Починаючи з опівночі обстріли позицій сил АТО не припиняються. Всього зафіксовано 54 випадки відкриття вогню, у тому числі з використанням зброї, забороненої Мінськими угодами.

Про це повідомляє  прес-центр АТО – Укрінформ.

“Поранено 2 та травмовано одного бійця”, – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на Маріупольському напрямку поруч Мар’їнки вів вогонь танк, під Павлополем та Чермаликом – міномети калібру 120 мм. Двічі під обстрілами мінометів калібру 82 мм та БМП опинились опорні пункти в Водяному. У Гнутому активізувався снайпер.

“На Донецькому напрямку по позиціях під  Авдіївкою  російські найманці вели вогонь з великокаліберних кулеметів, гранатометів та мінометів калібру 82 та 120 мм. Поруч Зайцевого зі стрілецької зброї, гранатометів та БТРа. Опитне, Піски, Луганське російські окупанти обстріляли з гранатометів та кулеметів. На Луганщині під Кримським бив міномет калібру 120 мм, гранатомети та кулемети. На позиціях під Новоолександрівкою, Жовтим та Новозванівкою активно діяли снайпери ворога”, – зазначили в прес-центрі.

 

Ю.Луценко назвав законні шляхи виходу із ситуації з блокадою на Донбасі

Блокування зі зброєю залізничних шляхів не є законним, тому є два виходи або змінювати закони, бо переміщення товарів є законним, або вимагати від влади виконувати закони. Про це в ефірі телеканалу Zik повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко, передає  УНН.

“Якщо ми воюємо проти тих, хто автоматами хотів нав’язати Україні свою волю, то ми не повинні зброю, в тому числі і мисливську, використовувати як аргумент у вирішенні спірних питань. Блокувати із зброєю залізничні шляхи незаконно і нецивілізовано”, – розповів Ю.Луценко.

За його словами, серед учасників блокади є депутати, то якщо вони хочуть, то можуть ініцюювати зміни до законів.

“Є інше питання – багато законів не виконують. Ми всі на Майдані вийшли, бо було беззаконня, вони були, але їх не виконували. Давайте чесно скажемо і сьогодні багато законів чинна влада не виконує. Ми виходили на Майдан і тисли на владу, але ми не перекривали залізницю, атомну електростанцію. Ми тисли на владу, але не на державу та економіку. Тому якщо люди незгодні з діючими законами, а діючі закони до сьогоднішнього дня дозволяли торгувати, тоді будь-ласка до Кабміну і тисніть на Кабмін, але не знищуйте українську металургію, або інші галузі економіки. Саме тому є два шляхи. Перший – це міняти закони і другий – це вимагати від Уряду і влади в цілому виконання існуючих законів”, – підсумував він.

Нагадаємо,  голова СБУ заперечив факт силового розгону блокади на Донбасі.

Як повідомляв  УНН,  один з учасників блокади на Донеччині розповів про плату за чергування на “редуті.

 

Внаслідок сутичок з учасниками блокади постраждало семеро поліцейських – В.Аброськін

Внаслідок нападу учасників блокади на блокпост постраждало 7 поліцейських. Про це під час брифінгу повідомив начальник ГУ НП в Донецькій області В’ячеслав Аброськін, передає  УНН.

“У лікарню в нас доставлено 7 співробітників поліції, 5 співробітників спецпідрозділу роти спеціального призначення ГУ Нацполції Донецької області, та два співробітника Слов’янського підрозділу поліції”, – розповів В.Аброськін.

За словами, полковник ГУ НП в Донецькій області Юрія Голубана, чий підрозділ ніс службу на блок-пості біля Словянська п’ять співробітників його підрозділу отримали травми різного ступеню.

“Один з співробітників поліції був збитий машиною Парасюка, наразі він в лікарні. Два співробітника отримали тілесні травми та два співробітника були забризкані сльозогінним газом – дуже серйозні опіки на обличчі”, – розповів він.

Як повідомляв  УНН,  сьогодні активісти блокади в районі Слов’янська, на чолі з нардепом Парасюком здійснили напад на працівників поліції та прорвались через блокпост.

 

На шляху між Костянтинівкою та Краматорськом (Донецька область) близько 22:00 вівторка, 14 березня, була затримана автоколона з учасниками блокади Донбасу

Про це повідомила речниця Нацполіції у Донецькій області Наталія Шиман у Facebook – Укрінформ.

“Після того, як на блокпості біля Слов’янська в зону АТО прорвалася колона автомобілів з невідомими, у яких може бути зброя, поліцейські вжили необхідних заходів для безпеки мирних жителів. По всім містам Донецької та Луганської області було направлене орієнтування”, – йдеться у повідомленні.

У Нацполіції зазначають, що близько 22:00 колону автомобілів було помічено поблизу Краматорська.

“На вимоги зупинити рух громадяни не реагували та у черговий раз намагалися спровокувати конфлікт. З метою припинення протиправних дій співробітник поліції здійснив декілька попереджувальних пострілів у повітря”, – повідомила речниця.

Зі слів правоохоронців, це саме ті особи, яка раніше здійснила силовий прорив у зону АТО.

“Серед громадян опинився народний депутат Володимир  Парасюк, який, згідно з розповсюдженою раніше заявою, мав в цей час знаходитися у лікарні”, – розповіли у Нацполіції.

Як раніше повідомляло агентство, у  поліції звинуватили нардепа Парасюка у тому, що він  очолив напад на блокпост у Слов’янську.

 

Поліція Донеччини звернулася до Генпрокуратури з проханням дати оцінку діям народного депутата Парасюка, під керівництвом якого було здійснено напад на поліцейських у Слов’янську.

Про це йдеться у  повідомленні  прес-служби Нацполіції області – Укрінформ.

“В результаті нападу групи озброєних осіб на чолі з народним депутатом, які здійснили силовий прорив крізь блокпост в обхід законних процедур перевірки, постраждали 7 співробітників поліції, які отримали травми різного ступеню тяжкості”, – повідомили заступник голови Нацполіції України – начальник ГУ НП в Донецькій області В’ячеслав Аброськін та командир роти спецпризначення поліції Донеччини Юрій Голубан під час брифінгу в Краматорську.

За повідомленням Голубана, близько 19:00 під’їхала колона машин з невідомими. Прибулі відмовилися слідувати інструкціям штабу АТО щодо перетину блокпосту – надати документи та надати автомобільний транспорт для огляду.

“При цьому вийшов нардеп  Парасюк  та із загрозами, матом почав ображати співробітників поліції та намагатися своїми діями спровокувати бійку. Коли у одного нього це не вдалося, він дав команду своїм людям, які прибули разом з ним у колоні. По суті громадянин Парасюк очолив напад на співробітників поліції”, – зазначив Голубан.

Зазначається, що у нападі брали участь близько 40-45 осіб. Під час конфлікту постраждали 7 співробітників поліції, з них 5 – бійці роти спецпризначення та 2 Слов’янського відділу поліції.

“Співробітник спецпідрозділу був збитий машиною народного депутата, наразі він доставлений до лікарні”, – повідомив Голубан.

Тим часом сам Парасюк заявив про обстріл колони «блокадників Донбасу» краматорською поліцією.

За словами прес-секретарки  Парасюка, інцидент стався в районі села Маркове Донецької області, коли поліція зупинила колону «блокадників».

За її словами, поліцейські намагались відібрати документи та затримати учасників блокади, внаслідок чого почались сутички. Згодом, як стверджує вона, правоохоронці відкрили вогонь у бік блокадників.

Пізніше Володимир Парасюк також заявив про застосування зброї поліцією.

 

Серед учасників блокади, затриманих на станції Кривий Торець, політиків не було, а були ветерани АТО, які вірять в ідею, і багато раніше судимих.

Про це заявив представник президента України у  Верховній Раді  Артур Герасимов на пленарному засіданні парламенту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Чому там було дуже багато раніше судимих?… У мене виникає кілька питань. Якщо ми говоримо, що зброя була зареєстрована, то звідки взялися гранати. Наскільки я знаю українське законодавство, вони не можуть бути зареєстровані. Друге питання: чому там не було політиків і чому вони підставили ветеранів, які щиро вірять в ідею?”, – наголосив Герасимов.

Він вкотре зазначив, що так звана блокада “працює на терористів і загарбників”.

На переконання депутата, все це розхитує ситуацію в країні.

Як повідомлялося, 13 березня співробітниками ГУНП в Донецькій області були затримані 45 осіб із 8 областей України. Пізніше їх відпустили.

 

Закликами до “торгової блокади” народний депутат Семен Семенченко намагається за рахунок інших створювати піар-кампанію навколо себе.

Про це заявив екс-боєць батальйону “Донбас” (позивний “Іспанець”), голова спільноти ветеранів АТО Харківської області Олег Черкашин в коментарі кореспондентові Укрінформу.

“Я намагався публічно не висловлювати те, що я півтора роки виношував у собі. За підсумком того, що я зрозумів, що може статися далі (у Харкові внаслідок блокади – ред.), я зрозумів, що необхідно донести до суспільства, ким є  Семен Семенченко… Людина, яка постійно росла і піарилася на крові батальйону, і яка на даний момент не має впливу на батальйон і намагається знову ж таки, за рахунок інших, які стоять на редутах (а він там, на жаль, при усіх зіткненнях відсутній), підставляючи інших, створювати піар-кампанію навколо себе”, – заявив Черкашин.

Він підкреслив, що спостереження за “торговою блокадою” у нього викликають двоякі почуття.

Черкашин заявив, що розуміє наслідки закликів до встановлення редуту в Харкові, де “достатньо найменшої іскорки для того, щоб знову розпалити і розгойдати ситуацію в місті”.

“І я вирішив донести до громадськості те, ким насправді є ця людина (Семенченко – ред.), на основі мого особистого досвіду”, –  підкреслив Черкашин, коментуючи причини свого посту на особистій сторінці в мережі  Facebook, в якому він різко висловився на адресу Семена Семенченка.

 

Кордон з патрульних поліцейських та нацгвардійців оточив офіс Рената Ахметова у столиці, коли до будівлі прийшла колона мітингувальників.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначає кореспондент, активісти жбурляли каміння та петарди у вікна будівлі.

Також мітингувальники палили фаєри та димові шашки. Проте жодного вікна розбити не вдалося – вікна виявились броньованими.

Перед цим голова добровольчого руху ОУН Микола Коханівський закликав мітингувальників, які зібрались на Майдані Незалежності, йти до офісу Рената Ахметова в Києві.

“Сьогодні ми так само можемо ще раз сходити до Рената Ахметова. Ми можемо сходити навідати його офіс, я закликаю це зробити добровольців раз ми вже тут зібрались”, – сказав він, додавши, що активісти хочуть “нагадати, що йому (Ахметову – ред.) не місце в Україні”.

Водночас Коханівський повідомив, що добровольчий рух ОУН не планує сьогодні іти маршем до Адміністрації президента України.

Біля офісу Ахметова було кілька сотень активістів.

 

Народний депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв стверджує, що учасників блокади повторно затримано.

Про це він заявив на пленарному засіданні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Хлопці, яких поліція відпустила після вчорашнього затримання у Кривому Торці, вони наново, повторно затримуються  поліцією  на блокпостах у Донецькій області”, – сказав він.

За словами Соболєва, затримані не мають при собі грошей, мобільних телефонів та інших особистих речей.

Депутат запропонував від імені парламенту звернутися до міністра внутрішніх справ з вимогою припинити тактику такої поведінки.

“Людей треба доправити до адвокатів і до лікарень, бо частина з них побиті. А не тримати на блокпостах”, – зазначив парламентарій.

 

Під час розгону редуту учасників “торгової блокади” Донбасу в Кривому Торці правоохоронці закон не порушували.

Про це генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив журналістам на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Порушень законності з боку правоохоронних органів наразі не зафіксовано. У разі, якщо до мене звернуться постраждалі з медичними довідками про тілесні ушкодження, журналісти з будь-якими відеодоказами тощо, я, безумовно, зареєструю кримінальне провадження та перевірю законність дії силових структур. Однак на сьогоднішній момент вважаю, що законність відновлено згідно з чинним законодавством для загального блага”, – сказав Луценко.

Як повідомлялося, так звана “торгова блокада” продовжується на залізничних коліях та деяких дорогах Донбасу з січня. 13 березня з’явилася інформація про те що силовики затримали 43 учасників редуту в Кривому Торці, але згодом їх відпустили.

 

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що під час переговорів у Мінську 15 березня українська сторона порушить питання заблокованої бойовиками роботи КПВВ “Золоте”.

Про це вона сказала під час круглого столу у Верховній Раді на тему “Контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду: реалії та перспективи”, повідомляє кореспондент Укрінформу

“Ми, усвідомлюючи наскільки високим є потік людей з двох сторін, доклали максимум зусиль, наприклад, для того, щоб був відкритий КПВВ “Золоте” ще 31 березня минулого року, але досі він не працює…КПВВ “Золоте” є найбільш безпечним і найбільш обладнаним технічно. Тому українська сторона як у тристоронній контактній групі, так і в гуманітарній підгрупі 15 березня під час чергового засідання Мінських груп буде порушувати питання неприпустимості того, що КПВВ “Золоте” заблокований”, – сказала Геращенко.

За її словами, робота КПВВ “Золоте” заблокована представниками ОРДЛО, тому що по їхню сторону лінії зіткнення є що приховувати.

“Ми вважали великим успіхом у цьому напрямку розведення важкої техніки у районі Золотого восени минулого року, але зараз важка техніка з однієї сторони, і це не українська сторона, повернута. Це також не сприяє питанню відкриття КПВВ “Золоте”, – сказала Геращенко.

 

Президент Петро Порошенко заявив, що жодної торговельної діяльності з захопленими підприємствами на окупованих територіях не може бути.

Про це він наголосив під час зустрічі з міністром закордонних та європейських справ Люксембургу Жаном Ассельборном, інформує прес-служба глави держави – Укрінформ.

“Наша спільна позиція полягає в тому, щоб повернути український суверенітет територіям, які зараз знаходяться під окупацією”, – сказав Президент.

При цьому він наголосив на важливості дотримання Мінських домовленостей – плану, який передбачає припинення вогню, виведення російських військ та важкої техніки і артилерії, повернення українського контролю над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону.

“Є, на жаль, інші сценарії, які розробляються не в Україні і не в Європейському Союзі. Вони полягають в тому, щоб відрізати ці території, закрити кордони вздовж лінії зіткнення, подарувати ці території агресору”, – зазначив глава держави.

Президент підкреслив, що через провокативні дії Росії відбувається загострення ситуації на Донбасі. Так, глава держави нагадав, що РФ визнала фейкові документи так званих “ДНР” та “ЛНР”, пізніше відбулося захоплення українських підприємств, які працювали в правовому полі України – сплачували податки, виплачували зарплату в гривнях.

“Після захоплення цих підприємств ми не можемо мати жодних торговельних відносин з цими “конфіскованими” підприємствами. Ми не будемо дозволяти жодної їхньої діяльності. І просимо підтримки цих рішень, в тому числі шляхом посилення санкцій ЄС проти Російської Федерації, яка дозволила це брутальне порушення міжнародного права”, – наголосив Порошенко.

Президент також подякував ЄС за нещодавнє рішення продовжити санкції через незаконну анексію Криму: “Це для нас є надзвичайно важливим та демонстрацією позиції підтримки України”.

 

Укрзалізниця не перевозить вантажі на тимчасово непідконтрольну територію України та зворотно.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України – Укрінформ.

“Станом на 14 березня рух вантажних поїздів з непідконтрольної території Донецької та Луганської областей на підконтрольну та зворотно через усі залізничні стики не здійснюється. Рух вантажних поїздів здійснюється на дільниці Фенольна – Кривий Торець – Костянтинівка, а саме на переїзді 15 км пікет 3 ст. Кривий Торець в межах підконтрольної території України”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, в Україні через торгову блокаду Донбасу з 17 лютого запроваджено надзвичайний режим в енергетиці, який буде діяти місяць. Блокада залізничних шляхів розпочалася 26 січня, її ініціаторами стали люди, які називають себе ветеранами АТО.

 

У Донецькій області організаторці незаконного референдуму в Дружківці винесено вирок – 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном терміном на рік.

По це у вівторок  повідомили  у прес-службі прокуратури Донецької області – Укрінформ-

«Організаторці референдуму у Дружківці винесено вирок… Суд, врахувавши позицію державного обвинувачення та вік жінки, засудив її до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном строком на 1 рік», – йдеться у повідомленні.

У травні 2014 року засуджена, розуміючи протиправність своїх дій, умисно організувала та активно сприяла проведенню у місті Дружківка незаконного референдуму щодо самостійності терористичної організації «ДНР».

Жінка, будучи головою дільничної виборчої комісії, надавала усні вказівки членам виборчої комісії щодо видачі бюлетенів для проведення голосування. В подальшому вона брала участь у підрахунку голосів та складанні протоколів за результатами голосування.

Дії правопорушниці кваліфіковано за ч. 2 ст.110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

Під час судових слухань пенсіонерка розкаялася у своїх діях та пояснила, що зголосилася брати участь в організації референдуму через скрутне матеріальне становище.

 

Верховна Рада призначила на 11 червня місцеві вибори в 24 громадах.

Зокрема, як повідомляє кореспондент Укрінформу, відбудуться вибори 21 сільського голови, двох селищних і одного міського голови у зв’язку з достроковим припиненням повноважень.

Як повідомила голова підкомітету Комітету з питань державного  будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олена Бойко, за власним бажанням припинено повноваження в 20 випадках, у зв’язку зі смертю – три випадки, і один випадок – це рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію.

 

Верховна Рада ухвалила закон № 5520 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів”.

За ухвалення закону проголосували 232 депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законом передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою за поданням Кабінету міністрів (раніше – за поданням місцевих рад).

Крім того, згідно закону, рішення ЦВК про призначення перших виборів сільського, селищного, міського голови та депутатів відповідних рад об’єднаної територіальної громади приймається до зміни меж відповідних районів.

Впродовж 2015-2016 років було утворено 184 об’єднані територіальні громади.

 

Кабінет Міністрів доручив Міністерству внутрішніх справ та Національній поліції надати до кінця квітня пропозиції щодо врегулювання на законодавчому рівні питання блокування сайтів за рішенням суду.

Про це  зазначається  у Плані заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України, затвердженому урядовим розпорядженням 155-р від 10 березня – Укрінформ.

План, зокрема, передбачає надання доручення МВС, Національній поліції та СБУ (за згодою) підготувати пропозиції щодо врегулювання на законодавчому рівні питань щодо запровадження процедури блокування (обмеження) операторами та провайдерами телекомунікацій доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу на підставі рішення суду. Кінцевим терміном виконання такого доручення є квітень.

Крім того, МВС, Національна поліція, Адміністрація Держспецзв’язку та СБУ за згодою мають подати свої пропозиції щодо впровадження обмежувальних заходів стосовно використання в інформаційно-телекомунікаційних системах об’єктів критичної інфраструктури програмного та апаратного забезпечення, розробленого/виготовленого суб’єктами господарювання, які перебувають під контролем держави-агресора тощо.

Також документом передбачається впровадження до нормативно-правової бази норм міжнародних стандартів, стандартів ЄС та НАТО у сфері електронних комунікацій, захисту інформації, інформаційної безпеки та кіберзахисту.

Загалом План містить 19 пунктів, які мають бути виконані протягом 2017 року за такими напрямами: нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері кібербезпеки; створення технологічної складової національної системи кібербезпеки; налагодження більш тісного співробітництва з міжнародними партнерами України; налагодження процесу підготовки кадрів у сфері кібербезпеки.

 

Захід повинен консолідувати свої зусилля проти російської агресії, пропаганди й масової дезінформації та зробити, принаймні шість невідкладних кроків для того, щоб посилити свої позиції в боротьбі з гібридною війною Кремля.

Про це написав у розширеній публікації на сайті  Atlantic Council  керівник програми Kremlin Watch, заступник директора інституту “Європейські цінності” (Прага) Якуб Янда – Укрінформ.

“Експерти з безпеки, які опрацьовують реакцію Заходу на втручання Росії у його внутрішні справи шляхом кібер-зламів, масової дезінформації, корупції західних лідерів та шпигунської діяльності, мали вагомі причини для свого розчарування. Адже досі було реалізовано дуже мало реальних контрзаходів, за деякими винятками в країнах Балтії та Скандинавії, а також останнім часом у Чехії”, – зауважує Янда.

Попри попередження майже всіх західних спецслужб про російську загрозу, лише деякі лідери на Заході залучають свої інститути безпеки для розробки й реалізації стійкої стратегії протидії. У цьому зв’язку автор пропонує принаймні шість негайних кроків, щоб подолати загрози цього явища.

“По-перше, давайте реально захистимо Україну від  російських військових“, – наголошує експерт. Президент США мав би разом зі своїми європейськими союзниками заявити одним потужним голосом, що якщо Кремль не припинить бойові дії на сході України, послідують військові та інші кроки.

“По-друге, західні демократії повинні серйозно поставитися до боротьби із загрозою масової дезінформації”, – йдеться далі.

Кожна з країн, що піддалася впливу цього явища, має створити спеціалізовані центри гібридної загрози з залученням хоча би тридцяти експертів міжвідомчої безпеки та аналізу інформаційних операцій проти своїх же демократій.

“По-третє, національні лідери мали би нарешті дати зрозуміти Федеріці Могеріні, Високому представнику ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки, що, коли вони закликали ЄС до протидії “триваючій російській кампанії дезінформації” в березні 2015 року, вони насправді мали це на увазі”, – зауважує автор публікації. Досі ж Могеріні уникає називати Росію джерелом ворожих операцій.

“По-четверте, потрібно викривати троянських коней Москви”, – наголошує Янда.

За його словами, якщо такі потужні політики як Марі Ле Пен повторюють брехню Москви, зокрема щодо України, цьому потрібно публічно протистояти. Якщо ж деякі політики систематично применшують втручання Росії у внутрішні справи їхніх країн, до таких політиків треба ставити більш серйозні питання, у тому числі щодо їхніх фінансових зв’язків з Кремлем.

“По-п’яте, уряди повинні фінансувати проекти, які викривають дезінформацію і масово підвищують медіа-грамотність”, – зауважує експерт. На сьогодні в Європі, практично немає фінансування оперативного моніторингу й аналізу дезінформації. Якщо гроші й надходять, то від приватних фондів або декількох американських донорів.

“По-шосте, нам терміново потрібні дані”, – пише Янда. Наприклад, скільки німців вірять Кремлю, яка частина французів вважає, що країни Балтії не варто захищати? Треба знати, які уразливі місця конкретних країн російська розвідка використовує для просування своїх зовнішньополітичних цілей, пояснює він.

“Захід ледь усвідомлює, як побудувати свою політику у відповідь, оскільки більша частина аналітичної роботи ще навіть не розпочалася в потрібних масштабах. Досі більшості західних лідерів було все одно, і це потрібно змінювати зараз”, – підкреслив керівник програми Kremlin Watch.

 

У верхній палаті американського Конгресу ініціюється законопроект, спрямований на розслідування джерел фінансування та ідеологічної наповненості контенту Russia Today в Сполучених Штатах.

Про це повідомило в вівторок впливове американське видання  Politico – Укрінформ.

“Сенатор від штату Нью-Гемпшир Джин Шахін вносить законопроект, який дав би Міністерству юстиції додаткові повноваження щодо розслідування англомовного російського ресурсу Russia Today America в контексті можливих порушень Закону про реєстрацію іноземних агентів”, – зауважується в публікації.

Законопроект розширює повноваження Мінюсту щодо вимог від організацій інформації про їхні зовнішні зв’язки та джерела фінансування.

Як заявила сама сенатор, проект закону був ініційований після доповіді директора Національної розвідки про вплив Росії на президентські вибори в США минулого року, де фігурував також RT America. У доповіді, зокрема, йшлося, що телеканал ухилився від вимоги розкриття інформації.

“У нас є вагомі підстави вважати, що RT News координує з російським урядом зусилля з поширення дезінформації та підриває наш демократичний процес”, – заявила Шахін.

Вона підкреслила, що американська громадськість має право знати про це.

 

Один із колишніх наближених соратників Дональда Трампа Пол Манафорт, який припинив свою роботу в команді ще кандидата в президенти в серпні минулого року, міг бути причетний до подій, пов’язаних з масовими вбивствами на Майдані в лютому 2014 року.

Про це пише у вівторок нью-йоркський кореспондент британського видання  Independent  на підставі листування дочок Манафорта – Укрінформ.

“Колишній менеджер кампанії президента Трампа був звинувачений своєю ж власною дочкою в причетності до масових вбивств в Україні”, – зауважується в публікації.

Пол Манафорт залишив президентську кампанію Дональда Трампа в серпні 2016 року, після того, як з’ясувалося, що він міг незаконно отримати $12 млн від Віктора Януковича, з яким він працював з 2004 року. Після цього ФБР, ЦРУ і АНБ розслідували можливість втручання російських спецслужб у президентські вибори в США.

Минулого місяця телефони двох дочок  Манафорта  – 31-річної Андреа і 34-річної Джессіки, були зламані, й деякі текстові повідомлення були вкрадені, які охоплювали період з жовтня 2012-го по вересень 2016 року. Тексти листувань потрапили на хакерський сайт “даркнет”.

В одному з повідомлень, як писало видання Politico, Андреа Манафорт відправила своїй сестрі текст: “Не обманюй себе, ті гроші, що ми маємо – в крові”. У цьому зв’язку припускається, що Андреа мала на увазі, що її батько був якимось чином причетний до розстрілів на Майдані в лютому 2014 року. Цей інцидент стався напередодні втечі Януковича в Росію, де він мав тісні зв’язки з президентом Путіним, нагадується в публікації.

За інформацією іншого видання, The New York Daily News, Андреа написала ще одне повідомлення сестрі: “Чи знаєш ти, чия це була стратегія, яка стала причиною того, що цих людей підняли та перебили?”

“В Україні вже повідомили про те, що ці повідомлення будуть розслідувані”, – зауважує видання.

 

Генпрокуратура має достатньо доказів для доведення вини екс-президента Віктора Януковича у державній зраді.

Про це заявив на прес-конференції генпрокурор Юрій Луценко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми зібрали достатньо доказів цієї ганебної зради, які має вивчити і оцінити наш суд. У нас це відбувається згідно з європейськими цивілізованими стандартами. Вину буде доведено у відкритому і змагальному судовому процесі”, – сказав він.

За словами генпрокурора, одним з доказів вини Януковича є його лист на ім`я президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести війська в Україну. У ході прес-конференції журналістам продемонстрували відеозапис виступу представника РФ Віталія Чуркіна у Раді безпеки ООН про те, що Путін отримав лист-прохання Януковича від 1 березня. Чуркін на відео також показує “фотокопію” оригіналу листа Януковича.

Крім того, було продемонстроване відео, на якому Путін заявляє про прохання Януковича ввести війська, а також два виступи екс-президента, де він розповідає, як писав відповідні прохання в Росію.

“Даних доказів достатньо для доведення вини Януковича, будуть представлені всі свідки, документи, речові докази, фото-відео докази”, – додав Луценко.

Як повідомлялося, сьогодні Головна військова прокуратура направила до Печерського райсуду обвинувальний акт у справі про державну зраду екс-президента Януковича. 13 березня у адвокатів Януковича закінчився встановлений судом термін ознайомлення зі справою.

20 січня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та надано дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування в кримінальному провадженні за підозрою Януковича В. Ф. у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України) та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України. Крім того, у прокуратури є санкція на його затримання.

Під час допиту Януковича у справі колишніх бійців “Беркута” 28 листопада 2016 р. генпрокурор Юрій Луценко оголосив Януковичу підозру в держзраді.

 

У виборчих рейтингах у Нідерландах за день до виборів з незначним відривом лідирує партія прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте VVD, друге місце посідає крайня права партія PVV.

Про це свідчать данні узагальненого  опитування  Peilingwijzer – Укрінформ.

Так, за даними опитування, VVD може отримати на 24-28 із 150 місць у парламенті, PVV – 20-24 місця. Далі розташувалися партії CDA, D66 та Groen Links.

Як зазначає нідерландський суспільний мовник  NOS, який регулярно публікує узагальнене опитування, дослідники не зафіксували вагомого ефекту на результати виборчих рейтингів дипломатичного скандалу, який виник між Нідерландами та Туреччиною. Спеціалісти відзначили невелике зростання популярності двох партій VVD та PVV, однак, воно не є значним.

Як повідомляв Укрінформ, вибори до нижньої палати парламенту  Нідерландів  відбудуться 15 березня.

 

Проросійська партія може отримати більшість голосів у Нідерландах – експерт

Зважаючи на високі шанси на отримання більшості голосів євроскептичної та проросійської “Партії свободи”, результати виборів все таки залежатимуть від результатів дрібніших партій, які є певним запобіжником від реальної перемоги “Партії свободи”. Таку думку в ексклюзивному коментарі  УНН  висловив політичний експерт Тарас Чорновіл.

“З результатами виборів там поки що абсолютна непевність. По тому, що можна було прослідковувати з певних оглядів соціології є дуже висока ймовірність, що націоналістична та пропутінська “Партія свободи” можливо набере найбільшу кількість голосів. Але зараз єдине питання чому важко говорити про результати, полягає в тому, що мова зараз йде фактично не про результати самої “Партії свободи”, а про результати можливої майбутньої коаліції”, – розповів Т.Чорновіл.

За його словами, в Нідерландах дуже подрібнений політичний спектр і на виборах можуть пройти більше десяти партій.

“З одного боку це дуже ускладнює роботу місцевого парламенту… Але є ті, хто пройдуть і займуть ті місця (в парламенті – ред.) для того, щоб не пропустити Партію свободи, бо всі розуміють дуже добре, що прихід “Партії свободи” це достатньо високий ризик, тому об’єднання в іншу коаліцію все одно будуть спроби зробити, але наскільки вона буде керованішою сказати важко. І оце подрібнення в даному випадку попри те, що воно фактично паралізує нормальну законодавчу роботу Голландії, але воно є хоча би певним запобіжником від реальної перемоги Партії свободи”, – сказав він.

Т.Чорновіл також заначив, що результати виборів залежатимуть не від “”Партії свободи”, а від тих дрібних (партій – ред.), які на межі проходження і результат яких на соціологію дуже умовно оцінюється”.

 

WikiLeaks опублікувала тисячі документів про політиків напередодні парламентських виборів у Нідерландах

Міжнародна організація WikiLeaks опублікувала добірку документів про голландських політиків напередодні парламентських виборів в Нідерландах, які відбудуться 15 березня. Про це організація повідомила на своїй офіційній сторінці в мережі Twitter, передає  УНН.

Так, опубліковані документи стосуються прем’єр-міністра Нідерландів і лідера правлячої партії Марка Рютте і лідера ультраправої Партії свободи Герта Вілдерса.

У фокусі уваги WikiLeaks виявилися прем’єр-міністр Нідерландів, лідер правлячої ліберальної Народної партії за свободу і демократію (НПСД) Марк Рютте і лідер ультраправої Партії свободи (ПС) Герт Вілдерс. Організація заявляє, що її архіві знаходяться 1699 документів, присвячених М.Рютте, і 1392 документа, що стосуються Г.Вілдерсу.

Багато з матеріалів, доступ до яких пропонує в своєму архіві організації, являють собою аналітичні статті, опубліковані раніше новинними агентствами або газетами. Серед них також є офіційні документи, в тому числі німецького МЗС. Матеріали, зібрані в збірці про М.Рютте, стосуються відносин Нідерландів з Росією, Німеччиною, Євросоюзом.

Документи, присвячені Герту Вілдерсу, головним чином стосуються його антиісламських поглядів, знятого ним документального фільму антимусульманской спрямованості, судових розглядів, викликаних його радикальними висловлюваннями.

 

Український мільярдер Віктор Пінчук найняв колишню журналістку, яка розглядалася на одну з високих посад у оточенні президента Трампа, лобістом своїх інтересів у Сполучених Штатах.

Про це пише у вівторок американське видання “Washington Examiner” – Укрінформ

“Консервативний коментатор Моніка Кроулі, яка після скандалу з плагіатом втратила можливість працевлаштування на посаду речника Ради національної безпеки в адміністрації президента Трампа, була зареєстрована в якості іноземного агента, що працює на українського мільярдера Віктора Пінчука”,- йдеться в повідомленні.

Документ, який свідчить про реєстрацію Кроулі, підписаний 10 березня, розміщений веб-сайт Міністерства юстиції відповідно до Закону про реєстрацію статуту іноземних агентів. У ньому зазначається, що Кроулі працюватиме в підпорядкуванні політологу Догу Шоєну та надаватиме послуги Пінчуку на умовах неповного робочого дня.

Моніка Кроулі у минулому була журналісткою телеканалу Fox News.

Видання також нагадує, що в 2015 році року Фонд  Пінчука пожертвував $150 тис. Фонду Трампа для виступу Трампа на Європейській зустрічі з питань безпеки.

 

НАТО не визнає вибори, проведені в окупованому грузинському регіоні Абхазія.

Про це заявив у вівторок спеціальний представник генерального секретаря НАТО по регіону Кавказу та у Середній Азії Джеймс Аппатурай, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«НАТО не визнає вибори, проведені 12 березня у грузинському регіоні Абхазія. Ці вибори не сприяють вирішенню ситуації у Грузії», – наголосив спецпредставник генсека.

У НАТО також вкотре заявили, що союзники ніколи не визнають Абхазію та Південну Осетію незалежними державами.

«Альянс продовжує надавати підтримку суверенітету і територіальній цілісності  Грузії  у межах міжнародно визнаних кордонів», – підкреслив Аппатурай.

 

Вибір для участі в “Євробаченні-2017” від Росії співачки Юлії Самойлової, яка їздила до Криму, підтримувала агресію РФ проти України й до того ж пересувається на візку, є провокацією.

Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич.

“Призначивши з боку Росії учасницю, яка пересувається на візку, Російська Федерація, на жаль, у цій ситуації використала традиційний варіант своєї пропагандистської діяльності – варіант інформаційної війни проти України”, – сказав Сушкевич.

За його словами, українським спецслужбам і владі потрібно провести грунтовний аналіз висловлювань та поведінки Самойлової відповідно до вимог нашого законодавства, а потім прийняти варіант вирішення проблеми, впускати її чи ні до України, який дозволить “гідно відреагувати на ці провокативні моменти”.

“На жаль, вона публічно й абсолютно без всіляких застережень підтримала дії РФ щодо і окупації Криму, і все те, що відбувається на сході. Це викликає усвідомлення, що ця учасниця є інструментом пропагандистської кампанії Росії в Європі й у світі, яка супроводжує агресивні дії РФ по відношенню до України”, – підкреслив Сушкевич.

Уповноважений Президента наголосив, що в той час, коли весь цивілізований світ, у тому числі й Україна, працюють над виконанням вимог Конвенції ООН для забезпечення прав людей з інвалідністю, Росія намагається використати цих людей у своїх цілях.

“Для мене це прикро, тому що використання прав людей з інвалідністю у пропаганді, у провокаційних реалізаціях, це – ганебно, це просто боляче сприймати”, – додав Сушкевич.

Як повідомляв Укрінформ, Росію на пісенному конкурсі “Євробачення-2017”, що відбудеться в Києві у травні цього року, представлятиме Юлія Самойлова. Співачка має І групу інвалідності й з дитинства пересувається на інвалідному візку.

Самойлова відвідувала анексований Крим, у зв’язку з чим відповідно до українського законодавством в’їзд до України їй має бути заборонений.

У СБУ пообіцяли вивчити питання та ухвалити виважене рішення щодо в’їзду Самойлової на територію України.

 

Українська сторона буде розв’язувати питання щодо потенційної учасниці від РФ на Євробаченні Юлії Самойлової, зважаючи на дух цього пісенного конкурсу і законів України.

На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко під час сьогоднішнього прес-брифінгу організаторів “Євробачення-2017”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ця справа потребує додаткового вивчення з боку спеціальних служб України. Цей процес, власне, зараз і відбувається. Але я хочу запевнити і наших європейських друзів, і всіх українських громадян, що Україна буде розв’язувати це питання, по-перше, згідно духу пісенного конкурсу Євробачення, а по-друге, згідно чинного українського законодавства. І про ухвалене рішення буде повідомлено Європейській мовній спілці і всій українській громадськості найближчим часом”, – сказав Кириленко.

Віце-прем’єр зазначив, що в “Євробаченні-2017” в Україні має брати участь 43 країни – і це є повторенням рекорду і підтвердженням великої довіри наших європейських друзів до проведення Євробачення саме в Україні.

“Одна із цих країн – а саме Російська Федерація – незаконно анексувала Крим і продовжує непроголошену гібридну війну на сході України. Разом з тим ця країна – серед учасників Євробачення. Російська сторона запропонувала співачку, яка, на жаль, за деякими повідомленнями перетинала кордон Автономної Республіки Крим у незаконний спосіб”, – сказав Кириленко.

Водночас виконавчий директор пісенного конкурсу Євробачення Йон Ола Санд підкреслив, що Європейська мовна спілка цілком підтримує рішення української влади і поважає українські закони.

“Але зі сторони Європейської мовної спілки у нас немає ніяких заперечень до російської делегації і ніяких порушень з їхнього боку. Тому ми хотіли б, щоб усі делегації брали участь. Але це рішення – за українською владою, яке ми будемо поважати”, – зазначив він.

Він додав, що “не хотів би спекулювати на цьому питанні”, і запевнив: “Ми працюємо разом над тим,  щоб знайти найкраще рішення”.

 

Подальша доля банків з російським капіталом в Україні, в тому числі і “Сбербанку”, має бути вирішена в рамках чинного законодавства, оскільки у випадку ліквідації останнього, в першу чергу постраждають самі ж українці.

Про це у передачі “Про головне. Коментарі” на телеканалі ZIK сказав член Ради Національного банку України Василь Фурман – Укрінформ.

“Якщо і повинні відбуватись якісь дії по відношенню до російських банків – це має відбуватись в рамках чинного законодавства України”, – сказав Фурман.

Він зазначив, що стосовно вкладників “Сбєрбанку”, то наразі їх налічується близько 1,2 млн, це ті, хто розмістили кошти у банку на понад 11 млрд грн.

“Якщо ми беремо песимістичний варіант, що банк буде ліквідовуватись, то за рахунок коштів Фонду гарантування буде компенсовано 3 млрд грн, тобто в першу чергу понесуть збитки самі ж українці і ця сума збитків складатиме більше 8 млрд”, – підкреслив Фурман.

 

У Донецькій області в розблокованих вагонах тепловоза виявлено розкрадання вантажу та викрадення комплектуючих в потягу.

Про це повідомив у Фейсбуці начальник Головного управління Національної поліції у Донецькій області В’ячеслав Аброськін – Укрінформ.

“Сьогодні представник Укрзалізниці після огляду звільненого з полону в Щербинівці тепловозу з вагонами повідомив про розкрадання вантажу та викрадення комплектуючих з “полоненого” потягу”, – написав він.

Аброськін додав, що зараз “ситуація є повністю контрольованою правоохоронцями, скоєння тяжкого злочину, що мало місце протягом тривалого часу, припинено завдяки поліцейським Донеччини, СБУ та іншим правоохоронним органам”.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні триває блокада залізничних шляхів, якими постачається вугілля з окупованих територій Донбасу. Ветерани АТО блокували на Донбасі 12 вантажних поїздів і понад 700 вагонів, що перевозили вантажі між окупованими і неокупованими територіями.

 

Спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки і співробітництва у Європі повинна працювати на Донбасі цілодобово і без вихідних.

Про це заявила представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко під час круглого столу у ВР на тему вдосконалення роботи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна відстоює позицію та наполягає на всіх міжнародних переговорах, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має працювати не тільки у денну пору доби, а і вночі… ОБСЄ має працювати як моніторингова місія 24 години на добу 7 днів на тиждень”, – сказала Геращенко.

Вона додала, що ключовими точками для Місії ОБСЄ в першу чергу, мають бути КПВВ, “які потребують особливого моніторингу і особливої уваги в питаннях безпеки”.

 

Туреччина у вівторок відхилила звіт Венеціанської комісії, в якому говориться, що запропоновані конституційні зміни будуть великим кроком назад для демократії, заявивши, що експерти заполітизовані та заплямували свій престиж.

Так, Венеціанська комісія, група експертів з правових питань в Раді Європи, заявила у п’ятницю, що запропоновані зміни, які різко підвищать повноваження президента Реджепа Таїпа Ердогана, являють собою небезпечний крок назад для демократії, інформує Reuters

“З турецької точки зору, цей повністю політичний і суб’єктивний звіт не має поваги чи цінності”, – написав на своїй сторінці у Twitter міністр юстиції Туреччини Бекір Боздаг.

За його словами, “цим звітом Венеціанська комісія відмовилася від своєї об’єктивності та компетентності, втратила свою неупередженість, стала політизованою і заплямувала свій престиж”.

Міністр також додав, що Венеціанська комісія прийняла сторону кампанії, яка виступає проти конституційних змін, а звіт відображає думки лише турецьких опозиційних партій.

Боздаг також відзначив, що народ дасть свою позитивну на референдумі.

За словами опонентів Ердогана, зміни до конституції країни штовхатимуть Туреччину до правління однієї людини та підриватимуть основні права і свободи.

Раніше голова Вищої виборчої комісії Туреччини Саді Гювен заявив, що конституційний референдум в країні відбудеться 16 квітня 2017 року.Ôÿ탈Ô탈

 

Президент США Дональд Трамп у понеділок, 13 березня, підписав указ, направлений на зниження витрат у федеральному уряді.

Цей указ є частиною агресивних заходів адміністрації, направлених на скорочення федерального уряду, повідомляє видання The Hill – Укрінформ.

“Трамп підписав такий захід в Овальному кабінеті, сказавши журналістам, що це вимагає ретельного вивчення кожного виконавчого департаменту і агентства, щоб з’ясувати, де марно витрачаються гроші та як послуги можуть бути поліпшені”, – йдеться у повідомленні.

За словами Трампа, указ дозволить “розробити детальний план, щоб зробити федеральний уряд більш ефективним, і дуже, дуже економічно продуктивними”.

Так, керівникам агентств доручено подати свої рекомендації протягом шести місяців директору Адміністративно-бюджетного управління Міку Малвані, який потім представить їх Конгресу.

Зазначається, що указ не спрямований на встановлення певної кількості скорочень, однак це може призвести до ліквідації цілих федеральних агентств або різко скоротити кількість федеральних працівників.

Крім цього, повідомляється, що під скорочення можуть потрапити кошти на дослідження в області зміни клімату, фінансування на охорону навколишнього середовища, іноземну допомогу, підтримку державного житлового фонду.

Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа буде пропонувати скоротити витрати на допомогу іншим країнам.

Крім цього, згідно з пропозицією президента США Дональда Трампа з держбюджету, витрати Вашингтона на оборону повинні зрости, в той час як кошти, що виділяються Державному департаменту і, наприклад, агенції з охорони навколишнього середовища передбачається скоротити.

 

Южний міський суд визнав рішення Стокгольмського арбітражу, яким було задоволено позов компанії Ostchem Holding Limited, пов’язаної з олігархом Дмитром Фірташем, щодо стягнення з ОПЗ $251,16 млн через невиплату боргу 2013 року за постачання газу.

Про це йдеться в ухвалі суду.

“Южний міський суд Одеської області ухвалив задовольнити клопотання представника Ostchem Holding Limited про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України часткового арбітражного рішення за згодою №1 Арбітражного інституту Торгової палати м.Стокгольма про стягнення заборгованості з ПАТ “Одеський припортовий завод”, – зазначено в документі.

Зокрема, ОПЗ повинен виплатити на користь Ostchem 5,24 млрд грн основного боргу та 1,572 млрд грн пені.

Відповідно до жовтневого рішення Стокгольмського арбітражу, ОПЗ зобов’язаний повернути Ostchem $193,36 доларів основного боргу, $57,8 млн – нарахованої пені за прострочення платежів.

Як повідомлялося, Ostchem з 2012 року була єдиним постачальником газу для ОПЗ, а інші компанії Фірташа з березня 2013 року стали монопольними покупцями продукції заводу.

Борг утворився за контрактом заводу з Ostchem на постачання газу від 20 січня 2013 року. Заборгованість накопичилася у вересні-грудні 2013 року. За даними ЗМІ, у цей період російський “Газпром” знизив ціну газу для Ostchem з $430 до $265 за тис. кубометрів. Однак компанія Фірташа продовжила продавати газ для ОПЗ за ціною $430.

 

У Павлоградському міськрайонному суді, де розглядається справа про катастрофу літака Іл-76, на засіданні 14 березня, представник Міноборони Олексій Камінецький попросив відмовити у задоволенні 42 цивільних позовів щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Про це стало відомо під час засідання Павлоградського міськрайонного суду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Позови, заявлені Міністерству оборони, є безпідставні, а посилання в позовах на статті законів є неналежним доказом», – зазначив Камінецький.

Він зауважив, що Міністерство оборони України, відповідно до законодавства, виплатило постраждалим внаслідок катастрофи літака Іл-76 належну при загибелі військовослужбовця компенсацію – одноразову виплату у сумі 609 тис. грн. Моральну ж шкоду, на його думку, має сплачувати «та сторона, яка її завдала».

Суд оголосив завершення з’ясування усіх обставин та про закінчення судового розгляду й приступив до судових дебатів, на яких прокурор засвідчив, що вважає за потрібне надати покарання генерал-майору Віктору Назарову у вигляді 8 років позбавлення волі. Крім того, адвокат потерпілих Віталій Погосян наголосив на необхідності позбавити генерала Назарова військового звання.

В останньому слові генерал Назаров апелював до «людського чинника», стверджував, що йому особисто ніхто не доповідав про загрозу збиття літака, наразі не доведено, з якої саме зброї літак було збито: з ПЗРК, про ймовірність якого згадували у перехопленому радіоефірі бойовики, чи зенітної установки, про розташування якої генерал не міг знати.

Суд пішов до дорадчої кімнати. Про наступне засідання буде повідомлено окремо. На час перебування в дорадчій кімнаті обов’язки голови суду покладено на іншого суддю.

Як раніше повідомлялося, у Павлограді на Дніпропетровщині вже майже півроку триває суд у справі про загибель у збитому озброєними сепаратистами літака Іл-76 українських військових. На лаві підсудних – одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

Під час попереднього засідання прокурор звернувся до суду з проханням позбавити Назарова волі на 8 років та стягнути з нього штраф у сумі понад 28 млн грн.

Потерпілі подали 42 цивільні позови про стягнення з Міністерства оборони України моральної шкоди в розмірі по 500 тис. грн.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і 9 членів екіпажу. Усі загинули.

 

Народний депутат Юрій Буглак, який склав присягу у Верховній Раді у вівторок, увійшов до складу фракції «Блок Петра Порошенка».

Відповідне оголошення зробила на вечірньому пленарному засіданні перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після цього Голова Верховної Ради Андрій Парубій закрив вечірнє пленарне засідання, назвавши його плідним.

Як повідомляв Укрінформ, Юрій Буглак був обраний до парламенту за партійними списками «Блоку Петра Порошенка». Він був зареєстрований Центральною виборчою комісією замість Олексія Савченка, якого призначено головою Миколаївської ОДА.

 

У Європарламенті зареєстровано п’ять проектів резолюцій на підтримку українських політичних в’язнів, протиправно утримуваних Росією, а також щодо ситуації в окупованому Криму.

Консолідовану версію документу «Українські політичні в’язні в Росії та ситуація в Криму» законодавчий орган ЄС проголосує у четвер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

У проектах резолюції депутати вимагають від російського режиму негайного звільнення 46 українських громадян, які протиправно утримуються в Росії та на території окупованого Криму, включаючи журналіста Укрінформу Романа Сущенка.

У документах висловлюється підтримка суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України та міститься вимога до Росії залишити анексований Крим та окуповані території на українському сході.

Європарламентарії вимагають продовжувати режим санкцій проти Росії, доки не будуть повністю виконанні Мінські домовленості та не буде деокупований Крим. Окрім цього, відзначається необхідність запровадження нових персональних санкцій проти осіб, які причетні до порушення прав людини на сході України та в Криму.

Депутати також підтримали ініціативу із створення міжнародного механізму з питання деокупації Криму Росією.

 

Співробітники Служби безпеки спільно з поліцією припинили протиправну діяльність групи осіб, які організували трансляцію заборонених російських пропагандистських телеканалів.

Про це повідомляє прес-центр СБУ – Укрінформ.

«Зловмисники, громадяни Росії, Казахстану та України, створили підпільний телекомунікаційний центр та поширювали російську пропаганду не лише в Україні, але й на тимчасово окупованих територіях. Під час обшуків у Святошинському районі Києва на території режимно-секретних об’єктів одного з науково-дослідних інститутів правоохоронці вилучили фінансові документи, що підтверджують протиправну діяльність, обладнання для декодування зашифрованого супутникового сигналу, радіотелевізійну апаратуру, російські картки доступу до мереж супутникового телебачення, серверне та інше обладнання загальною вартістю майже два мільйони гривень», – йдеться у повідомленні.

Наразі припинено трансляцію 76 російських каналів, заборонених рішенням Нацради України з питань телебачення та радіомовлення, що могли приймати більше ніж 350 тисяч абонентів.

Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 361 (Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мережКримінального кодексу України) Кримінального кодексу України.

Тривають невідкладні слідчі дії.

 

С.Полторак закликав офіцерів запасу повернутися до лав ЗСУ

Міністр оборони України Степан Полторак закликав офіцерів запасу повернутися до лав Збройних силУкраїни, адже армії потрібен досвід та знання тих, хто пройшов бойовий шлях. Про це голова Міноборони написав на своїй сторінці у Facebook, передає  УНН.

“Звертаюся до офіцерів запасу, – тих, хто за вислугою років отримали пенсійне забезпечення від держави житло та пільги та перебувають на заслуженому відпочинку. Ви пройшли бойовий шлях, набули досвіду, який так необхідний нашій армії.

Звертаюсь до вас, взяти приклад із добровольців. Нам вже вдалося сформувати армію, вдвічі більшу, завдяки добровольцям”, – зазначив він.

При цьому С.Полторак наголосив, що боротьба ще триває і загрози незалежності існують.

“Якщо вам дозволяє вік та стан здоров’я, закликаю повернутися до лав Збройних Сил: нам потрібен ваш досвід та знання. Ми чекаємо на вас у непростий для країни час!” – заявив міністр оборони.

Раніше у Генштабі повідомили, що рішення про призов офіцерів запасу ще не ухвалене.

 

Позачерговий з’їзд суддів обрав двох членів Вищої ради правосуддя.

Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на власне джерело – Укрінформ.

“В результаті таємного голосування у вівторок ввечері обрали суддю апеляційного суду Києва Миколу Худика і суддю Київського апеляційного господарського суду Віктора Шапрана. У середу мають обрати ще чотирьох членів ВРП”, – йдеться у повідомленні.

За даними руху «Чесно», Віктор Шапран у 1993 році закінчив Харківський інститут внутрішніх справ. Кар’єру судді розпочав у 1998 році до і Харківського районного суду м. Києва. З 2008 року – суддя Київського апеляційного господарського суду. До початку кар’єри судді мав досвід роботи міліціонера та слідчого. Відповідно до даних декларації родинних зв’язків, син судді – прокурор Київської місцевої прокуратури №2, двоюрідний брат – старший слідчий у Київській області, племінник – помічник судді в Новоград- Волинському, а чоловік сестри – депутат Середгьодержнянської районної ради.

За даними «Чесно», Микола Худик закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка у 1993 році. Кар’єру судді розпочав у 1999 році у Кам’янець-Подільському міському суді Хмельницької області. У 2010 році був обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва. До початку кар’єри судді був у 1990 році обраний депутатом Галицької районної ради Львова, був юридичним консультантом приватної фірми «РСТ», працював на посаді стажиста у суді, а також юридичного консультанта виконавчого комітету Кам’янсько-Подільської міської ради.

Наразі Вища рада правосуддя складається з 15 членів. З’їзд суддів 15 березня має обрати ще 4-ох членів до Вищої ради правосуддя, яка має складатися з 21 особи. Тоді буде сформовано остаточний склад  Вищої ради правосуддя.

 

Луценко: Садовому може загрожувати відсторонення від посади

Якщо буде вручена підозра щодо недбалості зі смертельними випадками, це достатньо серйозне звинувачення. Воно може призвести і до відсторонення винуватця від займаної посади, і до кримінальної відповідальності, передбаченої законом.

Таку заяву зробив Генпрокурор Юрій Луценко в ефірі програми HARD з Влащенко, коментуючи відкриття кримінального провадження стосовно посадовців Львівської міськради, насамперед міського голови Андрія Садового, пише Zik.

За словами пана Луценка, два тижні тому у Харкові була завершена експертиза, яка встановила, що ніякого підпалу на сміттєзвалищі «Збиранка» біля Грибовичів не було. «Всі розмови про те, що якісь спеціальні диверсанти із конкуруючих політичних партій підпалили сміттєзвалище експертиза не підтвердила. Це було самозагоряння через недотримання технологій.

Відтак стоїть питання про недбалість службових посадових осіб Львівської міської ради, які призвели до такого становища. По-старому це – халатність. Але все обтяжується тим, що ми маємо трьох загиблих. Сім’ї в праві спитати, хто зі службових осіб Львівської міськради за це відповідає.

Саме зараз досудове слідство обласної прокуратури встановлює цього «Хто?». Я не можу виключати, що ним може бути і міський голова, і його заступники, і інші посадові особи», – сказав Луценко.

Ведуча Наталія Влащенко перепитала Генпрокурора, чи немає у цієї справи політичного підтексту, як про це заявляє Андрій Садовий. На це Луценко відповів: «Мені здається, що проблема зі сміттям виникає не від того, що мер в опозиції чи коаліції. Сміття просто треба утилізовувати, цим треба займатися. Андрій Іванович не перший термін на посаді і навіть не другий».

 

Заступник Міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін: «Воювати з Росією «баблом» – марна справа. Потрібно боротися мізками»

Необхідність ухвалення Доктрини інформаційної безпеки України не підлягає сумніву. Однак, деякі ЗМІ, зокрема ті, до створення і фінансування яких може бути причетна держава-агресор, а також деякі міжнародні організації, наприклад, Amnesty International, заявили про порушення міжнародних норм із захисту свободи слова, цензуру, про те, що Міністерство інформаційної політики «закриватиме сайти». У зв’язку з цим виникла потреба у роз’ясненні механізмів, які будуть застосовані для впровадження в життя положень Доктрини. Про це Укрінформ поговорив з новопризначеним заступником Міністра інформаційної політики України, розробником Доктрини інформаційної безпеки Дмитром Золотухіним.

– Пане Дмитре, Доктрина інформбезпеки, зокрема, передбачає удосконалення законодавчого регулювання інформаційної сфери відповідно до актуальних загроз нацбезпеці. Про розробку яких саме законів чи внесення змін до вже існуючих актів ідеться? Чи визначено вже процедуру, за якою будуть виявлятися і блокуватися сайти, що несуть загрозу національній безпеці?

– Питання це не є новим, ми над цим працюємо з 2014 року, коли з’явилися конкретні загрози. Є практика Служби безпеки України, практика волонтерів, які відслідковували такі сайти. І на сьогодні вже є сайти, які фактично заблоковані – хоча не на всій території України і не всіма суб’єктами, а лише окремими провайдерами, які займають патріотичну позицію. Тобто, з початку 2014 року Служба безпеки України, виконуючи свої функції на підставі діючого законодавства, відслідковувала факти порушення діючих законів і направляла відповідні листи до відповідних структур. Наприклад, провайдер “Ланет”, отримуючи ці листи від СБУ та від Інтернет-асоціації України, сприймав їх як керівництво до дії, і закривав доступ до цих інтернет-ресурсів.

Схема дуже проста: Служба безпеки України виключно в рамках своїх повноважень виявляє в текстах веб-сайтів інформацію, яка містить заклики до повалення конституційного ладу або до порушення територіальної цілісності України, фіксує їх в рамках внутрішньовідомчих документів, створює відповідну документацію до них і реалізує цю документацію, пишучи листи, наприклад, на адресу Інтернет асоціації України, яка є внутрішнім регулятором цієї спільноти и виступає як провідник саморегулювання галузі. Інтернет асоціація України, отримуючи ці листи, готує своїм учасникам – провайдерам, відповідні месиджі, і далі вже учасники спільноти в рамках знову ж таки законодавства і в рамках своїх прав можуть реагувати або не реагувати на ці листи, оскільки вони не обов’язкові до виконання. І є патріотчно налаштовані провайдери, які реагують на ці листи, і, використовуючи свої технічні можливості, блокують доступ, наприклад до сайту «Русвесна» у зв’язку з тим, що на ньому містяться заклики до повалення конституційного ладу в Україні. На сьогодні це виключно саморегульований процес, така практика існує, однак вона не закріплена в законодавстві, тому велика кількість провайдерів можуть просто ігнорувати цей процес.

Можливо, це відображає свободу нашої держави, свободу слова, тобто: хочеш виконуй прохання держави, хочеш – не виконуй. Разом з тим, у цьому є велика загроза не тільки для національної безпеки, безпеки держави, а й для безпеки конкретних громадян, бо в контексті відсутності повного правового регулювання цього питання, якщо у віртуальному просторі будуть здійснюватися порушення права громадянина і вони, скажімо, не будуть стосуватися національної безпеки, порушення конституційного ладу  – просто дискредитація чи репутаційні виклики, то на даний момент громадянин України не має правових норм, за допомогою яких він може захистити свої права. І це теж є загрозою, певним дискомфортом для нас.

– Ми зараз плавно переходимо до питання про регулювання Інтернет-простору. Адже свобода Інтернет-простору, що в сьому цивілізованому світі є ознакою демократичності держави, в Україні призвела до того, що існує величезний сегмент новинних інтернет-ресурсів, які не є законно зареєстрованими ЗМІ і, маючи широке коло читачів, водночас не несуть жодної відповідальності за свій контент, ми не знаємо, хто їх створив і хто фінансує. Чи плануються якісь заходи для законодавчого врегулювання цього питання?

– Знаєте, я б все ж таки дуже обережно ставився до цих чутливих питань і починав би не з технологічного висвітлення, а з філософського підходу: чи маємо ми взагалі це робити, чи маємо ми регулювати інформаційний простір? Я певний час дуже ретельно вивчав практику міжнародного суду стосовно геноциду в Руанді, де у 1994 році за десять днів було убито близько 900 тисяч мирного населення – громадян народності тутсі. У практиці Міжнародного трибуналу зі злочинів у Руанді серед інших звинувачень було також звинувачення до співробітників радіостанції “Радіо тисячі пагорбів”, які в своїх передачах закликали до вбивств. Радіо так називалося, бо місцина цієї африканської країни дуже гориста, і, власне, у зв’язку з особливостями рельєфу, інформація, яку транслювало радіо, потрапляла не всюди, покриття було вибіркове. Так от, після злочинів, які були скоєні на цій території – за десять днів було вирізано  близько 900 тисяч осіб, був створений міжнародний суд, який судив не тільки виконавців, а й ведучих цього радіо, які підбурювали народ до участі у цих етнічних чистках. Була проведена дуже велика кількість досліджень про те, яким чином це відбувалося. І один із професорів Гарвардського університету Янагізава-Дротт провів дослідження з точки зору кореляцій між інформаційними чинниками і чинниками злочинів. Так от, за його даними, якщо накласти на карту Руанди статистичні показники про кількість вбивств на конкретних територіях конкретних селищ і регіонів і накласти це на карту покриття радіопередавачів “Радіо тисячі пагорбів”, то там, у тих районах чи селищах, де сигнал радіо був доступним і всі його слухали, кількість убивств і кількість учасників різанини зростала мінімум на 10%.

Кажуть, що ЗМІ висвітлюють дійсність. Однак, є вже підтвердження того, що засоби масової інформації є причиною певних змін у суспільстві, у даному разі, на превеликий жаль, ці зміни – це тисячі й тисячі смертей. І міжнародна спільнота досі не має підходу до того, як реагувати на цей процес.

Водночас, про те, що відбувалося в Руанді, ми знали від міжнародних журналістів, дипломатичних працівників, які були там присутні. Вони повідомляли про те, що відбуваються злочини, однак міжнародна спільнота ніяк не реагувала. І, на мій погляд, винуватцями у втраті цього мільйону життів, є не лише ті, хто здійснював різанину, а й ті люди, які просто не реагували. І дуже важливо просто усвідомити: чим далі ми відсуваємо, відштовхуємо від себе необхідність вирішення проблеми, тим більше вона нас накриє через деякий час. У цьому контексті, я дуже вдячний Укрінформу, що ви переклали звіт представників ООН і ОБСЄ щодо протидії “фейковим” повідомленням (йдеться про Спільну декларацію про свободу вираження думки, а також “фейкові” новини, дезінформацію та пропаганду – Авт.). Є також інша велика кількість документів від Європейської Комісії, ОБСЄ тощо, основною великою ознакою яких є те, що там описано, як “не можна робити”. Тобто, вони там пишуть: “держава не має втручатися в цей процес”, “держава повинна слідкувати, щоб не робити ті або ті кроки”… І, на превеликий жаль, дуже в малій кількості випадків говорять – як треба робити, яким чином реагувати на ці нові виклики, на новітні загрози. І це для мене дуже велике “deep concern”, як кажуть європейці, або непозбувна бентега, як кажуть українці. І ця непозбувна бентега від того, що мова йде про життя українців, про життя людей, які живуть на територіях сходу та півдня України, і які теж знаходяться під впливом певних ЗМІ.

Ще  гірша ситуація в Росії, де, згідно з результатами соціологічних опитувань, більш як половина громадян вважають, що держава може і мусить втручатися в редакційну політику ЗМІ у рамках захисту питань національної безпеки. Там це питання усталене і, фактично, ми зараз спостерігаємо, що є певні тяглі процеси, які можуть призвести до того, що поряд з нами буде не просто країна-агресор – це буде тоталітарно-фашистська держава. І це створюватиме ще більшу загрозу для України, адже стоятиме питання не просто про свободи – стоятиме питання про людські життя. А ми на сьогодні намагаємося фразами, що це – “порушення свободи слова”, що це – “наступ на свободу самовираження”, що це – “цензура”,  отакими ярликами ми намагаємося  просто відштовхнути від себе цю проблему.

– Але чи можливо її вирішити? Що ви, Мінінформполітики, плануєте робити?

– Я вважаю, що є певні екстремуми, на які ми погодитися не можемо. Перший екстремум: ми нічого не робимо з цього приводу. Я не можу собі цього дозволити, бо це означає дивитися і очікувати повторення Руанди, але вже в більшому масштабі, адже з огляду на аналіз передвиборчого процесу в Сполучених Штатах і з огляду на те, що відбувається в Росії, можна впевнено сказати, що онлайн середовище перебирає на себе всю повноту владу над умами, над людською свідомістю.  І другий екстремум: як закликають певні представники органів безпеки – давайте зараз все заблокуємо, закриємо, виключимо соціальні мережі, будемо заходити в Інтернет по паспортах тощо.

На мою думку, ми не можемо піти ні на те, ні на те.  Але саме існування таких ідей спонукає нас до того, щоб шукати якусь середину і йти до вирішення цієї проблеми.

І на мій погляд, Доктрина інформаційної безпеки, та дискусія, яку запускає Доктрина, в тому числі й негативна, коли йде критика на адресу держави, – це спонукання процесу. Давайте вести дискусію, давайте створювати якісь інструменти, які в основі своїй матимуть суспільний договір. І в цьому суспільному договорі буде зазначено: так, ми розуміємо, що загроза свободі слова і загроза людській безпеці є для нас паритетними. Ми зараз – між цими Сцилою і Харибдою, і не можемо розірватися, і не можемо перейти на той або на інший бік, бо це обидва боки темної сторони. Але давайте робити якісь інноваційні інструменти для того, щоб цю проблему вирішувати.

Тому загалом позиція така: Доктрина інформбезпеки дає нам можливість запустити та інтенсивно працювати над цією дискусією для того, щоб розробити інструменти, яких на даний момент немає. Тобто, повертаючись до технічних моментів,  у держави має бути інструмент реагування на ці виклики, а у громадського суспільства має бути інструмент контролю за цим реагуванням. Якщо ми зможемо створити таку систему противаг і стримувань – коли держава буде виконувати свою функцію захисту громадян, а громадянське суспільство і медіа будуть виконувати свою функцію стримування держави, то ми зможемо віддалити ці проблеми.

– Пане Дмитре, кого ви бачите учасниками цієї дискусії? Ви вже почали роботу з медійними організаціями, з громадськими радами? На Вашу думку, які найгостріші проблеми інформполітики можуть виникнути під час обговорення?

– Стосовно ліцензування і підходу до Інтернет-порталів, Інтернет-ЗМІ – ще один дуже важкий і дуже чутливий пласт для обговорення. У нас торік існувала величезна кількість конфліктів між представниками мейнстрім-медіа, які кажуть: ми – журналісти, ми боремося за чистоту професії. І блогерами, які теж мають певну читацьку аудиторію в соціальних мережах, які також впливають певним чином на інформаційний простір, але водночас, абсолютно не несуть ніякої відповідальності за ті факти, які оприлюднюють. На мій погляд, у довгостроковій перспективі це питання буде залишатися неврегульованим і буде ширитися, оскільки для України неприйнятний шлях Російської Федерації. У законодавстві РФ прямо вказано: якщо у людини кількість його читачів перевищує три тисячі осіб, то вона в будь-якому разі – чи ти блогер, чи журналіст, чи взагалі просто у Фейсбуці ведеш сторінку, – ти маєш реєструватися як ЗМІ. Такий підхід, на мій погляд, є не виконуваним, бо нам би тоді потрібно було створювати такий собі окремий “роскомнадзор в Україні”, для того, щоб якимось чином слідкувати за виконанням цих норм, санкціонувати людей, які їх не виконують і т.д. Це, вибачте, «захід сонця вручну». Це дуже важко технологічно і навіть філософські до цього підійти практично неможливо. Не має держава Україна таких ресурсів, аби це все впорядкувати. Будуть з’являтися у соцмережах люди, дописи яких можуть отримати сотні тисяч переглядів за добу, і ніяк із цим не можна буде боротися. А роль офіційних, зареєстрованих медіа все одно буде знижуватися.  Але це щодо філософського підходу, та на даний момент у нас велика кількість оперативних питань, які потрібно вирішувати. І стосовно регулювання порталів, сайтів, або блогерів, або людей, які просто розповсюджують інформацію в мережі, – дуже в багатьох чинниках держава не зможе бути ефективною. У держави є обмежена кількість інструментів впливу на цю сферу і з точки зору громадянського суспільства – це добре, що вона обмежена.

– Але з точки зору війни?

– У нас формально немає війни. Ми говоримо про те, що держава на даний момент не може і не повинна застосовувати інструменти обмеження прав і свобод громадян, тому що у нас де-юре немає військового стану. Де-факто йде війна, але ми всі прекрасно розуміємо чому де-юре у нас здійснюється антитерористична операція. З багатьох причин я не хочу на них зупинятися, тому що це вже давно обговорено. Сьогодні, до речі, я знову прочитав закиди до нашого зовнішньополітичного відомства, що вони не беруться доводити факт збройної агресії проти України. Мені не зрозуміла така позиція, тому що МЗС України величезна робота була проведена. І те, що зараз ми використовуємо міжнародний майданчик – Міжнародний суд ООН у Гаазі  – для використання тих норм, під якими Росія підписалася, а це  антитерористичне і антидискримінаційне законодавство, я не розумію, чому ми зараз маємо розпорошуватися, знову повертатися до питання агресії, юридичної фіксації і т. д. Ми вже всі ці питання обговорили.

Отже, де-факто і де-юре зараз українська держава не може вдаватися до обмежень прав і свобод громадян.

Так, на жаль, але ось це – той гібридний світ, в якому ми живемо, іншого у нас не буде. І ми ніколи вже не повернемося до попереднього стану. Але давайте повернемося до ідеї суспільного договору. Наприклад, я заходжу на сайт «Русвесна» для того, щоб моніторити його, бо це моя професія і я маю знати, що робить, говорить ворог, я маю володіти цією інформацією для того, щоб здійснювати функцію інформаційної безпеки держави. Водночас я розумію, що є суспільний договір, що Мар’ян Івасюк і «Ланет» діють в моїх інтересах, забороняючи розповсюдження інформації, яка шкодить Українській державі. І цей суспільний договір діє.

Однак, на даний момент ми маємо розробляти якісь технологічні і юридичні інструменти, які зараз нас захищатимуть, які будуть діяти не колись у майбутньому, коли у нас все буде добре, а прямо зараз. Але для того, щоб їх розробляти, необхідно, щоб був певний консенсус між громадянським суспільством і державою. Це має бути договір, коли держава виконує свої функції, а громадянське суспільство – свої, захищаючи свої свободи.

І, повертаючись до запитання, хто має це робити. На даний момент при Міністерстві інформаційної політики працює Експертна рада, до якої входять експерти з питань медіа, з питань медіаправа, з питань безпеки в інформаційному середовищі. Я думаю, що це та структура, та громадська інституція, той інструмент, який може інспірувати та інтенсифікувати дискусію в суспільстві.

– Доктрина передбачає виявлення та притягнення до відповідальності суб’єктів українського інформаційного простору, що створені та/або використовуються державою-агресором для ведення інформаційної війни проти України. Можна детальніше – про яку відповідальність йдеться? Можна вже зараз сказати, за яких умов сайт може бути заблоковано?

– Я вважаю, що таке рішення має узгоджуватися з Експертною радою, яка складається з людей, не афільованих з державними органами, тобто, фактично, з представників громадянського суспільства. Ми створимо процедуру, яким чином вони оцінюватимуть пропозиції держави, в даному випадку – Міністерства інформаційної політики, щодо певного переліку сайтів, які ми запропонуємо до розгляду.

На мою думку, процедура така: функція держави – ідентифікувати загрози громадянському суспільству і сказати – «ми маємо реагувати». Тобто, ми беремо конкретний сайт, розглядаємо його в рамках повноважень Міністерства, показуємо, що він є відвідуваним, що там є факти непоодинокі, я підкреслюю, що є системні факти оприлюднення інформації, яка заборонена до розповсюдження державою.

Яка це інформація? Це, до речі, ще один дуже проблемний момент, що у нас немає кодифікованого списку, яка саме інформація заборонена. Але ми зараз формуємо такий список із тих норм, що вже є в законодавстві. Зокрема, це заклики до повалення конституційного ладу і порушення територіальної цілісності України, заклики до розпалювання міжетнічної, міжнаціональної, міжрелігійної, іншої ворожнечі – це вже закріплено у Кримінальному кодексі. Також, це норми закону про захист суспільної моралі, який містить заборони на розповсюдження інформації, яка закликає до розпалювання війни, до розповсюдження інформації, яка розпалює ворожнечу між етнічними спільнотами, міжрасовими, міжрелігійними тощо, і там є цілий перелік таких норм. Так от ми зараз намагаємося створити певний документ, який буде вміщувати всі норми, які вже є в законодавстві і які треба просто виконувати.

– Хто саме виконуватиме? Бо десь півроку тому я запитувала у представників відповідних правоохоронних органів, чому вони нічого не роблять у питаннях саме інформаційної безпеки? Мені сказали: тому що немає законодавчо виписаних інструментів. Ми зараз виробляємо ці інструменти?

– Вони правильно сказали, що зараз інструментів немає, і причиною цьому є саме відсутність отого суспільного договору. Я, як колишній співробітник органів безпеки, можу сказати, що органи безпеки – це не ті сутності, які покликані створювати розвиток суспільства, – вони його захищають. Якщо можна так сказати: якщо у тебе в руках молоток, то для тебе все навколо –  цвяхи. У них є певне бачення, яким чином вони виконують функцію захисту, і це бачення – йти шляхом найменшого спротиву, шляхом заборони, закриття, блокування тощо. Це природно для цієї спільноти, це природно для органів сектору безпеки і оборони, тому що їх пріоритет – захистити громадянина, суспільство і державу. Цей пріоритет вступає у конфлікт із пріоритетом громадського суспільства – все відкрити, все звільнити, безмежна свобода, безмежне поширення інформації тощо. У даному контексті в мирному суспільстві – це конфлікт інтересів, який збалансований, доки у нас є дискусія. Однак, коли у нас з’являється ситуація безпосередньої небезпеки життю і здоров’ю громадян, – держава може надавати екстраповноваження органам безпеки для того, щоб порушувати або обмежувати права і свободи, для того, щоб захистити їх безпеку.

Однак у нас ситуація складніша. У нас ситуація, коли органи безпеки де-юре діють в умовах мирного стану і не мають цих інструментів, а де-факто їм потрібно реагувати на інформаційну агресію. Знову ж таки, повертаємося до того, що коли вони створюють пропозиції норм – це молоток, і він буде аж до крайнощів типу «давайте заходити в Інтернет по паспортах». І це природно, не можна їх за це звинувачувати, тому що вони виконують свою функцію.

Тобто, складається ситуація, коли громадянське суспільство, яке тим чи іншим чином представлене і в інформаційному просторі, і у владі, не дає органам безпеки виконувати їхні функції у даний момент небезпеки. Я думаю, що Доктрина, зокрема, якраз і покликана виробити підходи для розв’язання цього вузла і розв’язання цієї ситуації.

Знову ж таки, ми нікуди не дінемося від того, що органи безпеки і оборони пропонуватимуть свої заходи, а громадськість буде повсякчас їх критикувати, не дозволяти цього робити. Цей конфлікт – він столітній, філософський, і він нікуди не зникне. Однак, у зв’язку з тим, що ми стоїмо зараз над прірвою, ми будемо просто інтенсивніше шукати відповіді на ці питання.

– Виходить, що ми флагмани в цьому питанні, адже ніде в світі, в жодній демократичній країні, немає такої ситуації, де була б військова загроза та інформаційна агресія. Тому, ми будемо перші, хто створить систему захисту суспільства і країни від інформаційних загроз… Але є певні побоювання. На жаль, зараз не всі ЗМІ дотримуються професійних стандартів і розповсюджують інформацію, не перевіряючи її. Чи вестиме МІП діалог з представниками ЗМІ, з медіа-організаціями з метою вироблення правил поведінки на інформаційному ринку в умовах війни? І чи підтримає парламент законодавчі ініціативи, які можуть звужувати права ЗМІ під час гібридної війни? Адже і журналісти, і політики кричатимуть про «цензуру»…

– Щодо участі Верховної Ради у просуванні цих норм. Не секрет, що Вікторія Сюмар, голова Комітету з питань свободи слова Верховної Ради, в тому числі була одним із суб’єктів, які, власне, створювали цей документ – Доктрину інформаційної безпеки, переглядали його, були повністю долучені до аналізу норм, яким чином вони можуть застосовуватися, і в повній мірі впливали на цей процес. Тому, я думаю, що навіть у Верховній Раді цей інструмент працює у даному контексті більш-менш  ефективно – у нас так чи інакше документ з’явився.

Друге питання полягає в тому, що в цьому документі є норма, яка говорить, що держава зобов’язана підтримувати процес саморегуляції медіа. Ця норма вже була атакована і проросійськими спікерами, і навіть якимись представниками громадських організацій про те, що держава нібито якимось чином буде втручатися в це. Власне, це все оцінки, бо з цієї норми взагалі ніяк не випливає, яким чином держава може собі дозволити втрутитися в це. Ця норма є конкретним усвідомленням того, що відповідальність і основну масу ефективності у цій царині мають все ж таки ті суб’єкти, які створюють і поширюють контент, найперше – це журналісти, професійні медіа, блогери тощо. Тобто, ще раз повертаємося до ідеї про те, що роль держави в цьому процесі абсолютно неминуче буде змінюватися. І в даний час у медіа-середовищі вже йдуть відповідні процеси: наскільки мені відомо, відбулася певна реформа Комісії журналістської етики, з’явилася Незалежна медійна рада, які зустрічаються, працюють внутрішньо, виробляють певні рішення, оприлюднюють їх. Величезна проблема є в тому, що, наприклад, для Сполученого Королівства цей процес зайняв 200 років, а у нас немає цього часу. Різні люди робили різні оцінки, говорили – потрібно 20-ть, 30-ть років… А нам це треба зробити за 2-3 роки…

(Продовження інтерв’ю – у наступній публікації 15.03.2017)