ООС: бойовики 14 разів обстріляли українські позиції, є загиблий і поранений

УНН. 18 червня збройні формування Російської Федерації 14 разів порушили режим припинення вогню та обстріляли наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм і 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї. Внаслідок ворожих обстрілів один наш захисник загинув, та ще одного воїна поранено. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресцентр штабу ООС.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, неподалік Авдіївки ворог в обідню пору та неодноразово у вечірній час застосував проти наших воїнів міномети калібру 120 мм і 82 мм, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Також за темної пори доби біля цього населеного пункту агресор задіяв снайперську зброю.

По українських захисниках, які виконують завдання в передмісті Мар’їнки загарбники чотири рази вели вогонь з ручних, автоматичних протитанкових і підствольних гранатометів та стрілецької зброї.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, поблизу Кримського противник зранку випустив 7 мін із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм, а у другій половині дня двічі обстріляли наші позиції із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Поруч із населеним пунктом Оріхове, російські найманці три рази відкривали вогонь по українських захисниках з, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

На жаль, внаслідок ворожих обстрілів один наш захисник загинув, та ще одного воїна поранено.

За даними розвідки, 18 червня українські оборонці знищили одну ворожу військову вантажівку та склад боєприпасів на мінометній позиції загарбників.

Від початку поточної доби, 19 червня, в районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Північ” російські збройні формування обстріляли наші позиції із гранатометів різних систем та стрілецької зброї поблизу Кримського. Також противник застосував міномети калібру 82 мм на підступах до Шумів.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Нагадаємо, бойовики обстріляли житлові квартали в Авдіївці, поранено жінку.

 

Напередодні на Донбасі загинув матрос ВМС

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 12:19 Уп

У середу в районі Операції об’єднаних сил від поранень загинув старший матрос Військово-Морських сил Ілля Струк.

Джерело: командування ВМС Збройних сил

Дослівно: “17 червня, під час ворожого обстрілу в районі Операції об’єднаних Сил від поранень загинув наш бойовий побратим – матрос Струк Ілля Миколайович”.

Деталі: Командування, весь особовий склад Військово-Морських Сил ЗСУ висловили щирі співчуття рідним і близьким військовослужбовця.

Нагадаємо:

17 червня збройні формування Російської Федерації 14 разів порушили режим припинення вогню. Внаслідок ворожих обстрілів один український військовий загинув, одного поранено та ще один боєць отримав бойове травмування.

 

На Донбасі бригада Холодний Яр ліквідувала вантажівку окупантів з боєприпасами

18 червня 93-я бригада Холодний Яр ліквідувала вантажівку окупантів із боєприпасами.

Про це інформує Генштаб ЗСУ у Facebook – Укрынформ.

“Сьогодні 93 бригада Холодний Яр ліквідувала вантажівку окупантів із боєприпасами. Цьому передувало знищення двох мінометів російських терористичних військ”, – повідомили у відомстві.

Зазначається, що останніми тижнями російські найманці обстрілювали позиції холодноярців з мінометів 120 калібру, заборонених Мінськими угодами. “Артрозвідка бригади засікла, звідки вівся вогонь і за допомогою безпілотника виявила місцезнаходження мінометних розрахунків. Окупантів змусили мовчати, вщент розбивши їхні укріплення та зброю”, – наголосили у Генштабі.

Уточнюється, що у четвер зранку українські бійці помітили біля цих позицій вантажівку окупантів.

“Терористи чи то підвезли БК, чи то навпаки вирішили перевезти звідти боєкомплект, що вцілів. У будь-якому разі 93 бригада Холодний Яр завадила їхнім планам. І тепер ці міни та снаряди більше ніколи не полетять у бік наших захисників”, – підсумували у Генштабі.

 

На Донбасі з початку року загинули шестеро цивільних, ще 42 поранені – ОБСЄ

Протягом перших п’яти місяців 2020 року у зоні конфлікту на сході України загинули 6 цивільних осіб, ще 42 отримали поранення, а також було пошкоджено 90 цивільних об’єктів.

Про це з посиланням на дані Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ поінформував постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 18 червня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Протягом перших 5 місяців 2020 року СММ зареєструвала понад 91 тис. порушень режиму припинення вогню на Донбасі, 48 жертв серед цивільного населення, включаючи шість загиблих, а також пошкодження 90 цивільних об’єктів, включаючи навчальні заклади, будинки, квартири та магазини, а також об’єкти електрогазової інфраструктури”, – заявив він.

Крім того, ще десятки повідомлень про цивільні жертви та пошкодження об’єктів перебувають на стадії підтвердження, як зазначається у щотижневому звіті місії ОБСЄ від 10 червня.

“Українські військові продовжують захищати свою землю від незаконних збройних формувань, якими керує та яких озброює і фінансує Росія. Лише минулого тижня один український військовослужбовець загинув, ще 11 отримали поранення на лінії зіткнення, на тлі збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 90%, як це було зафіксовано СММ. Все це – прямі результати розпочатого Росією конфлікту, який триває вже понад 6 років”, – заявив Цимбалюк.

Очільник української місії при ОБСЄ підкреслив, що Україна не хоче жодного дня продовження цієї війни на Донбасі: “Україна не розпочинала цю війну. Ми не хочемо жодного дня її продовження. Ми робимо все можливе, щоб зупинити цю війну мирним політико-дипломатичним шляхом, але, звичайно, без порушення таких “червоних ліній” як суверенітет та територіальна цілісність України”, – заявив він.

За словами дипломата, Україна активно шукає шляхи мирного врегулювання у рамках Нормандського формату та Мінського процесу, у тому числі шляхом посилення свого представництва у Тристоронній контактній групі. Натомість Росія продовжує ухилятися від своєї відповідальності як учасника конфлікту, прикриваючись своїми маріонетками на Донбасі та висуваючи вимоги, які не можуть бути виконані, щоб потім звинуватити в цьому Україну.

Як повідомлялося, у 2019 році на Донбасі загинули 26 цивільних і 140 – зазнали поранень.

 

Україна в ОБСЄ закликає скасувати російські закони, податки та валюту на Донбасі

Як і передбачено Мінськими домовленостями, суверенітет України на окупованих Росією територіях Донбасу має бути відновлений, а це передбачає і скасування введених там російських законодавства, податкової системи та валюти.

На цьому наголосив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 18 червня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми продовжуємо наші зусилля, спрямовані на врегулювання та пом’якшення тяжких безпекових, соціально-економічних та гуманітарних наслідків триваючої російської агресії. Суверенітет України на окупованих Росією територіях Донбасу повинен бути відновлений. Це було ціллю усіх трьох Мінських угод, схвалених Україною, Росією та міжнародною спільнотою у 2014 та 2015 роках. Російські законодавство, податкова система та валюта, які були незаконно введені з того часу російською стороною, мають бути скасовані”, – заявив він.

Цимбалюк зазначив, що українська делегація під час засідання Тристоронньої контактної групи 15 червня наголосила на необхідності повного відновлення дії українського законодавства на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України, відновлення систем оподаткування та розрахунків у межах українського правового поля.

“Необхідним є проведення інвентаризації державного та приватного майна на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Мова йде про підприємства усіх форм власності, включаючи відділення банківських установ, що були експропрійовані російською стороною. Делегація України також наполягала під час зустрічі на забезпеченні українськими операторами функціонування мобільного зв’язку на цих територіях, наголосивши, що йдеться насамперед про задоволення гуманітарних потреб”, – заявив очільник місії України в ОБСЄ.

Український дипломат наголосив, що наразі немає ознак того, що Росія готова припинити конфлікт, розпочатий нею у лютому 2014 року. Крім того, кремлівський режим продовжує руйнувати довгострокові перспективи майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зміцнюючи їхні соціальні, економічні та правові зв’язки з Російською Федерацією.

“Так звана “паспортизація” громадян України на Донбасі та в Криму є однією з найбільш небезпечних форм цієї політики. Примусове нав’язування російського громадянства на тимчасово окупованих територіях України є не лише грубим порушенням українського та міжнародного законодавства, а й неприйнятним елементом тиску на місцевих жителів”, – наголосив Цимбалюк.

Він додав, що українська сторона також засуджує нещодавню заяву російської окупаційної адміністрації про участь жителів окупованих районів Донецької та Луганської області, які мають незаконно видані російські паспорти, у голосування щодо поправок до конституції РФ – це ні що інше, як ще одне свідчення повної зневаги до суверенітету та територіальної цілісності Україна. Ми вдячні державам-учасницям, які здійснюють політику невизнання таких російських паспортів, і закликаємо інші країни діяти так само”, – заявив Цимбалюк.

Як відомо, російська окупаційна адміністрація на Донбасі впроваджує на підконтрольних територіях норми законодавства РФ, ввела російські податкову систему та валюту. Крім того, Росія здійснює незаконну паспортизацію жителів окупованого Донбасу, заявляючи, що до кінця року може видати українцям Донбасу до 800 тис. російських паспортів.

 

Фокус уваги до Криму треба перенести з “внутрішньоукраїнського” на міжнародний – Джапарова

Питання Криму треба порушувати на високому міжнародному політичному рівні, а фокус його має бути перенесений з “внутрішньоукраїнського” аспекту на саме міжнародний.

Про це сказала перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, виступаючи на відеоконференції “Окупований Крим: шлях до деокупації” 18 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На сьогодні найголовнішим є те, що ми повинні переглянути, змінити фокус нашої уваги. (Окупація Криму) – це не внутрішня українська історія, це більш широка перспектива Чорноморського регіону, Середземномор’я; це кейс, у який залучені багато країн”, – заявила Джапарова.

Вона зазначила, що те, що трапилося в 2014 році – це питання порушення міжнародного права, це питання безпеки та оборони. Те, що відбувається зараз, це мілітаризація регіону, розширення російського військового впливу, де Крим – випробувальна база російської армії. Це також загроза експансії російської агресії на більш широкий регіон.

“Я упевнена, що наслідки окупації не є внутрішньою історією України, вона має набагато більш широкий вплив на міжнародну безпеку, на оборону”, – підсумувала дипломат.

Вона повідомила, що зараз у МЗС проробляється ідея “перезапуску міжнародного формату, діалогової платформи, присвяченої Криму”. За її словами, це буде “багатовимірна платформа”.

Джапарова подякувала ЄС за продовження на рік кримського пакету санкцій, назвавши їх найбільш ефективним інструментом, підкреслила, що політика санкцій і невизнання анексії, так само як засудження порушень прав людини має продовжуватися та посилюватися. Зняття санкцій може вібдутися лише після завершення агресії, а не через пандемію, чого намагаються зараз досягнути росіяни, додала вона.

Вона також акцентувала на важливості доступу до окупованого Криму моніторинговим і міжнародним організаціям і місіям. Україна сподівається на візит спецпредставника ЄС з питань прав людини, якого готова проводити до адміністративного кордону з АРК. Вона також повторила, що Київ розраховує на “сильний голос ЄС” у питанні звільнення політв’язнів у Криму та на допомогу в притягненні до відповідальності винних у порушенні прав людини, злочину, який наразі залишається без покарання.

Як повідомляв Укрінформ, 18 червня Рада Євросоюзу оприлюднила рішення щодо продовження ще на рік обмежувальних заходів проти Російської Федерації за анексію Криму.

Обмежувальні заходи включають заборону на імпорт товарів походженням з Криму або Севастополя до ЄС, на інфраструктурні або фінансові інвестиції та на туристичні послуги в Криму і Севастополі. Заборона ЄС стосується також експорту певного переліку товарів та технологій для компаній, що діють у Криму, або для їх використання в секторах транспорту, телекомунікації, енергетики, а також для розвідки, розробки та видобутку нафти, газу або мінеральних ресурсів.

Ці санкції були вперше застосовані Євросоюзом у червні 2014 року у відповідь на спроби навмисного підриву територіальної цілісності України та її дестабілізації. Інші обмежувальні заходи проти РФ включають економічні санкції, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії, а також індивідуальні обмежувальні заходи.

 

InformNapalm визначив місце на Донбасі, де колона техніки з РФ перетинає кордон України

Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm оприлюднили унікальні знімки та визначили точні координати місця вторгнення колони російської техніки, яку раніше зафіксувала місія ОБСЄ на Донбасі, а також точку її прибуття в Луганській області.

Про це йдеться у публікації на сайті спільноти – Укрінформ.

“У щоденному звіті СММ ОБСЄ №134/2020 від 6 червня 2020 року повідомлялося, що безпілотний літальний апарат дальнього радіусу дії зафіксував автоколону вантажівок, які приховано в’їжджали на територію України в непідконтрольному районі Луганської області поблизу кордону з Російською Федерацію в місцях, не обладнаних системою пропуску. Переміщення вантажівок з РФ було досить деталізовано описане у розділі звіту СММ ОБСЄ. Проте бракувало візуальних деталей, які б могли засвідчити грубе порушення з боку Російської Федерації. Волонтерам міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm вдалося отримати унікальні знімки з БПЛА та провести їх додаткову геолокацію, щоб вказати точні координати як місця вторгнення російських колон, так і точку їх прибуття у Луганській області”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, розслідувачі опублікували знімки з безпілотника, які підтверджують текстову частину звіту місії ОБСЄ №134/2020 від 6 червня 2020 року.

Як зазначається, спираючись на початкові дані, зазначені у звіті ОБСЄ, волонтери InformNapalm визначили точні координати знімків на місцевості – зробили геолокаційну прив’язку.

Так, перший знімок фіксує колону вантажівок прямо безпосередньо біля кордону з РФ у координатах: 48.160698, 39.904193.

Другий знімок фіксує прибуття вантажівок у точку з координатами у Луганську: 48.538979, 39.325941.

“Волонтери InformNapalm за допомогою моніторингу відкритих джерел встановили, що ця територія давно використовується російськими окупаційними військами в якості бази для окремого батальйону матеріального забезпечення 2-го Армійського корпусу. Про це свідчить відео, яке було викладене пропагандистами терористичної організації “ЛНР” у 2015 році”, – йдеться також у публікації.

В InformNapalm також нагадали, що в березні 2020 року вони продемонстрували унікальний аерофотознімок, який доповнив текстові дані звіту СММ ОБСЄ №60/20 від 12 березня 2020 року щодо викриття трьох сучасних російських комплексів радіоелектронної боротьби: РБ-341В “Леєр-3”, Р-934Б “Синиця” та РБ-636 “Свєт-КУ”. Після публікації та поширення цієї чутливої для агресора інформації у Twitter усі офіційні сторінки мовних версій сайту InformNapalm вперше за 6 років були заблоковані.

“Російська Федерація протягом 6 років продовжує публічно заперечувати свою безпосередню участь у війні на Донбасі, проте численні докази міжнародних спостерігачів та волонтерів вказують, що РФ протягом всього періоду військового конфлікту грубо порушує норми міжнародного права, продовжує перекидати зброю та техніку, використовувати своїх кадрових військових, а також найманців, які здебільшого мають громадянство Російської Федерації. Мирне врегулювання конфлікту на Донбасі не можливе без виведення російських гібридних збройних формувань та техніки з території України: окремих районів Луганської та Донецької областей”, – наголошують волонтери спільноти.

Вони також закликали міжнародне співтовариство посилювати тиск на агресора, який у 21-му ст. розв’язав криваву війну у Європі, “бо якщо ці дії не будуть покарані, тоді наступною жертвою російських окупантів можуть стати вже інші європейські держави”.

 

Зеркаль розповіла, на якій стадії перебуває судовий процес у боротьбі за кримські активи Нафтогазу

УНН. Нафтогаз продовжує боротьбу за свої кримські активи і очікує отримати рішення у судовому процесі в 2020 році. Про це під час онлайн-дискусії “Нафтогаз. Що далі?” заявила радниця голови правління Нафтогазу Олена Зеркаль, передає УНН.

“Ми продовжуємо боротьбу за наші кримські активи. І шельф у цьому випадку – це один з активів, які ми втратили, на жаль. Але незважаючи на це, судовий процес триває. Арбітраж вже на стадії, коли він має прийняти рішення. І я думаю, що незважаючи на COVID-19 і намагання росіян перенести всі слухання на більш довгий період, ми отримаємо це рішення ще у цьому році”, – сказала Зеркаль.

Нагадаємо, близько 8 млрд доларів: Нафтогаз уточнив до трибуналу збитки від захоплення РФ активів у Криму.

 

У Президента заявили про незаконну “нову колонізацію” окупованого Криму

УНН. Однією з найбільших проблем, з якими на сьогодні стикається Україна щодо окупованого Криму – це незаконна російська “нова колонізація”. Про це на онлайн-дискусії у четвер заявив постійний представник Президента України Володимира Зеленського в АР Крим Антон Кориневич, передає кореспондент УНН.

“Однією з найбільших проблем для нас зараз… і ми говоримо про це на будь-якій міжнародній платформі, є “нова колонізація” Криму. Звичайно, коли ми говоримо про “колонізацію” Криму, ми говоримо про зміни демографічного складу населення у Криму. Російська Федерація реалізує комплексну політику, спрямовану на зміну складу населення у тимчасово окупованому Криму”, – сказав Кориневич.

За його словами, Росія незаконно витісняє з території Криму осіб, які сприймаються окупуючою державою як “загроза подальшої окупації і контролю над територією”.

“Українські та кримськотатарські журналісти, громадські діячі та інші особи, які не визнають спроби анексії Криму, виганяються з півострова. Вони (РФ – ред.) також сприяють незаконному переміщенню громадян Російської Федерації на територію окупованого Криму. І це військовослужбовці і члени їх сімей, співробітники правоохоронних органів, чиновники і т.д.”, – зазначив представник Президента.

Він підкреслив, що таким чином окупанти збільшують частку “лояльного населення”.

“Крім того, Російська Федерація переводить громадян України з Криму на постійне місце проживання на території Російської Федерації. Зокрема, офіційних співробітників правоохоронних органів України. І ми дійсно вважаємо, що зараз не менше 300 тисяч громадян Російської Федерації були переміщені з території Російської Федерації в тимчасово окупований Крим”, – підкреслив він.

За словами Кориневича, великою проблемою також є насильницька нейтралізація українських громадян Криму – так звана “паспортизація”, що означає, що українські громадяни повинні отримати російський паспорт, щоб убезпечити своє життя на тимчасово окупованій території.

Як повідомлялося в УНН, Міністерство закордонних справ у вівторок зробило заяву щодо російських паспортів, протиправно нав’язаних жителям тимчасово окупованій АР Крим та міста Севастополь російською окупаційною адміністрацією.

 

Україна привернула увагу ОБСЄ до застосування Росією “приватних армій” на Донбасі і у світі18.06.2020 14:40

Приватні військові компанії – один з “улюблених” дестабілізаційних засобів Російської Федерації, який вона приховано застосовує на сході України та в інших регіонах світу.

Про це йшлося під час проведеного Українським Головуванням чергового тематичного засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ з проблематики участі приватних військових компаній у збройних конфліктах на теренах ОБСЄ та поза його межами, повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

Зазначається, що від України на засіданні виступили представники Міністерства оборони та Служби безпеки України. Вони привернули увагу держав-учасниць ОБСЄ до фактів порушення Росією міжнародного права, тимчасової окупації частини території України на Донбасі та Автономної Республіки Крим.

“Українська сторона наголосила, що Росія бере активну участь у збройному конфлікті на сході України не тільки як повноцінна його сторона, але шляхом підтримки транскордонної терористичної діяльності. Для цього Росія вербує, готує та перекидає на територію України найманців приватних військових/охоронних компаній, озброєного “російського козацтва” та інших російських воєнізованих структур”, – йдеться у повідомленні.

Представники України також викрили приховану практику використання Росією згаданих парамілітарних структур в інших регіонах світу.

Держави ОБСЄ підтримали позицію України та засудили цю вкрай загрозливу діяльність Росії.

З огляду на зростаючу частку приватних військових та охоронних компаній у безпековому середовищі регіону ОБСЄ було наголошено на важливості забезпечення належного рівня нагляду та контролю на національному та міжнародному рівнях за їхньою діяльністю. Особливо важливим це є з точки зору міжнародного гуманітарного права.

Учасники заходу вказали на необхідність продовження роботи над розробкою юридично-зобов’язуючої міжнародної регуляторної бази у сфері діяльності приватних військових компаній та підтримали відповідні зусилля в рамках ООН.

 

З початку року окупанти на Донбасі 485 разів не пропустили місію ОБСЄ

Російські найманці від початку 2020 року 485 разів не дозволили спостережній місії ОБСЄ здійснювати моніторинг на непідконтрольній урядові України території.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

«Російські окупанти систематично перешкоджають діяльності СММ ОБСЄ, посилаючись на розповсюдження “COVID-19 ˮ або на необґрунтовані накази їхніх командирів. З початку 2020 року зафіксовано вже понад 485 подібних випадків», – йдеться в повідомленні.

12 червня Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк поінформував, що бюджет СММ ОБСЄ на період з квітня 2020 року до 31 березня 2021 року становитиме близько 110 млн євро, це більше майже на 10% у порівнянні з попереднім роком. Передусім місія планує збільшити сегмент спостереження користуючись з сучасних технологій – безпілотників, відеокамер тощо. Крім того, зросте кількість міжнародних спостерігачів. Зокрема, буде набрано 27 нових спостерігачів, а внаслідок передислокації персоналу до моніторингової команди буде додано ще 7 осіб.

Таким чином, протягом цього періоду – з квітня до кінця березня наступного року до моніторингу буде залучено на 34 особи більше. Загальна кількість міжнародних спостерігачів у складі СММ ОБСЄ в Україні становитиме 825 осіб.

 

Прокуратура Німеччина звинуватила Росію у замовному вбивстві чеченського командира

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 13:23 УП

Німецька прокуратура висунула громадянину Росії підозру у вбивстві колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі в Берліні в минулому році, стверджуючи, що злочин було виконано на замовлення уряду Росії.

З текстом обвинувачення ознайомилось німецьке видання Spiegel, повідомляє “Європейська правда“.

Генеральний прокурор Петер Франк звинувачує російський уряд в замовленні вбивства Зелімхана Хангошвілі, громадянина Грузії, минулого року.

“Державні органи центрального уряду Російської Федерації доручили злочинцеві ліквідувати жертву”, – йдеться у тексті звинувачення.

На думку німецької сторони, причиною послужило “вороже ставлення” майбутньої жертви до російської влади.

Колишнього польового командира часів другої чеченської війни Зелімхана Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в берлінському парку Малий Тіргартен.

Того ж дня в Берліні був затриманий підозрюваний убивця Вадим Красіков, який перебуває під вартою. ЗМІ повідомили, що підозрюваний мав тісні контакти з російськими спецслужбами, зокрема з ФСБ.

На місці злочину Красікова побачила молодь, коли він втікав через кущі, скинувши сумку та велосипед у ріку Шпреє.

Коли його заарештували, Красіков називав себе “Вадимом Соколовим”. Однак розслідування, проведені SPIEGEL, Bellingcat, “Інсайдером” та центром “Досьє” показали, що його особа, ймовірно, була сфальсифікована, а численні ознаки говорили про участь російських державних органів у створенні ідентичності “Соколова”.

 

Венеційська комісія прокоментувала путінські поправки до конституції

Російська Федерація, як країна-член Ради Європи, що ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, повинна виконувати рішення Європейського суду з прав людини.

Такою є оприлюднена у четвер думка Європейської комісії Ради Європи за демократію через право (Венеційська комісія) щодо запропонованих президентом Росії Володимиром Путіним змін до конституції, за якими РФ може не виконувати рішення ЄСПЛ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ратифікувавши Європейську конвенцію з прав людини та визнавши юрисдикцію Європейського суду з прав людини, вона (РФ – ред.) взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Суду. Відтак, не існує вибору виконувати або не виконувати постанови Страсбурзького суду: згідно із ст. 45 Конвенції, постанови ЄСПЛ є юридично зобов’язуючими”, – наголосили експерти Венеційської комісії.

У комісії зауважили, якщо у країнах конституція має переважну силу над Європейською конвенцією з прав людини, то це не означає, що рішення ЄСПЛ не повинні виконуватися.

Венеційська комісія також висловила занепокоєння запропонованими в РФ змінами до основного закону.

Як повідомлялося, 14 березня 2020 року у РФ був прийнятий запропонований президентом Путіним закон “Про удосконалення врегулювання окремих питань організації і функціонування публічної влади”.

Рада Європи спрямувала до Венеціанської комісії запит на опрацювання експертизи щодо цього проєкту конституційних змін 27 травня, реагуючи на звернення 128 російських юристів, політологів та правозахисників.

Згідно з цими поправками пропонується відмовлятися від виконання рішень міжнародних судів, включаючи ЄСПЛ.

“Всенародне голосування” щодо запропонованих поправок до конституції пройде в РФ 1 липня 2020 року.

Водночас поправки передбачають “обнулення” президентських строків Путіна, який за нинішньою конституцією РФ не може висувати свою кандидатуру на президентських виборах після двох поспіль шестирічних періодів перебування на цьому посту.

 

Болтон підтвердив, що Трамп тиснув на Україну для компромату на суперників – NYT

Ексрадник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон у своїх мемуарах підтвердив, що президент Трамп призупинив оборонну допомогу Україні задля отримання компромату на своїх політичних суперників-демократів.

Про це йдеться в публікації The New York Times про книгу Болтона “Кімната, де це сталося”, вихід якої запланований на наступний вівторок – Укрінформ.

“Трамп 20 серпня (2019 року – ред.) заявив, що не налаштований надсилати їм (українській стороні – ред.) щось, допоки не будуть передані всі матеріали “російського” розслідування, пов’язані з Клінтон і Байденом”, – цитує видання матеріали з книги.

Болтон також зазначив, що він особисто, держсекретар США Майкл Помпео й міністр оборони Марк Еспер намагалися вісім-десять разів змусити Трампа поновити підтримку України.

Крім того, ексрадник Трампа написав, що Палата представників під час процесу імпічменту мала розслідувати не лише тиск Трампа на Україну у спробі отримати перевагу над суперниками в США, але й інші випадки.

Так, Болтон описує кілька епізодів, коли президент хотів припинити кримінальні розслідування, щоби фактично посприяти диктаторам, які йому подобалися. У цьому зв’язку згадуються, зокрема, випадки, пов’язані з компаніями в Китаї й Туреччині.

“Ця модель виглядала як перешкоджання правосуддю, способу життя, який ми не могли прийняти”, – цитує видання Болтона, який зізнався, що повідомив про свої занепокоєння генпрокурору Вільяму Барру.

Ексрадник Трампа також заявив у книзі, що президент відверто пов’язував торговельні переговори з Китаєм зі своїм політичним рейтингом. Зокрема, як пише Болтон, Трамп просив президента Китаю Сі Цзіньпіна придбати багато американської сільськогосподарської продукції, щоби допомогти йому перемогти у фермерських штатах на виборах цього року.

Нагадаємо: публікація книги “Кімната, де це сталося” запланована на 23 червня. Раніше цього тижня Міністерство юстиції США подало позов проти Джона Болтона у спробах завадити виходу мемуарів.

 

 

Тегеран готовий віддати Києву “чорні скриньки” збитого літака МАУ, але є умова

Іран готовий віддати Україні “чорні скриньки” збитого над Тегераном українського літака авіакомпанії “МАУ”, якщо Київ забезпечить необхідні умови для експертизи.

Про це заявив міністр доріг і міського розвитку Ірану Мохаммад Есламі, інформує NRT – Укрінформ.

“Необхідне співробітництво в цьому питанні передбачає розшифровку “чорних скриньок” в Україні у присутності експертів ІКАО (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.)”, – сказав він.

За словами Есламі, в іншому випадку розшифровка “чорних скриньок” відбудеться у Франції.

“Якщо ці умови не будуть виконані, то розшифровка (“чорних скриньок” – ред.) відбудеться у Франції”, – додав іранський міністр.

Він зазначив, що раніше у Києва “не було технічних можливостей для розшифровки цих скриньок”.

Раніше заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін заявив, що іранська сторона має до завершення сесії ради ІКАО 26 червня або передати на розшифровку “чорні скриньки” збитого літака МАУ, або пояснити, чому досі цього не зроблено.

Як повідомляв Укрінформ, 8 січня 2020 року після вильоту з тегеранського летовища ім. Імама Хомейні було збито двома ракетами літак авіакомпанії МАУ. На борту перебували 176 осіб: 167 пасажирів та дев’ятеро членів екіпажу. Всі вони загинули. Серед них 11 українців — двоє пасажирів та члени екіпажу. Також серед загиблих — громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великої Британії.

Спочатку іранська сторона стверджувала, що катастрофа сталася через технічну проблему літака, проте 11 січня Іран визнав, що авіалайнер був помилково збитий бійцями Корпусу вартових Ісламської революції.

Згодом також стало відомо, що літак МАУ був збитий двома ракетами зенітно-ракетної системи “Тор-М1”, яку Іран отримав з РФ.

Міжнародна група з координації допомоги жертвам катастрофи літака МАУ наполягала на передачі бортових самописців до Франції, яка має необхідні технічні можливості для розшифрування.

Офіційний представник Ірану в міжнародній організації цивільної авіації ще у березні погодився передати бортові самописці Франції або Україні для аналізу, проте досі цього не було зроблено.

Наразі в Ірані затримано шістьох обвинувачених у зв’язку зі справою збитого літака МАУ.

 

Євросоюз продовжив на рік “кримські” санкції щодо Росії

Рада ЄС 18 червня продовжила ще на рік санкції проти Росії, запроваджені за незаконну окупацію Криму.

Про це повідомив у Twitter міністр закордонних справ Дмитро Кулеба – Укрінформ.

«Сьогодні Рада ЄС продовжила до червня 2021 санкції проти РФ за незаконну окупацію Криму. Вдячний за це рішення», – написав дипломат.

Він додав, що треба підвищувати тиск за порушення прав людини, «паспортизацію», запуск залізничного сполучення через Керченську протоку і незаконні голосування у Криму.

Як уже повідомляв Укрінформ, Європейський Союз у липні 2014 року запровадив економічні санкції проти Росії за анексію Криму та дії з дестабілізації ситуації на сході України. У вересні 2014 року ці санкції було посилено.

 

Меркель: Пандемія показала крихкість проєкту ЄС

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 11:45 УП

У своєму виступі в парламенті Німеччини в четвер канцлерка Ангела Меркель заявила, що коронавірус став найбільшим викликом, з яким Європейський союз зіткнувся у своїй історії.

Меркель торкнулась питань, які, на її думку, будуть домінувати під час майбутнього шестимісячного головування Німеччини в Раді Європейського союзу, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW.

“Пандемія показала, наскільки крихким є європейський проєкт”, – сказала канцлерка.

“Європа показала себе вразливою. Згуртованість і солідарність ніколи не були такими важливими, як сьогодні”, – додала вона.

Наслідки пандемії також показали, що Європі необхідно взяти на себе більше відповідальності в глобальному масштабі, вважає Меркель. За її словами, авторитарні правителі використовували кризу в своїх інтересах.

“Вони хочуть підірвати верховенство права. Вони хочуть підірвати гідність людей. Вони хочуть підірвати права людини і громадянські права”, заявила Меркель.

Вона підкреслила, що поширення дезінформації потребує протистояння у Європі та світі.

Раніше низка європейських лідерів, серед яких Ангела Меркель та Еммануель Макрон, закликали ЄС краще готуватися до майбутніх пандемій.

 

Українська армія отримала перший модернізований дрон-розвідник SPECTATOR-M1

ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова, що входить до складу Державного Концерну “Укроборонпром”, виконало замовлення Міністерства оборони України на поставку безпілотного авіаційного комплексу SPECTATOR-M1, виготовленого в рамках ДОЗ.

Про це повідомляє пресслужба Укроборонпрому – Укрінформ.

“Це перша поставка Збройним Силам України безпілотного авіаційного комплексу цієї модифікації. SPECTATOR-M1 – наша спільна розробка разом із науковцями Національного технічного університету України “КПІ”, у цій модифікації підсилено основні переваги попередніх моделей – відмінна аеродинаміка, малопомітність, захищеність від систем радіоелектронної боротьби. Закінчувати роботи над комплексом довелося під час карантину, але ми, попри все, виконали свої зобов’язання перед Міністерством оборони”, – цитує пресслужба голову правління ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова В’ячеслава Проценка.

 

Як повідомляється, БпАК SPECTATOR-M1 призначений для розвідки місцевості, може бути використаний для моніторингу державного кордону, пошуково-рятувальних операцій, моніторингу водних та лісовий масивів тощо.

Завдяки вдалій аеродинаміці один такий безпілотник може перебувати в повітрі понад дві години та охоплювати зону радіусом до 30 км. Повторний запуск БПЛА займає до десяти хвилин і не потребує спеціальних злітних майданчиків чи додаткового аеродромного устаткування для експлуатації. З детальними характеристиками та функціональними особливостями комплексу можна ознайомитися на сайті Укроборонпрому.

SPECTATOR-M1 пройшов випробування та був прийнятий на озброєння ЗСУ у червні 2019 року. Попередні модифікації БпАК “Spectator M1” поставляються Міністерству оборони та Прикордонній службі України з 2015 року. У 2018 році команді фахівців, що працювали над реалізацією проєкту БпАК “Spectator” було присуджено Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.

 

Рада дозволила ДП “Антонов” передати Антикорупційному суду будівлю у Києві

ВР ухвалила закон “Про внесення змін до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості Державного підприємства “Антонов” щодо уточнення питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення ВАКС приміщенням” (3350).

За відповідне рішення проголосували 244 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ухвалення запропонованого законопроєкту дозволить завершити передачу Вищому антикорупційному суду нежитлової будівлі (літера А) по просп. Перемоги, 41, у м. Києві, яку на даний час Вищий антикорупційний суд вже використовує, а також сприятиме покращенню стану Державного підприємства «Антонов» через погашення частини його зобов’язань перед бюджетом шляхом передачі прав на непрофільний актив, який не використовувався підприємством «Антонов» до цього часу», – йдеться в тексті пояснювальної записки.

Згідно із проголосованим законопроєктом, депутати доповнили закон «Про реструктуризацію заборгованості Державного підприємства «Антонов» статтею 11, яка створює передумови для передачі до сфери управління Вищого антикорупційного суду будівлі, де зараз тимчасово розміщено шість колегій суддів, які здійснюють правосуддя як суд першої інстанції.

Також Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду” (№3348). За відповідне рішення проголосували 253 народні депутати.

Документ доповнює закон “Про Вищий антикорупційний суд” положенням, згідно з яким суд отримає право здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Також з метою забезпечення єдиного підходу до стандартів діяльності суддів у законі передбачено встановити однакові строки здійснення повноважень слідчими суддями ВАКС та суддями місцевих судів (зараз обрання слідчих суддів ВАКС можливо тільки на один рік, без права переобрання два роки поспіль – ред.).

Як повідомлялося, Комітет ВР з питань антикорупційної політики 16 травня рекомендував Раді ухвалити в другому читанні законопроєкт №3348 “Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду”.

 

У Росії розблокували Telegram

Російське наглядове відомство Роскомнагляд оголосив, що за домовленістю з Генпрокуратурою РФ зніме обмеження доступу до месенджера Telegram.

Про це повідомляється на сайті відомства – Укрінформ.

«Позитивно оцінюємо висловлену засновником Телеграм готовність протидіяти тероризму та екстремізму. За погодженням з Генеральною прокуратурою РФ Роскомнагляд знімає вимоги щодо обмеження доступу до месенджера Телеграм», – сказано в повідомленні.

Раніше 4 червня засновник Telegram Павло Дуров закликав російську владу відмовитися від блокування месенджера і дозволити «30 мільйонам користувачів Telegram в Росії більш комфортно використовувати сервіс».

15 червня до Держдуми внесли законопроєкту про розблокування Telegram в Росії. Автори документа відзначали, що російські чиновники під час епідемії COVID-19 офіційно використовують месенджер «як один зі своїх основних інформаційних ресурсів».

Як відомо, месенджер Telegram був заблокований в Росії з 13 квітня 2018 року через відмову надати ФСБ ключі шифрування до листування користувачів. Роскомнадзор блокував кілька мільйонів IP-адрес, в тому числі в підмережах Amazon, які, за твердженням відомства, використовували для уникнення блокування. Попри спроби заблокувати застосунок, Telegram продовжив переважно стабільно працювати в Росії

 

Конкурента Лукашенка затримали для допиту – ЗМІ

Кандидата у президенти Білорусі Віктора Бабаріко, про зникнення якого сьогодні повідомив його штаб, затримав для допиту Департамент фінансових розслідувань.

Про це інформує білоруська служба Радіо Свобода – Укрінформ.

“У штабі потенційного кандидата у президенти повідомили, що Віктора Бабаріко та його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабаріко, утримують у Департаменті фінансових розслідувань”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Бабаріко та його син Едуард, який очолює передвиборний штаб батька, сьогодні вранці були доставлені до Департаменту. Приводом для затримання, як зазначає видання, названо “несплату податків та легалізацію незаконно отриманого прибутку” у рамках розслідування кримінальної справи щодо Белгазпромбанку.

Водночас штаб кандидата повідомляє про обшуки в будинку сина кандидата у президенти, що відбуваються без присутності власника.

Як повідомлялося, претендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабаріко та його син перестали виходити на зв’язок після того, як вранці 18 червня повезли здавати підписні листи до виборчої комісії.

ЗМІ називають Віктора Бабаріко головним конкурентом Олександра Лукашенка, який балотується на шостий термін.

11 червня фінансова міліція Білорусі прийшла з обшуками в Белгазпромбанк, головою якого раніше був Бабаріко. Було затримано 15 осіб, вилучено понад 4 мільйони доларів, а також цінні папери на суму понад 500 тисяч доларів. За повідомленнями, обшуки проводяться в рамках кримінальної справи за підозрою в ухиленні від сплати податків і легалізації отриманих злочинним шляхом коштів. Керівник Комітету державного контроля заявив про наявність доказів причетності Бабаріко до справи.

Вибори президента Білорусі мають відбутися 9 серпня.

 

ЄС нагадав країнам Східного партнерства про п’ять ключових пріоритетів

Євросоюз закликає країни Східного партнерства повною мірою скористатися всіма перевагами рамкових домовленостей з Євросоюзом, що вже існують.

Так президент Європейської ради Шарль Мішель та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 18 червня під час прес-конференції за підсумками віртуального саміту лідерів країн Східного партнерства, відповіли на запитання преси щодо реакції ЄС на очікування Грузії, Молдови й України, щодо набуття довгострокової європейської перспективи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вже існуючі угоди надають нам величезний потенціал. Наприклад, угоди про асоціацію та про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Грузією, Молдовою і Україною – вони представляють собою 70 відсотків від законодавства Євросоюзу. Тож існує величезний потенціал. Наше послання є дуже ясним – ми хочемо покращити взаємини. Тому що це партнерство є для нас стратегічним, і воно буде залишатися таким», – зауважив з цього приводу голова Європейської ради.

Президент Єврокомісії звернула увагу на різний рівень кооперації з Європейським Союзом, який мають різні країни Східного партнерства. Євросоюз будує відносини з кожною з цих країн на основі індивідуальних досягнень, тож зараз, є важливим повністю виконати вже існуючі двосторонні домовленості, включаючи угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Грузією, Молдовою і Україною.

«Ми на тому етапі, коли важливо отримати найбільше від того, що ми вже маємо і що є можливим з угодами, які вже були підписані», – зауважила Урсула фон дер Ляєн.

Разом з тим вона нагадала про п’ять ключових пріоритетів: це розвиток економічного співробітництва, створення нових робочих місць та перспектив; вдосконалення системи державного управління, розвиток демократичних інституцій, захист прав людини, дотримання гендерної рівності та верховенства права; цифрова трансформація в країнах-партнерах, сприяння їх технологічному розвитку та створення умов для участі у єдиному цифровому ринку; інноваційній економічний розвиток на основі «зеленої» трансформації; сталий регіональний розвитку, включаючи розбудову новітньої економічної та соціальної інфраструктури, сприяння розвитку зрілого та справедливого громадянського суспільства.

Як зауважив Шарль Мішель, ці п’ять напрямків, які були оговорені сьогодні під час телеконференції лідерів країн ЄС та країн Східного партнерства, будуть покладені в основу політичної декларації, що має бути погоджена під час наступного, вже «фізичного» саміту, який має відбутися у Брюсселі у березні 2021 року.

Як повідомляв Укрінформ, черговий саміт Східного Партнерства планували провести у червні 2020 року, перенесли через пандемію COVID-19. В

18 червня відбулася зустріч глав держав та урядів країн ЄС та шести країн Східного Партнерства в режимі телеконференції. Лідери підбили підсумок співпраці в форматі цієї ініціативи ЄС за 11 років від її започаткування, обговорили найважливіші напрямки двосторонньої та багатосторонньої співпраці на період до 2030 року та погодили час і місце проведення наступного «фізичного» саміту.

 

Рішення “Норманді” не виконуються попри конструктив України – ЄС

Через 6 місяців після Нормандського саміту у Парижі занадто мало виконано прийнятих на ньому узгоджених висновків попри конструктивний підхід керівництва України.

Про це йдеться у заяві ЄС щодо триваючої агресії Росії проти України та незаконної окупації Криму, оприлюдненій у четвер, 18 червня, під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Минуло 6 місяців з часу Нормандського саміту у Парижі, коли лідери Росії, України, Франції та Німеччини домовились про низку кроків, необхідних для виконання Мінських домовленостей, включаючи повне та всеохоплююче припинення вогню. На жаль, окрім продовження дії закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” та двох обмінів пов’язаних із конфліктом в’язнів, замало було досягнуто попри конструктивний підхід українського керівництва”, – йдеться у заяві.

Натомість, у Євросоюзі звернули увагу на те, що жертв конфлікту, як і руйнувань будівель та інфраструктури, з кожним днем на Донбасі стає все більше, оскільки повного припинення вогню так і не вдалося досягти.

“Ця негативна тенденція підкреслила нагальність та необхідність досягнення всебічного припинення вогню, що є життєво важливою умовою мирного врегулювання конфлікту та повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – зазначається у заяві.

Як повідомляв Укрінформ керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 17 червня заявив, що Україна зробила все для того, щоб – за наявності політичної волі іншої сторони — домовленості Паризького саміту Нормандської четвірки були виконані в короткий проміжок часу. Та додав, що розраховує, що зустріч лідерів нормандського формату може відбутися в найближчі місяці.

Водночас час він уточнив, що запит на зустріч лідерів зі сторони будь-кого з чотирьох учасників формату може надійти тільки після того, як можна буде сказати, що все паризькі домовленості виконані.

9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч глав держав Нормандське четвірки-України, Франції, Німеччини та Росії. Тоді лідери в тому числі домовилися продовжити роботу в нормандському форматі і провести наступну зустріч на вищому рівні через 4 місяці.

 

Східне партнерство корисне для України, якщо наближає нас до членства в ЄС – Зеленський

Східне партнерство корисне для України, якщо наближає нашу державу до членства в ЄС.

На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський під час виступу на відеоконференції лідерів Східного партнерства, інформує пресслужба Президента – Укрінформ.

«Східне партнерство не має обмежувати амбіції партнерів. Комусь достатньо політичного діалогу, комусь – стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне інтеграції до спільного ринку на основі «чотирьох свобод», а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС», – заявив Зеленський.

Зеленський нагадав, що від початку метою ініціативи була розбудова спільноти ЄС з партнерами, які розділяють європейські цінності та принципи. Та наголосив, що перевагами такого об’єднання мають користуватися всі громадяни країн-учасниць.

Президент висловив упевненість у можливості спільно подолати виклики сьогодення, зокрема наслідки пандемії Covid-19, за допомогою поглиблення інтеграції та збільшення координації між країнами, а не завдяки політичній самоізоляції та протекціонізму.

«Ця зустріч – прекрасна нагода обговорити подальшу співпрацю задля виходу з поточної кризи та подолання подібних викликів у майбутньому. Перед нами стоять дуже непрості завдання: захистити життя та здоров’я громадян, відновити міжлюдські та ділові контакти, вивести економіку з кризової траєкторії», – зазначив він.

Зеленський подякував Євросоюзу за підтримку, зокрема за нову програму макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд євро, яка, як наголошується, є важливою та своєчасною.

Президент додав, що Україна розраховує на співпрацю з ЄС у закупівлі вакцини проти COVID-19, щойно вона буде виготовлена.

Зеленський уточнив, що Україна зі свого боку також підтримувала європейських партнерів. Зокрема, українські медики прийшли на допомогу італійським колегам, а українські літаки доправляли медичні вантажі до багатьох країн ЄС. «Впевнений, гасло Stronger Together сьогодні актуальне як ніколи», – наголосив Президент.

Він додав, що Україна здатна робити внесок у зміцнення стабільності та безпеки на Європейському континенті.

«Україна здатна робити внесок у зміцнення стабільності та безпеки в регіоні: брати участь у місіях, військових та безпекових проєктах ЄС, ініціативах, спрямованих на боротьбу з інформаційними та гібридними загрозами, дезінформацією тощо», – наголосив Президент.

Зеленський зазначив, що свідченням цього стало надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО.

Він зазначив, що стабільне безпекове середовище, фундаментом якого є суверенітет і територіальна цілісність держав, – головна передумова для реалізації цілей ініціативи Східного партнерства.

За його словами, основні цілі ініціативи — це зміцнення демократії, впровадження реформ, верховенство права, повага до прав і свобод людини.

«На мою думку, Європейський Союз ще не використав повною мірою свій потенціал задля безпеки на Європейському континенті», – зауважив Зеленський.

Президент нагадав, що розмір окупованої української території та кількість українців, які опинилися там, дорівнюють площі та населенню деяких країн ЄС.

«Знаю, вважається, що Східне партнерство не є інструментом для врегулювання конфліктів. Водночас ми не можемо дозволити зовнішнім гравцям надалі дестабілізувати ситуацію в регіоні та створювати нові й нові гарячі точки», – сказав він.

За словами Президента, виникнення конфліктів на територіях партнерів зовсім не означає, що соціально-економічні та безпекові проблеми не можуть перекинутися на країни ЄС.

Як повідомлялося, 18 червня проходить зустріч лідерів Східного партнерства у форматі відеоконференції. У ній візьмуть участь глави держав і урядів 27 країн-членів ЄС, а також лідери країн-учасниць Східного партнерства – Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіки Молдова та України.

 

Кулеба і Лінкявічус обговорили підтримку Литвою євроінтеграційних прагнень України

Глави МЗС України Дмитро Кулеба обговорив з литовським колегою Лінасом Лінкявічусом підтримку Литовською Республікою євроінтеграційних прагнень України.

Про це повідомляє пресслужба МЗС за результатами телефонної розмови міністрів – Укрінформ.

«Литовський міністр привітав українського колегу з нагоди приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО. Дмитро Кулеба подякував Литві за підтримку на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції України», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що співрозмовники, серед іншого, обговорили питання підтримки євроінтеграційних прагнень України з боку Литви перед початком відеоконференції за участю лідерів країн-учасниць, країн-членів ЄС та керівництва Євросоюзу.

Очільники зовнішньополітичних відомств окремо зупинилися на стані переговорів у рамках Нормандського формату та імплементації Мінських домовленостей.

Лінкявічус висловив налаштованість Литви якнайшвидше відновити пряме авіасполучення між Україною та Литвою.

На порядку денному розмови перебували питання мінімізації негативних наслідків пандемії для подальшого розвитку двосторонньої торгівлі та інвестиційного співробітництва. Міністри приділили особливу увагу просуванню перспективних економічних проєктів на ринках обох країн, а також заходам з регулювання режиму двосторонньої торгівлі з неухильним дотриманням при цьому принципів, норм та вимог СОТ.

Як повідомлялося, 18 червня пройде зустріч лідерів Східного партнерства у форматі відеоконференції. У ній візьмуть участь глави держав і урядів 27 країн-членів ЄС, а також лідери країн-учасниць Східного партнерства – Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіки Молдова та України.

Під час відеосаміту Східного партнерства запланований виступ Президента України Володимира Зеленського щодо координації зусиль при реагуванні на пандемію COVID-19, а також перспективи членства України в Європейському Союзі.

 

Белград не визнає Косово в обмін на вступ до ЄС – президент

Влада Сербії не буде визнавати незалежність Косово в обмін на членство в Європейському Союзі.

Про це на пресконференції у Белграді заявив президент Сербії Александар Вучич, передає B92 – Укрінформ.

«Якщо мені потрібно бути чітким і однозначним, у питанні, чи згодні ми визнати Косово в обмін на членство в ЄС, то моя відповідь буде – ні», – сказав він.

За словами Вучича, для Сербії це не буде легкою ситуацією.

Водночас, він зазначив, що нині тривають дипломатичні перемовини щодо вирішення статусу Косова.

Раніше стало відомо, що Білий дім прийме лідерів із Сербії та Косова 27 червня з метою просування зусиль на шляху пошуку остаточного мирного врегулювання.

Косово, колишній сербський автономний край, у січні 2008 року оголосило незалежність, яку підтримали США та більшість країн ЄС. Проте й досі це частково визнана держава, яка не є членом ООН. Водночас для Сербії вирішення питання Косова є важливою умовою для вступу до Євросоюзу.

 

Президентство Байдена дасть Україні потужнішу підтримку США ніж зараз – експерт

Перемога Джо Байдена на виборах президента США цього року означатиме для України більш потужну підтримку, у тому числі у сфері оборони й безпеки, ніж вона має під час президентства Дональда Трампа.

Таке переконання висловив у четвер у Вашингтоні ексрадник міністра оборони США, старший директор Центру Байдена з питань дипломатії та глобальної взаємодії Майкл Карпентер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Думаю, президентство Байдена було би набагато потужнішим, орієнтованим на більшу підтримку України, як було тоді, коли Джо Байден перебував на посаді віцепрезидента”, – зауважив експерт під час заходів щорічного саміту Робочої групи США-Україна.

Карпентер нагадав, що Байден в адміністрації Барака Обами фактично очолював український напрям зовнішньої політики США, підтримував зусилля щодо боротьби з корупцією, надання допомоги Україні та запровадження санкцій проти Росії.

Водночас, експерт підкреслив, що нинішній президент, Дональд Трамп, як стало відомо з мемуарів його ексрадника з питань нацбезпеки Джона Болтона, зупинив оборонну допомогу Україні на догоду своїй виборчій кампанії.

“Отже, немає сумнівів, що політика Джо Байдена (на підтримку України – ред.) буде набагато міцнішою”, – підкреслив Карпентер.

Він уточнив, що це охоплюватиме як питання верховенства права, так і “дуже-дуже потужну підтримку” України у військовій сфері, утому числі летальною зброєю та засобами безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, у середу низка американських ЗМІ почали оприлюднювати уривки з мемуарів Болтона “Кімната, де це сталося”, де він розповідав про період перебування в команді президента Трампа на посаді радника з питань нацбезпеки.

Зокрема, Джон Болтон підтвердив, що президент Трамп призупинив оборонну допомогу Україні задля отримання компромату на своїх політичних суперників – Джо Байдена та Гілларі Клінтон. Крім того, ексрадник президента заявив, що той був не радий запроваджувати санкції проти Росії та навіть заблокував офіційну заяву з критикою Кремля з нагоди десятої річниці вторгнення РФ в Грузію.

 

Суд ЄС визнав незаконним угорський закон про фінансування НУО

УНН. Закон в Угорщині, що посилює контроль держави над неурядовими організаціями (НУО) з іноземним фінансуванням, порушує законодавство Європейського Союзу. Таке рішення виніс у четвер, 18 червня, Суд ЄС в Люксембурзі. Про це повідомляє УНН з посиланням на DW.

Закон, який був прийнятий в 2017 році урядом прем’єра Віктора Орбана, зобов’язує НУО, які отримують з-за кордону кошти у понад 24 тисячі євро на рік, реєструватися в якості “організацій, які отримують вигоду від іноземного фінансування” і подавати список своїх найважливіших іноземних спонсорів.

З точки зору суддів у Люксембурзі, ці норми порушують право на вільний рух капіталів, на приватну сферу і захист даних, а також основне право на свободу об’єднань.

Положення цього закону є “такими, що дискримінують і обмежують” рух капіталів, вони здатні створити “клімат недовіри” до НУО, йдеться в мотивувальній частині рішення суду.

В грудні 2017 року Єврокомісія подала позов проти Будапешта в конфлікті довколо законів про НУО, а також щодо університетів, які отримують фінансування з-за кордону.

Пакет нормативних актів, що отримав назву “зупинити Сороса”, був спрямований проти діяльності в Угорщині американського мільярдера угорсько-єврейського походження Джорджа Сороса.

Нагадаємо, Угорщина так і не зняла вето на проведення комісії “Україна-НАТО”.

 

НАТО створює спецфонд на випадок другої хвилі коронавірусу – Столтенберг

Міністри оборони НАТО, які завершили сьогодні дводенні переговори в форматі телеконференції, погодили пакет запобіжних заходів на випадок можливої другої хвилі пандемії СOVID-19 та будь-яких інших подібних криз у сфері охорони здоров’я.

Про це у четвер під час підсумкової пресконференції розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Світові медичні організації попереджають, що ми можемо побачити другу хвилю пандемії. Тож НАТО готується надавати потужну підтримку цивільним зусиллям, якщо це трапиться. Сьогодні міністри ухвалили три рішення. Ми погодили новий оперативний план, що дозволить надавати підтримку союзникам і партнерам. Ми також вирішили зробити запаси медичного обладнання та постачання. Нарешті, ми погодили створення нового фонду, який дозволить нам робити швидкі закупівлі медичних товарів та послуг”, – сказав Столтенберг.

Він привітав той факт, що багато союзників погодилися надати медичне обладнання до цих запасів, які є, та зробити внесок у спільне фінансування, що є ознакою єдності і солідарності Альянсу.

“НАТО ефективно підтримувало союзників та партнерів під час першої хвилі СOVID-19. Ми готові підтримувати одне одного у випадку, якщо прийде другий удар пандемії, щоб зменшити страждання та зберегти життя. У цьому ми тісно співпрацюємо з Європейським Союзом та іншими міжнародними партнерами. Ми нарощуватимемо нашу готовність, аби дати відповідь на будь-які прояви кризи у сфері охорони здоров’я у майбутньому”, – додав генеральний секретар Альянсу.

Він окремо наголосив на тому, що навіть в умовах пандемії НАТО та всі країни-союзниці докладають зусилля, щоб забезпечити ефективність політики стримування й оборони Альянсу.

“Ми вживаємо всі необхідні заходи, щоб наші сили зберігали пильність та були готовими відповісти на будь-які загрози. Важливо, щоб ця криза у сфері охорони здоров’я не перетворилася на кризу у сфері безпеки”, – підкреслив Столтенберг.

 

У світі від коронавірусу померли 453 тисячі осіб

19 червня. УНН. Станом на ранок п’ятниці загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 453,268 осіб. У свою чергу, одужали 4,142,111 людина. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 8,463,533 особи інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (2,189,128), Бразилія (978,142), Росія (560,321), Індія (366,946), Велика Британія (301,935), Іспанія (245,268), Перу (240,908), Італія (238,159), Чилі (225,103), Іран (197,647), Франція (195,272), Німеччина (189,817) і Туреччина (184,031).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США — 118,421 особа, Бразилії — 47,748, Великій Британії — 42,373, Італії — 34,514, Франції — 29,606 та Іспанії — 27,136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Нагадаємо, в Україні вже понад 34 тис. випадків COVID-19, за добу антирекорд – 829.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 829 випадків коронавірусу

18.06.2020 08:48

Станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них за добу – 829.

Про це повідомляється на спеціальному ресурсі РНБО з моніторингу поширення епідемії коронавірусу Укрінформ.

Так, згідно з оприлюдненими вранці у четвер даними, в Україні лабораторно підтверджено 34 063 випадки COVID-19, за добу зареєстровано 829 нових.

Одужали 14 943 осіб, Летальних випадків внаслідок COVID-19 – 966.

Зафіксовано 23 нових летальних випадків.

 

У Києві за минулу добу підтвердили 58 випадків COVID-19

На четвер, 18 червня, в столиці вже 4 084 підтверджених випадки захворювання на COVID-19.

Про це поінформував Київський міський голова Віталій Кличко у Facebook – Укрінформ.

“Іще на 58 людей за минулу добу збільшилася кількість жителів Києва, в яких виявили захворювання на коронавірус. Одна людина померла”, – зазначив він.

Серед тих, хто захворів: 25 жінок віком від 24 до 79 років. І три дівчинки, яким 5, 7 та 12 років. 28 чоловіків від 19 до 95 років. Та двоє хлопчиків, віком 2 і 7 років.

Захворіли й четверо медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 10 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

За словами Кличка, одужали за минулу добу 56 людей. Усього коронавірус подолали 1 286 жителів столиці.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Солом’янському районі – 11, в Оболонському – 8 та у Святошинському – 7 випадків.

Як повідомлялося, станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них за добу – 829.

 

Без карантину в Україні від коронавірусу могли б померти 145 тисяч людей — Ляшко

Без запровадження карантину в березні в Україні, за найгіршим сценарієм, могло б бути 145 тис. померлих від коронавірусу до кінця 2020 року.

Про це на брифінгу 18 червня заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якби ми в березні не запровадили карантин, то до кінця цього року мали б за найбільш неоптимістичним сценарієм, без карантинних заходів 145 тис. померлих на території України”, – сказав Ляшко.

Він зазначив, що запровадження карантину до спалаху коронавірусу було виправданим кроком.

“Якби ми не ввели в березні при поодиноких випадках реєстрації коронавірусної хвороби карантин, то вже з 25 квітня, за тиждень після Великодніх свят, нам би не вистачало ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. Ми б не справлялися з потоком хворих, значно зросла б смертність”, – сказав Ляшко.

Станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них за добу – 829.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції. Зокрема, було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах.

Перші послаблення карантинних обмежень в Україні стартували з 11 травня.

Із 22 травня в Україні оголошено наступний етап послаблення карантину. Кабінет міністрів прийняв рішення про встановлення адаптивного карантину в Україні з 22 травня по 22 червня.

 

Жорсткий карантин у деяких областях можуть ввести з 22 червня – МОЗ

Міністерство охорони здоров’я розробило сценарії реагування на поширення коронавірусу в Україні, за гіршим сценарієм жорсткий карантин у деяких регіонах можуть запровадити вже з 22 червня.

Про це на брифінгу 18 червня заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цей графік показує: якщо ми рухаємося без сезонності, то в деяких областях країни жорсткий карантин може бути введений з 22 червня”, – сказав Ляшко.

Він зазначив, що є висока ймовірність того, що Україна зможе пройти літо без карантину. “Головне зараз дотримуватися протиепідемічних норм і м’яко виходити з карантинних обмежень. Якщо цього не робити, можемо запускати вже певні області в карантин, в тому числі і жорсткий карантин“, – сказав Ляшко.

Станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них за добу – 829.

 

Захворюваність на COVID-19 зросла вдвічі за останній тиждень – Степанов

За останній тиждень захворюваність на COVID-19 зросла у два рази.

Про це на брифінгу 18 червня сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіло 829 осіб, з них 61 дитина та 66 медпрацівників. Це новий антирекорд, який встановлено в Україні. …Якщо ми проаналізуємо цифри, які ми бачимо останній тиждень, і порівняємо це навіть з місячними даними, то кількість захворювань за добу у нас зросла у два рази”, – сказав Степанов.

За його словами, це результат того, що українці легковажно ставляться до карантинних обмежень, і їх пом’якшення сприймають як скасування.

За минулу добу захворіло 829 осіб, з них 61 дитина та 66 медпрацівників. Було госпіталізовано 295 осіб, зафіксовано 23 летальних випадки. Одужали 504 пацієнти.

За попередню добу, додав Степанов, загалом було здійснено 21 204 тестування, з них 12 106 досліджень методом ПЛР, а також 9 098 досліджень ІФА.

За даними ЦГЗ, на 18 червня (станом на 9:00) в Україні 34 063 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 966 летальних, 15 447 пацієнтів одужали. Загалом проведено 530 442 тестування методом ПЛР.

 

Нові параметри адаптивного карантину дозволять Києву і Чернівецькій області перейти до пом’якшення   ЛБ 18 червня 2020, 10:10

Наразі вони не набрали чинності.

Нові параметри адаптивного карантину дозволять Києву та Чернівецькій області перейти до пом’якшення, розповів у четвер головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

“Якби ми сказали, що ці заходи почали працювати від сьогодні, то, у принципі, у нас на пом’якшення вийшли б Київ та Чернівецька область, які до цього не могли вводити пом’якшення, тому що вони перевищували інцидентність. Наш аналіз показує, що завантаженість ліжок, охоплення тестуванням, відсоток виявлення й динаміка дозволяє входити цим регіонам у пом’якшення карантинних заходів.

Завантаженість ліжок у Києві становить 38,38% при цільовому показнику “менше ніж 50%”, охоплення тестуванням – 100,62 на 100 тис. населення при необхідних 24, відсоток виявлення – 3,62% при цільовому показнику “менш як 11%”, динаміка – негативна при цільовому показнику “менше ніж 10%”.Нагадаємо, що Київ та Чернівецька область займають перші місця за кількістю випадків COVID-19 в Україні. У столиці 4084 випадків коронавірусної хвороби, а в Чернівецькій – 4135.

 

За добу в українській армії виявили 18 випадків коронавірусу

Станом на ранок 18 червня в Збройних силах на COVID-19 хворіє 148 осіб. За останню добу нових випадків – 18.

Про це повідомляє пресслужба командування Медичних сил ЗСУ – Укрінформ.

«Станом на 10.00 18 червня в Збройних силах України хворіє 148 осіб на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Всього за час пандемії одужало – 227 осіб, летальних випадків – 4. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 427 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 70 осіб. За минулу добу зареєстровано вісімнадцять нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наразі у закладах охорони здоров’я із коронавірусною хворобою перебувають 9 військовослужбовців. На лікуванні вдома під наглядом медичної служби знаходяться 9 осіб.

В пресслужбі запевнили, що стан здоров’я пацієнтів задовільний, у них спостерігається легкий перебіг захворювання.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них за добу – 829, летальних випадків за добу – 23.

 

Дружина Президента досі у лікарні — ОП

Дружина Президента України Олена Зеленська продовжує лікування в стаціонарі київської лікарні, її стан наразі стабільний.

Про це Офіс Президента повідомляє у Telegram – Укрінформ.

“Як відомо, минулого тижня після ПЛР-обстеження в першої леді було виявлено коронавірус і встановлено діагноз “позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія”. Наразі перебіг хвороби відповідає пневмонії середнього ступеня важкості. Дихальна недостатність – 0. Дотації кисню не потребує. Стан Олени Зеленської стабільний”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що дружина Президента проходить антибактеріальну терапію, перебуває в ізоляції, під наглядом лікарів.

Володимир Зеленський і діти здорові, здаватимуть чергові ПЛР-тести завтра.

Як повідомлялося, минулого тижня після ПЛР-обстеження в першої леді було виявлено коронавірус і встановлено діагноз “позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія”.

16 червня першу леді було госпіталізовано.

 

У Болграді протестувальники увірвалися до РДА – вимагають не посилювати карантин

Близько ста підприємців Болграда Одеської області влаштували 18 червня мітинг біля будівлі РДА, щоб висловити обурення з приводу введення карантинних заходів на території району.

Оскільки голова РДА Андрій Кучмійов до учасників акції не вийшов, підприємці увірвалися до адмінбудівлі, вимагаючи з ним зустрічі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вимагаємо від влади скасувати карантинні заходи, які не дають нам змоги вести торгівлю на ринках і в магазинах, змушують закрити заклади громадського харчування”, – сказав журналістам один з учасників акції протесту.

Місцеві підприємці зібрали підписи під зверненням до керівництва райдержадміністрації щодо відновлення обмежень на роботу підприємств торгівлі та ринків, спричинених різким збільшенням випадків захворювань на COVID-19.

У свою чергу, керівництво РДА оприлюднило відомості про поточну епідемічну ситуацію в Болградському районі. Зокрема, станом на 18 червня тут лабораторно підтверджено 91 випадок хворих на коронавірус. Найбільше інфікованих COVID-19 у населених пунктах Дмитрівка (41), Криничне (14), Городнє (11), Болград (8) та ін.

“Стан 63 хворих задовільний, 28 із них перебувають на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Серед хворих 14 медпрацівників та 8 дітей віком до 17 років. Наразі 7 осіб вилікувались від коронавірусу, одна пацієнтка померла”, – зазначається у повідомленні пресслужби Болградської РДА.

Тут нагадали, що з огляду на загрозливу ситуацію з поширенням коронавірусу комісія з ТЕБ І НС запровадила на території району карантинні заходи – задля недопущення розповсюдження COVID-19.

За даними Одеської ОДА, протягом тижня на 130 осіб зросла кількість хворих на COVID-19 в області, причому найбільші осередки зафіксовані в Одесі – 291, у Болградському та Подільському районах – відповідно 84 та 447. Загальна кількість пацієнтів сягає 1161, «активних» випадків – 648, одужали 513 осіб.

Через складну епідемічну ситуацію у Болградському районі закриті на карантин села Дмитрівка та Криничне, а в Ізмаїльському районі – село Першотравневе. Туди направлено групу експертів-епідеміологів.

Загалом в Україні станом на 18 червня лабораторно підтверджено 34 063 випадки зараження коронавірусом, з них за добу – 829.

 

МКІП повернуло під своє управління три замки й ще низку об’єктів – Ткаченко

Міністерству культури та інформаційної політики вдалося повернути під своє управління Підгорецький, Олеський, Золочівський замки та низку інших важливих об’єктів культурної спадщини.

Про це глава цього відомства Олександр Ткаченко повідомив на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні нам вдалося повернути до сфери управління міністерства Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, П’ятничанську вежу, монастир капуцинів та костел Св. Антонія в селищі Олесько, а також костел Воздвиження та Св. Йосифа в Підгірцях Львівської області”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, це означає, що змінився суб’єкт управління: від ОДА пам’ятки перейшли до сфери управління міністерства, але їхній державний статус залишається незмінним.

Міністр наголосив, що проблема полягає у тому, що облдержадміністрації, яким підпорядковувалися ці пам’ятки, не мають достатніх грошових ресурсів для їхньої підтримки у належному стані. ОДА користувалися приміщенням, однак, не могли інвестувати в розвиток. Як наслідок, відбувалася руйнація пам’яток. “І це не тільки тріщини на стінах. Ризик збитків є колосальним. Експозиції та цінності, які є там, зберігаються у жахливих умовах без належної на це охорони”, – написав міністр культури та інформаційної політики.

За його словами, МКІП зі свого боку зможе забезпечити належне утримання пам’яток за кошти державного бюджету.

“Ремонтувати треба. Стан критичний! Проведемо капітальні реставраційні роботи. Підійдемо повноцінно: освітлення, ремонт, охоронна система, інфраструктура, промо, дозвілля та інтерактив. Також залучимо меценатів”, – підкреслив Ткаченко.

Урядовець додав, що паралельно МКІП розробляє план їхнього стратегічного розвитку. Йдеться не тільки про ремонт, який дасть змогу повноцінно експлуатувати пам’ятки, а й про використання їх для бізнесу у сфері креативних індустрій: проведення фестивалів, знімання фільмів, реклами, серіалів та інших креативних проєктів.

Міністр акцентував увагу, що ці пам’ятки мають головне – атмосферу, антураж та дух української історичної культури. Тож, підійшовши комплексно, в МКІП планують повернути гордість для країни та перетворити об’єкти на справжні туристичні “магніти”.

 

Комітет Ради переніс на 1 липня розгляд законопроєкту про медіа — Кравчук

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики переніс на 1 липня розгляд нової редакції законопроєкту №2693-д “Про медіа”.

Про це повідомила заступник голови комітету Євгенія Кравчук у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні (18 червня, – ред.) Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики збирався на засідання, щоб розглянути найбільш фундаментальний законопроєкт 2693-д “Про медіа” і нарешті його зареєструвати… За наполяганням колег з опозиційних фракцій розгляд було перенесено на 1 липня, щоб за тиждень всі охочі мали змогу якомога детальніше ознайомитися з текстом і сформувати відповідні позиції”, – зазначила Кравчук.

За її словами, перенесення його розгляду на комітеті є свідомим кроком, адже “проєкт дійсно є результатом розумного консенсусу між законопроєктувальниками та індустрією, всі суперечності та конфлікти вдалося вирішити шляхом конструктивної дискусії”.

Водночас Кравчук наголосила, що над оновленою версією законопроєкту робоча група спільно з депутатами, представниками індустрії, експертами Ради Європи та всіма зацікавленими особами працювала близько шести місяців.

“Ці 6 місяців і сотні обговорень додалися до років роботи над проєктом ще з минулого скликання”, – підкреслила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Раніше, 30 квітня, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень та пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Законопроєкт №2693 “Про медіа” зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

 

Рада не схвалила оновлену програму діяльності уряду

Верховна Рада не схвалила доопрацьовану Програму діяльності Кабінету міністрів України.

Так, під час голосування документ підтримали 207 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Доопрацьовану Програму діяльності уряду на засіданні парламенту презентував Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 12 червня погодив доопрацьовану Програму діяльності Кабінету міністрів. Увечері документ вже зареєстрували у парламенті.

Попередній варіант Програми діяльності Кабмін зареєстрував у парламенті 13 квітня (проєкт постанови №3330).

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 4 червня, представляючи з парламентської трибуни проєкт постанови “Про Програму діяльності Кабінету міністрів України”, закликав парламент відправити цей документ на доопрацювання, аби внести новий, доопрацьований варіант. Верховна Рада підтримала це прохання.

Згідно зі статтею 227 регламенту ВР, рішення про надання Кабінету міністрів можливості доопрацювати Програму діяльності уряду може бути прийняте Верховною Радою лише один раз.

У разі, якщо Верховною Радою за результатами розгляду Програми діяльності Кабінету міністрів не прийнято рішення про схвалення або відправлення на доопрацювання Програми діяльності уряду, документ вважається не схваленим і протягом року цим Кабінетом міністрів не подається до Верховної Ради.

Програма діяльності Кабінету міністрів України може бути повторно внесена на розгляд Верховної Ради не раніш як через рік після дня її несхвалення.

Крім того, згідно зі ст. 87 Конституції, питання про відповідальність Кабінету міністрів не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету міністрів або протягом останньої сесії ВР.

 

Шмигаль обіцяє розширити програму Кабміну покроковим планом

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що він особисто та інші члени уряду не є тими політикам, які тримаються за владу, а прийшли змінювати країну – і лише це має значення.

Про це він сказав, представляючи з парламентської трибуни Програму діяльності КМУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми не уряд мрійників, не уряд популістів, ми прийшли виправляти чужі помилки й робити очікувані суспільством зміни. Ні мені, ні членам уряду не потрібен імунітет. Ми можемо і будемо працювати ефективно, без жодних імунітетів. Ми, і я особисто, не класичний політик, не популіст», – заявив Шмигаль.

За його словами, Програма дій Кабміну – це свого роду інструмент контролю за діяльністю уряду. По кожному пункту можна буде побачити, що саме виконується, а що залишається лише планами на папері. «Наразі середньострокові та довгострокові перспективи включають 19 пунктів, 82 підпункти. Загальна кількість очікуваних результатів – 320 позицій», – сказав глава уряду.

Шмигаль зазначив, що уряд пропонує новий план розвитку країни. “Затвердження нашої програми – це підтримка виробника, малого та середнього бізнесу, енергетики і фермерів, це оновлена медична реформа і підтримка пенсійної системи, це здешевлення кредитів. Це підтримка дуже великої кількості кроків, які ми будемо робити, щоб отримати спільний результат”, – наголосив він.

Прем’єр-міністр нагадав, що Програма діяльності обов’язково буде розширена покроковим планом дій, де будуть представлені конкретні нормативно-правові акти, конкретні виконавці тощо. «План дій, якій слідує за Програмою діяльності уряду, ми також представимо парламенту. І також спільно напрацюємо його з комітетами», – сказав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 12 червня на своєму засіданні погодив доопрацьовану Програму діяльності Кабінету міністрів. Увечері документ вже зареєстрували у парламенті.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 15 червня побував на зустрічі із членами фракції “Слуга народу”, де її обговорювали. За його словами, тоді гарячих дискусій щодо цього документа не було.

Попередній варіант своєї Програми діяльності Кабмін зареєстрував у парламенті 13 квітня (проєкт постанови №3330). Водночас 4 червня парламент відправив цей документ на доопрацювання.

 

Шмигаль про відмову підтримати програму дій уряду: “Це нічого не змінює”

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 12:43 УП

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що рішення Верховної Ради не підтримати оновлену програму дій уряду нічого не змінює.

Джерело: Telegram-канал прем’єра

Пряма мова: “Парламент не підтримав програму діяльності Уряду. Але для нас це нічого не змінює. Ми продовжимо виконувати намічені завдання.

Це і підтримка українського виробника, підтримка малого та середнього бізнесу, це підтримка енергетиків, фермерів та багато інших кроків, яких очікує суспільство.

Я неодноразово казав, що наш уряд не цікавить імунітет — нас цікавить добробут країни”.

Деталі: За його словами, програма діяльності Кабміну — це можливість для депутатів продемонструвати єдність політикуму та турботу про людей.

Також він подякував тим депутатам, які підтримали програму дій його уряду.

Що було раніше: 18 червня народні депутати провалили голосування за оновлену програму діяльності Кабінету міністрів.

Шмигаль у четвер представив у Раді оновлену програму діяльності уряду. За його словами, успішність діяльності уряду також залежить від співпраці КМУ та парламенту.

Нову програму уряду розширили до 85 сторінок, вона структурована по кожному міністерству та передбачала падіння ВВП у 2020 році на 4-8%.

Першу програму дій уряду у Раді прозвали “рефератом” та відправили на доопрацювання на прохання самого Шмигаля.

Нагадаємо:

4 червня Рада підтримала рішення про відправлення на доопрацювання Програми діяльності уряду Дениса Шмигаля. Тодішня версія документу була гостро розкритикована нардепами.  Планувалось, що парламент може розглянути другу редакцію Програми на засіданні 18 червня.

Законодавство України визначає, що програма діяльності уряду подається до Верховної Ради прем’єр-міністром протягом одного місяця з дня формування уряду.

Схваленою вона вважається у випадку, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу парламенту. Також Рада може надати можливість уряду допрацювати програму та розглянути її повторно не пізніше чим через 15 днів після такого рішення.

 

Випускників шкіл звільнили від підсумкової атестації у 2020 році, але не скасували ЗНО

Катерина Хорщакжурналістка УП.Життя18 червня 2020

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3669, який звільняє випускників шкіл від проходження державної підсумкової атестації через пандемію коронавірусу, але не звільняє від Зовнішнього незалежного оцінювання тих, хто вступатиме в українські виші.

“За” проголосували 356 депутатів.

“Законопроект не скасовує ЗНО. Він робить добровільною здачу ДПА у формі ЗНО”, – пояснила очільниця Міністерства освіти і науки Любомира Мандзій під час засідання Кабміну 17 червня.

За словами народного депутата Романа Грищука, закон потрібний для того, щоб на третину скоротити кількість людей, які складатимуть ЗНО.

Закон передадуть як невідкладний на підпис президенту, щоб встигнути запустити процедуру.

У МОН “Українській правді. Життя” пояснили, що якщо законопроєкт ухвалять, учні, які не планують вступати, не мали би складати ДПА окремо в школі. 

Їм повинні виставити бали на основі попередніх оцінок та видати атестат.

Для цього потрібно прийти в школу, написати відповідну заяву, яку має розглянути педагогічна рада. Це потрібно зробити одразу після ухвалення закону до початку ЗНО, тобто до 25 червня.

Якщо ж учень все-таки вирішить скласти ЗНО, йому просто потрібно прийти у пункт тестування у визначений час.

“Через епідеміологічну ситуацію парламент ухвалив рішення звільнити випускників нинішнього навчального року від державної підсумкової атестації.

Водночас випускники мають право пройти ДПА, у тому числі й у формі ЗНО, за власним бажанням. МОН вже розробляє методичні рекомендації для закладів освіти – їх буде надіслано найближчим часом”, – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій. Проте народна депутатка від партії “Голос” Наталія Піпа вважає, що з цією процедурою у школах можуть виникнути додаткові проблеми і непорозуміння.

Про це вона заявила під час засідання Верховної Ради 18 червня.

 

Медикам підвищать зарплату з 1 вересня – Степанов

З 1 вересня медпрацівникам спеціалізованих та високоспеціалізованих медзакладів підвищать зарплату

Про це в ефірі ток-шоу “Право на владу” на телеканалі “1+1” сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов – Укрінформ.

“Було прийнято рішення , починаючи з 1 вересня, щоб це було системне рішення, буде підвищена заробітна плата всім лікарям, медичним сестрам, молодшому та середньому медперсоналу, ті хто працюють в лікарнях, спеціалізованих , високоспеціалізованих, тобто всі ті, які повинні були почати отримувати більшу заробітну плату, починаючи з 1 квітня”, – сказав Степанов.

Він додав, що виплати лікарям, що працюють з COVID-19 за квітень та травень пройшли, після укладення лікарнями договорів з НСЗУ по 4 пакетам по лікуванню COVID-19.

Він повідомив також, що 19 червня засіданні уряду буде винесено постанову щодо спрямування 4,5 млрд грн на підтримку тих лікарень, які отримали в цьому році фінансування менше, ніж в минулому році.

 

Позитивно оцінює імідж професійної освіти в України 50% українців – опитування

УНН. Імідж професійної освіти в України оцінює позитивно, або скоріш позитивно — 50% українців. Про це заявив заступник Міністра освіти і науки Петро Коржевський під час презентації результатів загальнонаціонального опитування ОМНІБУС щодо поінформованості українців про реформу профосвіти, передає кореспондент УНН.

“50% українців позитивно, або скоріш позитивно оцінюють імідж професійної освіти в України… але 34% українців оцінюють негативно, або радше негативно”, — розповів Коржевський.

За його словами, якщо врахувати географію то мешканці півночі на 56% позитивно сприймають професійну освіту, центру — 55%, проти українців з Києва, які позитивно сприймають на 38% та східні регіони — 43%.

“Мешканці маленьких міст сприймають професійну освіту більш позитивно ніж в містах де кількість населення становить понад 50 тисяч”, — сказав Коржевський.

ДОВІДКА УНН: загальнонаціонального опитування ОМНІБУС щодо поінформованості українців про реформу профосвіти. Його провела агенція InfoSapience у квітні 2020 року на замовлення Програми EU4Skills та міністерства.

Нагадаємо, Зеленський підписав указ про вдосконалення вищої освіти.

 

Понад 30% українців вважає, що робітнича професія може забезпечити гідну винагороду – опитування

УНН. Понад 30% респондентів погоджується, з тезою, що робітнича професія може забезпечити гідну винагороду. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Петро Коржевський під час презентації результатів загальнонаціонального опитування ОМНІБУС щодо поінформованості українців про реформу профосвіти, передає кореспондент УНН.

“20% респондентів зазначили, що робітнича професія дозволяє гідно заробляти, правда стільки ж з цим не погодилися. Майже рівномірно розділилися думки українців щодо твердження, що професійна освіта дає такі шанси в житті, як і вища освіта – 39% проти 32% , що не погоджуються. Робітнича професія може забезпечити гідну винагороду – 31% респондентів погоджується з цією тезою, 37% не погоджується”, – розповів Коржевський.

Також він назвав топ-3 джерела звідки беруть інформацію про освітні можливості.

“В першу чергу – це телебачення, також важливим компонентом є родичі, друзі, знайомі та звичайно в XXI столітті молодь найбільше черпає інформацію з Facebook, та інших різних соціальних мереж…”, – сказав Коржевський.

ДОВІДКА УНН: загальнонаціональне опитування ОМНІБУС щодо поінформованості українців про реформу профосвіти. Його провела агенція InfoSapience у квітні 2020 року на замовлення Програми EU4Skills та Міністерства.

Нагадаємо, позитивно оцінює імідж професійної освіти в України 50% українців.

 

Депутати підтримали зміни у процедурі банкрутства на час карантину

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” (№3322).

За відповідне рішення проголосували 307 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Документом передбачено на період дії карантину запровадити механізм, який дозволить вберегти від банкрутства підприємства, що з об’єктивних причин не можуть виконувати свої зобов’язання перед кредиторами.

Так, законодавчий акт встановлює, що тимчасово на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування не допускається відкриття провадженнях у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 1 лютого 2020 року. Також комітет кредиторів та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника. У разі прийняття такого рішення арбітражному керуючому заборонено здійснювати оголошення про проведення аукціону.

Документ скасовує відповідальність арбітражних керуючих за невчинення дій, передбачених Кодексом про банкрутства у разі, якщо їх вчинення не відповідає вимогам карантину, встановленого Кабінетом міністрів на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Важливим аспектом є пропозиції щодо призупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, які передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Як повідомлялося, у першому читанні законопроєк №3322 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» був ухвалений Верховною Радою 13 травня 2020 року.

В Україні з 12 березня було запроваджено карантин через коронавірусну хворобу COVID-19.

Поступове послаблення обмежувальних заходів розпочалося в країні з 11 травня. При цьому Кабмін ухвалив рішення про перехід на адаптивний карантин, востаннє його продовжили до 31 липня.

 

НАЗК має зауваження до законопроєкту про гральний бізнес

Національне агентство з питань запобігання корупції провело антикорупційну експертизу законопроєкту про легалізацію та держрегулювання азартних ігор і виявило в ньому низку положень, які містять корупціогенні фактори.

Про це інформує пресслужба відомства – Укрінформ.

“У висновку НАЗК зазначає, що цей законопроєкт, зокрема, має на меті вирішити такі важливі та давно не врегульовані питання, як організація та проведення азартних ігор та визначення правових, економічних, соціальних та організаційних умов функціонування азартних ігор в Україні, зменшити корупцію в цій сфері”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що до корупціогенних ризиків належить невизначеність процедури внесення плати та отримання ліцензії; дискреція уповноваженого органу в частині визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють сертифікацію; встановлення обов’язковості сертифікації грального обладнання на відповідність встановленим технічним вимогам без чіткого переліку такого обладнання, що взагалі не є предметом регулювання цього законопроєкту.

Крім того, у НАЗК викликало зауваження запровадження нових дозволів без внесення змін до Закону “Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності”.

Водночас вказані у документі підстави для отримання та анулювання ліцензії не узгоджуються із Законом “Про ліцензування видів господарської діяльності”, зазначають у відомстві.

“Якщо законопроєкт буде проголосований без змін, це може призвести до створення численних корупційних ризиків та завдати багатомільйонних збитків державі”, – вказують у відомств.

НАЗК надало рекомендації Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 3 червня схвалив законопроєкт №2285-д “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” та рекомендував його до розгляду.

Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні 16 січня 2020 року.

Документ запроваджує кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Також законопроєкт дозволяє розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. Крім того, згідно з документом, резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України. Законопроєктом передбачається і регулювання “класичних” лотерей.

 

В Україні розробили моделі управління лісосмугами

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Всеукраїнською асоціацією сільських селищних та міських рад розробили моделі управління захисними лісосмугами в Україні.

Про це представники ФАО повідомили під час онлайн-брифінгу в Укрінформі, який було присвячено відновленню та реконструкції польових лісових насаджень в Україні.

«ФАО спільно із Всеукраїнською асоціацією сільських селищних та міських рад зібрали пул експертів, з’єднали їх з національним координатором і протягом 8 місяців розробляли моделі управління лісосмугами, відповідно до національного законодавства», – сказала координатор проєкту ФАО «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України» Оксана Девіс.

За її словами, робота зі створення моделей розпочалася у 2018 році, коли спільно з Інститутом лісового господарства та агромеліорації імені Висоцького було розроблено технічну документацію на реконструкцію та насадження лісосмуг у Херсонській області.

«Зараз ми можемо розповісти крок за кроком, як ми працюємо з лісосмугами, як відбувається процес передачі лісосмуг в управління. Спільно з асоціацією ми підготовили покрокову інструкцію, як брати лісосмуги на баланс включно з усіма документами, з угодами, які необхідно, з нарадами, які треба проводити. Наразі ця інструкція проходить узгодження в ФАО», – координатор проєкту ФАО.

Вона висловила сподівання, що цю документацію, ФАО зможе передати уряду.

«Ми бачимо, що на цю інформацією є запит. Основні матеріали завжди передаються кінцевому місцевому бенефіціару, в нашому випадку це буде Міністерство екології і природних ресурсів України. Вони визначать хто, як, в якому обсязі володітиме цими матеріалами», – підсумувала Девіс.

Як повідомляв Укрінформ, 17 червня 2020 року радник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Денис Паламарчук заявив, що Мінекономіки виступило ініціатором розробки правил утримання лісових смуг, і вже на наступному тижні цей акт може бути прийнятий.

 

Майже 92% громад не мають технічної документації на “свої” лісосмуги

95,5% об’єднаних територіальних громад мають на своїй території лісосмуги. Але лише 14% громад знають, скільки таких лісосмуг та яку площу вони займають. У 91,7% ОТГ взагалі не мають технічної документації на ці земельні ділянки.

Про це йшлося на організованому Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FАО) онлайн-брифінгу в Укрінформі щодо відновлення та реконструкції польових лісових насаджень в Україні.

«95,5% об’єднаних територіальних громад мають на своїй території лісосмуги, це значить, що питання утримання лісосмуг їх хвилює. Майже 14% знають, скільки в них є лісосмуг і розуміють площу лісосмуг. Є якась частина, які ще не знають, – це, мабуть, сільські ради, які ще не мають технічної документації, або знаходяться в процесі об’єднання. У 91,7% (ОТГ – ред.) технічна документація на земельні ділянки відсутня», – сказала виконавчий директор Всеукраїнської асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України Наталія Ключник.

Вона зазначила, що це серйозна проблема, адже, маючи в розпорядженні технічну документацію, можна було б отримати лісосмуги у власність і отримувати прибуток. Але це неможливо, бо виготовлення технічної документації потребує великих ресурсів.

Також Ключник розповіла, що у 7,1% громад зареєстровано право власності на лісосмуги, тобто частина сільських рад сплатили кошти і самостійно провели інвентаризацію земель на своїй території.

У 53,8% громад статус лісосмуг не визначений.

56,3% опитаних представників ОТГ не мають досвіду підтримки лісосмуг та догляду за ними.

За словами керівника асоціації, методичні рекомендації для цієї категорії будуть корисними: принаймні, в ОТГ будуть розуміти, яким шляхом можна йти.

«Був у нас такий приклад, де люди говорили, що в них взагалі немає лісосмуг. І 19,2 % не знають, чи потрібно відновлення лісосмуг. До цієї цифри приблизно можна додати 56,3% – недостатній рівень обізнаності про їх роль, важливість», – підсумувала Ключник.

В опитуванні взяли участь близько однієї тисячі ОТГ, або 13% членів Асоціаціх сільських, селищних рад та об’єднаних громад України. Результати опитування отримані станом на 01 листопада 2019 року.

Як повідомляв Укрінформ, 17 червня 2020 року радник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Денис Паламарчук заявив, що Мінекономіки виступило ініціатором розробки правил утримання лісових смуг, і вже наступного тижня цей акт може бути прийнятий.

За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України Наталії Ключник, пілотні моделі управління лісосмугами впроваджуються у Херсонській, Миколаївській та Київській областях.

 

Двом підприємствам Укроборонпрому призначили нових керівників

Номінаційний комітет Державного концерну “Укроборонпром” обрав нових керівників двох своїх підприємств – КП “ШКЗ “Імпульс” та ДП “Завод 410 ЦА”.

Про це повідомляє пресслужба концерну – Укрінформ.

«За підсумками роботи Номінаційного комітету Державного концерну “Укроборонпром” було обрано нових керівників двох підприємств-учасників Концерну. Директором КП “ШКЗ “Імпульс” став Віталій Кайнара, який працює на цьому заводі майже все своє трудове життя – 38 років… Генеральним директором ДП “Завод 410 ЦА” став Олександр Пащенко», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, Кайнара з 2016 року працював заступником директора “Імпульсу” з економіки та фінансів, протягом останніх двох місяців виконував обов’язки директора цього підприємства. Має великий управлінський досвід та знання галузі. Призначений на посаду керівника наказом гендиректора ДК “Укроборонпром” від 16.06.2020 р.

Пащенко у 2018-2019 рр. працював заступником гендиректора Укроборонпрому з авіабудування, має досвід розробки антикризових стратегій авіаційних підприємств та успішної зовнішньоекономічної діяльності у цій сфері. До цього протягом трьох років очолював ДП “Харківський машинобудівний завод “ФЕД”; також працював у ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”. Призначений на посаду наказом гендиректора Укроборонпрому від 29.05.2020 р.

У пресслужбі поінформували, що засідання номінаційного комітету з відбору кандидатів відбулися 27 травня та 15 червня 2020 року, до фінального етапу співбесіди із членами номінаційного комітету було запрошено 12 кандидатів. Усі кандидати представили своє бачення розвитку підприємств та плани першочергових кроків, пройшли оцінку компетенцій, антикорупційну та перевірку служби безпеки Концерну. Також переможці перед призначенням на посаду добровільно пройшли дослідження на поліграфі.

Як повідомлялося, до складу номінаційного комітету входить вище керівництво Концерну, а також запрошуються незалежні представники, що спостерігають за справедливістю прийняття рішень та прозорістю перебігу самого відбору. Серед запрошених – представники профільного комітету Верховної Ради України та Ради Національної Безпеки та Оборони, представники посольств країн “Великої сімки” (G7) та незалежних антикорупційних громадських організацій: Незалежний Антикорупційний Комітет з Оборони (НАКО) та State Watch.

За інформацією очільника Укроборонпрому Айвараса Абромавичуса, за час роботи нової команди в Концерні змінено керівництво 32 підприємств.

 

Венедіктова пояснила, чому анонсувала підозру Стерненку

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що робила публічні заяви у справі щодо активіста Сергія Стерненка, виходячи з інформації, яку отримувала від своїх заступників.

ПРО ЦЕ ВЕНЕДІКТОВА ПОВІДОМИЛА НА БРИФІНГУ, ПЕРЕДАЄ КОРЕСПОНДЕНТ УКРІНФОРМУ.

“Я можу приходити, заслуховувати справи, дивитися матеріали справи, безперечно. Але основні посили, меседжі, і як буде відбуватися, це — заступники. Вони формують вертикалі, уявлення про резонансні, актуальні, наповнені справи. Про діяльність прокурорів різних рівнів мені доносять не прокурор, який веде справу, а заступник прокурора. І той заступник прокурора, який на той час був куратором цієї вертикалі, який відповідав за неї (справи Стерненка — ред.), мені повідомив, що в цій справі, виходячи з експертиз, може бути так. У мене немає підстав не довіряти своїм заступникам, ні колишнім, ні сьогоднішнім”, – сказала генпрокурор.

Говорячи про слова прокурора Андрія Радіонова, який, за даними ЗМІ, відмовився підписувати підозру Стеренку, Венедіктова сказала, що “я не можу коментувати коментарі прокурорів”.

“У нас прокурори є незалежними за законом, і я дуже хочу, щоб вони були незалежними і де-факто. Тому якщо прокурор Радіонов робить такі заяви — це його заяви”, – зазначила Венедіктова.

Генпрокурор також уточнила, що напрямок справи Стерненка веде у Офісі генерального прокурора її заступник Олексій Симоненко.

“Ніхто ні на кого не впливає. Якщо є експертиза, якщо слідчі СБУ побачили докази, прокурори це як процесуальні керівники, підтвердили і пішли до суду, публічне обвинувачення вже підтримують прокурори», – зазначила генпрокурор.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня Шевченківський районний суд міста Києва обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, за словами активіста, місцем перебування на домашньому арешті в ухвалі суду вказано “військову частину в Одесі”, за місцем прописки, але його “туди не пускають, бо це режимний об’єкт”.

“Цю ухвалу неможливо виконати”, – наголосив активіст і зазначив, що через її невиконання прокурори потім можуть “просити утримання під вартою”.

Згодом прокурор у справі подав клопотання про зміну адреси домашнього арешту.

У вівторок, 16 червня, суддя Шевченківського райсуду Києва Олена Мєлєшак задовольнила клопотання прокурора у справі Стерненка щодо зміни адреси для виконання запобіжного заходу із місця прописки в Одесі на місце приживання в Києві.

7 квітня вийшло на сайті одного із ЗМІ інтерв’ю Венедіктової, у якому вона повідомила, що підозра Стерненку буде в будь-якому разі.

Стерненку 11 червня оголосили підозру у вчиненні злочинів за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника.

 

Економіст Кушнірук збирається у мери Києва

Економіст та економічний коментатор Борис Кушнірук заявив про готовність узяти участь у виборах Київського міського голови від партії «Європейська солідарність».

Про це йдеться в заяві Кушнірука, яку він оприлюднив у Facebook – Укрінформ.

«Враховуючи праймеріз, який проводитиме партія «Європейська солідарність» для визначення кандидата на посаду Київського міського голови, я ухвалив рішення про своє бажання брати в ньому участь», – зазначив Кушнірук.

Він нагадав, що 5 червня «Європейська солідарність» запропонувала Віталію Кличку висунути свою кандидатуру на посаду міського голови та сформувати єдиний список кандидатів до Київради, проте він цю пропозицію відкинув. За словами економіста, пропозиція щодо кандидатури Кличка ґрунтувалася на бажанні згуртувати політичні сили, які мають спільну політичну історію і підтримують проєвропейський розвиток України.

Відмова Кличка від неї, вважає Кушнірук, «означає, що проєвропейськи налаштовані політичні сили будуть знову розділені й боротимуться між собою на одному електоральному полі».

За словами економіста, його знання та управлінський досвід дають йому змогу «запропонувати програму розвитку Києва «Десять кроків назустріч киянам».

Як повідомлялося, вибори мера Києва планується провести 25 травня. Кличко заявив, що піде на ці вибори від партії УДАР.

 

Автомобіль Рабиновича в Чернігові закидали яйцями

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 14:31  УП

У Чернігові група молодиків намагалася перекрити рух транспорту народного депутата від ОПЗЖ Вадима Рабіновича, закидала яйцями його автомобіль, через сутички поліцейські затримали близько десятка осіб.

Джерело: поліція Чернігівської області, Рабінович у Facebook, Суспільне

Дослівно: “Сьогодні зранку під час візиту до Чернігова народного депутата Верховної Ради України група радикально налаштованих молодиків намагалися перекрити рух транспорту нардепа та закидала яйцями його автомобіль”.

Деталі: Поліція традиційно не називає ім’я нардепа, однак представник “Опозиційної платформи – За життя” Вадим Рабінович розповів про свою поїздку до Чернігова та зазначив, що поспілкувався з “дуже цікавими радикалами”, які бігали за його машинами, блокували дорогу і “розкидалися сільськогосподарськими продуктами”.

Іцидент стався на Болдиних горах, Рабінович приїхав туди покласти квіти до Вічного вогню. Автомобіль зустрічав нардепа на пішохідній зоні. Керівник Чернігівського штабу “Нацкорпусу” сказав Суспільному, що саме це спровокувало конфлікт.

У поліції зазначають, що намагалися припинити сутички, але група молодиків “перекинула свою агресію на поліцейських” та розпилила в їх бік аерозоль дратівливої дії з балончиків. Одному правоохоронцю було завдано тілесні ушкодження.

Потерпілого направили до лікарні. За словами поліції, всі правопорушення зафіксовані на відео.

Повідомляється, що правоохоронці вже затримали близько десятка учасників сутички та доставили їх до Чернігівського відділу поліції для надання свідчень. Нині триває процес затримання інших активних учасників.

Поліція встановлює роль кожного учасника сутички. Їх діям буде надано юридичну оцінку.

 

Венедіктова попросила перенести суд щодо запобіжного заходу Порошенку

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова звернулася до Печерського районного суду Києва із клопотанням відкласти розгляд обрання запобіжного заходу Петру Порошенку у зв’язку зі смертю його батька.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Офісу генерального прокурора.

“Генпрокурор звернулась із клопотанням про перенесення засідання з обрання запобіжного заходу Петру Порошенку у зв’язку зі смертю його батька”, – сказали у відомстві.

Як повідомлялося, 16 червня помер батько п’ятого Президента України, громадський та політичний діяч Олексій Порошенко.

Прессекретар колишнього глави держави Святослав Цеголко повідомляв, що похорон перенесли на п’ятницю, 19 червня, оскільки Петро Порошенко планував їхати до суду 18 червня.

Печерський райсуд Києва 18 червня о 15.00 мав розглянути клопотання Офісу генпрокурора про обрання запобіжного заходу експрезидентові Порошенку.

Слідчі ДБР мають намір клопотати про обрання експрезиденту, народному депутату Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

У бюро стверджують, що прокурори Офісу генерального прокурора у будівлі ДБР оголосили підозру Порошенку.

Водночас адвокат експрезидента Ілля Новиков заявив, що 10 червня Порошенку намагалися повідомити про підозру у справі про призначення Семочка, водночас експрезидент не став спілкуватися з представником ОГП і залишив будівлю ДБР.

Порошенко зазначив, що не вважає себе офіційно повідомленим про підозру, оскільки це було зроблено у не встановлений законом спосіб, оскільки оголошувати підозру народному депутату має особисто генпрокурор. Для цього він після допиту у ДБР прибув в ОГП на зустріч з генпрокурором Іриною Венедіктовою. Однак вона, за його словами, не вручила повідомлення про підозру.

Крім того, у відповідь на запит Укрінформу заступник голови МЗС Євген Божок поінформував, що ДБР двічі повідомило йому про підозру у видачі незаконного наказу під час перебування на посаді голови Служби зовнішньої розвідки, яким було призначено Сергія Семочка його першим заступником.

Наразі ДБР і Офіс генпрокурора мають намір клопотати в суді про обрання Божку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 млн грн.

 

Венедіктова повідомила про закриття трьох справ, у яких фігурував Порошенко18.06.2020 21:29

Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила про закриття трьох кримінальних проваджень, у яких фігурував експрезидент Петро Порошенко.

Про це вона заявила на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На минулому тижні три провадження стосовно призначення прем’єр-міністра за відсутності коаліції, втручання в діяльність ОАСК, призначення членів Вищої Ради правосуддя — ці три провадження були закриті за відсутності складу злочину”, – сказала вона.

Генпрокурор уточнила, що ці провадження раніше були внесені в ЄРДР за заявою колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова.

Вона також підтвердила, що існує провадження щодо розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ.

“Чому вона (інформація про цю справу — ред.) спливла сьогодні — мені невідомо”, – уточнила Венедіктова.

Водночас вона зазначила, що “у нас тисячі проваджень фактових є, і що стосується Порошенка, їх там до 20”.

Венедіктова наголосила, що “ніхто у нашій країні не має відкривати провадження, щоб здійснювати політичний тиск”.

“Але якщо є справи, і їх багато, їх треба або закривати, або йти з ними в суд, і нехай суд вирішує, виносить по них рішення, і це правильно, демократично, це правова держава” – зазначила генпрокурор.

Як повідомлялося, експрезидент Петро Порошенко у четвер під Печерським райсудом заявив, що щодо нього відкрито ще одне кримінальне провадження — щодо розпалювання релігійної ворожнечі через отримання Україною Томосу.

У ДБР підтвердили, що здійснюють слідство у справі щодо можливих незаконних дій ряду вищих посадовців, які вчинили дії, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ.

 

У ДБР підтверджують існування справи через Томос

18.06.2020 20:05

Державне бюро розслідувань здійснює слідство у справі щодо можливих незаконних дій вищих посадовців, які вчинили дії, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив представник пресслужби ДБР Максим Білоусенко.

“6 листопада 2019 року СБУ розпочато розслідування за заявою прихожан Київського Патріархату УПЦ на незаконні дії ряду вищих посадових осіб, які вчинили дії, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ. Надалі СБУ справу передано для розслідування в ДБР. Слідство у справі проводиться”, – сказав Білоусенко.

Як повідомлялося, експрезидент Петро Порошенко у четвер під Печерським райсудом заявив, що щодо нього відкрито ще одне кримінальне провадження — щодо розпалювання релігійної ворожнечі через отримання Україною Томосу.

 

Під Печерським судом зібралися тисячі людей на підтримку Порошенка

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 15:12 УП

Під Печерським райсудом Києва, де 18 червня мають обирати запобіжний захід п’ятому президенту, нардепу Петру Порошенку, зібралося кілька тисяч його прихильників – вони встановили сцену та перекрили дорогу.

Джерело: трансляція “Української правди” з місця події, сайт фракції “Європейська солідарність”

Деталі: Люди тримають жовто-блакитні прапори, у декого в руках портрети Порошенка.

Вони скандують “Дякуємо”, “Разом до перемоги”.

Наразі зі сцени співають “Ой у лузі червона калина…”

Порошенка чекають до суду на 15:15. Слідчі мають намір клопотати про обрання для нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 10 мільйонів гривень застави.

Фракція “Європейська солідарність” повідомила, що у повному складі залишила залу засідань Верховної Ради, щоб підтримати свого співголову Петра Порошенка під час судового засідання.

Порошенко заявляє, що проти нього порушили справу через Томос

Експрезидент України Петро Порошенко заявив, що проти нього відкрито ще одне кримінальне провадження – за “розпалювання міжрелігійної ворожнечі” через отримання Україною Томосу.

Про це він заявив під Печерським районним судом Києва, де йому мають обирати запобіжний захід, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Виявляється, проти мене порушили ще одну справу. Називається вона, дослівно цитую, “за розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом отримання Томосу і створення Православної церкви України”. За ґрати Порошенка за це”, – сказав експрезидент.

Люди під судом після цього повідомлення Порошенка скандували: “Ганьба”.

Водночас Порошенко не уточнив, який правоохоронний орган має розслідувати цю справу.

Зі свого боку Державне бюро розслідувань наразі не повідомляло про відкриття такого провадження.

Як повідомлялося, Печерський райсуд Києва 18 червня має розглянути клопотання Офісу генпрокурора про обрання запобіжного заходу експрезидентові Порошенку.

Слідчі ДБР мали намір клопотати про обрання експрезиденту запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

16 червня у Порошенка помер батько.

Після цього генпрокурор Ірина Венедіктова звернулася до Печерського райсуду Києва із клопотанням відкласти розгляд обрання запобіжного заходу Порошенку у зв’язку зі смертю його батька.

Водночас Порошенко проти перенесення обрання йому запобіжного заходу у зв’язку зі смертю його батька.

 

Прокурор просить суд обрати Порошенку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання

Прокурор Офісу генпрокурора заявив у Печерському райсуді столиці клопотання про обрання п’ятому президенту Петру Порошенку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“До Печерського райсуду було подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим на підставі Конституції, регламенту Верховної Ради Петро Порошенко є народним депутатом і повинен відвідувати засідання Верховної Ради і спілкуватися з виборцями. Тому прокуратура просить застосувати до Петра Порошенка запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання”, – сказав прокурор.

За його словами, дане клопотання погоджене з генпрокурором.

Такий запобіжний захід прокуратура просить застосувати до Порошенка на весь термін досудового розслідування – до 10 липня 2020 року.

Як повідомлялося, Печерський райсуд Києва 18 червня має розглянути клопотання Офісу генпрокурора про обрання запобіжного заходу експрезидентові Порошенку.

Слідчі ДБР мали намір клопотати про обрання експрезиденту запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

Раніше також повідомлялося, що генпрокурор Ірина Венедіктова просила суд відкласти розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу Порошенку у зв’язку зі смертю його батька.

Водночас адвокат Ілля Новіков заявив, що Порошенко виступає проти перенесення суду, оскільки про смерть батька було відомо ще 16 червня і прокуратура не повідомила захист про подання клопотання про перенесення суду, тому похорон уже організований на 19 червня.

16 червня помер батько п’ятого Президента України, громадський та політичний діяч Олексій Порошенко.

 

Суд у справі Порошенка відклали на липень

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 16:28  УП

Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня.

Джерело: засідання суду 18 червня

Пряма мова Порошенка: “Вони намагалися дати нам хабара, замінити арешт з триманням під вартою на особисте зобов’язання. Порошенко хабарів не бере. Вони це роблять, щоб відібрати паспорт і не дати об’єдняти світ”.

Деталі: Головуючий суддя Сергій Вовк відклав засідання до 1 липня на 14.00.

Під час засідання прокуратура змінила своє клопотання і просила обрати Порошенку більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання замість взяття під варту з можливістю внесення 10 мільйонів гривень застави.

Водночас захист Порошенка виступив проти нового клопотання прокуратури. Адвокат Ілля Новіков сказав, що нове клопотання може буде підставою, щоб відкласти засідання, чого захист не хоче.

З боку слідтва та прокуратури участь у засіданні брали 6 осіб.

Нагадаємо:

10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.

Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного указу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.

18 червня у Печерському суді почалося обрання йому запобіжного заходу. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою.

 

Порошенко – Зеленському: Володимире Олександровичу, вас ніхто не боїться

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 16:30  УП

П’ятий президент України лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко закликав Печерський суд повернути Офісу генерального прокурора той “треш”, в якому його намагаються звинуватити.

Джерело: Порошенко на засіданні суду 16 червня

Пряма мова: “Прохання, ваша честь, відправте їм це сміття і дійте по закону”.

Деталі: Порошенко сказав, що розуміє, чому сторона обвинувачення змінила клопотання з арешту на особисте зобов’язання: щоб обмежити його пересування і не дати йому подорожувати з метою “мобілізувати світ на захист України”. Політик назвав незаконними 27 справ, які були порушені проти нього, а обвинувачення, які висуває йому ОГП, нікчемними. Окремо експрезидент звернувся до чинного глави держави, вкотре наголосив, що він та його команда не є ворогами Володимиру Зеленському та застеріг від незаконних рішень.

Пряма мова: “Володимире Олександровичу, вас ніхто не боїться. Ні в цьому залі, ні на вулиці.  і ваших вказівок щодо того, щоб засадити Порошенка. Це кримінальний злочин. І в Україні, і в Європі і в світі”.

 

Комітет не підтримав Шкарлета на посаду міністра освіти

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 12:58 Уп

Парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки.

Джерело: секретар комітету Наталія Піпа з фракції “Голос”, яку цитує “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Профільний комітет не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти”.

Нагадаємо: Освітяни, науковці та інші небайдужі 18 червня вийшли на протест під Верховну Раду проти призначення Шкарлета очільником МОН.

Що передувало: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував Верховній Раді призначити міністром освіти і науки ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета.

Раніше “Українська правда. Життя” повідомляла, що Шкарлет балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. Також зізнавався в інтерв’ю, що на президентських виборах підтримував Віктора Януковича.

У 2015 році балотувався до Чернігівської обласної ради 7-го скликання від Блоку Петра Порошенко (БПП).

 

Нардепи відмовились забирати мандат у Вакарчука

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 12:03 Уп

Верховна Рада не змогла припинити повноваження народного депутата фракції “Голос” Святослава Вакарчука згідно з поданою ним заявою.

Джерело: засідання парламенту 18 червня

Деталі: Спікер Дмитро Разумков поставив на голосування відповідне рішення без надання слова самому Вакарчуку. Сесійна зала обурено загуділа. Врешті решт постанова не набрала відповідної кількості голосів – 175 із 226 необхідних.

Разумков оголосив перерву в засіданні.

Водночас перед тим нардепи проголосували за складання повноважень народного депутата “Батьківщини” Ольги Бєлькової. Вона виступила з трибуни, пояснила, чому йде та подякувала колегам.

Передісторія:

В кінці березня Святослав Вакарчук відійшов від керівництва партії “Голос”. Її очолила Кіра Рудик.

Згідно з квітневим рейтингом КМІС, “Голос” не долає прохідний бар’єр до Ради, якби парламентські вибори проходили найближчим  часом.

11 червня Вакарчук заявив, що складає мандат нардепа. Вдруге в історії.

Нардепка від “Голосу” Інна Совсун запевнила, що Вакарчук залишається в партії і буде працювати на місцевих виборах.

 

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про референдум

Верховна Рада 18 червня ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”.

Законопроєкт підтримали 252 народні депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Законопроєктом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями”, – йдеться у пояснювальній записці.

Водночас, згідно з текстом законопроєкту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

3) щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;

4) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Проєктом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у Центральній виборчій комісії. Очікується, що це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади

“Ключовою новацією законопроєкту, що вирізняє його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у Верховній Раді України, є визначення можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань”, – йдеться у пояснювальній записці.

Зазначається, що це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав.

“Зарубіжні країни демонструють як позитивний, так і негативний досвід застосування електронних голосувань на референдумах і виборах. Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань. Тому у законопроєкті передбачено, що питання електронних процедур у процесі всеукраїнського референдуму здійснюватиметься у порядку, визначеному законом”, – йдеться у документі.

Для забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування. Норми щодо введення процедур електронних голосувань мають набути чинності з початком роботи автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо забезпечення електронного голосування після прийняття відповідного рішення Центральною виборчою комісією та його оприлюднення в газеті “Голос України” і на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Як зазначається у пояснювальній записці, ухвалення цього законопроєкту потребуватиме видатків з державного бюджету на створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування.

Крім того, забезпечення проведення всеукраїнського референдуму має здійснюватися, окрім залучених коштів відповідних суб’єктів процесу референдуму, також за рахунок виділених на це коштів держбюджету.

Структурно законопроєкт “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” складається зі 131 статті та 13 розділів.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 9 червня зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Проєкт закону 9 червня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву. Президент визначив законопроєкт як невідкладний.

Партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

 

Тимошенко назвала проголосованный закон о референдуме имитацией

И предложила свой законопроект. ЛБ

Стране нужен закон, который обеспечит гражданам реальную возможность принимать реальное участие в управлении государством. Об этом заявила Юлия Тимошенко во время представления в Верховной Раде, внесенного «Батькивщиной» законопроекта №2182 «О всеукраинском референдуме».

«Власть должна слушать и выполнять их волю, а не отжимать их на обочину управления страной, как это было до сих пор, когда украинцев используют каждую избирательную кампанию, а когда она закончится, о них просто забывают. У нас интеллектуальный народ, интеллектуальная нация, и если бы мы были способны привлечь людей к управлению страной – это был бы уникальный потенциал, который дал стране возможность подниматься», – отметила лидер «Батькивщины».

Юлия Тимошенко убеждена, что до сих пор в стране не было закона о референдуме, потому что он мешал бы президенту Владимиру Зеленскому «проводить чужие интересы через парламент, правительство, потому что референдум точно не одобрил бы 90% того, что президент делает сегодня».

«Когда почти все передали в управление иностранным наблюдательным советам, когда приняли законы о распродаже земли и государственной собственности, когда приняли меморандум с МВФ, который несовместим с суверенитетом Украины, – только теперь вносится документ, как-будто о проведении референдума», – возмутилась нардеп.

При этом Юлия Тимошенко предупредила, что согласно президентскому законопроекту о народовластии, граждан фактически лишают права добиваться референдума по собственной воле.

«Если сегодня мы обсуждаем такой сложный вопрос как референдум по народной инициативе, и как вето народное на законы, то давайте не будем лукавить и не будем подставлять людей под тот закон, который для них работать не будет. Один референдум по вето на закон в год. Разве это народовластие? Нет, это обман», – отметила лидер «Батькивщины».

По словам Юлии Тимошенко, стране нужна не очередная имитация, а реальные инструменты народовластия.

«Наша команда заблаговременно внесла свой законопроект о референдуме. Давайте все вместе поработаем над тем, чтобы эти законы реально дали людям право проводить референдум, накладывать вето на законы, которые им не нравятся, и чтобы люди почувствовали, что их хотя бы раз за все эти годы не обманули», – призвала Юлия Тимошенко.

 

Проведення референдуму може коштувати близько 12 мільярдів – Стефанчук

Проведення всеукраїнського референдуму може коштувати орієнтовно 12 млрд грн відповідно до середньої вартості одного процесу виборів.

Про це сказав перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу 18 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Скільки буде коштувати проведення референдуму, ми зараз не можемо сказати. Але ми знаємо, що середня вартість одного процесу виборів, які за структурою своєю близькі до рефередуму, становить орієнтовно 12 млрд грн. І ми повинні розуміти, що будь-який референдум не є такою дешевою задачею, тому, формуючи питання на референдумі та визначаючи їх важливість, також потрібно всім бути відповідальними за те, чи готові ми витрати такі кошти на з’ясування когось питання”, — зазначив Стефанчук.

Водночас на запитання, чи буде здійснено перегляд бюджету у разі ухвалення закону про референдум, перший віцеспікер уточнив, що це визначатиме Міністерство фінансів, подавши до парламенту відповідний законопроєкт.

“Питання бюджетування будь-якого процесу, звичайно, повинно плануватись, але реалізовуватися — лише після того, коли буде правова підстава. Я думаю, що після того, як буде прийнято закон “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”, безперечно, повинно Міністерство фінансів прорахувати вартість одного референдуму і внести законопроєкт про закладення в бюджет України коштів на орієнтовну кількість. Після того, як ми будемо знати, скільки приблизно рефередумів буде проводитись на рік, сума, звичайно, повинна закладатися,” — пояснив політик.

Як повідомляв Укрінформ, 18 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Документ підтримали 252 народні депутати.

Президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” було зареєстровано в парламенті 9 червня. Проєкт закону 9 червня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву. Президент визначив законопроєкт як невідкладний.

Партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

 

Справи Майдану: тепер підозру оголосили експрокурору

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 17:16 УП

У справі про злочини проти євромайданівців правоохоронці повідомили про підозру діючому адвокату – колишньому прокурору відділу прокуратури Києва.

Джерело: Офіс генерального прокурора

Дослівно: “Підозрюваному інкриміновано незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину”.

Деталі: За даними слідства, колишній прокурор 21 січня 2014 року, діючи за попередньою змовою групою осіб зі своїми керівниками, а також слідчими міліції, безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану.

В подальшому до протестувальників було незаконно застосовано запобіжний захід – тримання під вартою.

Передісторія:

19 січня на вулиці Грушевського відбулося загострення акції протесту. В ніч на 20 січня “Беркут” та “тітушки” влаштували чергове “полювання” на активістів. Їх звинувачували в організації заворушень на вулиці Грушевського і за сфальсифікованими протоколами кидали за грати.

Суд брав до уваги свідчення “беркутівців”. Деякі з них були “написані, як під копірку”. Так в Україні з’явилися перші “в’язні Грушевського”.

 

У Київській ОДА представили новопризначеного голову

У Київській обласній державній адміністрації представили новопризначеного голову КОДА Василя Володіна.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені випала почесна місія представити вам нового очільника області – Василя Володіна. Це планував зробити сам Президент України Володимир Олександрович, але всі ми знаємо що він зараз змушений піти на самоізоляцію, тож передає усім вітання і свою впевненість, що Київська область й надалі буде вітриною якісних змін в Україні”, – сказав перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов.

За його словами, наразі в країні реалізується проєкт Президента “Велике будівництво” і на Київщині заплановано будівництво та реконструкція 6 шкіл, 7 дитячих садків, 5 стадіонів, 13 приймальних відділень.

“Вибір нового керівника області обумовлений ефективним менеджментом. Володін зарекомендував себе за три місяці як впевнений та рішучий менеджер, який поважає людей, звертає увагу на життя області, і ми на практиці впевнилися, що ця людина ефективна”, – зазначив він.

“Наразі у Київській обласній адміністрації вже майже сформована потужна та сучасна команда заступників голови. Наступний наш крок – це модернізація та оптимізація департаментів, визначення пропозицій щодо голів райдержадміністрацій, підсилення районів кадрами”, – зазначив Володін.

Він наголосив, що державне управління у Київській області має бути гнучким, сучасним та працювати заради людей.

“Тому запрошую залучатися до нашої команди молодих та енергійних управлінців”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів погодив призначення т.в.о голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна на посаду голови КОДА.

Згідно з інформацією на сайті КОДА, указом Президента України від 11 березня 2020 року № 76/2020 Володіна Василя Геннадійовича призначено на посаду тимчасово виконуючого обов’язки голови Київської обласної державної адміністрації.

Володін закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка за спеціальністю “Міжнародні відносини”, кваліфікація “Спеціаліст з міжнародних відносин. Перекладач”. Має звання “Заслужений юрист України”. З 2012 по 2019 роки обіймав посаду директора Департаменту правового забезпечення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

До 20 грудня 2019 року був в.о. генерального директора Державного підприємства “Електронмаш”.

З 20.12.2019 – заступник голови Київської облдержадміністрації.

З 10.03.2020 – т.в.о голови Київської облдержадміністрації.

 

“Дизель шоу”: Коломойський знову намагається обмежити імпорт нафтопродуктів

ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 2020, 09:00 – МИКОЛА ТОПАЛОВ УП

BIHUS.INFO/YOUTUBE

Група “Приват” Ігоря Коломойського за допомогою медійного та політичного тиску впритул наблизилася до обмеження імпорту нафтопродуктів з Росії. Чи вдасться олігарху “дотиснути” уряд та якими будуть наслідки для споживачів?

“Телеканал – це краще, ніж парламент. Це четверта влада! Завдяки цьому я відчуваю себе захищеним”, – розповідав бізнесмен Ігор Коломойський в інтерв’ю “Українській правді”.
Власне ЗМІ – незамінна зброя в мистецтві ведення бізнесу в Україні, яка дозволяє не тільки відчувати себе в безпеці, а й за потреби тиснути на конкурентів чи політиків.
Зрештою, саме контент окремого каналу чи видання дозволяє доволі точно визначити, яке саме питання турбує його акціонера і хто заважає його реалізувати.
Для Коломойського одним з таких питань наразі є запровадження мит на імпорт дизелю та зрідженого газу з Росії, яке було ініційоване ще на початку року і до останнього вивчалося спеціальною комісією при Мінекономіки.
За даними ЕП, крапку в цьому питанні мали поставити ще в травні, однак висновки комісії, суть яких зводилася до відмови від запровадження мит та проведення спеціального розслідування, не влаштували групу “Приват”.
Через це напередодні засідання на чиновників, відповідальних за ухвалення рішення, за допомогою наближених політиків та медіа почав здійснюватися тиск. Результат не змусив себе довго чекати – вже готове рішення тимчасово поставили на паузу.
Чи зможе олігарх дотиснути Міжвідомчу комісію та змусити її змінити своє рішення, і в яку суму кінцевим споживачам обійдеться можливе обмеження імпорту нафтопродуктів?

Підвищений тиск

На початку року група “Приват” спільно з “Нафтогазом” подали скаргу до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі, вимагаючи запровадження мита на імпорт дизелю та зрідженого газу на рівні 8,46% з щорічним підвищенням до 2024 року до 25,4%. Про суть ініціативи та претензії інших учасників ринку ЕП вже писала.
Нещодавно в цій справі з’явилися нові обставини.

Розгляд таких складних та важливих питань займає мінімум декілька місяців, як і в цьому випадку.
За даними співрозмовників ЕП в уряді, в середині травня Міжвідомча комісія готувалася винести рішення, яким планувалося повністю відмовити скаржникам у зв’язку з відсутністю порушень.

Офіційний висновок комісії мав бути таким:

“Завершити антисубсидійну процедуру щодо імпорту в Україну окремих видів переробки нафтової сировини (дизельне паливо і скраплений газ), яка виробляється в Росії, без порушення антисубсидійного розслідування”.

Однак напередодні засідання, як зазначає співрозмовник ЕП в Мінекономіки, “на членів комісії через наближених до Коломойського депутатів та підконтрольні медіа почався тиск”.
Прізвища усіх посадовців, причетних до ухвалення рішення, були оприлюднені у ЗМІ. Більше за інших дісталося міністру економіки Ігорю Петрашку та його заступнику Тарасу Качці.

У згаданих матеріалах “червоною стрічкою” проходить теза про антидержавну політику та недопустимість торгівлі із державою-агресором: “це справжня диверсія в інтересах Росії, і відверто ворожа позиція”, – йдеться в одній з публікацій.

Питання відносин з Росією під час війни дійсно дуже чутливе та потребує окремої уваги, але примітно, що згадані ЗМІ жодного разу не обмовилися про недопустимість “торгівлі на крові”, коли це стосувалось, наприклад, переведення “Центренерго” на російське вугілля.
Як відомо, з моменту зміни влади в країні щонайменше 1,5 млн тонн “Центренерго” купило у пов’язаних з Коломойським фірм. І це в той самий час, коли надлишок вугілля на своїх складах сформували державні підприємства, а шахтарі не припиняли страйки через невиплати зарплат.
Завданням максимум політичного та медійного тиску на посадовців був перегляд рішення і запровадження мит на постачання з РФ. Проміжною перемогою вважалося б відкладення терміну винесення рішення.

З останнім все склалось: питання поставили на паузу, а ймовірність проведення розслідування і запровадження попередніх заходів у вигляді 8,5% мита суттєво зросла.

Аргументи сторін

Ключовий аргумент скаржників звучить наступним чином: російським виробникам з бюджету РФ компенсують витрати на виробництво та експорт нафтопродуктів за схемою повернення з бюджету акцизів.
“Якщо іноземна держава нелегітимно стимулює своїх виробників та надає фінансову підтримку, щоб вони завоювали ринок вашої країни, – ви маєте право захищати національних товаровиробників”, – наголошують в “Укртатнафті”.
Цю тезу категорично спростовують у “Нафтогазовій асоціації України”, яка висловлює консолідовану позицію найбільших постачальників нафтопродуктів та мереж АЗС України, таких як OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO та ін.
“Продукція українських заводів реалізується за принципом імпортного паритету, створюючи додатковий заробіток заводів на рівні 50-60 доларів на тоні”, – стверджують в НАУ.

“Зріджений гас в Україну постачається з премією до світового ринку 70 доларів, дизпаливо – 45 доларів, бензин в середньому імпортується по світовим котируванням. За такими ж цінами реалізують свій товар українські НПЗ”, – погоджується директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.

Через це, стверджують учасники ринку, Україна змушена платити максимальні в Європі ціни при закупівлі нафтопродуктів. Справжньою ж причиною проблем вітчизняних НПЗ найбільші гравці називають “скупу” інвестиційну політику їхніх власників.
“Відсутність інвестицій призвела до закриття заводів, зменшення обсягів нафтопереробки, застарілої конфігурації випуску моторних палив і як наслідок до збільшення імпортозалежності України”, – наголошують в асоціації.
Не зважаючи на високу залежність від імпортного ресурсу, в Україні немає безальтернативних постачальників і ринок є достатньо диверсифікованим, завдяки чому не виникає труднощів з поставками палива. Поки що.
Ситуація може кардинально змінитися вже найближчим часом.

За все заплатить споживач

Яким може бути загальний ефект від запровадження 8,5% мита на дизпаливо для споживачів? Враховуючи поточну кон’юнктуру ринку, за оцінками експертів, це вплине на зміну оптових цін в сторону збільшення мінімум на тисячу гривень на тоні.

За даними “Консалтингової групи А-95”, витрати на пальне найбільших категорій споживачів в такому випадку зростуть наступним чином:

Приватний і комерційний сектор – 4 млрд гривень, аграрний сектор – 1,9 млрд гривень, гірничо-металургійний комплекс – 700 млн гривень, “Укрзалізниця” – 300 млн гривень, Міністерство оборони – 100 млн гривень.

За підрахунками НАУ, неправильне рішення у цьому питанні загалом коштуватиме споживачам 11 млрд гривень і викликає проблеми з ресурсним наповненням ринку.

Категорично проти ініціативи тандему “Приват-Нафтогаз” виступають і аграрії, які споживають більше половини дизпалива в країні, і цьогоріч вже зазнали значних втрат через погодні умови.
Президент “Української зернової асоціації” Микола Горбачов оцінює втрати фермерів в 1,5-3 млрд гривень або близько 1 долара на тоні зерна.

“Уряд ставить під загрозу цілу аграрну галузь, яка забезпечує значну частку експорту країни та приносить понад 40% валютної виручки”, – заявили в асоціації.
“Жодної кризи немає. Свої нафтопродукти вони (українські НПЗ. – ЕП) продають з такими преміями до світового ринку, що позаздрить будь-який європейський НПЗ. Це мито зробить Коломойського з партнерами багатшими на 260 млн гривень на

Хто через це постраждає? За словами Куюна, біднішими на таку ж суму стануть споживачі нафтопродуктів – автовласники, бізнес, промисловість.

“Фактично питання стоїть так: хто буде платити за утримання і розвиток НПЗ, їхні власники або споживачі? НПЗ належать найбільшим фінансово-промисловим групам з державним і приватним капіталом, ми вважаємо несправедливим повністю перекладати це навантаження на населення і промисловість”, – додає президент НАУ Неля Привалова.
Історія знає багато вдалих для Коломойського спроб переписати регуляторне середовище під себе, однак траплялися останнім часом і відверті провали.
Чим все завершиться цього разу, чи вдасться “Привату” в останній момент переломити ситуація на свою користь і який вплив на фінальне рішення Міжвідомчої комісії матиме тиск “Привата” – питання відкрите.

 

Стати частиною УП. Чому ми створюємо клуб читачів?

18.06.20.

Два роки тому, під час навчання на програмі для журналістів у Reuters Institute при Оксфордському університеті, я досліджувала тему довіри до медіа.

На одній із перших зустрічей мій науковий керівник, один із найповажніших британських журналістів, багаторічний головний редактор The Guardian Алан Расбриджер попросив намалювати мапу українських медіа: провладні чи опозиційні, кому належать та чи заробляють, а також що, власне, представляє їхня аудиторія.

За півгодини нашої розмови Алан виніс свій невтішний вердикт: такою самою була і мапа британських медіа ще в кінці 19 сторіччя.

Що мав на увазі Расбриджер? Для того, щоб дати відповідь на це запитання, я б хотіла зробити короткий екскурс в історію.

Георгій Гонгадзе та Олена Притула заснували “Українську правду” у 2000 році.

“Наприкінці 1999 року ми поїхали у відрядження до США, а в Україні тим часом призначили новий уряд. Ми витратили декілька годин, аби знайти склад Кабінету міністрів у відкритому доступі, але у підсумку довелося телефонувати в Україну. Тоді і з’явилася ідея створити сторінку в інтернеті, ми навіть не вживали тоді слово “сайт”, — розповідає через багато років співзасновниця видання.

Навесні 2000 року “Українська правда” з’явилася на просторах українського інтернету. В перші дні її аудиторія складала 15-20 читачів на день.

Що являв собою медійний ринок України початку нульових?

Кілька великих телеканалів, які працювали за темниками — списками тем, які спускалися менеджменту телеканалів адміністрацією президента. Така політика існувала як на державних, так і на приватних каналах, які належали наближеним до президента Леоніда Кучми великим бізнесменам. За деякими виключеннями, за тими самими правилами працювали і друковані видання. Фактично, у країні існувала тотальна цензура.

Через півроку засновник видання Георгій Гонгадзе був викрадений та згодом знайдений мертвим. А через кілька місяців країна почула плівки Мельниченка, де людина голосом, схожим на голос президента Леоніда Кучми, давала вказівки налякати нахабного журналіста.

“Справа Гонгадзе” стала ключовою політичною справою України 2000-х. Вона спричинила акції протесту “Україна без Кучми”, її розслідування було в числі основних вимог Майдану 2004-го року.

Але головне — вона мала величезний позитивний вплив на довіру до журналістів у країні. З того часу ми пройшли колосальний, здавалося б, шлях. Темники пішли у минуле, з’явилися незалежні медіа, журналістські розслідування приводять до гучних звільнень та порушення кримінальних справ.

Однак потрібно визнати, що частина журналістів тепер залежать не від державної політики, а від примх приватних власників — великих олігархів, які використовують медіа як інструмент відстоювання своїх політичних і бізнес-інтересів.

На сьогоднішній день 85% українського медіаринку перебуває під впливом олігархів і політиків. Є також незначна частка медіа, що фінансуються за рахунок західних донорів. Країна знаходиться у процесі створення суспільного мовника, але і цей процес виявився складним та довготривалим.

За ці 20 років медіа в Україні пройшли шлях від цензури до відносної свободи.   Іноді, на жаль, безвідповідальної, але так і не змогли сформувати ринкові правила гри.

За 20 років свого існування “Українська правда” ніколи не зверталася за допомогою до читачів.

Перші чотири роки видання утримувалося за рахунок донорських коштів. У 2005, коли рекламодавці перестали боятися розміщувати рекламу в опозиційних виданнях, ми, нарешті, почали заробляти.

Сьогодні “Українська правда” є одним із небагатьох в Україні видань, яке може забезпечувати роботу редакції самостійно — без сторонньої допомоги та донорських коштів.

Цього вистачає для сталої роботи, але не для розвитку. До того ж, як показала нинішня криза, пов’язана із пандемією, на рекламу, як єдине джерело доходів для медіа, ми більше не можемо розраховувати. Українському медіаринку  вже давно потрібні зміни, і цього разу це питання виживання.

Це одна із причин, через яку ми створюємо клуб читачів УП. Ваша підтримка допоможе нам стати сильнішими. Вона допоможе нам розвиватися та робити більше якісного контенту для вас: журналістські розслідування, яких так не вистачає читачам, репортажі про життя різних регіонів нашої країни, інтерактивні проєкти.

Але це не єдиний аргумент. За останні декілька років журналістика зазнала великих змін.

В останні декілька років читач перестав бути просто споживачем інформації.  Сьогодні настав час дати можливість нашій аудиторії генерувати ідеї та сенси і  в якійсь мірі стати частиною команди УП.

Ми точно знаємо, що це допоможе нам вийти на новий рівень довіри, що і є нашою головною метою. Навесні цього року ми проводили опитування серед читачів, цифри якого нас вразили: 40% читачів з нами вже більше 5 років, а на запитання, чому ви читаєте УП, найпоширенішою відповіддю була довіра.

Ми хочемо, щоб так було завжди.

Останнім часом мене часто запитують, яким буде майбутнє журналістики. Я чую це запитання від дипломатів, політиків, бізнесменів, водіїв Uber. “Яким ти бачиш майбутнє своєї професії, що помирає?”, — запитує суспільство мене, як представницю одного з найсильніших соціальних інститутів 20 століття.

На мій погляд, воно полягатиме в конкурентній боротьбі за якість контенту і вибору найважливішого для свого читача. Саме довкола цього і повинна вестися робота всіх учасників медіаринку, щоб відійти від правил, які роблять український медіаринок схожим на британські реалії кінця 19 століття.

Саме тому сьогодні ми створюємо Клуб УП. За основу відносин ми беремо чесність, принциповість, вміння вибачатись за помилки.

Як і раніше, ви ніколи не побачите на УП жодного замовного матеріалу. 20 років ми не зраджуємо нашим принципам і бережемо чесне ім’я. Усе, за що ви любите “Українську правду”, залишиться без змін.

Зміниться лише формат відносин між редакцією та читачами. Настав час бути ближчими одне до одного. І сьогодні ми робимо перший крок на цьому шляху. Чекаємо на вас у Клубі УП!

Севгіль Мусаєва, УП

 

Друзі!

Двадцять років ми з вами прожили разом, але по різні боки монітора. Настали часи змін.

Журналістика в усьому світі переживає трансформацію. Змінюються бізнес-моделі, змінюється взаємодія з читачами.

Відтепер журналістика – це спільна справа читача і авторів.

Від “Української правди” ви знаєте про головне. З нами переживаєте трагедії та перемоги. Нашу сторінку ви відкриваєте першою вранці та постійно оновлюєте у рячі дні.

За 20 років нашого існування ми переживали злети і кризи. Але завжди працювали для вас. Сьогодні ми відчуваємо, що допомога читачів необхідна нам для розвитку.

Щоб залишатися найкращими, ми створюємо Клуб УП.

Сьогодні ми даємо вам можливість стати частиною нашої редакції і приєднатися до Клубу УП.

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО КЛУБУ УП

55 грн на місяць або 500 грн на рік

Я ГОТОВИЙ ДОПОМОГТИ

Спілкуйтесь з командою УП під час закритих подій

Майте доступ до авторів – сніданки та кава, сесії Q&A для обговорення важливих тем та найкращих текстів

Голосуйте за теми, які вам буде цікаво читати, та за персонажів, про яких хочете дізнатися більше

Особисто пропонуйте свої ідеї, як покращити нашу роботу

Отримуйте листи від УП – про найважливіше за тиждень, що читати, що дивитися, за чим слідкувати

У найближчому майбутньому читайте сайт УП без реклами

Участь у екскурсіях в редакцію, а також музеї та нестандартні локації за участі видатних людей

Майте знижку на якісний брендований мерч

Зареєструватися на онлайн-презентацію Клубу УП від команди

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА МОЯ ДОПОМОГА?

Ми розраховуємо на ваші ідеї та фінансову підтримку. Знаємо, що сьогодні кожен внесок важливий, тому одразу розповімо

Куди підуть гроші Клубу:

роботу журналістів-розслідувачів

cтворення документальних відео-фільмів

навчання наших репортерів та оглядачів

репортажі про те, чим живуть різні регіони України – створення путівника

розвиток нашого Клубу

участь у соціальних проектах. Цього місяця 15 грн з вашого внеску ми передамо лікарям, які постраждали від ковіду

ВИ БУДЕТЕ В ХОРОШІЙ КОМПАНІЇ

Разом з вами буде віддана та талановита команда редакції УП, яка щодня готова ставати супер-героями – працювати 24 години на добу, домовитися про інтерв’ю із людиною, яка їх ніколи не дає, першими дізнатися правду.

Разом з вами будуть тисячі читачів – небайдужих, свідомих, активних.

А поки знайомтеся ближче з нашою командою. Розповідаємо про нашу першу п’ятірку супергероїв.

Це Рома Кравець, спеціальний кореспондент. Його суперсила – вміння задавати найбільш незручні питання з посмішкою.

Це Рома Романюк, оглядач-аналітик. Його суперсила – рентгенівський зір, який дозволяє бачити політиків наскрізь. А ще він пише вірші.

Це Сєва Мусаєва, головна редакторка УП. Її суперсила – генерувати ідеї для наших матеріалів та встигати все.

Це Соня Лукашова, репортер. Її суперсила – знаходити найцінніше для наших читачів із документів на 500 сторінок.

Це Саша Шумілін, випусковий редактор відділу новин. Його суперсила – відбирати для вас найважливіші новини та робити це зі швидкістю звуку.

Тепер статті УП будуть тільки за гроші?

Як я можу користуватися перевагами учасника?

Як здійснюється оплата? Чи можу я її скасувати?

Маєте питання, на яке все ще не отримали відповіді?

 

Уляна Супрун: “Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента”18 червня 2020, 10:30  ЛБ

На сайті Міністерства охорони здоров’я за останні місяці ви не знайдете жодної доброї згадки медреформи. Ані кількості виплачених закладам грошей, ані кількості виданих лікарями електронних направлень, ані згадки про ті позитивні зміни, які вже впровадили деякі лікарні для того, аби успішно виконувати умови контракту з Національною службою здоров’я та отримувати гроші за надані пацієнтам послуги. Та на сайті МОЗ можна знайти самі лише апокаліптичні прогнози та обіцянки врятувати від реформи лікарів. Профільний міністр, який мав би очолити процес трансформації, вирішив з ним боротися – називає реформу “псевдореформою” і в цілому ставиться до неї як до нерідної, нелюбимої падчерки, залишеної йому підступними попередниками.

Проте у реформи є й рідні. Це лікарі, які підтримують зміни, це пацієнти, що слідкують за темою, це Національна служба здоров’я, це медіа та громадський сектор і, звісно, це попередня (вже поза-позаминула) команда міністерства, яка запустила процес трансформації і продовжує продовжує опікуватися темою в якості активістів (плюс одна народна депутатка). Тепер, коли ми загроза відкату реформи стала наскільки реальною, LB.ua звернувся до колишньої очільниці МОЗ Уляни Супрун з проханням зустрітися і поговорити про ситуацію, яку ми маємо зараз, та майбутнє трансформації системи охорони здоров’я.Фото: Макс Требухов

Вікторія Герасимчук, журналістка, заступниця головного редактора

“Поступово, крок за кроком, все буде змінюватися на краще”

Чи те, що зараз відбувається в системі охорони здоров’я, є кінцем для трансформації?

Ми чули багато слів від сьогоднішнього, минулого і позаминулого міністра про те, що буде щось зупинятися чи відмінятися. Але слова це одне, а дії — інше. Якщо подивитися на дії, то трансформація триває.

Трансформація — це не лише зміна фінансування, хоча дехто так вважає. Це і доступність ліків для пацієнтів завдяки програмі «Доступні ліки», і налагодження процесу закупівлі ліків через міжнародні організації. Це протоколи лікування і реєстр інсулінозалежних, який дозволяє людям отримувати свій інсулін без тих корупційних схем, які діяли раніше.

Змінилася медична освіта, є новий єдиний державний кваліфікаційний іспит. Є нова система безперервного професійного розвитку лікарів. Є електронна система eНealth, на якій базується все фінансування. Створені нові сильні інституції — це і Національна служба здоров’я, і Центр громадського здоров’я, який існував лише на папері, коли ми прийшли в міністерство. Це ДП “Медичні закупівлі”.

Яке зараз теж знаходиться під ударом. Гендиректор Арсен Жумаділов ходить на допити через те, що хотів закупити українські захисні костюми.

Тим не менше, ДП “Медичні закупівлі” буде проводити левову частку закупівель по національній програмі. І тепер, коли нарешті починаються централізовані закупівлі для протидії пандемії, ми бачимо, що ними також буде займатися це державне підприємство.

Тобто, ви думаєте, зупинити всі ці процеси вже неможливо?

Є дуже багато тих речей, які неможливо відкотити назад чи якось відмінити.

Лікарям дуже подобається, що тепер вони можуть отримувати свої бали професійного розвитку не лише в Академії післядипломної освіти. Навряд вони погодяться повернути все як було. Або навряд погодяться сімейні лікарі, які тепер знають свій обсяг роботи, мають значно вищі зарплати і бачать значно більше поваги до своєї роботи.

Не погодяться на відкат онкоцентри, які отримали набато більше фінансування, ніж в попередні роки. І всі ті 954 медичних заклади, які завдяки реформі отримали більше грошей, ніж в попередні роки. Подивіться на дашборди Національної служби здоров’я України, скільки вже здійснено виплат, скільки видано вже направлень до спеціалістів або на лікування в лікарнях! Воно насправді вже працює — так, як має працювати.

Є Закон про державні фінансові гарантії, прийнятий у 2017-у році, в якому прописано, що у 2020 році всі заклади мають перейти на новий принцип фінансування. Є вимога МВФ зберегти принцип “гроші йдуть за пацієнтом”.

ото: Макс Требухов

Навіть ті, хто зараз нарікає на зміни, розуміють, що стара система — неефективна і неправильна. Немає якогось іншого плану чи якихось кращих пропозицій. Можна хіба що покращувати те, що вже є. Наприклад, розширити перелік “Доступних ліків” або зробити інвестиції в інфраструктуру лікарень, дати більше фінансування на Програму медичних гарантій — це все будуть супер зміни для української медицини.

Вже є зміни на первинній ланці, і за кілька місяців, я впевнена, ми побачимо зміни і на вторинці. Якщо ми залишимося на тому шляху, на кому є зараз.

Ви кажете, що пацієнти зможуть побачити зміни вже за кілька місяців. Які?

Вже зараз багато хто скористався електронним направленням. З ним люди йдуть до поліклініки чи до спеціаліста, і там не мусять платити гроші. У лікарнях ситуація залежить від керівництва і місцевої влади. В деяких медзакладах вже пацієнти бачать, що не треба платити за кожну річ. Ліки вже є на місці і не потрібно проситися до якогось конкретного лікаря, аби отримати допомогу. Поступово, крок за кроком, все буде змінюватися на краще.

Важливо, щоб пацієнти розуміли свої права. Лікарня має дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до договору з НСЗУ і надавати безкоштовне лікування в рамках тих пакетів послуг, які були затверджені Програмою державних медичних гарантій. Все, що оплачено державою, має бути надано пацієнту безоплатно. Якщо в нього вимагають гроші, він має бути озброєним законом і повідомити на гарячу лінію Національної служби здоров’я, а також в поліцію. Коли це відбудеться кілька разів, лікарня побачить, що деякі речі робити більше не можна.

Я знаю, що коли другий етап реформи ще лише обговорювався, були побоювання, що навіть за найкращих тарифів лікарі все одно не будуть отримувати стільки, скільки вони зараз отримують у вигляді хабарів. І бачу, що деяких лікарів, особливо головних, дуже хвилює саме те, що реформа проголошує безкоштовність медичних послуг. Можливо, корінь невдоволення в цьому, а не в низьких тарифах?

Багато говорять про те, що тарифи занизькі. Це вже якийсь мем. Насправді розмір тарифів це не причина проблеми, це наслідок проблеми — кожного року охорона здоров’я отримує з бюджету залишки замість потреби. І коли нарікати на якісь тарифи, то треба пам’ятати, що це саме Кабмін президента Зеленського подавав бюджет, і що це Верховна Рада, в якій має монобільшість партія президента, голосувала за цей бюджет. Те, що є в кожному тарифі, це є залишки бюджету замість того, що було потрібно. Ми подавали набагато більшу потребу.

Я тільки за те, щоб підвищити фінансування. І тільки за, щоб місцева влада також виділяла кошти на охорону здоров’я, і щоб виборці питали у кандидатів: “А скільки ви будете з місцевого бюджету надавати на охорону здоров\’я? А на школи? А на дороги?”

З того, що ми можемо зробити — це слідкувати за тим, як впроваджуються обіцянки. Ми чули з вуст міністра, що в наступному році на охорону здоров’я буде виділено 6% ВВП від державного бюджету. Перший проект бюджету виходить в місяці вересні, 15 вересня. Подивимося, чи там буде 6% на охорону здоров’я, і як вони будуть розподілені.

Щодо хабарів — система, яка існує в Україні останні 30 років, передбачає, що брати хабарі дозволено. Можна навіть сказати, що вона до цього заохочує. Бо кожного місяця лікар має здавати головному лікарю 1000 баксів чи скільки там, щоб залишитися працювати в лікарні. Лікарі вже звикли це робити, пацієнти звикли це платити. Хоча й нарікають, але майже ніхто платити не відмовляється.

Фото: Макс Требухов

Частина навіть сама пропонує.

Частина пропонує, це вже є в культурі оплати за послуги. Є кілька варіантів, що з цим можна було б зробити.

Перший — фінансовий. НСЗУ не платить тим закладам, які не дотримуються договору. У договорах написано, що лікарні не можуть отримувати гроші від пацієнтів за ті послуги, які вони мають надавати безоплатно.

Другий спосіб — повернути співоплату до Закону про фінансові гарантії, як ми пропонувати з самого початку. Якщо пацієнти вже звикли до цього, щоб платити додатково, то хай буде співоплата, якийсь маленький відсоток, але через касу, легально.

Третій варіант — створити правильні умови, щоб пацієнт міг перерахувати гроші у фонд розвитку лікарні. Але тільки якщо він хоче, а не щоб в нього вимагали гроші. Так зробили, наприклад, в Туреччині, і це працює.

“Міністр і його заступники лише розпалюють ворожнечу і розкол у медичній спільноті”

Є ще один дуже важливий момент – це дискредитація реформи. Міністр в своїх виступах почав називати її реформа-проформа. Це не може не вплинути на ставлення громадян до змін.

В цивілізованих країнах світу, коли міністр керує міністерством, він це робить відповідно до законодавства. В нашому випадку міністр мав би виконувати прийнятий у 2017 році закон та створювати умови для того, аби гроші йшли за пацієнтом і надавалися послуги в рамках програми медичних гарантій. Він мав би підтримувати НСЗУ. Коли міністр заходить в міністерство і це все зневажає, це є зневага до української держави, зневага до прав українців і зневага до своєї відповідальності.

Яка може бути мета такої дискредитації?

Мета – знищення усього, що було зроблено державними структурами за попередньої влади. І ми бачимо, що цією політикою керує сам президент. Тому, як ми говоримо про міністра Степанова, я думаю, ми повинні говорити про президента Зеленського. Він, як ми побачили, сам обирає міністрів і наказує їм, як вони мають діяти.

Думаєте, обіцяний міністром “порятунок 50 тис. лікарів” залишиться просто словами?

Як хтось зможе пояснити, звідки ці цифри, то можна відповісти на це питання. Але ніхто не знає, звідки взялися ці 50 000. Є близько 300 лікарень з 1800, які отримують менше 50% фінансування в порівнянні з минулими роками. Але це не означає, що всі вони мають закритися, бо ніяка лікарня не отримає нуль.

Що можна зробити, щоб пом’якшити входження цих лікарень в реформу?

Для цих лікарень було закладено в бюджет додаткові 900 млн грн. Щоб в них інвестувати, і щоб вони могли надавати більше послуг. Бо причина, чому вони отримують менше грошей – вони неспроможні надавати послуги, які є в пакетах.

Наприклад, щоб надавати допомогу при інсультах, в лікарні має бути апарат КТ або МРТ, має бути реанімація, мають бути нейрохірург і невролог. Якщо цього немає, вони не можуть підписати договір з НСЗУ на пакет допомоги при інсультах. Місцева влада зі свого бюджету може інвестувати в лікарню, підвищити її рівень спроможності, щоб в наступні роки ця лікарня підписала договір на додаткові послуги.

В минулому всі лікарні отримували гроші за те, щоб ніби лікувати інсульти, хоча багато які з них навіть не мали спроможності це робити.

Коли говорити про психіатричну допомогу, ми в кінці 2018-го року прийняли концепцію і написали цілий план дій, як вона має втілюватися. І весь час цю концепцію блокувала асоціація українських психіатрів. Бо саме вони хочуть залишити все як є, бо не бачать себе у майбутньому.

Давайте поговоримо конкретніше про психіатричні заклади і що можна зараз зробити в тій ситуації, яка склалася. Отже, місцева влада з керівництвом закладів не підготувалися до реформи, вони не відкрили окремі притулки для тих пацієнтів, які не повинні жити в лікарні, а живуть в ній просто тому, що більше нема де. Або ж тому, що родичі цих людей заплатили за їх довічну госпіталізацію…

Психіатрична система в Україні дуже часто займається соціальними проблемами, а не психічними або психіатричними.

ото: Макс Требухов

Так. Але це лише частина проблеми. Є також дисбаланс між медичним персоналом та адміністративним – адміністративного може бути в рази більше.

І це є відповідальність головного лікаря або лікарні – створити нормальну адміністративну систему.

І от приходить реформа, яка дає всім учасникам процесу копняка, і що робить головний лікар? Починає звільняти медичний персонал. Власне, моє питання до вас: хто і як в цій ситуації має правильно діяти?

Медичний персонал повинен подати в суд на свого головного лікаря, якщо вони неправомірно звільнені.

Якби була система ліцензування, яку ми пропонували зробити, лікарі б не були кріпаками головного лікаря, як є зараз, а були би вільними громадянами, які мають права.

Як більшість лікарів отримали свою роботу? Вони заплатили головному лікарю хабар, говоримо правду. У Києві в деяких закладах лікарі платять 10 тис. доларів, щоб працювати в лікарні. Ці лікарі тепер залежні від цього головного лікаря.

Так, це феодальна система.

Не думаю, що багато хто в суспільстві розуміє, що таке є феодальна система.

Є головні лікарі, які сидять на своїй посаді 20-30 років, а коли відходять, то місце займає син. Головний лікар купує собі дачі і машини, його життя суперове. А ті лікарі, які працюють в нього, отримують 5000 гривень зарплати від держави. Бо це ніби держава їм платить, а не головний лікар, який насправді може підвищити їм зарплату через надбавки, премії і так далі. І щоб жити нормально, лікарі беруть від пацієнтів гроші. Частина тих грошей далі йде до головного лікаря, бо він дозволяє працювати в своїй феодальній системі. Такі лікарі є на 100% залежні від головного лікаря, бо він втягнув їх у кримінальну систему. І вони не мають ніяких прав, нуль. Тому коли їх звільняють, вони не йдуть до суду, не йдуть до профспілки і не нарікають на головного лікаря. Вони нарікають на реформу, бо вона загрожує цій феодальній системі, яка працює 30 років.

Фото: Макс Требухов

Ми зробили всю роботу, щоб було ліцензування лікарів, щоб вони були незалежними і підписували індивідуальний договір з головним лікарем. Пацієнти приходять до лікаря, а не до лікарні, в більшості. Якщо лікарю кажуть, що його будуть звільняти, він бере свою ліцензію і всіх своїх пацієнтів і йде в іншу лікарню. Ця концепція вже була проговорена з усіма лікарями і вже лежала на столі в Кабміні, але чомусь прем’єр-міністр Гройсман не захотів підписувати нові концепції в кінці нашої роботи і сказав, що передасть її наступному уряду. На жаль, наступний уряд її теж не підписав. А це би дуже допомогло зараз лікарям, коли є питання щодо їх страховки чи зарплати.

Не можна прийти в кожну лікарню і вручну змінювати головного лікаря, бо це також феодалізм. Але коли з’явиться ліцензування, тоді, думаю, зміниться і система.

Добре, повертаючись до питання і психіатричних лікарень, що мають робити інші стейкголдери?

МОЗ має створити майданчик для вирішення проблеми. Не нарікати на неї і не вказувати пальцем на трансформацію, що це вона винна, а залучити всі сторони, обговорити, що має відбутися, скласти план.

Але замість цього міністр і його заступники лише розпалюють ворожнечу і розкол у медичній спільноті. На жаль, якщо подивитися на глобальну політику, створення розколу дуже часто використовується для того, аби знищити правильні, хороші, позитивні процеси, які відбуваються в країні. І задля того, аби знесилити державні інституції і саму державу.

Ми бачимо, що це зараз роблять президент і міністр з медичною спільнотою. Міністр вже навіть користуватися тими словами, що є два табори, які підтримують реформу і які не підтримують.

“Люди використовують маску як оберіг”

Наскільки, на вашу думку, є послідовними дії уряду по виходу з карантину?

Коли ми пішли в карантин, ми лише купили час. Цей час мав бути витрачений на організацію процесів. Але нічого не змінилося. Хіба що маски люди одягають в магазині. Але оскільки не було проведено просвітницької роботи, то часто ті маски під носом. Маска використовується як оберіг. Чи люди більше миють руки? Ні. Чи є санітайзери в наших метро і в іншому громадському транспорті? Ні. Чи вдається зробити так, щоб не було скупчень людей? Ні. Тут нічого не змінилося. Ми два з половиною місяці сиділи на карантині, де план?

Якщо порівняти досвід Україні в подоланні пандемії з досвідом інших країн, ми побачимо, які в нас були три основні проблеми. Перша: не було якоїсь стратегії, як ми будемо боротися з пандемією. Хоча в Україну вона прийшла пізніше і ми мали два місяці, щоб підготуватися.

Друга проблема: комунікаційна. Було багато брехні. Спочатку міністр Скалецька брехала, що всі лікарні готові, що ми маємо досить засобів індивідуального захисту. І тому пізніше, коли навіть МОЗ або головний санітарний лікар виходили з правдивою інформацією, люди не вірили в те, що вони кажуть.

Головний санітарний лікар розповідав, що закривали парки і мили під’їзди хлоркою, щоб настрашити людей, бо воно, насправді, ніяк не допомагає від COVID-19. Але страх – не найкращий спосіб комунікації. Тепер ми маємо зворотній ефект. Як все відкриваємо, то люди не дотримуються навіть м’яких правил, бо вже не мають довіри.

Третій провал: нерозуміння самої пандемії. Не було розуміння, що відбувається в світі, як захищати групу ризику, як захищати медиків, як організувати систему лабораторій. І це не має нічого спільного з Санепідемслужбою. Стан лабораторій це є наслідок саме роботи Санепідслужби, бо вона нічого з ними не робила роками. Ми маємо тисячі лабораторій в країні, але в більшості з них застаріла апаратура і лаборанти, які не розуміють і не знають, що робити.

Ще я вчора подивилася, як Зеленський розповідає, що він хотів захворіти, аби показати всім, що COVID-19 це не така страшна хвороба. Може, було би краще, аби президент держави не говорив такі речі? Це неправильно. Треба сказати, що є групи ризику, що будь-хто може захворіти у важкій формі, що потрібно дотримуватися правил.

І, звісно, якщо президент не носить маску і сидить в ресторанах і кафе, коли вони закриті, це дуже поганий приклад. .ua

Як ви думаєте, ми матимемо спалах найближчим часом через такий вихід з карантину, який зараз відбувається з недотриманням правил?

В попередні тижні було в середньому 350-450 випадків на день, зараз ми бачимо 500-600. Думаю, десь на такому рівні кількість випадків і залишиться. Вірус не зник. Він далі тут є. Ми маємо розробити план, щоби наша група ризику була захищена, щоби наші медики мали все, що їм потрібно. Зараз нарешті МОЗ почав проводити закупівлі. Якби не було допомоги волонтерів і бізнесу, то, думаю, набагато більше навіть медиків були би інфіковані коронавірусом.

Міністр часто каже, що лікарні були не готові до пандемії (і, звісно, в цьому також звинувачує реформу). Наскільки це взагалі питання готовності лікарень? Чи швидше питання координації, яка мала здійснюватись?

По-перше, зміни на рівні лікарень почалися першого квітня. Пандемія в Україні почалася 3-го березня. Готовність лікарень до цього немає нічого спільного із реформою.

Наскільки це взагалі питання готовності лікарень?

Можна було підготувати лікарні за 2-3 тижні. Написати план і контролювати, щоб його виконували.

Ніяка країна в світі не мала досить засобів індивідуального захисту, ніяка країна в світі не мала досить ШВЛ. Але вони передавали ШВЛ з однієї лікарні в іншу, переналаштовували бізнес, щоб було виробництво засобів захисту. У нас же міністр пішов купляти захисні костюми в Китаї замість того, щоб купити українські.

Вже в лютому ми знали, що треба буде робити тести. То чому в березні ви вибігаєте в світ купляти якісь тести, навіть не розуміючи, які потрібні?

Треба було знайти місце, де лікарі можуть перебувати, ночувати, щоб вони були ізольовані від своїх родичів. Скільки готелів закритих в країні, селіть лікарів в тих готелях!

У США лікарні з інших штатів позичали Нью-Йорку свої апарати ШВЛ. Це можна було зробити і в Україні. Президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров каже, що в Україні є достатньо апаратів ШВЛ. Треба було їх переорганізувати, щоб вони були в правильних місцях. Але для того треба було створити умови, щоб лікарі не боялися щось робити, бо наказ МОЗ не дозволяє передавати ШВЛ в іншу лікарню.

Замість того місяцями казали, що в нас буде свій ШВЛ. І от показати цей ніби ШВЛ – ручка, яка натискає на мішок Амбу. Знову стид на цілий світ, бо вони показували його в інших країнах світу.

Перша міністр сиділа в Нових Санжарах, ховалася від своєї роботи. Другий міністр був цілком некомпетентний, не мав ніякого розуміння, як на державному рівні щось робити. Третій міністр прийшов і почав шукати винного замість того, аби налагодити процеси. І показав пальцем на реформу, яка не мала в цьому насправді ніякої винуватості.

Ніхто не каже, що реформа перфектна, що її не треба підсилювати. Це є процес, його треба з часом корегувати. Але ідея в тому, щоб знаходити нові рішення, а не викинути все, бо є одна чи дві проблеми.

Пандемія є, але чи ми маємо зупиняти всі процеси в країні? Це те, що зробив карантин. Вони обрали закрити очі і ховатися, замість того, аби приймати важкі рішення. Як ви не маєте відважність приймати важкі рішення, ви не повинні сидіти у ваших кріслах, бо тоді наша держава і наш народ будуть від цього страждати.

Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента. Я бачу боягузів. Як ми маємо у владі боягузів – нічого не зміниться. Бо кожна зміна має ризики. Ми маємо розуміти ті ризики, бачити їх і коригувати, щоб вони були якнайменші. Але вони будуть.

Спалахи коронавірусу зараз є не лише в тих лікарнях, які визначені як опорні для коронавірусу, але й в багатьох інших. Оскільки там ЗІЗів був взагалі мінімум і ними майже не користувалися. Чи можна було цього уникнути?

З самого початку мало бути впроваджене те, що англійською мовою називається “universal precautions”. Це означає, що лікар і медичний персонал трактує кожну особу як таку, що є інфікована, і відповідно з нею поводиться. З кожним пацієнтом треба носити маску, рукавиці і мити руки. Таким чином лікар захищає себе і захищає свого пацієнта.

Чому це не впровадили в Україні?

Риторичне питання. І не лише до міністра. Це є риторичне питання української медичної спільноти. Бо можна написати наказ МОЗ, але його впровадження – це відповідальність медиків. І вони могли б впроваджувати “universal precautions” без будь-якого наказу.

“Ті, хто хоче знищити незалежні інституції, є вороги українського народу”

Цитую ваше інтерв’ю: “Я буду далі слідкувати за трансформацією, і якщо щось піде не так, I’ll be back”. Вже час для того, щоб повернутися?

Я насправді нікуди не йшла. Я слідкую за тим, що відбувається в системі охорони здоров’я, і за іншими темами. Ми створили громадську організацію Arc.UA, продовжуємо займатися просвітницькою роботою. Я реагую на багато речей – в інтерв’ю медіа та на facebook. І, думаю, це допомагає привернути увагу громадян України до того, що відбувається.

Тобто, “I’ll be back” може бути в будь-якому вигляді, щоб насправді допомогти українському народу. Я готова допомогти там, де моя допомога буде корисною і конструктивною. Але я не братиму участь в шоу.

Бо, скажімо, як мене запросив Андрій Єрмак до якоїсь імовірної роботи в Нацраді реформ, яка зараз лише формується, то це було більше схоже на шоу. Не було озвучено ніяких деталей. «Щось таке буде, можливо, ви би хотіли якось взяти участь?» Я сказала: як у вас є пропозиція, давайте пропозицію. Але пропозиції не було. Це просто щоб галочку поставити: «Ми її запросили, вона не захотіла».

У місцевих виборах ви будете брати участь?

Я буду брати участь, я буду голосувати за тих кандидатів, які є рушіями позитивних змін, корисних для українського народу.

А як кандидат будете брати участь?

Зараз в мене нема таких планів.

Ситуація, яку ми сьогодні бачимо в охороні здоров’я, насправді поширюється і на інші сфери – знищуються успішні інституції в культурі, от-от почнеться “порятунок 50 тис ректорів” в освіті. Це все частини одного процесу?

Так.

Інституції є фундамент сильної демократичної держави. Ті, хто хоче знищити незалежні інституції, як працюють на користь українського народу, є вороги українського народу. Це люди, які не хочуть, щоб Україна розвивалася. А ми знаємо, хто не хоче, щоб Україна розвивалася – це, по-перше, Путін. А по-друге, це олігархи. Отже, саме вони та їх речники працюють над тим, щоб завдати шкоди українським інституціям.

Ви думаєте, вони свідомо це роблять?

Так, вони свідомо це роблять, бо вони навчилися цього від Росії.

Але навіщо?

Чому вони це роблять – треба у них запитати. Але одна з причин, я думаю, політична – хочуть залишитися при владі, бо прийшли до влади заради влади, а не щоб робити якісь позитивні зміни.Вікторія Герасимчук, журналістка, заступниця головного редактора