Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформдень: 27.11.2019

Інформдень: 27.11.2019

Росія відправила на окупований Донбас 93-й “гумконвой”

МНС Росії відправило 93-ю колону з так званою “гуманітарною допомогою” на окупований Донбас, передає УНН з посиланням на російське державне інформагентство ТАСС.

Повідомляється, що “гумконвой” був відправлений з Донського рятувального центру під Ростовом-на-Дону в сторону російсько-українського кордону. Автомобілі прямують до російських пунктів пропуску “Донецьк” та “Матвєєв Курган” і попрямують в окуповані Донецьк і Луганськ.

Як зазначає російське видання, загальна вага так званої “гуманітарної допомоги” становить понад 580 тонн.

Попереднього разу РФ направила свій “гумконвой” у другій половині цього місяця. Тоді він прибув на Донбас 21 листопада. У відповідь на це Україна направила Росії ноту протесту.

 

Окупанти на Донбасі не пускають Червоний Хрест до заручників — Оліфер

Україна виконала всі взяті на себе зобов’язання, які були умовою зустрічі лідерів країн “нормандської четвірки” 9 грудня.

Про це за результатами засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі зазначила у Facebook прессекретарка представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер – Укрінформ

“Напередодні зустрічі лідерів країн Нормандської четвірки, запланованої на 9 грудня, українська сторона виконала взяті на себе зобов’язання, виконання яких перебувало на особистому контролі Президента України Володимира Зеленського“, – зазначила Оліфер.

Вона уточнила, що, зокрема, йдеться про розведення сил та засобів на ділянках в районі н.п. Золоте, Петрівське, Станиця Луганська, зведення мосту біля КПВВ у Станиці Луганській, вирішення питання водопостачання в Луганській області.

Водночас Оліфер констатувала, що натомість з боку ОРДЛО немає допуску представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних осіб, не надано безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї непідконтрольної Україні території Донбасу, включно із ділянкою українсько-російського кордону, а також не створено умов для роботи КПВВ Золоте.

“Особливо гострою лишається проблема звільнення утримуваних осіб”, – акцентувала прессекретарка представника України у ТКГ.

Як повідомляв Укрінформ, 27 листопада у столиці Білорусі Мінську почалося засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ).

На засіданні ТКГ наприкінці жовтня Україна у Мінську обстоювала позицію, що врегулювання політичних питань щодо Донбасу можливе лише після повного виконання безпекового блоку Мінських домовленостей включно з відновленням українського контролю над східним кордоном.

 

Окупанти зривали “тишу” біля трьох населених пунктів, поранений боєць

Станом на 18.00 середи, 27 листопада, російсько-окупаційні війська 4 рази обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі. Бойову травму отримав один український військовий.

Про це у Facebook повідомляє пресцентр штабу ОС – Укрінформ.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 4 рази порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – зазначається у повідомленні.

Так, 2 обстріли позицій українських захисників російські окупаційні війська здійснили у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання ” Північ”: неподалік Південного – з РПГ та автоматичних гранатометів; поблизу Шумів – зі станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник двічі, з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, вів вогонь по наших укріпленнях біля Мар’їнки.

Цієї доби бойову травму внаслідок обстрілів отримав один військовослужбовець Об’єднаних сил.

 

Фігурант “бахчисарайської справи” заявив, що в Криму силовики побили його батька

Під час обшуку в будинку координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва силовики побили його батька, відмовили в праві на захист і телефонний дзвінок. Силовики заперечують.

Про це Сервер Мустафаєв розповів у середу на засіданні суду у “справі Хізб ут-Тахрір” (друга бахчисарайська група), яке проходило у Ростові-на-Дону, повідомляє в Facebook “Крымская солидарность” – Укрінформ.

“Обшук почався о 6 ранку. У дворі і в передпокої будинку знаходилися люди в масках. Їх було близько 20 осіб. Лише одна була в цивільній формі, вона представилася слідчим. Була доросла жінка, яка все знімала на камеру, були люди з ломами, монтировками і кувалдою … Звичайно, я знав, що у мене є право на захист, право на дзвінок. У всьому цьому мені було відмовлено”, – розповів Мустафаєв.

За його словами, люди в формі і масках застосували фізичну силу до нього і членів його сім’ї.

“Я побачив на обличчі свого батька синець і на питання звідки у нього кров на обличчі, він відповів: “Зустрічав гостей”, – повідомив Мустафаєв, відзначивши також, що “діти бачили, як я лежав з наручниками за спиною”.

Як повідомив політв’язень, у відповіді на скаргу, яку він подавав у зв’язку з обшуком, силовики повідомили, що перед обшуком начебто зателефонували в неіснуючий дзвінок на дверях його будинку.

“Скарги були розглянуті військовою прокуратурою. Парадоксально те, що з боку слідства було заявлено, що … в мій будинок прийшли люди, подзвонили у дзвінок, їм відкрили і вони увійшли … Подзвонити в дзвінок, якого немає, це може тільки ФСБ Російської Федерації”, – відзначив активіст.

Крім того, він повідомив, що машина, на якій його вивозили силовики після обшуку, була без номерів.

“Коли ми підходили до машини, я до силовиків звернувся з питанням: “Чому ви проводите цей захід на автомобілях без номерів, ви не представляєтеся, ваші обличчя закриті, ви озброєні. Звичайно ж люди збираються, вони переживають, адже це схоже на терор, депортацію”. І на це люди в масках мені сказали кричущу фразу “З приводу депортації, радійте, що ваш народ свого часу депортували. А інакше вас всіх тут у Криму вбили б росіяни”, – розповів Мустафаєв.

У засіданні суду брали участь адвокати Еміль Курбедінов, Айдер Азаматов, Едем Семедляєв, Сергій Локтєв, Ліля Гемеджі, а також представник консульства України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський.

 

Уряд запровадив санкції проти вандалів та пропагандистів у Криму

Кабінет міністрів на засіданні запровадив санкції проти тих, хто руйнує об’єкти культурної спадщини на території АР Крим та м. Севастополь, здійснює там теле- та радіомовлення, а також постачає матеріали для оборонно-промислового комплексу РФ.

Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

“Санкції запроваджуються до юридичних осіб, що забезпечують незаконну діяльність окупаційної адміністрації РФ та юридичних осіб, які залучені до проведення незаконних пошукових робіт на об’єктах археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини. Це 39 юридичних осіб, зареєстрованих на території РФ, та 22 юридичні особи, зареєстровані на території АР Крим та м. Севастополь за російським законодавством”, – йдеться на сайті.

До юридичних осіб, які незаконно здійснюють мовлення на захоплених радіочастотах на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, передбачені санкції також. Це 19 юридичних осіб, зареєстрованих на території РФ, та 15 юридичних осіб, зареєстрованих на території АР Крим та м. Севастополь за російським законодавством.

Також санкції застосовуються до юридичних осіб, залучених до постачання матеріалів, обладнання та послуг підприємствам оборонно-промислового комплексу Російської Федерації, які незаконно розташовані на тимчасово окупованій території України. Це 33 юридичні особи, зареєстровані на території РФ, та 3 юридичні особи, зареєстровані на території АР Крим та м. Севастополь за російським законодавством.

“Уряд вважає, що такі дії з боку зазначених юридичних осіб сприяють легітимації незаконної окупації та спроби анексії Автономної Республіки Крим та м. Севастополь Російською Федерацією, що створює реальні та потенційні загрози національній безпеці України”, – зазначено на сайті КМУ.

Запровадження санкцій до юридичних осіб унеможливить ведення ними економічної діяльності на території України. Крім того, наші партнери зможуть також ініціювати запровадження санкцій щодо визначених юридичних осіб в країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки.

 

Україна в ОБСЄ: Збитків на повернених Росією кораблях – більш як на 55 мільйонів

За попередньою оцінкою, сума збитків на повернутих Росією чотирьох кораблях ВМС ЗСУ становить щонайменше 55,5 млн грн.

Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму зі співробітництва у галузі безпеки ОБСЄ 27 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З огляду на технічний стан озброєння та кораблів загалом, їх не можна використовувати за призначенням. Наразі робота комплексної комісії ВМС ЗСУ триває, оскільки наявні великі збитки. Згідно з попереднім оглядом, сума збитків на кораблях становить щонайменше 55,5 млн гривень (приблизно 2 млн 100 тис. євро)”, – заявив дипломат, розповідаючи про технічний стан повернутих Росією кораблів, які були захоплені у листопаді 2018 року.

За його словами, точну суму завданої шкоди можна буде встановити лише після завершення комплексного розслідування із залученням представників галузі, в тому числі, після огляду кораблів на заводі.

Поруч з цим, Лоссовський наголосив, що Російська Федерація не виконує наказ Міжнародного Трибуналу з морського права (ITLOS), який зобов’язав Росію негайно звільнити захоплені біля Керченської протоки військові кораблі ВМСУ, а також безумовно звільнити 24 захоплених українських моряків.

“Росія продовжує не виконувати наказ Міжнародного Трибуналу з морського права. Вона заперечує імунітет українських військовослужбовців та переслідує їх у судовому порядку через дії, здійснені ними на борту українських військових кораблів. Так само із кораблями – Росія звільнила їх, однак перед цим, в порушення наказу ITLOS, конфіскувала на них озброєння, засоби зв’язку, документи та матеріальні засоби”, – заявив дипломат.

Як повідомлялося, під час засідання Форуму зі співробітництва у галузі безпеки ОБСЄ 27 листопада у Відні українська делегація детально поінформувала присутніх іноземних дипломатів щодо технічного стану повернутих Росією кораблів ВМС ЗСУ.

Зокрема, було повідомлено, що майже все озброєння на кораблях або відсутнє (стрілецька зброя та боєприпаси, засоби зв’язку, матеріальні засоби), або розукомплектовано (морські засоби навігації, ракетно-артилерійське озброєння) та приведено у непрацездатний стан. Крім того, на повернутих кораблях відсутнє навігаційне обладнання, особиста зброя та боєприпаси, засоби зв’язку та спостереження (за винятком окремих одиниць застарілого обладнання), засоби РХБ захисту, електромеханічне обладнання та інше майно.

“Навіть туалетні насоси, системи дренажу в туалетних баках, окремі елементи фекальної системи, бойлери, більшість плафонів, розеток та ламп були демонтовані”, – зазначив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський.

Він підкреслив, що “на всіх кораблях присутні ознаки мародерства (особливо на буксирі “Яни Капу”) та демонтажу озброєння та військового обладнання”.

У ході перевірки стану кораблів на малому броньованому артилерійському катері “Бердянськ” та рейдовому буксирі “Яни Капу” також було виявлено численні пошкодження поверхні корпусів.

 

Україна показала ОБСЄ, в якому стані Росія повернула кораблі

Росія повернула незаконно захопленні біля Керченської протоки кораблі ВМС ЗСУ в непридатному для використання за призначенням стані.

Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму зі співробітництва у галузі безпеки ОБСЄ 27 листопада, у Відні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“20 листопада 2019 року невеликі броньовані артилерійські катери “Нікополь”, “Бердянськ” та рейдовий буксир “Яни Капу” були відбуксирувані до військового порту Очакова. Після прибуття цих кораблів комплексна комісія ВМС ЗСУ здійснила перевірку їх технічного стану, наявності озброєння, військового обладнання та матеріальних ресурсів”, – заявив дипломат, представляючи делегаціям країн-учасниць ОБСЄ презентацію щодо технічного стану повернутих Росією кораблів.

Так, під час перевірки встановлено, що більшість озброєння на кораблях або відсутнє (стрілецька зброя та боєприпаси, засоби зв’язку, матеріальні засоби), або розукомплектовано (морські засоби навігації, ракетно-артилерійське озброєння) та приведено у непрацездатний стан.

Крім того, на повернутих кораблях відсутнє навігаційне обладнання, особиста зброя та боєприпаси, засоби зв’язку та спостереження (за винятком окремих одиниць застарілого обладнання), засоби РХБ захисту, електромеханічне обладнання та інше майно.

“Навіть туалетні помпи, системи дренажу в туалетних баках, окремі елементи фекальної системи, бойлери, більшість плафонів, розеток та ламп були демонтовані”, – зазначив представник України.

Він підкреслив, що на всіх кораблях “присутні ознаки мародерства (особливо на буксирі “Яни Капу”) та демонтажу озброєння і військового обладнання”.

“Все обладнання навмисно частково пошкоджено або ж демонтовано. Оскільки наземні та бортові енергосистеми демонтовані, то неможливо забезпечити кораблі електроенергією та перевірити роботу озброєння і військового обладнання”, – повідомив Лоссовський.

У ході перевірки стану кораблів на малому броньованому артилерійському катері “Бердянськ” та рейдовому буксирі “Яни Капу” також було виявлено численні пошкодження поверхні корпусів.

“Малий броньований артилерійський катер “Бердянськ” має 6 пробоїн у районі ватерлінії та вище неї, а також численні механічні пошкодження верхньої палуби. Буксир “Яни Капу” має механічні пошкодження правого борту”, – заявив дипломат.

Представник України також повідомив, що з огляду на технічний стан озброєння та кораблів загалом, їх не можна використовувати за призначенням.

Наразі робота комплексної комісії ВМС ЗСУ триває, оскільки наявні “великі збитки”.

Як повідомлялося, 25 листопада 2018 року російські військові біля берегів окупованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери “Бердянськ” і “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українських моряків, троє з них отримали поранення.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити всіх моряків, а також повернути Україні кораблі.

7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, в рамках якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.

18 листопада 2019 року в нейтральних водах акваторії Чорного моря було розпочато процес з повернення захоплених українських кораблів, які потім були відбуксирувані в порт Очакова. Вже після першого огляду стало відомо, що з кораблів було демонтовано озброєння та засоби зв’язку, навігаційне обладнання, а також сантехніка (унітази), плафони й розетки.

За словами начальника Генерального штабу – головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, те, що російська сторона зробила з повернутими кораблями “не має військової логіки, ці кораблі були розграбовані мародерами”.

 

У канадському парламенті вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади в Оттаві відбувся офіційний захід до 86-х роковин Голодомору в Україні.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, прийом відвідали лідери української громади, дипломати, депутати від різних партій та три федеральні міністри.

Звернення від уряду Канади озвучив міністр оборони Харджит Саджан. Він нагадав про значний внесок вихідців з України у становлення та розвиток Канади і закликав ніколи не дозволити повторитися подібному до Голодомору жахіттю.

Своєю чергою посол України в Канаді Андрій Шевченко подякував Канаді за тверду підтримку прав людини в Україні та по всьому світу. “Жодну державу світу не можна залишати на розсуд цинічного диктатора лише тому, що це відбувається на іншій частині земної кулі”, – сказав Шевченко.

На заході була присутня також одна зі свідків Голодомору, яка запалила свічу пам’яті.

Гості також мали змогу переглянути виставку, розгорнуту в одному з приміщень парламенту, про жахливий штучний голод, на який українців прирекли радянські керманичі.

Як повідомлялося, Канада стала першою державою, яка визнала Голодомор актом геноциду українців ще у 2008 році. Відтоді у парламенті країни регулярно відбуваються офіційні заходи на відзначення роковин тих жахливих подій.

 

Пристайко звернувся до Apple через “російський” Крим

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розкритикував компанію Apple за позначення Криму російською територією у своїх додатках.

Про це Пристайко зазначив у Твіттер – Укрінформ.

“Дозвольте мені пояснити, висловлюючись термінологією Apple. Уявіть, що ви пригнічені, бо ваш дизайн та ідеї, роки роботи та частину вашого серця поцупив ваш найгірший ворог, а тепер якийсь невіглас не зважає на ваш біль. Ось як почуваєшся, коли чуєш про російський Крим”, – зазначив Пристайко.

Як повідомлялося, компанія Apple на своїх мапах та в погодних програмах, що використовуються на території РФ, почала показувати Крим як частину російської території.

 

Україна спрямувала офіційні запити в Apple щодо карти Криму

Посольство України в США, так само як Українське національне інформагентство “Укрінформ” звернулось із офіційними запитами до американської кампанії Apple після повідомлень про позначення в її програмних додатках Криму як території РФ.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Вашингтоні.

“Посольство України в США невідкладно звернулося до керівництва американської компанії Apple із закликом виправити некоректне позначення Криму як частини Росії у додатках у компанії”, – повідомили у цьому зв’язку в українському посольстві в США.

При цьому зазначається, що Посольство також звернуло на цю ситуацію увагу Державного департаменту та інших компетентних відомств США.

Водночас, Укрінформ звернувся до служби зв’язків із пресою компанії Apple за телефоном +1(408) 974-2042, а також за адресою media.help@apple.com з проханням прокоментувати ситуацію і висловити позицію компанії щодо анексованого Криму.

Як повідомляв Укрінформ, компанія Apple на своїх картах та в погодних програмах, що використовуються на території Росії, почала показувати Крим як частину російської території. За повідомленнями російських ЗМІ, домовленість про це була досягнута під час зустрічі глави комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Василя Піскарьова з представником Apple в Росії Дариною Єрмоліною.

Тим часом, компанія Apple досі не оприлюднила своєї позиції.

 

Зеленський розповів президенту Литви про підготовку до “нормандської зустрічі”

Президент України Володимир Зеленський заявив, що погляди лідерів України і Литви щодо шляхів завершення війни на Донбасі повністю збігаються.

Про це Зеленський сказав на спільному з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою брифінгу у Вільнюсі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я проінформував Президента Науседу про актуальну ситуацію на окупованих територіях України та кроки щодо підготовки до “нормандської зустрічі” 9 грудня. Радий, що наші погляди щодо шляхів завершення війни повністю збігаються”, – сказав Зеленський.

Він акцентував, що під час переговорів президентів було констатовано єдність позицій між Києвом і Вільнюсом з питань як двостороннього, так і міжнародного порядку денного.

Зеленський подякував Литві за тверду і послідовну позицію у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України.

“Для нас це дуже важливо, це для нас пріоритет. Ми бачимо чітке розуміння Литвою того, що міжнародний тиск і саме санкції мають тривати до повної деокупації всіх територій України і звільнення всіх наших політичних в’язнів”, – підкреслив Президент.

Як повідомлялося, Зеленський перебуває у Литві з офіційним візитом.

 

Зеленський про нормандську зустріч: хочу чіткого розуміння, як зупинити війну на Донбасі – РБК-Україна

Зеленський готовий до переговорів в різних форматах в рамках нормандської зустрічі

Президент України Володимир Зеленський хоче чіткого розуміння, коли і як можна зупинити війну на Донбасі, він готовий до переговорів в різних форматах в рамках нормандської зустрічі. Про це Зеленський заявив на брифінгу після зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседом, повідомляє Delfi.

Зеленський зазначив, що не очікує припинення війни “завтра”.

“Я хочу чіткого розуміння, як президент України, країни, яка воює, коли ми можемо і як ми можемо зупинити цю війну”, – сказав він.

Український президент додав, що готовий до переговорів в різних форматах в рамках нормандської зустрічі. Але не підтвердив інформацію про те, що в Парижі має відбутися його зустріч з російським президентом Володимиром Путіним.

Раніше повідомлялося, що Путін і Зеленський під час саміту “нормандської четвірки” в Парижі можуть провести окрему зустріч. Вони також нещодавно проводили телефонну розмову.

Раніше голова відділу відносин з країнами “Східного партнерства” зовнішньополітичної служби ЄС Річард Тиббельс завив, що Брюссель від президента Росії Володимира Путіна чекає на нормандській зустрічі значущих кроків для просування мінського процесу.

На цій зустрічі президент України Володимир Зеленський буде піднімати питання звільнення всіх українських полонених.

 

Пристайко назвав топтему під час візиту до Естонії й Литви

Голова МЗС України Вадим Пристайко заявив, що головною темою його спілкування із колегами з Естонії та Литви під час візиту був наступний саміт у Нормандському форматі, що пройде 9 грудня в Парижі.

Про це Пристайко повідомив у коментарі кореспонденту Укрінформу.

“Під час цього корисного та насиченого візиту було піднято багато тем: двосторонніх відносин, європейських справ… Але, звісно, наших естонських і литовських друзів цікавить, що буде 9 грудня, з чим ми їдемо, з чим їдуть всі делегації, що ми можемо привезти”, – зазначив Пристайко.

За його словами, “всі бажають миру, але хочуть при цьому знати, як цього вдасться досягти, якою ціною”. “І про це тут, у Литві та Естонії, були розмови з усіма”, – підкреслив міністр закордонних справ.

Як повідомляв Укрінформ, делегація України на чолі з Президентом Володимиром Зеленським 26-27 листопада відвідала Естонію та Литву.

У середу Президент Литви Гітанас Науседа під час спільної пресконференції з Зеленським побажав українським партнерам успіхів на переговорах у Нормандському форматі та порадив при цьому не робити поступок, які “можуть принести шкоду”. Науседа висловив сподівання, що “ці переговори будуть справжніми переговорами”, допоможуть зменшити напругу в регіоні та дозволять Україні “нарівні говорити з опонентами”.

 

Президент Литви порадив не робити на “нормандській зустрічі” поступок, які “можуть зашкодити”

Президент Литви Гітанас Науседа заявляє про необхідність продовження європейських санкцій проти Росії, запроваджених за її агресію проти України.

Про це він сказав на спільній пресконференції з Президентом Володимиром Зеленським у Вільнюсі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, на переконання Президента Литви, “європейській санкції щодо Росії повинні залишатися”.

Президент Литви також висловив сподівання, що найближчим часом будуть прийняті рішення, які сприятимуть вирішенню конфлікту на Донбасі. Науседа побажав українським партнерам успіхів на переговорах у Нормандському форматі та порадив при цьому не робити поступок, які “можуть принести шкоду”. Президент Литви висловив сподівання, що “ці переговори будуть справжніми переговорами”, допоможуть зменшити напругу в регіоні та дозволять Україні “нарівні говорити з опонентами”.

Крім того, він зазначив, що 6-7 липня 2020 року у Вільнюсі проходитиме міжнародна конференція з реформ в Україні, яка буде, на думку Науседи, дуже важливою, оскільки дозволить Президенту Зеленському поінформувати світову спільноту про реформи в Україні та їх результати. А це, у свою чергу, активізує допомогу донорів, залучить інвесторів.

Після пресконференції Президенти Литви та України направилися до зали, де проходить П’ятий Литовсько-Український економічний форум, щоб взяти участь у його роботі.

Як повідомлялося, у середу, 27 листопада Зеленський перебуває з офіційним візитом у Литві. Напередодні, у вівторок, Президент України відвідав Естонію.

 

Президенти України та Литви підписали Декларацію про стратегічне партнерство

За результатами засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки, яке відбулося під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Науседи, було підписано кілька документів.

Про це повідомляє пресслужба Президента України – Укрінформ.

“Глави держав підписали Декларацію про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період з 2020 по 2024 роки”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Декларація стане своєрідною дорожньою картою розвитку українсько-литовських відносин рівня стратегічного партнерства, а її положення будуть покладені в основу можливих подальших кроків країн у контексті співпраці з ряду питань двостороннього, регіонального та міжнародного порядків денних.

Спільна заява також передбачає реалізацію Україною та Литвою низки спільних заходів у таких сферах, як міжнародна й регіональна безпека, європейська та євроатлантична інтеграція, економіка, соціальна політика, розвиток торгівлі та інвестицій, наукова співпраця, співробітництво в культурній і гуманітарній сферах.

Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква та головний зовнішньополітичний радник Президента Литви Аста Скайсгірітє скріпили підписами Протокол Дванадцятого засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки, який відображає основні домовленості, досягнуті під час цього заходу.

“У Протоколі також рішуче засуджується агресія Росії, що триває проти України, включно з тимчасовою незаконною окупацією Криму та частини суверенної території України у Донецькій і Луганській областях. Документ також відзначає активну співпрацю двох держав і рішучу підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України з метою отримання нею повноправного членства в ЄС і НАТО“, – поінформували у пресслужбі.

Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та міністр енергетики Литовської Республіки Жигімантас Вайчюнас підписали Декларацію про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та дворічних послуг для електронних транзакцій між Міністерством електронної трансформації України та Міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки.

Серед іншого документ містить домовленість про намір сторін об’єднати зусилля для усунення наявних бар’єрів щодо транскордонного використання довірчих послуг та транскордонних е-контрактів, е-рахунків та інших аналогічних рішень.

Крім того, міністр оборони України Андрій Загороднюк та міністр охорони краю Литовської Республіки Раймундас Каробліс підписали Декларацію про наміри співробітництва у сфері кібернетичної безпеки між Міністерством оборони України та Міністерством охорони краю Литовської Республіки.

Документ передбачає заходи, спрямовані на розвиток співпраці у зазначеній сфері для забезпечення відповідного реагування у разі виникнення масштабних національних або міжнародних кіберінцидентів. Сторони також висловили намір створити спільні пункти єдиного контакту для обміну інформацією про кіберзагрози та напади, розробити план спільних навчань.

 

Нормандський саміт, асоціація й транзит: про що сперечалися в Берліні

Українське питання лунало в німецькій столиці на початку тижня у різних контекстах

Про безпеку, реформи та шлях до Європи говорили на щорічному Берлінському зовнішньополітичному форумі, організованому фондом Кьорбера. Говорили як із трибуни, так і в кулуарах. Щоправда, не завжди «для преси» – Укрінформ.

Приміром, у автора цих рядків вийшла мила бесіда з паном Куртом Волкером, донедавна представником США по Україні. Зміст її, вибачте, розкрити не можемо. Довіра так довіра.

У рамках офіційної програми перший же спікер, міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас, який, скажімо чесно, останнім часом у своїх промовах не так вже часто згадує Україну, – фактично розпочав саме із цього питання. Ну, воно й зрозуміло: перед носом – саміт Нормандської четвірки, в якій, як постійно підкреслюють у Берліні, Німеччина не покладає рук заради досягнення успіху.

Слід зазначити, що Маас вжив слово «війна», що не дуже часто застосовується німецькими політиками.

Він також повторив те, що останнім часом люблять говорити – про те, що з’явилися перші обнадійливі сигнали на вихід із глухого кута.

Ще він казав про те, як непросто складаються відносини з Росією.

БАЛАНСУВАННЯ НІМЕЧЧИНИ

Про Росію говорилося й на панелі, присвяченій взаєминам ЄС із сусідами. Сусіди були представлені заступником міністра закордонних справ України Оленою Зеркаль, главою МЗС Грузії Давідом Залкаліані та головою Постійної комісії Палати представників з міжнародних питань Білорусі Валерієм Воронецьким (республіка вперше була запрошена до участі в цьому форумі).

Від імені Берліна говорив депутат німецького Бундестагу Родеріх Кізеветтер.

За Росію не говорив ніхто.

Йшлося, насамперед, про програму Східного партнерства та євроатлантичні перспективи її учасників. Ну, це для України та Грузії. Білорусь, хоча й є однією з 6, таких амбіцій не має. І взагалі, за словами Воронецького, є цілком незалежною суверенною державою, роль якої в регіоні постійно зростатиме. Він також висловив переконання, що в стабільності та безпеці регіону – а не в протистоянні – однаково зацікавлені як ЄС, так і Росія. А те, що відбувається зараз, мовляв, спричинено тим, що Захід роздратував Москву неправильним просуванням тієї самої програми Східного партнерства.

Ось тут не витримала Зеркаль. «У нас відбувається агресія! І ми маємо її не через Східне партнерство, а через те, що Росія порушила міжнародне право. І вторгнення в Крим не було реакцією на політику Східного партнерства та те, що українці обрали бути частиною ЄС. І давайте не будемо робити вигляд, що цього не існує!» – вжарила Зеркаль.

Грузинський колега також нагадав про те, що російська повзуча агресія та анексія триває в його країні з 2008 року, що ці події стали для Москви генеральною репетицією 2014 року.

Білоруський політик цілком суверенно не став відповідати на «випади».

Депутат Бундестагу від ХДС/ХСС Родеріх Кізеветтер намагався бути об’єктивним. Тобто приємним для всіх, включно для не запрошеної на цю дискусію Росії. Отже він казав цілком правильні речі про те, що «спроби великого сусіда зупинити процес розширення на сході завдали шкоди відносинам також усередині Східного партнерства», що Брюссель мав би надати країнам чітку перспективу членства, а не тільки вимагати виконання критеріїв і прискіпливо контролювати цей процес.

«Якщо ми хочемо щось змінити, якщо ми маємо мету щодо Східного партнерства, ця ціль має бути чітко визначена та сформульована – це набуття членства в ЄС і нічого іншого», – заявив депутат німецького парламенту під схвальні погляди учасників дискусії з України та Грузії.

Компліментом у бік Білорусі були його слова про «готовність співпрацювати, в тому числі зі структурами, створеними Росією і її партнерами», а також тримати двері відкритими для співробітництва з Росією. Тоді всі будуть жити в мирі та гармонії.

Отже, треба розширюватися за всіма напрямами. Важко уявити, як поєднати в даний момент непоєднуване. Зеркаль так прямо і сказала: не вірю, що Росія хоче стабільності та безпеки.

ГАЗОВІ РОЗХИТУВАННЯ

Важелем Росії до створення нестабільності та суперечок усередині ЄС слугує також газ.

Того ж дня, 26 листопада, в Берліні проходила інша конференція – «Верховенство закону на європейському газовому ринку, «Північний потік 2», багатомільярдна суперечка між Нафтогазом і Газпромом та майбутнє транзиту газу через Україну». Причому в двох частинах – закритої для сторонніх вух та відкритої.

Про що йшлося на першій, сказати не можу. А на другій виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко виступив із доволі емоційною промовою, в якій відверто сказав: «Якщо тільки європейські партнери не вирішать по-іншому, транзиту газу через Україну з 2020 року не буде». З усіма економічними наслідками для України та ризиками для самої Європи. Тому партнерам у ЄС давно час не розмірковувати та балакати, а діяти.

Партнери, принаймні в Німеччині, схоже, все ще перебувають у переконанні, що їхні добрі побажання та «обіцянки», дані канцлерці Ангелі Меркель президентом РФ Путіним, – чогось варті. Гарячого бажання кидатися в бій, принаймні з боку учасника дискусії, депутата Бундестагу та члена міжпарламентської групи дружби з Україною Штефана Тома, відчутно не було.

Представник німецького вищого законодавчого органу повторив заїжджену тезу про те, що Європа залежатиме від російського газу не більше, ніж Росія від європейських грошей за нього. Підтвердив, що ставлення до проєкту Nord Stream 2 у парламенті «неоднозначне» та додав (для покращення картинки), що сам він ставиться до нього «стримано».

Слід визнати, що не тільки німецькі бізнесмени, а й політики ФРН (за невеличким винятком) цілком толерують ідею газогону. Найбільше, чого від них можна чекати, – того, що вони все ж вимушені будуть дотримуватися Європейської газової директиви, за втілення якої в національне законодавство так згуртовано проголосували нещодавно.

Щоправда, так до кінця й не зрозуміло – чи планують вони імплементувати вищезгадане дійсно «один в один».

У тому, що так і буде, Олену Зеркаль намагалися переконати в МЗС ФРН, де вона провела зустрічі.

Що ж, хочеться сподіватися, що це останнє закордонне відрядження пані Зеркаль на посту заступника міністра не залишиться в її спогадах як таке, під час якого її намагалися ввести в оману.Ольга Танасійчук. Берлин

 

Євросоюз сподівається на відчутний прогрес від “нормандського саміту” – Могеріні

Євросоюз позитивно оцінює конструктивну позицію України щодо розв’язання безпекових питань і розглядає майбутню зустріч на вищому рівні, яка має відбутися 9 грудня в нормандському форматі, як можливість для досягнення відчутного прогресу.

Про це 27 листопада під час слухань на пленарному засіданні Європарламенту у Страсбурзі щодо перспектив Східного партнерства заявила Високий представник ЄС Федеріка Могеріні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна сьогодні є сильнішою та стійкою країною, ніж вона була раніше. Новий уряд застосовує широкий підхід до реформ, в той час як народ України очікує вирішальних змін у верховенстві права, у боротьбі з корупцією та у притягненні до відповідальності причетних до банківського шахрайства. Цей позитивний розвиток також матеріалізувався у безпековій сфері – головним чином, завдяки конструктивному підходу України. І Нормандський саміт 9-го грудня є ще однією можливістю для досягнення відчутного прогресу”, – сказала Могеріні.

Вона нагадала, що Україна зараз постає перед величезними викликами, оскільки Росія порушує її суверенітет та територіальну цілісність.

“З 2014 року ми разом надали Україні найбільший пакет допомоги в історії Європейського Союзу. Ми інвестували в Україну більше, ніж у будь-яку іншу країну світу, і ніхто з інших партнерів не інвестував стільки ж, скільки ми. Це привело нас до дуже важливих та відчутних результатів”, – додала Високий представник ЄС.

 

Нова стратегія Східного Партнерства має вести до розширення ЄС — євродепутат

Проєкт побудови об’єднаної Європи все ще не завершений, він потребує нових ініціатив, зокрема, щодо надання перспективи членства в ЄС тим країнам Східного Партнерства, які до цього прагнуть і на це заслуговують.

Таке переконання у середу під час пленарного засідання Європарламенту у Страсбурзі в ході обговорення перспектив Східного Партнерства ЄС висловив співголова парламентського Комітету асоціації Україна-ЄС євродепутат від Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Після 10 років програми Східного Партнерства прийшов час її заново оцінити та запропонувати нову стратегію. Лише перетворень в країнах-партнерах вже недостатньо. Нова стратегія Східного Партнерства має ґрунтуватися на принципі диференціації, який має вести до розширення – так, розширення, – ми не маємо боятися цього терміну, який є ключовим положенням європейської зовнішньої політики”, – сказав євродепутат.

Він зауважив. що навіть віддалена перспектива членства в ЄС є потужним важелем для того, щоб просувати перетворення та мир у країнах Східного Сусідства.

“Перспектива членства є каталізатором для реформ. Тож, всупереч президенту (Франції – ред.) Макрону, ми маємо залишати Європу відкритою та готовою прийняти нових членів”, – наголосив європейський політик.

 

Успіх країн Східного партнерства буде найбільшою поразкою Путіна – євродепутат

Успіх реформ, які за допомогою ЄС розпочалися в країнах Східного партнерства, стане найбільшою поразкою Путіна, котрий прагне відновити свій контроль над регіоном.

Таку думку висловила під час пленарного засідання Європарламенту в ході слухань щодо перспектив Східного партнерства депутат від Німеччини Віола фон Крамон-Таубадель, передає кореспондент Укрінформу.

«Країни-партнери на сході очікують на нашу підтримку у реформах. Особливо тому, що інші їхні сусіди працюють проти них. Економічний успіх цих країн буде найбільшою поразкою Путіна. Громадяни України, Грузії та Молдови жадають нашої допомоги у трансформації суспільства, яка не може відбутися без певної самопожертви. Більшість людей хочуть бачити демократичні та заможні суспільства, економіку, яка працює для більшості народу, а не в інтересах кількох олігархів, державу, яка служить народу, а не особистим інтересам політиків», – наголосила фон Крамон-Таубадель.

За її словами, такий успіх потребує сильної та рішучої влади. Але наявність сильного уряду не означає можливості виходу виконавчої влади з під-контролю.

«Такі тенденції в Грузії та в Україні викликають занепокоєння. Так, уряди там перебувають під тиском. Але вони не можуть ігнорувати або утискати критику на власну адресу. Наша критика – не про те, що хтось там має бути «за Кремль» або «за Брюссель». Ми говоримо про необхідність бути за демократію, працювати на користь чинним інституціям», – наголосила політик.

«Так, короткостроковий інтерес Путіна полягає в тому, щоб мати при владі (в країнах Східного партнерства — ред.) політиків, на яких він може особисто впливати, або яких він може купити. Ми зацікавлені в лідерах, які є реформаторами, ми хочемо бачити інституції, які здатні працювати без Путіна, без олігархів, і навіть без нас», – підсумувала депутат Європарламенту.

 

У Європарламенті заявляють: ЄС потребує нової стратегії щодо Східного партнерства

Євросоюз повинен підтримати економічну інтеграцію країн, які уклали угоди про асоціацію – Україну Грузію і Молдову, – та розробити на цій основі якісну нову стратегію Східного партнерства.

Таку думку у Страсбурзі під час слухань щодо програми Східного партнерства висловив голова комітету Європарламенту із закордонних справ Девід Макалістер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми маємо зосередитися на стимулах для партнерів у продовженні розвитку демократії та незалежного судочинства. Якщо ми хочемо скористатися максимальною динамікою й енергією Східного партнерства, ми мусимо розробити якісно інакший підхід. Одна з ідей – «Стратегія Тріо 2030», яка передбачає цілеспрямовану роботу з Україною, Грузією і Молдовою», – розповів Макалістер.

Він зауважив, що ЄС надає активну підтримку країнам Східного партнерства й очікує від партнерів серйозних зусиль у внутрішніх перетвореннях.

«Східне партнерство є частиною довгострокової стратегії, яка спрямована на стримування дій Росії. Завдяки йому ми можемо показати, що позитивні зміни є можливими. Ми працюватимемо з новою Єврокомісією для досягнення наших цілей, які ми маємо визначити до наступного саміту Східного партнерства», – додав політик.

Як повідомляв Укрінформ, у рамках розвитку концепції Східного партнерства група литовських депутатів у Європарламенті запропонувала ініціативу під назвою «Стратегія Тріо 2030», яка передбачає посилене співробітництво з країнами, які мають з ЄС угоди про асоціацію, – Україною, Грузією і Молдовою.

Ініціатива передбачає надання цим країнам перспективи членства в ЄС, яка буде чітко зумовлена успіхами в економічних реформах, соціальних перетвореннях та у демократичному розвитку.

 

Президенти України та Литви домовилися про дату конференції з українських реформ у Вільнюсі

Президенти України та Литви Володимир Зеленський та Гітанас Науседа узгодили дату проведення у Вільнюсі наступної четвертої Конференцію з питань реформ в Україні.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський на спільному з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою брифінгу у Вільнюсі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Наступного року Литовська Республіка прийматиме масштабний міжнародний захід – четверту Конференцію з питань реформ в Україні. Я радий повідомити, що дату проведення Конференції узгоджено – це 7 липня 2020 року”, – сказав Зеленський.

Він додав, що на запрошення президента Науседи планує обов’язково взяти участь у цій важливій для наших країн події.

Як повідомлялося, Зеленський перебуває у Литві з офіційним візитом.

 

Разумков — про війну на Донбасі: “Червоні лінії” для України залишаються незмінними

Дипломатичний шлях вирішення конфлікту на Донбасі залишається єдиним можливим для України з урахуванням визначених “червоних ліній” щодо недопущення торгівлі власними територіями і громадянами.

Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у середу, 27 листопада, під час відкриття 12-ї сесії Парламентської асамблеї Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ), повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми сьогодні знаходимося у досить важкому положенні: в Україні триває війна, Україна бореться на різних фронтах за свою цілісність і повернення тимчасово окупованих територій… Ми для себе приймаємо дипломатичний шлях як єдиний можливий для вирішення цієї проблеми. Це один із пріоритетів, які були зазначені Президентом нашої держави ще під час виборчої кампанії, сьогодні він стало дотримується цього курсу, так само як і парламент, і фракція монобільшості, тобто “Слуга народу”: вона йшла з цими програмними базовими позиціями і сьогодні ми так само долучаємося до цього процесу і намагаємося якомога швидше вирішити цю проблему. Однак є “червоні лінії”, які ви всі знаєте, — це питання, пов’язані з тим, що не може бути торгівлі своїми територіями та своїми громадянами. Це принципово і, я думаю, що і ми, як депутати, Верховна Рада, і ви, як представники своїх держав (представники країн-членів ГУАМ – ред.) дуже добре розумієте, що немає нічого більш цінного, ніж громадяни держави та земля, на якій вони проживають”, – заявив спікер.

Також Разумков висловив сподівання, що Україні надалі вдасться поглибити співробітництво на рівні міжпарламентських відносин із країнами-учасницями ГУАМ.

“Я впевнений, що організація в цілому буде розвиватися, і ми готові докласти максимум зусиль для цього, але ми є представниками українського парламенту, саме тому говоримо про те, що готові зі свого боку більш конструктивно та дієво розвивати організацію. Ми розуміємо, що станом на сьогодні у нас є прогалини в цій комунікації, але і позиція уряду, і, я впевнений, позиція Офісу Президента буде збігатися з моїми словами”, – зазначив Голова ВР.

Окрім того, Разумков додав, що Україна прагне також до розширення співробітництва, зокрема, в сфері торгівлі, в галузях економіки, науки, транспорту, енергетики, телекомунікації, де “ми могли би створити більш вигідні умови для співпраці наших держав, залучення інвестицій, для обміну досвідом, тому що в кожної держави є свої унікальні надбання в розвитку цих галузей.

“Я сподіваюся, що це також дасть можливість поглибити в цьому економічному інвестиційному плані співпрацю в рамках організації”, – сказав Разумков.

Як повідомлялося, порядком денним 12-ї сесії Парламентської асамблеї Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) передбачається розгляд питань щодо національних пріоритетів і активізації співробітництва між країнами-членами ОДЕР-ГУАМ в умовах нових глобальних викликів у регіоні, а також створення центру кібербезпеки в рамках ГУАМ, економічні орієнтири та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва та реалізації проєктів у сфері енергетики та інфраструктури, розвиток регіонального міжпарламентського співробітництва та підвищення ролі ПА ГУАМ.

За результатами роботи 12-ї сесії буде ухвалено підсумковий документ (комюніке).

 

“Міністра ДНР” заочно засудили до 12 років

Так званого “міністра” терористичної організації “ДНР” заочно засуджено до 12 років позбавлення волі за активну співпрацю з бойовиками.

Про це повідомили у прокуратурі Донецької області – Укрінформ.

“За якісного публічного обвинувачення, яке підтримувала у Костянтинівському міськрайонному суді прокуратура Донецької області, оголошено заочний вирок мешканцю м. Донецька, який, займаючи відповідальну посаду у терористичній організації “ДНР”, упродовж 5 років активно співпрацює з бойовиками”, – йдеться у повідомленні.

У ході спеціального судового розгляду встановлено, що у листопаді 2014 року 36-річний чоловік, маючи тривалий стаж роботи в органах МНС України, зрадивши присязі, перейшов на бік терористів та був призначений на посаду так званого “міністра у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха ДНР”.

“З того часу посадовець-зрадник не покинув ряди терористичної організації та продовжує співпрацювати з бойовиками, видаючи злочинні накази щодо діяльності установ і організацій, які перебувають у нього в підпорядкуванні, та вчиняє інші протиправні дії, направлені на порушення конституційних прав громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території Донецької області”, – наголошується в повідомленні.

Суд визнав “міністра ДНР” винним за ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній організації) Кримінального кодексу України та заочно засудив до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

 

Служба безпеки Чехії заявляє про агресивну розвідку РФ

Протягом 2018 року в Чехії були зафіксовані численні випадки втручання закордонних спецслужб, насамперед російських і китайських.

Про це йдеться у звіті Чеської Служби безпеки та інформації (BIS) за 2018 рік, оприлюдненому 26 листопада – Укрінформ.

“Як і в попередні роки, 2018 рік ознаменувався значною діяльністю деяких зарубіжних спецслужб. На основі оцінки зібраної інформації про діяльність усіх розвідувальних служб, що діють на нашій території, було підтверджено, що найактивнішу і водночас найагресивнішу діяльність здійснюють спецслужби Російської Федерації та КНР”, – йдеться у доповіді.

В якості прикладу наводиться випадок, який стався на початку 2018 року. Тоді BIS отримала інформацію про діяльність російської спецслужби ФСБ, яка таємно будувала телекомунікаційну інфраструктуру на території ЧР. Вона повинна була стати частиною розширеної системи, яка могла бути використана для класифікованих кібер- та інформаційних операцій ФСБ в локальному та глобальному масштабах, йдеться в документі. У співпраці з поліцією BIS вдалося розкрити мережу та запобігти діяльності ФСБ проти інтересів Чехії і союзників.

Окрім ФСБ відзначилися також інші спецслужби РФ, такі як ГРУ та СВР.

Зазначається, що операції РФ спрямовані на країни-члени НАТО.

За висновками спецслужб, основною метою російської розвідки є маніпулювати процесами ухвалення рішень і відповідальними за це людьми.

Як зазначається, суттєво послабило російську агентурну мережу видворення з Чехії 3 працівників посольства РФ у Празі на знак солідарності з Великою Британією після отруєння ексагента ГРУ Сергія Скрипаля.

Згідно з річним звітом Служби безпеки і інформації, в 2018 році найбільш серйозною загрозою для Чехії являли собою дії, що здійснювалися проросійськими активістами, які поширювали дезінформацію.

 

У Ростові поліцейські не давали знімати судилище над кримськими татарами

У Ростові-на-Дону російські поліцейські намагалися заборонити зйомку перед будівлею Южного окружного військового суду, де починалося засідання над фігурантами другої бахчисарайської групи “справи Хізб ут-Тахрір”.

Однак поліцейські відступили, коли журналісти почали записувати номери їхніх жетонів, повідомляє у Facebook повідомляє Кримська солідарність – Укрінформ.

“З Криму (до Ростова – ред.) підтримати заарештованих кримських татар приїхали більш як 50 осіб, проте до зали пропустили лише 25. Біля входу у двір суду людей зустрічав наряд поліції зі службовими собаками. Двоє кореспондентів вели фотофіксацію і відеофіксацію за парканом будівлі суду та брали інтерв’ю у людей, недопущених на судовий процес. Співробітники поліції спробували заборонити зйомку”, – йдеться в повідомленні.

За словами кореспондента Вілена Темер’янова, коли він разом з іншим журналістом почав знімати колону машин, у якій везли заарештованих кримських татар, до нього підійшов поліцейський і вимагав припинити зйомку. Коли журналіст заявив про своє законне право на ведення зйомки, до другого журналіста підійшли вже двоє поліцейських із вимогою пройти в машину “для встановлення особи”.

“Потім прийшли адвокати: Ліля Гемеджі й ще один адвокат і сказали, щоб ми записали номери їхніх жетонів і подали скаргу. Як тільки ми хотіли це зробити, вони всі пішли до будівлі. Зараз нікого немає біля воріт із поліції», – прокоментував кореспондент.

У середу, 27 листопада, в Южному окружному військовому суді Ростова-на-Дону триває засідання суду у “справі Хізб ут-Тахрір” (друга бахчисарайська група), що почалося 15 листопада 2019 року. Шістьох фігурантів справи: Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Мемета Білялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва й Ернеса Аметова заарештували в жовтні 2017 року. Росія інкримінує їм участь у забороненій організації.

 

Кордони та агресія РФ: Лінкявічус прокоментував “морську” заяву чотирьох країн

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс прокоментував оприлюднену напередодні у Таллінні (Естонія) спільну заяву Литви, Естонії, України та Швеції щодо України, прийняту главами відповідних МЗС.

Про це повідомив сайт МЗС Литви – Укрінформ.

«У заяві ми підкреслюємо, що парламентські вибори в Україні показали величезну підтримку громадськості щодо євроатлантичних цілей країни і дали уряду повноваження продовжувати основні реформи», – сказав Лінкявічус.

У заяві сторони, які підписалися, зобов’язалися підтримувати зусилля України стати процвітаючим членом європейських демократій, в тому числі й у форматі “Східного партнерства” ЄС. Міністри нагадують про незмінну підтримку суверенітету, територіальної цілісності, єдності та незалежності України в межах міжнародно визнаних кордонів. У заяві суворо засуджується агресія Росії, що порушує територіальну цілісність України, йдеться про необхідність вирішувати військовий конфлікт у Східній Україні шляхом реалізації Мінських домовленостей.

Як повідомляв раніше Укрінформ, у заяві акцентується увага на заклику до Російської Федерації поважати міжнародне право, його основні принципи та забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі, свободу навігації.

26-27 листопада проходить офіційний візит Президента України Володимира Зеленського в Естонію та Литву.

 

Денісова заявляє, що борг за лікарняні перевищив 1 мільярд

В Україні заборгованість з оплати листків тимчасової непрацездатності для працівників становить понад 1 млрд грн.

Про це повідомила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова у Facebook – Укрінформ.

“Мені стало відомо, що заборгованість з оплати листків тимчасової непрацездатності для працівників складає вже понад 1 млрд грн. Виплати не здійснюються у зв’язку з тим, що заплановані на поточний рік стабілізаційні кошти Фонду закінчились”, – написала вона.

Денісова також закликала голову правління Фонду соціального страхування Володимира Саєнка та міністра соціальної політики України Юлію Соколовську “негайно внести зміни до бюджету Фонду”.

Омбудсмен також звернулась до глави уряду Олексія Гончарука з проханням “невідкладно вжити заходів щодо стабілізації фінансового стану Фонду соціального страхування України”.

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада 2019 року Фонд соціального страхування України заявив, що призупинив перерахування коштів на виплату матеріального забезпечення застрахованим особам. Наголошувалося, що лікарняні та декретні виплати буде відновлено, коли уряд затвердить зміни до бюджету Фонду на 2019 рік.

Водночас у Міністерстві соціальної політики заявили, що інформація про призупинення фінансування виплат Фондом соціального страхування не відповідає дійсності. У відомстві гарантували поновлення виплат.

Кабінет міністрів на засіданні в середу, 27 листопада, може ухвалити рішення про зміни до бюджету Фонду соціального страхування для його збалансування.

 

Справа бронежилетів: у ДБР розповіли про підозру власнику компанії-постачальника

Державне бюро розслідувань висунуло заступнику директора компанії-постачальника бронежилетів обвинувачення у кримінальному провадженні за фактом закупівлі неякісного речового майна за завищеною ціною для Збройних cил України.

Про це повідомляє пресслужба ДБР – Укрінформ.

“У кримінальному провадженні за фактом закупівлі неякісного речового майна за завищеною ціною для Збройних сил України, зокрема бронежилетів 1-4 класів захисту, які не відповідають технічним умовам, повідомлено про підозру засновнику – заступнику директора компанії-постачальника неякісного майна. Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах”, – йдеться в повідомленні.

В пресслужбі також нагадали, що раніше у рамках досудового розслідування згаданого кримінального провадження слідчі ДБР повідомили про підозру п’ятьом високопосадовцям Міністерства оборони України. Їх підозрюють в умисному, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 426 Кримінального кодексу України).

Досудове розслідування здійснює територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві. Процесуальне керівництво – Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України. Оперативний супровід – Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада генерал-майору ЗСУ, начальнику Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитру Марченку, двом його заступникам та двом начальникам відділу 5 листопада оголосили підозри у постачанні у війська неякісних бронежилетів.

В ДБР стверджують, що ці посадовці здійснили закупівлю 20 тисяч неякісних бронежилетів на суму 176 млн грн.

11 листопада Печерський суд обрав генерал-майору Марченку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у 76 млн грн.

13 листопада суд обрав запобіжні заходи ще для трьох підозрюваних. Зокрема, перший заступник начальника Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Почтаренко два місяці перебуватиме під вартою на гауптвахті з можливістю застави у понад 76 млн грн. Для заступниці начальника управління Ольги Капінус і начальника відділу розробки речового майна Василя Саковця обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 3 січня 2020 року.

15 листопада Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід останньому фігуранту “справи бронежилетів” Михайлу Каморянському у вигляді тримання під вартою на два місяці з можливістю застави у розмірі 76 млн 840 тис. грн.

 

КВУ назвав фракцію, яка найменше прогулює засідання Ради

Народні депутати із фракції “Європейська солідарність” мають найвищі показники відвідуваності пленарних засідань Верховної Ради протягом перших трьох місяців роботи нового скликання.

Про це свідчать результати дослідження Комітету виборців України “Верховна Рада: підсумки перших 100 днів роботи”, представленого під час пресконференції 27 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Лідерами серед фракцій і груп за відвідуванням пленарних засідань є народні депутати “Європейської солідарності”. В середньому на засіданнях було зареєстровано 23 із 26 народних депутатів (фракції “ЄС” – ред.), або 90%”, – йдеться в дослідженні.

На другому місці за цим показником “Слуга народу” (86%), далі – “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя” та група “За майбутнє” (84%). Нижчі показники — у ВО “Батьківщина” (77%).

Станом на 21 листопада у Верховній Раді IX скликання відбулося 39 пленарних засідань. У середньому на них були зареєстровані 361 народний депутат.

Разом з тим КВУ проаналізував участь парламентаріїв у голосуваннях, яких за час проведення дослідження відбулося 1158. Так, у середньому один народний депутат взяв участь у 69% із них.

Водночас попри досить високі загальні показники аналітики зазначають, що проблемою залишається неучасть у голосуваннях значної кількості депутатів.

“Так, за три місяці роботи 96 народних депутатів узяли участь у менш як 50% голосувань парламенту. Із них дев’ять депутатів пропустили 90% голосувань. Зокрема, Вадим Рабинович та Юлія Льовочкіна взяли участь у 6% голосувань, Ігор Абрамович, Юрій Солод та Андрій Деркач – у 7%, Вадим Столар і Олександр Фельдман – у 8%, Антон Яценко – у 9%, Юрій Бойко – в 10%”, – уточнюється в дослідженні.

Окрім того, в КВУ зосередилися й на показниках голосування депутатів за закони. Так, у середньому за кожен ухвалений законопроєкт голосували 288 народних депутатів, причому 40% із них були прийняті конституційною більшістю.

“Рівень підтримки законів є таким: в середньому “за” проголосував 91% депутатів “Слуги народу”, 57% – “Голосу”, 43% – “ЄС”, 40% – позафракційних, 37% – “За майбутнє”, 34% – “Батьківщини” і 16% – ОПЗЖ”, – зазначається в дослідженні.

Разом з тим у КВУ наголошують, що при голосуванні за низку законів принцип монобільшості не був дотриманий. Так, 21 із 72 законів не був би прийнятий, якби враховувалися лише голоси “за” фракції “Слуга народу”, тобто за них голосувало менше, ніж 226 народних депутатів від СН.

 

Рада за три місяці ухвалила лише 14% урядових законопроєктів — КВУ

Верховна Рада IX скликання впродовж перших трьох місяців роботи ухвалила 14% внесених урядом законопроєктів.

Про це свідчать дані дослідження Комітету виборців України “Верховна Рада: підсумки перших 100 днів роботи”, представленого під час пресконференції 27 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У Верховній Раді IX скликання низькою є підтримка урядових ініціатив. За три місяці було прийнято лише 14% від загальної кількості урядових законопроєктів. Так, урядом Олексія Гончарука за період із 29 серпня по 21 листопада було подано 63 проєкти, із яких законами стали дев’ять документів. Ще два закони було підтримано Верховною Радою, але вони очікують на підпис Президента”, – йдеться у дослідженні.

Загалом, із поданих урядом законопроєктів 48% стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політики, 16% – питань організації державної влади, промислової політики, правоохоронної діяльності та прав людини.

Водночас, порівнюючи уряди Олексія Гончарука та Арсенія Яценюка, КВУ зауважує, що за аналогічний проміжок часу (2 грудня 2014 року – 1 березня 2015 року) уряд Яценюка подав до ВР 65 законопроєктів, із яких 17 було ухвалено як закони. При цьому переважна більшість ініціатив (49%) стосувалися податків, бюджету, економіки, фінансів і промислової політики, 14% – правоохоронної діяльності, правової політики, правосуддя, 10% – соціальної політики, питань сім’ї, молоді та спорту, 9% – містобудування та ЖКГ, а також 6% – нацбезпеки й оборони та соціального захисту ветеранів.

Дослідження охоплює період із 29 серпня по 21 листопада 2019 року.

 

Зеленський за пів року вніс до Ради 45 законопроєктів – КВУ

Чинний Президент України Володимир Зеленський за перші пів року своєї каденції подав до Верховної Ради 45 законопроєктів, що на 25 більше, ніж п’ятий президент Петро Порошенко.

Про це свідчать дані дослідження Комітету виборців України “Верховна Рада: підсумки перших 100 днів роботи”, представленого під час пресконференції 27 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Порівнюючи законодавчу роботу президентів України за перші пів року їхньої каденції, показники є такими: Володимир Зеленський зареєстрував 45 проєктів, із яких було прийнято 11, або 24%; Петро Порошенко — за аналогічний період вніс до парламенту 20 законопроєктів, із яких було прийнято 14, тобто 70%”, – зазначається в дослідженні.

Водночас аналітики КВУ уточнюють, що Зеленський основну увагу приділив питанням правової політики та правосуддя — цій тематиці присвячено 42% поданих ним проєктів законів. Йдеться, зокрема, про законопроєкти щодо внесення змін до Конституції України.

Окрім того, ще 31% законопроєктів Президента стосувалися питань правоохоронної діяльності та антикорупційної політики.

При цьому 84% поданих законопроєктів глава держави реєстрував як невідкладні.

Законопроєкти Порошенка, внесені ним за перших пів року роботи – із 7 червня по 6 грудня 2014 року – стосувалися зовнішньої політики та сфери безпеки й оборони (70% поданих документів). Половину з них було визначено невідкладними.

При цьому обидва президенти протягом перших пів року працювали із двома різними складами Верховної Ради, причому Зеленський подав 13 із 45-ти законопроєктів за час роботи ВР VIII скликання.

Дослідження охоплює період із 29 серпня по 21 листопада 2019 року.

 

У КВУ розповіли, хто з керівників фракцій прогулює голосування у Раді та комітети

Співголови фракції “Опозиційна платформа — За життя” Юрій Бойко та Вадим Рабінович й лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко мають найнижчі показники відвідуваності засідань парламентських комітетів і голосування у сесійній залі.

Натомість найдисциплінованішими є співголови “Європейської солідарності” Артур Герасимов та Ірина Геращенко, повідомляє КВУ на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Комітет виборців проаналізував роботу лідерів парламентських фракцій у Верховній Раді. До уваги було взято такі показники як участь в голосуваннях ВР, відвідування пленарних засідань ВР та відвідування засідань парламентських комітетів. За даними КВУ, окремі лідери фракцій фактично провалюють роботу за окремими напрямками”, – йдеться у повідомленні.

Так, за даними експертів, Юрій Бойко (“ОПЗЖ”), Вадим Рабінович (“ОПЗЖ”), Юлія Тимошенко («Батьківщина») майже не відвідують засідання комітету та мають низькі показники участі в голосуваннях ВР.

Зазначається, що за час роботи ВР нинішнього скликання відбулися 1034 голосування, із яких Бойко взяв участь лише в 9%, Рабінович – 4%, Тимошенко – 31%.

Також Бойко був присутній на 1 із 4 засідань комітету (ще одне пропустив через відпустку), Рабінович також відвідав 1 із 4 засідань комітету, Тимошенко – 3 із 12.

Крім того, у КВУ розповіли, що у голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії досить низькими є показники відвідування пленарних засідань ВР. За даними електронної реєстрації, депутат був присутній лише на половині засідань – 16 із 31, при цьому взяв участь в 71% голосувань, що, за словами експертів, є високим показником.

Досить низькими назвали в КВУ показниками голосувань Сергія Рахманіна із фракції «Голос» – він узяв участь в 55% голосувань, був присутній на 26 із 31 засідань парламенту.

Водночас експерти підкреслили, що найвищі результати роботи серед лідерів фракцій в співголів «Європейської солідарності» Артура Герасимова та Ірини Геращенко.

Герасимов, зокрема, узяв участь в 73% голосувань ВР (найвищий результат), відвідав 29 із 31 пленарних засідань та був присутній на 7 із 8 засідань свого комітету. У свою чергу Геращенко взяла участь в 65% голосувань Ради, відвідала всі пленарні засідання (31 із 31) та всі засідання комітету (2 з 2).

“Уточнення: дані щодо присутності на засіданнях комітету відсутні щодо Д. Арахамії та С. Рахманіна через технічні проблеми в роботі комітету з питань нацбезпеки, до якого вони входять, внаслідок чого така інформація не доступна. Щодо решти лідерів фракцій всі дані доступні”, – додали у КВУ.

Як відомо, Верховна Рада 9-го скликання була обрана на позачергових парламентських виборах 21 липня та розпочала роботу 29 серпня.

 

Україна виграла у Газпрому першу апеляцію на рішення Стокгольмського арбітражу

Апеляційний суд Свеа відхилив апеляцію російського монополіста ПАТ “Газпром” на окреме рішення, ухвалене Стокгольмським трибуналом у справі про контракт на постачання газу від 31 травня 2017 року.

Про це повідомив виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко – Укрінформ.

“Повна перемога! Україна знову перемагає! Ми виграли апеляцію по першій скарзі Газпрому на рішення Стокгольмського арбітражу”, – написав він.

Прессекретар “Нафтогазу” Альона Осмоловська Укрінформу уточнила, що була відхилена апеляція “Газпрому” на окреме рішення, винесене у Стокгольмі 31 травня 2017 року.

“В тому рішенні, між іншим, повністю скасовувалися вимоги “Газпрому” щодо “бери або плати”, – зазначила вона.

Також це рішення скасовує заборону на реекспорт газу.

Як повідомялося, після чотирьох років арбітражного провадження між “Нафтогазом” та “Газпромом” за двома контрактами Стокгольмський арбітраж ухвалив два надважливих рішення: перше – 22 грудня 2017 року щодо контракту на постачання газу за принципом “бери або плати”, а друге – 28 лютого 2018 року – стосовно транзитного контракту.

За результатами двох проваджень “Газпром” повинен сплатити “Нафтогазу” 2,56 млрд дол. з урахуванням заліку у розмірі 2,1 млрд дол., який “Нафтогаз” уже отримав у вигляді газу, що був поставлений в 2014 році.

Як заявляли в українській компанії, 22 грудня 2017 року Арбітражний суд ухвалив рішення на користь “Нафтогазу” у всіх спірних питаннях щодо контракту на поставку газу з “Газпромом”: ціноутворення, положення “бери або плати” та визнання недійсними інших положень, які є необґрунтованими і суперечать принципам конкуренції.

Зокрема, Арбітражний суд повністю відхилив ретроспективні вимоги “Газпрому” на суму 56 млрд дол. згідно з положенням “бери або плати” (що встановлює зобов’язання здійснити оплату за невідібрані обсяги газу) за 2009–2017 роки. При цьому майбутні обов’язкові річні обсяги закупівлі газу у “Газпрому” зменшено з 42–52 млрд кубометрів до 4–5 млрд кубометрів, що відповідає фактичним потребам у імпорті газу.

Також “Нафтогаз” домігся перегляду в бік зменшення ціни газу відповідно до ринкових умов, а також компенсації за переплату за періоди після квітня 2014 року, коли “Нафтогаз” ініціював перегляд ціни. Завдяки перегляду контрактної ціни “Нафтогаз” зекономив 1,8 млрд дол. на закупівлі газу, придбаного у 2014–2015 роках.

Також арбітри вказали, що “Нафтогаз” не повинен платити за обсяги газу, які були поставлені на тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей, оскільки обсяги цих поставок визначити неможливо.

 

У Кернеса з’явився заступник № 11 – із діджиталізації

У міського голови Харкова з’явився 11-ий заступник – Олег Дробот, який очолив напрямок електронного управління, послуг і кібербезпеки.

Рішення про призначення ухвалили під час сесії Харківської міської ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Одним із пріоритетних напрямків формування системи державного управління Президентом України та урядом визначено впровадження проєкту “Держава у смартфоні”, на реалізацію якого видано ряд нормативно-правових документів… Дуже актуальним є питання створення єдиної системи надання послуг для населення в електронному вигляді та створення і розвиток смартсервісів. Тому я хочу вам представити Дробота Олега Ігоревича, якого я пропоную призначити заступником міського голови з питань цифрової трансформації”, – сказав Кернес перед голосуванням.

Депутат міськради Ігор Черняк зазначив, що це вже буде 11-ий заступник, і він не знає жодного міста, організації, установи чи навіть приватної компанії, де б у керівника була така кількість заступників.

“Держава в смартфоні” передбачає, перш за все, скорочення видатків. У нас по тому бюджету, який ми проголосували, на наступний рік адміністративні видатки на утримання апарату зростають на 175 мільйонів. Чи правильно я розумію, що якщо пан Дробот впорається зі своїми обов’язками з трансформації, заступників все ж стане менше?” – запитав Черняк.

“Так, стане менше”, – пообіцяв Кернес.

Олег Дробот до призначення заступником з 2016 року очолював департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міськради.

 

Президента закликають не допустити відставки очільника Енергоатома

Громадська організація “Українське ядерне товариство”(УкрЯТ) закликає Президента Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Олексія Гончарука не допустити відставки очільника НАЕК “Енергоатом” Юрія Недашковського.

Про це йдеться у відкритому листі УкрЯТ, направленому 27 листопада Президенту України та голові Кабміну за підписами почесного президента УкрЯТ, заслуженого енергетика України Володимира Броннікова та голови координаційної ради Спілки ветеранів атомної енергетики і промисловості Максима Кременя, що є у розпорядженні Укрінформу.

У своєму зверненні профільна ГО наголошує, що з початку військової агресії Росії атомна енергетика стала гарантом енергетичної безпеки України, тож вона закликає керівництво держави негайно втрутитися у ситуацію.

“Як стало відомо, міністр енергетики та захисту довкілля терміново ініціював відставку президента НАЕК “Енергоатом” Юрія Недашковського – фахівця, який тричі очолював Енергоатом та був заступником міністра енергетики з питань ядерної галузі та відновлюваної енергетики. Має високий авторитет та довіру всіх можливих світових інституцій у ядерній галузі та виступав із доповіддю з питань забезпечення національної безпеки на засіданні Атлантичної ради. За рекордно стислі терміни ціною величезних зусиль атомників та безпосередньо президента ДП “НАЕК “Енергоатом” було реалізовано низку спільних з Європою та США проєктів, які дали можливість знищити історичну залежність української атомної галузі від російської. Атомники змусили державу з імперськими амбіціями, яка звикла диктувати умови шантажем та підкупом, стати пересічним гравцем на ринку, прозоро конкурувати за нього, а не як зазвичай диктувати свої умови через політичні важелі”, – йдеться у листі.

Підписанти звернення вважають, що останні заяви міністра енергетики та захисту довкілля ставлять хрест не лише на майбутньому розвитку, а й на безпечній та надійній роботі атомної галузі, яка забезпечує понад 50% виробництва найдешевшої у світі електроенергії для України.

“11 блоків-мільйонників вже півроку працюють вдвічі дешевше, ніж платить населення за соціальним – найдешевшим тарифом на електроенергію! При цьому українські атомники встигають виконувати всі міжнародні вимоги, забезпечувати фізичний захист АЕС у військових умовах, модернізувати АЕС відповідно до найсучасніших технологій, продовжувати ресурс атомних блоків, в яких сплив термін експлуатації, на 10, а подекуди на 20 років. Програма Юрія Недашковського “9 блоків за 6 років” майже реалізована. Хіба це не критерії ефективної роботи державного підприємства для міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля?” – зазначають члени УкрЯТ.

Вони також нагадали, що НАЕК “Енергоатом” щороку посідає перші місяця серед підприємств України за індексом прозорості, успішно проходить всі місії Всесвітньої асоціації операторів АЕС та МАГАТЕ (Агентство з ядерної енергетики, входить до загальної системи міжнародних організацій ООН).

“Україна з блоками радянського дизайну першою у світі прийняла місію з фахівців, які працюють на енергоблоках західного дизайну, та успішно пройшла перевірку. Росія від такої перевірки відмовилася”, – йдеться в зверненні.

Автори звернення висловили обурення діями міністра енергетики та захисту довкілля Оржеля. Вони переконані, що обмеження виробництва вітчизняної атомної електроенергії на користь імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, а також гальмування процесу нарощення експорту української атомної електроенергії у Польщу можуть призвести до залежності від РФ.

“Все це становить небезпеку не лише для стабільної роботи енергосистеми України, але й для стабільного забезпечення населення України доступною атомною електроенергією”, – вважають автори звернення.

Як повідомлялося, напередодні у соцмережах з’явилися повідомлення, що міністр Оржель ініціював відставку президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Юрія Недашковського.

“Українське ядерне товариство” – найбільша громадська організація в енергетиці України, яка входить до Європейського ядерного товариства.

 

Кабмін звільнив голову Енергоатому

Уряд ухвалив рішення звільнити голову ДП “НАЕК “Енергоатом” Юрія Недашковського за ініціативою міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля.

Про це Прем`єр-міністр Олексій Гончарук сказав на брифінгу за результатами засідання уряду.

“Рішення уряду відповідне було ухвалене. Це була ініціатива міністра енергодовкілля Олексія Оржеля”, – сказав Гончарук.

Як повідомляв Укрінформ, інформація про ініціативу звільнити Недашковського з’явилася вчора у соціальних мережах. Цю інформацію також підтвердила прессекретар НАЕК Ілона Заєць.

Сьогодні атомники виступили проти звільнення Недашковського.

 

Ціна енергетичних ресурсів має враховувати вартість екологічних викидів – Оржель

Ціна на енергетичні ресурси є неповною без врахування вартості викидів.

Про це під час виступу у Верховній Раді сказав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У кожній одиниці енергії мають бути визначені екологічні екстерналії. Щоб ми чітко і ясно розуміли: раніше в Україні була неповна ціна за енергетичні ресурси, тому що вона не враховувала ці витрати”, – зазначив Оржель.

Він наголосив, що важливим є не лише зменшення споживання енергоресурсів, а й зменшення викидів та екологічного забруднення.

“У кожному стратегічному та програмному документі має бути визначений ризик екологічних змін”, – сказав Оржель.

 

У Зеленського спростовують “домисли та маніпуляції” про ЦНАПи на адмінмежі з Кримом

Представництво Президента України в АР Крим підтримує облаштування ЦНАПів на КПВВ в Херсонській області, на адмінмежі з Автономною Республікою Крим, за умови, що відповідні органи зможуть там забезпечити належний рівень захисту інформації.

Про це постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич повідомив на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

«Шановні колеги, у зв‘язку з різноманітними домислами та маніпуляціями, які з’являються в певних колах і серед певних людей, зазначу позицію Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим щодо облаштування ЦНАПів і сервісної зони на КПВВ на адміністративній межі з ТОТ АР Крим. Представництво підтримує облаштування ЦНАПів на КПВВ, звісно, за умови, що відповідні органи зможуть там забезпечити належний рівень захисту інформації», – йдеться у повідомленні.

На думку Кориневича, кримчани, які перетинають адмінмежу лише з метою здати/отримати певні документи, повинні мати таку можливість безпосередньо на КПВВ.

Представництво також підтримує розбудову належної сервісної зони на КПВВ, яка включатиме аптеку, обмін валют, кімнату матері та дитини, кафе, належного стану санвузли, автостанцію, магазин з “нормальним вибором товарів”.

Окрім цього, зазначається, що представництво підтримує необхідність забезпечення транспортного сполучення з найближчими населеними пунктами від КПВВ та якісне дорожнє покриття, аби стимулювати кримчан подорожувати країною та підтримувати зв’язки з Батьківщиною.

Як раніше повідомляв Укрінформ, будівництво нових режимних зон на двох КПВВ – “Чонгар” та “Каланчак”, на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом, закінчено, триває оснащення сервісних зон. Експерти, у свою чергу, критикують ідею розміщення на КПВВ ЦНАПів, головним чином – з огляду на питання безпеки.

Вони вважають також, що кримчани мають їздити на материк далі, за КПВВ, комфортно добираючись до населених пунктів Херсонщини, де працюють ЦНАПи. Їздити на легальному транспорті гарними дорогами і не лише за адмінпослугами, а й для того, щоб спілкуватися, отримувати юридичні, культурні послуги.

 

Місто Лева приймає міжнародний туристичний форум

У Міжнародному аеропорті “Львів” імені Данила Галицького стартував туристичний форум Win With The Lion (“Перемагай з левом”).

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА – Укрінформ.

“Найцікавішим сьогодні для кожного тут з присутніх є промоція туризму, його розвиток і досягнення хороших результатів у цих активностях. Я хочу подякувати організаторам за продовження прекрасної традиції форуму Win With The Lion, і я вірю, що це одна з провідних подій в туристичній сфері області”, – зазначив під час відкриття голова ЛОДА Маркіян Мальський.

Також у вітальному слові очільник області наголосив на важливості розвитку медичного туризму на Львівщині.

“Одним із моїх пріоритетів є розвиток не лише традиційного туризму, але й медичного, і ми маємо всі ресурси, необхідні для цього. Це прекрасні замки, бальнеологічні курорти, чарівні Карпати. Я заохочую ваc запрошувати своїх друзів, партнерів пізнати краще Львів та Львівщину. Ставайте амбасадорами міста та області в своїх країнах і, я сподіваюсь, що ми бачитимемось упродовж року, а також наступного року на Win With The Lion”, – додав Мальський.

Зазначається, що Win With The Lion триватиме упродовж двох днів. Цьогоріч форум об’єднує усіх гравців туристичної індустрії для розвитку співпраці й партнерства в галузі туризму та розробки нових проєктів. Це майданчик для зустрічей та обговорення експертами туристичної індустрії найсучасніших тенденцій, актуальних питань, викликів та змін, які чекають на індустрію туризму.

На заході працюватимуть топові спікери індустрії туризму та гостинності з Великої Британії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Польщі, Греції та України.

Зокрема, у другий день форуму, 28 листопада, відбудеться Стратегічна сесія щодо обговорення викликів та можливостей індустрії туризму та ділової гостинності в Україні. У межах сесії розглянуть менеджмент індустрії туризму, обговорять,  як правильно вибудувати комунікацію з усіма гравцями туристичного ринку, а також презентують Дорожню карту підвищення конкурентоспроможності індустрії туризму України.

 

ОЗХЗ включила “Новічок” до списку хімічної зброї

Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) включила нервово-паралітичний реагент “Новічок” до списку заборонених речовин.

Про це повідомив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок у Twitter – Укрінформ.

“Нідерланди, Канада та США невтомно працювали над досягненням сьогоднішнього результату: ОЗХЗ включила “Новічок” до списку заборонених речовин. Я повністю підтримую цю рішучу відповідь на хімічну атаку в Солсбері”, – написав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 5 березня 2018 року колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньку Юлію знайшли без свідомості в британському Солсбері і госпіталізували з отруєнням невідомою речовиною, яку згодом ідентифікували як нервово-паралітичний реагент “Новічок” російського походження.

30 червня “Новічком” отруїли двох людей у сусідньому місті Еймсбері. Мати трьох дітей Дон Стерджесс померла, її партнер – 45-річний Чарлі Роулі – вижив.

5 вересня прокуратура Великої Британії назвала імена двох росіян, підозрюваних у спробі замаху на Скрипалів. Британська розвідка встановила, що підозрювані – “Олександр Петров” (справжнє ім’я Олександр Мишкін) і “Руслан Боширов” (справжнє ім’я Анатолій Чепіга) – є офіцерами ГРУ.

 

У харківському виші винайшли аерозольний генератор для маскування військової техніки

Учені кафедри загальної електротехніки Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” винайшли аерозольний генератор, здатний маскувати військову техніку в тепловому діапазоні та імітувати помилкові цілі для радіолокаторів.

Про це повідомляється на сайті НТУ “ХПІ” – Укрінформ.

“Унікальний винахід дозволить вирішити потреби Збройних Сил України. В установці застосовується унікальна технологія, яка полягає в детонації суміші бензину з повітрям і, за рахунок дії ударної хвилі на димову суміш, відбувається розпилення аерозолю”, – йдеться у повідомленні.

Основна відмінність технології полягає в тому, що принцип детонації реалізується на поршневій системі. Тобто поршневий компресор при згорянні значно знижує вартість аналогічних систем, які працюють на газотурбінних двигунах, пояснює завідувач кафедри загальної електротехніки НТУ “ХПІ” Костянтин Коритченко.

Польові випробування генератора вже провели.

“Це установка компактна, легка в експлуатації, ефективно забезпечує маскування як в інфрачервоному, так і у видимому спектрі випромінювання”, — говорить доцент кафедри військової підготовки Національного університету цивільного захисту України Олександр Сакун.

“Політех” планує співпрацювати з Фондом підтримки винаходів Міністерства економічного розвитку і торгівлі та виробником газоаналізаторів “Екотест” для створення стартапу, який вирішить завдання маскування техніки та військ Збройних Сил України.

 

Фонд “Таблеточки” зібрав понад 16 мільйонів на обладнання для Охматдиту

Фонд “Таблеточки” на благодійній вечері зібрав понад 16 млн грн на обладнання для лабораторії Національної спеціалізованої дитячої лікарні “Охматдит” у Києві.

Про це в середу повідомила засновник фонду Ольга Кудиненко на своїй сторінці в Facebook – Укрінформ.

“Вчора відбулася традиційна благодійна вечеря Tabletochki Giving Tuesday Dinner. На ній ми зібрали більш як 16 000 000 грн. На ці гроші ми купимо систему ідентифікації мікроорганізмів для лабораторії “Охматдиту”, – повідомила вона.

За словами Кудиненко, завдяки цьому 19 тисяч дітей отримуватимуть якісне і ефективне лікування щороку.

“Ми також зможемо купити додаткове обладнання для ефективного лікування дітей – ми визначимося, що це буде, найближчим часом. Цей вечір був надзвичайним за атмосферою і результатами. Чудовим для всіх. Я вдячна всім учасникам!” – додала засновник фонду.

Вона також окремо подякувала першій леді Олені Зеленській за те, що вона віддала для продажу на благодійному аукціоні “скандально відому» жовту сукню, в якій їздила в Японію.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Зеленська заявила, що вирішила віддати скандальну жовту сукню на благодійність. “Та сама жовта сукня, яку я вдягала на церемонію інтронізації японського імператора і яка наробила галасу, послужить добрій справі! Сьогодні, напередодні Всесвітнього дня співчуття, я передаю її як лот для благодійної гала-вечері Tabletochki Giving Tuesday Dinner”, – написала Зеленська в Instagram.

Після появи Зеленської в цій сукні на прийомі у японського імператора в соцмережах і ЗМІ поширювалася неперевірена інформація про те, що перша леді України була вдягнена в сукню нібито забороненого кольору. Це виявилося неправдою, а Укрінформ розвінчав міфи, якими обросла історія з сукнею.

Благодійний аукціон фонду “Таблеточки” відбувся 26 листопада в готелі Єлизавети Юрушевої у Києві.

 

Джонсон вибачився за ісламофобію консерваторів, але не за власні висловлювання

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вибачився за ісламофобію в Консервативній партії, проте його все ще закликають вибачитися за власні висловлювання щодо жінок-мусульманок.

Про це пише The Guardian – Укрінформ.

“Борис Джонсон вибачився за ісламофобію в Консервативній партії на тлі звинувачень у поширенні антимусульманських упереджень”, – йдеться у повідомленні.

Джонсон зазначив, що відбудеться незалежне розслідування щодо ісламофобії, антисемітизму, будь-яких упереджень та дискримінації.

Мусульманська рада Британії розкритикувала Консервативну партію за те, що вона не боролася з ісламофобією у своїх рядах. Сам Джонсон теж був підданий критиці за ісламофобські вислови. Раніше Джонсон використовував такі слова, як “грабіжник банку” та «поштова скринька», щоб описати мусульманських жінок у традиційному вбранні.

 

Прем’єр Шотландії хоче провести референдум за незалежність

Голова шотландського уряду Нікола Стерджен заявила про організацію нового референдуму щодо незалежності Шотландії після перемоги на виборах.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

“Нікола Стерджен оприлюднила передвиборчий маніфест Шотландської національної партії (SNP), пообіцявши уникнути Brexit та віддати майбутнє Шотландії в руки шотландців”, – йдеться у повідомленні.

У маніфесті йдеться про те, що SNP у разі успіху на виборах надішле “чіткий” сигнал про те, що референдум про незалежність має бути проведений наступного року.

Стерджен сказала, що країна постала перед “принциповим питанням” щодо того, хто повинен вирішувати її майбутнє.

SNP отримала 35 місць на останніх загальних виборах у 2017 році, що робить її третьою за величиною партією у парламенті Британії станом на сьогодні.

Стерджен каже, що вона відкрита для формування “прогресивного альянсу” з іншими партіями після виборів, але виключила угоду з консерваторами або вступ у формальну коаліцію з лейбористами.

Як відомо, переговори про Brexit тривали три роки та з рештою їх продовжили ще на рік. Офіційною датою виходу Великої Британії з ЄС наразі є 31 січня 2020 року.

 

Загороднюк розповів про домовленості з оборонними відомствами Литви та Естонії

На завершення офіційного візиту Президента України з делегацією до Естонії та Литви міністр оборони Андрій Загороднюк розповів про досягнуті домовленості про співпрацю: з Естонію — акцент на сферу територіальної оборони, з Литвою — на кібербезпеку.

Про це Загороднюк розказав кореспонденту Укрінформу.

“Ми зустрілися з міністрами оборони, начальниками генеральних штабів та головнокомандувачами двох країн, також були зустрічі зі штабами збройних сил Естонії та Литви. Підписали низку документів, досягли низки домовленостей. Відзначу документ, підписаний з Естонією — про співробітництво в організації територіальної оборони”, – розказує Загороднюк.

За його словами, з територіальною обороною Литви “теж будемо співпрацювати, але вона дещо відрізняється від естонської, тому спочатку наступного року проведемо два пілотних проєкти в двох українських областях, а потім за їх підсумками уточнимо напрямки співпраці”.

Загороднюк уточнив деталі співробітництва з Литвою щодо протидії кібернетичним загрозам. “Ми будемо брати участь в роботі їх кібернетичного центру, а також за їх участі розширимо свої кібернетичні центри. Ще співпрацюватимемо з центром стратегічних комунікацій і протидії фейковим новинам та інформаційним вкидам”, – пояснив міністр оборони.

Він також підкреслив, що під час візиту відбулося комплексне уточнення та перегляд планів спільної роботи з оборонними відомствами Литви та Естонії.

Як повідомляв Укрінформ, 27 листопада у Вільнюсі міністр оборони України Андрій Загороднюк та міністр охорони краю Литви Раймундас Каробліс підписали Декларацію про наміри співробітництва у сфері кібернетичної безпеки між Міністерством оборони України та Міністерством охорони краю (Міністерство оборони) Литовської Республіки.

Днем раніше у Таллінні Міністерствами оборони України та Естонії було підписано Декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері територіальної оборони. Предметом документу визначено співпрацю у напрямку розробки концепції територіальної оборони України та практичної імплементації пілотного проєкту в цій сфері у визначених територіально-адміністративних одиницях (областях) України.

26-27 листопада Президент України Володимир Зеленський з дружиною Оленою та велика українська делегація, в складі якої були члени уряду, перебуваючи в Таллінні та Вільнюсі, провели ряд важливих зустрічей, переговорів, підписали низку українсько-естонських та українсько-литовських документів про співпрацю.

 

Україна реалізує девʼять проєктів зі Світовим банком на $2,6 мільярда

В Україні реалізуються 9 спільних зі Світовим банком проєктів на 2,6 млрд дол. Вибірка коштів за проєктами у 2019 році зросла майже на 18% проти минулого року.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України за результатами другого цьогоріч перегляду портфеля проєктів Світового банку – Укрінформ.

“26 листопада відбувся перегляд портфелю проєктів Світового банку в Україні за участю представників Міністерства фінансів, державних органів та установ-бенефіціарів. У цьому році такий перегляд проходить вдруге”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Україна впроваджує 9 спільних із Світовим банком проєктів на суму 2,6 млрд дол. Загальна сума використання коштів Банку від початку реалізації проєктів становить 901,6 млн дол.

Спільні з Світовим банкам проєкти спрямовані на покращення стану автомобільних доріг України, модернізацію енергетичної галузі, впровадження земельної реформи; підвищення якості медичних послуг; ефективності соціальної допомоги; покращення послуг з водопостачання, водовідведення та утилізації твердих побутових відходів тощо.

“У поточному році сума вибірки коштів склала 184,9 млн доларів, що на 17,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Зокрема, до кінця поточного року очікується збільшення вибірки коштів ще на 34 млн доларів завдяки надходженню до загального фонду державного бюджету коштів за проєктами “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”, – наголосили в пресслужбі.

Реалізація спільних інвестиційних проєктів пришвидшилася після затвердження Концепції співпраці з МФО та створення робочої групи під головуванням міністра фінансів Оксани Маркарової, вважають у відомстві.

Водночас директор департаменту міжнародних фінансових проєктів Міністерства фінансів Катерина Елішиєва заявила про необхідність подальшого підвищення показників вибірки коштів позик кінцевими бенефіціарами.

Як повідомлялось, 20 червня 2017 року Рада директорів Світового банку схвалила Концепцію партнерства Світового банку з Україною на 2017-2021 роки. Головною метою Концепції є сприяння сталому та комплексному відновленню економіки України.

 

Президента проситимуть скликати РНБО для вирішення проблем авіабудування

Керівники провідних авіаційних підприємств та корпорацій планують направити звернення Президенту Володимиру Зеленському із проханням скликати засідання РНБО щодо проблем авіабудівельників.

Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі на тему: “Сучасний стан і перспективи підприємств авіаційної промисловості України”.

Як наголосили учасники заходу, авіабудування є найбільшою галуззю за чисельністю працівників серед галузей оборонно-промислового комплексу та машинобудування. В ній задіяно понад 60 тисяч працівників на підприємствах різних форм власності і підпорядкування – Мінекономіки, Укроборонпрому, ФДМУ, приватних. Зазначалося, що авіабудівна галузь України на сьогодні нараховує близько 40 підприємств, які протягом 2011-2019 років реалізували продукції на загальну суму понад 12 млрд доларів, сплативши до держбюджету 3 млрд доларів відрахувань.

За словами заступника гендиректора з питань авіабудування та ракетобудування ДК “Укроборонпром” Руслана Коржа, авіабудівна галузь спроможна генерувати серйозні доходи і серйозну додаткову вартість для економіки країни, вона є потенціалом для експорту і зростання іміджу України.

“Проблеми є. Це, насамперед, відсутність серійного виробництва літаків протягом 4-5 років, низка факторів це спричинила, але зараз робимо всі кроки, щоб це відродити”, – запевнив Корж. Він повідомив, що нині за участю представників 18 підприємств авіаційної галузі, підпорядкованих Укроборонпрому, приватних підприємств на чолі з “МоторСіч”, середніх і малих авіаційних підприємств триває робота над розробкою комплексної програми заходів для розвитку галузі.

Оновлення, на думку Коржа, потребують Державна цільова програма розвитку озброєння та військової техніки, програма розвитку ОПК, національна транспортна стратегія та інші документи. Комплексну програму заходів, за словами Коржа, буде передано на затвердження в Офіс Президента.

Однією з ключових проблем, за словами учасників круглого столу, є відсутність регулятора в галузі авіабудування. Президент Асоціації підприємств авіаційної промисловості “Укравіапром” Віктор Попов наголосив: “Провідна галузь, яка є локомотивом економіки, знаходиться в стагнуючому стані… Попередні 5 років показали, що якщо немає в державі регулятора, якщо немає стратегії і програми розвитку, рядка в бюджеті – нічого не буде. Ми неодноразово піднімали питання: нам потрібен регулятор”.

Водночас директор ДП “Антонов” Олександр Донець поскаржився на відсутність фінансування з боку держави та відсутність державного замовлення. “Десять років “Антонов” не отримував, крім наданих законодавством пільг, ні копійки з боку держави. Якби таке ж ставлення протягом десяти років було до компаній Airbus, Boeing з боку держави, хоч вони і не є державними, я не думаю, що вони були б у хорошому фінансовому становищі. Адже підтримка держави – це не тільки фінанси, живі гроші, державна підтримка – це правильні організаційні структури, які правильно і професійно управляють цим напрямком”, – вважає керівник найвідомішого авіапідприємства.

Відповідаючи на запитання Укрінформу, учасники круглого столу зазначили, що найближчим часом підготують текст резолюції, яка разом з іншими зверненнями буде направлена в Кабінет міністрів та Офіс Президента.

Своєю чергою заступник керівника Офісу Президента Анна Коваленко запевнила, що всі звернення будуть опрацьовані, а відповідні доручення підписані главою держави. “Президент дуже глибоко розуміє проблематику, ми зараз відпрацьовуємо йому рішення, працюємо з іншими органами влади для того, щоб зрозуміти, чим можемо допомогти, які адміністративні кроки здійснити. Робота в цьому напрямку йде, і ми тримаємо руку на пульсі”, – пообіцяла Коваленко.

 

“Антонов” ремонтуватиме літаки для Перу

ДК “Укроборонпром” та МВС Перу підписали додаткову угоду щодо співпраці у сфері ремонту й модернізації техніки, яку реалізовуватимуть на ДП “Антонов”.

Про це заявив під час круглого столу в Укрінформі “Сучасний стан і перспективи підприємств авіаційної промисловості України” заступник гендиректора з питань авіабудування та ракетобудування ДК “Укроборонпром” Руслан Корж – Укрінформ.

“Хочу сьогодні повідомити про позитивну новину: нами підписано додаткову угоду в експортному контракті з Нацполіцією Перу на кілька десятків мільйонів доларів — це ремонт і модернізація техніки, і зараз з ДП “Антонов” ми знаходимось у процесі підписання вже остаточних документів на отримання авансового платежу. Перуанська поліція вже виставила акредитив на повну суму контракту, і цей контракт дав нам нагоду відкрити програму АН-178 офіційно до виконання”, – повідомив Корж.

 

Росія, Іран та Китай та проведуть спільні військові навчання

Іран проведе спільні військові навчання флоту з Росією та КНР в Індійському океані, заявив командувач іранських ВМС Хусейн Ханзаді.

Про це повідомляє IRNA – Укрінформ

“Контрадмірал Хусейн Ханзаді заявив на пресконференції з нагоди Дня військово-морського флоту у середу, що найближчим часом у північній частині Індійського океану відбудуться тристоронні навчання за участю китайських та російських військово-морських сил, а також південного флоту Ірану“, – йдеться у повідомленні.

Ханзаді заявив, що навчання будуть проведені в північній частині Індійського океану до кінця поточного року за іранським календарем (21 березня). Ці навчання, за його словами, проводитимуться для посилення взаємодії у військово-морських силах та забезпечення безпеки за допомогою всіх військово-морських сил регіону.

 

Ексглава Адміністрації Порошенка очолив харківський осередок ОПЗЖ

Колишній голова Адміністрації Президента Петра Порошенка Ігор Райнін очолив харківську обласну організацію “Опозиційної платформи — За життя”.

Таке рішення прийняли на конференції регіональної парторганізації, повідомляється на сайті  – Укрінформ

“Ігор Райнін обраний головою Харківської регіональної організації «Опозиційна платформа — За життя». Представляючи Ігоря Райнін, співголова партії Юрій Бойко відзначив його високий професіоналізм, досвід та організаторські здібності. За словами Юрія Бойка, Ігор Райнін під час перебування на посаді губернатора Харківщини відстоював інтереси жителів південного сходу і протистояв політиці радикального націоналізму”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Райнін у своєму виступі зробив акцент на необхідності якісної підготовки до майбутніх місцевих виборів.

“У нас попереду виборчий рік, вибори до місцевих рад. Це багатошарова кампанія, що вимагає чітких спільних дій. Нам потрібно відновлювати промисловість, потрібно не дати в образу людей під час земельної реформи і в ході так званої великої приватизації. Ми повинні відкинути особисті амбіції, об’єднатися і йти перемагати в місцеві ради, щоб бути корисними для кожного українця”, – сказав Райнін.

Раніше він очолював територіальну організацію “БПП “Солідарність”. Був главою Адміністрації президента Петра Порошенка з 2016 по 2019 рік, до того – заступником голови АП. Раніше обіймав посаду голови Харківської обласної державної адміністрації.

 

Курс “Основи сім’ї” можуть прибрати зі шкільних програм

Висновки громадської антидискримінаційної експертизи курсу “Основи сім’ї”, який використовується як предмет за вибором у 10-11 класах, розгляне Науково-методична рада з питань освіти, до того моменту МОН просить призупинити викладання курсу.

Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки до Інституту модернізації змісту освіти, який опікується питанням шкільних підручників, повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“Висновки громадської антидискримінаційної експертизи курсу “Основи сім’ї”, який використовується як предмет за вибором у 10-11 класах, невідкладно розгляне Науково-методична рада з питань освіти. …До моменту, поки Науково-методична рада з питань освіти не прийме рішення, МОН просить призупинити дію схвалення курсу для шкіл”, – йдеться у повідомленні.

У МОН нагадали, що після звернення групи батьків у серпні 2019 року була проведена антидискримінаційна експертиза курсу “Основи сім’ї”.

На думку батьків, окремі положення та цитати цього курсу видаються такими, що суперечать чинному законодавству та Конституції України.

Оскільки законодавство не передбачає обов’язкової антидискримінаційної експертизи навчальних матеріалів, що використовуються за вибором, для експертної оцінки були залучені громадські експерти.

У листопаді 2019 року юридичний департамент МОН розпочав вивчення 5 незалежних експертних висновків щодо курсу.

 

Урсула фон дер Ляєн назвала три головні пріоритети нової Єврокомісії

Європа має унікальну можливість очолити процес позитивних змін у світі, і нова Євромомісія зосереджуватиме зусилля на головних напрямках – боротьба з кліматичними змінами, розвиток цифрових технологій та підтримання міжнародної стабільності.

Про це у середу під час пресконференції за підсумками голосування Європарламенту у Страсбурзі, яким був затверджений новий склад Єврокомісії, заявила Президент цієї європейської інституції Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Багато людей доклали зусиль для того, щоб сьогодні ми мали стабільну і широку більшість (в Європарламенті). Я розцінюю це голосування за довіру Єврокомісії, як підтримку порядку денного змін. Зміни не є чимось унікальним для Європи, але Європа має унікальну позицію, щоб очолити ці зміни. Це стосується трьох головних напрямків – покращення клімату, цифрового розвитку та створення геополітичної Єврокомісії. Тому що я глибоко переконана – сильніша Європа у світі означатиме покращення цього світу”, – наголосила новий президент Єврокомісії, повноваження якої розпочнуться з 1 грудня поточного року.

Урсула фон дер Ляєн подякувала попереднику, Жан-Клоду Юнкеру, який, за її словами, провів величезну роботу на посаді Президента Єврокомісії, і надавав широку підтримку обраній Президенту Єврокомісії протягом кількох минулих місяців на стадії формування Колегії.

“Тож зараз ми повністю готові розпочати роботу нової Єврокомісії”, – підбила підсумок Урсула фон дер Ляєн.

 

Кабмін призначив мовного омбудсмена

Кабінет міністрів України затвердив кандидатуру Тетяни Монахової на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури, молоді та спорту – Укрінформ.

Кандидатуру завідувачки кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Миколаїв) внесло МКМС.

Монахова народилася 2 липня 1980 року в Миколаєві. У 2002 році закінчила Миколаївський державний педагогічний університет ім. В.О. Сухомлинського за спеціальністю «Учитель української мови і літератури та англійської мови й зарубіжної літератури».

У 2015 році захистила докторську дисертацію на тему «Сучасні стратегії текстотворення в українській мові» в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Як повідомляв Укрінформ, 9 листопада міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський повідомив, що визначився з кандидатом на посаду уповноваженого із захисту державної мови, і пообіцяв цього тижня внести кандидатуру на розгляд уряду.

Посада мовного омбудсмена передбачена законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

В Україні працюватиме ще одна міжнародна платіжна система

Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ прийняв рішення про узгодження умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи TRANSFAST.

Про це повідомляється на сайті НБУ – Укрінформ.

“Національний банк України прийняв рішення про узгодження умов та порядку діяльності в Україні міжнародної платіжної системи TRANSFAST. Відповідне рішення прийняте 25 листопада 2019 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України”, – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку зауважили, що прихід нової платіжної системи на ринок України підтверджує привабливість та перспективність України для інвесторів і дає новий поштовх для підвищення рівня якості фінансових послуг та розвитку ринку платіжних систем в Україні.

Міжнародна платіжна система TRANSFAST стала восьмою в Україні міжнародною платіжною системою переказу коштів, платіжною організацією якої є нерезидент.

Як повідомлялося, міжнародна платіжна система TRANSFAST є глобальною системою переказу коштів, що надає послуги переказу коштів у понад 125 країнах (у регіонах Азії, Європи, Африки, Сполучених Штатах Америки, Канади, Індії та Австралії) та налічує понад 300 учасників у всьому світі.

 

Професіоналізм та мудрість Патона є взірцем для майбутніх поколінь – Зеленський

Президент Володимир Зеленський привітав з днем народження президента Національної академії наук України, академіка, Героя України Бориса Патона і побажав йому ще багато років служити українській науці та нашій державі.

Привітання Глави держави оприлюднено на його офіційному сайті – Укрінформ.

“Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження та найтепліші слова глибокої шани… Ваші вражаючі наукові здобутки — безцінний внесок у вітчизняну і світову науку. Ваш світлий розум, високий професіоналізм та життєва мудрість — взірець для майбутніх поколінь. Без перебільшення, Ви — гордість Української держави, один із її символів”, – зазначив Президент.

Він побажав Б.Патону міцного здоров’я й невичерпної життєвої енергії.

“Нехай Ваш багатий досвід, талант, самовіддана подвижницька праця і невтомна наснага ще багато років слугують українській науці та нашій державі”, – зазначив Зеленський.

 

Українські інтереси у переговорах з Газпромом ніхто не здаватиме – Гончарук

Українська сторона не має наміру здавати національні інтереси під час переговорів з російським Газпромом щодо подовження транзиту газу.

Про це Прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав на брифінгу за результатами засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В українського уряду є завдання. Окрім енергетичної безпеки та незалежності, що, безумовно, є пріоритетом, у нас є завдання забезпечувати зростання української економіки, зменшення тарифів для населення. Звичайно, ми робитимемо все, що від нас залежить, …аби в Україні були максимально дешеві енергоресурси, але точно не ціною здачі національних інтересів”, – сказав Гончарук.

Він зазначив, що переговори із росіянами щодо транзиту газу складні. В їх рамках обговорюють різні ідеї та комбінації, відбуваються певні маніпуляції у публічній площині. Але Україні, за словами Прем’єр-міністра, потрібний довгостроковий контракт, адже це пов’язано з питанням безпеки. “Тим більше, це питання переговорів, по суті, між суб’єктами. Ми будемо робити усе для того, щоб максимально швидко отримати довгостроковий контракт на транзит газу через територію України з РФ у ЄС на максимально вигідних для України та українців умовах. Якими будуть складові цього контракту, можна буде побачити тільки тоді, коли ці переговори завершаться”, – сказав Гончарук.

А поки що, додав глава уряду, можна обговорювати безліч різних сценаріїв та фантазувати.

Як повідомляв Укрінформ, контракт із Газпромом закінчується 31 грудня нинішнього року. Гончарук неодноразово заявляв, що Україні потрібен довгостроковий контракт з російським Газпромом щодо подовження транзиту газу.

 

Кабмін звільнив заступницю Криклія, яка переписувалася із “Джокером”

Кабінет міністрів на засіданні 27 листопада звільнив Олександру Клітіну з посади заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції.

Про це повідомляє пресслужба Мінінфраструктури – Укрінформ.

“Урядом звільнено Клітіну Олександру Петрівну з посади заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції”, – йдеться у повідомленні.

Також Кабінет міністрів України призначив Кирила Хом‘якова головою Державного агентства інфраструктурних проєктів України та Олександра Погорілого – головою Державної служби з безпеки на транспорті.

Як повідомлялося, нещодавно в інтернеті було опубліковано переписку нібито заступниці міністра інфраструктури Олександри Клітіної з пранкером “Джокером”. У переписці Клітіна, серед іншого, звинуватила міністра інфраструктури Владислава Криклія в корупції, здобула свою посаду.

Своє чергою Криклій заявив, що ініціюватиме звільнення Клітіної, підкресливши, що якщо у неї є реальні факти зловживань чи корупції серед членів команди, вона має повідомити їх для розслідування компетентним органам.

 

Уряд підтримав запровадження електронних трудових книжок

Міністр соціальної політики Юлія Соколовська повідомила, що Кабінет міністрів підтримав ініціативу щодо впровадження електронних трудових книжок.

Про це вона зазначила на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні уряд підтримав ініціативу Мінсоцполітики щодо електронних трудових книжок. Відтепер з‘являється можливість того, що паперова трудова книжка перестане бути документом суворої звітності та відійде у минуле”, – зазначила Соколовська.

Як пояснила міністр, це означає, що працівники не повинні будуть продовжувати радянську практику збирання довідок для підтвердження свого трудового стажу, якщо втратили трудову книжку, а пенсії та соціальні виплати поступово стануть призначатися автоматично без зайвої бюрократії.

Окрім того, міністр наголосила, що електронна версія трудової книжки – це менше навантаження на роботодавців та самозайнятих працівників – ФОП.

Також вона зауважила, що рішення уряду про впровадження електронної трудової книжки спростить пошук та оформлення людей на роботу

“Це дозволить кожному у кілька кліків за допомогою електронного підпису отримати витяг у електронному кабінеті Пенсійного фонду і не боятися загубити трудову книжку”, – повідомила Соколовська.

Як зазначила міністр, працівники будуть впевнені, що відомості завжди надійно захищені, а недобросовісний роботодавець їх не викривить.

“Коли настане час оформити пенсійні виплати – це буде легко та без клопоту збирання підтверджувальних документів – всі дані вже знатиме Пенсійний фонд. Роботодавці не будуть навантажені зайвим кадровим обліком і матимуть завжди достовірну інформацію про своїх працівників”, – додала Соколовська.

При цьому, зауважила вона, “дані реєстру захищені, роботодавці матимуть доступ до даних лише тих працівників, які у них працюють, а працівники – доступ до даних про себе”.

“Про любителів трудових книжок ми теж попіклувались. Якщо для вас ведення книжки роботодавцем є певним ритуалом, то ніхто не забороняє вам продовжувати дублювати відомості про свою трудову діяльність на папері. Але якщо ви не можете дочекатись цифрового формату, то вас ніхто не змусить її вести”, – повідомила міністр.

Водночас вона зауважила, що для остаточного втілення цих змін потрібна підтримка народних депутатів, які голосуватимуть за відповідний законопроєкт.

 

Європарламент затвердив новий склад Єврокомісії

Європейський парламент у середу, 27 листопада, під час пленарного засідання у Страсбурзі затвердив новий склад Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн.

Про це повідомляється на сайті Європейського парламенту – Укрінформ.

«Нова Єврокомісія обрана 461 голосом «за», 157 – «проти», 89 – утримались. Колегія єврокомісарів приступить до обов’язків з 1 грудня на наступні п’ять років. Слухання (у Європарламенті) виявили відповідність всіх кандидатів», – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, раніше, 25 листопада, Рада міністрів ЄС затвердила новий перелік кандидатів на посади єврокомісарів.

Так, на посади членів Єврокомісії були запропоновані такі кандидати: Тьєррі Бретон (Франція), Хелена Даллі (Мальта), Валдіс Домбровскіс (Латвія), Еліза Ферейра (Португалія), Марія Габріел (Болгарія), Паоло Гентілоні (Італія), Йоганнес Ган (Австрія), Філ Хоган (Ірландія), Ільва Йогансон (Швеція), Вера Юрова (Чеська Республіка), Стелла Кіріакідес (Кіпр), Янес Ленарчич (Словенія), Дідьє Рейрдерс (Бельгія), Маргаритіс Шинас (Греція), Ніколас Шміт (Люксембург), Марош Шефчович (Словаччина), Кадрі Сімсон (Естонія), Віргініюс Шінкевічус (Литва), Дубравка Шуіца (Хорватія), Франс Тіммерманс (Нідерланди), Ютта Урпілайнен (Фінляндія), Адіна Валеан (Румунія), Олівер Варгелі (Угорщина), Маргрет Вестагер (Данія), Януш Войцеховскі (Польща).

Високим представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки призначено Жозепа Борреля Фонтельеса.

 

Розраховуємо на тісну співпрацю: Зеленський привітав нову очільницю Єврокомісії

Президент України Володимир Зеленський привітав нову очільницю Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн зі вступом на посаду та висловив сподівання на тісну співпрацю.

Про це йдеться у його повідомленні в Twitter – Укрінформ.

“Вітаю Урсулу фон дер Ляєн з призначенням наступним головою Європейської комісії! Ми розраховуємо на тісну співпрацю з вами та вашою командою щодо амбітних цілей у відносинах “Україна-ЄС”, з метою зробити Європу сильнішою, безпечнішою та процвітаючою!” – написав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, 27 листопада у Страсбурзі був затверджений новий склад Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн стала її президентом, замінивши на цій посаді Жан-Клода Юнкера.

 

МКМС взялося за мистецьку освіту: змін не було десятки років

Заступник міністра культури, молоді та спорту Ірина Подоляк закликає до публічного обговорення змін, яких потребує мистецька освіта в Україні, та наголошує, що бюджетні кошти, виділені на галузь, можна використати  ефективніше.

Про це вона написала у Facebook – укрінформ.

“Безумовно, мистецька освіта потребує змін, яких там не було десятки років. Здається, давно пора ґрунтовно проаналізувати, що відбувається в цій системі, і головне – наскільки наші громадяни нею задоволені. Запланувала собі цього місяця відвідати кілька закладів мистецької освіти”, – написала Подоляк.

Вона зазначила, що цього року на одного учня мистецької школи на місяць бюджети в різних громадах виділяють орієнтовно від 560 грн. За її словами, ці гроші можна використати більш ефективно і, разом з тим, зберегти унікальність та кращі традиції, які вже склалися.

У МКМС зазначили, що 28 листопада в Луцьку відбудеться виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, присвячене функціонуванню закладів культури в умовах децентралізації.

 

ВАКС відпустив Садового під заставу

Вищий антикорупційний суд відпустив мера Львова Андрія Садового під заставу у розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 млн 56 тис. 550 грн.

Відповідне рішення у середу оголосив слідчий суддя Сергій Мойсак, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Застосувати до підозрюваного Садового Андрія Івановича запобіжний захід у вигляді застави розміром 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 мільйон 56 тисяч 550 гривень”- зачитав рішення головуючий суддя.

Суд поклав на мера Львова обов’язки прибувати до прокурора, слідчого, судді за кожної вимогою, повідомляти їх про зміну місця свого проживання або місця роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками кримінального провадження.

Як повідомлялося, САП просила суд обрати Садовому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 млн грн, а також зобов’язати його утриматися від спілкування зі свідками, здати на зберігання закордонний паспорт і з’являтися до слідчого за першою вимогою.

На судове засідання прибули колишні нардепи Олег Березюк, Тетяна Острікова і мер Києва Віталій Кличко, які висловили клопотання про взяття Садового на поруки.

21 листопада САП вручила Садовому підозру у зловживанні владою. Справа стосується виділення у 2015 році землі для будівництва індустріального парку на території Рясне-Руської сільської ради Львівської області.

У 2015 році до правоохоронних органів звернулися понад 60 громадян із заявами про незаконне відчуження належної їм землі. Під час розслідування цих фактів було встановлено та підтверджено висновками експертів і спеціалістів, що дійсно понад 23,49 га були продані за договором купівлі-продажу посадовими особами Львівської міської ради в порушення вимог чинного законодавства без аукціону за заниженою вартістю, як землі промисловості. Крім того, з’ясувалося, що продана земля взагалі не належить територіальній громаді міста Львова, а фактично належить до земель Рясне-Руської сільської ради Львівської області, як земля сільськогосподарського призначення.

 

Олена Зеркаль, Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції: Коли суді Міжнародного суду ООН оголошували своє рішення, ми всі плакали

Олена Зеркаль, без сумнівів, є одним із найбільш відомих облич сучасної української дипломатії. При цьому назвати її «кар’єрним дипломатом» – не зовсім правильно. Хоча Зеркаль була тією людиною, яка, багато років працюючи в Мінюсті, готувала та зробила можливим підписання Угоди про асоціацію з ЄС, у МЗС вона пропрацювала всього 5 років і 3 місяці. Причому на одній і тій же посаді – заступника міністра з питань європейської інтеграції.

Але ж якими були ці 5 років! Успішні позови України проти Росії в міжнародних судах, на яких дипломований юрист Зеркаль виступала агентом нашої держави (не плутати з агентом 007, як пожартував колишній шеф Олени Володимирівни Павло Клімкін), стали першими подібними прецедентами та забезпечили собі місце в історії й підручниках. Попри перші переможні кроки, правове протистояння України з північним сусідом на міжнародних майданчиках тільки починається. І саме в цей момент Зеркаль оголошує про те, що залишає посаду. Рішення, яке дуже засмутило українців і викликало відверту й неприховану радість росіян.

Вже до кінця тижня Зеркаль складе повноваження. Але не збирається відмовлятися від служіння інтересам свої країни.

Про плани та здобутки Олена Зеркаль розповіла в інтерв’ю Укрінформу під час візиту в Берлін, де побувала на початку тижня.

ЗАВЖДИ ВІРЮ, ЩО ВСЕ МОЖЛИВЕ

– Пані Олено, так уже сталося, що для вас, як замміністра закордонних справ, візит до Берліна став останнім закордонним.

– Знаєте, для мене Берлін – такий майданчик, де ми фактично прийняли рішення рухатися по справі, яка стосується імунітету військових кораблів і членів екіпажу. У лютому ми тут мали зустріч з юридичними командами МЗС Німеччини й Франції та обговорювали можливі шляхи звільнення українських моряків і взагалі правову базу щодо можливостей. Попередньо перед цим ми зустрілися з нашими професорами та провели вечір у внутрішній дискусії щодо того, як ми рухатимемося далі, зважаючи на те, що всі дипломатичні зусилля по звільненню наших моряків залишилися без результату. Було важливо нам внутрішньо, для себе визначити саме правовий шлях. І тоді й народилися ідея щодо застосування Морської конвенції та взагалі руху далі цим треком. І ми вийшли на зустріч із німцями й французами з чітким розумінням – як ми рухаємося. І воно було зрозуміло й для німецьких, і для французьких колег.

Так що для мене це місце, Берлін, є свого роду вирішальним. Саме тут ми почали застосовувати правові механізми в зв’язку з тим, що дипломатичні провалилися.

– Окрім участі у Берлінській міжнародній зовнішньополітичній конференції, де ви виступили на панельній дискусії, у вас у німецькій столиці були також двосторонні зустрічі, зокрема в МЗС. Які питання ви тут обговорювали цього разу?

Рішення Стокгольмського арбітражу, яке стосується майже 3 млрд доларів, має бути виконане російською стороною

– Енергетику, питання газу, питання майбутнього контракту, питання імплементації змін до Європейської газової Директиви – все те, чим я займалася останні 5 років.

– Ви почули від німецької сторони те, щоби можна було не думати, що це зрада з боку Берліна?

– Я почула, що вони розуміють: рішення Стокгольмського арбітражу, яке стосується майже 3 млрд доларів, має бути виконане російською стороною, і що не може бути мови про те, щоб Україна від нього просто відмовилася.

– Чи дійсно ми віримо в те, що ще можна зупинити проєкт «Північний потік 2», який вже майже добудований? За допомогою американських санкцій?

– Я завжди вірю в те, що все можливо.

Дійсно, єдине, що може зупинити проєкт, – це санкції, що накладаються на компанії, які займаються прокладанням цього газопроводу.

Тому важливо, щоби це відбулося ще цього року, а не чекало до наступного.

Я розумію, що санкції непопулярні в Німеччині. Але ми розраховували, що Німеччина повністю забезпечить імплементацію всіх необхідних умов до газового законодавства, які передбачать, що європейське законодавство розповсюджуватиметься на весь «Північний потік 2», а не тільки на його частину, яка знаходиться в 12 морських милях, що фактично зменшує вплив цієї директиви на проєкт.

ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ ООН МИ ВСІ ПЛАКАЛИ

– Ви останні 5 років займалися не тільки газовими питаннями, а й також відстоюванням інтересів України в міжнародних судах. Міжнародний суд ООН 8 листопада відхилив усі заперечення з боку Росії щодо юрисдикції, тож РФ уперше буде відповідати за порушення міжнародного права. Що ви відчували, коли суддя зачитував рішення?

– Насправді, ми були дуже напруженими. Тому що коли сприймаєш на слух, то завжди розумієш, що є багато питань, на які суд ще має дати відповіді.

У нас було кілька сценаріїв того, які можуть бути варіанти рішення, ми відпрацьовували їх всі. Коли судді виходили, ми стояли й чекали, і Всеволод Ченцов, наш посол у Нідерландах і наш коагент, мене запитав: це перший сценарій? Я кажу: так. Він перепитує: точно перший? А тут уже наші юристи передають записочку, в якій написано, що відбувся сценарій номер 1. Тобто повна перемога.

Відчуття було настільки… Це важко передати. Емоції зашкалювали, ми всі плакали. Тому що для нас це було дуже важливо.

– Це перша наша перемога в юридичній битві. Україна змогла переконати суд, що він може розглядати справу по суті. Слухання почнуться не раніше 2022 року…

– Слухання почнуться після того, як росіяни подадуть свій меморандум. І дуже цікаво – що буде в цьому меморандумі. Бо їм доведеться відповідати на дуже незручні питання і надавати не просто інформацію, а докази того, як вони попереджували, як вони не допускали фінансування тероризму будь-якими особами, включаючи державних службовців, включаючи політиків, про яких ми зазначили в своєму меморандумі; включаючи те, як вони з нами проводили правове співробітництво, як вони проводили слідство, а також результати цих розслідувань.

– Вони можуть взагалі не подавати контрмеморандум? (Український, поданий у червні минулого року, містить понад 17,5 тисячі сторінок і підтверджує порушення Росією міжнародного права в Криму та на Донбасі, цілий автобус доказів російської агресії, завважки 90 кілограмів).

– Тільки в тому випадку, якщо ми відмовимося від процесу.

– Одразу після завершення судового засідання ви вийшли до журналістів і привітали всіх «із повною перемогою». Ви сказали, що суд повністю відхилив усі заперечення РФ із мінімальним рахунком – 15 до 3.

– Насправді, 13 до 3. Я недочула тоді.

– Україна також позивається проти Росії у Постійній палаті третейського суду…

– Це арбітражна палата.

Але це просто майданчик. Ми не позиваємося там.

Ми позиваємося із цього року відповідно до 7 додатку до Конвенції з міжнародного морського права та використовуємо як майданчик цю Постійну третейську палату.

Загалом у нас зараз є три справи. Перша – в Міжнародному суді ООН щодо фінансування тероризму та расової дискримінації (це рішення від 8 листопада). Ще є справа з 2016 року по Морській конвенції, яка стосується прав України як прибережної держави (позов щодо порушення Росією Конвенції ООН з морського права було подано 14 вересня 2016 року — ред.), по якій ми в другому тижні червня провели слухання по юрисдикції та очікуємо рішення по юрисдикції.

І третя справа, яка розпочалася цього року, – це про порушення імунітету військових кораблів і членів екіпажу.

МОЖЕ ЙТИСЯ ПРО ДУЖЕ ВЕЛИКІ СУМИ КОМПЕНСАЦІЙ

– Ця справа починалася в травні у Гамбурзі, ми там із вами зустрічалися…

– Так. І там ми отримали рішення 19 до 1. (Проти проголосував суддя від Росії – ред.).

А 21 листопада в Гаазі відбулися перші процедурні слухання Арбітражного трибуналу в справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських кораблів та 24 членів їхніх екіпажів.

– Моряки повернулися 7 вересня. Днями судна таки повернули також, але ж, м’яко кажучи, в не дуже гарному стані. Можете це прокоментувати?

– Але це жодним чином не впливає на справу. Імунітет держави було порушено минулого року, якраз рік тому. А все решта – це вже питання компенсації за порушення імунітету.

– Стосовно компенсації. Про які компенсації і по яким справах ідеться?

Компенсацію за шкоду від фінансування тероризму має отримати не лише держава, а й люди, які постраждали від дій РФ

– Всі хочуть знати про гроші…

А мова йде про порушені права. І це першочергово – поновити порушені права. А вже потім, на підставі рішень, які визначають ці порушення, може йти мова про компенсацію. Вона підраховується після визначення порушень. І якщо ми говоримо про фінансування тероризму та расову дискримінацію, то йтиметься про компенсацію не тільки державі, а й людям, які постраждали від цих незаконних дій Російської Федерації, які порушують ці конвенції.

Якщо ми говоримо про Морську конвенцію, і буде встановлена юрисдикція Міжнародного арбітражу, то мова може йти про дуже великі суми, які пов’язані з тим, що Росія незаконно видобуває на нашому шельфі газ, нафту; що Росія незаконно проводить свою діяльність. І ми все це маємо підрахувати – як це вплинуло на наші права і яку це має прогресію.

Всі підрахунки ведуться після встановлення порушення.

– Ну ось ми просимо суд підтвердити права України в Чорному й Азовському морях, й у Керченській протоці. Росія намагається довести, що суд не має права розглядати справу по суті. Як завжди, втім. Ми можемо очікувати?..

– Ми вже очікуємо. Залишилося почекати трошки на рішення.

– Скільки?

– Вони його пишуть. У них немає обмежень.

Ми розраховували, що це рішення буде ще до того, як мало бути рішення по Міжнародному суду ООН.

Вони ще продовжують роботу, зважаючи на складність цих справ і необхідність дуже ретельного та виваженого ставлення арбітрів до рішення, того, як воно буде написано, оскільки воно буде джерелом права після цього.

ГОЛОВНЕ – НЕ ПРИПИНЯТИ РОЗПОЧАТЕ

– Зараз у роботі, як ви нагадали, три справи. Ми плануємо якісь нові?

– Якщо й будуть ще якісь, мені про це не відомо.

Головне, щоби ми не припиняли ці.

Для порушення нових справ мають бути підстави та пропрацьована вся база. Оскільки просто йти за справами… Ми вже ходили в міжнародну торговельну організацію (Світову організацію торгівлі) й отримали рішення, не на нашу користь. На жаль.

– Ваше звільнення з МЗС викликало цілу бурю. Ви вже написали заяву про звільнення?

– Я не можу написати заяву, коли мене немає в Києві.

Я повертаюся в Київ у середу, в четвер я подаю заяву.

– З новим місцем роботи вже визначилися?

– Я вже говорила, що я виходжу в громадянське суспільство та створюватиму платформу, яка займатиметься розвитком людського капіталу.

Бо я вважаю, що ми багато років не працювали взагалі з цією тематикою, що в нас немає наступників, людей, які можуть прийти та займатися чимось і розуміти – що вони роблять. Адже, коли експерти стають міністрами – це добре, але в них залишається менталітет експертів.

– Ви нещодавно сказали, що завжди бралися за роботу, яка включає виклики, за яку не хочуть братися інші. Ваш новий вибір – це саме така робота?

Я не полишаю людей і справи, з якими працюю

– Так.

– Але ви – юрист, ви вели всі ці надважливі для держави справи. Якщо буде потреба у вашій допомозі – стосовно продовження справ, які ви починали, – будете готові прийти на допомогу?

– Я не полишаю людей, з якими працюю. Я завжди залишаюся в процесах, навіть якщо я формально не там.

І мене не треба викликати, я сама приходжу. (Ольга Танасійчук. Берлін)

 

В ООН закликають до негайних кліматичних заходів, інакше – масове вимирання

Навіть якщо країни світу виконають зобов’язання, передбачені угодою про протидію глобальному потеплінню, світ очікує критичне підвищення температури, яке загрожує всьому живому на планеті.

Про це йдеться у звіті Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.

“Ми на шляху до підвищення температури більш як на три градуси. Це призведе до масового вимирання біологічних видів, і значна частина планети може стати непридатною для життя людини”, – йдеться у звіті.

Як зазначається, навіть підвищення температури понад 1,5°C спричинить драматичні кліматичні наслідки. Аби обмежити потепління саме на цьому рівні, викиди парникових газів мають скорочуватися на 7,6% щороку протягом наступного десятиліття.

Очікується, що країни світу значно посилять свої зобов’язання щодо викидів парникових газів на конференції ООН з питань клімату, яка відбудеться у грудні 2020 року в Глазго.

Однак ситуація потребує негайного вирішення вже зараз, вважає виконавчий директор ЮНЕП Інгер Андерсен. За її словами, чекати ще рік не можна: “Кожне місто, регіон, підприємство чи окрема особа повинні діяти вже тепер”.

“Нам потрібні швидкі перемоги, аби максимально скоротити викиди у 2020 році, а потім посилити національні кліматичні зобов’язання, щоб запустити економічні та суспільні перетворення. Ми маємо надолужити згаяне в попередні роки. Якщо ми цього не зробимо, наша мета – потепління лише на 1,5°C до 2030 року – залишиться недосяжною”, – додала Андерсен.

Звіт ЮНЕП закликає всі країни скоротити викиди й значно посилити національні кліматичні зобов’язання у 2020 році та виробити політику щодо їх виконання. Лідерами цього процесу мають стати розвинені країни (G20), котрі дають найбільше викидів – близько 78%.

При цьому зауважується, що країни, які розвиваються, можуть почерпнути досвід у розвинених держав – “і навіть перестрибнути їх, застосовуючи чистіші технології“.

У дослідженні вказується, що досягти поставленої мети (1,5°C до 2030 року) і запобігти катастрофі цілком можливо. “Багато урядів, міст, підприємств та інвесторів беруть участь в амбітних ініціативах щодо скорочення викидів”, – ідеться в документі.

“Ми сподіваємося досягти скорочення викидів на 7,6% щороку, – зазначила виконавчий директор ЮНЕП. – Чи це можливо? Цілком. Чи знадобиться для цього політична воля? Так. Чи потрібно залучати приватний сектор? Так. І наука каже, що ми можемо це зробити”.

Як повідомлялося, Паризька угода про протидію глобальному потеплінню, яку підписали 175 країн, регулює заходи зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року. Її було схвалено консенсусом на конференції ООН з питань клімату в Парижі в грудні 2015 року. У червні 2017 року США оголосили про вихід з угоди.

Відповідно до угоди, країни зобов’язуються вживати заходів, аби утримати зростання загальносвітової температури менш як на 2 градуси та спрямовувати зусилля на обмеження зростання температури до 1,5 градуса у порівнянні з доіндустріальною добою (до 1850 – 1900 рр.). Раніше вважалося, що для досягнення цієї мети потрібно щороку скорочувати викиди на 5-6%.

 

Понад 20% бюджету ЄС-2020 можуть пустити на боротьбу з кліматичними змінами

26.11.2019

Рада міністрів ЄС, засідання якої відбулося в понеділок у Брюсселі, ухвалила бюджет Європейського Союзу на наступний рік, при цьому 21% витрат буде спрямовано на боротьбу з кліматичними змінами.

Відповідне повідомлення оприлюднене на сайті Європейської Ради – Укрінформ.

“21% бюджету піде на заходи, спрямовані на розв’язання проблеми кліматичних змін. Це буде досягнуто через кліматично-орієнтовані дії у кількох сферах, таких як дослідження та розвиток, транспортна та енергетична інфраструктура, а також зовнішня діяльність ЄС”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що бюджет ЄС на наступний рік буде спрямований на підтримання економічного зростання та конкурентоздатності європейської економіки, а також на досягнення інших пріоритетів ЄС, зокрема, у таких сферах як безпека та управління міграцією.

Загальна частина бюджетних зобов’язань (дохідна частина) встановлена в обсязі 168,7 мільярда євро, що складає збільшення на 1,5% у порівнянні з доповненим бюджетом 2019 року. При цьому загальний обсяг платежів (розхідна частина) визначена в обсязі 153,6 мільярда євро, на 3,4% більше, ніж у поточному році.

Всі зміни зроблені в межах Довгострокової фінансової перспективи ЄС на 2014-2020 роки.

Бюджет вважатиметься остаточно схваленим після рішення Європейського Парламенту, яке мають ухвалити у середу 27 листопада, під час пленарного засідання у Страсбурзі.

 

Адміністрація Трампа скорочує грошову підтримку НАТО – CNN

Білий дім погодив з НАТО нову формулу внесків у спільний бюджет Північноатлантичного альянсу – відповідно до неї видатки американської сторони значно скоротяться.

Водночас зекономлені кошти можуть піти на оборонні програми для України та Грузії, повідомляє CNN – Укрінформ.

“Адміністрація Трампа переходить до суттєвого скорочення свої внесків у колективний бюджет НАТО”, – зазначається в публікації.

При цьому зауважується, що багато хто розцінює це як символічний крок, який ставить під сумнів прихильність Трампа до НАТО перед самітом з нагоди 70-річчя Альянсу, котрий відбудеться в Лондоні наступного тижня.

Раніше США забезпечували близько 22% прямого фінансування НАТО, що покривало видатки на утримання його штаб-квартири, на спільні інвестиції у сфері безпеки, а також на окремі військові операції. Загалом бюджет НАТО становить близько $2,5 млрд на рік, причому він відокремлений від національних оборонних бюджетів країн-членів, які мають сплачувати за згодою 2% від ВВП.

Трамп давно критикує союзників у НАТО, особливо Німеччину, за невиконання зобов’язань щодо внеску в бюджет Альянсу обумовлених 2%. Зараз цієї вимоги дотримуються лише вісім із 29 членів військового блоку. При цьому на останніх самітах Альянсу було домовлено, що всі його члени повинні досягти обумовленого рівня внесків до 2024 року.

Тим часом у штаб-квартирі НАТО заявляють, що всі союзники погодилися з новою формулою розподілу видатків, яка була узгоджена буквально в останній тиждень.

“Згідно з новою формулою, частка витрат з боку більшості європейських союзників і Канади збільшиться, а частка США знизиться. Це – важлива демонстрація прихильності союзників до Альянсу, а також справедливішого розподілу тягаря”, – заявив представник НАТО.

На цьому тлі у Пентагоні зазначають, що заощаджені кошти “допоможуть фінансувати інші зусилля США у сфері оборони й безпеки в Європі”.

При цьому згадуються країни, які не є членами НАТО, – Україна та Грузія, “оскільки вони перебувають на передовій протистояння з Росією в Східній Європі”, – зазначає CNN.

 

У Штатах не розділяють заяви Макрона про “смерть мозку” НАТО

На відміну від заяв президента Франції про занепад Північноатлантичного альянсу офіційний Вашингтон вважає НАТО найуспішнішою платформою безпеки за останні 70 років.

Про це заявила під час телефонної пресконференції в середу офіційна представниця Державного департаменту США, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Сполучені Штати очолювали процес створення Альянсу й досі вважають його платформою, що наразі святкуватиме 70-річчя, яка залишається найуспішнішим Альянсом в історії”, – підкреслила чиновниця адміністрації США.

Коментуючи висловлювання президента Макрона про відсутність координації між союзниками та наближення “смерті мозку” НАТО, офіційна представниця Держдепу підкреслила, що у Вашингтоні “не вважають спірним питанням” взаємодію в Альянсі.

“Президент (Трамп – ред.), як і держсекретар (Помпео – ред.) впродовж багатьох років дуже чітко заявляли про дуже потужну підтримку Альянсу зі свого боку”, – зауважила американська чиновниця.

Вона підкреслила, що Сполучені Штати продовжують відігравати ключову лідерську роль в Альянсі та нагадала про ініціативу президента Трампа кілька років тому щодо “справедливого” розподілу фінансового тягаря, тобто внесків країн-членів.

“Одним із акцентів на засіданні цього року (саміту НАТО в Лондоні – ред.) буде зосереджуватися на успішності розподілу тягаря. Думаю, остаточні заяви, які вийдуть з цього приводу, будуть дуже позитивними”,- наголосила представниця Держдепу.

Вона підкреслила, що члени Альянсу досягли значного прогресу в цьому питанні, і про це йтиметься під час саміту наступного тижня.

Як повідомляв Укрінформ, президент Франції Еммануель Макрон на початку листопада в інтерв’ю The Economist заявив, що Європа більше не може покладатися на захист США як союзника по НАТО. Крім того, за його словами, Європа має почати думати про себе як про “геополітичну силу”, оскільки Північноатлантичний альянс нині переживає “смерть мозку”.

Раніше Макрон неодноразово заявляв, що пріоритетом для Франції є будівництво єдиної європейської оборони при співпраці з НАТО.

 

Меркель: НАТО зараз важливіше, ніж за часів “холодної війни”

Канцлер ФРН Ангела Меркель вважає НАТО не менш важливим сьогодні, ніж 30 років тому.

Темі північноатлантичного альянсу вона присвятила значну частину свого виступу 27 листопада під час загальних дебатів у Бундестазі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Збереження (утримання) НАТО для нас сьогодні важливіше, ніж у часи холодної війни, або принаймні настільки ж важливе, як і під час холодної війни», – заявила вона.

За словами канцлера, наразі Європа не може захищатися самотужки, а має покладатися на трансатлантичний союз.

«Ми бачимо кожного дня нові гібридні загрози, зокрема і з боку Росії», – заявила Меркель, говорячи про країни Балтії та німецьких солдатів, розташованих там.

Меркель нагадала про 2014 рік, про «анексію Криму Росією і вторгнення на сході України» та наступні рішення НАТО сконцентруватися на безпеці в умовах, коли напади відбуваються на її кордонах. Саме тоді країни-члени зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 2% ВНП, і Німеччина з того часу «рухається в тому напрямку». Бюджетом на наступний рік на цю статтю передбачено 1,42%, зауважила канцлер, нагадавши, що на момент саміту в Уельсі цифра становила 1,18%. До 2024 року показник буде доведений до 1,5%, а 2% – до початку 2030-х.

Глава уряду впевнена, що Німеччина зобов’язана брати на себе більше відповідальності за НАТО, працювати над єдністю НАТО. В цьому контексті Меркель зазначила, що хоча Туреччина і є «важким партнером», вона обов’язково повинна утримуватися в альянсі з геостратегічних причин.

 

Труба: Я впевнений у діях своїх слідчих

Директор Державного бюро розслідувань запевняє, що за межі приміщення ДБР не виходить жодна інформація.

Про це Роман Труба розповів в інтерв’ю LB.ua – Укрінформ.

«Щодо можливого витоку інформації ми проводили службове розслідування із застосуванням поліграфа. Поліграфували всіх слідчих, які мають відношення до розслідування кримінального провадження щодо експрезидента (Петра Порошенка, – ред.). Я ознайомився з результатами досліджень і впевнений у діях своїх слідчих. Можу запевнити, що жодна інформація від слідчих не вийшла за межі приміщення ДБР», – зазначив очільник відомства.

Водночас він уточнив, що до розслідування мають відношення не лише слідчі.

«Це і процесуальні керівники, які разом зі слідчими мають право розслідувати кримінальне провадження. Вони погоджують практично всі процесуальні рішення. Це працівники суду, судді зокрема. Тому говорити, що інформація виходить з ДБР, неправильно», – пояснив Труба.

Як повідомлялося, Генпрокуратура передасть до Державного бюро розслідувань після інвентаризації 50 “справ Майдану” впродовж трьох місяців.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив Роман Труба, спростувавши при цьому інформацію про зупинення слідства у цих справах через відсутність норми в законодавстві про переведення слідчих Генпрокуратури до ДБР.

 

На форумі ООН у Женеві засудили російську блокаду портів Азову

Блокада Росією Маріуполя та Бердянська погіршила становище працівників цих портів, а незаконні затримання українських рибалок в Азовському та Чорному морях шкодять морському рибальству.

Про це йдеться у заяві низки українських морських організацій та профспілок, виголошеній професором, доктором юридичних наук Борисом Бабіним на Форумі ООН з питань бізнесу та прав людини, який проходив 25-27 листопада у Женеві, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Блокада Азовського моря та Керченської протоки для вантажних суден, що прямують до українських портів Маріуполя та Бердянська, організована російськими збройними силами у 2018 році, значно погіршила становище  працівників цих портів. Незаконні масові затримання українських рибалок в Азовському та Чорному морях кораблями ВМФ РФ зменшили можливість українського традиційного морського місцевого рибальства у власних водах”, – йдеться у заяві.

Документ підтримали Профспілка працівників водного господарства України, Український морський союз, Українська незалежна морська профспілка, Федерація морських профспілок України, Українська профспілка працівників транспорту та докерів, Благодійний фонд “Морська дружба”.

Представники українського морського бізнесу та профспілок, неурядових організацій висловили занепокоєння щодо “подальшого поглиблення ризиків та загроз у морському секторі України, які мають не лише економічне значення, а й справляють величезний вплив на людський вимір для сотень тисяч українських моряків, рибалок, портових працівників та їхніх сімей”.

“Сьогодні український вантажний та рибальський флот продовжує скорочуватися через дискримінацію українських суден в умовах конфлікту. Російська нелегальна морська діяльність в Криму та відповідний військовий тиск створюють безробіття для українських морських працівників, які проживають у Криму та залучені до місцевого і глобального ринку морської праці”, – зазначається у заяві.

Крім того, наголошується, що російська активна військова присутність на захоплених українських газовидобувних платформах у північній частині Чорного моря “загрожує безпеці судноплавства в напрямку всіх українських портів Чорного моря”.

Документ закликає міжнародні організації та іноземні уряди, бізнес-асоціації та профспілки взяти активну участь у моніторингу ситуації з правами членів екіпажів вантажних і рибальських суден у водах Азовського та Чорного морів, прилеглих до України, включно з Керченською протокою. А також долучитися до розробки власних механізмів такого моніторингу, включаючи діяльність місій ООН та ОБСЄ в Україні, до забезпечення відповідних структур кваліфікованим персоналом та відповідним обладнанням.

“Ми вимагаємо від Росії утримуватися від будь-яких подальших провокаційних дій проти вантажних і риболовецьких суден у зоні конфлікту, проти портів Чорного та Азовського морів, включаючи спроби блокади. А також вимагаємо  демілітаризувати українські морські об’єкти та споруди, захоплені з 2014 року, і виконати вимоги міжнародного морського та гуманітарного права на окупованих українських територіях і морських водах, прилеглих до них”, – зазначається у заяві українських морських організацій та профспілок.

 

США висловили підтримку Україні перед “нормандським самітом”

Офіційний Вашингтон висловив цілковиту підтримку мирним ініціативам Києва перед запланованим на грудень самітом у “нормандському форматі”.

Про це заявила речниця Державного департаменту США Морган Ортагус, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Сполучені Штати підтверджують свою непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України напередодні саміту в “нормандському форматі”, запланованого на 9 грудня за участі України, Франції, Німеччини й Росії – першого з 2016 року”, – наголосила представниця Держдепу.

Вона підкреслила, що Сполучені Штати віддані співпраці із союзниками й партнерами задля збереження тиску на Росію з метою змусити її виконувати зобов’язання за Мінськими угодами.

Як зазначила Ортагус, повернення Києву контролю над усім Донбасом могло би стати початком “повного відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води”.

У Держдепі також позитивно оцінили останні зусилля Президента України, назвавши їх “важливими кроками до миру та реформ”. Як уточнили у Вашингтоні, йдеться про дипломатичну роботу щодо просування мирного процесу на Донбасі, а також про посилення верховенства права, оздоровлення інвестиційного клімату, впорядкування оборонного сектору України.

“США вітають Україну, яка запровадила реформи, необхідні для її довгострокової безпеки й процвітання. Сполучені Штати стоять разом з Україною, яка просувається вперед до мирних переговорів”,- підкреслила речниця Державного департаменту.

 

Досвід Литви й Естонії допоможе пришвидшити цифрову трансформацію – Федоров

Віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров переконаний, що використання досвіду балтійських країн допоможе пришвидшити цифрову трансформацію України.

Про це Федоров повідомив кореспонденту Укрінформу.

“Найголовніша проблема для нас зараз – це швидкість запровадження реформ. А досвід наших балтійських колег має захистити нас від помилок. Наприклад, коли литовська сторона презентувала мені свій план цифрових трансформацій, я побачив, як це схоже на те, що ми зараз починаємо робити. Але завдяки досвіду колег ми можемо переступати через деякі еволюційні етапи”, – розповів Федоров.

За його словами, литовські й естонські партнери, консультуючи українську сторону, відразу діляться помилками. ”Вони нам кажуть: так не робіть з реєстрами, не робіть так з послугами, а от ще подивіться на цей наш приклад, починайте з цього. Такі поради для нас надзвичайно корисні”, – поділився віцепрем’єр.

Він підкреслив, що співпраця України з балтійськими країнами у сфері цифрових технологій буде постійною: “Ми вже домовилися про неофіційні зустрічі, на рівні заступників міністрів, на рівні міністрів, під час яких ми ділитимемось своїм досвідом, обмінюватимемось презентаціями”.

Як повідомляв Укрінформ, 27 листопада Михайло Федоров та міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас підписали Декларацію про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій між Міністерством електронної трансформації України й міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки.

26 листопада в Таллінні Михайло Федоров і міністр зовнішньої торгівлі та інформаційних технологій Естонії Каймар Кару підписали меморандум про співпрацю в електронній сфері.

26-27 листопада Президент України Володимир Зеленський з дружиною Оленою та велика українська делегація, перебуваючи в Таллінні та Вільнюсі, провели важливі зустрічі й переговори та підписали низку двосторонніх документів про співпрацю.

 

Трамп підписав закон про демократію та права людини в Гонконзі

Президент США Дональд Трамп в середу підписав закон про демократію і права людини в Гонконзі. Про це повідомила пресслужба Білого дому, передає УНН.

Схвалена раніше обома палатами Конгресу США законодавча ініціатива вимагає від американської адміністрації регулярно звітувати перед законодавцями про ситуацію в цьому спеціальному адміністративному районі КНР і передбачає можливість введення санкцій щодо осіб, які, на думку Вашингтона, несуть відповідальність за порушення там прав людини. Китайська влада раніше висловили США рішучий протест у зв’язку схваленням законопроекту.

Крім цього, американський лідер підписав закон, “який забороняє експорт спеціалізованого поліцейського обладнання з США в Гонконг”, спрямований на забезпечення того, щоб американські спецзасоби для розгону демонстрантів не використовувалися місцевими правоохоронцями.

“Я підписав ці закони з поваги до голови КНР Сі Цзіньпіну і жителям Гонконгу. Вони (закони — ред) вводяться в надії, що лідери і представники Китаю та Гонконгу зможуть мирно врегулювати свої розбіжності, що призведе до довгострокового миру і процвітання для всіх”, — йдеться в заяві Трампа.

Нагадаємо, глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам у вівторок пообіцяла “серйозно реагувати” на думки мешканців, абсолютна більшість яких проголосувало за опозиційних кандидатів на виборах депутатів районних рад, що відбулися в неділю. У той же час вона виключила можливість подальших поступок у виконанні вимог демонстрантів.

 

МЗС Китаю висловило протест США у зв’язку з підписанням закону про права людини у Гонконзі

Китай виступає рішуче проти підписання президентом США Дональдом Трампом закону про демократію і права людини в Гонконзі і вважає таку поведінку проявом “нічим не прикритої гегемонії”. Про це йдеться в опублікованій в четвер заяві МЗС КНР, передає УНН.

“Підписання американською стороною так званого закону про демократію і права людини в Гонконзі є серйозним втручанням в справи Гонконгу і внутрішні справи Китаю, серйозним порушенням міжнародного права і основних норм міжнародних відносин, а також нічим не прикриту гегемонією. Уряд і народ Китаю висловлюють рішучий протест” , – вказується в документі.

У заяві сказано, що своїми діями американська сторона “нехтує фактами, видає біле за чорне, калічить невинних громадян, зневажає верховенство закону”. Як підкреслюється, основна мета США — “підірвати процвітання та стабільність в Гонконзі, а також принцип “одна країна — дві системи”.

“Ми хочемо повідомити американській стороні, що справи в Гонконзі є внутрішніми справами Китаю і що будь-який іноземний уряд і зовнішні сили не мають право втручатися. Цей законопроект лише зробить мешканців Китаю та співвітчизників в Гонконзі більш обізнаними про зловісні наміри і гегемонії Сполучених Штатів. Задум американської сторони приречений на провал”, — йдеться в документі.

У заяві підкреслюється, що “рішучість китайського уряду протистояти будь-якому втручанню зовнішніх сил в справи Гонконгу і прихильність принципу „одна країна — дві системи“ непохитні”.

“Ми закликаємо американську сторону не пручатися, інакше китайська сторона неодмінно вживатиме контрзаходи. І всю відповідальність за це нестимуть США”, — йдеться в повідомленні МЗС.

Нагадаємо, раніше президент США підписав закон про демократію і права людини у Гонконзі, через який і почався цей конфлікт.

До цього глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам у вівторок пообіцяла “серйозно реагувати” на думки мешканців, абсолютна більшість яких проголосувало за опозиційних кандидатів на виборах депутатів районних рад, що відбулися в неділю. У той же час вона виключила можливість подальших поступок у виконанні вимог демонстрантів.

 

Вітренко про “Північний потік-2”: Німеччина сприяє економічному придушенню України

Запуском „Північного потоку-2“ Німеччина сприяє економічному придушенню України. Про це заявив виконавчий директор “Нафтогазу України” Юрій Вітренко в інтерв’ю DW, передає УНН.

Вітренко запитали, як він ставиться до того, що “Німеччина де-факто із запуском „Північного потоку-2“ відбирає в України роль головного транзитера російського газу в Європу”, на що той відповів: “Мова не про те, що (Німеччина) відніме роль головного транзитера, а про те, що транзиту через територію України не буде взагалі. Із запуском „Північного потоку-2“ можна очікувати, що транзиту через територію України не буде. І Німеччина повинна розуміти, що вона таким чином сприяє економічному придушенню України”.

“Доходи від транзиту є дуже суттєвими для української економіки, а весь український і східно-європейський газовий ринок був сформований на очікуваннях того, що газ буде йти зі сходу на захід. А такі радикальні зміни — тепер газ повинен йти з заходу на схід, на схід України хоча б — це загроза стабільності поставок в регіоні. І Німеччина як один з лідерів Європейського Союзу повинна це усвідомлювати”, — додав Вітренко.

Як повідомляв УНН, після того як у Росії назвали терміни, коли запрацює “Північний потік-2”, у США до проєкту оборонного бюджету включили санкції проти “Північного потоку-2”.

Зокрема, нещодавно прем’єр-міністр України Олексій Гончарук назвав неприпустимим виведення “Північного потоку-2” з-під дії газової директиви ЄС.

Нагадаємо, вчора Україна виграла апеляцію за першою скаргою Газпрому на рішення Стокгольму.

 

Суд звільнив з-під арешту колишнього командира “Беркута”

Апеляційний суд міста Києва звільнив з-під арешту колишнього командира харківської роти “Беркута” Віктора Шаповалова, обвинуваченого в злочинах проти активістів Майдану. Про це повідомляє УНН із посиланням на заяву “Адвокатської дорадчої групи” (АДГ) у Facebook.

“Сьогодні (27.11) Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Віктора Шаповалова, обвинуваченого у перевищенні влади та службових повноважень 18 лютого 2014 року під час протистоянь у центрі міста, що призвело до тяжких наслідків”, — йдеться у повідомленні.

Адвокати зазначили, що суд пом’якшив запобіжний захід Шаповалову на нічний домашній арешт (з 22 до 6 ранку), без носіння браслету. “На підставі того, що згідно ч.5 ст 72 КК (т.зв. „Закон Савченко“) обвинувачений провів під вартою „9 років“ — (зарахування „день за два“, згідно вищенаведеної норми) — із 10 років, тобто максимально можливого строку позбавлення волі, передбаченого для злочинів, у яких обвинувачується Шаповалов”, — додали в АДГ.

“Показово, що Суд не повідомляв ані потерпілих, ані їхніх представників про подану захистом Шаповалова апеляційну скаргу на останнє продовження тримання під вартою Шаповалова Подільським судом 22 жовтня 2019 року та дату її розгляду в апеляції”, — додається у повідомленні.

Зазначається, що Шаповалов перебував під вартою з 2015 року. Обвинувальний акт відносно нього було передано до суду у листопаді 2016 року, у справі йдеться про 108 потерпілих. Додається, що у справі по обвинуваченню Шаповалова, яка слухається Подільським судом, триває допит потерпілих.

“Засідання в Подільському суді часто зриваються через неявку захисників Шаповалова, яких в нього троє”, — додали адвокати.

Як повідомлялося раніше, з 22 ексбійців “Беркуту” у розшуку перебуває 18 осіб, інші — під вартою. Начальник департаменту захисту національної діяльності СБУ Анатолій Дублік доповів, що деякі з колишніх бійців “Беркуту” перебувають на території Білорусі та Польщі.

 

Помічник президента РФ: Путін і Зеленський можуть провести окрему зустріч 9 грудня в Парижі

Президенти Росії і України Володимир Путін і Володимир Зеленський можуть провести в Парижі 9 грудня окрему двосторонню зустріч на полях саміту “нормандської четвірки”, пише УНН з посиланням на російське агентство ТАСС.

“Я думаю, що до цього справа йде, щоб провести окрему зустріч (президентів РФ і України)”, — сказав журналістам помічник російського лідера Юрій Ушаков.

“Вони (Путін і Зеленський) будуть знаходитися в одному приміщенні, думаю, вони переговорять один з одним”, — додав він.

Ушаков зазначив, що програма візиту російського лідера в Париж поки узгоджується. “Вона буде складатися з трьох основних елементів: на початку — переговори, потім робочий обід і потім прес-конференція”, — сказав представник Кремля. Він допустив, що на прес-конференцію можуть вийти лідери всіх чотирьох країн — учасниць “нормандського формату” — Росії, Німеччини, Франції та України, — проте остаточно це питання не узгоджене.

За словами Ушакова, також можливі “окремі двосторонки, про які ще належить домовитися”.

Як передавав УНН раніше, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков не дав точної відповіді на питання, чи пройде окрема зустріч президентів Росії і України Володимира Путіна і Володимира Зеленського під час саміту в “нормандському форматі” у Парижі.

 

Росія в ТКГ вимагає погодити закон про статус Донбасу з ОРДЛО – РБК-Україна

Росія наполягає на прямому діалозі України з окупованим Донбасом

Російська сторона тристоронньої контактної групи наполягає на тому, щоб Україна погодила новий закон про статус Донбасу з окремими районами Донецької і Луганської областей. Про це за підсумками переговорів в Мінську заявив представник Росії Борис Гризлов.

За його словами, на сьогоднішній день українська сторона ухиляється від повноцінного діалогу з представниками ОРДЛО.

“На даний момент, є елементи діалогу між Києвом і Донбасом, насамперед, у підгрупах контактної групи. Однак від розвитку діалогу київська сторона поки що ухиляється. Ми бачимо, що київська делегація в контактній групі слідує саме таким інструкціям”, – зазначив Гризлов.

Він також додав, що поки що залишається невирішеним питання про особливий статус Донбасу.

“Хоча його дію має бути продовжено, а подальші законодавчі зміни, погоджені з Донецьком і Луганськом…Важливим залишається питання закріплення особливого статусу в конституції, воно має бути вирішене в результаті”, – підкреслив він.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва на саміті “нормандської четвірки” в Парижі наполягатиме на прямому діалозі України з представниками окупованого Донбасу.

 

Рябошапка пояснив причини ліквідації військових прокуратур – РБК-Україна

За словами генпрокурора, більше половини справ військової прокуратури є не складними в розслідуванні

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в одній тисячі військових прокурорів в Україні через не серйозне навантаження у розслідуванні справ. Про це він розповів на засіданні комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної ради, передає кореспондент РБК-Україна.

За його словами, більше половини справ військової прокуратури є не складними в розслідуванні.

“Стосовно реформи військової прокуратури. Станом на сьогодні є приблизно 1000 працівників Головної військової прокуратури. З них передбачається, що в центральному офісі залишиться біля 80. А загалом по Україні – не більше 300. Така сама ситуація із навантаженням, було проаналізовано. Біля половини всіх кримінальних проваджень, грубо кажучи, “самоволки”. Тобто це злочини, які не є особливо складними в розслідуванні. Більше 30% – це справи, які пов’язані з корупцією, хабарництво, отриманням неправомірної вигоди, а також злочинами, які пов’язані із розкраданням. Тобто очевидно, що немає ніякої специфіки в цьому і немає сенсу залишати таку велику кількіть слідчих та прокурорів”, – пояснив Рябошапка.

Нагадаємо, Руслан Рябошапка сказав, що найбільші проблеми в реформуванні органів прокуратури буде викликати впровадження системи електронного кримінального судочинства. При тому він зазначив, що ця система запрацює не раніше грудня 2020 року.

Крім того, Рябошапка заявив, що у центральному Офісі генерального прокурора скоротили близько тисячі прокурорів. За його словами, загалом на початок реформи існувало 216 прокуратур і майже 15 тисяч працівників прокуратури, з яких трохи більше 11 тисяч штатних одиниць прокурорів.

 

Через зміцнення гривні Нацбанк поніс 12,3 млрд грн збитку

Національний банк України в результаті зміцнення гривні на 13% до іноземних валют за січень-вересень 2019 року поніс 12,3 млрд грн збитку.

Про це заявили у Нацбанку, посилаючись на проміжну скорочену консолідовану фінансову звітність регулятора за 9 місяців, пише «Журналіст».

Як стало відомо, збиток включає нереалізовані витрати від переоцінки фінансових інструментів в іноземній валюті та монетарному золоті в сумі 42,4 млрд грн, що буде компенсовано резервом переоцінки, що становить 80,4 млрд грн.

Таким чином, станом на кінець вересня прибуток Нацбанку до розподілу склав близько 30 млрд грн при встановленій нормі до перерахування в державний бюджет України на 2020 рік в обсязі 40,7 млрд грн, зазначає фінансовий регулятор.

Нагадаємо, що в цьому році Нацбанк перерахував до держбюджету 64,9 млрд грн прибутку до розподілу згідно консолідованої фінансової звітності за 2018 рік, що на 17,3 млрд грн більше передбачених зобов’язань Нацбанку в держбюджеті на 2019 рік.

Як повідомляв «Журналіст», Рахункова палата звинуватила Нацбанк в неекономному використанні десятків мільйонів гривень платників податків.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Немає рейтингу)
Loading...
Переглядів: 643

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua