Від Редакції: 3 липня народні депутати підтримали пропозицію президента Петра Порошенка призначити генерал-полковника Валерія Гелетея міністром оборони України.4 липня керівництву міністерства оборони були надані пропозиції щодо удосконалення системи інформаційного забезпечення Збройних Сил і, зокрема, підрозділів в зоні АТО. Публікуємо фрагмент документа

 Пропозиції щодо необхідності удосконалення інформаційного забезпечення проведення Антитерористичної операції

 Україна сьогодні зіткнулася з невідомою досі агресією з боку РФ, яка отримала назву гібридно-месіанської війни. Ключову роль в цій війні Росія відводить телевізійним формам подачі інформації. Саме російська телевізійна журналістика протягом десятиліть формувала свідомість пересічного мешканця Донбасу та створила віртуальну реальність щодо сьогоднішньої України. Вона полягає у створені образу фашизму як суті нинішньої влади в Україні, яку необхідно повністю знищити.

Тому першочергові дії терористів були спрямовані на захоплення телевишок і підпорядкування місцевих ЗМІ місії “російських визволителів”. Включення російських телеканалів давало можливість диверсантам утримувати увагу населення Донбасу в російському інформаційному полі, що призвело до тимчасового програшу України в комунікаційно-контентній дуелі.

Вихід із цього колапсу можливий за умови донесення до українського суспільства та міжнародного співтовариства стовідсотково правдивої інформації в режимі on-line та щоденного фіксування перебігу подій всіма медійними засобами та сучасними комунікаційними каналами.

Це вимагає структурної перебудови організації допуску та роботи представників засобів масової інформації в зоні безпосереднього проведення Антитерористичної операції.

Для документування злочинів проти людства, які чинять російські терористи в Україні, збирання свідчень очевидців з числа українських військовослужбовців, місцевого населення та полонених диверсантів, широкої ілюстрації героїзму учасників АТО необхідно забезпечити різноформатний зйом інформації безпосередньо з місць ведення бойових дій.

 Проблеми реалізації системи адекватного викликам

інформаційного забезпечення

 Журналісти не отримують необхідної базової інформації від штабу АТО для розуміння процесів, що відбуваються в зоні АТО. Така інформація має надаватись у визначених межах з умовою оприлюднення у обумовлений час. Частину журналістів, які працюють на постійній основі, і готують аналітичні матеріали знайомити із спеціальною вибіркою звітних документів.

Нагальною проблемою є заборона журналістам, в тому числі і військовим, працювати на місці подій. Необхідно готувати журналістські пули для роботи в першому та другому ешелоні бойових дій.

Недостатнє залучення військових журналістів до роботи щодо висвітлення діяльності АТО та підготовки матеріалів для архівування.

Заборона журналістам відвідувати щойно звільнені населені пункти для підготовки оперативних матеріалів.

Відсутність можливості відвідувати представникам ЗМІ місця дислокації підрозділів та блок-постів, які знаходяться на віддалені.

Технологічна необхідність встановлення на мобільні пристрої акредитованих журналістів GPS-визначників місця перебування (SMS-SOS).

 Базові формати фіксації бойової інформаціїв підрозділах на етапах:

ведення бойових дій;

результатів проведення бойових операцій;

висування на бойові позиції;

проведення інтерв’ю в окопах та на блок-постах;

проведення інтерв’ю з місцевим населенням (фіксація реакції на визволення);

волонтерської ініціативи і героїзму;

історії кожного загиблого в бою.

Для наукового узагальнення та написання історії гібридної війни, яка ведеться проти України, бажано ввести в обов’язковому порядку щоденники підрозділів, в тому числі історій снайперських дуелей.

 Процедури організації роботи журналістів в зоні АТО

 Організацію акредитації журналістів, працівників ЗМІ для відвідування зони АТО здійснює Прес-центр АТО (далі — Прес-центр). Прес-центр АТО має нараховувати не менше 7 осіб, в кожному підрозділі від батальйону і вище пропонується ввести посаду прес-офіцера.

Безпосередній допуск акредитованих журналістів, працівників ЗМІ в зону АТО (бойових дій) здійснює керівник АТО (особа, яка його заміщує в штабі АТО) на підставі резолюції, наданої відповідною посадовою особою, паспорта та редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність журналіста, працівника ЗМІ до засобу масової інформації.

Журналісти, працівники ЗМІ для акредитації надають до Прес-центру заяву, а засоби масової інформації надсилають подання в довільній формі.

Подання підписується уповноваженою засновником (співзасновником) засобу масової інформації особою та надсилається до Прес-центру поштою, факсом або електронною поштою (сканований варіант).

Прес-центр, отримавши подання або заяву, щомістить усю необхідну інформацію від інформаційно-медійних структур, засобів масової інформації, журналістів, працівників ЗМІ, розглядає танаправляє його довідповідної посадової особи. Зарезультатами розгляду подання, заяви відповідна посадова особа акредитує (того ж дня) або відмовляє уакредитації журналіста, працівника ЗМІ, про що Прес-центр повідомляє засіб масової інформації, журналіста, працівника ЗМІ.

Уразі необхідності зарішенням уповноваженої посадової особи встановлюються певні обмеження під час відвідування об’єкта.

Представники ЗМІ перед відбуттям до зони АТО підписують зобов’язання про безумовне виконання всіх вимог з боку керівництва АТО під час перебування в зоні проведення АТО.  ©

 Додаток. Світовий досвід

 В ході війни 1991 року в зоні Перської затоки організацію узгоджених дій командування оперативної ланки багатонаціональних сил (БНС) з представниками ЗМІ було покладено на спеціально створений Міжвідомчий координаційний комітет з питань суспільної дипломатії. Робота журналістів регламентувалась спеціальними розпорядчими документами і мала певні обмеження, пов’язані з необхідністю конспірації, інформаційної безпеки тощо. В структурі БНС створювались близько 40 «журналістських пулів» та понад 150 робочих місць.

Під час операції в Косово 1999 року «Союзницька сила» інструментом формування суспільної думки стала прес-служба в Брюселі, яка була збільшена з 6 до 40 фахівців.

Іракська компанія 2003 року – приклад ведення інформаційно-комунікаційних операцій на якісно новому рівні. На тактичному рівні до складу підрозділів вводилися журналістські/репортерські команди, так звані Combat Camera (2-3 особи), які фіксували та передавали інформацію до прес-центрів бригад в режимі on-line. Ці команди виїжджали разом з підрозділом на всі заходи, включаючи бойові операції. Також створювались журналістські пули, роботу яких скеровувала прес-служба коаліційних сил.

З грудня 2002 року Пентагон почав здійснювати пропагандистське мовлення на Ірак за допомогою радіостанцій, розміщених на борту літака ЕС-130Е «Commando Solo». Ефективним також виявилось започаткування роботи «Радіо Сава» («Радіо Єднання»), яке фінансувалося Конгресом США і охоплювало більшу частину арабських країн.

З наведеного досвіду очевидно, що найдосконаліша система не буде працювати без продуктивної фіксації великих обсягів інформації безпосередньо в районі операції та оперативної (в режимі on-line) її передачі до відповідних прес-служб та журналістських пулів.