КСУ у вівторок продовжить розгляд закону “Про очищення влади”

Велика палата Конституційного суду у вівторок, 17 вересня, продовжить розгляд подання щодо конституційності низки статей закону “Про очищення влади”.

Відповідна інформація оприлюднена у Порядку денному суду – Укрінформ.

Суддями-доповідачами у цій справі виступають голова КСУ Наталія Шаптала і Олександр Литвинов.

У Шаптали 21 вересня спливає 9-річний термін повноважень судді та, відповідно, голови суду.

Як повідомлялося, закон “Про очищення влади” набув чинності у жовтні 2014 року. Документ передбачає, що особи, які обіймають посади, що підпадають під люстраційну перевірку, повинні не пізніше, ніж на десятий день з початку проведення перевірки в установі, подати своєму керівникові власноруч написану заяву про згоду на проведення перевірки. Того ж року до КСУ надійшло два подання від Верховного суду України та одне подання від 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону про очищення влади. Згодом суд об’єднав три подання в одне провадження.

 

ПАРЄ вислухає звернення Макрона та обговорить ситуацію щодо кримських татар

Президент Франції Еммануель Макрон звернеться до Парламентської асамблеї Ради Європи. Також делегати обговорять ситуацію щодо кримських татар.

Про це йдеться у порядку денному осінньої сесії ПАРЄ, яка пройде з 30 вересня по 4 жовтня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Президент Французької Республіки Еммануель Макрон звернеться до ПАРЄ та відповість на запитання парламентаріїв у вівторок, 1 жовтня. Це відбудеться під час сесії, що також ознаменує 70 річницю Ради Європи», – повідомили в ПАРЄ.

Також 2 жовтня делегати проведуть дебати про ситуацію щодо кримських татар. Доповідачем із зазначеного питання є швейцарський депутат Мануель Торнар.

Серед деяких інших питань до порядку денного включений захист добровільних анонімних інформаторів та жертв тероризму, а також проблематика трудової міграції у Східній Європі.

Осіння сесія ПАРЄ проходитиме вже за нового генерального секретаря Ради Європи Марії Пейченович-Бурич, яка також звернеться до Асамблеї.

 

При Офісі Президента сформували тимчасову Громадську раду зі свободи слова

В Офісі Президента України пройшла зустріч з журналістами, де було створено тимчасову Громадську раду, до завдань якої входить напрацювання положення про Громадську раду з питань свободи слова та захисту журналістів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

До складу Ради увійшли п’ятнадцять людей, серед яких шість представників медіа, шість – від громадських медійних організацій і троє – “за посадою”: представник НСЖУ, Незалежної медіа-профспілки і один представник з Офісу Президента.

Членами Ради від медіа-спільноти стали Наталія Гуменюк, Вадим Міський, Наташа Влащенко, Павло Єлізаров, Михайло Ткач, Данило Яневський. Двоє останніх не були присутні, отже згодом можуть взяти самовідвід.

Від громадських медійних організацій до складу Ради увійшли: Тетяна Лєбєдєва, Світлана Остапа, Діана Дуцик, Тарас Шевченко, Тетяна Попова, Олександр Бурмагін.

Від Офісу Президента до Ради увійшов Максим Кречетов, від НСЖУ увійде Сергій Томіленко, а від медіа профспілки — Сергій Штурхецький.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський у своєму виступі на зустрічі сказав, що попередньо обговоривши проблему із робочими групами у міністерстві, він може окреслити широкий спектр проблем у медіа: “Це і свобода слова. І доступ до інформації, який передбачає простий та оперативний зворотній зв’язок журналістів із органами влади, пресслужбами. Окремий напрямок – наявність маніпуляції та спотворення інформації. Ще одна проблема – наявність цензури. Вплив власників на контент. Окрема тема – економічна модель, прибутковість та неприбутковість українських медіа. І насамкінець, якщо бути відвертим, престиж журналістської професії помітно впав за останні роки. Журналістській професії слід повернути повагу”.

Бородянський підкреслив, що це – орієнтовний перелік тем, запропонований представниками ЗМІ, і всі ці проблеми він пропонує для обговорення Ради. “Ситуацію і медіа і на ринку слід змінювати”, – підкреслив він.

Співробітник інформаційного Департаменту ОПУ Максим Кречетов поінформував, що тимчасова Громадська рада формуватиме положення, фактичний функціонал Громадської ради з питань свободи слова та захисту журналістів. А кожен член тимчасової Громадської ради відповідатиме за певний напрямок і готуватиме розробку положення щодо цієї Ради з конкретної проблематики. Пропозиції до складеного проекту матимуть змогу надавати усі присутні.

Кречетов припустив, що, можливо, настав час переосмислити значення термінів свобода слова, журналістська відповідальність та дотримання стандартів.

“Можливо Рада повинна напрацювати критерії, хто власне є журналістом. Сьогодні кожен може надрукувати посвідчення якогось ЗМІ і розмахувати ним. Чи потрібна своєрідна ліцензія на зайняття журналістикою, щось на кшталт національної прес-карти? Як формувати єдині стандарти журналістики і чи допоможе формалізація редакційної політики уникати порушення стандарту”, – сказав він.

Кречетов додав, що Рада пропонуватиме концепт розв’язання певної проблеми, за необхідності запрошуючи представників уряду, депутатів, голів ОДА.

 

Тіло зниклого рік тому кримського татарина знайшли у лісі — активіст

В окупованому Криму знайдено тіло зниклого в серпні 2018 року кримського татарина Ейнара Еюпова.

Про це в Facebook повідомляє активіст Сейдамет Мустафаєв – Укрінформ.

“Знайшли Еюпова Ейнара Шевкетовича, але, на жаль, завтра, тобто 17 вересня 2019 р., дженазіє (похорон – ред.)”, – повідомив Мустафаєв.

За його словами, останки Ейнара Еюпова були знайдені в лісі в Бахчисарайському районі.

“Знайшла його жінка, яка пасла кіз у лісі Бахчисарайського району, с. Залісне – були тільки одяг і останки не всіх кісток”, – написав активіст.

20-річний Ейнар Еюпов зник 6 серпня 2018 року. Вранці він вийшов з дому на роботу і приблизно об 11-12 годині дня зв’язок з ним перервався і більше не відновлювався. Кримські татари неодноразово виходили на його пошуки, які були безрезультатними.

Загалом зниклими безвісти в окупованому Криму до сьогоднішнього дня вважалися 17 осіб: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арлен Терехов, Руслан Ганієв, Марсель Аляутдінов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Різван Абдураманов та Ейнар Еюпов. 13 осіб з цього списку — представники кримськотатарського народу.

 

На Донбасі окупанти п’ять разів порушили “тишу”, один боєць поранений

Від початку доби російські окупаційні війська двічі вели вогонь на луганському напрямку та тричі – на донецькому. Внаслідок обстрілів один український захисник поранений.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник – Укрінформ.

“Станом на 12.00 сьогодні, в районі проведення операції обліковано п’ять фактів недотримання російсько-окупаційними військами режиму припинення вогню. Двічі противник вів вогонь на луганському напрямку та тричі – на донецькому… Внаслідок нічних та ранкових ворожих обстрілів один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил дістав поранення. Наразі його життю ніщо не загрожує, він отримує медичну допомогу в одному з військових госпіталів”, – повідомив Мотузяник.

Зокрема, за словами речника, під ворожим вогнем з піхотної зброї цієї ночі, а також вранці перебували оборонні позиції українських підрозділів біля Луганського, Новотошківського, Новотроїцького, Павлополя та с. Пищевик. Окупанти використовували гранатомети усіх типів та систем, а також з кулемети великого калібру.

Як зазначалось під час брифінгу, усі згадані факти відкриття вогню бойовиками несли пряму загрозу українським військовим, у зв’язку з чим захисники були змушені відповідати окупантам з аналогічної зброї.

 

Балух піде до суду через обвинувачення у “побитті” російських тюремників

Український активіст з Криму, звільнений політв’язень Володимир Балух заявив, що піде до суду через обвинувачення у нібито побитті в колонії представників правоохоронних органів.

Про це він повідомив на пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Позиватися — звичайно”, – сказав Балух, зауваживши, що це потрібно не стільки йому, “бо я вже зараз тут (на волі — ред.) перебуваю”, скільки тим, хто досі лишається у російських в’язницях.

“Мені принципово важливо покарати державу (агресора — ред.) за її дії, принаймні, фінансово. Зрозуміло, що якось вплинути на духовність найдуховнішої держави світу я не зможу… Але першочергово не це є ціллю. Розумієте, там (у полоні РФ — ред.) перебуває ще багато наших хлопців… Ми майже в один день заїхали на ШІЗО з Сашком (Шумковим — ред.) туди, і він там зараз. І я зсередини розумію, що з ним зараз відбувається, і що буде відбуватися”, – додав Балух.

Він уточнив, що перебування у ПКТ — приміщення камерного типу — тимчасове, і там є терміни перебування, але Шумкова можуть відправити до ЄПКТ (єдине приміщення камерного типу — ред.) у Тверській колонії, “про тортури якої, серед людей, які відбувають покарання, дуже відомо, що являє собою Тверська ФСВП”.

“І Сашко… Я щиро сподіваюся, що він ще зараз принаймні там, де він знаходився, де ми з ним розійшлися… Але те, що його повезуть туди, на цю так звану “сотку” – це запланована така річ. Система там працює налагоджено, і в неї є свої принципи, як вона відбувається… Тому саме для тих людей, які там знаходяться, — для них це має значення. Щоб утримати в рамках якоїсь людяності цю систему (Федеральну систему виконання покарань РФ — ред.), щоб цивілізований світ мав можливість впливати на ці процеси, на те, що там відбувається”, – сказав Балух.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Балух — кримський фермер. Він вивісив на своєму будинку прапор України, пізніше прикріпив на будинку табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”.

ФСБ Росії затримала Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Згодом проти активіста порушили ще одну справу — за заявою начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджував, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляли, що це тюремник напав на нього.

За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії. Правозахисний центр “Меморіал” визнав його політичним в’язнем.

З 29 березня 2019 року Балух перебував у ВК-4 м.Торжок Тверській області (ФКУ ВК-4 УФСВП Росії по Тверській області).

7 вересня, між Україною та Росією відбувся обмін утримуваними особами у форматі 35 на 35. До України повернулися 11 незаконно засуджених у РФ співгромадян, серед яких був і Володимир Балух, та 24 моряків, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

 

Балух про здоров’я: Є певні проблеми, лікування Феофанією не закінчиться

Український активіст із Криму і звільнений політв’язень Кремля Володимир Балух повідомив, що має певні проблеми зі здоров’ям, і лікування буде тривалим.

Про це він сказав у понеділок на пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені лікар, який веде мене у Феофанії, сказала таку фразу, що “дякувати Богові і батькам, запас міцності виявився досить суттєвим”, тобто до якихось критичних речей не дійшло. Є певні проблеми, вони вирішуються. Це буде тривалий процес, він не закінчиться зараз перебуванням в Феофанії… Як я виглядаю, так і почуваюся”, – сказав Балух.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Балух – кримський фермер, який вивісив на своєму будинку прапор України, пізніше прикріпив на будинку табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”.

ФСБ Росії затримала Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Згодом проти активіста порушили ще одну справу – за заявою начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджував, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляли, що це тюремник напав на нього.

За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 3 800 грн).

Правозахисний центр “Меморіал” визнав його політичним в’язнем.

З 29 березня 2019 року Балух перебував у виправній колонії № 4 міста Торжок Тверської області РФ.

 

Балух: У подальших планах — будувати Україну

Український активіст із Криму, звільнений політв’язень Володимир Балух розповів, що наразі конкретних планів на життя не має, а мріє про розбудову України.

Про це Балух сказав на пресконференції у понеділок у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Про подальші плани я вам відповім тільки одне – що всі, які є думки у мене з цього приводу, вони побудовані тільки на одному бажанні – будувати Україну. А конкретики (щодо планів – ред.) немає ніякої на даний момент”, – сказав Балух.

Активіст також повідомив, що держава обіцяє забезпечити його житлом. “Сподіваюся, так воно і буде”, – додав він. Також Балух сподівається на те, що його родина буде поруч із ним.

“З приводу родини — я сподіваюся, що це все (роздільне проживання — ред.) – тимчасове. Чому кажу “сподіваюся”? Тут деякі речі залежать від держави. Як тільки в мене буде можливість — вся моя родина буде тут, зі мною, поруч”, – сказав Балух.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Балух – кримський фермер, який вивісив на своєму будинку прапор України, а пізніше прикріпив на будинку табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”.

ФСБ Росії затримала Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Згодом проти активіста порушили ще одну справу – за заявою начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджував, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляли, що це тюремник напав на нього.

За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 3800 грн).

Правозахисний центр “Меморіал” визнав його політичним в’язнем.

З 29 березня 2019 року Балух перебував у виправній колонії № 4 міста Торжок Тверській області.

 

Електрошокер і мокра наволочка: Балух розповів про тортури у в’язницях РФ

Український активіст з Криму, звільнений політв’язень Володимир Балух стикався з тортурами і фізичним насильством і в СІЗО-1 в Твері, і у виправній колонії № 4 в місті Торжок Тверської області РФ.

Про це Балух розповів у відео, яке демонструвалося на початку його першої після звільнення пресконференції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Етап тривав з 15 лютого по 28 березня, а фізичне насильство застосовувалося у місті Твері в СІЗО-1 15 березня 2019 року. В той день, коли я прибув до Твері, було жорстке фізичне насильство – це були тортури з погрозами сексуальної наруги”, – сказав він.

Колишній політв’язень розповів, що йому надягали наволочку на голову, поливали водою, били електрошокером по спині, ногах та інших частинах тіла – він отримав тоді близько 150 ударів, били мокрою наволочкою по вухах.

“Починалося це зі слів: “Що ж ви зачаровані такі всі приїжджаєте? Ви що не розумієте, куди потрапили?”. Мета може тільки одна – зламати людину морально, підпорядкувати, принизити, змусити відчувати себе мерзотою, що ти повністю в їх руках і нічого зробити з цим не можеш”, – зазначив Балух.

Він додав, що медпрацівник був присутній на місці його майбутньої екзекуції в СІЗО до побиття, а відразу після нього пропонував помазати садна йодом, міряв тиск і температуру. За його словами, саме тому, що це відбувалося з мовчазного схвалення медика, він відмовився від будь-якої медичної допомоги.

На відео Балух також розповів, що з першої секунди прибуття у ВК-4 в Торжку зіткнувся з тортурами і фізичним насильством щодо нього з боку співробітників колонії.

“Сюди я прибув 28 березня 2019 року, далі було так зване “жорстке прийняття” з фізичним насильством… Я був побитий співробітниками колонії. Їх було багато, чоловік десять, вісім мінімум. Хто саме бив, стверджувати не буду – били ззаду по ногах, в ділянку печінки, нирок, я стояв обличчям до стіни, ноги розтягнуті до дикого фізичного болю майже на шпагат… Били від п’яти до десяти хвилин.., після цього роздягнули догола, дали робу, яку не можна застебнути, – сказали заправляй в труси, в штани і йди”, – поділився Балух.

Він також розповів, що його помістили на 15 діб в штрафний ізолятор за те, що він нібито не привітався зі співробітником адміністрації.

“Я зайшов зробити доповідь і почав зі слів “гражданин начальник”, а не “Здравствуйте, гражданин начальник”. За це мені оголосили 15 діб в ШІЗО”, – зазначив колишній політв’язень.

Він сказав, що у ВК-4 сексуальних погроз щодо нього не було, а погрози фізичного впливу “були присутні на кожному кроці”.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Балух – кримський фермер. Він вивісив на своєму будинку прапор України, пізніше прикріпив табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”.

ФСБ Росії затримала Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району Криму – нібито у нього на горищі знайшли 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Згодом проти активіста порушили ще одну справу – за заявою начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджував, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляли, що це тюремник напав на нього.

За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 3 800 грн).

Правозахисний центр “Меморіал” визнав його політичним в’язнем.

З 29 березня 2019 року Балух перебував у виправній колонії № 4 міста Торжок Тверської області РФ.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. В Україну повернулися 11 незаконно засуджених у Росії співгромадян, а також 24 моряки, яких РФ захопила в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.

 

МЗС України рішуче засуджує теракти у Саудівській Аравії

Міністерство закордонних справ України висловлює глибоке занепокоєння та рішуче засуджує скоєння терористичних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури Королівства Саудівська Аравія.

Про це йдеться в коментарі МЗС – Укрінформ.

“МЗС України висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку з диверсійно-терористичними атаками на об’єкти енергетичної інфраструктури на території Королівства Саудівська Аравія, останнім проявом яких стали напади на нафтопереробний завод в Абкайку та родовище Хурайс 14 вересня 2019 року”, – зазначається у заяві.

У МЗС підкреслили, що в Україні рішуче засуджують скоєння цих терактів, що ставлять під загрозу життя мирних жителів Саудівської Аравії, екологічну безпеку регіону та стабільність світового ринку енергоресурсів.

Як раніше повідомлялося, уранці 14 вересня на об’єктах однієї з найбільших в світі нафтових компаній Saudi Aramco в містах Абкаік і Хурайс стався вибух, після якого почалася пожежа. Саудівська Аравія назвала причиною вибухів атаки безпілотників.

 

Суд поновив на посадах двох люстрованих прокурорів

Окружний адмінсуд Києва повернув посади заступнику прокурора Харківської області Дмитру Кавуну та старшому прокурору Головного управління нагляду Олегу Кіперу, яких люстрували у 2014 році.

Відповідні рішення з’явилися в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомляє Громадське – Укрінформ.

Суд визнав, що люстрація посадовців була безпідставною, а їх причетність до узурпації влади президентом-утікачем Віктором Януковичем не довели.

Суд зобов’язав Генпрокуратуру виключити Кавуна та Купера з реєстру люстрованих осіб Міністерства юстиції. Також ГПУ зобов’язали виплатити за вимушені прогули Дмитру Кавуну 951 тисячу гривень, а Олегу Кіперу — 805 тисяч гривень.

Як повідомлялося, Кіпера й Кавуна звільнили 23 та 24 жовтня 2014 року. Розгляд справи про поновлення Кавуна зупинили 22 лютого 2015 року і почали розглядати її знову 5 вересня 2019 року.

У 2014 році Кавуна та Кіпера внесли до списку осіб, яким заборонено обіймати посади в органах державної влади у зв’язку з законом про люстрацію. Заборона мала діяти до 2024 року.

6 вересня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков призначив своїм радником на громадських засадах колишнього заступника прокурора у Харківській області Дмитра Кавуна.

Розгляд справи Кіпера зупинили у грудні 2014 року, а відновили цьогоріч 29 серпня.

 

Прожитковий мінімум можуть наблизити до 4251 гривні

Кабінет міністрів має здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривні.

Про це йдеться в законопроєкті №2000 “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, оприлюдненому на порталі Верховної Ради – Укрінформ.

“Кабінету міністрів України здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривні з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення”, – йдеться в документі.

Разом з тим, у документі визначено, що прожитковий мінімум (ПМ) на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2020 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень.

Подано також показники підвищення ПМ для основних соціальних і демографічних груп населення.

Так, для дітей віком до 6 років ПМ становитиме: з 1 січня 2020 року — 1779 гривень, з 1 липня — 1859 гривень, з 1 грудня — 1921 гривня;

– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 гривень, з 1 липня — 2318 гривень, з 1 грудня — 2395 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2020 року — 2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня – 2270 гривень;

– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року — 1638 гривень, з 1 липня — 1712 гривні, з 1 грудня — 1769 гривень.

Мінімальна зарплата у проєкті державного бюджету-2020 закладена на рівні 4723 гривні.

 

Берлін не коментує продовження газового транзиту через Україну без нового договору

У Берліні не коментують можливість продовження транзиту російського газу територією України без нового договору, але запевняють у підтримці тристоронніх – між ЄС, Україною та Росією переговорів.

Про це заявила в понеділок на брифінгу в Берліні представниця Міністерства економіки та енергетики ФРН Беате Барон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо цієї конкретної ситуації, я не можу її прокоментувати. Але паралельно до цього продовжуються тристоронні переговори. Ми підтримуємо їх, як і раніше підтримували”, – сказала Барон.

За повідомленнями ЗМІ, які посилаються на джерело в європейському енергетичному секторі, транзит російського газу в Європу через територію України може стати можливим і без нового контракту з РФ за умови, якщо Київ виконає зобов’язання щодо імплементації європейських енергетичних норм до початку 2020 року. Це дозволить українському оператору, не укладаючи контракт, виставляти на аукціон свої транзитні потужності.

Як повідомлялося, німецький оператор – Федеральне агентство мереж – заборонило російському монополісту “Газпрому” з 14 вересня використовувати додаткові потужності газогону OPAL для транспортування газу до Європи. “У “Газпрома” є альтернативні транспортні маршрути та пункти доставки, аби виконати зобов‘язання по відношенню до ЄС”, – йдеться у повідомленні регулятора.

Такий крок німецького агентства є відповіддю на вирок Європейського суду за позовом Польщі щодо скасування рішення Європейської Комісії від 2016 року, яким “Газпрому” було дозволено використовувати до 80% потужностей OPAL.

 

Більшість листів і малюнків зникли в колонії Торжка — Балух

Український активіст з Криму, звільнений політв’язень Володимир Балух зазначив, що отримував листи підтримки з усіх куточків світу, однак більшість листів і малюнків зникли в колонії в Торжку.

Про це під він розповів на пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Географія з ким я спілкувався насправді дуже широка, бо це вся Україна, жодного куточку України не можна пригадати, звідки б не писали мені листи. Це була і Російська Федерація, зокрема Москва, Пітер, Казань, було і з-за кордону — Швейцарія, Швеція, багато з Прибалтики, Канади, Німеччини. Тобто, географія дуже широка, були люди, які надсилали одного листа підтримки, були люди з якими я постійно спілкувався”, – сказав Балух.

Також він повідомив, що отримував багато малюнків, переважно від школярів.

“Дуже багато було малюнків школярів, більша частина були малюнки дітей з львівських шкіл. Дуже велике дякую. На жаль, у цьому самому Торжку чомусь зникла більша частина цього архіву листування, зникли листівки, листи, малюнки, дуже маленька частина залишилася, і я намагався повернути все це, але цього не вдалося зробити”, – сказав він.

Як зазначила координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, на пошту організації також надходило чимало листів для Балуха.

“І ми передавали Володі ці листи через адвокатів. Але те, що вражало, що були листи і їх було немало, це листи з окупованого Луганську і Донецьку, де люди підтримували і писали, що в Донецьку теж є український прапор”, – сказала Скрипник.

 

Балух розповів про російський паспорт

Українському політв’язню Кремля Володимиру Балуху видали російський паспорт без його згоди.

Про це він розповів під час пресконференції після свого звільнення, повідомляє Укрінформ.

“Не йшлося ні про який російський паспорт, бо ніхто не писав би заяву з цього приводу. На цьому рішенні (про видачу російського паспорта — ред.) навіть написано, що я ознайомився, але вважаю це черговими тортурами, тільки моральними”, – сказав він.

Балух зазначив, що працівник Керченського відділу так званого міністерства внутрішніх справ самостійно прийняв рішення, що він є громадянином Росії. У подальшому, нібито через наявність у Балуха російського паспорта, до нього не допускали українських консулів.

Адвокат Дмитро Дінзе зауважив, що видача російських паспортів українським політв’язням у Росії є поширеною практикою, яка дає змогу не допускати до них українських консулів.

“Це робиться, щоб не ходив консул до політичних в’язнів, щоб бойкотувати роботу консульського відділу. Балух достатньо медійна персона. Він знав свої права і просив консула, а вони нічого кращого не придумали, як обрізати цю нитку спілкування”, – пояснив він.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Балух – кримський фермер. Він вивісив на своєму будинку прапор України, згодом прикріпив табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”.

ФСБ Росії затримала Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району Криму, бо нібито в нього на горищі знайшли 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Згодом проти активіста порушили ще одну справу – за заявою начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджував, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляли, що це тюремник напав на нього.

За сукупністю двох кримінальних справ підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це понад 3 тис. 800 гривень).

Правозахисний центр “Меморіал” визнав його політичним в’язнем.

З 29 березня 2019 року Балух перебував у ВК-4 м.Торжок Тверської області (ФКУ ВК-4 УФСВП Росії по Тверській області).

Балух повернувся до України 7 вересня унаслідок обміну між Україною і Росією у форматі 35 на 35. Крім того, до України повернулися 11 незаконно засуджених у Росії співгромадян, а також 24 моряки, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

 

Архієпископ Климент просить Зеленського допомогти захистити собор ПЦУ в Сімферополі

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент просить Президента України Володимира Зеленського допомогти захистити собор ПЦУ в Сімферополі.

Про це Климент повідомив під час пресконференції, передає кореспондент Укрінформу.

“Що стосується стану Української православної церкви і Кафедрального собору святих Володимира і Ольги в місті Сімферополі, ситуація вже мною не контролюється, тому що відбулися суди, арбітражний суд, апеляційний суд. Рішення судів писалися не в судах, а писалися в кабінетах ФСБ, бо на засіданнях цих так званих судів був присутній офіцер ФСБ. Суть полягає в тому, що я повинен звільнити приміщення. Боротьба йде не за приміщення, боротьба йде проти самого існування української церкви в місті Сімферополі”, – розповів Климент.

За його словами, дане питання не раз піднімалося на міжнародних майданчиках.

“Тема церкви була озвучена в ООН, виступав наш представник, була доповідь Генерального секретаря ООН, є рішення комітету з прав людини ООН в Женеві, яке просить РФ на пів року відкласти будь-які дії, зараз відкрита справа в Європейському суді з прав людини і зараз готується велике звернення вже від української громади, яке буде представлене цьому суду. Ми будемо використовувати юридичну складову, для того щоб зберегти цю церкву, але нам потрібна підтримка”, – зазначив він.

Архієпископ наголосив, що наразі йому потрібна підтримка уряду і Президента.

“Насамперед мені треба підтримка нового уряду, який обрано в Україні…У нас відбулася зустріч вже з новим представником Президента, ми обговорили це питання. Зараз готується зустріч з новим міністром культури. І я ще раз звертаюся до новообраного президента Володимира Зеленського звернути увагу і допомогти. Держава не повинна стояти осторонь і дивитися як знищується цей осередок”, – сказав він.

Як повідомлялося, майно Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги Православної церкви України в Сімферополі після рішення суду про передачу у “користування” російського Мінмайна Криму було розграбовано.

У Кафедральному соборі проводила богослужіння громада Кримської єпархії УПЦ КП, яка перейшла до Православної церкви України (ПЦУ).

Російське Міністерство майнових і земельних відносин Криму в лютому 2019 року вимагало звільнити будівлю собору, пояснивши це закінченням терміну дії договору з Кримською єпархією УПЦ КП.

Підконтрольний Росії арбітражний суд Криму 28 червня зобов’язав передати у користування російського Мінмайна Криму приміщення собору. Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент повідомив, що оскаржуватиме це рішення.

В середині червня без узгодження з Кримською єпархією в будівлі храму почалися будівельні роботи, ініційовані Мінмайна Криму.

 

На безпеку і оборону пропонують 5,4% ВВП – майже 246 мільярдів

У держбюджеті на 2020 рік на безпеку та оборону України передбачено 245 млрд 791 млн грн або 5,4 % ВВП.

Про це йдеться в пояснювальній записці до проєкту Закону про Державний бюджет України на 2020 рік – Укрінформ.

“У проєкті Державного бюджету України на 2020 рік з урахуванням вимог ст. 35 Закону України “Про національну безпеку України” загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 245 млрд 791 млн грн або 5,4 % ВВП“, – йдеться у тексті документа.

Зокрема, з цієї суми 207 млрд 805 млн грн становитимуть видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони, 10 млрд грн – державні гарантії, 27 млрд 986 млн грн – додаткові видатки із загального фонду за бюджетною програмою Ради національної безпеки і оборони “Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону”, які будуть розподілені окремо за рішенням РНБО.

Згідно з текстом документа, на грошове забезпечення та зарплату (з нарахуваннями) держава передбачає виділити – 127 млрд 44 млн грн, на медикаменти та перев’язувальні матеріали – 587,6 млн грн; на продукти харчування – 4 млрд 582 млн грн; на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 4 млрд 446 млн грн; створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки –29 млрд 817,8 млн грн; на будівництво (придбання) житла – 1 млрд 822,9 млн гривень.

Крім того, на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності та інші соціальні виплати в наступному році держбюджетом передбачено виділити 4 млрд 336 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ,на офіційному порталі Верховної Ради оприлюднено законопроєкт №2000 про Державний бюджет України на 2020 рік, зареєстрований вчора, 15 вересня.

Документом передбачаються доходи державного бюджету на 2020 рік у сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн, видатки – у сумі 1170 млрд грн. Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн, погашення державного боргу – 292,9 млрд грн.

 

Проєкт бюджету: скільки наступного року можуть отримати НАБУ, прокуратура і ДБР

У проєкті Державного бюджету на 2020 рік на Державне бюро розслідувань передбачено фінансування у розмірі 1 млрд 902 млн грн, на Національне антикорупційне бюро 1 млрд 38,1 млн грн, на прокуратуру – 7 млрд 670 млн грн.

Відповідна інформація опублікована на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

“У проєкті Державного бюджету України на 2020 рік для забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань передбачені видатки по загальному фонду в сумі 1 902,7 млн грн”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту Держбюджету.

Зокрема, на зарплати працівників ДБР передбачено 1 млрд 518,2 млн грн, на матеріально-технічне забезпечення відомства – 76,7 млн грн, на оплату послуг – 26,1 млн грн, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 14,0 млн грн, на оплату відряджень працівників ДБР – 3,4 млн грн. Водночас на капітальні видатки – придбання автомобілів спеціального призначення, комп’ютерної та оргтехніки, будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію будівель відомства – передбачено 264,3 млн гривень.

На прокуратуру у проєкті державного бюджету передбачене фінансування у розмірі 7 млрд 670 млн грн, у тому числі по загальному фонду – 7 659,8 млн грн та спеціальному фонду – 10,9 млн гривень. Найбільшу частину фінансування планується витратити на зарплати працівників прокуратури – 6 млрд 768,6 млн грн.

На матеріально-технічне забезпечення відомства – 153,5 млн грн, на – оплату відряджень – 45,9 млн грн, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 177,1 млн грн, на забезпечення функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань – 54,5 млн грн, на сплату судового збору – 138,4 млн грн, на оплату послуг з охорони приміщень прокуратур – 72,3 млн грн.

Водночас на капітальні видатки – придбання комп’ютерів, оргтехніки, реконструкція будівель – планується витратити 98,4 млн гривень.

На діяльність Національного антикорупційного бюро у держбюджеті передбачене фінансування у розмірі 1 млрд 38,1 млн грн.

Зокрема, на зарплати працівників бюро планується спрямувати 819,0 млн грн, на матеріально-технічне забезпечення – 88,1 млн грн, на оплату відряджень – 6,1 млн грн, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 8,0 млн грн, на фонд оперативно-розшукових дій – 35,1 млн грн. Водночас на капітальні видатки – придбання спецтранспорту, спецобладнання для оперативних підрозділів, комп’ютерної та оргтехніки, капітальний ремонт будівель – 80,8 млн гривень.

Як повідомляв Укрінформ, на офіційному порталі Верховної Ради оприлюднено законопроєкт №2000 про Державний бюджет України на 2020 рік.

Сам документ було подано та зареєстровано вчора, 15 вересня.

Документом передбачаються доходи державного бюджету на 2020 рік у сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн, видатки – у сумі 1170 млрд грн. Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн, погашення державного боргу – 292,9 млрд грн.

 

Бюджет-2020: Нацгвардія може отримати 12, МВС – 83 мільярди

На Державну прикордонну службу у проєкті бюджету на наступний рік передбачені видатки у розмірі понад 10 млрд грн, на Національну гвардію  — у розмірі понад 12 млрд грн. На фінансування Міністерства внутрішніх справ – понад 83 мільярди

Про це йдеться у законопроєкті №2000 “Про Державний бюджет на 2020 рік”, повідомляється на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

На Адміністрацію державної прикордонної служби передбачені видатки у розмірі 10 млрд 848 млн 314, 5 тис. грн, з них, зокрема, на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ДПСУ — 200 млн грн; на розвідувальну діяльність у сфері захисту державного кордону — у розмірі 205 млн 055, 6 тис. грн; заходи з інженерно-технічного облаштування кордону — у розмірі 400 млн грн; на створення системи охорони морських кордонів — у розмірі 1 млн грн; на реалізацію проєкту з розбудови підрозділів охорони кордону — у розмірі 5 млн 405 тис. грн; на матеріально-технічне забезпечення ДПСУ та утримання її особового складу — у розмірі 9 млрд 161 млн 353, 1 тис. грн; на керівництво та управління у сфері охорони держкордону України — у розмірі 295 млн 447, 6 тис. грн; на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації Національною академією Держприкордонслужби — у розмірі 580 млн 53, 2 тис. грн.

На Нацгвардію передбачені видатки у розмірі 12 млрд 440 млн 695, 1 тис. грн. Серед них, зокрема, на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ видатки передбачені у розмірі 223 млн 242, 1 тис. грн.

На керівництво та управління Нацгвардією передбачені видатки у розмірі 345 млн 339, 1 тис. грн. На забезпечення виконання завдань та функцій Нацгвардії України — у розмірі 11 млрд 193 млн 864, 2 тис. грн. На підготовку кадрів для Нацгвардії вищими закладами освіти — у розмірі 678 млн 249, 7 тис. грн.

На Державну міграційну службу передбачені видатки у розмірі 3 млрд 906 млн 644 тис. грн, з яких, зокрема, внески до Міжнародної організації з міграції — у розмірі 922, 2 тис. грн. На керівництво та управління у сфері міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб — у розмірі 173 млн 640, 7 тис. грн. На забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб — у розмірі 3 млрд 732 млн 081, 1 тис. грн.

Видатки на ДСНС у проєкті держбюджету на 2020 рік передбачені у розмірі 13 млрд 863 млн 962,9 тис. грн, з них, зокрема, на придбання або будівництво житла для рядового і начальницького складу ДСНС — 90 млн грн; на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва — у розмірі 600 млн 835, 7 тис. грн, тощо.

На гідрометеорологічну діяльність передбачені видатки у розмірі 413 млн 589, 7 тис. грн. На керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій — у розмірі 195 млн 343, 1 тис. грн. На наукову і науково-технічну діяльність у сфері гідрометеорології — у розмірі 28 млн 90, 1 тис. грн. На наукову і науково-технічну діяльність у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки — у розмірі 48 млн 93, 3 тис. грн. На забезпечення діяльності сил цивільного захисту — у розмірі 11 млрд 820 млн 11 тис. грн, на підготовку кадрів у сфері цивільного захисту — у розмірі 668 млн грн

На МВС передбачено 83 млрд 826 млн 785 тис. грн, серед них на підготовку кадрів закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання – 1 млрд 944 млн 969 тис. грн; на апарат МВС — 13 млрд 189 млн 669 тис. грн; на створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту — 4 млрд 888 млн грн.

Державна підтримка фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України на організацію та проведення роботи з розвитку фізичної культури і спорту серед працівників і військовослужбовців правоохоронних органів передбачена у розмірі 22 млн 939 тис. грн.

На наукове та інформаційно-аналітичне забезпечення заходів з боротьби з організованою злочинністю і корупцією передбачено понад 5 млн грн.

На реалізацію держполітики у сфері внутрішніх справ, забезпечення діяльності органів, установ та закладів МВС України — 5 млрд 786 млн грн.

На керівництво та управління діяльністю МВС України передбачені видатки у розмірі 542 млн 246 тис. грн.

Видатки на Нацполіцію передбачені у розмірі 29 млрд 577 млн грн. Серед них на керівництво та управління діяльністю Нацполіції передбачені видатки у розмірі 895 млн грн, а на забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Нацполіції — у розмірі 28 млрд 682 млн грн.

 

На науку планують виділити 10 мільярдів — проєкт бюджету

Кабінет міністрів заклав в проєкті бюджету на 2020 рік 10 млрд 101 млн грн на наукову та науково-технічну діяльність.

Про це йдеться у пояснювальній записці до проєкту Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, яка оприлюднена на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

“В проєкті Державного бюджету України на 2020 рік видатки на наукову і науково-технічну діяльність враховані у обсязі 10 101,7 млн грн, з яких за загальним фондом державного бюджету – 7 314,6 млн гривень”, – йдеться у повідомленні.

В документі зазначається, що враховано поетапне збільшення видатків для забезпечення діяльності Національного фонду досліджень України та надання ним грантової підтримки науковим установам незалежно від їх відомчого підпорядкування.

“При плануванні видатків державного бюджету на 2020 рік таке збільшення видатків розраховано з урахуванням необхідності зростання частки грантової підтримки наукових досліджень. У 2020 році частка грантової підтримки наукових досліджень через Національний фонд досліджень має скласти близько 7 % від загального обсягу фінансової підтримки наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету. За таких умов граничні показники видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним грантової підтримки науковим дослідженням, що знаходяться в складі видатків Міністерства освіти і науки, визначені в у обсязі 526,4 млн гривень”, – йдеться у документі.

На забезпечення проведення наукових досліджень на антарктичній станції “Академік Вернадський” в держбюджеті на 2020 рік закладено 143,4 млн грн, з яких 30 млн грн – капітальні видатки, пов’язані з модернізацією та розвитком антарктичної станції.

З метою реалізації нового механізму фінансування наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти в проєкті державного бюджету передбачені видатки у розмірі 100 млн грн для підтримки проведення наукових досліджень закладами вищої освіти, які за результатами проведення державної атестації матимуть найкращу атестаційну оцінку.

Видатки на підтримку університетської науки за результатами конкурсного відбору враховано в обсязі 842,8 млн гривень.

Водночас на Національну академію наук в проєкті бюджету закладено понад 5 мільярдів гривень.

 

У бюджет-2020 на перепис населення заклали 3,4 мільярда

У проєкті Державного бюджету України на 2020 рік на Всеукраїнський перепис населення закладено більше 3,4 млрд гривень.

Про це йдеться в законопроєкті №2000 “Про Державний бюджет на 2020 рік”, текст якого розміщено на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

У проєкті держбюджету-2020 передбачено, зокрема, видатки на проведення запланованого у 2020 році Всеукраїнського перепису населення в обсязі 3 441,6 млн грн, в тому числі капітальні видатки –1 591,5 млн гривень.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт №2000 “Про Державний бюджет України на 2020 рік” було подано до ВР та зареєстровано 15 вересня. 16 вересня оприлюднено його текст.

Документом передбачаються доходи державного бюджету на 2020 рік у сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн, видатки – у сумі 1170 млрд грн. Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн, погашення державного боргу – 292,9 млрд грн.

 

Окружний адмінсуд Києва взявся за чергове оскарження нового правопису

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження ще за одним позовом щодо оскарження нової редакції українського правопису та призначив підготовче засідання на 29 жовтня.

Про це інформує пресслужба суду – Укрінформ.

“Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі щодо визнання незаконною та скасування Постанови уряду №437 від 22 травня 2019 року, якою було затверджено український правопис у новій редакції”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, відповідачем у справі визначено Кабінет міністрів України, а третя особа – Міністерство освіти і науки України.

Повідомляється, що суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29 жовтня 2019 року.

У суді нагадують, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва вже перебуває справа щодо оскарження українського правопису у новій редакції за позовом мами семикласниці до Кабінету міністрів України. У цій справі судом вже було проведено 2 підготовчі засідання.

22 травня 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 437 “Питання українського правопису”, якою схвалено нову редакцію “Українського правопису”.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 року № 416.

У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також окремих громадян.

 

Гроші на пітчинг: Бородянський каже, що Держкіно перевищило повноваження

Держкіно вийшло за рамки своїх повноважень, коли затвердило переможців одинадцятого пітчингу, фінансування яких сягнуло 1,7 млрд грн.

Про це заявив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський на пресконференції з нагоди відкриття Kyiv Media Week, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Був проведений пітчинг, на якому вибороли перемогу фільми на суму 1,7 млрд гривень. Поточне фінансування Держкіно становить 500 млн гривень на рік… Сьогодні держава обмежує можливості фінансування на суму 500 млн. гривень на рік. На наш погляд Держкіно вийшло за рамки своїх повноважень”, – сказав він.

Бородянський додав, що на цьому конкурсі були представлені виключно ігрові, дебютні арт-фільми, і не були представлені серіали, анімація, документальне кіно. За його словами, одиннадцятий пітчинг Держкіно закрив можливість досить потужній частині індустрії взагалі отримати державне фінансування.

Також Бородянський додав, що не може скасувати результати 11-го пітчингу Держкіно, але рекомендує Раді з держпідтримки кінематографії переглянути його результати.

За словами міністра, є два шляхи вирішення цієї ситуації. Перший – підняти необхідну для перемоги мінімальну кількість балів, які поставили проєктам-учасникам пітчингу члени Експертних комісій, та затвердити новий перелік переможців. Другий – запровадити оцінювання в комерційному кіно таких показників, як успішність продюсера та режисера.

Також Бородянський наголосив, що доля 12-го пітчингу поки невідома. За його словами, усе залежатиме від того, яке рішення про результати 11-го пітчингу прийме Рада з державної підтримки кінематографії.

“Дати пітчингів Держкіно стануть відомими наперед, і будуть прив’язані до затвердження державного бюджету та виділення коштів на фінансування фільмів”, – додав він.

Бородянський додав, що Міністерство планує змінити принципи державного фінансування кіноіндустрії, зробити їх більш прозорими.

“Ми будемо визначити пріоритети державного фінансування кіно. У держави є пріоритет і вона їх повинна оголосити та сказати, що наш розподіл на найближчі два-три роки із розумінням того, що фільми знімаються не один рік, а вони переходять із року і рік, ми повинні визначити цю стратегію та донести її до всіх”, – сказав Бородянський.

За його словами, проблемою — те, що є нормою фінансувати фільми лише протягом одного року.

“Це технологічна проблема, яку ми повинні вирішити. Будемо це змінювати, але на початку треба вирішити, а потім вже діяти. Сподіваюся, що до нового року ми це вирішимо”, – наголосив він.

Урядовець зазначив, що нове відомство з наступного року керуватиме фінансуванням кінопроєктів однієї з інституції. Нині, пояснив Бородянський, у держави є кілька варіантів підтримки кіно. Перший — коли держава 100% фінансує кіно. Це дебюти, авторське кіно, документальне. До 80% держава фінансує ігрове кіно і до 50% держава фінансує серіали. Також у держави є кілька інституцій, які це фінансують: Український культурний фонд, який профінансував близько 300 млн грн в цьому році, близько 500 млн грн фінансує Держкіно і близько 50 млн грн фінансував у цьому році Мінкульт.

“Це трохи дивна ситуація, що у нас в різних інституціях розпорошені кошти. В наступному році вони будуть скеровані в одну інституцію, і ми будемо керувати коштами з однієї структури”, — зазначив Бородянський.

 

Дату оголошення конкурсу на посаду глави Держкіно ще визначають — Бородянський

Дату оголошення відкритого конкурсу на посаду очільника Держкіно нині визначають.

Про це міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський, сказав на прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз є виконувач обов’язків керівника Держкіно. ми зараз визначаємося із тим, коли будемо проводити конкурс. Людина подається на конкурс, а далі буде прийняте рішення конкурсною комісією, будуть обрані критерії щодо людини, яка повинна займатися (очолити Держкіно-ред.) і буде затверджено урядом”, – сказав Бородянський.

Міністр спростував інформацію, що він нібито комусь уже пропонував цю посаду.”Голову Держкіно не призначає держава, а затверджує Кабінет міністрів за умови його обрання на відкритому конкурсі”, – нагадав урядовець.

 

Бородянський назвав принципи роботи новоствореного Міністерства культури, молоді та спорту

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що новостворене Міністерство культури, молоді та спорту працюватиме, керуючись кількома принципами.

Про це він розповів на пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укріформу.

“Нове міністерство працюватиме, керуючись кількома принципами. Перший – це будь-які наші дії чи витрати повинні мати соціекономічну вигоду. Другий принцип, покладений в основу нашої майбутньої діяльності, це те, що державна підтримка не є її безумовним обов’язком. Державна підтримка – це привілей. Тобто для того, щоб отримати державну підтримку, треба зробити якісь дії, пояснити, чому підтримка має бути надана і як це вимірюватиметься. Ще один принцип – інклюзивність. Це те, що буде в усіх наших напрямках діяльності обов’язковим елементом”, – сказав Бородянський.

Він зазначив, що останнім принципом, яким керуватиметься новостворене міністерство, буде сприяння інституалізації індустрії. За його словами, потрібно працювати над тим, щоб індустрії формувалися як інституції, щоб вони формувалися за правилами.

Також Бородянський зазначив, що у новоствореного міністерства з’явиться новий напрямок – туризм.

“У нас багато викликів, ми повинні по-новому подивитись на те, як ми можемо їх приймати і долати, які у нас є інструменти”, – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада затвердила 29 серпня новий склад Кабінету міністрів. Деякі міністерства були скорочені й на їх основі створені нові. Так, ліквідовано міністерства культури, молоді та спорту, інформаційної політики і на їх основі створено Міністерство культури, молоді і спорту.

 

Проєкт бюджету змінять після того, як уряд презентує свою програму — Бородянський

Проєкт державного бюджету на наступний рік буде частково змінено після того, як новий уряд презентує свою програму.

Про це міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив на пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укріформу.

“Після оголошення програми уряду, а ви знаєте, що в уряду на це є місяць, будуть зміни в цей бюджет. Він буде змінений “- сказала Бородянський.

Він наголосив, що на напрацювання головного фінансового документа країни у нового уряду було дуже мало часу – лише один тиждень. Але проєкт бюджету подали, бо цього вимагає українське законодавство.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Кабінет міністрів подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2020 рік.

 

Бородянський планує побачити результат боротьби із піратством вже за два-три роки

Українська влада розуміє масштаби такої проблеми як інтернет-піратство та готова зробити все можливе заради того, аби за два-три роки значно збільшилися кількість людей, які готові платити за контент.

Про це міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський сказав на пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Піратство — це також питання, над вирішенням якого ми будемо працювати, робити так, що український ринок зростав (без піратства – ред.). Сьогодні 30% людей готові платити за контент, а ще рік тому цей показник був на рівні 13%. І це я вважаю великою перемогою”, – сказав Бородянський.

Як зазначила директорка громадської спілки “Ініціатива “Чисте небо” Катерина Федорова, нині піратство досі є великою проблемою, але у боротьбі із цим негативним явищем є позитивні зрушення. Рекламодавці з кожним роком усе менше спонсорують піратські сайти.

“Можна сказати, що вже є перший обвинувальний вирок щодо інтернет-провайдера, який надавав доступ до телеканалів. Це означає, що наша законодавча система вже запрацювала, хоча це довгий процес, але воно працює і чим далі, тим швидше”, – наголосила вона.

 

Бородянський хоче дізнатися, чи раціонально друкувати книжки для бібліотек

Держава зацікавлена у тому, щоб українці більше читали, але варто розібратися із тим, чи ефективно витрачають кошти на популяризацію української літератури.

Про це міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський сказав на пресконференції, коментуючи інформацію про начебто зменшення майже удвічі видатків Держбюджету-2020 на підтримку книговидавничої справи та популяризації української літератури, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За ці останні роки, я можу помилятися, було 2 мільйони тиражу надруковано державою для бібліотек. Але на просте запитання я поки що не отримав відповіді: “А яка кількість людей прочитала ці книжки у бібліотеках?” Це ж просте запитання, ми ж повинні знати відповідь, чи витрачені наші кошти у найефективніший спосіб… Можна зробити будь-яку інфографіку, я не знаю, яка там зроблена (про скорочення видатків – ред.), але я можу відповідати за кожний свій крок”, – сказав Бородянський.

За словами урядовця, влада зацікавлена у тому, щоб громадяни читали більше книг. ”Але у держави немає завдання фінансувати більшу кількість книг, які видаються, якщо це не призводить до більшого читання. Ми зараз дивимося на світ щодо книжок через призму, як зробити так, щоб люди більше читали”, – підкреслив міністр.

Раніше громадський діяч у сфері книговидання Олександр Афонін у соцмережах оприлюднив дані з інфографікою про те, що уряд у проєкті Державного бюджету на 2020 рік удвічі зменшив розмір видатків на підтримку книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, забезпечення діяльності Українського інституту книги.

 

У бюджет-2020 заклали зростання економіки на 3,3%

Зростання економіки України у наступному році має прискоритись до 3,3% ВВП, з одночасним уповільненням інфляції до 6%.

Про це йдеться в пояснювальній записці до проєкту Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, оприлюдненій на порталі Верховної Ради – Укрінформ.

“Як результат, за варіантом 1 у 2020 році прогнозується прискорення зростання ВВП до 3,3% із одночасним уповільненням споживчої інфляції до 6% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року)”, – йдеться в документі.

Як повідомляв Укрінформ, зростання реального ВВП за підсумками 2019 року очікується на рівні 3,0%, а інфляція має уповільнитись до 7,4%.

 

ЄСПЛ слухатиме індивідуальні “кримські” скарги після того, як розгляне міждержавну — експерт

Індивідуальні позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо порушень прав людини в Криму розпочнуться після ухвалення рішення цього суду щодо міждержавної скарги України проти Росії з цього питання. Наразі є кілька тисяч скарг українських громадян проти дій Росії в анексованому Криму.

Про це під час брифінгу повідомила координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, відповідаючи на питання щодо подачі скарги до ЄСПЛ щодо справи колишнього політв’язня Володимира Балуха проти РФ – Укрінформ.

“Зараз в Страсбурзі розпочався важливий процес… Мова йде про слухання по міждержавній скарзі України проти Росії саме по Криму. Справа в тому, що індивідуальні скарги таких, як Володимир Балух та інші громадяни України, які постраждали від дій Росії в Криму, вони скоріш за все будуть слухатись після того, як суд розгляне саме міждержавну скаргу України проти Росії по Криму. Оскільки там є питання відповідальності в цілому – хто саме, яка держава несе відповідальність за порушення прав людини на території Криму. Ми з вами розуміємо, що мова йде про Росію, але це юридичний момент”, – наголосила Скрипник.

Вона нагадала, що наразі Росія погоджується нести відповідальність за порушення прав людини в Криму лише з дня ухвалення так званого закону щодо приєднання Криму до РФ. Водночас українська сторона наполягає на тому, аби країна-агресор несла таку відповідальність ще з кінця лютого 2014 року, коли на території Криму розпочались перші викрадення та вбивства активістів.

“Ці всі юридичні баталії у нас попереду, і лише після цього будуть вже розглядатись інші індивідуальні скарги, яких дуже багато. Це кілька тисяч скарг наших громадян проти Росії про те, що відбувалось в Криму. Тому нам треба мати терпіння і чекати, коли це відбудеться”, – заявила координатор правозахисної групи.

 

Українець Жан Беленюк став дворазовим чемпіоном світу з греко-римської боротьби

Жан Беленюк приніс збірній України першу нагороду на чемпіонаті світу зі спортивної боротьби у Нур-Султані (Казахстан).

28-річний киянин завоював золоту медаль у ваговій категорії до 87 кг і став дворазовим чемпіоном світу з греко-римської боротьби, повідомляє Укрінформ.

Беленюк в 1/16 фіналу переміг мексиканця Альфонсо Антоніо Єпеса (5:1), в 1/8 фіналу взяв гору над хорватом Іваном Гуклеком (7:1), у чвертьфіналі поборов Миколу Стодуба з Білорусі (3:1), у півфіналі виграв у представника Німеччини Дениса Максиміліана Кудли (2:1), а у вирішальній сутичці за “золото” завдав поразки Віктору Льоренцу з Угорщини (2:1).

Це четверта медаль Беленюка на чемпіонатах світу після “бронзи” в Ташкенті-2014, “золота” в Лас-Вегасі-2015 і “срібла” у Будапешті-2018. На рахунку українського борця греко-римського стилю також “срібло” Олімпійських ігор-2016, три “золота” (2014, 2016, 2019) і “бронза” (2012) на чемпіонатах Європи, “золото” (2019) та “срібло” (2015) Європейських ігор.

Чемпіонат світу-2019 з греко-римської, вільної та жіночої боротьби завершиться 22 вересня.

 

Головний військовий прокурор розсекретив декларації підлеглих

Нещодавно призначений на посаду головного військового прокурора Віктор Чумак розсекретив декларації підлеглих прокурорів.

Відповідна інформація оприлюднена на сайті Генпрокуратури – Укрінформ.

“16 вересня 2019 року заступник генерального прокурора – головний військовий прокурор Віктор Чумак скасував постанову про застосування заходів спеціальної безпеки від 31 березня 2017 року, згідно з якою було забезпечено конфіденційність даних низки посадових осіб військової прокуратури”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відтепер інформація про статки військових прокурорів стане відкритою і кожен громадянин матиме змогу ознайомитися з нею на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Контроль на кордоні і відновлення аеропорту “Ужгород”: Україна і Словаччина готують угоди

Україна зацікавлена в поглибленій співпраці зі Словацькою Республікою щодо спільного контролю на державному кордоні та у сфері трудової міграції.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою у Києві, повідомляє сайт Президента – Укрінформ.

“Ми очікуємо, що наші словацькі партнери прискорять підготовку до підписання важливих двосторонніх угод: щодо спільного контролю на українсько-словацькому кордоні та щодо відновлення повноцінного функціонування аеропорту “Ужгород”, – сказав Зеленський журналістам. Він додав, що окремо на зустрічі обговорювалася тема підготовки двосторонньої Угоди про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції.

“У мене дуже добрі враження від сьогоднішніх перемовин з пані Президентом. Пані Президент має європейське бачення майбутнього, вірить у цінності ліберальної демократії та добре розуміє, що безпека та мир в Україні – це безпека й мир у Європі”, – заявив Зеленський.

Президент Словацької Республіки зазначила, що за останні роки Україна досягла великого прогресу. “Пан Президент поінформував мене про свої плани, і я дуже радію з того, що серед його пріоритетів – зміцнення правової держави, боротьба з корупцією. Ми з власного досвіду знаємо, що це довгий шлях”, – сказала Чапутова.

Вона також повідомила, що запросила Президента України здійснити офіційний візит до Словаччини.

 

Президент Словаччини заявила про політичні цілі Nord Stream 2

Словаччина вважає Nord Stream 2 проєктом, який, окрім економічних, переслідує і політичні цілі.

Про це заявила Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова на спільному брифінгу з Президентом України Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми говорили з паном Президентом і про проєкт Nord Stream 2. Позиція Словаччини чітка: ми це не сприймаємо тільки як економічний проєкт, а й як проєкт, який має і політичні цілі. Ми говорили про резервний (реверсний) потік газу, тому що це все речі, які підтримують Україну”, – сказала Чапутова.

Вона додала, що стабільна і процвітаюча Україна сприяє стабільності і спокою у Словаччині.

 

Зеленський запевнив, що Україна і Словаччина є надійними транзитерами газу в Європу

Президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна і Словаччина докладуть всіх зусиль для безперебійного постачання газу в Європу.

Про це він заявив під час спільної пресконференції з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна і Словаччина є надійними транзитерами газу в Європу і ми докладемо всіх зусиль для безперебійного постачання газу на європейський ринок”, – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, речниця Єврокомісії підтвердила, що тристоронні переговори між Єврокомісією, Україною і Росією щодо транзиту російського газу європейським споживачам територією України відбудуться 19 вересня.

14 вересня заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства торговий представник України Тарас Качка в кулуарах 16-ї щорічної зустрічі YES заявив, що нова владна команда під час тристоронніх газових перемовин щодо транзиту російського газу дотримуватиметься раніше заявленої Україною позиції.

 

Дипломатичний і санкційний тиск на РФ: Зеленський розраховує на підтримку Словаччини

Президент Володимир Зеленський наголосив, що Словаччина була й залишається гарним другом, добрим сусідом і надійним партнером України.

Про це він заявив на зустрічі з представниками ЗМІ за результатами переговорів з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, повідомляє сайт Президента – Укрінформ.

“Глибоко зворушений, що повернення миру в Україну пані Чапутова назвала особистою метою. Завершення війни та деокупація всіх українських територій – моя головна місія як Президента України. І ми дуже розраховуємо на вашу підтримку, дипломатичний і санкційний тиск усіх наших партнерів, зокрема Словаччини”, – зазначив Зеленський.

Також він підкреслив, що це потрібно не лише Україні. “Цього потребує вся Європа, яка почуватиметься у небезпеці, доки Російська Федерація ігнорує міжнародне право. Великі надії ми покладаємо на словацьке головування в ОБСЄ, яке триває, на подальші кроки для суттєвого прогресу у цьому важливому питанні”.

За його словами, першими значними кроками на шляху до миру буде повне й стале припинення вогню, остаточне розведення сил у районі Станиці Луганської, яке має бути належним чином верифіковане ОБСЄ.

“Очікуємо, що Словаччина й надалі ставитиме в ОБСЄ питання про повне виведення окупаційних військ з України та повернення під наш контроль тимчасово окупованих територій”, – зазначив Зеленський.

 

Словаччина підтримує санкції проти РФ до виконання Мінських угод — Чапутова

Словаччина вважає санкції ЄС проти Росії легітимним інструментом відновлення справедливості і підтримує їх продовження до моменту виконання Мінських угод і отримання Україною контролю над всією своєю територією.

Про це заявила президент Словацької Республіки Зузана Чапутова на спільному брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Кожне вирішення конфлікту має ґрунтуватися на принципах міжнародного права і поваги до суверенітету і міжнародно визнаних кордонів. Це стосується Донбасу і Криму і Севастополя. Тому Словаччина згодна з позицією Європейського Союзу і підтримує продовження санкцій проти Росії до моменту виконання Мінських угод і отримання Україною контролю над своєю територією”, – сказала Чапутова.

Вона також запевнила, що після завершення терміну головування Словаччини в ОБСЄ позиція країни щодо прагнення допомогти вирішити конфлікт на Донбасі залишиться незмінною.

“Головним проявом цього є чіткий погляд на санкції щодо Росії. Ми вважаємо їх легітимним інструментом, який є наслідком порушення міжнародного права. Ми вважаємо їх інструментом справедливості”, – акцентувала президент Словаччини.

Чапутова також відзначила обмін утримуваними особами з Російською Федерацією і відновлення переговорів у “нормандському форматі” як важливий сигнал того, що шляхом діалогу можна змінювати справи на краще.

 

Зеленський назвав три основні питання для майбутньої “нормандської зустрічі”

Президент Володимир Зеленський вважає, що на зустрічі лідерів нормандського формату мають бути вирішені три основні питання: щодо обміну “всіх на всіх”, термінів розведення військ і виведення усіх військ з окупованих територій.

Про це він заявив під час спільної пресконференції з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Які там повинні бути кроки: там головні кроки — це вирішення, не підняття теми, а вирішення питання остаточного обміну всіх наших полонених, “всіх на всіх” – ми можемо так називати”, – відповів Зеленський на запитання, чого він очікує від зустрічі в норманському форматі.

Другим питанням, яке потребує вирішення за зустрічі лідерів “нормандської четвірки”, за його словами, є остаточне вирішення з чіткими термінами питання розведення військ у “Золотому”, “Петрівському”, а потім уздовж всієї лінії розмежування.

“Третє — якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях, ми повинні з вами розуміти, що (потрібні – ред.) чіткі терміни до виборів виведення всіх-всіх військ з тимчасово окупованих територій”, – додав глава держави.

Водночас він підкреслив, що не знає, чи вдасться вирішити всі ці питання протягом однієї зустрічі. Президент розраховує, що подальші зустрічі в нормандському форматі відбуватимуться “не через три роки, а будуть дуже часто”, поки не будуть вирішені всі питання, пов’язані з поверненням наших територій і з припиненням війни.

“Очікую, що після цієї зустрічі буде нормальний результат, тому що у нас будуть складні перемовини. Очікую, що європейські країни будуть підтримувати позицію українську”, – підкреслив Зеленський.

Як повідомлялося, раніше Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі конкретної дати зустрічі лідерів країн “нормандського формату” немає, але Україна наполягає на такій зустрічі ще у вересні.

Але згодом міністр закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, що зустріч лідерів “нормандської четвірки” в Парижі не відбудеться найближчим часом, оскільки Росія “не може” взяти в ній участь.

 

Боротьба з контрабандою стала пріоритетом зустрічі делегацій України та Словаччини

Під час перемовин під головуванням Президента України Володимира Зеленського та Президента Словацької Республіки Зузани Чапутової делегації обговорили покращення бізнес-клімату, збільшення інвестицій, боротьбу з контрабандою і проведення реформ.

Про це повідомляє пресслужба глави Української держави – Укрінформ.

Як зазначається у повідомленні, особливу увагу під час зустрічі у Києві було приділено боротьбі з контрабандою. Глави держав констатували, що Україна та Словаччина мають п’ять пунктів пропуску на кордоні, де потрібен контроль. “Співрозмовники наголосили, що боротися з контрабандою потрібно на законодавчому рівні. Словацький президент підтвердила, що це в інтересах обох країн”, – йдеться у повідомленні.

Під час зустрічі також обговорювалося створення нового пункту перетину, який має стати ще одним “вікном до Європи”.

Чапутова підтвердила підтримку євроінтеграційних прагнень України з боку Словаччини.

Зеленський у цьому контексті підкреслив, що на шляху до Євросоюзу Україна продовжить втілювати реформи. Особливо він відзначив концепцію “електронної держави”. “У нас є важливий проєкт – “Держава у смартфоні”. Ми хочемо відійти від паперового документообігу. До цього проєкт залучені найкращі IT-фахівці”, – розповів Президент України.

Окремо глава держави наголосив на позиції Словаччини щодо суверенітету та територіальної цілісності України.

Зеленський також подякував за реабілітацію українських військових і надання підтримки в оздоровленні, зокрема членам їхніх сімей.

Також делегації України та Словаччини обговорили можливість спільного кіновиробництва.

 

Ліки з медичним канабісом мають бути доступними для українців – Скалецька

Українські пацієнти з тяжкими захворюваннями мають право на доступ до медичних препаратів, що містять у своєму складі медичний канабіс.

Про це міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявила під час онлайн-зустрічі щодо захисту прав пацієнтів в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є пацієнти, які потребують доступу до медичних препаратів, що містять у собі складову медичного канабісу, і є ефективним та результативними у знятті симптомів. Питання медичної форми канабісу стосується більше стандартів лікування: що результативніше, якісніше лікування, то менше пацієнт має потреби шукати додаткової медичної допомоги, щоб швидше соціалізуватися до свого звичайного життя. Але пацієнти в Україні мають право на доступ до препаратів, що містять складові медичного канабісу. Ми робитимемо це крок за кроком”, – сказала Скалецька.

Як повідомляв Укрінформ, лікування препаратами, що містять медичний канабіс потребують близько двох мільйонів українців. Зокрема, понад 20 тисяч дітей із фармрезистентними формами епілепсії (що не піддається лікуванню існуючими препаратами), сотні тисяч онкохворих, більш як 100 тисяч паліативних пацієнтів та десятки тисяч ветеранів війни із посттравматичним стресовим розладом.

На сьогодні лікувальні властивості канабісу визнані. Ліки на його основі дозволені в 44 країнах, зокрема в країнах ЄС.

Поки чинне законодавство не дозволяє досліджувати канабіс та його похідні і використовувати для лікування – ці речовини входять до списків наркотичних та психотропних, обіг яких в Україні заборонений.

Лікарі підкреслюють, що медичні препарати з вмістом канабісу не викликають звикання чи залежності. Канабіноїди, що в них містяться, — це здебільшого речовина канабідіол (КБД). Вона майже не має психотропної дії, знеболює, розслабляє і гальмує. Саме КБД переважає в медичному канабісі. Люди часто плутають поняття рекреаційного та медичного канабісу. Рекреаційний канабіс, який вживають задля отримання задоволення, містить значну кількість тетрагідроканабінолу (ТГК). ТГК має виражені психотропні ефекти і збуджує нервову систему. Він є головним психоактивним компонентом канабісу, і саме він викликає звикання та інтоксикацію.

 

Берлін не коментує продовження газового транзиту через Україну без нового договору

У Берліні не коментують можливість продовження транзиту російського газу територією України без нового договору, але запевняють у підтримці тристоронніх – між ЄС, Україною та Росією переговорів.

Про це заявила в понеділок на брифінгу в Берліні представниця Міністерства економіки та енергетики ФРН Беате Барон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо цієї конкретної ситуації, я не можу її прокоментувати. Але паралельно до цього продовжуються тристоронні переговори. Ми підтримуємо їх, як і раніше підтримували”, – сказала Барон.

За повідомленнями ЗМІ, які посилаються на джерело в європейському енергетичному секторі, транзит російського газу в Європу через територію України може стати можливим і без нового контракту з РФ за умови, якщо Київ виконає зобов’язання щодо імплементації європейських енергетичних норм до початку 2020 року. Це дозволить українському оператору, не укладаючи контракт, виставляти на аукціон свої транзитні потужності.

Як повідомлялося, німецький оператор – Федеральне агентство мереж – заборонило російському монополісту “Газпрому” з 14 вересня використовувати додаткові потужності газогону OPAL для транспортування газу до Європи. “У “Газпрома” є альтернативні транспортні маршрути та пункти доставки, аби виконати зобов‘язання по відношенню до ЄС”, – йдеться у повідомленні регулятора.

Такий крок німецького агентства є відповіддю на вирок Європейського суду за позовом Польщі щодо скасування рішення Європейської Комісії від 2016 року, яким “Газпрому” було дозволено використовувати до 80% потужностей OPAL.

 

Єврокомісія роздає гранти на безкоштовний Wi-Fi

Єврокомісія оголосила черговий конкурс на встановлення безоплатних мереж Wi-Fi у найбільш популярних місцях європейських муніципалітетів – у меріях, публічних бібліотеках, музеях, у парках або на міських площах.

Повідомлення про це оприлюднено на сайті Європейської Комісії – Укрінформ.

«Заклик до подання заявок буде відкритим для муніципалітетів або для груп муніципалітетів від 13.00 19 вересня до 17.00 20 вересня. Муніципалітети зможуть отримати 1780 ваучерів за програмою WiFi4EU, кожен вартістю у 15 тис. євро», – йдеться в оголошені.

Для участі муніципалітетам необхідно зареєструватися на спеціальному порталі, щоб 19 вересня від початку акції отримати можливість подати заявку «одним дотиком». Комісія обиратиме переможців серед заявок, які швидше надіслані, а також з огляду на дотримання географічного балансу.

Це вже третє подібне оголошення Єврокомісії. Протягом двох попередніх у минулому році на відповідному порталі зареєструвалися більше 23 тисяч муніципалітетів, з яких 6200 вже отримали бажані ваучери на установку Wi-Fi загального користування.

Акція проводиться у всіх 28 країнах ЄС, а також у Норвегії та в Ісландії. До завершення 2020 року Єврокомісія планує провести ще 3 або 4 подібних конкурсів.

 

Заступника Філатова оголосили у розшук через розкрадання на ремонті мосту

Посадовців міськради Дніпра, підозрюваних у привласненні 29,5 млн грн бюджетних коштів на ремонті моста, оголошено у розшук, іншим фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Про це повідомили у пресслужбі прокуратури Дніпропетровської області– Укрінформ.

“В рамках кримінального провадження, розпочатого за фактом привласнення бюджетних коштів під час ремонту Нового мосту у Дніпрі (ч.5 чт.191 КК України) заступника міського голови, начальників управління міської ради та особу, яка здійснювала технічних нагляд, оголошено у розшук у зв’язку з переховуванням від слідства”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що засновнику товариства-підрядника, що здійснювало ремонтні роботи, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у сумі понад 40 млн грн; начальник дільниці триматиметься під вартою з можливістю внесення застави у 1 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, Центральний (Новий) міст – автомобільний міст, що зв’язує центр Дніпра з лівобережною частиною міста (вулицю Коцюбинського і Слобожанський проспект), відкритий 5 листопада 1966 року, його довжина становить 1478 м, ширина – 21 м.

У 2017 році міськрада Дніпра закрила Новий міст на реконструкцію, яку планували завершити до кінця року. Під час ремонтних робіт неодноразово виникали скандали з підрядником, а кошторис зріс майже на третину.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомляв, що порушено щонайменше сім кримінальних справ, які пов’язані з цим мостом.

12 липня Президент Володимир Зеленський і міський голова Дніпра Борис Філатов уклали парі щодо добудови Нового мосту за два місяці. Якщо споруду не добудують у зазначений термін, мер мав піти з посади.

Міст відкрили 7 вересня. Раніше Філатов пояснював, що після реконструкції верхньої частини мосту займуться його нижньою та підводною частинами.

13 вересня у Дніпровській міській раді правоохоронці провели слідчі дії та масові обшуки. Цього ж дня у провадженні щодо зловживань, зокрема, перевищення ціни будівельних робіт в кошторисі на реконструкції Центрального (Нового) мосту у Дніпрі, правоохоронці повідомили про підозру у привласненні 29,5 млн грн бюджетних коштів семи особам, серед яких заступник мера Дніпра, головний інженер, начальник дільниці.

14 вересня Новий міст проінспектував Зеленський та повідомив, що спеціальна комісія проаналізує і прийме об’єкт.

 

Разумков обіцяє новий Виборчий кодекс з відкритими списками

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков сподівається, що Рада якнайшвидше ухвалить новий Виборчий кодекс замість заветованого Президентом.

Про це він сказав на брифінгу після засідання Погоджувальної ради 16 вересня – Укрінформ.

“Давайте не забігати наперед. Ми працюємо – працює вся Рада. Я сподіваюся, це буде зроблено якомога швидше. Але швидкість не впливатиме на якість”, – сказав спікер, відповідаючи на запитання, чи встигне ВР до нового року ухвалити Виборчий кодекс.

Водночас він не виключає, що швидше за все, буде підготовлено новий варіант документа – “або доопрацьований минулий, або новий варіант Виборчого кодексу”.

“Тому що з одного боку треба підготувати якісний документ – закон, за яким можна буде проводити нормальні вибори в Україні. Але на це піде деякий час, тому сказати, що це буде скоро, – це не зовсім коректно”, – пояснив Разумков.

Водночас він припустив, що новий проект Виборчого кодексу міститиме норму щодо пропорційної системи з відкритими списками.

“Я думаю, що так. Це було би непогане рішення. І я думаю, що на пропорційну систему очікують люди”, – додав спікер.

При цьому він зауважив, що ця дискусія на часі, інакше – “якщо її відкладати, то п’ять років будемо дискутувати щодо Виборчого кодексу”.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський наклав вето на документ, прийнятий народними депутатами VIII скликання Верховної Ради. У пропозиціях Президента до Виборчого кодексу. Йдеться, що глава держави в цілому підтримує зведення в єдиний кодифікований законодавчий акт усіх виборчих процедур та правил, але вважає, що Кодекс, що надійшов на підпис, містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні зміни до виборчого законодавства, не узгоджується із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечує належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур.

11 липня цього року Верховна Рада VIII скликання ухвалила новий Виборчий кодекс, який передбачає введення пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.

27 серпня голова Ради VIII скликання Андрій Парубій підписав новий Виборчий кодекс.

 

Разумков анонсував оновлення ЦВК “найближчим часом”

Верховна Рада України планує найближчим часом розглянути питання щодо призначення нових членів Центральної виборчої комісії.

Про це повідомив голова ВР Дмитро Разумков під час брифінгу після засідання погоджувальної ради 16 вересня – Укрінформ.

“Зараз надходять пропозиції від різних фракцій і партій (щодо кандидатур до нового складу ЦВК, – ред.). Я думаю, що незабаром ми побачимо і запропонований перелік осіб до складу Центральної виборчої комісії. І я сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада України розгляне це питання”, – зазначив Разумков.

Водночас на прохання уточнити, чи може відбутися розгляд цього питання вже цього пленарного тижня (17-20 вересня), спікер конкретної відповіді не дав, але зауважив: “Найближчим часом Верховна Рада розгляне це питання”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 вересня ухвалила постанову “Про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії”. Постанова набирає чинності з дня її ухвалення.

Відповідно до закону “Про Центральну виборчу комісію” депутатські фракції у Верховній Раді не пізніше наступного дня після дострокового припинення повноважень всього складу комісії подають Президенту пропозиції щодо персонального складу Комісії. На підставі цих пропозицій Президент протягом трьох днів вносить до парламенту подання щодо персонального складу ЦВК.

 

Богдан каже, що влада на “роздоріжжі” у питанні позачергових місцевих виборів

Керівник Офісу Президента Андрій Богдан заявив про три шляхи в питанні проведення чи непроведення дострокових місцевих виборів в Україні й зазначив, що поки невідомо, яке рішення буде ухвалене.

Про це він сказав в інтерв’ю ВВС Україна – Укрінформ.

“Чи є сенс це робити? З одного боку, вибори до Верховної Ради показали, що є сенс. З іншого боку, зробити зараз вибори, щоб через рік знову проводити вибори – ну, така собі затія. Експертні групи працюють, ми розробляємо різні проєкти законів. Поки що є три шляхи. Яким іти, ми ще не вирішили”, – відповів Богдан на запитання, чи розглядають в ОП можливість проведення дострокових виборів по всій Україні або лише в деяких містах.

Богдан переконаний, що суспільство наразі вимагає перезавантаження місцевої влади, але підкреслив, що “яким шляхом іти, щоб не дати в штангу по дорозі, ми поки що не вирішили”.

Водночас керівник ОП нагадав, що в Україні позачергові вибори проводяться завжди на строк до чергових — щоб всі ради в державі одночасно перезавантажувались. При цьому він наголосив, що чергові місцеві вибори за планом мають відбутися вже у 2020 році.

 

“ЄС” вимагає від уряду проведення години запитань

Депутатська фракція політичної партії “Європейська солідарність” наполягає на проведенні години запитань до уряду у п’ятницю, 20 вересня, під час пленарного засідання Верховної Ради, а також на тому, щоб наступного тижня КМУ презентував парламенту програму своєї діяльності.

Про це заявила співголова фракції Ірина Геращенко на засіданні Погоджувальної ради 16 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Уже другий тиждень ми працюємо без години запитань до уряду. Зверніть увагу, що уряд знайшов час виступити на YES, презентувати свою програму кому завгодно, тільки не парламенту, який його обрав. А в нас є багато запитань – і щодо зовнішньої політики, і щодо бюджету. Тому наша політична сила наполягає на тому, щоб у п’ятницю була година запитань до уряду. Ми не налаштовані цькувати уряд, але ми повинні мати з ними діалог – це європейська цивілізована форма співпраці парламенту та уряду”, – підкреслила політик.

У відповідь на це голова ВР Дмитро Разумков повідомив, що 20 вересня міністр фінансів Оксана Маркарова має намір представити в парламенті проєкт Державного бюджету на 2020 рік.

“Я думаю, що це компенсує годину запитань до уряду”, – сказав спікер.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Кабінет міністрів подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2020 рік.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2019 рік стане останнім, коли відбувається щорічне планування бюджету – без середньо- та довгострокового. Надалі, за його словами, затвердженню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації.

Голова ВР Дмитро Разумков повідомив, що Міністр фінансів Оксана Маркарова презентує проект Державного бюджету на 2020 рік у п’ятницю, 20 вересня.

 

Інтонація розмов президентів України і РФ дають надію на завершення конфлікту на Донбасі – Богдан

Керівник Офісу Президента Андрій Богдан вважає, що суть та інтонація телефонних розмов президентів України і Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна дають надію на завершення військового конфлікту на Донбасі.

Про це Богдан заявив у інтерв’ю ВВС у відповідь на запитання, чи хороший контакт у цих двох президентів – Укрінформ.

“Те, що я знаю – було три телефонних розмови, суть та інтонація цих розмов дають мені надію на завершення військового конфлікту”, – сказав Богдан.

Він ухилився від озвучення конкретних термінів, лише зазначив, що “коли на це прийде час”.

Стосовно контактів Офісу Президента з адміністрацією Путіна Богдан повідомив, що набирав свого візаві Антона Вайно.

“Телефонував йому разів п’ять, але він у серпні був у відпустці. У вересні його секретарі відповіли, що він поки що не має повноважень зі мною говорити”, – констатував керівник ОПУ.

Він також розповів, що помічнику президента РФ Владиславу Суркову не телефонував, бо за дипломатичними правилами має контактувати лише зі своїм візаві у цій країні.

 

Україна збільшила агроекспорт в країни ЄС на 34%

Україна за перші сім місяців 2019 року збільшила експорт продукції агропромислового комплексу в країни Євросоюзу на 34,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,1 мільярда доларів.

Про це повідомляє bin.ua посилаючись на виконувача обов’язків міністра аграрної політики і продовольства Ольгу Трофімцеву – Укрінформ.

Експорт української продукції АПК в ЄС за 7 місяців 2019 року збільшився на 34,3% (або на 1,04 мільярда доларів США) до 4,1 мільярда доларів США порівняно з відповідним періодом 2018 року”, – інформувала вона.

За словами Трофімцевої, найбільшими імпортерами української сільгосппродукції стали Нідерланди, куди було відправлено 18% всієї продукції, Іспанія – 13,5%, Польща – 13,4%, Німеччина – 11,1%, Італія – 10,6%.

Трофімцева зазначила, що головними експортними позиціями за звітний період були: зернові, яких експортовано на 1,8 мільярда доларів США; рослинне масло – 921,9 мільйон доларів; насіння олійних – 385,4 мільйона доларів; макуха та інші відходи харчової промисловості – 345,5 мільйонів доларів; м’ясо птиці – 117,3 мільйони доларів; плоди, горіхи, цедра – 78,6 мільйона доларів.

Глава відомства додала, що станом на 2 вересня Україна на 100% вичерпала тарифні імпортні квоти ЄС на мед, цукор, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградні і яблучні соки, кукурудзу і пшеницю. На вершкове масло квота використана на 48%, а на продукти з переробленого молока – на 33,3%.

 

Разумков розповів у цифрах про плани Ради на тиждень

Цього пленарного тижня до розгляду у парламенті заплановано 39 питань. Також пропонується додатково включити до порядку денного ще 24 законопроєкти.

Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив під час засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На цей тиждень у нас заплановано 39 питань, серед них – 24 законопроєкти, що потребують підготовки до розгляду в другому читанні, 2 законопроєкти щодо ратифікації міжнародних договорів. Пропонується додатково включити до порядку денного 2 сесії ще 24 законопроєкти”, – сказав Разумков.

Він попросив голів комітетів організувати роботу так, щоб своєчасно підготувати законопроєкти до розгляду ВР. Та наголосив, що особливої уваги потребують законопроєкти, передбачені до розгляду в другому читанні.

Як зауважив спікер, станом на 13 вересня 444 законодавчі ініціативи очікують розгляду в комітетах.

“За два тижні роботи 2 сесії ВР ІХ скликання було проведено 9 пленарних засідань, на яких розглянуто 110 законодавчих ініціатив. Зокрема, прийнято в цілому 9 законів, а 44 законопроєкти прийняті в першому читанні за основу”, – зазначив Разумков.

Голова ВР подякував депутатам за якісну роботу.

Дмитро Разумков також привітав народного депутата від фракції “Слуга народу” Жана Беленюка з виходом у фінал чемпіонату світу з греко-римської боротьби.

 

Конфлікт з Індією може перерости в ядерну війну — прем’єр Пакистану

Суперечка Пакистану з Індією щодо Кашміру може перерости в ядерну війну.

Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан, повідомляє The Telegraph – Укрінформ.

“Я проти війни, але коли існує конфлікт двох ядерних держав, є ймовірність переходу до ядерної війни”, – сказав він.

На запитання, чи поділяє він думку глави МЗС Пакистану про те, що ситуація може спровокувати ядерну війну, прем’єр-міністр сказав: “Абсолютно”.

Прем’єр-міністр Хан також заявив, що розчарований міжнародною реакцією на рішення індійського прем’єра Нарендри Моді скасувати самоврядування в індійському Кашмірі і звинуватив Індію в геноциді.

Напруженість у відносинах між Пакистаном та Індією різко зросла після рішення Нью-Делі скасувати напівавтономний статус спірних територій — Джамму і Кашміру.

 

Росія і Білорусь планують створити конфедеративну державу до 2022 року – ЗМІ

Росія і Білорусь домовилися про єдиний Податковий кодекс і Цивільний кодекс на рівні Союзної держави.

Про це повідомив “Коммерсантъ” з посиланням на програму економічної інтеграції країн, з якою ознайомилося видання – Укрінформ.

«Вона (програма економічної інтеграції Росії і Білорусі, парафована сторонами на початку вересня, але публічно не розкривалася – ред.) розрахована на півтора року і передбачає часткове об’єднання двох економічних систем з січня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

При цьому йдеться як мінімум про єдиний Податковий кодекс, зовнішньоторговельний режим і Цивільний кодекс, уніфікований облік власності та схожі соцгарантії, майже об’єднаний банківський нагляд, але з двома центробанками, єдиний регулятор ринків нафти, газу й електроенергії і гармонізоване держрегулювання галузей. Тобто з 2022 року планується створити конфедеративну державу з інтеграцією економік вище, ніж в Євросоюзі.

Країни поки що не зважилися запровадити єдину валюту або об’єднати емісійні банки. Проте, вони збираються частково об’єднати платіжні системи. З 2021 року запровадять єдиний доступ до держзакупівель.

Програма ніяк не зачіпає державний устрій Росії і Білорусі, оборону, державну безпеку, освіту, охорону здоров’я і науку.

Прем’єр-міністри Дмитро Медведєв і Сергій Румас узгодили “Програму дій Білорусі і РФ з реалізації положень договору про створення Союзної держави” ще 6 вересня, проте документ досі не опубліковано.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко призначив Сергія Румаса, який раніше очолював Банк розвитку, прем’єр-міністром країни 18 серпня 2018 року.

 

Туреччина засудила заяву Нетаньягу про анексію поселень на Західному березі Йордану

Туреччина засудила заяву прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу про намір анексувати всі ізраїльські поселення на Західному березі річки Йордан, назвавши її ганебною, спрямованою на набір голосів на майбутніх виборах.

Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, виступаючи на засіданні голів МЗС Організації ісламського співробітництва, повідомляє телеканал TRT – Укрінформ.

“Ця ганебна заява – підла спроба набрати ще кілька голосів на майбутніх виборах (17 вересня – ред.) ціною руйнування перспектив міцного миру на Близькому Сході. Це має бути попередженням для тих, хто дає карт-бланш Ізраїлю на його «угоди століття» (плану мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту – ред.)», – сказав Чавушоглу.

Він наголосив на тому, що важливою є реакція міжнародної спільноти, яка після останніх заяв «реагує рішуче», але цього «недостатньо».

«Цей меседж (реакція міжнародної спільноти – ред.) може бути ефективним лише в тому випадку, якщо міжнародна спільнота вживатиме вагомих кроків для надання правової, дипломатичної та економічної підтримки Палестині і протистоятиме реалізації намірів Ізраїлю», – вказав міністр, порівнявши дії Ізраїлю з «політикою апартеїду».

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп на початку року анонсував “угоду століття” щодо розв’язання ізраїльсько-палестинського конфлікту. План має бути розкритий у невизначений термін після парламентських виборів у Ізраїлі.

На початку вересня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу знову заявив про намір анексувати всі ізраїльські поселення на Західному березі річки Йордан.

 

У Варшаві стартує нарада ОБСЄ з питань фундаментальних свобод людини

У Варшаві розпочинається щорічна нарада ОБСЄ з огляду виконання зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі, яка триватиме до 27 вересня.

Участь у ній бере й українська офіційна делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ Сергієм Кислицею, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

У заході беруть участь представники країн-учасниць ОБСЄ, офісу та органів цієї організації, громадські організації з країн-учасниць.

В рамках наради відбудуться десятки панельних дискусій та сайд-івенти, присвячені проблематиці основних свобод людини, верховенства права, толерантності та недискримінації, боротьби з расизмом та ксенофобією, питання міграції та безпеки.

 

У новосибірському центрі вірусології “Вектор” стався вибух

У Росії під Новосибірськом у державному науковому центрі вірусології “Вектор”, який має одну з найповніших у світі колекцій небезпечних вірусів, стався вибух.

Про це повідомляє Радіо Свобода – Укрінформ.

Як повідомили в Росспоживнагляді, на п’ятому поверсі шестиповерхового лабораторного корпусу під час ремонтних робіт вибухнув газовий балон, після чого виникла пожежа на площі 30 квадратних метрів. Зараз вогонь ліквідовано. Постраждав один робітник. З опіками другого і третього ступеня його було доставлено в лікарню.

У Росспоживнагляді наголосили, що в приміщенні, де стався вибух, не було біологічно небезпечних речовин. При цьому в будівлі наукового центру вибито всі шибки.

У свою чергу, мер наукового міста Кольцово, де розташований “Вектор”, заявив, що на момент ремонту лабораторний корпус за призначенням не використовувався. Микола Красніков уточнив, що вибух стався під час підготовки до фарбувальних робіт, і також запевнив, що загрози біологічної небезпеки немає.

Державний науковий центр “Вектор” був заснований у 1974 році. Він є одним з найбільших у Росії науково-виробничих комплексів, що ведуть фундаментальні дослідження в галузі природничих наук. У 1970-1980-і роки в центрі велася розробка біологічної і бактеріологічної зброї, а також засобів захисту від неї.

Також на “Векторі” зібрана унікальна колекція культур мікроорганізмів – зокрема, це одне з двох місць у світі, де зберігається вірус віспи. У центрі зберігається і вірус лихоманки Ебола. Зараз “Вектор” входить у структуру Росспоживнагляду.

 

“Праві” активісти вимагали звільнити трьох затриманих після ХарківПрайду

Пікет за участі представників різних організацій відбувся біля ГУ Нацполіції у Харківській області, учасники якого вимагали звільнити трьох активістів, затриманих 15 вересня після маршу “ХарківПрайд”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

До ста представників організацій “Фрайкор”, “Традиції і порядок”, “Правий сектор”, “Національний корпус”, а також члени громадської організації “Харківський обласний союз ветеранів АТО” вийшли на пікет до будівлі головного управління поліції. Вони тримали в руках прапори України, символіку своїх організацій і плакати: “ЛГБТ і поліція — одна коаліція”, “Ні – поліцейським репресіям”, “Свободу націоналістам”.

“Ми вимагаємо звільнити трьох активістів, затриманих поліцією 15 вересня після маршу “ХарківПрайд”, і повернути їм незаконно вилучені особисті речі”, – зазначив на пікеті заступник голови організації “Фрайкор” Богдан Войцеховський.

За його словами, інша мета пікету — домогтися притягнення поліцейських до відповідальності за незаконне застосування сили.

“Річ у тому, що поліція затримала на вулиці Римарській активістів, які не пов’язані з нападом на представників ЛГБТ-спільноти в саду імені Шевченка. Вони намагалися протидіяти поліції під час затримання, що й викликало конфлікт”, – додав Войцеховський.

До учасників пікету вийшли начальник ГУ Нацполіціі в Харківській області Валерій Сокуренко і заступник начальника — начальник слідчого управління Сергій Чиж. Вони прийняли заяву від активістів, пообіцявши діяти згідно з законом.

За словами Сокуренка, поліція зробила все для того, щоб забезпечити правопорядок як під час маршу “ХарківПрайд”, так і після нього.

Що стосується трьох затриманих, то у відділі комунікації ГУ Нацполіції в Харківській області поінформували, що це двоє харків’ян віком 23 роки і один 21-річний уродженець Івано-Франківської області.

“Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання, їм пред’явлено підозри у вчиненні злочину проти правоохоронців (ч. 2 ст. 345 ККУ) з санкцією обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.

Вирішується питання про обрання запобіжного заходу.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня під час конфлікту на вулиці Римарській після маршу ХарківПрайд група чоловіків вчинила спротив поліції і розпилила сльозогінний газ. Постраждали двоє поліцейських.

 

Фоторепортер Reuters врятував хлопця, на якого напали після “ХарківПрайду”

Фоторепортер Reuters (Київ) Гліб Гаранич 15 вересня заступився за хлопця, на якого після “ХарківПрайду” напала група екстремістів.

Про це написав у Facebook очевидець події, фоторепортер Андрій Кравченко – Укрінформ.

“Харків. Події 15 вересня 2019 року. Масові побоїща після маршу рівності. Цьому хлопцеві дуже пощастило, що поруч опинився Гаранич і врятував його, як мінімум, від реанімації. Гліб зробив фотографію, яка стоїть на стрічці Reuters, і витягнув малюка з халепи, після якої його б збирали по всьому парку по частинах. Також Гаранич заспокоїв гурт украй агресивно налаштованих людей і продовжив свою роботу далі. Якщо коротко, Гаранич – ти Мужик! “, – написав Андрій Кравченко.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня після маршу рівності “ХарківПрайд” у центрі міста відбулися сутички, в яких постраждали два працівники правоохоронних органів. До Шевченківського райвідділу поліції доставлено 17 осіб, які взяли участь в сутичках на вулиці Римарській у центрі Харкова. Також зафіксовано факт нападу на хлопця в саду Шевченка.

Відкрито два кримінальних провадження, розпочато слідчі дії.

 

Посольство США прокоментувало насильство під час Маршу рівності в Харкові

Посольство США в Україні висловило своє занепокоєння через насильство під час KharkivPride. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу посольства США в Києві у Facebook.

“Всі люди заслуговують на рівноправне та поважливе ставлення до себе. Представники Посольства США відвідали вчорашній ХарківПрайд Марш 2019 на знак підтримки теми заходу: „Харків для всіх. Безпека для всіх“. Нас засмучує насильство під час заходу, але ми цінуємо зусилля правоохоронців задля захисту основних свобод учасників Прайду”, — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, у Харкові поліція повідомила про підозру трьом чоловікам, які 15 вересня під час конфлікту після завершення Маршу рівності чинили опір поліцейським та розпилили сльозогінний газ.

Як повідомляв УНН, 15 вересня у центрі Харкова зібрались ті, хто активно виступав проти проведення Маршу рівності. До них приєднались і представники релігійних спільнот.

 

Питання Криму й Донбасу — окремим пунктом у порядку денному Генасамблеї ООН

Напередодні початку 74-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, українським дипломатам вдалося включити до її порядку денного окремий пункт, який стосується тимчасово окупованих територій України – Криму та Донбасу, що дозволить легше виносити у залу резолюції з цієї теми.

Про це повідомляє речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні Генеральна асамблея ООН шляхом голосування схвалила процедурне рішення про включення пункту “Ситуація на тимчасово окупованих територіях України” до порядку денного її наступної сесії”, – повідомив він.

Дипломат додав, що за відповідне рішення проголосували 65 країн, проти – 17. Він також назвав подію “незначною, але процедурною перемогою”.

“Включення пункту дозволить Україні та міжнародній спільноті “тримати руку на пульсі” ситуації на Донбасі та в Криму, точково обговорювати проблемні питання, а також ініціювати резолюції на підтримку зусиль з мирного врегулювання”, – додав він.

Як відомо, 17 вересня розпочне роботу наступна, 74-та сесія Генеральної асамблеї ООН.

Генеральна асамблея складається зі 193 держав-членів ООН і є своєрідним “парламентом” Організації Об’єднаних Націй. Вона, зокрема, ухвалює більшістю голосів резолюції, які потім задають напрям трактування певних питань у міжнародному праві, міжнародних інституціях та міжнародних судах.

Вперше окремий пункт щодо тимчасово окупованих територій України – Донбасу та Криму був включений минулого року до порядку денного 73-ї сесії ГА ООН. Це допомогло виносити на голосування подальші “кримські” та інші резолюції щодо України.

 

Климент просить включити у списки на обмін “українських диверсантів” і кримських татар

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент просить Президента України Володимира Зеленського включити в списки на обмін двох фігурантів “справи “українських диверсантів” Володимира Дудку і Костянтина Давиденка.

Про це Климент розповів в понеділок на пресконференції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є ще дві людини, імена яких я називаю вперше – це Володимир Дудка, до якого у мене був дозвіл суду потрапити в СІЗО і підтримати його, – він зараз знаходиться в дуже важкому фізичному стані. І друга людина – це Костя Давиденко, якому теж довелося трохи допомогти… Їм винесено вирок, і я б дуже просив президента України Володимира Зеленського, новообраного голову СБУ, омбудсмена з прав людини Людмилу Денісову, щоб ці дві людини були в списках на обмін і змогли повернутися в Україну “, – сказав Климент.

Разом з тим, зазначив архієпископ, треба пам’ятати, “що у нас дуже багато кримських татар, яких ув’язнили тільки за те, що вони молилися вдома, всупереч закону Ярової (російські закони, одним з авторів яких є депутат Держдуми Ірина Ярова, прийняті в липні 2016 року і декларовані їх авторами як такі, що мають антитерористичну спрямованість, насправді закони фактично обмежили права людини в Росії та в окупованому нею Криму, – ред.), який забороняє проводити будь-які молитви вдома”.

“Тим татарам не знайшлося місця в мечетях і їх судять за те, що вони моляться Богу і це теж тема, яку треба піднімати… Хто вони – хізби, не хізби, я не знаю, але в Криму до 2014 року ніхто з поясом шахіда не бігав, і жодного теракту не було “, – сказав Климент.

Як повідомляв Укрінформ, 7 вересня, між Україною та Росією відбувся обмін утримуваними особами у форматі 35 на 35. До України повернулися 11 незаконно засуджених у РФ наших громадян та 24 моряків, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

 

Мангул пояснив, що потрібно для відкриття декларацій військових прокурорів

Національне агентство з питань запобігання корупції для відкриття декларацій військових прокурорів повинно отримати постанову Генеральної прокуратури та ухвалити відповідне рішення.

Про це заявив голова Національного агентства Олександр Мангул, повідомляє пресслужба НАЗК у Facebook – Укрінформ.

«У 2017 році до Національного агентства звернувся тодішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос з проханням закрити дані декларацій військових прокурорів. На постанові є гриф обмеження доступу, тому її деталі я не можу розголошувати. Рішення ухвалювалося на засіданні НАЗК більшістю голосів. Для його скасовання Національне агентство має отримати відповідну постанову нинішнього головного військового прокурора Віктора Чумака та розглянути його на засіданні агентства», – сказав Мангул.

Як повідомляв Укрінформ, нещодавно призначений на посаду головного військового прокурора Віктор Чумак розсекретив декларації підлеглих прокурорів. У Генпрокуратурі зазначають, що відтепер інформація про статки військових прокурорів стане відкритою і кожен громадянин матиме змогу ознайомитися з нею на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Глава МЗС Естонії: є небезпека зробити третю помилку у відносинах з Росією

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу сподівається, що Захід не відмовиться від санкцій проти РФ.

Про це Урмас Рейнсалу в інтерв’ю газеті Eesti Paevaleht – Україна.

“Тепер, дивлячись на логіку Заходу, бачимо, що існує небезпека зробити третю помилку. Занадто безсило. Грузія (відсутність на війну проти неї адекватної реакції у світі – ред.) додала Росії сміливості, щоб показати зуби. Перш за все в Криму, потім у Луганську і Донецьку. І якщо все це залишиться без вельми потужного цінника, а лише замороженими конфліктами, де Захід показує односторонню слабкість, то це відкриє шлях і до третьої пригоди інтервенціоністської політики в будь-якій точці світу”, – переконаний Рейнсалу.

Він також наголошує, що в умовах нового “вікна можливостей” для пошуку рішень, аби покласти край російській агресії в Україні, завданням Заходу в цілому залишається “збереження єдності у підтримці України”.

За словами глави естонського МЗС, відмова від ціннісних принципів заради прагматичного співробітництва з Росією не відповідає інтересам Естонії. Якщо більшість країн вирішить відмовитися від санкцій і побудувати з Росією добрі відносини, Естонії доведеться “переконувати друзів, що одностороння відмова від колишніх принципів є нераціональною й аморальною”.

Як повідомлялося, 8 серпня, в річницю початку агресії РФ проти Грузії 2008 року, Рейнсалу зі своїми колегами з інших країн Балтії закликав Росію дотримуватися міжнародного права.

 

Візити громадян Чехії до окупованого Криму є незаконними – Посольство України

Відвідини деякими чеськими громадянами окупованого Криму є незаконними, і влада Чехії мала би звернути на це увагу.

Про це йдеться у заяві Посольства України в Чеській Республіці – Укрінформ.

“Посольство звернуло увагу на повідомлення деяких “засобів масової інформації” в окупованому Росією Криму щодо незаконного відвідання окремими громадянами Чехії окупованого півострова… Очікуємо, що дії згаданих осіб отримають засудження з боку компетентних чеських органів та чеської громадськості”, – йдеться у заяві.

Зазначається, що більшість учасників цієї групи вже не вперше порушують українське законодавство стосовно відвідання АР Крим. У заяві міститься нагадування, що за порушення порядку в’їзду на окуповані території передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Особливе занепокоєння у дипломатів викликають повідомлення про те, нібито візитери обговорили з представниками російської окупаційної влади питання “налагодження поїздок туристичних груп” із Чехії до окупованого Криму, що було б прямим порушенням режиму санкцій ЄС.

У цьому зв’язку Посольство звертається до компетентних органів Чеської Республіки з проханням перевірити зазначену інформацію та в разі її підтвердження вжити відповідних заходів до осіб, котрі закликають до порушення санкцій або вже їх порушують.

За наявною інформацією, у складі групи порушників українського законодавства були й особи з-поміж керівництва так званої “Світової ради підкарпатських русинів”, з якими нещодавно зустрівся президент Чехії.

“На жаль, це є ще одним підтвердженням того, що ця організація діє в руслі та, очевидно, під керівництвом Кремля, з метою дестабілізації ситуації в Україні”, – йдеться у заяві.

Раніше деякі ЗМІ повідомили, що “в рамках візиту в Крим до Євпаторії приїхала делегація з Чехії”, до складу якої увійшли представники “торгової палати міста Усті-над-Лабем, громадські працівники та члени Чеського союзу борців за свободу”.

 

Пристайко пояснив складнощі обміну “всіх на всіх”

Обмін полонених за формулою “всіх на всіх” здійснити дуже складно, бо бойовики намагаються внести в обмінні списки кримінальників, а Київ не має можливості з’ясувати долю зниклих безвісти.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Стосовно обміну я вам скажу, що ідеальна формула “всіх на всіх”, яка всім дуже подобається, насправді не є життєздатною, бо треба дуже чітко погодити, хто ці “всі”. Коли в цих списках з’являються кримінальні “авторитети”, які є друзями тих, хто перебуває з другого боку (лінії зіткнення – ред.), і їх намагаються запхнути у список як матеріал для обміну, а насправді це люди, котрі не мають ніякого відношення до цього конфлікту, – тоді ці списки не погоджуються”, – сказав Пристайко.

Окрім того, зазначив він, дуже проблемним є питання зниклих  безвісти.

“На жаль, за п’ять років бойовики  жодного разу не пустили Червоний Хрест перевірити дані про зниклих безвісти та по тих, хто у в’язницях”, – констатував міністр.

Відповідаючи на запитання про те, чому не відбувся обмін за тими списками, які були передані російській стороні в липні, Пристайко зауважив, що це “дуже складні домовленості, і завжди ця цифра змінюється”.

 

Вимога про формулу Штайнмаєра перед самітом “наросла по дорозі” – Пристайко

На зустрічі радників лідерів України, Франції, Німеччини і РФ, обговорювалися дві умови для саміту “нормандської четвірки”, а третя – щодо фіксації “формули Штайнмаєра” – з’явилася згодом.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ви чули, як російська сторона оголосила, що є три передумови для зустрічі. Я був 2 вересня  і домовлявся з чотирма радниками, у нас було тільки дві вимоги, тобто одна “наросла” по дорозі”, – сказав Пристайко.

Коментуючи припущення стосовно того, чи планується на саміті підписання якихось документів, міністр зауважив, що будь-які перемовини – це “живий процес”.

“У принципі видається логічним, що, коли лідери  зберуться, вони мають щось підписати, якийсь документ. Але це повертає нас у точку А, тому що нам треба тепер сідати і виробляти цей документ”, – сказав глава МЗС.

Він поінформував, що проведення зустрічі міністрів закордонних справ перед самітом не планувалося. Водночас, за словами Пристайка, якщо лідери дійдуть згоди про необхідність виробити та попередньо узгодити якісь документи, така зустріч напевно відбудеться – на рівні або радників, або глав МЗС.

Як повідомлялося, помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що  на саміті “нормандської четвірки” необхідно зафіксувати на папері “залізні домовленості” про розведення сил у Станиці Луганській, Золотому і Петровському, особливий статус Донбасу і “формулу Штайнмаєра”, про що треба домовитися напередодні зустрічі лідерів країн.

 

Пристайко назвав “формулу Зеленського” для врегулювання на Донбасі

Умовна “формула Зеленського” для врегулювання конфлікту на Донбасі передбачає здійснення владою кроків, які відповідають очікуванням народу України.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV – Укрінформ.

“Формули Пристайка” ще немає, є умовна “формула Зеленського”. Вона говорить про те, що ми зробимо всі кроки, які можемо зробити, відповідаючи на очікування в першу чергу нашого народу”, – сказав Пристайко.

Як  пояснив міністр, це означає, що Україна спробує визволити з полону всіх наших  співгромадян і намагатиметься “ментально, меседжами і символами” дотягнутися до  нашого народу, який залишився  по той бік лінії зіткнення.

У цьому контексті Пристайко нагадав про спробу відбудувати міст у Станиці Луганській. Окрім того, за його словами, Президент України пропонує зробити так, щоб люди на окупованих територіях не мусили кожні 60 днів перереєстровуватися для отримання пенсії, а могли робити це один раз на рік.

“Такі кроки – це є основа умовної “формули Зеленського”, в кінці якої стоїть: якщо ми найближчим часом не зможемо, склавши  всі ці заходи,  розв’язати проблему, тоді ми повинні перейти до якихось нових інших радикальних заходів. На все про все у нас є від пів року до року. А закінчується “формула Зеленського” фразою,  що у нас немає п’яти років, аби продовжувати переговори та кожного дня прокидатися і читати, кого застрелив снайпер, і хто де загинув”, – сказав Пристайко.

Водночас міністр зауважив, що у письмовому вигляді “формули Зеленського” не існує – він її щойно сформулював, тому вона не дуже чітка. Тож, за словами міністра, йому треба буде зустрітися з Президентом  і “накидати її швиденько”.

“Якими можуть бути радикальні кроки? Я вам скажу, що Президент – це Верховний головнокомандувач. У нього, зрештою, немає іншого виходу як захищатися до кінця – це наша держава, у нас іншої немає”, – резюмував очільник МЗС.

 

Зеленський і Путін можуть зустрітися в жовтні, – джерела – РБК-Україна

Зустріч може відбутися після розведення сил на Донбасі та підписання “плану Штайнмаэра”

У Росії вважають, що якщо у вересні Москві та Києву вдасться узгодити терміни розведення військ, а також затвердити і підписати єдину редакцію “плану Штайнмайера” щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, то в жовтні дуже ймовірна зустріч президента України Володимира Зеленського та Росії Володимира Путіна. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на росЗМІ.

Як зазначають джерела, на засіданні контактної групи зі врегулювання ситуації на сході України 18 вересня в Мінську будуть узгоджені терміни розведення сил конфліктуючих сторін, а також затверджена і підписана єдина редакція “формули Штайнмаєра”.

“Якщо це буде зроблено, ймовірність того, що перша зустріч президентів РФ і України Володимира Путіна і Володимира Зеленського відбудеться в жовтні – на саміті в “нормандському форматі”, наблизиться до 100%”, – пише видання.

Кремль очікує розведення сил і засобів сторін у Петровському і Золотому, в Мінську повинні визначити і назвати точні дати початку розведення.

Також у Москві хочуть затвердження загальної редакції “формули Штайнмаєра”, що передбачає науття чинності законом про особливий статус Донбасу після проведення там виборів, які мають бути визнані ОБСЄ чесними і вільними.

Водночас зазначається, що “формули Штайнмаєра” не існує в єдиному для всіх, документальному, скріпленому підписами варіанті, що не раз призводило до різних трактувань.

 

Темі Криму слід приділяти більше уваги – Пристайко

Міністр закордонних справ Вадим Пристайко визнав, що темі окупації Криму слід приділяти більше уваги, але заперечив, ніби нова влада нічого не робить для цього.

Про це Пристайко заявив в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, передає кореспондент Укрінформу.

“Справді (темі Криму – ред.) небагато приділяється уваги, тому що у нас багато всього іншого… Але я не можу сказати, що нічого не відбувається – відбувається комунікація стосовно прав кримських татар. Відбувається дискусія, яким чином ми маємо змінити склад нашої держави – чи це має бути територіальна автономія, чи все ж таки ми перейдемо до етнічної автономії… Безумовно, відбуваються розмови про статус санкцій, яким чином ми захищаємо свої економічні інтереси, авіаційні, морські перевезення – це все є”, – зазначив міністр.

Можливо, за його словами, того, що робиться, – недостатньо, тож суспільство не дуже це відчуває, тому слід “знову й знову нагадувати”.

Як зазначив Пристайко, певна проблема  полягає в тому, що мирний процес на сході України від самого початку був відокремлений від Криму, тож  і “мінський”, і “нормандський” процеси взагалі не зачіпають його.

“Це два різні набори санкцій. Тому, приділяючи зараз більше уваги процесу на сході, ми менше говоримо (про Крим – ред.) просто за часом і увагою. Про це треба просто нагадувати”, – підкреслив глава МЗС.

 

Вибори мера Києва можуть відбутися 8 грудня – законопроєкт

У Верховну Раду подали проєкт закону “Про внесення змін до Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”, який передбачає позачергові вибори мера та міськради 8 грудня 2019 року.

Про це повідомляє Громадське – Укрінформ.

“Ініціаторами проєкту є 39 народних депутатів, левова частка з яких – 36 – представляють правлячу партію “Слуга народу”. З трьох інших парламентарів – один позафракційний, а двоє – з “Опозиційної платформи – За життя”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що документ передбачає розмежування посад мера Києва та голови Київської міської державної адміністрації.

Окрім того, депутати пропонують ліквідувати у столиці районні держадміністрації протягом шести місяців від набуття законом чинності.

Як повідомлялося, у новій редакції закону “Про столицю”, яку підготували для розгляду парламенту, такої позиції як глава Київської міськдержадміністрації може взагалі не виявитися.

 

Група нардепів від “Слуги народу” запропонувала законопроект про функціонування райрад у Києві та право голови КМДА опротестовувати акти місцевих органів – Інтерфакс-Україна

Група народних депутатів фракції “Слуга народу” пропонує законодавчо закріпити функціонування районних рад у Києві, скоротити максимальну кількість депутатів місцевих рад до 84 осіб й уповноважити голову Київської міської адміністрації опротестовувати акти місцевого самоврядування столиці.

Відповідний законопроект №2143 про внесення змін до закону “Про столицю України – місто-герой Київ” 13 вересня зареєструвала група нардепів на чолі з головою комітету з питань місцевого самоврядування Андрієм Клочком; текст оприлюднено в понеділок.

Відповідно до нинішньої редакції закону, систему адміністративно-територіального устрою Києва складають райони в місті. У новій редакції ця норма передбачатиме, що на території Києва створюються райони, вони стануть адміністративно-територіальними одиницями, які увійдуть до системи адміністративно-територіального устрою України.

Перелік районів Києва затверджуватиме Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів України на підставі пропозиції Київської міської ради. Їхні межі затверджуватиме Кабмін за пропозиціями Київради, узгодженими з райрадами.

У законі про столицю пропонують закріпити, що виконавчу владу в Києві здійснює Київська міська адміністрація, яка здійснює контрольно-наглядові та координаційні функції та виконує повноваження відповідно до закону про місцеві державні адміністрації та інших законів. Пропонують також зазначити, що особливістю здійснення місцевого самоврядування в Києві є розподіл повноважень між Київською міською радою та районними ради.

Прописано сфери компетенції районів Києва та Київської міської ради, повноваження голови районної ради та голови виконавчого комітету районної ради. Голову райради обиратимуть депутати. Вони ж зможуть достроково припиняти його повноваження. Районні депутати обиратимуть також голову районного виконкому.

Голову КМДА призначатиме й звільнятиме президент України за поданням Кабінету Міністрів. Серед додаткових повноважень голови КМДА – участь у засіданнях Кабміну з правом дорадчого голосу в питаннях, що стосуються Києва; згода на призначення та звільнення керівників розташованих у Києві державних підприємств і територіальних органів міністерств; узгодження питань створення, реорганізації, ліквідації підприємств або організацій загальнодержавного значення й державної форми власності.

Голова КМДА матиме право опротестовувати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування Києва та районів.

Автори законопроекту пропонують встановити порядок перевірки та опротестування актів.

Згідно зі змінами в законі про столицю, голова адміністрації зможе прийняти рішення про зупинення дії акта місцевого самоврядування, опротестувавши його в письмовій формі з одночасним зверненням до суду не пізніше семи днів із кадрових питань, не пізніше 14 днів – за актами індивідуальної дії, не пізніше 30 днів – щодо актів нормативно-правового характеру.

За підсумками перевірки відповідних актів виявлення недоліків, які не відповідають державним інтересам територіальної громади, Конституції та законам України, дасть змогу голові КМДА вимагати від відповідного органу або посадової особи негайно усунути їх. Відповідний орган або чиновник повинні усунути порушення в термін, встановлений головою адміністрації.

Крім того, автори законопроекту пропонують скоротити максимально можливу кількість депутатів місцевих рад. Загальний склад місцевої ради становитиме 84 депутати за чисельності понад 1 млн виборців.

У нинішній редакції ст. 16 закону про місцеві вибори, якщо виборців більше ніж 2 млн, місцева рада складається зі 120 депутатів.

 

Білорусь, Казахстан і Вірменія знову проголосували проти України в ООН

Білорусь, Казахстан та Вірменія проголосували проти включення до порядку денного 74-ї сесії Генасамблеї ООН пункту стосовно тимчасово окупованих Криму та Донбасу, який запропонувала українська делегація.

Про це свідчать результати голосування на табло, оприлюднені заступником міністра закордонних справ України Сергієм Кислицею у Twitter – Укрінформ.

“Сьогодні в Нью-Йорку проти збереження у порядку денному наступної ГА ООН пункту про ситуацію на окупованих територіях України проголосували “братні” країни: Білорусь, Бірма, Болівія, Бурунді, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Іран, Казахстан, КНДР, Куба, Лаос, Нікарагуа, РФ, Сербія, Сирія, Філіппіни”, – написав Кислиця.

Сьогодні в НЙ проти збереження у порядку денному наступної ГА ООН пункту про ситуацію на окупованих територіях України проголосували “братні” країни: Білорусь Бірма Болівія Бурунді Венесуела Вірменія Зімбабве Іран Казахстан КНДР Куба Лаос Нікарагуа РФ Сербія Сирія Філіппіни.

Загалом резолюція була ухвалена зі значною перевагою: 65 держав “за”, 17 – “проти”.

Це не вперше, коли згадані три країни пострадянського простору голосують у Генасамблеї ООН синхронно з РФ проти українських ініціатив.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні 74-ї сесії Генеральної асамблеї ООН до її порядку денного включено окремий пункт, який стосується тимчасово окупованих територій України – Криму та Донбасу, що дозволить легше виносити на розгляд відповідні резолюції. Вперше такий пункт було включено до порядку денного попередньої, 73-ї сесії, торік.

74-та сесія Генасамблеї ООН почне роботу вже сьогодні, 17 вересня.

Генеральна асамблея складається зі 193 держав – членів ООН і є своєрідним “парламентом” Організації Об’єднаних Націй. Вона ухвалює резолюції, які надалі визначають напрям трактування певних питань у міжнародному праві, міжнародних інституціях та судах.

 

Чубаров: присутність на нараді ОБСЄ проросійських учасників з Криму розмиває суверенітет України

Присутність на щорічній нараді ОБСЄ з обліку людського виміру проросійських учасників з анексованого Криму розмиває суверенітет України. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реаліі із посиланням на главу Меджлісу кримських татар Рефата Чубарова, передає УНН.

“Даючи можливість колаборантам з Криму бути присутніми на таких заходах, як нарада ОБСЄ, ми розмиваємо головний принцип, покладений і в статут ООН, і в принцип взаємодії між членами ОБСЄ — це принцип територіальної цілісності і державного суверенітету держави. Присутність цих людей на конференції ОБСЄ розмиває суверенітет України”, — заявив політик.

У даній ситуації, на думку Чубарова, Польща і організатори щорічної конференції поводяться непослідовно.

“ОБСЄ, нерідко ставлячи дуже точні діагнози (в сфері порушення прав людини), самі не приймають необхідних заходів для лікування хвороб, які загрожують миру. Люди, які приїхали на щорічну конференцію ОБСЄ, не приховують, що вони з Криму. Більш того, організації, які вони там представляють в своїй назві мають пряму прив’язку до Криму. У той же час у них є російські паспорти, отримані за межами півострова. Польська сторона посилається таким чином на формальні відмовки, мовляв, у нас немає підстав не видавати їм візи. ОБСЄ в свою чергу говорить, що головна мета щорічного ради — дискутувати і знаходити ефективні шляхи вирішення існуючих проблем. Все це можна назвати одним словом — непослідовність”, — зазначив Чубаров.

Раніше глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що на участь в щорічній нараді ОБСЄ з обліку людського виміру, яке стартувало в Варшаві 16 вересня, зареєстрували учасників з анексованого Криму, які будуть представляти російську владу і організації півострова.

У Варшаві 16 вересня стартувало щорічне нарада ОБСЄ з обліку людського виміру, яке триватиме до 27 вересня. Протягом даного наради повинні заслухати доповідь МЗС Росії про сучасне становище кримських татар на окупованому півострові. На порядку на сайті ОБСЄ повідомляється, що Росія повинна представити такий доповідь 24 вересня. На сайті російського зовнішньополітичного відомства інформації про згаданій доповіді немає.

Очікується, що Держдепартамент США 25 вересня виступить із закликом до міжнародного моніторингу прав людини в Криму.

Переслідування проукраїнських і кримськотатарських активістів стали частим явищем в Криму після його анексії Росією. Про це неодноразово заявляли правозахисники. Вони закликають Кремль припинити порушення прав людини. Але в Москві і російська влада Криму заперечують репресії.

 

Розвідка США підтверджує, що за атакою на Саудівську Аравію стоїть Іран – ЗМІ

Американська розвідка має підтвердження, що атака на нафтопереробний завод у Саудівській Аравії була вчинена з території Ірану.

Про це повідомляє The Wall Street Journal – Укрінформ.

“Влада США поділилася із Саудівською Аравією розвідувальними даними, а також оцінками, які свідчать про те, що в суботу Іран випустив понад 20 безпілотників і щонайменше десяток балістичних ракет по нафтових об’єктах країни”, – зазначається в повідомленні.

У зв’язку з цим Дональд Трамп припустив можливість спільного із Саудівською Аравією удару по Ірану, що може перерости в регіональний збройний конфлікт, зазначає видання.

Як повідомлялося, 14 вересня було обстріляно об’єкти нафтової промисловості Саудівської Аравії, унаслідок чого вона зазнала суттєвих збитків. Відповідальність за атаку взяли на себе хусити, яких підтримує Іран. США назвали цей обстріл безпрецедентним нападом Тегерана на світові постачання нафти й закликали всі країни рішуче засудити його.

Коаліція на чолі із Саудівською Аравією у понеділок заявила, що застосована для атаки зброя була іранською. При цьому заяву хуситів про начебто їхню відповідальність коаліція визнала неправдивою.

Іран зі свого боку заперечив причетність до атак. Тим часом нафта марки Brent у понеділок зросла на 13% – до $68,33.

 

Путін запропонував Саудівській Аравії купити російські ЗРК С-300 і С-400

Президент Росії Володимир Путін запропонував Саудівській Аравії купити російські ЗРК С-300 та С-400 на тлі атаки на саудівську національну нафтову компанію Saudi Aramco. Про це повідомляє російське державне інформаційне агенство ТАСС, передає УНН.

“Що стосується допомоги Саудівської Аравії…. Щоб захистити „свій рід“, свою країну, ми готові надати відповідну допомогу Саудівській Аравії, а політичному керівництву Саудівської Аравії досить прийняти мудре державне рішення, як це зробили свого часу керівники Ірану, закупивши С-300, і зробив президент (Туреччини Тайіп) Ердоган, закупивши у Росії новітні комплекси ППО С-400 „Тріумф“. Вони надійно захистять будь-які об’єкти інфраструктури Саудівської Аравії”, — підкреслив Путін.

Нагадаємо, раніше Вашингтон закидав Туреччині, котра є союзником по Північноатлантичному альянсу (НАТО), що придбання систем С-400 може надати росіянам інформацію про вразливі місця новітнього американського бойового літака F-35.

Через те, що Анкара відмовлялася дослухатися до вмовлянь, попереджень та погроз Вашингтона, адміністрація Дональда Трампа викреслила Туреччину з програми F-35.

Нагадаємо, у ніч на 14 вересня 10 безпілотників атакували підприємства саудівської національної нафтової компанії Saudi Aramco на сході країни. Нападу зазнав найбільший в світі нафтопереробний комплекс поблизу міста Абкаік, де проживає багато західних фахівців, а також НПЗ в районі Хурайс, в якому розташовується друге за величиною нафтове родовище королівства. Після атак на них спалахнула сильна пожежа. Відповідальність за цю акцію взяли на себе повстанці з єменського руху “Ансар Аллах” (хусити).

 

Глава УГКЦ пропонує створити спільну комісію ПЦУ та Східних католицьких церков

Сьогодні у Ватикані відбулася зустріч глави УГКЦ Святослава зі Вселенським патріархом Варфоломієм.

Про це інформує сайт УГКЦ – Укрінформ.

«Під час розмови зі Святішим Патріархом Варфоломієм Блаженніший Святослав висловив сподівання та побажання, що «з наданням автокефалії екуменічний діалог з Православною Церквою України підніметься на якісно новий рівень. Саме з цього історичного моменту проголошення автокефалії для ПЦУ, для УГКЦ головним співрозмовником в екуменічному діалозі вже є не так Російська Православна Церква, але помісна Православна Церква в Україні», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що глава УГКЦ запропонував Варфоломію створити змішану комісію між ПЦУ та Східними католицькими церквами, щоб «дати новий поштовх в екуменічному діалозі».

Константинопольський патріарх пояснив свої кроки щодо надання автокефалії ПЦУ та високо оцінив відкритість УГКЦ в екуменічному спілкуванні. Зазначивши, що «це вже наша друга зустріч», він висловив радість із того приводу, що «діти Київської Церкви пам‘ятають – їхньою матірною Церквою є Церква древнього Константинополя».

Як уточнюють в УГКЦ, зустріч відбулася з ініціативи Святослава в рамках офіційного візиту Патріарха Варфоломія до Ватикану, організованого Папською радою у справах єдності християн.

 

Деякі пропозиції щодо реформи ВР з минулого скликання варті уваги – Разумков

Дмитро Разумков вважає, що в попередньому скликанні Ради було напрацьовано чимало слушних пропозицій стосовно реформи парламенту, і частину з них варто імплементувати.

Про це Голова ВР заявив у програмі “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я знаю, що раніше була напрацьована досить велика кількість, на мій погляд, слушних пропозицій… Я думаю, що буде коректно повернутися до них. Частину з них точно можна буде імплементувати, адже всі прекрасно сьогодні розуміють, що регламент Верховної Ради не відповідає тим викликам, які стоять перед українським парламентом. Особливо – в сучасних умовах”, – зазначив спікер Ради.

Разумков також висловив сподівання, що міжнародні партнери продовжать співпрацю з Україною, завдяки чому наша держава зможе повернутися до дискусії щодо реформи парламенту.

Як повідомлялося, 11 вересня Дмитро Разумков запевнив голову місії Європарламенту з реформування Верховної Ради Пета Кокса в тому, що цей процес реформування відбуватиметься швидкими темпами.

У лютому 2019 року тодішній спікер Андрій Парубій підписав розпорядження про створення Офісу парламентської реформи.

У квітні ВР ухвалила за основу законопроєкти №7550 та №6256, що стосуються реформування парламенту в контексті діяльності комітетів.

Зокрема перший документ передбачає, що у ВР 9-го скликання розподіл посад голів, їхніх заступників, секретарів та членів комітетів має здійснюватися пропорційно на основі пропозицій депутатських фракцій залежно від їх кількісного складу за методом бельгійського математика Віктора д’Ондта.

Друга законодавча ініціатива покликана оптимізувати роботу парламентських комітетів (яких має бути не більше 20), а також чітко співвіднести предмети їх відання зі сферами діяльності профільних міністерств, аби налагодити ефективну співпрацю.

Однак під час рейтингового голосування ці документи не знайшли підтримки у залі. 16 травня Рада відправила законопроєкти щодо реформи парламенту на підготовку до повторного другого читання у Комітет з питань Регламенту та організації роботи ВР.

 

Разумков: Сподіваюся, цього тижня побачимо список кандидатів до нової ЦВК

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков розраховує, що Президент України внесе до парламенту кандидатури на посади членів Центральної виборчої комісії вже цього тижня.

Про це Разумков заявив у програмі “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Наскільки мені відомо, сьогодні різні політичні сили (і не тільки парламентські фракції) надають свої пропозиції. Президент буде визначатись і пропонувати той чи інший склад кандидатур (до ЦВК – ред.) Верховній Раді. Я сподіваюся, що це відбудеться цього тижня, і ми з вами побачимо повний перелік тих осіб, які будуть запропоновані парламентом до майбутнього складу Центральної виборчої комісії. Парламент буде визначатися з цими кандидатурами і, сподіваюся, підтримає їх”, – зазначив Разумков.

При цьому він закликав дочекатися конкретних персоналій – “що запропонують Президенту, і що глава держави, враховуючи професіоналізм, знання, досвід, запропонує парламенту”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 вересня ухвалила постанову “Про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії”.

Відповідно до закону “Про Центральну виборчу комісію”, депутатські фракції у Верховній Раді не пізніше наступного дня після дострокового припинення повноважень комісії подають Президенту пропозиції щодо її персонального складу. На підставі цих пропозицій глава держави протягом трьох днів вносить до парламенту подання щодо персонального складу ЦВК.

 

Разумков: реформу децентрелазіації треба завершити якомога швидше

Реформа децентралізації є однією з успішних й має бути якомога швидше завершена. Про це сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі ток-шоу “Свобода слова”, передає УНН.

“Реформу децентралізація ми не можемо назвати завершеною… Це одна з небагатьох, яка є достатньо успішною… Теоретично, треба довести (до завершення — ред) реформу децентралізації якомога швидше”, — сказав Д. Разумков.

За словами Д. Разумкова, реформа децентралізації в ряді регіонів демонструє позитивні результати.

“Дуже часто ми стикаємось з проблемою людини, а не проблемою реформи, інколи непрофесіоналізм впливає дуже сильно”, — пояснив голова ВР.

Нагадаємо, в уряді назвали пріоритетом реформу ринку праці.

 

Разумков: народ України скоро стане суб’єктом законодавчої ініціативи

Верховна Рада остаточно визначить народ України суб’єктом законодавчої ініціативи. Про це сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі ток-шоу “Свобода слова”, передає УНН.

“Незабаром до нас долучиться і четвертий (суб’єкт законодавчої ініціативи — ред) — це народ Україна, якому Верховна Рада дасть можливість впливати, а не тільки спостерігати”, — сказав він.

Він пояснив, що наразі законопроект має пройти розгляд відповідного комітету, після чого він буде винесений на розгляд в сесійну залу.

Водночас, голова Верховної Ради, посилаючись на соціологічні дані розповів, що 77% українців підтримує ідею щодо законодавчої ініціативи народу.

“Він проголосований в першому читанні”, — нагадав Д. Разумков.

Нагадаємо, проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) пропонує доповнити перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи, визначених статтею 93 Конституції України, таким суб’єктом, як народ.

 

Разумков розповів про умови для проведення виборів на окупованому Донбасі

Вибори на окупованих територіях можливі лише за українським законодавством. Про це сказав голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі ток-шоу “Свобода слова”, передає УНН.

“Вибори на окупованих територіях зможуть відбутися тільки за законами України”, — сказав Разумков.

Від додав, що розпуск ЦВК не пов’язаний із питанням проведення виборів на окупованих територіях.

“Були питання під час парламентської кампанії, що правда їх було менше (ніж під час президентської — ред.)”, — додав він.

Спікер парламенту додав, що розпуск ЦВК підтримали різні політичні сили парламенту.

Як повідомляв УНН, Верховна Рада України розпустила ЦВК.

 

Супрун звинувачує ДБР у фабрикації кримінальних справ в інтересах Амосової

Ексочільниця МОЗ заявляє, що Держбюро розслідувань відкрило кримінальне провадження проти міністерства через невиконання рішення суду про поновлення Катерини Амосової на посаді ректора Медуніверситету ім. Богомольця.

Про це Супрун написала у Facebook – Укрінформ.

“Нещодавно повідомляла, що проти членів нашої команди скоріш за все готують сфабриковані кримінальні провадження. І ось Державне бюро розслідувань не забарилось”, – написала Супрун.

Вона пояснила: “ДБР відкрило кримінальне провадження проти Міністерства охорони здоров’я України. Справу відкрито через невиконання рішення суду про (чергове) відновлення Катерини Амосової на посаді ректора Медуніверситету ім. Богомольця”.

Водночас, на думку Супрун, “поновлення на посаді через суд – це послідовна стратегія боротьби колишньої ректорки за своє насиджене місце”.

Екскерівниця МОЗ додала, що “ДБР фабрикує кримінальні справи в інтересах колишнього корумпованого керівництва НМУ ім. Богомольця”.

Супрун також нагадала, що епопея зі звільненнями та поновленнями Амосової триває вже півтора року. Вона стверджує, що за цей час Амосова “різними способами саботувала роботу університету”.

“Неодноразово через суди вона поновлювалася на посаді, а також намагалася штурмом прорватися в будівлю університету разом зі своїми “прихильниками”. Тих, хто не підтримував Амосову, незаконно звільняли. Від таких спроб повернути насиджені роками феодальні володіння найбільше страждали студенти та співробітники медуніверситету”, – заявила ексочільниця МОЗ.

Супрун вважає, що її команда за півтора року в судах досягла справедливості, і доказом цього є те, що “нещодавно у медичному університеті відбулося голосування за ректора. Найбільше голосів отримав Юрій Кучин – його та нову команду підтримали 89% академічної спільноти”.

Також Супрун висловила сподівання, що контракт із Кучиним підпишуть якнайшвидше. “Це стане гарним індикатором того, що в медичному університеті готові покласти край свавіллю корупціонерів та медичних феодалів”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет ВР з питань здоров‘я нації, медичної допомоги та медичного страхування ухвалив звернення до Рахункової палати для проведення аудиту діяльності МОЗ у 2016-2019 роках.