеціалізується на вивченні YouTube та розвитку контенту на його платформі. В результаті була зібрана база з 334 українських YouTube-каналів.

За допомогою програмного забезпечення “beTrue Media” та на основі відкритих даних була сформована розширена статистика по кожному з каналів, яка дозволила проаналізувати їх розвиток за 19 показниками. Період аналізу 04.08-02.11.2020.

Всі канали були проранжовані за показником “кількість переглядів всіх відео каналу на 02.11.2020”. Аналітики “Як не стати овочем” протягом 4 місяців вивчали контент кожного з 334 каналів та провели їх типологізацію, виділивши такі типи українських YouTube-каналів суспільно-політичної тематики:

Політики – діючі та минулі, держустанови, партії

Блогери, які публікують відео про суспільно-політичну ситуацію в Україні

Блогерські об’єднання, які публікують відео про суспільно-політичну ситуацію в Україні

Українські журналісти та їх програми, які створили свої канали і розказують про ситуацію в країні

Інформаційні канали, які публікують відео про суспільно-політичну ситуацію в Україні

Медіа, які створили свої канали (крім телеканалів)

YouTube-канали на яких дублюється контент телеканалів чи/та їх окремих програм

На завершальному етапі аналітики “Як не стати овочем” виділили 41 канал – основних лідерів кожного типу. По них додатково вивчили географію переглядів відео каналів станом на 23.10.2020 та проаналізували топових коментаторів і тематику-тональність їх повідомлень.

Для цього застосовувався інструментарій “beTrue Media” та “SemanticForce” (міжнародна продуктова компанія, яка з 2009 року розробляє платформу моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж).

Детальна методологія і всі результати за посиланням.

Політичні блогери та інформаційні канали

У сегменті суспільно-політичних блогерів – різноманіття форматів. Від розмови на камеру “де доведеться”, до повноцінних відео-продакшенів.

Якість відео тут другорядна. Куди важливіше те, наскільки сильно автор хейтить когось. У цьому сегменті мало аналітики та фактів, проте українці вірять людям, і канали успішно використовують цю народну особливість.

Серед лідерів сегменту – одиниці, які займають відкриту проукраїнську позицію. Натомість засилля тих, хто системно повторює наративи російської пропаганди від “не все так однозначно” до “громадянської війни” та “перевороту”.

Такі канали ведуться системно, професійно розвиваються і, як правило, є частиною сіток каналів, тобто об’єднані одними цілями та координують свою роботу. Вони беруть не тільки кількістю, а і “близькістю до народу”. Чітко орієнтуючись не тільки на просійський електорат, але і на тих, хто розчарувався у постмайданних представниках влади.

Їхні творці добре обізнані з роботою алгоритмів YouTube і мають інструменти впливу на них. У коментарях під відео часто можна побачити кейси на зразок каналу Медведчука, описаного вище. Створення штучної популярності працює і на збільшення показів відео для нових аудиторій, і на підтримку у діючої аудиторії думки – “так багато людей не можуть помилятися”.

Позиції проукраїнських каналів поки далекі від лідерських. Вони розрізненні і, швидше, є криком душі авторів, ніж деталлю в протистоянні проросійській пропаганді.

Хоча одиниці роблять це системно та якісно. Серед них теж є сильні лідери. Проте, поки, їх вплив набагато менший в порівнянні з проросійським консорціумом.

Ілюстрація №3

Топові українські блогери, блогерські об’єднання та інформаційні канали в YouTube

Дані компанії beTrue Media

Найпопулярніший політичний блогер в українському YouTube – Олександр Семченко. Його риторика – мікс російської пропаганди та критики української влади. З початком протестів у Білорусі, дістається і їх опозиції та людям, які вийшли на вулиці.

Ось кілька заголовків його відео за жовтень 2020: “Полиция в центре Киева получила от пенсионеров за КРАСНЫЙ флаг”, “ПАТРИОТЫ ПОЛУЧИЛИ ЛЮЛЕЙ ОТ НОРМАЛЬНЫХ ЛЮДЕЙ В КИЕВЕ”.

Кількість підписників каналу Семченка наближається до півмільйона. Сумарно його відео подивилися майже 350 мільйонів разів.

Восени Олександр Семченко збільшив інтенсивність своєї діяльносі. Його 230 відео подивилися більше 36 мільйонів разів, при цьому кожне відео в середньому переглянули 123 тисячі.

Він замикає тріо лідерів українського суспільно-політичного YouTube “Шарій-Гордон-Семченко”.

Проте у цих цифр популярності є інший бік. Лише 28% переглядів його відео з України, майже половина – з Росії.

Для глядача він позиціонує себе в класичному стилі російської пропаганди. Кількість підписників та перегляди відео дають йому статус популярного та впливового. Чорні окуляри доповнюють образ таємничістю.

Стиль подачі – людина, що “ріже правду-матку, яку інші замовчують”. А коментатори створюють видимість масової підтримки.

Для аналізу останніх ми обрали спокійний червень, в який ще не було протестів у Білорусі та місцевих виборів в Україні. Їх проаналізували за допомогою “Semantic Force”.

Впродовж місяця акаунт “Юлия Литке” залишив під відео Семченко 136 коментарів на кшталт “Путин – самый крутой президент всех времен и народов и круче уже не будет нигде и никого” чи “– Алло, слава Украине, это ЖЭК? – Героям слава, да, это ЖЭК. – У нас в квартире очень холодно, слава Украине, когда будет тепло? – Летом! Героям слава.ヅ”.

“Юлия Литке” фактично дублює один і той самий текст в коментарях під різними відео. Такі коментари публікуються по декілька разів під одним і тим самим відео.

Ілюстрація №4

Приклад коментарів під відео Олександра Семченка

Приклад коментарів “Юлии Литке” під відео Олександра Семченка. Дані компанії “SemanticForce“, яка з 2009 року розробляє платформу моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж

Другий за популярністю YouTube-блогер – Олег Єлісевич, автор каналу “Karabas Channel”. За риторикою він мало чим відрізняється від Семченка – критика влади та поточного строю в Україні. На цьогорічних місцевих виборах він обрався у депутати Фастівської міської ради від партії Віктора Медведчука ОПЗЖ.

На його YouTube-канал підписано понад півмільйона акаунтів, а його відео подивились 215 млн разів. 28% його глядачів – з Росії. У “Karabas Channel” одна з найвищих в сегменті залученностей аудиторії – у середньому понад 13 тисяч.

Ілюстрація №5

Політична та блогерська діяльність Олега Єлісевича

Facebook-сторінка Олега Єлісевича

Ще один популярний політичний YouTube-блогер – голова ГО “Дорожній контроль” Ростислав Шапошников зі своїм каналом “shaposhnikov news”.

Окрім критики влади, він приділяє багато уваги міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. Прізвище останнього фігурує в заголовках майже 100 роликів на каналі Шапошникова. Ось типові: “Отставка Авакова. Позор Порошенко. Преступление Зеленского”, “Украина восстала против Авакова. Дело в США на бандита Авакова”.

Проте активність каналу “shaposhnikov news” зараз суттєво знизилася. За останні три місяці він опублікував лише три відео, а кількість переглядів виросла лише на 300 тисяч.

Загалом з ТОП-8 політичних YouTube-блогерів України лише два мають чітку проукраїнську позицію – “ВАТА TV” та “Андрей Луганский”. Проте сумарний перегляд їх відео за період аналізу у 5 разів менший ніж відео Олександра Семченка за аналогічний період.

До когорти блогерів-лідерів стрімко наближається канал Юрія Подоляка. Це такий собі лайт-варіант Семченка. Він працює натяками, створює аналітику. До того ж Подоляк висвітлює набагато ширший спектр тем. У них домінує міжнародна політика з вкрапленнями України. Все це – у векторі кремлівських наративів.

Ріст його каналу за останні три місяці вражає. Маючи 200 тисяч підписників, його відео сумарно подивилися 30 млн разів, 21 млн з яких перед виборами. За три місяці з серпня з відео взаємодіяли понад 1,4 млн разів (коментарі, вподобання, дизлайки), а перегляди одного відео у середньому стали співставні з показниками Семченка. Це одні з топових показників залученості аудиторії серед аналізованих 334 YouTube-каналів.

Майже ідентична ситуація в сегменті блогерських об’єднань. З першої шестірки каналів-лідерів 5 подібні на Семченко-Подоляка – від риторики і просування до географії їх переглядів, у якій значна частина саме з Росії. Найбільше її на каналі “АНТИВОЙНА” – половина.

В числі лідерів і канал колишнього міністра часів Януковича Олександра Клименка “Klymenko Time”. Кількість його підписників наближається до 300 тисяч, а відео подивилися понад 80 мільйонів разів.

Канал продукує багато контенту. За період дослідження на каналі були опубліковані 175 роликів, проте кожен переглядали у середньому трохи більше 7 тисяч глядачів, що є низьким показником для канала-лідера.

Микола Рогинець, CEO агентства YouTube-маркетингу “beTrue Media”, аналізує причини відставання українського YouTube: “Значна кількість україномовних авторів тривалий час ігнорувала можливості YouTube, у той час як російськомовні активно ними користувалися. Російська пропаганда вочевидь фінансово стимулює створення проросійського контенту та ефективно координує мережу відповідних каналів”.

До того ж, україномовна глядацька аудиторія значно програє російськомовній у кількості. “Це призводить до ситуації, коли авторові каналу вигідніше з економічних причин створювати контент російською”, – додає Рогинець.

Проте в сегменті інформаційних каналів, які концентруються на висвітленні основних подій в Україні, Росії та світі є стійкі лідери з проукраїнською риторикою. Це група Om TV. Вони – приклад для інших по розвінчуванню пропагандиських міфів Росії.

Сумарна кількість підписників двох каналів Om TV та Om TV UA перевищила 1 мільйон підписників. Їхні відео подивилися більше півмільярда разів. Шоста частина з цих переглядів – за останні три місяці.

Ілюстрація №6

Тематика відео каналів Om TV та Om UA

Українські журналісти та медіа в YouTube

За останній рік українські журналісти, медіа та телеканали стали системно розвивати свою присутність в YouTube. Як через окремі формати, так і модифікуючі текстовий контент.

Ілюстрація №7

Українські журналісти та їх програми в YouTube

Дані компанії beTrue Media

Незмінний лідер серед журналіського сегменту – Дмитро Гордон. Зараз сумарні перегляди відео двох його каналів більш ніж вдвічі перевищують перегляди інших топових каналів журналістів.

Проте, як показав географічний зріз, не всі його глядачі з України. На каналі “Дмитро Гордон” 44% переглядів з Росії і лише 30% з України (дані “Телебачення Торонто”, червень 2020). На каналі “В гостях у Гордона” 46% з Росії і лише 25% з України.

Але за останні три місяці сумарні перегляди відео на каналах Гордона та інших топових каналів журналістів почали зрівнюватися. 68 мільйонів переглядів у Гордона проти 51 мільйонів переглядів у решти журналіських каналів-лідерів.

В цьому основна заслуга динамічного розвитку YouTube-каналів “Роман Цимбалюк”, “skrypin.ua”, “Denis Kazanskyi”. Та стабільного росту YouTube “Телебачення Торонто”, “BIHUS info”, “Yanina Sokolova”. Останні демонструють стабільно високий перегляд кожного свого відео.

В 10-ку лідерів серед журналіських каналів замикає канал журналіста-міжнародника Івана Яковини. Він народився в Росії, працював там у провідних медіа. А з початком інтенсивного знищення свободи слова, переїхав в Україну. Зараз працює на “Радіо НВ” та “Телеканалі Україна 24”.

З початку карантину він розпочав щоденно записувати відео та проводити стріми. Тематика – ключові події в світі та паралелі з Україною.

Перше таке відео з’явилося на каналі 9 січня 2020. Зараз у YouTube канала “Ivan Yakovina” 168 тисяч підписників та майже 32 мільйони переглядів відео. За останні три місяці Яковина потроїв сумарні показники перегляду своїх відео. Кожне з яких дивляться у середньому 86 тисяч разів.

Ілюстрація №8

Українські медіа та телеканали в YouTube

Дані компанії beTrue Media

Лідером серед YouTube-каналів медіа є “Страна.ua”. Його кількість підписників наближається до півмільйона, а сумарна кількість переглядів відео перевищує 220 мільйонів. І показники продовжують рости.

У той час, коли більшість великих медіа та ТБ каналів демонстрували приріст переглядів в кілька відсотків від загального числа, канал “Страна.ua” збільшив кількість переглядів своїх відео на 11%. Це додаткові 23 мільйони за останні три місяці і у середньому 119 тисяч перегляді одного відео. Проте 34% з них проживають в Росії.

YouTube-канал “Страна.ua” більш подібний на блогерський, ніж на канал класичного медіа в Україні. На ньому регулярно виходять авторські проекти на актуальні теми. Періодично публікуються розслідування та інтерв’ю, які, часто, стають скандальними. Їх всіх об’єднує одинакова риторика – від “не все так однозначно” до поширення наративів російської пропаганди.

Ілюстрація №9

Типи контенту на каналі Страна.ua

Сегмент YouTube-каналів українських телеканалів та їхніх програм найбільш однорідний. Вони дублюють телевізійний контент та ведуть прямі трансляції ефірів. Все це продукує під тисячу відео на місяць. Перегляди кожного незначні, у середньому 1-5 тисяч кожного за період аналізу). Проте сумарно це дає десятки мільйонів переглядів на місяць.

Безперечним лідером сегменту є канал “ТСН” (1+1). Кількість підписників наближається до 2,3 мільйони, а перегляди відео до 2 мільярдів. При цьому одне відео переглядали за період дослідження у середньому трохи більше 6 тисяч разів із залученістю лише 81.

Серед лідерів цього сегменту – цілий блок телеканалів з проросійською риторикою. Три канали, які пов’язують з Віктором Медведчуком (“112 Украина”, “NEWSONE”, “Телеканал ZIK”) та пов’язаний з Євгеном Мураєвим “НАШ”. Сумарні перегляди цих чотирьох каналів – це третина від каналів-лідерів. Проте аналіз географії переглядів каналів “112 Украина” та “NEWSONE” показав, що 41% та 35% їх аудиторії – мешканці Росії.

Канал “НАШ” демонструє високу динаміку росту. За останні 30 днів він збільшив свою аудиторію на 39 000 підписників. А за період аналізу кількість переглядів відео перевищила 85 мільйонів, більше тільки в ТСН –118 млн переглядів.

Такі показники досягаються публікацією великої кількості відео. Так за три місяці YouTube-канал “НАШ” опублікував майже 4 тисячі відео, перегляд одного у середньому був на рівні 2,5 тисяч. Це практика YouTube-каналів більшості телеканалів.

——-

3 червня 2020 Сергій Притула опублікував на своєму тоді ще новому YouTube-каналі заклик до мобілізацію україномовного YouTube. Його вразило засилля російських чи просто трешових відео в українських трендах платформи – “українці можуть створювати краще”. Заклик підхопили великі і малі проукраїнські YouTube-канали.

Це дало свої результати. Намітився переломний момент. Так, проросійська риторика ще лідирує за переглядами відео за весь період. Проте за останні три місяці сумарні перегляди проукраїнських та проросійських каналів зрівнялися. І це незважаючи на активну фазу місцевих виборів і проактивну позицію на російських сил на них.

Мобілізація працює.

Оксана Мороз, для УП

 

Китай з партнерами змінюють хід історії, або Нова архітектура Світу Укрінформ

З новоствореної найбільшої в світі ЗВТ в Азійсько-Тихоокеанському регіоні остаточно постає ХХІ століття. Очевидною стає і доленосна для України роль Майдану

Зауважимо одразу дещо несподівану для теми, але вкрай важливу тезу: те, що Україна після 2014 року пішла шляхом євроінтеграції – є надважливим і дуже стратегічним вибором країни, що вже навряд чи можна переглянути. Ми – обрали шлях, який визначається не тільки цифрами, розмірами ВВП чи престижністю. Ми обрали, завдяки Євромайдану, сьома річниця початку якого наближається, ще й шлях, який відповідає певному набору цінностей, світоглядних орієнтирів, можна сказати – візії майбутнього, прогресу, відкриттю нових смислів та ідей. І цей приклад, як виявляється, не є унікальним для України – так живе увесь світ, що хоче розвитку та не затискає себе в XXI столітті у штучних лещатах стереотипів позаминулих століть. Події останніх днів в Південно-Східній Азії та на Тихому океані – тому яскравий доказ.

Знайомтеся – RCEP!

Власне, ця абревіатура позначає угоду під назвою «Регіональне, всебічне економічне партнерство», що її уклали під час онлайн саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) 15 листопада у столиці В’єтнаму Ханої десять її безпосередніх членів — В’єтнам, Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, а також їх економічно потужні сусіди – Китай, Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія.

П’ятнадцять країн сформували новий торговий блок

Світові ЗМІ вже відмічають, що це – найбільша зона вільної торгівлі (ЗВТ) у світі, що охоплює 2, 2 млрд людей, тобто майже третину населення Землі та, майже третину світової економіки – до початку пандемії сумарна вага економік перелічених учасників нового проєкту становила понад 29 % від загальносвітового обсягу. Тепер же, після узгодження правил торгівлі в багатьох сферах (товари, послуги, інвестиції, що дуже симптоматично – електронна комерція, телекомунікації, авторські права) та зниження митних ставок, очевидно, що частка учасників RCEP буде тільки зростати. В повну силу нове утворення почне працювати через два роки, коли «достатня кількість» країн ратифікує угоду, але – вже очевидним є повне розбалансування традиційних світових економічних розкладів та прогнозів, новий погляд на перспективи зростання тих чи інших ринків та їх співвідношення.

Величезний «задній двір» для Піднебесної

То хто ж від всього цього виграє та, взагалі, чому, а точніше – завдяки чому стала можливою така масштабна економічна консолідація? Розберемо все конкретно, по пунктах.

1. Це – тотальна економічна перемога Китаю. Перемовини про створення регіональної ЗВТ в широкому Індо-Тихоокеанському просторі йшли із 2013 року. Проте, просувалися вони достатньо повільно, тому що стикалися позиції двох ключових гравців майбутньої угоди – Китаю та Індії. Власне, позиція останньої гальмувала перемовини саме після приходу до влади чинного голови уряду Нарендри Моді, шість разів церемонія переносилася, тому що Делі висував нові вимоги. І от – Індії немає серед учасників, а Китай закріпив беззаперечність лідерства на цього просторі.
2. Треба розуміти, що офіційне коло підписантів насправді ще ширше – навіть у складі АСЕАН є щонайменше дві країни-спостерігача – Папуа-Нова Гвінея та Східний Тимор, на які нові правила, зрозуміло, також поширяться автоматично. Але – куди важливішим також стає участь Австралії та Нової Зеландії, адже вони визначають по факту економічну політику майже усіх незалежних держав Океанії. Зрозуміло, що оці додаткові «пасажири» не будуть дуже обтяжливими, але вони створюють вельми важливу ознаку цього об’єднання – воно стає ширшим саме територіально, а простір – це додаткова перевага. Простіше кажучи: вільний рух товарів, послуг та інвестицій набуває властивості не просто прозорого перетину кордонів, він тепер поширюється над найбільшим у світі Тихим океаном. І це не лише красивий символ – це позначення кордонів і меж економічної спільноти (у чомусь і політики), в прямому сенсі – «наша територія», на яку так просто тепер не зайде ніхто. По суті – це територія Китаю та його з партнерами інтересів.
3. Це можна розглядати і як пряму відповідь на політику адміністрації США на чолі із Дональдом Трампом останніх років. Час укладання угоди також обраний, скоріш за все, невипадково: це така собі епітафія економічним та політичним кульбітам Трампа та його намаганням будь за що настояти на власних бажаннях «зробити Америку великою» за чиїсь рахунок. Ну от і результат…

Президент США Дональд Трамп підписав указ щодо виходу США із торгівельної угоди про Транстихоокеанське партнерство (ТТП) у січні 2017 року // Фото: AFP

Одна справа – це роздратування Китаю американськими санкціями, спробами принизити китайських бізнесменів (згадайте арешт фінансової директорки Huawei Мен Ванчжоу), намагання замість прагматично прорахованого співробітництва і системи противаг — тупо нав’язати економічну логіку минулого століття, коли Китай не був економічним гігантом та другою економікою у світі. І повне показове нерозуміння, що реалії змінилися і повернути минуле – це нездорові амбіції, а не відповідальна політика. До речі, як тут не згадати, що наприкінці каденції Барака Обами 2016 року була підписана угода про Транстихоокеанське партнерство, що скасовувала мита на товари та послуги в усьому цьому регіоні. І, зрозуміло, що це був підсумковий знак оклику для всієї економічної політики адміністрації демократів. Але одним з перших рішень президента Трампа став… вихід із цієї угоди, мовляв – не вигідно це Америці, що має «стати великою». І от тепер отакі підсумки: як кажуть, відчуйте різницю…

4. Провал Вашингтону проглядається і через участь в RCEP таких стратегічних партнерів Штатів, як Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Перші дві, як відомо, давно зв’язані зі Штатами військо-політичними стосунками, що вище за економічні, острівні ж лідери Океанії також завжди розглядалися як надійні сателіти США. Що ж сталося? А це втома від невизначеності, скандальності та політики, що заснована в прямому сенсі на доброму чи поганому настрої конкретної людини та відсутності стратегії як такої. До речі, союзники США якраз зараз мають абсолютно слушну відмовку від якихось претензій – а що, у вас там незрозуміло хто при владі та хто буде, а нам треба про насущне думати зараз. А якщо додати, що взагалі-то, сама АСЕАН створювалася під час розпалу «холодної війни» саме для утримання «червоної загрози» із Китаю, то стає наочним, наскільки змінився світ та акценти співробітництва в ньому взагалі. Що ж, треба визнати: у president-elect Джозефа Байдена буде дуже багато роботи по розбиранню отаких от провалів і завалів після «попередника». Що робити – тільки поспівчувати…
5. Ну і дуже простий, але чи не найбільш красномовний аргумент: ця угода фактично створює нову територію росту світової економіки. Пандемія, що прийшла саме з Азії, першою саме Азію і полишила. І поки колективний Захід від Вашингтону до Делі буде підраховувати збитки та падіння, в Китаї, Японії, Південній Кореї та В’єтнамі вже готові починати відлік росту. Так, як це не дивно прозвучить, але економіка Китаю навіть у карантинному 2020-му зросте: поки з січня по вересень тільки на 0, 7 %, а до кінця року – це може дати й більш оптимістичну цифру у понад 2 %. У сусідів-лідерів регіону – теж не спостерігається жахів «другої хвилі» коронавірусу та також куди більше мотивації до відновлення. Так що, скоріш за все, «економічне сонце» зростання для усього світу прийде теж зі Сходу.

Не тільки економіка, це – фундамент нової світобудови

Загальновідомо, що за економікою йде політика, навіть щобільше – геополітика. І угода про створення RCEP – це фундаментальний блок у майбутній розклад сил.

Судить самі. Зрозуміло, що пандемія рано чи пізно завершиться. США та ЄС, доля яких у світовій економічній системі складає понад 40 %, звісно, нікуди не подінуться, але час на відновлення цілком може бути довгим – не менше двох-трьох років для переходу до сталого зростання. Зрозуміло, що за цей час RCEP на чолі із Китаєм також ростиме. Тож маємо два реальні глобальні центри впливу, що й будуть протистояти один одному в економічному вимірі. Ось між ким будуть йти війни за ринки збуту, за технології та інвестиції. До речі, Європі та США треба вже замислитися – куди їм доведеться переносити виробництво з того самого Китаю та Індокитаю? Чи ми забули, де насправді виробляється те, що ми звикли сприймати як «made in USA» чи «made in EU»? Отож…

І ось, що вимальовується: звісно, два головні актори світоустрою, що постає – зрозумілі. А от що буде і з тими, хто залишився і не там, і не тут? З Індією, Росією, арабським світом, Африкою, Латинською Америкою? Особливо, якщо врахувати, що, наприклад, такі регіони, як Африка чи Центральна Азія вже давно освоюється Китаєм, в якого є гроші та пропозиції для «придбання» цілих країн чи бюрократії в них.

На такому тлі стає зрозумілим, що у минуле відходить одразу низка міжнародних структур та утворень – наприклад, БРІКС та ШОС. Точніше, не можна не визнати, наскільки далекоглядно Китай використав ці утворення саме для забезпечення власних економічних інтересів. Тобто, в першому випадку: приспав економічну експансію тої самої Індії в вигідних для себе питаннях, отримав майданчик для експансії на Південноамериканський континент та в Африку через Бразилію та ПАР.

Із ШОС вийшло ще більш показово. Як не намагався Путін видавати ШОС як рівноправний проєкт Росії та Китаю, це, м’яко кажучи, не вийшло. Ну а що – нафто та газогони у Китай будує Росія власним коштом, туди ж йде деревина з Сибіру та навіть вода з Байкалу. Але потреба Китаю в цих ресурсах не є хоч скільки-небудь визначальною, адже все це є в самому Китаї, просто зараз куди простіше виснажувати не дуже багатого сусіда, якому на тлі санкцій потрібні гроші. Та й тримати його краще все ж таки під контролем, якщо що. Отакий от холодний розрахунок. До речі: як не помітити, що Росію до RCEP не узяли – і постає риторичне питання – чому б це? Не тому, що справжня її роль сприймається Піднебесною тільки як молодшого ресурсного партнера? А може, це небажання демократичних учасників RCEP маратися об замазаного в крові та лайні всесвітнього ізгоя? Схоже, і перше, і друге…

В пошуках Неру та Тіто. А Україна свій шлях таки знайшла у 2014-му

В таких умовах саме час ставити питання: хто буде третім учасником світового балансу, що зможе сконцентрувати навколо себе ще оцю останню частку світової економіки? Не саму прогресивну, але, однозначно – помітну. Індія? Можливо, але для цього потрібно змінити покоління менеджерів, зробити ставку на дуже прагматичних технократів в прямому сенсі слова. Для цього треба стати реальним технологічним лідером, а Індій тут поки що не дотягує.

Росія? Це смішно само по собі: окрім погроз ракетами та втручанням у справи сусідів нинішня диктаторська влада РФ нічим здивувати світ не може. Хіба що – ще більшою зухвалістю, але – це все не про економіку чи рівень життя. Та й, коли закінчиться пандемія, як би ті майже 2 % від світової економіки, що становить собою Росія, не перетворилися на 1 %, а то й – ще менше. Тож це не варіант.

Арабський світ? Для цього йому потрібен принциповий перегляд відношення до економіки, яке має стати логічним втіленням нового арабського світогляду – не релігійно обумовленого та ізольованого, а гармонійного та толерантного до іншого світу.

Як-не-як, але усе нове – це добре забуте старе. От був колись такий собі Рух неприєднання – міжнародна спільнота, що мала на меті стати десь посередині між капіталістичним Заходом та соціалістичним Сходом та збалансувати світовий порядок. Виходило це зі своїми злетами та падіннями. А головне – були в цього об’єднання справді масштабні лідери – Джавахарлал Неру, Йосип Броз Тіто. А де вони зараз, такі лідери? Риторичне запитання. Може, тому віднайти новий світовий баланс буде не просто важко, а надважко?

Україна – вибір таки вже зробила. Ми – у Європі. І альтернативи цьому, саме завдяки Майдану, завдяки героїзму і жертвам війни, з імперією, яка триває уже сьомий рік. Ми рухаємось в Європу, попри всі наші проблеми та негаразди, тому що цей вектор – природній для України. Звісно, це не має звучати як мантра для самозаспокоєння, це – заклик до кропіткої роботи та остаточного усвідомлення себе Європою та європейцями. Саме для того, щоб в певний момент не опинитися знову «сірою зоною» чи ареною зіткнення геополітичних бажань та амбіцій, що майже завжди приносять за собою поразки та втрати. (Віктор Чопа, Київ)