Опублікували список загиблих в катастрофі Ан-26

26.09.2020 19:33

Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба опублікував список загиблих в авіакатастрофі Ан-26, яка сталася у п’ятницю біля міста Чугуєва на Харківщині.

Як передає Укрінформ, список опублікований на сайті університету.

“Список військовослужбовців, які загинули в результаті авіаційної катастрофи літак АН-26Ш, бортовий №76 25 вересня 2020 року”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що загинули:

майор Кишеня Богдан Вячеславович, 10.02.1990 р.н.,

капітан Остапенко Олексій Георгійович, 15.11.1991 р.н.,

капітан Добреля Дмитро Денисович, 13.11.1991 р.н.,

старший лейтенант Мсуя Ашраф Азізович, 08.08.1991 р.н.,

старший лейтенант Козаченко Олег Михайлович, 11.07.1980 р.н.,

прапорщик Іванов Євгеній Сергійович, 20.08.1978 р.н.,

прапорщик Широчук Олег Миколайович, 10.11.1979 р.н.,

молодший сержант Андрущенко Дмитро Романович, 08.09.2000 р.н.,

солдат Бойко Олександр Анатолійович, 14.12.2000 р.н.,

солдат Булій Ростислав Володимирович, 03.08.1998 р.н.,

солдат військової служби за контрактом Вільховий Віталій Богданович, 27.06.2000 р.н.,

солдат Донець Дмитро Євгенійович, 16.07.2001 р.н.,

солдат Зибюк Костянтин Олегович, 15.07.2001 р.н.,

солдат Клевець Олександр Олександрович, 23.05.2001 р.н.,

солдат Матвійчук Богдан Миколайович, 23.04.2001 р.н.,

сержант військової служби за контрактом Микитченко Микола Анатолійович, 22.01.1998 р.н.,

солдат військової служби за контрактом Скочков Олександр Ігорович, 05.04.2000 р.н.,

солдат військової служби за контрактом Шеремет Руслан Едуардович, 26.10.1997 р.н.,

старший солдат військової служби за контрактом Скоробогатько Євген Іванович, 27.11.1993 р.н.,

солдат Дудла Артем Михайлович, 06.02.1999 р.н.,

солдат військової служби за контрактом Померанцев Андрій Андрійович, 12.12.1994 р.н.,

солдат Роспотнюк Андрій Юрійович, 15.08.1999 р.н.,

солдат Студінський Дмитро Віталійович, 15.11.1999 р.н.,

солдат Хом`ячук Максим Володимирович, 19.02.1999 р.н.,

старший сержант Корчовський Роман Олександрович, 15.05.1999 р.н.,

солдат Олабін Володимир Вадимович, 09.11.1999 р.н.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один перебуває на лікуванні.

За даними голови Харківської ОДА Олексія Кучера, у військовому літаку Ан-26 загалом перебували люди з 11 областей.

Президент Володимир Зеленський оголосив 26 вересня днем жалоби в Україні за загиблими в авіакатастрофі.

 

На Донеччині помер керівник військово-цивільної адміністрації прифронтової Мар’їнки

УНН. На Донеччині помер керівник військово-цивільної адміністрації прифронтової Мар’їнки Олександр Тесля. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Донецької ОДА Павло Кириленко, передає УНН.

“Сьогоднішній скорботний день приніс ще одну сумну звістку — про передчасну смерть керівника військово-цивільної адміністрації міста Мар’їнка та селища Побєда Олександра Теслі. Він помер 25 вересня на 48 році життя. Здібний керівник, чуйна й відкрита людина. Від імені колективу Донецької обласної державної адміністрації та від себе особисто висловлюю щирі співчуття дружині, близьким і рідним покійного”, — написав Кириленко.

 

Окупанти на Донбасі чотири рази порушили “тишу”, є поранені

27.09.2020 07:34

Минулої доби було задокументовано три порушення режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ, ще одне порушення сталося вночі, 27 вересня.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ранкове зведення штабу сил ООС.

“Минулої доби, 26 вересня, у смугах відповідальності наших бригад задокументовано три порушення режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ. Так, вогневу активність збройних формувань Російської Федерації зі станкового автоматичного гранатомета зафіксовано неподалік населеного пункту Новолуганське, зі стрілецької зброї – біля Верхньоторецького. Водночас поблизу Авдіївки у нічний час доби ворог провокував наших військових поодинокими пострілами зі стрілецької зброї та підствольного гранатомета”, – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів серед українських захисників немає, однак зазначається, що у районі населеного пункту Оріхове під час пересування в межах взводного опорного пункту внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої троє військовослужбовців зі складу ООС отримали осколкові поранення різного ступеня важкості.

“Захисників України оперативно доправили до лікувального закладу, де їм надано необхідну медичну допомогу”, – наголосили у штабі.

Від початку поточної доби, 27 вересня, проголошений режим припинення вогню збройні формування Російської Федерації порушили один раз.

“Постріли зі станкового автоматичного гранатомета, великокаліберного кулемета та підствольного гранатомета відмічено в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» неподалік Опитного. Серед військовослужбовців Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає”, – повідомили у штабі ООС.

Окрім того, військовослужбовці Збройних Сил і рятувальники ДСНС ліквідували пожежу на ділянці розміром 5 гектарів неподалік населеного пункту Майорськ.

Українські військовослужбовці продовжують виконувати поставлені завдання і перебувають напоготові надати відсіч у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю, додали у штабі.

 

Бойовики з пов’язками “СЦКК” досі присутні на ділянках розведення — ОБСЄ

27.09.2020 01:39

Бойовики російських збройних формувань із нарукавними пов’язками з написом “СЦКК” продовжують незаконно перебувати на ділянках розведення сил у Станиці Луганській, а також біля ділянки розведення в районі Золотого.

Про це повідомляється у щоденному звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні № 230/2020 від 26 вересня 2020 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У межах ділянки розведення в районі н.п. Станиця Луганська (підконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Луганська) спостерігачі бачили 2 членів збройних формувань (із нарукавними пов’язками з написом “СЦКК”) між новим прольотом мосту біля Станиці Луганської (15 км на північний схід від Луганська) та блокпостом збройних формувань південніше мосту”, – йдеться у звіті.

Крім того, поблизу блокпоста російських збройних формувань на південь від ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська) команда СММ бачила 6 бойовиків із нарукавними пов’язками з написом “СЦКК”, троє з яких зайшли вглиб ділянки розведення приблизно на 350 м на північ від її південного краю і повернулися назад.

Орієнтовно за 100 м на південь від південного краю ділянки розведення патруль Місії бачив 42 робітників, які за допомогою важкої будівельної техніки здійснювали роботи обабіч автошляху Т1316, зокрема засипали гравій та проводили вирівнювання поверхні, а також вели розкопувальні роботи для встановлення пластмасових труб.

“За межами ділянки розведення в районі н.п. Петрівське (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька), перебуваючи поблизу місця розміщення камери СММ на західній околиці Петрівського, спостерігачі бачили чоловіка (вочевидь озброєного) в одязі військового типу, який йшов дорогою на схід у напрямку Петрівського з н. п. Вікторівка (непідконтрольний урядові, 42 км на південний захід від Донецька)”, – повідомили в СММ.

Перебуваючи в чотирьох місцях поблизу ділянки розведення, команди Місії відзначили там спокійну ситуацію.

Як відомо, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні у своїх звітах регулярно повідомляє про незаконну присутність бойовиків російських збройних формувань із нарукавними пов’язками з написом “СЦКК” на чинних ділянках розведення сил.

У грудні 2017 року офіцери ЗС РФ в односторонньому порядку вийшли зі складу Спільного центру контролю та координації, після чого залишили Україну.

Інформації про повернення цих російських офіцерів, які перебували на Донбасі офіційно, не було. Відтоді діяла лише українська сторона СЦКК.

 

У літаку, що впав під Чугуєвом, перебували люди з 11 областей – ОДА

У військовому літаку Ан-26, що впав під Чугуєвом на Харківщини, перебували люди з 11 областей.

Про це під час брифінгу на місці трагедії сказав голова Харківської ОДА Олексій Кучер, передає Укрінформ.

«У літаку перебували люди з 11 областей. Ті хлопці, які вижили: у вкрай важкому стані, дуже критичному, знаходиться львів’янин, і з Харківської області хлопець – не у критичному стані, в шпиталі мене вночі запевнили, що життю немає загрози, але психологічний стан…», – повідомив Кучер.

Він також додав, що йому відомо, що о 20:44 літак виходив на зв’язок, а буквально за хвилину впав.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

Двоє курсантів вижили, їх у важкому стані доставили до лікарні.

Раніше знайшли тіла 22 осіб, а вранці 26 вересня в ДСНС повідомили, що на місці авіакатастрофи літака Ан-26 виявили тіло ще одного загиблого. Однак пізніше ДСНС видалило пост про виявлення тіла 23 загиблого, зазначивши, що “тривають пошуки трьох осіб”.

Своєю чергою заступник міністра МВС Антон Геращенко поінформував в ефірі одного з телеканалів, що «вже знайдено 23 тіла загиблих, двоє людей вижило, ще двох ми шукаємо».

За даними секретаря РНБО Олексія Данілова, літак розбився під час навчально-тренувального польоту.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибуде Президент Володимир Зеленський. За його дорученням для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

 

До університету Повітряних сил у Харкові несуть квіти

Небайдужі жителі приносять квіти до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба, курсанти якого загинули у катастрофі літака біля Чугуєва Харківської області.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зранку жителі міста несуть квіти та лампадки до головного корпусу вишу, що у центрі міста. Поряд з квітами та лампадками біля входу до навчального закладу вже з’явилися плакати с написами “Нехай земля буде небом для них”, “Пілоти не вмирають, вони йдуть у вічний політ і назавжди залишаються у небі”.

Люди чекають на зустріч з керівництвом вишу, щоб висловити співчуття. З рук в руки передають смартфони, де на ресурсі одного з телеканалів розміщені фото загиблих.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

25 осіб загинули на місці катастрофи, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибув Президент Зеленський. Він доручив створити державну комісію для розслідування причин катастрофи Ан-26.

В Україні 26 вересня оголошено днем жалоби за загиблими в авіакатастрофі.

 

Кучер назвав три версії причин катастрофи літака ЗСУ на Харківщині

26.09.2020 22:45

На місці падіння літака Ан-26 поблизу Чугуєва на Харківщині закінчились процесуальні дії, наразі розглядаються три версії причин катастрофи — теракт, халатність та несправність борту.

Про це голова Харківської ОДА Олексій Кучер сказав на брифінгу на місці катастрофи ввечері 26 вересня, передає Укрінформ.

“Для мене важливий сьогоднішній посил, після всього, що тут закінчились зараз процесуальні дії, вкрай важливі процесуальні дії, я хочу дати всім сигнал — нікому відвертітися від цієї історії не вдасться. Для мене це позиція принципова і правоохоронці мають відпрацювати максимально активно в цьому напрямку”, – сказав він.

Крім того, Кучер зауважив, що за його інформацією, з моменту, коли пілот запросив дозвіл на посадку, “люди, які відповідали за цю посадку, відповіли лише через хвилину”.

“Нібито це відбулося тому, що посадили інший борт, але при цьому ми повертаємося до інформації, що раніше було зрозуміло і відомо, що один із моторів вже не працював. Тому тут треба вияснити яким чином надавався пріоритет борту, який пропустили, а через хвилину ми знаємо, що вже на жаль, наші хлопці зазнали аварії на літаку. Так от для мене це є важливим моментом і я акцентую увагу, що правоохоронці повинні негайно відпрацювати цю версію. Для мене не зрозуміло, чому військові це не коментують”, – сказав Кучер.

Він також розповів, що є три версії причин катастрофи — теракт, халатність, несправність борту.

За його інформацією, пілот повідомляв про те, що один двигун не спрацював.

“Останнє слово має бути за слідством і за відповідною комісією, тим не менше – цей момент є ключовим та стратегічним для обороноздатності нашої держави взагалі…Ми зараз втратили потенційну еліту військових. Я як керівник області акцентую на цьому увагу, на мій погляд, (слідчі, – ред.) відходять від відпрацювання цієї версії. Я вже звернувся до ДБР та воєнної прокуратури, щоб взяли на особливий контроль саме цю версію і негайно, у випадку встановлення причетних людей до цієї версії, щоб вони були покарані”, – додав губернатор Харківщини.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один перебуває на лікуванні.

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування у зв’язку з падінням військового літака на Харківщині за фактом порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки.

Слідство розглядає чотири версії причин авіакатастрофи: 1) катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату; 2) катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків екіпажем; 3) неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами; 4) неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту.

Президент Володимир Зеленський оголосив 26 вересня днем жалоби в Україні за загиблими в авіакатастрофі.

 

Слідство щодо катастрофи Ан-26 має оперативно перевірити дії диспетчера – Кучер  26.09.2020 21:45

Голова Харківської ОДА Олексій Кучер повідомив, що на місці авіакатастрофи літака Ан-26 поблизу Чугуєва закінчились процесуальні дії, і наголосив, що зараз важливо розібратися з діями диспетчера.

Про це Кучер сказав на брифінгу на місці катастрофи ввечері 26 вересня, передає Укрінформ.

«Я сподіваюся, що воно (слідство) буде закінчено швидко, тим більше, що глава держави дав доручення оперативно провести в рамках закону розслідування», – сказав очільник регіону.

Водночас керівник Харківської ОДА побоюється, «щоб не змістилися акценти», коли слідство надаватиме оцінку діям відповідальних осіб. За інформацією Кучера, слідство має відповісти на важливе питання – пріоритетності в посадці літаків під час тренувальних польотів.

«За тією інформацією, якою я володію, з незрозумілих причин було запущено ще один борт, а не прийнятий борт з несправним двигуном. Нам необхідно вкрай оперативно робити висновки – вони ж самі собою напрошуються. Якщо це так, якщо є особи, які приймали таке рішення, необхідно цю версію відпрацювати», – вважає Кучер.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один перебуває на лікуванні.

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування у зв’язку з падінням військового літака на Харківщині за фактом порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки. Слідство розглядає чотири версії причин авіакатастрофи.

Президент Володимир Зеленський оголосив 26 вересня днем жалоби в Україні за загиблими в авіакатастрофі.

 

В авіакатастрофі на Харківщині загинув син штурмана Іл-76, який збили над Луганськом

Серед загиблих, які знаходилися на борту Ан-26, було двоє вихідців із Запорізької області.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник голови Запорізької ОДА Віталій Тишечко.

“Скоробогатько Євген Іванович 1993 року народження з села Терпіння (Мелітопольський район) та Скочков Олександр Ігорьович 2000 року народження із Мелітополя. Батько Олександра – загиблий капітан Ігор Скочков, штурман літака “Іл-76”, що був збитий у 2014 році під Луганськом. Я щиро співчуваю рідним і близьким. Сьогодні вся країна тужить разом з вами. Зі свого боку влада повинна допомогти – ми спробуємо надати сім’ям необхідну підтримку”, – сказав заступник голови Запорізької ОДА.

“Можливо, цей літак не повинен був опинитися в повітрі: термін його експлуатації значно перевищено. Цієї трагедії не повинно було статися. Застаріла техніка – це результат багаторічної корупції в українській армії. Вона найжахливіша, тому що призводить до людських жертв”, – додав Тишечко.

26 вересня оголошено Днем жалоби за загиблими у катастрофі літака АН-26 Повітряних Сил Збройних Сил України, який розбився під Чугуєвом Харківської області.

Відповідно до розпорядження Мелітопольського міського голови № 276-р в місті скасовані всі концертно-розважальні заходи.

Як раніше повідомлялось, 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один перебуває на лікуванні. У військовому літаку Ан-26 загалом перебували люди з 11 областей.

 

Держкомісія має до 25 жовтня подати звіт про результати розслідування катастрофи Ан-26 – Шмигаль

Кабінет Міністрів України утворив комісію з розслідування причин авіакатастрофи літака Ан-26.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Урядовій комісії, утвореній згідно із сьогоднішнім розпорядженням, надати до 25 жовтня Кабінету Міністрів України звіт про результати розслідування причин авіакатастрофи та вжиті необхідні заходи”, – сказав він.

Шмигаль нагадав, що очолив комісію віцепрем’єр-міністр Олег Уруський.

Також, за його словами, до складу комісії увійшли міністр оборони, міністр внутрішніх справ, міністр охорони здоров’я, очільники СБУ, Державіаслужби, ДСНС, перший заступник секретаря РНБО, голова Харківської ОДА, заступник керівника ОП, заступник держсекретаря Кабміну, головнокомандувач ЗСУ.

На засіданні Кабінету Міністрів урядовці схвалили відповідне розпорядження та затвердили склад комісії.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

25 осіб загинули на місці катастрофи, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибув Президент Зеленський. Він доручив створити державну комісію для розслідування причин катастрофи Ан-26.

В Україні 26 вересня оголошено днем жалоби за загиблими в авіакатастрофі.

 

Зеленський доручив «поставити на паузу» навчальні польоти Ан-26 та їх аналогів

Президент Володимир Зеленський доручив заборонити навчальні польоти літаків Ан-26 та їх аналогів у Збройних силах на час розслідування авіакатастрофи на Харківщині.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні Президент дав доручення заборонити навчальні польоти літаків Ан та їх аналогів. Дане доручення адресую міністру оборони: встановити заборону на час проведення розслідування і з’ясування причин навчальних польотів літаків Ан-26 ЗСУ”, – зазначив Шмигаль.

Також він доручив відсторонити на час проведення розслідування осіб, відповідальних за організацію навчальних польотів.

Зеленський очікує від відповідних фахівців інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні, повідомляє пресслужба глави держави.

“Ми хочемо побачити повну статистику всієї нашої техніки”, – зазначив Президент.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

25 осіб загинули на місці катастрофи, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибув Президент Зеленський. За його дорученням для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

В Україні 26 вересня оголошено день жалоби за загиблими в авіакатастрофі.

 

Уруський сказав, чому уламки Ан-26 досі не вивозять

Уламки військового літака Ан-26, який зазнав катастрофи на Харківщині, почнуть вивозити з місця трагедії на спеціальний майданчик тільки після завершення всіх процедур з тілами загиблих.

Про це розповів віцепрем’єр-міністр, голова державної комісії з розслідування причин авіакатастрофи Олег Уруський в сфері телеканалу “Україна 24”, повідомляє Укрінформ.

“Наразі закінчуються усі процедури з тілами загиблих. Тільки після того, як ця процедура буде закінчена, можна буде говорити про транспортування літака”, – зазначив він.

Урядовець зауважив, що у першу чергу з літака потрібно дістати бортовий самописець. Після цього, за його словами, уламки літака будуть доставлені на спеціальний майданчик, де фахівці намагатимуться максимального зібрати їх до початкового стану.

“Поки уламки літака нікуди ще не вивозили, тривають слідчі дії на місці катастрофи”, – додав Уруський.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

 

У справі катастрофи Ан-26 вже призначили понад 50 експертиз – Уруський

У кримінальному провадженні за фактом падіння військового літака Ан-26 на Харківщині призначено понад 50 експертиз.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський під час скайп-включення з Харківщини на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На місці аварії працює слідча група на чолі з Державним бюро розслідувань, понад 50 слідчих, призначено вже на даний момент понад 50 експертиз різного плану», – сказав Уруський.

Він також поінформував, що Міністерство оборони створило свою комісію для розслідування авіакатастрофи, з якою державна комісія тісно співпрацюватиме.

Уруський повідомив, що слідчі органи здійснили виїмку всіх документів у справі.

«Усі документи збережені і будуть долучені до проведення відповідних слідчих дій», – запевнив він.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибув Президент Володимир Зеленський. За його дорученням для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

 

Ідентифікація тіл загиблих у катастрофі Ан-26 триватиме два-три тижні – Уруський

Ідентифікувати тіла загиблих в авіакатастрофі на Харківщині курсантів наразі неможливо, ДНК-експертиза триватиме від двох до трьох тижнів.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський під час скайп-включення з Харківщини на позачерговому засіданні Кабінету міністрів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На місці трагедії продовжується робота з тілами загиблих. Тіла знаходяться у вкрай понівеченому сталі, фактично всі вони обгорілі й на сьогоднішній момент ідентифікацію жодного тіла здійснити не вдалося. Потрібно буде здійснювати експертизу ДНК, що потребуватиме додаткового часу. За словами експертів, це займе приблизно від двох до трьох тижнів», – сказав Уруський.

Він додав, що тільки після цього можна буде говорити про поховання загиблих курсантів.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

 

Геращенко – про авіатрощу: Пілот був спокійний і готувався садити літак на одному двигуні 26.09.2020 10:39

Командир літака ЗСУ Ан-26 повідомив диспетчеру про неполадки з лівим двигуном, але був спокійний і готовий йти на посадку з одним двигуном.

Як повідомляє Укрінформ, про це написав заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Близько 20:38 (точний хронометраж буде опублікований) командир корабля повідомив диспетчеру про неполадки з лівим двигуном. Однак був загалом спокійний і готувався посадити літак на одному двигуні, що передбачено технічними регламентами. Видимість була ясною. Вітер мінімальний. Пілот, майор Богдан Кишеня, сотні разів робив захід на посадку на рідний для нього аеродром”, – відзначив він.

Геращенко розповів, що через 8-9 хвилин командир корабля сказав диспетчеру, що готовий до посадки, але через хвилину-дві літак зник з радарів, впав на землю і загорівся.

Заступник глави МВС підкреслив, що екіпаж літака АН-26 ЗСУ виконував штатний політ з навчання курсантів штурманській справі.

За його даними, командир корабля мав наліт близько 800 годин.

“За планом літак мав зробити до 10 злетів і посадок по 15 хвилин кожна, починаючи з 18.30 і до 23 годин, відпрацьовуючи стандартну процедуру навчання”, – уточнив він.

Геращенко запевнив, що після кожної посадки літак оглядався технічними спеціалістами і злітав знову. Він також підкреслив, що на місці трагедії рятувальники продовжують розбір конструкцій літака і пошук «чорних ящиків».

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині під час заходу на посадку в аеропорту міста Чугуєва зазнав аварії літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу і 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. Відомо поки що про 25 загиблих.

За даними секретаря РНБО Олексія Данілова, літак розбився під час навчально-тренувального польоту.

За фактом падіння військового літака Ан-26 відкрито кримінальне провадження щодо порушення правил польотів і підготовки до них, що спричинило катастрофу і тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У Харківській області 26 вересня оголошено День жалоби за загиблими в авіакатастрофі літака Ан-26.

 

Міністр оборони заперечив відмову двигуна Ан-26, що впав під Харковом  26.09.2020 10:14

Падіння військового літака Ан-26 на Харківщині сталося через технічну несправність, імовірно, машина зачепилася крилом за землю і після цього впала.

Про це вранці 26 вересня на місці катастрофи під Чугуєвом сказав міністр оборони Андрій Таран, передає кореспондент Укрінформу.

“Попередній аналіз свідчить про те, що, скоріш за все, літак зачепився крилом об землю. Чорний ящик зараз знаходиться ще в літаку. Після аналізу інформації, яка там знаходиться, можна буде робити якісь висновки. Що стало причиною – сказати важко”, – заявив Таран.

Він також заперечив попередню інформацію, що була поширена вночі Харківською облдержадміністрацією про те, що пілот повідомив про відмову двигуна.

“Двигун не відмовив, відмовив якийсь датчик. За тією інформацією, що ми маємо, двигун мав ще 5 тисяч льотних годин до чергового ремонту, тобто сказати, що трапилося з двигуном, ми не можемо. Якась технічна неполадка”, – пояснив міністр оборони.

Таран підтвердив, що літаку було вже 43 роки, але в міністерстві наголосили, що машина могла ще літати без поновлення ресурсу протягом 3 років.

Також Таран додав, що за штурвалом знаходився досвідчений пілот-інструктор.

“Все йшло по плану. Літак виконував тренувальні польоти для навчання курсантів. За штурвалом літака знаходився постійно льотчик-інструктор. Курсанти сідали в праве крісло для отримання навиків здійснення керування літаком. Протягом дня цей літак здійснив благополучно 5 польотів”, – сказав він.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

Раніше знайшли тіла 22 осіб, а вранці 26 вересня в ДСНС повідомили, що на місці авіакатастрофи літака Ан-26 виявили тіло ще одного загиблого. Однак пізніше ДСНС видалило пост про виявлення тіла 23 загиблого, зазначивши, що “тривають пошуки трьох осіб”.

Водночас двоє курсантів вижили, їх доставлено в лікарню.

За даними секретаря РНБО Олексія Данілова, літак розбився під час навчально-тренувального польоту.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Також у суботу, 26 вересня, на Харківщину прибуде Президент Володимир Зеленський. За його дорученням для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

 

У Міноборони спростовують фейк, що курсанти після катастрофи Ан-26 забирають документи

Інформація про те, що курсанти Харківського Національного університету Повітряних сил після авіакатастрофи Ан-26 забирають документи, аби не продовжувати навчання, не відповідає дійсності і є елементом інформаційної війни.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказала речник міністра оборони України Світлана Павловська.

“Зараз в соціальних мережах почала ширитись думка про те, що начебто курсанти цього вищого навчального закладу забирають свої документи, аби надалі не продовжувати навчання. Це є наклепом. Це інформація, яка не відповідає дійсності. І ті, хто її розповсюджують, вони мають певні деструктивні наміри впливати на настрої наших громадян, взагалі не враховуючи те, що зараз ми знаходимося в особливий період у стані війни з агресором. Нічого такого не відбувається. Ніхто ніяких документів не забирає. Навпаки, сьогодні всі зайняті продовженням слідчих оперативних дій, пошуком фактів, які можуть свідчити про причини цієї трагедії. Зараз всі дуже згуртовані. Тому що рідні зазнали таку втрату і всі прагнуть допомогти”, – сказала Павловська.

Також вона додала, що в Україні йде інформаційна війна, а поширення подібних чуток – «це один із інструментаріїв внесення розколу і мотивування громадян на деструктивні дії”.

“Тому що спочатку їх примушують думати інакше, а потім і діяти інакше. У такій ситуації трагедію використовують з деструктивною метою певні сили, аби ввести громадян в оману. Наразі ми повідомляємо, що ця інформація не відповідає дійсності. Ніхто не забирає документів. Ніхто нічого не робить. Навпаки всі надзвичайно згуртовані, тому що потрібно довести до кінця справу щодо з’ясування всіх обставин цієї трагедії. А потім по-людськи підтримати всіх, хто постраждав”, – наполягає речниця міністра.

За її словами, згодом буде оприлюднено інформацію про кожного курсанта й офіцера, які загинули в авіакатастрофі на Харківщині.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

У суботу, 26 вересня, на позачерговому засіданні Кабміну ухвалено рішення про виділення сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака Ан-26 грошової допомоги у розмірі по 1 млн 576 тис. грн.

 

Окупанти обстріляли українські позиції поблизу Новолуганського

Бойовики у суботу обстріляли позиції української армії поблизу Новолуганського, що на Донеччині. Втрат і поранень серед українських захисників не зафіксували.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на штаб ООС.

“Упродовж поточної доби, 26 вересня, на ділянках відповідальності підрозділів Об’єднаних сил зафіксовано одне порушення домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року.

Так, неприцільними пострілами зі станкового автоматичного гранатомета противник намагався спровокувати наших воїнів поблизу Новолуганського, що на Донеччині. Ворожі постріли не становили загрози для українських військовослужбовців, тож зброю у відповідь вони не застосовували”. – йдеться у повідомленні.

У штабі додали, що ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою. Українські військовослужбовці продовжують виконувати завдання за призначенням, неухильно дотримуючись мирних домовленостей.

Зазначається також, що у районі проведення операції військовослужбовці Збройних сил України разом з вогнеборцями ДСНС локалізували пожежу на ділянці розміром 5 гектарів неподалік населеного пункту Майорськ. Окрім того, у прифронтових районах сапери ДСНС розмінували майже десять гектарів території та передали на знищення 52 вибухонебезпечних предмети.

“Для мінімізації наслідків артилерійських обстрілів попередніх років рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Упродовж доби вони відремонтували 2 будинки, на 9 об’єктах роботи ще тривають”, – додали у повідомленні.

 

Розведення сил та нові пункти пропуску: Зеленський провів нараду на Донеччині

Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Донецької області на КПВВ “Майорське” провів нараду з питань роботи Тристоронньої контактної групи.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зазначається, що у нараді взяли участь керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак, його заступник Роман Машовець, перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Руслан Демченко, Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак, міністр оборони Андрій Таран, начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко, директор Шостого територіального департаменту МЗС Андрій Плахотнюк, народний депутат, заступник глави делегації України в ТКГ Олександр Мережко, інші представники України в ТКГ, а також представники СММ ОБСЄ.

На засіданні обговорили виконання домовленостей, досягнутих у Парижі під час зустрічі лідерів країн Нормандської четвірки торік у грудні, а також проблеми, які заважають виконанню цих домовленостей. Було зазначено, що режим всеосяжного та сталого припинення вогню є беззаперечним успіхом на шляху до досягнення миру на Донбасі.

“Справді, ми спостерігаємо мінімізацію втрат. На сьогодні режим тиші зберігається вже 62-й день. Хочу подякувати за витримку перш за все нашим військовим, подякувати командуванню ЗСУ та ООС, Головнокомандувачу – за правильний підхід до армії, до кожного офіцера, до кожного солдата. І за знайдене розуміння, щоб цей перший крок до миру на Донбасі був можливий”, – сказав Президент.

Представниця СММ ОБСЄ у Краматорську Едріна Мілфорд зазначила, що моніторингова місія фіксує значно менше порушень з 27 липня, коли почав діяти режим сталого та всеосяжного припинення вогню.

“За сім тижнів від початку запровадження додаткових заходів для сталого та всеосяжного режиму припинення вогню, з 27 липня до 16 вересня, було зафіксовано 1052 випадки порушень. Для порівняння, за п’ять тижнів до цього ми зафіксували 18027 порушень”, – повідомила представниця ОБСЄ, додавши, що за ці два місяці режиму тиші було зафіксовано лише одне поранення цивільної особи – у перший день його дії.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак зазначив, що два місяці триває режим тиші і попри поодинокі та неприцільні постріли, режим дотримується. Ми маємо підстави вважати, що “тиша” продовжиться.

Під час наради обговорили просування у питанні дзеркального розведення сил і засобів на чотирьох погоджених ділянках, а також у питанні розмінування території Донбасу.

“На виконання домовленостей, досягнутих у Парижі, було проведено розмінування на 12 ділянках, погоджених раніше. Розміновано об’єкти водо-, газозабезпечення, потрібних для населення. На стороні, контрольованій Україною, значно зменшилася кількість людей, які підриваються”, – доповів командувач ООС Сергій Кравченко.

Було також обговорено питання можливого відкриття більшої кількості КПВВ на Донбасі.

З метою пришвидшення переговорного процесу для досягнення більших результатів у всіх згаданих питаннях і швидшої імплементації домовленостей лідерів країн “Нормандської четвірки” керівник Офісу Президента Андрій Єрмак запропонував учасникам ТКГ зустрічатися частіше.

Єрмак додав, що було б непогано, якби більше українських політиків відвідувало лінію розмежування та спілкувалося з військовими й жителями Донбасу.

Як повідомлялося, зранку в суботу глава держави побував на Харківщині, де напередодні сталася катастрофа військового літака Ан-26, в якій загинули 26 осіб.

В другій половині дня Зеленський розпочав робочу поїздку до Донецької області, де планував, серед іншого, провести нараду з питань обговорення роботи Тристоронньої контактної групи.

 

Зеленський оглянув КПВВ “Майорське” на Донеччині

Президент України Володимир Зеленський у межах робочої поїздки до Донецької області відвідав контрольний пункт в’їзду-виїзду «Майорське».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зазначається, що Президент оглянув облаштування КПВВ та порядок здійснення контрольних процедур на ньому.

Голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко доповів Зеленському, що на пункті облаштовано чотири павільйони паспортного контролю на кожному з напрямків руху. Також функціонують два павільйони для проходження паспортного контролю особами, які перетинають лінію розмежування в пішому порядку.

Президент оглянув робочі місця працівників пункту. На КПВВ обладнано 35 робочих місць для перевірки паспортних документів, що дає змогу уникати черг навіть у разі збільшення пасажиропотоку.

Зеленський ознайомився і з порядком пропуску транспортних засобів на КПВВ.

Дейнеко зазначив, що основні загрози, які існують на цьому пункті пропуску, – це спроби перевезення валюти, лікарських і наркотичних засобів, зброї й вибухових речовин.

Голова Держприкордонслужби зауважив, що з 22 березня, після запровадження карантинних заходів, КПВВ тимчасово не працює.

«Пікове навантаження зафіксовано з початку березня до запровадження карантину. Було до 14 тисяч 600 громадян на день», – сказав Дейнеко.

За даними пресслужби, Президент поцікавився, чи надходили звернення від громадян з проханням відновити роботу КПВВ. Голова Держприкордонслужби зазначив, що таких звернень не надходило, проте «Майорське» готове до відновлення роботи за необхідності.

«Фактично ми готові проводити всі контрольні операції. Відстань від КПВВ до лінії розмежування становить 800 метрів», – зазначив Дейнеко.

Також Зеленський відвідав позиції Збройних сил України на лінії фронту, де поспілкувався з бійцями. Президент вручив військовим державні нагороди.

Як повідомлялося, зранку в суботу глава держави побував на Харківщині, де напередодні сталася катастрофа військового літака Ан-26, в якій загинули 26 осіб.

В другій половині дня Зеленський розпочав робочу поїздку до Донецької області, де планує, серед іншого, провести нараду з питань обговорення роботи Тристоронньої контактної групи.

 

Зеленський на Донеччині вручив нагороди військовим

Президент Володимир Зеленський на Донеччині відвідав базовий табір Головного управління розвідки та вручив нагороди військовим.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

«Ви всі для нас герої. Ви несете складну й небезпечну службу. Бажаю вам здоров’я, наснаги, сили захищати нашу незалежність», – звернувся Президент до військовослужбовців.

Зазначається, що глава держави ознайомився з умовами проживання військовослужбовців, оглянув сучасні комфортні модулі, у яких мешкає особовий склад.

Крім того, Зеленський пообідав з військовими.

Як розповіли в ОП, у солдатській їдальні він скуштував борщ та рисову кашу й “залишився задоволений” стравами, якими годують військовослужбовців.

Також Президент вручив військовим державні нагороди.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський перебуває з робочою поїздкою в Донецькій області, де планує провести нараду щодо роботи ТКГ.

 

Джапарова розповіла про платформу щодо деокупації Криму

Платформа щодо деокупації Криму буде вміщати заходи на різних рівнях, найвищим з яких стане Кримський саміт.

Про це розповіла заступник голови МЗС України Еміне Джапарова виданню Крим.Реалії, передає Укрінформ.

“Мета Кримської платформи — це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий — це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично через пандемію COVID-19”, – сказала вона.

Джапарова зазначила, що Україна пропонує провести платформу 26 лютого — це День опору Криму російській окупації.

“Наступний рівень (платформи) – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі”, – розповіла заступник голови МЗС.

“Важливим аспектом, який я хочу підкреслити — це те, що ми плануємо представити мілітаризацію (Криму – ред.) як одне з ключових наслідків окупації півострова”, – сказала Джапарова.

Як повідомляв Укрінформ, 2 вересня перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова прокоментувала заяву депутатка Держдуми Росії, експрокурора окупованого Криму Наталія Поклонської щодо її “співпраці” з ООН, зазначивши, що та “видає бажане за дійсне”.

 

Анексія Криму та агресія на Донбасі загрожують глобальній безпеці — прем’єр Швеції

Прем’єр Королівства Швеція Стефан Левен у своєму виступі на Генасамблеї ООН згадав про незаконну анексію Росією Криму та агресію на сході України, що загрожують глобальній безпеці.

Виступ глави шведського уряду у форматі відеозвернення транслювався на сайті ООН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Незаконна анексія Росією Криму та Севастополя та агресія на сході України є серйозними порушеннями міжнародного права та кидають виклик глобальній безпеці та спричиняють людські страждання”, – заявив він.

Шведський прем’єр також вказав на те, що Європейський Союз чітко заявляє про необхідність імплементації Мінських домовленостей.

Окремо Стефан Левен відзначив, що Швеція у 2021 році перейме на себе головування в Організації з безпеки та співробітництва у Європі і головним пріоритетом буде “робота над врегулюванням конфліктів”.

“Європейський безпековий порядок повинен виконуватися, а не переглядатися”, – наголосив він.

Як повідомлялося, Рада безпеки ООН є постійно діючим органом Організації Об’єднаних Націй, відповідальним за підтримку миру й безпеки у світі. Радбез налічує п’ять постійних членів – Велику Британію, Китай, Росію, США, Францію – і десять непостійних.

Постійні члени Радбезу мають право ветувати будь-які резолюції, окрім процедурних.

 

Японія не підписала мирний договір з РФ через анексію Криму — експрем’єр

Японія не підписала мирний договір з Росією щодо спірних територій Північних островів (Курильських) зокрема через анексію Криму.

Про це виданню Nikkei Asian Review повідомив колишній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, який нещодавно пішов у відставку, передає Укрінформ.

“Було розуміння, що ми нарешті підходимо до переговорів про укладення угоди”, – сказав Абе.

Він зазначив, що у 2016 році на зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним відчув, що той налаштований активно домагатися розв’язання проблеми. Так, за словами експрем’єра, до його зустрічі з Путіним у Сінгапурі у листопаді 2018 року Росія і Японія були дуже близькими до остаточного врегулювання цього питання.

Однак міждержавну угоду так і не підписали. Абе послався на “зовнішні фактори”, а саме ескалацію напруженості у відносинах між США і Росією, причиною якої стала окупація українського Криму.

Нагадаємо: Північні острови, які після Другої світової окупувала Росія, називаючи Курильськими, — це архіпелаг у Тихому океані, що простягається від південного краю Камчатки до японського острова Хоккайдо.

Наразі на Курилах проживає всього 20 тисяч людей, а їх єдиним зв’язком із зовнішнім світом лишається паром на острів Сахалін, який курсує щотижня. В регіоні вкрай погана ситуація з доступом до інтернету і мобільного зв’язку і є всього 13 км асфальтованих доріг.

 

Саміт Україна-ЄС відбудеться 6 жовтня у Брюсселі – Зеленський

Саміт Україна-ЄС відбудеться у Брюсселі 6 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це у суботу в Tвіттер повідомив Президент України Володимир Зеленський за результатами телефонної розмови з главою Європейської ради Шарлем Мішелем..

«У телефонній розмові з Шарлем Мішелем ми погодилися зустрітися в Брюсселі 6 жовтня для проведення 22 саміту ЄС – Україна. Сподіваюся зустрітися з Вами та Урсулою фон дер Ляєн (президент Єврокомісії – ред.), щоб обговорити шляхи важливого партнерства між ЄС і Україною», – йдеться у повідомленні.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

 

Боррель відмовився від слів про те, що “Євросоюз – не банкомат” для України

Зі статті високого представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля прибрали фразу про те, що Україна не повинна розглядати ЄС як благодійну організацію або банкомат.

Як передає Укрінформ, зміни внесено у текст статті від 23 вересня, яка опублікована на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

В ЄС вирішили прибрати такі слова Борреля: «Як я сказав Президенту, Європейський Союз не є благодійною організацією або банкоматом».

В іншому текст статті залишився без змін.

Як повідомляв Укрінформ, у середу, за підсумками офіційного візиту до Києва високий представник ЄС Жозеп Боррель зазначив, що з часів «Революції гідності» у 2014 році Україна залишається серед головних політичних пріоритетів порядку денного Євросоюзу. Він також висловив намір незабаром відвідати регіони на Сході України, щоб ознайомитися з розвитком ситуації на місці подій

 

Швеція в ООН запропонувала посередництво у розв’язанні кризи в Білорусі27.09.2020 06:22

Швеція закликає керівництво Білорусі припинити репресії проти опозиції та розпочати з нею діалог, у здійсненні якого Стокгольм готовий посприяти.

Про це заявив прем’єр-міністр Королівства Швеція Стефан Левен у суботу під час свого виступу у форматі відеозвернення на Генасамблеї ООН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Швеція стурбована ситуацією у Білорусі після виборів 9 серпня, які не були ані вільними, ані чесними. Зростаючі репресії проти мирних демонстрантів, журналістів та лідерів опозиції є неприпустимими”, – заявив глава шведського уряду.

Він зазначив, що Швеція “солідарна з білоруським народом у його прагненні реалізувати свої основні демократичні права”.

“Ми продовжуємо закликати білоруське керівництво припинити репресії та розпочати справжній діалог з опозицією. Ми готові сприяти такому діалогу”, – заявив Левен.

У своїй промові він також нагадав, що Швеція у 2021 році перейме на себе головування в ОБСЄ, головним пріоритетом якого буде “робота над врегулюванням конфліктів”.

Як повідомлялося, Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської у неділю, 27 вересня.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

 

У Білорусі буде проведена конституційна реформа

27 вересня 2020, 04:24 •

УНН. Глава МЗС Білорусії Володимир Макей, виступаючи на загальнополітичних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї (ГА) ООН, заявив, що майбутнє країни буде визначено в рамках процесу конституційної реформи. Про це повідомляє ТАСС, передає УНН.

За його словами, майбутнє країни визначатиме білоруський народ.

“Чи не на барикадах, а шляхом цивілізованого діалогу, в тому числі в рамках процесу конституційної реформи, вже розпочатої в країні”, – сказав Макей.

Нагадаємо, 23 вересня Лукашенко таємно вступив на посаду президента Білорусії. В ході церемонії Лукашенко, поклавши праву руку на конституцію Білорусії, виголосив присягу на білоруській мові і підписав акт про прийняття присяги.
Вибори президента Білорусі відбулися 9 серпня. За даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосувало 80,1% виборців. Після чого в країні не припиняються протести

 

У Білорусі “кіберпартизани” зламали сайти державних телеканалів 26.09.2020 23:17

Онлайн-трансляцію основного державного телеканалу Республіки “Білорусь 1” а також телеканалу ОНТ перервали кадрами з побиттям учасників антиурядових протестів.

Про це передає Укрінформ із посиланням на портал TUT.BY.

Сайт зламало угруповання хакерів, яка називає себе “Кіберпартізани”. Розділ онлайн-мовлення на порталі не завантажується. На сайті, де повинна була вестися трансляція футбольного матчу, викладена добірка невигідних владі кадрів.

Водночас в телеграм-каналі “кіберпартизанів” з’явилося повідомлення: “Якщо Белтелерадіокомпанія не хоче показувати людям правду — її покажемо ми”.

На ТБ-каналі “Білорусь-1” перервали інтерв’ю міністра охорони здоров’я Дмитра Піневича, яке показували у вечірніх новинах. Замість нього глядачі побачили побиття протестувальників силовиками на мітингах проти Олександра Лукашенка.

Як повідомлялося, Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської в неділю, 27 вересня.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, були затримані більш як 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Жіночий марш у Мінську: затриманих уже більш як 9026.09.2020 20:18

Правозахисники повідомляють вже про 93 затриманих на жіночому марші в Мінську в суботу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Nexta з посиланням на правозахисний центр «Весна».

Раніше повідомлялося про 50 затриманих.

Зокрема, затримали журналістів Сашу Ельбаум з Tut.by, Катерину Крапицьку з «Нашої Ниви», Альону Довнар з «Белсат», Анастасію Ольшанську з «МБХ медіа», а також співробітниць «Єврорадіо» Юлію Матузову і Марію Войтович. Декого з них вже відпустили.

Жіночий марш, який цього разу назвали репетицією народної інавгурації Світлани Тихановської, планували провести в суботу на площі Перемоги о 14:00, однак перед початком акції силовики перекрили прохід до пам’ятника Перемоги, а також була закрита однойменна станція метро.

Як повідомлялося, Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської у неділю, 27 вересня.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

 

На Жіночому марші в Мінську затримали журналісток26.09.2020 17:22

У Мінську затримали кількох журналісток, які висвітлюють події Жіночого маршу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал Nexta Live.

Зокрема, затримали журналістку «Нашай Нівы» Катерину Карпіцьку, журналістку Tut.by Олександру Ельбаум і журналістку «Єврорадіо» Марію Войтович.

Як зазначає видання, жіночий марш, який назвали репетицією народної інавгурації Тихановської, планували провести на площі Перемоги о 14:00, однак перед початком акції силовики перекрили прохід до пам’ятника Перемоги, також була закрита однойменна станція метро. Тому в останній момент старт акції перенесли на Комаровський ринок, щойно туди підійшли активістки, почалися затримання.

23 вересня Олександр Лукашенко вступив на посаду президента Білорусі. Інавгурація вперше не була анонсована, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону “Про Президента Республіки Білорусь”, церемонія складання присяги мала транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

Ряд країн, серед яких Польща, Словаччина, Естонія, Чехія, Латвія, Литва і Канада, заявили, що не визнають Лукашенка як легітимного президента Білорусі.

У свою чергу опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської у неділю 27 вересня.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

 

У Мінську силовики затримують учасниць жіночого маршу26.09.2020 15:18

Традиційний жіночий марш у Мінську в останню мить перенесли з площі Перемоги до Комаровського ринку – як тільки туди підійшли активістки, почалися затримання.

Як передає Укрінформ, про це пише телеграм-канал Nexta Live.

Згідно з інформацією TUT.BY, на пішохідну зону біля Комаровського ринку заїхали мікроавтобуси з тонованим склом, звідти вибігли невідомі в балаклавах. Почалися затримання.

Жіночий марш, названий репетицією народної інавгурації Світлани Тихановської, планували провести на площі Перемоги о 14:00, однак перед початком акції силовики перекрили прохід до пам’ятника Перемоги, а також була закрита однойменна станція метро.

Як повідомлялося, Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону “Про Президента Республіки Білорусь”, церемонія складання присяги має транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

Опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської в неділю, 27 вересня.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, були затримані більш як 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

До центру Мінська почали стягувати силовиків перед репетицією народної інавгурації Тихановської

У Мінську перед жіночою акцією-репетицією народної інавгурації Світлани Тихановської як президента силовики перекрили підходи до пам’ятника Перемоги.

Як передає Укрінформ, про це пише телеграм-канал TUT.BY.

На фото видно, як силовики стоять на підході до пам’ятника.

Як повідомляв Nexta Live, в суботу, 26 вересня, на площі Перемоги в Мінську о 14:00 очікується традиційна жіноча акція, на цей раз – репетиція інавгурації на честь вступу на посаду Президента Білорусі Світлани Тихановської, яку планують провести в неділю.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону “Про Президента Республіки Білорусь”, церемонія складання присяги має транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

Опозиційно налаштовані активісти в Білорусі у відповідь вирішили провести народну інавгурацію Тихановської у неділю, 27 вересня.

 

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, були затримані понад 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Мінську проводили “Забіг вільних”, учасників почали затримувати на другому колі26.09.2020 12:46

У Мінську під час “Забігу вільних” у парку Дружби народів почалися затримання.

Як передає Укрінформ, про це пише телеграм-канал TUT.BY.

Відзначається, що через затримання учасники не добігли друге коло забігу.

Кількість затриманих поки що не уточнюється.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, були затримані більш як 10 тисяч осіб, кілька людей загинули.

23 вересня Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону “Про Президента Республіки Білорусь”, церемонія складання присяги має транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

 

В Україні за добу – 3 833 випадків коронавірусу

26.09.2020 08:56

В Україні станом на 26 вересня лабораторно підтверджено 195 504 випадки COVID-19, з них за добу – 3 833.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Протягом доби зафіксовано 76 нових летальних випадків. Одужали – 1 740 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 3 903 смерті від COVID-19. Одужали – 86 873 пацієнтів.

Хворіють 104 728 осіб, із підозрою на коронавірус – 261 101 людина.

Найбільше нових випадків коронавірусу за добу виявили у Києві – 447, Харківській області – 380, Тернопільській – 284, Одеській – 264, Дніпропетровській – 201, Львівській – 171, Чернівецькій – 166.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 3 565 випадків коронавірусу.

 

У Києві за добу виявили 447 випадків коронавірусу, восьмеро людей померли26.09.2020 12:20

У столиці за минулу добу виявили 447 інфікованих коронавірусом, 42 з них – діти.

Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомив у Телеграм-каналі.

«Кількість хворих на коронавірус у Києві продовжує збільшуватись. За минулу добу вірус виявили в 447 людей. Зокрема, у 42 дітей. 8 хворих померли. Загалом коронавірус забрав життя 350 киян. На сьогодні в столиці вже 21492 підтверджених випадків захворювання на COVID-19», – написав Кличко.

За його інформацією, захворіли: 230 жінок віком від 18 до 89 років, 175 чоловіків віком від 19 до 96 рокiв, 21 дівчинка від 1 до 16 років та 21 хлопчик від 4 років до 16. Також захворіли 14 медиків.

Не зменшується і кількість госпіталізованих хворих, зазначив Кличко і поінформував, що до лікарень столиці потрапили 59 пацієнтів. Інші – на самоізоляції під контролем лікарів.

За інформацією керівника столиці, одужали за минулу добу 132 людини. Всього коронавірус подолали 6387 жителів Києва.

«Найбільше випадків захворювання виявили в Дніпровському районі – 66. В Оболонському – 60. Та в Деснянському районі – 58 випадків. Вірус стрімко розповсюджується. Будьте обережними і дотримуйтесь елементарних правил. Бережіть себе» – звернувся до киян Кличко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 26 вересня підтверджено 195 504 випадків COVID-19, з них за добу – 3 833.

 

Шмигаль доручив Мінсоцполітики з’ясувати, чи був застрахований екіпаж Ан-26

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль попросив Міністерство соціальної політики з’ясувати та доповісти, чи були застраховані члени екіпажу Ан-26, який розбився на Харківщині 25 вересня.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на позачерговому засіданні уряду в суботу, 26 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Також попрошу Міністерство соціальної політики з’ясувати, чи був застрахованим екіпаж і також – чи належать до виплати відповідні кошти з Фондів соціального страхування на випадок нещасних випадків для відповідного екіпажу. Окремо прошу з’ясувати і доповісти», – сказав Шмигаль.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків, несумісних із життям. Ще один перебуває на лікуванні.

За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

У суботу, 26 вересня, на Харківщину прибув Президент Зеленський. За його дорученням для розслідування причин катастрофи створили державну комісію, яку очолив віцепрем’єр Олег Уруський.

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака Ан-26 нададуть по 1,5 млн грн допомоги. Кошти виділять із фондів Міноборони.

 

Народний депутат зі “Слуги народу” вийшов з фракції

УНН. Про вихід з фракції “Слуга народу” заявив народний депутат Микола Галушко, повідомляє УНН з посиланням на відеозвернення депутата.

На відео він звернувся до Президента України.

“Володимире Олександровичу, в 2019 році я разом з вами йшов на вибори. Після обрання вас президентом я йшов разом з вами на вибори до Верховної Ради. Весь цей шлях пройшла зі мною команда однодумців, яка працювала за ідею, за зміну ставлення влади до людей. Минуло майже два роки, але, на жаль, нічого не змінилося”, — заявив нардеп.

Розкритикував парламентар і те, як відбуваються місцеві вибори. Він заявив, що всі місця в списку партії “Слуга народу” на його окрузі (обирався Галушко на 97 окрузі у місті Бровари), продані.

“А зараз на місцевих виборах всі місця в списках від партії” Слуга народу “були продані. І заклик йти на вибори боротися з корупціонерами і старими елітами, на жаль, просто слова. Для цього достатньо відкрити список кандидатів від партії” Слуга народу “в моєму окрузі. В таких політичних виборах ні я, ні моя команда брати участь не буде. Тому я, Галушко Микола, офіційно заявляю про вихід з партії “Слуга народу”, — заявив нардеп.
Нагадаємо, місцеві вибори в Україні призначені на 25 жовтня.

 

В Україні за добу відкрили ще 15 справ через порушення виборчого процесу

За добу 25 вересня поліцейські відкрили 15 кримінальних проваджень за фактами порушень виборчого процесу.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

Зазначається, що загалом упродовж доби до поліції надійшло 159 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого законодавства.

“Найбільше повідомлень зафіксовано у місті Києві – 27, 16 повідомлень – у Чернівецькій, 15 – у Київській, 13 – у Дніпропетровській, по 11 – у Кіровоградській, Одеській та Рівненській, 9 – у Вінницькій, 8 – у Чернігівській, по 5 – у Луганській та Херсонській, по 4 – у Донецькій, Тернопільській та Черкаській, по 3 – у Волинській та Закарпатській, по 2 – Запорізькій, Івано-Франківській та Миколаївській, по 1 – у Львівській, Полтавській, Сумській та Харківській областях”, – йдеться у повідомленні.

Усього з 5 вересня поліція зареєструвала 1083 заяви та повідомлення, пов’язаних із виборчим процесом.

Як повідомлялося, місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.