Стали відомі імена загиблих у катастрофі під Краматорськом

Стали відомі імена загиблих у катастрофі під Краматорськом. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства Оборони України, передає  УНН.

26 березня 2017 року, внаслідок авіаційної катастрофи військового гелікоптера МІ-2 в районі Краматорська, загинули п’ять офіцерів Збройних Сил України. На борту повітряної машини перебували троє членів екіпажу і двоє пасажирів. Усі вони загинули.

Міністерство оборони України публікує список військовослужбовців, які віддали життя в результаті цієї трагедії:

Підполковник Волошин Євген Петрович — командир екіпажу.

Капітан Мовчан Дмитро Васильович — 2-й пілот.

Старший лейтенант Кондул Роман Григорович — борттехнік.

Полковник Мельник Валерій Іванович — начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника центрального автомобільного управління ЗС України Озброєння Збройних Сил України (перебував на борту у якості пасажира).

Полковник Калитич Віктор Михайлович — начальник відділу ремонту РАО управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки центрального ракетно-артилерійського управління ЗС України Озброєння ЗС України (перебував на борту у якості пасажира).

“Від імені Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України, від всього особового складу Збройних Сил України висловлюємо співчуття рідним і близьким загиблих офіцерів. Це непоправна втрата для Української армії…” — йдеться у повідомлені МОУ.

Нагадаємо,  прокуратура відкрила провадження щодо катастрофи війського гелікоптера на Донеччині.

 

У Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області оголосили вирок генерал-майору Віктору Назарову у справі про катастрофу літака Іл-76 14 червня 2014 року.

За недбале ставлення до служби, яка призвела до загибелі 49 військовослужбовців України, Назарова засуджено до семи років позбавлення волі, повідомляє Укрінформ.

Також вирішено, що підлягають задоволенню заяви про компенсацію моральної шкоди родичам загиблих.

Як раніше повідомлялося, у Павлограді на Дніпропетровщині проходив суд у справі про загибель у збитому озброєними сепаратистами літаку Іл-76 українських військових. Генерал-майора Віктора Назарова, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції та першим заступником керівника АТО, було обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий бойовиками літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і 9 членів екіпажу. Усі загинули.

 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив, що МОУ повинно компенсувати моральні збитки родичам військовослужбовців, загиблих 14 червня 2014 року, коли літак Іл-76 був збитий бойовиками над Луганським аеропортом.

Про це йдеться у  вироку, який був зачитаний сьогодні – Укрінформ.

“Позовні вимоги до Міністерства оборони України задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Міністерства оборони України в рахунок компенсації моральної шкоди 500 тис. грн”, – йдеться у рішенні суду стосовно позовів матерів, батьків та інших родичів загиблих.

“Загибель людей спричинила в потерпілих емоційні страждання, бо це все були молоді та здорові чоловіки, чия безповортна втрата викликає у потерпілих страждання та відчуття безмежного горя”, – сказала суддя у справі Наталя Самоткан, яка зачитувала вирок, пояснюючи розмір компенсації.

В рамках цієї справи було допитано 132 свідки, проведено 112 експертиз, в тому числі молекулярно-генетична для встановлення осіб загиблих воїнів.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні завершився суд у справі про загибель у збитому озброєними сепаратистами літаку Іл-76 українських військових. Генерал-майора Віктора Назарова, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції та першим заступником керівника  АТО, було обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставленні до служби, вчинене в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків) та засуджено до семи років позбавлення волі.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і 9 членів екіпажу. Усі загинули.

 

Внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої загинули двоє військовослужбовців Збройних сил України.

Про це повідомляє  прес-центр штабу АТО – Укрінформ.

“За попередньою інформацією, під час виконання завдань, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої загинули двоє військовослужбовців однієї з механізованих бригад, підрозділ якої розташований неподалік населеного пункту Новолуганське  Донецької області“, – йдеться у повідомленні.

Обставини з’ясовуються.

 

За минулу добу загинуло троє українських військових. 

Про це поінформував під час брифінгу речник Міністерства оборони з питань АТО полковник Андрій Лисенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За минулу добу внаслідок бойових дій троє українських військовослужбовців загинуло, 8 дістали поранення»,  – заявив Лисенко.

 

Військовослужбовцю батальйону спецпризначення НГУ “Донбас” Євгену Тельнову (позивний “Усач”) присвоєно звання Героя України із врученням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Про це заявив Президент України Петро Порошенко у своєму виступі під час заходів з нагоди третьої річниці з дня створення  Національної гвардії України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“І сьогодні я прийняв рішення присвоїти високе  звання Героя України  Євгену Львовичу Тельнову, знаменитому “Усачу”, який загинув 15 лютого 2015 року в боях під  Широкиним, особисто знищивши декілька танків противника, які готували наступ на мирний Маріуполь”, – сказав Порошенко.

Після завершення виступу Глава держави вручив нагороду дружині загиблого Героя.

Як повідомляє сайт “Книга пам’яті”, Євген Львович Тельнов народився 20 листопада 1961 року в місті Кіровоград (нині – Кропивницький).

До травня 1982 р. проходив строкову військову службу у 472-му конвойному полку внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 7429, м. Київ). Нагороджений нагрудним знаком “За отличие в службе” ІІ ступеня.

Після звільнення в запас працював на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р. – лаштувальником верстатів з ЧПК, водночас, з 1984 по 1987 р., заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (за спеціальністю “Обробка металів різанням”).

У липні 1991 – лютому 1992 р. працював інструктором зі спорту Кіровоградської РТШ ДОСААФ. У подальшому займався підприємницькою діяльністю.

Із початком російської агресії проти України Євген Львович закрив своє підприємство, 10 червня 2014 р. уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії і був зарахований до батальйону спеціального призначення “Донбас”. З 13 липня перебував у відрядженні у районі АТО, брав участь у бойових діях з визволення населених пунктів Артемівськ, Попасна, Іловайськ. 24 серпня в Іловайську отримав осколкове поранення лівої руки, але не залишив підрозділ.

Під час виходу українських військ з Іловайська, коли в районі села Червоносільське колона батальйону потрапила під жорстокий обстріл, у складі підрозділу знищив два ворожі танки, згодом разом із однополчанином із позивним “Брест” знищив дві ворожі бойові машини десанту БМД-2, екіпажі цих машин – військовослужбовців ЗС Російської Федерації – було вбито або захоплено у полон.

Опинившись із підрозділом у ворожому оточенні у Червоносільському, відмовився капітулювати, разом із “Брестом” та невеличкою групою інших бійців “Донбасу” пішов на прорив, зі зброєю в руках вийшов до своїх військ і 31 серпня дістався бази батальйону в Кураховому.

У жовтні 2014 р. Євген Львович брав участь у позачергових парламентських виборах, балотуючись у народні депутати України на мажоритарному окрузі №100 у Кіровоградській області.

На початку 2015 р. переоформлений у підрозділі як призваний на військову службу за мобілізацією. 15 лютого поблизу села Широкине Новоазовського району Донецької області, коли колона одного з підрозділів батальйону “Донбас” потрапила у ворожу засідку, солдат Тельнов врятував тяжко пораненого однополчанина із позивним “Авер”, витягнувши його з-під шквального обстрілу. Того ж дня під час бою Тельнов загинув смертю героя.

 

Боронячи Україну від російського агресора, на Сході загинули 193 військовослужбовці Національної гвардії України.

Про це заявив Президент Петро Порошенко на заходах з нагоди 3-ї річниці створення  Нацгвардії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“І сам народ, і керівництво держави високо цінують внесок гвардійців у забезпечення національної безпеки. 1175 воїнів заслужено отримали високі нагороди. 193 гвардійці загинули, захищаючи Україну”, – сказав глава держави.

Двом воїнам Нацгвардії – генерал-майору Сергію Кульчицькому та лейтенантові Богдану Заваді – присвоєно звання Героя України посмертно, додав  Порошенко.

“Мужність та героїзм наших воїнів назавжди залишаться в серцях вдячних українців”,- заявив Президент, закликавши присутніх вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

 

Начальник Генерального штабу Віктор Муженко заявив, що ситуація в Балаклії на вплине на обороноздатність країни – боєприпасів вистачить. 

Про це він написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Щодо ситуації у  Балаклії. Ворог нас не зламає ні диверсіями, ні спеціальними операціями. Боєприпасів вистачить на всіх, хто зазіхає на українську землю. Вистояли у 2014, вистоїмо і в 2017! Перемога буде за нами!», – написав Муженко.

Як повідомляв Укрінформ, ситуація на складах з боєприпасами в місті Балаклія наразі контрольована. Військові пожежні продовжують ліквідовувати наслідки лиха. Наразі розглядають дві причини займання  – диверсія або службова халатність.

23 березня у м. Балаклії на території військового арсеналу Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів та розльотом вибухонебезпечних предметів за межі арсеналу. За інформацією Міністерства охорони здоров’я 3 особи постраждало, яких госпіталізовано, та 1 особа загинула.

 

У Нацгвардії, де запроваджено інститут військового духовенства, наразі відбувається підбір священнослужителів на 44 посади капеланів.

Про це заявив Президент Петро Порошенко на заходах з нагоди 3-ї річниці створення Національної гвардії України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У Національній гвардії введено в дію інститут військового духовенства. Вже здійснюється підбір священнослужителів для укомплектування 44 посад  капеланів  у різних частинах Національної гвардії України”, – сказав глава держави.

Президент також зазначив, що Національна гвардія буде укомплектовуватися професійно підготовленими військовослужбовцями, які проходитимуть військову службу за контрактом.

 

В зоні АТО під Донецьком українські військові вогнем відтіснили диверсійно-розвідувальну групу бойовиків.

Про це повідомляє група  “Інформаційне спротив” – Укрінформ.

“За оперативними даними групи ІС, декілька піхотних груп бойовиків намагалися з нейтральної смуги обстрілювати позиції ВСУ в районі Опитного і на “Алмазах”. Так, на “царському полюванні” ДРГ противника була виявлена на дальніх підступах і відкинута вогнем у відповідь”, – йдеться в повідомленні.

Раніше сили АТО під Мар’їнкою кулеметним вогнем відігнали групу  бойовиків, які намагалися нав’язати ближній бій.

 

Спеціальна моніторингова місія ООБСЕ на Донбасі повідомила про нову атаку на її безпілотний літальний апарат.

Про новий інцидент кореспондентові Укрінформу повідомили в штаб-квартирі організації.

“Були здійснені постріли в напрямку безпілотного літального апарату СММ в районі Оріхово-Донецького”, – йдеться в повідомленні.

У неділю, 26 березня, о 12:45 патруль СММ в складі чотирьох осіб на двох бронемашинах зупинився в 500 м на північний схід від контрольованого українською стороною Оріхово-Донецького (44 км на північний захід від Луганська).

“Приблизно о 13:10, через кілька хвилин після запуску  безпілотного літального апарату  середньої дальності (БПЛА), СММ спостерігала ще один дрон майже прямо над позицією патруля, який наближався з південного заходу на висоті близько 100 метрів. БПЛА був трохи більше, ніж БПЛА СММ, і більш темного кольору, з великим розмахом крила і вертикальними крилами. Схоже, у нього був електричний двигун”, – повідомляють спостерігачі.

Група СММ негайно почала процедуру посадки власного БПЛА. Інший апарат тим часом пролетів над позицією патруля, тричі зробив коло над нею, постійно набираючи висоту, після чого зник у західному напрямку.

Менш ніж через півхвилини спостерігачі почули десять одиночних пострілів зі стрілецької зброї на відстані 200-300 метрів на захід. СММ впевнена, що постріли велися в напрямку її БПЛА, який знаходився за 200-300 метрів на захід і на висоті менш як 100 метрів.

Апарат приземлився нормально і не отримав видимих пошкоджень. О 13:22 група спостерігачів залишила цей район і поінформувала Об’єднаний центр з контролю і координації про інцидент.

 

У Генпрокуратурі України сьогодні ввечері планується нарада у справі про вбивство екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.

Про це поінформував голова Нацполіції Сергій Князєв на брифінгу у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На 21 годину планується нарада у Генпрокуратурі, де ми будемо доповідати”, – сказав Князєв.

Він повідомив, що у цій справі проводиться дуже великий обсяг роботи разом з СБУ – “як з розшуку, так і обшукові та інші (заходи)”.

“Більше нічого сказати не можемо наразі”, – додав Князєв.

Як відомо, колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова убили 23 березня в центрі Києва.

Вороненков восени 2016 року виїхав з Росії через кримінальне переслідування. Разом з дружиною, оперною співачкою і екс-депутатом Держдуми Марією Максаковою, він перебрався в Україну, у грудні отримав українське громадянство.

3 березня цього року Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт  Вороненкова.

 

Екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова в день його вбивства спеціально виманили з будинку, призначивши зустріч, але потім скасувавши її.

Про це розповів радник глави МВС, народний депутат Антон Геращенко в  інтерв’ю російській “Новой газете”. – Укрінформ

“Йому хтось подзвонив і запропонував зустрітися об 11:30 ранку (Вороненкова було убито о 11:24 ранку, на 12:30 у нього була призначена зустріч з Пономарьовим, проте близько 11:00 ранку Вороненков повідомив тому, що його уранішня зустріч відмінилася – ред.). Хтось, хто йому дуже важливий”, – сказав він.

За словами Геращенка, вже відомо номер, з якого було зроблено дзвінок. Депутат припустив, що той, хто дзвонив був знайомий з Вороненковим “по Росії” і, швидше за все, це був той, хто навів кілера.

Як відомо, колишнього депутата Держдуми РФ Дениса  Вороненкова  убили 23 березня в центрі Києва.

Вороненков восени 2016 року виїхав з Росії через  кримінальне переслідування. Разом з дружиною, оперною співачкою і екс-депутатом Держдуми Марією Максаковою, він переїхав в Україну, в грудні отримав українське громадянство.

3 березня цього року Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт Вороненкова.

 

Україна спільно з Молдовою звернуться до Європейської Комісії для проведення аналізу наслідків будівництва гідроелектростанцій на річці Дністер.

Про це в рамках саміту країн-учасниць ГУАМ заявив прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Протягом одного місяця буде вироблено спільне звернення до Єврокомісії для того, щоб вона допомогла нам розібратися і зробити глибокий аналіз, які будуть наслідки спорудження цієї гідроелектростанції на річці  Дністер“, – сказав прем’єр Молдови.

Він додав, що з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом вже обговорювалося питання екосистеми річки Дніпро в контексті будівництва електростанції.

Гройсман, у свою чергу, запевнив, що питання збереження екосистеми буде першочерговим при будівництві станції. За його словами, буде проведена необхідна оцінка і екології приділятимуть першочергову увагу.

В 2016 році Кабмін України прийняв програму розвитку гідроенергетики до 2026 року. Вона, зокрема, передбачає будівництво Верхньодністровського каскаду  ГЕС.

При цьому, сторона Молдови стверджує, що через дамби нижче за течією річки води в Дністрі стане менше, ніж зараз.

У посушливому серпні 2015 року Молдова звернулася до України – до Держкомітету з водного господарства і до Дністровсько-Прутського Басейнового управління водних ресурсів у Чернівцях – з проханням збільшити обсяги скидання води Дністровського водосховища до 180-200 кубометрів на секунду. Проте більше як 140 кубометрів на секунду Молдова тоді не отримала.

Крім того, екологи в Одесі заявляють, що будівництво шести ГЕС у верхів’ях Дністра помітно погіршить якість води, що надходить і до Одеської області.

Тернопільська міськрада заявила, що наразі зібрано кілька тисяч підписів громадян, які мешкають на березі Дністра, проти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.

Аналогічну заяву зробило і керівництво Івано-Франківської області. А в інтернеті розміщено петицію із закликом припинити будівництво ГЕС на Дністрі.

На сьогодні на українській території знаходяться два великі водосховища Дністра, які дозволяють регулювати рівень води в річці.

 

У Київській міській державній адміністрації вважають, що арешт рахунків КП “Київський метрополітен” є спланованою диверсією з метою дестабілізувати роботу одного з основних транспортних підприємств столиці. 

Про це під час брифінгу повідомив керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, передає кореспондент Укрінформу.

“27 травня 2016 року та 2 березня 2017 року місто зверталося до РНБО з проханням розглянути можливість введення санкцій відносно конкретної компанії. Попри наші звернення, попри порушені кримінальні провадження, які ще розслідуються органами прокуратури, на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду рахунки КП “Київський метрополітен” заарештовані, що ставить під загрозу функціонування стратегічного підприємства, унеможливлює не тільки виплату заробітної плати працівникам, а також належну експлуатацію та ремонт у тому числі рухомого складу. Це, на наше переконання, чітко схоже на сплановану диверсію з метою дестабілізувати роботу одного з основних транспортних підприємств столиці”, – сказав Бондаренко.

Він висловив сподівання, що Кабінет міністрів, і РНБО і Генпрокуратура належно зреагують на відповідне звернення, яке подала Київська міська рада щодо застосування санкції стосовно ТОВ “Укррослізинг”. “Ми очікуємо можливість введення санкцій відносно цієї компанії і на те, щоб не дати можливість безпідставно списати з рахунків комунального підприємства “Київський метрополітен” 2 мільярди гривень. Ми чітко розуміємо, що боргові зобов’язання в міста є, але вони є не в тому обсязі, в якому їх визначив суд, і перш ніж сплачувати 2 мільярди з кишень киян ми маємо чітко розібратися в законності або незаконності відповідної додаткової угоди”, – наголосив він.

Раніше Київська міська рада на своєму засіданні прийняла рішення звернутися до Верховної Ради, Кабінету міністрів та СБУ, щоб ініціювати розгляд питання щодо боргу “Київського метрополітену” на РНБО, оскільки ситуація, що склалася, може загрожувати зупинкою столичного метро.

У 2009 році тодішня столична влада уклала договір про придбання 100 вагонів метро на умовах фінансового лізингу з компанією “Укррослізинг”. У період з 2010 по 2013 роки Київ заборгував цьому підприємству майже 2 мільярди гривень.

У 2015  році Київрада почала вивчення умов і наслідків цієї угоди, а в березні минулого року звернулася до прокуратури з вимогою розслідування ситуації, що склалася, у зв’язку з претензіями “Укррослізингу”.

 

Мер Києва, голова Асоціації міст України Віталій Кличко провів зустріч із президентом Федерації канадських муніципалітетів Кларком Сомервілем та послом Канади в Україні Романом Ващуком та подякував за підтримку, яку надає Канада Україні.

Про це повідомляє  прес-служба КМДА – Укрінформ.

“Ми вдячні за підтримку і розуміємо, що без підтримки та допомоги друзів Україні було б дуже складно впоратися з викликами, які сьогодні перед нею постали”, – зазначив Кличко.

Він наголосив, що  Київ  зацікавлений у більш тісній співпраці з Канадою, яка має цікавий досвід із ефективного управління в містах, налагодження комунікації між громадою та владою, роботи муніципальної поліції тощо.

Сомервіль подякував Кличку за можливість зустрітися та відзначив успіхи київської мерії у реформуванні управління містом. Також президент ФКМ запросив Кличка взяти участь у щорічній конференції федерації і представити на ній Київ.

Окрім того, на зустрічі сторони наголосили на важливості більш активної співпраці з канадським містом-побратимом Києва Торонто.

 

Львів просить про тривалу співпрацю з містами області у вивезенні та захороненні ТПВ, адже зараз жодних довготривалих угод на вивезення сміття у міста немає.

Про це зазначив міський голова Андрій Садовий, повідомила  прес-служби  міської ради – Укрінформ.

«Ситуація із вивезенням  сміття  є критичною. Хоча частково вдалося очистити якусь частину майданчиків, але це є тимчасова справа. Немає системно вирішеного питання. Тобто нам зняли блокаду на тиждень, але я розумію, що з наступного тижня нас знову будуть «затискати». Поки на державному рівні не буде вирішено питання, куди системно вивозити відходи, в нас буде дуже складна ситуація, тому що держава Україна своїми рішеннями закрила існуючий полігон у Грибовичах», – зазначив Садовий.

За його словами, така ж критична ситуація склалася у Пустомитівському, Кам’янко-Бузькому, Жовківському та Городоцькому районах. І якщо Львів ще має кошти, щоб вивозити сміття десь на інші полігони, якщо б їх не блокували, то райони не мають такої змоги.

Як вважає Садовий, обласна влада має надати місту ділянку, яка буде 100-відсотково готова, щоби там будувати полігон. І це має бути погоджена ділянка з населеними пунктами.

«Місто самостійно не може вирішувати питання за своїми межами. Це не є наша компетенція. Місто готове за свої кошти зробити всі роботи, щоб облаштувати новий полігон і для міста, і для області. Тому що це є проблема і міста, і області. Відрапортувати, що ми на завтра розчистимо, а післязавтра знову з’являється накопичення, знову з’являються проблеми – це не є вирішення ситуації. Тому ситуація критична, адже жодних довготривалих угод у міста немає. Будь-яка угода, яку підписують перевізники, більше 3-4-5 днів не працює, тому що зразу виникають протести. В межах області Львову трошки допомагають міста, але вони також мають обмежений ресурс. Завдяки твердій позиції ОДА і правоохоронних органів полігони трошки відкрилися. Але як тільки така позиція ослабне, вони знов будуть закриті для Львова», – зазначив Садовий.

На його переконання, вирішення проблеми поводження з ТПВ – це проблема держави. У міста сталась техногенна біда, і воно просить, щоб йому не заважали і дали можливість нормально працювати і розвиватися.

 

Канцлер ФРН Ангела Меркель готова до суворої боротьби на виборах у бундестаг восени цього року і говорить сьогодні про можливих майбутніх партнерів по коаліції.

Про плани вона розповіла в понеділок на прес-конференції, присвяченій результатам виборів у федеральній землі Саар, передає кореспондент Укрінформу в Німеччині.

«Моє кредо на виборах: я хочу сказати людям, що стоять перед вибором, що у кінці цього періоду роботи, як і на його початку, завжди залишатимуться проблеми, які потрібно вирішувати», – заявила Меркель, що балотується на четвертий термін канцлерства.

Говорячи про можливі результати майбутніх виборів у бундестаг 24 вересня, Меркель відповіла ухильно, що «все в руках виборців». Вибори в найменшій федеральній землі ФРН вона вважає «хорошим» стартом.

Меркель нагадала, що в 2009-2013 роках блок ХДС/ХСС працював в коаліції з Вільною демократичною партією, після – у великій коаліції з Соціал-демократами. Глава уряду допускає можливість коаліціювання своєї політичної сили з цими партіями і в майбутньому.

У чому Меркель «абсолютно переконана», так це в неможливості створення коаліції з Альтернативою для Німеччини, а також з Лівими.

Ангела Меркель  нагадала, що завжди заявляла, що передвиборна кампанія буде важкою, і закликала «не занадто заморочуватися результатами опитувань громадської думки», оскільки результат боротьби вирішується в останні тижні і дні.

Виборам у бундестаг передують цього року вибори в ландтаги 3 федеральних земель. Перші з них пройшли в минулі вихідні в Саарі. Партія Меркель, ХДС, набрала на них 40,7% голосів, друге місце у партії кандидата в канцлери Мартіна Шульца, СДПН, 29,6% (незважаючи на найбільш оптимістичніші прогнози від «ефекту Шульца»). Ліві отримали 12,9%. Уперше до парламенту Саара увійшли правопопулісти з Альтернативи для Німеччини з 6,2%. При цьому зовсім не потрапили до місцевого парламенту Зелені і СДП.

 

Підготовка до виборів у Німеччині та Франції не позначається на ході переговорів у “нормандському форматі” щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а тому навряд чи після них слід очікувати якихось кардинальних змін у позиціях сторін. 

Про це заявив перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю  “Тижню” – Укрінформ.

“Переговірний процес (у “нормандському форматі” – ред.) триває, на жаль, уже три роки. Країни-учасниці глибоко в нього занурилися, наприклад, канцлер Німеччини Ангела Меркель, – для неї це політичний проект, в який вона дуже багато інвестувала персонально. Всі сторони по-різному ставилися, але вона зайняла дуже чітку й сувору позицію. Чесно скажу, що я не відчуваю тої тонкої матерії, що от скоро вибори, і все поміняється. І Ле Пен, яка поїхала до Путіна, повірте, теж не впливає на ситуацію”, – сказав Пристайко.

Коментуючи підсумки переговорів у  “нормандському форматі”, які щойно закінчилися в Парижі, дипломат зазначив, що “відбувся принциповий, іноді критичний обмін думками”.

“Кожен з учасників сказав те, що вважає, треба було б, на його думку, зробити і що не зроблено, і кожен мав можливість пояснити власну позицію. Були координатори всіх чотирьох робочих груп Мінського процесу, Мартін Сайдік, керівництво місії ОБСЄ, а також делегації Німеччини, Франції та України”, – поінформував перший заступник міністра закордонних справ.

На запитання, чи було передбачено, що представники Росії не приїдуть на зустріч у “нормандському форматі”, Пристайко зазначив, що, навпаки, планувалося, що вони братимуть участь у переговорах.

“Я чув, що росіяни настільки зайняті приїздом Ле Пен у Москву, що ніхто не зміг знайти часу сюди приїхати. Але це більше схоже на поганий жарт, ніж на правду”, – зазначив дипломат.

 

Росія намагається вплинути на перебіг виборів у Франції та Німеччині, як вона робила це у США. 

Про це заявив заступник глави американського комітету Сенату з розвідки Марк Уорнер, повідомляє  NBC News – Укрінформ.

“Ми знаємо про втручання Росії, і вона зараз робить те саме у Франції і Німеччині”, – наголосив Уорнер.

За його словами, російська сторона здійснювала масове втручання у  вибори в США  з використанням хакерських атак і тисяч платних інтернет-тролів.

Цього тижня комітет з розвідки Сенату проведе своє перше публічне слухання щодо російського впливу на вибори і можливих зв’язків РФ з американським президентом Дональдом Трампом, повідомив Уорнер.

Він додав, що зараз у цій справі “більше диму, ніж вогню”, але ситуація має прояснитися з часом.

 

Колишній віце-президент США (2001-2009 рр.) республіканець Дік Чейні заявив, що спроби втручання Росії в президентські вибори в Америці можна розглядати як “акт війни” проти Сполучених Штатів.

На цьому він наголосив у понеділок під час виступу на Саміті глобального бізнесу-2017 у Нью-Делі, повідомляє Укрінформ з посиланням на видання  The Hill – Укрінформ.

“Немає сумнівів у тому, що мали місце дуже серйозні зусилля з боку пана Путіна і його уряду, його апарату щодо широкого втручання в наші основні фундаментальні демократичні процеси… У деяких колах це могло би розглядатися як акт війни. Я думаю, що такого роду поведінку (з боку російського лідера – ред.) і дії ми побачимо також у майбутньому”, – цитує Діка Чейні видання.

Колишній віце-президент нагадав, що Путін намагався робити те саме й раніше, зокрема в країнах Балтії, які й досі залишаються його мішенню. У відповідь на це НАТО недавно розгорнуло додаткові сили в Естонії, Латвії, Литві, а також у Польщі через російську агресію проти України.

Інший аспект поведінки Путіна, за словами Чейні, стосується протистояння у кіберпросторі, зокрема те, що Росія використала це для того, аби спробувати вплинути на вибір американців під час президентських перегонів минулого року.

Водночас екс-віце-президент підкреслив, що поки що немає доказів, що перемога Трампа була нелегітимною, однак, за його словами, американці мають пам’ятати про дії  Путіна  щодо США.

 

Розвідувальний комітет верхньої палати Конгресу США планує організувати слухання із зятем і радником президента Трампа Джаредом Кушнером щодо його контактів з послом РФ, а також керівництвом російського банку, який перебуває під санкціями.

Про це повідомило в понеділок інформагентство  Reuters  із посиланням на одного з представників у американському Конгресі.

“Комітет з питань розвідки Сенату хоче заслухати зятя президента Дональда Трампа, Джареда Кушнера, в рамках розслідування зв’язків оточення Трампа і представників російської влади”, – йдеться в повідомленні.

За словами джерела, комітет планує офіційно повідомити про це пізніше в понеділок.

Кушнер під час президентської кампанії Трампа був його радником і нині обіймає посаду старшого радника в Білому домі. Він є однією з найбільш наближених до президента осіб. Сенатори хочуть розпитати Кушнера про дві зустрічі з російським послом Сергієм Кисляком, що відбулися в грудні в Trump Tower у Нью-Йорку. Крім того, Комітет цікавлять відповіді щодо зустрічі зятя Трампа з керівником державного банку Росії “Внешэкономбанк”. Ця фінансова установа з 2014 року перебуває у списку  санкцій, пов’язаних з російською окупацією Криму.

Станом на сьогодні принаймні чотири комітети Конгресу США проводять розслідування щодо можливих спроб Росії вплинути на президентські вибори, а також будь-яких зв’язків оточення Трампа з Москвою. Крім того, як підтвердив минулого тижня директор ФБР Джеймс Комі, слідчі Бюро паралельно опрацьовують ці напрями.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок Трамп призначив свого зятя, Джареда Кушнера, керівником Офісу американських інновацій – нової впливової структури в Білому домі, що відповідатиме за виконання ключових передвиборчих обіцянок Трампа у його нинішній політиці.

 

У Білому домі категорично відкинули дані про те, що президент США Дональд Трамп пред’явив канцлеру Німеччини Ангелі Меркель рахунок на $375 млрд, які Берлін нібито “заборгував” за оборону в рамках участі в НАТО.

Про це повідомляє  CNBC – Укрінформ.

“Прес-секретар Білого дому Майкл Шорт заявив CNBC, що інформація про це є “неправдивою”, – йдеться у повідомленні.

Раніше видання The Times з посиланням на джерела в уряді Німеччини повідомило, що   Трамп пред’явив Німеччині рахунок на 375 млрд дол., які Берлін нібито “заборгував” у рамках участі в НАТО.  Американський президент нібито особисто передав документ Меркель  під час її візиту до Вашингтона.

 

Росія залишається у п’ятірці країн, куди Євросоюз постачає найбільше агропромислової продукції.

Про це повідомила в понеділок Єврокомісія, передає власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«У січні 2017 року агропромисловий експорт до Росії зріс на 3,6%. Відтак, Росія залишається п’ятою країною, куди ЄС найбільше експортує агропромислової продукції», – заявили у керівній інституції ЄС.

При цьому в ЄС відзначають зростання агропромислового експорту, який становив у січні 2017 року 10,3 млрд євро (це на майже 1 млрд євро більше, ніж за аналогічний період 2016 року).

Найважливішими споживачами європейського експорту агропромислової продукції залишаються США,  Китай, Швейцарія та Японія.

 

Столичні поліцейські визволили з полону викраденого у липні 2016 року начальника департаменту електропостачання “Укрзалізниці” Валерія Людмирського.

Про це повідомляє міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у  Фейсбуці – Укрінформ.

За його словами, двоє фігурантів справи затримані, тайник-бункер для заручників встановлено, вилучено зброю та вибухівку.

Аваков зазначив, що 8 місяців правоохоронці проводили відпрацювання цього злочину, встановлювали коло осіб, які могли бути причетні і місце, де міг утримуватися викрадений.

“Вчора вночі в приватному будинку в селі Фастівець Київської області правоохоронці виявили підвальний тайник-бункер, що складається з 2 камер, обладнаний вентиляцією, освітленням, водопостачанням і каналізацією, броньованими дверима і постійним відеоспостереженням – приміщення явно спеціально готувалося для тривалого утримання заручників. У сусідній камері вилучено автомат Калашникова, магазини для нього, пістолети іноземного виробництва, підствольний гранатомет з гранатами і кілограм тротилу”, – написав міністр.

Голова МВС повідомив, що за словами потерпілого, били його тільки під час викрадення, в решту часу фізичних тортур не застосовувалося.

“В даний час потерпілий знаходиться в лікарні, за словами лікарів, його життю і здоров’ю нічого не загрожує. За підозрою в участі в злочині затримано громадянина РФ (дагестанець) і громадянин України. Проводяться заходи щодо розшуку та затримання організатора та замовника злочину”, – написав Арсен Аваков.

Як повідомлялося, начальника департаменту електропостачання “Укрзалізниці” Валерія Людмирського невідомі  викрали  ввечері 18 липня 2016 року близько 22 години вечора біля його будинку, коли він вигулював собаку. Невідомі застрелили собаку, після чого під примусом посадили чоловіка в автомобіль і вивезли у невідомому напрямку.

 

У Парижі в понеділок розпочались слухання щодо позову Ощадбанку до Росії, сума вимог становить 1 млрд дол.

Про це повідомляє  прес-служба Ощадбанку – Укрінформ.

“Сьогодні в Парижі розпочалися усні слухання у справі. До складу титулованого арбітражного трибуналу входять: сер Девід Ей.Ар.Уільямс – королівський адвокат (головуючий), суддя Чарльз Ен.Брауер і  пан Х’юго Перезкано Діаз”, – йдеться в повідомленні.

Від  Ощадбанку  у слуханнях беруть участь: Андрій Пишний – голова правління, Андрій Пожидаєв – директор департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення, Ірина Мудра – начальник управління реструктуризації заборгованості, Ірина Кірєєва – заступник начальника управління реструктуризації заборгованості.

Позицію Ощадбанку представляють зовнішні юридичні радники – компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan LLP та українська юридична фірма «Астерс». Слухання проходять у приміщенні Міжнародної торгово-промислової палати (ICC). Очікується, що вони триватимуть до трьох днів.

Представники РФ відмовились від участі у слуханнях, хоча їх було належним чином поінформовано.

За словами Пишного, Ощадбанк докладає всіх зусиль, щоб сформувати сильну позицію та повністю представити свій позов проти Російської Федерації.

“У матеріалах справи понад 4 тис. сторінок, а доказова база містить повне і аргументоване підтвердження юридичної позиції банку. Позов Ощадбанку – перший позов щодо втрати активів у Криму, який буде заслухано не тільки щодо юрисдикції, а також по суті та оцінці втрат», – зазначив Пишний.

Сума вимог включає як вартість втрати активів, так і вартість втрати бізнесу, і становить понад 1 млрд дол. США.

 

Робоча група у складі представників громадських організацій, народних депутатів і представників Адміністрації Президента напрацює узгоджені зміни до закону про е-декларування.

Такої домовленості досягнуто на зустрічі Президента Петра Порошенка з громадськими активістами, повідомляє прес-служба глави держави – Укрінформ.

“Оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, за пропозицією  Президента України, сторони домовилися створити робочу групу за участю представників громадських організацій, народних депутатів та представників Адміністрації Президента з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону”, – йдеться у повідомленні.

Порошенко підкреслив важливість підписання цього закону через необхідність врахування інтересів сотень тисяч військовослужбовців, які зараз захищають Україну від російської агресії.

Глава держави також наголосив на підтримці ініціатив неурядових організацій у сфері боротьби з корупцією. Він звернув увагу на неприпустимість будь-якого політичного тиску чи обмежень діяльності неурядових організацій в Україні.

 

Херсонська міськрада відмовила обласному КП “Херсонські авіалінії”, у віданні якого знаходиться аеропорт “Херсон”, у виділенні на території міста земельної ділянки для будівництва складу авіаційного палива.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні сесії міськради у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Про затвердження комунальному підприємству Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії” проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки”. Будь ласка, визначайтесь голосуванням за “Херсонські авіалінії”, – сказав під час голосування за даним питанням головуючий на сесії міський голова Володимир Миколаєнко.

За дане рішення на сесії проголосували лише 17 депутатів із 45, присутніх у сесійній залі на момент голосування. 22 депутати не голосували, 5 – утримались, 1 висловився проти. Відтак, рішення не було прийнято.

Як повідомила у виступі на сесії перед початком голосування депутат міськради Олена Мазур, “на даній ділянці зберігатимуть авіаційне паливо, а це заборонено у житловому секторі, це шкідливо для здоров’я, люди будуть задихатися”. На її виступ міський голова, у свою чергу, зазначив: “А як же тоді літакам літати? На чому? На дровах?!”.

Після оприлюднення результатів голосування по даному питанню Миколаєнко підсумував: “Нехай у нас (в Херсоні. – Ред.) не літають літаки”.

Згідно проекту рішення сесії, комунальному підприємству “Херсонські авіалінії” передбачалося виділити у  Херсоні  під паливний склад земельну ділянку площею 1,3 гектара по проспекту Адмірала Сенявіна.

27 грудня 2011 року на сесії Херсонської обласної ради депутати прийняли рішення про створення комунального підприємства обласної ради – “Херсонські авіалінії”, якому 4 жовтня 2012 року було офіційно передано майно цілісного майнового комплексу “Аеропорт “Херсон”. Херсонський аеропорт з 2006 року не приймав літаки і до весни 2013 року був фактично непрацюючим підприємством. 10 квітня 2013 року аеропорт “Херсон” офіційно відновив свою роботу, проте до 27 липня 2013 року він використовувався лише для здійснення чартерних рейсів за кордон та по Україні. З 27 липня 2013 року звідси було розпочато також регулярні авіарейси.

 

На Чорноморський суднобудівний завод компанії “Smart Maritime Group ” зайшло для ремонту водолазне морське судно Військово-Морських Сил України “Нетішин”.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в прес-службі ЧСЗ – Укрінформ.

“На Чорноморському суднобудівному заводі компанії “Smart Maritime Group” триває підготовка до ремонту морського водолазного судна U700 “Нетішин”  Військово-Морських Сил України, яке зайшло в акваторію підприємства. Контрактна вартість даного замовлення складе майже 6 млн грн”, – розповіли у прес-службі.

Зазначається, що на цю суму заплановано доковий ремонт судна, заміна металу, ремонт гвинто-рульового комплексу, донно-бортової арматури, очищення, фарбування, а також низку інших робіт.

Паралельно на підприємстві триває ремонт артилерійського катера U170 “Скадовськ” також для ВМС України.

Слід зазначити, що ЧСЗ має великий досвід ремонту кораблів ВМСУ.

ЧСЗ входить до Smart Maritime Group (SMG) – найбільшого суднобудівного холдингу України. Він об’єднує два суднобудівних підприємства України – Чорноморський та Херсонський суднобудівні заводи.

 

Департаментом спеціальних розслідувань ГПУ направлено до Печерського районного суду м. Києва обвинувальний акт стосовно чотирьох колишніх працівників «Беркут» ГУМВС України у Харківській області, яким інкримінуються вчинення ряду кримінальних правопорушень як під час протестних акцій в лютому 2014 року, так і в подальшому.

Про це повідомляє  прес-служба Генеральної прокуратури – Укрінформ.

“Зокрема, двоє колишніх «беркутівців» обвинувачуються у здійсненні незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, вчиненому службовою особою на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням фізичного насильства, а також вчиненні перевищення 18 лютого 2014 року на вул. Інститутській, Кріпосному провулку своїх службових повноважень, … а також вчиненні 18 лютого 2014 року на вул. Інститутській, Кріпосному провулку на виконання явно злочинного наказу закінченого замаху на умисне вбивство 33 потерпілих у кримінальному провадженні, вчинені у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб”, – йдеться у повідомленні.

У ГПУ зазначили, що одному з цих бійців спецпідрозділу «Беркут» інкримінується вчинення 18 лютого 2014 року умисного вбивства трьох учасників ходи «Мирний наступ».

Іншого разом іще з двома колишніми працівниками «Беркута», за інформацією відомства, також звинувачено у вчиненні 29 січня 2015 на стаціонарному посту № 2 в смт Пісочин Харківської області, всупереч інтересам служби, перешкоджання законній професійній діяльності журналіста ГО «Громадське телебачення» шляхом застосування насильства та протиправного вилучення зібраних, опрацьованих та підготовлених ним матеріалів та технічного засобу, за допомогою якого проводився відеозапис.

Крім того, ще один колишній працівник БМОП «Беркут» ГУ МВС України у Харківській області, який підозрюється у причетності до вбивств протестувальників, оголошений у розшук. Судом надано дозвіл на його затримання та доправлення до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наголосили у  ГПУ.

Як нагадали у Генпрокуратурі, за результатами розслідування епізоду вчинення ряду особливо тяжких і тяжких злочинів під час розгону ходи 18 лютого 2014 року у Києві до суду направлені та розглядаються обвинувальні акти стосовно двох командирів батальйону, командира роти, яким інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, спричинення тілесних ушкоджень тощо. Стосовно міліціонера спецпідрозділу «Беркут» ухвалений вирок. Також повідомлено про підозру в організації цих злочинів та оголошено в розшук екс-президента України, керівництво МВС України та ГУ МВС України у м. Києві.

 

Найбільше матеріалів з ознаками замовної реклами серед популярних онлайн-видань публікують УНІАН та “Обозреватель” — по 23 таких публікації за тиждень, серед газет — “Сегодня” і “Факты и комментарии” — по три і дві публікації.

Такими є результати дослідження ІМІ (Інституту масової інформації), який провели 6 – 12  лютого 2017 року серед десяти популярних онлайн-видань, повідомляє  прес-служба Інституту – Укрінформ.

Досліджували онлайн-видання УНІАН, “Обозреватель”, “Цензор.нет”, 112.ua, “Страна.ua”, LB.ua, “Корреспондент.net”, “Українська правда”, “Ліга.net”,  Укрінформ та шість друкованих видань (“Факты и комментарии”, “Сегодня”, “Вести”, “Дзеркало тижня”, “КП в Украине”, “Новое время”).

“Найбільше замовних матеріалів було на користь Олега Ляшка та “Народного фронту” (по 12%), “Опозиційного блоку” (11%), Віталія Кличка та КМДА (11%) та партії “Батьківщина” і Юлії Тимошенко (10%). Крім того, джинсували також партії “Відродження” (6%), “УКРОП”, “Аграрна партія” (по 4%), “Блок Петра Порошенка” (3%) та Віктор Медведчук (2%)”, – йдеться у повідомленні.

Наприклад, Ляшко піарився на тому, що збирається “допомогти Маріуполю”, ініціював обговорення з Володимиром Гройсманом щодо меморандуму з МВФ тощо. “Народний фронт” публікував свої заяви та вислови своїх нардепів на різні теми, як-от вчинок Гончаренка з Берлінською стіною, заклик парламенту “бути готовим до сценаріїв, які несуть загрозу національній безпеці” тощо. “Опозиційний блок” піарив свої законодавчі ініціативи та зміни в програму партії, як-от ініціатива щодо розмежування повноважень регіонів з Києвом, легалізація видобутку бурштину тощо.

В онлайн-виданнях співвідношення політичної і комерційної джинси склало 80 на 20%, у друкованих — 72 на 28%.

За тиждень моніторингу не було виявлено матеріалів з ознаками замовлення у стрічках новин “Української правди”, “Ліга.net” та Укрінформу, а також у виданнях “КП в Украине” та “Новое время”.

Моніторинг проводили експерти ІМІ за підтримки програми У-Медіа Інтерньюз Нетворк.

 

Державна фіскальна служба спільно з державами-членами ГУАМ підписали Протокол, що покращить умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме розвитку торгівлі завдяки прискоренню і спрощенню митних процедур.

Про це повідомляє  прес-служба ДФС – Укрінформ.

“27 березня керівники відомств, які відповідають за митний напрям України, Грузії, Азербайджану і Молдови, підписали Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур”, – йдеться в повідомленні.

За словами в.о. голови ДФС Мирослава Продана, впровадження Протоколу покращить умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме розвитку торгівлі завдяки прискоренню і спрощенню митних процедур.

Підписаний Протокол передбачає взаємне визнання результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, проведеного митними органами держав-членів ГУАМ.

 

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко має намір довести важливість своїх антидискримінаційних поправок до проекту Трудового Кодексу профільному комітету і нардепам.

Про це вона написала у  Facebook – Укрінформ.

“Важливо! Тільки-но мала розмову з головою парламентського комітету з питань соцполітики Людмилою Денисовою, яка поінформувала, що до проекту  Трудового Кодексу  було внесено більше 1900 поправок. І комітет розглянув ще далеко не всі, він у процесі вивчення і розгляду цих поправок. Наступне засідання комітету, на якому продовжиться дискусія саме з поправок до проекту Трудового Кодексу – у квітні, там продовжать розглядати в тому числі й антидискримінаційні поправки. Закликала всіх авторів поправок прийти. Я, як автор антидискримінаційних поправок, обов’язково буду на комітеті і вірю, все буде добре, ми доведемо їх важливість і членам комітету, і сесійній залі”, – переконана Геращенко.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на прес-секретаря Президента Святослава Цеголка, рішення парламентського комітету вилучити з проекту нового Трудового кодексу так звані антидискримінаційні норми, що суперечить зобов’язанням України в рамках отримання безвізу з ЄС, не буде підтримано ані Верховною Радою, ані Президентом.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці 2014 року до парламенту був внесений проект нового Трудового кодексу України, який згодом був відкликаний на доопрацювання. Остаточний варіант Кодексу підтриманий профільним комітетом у травні 2015 року.

5 листопада 2015 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Трудового кодексу. Однак, одна з поправок, що стосувалася заборони дискримінації у трудовій сфері й була однією з ключових вимог щодо надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом, депутатами не була підтримана. Її розгляд має відбутися у другому читанні.

15 березня 2017 року профільним комітетом ВР на своєму засіданні було розглянуто проект Трудового кодексу і рекомендовано до ухвалення. Комітет проігнорував 22 з 59 рекомендацій, наданих у 2016 році Міжнародною організацією праці для України. Зокрема, йдеться про вимогу недопущення дискримінації жінок, неповнолітніх; зловживання правами роботодавців тощо.

Нині основу трудового законодавства України складає Кодекс законів про працю, прийнятий у 1971 році. За цей час було прийнято понад 60 законів про внесення змін до КЗпП, внаслідок цього із 265 статей та преамбули, що містились у першій редакції Кодексу, суттєвих змін зазнало 235 статей, деякі із них – неодноразово.

 

Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський наполягає на автоматизації процесу підрахунку результатів виборів, але для цього необхідно щонайменше 500 млн гривень.

Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський, спілкуючись із журналістами під час міжнародної конференції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Не йдеться зараз про електронне голосування, йдеться лише про автоматизацію процесу підрахунку голосів й пришвидшення передачі результатів такого підрахунку до ЦВК. Наша мета – вранці понеділка після дня голосування 100% результатів”, – сказав  Охендовський.

За його словами, було б добре, аби на кожній дільничній виборчій комісії після завершення голосування відомості з протоколів заносили одразу до комп’ютерів і передавали у ЦВК.

“Щоб запровадити найпростішу систему комп’ютеризації роботи дільничних виборчих комісій, необхідно в цілому півмільярда гривень, але з цих 500 млн близько 400 млн вже є наявними, якщо ми будемо використовувати ті програмно-апаратні комплекси, які залишилися від системи відеоспостереження 2012 року”, – підкреслив голова ЦВК.

 

Внутрішньо переміщені особи зможуть змінити свою виборчу адресу за наявності заяви та довідки переселенця і проголосувати на виборах за місцем проживання, а не реєстрації.  

Про це сказав аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Виборець, який фактично проживає не за місцем реєстрації, зможе подати звернення щодо нової виборчої адреси і надати до цього додаткові документи. Для внутрішньо переміщених осіб це довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, для інших категорій громадян передбачені різні категорії документів починаючи від договору оренди на житло, за адресою якого виборець просить визначити його нове місце постійного голосування, право власності на певний вид житла або інші підстави для підтвердження аргументованості зміни виборчої адреси”, – сказав Клюжев.

У свою чергу, присутній на прес-конференції народний депутат України Мустафа Найєм зазначив, що, за даними ООН, чисельність людей, які переїхали на підконтрольну українській владі територію, внаслідок військового конфлікту на Сході, становить більше 2 млн. Водночас людей, які свідомо вийшли на референдум на  Донеччині  і Луганщині, – близько 400 тис. Найєм наголосив, що, відштовхуючи переселенців, не даючи їм змоги проголосувати, фактично, українська влада створює прірву у процесі реінтеграції.

Як повідомляв Укрінформ, 12 серпня 2015 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про місцеві вибори” (щодо забезпечення права голосу внутрішньо переміщеним особам)”. Ініціатори законопроекту пропонували забезпечити переселенцям право голосу на місцевих виборах в тій громаді, де вони зареєстровані як вимушено переміщені особи, підтвердженням чого служитиме адреса в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

 

Починаючи з 2017 року при вступі на магістратуру з права абітурієнти складатимуть незалежне тестування.

Про це на прес-конференції сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Запровадження  ЗНО  зняло питання корупції при вступі на бакалаврат, але залишилася проблема в доступі на магістратуру, і найбільш вразливою сферою є магістратура з права. Тому саме на магістратуру з права ми запроваджуємо обов’язкове ЗНО. Торік це був пілот, цього року це обов’язкова вимога. Я думаю, потім вона буде поширена на інші спеціальності”, – сказала Гриневич.

У 2016 році Міністерство освіти та науки разом з  Проектом USAID “Справедливе правосуддя” та ОБСЄ  реалізувало пілотний проект запровадження вступних випробуваннь для здобуття ступеня “магістр” на основі ступеня “бакалавр” за спеціальністю “Право” з використанням технологій ЗНО. У проекті взяли участь 9 вищих навчальних закладів.

 

З метою запобігання неналежному використанню коштів, які виділяються навчальним закладам, а також зловживанню батьківськими внесками у законі про освіту закладено норму, згідно з якою школи мусять оприлюднювати інформацію про свої видатки.

Про це на прес-конференції сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У проекті закону про освіту, який ухвалений у першому читанні, ми записали обов’язкову норму для кожного навчального закладу України публікувати на своїх інтернет-сторінках чіткий звіт про їхні доходи як з бюджетних джерел, так і від батьків, і їхні видатки, і тому все стане прозорим і зрозумілим, і батьки зможуть контролювати і розуміти, скільки грошей цей навчальний заклад і на що саме отримав з бюджетів – як державного, так і місцевого рівня», – сказала Гриневич.

Міністр зазначила, що також потрібно подолати таке явище, як репетиторство, коли вчителі свідомо не надають на уроках весь необхідний матеріал, таким чином стимулюючи додаткові заняття.

«Ми працюємо і з батьківським організаціями, щоб це вчасно виявляти. Ми розуміємо, що тут потрібно працювати над підвищенням соціального статусу вчителя. І те, що ми просунули в цьому році по єдиній тарифній сітці, підняли на два тарифні розряди соціальний статус вчителя, а також загальне підняття  заробітної плати  вчителів на 50%, – це є той крок назустріч учителеві. І ми розраховуємо, що буде крок учителів назустріч реформі», – сказала керівник МОН.

 

Україна прагне до повномасштабної реалізації угоди про вільну торгівлю з країнами ГУАМ, а також реалізації транспортного коридору.

Про це в рамках саміту країн-учасниць ГУАМ заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я переконаний, що ми проведемо ефективно цей саміт. У його рамках ми приділимо достатньо уваги нашому економічному співробітництву у форматі ГУАМ. Наша задача – підвищити ефективність нашої взаємодії», – сказав Гройсман.

Він наголосив, що економічна складова є дуже важливим моментом для країн ГУАМ: «Ми повинні вирішити два важливі завдання. Перше – це повномасштабна реалізація угоди про вільну торгівлю, що дуже важливо, а також – реалізація транспортного коридору в рамках ГУАМ».

На думку Гройсмана, країни ГУАМ не реалізують повною мірою спільний торговий потенціал.

«Ми маємо невелике у порівнянні з 2015 роком зростання торгівлі, але переконаний, що це не відповідає нашим можливостям. Після цього саміту і підписання документів ми досягнемо прогресу», – переконаний Прем’єр.

 

У Варшаві у понеділок розпочинається VIII сесія Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви.

Українську делегацію під час дводенної зустрічі очолить голова Верховної Ради України Андрій Парубій, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Візит української делегації розпочнеться з покладання квітів до могил воїнам УНР на Вольському православному кладовищі у Варшаві.

Під час форуму комісії Асамблеї обговорять наступні питання: оцінка стану  Мінських домовленостей, кібербезпека і протидія дезінформації, проект Via Carpatia – економічне й інтеграційне значення інфраструктурного коридору “Північ-Південь” для Центрально-Східної Європи, актуальна ситуація в Білорусі. Крім того, комісії асамблеї розглянуть можливості популяризації постаті князя Костянтина Острозького – патрона ЛитПолУкрбриг, презентація тез і концепції публікації “Монархії і Річ Посполита”.

Під час візиту до Польщі Парубій проведе двосторонні зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою, маршалками Сенату і Сейму Польщі Станіславом Карчевським і Мареком Кухцінським.

Перед візитом голова ВРУ зазначив в інтерв’ю телеканлу Рада, що під час візиту пропагуватиме ідею створення Балто-Чорноморського союзу. Політик підкреслив, що у цьому об’єднанні він бачить величезний транзитний, економічний, а найважливіше – оборонний та безпековий потенціали.

 

Парламенти сусідніх з Росією країн повинні прийняти окремі заяви на адресу країн Заходу, в яких слід застерегти про загрозу з боку Росії.

Про це на початку свого візиту до Варшави на VIII сесію Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви, після покладання  квітів до могили воїнам УНР на Вольському кладовищі заявив голова Верховної Ради України Андрій Парубій – Укрінформ.

“Моя ініціатива полягає в тому, щоб європейські держави, які є прикордонними з Російською Федерацією, звернулися до парламентів європейських держав, США, євроатлантичного простору про загрозу з боку Російської Федерації”, – підкреслив  Парубій.

Він додав, що це потрібно зробити не тільки спільною заявою, але окремими заявами парламентів цих країн до парламентів країн Європи із закликом, що “не можна знімати санкції проти Росії, поки триває агресія і наголошувати, наскільки серйозною загрозою є Росія”.

Він зазначив, що ця ініціатива “не одного дня”, але сподівається на її реалізацію.

“Ми сподіваємося, що цю ідею буде реалізовано, може не так швидко як би нам цього хотілося, але її обговорять і підтримають наші партнери і в Балтії і в Польщі і навіть у Грузії, яка свого часу відчула на собі, що таке російська агресія”,- констатував Парубій.

 

Економічні та персональні санкції проти Росії та російських чиновників є ефективним механізмом тиску для припинення порушення Москвою міжнародного права.

Про це під час відкриття VIII сесії Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви заявив голова Верховної Ради України Андрій Парубій – Укрінформ.

“Рішення щодо продовження економічних санкцій проти РФ та персональних санкцій проти осіб, відповідальних за дії проти суверенітету і територіальної цілісності Україні, залишаються ефективним інструментом примусу Кремля припинити брутальне порушення міжнародного права та розв’язану проти України агресію”,- наголосив Парубій.

За його словами, Росія уперто порушує угоду про припинення вогню, не бажає виконувати  Мінські домовленості.

Голова ВРУ наголосив, що Україна хоче розробити “дорожню карту”, яка передбачала б виведення російських військ з України, надання безперешкодного доступу ОБСЄ до місць перевірки, відведення важкої техніки на вказану міжнародними угодами відстань, постійний міжнародний контроль за кордоном Росії з Україною на окупованих територіях.

“Без вирішення безпекових питань ми не можемо вирішувати інші”,- підкреслив Парубій.

Спікер висловив своїм польським та литовським колегам занепокоєння, що Росія перетворює Крим на військову базу.

Парубій також подякував Польщі та Литві за те, що інструктори цих країн навчають українських військовослужбовців.

У свою чергу маршалок Сенату Польщі Станіслав Карчевський наголосив на солідарності з Україною у світлі російської агресії в Україні. Він зазначив, що Варшава підтримує суверенітет і територіальну цілісність України у кордонах, визнаних міжнародною спільнотою.

Голова литовського Сейму Вікторас Пранцкетіс звернув увагу на потребу боротьби з російською пропагандою, а також необхідність посилювати кібербезпеку країн від загрози зі сходу.

Він також висловив стурбованість щодо будівництва російським “Росатомом” АЕС в населеному пункті Островець Гродненської області Білорусі, на відстані лише 50 км від Вільнюса, назвавши це загрозою для Литви.

“Побудова цієї АЕС становить загрозу і ми повинні зробити все можливе, щоб припинити будівництво і вивчити проект спорудження електростанції на предмет її безпеки”, – констатував Пранцкетіс.

 

Спільні російсько-білоруські навчання “Запад-2017”, які відбудуться восени, може бути використано для прямої агресії або диверсійних дій проти України.

На цьому під час VIII сесії Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви у Варшаві заявив голова Верховної Ради України Андрій Парубій – Укрінформ.

“Цьогорічні військові навчання “Запад-2017″ викликають занепокоєння в Україні… Не слід відкидати найгіршого сценарію: використання навчань як мінімум для дискредитації Білорусі, а як максимум – здійснення прямої агресії чи диверсійної підривної діяльності з території Білорусі проти нашої держави”, – наголосив  Парубій.

Голова ВРУ зазначив, що Україна має протяжний кордон з Білоруссю, і Київ не може розглядати свої відносини з Мінськом окремо від проблем російської агресії проти України.

“І дуже важливо, щоб наступ на Україну не почався одночасно як території РФ, так і території українсько-білоруського кордону”, – підкреслив Парубій.

Також спікери парламентів України, Польщі та Литви покритикували владу Білорусі за порушення прав людини, брутальні переслідування активістів і порушення прав на мирні зіткнення, що спостерігалося упродовж останніх днів в РБ. На їх переконання, Захід має чітко висувати Мінську свої вимоги щодо поваги до базових демократичних цінностей.

 

Дітям з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму необхідно створити спрощені умови для освіти на підконтрольній українській владі території, аби реінтегрувати ці території в нашу країну. 

Про це сказала перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова під час круглого столу, присвяченого створенню належних умов для забезпечення рівного доступу громадян, які проживають на тимчасово не підконтрольних уряду України територіях, до здобуття якісної освіти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми розуміємо, що освіта для нас – це один із найпотужніших інструментів. Тоді, коли Російська Федерація створює спрощені умови для кримчан, яких вони вже інтегрували в РФ, отримувати освіту без вступних іспитів або безкоштовно, що може протиставити Україна?” – сказала Джапарова.

Вона також додала, що пропагандиські  ЗМІ  сьогодні в окупованому Криму намагаються дискредитувати Україну і дистанціювати тих українців, що залишилися на півострові. За словами Джапарової, така пропагандистська тактика ведеться не тільки на рівні ЗМІ, але й в освіті в т.зв. кадетських класах, коли російські військові приходять в школу і розповідають про перемоги “Кримської весни”.

 

Посол України в Киргизькій Республіці Микола Дорошенко висловив протест офіційному Бішкеку через поїздку місцевого депутата до окупованого Криму.

Про це він повідомив на своїй сторінці в  Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні висловив дипломатичний протест МЗС Киргизької Республіки в зв’язку з неузгодженою з Україною поїздкою до Криму депутата Жогорку Кенеша (парламенту – ред.), представника Соціал-демократичної партії Киргизстану Марата Аманкулова. Закликав поважати суверенітет і територіальну цілісність України, роз’яснив, що Крим – це Україна і що існують правила в’їзду/виїзду з окупованої території Автономної Республіки Крим, підкреслив, що порушники будуть притягнуті до кримінальної / адміністративної відповідальності відповідно до законодавства України”, – написав Дорошенко.

Дипломат висловив сподівання, що киргизька влада вживатиме відповідних заходів, однак додав, що, вочевидь, “чергового візиту в киргизьке МЗС не уникнути” у зв’язку з нещодавньою поїздкою в Крим ще одного політика республіки – Ірини Карамушкіної.

Посол також розмістив правила перетину кордону АРК для іноземних громадян.

Водночас глава прес-служби парламенту Киргизстану повідомив  “Радіо Свобода”, що, можливо, окремі депутати і зробили візит до Криму, але офіційно ніхто не відвідував півострів.

За інформацією ЗМІ, киргизькі депутати з 18 по 21 березня брали участь в заходах в анексованому Криму.

 

Анексія Росією Криму та інші незаконні дії в Україні знищили довіру до Москви як до надійного партнера на світовій арені.

Таку думку висловив депутат федерального парламенту Канади Джеймс Безан, передає кореспондент Укрінформу.

“У Вашингтоні та тут, в Оттаві, є занепокоєння, що Росія більше не є надійним партнером у геополітичних питаннях, а також стосовно агресивних дій, які вона демонструє у світі, зневажливого ставлення до інших лідерів та верховенства права”, – сказав Безан.

За його словами, незаконна анексія Криму продемонструвала готовність Росії “змінювати міжнародні кордони без будь-якої уваги до реакції світу”.

“Нам треба й надалі ізольовувати  Володимира Путіна  на міжнародній арені та продовжувати політику санкцій до того часу, поки Росія та її народ не усвідомлять, що обраний ними шлях неприйнятний для світу”, – зазначив депутат.

 

Генпрокурор України Юрій Луценко у Бельгії під час зустрічі з Федеральним прокурором Королівства Федеріком Ван Леу та керівниками окремих підрозділів ЄК обговорив питання кримінального переслідування винних у збитті МН17.

Про це повідомила у  Facebook  прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган – Укрінформ.

“З бельгійською стороною обговорено окремі питання двосторонньої співпраці, зокрема кримінального переслідування осіб, винних у збитті пасажирського літака рейсу  МН17  Малайзійських авіаліній, та висловились щодо неприпустимості терористичних атак на цивільне населення”, – написала вона.

За словами Сарган, генпрокурор висловився за необхідність розширення контактів між представниками відомств із метою обміну професійним досвідом та підвищення ефективності двосторонньої співпраці у кримінальному провадженні.

“Укладена у 2015 році угода про співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Федеральною прокуратурою Королівства Бельгія у боротьбі з кіберзлочинністю, організованою злочинністю, корупцією і тероризмом стала важливим кроком на шляху поглиблення взаємодії між нашими відомствами у сфері протидії транскордонній злочинності”, – зазначив Луценко.

Під час зустрічі з генеральним директором Генерального директорату Європейської комісії з питань сусідства та розширення Крістіаном Даніельсоном та керівником групи підтримки України в Європейській комісії Петером Вагнером обговорено реформи у Генпрокуратурі та результати роботи прокуратури у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Представники Європейської комісії запевнили українську сторону у подальшій підтримці процесу приведення діяльності правоохоронних органів України у відповідність до кращих міжнародних практик, повідомила прес-секретар генерального прокурора України.

 

Президент Росії Володимир Путін 27 березня у Москві зустрівся з прем’єр-міністром Сербії Александром Вучичем.

Про це повідомляє  “Радіо Свобода” – Укрінформ.

“Ця зустріч відбулася перед президентськими виборами у Сербії, запланованими на 2 квітня.  Путін  побажав “успіху чинній владі”, – йдеться у повідомленні.

Раніше медіа інформували, що Вучич сподівається завершити домовленості щодо постачання Белграду шість російських винищувачів MIG-29 перед президентськими виборами у Сербії.

Вучич є фаворитом президентської кампанії після того, як чинний президент Сербії Томіслав Ніколич відмовився йти на другий президентський термін.

Колишній націоналіст Вучич позиціонує себе як проєвропейський політик, який одночасно прагне збереження добрих відносин з Росією.

Раніше у понеділок речник Путіна Дмитро Песков завив, що “не може бути ніяких розмов про втручання Кремля у будь-які передвиборчі процеси”.

 

Прем’єр-міністр Британії Тереза Мей зустрінеться з першим міністром Шотландії Ніколою Стерджен на тлі заявленого референдуму про незалежність Шотландії, який повинен відбутися через два роки.

Про це повідомляє  ABC News – Укрінформ.

Як очікується, Мей виступить із промовою, в якій пообіцяє більше повноважень для Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.

За її словами, Мей ніколи не допустить, щоб Сполучене Королівство «було ослаблене і люди віддалилися один від одного».

Зазначається, що британський парламент повинен спочатку юридично затвердити референдум, однак, за словами Мей, “зараз не час” для нового голосування за незалежність.

Раніше повідомлялося, що прем’єр-міністр Великої Британії  Тереза Мей  29 березня напише листа до ЄС із офіційним оголошенням про вихід Британії з Європейського Союзу.

13 березня Стерджен оголосила про підготовку нового  референдуму  про незалежність. Його планується провести між осінню 2018 року і весною 2019 року.

 

Україна має потужне громадянське суспільство, яке не боїться критикувати владу.

Таку думку висловила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, передає кореспондент Укрінформу.

«Я поділяю справжнє захоплення та віру у силу українського громадянського суспільства. Наразі воно є, вірогідно, найсильнішими елементом України та відображає те, до чого прагне уся держава: активне, залучене, мужнє, яке безстрашно критикує владу», – сказала  Фріланд.

Вона наголосила, що саме члени громадянського суспільства України чи не найбільше заслуговують на підтримку Канади.

«Канадський уряд та громадянське суспільство дуже активно співпрацюють із українським громадянським сектором. Ми вже надаємо їм багато допомоги. І я погоджуся з опозицією, що саме з цієї групою нам треба співпрацювати і підтримувати», – зазначила міністр.

 

Міський суд м.Єсентуки (РФ) виніс ухвалу про обрання міри припинення у вигляді взяття під варту відносно екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Про це йдеться в повідомленні  прес-служби суду – Укрінформ.

“Постановою суду відносно Яценюка заочно обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту”, – йдеться в повідомленні.

Раніше сам Яценюк написав в Facebook, що Посольство України в Росії отримало копію повідомлення Єсентукського міського суду Ставропольського краю про те, що слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Слідчого комітету РФ Північно-кавказького округу Найманов А.К. направив до суду клопотання про його арешт за звинуваченнями в здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК РФ, п.п. “в”, “з”, “н” ст.102, ч.2 ст.15, п.п. “в”, “з”, “н” ст.102 КК.

Політик назвав це “повним маренням”. За його переконанням, Кремль шукає юридичні механізми переслідувань українських політиків, і в цьому сценарії є намір вивести тему “звірств  Яценюка  в Чечні” на новий рівень для широкого спектру подальших дій.

 

Президент Петро Порошенко підписав закон №6172, що передбачає електронне декларування для представників громадських організацій.

Відповідна інформація міститься на  сайті парламенту – Укрінформ.

Зазначається, що закон повернуто до ВР з підписом Президента 27 березня.

Як повідомляв Укрінформ, цей закон підписав також 27 березня голова Верховної Ради Андрій Парубій та передав його на підпис главі держави.

Закон, крім того, звільняє від подання електронних декларацій окремі категорії військовослужбовців, які перебувають в АТО.

Під час зустрічі  Порошенка  з представниками громадських організацій у понеділок досягнуто домовленість про створення робочої групи для внесення змін до закону.

Норма про е-декларування для представників ГО набуває чинності з 2018 року.

 

НАТО планує витратити €3 млрд для модернізації своїх супутників і комп’ютерних технологій з метою покращення захисту від кібератак протягом найближчих трьох років.

Про це повідомляє Reuters  з посиланням на високопоставленого співробітника Агентства зв’язку та інформації НАТО – Укрінформ.

“Плани включають у себе інвестиції в €1,7 млрд в розвиток супутникового зв’язку для кращої підтримки військ і кораблів, розгорнутих в рамках НАТО, а також надання допомоги при використанні безпілотних літальних апаратів (БПЛА)”, – розповіло агентству джерело.

Як зазначається, факт того, що  НАТО  виділяє €3 млрд, вказує на те, що все частіше у конфліктах під атаки передусім потрапляють комп’ютерні мережі, і це настільки ж важливо, як і конфлікти на суші чи на морі.

Наразі точно не відомо, чи збираються союзники по НАТО запустити новий військовий супутник, чи розширити можливості наявних супутників США та союзників.

Пропозиції, для фінансування яких ще потрібне схвалення урядів країн НАТО, також передбачають витрату близько €800 млн на комп’ютерні системи, які покликані покращити управління протиповітряною та протиракетною обороною.

Планується, що €71 млн піде на поліпшення захисту 32 основних місць НАТО від кібератак.

Ще €180 млн планується витратити на покращення безпеки польового зв’язку для солдатів НАТО під час бойових дій.

Зазначається також, що командування НАТО планує представити детальний план додаткових витрат на конференції в Оттаві у квітні, тоді й планується початок обговорення тендерного процесу.

 

Президент Петро Порошенко провів зустріч із главами делегацій саміту глав урядів держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ.

Про це повідомляє  прес-служба  глави держави – Укрінформ.

“Президент України Петро Порошенко прийняв Прем’єр-міністра Грузії Георгія Квірікашвілі, Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павла Філіпа та віце-прем’єр-міністра Азербайджанської Республіки Ісмета Абасова. Глава держави високо оцінив результати саміту, які мають вагоме значення для запуску зони вільної торгівлі ГУАМ”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що учасники зустрічі привітали підписання документів, що сприятимуть розвитку транспортного коридору ГУАМ  як важливої ланки сполучення між Європою та Азією та відкривають широкі можливості для поглиблення економічних зв’язків між країнами Організації.

“Під час зустрічі відзначалась необхідність посилення співробітництва з міжнародними партнерами як передумови активізації економічного виміру в рамках ГУАМ”, – повідомили у президентській прес-службі.

Сторони також обговорили питання посилення співпраці у безпековій сфері як у форматі ГУАМ, так і в рамках Східного партнерства. Зокрема, йшлося про створення Регіонального центру Східного партнерства з боротьби із кіберзлочинністю, а також координації взаємодії у сфері боротьби з тероризмом.

Учасники зустрічі підтвердили солідарну підтримку суверенітету, територіальної цілісності і непорушності міжнародно визнаних кордонів держав-учасниць ГУАМ.

 

ДП “Укрпошта” планує привести в Україну Amazon.

Про це повідомив генеральний директор ДП “Укрпошта” Ігор Смілянський в ефірі “5-го каналу” – Укрінформ.

“Зараз ми дуже хочемо завести Amazon в нашу країну. Зараз ми працюємо з нашими партнерами, тому що це міжнародний поштовий обіг, це вимагає деякий час. Логістично ми готові, але це міжнародні угоди і в цьому випадку ми маємо працювати з американською поштою – це великий монополіст, і вони не надто швидко рухаються. Решта – це співпраця з нашими митними органами, митниця повинна збільшити штат, щоб пропускати ці товари”, – сказав Смілянський.

За його словами, залучити Amazon можна вже до кінця 2017.

“Але обіцяти не буду, тому що не впевнений”, – додав директор ДП “Укрпошта”.

Як повідомлялося раніше, 24 березня набуло чинності  підвищення тарифів ПАТ “Укрпошта”  на універсальні поштові послуги в середньому на 49,4%. Крім універсальних послуг, подорожчали також і ряд інших послуг “Укрпошти” – пересилання бандеролей, посилок з оголошеною цінністю, SMS про вручення посилок та інші.

 

Зміни до закону про е-декларування, зокрема, передбачають, що усі треті особи, які пов’язані з антикорупційними громадськими організаціями, повинні заповнити електронні декларації.

Про це у прямому ефірі “Свободи слова” на ICTV заявив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, передає кореспондент Укрінформу.

“Проблема закону – не в е-декларуванні статків громадськими організаціями. Норми закону блокують нашу оперативну діяльність. У законі передбачено, що електронні декларації мають здати усі треті особи, не лише громадські організації – всі треті особи, які з нами взаємодіють. Всі треті особи: наша прибиральниця, друкар, який видруковує нам звіти або листівки, наш орендодавець, будь-хто, хто з нами взаємодіє. Як ви думаєте: чи український бізнес захоче зв’язуватись потенційно з кримінальною відповідальністю, якою їм погрожуватиме Генеральна прокуратура, щоб далі з нами працювати?”, – сказав він.

На його переконання, цей закон покликаний якщо не “вбити” діяльність антикорупційних громадських організацій, то, як мінімум, значно її ускладнити. За словами Шабуніна, такого регулювання немає у жодній з країн світу.

“Навіть в Росії, навіть в путінській Росії немає обов’язку подавати декларації третіми особами або контрагентами. Більше того, навіть в Росії громадські організації – іноземні агенти, звітують за те, в кого вони взяли гроші, кому вони їх, як вони їх використали і на що”, – зазначив антикорупційник.

Як повідомляв Укрінформ, закон №6172 “Про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” був підписаний Президентом 27 березня.

Під час зустрічі Петра Порошенка з громадськими активістами у понеділок також було домовлено про створення робочої групи за участю представників громадських організацій, народних депутатів та представників АПУ з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону, оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року.

Порошенко підкреслив важливість підписання цього закону через необхідність врахування інтересів сотень тисяч військовослужбовців, які зараз захищають Україну від російської агресії.

 

Мажоритарним акціонером консорціуму, який домовився про покупку української “дочки” Сбербанку, став син російського мільярдера Михайла Гуцерієва Саїд.

Про це  повідомляє  прес-служба латвійського Norvik Banka – Укрінформ.

Як повідомляється, громадянину Великої Британії Саїду Гуцерієву належить білоруська компанія, що бере участь в угоді.

“Банк, що купується, має чудову інфраструктуру: в його платформу попереднім власником – Сбербанком РФ – були вкладені сотні мільйонів доларів. Це солідне підгрунтя для розвитку і якісного зростання проекту”, – наводить слова Гуцерієва прес-служба банку.

Основним акціонером Norvik Banka є громадянин Великої Британії Григорій Гусельников – колишній президент Бін Банку.

“Впевнений, що наша сьогоднішня угода дозволить відкрити нову сторінку в розвитку фінансової системи України”, – заявив він.

Також у латвійському банку повідомили, що разом з основною угодою заплановано ряд заходів щодо скорочення присутності на російському банківському ринку.

 

Підписання Римської декларації лише підтвердило бажання та спроможність “двадцяти семи” діяти разом – Укрінформ

Минулої суботи 27 керівників Європейського Союзу зібралися на Капітолії у Римі з урочистої й символічної нагоди – відзначити день народження Спільноти. Рівно 60 років тому 25 березня лідери шести країн Європи підписали Римські угоди, що стали засадничими для утворення “на руїнах” після Другої світової війни союзу європейських держав. Їх об’єднали спільні цінності демократії, верховенства права та чотирьох засадничих свобод: вільного переміщення людей, товарів, капіталів та послуг у межах єдиного ринку.

Відтоді Євросоюз набув авторитету, як найбільш успішна політико-економічна організація заможних, високорозвинених демократичних держав, критерії вступу до якої є найбільш принциповими й вимогливими у світі.

ВИЖИТИ В УМОВАХ НОВИХ ЗАГРОЗ: ТЕРОРИЗМ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕГОЇЗМ ТА РОСІЯ

Цей ювілей вже увійшов в історію, як поворотний момент для ЄС, зумовлений необхідністю переосмислення подальшої стратегії існування та розвитку європейської інтеграції в умовах нових геополітичних реалій, сучасних і майбутніх викликів. Внутрішні загрози виходять із зростання євроскептичних настроїв, популізму, екстремізму та націоналізму, що підживлюються погіршенням економічної ситуації, а також із неспроможності загальноєвропейської бюрократичної машини адекватно і швидко реагувати на потреби людей. Так само популізм, недалекоглядність та національний егоїзм деяких британських політиків спричинили Brexit, який став ще одним украй негативним сигналом, що підриває європейську єдність. Британський прем’єр-міністр Тереза Мей не отримала запрошення на римські урочистості. У Лондоні зараз інший клопіт – офіційно оголосити 29 березня про вихід із ЄС та розпочати складні переговори про “розлучення” з єдиною Європою.

Зовнішні виклики для Спільноти спричинені активізацією терористичної активності радикальних ісламістів, конфліктами на південних кордонах Європи, наслідком чого стала міграційна криза. Масовий, неконтрольований наплив на Європейський континент представників іншої релігії, культури, соціального укладу нині залишається серйозною проблемою для суспільств країн ЄС, загострює суперечності у складному процесі соціалізації мігрантів та біженців. Міграційна криза показала й величезні недоліки у питаннях внутрішньої безпеки в ЄС, неспроможності благополучної Європи запобігати терористичним загрозам, надійно охороняти зовнішні кордони в умовах вільного переміщення у Шенгенській зони.

Ще одним актуальним питанням для сучасної і майбутньої єдиної Європи є зростаюча конкуренція у глобалізованому світі, наступ нових ринків та економік, до чого європейська Спільнота також виявилася не повністю готовою.

Окрему загрозу становить агресивна Росія. Керівництво у Кремлі прагне дестабілізувати і знищити всі успішні демократичні інтеграційні об’єднання у регіоні, а також окремі країни. Для путінського режиму – це єдиний шлях свого власного виживання при владі, у тому числі за рахунок європейсько оптимістичної України.

ЄВРОПА “РІЗНИХ ШВИДКОСТЕЙ”

Усі ці внутрішні й зовнішні чинники не залишили сумніву в тому, що ліберально-демократичний, але вже неспроможний ефективно діяти Європейський союз потребує реформування. Сигнали і конкретні заяви про це лунають вже відносно давно. Найбільші європейські оптимісти виступають за поглиблення інтеграції до рівня федералізації єдиної Європи, включно зі створенням спільної європейської армії. Євроскептики вбачають інтеграцію лише довкола деяких ключових сфер політики із залишенням основних повноважень національним урядам та парламентам. Цим зловживають маргінальні політичні сили крайніх ідеологій, які продовжують підривну роботу зі знищення Євросоюзу, його цінностей і свобод, що також активно провокується, контролюється і підтримується Росією.

На початку весни Єврокомісія запропонувала на розгляд європейських політичних еліт і широкої громадськості п’ять стратегій розвитку Спільноти до 2025 року. Перший варіант передбачає залишити статус-кво та продовжити нинішню політику без змін. Інший, поміркований план, включає зосередження спільних зусиль лише на обмеженій кількості сфер. Найбільш амбітний сценарій пропонує подальшу – глибшу і швидку інтеграцію.

Серед найбільш впливових та економічно розвинутих членів ЄС, включно з Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією, а також країнами Бенілюксу, найбільшої підтримки отримав сценарій так званої Європи “різних швидкостей”. Саме ця стратегія вважається компромісною, що може урахувати інтереси країн з різними амбіціями, бажаннями та можливостями для просування спільного європейського проекту. Йдеться про те, що країни, які хочуть взаємодіяти тісніше і швидше у визначених сферах, можуть іти таким шляхом. Це стосується, насамперед, розвитку Європейського монетарного союзу (єврозона), спільної зовнішньої і безпекової політики (оборонний союз, охорона зовнішніх кордонів, боротьба з тероризмом та неконтрольованою міграцією). Менш амбітним європейцям пропонується взаємодіяти у межах чинних угод про ЄС та залишатися при своїх національних інтересах.

Саме сценарій Європи “різних швидкостей” мав лягти в основу Римської декларації – політичного документу, підписаного 27 лідерами на саміті у Римі 25 березня. Натомість проти такого виміру інтеграції категорично виступили країни Центральної та Східної Європи у форматі “Вишеградської четвірки”. Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина заявили про неухильну рівноправність та однакову відповідальність усіх членів Спільноти перед законодавством ЄС.

РИМСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ: ДВЕРІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ВІДКРИТИМИ

Відтак, компромісний текст Римської декларації на сьогодні окреслив лише загальне бачення майбутнього Євросоюзу в питаннях безпеки європейських громадян, економічного і соціального розвитку, а також місця Спільноти на глобальній світовій арені.

“Ми діятимо разом, різним темпами та інтенсивністю, якщо це буде необхідно, але рухатимемося в одному напрямку, як ми це робили у минулому, у відповідності до угод, та залишатимемо двері відкритими для тих, хто захоче приєднатися пізніше. Євросоюз є нероздільним та неподільним”, – наголошується у документі.

Лідери також вкотре підтвердили, що ЄС залишається відкритим лише для тих європейських країн, які поважають його цінності та віддані їх утверджувати і просувати.

Слід об’єктивно відзначити, що окремо про Україну, ані у виступах лідерів на саміті у Римі, ані у тексті політичної декларації, не згадувалося. ЄС лише підтвердив свою політику підтримки безпеки, демократії, стабільності та економічного добробуту в сусідніх регіонах. І саме такий сильний Євросоюз відповідає національним інтересам України, яка на шляху своєї європейської інтеграції тримає сьогодні лінію фронту захисту свобод і принципів єдиної Європи у протистоянні російській агресії.

Як очікується, у грудні цього року Європейська рада на рівні глав держав та урядів має затвердити більш конкретний політичний документ про стратегію подальшої інтеграції та розвитку Спільноти до 2025 року.

Підписання Римської декларації на даному етапі лише підтвердило бажання, зобов’язання і, що найголовніше, спроможність “двадцяти семи” діяти разом.