(Як це могло бути)

Рівень брутальності росіян у АРК  при захопленні населених пунктів і озброєний контроль (до 30 тисяч спецпризначенців ГРУ із технікою і зброєю) вимагає масштабного реагування  та залучення спеціальних ресурсів. Тому потрібно  використати  інформаційно-комунікаційний вплив цих подій на цілий світ та висвітлювати їх онлайн. Однак не через телебачення, яке, незалежно від власника, контролюється через прямих агентів або агентів впливу спецслужбами РФ,що координуються Сурковим-Рогозіним, і не через світосприйняття журналістів, які зараз імітують бурхливу діяльність на прес-конференціях, а потім намагаються вичавити з себе креативну думку, що здебільшого насправді є думкою кретина (заздалегідь перепрошую журналістську меншість, яка мислить креативно і відповідно до вимог часу).  Події необхідно показувати через інтернет-сервіс Гугл-меп, де є карта з розширенням. Поки що вона статична, але бажано звернутися до дирекції Гугл про включення ресурсу в онлайн-режим для України. Тоді суспільно-ініціативні медіа-групи громадян України і світу побачили б і продукували в соціальні мережі і ЗМІ масштаби збройної агресії РФ і публічно б тиснули на США і країни НАТО щодо адекватного реагування на дії диктатора Путіна та  всю індустрію диктаторських режимів СНД з тим, щоб примусити Росію відмовитись від планів агресії в Криму.

 Питанням повномасштабної інформаційної діяльності всіх ланок безпекового сектору, не кажучи вже про інформаційно-контентну протидію, держава не приділяла будь-якої серйозної уваги протягом усього періоду свого існування. Тому не було потреби в існуванні  єдиного національного координаційного центру, який би опікувався проблематикою тактичної та стратегічної ініціативи інформдіяльності безпекового сектору держави та підготовкою і проведенням відповідних ситуації серій сценарних спецоперацій.

Тому в Україні в найкоротші строки бажано створити повномасштабний Cитуаційний сервіс  на базі потужного комунікативного підрозділу органу виконавчої влади з певними функціями щодо відбору контентних  сюжетів із всіх видів ефірів для:

·тиражування на різні аудиторії – міжнародну спільноту, СНД, РФ, АРК, Севастополь – особистих коментарів та експертних думок персон впливу на суспільні настрої  відповідного масштабу;

·розширення тематики, яка позитивно сприймається в АРК і на Південному Сході (розширення  ключових для громад повноважень регіонів і АРК на рівні фрагментації ресурсних можливостей, розвиток місцевого самоврядування аж до населеного пункту та  майданівська актуалізація діяльності місцевих громад тощо);

·розширення контентного фону тематик для АРК, які б показували  лояльність і перспективність нової влади не через персони, а через плани, анонси, ідеї, образи, дії з  інформаційним супроводом для розуміння територіальними громадами АРК і середовищами, що опонують новій владі;

·залучення медійних груп у мережах для тиражування тем продуктивних для всіх регіонів і окремо з додатком оригінальних акцентів для конкретних територій;

·формування тематик і адекватний супровід подій, які б нейтралізували суспільний страх, настороженість, невпевненість у майбутньому в Україні;

·вихід через Інтернет всіх керівників українських військових підрозділів у АРК із відеосвідченнями, що вони займають свої позиції, і головне – постійна фіксація позицій військових всіх без винятку підрозділів у АРК для світу;

·цільовий перехід Укрінформу до моніторингу російських інформагенцій стосовно фальсифікацій, звернення до міжнародних правових інституцій зі скаргами на фальсифікації і постачання через них спростувань не прямих, а опосередкованих, із залученням всіх аргументів, що підтверджують позитив дій і намірів нової влади;

·термінова організація масштабного потокового іноземного перекладу і, по можливості, участь потужного центру фахових військових перекладачів в онлайн-діалозі про ситуацію в Україні із міжнародною спільнотою;

·організація через дипкорпус спілкування громад на рівні міст-побратимів із країнами Заходу про порівняльні реалії життя сьогодні і виголошення підтримки і розуміння складностей, які  виникають в АРК, України;

·налагодження каналів зв’язку виборних голів населених пунктів з різних територіальних громад України із населеними пунктами АРК, особливо якщо це представники національних меншин, щоб вони розповідали про ситуацію в їхніх населених пунктах. Розвінчання міфів про «Правий сектор», «Свободу», Майдан тощо.

 Інформаційно-комунікаційна протидія агресіям РФ мала би ввестися в площинах:

 ·інформаційно-контентній – сутність публічних явищ в Україні дискредитується, враховуючи ментальні страхи територій від АРК до Луганська, що потребує створення НОВИХ ЗМІСТІВ ЗРОСТАННЯ в післямайданній Україні як безмежного резерву можливостей, а не катастрофи, яку формулює пропагандистська машина Кремля;

·ідеологічно-міфічній – в сучасному публічному середовищі утвердилось поняття незнищенності ідеологічних догм комунізму і радянщини, які цементують історичні та традиційні міфи минулої держави на територіях, які не зазнали цивілізаційної модернізації сучасної епохи. Важливо знаходити толерантні форми доведення абсурдності такої консервації життя громадян і громад в Україні на всіх територіях без винятку;

·конфесійно-сакральній – відбувається нав’язування монополії московської конфесійної православності замість того, щоб утверджувати вищу сакрально-гуманістичну силу православ’я в суспільстві. Через монополію УПЦ МП опосередковано нав’язується технологічне середовище неоколоніалізму у форматі «Русский мир». Отже, важливо показувати  безпосередню роль та місце УПЦ МП в останніх подіях (анексія Криму, сепаратизм на Півдні та Сході);

·мовній – боротьба пропутінських сил за утвердження російської мови як державної чи офіційної штиками і геоавантюрами потребує вироблення мовного стандарту. Всі мови територій, які визначаються 10% відсотками, є регіональними, а міжетнічною мовою спілкування має бути українська. Залучення експертів та широкої громадськості до обговорення проблеми в м’якій, толерантній формі;

·ментальній – ще від СРСР йде нав’язування патерналізму як способу життя громадян і громад, що суперечить багатьом навикам суспільно-ментального характеру в Україні. Український менталітет базується на виявах свободи та взаємоповаги – основний меседж для противаги;

·геополітично-територіальній – розвінчання міфу про те , що держава в Україні не є самодостатньою. Роз’яснення позиції РФ, за якою стоїть бажання зміни кордонів ЄС. Важливо підняти на новий щабель історичну пам’ять про війни в ЄС і на території України, особливо  стосовно визвольної війни на противагу ВОВ;

·інфраструктурній – ініціювати створення інфраструктурних підрозділів ЗСУ, які мають врегульовувати виклики, ризики, загрози всім інфраструктурним мережам від газотрубних до інформаційно-комунікаційних;

·ресурсно-кадровій – руйнування ресурсних можливостей АРК і зміна кадрового наповнення з боку агресора, який легалізує своїх найманців на території АРК. Однозначно, що це найманство буде утискувати місцеве населення, отже, прямо та опосередковано знищувати потенціали АРК.

·військово-технічній – АРК стає плацдармом для захоплення інших земель України, тому там будуватимуть військові бази і об’єкти, які стануть центром підривних операцій проти України, яка не змириться із втратою соборності;

·суспільно-громадській – гальмування територіально-економічної самоідентифікації громад АРК в сучасному світі та перетворення їх на реальні сучасні соціальні оази розвитку і зростання, як це буде швидко відбуватися на материковій Україні із реалізацією стратегій територіальної модернізації, яку вже курує світова спільнота під егідою ЄС.

 Інформаційну роботу бажано проводити з такими акцентами:

–  військова інтервенція росіян була здійснена в перші дні роботи нового українського уряду, коли ще не відбулися всі кадрові призначення, не було розгорнуто інформаційну складову роботи уряду, громадяни не до кінця розуміли, яким він буде, які програмні засади його діяльності,

–  інтервенції передувала активна робота спецслужб Росії на території України з формування диверсійних груп, планування та організації масових заходів та заворушень на території АРК та у південно-східних регіонах, спрямованих на дискредитацію України;

–  уряд має конкретні пропозиції та плани, які розширять повноваження органів місцевого самоврядування, що дозволить місцевим громадам, також і в Криму, реально впливати на суспільно-економічну ситуацію, ініціювати модернізацію сфер життєдіяльності громади, установ та організацій;

–  уряд виступає за широкий діалог з місцевими громадами. Приклад ситуації у Криму, коли місцеві керівники не бажали вести діалог, свідчить, що це не конструктивно, не прагматично та не відповідає реаліям сучасного життя.

• Першим особам країни слід негайно вийти на найвищий міжнародний медійний рівень (CNN, Euronews тощо), що значно покращить позиції України та допоможе поширити правду про ситуацію в державі.
• Українські органи влади мають негайно створити групи інформаційно-контентного продукування з відповідними контентними форматами та технічними можливостями. Мета роботи таких груп: скоординоване створення товариств у соцмережах, сторінок, пост\ репост правдивих матеріалів про ситуацію у Криму та на Південному Сході держави, створення контрпропагандистських коментарів під повідомленнями російських дописувачів; блокування відверто антиукраїнських ресурсів у мережі, які закликають до національної ворожнечі та пропагують дії Росії.
• За короткий термін виготовити засобами інфографіки та поширити карту «гарячих точок» у Криму та південно-східному регіоні. Обов’язково вказувати кількість учасників локальних конфліктів та кого вони представляють, посилаючись на українську розвідку та контррозвідку.
• Негайно створити та оголосити склад ініціативної групи щодо проведення адміністративно-територіальної реформи з широкими повноваженнями для консультацій з органами місцевого самоврядування. Зокрема, для Криму має бути створена Державна програма, спрямована на розвиток економічного потенціалу регіону (рекреація, туризм) та гуманітарної сфери (мова, субкультура). 

 ВИСНОВКИ:

Інформаційна робота має вибудовуватись як  архітектура ситуаційного сервісу публічних впливів:

1.Фіксація на базі наявних інформаційних потоків України і світу формування та технологічного створення контентних масивів:

– прямих та опосередкованих фальсифікацій подій в Україні;

– масиву різноформатного позитиву ситуативного (вузько регіонального), постійного, перспективного.

2.Констатація використання контентних масивів для різних аудиторій, актуальних зараз.

3.Координація за напрямами впливу на різні території і інформаційно-комунікаційні середовища, а не аудиторії.

4.Використання контентних масивів:

•  оперативне;
•  ситуативне;
•  сценарне.

5.Самостійне створення інформаційних потоків на базі ЗСУ, МЗС, МВС, прокуратури, Майдану через МЗС, ЗР, ГУР, суспільство, мережі тощо.

Медійно-комунікаційна сфера має бути наддинамічна і випереджати лайно митців від Кисельова конструктивом, позитивом, правдою і майбутніми горизонтами для життя в новій Україні.

Очевидним є те, що сучасна ситуація перенасичення інформаційних полів публічними негативами різної класифікації (виклики, ризики, загрози) які реалізовуються через страх, невпевненість, приниження і навіть істерики, вже технологічно доводять,що в сьогоднішній особливий час (війна) в глобалізованому світі  ПУБЛІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ стає найважливішим  суспільним капіталом, який виявляється через  контентно-візуальні ЗМІСТИ, СМИСЛИ, СЕНСИ, які керують МОТИВАЦІЯМИ громадян і територіальними громадами щоденно і повсякчас.

Державі і суспільству нагально слід відповідати на такий  динамічний режим в адекватних масштабах національної безпеки. Очевидно, що ефективна протидія не організована не тому, що немає кадрів, ресурсів, мотивацій, а тому, що ПУБЛІЧНІСТЬ до сьогодні НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ за вагомий ресурс ГЕОСУСПІЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ, який КІНЕЧНИЙ, бо вимірюється технологічними зусиллями найдорожчого показника стану суспільства – УВАГОЮ, яка згодом переключається на ДОВІРУ до авторитетних спікерів, що вже впливає на ДОЛІ не тільки громадян і громад, а і ДЕРЖАВ, і загалом ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ. ©

 Григор Лібов,  Київ

(Пропозиції були підготовлені в березні поточного року та надані відповідним посадовим особам)