Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформдень: 14.11.2019

Інформдень: 14.11.2019

Музей Голодомору анонсував заходи до 86-х роковин

День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 23 листопада. Напередодні цього дня Музей Голодомору проводить заходи, які інформують, навчають та розповідають про несправедливі страждання людей у 1932-33 роках.

Про це повідомляється на сайті музею – Укрінформ.

“Голодомор 1932–33 років, який забрав життя понад 7 000 000 людей — це страшна частина родинної історії майже кожного сучасного українця. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Згідно з соцопитуванням 2018 року, 79% українців вважають Голодомор геноцидом — злочином радянської влади проти українського народу”, – ідеться в повідомленні.

Щодо заходів зазначається, що 15 листопада о 13:00 лектори музею проведуть відкритий майстер-клас для учнів 5-8 класів з виготовлення пам’ятного значка. Розповідати дітям про важку історію потрібно в інтерактивній формі, тож на занятті учасники ознайомляться з історією вшанування жертв Голодомору. Основним завданням є залучення дітей досліджувати історію своєї країни та сім’ї.

15 листопада о 16:00 відбудеться презентація книги “Ґарет Джонс. Ціна правди” видавництва “Жнець”. До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам’яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса. Книга видана українською та англійською мовами з ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи. Видання побачить світ до виходу у широкий прокат історичного трилера “Ціна правди”, що розповідає історію Ґарета Джонса та показує найтрагічніші події України його очима — радянський Голодомор-геноцид проти української нації в 1932-1933 рр.

18 листопада у приміщенні Укрінформу Музей Голодомору разом з Інститутом дослідження Голодомору та видавництвом Марка Мельника проведе пресконференцію.

На пресконференції відбудеться офіційна презентація Інституту дослідження Голодомору, оголошення про проведення Всеукраїнської акції збору сімейних історій українців та Міжнародної конференції, присвяченої Голодомору, а також благодійної акції – під час конференції кожен охочий зможе придбати книги видавництва Марка Мельника за власною ціною. Усі виручені в рамках акції кошти підуть на спільний проєкт з часописом “Експрес” зі встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку на Донеччині у селищі Олександро-Калинове, громада якого вже багато років мріє про його встановлення для ствердження незламності українців прифронтової зони на Донбасі. Саме там планується низка просвітницьких та презентаційних заходів на тему Голодомору-геноциду 1932-33 років та масових штучних голодів 1921-23 і 1946-47 років.

18 листопада 2019 року о 13:00 у Музеї Голодомору пройде зустріч зі свідком Голодомору — Василем Цибою. Очевидець Голодомору народився 1927 року. Скоро свідок святкуватиме своє 93-річчя, але і дотепер він пам’ятає всі найдрібніші деталі свого дитинства. Проєкт “Усна історія Голодомору” вустами очевидців розповідає про те, чим був для них Голодомор насправді. Зустрічі зі свідками — це завжди унікальна можливість особисто доторкнутися до минулого.

 

У Дніпрі планують створити музей пам’яті жертв Голодомору

У Дніпропетровській обласній раді відбувся круглий стіл, на якому представники обласної та міської рад, історики, громадські активісти вирішували питання щодо створення тематичного музею пам’яті жертв Голодомору.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Акт геноциду проти українського народу на території цієї області відбувався з особливою жорстокістю, і слід пам’ятати, що тогочасна Дніпропетровщина охоплювала не тільки теперішні райони, а й всю Запорізьку, частину Донецької, Миколаївської та Кіровоградської областей. Це був величезний регіон і Голодомор тут лютував з особливою силою. Власне цей музей повинен розказати сучасним українцям про цей жахливий злочин геноциду для того, щоб ми пам’ятали і в майбутньому ніколи не допустили до такого. Тим паче, що Дніпро – це ключове місто, від якого залежала доля й сучасної української держави у 2014 році. Ми повинні тут показати, як місцеві селяни ще в ті часи чинили опір страхітливій колективізації й потім вже під час Голодомору на селі. І спробувати назвати всіх поіменно», – сказав директор Інституту дослідження Голодомору Віктор Брехуненко.

Він зауважив, що Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору надасть методичну допомогу у створенні такого музею, який збере навколо себе дніпровських науковців, що вивчають Голодомор, і стане центром української ідентичності.

У свою чергу генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк наголосила, що музей готовий допомогти зі створенням експозицій.

«Ми з радістю допоможемо та передамо матеріали, які стосуються саме Дніпропетровщини, аби створити тут регіональний музей геноциду. Наразі в Україні існує лише два регіональні музеї, а не маленькі експозиції, – у Хмельницькій області та у Полтавській. Тож ми раді підтримувати такі ініціативи і допомагатимемо, аби музей з’явився і у Дніпропетровській області», – сказала Стасюк.

Під час круглого столу учасники обговорили, зокрема, концепцію майбутнього музею, його освітню роботу, наукове забезпечення формування експозиції та інше.

Канадський сценарист першої англомовної художньої кінокартини про Голодомор «Гіркі жнива» Річард Бачинський-Гувер – українець за походженням – дуже переймається темою геноциду та тим, що люди, особливо молодь, мало знають про ті трагічні події. Він також підтримав ідею створення такого музею.

 

Забуттю не підлягає: під Офісом Президента вимагали розслідувати справи Майдану

Під стінами Офісу Президента близько 100 активістів узяли участь в акції “Майдан. Забуттю не підлягає”.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, активісти вимагають ефективного розслідування справ Майдану та не допустити замороження справ на невизначений термін.

Учасники заходу тримають синьо-жовті прапори, фото загиблих на Майдані та плакати з надписами “Вбивці Небесної сотні мають бути покарані”, “Якщо убивць не покарати, все повториться”, “Справам Майдану — труба?”, “Де обіцяна справедливість?”, “20.11.2019 дедлайн”.

Наприкінці мітингу активісти свічками виклали напис “Майдан забуттю не підлягає!”.

Організаторами заходу виступили ГО “Суспільство майбутнього”, “Рух ветеранів України”, ГО “Родина Героїв Небесної сотні”.

 

В “українського диверсанта” Захтея у кримській колонії загострилися хронічні хвороби

У засудженого за сфабрикованою ФСБ РФ “справою українських “диверсантів” Андрія Захтея, який відбуває покарання в колонії анексованого Криму, загострилися хронічні захворювання.

Про це з посиланням на дружину Захтея Оксану, яка нещодавно відвідала чоловіка в колонії №1 Сімферополя, повідомляє “Крим. Реалії” – Укрінформ.

«В’язниця Андрію здоров’я не додає. Привезла йому всілякі ліки, таблетки. Зараз у нього всі хронічні захворювання загострилися. Одна «болячка» тягне за собою іншу. Від гаймориту почався головний біль. Зі спиною проблеми: травмований хребет. Мучить біль, і від цього німіють руки і ноги. Зуби – жах. До свободи хоча б збереглися пару зубів. Взагалі, зі здоров’ям у нього не дуже», – розповіла Оксана Захтей.

За її словами, в колонії Захтею дають знеболювальні, але спеціалізованої допомоги не надають.

Як повідомляв Укрінформ, 7 серпня в Криму затримали групу українських громадян, в тому числі і Андрія Захтея. ФСБ РФ звинуватила українців у підготовці терактів на об’єктах туристичної і соціальної інфраструктури півострова. Захтей підписав досудову угоду зі слідством, і в лютому 2018 року Верховний “суд” Криму засудив його до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму і штрафу.

Загалом, за інформацією “Кримської правозахисної групи”, ФСБ Росії обвинуватила “у підготовці диверсій і шпигунстві” 13 осіб, серед яких Євген Панов, Андрій Захтей, Володимир Присич, Володимир Дудка, Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов, Гліб Шаблій, Олексій Стогній, Геннадій Лімешко, Анна Сухоносова, Дмитро Долгополов, Костянтин Давиденко, Юнус Машаріпов.

 

Коли імена політв’язнів на слуху, це полегшує обмін — Денісова

Імена всіх українських політв’язнів, які перебувають в РФ і окупованому Криму, повинні бути постійно на слуху, це значно полегшує процес обміну.

Про це сказала уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова в інтерв’ю Укрінформу.

«Полегшує (процес обміну) те, коли знають прізвища. І тому я закликаю: необхідно, щоб знали всіх: Володимира Дудку, Олексія Бессарабова, Валентина Виговського, Олександра Шумкова, всіх наших кримських татар – 87 осіб… Вони всі повинні бути на слуху, …кожен із 115 осіб, які перебувають у місцях несвободи на території РФ і тимчасово окупованого Криму», – заявила омбудсмен.

За її словами, підхід Москви такий, що коли «вантаж» стає токсичним, краще його позбутися.

«Ось ми повинні «токсичність» цього, вибачте на слові, «вантажу» створювати. Це можна зробити тільки інформаційно», – зазначила Денісова, додавши: важливо, щоб про цих людей говорила і міжнародна спільнота.

Вона наголосила, що в списку на обмін немає більш чи менш пріоритетних фігур.

«Ось кажуть: хто перший в списку на наступне звільнення? Кожен із 115. У нас немає – один, два, три, чотири, п’ять… У нас є 115 осіб», – наголосила уповноважений.

Що стосується того, скільки людей у російському списку, Денісова зауважила, що «щоденно ця цифра змінюється».

Розкривати деталі підготовки наступного обміну вона не стала, зауваживши, що чим менше людей про це знають, тим більше шансів, що обмін відбудеться. Однак, вона додала, що “процес триває”.

Як повідомлялося, 7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін утримуваними особами в форматі “35 на 35”. В Україну повернулися 11 політв’язнів, а також 24 захоплених Росією у листопаді 2018-го в районі Керченської протоки військових моряків.

 

Комітет ООН схвалив проєкт кримської резолюції, в якій вперше зафіксували поняття “агресія”

Третій комітет Генасамблеї ООН схвалив проєкт резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”, у якому щодо АРК вперше застосовано визначення “агресія”.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, “за” проголосували 67, проти 23, утрималися 82 учасника .

Ініціатором резолюції виступила Україна, ще близько 40 країн є її співавторами. Це вже четвертий документ ООН щодо порушення прав людини в окупованому Криму. Крім частин, які повторюють попередні тексти, проєкт резолюції містить низку нових положень. Позицію України в комітеті представив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Зокрема, для оцінки ситуації в Криму вперше пропонується застосовувати термін “агресія” – відповідно до резолюції від 1974 року “Визначення агресії”. У тому документі, зокрема, визначено, що агресією є застосування збройних сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому жодне набуття території чи особлива вигода, отримана внаслідок агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

У проєкті оновленої резолюції, як і в попередніх документах, зазначено, “що захоплення Криму силою є незаконним і таким, що порушує міжнародне право” і “що ці території мають бути негайно повернуті”.

Документ передбачає, що генеральний секретар ООН підготує на наступну, 75-ту сесію Генасамблеї ООН доповідь щодо її виконання.

Крім засудження тортур з боку російської влади до політичних в’язнів, що застосовуються з метою отримання фальшивих зізнань, у документі констатується: “Окупація продовжує впливати на реалізацію соціальних та економічних прав жителів, у тому числі дітей, літніх людей та інвалідів”.

Як і в попередніх резолюціях, нинішній проєкт засуджує факти насилля щодо жителів Криму. Водночас у ньому є нові положення, зокрема про те, що нинішня “політика та практика Російської Федерації становлять постійну загрозу та унеможливлюють проживання в Криму й змушують населення виїжджати з півострова”.

У документі міститься нагадування, що індивідуальні чи масові насильницькі переміщення, а також депортація з окупованих територій на територію окупаційної держави чи в будь-яку іншу країну заборонені міжнародним гуманітарним законодавством.

“…Російська Федерація проводить політику та практику, спрямовану на зміну демографічної структури в Криму”, – ідеться в документі.

При цьому уточняється, що “окупаційна влада не може депортувати чи переміщувати власне цивільне населення на окуповану територію”.

У проєкті рішуче засуджуються масове затримання правозахисників під приводом боротьби з тероризмом та інші форми репресій щодо них, у тому числі щодо активістів громадянської ініціативи “Кримська солідарність”, яка документує порушення на півострові та надає гуманітарну допомогу родинам жертв політично мотивованих переслідувань.

Резолюція позитивно оцінює звільнення Росією та Україною утримуваних осіб 7 вересня 2019 року і “закликає Російську Федерацію звільнити всіх українських громадян, котрі незаконно утримуються, та забезпечити безпечне повернення їх в Україну”.

У документі засуджуються всі спроби Росії легалізувати її намагання анексувати Крим, у тому числі автоматичне нав’язування російського громадянства, проведення незаконних виборчих кампаній та зміну демографічної структури населення Криму.

Серед вимог до Росії додалася нова: утримуватися від арешту чи кримінального переслідування мешканців Криму за незлочинні дії чи думки, висловлені в тому числі в коментарях чи повідомленнях у соціальних мережах до окупації, та звільнити всіх жителів Криму, які були заарештовані або ув’язнені за такі дії.

У проєкті резолюції також передбачена вимога до Росії співпрацювати зі Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, яка повинна мати безпечний і безперешкодний доступ до всієї території України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

У документі міститься заклик до країн-членів продовжувати адвокацію України на двосторонніх та багатосторонніх форумах заради дотримання прав людини, у тому числі шляхом засудження порушень та зловживань у Криму.

За процедурою текст резолюції, схвалений комітетом ГА ООН, має бути винесено на розгляд Генеральної Асамблеї у грудні.

Раніше Генасамблея ООН ухвалила три резолюції щодо порушення прав людини в Криму – у 2016, 2017 та 2018 роках, проте Росія проігнорувала їх виконання.

Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН розглядає соціальні, гуманітарні та культурні питання.

 

“Кримські” баталії: представник Росії погрожував членам комітету ООН

Проти проєкту резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна”, який розглядав Третій комітет 74-ї сесії Генасамблеї ООН, голосували Російська Федерація та ще 22 країни.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.

Зокрема, висловилися проти документа Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Кот-д’Івуар, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

Під час обговорення проєкту документа представник Росії Геннадій Кузьмін назвав “маячнею” озвучену інформацію про порушення прав людини в окупованому Криму і заявив, звертаючись до присутніх: “Натискаючи на зелену кнопку (тобто голосуючи “за” – ред.), ви голосуєте проти Російської Федерації”.

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко на це зауважив, що представник РФ назвав “маячнею” доповідь Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо ситуації з правами людини в Криму, представлену у вересні 2019 року. Те, що представник РФ образив Генсека і всю Організацію, а також вдався до відвертих погроз представникам комітету, “не повинно залишитися без реакції”, підкреслив український дипломат.

У свою чергу заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який представляв проєкт резолюції в Третьому комітеті ГА ООН, у коментарі Укрінформу зазначив: “Таке я бачу вперше – щоб із трибуни Організації Об’єднаних Націй лунала пряма погроза представникам, котрі висловлюють позицію шляхом голосування”.

Як повідомляв Укрінформ, Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН 14 листопада схвалив проєкт резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”, у якому щодо АРК вперше застосовано визначення “агресія”. Загалом, “за” проголосували 67, проти 23, утрималися 82.

 

Кислиця: РФ переселяє на окупований півострів своїх громадян, бо кримчани – “ненадійні”

Окупаційна влада в Криму вважає жителів півострова «ненадійними», тому масово переселяє туди громадян з російської території.

Як передає кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку, про це заявив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який представляв Третьому комітетові Генасамблеї ООН проєкт резолюції щодо ситуації з порушенням прав людини в Криму.

За його словами, Російська Федерація не виконала та проігнорувала положення всіх відповідних резолюцій та рішень міжнародних організацій.

“Убивства, тортури, насилля, свавільні затримання та арешти, насильницькі зникнення та переслідування журналістів, правозахисників, працівників соціальних медіа і блогерів та інших активістів є одними з найпоширеніших порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму. Люди живуть у страху, щоб їх не позначили як екстремістів, терористів чи українських шпигунів, і ризикують бути кинутими до в’язниці або їх можуть викрасти, і вони зникнуть безслідно. Однак, незважаючи на всі репресії та залякування, місцеві жителі, очевидно, вважаються Кремлем недостатньо надійними”, – наголосив Кислиця.

За його словами, саме з цієї причини Росія переселяє частину власного населення на окуповану територію. Водночас, відповідно до міжнародного гуманітарного права, окупаційна держава не може депортувати чи переселяти власне населення на окуповану територію.

Кислиця послався на звіт Генерального Секретаря ООН Антоніу Гутерреша, представленому у вересні 2019 року, у якому констатовано: «Протягом 2014-2018 років 140 198 осіб змінили реєстрацію з регіонів Російської Федерації на «Республіку Крим» або «місто Севастополь».

Росія активно використовує своє «антитерористичне законодавство» як прикриття для політичних репресій проти представників кримськотатарського народу.

Буквально три дні тому, нагадав Кислиця, суд у РФ засудив громадян України Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Еміра-Усеїна Куку, Вадима Сірука, Рефата Алімова та Арсена Джеппарова за повністю сфабрикованими звинуваченнями в терористичній діяльності.

Росія також, ігноруючи постанову Міжнародного суду від 2017 року, не вважає себе зобов’язаною зупинити свою дискримінаційну практику щодо Меджлісу кримськотатарського народу та його членів або «забезпечити доступність освіти українською мовою», сказав представник України.

Усі ці порушення, вважає він, є «добре сплановані та скоординовані».

«Російський представник, – передбачив Кислиця, звертаючись до учасників засідання Третього комітету, – спробує переконати вас, що Крим є частиною російської території, і всі жителі Криму підтримують Росію. Тоді на думку спадає просте запитання: якщо це так, то чому Росія продовжує дискримінувати й жорстоко поводитися з жителями Криму, порушувати їхні права та свободи? Чому вона переселила приголомшливу кількість власного населення у Крим?» Відповідь, на його думку, очевидна: «окупація Росії може тривати лише під дулом автомата».

Насправді для Росії, переконаний Кислиця, важливим є створення величезної військової бази, на яку поступово перетворюється Крим.

Кислиця підкреслив, що співавторами тесту резолюції виступили також Австралія, Канада, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща, Іспанія, Туреччина, Великобританія, США.

Як повідомляв Укрінформ, Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив проєкт резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна».

Загалом, “за” проголосували 67, проти 23, утрималися 82.

 

Російський суд “завернув” касацію на виселення ПЦУ з собору в Криму

Арбітражний суд Центрального округу Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України.

Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на пресслужбу російського Мінмайна Криму – Укрінформ.

Зазначається, що представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя.

Водночас представник інтересів Кримської єпархії ПЦУ в суді, юрист українського Регіонального центру прав людини Сергій Заєць у коментарі Крим.Реалії сказав, що ще не знає про таке рішення суду, при цьому «не виключає, що так може бути».

Коментарі з цього приводу, додав адвокат, надаватимуться після того, як він ознайомиться з рішенням суду.

Крим.Реалії намагаються отримати коментар архієпископа Климента.

Раніше архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент повідомив, що влада Криму вимагає «звільнити приміщення» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі. Російська влада Криму направила припис про «звільнення приміщень» собору.

Раніше повідомлялося, що Арбітражний суд Центрального округу в російській Калузі 14 листопада розгляне касаційну скаргу Управління Кримської єпархії ПЦУ до підконтрольного Росії Міністерства майнових і земельних відносин Криму щодо розірвання договору оренди приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі.

24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації української православної парафії на півострові.

У російському Мінмайна Криму пояснили вимогу до Кримської єпархії УПЦ КП звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла у створену Православну церкву України.

Комітет ООН з прав людини як тимчасовий захід двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.

Влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.

 

Окупанти обстріляли дачне містечко під Авдіївкою: згорів будинок

Російсько-окупаційні війська обстріляли позиції Об’єднаних сил у районі населеного пункту Кам’янка, а також знищили цивільний будинок неподалік Авдіївки в Донецькій області.

Про це повідомляє у четвер у Facebook штаб операції Об’єднаних сил – Укрінформ.

“Сьогодні, близько 15:00, російські окупаційні війська з РПГ, АГС та стрілецької зброї обстріляли позиції Об’єднаних сил у районі населеного пункту Кам’янка Донецької області. В той же час ворог вів вогонь і по цивільній інфраструктурі. Внаслідок таких цинічних дій збройних формувань Російської Федерації виникла пожежа у дачному містечку “Акація”. Вщент знищено двоповерховий будинок”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у штабі, “окупанти вкотре підтвердили, що не гребують нічим, навіть залякуванням та терором цивільного населення”.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу окупанти 17 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ. Втрат унаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

 

ОБСЄ зафіксувала черговий “гумконвой” РФ на Донбасі

У четвер, 14 листопада, на непідконтрольну уряду України територію Донбасу зайшов черговий незаконний російський конвой у складі 14 авто, з яких лише два мали напис “Гуманітарна допомога від РФ”.

Про це йдеться у звіті Спостережної місії ОБСЄ на російських пунктах пропуску “Гуково” та “Донецьк”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“14 листопада о 06:45 (за московським часом) 89-й російський конвой прибув до пункту пропуску “Донецьк”. Загалом прикордонники та митники Російської Федерації перевірили 14 транспортних засобів перед тим, як вони проїхали на територію України. Усі 14 транспортних засобів повернулися до Російської Федерації о 13:07 14 листопада”, – зазначається у звіті.

За даними місії, конвой складався з наступних транспортних засобів: одна машина супроводу та 13 цивільних вантажних автомобілів. “З 13 вантажівок лише на двох був напис “Гуманітарна допомога від Російської Федерації”, – повідомили в Місії ОБСЄ.

Як повідомлялося, Росія з серпня 2014 року незаконно відправляє на Донбас колони вантажівок, які називає “гуманітарним конвоєм”.

Офіційний Київ заявляє, що російський “гумконвой” потрапляє на територію України з порушенням усіх процедур, оскільки його не перевіряють належним чином ні українські прикордонники і митники, ні представники Міжнародного комітету Червоного Хреста. МЗС України неодноразово вимагало від Росії припинити порушення суверенітету України під приводом так званої “гуманітарної допомоги”.

СММ ОБСЄ повідомляла, що спостерігачі Місії зафіксували 24 жовтня 8 вантажівок з конвою, який в той день прийшов на Донбас, “на території об’єкта збройних формувань у Луганську”.

В ЄС заявили, що російські “гумконвої” на Донбасі порушують суверенітет та територіальну цілісність України, а також основні міжнародні гуманітарні принципи.

У Місії США при ОБСЄ також заявили 31 жовтня, що існують сумніви щодо “гуманітарної” природи конвоїв, які Росія відправляє на окупований Донбас, адже існує взаємозв’язок між їх прибуттям та зростанням кількості обстрілів з боку керованих Росією збройних формувань.

 

США в ОБСЄ: Невідомо, що перевозять російські “гумконвої”

Вміст вантажівок у складі російських так званих “гуманітарних конвоїв” залишається невідомим.

Про це заявив політичний радник Місії США при ОБСЄ Грегорі Макріс на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 14 листопада, у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“7 листопада СММ спостерігала черговий російський конвой, позначений як такий, що перевозить “гуманітарну допомогу”, який заходив у суверенну Україну. Вміст транспортних засобів цього конвою залишається невідомим, оскільки Росія продовжує обмежувати сферу діяльності Спостережної місії на кордоні. І, якщо я не помиляюся, сьогодні якраз з’явився черговий звіт СММ про проходження російського конвою на схід України”, – заявив він.

Як відомо, раніше 31 жовтня у Місії США при ОБСЄ також заявляли, що існують сумніви щодо “гуманітарної” природи конвоїв, які Росія відправляє на окупований Донбас, адже існує взаємозв’язок між їх прибуттям та зростанням кількості обстрілів з боку керованих Росією збройних формувань.

Росія з серпня 2014 року незаконно відправляє на Донбас колони вантажівок, які називає “гуманітарним конвоєм”.

У четвер, 14 листопада, на непідконтрольну уряду України територію Донбасу зайшов черговий незаконний російський конвой у складі 14 авто, з яких лише два мали напис “Гуманітарна допомога від РФ”.

Офіційний Київ заявляє, що російський “гумконвой” потрапляє на територію України з порушенням усіх процедур, оскільки його не перевіряють належним чином ні українські прикордонники і митники, ні представники Міжнародного комітету Червоного Хреста. МЗС України неодноразово вимагало від Росії припинити порушення суверенітету України під приводом так званої “гуманітарної допомоги”.

СММ ОБСЄ повідомляла, що спостерігачі Місії зафіксували 24 жовтня 8 вантажівок з конвою, який в той день прийшов на Донбас, на території об’єкта російських збройних формувань у Луганську.

Під час засідання Постійної ради ОБСЄ 14 листопада делегація Євросоюзу  також заявила про зростаюче занепокоєння значним збільшенням частоти так званих російських “гуманітарних конвоїв” на Донбас, що відбувається з порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, а також основних міжнародних гуманітарних принципів.

Крім того, в ЄС заявили, що “люди в регіоні страждають від конфлікту, який є наслідком актів агресії проти України з боку РФ та збройних формувань, які вона підтримує”. Також немає “жодних доказів того, що гуманітарна допомога, яку за твердженням Росії вона постачає.

 

ЄС про російські “гумконвої”: Люди страждають від розпочатого Росією конфлікту

Євросоюз особливо занепокоєний збільшенням частоти так званих російських “гумконвоїв” на окупований Донбас, де люди страждають від конфлікту, що став наслідком агресії РФ проти України.

Про це йдеться у Заяві Європейського Союзу щодо продовження агресії Росії проти України, виголошеній під час засідання Постійної ради ОБСЄ в четвер, 14 листопада, у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Минулого тижня був помічений ще один “гуманітарний конвой“, який в’їжджав на українську територію з Росії на пункт пропуску “Донецьк”. Як і в попередніх випадках, це сталося без згоди української влади та з явним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, а також основних міжнародних гуманітарних принципів. Наше занепокоєння посилюється у зв’язку з недавнім значним збільшенням частоти так званих російських “гуманітарних конвоїв”. Люди в регіоні страждають від конфлікту, який є наслідком актів агресії проти України з боку Російської Федерації та збройних формувань, які вона підтримує”, – йдеться у заяві.

В ЄС також додали, що не побачили “жодних доказів того, що гуманітарна допомога, яку за твердженням Росії вона постачає, відіграла суттєвий вплив для постраждалого населення”. Там нагадали, що гуманітарна допомога повинна надаватися через міжнародний механізм.

Як відомо, Росія з серпня 2014 року незаконно відправляє на Донбас колони вантажівок, які називає “гуманітарним конвоєм”.

У четвер, 14 листопада, на непідконтрольну уряду України територію Донбасу зайшов черговий незаконний російський конвой у складі 14 авто, з яких лише два мали напис “Гуманітарна допомога від РФ”.

Офіційний Київ заявляє, що російський “гумконвой” потрапляє на територію України з порушенням усіх процедур, оскільки його не перевіряють належним чином ні українські прикордонники та митники, ні представники Міжнародного комітету Червоного Хреста. МЗС України неодноразово вимагало від Росії припинити порушення суверенітету України під приводом так званої “гуманітарної допомоги”.

СММ ОБСЄ повідомляла, що спостерігачі Місії зафіксували 24 жовтня 8 вантажівок з конвою, який в той день прийшов на Донбас, на території об’єкта російських збройних формувань у Луганську.

У Місії США при ОБСЄ також заявляли 31 жовтня, що існують сумніви щодо “гуманітарної” природи конвоїв, які Росія відправляє на окупований Донбас, адже існує взаємозв’язок між їх прибуттям та зростанням кількості обстрілів з боку керованих Росією збройних формувань.

 

Росія має негайно припинити розпалювання конфлікту на Донбасі — ЄС

Євросоюз вітає розведення сил у Петрівському, що, поруч з іншими останніми кроками на шляху реалізації Мінських домовленостей, мають привести до подальшого обговорення припинення конфлікту на Донбасі в рамках ТКГ та в “нормандському форматі”.

Про це йдеться у заяві ЄС щодо продовження агресії Росії проти України, виголошеній під час засідання Постійної ради ОБСЄ 14 листопада у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми вітаємо початок процесу розведення та виведення військ і засобів у Петрівському. Цей крок, загальний прогрес на двох інших ділянках розведення, а також прогрес у питанні реконструкції мосту біля Станиці Луганської має прокласти шлях для подальших обговорень у Тристоронній контактній групі та в “нормандському форматі”, результатом чого мають стати конкретні заходи, націлені на припинення насильства та страждання цивільних осіб, які несуть на собі основний тягар конфлікту”, – йдеться у заяві.

У Євросоюзі додали, що вітають непохитну відданість керівництва України до мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та закликають Росію та підтримувані нею збройні формування “діяти аналогічним чином”.

Також було наголошено, що ЄС залишається непохитним у своєму заклику до всіх сторін швидко й сповна реалізувати Мінські домовленості і повністю виконати свої зобов’язання, щоб досягти сталого політичного врегулювання конфлікту відповідно до принципів і зобов’язань ОБСЄ.

“Ми закликаємо Росію взяти на себе повну відповідальність за це, а також використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, для виконання Мінських зобов’язань у повному обсязі. Потрібно відновити повагу до цих принципів та зобов’язань. Ми знову закликаємо Росію негайно припинити розпалювання конфлікту через надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням. Також ми залишаємося глибоко стурбованими інформацією про присутність російської військової техніки та військовослужбовців у районах, які контролюють підтримувані Росією збройні формування”, – в черговий раз заявили в ЄС.

ЄС також нагадав про свою непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності, єдності та незалежності України у межах її міжнародно визнаних кордонів і закликав Росію робити те ж саме.

 

До виборів на Донбасі не можна залучати представників “Л/ДНР” – Україна в ОБСЄ

Призначені Росією під час фейкових “виборів” керівники т.з. “ЛНР” та “ДНР” не можуть бути залучені до організації та проведення місцевих виборів в окупованих районах Донбасу, які проходитимуть за українським законодавством.

На цьому наголосив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ в четвер у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Рік тому, 11 листопада 2018 року, Російська Федерація провела незаконні та фейкові так звані “вибори” на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України. Як наголосила делегація України під час спеціального засідання Постійної ради, скликаного на наступний день, призначені Росією особи не представляють місцеві громади на окупованих частинах Донбасу і залишаються ким вони є – членами російських окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську”, – заявив Цимбалюк.

Представник України в ОБСЄ підкреслив, що ці особи не можуть бути залучені до організації та проведення місцевих виборів на території ОРДЛО.

“Вони є незаконними та нелегітимними, і вони не можуть бути залучені до організації та проведення місцевих виборів в окупованих районах Донбасу, які пройдуть згідно з українським законодавством та відповідно до стандартів ОБСЄ”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко під час слухань в Комітеті Європарламенту із закордонних справ у Брюсселі заявив, що Україна має чіткі та зрозумілі передумови для проведення виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей України після їх звільнення від окупації, а також “червоні лінії”, які не буде переходити.

За його словами, Україна буде проводити вибори на цих територіях за українським законом та під спостереженням і за правилами ОБСЄ, коли ситуація з безпеки це дозволятиме. Це означає повне виведення російських військ, а також всіх воєнізованих формувань, які, ймовірно, мають бути також виведені самою Росією, і коли буде поновлений контроль України над державним кордоном.

 

Фейкові органи “Л/ДНР” загрожують миру і мають бути розпущені – Штати в ОБСЄ

Нелегітимні органи так званих “народних республік” на Донбасі є загрозою для мирних зусиль і мають бути розпущені до того, як на території ОРДЛО проведуть будь-які вибори.

Про це заявив політичний радник Місії США при ОБСЄ Грегорі Макріс на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 14 листопада, у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“11 листопада виповнився рік з часу фіктивних виборів, проведених так званими “народними республіками” на сході України. Російська пропаганда, спрямована на переконання в легітимності цих органів через “референдуми” на Донбасі та в Криму, не мала успіху. Незаконна влада, створена цими фіктивними “виборами”, є загрозою мирним зусиллям на сході України. Перед тим, як на Донбасі можуть бути проведені будь-які законні вибори, ці нелегітимні корумповані органи повинні бути розпущені”, – заявив він.

Як повідомляв Укрінформ, Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ в четвер, 14 листопада, у Відні також наголосив на тому, що призначені Росією під час фейкових “виборів” керівники т.з. “ЛНР” та “ДНР” не можуть бути залучені до організації та проведення місцевих виборів в окупованих районах Донбасу, які проходитимуть за українським законодавством.

За його словами, ці особи не представляють місцеві громади на окупованих частинах Донбасу “і залишаються ким вони є – членами російських окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську”.

 

Вимова слова “Київ” на слуханнях про імпічмент Трампа вразила користувачів Twitter

Користувачів Twitter приголомшило після публічних слухань у Конгресі щодо імпічменту Трампа, що назва української столиці вимовляється, як “Київ”, а не “Кієв”.

Про це повідомляє Daily Mail – Укрінформ.

«Користувачі Twitter залишилися абсолютно спантеличені, почувши дипломатів Білла Тейлора та Джорджа Кента, які вимовляли назву міста як “Київ”, а не використовували більш типову вимову “Кієв” під час своїх свідчень на Капітолійському пагорбі», – йдеться у публікації.

Видання пояснює, що українці віддають перевагу варіанту вимови «Київ», а не «Кієв», яку зазвичай використовували за часів Радянського Союзу, і це є приводом національної гордості через протистояння з Росією.

“Росіяни вимовляють «Кієв». (Більшість американців дізналися про вимову в радянські часи). Українці вимовляють «Київ». Це прояв українського патріотизму відкидати російську вимову”, – пояснила одна із користувачок Twitter.

Видання наголошує, що зараз офіційна назва столиці України англійською мовою пишеться як Kyiv.

У червні Рада США з географічних назв одностайно ухвалила рішення про заміну офіційної назви столиці України з «Kiev» на «Kyiv» у міжнародній базі.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ України у жовтні 2018 року розпочало онлайн кампанію #CorrectUA про зміну правопису найменування Київ англійською – #KyivNotKiev.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада у Вашингтоні пройшли перші публічні слухання в контексті розслідування з імпічменту президента США.

 

Справа МН17: слідство оприлюднило розмови бойовиків із російськими чиновниками

Міжнародна Спільна слідча група з розслідування катастрофи МН17 (JIT) оприлюднила розмови ватажків “ДНР” з російськими високопосадовцями і звертається до свідків, які можуть упізнати або надати інформацію про учасників деяких з цих розмов.

Відеозвернення оприлюднено на сайті JIT, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Гаазі.

“Cпільна слідча група закликає свідків до дачі показань щодо кримінального розслідування збиття літака МН17 в 17 липні 2014 року. Міжнародна Спільна слідча група (JIT) хоче знати, хто контролював збройні підрозділи в Донецьку і віддав наказ натиснути кнопку. Сьогодні ми оприлюднюємо додаткову частину записаних розмов”, – сказав керівник центрального відділу кримінальних розслідувань поліції Нідерландів Енді Крааг у відеозверненні.

За даними JIT, кілька свідків, які були членами “ДНР” влітку 2014 року, під час розмов зі слідчими групи заявили, що ключові фігури збройного угруповання отримували вказівки з РФ.

Це підтверджують і телефонні розмови. Наприклад, та, в якій бере участь колишній “прем’єр-міністр ДНР” Олександр Бородай. Він, зокрема, підтверджує, що виконує вказівки російської сторони: “Я виконую накази і захищаю інтереси виключно однієї держави, Російської Федерації. Ось, власне, і все”.

В іншій розмові на початку липня 2014 року один з бойовиків “ДНР” повідомляє місцевому командиру, що “прибудуть люди з повноваженнями від Шойгу (Сергій Шойгу, міністр оборони РФ – ред.)”.

Записи розмов оприлюднені на офіційному сайті.

Кілька колишніх бойовиків також повідомили Спільній слідчій групі, що російські ФСБ і ГРУ були залучені до повсякденного управління “ДНР”. Один зі свідків заявив, що ватажки “ДНР” регулярно їздили в Москву, щоб проконсультуватися зі своїми контактними особами у ФСБ і ГРУ.

Про це свідчать і перехоплені телефонні розмови. Зокрема, 18 липня 2014 року бойовик з позивним “Монгол” телефонував іншому бойовику з позивним “Шериф”, і між ними відбулась така розмова:

– І ми сьогодні … безпосередньо … вже тиждень … все [нерозбірливо] в Москву, і назад ми отримуємо команди (…)

– І я теж отримую команду з Москви. Теж саме.

– Але у вас, у вас ФСБ? Так?

– Так.

– У нас ГРУ. Ось і вся відмінність.

– Я про це знаю прекрасно.

JIT також оприлюднили подробиці про засоби спецзв’язку, за допомогою яких спілкувалися бойовики “ДНР”. Зокрема, встановлено, що телефонні номери належать до однієї серії і, вочевидь, були надані російською ФСБ. За цими номерами велися щоденні розмови про вирішення адміністративних, фінансових та військових питань у “ДНР”, наголошують у слідчій групі.

“Додатково до ліній телефонного зв’язку використовувалися засекречені лінії зв’язку. Частина з них, найімовірніше, була надана Російською Федерацію. Ба більше, вони використовувалися “верхівкою” задля встановлення контакту з бойовиками. На нашому сайті ви зможете знайти частину цих номерів, які були використані. Ми також оприлюднили записані розмови, в яких ішлося про адміністративні, фінансові та військові справи”, – зазначив старший слідчий федеральної поліції Австралії Девід Нельсон.

Нині слідчі збирають інформацію про тих, хто віддав накази, в результаті чого був збитий літак” рейсу МН17, і звертаються до всіх, хто може надати будь-яку інформацію.

У JIT наголошують: ватажки “ДНР” підтримували тісний зв’язок з представниками російської влади щодо військової підтримки. Проте аналіз показань свідків та іншої інформації засвідчив, що вплив РФ не обмежується військовою підтримкою.

До складу Спільної слідчої групи входять Нідерланди, Австралія, Україна, Бельгія та Малайзія.

Як повідомляв Укрінформ, літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 в Донецькій області. Загинули 298 осіб, які перебували на борту. Пасажирами рейсу були громадяни 10 країн. Більшість загиблих (196 осіб) – громадяни Нідерландів.

Міжнародна слідча група встановила, що літак був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську, а ракета запущена з території, яку на той час контролювали бойовики “ДНР”.

У травні 2018 року Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію у причетності до катастрофи рейсу МН17.

19 червня 2019 року JIT назвала імена чотирьох причетних до катастрофи МН17. Це, зокрема, Леонід Харченко – українець, який воював на боці “ДНР”, Сергій Дубинський – полковник ГРУ Генерального штабу Збройних сил РФ, очільник “ГРУ ДНР”, Олег Пулатов – підполковник запасу російських ПДВ, причетний до перевезення “Бука”, Ігор Гіркін – відставний офіцер збройних сил РФ, колишній полковник ФСБ, активний учасник російської збройної агресії в Україні.

7 вересня між Україною та РФ відбувся обмін утримуваними особами у форматі “35 на 35”. Серед тих, кого передала Україна, був і бойовик “ДНР” Володимир Цемах, який є фігурантом справи МН17.

Цемах — колишній начальник ППО в підконтрольному окупантам місті Сніжне. Перед обміном його допитали слідчі Міжнародної слідчої групи.

Суд щодо катастрофи літака рейсу МН17 розпочнеться 9 березня 2020 року.

 

Євросоюз без України “російську проблему” не вирішить — Клімкін

Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що без спільної волі, політичної позиції та розуміння ролі України Євросоюз “стратегічну проблему Росії” не вирішить.

Про це Клімкін написав у Facebook – Укрінформ.

“Дональд Туск назвав Росію стратегічною проблемою для ЄС, а не стратегічним партнером. Має рацію на 100%. Але стратегічною проблемою Євросоюзу є також відсутність спільної волі та політичної позиції, що і як з Росією робити. А також відсутність спільного розуміння, що без України стратегічну проблему Росії не вирішити”, – зазначив ексміністр.

У цьому контексті він зауважив, що без російської агресії жодної спільної позиції ЄС щодо Росії просто не було б.

“Але ми дуже дорого за це заплатили. Хотілося б, щоб у Європі це розуміли і пам’ятали. Хто розумом, хто серцем, а краще – разом”, – наголосив Клімкін.

Як повідомлялося, голова Європейської ради Дональд Туск у виступі перед студентами Європейського коледжу в бельгійському Брюгге заявив, що вважає Росію не “стратегічним партнером” Європи, а, навпаки, її “стратегічною проблемою”, а також піддав гострій критиці президента Франції Еммануеля Макрона, який нещодавно в інтерв’ю виданню The Economist запропонував переосмислити відносини з РФ.

 

Розмінування під Богданівкою та Петрівським триватиме тиждень

До 20 листопада на ділянці розведення військ в районі Петрівського та Богданівки буде розміновано близько 146 га територій.

Інформацією про те, чи відбувається дзеркальне розмінування з боку окупаційних військ, володіє виключно СММ ОБСЄ – Укрінформ.

Про це Укрінформу повідомив начальник пресцентру штабу ООС Андрій Агеєв.

“За минулу добу на ділянці розмінування виявлено шість вибухонебезпечних предметів, обстежено 7 соток ділянки, працює 20 представників ДСНС. Для їхніх потреб залучено 8 одиниць спеціальної техніки”, — повідомив Агеєв.

Він також нагадав, що до семи діб триватиме процес розмінування на ділянці №3, тож 20 листопада цей процес буде завершений.

“20 листопада о 12.00 відбудеться інформування Спостережною місією ОБСЄ про завершення очищення близько 146 га територій в районі Петрівського та Богданівки Донецької області”, – розповів керівник пресцентру.

Відповідаючи на питання, чи тривають аналогічні роботи з розмінування з боку російсько-окупаційних військ, Агєєв зазначив: “Я в чергове наголошую, що ми отримуємо про це інформацію виключно від представників ОБСЄ”.

Стосовно перевірки якості робіт з розмінування з боку бойовиків він наголосив, що представники ОБСЄ щодня контролюють хід робіт за допомогою квадрокоптерів, спостерігають за перебігом робіт на різних ділянках.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада у районі населених пунктів Богданівка і Петрівське українські військові та російсько-окупаційні війська після запуску сигнальних ракет почали розведення сил та засобів.

12 листопада МСС ОБСЄ отримала листа від збройних формувань із непідконтрольних урядові районів Донецької області з повідомленням про те, що вони завершили відведення сил і засобів із погодженої ділянки розведення в районі Петрівського. 13 листопада СММ ОБСЄ отримала дві вербальні ноти від Міністерства закордонних справ України, в одній із яких повідомлялося про те, що Збройні сили України завершили відведення сил і засобів із погодженої ділянки розведення в районі Петрівського

13 листопада розпочався етап розмінування визначеної ділянки №3.

 

Через дії РФ загрози у Чорному й Азовському морях постійно зростають — Загороднюк

Військові загрози для України в Азовському та Чорному морях постійно зростають через дії Росії.

Про це на своїй сторінці Facebook написав міністр оборони України Андрій Загороднюк, який бере участь у відкритті ІII Міжнародної конференції з питань морської безпеки в Одесі – Укрінформ.

“Військові морські загрози для України на Чорному та Азовському морях постійно зростають. Безперечно, винна у цьому Росія. При цьому вона не обмежується прямою агресією: всі знають про перешкоджання Москви свободі судноплавства і розвитку морської індустрії. Без потужних ВМС ці проблеми не вирішити”, – заявив міністр.

Загороднюк підкреслив, що конференція в Одесі – це підтвердження сталих планів України відновити ВМС, які з окупацією Криму втратили значну частину своїх спроможностей.

“За Стратегією 2035, ми захищаємо прибережні води України та наші інтереси у виключній морській економічній зоні, відновлюємо морську інфраструктуру, виховуємо мотивований персонал, створюємо пакет соціальної підтримки задля того, щоб наші ВМС повністю могли сконцентруватися на перемозі та ефективному захисті наших національних інтересів”, – зазначив міністр.

 

Скасування призову: Загороднюк розповів про плани МОУ на наступний рік

Міністр оборони Андрій Загороднюк вважає, що модель строкової служби не має майбутнього в Україні, і наступного року планує показати “дорожню карту” її скасування.

По це він сказав в ефірі радіо «Армія FM» – Укрінформ.

“Модель строкової служби не має майбутнього в Україні, обіцяю показати в наступному році “дорожню карту” скасування строкової служби”, – сказав керівник Міноборони.

Він підкреслив, що за 5 років трагічного і драматичного досвіду війни в українських військових з’явилися “нові розробки і нові ідеї”. За словами міністра, у Європі немає таких досвідчених військових, як наші, і західні колеги у захваті від професіоналізму українців.

Загороднюк також зауважив, що для реформування Збройних Сил ще не було такого сприятливого клімату, як нині. “Комітет з безпеки та оборони, який є у Верховній Раді, сьогодні і який був до цього — це небо і земля. Там є Герої України, колишні військові, волонтери, просто молоді нормально розвинені, цивілізовані прогресивні люди, з ними працювати — одне задоволення”, – сказав він.

Міністр також повідомив, що створює команду цивільних менеджерів, які в майбутньому стануть основою демократичного цивільного контролю у сфері оборони і безпеки.

За словами Загороднюка, наразі більшість молодих людей, які відслужили строкову службу, йде і не повертається як резерв. “Тому резерв маємо формувати з тих, хто хоче там бути добровільно. Паралельно має розвиватися концепція територіальної оборони. Сильну територіальну оборону мають становити колишні військовослужбовці, ветерани, люди, яким просто подобається військова тематика, але вони не хочуть підписувати контракт і не бачать себе весь час в армії”, – зауважив керівник МОУ.

 

Катери Island планують доозброїти кулеметами та гарматами

Бойові можливості катерів типу «Island», переданих Україні Сполученими Штатами Америки, значно зростуть після їх доозброєння автоматичними гарматами з дистанційним керуванням та комплексами радіотехнічного озброєння.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони, пославшись на керівника Управління кораблебудування командування ВМСУ Василя Радчука – Укрінформ.

“До кінця 2019 року бойові можливості катерів типу «Island» значно зростуть за рахунок проведення доозброєння – на них буде встановлено крупнокаліберний кулемет калібру 12,7 мм. А в наступному році ми оснастимо їх автоматичними гарматами з дистанційним керуванням та комплексами радіотехнічного озброєння”, – зазначив капітан першого рангу Радчук.

За його словами, загалом розглядаються “три можливі варіанти дооснащення катерів. Будемо обирати найоптимальніший. Перш за все, ми повинні вивчити можливості самих катерів під час виконання завдань в морі, подивитися на роботу енергетичних установок тощо”.

Зазначається, що “у загальній системі бойового застосування національних ВМС патрульні катери «Старобільськ» та «Слов’янськ» залучатимуть до виконання таких завдань, як захист судноплавства, захист портів і морських комунікацій, патрулювання в межах виняткової морської економічної зони, забезпечення розгортання сил (військ), посилення охорони морських ділянок державного кордону, прикриття конвоїв під час забезпечення перевезення вантажів в морі”.

Крім того, планується залучати катери до операцій протидії з проявами піратства, незаконної міграції та контрабанди в акваторії чорноморсько-азовського басейну, участі у пошуково-рятувальних операціях з надання допомоги аварійним об’єктам. Завдяки морехідним можливостям катери «Island» можна буде застосовувати у Чорному, Азовському і Середземному морях.

Як повідомлялося, 13 листопада в Одесі відбулись урочисті заходи з нагоди передачі до складу ВМС ЗС України патрульних катерів класу “Island” та пошуково-рятувального судна, в яких взяли участь заступник міністра оборони України Анатолій Петренко, представники Посольства США в Україні, дипломати й інші іноземні гості, зокрема з країн НАТО, військовослужбовці корабельно-катерного складу флоту, волонтери, духовенство та громадськість.

 

Голова НСЖУ прокоментував представлений Ткаченком законопроєкт про медіа

У презентованій концепції проєкту “Закону про медіа” влада зміщує пріоритети, фактично чуємо про розширення репресивного певного арсеналу у влади.

Про це під час брифінгу в четвер сказав голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ), член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України Сергій Томіленко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Безпосередньо щодо тих конкретних ідей, що озвучувалися або паном міністром, або головою парламентського комітету… Зокрема, вони використовували трибуну парламентських слухань із питань безпеки журналістів, що відбулися минулого тижня, то знову ж таки сьогодні, я вважаю, трохи зміщує влада пріоритети, коли вона формулює найнагальніші питання і куди вона докладає свою енергію. Бо фактично ми чуємо більшою мірою питання про розширення репресивного певного арсеналу у влади, про те, що стоїть питання криміналізації за недостовірну інформацію, за фейки, за введення суспільства в оману, стоїть питання про запровадження штрафів, блокування діяльності медіа, які були збиткові три роки в Україні…”, – сказав Томіленко.

За його словами, непропрацьовані ідеї, які можуть призвести до погіршення ситуації.

“Я вважаю, що все ж таки пріоритетом мають бути захист журналістів і безпека, боротьба з безкарністю, з тими атаками на журналістів, які вже відбулися. І відповідно, коли ми отримаємо прецеденти захисту, в нас виникатиме довіра і ми переходимо на інший рівень, а поки що нас хочуть захищати словами про те, що якщо буде погроза, то журналіст звертається, і йому забезпечать особисту охорону”, – додав Томіленко.

На його переконання, таку норму буде дуже складно реалізувати на практиці.

“Якщо журналісти почнуть говорити про ті погрози, які в соцмережах вони щодня отримують, … то в нас, вибачте, поліцейських не вистачить, які будуть їх охороняти за цим декларативним законом”, – додав голова НСЖУ.

Водночас він наголосив на відсутності тексту проєкту закону, що обговорюється.

“Є певні слайди, які називаються концепцією… І це нас так само тривожить. Ми прихильники максимально широких відвертих дискусій, відповідно – залучення до обговорення всіх сторін, всіх учасників, залучення експертів, залучення міжнародних фахівців і, відповідно, після цього ми маємо на довірі виходити до зміни законодавства”, – зауважив Томіленко.

На думку Томіленка, влада має відмовитись від “експрес-режиму” щодо законодавчого регулювання діяльності медіа в Україні та проводити широкі консультації.

“Ключовий висновок, або ж порада: влада має відмовитись від експрес-режиму щодо цього законодавства, не встановлювати рекордні терміни, коли ми не бачимо цього закону як такого. Загалом – перейти в режим широких консультацій, чесного обговорення”, – зазначив він.

Томіленко вважає, що законодавче регулювання роботи ЗМІ варто проводити у два етапи: спочатку внести необхідні зміни в чинне законодавство, при цьому не намагаючись “зробити один мегазакон, який буде недосконалим”; згодом – провести другу стадію обговорення усіх суперечливих ініціатив.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує законодавчо визначити умови настання кримінальної відповідальності за поширення медіа дезінформації, про що йдеться в концепції “Закону про медіа”, яку було презентовано 13 листопада.

Раніше Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, “положення щодо вимог та стандартів новин”.

У свою чергу, міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не збирається регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про “вимоги і стандарти новин” є термінологічним непорозумінням.

 

Держава має більше звертати увагу на власників ЗМІ – медіаюрист

Державі потрібно більше звертати увагу на власників ЗМІ, аніж на самих журналістів.

Про це під час дискусії “Хто і як має контролювати журналістів?” в Українському кризовому медіа центрі заявив юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми ж розуміємо, медіа не є бізнесом для того олігарха, для нього бізнес – це металургія, якийсь експорт, імпорт та таке інше, дуже часто це монополія та залежність від влади. Як правило залежність і лояльність проявляється у тому, що є такий певний пакт між владою і олігархом, вони домовляються, що влада не створює в основному бізнесі олігарха проблем, а олігарх гарантує лояльну редакційну політику його медіа щодо влади. Принаймі, не критикувати. Але цей пакт між владою та олігархами ніякого стосунку до регулювання не має», – сказав Головенко.

Він зазначив, що держава має в першу чергу звертати увагу на такий вид ЗМІ, як телебачення. За його словами, візуальна картинка це завжди впливовіша, аніж текст.

“Природно, що тут регулювання сильніше з боку держави, і це є Закон про телебачення і радіомовлення, який варто було б обновити. Але чесно кажучи, і те, що зараз є у законі, Нацрада не використовує по повній програмі. Потрібно дійсно слідкувати за дотриманням журналістських стандартів на телеканалах”, – сказав Головенко.

Він додав, що якщо будуть дотримуватися журналіських стандартів, тоді проблема деолігірхізації медіа відпаде сама собою. За словами юриста, олігархам не буде сенсу купувати такі ЗМІ, бо вони не матимуть змоги ними маніпулювати.

Як повідомляв Укрінформ, на сьогодні чинним законодавством передбачено, що Нацрада може застосувати до мовників санкції “оголошення попередження”, “стягнення штрафу”, а після цього звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії.

 

Українському медіаринку потрібна саморегуляція – медіаконсультант

Медіаринку в Україні потрібна саморегуляція.

Про це під час дискусії “Хто і як має контролювати журналістів?” у Києві заявила медіаконсультант Ніна Кур’ята- Укрінформ.

“Якщо ми говоримо про те, щоб дійсно сісти за круглий стіл між владою, громадськістю, журналістами і журналістськими організаціями, якщо влада говорить, що вона дійсно хоче синергії – влада повинна ініціювати цю синергію і забезпечити її умови. Поки що ми не бачимо цього, на жаль”, – зазначила вона.

Медіаконсультант наголосила, що українському медіаринку потрібна саморегуляція. Разом з тим, Кур’ята окремо зауважила, що запрошений міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський на дискусію не прийшов.

“Які б зараз не були написані законопроєкти, вже те, що до влади не запросили всіх зацікавлених, а сьогодні до всіх зацікавлених не прийшла влада – це дуже промовиста річ, щоб сказати: “Ні, у нас в цьому процесі не все правильно відбувається”, – додала Кур’ята.

У свою чергу, голова ГО “Громадське телебачення”, журналістка Наталка Гуменюк відмітила, що в Україні працюють інструменти впливу на недоброякісну роботу ЗМІ, зокрема, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Водночас журналістка зауважила, що підхід до регуляторних механізмів потребує змін.

“Я категорично скажу: попри всі розмови, п’ять років пропаганди і дезінформації, влада має бути дуже обережною у регулюванні медіа, зокрема, у поставторитарних країнах. Тому що інакше це все одно використання старих прийомів. І будь-яке рішення влади щодо того, хто визначає, що говорити, чи ні – це політичне рішення”, – відмітила Гуменюк.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, “положення щодо вимог та стандартів новин”.

У свою чергу, міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не збирається регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про “вимоги і стандарти новин” є термінологічним непорозумінням.

 

Пристайко не виключає вихід України з Мінських угод

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко допускає вихід України з Мінських домовленостей у разі затягування процесу і відсутності прогресу у виконанні їх усіма сторонами.

Про це він заявив у інтерв’ю “ВВС-Україна” – Укрынформ.

“Так, це (вихід України з Мінських домовленостей – ред.) можливо. Якщо ми побачимо, що цей процес іде безкінечно. Це дуже непопулярна заява і, напевно, знову не сподобається нашим західним партнерам. Але для нас Мінськ – не самоцінність. Самоцінність – наше виживання як нації. І якщо ми побачимо, що вони не спрацьовують, і це веде нас у постійне затягування безкінечного процесу, то рано чи пізно буде прийняте рішення про вихід з Мінського процесу”, – сказав Пристайко.

Водночас він зауважив, що відмова від Мінська – дуже складне політичне рішення.

Стосовно дедлайну його можливого ухвалення глава МЗС зазначив, що він не прописаний чітко, але якщо майбутня зустріч у “нормандському форматі” покаже відсутність прогресу, то це, безумовно, поставить під сумнів можливість досягнення миру в Мінському процесі.

“От коли ми повернемося (з нормандських переговорів – ред.), тоді й буде правильно запитати нас про це. І якщо нічого не привеземо, то логічним буде питання, наскільки цей Мінськ все ще нам потрібен”, – вважає Пристайко.

Він погодився з тим, що це може призвести до скасування санкцій проти Росії, додавши, що “це і є ціна Мінська”.

“Але я прошу вас не забувати, що санкції можуть бути скасовані і без виходу з Мінська. Ми можемо з вами виконувати Мінськ до кінця нашого життя і до кінця життя наших онуків, а санкції можуть бути скасовані кожні півроку. Складна еквілібристика між тим, як зрозуміти і відчути настрої, і чи можуть санкції все ще відігравати стримуючу роль, чи нам потрібно все-таки вийти з Мінська і шукати мир якимось іншим шляхом – це і є відповідальність глави держави і теперішнього уряду, і всього суспільства до речі”, – резюмував очільник МЗС.

 

Перед можливим виходом з “Мінська” Україна має визначитися, куди йти далі – Порошенко

Експрезидент, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко вважає, що перед виходом з Мінських домовленостей влада повинна сказати, куди Україна рухатиметься далі.

Про це він заявив в кулуарах ВР, коментуючи заяву міністра закордонних справ Вадима Пристайка щодо можливого виходу України з Мінських угод, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перед тим, як ви заявляєте про те, що ви звідкись вийдете, наприклад, з Мінських домовленостей, скажіть, куди ви підете. Я вже сказав: єдина можливість, куди треба заходити, є не Будапештський меморандум, не Бухарестський, не Алматинський, навіть не Мінський — це є Вашингтонська угода. Вашингтонський договір – це договір про заснування НАТО, Північно-Атлантичної ради, яка на сьогоднішній день є найбільш ефективним елементом захисту, забезпечення безпеки будь-якої держави-члена”, – заявив Порошенко.

Він зазначив, що фракція Європейської Солідарності з цього приводу зробила заяву на засіданні ВР, яка полягала не в тому, аби подати ще одну заявку щодо ПДЧ, а в тому, що Україна повинна боротися за підписання Плану дій. Саме це відкриває єдині можливі перспективи щодо постійного членства України в НАТО.

“Це і тільки це є механізмом захисту національних інтересів і національної безпеки держави”, – наголосив експрезидент.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю допустив вихід України з Мінських домовленостей у разі затягування процесу і відсутності прогресу у виконанні їх усіма сторонами.

 

Пристайко: Ми не можемо дозволити, щоб Росія зіскочила з “нормандської зустрічі”

Переговорна команда з підготовки зустрічі лідерів країн “нормандського формату” стурбована повідомленнями про нові умови Росії, але таким чином російська сторона, скоріше намагається здобути собі більше часу для вироблення позицій.

Таку думку висловив міністр закордонних справ Вадим Пристайко під час спільної пресконференції з федеральним міністром європейських, інтеграційних та закордонних справ Республіки Австрія Александром Шалленбергом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Переговорна команда, яка веде переговори зараз, так само стурбована, як і ви, появою повідомлень про якісь додаткові умови або коментарів російських представників, наприклад, щодо наявності поліції на тих ділянках, де відбулося розведення, що якимось чином заважає майбутній зустрічі. Ми стурбовані цим, але все ж таки мені здається, що це просто намагання трошки купити собі час і придбати необхідний (час — ред.) для вироблення позицій”, – сказав міністр.

Він нагадав, що вимогами проведення “нормандської зустрічі” було погодження “формули Штайнмаєра” та розведення військ на трьох ділянках, жодних інших додаткових вимог не ставилося.

“Схоже, що російська сторона не очікувала, що Україна зможе завершити ці складні кроки, і тепер намагається взяти паузу, щоб краще підготуватися до майбутніх рухів”, – зазначив Пристайко.

Водночас він запевнив, що європейські партнери України, й не лише Франція та Німеччина, розуміють ситуацію і здійснюють “додатковий тиск” для проведення зустрічі.

“Ми хочемо зробити все, що в наших руках, щоб припинити війну, кожен шанс використати, кожен механізм. І очевидно, що зустріч лідерів — це значний крок, який ми просто зобов’язані зробити як держава перед нашими громадянами, перед усім співтовариством, яке нас підтримує. І ми не можемо дозволити, щоб Росія зіскочила з цієї зустрічі”, – підкреслив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 23 жовтня Президент Володимир Зеленський заявив, що умовами зустрічі лідерів країн “нормандського формату” є узгодження “формули Штайнмаєра” і розведення військових сил і засобів у Золотому і Петровському. Розведення у районі населеного пункту Золоте-4 тривало з 29 жовтня до 1 листопада.

4 листопада міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що Росія вимагає підготувати спільний документ, який буде розглянутий лідерами чотирьох країн, до зустрічі в “нормандському форматі”. Міністр наголосив, що цієї вимоги раніше не було, але зауважив, що якщо це документ, який буде за результатами зустрічі, то його можна підготувати, “щоб лідери не сиділи і на чистому аркуші не писали результати”.

Зі свого боку, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін висловив думку, що відтермінування президентом РФ Путіним зустрічі у “нормандському форматі” є його тактикою примусу України до поступок не тільки щодо Донбасу, але й газового питання.

11 листопада Канцлер ФРН Ангела Меркель провела телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, під час якої обговорила хід підготовки до саміту в “нормандському форматі”.

 

Якщо Україна введе поліцію у зону розведення, бойовики зроблять так само — Путін

Президент РФ Володимир Путін заявив, що так звані «ЛНР» і «ДНР» введуть свої мілітарні формування на ділянки розведення сил, якщо Україна введе туди поліцію та Нацгвардію.

Про це Путін заявив журналістам після саміту БРІКС у Бразилії, передає Громадське – Укрінформ.

“Ми бачимо заяви офіційних осіб, що в зону, звідки вже відвели війська з важким озброєнням, можуть повернутися інші озброєні формування — і поліція, і Нацгвардія України. Ну тоді все теж саме буде зроблено з боку ополченців «ЛНР» і «ДНР»”, — сказав він.

Він також згадав слова міністра закордонних справ України Вадима Пристайка про те, що Київ може відмовитися від Мінських угод.

«Про що ми тоді взагалі будемо говорити у «нормандському форматі»? Про що у ньому взагалі може йтися, я не дуже розумію», — зазначив Путін.

Як раніше повідомляло агентство, Путін закликав розвести війська на Донбасі уздовж усієї лінії зіткнення.

 

Путін вимагає від України продовжити закон про особливий статус Донбасу

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Україна повинна продовжити термін дії закону про особливий статус Донбасу.

Про це Путін заявив журналістам після саміту БРІКС у Бразилії, передає “Громадське” – Укрінформ.

“Ми чуємо від перших осіб України про те, що може бути ухвалений інший закон про особливий статус Донбасу. Який? Це абсолютно ключова річ. Якщо буде ухвалено щось таке, що не погоджено з «ЛНР» і «ДНР», тоді все миттєво зайде у глухий кут”, — сказав він.

Путін вважає, що тоді втрачає сенс й «формула Штайнмаєра», бо вона «є лише інструментом для імплементації закону про особливий статус».

Російський президент також нагадав, що 31 грудня 2019-го чинний закон втрачає силу.

“31-го закінчується термін, далі що? Що ми будемо робити у «нормандському форматі»? Це взагалі ключове питання”, — сказав він.

Нагадаємо: раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що закон про особливий статус буде новий, але цей статус не закріплюватимуть у Конституції України.

 

Путін озвучив нову вимогу щодо Донбасу

Президент Росії Володимир Путін озвучив ще одну вимогу щодо Донбасу — заявив про необхідність розведення військ уздовж всієї лінії розмежування.

Про це він сказав на брифінгу за підсумками саміту БРІКС, передає “Ліга.Новини” – Укрінформ.

Путін відзначив, що РФ вітає розведення сил в районі Золотого і Петровського, але тут же висунув нове побажання.

“Розумієте, по всій лінії треба розводити. Треба розвести по всій лінії. Так, щоб хоча б гармати не стріляли, щоб люди не гинули. Ось це точно потрібно зробити і як можна швидше”, – заявив президент країни-агресора.

Він також відкинув ймовірність зустрічі з президентом Володимиром Зеленським тет-а-тет до нормандського саміту. Говорячи ж про зустріч чотирьох лідерів, він сказав, що вона “можлива”. Коментуючи закон про особливий статус Донбасу, Путін заявив, що Україна повинна узгоджувати його з бойовиками.

 

Чотири фракції вимагають обрати нового голову комітету ВР замість Яременка

Фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос» та «Опозиційна платформа – За життя» вимагають призначити нового голову Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Спільну заяву від чотирьох фракцій з трибуни парламенту озвучила депутат від «Європейської солідарності» Марія Іонова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми вкотре звертаємося до фракції більшості і наполегливо висловлюємо позицію про те, що є такий вислів, що кожна людина, обрана народом, коли починає думати, що вона обрана Богом, то у неї починаються нелегкі часи. На жаль, у нашого Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва зараз такі нелегкі часи. Щодо нещодавнього ганебного скандалу з головою комітету Богданом Яременком, нам скажімо так складно було уявити, що він як колишній дипломат продовжить очолювати цей комітет і бути частиною зовнішньої політики найвищого законодавчого органу України на міжнародній арені. На вимогу фракцій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос» та «Опозиційна платформа – За життя» після заяви про звільнення пан Яременко вчора знову головував на комітеті і продовжував поводитися та розмовляти в дуже хамській манері. Вимагаємо, щоб його або тимчасово замінив на посаді перший заступник – це пан Немиря (член фракції «Батьківщина» Григорій Немиря – ред.), або фракція більшості обрала нового голову комітету», – зазначила Іонова.

При цьому вона наголосила, що зовнішня політика – «цей той фронт, де ми щосекунди маємо боротися, тому що досі не є зрозумілою позиція України у відносинах з ПАРЄ, досі ми не розуміємо координації дій щодо протидії «Північному потоку-2». За словами депутата, досі не до кінця роз’ясненою залишається позиція держави щодо Мінського процесу та координації з міжнародними лідерами у протидії державі-агресору.

«Тому очевидно, що зовнішня політика слабшає, а Путін це безсумнівно як відчуває, так і використовує. Так не може бути. Ми, всі чотири фракції, вимагаємо обрати нового голову комітету, який знаходитиме можливості для зустрічей з нашими міжнародними партнерами, щоб єднатися проти агресора, а не гратися та читати моралі журналістам», – додала Іонова.

Як повідомляв Укрінформ, раніше один з інтернет-ресурсів оприлюднив фото із сесійної зали парламенту, на яких народний депутат Яременко переписується із користувачами “Сеть знакомств…” та “Loveeto”. У листуванні йшлося про надання інтимних послуг за гроші.

Яременко написав у Facebook, що листування сфабриковане спеціально для журналістів, але згодом видалив цей пост і розмістив вибачення.

1 листопада фракції “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність” і ОПЗЖ закликали керівництво Ради порушити питання доцільності перебування Богдана Яременка на посаді голови комітету через скандал довкола нього. Цього ж дня Яременко написав заяву про складення повноважень голови Комітету з питань зовнішньої політики й міжпарламентського співробітництва.

За регламентом, у разі відкликання голови комітету, нового кандидата на цю посаду пропонує фракція, за чиєю квотою був обраний попередній очільник комітету.

 

Не лише Яременко: Арахамія анонсує ще кілька ротацій у комітетах ВР

У комітетах Верховної Ради, крім відкликання очільника Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Богдана Яременка, планується зробити інші ротації.

Про це повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія журналістам у кулуарах парламенту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Для того, щоб когось у комітеті поміняти, треба проголосувати в Раді. Але ми хочемо ще декілька ротацій у комітетах зробити… У нас, наприклад, є люди, які кажуть, що вони великі працівники, але не відвідують взагалі засідання комітетів і займають місця. Я вважаю, що такі люди, які багато говорять, але небагато працюють, повинні знаходитися в комітеті свободи слова”, – сказав Арахамія.

Депутат припустив, що ці питання будуть розглядатися Радою у п’ятницю, 15 листопада.

Раніше один з інтернет-ресурсів оприлюднив фото із сесійної зали парламенту, на яких народний депутат Яременко переписується із користувачами “Сеть знакомств…” та “Loveeto”. У листуванні йшлося про надання інтимних послуг за гроші.

Яременко написав у Facebook, що листування сфабриковане спеціально для журналістів, але згодом видалив цей пост і розмістив вибачення.

1 листопада фракції “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність” і ОПЗЖ закликали керівництво Ради порушити питання доцільності перебування Богдана Яременка на посаді голови комітету через скандал довкола нього. Цього ж дня Яременко написав заяву про складення повноважень голови Комітету з питань зовнішньої політики й міжпарламентського співробітництва.

За регламентом, у разі відкликання голови комітету, нового кандидата на цю посаду пропонує фракція, за чиєю квотою був обраний попередній очільник комітету.

 

У Меркель запевняють, що рішення Бундестагу нічого не міняє в “газових” правилах ЄС

Федеральний міністр економіки та енергетики ФРН Петер Альтмаєр привітав учорашнє рішення Бундестагу щодо внесення зміни до Закону про енергетичну промисловість у другому та третьому читанні, впровадивши квітневу Європейську Директиву щодо газу.

У своєму коментарі він говорить про “рівновагу інтересів” – Укрінформ.

“У своєму законопроекті Федеральний уряд запропонував імплементацію європейської Директиви 1:1. Поправка, внесена правлячою коаліцією минулого тижня нічого не змінює. Йдеться лише редакційну зміну”, – запевняє міністр.

Таким чином, за його словами, Німеччина, з одного боку, підтримує баланс між інтересами свого енергозабезпечення через трубопроводи для імпорту газу, з другого, необхідним захистом споживачів та конкурентоспроможності.

З цим законом, заявляє Альтмаєр, реалізується європейський компроміс, над яким Німеччина разом з Францією, Європейською Комісією та іншими державами-членами потужно попрацювали у лютому цього року. Він чітко визначить, як ФРН буде в майбутньому мати справу з правилами свого внутрішнього ринку, коли йтиметься про газопроводи з третіх країн за межами ЄС та в міжнародних водах. У майбутньому також застосовуватимуться правила щодо розмежування власності, доступу третіх організацій, регулювання цін та прозорості, якщо газопроводи проходять на території та в прибережних водах держав-членів.

Остаточне затвердження змін до законодавства Бундестартом (представництвом федеральних земель) очікується 29 листопада.

Федеральне міністерство економіки виходить з того, що законодавчий процес зараз буде завершений своєчасно і закон, можливо, набуде чинності ще в цьому році.

Моніторинг виконання вимог покладається на Федеральне агентство з мереж як незалежний регулюючи орган.

Як повідомляв Укрінформу, 13 листопада Бундестаг прийняв зміни до закону про енергетичну промисловість.

 

Зеленський обговорив Nord Stream 2 із Туском

Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Європейської ради Дональдом Туском питання енергетичної безпеки Європи та будівництва Nord Stream 2.

Про це йшлося під час телефонної розмови лідерів, повідомляє пресслужба глави Української держави – Укрінформ.

“Окремою темою розмови була енергетична безпека в Європі та ситуація з реалізацією проєкту Nord Stream 2. Співрозмовники погодилися щодо важливості безумовного дотримання всіма державами – членами Європейського Союзу енергетичного законодавства ЄС”, – ідеться в повідомленні.

Сторони також обговорили перебіг реалізації домовленостей 21-го саміту Україна – ЄС. Як зазначили в ОП, Президент Євроради привітав активізацію реформ в Україні, зокрема в контексті виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

У свою чергу, Президент України подякував Дональду Туску за вагому особисту роль у розвитку співпраці між Україною та ЄС під час його перебування на посаді президента Європейської Ради та побажав успіхів у подальшій діяльності.

Зі свого боку, Туск запевнив у своїй незмінній підтримці суверенітету й територіальної цілісності України, а також реформ у нашій державі.

 

У бізнес-колах ФРН заявляють, що потрібен як Nord Stream 2, так і транзит через Україну

Німеччина потребує поставок газу усіма можливими шляхами, включаючи український транзит.

Про це заявив журналістам голова правління Східний комітет німецької економіки (OAOEV) Олівер Гермес 14 листопада в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нам потрібен як Nord Stream 2, так і транзит через Україну для диверсифікованого забезпечення Німеччини природним газом”, – заявив голова OAOEV з огляду на переговори між Росією та Україною за посередництва ЄС щодо нового контракту на транзит газу.

Він додав, що “нам потрібен у цьому питанні позитивний результат до кінця року”.

При цьому керівник структури, яка відома своєю підтримкою Nord Stream 2, заявив, що німецький бізнес вітає “позитивний розвиток європейсько-російського газопровідного проєкту”.

“Як для європейських споживачів, так і для європейської економіки це покращує перспективи додаткового імпорту газу і, отже, стабільних цін на енергоресурси”, – сказав голова OAOEV.

Цей проєкт, за його словами, потрібен, як і транзит газу через Україну, щоб компенсувати втрати голландського видобутку газу та зростаючий попит після відмови Німеччини від вугілля та атомної енергетики.

Утім, визнав він, у ЄС все ще точаться суперечки щодо того, наскільки будуть заповнюватися трубопровід та пов’язані з ним трубопроводи.

Як повідомлялося, 13 листопада Бундестаг підтримав законопроєкт про внесення змін до закону про енергетичну промисловість щодо імплементації Директиви ЄС 2019/692 про загальні правила внутрішнього ринку природного газу, яким буде регулюватися діяльність газопроводу Nord Stream 2.

Рада ЄС 15 квітня 2019 року затвердила зміни до газової директиви ЄС про поширення європейських норм на газопроводи, що йдуть до Євросоюзу з третіх країн. Зміни передбачають заборону на те, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Nord Stream 2 AG цій вимозі не відповідає.

Газопровід Nord Stream 2 будує російський “Газпром” спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Проєкт планувалося завершити до кінця 2019 року.

Україна виступає проти будівництва Nord Stream 2. Крім того, противниками Nord Stream 2 є США, Польща і країни Балтії. Президент США Дональд Трамп погрожував заблокувати проєкт шляхом запровадження санкцій.

 

Європа готується до газової кризи через дії Росії – віцепрезидент PGNiG

Країни Центрально-Східної Європи готуються до можливої газової кризи, викликаної діями Росії, і тому намагаються по максимуму заповнити свої газосховища.

Про це заявив у четвер під час пресконференції у Варшаві віцепрезидент польської нафтогазової компанії PGNiG Мацей Возняк – Укрінформ.

“Ще ніколи країни Центрально-Східної Європи не мали газосховищ, заповнених на 100%, на німецькому ринку це було, як правило, 60%. Європа чекає на кризу, яку знову може викликати постачальник зі сходу (Росія – ред.), і так готується до цієї кризи”, – зазначив Возняк.

На його переконання, Європа готується до ситуації, коли одних лише ринкових кроків буде недостатньо для залагодження можливої кризи.

Він зазначив, що PGNiG хоче мати у своїх газосховищах на понад півмільярда кубометрів газу більше. За його словами, польська компанія вже накопичила також 400 млн кубометрів газу в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, голова правління Газпрому Олексій Міллер на нещодавній зустрічі з уповноваженим уряду ФРН з транзиту газу через Україну Георгом Графом Вальдерзеє назвав умови для нового контракту щодо транзиту: відмова від судових позовів і відновлення закупівель російського газу.

У Газпромі також заявили, що в рамках імплементації положень Третього енергетичного пакету ЄС у національне законодавство України необхідно, “зокрема, забезпечити реальну незалежність національного регулятора і створити сертифікованого незалежного газотранспортного оператора”. Газпром називає термін до 1 січня 2020 року. Якщо ці положення не будуть імплементовані в національне законодавство, Газпром “готовий до продовження на перехідний період чинного транзитного контракту з урахуванням актуальних ринкових умов”.

 

Раду пікетували науковці чотирьох академій

Працівники чотирьох академій – Національної академії наук, а також академій медичних, аграрних і педагогічних наук – провели акцію протесту під Верховною Радою, вимагаючи збільшення фінансування галузі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В нашій країні є закон, який гарантує певний рівень фінансування тієї чи іншої галузі. Але такого провалу (в фінансуванні — ред.), як у науці, немає ніде. З 2020 року, згідно з законом про наукову та науково-технічну діяльність, 1,7% ВВП має йти на науку. Сьогодні це 0,17% – в 10 разів менше”, – заявив на акції голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков.

До учасників акції вийшов голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, який заявив, що в закон про наукову та науково-технічну діяльність будуть внесені зміни, які закріплять рівень заробітної плати наукових працівників на рівні 11 прожиткових мінімумів, на відміну від сьогоднішньої норми — дві зарплати по промисловості.

Представники наукової спільноти також висловилися проти реорганізації галузевих академій, про що йшлося на засіданні Національної ради з питань розвитку науки та технологій за участю Прем’єр-міністра.

Як сказав на акції перший заступник міністра освіти та науки Юрій Полюхович, з цього питання буде створено робочу групу, в яку будуть входити представники керівництва всіх галузевих академій наук.

Також МОН та Комітет ВР проведуть зустріч з керівництом профспілок НАН України з питань фінансування. Попередньо планується, що зустріч може відбутися наступного тижня.

Учасники мітингу ухвалили резолюцію до Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, голів комітетів ВР з питань бюджету і питань освіти, науки та інновацій, в якій, зокрема, висловили вимоги щодо виконання ст. 36 та 48 закону про наукову та науково-технічну діяльність, збільшити фінансування НАНУ по загальному фонду на 1,171 млрд грн порівняно з проєктом закону про держбюджет на 2020 рік.

 

Бюджет-2020 зробить комфортнішим життя кожного українця — Гончарук

Ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2020 рік зробить комфортнішим життя кожного українця.

Таке переконання висловив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Новий день — нова перемога… Ми в уряді впевнені, що бюджет розвитку та безпеки людей вже найближчим часом зробить комфортнішим життя кожного українця: від немовляти до людини поважного віку”, – написав Гончарук.

За його словами, уряд у цьому контексті робитиме конкретні кроки для досягнення конкретних результатів, зокрема у сфері медицини.

“По-справжньому безкоштовні пологи, лікування інсультів, інфарктів та лікування немовлят в рамках програми медгарантій. Ще більше карет “швидкої” плюс відкриття у кожній області України відділень екстреної допомоги для зменшення часу очікування приїзду на виклики”, – зауважив керівник уряду.

Крім того, зазначив він, переміщення Україною стане швидшим, комфортнішим і безпечнішим.

“Так, на наступний рік ми заклали рекордну суму коштів на розвиток інфраструктури. Передбачено й розвиток та підтримку у належному стані українських аеропортів та мостів”, – додав Прем’єр-міністр.

Він також зауважив, що планується створення одного з важливих інструментів освіти – програми “Спроможна школа для кращих результатів”, що має на меті підвищення якості освіти у маленьких містах і селах.

“Мотивація для молодих учителів із 10-річним досвідом у вигляді щорічної фінансової підтримки – 21 тис. грн”, – додав Гончарук.

Як повідомлялося, 14 листопада Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Зокрема, у держбюджеті-2020 передбачені доходи в сумі 1 093, 67 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд грн.

Видатки передбачені в сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052, 2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127, 9 млрд грн.

 

Рада ухвалила Бюджет-2020

Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Законопроєкт №2000 підтримали в другому читанні та в цілому 279 та 280 народних депутатів відповідно, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, у держбюджеті на 2020 рік передбачені доходи в сумі 1 093, 67 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд грн.

Видатки передбачені в сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052, 2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127, 9 млрд грн.

Обсяг державного боргу в гривневому еквіваленті становитиме 2 045,1 млрд грн (45,3% прогнозного ВВП). Обсяг платежів із погашення державного боргу на 2020 рік прогнозується у сумі 282,1 млрд грн, в тому числі погашення державного зовнішнього боргу – 120,3 млрд грн, державного внутрішнього боргу – 161,9 млрд грн. На платежі з обслуговування державного боргу на 2020 рік передбачено 141,5 млрд грн.

Мінімальна зарплата у держбюджеті-2020 закладена на рівні 4723 гривні.

У 2020 році пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2020 року — 2027 грн, з 1 липня — 2118 грн, з 1 грудня — 2189 грн. Для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року — 1779 грн, з 1 липня — 1859 грн, з 1 грудня — 1921 грн. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 грн, з 1 липня — 2318 грн, з 1 грудня — 2395 грн.

Уряд пропонує встановити витрати на оборону і безпеку в розмірі 5,45% від ВВП, або 245,8 млрд грн, що є найбільшою сумою за часів незалежності України. Бюджет МВС передбачено у розмірі 93 млрд грн. Видатки на освіту враховані в обсязі 136,4 млрд грн. Видатки на медицину у наступному році становитимуть 113, 3 млрд грн. На фінансування культури та інформаційної сфери передбачено 8,66 млрд грн. На розвиток дорожньої інфраструктури в 2020 році закладаються 73,7 млрд грн.

У головному фінансовому документі на 2020 рік передбачені бюджетні програми для підтримки сільгосптоваровиробників – 4 млрд грн та формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів – 0,24 млрд грн.

Доходи від приватизації державного майна закладені на рівні 12 млрд грн.

 

Маркарова вважає проєкт бюджету-2020 реалістичним і збалансованим

Міністр фінансів Оксана Маркарова вважає проєкт державного бюджету на 2020 рік цілком реалістичним та збалансованим і закликала народних депутатів підтримати цей документ.

Про це вона сказала у Верховній Раді, презентуючи проєкт державного бюджету-2020, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це хороший, реалістичний бюджет, ухвалення якого сьогодні дасть нам можливість спокійно розпочати рік. Тому велике прохання – підтримати цей бюджет”, – сказала Маркарова.

Як відомо, у держбюджеті на 2020 рік передбачені доходи в сумі 1 093, 67 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд грн.

Видатки передбачені в сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052, 2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127, 9 млрд грн.

Обсяг державного боргу в гривневому еквіваленті становитиме 2 045,1 млрд грн (45,3% прогнозного ВВП). Обсяг платежів із погашення державного боргу на 2020 рік прогнозується у сумі 282,1 млрд грн, в тому числі погашення державного зовнішнього боргу – 120,3 млрд грн, державного внутрішнього боргу – 161,9 млрд грн. На платежі з обслуговування державного боргу на 2020 рік передбачено 141,5 млрд грн.

 

Порошенко каже, що бюджет-2020 завдає удару по децентралізації

Експрезидент України, лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко розкритикував ухвалений держбюджет-2020 через скорочення фінансування соцпрограм, а також запровадження ручного регулювання виділення коштів на потреби громад.

Про це він заявив у п’ятницю в кулуарах Верховної Ради, повідомляє пресслужба політсили – Укрінформ.

“Після того, як був нанесений потужний удар європейській інтеграції України у вигляді прийняття законів, які руйнують наші зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію, зокрема зміни до судової реформи, ми маємо удар по ще одній надзвичайно успішній реформі. П’ять років наша команда займалася реформою децентралізації. В чому вона полягає? Це не тільки додаткові права територіальним громадам, це і фінансове забезпечення діяльності територіальних громад в автоматичному режимі. Що відбулося зараз? Зараз гроші, які належать місцевому самоврядуванню, забрали на Київ. Для того, щоб київський чиновник в Офісі Президента або в уряді замість громади визначав – чи дасть він гроші на школу, дитячий садок, місцеву дорогу, лікарню, освітлення вулиць чи ні”, – наголосив Порошенко.

“Успішна реформа, яка була зроблена, в тому числі за участю наших польських, німецьких партнерів, партнерів з Єврокомісії, на сьогоднішній день зазнала нищівного удару. Для чого це робиться? Наступного року – місцеві вибори. Хочуть забрати у мерів і місцевих рад гроші для того, щоб вони на колінах повзли до Києва. І для того, щоб різко збільшити корупційну складову у перерозподілі мільярдів коштів платників податків», – зазначив лідер “Європейської солідарності”.

Він також акцентував на тому, що бюджет наступного року не передбачає підвищення соціальних стандартів, як це було обіцяно чинною владою. “Всі реформи – починаючи з сільської медицини – на це в них грошей немає. Починаючи від телемедицини, від якої залежать мільйони українців. Сьогодні ми фактично перекрили фінансування тих проєктів, куди вже витрачено мільярди державних коштів”, – нагадав Порошенко.

“Йдеться і про субсидії, … люди не мають постраждати від підвищення тарифів. Намагаються знову обдурити людей. Подивіться на рівень мінімальної пенсії – у першому півріччі 2020 року вони взагалі не планують його піднімати», – наголосив Порошенко.

Він також звернув увагу на відсутність фінансування будівництва житла для контрактників, скасування так званої тринадцятої пенсії і допомоги багатодітним родинам.

“Згадайте, цього року ми запровадили для найменш захищених верств населення – для пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію – 13-ту пенсію. Ця програма також не знайшла своє відображення в проєкті державного бюджету. Допомога родинам з дітьми – на третю, четверту дитину, до півтори тисячі гривень щомісяця родини багатодітні отримували, зараз це також не є пріоритетом”, – наголосив Порошенко.

Як повідомлялося, 14 листопада Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Зокрема, у держбюджеті-2020 передбачені доходи в сумі 1 093, 67 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд грн.

Видатки передбачені в сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052, 2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127, 9 млрд грн.

 

Зарплати депутатів не зміняться: Рада затвердила свій кошторис

Верховна Рада України прийняла постанову “Про кошторис Верховної Ради України на 2020 рік”.

За проєкт постанови №2433 в цілому проголосувало 272 народні депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відповідно до затвердженого кошторису наступного року на фінансування Апарату Верховної Ради буде виділено 2,007 мільярда гривень. Так на здійснення законотворчої діяльності передбачено 1,05 млрд грн, на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради – 907, 5 млн грн, на управління справами — 637 млн грн, на автобазу — 96,8 млн грн, на інститут законодавства — 20, 6 млн грн, на управління адміністративними будинками — 20, 6 млн грн, на їдальню — 2,5 млн грн та на висвітлення діяльності ВР через засоби телебачення і радіомовлення та фінансову підтримку видання газети “Голос України” – 46,5 млн грн.

Як розповів журналістам у кулуарах Верховної Ради народний депутат від фракції “Слуга народу” Микита Потураєв, у кошторис Верховної Ради на 2020 рік передбачено зменшення видатків на парламент, але при цьому зарплати народних депутатів залишаться незмінними.

“Видатки зменшуються на центральні органи влади, але зарплати (народним депутатам – ред.) змінювати не будемо, тому що буде суцільна корупція”, – сказав Потураєв.

Він додав, що Президентом було поставлено завдання зменшити на 10% видатки на органи центральної влади, у тому числі на Верховну Раду і Кабінет міністрів.

Як повідомляв Укрінформ, раніше в четвер парламентарії ухвалили у другому читанні Державний бюджет України на 2020 рік.

 

Зеленський закликає австрійський бізнес інвестувати в Україну

Президент Володимир Зеленський розповів федеральному міністру європейських, інтеграційних та закордонних справ Республіки Австрія Александру Шалленбергу про роботу української влади на Донбасі та висловив сподівання щодо збереження санкцій проти Росії.

Про це йшлося під час зустрічі посадовців, повідомляє пресслужба глави держави -Укрінформ.

“Президент висловив сподівання, що новий уряд Австрії продовжуватиме підтримку України в питаннях протидії російській агресії та збереження режиму санкцій проти РФ. Володимир Зеленський ознайомив співрозмовника з останніми кроками української влади для мирного врегулювання ситуації на сході України”, – ідеться в повідомленні.

Глава держави подякував за нещодавнє рішення Федерального уряду Австрії виділити 1 млн євро для покращення гуманітарної ситуації на Донбасі.

Зазначається, що було також відзначено важливу підтримку з боку Австрії у впровадженні внутрішніх реформ в Україні та реалізації курсу європейської інтеграції.

Крім того, Президент закликав австрійський бізнес збільшувати інвестиції в українську економіку, які наразі сягають понад 1,16 млрд дол. США.

Водночас в ОП додали, що Зеленський також прийняв передане запрошення Федерального Президента Республіки Австрія Александра ван дер Беллена здійснити офіційний візит до Австрії.

 

Арахамія заявив, що сам винесе питання про виключення Скороход зі “Слуги народу”

Лідер парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що особисто буде виносити питання про виключення народного депутата Анни Скороход з фракції.

Про це він сказав у кулуарах ВР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо самої пані Скороход, я буду виносити особисто питання про виключення її з фракції, тому що немає ніякого змісту знаходитися у фракції і не підтримувати жодного рішення фракції. Подивіться усі її голосування. Навіщо вона нам у фракції? Навіщо вона нам у фракції, коли вона не виконує жодного рішення фракції?” – заявив Арахамія.

Водночас він зауважив, що у фракції вже хотіли піднімати питання щодо виключення її з фракції, бо вона не працює на фракцію, вона не працює на “Слугу народу”, вона працює на чиїсь інтереси”.

На уточнення журналістів, що ситуація виглядає як політичний тиск на депутатку, Арахамія зазначив, що “вона хоче це так подати”.

“Коли людина робить якісь лобіювання конкретних олігархічних груп, і коли побачили, що вже пішла підозра — то що треба робити для захисту? Треба прийти в парламент і сказати, це для того, щоб просто захиститися…”, – сказав лідер фракції “Слуга народу”.

За його словами, щодо Скороход немає ніякого переслідування через її політичну позицію.

На запитання журналістів, як Скороход потрапила до партії “Слуга народу”, відповів: “Не знаю. Вона мажоритарниця. У неї було дуже гарне фінансування, замаскувалася напевно… Була перевірка, але не виявила це перевірка. Ми ж можемо робити якісь помилки?”.

Він також сказав, що не забороняв Скороход ходити на ефіри телеканалів “112. Україна”, “NewsOne” та “ZIK”, як вона заявила раніше.

“Ні, я їй казав… Ми на фракції прийняли таке правило: якщо 70% фракції голосує за якесь рішення, то тоді 30%, які менше, повинні дослухатися і робити так, як домовилася більшість… Це нормальний процес. Як ми можемо співіснувати 254 окремі людини?…”, – відповів Арахамія.

Як повідомлялося, народний депутат з фракції «Слуга народу» Анна Скороход з трибуни парламенту заявила, що її чоловіка затримали за дорученням заступників глави Офісу Президента і Генерального прокурора у зв’язку з тим, що вона голосувала за певні рішення Ради, не дотримуючись загальної позиції фракції.

 

Скороход подасть заяву на Арахамію через його звинувачення

Народний депутат від фракції “Слуга народу” Анна Скороход планує подати заяву до правоохоронних органів через обвинувачення з боку голови фракції Давида Арахамії, що вона нібито пропонувала депутатам хабарі.

Про це Скороход сказала в коментарі журналістам у кулуарах Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я зараз піду на Давида Арахамію подати заяву в САП, НАБУ, ДБР. Нехай мене перевірять”, – сказала Скороход.

Депутат заперечила, що коли-небудь пропонувала депутатам хабарі.

“Я ніколи не пропонувала жодному депутату матеріальної допомоги. Тому мені не зрозуміло те, що говорить Давид Арахамія”, – зазначила депутат.

Вона додала: “Дуже красивий крок, дякую. Давайте ще якусь гидоту зараз придумаємо за те, що я висловлюю свою думку”.

Скороход також зазначила, що поки залишатиметься у фракції “Слуга народу” в парламенті.

Як повідомлялося, 14 листопада у Верховній Раді голова фракції політичної партії “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що “пані Скороход неодноразово зверталася до народних депутатів і пропонувала їм матеріально-грошову допомогу – це є факт”.

Перед цим Анна Скороход заявила, що її чоловіка затримали нібито через її голосування всупереч вказівкам фракції. Арахамія спростував будь-яку причетність їхньої політсили до затримання чоловіка Скороход.

 

Депутат Скороход заявила, що через її голосування затримали чоловіка

Народний депутат з фракції «Слуга народу» Анна Скороход з трибуни парламенту заявила, що її чоловіка затримали за дорученням заступників глави Офісу Президента і Генерального прокурора у зв’язку з тим, що вона голосувала за певні рішення Ради, не дотримуючись загальної позиції фракції.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні за мої політичні вподобання, за мої політичні бачення і за те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з заступників глави Адміністрації Президента, одного з заступників Генерального прокурора Касько … мого чоловіка було затримано незаконно. Підставою стали мої голосування в залі …, а також мій голос проти відкриття ринку землі. Рішення про затримання незаконне, підставою для цього стало подання запиту Російської Федерації від 2017 року. До цього жодних не було питань, а після моєї червоної кнопки відбулося затримання мого чоловіка»,- сказала Скороход.

При цьому вона звернулася до Президента України Володимира Зеленського, керівництва Державного бюро розслідувань та інших правоохоронних органів з проханням «зупинити свавілля».

«Тому я особисто ще раз прошу Президента Володимира Зеленського зробити доручення правоохоронним органам та припинити свавілля і тиск на мене та мою сім’ю»,- сказала депутат.

Після цього депутати з опозиційних фракцій («Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа «За життя») стоячи кілька хвилин аплодували Скороход.

У свою чергу, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія спростував будь-яку причетність їхньої політсили до затримання чоловіка Скороход.

«Давайте називати речі своїми іменами. Якщо ви зараз зайдете в Googl і подивитеся громадського чоловіка пані Скороход, загуглите його просто, то ви все зрозумієте. Ми, як політична партія, не маємо до цього жодного відношення. Нам немає зараз чого сказати, бо ми самі не знаємо в чому справа. Але те, що пані Скороход неодноразово зверталася до народних депутатів і пропонувала їм матеріально-грошову допомогу – це є факт»,- сказав Арахамія.

 

Чоловіка депутатки Скороход затримали за підозрою у шахрайстві – ГПУ

Цивільного чоловіка народного депутата Анни Скороход, громадянина РФ Олексія Алякіна, затримано за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах.

Про це повідомляє Генпрокуратура у відповідь на численні запити ЗМІ з цього приводу – Укрінформ.

“У четвер, 14 листопада 2019 року, Національна поліція затримала громадянина Російської Федерації, який перебуває в міжнародному розшуку для притягнення до кримінальної відповідальності за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що наразі суд розглядає можливість екстрадиції затриманого.

“Екстрадиційну перевірку проводить прокуратура м. Києва, за її результатами буде зроблено висновок про відсутність або наявність обставин, які можуть перешкоджати видачі”, – наголосили у ГПУ.

Правоохоронці також зазначають, що цей громадянин раніше “намагався уникнути екстрадиції шляхом оформлення громадянства України через надання міграційній службі неправдивих відомостей”.

Зокрема, 9 серпня 2018 року його вже затримували на території Київської області і три місяці тримали під вартою з метою екстрадиції до 8 листопада 2018 року, поки Новозаводський районний суд Чернігова не замінив цей запобіжний захід на домашній арешт.

Надалі, 3 січня 2019 року, домашній арешт було скасовано у зв’язку зі встановленням факту належності до громадянства України. Однак, за даними ГПУ, рішення про набуття громадянства було двічі скасоване Міграційною службою через надання при його оформленні неправдивих відомостей та підроблених документів.

“Вказана особа оскаржувала рішення про скасування громадянства у судовому порядку. 7 листопада 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. 11 листопада 2019 року розшук правопорушника відновлено, в результаті чого він був затриманий”, – інформує Генпрокуратура.

що її чоловіка затримали нібито за дорученням заступників глави Офісу Президента і генерального прокурора, оскільки під час голосування за певні рішення вона не дотримувалась загальної позиції фракції.

Водночас, голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія спростував будь-яку причетність їхньої політсили до затримання чоловіка Скороход.

 

ПриватБанк оскаржить списання боргу Коломойського у 7,5 мільярда

ПриватБанк подає касаційну скаргу на рішення Північного апеляційного господарського суду, яким визнано недійсними умови кредитних договорів з компаніями ексвласника банку Ігоря Коломойського.

Про це повідомляє пресслужба банку – Укрінформ.

“ПриватБанк подає касацію на рішення Північного апеляційного господарського суду у справі за позовом ТОВ “Тех-Трейд-Інвест” до ПриватБанку, яким визнано недійсними окремі умови кредитних договорів з рядом компаній, пов’язаних з колишніми власниками банку Коломойським і Боголюбовим”, – йдеться в повідомленні.

У банку зазначають, що ще до націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року банк надавав кредити пов’язаним із колишніми власниками компаніям під процентну ставку, яка була вдвічі нижче ринкової і становила від 10% до 12% річних у гривні.

Видачею таких “індексних кредитів” і було закладено майбутні юридичні ризики щодо стягнення з позичальників нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій. І саме зараз пов’язані з колишніми власниками банку недобросовісні позичальники використовують зазначені недоліки, заявляючи позови до банку про визнання недійсними окремих умов кредитних договорів.

“ПриватБанк вважає сьогоднішнє судове рішення вочевидь безпідставним та необґрунтованим і безумовно оскаржить його у Верховному суді”, – наголосили в банку.

Як повідомлялося, 4 листопада Північний апеляційний госпсуд задовольнив позов ТОВ “Тех-Трейд-Інвест” до Приватбанку, ТОВ “Парктур”, ТОВ “Скорзонера”, ТОВ “Шелта”, ТОВ “Аспект” (в справі №910/12787/17) та визнав недійсними деякі положення низки кредитних договорів, укладених між Приватбанком та іншими відповідачами в 2006-2016 рр.

Сукупний обсяг нарахувань за процентами за користування кредитом за відповідними кредитними договорами сягає майже 7,5 млрд грн.

За даними держреєстру, одним із засновників ТОВ “Тех-Трейд-Інвест” є ТОВ “Скорзонера”, кінцевими бенефіціарами якого є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

 

Мазур вже повернувся до роботи в Офісі омбудсмена

Ветеран АТО Ігор Мазур повернувся до роботи в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Про це повідомляє омбудсмен Людмила Денісова у Facebook – Укрінформ.

“Наш співробітник Ігор Мазур уже приступив до роботи. Швидке повернення нашого громадянина додому стало можливим завдяки професійній та злагодженій роботі відповідних міністерств та відомств. Зокрема, роботі Українського бюро Інтерполу”, – написала вона.

Денісова зазначила, що за дорученням міністра МВС Арсена Авакова ще ввечері в день затримання було надіслало пакет документів, які прямо свідчили про зловживання Російською Федерацією своїм правом звернення до Інтерполу.

“Ще раз особисто дякую всім, хто був залучений до процесу звільнення та повернення Ігоря Мазура на рідну землю, а саме: Офісу Президента, моїй команді, МВС, МЗС, дипломатам, народним депутатам, Національній поліції, громадянському суспільству та ЗМІ. Переконана, що спільні дії у боротьбі проти країни-агресора РФ — запорука перемоги”, – наголосила Денісова.

Як повідомлялося, 9 листопада польські прикордонники затримали в пункті пропуску “Дорогуськ” працівника Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини, учасника АТО Ігоря Мазура (“Тополя”). Його затримали на підставі пред’явлення циркулярного повідомлення, поширеного Росією за запитом про екстрадицію в певних країнах, зокрема Польщі.

10 листопада Окружна прокуратура в Любліні відпустила Мазура на поруки генерального консула України в Любліні Василя Павлюка до розгляду його справи в суді.

У Росії Мазура підозрюють в участі в бойових діях у Чечні в 90-х роках минулого століття. Він категорично заперечує свою участь у бойових діях на території Чеченської республіки й заявляє, що справа сфабрикована.

 

Милованов: У нас є два сценарії для гривні на наступний рік

Середньорічний обмінний курс долара на наступний рік має становити близько 27,0 грн, однак за оптимістичними розрахунками за умов збільшення інвестицій до України, він може бути близько 24 грн за долар.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов сказав в кулуарах Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Курс долара не закладається в бюджет, закладається в бюджет надходження від імпорту тощо. Курс долара використовується в розрахунках та прогнозах для того, аби розрахувати такі надходження. У нас є два сценарії, в одному з них курс 27 грн за долар, а в іншому сценарії, який більш оптимістичний та виходить з розрахунку більших інвестицій, курс закладається в розмірі близько 24 грн”, – сказав Милованов.

Він зазначив, що курс долара залежить від того, який обсяг інвестицій заходитиме до України. А для того, аби ці суми були значними, Україні слід налагодити сприятливий бізнес-клімат, продовжувати втілювати вже започатковані реформи і будувати довіру до країни як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів.

“Буде довіра до України – будуть як внутрішні, так і зовнішні інвестиції”, – сказав Милованов та додав, що за песимістичним сценарієм у наступному році очікуються інвестиції у розмірі 3 млрд дол., а за оптимістичним – 6 млрд дол.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів спирається на макропрогноз, розроблений Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України щодо середньорічного обмінного курсу – 27,0 грн/дол. на наступний рік. Раніше, до першого читання проєкту Державного бюджету 2020, він був розрахований за курсом 28,2 грн/дол., що був затверджений ще у травні.

 

Рада підтримала нову модель управління державним боргом

Операційна діяльність щодо держборгу переходить до новоствореного Боргового агентства України, а Міністерство фінансів буде визначати лише стратегічні цілі.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні, 14 листопада, Верховна Рада в другому читанні та в цілому схвалила проєкт закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний №2144), яким, у тому числі, передбачається створення Боргового агентства України. На даний момент повноваження з формування та реалізації управління державним боргом та гарантованим державою боргом повністю відносяться до компетенції Міністерства фінансів, яке виконує свої функції в рамках діючого законодавства та затвердженої Урядом Стратегії управління державним боргом. Така модель є дієвою, проте її ефективність стримується необхідністю тривалого погодження управлінських рішень <…>”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що перехід до принципово нового для України формату управління державним боргом дозволить досягти відразу трьох цілей. По-перше, працюючи як окремий центральний орган виконавчої влади, Боргове агентство не буде залежати від політичних чинників, що важливо для підвищення довіри інвесторів та прогнозованості процесів управління державним боргом в довгостроковій перспективі.

По-друге, інституційна спроможність Боргового агентства дасть змогу більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти з управління державним боргом. У Мінфіні стверджують, що завдяки цьому потреби Уряду в фінансових ресурсах “будуть забезпечуватись на найбільш вигідніших для країни умовах та з урахуванням довгострокових ризиків”.

По-третє, Боргове агентство зможе використовувати вдосконалені механізми управління ліквідністю, застосовуючи найсучасніші ринкові інструменти. Це в свою чергу, дозволить уникнути криз ліквідності та платоспроможності на початку бюджетних періодів, ефективно використовуючи тимчасово вільні кошти.

З прийняттям закону в цілому, Міністерство фінансів управління буде визначати лише стратегічні цілі для Боргового агентства через розробку та затвердження відповідної стратегії.

«Створення Боргового агентства – відповідь на вимоги часу та наслідок виваженого аналізу поточної ситуації, що відповідає найкращим міжнародним практикам», – прокоментував заступник міністра фінансів Василь Шкураков.

У Мінфіні додали, що підтримана сьогодні Верховною Радою модель управління державним боргом десятиліттями успішно функціонує в таких розвинених країнах Європейського союзу, як Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та ін.

 

За кібератакою на британських лейбористів стоять хакери Lizard Squad

Хакерська група Lizard Squad взяла на себе відповідальність за нещодавню атаку на цифрові ресурси британської Лейбористської партії та погрожує родині її лідера Джеремі Корбіна.

Про це повідомляє Independent – Укрінформ.

“DDoS-атака на Лейбористську партію має на меті показати, що жоден уряд, який підтримує тероризм, не повинен керувати країною”, – йдеться у заяві групи.

Один із членів Lizard Squad заявив виданню, що хакерська група запланувала ще більше атак.

“Якщо лейбористи переможуть на виборах (12 грудня – ред.), ви можете розраховувати, що всі урядові і лейбористські вебсайти будуть відключені”, – сказав він.

Представник хакерської групи додав, що “особисті облікові записи членів родини Джеремі Корбіна уже зламані, а їхній домашній інтернет зазнає DDoS-атаки”.

Як повідомлялося, 12 листопада цифрові платформи британських лейбористів зазнали масштабної хакерської атаки. За словами речника партії, кібератака була “не успішною”, і хакери не змогли викрасти дані, оскільки спрацювали “потужні системи безпеки”.

Лейбористи передали інформацію про інцидент в Національний центр кібербезпеки.

Раніше хакери з Lizard Squad зламали акаунти у Twitter і Instagram співачки Тейлор Свіфт. Крім того, група відома кібератаками на сервіси відеоігр.

 

Хто не хоче годувати своїх хакерів – годуватиме чужих

Це повідомлення про зломників комп’ютерних мереж лише за останні дні. У XXI столітті… не заощаджуйте на кібербезпеці –  Укрінформ

У Києві, в одному з готелів, затримано 32-річного громадянина Литви, якого розшукувало ФБР за викрадення з банківських рахунків 6 мільйонів доларів США. Суд ув’язнив його на два місяці, розпочато оформлення передачі до США.

Як зазначається, розслідування щодо його злочинної діяльності розпочали ще… у 2010 році працівники американського ФБР та Служби розслідування фінансових злочинів США. Чоловік був оголошений у розшук за незаконний доступ до банківських рахунків. Серед іншого його підозрюють у викраденні 6 мільйонів доларів з рахунків американських фінансових установ, заволодінні персональними даними та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

У Києві, в одному з готелів, затримано 32-річного громадянина Литви / Фото прокуратури

Розуміючи, що екстрадиції не уникнути, затриманий дав згоду на прискорену процедуру, тож невдовзі вирушить за океан. Де з 12 листопада вже перебуває інший збурювач спокою на кібертеренах – 29-річний росіянин Олексій Бурков – який, втім, збурив на додачу і міжнародно-політичну сферу.

Ізраїль не піддався на шантаж

Буркова до США екстрадували з Ізраїлю. 12 листопада він постав перед федеральним судом у штаті Вірджинія за звинуваченням, як повідомляється на сайті Міністерства юстиції США, у шахрайстві, викраденні особистих даних з метою перепродажу, відмиванні грошей і зломі комп’ютерних систем, а також в змові з метою здійснення цих злочинів. Зокрема, через сайт Cardplanet, яким керував Бурков, за версією слідства, були продані дані понад 150 тисяч карт, власники яких втратили більше 20 мільйонів доларів. Також, як стверджується, Бурков керував закритим хакерських форумом. Йому загрожує до 80 років в’язниці. У п’ятницю суд має призначити йому запобіжний захід.

Здавалося б, до чого тут Путін? Програміст, що жив в Тюмені і Санкт-Петербурзі, був затриманий в грудні 2015 року в аеропорту Тель-Авіва за запитом США. Але рішення про його видачу Сполученим Штатам зустріло в Росії навдивовижу енергійний протест. Російська влада навіть взяла заручницю-ізраїльтянку і пропонувала обміняти на неї Буркова (на початку жовтня до 7,5 років колонії засудили авіапасажирку, яка летіла в Ізраїль з пересадкою в Москві – раніше ще не було, щоб обшук провели у транзитній зоні і знайдені там 10 грамів гашишу назвали контрабандою, але для такого випадку росіяни постаралися. – Авт.). Ізраїльські ЗМІ стверджували, що ізраїльтянку взяли в заручниці саме для цього обміну. Не допомогли навіть звернення про помилування до Путіна від президента Ізраїлю Реувена Рівліна та прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Але врешті Ізраїль є Ізраїль – шантаж не спрацював і хакер-росіянин уже в Америці.

Британці були готові до атаки

Підозра на російсько-гібридних хакерів падає і через масштабну атаку на цифрові ресурси британської Лейбористської партії в понеділок, повідомляє Sky News. За словами речника партії, кібератака була “не успішною”, і хакери не змогли викрасти дані, оскільки спрацювали “потужні системи безпеки”.

А ще напередодні розвідка Великої Британії MI5 провела секретну операцію з метою захисту телефонів членів Палати громад від атак російських хакерів, повідомляє The Mirror. Як зазначається, це пов’язано з тим, що на телефонні номери деяких політиків вчинено кібератаки з-за меж країни. На час операції депутатам заборонили користуватися особистими телефонами та комп’ютерами. За словами одного з парламентаріїв, йому повідомили, що було вчинено «скоординовану спробу злому його банківських рахунків з іншої держави».

Нині у Великобританії триває виборча кампанія, вибори в британський парламент призначені на 12 грудня, а на кону – доля Брекзиту, якого домагається Росія. Тому Консервативна партія та її лідер Борис Джонсон, які обіцяли здійснити вихід Британії з ЄС, на цих виборах – ситуативно «свої» для росіян. А атаковані лейбористи, відповідно, супротивник. Як Росія досягла самого виникнення Брекзиту та того «несподіваного» 51 відсотку на референдумі 2016 року, нині вже знають британські спецслужби, але чинний прем’єр-міністр Джонсон заборонив оприлюднювати ці дані.

Нині на сайт лейбористів так просто не потрапиш

Лейбористи передали інформацію про атаку в Національний центр кібербезпеки, але до виборів ще цілий місяць, тому про хакерів, які «невідомі», але чомусь діють на користь Путіна, ми ще почуємо.

… а Іспанія та Грузія – ще ні

Не далі як минулого тижня Департамент національної безпеки Іспанії повідомив, що була здійснена хакерська атака проти низки  іспанських медіакомпаній, включаючи радіомережу Cadena SER. Іспанська IT-компанія Everis також стала жертвою кібератаки, після чого сповістила співробітників про відключення комп’ютерних пристроїв. Департамент національної безпеки, оголошуючи попередження про продовження атаки, рекомендував користувачам вжити заходів обережності, зокрема, відключити від мереж обладнання, на якому немає останніх антивірусних оновлень.

А наприкінці жовтня невідомі поставили в Грузії кібер-антирекорд – найбільшу в історії країни атаку, в ході якої здійснили дефейс (заміну головної сторінки. – Ред.) 15 тисяч веб-сайтів, які були пізніше відключені. За даними місцевих ЗМІ, атака торкнулася сайту президента Грузії, а також інтернет-ресурси різних урядових установ, банків, судів, місцевих газет і телевізійних станцій. Що це було: жарт чи «розвідка боєм»?

Як хакери стали частиною нашого життя – і ще ображаються

Слово «хакер» ввійшло в наше повсякденне життя разом із повсюдним проникненням комп’ютерних технологій. Власне, чому дивуватися: крадії завжди намагалися потрапити туди, де можна поживитися – до помешкань, сейфів, складів, автомобілів. Чим складніші ставали замки – тим хитромудріші засоби зламу. А нині можна ламати одразу тисячі замків, залишаючись за тисячі кілометрів від них.

Злий жарт долі: спочатку хакерами (від сленгового “huck” – майстерно робити меблі однією сокирою) називали найкращих програмістів, які швидко та елегантно виправляли помилки в програмному забезпеченні. Але наразі назва закріпилася саме за зловмисниками, що обурює «справжніх» хакерів.

Ось, до речі, повідомляється, що Huawei проведе 16 листопада в Мюнхені конфіденційну зустріч з «відомими хакерами» (тобто у первісному, хорошому сенсі – з експертами). Мета –залучити їх до виявлення вразливостей і помилок в операційній системі. А крім практичної сторони справи, така зустріч має стати демонстрацією підвищеної уваги компанії до безпеки своїх продуктів.

Надзвичай актуальне питання, оскільки через кібератаки в 2021 році світовий бізнес втратить 6 трильйонів доларів, прогнозує старший аналітик дослідницького агентства Wikibon Дейв Велланте. Ці збитки включають витрати на відновлення комп’ютерних систем, які постраждали від злому, а також втрати від зниження продуктивності праці.

Світові продажі обладнання, програмного забезпечення і сервісів, призначених для кіберзахисту (ІБ-продуктів. – Ред.), нинішнього року досягнуть 106,6 млрд доларів, збільшившись на 10,7% порівняно з 2018-м. Обсяг цього ринку буде збільшуватися на 9,4% щорічно і складе 151,2 млрд доларів в 2023-му.

Середньостатистична велика компанія вже зараз використовує до 72 ІБ-продуктів для захисту своїх даних і IT-систем. А активність хакерів збільшується мірою зростання кількості пристроїв, які використовуються в компаніях. Кількість експлуатованих смартфонів і підключених периферійних пристроїв, які потребують захисту, продовжує зростати, створюючи нові можливості для кібератак.

У Державному центрі кіберзахисту України CERT-UA

І це тільки бізнес-сектор. А ще ж кошти мають закладати в бюджети держави в секторах військової, економічної та антитерористичної безпеки. У Європі поняття критичної інфраструктури почали використовувати ще в 1998 році, причому першою про захист систем телекомунікації, банківського і фінансового сектора, водопостачання, енергозбереження заговорила Британія. Після теракту 11 вересня 2001 року про захист національної економічної безпеки почали піклуватися в США – до переліку ключових споруд критичної інфраструктури країни внесли не тільки ядерні електростанції, дамби і греблі, урядові структури, а й національні культурні пам’ятники.Тобто готуйте гроші: «хто не хоче годувати своїх хакерів – годуватиме чужих».Олександр Волинський, Київ

 

У центрі Тбілісі протестувальники перекрили проспект

У центрі столиці Грузії Тбілісі кілька десятків людей перекрили проспект після того, як парламент провалив голосування за законопроєкт про перехід на пропорційну виборчу систему.

Про це повідомляє портал Новини-Грузія – Укрінформ.

“Після провалу законопроєкту про перехід на пропорційну виборчу систему кілька десятків людей на знак протесту перекрили проїжджу частину на проспекті Шота Руставелі”, – йдеться в повідомленні.

За словами одного з організаторів акції Гігі Макарашвілі, активісти планують перекрити й інші дороги у Тбілісі.

Громадські активісти, а також лідери і прихильники опозиції блокували рух біля будівлі парламенту Грузії.

Сьогодні о 19 годині біля будівлі парламенту представники опозиційних сил планують мітинг, який, за їхніми словами, має стати початком «кампанії загальної непокори».

Зазначається, що після дводенних гучних обговорень 14 листопада парламент Грузії прийняв законопроєкт, поданий правлячою партією «Грузинська мрія», про внесення змін до конституції, які передбачають зміну виборчої системи.

Грузинська влада ще в червні на тлі багатотисячних протестних акцій пообіцяла внести зміни до конституції, щоб уже у 2020 році провести вибори до парламенту виключно за пропорційною системою. Для прийняття конституційних поправок були потрібні голоси 113 депутатів. Однак парламент 101 голосом проти трьох провалив законопроект.

Після голосування сім депутатів заявили про вихід з парламентської більшості.

 

Данілов сподівається на співпрацю з Норвегією у сфері кібербезпеки

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов під час зустрічі із заступником міністра оборони, держсекретарем Міноборони Королівства Норвегія Туне Скуген обговорили питання двостороннього співробітництва в контексті агресії РФ проти України та питання безпеки у кіберсфері.

Про це повідомляє пресслужба РНБО – Укрінформ.

“Секретар Ради національної безпеки і оборони Україні Олексій Данілов провів зустріч із заступником міністра оборони, державним секретарем Міністерства оборони Королівства Норвегія пані Туне Скуген. Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва й обмінялися думками щодо поточної безпекової ситуації в Європі та світі в контексті агресії РФ проти України”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що Данілов також наголосив на зростаючому значенні питань безпеки у кіберсфері.

«Сьогодні кіберзагрози виходять на перший план, і всі країни мають бути відповідно підготовлені до протидії їм», – зазначає він.

Секретар РНБО України висловив сподівання на поглиблення співпраці з Норвегією у сфері кібербезпеки.

У свою чергу Скуген наголосила, що кіберзагрози «формують новий безпековий вимір», та наголосила на необхідності розвивати системну міжнародну співпрацю у цій сфері. Також вона засудила дії Росії в питаннях порушення міжнародного права.

«Ми засуджуємо порушення з боку Росії міжнародного права, підтримуємо санкційний тиск. Ми підтримуємо Президента Володимира Зеленського у питаннях євроінтеграції, боротьби з корупцією і подальших реформ», – сказала вона.

 

Уряд Молдови очолив радник Додона

Молдавський парламент проголосував за призначення нового Кабінету міністрів на чолі з Йоном Кіку.

Про це повідомляє TV8 – Укрінформ.

“Парламент Молдови проголосував за новий уряд під керівництвом Йона Кіку. За новий Кабмін віддали свої голоси 62 депутати”, – йдеться в повідомленні.

Слід зауважити, що кандидатуру Кіку на пост прем’єр-міністра висунув президент країни Ігор Додон. Йон Кіку раніше був його радником з економічних питань.

Новопризначений глава уряду Молдови виголосив промову на засіданні парламенту. Незадовго до цього парламентський юридичний комітет затвердив представлений список нового уряду.

На пост міністра закордонних справ Кіку висунув кандидатуру зовнішньополітичного радника Додона Ауреліу Чокоя, а в програмі уряду передбачене “посилення співпраці з Європейським Союзом, стратегічне партнерство зі США та Російською Федерацією, а також поглиблення дружніх відносин із сусідніми державами”.

Загалом у програмі уряду передбачено кілька дій, які матимуть як негайний характер, так і довгостроковий. Зокрема, Кіку обіцяє “виправлення помилок, допущених у реформі правосуддя, та покарання тих, хто знецінив банківську систему, та тих, кому не вистачало штату Кишинівського міжнародного аеропорту”.

Окрім цього, у програмі вказано “невідкладне виправлення закону про бюджет на 2019 рік, щоб мати змогу виплачувати зарплати кільком категоріям бюджетників”. Згодом модавські депутати проголосують за запропонований Іоном Кіку Кабінет міністрів.

Раніше проросійська партія соціалістів Молдови (ПСРМ) вирішила сформувати уряд меншості після того, як проєвропейський уряд Санду було відправлено у відставку.

 

Тернопільська облрада виступає проти відкриття ринку землі

На сьогоднішній сесії Тернопільської обласної ради депутати ухвалили заяву з приводу незгоди зі спробами запровадження в Україні ринку землі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми, депутати Тернопільської обласної ради, послідовно відстоюючи інтереси громади Тернопільщини, заявляємо про свою категоричну незгоду зі спробами, спрямованими на запровадження в Україні так званого “ринку землі”, який несе у собі загрозу знищення, загрожує стабільності економіці та державному суверенітету”, – йдеться у заяві.

Також у документі зазначається, що 13 листопада “провладна більшість у Верховній Раді” проголосувала в першому читанні законопроєкт щодо запровадження ринку землі, “незважаючи на спротив органів місцевого самоврядування, численні акції протесту фермерів, представників агропромислових підприємств, небайдужих громадян України, політичних та громадських організацій”.

Депутати також звернулися до голови Тернопільської обласної державної адміністрації Ігоря Сопеля з проханням донести цю позицію до Президента та уряду.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада народні депутати у першому читанні підтримали законопроєкт №2178-10, який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Водночас, Президент Володимир Зеленський пропонував провести референдум з питання продажу української землі іноземцям.

 

Київрада просить уряд не допустити продаж сільгоспземель

Київська міська рада прийняла рішення “Про звернення Київської міської ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів щодо недопущення продажу землі сільськогосподарського призначення”.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема депутати Київради закликають парламент не дозволяти продаж землі сільськогосподарського призначення до проведення всеукраїнського референдуму. Крім цього, депутати пропонують створити державний земельний банк.

У документі зазначається, що, згідно з Конституцією України, земля є об’єктом права власності українського народу і основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як відомо, 13 листопада Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 2178−10 про введення ринку землі.

 

До земельного законопроєкту внесуть правки про референдум — Милованов

До законопроєкту про ринок землі будуть внесені правки щодо референдуму.

Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов на брифінгу у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Правки ж вносяться між першим і другим читанням. Про референдум будуть правки. Я думаю, що парламент це питання вирішить, і вирішить ефективно”, – сказав Милованов.

На запитання про те, чи відбудеться референдум про ринок землі до того, як цей ринок запрацює, міністр відповів: “Ядумаю, що парламент розбереться з цим”.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада народні депутати у першому читанні підтримали законопроєкт №2178-10, який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Водночас, Президент Володимир Зеленський пропонував провести референдум з питання продажу української землі іноземцям.

 

Рада передала частину акцизів на пальне до місцевих бюджетів

Верховна Рада України ухвалила правку до Бюджетного кодексу України щодо передачі частини акцизів на пальне до джерел фінансування місцевих бюджетів, внаслідок чого фінансування Дорожнього фонду у 2020 році скоротиться майже на 8 млрд гривень.

За відповідну правку №2144 до проєкту закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” проголосувало 275 народних депутатів України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За виключенням того, що тільки що депутати проголосували – відправити на місцеві бюджети близько 8 мільярдів – решта (акцизного податку на пальне у 2020 році – ред.) піде на Дорожній фонд”, – сказала міністр фінансів Оксана Маркарова.

Відповідно до ухваленої правки до Бюджетного кодексу, 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44% акцизного податку із ввезеного на митну територію України пального зараховуватимуться до бюджетів місцевого самоврядування.

Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада під час презентації проєкту держбюджету на 2020 рік, підготовленого до другого читання, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що у держбюджеті на наступний рік закладено рекордний обсяг фінансування Дорожнього фонду – 73,7 млрд гривень.

 

Данилишина переобрали головою Ради НБУ

На засіданні Ради Національного банку України головою Ради НБУ вдруге обрано доктора економічних наук, академіка НАН України Богдана Данилишина.

Про це Данилишин повідомив у Facebook – Укрінформ.

“14 листопада 2019 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Ради), на якому було обрано керівництво Ради та затверджено кошторис адміністративних витрат Національного банку України на 2020 рік. Головою Ради вдруге призначено доктора економічних наук, професора, академіка НАН України Богдана Данилишина”, – йдеться в повідомленні.

Заступником голови Ради призначено доктора економічних наук, професора Василя Фурмана.

На підставі вимог статей 5, 9 Закону України “Про Національний банк України” Рада за результатами обговорення затвердила кошторис адміністративних витрат Національного банку України на 2020 рік, схвалений рішенням Правління Національного банку України та опрацьований Аудиторським комітетом Ради.

Як повідомлялось, до повноважень Ради Національного банку належать, зокрема, розробка Основних засад грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку; контроль за проведенням грошово-кредитної політики; аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку та розробка пропозицій щодо внесення змін до неї; щорічне затвердження кошторису витрат Національного банку на наступний рік.

 

Американські вчені розповіли, як створити роботів з емоціями

Дослідники Кінсон Ман і Антоніо Дамасіо з університету Південної Каліфорнії описали підхід, який допоможе створити роботів зі «штучним еквівалентом почуттів».

Про це повідомляє портал Naked Science – Укрінформ.

“Дослідники Кінсон Ман і Антоніо Дамасіо описали підхід, який допоможе створити роботів зі “штучним еквівалентом почуттів”, – йдеться в повідомленні.

На думку вчених, ключем до появи емоцій і почуттів служить гомеостаз – прагнення системи до подолання умов навколишнього середовища, відновлення внутрішнього балансу і самовідтворення.

Це прагнення лежить в основі інстинкту самозбереження.

На думку Мана і Дамасіо, найперспективніший шлях до створення роботів, які думають і відчувають, – це поєднання методик глибокого навчання і так званої м’якої робототехніки (конструювання роботів з матеріалів, які максимально подібні до біологічних тканин).

Така комбінація дасть змогу виробити у роботів певне відчуття власної вразливості і гомеостатичну реакцію на зовнішні зміни.

Зазначається, що створення роботів, здатних проявляти гомеостатичні реакції, має сприяти поліпшенню їх «поведінкової автономії». Таким чином, людям і роботам буде простіше взаємодіяти і вирішувати виникнення конфліктних ситуацій.

 

Туск закликає британців не полишати спроб зупинити Brexit

Президент Європейської ради Дональд Туск закликав британців перед виборами в країні не здаватися у своїх спробах зупинити Brexit.

Про це повідомляє Sky News із посиланням на виступ Туска в Брюсселі на церемонії відкриття навчального року в Коледжі Європи – Укрінформ.

«Дональд Туск, президент Європейської ради, втручаючись у передвиборчу кампанію в Об’єднаному Королівстві, закликав британських виборців не залишати спроб зупинити Brexit. Туск при цьому наголосив, що в разі виходу з ЄС Велика Британія стане аутсайдером та другорядним гравцем», – йдеться в повідомленні.

Туск зауважив, що хоче «сказати дещо, що я не наважився б сказати кілька місяців тому, оскільки мене могли б звільнити за те, що я був занадто відвертим». Єврочиновник підкреслив, що Brexit, імовірно, ознаменує «реальний кінець Британської імперії».

Президент Європейської ради зазначив: «Вибори у Британії відбудуться за місяць. Чи можна все ще повернути? Ганна Арендт (відомий політолог-теоретик – ред.) вчила, що речі стають незворотніми лише тоді, коли люди починають так думати. Отже, єдині слова, які сьогодні приходять мені в голову, просто: не здавайтеся».

Як відомо, 1 грудня завершуються повноваження Туска на посаді президента Європейської ради, його місце посяде бельгієць Шарль Мішель.

Наразі датою виходу Великої Британії з лав Євросоюзу є 31 січня 2020 року. Brexit уже тричі відтерміновували.

 

Україна багато зробила для «промислового безвізу» на законодавчому рівні — Качка

Українська влада ухвалила багато рішень на законодавчому рівні щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (Угода ACAA), так званого “промислового безвізу”.

Про це на 3-му міжнародному Форумі асоціацій у Києві заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Качка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна дуже багато зробила для ухвалення відповідного законодавства (для «промислового безвізу» – ред.)”, – сказав він.

Водночас, за словами Качки, нині європейські компанії, які імпортують товари з ЄС до України, запитують у Міністерства, чому їм потрібно проходити схожі процедури в Україні, після того як вони їх уже пройшли в Євросоюзі.

Заступник міністра вважає, що довготривале заохочення України з боку Єврокомісії щодо синхронізації законодавства згідно з Угодою про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів нині створює певні перепони в питанні спільної торгівлі.

Пізніше директор зовнішньополітичної служби ЄС, відповідальний за Східне партнерство, Люк Девінь зауважив, що Брюссель не обіцяв Києву “промисловий безвіз”.

Водночас, він зауважив, що торговельні відносини між Україною та ЄС і так уже стали успішними, і без Угоди про ACAA.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» № 124-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 20 вересня 2019 року.

Цей закон є одним з ключових для отримання Україною “промислового безвізу” з ЄС.

 

Рада зробила перший крок до удосконалення системи землеустрою

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За проєкт закону №2194 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель” проголосували 272 народні депутати.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що законодавчий акт було розроблено з метою удосконалення процедур складання документації із землеустрою, усунення надмірного державного втручання у здійснення землеустрою та оцінки земель в Україні та спрощення умов доступу до земельних ресурсів для громадян і підприємців.

Так передбачається скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. Відповідно до законопроєкту, має бути запроваджено незалежний контроль документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування. Відомостям документації із землеустрою надається статус публічних, відкритих та загальнодоступних даних. Також має відбутися інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Заплановано запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою, як альтернативи державному контролю. Передбачено зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних із проведенням землеустрою.

Проєктом закону передбачено, зокрема, передачу земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Також передбачено надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.

Пропонується створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.

Надаються повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель обласним державним адміністраціям, а також виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

З метою підняття престижу професії працівників землевпорядної галузі та надання можливості оцінки найвищих професійних здібностей інженерів-землевпорядників та їх особливих заслуг перед державою пропонується внести зміни до Закону України “Про державні нагороди України”, запровадивши почесне звання у галузі землеустрою – “Заслужений землевпорядник України”.

Автори законопроєкту сподіваються, що в цілому всі ці зміни призведуть до зменшення ризиків хабарництва та корупції, а також збільшать матеріальну базу місцевого самоврядування.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні народні депутати у першому читанні підтримали законопроєкт №2178-10, який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні.

 

Рада ухвалила законопроєкт про електронні земельні торги

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону №2195 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За рішення про ухвалення в першому читанні за основу законопроєкту № 2195 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони” проголосували 262 народні депутати.

Редакцією проєкту закону передбачено запровадження обов’язкового продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони.

Даним проєктом закону визначається, що за нового порядку проведення земельних торгів через електронну торгову систему буде автоматизовано низку процесів – наприклад, здійснення ставок учасниками, подання ними заявок на участь тощо. Також публікація всіх документів, які стосуються торгів та земельних ділянок, буде у загальнодоступній та відкритій електронній торговій системі.

Приміром, на відміну від положень чинного законодавства, земельні торги проводитимуться відповідно до договору між організатором та оператором електронного майданчика. Усі деталі організації земельних торгів, а саме – розмір, порядок сплати та повернення винагороди оператору електронного майданчика – будуть визначені у встановленому порядку Кабінетом міністрів України.

На думку авторів законопроєкту, електронні аукціони забезпечать не тільки підвищення кількості проданих та орендованих об’єктів, а й збільшать вартість та розмір орендної плати за ці ділянки землі. Також продаж та передача в користування земельних ділянок через електронні торги забезпечить прозорість процедур, оскільки суб’єктивний вплив на земельні торги буде мінімізований та замінений автоматичними діями електронної системи.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні народні депутати у першому читанні підтримали законопроєкт №2178-10, який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні.

 

Рада ухвалила закон про використання “оборонних” земель

Верховна Рада в другому читанні ухвалила рішення “Про внесення зміни до статті 4 закону № “Про використання земель оборони” щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За ухвалення закону № 0855 “Про внесення зміни до статті 4 Закону України “Про використання земель оборони” у другому читанні проголосували 334 народні депутати.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що ухвалення змін до закону обумовлено необхідністю правового врегулювання процесу використання земель оборони для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Це дасть змогу за погодженням з Міністерством оборони України використовувати землі оборони для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

“Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади та Міністерством оборони України можуть використовуватись для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України”, – йдеться у зміненій редакції закону.

Також віднині відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку (436-2013-п), встановленому Кабінетом міністрів України та відповідно до цього закону.

 

Зеленський підписав закон про е-систему у сфері будівництва

Президент Володимир Зеленський підписав закон про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» № 199-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 жовтня 2019 року”, – ідеться в повідомленні.

Як зауважили в ОП, закон має на меті покращення якості надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, зниження корупційних ризиків при їхньому наданні, забезпечення публічності надання таких послуг.

Зокрема, документ передбачає створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у складі містобудівного кадастру, що об’єднає у спільному інформаційному ресурсі всі дані про ринок будівництва. Інформація, яка міститься в базі системи (крім персональних даних), буде доступною через портал електронної системи.

Закон також дозволяє подавати документи в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших передбачених законом послуг у сфері будівництва, а також одержувати такі послуги в електронній формі.

Оплату адміністративних послуг у галузі будівництва та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також можна буде здійснювати за допомогою електронної системи.

Крім того, законом передбачається скорочення переліку документів, що подаються для отримання адмінпослуг у сфері будівництва.

Також запроваджується ідентифікатор об’єкта будівництва та завершеного об’єкта, який буде незмінним протягом життєвого циклу об’єкта, і єдиний порядок присвоєння та зміни адрес об’єктів нерухомого майна.

Передбачається, що імплементація закону забезпечить скорочення строків надання адміністративних послуг у сфері будівництва; сприятиме підвищенню якості їх надання, зниженню корупційних ризиків при наданні таких послуг та забезпечить публічність у сфері будівництва. Також реалізація норм закону сприятиме підвищенню позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Doing Business за напрямом «Отримання дозволу на будівництво».

 

Приватизація має відбуватись без “договорняків” — Гончарук

Підготовка об’єктів до великої та малої приватизації, як і сам продаж має відбуватися дуже прозоро, аби згодом не виникало жодних питань щодо законності.

Про це Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав на нараді з питань приватизації державних підприємств, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“До кінця року, з одного боку, залишається дуже мало часу. Нам важливо організувати роботу з підготовки до продажу цих підприємств таким чином, щоб суспільство бачило, що це не якісь договорняки, що це процедури конкурентні, і всі, хто хоче взяти участь у купівлі цих активів, зрозуміли, що ціна формується внаслідок відкритої процедури, а не за попередньою або якоюсь тіньовою домовленістю”, – сказав Гончарук.

За його словами, необхідно знайти по кожному об’єкту незалежних радників, які допоможуть державі якісно підготувати їх до продажу, очистити їх від тіньових або незрозуміло яких інших зобов’язань та інтересів чиїхось, кримінальних справ, штучно створених боргів.

Дуже важливо, наголосив Прем’єр-міністр, щоб усі процеси, які торкаються підготовки об’єкт до продажу та й сама приватизація проходили дуже прозоро та відкрито.

Глава уряду нагадав про те, що Президент поставив чітке завдання: до 31 грудня 2019 року 500 підприємств мають бути передані Фонду державного майна для великої та малої приватизації. Усі органи виконавчої влади мають підготувати перелік, документацію та передати об’єкти в управління ФДМУ.

Як зазначили у Фонді державного майна, нині 20 підприємств великої приватизації визначені для першочергового продажу: АТ ОГХК, ДП “Електроважмаш”, ДП “ВК “Краснолиманська”, ПАТ “Центренерго”, АТ “ОПЗ”, ПрАТ “Президент-Готель”, НАК “Украгролізінг”, 5 обленерго (АТ “Хмельницькобленерго”, АТ “Миколаївобленерго”, АТ “Харківобленерго”, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, ВАТ “Тернопільобленерго”), 5 ТЕЦ (АТ “Дніпровська ТЕЦ”, АТ “Херсонська ТЕЦ”, АТ “Криворізька ТЕЦ”, ПАТ “Одеська ТЕЦ”, ДП “Сєверодонецька ТЕЦ”), а також АТ “Сумихімпром”, АТ “Оріана”, ПрАТ “Індар”.

Що стосується малої приватизації, то всі підприємства можна придбати виключно на аукціонах на “Прозоро”. У переліку з’являються, наприклад, такі: ДП “Іскра”, ДП “Ліктрави”, ДП “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, ДП “Вінницький авіаційний завод – “ВІАЗ”, ДП Рибне господарство “Галицький”, ДП “Чорноморський яхт-клуб”, ДП “Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві”, ДП “Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві”, а також Єдиний майновий комплекс ДП “Броварський оптовий ринок”, ДП Вінницький завод “Кристал”.

В Україні є 3643 об’єкти, в яких держава має більшу частку власності. З них 2300 більш-менш ефективні, усі інші, на думку влади, можна визнати банкрутами. При цьому більше тисячі з них були у списку заборонених до приватизації.

Гончарук очікує від Фонду держмайна призначення радника з приватизації ПАТ “Центренерго” вже найближчим часом.

Про це він написав у Facebook.

“Уже найближчим часом я чекаю від Фонду держмайна таке: затвердити радника щодо Центренерго; розпочати процес затвердження інвестиційних радників по решті 14 об’єктів великої приватизації за списком для першочергового продажу; підготувати підприємства для другої черги продажу, щоб було що показувати потенційним інвесторам”, – наголосив Гончарук.

Він також зауважив, що до 1 квітня наступного року Фонд держмайна має передати 1 об’єкт для великої приватизації та розпочати приватизацію ще 5 об’єктів.

“Із саботажем на місцях — будемо приймати рішучі рішення. За необхідністю — залучимо правоохоронні органи. Приватизація — це відкриття великого інвестиційного вікна можливостей для збиткових і непрацюючих роками підприємств”, – додав Гончарук.

 

Рада ухвалила закон про передачу справ від Укртрансгазу новому оператору ГТС

Верховна Рада в цілому прийняла закон №2249 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу”.

Документ підтримали 266 депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроєкт представляла заступниця голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді Роксолана Підласа, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Пропонуємо оператору ПАТ “Укртрансгаз” одноразово замінити сторону договору винятково на нового оператора ГТС. Мова йде про договори публічних закупівель, які необхідні для обслуговування ГТС. Чинний закон про публічні закупівлі не передбачає такої можливості. Але “Укртрансгаз” та МГУ це дві державні компанії, які володіють стратегічним державним активом. Ми повинні забезпечити безперервне обслуговування ГТС”, – сказала заступниця голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді Роксолана Підласа, яка представляла законопроєкт.

Новому Оператору ГТС протягом трьох місяців дозволили закуповувати роботи, товари та послуги в АТ “Укртрансгаз” без проведення тендеру, якщо такі закупівлі необхідні для функціонування ГТС чи сховищ газу.

“Дія закону буде тимчасовою. Він втратить чинність через три місяці, але не пізніше, ніж набере чинності нова редакція закону “Про публічні закупівлі”, – відзначила Підласа.

Як пояснив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, цей закон необхідний, щоб перенести договірні відносити АТ “Укртрансгаз” на нового незалежного сертифікованого оператора ГТС без додаткових процедур, на виконання яких уже не буде часу.

Крім того, депутати ухвалили за основу законопроєкт №2359-1 (альтернативний до №2359) про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо створення умов для забезпечення виконання зобов’язань України з відокремлення діяльності з транспортування природного газу.

Як випливає з пояснювальної записки, у іншому випадку “Укртрансгаз” мав би сплатити ПДВ у сумі 2,6 млрд грн, адже податкові зобов’язання компанії з’являться у податковий період протягом якого відбувається відвантаження майна.

 

Ініціаторка імпічменту назвала “хабарництвом” вимоги Трампа до України

Спікер Палати представників США конгресвумен від Демократичної партії Ненсі Пелосі заявила, що виставлені Трампом умови до України щодо поновлення оборонної допомоги в обмін на розслідування проти Байденів є “хабарництвом”.

Про це вона заявила в четвер під час підходу до преси в будівлі Капітолію, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Хабар полягає в наданні або призупиненні військової допомоги (Україні – ред.) в обмін на публічну заяву про фейкове розслідування щодо виборів”, – заявила спікер-демократ.

“Це хабарництво”, – наголосила Пелосі, яка розпочала процедуру імпічменту американського президента.

При цьому вона не відповіла, чи буде звинувачення в хабарництві фігурувати у підсумках розслідування Палати представників щодо імпічменту президента. Вона пояснила, що про це говорити зарано, й законодавці формально повинні дійти висновку після розбору ситуації.

“Ми навіть не прийняли (остаточного – ред.) рішення щодо імпічменту. Саме це стане результатом розслідування. І коли комітети приймуть рішення по цьому, вони визначать статті”, – зауважила спікер.

Водночас, вона підкреслила, що Трамп помиляється, коли називає свої дії “ідеальними”, бо насправді вони є “абсолютно неправильними”.

Як повідомлялося, в середу у Вашингтоні відбулися перші публічні слухання в контексті розслідування з імпічменту президента США.

 

КСУ визнав конституційною ініціативу Зеленського про народовладдя

Конституційний Суд надав висновок, що законопроєкт №1015 щодо законодавчої ініціативи народу відповідає Конституції України.

Про це повідомляє пресслужба КСУ – Укрінформ.

“Цим Висновком Конституційний Суд України визнав законопроєкт про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України”, – йдеться в повідомленні.

Водночас Конституційний Суд України зазначає, що внесення запропонованих законопроектом №1015 змін до Основного Закону може за певних умов призвести до обмеження прав і свобод людини.

КС як застереження констатує, що запропоноване законопроєктом положення “право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу” потребує конкретизації виходячи з того, що у Конституції України поняття “народ” застосовано у значенні “Український народ – громадяни України всіх національностей”.

Також зазначається, що відповідно до частини другої статті 5 Конституції України народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, тому його не може бути визначено суб’єктом законодавчої ініціативи без встановлення в Конституції України відповідної кількості громадян України, які мають право голосу, для здійснення законодавчої ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 3 вересня включила до порядку денного сесії та направила для отримання висновку до Конституційного Суду президентський законопроєкт №1015 “Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)”, ініційований Президентом Володимиром Зеленським.

Як ідеться у Пояснювальній записці, законопроєкт пропонує доповнити перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи таким суб’єктом, як народ. Таким чином, пропонується викласти статтю 93 Конституції в такій редакції: “Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу, Президентові України, Кабінету міністрів України, народним депутатам України та реалізується ними у випадках і порядку, визначених Конституцією України і законами України”.

Крім того, пропонується доповнити статтю 93 Конституції нормою щодо законодавчої процедури, згідно із якою закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією та законами України.

 

Рябошапка заявляє, що звільнить прокурора, який вів справу Burisma

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка заявив, що прокурор Костянтин Кулик, який вів справу щодо компанії Burisma, буде звільнений з органів прокуратури, оскільки не пройшов атестацію.

Про це керівник ГПУ сказав у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода і “Голосу Америки” «Настоящее время» – Укрінформ.

«Цього прокурора знає весь світ тепер. Це Костянтин Кулик… Він не прийшов на тестування, закон нам не залишає іншого шляху, ніж попрощатися з Костянтином Геннадійовичем», – сказав Рябошапка.

Водночас він наголосив, що американські прокурори не зверталися до Генеральної прокуратури України по сприяння в провадженні щодо Burisma.

«У зв’язку з цим провадженням – ні», – сказав Рябошапка, додавши, що «у нас прекрасна співпраця із дипломатичною установою, із правоохоронними органами американської сторони».

Він також запевнив, що тиску на нього у зв’язку з цієї справою ніхто не чинить. “Я абсолютно розумію, що мені треба робити, і якогось тиску ні від нашого Президента, ні від іноземних політичних осіб я не відчуваю. У принципі, я тут вільний робити те, що я вважаю правильним, те, що відповідає закону, а не те, чого хоче хтось збоку”, – заявив генпрокурор.

Як повідомлялося, 21 вересня колишній віцепрезидент США Джо Байден, потенційний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року, закликав розслідувати інформацію про те, що Трамп у телефонній розмові міг тиснути на Президента України Володимира Зеленського, закликаючи розпочати розслідування проти Байдена і його сина Гантера, який був членом ради директорів компанії Burisma.

Палата представників Конгресу США 24 вересня ініціювала формальне розслідування дій президента Трампа, підсумком якого може стати рішення про його імпічмент – відсторонення від посади.

25 вересня Білий дім оприлюднив недослівний виклад розмови липневого спілкування Дональда Трампа і Володимира Зеленського телефоном. Американський лідер сказав українському колезі про «дуже багато розмов» стосовно сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена Гантера.

За словами Трампа, Байден-старший зупинив розслідування проти української енергетичної компанії Burisma. Зеленський сказав, що знайомий з ситуацією і запевнив, що новий генпрокурор з нею “розбереться”.

Пізніше Зеленський пояснив, що Україна не має зобов’язань розслідувати чи не розслідувати справу, яка стосується сина Байдена.

 

Під час реформи “Укрзалізниці” обов’язково врахують інтереси колективу – ОП

Заступник керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів під час спілкування з представниками Міністерства інфраструктури та АТ “Укрзалізниця” запевнила, що під час реформи інтереси колективу держкомпанії обов’язково будуть враховані.

Про це повідомляє пресслужба ОП – Укрінформ.

«Представників профспілок обов’язково включатимуть в обговорення плану реструктуризації залізниці, щоб максимально врахувати інтереси колективу Укрзалізниці», – цитує Ковалів пресслужба.

Вона обговорила з представниками Міністерства інфраструктури, АТ «Укрзалізниця», профспілки залізничників і транспортних будівельників України актуальні проблеми реформи залізничної галузі в державі та наголосила, що наразі УЗ є однією з найбільших державних компаній та одним із найважливіших стратегічних активів у країні.

Заступник керівника Офісу наголосила на необхідності вести діалог з профспілками щодо подальшої долі конкретних об’єктів з-поміж непрофільних активів компанії під час їхньої можливої приватизації. Учасники зустрічі домовилися про включення представників галузевої профспілки до робочої групи, яка займається напрацюванням узгодженої версії законопроєкту про залізничний транспорт України.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні у Києві під ОП мітингували профспілки залізничників і транспортних будівельників України з вимогою звільнити Євгена Кравцова з посади голови правління АТ “Укрзалізниці” та недопущення приватизації компанії.

Верховна Рада України 2 жовтня ухвалила закон, який скасовує перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

 

Україна має продовжувати співпрацю з МВФ, а не з Росією – Милованов

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вважає, що Україна має продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та залучати фінансування від міжнародних організацій, а не від Росії.

Про це він сказав у кулуарах Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ідея того, що ми маємо брати зовнішнє фінансування із Росії, а не з МВФ, з цією позицією я не погоджуюсь”, – сказав Милованов, відповідаючи на запитання, як він ставиться до заяви олігарха Ігоря Коломойського стосовно того, що Україна має відвернутись від МВФ та взяти гроші від Росії.

Він додав: “Якщо ми далі будемо розвивати економіку, в нас буде низька інфляція, хороші інвестиції, зростання заробітної плати, то з часом нам програми МВФ не будуть потрібні, і всі будуть довіряти нам як державі Україна”.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні олігарх Ігор Коломойський в інтерв’ю The New Your Times заявив, що Україні варто відвернутися від Заходу та налагодити відносини з РФ. Також олігарх заявив, що кредити з РФ можуть замінити Україні кредити МВФ.

Місія Міжнародного валютного фонду розпочне свою роботу в Києві у четвер, 14 листопада, для продовження обговорень з представниками влади стосовно нової програми.

18 жовтня директор Європейського департаменту МВФ Пол Томсен заявив, що нова програма МВФ для України у форматі розширеного фінансування (EFF) розрахована на три роки і буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності та запровадження глибоких структурних реформ.

 

Бюджет-2020 ухвалено. Радіти чи плакати?

Перші враження від ухвалення Держбюджету: підходи до формування кошторису не змінилися. Чи зміниться життя країни – наразі незрозуміло

“Не довго музика лунала – бюджет недовго розглядали”. Такий “експромт” промайнув у голові одразу ж, як на табло у сесійній залі парламенту з’явилися результати голосування за Основний фінансовий документ країни на наступний рік. Особливо, коли згадалося про деякі попередні “потуги”, пов’язані з формуванням українських кошторисів: “під ялинку”, із “посиденьками” до півночі чи й до четвертої ранку, з тисячами і тисячами – здебільшого не підтриманих – правок. Цього разу (погано це чи ні – розбиратимемося пізніше, аналізуючи зміст документа) зовсім інша картина: 280 голосів “за” – Укрінформ.

Результати голосування за проект Бюджету-2020

Переконливо. Є й переконання, що документ більш-менш реалістичний. “Повітряних замків” там небагато. Чи правильно розподілено той – ніде правди діти – доволі скромний як для такої великої країни ресурс, на який можуть розраховувати у наступному році співвітчизники?.. Є сумніви. Як і у багатьох. І коментарів із цього приводу, мабуть, буде багато. І тональність їх буде різною. Від розуміння: “що ж ви хочете – маємо те, що маємо”, – до піни біля рота: “це чергова яма, новий виток зубожіння і насмішка над людьми із боку тих, кому в результаті останніх політичних пертурбацій вдалося проштовхнутися “до корита”. Незалежні (по-справжньому) експерти, фахівці-фінансисти й економісти почнуть детально аналізувати документ лише за кілька днів, після його публікації з усіма внесеними правками і уточненнями. Тож поки що – лише про перші враження.

Бюджет-2020: перші враження й “основні”  цифри

“280 – за Державний Бюджет на 2020 рік! Найраніше в історії України – 14 листопада 2019 року та ще й у світлу частину доби!!! Дякую кожному з депутатів, які сьогодні підтримали макростабільність і прискорення економічного зростання, підтримали кошти на освіту та медицину, соціальні видатки та стрімку розбудову інфраструктури!”, – радіє в Фейсбук  головний доповідач із “бюджетного питання”, міністр фінансів України Оксана Маркарова. Оцінки інших користувачів соцмереж не такі оптимістичні (див. вище).

Загалом те, що Державний кошторис на наступний рік затвердили вже в середині листопада, мабуть, добре. Адже тепер і розпорядники бюджетних коштів, і ті, хто відповідає за наповнення Держказни, і суспільство та бізнес матимуть змогу ретельно вивчити документ, зрозуміти, на що можна розраховувати упродовж, вочевидь, чергового непростого для України 2020 року, розробити й затвердити відповідні програми, узгодити та скоригувати плани. Добре це і для наших громад. Оскільки тамтешнім чиновникам і депутатам не доведеться “пороти гарячку”, ухвалюючи місцеві кошториси. Адже раніше цей процес, нагадаємо, затягувався до середини січня, а подекуди – аж до лютого. Погано, що, попри експертні прогнози, документ поспішили внести до сесійної зали до ухвалення низки важливих для наповнення державної казни і анонсованих раніше законів. Йдеться, зокрема, про:

  1. Законодавчу легалізацію грального бізнесу. Завдяки цьому планують отримати для бюджету щонайменше 3 мільярди гривень.
  2. Остаточне затвердження земельної реформи. Хоча кошти від відкриття земельного ринку і не надходитимуть безпосередньо до бюджету, але можуть позначитися на обсягах держзапозичень і на видатках, що вже передбачені під цей процес.
  3. Можливий перегляд рентних платежів та ймовірність більш стрімкого, аніж передбачено Податковим кодексом, підвищення деяких акцизів – приміром, на тютюнові вироби. Це теж – “плюс-мінус” кілька мільярдів гривень.
  4. Невизначеність із подальшим транзитом російського газу українською ГТС. Нагадаємо, щороку цей вид господарської діяльності приносить нашій країні до $3 мільярдів. Ці кошти не відображають у доходній частині бюджету окремим рядком. Але цей ресурс забезпечує левову частку надходжень у рамках фінансових зобов’язань перед державою НАК “Нафтогаз України”. До холдингу, як і до НБУ, в Основному кошторисі “доводять” цифри необхідних відрахувань. Загалом ідеться, зазвичай, про приблизно 150-200 мільярдів гривень (“на двох”). Не буде транзиту – “Нафтогазу” доведеться або “затягувати зашморг” на шиї внутрішніх споживачів, або визнавати неможливість передбачених Держкошторисом відрахувань. Найбільш прогнозований вихід для уряду – збільшення зобов’язань Нацбанку. Банкіри, вочевидь, таки зможуть дещо “нашкребти по засіках”. Решту – доведеться “додруковувати”. А це – ризик пришвидшення інфляції, девальвації національної валюти і пов’язані із цим “трабли”…

З одного боку, влада, вочевидь, впевнена, що до кінця року зможе забезпечити ухвалення відповідних рішень (за великим рахунком, усе, крім “ространзиту”, – у “наших руках”). З іншого: а раптом форс-мажор? Монобільшість голосує уже далеко не так одностайно, як на початку вересня. Що тоді? Внесення бюджетних змін вже узимку чи навесні? Не комільфо… Можливо, хтось і нагадає: розв’язувати проблеми краще тоді, коли вони почнуть з’являтися. Але є відчуття, що “тоді” може бути пізно. Тому, сподіватимемося, що після такого “бліцкригового” затвердження Державного кошторису урядовці й парламентарії не “спочиватимуть на лаврах”, а поінформують суспільство про ймовірний “план Б” на випадок цих та подібних форс-мажорів…

А поки що – тримайте цифри:

Доходи державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 трильйон 93 мільярди гривень.

Бюджетні видатки – 1 трильйон 180 мільярдів гривень.

На обслуговування держборгу передбачили 141,5 мільярдів. Ще 282,1 мільярда піде на виплату “тіла” кредитів. Також проєктом бюджету на 2020 рік передбачені нові зовнішні ($4,9 мільярда) і внутрішні запозичення (231,1 мільярда гривень).

Видатки на національну безпеку і оборону – 245,8 мільярдів, майже на 34 мільярди більше, ніж цього року. Головні розпорядники цих коштів Міністерство оборони (130 мільярдів) та МВС (93 мільярди гривень).

На соціальне забезпечення у наступному році планують витратити 294 мільярди гривень. Зокрема, фінансування Пенсійного фонду із Держбюджету становитиме 173 мільярди (+802 мільйони на надбавки за догляд для самотніх пенсіонерів). На виплату житлово-комунальних субсидії передбачено 48 мільярдів гривень.

Мінімальна зарплата у наступному році становитиме 4723 гривень на місяць. Також пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118, з 1 грудня – 2189 гривень. Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1779, з 1 липня – 1859, з 1 грудня – 1921 гривня. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218, з 1 липня – 2318, з 1 грудня – 2395 гривень.

Видатки на інші захищені статті:

На медицину – 113,3 мільярда гривень, що на 15 мільярдів більше, аніж у 2019-ому. При цьому у процесі підготовки бюджетного законопроєкту до другого читання вдалося додатково знайти на централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів для лікування деяких складних захворювань 3,2 мільярда гривень. Ще мільярд – на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. 400 “додаткових” мільйонів піде на лікування українців за кордоном.

На освіту – 145,1 мільярд гривень, приблизно на 18 мільярдів більше, ніж цьогоріч. Нагадаємо, уряд зобов’язався забезпечити виплату у повному розмірі 30% доплати за престижність педагогічної праці і щорічної фінансової підтримки (21 тисяча гривень) молодих учителів, котрі працюють у сільській місцевості.

На розвиток культури та інформаційну сферу – 9,2 мільярда гривень.

Майже 74 мільярди передбачено на дорожнє будівництво. Але у процесі розгляду урядових бюджетних ініціатив у парламенті із цим виникли певні проблеми. Про них – далі.

Як іще до обговорення Бюджету в уряду “вкрали” майже 8 мільярдів

Розгляду Закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” у сесійній залі в четвер передувало обговорення і ухвалення законопроєкту №2144 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”. Йдеться, здебільшого, про “косметичні” зміни, техніко-юридичні і редакційні правки, пов’язані, зокрема, з порядком розподілу доходів та видатків між державним і місцевими кошторисами, бюджетних субвенцій та порядку надання окремих видів соціальної допомоги. При цьому загальні підходи до наповнення Держказни і розподілу коштів фактично не змінилися. За винятком однієї – вочевидь, неприємної для уряду і важливої для місцевих громад деталі. Народні обранці підтримали попередньо відхилену профільним комітетом (з питань бюджету) поправку №209. Вона стосується розподілу надходжень від акцизного податку на продаж пального. Частину акцизу (13,44%) вирішили залишити в місцевих бюджетах. Хоча Уряд пропонував акумулювати ці кошти у Дорожньому фонді. “Ціна питання” – орієнтовно 7,7 мільярда гривень. Цей “мінус” поставив під сумнів виконання планів щодо спрямування на дорожнє будівництво щонайменше 73 мільярдів гривень, як це передбачено бюджетним законопроєктом.

З-поміж важливих змін до Бюджетного кодексу також новація щодо виплати соціальної допомоги, передбаченої законами “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” і “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, безпосередньо з Державного бюджету. Раніше, нагадаємо, ці види соціальної допомоги надавали з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій із Держказни. Оскільки такі субвенції не завжди надходили вчасно, інколи відповідні виплати відкладалися. Як і через бажання місцевої влади використати отримані від держави кошти на більш нагальні (на їхню думку) потреби. Таким же чином унормували й порядок надання безпосередньо із Держбюджету видатків на виплату державної соціальної допомоги та оплату соціальних послуг, пов’язаних з утриманням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Принагідно нагадаємо, що однією з важливих пропозицій, які були враховані при підготовці бюджетного законопроєкту до другого читання, стало збільшення на 2,2 мільярда гривень державних видатків на виплату допомоги сім’ям із дітьми. Ще на 364 мільйони збільшили розмір субвенції на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання і забезпечення житлом дітей-сиріт.

Ложа уряду у Верховній Раді

І це, певно, одні із тих змін, які дозволили прем’єр-міністрові Олексію Гончаруку написати на своїй сторінці у Фейсбук: “Новий день – нова перемога… Ми в уряді впевнені, що бюджет розвитку та безпеки людей вже найближчим часом зробить комфортнішим життя кожного українця: від немовляти до людини поважного віку”.

За його словами, підтриманий парламентаріями документ допоможе втіленню конкретних програм медичних гарантів щодо забезпечення безплатних пологів, лікування інсультів та інфарктів, надання неонатологічної допомоги (лікування й виходжування немовлят). Також в уряді нагадали про плани закупити майже півтисячі нових карет швидкої допомоги та відкрити у кожній області сучасні відділення екстреної допомоги населенню. Серед пріоритетів наступного року глава уряду назвав і підтримку молодих учителів, а також будівництво та реконструкцію мостів і аеропортів.Владислав Обух. Київ

 

Разумков назвав основні принципи законопроекту про ринок землі

Ринок землі буде відкриватися для українських громадян. Для іноземців він може стати відкритим лише після референдуму, на якому українці визначаються чи готові вони залучати іноземців. Про це сказав голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі ток-шоу “Право на владу”, передає УНН.

“Ринок землі буде відкриватися, він буде відкриватися для фізичних осіб та для юридичних осіб, власниками та кінцевими бенифеціарами, якими є українські громадяни. Це дуже важливо, і це була однією з ключових проблем з якою ми зіштовхнулися, як народні депутати, коли спілкувалися з представниками аграрних компаній, представниками малого бізнесу”, — сказав Разумков.

За його словами, інший важливий пункт, це те що передача корпоративних прав іншим компаніям, власниками якими є іноземці також не буде відбуватись.

“Референдум відбудеться, і лише після референдуму, коли українське суспільство визначиться, що воно готове , або не готове залучити та дати можливість іноземцям купувати українську землю, або продавати корпоративні права, тоді цей ринок буде відкритий для іноземців”, — розповів Разумков.

Також, Разумков наголосив, що відкривати ринок землі потрібно, для того аби у людей була можливість розпоряджатися своїм майном.

Окрім того, він зазначив, що є і ризики. Тому Президентом України було вирішено провести референдум щоб українське суспільство визначилося.

Нагадаємо, 13 листопада, нардепи схвалили закон про ринок землі у першому читанні.

 

США в ОБСЄ: Відповідальність за прогрес на Донбасі зараз повністю на Росії

Українська влада продемонструвала політичну волю до переговорів щодо припинення розпаленого Росією конфлікту на Донбасі, тепер відповідальність лежить повністю на РФ, яка має виконати свої зобов’язань в рамках Мінських домовленостей.

Про це заявив політичний радник Місії США при ОБСЄ Грегорі Макріс на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 14 листопада, у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Попри те, що останні позитивні зрушення (завершення розведення сил в Петрівському, триваюче розмінування в Золотому та будівництво моста в Станиці Луганській – ред.) обнадіюють, розпалений Росією конфлікт на сході України ще далекий від завершення, і потрібно ще багато зробити, якщо сторони хочуть досягти справжнього і тривалого миру. Відповідальність зараз лежить повністю на Росії, яка має забезпечити прогрес у виконанні своїх зобов’язань в рамках Мінських домовленостей”, – заявив він.

Американський дипломат наголосив, що президент України Володимир Зеленський та його Адміністрація “продемонстрували політичну волю до переговорів щодо припинення конфлікту”.

“Росія повинна зробити те ж саме і конструктивно підходити до вже давно назрілої зустрічі на найвищому рівні “Нормандської четвірки”, – заявив представник місії США в ОБСЄ.

 

Німецькі Зелені: Законодавство ФРН зазнало істотних змін на користь “Газпрому”

Фракція блоку Союз 90/Зелені в німецькому Бундестазі звинуватила уряд ФРН у тому, що він своїми змінами до Закону про енергетичну промисловість запроваджує в національне законодавство істотні зміни на користь “Газпрому”.

Про це йдеться у поясненні блоку, чому його депутати не голосували за зміни, яке є у розпорядженні Укрінформу.

“Завдяки законопроєкту про внесення змін до Закону про енергетичну промисловість разом з пояснювальною запискою до нього, змінами до порядку імплементації Газової директиви ЄС законодавство країни зазнало істотних змін на користь “Газпрому”. В такий спосіб фракції ХДС/ХСС та СДПН порушили обіцянку, яку дав Федеральний уряд, і порушують зобов‘язання перед нашими партнерами в ЄС заради російського державного концерну”, – йдеться у заяві.

Депутати звертають увагу на те, що до цього часу Федеральний уряд уникав з політичних міркувань будь-яких чітких заяв щодо того, чи то він обстоював цими поправками спеціальний дозвіл для Nord Stream 2, чи то буде діяти відповідно до очікувань європейських партнерів.

“Таким чином, Федеральний уряд порушує відвертіше, ніж будь-коли, першочерговість європейської єдності. Для нас це неприйнятно”, – підкреслюють Зелені.

Вони зазначають, що поправка до Закону про енергетичну промисловість відтепер усуватиме одну з останніх перешкод для запуску газпромівського Nord Stream 2 тоді як Російська Федерація не зробила жодних істотних поступок і, тим більше, не надає жодних гарантій щодо майбутнього транзиту газу через Україну. Це викликає велике занепокоєння не лише у Києві, адже, попередні «гарантії» Кремля аж ніяк не були надійними.

Тривалий час уряд Німеччини замовчував своє фактичне схвалення проєкту «Газпрому», ховаючись за визначенням його як «приватного проєкту», йдеться у заяві. Після численних протестів європейських держав-партнерів уряд Німеччини поступився двічі, щоб хоча б певною мірою зберегти європейську єдність навколо проєкту. По-перше, говорячи, що мінімальна (і до сьогодні невизначена) кількість російського газу, мала б і надалі постачатися через Україну. По-друге, Федеральний уряд обіцяв імплементувати Газову директиву ЄС, яка повинна, принаймні, пом‘якшити наслідки запуску Nord Stream 2 для зачеплених країн-членів ЄС, у національне законодавство без змін.

Федеральний уряд порушив обидві свої обіцянки, стверджують Зелені.

Союз 90/Зелені із самого початку відхиляли проєкт «Газпрому» Nord Stream 2. Вони вважають цей проєкт екологічно неприйнятним, економічно сумнівним і таким, що веде до розколу всередині ЄС. Крім того, Nord Stream 2 аж ніяк не сприятиме диверсифікації джерел енергопостачання в Німеччині, а навпаки, посилить енергетичну залежність ФРН від російського державного концерну “Газпром”.

Але перш за все, Nord Stream 2 є діаметрально протилежним європейським та німецьким цілям щодо захисту клімату, переконана екологічна партія. І підкреслює, що ця інвестиція в інфраструктуру невідновлювального, викопного палива ускладнює необхідну розбудову відновлюваних джерел енергії та, відповідно, декарбонізацію промисловості.

 

Рябошапка прокоментував ймовірність розкриття справ Гонгадзе та Шеремета

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка вважає, що повноцінне розкриття справи вбивства журналіста Георгія Гонгадзе є малоймовірним. Попри це, щодо справи вбивства Павла Шеремета, генпрокурор сподівається на розкриття злочину найближчим часом. Про це Рябошапка заявив в інтерв’ю для “Настоящее время”, передає УНН.

“Це, мабуть, одна з тих справ (справа Гонгадзе — ред), де суспільству можна або потрібно давати відповідь, і я не думаю, що суспільству ця відповідь сподобається. Я вважаю, що дуже складно буде тут досягти процесуального результату і вийти на замовників практично через 20 років після скоєння злочину. Злочин розслідується 20 років різними прокурорами, заступниками прокурорів, багато було втрачено, багато було зроблено так, щоб потім нічого не можна довести. Звичайно, ми будемо намагатися фіналізувати розслідування щодо замовників. Але, чесно кажучи, це буде неймовірно складно. Малоймовірно. Розслідування справи про замовників триває”, — зазначив Генпрокурор.

Щодо справи вбивства Шеремета, то Рябошапка відповів, що щодо цієї справи в нього “сприйняття прямо протилежне”.

“Я думаю, що ми його розкриємо”, — зазначив очільник ГПУ, та додав, що це буде найближчим часом.

За його словами, затримані раніше ветерани АТО, Владислав та Інна Грищенко, затримані не у зв’язку із розслідування вбивства журналіста. Він додав, що їх причетність до вбивства перевіряється так само, як і іншого кола осіб.

“Можуть бути, а можуть і не бути (причетні Грищенки до справи Шеремета — ред). Але затримані вони по іншій справі. Не у зв’язку з Шереметом. Ми ж не можемо сказати, що зараз відбувається в цьому кримінальному провадженні”, — заключив Рябошапка.

Нагадаємо, раніше у поліції назвали основні версії вбивства Шеремета.

 

Сенцов отримав премію імені Сергія Магнітського

Звільнений з російського ув’язнення український режисер Олег Сенцов був нагороджений міжнародною премією в області журналістських розслідувань і захисту прав людини імені Сергія Магнітського. Трансляція церемонії, яка традиційно проходить в Лондоні, велася на порталах Hermitage Capital Management — в цьому інвестиційному фонді працював Сергій Магнітський, передає УНН із посиланням на Голос Америки.

Нагорода була присуджена Сенцову ще в листопаді минулого року, проте режисер не міг її прийняти особисто, перебуваючи в полоні Кремля.

Нагороду колишньому політв’язню вручила донька сенатора Джона Маккейна Меган, її батько був посмертно нагороджений премією Магнітського в минулому році.

Про вручення нагороди Сенцову у своєму Twitter написав Вільям Браудер, засновник Hermitage Capital Management і засновник премії Магнітського.

Премія Магнітського, що присуджується з 2015 року, вручається за заслуги в сфері журналістських розслідувань і за діяльність по боротьбі за права людини.

Сам Сенцов у Своєму Facebook виклав світлини з церемонії нагородження.

 

Сурков рассказал, как “Ринат” просил о визите в Донецк – Ліга-нет

Помощник Путина сказал “Ринату”, что “лучше этого не делать”

Летом 2014 года помощник президента России, куратор террористических организаций ЛДНР Владислав Сурков в Москве встречался с неким “Ринатом”, который просил разрешения приехать в оккупированный Донецк. Об этом Сурков сказал в разговоре с одним из главарей ДНР Алексеем Бородаем, запись которого обнародовала объединенная следственная группа по делу MH17 (JIT).

Разговор датируется 3 июля 2014 года. В нем говорится о том, что “Ринат” встречался в Москве со своим “бывшим патроном”, а также просил у Суркова позволения приехать в Донецк. Продолжение разговора между Бородаем и Сурковым касалось украинского олигарха Рината Ахметова.

“Я просто не хотел с ним встречаться. Он меня терпеливо ждал три часа в ресторане”, — говорит Сурков. При этом он назвал разговор с “Ринатом” “долгим и бессмысленным”.

Сурков рассказал, что “бывший патрон” “Рината” предлагал ему участвовать в переговорах на стороне боевиков ДНР. “Ну, естественно, ответ был понятен, что это невозможно с его стороны”, — сказал Сурков.

Помощник Путин добавил, что “Ринат” “все говорил о мире, о мире, о мире, очень хорошо отзывался о тебе, а также очень хорошо говорил о Ходаковском и Пургине (главари боевиков, – ред.)”.

Также Сурков рассказал, что “Ринат” спросил, можно ли ему приехать в Донецк. “Я, честно говоря, сказал ему, что лучше этого не надо делать. Сашка, у него плохие цели. Он будет разлагать вас только”, — сказал помощник Путина.

После этого Бородай рассказал, что у него есть “интересная статистика”. “По потреблению газа. Понятно, что все предприятия области — она же республика — упали раза в три в среднем, кроме ахметовских”, – сказал боевик.

Он добавил, что, по имеющимся данным, в Дружковке эти предприятия охраняют боевики Игоря (Беса) Безлера и Александра Ходаковского.

 

Відкрите звернення щодо мови вищої освіти для іноземців

Голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергію Бабаку

Міністрові освіти і науки Ганні Новосад

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

12 листопада 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (реєстраційний №2299).

Хочемо привернути вашу увагу до внесеної в ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» зміни, яка підважує чинний закон, а також ст. 7 Закону України «Про освіту» та ст. 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Додана до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» ч. 3 в проголосованій редакції дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, тобто, по суті, заохочуватиме русифікацію іноземних студентів, зокрема, в харківських, одеських та інших вишах України.

Нас, науковців і представників громадських організацій та ініціатив, надзвичайно турбує така спроба ревізії мовного законодавства у сфері вищої освіти. Серйозних аргументів для цього немає.

Просування російської мови в освіту за межами Росії офіційно проголошено державою-агресором одним з ключових завдань для посилення впливу на зарубіжні країни і є прямим завданням агенції «Россотрудничество» та фонду «Русский мир», на які Росія виділяє мільярди. Змінюючи законодавство з метою навчання іноземних студентів російською мовою, Україна власним коштом сприятиме досягненню цілей держави-агресора.

Ми переконані, що для більшості іноземних студентів в Україні вивчати українську природно і нормально. Лише для незначної їхньої кількості російська мова є рідною. 90% іноземних студентів, що вступають до українських вишів, складають вихідці з-поза меж колишнього СРСР, які не знають російської мови. Тому логічно дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською або англійською чи іншими мовами ЄС, але нема жодних підстав заохочувати навчання російською.

З огляду на викладене закликаємо Вас:

  1. Внести поправку в підпункт 27 пункту 1 розділу І законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (реєстраційний №2299 від 22.10.2019 р.), замінивши в ч. 3 ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» слова «іноземною мовою» словами «англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу», виклавши в такій редакції: «3. Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, навчання може здійснюватися англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови».
  2. Не допустити при підготовці законопроекту 2299 до другого читання жодних змін, які погіршать статтю 48 Закону “Про вищу освіту” в частині забезпечення освітнього процесу українською мовою.

З повагою,

Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, громадський діяч, журналіст, перекладач з французької;

Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету;

Лариса Масенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук;

Володимир Василенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України;

Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, заслужений професор КНУ ім. Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України;

Людмила Кравченко, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка;

Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України”;

Сергій Сиротенко, координатор руху “Простір свободи”;

Катерина Чепура, активістка Громадянського руху “Відсіч”;

Владислав Кириченко, засновник видавництва “Наш формат”;

Сергій Оснач, громадський діяч, експерт з питань мовної політики;

Максим Кобєлєв, редактор Порталу мовної політики;

Олександр Іванов, засновник ініціативи “Переходь на українську”.

 

 

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Немає рейтингу)
Loading...
Переглядів: 436

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua