У Києві попрощались із загиблим на Донбасі полковником Каплуновим
У Києві відбулося прощання із загиблим полковником Центру спеціальних операцій Служби безпеки України Дмитром Каплуновим.
Про це повідомляє СБУ – Укрінформ.
“У Центрі культури та мистецтв Служби безпеки України відбулася церемонія прощання зі співробітником Центру спеціальних операцій СБУ полковником Дмитром Каплуновим, який трагічно загинув на сході України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що провести Дмитра Каплунова в останню путь прийшли тисячі людей – керівництво СБУ, колеги по службі, бойові побратими, друзі, небайдужі кияни.
Каплунов у складі резервної групи виконував завдання із протидії недопущення прориву ворожої диверсійно-розвідувальної групи в тил позицій Об’єднаних сил на Донеччині. Під час бойового зіткнення 1 грудня у так званій сірій зоні він отримав поранення несумісні з життям. Майже тиждень проросійські окупанти не віддавали родині тіло Дмитра. Зрештою Україні вдалося повернути загиблого героя додому.
Як повідомляв Укрінформ, 1 грудня загинули двоє співробітників Центру спеціальних операцій “Альфа” СБУ – полковники Дмитро Каплунов та Денис Волочаєв. Денису Волочаєву було 37 років. Дмитру Каплунову – 38.
Президент Володимир Зеленський 3 грудня підписав указ про присвоєння звання Героя України полковникам Денису Волочаєву і Дмитру Каплунову, які загинули на Донбасі.
Окупанти обстріляли сили ООС біля Красногорівки й Березового
Станом на 18.00 понеділка, 9 грудня, російські окупаційні війська двічі обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі. Втрат серед українських військових немає.
Про це у Facebook повідомляє пресцентр штабу ОС – Укрінформ.
“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 2 рази порушили режим припинення вогню”, – зазначається у повідомленні.
Обстріли укріплень українських захисників зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”. Неподалік Красногорівки ворог вів вогонь з озброєння БМП, ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, а біля Березового – з автоматичних гранатометів.
Втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил не було.
Конкурс Сліпака збере 60 виконавців, журі очолила солістка Польської опери
У Львові з 15 до 20 грудня 2019 року відбудеться Конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака.
Про це повідомляється на сайті Міністерства культури України – Укрінформ.
“До участі у конкурсі відібрано 60 співаків та співачок (академічний спів) з України, Австрії, Польщі та Китаю віком від 16 до 30 років. Творче змагання оцінюватиме авторитетне журі, яке очолить солістка Польської Королівської опери, професор Університету музики імені Ф. Шопена Ольга Пасічник (Польща)”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, концерт-відкриття конкурсу відбудеться 15 грудня о 14:00 на сцені Львівської філармонії. Гала-концерт-закриття – 20 грудня о 18:00.
Метою конкурсу є збереження традицій національної вокально-виконавської школи, її інтеграція у світовий культурний простір, популяризація та впровадження в активну навчально-виконавську практику вокальних творів українських композиторів.
Конкурс проводиться за підтримки Президента України.
Василь Сліпак – видатний український оперний співак, соліст Opéra National de Paris, учасник Революції Гідності, волонтер та колишній доброволець Правого сектора, Герой України, кавалер ордена “За мужність” та “Золотої зірки” (посмертно).
Воював у районі Донецького аеропорту, брав участь у боях за Авдіївку. Загинув від кулі снайпера біля Луганського, коли йому був 41 рік. Ціною власного життя врятував побратимів, адже українські захисники зуміли відбити атаку російських збройних формувань біля Дебальцевого та перейти у контрнаступ, посунувши противника з укріплених позицій.
Євросоюз створить власну версію “Акта Магнітського” – Боррель
Рада міністрів ЄС із закордонних справ, засідання якої відбулося у понеділок в Брюсселі, ухвалила рішення розпочати роботу над підготовкою глобального документа, який передбачатиме введення санкції проти третіх країн за серйозні порушення прав людини.
Документ має стати еквівалентом американського “Акта Магнітського”, заявив на пресконференції за підсумками засідання Ради заявив Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Завтра ми відзначатимемо Міжнародний день прав людини. За запитом кількох країн-членів ми погодилися розпочати підготовчу роботу щодо глобального режиму санкцій для реагування на серйозні порушення прав людини, які будуть для Європейського Союзу еквівалентні так званому Акту Магнітського, ухваленому у США. Мене питали про це під час моєї презентації в Європарламенті минулого тижня, і сьогодні ми вирішили, за потужного консенсусу навколо цього питання, розпочати таку підготовчу роботу”, – сказав Високий представник ЄС.
Він зауважив, що Європейська служба зовнішніх дій розробить необхідну для цього кроку документацію з метою ухвалення європейського еквівалента “Акта Магнітського”.
“Це буде змістовний крок, що підтверджує глобальну роль Європейського Союзу у захисті прав людини по усьому світу”, – додав Боррель.
Як повідомляв Укрінформ, Акт Магнітського, ухвалений США і підтриманий Канадою та деякими європейськими країнами, дозволив західним урядам заморожувати кошти російських високопосадовців, яких звинувачують у причетності до корупційних схем відмивання грошей або грубих порушень прав людини.
Згодом Акту Магнітського було надано статус глобального закону, тож передбачені ним санкції можуть застосовуватися до всіх країн, громадяни яких порушують, на думку США, права людини.
Адвокат Сергій Магнітський помер у СІЗО Москви після року утримання за ґратами в умовах, які правозахисники схарактеризували як “тортури”. Як вважають колеги юриста в фонді Hermitage, кримінальну справу було заведено на нього як помсту за розкриття великої корупційної афери.
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про мілітаризацію Криму
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”, у якій міститься пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території – Укрінформ.
За ухвалення резолюції проголосували 63 країни, проти – 19, утримались – 66.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, резолюцію з такою назвою Генасамблея ООН приймає вдруге, проте нинішній документ доповнено принципово новими положеннями.
У ньому, зокрема, міститься заклик до РФ “утриматися від зусиль щодо розширення своєї юрисдикції на ядерні об’єкти та інфраструктуру в Криму“, а також висловлюється занепокоєння з приводу використання захоплених українських підприємств оборонної промисловості.
Резолюція нагадує Росії про заборону призивати до армії держави-окупанта осіб з окупованих територій, “у тому числі шляхом тиску чи пропаганди, спрямованих на забезпечення добровільного призову”, засуджує використання освіти для залучення до служби в армії і закликає Москву “припинити цю незаконну діяльність”.
У документі також приділено увагу соціально-економічним аспектам російської агресії. “Проблеми безпеки та нарощування військових сил у Чорному та Азовському морях і надалі дестабілізують економіку та соціальну сферу, особливо в прибережних регіонах України”, – ідеться в документі.
Генасамблея ООН висловлює занепокоєння навмисним перешкоджанням руху через Керченську протоку, зокрема “під приводом військових навчань” у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці.
Нинішня резолюція, як і попередня, засуджує будівництво мосту через Керченську протоку, що сприяє мілітаризації Криму та “обмежує розмір суден, які можуть дістатися до українських портів на узбережжі Азовського моря”.
Нарощування військової присутності РФ у частинах Чорного та Азовського морів та переслідування торговельних суден “ще більше погіршує економічну та соціальну ситуацію в прилеглій Донецькій області, яка вже зазнала збитків від окупації Криму”, – ідеться в документі.
Генасамблея ООН також засуджує поїздки російських посадовців до Криму й закликає всі держави-члени ООН утримуватися від візитів у регіон без узгоджень з Україною.
Крім того, резолюція закликає всі держави-члени співпрацювати з ООН “для якнайшвидшого припинення російської окупації Криму та утримуватися від будь-яких угод з РФ щодо Криму, які не відповідають цій меті”.
Проект резолюції підготували 39 країн, серед яких США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Україна, Італія, Швеція, країни Балтії, Угорщина, Болгарія та інші.
Як повідомляв Укрінформ, попередню резолюцію з такою самою назвою ГА ООН ухвалила 18 грудня 2018 року. У документі наголошується на безпекових загрозах, які Росія створює для України, Чорноморського регіону і всієї Європи перекиданням до Криму військ і зброї, зокрема літаків і ракет, здатних переносити ядерний заряд. Вперше звучить прямий заклик до Росії негайно вивести з Криму свої війська і невідкладно припинити його тимчасову окупацію.
Росія активно розвиває ядерну інфраструктуру в окупованому Криму – Єльченко
Російська Федерація продовжує нуклеаризацію Криму, зокрема шляхом розміщення засобів доставки ядерної зброї та активного розвитку ядерної інфраструктури на півострові.
Про це заявив на засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй постійний представник України при ООН Володимир Єльченко під час розгляду резолюції про мілітаризацію Криму, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Окупаційна держава вживає заходів щодо нуклеаризації в Криму, зокрема, шляхом розміщення носіїв та інших засобів, здатних доставляти ядерну зброю, а також активного розвитку ядерної інфраструктури на півострові”, – зазначив він.
Єльченко нагадав, що відколи Російська Федерація окупувала Крим, “відбувається безупинна мілітаризація Кримського півострова”. Йдеться про перекидання на територію України систем озброєння, у тому числі бойових літаків та ракет, здатних переносити ядерну зброю, боєприпаси та військовослужбовців.
За словами Єльченка, окупація та подальша мілітаризація Криму дали Росії змогу поширити зону використання військових кораблів та літаків на весь Середземноморський регіон.
Російська Федерація також активно мілітаризує Азовське море за рахунок збільшення кількості військових кораблів та розміщення їх по всьому морю, сказав представник України при ООН.
Подальшій мілітаризації Криму сприяє незаконне будівництво мосту через Керченську протоку. Додаткові військові сили долучаються під приводом охорони мосту та його інфраструктури.
Єльченко нагадав про захоплення Росією трьох українських суден, які було повернуто “в непридатному стані, без зброї, документів та частини обладнання”.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”.
Росія відреагувала на резолюцію ООН щодо Криму: вона покликана перешкодити саміту в Парижі
Запропонована Україною резолюція про проблему мілітаризації окупованого РФ Криму і акваторій Азовського і Чорного морів, яку в понеділок прийняла Генасамблея ООН, покликана нібито “перешкодити конструктивному перебігу саміту в “нормандському форматі”. Про це заявив у понеділок перший заступник постпреда Росії при ООН Дмитро Полянський, виступаючи на засіданні Генасамблеї ООН, зазначає УНН з посиланням на російське агентство ТАСС.
Полянський заявив, що українське постпредство нібито “навмисно пов’язало” дату голосування по резолюції з самітом, що проходить в Парижі. “Я спеціально говорю „постпредство“, оскільки справжня позиція України нам, чесно зізнатися, незрозуміла”, — зазначив він.
“Якраз сьогодні в Парижі проходить зустріч „нормандської четвірки“, перед якою наші українські колеги максимально намагалися створити сприятливий фон — словами і справами. Саме конструктивному перебігу цієї зустрічі прийняття сьогоднішньої резолюції і було покликане перешкодити”, — констатував дипломат.
На думку Полянського, автори документа “постаралися дістати з “шафи” ті “скелети”, які українські виборці твердо вирішили зробити надбанням історії, переконливо проголосувавши за президента Володимира Зеленського та його партію.
“Сам український президент, до речі, в ході підготовки сьогоднішньої зустрічі, наговорив нам, та й всім іншим, багато всього позитивного і вселяючого надію, — звернув увагу зампостпреда РФ. — І вже, в усякому разі, абсолютно такого, що не стикується по духу з тією „агіткою“, яка виноситься зараз на ваш розгляд представництвом України”.
“Важко позбутися питання: чиї вказівки в результаті виконують наші українські колеги? Українського народу, який твердо виступає за зближення з Росією і внутрішньонаціональний мир в своїй державі, або „партії війни“, яка не хоче здавати свої позиції, утримуючи таким чином Україну в стані хаосу, громадянської війни, животіння і злиднів?”, — повідомив він.
Нагадаємо, стало відомо, які країни на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН голосували проти ухвалення резолюції “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів”. Усього проти ухвалення резолюції проголосували 19 країн — Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Іран, Киргизстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Мьянма, Нікараґуа, Філіппіни, Російська Федерація, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела та Зімбабве.
Варто зазначити, що 14 листопада, Третій комітет Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй підтримав оновлений проект резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”. Відповідний документ підтримали 67 країн-членів ООН, проти — 23, утрималися — 82.
“Кримська” резолюція ГА ООН допомагає тримати рівень тиску на Росію – Єльченко
Заклик Генасамблеї ООН до всіх країн не відвідувати Крим без погодження з Україною спричинив серйозне занепокоєння Росії.
Про це заявив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, передає власний кореспондент Укрінформу
Таким чином Єльченко прокоментував ухвалення Генасамблеєю резолюції про мілітаризацію Криму та частин Чорного й Азовського морів
«Резолюція містить компонент, який викликав найбільше занепокоєння російської делегації. Це заклик до всіх країн – членів ООН не відвідувати територію Криму без погодження з українською стороною. Їх це дуже зачіпає», – зазначив дипломат.
За його словами, у цьогорічній резолюції значно посилено частину, яка стосується ядерної зброї.
«Ми маємо підтвердження того, що на Кримському півострові російські військові ретельно готують ті об’єкти інфраструктури, що були заморожені в радянські часи, а також після приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та підписання сумнозвісного Будапештського меморандуму», – поінформував Єльченко.
Декілька нових пунктів документа, пояснив постпред України, стосуються захоплення Росією трьох українських кораблів у листопаді минулого року.
«Головне, що ми зберігаємо цю тематику на порядку денному», – додав Єльченко.
Він наголосив, що мілітаризація Криму, частин Чорного та Азовського морів зачіпає низку країн, насамперед Румунію, Туреччину, Болгарію: «Вони справді відчули небезпеку. Адже йдеться як про підготовку до розміщення ядерної зброї в Криму, так і про поширення звичайних озброєнь, що ростуть там як гриби. Це передусім ракетні системи, які націлені на Софію, Бухарест, Стамбул».
Резолюція Генасамблеї, на переконання Єльченка, є дуже важливим міжнародним документом, який буде «предметом посилання для будь-якого суду та будь-якого юриста». Україна використовуватиме її як доказову базу в судових процесах проти Росії. Крім того, ухвалення резолюції «допомагає тримати рівень політичного тиску на Росію» і дасть змогу повернутися до ініційованого Києвом питання щодо здійснення спільного безпекового моніторингу ЄС і України в басейні Чорного й Азовського морів.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”, у якій міститься пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.
За ухвалення резолюції проголосували 63 країни, проти – 19, утримались – 66.
“Нормандський саміт”: лідери продовжують працювати над спільним комюніке
На даний момент у Парижі продовжується саміт у “нормандському форматі”.
Про це повідомив журналістам заступник Офісу Президента України Кирило Тимошенко, передає власний кореспондент Укрінформу.
“Наразі, зустріч триває у форматі чотирьох лідерів. Лідери обговорюють проект комюніке, який був підготовлений до цього. Проходяться по кожному пункту комюніке, жваво обговорюють кожний пункт і доходять до якогось фінального проекту, який буде підписаний”, – розповів Тимошенко.
Він відзначив, що не може сказати, про що говорять лідери, адже це закриті переговори.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі проходить саміт у “нормандському форматі” за участі лідерів Франції, України, Німеччини та Росії.
У Парижі завершилася офіційна частина “нормандського саміту”
20:57
У Парижі завершилася офіційна частина саміту у «нормандському форматі».
Про це журналістам повідомили у дипломатичних колах, передає власний кореспондент Укрінформу.
Далі за програмою – двостороння зустріч президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.
Після цього лідери продовжать обговорення у форматі робочої вечері та зустрінуться із ЗМІ.
Як повідомлялося, за результатами «нормандського саміту» лідери Франції, України, Німеччини та Росії затвердять спільне комюніке.
9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн нормандського формату. Участь у зустрічі взяли Президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні перемовини з лідерами Франції та ФРН.
Переговори “нормандської четвірки” перервали заради зустрічі Зеленського та Путіна – ОП
Переговори лідерів країн “Нормандської четвірки” перервано заради двосторонньої зустрічі Президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна. Про це йдеться в офіційному повідомленні Офісу Президента, передає УНН.
“Переговори лідерів країн „Нормандської четвірки“ перервано заради двосторонньої зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Наразі розпочалася зустріч двох глав держав”, — йдеться у повідомленні.
В Офісі Президента відзначили, що після завершення зустрічі Зеленського та Путіна переговори у чотиристоронньому форматі відновляться.
Як повідомляв УНН, у Парижі розпочалась двостороння зустріч Президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна.
Нагадаємо, зустріч у “нормандському форматі” у Парижі розпочалась сьогодні близько 18.15.
Незадовго до цього, у Президента України завершилися зустрічі з президентом Франції та канцлером Німеччини.
Глава МЗС Австрії очікує реакції Росії на мирні ініціативи Зеленського
21:32
Президент України Володимир Зеленський здійснив низку односторонніх кроків на шляху до встановлення миру на Донбасі, а тепер потрібна відповідна реакція й від російської сторони.
Про це заявив журналістам федеральний міністр європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії Александр Шалленберг по прибутті на засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Я був сам у Києві, але також у Росії. Вперше за довгий час виник конкретний імпульс, є конкретні рухи. Я думаю, що Президент Зеленський проявив мужність, вживши кроки в односторонньому порядку. І я сподіваюся, що тепер відповідна реакція надійде і від російської сторони”, – заявив австрійський міністр, коментуючи саміт у нормандському форматі у понеділок у Парижі.
Глава МЗС Австрії висловив сподівання, що існуючий зараз імпульс буде збережений і надалі.
Минулого тижня Шалленберг коментував тему можливого зняття санкцій ЄС проти Росії, заявивши, що наразі “занадто рано про це спекулювати”.
Макрон на зустрічі з Зеленським розповів про сценарій “Норманді” — ОП
Президент Франції Еммануель Макрон ознайомив Президента України Володимира Зеленського зі сценарієм та форматом проведення переговорів у нормандському форматі.
Про це йшлося під час зустрічі президентів двох країн, повідомляє пресслужба глави Української держави у Facebook – Укрінформ.
“Завершилася двостороння зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном. Це була перша двостороння зустріч у рамках перемовин, запланованих сьогодні для напрацювання бачення щодо завершення війни на Донбасі. Еммануель Макрон як сторона, що приймає, ознайомив Володимира Зеленського зі сценарієм та форматом проведення переговорів”, – ідеться в повідомленні.
Після перемовин із Макроном президент України зустрівся віч-на-віч із канцлером ФРН Ангелою Меркель.
Як повідомлялося, 9 грудня у Парижі відбудеться “нормандська зустріч”. В Офісі Президента України утримуються від прогнозів щодо тривалості переговорів лідерів чотирьох країн під час саміту в нормандському форматі.
Раніше Президент Володимир Зеленський запевнив, що на цій зустрічі “зради” не буде, та закликав українців довіряти йому.
Перша за три роки зустріч “нормандської четвірки”
Зустріч лідерів країн “нормандського формату” розпочалася у Парижі.
Участь у зустрічі в Єлисейському палаці беруть Президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Початок зустрічі показала прессекретар Зеленського.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні перемовини з лідерами Франції та ФРН. Зустріч віч-на-віч Зеленського з Путіним, за даними Офісу Президента України, має відбутися після завершення саміту “четвірки”.
Як повідомлялося, в Офісі Президента України утримуються від прогнозів щодо тривалості переговорів лідерів чотирьох країн під час саміту в нормандському форматі.
Президент Володимир Зеленський запевнив, що на цій зустрічі “зради” не буде, та закликав українців довіряти йому.
“Варта на Банковій”: учасники акції очікують під ОП результатів “нормандського саміту”
21:31
Учасники акції “Варта на Банковій” очікують на результати саміту нормандської четвірки біля Офісу Президента України у Києві.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
На вході до Офісу Президента правоохоронці встановили металошукачі. Порядок охороняють понад дві сотні правоохоронців.
Наразі на Банковій перебуває близько 1000 людей.
Тут встановлена сцена, де проходять музичні виступи. Також біля сцени встановили екран.
Під Офісом Президента встановлені приватні намети, а також намети різних організацій та політичних партій.
Ситуація наразі спокійна.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн нормандського формату. Участь у зустрічі взяли Президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні перемовини з лідерами Франції та ФРН.
Почалася зустріч віч-на-віч Зеленського з Путіним.
Раніше Зеленський запевнив, що на цій зустрічі “зради” не буде, та закликав українців довіряти йому.
Акція “Варта на Банковій” розпочалася 8 грудня. За задумом організаторів, вона має стати запобіжником проти спроб влади піти “на повідку” в Росії. Коли ж з’являться новини із Франції, активісти будуть “діятимуть відповідно до рішень саміту”.
8 грудня, на Майдані Незалежності також відбулося віче, ініційоване для того, щоб нагадати владі про “червоні лінії” напередодні зустрічі “нормандської четвірки”.
Раніше партії “Європейська солідарність”, “Голос” і ВО “Батьківщина” зробили спільну заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України під час зустрічі в “нормандському форматі”.
Активісти на Банковій: Президент не перетнув “червоних ліній”
10.12.2019 05:49
Учасники акції “Варта на Банковій” вважають, що Президент України не перетнув “червоних ліній” саміті в Парижі.
Про це заявив співкоординатор “Руху Опору Капітуляції” Михайло Басараб від імені організаційного комітету акції “Варта на Банковій”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“На цей момент підсумки саміту свідчать, що Кремлю не вдалося змусити Україну до швидкої капітуляції. Схоже на те, що заручившись підтримкою президента Франції та федерального канцлера Німеччини Володимир Зеленський не перетнув на переговорах головних “червоних ліній”. Вважаємо, що це також і наша проміжна перемога,” зазначив зауважив Басараб, озвучуючи спільну заяву оргкомітету.
Водночас учасники акції закликали західних лідерів посилювати санкції проти Росії аж до цілковитого визволення Криму, Донеччини та Луганщини, а також повного відшкодування Україні збитків, завданих російською агресією та окупацією частини території.
Окрім того, Басараб звернув увагу на те, що заяви Зеленського та Путіна “дуже істотно різнилися між собою”.
“Але думка Путіна нас цікавить найменшою мірою. Ми боялися найбільше стрімкої капітуляції… У нас немає жодних ілюзій, що Президент Зеленський міг видати бажане за дійсне… Але ми застерегли його від швидкої капітуляції — і вважаємо це найбільшим здобутком “Варти на Банковій”, – додав співкоординатор “Руху Опору Капітуляції”.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбулася зустріч лідерів країн-учасниць “нормандського формату”: України, Франції, Німеччини та РФ.
Президент: Через акції на Банковій неможливо працювати
Володимир Зеленський переконаний, Україна є демократичною державою, де можливі акції протесту, але вже шкодує, що дозволив вільний прохід по вулиці Банковій.
Про це глава держави розповів під час спілкування з українськими ЗМІ у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Щодо акцій. У нас країна демократична. Ну, акції – то й акції. Ви ж знаєте, там дуже багато акцій. До речі, я вже жалію, що ми відкрили (Банкову – ред.), ну, просто неможливо працювати, вони там кричать, гудять”, – зазначив Президент.
Водночас він зауважив, що коли на зустрічі “нормандської четвірки” спростовував закиди щодо “радикалізму” в Україні, російська сторона використовувала дані про мітинги на свою користь.
“Ну, хочеться, хай збираються, але мені здається, такі акції – тільки козир і аргумент (і точно не для нас), яким сьогодні користувався президент РФ”, – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, учасники акції “Варта на Банковій” заявили, що Президент України не перетнув “червоних ліній” саміті в Парижі.
Україна готова взяти газом $3 мільярди, які в суді програв Газпром – Зеленський
Україна розглядає можливість компенсації $3 млрд, які виграв НАК «Нафтогаз України» у Стокгольмському арбітражі у компанії «Газпром», за рахунок постачань газу.
Про це заявив Президент України, спілкуючись із представниками ЗМІ в Парижі, повідомляє сайт глави держави – Укрінформ.
«Ми обговорювали (під час зустрічі з президентом РФ. – ред.) питання трибуналу щодо повернення коштів. Ми в принципі зняли питання щодо трьох мільярдів, які ми виграли. Наша позиція проста – ми готові взяти газом. Це компроміс, на який ми готові йти. Те, що нам потрібно», – заявив Зеленський.
Він також наголосив, що на зустрічі з Путіним було приділено багато уваги питанню транзиту газу. За словами Зеленського, сьогодні вже не йдеться про укладення договору на один рік.
«Я наполягав на максимально амбітних умовах, вигідних Україні, – це 10 років. Дуже складно, коли одна сторона наполягає на одному році, а ми – на десяти. Я думаю, ми знайдемо щось посередині», – зазначив глава держави.
Зеленський також заявив, що питання переговорів про транзит газу розблоковане.
«Ми обговорили це питання (на зустрічі з Путіним – ред.). І мені здається, що це питання ми розблокували. І вже на рівні радників обговорюватиметься можливість, формат, обсяг, ціна та інші деталі договору про транзит газу», – зазначив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, виконавчий директор ВАТ «Нафтогаз України» Юрій Вітренко повідомив журналістам, що в рамках саміту в нормандському форматі 9 грудня Україна і Росія не домовилися про новий договір щодо транзиту російського газу до Європи з 1 січня 2020 року.
Глава держави розповів, які ділянки мають підпасти під нове розведення
Під нове розведення сил на Донбасі мають підпасти ділянки, які допоможуть полегшити гуманітарну ситуацію.
Про це заявив Володимир Зеленський під час спілкування з українськими ЗМІ у Парижі, передає кореспондент Укрінформу.
Президент пояснив, що три ділянки, на яких відбудеться нове розведення сил і засобів, визначатимуться у рамках обговорень ТКГ в Мінську. Відведення має відбутися до кінця березня 2020 року.
“Був начальник Генштабу пан Хомчак, я йому сказав: будь ласка, підготуйте три найпростіші точки, які дійсно допоможуть у гуманітарному напрямку, які не небезпечні. Тобто вони (ділянки — ред.) погоджуватимуться у Мінську. У який термін? Ми прописали до кінця березня”, – зазначив Президент.
Водночас глава держави зауважив, що “всі сторони вимагали розведення вздовж усієї контактної лінії”, але він навів статистику, що Україна робила це швидше, ніж окупанти, тож за шість місяців удалося розвести лише три ділянки.
За словами Президента, якщо так триватиме й надалі, розведення по всій лінії розмежування буде завершено тільки через 20 років.
“Нам треба розв’язати проблему конфлікту раніше”, – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, “нормандська четвірка” на саміті в Парижі погодила обговорення Тристоронньою контактною групою в Мінську розведення сил і засобів на трьох нових ділянках.
Зеленський пропонує створити окрему підгрупу в ТКГ для переговорів щодо кордону
Президент України на саміті “нормандської четвірки” запропонував створити у рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську підгрупу щодо вирішення питання повернення кордону з РФ під повний контроль України.
“Я запропонував створити окрему підгрупу в Мінську, яка займається виключно питанням поетапного (повернення — ред.) контролю українського кордону”, — сказав Зеленський – Укрінформ.
Президент наголосив, що перший етап цього процесу треба закінчити до місцевих виборів на Донбасі.
Як повідомляв Укрінформ, на підсумковій пресконференції у Парижі Зеленський заявив, що наполягає на відновленні Україною повного контролю над кордоном з РФ до місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу. Натомість Путін вважає, що це має статися після виборів.
Зеленський запевнив, що знову порушуватиме питання відновлення контролю над кордоном на наступній зустрічі у “нормандському форматі” через чотири місяці.
Зеленський: У нас із Путіним різні погляди на відновлення контролю над кордоном
Володимир Зеленський наполягає на відновленні Україною повного контролю над усім кордоном з Росією до місцевих виборів в ОРДЛО, а Володимир Путін дотримується іншої думки.
Про це Президент України розповів на спільній з іншими лідерами “нормандської четвірки” пресконференції у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У нас із президентом Російської Федерації, відверто кажучи, різний абсолютно погляд щодо передачі кордону і щодо того, коли це можливо. Справді, я можу відкрито про це говорити, президент РФ… говорить про те, що у Мінську наш колишній президент Петро Олексійович підписував, передача кордону після виборів. А я порушую питання, щоб передача кордону була до проведення місцевих виборів”, – наголосив Зеленський.
Водночас він запевнив, що знову порушуватиме питання відновлення контролю над кордоном на наступній зустрічі у “нормандському форматі” через чотири місяці.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувся саміт у “нормандському форматі”. У зустрічі взяли участь лідери України, Росії, Франції та Німеччини.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні переговори з лідерами Франції та ФРН.
Переговори в рамках четвірки були перервані, щоб провести зустріч віч-на-віч Зеленського з Путіним.
Зеленський назвав свою головну перемогу на саміті в Парижі
Президент України вважає успіхом, що на перемовинах у «нормандському форматі» вдалося погодити конкретні терміни звільнення утримуваних осіб.
Про це він заяви під час зустрічі зі ЗМІ за результатами саміту, повідомляє сайт Президента – Укрінформ.
«Для мене найголовніша перемога – я з цим їхав – ми домовилися про обмін «всіх на всіх». Він записаний у Мінських домовленостях, але зараз домовилися про терміни. Я вірю в те, що цього буде дотримано», – підкреслив Зеленський.
Він додав, що раніше обмін полонених обговорювався в Мінську в рамках Тристоронньої контактної групи, та не завжди це виконувалося. «Мені здається, що зараз, коли це питання піднялося на вищий рівень, воно дуже швидко з обох боків вирішиться – до кінця року», – висловив сподівання Президент.
Першим етапом, за його словами, має стати звільнення всіх узгоджених осіб. «Зараз нам покажуть списки. Наразі йдеться про Донбас (осіб, які утримуються на окупованих територіях Донбасу – ред.)», – уточнив глава держави.
Він також зазначив, що під час його зустрічі з президентом РФ обговорювалася можливість звільнення людей, яких утримують не лише на Донбасі, а й у Криму та на території Росії.
«Давайте зробимо перший крок, великий крок. Тому що 72 людини можуть приїхати додому. Дуже хочеться зробити це до кінця року», – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн нормандського формату. У ній узяли участь президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні перемовини з лідерами Франції та ФРН, а в перерві – з президентом РФ.
До питання Криму на саміті не дійшли – Президент
Президент України планував на зустрічі лідерів “нормандського формату” порушити питання анексованого Росією Криму, проте до детального його обговорення не дійшли.
Про це Володимир Зеленський розповів під час спілкування з українськими журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Чесно кажучи, я готувався предметно і дуже хотів обговорювати це питання. Я не буду брехати, тому що на першому ж питанні про розведення – у мене своя позиція – ми дуже довго витратили. 30-40 хвилин ми витратили часу на одне питання, потім обмін – він пішов легше… До Криму детально ми не дійшли”, – зазначив Зеленський, але додав, що у своїй вступній промові про Крим говорив.
Водночас Президент нагадав, що за чотири місяці має відбутися наступний “нормандський саміт” і пообіцяв порушити там питання анексованого Криму.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільної з іншими лідерами “нормандської четвірки” пресконференції у Парижі Володимир Зеленський заявив про неможливість федералізації України, а також поступок територіями, у тому числі Кримом чи Донбасом.
На наступний саміт четвірки немає жодного “домашнього завдання” – Зеленський
Президент України запевнив, що жодних умов стосовно проведення через чотири місяці наступної зустрічі лідерів «нормандської четвірки» не висувалося.
Про це Зеленський заявив на підсумковій пресконференції в Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Немає жодних умов для наступної зустрічі… Через 4 місяці у нас є можливість продовжити дискусію і побачити результати того, що ми за цей час зробимо», – відзначив Зеленський і додав, що «ніякого домашнього завдання не існує».
Нинішню зустріч «нормандської четвірки» Президент назвав довгою і складною, і водночас наголосив, що настрій на ній був «більше позитивний».
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня в Парижі пройшла зустріч лідерів країн «нормандського формату». У зустрічі взяли участь Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон і Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні переговори з лідерами Франції та ФРН, а в перерві – з президентом РФ.
Президент: Україна не піде на федералізацію чи територіальні поступки
Володимир Зеленський у Парижі заявив про неможливість федералізації України, а також поступок територіями, у тому числі Кримом чи Донбасом.
Про це Зеленський сказав під час спільної з іншими лідерами “нормандської четвірки” пресконференції у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Хочу окреслити ряд принципів, які я ніколи не порушу як Президент України, і з якими ніколи не погодиться український народ. Перший — це неможливість федералізації. Україна унітарна держава, це — це незмінна стаття Конституції та непорушний принцип існування держави”, – підкреслив Зеленський.
Другим таким принципом Президент назвав неможливість зовнішнього впливу на вектор руху та розвитку України, наголосивши, що напрямок руху держави завжди обиратиме виключно український народ.
Третім принципом він виокремив неможливість компромісів щодо врегулювання ситуації на Донбасі через територіальні поступки з боку України.
“Для кожного українця і Донбас, і Крим — це Україна”, – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн нормандського формату. У ній узяли участь президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні перемовини з лідерами Франції та ФРН, а в перерві саміту — з президентом РФ.
Закон про особливий статус Донбасу слід продовжити на рік – Зеленський
Президент України вважає оптимальним продовжити ще на рік термін дії закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО, а потім імплементувати в нього «формулу Штайнмаєра».
Про це Зеленський заявив під час спілкування з українськими ЗМІ за підсумками нормандської зустрічі в Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Це дуже складне технічне рішення. Нам легше зараз продовжити цей закон (про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу – ред.) і потім внести «формулу Штайнмаєра», бачачи певні кроки з тієї сторони, що ми наближаємось до деескалації, ніж зараз почекати, коли цей закон не буде існувати… Тому, я гадаю, що треба продовжувати», – сказав Зеленський.
У цьому контексті він додав, що, згідно з Мінськими домовленостями, новий законопроєкт про особливий статус необхідно погодити з усіма сторонами у ТКГ.
«Мені здається, що це дуже складно, і нам потім можуть викручувати руки. А цей закон вже є, ми його продовжимо», – зазначив Президент.
Він розповів, що під час обговорення цього питання на зустрічі лідерів «нормандської четвірки» його запитували, чому, на його думку, закон слід продовжити на рік, а не на п’ять чи десять.
«Я відповів чесно, що ми не знаємо, що буде через п’ять років і через десять, а рік – це нормально», – резюмував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн нормандського формату. У ній узяли участь президенти України Володимир Зеленський, Росії Володимир Путін, Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Путін наполягає на прямому діалозі з ОРДЛО
Президент Росії наполягає на необхідності внесення змін до Конституції України, що закріплюють особливий статус ОРДЛО.
Про це Путін заявив на спільній з іншими лідерами «нормандської четвірки» прес-конференції в Парижі, передає кореспондент Укрінформу.
«Хочу підкреслити: важливо, щоб конфліктуючі сторони між собою домовлялися, щоб був прямий діалог – ось що важливо. Жоден конфлікт у світі не вирішувався без прямого діалогу між конфліктуючими сторонами», – сказав Путін.
За його словами, необхідно також синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, передбачених Мінськими угодами.
«У першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі. Необхідно, звичайно, продовжити термін дії закону про особливий статус ОРДЛО і в кінцевому підсумку надати цій нормі постійного характеру, як це і передбачено в Мінських угодах», – вважає президент РФ.
Разом з тим він відзначив деякі ознаки потепління у відносинах між Україною і Росією. За його словами, до них належать обмін утримуваними особами, розведення сил у трьох пунктах, а також сам факт зустрічі в “нормандському форматі” та обговорення широкого кола питань і досягнення прогресу по багатьох із них.
Путін заявив, в чому не згоден із Зеленським
Під час зустрічі в “нормандському форматі” лідери України та Росії не дійшли спільної думки щодо контролю над українським кордоном. Про це заявив президент Росії Володимир Путін під час пресконференції за підсумками зустрічі в “нормандському форматі”, передає кореспондент УНН.
“З приводу кордону – ми дійсно, у нас позиції з Володимиром Олександровичем тут не збігаються. Нашу позицію дуже легко зрозуміти – ми за те, щоб виконувалися Мінські угоди. В Мінських угодах – прочитайте, що там написано. Там написано, що Україна починає встановлювати контроль на цій території, на цій ділянці кордону, на наступний день після виборів. І остаточно цей процес завершується після повної реалізації всіх політичних процедур. Навіщо ламати Мінські угоди і заново їх переписувати?”, – сказав президент РФ.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський наполягає на необхідності відновлення Україною повного контролю за державним кордоном і впевнений, що до цього питання повернуться на наступній зустрічі у “нормандському форматі” через чотири місяці. Про це він заявив на спільній пресконференції за підсумками зустрічі у “нормандському форматі”.
З Путіним було дуже складно домовлятися – Зеленський
Президент України під час зустрічі тет-а-тет російським колегою зрозумів, що з Путіним дуже складно домовлятися.
Про це Зеленський сказав під час спілкування з українськими ЗМІ за підсумками нормандської зустрічі в Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Зустріч тет-а-тет (з Путіним. – ред.) мала тривати 20 хвилин, а тривала десь годину… Чи можна з ним домовлятися? Складно домовлятися. Дуже. Але сьогодні були моменти, коли ми у чомусь домовилися, у деяких питаннях», – зазначив Зеленський.
За його словами, президент РФ детально вникає у кожне питання, і «ми починаємо кожне слово врегульовувати».
«Тобто це складно. Я просто інакша людина, я швидка людина, я думаю: раз-раз – домовилися, давайте далі. Ні, тут інакша, скажімо так, природна біомеханіка. Тому чи можна в цілому домовитися, чи ні, – ми з вами точно побачимо. Сьогодні були якісь такі поступки – я це відчув», – зазначив Зеленський.
Стосовно особистих вражень про Путіна, він зауважив, що про це ще «дуже рано говорити – мало часу».
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувся саміт “нормандської четвірки”. У ному взяли участь Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон та Ангела Меркель.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні переговори з лідерами Франції та ФРН.
Переговори в рамках четвірки були перервані задля зустрічі віч-на-віч Зеленського з Путіним.
Офіс Президента опублікував рішення Нормандського саміту
Учасники зустрічі в нормандському форматі, яка відбулася у Парижі 9 грудня, за результатами переговорів “наголосили на загальному прагненні до сталої й всеохопної архітектури довіри та безпеки у Європі, заснованій на принципах ОБСЄ, для якої врегулювання конфлікту в Україні є одним із низки важливих кроків”. Про це йдеться у повідомленні оприлюдненому Офісом Президента України за результатами зустрічі, повідомляє УНН.
На цій основі всторони переговорів вирішили таке:
- Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:
Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.
Вони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.
Вони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.
Вони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу “всіх на всіх”, починаючи з “усіх встановлених на всіх встановлених”, при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.
Вони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування.
Вони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною сприяти зниженню напруженості та просуванню миру, стабільності та безпеки з використанням усіх можливостей мандату (від 21 березня 2014 року) та користуватися безпечним і надійним допуском по всій території України з метою повного виконання свого мандату.
- Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод:
Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей — як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року — з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.
Вони вважають за необхідне інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.
Крім того, передбачаються подальші кроки: політичні радники та мінстри мають забезпечити виконання домовленостей та погодити проведення ще однієї зустрічі у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого — для організації місцевих виборів.
Меркель вважає найскладнішим питанням реалізацію політичної частини “Мінська”
Найскладнішим пунктом переговорів у «нормандському форматі» є заходи з втілення політичної частини Мінських угод.
Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель після завершення чотиристоронніх переговорів у «нормандському форматі» в Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Найскладнішим питанням є політична частина Мінських угод. Ідеться про те, що особливий статус для регіонів Донецької та Луганської областей буде продовжено, що реалізуємо весь пакет заходів Мінська з єдиною метою – врешті решт провести місцеві вибори, які будуть визнані ОБСЄ», – сказала Меркель, визнавши, що це «непросто за даних обставин».
Вона відзначила зусилля Президента України щодо втілення кроків, які довго обговорювалися раніше, але ніколи не були реалізовані. Меркель конкретизувала, що йдеться про розведення сил у трьох пунктах.
Також вона згадала «формулу Штайнмаєра», яку обговорювали кілька років, і змогли узгодити «завдяки силі волі України». Меркель підтвердила, що особливий статус запроваджується після визнання ОБСЄ виборів на Донбасі. Те, що Україна прийняла цей принцип, який став доповненням Мінських домовленостей, є, за її словами «величезним проривом».
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі пройшла зустріч лідерів країн “нормандського формату”. Участь у зустрічі взяли Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон та Ангела Меркель.
Макрон: “Формула Штайнмаєра” остаточно не погоджена
Зустріч у “нормандському форматі” показала, що “формула Штайнмаєра” до кінця не погоджена.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, передає власний кореспондент Укрінформу.
“Дійсно, ми ніколи не обговорювали “формулу Штайнмаєра”, як вона має бути прописана. І сьогодні ми побачили, що це не погоджено до кінця”, – зауважив Макрон.
Він додав, що до цього питання учасники “нормандського формату” повернуться за чотири місяці на наступному саміті.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувся саміт у “нормандському форматі”. У зустрічі взяли участь лідери України, Росії, Франції та Німеччини.
Перед самітом глава Української держави провів двосторонні переговори з лідерами Франції та ФРН.
Переговори в рамках четвірки були перервані, щоб провести зустріч віч-на-віч Зеленського з Путіним.
Макрон: “Нормандський саміт” відновив довіру між сторонами
Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що саміт у “нормандському форматі” дозволив відновити довіру між сторонами та надав поштовх для подальших дій.
Про це французький лідер заявив за результатами саміту “нормандської четвірки” 9 грудня у Парижі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Можу сказати, що пан Зеленський виявив політичну відданість і рішучість як президент України. І це допомогло відновити довіру на взаємних засадах”, – підкреслив Макрон.
Він також відзначив, що за результатами роботи саміту сторони досягли головного результату: поштовху в роботі.
“Ми намагаємося досягти справедливого і стійкого миру у цьому конфлікті, який не є замороженим. І це – відкрита рана на Європейському континенті”, – сказав президент Франції.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувся саміт у “нормандському форматі”. У зустрічі взяли участь лідери України, Росії, Франції та Німеччини.
“Нормандська зустріч” у Парижі
10.12.2019 05:34
На саміт у Парижі зібралися лідери “нормандської четвірки” – президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер ФРН Ангела Меркель та президент РФ Володимир Путін.
05.34 Під нове розведення сил на Донбасі мають підпасти ділянки, які допоможуть полегшити гуманітарну ситуацію. Про це Володимир Зеленський розповів журналістам – Укрінформ.
* * *
05.17 На саміті “нормандської четвірки” Зеленський запропонував створити у рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську підгрупу щодо вирішення питання повернення кордону з РФ під повний контроль України.
* * *
04.59 Президент України планував на зустрічі лідерів “нормандського формату” порушити питання анексованого Росією Криму, проте до детального його обговорення не дійшли. Про це Володимир Зеленський розповів під час спілкування з українськими журналістами.
* * *
04.42 Володимир Зеленський вважає успіхом, що на перемовинах у “нормандському форматі” вдалося погодити конкретні терміни звільнення утримуваних осіб.
* * *
04.05 Президент України запевнив, що жодних умов стосовно проведення через чотири місяці наступної зустрічі лідерів “нормандської четвірки” не висувалося.
* * *
03.26 Володимир Зеленський у Парижі заявив про неможливість федералізації України, а також поступок територіями, у тому числі Кримом чи Донбасом.
* * *
03.07 Президент України вважає оптимальним продовжити ще на рік термін дії закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО, а потім імплементувати в нього “формулу Штайнмаєра”. Про це Зеленський заявив за підсумками зустрічі в Парижі.
* * *
02.40 Президент Росії наполягає на необхідності внесення змін до Конституції України, що закріплюють особливий статус ОРДЛО. Про це Путін заявив на спільній з іншими лідерами «нормандської четвірки» прес-конференції в Парижі.
* * *
02.09 Володимир Зеленський наполягає на відновленні Україною повного контролю над усім кордоном з Росією до місцевих виборів в ОРДЛО, а Володимир Путін дотримується іншої думки. Про це Президент України розповів на підсумковій пресконференції у Парижі.
* * *
01.45 Найскладнішим пунктом переговорів у «нормандському форматі» є заходи з втілення політичної частини Мінських угод, заявила канцлер ФРН Ангела Меркель після завершення чотиристоронніх переговорів у «нормандському форматі» в Парижі.
* * *
01.34 “Нормандська четвірка” погодила обговорення Тристоронньою контактною групою в Мінську розведення сил і засобів на трьох нових ділянках. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час спільної з іншими лідерами “нормандської четвірки” пресконференції у Парижі.
* * *
01.23 Лідери країн “нормандського формату” за результатами саміту 9 грудня у Парижі дійшли домовленостей за низки питань. Про це йдеться у “Загальних узгоджених висновках Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року”.
01.08 “Нормандська четвірка” погодилася, що заходи стосовно повного, всеосяжного і безстрокового припинення вогню мають розпочатися ще до кінця цього року. Про це заявив Президент Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції “нормандської четвірки” у Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
* * *
01.05 Зустріч у “нормандському форматі” показала, що “формула Штайнмаєра” до кінця не погоджена. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, передає власний кореспондент Укрінформу.
* * *
01.00 Учасники “нормандської четвірки” планують зустрітися знову через чотири місяці. Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель після завершення переговорів у “нормандському форматі” на вищому рівні в Парижі, повідомляє Укрінформ.
* * *
00.39 Лідери “нормандської четвірки” можуть обговорити проведення місцевих виборів та непідконтрольних України територіях на Донбасі за чотири місяці. Про це за результатами саміту у «нормандському форматі» 9 грудня у Парижі повідомив президент Франції Еммануель Макрон.
* * *
00.32 У Парижі розпочалася підсумкова пресконференція лідерів “нормандського формату“.
* * *
23.23 Переговори у “нормандському форматі” пройшли успішно, українська позиція була представлена дуже сильно, заявила прессекретар Президента України.
* * *
23.11 У рамках саміту в «нормандському форматі» Україна і Росія не домовилися про укладення з 1 січня 2020 року нового договору щодо транзиту російського газу до Європи.
* * *
22.11 Президенти України Володимир Зеленський та Росії Володимир Путін завершили двосторонню зустріч у рамках саміту у “нормандському форматі”.
* * *
21.49 Представники ЗМІ, які висвітлюють проведення саміту у “нормандському форматі”, очікують на підсумкову пресконференцію.
У пресконференції мають узяти участь лідери України, Франції, Німеччини та Росії. Про час початку заходу поки що невідомо.
* * *
21.48 Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який у складі української делегації перебуває в Парижі, запевнив у дотриманні українською стороною державницької позиції на нормандській зустрічі.
* * *
21.02 У Парижі розпочалася двостороння зустріч президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.
* * *
20.57 У Парижі переговори лідерів країн «Нормандської четвірки» перервано заради двосторонньої зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Російської Федерації Володимира Путіна.
* * *
20.19 У Парижі продовжується саміт у “нормандському форматі”. Як повідомив журналістам заступник Офісу Президента України Кирило Тимошенко, лідери обговорюють проект комюніке, який був підготовлений до цього: “Проходяться по кожному пункту комюніке, жваво обговорюють кожний пункт і доходять до якогось фінального проекту, який буде підписаний”
Питання Криму постійно на порядку денному, хоч і без міжнародних форматів – Кулеба
Для повернення Криму поки не сформовано жодного міжнародного формату, але питання деокупації півострова постійно стоїть на порядку денному української дипломатії.
Про це заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в ефірі програми “Свобода слова” на ІСTV, передає кореспондент Укрінформу.
“З 2014 року було дуже багато варіантів, у якому форматі розглядати питання Криму, і поки що жодний такий формат не сформувався. Ми продовжуємо вивчати питання, яким чином це можна формалізувати. Наразі такого міжнародного формату за аналогією з “нормандським”, де б сідали лідери за стіл переговорів, немає”, – сказав Кулеба.
Водночас він додав, що українська дипломатія постійно тримає питання Криму на порядку денному.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувається саміт лідерів країн нормандського формату. У зустрічі взяли участь Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон і Ангела Меркель.
Путин вспомнил о русском языке в Украине, Зеленский ему ответил – Ліга-нет
Никакой проблемы, в отличие от президента России, украинский глава государства с этим вопросом не видит
На совместном брифинге лидеров нормандского формата президент страны-оккупанта России Владимир Путин в который уже раз поднял искусственный вопрос “ущемления русскоязычных” в Украине. Украинский лидер Владимир Зеленский заявил в Париже, что такой проблемы нет.
“Мы хотим равных прав для русскоязычного населения на Украине”, – сказал хозяин Кремля и посетовал, что в Украине в течение года закроют все русскоязычные школы, хотя обучение на языках других нацменьшинств в других школах оставят еще на пару лет.
Отвечая затем журналистам на вопрос о языке, Зеленский сказал: “Не вижу проблемы в использовании русского языка в Украине и готов общаться на нем сам”.
“Переселенці – теж жителі ОРДЛО”: Зеленський в Парижі озвучив своє бачення “діалогу з Донбасом”- УНІАН
Президент наголосив, що вони реальні переселенці і теж жителі окупованого Донбасу. Лідери “нормандської четвірки” на прес-конференції в Парижі. Президент України Володимир Зеленський вважає за доцільне, щоб внутрішні переселенці з Донбасу могли також приєднатися до переговорів Тристоронньої контактної групи в Мінську.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив на спільній прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Російської Федерації Володимиром Путіним за підсумками саміту в «нормандському форматі» в Парижі.
Глава держави зазначив, що є велика кількість переселенців з Донбасу, які сьогодні живуть на контрольованій українським урядом території. “І я з ними в діалозі… І я б дуже хотів, щоб у Мінську, я вважаю, це правильно, щоб у Мінську, там, де є представники, нібито представники, окупованої частини Донбасу, щоб до них приєдналися ще кілька представників, які виїхали (з Донбасу). Вони реальні переселенці і теж жителі окупованого Донбасу”, – сказав Зеленський. Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть
Справа бронежилетів: у Міноборони стурбовані запобіжним заходом для Марченка
В Міністерстві оборони України стурбовані “справою Марченка” та запобіжним заходом, який обрав суд для бойового офіцера.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила заступниця міністра оборони України Аліна Фролова – Укрінформ.
“Можу сказати, що ми теж стурбовані цим процесом і ми про це говорили. Ми, як Міністерство оборони не можемо і не будемо впливати на саме розслідування. Але, можу сказати, що ця ситуація проявила комплексну проблему захисту військовослужбовців та юридичного захисту”, – зазначила Фролова.
Вона повідомила, що Міністерство оборони планує вибудувати систему надання юридичної правової допомоги військовим, які її потребують.
Крім того, Фролова зауважила, що в міністерстві здивовані запобіжним заходом, який суд обрав для Марченка, та робитимуть все можливе, аби пришвидшити розслідування.
“Що стосується справи Дмитра Марченка, то міністр оборони виклав свою позицію, яка збігається із позицією багатьох. Ми здивовані такою мірою запобіжного заходу. Але ми готові співпрацювати для того, щоб ця справа якомога швидше розслідувалася і дійшла до зрозумілого і логічного кінця. Ми хочемо, щоб розслідування йшло якомога швидше і надаємо повне сприяння”, – зазначила заступниця міністра, додавши, що в Міністерстві мають намір провести внутрішнє розслідування “справи бронежилетів”.
Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада генерал-майору ЗСУ, начальнику Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитру Марченку, двом його заступникам та двом начальникам відділу 5 листопада оголошено підозри у постачанні у війська неякісних бронежилетів.
У ДБР стверджують, що ці посадовці здійснили закупівлю 20 тисяч неякісних бронежилетів на суму 176 млн грн.
11 листопада Печерський суд обрав генерал-майору Марченку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у 76 млн грн.
13 листопада суд обрав запобіжні заходи ще для трьох підозрюваних. Зокрема, перший заступник начальника Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Почтаренко два місяці перебуватиме під вартою на гауптвахті з можливістю застави у понад 76 млн грн. Для заступниці начальника управління Ольги Капінус і начальника відділу розробки речового майна Василя Саковця обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 3 січня 2020 року.
15 листопада Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід останньому фігуранту “справи бронежилетів” Михайлу Каморянському у вигляді тримання під вартою на два місяці з можливістю застави у розмірі 76 млн 840 тис грн.
Міноборони “пропише”, що таке гібридний захист — заступниця міністра
В Міністерстві оборони України планують визначити термін гібридний захист та заходи з протидії гібридним загрозам, особливо в інформаційному просторі.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла заступниця міністра оборони України Аліна Фролова – Укрінформ.
“Ми пропишемо, що таке гібридний захист і протидія гібридним загрозам. Розподілимо між нашими державними органами хто і за який напрямок відповідає, і будемо це робити. Для нас є важливим, як захист населення, так і захист Збройних сил, адже тиск здійснюється, зокрема, і на військовослужбовців”, – зазначила Фролова.
Вона відзначила, що сучасна війна передусім ведеться в інформаційному полі, тому й протидіяти потрібно в першу чергу там.
“Війна найперше ведеться в інформаційному просторі. Військова доктрина Росії, так звана доктрина Герасимова, чітко зазначає, що 3/4 це інформаційний компонент або економічний вплив, і лише 1/4 – це застосування фізичної сили. Наш ворог сприймає інформаційне поле, як поле битви. Тому, якщо ми кажемо про оборону держави, то ми повинні мати змогу захистити країну в інформаційному просторі і протидіяти інформаційним впливам. Тепер фізичне застосування сили іде разом з інформаційною складовою, яка підсилює цю спробу фізичного впливу”, – заявила Фролова.
На її думку, протидія інформаційним загрозам — це не виключна компетенція Мінінформполітики чи Міноборони, а й Міносвіти, Мінкультури та ін. “Усі державні органи мають координовано брати участь в інформаційному захисті держави”, – зазначила заступниця.
Експерт рекомендує дізнаватися новини зі ЗМІ, а не лише із соцмереж
03.12.2019
Люди, які черпають новини лише з соцмереж, мають низькі показники когнітивної стійкості. Тому молоді необхідно прищепити звичку отримувати новини з достовірного джерела.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (ICDS, Естонія), керівник програми «Стійка Україна» Дмитро Теперик.
Він розповів, що «в Європі було проведено дуже показове дослідження. У першій фокус-групі були люди, які воліють отримувати інформацію суспільно-політичного характеру тільки з класичних ЗМІ, наприклад – з інформаційних агентств або солідних газет, де є ось ці самі якісні фільтри. Друга група – це ті, хто в основному отримують інформацію тільки з соцмереж. І третя група – люди, які отримують інформацію і звідти, і звідти. Так ось, у групи, яка воліла отримувати інформацію суспільно-політичного характеру лише з традиційних ЗМІ з хорошими фільтрами, коли їм пропонували пройти тест на когнітивну стійкість, були найвищі показники. Найнижчі були у тих, хто користується лише соцмережами. А ті люди, які беруть інформацію і звідти, і звідти, однак мали нижчі показники когнітивної стійкості».
За словами Теперика, «це говорить про те, що все-таки має значення – з яких каналів людина отримує інформацію. І соцмережі, на жаль, наразі є деструктивними і використовуються як зброя. І я переконаний – це непопулярна думка, за яку мене пресингують, – що наразі не можна вести серйозну суспільно-політичну дискусію за допомогою соцмереж. Тому що ми поки що не можемо – ні когнітивно-психологічно, ні за допомогою технологій – достовірно визначати, що ось це не бот або не троль, що це – не спеціальне вкидання. Там цього фільтра немає».
Як зазначив експерт, «у людей коротка пам’ять. Взагалі-то Цукерберг, коли брав участь у слуханнях у Конгресі Сполучених Штатів, теж говорив: Facebook не задумувався як повноцінний канал інформації. І соціальні мережі створювалися не для цього. Соціальні мережі – для того, щоб люди могли між собою спілкуватися і обмінюватися, грубо кажучи, інформацією про особисте життя. Те, що вони зараз стали застосовуватися як зброя в гібридній війні – це велике відхилення від первісної ідеї».
Виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки наголосив на важливості культивування звички у людей, особливо серед молодого покоління, «хоча б раз на день споживати інформацію з класичного ЗМІ, щоб мати повноцінну картинку ситуаційної обізнаності. Вони можуть 15 хвилин на день подивитися новини на суспільному телерадіомовленні, або подивитися сайт Бі-Бі-Сі – кому що подобається. Але їм необхідно прищепити звичку отримувати новини з достовірного джерела».
ICDS аналізує невоєнні загрози національній і міжнародній безпеці (так званій м’якій безпеці), а також шляхи для створення міцних основ національної стійкості. В Україні ICDS реалізує довгострокову програму з розвитку співробітництва «Стійка Україна», в рамках якої в поточному році на південному сході України було проведено глибинне дослідження, спрямоване на вивчення стану комунікаційної, інформаційної і кібербезпеки в українських регіонах.
Україні потрібно розробити якомога більше сценаріїв реагування на загрози — експерт
02.12.2019
Виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (ICDS, Естонія), керівник програми “Стійка Україна” Дмитро Теперик вважає, що в питаннях безпеки України мають бути розроблені адекватні сценарії реагування, в тому числі, на регіональному рівні.
Про це Теперик заявив в інтерв’ю Укрінформу, розповідаючи про програму “Стійка Україна”, в рамках якої естонські експерти досліджують можливості громадянського суспільства зміцнити національну безпеку країни.
«Зміцнення національної стійкості базується на перевірених фактах, а це означає, що ситуаційна обізнаність відіграє в цьому процесі критично важливу роль. Тому ми проводимо свої дослідження», – говорить Теперик.
У відповідь на прохання позначити ризики, вразливості національної стійкості України Теперик зазначив: «Говорячи про найслабші місця, я не буду говорити про законодавство, невідповідність законодавства реальності. Законодавство України може бути хорошим, але його просто або не виконують, або воно саме не працює – тому що застаріло або не відповідає реаліям. Це інше питання. Я б зараз сказав про велику вразливість, що стосується самих людей. Це, перш за все, відсутність у людей навичок, які зараз дуже потрібні: як дигітальних, так і когнітивних. Друге – це відсутність ситуаційної обізнаності, повної адекватної картини про можливі загрози. Тобто, ми навіть не уявляємо собі, які є загрози, і думаємо, що наше незнання нас може захистити від цих загроз. Нічого подібного! Це робить нас ще вразливішими. Оскільки у нас немає обізнаності, «картинки» того, що відбувається і, як наслідок – у нас немає можливих сценаріїв, як на це реагувати».
Як зазначив виконавчий директор ICDS, «я не кажу, що є якась одна правильна відповідь або одна правильна реакція на загрозу. Ситуації розвиваються дуже швидко. Але у нас мають бути розроблені адекватні сценарії реагування, в тому числі на регіональному рівні. Навіть найутопічніші, найгіпотетичніші. І ці сценарії мають бути міждисциплінарними: їх необхідно опрацювати з різними людьми. Не так, що журналісти розробляють сценарій реагування у своїй сфері, управлінці – у своїй, чиновники – в третій, а військові – у четвертій. Ні. Для реагування на загрози має бути загальна залученість – починаючи від учителів, журналістів, релігійних діячів, військових … Такий собі громадський зріз на місцевому, регіональному рівні».
За словами Теперика, «центральна влада робити цього ніколи не буде. І стійкість не будується так, що хтось там зі столиці, з Києва щось кудись «спустить». Це потрібно зробити на місцевому, регіональному рівні. І ці люди мають опрацювати, відрепетирувати десяток різних сценаріїв. Від стінки до стінки. І дуже погано, що ми в регіонах ці сценарії в такому міждисциплінарному колі не опрацьовуємо. Тобто, у нас, ще раз повторюся, відсутні навички, відсутня повна картинка загроз. Це – найголовніша вразливість. І ми маємо почати це робити, хоча зрозуміло, що ворог намагатиметься перешкоджати».
Міжнародний центр оборони й безпеки (ICDS) – аналітичний центр, який є лідером не тільки в Естонії, а й у всіх країнах Балтії. Він спеціалізується на тематиці оборони, безпеки і зовнішньої політики. Основна мета центру – сприяти зміцненню обороноздатності Естонії, аналізуючи виклики для національної оборони та безпеки і пропонуючи розв’язання нових проблем. Один з напрямків центру – вивчення взаємозв’язку безпеки і стійкості нації. B цьому напрямку ICDS аналізує невійськові загрози національній і міжнародній безпеці (т.зв. «м’якій безпеці»), а також шляхи для створення міцних основ національної стійкості. В Україні ICDS реалізує довгострокову програму з розвитку співробітництва «Стійка Україна», в рамках якої поточного року на південному сході України було проведено глибинне дослідження, спрямоване на вивчення стану комунікаційної, інформаційної та кібербезпеки в українських регіонах.
Росія збільшила до $4,5 мільярда вимоги щодо “боргу Януковича”
Міністерство фінансів Росії оцінює розмір заборгованості за так званим “боргом Януковича” перед Росією в 4,5 млрд доларів через «нараховані відсотки».
Про це йдеться в повідомленні Мінфіну РФ – Укрінформ.
«На сьогодні сума вимог Російської Федерації з урахуванням нарахованих відсотків становить близько 4,5 млрд дол. США», – йдеться в повідомленні російського відомства.
Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд Великої Британії 9 грудня починає слухання у справі про “борг Януковича” перед Росією на 3 млрд доларів США. Самі ж слухання будуть проходити до 12 грудня. Раніше 11 листопада 2018 року компанія The Law Debenture Trust, яка представляє інтереси РФ як власника випуску євробондів України на 3 млрд дол., за дорученням Мінфіну Росії подала до Верховного суду Великої Британії апеляцію на рішення Апеляційного суду країни щодо аргументу України про випуск єврооблігацій під тиском російської сторони. 22 січня 2018 року Апеляційний суд Великої Британії почав розгляд скарги на рішення суду щодо спору з Росією про борг у 3 млрд дол., які Кабмін експрезидента Януковича позичив в останні місяці перебування при владі.
У грудні 2013 року довірена особа The Law Debenture Trust Corporation p.l.с. звернулася з цим позовом проти України в інтересах Російської Федерації.
Україна виступає проти вимог Росії виплачувати борг, посилаючись, у тому числі на те, що Росія чинила на Україну незаконний тиск. У березні 2017 року англійський суд першої інстанції дозволив розглядати справу в порядку спрощеного провадження. Також суд дійшов висновку, що Україна мала законну дієздатність укладати договори по облігаціях, а політична частина аргументів України про примус і тиск не може розглядатися в судовому порядку. Після цього Україна звернулася за отриманням і отримала дозвіл на апеляційне оскарження всіх негативних висновків у рішенні суду першої інстанції.
Уряд Миколи Азарова отримав кредит на 3 млрд дол. у рамках домовленостей між президентом РФ Путіним і тодішнім президентом України Януковичем у грудні 2013 року. У 2015 році російська сторона вимагала повернути борг, не прийнявши пропозицію про його реструктуризацію. Українська влада відмовилася визнавати борг офіційним.
У Британії починаються слухання у справі “боргу Януковича”
Верховний суд Великої Британії 9 грудня розпочинає слухання у справі щодо “боргу Януковича” перед Росією на 3 млрд доларів США.
Про це повідомляється на сайті суду – Укрінформ.
Самі ж слухання триватимуть до 12 грудня.
Раніше 11 листопада 2018 року компанія The Law Debenture Trust, яка представляє інтереси РФ як власника випуску євробондів України на 3 млрд дол., за дорученням Мінфіну Росії подала до Верховного суду Великої Британії апеляцію на рішення Апеляційного суду країни щодо аргументу України про випуск єврооблігацій під тиском російської сторони.
Як повідомлялося, 22 січня 2018 року Апеляційний суд Великої Британії почав розгляд скарги на рішення суду щодо спору з Росією про борг у 3 млрд дол., які Кабмін експрезидента Януковича позичив в останні місяці перебування при владі.
У грудні 2013 року довірена особа The Law Debenture Trust Corporation p.l.с. звернулася з цим позовом проти України в інтересах Російської Федерації.
Україна виступає проти вимог Росії виплачувати борг, посилаючись, в тому числі на те, що Росія чинила на Україну незаконний тиск. У березні 2017 року англійський суд першої інстанції дозволив розглядати справу в порядку спрощеного провадження.
Також суд дійшов висновку, що Україна мала законну дієздатність укладати договори щодо облігацій, а політична частина аргументів України щодо примусу і тиску не може розглядатися в судовому порядку.
Після цього Україна звернулася за отриманням і отримала дозвіл на апеляційне оскарження всіх негативних висновків у рішенні суду першої інстанції.
Уряд Миколи Азарова отримав кредит на 3 млрд дол. у рамках домовленостей між президентом РФ Путіним і тодішнім президентом України Януковичем у грудні 2013 року.
У 2015 році російська сторона вимагала повернути борг, не прийнявши пропозиції про його реструктуризацію. Українська влада відмовилася визнавати борг офіційним.
Борг Януковича: Мінфін готовий до розгляду у Лондоні апеляції РФ
Міністерство фінансів готове до слухань у Верховному суді Великої Британії щодо розгляду апеляції РФ стосовно рішення суду попередньої інстанції про так званий борг Януковича у 3 млрд доларів.
Про це міністр фінансів України Оксана Маркарова зазначила у Facebook – Укрінформ.
“Юридична команда Мінфіну в повній готовності до представлення інтересів України в Лондоні, де дуже скоро сьогодні розпочнуться слухання у Верховному суді”, – зазначила Маркарова.
Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд Великої Британії 9 грудня розпочинає слухання у справі щодо “боргу Януковича” перед Росією на 3 млрд доларів США. Самі ж слухання триватимуть до 12 грудня. Раніше 11 листопада 2018 року компанія The Law Debenture Trust, яка представляє інтереси РФ як власника випуску євробондів України на 3 млрд дол., за дорученням Мінфіну Росії подала до Верховного суду Великої Британії апеляцію на рішення Апеляційного суду країни щодо аргументу України про випуск єврооблігацій під тиском російської сторони. 22 січня 2018 року Апеляційний суд Великої Британії почав розгляд скарги на рішення суду щодо спору з Росією про борг у 3 млрд дол., які Кабмін експрезидента Януковича позичив в останні місяці перебування при владі.
У грудні 2013 року довірена особа The Law Debenture Trust Corporation p.l.с. звернулася з цим позовом проти України в інтересах Російської Федерації.
Україна виступає проти вимог Росії виплачувати борг, посилаючись, в тому числі на те, що Росія чинила на Україну незаконний тиск. У березні 2017 року англійський суд першої інстанції дозволив розглядати справу в порядку спрощеного провадження. Також суд дійшов висновку, що Україна мала законну дієздатність укладати договори щодо облігацій, а політична частина аргументів України щодо примусу і тиску не може розглядатися в судовому порядку. Після цього Україна звернулася за отриманням і отримала дозвіл на апеляційне оскарження всіх негативних висновків у рішенні суду першої інстанції.
Уряд Миколи Азарова отримав кредит на 3 млрд дол. у рамках домовленостей між президентом РФ Путіним і тодішнім президентом України Януковичем у грудні 2013 року. У 2015 році російська сторона вимагала повернути борг, не прийнявши пропозиції про його реструктуризацію. Українська влада відмовилася визнавати борг офіційним.
Польщу непокоїть однакова риторика Парижа та Москви — Чапутович
Занадто велика відкритість на зближення з Росією, яку демонструє останнім часом Франція, є передчасною і це викликає занепокоєння у Польщі.
На цьому в інтерв’ю польському виданню Dziennik Gazeta Prawna наголосив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович – Укрінформ.
“Занадто значна відкритість у відносинах з Росією, на наше переконання, є передчасною. Для цього немає підстав, оскільки Росія продовжує здійснювати агресивну політику. Наше занепокоєння викликає збіг постулатів Франції з російською політикою”, – підкреслив Чапутович.
Однак, як наголосив польський міністр, більшість країн НАТО усе ж поділяє польську точку зору.
“Франція не отримала підтримки щодо свого ставлення до НАТО, а також відкритості щодо Росії. Зрозуміло, що вона отримала похвалу від Росії, але це не дає підстав до позитивних оцінок, а лише є свідченням того, що пропозиції Франції є в інтересах Росії, а необов’язково в інтересах країн Заходу”,- зазначив Чапутович.
Він додав, що дистанцію в цьому питанні зберігає також і Німеччина.
Глава МЗС Польщі зазначив, що Варшава не погоджується на дії Росії щодо України. Він поінформував, що в минулий четвер у Братиславі він брав участь у зустрічі з колишніми бранцями Кремля Романом Сущенком і Олегом Сенцовим. Міністр зауважив, що їх було звільнено в результаті обміну, але в Росії ще утримуються 150 українських політв’язнів.
Звертаючи увагу на українсько-польські відносини Чапутович зазначив, що Варшава ділиться з Києвом своїм досвідом у сфері адміністративних реформ. Крім того, значний потенціал міністр вбачає в економічній співпраці, яку Польща хоче розвивати.
Євросоюз не збирається знімати санкції з Росії – Боррель
Міністри закордонних справ країн ЄС, які зустрілися у понеділок в Брюсселі в форматі Ради ЄС, серед інших питань, розглянули ситуацію в Україні та перспективи, які може відкрити зустріч у нормандському форматі, що відбувається у Парижі, для врегулювання конфлікту.
Водночас, міністри підтвердили намір зберігати санкції проти Росії, поки не будуть вирішені проблеми, які призвели до їх введення. Про це заявив на пресконференції за підсумками засідання Ради заявив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Важливою є не моя особиста позиція, важливою є позиція Ради ЄС, і я можу говорити вам про результати нашого обговорення та домовленостей. Щодо України – ми не зробили нічого іншого, ніж отримали інформацію про перспективи зустрічі в нормандському форматі. Не було більше жодних міркувань або пропозицій. Треба подивитися, що трапиться там. Але очевидно, що ніхто не думає про скасування санкцій без отримання результатів у вирішення проблем, які є мотивом для цих санкцій”, – сказав Жозеп Боррель.
Він зауважив, що міністри обговорили перспективи, які може принести для врегулювання конфлікту в Україні “саміт чотирьох”, який відбувається у нормандському форматі просто зараз.
“Я думаю, що ми маємо позитивний момент, і повинні цим скористатися. Відбулося певне поліпшення ситуації, певне розведення (сил — ред.), і я сподіваюся, що сьогоднішній саміт стане ще одним кроком до змістовного та мирного рішення конфлікту”, – сказав високий представник ЄС.
Інфляція у річному вимірі сповільнилась до 5,1%
У листопаді 2019 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,1% у порівнянні з жовтнем, у річному вимірі інфляція сповільнилась до 5,1%.
Про це повідомляє Державна служба статистики – Укрінформ.
“Інфляція на споживчому ринку в листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року становила 0,1%, з початку року – 4,3%. Базова інфляція в листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року становила 0,1%, з початку року – 4,2%”, – йдеться у повідомленні.
Споживчі ціни у листопаді 2019 року проти жовтня 2019 року збільшилися на 0,1%, проти грудня 2018 року — на 4,3%, порівняно з листопадом 2018 року — на 5,1%. За січень-листопад 2019 року інфляція на споживчому ринку становила 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2018 року.
Серед споживчих товарів та послуг у листопаді 2019 року порівняно з груднем 2018 року найбільше подорожчали фрукти (на 20,2%), на другому місці за цим показником —послуги залізничного пасажирського транспорту (на 19,0%), на третьому — гаряча вода та опалення (на 14,4%).
Максимально подешевшали із грудня 2018 року по листопад 2019 року природний газ (на 19,7%), яйця (на 15,2%), паливо та мастила (на 7,0%).
Як повідомлялось, за даними Держстату, у листопаді 2018 року споживчі ціни збільшилися на 1,4% порівняно з попереднім місяцем, з початку 2018 року вони зросли на 8,9%. Базова інфляція у листопаді 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,1%, з початку року – 8,1%.
В окупованому Криму під загрозою знищення – 90 пам’яток архітектури
В окупованому Росією Криму через будівництво траси «Керч – Севастополь» під загрозою знищення перебувають 90 пам’яток архітектури.
Карту об’єктів археологічної спадщини, які потрапили під будівництво траси, підготовлено громадською організацією “Кримський інститут стратегічних досліджень” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах збройного конфлікту: захист культурної спадщини», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У 2017–2018 році Російською Федерацією в окупованому Криму розпочато реконструкцію і будівництво нових обходів траси Керч-Севастополь. Нам вдалося локалізувати 90 об’єктів археологічної спадщини з точністю до декількох десятків метрів», – йдеться в повідомленні Кримського інституту стратегічних досліджень.
При цьому в «Переліку пам’яток місцевого і національного значення, розташованих на території АР Крим» українським експертам вдалося ідентифікувати лише 15 об’єктів, інші пам’ятки, які потрапили під будівництво траси, не були внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
За даними громадської організації, незаконні «рятувальні археологічні роботи» проводилися співробітниками Інституту археології РАН, Інституту історії матеріальної культури РАН, Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН та так званого «Інституту археології Криму РАН», а також музеїв-заповідників Херсонеса, Бахчисарая, «Неаполя Скіфського» і так званого «Східно-Кримського музею-заповідника», створеного на базі Керченського історико-культурного заповідника.
Незаконна діяльність вищезазначених установ торкнулася кримських пам’яток різних періодів: епохи бронзи, еллінізму і римського часу, раннього і пізнього Середньовіччя, Нового часу. Під час розкопок були виявлені житлові споруди і виробничі комплекси. Розкопки проводилися і на територіях окремих поховань і поховальних комплексів.
Трамп і далі намагається втягнути Україну в американські вибори – юрист демократів
Глава Білого дому Дональд Трамп не полишив зусиль щодо тиску на Україну, щоб втягнути її у вибори президента Сполучених Штатів.
Про це заявив під час слухань з імпічменту глави Білого дому юридичний радник демократів у Палаті представників Деніел Голдман, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Незважаючи на викриття схеми, що призвела до припинення президентом (Трампом – ред.) допомоги (Україні – ред.), він не зупинився. Він (Дональд Трамп – ред.) та його агенти продовжують прагнути втручання України в наші вибори, що спричиняє неминучу загрозу нашому виборчому процесу та нашій національній безпеці”, – заявив Голдман під час слухань у Юридичному комітеті Палати представників.
Він нагадав, що розслідування з імпічменту встановило факти створення президентом Трампом схеми тиску на Україну з метою початку розслідування на користь його кампанії з перевиборів, а “не на користь національних інтересів США”. Голдман також звернув увагу законодавців, що для цього президент Трамп “використав офіційний кабінет та офіційні інструменти США”, у тому числі дипломатію, а також затверджену Конгресом іноземну допомогу.
Крім того, зазначив юрист, було встановлено, що всі в близькому оточенні президента були в курсі його намірів – від глави адміністрації до державного секретаря та віцепрезидента США.
Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників американського Конгресу триває процес імпічменту президента Сполучених Штатів. Зараз слухання проходять в Юридичному комітеті, після чого мають бути сформовані офіційні звинувачення й передані на спільне голосування Палати представників. Якщо звинувачення будуть підтримані більшістю нижньої палати, процес імпічменту проходитиме в Сенаті Сполучених Штатів.
Демократи вважають “ризиком” останній візит Джуліані в Україну
Останній візит ексадвоката Трампа Руді Джуліані в Україну був продовженням спроб президента отримати послугу від України щодо збору компромату на його політичних суперників, і це являє собою існування тривалих ризиків для США.
З такою заявою виступив у понеділок на слуханнях з імпічменту в Юридичному комітеті Палати представників голова комітету конгресмен Джеррольд Надлер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Президент закликав до іноземного втручання в наші вибори в 2016 році. Він вимагав цього й по відношенню до (виборів – ред.) 2020 року. І зрештою він був викритий (Конгресом – ред.)”, – нагадав голова комітету.
Водночас, він підкреслив, що Трамп робить це знову й знову.
“Дозвольте нагадати вам, що особистий адвокат президента минулого тижня перебував в Україні, де зустрічався з посадовцями, очевидно, намагаючись здобути ту саму так звану послугу, яка сьогодні привела нас сюди та змусила Конгрес розглядати питання про імпічмент нинішнього президента. Такого роду дії являють собою тривалі ризики для нашої країни”, – наголосив конгресмен від демократів.
Він підкреслив: “Докази свідчать, що Дональд Трамп, президент Сполучених Штатів, поставив свої інтереси перед своєю країною, він порушив свої основні зобов’язання перед народом, він порушив присягу”.
При цьому Надлер нагадав, що 25 липня Дональд Трамп подзвонив президенту України Володимиру Зеленському й “попросив його про послугу”.
“Цей дзвінок був частиною скоординованих очевидних дій: спроб ініціювати розслідування – не масштабного розслідування проти корупції – а розслідування політичних конкурентів президента Трампа, й тільки його політичних конкурентів. Президент Трамп поставив свої інтереси перед інтересами країни”, – сказав Надлер.
Він також заявив, що згідно з зібраними свідченнями й записами, президент Трамп зупинив оборонну допомогу, затверджену Конгресом Сполучених Штатів для України, а також процес підготовки зустрічі в Білому домі з президентом Зеленським для того, щоби “отримати цю послугу від іноземного уряду”.
Голова Юридичного комітету вкотре підкреслив: “Президент Трамп поставив свої інтереси перед інтересами країни”.
Як повідомлялося, наприкінці вересня демократи в Палаті представників США ініціювали розслідування з імпічменту глави Білого дому. Після проведення закритих і публічних слухань, матеріали розслідування передані до Юридичного комітету, який має сформувати статті імпічменту президента США.
СБУ проводила обшуки в Одеській міськраді – вилучили документи
Співробітники Служби безпеки України провели 9 грудня слідчі дії в Одеській міськраді.
Про це повідомили кореспонденту Укрінформу у пресслужбі СБУ.
“Проводилась виїмка документів в приміщенні мерії в рамках розслідування справи про присвоєння коштів міськбюджету чиновниками Одеської міськради і комунального підприємства”, – зазначили в СБУ.
За даними місцевих ЗМІ, слідчі дії проводились у приміщеннях департаментів фінансів, комунальної власності та архіві міськради в рамках кримінального провадження за ознаками ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
В Україні складуть “стоп-лист” продуктів для закладів освіти – Зеленський підписав указ
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про невідкладні заходи щодо покращення здоров’я дітей.
Документ за номером 894/2019 оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.
З метою забезпечення додержання конституційних гарантій з охорони дитинства, реалізації права дітей на безпечне для життя і здоров’я середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління Президент доручив Кабміну забезпечити у двомісячний строк розроблення із залученням експертів та внести на розгляд Президентові України проєкт національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, спрямованої, зокрема, на:
удосконалення підходів щодо формування у дітей та підлітків ключових компетентностей для життя, орієнтованих на сучасні знання та практики з питань безпеки життєдіяльності;
формування позитивного ставлення підростаючого покоління до фізичної культури і спорту як складової збереження і зміцнення їх здоров’я, запровадження сучасної методології організації уроків фізичного виховання, підвищення рухової активності учнів та вихованців під час освітнього процесу;
створення у закладах освіти безпечного середовища, організації здорового, раціонального та безпечного харчування учнів та вихованців, поширення знань і навичок здорового харчування;
проведення ефективних інформаційних кампаній, спрямованих на протидію поширенню серед дітей та підлітків звичок, небезпечних для фізичного або психічного здоров’я дитини;
Також Зеленський доручив вжити в установленому порядку дієвих заходів щодо:
посилення контролю за організацією харчування у закладах освіти, зокрема забезпеченням учнів та вихованців достатньою кількістю якісних харчових продуктів та чистої питної води, додержанням вимог санітарно-гігієнічних правил і норм;
недопущення реалізації в приміщеннях та на території закладів освіти небезпечних харчових продуктів;
визначення переліку харчових продуктів, не рекомендованих для реалізації у закладах освіти.
Година коду: українські школи приєдналися до заходу з популяризації інформатики
З 9 по 15 грудня у світі проходить захід з популяризації вивчення інформатики – Тиждень коду, долучитися до якого можуть і українські школи.
Цього року Година коду присвячена створенню алгоритмів для спілкування зі штучним інтелектом, розповіла Укрінформу на відкритому уроці з Години коду в київському ліцеї “Наукова зміна” розробник навчальних курсів на платформі Minecraft Education Edition в STEM-школі “Інвентор” Любов Філатова.
“У першу чергу Година коду спрямована на те, що навчати програмуванню дітей. Технології розвиваються дуже стрімко, і в майбутньому програмування буде таким же звичним, як знання української, англійської чи будь-якої іншої мови…Цього року Година коду була присвячена штучному інтелекту, ми навчали штучний інтелект розрізняти загрози і боротися з ними”, – зазначила Філатова.
Організатором Години коду є неприбуткова організація Code.org, це сайт, на якому діти та дорослі можуть вивчати програмування безкоштовно. Code.org залучає до співпраці таких партнерів, як Microsoft, який надає безкоштовний доступ до навчальної версії гри Minecraft Education Edition, де інтегровано середовище програмування.
В одній із київських шкіл, де 9 грудня провели Годину коду, учні 6 класів в Minecraft Education Edition в ігровій формі навчали штучний інтелект розрізняти загрози пожежі, ліквідовувати та попереджувати їх.
“Ми беремо участь у Годині коду вже п’ятий рік поспіль. Це входження в програмування для 5-6 класів, діти вчаться в ігровій формі складати певні алгоритми з конкретних блоків. Це дає можливість їм проходити в грі блочне програмування, мотивує вивчати програмування”, – розповіла вчитель інформатики столичного ліцею “Наукова зміна” Алла Загорулько.
Як зазначено на сайті організатора Години коду Code.org, в Україні у 2019 році зареєструвалися для проведення Години коду 420 шкіл. Загалом по всьому світі зареєстровано 116 164 Години коду, які проведуть школи в понад 180 країнах світу.
На сайті розміщено безкоштовні підручники Години коду від різних розробників. Також доступні курси для чотирьох вікових груп: 4-6 років, 6+, 8-18 років, 10-18 років.
До ініціативи Code.org долучаються біля 400 партнерів, зокрема такі корпорації як Microsoft, Apple, Amazon, платформа курсів Coursera.
Зменшення інфляції дає підстави для зниження облікової ставки — Милованов
Споживча інфляція у листопаді 2019 року становила 5,1% до рівня листопада 2018 року, що дає підстави для суттєвого зниження облікової ставки.
Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов повідомив у Facebook – Укрінформ.
“Держстат опублікував поточний показник інфляції – 5,1%. Ніхто з аналітиків нижче 6% на цей рік не давав. На мою думку, тепер точно є всі підстави для суттєвого зниження облікової ставки”, – написав Милованов.
Як повідомляв Укрінформ, споживчі ціни у листопаді 2019 року проти жовтня 2019 року збільшилися на 0,1%, проти грудня 2018 року — на 4,3%, у порівнянні з листопадом 2018 року — на 5,1%. За січень-листопад 2019 року інфляція на споживчому ринку становила 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.
Раніше правління Національного банку України прийняло рішення знизити облікову ставку до 15,5% річних із 25 жовтня 2019 року. За висновками дискусії членів Комітету з монетарної політики (КМП) Нацбанку пресслужба регулятора оприлюднила інформацію, що більшість членів КМП вважає можливим досягнення обліковою ставкою рівня 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі у 5%.
Члени безпекового комітету зустрілися з помічником Генсека НАТО
Члени Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки зустрілися з помічником генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Гордоном Девісом.
Про це повідомила заступник голови комітету, член фракції “Слуга народу” Мар’яна Безугла у Facebook – Укрінформ.
“Зустрілися із помічником генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Гордоном Девісом та друзями з Альянсу”, – написала Безугла.
Депутат повідомила, що учасники зустрічі обговорили роботу Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки на шляху до реалізації курсу України в НАТО, трансформацію оборонно-промислового комплексу, зокрема, – ухвалення у першому читанні та подальше доопрацювання законопроєкту №2398-д “Про оборонні закупівлі”.
“Наш курс незмінний, а підтримка надихає”, – зазначила Безугла.
Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2398-д “Про оборонні закупівлі”.
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, законопроєктом передбачено ефективні механізми захисту вітчизняного виробника шляхом врахування інтересів виконавців держконтрактів із закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, у тому числі – можливість коригування цін у випадку суттєвих змін фінансово-економічних умов виконання контрактів, застосування критерію “вартість життєвого циклу” під час відбору виконавців.
Розробники законопроєкту запевняють, що ухвалення цього закону забезпечить гармонізацію правил оборонних закупівель із стандартами країн-партнерів НАТО та ЄС.
Водночас у Головному науково-експертному управлінні вважають, що доопрацьований законопроєкт фактично дублює більшість положень основного законопроєкту № 2398, майже не відрізняється від законопроєкту № 2398-1 та не враховує переважну більшість зауважень та пропозицій, які раніше надавали юристи.
Міносвіти затвердило програму ЗНО з математики
Міністерство освіти та науки затвердило програму ЗНО з математики, на основі якої будуть складатися тестові завдання.
Про це повідомляє Український центр оцінювання якості освіти – Укрінформ.
“Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено програму зовнішнього незалежного оцінювання з математики, на основі якої укладатимуть тестові завдання з математики у 2021 році. Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики містить вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учасників з цього навчального предмета”, – йдеться у повідомленні.
В УЦОЯО зауважили, що випускники, які будуть проходити у 2021 році державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики отримають оцінку за шкалою 1-12 балів за результатами виконання завдань:
рівня стандарту, якщо вивчали відповідний навчальний предмет на рівні стандарту;
рівня стандарту та профільного рівня, якщо вивчали відповідний навчальний предмет на профільному рівні.
Як повідомляв Укрінформ у 2021 році всі випускники шкіл будуть складати два обов’язкових ЗНО: з української мови та літератури і з математики.
Антимонопольний комітет оштрафував АМПУ на 5,5 мільйона
Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ДП “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) штраф у розмірі 5,5 млн грн.
Про це написав голова АМКУ Юрій Терентьєв у Facebook – Укрінформ.
“АМКУ визнав неправомірним стягнення додаткових коштів з суден Адміністрацією морських портів України та наклав штраф у розмірі 5,5 млн грн”, – заявив Терентьєв.
Він розповів, що у 2017-2018 роках АМПУ стягувала із суден, які заходили в українські порти, окрім корабельного збору додаткові кошти: за послуги з оформлення приходу суден в порт, за послуги з оформлення виходу суден з порту та за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів.
За словами Терентьєва, АМКУ встановив, що підстави для стягнення додаткових коштів були відсутні, адже всі ці збори входили у корабельний збір.
“Рішенням адміністративної колегії АМКУ згадані дії Адміністрації морських портів України визнано порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем”, – підсумував голова відомства.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні цього року тарифна рада ДП «Адміністрація морських портів України» прийняла рішення про виключення з переліку послуг, які надаються за вільними тарифами, послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів (МК ОСПЗ).
Таке рішення було прийняте для того, щоб привести дотримання вимог МК ОСПЗ у морських портах України у відповідність до міжнародної практики.
Канада підтримує суверенітет України – новий глава канадського МЗС
Канада твердо підтримує територіальну цілісність й суверенітет України.
Про це у Твіттер написав новий міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань – Укрінформ.
“У той час, як лідери України, Росії, Франції та Німеччини зустрічаються у Парижі для нормандського саміту, Канада підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – заявив Шампань.
Він наголосив, що Канада “завжди підтримуватиме народ України у його прагненні до миру, стабільності та процвітання”.
Як повідомлялося, на посту глави МЗС Канади Франсуа-Філіп Шампань минулого місяця замінив Христю Фріланд, яка тепер займає посаду віцепрем’єр-міністра.
У конкурсі на концесію порту «Херсон» змагатимуться чотири компанії – Криклій
Чотири компанії, з них дві міжнародні, змагатимуться за перемогу в концесійному конкурсі щодо морського порту «Херсон».
Про це сказав міністр інфраструктури Владислав Криклій на брифінгу за результатами прийому заявок на участь у концесійному конкурсі у порту «Херсон», повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Щодо порту «Херсон», ми отримали … чотири заявки, які підтвердили учасники. Серед них є два великих гравці – турецька компанія Busserk Liman і компанія-консорціум “Рісоіл-Херсон” (Грузія – Швейцарія), також дві українські компанії – Укрморпорт та Спеціальна компанія Морський порт Херсон», – сказав міністр.
Він додав, що здати порт в концесію планується на 30 років, і за цей період держава планує отримати 2,7 мільярда гривень концесійних платежів, а до бюджетів різних рівнів має надійти близько 14 мільярдів гривень податків.
Криклій уточнив, що в середині січня будуть аналізувати уточнені пропозиції учасників та обирати переможця.
Міністр інфраструктури відзначив, що реалізація концесійних проєктів в галузі інфраструктури є пріоритетом уряду та подякував міжнародним партнерам та Офісу державно-приватного партнерства SPILNO за допомогу в їх підготовці.
За інформацією міністерства, компанія Busserk Liman İşletme Loj. Hizm. LTD.ŞTİ – турецька стивідорна компанія, заснована у 2013 році. 50% належить Erkport Lojistik – турецькій логістичній компанії з 15-річним досвідом, а інші 50% – Емраху Гезгіну. Компанія є оператором трьох портів в Туреччині: Губретас (з 2016 року), де переробляється 1,5 млн тонн вантажів на рік, Ісденір (з 2017 року) – 15 млн тонн, і порту Гіресун (з 2019 року) – 1,235 млн тонн. Busserk обробляє загальні, сипкі та контейнерні вантажі. Складські потужності компанії перевищують 500 тис. тонн.
ТОВ «Спеціальна компанія Морський порт Херсон» створене консорціумом у складі українського портового оператора ТОВ «Аскет Шиппінг» (40%) та українського зернотрейдера ТОВ «Глобал Грейн» (60%).ТОВ «Аскет Шиппінг» є українським портовим оператором. Після отримання статусу оператора у 2016 році компанія почала інвестувати в створення припортових зернових складів, автоколони, сертифіковані лабораторії, засоби механізації та перевантажувальну техніку. Компанія працює в Бердянському, Маріупольському, Миколаївському, Одеському та Херсонському морських портах і співпрацює з найбільшими зернотрейдерами України. ТОВ «Глобал Грейн» – український зернотрейдер, що працює в Херсонській області.
ТОВ «Рісоіл-Херсон» представляє консорціум у складі ТОВ “ПЕТРО ОЙЛ ЕНД КЕМІКАЛС”- 60%, що входить до групи компаній Georgian industrial Group, та українського портового оператора АТ RISOIL S.A. (Швейцарія) – 40%.
Georgian industrial Group є однією з найбільших промислових груп Грузії. GIG працює у різних сферах діяльності з фокусом на енергетичному секторі (виробництво та торгівля електроенергією, заправка та торгівля природним газом). GIG також займається комерційною нерухомістю, будівельними матеріалами та металовиробництвом.
Група агропромислових компаній RISOIL заснована в Женеві, Швейцарія. RISOIL S.A. представлена в Україні компаніями: Risoil Terminal – найбільший універсальний експортно-імпортний термінал по перевалці українських харчових рослинних олій і зернових в Чорноморському регіоні; «Рісойл-південь» – термінал з перевалки олії в Південному; «Роздільнянський елеватор» (Одеська область); «Морський технічний центр» – спеціалізується на наданні комплексних послуг з перевалки контейнерів і навалювальних вантажів.
ТОВ “Укрморпорт” представляє консорціум у складі ПАТ “Кременчуцький річковий порт” – 10%, Дочірнє підприємство “ЮРАН” ТОВ “ДП ЮРОЛ” – 40%, що пов’язана з українським портовим оператором Одеського порту Бруклін-Київ та ТОВ “Юридична компанія “Джастіс енд Ло” – 60%.
ПАТ “Кременчуцький річковий порт” – спеціалізоване транспортне підприємство. Порт відкритий для суден типу “ріка – море” і має можливість отримувати різноманітні вантажі із портів Дніпра, Чорного та Середземного морів, а також доставляти продукцію українських виробників на європейський ринок.
Дочірнє підприємство “ЮРАН” ТОВ “ДП ЮРОЛ” пов’язане з українським портовим оператором Одеського порту – ТОВ “Бруклін-Київ”. Стивідорна компанія “Бруклін-Київ” має 25 років успішної роботи на ринку стивідорних послуг України та є членом Американської торговельної палати і Торгово-промислової палати Великої Британії. Забезпечує перевантаження всіх видів вантажів і надає cтивідорні послуги, послуги з обробки контейнерів, зберігання вантажів, швартових операцій, агентування.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Міністерство інфраструктури оголосило про початок конкурсів з концесії морських портів “Ольвія” та “Херсон”. У жовтні розпочався прийом заявок від компаній на участь в оголошених конкурсах.
Державне підприємство “Херсонський морський торговельний порт” розташоване у місті Херсон та умовно належить до категорії “малих” морських портів. Є державною стивідорною компанією, що здійснює операційну діяльність в акваторії Херсонського порту, зокрема вантажопереробку всіх видів експортно-імпортних, транзитних і каботажних вантажів, крім наливних. Основні вантажі: зернові, харчові, будівельні матеріали та генеральні вантажі.
Херсонський порт є ключовим морським портом на річці Дніпро, має під’їзні автодороги та залізничне сполучення.
Концесія державних об’єктів передбачає їхню передачу у довгострокове управління приватним компаніям, при цьому такі об’єкти залишаються у власності держави.
Маас не бачить причин знімати євросанкції з Москви
Очільник МЗС Німеччини Гайко Маас заявив, що не вбачає жодних причин для зміни санаційного режиму Євросоюзу щодо РФ.
Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці німецького МЗС у Twitter – Укрінформ.
“Внесок Росії у пошук миру в Україні є ключовим для поліпшення відносин між ЄС і РФ. Люди на сході України занадто довго чекали миру. На цей момент немає причин змінювати режим санкцій ЄС”, – заявив Маас.
Як відомо, 9 грудня у Парижі відбуваються переговори в нормандському форматі щодо конфлікту на Донбасі, після яких український президент Володимир Зеленський також має провести двосторонню зустріч із лідером РФ Володимиром Путіним.
Байден заборонить родині бізнес за межами США в разі обрання президентом
Колишній віцепрезидент США Джо Байден заявив, що члени його родини не будуть займатися будь-яким бізнесом за межами США, якщо він виграє президентські вибори 2020 року.
Про це Джо Байден заявив у інтерв’ю Axios on HBO – Укрінформ.
“Вони (родина Джо Байдена – ред.) не будуть мати щось спільне з іноземними компаніями “, – заявив Байден.
Також під час інтерв’ю Байден вкотре став на захист свого сина, запевнивши, що Гантер Байден, працюючи в українській компанії, не вчиняв жодних правопорушень.
«Я повністю довіряю своєму синові. Ви знаєте, що немає жодного доказу, жодного маленького, крихітного доказу, що щось було зроблено неправильно. Ви знаєте це, й продовжуєте ставити мені ці питання», — сказав Байден.
Як повідомлялося, президент Трамп та його особистий адвокат Рудольф Джуліані (який сам став об’єктом розслідування ФБР) розгорнули кампанію звинувачень на адресу Гантера Байдена щодо його, нібито, незаконного бізнесу в Україні та Китаї. Зокрема, Байдену закидали втручання в українське правосуддя з метою припинити розслідування проти його сина.
У розмові з президентом України Володимиром Зеленським Трамп особисто висловлював прохання порушити слідство проти Джо Байдена, який є головним конкурентом Трампа на майбутніх президентських виборах. Демократи у Палаті представників у цьому зв’язку ініціювали розслідування з імпічменту Трампа.
У черзі на житло – 47 тисяч військових
За інформацією Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, загальна черга військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, станом на 1 липня 2019 року налічує понад 47 тис. осіб.
Про це повідомляє Український мілітарний портал – Укрінформ.
“Наразі в гарнізонах ЗС України у черзі на житло понад 47 тисяч сімей військовослужбовців, близько семи тисяч з яких чекають на новосілля майже 20 років. З початком Антитерористичної операції списки квартирної черги видалено із вільного доступу задля уникнення відтоку персональних даних військовослужбовців Збройних Сил України. Сьогодні відповідна інформація щодо черговиків упорядкована і приведена до вимог Закону України «Про захист персональних даних», – цитує портал начальника житлового відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління Юрія Липка.
Як зазначається, інформація на сайті Міноборони щодо квартирної черги оновлюватиметься щопівроку.
У 2019 році на бюджетну програму «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» було виділено 826 млн гривень, у 2020 році передбачено 1,2 млрд грн, повідомляє портал.
У Данії скасували семінар НАТО через критика Трампа
У Данії було скасовано проведення фінансованого США заходу, присвяченого НАТО та трансатлантичним відносинам, через небажання американського посольства бачити там виступ науковця, відомого своїми антитрампівськими поглядами.
Про це повідомляє Stars and Stripes – Укрінформ.
“Данська атлантична рада заявила про скасування фінансованого американським урядом семінару про НАТО після того, як посольство США в Данії, нібито, заборонило американському науковцю, відомому критикою президента Дональда Трампа, виступати там”, – йдеться в повідомленні.
У Данській атлантичній раді заявили, що, “на жаль”, посол США в Данії Карла Сендс “не хотіла участі пана Стенлі Слоана” в тому випадку, якщо уряд США є “співорганізатором і спонсором заходу”.
Слоан, старший науковий співробітник Атлантичної ради США, був одним з кількох запрошених ораторів на конференцію “Святкування 70-річчя НАТО”, заплановану на вівторок у Палаці Фредериксберг в Копенгагені.
Ларс Бангерт Струве, глава данської Атлантичної ради, заявив з цього приводу: “Ми весь час знали, що у пана Слоана є критичний підхід до президента Дональда Трампа. Це ні для кого не секрет — особливо коли стежиш за його профілем в Twitter і Facebook. Однак організація ніколи не сумнівалася в тому, що Слоан виступить з неполітичною та об’єктивною лекцією”.
Зі свого боку посольство США в Данії заявило, що запропоноване в останню хвилину “включення Слоана в конференцію не відповідає угоді, якої ми дотримувалися при наборі всіх інших спікерів”.
Обличчя на відео можна буде замінити своїм селфі – Snapchat тестує нову функцію
Мультимедійний мобільний додаток обміну фото та відео Snapchat почав тестувати функцію Cameos, що дозволяє вставляти обличчя людей у відеошаблони.
Про це повідомляє TechCrunch – Укрінформ.
“Snapchat готується до запуску нової функції, яка використовує ваші селфі для заміни облич людей у відео, якими ви зможете поділитися… Snapchat Cameos – це альтернатива Bitmoji для швидкої передачі емоцій, реакцій або дурних ситуацій у повідомленнях Snapchat”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, для того, щоб почати користуватися функцією, потрібно зробити селфі і потім обрати “чоловіче” або “жіноче” тіло. Після цього додаток адаптує обличчя під відео і додає на статичну фотографію емоції.
Додавати обличчя можна лише на 150 відеошаблонах, відібраних сервісом. Очікується, що після запуску вони будуть оновлюватися щотижня.
У Snapchat розповіли, що “Cameos поки не готова вийти на сцену”, але найближчим часом функцію можуть додати всім користувачам.
На даний момент її можуть протестувати деякі французські користувачі. Глобальний запуск Snapchat Cameos на Android і iOS очікується 18 грудня.
WADA забракувало Російське антидопінгове агентство
Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) вивчить комплекс рішень виконкому Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), у тому числі про позбавлення РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу, протягом десяти днів.
Про це повідомляє ТАСС – Укрінформ.
«Виконком WADA позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу», – йдеться в повідомленні.
Голова наглядової ради РУСАДА Олександр Івлєв розповів, як ця структура реагуватиме на сформовану ситуацію.
«Я поки не отримав офіційного документа, який би підтверджував рішення виконкому WADA. Як тільки ми отримаємо ці документи, то в найближчі десять днів вивчатимемо їх. Подивимося також на висновки російських експертів. 19 грудня вранці проведемо засідання наглядової ради, заслухаємо доповідь РУСАДА і далі оповістимо раду засновників РУСАДА про те, як ми далі реагуватимемо», – пояснив Івлєв.
Як повідомлялося раніше, WADA дискваліфікувала Росію на 4 роки на головні міжнародні спортивні турніри. Також заборонено проводити великі міжнародні турніри на території РФ, подавати заявки на їх проведення, бути присутнім на міжнародних турнірах держчиновникам РФ, працівникам Олімпійського, Паралімпійського комітетів Росії. Відповідне рішення було одноголосно прийнято Виконавчим комітетом Всесвітнього антидопінгового агентства у Лозанні.
Тепер російські атлети не зможуть під прапором своєї країни виступати на таких заходах, як, наприклад, Літні Олімпійські ігри 2020 року в Токіо і чемпіонат світу з футболу в Катарі 2022 року.
Однак спортсмени, які доведуть, що вони не приймали допінг, зможуть брати участь у міжнародних змаганнях під нейтральним прапором.
В даний час Росія має 21 день на подання апеляції до Спортивного арбітражного суду в швейцарській Лозанні.
Раніше Міжнародний олімпійський комітет підтримав можливі санкції Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) проти Російської Федерації через допінгові порушення.
Як повідомлялося, після декількох років розслідування порушень Москвою правил допінг-контролю комітет WADA виніс рекомендації усунути РФ від олімпіад і змагань світового масштабу щонайменше на чотири наступних роки.
Спецслужби Британії підозрюють РФ у крадіжці секретних даних — ЗМІ
Центр урядового зв’язку Британії (ЦУЗ), що відповідає за ведення радіоелектронної розвідки, розслідує можливу хакерську атаку, в результаті якої пов’язані з Москвою хакери могли викрасти секретні документи про переговори між США і Великою Британією.
Про це повідомляє Sunday Times – Укрінформ.
“Британська розвідслужба розслідує можливу роль Кремля у витоку урядових торговельних документів, що несе “ознаки” російського втручання”, – йдеться у повідомленні.
ЦУЗ закликав Секретаріат кабінету міністрів Британії вказати походження викрадених британсько-американських документів, які лейборист Джеремі Корбін використав як “доказ” того, що консерватори хочуть продати частину державної Національної служби охорони здоров’я (NHS) у торговельних переговорах з президентом США Дональдом Трампом.
Папери з’явилися на Reddit і трьох інтернет-сайтах Німеччини. У цих документах – секретні переговори між Лондоном і Вашингтоном з приводу можливого продажу американським компаніям Національної системи охорони здоров’я Британії.
Як пише Euractive, крім побоювань, що Росія могла знову втрутитися у вибори, розкриття секретних документів викликало питання про безпеку делікатних дискусій між США і одним з їхніх найближчих союзників.
Національний центр кібербезпеки Британії допомагає уряду розслідувати, як документи потрапили в мережу.
Два джерела повідомили, що одна з ліній розслідування полягає в тому, щоб визначити, чи опинилися документи в інтернеті в результаті хакерської атаки.
“Є явні ознаки того, що за цим стоїть щось більше, ніж недбалість”, – сказало одне з джерел.
Разумков вважає, що політикам варто брати приклад з військових
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що політикам варто брати за приклад моральні якості військових.
На цьому він наголосив під час нагородження військовослужбовців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади у Житомирі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми докладаємо зусиль для того, аби ні в 95-й, ні в будь-якій іншій бригаді ми не чули про втрати або поранених. Це не простий і не швидкий шлях, але ми повинні його знайти. Тут немає бути політики, а треба більше державницької позиції. У високих моральних якостях, мабуть, політикам треба брати приклад із військових і робити так само гарно свою роботу», – сказав Разумков.
Спікер парламенту подякував бійцям 95-ї бригади та вручив нагороди від Верховної Ради.
«Це славетна бригада і мені, як вихідцю із Житомирської області, приємно бути тут», – додав Разумков.
Втрати економіки України від агресії РФ становлять до $150 мільярдів – Милованов
Прямі втрати економіки України від російської агресії у 2014-2015 роках склали близько 20% ВВП, загальні втрати становлять до 150 млрд дол. США.
Про це написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов у Facebook – Укрінформ.
“Прямі втрати у 2014-2015 роках склали 15-20% ВВП. За оцінками, загальні втрати складають від 50 до 150 млрд доларів (наприклад, Андерс Аслунд дає оцінку близько 100 млрд). А оцінка залишкової вартості об’єктів нерухомого державного майна на непідконтрольних територіях (Крим+Донбас) складає близько 85 млрд грн”, – написав Милованов.
Він зазначив, що на території АР Крим та м.Севастополя зареєстровано 57,7 тисячі об’єктів нерухомого державного майна залишковою вартістю 46 млрд грн. На території Донецької області – майже 120 тис. таких об’єктів, із залишковою вартістю 33 млрд грн, а на території Луганської області – майже 70 тис. об’єктів залишковою вартістю 23 млрд грн.
Міністр нагадав, що за оцінками Фонду державного майна близько 70% державних активів на території Донецької та Луганської областей розташовані на непідконтрольних територіях.
КВУ назвав депутатів, які не внесли до Ради жодного законопроєкту за сто днів
Упродовж перших 100 днів роботи Верховної Ради ІХ скликання понад 20 народних депутатів не ініціювали жодного законопроєкту. Серед них 13 парламентаріїв є членами фракції “Слуга народу”.
Про це повідомляє Комітет виборців України – Укрінформ.
“Усього за період із 28 серпня по 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проєктів законів, що є високим показником. Попри це низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати. Більшість із них, 13 осіб (Михайло Ананченко, Анатолій Драбовський, Максим Заремський, Олег Колєв, Олександр Копиленко, Олена Лис, Василь Мокан, Дмитро Нальотов, Максим Пашковський, Ольга Руденко, Ольга Саладуха, Андрій Стріхарський, Любов Шпак), є членами фракції «Слуга народу», ще 9 осіб представляють “Опозиційну платформу – За життя” (Віталій Борт, Олег Волошин, Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Ренат Кузьмін, Юлія Льовочкіна, Вадим Столар, Григорій Суркіс, Федір Христенко)”, – йдеться у повідомленні.
Натомість, за даними КВУ, у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів.
Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів. Також у п’ятірці лідерів – Михайло Цимбалюк із ВО «Батьківщина» (54 проєкти законів), Андрій Пузійчук, ВО «Батьківщина» (47 проєктів), Наталія Королевська, ОПЗЖ (47 проєктів), Данило Гетманцев, «Слуга народу» та Юрій Солод, ОПЗЖ – по 45 проєктів.
«Якісна підготовка законопроєкту займає досить багато часу, що частково пояснює низьку продуктивність окремих депутатів. Однак що більш складно пояснити – так це реєстрацію десятків проєктів законів одним депутатом упродовж місяця. Так, Дмитро Шпенов за 100 днів роботи став автором 70 проєктів законів, тобто, реєстрував майже по закону в день. При цьому тематика документів абсолютно різна: від питань енергетики і податків до питань транспорту та інформаційної політики. Частково це можна пояснити тим, що деякі із цих депутатів працювали в Раді попереднього скликання і перереєстрували свої не підтримані ініціативи в новому скликання», – зауважив голова КВУ Олексій Кошель.
Під час аналізу експерти брали до уваги лише проєкти законів, не враховуючи при цьому проєкти постанов.
“Гуцульська бриндзя”: в Україні зареєстрували перший географічний бренд
Мінекономіки видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару для сиру “Гуцульська овеча бриндзя”.
Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України – Укрінформ.
“Міністерством розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видано свідоцтво про реєстрацію права про використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир “Гуцульська овеча бриндзя”. Свідоцтво видане відповідно до Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що “Гуцульська овеча бриндзя” — це перше українське географічне зазначення, яке відповідає всім європейським вимогам до реєстрації і має право на визнання в ЄС. Заявку на реєстрацію географічного зазначення було подано громадською спілкою “Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів” 19 грудня 2018 року.
За інформацією порталу, “Гуцульська овеча бриндзя” виготовляється на високогірних пасовищах (полонинах) з овечого молока відповідно до традицій, які беруть свій початок ще з XV століття. Зона виробництва охоплює Закарпатську, Івано-Франківську області та частину Чернівецької.
Як повідомляв Укрінформ, 20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”.
Географічне зазначення є знаком, що наноситься на упакування продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва й особливий зв’язок з територією, де його виготовляють. Географічні зазначення допомогли здобути світове визнання, зокрема таким продуктам як шампанське, коньяк, сири Рокфор, Пармезан.
Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, за Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тож наразі для цього українського продукту шукають іншу назву.
Із початку року зафіксували 65 випадків нападів на журналістів — НСЖУ
За 11 місяців 2019 року зафіксовано 65 випадків фізичної агресії щодо журналістів.
Про це у Facebook повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко – Укрінформ.
“У листопаді зафіксовано 5 інцидентів із застосуванням сили проти працівників медіа. Найчастіше силу до працівників ЗМІ застосовували в Києві та області – 3 випадки, а також на Тернопільщині та в Миколаєві. Загалом за 11 місяців 2019 року було зафіксовано 65 інцидентів фізичної агресії щодо українських журналістів. Такими є дані моніторингу “Індекс фізичної безпеки журналістів України”, який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями”, – написав він.
За словами Томіленка, одним із найзухваліших став напад на журналіста видання “Центр журналістських розслідувань” Артема Квашина, що трапився 13 листопада в селі Дударків, Київщина. Артем разом із колегами приїхав у Дударків, щоб поставити кілька запитань голові села стосовно корупційних дій, до яких, ймовірно, причетний посадовець. Проте розмови не вийшло – побачивши журналістів та селян, які прийшли на зустріч, сільський голова сів у машину й так стрімко тікав, що збив кількох односельчан. Сам Квашин узагалі опинився на капоті автівки, проїхавши так чималу відстань.
Томіленко зазначив, що Національна поліція оперативно реагує на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності та одразу відкриває відповідні кримінальні провадження. Але ситуація з безпекою журналістів в Україні лишається тривожною.
“Індекс фізичної безпеки журналістів” – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. “Індекс…” укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО “Інформаційна безпека”, ГО “Платформа прав людини”, Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.
Найближчим часом реформа децентралізації буде завершена – Разумков
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що децентралізація – це реальний приклад правильної реформи, і найближчим часом вона буде завершена.
На цьому він наголосив під час спілкування з учнями Житомирського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Децентралізація – це реальний приклад правильної реформи. Вона, на жаль, ще не завершена. Думаю, що найближчим часом ми зможемо її завершити й провести вибори за новою системою. Це дійсно даватиме змогу створювати на місцях якісніші умови, починаючи від шкіл, коледжів, вишів, Бо на місцях краще, ніж із Києва видно, куди спрямувати кошти й проконтролювати це”, – зауважив спікер парламенту.
За його словами, найближчим часом реформа децентралізації буде завершена і всі зможуть відчути як якісні, так і кількісні зміни.
Як повідомляв Укрінформ, Разумков сьогодні перебуває із робочою поїздкою на Житомирщині, де відвідає обласний центр і місто Бердичів.
Після Brexit 80% оборонних витрат НАТО надходитимуть не від країн ЄС – Столтенберг
Європейський Союз і НАТО зараз мають безпрецедентний рівень співпраці, і спільними діями забезпечують безпеку для громадян своїх країн-членів. Тож відповідальністю для обох сторін є зберегти такий рівень співпраці та динаміку двосторонніх відносин.
Про це у понеділок у Брюсселі під час заяви для преси за підсумками зустрічі з Високим представником ЄС Жозепом Боррелем заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який проінформував європейську сторону про підсумки ювілейного Лондонського саміту НАТО. Повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Нам вдалося підняти стосунки між ЄС і НАТО на новий і безпрецедентний рівень, і наша спільна відповідальність продовжувати зміцнювати таку співпрацю… Лідери НАТО в Лондоні вирішили надалі зміцнювати політичний вимір НАТО, що повною мірою стосується ЄС. Ми маємо забезпечити, щоб НАТО і ЄС доповнювали одне одного, але не змагалися одне з одним. Виклики у сфері безпеки, які існують сьогодні є надто складними для того, щоб їх могла самотужки вирішити якась окрема країна. Ані НАТО, ані ЄС не мають всіх необхідних інструментів, щоб надати людям безпеку, і лише працюючи разом, вони можуть досягти цієї мети”, – наголосив Єнс Столтенберг.
Він зауважив, що співпраця між ЄС і НАТО була однією з ключових тем під час Лондонського саміту Альянсу, що відбувся на минулому тижні. Лідери країн НАТО привітали спільні дії, які Альянс виконав разом з Євросоюзом, зокрема, у пошуку спільної відповіді на міграційну кризу, у питаннях військової мобільності, спільної боротьби проти гібридних та кібернетичних загроз.
“Ми також працюємо разом, щоб підтримати партнерів на Сході та на Півдні, включаючи Боснію і Герцеговину, Молдову і Туніс, а також у боротьбі проти тероризму. Я рішуче підтримую зусилля ЄС у сфері оборони, тому що, у вірному дусі, це дозволить мати додаткові спроможності та розподілити навантаження, що посилить як Європейський Союз, так і НАТО“, – зауважив керівник НАТО.
Він наголосив на важливості залучення до європейських ініціатив та програм союзників по НАТО, які не є членами ЄС. Це стосується таких програм як PESCO (Постійна структурована співпраця ЄС в оборонних дослідженнях – ред.) та Європейський оборонний фонд. Сили і спроможності, які з’являються завдяки таким ініціативам, також мають бути доступними для НАТО.
“Союзники які не є членами ЄС, такі, як США, Канада, Норвегія і Туреччина, роблять величезний внесок у європейську безпеку. Після Brexit 80 відсотків оборонних витрат НАТО, ймовірно, будуть надходити від країн, які не є членами ЄС. Тож ЄС не може розглядатися як заміна для НАТО, коли йдеться про безпеку для Європи”, – підкреслив Столтенберг.
У свою чергу, Жозеп Боррель зауважив, що НАТО на сьогодні є найпотужнішим оборонним Альянсом у світі, який є і залишатиметься спільним ґрунтом для європейської безпеки, основою колективної оборони для багатьох країн-членів Європейського Союзу.
«Альтернативний Меджліс» та інші російські імітації в Криму
Як Росія створює фейкові структури і «національно-культурні автономії» для роботи із закордоном – Укрінформ
Окупація та спроба анексії Росією АР Крим і м.Севастополь залишається у центрі уваги української зовнішньої політики. І в останній час Україна здобула щонайменше дві відчутні перемоги на цьому тривалому треку деокупації своєї території.
Так, 14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН схвалив проєкт резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”. У документі, співавторами якого стали близько 40 країн, засуджуються всі спроби Росії легалізувати її намагання анексувати Крим, у тому числі автоматичне нав’язування російського громадянства, проведення незаконних виборчих кампаній та зміну демографічної структури населення Криму. Також у проєкті резолюції щодо АРК вперше застосовано визначення “агресія”.
Перед цим, 8 листопада Міжнародний суд ООН визнав, що Україна надала достатньо доказів про те, що расова дискримінація в Криму – сфера його юрисдикції. То ж тепер справа України проти РФ у цьому суді рухається вперед і розглядатиметься по суті. Два роки тому, 19 квітня 2017 року, саме ця важлива міжнародна судова інституція ухвалила рішення про застосування тимчасових заходів, зобов’язавши Росію утриматися від застосування чи підтримання обмежень щодо можливості кримських татар зберегти власні представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу, та забезпечити доступ до освіти українською мовою.
На постійній основі не дає забувати про Крим і місія України при ОБСЄ: з ініціативи української сторони та за підтримки партнерів – постійний пункт порядку денного щотижневого засідання Постійної ради ОБСЄ звучить як “Триваюча агресія Росії проти України та нелегальна окупація Криму”. Абсолютна більшість країн-учасниць щотижня продовжують засуджувати російську окупацію Криму та регулярні порушення прав людини і утиски на півострові.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ МАРІОНЕТКОВИХ КРИМСЬКИХ КОЛАБОРАНТІВ ЗА КОРДОНОМ
З часу окупації Криму Росія активно діє на міжнародній арені в напрямі легітимізації незаконної анексії Криму, і ці зусилля лише подвоїлися після рішення Міжнародного суду ООН від квітня 2017 року. Кремль працює тут у двох вимірах: як над загальним визнанням Криму російським, так і над створенням ілюзій про виконання рішення Міжнародного суду та про нібито відсутність расової дискримінації в АРК.
На окупований півострів приїжджають “фейкові” міжнародні делегації, а за кордоном за кожної зручної нагоди – на двосторонніх зустрічах чи міжнародних форумах – Росія намагається висунути своїх маріонеткових колаборантів із Криму. І ті вже брехливо розказують про “возз’єднання Криму із РФ” – як було погано при Україні, як вона утискає меншини, який поганий та невпливовий Меджліс, а от Росія – “рай на землі”, і взагалі, мовляв, нарешті зажили.
В останні місяці повідомлення про російські провокації та спроби легітимізувати окупацію Криму стали частими: у стамбульському готелі проходить “турецько-кримський економічний форум”, на міжпарламентській конференції у Стамбулі присутні кримські колаборанти – депутати Держдуми РФ Руслан Бальбек та Наталія Поклонська, численні неурядові маріонеткові організації з РФ виправдовують агресора та валять із хворої голови на здорову на нараді ОБСЄ у Варшаві, знову той же Бальбек із поплічниками співає про прекрасне життя в “російському Криму” на форумі ООН у Женеві…
А чого лише варта провокація з прокремлівською кримськотатарською організацію “Къырым бирлиги” (“Единство Крыма”), представницю якої просунули на організований президентом Чехії урочистий прийом у Празькому граді. Та представниця швидко пристроїлася біля чеського прем’єра, зробила фото і опублікувала у Facebook із коментарем, мовляв, “наша діяльність помічена на міжнародному рівні”, “дякуємо за щорічні запрошення на День народження Чеської Республіки”, “президент Чехії Земан визнав Крим частиною РФ” та інше бла-бла-бла. Згодом виявилося, що ніхто її туди не кликав, і знати не знають про наговорене, а Земан, хоч і проросійський політик, – такого не говорив. Пролізла ж вона на прийом як нібито член сім’ї одного із запрошених членів ГО “Всесвітня рада підкарпатських русинів”.
Остання, щоправда, є ще однією керованою з Москви громадською організацією, яка діє з метою дестабілізації ситуації в Україні, а її представники незаконно відвідували окупований Крим. Втім, зараз – про “Къырым бирлиги”, яку російський ТАСС навіть називає ні більше й не менше як “альтернативою забороненого в Росії Меджлісу кримськотатарського народу”.
ІМІТАЦІЯ ЗАМІСТЬ ВИКОНАННЯ
Вже згадана “расова” справа в Міжнародному суді ООН, на переконання багатьох експертів, має всі шанси стати програшною для росіян та дорого їм коштувати.
“Після того, як РФ незаконно заборонила Меджліс кримського татарського народу, Міжнародний суд ООН схвалив наказ у справі щодо порушення росіянами Конвенції про расову дискримінацію, в якому вимагав від Росії скасувати заборону Меджлісу. РФ, звичайно, не робитиме цього, але вона хоче імітувати, зробити фейк, – переконаний експерт Кримськотатарського ресурсного центру Борис Бабін. – Саме після схвалення цього наказу росіяни підвищили активність щодо створення різноманітних фейкових структур. Як приклад, був проведений так званий “Курултай мусульман Криму”, який обрав якусь там раду. І всі ці незрозумілі люди почали заявляти про якусь правонаступність Меджлісу”.
За його словами, росіяни йдуть саме цим шляхом: з одного боку – імітують наявність якихось структур, які представлять кримськотатарський народ, а з іншого боку – на міжнародній арені просувають концепцію щодо того, що кримськотатарський народ нібито підтримує анексію Криму Росією. “У них є чітке завдання – легітимізація так званого “возз’єднання Криму з Росією”. І таким колаборантам росіяни приділяють ключову роль, адже кримськотатарське питання сьогодні на слуху в багатьох міжнародних організаціях”, – стверджує доктор юридичних наук і колишній постійний представник Президента України в АРК Бабін.
Він також нагадує, що Міжнародний суд ООН постановив не лише скасувати заборону Меджлісу, а й також забезпечити в Криму освіту українською мовою.
“Що маємо сьогодні: росіяни звітують в офіційних документах, що в Криму нібито діють дві підконтрольні окупантам школи з українською мовою навчання, до 10 класів з українською мовою в деяких школах і нібито ще є викладання української мови як предмета в різних школах. Але насправді – це фейк. Бо громадські активісти відвідували ці школи і побачили, що там немає жодного викладання української мови. Там навіть методичного забезпечення немає. Це – суто російськомовні школи, але десь на паперах написано, що вони – україномовні”, – зазначив Бабін.
За словами експерта, росіяни розуміють, що програють у Міжнародному суді й взяли курс на імітацію: “Єдиний їхній вихід – імітація. Фейкові структури, фейкові школи, фейкові “меджліси”.
ФЕЙКОВА АЛЬТЕРНАТИВА МЕДЖЛІСУ
А як можна обійти виконання рішення Міжнародного суду ООН, яке передбачає скасування обмежень на збереження кримськими татарами власних представницьких органів? Правильно – заявити, що той же заборонений Меджліс не є такою інституцією і не представляє кримських татар. А на півострові, насправді, нібито діють інші організації та інституції, які й є “справжніми представниками” кримських татар.
Відомо, що під час і відразу після окупації Росія намагалася схилити на свій бік членів Меджлісу як представницько-виконавчого органу кримськотатарського народу та Курултаю як вищого представницького органу кримських татар. Коли ж стало зрозуміло, що нічого не вийде, росіяни назвали Меджліс “екстремістською організацією” та у вересні 2016 року заборонили його, тим самим порушивши колективне право кримських татар на управління представницькими інституціями.
Паралельно створювалися різноманітні організації з лояльних Кремлю кримських татар, у надії, що їх можна було б видати за альтернативу Меджлісу. Передусім, це – “Къырым” на чолі з колишнім заступником голови Меджлісу Ремзі Ільясовим (2001-2013 рр.), “Къырым Бирлиги” від колишнього глави Геніченської РДА Сейтумера Неміттулаєва, а також “Регіональна національно-культурна автономія кримських татар Республіки Крим”, за якою стоїть вище загаданий Руслан Бальбек.
“Одним із лідерів того ж “Къырым” виявився колишній заступник голови Междлісу, і росіяни думали, що він достатньо впливовий і може впливати на кримськотатарський народ. Вони підтримували такі ініціативи як “Къырым”, Къырым Бирлиги”, так звану “національно-культурну автономію кримських татар”, різні ГО, сподіваючись, що кримські татари підуть за ними. Але в них це не вийшло. Більше того, кримські татари почали здійснювати такий собі соціальний бойкот цим людям – на весіллях, похоронах просто дистанціювалися від них”, – стверджує голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу Ескендер Барієв.
До цієї “системи представницьких інституцій кримськотатарського народу” російської версії можна ще віднести і “Раду кримськотатарського народу”, очолювану ще одним колаборантом, муфтієм Криму Еміралі Аблаєвим. Тут російська влада та її пропагандистські ЗМІ особливо відзначилися в маніпуляції громадською думкою та підміні понять. Ще до окупації в Криму паралельно з Курултаєм кримськотатарського народу існував Курултай мусульман Криму. З’їзд мав релігійний характер, збирав імамів із різних населених пунктів та займався, головним чином, обранням муфтія мусульман Криму – не маючи жодного відношення до представництва кримськотатарського народу.
Росіяни вирішили, вочевидь, сильно не заморочуватися, і подумали: а чому б не підмінити Курултай кримськотатарського народу цим Курултаєм, а Меджліс кримськотатарського народу – створеною цим мусульманським Курултаєм радою (“меджлісом”)? Що і було зроблено на початку 2018 року: у лютому ініціювали зібрання, яке назвали “позачерговим розширеним Курултаєм мусульман Криму”, який і заявив про створення “Ради кримськотатарського народу”. Пізніше у березні окупаційна влада АРК повідомила, що на базі цієї “ради” створено так звану “Раду кримських татар при главі Республіки Крим” як консультативно-дорадчий орган. “Курултай Криму”, “Рада кримськотатарського народу” – зарясніли заголовками російські ЗМІ, збиваючи з пантелику й так не добре обізнаного в кримських реаліях міжнародного читача.
“Росіяни змогли підтягнути на свою сторону муфтія Криму, який був ще до окупації. За погодженням з російською владою був проведений мусульманський Курултай із намаганням підмінити Курултай кримськотатарського народу. Вони там ухвалили низку рішень і навіть стали заявляти про те, що претендують на майно Меджлісу в Криму, хоча в них потім нічого не вийшло”, – заявив Барієв.
Він підкреслив, що цей мусульманський Курултай, участь у якому беруть запрошені імами мечетей, жодним чином не може замінювати Курултай кримськотатарського народу, який обирається під час Курултаю (з’їзду) шляхом таємного голосування всіма кримськими татарами з правом голосу.
Те ж саме стосується і “Къырым Бирлиги”, якій ТАСС приписав статус “аналогу Меджлісу”, чи будь-якої іншої громадської організації чи політичної партії.
“Къырым Бирлиги” в жодному разі не може бути якимось аналогом Меджлісу та представляти кримськотатарський народ. Як і будь-яка інша громадська організація. Їх не обирав кримськотатарський народ. Тому будь-які такі заяви з цього приводу – це інсинуації РФ, щоб продемонструвати міжнародній спільноті, що нібито в Криму не порушуються права кримськотатарського народу, – підкреслив Барієв. –”Къырым Бирлиги” – це група однодумців, яка нараховує кілька десятків осіб, більшість з яких перебувають у родинних зв’язках. Це те ж саме, що порівнювати Верховну Раду України з якоюсь ГО типу “Любителі пива” чи “Патріоти України”.
За його словами, існує ціла система національного самоуправління кримських татар, і вона нікуди не поділася, незважаючи на заборону російського суду.
“Слід розуміти, що є 250 законно обраних у 2013 році делегатів Курултаю, з яких – 33 члени Меджлісу. Крім того, існує система місцевих та регіональних меджлісів – це ще близько 2,5 тис. осіб. Також є ще ЦВК Курултаю, де 17 осіб, Ревізійна комісія Курултаю, – заявив член Меджлісу. – РФ намагається показати якусь альтернативу Меджлісу, але це практично неможливо тому, що Курултай обирається під час виборів і вже на Курултаї обирається Меджліс. І жодна організація, яку вони не висували б, – не проходить всі ці етапи. Також існує правонаступність ще з першого Курултаю 1917 року. Меджліс (як і Курултай) визнаний в Україні представницьким органом кримськотатарського народу, також є визнання Меджлісу з боку інших країн та міжнародних організацій, у т.ч. ООН”.
Росіяни, звичайно, намагаються апелювати до завершення 5-річного строку повноважень Курултаю та Меджлісу цього скликання у 2018 році, однак, підкреслює Барієв, у зв’язку з тим, що ЦВК Курултаю не може зараз провести вибори, було пролонговано період його роботи. Нові ж вибори Курултаю (та Меджлісу) є можливими в Криму, але не під дулами російських автоматів, а – під егідою ОБСЄ і як на українській території.
“Росіяни можуть по-різному маніпулювати, у тому числі закінченням терміну повноважень Меджлісу. Але правонаступність Меджлісу ніхто не зможе підхопити. І делегати Курултаю живі та здорові. І те, що ми не можемо провести вибори – то тут проблема в окупації. Як можуть кримські татари голосувати під дулами автоматів? Та й сама російська окупаційна влада не дасть провести ці вибори, – заявив Барієв. – Ми не раз говорили на майданчиках ОБСЄ, в компетенції якої є це питання, про сприяння Організації в проведенні виборів Курултаю наступного скликання. Під егідою ОБСЄ це могло б бути реальним. Щоб заїхала спеціальна місія ОБСЄ і сприяла проведенню виборів без втручання окупаційної влади. І окупаційна влада повинна визнати входження ОБСЄ як на територію України, а не на РФ”.
ФЕЙКОВІ “НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ АВТОНОМІЇ”
У березні цього року російський постпред в ОБСЄ Олександр Лукашевич під час засідання Постійної ради, займаючись звичним окозамилюванням, розповідав делегаціям країн-учасниць про “прогресивну” програму етнокультурного розвитку народів Росії “Республіка Крим – територія міжнаціональної згоди 2018-2020”. Згадувалася там і вищенаведена “Рада кримських татар при главі Республіки Крим”. Але також розповів він і про численні національно-культурні автономії в Криму. Саме так в російському повідомленні з цього приводу вони й писалися, без лапок. І без жодної згадки, що це – просто громадські організації. До того ж фейкові.
І це – ще один напрям роботи російської окупаційної адміністрації в Криму: використання національних меншин різних країн на міжнародній арені для впливу на політичне керівництво цих держав для легітимізації анексії АРК. Але також – й інструмент для демонстрації Міжнародному суду ООН відсутності расової дискримінації на окупованому півострові.
“Позиція кримських татар завжди полягала у створенні кримськотатарської автономії. Росіяни стали підмінювати поняття, створюючи так звані “національно-культурні автономії”. Усі вони реєструються як громадські організації. Їхня ціль – заплутати пересічних людей. Але також їх створюють для того, щоб показати світові, що в Криму нібито немає жодної расової дискримінації, що Росія створює умови для розвитку всіх етнічних груп”, – переконаний член Меджлісу Ескендер Барієв.
Всього окупанти заявили про створення “80 місцевих та 14 регіональних національно-культурних автономій, в яких представлені 19 національностей”. Усі вони зареєстровані як громадські організації. З переліком “регіональних національно-культурних автономій” можна ознайомитися за посиланням. Окрім вже згаданої “ОО “Региональная национально-культурная автономия крымских татар Республики Крым”, є, наприклад, і німецька “національно-культурна автономія” (ОО “Региональная немецкая национально-культурная автономия Республики Крым”), естонська (ОО “Региональная национально-культурная автономия эстонцев Республики Крым”), єврейська (ОО “Региональная национально-культурная автономия евреев Республики Крым”) і навіть корейська регіональна НКА (ОО “Региональная национально-культурная автономия корейцев Республики Крым”).
Експредставник Президента України в Криму Борис Бабін переконаний, що такі маніпуляції російської сторони не варто недооцінювати, адже, хоча й фейкові, ці НКА можуть бути цілим інструментом у геополітичній грі Кремля.
“Росіяни активно створюють “національно-культурні автономії” етнічних груп у Криму. Є НКА греків, вірмен, болгар чи естонців. Звичайно, в тій же “Національно-культурній автономії естонців Криму”, крім офіцерів ФСБ, немає жодного естонця. Але ж назва звучить класно, – заявив експерт. – І ось ця “автономія естонців Криму” може встати і сказати: шановна Естоніє, ви маєте визнати возз’єднання Криму з РФ, бо Росія нам, естонцям, тут гарантує усі права, ми це підтримуємо і взагалі живемо краще, ніж у вашій капіталістичній Естонії. Або ж пролунає: змінюйте політику щодо Криму, або в Криму не буде жодного естонця. І це буде сказано не посадовцями, а устами цієї організації, яка “захищає” естонців Криму”.
“Так само є фейкова “автономія болгар Криму”, яка працює з Болгарією, фейкова “автономія німців Криму”, яка плідно працює з Німеччиною та Австрією. Росіяни цю політику дуже добре прорахували і тут є велика кількість впливів, – додає експерт. – Це – і знаряддя протидії Україні, й знаряддя непрограшу міжнародних суперечок, а ще – й знаряддя для дестабілізації ситуації на материковій Україні. А якщо взяти ці «етнічні організації» – то це фактично знаряддя впливу на відповідні держави – і не лише з кримського питання, з будь-яких питань. Якщо Росії треба якийсь фейк для роботи з Німеччиною щодо легалізації Криму, ось вона буде використовувати кримських німців. І проросійський німецький політик може сказати своїм виборцям: звичайно, ми це все засуджуємо, але ж там – німці, наші брати, маємо нашим братам помагати, вони ж там живуть і їм треба якось допомагати…”.Василь Короткий, Відень
Знущалися з мене: Трампу не сподобалось, як ЗМІ висвітлювали його візит на саміт НАТО
Президент США Дональд Трамп розкритикував американські ЗМІ через їхню манеру висвітлення дій американського лідера на недавньому саміті НАТО.
Про це він написав у мережі Твіттер – Укрінформ.
“Я змусив країни НАТО платити на $530 мільярдів більше щорічно, а США менше, і повернувся додому до медіа з фейковими новинами, що знущалися з мене. Не думав, що це можливо!”, – написав Трамп.
Як повідомляв Укрінформ, черговий саміт НАТО відбувся у Лондоні 3-4 грудня.
США відмовляють у візі кожному другому українцю
Рівень відмов США у видачі віз для тимчасових поїздок (Віза типу B-1/B-2) складає 45,06%.
Про це йдеться у звіті Державного департаменту США – Укрінформ.
Згідно з даними американського відомства, рівень відмов для українців становить 45,06%.
Такий рівень є високим у порівнянні з відмовами для громадян країн-судсидів України. Так, для поляків цей рівень відмов становить – 2,76%, білорусів – 21,93%, словаків – 11,99%, румунів – 9,11%, а для громадян РФ – 15,19%.
Як відомо, B-1/B-2 є американською візою, що видається в одному з дипломатичних представництв США іноземним громадянам, які вирушають до США на тимчасове перебування у справах бізнесу (B1), відпочинку чи лікування (B2).
Сама віза не гарантує в’їзду до країни, а дозволяє її власнику прибути до пункту перетину кордону США і звернутися за дозволом на в’їзд. Інспектор імміграційної служби у пункті перетину кордону визначає, чи може власник візи в’їхати до Сполучених Штатів та термін перебування іноземного громадянина у країні.



Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025