Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять загиблого напередодні на Донбасі бійця
Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять українського військового, який напередодні загинув на сході.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Прошу, щоб ми піднялися і хвилиною мовчання вшанували загиблого вчора бійця. Наші бійці – це наша гордість і сила, тому вічна пам’ять героям”, – сказала член фракції “Європейська солідарність” Софія Федина під час виступу з трибуни парламенту.
У виступі депутат також зазначила, звертаючись до Президента, що “військовослужбовці мають відчувати надійний тил, а не бути десь на узбіччі нашої держави, коли так виглядає, що в нас не вистачає часу ані вшанували їх хвилиною мовчання, ані зустріти загиблих належним чином”.
Як повідомляв Укрінформ, під час обстрілу в зоні ООС на Луганщині 3 березня загинув 25-річний боєць із Чернігівщини старший сержант Володимир Черненко.
Загиблого на Донбасі бійця Ігоря Гавриляка поховали у Львові
У Львові попрощалися із військовим Ігорем Гавриляком, який 1 березня загинув у зоні проведення ООС.
Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради – Укрінформ.
“Сьогодні громада Львова попрощалась з військовослужбовцем Ігорем Гавриляком, який загинув у зоні проведення операції об’єднаних сил. Поховали Героя на Личаківському кладовищі”, – йдеться у повідомленні.
33-річний військовослужбовець загинув 1 березня поблизу населеного пункту Катеринівка Попаснянського району Луганської області. Ігор Гавриляк служив у 72-ій бригаді “Чорних запорожців”.
Як зазначили у міськраді, об 11.00 год. відбувся чин похорону в Гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла. Далі похоронна процесія вирушила на Личаківське кладовище, де на полі почесних поховань № 76 відбувся чин погребення.
Окупанти поранили на Донбасі чотирьох бійців ЗСУ
Станом на 18.00 4 березня російсько-окупаційні війська п’ять разів обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі, четверо українських військовослужбовців поранені.
Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Facebook – Укрінформ.
“Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації п’ять разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм і 82 мм, а також із гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів”, – йдеться у повідомленні.
Усі обстріли було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме: біля Кримського – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів; двічі неподалік Оріхового – з мінометів калібру 120 мм противник випустив 11 мін та шість мін із міномета калібру 82 мм; поблизу Миронівського – з 82-мм міномета – чотири міни; у районі населеного пункту Шуми – зі станкового протитанкового гранатомета ворог здійснив шість пострілів.
Внаслідок ворожих обстрілів четверо військовослужбовців Об’єднаних сил зазнали поранень.
Авіація РФ провела навчання з бойовими стрільбами у Криму
Екіпажі літаків морської авіації й ППО Чорноморського флоту провели в окупованому Криму навчання з ведення бойових дій з завданням ударів по наземних й морських цілях.
Про це повідомляє пресслужба Міноборони РФ – Укрінформ.
“З екіпажами літаків Морської авіації й ППО Чорноморського флоту у взаємодії з корабельними силами проводяться планові навчання з ведення бойових дій з завданням ударів по наземних й морських цілях”, – йдеться у повідомленні.
Незаконні навчання держави-окупанта проходили в Криму в три етапи. На завершальному третьому етапі навчань планувалося “завдання ракетного і бомбового удару по десантному загону кораблів умовного противника з застосуванням нестандартних тактичних прийомів”.
Загалом у маневрах задіяно близько 15 літаків, в тому числі – Су-30СМ, Су-24М і Су-24МР зі складу Морської авіації й ППО Чорноморського флоту.
Україна засуджує “вояж” делегації Сицилії до анексованого Криму
Відвідання делегацією муніципалітетів з італійської Сицилії тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим догоджає Росії-агресору у її протиправних діях і не відповідає політиці Європейського Союзу.
Про це заявили в міністерстві закордонних справ України в коментарі Укрінформу.
“Відвідання ТОТ АР Крим сицилійською делегацією спрямоване на догоду Росії-агресору у її протиправних діях та не відповідає політиці невизнання Європейського Союзу, співзасновником якого є Італія”, – зазначили в МЗС.
У міністерстві підкреслили, що підтвердженням політики невизнання анексії Криму з боку ЄС є серед іншого й те, що у середу Комітет постійних представників Євросоюзу погодив проєкт рішення про продовження індивідуальних санкцій проти осіб, причетних до порушення територіальної цілісності та суверенітету України.
Крім того, у МЗС нагадали, що під час нещодавнього візиту Президента Володимира Зеленського до Рима італійські лідери вкотре на найвищому рівні підтвердили підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
“Україна рішуче засуджує поїздку делегації муніципалітетів Сицилії до тимчасово окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. Зазначена поїздка є відвертим порушенням законодавства України і норм міжнародного права та такою, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України”, – підкреслили в МЗС.
У міністерстві звернули увагу на необхідності дотримання усіма іноземними громадянами чинного Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, та наголосили на неминучій правовій відповідальності за його порушення.
“Підкреслюємо: будь-які контакти чи співпраця з російською окупаційною адміністрацією в Криму не визнаються міжнародною спільнотою і відтак не мають юридичної сили”, – додали в МЗС.
Раніше деякі ЗМІ повідомили, що делегація з Італії, яка представляє низку муніципалітетів Сицилії, прибула в понеділок, 2 березня, в окупований Росією Крим з “ознайомчим візитом”.
Окупанти визнали кримського татарина “терористом” і відправили до психлікарні
В окупованому Криму підконтрольний Росії Ялтинський міський суд визнав винним Юнуса Машаріпова у виготовленні вибухових речовин і відправив його на примусове лікування до психіатричної лікарні.
У Криму “суд” визнав Машаріпова “терористом”, відправивши його на примусове лікування
Про це повідомляє адвокат Олексій Ладин у відео, розміщеному в Facebook Кримською солідарністю – Укрінформ.
“Відповідно до постанови суду стосовно Машаріпова будуть застосовані медичні заходи примусового характеру. Його доправлять у стаціонар, де він перебуватиме під інтенсивним спостереженням”, – повідомив Ладин.
За його словами, “суд визнав факт злочинної діяльності” його підзахисного і він звільнений від покарання за медичними показаннями.
Насправді, вважає адвокат, Машаріпов не причетний до пред’явлених звинувачень.
“Позиція захисту – те, в чому звинувачують Машаріпова, було сфабриковано співробітниками правоохоронних органів, зокрема, ФСБ. Схема ця вже досить обкатана і ясна – на вибухові речовини або елементи вибухових речовин наносяться біологічні сліди обвинуваченого, після чого проводиться біологічна експертиза і людина визнається винною”, – розповів Ладин.
Він підкреслив, що суд не став оголошувати відомості про те, звідки у слідства інформація про причетність Машаріпова до двох виявлених у гаражі і в лісі схронів зброї, посилаючись на те, що це оперативні дані.
Крім того, повідомив адвокат, після скасування вироку першої інстанції у даній справі “суд” продовжує порушувати право на захист і допускає процесуальні порушення.
“Це було однією з причин скасування вироку у цій кримінальній справі в суді касаційної інстанції. В даному разі по другому колу в суді першої інстанції захисту було відмовлено в допиті експерта вибухотехніки, експерта, який проводив біологічну експертизу, і медичних експертів, які проводили психолого-психіатричну експертизу. Допит цих експертів був необхідний, тому що ні суд, ні захист не володіють спеціальними даними та ті протиріччя, які були в експертизах, можна виявити, як мінімум, тільки в ході допиту експертів. Однак суд не цікавить реальна оцінка доказів, що власне й підтвердило рішення суду”, – резюмував адвокат.
Він заявив, що після того, як захисту буде доступна мотивувальна частина ухвали суду (на засіданні була зачитана тільки резолютивна частина), однозначно буде подано апеляцію на прийняте рішення.
Як повідомляв Укрінформ, кримськотатарський правозахисник і активіст Юнус Машаріпов був засуджений ялтинським “судом” до 4 років колонії і штрафу в розмірі 110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 42 700 грн) за надуманими звинуваченнями у виготовленні вибухових речовин для підпалу гірничо-лісистої місцевості на території Ялти “з метою дестабілізації соціально-політичної ситуації в регіоні”. У грудні 2019 року після касаційної скарги Машаріпова вирок першої інстанції було скасовано, і справу повернули до Ялтинського міського “суду”.
Машаріпов із 2014 року займався правозахисною діяльністю в Криму, повідомляючи про порушення прав дітей, інвалідів і пенсіонерів. У грудні 2017 року він розповів про те, що співробітники ФСБ у Криму допитували його про причини частих поїздок на материкову Україну. Машаріпову довелося обмовити себе через тортури електричним струмом. У свідченнях, які були отримані під тортурами, він вказав, що був “агентом СБУ і виконував її завдання”.
Загалом, за інформацією Кримської правозахисної групи, ФСБ РФ звинуватила “в підготовці диверсій і шпигунстві” 13 осіб, у числі яких Євген Панов, Андрій Захтей, Володимир Прісич, Володимир Дудка, Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов, Гліб Шаблій, Олексій Стогній, Геннадій Лімешко, Анна Сухоносова, Дмитро Долгополов, Костянтин Давиденко, Юнус Машаріпов.
Обстріл зі 122-мм калібру: окупанти пошкодили газопровід на Донеччині
На Донеччині внаслідок обстрілу російських окупаційних військ пошкоджено газопровід поблизу Новоселівки, у зв’язку з чим жителі можуть залишитися без газопостачання.
Про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Facebook – Укрінформ.
За даними штабу, днями окупанти вели з окупованої Горлівки вогонь на ураження зі ствольної артилерії калібру 122 мм по українських позиціях поблизу населеного пункту Новоселівка.
“Внаслідок розривів, уламками від снарядів було пошкоджено газопровід, який проходить неподалік з Новоселівкою, що призвело до виникнення вогняного факела заввишки декілька метрів. Оперативні дії рятувальних служб дозволили ліквідувати вогняний стовп та уникнути масштабної пожежі”, – йдеться в повідомленні.
Наразі проводиться обстеження газопроводу та встановлюється ступінь його пошкодження.
Під загрозою припинення газопостачання знаходяться мирні жителі, підкреслили в штабі.
Берлін радиться з партнерами в ЄС, як посилити тиск на Росію
Німеччина з партнерами в ЄС обговорюють різні можливості посилення тиску на Росію у зв’язку з її роллю у сирійському конфлікті та загостренням ситуації з біженцями.
Про це говорили на брифінгу в Берліні 4 березня представники МЗС ФРН Райнер Бреуль і Міноборони Тільман фон Плюсков, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми радимося з європейськими партнерами, як можна посилити тиск на Росію… Ми хотіли б, щоб Росія скоригувала свій курс”, – сказав Бреуль.
За його словами, федеральний уряд радиться, як досягти трьох цілей: щоб зброя в Ідлібі замовкла, щоб був створений гуманітарний доступ з гарантуванням безпеки під егідою ООН, щоб розпочався політичний процес з метою завершити конфлікт.
Дипломат зазначив, що оскільки режим Асада за допомогою російської армії спричинив нинішню ситуацію з внутрішніми біженцями, то Росія зобов’язана разом з Туреччиною проговорити питання надання гуманітарної допомоги в регіоні.
Тільман фон Плюсков зазначив, що розглянути потрібно всі можливі заходи, які можуть бути застосовані до Росії.
Раніше міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що вважає за можливе застосування санкції проти Росії для припинення бойових дій в Сирії і тим самим зменшення кількості біженців з країни. “В українському конфлікті за допомогою санкцій було продемонстровано, що Росії не все дозволено, не все може сходити з рук. І з моєї точки зору, це могло би бути питанням, яке наразі стоїть відносно Сирії”, – заявила вона.
Reuters: Росія швидко зміцнює свої угруповання в Сирії
УНН. Росія поспіхом зміцнює своє військове угруповання в Сирії, повідомляє Reuters, посилаючись на інформацію про пересування морських і повітряних суден, передає УНН спираючись на дані Радіо Свобода.
Публікація вийшла перед призначеними на 5 березня в Москві переговорами президентів Росії і Туреччини Володимира Путіна і Реджепа Ердогана. Зустріч відбудеться на тлі різкого загострення ситуації в сирійській провінції Ідліб, де армія президента Башара Асада за підтримки Росії продовжує великий наступ на загони опозиції. Турецькі військові, які перебувають у Сирії, з кінця лютого обстрілюють місця дислокації урядових сил. Це сталося після повідомлень Анкари про загибель понад 30 її солдатів в Ідлібі під час ударів авіації Асада.
У зв’язку з ескалацією на північному заході Сирії висловлюються побоювання щодо можливості прямого військового зіткнення Росії і Туреччини, яка підтримує частину сирійської опозиції.
Агентство Reuters передає, що аналіз даних руху суден у районі протоки Босфор, а також авіаційна статистика свідчать, що Росія нарощує морські і повітряні поставки в Сирію з 28 лютого, тобто на наступний день після сирійського авіаудару і загибелі десятків турецьких військових. За шість днів Москва направила через Босфор п’ять своїх кораблів, хоча офіційно було відомо лише про два судна.
Одночасно Reuters відзначає ознаки того, що Росія посилює війська в Сирії більш швидкими, ніж раніше, темпами з жовтня 2019 року, коли своїх солдатів із деяких районів Сирії вивели Сполучені Штати.
4 березня президент Туреччини Ердоган заявив, що після переговорів в Москві він очікує швидкого припинення вогню в Ідлібі. Виступаючи в парламенті, Ердоган також сказав, що Туреччина вміє битися, але не прагне війни. За словами турецького лідера, Анкара не залишить сирійців “на милість кривавого режиму Асада”, а турецька операція в Ідлібі спрямована проти уряду в Дамаску, але не проти російських військових.
У Москві також заявляли, що сподіваються на поліпшення ситуації навколо Ідлібу після зустрічі Путіна і Ердогана. Як зазначав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, рішення проблеми полягає в повному виконанні домовленостей лідерів двох країн, досягнутих у вересні 2018 року. “На жаль, поки ці домовленості не втілюються в життя”, — додав Лавров.
У парламенті Туреччини – бійка через сирійське питання
У Великих національних зборах Туреччини сталася бійка між депутатами від правлячої Партії справедливості та розвитку (АКР) й опозиційної Республіканської народної партії (СНР).
Про це повідомляє Milliyet – Укрінформ.
«У Великих національних зборах Туреччини стався кулачний бій між депутатами із Партії справедливості та розвитку та Республіканської народної партії. Депутати АКР відреагували на слова Озкача (депутат СНР – ред.)», – повідомляє видання.
Сьогодні в турецькому парламенті відбувалося закрите засідання, на якому обговорювалося сирійське питання.
Відомо, що СНР, зокрема її представник Енгін Озкоч раніше критикував дії керівництва держави, зокрема президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, щодо позиції Туреччини в Сирії. 3 березня він розкритикував намір президента відвідати Москву для зустрічі з Путіним.
Як повідомляє видання, Генеральна прокуратура Анкари розпочала розслідування щодо Енгіна Озкоча через «образи на адресу президента».
У Сирії загинули двоє турецьких військових, шестеро поранені
Внаслідок атаки збройних формувань режиму Асада загинули двоє військовослужбовців ЗС Туреччини, шестеро отримали поранення.
Про це йшлося на брифінгу в Міністерстві національної оборони Туреччини, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Внаслідок вогню, відкритого режимом по наших підрозділах у районі проведення операції «Весняний щит», двоє військовослужбовців загинули, 6 отримали поранення”, – повідомили в Міноборони.
Після нападу було відкрито вогонь у відповідь.
За даними міністерства, з початку операції було знищено 3 літаки, 8 вертольотів, 3 БПЛА, 151 танк, 47 гармат та гаубиць, 52 ракетні установки, 8 зенітно-ракетних комплексів, 12 протитанкових гармат, 4 міномети, 24 БТР, 27 бойових броньованих машин, 34 автівки типу пікап з озброєнням, 60 військових транспортних засобів, 10 складів боєприпасів та знешкоджено 3138 представників збройних формувань режиму Асада.
Ситуація в провінції Ідліб вчергове загострилася у ніч з 27 на 28 лютого, коли сили режиму Асада атакували з повітря турецькі підрозділи, у результаті чого загинуло 33 військовослужбовці. 1 березня турецькі військові почали операцію “Весняний щит” в Ідлібі у відповідь на авіаудари режиму Асада. Завтра у Москві запланована зустріч президентів Туреччини та РФ, основною темою якої буде загострення ситуації в сирійській провінції Ідліб та її деескалація.
І ЄС, і Туреччина хочуть зупинити насильство в Сирії та розв’язати проблему біженців – Боррель
Євросоюз і Туреччина мають спільний інтерес у зупиненні бойових дій на Північному заході Сирії, у припиненні страждань мирного населення та у розв’язання проблеми біженців.
Про це за підсумками візиту до Туреччини заявив високий Представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє сайт Європейської служби зовнішніх дій – Укрінформ.
“Ми маємо спільні інтереси, які полягають у тому, щоб покласти край конфлікту в Сирії. Лише таким чином ми можемо зупинити страждання мирного населення та вирішити найбільші виклики, з якими нині стикається Туреччина. Підвищення тиску на кордоні між Туреччиною і ЄС та одноосібні дії не надають жодних відповідей (на ці проблеми — ред.)”, – наголосив високий представник ЄС.
Боррель зустрівся з вищим політичним керівництвом країни, включаючи президента Реджепа Ердогана та профільних міністрів закордонних, внутрішніх справ та оборони. Єврокомісар з питань кризового менеджменту Янез Ленарчич, який також входив до складу європейської делегації, провів зустрічі з міністрами праці та надзвичайних справ Туреччини, представниками Червоного Хреста тощо. Сторони обговорили двостороннє співробітництво, включаючи допомогу ЄС на адресу Туреччини у подоланні викликів, які постають перед країною у зв’язку із ситуацією в Сирії.
“Під час цих зустрічей високий представник та єврокомісар наголосили на тому, що ситуація в Ідлібі та навколо нього є критичною та вимагає негайних дій, щоб зупинити військову конфронтацію, яка призводить до величезних страждань. Майже мільйон людей полишили свої домівки через бойові дії на північному заході Сирії”, – йдеться у повідомленні.
Високий представник ЄС нагадав турецьким партнерам, що ЄС очікує від Туреччини виконання її зобов’язань відповідно до заяви ЄС-Туреччина (щодо поводження з біженцями), та закликав турецьку сторону не заохочувати подальший рух біженців і мігрантів до кордонів Європейського Союзу.
Єврокомісар Ленарчич підкреслив, що ЄС залишається найбільшим міжнародним донором від початку сирійської кризи та вже дев’ять років надає підтримку сирійцям, що страждають від війни, а також сусіднім країнам, які приймають на своїй території сирійських біженців. Вже сьогодні ЄС оголосив про виділення додатково 170 мільйонів євро на підтримку найбільш вразливого населення в Сирії, включаючи 60 мільйонів, які будуть адресно спрямовані на північний захід країни.
За оцінкою Єврокомісії, на початку 10-го року сирійського конфлікту більш як 11 мільйонів людей в Сирії потребують гуманітарної допомоги. Драматичне загострення ситуації в Ідліб призвело до величезного внутрішнього руху переміщених осіб у кількості до 3 мільйонів, серед яких близько 1 мільйона – діти.
Спроби Туреччини використати біженців з політичною метою є неприйнятними – ЄС
05.03.2020 06:38
Рада міністрів ЄС із закордонних справ, засідання якої відбулось у Брюсселі, назвала неприйнятними спроби Туреччини використовувати міграційний тиск для досягнення власних політичних цілей.
Резолюцію, ухвалену за підсумками зустрічі міністрів, оприлюднено на сайті Європейської ради.
«Рада ЄС визнає міграційний тягар та ризики, з якими стикається Туреччина на власній території, та змістовні зусилля, які вона робить, приймаючи 3,7 млн біженців і мігрантів. Водночас Рада ЄС рішуче відкидає використання Туреччиною міграційного тиску для політичних цілей. Така ситуація на зовнішніх кордонах ЄС не є прийнятною», – зазначається у документі.
Європейські міністри висловили очікування, що Анкара повною мірою виконуватиме умови Спільної заяви ЄС – Туреччина від 2016 року. За їхніми словами, цей документ приніс суттєві результати та допоміг Туреччині розмістити на власній території мігрантів та біженців. А отже, продовження співпраці та виконання зобов’язань за цією угодою відповідає інтересам як ЄС, так і Туреччини.
«ЄС і країни-члени зберігають рішучість в ефективному захисті зовнішніх кордонів. Незаконний перетин кордону не буде толеруватися. У цьому контексті ЄС і країни-члени будуть вживати всіх належних заходів відповідно до законодавства. Не слід заохочувати мігрантів ризикувати власним життям під час спроб незаконного перетину кордону морем або суходолом. Рада ЄС закликає уряд Туреччини та всіх діячів і організації на місцях зважати на цю позицію та запобігати розповсюдження хибної інформації», – заявили міністри.
У резолюції окремо наголошується, що ЄС буде продовжувати активну боротьбу з таким явищем як контрабанда людьми.
«Рада ЄС висловлює солідарність із Грецією, Болгарією і Кіпром, а також іншими країнами-членами, які також можуть бути уражені міграційною кризою, включаючи підтримку зусиль з охорони зовнішніх кордонів. ЄС буде продовжувати тісно співпрацювати з партнерами у регіоні Західних Балкан у регулюванні міграційних потоків», – ідеться у рішенні міністрів.
Наступна Рада міністрів ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ відбудеться 13 березня. На ній розглянуть питання допомоги Греції. Рада ЄС спільно із Єврокомісією продовжуватимуть моніторинг ситуації та координуватимуть дії, зокрема через Інтегрований політичний механізм відповіді на кризи.
Світових лідерів закликають не їхати 9 травня до Москви
Громадські діячі підписують звернення до лідерів цивілізованого світу із закликом утриматися від офіційних візитів до Москви на військовий парад 9 травня.
Про це повідомляє Український кризовий медіа-центр – Укрінформ.
“Цього року виповнюється 75 років з дня закінчення найкривавішого військового конфлікту в історії людства: Другої світової війни. В цивілізованому світі це привід згадати причини та наслідки тієї страшної війни та забезпечити все необхідне, щоб така трагедія більше не повторилася. Натомість Російська Федерація використовує цю дату, щоб виправдати свою агресивну політику щодо інших незалежних країн, минулих і теперішніх”, – йдеться у зверненні.
Зазначається, що участь лідерів цивілізованого світу в параді 9 травня легітимізує російську агресію та заохочує російське керівництво продовжувати грубі та систематичні порушення суверенітету інших держав, порушення прав людини та власних громадян.
На даний момент серед підписантів звернення є член Європейського парламенту (2004-2019) Ребекка Гармс, британський журналіст, письменник Пітер Померанцев, почесний президент Українського ПЕН, письменник Микола Рябчук та інші.
Як повідомлялося, 17 лютого 2020 року депутат Верховної Ради від ОПЗЖ Вадим Рабінович запропонував сформувати парламентську делегацію до Москви для участі у параді до 75-річчя перемоги у Другій світовій війні.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович застеріг від участі в російському “побєдобєсії” 9 травня, оскільки парад на Красній площі Росія використає для досягнення своїх політичних цілей.
Партія п’ятого президента України Петра Порошенка “Європейська солідарність” вимагає від глави держави Володимира Зеленського заяви, чи планує він їхати до Москви на парад 9 травня.
Венедіктова у Раді розповіла про діяльність ДБР за два місяці
Тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова поінформувала у Верховній Раді про результати діяльності ДБР за час її керівництва відомством.
Свій звіт Венедіктова представила на позачерговому засіданні парламенту в середу, 4 березня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У провадженні 16,5 тисяч справ. За 2 місяці цього року вручено 545 повідомлень про підозру, затримано 65 осіб, скеровані до суду 425 кримінальних впроваджень”, – сказала т.в.о. директора ДБР.
Венедіктова додала, що “лише цифри та факти не мають жодного значення, поки злочинці не знаходяться у в’язниці, а гроші, одержані злочинним шляхом, не повернуті потерпілим чи відшкодовані в бюджет держави”.
Для цього, за словами Венедіктової, необхідна злагоджена робота правоохоронної системи і системи правосуддя.
Зокрема, як зазначила керівниця ДБР, перешкоджає поставленій меті визначення підслідності ДБР, вона перетинається з підслідністю НАБУ.
“У низці випадків це не просто дублювання функцій, а передача справ з одного органу в інший на будь-якій стадії і в рандомному порядку. Без встановлення альтернативної підслідності ДБР буде займатися лише корупцією на нижчій ланці і на середній. По-друге, відсутність процедури заочного засудження особи, що ускладнює притягнення до відповідальності осіб, які переховуються за межами держави або на окупованих територіях”, – зазначила Венедіктова.
Крім того, за словами Венедіктової, надмірно бюрократизована процедура під час досудового розслідування і необхідність узгодження слідчим майже кожної своєї дії з прокурором також заважають ефективності роботи.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 27 грудня 2019 року призначив Венедіктову тимчасово виконуючим обов’язки директора замість Романа Труби.
Венедіктова пояснила, чому блокується розслідування понад тисячі справ ДБР
Розслідування понад тисячі проваджень Державного бюро розслідувань заблоковано через організацію роботи Офісу генерального прокурора.
Про це розповіла т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова, звітуючи про діяльність перед Верховною Радою на позачерговому засіданні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Організація роботи Офісу генерального прокурора побудована таким чином, що у понад тисячі проваджень ДБР не призначено процесуальних керівників – і, відповідно, їх фактичне розслідування заблоковано. Але найстрашніше в цій ситуації, що генеральний прокурор заперечує цей факт. У понеділок я отримала з цього приводу листа, саме тому вчора я направила лист у відповідь на 26 аркушах з номерами кримінальних проваджень… 1272 кримінальних провадження, у яких не призначено процесуального керівника. І це без закритих, без об’єднаних і без зупинених”, – зазначила Венедіктова.
Вона також нагадала, що згідно із законом, письмове повідомлення про підозру народним депутатам здійснюється виключно генеральним прокурором.
“Немає такої процесуальної дії в цьому випадку – погоджувати чи не погоджувати підозру, тільки він уповноважений її складати. Слідчий ДБР не наділений цими повноваженнями і не може це робити стосовно народних депутатів”, – пояснила Венедіктова.
Як повідомляв Укрінформ, 3 березня у ВР зареєстрували проєкт постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці.
Недовіра Рябошапці: Рада завтра збереться на позачергове засідання
Верховна Рада збереться на позачергове засідання 5 березня о 18:30 для розгляду проєкту постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці.
Про це оголосив голова ВР Дмитро Разумков на засіданні парламенту 4 березня – Укрінформ.
“У зв’язку з вимогою 152 народних депутатів України про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України 9 скликання та відповідно до ч. 8 ст.19 Регламенту Верховної Ради України скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України на 18:30 5 березня 2020 року, на якому розглянути питання про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Руслану Георгійовичу”, – сказав Разумков.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови №3154 про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Проєкт підписали більше 100 народних депутатів, у тому числі – від фракції “Слуга народу”.
“Слуга народу” має свого фаворита на посаду генпрокурора
Депутатська фракція партії “Слуга народу” підтримує кандидатуру заступника голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса на посаду генерального прокурора України.
Про це журналістам у кулуарах парламенту сказав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Заміну (Руслану Рябошапці – ред.) будемо шукати разом із Офісом Президента. Але у нашій фракції одностайна позиція за Іонушаса була висловлена позачергово, я би так сказав. Дуже багато людей підтримують нашого колегу. Я не знаю, чи він буде кандидатом, але якщо він ним буде, то за нього точно будуть голоси”, – сказав Арахамія.
Водночас він прогнозує, що голосування за відставку чинного генпрокурора Руслана Рябошапки буде з найбільшою кількістю голосів. «Я особисто голосуватиму за відставку», – додав Арахамія.
Як повідомлялося, у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови щодо проведення позачергового засідання парламенту у четвер, 5 березня, у зв’язку з розглядом питання про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 4 березня підтримав проєкт постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці (№ 3154).
3 березня у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови № 3154 про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Проєкт підписали більш як 100 народних депутатів від фракції “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Батьківщина”, депутатської групи “За майбутнє”. За даними журналістів, підписи за відставку збирав нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський.
У пояснювальній записці зазначається, що, зокрема, “за більш ніж пів року перебування на посаді генеральний прокурор Руслан Рябошапка не продемонстрував будь-якої активності у розслідуванні протиправної діяльності найвищих посадових осіб держави”.
Водночас сам Рябошапка стверджує, що народні депутати, які ініціювали збір підписів за його відставку, пов’язані з людьми, компанії яких фігурують у кримінальних справах.
Згідно з п. 25 ст. 85 Конституції, до повноважень Верховної Ради входить надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України генерального прокурора та висловлення недовіри генеральному прокуророві.
Висловлення недовіри генпрокурору має наслідком його відставку з посади.
Верховна Рада 29 серпня 2019 року призначила Руслана Рябошапку на посаду генерального прокурора. До цього він працював заступником глави Офісу Президента.
Сергій Іонушас – член парламентської фракції “Слуга народу”, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Рябошапка пов’язав бажання відправити його у відставку зі справами “Укрнафти”
Народні депутати, які ініціювали збір підписів за відставку генпрокурора Руслана Рябошапки, пов’язані з людьми, компанії яких фігурують у кримінальних справах.
Про це зазначив у коментарі журналістам генпрокурор Руслан Рябошапка у кулуарах парламенту після засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, на якому підтримали проєкт постанови про висловлення йому недовіри – Укрінформ.
“Є справи по “Укрнафті” і ці речі змушують деяких людей рухатися все швидше і цинічніше”, – сказав він, коментуючи рішення комітету.
На зауваження, що за проєкт постанови голосували народні депутати, він відповів: “Ці депутати, які ініціювали, є тими, хто пов’язаний з людьми, які бояться тих справ, про які я тільки що сказав”.
Генпрокурор додав, що через “політичні істерики” зривається процес переатестації прокурорів. “Сьогодні явка прокурорів на переатестацію значно зменшилася, оскільки люди дивляться телевізор, дивляться ці істерики і думають, чи приходити”, – сказав він.
Як повідомлялося, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 4 березня підтримав проєкт постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці (№3154).
3 березня у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови №3154 про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Проєкт підписали більш як 100 народних депутатів від фракції “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Батьківщина”, депутатської групи “За майбутнє”. За даними журналістів, підписи за відставку збирав нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський.
У пояснювальній записці зазначається, що, зокрема, “за більш ніж пів року перебування на посаді генеральний прокурор Руслан Рябошапка не продемонстрував будь-якої активності у розслідуванні протиправної діяльності найвищих посадових осіб держави”.
Згідно з п. 25 ст. 85 Конституції, до повноважень Верховної Ради входить надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України генерального прокурора та висловлення недовіри генеральному прокуророві.
Висловлення недовіри генпрокурору має наслідком його відставку з посади.
Верховна Рада 29 серпня 2019 року призначила Руслана Рябошапку на посаду генерального прокурора. До цього він працював заступником глави Офісу Президента.
Від мене не вимагали підписувати підозри Порошенку – Рябошапка
Генпрокурор Руслан Рябошапка спростував інформацію про те, буцімто Офіс Президента вимагав підписати три підозри ексглаві держави Петру Порошенку.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Стосовно того, що від мене вимагали підписати підозри – це неправда. Ніхто ніколи не давав мені жодних вказівок підписувати чи не підписувати підозри”, – заявив генпрокурор, відповідаючи на запитання депутатів у Верховній Раді.
Рябошапка порадив звертатися по коментарі до голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, який висловив припущення, що причиною відставки генпрокурора в тому числі є непідписання підготовлених підозр Петру Порошенку.
Як повідомляв Укрінформ, Держбюро розслідувань передало до Офісу генпрокурора проєкт повідомлення про підозру Петрові Порошенку.
У пресслужбі п’ятого Президента України цей крок вважають замовленням РФ з метою заподіяти шкоди репутації Петра Порошенка.
Ідея скасування амністії для учасників Революції гідності є безглуздою – Рябошапка
Ідея скасування амністії для учасників Революції гідності є безглуздою з юридичної точки зору.
Про це заявив генпрокурор Руслан Рябошапка, виступаючи на позачерговому засіданні Верховної Ради, передає кореспондент Укрінформу.
“Про амністію щодо справ Майдану – я вважаю це (скасування амністії – ред.) безглуздою ідеєю, і безглуздою з юридичної точки зору, тому що це жодним чином не покращить ситуацію. Але цей закон необхідно було б змінити, бо там є щонайменше одна норма, яка заважає розслідувати справи, незалежно від того, хто міг бути особою, яка вчинила ці злочини. Ця норма стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію. І цю норму необхідно виправити”, – вважає Рябошапка.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 21 лютого 2014 року ухвалила закон про недопущення переслідування учасників акцій протестів. Він передбачає позбавлення як кримінальної, так і адміністративної відповідальності всіх осіб, які були затримані під час акцій протестів.
20 лютого 2020 року т.в.о. директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова виступила за скасування закону щодо недопущення переслідування учасників Революції Гідності.
Катував своїх: звільненому з полону ОРДЛО оголосили підозру
Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру у катуванні українських громадян на окупованих територіях чоловіку, звільненому з полону бойовиків наприкінці 2019 року.
Про це інформує пресслужба відомства – Укрінформ.
За версією слідства, громадянин під час перебування у тюрмі так званого МДБ ДНР в окупованому Донецьку добровільно вступив до вказаного незаконного збройного формування. Спільно з іншими його учасниками він застосовував фізичне насильство і катував своїх же співгромадян: цивільних осіб і полонених військовослужбовців Збройних Сил України, які утримувались у катівні.
Докази вчинення зазначеною особою особливо тяжких злочинів зібрано за результатами допитів потерпілих, звільнених з полону, в межах провадження за фактами вчинення бойовиками незаконних збройних формувань РФ жорстокого поводження та катування полонених українських військовослужбовців та цивільних громадян.
Кримінальну справу розслідує Служба безпеки. Наразі проводяться процесуальні дії, спрямовані на встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних осіб.
Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ситник: Детективи НАБУ зробили більше, ніж тисячі слідчих до створення бюро
Детективи Національного антикорупційного бюро України за час його існування зробили більше, ніж тисячі слідчих до створення НАБУ.
Про це заявив директор НАБУ Артем Ситник під час звіту у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“240 детективів антикорупційного бюро за період його існування зробили більше, ніж тисячі слідчих перед цим. Я не буду довго говорити про цифри – просто назву кілька: якщо ми говоримо про те, що ніхто не сидить за ґратами, то на сьогодні у провадженні Антикорупційного суду 438 обвинувачень. Це топ-посадовці, учасники злочинних організацій у сфері енергетики, сферах державного сектору економіки. 700 високопосадовців уже притягнуті до відповідальності. Серед них – міністри, керівники правоохоронних органів, керівники державних органів, понад десять суддів. Збитки, які встановлені по справі, яка зараз перевіряється, становлять 230 млрд грн. Половина з цієї суми – це сума, яка була виведена з Приватбанку”, – зазначив Ситник.
Ситник вважає, що в його звільнені може бути зацікавлений певний олігарх
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник вважає, що в його звільнені з посади може бути зацікавлений певний олігарх.
Про це Ситник заявив під час звіту у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Частково це можна пояснити, подивившись на те, що відбувається біля парламенту: стоять фури, стоять люди, котрі оплачуються олігархом, який зараз перебуває за кордоном, і викрав 1 млрд 200 млн грн. І замість того, щоб ці гроші повертати до бюджету, організовуються заходи біля НАБУ, біля парламенту, біля уряду. Інший приклад: кримінальна справа щодо ПриватБанку. Нещодавно генеральний прокурор акумулював усі справи в НАБУ, зараз вони на фінальній стадії – і лише відсутність експертиз відкладає прийняття цих рішень на недалеке майбутнє. Всі ви знаєте, який олігарх здійснює медійну підтримку всіх цих заходів, який олігарх організовує збір підписів у парламенті”, – зазначив Ситник.
Іще одна права, за його словами, стосується Укрнафти.
“Зараз іде процедура узгодження у цій справі… Знову ж таки, відчуваються ті рішення, які наближаються, знову йде звичайний тиск, який ми відчуваємо останні п’ять років, коли розслідуємо такі справи”, – пояснив директор НАБУ.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні на позачерговому засіданні Верховна Рада заслухала звіт керівників правоохоронних органів.
Посаду начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ розділили – закон
Верховна Рада ухвалила закон щодо розділення посади начальника Генерального штабу та головнокомандувача Збройних сил України з березня 2020 року.
За відповідний закон №3015 “Про внесення змін до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” закону “Про національну безпеку України” щодо набрання чинності положеннями стосовно головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України, видів і окремих родів військ (сил)” проголосували 292 депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Згідно з ухваленим законом, з 27 березня 2020 року наберуть чинності положення стосовно головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ (сил).
Відтепер на законодавчому рівні передбачено з цієї дати розділення посади начальника Генерального штабу і головнокомандувача ЗСУ, порядок призначення їх на посади, розмежування повноважень між ними та порядок організації керівництва Збройними силами України.
Як повідомляв Укрінформ, закон “Про національну безпеку України” був ухвалений парламентом 21 червня 2018 року. Згідно з нормами закону, положення частин третьої-шостої статті 16 цього закону, які стосувались розподілу посад головнокомандувача та начальника Генштабу, мали набрати чинності лише з 1 січня 2021 року. Разом з тим Міністерство оборони заявило про готовність перейти до нової структури ЗСУ з березня 2020 року.
Рада ухвалила закон про допуск іноземних військових на навчання в Україну
Верховна Рада ухвалила ініційований Президентом закон “Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях” (№3003).
Документ підтримали 289 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Законом схвалюється рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних військових навчаннях.
Ідеться про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональному навчанні з підготовки підрозділів збройних сил, українсько-американському навчанні “Репід Трайдент – 2020”, українсько-молдовському навчанні “Південь – 2020”, українсько-американському навчанні “Сі Бриз – 2020”, українсько-румунському навчанні “Ріверайн – 2020” та українсько-британському навчанні “Воріер Вотчер – 2020”.
Згідно з пояснювальною запискою, фінансування витрат, пов’язаних із підготовкою та проведенням багатонаціональних навчань за участю Збройних Сил України на території України та поза її межами у 2020 році, в сумі 63 824,3 тис. гривень планується здійснити в межах асигнувань, передбачених законом “Про Державний бюджет України на 2020 рік” Міністерству оборони України за бюджетною програмою “Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни” (КПКВ 2101020) за напрямом “Підготовка військ, проведення операцій та міжнародних навчань”.
Парламент призначив Тарана міністром оборони
Верховна Рада за поданням Президента України Володимира Зеленського призначила новим міністром оборони Андрія Тарана.
За відповідне рішення проголосували 285 депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як повідомлялось, до цього Міністерство оборони із 29 серпня 2019 року очолював Андрій Загороднюк.
Андрій Таран народився 4 березня 1955 року. Навчався у Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі за фахом “військовий інженер-радіотехнік”, у Військовій академії ППО Сухопутних військ ЗСУ за спеціальністю “Управління бойовими діями”.
Таран працював в апараті Міноборони, у Головному управлінні розвідки Міноборони, в Центрі стратегічного планування та аналізу в РНБО, був військовим аташе при посольстві України в США, представником Міноборони при представництві України в ООН.
Із квітня по серпень 2015 року був представником України в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін, із вересня по листопад 2015 року входив до складу робочої групи з питань безпеки у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.
У грудні 2015 року Таран був призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, де залишався до квітня 2016 року. Того ж року звільнений у запас у зв’язку з досягнення граничного віку генеральської служби.
У 2019-му генерал-лейтенант ЗСУ Таран очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка.
Аваков просить депутатів придумати, що робити із вилученими наркотиками
Очільник МВС Арсен Аваков закликав народних депутатів визначитися зі способом реалізації вилучених наркотичних речовин, які були речовими доказами у кримінальних провадженнях, на користь українського держбюджету та медицини.
Про це він поінформував під час звіту у парламенті, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Загалом Нацполіція є найбільшим у державі утримувачем наркопрепаратів. Оцініть об’єми вилучених наркотиків, які наразі у нас зберігаються: канабісу — 2 тонни, героїну – 1100 кг, кокаїну – 1000 кг, амфетаміну – 400 кг, гашишу – 300 кг, тощо. У мене є прохання до народних депутатів: визначитися зі способом реалізації цієї сировини на користь державного бюджету та української медицини”, – сказав Аваков.
СБУ запобігла збиткам державі майже на 26 мільярдів – Баканов
Співробітники Служби безпеки України запобігли нанесенню збитків державі на понад 25,7 млрд грн.
Про це під час звіту у Верховній Раді заявив голова СБУ Іван Баканов, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“СБУ не дозволила завдати збитки державі на понад 25,7 млрд грн, а це два річних бюджети Служби безпеки України”, – сказав Баканов.
Доповідаючи депутатам про підсумки діяльності спецслужби, він зазначив, що нині є 114 проваджень за лінією контррозвідки, 40 осіб по цих справах вже отримали судові вироки за статтями “державна зрада”, “шпигунство” та інші. У сфері військово-технічного співробітництва СБУ викрила корупційні схеми, через які хотіли розікрасти понад 700 млн доларів США, також запобігли привласненню майна майже на 1,5 млрд грн у сфері оборонного замовлення, зазначив він.
Баканов також повідомив про підсумки діяльності у сфері боротьби з корупцією. “За нашим поданням 225 службових осіб отримали повідомлення про підозру у здійсненні корупційних злочинів, 83 чиновника звільнено з посад, до різних строків засуджено 80 осіб. Весна прийшла. Саджаємо і будемо саджати”, – заявив Баканов.
Він поінформував, що минулого тижня співробітники СБУ оголосили підозру чиновнику з Держрезерву, який організував корупційну схему на майже 100 млн грн. “СБУ викрила схему заволодіння сотнями гектарів земель за участю колишнього керівництва Держгеокадастру в місті Києві. Збитки державі обчислюються у 800 млн грн”, – розповів глава відомства.
Крім того, згідно зі звітом, правоохоронці припинили діяльність схеми конвертаційних центрів із загальним обігом понад 4 млрд грн, ліквідували нелегальні казино та гральні заклади у 6 регіонах України, заблокували роботу нелегальних АЗС по всій країні.
Баканов висловив сподівання, що днями у ВР з’явиться новий закон про СБУ, який допоможе “змінити підходи в роботі на більш ефективні”.
За пів року СБУ конфіскувала контрабанди на 140 мільйонів — Баканов
СБУ протидіє контрабанді по двох напрямках і за шість місяців сума конфіскованої контрабанди сягає 140 млн грн.
Про це заявив голова СБУ Іван Баканов під час звіту у Верховній Раді, відповідаючи на питання щодо підсумків боротьби з контрабандою, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Є чіткі результати роботи, вони здійснюються Службою безпеки по двох напрямкам: перший напрямок — це безпосередньо боротьба з контрабандою, другий — це боротьба з корупцією в митних органах. Насправді лише за останні 6 місяців сума конфіскованої контрабанди сягає 140 млн грн, засуджено 29 осіб”, – повідомив Баканов.
За його словами, аби більш ефективно протидіяти контрабанді, необхідно здійснити два кроки: повернути кримінальну відповідальність за здійснення контрабанди і налагодити в режимі онлайн обмін митною інформацією з країнами партнерами.
Щодо запровадження кримінальної відповідальності, повідомив Баканов, СБУ вже провело консультації з Мінфіном, з Державною податковою інспекцією, з Національною поліцією та великим бізнесом, який сьогодні готовий до ведення такої ініціативи. Водночас великий бізнес вважає більш доцільним запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, повідомив керівник СБУ.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні на позачерговому засіданні Верховна Радазаслухала звіт керівників правоохоронних органів.
Парламент звільнив Гончарука з посади Прем’єра
Верховна Рада України звільнила Олексія Гончарука з посади Прем’єр-міністра.
Відповідний проєкт постанови підтримали 353 депутати на позачерговому засіданні парламенту, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Після голосування Гончарук та весь склад Кабміну залишили сесійну залу Верховної Ради.
Напередодні Гончарук подав до Ради свою заяву про відставку.
На місце Гончарука планується призначити чинного віцепрем’єр-міністра, міністра розвитку громад та територій Дениса Шмигаля.
Гончарук був обраний Прем’єр-міністром 29 серпня 2019 року. До цього він очолював аналітичну організацію “Офіс ефективного регулювання” (BRDO).
Верховна Рада 4 жовтня 2019 року затвердила Програму діяльності уряду, запропоновану Гончаруком. Згідно із законом про Кабмін, після затвердження програми діяльності парламент 12 місяців не може розглядати питання про відповідальність уряду і звільнити його. Звільнення можливе лише у разі, якщо Прем’єр-міністр сам напише заяву про звільнення.
Новий уряд не ховатиметься у Facebook — Шмигаль
Новий уряд після призначення не ховатиметься у Facebook, а виходитиме до людей та вирішуватиме їх проблеми.
Про це новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав під час представлення у Раді кандидатів на посади міністрів у новому уряді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Уряд, який не буде ховатись у Facebook, буде виходити до людей вирішувати їх проблеми. Наш пріоритет – це добробут громадян”, – сказав Шмигаль.
Він запевнив народних обранців у тому, що люди, яких Глава уряду пропонує на посади міністрів, є професіоналами. “Це не уряд технократів, не уряд казнокрадів, не уряд “крєпкіх хозяйственніков”, це уряд для людей”, – підкреслив Прем’єр-міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента, ВР розглядає питання про Кабінет міністрів. Депутати вже підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Відставка Прем’єр-міністра означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Після цього 291 голосом “за” Верховна Рада призначила Прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля, який до цього обіймав посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра розвитку громад та територій України. Також ВР призначила новий склад Кабінету міністрів України.
Парламент розглядає призначення міністрів (список)
Новопризначений Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представляє у Верховній Раді кандидатів на посади міністрів у новому уряді.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Зокрема, Шмигаль пропонує сформувати уряд у такому складі:
віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров,
віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков;
віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко;
міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов;
міністр фінансів Ігор Уманський;
міністр юстиції Денис Малюська;
міністр соціальної політики Марина Лазебна;
міністр охорони здоров’я Ілля Ємець;
міністр молоді і спорту Вадим Гутцайт;
міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб;
міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов;
міністр інфраструктури Владислав Криклій,
міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Крім того, Президент Володимир Зеленський запропонував Раді призначити міністром оборони Андрія Тарана, главою МЗС – Дмитра Кулебу.
Наразі не подано кандидатур на посади міністрів агропромислового комплексу, культури, економіки, енергетики, освіти і науки.
Верховна Рада увечері в середу призначила Шмигаля на посаду Прем’єр-міністра, звільнивши попереднього очільника уряду Олексія Гончарука.
До цього Шмигаль обіймав посаду віцепрем’єр-міністра – міністра розвитку громад та територій України.
4 основні помилки уряду Гончарука, які коштували йому портфелів
Узагальнимо прорахунки Кабміну – не для того, аби “добити” “лежачих” урядовців, а щоб застерегти від помилок їхніх наступників…
Дії уряду Олексія Гончарука цими днями не критикували хіба що ліниві. До “глашатаїв” від різних гілок опозиції, незалежних експертів і частини апріорі налаштованих проти експрем’єра “слуг народу” приєдналися й інші представники президентської політсили. Причому, у пресу потрапили такі собі “тези” для обґрунтування парламентаріями, котрі ще пару тижнів тому щиро аплодували звітові “про 100 досягнень” уряду, своєї “нової позиції”. Кілька сторінок претензій і перелік помилок Гончарука і Ко під назвою “Серйозна розмова” з урядом і силовиками” подали у вівторок. “Доважок” “Новий уряд: за крок до затвердження” – в середу. Деякі із викладених аргументів, видається, “притягнуті за вуха”. Хоча більшість зауважень – цілком слушні. Інше питання, чому у підсумку вони вилилися у написані невідомо ким (чи здогадно ким) “обвинувальні акти”, а не стали підказками , які б допомогли якщо не уникнути помилок, то, принаймні, своєчасно їх виправити.
Втім, розмахувати кулаками після бою недоречно. Доречно, натомість, узагальнити критику, створивши таку собі “на-чужі-граблі-не-наступальну” пам’ятку для наступників.
- Перебір з ОВДП: Що занадто, то не здраво…
Залучення до бюджету коштів через емісію державних цінних паперів – звична для всього світу практика. Тобто, це не винахід уряду Гончарука чи його попередників. Питання лише в обсязі запозичень, які на тому чи іншому етапі може дозволити собі та чи інша країна. І у їх вартості. Адже правило: “позичаєш чужі, а віддаєш свої” й на побутовому, і на глобальному рівні діє однаково. За висновками експертів, торік Україна занадто захопилася продажем ОВДП. І при цьому до останнього особливо не переймалася їх вигідною для кредиторів і шкідливою для Державного бюджету високою прибутковістю.
Почалося це ще за урядування Гройсмана. Продовжилося – за нового уряду і “нової-старої” очільниці Мінфіну.
У вересні й жовтні Україна позичала під високі відсотки, що робило вітчизняні цінні папери чи не найбільш привабливими у світі. Причому, не стільки для серйозних портфельних інвесторів, скільки для фінансових спекулянтів. Частково дуже вигідні для держателів наших цінних паперів умови пов’язані із високою ставкою рефінансування НБУ, яку у 2019-му регулятор лише почав активно знижувати. Але частково – і з діями Мінфіну, який робив усе, щоб зацікавити зарубіжних та вітчизняних “грошових мішків” у кредитуванні України. Щоправда, з кінця жовтня ситуація почала змінюватися: ОВДП вдавалось розміщувати на дедалі вигідніших для країни умовах: ставки знижувалися, терміни погашення зростали. Якщо раніше більшість наших цінних паперів розміщували на короткий період – до року, що загрожує одномоментним виведенням із країни отриманих після погашення коштів, то під кінець 2019-го почала стрімко зростати частка довгострокових паперів, із погашенням через 3, 5 і 7 років. І при цьому інтерес до українських ОВДП не падав! Відповідно, Мінфін оголошував усе нові і нові аукціони, таким чином практично повністю підсадивши країну на “ОВДП-голку”.
Тому урядовці, певно, й “жили собі не тужили”, бо не було стимулів для того, щоб заробляти на чомусь іншому, підвищувати ефективність окремих галузей, поліпшувати адміністрування податків і зборів. Навіщо? Якщо в будь-який момент Мінфін може вийти на ринок запозичень і “залатати” бюджетні “дірки”? Такий “розслабон” неабияк відгукнувся наприкінці року, коли з’ясувалося, що у Державній казні не вистачає понад півсотні мільярдів гривень для того, аби “із горем навпіл” закінчити бюджетний рік. А Міністерство фінансів на той час вичерпало усі мислимі і немислимі ліміти зовнішніх та внутрішніх запозичень. Попри це, урядові довелося екстрено ухвалювати рішення про позапланову позичку у 10 мільярдів гривень. Плюс ухвалювати рішення щодо тотальної економії, згортання низки програм, щодо яких розпорядники коштів не встигли подати запити. При цьому під вивіскою “посилення бюджетної дисципліни” країна після багаторічної перерви повернулася до практики так званої “картотеки” (коли запити на виділення грошей Держказначейство задовольняє вибірково – у порядку “черги” – щойно на рахунках з’являються якісь кошти).
На початку 2020-го – нові “трабли”: коронавірус, який починає серйозно підточувати світову економіку та фінанси, різко обмежив можливості для запозичень. Що й підтверджує доволі млявий попит на українські папери останніх емісій.
Пропозиція ОВДП спричинила стрімке зміцнення гривні
Але вироблення “позичкового рефлексу”, то ще півбіди. Біда, як виявилося – і за це уряд укупі з Нацбанком критикують найбільше – у стрімкому зміцненні гривні, головним драйвером якого стала саме аномальна пропозиція валюти покупцями ОВДП. Ревальвація – 16% за рік (і це – з урахуванням “відкату” в останні дні грудня)! Як виявилося, те, що начебто обіцяло українцям лише позитиви – нарешті ми почали пишатися гривнею, яка стала світовим рекордсменом за темпами зростання, – насправді принесло чимало додаткових проблем. По-перше, позначилося на митних надходженнях, адже йдеться не лише про “фізичне” зниження вартості імпорту, а й про зменшення обсягу стягнених із нього податків та зборів (митні платежі в Україні “прив’язані” до іноземної валюти). “Недобір” – десятки мільярдів гривень. Що отримало “продовження” і у новому році: робота митниці – найбільша Ахіллесова п’ята доходної частини Держбюджету, майже 22% недовиконання лютневого плану!
По-друге, міцна гривня негативно позначилася на роботі наших експортерів. На багатьох ринках їхня продукція перестала бути конкурентною. Проблема посилилася ще й через (незалежне від України та її уряду) зниження цін на деяких традиційних для нас сировинних ринках. Ідеться, насамперед, про руди й метали. За даними Світового банку, у листопаді середні ціни на базові метали на міжнародних ринках впали на 4,1%. А загалом за 4 квартал вартість чавуну, сталі і прокату знизилися на 12%, залізорудної сировини – на 25%. Коронавірус лише “додав хмизу в огонь”: у середині січня ринок металів “просів” ще на 7,1%.
За таких умов уряд мав би діяти. Звісно ж, на те, що за бажанням українського прем’єра Олексія Гончарука чи глави Мінекономрозвитку Тимофія Милованова ціни на нашу експортну продукцію різко зростуть, ніхто й не сподівався. Натомість чекали протекціоністських заходів щодо вітчизняної промисловості – на кшталт тих, до яких активно вдаються по всьому світу. Приміром, використання пільгових податкових інструментів, чи, може, й встановлення загороджувальних мит для частини імпорту (наскільки це дозволяють наші зобов’язання перед СОТ і за Угодою про Асоціацію з ЄС). Але цього не сталося. Відповідно, втрати експортерів негативно позначилися на загальній ситуації у вітчизняній промисловості. І це – наступний (пов’язаний із попереднім) прорахунок уряду Гончарука.
- Падіння промисловості: Під лежачий камінь вода не тече…
Не секрет, що промислове виробництво торік падало і в багатьох інших країнах – зокрема, у державах ЄС. Наступ коронавірусу лише каталізував деструктивні процеси. Але одна справа – відносне падіння в економічно розвинених країнах, де “запас міцності” дозволяє уникнути проблем із наповненням бюджетів і виконанням функцій держави, інша – в умовах перехідної економіки. Йдеться про так би мовити падіння “із зовсім різної висоти”. Тому й зрозуміло, що для української промисловості, яка тільки-но почала виборсуватися із ями, ризик знову загрузнути у старому болоті доволі значний. І тенденція, що зберігалася упродовж минулого й на початку цього року, оптимізму не додає. Судіть самі: якщо у другому кварталі 2019-го вітчизняна економіка зросла на 4,6%, у третьому – на 4,1, то у четвертому кварталі, за який повністю “відповідав” уряд Гончарука, цей показник сповільнився до 1,5%! І головним “антидрайвером” при цьому була саме промисловість. Якщо у квітні промислове виробництво зросло на понад 5%, то у жовтні – на стільки ж впало. А у грудні падіння вже перевищило 8%! Загалом за 2019 рік промислове виробництво скоротилося на 1,8%, тоді як у 2018-ому зафіксували хоча й незначне, та все ж – зростання, на 1,1%.
За 2019 рік промислове виробництво скоротилося на 1,8%
Трохи “виручило” те, що Державна служба статистики вирішила по-новому оцінювати динаміку промислового виробництва. Якщо раніше у розрахунках “базовим” вважали відносно спокійний (хоча вражений відголосками кризи 2008-2009) 2010 рік, то віднедавна – 2016, коли вітчизняна економіка мляво відштовхнулася від “дна”, спровокованого російською агресією у 2014-2015-ому. Відповідно, після перерахунку показники покращилися. Тобто, виявилося, що замість “мінуса” в 1,8%, вітчизняна економіка впала лише на 0,5%. Але у січні цього року падіння пришвидшилося. Вже з урахуванням “поправки” при обрахунках. Того й дивися, аби поліпшити цифри, доведеться брати як точку відліку кризовий 2015-й…
В уряді гостроту проблем, з якою стикнулася вітчизняна промисловість, визнають. І пояснюють це залежністю виробництва від цін на український експорт, зміцненням гривні і теплою зимою (недобір в енергетиці). Два із цих чинників справді від української влади не залежать. А ось наслідки надмірної та не зовсім обґрунтованої економічно ревальвації української валюти, на думку експертів, уряд і Нацбанк мали б передбачити. І дещо стримати “ОВДП-маховик”. Те ж стосується і ще одного пояснення промислового “просідання”. Тимофій Милованов, приміром, каже, що одна із причин – недостатні обсяги та висока вартість кредитування. При цьому Уряд так і не спробував вплинути на ситуацію. Нас лише “годували” обіцянками дешевих позик і намірами переорієнтувати банківську систему з неконтрольованого споживчого кредитування на кредитну підтримку реального сектора економіки. Добре, що хоча б програма пільгового кредитування малого й середнього бізнесу запрацювала. Але – лише у нинішньому році.
На думку експертів, усі ці “недопрацювання” і “недонапрацювання” пов’язані із тим, що уряд Гончарука прийшов до влади без чіткої стратегії та програми дій. І замість того, щоб напрацьовувати їх “у процесі”, продовжував звинувачувати в усіх гріхах “попередників” та сипав амбіційними й не підкріпленими конкретними рішеннями і розрахунками заявами (на кшталт “40% зростання ВВП за 5 років”). Хоча іноді й робив, мабуть, потрібні, але хаотичні та несистемні кроки. Додало проблем (й у цьому, певно, винен не лише уряд) і намагання за принципом “лиш би не так, як у попередників” змінити структуру Кабінету міністрів. Деякі відомства перетворилися на такі собі “мегаконгломерати” а-ля “і швець, і жнець…”. Через що окремі галузі залишалися без “ока”, належного управління, а головне – без обґрунтованих, а не просто “красиво” викладених у паперових планах стратегій розвитку.
На короткому кроці це вилилося ще й у відсутність програми запобігання впливу коронавірусу на вітчизняну економіку. Донедавна взагалі складалося враження, що до загроз COVID-19 в уряді ставилися якось несерйозно. Приміром, глава Мінекономрозвитку Милованов наголошував лише на можливих вигодах для України, яка “в один момент”, мовляв, заповнить своєю продукцією ніші, що з’являться через скорочення обсягів виробництва в Китаї та інших державах.
- Тарифне “поліпшення”: багато шуму з нічого
Абсолютно нові і “приємні” для людей цифри у комунальних “платіжках” – одна з основних обіцянок нової української влади. І, здавалося б, ніщо втіленню цих намірів не заважало. Адже, як-то кажуть, “усі зірки зійшлися”… Є політична воля, відбулося осучаснення основних енергетичних ринків країн, а головне – впали ледь не до історичних мінімумів ціни на енергоносії. Насамперед, на газ. Але на практиці вийшло так, що держава на цьому справді заощадила – усе літо до підземних газосховищ качали дешевий ресурс.
Але. Скільки не кажи, що “платіжки” будуть рекордно низькими”, цифри у них самі собою не зменшаться. Бо, по-перше, рішення треба було ухвалювати завчасно, зокрема, внісши зміни до тарифів (але, можливо, не вводячи їх у дію, доки остаточно не вирішилося питання з російським транзитом). І перший крок варто було робити саме на центральному рівні. А далі чекати адекватної реакції від місцевої влади. А так вийшло, що хоча газ у порівнянні із попереднім опалювальним сезоном суттєво подешевшав, вартість виробленої із нього гігакалорії тепла у більшості регіонів навпаки зросла – на 400-600 гривень. Міняти ситуацію “на переправі”, після обіцянок і доручень уряду, захотіли не всі. Точніше, тарифи ніхто так і не переглянув. Натомість “для відмазки” запропонувавши різні для кожного регіону знижки. При цьому у багатьох випадках – разові.
Тобто, урядовцям так і не вдалося заручитися підтримкою місцевої влади і місцевих еліт. Уряд “рекомендував” знизити тарифи. А до рекомендацій прислухалися далеко не всі. Та й то – лише у грудні. За підсумками ж січня обрахувати знижку забули.
Ще одним енергетичним “провалом” деякі фахівці вважають рішення про відновлення із жовтня імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Як наслідок – ціни на електрику начебто впали. Але, як виявилося, – тільки для “обраних” – тих, хто і лобіював у парламенті відповідну законодавчу правку. А ось вітчизняна генерація потерпає. Адже через надмірну пропозицію не раз доводилося зупиняти теплові електростанції. Потерпають і атомники.
- Відсутність комунікації: вміти й готувати, і подавати (пояснювати і радитись)
Через це урядовці і владна команда загалом пережили безліч неприємних моментів. А все тому, що замість того, щоб пояснювати людям логіку своїх рішень ще до їх ухвалення, інформацію про це від суспільства приховували. Іноді, навіть, не відповідаючи на прямі запитання. Як, приміром, було зі спробами довідатися про плани уряду щодо щорічної індексації пенсійних виплат.
Усі випадки, коли через замовчування інформації виникали непорозуміння і навіть суспільні збурення, перераховувати довго. Лише деякі приклади. Уряд не пояснив логіки внесення змін до податкового законодавства щодо впровадження реєстраторів розрахункових операцій – отримав невдоволення бізнесу у зв’язку із начебто “черговим наступом на ФОПи і утисками ІТ-галузі”… Не звертав уваги на загрози коронавірусу й нічого не пояснював громадянам – маємо ситуацію у Нових Санжарах. І так далі, й тому подібне…
Вочевидь, не все гаразд і зі спілкуванням урядовців та парламентаріїв. І йдеться не лише про відносини Гончарука і Ко з опозицією, яка апріорі налаштована щодо них критично, а й із членами провладної фракції. Враження “єдиної упряжки” у діях виконавчої й законодавчої влади іноді взагалі немає. Натомість є відчуття, що зібрати сили в єдиний кулак їм вдається лише під примусом з боку президента. При цьому й Володимирові Зеленському не завжди вдається об’єднувати парламент та уряд у єдиний механізм. Тож і виходить, що то одна його частина, то інша, а то й обидві одразу “пробуксовують”. Що й призвело до суттєвого падіння рівня довіри громадян до уряду і парламенту як до владних інституцій.
Промовистий приклад плідної “неспівпраці” уряду і ВР – результати аналізу від Комітету виборців України. Експерти констатували, що “Верховна Рада фактично провалює підтримку урядових законопроєктів”.
За півроку роботи уряд Гончарука вніс до парламенту 128 проєктів законів. Із них лише 25 (20%) були ухвалені. При цьому 12 із них – технічні документи щодо ратифікації міжнародних угод і протоколів. Звідси й висновок: “За оцінкою КВУ, показники підтримки урядових законопроєктів на вкрай низькому рівні. Рада ухвалює лише кожен п’ятий проєкт уряду. За таких низьких показників підтримки жоден уряд не може демонструвати ефективність…”
Так що у тому, що ось уже майже за рік після приходу нової владної команди очікування українців щодо суттєвого “покращення” не виправдалися, не тільки “невістка винна”. Тож і висновки із цього уроку мають робити не лише новоспечені та “збережені на посадах” урядовці… Владислав Обух, Київ
Гончарук сказав, чому Кабмін в останні місяці “атакували особливо наполегливо”
Експрем’єр-міністр Олексій Гончарук, рішення про відставку якого 4 березня ухвалила Верховна Рада, подякував своїй команді за роботу та заявив, що незалежно від свого статусу працюватиме на успіх України.
Про це він написав у Facebook – Укрінформ.
Гончарук наполягає, що в його уряді не було корупції, а була системна боротьба з нею “з першого дня до останнього”.
“У вересні журналісти запитали мене про боротьбу з корупцією і навели приклад “Центренерго”. Я пообіцяв, що до кінця опалювального сезону ми вирішимо це питання — і ми це зробили. Рішення по цій компанії вже ухвалено. Разом із цим — ми змінили менеджмент ще в десятках інших державних компаній, які роками були корупційними годівницями (ОПЗ, Енергоатом, Артемсіль і т.д.). Незважаючи на статуси і прізвища”, – написав Гончарук.
Він додав, що саме “тому нас атакували особливо наполегливо в останні місяці”. Та наголосив, що попри спротив системи було закладено фундамент для перезавантаження країни — “рекордно низька інфляція, рекордно вигідне розміщення єврооблігацій”. Гончарук нагадав про анбандлінг Нафтогазу, запуск “рекордної приватизації”, перші концесійні конкурси, доступні кредити для підприємців.
На думку експрем’єра, 6 місяців — дуже короткий термін, щоб оцінювати результати будь-якого уряду. “Хоча окремі результати нашої з вами роботи українці вже бачать в платіжках”.
“Незалежно від статусу, я працюватиму на те, щоб Україна була успішною”, – додав Гончарук.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента ВР розглядає питання про Кабінет міністрів. Депутати підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву.
Новий уряд України склав присягу
Новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та члени Кабінету Міністрів склали присягу.
Текст присяги із парламентської трибуни зачитав глава уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.
З цього моменту новий КМУ має право здійснювати свої повноваження.
Раніше Верховна Рада України затвердила склад нового уряду: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, віцепрем’єр-міністр з питань з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко, віцепрем’єр – міністр реінтеграції тимчасво окупорваних територій Олексій Резніков, віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр соціальної політики Марина Лазебна, міністр юстиції Денис Малюська, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, міністр фінансів Ігор Уманський, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, міністр оборони Андрій Таран, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
При цьому чотири посади міністрів залишилися вакантними.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента ВР розглядає питання про Кабінет міністрів. Депутати підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Відставка Прем’єр-міністра означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Після цього 291 голосами “за” Верховна Рада призначила Прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля, який до цього обіймав посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра розвитку громад та територій України.
Шмигаль назвав пріоритети нового уряду
Пріоритетами нового складу Кабінету міністрів лишатимуться всі ті завдання, що Президент України озвучив під час призначення попереднього складу уряду в серпні 2019 року.
Про це сказав кандидат у Прем’єр-міністри України Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Нашими пріоритетами залишатиметься все, що 29 серпня 2019 року було озвучено Президентом під час призначення попереднього уряду, але не доведено до кінця: це продовження децентралізації, створення сприятливого інвестиційного клімату, здобуття енергоефективності, розбудова промисловості, аграрного сектору та інфраструктури, покращення якості медицини та освіти. І найважливіше — зміцнення національної безпеки та оборони, завершення війни на Донбасі й повернення анексованого Криму. Всі ці завдання буде вирішувати новий уряд. Не буде вирішувати – значить не буде цього уряду, це очевидно”, – сказав Шмигаль.
Він наголосив, що новий уряд збереже і буде розвивати ті реформи і проєкти, які вже почали реалізовувати.
“Мова іде про реформу децентралізації, якою я на посаді віцепрем’єр-міністра займався останні тижні, і як голова облдержадміністрації в Івано-франківську займався останні більше, ніж пів року. Мова про програму “велике будівництво”, яка має зіштовхнути економіку з мертвої точки, розігріти її і дати поштовх для подолання економічної кризи, недопущення бюджетної кризи”, – зауважив Шмигаль.
Окрім того, за його словами, обов’язок нового Кабінету міністрів України – найближчим часом презентувати країні стратегію та перспективи економічного розвитку на майбутні роки.
“Як віцепрем’єр, ініціював велику дискусію щодо подальшої децентралізації, як прем’єр-міністр — пропонуватиму започаткувати велику дискусію щодо місця України на економічній мапі світу та шляхів досягнення цієї визначеної мети”, – зауважив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада розглядає призначення Дениса Шмигаля на посаду Прем’єр-міністра. Парламент 353 голосами звільнив з посади попереднього очільника уряду Олексія Гончарука.
Уряд має розробити комплексну програму протидії коронавірусу — Шмигаль
Кандидат на посаду Прем’єр-міністра Денис Шмигаль вважає, що уряд має розробити комплексну програму протидії поширенню коронавірусу CОVID-19.
Про це Шмигаль сказав у Верховній Раді під час розгляду питання щодо призначення його на посаду глави уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Серйозним викликом є загроза коронавірусу. Перший випадок вже зафіксований в Україні. Вважаю, що тут уряд має працювати у двох напрямках. Перше – медичне забезпечення для виявлення та лікування вірусу, для цього вже багато зроблено: в кожній області визначено медзаклади, які готові приймати потенційних хворих; в країні є 12 тисяч ліжкомісць в інфекційних лікарнях, близько 2,5 тисяч інфекційних боксів, але цього замало. Має бути комплексна програма на випадок поширення вірусу”, – заявив Шмигаль.
Він наголосив, що така програма стане першою цеглиною в побудові єдиної ефективної системи захисту населення України від біологічних, кліматичних, техногенних загроз.
Шмигаль наголосив, що другим напрямком роботи уряду у протидії коронавірусу має стати підвищення рівня інформування українців не тільки про те, що робити у випадку підозри на зараження, але і про те, що робить держава для безпеки та охорони здоров’я своїх громадян. “Українці мають бачити, що держава їх захищає”, – заявив він.
Як повідомлялося, 3 березня в Україні підтвердили перший випадок Covid-2019. Коронавірус виявили у чоловіка з Чернівців, який з дружиною повернувся з Італії.
Станом на 4 березня в Україні, за даними МОЗ, перевіряють ще шість підозр на коронавірус.
Зниження цін на газ: Зеленський каже, що уряд провалив комунікаційну кампанію
Уряд провалив комунікаційну кампанію стосовно зниження цін на газ.
Про це на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради сказав президент України Володимир Зеленський, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми дійсно підписали контракт на транзит газу. Ми зустріли зиму з рекордними запасами у сховищах, знизили ціну на газ для нашого населення, сьогодні вона на 35% нижча ніж минулого року, і найнижча за останні 4 роки. Але люди заплуталися через хаос з платіжками у січні і лютому. Десь вони стали меншими, десь — ні, комусь нарахували абонплату за доставку газу на кілька місяців вперед. Десь прорахували тим, хто взагалі цим газом не користується. Я гадаю, що уряд провалив роз’яснювальну кампанію, комунікацію і роботу з місцевою владою для того, щоб люди в усіх регіонах відчули дійсно на собі зменшення платіжки за тепло”, – сказав Зеленський.
Також він згадав про концепцію заробітних плат у Кабміні, а також тих, що отримують члени наглядових рад, і які, на його думку, також необхідно зменшувати.
“Вона (концепція — ред.) переглянута. Це правда, виплати знижені, але є питання щодо зарплат і премій багатьох членів наглядових рад”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що сьогоднішні виплати членам наглядових рад неможливі, “коли 10 млн громадян живуть на межі бідності”.
При цьому він подякував міжнародним партнерам України та відзначив їх внесок в питання боротьби з корупцією, але зауважив, що громадяни України в наглядових радах наших підприємств “почувають себе національною меншиною”.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента ВР розглядає питання про Кабінет міністрів. Депутати вже підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Відставка Прем’єр-міністра означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Зеленський: За дві місяці нового року невиконання держбюджету — майже 16 мільярдів
Президент України Володимир Зеленський розкритикував уряд під керівництвом Олексія Гончарука за неефективну боротьбу із контрабандою та падіння рівня промисловості.
Про це він сказав на позачерговому засіданні Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“За дві місяці нового року невиконання держбюджету — майже 16 млрд грн, ми повинні говорити правду, що 13 із них — це провал надходжень від митниці. Бізнес приречено сигналізує, що контрабанда повністю не зникла, а нам розповідали про рішучий та безкомпромісний бій із контрабандою. Та наразі виглядає так, що у цьому бою контрабанда відправила митницю у нокаут”, – сказав Глава держави.
За його словами, митниця має працювати ефективно та збирати кошти у державний бюджет, а не “лайки” у фейсбуці.
На думку Президента, уряд також не зміг впоратися із такою проблемою, як падіння рівня промисловості. “Воно триває четвертий місяць поспіль у багатьох секторах. На жаль, уряд не надав інструменти, які стимулюють внутрішні виробничі потужності. Індустріальна слава України поступово стає спогадом. Ми ризикуємо, що про наш промисловий потенціал скоро говоритимуть, що це було давно і неправда”, – сказав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента ВР має розглянути питання про Кабінет міністрів.
Напередодні увечері за результатами засідання фракції “Слуга народу” стало відомо, що Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подав до Верховної Ради заяву про відставку. На місце Гончарука планується призначити чинного віцепрем’єр-міністра, міністра розвитку громад та територій Дениса Шмигаля.
Верховна Рада 4 жовтня 2019 року затвердила Програму діяльності уряду, запропоновану Гончаруком. Згідно з законом про Кабмін, після затвердження програми діяльності парламент 12 місяців не може розглядати питання про відповідальність уряду і звільнити його. Звільнення можливе лише у разі, якщо Прем’єр-міністр сам напише заяву про звільнення. Відставка Прем’єр-міністра, у разі ухвалення парламентом відповідного рішення, означатиме автоматичну відставку всього складу уряду.
Зеленський – про Скалецьку: Сміливість не має бути одноразовою акцією
Володимир Зеленський подякував міністру охорони здоров’я Зоряні Скалецькій за сміливість залишитися в обсервації в Нових Санжарах. Але, на його думку, також треба мати сміливість визнати неготовність до другого етапу медреформи.
Про це на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради сказав президент України Володимир Зеленський, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я розумію, що керівництву МОЗ дуже важко працювати з уламками медичної системи, які їм залишилися у спадок. Складно підняти на ноги пацієнта, якому довгі роки замість нормального людського лікування давали пустишки та чай з ромашкою. Я дійсно дякую пані Скалецькій за те, що залишилася з людьми, українцями у Нових Санжарах, я дякую їй за сміливість, але у нашій медицині сміливість не може бут одноразовою акцією, потрібно мати сміливість і визнати, що багато хто не готовий до другого етапу медичної реформи 1 квітня”, – сказав Зеленський.
На його думку, про неготовність до другого етапу медреформи свідчать масові протести у різних медичних закладах, а також побоювання людей щодо закриття лікарень та звільнень. Також, на думку президента, місцева влада зараз не готова брати на себе повноваження, не має достатньо фінансування тощо.
Коментуючи другий етап медичної реформи, який має стартувати з 1 квітня, Зеленський зазначив: “Питання до тарифів, медичного обладнання та дуже велике питання до кадрів, а отже головне питання: а куди ми поспішаємо зараз. Куди ми летимо? Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить у стіну”, – запитав Зеленський.
Окремо Зеленський прокоментував ситуацію з коронавірусом. За його словами, попри те, що вже зареєстровано перший випадок зараження Covid-19, ситуація перебуває під контролем.
“Усі необхідні заходи вжиті, я думаю, що перший брифінг нового міністра охорони здоров’я буде присвячений саме цій темі”, – сказав Зеленський.
Як повідомлялося, реформа вторинної ланки медичної допомоги мала стартувати 1 квітня. На даний час більше ніж 1,7 тис. медичних закладів подали до НСЗУ свої пропозиції щодо надання медичних послуг за 27 пакетами в межах програми медичних гарантій. На Програму медичних гарантій в 2020 році виділено 72 млрд грн.
Скалецька прокоментувала свою відставку
Ексміністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька вважає, що МОЗ має очолити людина, яка продовжить курс на зміни в системі охорони здоров’я.
Про це вона написала у Facebook – Укрінформ.
“Верховна Рада своїм рішення 4 березня відправила у відставку склад Кабінету Міністрів, в якому я мала честь працювати. Особисто для мене головним питанням є не посада, а продовження реформ в Україні. Зокрема, найважливішої та найскладнішої з них – реформи системи охорони здоров’я. Тому для мене надзвичайно важливо, щоб на цю посаду була призначена людина, яка відстоюватиме продовження зміни в нашій системі. Адже ця реформа є неминучою та вкрай необхідною як елемент національної безпеки, як гарантія збереження здоров’я українців”, – написала Скалецька.
Вона зазначила, що за пів року роботи вдалося підготувати лікарні та провести перший етап контрактування лікарень для надання медичної допомоги. Також, за її словами, вдалося досягнути суттєвого прогресу в окремих галузях: це, передусім, трансплантологія, вакцинація, екстрена допомога, розроблено стратегію подолання онкологічних захворювань.
Вона подякувала Президенту та своїй команді: Андрію Семиволосу, Віктору Ляшку, Дмитру Ковалю, Дмитру Луферу, Ірині Шевченко.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента ВР розглядає питання про Кабінет міністрів. Депутати 353 голосами вже підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Відставка Прем’єр-міністра означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Президент підготував “два подарунки” для правоохоронців
Президент України Володимир Зеленський висловив невдоволення роботою правоохоронних органів і наголосив, що суспільство очікує результатів.
Про це він сказав під час виступу на позачерговому засіданні Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Президент не впливає на їх ( правоохоронних органів – ред.) роботу… Якщо би я втручався, деякі люди б це вже відчували. Як мені не втручатись у вашу діяльність, щоб вона нарешті принесла результат, якого чекають всі: і громадяни України, і наші міжнародні партнери”, – сказав Зеленський.
Він також зауважив, що в Україні діє шість правоохоронних органів, які мають забезпечувати порядок, справедливість і правосуддя: “ДБР, СБУ, САП, НАБУ, МВС, Генпрокуратура… Невже не вистачає ще одного органу, щоб остаточно втілити в життя прислів’я про сімох няньок, у яких дитя без ока”.
Глава держави наголосив, що в Україні проведено ряд реформ, зокрема запущено Вищий антикорупційний суд, перезавантажено НАЗК, повернено відповідальність за незаконне збагачення.
Зважаючи на це, Зеленський поставив питання до правоохоронних органів: “Як довго українському суспільству чекати результатів у найбільш резонансних справах?”.
Крім того, Зеленський розповів, що хотів би зробити правоохоронним органам два подарунки – календар і Кримінальний кодекс: “Перший – календар, він має нагадати вам, що на дворі вже весна. Другий – Кримінальний кодекс України. Є підозра, що дехто його не має, на жаль. Сподіваюся, він стане вашою настільною книгою”.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня Президент Володимир Зеленський узяв участь у позачерговому засіданні Верховної Ради, де розглядатиметься питання Кабінету міністрів.
Зеленський: Українцям замало здобутків уряду, тому “потрібні нові мізки і нові серця”
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українцям замало здобутків чинного уряду, тому потрібно провести кадрові зміни.
Про це він сказав під час виступу на позачерговому засіданні Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Давайте будемо об’єктивними. Цей уряд має здобутки – це зниження інфляції, облікової ставки Національного банку України, боротьба з тіньовими ринками, зокрема гральним бізнесом та нелегальними АЗС, початок приватизації державних підприємств, які розкрадалися ці всі роки, кредити малому та середньому бізнесу, зменшення ролі держави в економіці нашої країни, але правда в тому, що сьогодні українцям цього замало, і це є правда. Так, дійсно, це перший уряд, де немає топкорупції, але не красти – замало”, – заявив Зеленський.
Він додав, що чинний склад Кабміну – це уряд нових облич, але облич – замало: “Потрібні нові мізки та нові серця”.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента, ВР має розглянути питання про Кабінет міністрів.
Напередодні увечері стало відомо, що Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подав до Верховної Ради заяву про відставку. На місце Гончарука планується призначити чинного віцепрем’єр-міністра, міністра розвитку громад та територій Дениса Шмигаля.
Гончарук: За час роботи із Зеленським не було жодної незаконної вказівки
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зазначив, що за часи роботи у команді Президента Володимира Зеленського, у тому числі на посаді глави уряду, не отримував жодної незаконної вказівки від очільника держави.
Про це Гончарук сказав на позачерговому засіданні Верховної Ради, де розглядалася постанова про його відставку, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я досить оптимістичний щодо нашого майбутнього. Вважаю, що у нас дуже хороший Президент, що він дуже порядна і чесна людина. За час роботи із ним я жодного разу не отримував жодної незаконної команди, не було навіть натяків на якусь нечесну гру. Тому я не маю жодних сумніві, що курс збережеться”, – сказав Гончарук.
За його словами, 6 місяців — це доволі короткий строк для оцінки результатів роботи уряду, але при цьому нагадав про здобутки. “Ми забезпечили макроекономічну стабільність, у нас рекордно низька інфляція, ми зробили рекордно низьке, якісне розміщення єврооблігацій, ми рекордну кількість об’єктів виставили на приватизацію, провели успішні концесійні конкурси і багато чого разом зробили”, – сказав Гончарук.
Він зазначив, що уряду вдалося змінити менеджмент у багатьох державних компаніях, боротися із корупцією у багатьох сферах та перекрити багато тіньових схем.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Гончарук подав до Ради свою заяву про відставку.
Олексій Гончарук був обраний Прем’єр-міністром 29 серпня 2019 року. До цього він очолював аналітичну організацію “Офіс ефективного регулювання” (BRDO).
Верховна Рада 4 жовтня 2019 року затвердила Програму діяльності уряду, запропоновану Гончаруком. Згідно із законом про Кабмін, після затвердження програми діяльності парламент 12 місяців не може розглядати питання про відповідальність уряду і звільнити його. Звільнення можливе лише у разі, якщо Прем’єр-міністр сам напише заяву про звільнення.
Зеленський у Раді поспілкувався з Порошенком та Гончаренком
Президент Володимир Зеленський поспілкувався в сесійній залі парламенту з народними депутатами від фракції “Європейська солідарність” Петром Порошенком та Олексієм Гончаренком.
Сам Гончаренко у Facebook написав, що Президент попросив його не переходити на особистості – Укрінформ.
“Багато хто пише, що сказав Зеленський? Зеленський підійшов і сказав: не переходьте зі мною на особистості. Я до цього ставлюся філософськи”.
Крім того, у президії Верховної Ради Володимир Зеленський поспілкувався з народними депутатами, серед яких був п’ятий президент Петро Порошенко.
Справа Шеремета: під час обшуку у захисника Антоненка вилучили телефон і набої
Під час обшуку у Харкові у юриста Леоніда Маслова – члена групи захисників ветерана АТО Андрія Антоненка, підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета, вилучили телефон і набої.
Про це повідомляє “Суспільне” – Укрінформ.
“За словами Маслова, під час обшуку в його квартирі вилучили набої з гумовими кулями та набої від гвинтівки – зброї, на яку, за його словами, у нього є дозвіл”, – йдеться у повідомленні.
Маслов підтвердив, що заходив в акаунт Андрія Антоненка, підозрюваного у справі про вбивства Павла Шеремета, однак не видаляв інформацію. На питання навіщо він це зробив, Маслов відповів – для формування лінії захисту.
“Ми співставляли інформацію про переміщення Антоненка, де він перебував з такого по такий момент. Через ці акаунти ми знайшли свідків, які бачили його вранці того дня”, – сказав Маслов.
Як повідомляв Укрінформ, за ухвалою Печерського райсуду Києва від 25 лютого, якою задоволене клопотання слідчого щодо обшуку, зранку 4 березня обшук розпочався у Харкові в квартирі юриста Леоніда Маслова.
Маслова підозрюють в тому, що він за невідомої слідству причини здійснив вхід на сторінку в соціальній мережі “Вконтакте”, яка належить Антоненку А.С., та міг знищити чи пошкодити інформацію, яка може представляти інтерес для кримінального провадження”.
В ухвалі суду також йдеться про те, що Маслов може мати доступ до соціальних сторінок Антоненка та до інших доказів, знищувати їх та переховувати від слідства.
12 грудня 2019 року у справі щодо вбивства Павла Шеремета поліція затримала добровольця Андрія Антоненка і волонтерку Юлію Кузьменко. 5 лютого 2020 року Печерський суд Києва залишив під вартою на два місяці Андрія Антоненка, підозрюваного в організації вбивства журналіста Павла Шеремета.
20 лютого 2020 року апеляцію на запобіжний захід Антоненка не розглянули. Пізніше Київський апеляційний суд переніс на 12 березня розгляд апеляції на продовження Антоненку терміну тримання під вартою.
Єврокомісія закликає провайдерів активніше боротися з коронавірусними фейками
Єврокомісар з питань цінностей та прозорості Вера Юрова зустрілася у Брюсселі з представниками ключових онлайн платформ, включаючи Google, Facebook, Twitter та Microsoft, для обговорення ситуації із поширенням дезінформації навколо спалаху коронавірусу.
Відповідне повідомлення оприлюднене на сайті Європейської Комісії – Укрінформ.
Всі згадані платформи, які є учасниками Кодексу поведінки проти дезінформації, до якого добровільно приєдналися ще в ході Європейських виборів минулого року, підтвердили виявлення різних різновидів дезінформації або неправдивої інформації, яка розповсюджувалася онлайн і потребувала різноманітних заходів з протидії.
“Очевидно, що ми маємо продовжувати моніторинг та дії в рамках он-лайн платформ. Я також закликаю платформи, які не є учасниками Кодексу поведінки, приєднатися до нього та застосувати всі необхідні інструменти для розв’язання проблеми дезінформації щодо вірусу COVID-19. Запрошую всіх учасників Кодексу зустрітися знову за 4 тижні для продовження дискусії та обміну поточною інформацією”, – сказала Юрова.
Єврокомісія зазначає, що швидка реакція інтернет-платформ на розповсюдження дезінформації про спалах COVID-19 підтверджує ефективність інструментів, що використовуються учасниками Кодексу поведінки, та приносить свої плоди. Це ж стосується Системи швидкого оповіщення ЄС, яка використовується для обміну інформацією між країнами-членами та Євроінституціями з приводу дезінформації щодо вірусу, яка надходить із зовнішніх джерел.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на видання EUvsDisinfo, російські дезінформатори активно використовують занепокоєння у світі навколо спалаху коронавірусу.
Представник ВООЗ розповів, кому слід носити маски
Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Ярно Хабіхт розповів, що маски необхідно носити лише громадянам, які захворіли на вірусну інфекцію, або здійснюють догляд за такими людьми.
Про це він сказав на брифінгу у Кабміні 4 березня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Маску на обличчі потрібно носити тим громадянам, які вже захворіли на коронавірус або тим, які мають інше захворювання вірусного походження. Також необхідно носити маску тим, хто піклується про людей, які захворіли на коронавірус. Також медпрацівники мають носити маски, якщо вони теж контактують з хворими”, – сказав Хабіхт.
Він додав, що здоровим людям, які не здійснюють догляд за хворим на вірусну інфекцію, не треба носити маску.
Хабіхт також розповів, що загалом потрібно робити, щоб не підхопити вірусну інфекцію, зокрема коронавірус: “На сьогодні ми маємо таку ситуацію, що нам треба носити маски правильно, часто мити руки, якщо ви захворіли – сидіти вдома, звертатися до лікаря за потребою”.
Як повідомлялося, станом на 4 березня у світі зареєстровано понад 93 тисячі випадків Covid-19, одужали більш як 50 тисяч людей, померли – 3198.
На території європейського регіону ВООЗ у 34 країнах зареєстровано 3365 випадків захворювання Covid-19 та 85 летальних випадків. Зокрема, в Італії підтверджено 2 502 випадки коронавірусу, Німеччині – 196, Франції – 212, Іспанії – 151, Великій Британії – 56, Хорватії – 9, Австрії – 18, Росії – 3, Фінляндії – 7, Швеції – 24, Ізраїлю – 12, Швейцарії – 307, Греції – 7, Грузії – 3, Норвегії – 33, Румунії – 3, Азербайджані – 3, Нідерландах – 28, Данії – 8, Чехії – 5, Португалії – 2, Бельгії – 8, Ісландії – 18, Сан-Марино – 9, Монако, Північній Македонії, Естонії, Вірменії, Ірландії, Литві, Андоррі, Люксембургу, Білорусі, Україні – по одному випадку.
Читайте також: ВООЗ припускає збільшення випадків коронавірусу в Україні
В Україні перший випадок Covid-2019 виявлено у чоловіка в Чернівецькій області, який з дружиною повернулися з Італії. Дружина хворого як контактна особа знаходиться під самоізоляцією. За нею встановлено медичне спостереження. Чоловік госпіталізований, ізольований та знаходиться під медичним наглядом. Зразок матеріалу, відібраного у хворого, відправлено для остаточного підтвердження до Лондона. В області відповідні фахівці здійснюють увесь спектр протиепідемічних заходів та відстеження контактів, запевнили в міністерстві.
Медична система готова швидко реагувати на коронавірус – МОЗ
Медична система України готова швидко реагувати на випадки, пов’язані із підозрою чи інфікуванням громадян Covid-19.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Щодо готовності медичної системи приймати та лікувати пацієнтів, то вчорашній випадок (перший випадок коронавірусу в Чернівцях – ред.) підтвердив, що система працює ефективно, виявляє, локалізує і розпочинає надавати медичну допомогу”, – сказав Ляшко.
Він також зазначив, що зважаючи на те, що із 1 квітня стартує другий етап медичної реформи, влада знайшла рішення щодо того, як мають працювати інфекційні стаціонари. “Ми знайшли шляхи вирішення того, як фінансувати систему надання медичної допомоги інфекційним хворим, в тому числі за рахунок фінансування на готовність до реагування, оскільки ми знаємо, що випадки інфекційних хвороб – це не стабільна кількість випадків упродовж тижня, місця або року. І ми повинні також підтримувати систему цієї готовності, щоб на будь-який випадок були готові відреагувати”, – сказав заступник міністра.
Він також запевнив у тому, що навчання лікарів щодо реагування на коронавірус продовжується.
Як повідомлялося, 3 березня в Україні підтвердили перший випадок Covid-2019. Коронавірус виявили у чоловіка з Чернівців, який з дружиною повернувся з Італії. Чернівчанина госпіталізували до інфекційного відділення. Водночас дружина хворого як контактна особа перебувала спочатку під самоізоляцією, за нею встановили медичне спостереження. Однак увечері 3 березня мешканці будинку влаштували пікет, на якому погрожували перекрити дорогу, якщо дружину чернівчанина не ізолюють і не вивезуть до лікарні. Після цього її перевезли до військового госпіталю.
Станом на 4 березня в Україні, за даними МОЗ, перевіряють ще шість підозр на коронавірус.
МВФ закликає 189 країн створити єдиний фронт проти коронавірусу
Усі 189 країн-членів МВФ повинні виступити “об’єднаним фронтом” для розв’язання глобальних проблем, пов’язаних із поширенням коронавірусу, а також економічними наслідками Covid-19.
Про це йдеться в заяві Міжнародного валютно-фінансового комітету (IMFC), оприлюдненій на сайті МВФ 4 березня – Укрінформ.
“Ми закликали всіх у МВФ використати наявні інструменти фінансування, щоб допомогти країнам-членам, які цього потребують. Ми впевнені, що, працюючи разом, ми подолаємо виклик, який стоїть перед нами, і відновимо зростання й процвітання для всіх”, – підкреслюється в заяві.
При цьому зазначається, що економічний і фінансовий вплив “відчувається вже у всьому світі, створює невизначеність та завдає шкоди на ближчу перспективу”.
Як підкреслили у МВФ, вони “налаштовані надавати необхідну підтримку для пом’якшення впливу, особливо для найбільш вразливих народів і країн”.
Міжнародний валютно-фінансовий комітет (IMFC) є структурою МВФ, яка відповідає за політику Фонду. Наразі його очолює глава Південноафриканського резервного банку, при цьому директор-розпорядник МВФ також виконує керівну роль у засіданнях Комітету.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 4 березня у світі зареєстровано понад 93 тис. випадків коронавірусу Covid-19, одужали понад 50 тис. осіб, померли – 3198.
ВООЗ: у Китаї коронавірус йде на спад, кількість хворих в Європі зростає
Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Ярно Хабіхт заявив, що в Китаї спостерігається спад інфікування коронавірусом COVID-19, але водночас відбувається збільшення кількості захворювань у Європі.
Про це він сказав на брифінгу у Кабміні 4 березня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Зараз всі дивляться на ситуацію в Китаї і пильно за нею спостерігають. Ми зараз бачимо, що там вже повідомляється про меншу кількість захворювань, і ми робимо висновок, що поступово ситуація з цим захворюванням іде на спад. Але одночасно ми спостерігаємо за підвищенням кількості захворювань у світі та, зокрема, в Європі”, – сказав Хабіхт.
Він додав, що станом на ранок 4 березня у Європі зареєстровано 3 365 випадків захворювання: “За останні сім днів 88% випадків зареєстровано”.
“Якщо зараз ми подивимося на теперішній перебіг захворювання, то одразу впадає в очі, що 80% випадків захворювання є легкими, менше 5% захворювання є ускладненими, які потребують інтенсивного лікування і допомоги з боку медиків, однак більшість випадків перебігають легко”, – наголосив Хабіхт.
Як повідомлялося, станом на 4 березня у світі зареєстровано понад 93 тисячі випадків Covid-19, одужали більш як 50 тисяч людей, померли – 3 198.
На території європейського регіону ВООЗ у 34 країнах зареєстровано 3 365 випадків інфікування Covid-19 та 85 летальних випадків. Зокрема, в Італії підтверджено 2 502 випадки коронавірусу, Німеччині – 196, Франції – 212, Іспанії – 151, Великій Британії – 56, Хорватії – 9, Австрії – 18, Росії – 3, Фінляндії – 7, Швеції – 24, Ізраїлю – 12, Швейцарії – 307, Греції – 7, Грузії – 3, Норвегії – 33, Румунії – 3, Азербайджані – 3, Нідерландах – 28, Данії – 8, Чехії – 5, Португалії – 2, Бельгії – 8, Ісландії – 18, Сан-Марино – 9, у Монако, Північній Македонії, Естонії, Вірменії, Ірландії, Литві, Андоррі, Люксембургу, Білорусі, Україні – по одному випадку.
В Україні перший випадок Covid-2019 виявлено у чоловіка в Чернівецькій області, який з дружиною повернувся з Італії. Чоловік і його дружина госпіталізовані, ізольовані та перебувають під медичним наглядом. Зразок матеріалу, відібраного у хворого, відправлено для остаточного підтвердження до Лондона. В області відповідні фахівці здійснюють увесь спектр протиепідемічних заходів та відстеження контактів, запевнили в МОЗ.
ВООЗ припускає збільшення випадків коронавірусу в Україні
Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує ймовірність збільшення випадків інфікування коронавірусом Covid-19 в Україні.
Про це заявив у Києві представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт на брифінгу у Кабміні 4 березня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Важливо наголосити на тому, що ймовірніше за все, ми станемо свідками більшої кількості випадків захворювання в Україні, однак суть полягає у готовності галузі охорони здоров’я України протидіяти спалахам цього захворювання по мірі продовження реалізації реформи охорони здоров’я, по мірі модернізації, осучаснення стаціонарів, лікарень, відділень невідкладної допомоги, мова йде про всі заходи стримування та реагування на спалах коронавірусу”, – сказав Ярно Хабіхт.
Він додав, що зареєстрований вчора перший випадок захворювання на коронавірус “не є якоюсь неочікуваною ситуацією”. “Необхідно відзначити спроможність до того, щоб його діагностували дуже швидко, що є свідченням злагодженої роботи (сфери — ред.) громадського здоров’я України”, – сказав представник ВООЗ в Україні.
Хабіхт також наголосив, що для того, щоб не підхопити коронавірус дуже важливим є дотримання гігієни рук, а також “етикету кашлю” – використовувати для цього зігнутий лікоть.
Як повідомлялося, в Україні перший випадок Covid-2019 виявлено у чоловіка в Чернівецькій області, який з дружиною повернулися з Італії. Чоловік госпіталізований, ізольований, перебуває під медичним наглядом. Його дружину 4 березня перевезли до військового шпиталю.
Зразок матеріалу, відібраного у хворого, відправлено для остаточного підтвердження до Лондона. В області відповідні фахівці здійснюють увесь спектр протиепідемічних заходів та відстеження контактів, запевнили в міністерстві. Наразі по всій Україні у визначених медичних закладах продовжуються навчання на випадок фіксації коронавірусу.
У Чернівцях госпіталізували ще трьох людей з підозрою на коронавірус
У Чернівцях до інфекційного відділення обласної лікарні госпіталізували ще трьох осіб із ознаками ГРВІ та історією подорожей країнами, в яких зафіксовані випадки коронавірусу.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповіла заступник голови ОДА Наталія Гусак.
“Троє осіб звернулися до своїх сімейних лікарів із симптомами ГРВІ. Оскільки у них є історія подорожей країнами, де зафіксовані випадки коронавірусу та певні ознаки хвороби, їх відправили до інфекційного відділення обласної лікарні. Наразі людей оглядають інфекціоністи”, – сказала Гусак.
У Чернівцях перевіряють ще трьох людей через підозру на уханський коронавірус — їх привезли до інфекційного відділення місцевої обласної лікарні.
Медики з автівки швидкої допомоги здали біокостюми на утилізацію, а саму машину дезінфікували
Як повідомлялося, 3 березня в Україні підтвердили перший випадок Covid-2019. Коронавірус виявили у чоловіка з Чернівців, який з дружиною повернувся з Італії. Чернівчанина госпіталізували до інфекційного відділення. Водночас дружина хворого як контактна особа перебувала спочатку під самоізоляцією, за нею встановили медичне спостереження. Однак увечері 3 березня мешканці будинку влаштували пікет, на якому погрожували перекрити дорогу, якщо дружину чернівчанина не ізолюють і не вивезуть до лікарні. Після цього її перевезли до військового госпіталю.
Станом на 4 березня в Україні, за даними МОЗ, перевіряють ще шість підозр на коронавірус.
Спалах коронавірусу в Росії: Путін заявляє про “вкиди” з-за кордону
Президент РФ Володимир Путін на нараді з членами уряду заявив, що інформація, в якій стверджується, що ситуація з коронавірусом у країні вийшла з-під контролю, вкинута в соцмережі з-за кордону з метою “посіяти паніку серед населення”.
Про це повідомляє Інтерфакс – Укрінформ.
“Нічого, слава Богу, поки критичного у нас не відбувається. Що стосується вкидань цих провокаційних. ФСБ доповідає, що здебільшого вони організовані з-за кордону. Але це, на жаль, супроводжує нас завжди. Мета таких вкидань зрозуміла: посіяти паніку серед населення”, – сказав Путін.
Повідомляється про затримання кількох підозрюваних у поширенні фейків про спалах коронавірусу в Москві. Відносно цих осіб проводиться дослідча перевірка.
Роскомнагляд оголосив про блокування сторінок “з фейками про коронавірус” у Facebook та інших соціальних мережах.
2 березня російська влада підтвердила перший випадок завезення коронавірусу в Москву. Захворів молодий житель столиці, який побував в Італії. Його госпіталізували, його безпосереднє оточення і пасажирів того ж рейсу спостерігають лікарі, і досі ні у кого зараження не виявили. Ще троє інфікованих коронавірусом перебувають у госпіталі в Казані.
Багато експертів відзначають, що невелика кількість інфікованих у Росії може бути пов’язана з поганою діагностикою.
Facebook надасть ВООЗ безкоштовну рекламу для боротьби з коронавірусними фейками
Соціальна мережа Facebook надасть Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) право безкоштовно розміщувати інформацію щодо поширення коронавірусу, а сама компанія буде займатися видаленням неправдивих тверджень про Covid-19.
Про це повідомляє CNBC із посиланням на заяву генерального директора Facebook Марка Цукерберга – Укрінформ.
“Користувачі Facebook, які будуть шукати інформацію про коронавірус, бачитимуть спливаючі вікна, які направлять їх на сайт ВООЗ чи місцевого органу охорони здоров’я для отримання останніх новин щодо сплеску вірусу. Ті, хто перебуває в країні, де ВООЗ повідомила про наявність Covid-19, побачать цю інформацію у своїй новинній стрічці”, – йдеться у повідомленні.
Цукерберг заявив, що соціальна мережа надасть безкоштовну рекламну й іншим організаціям також.
Засновник Facebook зазначив, що на прохання провідних міжнародних організацій з охорони здоров’я компанія видалятиме інформацію, яка міститиме неправдиві судження та теорії змов щодо коронавірусу.
Як повідомляв Укрінформ, соцмережа Facebook посилила свої правила щодо реклами, згідно з якими заборонятиметься розміщувати оголошення з обіцянками вилікувати від коронавірусу.
Amazon видалив понад мільйон фейкових товарів для лікування коронавірусу
Компанія Amazon вилучила понад мільйон товарів, виробники яких стверджують, що вони захищають від коронавірусу або навіть виліковують його.
Про це повідомляє ABC News – Укрінформ.
“Ми розчаровані тим, що недобросовісні особи намагаються штучно підвищувати ціни на продукцію базової необхідності під час глобальної кризи в галузі охорони здоров’я. Відповідно до нашої багаторічної політики, ми нещодавно заблокували або видалили десятки тисяч пропозицій”, – заявив представник компанії.
На додаток до цього компанія також підтвердила, що нещодавно заблокувала або видалила понад 1 мільйон товарів для здоров’я через підозру про введення в оману покупців.
Представник Amazon додав, що компанія “завжди вимагала, щоб продавці надавали точну інформацію на сторінках з деталями про продукт”. Він наголосив, що Amazon видаляє ті продукти, що порушують політику компанії.
Цей крок послідував після повідомлень численних ЗМІ про те, що вартість масок для обличчя та засобів для дезінфекції рук від сторонніх продавців зросла на платформі.
Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) обговорила з десятком ІТ-гігантів план боротьби оманливими повідомленнями про коронавірус. Окремо було приділено увагу подоланню фейкової інформації щодо вірусу.
Авіакатастрофа в Ірані: глави МЗС п’яти країн обговорили розслідування і компенсації
Міністри закордонних справ п’яти країн, громадяни яких загинули в авіакатастрофі літака МАУ в Ірані, провели спільну розмову.
Про це розповів глава МЗС України Вадим Пристайко під час спільної з міністром закордонних справ Канади Франсуа-Філіпом Шампанем пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми тільки-но завершили розмову п’яти міністрів закордонних справ з приводу трагедії в Ірані”, – сказав Пристайко.
Своєю чергою очільник МЗС Канади нагадав, що наразі робота міжнародної координаційної групи з питань авіакатастрофи в Тегерані знаходиться на стадії обговорення компенсацій.
Крім того, за його словами, ще однією метою діяльності групи є прозоре розслідування трагедії, у тому числі й розшифровування бортових самописців літака. “Ми б хотіли, щоб це розслідування привело до повного з’ясування, повної відповідальності, прозорості і чіткості стосовно жертв тієї авіакатастрофи”, – підкреслив Шампань.
Як повідомлялося, 8 січня після зльоту з аеропорту столиці Ірану ракетою був збитий літак Boeing-737 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”, що здійснював рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ.
На борту перебували 176 осіб: 167 пасажирів і дев’ять членів екіпажу. Всі вони загинули. Серед них 11 українців – двоє пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Також серед загиблих – громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великої Британії.
Спочатку іранська сторона стверджувала, що аварія сталася через технічну проблему літака, заперечуючи можливість того, що лайнер був збитий.
11 січня Іран визнав, що український пасажирський літак був помилково збитий бійцями Корпусу вартових Ісламської революції.
Згодом також стало відомо, що літак МАУ був збитий двома ракетами зенітно-ракетної системи “Тор-М1”, яку Іран отримав з Росії.
Міжнародна група з координації допомоги жертвам катастрофи літака МАУ наполягає на передачі бортових самописців до Франції, яка має необхідні технічні можливості для розшифрування.
Катастрофа літака МАУ: Зеленський обговорив розслідування з главою МЗС Канади
Президент Володимир Зеленський обговорив із міністром закордонних справ Канади Франсуа-Філіпом Шампанем питання розслідування катастрофи українського літака в Ірані та виплати компенсацій родинам загиблих у ній.
Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.
Зокрема, за даними ОП, Зеленський і Шампань “детально обговорили” розслідування авіакатастрофи українського літака в Ірані, зокрема, питання компенсації родичам загиблих, повне розслідування трагедії, дослідження «чорних скриньок».
«Україна повністю відкрита в цьому питанні. І за потреби готова співпрацювати з міжнародними партнерами задля найповнішого отримання інформації з «чорних скриньок», – сказав Президент.
Зазначається, що на зустрічі також обговорили перебіг реформ в Україні й глава МЗС Канади висловив задоволення їхньою високою швидкістю.
Окремо сторони зупинилися на інвестиціях.
«З економічної точки зору інфраструктура – наш пріоритет. Нам потрібно «зшити» країну, тому ми запрошуємо канадських інвесторів. Ми спрощуватимемо систему інвестування, комунікацій, захищатимемо права, щоб створювати в Україні якісну інфраструктуру та робочі місця», – зазначив Зеленський.
Президент також детально розповів про концесійні проєкти, велику приватизацію, а також зосередився на реформуванні правової системи.
Крім того, Зеленський поінформував канадську делегацію про ситуацію на Донбасі.
Водночас глава держави подякував Канаді й особисто прем’єр-міністру Джастіну Трюдо за підтримку, яку офіційна Оттава надає Україні.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань 4-6 березня перебуватиме з робочим візитом в Україні та проведе у середу спільну пресконференцію з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком.
8 січня після зльоту з аеропорту столиці Ірану ракетою був збитий літак Boeing-737 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”, що здійснював рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ.
На борту перебували 176 осіб: 167 пасажирів і дев’ять членів екіпажу. Всі вони загинули. Серед них 11 українців – двоє пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Також серед загиблих – громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великої Британії.
Спочатку іранська сторона стверджувала, що аварія сталася через технічну проблему літака, заперечуючи можливість того, що лайнер був збитий.
11 січня Іран визнав, що український пасажирський літак був помилково збитий бійцями Корпусу вартових Ісламської революції.
Згодом також стало відомо, що літак МАУ був збитий двома ракетами зенітно-ракетної системи “Тор-М1”, яку Іран отримав з Росії.
Міжнародна група з координації допомоги жертвам катастрофи літака МАУ наполягає на передачі бортових самописців до Франції, яка має необхідні технічні можливості для розшифрування.
Законопроєкт про медіа потребує додаткового обговорення та доопрацювання – керівниця ІМІ
Законопроєкт про медіа потребує додаткового обговорення з експертами.
Таку думку висловила керівник Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк під час публічної дискусії законопроєкту “Про медіа”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я не дуже оптимістично налаштована щодо цього законопроєкту. Дійсно, нам давно потрібно кваліфікувати законодавство, дуже давно велася робота над написанням законопроєкту про аудіовізуальні послуги, але не можу сказати, що я задоволена результатами. По-перше, тому що розширюються повноваження Нацради, проте я не бачу збільшення прозорості ухвалення рішень. По-друге, починається регулювання нових сегментів медіаринку, але воно недостатньо виписано… швидше, скопійовано з регулювання телебачення. Не думаю, що це правильний шлях… законопроєкт потребує ще додаткового обговорення з експертами та доопрацювання”, – зазначила Романюк.
Вона додала, що у законопроєкті нічого не говориться про антимонопольне регулювання. На думку експерта, ключова проблема медіаринку – тиск олігархів на медіа, але законопроєкт про медіа не пропонує вирішення проблеми. “Як не було монопольного врегулювання, так його і не буде”, – сказала вона.
Серед плюсів законопроєкту Романюк назвала запровадження більшої прозорості на медіаринку. “Ми у жовтні робили дослідження стосовно прозорості онлайн-медіа, воно показало, що лише 24% онлайн-медіа можна назвати прозорими, тобто це такі медіа, які оприлюднюють кінцевого бенефіціара, ім’я головреда – людини відповідальної за контент, і контактну інформацію. Це стандартна європейська практика відповідальних медіа. В Україні найчастіше показують контакти рекламного відділу, і добре, якщо є інформація про головреда”, – сказала вона.
Романюк додала, що вперше на ринку з’являється регулятор для онлайн-медіа, бо раніше такі медіа не стикалися з тим, що хтось контролюватиме, як вони дотримуються тих чи інших правил. “Всі онлайн-медіа заробляють на рекламі, фактично всі вони будуть зобов’язані реєструватися. І вперше у нас на ринку з’являється регулятор для онлайн-медіа. Можуть виникнути питання щодо штрафів, наприклад за порушення прозорості медіавласності, за те, що не показують кінцевого бенефіціара. Тому, швидше за все, онлайн-медіа будуть створювати групу саморегуляції, співрегуляції”, – розповіла керівник ІМІ.
Вона зазначила, що в законопроєкті передбачено створення співрегуляторного механізму, але такий механізм створять уже зареєстровані медіа, тобто телеканали. Романюк додала, що поки не зрозуміло, як почнеться реєстрація, коли вона проходитиме, бо на це навіть немає грошей в бюджеті.
За її словами, онлайн-медіа не увійдуть до цього співрегуляторного органу, принаймні на першому етапі, відтак, утворюється певна дискримінація на медіаринку.
Керівник проєкту VoxCheck на аналітичній платформі VoxUkraine Максим Скубенко зазначив, що антимонопольного регулювання медіа в Україні не було через те, що так функціонує Антимонопольний комітет, і саме в цьому проблема. “Якщо ми хочемо рухатися, то …потрібно тиснути і на уряд, і на парламентаріїв, і на Антимонопольний, щоб він функціонував набагато краще, тоді прописане в цьому законі можна буде реалізувати, і це принесе користь”, – сказав він.
Керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” Віталій Мороз зазначив, що питання уточнення та удосконалення законопроєкту не стоїть на порядку денному, хоча він потребує уточнень.
Він розповів: результати нещодавнього дослідження Інтерньюз-Україна показали, що експерти оцінюють законопроєкт досить позитивно, але в деяких аспектах є побоювання. Законопроєкт може вплинути на збільшення вартості послуг для кінцевого споживача. Також існує загроза для поширення інформації, адже законопроєкт встановлює певні вимоги до іноземних інформаційних суб’єктів, при цьому відсутні механізми державного впливу на них. Це створює загрозу, коли українські провайдери будуть масово блокувати іноземні інтернет-ресурси для уникнення можливості притягнення до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №2693 “Про медіа”, який складається зі 124 статей.
Законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.
“Молодість” започатковує міжвузівський кінофестиваль
Кінофестиваль “Молодість” вже цьогоріч хоче запустити окремий проєкт — міжвузівський фестиваль студентських фільмів.
Про це повідомляється на офіційному сайті КМКФ – Укрінформ.
“Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” планує провести у жовтні цього року український національний міжвузівський кінофестиваль студентських короткометражних фільмів під робочою назвою “Скіфське оленя”, – йдеться у повідомленні.
Як уточнили Укрінформу в пресслужбі “Молодості”, фестиваль запланований на 29 жовтня – 1 листопада 2020 року і відбудеться у київському Будинку кіно.
“У 1970 році “Молодість” була започаткована як огляд стрічок студентів університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. 50 років потому “Молодість” продовжує опікуватись режисерами-початківцями та запроваджує єдиний в Україні професійний майданчик для демонстрації студентських кінокартин”, – зазначили в команді КМКФ.
49-ий Київський кінофестиваль “Молодість” відбудеться 30 травня – 7 червня 2020 року.
Приватизація, земля та ринок праці: Милованов прозвітував про свою роботу
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вважає, що за останній час було запущено наймасштабніший приватизаційний процес в історії України 21 століття, зроблено невідворотною реформу ринку землі та ринку праці.
Про це написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у Facebook – Укрінформ.
“Запустили наймасштабніший приватизаційний процес в історії України 21 століття – передали на приватизацію за 6 місяців понад 960 держпідприємств, створили агентство концесій та державно-приватного партнерства, проводимо реформу корпоративного управління (запровадили принципи ОЕСР), підготували законопроєкт про Фонд Національного Добробуту, відкрили прозору оренду державного майна тощо”, – написав Милованов.
Він також зазначив, що було розпочато реформу ринку землі. Детенізація ринку землі фундаментально змінить на краще ситуацію в галузі сільського господарства, приведе інвестиції, створить нові робочі місця, стане підґрунтям для розвитку ринку капіталу. Також було розпочато реформу ринку праці.
Окрім цього українські експортери за пів року розширили свою географію. Для різних видів аграрної продукції було відкрито ринки Японії, Тайваню, Бразилії, Ефіопії, підписано 3 міжнародні угоди на експорт продукції до КНР, відновлено експорт м’яса птиці до Королівства Саудівської Аравії та ЄС, завершується робота над розширенням доступу нашої аграрної продукції на ринок Канади і Малайзії. Ми істотно посилили позиції України на торговельній мапі світу. Також було розпочато процес перегляду торговельних угод, у т.ч. у рамках СОТ.
“Ми запускаємо та реформуємо три ключові ринки – капіталу, землі та праці. Адже саме ці ринки є драйверами розвитку економіки. Разом із залученням інвестицій – це те, що реально виведе нашу країну на новий рівень розвитку”, – наголосив Милованов.
Уряд затвердив порядок компенсації за придбання української сільгосптехніки
Уряд підтримав проєкт постанови Кабінету міністрів України “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва”.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Укрінформ.
“Державна підтримка надасть доступ сільгоспвиробникам здешевити придбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва на 25% та сприятиме оновленню машинно-тракторного парку”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постановою удосконалюється та уточнюються окремі норми та положення Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, зокрема в частині надання можливості сільгосптоваровиробникам отримати компенсацію вартості техніки та обладнання, придбаних у жовтні – листопаді 2019 року за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на 2020 рік на означені цілі.
Спрямування коштів відбуватиметься через уповноважений банк, що підпише з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва.
“Компенсація надаватиметься сільськогосподарським товаровиробникам на безповоротній основі у розмірі 25 відсотків вартості техніки та обладнання (без урахування ПДВ)”, – наголосили у профільному міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має намір у 2020 році спрямувати в рамках держпідтримки агропромислового комплексу 1 млрд грн на розвиток тваринництва та 1 млрд грн на часткову компенсацію вартості закупленої сільгосптехніки та обладнання.
Уряд спрямував 654 мільйони на виплату зарплат шахтарям
Уряд 4 березня 2020 року спрямував 654 млн грн на погашення заборгованості із виплати заробітної плати перед шахтарями дев’яти підприємств.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики та захисту довкілля – Укрінформ.
“4 березня 2020 року відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету України на 2020 рік зі змінами за бюджетною програмою КПКВК 2401590 “Реструктуризація вугільної галузі” на вугледобувні підприємства спрямовано 654 248,0 тис. грн”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, за лютий поточного року буде виплачено 108,4 млн грн, на погашення заборгованості із зарплати за грудень 2019 року спрямували 122,3 млн грн, за січень 2020 року – 423,6 млн грн.
Зазначається, що по підприємствах ці кошти будуть спрямовані на: ДП “Шахта ім. М.С. Сургая” – 53 603,2 тис. грн; ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” – 43 555,8 тис. грн; ДП “Мирноградвугілля” – 77 683,4 тис. грн; ДП “Селидіввугілля” – 54 581,0 тис. грн; ДП “Торецьквугілля” –55 760,7 тис. грн; ДП “Первомайськвугілля” – 92 748,6 тис. грн; ПАТ “Лисичанськвугілля” – 79 230,0 тис. грн; ДП “Львіввугілля” – 170 600,9 тис. грн; ДП “Волиньвугілля” – 26 484,4 тис. гривень.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський під час Всеукраїнської наради працівників вугільної галузі 25 лютого заявив, що всі борги із заробітної плати перед українськими шахтарями мають бути погашені впродовж березня-квітня 2020 року.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук 7 лютого заявив, що уряд прийматиме рішення щодо закриття чи підтримки шахт, зважаючи на економічну доцільність. Прем’єр зазначив, що на більшості із 34 шахт, де проведено аудит, ситуація така: шахтарі працюють у важких умовах, із застарілим обладнанням, а собівартість вугілля не витримує конкуренції.
Дотації на видобуток вугілля зросли у 3,7 раза – Мінекоенерго
Протягом 2016-2019 років на державних шахтах України видобуток зменшився майже вдвічі, водночас розмір дотації на 1 тонну вугільної продукції зросла майже в 3,7 раза.
Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики та захисту довкілля у Facebook – Укрінформ.
“На державних вугільних підприємствах України в період з 2016 року по 2019 рік видобуток зменшився майже вдвічі: з 6,7 млн тонн до 3,5 млн тонн , а дотація на 1 тонну вугільної продукції зросла майже в 3,7 р. – з 246 грн на 1 тонну у 2016 році до 908 грн на 1 тонну у 2019 році”, – йдеться у повідомленні.
У міністерстві додали, що найближчим часом очікується суттєве зниження темпів зростання видобутку європейською вугільною галуззю внаслідок скорочення середньорічного попиту на вугілля на європейських ринках.
“Основними виробниками вугілля в світі є: Китай, США, Австралія, Індонезія, Індія, Росія”, – нагадали у пресслужбі.
Видобуток вугілля в країнах, що розвиваються, протягом останніх 10 років продовжує зростати, натомість розвинені країни поступово скорочують виробництво та споживання вугілля.
Вагоме падіння використання вугілля очікується і в США внаслідок переведення понад 30% ТЕС на природний газ. Крім того, зниження цін на вугілля впливає на виробників в усьому світі, змушуючи скорочувати інвестиції у вугільну галузь.
За прогнозами Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), частка вугілля в кінцевому світовому енергоспоживанні до 2050 року має скоротитися втричі від рівня 2015 року за рахунок збільшення у споживанні відновлюваних джерел енергії та заміщення вугілля електричною енергією.
Оборонні відомства України та Фінляндії обговорили співпрацю
Делегація Міністерства оборони України під час візиту до Фінляндії обговорила двостороннє співробітництво на 2020 рік.
Про це повідомляє пресслужба Міноборони – Укрінформ.
“Сьогодні, 4 березня, в рамках робочого візиту делегації Міноборони України до Фінляндської Республіки в м. Гельсінкі відбулися воєнно-політичні консультації та зустріч заступника міністра оборони України Аліни Фролової з постійним секретарем міністерства оборони Фінляндської Республіки Юккою Юусті”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, під час консультацій сторони обговорили план двостороннього співробітництва на 2020 рік. Фролова зазначила, що Україна зацікавлена в обміні досвідом та розвитку таких напрямків співробітництва, як комплектування військового резерву, виконання заходів територіальної оборони, розвитку військово-морських спроможностей, у тому числі за участі оборонного комплексу Фінляндської Республіки. Вона також відзначила важливість організації візиту в Україну міністра оборони Фінляндської Республіки.
За інформацією пресслужби, українська сторона також поінформувала про ситуацію на сході України та в Азово-Чорноморському регіоні.
Зеленський затвердив структуру плану оборони України
Президент Володимир Зеленський затвердив структуру плану оборони України.
Відповідний указ №61/2020 опублікований на сайті глави держави – Укрінформ.
“Затвердити структуру плану оборони України”, – зазначається в документі.
Текст структури плану не опублікований і має гриф “Для службового користування”.
Президент також доручив Кабінету Міністрів в установленому порядку забезпечити за участю СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Національного банку розробку плану оборони України відповідно до затвердженої цим указом структури і внести його на розгляд Ради національної безпеки і оборони.
Єврокомісія оприлюднила пропозиції до “кліматичного” законодавства ЄС
Єврокомісія представила пропозиції до законодавства ЄС у сфері довкілля, яке має забезпечити перетворення Європи до 2050 року на кліматично нейтральний континент.
Про це інформує сайт Єврокомісії – Укрінформ.
“Ми почали діяти сьогодні, щоб перетворити Євросоюз на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року. Кліматичний закон є правовою інтерпретацією наших політичних зобов’язань, він незворотно ставить нас на шлях до стабільного майбутнього. Цей закон є основою європейської Зеленої угоди. Він пропонує передбачуваність та прозорість для європейської промисловості та для інвесторів. Він задає напрямок для нашого “зеленого” зростання та гарантує, що перехід до нього буде поступовим і справедливим”, – зазначила з цього приводу президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Як зазначається, разом із цим Єврокомісія представила пропозиції, які на законодавчому рівні закріплюють зобов’язання досягти нульового показника викидів парникових газів до 2050 року. Це буде можливим тільки за умови скоординованих дій на рівні ЄС і країн-членів.
Кліматичний закон містить механізми оцінки досягнутого прогресу, зокрема, виконання членами ЄС національних планів у сфері розвитку енергетики і кліматичних заходів, регулярні доповіді Європейського агентства з охорони довкілля та узагальнення наукових даних про кліматичні зміни та їх вплив. Досягнутий прогрес буде переглядатися кожні п’ять років, відповідно до глобальних цілей, визначених Паризькою кліматичною угодою.
Єврокомісія також визначить нові цілі ЄС щодо скорочення шкідливих викидів до 2030 року. Вже у червні 2021-го на основі досягнутих результатів вона уточнить додаткові показники скорочення шкідливих викидів до 2030 року.
До вересня 2023-го (а після цього що п’ять років), Єврокомісія оцінюватиме ефективність заходів, які вживаються на рівні ЄС та держав-членів для досягнення кліматичної нейтральності. Країни будуть зобов’язані виконувати відповідні рекомендації та надавати обґрунтовані пояснення, якщо не зможуть цього зробити. Єврокомісія, таким чином, буде оцінювати та корегувати траєкторію досягнення цілей щодо зменшення шкідливих викидів у період 2030-2050-років.
“Поряд з урядовою політикою і регуляторними правилами відігравати свою роль у переході до кліматично-нейтрального Євросоюзу повинні всі сектори суспільства. Сьогодні ЄК започатковує громадські консультації щодо нового Європейського кліматичного пакту. Це широка ініціатива, яка дає можливість висловитися та зробити внесок у розробку оновлених кліматичних дій усім громадянам Євросоюзу та ключовим учасникам процесу. Такі публічні консультації будуть відкритими 12 тижнів”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що результат громадського обговорення буде використаний для уточнення параметрів Європейського кліматичного пакту. Він має бути започаткований до Конференції ООН з кліматичних змін, наміченої на листопад 2020 року в Глазго.
Гербст: США очікують від нового уряду України продовження реформ
05.03.2020 05:49
Про успішність переформатування українського уряду можна буде судити за результатами роботи нової команди, а поки що США та загалом на Заході сподіваються, що Україна збереже курс на реформи.
Таку оцінку в коментарі Укрінформу висловив колишній посол США в Україні Джон Гербст, який зараз очолює Євразійський центр Атлантичної ради у Вашингтоні.
“Ми почули нові імена (міністрів – ред.), однак нам невідомо, чи продовжуватимуть ці люди політику реформ”, – зазначив дипломат.
Водночас він підкреслив, що Президент Зеленський і парламентська більшість, які сформували попередній уряд, мають добрий – “хоча й не ідеальний” – досвід впровадження необхідних змін у багатьох сферах.
“Тож мені важко уявити, що вони візьмуть і змінять курс та почнуть віддалятися від запланованих реформ”, – зауважив Гербст.
У цьому контексті він уточнив, що всі потрібні для України кроки дуже чітко оформлені, зокрема, в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.
“Ми знаємо, що і Євросоюз, і Сполучені Штати в цьому питанні мають дуже подібні погляди”, – додав колишній посол
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні ВР розглянула питання про Кабінет міністрів. Депутати підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Це означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Після цього 291 голосом Верховна Рада призначила Прем’єр-міністром Дениса Шмигаля, а також затвердила склад нового уряду.
Підтримка України становить життєво важливий інтерес для США – Гербст
05.03.2020 04:27
Підтримка України з боку США залишається твердою – попри суттєві проблеми, які переживає останнім часом американське суспільство.
Про це у коментарі Укрінформу розповів експосол США в Україні, директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст.
“Американська підтримка України залишається надзвичайно твердою. Ми говоримо про це впродовж останніх шести-восьми місяців, враховуючи те, що тема України була центральною в процесі імпічменту”, – зазначив дипломат.
Він висловив свою позицію після дискусії в Атлантичній раді у Вашингтоні, де, зокрема, лунали думки, ніби зараз американське суспільство менше звертає увагу на Україну – через вибори, поширення коронавірусу та внутрішні проблеми США.
У цьому зв’язку Гербст підкреслив, що навіть у розпал міжпартійної боротьби у процесі імпічменту переважна більшість республіканців і демократів у Конгресі висловлювалися одностайно щодо України.
“Тож я думаю, підтримка є непорушною”, – вказав експерт.
У відповідь на запитання, в чому полягають головні інтереси Америки, експосол підкреслив: Україна є однією з найважливіших країн у Європі.
“Україна має дуже освічене населення, гарні технологічні спроможності, у тому числі щодо створення зброї. Це та країна, яку ми хочемо бачити на нашому боці”, – заявив Гербст.
За його словами, не менш важливим чинником є те, що “Москва проводить агресивну політику в Європі, Євразії та по всьому світу”. І це є викликом для Сполучених Штатів. А головний фронт російської агресії – це Донбас.
“Отже, ми маємо життєво важливий інтерес допомагати Україні захищати суверенітет і територіальну цілісність, а також досягти перемоги в протистоянні кремлівській агресії. Ми справді дуже зацікавлені в цьому”, – наголосив колишній посол США.
Спекуляції щодо впливу РФ на формування нового Кабміну недоречні – експерт
05.03.2020 03:07
Будь-які припущення щодо можливого російського впливу на формування уряду України недоречні, адже головним завданням нової команди є прискорення реформ у контексті євроінтеграції.
Про це у Брюсселі на конференції, присвяченій реформам в Україні, заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Юрій Якименко, передає кореспондент Укрінформу.
Експерт представив доповідь Центру Разумкова «Україна 2019-2020: широкі можливості, суперечливі результати». Захід відбувся у приміщенні Місії Канади при ЄС під егідою брюссельського Офісу зв’язку українських аналітичних структур.
«Щодо питання про можливі російські впливи на формування цього уряду. Існує багато різних припущень, вони були оприлюднені, що такий вплив існує. Говорять про персон часів режиму Януковича або про їхні зв’язки з російськими бізнесовими або політичними колами. На цьому етапі важко коментувати такі припущення – був такий вплив, чи його не було. Дуже багато речей залежатимуть від Президента. Деякі ключові міністри в новому уряду залишатимуться. Це насамперед стосується правоохоронних органів та людей, які прямо залучені до зусиль зі стримування російської агресії», – зазначив експерт.
Відповідаючи на запитання, чи могли вплинути на призначення нових міністрів контакти між радниками Зеленського та Путіна, експерт зауважив: «Радники мають радити, Президент може до них прислуховуватися, але саме він несе відповідальність за результат та за дії призначених осіб».
На його думку, зараз недоречно говорити про невдачі або гальмування на шляху до європейської інтеграції.
«Ми маємо ситуацію, коли нова композиція цього уряду сформована для підвищення його результативності та ефективності у здійсненні реформ, що дасть позитивний результат для самого Президента. Тож зараз у нас новий уряд. Вони мають прискорити реформи, які відповідають передусім інтересам населення України», – наголосив Якименко.
Перестановки в Кабміні не призведуть до радикальної зміни зовнішньої політики – експерт
З погляду європейських експертів зміни в Кабміні не є новим феноменом в історії України, і вони навряд чи призведуть до радикальних змін у зовнішній політиці.
Таку думку кореспонденту Укрінформу в Брюсселі висловила провідний експерт Центру європейської політики Аманда Пол.
Саме так вона відповіла на запитання, чи очікує від нового уряду України радикальних змін курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
«В Україні, очевидно, зараз не відбувається нічого радикального. Я не очікую якихось масштабних та радикальних змін. Найімовірніше, новий уряд скористається заданим імпульсом, аби підштовхнути політичні та економічні реформи, зробити їх незворотними», – зазначила експерт.
При цьому Аманда Пол зауважила, що, ймовірно, однією з причин відставки уряду Олексія Гончарука могло стати невдоволення наявними економічними результатами.
«Очевидно, якісь персони з цього уряду не змогли досягти результату. Це є наслідком відсутності достатнього досвіду та знань, браку організаторських здібностей. Але, відверто кажучи, в історії України зміни уряду не є якимось новим явищем. Будемо сподіватися, що цей новий уряд залишиться на довший період, адже наступність є важливою», – додала європейський експерт.
Як повідомляв Укрінформ, 4 березня на позачерговому засіданні ВР розглянула питання про Кабінет міністрів. Депутати підтримали відставку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який напередодні подав відповідну заяву. Це означає автоматичну відставку всього складу уряду.
Після цього 291 голосом Верховна Рада призначила Прем’єр-міністром Дениса Шмигаля, а також затвердила склад нового уряду.
Глава МЗС Литви відгукнувся на кадрові зміни в Кабміні
05.03.2020 00:15
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус привітав Дмитра Кулебу з призначенням главою МЗС України, а також висловив сподівання на продовження співпраці з Вадимом Пристайком на його новій посаді.
Про це Лінкявічус написав у Twitter – Укрінформ.
«Дякую вам, Вадиме Пристайко, за дружбу під час перебування на посту міністра закордонних справ України, з нетерпінням чекаю продовження співпраці в новій якості. Вітаю Дмитра Кулебу, продовжмо зміцнювати литовсько-українські зв’язки у всіх сферах, а також будемо готуватися до 4-ї Конференції з реформ в Україні у Вільнюсі (намічена на липень, – ред.)», – зазначив глава МЗС Литви.
У відповідь до твіту Кулеба подякував Лінкявічусу, підкресливши, що двосторонні відносини будуть підтримуватися в «доброму темпі».
Як повідомляв Укрінформ, у середу, 4 березня Верховна Рада затвердила новий склад Кабміну, який очолив Денис Шмигаль. Колишній глава МЗС Вадим Пристайко став віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Дмитро Кулеба, який раніше обіймав цю посаду, очолив МЗС.
Кулеба розповів про пріоритети на посаді голови МЗС
УНН. Новопризначений міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що Україна продовжуватиме рух до ЄС та НАТО. Про це він написав у своїй сторінці у Facebook, передає кореспондент УНН.
“…Курс України у зовнішній політиці залишається незмінним. Це, зокрема, означає, що ми продовжуємо рух до ЄС і НАТО”, — зазначив Кулеба.
Окрім того, він назвав основні пріоритетні напрямки роботи на своїй новій посаді.
“Буквально п‘ять тез по суті від мене щодо моїх пріоритетів на посаді:
- Мир, безпека і територіальна цілісність України.
- Економічна дипломатія з особливим фокусом на залученні інвестицій в Україну та підтримці промисловості.
- Публічна дипломатія, аби світ нами захоплювався і бачив нас не лише як жертву агресії, а й привабливу країну можливостей.
- Кожен українець є краплею в океані під назвою „Україна“, невід’ємною частиною нашого народу. Дипломати робитимуть все, щоб кожен українець пишався Батьківщиною, відчував її підтримку та захист, у якому куточку світу він би не перебував.
- Я буду активно заохочувати закордонних українців не розривати зв’язки з Батьківщиною. Аби мотивувати кожного, хто хотів би повернутися додому. Аби надихати кожного, хто готовий бути адвокатом України в країні свого проживання”, — написав міністр.
За словами Кулеби, у втіленні цих амбітних завдань дуже важливий діалог з парламентом.
“Я завжди відкритий до спілкування з народними депутатами і впевнений, що ми будемо чути одне одного. Найбільшою цінністю МЗС є люди, кожна професійна та енергійна людина заслуговує на гідні та комфортні умови роботи вдома і за кордоном”, — підсумував він.
Нагадаємо, Верховна Рада підтримала кандидатуру Дмитра Кулеби на посаду міністра закордонних справ України.
На навчаннях Defender 2020 врахують досвід України у протидії гібридній агресії
05.03.2020 03:35
Досвід України, яка протистоїть гібридній агресії Росії, буде враховано на стадії командно-штабної гри організаторами навчань Defender Europe-2020, що відбуваються зараз у Європі.
Про це під час телефонної пресконференції, яка відбулася під егідою Американського медіа-хабу у Брюсселі, заявив заступник командувача Сухопутних військ США в Європі генерал-майор Ендрю Ролінг – Укрінформ.
Саме так він відповів на запитання кореспондента Укрінформу, чи враховують організатори навчань зміни у військових загрозах, що відбулися з часів завершення “холодної війни”.
“Ці навчання не мають призначення відповідати на загрози, які ви маєте на увазі. Вони зосереджені навколо стратегічної готовності США та їхніх союзників здійснити передислокацію зі Сполучених Штатів в Європу для протидії конвенційній (звичайній – ред.) кризі… Водночас у рамках навчань Defender Europe-2020 буде проведено оцінку, яка відпрацьовуватиметься на спільному командному пункті у Графенвері в Німеччині. Ті речі, про які ви говорите, та досвід, який ви маєте в Україні, будуть частиною сценарію для командно-штабних навчань. Але вони не є частиною ширшої картини наземних маневрів Defender Europe-2020″, – сказав американський військовий.
Він зауважив, що оперативне командування в Графенвері має важливе значення, адже саме там американська сторона сподівається проводити тренування більших підрозділів – у складі бригади або дивізії, – вже до 2028 року.
Генерал-майор наголосив, що навчання Defender Europe-2020 включають найбільше за 25 років переміщення у Європу військ із місця постійної дислокації в США. Їх мета – відпрацювати здатність Сполучених Штатів до розгортання значних сил та обладнання в Європі у тісній взаємодії з союзниками по НАТО та партнерами.
Ролінг окремо наголосив, що ці навчання є суто оборонними та не спрямовані проти будь-якої окремої країни або конкретної загрози. Defender Europe-2020 – це спільне випробування для союзників по НАТО у реагуванні на кризи. Крім того, вони підтверджують зобов’язання США як частини Альянсу щодо оборони Європи в разі потреби.
Американський військовий повідомив, що в рамках навчань вже здійснено 15 з 27 авіаційних місій, які доставили у Європу близько 3,5 тис. американських військовослужбовців (із загальної кількості 17 тис.). Вже прибули чотири транспортні кораблі, ще три просто зараз прямують до європейських портів (загалом їх має бути десять). Вони доставлять близько 2700 одиниць військового обладнання із з загальної кількості у 18 тисяч, що використовуватимуться під час навчань.
Окрім того, американські військові успішно провели Європою 51 автомобільний конвой та завершили заповнення одного з чотирьох намічених складів попереднього базування, перемістивши туди 1400 одиниць обладнання.
Ендрю Ролінг окремо наголосив, що під час навчань особлива увага приділяється профілактичним заходам у зв’язку зі спалахом коронавірусу COVID-19. Усі військовослужбовці перебувають під постійним контролем медиків. Випадків захворювання серед них не зареєстровано. За словами генерал-майора, спалах хвороби жодним чином не відбився на здійсненні оперативних планів та дій у рамках навчань Defender Europe-2020.
“Слідство.Інфо” заявляє про тиск на редакцію з подачі Дубінського
05.03.2020 01:12
Агенція “Слідство.Інфо” заявляє про спробу тиску на журналістів у зв’язку з відкриттям кримінального провадження за матеріалами, переданими до МВС депутатом Дубінським
Про це повідомляє “Слідство.Інфо” – Укрінформ.
“Міністерство внутрішніх справ прийняло заяву народного депутата від партії “Слуга народу” Олександра Дубінського про стеження за чиновниками США в Україні та здійснює досудове розслідування. Раніше парламентар закидав такі звинувачення агенції журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”. Наша редакція розцінює це як тиск на колектив”, – ідеться в публікації.
Як зазначається, 3 березня, МВС заявило, що Національна поліція розслідує кримінальне провадження за матеріалами, які Дубінський передав очільнику МВС Авакову. Розслідування розпочали за ч. 2 ст. 163 Кримінального кодексу (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер). Ця стаття передбачає позбавлення волі від трьох до семи років.
Як інформує “Слідство.Інфо”, речник МВС Артем Шевченко відмовився повідомити, чи йдеться про розслідування діяльності журналістів цієї агенції.
“Утім, сам народний депутат підтвердив, що провадження, яке відкрили за його ініціативи, стосується нашої редакції. За його словами, воно було відкрите 2 березня”, – зауважується в повідомленні.
На думку головної редакторки агенції “Слідство.Інфо” Анни Бабінець, відкриття кримінального провадження є спробою тиску на журналістів.
“Ми усвідомлюємо, що приєднання наших запитів Дубінському до справи, яку особисто контролює міністр Аваков, – це такий собі сигнал нам, щоб ми боялися. Сиділи в очікуванні обшуків, хвилювалися, чи прослуховуються наші телефони, не зустрічалися з джерелами. Не робили розслідувань, у яких фігурує МВС чи поліція. Справді, останнім часом багато наших розслідувань присвячені зловживанню чи поганій роботі поліцейських: справа Катерини Гандзюк, наші матеріали щодо вбивства Шеремета, побиття поліцейськими дітей з притулку “Світанок” та інші. Але навіть попри те, що відбувається, ми продовжимо професійно виконувати свою роботу і не відмовимося від резонансних тем, хто б в них не фігурував”, – заявила керівниця “Слідства.Інфо”.
В агенції нагадують, що наприкінці січня Олександр Дубінський провів пресконференцію, під час якої звинуватив “Слідство.Інфо” у шпигуванні за посадовими особами США. На підтвердження своєї заяви він продемонстрував запит журналістів агенції до депутата про його зустрічі з фігурантами справи щодо імпічменту Трампа. Зокрема, з персональним адвокатом президента США Джуліані.
Своєю чергою “Слідство.Інфо” виступило із заявою, у якій розцінило дії народного депутата як тиск на журналістів та поширення неправдивої інформації.
“Редакція, яка є частиною міжнародної мережі розслідувачів OCCRP, з першого дня стежить за історією навколо спроб президента США Дональда Трампа тиснути на українських посадовців та політиків щодо розслідування справи проти його політичного конкурента. Зокрема, ми опублікували розслідування, яке виявило роль деяких українських посадовців та впливових людей у цій справі”, – наголосили у “Слідстві.Інфо”.
Члени ЦВК зустрілись з керівництвом Facebook: обговорювали протидію дезінформації
УНН. У Центральній виборчій комісії відбулася робоча зустріч секретаря Комісії Олени Гатаулліної з керівником Facebook з питань публічної політики в регіоні Європи, Близького Сходу і Африки Анікою Гайзель. Під час спілкування сторони обговорили актуальні питання реалізації публічних політик та правил Facebook в Україні, зокрема, щодо виборів та протидії дезінформації. Про це повідомляє УНН із посиланням на сайт Центрвиборчкому.
В контексті зустрічі Гатаулліна зазначила, що нинішній склад Комісії з перших днів діяльності взяв курс на модернізацію своєї роботи.
“У цьому напрямі одними із найважливіших заходів вбачаємо розширення каналів комунікації із всіма субʼєктами виборчого процесу та посилення боротьби з дезінформацією. Відтак, Комісія зацікавлена у співпраці з Facebook, інструментом, який має суттєво допомогти під час реалізації зазначеного”, — наголосила секретар ЦВК.
“Аніка Гайзель та Катерина Крук поінформували про досвід роботи щодо забезпечення у соціальній мережі доброчесності виборчого процесу, зокрема, й в Україні. При цьому детально розкрили механізм боротьби з дезінформацією, викриття фейкових акаунтів тощо. Так, тільки торік фахівцям Facebook у співпраці з нашими правоохоронними органами вдалося виявити і припинити діяльність трьох мереж, робота яких була спрямована як проти національної безпеки загалом, так і на перешкоджання чесним та демократичним виборам зокрема”, — додається у повідомленні.
Окремо учасники зустрічі зупинилися на питаннях розміщення політичної реклами у Facebook, передусім, щодо інструментів та механізму визначення її прозорості.
“В цьому контексті, на жаль, законодавчо не врегульоване використання коштів виборчих фондів політичних партій та кандидатів для розміщення агітаційних матеріалів в Інтернеті. Тож, як зауважила Олена Гатаулліна, для можливого розвʼязання означеної проблеми у майбутньому є сенс налагодити тісний діалог між ЦВК, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та Facebook”, — йдеться у повідомленні.
“Наприкінці заходу сторони домовилися поглиблювати партнерську співпрацю. Окрім іншого, — організувати низку тренінгів для членів ЦВК та працівників Секретаріату Комісії з метою оволодіння додатковими інструментами та можливостями мережі Facebook, а також опанування навичками проведення комунікаційних кампаній, зокрема, й щодо просвіти виборців”, — резюмували у повідомленні.
Раніше посол Великої Британії у Києві заявила, що у боротьбі з пропагандою Україна є прикладом для інших країн світу.
Глави компаній Youtube та BBC виступили на форумі у Давосі: обговорювали дезінформацію в Інтернеті
24.01.2020
УНН. Під час проведення Всесвітнього економічного форуму в Давосі виступили гендиректори таких медіа-гігантів як YouTube та BBC News, в рамках панельної дискусії щодо укріплення позицій в Інтернеті. Про це пише УНН із посиланням на THR.
Однією з проблем для гендиректорів цих компаній є поширення дезинформації в мережі. Так, Youtube, який спочатку був цифровий платформою для користувацького контенту, почав все частіше розповсюджувати неякісну та неточну інформацію, особливо під час важливих новинних сюжетів та передвиборних кампаній.
Для боротьби з дезінформацією, або так званими “Fake news”, генеральний директор Youtbe Сьюзан Войчіцькі, в четвер заявила, що її онлайн платформа працює над скороченням “прикордонного” контенту і робота спрямована на посилення авторитетних осіб та ЗМІ.
“Найголовніше — це підвищувати думку авторитетних людей та авторитетних видань, коли відбуваються важливі новинні події”, — сказала вона
Войчіцькі додала, що кожен раз, коли YouTube завдяки алгоритмам визначає екстрені новини, відео-платформа використовує машинне навчання, щоб рекомендувати контент від провідних ЗМІ та надійних джерел інформації. “Це найкраща страховка. Топ-видавці мають довгу історію надання точних новин. Тому ми їх просуваємо”, — сказав Войчіцькі.
Вона додала, що YouTube також використовує і людей-модераторів для боротьби зі шкідливим відео-контентом. Особливо в контексті проблеми конспірологічних теорій, що ширяться інтернетом. Глава YouTube сказала, що “це може зайти занадто далеко”, якщо мова йде про видалення цього контенту з платформи.
Замість цього Войчіцькі стверджує, що в боротьбі з відео-контентом важливий контекст. На її думку відео, на яких стверджується, що, наприклад, Земля пласка або що висадка на Місяць ніколи не відбувалася — будуть оснащуватися додатковими посиланнями на першоджерела, чим “ми забезпечимо баланс, щоб користувачі знали, що насправді сталося”, — сказала вона.
У свою чергу, генеральний директор BBC News Тоні Холл, який також виступав на панелі, говорив про використання можливостей інтернету і соціальних мереж для того, щоб точні новини доходили до цифрових споживачів.
За словами Холла, хороші джерела новин повинні посилюватися, а ненадійні джерела зникати, адже там користувачі проводять “дуже багато часу”.
“BBC співпрацює з такими конкуруючими інформаційними агентствами, як The Wall Street Journal, The Financial Times, газета The Hindu in India, Microsoft, Google і іншими, щоб виявляти джерела дезінформації на ранній стадії і мінімізувати їх вплив в Інтернеті”, — зазначає THR.
“Якщо від них (ненадійних джерел — ред) позбутися, це тільки створить більше аудиторії”, — сказав Хол. Він додав, що пробний запуск промислового співробітництва проти дезінформації дав вражаючі результати під час недавніх британських виборів.
“Ми зробили це по-справжньому, і це спрацювало. Це поєднання контактів між ЗМІ, яким довіряють люди, Google та Facebook спрацювало, і ми прибрали контент, який був просто неправильним”, — сказав Хол.

Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025